Category: Туристична Румунія

  • Кінний туризм у Румунії

    Кінний туризм у Румунії


    У період, коли для підтримки зусиль боротьби з пандемією коронавірусу рекомендується фізичне дистанціювання, туристичні пропозиції щодо відпочинку на природі стали найбільш популярними, серед них кінний туризм. Активний відпочинок на природі з конями може допомогти нам забути про всі накопичені турботи останнім часом.

    Георге Діма, директор Департаменту вирощування, експлуатації та вдосконалення порід коней, що входить до складу Національного управління лісів (Ромсілва), каже, що майно Румунії стосовно чистокровних коней є неоціненним: «У Румунії з давніх часів вирощували коней. Щодо організованого вирощування коней у нас є кінні заводи понад 100-річної давності. Найдавніший це Радівецький кінний завод, який нещодавно відсвяткував 225 років від першої документальної згадки. Наш департамент взяв на себе управління цими кінними заводами в 2002 році. Йде мова про 16 кінних заводів, розташованих в 14 повітах Румунії. Вони охоплюють всю територію країни: від узбережжя Чорного моря, від кінного заводу Мангалія, де ми вирощуємо чистокровних арабських коней, до Радівців на півночі Буковини, де ми вирощуємо аравійську породу (шагія), до Тімішоари, де вирощуємо породи Ноніус та Арденес, до Слатини або в центрі країни, в населеному пункті Симбета, де ми вирощуємо ліпіціанську породу. Ми вирощуємо 13 порід коней, більшість з яких особливі з невеликим або дуже маленьким стадом у всьому світі.»


    Усі конезаводи відкриті для туристів. Ті, хто відвідував їх були приємно вражені побаченим. Георге Діма уточнює: «Незважаючи на нинішні обмеження через пандемію коронавірусу, ми маємо цілий перелік послуг для відвідувачів, від простого відвідування конезаводу до прогулянок на конях, катання на каретах з одним, двома або чотирма конями, уроки верхової їзди для початківців або досвідчених, до фотографій чи відеозаписів з конями, але у супроводі нашого інструктора. Ми можемо забезпечити конюшні для їзди, майданчики для змагань, організувати демонстраційні шоу, а також забезпечити місця для розміщення. У нас є цілий комплекс послуг для туристів. З усіма даними можна ознайомитись на офіційному веб-сайті Національного управління лісів «Ромсілва», де також описаний кожен кінний завод: де він розміщений, як до нього можна дістатися, контактні дані та пропоновані послуги. Ці місця відвідують тисячі людей у ​​літній сезон.»

    Багато кінних заводів розташовані серед природи, в мальовничих локаціях неподалік природних заповідників. Таким чином, з’явилися нові плани розвитку. Директор Департаменту вирощування, експлуатації та вдосконалення порід коней Георге Діма стверджує: «Ми маємо намір розвивати надані Департаментом кінного туризму послуги, а саме організувати одноденну або кількаденну прогулянку на конях. З нашими колегами від природних та національних парків аналізуємо можливість визначити деякі маршрути, і в той же час шукаємо охочих людей, які б спеціалізувались на професії інструктора з верхової їзди. Також, на іподромі в Мангалії ми відкрили серію кінних перегонів. Протягом всього літа та аж до кінця вересня такі зустрічі будуть проводитись щомісячно. У той же час на кінному заводі у місцевості Симбета ми готуємось до різних демонстраційних шоу з спеціально підготовленими конями.»

    Хоча, зазвичай кінні заводи розташовані у сільських населених пунктах, є один, що знаходиться у самому центрі міста, отож він дуже доступний. Меделіна Гентеш, керівник кінної бази Ромсілва в місті Тиргу-Муреш подає деталі: «Ми організовуємо уроки з верхової їзди як для дітей, так і для дорослих, для початківців або більш досвідчених з професійними тренерами. У нас були клієнти навіть з Франції. Кожного року ми намагаємось розширити перелік пропонованих послуг, ми організовуємо також дитячі табори верхової їзди, тімбілдінги та чимало навчальних та командних ігор. З цього року ми хочемо реалізувати нову програму: табір із розміщенням в наметах. Кінний спорт відкритий для всіх, хто має адекватний стан здоров’я. Є особи, хто навіть у віці 80 років захоплюється цим видом спорту.»

    Індивідуальний курс з верхової їзди тривалістю 30 хвилин для початківців або більш досвідчених коштує 60 леїв (12 євро) за 30 хвилин. Фотосесія або відеозйомка коштує 357 леїв (72 євро), табір верхової їзди для дітей – 190 леїв (38 євро) на день без проживання. Далі Меделіна Гентеш подає інші практичні інформації: «Ми забезпечуємо базове захисне обладнання, тому що є чимало бажаючих, які вперше експериментують цей вид спорту, і такого роду інвестиції не потрібні. Ми також надаємо можливість відвідати кінно-клуб, організовуємо спеціальні заходи, такі як дні народження, тімбілдінги для компаній. Ласкаво просимо молодих та дорослих до кінно-спортивного клубу Ромсілва в місті Тиргу-Муреш.»

    Для планування відпочинку та отримання додаткової інформації, ви можете відвідати веб-сайт hergheliidestat.ro. Тут ви знайдете контактні дані кожного кінного заводу а також пропоновані послуги та їх ціни.

  • Туристичні визначні пам’ятки Бузеуського повіту

    Туристичні визначні пам’ятки Бузеуського повіту


    Сьогодні ми зупинимось на півдні Румунії, у повіті Бузеу і розповімо про найважливіші природні пам’ятки та про музеї, які чекають
    своїх відвідувачів із відкритими дверми. Так само про унікальну колекцію старих телефонів. Найстаріший експонат був виготовлений в 1894 році,
    незабаром після патентування винаходу телефону. Наш сьогоднішній гість Данієль Костаке, директор Бузеуського повітового музею пропонує розпочати сьогоднішню уявну подорож
    з природних пам’яток: «Багато людей, коли чують
    про Бузеуський повіт, думають про Грязеві вулкани. Це унікальне природне явище в Південно-східній Європі, яке простягається на кілька десятків
    гектарів і пропонує селенерський ландшафт. Так само думають про Живі вогні, не менш унікальне
    природне явище, в гірській частині Бузеуського повіту, в районі Лопетарь. Тут вогонь виходить просто із землі. Теж у Бузеуському повіті, іншим унікальним природним явищем є трованти (конкреції). У нас є два райони, де можна побачити ці мінеральні утворення
    кулястої форми, деякі з яких ростуть в неприродній рівновазі на гірських хребтах. Першим є район Ульмет, де можна спостерігати за конкреціями відомими під назвою «Ульметові баби», а іншим в районі долини річки Баска, у напрямку до н.п. Кьожду. Вони є природними утвореннями, квазікруглої форми, покриті шаром природного бітуму, про яких протягом часу виникли різні легенди».






    Бузеуський
    повітовий музей – це музейний комплекс, що складається з чотирьох
    музеїв-павільйонів та музею під відкритим небом. Останнє – це, власне, табір Мегура, найбільший табір скульптури просто неба в цій частині Румунії. Данієль Костаке, директор Бузеуського повітового музею: «У нього надзвичайно цікава історія. Табір простягається на площі понад 20 гектарів, з яких фактично займає сім гектарів.
    Таким чином, на вершинах пагорбів у районі монастиря Чолану є не менше 256 монументальних творів, вирізаних у
    камені типу Мегура, спеціальному камені, з великою кількістю вапняків-черепашників у своєму вмісті, з особливим зовнішнім виглядом. Крім того, експонати розташовані в безпосередній близькості від надзвичайно цікавого та
    відвідуваного релігійного пам’ятника: монастиря
    Чолану. Ансамбль Музейного комплексу Бузеу також включає унікальний музей у цій
    частині Європи: Музей бурштину в н.п. Колць. Він був знову відкритий для відвідувачів у серпні 2020 року, і хоча розташований
    на вершині гори, вітає своїх відвідувачів
    казковим пейзажом та виставкою, де експоновані елементи дуже інноваційних музейних технологій: інтерактивні вітрини та інші
    інноваційні способи висвітлення культурної спадщини музею».






    Населений пункт
    Кольц, де розташований цей музей, належить до обмеженого списку місць у світі, де бурштин здобувається з поверхні землі. У 70-х роках місцева
    громада побудувала двоповерхову будівлю, в якій влаштувала сучасний музей, єдиний в Румунії, присвячений бурштину. Наша подорож Бузеуським
    повітом продовжується. Данієль Костаке розповідає: «До Бузейського музейного комплексу належить, на цей раз на території повітового центру Бузеу, Етнографічний
    музей Будинок Вергу-Менеїле. Його було знову відкрито минулого року, у липні, після десяти років перерви, протягом яких в ньому тимчасово діяло Управління нашого закладу. Музей висвітлює все, що означає народні традиції Бузеуського повіту. Він розташований у історичній будівлі, вперше засвідченій близько 1792 – 1794 рр. Так само раджу відвідати меморіальний будинок Васіле Войкулеску (1884-1963 рр.), де жив і творив надзвичайно оцінений громадою поет, який належав до групи тих, хто пережив гіркоту комуністичних в’язниць».






    Нарешті, ми завершимо нашу подорож Бузеуським повітом в Музеї археології, історії та мистецтва, одному з символічних музейних закладів Румунії, який має низку цікавих колекцій, що не можна відвідати в інших музеях країни. Данієль Костаке: «Найбільша колекція телефонів у Румунії. У нас є понад 400 телефонів, усі вони
    функціональні. Головний експонат – це пристрій, що належить до категорії національне надбання, телефонний пристрій від 1894 року. У нас також є службовий телефон, який, здається, був частиною
    офісних меблів Георгія Георгіу Дежа (першого комуністичного глави держави Румунії). Ми улаштували єдину виставку на честь першого румунського завзятого мандрівника Думітру Дана. Виставка була зроблена за європейські кошти чотири роки тому
    і користується особливим успіхом серед іноземних відвідувачів музею. Наша установа підготувала спеціальну програму, яка також залучає іноземних туристів. Вона називається Нічна культурна ескапада. Минулого року під час заходів організованих з нагоди Міжнародної ночі музеїв
    ми провели міжнародне видання. Нашим гостем був посол Мексики в Румунії, який представив традиційний мексиканський одяг. Ми мали честь приймати іноземних гостей,
    політичних та культурних діячів як з діловими, так і з приватними візитами».








    Повіт Бузеу також визнаний серед любителів пригодницького туризму, які успішно практикують рафтинг. Бузеуські вина не
    менш відомі. Село П’єтроаселе – це найстаріша винно-дослідна станція в
    Румунії, заснована в 1893 році, де були виявлені три сорти румунських вин: Темийоаса, Граса та
    Бусуйоака. І оскільки легенди найкраще розповідати ввечері, у колі друзів, за келихом смачного вина, ми
    рекомендуємо вам сорт
    «Румунська Темийоаса», з якого отримують
    найкращі ароматні вина. Смак – квітковий комплекс польових квітів та липи, до якого
    додається аромат меду та мигдалю.

  • Веломаршрути вздовж Дунаю

    Веломаршрути вздовж Дунаю


    Сьогодні ми пропонуємо
    втечу серед природи на півдні Румунії. Ми звертаємось до тих, хто хоче
    активного відпочинку, на двох колесах. Незалежно від того чи початківці ви або професіонали, під час відпочинку на велосипеді уздовж
    Дунаю ви матимете можливість дізнатись захоплюючі розповідді, ознайомитися із цікавими людьми та місцями. Сьогодні
    я розповім вам про декілька цікавих
    велосипедних маршрутів та про транснаціональний проєкт, що співфінансується
    за рахунок коштів Європейського Союзу, завдяки якому Румунія разом з дев’ятьма
    іншими придунайськими країнами прагне сприяти велотуризму вздовж Дунаю.




