Category: Взаємини

Криза на українському кордоні, спричинена Москвою,
ще далека від завершення, оскільки Російська Федерація надалі відмовляється
відводити від кордонів України свої війська та бойову техніку. Переговори між Росією,
з одного боку, та НАТО, ЄС та США, з іншого, не принесли бажаних результатів Москві,
яка висунула цілу низку неприйнятних умов, включно щодо повернення НАТО до безпекової
ситуації 1997 року, тобто до першої хвилі розширення Альянсу до Центральної та
Східної Європи, в тому числі й виведення
військ Альянсу з Румунії та Болгарії.

Параметри архітектури європейської безпеки не підлягають
узгодженню з вимогами Москви, – сказав президент Клаус Йоганніс після засідання
Верховної ради оборони країни, а міністр національної оборони Васіле Динку
вважає, що вимога Російської Федерації повернути історію є нереальною та
абсолютно неприйнятною. Минулого тижня Росія отримала й відповідь НАТО: організаця
не виводитиме свої війська з країн-членів, що складають східний фланг. Водночас
альянс закликав Москву вивести свої війська з України, Республіки Молдова та
Грузії. Зі свого боку, Вашингтон відповів Москві, що Сполучені Штати віддані
підтримці та захисту суверенітету та територіальної цілісності України, а також
прважають право кожної держави обирати шляхи партнерства та союзництва в
альянсах.

Директор Інституту політичних наук Академії
Румунії Дан Дунгачу, в інтерв’ю Радіо Румунія заявив, що пік напруженості у відносинах
між Росією та Заходом вже минув, хоча переговори між США та Російською Федерацією тривають. «Те,
що відбувається на наших очах, було передбачуваним, враховуючи амплітуду та
масштаби переговорів між США та Російською Федерацією. Йдеться про обговорення нового
світового порядку, який після завершення цих переговорів буде виглядати інакше.
Перше, що я хотів би зазначити, крім цих так званих епізодів, це те, що ми все більше
віддаляємося від військового рішення, ідея вторгнення Російської Федерації в Україну
все більш рішуче відкидається навіть
Києвом. По-друге, на полях великих переговорів відновлюються переговорні
формати, що є важливими для подальшого порядку в регіоні. Я маю на увазі Нормандський
формат, до складу якого входять Німеччина, Франція, Російська Федерація та
Україна, структура, що займається врегулюванням проблеми Донбасу і намагається втілити
у життя так звані Мінські угоди, які, якщо будуть застосовані в їх букві і дусі,
призведуть до вирішення питання, вигідного як США, так і Російській Федерації.
Інакше кажучи, якщо рішенням в Україні буде федералізація, тобто виконання
Мінських домовленостей, усі будуть задоволені, все буде вирішено, в тому сенсі,
що Україна більше не зможе вступити в НАТО чи ЄС, тому що вона буде федерацією,
в якій Донбас блокуватиме усе, НАТО більше не буде змушена розширюватися,
Російська Федерація більше не буде змушена тиснути, тож практично кожен зможе
вийти з цих переговорів з високо піднятою головою. За винятком України, якій доведеться
відмовитися від деяких речей, тому що в цих переговорах, коли вони розпочалися,
було очевидно, що Україні також доведеться зробити кроки назад.»

У цьому контексті постає запитання, яким чином усе
це вплине на регіон і, зокрема, на Румунію? Дан Дунгачу каже, що загрози
національній безпеці Румунії з боку Росії немає, адже йдеться про державу НАТО,
проте Бухарест має й надалі пильно стежити за розвитком подій. «Румунія є
державою НАТО. На мій погляд не варто навіть розглядати припущення про можливе
вторгнення зі сходу чи агресію проти держави НАТО. Однак є певні речі, на які
Румунія повинна звернути особливу увагу. А саме: яким чином можливе вирішення проблеми
сепаратизму на Донбасі, в Україні, шляхом федералізації може вплинути на
ситуацію в Республіці Молдова, тобто чи подібне рішення буде помножено, продубльовано
з України у Республіці Молдова або навпаки. Ми повинні уважно на це дивитися,
тому що існує ризик того, що результати цих переговорів можуть вплинути й на Республіку
Молдова, тобто я не виключаю знайдення для неї відносно схожого рішення.»

З іншого боку румунський аналітик, колишній дипломат, доктор політичних наук Валентин
Наумеску наголошує, що Росія перебуває у конфлікті не з Україною, а з США, НАТО
і Заходом. Україна – це просто поле битви Москви із Заходом. «Росія
незадоволена тим, що її ігнорують після холодної війни, а також – розширенням
НАТО в її колишню сферу впливу. Москва прагне нових силових відносин із
Заходом, а також свого повторного входження як Великої держави до системи
міжнародних відносин, у новому ТРИПОЛЮСНОМУ світовому порядку (США, Китай, Росія).
Україна її не настільки цікавить, навіть економічно, хіба що як досить
символічний трофей. Тому Москва навіть серйозно з Києвом не розмовляє (бо з
Києвом їй нема про що домовлятися), а лише з Вашингтоном», – пише Валентин
Наумеску на своїй сторінці у Facebook.

Враховуючи даний розклад речей, оглядач
переконаний, що Росія не отримає письмових гарантій нерозширення НАТО на схід
та невходження України в НАТО, але, – зазначає він, – НАТО не розшириться і
Україна не вступить у НАТО. «Сподіваюся, це не здасться комусь безглуздим
каламбуром. Україну не приймуть до західного Альянсу, так само як вона не
отримала позитивної відповіді щодо ПДЧ на Бухарестському саміті у 2008 році через
вето Франції та Німеччини. Теоретично двері Альянсу залишаться відкритими, але
практично Україна через ці двері не ввійде. Напруженість навколо України
збережеться, оскільки в ній власно й зосереджено все суперництво Росії та
Заходу. І в довгостроковій перспективі світовий порядок буде не триполюсним, як
мріє Кремль, а двополюсним – США/Захід, з одного боку, та Китай – з іншого.
Росія матиме серйозні проблеми з пошуком свого місця в новому світовому
порядку, оскільки їй доведеться політично зблизитися з Китаєм, але залишаючись
важливим діловим партнером Німеччини, Франції, Італії та інших європейських
країн. Росія назавжди втратить статус наддержави», – переконаний Валентин
Наумеску.

Він дає невтішний прогноз щодо подальшої долі
України. «Україна залишиться в сірій (буферній) зоні між Заходом і Росією.
Тобто порівняно з нинішньою ситуацією великих змін не буде. Це не означає, що
Путін закінчить свій «цирк», розпочатий минулого року, без вторгнення в Україну.
Наприклад він може анексувати сепаратистський регіон і ввести російські війська
в анексовані регіони, може продовжити гібридну війну чи масштабні кібератаки, може
припинити постачання газу в Україну чи спровокувати збройні диверсії в
сепаратистських регіонах найманцями та таємними агентами своїх спецслужб. Але
довготривалої масштабної війни на виснаження не буде. Росія не окупуватиме
Україну! Менше ніж через рік ми повернемося до теми №1 цього десятиліття (а можливо
й навіть 21 століття), тема максимальної актуальності для майбутнього світу,
тобто війни за глобальне панування між США та Китаєм», – вважає румунський аналітик.

Міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску у понеділок, 24 січня взяв участь у засіданні міністрів закордонних справ ЄС – Ради закордонних справ у Брюсселі. Однією з центральних тем зустрічі була безпекова ситуація в Європі на тлі агресивних дій Росії поблизу кордону з Україною та в Чорноморському регіоні. Богдан Ауреску знову наголосив на необхідності прискорення підготовки на рівні ЄС обмежувальних заходів (санкцій), галузевих та індивідуальних, проти Росії як для стримування, так і для підготовки відповідної, пропорційної реакції у разі подальшої ескалації напруженості. Він наголосив на необхідності продовження тісної координації дій зі Сполученими Штатами щодо підготовки санкцій і, не лише з ними. Міністр наголосив на важливості підтримки щодо посилення стійкості України та інших східних партнерів ЄС, а також посилення участі Євросоюзу у пошуку політичних рішень затяжних конфліктів у Чорноморському регіоні. З іншого боку глава МЗС Румунії запропонував своїм колегам, у знак солідарності з Україною провести одне з наступних засідань Ради міністрів закордонних справ ЄС у Києві. Міністр закордонних справ України невдовзі подякував своєму румунському колезі за таку ініціативу. «Дорогий друже, дякую за цю чудову ідею. Раніше в
грудні я закликав партнерів України саме до таких дій: візитів до України в
січні-лютому. Ми будемо раді вітати глав дипломатії країн ЄС у Києві для
проведення засідання Ради міністрів закордонних справ ЄС», написав Дмитро Кулеба на своєму Твіттері.

США і Франція готові збільшити свою військову присутність у Румунії

Румунія має понад 600 км спільного
кордону з Україною і ми повинні бути готові до будь-якого сценарію, – заявив
президент Клаус Йоганніс у середу після засідання Ради національної
безпеки і оборони, скликаного на тлі
напруженої безпекової ситуації в розширеному Чорноморському регіоні та на східному
фланзі Північноатлантичного альянсу. Він підкреслив, що нинішня криза, створена Росією, стосується не лише
України, а й безпеки всього євроатлантичного простору. Тому, зазначив глава
румунської держави, на сьогодні усі країни НАТО та ЄС мають проявити єдність і
солідарність. У ході засідання було проведено повний аналіз безпекової ситуації в
регіоні, в тому числі з точки зору військових, економічних та енергетичних наслідків,
а також з точки зору імовірної неконтрольованої міграції. «Останні дії російської сторони,
зокрема вимоги висунуті в грудні, намагаються неприйнятно змінити параметри
архітектури європейської безпеки», – підкреслив президент Румунії Клаус
Йоганніс. Він також зазначив, що дипломатичний діалог має відігравати ключову
роль у деескалації напруженості. Напередодні деякі країни НАТО висловили готовність направити додаткові сиди до Румунії. Зокрема, президент Франції Еммануель Макрон висловив готовність Парижа направити свої війська до Румунії в межах операції НАТО із забезпечення безпеки східних держав альянсу. Клаус Йоганніс привітав заяву свого французького візаві, підкресливши, що стратегічне партнерство Румунії та Франції буде зміцнюватися на східному фланзі в Чорноморському регіоні. Президент привітав і аналогічне оголошення президента Джо Байдена, який висловив готовність збільшити військову присутність США на території Румунії у разі вторгнення Росії в Україну. Глава румунської держави зазначив, що Стратегічне партнерство Румунії та США та солідарність НАТО є дуже сильними.

Росія намагається створити нову залізну завісу

Своєю чергою міністр національної оборони Васіле Динку, коментуючи останні події, пов’язані з Росією, Україною та НАТО заявив, що Російська Федерація «намагається створити нову залізну завісу», що є новою формою поділу сфер впливу. «Російська Федерація намагається повернути світ у період кінця Холодної війни, у 1991 рік, що є неприйнятним і, як заявило НАТО, ця вимога не може бути темою для переговорів.» «Напевно, час від часу потрібні нові договори, нові положення між країнами, між існуючими військово-політичними блоками. Я вважаю, що цей рік є переломним, це рік, в якому історія твориться на наших очах», – сказав міністр національної оборони Румунії. Глава оборонного відомства заявив, що Румунія пильно стежить за подіями на сході від своїх кордонів, оскільки безпекова ситуація може мати різні наслідки: «Коли маєш конфлікт на кордоні, або поблизу, ти мусиш бути готовий до різних сценаріїв, тому що можуть бути різні наслідки, в тому числі для Румунії. Наприклад може бути потік біженців, людей, які тікають від війни, як ми бачили останнім часом в багатьох театрах військових дій і потрібно буде справитися з цим. Це гуманітарний обов’язок.» Водночас Васіле Динку уточнив, що Румунія не вступатиме у війну, але має бути готова до усіх наслідків можливого конфлікту на кордоні України.

