Category: Туристична Румунія

  • Туристичний ярмарок Румунії

    Туристичний ярмарок Румунії

    Нещодавно проведений у Бухаресті весняний випуск найбільшого туристичного ярмарку, організованого в Румунії, зібрав найбільш вигідні пропозиції для любителів культурного, лікувального, сільського або ділового туризму в Румунії. Найважливіші туристичні агентства та туроператори Румунії, а також традиційні туристичні регіони Румунії представили відвідувачам ярмарку найпривабливіші турпакети для відпочинку в найкрасивіших регіонах Румунії, на будь-яку кишеню.

    Представник асоціації «Visit Муреш» Дана Матік, яка бере участь вже багато років у обидвох випусках румунського туристичного ярмарку, весняному та осінньому, уточнила: «Повіт Муреш може запропонувати багато скарбів, і останнім часом, через пандемію коронавірусу, ми зосередилися на природних туристичних атракцій, на активному відпочинку. Натомість ми любимо поєднувати культурну частину з активним відпочинком. Тому ми пропонуємо нашим туристам ознайомитися зі замками, що збереглися з часів Австро-Угорської імперії. Ми рекомендуємо три-чотириденний тур, ви можете відвідати як замки, так і особняки.»

    Петру
    Меран, директор Національного центру з питань туристичного інформування та просування
    міста Сігету Мармацієй запрошує туристів відвідати Марамуреський повіт: «Туристична пропозиція нашого повіту є дуже широка як з
    точки зору культурного, так і пригодницького туризму. Найкращим початком для
    відвідування регіону є місто Сігету Мармацієй, яке стало туристичним курортом
    місцевого значення. Культурно-туристичну пропозицію створюють музеї міста:
    Музей марамуреського села, Етнографічний музей, Музей історії, археології та
    природничих наук, Музей єврейської культури – Меморіальний будинок Елі Візеля, Меморіальний
    будинок др. Йоана Міхалі де Апша, Меморіал жертвам комунізму та опору. Ви дізнаєтеся багато про комуністичні репресії в
    Румунії та про в’язницю в Сігету-Мармацієй. В історичному Марамуреші рекомендує відвідати Веселий цвинтар у селі Сапинці. Це кладовище є справжнім музеєм самобутнього народного мистецтва, а також монастир Пері-Сепинца.
    Ми рекомендує також екскурсію на потягу «Мокенціа» у
    Вішеу-де-Сус. На ньому можна здійснити екскурсію долиною річки Васер, по
    вузькоколійній лісовій залізничній колії.»

    Анка
    Гредінаріу представляє Асоціацію «Бузеуський край», створену з метою популяризації менш відомого регіону Румунії.
    Зараз ця асоціація працює над тим, щоб ЮНЕСКО визнала «Бузеуський край» геопарком, який би увійшов до складу Глобальної мережі геопарків. Ми дізналися, що була зроблена перша
    оцінка та, швидше за все, цей
    край отримає статус геопарка у
    травні: «Ми представляємо пропозиції нашого регіону. У
    нас багато інформаційного матеріалу. З нами на
    ярмарок прибула відома представниця Бузеуського повіту Амелія
    Папазіссу, яка є живим людським скарбом та
    вміє плести з шерсти кози. У нашому краю є також вина та крафтове пиво. У повіті Бузеу є багато чудових зон, які досі не змінені через масовий туризм, який має як
    переваги, так і недоліки. Тут можна здійснити
    подорожі у дику природу. Якщо туристи піднімаються до висоти, до озера Мочару, то
    у них складиться враження,
    що вони в Швейцарії чи Ісландії, там вражаюча тиша. Однак туристи можуть розміститися у гостиприємних
    пансіонатах, де можуть скуштувати смачні страви. Наприклад зона Лопетарь – Озеро Мочару, яка є моєю улюбленою зоною.»

    Цікавим та барвистим на Весняному туристичному ярмарку був стенд Буковини,
    представлений Кетеліною Вельнічук, радник Сучавського центру з питань
    інформації та утвердження туризму Сучавської повітової ради. Ось, що вона сказала: «Буковина на румунському туристичному ярмарку представила турпакети
    для Великодніх свят,
    літнього
    сезону,
    екотуристині
    пропозиції, а також пропозиції суб’єктів підприємницької
    діяльності,
    які працюють у сфері туризму. На
    нашому стенді присутні представники екотуристичного товариства «Край Дорнелор», мерії міста Сучава та відомий умілець, який займається
    розписом яєць.
    На
    Буковині можна побачити чимало
    мальовничих місьц для відпочинку, туристичних баз та монастирів та можна розміститися у гарних пансіонатах та готелях. Наприклад у місті Кампулунг-Молдовенеск, у
    чотиризірковому номері, туристичний
    пакет, що включає три
    ночі
    з проживанням, сніданком, вечерю та доступом до
    SPA, коштує 2250 леїв на особу.»

    На стенді повіту Димбовіца ми зустріли Джорджіану Унгуряну, яка представляє Музейний національний комплекс «Господарський двір» міста Тирговіште: «Повітова рада Димбовіца через Музейний національний комплекс «Господарський двір» міста Тирговіште на цьогорічному весняному туристичному ярмарку запропонувала туристам відвідати 16 музеїв нашого повіту, дев’ять розташованих у місті Тирговіште, а решта – в повіті Димбовіца. Серед них монументальний «Господарський двір» з Вежею Кіндія, де туристи також можуть відвідати Музей друкарства та старої румунської книги. Ми запрошуємо туристів також відвідати реставрований Бринковянський палац у населеному пункті Потлодж. У напрямку до гір, у місцевості Вулкана-Панделе, можна відвідати Меморіальний будинок художника Габрієля Попеску, який є оазисом спокою. У внутрішньому подвір’ї музею туристи можуть зупинитися деякий час.»

    Виконавчий директор Асоціації
    міжгромадського розвитку
    повіту Харгіта Сабо Каролі представив туристичні пакети зокрема для сімей з дітьми: «Ми пропонуємо різні
    туристичні пакети лікування, гастрономії, тематичні парки. Ми представили найцікавіші атракції нашого повіту. Під час пандемії коронавірусу
    ми мали часу розробити стратегію
    та запустили кампанію
    сімейного відпочинку Harghita Family
    Friendly. Наш повіт є ідеальним місцем для сімей, і ми досягли етапу,
    коли ми займаємось сертифікацією туристичних
    послуг у цьому сенсі.
    Наразі у нас 86 туристичних одиниць, ресторани, місця для відвідування, в тому числі
    послуги, які відповідають встановленим нами критеріям. Необхідну інформацію можна знайти в нашому додатку Visit Harghita.»

    Флорентіна
    Георгіца, директор Національного центру з питань
    туристичного інформування та просування міста Ботошани, запрошує нас
    відкрити для себе це гарне місто: «Ботошань виділятися через старий
    історичний центр, який отримав назву «Маленький Лейпциг». Тут збереглося багато
    старих будівель, 80% з них було відреставровано. Також у центрі знаходиться церква,
    де був охрещений національний поет Румунії Міхай Емінеску. Ми працюємо зараз
    над проєктом, через який ми хочемо віднайти легенди чи цікаві аспекти з історії
    старого центру. Кажуть, що з часів татарської навали у всьому місті були
    створені тунелі та льохи, які з’єднували всі будинки. У цих підвалах ховалися
    всі, включно з тваринами. Почався процес сканування, і ми знайшли тунелі
    глибиною шість-вісім метрів.»

    Про вищезгадані туристичні атракції ми розповімо більше у
    наступних наших туристичних передачах.

  • Національний парк Ущелина річки Жіу

    Національний парк Ущелина річки Жіу

    Розташований на південному заході
    Румунії, Національний парк ущелини річки Жіу є однією з найбільш красивих охоронюваних
    природних територій Румунії. Він
    тягнеться по долині, утвореної річкою Жіу, між гірськими масивами Паринг та
    Вилкан, та займає площу понад 11.100 га. Парк виділяється серед інших національних парків країни завдяки мінімальному
    втручанню людини в природу. Дикі місця вражають всіх туристів, які відвідують цей парк. Кількість відвідувачів
    невелика через те, що парк не користувався інтенсивним просуванням. Але ті, хто обрали відвідати
    цей парк винагороджені
    казковими пейзажами та дуже цікавими тематичними маршрутами.

    Директор
    Управління
    Національного
    парку ущелини річки Жіу Марін
    Шербан подає деталі: «Хоча
    на залізничному маршруті ущелини річки Жіу
    ми помічаємо сліди людського
    втручання, вони інтегровані
    у ландшафт. Це дуже гарний маршрут для туристів. Ми
    пропонуємо туристам здійснювати тематичній
    туристичні маршрути,
    влаштовані в парку. Вони наближають туристів
    до
    природи і розвивають любовь до
    природи. Парк займає площу понад 11.100 га.
    З моменту його оголошення національним парком людська діяльність
    значно скоротилася. Тут важкодоступні місця, але окремими
    стежками туристи
    можуть
    дістатися
    до певних точок, звідки мають можливість спостерігати
    за мальовничими краєвидами.»

    На
    території парку влаштовані три
    тематичні маршрути, стверджує Марін
    Шербан: «Вони
    називаються
    «Ущелина річки Жіу та її
    скарби», «Історії лісу»
    та «Сфінкс лайніч». «Ущелина річки
    Жіу та її скарби» – найдовший
    маршрут, але відносно легкий для прогулянок, звідки
    можна спостерігати чудові краєвиди. Він досягає хребта
    Браїкулуй, звідки відкривається
    вражаюча панорама на
    гори Паринг. Маршрут «Історії лісу» присвячений зокрема учням,
    з якими ми співпрацюємо. Можна дізнатися про історію
    місця та деякі аспекти з діяльності
    управління
    парку. Маршрут
    «Сфінкс лайніч»
    був нещодавно влаштований та
    його можна легко здійснити за три години. Туристи
    мають можливість отримати більше інформації про ці
    маршрути на нашому сайті defileuljiului.ro. Маршрути
    представлені у форматах, які можна завантажити на мобільні пристрої. Їх можна пройти
    в
    будь-яку пору року та
    вимагають мінімум обладнання, слід взяти до уваги той факт, що
    це все ж таки це гірська зона.
    Тваринний
    світ – різноманітний. Тут водяться, між іншим, гадюка
    та ведмідь. Хоча дотепер жодних інцидентів
    не було, рекомендуємо туристам бути обережними.»

    У місцевості
    Бумбешті-Жіу
    знаходиться Туристичний
    інформаційний центр Національного
    парку ущелини річки Жіу,
    побудований відносно нещодавно.
    Адреса
    центру
    вказана
    на веб-сайті парку, щоб всі зацікавлені особи
    його легко знайшли.
    Марін Шербан, директор управління Національного
    парку ущелини річки Жіу уточнює:
    «Це
    сучасний туристичний центр
    для відвідувачів, але з місцевою специфікою. У нас є кваліфікований персонал,
    який може надати вам будь-яку інформацію про Національний
    парк ущелини річки Жіу
    або про діяльність управління
    парку. Центр можна відвідувати
    з
    9:00 до 15:00 з понеділка до п’ятниці. Але в літній сезон, якщо
    наплив туристів великий, ми продовжуємо програму центру, він працює і у вихідні дні. Центр є воротами до парку.
    Тут розміщений
    макет парку в дуже великому розмірі, на якому вказано як виглядає парк, та місця, які можна відвідати. У разі потреби ми також забезпечуємо гіда для груп туристів. У нас є кваліфікований
    персонал для цього.»

    Путівники
    доступні англійською, французькою, німецькою та угорською мовами. Ми запитали
    Маріна Шербана, якою
    була реакція іноземних туристів: «Вони
    були в захваті, побачивши простоту пейзажу. Вони були раді, що недалеко
    від
    них, у Європі є такі дикі місця. Наприклад, до нас завітав пан,
    який сказав, що він з Австралії. Він зізнався,
    що чув про те, що тут водяться
    дикі
    гадюки та прийшов побачити їх у
    їхньому місці проживання.
    Нас
    відвідували також студенти з Нідерландів, які
    приїхали сюди на стажування, щоб вивчати види змій. Я зміг їм
    показати
    гадюки,
    пояснивши, що їм тут люди не заважають.»