    Йонуц Мафтей, екскурсовод,
    представник «Bike in time», каже, що вздовж Дунаю є маршрути, і вони не обов’язково
    адресовані спортсменам, а всім туристам
    любителям динамічного відпочинку: «Йдеться про більш активний туризм. Румуніямає специфічний рельєф,
    оскільки на території нашої
    країни Дунай набагато ширший. Рельєф, особливо у південній частині
    Румунії, досить болотистий, його
    перетинаючи кілька річок. Маршрут вздовж Дунаю досить
    складний. Подекуди нам навіть вдалося позначити маршрути, особливо в районі Дунайських котлів, в
    районі Оршова-Ешелніца. Можна провести два-три дуже красивих дні на березі Дунаю, і є
    кілька вражаючих місць звідки можна побачити Дунай з висоти гір. Іншим цікавим райономє Добруджа-дельта Дунаю,
    де можна здійснити дуже цікаві екскурсії. Рельєф, хоча і менш відомий, справді вражаючий. Йдеться
    про район розташований між містами Келерашь та Тулча, вздовж Дунаю. Хоча це
    більш сухий та менш розвинений з
    економічного погляду район, краєвид цікавий».




    Ці дві програми досить
    різні, каже екскурсовод Іонуц Мафтей. У Дунайських
    котлах (Cazanele Dunării) маршрут триває близько шість днів. Іонуц Мафтей: «Є багато цікавих атракцій, які можна
    побачити в Дунайських котлах. Оршова – цікаве місто, Ешелніца – дивовижне. Дунай
    перетинає гори, будучи межею Карпат, тому там можна організувати додаткові заходи: походи в гори або відвідування печер, доступ до яких здійснюється виключно
    водою. Ті, хто прогулюються вздовж Дунаю, знають, що в цьому районі, аж до
    міста Дробети Турну Северін, можна залишитися довше. Там можна зупинитися на
    день-два для відвідування туристичних визначних пам’яток, особливо природних. Іншою програмою – це добруджанський район Дунаю, від міста Келераш до впадання
    Дунаю в Чорне море, де ми поєднуємо частину велотуризму із
    частиною спостерігання за птахами в Дунаській
    дельті. Однак ми також рекомендуємо відвідати деякі дуже
    давні туристичні атракції, такі як давньоримські фортеці, а також об’єкти винного туризму. Можна відвідати деякі винні льохи в районі Мечін-Нікуліцел».




    Туристи можуть
    завантажувати нові додатки на свої мобільні пристрої, за допомогою яких вони отримуватимуть інформацію про рівень зараження вірусом Covid-19 в районі, який вони
    перетинають, або рекомендації влади. Йонуц
    Мафтей: «Такі додатки
    дедалі більше присутні, і я думаю, що вони також корисні
    для підготовки маршруту, особливо в короткостроковій перспективі. Це заняття на свіжому
    повітрі, коли ви все одно тримаєтеся на відстані, оскільки на велосипеді ви не
    можете триматися поруч зі своїм партнером, отже це безпечніший вид проведення вільного часу».






    У наступний період, окрім
    велотуризму, можна
    долучитися до проєктів розвитку. Один з
    них носить назву«Danube Cycle Plans». Іонуц Мафтей: «Це міжнародний консорціум, проєкт Interreg, що є поєднанням транснаціональних проєктів, які фінансуються з
    європейських фондів. Найкрасивіша частина проєкту полягає в тому, що
    він побудований на своєчасностях не тільки в Румунії, але і в усьому Дунайському регіоні.
    Є дев’ять країн-учасниць, усі придунайські. Деякі з
    них мають більш розвинену інфраструктуру, інші менш розвинену.
    Приємно спостерігати синергію між державами. Вони працюватимуть над спільною
    стратегією стандартизації велосипедних маршрутів уздовж Дунаю та спільним просуванням. У Румунії планується
    узгодити стратегію з іншими державами, оскільки у нас досі немає стратегії щодо велосипедної
    інфраструктури або стандартів розмітки доріг. Місцеві органи влади почнуть розмічати маршрути, в
    тому числі для важливих європейських маршрутів, таких як Eurovelo 6. Він
    перетинає Європу від Атлантичного океану до Чорного моря. У Румунії маркування відсутнє,
    оскільки ми не мали стандартів».






    Іншим важливим пунктом цього проєкту є залучення місцевих
    громад до розвитку велосипедної мережі, особливо вздовж Дунаю. Екскурсовод Йонуц Мафтей: «Це дороги громад, і громади
    найкраще знають, куди саме можна розмістити ці велосипедні маршрути, як для туристів, так і для місцевого транспорту, який
    також потрібно розвивати. Це інша цікава частина проєкту. Це частина Європейського зеленого пакту. Є багато
    речей, які потрібно зробити та реалізувати. Проєкт стартував у липні
    2020 року, кінцевий термін – кінець 2022 року, а потім розпочнеться просування
    та залучення органів влади. Ми розглядаємо можливість організації міжнародної
    конференції за участю всіх дев’яти держав».

  • У Горжанському повіті

    У Горжанському повіті

    Горжанський повіт чекає на туристів у будь-який період року, посідаючи безліч можливостей для пригодницького, сільського, гірського, релігійного й культурного туризму. На північній частині повіту розташовані гори Паринг з мальовничими пейзажами, льодовиковими озерами, ущелинами і крутими схилами та печерами, оголошеними пам’ятками природи. В місті Тиргу-Жіу туристи можуть милуватися скульптурами просто неба, які були здійснені Константіном Бринкушем у період 1937-1938 рр.

    Прес-секретар Горжанської повітової ради Оана Марія Палош пояснює, чому Горжанський повіт має великий туристичний потенціал: «Так як кожне місце має свою історію, так й ми маємо нашу історію з захоплюючими пейзажами, пам’ятними легендами та людьми, які залишили свій відбиток на історію Румунії, культуру та мистецтво, змінивши бачення у сучасному мистецтві. Тоді коли турист відвідує цю частину Румунії повинен знати, що унікальність визначних пам’яток з туристичним потенціалом представлена ​​саме культурними елементами. У населеному пункті Хобіца Горжанського повіту народився Константін Бринкуш, один з найбільших скульпторів усіх часів. У місті Тиргу-Жіу знаходиться Монументальний архітектурно-скульптурний комплекс просто неба, який був спроектований і побудований Бринкушем в честь героїв, які загинули під час Першої світової війни. Крім того, Горжанський повіт може пишатися мальовничими гірськими краєвидами, стародавніми традиціями, які збереглися упродовж часу зокрема в селах, а також історичними легендами.»

    Починаємо нашу подорож у місті Тиргу-Жіу, давньому населеному пункті, якому понад 600 років з часу першої документальної згадки. Оана Марія Палош стверджує: «Це місто битв за незалежність, місто героїв, мистецтва і традицій. Хоча не є великим міським поселенням, може навіть меншим за розміром ніж інші міста, розташовані на південному заході Румунії, Тиргу-Жіу відрізняється шикарною провінційною атмосферою. На це місто залишив свій відбиток один з найбільших скульпторів усіх часів Константін Бринкуш, якого вважають батьком сучасної скульптури. Протягом 1937-1938 років румунський скульптор створив тут Монументальний архітектурно-скульптурний комплекс «Шлях Героїв», що складається з таких кам’яних робіт як: «Стіл мовчання», «Алея стільців», «Ворота Поцілунку» та «Нескінченна колона». Роботи Бринкуша розміщенні на осі, яка перетинає місто прямолінійно упродовж 1500 метрів. Таким чином, турист починає відвідувати «Нескінченну колону», проходить біля церкви святих апостолів Петра і Павла, доходить до «Воріт Поцілунку», а потім, проходиться «Алеєю стільців», прямуючи до річки Жіу, перед якої розміщений «Стіл мовчання», що спонукає до медитації.»

    У місті Тиргу-Жіу можна відвідати також інші цікаві архітектурні атракції або цікаві місця просто неба з захоплюючими історіями, – стверджує Оана Марія Палош: «Можна провести кілька спокійних днів, відвідавши, наприклад, Меморіальний будинок Йосифа Кебера, відомого художника минулого століття, Музей історії та мистецтва імені Александру Штефенеску, центральний парк, розташований на березі річки Жіу. Під час війни, приблизно в 1916 році, на місці де тепер можна їздити на велосипеді, проходила справжня лінія фронту. Потім можна відвідати Адміністративний палац, де тепер працює Горжанська повітова рада, до речі це найбільш грандіозна будівля міста, архітектура якої високо оцінена туристами та відвідувачами. Наприклад, Великий зал, побудований у мавританському стилі сам по собі є туристичною визначною пам’яткою.»

    Горжанський повіт – це невеликий повіт, саме тому з міста Тиргу-Жіу за 15-20 хвилин можна дістатися на авто до Ущелини Соходолулуй, стверджує Оана Марія Палош: «Якщо ви приїжджаєте з Бухареста, воротами в’їзду до Горжанського повіту є місцевість Половрадж. Ви можете піднятися на найвищу дорогу Румунії – Трансальпіну, а потім відвідати гірський масив Вулкан, Ущелину річки Жіу, Долину річки Черней та Ущелину Падіш. Окрім активного пригодницького туризму, можна займатися релігійним туризмом. Кожна ущелина, кожен гірський перевал має свій монастир. У всьому повіті розміщено 13 монастири. Серед них я б згадала б монастир Тісмана, найстаріший монастир Волощини, монастир Лайнічі, розташований у самому серці гір, та монастир Половрадж в Ущилині річки Олтецулуй. У Горжанському повіті розміщені дерев’яні монастирі давністю 300 років. До речі, Горжанський повіт може пишатися найбільшою кількістю церков – свідченням так званої цивілізації дерева. Секрети цієї цивілізації ретельно зберіглись у місцевих громадах.»

    Крім фольклору, жителі Горжансьокого повіту, які люблять свої рідні місця, зберегли такі народні ремесла як: ткацтво, гончарство, різьбярство, вишивка. Для популяризації традицій та ремесел організуються щорічно кілька культурних вже відомих подій. Водночас, Горжанський повіт є улюбленим напрямком любителів гір, стверджує Оана Марія Палош: «У нас 25 туристичних маршрутів, багато з них у захищених зонах, у двох національних парках на території Горжанського повіту, у Національному парку Ущелина річки Жіу та Національному парку Домоґлед-Валя Черней. Все більш зростає попит туристів на екстремальні види спорту та гонки квадроциклів. Багато туристів приїжджають до Ущелини Соходолулуй, де організуються змагання на квадроциклах. Крім того, туристи можуть відвідати Ущелину Галбенулуй – Бая де Ф’єр та Ущелину Олтецулуй – Половрадж. Це ідеальні місця для любителів альпінізму. Ще однією менш відомою деталлю про Горжанський повіт є той факт, що тут знаходиться шоста частина спелеологічного ареалу Румунії, тобто понад 2000 печер. Любителі спелеології повинні знати той факт, що відвідуючи Горжанський повіт, вони можуть зв’язатись із гірсько-рятувальною службою Салвамонт, де можуть знайти захисне спорядження та необхідну інформацію.»

    У наступний період Горжанська повітова рада має намір просувати печеру Чоарей, яка розміщена у місцевості Пештішань. Внаслідок археологічних розкопок, які почалися у 1955 році були виявлені сліди людського існування від 50.000 років тому. Це одне з найдавніших поселень в Європі.

  • У Тіміському повіті

    У Тіміському повіті


    Сьогодні
    ми зупиняємось на південному заході
    Румунії, в історичному регіоні Банат.
    У цій прикордонній зоні, що межує із
    Сербією та Угорщиною, проживають кілька
    етнічних громад, які залишили свій слід
    у багатій історії. Ми ознайомимо
    вас із гарними
    поселеннями,
    цікавими
    маршрутами серед
    природи, дивовижними історичними пам’ятками,
    але також давніми традиціями.
    Теж
    у цьому повіті є знаменитий винний льох,
    де можна зупинитися на дегустацію.



