Category: Злободенність

Нідерландська поліція намагається відстежити румунські скарби, викрадені 25 січня з музею Дренца в місті Ассен. Троє підозрюваних, затриманих у цій чутливій справі, відмовляються сказати, що вони зробили з викраденими артефактами: шоломом і трьома золотими браслетами, в той час як четвертий підозрюваний, якого влада ідентифікувала, досі не спійманий.

Нідерландський арт-детектив вважає, що існує 50% ризик того, що крадії вже встигли переплавити золоті артефакти, що підживлює хвилювання і побоювання румунської сторони щодо того, як завершиться ця справа. Той факт, що поліція швидко заарештувала підозрюваних, дає детективу надію, що злодії не встигли цього зробити, але їхня наполегливість у відмові повідомити поліції, де знаходяться артефакти, турбує його, – повідомляє нідерландська преса.

У Бухаресті Контрольний орган прем’єр-міністра ретельно проаналізував спосіб, у який було організовано передачу предметів з Національного музею історії  з Бухареста до Музею Дренца та проведення виставки. Звіт виявив, з одного боку, недоліки або законодавчі прогалини у сфері захисту культурної спадщини, а з іншого – відхилення від законодавчої бази, що регулює тимчасове вивезення класифікованих рухомих культурних цінностей.

Перевірки показали, що заходи безпеки та протидії крадіжкам, а також умови, запропоновані іноземними суб’єктами, яким надавалися товари у тимчасове користування, не були предметом спеціалізованого аналізу. Така ситуація була спричинена, з одного боку, відсутністю правил у цій сфері, а з іншого – відсутністю конкретних обов’язків в організаційних структурах та суб’єктів, які були причетні до погодження тимчасового вивезення.

Аналіз заходів безпеки, вжитих Національним музеєм історії для організації тимчасової виставки в Музеї Дренца в Нідерландах, порівняно із заходами безпеки, встановленими для виставок у Мадриді та Римі, показав, що вони були менш суворими, принаймні в частині забезпечення цілодобової охорони із залученням спеціалізованого персоналу. З іншого боку, заходи з організації виставки в Нідерландах не підлягали аналізу та офіційному затвердженню Радою музею. Така поведінка є відступом від правил, що регулюють організацію та функціонування Національного музею історії Румунії.

І не востаннє, для деяких з цих артефактів остання переоцінка для цілей страхування була проведена понад 14 років тому, хоча, згідно з правилами, ця операція повинна проводитися кожні 10 років. Про результати перевірок було повідомлено прокуратуру Вищого касаційного суду та Верховний суд. На цьому тлі міністерка культури Наталія Інтотеро заявила, що запропонує посилити законодавчу базу, яка регулює умови, за яких можна організовувати виставки за кордоном.

ВІДСТАВКА – Президент Румунії Клаус Йоганніс подав у відставку сьогодні, за день до того, як румунський парламент у Бухаресті має розглянути на пленарному засіданні подання опозиційних партій про його імпічмент. Йоганніс оголосив, що його відставка набуде чинності 12 лютого, і сказав, що прийняв це рішення, щоб уберегти Румунію від кризи, яка була б викликана референдумом про його відставку. Йоганніс сказав, що референдум розділив би суспільство. Крім того, ззовні ніхто з партнерів країни не зрозумів би, чому Румунія звільняє свого президента, тим більше, що процедура виборів президента вже розпочалася, пояснив Йоганніс. Другий термін його повноважень сплив 21 грудня 2024 року, але був продовжений Конституційним судом, коли перший тур президентських виборів у листопаді був анульований. Відповідно до закону, обов’язки президента країни перебере на себе голова Сенату, який тимчасово виконуватиме обов’язки президента до обрання нового президента на конституційних виборах. Наразі Сенат Румунії очолює лідер НЛП Іліє Боложан. Тимчасовий виконувач обов’язків президента Румунії може видавати закони, звертатися до Конституційного суду з проханням про їх перегляд, призначати і звільняти міністрів, а також виконувати функцію головнокомандувача збройних сил. Він не може розпускати парламент, ініціювати референдуми або призначати іншого прем’єр-міністра.

РЕАКЦІЇ НА ВІДСТАВКУ – Опозиційні партії в бухарестському парламенті, які ініціювали процедуру відсторонення від посади президента Клауса Йоганніса, привітали його рішення піти у відставку. Дан Тенасе, депутат від Альянсу за об’єднання румунів, заявив, що Клаус Йоганніс незаконно обіймав найвищу посаду в державі і що румуни більше не хочуть його. Також від опозиції лідерка Союзу «Рятуйте Румунію» Елена Ласконі заявила, що відставка Клауса Йоганніса не дає відповіді на питання про скасування минулорічних президентських виборів, і що все ще потрібні фундаментальні зміни у відносинах між громадянами та державними інституціями. Від імені правлячої коаліції мер міста Клуж-Напока (північний захід) Еміль Бок заявив, що відставка була кращою, ніж тимчасове відсторонення, яке ускладнило б ситуацію як всередині країни, так і авторитет Румунії за кордоном. Зі свого боку, мер міста Крайова (південний захід) від СДП Ольгуца Васілеску підкреслила, що коаліція вважає за краще, щоб на президентських виборах переміг колишній лідер НЛП Крін Антонеску. Вона сказала, що відставка Клауса Йоганніса була мудрим рішенням, яке дозволило уникнути запуску процесу призупинення повноважень і організації референдуму.

ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ – Президент Румунії Клаус Йоганніс підписав у понеділок укази про оприлюднення Закону про Державний бюджет на 2025 рік та Закону про Державний бюджет соціального забезпечення. Вони були схвалені минулого тижня на спільному пленарному засіданні парламенту. Бюджет побудований на економічному зростанні в 2,5% і дефіциті бюджету в 7% ВВП. Міністр фінансів Танцош Барна заявив на спільному пленарному засіданні парламенту, що державний бюджет на 2025 рік є «тверезим» і базується на розумному зростанні доходів, «без перебільшень». Він зазначив, що Закон про державний бюджет соціального забезпечення передбачає «насамперед пенсійні виплати».

МВФ – Делегація Міжнародного валютного фонду завершила переговори в Бухаресті з представниками основних інституцій, відповідальних за монетарну та фіскальну політику Румунії. Це була не оціночна, а лише інформаційна місія, і прем’єр-міністр Марчел Чолаку передав експертам МВФ зобов’язання виконавчої влади утримувати бюджетний дефіцит у межах 7% ВВП та впроваджувати реформи, передбачені Національною програмою реформ. МВФ опублікував свої останні прогнози щодо розвитку румунської економіки восени минулого року, коли він оцінив дефіцит на рівні, встановленому урядом – 7% – до кінця 2025 року. Однак оцінки Фонду є більш оптимістичними як з точки зору економічного зростання – 3,3%, порівняно з 2,5%, розрахованими владою в Бухаресті, – так і з точки зору інфляції, розрахованої на рівні 3,6%, що нижче встановленого урядом цільового показника в 4,4%. Зі свого боку, представники Світового банку привітали план реформ уряду та увагу, яку він приділяє інвестиціям, зазначивши, що Румунія є сильним і стійким партнером.

БОЙКОТ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку заявив, що має бути прийняте законодавство, яке гарантуватиме, що всі товари в універмагах матимуть однакову торгову націнку. В онлайн-пості він показав, які румунські продукти він купував за день до бойкоту супермаркетів, оголошеного сьогодні прихильниками колишнього кандидата в президенти Келіна Джорджеску. 800 000 румунів працюють у більш ніж 4 500 універмагах країни, які сплачують 13% державних доходів у вигляді податків. Більше того, за даними Міністерства сільського господарства, 70% товарів у румунських магазинах – румунського виробництва. Раніше цього місяця покупці в кількох балканських країнах приєдналися до масштабного бойкоту супермаркетів на тлі зростання цін на продукти харчування. Протести, що почалися в Хорватії, поширилися на Боснію, Чорногорію та Сербію.

НАСИЛЬСТВО – П’ятеро людей були доставлені на допит після 15 обшуків, які румунська поліція провела сьогодні в повітах Ільфов, Прахова, Бузеу і Арджеш у справі про конфлікт в Урзічень, недалеко від столиці Бухареста, в якому загинули двоє людей. Після серії рейдів у Брашовському повіті (в центрі країни) сьогодні були знайдені ще дев’ять осіб, які мають бути допитані. Міністр внутрішніх справ Кеталін Предою звернув увагу на необхідність залучення кількох державних структур до боротьби з організованою злочинністю та ліквідації кланів злочинного світу. За його словами, хоча за останні роки були ліквідовані сотні організованих злочинних угруповань, вони відроджуються, і на вирішення цієї проблеми можуть піти роки. Наприкінці минулого тижня двоє людей загинули і п’ятеро були поранені в результаті перестрілки за участю понад 25 осіб, членів двох сімей з Урзічень і Прахова. Мотивом, схоже, стали стосунки між двома молодими людьми.

НЕРУХОМІСТЬ – Наступного тижня Сенат Румунії проведе зустріч з представниками сектору нерухомості, нотаріусами та Національним кадастровим агентством. Парламентарії хочуть внести в законодавство норми, які краще захистять людей, які купують житло у забудовників. Наразі на розгляді парламенту перебувають три законопроєкти. Цей крок був зроблений після того, як сотні потерпілих у справі  Nordis вимагали змін до законодавства у цій сфері. У справі колишня депутатка Парламенту від Соціал-демократичної партії Лаура Вікол, її чоловік Владімір Чорбе, головний акціонер групи Nordis, та троє інших осіб були взяті під варту. Розслідування спрямоване проти осіб і фірм, звинувачених у тому, що вони зібрали понад 195 мільйонів євро з клієнтів, не передавши їм їхні квартири.

ВИБОРИ – Понад 2 000 румунів, які мають право голосу і проживають або перебувають за кордоном, зареєструвалися на веб-сайті Постійного виборчого органу, щоб проголосувати поштою на президентських виборах у травні. Кінцевий термін для реєстрації в Реєстрі виборців як закордонного виборця поштою – 20 березня. За офіційними даними, найбільше заявок на цей вид голосування надійшло від румунів, які проживають у Німеччині, Великобританії, Швейцарії, Франції та Іспанії. Президентські вибори в Румунії знову відбудуться 4 і 18 травня, після того, як попередні вибори, заплановані на грудень минулого року, були анульовані Конституційним судом через порушення виборчого процесу.

