Category: Злободенність

У Польщі, країні з найбільшим єврейським населенням до Голокосту, у понеділок, 27 січня, відбулися урочистості з нагоди 80-річчя звільнення нацистського концтабору Аушвіц. На найвідомішій із фабрик смерті, створених нацистським режимом, загинула майже одна шоста з 6 мільйонів євреїв, які стали жертвами геноциду.

Президент Польщі Андрей Дуда заявив, що його країна оберігає пам’ять про Голокост, щоб така людська катастрофа ніколи не повторилася. 50 тих, хто вижив, більшість із них у віці від 80 до 90 років, взяли участь у церемоніях. Деякі з них багато разів поверталися до Освенціма, і їхнє послання завжди полягало в тому, щоб розповідати людям, що сталося, і що ці жахи не повинні повторитися.

Румунію представила міністр культури Наталія Інтотеро. На найвищому рівні були представлені такі країни, як Німеччина, Велика Британія, Франція чи Іспанія. У Бухаресті президент Клаус Йоганніс надіслав послання, в якому заявив, що 27 січня 1945 року назавжди залишиться днем в історії, коли була записана найтемніша сторінка – звільнення комплексу табору Аушвіц-Біркенау.

«Ті, кому вдалося залишитися в живих, могли б засвідчити всьому світу, що на землі було розв’язано пекло, але також і те, що сила життя остаточно перемогла смерть». «Безпрецедентна катастрофа, в якій загинуло 6 мільйонів дітей, жінок і чоловіків», – підкреслив Йоганніс. Він нагадав, що 27 січня також є днем, коли Румунія вшановує страждання жертв Бухарестського погрому в 1941 році, коли тисячі євреїв були передані бандам легіонерів (крайнім правим).

Послання президента також стосувалося сьогодення. На думку Йоганніса, на міжнародному рівні популізм, екстремізм, ксенофобські та антисемітські настрої та прояви підступно маскуються з наміром підірвати фундаментальні стовпи, на яких побудований вільний світ, в якому фундаментальні права відіграють важливу роль. А поширення ненависті, нападів, насильницької лексики та дезінформації послаблюють демократії та ризикують зневажити права та свободи, так важко здобуті упродовж часу.

Він наголосив, що Румунія зробила важливі кроки на шляху вшанування пам’яті жертв Голокосту та боротьби з антисемітизмом шляхом прийняття потужного законодавства в цій галузі та розробки меморіальних та освітніх проєктів, які сприяють культурі, заснованій на фундаментальних європейських цінностях.

Зі свого боку, прем’єр-міністр Марчел Чолаку підтвердив тверду прихильність румунського уряду боротися з антисемітським лихом, а також поширювати пам’ять жертв Голокосту. Він заявив, що обов’язком влади є запевнитися тим, що румунське суспільство знає і не повторює помилки історії. У понеділок прем’єр-міністр взяв участь у Кораловому храмі в Бухаресті, найбільшому столичному мозаїчному місці поклоніння, у церемонії, присвяченій Міжнародному дню пам’яті жертв Голокосту та вшанування пам’яті жертв антиєврейського легіонерського погрому в Бухаресті.

ВИБОРИ – Уряд Румунії на засіданні у вівторок затвердив графік проведення президентських виборів. Згідно з документом, перший тур відбудеться 4 травня, а другий – 18 травня. Кандидатури повинні бути подані в Центральне виборче бюро до 15 березня. Виборча кампанія розпочнеться 4 квітня і завершиться 3 травня о 7:00 за місцевим часом. Голосування на закордонних виборчих дільницях триватиме понад три дні, як це було наприкінці минулого року, коли президентські вибори були скасовані рішенням Конституційного суду.

АРТЕФАКТИ – Нідерландська поліція все ще шукає тих, хто викрав чотири румунські артефакти з музею в Нідерландах у п’ятницю ввечері. Міністерка культури Наталія Інтотеро повідомила, що обговорила тему викрадення артефактів з королем Нідерландів Віллемом-Александром і прем’єр-міністром Нідерландів Діком Схоофом. Вона сказала, що ці артефакти є не просто об’єктами спадщини, а невід’ємною частиною історії та ідентичності румунського народу, безцінною культурною спадщиною не тільки для Румунії, але й для всього світу, наголосивши, що знайдення і повернення цих предметів є моральним обов’язком влади. Міністерка Наталія Інтотеро закликала владу Нідерландів приділити належну увагу і вжити всіх необхідних заходів для виявлення винних у крадіжці і повернення цих артефактів. У той же час, Наталія Інтотеро звільнила директора Національного музею історії Румунії
і пропонує більше не вивозити артефакти з країни або за кордоном виставляти репліки оригінальних артефактів.

ГОЛОКОСТ – У понеділок у Польщі відбулися урочисті заходи з нагоди 80-ї річниці визволення нацистського табору Аушвіц, де загинуло понад мільйон людей, переважно євреї. Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що його країна береже пам’ять про Голокост, щоб подібна людська катастрофа ніколи не повторилася. У Бухаресті прем’єр-міністр Марчел Чолаку підтвердив тверду прихильність румунського уряду до боротьби з антисемітизмом і вшанування пам’яті жертв Голокосту. Він взяв участь у церемонії, присвяченій Міжнародному дню пам’яті жертв Голокосту та вшануванню пам’яті жертв антиєврейського легіонерського погрому в січні 1941 року в Бухаресті.

ЗУСТРІЧ – Міністр закордонних справ Румунії Еміль Гурезяну зустрівся у вівторок у Брюсселі з Роксаною Минзату, виконавчою віце-президенткою Європейської Комісії, відповідальною за соціальні права та компетенції, якісні робочі місця та професійну підготовку, а також з Мартою Кос, комісаром ЄС з питань розширення. За інформацією MЗС, під час зустрічі з Роксаною Минзату міністр обговорив низку важливих досьє щодо поточного європейського порядку денного, таких як збереження підтримки процесу розширення ЄС, продовження підтримки України та Республіки Молдова, розробка стратегічного бачення для Чорногоморського регіону, просування цілей конвергенції та згуртованості в переговорах щодо наступної Багаторічної фінансової програми після 2027 року або посилення європейських дій у сфері оборони. Під час зустрічі з Мартою Кос Еміль Гурезяну обговорив такі питання, як процес розширення ЄС, Республіка Молдова і складна ситуація в Чорноморському регіон. Глава румунської дипломатії зазначив, що з огляду на майбутні парламентські вибори в Республіці Молдова восени цього року, гібридні дії Росії проти Кишинева посилюватимуться, а демократична адміністрація потребуватиме посилення підтримки з боку Європи та держав-членів ЄС, щоб підвищити свою стійкість перед обличчям цих атак.

