Category: Взаємини

За офіційними даними, понад 40 тисяч українських дітей-біженців
знайшли прихисток у Румунії, а основними проблемами, з якими вони стикаються є
труднощі інтеграції в румунське суспільство через незнання мови, відсутність чіткої освітньої перспективи, а також психологічні
та емоційні травми від війни. Аби допомогти українським дітям величезні зусилля докладають як
державні установи, так і громадські організації, які розробляють та
впроваджують чимало спеціальних проєктів.

Інклюзія дітей-переселенців

Фонд «Terre des hommes», наприклад, організував у п’ятницю,
20 травня, у Бухаресті захід, присвячений дітям-мігрантам у рамках проекту ICAM (Інклюзія дітей, постраждалих від
міграції). 100 вчителів, які взяли участь у заході, обговорили становище
дітей-мігрантів, особливо українців, які прибувають до Румунії, їхні освітні та
психоемоційні потреби, методи їх інтеграції в румунську систему освіти та
труднощі, які їм доводиться долати.

Основною проблемою, на якій наголосили учасники, є мовний
бар’єр. Державний секретар Міністерства освіти Флорін Ліксандру заявив, що
наразі в Румунії працюють 250 україномовних вчителів, розкиданих по кількох повітах.
У Бухаресті є три навчальні заклади, в яких діти мають можливість продовжити
навчання рідною мовою за українською програмою з українськими вчителями:
Національний коледж «Міхай Вітязул», школа-гімназія «Єнекіце Векереску» та школа-гімназія
«Уругвай». Міносвіти планує організувати інтенсивні курси румунської мови
тривалістю від 4 до 6 тижнів, щоб сприяти інтеграції дітей-біженців в румунську
систему освіти. «Ми також шукаємо рішення щодо найму українських вчителів у
Румунії», – сказав Флорін Ліксандру.

Педагоги, які взяли участь у заході, поділилися досвідом щодо
інтеграції дітей-біженців у школах, де вони працюють. Вони кажуть, що як
вчителі, так і учні румунських шкіл, до яких були зараховані діти-біженці з
України у статусі слухача, відреагували з розумінням та співчуттям. Основна
складність пов’язана з мовним бар’єром, але багато з них користуються додатком
Google Перекладач. А працівники дитячих садочків розповіли, що у спілкуванні з дітьми
дошкільного віку використовують мову ігор, помітивши, що ця категорія дітей
легше адаптується ніж школярі.

Усі присутні високо оцінили важливість цього заходу, який заохочує їхні зусилля щодо інтеграції українських
дітей та дає необхідну підтримку. «Завдяки конференції ми бачимо, що не самотні
на цьому непростому для всіх шляху. Діалог і співпраця конче необхідні для постійної актуалізації та адаптації нашої
роботи до потреб дітей, які постраждали від міграції. У наших школах ми
намагаємося робити все, що в наших силах», – сказала одна з учасниць.

Серед рішень, запропонованих учасниками, було надання підтримки у
вигляді психологічної консультації для
зменшення наслідків травм, ініціювання швидких процедур переходу від статусу слухача
до зарахованого учня, оплата праці українських вчителів, які бажають працювати
в румунській системі освіти. Проєкт ICAM розробив методологію, яка має на меті
зробити європейські школи більш дружнім та інклюзивним середовищем для
дітей-мігрантів, методологію, яку Європейський Союз вважає найкращою практикою
для шкіл.

Проєкт ICAM фінансується програмою Європейського Союзу Erasmus+,
а фонд «Terre des hommes – Румунія» є партнером цього проєкту разом з іншими
асоційованими партнерами з різних європейських країн та провідними експертами у
сфері шкільної інклюзії.

Нове навчально-ігрове приміщення для українських дітей у 6-му секторі Бухареста

Модульний контейнерний будиночок, кілька дітей, батьки,
спеціалісти та перекладачі – усі зібралися на урочистому відкритті нового громадського
центру Happy Bubble» у столичному мікрорайоні Друмул Таберей, який прийматиме дітей-біженців
з України, котрі знайшли прихисток у 6-му секторі Бухареста. Ще з першого дня, 25
травня у новому приміщенні зібралося 15 юних українців. Новий центр призначений
насамперед для них, а також для їхніх батьків, які, таким чином, можуть знайти
вільний час для пошуку роботи в Румунії. Діти малювали, складали пазли або збирали
лего та гралися на свіжому повітрі з аніматорами та волонтерами.

За підтримки
Головного управління соціальної допомоги та захисту дітей 6-го сектора столиці,
фонд «World Vision-Румунія» та місцева філія асоціації «Diaconia» здійснили цей
проєкт насамперед для соціальної та освітньої інтеграції дітей-біженців з
України. Для пані Ганни, мати двох дітей, яка вже знайшла роботу в
Бухаресті, або для пані Наталі, вчительки фізкультури, яка висловила готовність
приєднатися до цього проєкту, нове приміщення – це місце підтримки, близькості
та солідарності. «Happy Bubble» пропонує дітям соціо-освітні заходи, які припускають
догляд, здобуття нових навичок, продовження навчання та шкільну інтеграцію.
Центр здатний обслуговувати до ста дітей.