    Національний
    парк ущелини річки Жіу відомий
    по
    всьому світі як чудове місце для рафтингу. У сезон цього виду
    спорту тeроператори
    з усієї країни привозять туристів,
    річка чудово підходить для цього виду спорту.
    Марін Шербан подає деталі: «Щоб
    допомогти туристам, ми
    розмістили знаки, що позначають сектори рафтингу, побудували невеличкий будиночок
    та
    невеликі сховища від дощу для людей, які доходять
    до зони кемпінгу в Лайніч. Ми також хотіли б оновити
    центр для туристів, з
    наголосом на інтерактивність,
    щоб туристи могли відчути контакт з природою. Також хочемо влаштувати
    ще
    один тематичний маршрут про фауну.
    Крім того, ми вже спілкуємося з велосипедистами, і ми маємо
    намір влаштувати дві велосипедні доріжки, щоб відмітити
    історичну
    та культурну сторони Національного
    парку ущелини річки
    Жіу, але також можуть бути
    нагодою для відпочинку всієї сім’ї.»

    Велосипедом та рафтингом можна займатися протягом
    одного сезону, в той час як туристичні маршрути в Національному
    парк
    ущелини
    річки Жіу відкриті цілий рік. Наша туристична подорож не зупиняється на цьому.
    Наступного тижня ми відвідаємо Національний парк Семенік Кеїле-Карашулуй, який займає
    площу у понад 65.000 га незайманих і стародавніх лісів, які у 2016 році увійшли до спадщини ЮНЕСКО. Також
    тут ви зможете побачити рідкісний екземпляр секвої віком понад 200 років, яка має в обхваті 5,7 м.

  • Захоплююча природа Національного парку П’ятра Краюлуй

    Захоплююча природа Національного парку П’ятра Краюлуй




    Сьогодні ми ознайомимо вас з одним із найбільш вражаючих гірських масивів Румунії, П’ятра
    Краюлуй. Саме там можна побачити ефектні картини з чорними козами (скельницями), оголошеними пам’яткою природи. Перший
    крок до оголошення цієї області природоохоронною територією було зроблено ще 1938 року, коли тут було
    закладено основи природного заповідника. Сьогодні в цих краях є численні
    туристичні маршрути та природні пам’ятки.

    piatra-craiului2.jpg

    Усі вони дуже доступні, оскільки це
    гірське формування в центрі Румунії знаходиться всього в 25 км від міста
    Брашов. Розповідає директор адміністрації парку Мірча Вергелець. «Це один із 13
    національних парків Румунії. Він розташований у радіусі повітів Брашов та
    Арджеш, неподалік коридору Рукер-Бран, дороги з неймовірно красивими
    краєвидами. З одного боку видно гори Бучедж, а з іншого – гори П’ятра Краюлуй. У
    західній частині маємо дві долини – Долина річки Бирса у повіті Брашов та
    Долина річки Димбовица у повіті Арджеш. В основному Національний парк П’ятра
    Краюлуй оточений цими коридорами. Це вапнякова гора і вона дуже вражає своєю
    красою. Це єдиний район Румунії з вапняковими горами заввишки 2000 метрів. Його
    особливість полягає в тому, що вапнякові шари, які є осадовою породою, що
    утворилася на морському дні, після тектонічних рухів, знаходяться у
    вертикальному положенні, особливо в північній частині. Зазвичай ці вапнякові шари
    знаходяться в горизонтальному положенні. Таким чином, з’явилися дуже ефектні
    рельєфні форми з крутими, вертикальними стінами, з долинами та ділянками з
    уламками кам’яних порід.»




    У районі П’ятра
    Краюлуй, на відміну від інших районів країни, було заборонено полювання майже
    на всі види диких тварин, тому чорні кози не лякаються туристів. Люди
    навіть фотографують тварин за допомогою свого мобільного телефону без
    необхідності мати професійну фотокамеру зі спеціальними об’єктивами. Іноді
    відстань між скельницями і туристами
    становить всього чотири-п’ять метрів. Для тих, хто дістається в район хребта,
    особливо влітку, зустріч з цими тваринами може бути дуже великою радістю, а
    фотографії стануть ​​незабутніми спогадами, з якими вони повернуться додому.

    piatra-craiului1.jpg




    Мірча Вергелець,
    директор адміністрації Національного парку П’ятра-Краюлуй розповів і про
    туристичні маршрути. «У нашому парку є 44 відмічені та схвалені туристичні
    маршрути різного ступеню складності. По-перше, це стежки, що оточують масив у
    підніжжя, в лісовій зоні, котрі підходять для початківців. Я б також згадав і маршрути,
    які перетинають ущелини. Ми маємо вапнякові каньйони на північній стороні, а
    також на південній стороні. На півночі у нас прірви Зернешть, район, відомий ідеальними
    умовами для занять альпінізму. На південній стороні ми маємо ущелини
    Димбовичоари, Брустурелуй та Димбовіци. Ці ущелини перетинає або лісова дорога
    або дороги національного чи місцевого значення, як наприклад на південному боці.
    Маршрути легші внизу. Чим вище до верхівки, особливо на західному схилі, який
    крутіший, тим складнішими стають маршрути. У літній період туристам обов’язково
    потрібне спеціальне обладнання: черевики, дощовик, телефон для зв’язку з
    гірськими рятувальниками, у разі непередбачених подій. Ще дуже важливо мати із
    собою воду. У П’ятра Краюлуй немає джерел води в області хребта. А взимку ми
    рекомендуємо тим, хто збирається у звичайні походи і не має навичок
    скелелазіння, використовувати лише основні маршрути. Ті, що знаходяться в зоні
    хребта, закриті для широкого загалу.»




    Перед тим, як
    вирушити в похід, потрібно добре вивчити маршрут, каже директор адміністрації
    Національного парку П’ятра-Краюлуй Мірча Вергелець. «Ми маємо інтернет-сторінку
    pcrai.ro, де є карта зі стежками. Їх можна побачити і в Google Earth. У нас
    також є друкована туристична мапа, яку можна придбати на місці. Наш центр є
    одним з найсучасніших у Румунії. Він організований у вигляді туристичної стежки
    у горах П’ятра Краюлуй. Є багато інтерактивних пристроїв та карта масиву, де показані
    різні зображення, включаючи туристичні маршрути в 3D вимірі. Також можна
    побачити діорами на різні теми: флора, фауна, історія скелелазіння в П’ятра
    Краюлуй, інші природоохоронні території Румунії, комахи, печери тощо. Кожна
    діорама також є інтерактивною і дає можливість побачити презентацію та
    фотографії. До пандемії до нас приїжджало близько 7000 відвідувачів на рік. Ми
    сподіваємося, що після цього періоду ми повернемося до такої кількості
    туристів. Дуже багато осіб приїжджає в літній період як з Румунії, так і з-за
    кордону. Зазвичай люди звертаються до нас по інформацію чи пораду щодо відвідування
    парку.»

    piatra-craiului3.jpg




    Наразі
    адміністрація Національного парку П’ятра Краюлуй здійснює два проєкти у
    співпраці з іншими природними паркам у Карпатах, в країнах, що є членами
    Карпатської конвенції, каже Мірча Вергелець. «Один з проєктів пов’язаний зі
    звіриними стежками м’ясоїдних тварин між горами П’ятра Краюлуй та Бучедж. У
    рамках цього проєкту ми також мали камери спостереження. Нам вдалося зняти всі
    види м’ясоїдних тварин, а також інші види ссавців, що існують у парку. Усі ці
    кадри можна знайти на нашій сторінці у Facebook, яка має дуже багато відвідувань.
    Крім цього зараз ми розпочинаємо проєкт внесення змін до плану управління
    Національним парком П’ятра Краюлуй. Це вже третій подібний документ. Ми хочемо зосередити
    увагу в майбутньому і на птахах, оскільки регіон був оголошений значущим і з
    цього погляду. Ми запрошуємо всіх, хто хоче побачити цей гірський регіон у
    Румунії, приїхати до П’ятра-Краюлуй, бо це унікальна область. Багато хто
    говорить, що це найгарніша гора в нашій країні і не тільки. Ми вважаємо, що
    наші пристрої, притулки, стежки, центр відвідування можуть створити унікальний
    досвід.»




    Дорогі друзі, ми
    прощаємося з вами до наступного тижня, коли вирушимо разом у південно-західну
    частину Румунії, у менш популярне серед туристів місце, але знамените завдяки
    своїй дикій природі: Національний парк ущелина річки Жіу.

  • Національний парк Чахлеу

    Національний парк Чахлеу

    Національний парк Чахлеу – це заповідна територія національного інтересу, розташована на північному сході Румунії, в масиві Чахлеу, площею понад 7000 га. На цій горі туристи знаходять глибокі ліси, альпійські луки, водоспади, ізольовані скелі, а також пам’ятки природи. Ви побачите гірський масив, що складається з осадових порід. Таким чином, зовнішній вигляд є особливим, з безліччю споруд, створених із гірських порід, за допомогою води, вітру, морозу та інших природних явищ.

    Лівіу Москалюк, керівник офісу та біолог Управління Національного парку Чахлеу: «Тут дуже багато скель, кожна зі своєю легендою. Крім того, в парку зберігається зразок гірської екосистеми, характерної для Карпат, а це означає, що тут ми зустрічаємо ліси, луги та види тварин, у тому числі великі, хижі такі як, вовк, рись, ведмедь, дикі кішки. Однією з головних цілей Національного парку Чахлеу є просування якісного туризму. У цьому контексті є вісім позначених гірських стежок, які в основному ведуть з підніжжя гори Чахлеу аж до вершини. Також є два сполучні маршрути. Всі вони дуже добре промарковані і підходять для будь-якого рівня фізичної підготовки. Проте туристам, які приїжджають до нас в гості, бажано дотримуватися запобіжних заходів, характерних для гірських походів: мати при собі багатошаровий одяг, черевики чи підхідні для цього кросівки, солодощі, воду, ліхтарик, незважаючи на сезон.»


    Зараз гору відвідують переважно туристи з Румунії, і кількість відвідувачів з кожним роком збільшується, продовжує Лівіу Москалюк з Управління Національного парку Чахлеу: «Минулого року ми зареєстрували 70 тисяч відвідувачів, які прийшли та купили квиток. Ми встановили плату за доступ до маршрутів, яка потім використовується для управління парком. Для порівняння, два роки тому у нас було 50.000 відвідувачів. Отже ми маємо маршрути, інформаційні центри в Дуреу, навкруг гори. А в Ізворул Мунтелуй є також центр для відвідувачів. Він має три основні зали. Історії скель представлені на панелях. Таким чином, можна дізнатися численні легенди про гору Чахлеу. Особливо для дітей є 3D-кінотеатр і кілька залів із датчиками та іграми. Аудіо та письмові матеріали також перекладені на англійську мову».

    Із загальної кількості туристів, які минулого року прибули до Національного парку Чахлеу, дві-три тисячі – іноземці, каже Лівіу Москалюк: «Загалом іноземні туристи дуже сприйнятливі до порад та інформації, яку отримують в інформаційних центрах. Вони ставляться до них дуже серйозно, на відміну від туристів з Румунії, які більш незалежні. Було багато тих, хто розташував табір у підніжжі гори і насолоджувався там кількома днями серед природи. З іншого боку, деякі проходили туди і зв’язали відвідання масиву Чахлеу з відвідуванням інших гір. Загалом враження у них дуже хороші. Вони цінують ландшафтом, а також маршрутами, утриманими у хорошому стані Управлінням парку та Рятувальною службою».