НАТО хоче діалогу, але готується до будь-якого розвитку подій

Ми переживаємо чи не найскладніший момент безпеки в Європі останніх 30 років, а джерелом цієї напруженості є Російська Федерація. І не сьогодні, а вже багато років, згадаємо 2014 рік, незаконну окупацію Криму, війну на Донбасі, раніше було військове вторгнення в Грузію, постійний тиск на Республіку Молдова та країни східного простору, агресивність у Середземномор’ї, військову присутність та озброєння у Північній Африці, що, очевидно, викликає занепокоєння, – заявив в інтервю нашій радіостанції заступник Генерального секретаря НАТО, румун Мірча Джоане.

Він стверджує, що країни НАТО демонструють єдність в умовах зростаючої російської загрози. «У разі дестабілізації чи військового вторгнення в Україну буть посилені й позиції НАТО на східному фланзі. Ми є організацією, яка покликана спостерігати вдень і вночі, незалежно від ризиків, незалежно від типу стратегічного напрямку, з якого виникне ризик, або стратегічної області, з якої ризик може виникнути для будь-якого союзника, щоб вжити заходів і захистити союзників. Це є в генетичному коді НАТО. І в той час, коли ми розмовляємо, заохочуємо та ведемо діалог, сподіваюся, конструктивний, з Російською Федерацією, ми робимо ретельне планування, у тому числі й військового характеру. І навіть якщо Україна насправді не є державою НАТО і стаття 5 на неї не поширюється, 5-та стаття є основою і священним зобовязанням між союзниками по НАТО, що робить альянс унікальним, ми мусимо бути більш активними і пильними, ніж коли-небудь.»

Росія намагатися задушити Україну економічно

На думку викладача Національної школи політичних та адміністративних досліджень, який захистив докторську дисертацію з питань історії сучасних міжнародних відносин у Паризькому університеті 1 – Соборна Штефана Попеску, Росія своїми діями на Донбасі і взагалі відносно України створює стан «економічної задухи». Він каже, що в умовах постійної військової загрози ніхто не буде інвестувати в Україну, ніхто не буде робити ставку на Україну як на економічного субєкта, ніхто не буде здійснювати проекти енергетичної співпраці, українці ж також мають певні ресурси в акваторії Чорного моря. За цих умов Україна не зможе інвестувати у збройні сили, в їх зміцнення, в підвищення обороноздатності. Більше того, вона стане «замороженою» країною між Сходом і Заходом, тому що з такими проблемами та уразливістю її шлях до євроатлантичної та європейської інтеграції буде дуже довгим.

Але цей стан речей може мати негативні наслідки для всього регіону, – каже Штефан Попеску «Румунія має бути дуже уважною до всіх подій, до солідарності Організації Північноатлантичного договору, до подій, що відбуваються в Республіці Молдова, тому що те, що станеться в Україні, сильно вплине на ситуацію в Республіці Молдова, де ми маємо прямі інтереси. Ми не знаємо, наскільки буде ослаблена Україна, тому що нарощування військ, навіть якщо війна не є одним із сценаріїв, які повинні нас хвилювати, але ця концентрація військ має наслідки для економічного становища України, Україна стає економічно «задушеною» державою, національна валюта знецінюється, київська фондова біржа падає, інвестиційний клімат обвалився. І це, безсумнівно, може відбитися ударною хвилею на весь розширений Чорноморський регіон.»

Опитування: 42% румунів вважають, що Росія
вторгнеться в Україну

Лише 29% вважають, що
вторгнення не відбудеться. 64% респондентів вбачають в Росії загрозу для Румунії,
тоді як більшість респондентів (56%) підтримують розгортання додаткових військ
НАТО у Східній Європі, і лише 18% відкидають цей крок. Опитування показує, що
румуни більше довіряють прем’єр-міністру Ніколаю Чуке, ніж президенту Клаусу Йоганнісу,
коли мова заходить про дії в разі кризи, спричиненої можливим
вторгненням Росії в Україну. Опитування проводилося
центром «Авангард» з 21 по 23 січня 2022 року в умовах зростання напруженості
на українському кордоні, де Росія зосередила понад 100 тисяч військових.
Кремль закликав НАТО вивести війська з Румунії та Болгарії та зажадав гарантій нерозширення альянсу на схід за рахунок вступу України та Грузії.

Нещодавно відбулася онлайн-презентація румунського
перекладу книги молодого письменника із Чернівців Максима Дупешка «Історія,
варта цілого яблуневого саду». Це історія про життя, атмосферу і міжлюдські
відносини у до-, між- та повоєнних Чернівцях,
однак, як каже український літератор вона актуальна і в наші дні.

Книга
вийшла у бухарестському видавництві Даркле, яке намагається ознайомити
румунську публіку з творами успішних сучасних закордонних письменників.
Директорка видавництва Кармен Раду розповіла: «Рік тому видавництво Даркле запустило
нову колекцію «Superlativ absolut/Абсолютно чудово», яка на той момент
складалася з чотирьох романів про кохання, написаних менш поширеними мовами,
такими як словенська, ірландська, нідерландська, а в 2021 році вона поповнилася
п’ятим романом українського письменника Максима Дупешка «Історія, варта цілого
яблуневого саду», яка побачила світ зовсім нещодавно за фінансової підтримки Українського
інституту книги. Основна подія роману відбувається у міжвоєнних Чернівцях, він
описує історію кохання, отже має позачасовий характер, і усе відбувається на тлі міста Чернівці, яке стає персонажем. Це
роман про людські переживання й, отже, ми можемо вважати його універсальним.»

Автор роману Максим Дупешко каже,
що на прикладі життя в Чернівцях першої половини 20 сторіччя, можна дізнатися
про повсякдення всієї Центрально-східної Європи і навіть на всьому старому континенті: «Мій роман
літературознавці охрестили тут в Україні як центральноєвропейський, тому що він
описує не тільки історію українську, не тільки історію чернівецьку, а власне
таку історію, яка відбувалася у всій Центральній Європі. Подібні історії, я впевнений,
траплялися, в тому числі й в Румунії, десь у Польщі і вся Центральна Європа
вона ж була в центрі цих подій. І Перша світова війна проходила тут, і Друга
світова війна, і румуни, як і ми зазнали цього тривалого комуністичного
панування, так само й Угорщина, і Чехословаччина, і Польща, всі ми, усі ці східноєвропейські
країни трохи відстали від цивілізованого світу власне через те, що попали під
цей червоний прапор. І головний герой мого роману насправді міг проживати не
тільки в Чернівцях, він міг проживати і в Клуж-Напоці, і в Сучаві, і у
Вроцлаві, і в Кракові, в інших містах центральної Європи тому що історії були
дуже схожі. Я читав романи інших центральноєвропейських письменників і багато
історій дуже схожі з тим, що бачив в своєму романі. Тому що, коли хтось каже,
що цей роман про Чернівці, я вважаю, що це не зовсім так, це роман про Центральну
Європу, це роман про весь цей регіон. Тому ви і взялися його перекладати в
Румуні, оскільки він також мабуть має бути близький не тільки українцям, а й вам також.»

У своїй рецензії на роман «Історія, варта
цілого яблуневого саду» викладачка університету Октавія Неделку
наголосила на неоціненному вкладі літературних перекладачів у подолання мовних
і національних бар’єрів: «Книга, про яку ми сьогодні говоримо, пропонує і
спонукає нас надзвичайно захоплюючою назвою – «Історія, варта цілого
яблуневого саду». Адже література – ​​це історія,
вигадана історія, а доступ до цієї літератури не був би можливим без
перекладача. Тому я вважаю, що ми багато в чому завдячуємо перекладачам,
перекладачам, які прагнуть зруйнувати національні бар’єри та зробити доступною
для нас менш відому літературу. Тому що переклади класичної української
літератури у нас є, я маю на увазі класиків,
таких як Шевченко, Кобилянська та багато інших, але перекладів творів молодих
письменників, сучасної літератури у нас менше. Тому роль перекладачів, у нашому
випадку, нашої колежанки Альони Біволару, є дуже важливою.»

Перекладачка роману Максима
Дупешка, викладачка української секції Факультету іноземних мов та літератур
Бухарестського університету Альона Біволару, зізналася, що давно мріяла про
переклад роману про Чернівці, оскільки є уродженкою Чернівеччини, і така нагода
в неї з’явилася, коли вона взяла в руки роман Максима Дупешка. Особливо вона
наголосила на тому, що молодий український літератор у своєму романі розповідає про космополітність
Чернівців, демонструючи при цьому рівновіддаленість від усіх етнічних спільнот,
які проживали у ньому: «Ця полікультурність Чернівців представлена в дуже
легкий і невимушений спосіб і це мені дуже сподобалося. Максим зумів не ставати
на чийсь бік, бути рівновіддаленим і коректним до всіх національностей, які
жили в Чернівцях, і це я вважаю чи не найважливішим для книги. Автор не лише знайомить
вас з Чернівцями та показує, якими були Чернівці у міжвоєнний період, а з
надзвичайною точністю викладає історичні факти та реалії тих часів.»

Викладачка і перекладачка Октавія
Неделку привітала видавництво за прояв зацікавленості та бажання долати бар’єри
нерозуміння між різними країнами, популяризацію маловідомих у Румунії творів сучасної
літератури, наголошуючи й на тому, що знання, відкритість та спілкування сприяють
формуванню толерантності. «Я хотіла б привітати Максима з цим яскравим дебютом у
румунському просторі і переконана, що невдовзі будуть й інші рецензії та
відлуння в румунських літературних публікаціях. І, невостаннє, хочу привітати видавництво
за сміливість випустити на румунський ринок книгу менш відомого автора, з
маловідомої літератури, я маю на увазі сучасну українську літературу. Усі ми повинні
демонструвати більшу сміливість і
відкритість до всього нового, тому що толерантність формується під впливом знань,
пізнання ближніх. Тож вітаю видавництво, вітаю перекладача і, звісно, вітаю
автора.»

На презентації румунського перекладу
книги «Історія, варта цілого яблуневого саду» Максим Дупешко розповів чому обрав
Чернівці для свого роману: «Чернівці це місто мого серця, місто моєї любові, місто
справді особливе. Так, воно, можливо останнім часом, в останні роки трохи втратило
свій космополітичний шарм, але все одно залишається прекрасним, цікавим
європейським містом. Якби я був письменником початку 20 століття, а на 21, то
мабуть я б з вами говорив румунською мовою, тому що чернівчани початку 20
століття знали румунську, українську, німецьку та ідиш. А вже не кожен
чернівчанин початку 21 століття знає усі ці мови, ми втратили оцю космополітичність,
на жаль.»

Почесний гість презентації книги,
Тимчасовий повірений у справах України в Румунії Паун Роговий розповів про низку
румунсько-українських проєктів у культурній сфері і сказав, що ця книга йому
дуже сподобалася і припала до душі. «У цьому романі мова йде про одне з найкрасивіших
та космополітних міст України, це місто є серцем Буковини в цілому, це місто – Чернівці.
Більше того це є моїм рідним містом, я там народився, навчався, закінчив університет,
на жаль пізніше переїхав у Київ, але все одно серце моє знаходиться по цей день
у Чернівцях. Хочу подякувати пану Максиму за чудовий роман, за чудовий твір, за
реальність, яку він відображає у цій книзі.»