Читання без кордонів, у школах та садочках міста Брашов

Казка про самотнього цуценя, який знайшов сім’ю, румунською та
українською мовами, якого діти намалювали на газетному папері та наклеїли на
картон, таким, яким вони його собі уявили. У цьому полягає суть семінару
читання та практичної діяльності, започаткованого працівниками брашовської бібліотеки
ім. Джордже Баріціу, особливо для шкіл та дитсадків, до яких були зараховані українські
діти у статусі слухача. Це своєрідний місток між дітьми.

Як передає кореспондент Радіо Румунія такий майстер-клас відбувався
у брашовській школі №19, до якої слухачами були зараховані двоє дітей, сестра
та брат з Києва. «Їм дуже цікаво все, що відбувається, тому що це заняття поза
шкільною програмою, яке їх дуже-дуже захоплює. Книги гарно ілюстровані, у них
прості тексти. Це також книжки лише з зображеннями, без
текстів. Це тихі книги, які долають мовний бар’єр, оскільки діти можуть уявляти
власні історії. Проєкт називається «Читаємо разом без кордонів» і
впроваджується у партнерстві між брашовською бібліотекою та національною
платформою Educab. Організація OvidiuRo подарувала для потреб проєкту 11 книг,
а долучилися до нього по 50 бібліотекарів публічних бібліотек Румунії та Республіки
Молдова», – розповіла Данієла Банаурс, представниця брашовської повітової
бібліотеки ім. Георгія Баріціу.

Антонія, учениця 4-го класу не змогла взяти участь у цьому
заході, оскільки паралельно продовжує навчання українською мовою дистанційно, -
розповіла вчителька румунського класу. Її відсутність, однак, відчувають усі
румунські однокласники, які вже встигли подружитися з нею і знайти спільну
мову. «Я дуже добре ладнаю з Антонією, говорю з нею українською. Я вивчив
українську від свого батька, ще коли був маленьким. З Антонією спілкувався українською
менше, бо більше розмовляю з її братом», – розповів один учень. «А я говорю з
Антонією англійською, тому що вона не знає румунської, а я також не знаю
української. Їй пощастило, що вона також знає англійську, інакше б нам було
важче їй допомагати. Ми їй пояснюємо, що потрібно робити в школі, розмовляємо»,
– сказала інша учениця. «Мені здається, що я дуже добре ладнаю з Антонією, тому
що я зазвичай намагаюся змусити її
усміхатися, щоб почувати себе краще, тому що мій тато каже мені, що сміх лікує
все», – сказала третя школярка. «А я хочу допомогти їй та хотів би допомогти
всім дітям з України, таким як Антонія, які потерпають від війни. Я хочу
допомогти їм подолати цей важкий період», – додав інший однокласник Антонії.

Учителька, своєю чергою сказала, що доклала усіх зусиль, щоб
інтегрувати маленьку дівчинку. «Вона прийшла до нас ще до Великодня. У неї є ще
один брат у шостому класі і для нас це зовсім новий досвід. Я маю говорити
англійською як можна більше, тому що дівчина не знає ні слова румунської, але
можу сказати, що вона дуже швидко адаптувалася завдяки дітям, які прийняли її з
розпростертими обіймами. Будемо сподіватися, що вона навчилася знову усміхатися»,
– додала вчителька Ралука Войкулеску.

«На початку було непросто, у тому сенсі, що ми були відкриті до
цієї ідеї з тих пір, як було наголошено, що цих дітей потрібно інтегрувати в
наші школи, але ми трохи боялися, тому що не було дуже чіткої процедури – як зараховувати
дітей, в якому статусі. Ну, ми розуміли, що вони будуть слухачами, але не знали
як довго, коли будемо офіційно зараховувати до школи. Дітям доводиться на ходу вивчати
румунську, що зовсім нелегко. Тут нам пощастило, що батько цих двох дітей володіє
румунською, але він не навчив своїх дітей говорити румунською мовою. А тепер
він має довести їх до такого рівня, щоб вони могли зрозуміти, про що йдеться на
уроці. Їх дуже добре прийняли вчителі, не кажу вже про учнів, які весь час намагаються
краще познайомитися з ними», – розповіла й директор школи-гімназії № 19 Адріана
Штюке-Лефченку.

Впровадження проєкту «Читаємо разом без кордонів» буде продовжено
й в інших навчальних закладах Брашова.

Читання книг українською мовою у Тімішоарі

А діти-біженці з України, які знайшли
прихисток у місті Тімішоара, на заході Румунії, можуть провести годину у світі
оповідань, прочитаних рідною мовою в книгарні «Дві сови». Спільно з партнерами
з м.Клуж-Напоки у Тімішоарі облаштували «Міні-бібліотеку Україна», де діти можуть
читати книжки або позичити їх. Читальні заходи відбуватимуться двічі на місяць,
розповіла одна із засновниць книгарні Ралука Сележан. Культурна асоціація «Cărţile
pe Faţă» також приймає
книги українською мовою, щоб покращити пропозицію від міні-бібліотеки Україна.

Міністр
закордонних справ Богдан Ауреску у четвер, 19 травня 2022 року, взяв участь, на
запрошення держсекретаря США Ентоні Блінкена, у відкритих дебатах Ради Безпеки
ООН на тему «Підтримка міжнародного миру та безпеки – конфлікт та продовольча
безпека», організованих США, з позиції головуючої країни в Раді Безпеки ООН
протягом поточного місяця. Засідання відбулося у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку,
повідомляє пресслужба МЗС Румунії.