    Гірський курорт Дуреу, розташований у парковій зоні, рекомендований для відпочинку, а також для лікування астенічних неврозів, слабкості, анемії та відновлення після розумових чи інтелектуальних зусиль. Серед природних лікувальних факторів виділяється чисте сильно озоноване повітря, без пилу та алергічних частинок. Дуреу також може стати відправним пунктом для екскурсій. Лівіу Москалюк, керівник офісу та біолог Управління Національного парку Чахлеу: «З Дуреу турист може відправитися по дуже використаному маршруту, який веде до водоспаду Дуруїтоаря. Це типовий водоспад для цього конгломератового ареалу. Також з Дуреу туристи можуть піднятися з Турбази Фентенеле до піку Тоака, найвідвідуванішого і найбільш вражаючого піку цього масиву. По дорозі є зупинки в різних районах, біля представницьких скель. На піку Тоака є сходи, які ведуть до метеостанції. Вона стала важливим туристичним об’єктом. До неї можна дістатися піднімаючись по 519 досить крутих сходинок, але дуже безпечних. У Чахлеу також є музей, який не великий, але досить цікавий. Однак, для ознайомлення з мистецтвом народних ремісників доцільно пов’язати відвідування гори Чахлеу із відвідуванням міста Тиргу Нямц, розташованого за 40 км, або міста П’ятра Нямц. Особливо в П’ятра Нямц я рекомендую відвідати Історичний музей, де можна побачити елементи цивілізації Кукутені».

    Водночас у селі Грінцієш ви зможете взяти участь у Фестивалі гайдуків. Зазвичай його організовують у серпні. Це дуже цікавий захід, на якому можна милуватися народним вбранням, місцевою традицією, але який також включає змагання за традиційними професіями. А щодо місцевої громади, то Управління Національного парку Чахлеу планує, серед іншого, просувати екотуризм, з наголосом на парк і природу. Лівіу Москалюк: «Водночас, у парку ми хочемо сприяти нішевому туризму для тих, хто хоче провести кілька днів ізольованим і загубленим серед природи. Ми також хочемо організувати кілька екскурсій у наукових заповідниках. Туди можна організувати екскурсії за участі максимум дев’ять-десять осіб і завжди під супроводом. У нас є цікаві наукові резервати, які можуть справді вразити. Наприклад, у нас дуже гарний модриновий ліс, який видно зверху. Він представляє великий інтерес, особливо восени, у жовтні, коли забарвлюється в жовтий колір і скидає хвою. Нагадую, що на горі Чахлеу діють деякі правила. Одне з них полягає в тому, що відвідування відбувається переважно пішки. Багато людей приходять і запитують, як далеко можна проїхати на машині. На автомобілі можна доїхати до курорту Дуреу або Ізворул Мунтелуй. Звідти слід йти пішки. Ми сподіваємося, що якомога більше відвідувачів прийде сюди насолодиться природою пішки та в спокої».

  • Національний парк Кеїле Біказулуй – Хешмаш

    Національний парк Кеїле Біказулуй – Хешмаш

    Сьогодні ми вирушаємо на північний
    схід Румунії, до одного з національних парків, яких найбільше
    цінують туристи. Кліматичний курорт Лаку Рошу, оглядовий пункт на масиві
    Сухардул Мік, а також Ущелини Біказулуй, названі «Кам’яним
    королівством», – це лише кілька з цікавих туристичних атракцій для осіб, які відвідують цей регіон.

    Між
    Трансільванією і Молдовою, найцікавіший маршрут проходить крізь Кеїле
    Біказулуй. Вода вирила в горах Хешмаш дуже стрімке та глибоке міжгір’я, що
    подекуди становить 300 метрів заввишки. Завдяки тутешньому вапняковому рельєфу,
    окрім вже відомих Кеїле Біказулуй, утворилось безліч подібних природних явищ,
    меншого чи більшого розміру. Наявні, таким чином, Кеїле Бікежелулуй, Кеїле
    Купашулуй, Кеїле Лапошулуй, Кеїле Шугеулуй, кожний зі своєю чарівністю.

    Барна Хегі, директор національного парку Кеіле Біказулуй-Хешмаш уточнює:
    «Національний парк Кеїле Біказулуй-Хешмаш є одним із найменших за розміром національних
    парків Румунії, але він має багато природних цінностей. Йде мова про Лаку
    Рошу (Червоне Озеро), про Ущелини
    Біказулуй, які є визнаними пам’ятками в Румунії та в Центрально-Східній Європі, загалом. Внаслідок провалу гори
    утворилась природна гребля на шляху річки Біказ. Накопичена там вода піднялась
    вгору, затопивши дерева, утворивши, таким чином, озеро Лаку Рошу у 1837 році. Сьогодні на блиску води можна побачити стовбури скам’янілих
    дерев. Ущелини Біказулуй – це
    найвражаючі вапнякові ущелини, довжиною 6 км, з високими стінами.»

    У Національному
    парку Кеїле Біказулуй-Хешмаш туристи мають дуже різноманітну пропозицію для проведення вільного часу. Директор парку Барна Хегі стверджує: «У нас 18 туристичних маршрутів та 3 навчальних.
    На навчальних стежках є унікальні для Румунії оглядові пункти, де можна робити
    фото. Пункти огляду розміщені над Ущелинами Біказулуй та озером Лаку Рошу.
    Подібні пункти огляду можна почабити лише у горах Альпи. На відстані у 10 км від
    національного парку, на національній дорозі 12С, яка зв’язує місто Георгень з
    Лаку Рошу розташований гірськолижний схил. Також відкриті всі туристичні
    маршрути. Навколо озера Лаку Рошу влаштована велосипедна доріжка. На курорті
    можна орендувати електровелосипеди. Ми сподіваємося, що незабаром зможемо влаштувати
    на озеро Лаку Рошу природний каток. Отож, туристи можуть займатися різними
    видами діяльності, особливо в цю пору року.»

    У Національному парку Кеїле
    Біказулуй-Хешмаш немає центру для відвідувачів,
    але є інформаційний пункт для туристів на курорті Лаку Рошу. Також на веб-сайті парку ви можете знайти номери
    телефонів, щоб зв’язатися з гідами для всіх маршрутів. Барна Хегі подає деталі: «Ми
    постійно на зв’язку з іноземними туристами, коли вони відвідують наш веб-сайт,
    шукаючи вказівок та порад. Ми надали такі послуги туристам з Греції, Угорщини, Польщі чи Англії. Вони були
    в захваті від того, що може запропонувати Національний парк Кеїле Біказулуй-Хешмаш. Враховуючи те, що парк перетинає національна дорога 12C, з
    інтенсивним рухом між Трансільванією та Молдовою, на жаль, ті, хто перебуває на дорозі, залишають багато
    сміття, яке ми намагаємося прибрати якнайчастіше. Це
    єдиний негативний аспект, який помітили іноземні туристи, але ми намагаємося тримати це явище під
    контролем.»

    У парку
    не так багато місцевих ремісників, але в Ущелині
    Біказулуй можна знайти сувеніри, вироби ручної роботи. Тут продають глиняні горщики гончарі з села Корунд. Теж тут організуються кілька традиційних заходів, стверджує директор
    парку Барні Хегі: «Влітку ми святкуємо
    День Лаку Рошу. Також в селі
    Біказ, в повіті Нямц, організується свято під назвою Армідем. Туристів радо зустрічають
    на цих заходах. Є достатньо місць для проживання. Зокрема у
    спа-центрі Лаку Рошу можна знайти місце посилення для будь-якої кишені.»

    Гірські маршрути, рекомендовані управлінням парку, адресуються як професіоналам, так і початківцам. Їх можна пройти від однієї до восьми
    годин. Деякі не рекомендуються взимку, але деякі доступні протягом всього року. Неодмінно треба мати відповідний одяг, цікавитися пргнозом погоди, та зв’язатися з
    представниками парку, щоб уникнути можливі інциденти.

    Далі директор Барна Хегі розповідає про плани на майбутнє стосовно туристичних
    маршрутів та туристичного просування парку: «У нас багато планів на майбутнє. Зараз ми починаємо розгортати два
    європейські проєкти. Серед іншого, ці проєкти сприяють
    розвитку сталого туризму. Ми хочемо розширити велодоріжки, які вже влаштовані в
    національному парку, та влаштувати спеціальні кінні доріжки. Ми розгортаємо ці
    плани за допомогою місцевих органів влади та громадських організацій».

    Національний
    парк Кеїле Біказулуй-Хешмаш може бути входом до повіту Нямц. Таким
    чином можна насолоджуватися вражаючим пейзажем на
    озеро Лаку Рошу та греблю Біказ на річці Бістріца. Будівельні роботи греблі Відрару почалися в 1961 році
    та завершились 1966 року. Гребля Біказ знаходиться
    за 6 км від міста Біказ.За нею знаходимо
    озеро водосховище Ізворул Мунтелуй, довжиною 35 км,
    яке зливається з навколишніми ландшафтами, селами в долині та масивом Чяхлеу на
    задньому плані. Звідси можна відправитися прямо до іншого чудового парку, Національного
    парку Чахлеу, про якого розповімо у наступній туристичній передачі.

  • У долині річки Арджеш та в горах Феґераш

    У долині річки Арджеш та в горах Феґераш




    Щоб
    дістатися якомога ближче до найвищих вершин у Румунії, розташованих у горах
    Фегераш у Південних Карпатах, треба йти уверх за течією по річці Арджеш, по
    маршруту Пітешть – Куртя де Арджеш – озеро Відрару. У 38 кілометрах на північ
    від міста Пітешть знаходиться місто Куртя де Арджеш, де можна побачити численні
    пам’ятки історії та архітектури, що роблять цей регіон привабливим для любителів
    культурно-релігійного туризму. Тут височіє Господарська Церква, найстаріший архітектурний
    комплекс феодального мистецтва, що зберігся в первісному вигляді, а також
    монастир Куртя де Арджеш, шедевр середньовічної румунської архітектури,
    зведений за часів господаря Нягоє Басараба (1512-1521 рр.). У монастирі Куртя
    де Арджеш знаходяться гробниці королів і королев Румунії. Монастир Куртя де
    Арджеш став знаменитим завдяки легенді про його зведення у румунській народній
    баладі про майстра Маноле.




    З
    міста Куртя де Арджеш дорога йде на північ і пролягає через населені пункти з
    численними пансіонатами і будинками відпочинку. У північній частині села
    Кепецинень знаходиться гідроелектростанція Відрару, яка використовує
    гідроенергетичний потенціал річки Арджеш та його приток. Різниця в рівні між
    греблею та гідроелектростанцією становить понад 500 метрів, а щоб проїхати за
    греблю, необхідно слідувати дорогою, що йде серпантином з численними поворотами,
    іноді широкими, іноді крутими.




    Нашу
    сьогоднішню подорож ми продовжимо у супроводі Дмитра Греку, який сприяв
    розвитку туризму в цьому регіоні: «Уже можна говорити про новий туристичний
    напрям для відпочинку в Румунії і я маю на увазі регіон Трансфегерешан, який увійшов
    у п’ятірку найбільш популярних румунських туристичних напрямків. І це не тільки
    сама гірська дорога, але і все інше, що знаходиться в регіоні Трансфегерешан.
    Однією з визначних пам’яток цього району є озеро та гребля Відрару. Гребля – це
    вражаюча гідротехнічна споруда 60-х років, яка своїми масштабами завжди вражає
    туристів, які приїжджають у ці краї. Озеро саме по собі є визначною принадою, навіть зараз, у зимовий період, там можна покататися на човні. Це надзвичайний
    досвід, тому що вдалині видніються вкриті снігом гірські хребти. Також у цьому
    гірському районі знаходиться фортеця Поенарь, яка вже включена в міжнародну
    туристичну мережу. Багато іноземних туристів приїжджають відвідати фортецю
    Поенарь, яка вже дуже відома як один із напрямків, пов’язаних із Дракулою і
    всім тим, що означає міф Дракули. Насправді, Поенарь – єдина фортеця, яку
    перебудував господар Влад Цепеш у 1462 році.»




    Через
    масштабні роботи з консервації та реабілітації, розпочаті у листопаді 2021
    року, доступ відвідувачів до фортеці Поенарь нині обмежений. У 2019 році до
    пандемії близько 100 тисяч відвідувачів наважувалися піднялися 1480 сходинками,
    щоб відвідати фортецю, розташовану на гірській вершині, що височіє над ущелиною Арджеша. «Звичайно,
    є й інші атракції. Наприклад стежка, яка є більш видовищною, коли стає
    холодніше і замерзає потік води. Йдеться про Долину Стана, яка, напевно, є
    одним з трьох найвражаючих маршрутів у Румунії і дуже багато любителів гірських походів
    та пригод, приїжджають, щоб пройти цей маршрут по Долині Стана. Потім сама
    дорога Трансфегерешан, яка, на жаль, закрита в альпійській зоні взимку, але до
    певного рівня вона доступна. Коли сніжить, бажаючих подивитися навколишні
    краєвиди дуже багато. Вони приїжджають, щоб насолодитися снігом та покататися
    на санях чи лижах. При цьому є всілякі принади, пов’язані з народними традиціями
    та гастрономією у цьому регіоні.»