112 – Понад 100 державних установ та приватних компаній у Румунії будуть підсвічені червоним кольором у вівторок, щоб відзначити Європейський день екстреного виклику 112. Спеціальна телекомунікаційна служба, ініціатор цієї символічної візуальної ініціативи, заявляє, що хоче привернути увагу до важливої ролі єдиного номера екстреної допомоги та заохотити громадян відповідально ним користуватися. Зловживання номером 112 може поставити під загрозу швидке втручання спеціалізованих бригад там, де це дійсно необхідно, кажуть у Спеціальна телекомунікаційна служба. У 2024 році завдяки зусиллям СТС спільно з органами реагування (поліцією, інспекцією надзвичайних ситуацій, швидкою допомогою, жандармерією та гірськими рятувальниками), а також державними партнерами та приватними телекомунікаційними операторами, кількість неекстрених викликів зменшилася майже на мільйон порівняно з попередніми роками. Оператори служби екстреної допомоги 112 обробили понад 9,7 мільйона викликів, з яких 60,45% були екстреними, повідомляє Спеціальна телекомунікаційна служба.

ЗАРУЧНИКИ – Зовнішній вигляд ізраїльських заручників, звільнених в суботу в Газі терористами ХАМАСу, викликає в пам’яті образи в’язнів нацистських концтаборів, заявила асоціація сімей заручників. Президент Ісаак Герцог засудив те, що він назвав «злочином проти людяності», а прем’єр-міністр Біньямін Нетаньяху попередив, що Ізраїль відповість. За повідомленням кореспондента Радіо Румунія, ізраїльська громадськість була шокована, побачивши перед собою три скелети, які виглядали так, ніби вони втекли з концтабору, кожен із заручників втратив понад 20 кг своєї початкової ваги. Коли вони прибули до Ізраїлю, всі троє повідомили, що їх утримували більшу частину часу в тунелях, вони недоїдали і їх піддавали фізичним і психологічним тортурам. У суботу Ізраїль звільнив 183 палестинців, причому CNN коментує, що деякі з них виглядали надзвичайно слабкими, а одного з них довелося виносити на ношах, оскільки він не міг стояти. Ізраїльську тюремну систему критикують за те, що в’язні нібито голодують.

РЕГБІ – Збірна Румунії кваліфікувалася на чемпіонат світу 2027 року після перемоги над Бельгією 31-14 в суботу ввечері в Монсі на чемпіонаті Європи з регбі 2025 року, забезпечивши собі десяту участь у чемпіонаті світу, пропустивши лише один турнір (2019 рік), коли вони були виключені за використання недозволеного гравця у відбіркових матчах. У своєму дебютному матчі на Чемпіонаті Європи з регбі-2025 Румунія розгромила Німеччину з рахунком 48-10 у Бухаресті. Останній матч румуни проведуть 15 лютого проти Португалії на власному полі. Національна збірна з регбі очолює турнірну таблицю з 9 очками, за нею йдуть Португалія, Німеччина та Бельгія. Дві перші команди кваліфікуються на чемпіонат світу 2027 року.

Затверджено бюджет на поточний рік

Державний бюджет та бюджет державного соціального забезпечення на 2025 рік були прийняті Парламентом Румунії в середині тижня, невдовзі після затвердження у профільних комітетах. Бюджет базується на економічному зростанні у 2,5% та дефіциті бюджету  у 7% ВВП. Минулого року дефіцит був близьким до 9%, що змусило новий коаліційний уряд СДП-НЛП-ДСУР взяти на себе зобов’язання щодо його поетапного скорочення. Уряд обіцяє, що інвестиції не стануть жертвою зусиль з ребалансування бюджету. Міністр фінансів Танцош Барна заявив, що існують умови для підтримки розвитку країни через рекордні інвестиції та забезпечення фінансових ресурсів для виплати зарплат і пенсій та захисту вразливих верств населення. В опозиції Союз «За порятунок Румунії» звинуватив уряд у переоцінці доходів, зануренні румунів у борги через заплановані заходи та ліквідацію деяких податкових пільг.

Справа Nordis

Голосування за бюджет було не єдиною важливою подією в парламенті в середу. Представники як проєвропейського, так і сувереністичного крила опозиції голосно закликали до відставки прем’єр-міністра, соціал-демократа Марчела Чолаку. Причина – його нібито незрозумілі зв’язки з колишною депутаткою Соціал-демократичної партії Лаурою Вікол, яка протягом чотирьох років очолювала Комітет з питань правової політики Палати депутатів, та її чоловіком Владіміром Чорбою, головними акціонерам компанії Nordis. Прокуратура стверджує, що протягом 2019-2024 років лідери угруповання збирали гроші з десятків фізичних та юридичних осіб як авансові платежі за придбання квартир і паркомісць, при цьому квартири та паркомісця так і не переходили у власність покупців. Були також випадки, коли одна і та ж квартира продавалася кільком покупцям, кажуть слідчі. Прокуратура звинувачує засновників компанії в розкраданні понад 195 мільйонів євро. Гроші, зібрані фірмами Nordis, нібито використовувалися головними акціонерами в особистих цілях. Лаура Вікол та Владімір Чорбя, а також троє інших представників Nordis були заарештовані цього тижня після масштабних обшуків у країні та за кордоном. Розслідування стосується 40 фізичних осіб та 32 компаній. Прокуратура вилучила сотні квартир і будинків, комерційних приміщень, земельних ділянок і автомобілів, акцій і паїв, а також заморозила десятки банківських рахунків причетних осіб і фірм. Національне агентство з питань податкового адміністрування оголосило про проведення внутрішньої перевірки після того, як прокуратура заявила, що чотирьом його інспекторам можуть бути пред’явлені звинувачення в пособництві та сприянні злочинцям. Вони нібито не вжили жодних заходів проти групи Nordis, хоча три роки тому вже виявили порушення. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку, який подорожував на літаках, орендованих Nordis, стверджує, що оплачував свої перельоти. Його не звинувачують у жодному злочині, але він зазнає шкоди іміджу, яку спричиняє його присутність разом з іншими лідерами СДП у компанії таких персонажів.