Дебати у
РБ ООН, ініційовані США, були
зосереджені на вивченні способів згортання та підвищення ефективності міжнародних
зусиль щодо зменшення впливу глобальної продовольчої кризи на міжнародний мир і
безпеку, наслідки якої посилюються через російську агресію проти України.

Міністр
закордонних справ Румунії Богдан Ауреску привітав проведення цієї зустріч і
найрішучішим способом засудив від імені Румунії незаконну військову агресію
Російської Федерації проти України.

Говорячи
про погіршення гуманітарної ситуації в Україні, глава румунського зовнішньополітичного відомства у підтвердив
солідарність Румунії з українським народом та представив гуманітарну підтримку,
яку наша країна надає українським біженцям, згадавши про гуманітарний хаб у
Сучаві, який діє з березня. Міністр Богдан Ауреску привернув увагу на те, що
Румунія сприяла наданню міжнародної підтримки сусідній державі, в тому числі
швидко задовольнивши запит Всесвітньої продовольчої програми про створення її тимчасового
представництва у Румунії для надання допомоги переселенцям з України.

У своєму
виступі Богдан Ауреску підкреслив складні наслідки військового конфлікту,
розпочатого Росією, у тому числі з точки зору продовольчої безпеки, для
багатьох держав у різних регіонах світу. Він також наголосив на зв’язку між
продовольчою небезпекою, яка посилюється зростанням світових цін на
продовольство, і соціальними заворушеннями, що загрожують міжнародному миру та
безпеці. «Від початку війни румунсько-український кордон перетнуло понад
мільйон біженців, а гуманітарна підтримка Румунії була дуже послідовною. З
березня біля румунсько-українського кордону працює гуманітарний хаб зі збору та
розподілу міжнародної гуманітарної допомоги. Ми також відповіли на міжнародні
запити про надання допомоги Україні. Наприклад, у дуже стислі терміни
відреагували на прохання Всесвітньої продовольчої програми про створення
представництва у Румунії, щоб сприяти екстреній допомозі Україні», – сказав
Богдан Ауреску.

Крім того,
він підкреслив важливість вирішення проблем продовольчої безпеки як
пріоритетного питання та наголосив на зв’язку між забезпеченням потоку
продовольчих систем і прогресом у захисті клімату, фінансуванням розвитку та
іншими пріоритетами, визначеними у Цілях сталого розвитку.

Глава
румунської дипломатії зазначив, що ринок зернових зазнав сильних негативних
наслідків у результаті агресії Російської Федерації проти України, враховуючи
те, що ці дві держави грають важливу роль у світовій торгівлі в цій сфері. У
цьому контексті румунський міністр поінформував держави ООН про багатовимірні
зусилля Румунії на підтримку України, які мають на меті, з одного боку,
підтримати українську економіку, а з іншого – обмежити наслідки світової
продовольчої кризи шляхом спрощення Румунією процедур для українських перевізників
та створення альтернативних маршрутів для експорту зерна з цієї країни, у тому
числі через порт Констанца на Чорному морі та через румунські порти на Дунаї. «Швидко
реагуючи на цей виклик, румунська влада сприяє транзиту продукції з України
через порти Галац (на річці Дунай) і Констанца, найбільший порт на Чорному
морі. У цьому контексті Румунія має одну з найкращих географічних позицій, щоб
діяти як транзитний та експортний вузол. Ми розглядаємо всі можливі рішення,
щоб забезпечити кращий доступ до румунських портів на річці Дунай і до порту
Констанца на Чорному морі. З початку російського вторгнення в Україну Констанца
стала головними воротами для відвантаження українського зерна до зовнішнього
світу. Наразі з України через порт Констанца експортовано понад 240 тис. тонн
зерна.» Глава румунської дипломатії зазначив, що ці зусилля зміцнюють
статус Румунії як актора, який прагматично робить внесок у забезпечення
регіональної та глобальної стабільності, включаючи продовольчу безпеку.

У цьому
контексті міністр Богдан Ауреску знову закликав світову спільноту до
посилення міжнародних зусиль щодо
побудови транспортного коридору, у тому числі морського, включаючи румунські
маршрути та порти, щоб сприяти реалізації українського експорту до третіх країн.
«У контексті різних заходів підтримки, румунська влада також лібералізувала
умови здійснення українського експорту, особливо сільськогосподарської
продукції. Таким чином, Румунія робить значний внесок у регіональну та
глобальну стабільність та продовольчу безпеку, підтримуючи експорт українського
зерна до тих країн, які його потребують.»

З іншого
боку міністр Богдан Ауреску рішуче відкинув абсолютно безпідставні звинувачення
представника Російської Федерації під час дебатів у тому, що існує
«домовленість» щодо експорту українського зерна на захід в обмін на військову
допомогу Україні. Глава румунської дипломатії зазначив, що Російська Федерація
не вперше намагається поширити таку абсолютно неправдиву інформацію. «Щодо
звинувачень Росії, які ми щойно почули в цьому залі, про те, що між Заходом і
Україною існує так звана «угода» про поставку зброї в обмін на зерно, нагадаю, що
Росія не вперше робить подібні абсолютно неправдиві звинувачення. Так, 1 травня
Міноборони Росії заявило, що Україна масово експортує зерно румунськими
дорогами, залізницею та Дунаєм в обмін на зброю та боєприпаси. Міністерство
оборони Румунії негайно відкинуло ці звинувачення, додавши, що це неправдиві
заяви та грубі маніпуляції реальністю.»