    Навколо
    озера Відрару є кілька готелів, пансіонів та кемпінгів, а наприкінці озера
    починається Трансфегерешан, одна з найвищих доріг в Європі, яка взимку
    закривається в альпійській зоні. Озеро Відрару і дорога Трансфегерешан радують
    і любителів пригодницького туризму, як ми дізналися від Дмитра Греку, який
    займається туристичною популяризацією цього регіону. «У нашому районі дуже
    популярні квадроцикли і на них можна прокататися певними стежками, які доходять
    майже до гірської кручі, де відкриваються захоплюючі краєвиди. Організовуються
    і експедиції на позашляховиках. Можна здійснити похід у гори, вирушити у піші
    прогулянки, займатися різними видами діяльності, такими як фотополювання, тобто
    люди вирушають, щоб побачити і сфотографувати в якийсь момент диких тварин у
    лісі. У нашому районі чимало ведмедів. Влітку їх можна часто зустріти на узбіччі
    дороги. Зараз, узимку, вони трохи відступили і вже не такі помітні, як улітку.
    Є ціла низка інших заходів, катання по озеру, у тому числі на надувних човнах,
    на байдарках і це знову справжнє видовище взимку, коли можна побачити засніжені
    гори та прокататися на байдарках по озеру, тому що тут є й такі заходи. Головне,
    щоби вам подобалися пригоди!»






    Гірською
    дорогою Трансфегерешан, однією з найгарніших у світі, можна проїхатися улітку -
    з червня по листопад, коли більше немає небезпеки сходження лавин. На висоті
    2040 метрів, Трансфегерешан сполучає південний і північний схили гір Фегераш,
    найвищих у Румунії. Найвищою вершиною румунських Карпат і найвищою точкою Румунії
    є Молдовяну, що має висоту 2544 метри над рівнем моря.





  • Беїле Геркулане

    Беїле Геркулане


    Сьогодні
    ми відвідаємо
    південно-західну
    частину
    Румунії, а
    саме бальнеологічний
    курорт Беїле Геркулане, що
    розташований
    в долині річки
    Черна,
    неподалік
    від придунайського міста Оршова. Це
    місце, де лікувальні властивості
    мінеральних вод використовувалися
    протягом двох тисяч років, починаючи з
    римської
    доби.




    Дан
    Буру, культурний референт мерії
    курорту Беїле Геркулане,
    каже, що перше документальне підтвердження
    цього
    населеного пункту датується
    153 роком:
    «Історія курорту дуже багата і давна,
    ще із споконвіку, коли лунали легенди
    про героя Геракла. Кажуть, що він нібито
    боровся тут із семиголовою Гідрою, яку
    переміг у долині річки Черни та в ущелині
    Дунаю. Отже, легенди свідчать про те, що
    термальні води цього курорту мають
    цілющу силу Геракла. Та ж легенда
    розповідає про те, що після того, як
    відрізав першу голову Гідри, Гераклю
    порадила стара жінка з долини річки
    Черна покупатися в термальних водах, і
    лише так він зможе знайти в собі сили
    відрізати решти голів Гідри. Так
    народилася легенда курорту. Курорту
    Беїле Геркулане віддавали перевагу
    заможні румуни і мешканці Австрійської
    імперії. Після Другої світової війни,
    після розвитку туризму, курорт став
    відомим серед туристів з усього світу.
    Вони знали про санаторно-курортне
    лікування всіх захворювань опорно-рухового
    апарату. Наразі курорт модернізовано.
    На курорті є модернізовані готелі з
    лікувальними базами за європейськими
    стандартами, які пропонують не тільки
    лікування термальною сірчаною водою,
    а й SPA та оздоровчі процедури. Останні
    – це сучасні методи лікування, які
    спрямовані на тих, хто хоче позбутися
    стресу і розслабитися».



    Коли говоримо
    про визначні атракції
    курорту
    Беїле
    Геркулане,
    то напевно однією з них є
    історичний
    центр. Тут
    є
    кілька павільйонів, зведених у першій
    половині ХІХ
    століття,
    згрупованих навколо статуї Геракла. У
    межах пішої досяжності
    від історичного центру
    є інші споруди, занесені
    до національної спадщини, такі
    як Казино,
    австрійські імператорські Терми
    та Вілла,
    де жила імператриця Австро-Угорщини
    Єлизавета або Сіссі, яка пристрасно
    любила курорт Беїле Геркулане
    та походи серед
    природи.
    На честь імператриці названо одну з
    гірських вершин біля
    курорту, звідки відкривається вражаючий
    вид на долину
    річки Черна.
    Дан Буру, культурний референт мерії Беїле Геркулане:
    «Це гірський курорт, який має багато
    басейнів. У теплу пору року можна
    позасмагати і рушити в гірські походи.
    Краєвиди красиві. Особливо влітку та
    восени ми чекаємо на всіх туристів, які
    люблять піші прогулянки, їзду на
    велосипеді та пригодницький туризм.
    Водночас, на щастя, у нас є багато
    історичних пам’яток класу А з часів
    Австро-Угорської імперії. Всі вони
    розташовані в старому центрі курорту
    і і є свідченнями проблиску розкоші
    туризму, який практикувався в Беїле
    Геркулане в ті часи. Сюди приїжджали
    імператори Австро-Угорської імперії,
    а в 1852 році імператор Франц Йосиф назвав
    курорт найкрасивішим в Європі».





    Якщо
    ви плануєте довше перебування, у вас
    буде багата пропозиція екскурсій, щоб
    ознайомитися з визначними пам’ятками
    околиць
    курорту.
    З Беїле
    Геркулане ви
    можете здійснити понад 15 коротких
    екскурсій. Дан Буру:
    «Деякі займуть туристам десь 4,5 години,
    інші – цілий день. Таким чином, звідси
    вони можуть дістатися до Римського
    табору Дробета та Музею Залізних воріт
    із Дробета Турну Северін, до монастиря
    Св.Ани, що розташований в н.п. Оршова або
    статуї Децебала, висіченої в скелі, в
    Дунайських котлах, які самі є природною
    пам’яткою. Проте можна провести екскурсії
    до гірської Олтенії, до Тиргу-Жіу, де
    чекають на вас твори всесвітньо відомого
    скульптора Костянтина Бринкуша, або до
    монастиря Тісмана, Хобіца або Ущелин
    Соходору. Можете рушити в поїздки до
    Трансільванії, до Замку Корвінів, який
    знаходиться на відстані 120 км від курорту.
    Всі ці пам’ятки
    можна відвідати за день. Я дуже радий
    рекомендувати всім екскурсію яка
    триватиме два дні – Римську дорога в
    Дакії. Від Дробета Турну-Северіна,
    населеного пункту, куди римляни увійшли
    в Дакію 104-105 року н.е., і звідки продовжили
    свій шлях долиною річки Черна, долиною
    річки Тіміш, до Сармізегетузи Регії, до
    гір Ораштії. Всю цю відстань можна
    подолати за два дні, з ночівлею в Беїле
    Геркулане».

    Якщо
    у великих містах наявність негативних
    іонів у повітрі становить 80-100 іонів
    на
    кубічний сантиметр, то в Беїле
    Геркулане
    цей показник зростає до 2000. Саме вони
    забезпечують легкий сон і балансують
    нервову систему. Негативні іони також
    стимулюють обмін речовин і сприяють
    загоєнню. На курорті вас чекає широкий
    спектр лікувальних факторів і процедур.
    Першим і основним у списку всіх туристів
    має бути сірчана термальна лазня. Крім
    того, великою популярністю користуються
    рослинні
    ванни,
    зі
    справжніми рослинами,
    а не з хімічних есенцій. Використовуються
    м’ята, глід, чорнобривці, квіти акації,
    деревій
    звичайний і,
    не в останню чергу, лаванда.



    Курорт
    Беїле
    Геркулане також
    є місцем проведення особливого
    і вже традиційного заходу – Міжнародного
    фольклорного фестивалю «Геракл». Дан
    Буру, культурний референт мерії:
    «Останні
    два роки пандемія завадила нам продовжити
    нашу традицію, але цього року ми хочемо
    її продовжити. На цей фестиваль приїжджали
    танцюристи з усього світу: від Мексики
    до Ізраїлю, від Північної Європи до
    Греції. До них, звісно, приєдналися
    румунські танцюристи. Зазвичай фестиваль
    організовують на початку липня, і
    протягом трьох днів туристи мають
    можливість побачити різні культури,
    познайомитися з новими людьми та
    звичаями. Таким чином, цей фестиваль
    розвивався і зумів проіснувати понад
    20 років».



    З
    часом курорт
    Беїле Геркулане відвідали багато
    іноземних туристів. Після 1989 року
    традиція була трохи перервана, але
    туристи поступово почали з’являтися
    знову. Чисте повітря, цілюща вода,
    можливості для відпочинку на курорті
    та в околицях забезпечують всім успішний
    відпочинок.

  • Бістріца-Несеудський регіон

    Бістріца-Несеудський регіон




    Сьогодні ми вирушаємо на північ Румунії, до
    Трансільванії, у повіт Бістріца Несеуд. Зупинимось у місті Бістріца, повітовому
    центрі, а звідти відвідаємо найцікавіші пам’ятки архітектури та природи, але
    також поговоримо про традиції, які свято зберігаються у сільській місцевості.
    Наш сьогоднішній гід – Разван Черчежа, директор Асоціації міжспільнотного розвитку
    «Туризм у повіті Бістриці-Несеуд».





    Отже, почнемо нашу уявну подорож з Бістріци, міста
    побудованого у типовому для німецького бурга стилі, з гарним і добре збереженим
    історичним центром. Перша документальна згадка про це місто датується 1264
    роком. «Місто Бістріца сповнене історією. Є на що подивитися. Почну з
    рекомендації відвідати Зібенбюрген, тобто сім саксонських фортець, які залишили
    сліди в сьогоднішньому муніципалітеті. Ви побачите невелике середньовічне
    містечко, схоже на інші міста Трансільванії. Завдяки цьому факту з’явилися
    невеликі проєкти туристичної популяризації цієї атракції: реконструкція старих
    проходів Бурга, різних об’єктів, які були частинами Бурга. Але тут, я почну з
    найважливішої рекомендації: Євангельської Церкви. Вона відрізняється вежею,
    обладнаною ліфтом. Можливо, це перша саксонська вежа з панорамним ліфтом. Я
    також рекомендую відвідати Будинок срібляра, Будинок з левами, старі проходи Бістріци та частину
    фортеці. Остання щойно пройшла масштабний процес ремонту та реконструкції.
    Також багато заходів проводяться у Старій синагозі. Бістріца – одна з
    найважливіших принад трансільванського туризму.»







    У Будинку з левами, архітектурному
    ансамблі Шугелете, Вежі бондарів та повітовому музеї організовуються різні виставки
    живопису та скульптури, а також музичні та літературні заходи. І, якщо у вас є
    більше часу, пропонуємо здійснити екскурсію сільською частиною повіту.
    Домогосподарства Бістріца-Несеудского повіту занурені в темно-зелений колір
    ялицевих лісів, у тутешніх селах зберігаються старовинні народні костюми та
    звичаї, а також лагідність природи. Усі вони разом ваблять туристів з усього
    світу, які відвідують цю місцевість. Прогулянка лісами поблизу Бістрици, до
    перевалу Тіхуца, може стати можливістю зустріти, залежно від пори року, такі
    види, як карпатський ведмідь та олень, глухар, білий та чорний лелека, чорний
    орел тощо, – каже Резван Черчежа, директор Асоціації міжспільнотного
    розвитку «Туризм у повіті Бістриці-Несеуд». «Тут знаходяться два національні парки: Національний парк гори Келімань
    та Національний парк гори Родней. Усі мабуть усвідомлюють їхню перевагу,
    особливо сьогодні, коли ми тікаємо від натовпу. Втеча на природу та втеча від
    щоденного стресу – це саме те, що потрібно кожному з нас, щоб відчути себе
    добре під час відпочинку. У той же час я раджу відвідати центральну та південну
    частини регіону, де є багато історії, яка зараз була заново винайдена. Це
    винний маршрут, на базі якого ми намагаємося розвинути винний туризм. У нас є
    дев’ять винних заводів, які разом почали писати дуже гарну історію. Вона
    називається «Історія вина, Трансільванська мокеніца (вузькоколійка)». Отже, йдеться
    про два в одному: вино і прогулянка на вузькоколійному потягу.
    Це є результатом співпраці з приватною асоціацією, яка створила проєкт Трансільванська
    мокеніца.»