Нова спроба відсторонити президента

Прем’єр-міністр Марчел Чолаку – не єдиний, кого просять піти у відставку. У середу одна з трьох сувереністських партій у Парламенті Румунії подала третій запит на відсторонення від посади президента Клауса Йоганніса. Попередній запит був відхилений Постійним бюро. Новий запит також підписаний Союзом «За порятунок Румунії», який заявив, що проголосує за нього, якщо він потрапить на пленарне засідання. Опозиція стверджує, що перебування Йоганніса на посаді глави держави є нелегітимним. Однак він неодноразово виключав свою відставку, стверджуючи, що Конституція вимагає, щоб він залишався на посаді до присяги наступного президента. Клаус Йоганніс залишився виконуючим обов’язки президента, хоча його другий і останній термін закінчився 21 грудня 2024 року, після того, як Конституційний суд скасував минулорічні президентські вибори. Нові вибори відбудуться 4 і 18 травня. Колишній ліберальний лідер Крін Антонеску також претендує на найвищу посаду. Минулої неділі він був затверджений як спільний кандидат від коаліції СДП-НЛП-ДСУР й соціал-демократами, після того, як його кандидатуру раніше підтримали ліберали та ДСУР.

Знову про крадіжку артефактів

Контрольний орган прем’єр-міністра виявив недоліки або законодавчі прогалини у сфері захисту культурної спадщини та порушення правової бази, що регулює тимчасове вивезення класифікованих рухомих культурних цінностей. Це результат перевірки умов, в яких деякі артефакти дакійського скарбу були виставлені в нідерлагдському музеї Дренц в місті Ассен. Контрольний орган також виявив, що заходи та умови безпеки і захисту від крадіжок, запропоновані іноземними організаціями, яким були передані артефакти, не були предметом експертного аналізу. Чотири найважливіші артефакти національної спадщини Румунії були нещодавно викрадені з музею Дренца в місті Ассен. Це золотий шолом з Коцофенешть, датований 5-4 століттям до н.е., і три дакійські золоті браслети з Сармізегетузи-Реджіа, датовані другою половиною 1 століття до н.е. Предмети, що мають неоціненну історичну цінність, були частиною виставки «Дакія – королівство золота і срібла», яка відкрилася 7 липня 2024 року і мала закритися 25 січня 2025 року.

Завершення спортивної кар’єри великої чемпіонки

«Моє тіло не здатне витримати стільки, щоб дістатися туди, де я, можливо, була. Туди дуже важко потрапити, і я знаю, що означає потрапити туди». Це були слова великої чемпіонки Сімони Халеп, яка оголосила про те що вирішила завершити свою спортивну кар’єру. Оголошення було зроблено у вівторок, майже через рік після її повернення до професійних змагань, які були заборонені через звинувачення у вживанні допінгу.  Вона була першою ракеткою світу протягом 64 тижнів між 2017 та 2019 роками – які були піковими роками її кар’єри. Вона виграла два титули Великого шолома – Ролан Гаррос 2018 і Вімблдон 2019, зіграла в трьох фіналах найважливіших тенісних змагань: два на Ролан Гаррос (2014, 2017) і один на Відкритому чемпіонаті Австралії (2018), а також грала у фіналі Турніру чемпіонів. Загалом Сімона виграла 24 титули, починаючи з 2013 року, коли вперше вийшла на великий корт. Вона заробила на тенісі понад 40 мільйонів доларів, посідаючи третє місце в історії після сестер Вільямс.

ЗОВНІШНЯ РОЗВІДКА – Служба зовнішньої розвідки зробила значний внесок у виконання національних стратегічних цілей та зобов’язань, взятих на себе Румунією в союзницькому та європейському форматах, заявив у суботу президент Клаус Йоганніс у посланні з нагоди 35-ї річниці створення Служби зовнішньої розвідки. За словами президента, інформація і сигнали, передані з різних вимірів національної безпеки, стали основою для прийняття важливих рішень румунської держави і стратегічного управління дедалі складнішими викликами безпеці, в рамках зусиль з перетворення Румунії на стійку державу, здатну протистояти дифузним і непередбачуваним викликам. Серед іншого, незаконна війна Росії в Україні, гібридні підривні дії Росії в Румунії і на всьому європейському континенті, збереження класичних безпекових ризиків, таких як кібер-тероризм, тероризм, ворожа розвідувальна діяльність, продовжують генерувати виклики в безпековому середовищі на міжнародному і національному рівнях і формувати роботу Служби зовнішньої розвідки разом з іншими установами системи національної безпеки, додав Йоганніс. Він ствердив, що важливо зміцнювати міжвідомчу співпрацю і співпрацю із зовнішніми партнерами, щоб підвищити здатність румунської держави ефективно реагувати на численні виклики безпеці, з наголосом на гібридні загрози.