Наприкінці
міністр закордонних справ Румунії Богдан
Ауреску закликав до зосередження майбутніх рішень та дій ООН і держав-членів на
побудові сталої, доступної та безпечної продовольчої системи в усьому світі, а
також підкреслив роль неурядових учасників, особливо громадянського суспільства
та приватного сектору у посиленні стійкості та забезпеченні глобальної
продовольчої безпеки.

З
іншого боку, минулого тижня Румунія
приєдналася до справи за позовом України проти Росії у Міжнародному суді ООН, в
якій Україна оскаржує використання Російською Федерацією звинувачень у
«геноциді» як приводу для вторгнення. Про це оголосив міністр закордонних справ
Румунії Богдан Ауреску на своєму Twitter. «Радий
оголосити, що, як вирішило вище керівництво країни, Румунія вступить у справу,
яку розглядає Міжнародний суд ООН, щодо звинувачень у геноциді за конвенцією
щодо запобігання і покарання злочину геноциду (Україна проти Росії). Це
свідчення твердої віри Румунії у цінності міжнародного права і справедливості,
зокрема Міжнародний суд ООН, та необхідність їхнього дотримання, що є життєво
важливим для збереження глобального миру й безпеки», – повідомив Богдан
Ауреску.

Як зауважив
заступник директора департаменту міжнародного права Міністерства закордонних
справ України Андрій Пасічник, вступ Румунії до справи підкріплює позицію
України. «Це важливо, оскільки доводить що не тільки Україна вважає
обвинувачення Росії в геноциді міфічного «народу Донбасу» безпідставними, а
відтак нібито «спецоперацію» – не обґрунтованою хоч якимись нормами права. Ні,
це неприкрита і неспровокована агресія, і Росія повинна понести за неї
відповідальність», – додав український дипломат.

Пізніше глава румунського
зовнішньополітичного відомства повідомив, що у справі проти Росії в
Міжнародному суді ООН до України крім Румунії приєдналися понад 40 держав
світу.

Нагадаємо, 16
березня Міжнародний суд ООН в Гаазі зобов’язав Росію припинити розпочаті
24 лютого 2022 року воєнні дії в Україні, заявленою метою яких було
«запобігання і покарання» нібито геноциду в Луганській та Донецькій областях
України.

В Україні зараз війна! Звичайне повсякденне життя більше неможливе, а принципи, за якими воно велося, більше не застосовуються. Природний хід життя докорінно змінився. Важко передбачити, що буде завтра, немає стабільності. У нинішній ситуації життя перестало бути невід’ємним правом, часто привілеєм чи навіть дивом. Людські зв’язки – це більше не питання комфорту, а життєво важлива необхідність. Любов до ближнього – це вже не питання вибору, а обов’язок. Коли реальність руйнується, творення стає законом виживання. Кожен новий день цієї війни ми повинні продумувати нові дороги замість зруйнованих і знаходити інші точки опори замість розбитих чи втрачених. З кожним новим днем ​​війни ми маємо уявляти нове майбутнє і нове сьогодення, – зазначають організатори виставки творів українських митців у столиці Румунії.

У цьому надзвичайно складному контексті у Бухаресті з 14 квітня по 9 червня проходить дещо незвичайна виставка, під назвою «Надзвичайний стан», куратором якої є українська культурологиня Леся Кульчинська, яку доля завела до Бухареста, де вона, разом з чоловіком та п’ятирічною дитиною, знайшла прихисток з перших днів війни. На виставці представлено твори 13 сучасних українських художників. Декотрі з них досі живуть в Україні, а інші переїхали до різних країн Європи, в тому числі до Румунії. Виставка проходить у галереї Катінки Тебекару.

За допомогою цієї виставки, створеної в умовах надзвичайного стану, організатори спробували передати відвідувачам вібрацію безпрецедентної надзвичайної ситуації. Змусити їх побачити Україну як простір, де серед залишків зруйнованої реальності ростуть паростки нового світу. Незважаючи на жахіття війни, мистецька сцена в Україні продовжує розвиватися завдяки свіжим ініціативам, новим ідеям та проявам солідарності. У контексті тривожної ситуації щодо збереження української культурної спадщини Катінка Тебекару та Леся Кульчинська зосередилися на спільноті молодих митців.

Надзвичайний стан – одна з перших сучасних виставок такого роду, яка висуває на перший план голоси діячів культури з України, життя і творчість яких змінила війна. Але, сподіваються ініціатори, ця виставка лише початок подібних ініціатив, за допомогою яких митці невпинно продемонструють свою стійкість через мистецтво.

Леся Кульчинська: «Ви знаєте ця виставка не порушує якісь теми, тому що тема насправді зараз одна, яку ми всі переживаємо. Тут представлені українські художники, значна частина яких знаходиться в Україні. Це мені було теж важливо, дати можливість почути і самі голоси тих людей, які залишились там. Тут не стільки теми, скільки якісь почуття в ній присутні, які можливо, що навіть не до кінця оформилися в слова. Це швидше, якийсь інтуїції, швидше якісь відчуття, якісь може надії або якісь переживання. Я не знаю, як це можна оформити як тему. Усі ті процеси, мабуть найкраще відображає одна картина, яка мені дуже подобаєт ься. Вона, можливо, відображає весь підхід до всієї виставки. Це картина на олій, Катерини Олійник, яка зображує підземне життя, де проростають корені. І ось наша виставка про те, що ось це життя, яке поки що нуртує десь під землею. Але вона повинна прорости якийсь момент.»