Наостанок український письменник Максим
Дупешко наголосив на необхідності розвитку толерантних стосунків у центрально-
на східноєвропейському регіоні, атмосфери
міжетнічної терпимості, єдності та злагоди. «Десь є такий проєкт, що називається
Тримор’я і вважається, що Тримор’я – Адріатичне, Балтійське і Чорне, це такий
трикутник в якому нації повинні між собою об’єднуватися і разом йти в цьому
світі. У цей трикутник якраз входять Україна, Румунія, Польща, Чехія, Угорщина і
до балтійських країн. І я вважаю, що ці країни повинні бути дружними і я сподіваюсь,
що Румунія та Україна завжди будять, вже в цьому цивілізованому світі, разом із
тими країнами, які поряд.»

У понеділок у Женеві стартували переговори між США та Росією щодо кризи довкола
України, але сторони вже висловили застереження щодо шансів на досягнення
компромісу. Це перша зустріч з цілої низки переговорів, які відбудуться на цьому
тижні з метою знизити напруженість на кордоні України, де Росія зосередила
значні військові сили. Заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков
заявив, що Сполучені Штати і НАТО зіштовхнуться з погіршенням ситуації у сфері безпеки,
якщо не підуть назустріч Росії в цьому питанні. З іншого боку, держсекретар США
Ентоні Блінкен заявив, що не очікує значного прогресу в найближчі тижні.

За три дні до американо-російських переговорів міністри закордонних справ
країн НАТО продемонстрували єдність перед будь-якою можливою ​​агресією Москви
проти України і заявили, що багато вимог офіційного Кремля щодо безпеки є
неприйнятними. Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг заявив, що Росія
продовжує нарощувати війська на кордоні з Україною, а Київ має право оборонятися.
Сполучені Штати будуть тісно консультуватися з європейцями під час переговорів
з Росією, додав генсек НАТО.

Позиція Румунії

Бухарест на позачерговій зустріч глав зовнішньополітичних відомств держав НАТО
у форматі відеоконференції представив міністр закордонних справ Богдан Ауреску,
який підтвердив підтримку Румунії суверенітету та територіальної цілісності
України в її міжнародно визнаних кордонах. Говорячи про поточну складну
безпекову ситуацію, Богдан Ауреску наголосив на необхідності зміцнення позиції
стримування та оборони НАТО послідовно і всебічно на всьому східному фланзі,
особливо на Чорному морі, – зазначається у прес-релізі румунського МЗС.

Крім цього він висловив підтримку подвійному підходу НАТО щодо Росії, який
полягає як у твердих та надійних заходах стримування, так і в діалозі, без
шкоди принципам, цінностям та зобов’язанням, що складають основу Альянсу. Міністр
Богдан Ауреску також згадав про ставки та наслідки нинішніх безпекових подій на
рівні НАТО, наголошуючи на важливості єдності Альянсу та подальшого зміцнення
трансатлантичних відносин, стверджуючи, що Північноатлантичний альянс несе
особливу відповідальність за збереження європейської архітектури безпеки та
міжнародного порядку, заснованих на правилах.

Глава румунського зовнішньополітичного відомства підкреслив важливість
координації дій НАТО з Європейським Союзом як ключової опори західної спільноти
поряд з НАТО, а також з сусідніми партнерами альянсу, у тому числі шляхом
підтримки їх стійкості та продовження політики відкритих дверей.

Україна та перспектива вступу в НАТО

Усе це відбувається в умовах, коли Росія зосередила майже 100 тисяч
військових на кордоні з Україною. Є реальні побоювання того, що нинішнє
стягнення російських військ до кордону з Україною завершиться широкомасштабним
вторгненням в цю країну, після окупації та незаконної анексії Кримського
півострова у 2014 році та конфлікту на Донбасі. Тепер Росія хоче отримати
гарантії того, що НАТО не продовжить розширюватися на схід. Тим часом офіційний
Київ намагається переконати держави НАТО, що єдиною дійсною гарантією безпеки Європи
є приєднання України до НАТО в короткостроковій перспективі і сподівається отримати
чітку перспективу вступу вже влітку цього року. І Київ, і НАТО дали зрозуміти
Москві, що вона не може ставити умови щодо фундаментального права кожної країни
вибирати свій шлях та альянси, до яких вона хоче належати.

Переговори нічого доброго не принесуть

У інтерв’ю інформаційному телеканалу Digi24, відомий румунський аналітик Валентин
Наумеску сказав, що він не має позитивних очікувань і не надто оптимістично
налаштований щодо переговорів між США та Росією на цьому тижні щодо розрядження
напруженої ситуації довкола України. На його думку, нещодавнє введення російських
військ до Казахстану було «добрим, чудовим і логічним» приводом скасувати ці
так звані «переговори», оскільки «нічого доброго вони не принесуть і не можуть принести
допоки йдеться про низку умов, які називаються гарантіями безпеки, висунутих
країною-агресором». Валентин Наумеску вважає, що передбачуваний провал цих
переговорів стане лише додатковим аргументом Москви на підтримку російського вторгнення
в Україну.

Натівське «східне партнерство» без перспективи вступу

Говорячи про перспективу переговорів НАТО-Росія та деескалації ситуації в
українському питанні, директор Інституту політології та міжнародних відносин
Дан Дунгачу, в інтерв’ю Радіо Румунія розкриває ці теми з двох різних точок
зору: з одного боку – тиск для початку переговорів щодо визначення стратегічного
статусу території між НАТО та Росією, а з іншого – відносини Російської
Федерації з членами НАТО. «Слід зробити абсолютно чітке розрізнення між Україною,
Республікою Молдова і Грузією, з одного боку, та державами НАТО на східному
фланзі, з іншого. Тут є серйозні відмінності і не можна їх ставити, так би
мовити, в один горщик, як цього не робить і Російська Федерація. Отже, проблема
не в державах НАТО, які мають на сьогодні найбільші гарантії безпеки, які можна
собі уявити, а в статусі держав, які не входять до Північноатлантичного альянсу.
Мова йде саме про останні, про переговори щодо перспективи цих країн і, саме
для цього Російська Федерація сконцентрувала численні військові сили на кордоні
з Україною, або веде певний тип політики в Республіці Молдова. Ця тема буде
обговорена під час переговорів Росії з США, НАТО, ОБСЄ в цій послідовності. Повторюю
є велика різниця між членами і нечленами НАТО. З іншого боку, Румунія, як
держава на східному фланзі НАТО, має домогтися на липневому саміті в Мадриді,
щоб Чорне море розглядалося союзниками як Балтійське море, тобто того, аби НАТО
було однаково послідовним і посиленим, як у Балтійському, так і в Чорному морях.»

Дан
Дунгачу каже, що Росія на цих переговорах намагається зупинити НАТО там, де ця
організація знаходиться зараз, тобто добитися її нерозширення на схід. «Метою
Російської Федерації є своєрідна спроба взяти реванш за поразку 30 років тому, вплинути
на політику розширення НАТО. У цьому ставка
переговорів. І на мій погляд Рада НАТО-Росія стає важливою, тому що в цьому форматі,
а не на двосторонньому рівні США-Російська Федерація, можуть бути знайдені
рішення. Тому я не виключаю можливості, що в заключному документі саміту в
Мадриді з’явиться положення про своєрідний мораторій на розширення
Північноатлантичного альянсу. Росіяни намагаються добитися того, аби це було
прописано в такому документі. Інакше кажучи вони хочуть від НАТО своєрідного Східного
партнерства, в якому східні партнери організації отримують багато переваг, але без
перспективи вступу.»

Після переговорів у Женеві цього тижня відбудуться переговори Росія-НАТО у
Брюсселі та зустріч ОБСЄ щодо України у Відні.

На початку нового року пропонуємо вашій увазі основні напрямки, ефективність та динаміку розвитку двосторонніх відносин між Румунією та Україною упродовж 2021 року.

* * *

Початок 2021 року ознаменувався доброю звісткою для мешканців прикордонних регіонів Румунії та України на дунайські ділянці спільного кордону. У лютому міжнародний пункт пропуску через румунсько-український державний кордон Ісакча (Румунія) – Орлівка (Україна) з річковою поромною переправою через Дунай був відкритий і для легкового та пасажирського транспорту, мото та вело транспорту, а також для пішоходів. При роботі на максимальній потужності щодня поромна переправа здатна перевозити в кожному з напрямків кілька сотень одиниць транспорту і тисячу пасажирів. Новий пункт пропуску «Ісакча-Орлівка» для поромного сполучення забезпечує єдиний прямий зв’язок між Україною та Румунією на півдні, а також вихід українських перевізників до міжнародних транспортних коридорів Румунії, Болгарії, Туреччини та Греції. Таким чином поромна переправа забезпечує прямий вихід з півдня Одеської області України до Євросоюзу. Відкриття згаданого пункту пропуску та поромної переправи через р. Дунай представляє собою практичний результат двосторонньої співпраці між Україною та Румунією, а також успішної співпраці між державним та бізнес секторами обох країн на всіх рівнях.

* * *

Наприкінці квітня минулого року міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба відвідав Бухарест, де провів дуже змістову і конструктивну зустріч зі своїм румунським колегою Богданом Ауреску. Переговори відбулись у кулуарах тристоронньої зустрічі міністрів закордонних справ Румунії-Польщі-Туреччини, яка пройшла у Бухаресті, і на яку вперше були запрошені взяти участь глави зовнішньополітичних відомств України та Грузії. Міністри закордонних справ Румунії та України розглянули нагальні питання двостороннього порядку денного з наголосом на політико-дипломатичному діалозі, посиленні економічних відносин, стимулюванні взаємозв’язку, а також на необхідності знайдення сталих рішень щодо прав румунської меншини в Україні. Богдан Ауреску та Дмитро Кулеба також обговорили пропозицію української сторони підняти двосторонні відносини до рівня стратегічного партнерства. Окрему увагу під час дискусій було приділено забезпеченню прав української національної меншини в Румунії та румунської національної меншини в Україні. Міністр Ауреску наголосив на неїснуванні так званої «молдавської мови», а міністр Дмитро Кулеба підтвердив, що так звана «молдавська мова» рівна румунській мові, аспект, який відобразиться на імплементації режиму викладання офіційними мовами держав Європейського Союзу, включаючи румунською, передбаченого відповідним українським законодавством. Глава румунської дипломатії знову наголосив на підтримці Румунією європейських та євроатлантичних прагнень України.

* * *

У травні з ініціативи української сторони відбулася телефонна розмова президентів Клауса Йоганніса та Володимира Зеленського. Глави двох сусідніх держав обмінялися думками щодо тривожної безпекової ситуації в регіоні, а також щодо стану та перспектив двосторонніх відносин між Румунією та Україною. Президент Румунії підтвердив тверду підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, а також її європейських та євроатлантичних прагнень, у свою чергу президент Володимир Зеленський подякував Румунії за незмінну позицію з цих питань. Клаус Йоганніс також підкреслив, що спільні заяви на проведених Румунією заходах, особливо на саміті «Бухарестської дев’ятки», а також в рамках тристоронньої зустрічі на рівні міністрів закордонних справ Румунія-Польща-Туреччина, у якій взяв участь і український міністр закордонних справ, демонструють підтримку України. У свою чергу Володимир Зеленський привітав Спільну заяву лідерів країн групи «Бухарестська дев’ятка», в якій підтверджується розуміння небезпеки політики Російської Федерації в регіоні Чорного моря. Особливу увагу під час телефонної розмови зі своїм українським колегою Клаус Йоганніс приділив питанню забезпечення захисту прав румунської меншини в Україні, з наголосом на праві на освіту румунською мовою, він підкреслив необхідність їх якнайшвидшого вирішення шляхом діалогу. Президент наголосив, що ефективне визначення сталих рішень щодо збереження прав осіб, які належать до румунської меншини в Україні, дасть поштовх для зміцнення двосторонніх відносин на всіх їх рівнях. Зі свого боку Володимир Зеленський заявив, що повністю розуміє стурбованість румунської сторони забезпеченням реалізації прав осіб, які належать до румунської меншини і висловив готовність до пошуку рішень, щоб культурна та мовна самобутність румунської меншини була захищена відповідно до міжнародних стандартів. Наприкінці розмови Володимир Зеленський запросив Клауса Йоганніса відвідати Україну з офіційним візитом, який у 2021 році так і не відбувся.