Міністр закордонних справ Румунії Еміль Гурезяну зустрічається сьогодні в штаб-квартирі Альянсу в Брюсселі з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Марк Рютте нещодавно попередив, що через 4-5 років члени Альянсу більше не зможуть захистити себе колективно, якщо не збільшать витрати на оборону. До цього президент США Дональд Трамп, чия країна покриває більшу частину витрат НАТО, закликав союзників збільшити національні оборонні бюджети до 5% ВВП. У понеділок міністр Еміль Гурезяну взяв участь у зустрічі міністрів закордонних справ ЄС в Брюсселі, де обговорив агресію Росії проти України, ситуацію на Середньому Сході і відносини зі США.

ТУРИЗМ – На початку цього тижня в Бухаресті було презентовано четверте видання “Білої Хартії туризму”, що включає основні характеристики, ризики, вразливості та можливості туристичної галузі на національному рівні. Згідно з дослідженням, все більше і більше туристів обирають дестинації в Румунії. Основними сферами інвестицій в туристичну галузь повинні стати дозвілля та інфраструктура, а популяризація повинна бути посилена як на національному, так і на міжнародному рівнях. У міністерстві вважають, що до 2035 року Румунія повинна генерувати 3 млрд євро доходів з туризму, в тому числі за рахунок залучення великої кількості іноземних туристів і подвоєння існуючого попиту.

ЄВРОКОМІСІЯ – Виконавча віце-президентка Європейської комісії з питань соціальних прав і навичок, якісних робочих місць і навчання, румунка Роксана Минзату склала присягу в понеділок у Люксембурзі в рамках урочистого прийняття зобов’язань членами Колегії перед Судом Європейського Союзу. Роксана Минзату присягнула поважати Договори і Хартію основних прав Євросоюзу при виконанні всіх своїх обов’язків і здійснювати свої повноваження з повною незалежністю в загальних інтересах ЄС. Вона також зобов’язалася не вимагати і не приймати вказівок від будь-якого уряду, установи, органу, офісу чи агентства.

ЗЕМЛЕТРУС – Слабкий землетрус магнітудою 3,6 балів за шкалою Ріхтера стався у вівторок у південно-східному повіті Бузеу, в сейсмічній зоні Вранча, повідомляє Національний інститут досліджень і розробок у галузі фізики Землі (INCDFP). Поштовх стався на глибині 133 кілометри. З початку січня в Румунії сталося 22 землетруси магнітудою від 2,1 до 3,9 балів. Найсильніший землетрус стався у Румунії 4 березня 1977 року, був силою 7,2 бали. Він забрав життя 1 570 людей, більшість з них у Бухаресті і завдав матеріальних збитків, які на той час оцінювалися у понад два мільярди доларів. Близько 230 000 будинків було зруйновано або серйозно пошкоджено, а сотні підприємств були виведені з ладу. Землетрус спричинив економічну і соціальну кризу, яку, як стверджують історики, тодішня комуністична влада не змогла подолати аж до свого краху в 1989 році. Експерти попереджають, що в разі землетрусу, подібного до 1977 року, сьогодні в Бухаресті можуть обвалитися сотні будівель.

Для Румунії та її економічних і фінансових перспектив 2025 рік починається так само, як закінчився попередній: фінансове рейтингове агентство Standard & Poor’s підтвердило рейтинг Румунії на рівні «BBB-», що є останнім кроком у категорії, рекомендованій для інвесторів, але переглянуло перспективу прогнозу зі стабільного на негативний. Наприкінці минулого року агентство Fitch також переглянуло прогноз рейтингу Румунії за довгостроковими кредитами в іноземній валюті на негативний, але зберегло попередній рівень BBB-. Standard & Poor’s попереджає про те, що фрагментоване та невизначене політичне середовище, ймовірно, призведе до затримки порядку денного фіскальної консолідації уряду.

Усі великі витрати перед виборами підштовхнули дефіцит до майже 8,7% ВВП, нагадують експерти агентства, що значно перевищило їхні очікування, що сигналізує про проблеми з контролем витрат в умовах сповільнення економіки. Експерти також кажуть, що більш м’яка фіскальна політика збереже високий рівень дефіциту поточного рахунку та дедалі більше фінансуватиметься за рахунок боргових зобов’язань, що наражатиме країну на небезпеку шоку довіри з боку іноземних інвесторів.

У своїй першій реакції міністр фінансів Танцош Борно заявив, що зміна прогнозу рейтингового агентства зі стабільного на негативний свідчить про необхідність вжиття заходів для скорочення бюджетного дефіциту, розсудливого бюджету та більш обережної держави. “Румунія як і раніше рекомендується інвесторам як безпечна країна. Прийняті урядом рішення щодо скорочення бюджетного дефіциту і зміцнення економічного зростання повинні бути реалізовані швидкими темпами, в тому вигляді, в якому вони вже узгоджені з нашими європейськими партнерами”, – написав міністр на своїй сторінці в Facebook.

Він підкреслив, що цьогорічний бюджет, який незабаром буде направлений до парламенту на затвердження, посилює цей ощадливий підхід до управління державними коштами. Якщо розвиток економіки підтвердить побоювання рейтингових агентств і відбудеться втрата стабільного рейтингу, це призведе до збільшення вартості запозичень Румунії. На думку аналітиків, скептицизм серед інвесторів і рейтингових агентств зберігається через політичну нестабільність і затримку структурних реформ.