Румунка Катінка Тебекару у віці 25 років працювала в Міжнародному кримінальному трибуналі як прокурор у справі геноциду в Руанді. Після цього вона працювала у Нью-Йорку адвокатом, водночас була волонтером, куратором проєкту, директором фестивалю ім. Бетховена тощо. У 2014 році вона відкрила свою першу галерею в Нью-Йорку, а згодом – і в Румунії. Вона розповіла, що в перший день війни, 24 лютого Асоціація румунських галерей сучасного мистецтва (AGACOR) розіслала оголошення, в якому запрошувала українських митців до Румунії і висловила готовність надати їм прихисток у Бухаресті, Тімішоарі, Клужі, Яссах тощо. І першим був дзвінок від незнайомої їй тоді Лесі Кульчицької. «Ми з Лесею чудово поладнали і через тиждень вона сказала мені: Я маю щось робити. Мені потрібно якось допомагати, я відчуваю провину за те що покинула свою країну. Але я зробила це, тому що у мене є 5-річна дитина і мені вже роками сняться сни про бомби, мені сниться, що бомби прилітають, а я тримаю свою дитину десь під землею, в якомусь підвалі. А потім, коли почула першу бомбу, я зібрала речі і сіла у перший автобус. Вони не планували їхати до Румунії, так сталося. І тоді я сказала, гайда зробимо виставку і зосередимося на митцях, які залишилися в Україні. Так і зробили! Я в той момент була вагітна, готувалася до пологів, планувала зробити перерву. Раніше хотіла змінити простір галереї. Знайшла новий ідеальний простір, що мав дещо таку, апокаліптичну енергію, трохи комуністичного, тобто дуже цікавий простір. І ось ми взялися робити виставку і вона дійсно була організована в надзвичайній обстановці, дуже швидко, щоби якнайшвидше допомогти, в тому числі грошима українським митцям, тобто зробили це всього за місяць. Мені пощастило з Лесею, яка є винятковим куратором з великим досвідом і ми змогли швидко спрацюватися з художниками, яких вона вже знала і всі вони погодилися бути частиною виставки.»

Катінка Тебекару розповіла, що було нелегко але усі роботи українських митців були досить швидко доставлені до Бухареста різними каналами. Організатори знаходили людей в Україні, які в’їжджали в Польщу, в Німеччину, картини були доставлені до Варшави, Берліна, Відня, а звідти до Бухареста. Було нелегко, але воно того варте! «Сама виставка супербагатовимірна та мультимедійна. Є відеопроекції, у нас є картини на телефонах. Це, до речі, було цікаво для художника, який хотів мати можливість діяти негайно, але не мав можливості намалювати картину через війну, тому він зробив її в цифровому вигляді. Ми показуємо їх на телефонах. Маємо два перформанси, маємо скульптури, маємо акварельні картини, є світло-відео шоу, тобто майже нічого не бракує і це надає виставці супердинамічність. Це справді сучасна спроба різними каналами передати меседж, через творчі вирази, які не є класичними картинами про війну. Ми хотіли зробити виставку не про війну, а про почуття, силу, голос, який виходить в умовах конфлікту, адже всі твори, крім однієї колекції, зроблені в 2022 році. Отже, лише одна колекція складається з картин, зроблених у 2014, 2018 та 2019 роках, виконаних художницею, яка спочатку була змушена виїхати з Криму до Києва, а потім – тікати з Києва. Тож її досвід війни набагато довший і вона своїми роботами веде нас до 2014 року і звідти до сьогодення.»

Борис Кашапов, який виставив у Бухаресті свою останню картину, каже, що війна сильно змінила його, дала можливість зрозуміти те, що раніше на давало йому спокою. Малюючи її, він ніби пережив якийсь магічний обряд: він малював, те що його шокувало, а потім усе змивав. «Раніше я якості робив більш фігуративні роботи. А зараз зрозумів чому після Першої світової війни був сплеск абстрактного мистецтва, а також у період після Другої світової війни до 60-тих – реалії війни дуже важко передати на полотні, тому що там є гіперреалізм. А моя остання картина, це спроба щось намалювати, а потім змивати, потім знову малювати, а потім, потім… ти знову стираєш, якось ти бачиш, що те що ти намалював, зробили ще 10 осіб і розумієш, що це якийсь загальні, так сказати, психічні результати агресії і розумієш, що це напевне не ти малюєш, а це малює в тобі вина. Ця картина – результат постійного змивання якихось жахливих наративів.»