    Супроводжуватиме
    нас в уявній подорожі Делія
    Барбу, виконавчий
    директор повітової
    Асоціації
    сприяння та розвитку туризму:
    Тімішоара є, з туристичної точки зору,
    дуже багата
    на пропозиції.
    Авангардне
    життя міста пропонує
    туристу задоволення
    та радості. Окрім можливості брати
    участь у культурних заходах, ми можемо
    полінуватися, наприклад, в одному з
    міських парків. У
    Тімішоарі є
    три великі центральні площі, у
    безпосередній близькості
    одна від
    одної.
    Туристи можуть милуватися особливою
    архітектурою будівель, а
    після
    -
    відпочити на
    одній
    з
    численних терас.
    Не тільки в центральній частині міста,
    але і в його
    околицях,
    можна відвідати кілька музеїв. Художній
    музей Тімішоари розташований на одній
    з центральних площ, Музей Баната
    розташований
    у його безпосередній близькості,
    а
    на околиці міста розміщений Музей банатського
    села,
    в надзвичайному легкодоступному
    місці. Просто
    неба маємо інші музеї,
    такі
    як Музей
    трамваїв, шо
    був включений
    до
    одного з
    національних культурних маршрутів.
    Митрополичий собор є одним із символів
    міста Тімішоара, якого
    туристи
    обов’язково
    відвідують.



    Можливості
    розміщення у
    місті різноманітні,
    і з Тімішоари ви можете попрямувати
    до сільської частини повіту.
    Делія
    Барбу. Мені
    хотілося, щоб перебування у місті
    Тімішоара
    не було одноденним,
    а щоб
    ми могли утримувати
    туристів тут на кілька днів, адже
    можливості поселення
    різноманітні. Тому ми запрошуємо вас
    до Тіміського
    повіту, де перелік туристичних атракцій
    дуже довгий. Якщо місто здається
    вам більш
    метушливим,
    то банатські
    села
    пропонують можливість провести дедалі
    спокійніші вечори.
    Наприклад, якщо ви відвідаєте Край Феджету,
    то
    зможете
    милуватися надзвичайним ландшафтом
    навколо водоспаду Шопот.
    Ви можете перетнути Коштейські
    ліси
    возами, зустріти
    по дорозі диких сарн і милуватися ними.
    Це трапляється дуже часто особливо
    навесні.
    Ви також можете підкорити висоти
    звивистої дороги, проритої
    в
    горах, Транслункань,
    відносно
    нової атракції повіту,
    або рушити
    на
    велосипеді з Тімішоари доріжкою, яка
    з’єднує Румунію із
    Сербією, найдовшою асфальтованою
    доріжкою для велосипедистів у нашій
    країні.


    Повіт
    Тіміш
    є полікультурним і є прикладом
    співіснування етнічних груп. Делія
    Барбу, виконавчий директор повітової
    Асоціації
    сприяння та розвитку туризму:
    Ми запрошуємо вас на екскурсію
    дерев’яними церквами нашого повіту
    ремісничими цехами Банату. Тільки в
    Феджетському краї живе ремісник, який
    володіє секретами виготовлення постолів.
    Ви також можете зупинитися в населеному
    пункті Шура, де гончар навчить вас
    секретам цього ремесла. І теж у Феджеті,
    точніше в н.п. Жупенешть, живе майстр,
    який досі вирізьблює на дереві за
    старовинною банатською традицією. Якщо
    ви більш активні, то можете покататися
    на катамарані на озері Сурдук. Це
    найбільше озеро на заході Румунії. Щоб
    виконати всі ваші бажання, ми запрошуємо
    вас відвідати нас під час заходів
    організованих під девізом Банатський
    сніданок. Це гастрономічні культурні
    заходи, що проводяться протягом всього
    літа поточного року, по вихідних, у
    різних селах Тіміського повіту, де ви
    можете насолодитися усім, що пропонує
    культура та традиції цих країв. Не тільки
    Банатський сніданок запрошує
    ознайомитись із банатською кухнею, а й
    проєкт Сніданок у Марджіні, а
    також ресторани, в яких подають вам за
    стіл свіжу форель, що походить безпосередньо
    з форелевих ферм.





    У
    розмові про кулінарне
    багатство не можемо
    оминути тему вин.
    Маріус Пашка,
    представник Винних
    льохів Рекаш,
    запрошує на дегустацію у банатських
    виноградниках:
    Виноград вирощували
    у цих місцях ще
    з
    1446 року. У нас багата історія, яка
    передається з покоління в покоління.
    Спадщина банатських
    виноградників
    є цікавою для туристів.
    Ми
    пропонуємо туристичну програму
    у наших винних льохах ще з 2003
    року.
    На
    дегустацію наших вин ми чекаємо на
    туристів з
    понеділка по п’ятницю з 9:00 до 17:00, але
    й
    після
    цієї години,
    коли
    ми проводимо персоналізовані дегустації,
    в
    тому числі по вихідних,
    для груп, кожна з яких може налаштувати
    візит до винних
    льохів Рекаш відповідно
    до уподобань. Візит до винних
    льохів передбачає
    коротку презентацію магазину,
    де ми ознайомлюємо туристів із частиною
    нашої історії та сьогоденням.
    Вони
    відвідують
    старі льохи,
    а потім зосереджуються на справжній дегустації.
    Тут ми маємо п’ять вин, до
    яких подаємо адекватні сири,
    хліб з оливковою олією та заздалегідь
    встановлене меню,
    якщо туристи хочуть також
    пообідати.
    Вино розв’язує язик
    і веселить
    серце.
    Найбільша
    радість – це подружитися з тими, хто нас
    відвідує.



    Делія
    Барбу, виконавчий директор Асоціації
    сприяння та розвитку туризму
    у Тіміському повіті каже,
    що на
    рівні міста розгортаються багато
    проєктів:
    Цього
    року ми зосереджуємося особливо на
    розробці пішохідних та велосипедних
    маршрутів у повіті
    Тіміш,
    оскільки це вид туризму, який став
    популярним серед румунських та іноземних
    туристів.
    Ми все ще працюємо над стратегією
    туристичного бренду. Ці проєкти
    допомагають нам готуватися
    до 2023 року, коли Тімішоара стане
    Європейською
    столицею культури і коли ми сподіваємось
    мати якомога більше відвідувачів.


    У
    Тіміському
    повіті ви можете зупинитися в селі
    Бузад, де у вас взагалі не
    працюватиме мобільний
    телефон і де ви можете відчути радість
    ознайомлення
    з красивими місцями.
    А по
    дорозі ви
    відкриєте
    єдине кругле село в Румунії, Шарлоттенбург,
    зможете
    зупинитися в Альтрінгені та відвідати
    тутешній
    Мисливський
    музей.

  • Туристичні принади Вилчанського повіту

    Цього разу, дорогі друзі, ми запрошуємо
    вас у Вилчанський повіт, де ви зможете відкрити для себе чимало визначних туристичних пам’яток цього регіону, де розвинувся релігійний, монастирський, розважальний,
    а також лікувальний туризм. Повіт Вилча може похвалитися великою кількістю
    культових місць, історичними пам’ятниками, що входять до списку національної
    спадщини. Відома також кераміка Горезу, виготовлена ​​на традиційному
    гончарному колі. Більшість глиняних предметів майстерно розписують дружини
    майстрів-гончарів, які використовують 100% натуральні фарби.




    Моніка Гьоргіу, координатор
    Національного центру туристичної інформації та популяризації Вилчанського повіту
    каже, що цей регіон підходить для майже всіх видів туризму. Однак усі маршрути беруть
    свій початок у повітовому центрі. Це важливий економічний та культурний центр,
    перша документальна згадка про який датується 1388 роком. Сьогодні це сучасне
    місто з оновленими будівлями та численними місцями відпочинку. «Місто Римніку-Вилча
    є дуже привабливим з туристичної точки зору. Враховуючи, що це невелике
    містечко, у нас є вражаюча кількість туристичних визначних пам’яток: Повітовий
    музей історії, Меморіальний будинок Антона Панна, Художній музей Сіміан, вітражі
    повітової бібліотеки, Римніська архієпархія, парк Завой, де вперше був
    виконаний державний гімн Румунії, парк Мірчі Старого. Також для дозвілля,
    розваг та прогулянок ми рекомендуємо зоопарк у Римніку-Вилча. Останнім часом
    почали знову проводити багатолюдні події у місті. У центрі відбулись Дні
    Римніку, прекрасний ярмарок традиційних ремесел у повіті Вилча. Ярмарок був
    подорожжю традиціями та звичаями повіту Вилча. Кілька місцевих майстрів протягом
    двох днів презентували свої ремесла. І мешканці, і гості міста змогли відкрити для
    себе справжню красу нашого регіону. Ми сподіваємось, що після зняття обмежень
    життя нормалізується і важливі заходи проводитимуться так само, як і раніше.»




    Маршрутів до туристичних атракцій в повіті
    багато, з огляду на туристичний потенціал регіону. У Вилчанському повіті знаходяться
    три з дев’яти курортів Румунії, визнаних на національному та міжнародному
    рівнях своїм лікувальним потенціалом. Моніка Гьоргіу розповідає. «Звичайно, туристи обирають
    передусім курорти і я хотіла б згадати, наприклад: Беїле Оленешть, Келіменешть-Кечулата,
    Беїле Говора, Окнеле Марь, важливі з нашої точки зору, враховуючи кліматичний
    фактор. З них Келіменешть-Кечулата є одним із курортів, що відродився за досить
    короткий проміжок часу і є дуже привабливим з туристичної точки зору. Він дуже
    популярний серед туристів, особливо в літній сезон. Ми чекаємо повного зняття
    обмежень, щоб люди мали доступ до басейнів на курорті, рекомендованих як для
    лікування, так і для профілактики. Я також раджу відвідати мережу монастирів,
    які знаходяться в регіоні і відкриті для широкого загалу. Маючи дуже багату
    історію, вони також залучають багато туристів. У той же час Національний парк
    Козія, який знаходиться в безпосередній близькості від курорту, завдяки
    створеним маршрутам та красі ландшафту підкорює туристів. Це лише кілька
    визначних пам’яток, а список можна продовжити.»




    Соляна шахта Окнеле Марь є найбільшою
    в країні, її площа перевищує 20 000 квадратних метрів. Сольові аерозолі
    рекомендуються при захворюваннях дихальних шляхів, алергії та хронічній втомі.
    Усередині соляної шахти незмінний мікроклімат, температура становить близько
    13-15ºC, а вологість повітря близько 50%, розповіла Моніка Гьоргіу, координатор Національного
    центру туристичної інформації та популяризації Вилчанського повіту. «Соляна
    шахта Окнеле Марь є привабливою як з оздоровчої точки зору, так і своєю красою,
    а також багатством. Вона досить велика і дуже приваблива для туристів. Тут є можливість
    поїсти в ресторані, помолитися у маленькій церкві всередині соляної шахти,
    відпочити, порозважатися. Так само можна дуже приємно провести час за допомогою
    маленьких ігор або подивитися фільм.»




    Якщо ви цікавитесь рукоділлям і хочете
    побачити народних майстрів у них вдома, в Туристично-інформаційному центрі, ви
    можете отримати всю необхідну інформацію. «У долині Горезу кожен турист може ознайомитися
    з однойменним регіоном гончарного мистецтва, включеного до нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Тут є
    село Оларь (гончарі), звідки бере коріння традиція кераміки Горезу. Тут можна придбати
    традиційні предмети тощо. Якщо хтось звернеться до нас, ми надамо інформацію та
    контактні дані, туристи можуть придбати рукоділля безпосередньо у виробників.
    Кожен турист, який заходить до Туристично-інформаційного центру, отримує всю
    необхідну інформацію. Під час роботи центру ми мали різні запитання: від
    розміщення до маршрутів чи районів. Ми надаємо необхідну
    інформацію та рекомендуємо туристам в залежності від побажань або від того чи вони прибули
    самостійно чи в організованій групі, різні туристичні об’єкти або зони для
    відвідування.»