Однак наприкінці минулого року новостворений коаліційний уряд СДП – НЛП – ДСУР ухвалив термінову постанову, що відображає бажання різко скоротити всі непотрібні витрати, особливо в адміністративній, центральній та місцевій сферах, з метою зменшення дефіциту. Виконавча влада також заморозила зарплати та пенсії, індексація яких штовхнула б бюджет небезпечно вниз. Ці заходи вже викликали хвилю невдоволення серед деяких категорій державних службовців, тому на коаліційний уряд чекає серйозне соціальне випробування.

Більше того, 2025 рік волею обставин також став роком виборів, як і 2024 рік. У травні румуни обиратимуть нового президента після того, як Конституційний суд скасував президентські вибори в грудні минулого року на підставі того, що виборчий процес був порушений.

КРАДІЖКА – Повернення Коцофенештського золотого шолому і трьох дакійських браслетів з Сармізегетузи, викрадених у п’ятницю ввечері з музею Дренте в нідерландському місті Ассені, є пріоритетним завданням, – заявила румунська влада. Контрольний орган прем’єр-міністра перевіряє в Міністерстві культури документи, які були підставою для відправки національних скарбів на виставку, а міністр культури Наталія Інтотеро зустрінеться з королівською родиною і прем’єр-міністром Нідерландів, щоб передати тверде послання Уряду Румунії про те, що предмети спадщини повинні бути повернуті якнайшвидше. Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолку створив кризовий штаб, до складу якого увійшли представники міністерств внутрішніх справ, юстиції та культури, а також румунської поліції, для управління процесом пошуку та повернення артефактів, що мають неоціненну історичну цінність.

ГОЛОКОСТ – Прем’єр-міністр Марчел Чолаку сьогодні підтвердив тверду прихильність румунського уряду до боротьби з антисемітизмом і просування пам’яті жертв Голокосту, підкресливши, що обов’язком влади є забезпечення того, щоб “румунське суспільство пам’ятало і не повторювало помилки історії”. На його думку, центральну роль у цьому повинна відігравати освіта. Прем’єр-міністр взяв участь у церемонії, присвяченій Міжнародному дню пам’яті жертв Голокосту та вшануванню пам’яті жертв антиєврейського легіонерського погрому, що відбулася у Бухаресті в Хоральному храмі. Він також заявив, що антисемітизм, екстремізм і ксенофобія стають “все більш гострими в Європі”, в регіоні, який, як це не парадоксально, є колискою фундаментальних прав і свобод. У цьому контексті Марчел Чолаку привітав звільнення перших ізраїльських заручників, у тому числі двох жінок румунської національності і румунського походження, після підписання угоди між Державою Ізраїль і палестинським угрупуванням ХАМАС, яка відкриває перспективу тривалого миру в регіоні.

ЄВРОСОЮЗ – На першому в цьому році засіданні Ради міністрів закордонних справ Європейського Союзу було погоджено продовження санкцій проти Росії ще на шість місяців. Головними питаннями порядку денного засідання у Брюсселі стали: війна в Україні, криза на Середньому Сході та відносини зі США після повернення Дональда Трампа до Білого дому. Засідання глав МЗС країн ЄС стало першим у такому форматі, організованим під час головування Польщі в Раді ЄС, що розпочалося 1 січня, і пройшло під головуванням Високого представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кайї Каллас. Це також перша зустріч такого роду, в якій взяв участь новий міністр закордонних справ Румунії Еміль Гурезяну. Глави зовнішньополітичних відомств країн ЄС  також провели неформальний обмін думками в режимі відеоконференції зі своїм українським колегою Андрієм Сибігою, який закликав європейських союзників об’єднати зусилля із новою адміністрацією США для посилення санкційного тиску на російського агресора.

КОАЛІЦІЯ – Лідери Соціал-демократичної парті, Націонал-ліберальної партії та Демократичного союзу угорців Румунії, що входять до урядової коаліції в Румунії, мають зустрітися, щоб обговорити проєкт Державного бюджету на 2025 рік та скорочення дефіциту до рівня не більше 7% від ВВП цього року. Початковий дедлайн був сьогодні, 27 січня, але схвалення проєкту держбюджету може бути відкладене після того, як уряд заявив, що шукає законодавчі рішення для внесення змін до постанови на базі якої розробляється бюджет, після нещодавніх протестів профспілок. Зміни, які будуть внесені до парламенту в першій половині лютого, також стосуються оплати понаднормової роботи у вихідні та святкові дні для працівників сфери оборони, охорони громадського порядку та національної безпеки. Коаліція планує затвердити держбюджет на цьому тижні, з тим, щоби парламент мів розглянути і прийняти його на початку наступного місяця.

ВЕНЕЦІЙСЬКА КОМІСІЯ – Рішення про скасування результатів виборів має прийматися вищим виборчим органом, а повноваження Конституційного суду повинні бути обмежені винятковими обставинами і чітко регламентовані. Про це йдеться у звіті Венеційської комісії щодо скасування результатів президентських виборів у Румунії. У Бухаресті опозиційні політичні партії – Союз порятунку Румунії, Альянс за об’єднання румунів та Партія молодих людей, відреагували на це, підкресливши, що консультативний орган Ради Європи фактично підтвердив, що рішення Конституційного суду було незаконним і неправомірним. Однак колишній міністр юстиції Тудорел Тоадер пояснив, що комісія надала висновки, а не рішення, а зроблені пропозиції не є обов’язковими до виконання. Нагадаємо, що президентські вибори наприкінці 2024 року були скасовані Конституційним судом перед другим туром. Суд прийняв рішення на підставі документів, наданих Вищою радою національної оборони, посилаючись на втручання державного суб’єкта.

РЕЙТИНГ – Міжнародне фінансове рейтингове агентство Standard & Poor’s підтвердило рейтинг Румунії на рівні “BBB-“, що є останньою сходинкою в категорії рекомендованих для інвесторів, але переглянуло прогноз зі стабільного на негативний. Причини пов’язані з високими фіскальними та зовнішніми ризиками, – йдеться в повідомленні агентства. У Бухаресті міністр фінансів Танцош Барна заявив, що прийняті урядом рішення щодо скорочення бюджетного дефіциту і зміцнення економічного зростання повинні бути реалізовані швидкими темпами.