МВФ – Делегація Міжнародного валютного фонду завершила переговори в Бухаресті з представниками основних інституцій, відповідальних за монетарну та фіскальну політику Румунії. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку передав експертам МВФ зобов’язання виконавчої влади утримувати дефіцит бюджету в межах 7% ВВП та впроваджувати реформи, передбачені Національною програмою реформ. МВФ опублікував свої останні прогнози щодо розвитку румунської економіки восени минулого року, коли він оцінив дефіцит на тому ж рівні, що й урядовий дефіцит у 7% до кінця 2025 року. Оцінки Фонду є більш оптимістичними як щодо економічного зростання – 3,3% порівняно з 2,5%, передбаченими владою в Бухаресті, – так і щодо інфляції, розрахованої на рівні 3,6%, що нижче за цільовий показник 4,4%, встановлений урядом.

ЗАРПЛАТНЯ – Румунія, Литва, Болгарія та Польща мали найвищі середньорічні темпи зростання мінімальної заробітної плати в ЄС у період з січня 2015 року по січень 2025 року, повідомляє Euronews. Згідно з даними Євростату, вони зафіксували зростання від 10% до 14%. Натомість найнижчі середньорічні темпи зростання мінімальної заробітної плати в ЄС були у Франції (2,1%) і на Мальті (2,9%). 22 з 27 країн-членів ЄС встановили національні мінімальні зарплати, виняток становлять Данія, Італія, Австрія, Фінляндія, Італія та Швеція. Щомісячна мінімальна заробітна плата значно відрізняється в різних країнах-членах ЄС: Люксембург, Ірландія, Нідерланди, Німеччина, Бельгія та Франція є країнами, де мінімальна заробітна плата перевищує 1 500 євро на місяць, тоді як Хорватія, Греція, Мальта, Естонія, Чехія, Словаччина, Румунія, Латвія, Угорщина та Болгарія мають найнижчий рівень мінімальної заробітної плати – нижче 1 000 євро на місяць.

ІГРИ НЕСКОРЕНИХ – Команда поранених військовослужбовців представлятиме Румунію на цьогорічних Іграх Нескорених у Ванкувері та Вістлері 2025. Ігри Нескорених – це міжнародні спортивні змагання, які вперше відбулися у 2014 році і мають на меті підвищити обізнаність громадянського суспільства про вдячність бійцям, які отримали поранення під час військових дій. Цьогорічні змагання відбудуться з 8 по 16 лютого у Ванкувері та Вістлері, Канада, і зберуть понад 500 учасників з 23 країн світу. Делегацію, яка супроводжуватиме румунську команду в Канаді, очолить директор Генштабу, генерал-майор Валентин Бринзей.

ДЕРЖБЮДЖЕТ – Парламент Румунії  на пленарному засіданні у середу ввечері прийняв законопроєкти про державний бюджет та бюджет державного соціального страхування на 2025 рік. Бюджет базується на економічному зростанні у 2,5% та дефіциті бюджету у 7% ВВП, що, за словами міністра фінансів Танцоша Барни, відповідає умовам підтримки розвитку через рекордні інвестиції, забезпечення виплати зарплат та пенсій, захисту вразливих верств населення та відновлення рівноваги у фінансах країни.

УРЯД – Коаліційний уряд провів сьогодні своє перше засідання після прийняття цьогорічного державного бюджету. На порядку денному кабінету міністрів було затвердження кількох інвестиційних проєктів, спрямованих на “зелений” перехід, вартістю майже 90 мільйонів леїв (близько 18 мільйонів євро), обговорення цьогорічних пріоритетів у рамках Програми місцевого розвитку ім. Ангела Саліньї, а також затвердження формули розрахунку мінімальної базової заробітної плати, з урахуванням тенденцій інфляції та продуктивності праці, відповідно до положень європейською директиви у цій галузі. З початку року мінімальна заробітна плата брутто в Румунії становить 4050 леїв (близько 810 євро), а нова формула розрахунку має забезпечити передбачуваність динаміки доходів працівників.

СКОРОЧЕННЯ – Чисельність парламентських державних службовців буде скорочена на 400 посад після того, як Палата депутатів, нижня плата румунського парламенту, схвалила в середу рішення про реорганізацію свого робочого апарату. Скорочення будуть проведені від Канцелярії голови Палати депутатів та офісів членів Постійного бюро до різних департаментів та управлінь палати. За словами керівництва Палати депутатів, скорочення на 240 посад призведе до щорічної економії в розмірі 35 мільйонів леїв (близько 7 мільйонів євро). Нещодавно Сенат прийняв аналогічне рішення про скорочення майже 200 посад, незважаючи на протести з боку працівників. Керівна коаліція посилається на необхідність скорочення витрат з метою обмеження бюджетного дефіциту, в той час як опозиція критикує відсутність прозорості та порушення законодавства.