* * *

У червні міністри закордонних справ Румунії та України знову зустрілися, на цей раз на полях Анталійського дипломатичного форуму у Туреччині. Вони здійснили оцінку реалізації питань погоджених раніше президентами Румунії та України, а також після зустрічі глав зовнішньополітичних відомств двох країн 23 квітня в Бухаресті. Богдан Ауреску знову підкреслив необхідність якнайшвидшого визначення сталих рішень щодо прав осіб, які належать до румунської меншини в Україні та наголосив на необхідності відновлення діяльності Змішаної міжурядової Румунсько-Української комісії та завершення переговорів щодо Протоколу про двостороннє румунсько-українське співробітництво в галузі освіти. Зі свого боку Дмитро Кулеба підтвердив готовність української сторони до якнайшвидшого виконання необхідних формальностей. Міністри обговорили поточні кроки щодо розширення консульського представництва у двох державах шляхом створення консульського відділу в Ізмаїлі, як складової Генерального консульства Румунії в Одесі та Консульства України в Сігету Мармацієй, а також обмінялись думками з питань, що представляють регіональний інтерес, зокрема з приводу безпекової ситуації в Чорноморському регіоні. Дмитро Кулеба знову подякував румунській стороні за постійну підтримку Румунією зусиль України щодо євроатлантичної інтеграції.

* * *

23 серпня прем’єр-міністр Флорін Кицу здійснив одноденний візит до Києва для участі в установчому саміті Кримської. На ньому Флорін Кицу озвучив позицію Румунії до цієї ініціативи. Він оголосив про приєднання Румунії до Кримської платформи та підтвердив непохитну підтримку Бухареста суверенітету та територіальної цілісності України, а також тверду прихильність політиці невизнання незаконної анексії Кримського півострова. Водночас прем’єр-міністр Кицу висловив підтримку Румунії європейським та євроатлантичним прагненням України та сказав, що їх реалізація має бути підтримана процесом реформ, який принесе користь усім громадянам України, у тому числі румунської національності. У кулуарах саміту прем’єр-міністр Флорін Кицу провів зустріч зі своїм українським колегою Денисом Шмигалем, під час якого він повторив готовність Румунії розвивати двосторонню торговельно-економічну співпрацю, в тому числі шляхом проведення нового засідання Румунсько-Української Спільної комісії з питань економічного, промислового, наукового та технічного співробітництва, засідання, яке через урядові зміни в Бухаресті так і не відбулося. Флорін Кицу відзначив, що співпраця в галузі транспорту, енергетики й транскордонній сфері з Україною є важливою для Румунії. Прем’єр-міністри висловили готовність активізувати галузеву співпрацю, передусім у сфері транспорту та інфраструктури та відкриття пунктів пропуску через спільний кордон. У цьому контексті Флорін Кицу наголосив на необхідності якнайшвидшого визначення стійких рішень для забезпечення прав осіб, які належать до румунської меншини.

* * *

З 27 вересня по 1 жовтня на Дунаї між портами Тулча в Румунії та Ізмаїл в Україні відбулися двосторонні румунсько-українські навчання Riverine-2021 за участю річкових військових кораблів, гелікоптерів, водолазів та морської піхоти двох країн. Двосторонні навчання, що традиційно проводяться у гирлі річки Дунай, тривають уже чотири роки і мають на меті зміцнити військове співробітництво між двома країнами у військово-морській сфері на річці Дунай шляхом підвищення рівня підготовки сил, які беруть участь у них та взаємосумісності між ними. Водночас навчання серії «Riverine» є не тільки міжнародними, а й міжвідомчими, що дає змогу проводити їх у практичній площині – боротися з сучасними викликами у регіоні та підтримувати відповідний рівень безпеки у прикордонній зоні. У навчаннях взяли участь більше 15 катерів, гелікоптери та підрозділи морської піхоти Румунії та України, морської охорони ДПС України і Прикордонної поліції Румунії, підрозділи спеціального призначення.

* * *

4 листопада державний секретар Міністерства закордонних справ Румунії Дан Некулеєску провів робочі консультації із заступником керівника Офісу Президента України Ігорем Жовквою, який перебував з візитом у Бухаресті. Центральними темами на порядку денному переговорів були стадія та перспективи двосторонніх відносин з наголосом на становищі етнічних румунів в Україні, а також на питаннях безпеки в Чорноморському регіоні. Держсекретар румунського зовнішньополітичного відомства висловив зацікавленість офіційного Бухареста у розвитку економічного та галузевого співробітництва з наголосом на посиленні зв’язків шляхом відкриття нових пунктів пропуску на спільному кордоні, а також введення в дію тих, для яких вже існує двостороння правова база. Дан Некулеєску наголосив на неспокійній безпековій ситуації в регіоні та висловив готовність продовжити консультації з Україною для розширення співпраці з питань безпеки Чорного моря. Ігор Жовква подякував румунській стороні за постійну підтримку і висловив відкритість української сторони щодо визначення стійких шляхів вирішення проблем двостороннього порядку денного, а також розвитку двостороннього співробітництва у сферах спільного інтересу. У Бухаресті заступник керівника Офісу Президента провів зустріч з в.о. директора Департаменту політики оборони та міжнародних відносин Міністерства національної оборони Румунії Міхаєм Янку, під час якої окрему увагу було приділено координації подальших дій з метою забезпечення безпеки в Чорному морі.

* * *

На знак прояву солідарності та єдності в протидії наслідкам пандемії COVID-19 Румунія надала Україні гуманітарну допомогу у вигляді медичного обладнання та матеріалів (маски, костюми, дезінфекційні засоби) на понад 1,2 млн євро, а також 100 800 доз вакцини проти COVID-19. Перший гуманітарний вантаж Румунія поставила у травні Чернівецькій області, а в липні на контрольно-пропускному пункті «Сірет-Порубне» відбулася передача вакцини, яку доправили до центрального складу у Києві, а звідти розподілили між усіма областями України.

Поведінка
Російської Федерації, особливо останнім часом, на тлі нарощування військ і техніки на кордоні з
Україною, викликає стурбованість в США, країнах ЄС та, звісно, в Румунії, через
наслідки російських дій для безпеки в розширеному Чорноморському регіоні. І
попри нещодавнє оголошення про повернення 10 тисяч російських військовослужбовців
до місць постійної дислокації після місяця «польових занять», ситуація на російсько-українському
кордоні далека від розв’язки та в будь-який момент може знову загостритися.

Багато
експертів і аналітиків вважають однак, що нарощуванням своїх військ поблизу
кордону з Україною та в Криму, Москва просто посилює політичний тиск на Київ і
намагається схилити до переговорів США і НАТО з питань, що відповідають
інтересам російської політики і безпеки. Свої військові маневри у безпосередній
близькості від кордону з Україною, що спостерігаються вже не рік, на фронті широкомасштабної
гібридної війни проти Заходу, Росія супроводжує активним використанням
інформаційної зброї для максимально результативного та ефективного досягнення
своїх цілей.

У
цьому контексті 23 грудня пройшла щорічна велика прес-конференція російського
президента Володимира Путіна, яку в інтерв’ю Радіо Румунія проаналізував
директор Інституту політології та міжнародних відносин Румунської Академії Дан
Дунгачу. Він каже, що вона стала продовженням інформаційної кампанії, яку Росія
розпочала 18 листопада, коли президент Путін взяв участь у розширеному
засіданні колегії МЗС РФ. По суті, щорічна прес-конференція не принесла нічого
нового з точки зору заяв Кремля, каже експерт, а лише краще прояснила позицію
Російської Федерації і те, чого Кремль намагається добитися нарощуванням своїх
військ на українському кордоні.

Дан Дунгачу
переконаний, що Росія не готується до вторгнення в Україну: «Тут не йдеться про
вторгнення, це просто тиск для переговорів і демонстрація того, що Росія зайшла
занадто далеко, щоб відступати не отримавши нічого взамін. Саме це послання
президент Путін повторив і посилив. Тому що, підкреслюю, нічого нового в тому,
що сказав президент Росії, не було.»

У
цьому контексті, очевидно, постає запитання: скільки ще триватиме ця ситуація,
як довго Росія готова чекати на відповідь і від кого – від США чи від НАТО? Дан Дунгачу припускає, що скоріше Кремль розраховує на
відповідь, тобто гарантії нерозширення на схід від НАТО і чекатиме до червня 2022 року, коли відбудеться саміт Північноатлантичного
альянсу в Мадриді: «Принаймні теоретичним рішенням є НАТО. У підсумкових
документах саміту в Мадриді, у концепції НАТО, яка там буде розроблена або в заключній
декларації саміту, теоретично може бути згаданий мораторій на розширення на
більш-менш обмежений період. Такі положення у цих документах можуть зробити
нікчемними положення заключної декларації, ухваленої за підсумками саміту в
Бухаресті з приводу євроатлантичної перспективи чи продовження політики
відкритих дверей для України і Грузії.»

Такі
документи могли б задовольнити, принаймні в короткостроковій перспективі,
бажання Кремля в цьому плані, – каже Дан Дунгачу, який додав, що напевно переговори
НАТО-Росія вестимуться саме в перспективі підготовки заключних документів наступного
саміту Північноатлантичного альянсу.

У
Кремлі добре розуміють, зазначає Дан Дунгачу, що від Сполучених Штатів дуже
важко отримати якихось гарантій, тому що будь-який подібний документ чи угода має
пройти через Сенат США, де нинішня адміністрація має 50%, а республіканці не
зроблять таку послугу президенту Байдену. Тому, каже експерт, Росія зараз
зосереджує свою увагу на НАТО. «Гадаю, що зараз ми маємо сконцентруватися на
переговорах НАТО-Російська Федерація, тому що там, принаймні теоретично, можна
знайти рішення. У цій площині буде легше зняти питання НАТО та напруженості довкола
України, в тому числі можливість федералізації України, а відтак і Республіки
Молдова, тобто буде легше знайти взаємовигідного для обох сторін рішення щодо стратегічного
статусу території між НАТО та Російською Федерацією. Хто «буде» в меню?
Очевидно ті, кого не буде за столом переговорів, тому що від такої домовленості
явно не виграють усі.»

Водночас Дан Дунгачу зазначає,
що як не парадоксально, але зараз знову заговорили про реанімацію Ради НАТО-Росія, тобто вже після того як офіційна Москва призупинила роботу свого
представництва при НАТО.

Асоціація «Дім Чорного моря/Black
see house» (Констанца), у партнерстві з асоціацією «Ініціатива за європейську
демократичну культуру (ІЄДК)» (Клуж-Напока),
Бухарестською та Констанцською філіями ІЄДК та Інститутом світової політики (Київ,
Україна), організувала 9 грудня в режимі відеоконференції міжнародний круглий
стіл «Hannibal intra muros. Рішення та стратегії для посилення стійкості в
Чорному морі».

RadioRomaniaInternational · Круглий стіл за участі експертів з Румунії, України, Білорусі, Грузії, Р.Молдова та Туреччини

У круглому столі взяли участь відомі
експерти з геополітики та аналітики з Білорусі, Грузії, Республіки Молдова,
Румунії, Туреччини та України, які обговорили найактуальніші геополітичні теми
розширеного Чорноморського регіону та Східного сусідства Європейського Союзу,
включаючи ситуацію на російсько-українському кордоні, імовірність нових
гібридних атак у регіоні, розвиток нетрадиційних загроз на
польсько-білоруському кордоні тощо.