АГРАРНА ПОЛІТИКА ЄС – Міністр сільського господарства Румунії Флорін-Йонуц Барбу сьогодні взяв участь у першому цьогорічному засіданні Ради ЄС з питань сільського господарства та рибальства (AgriFish) у Брюсселі. Згідно з прес-релізом Міністерства сільського господарства та розвитку сільських територій Румунії, основні питання порядку денного зосереджені на робочій програмі польського головування, недобросовісній торговельній практиці та зміцненні позицій фермерів у ланцюгу постачання продовольства, торгівлі та перевірці ефективності. Польське головування в ЄС презентувало свою робочу програму та основні пріоритети в галузі сільського господарства та рибальства на наступні шість місяців. Представники країн-членів ЄС проаналізували необхідний перегляд процедури перевірки ефективності відповідно до правил фінансування Спільної аграрної політики, – повідомляє міністерство.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ – Міністерство закордонних справ повідомляє громадян Румунії, які перебувають, прямують транзитом або мають намір подорожувати до Португалії, що місцева влада оголосила червоний код небезпеки через сильний вітер і можливі шторми на морі в районі північної частини материкової Португалії, дійсний на 27 і 28 січня 2025 року. МЗС рекомендує стежити за інформацією на веб-сайтах Португальського інституту моря та атмосфери (IPMA) та Національного управління з надзвичайних ситуацій та цивільного захисту (ANEPC). Громадяни Румунії можуть звернутися за консульською допомогою за номерами телефонів Посольства Румунії в Лісабоні, дзвінки переадресовуються до Центру зв’язку та підтримки румунських громадян за кордоном (CCSCRS), де на них цілодобово відповідають оператори колл-центру.

ОСВІТА – Від сьогодні учні 12-их та 13-их класів в Румунії складають усні іспити в рамках першої сесії іспиту на атестат про повну середню освіту. Оцінювання комунікативних навичок румунською мовою триватиме до середи, а усний іспит рідною мовою триватиме три дні, починаючи з 29 січня. Усний іспит з іноземної мови відбудеться з 3 по 5 лютого, а цифрові навички оцінюватимуться з 5 по 7 лютого. Проведення цих іспитів протягом навчального року була критикована деякими учнями, вчителями та фахівцями в галузі освіти, особливо через те, що учні повинні відвідувати заняття в дні іспитів. Письмові іспити розпочнуться 30 травня і закінчаться 30 червня, після чого будуть оголошені остаточні результати.

РЕЙТИНГ – Фінансове рейтингове агентство Standard & Poor’s підтвердило рейтинг Румунії на рівні “BBB мінус”, але переглянуло прогноз зі стабільного на негативний. Агентство заявило, що причини пов’язані з високими фіскальними та зовнішніми ризиками. Фрагментоване і невизначене політичне середовище, а також великі витрати перед виборами призвели до того, що бюджетний дефіцит наблизився до 8,7% ВВП, що значно перевищило очікування. У Бухаресті міністр фінансів Танцош Барна заявив, що зміна прогнозу Standard & Poor’s зі стабільного на негативний свідчить про необхідність заходів зі скорочення бюджетного дефіциту, виваженого бюджету і більш ощадливої держави. Він також зазначив, що рішення уряду щодо скорочення дефіциту та посилення економічного зростання мають бути реалізовані швидкими темпами, в тому вигляді, в якому вони вже узгоджені з європейськими партнерами.

ВІЗИТ – Президент України Володимир Зеленський заявив, що з огляду на співпрацю України з Республікою Молдова, не виключено, що Київ задовольнить всі потреби Молдови в електроенергії, а також можливе 30% зниження ціни на постачання. Про це він заявив під час зустрічі з Президенткою Республіки Молдова Майєю Санду. Вони також обговорили можливі поставки вугілля до Республіки Молдови. Майя Санду, зі свого боку, звинуватила Росію у спробі посіяти економічний і соціальний хаос у Молдові та встановити прокремлівський уряд у Кишиневі. Вона прибула до Києва в контексті енергетичної напруженості в Придністров’ї, сепаратистському проросійському регіоні між двома країнами, повідомляє AFP. Ця територія з населенням близько півмільйона людей, не підпорядковується центральній владі у Кишиневі та отримувала газ безкоштовно від російського гіганта “Газпром” через газопровід, що перетинав Україну. З 1 січня Україна розірвала договір з Москвою, припинивши постачання газу до Республіки Молдова, а отже і до Придністров’я, яке оголосило надзвичайний стан. У той час як Київ вже три роки бореться проти російського вторгнення, Кишинів занепокоєний можливим перекиданням конфлікту на свою територію, зокрема, через дестабілізацію Придністров’я з боку Росії. Решта території Молдови поки що захищена від відключень електроенергії завдяки імпорту електроенергії та газу з Румунії.

КРАДІЖКА – Міністерство закордонних справ (МЗС) Румунії повідомляє, що Національний музей історії Румунії та Міністерство культури Румунії були повідомлені в суботу про те, що в нідерландському музеї Дренте де проходила виставка «Дакія! Королівство золота і срібла», невідомі підірвали залізобетонну стіну музею і викрали кілька експонатів. Згідно з цитованим джерелом, за попередніми оцінками, вибух був спрямований на проникнення в будівлю музею, де були виставлені експонати дакійських скарбів Румунії, при цьому влада повідомила, що ряд експонатів було викрадено поки що невстановленими зловмисниками. МЗС поінформувало Міністерство внутрішніх справ Румунії та Генеральний інспекторат румунської поліції, а посольства Румунії в усіх сусідніх країнах були попереджені про необхідність звернутися за підтримкою до компетентних органів. Міністр закордонних справ Румунії Еміль Гурезяну говорив зі своїм нідерландським колегою Каспаром Вельдкампом, наголосивши на історичній та символічній важливості викрадених артефактів. Голландська сторона запевнила в чіткій і невідкладній прихильності як на оперативному, так і на політичному рівні до вирішення цієї справи. Голландська поліція також задіяла механізм транскордонного співробітництва та поінформувала Інтерпол.