ІМПІЧМЕНТ – У середу ввечері Партія молодих людей, яка щойно увійшла до парламенту, з третьої спроби зареєструвала в парламенті пропозицію про усунення президента Клауса Йоганніса з поста в порядку імпічменту. Цей крок був зроблений після двох невдалих спроб внести це питання до порядку денного парламенту через процедурні недоліки. Якщо цього разу всі юридичні процедури будуть дотримані, керівництво парламенту скличе спільне пленарне засідання обох палат для голосування. 21 грудня минулого року мав закінчитися другий і останній п’ятирічний президентський термін Клауса Йоганніса, але після скасування президентських виборів його перебування на чолі країни було продовжено до обрання нового глави держави.

ВІЗИТ – Румунія продовжить надавати всю необхідну підтримку як країна, що приймає Бойову групу НАТО в Румунії, –  сказав у четвер міністр оборони Ангел Тилвер французькому міністру з європейських справ Бенджаміну Хаддаду. Переговори в Бухаресті були зосереджені на співпраці в рамках НАТО, зокрема на посиленні Бойової групи НАТО в Румунії, де Франція є рамковою країною. У середу Бенджаміна Хаддада також прийняв міністр закордонних справ Еміль Гурезяну. Французький міністр перебував з дводенним візитом у Бухаресті, щоб висловити солідарність своєї країни з Румунією, яка зазнає іноземного кібернетичного втручання у внутрішні справи. Про це йдеться у заяві Міністерства закордонних справ Франції. Французька служба з питань захисту від іноземних цифрових перешкод – VIGINUM, стверджує у звіті, який цитує паризький кореспондент Радіо Румунія, що такі дії порушили нормальний перебіг президентських виборів в Румунії наприкінці минулого року.

РАБСТВО – Іспанська поліція звільнила 52 громадян Румунії, яких утримували в напіврабстві на плантації в регіоні Севільї. Умови, в яких вони жили і працювали, були описані владою як такі, що “важко собі уявити”. Відповідальне угруповання складалася з чотирьох румунів і займалося залученням громадян Румунії до сільськогосподарських робіт, переважно для збору апельсинів і оливок. Підозрювані вербували працівників за допомогою оголошень, розміщених у соціальних мережах, обіцяючи високий заробіток, пристойне житло та безкоштовний транспорт. Після прибуття до Іспанії у них конфіскували документи, що посвідчують особу, під приводом укладання договору про надання соціальних послуг, хоча розслідування виявило, що жоден із 52 румунів не був зареєстрований для отримання цих пільг. Заробітна плата, яку вони отримували, також була набагато нижчою за обіцяну, оскільки румуни працювали від світанку до заходу сонця. Особи виправдовували зменшену суму необхідністю покрити борги робітників за житло і транспорт. Жертвам погрожували насильством, якщо вони звертатимуться до органів влади. Члени угруповання були заарештовані співробітниками поліції в Андалусії, а 52 жертви зараз перебувають під захистом іспанських соціальних служб.

РОБОТА – Румуни є одними з найбільш працьовитих громадян Європи. Принаймні це випливає з опублікованого сьогодні дослідження Євростату. Таким чином Бухарест та навколишній повіт Ільфов має найвищий показник інтенсивності праці серед усіх європейських регіонів. За ними йдуть Зальцбург і Тіроль в Австрії з аналогічними показниками, Братислава в Словаччині, а на п’ятому місці знову північно-східний регіон Румунії, де лише 1,7% домогосподарств мають низьку інтенсивність праці. Інтенсивність праці визначається кількістю годин, фактично присвячених роботі. Дані Євростату також показують, що найвищий показник низької інтенсивності праці спостерігається в домогосподарствах на французьких територіях за межами континентальної Європи, у Французькій Гвіані та Реюньйоні. У Французькій Гвіані, наприклад, майже 42% домогосподарств мають цю характеристику. За нею йдуть два регіони в Німеччині, такі як Бремен, з майже 23%, а також регіони в Бельгії та Італії з аналогічними показниками.

ПРАВОСУДДЯ – Дві медсестри постали перед судом у справі про пожежу, що спалахнула в листопаді 2020 року у відділенні анестезії та інтенсивної терапії П’ятра-Нямецької повітової лікарні швидкої допомоги, в результаті якої загинули дев’ять осіб. Їм були пред’явлені звинувачення у необережному знищенні або пошкодженні майна, що призвело до катастрофи, і недотриманні правил охорони здоров’я та безпеки на робочому місці. Дві медсестри нібито не вжили необхідних заходів, щоб винести з палати або загасити свічку, що горіла на тумбочці пацієнта, який перебував в агонії. Цим вони нібито порушили низку правил охорони здоров’я та безпеки праці, пожежної безпеки та належної практики надання медичної допомоги.