    В даний час повіт Вилча працює над
    реалізацією проєкту, результатами якого ви незабаром зможете скористатися самі,
    розповіла Моніка Гьоргіу. «Я хотіла б повідомити слухачів, що ми перебуваємо на
    стадії впровадження проєкту розміщення табличок, що містять QR-коди для
    туристичних об’єктів спадщини, у партнерстві з Асоціацією «Мандрівник Румунію».
    Це відкриває горизонт для оцифровки туризму. Таким чином, відвідувач, з
    допомогою цих кодів отримає корисну та цікаву інформацію. Ми сподіваємось
    розпочати проєкт якомога швидше і в найкоротші терміни завершити розміщення цих
    кодів відповідно до туристичних принад національної спадщини і не тільки.»




    Вилчанський повіт також
    приваблює туристів своєю кулінарною пропозицією, зазначила Моніка Гьоргіу, яка рекомендує
    обов’язково відвідати район Вайдеєнь, де можна скуштувати традиційні страви з
    овечої продукції, а також Край Ловіштей чи долину річки Лотру, де є багато
    туристичних пансіонатів, що пропонують багато видів традиційних місцевих страв,
    виготовлених з екологічного чистих продуктів від місцевих виробників.

  • У Бістріца-несеудському повіті 

    У Бістріца-несеудському повіті 

    Рушаючи з найбільш репрезентативних пам’яток міста Бістріца, ми попрямуємо до основних визначних пам’яток повіту. Незалежно від того, чи хочете ви відпочити або провести активну відпустку, тут ви знайдете пропозиції на всі смаки та на будь-яку кишеню. Овідіу Бозбіч, радник туристичної служби Мерії м.Бістріца, пропонує нам розпочати уявний тур містом від пам’ятника-символа міста: «Ми рушимо з Євангельської церкви, головної пам’ятки міста, з її 75-метровою вежею. З 2013 року вона обладнана ліфтом, отже її можуть відвідувати туристи. Вони можуть піднятися на висоту близько 45 метрів, звідки відкривається вся панораму міста. Церква була зведена на початку XIV століття, а її будівництво тривало близько 50 років. Упродовж часу вона зазнала серію ремонтних робіт. На даний момент тут проходять капітальні ремонтні роботи з європейських коштів на суму близько чотирьох мільйонів євро, і ми сподіваємось, що вони триватимуть не довше кінця поточного року».

    Фортеця Бістріца – одна з відомих укріплених фортець Трансільванії, окрім тих, що в Сігішоарі, Брашові чи Сібіу. Овідіу Бозбіч, радник Туристичної служби Мерії міста Бістріца: «Наступним пам’ятником нашого міста – стара фортеця, яка спочатку мала 18 веж та бастіонів. Вони підкріплювали оборонну стіну фортеці. У свою чергу, оборонну стіну подвоїла водна канава. На даний момент від старого укріплення залишилася лише одна вежа – Вежа Бондарів, висотою близько 18 метрів. Тут проходять виставки місцевих художників. У центрі міста розміщений ансамбль Сугалете. Його називають так, бо він складається із будинків, де жили ремісники, які обробляли метали. Це унікальний ансамбль в Румунії, серія 13 будівель. Будівництво його розпочалося в 1480 р. і тривало приблизно до 1520 року. Бістріца набула слави саме завдяки майстрам, які обробляли дорогоцінні метали. Руди видобували на шахтах Родна, розташованих приблизно в 60 км від міста. Середньовічні документи свідчать про те, що правителі Молдови постачали себе звідси як ювелірними виробами, так і сільськогосподарськими знаряддями чи зброєю. Хочу сказати вам, що Бістріца вперше згадується в документах від 1241 року. Отже, цього року сповняються 780 років з моменту першої згадки, яка була зроблена під час великої навали татар. Татари спочатку знищили стару фортецю Родна, після чого прибули до Бістриці, в 1241 році, вбивши 6000 жителів.»

    На території Бістріца-несеудського повіту є кілька музеїв, яких варто відвідати, щоб краще ознайомитися з багатим минулим регіону, а також ремеслами та традиціями. Овідіу Бозбіч: «У нас є Повітний музей з відділами етнографії та природознавства, Будинок Срібляра, що є однією з головних пам’яток міста і був відремонтований. На даний момент в ньому розгортає діяльність Німецький центр. Це будинок, побудований між 1560-1563 роками тим самим майстром, який сприяв будівництву Євангельської церкви. Будинок Андреаса Бойхела – це також старий будинок, розташований у центрі міста. Він належав одному з перших суддів міста Бістріца, який вступив у конфлікт із тогочасною владою і згодом був обезголовлений. Місто Бістріца визнане своєю багатокультурністю. У нас є євангельська церква, православні церкви, римо-католицька церква, греко-католицька церква, реформатська церква. Під час останнього перепису населення, Бістріца мала приблизно 80 000 жителів».

    Любителі традицій та фольклору можуть відвідати район Несеуд, точніше комуну Сальва, продовжує Овідіу Бозбіч, радник Туристичної служби Мерії м. Бістріца: «Тут можна відвідати винятковий етнографічний музей, а також музей народних костюмів. Тутешня народна майстриня відома по всій Румунії, вона не тільки зберігла старе румунське народне вбрання, але також виготовляє капелюхи оздоблені пір’ям павича, які добре відомі в Румунії. Звідти туристи можуть відправитися до курорту Синджорз-Бей. Тутешні мінеральні води корисні в лікуванні шлункових захворювань. Для очищення легенів чистим повітрям рекомендуємо туристам відносно новий туристичний курорт Колібіца, де туристи можуть займатися водними видами спорту, альпінізмом або рафтингом. Іншим новим курортом у нашому повіті є Беїле Фіга, приблизно в 38 км від Бістріци. Окрім солоних вод з цілющими властивостями, курорт пропонує лікування гряззю, але також нещодавно побудовані басейни, саме тому він був оголошений туристичним курортом місцевого значення».

    Туризм є одним із пріоритетів муніципалітету Бістріца-Несеуд. Проєкти у цій галузі були здійснені за допомогою європейських коштів, в результаті чого було реабілітовано 12 із 20 старих пасажів. Місто відоме з цієї точки зору, завоювавши репутацію Міста пасажів. Але проєкти на цьому не зупиняються, каже Овідіу Бозбіч: «Ми розгортуємо масштабний проєкт під назвою «Фортеця Бістріца», який спрямований на відновлення стін колишньої фортеці та деяких основних бастіонів. Так само маємо проєкт Євангельської Церкви. Він передбачає повне оновлення цього історичного пам’ятника. Ще одним проєктом, який зараз обговорюється, є Виклик розумних міст», яким ми намагаємось оживити історичний центр, щоб він став подібним до центру середньовічного бургу».

    Отже, хочете ви спокійного чи активного відпочинку, у Бістріца-несеудському повіті знайдете пропозиції на будь-який смак та будь-яку кишеню. Щоб отримати практичну інформацію про ціни на проживання, персоналізовані маршрути, карти та брошури, ви можете зупинитися для цього в центрі міста в Національному туристичному інформаційному центрі.

  • Національний парк Апусень

    Національний парк Апусень




    Розташовані в Трансільванії, на заході Румунії, гори
    Апусень відрізняються від інших не стільки висотою над рівнем моря, скільки
    різноманітними можливостями проведення вільного часу. Тут краса і рідкість
    карстових явищ, деякі унікальні в Європі, призвели до створення природоохоронної
    території площею 76 тис. га, а саме:
    природного парку Апусень. Алін Мош, директор управління цього парку, робить
    запрошення, яке важко не прийняти. «Це доступна територія, оскільки висота не є
    великою. Найвищі вершини сягають тут трохи більше 1800 метрів над рівнем моря.
    Є плоскогір’я без дуже великих різниць у рівні, а там, де різниці в рівні є,
    вони не настільки складні, а туристу не потрібна спеціальна фізична підготовка.
    Природний парк Апусень є туристично привабливим ще з початку ХІХ-го століття. З
    часом тут були розроблені численні туристичні програми. На початку ХХ-го
    століття тут були організовані перші туристичні тури, особливо там, де були створені маршрути відвідування зі сходами та перилами. Перші спеціальні
    оглядові майданчики були облаштовані більше 100 років тому. На той час природний
    парк Апусень був менш доступним для широкого загалу, був диким і зазнав меншого
    впливу цивілізації. Сьогодні наш парк у своїй центральній частині все ще
    зберігає свою привабливість саме тому, що він не зазнав впливу від людської
    діяльності.»




    За своїм розміром це третій
    парк в Румунії, продовжує Алін Мош, директор управління природного парку Апусень.
    «Це природний парк саме тому, що на його території ми захищаємо, зберігаємо усе,
    що означає тривалу взаємодію людини і природи. Це означає, що на території
    парку ми маємо численні людські громади і, якщо брати до уваги кількість
    жителів, то на території парку проживає понад 10 тисяч людей у ​​трьох повітах:
    Бігор, Клуж та Алба. Значна частина Національного парку Апусень входить до
    історичного району Цара Моцілор. Йдеться в основному про долину річки Арієш. З
    цієї точки зору, місцева культура і традиції є головною атракцією для туристів
    у цьому районі.»




    Карст – одна з найважливіших принад парку. Йдеться про
    вапнякову ділянку, де утворені печери, раковини, ущелини. Особливою пам’яткою
    міжнародного значення є льодовик Скерішоара, каже Алін Мош. «Він відомий на
    світовому рівні, особливо після 2009 року, коли в результаті досліджень був
    визначений розмір крижаного шару і на сьогодні відомо, що це найбільший
    підземний крижаний блок у світі, який має понад 130 000 кубічних метрів льоду.
    Він також є одним із найдавніших в Європі, йому більше 4000 років. Ось чому
    сьогодні льодовик Скерішоара, особливо мальовничий ландшафт навколо нього,
    краса підземного простору з крижаною брилою та сталагмітами та сталактитами, що
    утворюються з льоду, завдяки температурі в районі, створюють особливу
    привабливість для відвідувачів. Крім того, починаючи з 2021 року, перша частина
    доступу до льодовика Скерішоара буде відновлена, а починаючи з нового
    туристичного сезону, доступ буде здійснюватися в покращених умовах безпеки та з
    набагато більшим комфортом.»




    Цитаделі Понора є іншою надзвичайно важливою туристичною
    визначною пам’яткою на території парку, які завжди були символом карстового
    району Апусень. Алін Мош, директор управління природного парку Апусень
    розповідає. «Це карстове явище особливої ​​величини. В основному це територія,
    яка на поверхні об’єднує три раковини. Це поглиблення в земній корі, в скелі в
    цьому районі. Три раковини діаметром один кілометр вражають своїми розмірами.
    Печера, яка починається посеред цих раковин має отвір (портал) висотою понад 70
    метрів на вході. Це, уявіть собі, як два собори один на одному. Перше, що зачаровує
    туристів там, – це велич у лісистому карстовому районі, оточеному смерековими
    лісами, які людина не вирубувала, тобто це немодифікована природна структура.
    Сам пейзаж і велич місця утворює таке відчуття, ніби це фантастичний світ,
    місце, яке мало кому пощастило відвідати.»