ВИБОРИ – Ліберали зберуться в неділю на позачергову Національну раду, щоб затвердити кандидатуру колишнього президента Націонал-ліберальної партії Кріна Антонеску єдиним кандидатом від керівної коаліції Румунії на травневих президентських виборах. З цією ж метою Соціал-демократична партія призначила позачерговий з’їзд на 2 лютого, а Демократичний союз українців Румунії проголосує на початку наступного тижня. Перший і другий тури президентських виборів призначені на 4 і 18 травня. Наразі про свій намір взяти участь у перегонах оголосили мер Бухареста Нікушор Дан, незалежний кандидат Келін Джорджеску та президентка Союзу порятунку Румунії Елена Ласконі. Останні двоє вийшли до другого туру виборів президента, скасованих наприкінці минулого року. 6 грудня, після визнання першого туру виборів 24 листопада таким що відбувся, Конституційний суд Румунії повністю скасував президентські вибори, незважаючи на те, що в діаспорі вже розпочалося голосування у другому турі. КСР прийняв це рішення після того, як Вища рада національної оборони опублікувала доповідь, в якій йшлося про зовнішнє втручання у виборчий процес, не підтверджене, однак, поки що розпочатим після цього розслідуваннями. Десятки тисяч румунів протестували на вулицях, вимагаючи проведення повторного другого туру, який, на їхню думку, був скасований безпідставно.

ГОЛОКОСТ – Міністерка культури Наталія Інтотеро представить Румунію в понеділок на церемонії, присвяченій 80-й річниці визволення концтабору Аушвіц-Біркенау в Польщі. Захід, що проходить під патронатом президента Польщі, приурочений до Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту, який відзначається щорічно 27 січня, запроваджений рішенням Генеральної Асамблеї ООН, й об’єднує в’язнів табору, офіційні делегації держав та міжнародних міжурядових організацій. Участь Румунії в церемонії 27 січня відображає її рішуче прагнення зберегти пам’ять про жертв Голокосту, боротися з будь-якими формами заперечення, спотворення, тривіалізації або мінімізації цього трагічного моменту минулого століття, а також протидіяти антисемітизму, ксенофобії, радикалізації та мові ненависті, сприяючи повазі до основних прав людини як на національному, так і на міжнародному рівні, – повідомляє Міністерство культури Румунії.

ПРОТЕСТ – Румунський уряд готовий знайти рішення, враховуючи необхідність захисту купівельної спроможності населення та збереження макроекономічного балансу, – заявив глава канцелярії прем’єр-міністра після переговорів з представниками працівників, які протестували біля будівлі уряду. У п’ятницю тисячі залізничників, військових резервістів, поліцейських, шахтарів, працівників лісового господарства, сталеливарників, працівників бухарестського метрополітену та пенсіонерів взяли участь у мітингу, незадоволені тим, що на початку цього року багатьом працівникам бюджетної сфери заморозили будь-яку індексацію або підвищення зарплат, а пенсії не були проіндексовані відповідно до рівня інфляції. Цими днями також було оголошено про реорганізацію центральних державних установ та державних компаній. За словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку пріоритетом чинного коаліційного уряду є реорганізація всього бюджетного апарату.

ЗAРУЧНИКИ – Чотири ізраїльські жінки-військові, яких ХАМАС утримував у заручниках з 7 жовтня 2023 року, сьогодні прибули до Ізраїлю. В обмін на це Ізраїль повинен звільнити 200 палестинців, які утримуються в його в’язницях. Це вже другий обмін полоненими, організований в рамках перемир’я, яке набуло чинності минулої неділі між Ізраїлем і ХАМАС після 15 місяців війни. На першому етапі, який триватиме шість тижнів, 33 ізраїльські заручники мають бути звільнені в обмін на близько 1 900 палестинських в’язнів. Нагадаємо, що в результаті нападу ХАМАС 7 жовтня 2023 року загинули 1 210 ізраїльтян, переважно цивільних осіб. З 251 викраденої людини 91 все ще перебуває в Газі, з них, за даними ізраїльської армії, 34 вважаються загиблими. У відповідь Ізраїль розпочав наступ на сектор Газа, що призвело до загибелі щонайменше 47 000 людей, переважно цивільних, і гуманітарної катастрофи.

ДЕНЬ УНІЇ – Військові та релігійні церемонії, концерти та виставки прийшли сьогодні у всіх великих містах Румунії з нагоди Дня Об’єднання румунських князівств. У православних церквах були відправлені  релігійні служби, дзвони всіх церков дзвонили протягом однієї хвилини. 166 років тому, 24 січня 1859 року, Александру Йоан Куза був обраний господарем Волощини після того, як раніше, 5 січня, був обраний господарем Молдови. Акт політичної волі князівств до об’єднання став першим кроком у створенні сучасної румунської унітарної держави. З нагоди Дня об’єднання румунських князівств головні політичні лідери країни звернулися з привітаннями. «24 січня – це нагода підбити підсумки і замислитися над спадщиною, залишеною нашими предками, а також над нашою відповідальністю за її збереження і культивування», – підкреслив Президент Клаус Йоганніс. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку підкреслив, що «Об’єднання є прикладом того, як важливий політичний проєкт, здійснений відповідно до волі народу, може стати реальністю».

КОРУПЦІЯ – Мер популярного румунського гірського курорту Сіная, що в Південних Карпатах, ліберал Влад Опря, був затриманий у четвер та відпущений під підписку про невиїзд. Суд визначив суму застави у розмірі 600 000 леїв (понад 100 тисяч євро) у справі, в якій його підозрюють у скоєнні кількох корупційних злочинів. Йому також заборонено обіймати посаду, з якої він нібито вчинив злочин зловживання службовим становищем. За версією прокурорів Національної антикорупційної дирекції, Влад Опря вимагав та отримав від підприємця неправомірну вигоду на загальну суму майже 240 000 євро за сприяння в отриманні необхідної документації для будівництва готелю на території курорту.