Основну увагу було зосереджено на
визначенні поточних гібридних загроз безпеці державних і недержавних суб’єктів
у розширеному Чорноморському регіоні та регіональній безпеці в цілому,
зовнішніх наративів, які супроводжують ці загрози країнам регіону, а також пошуку рішень та стратегій для посилення стійкості до цих загроз, – сказав президент асоціації
«Дім Чорного моря» Дорін Попеску. «Асоціація «Дім Чорного моря» як аналітичний центр
геополітичних досліджень регулярно проводить такі зустрічі, цього разу я
запропонував тему «Hannibal intra muros (Ганнібал всередині стін)». Чому?
Концепція дуже проста. У міжнародних аналітичних колах основна теза щодо
зовнішніх загроз, які можуть виникнути, пов’язана з метафоричним висловом «Hannibal
ante portas (Ганнібал біля воріт)», що має на увазі неминучу зовнішню атаку, неминучу
зовнішню небезпеку. Але на мій погляд та на думку багатьох інших аналітиків,
які досліджують гібридні геополітичні явища, що відбуваються в наші дні «Ганнібал»
уже всередині, небезпека вже всередині, а наші країни, які є частиною сучасного
ліберального світу, вже знаходяться під загрозою низки факторів, які стали
внутрішніми, такі як різноманітні кампанії фейкових новин, маніпуляції,
пропаганда, інформаційна війна тощо, які вже впливають на нас.»

У сучасному світі, – каже Дорін
Попеску, – основні загрози безпеці державних і недержавних акторів гібридного
типу вже досягли Цитаделі і націлені на експлуатацію внутрішніх чинників
вразливості цілі. «Ганнібал вже проник в середину стін» і діє підступними
способами та його досить важно виявити. «Я запропонував перенести дискусію від
того, як ми можемо реагувати на зовнішню загрозу, до того, як ми можемо
реагувати на загрози, які вже є всередині, у наших демократичних Цитаделях, аби
проаналізувати можливі рішення з точки зору посилення стійкості, тобто нашої здатності
протистояти таким загрозам. Нам вдалося створити діалогову платформу за участю
17 відомих, провідних експертів з 6 країн, з численними статтями,
дослідженнями та оцінками на цю тему, з
високим рівнем довіри у їхніх країнах – Румунії, Україні, Грузії, Р. Молдова,
Туреччині та Білорусі. Нашою метою було дуже чітко визначити наявні ризики,
загрози, вразливі місця, які вже спричиняють хаос у наших країнах з точки зору
гібридних загроз, і спробувати знайти рішення для протидії, щоб зміцнити нашу
індивідуальну, національну та колективну стійкість до цих видів загроз.»

За підсумками дискусій експерти з
6 країн розширеного Чорноморського регіону визначили низку рішень для
запобігання, боротьби та усунення небезпеки, яка загрожує суспільству. Дорін
Попеску: «Рішення залежать від виявленої загрози. Для кожної загрози є кілька можливих
рішень. Водночас одним з найважливіших рішень, про яке мало говорять у наших
країнах, є підтримка та розвиток критичного
мислення для зменшення шкідливих, а іноді
навіть катастрофічних наслідків дезінформації, маніпуляцій, пропаганди,
кампаній фейкових новин. Тобто наші громадяни повинні навчитися розуміти
політичні та соціальні процеси, продовжувати довіряти інституціям, принципам і
цінностям, які, наприклад, європейське та євроатлантичне середовища пропагують
у Румунії та інших країнах регіону, усвідомлювати позитивні наслідки нашої приналежності
до ліберального світу. Тому розвиток критичного мислення, щоб зменшити нашу
залежність від шкідливої ​​дезінформації та маніпуляційних кампаній є дуже
важливим аспектом.»

З іншого боку, учасники круглого
столу «Hannibal
intra muros.
Рішення та стратегії для посилення стійкості в Чорному морі» зійшлися на необхідності
посилення взаємодовіри між державами розширеного Чорноморського регіону, як один
з ключових елементів у боротьбі з загрозами зі Сходу. «Ми повинні зміцнювати
взаємну довіру між нашими державами. Цілком зрозуміло, що ця довіра у
двосторонніх відносинах між країнами, які мають однакові бачення та прагнення приналежності
до європейського та євроатлантичного світу, стикатиметься з численними викликами
у майбутньому. І тоді ми повинні підтримувати та зміцнювати наші відносини
взаємної довіри, повинні зміцнювати нашу довіру до цінностей і переваг нашої
приналежності до ліберального, європейського та євроатлантичного світу. Отже,
ми повинні зміцнювати нашу згуртованість, повинні посилювати довіру між нашими
державами і, найважливіше на мою думку, зміцнювати нашу критичну здатність
реагувати натхненно, творчо й об’єктивно на всі гібридні загрози, спричинені масштабними
кампаніями дезінформації та пропаганди. Ліберальний світ, до якого належить Румунія
і до якого прагнуть приєднатися Україна, Республіка Молдова, Грузія та інші
держави цього регіону, являє собою максимальний рівень індивідуальних і
колективних суспільних благ в сучасному світі, у 21 столітті.»

У презентації під назвою «Чорне
море. Солдати та сюрпризи з-під корсету матрьошки» Дорін Попеску підкреслив, що
«матрьошка» є парадигматичним виразом Російської Федерації з точки зору її геополітичної
поведінки у розширеному Чорноморському регіоні і навіть у світі. «Насамперед, «матрьошка»
– це схема, яка спирається на головній фігурі та на запасних фігурах. І це
геополітичний спосіб Російської Федерації діяти у світі відповідно до заздалегідь
розробленої схеми, схеми втручання і дій. По-друге, «матрьошка» має надзвичайну
здатність до спокушання. Матрьошка, наприклад, є геополітичним вираженням
намірів і планів Російської Федерації зберегти свій міраж над країнами, які
колись входили до сфери впливу і контролю Москви. Російська Федерація в значній
мірі покладається на цей міраж як на противагу до привабливості Європи,
європейського та євроатлантичного світу. Тому «матрьошка» є спокусливою,
привабливою фігурою, яка покладається на здатність спокушати, яку Російська
Федерація завжди вміла використовувати, принаймні у відносинах з країнами, що знаходяться
східніше Румунії, насамперед Україною, Грузією, Р.Молдова, тощо. І, нарешті,
матрьошка представляє собою ідею прихованості. У корсеті матрьошки, як я сказав,
є незліченна кількість неприємних «сюрпризів», не тільки солдати, які дедалі
небезпечніше зосереджуються біля кордонів України, а й наративи, десятки і сотні
наративів, які «щедро проливаються» на країни цього регіону, наративи, які
мають гібридну роль, підриваючи нашу довіру до внутрішніх установ, довіру людей
до здатності наших країн захистити наші інтереси, довіру до цінностей
ліберального світу, до Європи, до наших стратегічних партнерів, а також
створювати перешкоди та підривати згуртованість між країнами розширеного Чорноморського
регіону, які вже є членами Європейського Союзу, як наприклад Румунія, або які
прагнуть стати членом ЄС, таких як Україна,
Республіка Молдова та Грузія.»

Президент асоціації «Дім Чорного
моря» Дорін Попеску сказав, що подібні круглі столи будуть проводитися й надалі,
з тим щоб максимально використати можливості створення таких комунікаційних
платформ між експертами з країн розширеного Чорноморського регіону.

На тлі зосередження великої кількості російських військ і техніки поблизу
українського кордону та поширення інформації про ризик вторгнення Росії в
Україну, сьогодні ми пропонуємо вашій увазі думки кількох румунських
експертів щодо нинішньої ситуації в розширеному Чорноморському регіоні, з
наголосом на Україні.

Україна – «Куба» для Росії

Один з провідних румунських аналітиків, директор Інституту політичних наук
Академії Румунії Дан Дунгачу, в інтерв’ю газеті Адеверул каже,
що «хоч масштаби не до порівняння, нинішня ситуація доволі схожа з карибською кризою. Україна для
Росії, те саме, що Куба була для США.» Аналітик стверджує, що «для Росії
Україна та Білорусь – це стратегічні червоні лінії. Знервованість росіян
сьогодні пов’язана не тільки з цією реальністю, а й з тим, що вони були надзвичайно роздратовані, коли констатували,
що американці підготували для них стратегічний сюрприз. Їхній успіх у 2014
році, тобто недопущення України до ЄС і НАТО, не зміг завадити іншому сценарію, хитро озвученому сьогодні
американцями: Україна не входить у НАТО, а якщо НАТО «увійде» в Україну? А якщо,
наприклад, США поводитимуться так, ніби Україна в НАТО і зроблять там те, що
зробили в Румунії: розмістять елементи ПРО, надаватимуть військову підтримку,
продаватимуть високоефективну летальну зброю тощо. Тобто зроблять Україну, як
хтось сказав, «непотоплюваним американським авіаносцем».» Саме тому, на думку
Дана Дунгачу, росіяни часто згадують про протиракетний щит в Румунії, не через
Румунію, а тому, що дуже бояться, що такі елементи можуть бути розміщені й в
Україні.

Росія та сфери впливу

Міністр оборони Румунії на момент її вступу до НАТО Йоан Мірча Пашку каже,
що нарешті Сполучені Штати усвідомили важливість Чорного моря і почали
приділяти більшу увагу південному сегменту східного флангу, а Росія продовжує
наполягати на своєму праві на виняткову сферу впливу навколо своїх кордонів. «На сьогодні Росія прагне
убезпечити певну територію, на якій не
хоче бачити наступальних озброєнь або здатних досягти російських цілей. І це також
стосується значної частини української території, і не виключено, що цей тиск, спричинений
другою в цьому році концентрацію військ РФ біля кордону України, є спробою
змусити до угоди чи зустрічі, для досягнення домовленості щодо розташування цих
видів зброї поблизу кордонів Росії», – зазначив Йоан Мірча Пашку в інтерв’ю нашій радіостанції.

Чорноморський «AUKUS»

Якщо оголошення стратегічного альянсу США, Великобританії та Австралії в
західній частині Тихого океану послужило потужним сигналом Китаю, то, можливо, останні
політико-дипломатичні кроки, починаючи з жовтня, пропонують певну форму
співпраці або навіть майбутній Альянс у ЧОРНОМУ МОРІ, США-Великобританія-Румунія-Україна (і, можливо, Грузія). Таку думку у своїй
останній статті під заголовком «Шторм у Чорному морі, тайфун у Тайванській
протоці. Світ на роздоріжжі.», опублікованій на сайті Spotmedia, висловив румунський дипломат, доктор
політичних наук Валентин Наумеску, який стверджує, що Чорне море і Тайванська
протока є найгарячішими геополітичними точками світу, здатними вплинути на
глобальне панування Сполучених Штатів, систему безпеки США (Pax Americana) і
навіть на окреслення контуру нового світового порядку в ХХІ-му столітті.

Адміністрація у Вашингтоні дає все більш чіткі, частіші та переконливі
сигнали про те, що стурбована посиленням гібридного тиску Росії в
Чорноморському регіоні. Сполучені Штати вперше готують стратегію щодо
Чорноморського регіону, до якої неодмінно ввійде Україна. Хоча надії України на
вступ до НАТО не справджуються через стриману позицію Франції та Німеччини, які
не хочуть завдавати шкоди своїм економічним відносинам з Росією, ніхто не може
перешкодити уряду США розробити альтернативну стратегію для Чорноморського
регіону, яка в основному спрямована на посилення безпеки України, – пише Валентин
Наумеску.

За його словами у цьому нестабільному контексті Вашингтон шукає власний
шлях посилення своєї присутності в регіоні, поки не буде запізно. Водночас
оглядач зазначає, що у Москві також добре знають, що Україна вже не та, що була
в 2014 році, коли віддала Крим без жодного пострілу, а її обороноздатність
стабільно росте. Час спливає на користь України, яка отримує все більше і більше
військової допомоги від Сполучених Штатів, і незабаром буде достатньо сильною,
щоб протистояти нападу Росії, і достатньо військово-політично інтегрованою, щоб
скористатися підтримкою США та Великобританії.