    На території Природного парку
    Апусень знаходяться понад 1500 печер. Багато з них є надзвичайно довгими.
    Донедавна одна з них була найглибшою печерою Румунії. На сьогодні її перевершує
    лише подібна печера у гірському масиві П’ятра Краюлуй. Багато з них закриті для широкої публіки, але інші чекають на відвідувачів. Серед них знаменита Ведмежа
    печера (Уршілор). В даний час вона має одну з найбільш розвинених інфраструктур
    для відвідування в Румунії та до 100 000 відвідувачів на рік. Більшість тих,
    хто приїжджає відвідати парк, приїжджає заради особливого ландшафту, а також
    відвідати ці печери, які мають таку високу щільність і таке велике різноманіття
    форм і кольорів, – каже Алін Мош, директор управління Апусенського природного парку.
    «Управління природного парку рішуче налаштоване на розвиток нових і нових вражень серед
    туристів. Завдяки всім факторам, зацікавленим у розвитку пропозиції
    Природного парку Апусень, у 2009 році Європейська Комісія присвоїла нам звання
    Європейського пункту досконалості (EDEN). Згодом ми взяли участь у кількох проєктах,
    спрямованих на підтримку як громад, так і місцевих підприємців у розвитку
    природоохоронного бізнесу, у тому числі в галузі туризму: структури розміщення
    або місцеві продукти харчування. Багато з них отримали сертифікат із логотипом
    парку. Коли хтось заходить на територію парку або заходить у магазин в Румунії
    та бачить напис «партнер Природного парку Апусень», він має підтвердження
    того, що це екологічно чистий продукт. Багато з них відносяться до категорії
    органічних продуктів.»




    Отже, сьогодні ви дізналися
    про ще одне ідеальне місце відпочинку всією родиною, особливо з наближенням
    літнього сезону.



  • Туристичний Бузеу

    Туристичний Бузеу

    Сьогодні ми зупинимось у регіоні, розташованому у східній
    частині Румунії, за межами Карпатської дуги, на перехресті історичних провінцій Волощина,
    Молдова і Трансільванія. Місцеві жителі з гордістю називають цей регіон «маленькою
    Румунією», через різноманітність форм рельєфу, а також види тутешнього туризму.

    Ніколєта Гилмяну, радник з питань туризму Бузеуської повітової ради, каже, що
    туристу знадобиться близько місяця, щоб побачити і відчути все, що може
    запропонувати повіт Бузеу і пропонує розпочати нашу подорож з повітового центру,
    перша документальна згадка про який датується 1431 роком. «Пропоную почати
    звідси, з повітового музею, в якому розміщено унікальні колекції, а потім
    продовжити подорож до інших куточків повіту. Це залежить від того, що цікавить
    кожного туриста. Якщо це більш активна людина, яка хоче відвідати гірські або
    горбисті райони, повіт Бузеу дуже привабливий з цієї точки зору. У нас є
    унікальні напрямки в Європі і навіть у всьому світі. Наприклад, грязьові
    вулкани. Унікальність цього ландшафту полягає, насамперед, в наявності неживих
    земель, як їх ще називають. Ви побачите вулканічні конуси, які виводять на
    поверхню холодну лаву та чорну лаву. Це місце «холодного кипіння» землі.
    Центральна частина Підкарпатької дуги – досить велика територія – понад 40
    гектарів землі, на якій є кратери з рідким брудом, округлої форми. Це незвичайний,
    подібний до місячного ландшафт. Він був виявлений і популяризований приблизно в
    1860 році в результаті розвідки нафтових родовищ. З 1924 року ця територія була
    оголошена природоохоронною територією, що представляє інтерес з точки зору геології, флори та фауни.»




    У продовження нашої подорожі ми зупинимося в Бузеуському
    краї, про який розповідає, радник з питань туризму Бузеуської повітової ради Ніколєта
    Гилмяну. «Цей географічний ареал ми інтенсивно просуваємо останнім часом,
    оскільки йому вдається зберегти незмінними деякі туристичні та історичні пам’ятки,
    а також традиції. Я пропоную відвідати Бозіору, де у нас є трованти (конкреції).
    Це особливе природне явище. Вигляд та мікрорельєф вражають. Це скелі з
    химерними формами, менш відомі та помічені. Люди часто називають їх «живими каменями»,
    оскільки внаслідок ерозії та метеорологічних явищ ці камені з роками
    перетворюються та приймають інші форми та розміри. З наукової точки зору є
    поклади піску та шари цементованих пісковиків, що отримують кулясту форму через
    вплив природних явищ: вітру, дощу тощо. Звідси, через пагорб, можна дістатися
    до Живого Вогню. Це ще одна туристична пам’ятка та геологічний заповідник в районі
    села Лопетарь, приблизно в 70 км від міста Бузеу. З глибин землі тут
    вивергаються вогняні полум’я, що безупинно горять. Насправді це родовища
    природного газу, який піднімаючись на поверхню запалюється кристалами кварцу.»




    Неподалік знаходиться село Минзелєшть. Тут можна побачити
    минзелештський «Гринж» або «білий камінь». Це неймовірне природне явище,
    скам’янілий попіл вулканів, що
    виверглися більше десяти мільйонів років тому. А від «білого каменю» можна
    піднятися на плато Меледік, каже Ніколєта Гилмяну, радник з питань туризму Бузеуської
    повітової ради. «Краєвиди на плато Меледік неймовірні. Окрім того, що він
    оголошений природним заповідником, він також є спелеологічним та зоологічним
    заповідником. Є 60 га землі, на яких розташовані найбільші родовища солі в
    Румунії. Розчиняючи сіль, завдяки дощу створюється вражаюча форма рельєфу.
    Також тут є печери, копані в солі підземними водами. Тут знаходиться одна з
    найдовших соляних печер у світі, яка має 3190 метрів завдовжки – Печера Шасе Єзь
    (Шестеро козенят). У заповіднику плато Меледік також є два озера: Лакул Маре та
    Лакул Кастел. Вода цих озер в будь-який час року дуже холодна. Щороку на цьому
    плато проходить дуже відомий фольклорний фестиваль, а також є табір дерев’яних
    скульптур, що має 25 експонатів.»




    Бузеуський регіон також приваблює
    туристів своєю гастрономією, винною пропозицією та великою кількістю народних
    майстрів, каже Ніколєта Гилмяну. «У нас є багато виноробних підприємств, які
    можна відвідати і де можна дегустувати місцеві вина. Що стосується
    гастрономічної пропозиції, то Бузеу відомий завдяки трьом традиційним виробам,
    і не тільки на національному, але й на міжнародному рівні. Це плешкойські
    ковбаси, бузеуські кренделі та бузеуській бабік. Вони доповнюються тутешніми винами.
    Що стосується народних майстрів, то варто відвідати весь повіт, щоб побачити
    всі майстерні. У нас є два живих людських скарби: Амелія Папазісу, яка робить ковдри
    з козячої вовни та Мірча Міку, який робить музичні інструменти, особливо бучуми
    (трембіти). Водночас ми маємо багато народних майстрів, які створюють тканини
    на полотні, є гончарі, каменярі та багато художників по дереву, по склу,
    різьбярі по дереву.»




    Повіт Бузау також шукають любителі
    пригодницького туризму: альпінізму, офф-роуду, рафтингу, парапланеризму або
    каньйонінгу. У повіті також організовується щорічний чемпіонат світу з
    рафтингу. Ось додаткова причина, чому Бузеуська повітова рада має кілька цікавих
    проєктів у галузі туризму, каже Ніколєта Гилмяну. «Найважливішим
    проєктом на даний момент є Геопарк Бузеуський край. Наприкінці 2020 року
    Асоціація Бузеуський край, до складу якої входить і Повітова рада, подала документи
    для отримання статусу Глобального геопарку ЮНЕСКО. Це територія, яка об’єднує
    близько 18 сіл і включає багато елементів, що мають геологічну, екологічну,
    археологічну, історичну та культурну цінності. Отримавши цей статус ми зможемо популяризувати
    та набагато краще використовувати особливі природні елементи в регіоні, а також
    культурно-історичну спадщину.»




    І наостанок
    рекомендуємо відвідати Музей бурштину в селі Колц, який був відкритий минулого
    року після модернізації. Тут ви можете побачити понад 300 найгарніших зразків
    бурштинових каменів, від рожевого до матово чорного.

  • У повіті Алба

    У повіті Алба

    Сьогоднішній
    пункт призначення розташований
    в Трансільванії і наповнений
    історією, легендами та традиціями. Повіт
    Алба приваблює більшість туристів особливо через місто Алба-Юлія, поселення
    з важливими та добре збереженими
    історичними пам’ятниками, залишками
    тисячолітнього минулого. З цього
    міста ми можемо вирушити до гір
    Апусень. Тут ми можемо
    потренуватися в альпінізмі,
    відвідати красиві печери
    і, нарешті, але не менш важливо, відвідати
    традиційні села.

    Віолета
    Ніка, прес-секретар Повітової
    ради
    Алба, каже що, безумовно, цей
    повіт є одним з найпривабливіших
    в
    Румунії: З
    особливим
    туристичним потенціалом, повіт
    Алба
    виділяється як з точки зору ландшафту,
    особливої ​​краси, так і з точки зору
    історії, культури, традицій та звичаїв.
    Тому тут практикуються різні види
    туризму, такі як культурно-історичний
    туризм, зелений туризм, релігійний
    туризм і, звичайно, гірський туризм.
    Якщо говорити про культурно-історичний
    туризм, то нам
    слід
    рушити
    з міста Алба-Юлія. Фортеця Алба-Кароліна,
    найбільш репрезентативне укріплення
    типу Вобан в Румунії та одне з найважливіших
    у Європі, є головною визначною пам’яткою
    міста та повіту.
    Щороку фортецю відвідують десятки тисяч
    туристів, їх присутність чисельна у
    будь-який сезон. Тур
    фортечними укріпленнями, статуї,
    обеліск Хорії, Клошки
    та Крішана
    – це лише деякі визначні пам’ятки, до
    яких додаються римські фестивалі або
    вистави під відкритим небом. Основний
    туристичний об’єкт
    – Коронаційний собор, поруч з яким
    знаходиться римо-католицький собор
    Святого Михаїла.
    Також у фортеці
    туристи
    можуть відвідати нещодавно відреставрований
    Національний музей Об’єднання та
    Зал
    об’єднання,
    будівлю, що має особливе
    історичне
    значення для румунів, а також Музейкон,
    єдиний музей ікон в Румунії або бібліотеку
    Батьянеум.

    Культурні
    визначні пам’ятки повіту
    Алба розпорошені по всьому повіту,
    продовжує Віолета Ніка:
    Ми
    добираємось до міста
    Блаж,
    де нам слід відкрити список із Рівниною
    Свободи, особливим
    місцем
    для всіх румунів, і продовжити з
    Архієпископським палацом, будівлею
    XIII
    століття, Палацом культури або Ботанічним
    садом, відкритим у 1881
    році,
    найстарішим
    ботанічним
    садом
    у світі, що
    влаштований
    поруч із Середньою
    школою. Місто
    Аюд
    також є важливим культурним центром.
    Повіт
    Алба
    має
    значну
    концентрацію
    історичних
    пам’яток, що мають національну цінність,
    їх список, опублікований у 2015 році,
    включає 686 об’єктів.
    Два з них, дакська
    фортеця
    н.п.Кепелна,
    східніша
    з дакських фортець
    в
    горах Орештії
    та археологічні розкопки
    Келнік,
    внесені до категорії Сільські
    археологічні розкопки з
    укріпленими церквами в Трансільванії,
    є історичними пам’ятками, внесеними
    до Всесвітньої
    спадщини ЮНЕСКО.
    Докладаються
    зусилля щодо включення до цього списку
    археологічних розкопок Риметея та Рошія
    Монтана. У сільських населених пунктах нашого
    повіту знаходимо цінну спадщину завдяки
    оригінальності архітектури в таких
    комунах, як Арієшень, Гирда, Відра, Аврам
    Янку, Албак, Могош, Понор, Римец, дуже
    відомі та барвисті з цього погляду
    села.