ПРОТЕСТ – Залізничники, військові відставники, поліцейські, шахтарі, лісівники, сталевари, працівники бухарестського метрополітену та пенсіонери оголосили про свою участь у сьогоднішній акції протесту перед будівлею уряду в центрі столиці. Протестувальники незадоволені постановою уряду, схваленою на початку цього року, яка заморозила будь-яку індексацію або підвищення заробітної плати для багатьох працівників бюджетного сектора, а також тим, що пенсії пенсіонерів не були проіндексовані відповідно до рівня інфляції. Делегація профспілкових діячів провела переговори з представниками уряду, але безрезультатно. Останніми днями також було оголошено про реорганізацію центральних державних установ та державних компаній. За словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку пріоритетом чинного коаліційного уряду є реорганізація всього бюджетного апарату.

ЗУСТРІЧ – Міністр закордонних справ Румунії Еміль Гурезяну зустрінеться з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі у вівторок, 28 січня. Про це повідомила прес-служба Північноатлантичного альянсу. 14 січня Еміль Гурезяну прийняв Джеймса О’Брайена, помічника Державного секретаря США у справах Європи та Євразії. Згідно з прес-релізом МЗС Румунії, з цієї нагоди румунський міністр високо оцінив внесок США у безпеку й оборону східного флангу НАТО, а також у розвиток стратегічного підходу до Чорноморського регіону. Обидва посадовці також високо оцінили двосторонні відносини, відзначивши «значні» успіхи, такі як включення Румунії до програми безвізового режиму, розвиток економічного та енергетичного співробітництва, а також скоординовані дії між Румунією, США та ЄС.

ВИСЛАННЯ – Посольство Румунії в Белграді звернулося до сербської влади з проханням роз’яснити причини видворення громадянина Румунії з сусідньої країни. Подібний інцидент стався з кількома громадянами з інших країн ЄС та країн, що не входять до ЄС, які брали участь у навчальному семінарі для неурядових організацій. Румун, член організації, що займається соціальними проєктами, був затриманий і доставлений до поліцейського відділку в Белграді разом з іншими учасниками семінару. Їм наказали покинути Сербію протягом доби і заборонили в’їзд до країни на один рік без пояснення причин з міркувань національної безпеки. Румуни благополучно покинули сусідню країну. Вислання кількох громадян ЄС із Сербії є безпрецедентним випадком.

ВИБОРИ – Ліберали зберуться в неділю на позачергову Національну раду, щоб затвердити кандидатуру колишнього президента Націонал-ліберальної партії Кріна Антонеску єдиним кандидатом від керівної коаліції Румунії на травневих президентських виборах. З цією ж метою Соціал-демократична партія призначила позачерговий з’їзд на 2 лютого, а Демократичний союз українців Румунії проголосує на початку наступного тижня. Перший і другий тури президентських виборів призначені на 4 і 18 травня. Наразі про свій намір взяти участь у перегонах оголосили мер Бухареста Нікушор Дан, незалежний кандидат Келін Джорджеску та президентка Союзу порятунку Румунії Елена Ласконі. Останні двоє вийшли до другого туру виборів президента, скасованих наприкінці минулого року. 6 грудня, після визнання першого туру виборів 24 листопада, Конституційний суд Румунії повністю скасував президентські вибори, незважаючи на те, що в діаспорі вже розпочалося голосування у другому турі. КСР прийняв це рішення після того, як Вища рада національної оборони опублікувала доповідь, в якій йшлося про зовнішнє втручання у виборчий процес, не підтверджене, однак, поки що розпочатим після цього розслідуваннями. Десятки тисяч румунів протестували на вулицях, вимагаючи проведення повторного другого туру, який, на їхню думку, був скасований безпідставно.

ФУТБОЛ – Чемпіон Румунії з футболу «FCSB» переміг азербайджанський ФК «Карабах» з рахунком – 3:2 у четвер увечері в Баку в сьомому турі Ліги Європи. Завдяки цій перемозі «FCSB» не тільки забезпечив собі місце в наступній стадії змагань, але й має гарні шанси на пряму кваліфікацію до 1/8 фіналу. 30 січня румуни зіграють в Бухаресті з англійським «Манчестер Юнайтед».

Міністерство національної оборони засудило нову дезінформаційну кампанію російських ЗМІ щодо Румунії. Цього разу російські журналісти порушили тему атак безпілотників, здійснених силами Російської Федерації на цивільну портову інфраструктуру в Україні поблизу румунського кордону в ніч з 16 на 17 січня. Російські журналісти пишуть, що атака сталася днем пізніше, в ніч з 17 на 18 січня.

Згідно зі сценарієм, метою агресії була б операція з переправлення румунських військовослужбовців або румунських найманців на човнах з румунського на український берег. Під час атаки, пишуть російські журналісти, війскові сили румунської армії нібито відкрили вогонь по російським безпілотникам із засобів, які перебували на території Румунії. У пропагандистському матеріалі також стверджується, що атака безпілотників була наказана з верхівки російської армії і призвела б до численних загиблих і поранених з румунського боку. У сценарії Кремля також з’являються гелікоптери ВПС Румунії, які мали б втрутитися для евакуації так званих поранених і забезпечити вогневу підтримку інтервенції українських сил на іншому березі.

Реакція румунської сторони була різкою. Міністерство оборони в Бухаресті назвало те, що представила російська преса, нісенітницею, «абераціями, які не мають жодного підтвердження в реальності». Міноборони вказує, що в ніч з 16 на 17 січня системи моніторингу і спостереження румунської армії зафіксували порушення національного повітряного простору, що призвело до оповіщення населення повіту Тулча і підняття в повітря двох літаків F-16 ВПС Румунії. Згодом, команди фахівців з Міноборони, Румунської служби інформації та Міністерства внутрішніх справ ідентифікували дві ділянки, куди впали уламки російських безпілотників.