Імовірною метою вторгнення Росії в Україну є посилення її позиції на
Чорному морі та з’єднатись з анексованим у 2014 році Кримом по суходолу, від
Донецька та Маріуполя до Херсона та Одеси, практично по всьому півдню України.
Чому Кремль може так думати? риторично запитує та дає відповідь аналітик: тому
що в разі військового союзу Україна-США саме в цьому південному районі мають
з’явитися перші військові бази США, які ізолюють Крим від Росії.

З огляду на усі ці сценарії Румунія,
на думку Валентина Наумеску, своєю поведінкою та результатами, як зовнішніми
та внутрішніми, має піднятися до рівня нових викликів у цей ключовий історичний
момент. Він переконаний, що 2022 рік принесе значні зміни в цих двох регіонах
геополітичного кордону між вільним світом, що ототожнюється із Заходом, з
одного боку, і ревізіоністськими диктаторськими силами Сходу (Китаєм і Росією),
з іншого.

А сьогоднішня відеозустріч президентів США Джо Байдена і Росії Володимира Путіна
можливо дещо розрядить обстановку навколо України, або ще більше напружить.

Міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску у вівторок, 23 листопада
2021 року провів політичні консультації зі своїм польським колегою Збіґнєвом
Рау, в рамках робочого візиту глави польської дипломатії до Румунії. Під час
дискусій міністри обговорили питання двостороннього порядку денного, а також
шляхи поглиблення стратегічного партнерства між Румунією та Польщею, у тому
числі шляхом організації найближчим часом спільного засідання урядів двох
країн. Глави МЗС Румунії та Польщі також провели змістовний діалог щодо
міграційної кризи на польсько-білоруському кордоні та з приводу останніх подій
у сфері безпеки у Східному сусідстві та в Чорноморському регіоні, з наголосом
на Україні, у тому числі в перспективі засідання міністрів закордонних справ
держав-членів НАТО у Ризі та зустрічі глав МЗС країн-учасниць ОБСЄ в
Стокгольмі.

О крім аспектів двостороннього співробітництва та організації роботи
спільного засідання двох урядів на початку наступного року, міністри
зосередилися на обговоренні питань регіональної безпеки та спільних викликів.
Відбувся обмін оцінками останніх тривожних подій у сфері безпеки у Східному
сусідстві та Чорноморському регіоні, у тому числі на кордоні України, -
зазначив глава МЗС Румунії, який сказав, що у цьому контексті дуже важливою є
тісна координація дій між двома країнами з питань, що становлять стратегічний
інтерес. «Ця зустріч стала також гарною нагодою для обговорення безпекової
ситуації на кордонах України. Ми, Румунія та Польща, стурбовані загрозливим зосередженням
російських військ поблизу України та у Чорному морі. І кожна сторона детально
виклала свої оцінки безпеки, які
багато в чому збігаються. Ми також обговорили заходи, які можемо вжити на рівні
НАТО. Насправді, ми готуємося до дуже важливої ​​зустрічі міністрів закордонних
справ країн НАТО в Ризі, а потім до міністерської зустрічі Організації з
безпеки і співробітництва в Європі в Стокгольмі з 2 по 3 грудня. У Ризі ми
матимемо добру можливість обговорити безпекову ситуацію в регіоні, підтвердити
необхідність узгодженого посилення позиції НАТО зі стримування та оборони на
всьому Східному фланзі, від півночі до півдня. Дуже важливо розглядати Східний
фланг в цілому, збільшити військову присутність союзників у регіоні та не
дозволити третім акторам використовувати Чорне море як інструмент впливу та
дестабілізації. Точніше ми маємо діяти узгоджено та відповідати об’єднано і
зберігаючи довіру до себе як на рівні Альянсу, так і на рівні Європейського
Союзу. Нам потрібно посилити співпрацю з нашими партнерами в регіоні, особливо
з Україною, але також з Грузією, щоб підвищити демократичну та соціальну
стійкість цих країн, у тому числі шляхом боротьби з дезінформацією.»

Міністри також обговорили перспективу переговорів щодо Нової
стратегічної концепції НАТО та деталі підготовки до саміту НАТО в Мадриді
наступного року і домовилися надалі тісно координувати свої дії, як на двосторонньому рівні, так і в рамках інших
форматів співпраці, як наприклад «Бухарестська дев’ятка», розповів Богдан
Ауреску. «Необхідно приділити особливу увагу Чорноморському регіону, який є
важливим для євроатлантичної безпеки. Ще раз наголошую, що Чорне море не повинне
стати інструментом для ворожої та дестабілізуючої сили. Я поділився з міністром
Рау оцінками з цього приводу, які я також обговорив з держсекретарем США Ентоні
Блінкеном під час мого візиту до Вашингтона два тижні тому. Як я зазначив під
час дискусії з держсекретарем Блінкеном, нам потрібен багатовимірний і
комплексний підхід до політики стримування в Чорному морі, поєднуючи аспекти
класичної безпеки з аспектами посилення стійкості, економічного виміру,
боротьби з гібридними загрозами, посилення енергетичної безпеки, вирішення
затяжних конфліктів, а також виділення для цього відповідних ресурсів. З цієї
нагоди ми також обговорили нову Стратегію безпеки у Чорноморському регіоні, яку
зараз розробляє американська сторона і до якої зробить свій внесок і румунська
сторона.»

Зі свого богу глава польського зовнішньополітичного відомства Збіґнєв Рау
розповів, що сторони домовилися про координацію дій двох держав НАТО на
Східному фланзі альянсу, в тому числі в світлі інформації про можливе
вторгнення Росії в Україну. Він наголосив на тісних відносинах між Польщею та
Румунією, а також на їх спільних поглядах щодо питань безпеки та загроз, що
виникають у Східному сусідстві. «Ми єдині в нашій підтримці суверенітету
України, територіальної цілісності в межах її міжнародно-визнаних кордонів. Також
ми домовились зробити все можливе аби переконати наших союзників в НАТО надати
всебічну політичну підтримку нашому сусідові Україні на тлі безпрецедентного виклику
у найближчі місяці. Адже з одного боку ми маємо реальну загрозу російського
вторгнення, а з іншого боку, маємо енергетичну кризу, котру Росія провокує в
Україні. Інше питання, яке ми також обговорили – це безпрецедентна кампанія з
дезінформації Російської Федерації, від якої потерпає як Україна, так і всі
країни уздовж Східного флангу.»

Міністри закордонних справ Румунії та Польщі також обговорили стратегічні
проєкти регіонального взаємозв’язку, які представляють інтерес для обох країн,
як інструменти для підвищення стратегічної стійкості. Йдеться про проєкти
Rail2Sea ​​і ViaCarpathia, які є особливо важливими як з економічної точки
зору, так і з погляду військової мобільності по вісі північ-південь Східного
флангу. Глави МЗС Румунії та Польщі домовились продовжити тісну співпрацю як для
визначення конкретних шляхів реалізації цих регіональних проєктів, так і з
вищезазначених безпекових питань.

Західні країни останнім попереджають про високу ймовірність нового
вторгнення Росії до України на тлі зосередження великої кількості російської
військової техніки та військ поблизу російсько-українського кордону. У цьому
контексті спостерігається радикальна зміна позиції західних партнерів України,
які зайняли жорсткішу позицію щодо Російської Федерації. Зокрема у Вашингтоні
Дмитро Кулеба й Ентоні Блінкен підписали Хартію стратегічного партнерства
США-Україна, в якій Сполучені Штати підтверджують зобов’язання підтримувати
суверенітет, незалежність і територіальну цілісність України в межах її
міжнародно визнаних кордонів. У документі також передбачається розширення двосторонньої
взаємодії з метою посилення безпеки в Європі та Чорноморському регіоні.
Водночас британській ЗМІ пишуть, що офіційний Лондон готовий перекинути в
Україну 600 військовослужбовців спеціального призначення на тлі побоювання
можливого російського вторгнення.

З огляду на зростання напруженості на східному сусідстві Румунії ми
запитали румунського експерта Юліана Кіфу, директора Центру запобігання
конфліктам та раннього попередження, чи може це перерости у відкриту війну?
«Звичайно, у будь-який момент на всій лінії кордону може виникнути конфлікт,
так само ми можемо мати сюрприз гібридного характеру по всій довжині східного
флангу НАТО. Це лише один пункт, тому що насправді, ця вся напруженість
створюється, як зізнався і Володимир Путін, навмисно, щоб створити тиск,
викликати нестабільність, турбулентність, тиснути на західні держави,
використовувати відмінності в підходах між ними або, можливо, здобути більшу
схильність деяких із цих держав до укладання окремих домовленостей з Російською
Федерацією, щоб уникнути тиску та перспективb конфліктів на своїй території.»

Буквально на днях Володимир Путін доручив російському МЗС якнайбільше
зберігати напруження на Заході. «Щоб їм на думку не спало влаштувати нам на
наших західних кордонах якийсь непотрібний нам конфлікт, а нам конфлікти не
потрібні», – заявив президент РФ. Ця зміна відображає інші наміри та цілі
Росії, чи це свідчить про те, що колізії перейшли на інший рівень, тому що
відносини, засновані на попередніх методах Росії, більше не працюють? На це
запитання спробував відповісти аналітик міжнародної політики Юліан Кіфу. «Це
стратегія турбулентності, яка дозволяє Росії збільшувати свій переговорний
потенціал саме тому, що вона порушує будь-які домовленості, будь-яку політику,
будь-яку стабільність, а потім її запрошують до столу, щоб запитати, чому вона
так поводиться. В іншому випадку її спроможність і стратегічна вага не
настільки релевантні. Це лише питання політики. Щодо заяви Путніа, звісно вона абсолютно
шокуюча і неадекватна, цілком осудлива, але вона відображає не що інше, як те,
що позиція всього світу і Заходу стосовно України, незважаючи на ті відмінності
в нюансах, проявилася надзвичайно сильно і надзвичайно прямо, В основному, ми побачили,
що реакція була одноголосною по обидва боки Атлантики, на європейському рівні,
на рівні великих гравців.»

І дійсно це перший випадок, коли НАТО дало зрозуміти, що воно на боці свого
партнера – України, хоча Україна не є державою НАТО. Румунський експерт Юліан
Кіфу каже, що на цей раз Захід дав чітко зрозуміти, що у разі вторгнення Росії
стане на захист суверенітету і територіальної цілісності України. «Більше того,
ми побачили готовність Великої Британії перекинути в Україну 600
військовослужбовців, був візит міністра закордонних справ України до США,
побачили американські зобов’язання, записані в Хартії стратегічного
партнерства, побачили спільні військові навчання іспанських військ з
українськими військами, тобто збільшення військової присутності деяких держав
на території України, націлене на попередження Російської Федерації. З іншого
боку, заява Володимира Путіна, до речі, фактично чітко демонструє його наміри
войовничого характеру, спробу налякати. Заходу, з іншого боку, дуже важко
ховатися, на сьогодні, за лаштунками дипломатичних заяв. Ми також бачили посилання
на ОБСЄ. В умовах коли США є ворогом, НАТО є ворогом, бо ця організація наближається
до російських кордонів, Європейський Союз є ворогом, нещодавно Росія почала
вбачати ворога й в ОБСЄ, яка є багатосторонньою організацією.»

У цьому контексті постає запитання, чи не свідчить це про готовність
північноатлантичних союзників прийняти Україну в НАТО в терміновому порядку.
Юліан Кіфу дав негативну відповідь. «Ні, такий крок не робиться з дня на день,
хоча це може бути рішенням, я бачив пропозицію з цього приводу, у випадку, коли
Росія увійде далі на українську територію, продовжить агресію, це може бути
технічною формулою – вступ з дня на день, щоб усі країни НАТО заступилися, захистили
Україну.»