    З
    іншого боку, ландшафт
    повіту Алба
    виділяється,
    перш за все, гармонією. Віолета Ніка,
    прес-секретар Повітової
    ради Алба: Мальовничі
    природні ландшафти представляють багату
    та різноманітну пропозицію.
    Це печери,
    скелі,
    водоспади,
    ущелини, гірські
    масиви, і тут ми повинні згадати
    про Рипа
    Рошіє, Ущелину
    Римец та Ущелину Аюд,
    Детунателе.
    Льодовик Скерішоара – це заповідник
    європейського значення. Бальнеологічні ресурси Окна-Муреш також важливі – це
    місцевість,
    яку Повітова
    рада
    Алба хоче перетворити на популярний
    в Румунії курорт.
    Туристам
    рекомендуємо також подорожувати Мокеніцою,
    вулько-колійним потягом, у
    долині річки
    Арієш,
    або відвідати
    найбільше у країні
    поле
    для гольфу в
    н.п.Піану.
    Понад 25% території повіту
    Алба
    має статус
    природно-заповідного фонду.
    На цій основі розвинувся зелений туризм.

    Одним
    із чудових проєктів Повітової
    ради
    Алба з метою розвитку туризму є відновлення
    повітової дороги, яка перетинає ізольовані
    громади в горах Апусень, де
    туристи можуть побачити справді
    вражаючі ландшафти. Віолета Ніка:
    Йдеться
    про Апусенську Трансальпіну,
    дорогу, яка рушає
    з н.п. Аюд
    і досягає села Бучум,
    перетинаючи гори
    висотою понад 1000 метрів. Дорога відновлює
    маршрут
    середньовічної
    дороги в Краю
    Моців
    і являє собою дорогу з безліччю значень.
    Це може
    бути й дорогою
    життя, що пов’язує автентичні традиційні
    громади,
    це дорога культури, що проходить місцями,
    що є
    свідченнями дитинства письменника
    Агирбічану,
    це водночас дорога історії, бо
    частково
    відновлює
    стару римську дорогу
    золота, а особливо дорога віри, піднімаючись
    на піки
    гір Траскеуаж
    до
    воріт монастиря Римец.
    Картину можна доповнити енологічним
    та гастрономічним туризмом, тут будучи
    репрезентативним проєкт
    під назвою Країна вин.

    У повіті
    Алба
    можна
    займатися релігійним
    туризмом,
    але також активним
    туризмом.
    Любителі зимових видів спорту знайдуть
    тут ідеальне місце для активного
    відпочинку. Віолета Ніка, прес-секретар
    Повітової
    ради
    Алба: Маємо
    вражаючий
    список церков та монастирів у
    нашому повіті,
    які були
    включені до туристичної мережі.
    Можемо розпочати з Коронаційного собору
    та римо-католицького собору Святого
    Михаїла в Алба-Юлії,
    а потім
    продовжити з
    Архієпископським палацом у м. Блаж,
    монастирями Римец та
    Понор і, звичайно, з дерев’яними церквами
    повіту
    Алба, що є
    справжнім скарбом. З іншого боку, гори
    є
    дуже красивими у повіті
    Алба.
    Для зимових видів спорту ми маємо
    гірськолижну зону Шуряну
    та курорт Арієшень. Найновіший
    проєкт
    розвитку в районі гір Апусень
    є
    предметом угоди про асоціацію між
    Повітовими
    радами
    Алба та Бігор,
    угоди, в якій передбачається участь
    Повітової
    ради
    Клуж, яка, серед іншого, має на меті
    розвиток та сприяння туризму в районі.,
    розташованому на кордоні між трьома
    повітами.


    За
    останні десять років кількість одиниць
    розміщення для туристів зросла майже
    втричі, досягнувши сукупної цифри
    понад
    6000 місць.

  • Туристична Прахова

    Туристична Прахова

    Сьогодні ми запрошуємо вас до однієї з найбільш відвідуваних туристичних зон Румунії, точніше в повіт Прахова. Ми розповімо про активний туризм, про дегустацію вин, про історію, а також про унікальні музеї. Повіт Прахова представляє цього року багату пропозицію для всіх туристів. Гідами нашої уявної подорожі будуть Анда Попа, представник Асоціації сприяння та розвитку туризму міста Прахова та Кармен Бану, куратор Плоєшського Музею годинників імені Ніколає Сімаке.

    Своїм надзвичайно різноманітним рельєфом від рівнини до пагорбів та гірських хребтів, повіт Прахова вабить до себе не лише любителів зимових видів спорту, але й тих хто надає перевагу культурному, бальнеологічному або бізнесовому туризму. Анда Попа від Асоціації сприяння та розвитку туризму міста Прахова уточнює: «Для тих, хто не відвідав наш регіон, я пропоную кілька орієнтирів: ми знаходимося на північ від Бухареста, столиці Румунії, за 40 хвилин їзди від міжнародного аеропорту Отопень. Наш повіт перетинає 45-паралель саме пагорбами, де розташований край червоних вин – виноградник Деалу Маре, який має ті самі характеристики, як виноградник Бордо, у Франції. Тут туристи можуть дегустувати сорт вина Фетяске Нягре, який вважається «послом» румунських вин. Далі запрошуємо вас до замку Пелеш, колишньої літньої резиденції румунської королівської родини. За даними щоденника Le Figaro, цей замок входить до топ-10 найкрасивіших замків у світі. Ви також можете розміститися у віллах, побудованих тим самим архітектором, який спорудив замок Пелеш. Потім запрошуємо вас в гори Бучедж, побачити Сфінкс або Хрест з вершини Карайман. Цей хрест був внесений до Книги рекордів Гіннеса 2014 року, як хрест побудований на найбільшій висоті – 2291 метр. Далі запрошуємо вас відвідувати соляну шахту Сленік, найбільшу в Європі. У шахті знаходиться найбільший планетарій 4K з Румунії.»

    У зоні Деалу Маре ви можете зупинитися на дегустацію вин, а також можете взяти напрокат велосипеди і насолоджуватися мальовничою природою цієї зони. Але якщо ви віддаєте перевагу зимовим видам спорту, гори Бучедж чекають на вас. Анда Попа уточнює: «Якщо вам подобається кататися на лижах, ми чекаємо на вас на одному з трьох курортів, розміщених по долині річки Прахова: Сінай, Буштень або Азуга. Ми також запрошуємо вас до Флорешть, щоб побачити руїни палацу Кантакузіно. Цей палац був побудований за зразком палацу «Малий Тріанон». Водночас, ми запрошуємо вас скуштувати місцеві страви: кашкавяуа – вид сиру, специфічний цій зоні, бульз – мамалига з сиром, пастраму та випити чарку горілки або вина.»

    Кожна зона має свою специфіку, але безсумнівно найвідомішою є долина річки Прахова. Хто відвідує Румунію, відвідує й ці місця, стверджує Анда Попа від Асоціації сприяння та розвитку туризму міста Прахова. Про туристичні атракції регіону розповідає Анда Попа: «Якщо ви приїжджаєте з Бухареста, перед тим, як дістатися до долини річки Прахова, ви можете відвідати Ботанічний сад та зоопарк в населеному пункті Буков, майстерню де шиють постоли в Беркенешть, а також іподром в Плоєшть, що має понад 60-річну традицію кінних змагань. Крім того, в місті Плоєшть є два унікальні музеї: Музей годинників та Музей нафти. Потім, рухаючись на північ, ви можете зупинитися у «Квітковій школі» в Ліпенешть. У населененому пункті Кимпіна можна відвідати музей Ніколая Грігореску та колекцію ескізів відомого художника. Ви також можете купити вишиванку в населеному пункті Бряза або взяти участь у майстер-класах, щоб вишити собі самі вишиванку. І не востаннє, якщо відвідуватимете курорт Сінай, ми запрошуємо вас переглянути виставку поїздів.»

    У Музеї годинників у місті Плоєшть, який містить майже 1000 експонатів можна побачити перший кишеньковий годинник «Нюрнберзьке яйце» або годинники окремих особистостей: господаря Александра Йоани Кузи, політика Міхаїла Когилнічану, царя Олександра II або годинники румунських королів Кароля I та Міхая I. Кармен Бану, куратор Музею годинників імені Ніколає Сімаке стверджує: «Заснований у 1963 році вчителем Ніколаєм Сімаке, Музей годинників є унікальним у мережі румунських музеїв. Він висвітлює еволюцію вимірювання часу протягом понад 400 років, починаючи з середини XVI століття та до першої половини XX століття. Музей розміщений у будинку, оголошеного пам’ятником архітектури, який був побудований наприкінці ХІХ століття. У музеї виставлені кишенькові, настільні, настінні та інші види годинників різних періодів.»

    Різноманітність експонатів забезпечують також музичні автомати або музичні годинники. Багато з них, попри свій вік, і досі показують точну годину, хоча їм вже понад 150 років. Кармен Бану стверджує, що в світі наявні лише три історично цінні астрономічні годинники, а один з них, найдавніший знаходиться у Музеї годинників у місті Плоєшть. Цей годинник був зроблений Джеремісом Мецкером: «Є багато експонатів, які приваблюють відвідувачів. Одним з найважливіших годинників, це сонячний годинник, зроблений Джереміс Мецкером в 1562 році. Це дуже складний астрономічний годинник, який містить спеціальні механізми і циферблати. Він показує як годину, так календарні дати, знаки зодіаку, планети, відомі на той час. Це дуже складний годинник для того періоду, але навіть і для нинішнього часу.»

    Отож, ми представили вам ідеальне місце для відпочинку. Більш детальну пропозицію про туристичні атракції повіту Прахова або пропозиції щодо програм відпочинку, ви можете отримати відвідуючи веб-сайт visitprahova.ro Асоціації сприяння та розвитку туризму Прахова.

  • Туристичні пам’ятки повіту Гаргіта

    Туристичні пам’ятки повіту Гаргіта




    Сьогодні ми запрошуємо до
    східної Трансільванії, точніше до Гаргітського повіту. Цей регіон з дивовижними
    краєвидами та унікальними визначними туристичними пам’ятками, особливо
    підходить для відпочинку сімей з дітьми. Ми поговоримо про Червоне озеро, одне
    з найкрасивіших у Румунії, про соляну шахту Прайд, а також про тамтешні історичні
    пам’ятки. Усе це може зробити вашу відпустку незабутньою, незалежно від того чи
    йдеться про кількаденний відпочинок у повіті Гаргіта або про тривале
    перебування.

    Карой Сабо, виконавчий директор Асоціації міжгромадського розвитку
    Гаргіти. «Повіт Гаргіта – гірський район з дуже гарними ландшафтами, територія
    якого становить 6600 квадратних км. Ви знайдете в нас гірський, помірний
    континентальний клімат. У нас є як унікальні пейзажі, так і визначні пам’ятки:
    наприклад, озеро Св. Анни або соляну шахту Прайд. Однак не менш відомими є Червоне
    озеро, ущелина Біказ, Беїле Тушнад, Шумулєу Чук, курорт Борсек або кераміка Корунд.
    Ці райони добре розвинуті з туристичної точки
    зору і щорічно приймають сотні тисяч туристів. Але є й також населені пункти,
    які стрімко розвиваються останнім часом, як наприклад Топліца, Зетя чи Ордогею
    Секуєск.»