Міністерство оборони Румунії зазначає, що, незважаючи на абсурдність і неправдоподібність, інформація, вигадана в кремлівських пропагандистських лабораторіях, є частиною системи російських операцій впливу і маніпуляцій, які зараз проводяться в румунському і союзному публічному просторі. За даними Міноборони, їхньою метою є створення хибного уявлення про те, що НАТО прагне вступити у війну з Росією і що Румунію намагаються втягнути в цей конфлікт. На думку румунської сторони, цей пропагандистський наратив також націлений на росіян, яких годують міфом про обложену фортецю, маніпулюючи ними, щоб переконати, що Росія знаходиться під загрозою нападу з боку НАТО і що в Україні російські солдати воюють проти НАТО в рамках так званої «спеціальної військової операції».

На думку Бухареста, реальність, яку намагається приховати кремлівська пропаганда, полягає в тому, що Росія, повністю ігноруючи міжнародні норми, мілітаризувала Чорне море, вторглася в Україну і незаконно анексувала Крим у 2014 році, а з 2022 року веде незаконну агресивну війну проти суверенного сусіда». І останнє, але не менш важливе, Міноборони Румунії попереджає, що слід очікувати, що неправдива інформація, представлена в цьому матеріалі, також буде підхоплена векторами російської пропаганди, що діють у румунському публічному просторі, і посилена, зокрема, на цифрових платформах.

ДЕЗІНФОРМАЦІЯ – Міністерство національної оборони Румунії засудило нову дезінформаційну кампанію російських ЗМІ щодо атак безпілотників, здійснених силами Російської Федерації на цивільну портову інфраструктуру в Україні поблизу румунського кордону. Кремлівські пропагандисти неправдиво стверджували, що удари російських безпілотників були спрямовані на операцію з транспортування румунських військових або румунських найманців з румунського на український берег. Згідно зі сценарієм війскові сили румунської армії нібито відкрили вогонь по російським безпілотникам із засобів, які перебували на території Румунії. У пропагандистському матеріалі також стверджується, що атака безпілотників призвела б до численних загиблих і поранених з румунського боку. Але нічого цього не сталося, стверджує румунське оборонне відомство. Ці «аберації без жодного підтвердження в реальності», як їх називає Міноборони, є частиною системи російських операцій з впливу і маніпулювання громадською думкою як в Румунії, так і в НАТО.

ПРОТЕСТИ – Очікується, що залізничники, військові резервісти, поліцейські, шахтарі, лісівники, металурги та працівники бухарестського метро візьмуть участь в акції протесту, організованій в п’ятницю біля будівлі уряду, на тлі невдоволення соціальною та зарплатною політикою урядової коаліції,до складу якої входять Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна партія та Демократичний союз угорців Румунії, – повідомляє Федерація профспілок працівників залізничного транспорту Румунії, яка оцінює кількість учасників акції протесту в 30.000 осіб.

РЕОРГАНІЗАЦІЯ – Реорганізація центральних державних установ та державних компаній Румунії з метою скорочення бюджетних витрат викликає невдоволення все більшої кількості працівників. Кілька міністерств вже оголосили про реорганізацію та скорочення персоналу. Керівництво парламенту також оголосило про скорочення близько 400 посад державних службовців, що викликало протести на коридорах установи.

СВЯТО – У п’ятницю, 24 січня, Міністерство національної оборони Румунії спільно з місцевою владою організовує військові та релігійні церемонії в гарнізонах, де є пам’ятники, присвячені Об’єднанню румунських князівств, з нагоди святкування 166-ї річниці Об’єднання румунських князівств. У Бухаресті відбудеться військова церемонія покладання квітів та вінків до пам’ятника господаря Александру Іоану Кузі. Щороку 24 січня румуни відзначають Об’єднання румунських князівств від 1859 року, досягнуте під керівництвом господаря Александра Іоана Кузи, акт політичної волі лідерів двох румунських князівств, Молдови та Волощини, і перший крок у створенні сучасної румунської унітарної держави.

ТІКТОК – Віце-президент Європейського парламенту, румунський соціал-демократ Віктор Негреску заявляє, що виконавча влада ЄС має представити свій звіт про втручання у президентські вибори в Румунії з боку китайської мережі TikTok у відносно короткі терміни. Єврокомісія може надати конкретні рекомендації або накласти штраф на цю мережу, – сказав євродепутат від СДП. Він додав, що віце-президент Комітету з питань технологічного суверенітету, безпеки і демократії Хенна Вірккунен говорила про можливість того, що всі соціальні мережі, а не тільки TikTok, які втручаються в демократичні дебати і вибори, повинні бути піддані більш суворому контролю і покарані, якщо вони порушують європейське законодавство з цього питання.

МЗС – Міністерство закордонних справ Румунії повідомляє, що румунський моряк з екіпажу судна «Galaxy Leader», звільнений з Ємену, перебуває в безпеці. Екіпаж перебував у полоні більше року після того, як повстанське угрупування Хуті захопило судно на початку кампанії нападів на судна в Червоному морі, мотивованої війною Ізраїлю проти палестинського ісламістського руху ХАМАС. 25 моряків з Філіппін, Мексики, Румунії, Болгарії та України були затримані в листопаді 2023 року бойовиками-хуситами, які за допомогою гелікоптера висадилися на борт вантажного судна, що прямувало між Туреччиною та Індією. Підконтрольний хуситам єменський телеканал повідомив, що екіпаж був звільнений і переданий Оману після того, як у неділю була укладена і введена в дію угода про припинення вогню в Газі між ХАМАС та Ізраїлем. Звільнення відбулося після кількох місяців дипломатичних зусиль за участю країн походження моряків та Міжнародної морської організації ООН. Бухарест заявляє, що ця акція є результатом зусиль Служби зовнішньої розвідки та інших інституцій, що працюють у кризовій групі. Румунська влада також дякує своїм зовнішнім партнерам, зокрема Султанату Оман і сусідній Болгарії, за їхню важливу підтримку у вирішенні цієї складної і надзвичайно важкої справи.