Кримська мисткиня Марія Куліковська, яка прийшла на презентацію виставку з кількамісячною дитиною, розповіла, що порушила тему війни у своїх картинах ще у 2014 році, зізнавшись, що мріє якнайшвидше повернутися до мистецтва про життя: «Це акварелі, вони досить давно зроблені, деякі з них 2014 року. Вони були зроблені під час анексії Криму. А інші трошки пізніше, тобто це з багатьох серій зібрані саме ті роботи, які я встигла з собою забрати разом з документами більше нічого не забрала. Я не вважаю, що війна сталася тільки зараз. Війна відбувається вже 8 років. За ці вісім років, спочатку анексія, потім воєнні дії на Донбасі, я постійно працюю з цією темою, з цією травмою, тому що я сама з Криму і зараз вдруге біженка. Тому, звичайно, це моє життя, вже вісім років у такому стані, але, якщо чесно, хочеться просто жити, хочеться щоб мистецтво було просто про життя, тому що неможливо постійно говорити тільки про війну, це виснажує. Я всі ці вісім років про це говорила, але постійно було як крик в пустоту, тому що нікого це не цікавило. Зараз це звичайно гаряча тема, але в мене якась вакцина. Я просто не можу зараз рефлексувати, я просто виживаю.»

На виставці представлений і новий проєкт молодої художниці з Одеси Даші Чечушкової, в якому вона висвітлює тему розгубленості, втрати домівки, втрати звичайно життя. «Я представляю свій новий проєкт, але який дуже довго триває «Білий прапор привід дому» із серії «Біле на білому». Там інсталяція, відео, робота з текстилем, одежа, тобто міксовані медіа, ось, близько до тотальної інсталяції але в контексті групової виставки. Я розповідаю про розгубленість, про втрату домівки, про втрату звичайного життя, про втрату себе, як особистості. З настанням активної війни все змінилося і ці зміни неможливо ігнорувати, неможливо вже існувати в тому середовищі, в якому ти існував до цього. Ти змінюється дуже швидко і про цей стрімкий потік, який змінюється я загалом розповідаю. І в мене фігурує білий колір як колір трауру, це такі східні мотиви, як колір звичайних людей, які просто хочуть жити, коли стираються будь-які статуси ким ти був, ким ти хотів бути і зараз в тебе є тільки твоє ім’я і «я просто хочу жити». І це «просто хочу жити» про цей потік про цей лімінальний коридор, тобто від точки А до точки Б, але ти ще не дійшов до точки Б звичайно. Отож я і розповідаю про цей перехідний момент.»

Леся Кульчицька розповіла, що в минулому вона думала над тим, що в англійській мові слово «emergency» як катастрофа, однокореневе зі словом «emergence» виникнення, і це вона відчула на собі зараз. Вона побачила, що «в той момент коли все розпадається, разом з тим все і виникає як би заново», тому вона вирішила зосередитися саме на цій ситуації, тому що, справді коли ламаються одні зв’язки, людина змушена вибудовувати інші. Ось власне про це і виставка – про творення, які відбуваються одночасно з розпадом, з катастрофою, – сказала кураторка.

Перша леді Сполучених Штатів Америки
Джил Байден під час свого турне Східною Європою у п’ятницю
та суботу відвідала Румунію. У Бухаресті вона зустрілась із першою леді Румунії
Кармен Йоганніс. Дружина американського лідера висловила подяку за щедрість
Румунії та за підтримку українських переселенців.

Джил Байден написала у Twitter, що метою її поїздки до Східної
Європи було «провести День матері з українськими матерями та дітьми, які були
змушені покинути свої домівки через путінську війну». Особливу подяку вона висловила
всім сусіднім з Україною країнам, а також гуманітарним працівникам за зусилля,
спрямовані на допомогу українцям.

Румунія стала другою батьківщиною для багатьох українців

Румунія є «домом» для сотень тисяч
дітей, жінок, літніх людей з України, які втекли від війни, а зусилля румунів у
цей період залишаться символом солідарності та мудрості нації, яка відкрила для
своїх сусідів двері до миру та свободи – сказала від імені прем’єр-міністра Ніколая Чуки державний
радник у канцелярії глави уряду та стратегічна координаторка гуманітарної
допомоги біженцям з України Меделіна Турза під час зустрічі з першою леді
Сполучених Штатів Америки Джилл Байден, яка відбулася в посольстві США в
Бухаресті. Про це повідомила прес-служба Уряду Румунії.

Меделіна
Турза представила Джилл Байден стратегію реагування Румунії на гуманітарну
кризу українських біженців. Вона також розповіла про психологічну допомогу, що
надається людям, які пережили травми війни, програми, які здійснюються у сфері
психічного здоров’я, а також заходи, які застосовуються для інтеграції
українських дітей у систему освіти Румунії. Крім цього вона представила
механізми координації зусиль Уряду з агентствами ООН, присутніми в Румунії, та
з громадянським суспільством, дуже важливими партнерами у врегулюванні кризи
біженців. Іншою темою зустрічі стало застосування механізмів європейського
співробітництва для врегулювання ситуації, спричиненої російською агресією в
Україні.

За словами
джерела, перша леді Сполучених Штатів Америки висловила солідарність і повну
підтримку в наданні допомоги державам, які перебувають на передовій
врегулювання української кризи.

«Той факт,
що Румунії вдалося підтримати майже 900 тис. людей, постраждалих від війни в
складному соціальному контексті після пандемії, свідчить не тільки про нашу
здатність виявляти солідарність та згуртованість, а й спроможність до
інституційної координації та швидкого реагування Румунії від найвищого рівня
рішення виконавчої влади до осіб, які невтомно працюють на пунктах пропуску через
кордон», – сказала Меделіна Турза.