    Розташоване на висоті 900 метрів над рівнем моря, село
    Колібіца – є вікном у гори Келімань. Це особливе місце в горах, на березі дуже
    великого озера, де люди тихо живуть, займаючись тваринництвом та землеробством.
    З 1923 року Колібіца функціонувала як курорт до 1975 року. Історії тих, хто
    вилікувався від туберкульозу через цілющі властивості повітря в цьому районі
    були підтверджені дослідженням, проведеним на замовлення Бістріца-Несеудської
    повітової ради, яка хотіла перевірити чи повітря в районі озера Колібіца
    справді особливе, розповів Резван Черчежа, директор Асоціації міжспільнотного розвитку. «Туризм у повіті
    Бістриці-Несеуд». «Колібіца – це
    справжнє місце призначення, що стрімко розвивається, особливо з точки зору
    оздоровчого туризму. Говорячи про туризм, слід підкреслити цілющі елементи
    місцевості. Таким чином, Колібіца є кліматичним курортом місцевого значення. З
    огляду на кризу в сфері охорони здоров’я, яку ми переживаємо, тут знаходимо найкраще
    повітря для реабілітації. Воно дуже корисне при захворюваннях легенів або
    серця. Сьогодні багато людей їдуть туди, для відновлення функцій дихальної
    системи, ураженої коронавірусом.»




    У сільських місцевостях добре збереглися народні традиції.
    Разван Черчежа розповідає: «У кожному районі, у кожному куточку Бістріца-Несеудського
    повіту можна ознайомитися з добре збереженими традиціями. Ми намагалися встановити
    зв’язок між зором, слухом та смаком. Для зору у нас чудовий народний костюм,
    слух у захваті від народної музики, а смак задоволений місцевими стравами.
    Останнім часом вони дуже популярні. Туристи можуть завітати в гості до тутешніх
    господарів та скуштувати старовинні рецепти цієї родини та району. Тут є теслярі,
    гончарі, кушнірі інші народні майстри, в тому числі, художники, які реставрують
    старі саксонські меблі. І всі ці сімейні майстерні можна відвідати в будь-який
    час.»





    Туризм в повіті Бістріца-Несеуд тісно
    пов’язаний з міфом про графа Дракулу. У першій частині роману правдиво описано
    долину річки Биргеу у напрямку до перевалу Тіхуца. Але проєкти
    розвитку туризму не обмежуються розвитком цього бренду, а туристи продовжують приїжджати сюди з усього світу,
    – каже директор Асоціації міжспільного
    розвитку «Туризм у повіті Бістриці-Несеуд» Резван Черчежа. «Ми хочемо облаштувати набережну навколо озера Колібіца та оснастити частину берега озера усім, що означає
    відпочинок на воді. Розвиваємо гірськолижну
    зону в долині річки Биргеу. У нас багато проєктів, що знаходяться на стадії впровадження. Ми також хочемо створити й
    тематичні парки. Тепер визначаємо основні принади. Півтора місяця тому ми організували подію в Бістриці для учасників проєкту Трансільванська мокеница.
    Таким чином, ми висвітлили історію вузькоколійного потяга та старих пасажів міста. Сюди приїхало багато іноземців. Я не знаю, як вони потрапили до нас,
    це стало великою несподіванкою. Вони булиприємно вражені і дуже здивовані. Ми отримали від них дуже гарний відгук.»






    Ось вам
    ще одне комплексне та ідеальне місцедля відпочинку всією родиною. З традиційного меню не
    пропустіть пиріг з гострим сиром та картоплею,
    який користується великим попитом серед туристів, кисле овече молоко та овечий бальмош.

  • Туризм у Румунії: підсумки 2021 року

    Туризм у Румунії: підсумки 2021 року

    Цей випуск нашої рубрики ми присвячуємо найцікавішим радіоподорожам,
    які ми здійснили разом упродовж року, який щойно завершився. Напрямки були дуже
    різноманітними й охопити широкий діапазон смаків. 2021 рік залишився атиповим
    роком, з обмеженнями, викликаними пандемією, роком, в якому туристичні
    оператори намагалися адаптуватися, щоб забезпечити безпечний відпочинок.
    Незважаючи на те, що упродовж всього року переважали пропозиції відпочинку на
    природі, у менших і більш ізольованих одиницях розміщення, збільшилися й пропозиції
    проведення вільного часу у традиційних місцях, а також турів city-break у кількох великих містах.




    2021 рік ми розпочали з розповіді про один з
    найамбітніших туристичних проєктів Румунії: Via Transilvanica. Він перебуває на
    етапі реалізації і припускає маркування 1200-кілометрового маршруту з північної
    Румунії, від Путни, перетинаючи Трансільванію, на південний захід до міста Дробета
    Турну-Северін. Ми дізналися, що маршрут можна пройти за кілька тижнів повністю
    або частково за кілька днів, залежно від сил і бажання мандрівника. У той же
    час інфраструктура Via Transilvanica пропонує дані про місця розміщення та
    харчування, а також історико-культурну інформацію про різні географічні райони.
    Потім ми зупинилися на півдні Румунії, де ознайомилися з різними цікавими
    туристичними об’єктами повіту Бузеу. Розказали про грязьові вулкани, а також
    про бурштин та про інші багатства цього повіту, з якими можна ознайомитися у
    нещодавно створеному за кошти з європейських фондів музеї напівкоштовних
    камінців.

    Ми продовжили наші тури екскурсією до самого серця Румунії, де між високими
    горами височіє Ришнов. Перше туристичне місто в Румунії, яке в 2009 році
    розробило і почало впровадження стратегії туристичної популяризації за
    європейські кошти, з багатою історією, чекає на туристів з численними гірськими
    стежками, а також із середньовічною фортецею, на території якої відбуваються багато
    культурних заходів. З гір ми попрямували до Дунаю, в повіт Мегедінць. Ми дізналися,
    що це ідеальне місце для печерних походів, альпінізму, рафтингу, верхової їзди,
    а також їзди на велосипеді. Ми також пройшлися маршрутом Оршова – Казанеле Марь,
    що дозволяє побачити найкрасивіші краєвиди, створені Дунаєм у Румунії, а також
    багато історичних принад. Також у першій половині року ми зупинилися у Сату-Марському
    повіті. Ми розповіли про визначні пам’ятки повітового центру, а також пройшлися
    долиною річки Сомеш, районом відомим традицією обробки дорогоцінних металів у
    горах Марамуреша. А звідти зупинилися у колишньому римському Пороліссумі, розповіли
    про заповідник Grădina Zmeilor (Зміїв сад), а також про страви традиційної кухні
    Селазького повіту.




    На початку весни ми відвідали Туристичний ярмарок Румунії,
    атиповий. Він був організований виключно в онлайн режимі, а учасники прийшли з
    пропозиціями для відпочинку в найпривабливіших національних напрямках. Також
    ціни на проживання та транспортні послуги можна було порівняти прямо на спеціальній
    платформі, де також були пропозиції на гаджети та святкові аксесуари. Потім, у березні
    ми побували у східній Трансільванії й зупинилися в Гаргітському повіті. Там дізналися,
    що це регіон з дивовижними ландшафтами, а також унікальними туристичними принадами,
    що особливо підходить для відпочинку сімей з дітьми. Звідти ми вирушили у долину
    річки Прахова, одного з найпопулярніших туристичних районів Румунії як влітку, так і
    взимку. Тут ми відкрили для себе можливості активного відпочинку, місця дегустації
    вин, багато історії, а також унікальні музеї.




    Ще один цікавий проєкт, про який ми розповіли у 2021
    році, має транснаціональний характер і співфінансований з фондів Європейського
    Союзу. У ньому Румунія разом із дев’ятьма іншими придунайськими країнами сприятиме
    розвитку велотуризму уздовж Дунаю. Отже, ви дізналися про можливість
    двоколісного відпочинку. Після цього ми не могли не розказати про дельту Дунаю.
    У Добруджі ми знайшли археологічні пам’ятки із захоплюючою історією, ущелини
    особливої ​​краси, кількасотрічні монастирі і, звісно, ​​знаменитий біосферний
    заповідник дельти Дунаю. Потім ми відвідали інший заповідник, один з
    наймальовничіших гірських масивів Румунії: П’ятра Краюлуй. В умовах протиепідемічних заходів дуже популярними
    стали програми природного туризму. Тому і ми адаптувалися до нової тенденції та
    рекомендували кінний туризм. Ми дізналися, що в Румунії є багато конезаводів,
    розташованих в особливому природному середовищі, поруч із заповідниками. Одна з
    таких природоохоронних територій, яку ми відвідали у 2021 році знаходиться в
    горах Апусень, які виділяються не стільки висотою, скільки численними можливостями
    для проведення вільного часу.




    Влітку, коли протиепідемічні обмеження були дещо пом’якшені
    ми розповіли про туристичні принади Вилчанського повіту. Йдеться про
    релігійний, відпочинковий та оздоровчий туризм. А після повіту Вилча ми
    відвідали виноробні та найважливіші туристичні об’єкти повіту Тіміш, відомого
    своєю полікультурністю. Звичайно ми побували й на румунському узбережжі
    Чорного моря. Потім окрему увагу було приділено укріпленим церквам Трансільванії,
    після радіоподорожі якими ми здійснили тур вузькими вуличками середньовічної
    Сігішоари, яка з 1999 року включена до Списку об’єктів світової спадщини ЮНЕСКО.




    Восени збирають виноград. Тож настав час відкрити для
    себе румунське виноградарство, засноване на міжнародно визнаних сортах,
    визнаних не тільки кількісно, ​​а й якісно, що удостоєні численних нагород на
    престижних міжнародних конкурсах. Також восени ми рекомендували відвідати першу в Румунії міську природоохоронну територію, розташовану всього за п’ять кілометрів від
    центру Бухареста: природного парку Векерешть. А ще восени надзвичайно гарною є
    природа в районі масиву Бучедж, центру гірського туризму в Румунії. Крім цього
    восени ми розповіли про туристичні визначні пам’ятки Гунедоарскього повіту, а
    також про його унікальні страви: салямі з шинкою, сир з трюфелями, сир з
    оливками та фруктова закуска.




    Ближче до кінця року ми відвідали два історичні регіони
    Румунії: Буковину та Марамуреш. Ви вкотре дізналися, чому їх рекомендують
    щороку на зимові свята. Завершили ми туристичний рік розмовами про новорічну
    пропозицію Румунії. Отже, це рік, упродовж якого ми намагалися представити
    вашій увазі найрізноманітніші напрямки, а також проєкти з великим потенціалом у
    сфері туризму. Наша подорож не закінчилася, а продовжиться у 2022 році з новими
    викликами, новими напрямками для кожного смаку. Отож залишайся з нами і в цьому
    році!

  • Новий рік у Румунії

    Новий рік у Румунії




    На відміну від
    попередніх років, перехід з 2021 до 2022 року більше не буде відзначатися грандіозними шоу та феєрверками по всій
    Румунії. Переважають пропозиції для проведення новорічної ночі в закладах поселення туристів, серед природи, подалі від натовпу. Проте є й пропозиції відсвяткувати
    Новий рік на вулиці, на заходах, організованих, наприклад, місцевою владою
    Ясів, Констанци, Крайови. З іншого боку, в містах Клуж-Напока, Бая-Маре і Сучава будуть організовані тільки феєрверки.