КОРУПЦІЯ – Мер міста Сіная, найпопулярнішого курорту долини Прахова (південна Румунія), ліберал Влад Опря, був затриманий у четвер прокурорами Національної антикорупційної дирекції у справі, в якій його підозрюють у кількох корупційних злочинах. За даними прокуратури, він нібито вимагав і отримав хабара на загальну суму майже 240.000 євро від бізнесмена за сприяння в отриманні необхідної документації для будівництва готелю в місті. Опря також звинувачують у тому, що він нібито дозволив несанкціоновану діяльність ресторану на Синаї в період з липня 2019 року по січень 2024 року з метою отримання неправомірної вигоди.

ПЛАН – У вівторок У Брюсселі Рада міністрів фінансів ЄС (ЕКОФІН) схвалила плани зі скорочення бюджетних дефіцитів для восьми країн ЄС, включаючи Румунію. План спрямований на стабілізацію державного боргу Румунії в умовах, коли вона продовжує посідати перше місце в ЄС за обсягом державних інвестицій – понад 7% ВВП, скорочуючи бюджетний дефіцит до рівня нижче 3% протягом 2025-2031 років, – заявив міністр фінансів Румунії Танцош Борно. Це рішення було прийнято на тлі того, що кілька країн-членів, таких як Франція, Іспанія, Італія та Фінляндія, зіткнулися зі подібними проблемами і попросили продовжити період адаптації з чотирьох до семи років до 2031 року. На завершення порядку денного ЕКОФІН обговорювалися питання впливу російської агресії проти України, пріоритети польського головування в Раді ЄС, Європейський семестр 2025 року та прийняття переглянутих планів відновлення та стійкості Греції, Кіпру та Іспанії.

ЗАХОДИ – Працівники Сенату Румунії та представники їхніх профспілок критикують сьогоднішню заяву спікера Сенату Іліє Боложана про скорочення кількості посад у Сенаті Румунії, а саме на 180 з майже 800, на додаток до скорочення на одну п’яту автопарку та квоти на паливо. Національна федерація профспілок державного управління засуджує те, що вона називає неправомірним і непрозорим методом, за допомогою якого приймаються і повідомляються заходи з реструктуризації, в той час як лідери Профспілки парламентських державних службовців, Профспілки контрактників і Профспілки водіїв Сенату заявляють, що реорганізації установи «бракує прозорості і справедливості». Вони кажуть, що вітають будь-яке рішення щодо оптимізації роботи, але не розуміють поспіху Боложана продемонструвати свою владу як спікера Сенату. Лідер Націонал-ліберальної партії Іліє Боложан говорив сьогодні не лише про скорочення кількості працівників Сенату, але й про реорганізацію Палати депутатів та скорочення кількості державних секретарів. Цю інформацію підтвердив і спікер Палати депутатів Чіпріан Шербан. Він сказав, що буде скорочено понад 200 посад із загальної кількості близько 1.100, а також планується зменшити освітлення всередині та зовні будівлі.

ОПИТУВАННЯ – Дослідження INSCOP, опубліковане у вівторок, показує, що 90% румунів відкидають ідею виходу з НАТО, що є рекордним рівнем прихильності до Північноатлантичної організації. Згідно з дослідженням, яке базується на даних, зібраних наприкінці минулого року, за останні три роки прихильність румунів до Заходу з точки зору політичних і військових союзів зросла на 10%. Опитування також показує, що майже три чверті респондентів сприймають членство Румунії в Європейському Союзі як перевагу з точки зору його наслідків для економічного та соціального життя, сімейного та особистого життя. Три роки тому в це вірили лише 55% румунів.

ПРОТЕСТИ – Профспілковці єдиного в Румунії метрополітену Бухареста пікетували сьогодні будівлю уряду, після аналогічної акції, організованої у вівторок перед будівлею Міністерства фінансів. Працівники METROREX вимагають, серед іншого, виплати заробітної плати на рівні, встановленому колективним трудовим договором, підписаним наприкінці минулого року, а також адекватного фінансування підприємства. Профспілка вільного метрополітену раніше попереджала, що її члени збираються розпочати японський страйк, а пізніше – страйк, через заходи, передбачені постановою про скорочення бюджетних витрат, прийнятою виконавчою владою в Бухаресті в останні дні 2024 року.

САНКЦІЇ РОСІЯ – Президент США Дональд Трамп назвав «можливими» нові санкції проти Росії, якщо Москва не піде на переговори про припинення війни проти України, – повідомляє AFP. Він також заявив, що Сполучені Штати розглянуть можливість продовження військової допомоги Києву, яка склала десятки мільярдів доларів з моменту вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року. Раніше Трамп заявляв, що Росія прямує до катастрофи, якщо відмовиться вести переговори і укласти перемир’я або мирну угоду з Україною. Що стосується українського президента, то Трамп оцінив, що Зеленський хоче угоди.

ЕКОЛОГІЧНА КАТАСТРОФА – Румунська влада уважно стежить за ситуацією в Чорному морі після того, як наприкінці минулого року російські нафтові танкери зазнали аварїі в Керченській протоці, що спричинило екологічну катастрофу в цьому регіоні. Міністр навколишнього середовища Мірча Фекет попередив, що всі повинні бути готові, але підкреслив, що ризики того, що хвиля забруднення досягне румунського узбережжя, мінімальні. Румунська влада оцінює швидкість і напрямок хвилі забруднення після того, як понад 2.000 тонн високотоксичного нафтопродукту потрапили в море, вбивши тисячі птахів і викинувши на мілину сотні дельфінів за десятки кілометрів від узбережжя.

ФІЛЬМ – Фільм румунського режисера Раду Жуде був відібраний до конкурсної програми Берлінського міжнародного кінофестивалю. Малобюджетна стрічка «Континентал 25» – це чорна комедія, яка порушує такі теми, як криза власності та зростання націоналізму. Раду Жуде розповів, що фільм був знятий на мобільний телефон. Румунський режисер отримав «Золотого ведмедя» в Берліні у 2021 році за фільм «Недоречний трах, або Божевільне порно» , а у 2015 році – «Срібного ведмедя» за фільм «Аферім/Браво». Загалом до конкурсної програми фестивалю відібрано 19 фільмів. Фестиваль триватиме з 13 по 23 лютого.