    Курорт Беїле
    Тушнад назвають «Маленькою Швейцарією». Термальні води, багаті мінералами,
    клімат, природна краса є лише декількома терапевтичними факторами для лікування
    серцевих, серцево-судинних, травних, кишкових, рухових та ендокринних розладів,
    – каже Аттіла Пілбат, менеджер екотуристичної одиниці в Баїле Тушнад. «Курорт Беїле
    Тушнад я рекомендую через чудовий ландшафт та заповідні території, саме тому ми
    сертифікували цей пункт як екотуристичний. Тут ми маємо озеро Св. Анни, єдине
    озеро вулканічного походження на південному сході Європи. Також тут ви можете
    знайти безліч ендемічних, комахоїдних рослин, які приваблюють туристів. У нас є
    тематичні стежки і мінеральні води та мофети є іншими принадами цього курорту.
    Є багато інших можливостей проведення вільного часу. Я б згадав мезотермальний
    басейн, який нещодавно був відновлений та повернутий у туристичну мережу
    завдяки європейським інвестиціям. В даний час комплекс відповідає міжнародним
    стандартам. Поруч ми маємо природний заповідник Тіновул Мохош. До нього є
    легкодоступний тематичний маршрут. Курорт Беїле Тушнад також відомий великою
    популяцією ведмедів, які іноді гуляють по курорту навіть вдень. Але туристи, у
    супроводі екскурсовода, можуть побачити їх і в обсерваторіях в безпечних умовах.»




    Не востаннє, але не менш
    важливе, гірськолижна траса Тушнад порівняно нова і рекомендована для
    лижників-початківців, оскільки має низький ступінь складності. Схил завдовжки
    500 м обладнаний підйомниками та сніговими гарматами. Ми продовжуємо нашу подорож
    повітом Гаргіта разом із Карой Сабо, виконавчим директором Асоціації міжгромадського
    розвитку в Гаргіті. «Більше шістсот тисяч туристів щороку відвідують соляну копальню
    Прайд. Це справжня сольова конструкція. Уявіть собі собор площею кілька сотень
    квадратних кілометрів висотою сто метрів, де все, від стін до стелі, зроблено з
    солі. З іншого боку, район Червоного озера та ущелин Біказ славиться неймовірно
    гарними краєвидами із швидкими річками, що протікають крізь гори. 82% населення
    Гаргітського повіту є етнічними угорцями, тож це унікальний етнічний культурний
    простір в Румунії, де одяг, страви та звичаї відрізняються. Тут дуже
    сподобається любителям історичного туризму. Наприклад, я би порадив відвідати укріплену
    церкву в Диржу, яка входить до список об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Крім
    того, Шумулєу Чук є дуже важливим з релігійної точки зору місцем, де у 2019
    році побував навіть Папа Римський Франциск. У повіті є близько 600 сертифікованих
    одиниць розміщення, а іноді, в сезон, вони виявляються недостатніми.»




    Любителі
    адреналіну можуть спробувати літні бобові доріжки. У Гаргіті ви знайдете два
    такі місця. Один у Борсеку, а інший у населеному пункті Лунка де Сус. Про ці, а
    також про інші туристичні принади можна більше дізнатися і, завантаживши
    мобільний застосунок «Visit Harghita/Відвідай Гаргіту» або зайшовши на веб-сайт з
    однойменною назвою, каже Карой Сабо, виконавчий директор Асоціації міжгромадського
    розвитку в Гаргіті. «Бренд, з яким ми просуваємо район – це «Visit Harghita».
    На нашому веб-сайті visitharghita.com представлені всі об’єкти, які ми вважаємо
    важливими для туристів, а також місцеві народні майстри. Є промисли, які збереглися
    до наших днів і ви можете побачити ковалів, гончарів. Водночас ви знайдете
    кулінарні рецепти страв, які готують лише в районі Гаргіти. Kurtos Kalacs – це
    особливий десерт, бренд, вже відомий у всьому світі. У Гаргітському повіті
    панує тиша, тому він ідеальний для сімейних відпусток. Однак є й кілька багатолюдних
    подій. Наприклад, щороку на паломництво до Шумулєу Чук збирається три-чотириста
    тисяч людей. Також десятки тисяч осіб беруть участь у фестивалі Тушваньос.»





    Гаргітська асоціація міжгромадського розвитку
    заснована місцевими громадами та має багато запланованих проєктів. Розповідає виконавчий
    директор Карой Сабо. «45 мерій є членами нашої асоціації і вони підтримують
    туризм. Хоча ми пережили атиповий період, ми розпочали ініціативу «family
    friendly», в рамках якої було сертифіковано 52 одиниці розміщення та ресторани,
    які належать до цієї категорії. Існує також проєкт Via Maria, паломницький
    шлях, який починається в Австрії і пролягає до Шумулєу Чук, а також доходить до
    міста П’ятри-Нямц та Буковини. Він має 1400 км, а ми хочемо його продовжити. Крім
    цього ми почали працювати з місцевими гідами, для яких це був важкий рік. Не
    було автобусів з туристами, але ми переконали їх завантажити свої програми на
    наш веб-сайт, тож на visitharghita.com ви можете знайти 96 програм з описом,
    фотографіями, цінами та номерами телефонів, з яких туристи можуть обрати ті
    напрямки, які найбільше до душі.»




    У Гаргіті варто
    відвідати й парк «Міні Трансільванія».
    Це буде чудовий досвід. Мета парку – представити архітектурне різноманіття
    багатокультурної Трансільванії на макетах, демонструючи найважливіші будівлі всіх країн регіону. Багато з
    виставлених будівель входять до Списку об’єктів Всесвітньої спадщини
    ЮНЕСКО. Отже, сьогодні ми ознайомили вас зі ще одним напрямком, готовим прийняти туристіву будь-яку пору року.

  • Пропозиції Туристичного ярмарку Румунії

    Пропозиції Туристичного ярмарку Румунії

    Весняний туристичний ярмарок Румунії, який відбувся з 18 по 21 лютого, був особливим, оскільки він був пристосований до умов пандемії та пройшов виключно в онлайн-режимі. Учасники представили свої пропозиції для відпочинку в найбільш привабливих місцях країни. Водночас ціну на послуги, місце проживання й транспорт можна було порівнювати безпосередньо на платформі, де також були чимало пропозицій для гаджетів та аксесуарів.


    Делія Боцан, директор із маркетингу Romexpo стверджує, що цьогорічний весняний туристичний ярмарок Румунії, організований у режимі онлайн, пройшов успішно: «Величезне бажання румунів подорожувати було також констатовано й на віртуальному туристичному ярмарку. Десятки тисяч людей зареєструвались на цьогорічний випуск, а платформу відвідували протягом чотирьох днів ярмарку близько 32 тисячі користувачів. Пропозиція експонентів була надзвичайно щедрою для відвідувачів нашої платформи. На цьому віртуальному випуску були представлені, як зазвичай повітовими радами та меріями, найкрасивіші туристичні зони Румунії. Практично, наші відвідувачі мали, на нашу думку, найбільший цифровий досвід у галузі туризму, і вони змогли придбати бажаний відпочинок лише кількома кліками, не виходячи з дому.»

    Один з учасників ярмарку, платформа explorimromania.ro, представила найкрасивіші та найпривабливіші туристичні атракції. Аліна Рошою, менеджер проєкту розповідає про сфери інтересів віртуальних відвідувачів: «Туристів цікавить Румунія, традиції, спеціальні туристичні пансіонати. Цього року інтерес туристів до готельних одиниць зменшився. Вони зацікавлені невеликими пансіонатами та агропансіонатами. Їх цікавить зокрема дельта Дунаю, румунське узбережжя Чорного моря, Марамуреш й, невостанє, Буковина. У нас дуже добрі пропозиції для туристів. Наприклад, туристичні пакети на Великодні свята починають від 200 євро за відпочинок в дельті Дунаю або від 150 євро в «Дунайські котли». Навіть якщо ця пандемія нас лякає, ми повинні знати, що Румунія є безпечним туристичним місцем призначенням. Ми робимо все можливе для забезпечення безпеки наших гостей. Ми чекаємо і забезпечуємо вас, що ми дотримуємось всіх правил у цей пандемічний період. Туристичні заклади відповідають нормам санітарного захисту, тож ви можете відвідати Румунію без жодної турботи.»

    Зрозуміло, Марамуреш користувався найбільшим попитом. Лаура Данчі, працівник Марамуреської повітової ради стверджує: «Стенд Марамуреського повіту, на жаль, цього року не міг бути таким жвавим, як у попередні роки, через пандемічну ситуацію. Хоча ми були присутніми лише на одній онлайн-платформі, у нас було кілька пропозицій. Ми також представили наш новий сайт: «Visit Maramureș». Наша пропозиція на туристичному ярмарку була під гаслом 12 причин відвідати Марамуреш. На нашому новому сайті «Visit Maramureș» ми спробували представити майже все, що Марамуреш може показати туристам: від гастрономії, народних майстрів, культурних туристичних маршрутів до пейзажів. В останні роки ми також запустили додаток для мобільних пристроїв «Visit Maramureș», де можна знайти всі туристичні інформаційні центри, пансіонати. Але ми подумали, що веб-сайт буде набагато простішим для всіх. Ми отримали досить добрі відгуки від відвідувачів туристичного ярмарку. У нас було багато відвідувачів, навіть в Інтернеті. Сотні туристів запитували нас, які місця слід відвідувати в Марамуреському повіті, й ми були дуже приємно здивовані тим, що протягом трьох днів наш сайт відвідували 2047 осіб.»

    Кармен Пеун, керівник Відділу маркетингу Музею Олтенії в Крайові, запрошує туристів в культурну подорож південною частиною Румунії, а саме до повіту Долж: «Для нас як культурної установи було великою честю отримати запрошення на туристичний ярмарок Румунії, віртуальний випуск 2021 рік. Наша пропозиція відповідала вимогам відвідувачів, які все більш орієнтованої на цифрову інформацію. Наша пропозиція має на увазі три компоненти: інформацію, виховання та розвагу. Ми вирушили від ідеї, що сфера діяльності музею та його культурні пропозиції повинні виходити за межами закладу. Таким чином, ми створили культурні продукти, які б приваблювали відвідувачів, зокрема з візуальної точки зору, а потім завдяки наданій інформації.»

    Музей Олтенії – це заклад, давністю понад 105 років, культурний орієнтир для зони Ольтенії, що має регіональне значення, продовжує Кармен Пеун: «Музей управляє вражаючою спадщиною, 570 об’єктів включені до категорії скарбів. Ми працюємо в чотирьох будинках, саме в центрі міста Крайова, та постійно чекаємо на відвідувачів, які можуть милуватися 12 основними постійними виставками трьох наших секцій. У нас також є три інтерактивні приміщення та два сучасних конференц-зали. Останнім часом ми розгортаємо також освітні програми. Ми оцифрували чимало об’єктів виставок. Завдяки місцевій адміністрації в Должанському повіті, з 2016 року наявний культурно-туристичний маршрут під назвою Історія й традиції Должанського повіту, який включає п’ять туристичних атракцій: Каса Бенієй, Відділ історії та археології та дві алеї в селі Брабова. Лише для ремонту двох алей було вкладено більше мільйона євро.»

    Далі йде мова про Трансільванію, регіон про який розповідає Іляна Стурза, працівник туристичного інформаційного центру міста Златна: «Наш віртуальний стенд туристичної інформації та просування містив туристичні пропозиції щодо місць розміщення, природних атракцій, специфічних традицій регіону, а також туристичні маршрути. Для любителів природи ми пропонуємо туристичні маршрути на дві-три години, але також маршрути на 13-14 годин або на кілька днів. Я також хотіла б згадати про ідеальні природні атракції у населених пунктах Валя Міке, Кеїле Фенешулуй, П’ятра Бульбуч. Для любителів скелелазіння, ідеальним місцем є Кеїле Фенешулуй та П’ятра Бульбуч. Ми отримали пропозиції щодо співпраці від турагентств, та інших операторів у галузі туризму, і я думаю, що ми стали більш популярними, ніж дотепер. А це випливає з великої кількості відвідувачів.»

    Доступ до віртуального випуску туристичного ярмарку Румунії був безкоштовним. Віртуальні стенди можна було відвідувати з будь-якого місця, а спеціальні туристичні пропозиції можна було швидко знайти за допомогою розумної системи фільтрів для пошуку.