Ще одна школа створила класи для українських дітей

Пізніше перша леді Сполучених Штатів
Америки Джилл Байден і дружина президента Румунії Кармен Йоганніс відвідали бухарестську
гімназію «Уругвай» де вони поспілкувалися з матерями-біженками та вчителями з
України, які були вимушені покинути батьківщину. Це вже другий навчальний
заклад у румунській столиці, в якому можуть навчатися діти українців. Близько 100 дітей-біженців з України
навчатимуться у ньому рідною мовою та за українською освітньою програмою. Вони
зможуть продовжити навчання в результаті реалізації ініціативи Фонду соціальних
інновацій ім. королеви Марії та за підтримки мерії 1-го сектора столиці.
Освітній проєкт, який повністю фінансується з місцевого бюджету, надає
можливість учням-біженцям проводити заняття у спеціально обладнаному приміщенні
школи «Уругвай» з українськими вчителями або в режими дистанційного навчання
через єдиний Всеукраїнський онлайн-розклад. Ініціатори проєкту «Допомога учням
з України» намагаються надати можливість українським дітям продовжити навчання
рідною мовою, за українською програмою і легше адаптуватися до суспільства, в
якому вони зараз живуть, завдяки можливості вивчати й румунську мову, розповіли
представники мерії 1-го сектора Бухареста. У рамках цього ж проєкту 100
українських дітей братимуть участь разом із такою ж кількістю румунських учнів
школи «Уругвай» у спільних культурно-спортивних заходах.

З 21 березня у кількох класах бухарестського Національного коледжу «Міхай Вітязул» працює безкоштовна українська школа, наразі для учнів початкових класів, а згодом і для решти. Кваліфіковані викладачі-волонтери початкової школи Острівець з міста Одеси викладають основні предмети, такі як: Математика, ЯДС, Навчання грамоти, Англійська мова за програмами НУШ та Cambridge Primary Curriculum. У ній вчяться діти зі всієї України: з Одеси Києва, Ірпеня, Харкова, Маріуполя тощо.

Міністр освіти Румунії Сорін Кимпяну
висловив подяку за теплі слова перших леді США і Румунії на адресу румунських вчителів
та учнів, які проявили солідарність, даруючи своїм українським колегам відчуття
тепла, нормальності та стабільності. «Я також був радий почути схвальні відгуки
щодо проєкту «Освічена Румунія», спрямованого насамперед на підвищення якості
та рівності освіти, проєкт, який також може сприяти більш ефективній підтримці
дітей-біженців з України», – написав міністр у Facebook. Сорін Кимпяну високо оцінив
зусилля українських вчителів-волонтерів, а також організацій, які долучилися до
створення класів для українських дітей.

Джил Байден: Ваші люди надзвичайні!

Джилл Байден і Кармен Йоганніс у
гімназії «Уругвай» поспілкувалася з матерями-біженками та вчителями-волонтерами
з України, яких назвали справжніми героями. Перша леді США зазначила, що вона
захоплена хоробрістю українських жінок. Зі свого боку, Кармен Йоганніс сказала,
що українці завжди можуть розраховувати на допомогу Румунії: «Ми любимо вас, ви
наші друзі. Ми робимо все, щоб полегшити ваш біль і дійсно хочемо зробити все
можливе, щоб убезпечити вас.»

Українки розповіли президентським дружинам про труднощі та
жахіття, які їм довелось пережили від початку війни до прибуття в Румунію, а
також про допомогу, яку вони отримали від румунського народу. Основною темою
розмови була необхідність продовження навчання українською мовою для надолуження
дітьми втрачених через війну знань.

«Матері підуть на все заради
своїх дітей, а українські мами такі сильні і витривалі. Я вражена їхньою
хоробрістю. Я думаю, що українці дійсно знають, що ми з ними. Діти дійсно
страждали», – зазначила перша леді США перед посадкою на літак. Крім того,
Джилл Байден висловила подяку румунському народу за допомогу українським
біженцям.

«Це, надзвичайно, як у вас виникла ідея цієї школи, створеної
спеціально для українських дітей. Перед нами тут чудові мами, тому велике вам
спасибі. Я хочу подякувати першій леді Румунії за те, що ви прийняли всіх цих
людей. Ваші люди надзвичайні», – сказала Джилл Байден українським мамам і Кармен
Йоганніс.

«Ми живемо
в напружені часи і в дуже напруженій ситуації, тому дуже важливо бути єдиними.
Щиро дякую за цю можливість, за те, що ви прийшли до нас, ви дали нам надію і відчуття,
що ми можемо покластися на вас. І це дуже важливо для всіх, як для наших
українських друзів, так і для нас», – додала Кармен Йоганніс.

Дружина
президента Румунії подякувала румунам, стверджуючи, що пишається своїм народом. «Я дуже пишаюся тим, що завжди знала,
що румуни гостинні, але тепер вони так чудово прийняли цих людей. Я дякую всім,
хто причетний: НУО, волонтерам, організаціям і мушу визнати, що й представники влади
зробили чудову роботу і за такий короткий час зуміли стільки зробити для дітей,
залучити їх до навчання, змусити забути про свої проблеми та біль. Ми вас
любимо, ви наші друзі. Ми тут, щоб полегшити ваш біль і ми дійсно хочемо
зробити все можливе, щоб убезпечити вас.», – сказала Кармен Йоганніс.

Після
Румунії Перша леді США відвідала Словаччину, звідки здійснила неоголошену
раніше поїздку до України. Вона побувала в Ужгороді, де зустрілася з дружиною
президента України Оленою Зеленською.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба у пятницю 22 квітня, здійснив робочий візит до Румунії. Головню метою візиту було зміцнення румунсько-української співпраці на тлі війни Росії проти України та обговорення допомоги, яку Румунія може надати сусідній країні.