ФЕЙК – Міністерство національної оборони Румунії спростовує повідомлення в ЗМІ про те, що кілька солдатів Сил спеціальних операцій брали участь у приватних охоронних місіях в Африці. Жоден румунський військовослужбовець не брав за власний рахунок для участі в таких місіях, – повідомив інтернет-виданню PressOne речник міністерства генерал-майор Константін Спину. Він зазначив, що в період 2022-2024 років лише один військовослужбовець Сил спеціальних операцій перебував у неоплачуваній відпустці з об’єктивної причини, не пов’язаної з темою статті. За даними вищезгаданого видання, у 2023 році Хораціу Потра, найманець з оточення кандидата в президенти сувереністів Келіна Джорджеску, нібито взяв близько 1 000 румунів воювати в Конго, в тому числі десятки солдатів з елітних структур, резервістів зі спецпідрозділів, колишніх комбатантів Французького легіону, співробітників спецслужб і людей зі спеціальних підрозділів поліції.

ГАЗА – Сектор Газа є невід’ємною частиною майбутньої палестинської держави,- заявив у середу Європейський Союз у відповідь на заяви президента США Дональда Трампа напередодні про перехід цієї території під контроль  США. Брюссель залишається твердо прихильним рішенню про дві держави – єдиному шляху до міцного миру для ізраїльтян і палестинців, – заявив речник ЄС. Плани глави Білого дому переселити палестинців, які проживають на охопленій війною території, до Йорданії або Єгипту викликали лавину протестів по всьому світу. Зокрема, президент Франції Еммануель Макрон та його єгипетський колега Абдель Фаттах ас-Сісі попередили, що будь-яке насильницьке переміщення палестинців зі Смуги Гази і Західного берега річки Йордан буде серйозним порушенням міжнародного права і серйозним дестабілізуючим фактором для Єгипту та Йорданії, куди їх можуть відправити.

ДЕРЖБЮДЖЕТ – Державний бюджет Румунії на 2025 рік обговорюється Палатою депутатів та Сенатом після того, як 1 лютого його затвердив коаліційний уряд. Це бюджет розвитку, – сказав міністр фінансів Танцош Барна, – з рекордними коштами, виділеними на інвестиції і планами щодо скорочення державних витрат. Він озвучив основні цифри, на яких ґрунтується цьогорічний бюджет: економічне зростання на 2,5% та середня інфляція на рівні 4,4%. Головною метою уряду є скорочення бюджетного дефіциту до 7%, не враховуючи, однак, підвищення податків.

ДОВКІЛЛЯ – Міністр навколишнього середовища Мірча Фекєт заявив в інтерв’ю Радіо Румунія, що Система “гарантія-повернення тари” досягла своїх основних цілей за перший рік роботи. Наступним кроком у 2025 році, за словами міністра, є те, щоб система стала звичним явищем у всіх румунських громадах. Мірча Фекєт також повідомив, що в січні цього року було повернуто понад 340 мільйонів ПЕТ-пляшок, скляних пляшок та алюмінієвих банок, а також було введено в експлуатацію близько 80 нових автоматичних пунктів збору тари.

ЗУСТРІЧ  – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку зустрівся сьогодні з послами країн-членів Європейського Союзу, акредитованими в Бухаресті. Зустріч була організована польським головуванням у Раді Європейського Союзу, – йдеться у прес-релізі. Польща перейняла від Угорщини ротаційне головування в Раді Європейського Союзу 1 січня 2025 року на шестимісячний період, у складному геополітичному контексті, з пріоритетами європейської безпеки, підтримки України та зміцнення європейської економіки.

ПРАВОСУДДЯ – Апеляційний суд Бухареста сьогодні обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 30 днів екс-голові  комітету з питань правової політики Палати депутатів від Соціал-демократичної партії  (СДП) Лаурі Вікол та її чоловіку Владіміру Чорбе, головним акціонерам компанії Nordis. Рішення суду, прийняте в середу ввечері, не є остаточним, але підлягає виконанню. Прокуратура стверджує, що протягом 2019-2024 років лідери угруповання збирали гроші з десятків фізичних та юридичних осіб як авансові платежі за придбання квартир і паркомісць, при цьому квартири та паркомісця так і не переходили у власність покупців. Були також випадки, коли одна і та ж квартира продавалася кільком покупцям, кажуть слідчі. Прокуратура звинувачує засновників компанії в розкраданні понад 195 мільйонів євро. Гроші, зібрані фірмами Nordis, нібито використовувалися головними акціонерами в особистих цілях. Серед інших звинувачень – відмивання грошей, ухилення від сплати податків, шахрайство з особливо тяжкими наслідками, ухилення від сплати податків, зборів або внесків, а також шахрайське нарахування податків, зборів або внесків. Йоана Бесеску, старша дочка колишнього президента Траяна Бесеску та колишня депутатка СДП Андрея Косма також дали показання в рамках розслідування фактів їхньої причетності до справи Nordis в якості нотаріусів. Загальна сума привласнених коштів перевищує 70 мільйонів євро.

ВІДСТАВКА – Ніколає Чуке, колишній лідер Націонал-ліберальної партії та екс-кандидат цієї політичної сили у президенти на виборах восени минулого року, оголосив у середу про своє рішення піти у відставку з посади сенатора Румунії. Він не пояснив причину такого рішення. “Настав час публічно оголосити про своє рішення піти у відставку з посади сенатора румунського парламенту. З поваги до моїх колег-лібералів, це рішення, про яке я раніше повідомив керівництву НЛП. Я хотів би, щоб цей жест був сприйнятий як природний, враховуючи, що я прийшов на цю посаду завдяки підтримці Націонал-ліберальної партії”, – написав Чуке в короткому повідомленні, опублікованому на своїй сторінці в Facebook.