Юліан Кіфу каже, що своїми діями Росія може опинитися не тільки в
європейській ізоляції, а й ризикує стати країною-вигнанцем. «Коли Росія стає спільним
ворогом, коаліція всього Заходу фактично підриває всю російську стратегію зі
створення тріщин та розбіжностей. З іншого боку, останній саміт лідерів США та
Китаю, що відбувся минулого тижня, може сильно вдарити по Російській Федерації,
яка по суті, вважається союзником, і віднести її до переліку глобальних
проблем, але скоріше в негативному сенсі, підштовхуючи її до ізоляції, до
позиції країни-вигнанця не лише на європейському, а й навіть на глобальному
рівні, як головного генератора конфліктів і турбулентності на глобальному
рівні.»

15 листопада 2021 року, міністр закордонних справ Румунії
Богдан Ауреску взяв участь у засіданні міністрів закордонних справ країн-членів
ЄС та Ради закордонних справ, що відбулися в Брюсселі. Порядок денний включав,
як основні теми, Західні Балкани та регіон Сахель. У той же час у розділі «Актуальні
питання» міністри розглянули такі питання, як ситуація в Білорусі, на Кіпрі/Вароші,
в Ефіопії, Судані та відносини з Латинською Америкою.

Підсумки робочого сніданку глав МЗС країн ЄС з Дмитром
Кулебою

Водночас, на полях зустрічі міністрів закордонних справ країн
ЄС відбувся неформальний робочий сніданок глав зовнішньополітичних відомств ЄС
з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою, організований за
ініціативою Польщі.

З цієї нагоди Богдан Ауреску висловив стурбованість безпековою
ситуацією у східному сусідстві ЄС та в
Чорноморському регіоні і поділився деякими оцінками на цю тему, висловленими
під час зустрічі з держсекретарем США Ентоні Блінкеном тиждень тому під час
його візиту до Вашингтона. «Ми обговорили безпекову ситуацію в Чорному морі та
навколо нього і висловили глибоку стурбованість посиленням російської
військової присутності навколо України. Я поділився своїми міркуваннями, які
озвучив і в розмові з держсекретарем Ентоні Блінкеном минулого тижня у
Вашингтоні під час мого візиту до Сполучених Штатів. Так само я висловив
підтримку територіальній цілісності та суверенітету України і, звісно, ​ євроінтеграційних
прагнень України та процесу реформ в Україні», – заявив Богдан Ауреску.

Щодо Білорусі, Богдан Ауреску висловив солідарність з Польщею,
Литвою та Латвією, які стикаються з наслідками кризи, спричиненої мінським
режимом через неприйнятне використання мігрантів у спробі білоруської влади
чинити тиск на Європейський Союз. Він також висловив підтримку швидкому
ухваленню нового пакету санкцій, спрямованих як на тих, хто причетний до
міграційної кризи, так і на економічний сектор.

Безпека у Чорному морі – одне з центральних питань візиту Б.Ауреску
до США

Нагадаємо, що минулого тижня, під час робочого візиту до
США Богдан Ауреску та Ентоні Блінкен зійшлися на необхідності посилення
співпраці в політичній, безпековій та
оборонній сферах і наголосили на важливості тісної координації дій Румунії та
США, а також у рамках НАТО у найближчий період. Вони також розглянули необхідність
надійного стримування та реагування відповідно до викликів, які стоять перед
Чорним морем, особливо щодо України, і домовилися підтримувати тісні контакти з
цього приводу.

У цьому контексті міністр закордонних справ Румунії знову
наголосив на необхідності приділення особливої уваги Чорноморському регіону,
який є важливим для євроатлантичної безпеки й озвучив готовність Румунії, яку привітала
американська сторона, зробити істотний внесок у розвиток майбутньої стратегії
безпеки США щодо Чорного моря, яка розробляється зараз адміністрацією Байдена.
Богдан Ауреску підкреслив, що, у баченні Румунії, ця стратегія має враховувати
багатовимірний і інтегрований підхід до стримування, поєднуючи аспекти,
пов’язані з класичною безпекою, з тими, що стосуються посилення стійкості, з
економічним виміром, боротьбою з гібридними загрозами, зміцнення енергетичної
безпеки та вирішення затяжних конфліктів, з необхідністю виділення для цього
відповідних ресурсів.

Богдан Ауреску поділився з Ентоні Блінкеном своєю оцінкою
подій у Республіці Молдова та Україні та підтвердив готовність Румунії, а також
представив конкретні дії Бухареста з надання підтримки цим двом сусіднім країнам.
Водночас глава румунської дипломатії підкреслив особливу роль Румунії в
Центральній та Південно-Східній Європі та на Чорному морі, а також значні
зусилля нашої країни щодо зміцнення безпеки, регіональної стабільності та
стратегічної стійкості.

У цьому контексті глава МЗС Румунії підкреслив
необхідність узгодженої та унітарної консолідації позиції стримування та
оборони на всьому Східному фланзі НАТО, особливо на Чорному морі, підкреслюючи
важливість, яку офіційний Бухарест надає посиленню військової присутності США в
Румунії. Держсекретар Ентоні Блінкен високо оцінив пропозицію Румунії, як
прибережної держави та як відповідального і твердо відданого союзника США, та
погодився з оцінкою румунської сторони про те, що Чорне море не повинне стати
інструментом створення ворожої та дестабілізуючої сили.

Круглий стіл «Безпека та співробітництво в Чорному
морі»

У рамках свого візиту до США міністр закордонних справ Румунії
взяв участь у дебатах, організованих престижним американським аналітичним
центром Атлантична Рада (Atlantic Council) на тему «Безпека та співробітництво
в Чорному морі». Між іншим він наголосив на численних гібридних викликах, які
стоять перед регіоном, наприклад, пов’язаних з енергетичною безпекою, наводячи
приклад газової кризи в Республіці Молдова, а також згадав про економічні
виклики, спричинені пандемією COVID-19 і про важливість демократичної
консолідації регіону.

У цьому контексті Богдан Ауреску відзначив важливість
формату Трикутник співпраці з питань безпеки Румунія-Польща-Туреччина, на
засідання якого, організованому в Бухаресті у квітні 2021 року, вперше були
запрошені взяти участь міністри закордонних справ Грузії та України. Це стало потужним
сигналом підтримки країн-учасниць двох держав у напруженому контексті безпеки.
Так само глава МЗС Румунії привернув увагу на важливість та ефективність
формату «Бухарестська дев’ятка», у цьогорічному засіданні якого, організованому
президентом Румунії Клаусом Йоганнісом, в режимі відеоконференції взяв участь і
президент США Джо Баден.

Румунія, США,
Туреччина та Україна провели навчання у Чорному морі

З іншого боку, 13 листопада в акваторії Чорного моря
кораблі румунських ВМС взяли участь у тренуваннях типу PASSEX з кораблями ВМС
США, Республіки Туреччина та України. Загалом в тренуванні взяли участь 7
кораблів, у тому числі флагман 6-го флоту США корабель управління «Mount
Whitney». Також було залучено авіацію американських ВМС – патрульний літак P-8
Poseidon та гелікоптер.

Метою тренування було відпрацювання взаємодії у складі
багатонаціональної тактичної групи відповідно до стандартів НАТО та підвищення
рівню взаємосумісності між флотами чотирьох країн. Водночас, подібні заходи
дозволяють підтримувати безпеку в Чорному морі, вдосконалювати навченість
екіпажів кораблів для виконання спільних морських операцій.

Під час виконання тренування у визначеному районі було
відпрацьовано елементи з тактичного маневрування, тренування з сигналовиробництва
із використанням міжнародної системи сигналів, висвітлення морської обстановки
в районах інтенсивного цивільного судноплавства, тренування зі зв’язку, тощо.

У зв’язку з цим командувач ВМФ ЗС Румунії, контр-адмірал
Міхай Панаїт зазначив, що разом учасники тренувань забезпечують постійну
присутність у Чорному морі, щоб підтримувати стабільність, безпеку, рівновагу в
цьому складному регіоні та свободу судноплавства в міжнародних водах Чорного
моря.

Зі свого боку тимчасовий повірений
у справах США у Румунії Девід Муніз заявив, що «Сполучені Штати
продовжуватимуть політику підтримки своїх чорноморських союзників та партнерів,
аби мати додаткові гарантії того, що дії, подібні до тих, які Росія вчинила в останні
роки в регіоні, не мали продовження.

4 листопада державний секретар Міністерства закордонних справ Румунії Дан Себастьян
Некулеєску провів робочі консультації із
заступником керівника Офісу Президента України Ігорем Жовквою, який перебував з візитом у Бухаресті. Центральними темами
на порядку денному переговорів були стадія та перспективи двосторонніх відносин
з наголосом на становищі етнічних румунів в Україні,
а також на питаннях безпеки в Чорноморському регіоні. Про це йдеться у заяві
МЗС Румунії за підсумками зустрічі.

Держсекретар Дан Некулеєску повторив, що ситуація з правами осіб, які
належать до румунської меншини в Україні, залишається центральною темою у
двосторонніх відносинах, наголосивши на необхідності довготривалого та
ефективного вирішення всіх питань. У цьому плані, румунський дипломат наголосив
на важливості забезпечення умов для повноцінного функціонування Змішаної
міжурядової Румунсько-Української комісії з питань забезпечення прав осіб, які
належать до національних меншин, зокрема призначення українською стороною нового
співголови та співсекретаря.

Водночас він підтримав необхідність проведення всебічних та прозорих
консультацій з представниками румунської меншини в Україні у питаннях, які
можуть вплинути на рівень їхніх прав, навівши приклад нового проєкту закону України
«Про національні меншини». Дан Некулеєску повторив у цьому контексті вже направлений
до української сторони запит щодо офіційного визнання відсутності так званої «молдавської
мови», відповідно до декларації про незалежність Р. Молдова, в якій вказується,
що державною мовою в цій країні є румунська.

Держсекретар румунського зовнішньополітичного відомства висловив
зацікавленість офіційного Бухареста у розвитку економічного та галузевого
співробітництва з наголосом на посиленні зв’язків шляхом відкриття нових пунктів
пропуску на спільному кордоні, а також введення в дію тих, для яких вже існує двостороння
правова база.

Дан Некулеєску підтвердив підтримку Румунією суверенітету та територіальної
цілісності України, а також її європейських та євроатлантичних прагнень. Він
наголосив на постійній безпековій ситуації в регіоні та висловив готовність
продовжити консультації з Україною для розширення співпраці з питань безпеки
Чорного моря.

Як зазначається в заяві МЗС Румунії Ігор Жовква подякував румунській
стороні за постійну підтримку суверенітету та територіальної цілісності
України, а також її зусиль, спрямованих на європейську та євроатлантичну
інтеграцію. Він висловив відкритість української сторони щодо визначення
стійких шляхів вирішення проблем двостороннього порядку денного, а також
розвитку двостороннього співробітництва у сферах спільного інтересу.

З іншого боку на сайті Офісу президента України у повідомленні про зустріч Ігоря
Жовкви в Бухаресті зазначається, що дипломати приділили значну увагу розвитку
безпекової ситуації на сході України. Ігор Жовква привернув увагу до постійних
випадків порушення режиму припинення вогню з боку російсько-окупаційних військ,
які призводять до збільшення кількості загиблих українських воїнів. Також було
наголошено на обмеженні судноплавства в окремих районах Чорного та Азовського
морів.