  • Туристичні принади Селазького повіту

    Туристичні принади Селазького повіту


    Сьогодні ми запрошуємо вас у західну
    Румунію, де ви відкриєте для себе туристичні визначні пам’ятки повіту Селаж. Ми
    розповімо про римський каструм Пороліссум, про заповідник «Драконів
    сад», а також про місцеву гастрономію. А нашим гідом є відомий фахівець у сфері
    гастрономії Мірча Гроза, представник Асоціації міжспільнотного розвитку Селаж Плюс.




    Селаж – це невеликий повіт, площа
    якого не перевищує 4000 квадратних метрів, але населений кількома етнічними
    групами, які залишили свій відбиток на місцевій культурі та цивілізації. Це регіон
    з різноманітними туристичними атракціями, а першу сьогоднішню зупинку ми
    зробимо в археологічному комплексі Пороліссум (Porolissum). «Це одне з
    найважливіших місць археологічних досліджень в Румунії. Той факт, що він
    знаходиться в безпосередній близькості від повітового центру, міста Залеу, є
    великою перевагою. До речі, всі маршрути пролягають повз цю атракцію. Це
    найбільший прикордонний табір у Римській Дакії. Він мав амфітеатр, культові
    споруди та незначні укріплення в районі лімесу. Лімес – це колишній кордон
    Римської імперії і ми знаходимося поблизу його північного сегменту. Останнім
    часом ми облаштували цей археологічний комплекс з тим, щоб він став доступнішим
    для туристів. На території каструма,
    в зоні з оглядовим майданчиком, створено місця для відпочинку. Графічні
    реконструкції були зроблені на 45 панелях, які також містять повну інформацію.
    Створено туристично-інформаційний центр із сувенірним магазином. У нас завжди є
    спеціалізований гід. Ми працюємо над програмами, які полегшать доступ до
    інформації про археологічний комплекс.»




    Недалеко
    від римського табору знаходиться Ботанічний сад Джибоу, розповів Мірча Гроза.
    «Цей сад, загальна площа якого становить приблизно 20 гектарів, славиться
    найбагатшою колекцією рослин, надзвичайно різноманітною і найбільшою в Румунії.
    Надзвичайно вражаючим є й навколишній регіон. Неподалік Джибоу, у напрямку до
    Пороліссума, знаходиться Драконів сад. Це унікальне місце, можливо, навіть єдине
    в Європі. Це природоохоронна територія загальною площею майже три гектари, відома
    в основному завдяки нерегулярному набору гірських порід. Вони з’явилися в
    результаті явища прискореної ерозії. Дивні
    форми також мають назви, натхненні місцевою культурою.»




    А якщо
    говорити про історико-культурні туристичні атракції, то не можна оминути Музей
    мистецтв та історії міста Залеу. Він пристосовується до нових технологій, до
    нових тенденцій у функціонуванні закладів цього типу, каже Мірча Гроза. «Музей
    розробив сучасну концепцію і пропонує ознайомлення з історією за допомогою
    сучасних технологій: віртуальної або доповненої реальності та 3D-моделей. Також
    вже розглядається нова концепція виставкової програми під назвою «Хочу до музею».
    Вона зосереджена на 3D-виставках. Музей не відстає від того, що відбувається у
    світі, і має багато чого цікавого, особливо в цей складний період, коли важко
    передбачити, що буде з туризмом. Потім є села, де ентузіасти створили живі
    музеї або сільські музеї. Тут можна згадати Ліджію Бодю Поп із села Яз, яка
    створила власний музей, в якому зібрала кілька тисяч експонатів. Вона створила
    невеличке село з кількома господарствами і воно продовжує розширятися. Усе
    це вона робить за власні кошти. Цей приклад надихнув інших молодих людей у повіті,
    які організовують заходи з посиланням на місцеві традиції. Таким чином, у селі
    Марін були повернуті до життя традиційні заходи, такі як Танець біля сараю,
    Весілля або Ярмарок.»






    Селаж також відомий в Румунії завдяки
    своїм винам та фруктовій горілці – палінці, каже представник Асоціації міжспільнотного
    розвитку Селаж Плюс Мірча Гроза. «Залеуську палінку можна вважати місцевим
    брендом. У той же час у нас є винні заводи, які все ще працюють і відкриті для
    відвідання. Також у селах Селазького регіону
    поширене бджільництво. Звичайно, я не можу не згадати про свою велику
    пристрасть – гастрономію. Протягом останніх 40 років я проводив дослідження в
    галузі традиційної гастрономії. Тільки в повіті Селаж мені вдалося визначити та
    задокументувати 397 рецептів супів та борщів, різних з точки зору назви,
    інгредієнтів та смаку. Турист має можливість доповнити свій досвід завдяки цим
    особливим стравам. Я завжди говорив, що Румунія представлена ​​гастрономічно
    двома особливими речами: різними супами, борщами і чорбами та місцевими м’ясними
    рагу з овочами – токаніцами. Ми маємо неймовірну різноманітність цих страв.
    Тільки в Селажі я виявив та задокументував понад 170 різних рецептів токеніци.»




    Слід зазначити, що не всі ці рецепти є
    румунськими. Існують єврейські, словацькі чи угорські рецепти. У Селажі є
    компактні словацькі чи угорські села. Цей факт позитивно вплинув на місцеву
    традиційну гастрономію, значно урізноманітнивши її. Рецепти передавались і досі
    передаються з роду в рід, від села до села, з вулиці до вулиці, з хати в хату, з великою
    радістю.




    Ось ще одне майже ідеальне місце відпочинку,
    особливо для сімей з дітьми. Агротуризм тут добре розвинений, тож проблем з
    розміщенням немає, а ще ви зможете почути цікаві історії традиційних страв
    кількасотрічної давності.

  • Туристичні принади Сатумарського повіту

    Туристичні принади Сатумарського повіту

    Сьогодні ми запрошуємо вас на північний захід Румунії і
    зробимо зупинку у повіті Сату-Маре. Тут є можливості для різноманітних видів
    туризму, крім цього ви дізнаєтеся чому варто врахувати можливість відпочинку у
    цьому регіоні.




    Патакі Чаба, голова місцевої Повітової ради, вважає, що
    регіон і муніципалітет Сату-Маре, розташовані на румунському кордоні з
    Угорщиною та Україною, представляють мініатюрну Європу, враховуючи
    полікультурну специфіку населення та суміш архітектурних стилів: Століттями тут жили румуни, угорці, шваби, українці та
    євреї, які побудували разом одну з найважливіших та найцікавіших зон у
    Центральній та Східній Європі. Місто Сату-Маре представляє собою справжні
    ворота до Румунії. Міська фортеця була побудована на перехресті кількох доріг,
    які мали велике значення в середньовіччі. Саме через це місто колись проходили перевізники, які везли сіль до Заходу. Сьогодні місто
    Сату-Маре – справжній економічний, соціальний та культурний полюс повіту. Місто
    постійно перетворюється, але зберігає монументальні будівлі у різних стилях, від необароко до
    сецесії. Однією з найстаріших будівель міста є фортеця, яку також називають Вексей
    (Vécsey). Уній був підписаний мирний акт
    між Габсбургами та тими, хто повстав проти них у 1711 р. Після цієї події тут були
    колонізовані шваби протягом 300 років, але їхні сліди надають особливий
    колорит місту.




    У Сату-Маре можна відвідати Вежу пожежників, найвищу
    будівлю до 1904 року, яка стала символом міста за останні 100 років, яка домінує міський ландшафт міста. Однак місто славиться
    також своїми храмами. Патакі Чаба, голова Сатумарської повітової ради:
    Місто пишається собором, будівництво якого було розпочато у 1798 році, у
    якому можемо побачити каррарський мармуровий вівтар. Живопис вівтарю личить вже 200 років і представляє Вознесіння Господнє. Також
    можна відвідати католицький собор святих Архангелів Михаїла та Гавриїла,
    побудований на початку ХХ століття. Тоді ж був
    побудований дуже гарний православний собор, Успіння Пресвятої Богородиці. Всі
    ці церкви були реабілітовані в останні роки за європейські кошти. У нас також є
    будівля в стилі сецесії, яка отримала спеціальну нагороду на Всесвітній
    виставці в Парижі в 1905 році. Це була одна з найкрасивіших будівель міста, де
    на початку ХХ століття розміщувались готель та казино. Зараз у будинку
    проводяться ремонтні роботи з його відновлення. Крім того, Кам’яний театр – справжній архітектурний пам’ятник ХІХ століття,
    нещодавно був відновлений також за європейські кошти.




    Лише за 36 км від Сату-Маре знаходиться місто Карей.
    Патакі Чаба, голова Сатумарської повітової ради: Тут знаходиться замок, який був споруджений за правління короля Маття
    Корвіна, а потім дістався родині Карой, яка відремонтувала його у ХVII столітті. Цей замок також був відновлений за європейські
    кошти та щороку його відвідує значна кількість людей – понад 50.000. Недалеко
    від міста Карей знаходиться містечко Киплені, засвідчене ще з ХІІ-го століття, де родина Карой побудувала власний склеп для
    поховання членів родини у церкві св. Антона Падуанського. Тут ви можете
    довідатися, що означає поховання в саркофазі в стилі бароко, вподобану знаттю
    Середньовіччя. У нас є ще одна дуже красива фортеця в н.п. Ардуд, побудована в
    ХV столітті. На жаль, було відновлено лише
    одну її вежу, також за допомогою європейських фондів. Зараз там проходять постійні
    виставки, тому маємо значний туристичний потік.




    Ми продовжуємо нашу подорож і досягаємо долини ріки
    Сомеш. Тут зберігається справжня традиція обробки дорогоцінних металів з
    Мараморошських гір. Наступна зупинка нашої мандрівки буде у Медієшу Ауріт.
    Патакі Чаба: Тут можна відвідати замок Лоняй, який був зруйнований за
    часи Другої світової війни, але це величезна споруда. Біля цього замку ми
    знаходимо сліди II та IV століть нашої ери, оскільки зберіглися 104 дакійські
    печі, що є свідченнями способу життя людей, які жили на цій території 2000
    років тому. Потім, у долині річки Красна, ми знаходимо величезну церкву,
    побудовану в ранньому романтичному стилі в 1175 році, реабілітовану у
    партнерстві Сатумарською повітовою радою минулого року. Нам вдалося зберегти і
    відновити 800-річну будівлю. У н.п. Біксад, в гірській частині повіту, також
    просимо завітати до відомого великого монастиря. Ще однією визначною пам’яткою
    є Оашський край – Музей Оашського краю, де зберігаються традиційні будинки
    минулих століть з усього Сатумарського повіту. Також тут знайдете дерев’яну
    церкву, яку наші предки збудували 200-300 років тому.




    Цього року в повіті Сату-Маре відбудиться урочисте
    відкриття нового туристичного курорту: Луна Шес, який має гірськолижну трасу довжиною у 1800 метрів. Однак не
    тільки вона буде приваблювати туристів, каже Патакі Чаба: Лижна траса
    починається з піку П’єтроаса, на висоті 1200 метрів, а перепад висот становить
    понад 500 метрів. Отже, це привабливий схил, в мальовничій і незайманій
    місцевості. Траса знаходиться поруч із природним заповідником. Таким чином, ми
    хочемо просувати його як туристичний курорт, який можна відвідати протягом
    всього року. За останні два роки, у підошві цієї лижньої траси ми улаштували 12
    туристичних маршрутів. Це маршрути як для сімей з маленькими дітьми, так і для
    напівпрофесіоналів – від 30 хвилин до шести, семи годин. Під час прогулянок ви
    побачите справжні пам’ятники природи, такі як Оашський сфінкс, дивну
    форму вулканічної породи, розташовану на піку П’єтроаса.




    У Сатумарському повіті ви також знайдете багато центрів з
    термальною водою, використаних як для оздоровчих процедур, так і як місця
    відпочинку.