    Приватним
    операторам вдалося пристосуватися до нинішніх умов, нав’язаних пандемією Covid 19, каже консультант з туризму Траян Бедулеску: «Гарний Новий рік можна
    зустріти по всій Румунії, через багатство традицій. Пригадую, що десь шість-сім
    років тому міжнародна компанія проводила дослідження години до якої триває
    розвага у Новорічну ніч, залежно від національності. На першому місці була Росія,
    на другому – Україна, на третьому – Румунія, до 4:30. Отже, румун любить розваги,
    а такі традиції, як у нас, зустрічаються рідше. Хороша новина полягає в тому що,
    цього року Новорічну ніч можна буде зустріти в ресторанах при наявності тестів
    на антиген і ПЛР. Це має велике значення, тому що не всі румуни прищепилися».






    Залишається питання:
    де ми проведемо Новий рік? Відповідь: у місцях, де зберігаються традиції, де люди відчувають себе добре і розважаються. Траян Бедулеску: «У сільських районах, наприклад, окрім того, що туристи можуть скористатися
    особливим природним середовищем, вони можуть кататися на санях, запряжених
    конями, можуть брати участь у невеликих традиційних фестивалях. Обравши
    сільський туризм, туристи можуть побачити якими є звичаї під час зимових свят.
    Є багато районів, розвинених для сільського туризму, такі як Бран Моєчу, Мерджінімя
    Сібіулуй, Марамуреш, Буковина, підгірська Олтенія, Нямц тощо. Так само є й гірські
    курорти. У Румунії є розвинені гірські курорти, такі як Пояна Брашов, Сіная,
    Предял, Пелтініш, Борша в Марамуреші, Сленік Молдова, Ватра Дорней. З іншого боку,
    оздоровчо-лікувальні курорти дуже популярні, найпопулярнішими з них є Бейле
    Фелікс, Бейле Геркулане, Совата, Балваніош. Більшість готелів якісні, курорти
    розташовані в красивих природних районах, гірських чи підгірських, зі свіжим
    повітрям, а туристи, навіть якщо вони не їдуть на лікування, мають доступ до
    SPA. При цьому ціни доступні. Ходить легенда, що в Румунії дуже дорого. Так, у
    Пояна-Брашові є готелі, де пара може заплатити кілька тисяч євро за проведення
    кількох днів у цьому періоді. Але готелів за такою ціною небагато і є
    пропозиції на будь-яку кишеню. Тарифи починаються від 500-1000 леїв з людини на
    кілька днів і можуть сягати тисячі євро на людину».







    Щоб навести
    приклад, ми сконтактували Дана Буру, прес-секретаря мерії Беїле Геркулане: «Курорт Беїле Геркулане має різноманітні пропозиції. Це гірський курорт, де щороку влаштовували Новорічні розваги, і цей рік не є винятком. У нашій країні помітна
    різноманітність туристичної пропозиції, від приватних будинків, до пансіонатів
    і п’ятизіркових готелів, від невеликих пансіонатів до готелів на 500 номерів.
    Всі підготовлюють для гостей курорту найрізноманітніші новорічні програми.
    Наприклад, у чотиризірковому готелі під час новорічної ночі
    буде виступати Анка Цуркашіу, яка разом із оркестром Юлії Думітраке влаштує надзвичайну вечірку. Інший готель запросив співаків Лору і Штефана Стана і підготував багато сюрпризів, а ще інший підготував банатське фольклорне шоу».





    Ціни, які пропонують туристичні агентства, коливаються від 1400 (280 євро) до 4800 леїв (980 євро).Чи можна в нинішніх умовах вважати привабливою пропозицію
    провести Новорічну ніч на вулиці?: «Звичайно, дотримуючись
    елементарних правил, дезінфекцію рук та носіння масок, бо проблеми не обов’язково великі. Румунія зараз є країною з найменшою кількістю
    інфікувань у Європі, хоча два
    місяці тому була у червоному списку.
    Проте це країна зі щедрою пропозицією проведення часу на природі, де дотримуються правила запобігання зараження Covid-19 в закладах для поселення
    туристів. Нарешті, я повинен сказати, що туризм означає фізичне та психічне здоров’я. Туристи можуть бути відповідальними і дотримуватися
    правил».




    Незалежно від
    району, в якому ви вирішили провести Новорічну ніч, у перші дні нового року ви можете запланувати різні види
    діяльності, такі як катання на санях, відпочинок в SPA, фізична активність на
    гірськолижному схилі, відвідування певних туристичних атракцій. Траян Бедулеску, консультант з туризму, три
    роки співпрацював із Бухарестською муніципальною туристичною компанією. Ми запитали його, яке, загалом, враження, з яким туристи виїхали з Румунії: «У нас був інформаційний пункт у центрі міста, куди ми приймали багато
    іноземних туристів. Ніхто не залишився незадоволеним від побаченого в
    Бухаресті, в долині ріки Прахова та в
    Румунії загалом. Наприклад, я пригадую собі про громадянина Австралії, який
    вперше був у Європі в Румунії. Чому? На жаль, не завдяки просування. Про
    Румунію він дізнався з Інтернету. Я запитав усіх туристів, що їх не влаштовує,
    і їм дійсно не було що сказати, крім кількох, які хотіли побачити більше
    відреставрованих будівель.»




    Тож, поводячись
    відповідально, дотримуючись кількох основних правил, щоб запобігти поширенню
    вірусу Covid-19, Румунія може стати ідеальним місцем для проведення Новорічної ночі.

  • Зимові канікули в Сібіуському повіті

    Зимові канікули в Сібіуському повіті

    Напередодні зимових канікул ми відвідаємо Трансільванію, точніше Сібіуський повіт. Сьогодні ми розповімо про чудовий Різдвяний ярмарок, який приваблює всіх туристів, як молодих, так і старших. З іншого боку, у місцевості Пелтініш любителі зимових видів спорту мають можливість кататися на лижах та санках, а також відвідати лижні школи. А в селах туристи мають можливість милуватися унікальними звичаями та традиціями, які доповнюють святкову туристичну пропозицію для Сібіуського повіту.

    Спочатку зробимо зупинку в центрі міста разом з Андреєм Дреганом Радулецем, організатором Різдвяного ярмарку, від якого дізнаємося про успішну історію цього ярмарка: «Різдвяний ярмарок у його нинішньому вигляді подібний до інших різдвяних ярмарків країн Західної Європи, він «народився» у 2007 році, коли місто Сібіу було оголошене культурною столицею Європи. Відтоді цей ярмарок гарно «виріс». У 2007 році ярмарок був єдиним такого роду в Румунії. Між часом з’явилися й інші, і ми цьому раді. У 2007 році на ярмарку працювали 30 будиночків, у 2019 році – 120 будиночків, а цього року через пандемію коронавірусу – трохи менше, а саме 80 будиночків. Це добра еволюція, і дуже цікаво, що ярмарок став туристичною атракцією. Все більша кількість туристів відвідають наш Різдвяний ярмарок.»

    Різдвяний ярмарок у місті Сібіу відкритий до 2 січня 2022 року, і доступ здійснюється з дотриманням правил щодо запобігання поширенню коронавірусу. Тепер необхідно пред’явити зелений сертифікат, який підтверджує вакцинацію або перенесення хвороби. Навіть якщо не організується велика кількість заходів як в 2019 році, пропозиція залишається багатою. Андрей Дреган Радулець стверджує: «Цього року ми не організуємо так багато заходів. Зазвичай ми організовуємо майстер-класи для дітей, де вони роблять свічки та печиво. Але цього року доступ до цих заходів обмежений, за винятком організованих груп учнів, які приходять зі шкіл. Все ж таки близько 4.000 дітей беруть участь у заходах, але це трохи складніше і потрібно завчасно планувати. Цього року ми сконцентрували свою увагу на основний досвід від відвідування ярмарку,а саме прогулянки по 80 будиночках, щоб знайти ідеальний подарунок для вас чи ваших близьких. Ви також можете скуштувати різні страви. У нас дуже різні гастрономічні стенди, від експонента з Угорщини, участь якого в Сібіу вже стала традиційною, до румунських продуктів: ковбаси, сир, тістечка, солодощі без цукру тощо. Отже, цього року ми звелися до найнеобхіднішого, але нічого не бракує з того, що є необхідним.»


    Яке враження склалося у туристів? Андрей Дреган Радулець, організатор Сібіуського різдвяного ярмарку відповідає: «Перш за все, я помітив, що туристи з-за кордону, багато з яких вперше приїжджають до Румунії на різдвяний ярмарок, кажуть, що знайшли ярмарок подібний до ярмарків, що організуються в Німеччині або Австрії. Ярмарок пропогує велику кількість товарів, які є репрезентативними для всієї Румунії. Наші експоненти походять з 22 повітів, отож на ярмарку можна побачити Румунію в мініатюрі, а не лише вироби специфічні Сібуському повіту. Потім туристи вражені гостиприємністю міста. Місто Сібіу дуже люблять туристи, а учасники ярмарку звикли до них та розмовляють з туристами різними мовами. Вони вміють зробити так, щоб кожен мав приємний візит. Є чим зайнятися в місті Сібіу, погуляти по ярмарку кілька годин на день, але тому що ярмарок розташований у самому центрі, можна також відвідати різні музеї, ресторани тощо.»


    Місто Сібіу до душі, кожен може знайти тут щось цікаве для себе, незалежно від того чи хочете прогулюватися, відвідувати музеї або інші туристичні атракції, – стверджує Мірела Глігоре, речниця мерії: «Ми рекомендуємо кожному туристу, в першу чергу відвідати історичний центр. Це надзвичайно цінний ансамбль спадщини, що складається з центральних площ та цікавих вулиць, як у Верхньому, так і в Нижньому місті. Тут можна побачити надзвичайно цінні історичні будівлі, в які мерія Сібіу вкладає кошти для ремонту. Наприклад, лише минулого року ми завершили реконструкцію веж фортифікаційних поясів старого міста, а саме башти, що знаходяться на вулиці Валя Четеції. Вони знову увійшли до туристичного маршруту після десятиліть закриття. По-друге, я запрошую туристів відвідати Музеї міста Сібіу, Національний музейний комплекс Брукенталь, який добре відомий як у регіоні, так і в Європі. Це перший музей, відкритий у Південно-Східній Європі. Однак не пропустіть також музей Астра, найвідоміший музей просто неба, де можна прогулятися в надзвичайно прекрасній атмосфері, а також дізнатися чимало аспектів з румунської цивілізації. Також рекомендую відвідати Музей-аптеку, Історичний музей, Будинок мистецтв. Все дуже важливе, якщо ви хочете більше дізнатися про місто Сібіу та його культуру.»


    Різдвяний ярмарок розташований у самому центрі міста Сібіу, його можна відвідати в будь-який момент дня заради виняткової атмосфери, – стверджує Андрей Дреган Радулець: «Ця атмосфера веде нашу думку до Різдва. Хоча 2020 рік більш складний та ми пережили всілякі важкі моменти, відразу ж після прибуття на Велику площу, чарує все. Будинки освітлені, наявні різні освітлені проекції, багато будиночок із гостинними людьми та гарною музикою, що робить атмосферу автентичною. З іншого боку, дуже цікаво порівняти наш ярмарок, який ще на початку, з іншими великими традиційними європейськими ярмарками. У нас приємний ярмарок, на якому можна погуляти без того щоб весь час дотикатися до когось, можна зупинятися у своєму темпі. Для туристів, які відвідують Румунію взимку це гарне місце призначення. Зазвичай взимку туристи віддають перевагу катанню на лижах. Тепер крім традиційних аспектів, Різдвяний ярмарок у місті Сібіу відповідає очікуванням туристам.»

    Тож ось вам ще одне місце відпочинку – місто Сібіу, що ідеально підходить для будь-якого віку. До наступного тижня, коли ми представимо інше місце призначення, бажаємо вам щасливої дороги та гарної погоди!

  • У Марамуреському повіті

    У Марамуреському повіті




    Розташований на півночі
    Румунії, Марамуреський повіт є привабливим з точки зору туризму регіоном
    завдяки своїй природній красі, етнофольклорному багатству та гостинності його
    жителів. Протягом століть ліси давали жителям Мараморощини сировину для
    виникнення та розвитку справжньої «цивілізації дерева». Свідченням цієї
    цивілізації є дерев’яні церкви та імпозантні дерев’яні брами Марамурешу,
    справжні витвори народного мистецтва.