Так само Ігор Жовква подякував румунській стороні за участь у саміті
Кримської платформи та закликав до активної подальшої участі в діяльності цього
міжнародного механізму. Згідно із заявою прес-служби ОПУ окрему увагу під час
зустрічі було приділено реалізації європейських прагнень України. «Розраховую,
що Румунія буде однією з наступних держав ЄС, які визнають європейську
перспективу України», – сказав Ігор Жовква. Співрозмовники домовилися
активізувати роботу над проєктом відповідної двосторонньої політичної
декларації.

Сторони детально обговорили актуальні питання енергетичної безпеки регіону.
Ігор Жовква поінформував румунську сторону про ініціативу Президента Володимира
Зеленського щодо започаткування регіональної платформи зміцнення енергетичної
безпеки. Заступник керівника Офісу Глави держави підтвердив незмінність
стратегічного курсу України на євроатлантичну інтеграцію та подякував Румунії
за підтримку офіційного Києва на цьому шляху. Українська сторона висловила
готовність до подальшого поглиблення безпекової співпраці в межах виконання
Програми розширених можливостей НАТО.

Водночас співрозмовники відзначили позитивні тенденції у двосторонній
співпраці, зокрема в торговельно-економічному напрямі. «Відновленню економік
також сприятиме реалізація двосторонніх інфраструктурних проєктів», – зазначив
Ігор Жовква. У цьому зв’язку сторони позитивно оцінили запуск поромної
переправи через Дунай «Орлівка-Ісакча» та активізацію робіт зі спорудження
мосту через Тису в районі населених пунктів Біла Церква (Україна) та Сігету
Мармацієй (Румунія).

У Бухаресті заступник керівника Офісу Президента також зустрівся з в.о.
директора Департаменту політики оборони та міжнародних відносин Міністерства
національної оборони Румунії Міхаєм Янку. Основна увага під час цієї зустрічі
була приділена відносинам України з Європейським Союзом і НАТО, ситуації на
Донбасі та в тимчасово окупованому Криму. Окремо обговорювалася координація
подальших дій з метою забезпечення безпеки в Чорному морі.

Пандемія
COVID-19 та карантинні обмеження найсильніше вдарили по туризму в усьому світі,
в тому числі в Румунії. А це змусило усіх учасників туристичного бізнесу шукати
альтернативні можливості. На першому етапі головний наголос був поставлений на
внутрішньому туризмі, який став першим сегментом, що дещо відновився у 2021
році після значного падіння у перший рік пандемії. Наступним етапом є
відновлення регіональних перевезень на короткі та середні відстані.

У рамках таких
зусиль, наприкінці вересня у Румунії, точніше в місті Ясси, була презентована
регіональна ініціатива щодо запуску регулярного залізничного сполучення між Яссами,
Кишиневом і Одесою, точніше туристичного маршруту, який би з’єднав Румунію, Р.Молдова
та Україну. До її складу увійшли мерія Ясс, мерія Одеси, Молдовська залізниця,
Інвестиційне агентство Республіки Молдова, Асоціація роботодавців у сфері
туризму Республіки Молдова, Національний Інститут розвитку й експертизи
проєктів і Національний офіс виноградарства і вина Р.Молдова.

Учасники заходу
в Яссах зійшлися на думці, що доцільно було б використати цей залізничний
маршрут для заохочення туристичних потоків на поїздах між Яссами, Кишиневом та
Одесою, турів City Break тощо. В результаті було прийнято рішення про створення
робочої групи для відкриття регулярного залізничного маршруту між зазначеними
трьома містами.

І вже через
місяць, 28 жовтня в Одесі відбулася офіційна презентація залізничного
туристичного маршруту за участю муніципалітетів, адміністрацій залізниць та
туроператорів трьох країн. Для цього до найбільшого морського порту України за
новим спеціальним залізничним маршрутом з Румунії та Р.Молдова прибула
делегація чисельністю 77 осіб. Основною темою обговорення була синхронізація
поїздів Одеса – Кишинів та Кишинів – Ясси, а також створення нових спільних
туристичних продуктів.

Даний маршрут дозволить збільшити
туристичний потік між трьома містами за рахунок подорожей на короткі дистанції,
які є одними із пріоритетних під час пандемії, викликаної COVID-19, а також максимально
використати потенціал регіонального туризму. Водночас важливою метою цього проєкту
є зміцнення добросусідських відносин.

Виконавчий
директор асоціації Destination Iași Дора Морган висловила захоплення тим, що
Ясси беруть участь у цьому проєкті, додавши, що найближчим часом буде детально окреслено цей залізничний
маршрут, щоб забезпечити туристам незабутні враження. «Звичайно, цим маршрутом
скористаються туристи не тільки з трьох країн, а й з інших держав. Приблизно за
місяць партнерство буде офіційно оформлене і будуть представлені деталі проєкту,
який, безсумнівно, матиме великий успіх», – зазначила Дора Морган.

Президент Торгово-промислової
палати Республіка Молдова – Румунія Константін Вієру наголосив на явному бажанні
представників туристичного бізнесу трьох державах шукати нові можливості для розширення.
«Бізнес-спільнота підтримує і прагне цього розширення. Бізнес завжди шукає
альтернативні шляхи. На даний момент прямих рейсів з Ясс в Одесу немає.
Можливо, ми зможемо подолати цей бар’єр завдяки залізниці. На жаль, залізничний
сегмент останніми роками був дещо занедбаний. Ця активізація є сигналом тривоги
для кожної громадської установи в Румунії, Республіці Молдова та Україні»,
– додав Вієру.

Зі свого боку представник
Інституту розвитку й експертизи проєктів Р.Молдова Юрій Калестру зазначив, що
інститут взяв на себе роль діалогової платформи між ключовими акторами, щоб забезпечити
максимальну підтримку цій ініціативі. «Ми були раді отримати підтримку кількох
членів Європарламенту, які погодилися звернутися до Європейської комісії із запитами щодо можливої
​​підтримки цього залізничного маршруту Ясси-Кишинів-Одеса. Ми просимо і
проситимемо підтримки для залізниць Республіки Молдова, Румунії та України в
розвитку регіонального туризму, який може стати каталізатором збереження
робочих місць. Адже туризм є однією із сфер, які найбільше постраждали від
пандемії COVID-19», – сказав Юрій Калестру.

Серед тих, хто
підтримав цю ініціативу на рівні ЄС налічується і румунський депутат в
Європарламенті Георге Фалке, який зізнався, що з радістю прийняв пропозицію Молдавської
залізниці щодо допомоги в запуску залізничного маршруту Ясси-Кишинів, який має бути
синхронізований з маршрутом Кишинів – Одеса, що існує на даний момент: «З посади
депутата в Європарламенті я високо ціную ініціативу Молдовської залізниці, яка запропонувала
відновити регулярний залізничний маршрут Ясси – Кишинів, а також проведення
переговорів з одеським та ясським муніципалітетами
з метою обговорення відкриття регулярного залізничного сполучення між Яссами,
Кишиневом та Одесою. Цей маршрут приходить на зустріч туристичній індустрії,
будучи ідеальним як для розвитку регіонального туризму через короткі тури, так
і для залізничних вантажних перевезень», ​​- сказав євродепутат Георге Фалке.

Він пообіцяв зробити
усе можливе для популяризації цього залізничного маршруту, який на його думку створює
багато можливостей для співпраці в соціальній, економічній, туристичній та
культурній сферах.

Для
ознаменування досягнень європейської співпраці щорічно 21 вересня в Європі
відзначають День європейського співробітництва, а в цьому році його відзначили
удесяте. З цієї нагоди Програма «Румунія – Україна» вирішила представити
широкому загалу результати спільних проектів, які реалізуються у прикордонних
регіонах Румунії та України. Цього разу День європейського співробітництва
охопив 9 регіональних заходів під назвою «Проекти без кордонів – Румунія – Україна»,
по одному заходу в кожному транскордонному регіоні програми, в період з 20
вересня по 15 жовтня.

Чезар Грозаву,
виконавчий директор Сучавського регіонального бюро транскордонного
співробітництва розповів про мету цієї ініціативи: «Це неформальний захід, в
рамках якого ми хотіли донести до громади, до громадян результати проектів цієї
програми співпраці. ЗМІ рясніють інформаціями про різні проекти, такі як
Національний план реконструкції та розвитку та інші національні програмами, але
слід знати, що ці транскордонні програми також приносять багато переваг у громадах,
повітах, областях та районах, в яких бенефіціари здійснюють свою щоденну
діяльність. Невостаннє хочу сказати, що ми паралельно працюємо над наступною
програмою на період 2021 – 2027 роки, не менш амбітної, яка також намагається
скоротити розрив між прикордонними регіонами з Україною, що є частиною зовнішнього
кордону Європейського Союзу…»

Таким чином
бранчі пройшли в Сучаві, Ботошанах, Тулчі, Бая Маре і Сату Маре (Румунія), а
також у Чернівцях, Івано-Франківську, Ужгороді та Ізмаїлі (Україна). Заходи,
організовані в неформальному, дружньому і невимушеному форматі, об’єднали більше 60 журналістів і понад 250 учасників з
двох країн. Кампанія «Проекти без кордонів – Румунія – Україна» отримала високу
оцінку учасників і була висвітлена місцевими та суспільними ЗМІ.

Інгрід Букша,
директор Спільного технічного секретаріату у Сучаві зазначила: «Програма
«Румунія-Україна» має бюджет у 60 мільйонів євро і фінансує декілька напрямків
діяльності, такі як: культура, освіта, дослідження та інновації, збереження та
просування культурної та історичної спадщини, спільні дії під час надзвичайних
ситуацій, боротьба з організованою злочинністю та охорона здоров’я».

Зустрічі з нагоди
десятиріччя європейського співробітництва об’єднали журналістів і бенефіціарів програми
в рамках «регіонального бранчу», з метою безпосереднього знайомства з проектами
та результатами співпраці в кожному регіоні. Транскордонна співпраця – це
більше ніж формальний дискурс, тому публіка мала нагоду дізнатися більше і про
роль транскордонної співпраці та про залучення Програми «Румунія – Україна» до
життя людей на території програми, але також про роль проектів співпраці як
корисних інструментів для вирішення реальних проблем у кожному регіоні. Була
представлена уся робота, здійснена на користь суспільства владою, установами та
окремими особами, регіонами та країнами, а також партнерства, побудовані
всередині та поза кордонами Європейського Союзу.

Спільна
операційна програма Румунія-Україна 2014-2020 роки, в якій Міністерство
регіонального розвитку та державного управління Румунії відіграє роль органу
управління, була схвалена Європейською комісією 18 грудня 2015 року. Загальний
бюджет програми становить 66 мільйонів євро (з яких 60 мільйонів євро походять
від Європейського Союзу через Європейський Інструмент Сусідства, а 6 мільйонів
є співфінансуванням країн-учасниць) та спрямований на транскордонне
співробітництво між румунськими повітами Сучава, Тулча, Ботошани, Сату Маре,
Марамуреш та Одеською, Івано-Франківською, Закарпатською і Чернівецькою
областями України.

Всього в її
рамках було профінансовано 62 проєкти, взяли участь 86 організацій і державних
установ з України та 94 організації і державні установи з Румунії, а були вони
впроваджені у дев’ятьох прикордонних регіонах по обидва боки румунсько-українського
кордону протяжністю 650 км, що мають разом понад 8 млн. мешканців.

Програма
«Румунія-Україна» спрямована на створення партнерських відносин між
організаціями по обидва боки кордону, що приносить користь громадам у
прикордонній зоні. У дружньому, неформальному та невимушеному форматі
регіональні бранчі стали чудовою можливістю почути «голос» проектів на
місцевих, регіональних та європейських медіа-каналах, розповісти про шлях, який
вони пройшли та результати, про перспективу розвитку, діяльність та досвід,
набутий у контексті транскордонного співробітництва, у межах кожного з
пріоритетів, що фінансуються Спільною операційною програмою Румунія-Україна.