ТЕНІС – Світ тенісу відреагував на заяву румунської тенісистки Сімони Галеп про завершення професійної спортивної  кар’єри, зроблену у вівторок ввечері в Клуж-Напоці (північний захід) після поразки в першому колі турніру Transylvania Open. Організатори турніру Великого шолома на Ролан Гаррос, який Галеп виграла у 2018 році, написали повідомлення на платформі X: «Наша чемпіонка 2018 року, Сімона Галеп, оголосила про завершення кар’єри. Ми бажаємо тобі всього найкращого в наступному розділі життя, Сімона!». Організатори Вімблдонського турніру також прокоментували заяву румунки: «Наша чемпіонка 2019 року в одиночному розряді @Simona_Halep завершила професійну тенісну кар’єру – ми бажаємо їй всього найкращого після завершення спортивної кар’єри!».

ЕНЕРГЕТИКА – Литва, Латвія та Естонія готуються до суботи, коли вони мають від’єднатися від російської електромережі, назавжди розірвавши свої енергетичні зв’язки з Москвою, що збереглися з радянських часів. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн прибуде до столиці Литви Вільнюса на символічну церемонію. Хоча Литва, Латвія і Естонія є членами ЄС і НАТО з 2004 року, підготовка до інтеграції в європейську електромережу затягнулася на кілька років через численні технічні та фінансові проблеми і необхідність диверсифікації джерел постачання. Від’єднання від російської енергосистеми стало ще більш нагальним після вторгнення РФ в Україну.

КОМІСАР ЄС – У вівторок у Бухаресті чинний президент Румунії Клаус Йоганніс обговорив з виконавчою віце-президенткою Європейської комісії Роксаною Минзату роль освіти у боротьбі з дезінформацією і маніпуляціями та зміцненні демократичної стійкості європейських суспільств. Роксана Минзату, відповідальна в Єврокомісії за соціальні права і зайнятість, наголосила на необхідності інвестицій в базові навички, технічну і професійну освіту.

Важко бачити, як така велика чемпіонка залишає спорт, пишуть американці з Tennis Letter, платформи, що спеціалізується на спортивній інформації, після того, як велика чемпіонка Сімона Халеп оголосила про те що вирішила завершити свою спортивну кар’єру. Спортсменка з Констанци (південний схід Румунії) надихнула багатьох людей на своєму шляху, підкреслює Tennis Letter. «Я не знаю, смуток це чи радість, думаю, що обидва почуття випробовують мене. Але я приймаю це рішення зі спокійним серцем. Я завжди була реалісткою щодо себе. Моє тіло не здатне витримати стільки, щоб дістатися туди, де я, можливо, була. Туди дуже важко потрапити, і я знаю, що означає потрапити туди».

Це були слова Сімони після її поразки від італійки Лючії Бронзетті у вівторок у Клужі (північний захід) у першому колі турніру Transylvania Open. Пізніше вона пояснила на прес-конференції: «Я спокійна, бо знаю, що не зробила нічого поганого в тенісі. Зараз я просто хочу відпочити, я виснажений професійний тенісист і хочу відпочити. Я більше не хочу будувати плани, хочу дозволити життю відбуватися само по собі, а там видно буде».

Сімона Халеп – найвидатніша тенісистка в історії Румунії, про що свідчать цифри. Вона була першою ракеткою світу протягом 64 тижнів між 2017 та 2019 роками – які були піковими роками її кар’єри. Вона виграла два титули Великого шолома – Ролан Гаррос 2018 і Вімблдон 2019, зіграла в трьох фіналах найважливіших тенісних змагань: два на Ролан Гаррос (2014, 2017) і один на Відкритому чемпіонаті Австралії (2018), а також грала у фіналі Турніру чемпіонів. Загалом Сімона виграла 24 титули, починаючи з 2013 року, коли вперше вийшла на великий корт.

Вона заробила на тенісі понад 40 мільйонів доларів, посідаючи третє місце в історії після сестер Вільямс. Наймолодшу, Серену, переконливо перемогла у фінальному раунді на знаменитому лондонському корті Вімблдону. В історії білої гри також є кілька пам’ятних матчів Сімони з такими тенісистками, як Марія Шарапова, Анжеліка Кербер та Каролін Возняцкі, що запам’ятаються надовго.

Але найскладніший і найдовший матч у її кар’єрі був зіграний не на грунті, трав’яному чи хардовому покритті, а у суді. Спортивному арбітражному суді, знаменитому швейцарському суді у Лозанні, покликаному визначити, чи вживала румунка допінг навмисно. У 2022 році Халеп отримала позитивний результат на заборонену речовину і згодом була дискваліфікована на чотири роки. Вічність у тенісі та багатьох інших видах спорту, тим більше, що румунці на той час виповнився 31 рік.

У березні минулого року Спортивний арбітражний суд постановив, що Халеп не порушувала антидопінгових правил навмисно, і болісний для її честі матч було виграно. Вона повернулася до змагань, але не на тому рівні, на який сподівалася через фізичні проблеми. Організатори турнірів Ролан Гаррос та Вімблдону негайно відреагували на повідомлення про завершення професійної кар’єри румунки, згадавши її виступи та побажавши їй всього найкращого у новому житті після тенісу.