    Сьогодні ми представимо
    Марамуреш разом із Петром Даніелєм Мераном, директором Національного центру
    туристичної інформації та популяризації в Сігету Мармацієй. «Найкращим початком
    для відвідування регіону – є місто Сігету Мармацієй, яке з минулого року є
    туристичним курортом місцевого значення. Перша документальна згадка про Сігету
    Мармацієй датується 1326 роком, коли воно було резиденцією воєводства,
    адміністративним центром комітату. Туристи, які відвідують
    Сігету Мармацієй, мають у розпорядженні широкий спектр антропних туристичних
    об’єктів та культурних заходів. Культурно-туристичну пропозицію створюють музеї
    міста: Меморіал жертвам комунізму та Опору, Музей марамуреського села,
    Етнографічний музей, Музей єврейської культури – Меморіальний будинок Елі
    Візеля, Музей історії, археології та природничих наук, Меморіальний будинок др.
    Йоана Міхалі де Апша. Антропна туристична спадщина Сігету Мармацієй є
    винятковою, місто має 99 історичних пам’яток, більшість із яких старовинні
    будівлі чи архітектурні комплекси. Сігету Мармацієй у 2017 році було включене
    до списку напрямків європейського передового досвіду, після участі в цьому
    конкурсі в категорії «матеріальний культурний туризм». Я радий запросити вас до
    Сігету Мармацієй у грудні, хоча цього року через пандемію, через вірус
    SARS-CoV-2 провести Фестиваль зимових звичаїв і традицій «Мармація» буде
    неможливо. Але у нас є різдвяний ярмарок, який проходить у центрі міста з 5 по
    26 грудня. Під час ярмарку на вихідні кожного вечора біля ялинки у нас будуть
    колядники, які порадують і відвідувачів.»




    Продовжуємо нашу подорож, презентацією
    інших туристичних об’єктів у неповторних марамороських селах. Петру Данієль Меран
    розповідає. «Для початку пропоную вам відвідати село Сепинца у долині річки Тиса.
    Перша зупинка у Сепинці – Веселий цвинтар. Це кладовище є справжнім музеєм
    самобутнього народного мистецтва. У 1935 році майстер Стан Йоан Петраш почав
    різьбити перші хрести, які принесли славу селу Сепинца. Різьблені яскраві
    хрести в карикатурному вигляді зображують аспекти з життя покійних, таким чином
    цвинтар стає літописом місцевої громади. У Сепинці, також слід відвідати
    меморіальний будинок майстра Стана Петраша. Іншою важливою принадою, яка вабить
    туристів, які цікавляться мистецтвом різьби по дереву, є монастир Сепинца-Перь,
    розташований у прекрасному дубовому лісі під назвою Думбрава. Туристам раджу
    відвідати якого більше дерев’яних церков, які роблять Марамуреш знаменитим на
    весь світ. Найбільше старих дерев’яних церков знаходяться в селах долин річок Іза,
    Мара і Косеу. Рекомендую відвідати дерев’яні церкви у Десешть, Будешть, Бирсані,
    Поєніле Ізеї та Йєуді за їх особливу красу, вони охороняються ЮНЕСКО. Запрошую
    вас відвідати монастир Бирсана, відомий своєю традиційною дерев’яною
    архітектурою. Рекомендую села Бреб, Ботіза, Йєуд або Ончешть, які зберігають
    архітектуру, народний одяг і традиції Марамуреша. У Марамуреському повіті можна
    зупинитися у бальнеологічному курорті Окна Шугатаг, хлорнатрієві води якого
    мають цілющі властивості.»




    Петру Даніель Мeран, директор Національного центру
    туристичної інформації та промоції в Сігету Мармаієй, також рекомендує екскурсію
    на вузькоколійному потягу «Мокенціа» у Вішеу-де-Сус. На ньому можна здійснити
    екскурсію долиною річки Васер, по вузькоколійній лісовій залізничній колії. Ця
    подорож знайомить туристів з технічною та культурною спадщиною, а
    також дає можливість побачити вражаючий ландшафт долини р.Васер. Взимку ж у
    туристів є нові можливості для проведення вільного часу. «У Марамуреші зими відрізняються
    великою кількістю снігу та високими горами, тому цей регіон є ідеально місцем відпочинку для любителів зимових
    видів спорту. Для катання на лижах рекомендуються схили на курортах Борша, Пасул
    Пріслоп, Ізвоареле або Кавнік. Для піших прогулянок рекомендуються як легкі
    стежки в районі западини, що дозволяють переходити з одного села в інше
    мальовничими стежками, так і гірські стежки. Найбільш видовищними є маршрути в
    горах Родни, висота яких часто перевищує 2000 метрів. Крім того, пансіонати у
    марамуреських селах часто пропонують
    можливість катання на возах або санях,
    залежно від сезону. Зимові канікули – це можливість показати автентичні народні традиції, які свято зберігаються мешканцями Мараморощини. Зазвичай у
    грудні відбувається низка культурних заходів, але через пандемію коронавірусу, цього
    року ці заходи були адаптовані, щоб забезпечити високий рівень захисту як для
    відвідувачів, так і для місцевих жителів. Під час зимових канікул у пансіонатах
    Марамуреша завжди багато людей і це багато говорить про гостинність мешканців.
    Потрапивши сюди, відвідувачі зможуть провести незабутні зимові канікули і
    гарантую, що вони будуть у захваті.»




    У Марамуреші впроваджують чимало
    проєктів розвитку туризму, каже наш сьогоднішній гість Петру Данієль Меран.
    «Одні передбачають облаштування гірськолижної зони, інші – облаштування
    туристичних маршрутів або реабілітацію культурно-туристичної спадщини
    марамороських сіл. Я можу детальніше розповісти про проєкти в Сігету-Мармацієй,
    де ми хочемо відремонтувати будівлі, в яких розміщені відділення Марамуреського
    музею та інші будівлі що відносяться до культурно-історичних пам’яток. Наразі
    реалізується транскордонний проєкт з реконструкції Меморіального будинку Елі
    Візеля. Ми впроваджуємо проєкт щодо розміщення низки туристичних рекламних
    панелей і плануємо навесні облаштувати туристичні маршрути містом. На
    завершення хочу побажати усім гарних різдвяно-новорічних свят і запросити в
    Мараморощину, щоб на власні очі побачити те, про що я вам розповів. Дякую Всесвітній
    службі Радіо Румунія за запрошення взяти
    участь у цій туристичній передачі.»




    Слід ще сказати, що у
    Марамуреському повіті проживають більше половини українців Румунії, де вони
    становлять приблизно 7% від загальної кількості населення повіту. Українці
    становлять більшість у селах: Бистрий, Великий Бичків, Руська Поляна, Ремети,
    Кривий, Вишня Рівня, Рускова, Вишевська Долина.





  • Буковина

    Буковина


    Буковина,
    історичний регіон, розташований на півночі Румунії, залишається одним з
    найцікавіших місць для відпочинку. Культурний туризм, активний туризм, рибальство, спортивне полювання, курортно-оздоровчий туризм, непереборна гастрономічна пропозиція і, не в
    останнє, гостинність мешканців є основними
    аргументами на користь проведення екскурсії чи відпочинку в цьому куточку Румунії. Про місто Сучаву та
    найцікавіші туристичні визначні пам’ятки однойменного повіту розповість Кетелінп Вельничук, радник з питань туризму Повітової ради: «Кожний турист, який прибуває до Сучави, повинен відвідати Тронну фортецю Сучави, монастир Св. Іоана Нового, Музей історії, Музей Буковинського села. Це
    лише кілька об’єктів, які розповідають як про історію місць, так і про людей, традиції та
    звичаї, які й досі збереглися. Хочу уточнити, що у 2017 році місто
    Сучава було визнано винятковим туристичним напрямком з точки зору культурного туризму. Сучавській тронній фортеці вдається викликати інтерес як румунських, так і іноземних туристів,
    особливо після реабілітаційних та консолідаційних робіт, проведених у період
    2010-2015 рр. Тут турист ознайомлюється з історією Молдови, генеалогію княжої родини Мушатинів та іншими історичними даними сучасною манерою, за допомогою письмових та аудіо-відео матеріалів. Також після настання
    темряви на зовнішніх і внутрішніх стінах можна спостерігати спеціальне шоу,
    через чорно-білі зображення, звуки, які представляють битви, життя у фортеці у Середньовіччі.»






    Іншим важливим
    об’єктом є церква Святого Юрія монастиря Св. Іоанна Нового, що входить до списку Всесвітньої спадщини
    ЮНЕСКО. Ми продовжуємо нашу подорож і виїжджаємо з Сучави. Кетеліна Вельничук: «Ми йдемо в напрямок до гірської частини повіту, до міста Гура Гуморулуй, де знаходимо Воронецький і Гуморський монастирі. Також там є дуже цікавий музей народних звичаїв на Буковині. Туриста ознайомлюють із найважливішими святами в житті людини протягом календарного
    року. Також у цій зоні знаходиться меморіальний будинок
    румунського композитора Чіпріана Порумбеску, Римо-католицький собор
    та соляна шахта у н.п. Качіка. У Гура Гуморулуй на туристів чекає
    туристичний комплекс і парк пригод, де цієї осені були відкритті два парки: парк хоббітів і парк фонтанів. З наступної весни, ви зможете побачити там фонтан, струмінь якого досягає 35 метрів висоти».





    Турист не повинен оминути Музей писанок у н.п. Вама, продовжує Кетеліна Вельничук, радник з питань туризму Сучавської
    повітової ради. У ньому зберігається вражаюча колекція писанок, прикрашених як народними майстрами, які заснували музей, так і зібраних з усього світу. Інший музей писанок знаходимо у н.п. Молдовіца, в районі Кимпулунг Молдовенеск. Так само й Музей дерев’яного зодчества – це дуже гарний музей, нещодавно відкритий після реабілітації за
    європейські кошти. Іншими туристичними атракціями
    Буковини є заповідник П’ятреле Доамней в горах Рареу, а також туристична дорога
    Трансрареу: «Продовжуємо нашу подорож у напрямку до
    Ватра-Дорней, дуже гарного гірського регіону. На курорті Ватра Дорней турист може відвідати два музеї
    мисливства та етнографії. Також рекомендую комуну-музейнеподалік курорту, Чоканешть, де на туристів чекають Національний музей писанок та Етнографічний музей. Також в районі Ватра Дорней ми маємо лісові заповідники Тіновул Маре, у Пояна Стампей, Національний парк Келімань, Кейле Зугренілор або Заповідник 12 Апостолів. Національний парк пропонує можливість зайнятися багатьма видами активного
    відпочинку, такими як: піші прогулянки, верхова їзда, гірський велоспорт. Крім того, в цьому районі можна зайнятися легким рафтингом і каякингом по
    річці Бістрица, на ділянці близько 30 км.»







    У районі Редеуць-Сірет є багато монастирів, один з яких дерев’яний, який вважається
    найстарішим у Румунії та в Південносхідній Європі. Радимо туристам зупинитися в
    Керамічному центрі у н.п. Марджіня або в Художньому музеї
    Іона Ірімеску в місті Фелтічень. У наступний період зимових канікул
    Буковина є ідеальним місцем призначення, каже Кетеліна Вельничук, радник з питань туризму Сучавської повітової ради: «Буковина – це район з дедалі найкрасивішими та найвидовищнішими традиціями, починаючи від Св.Миколая до Різдвяних колядок. Ігри з масками дуже популярні. Залежно від етнографічного району, можемо сказати, що завдяки цим іграм та новорічним звичаям Буковина стає відкритою сценою, магічним простором. Особливо ефектними є костюми персонажів та їхні маски, які представляють усі види тварин: кіз,
    ведмедів, оленів, вовків чи персонажів народної міфології та фольклору. Маски
    виготовляють з дерева, дерев’яної кори, бісеру.»





    Наш сьогоднішній
    гід Кетеліна Вельничук з Сучавської повітової ради зізнається, що є нові проекти у
    сфері туризму: «У нас є вісім
    культурно-туристичних маршрутів, визнаних Міністерством туризму, які ми маємо
    намір представити широкому загалу цього та наступного року. Вони призначені для
    всіх вікових груп, розгортаються серед природи, отже, безпечніші. Серед
    найважливіших: культурний маршрут «Дерев’яна цивілізація», «Писанок», «Маршрут дерев’яних церков на Буковині» або «Маршрут Via Mariae». Останній практично міжнародний. Цього року ми приєдналися до цього маршруту, який з’єднує Сучаву, Нямц, Гаргіту, Сату-Маре та Маріацель в Австрії».




    Отож, буковинські пансіонати чекають на вас з відкритими дверми,
    гарантуючи активний та неповторний відпочинок. Незважаючи на щедрі пропозиції для розміщення, бронювання необхідно робити
    заздалегідь, особливо під час зимових канікул.

  • В Ясському повіті

    В Ясському повіті

    Вражаючі собори, палаци та музеї, перший румунський університетський
    ботанічний сад, а також одна з 25 найкрасивіших бібліотек світу. Ось кілька
    причин, чому місто Ясси може бути ідеальним місцем для відпочинку.

    Разом з Анкою
    Зота, координатором Національного центру
    туристичної інформації та просування, ми відкриваємо найцікавіші туристичні атракції міста Ясси та однойменного повіту: «Ми могли б розпочати з відвідування Університетського музею, який є невеликим, але дуже цікавим музеєм. У ньому важлива колекція, пов’язана з цивілізацією Кукутені, яка існувала понад 5000 років тому. Тут можна дізнатися цікаві аспекти про історію цього краю. Крім того, в цьому ж будинку
    знаходиться музей Ясського Університету першого університету Румунії. Це добрий контекст для туриста. Він зможе дати собі справи, з чого почалося життя міста і як воно
    розвивалося.»

    Музей розташований на бульварі Карол, де знаходиться Ясський університет, споруджений 1896 року. Продовжуємо нашу подорож з Анкою Зотою: «Можна
    відвідати Зал втрачених кроків, де виставлені дуже гарні картини художника Сабіна Балаши. Також можна
    відвідати одну з найкрасивіших бібліотек Румунії та світу, на думку окремих спеціалістів,
    а саме бібліотеку Технічного університету імені Георге Асакі. Продовжуючи прогулянку по
    бульвару Карол, ми доходимо до Центральної університетської бібліотеки. Ця ініціатива належить Фонду короля Фердинанда, бібліотека виділяється
    як своєю особливою архітектурою, так і інтер’єром, влаштований каррарським
    мармуром та венеціанською мозаїкою. Біблілотеку можуть
    відвідати ті, хто не обов’язково хоче позичати книги. Тут
    організуються тури, на які можна записатися
    онлайн. Гості можуть підійти до купола бібліотеки звідки відкривається красивий панорамний вид на
    місто.»

    Прогулянку можна продовжити на вулиці Лепушняну, де
    туристи можуть відпочити на каву та смачні перекуски. Анка Зота, координатор
    Національного центру туристичної інформації та просування міста Ясси: «Тут знаходяться багато
    шикарних кафе. Потім можна відвідати Музей Об’єднання. Це музей про
    об’єднання румунських князівств. Цей музей також має цікаву історію. Теж на цій вулиці, можна відвідати готель Траян,
    спроектований відомим Густавом Ейфелем, після чого ми доходимо до
    Площі Об’єднання, дуже важливе місце. У цьому місці вперше було
    відзначено об’єднання румунських князівств, коли Александру Йоан Куза був обраний правителем Молдови та Волощини 1859 року. Сьогодні на
    площі Об’єднання організуються найважливіші свята. Неподалік знаходиться новий і надзвичайно цікавий музей. Його
    називають Будинком музеїв, оскільки одна будівля з дуже сумною історією містить п’ять музеїв. Цей будинок залишився у свідомості жителів міста Ясси як приміщення міліції, місце, де тисячі євреїв були
    вбиті під час погрому в Яссах у червні 1941 року. Спочатку це був будинок
    багатих євреїв, який містив культурні асоціації.»

    Потім можна продовжити прогулянку по бульвару імені Штефана чел Маре (Штефана Великого), до Золотого плато, навколо
    якого місто розвивалося протягом століть. Анка Зота: «На дуже
    маленькому просторі ми знаходимо Національний театр, перший театр
    Румунії, Митрополію Молдови та Буковини, відому завдяки найбільшому православному паломництву в Румунії. У той же час ми можемо милуватися
    будинком Мерії міста Ясси, колишнім
    палацом Трьох Ієрархів, а також монастирем Трьох Ієрархів, де в 1640
    році господар Васіле Лупу заснував перший румунський вищий
    навчальний заклад. Не в останню чергу ми відвідаємо символ міста
    Ясси, а саме Палац культури, який містить чотири музеї: Музей історії, Музей
    техніки та механічної музики, Музей мистецтв та Музей
    етнографії.»

    Туристам, які мають більше часу, Анка Зота рекомендує відвідати і місця на околиці міста, як наприклад Палеонтологічний заповідник Репедя: «Це унікальна зона, де були
    проведені численні палеонтологічні дослідження. Зона дуже важлива
    з точки зору рослинності, фауни та ґрунту. Знаходимо тут сліди
    прадавнього Сарматського моря. Ще один цікавий похід можна
    зробити до монастиря Читицуя. Трохи дальше
    від міста Ясси, можна відвідати місцевість Добровиц, де
    знаходимо останню споруду господаря Штефана Великого від 1504 року. Це село, розташоване в 30 км
    від Ясс, де туристи можуть ознайомитися з традиціями цієї зони та можуть розмітитися у будинках,
    влаштованих у традиційному стилі. У повіті також можна відвідати палац Руджіноаса, який
    належав господарю Александру Йоану Кузі, з дуже цікавою історією.
    Поруч із ним розташований замок Міклиушень, де гості
    можуть ночувати та пообідати. Там наші колеги також
    організують дуже цікаві заходи: бали, різдвяні вечірки або інші цікаві заходи. Я
    хотіла б згадати дуже маленький та цікавий музей, а саме Музей винограду та вина в місцевості Гирлеу. Тут – дуже
    цікаві та оригінальні експонати з виноробства».

    Мерія міста Ясси почала готуватися до зимових свят. Святкового освітлення має місце,
    як завжди, на Національний день Румунії, 1 грудня. Тут можна милуватися 700 ялинками у
    горщиках, які прикрашені та розміщені у всіх районах міста, а також 14
    великими ялинками, прикрашеними та встановленими у пішохідній зоні.



  • У Гунедоарському повіті

    У Гунедоарському повіті




    Відкрийте для себе Гунедоару! Мільйони років оповідань і
    легенд. Цим гаслом місцева влада намагається привабити туристів. Замок Корвіна
    є важливою пам’яткою готичного феодального мистецтва в південно-східній Європі.
    Озеро Букура вважається найбільшим льодовиковим озером Румунії. Розташоване на
    висоті понад 2000 метрів, воно приховане між хребтами масиву Ретезат, у
    національному парку Ретезат, краю льодовикових озер. Це лише дві туристичні
    визначні пам’ятки, які ви не повинні пропустити, якщо відвідаєте на заході
    Румунії Гунедоарський повіт.


    Ми попросили нашого сьогоднішнього гіда керівника
    відділу повітового управління пам’ятками та популяризації туризму Раду Барба, розповісти з
    чого має початися наша подорож. «З будь-якої частини повіту, але оскільки на
    носу зимовий сезон, у нас також є дуже важливі туристичні курорти, такі як
    Стража, де можна займатися лижним спортом на кількох надзвичайних схилах.
    Сервіс чудовий. Турист знайде на курорті Стража усе, що забажає. Так само я рекомендую
    відвідати Сарміседжетузу Реджію. Тут можна провести кілька годин, у супроводі
    гідів, на дуже цікавих маршрутах. Це найважливіша туристична точка Румунії, колиска
    румунського народу. А зовсім поруч знаходиться і фортеця Костешть. Потім можна відправитися
    в Ораштіє та Гунедоару до знаменитого замку Корвінів.»





    Раду Барб рекомендує зупинитися в Музеї золота у Браді.
    Заснований у 1896 році, упродовж часу цей музей зібрав найбільшу в Європі
    колекцію самородного золота. Колекція налічує понад 1300 золотих експонатів,
    знайдених на шахтах країни та світу, серед них чудові експонати з самородним
    золотом, що походять з гірського масиву Металіферь. «Це унікальний музей в
    Європі. Тут є надзвичайна колекція. Музей відкритий для всіх відвідувачів і
    розташований прямо в Браді. Його можна назвати одним з найважливіших музеїв
    такого роду в Європі. Тут можна побачити вражаючу колекцію золотих предметів,
    шахтних квітів та інструментів, якими користувалися шахтарі упродовж часу. Це
    колекція, яка показує багатства цього повіту та Румунії загалом, та яку можна оглянути
    приблизно за дві години. Звідти можна швидко дістатися до інших визначних місць
    у цьому районі, як наприклад Цебя. Також у Ваца-де-Жос ми нещодавно відкрили
    новий музейний пункт під назвою «Придане Апусень». Це етнографічна виставка, а
    відвідувачі можуть побачити, як виглядав традиційний будинок у Заранді. У нас є
    автентичні народні костюми мешканців у районі гір Апусень, предмети побуту і все
    це неподалік Брада. Перед тим як відвідати повіт Гунедоара дуже важливо скласти
    маршрут, залежно від уподобань.»





    Побудований у 14 столітті, замок Гуньядів у Гунедоарі є
    однією з найгарніших і добре збережених будівель такого роду часів Середньовіччя.
    Він має 42 кімнати, дві тераси та два мости. Вхід до замку здійснюється по
    дерев’яному мосту, що спирається на чотири масивні кам’яні стовпи. Начальник
    відділу управління пам’ятками та популяризації туризму Раду Барб розповідає.
    «Перш ніж увійти в замок слід відвідати музей замку. Є кілька цікавих моментів,
    які, якщо ви не відкриєте для себе перед початком екскурсії, можна пропустити,
    і було б шкода. Праворуч від замку є невеликі музеї з дуже цікавими
    експонатами. Це один із найбільш імпозантних замків Румунії, який чудово
    зберігся до наших днів. Він зосереджується на Янку Гунедоарському. Екскурсія
    замком триває близько чотирьох годин у компанії досвідчених гідів.»


    Гунедоара також залишається регіоном давніх традицій.
    Таким чином, у будь-якому куточку повіту можна зустріти народних майстрів, а
    також скуштувати місцеві страви, приготовані за старовинними рецептами, – каже
    Раду Барб. «У нас є кілька меморіальних будинків. Наприклад Будинок відомого співака
    народної музики Драгана Мунтяна. Збереглися різноманітні традиції та звичаї. Є
    також фестиваль «Лісові пироги», на якому щорічно збирається кілька тисяч
    людей, у липні чи серпні. Відвідувач може побачити тут традиційні селянські
    хати. У Меморіальному будинку Драгана Мунтяна можна побачити колекцію народних
    костюмів, духових інструментів, таких як дудки, а також інші традиційні
    предмети. Поруч із цим меморіальним будинком є ​​село, яке має мармурову
    дорогу. Називається воно Алун, а навколишні краєвиди є фантастичними. Це місце
    для любителів пішого туризму. Є й гастрономічні принади, але для отримання
    всієї цієї інформації найпростіше завантажити з Google Play або Apple Store
    застосунок Discover Hunedoara. Він допоможе знайти всі пам’ятки Гендоарського
    повіту тим, хто зацікавився цим регіоном Румунії. Тож ми пропонуємо віртуальний
    путівник, доступний кожному.»




    Крім звичайних страв, молочних і м’ясних, у Гунедоарі
    можна також скуштувати салямі з шинкою, сир з трюфелями, сир з оливками або
    фруктову закуску. Раду Барб розповідає. «У нас також є асоціація виробників
    традиційної та екологічної продукції. Наприклад, у селі Герцегань є жінка, яка
    готує пироги, які називаються «верзаре», за рецептами її предків. Ми вирішили
    популяризувати її на туристичній сторінці повіту під назвою Enjoy Hunedoara, а результат
    був вражаючий. Також хочу згадати про знамениту брадську віршлі. Це ковбаса, що
    виробляється в цьому районі за стародавнім рецептом. Згадаю також про
    гунедоарські мічі, про тутешні пироги тощо. Асортимент страв місцевої кухні
    дуже багатий.»





    Ось вам ще один чудовий варіант
    відпочинку та розваги для будь-якого віку.