Глава української дипломатії був прийнятий премєр-міністром Румунії Ніколаєм Чуке, а також провів переговори з міністром оборони Румунії Василем Динку та зі своїм румунським колегою Богданом Ауреску.

З румунським прем’єром Дмитро Кулеба обговорив диверсифікацію маршрутів українського експорту. «Ми обговорили розвиток торгової, енергетичної та інфраструктурної співпраці, сконцентрувалися на шляхах диверсифікації маршрутів українського експорту. Вдячний Румунії за підтримку України та прийом українських біженців», – написав він у Twitter після зустрічі у Бухаресті. З 5 квітня Румунія скасувала усі вимоги щодо дозволів для українських перевізників, що має спростити логістичні проблеми в умовах війни.

Під час зустрічі Дмитра Кулеби з міністром оборони Василем Динку була обговорена безпекова ситуація на тлі війни, яку Російська Федерація розвязала проти України. Згідно з прес-релізом, опублікованим Міністерством оборони міністри розглянули останні події в Україні, Васіле Динку підкресливши «мужність та рішучість українських військових захищати свою країну». Він підтвердив солідарність румунів з українським народом та повну та беззастережну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів. «Україна та Румунія єдині у прагненні до відновлення миру та безпеки у Чорноморському регіоні та у всій Європі. Вдячний за непохитну солідарність Румунії з народом України у цей напружений час», – зазначив у свою чергу Дмитро Кулеба.

Спільна пресконференція в МЗС

22 квітня міністри закордонних справ Румунії та України Богдан Ауреску та Дмитро Кулеба дали спільну пресконференцію за підсумками зустрічі в Бухаресті.

Міністрів закордонних справ Богдан Ауреску заявив, що Румунія, як член ЄС і НАТО, є надзвичайно відповідальною державою, яка має намір виконувати свої міжнародні зобовязання і підтримуватиме свого партнера – Україну в усіх сферах, наголосивши на подальшій рішучій підтримці Бухарестом героїчних зусиль української влади, громадян України відбити російську агресію, що є грубим порушенням усіх міжнародних зобов’язань, взятих на себе Росією. «Ні Румунія, ні Україна, ні міжнародне співтовариство не можуть погодитися з порушенням міжнародного правопорядку, заснованого на правилах, що означало б навязування свавілля силою. З цієї нагоди також висловлюю свої співчуття у звязку з втратою людських життів, стількох людських життів, які були втрачені під час цієї незаконної агресії, та глибокий жаль за масштабні руйнування в Україні, які мають глибокий негативний вплив на життя українського суспільства. Людські трагедії, жахи, страждання, які переживає український народ, обєднали нас, весь світ, у скорботі. Ми підтримуємо український народ.»

Російські військові злочинці мають бути покарані

Богдан Ауреску сказав, що Румунія зробить усе можливе аби усі причетні до масових вбивств мирних жителів України були притягнені до відповідальності. «Тому звірства та військові злочини, злочини проти людяності, геноцид не можуть залишитися непокарними і Румунія активно підтримує зусилля міжнародного співтовариства щодо розслідування цих порушень міжнародного права, прав людини, міжнародного гуманітарного права. Як відомо, уряд Румунії вирішив зробити добровільний фінансовий внесок до Міжнародного кримінального суду для підтримки розслідування в Україні.»

Румунія надає прихисток українцям

Глава МЗС Румунії нагадав, що з самого початку російського вторгнення румуни тепло зустріли і надали допомогу та прихисток українцям, які були змушені тимчасово покинути свої домівки через напад Росії. «Станом на сьогодні до нашої країни вїхало понад 800 тисяч українських біженців. Цим людям, в тому числі тим, хто залишився в Румунії, була надана допомога на суму понад 63 мільйони євро. Йдеться, зокрема, про безкоштовний доступ до медичних послуг, освіти (понад 1600 дітей вже зареєстровані в румунській системі, студентів приймають румунські університети), так само були вжиті заходи підтримки дітей, які перебувають у особливих ситуаціях, забезпечення безкоштовного транспорту в Румунії, відкриття ринку праці, у Румунії після початку вторгнення вже працюють понад 2000 громадян України.»

Богдан Ауреску запевнив свого українського візаві, що всі громадяни України, які знайшли прихисток у Румунії, мають можливість продовжити, за даних умов, нормальне життя, доки умови не дозволять їм безпечно повернутися в Україну.

Бухарест підтримує європейську перспективу України

Після перемоги України, Румунія приєднається до міжнародних зусиль з реконструкції українських міст і сіл, з відновлення інфраструктури, сказав Богдан Ауреску. Міністр також повторив, що Румунія рішуче підтримує європейську перспективу України. «З цієї нагоди я хотів би привітати Україну з відправленням відповідей на першу частину опитувальника для вступу до Європейського Союзу і я хотів би ще раз підкреслити, що Румунія надзвичайно сильно підтримує європейські прагнення України та надання європейської перспективи дружній сусідній державі. На рівні Європейського Союзу, як на зустрічі глав держав і урядів, так і на зустрічах міністрів закордонних справ, в яких брав участь, я постійно доводив і стверджував, що Європейський Союз повинен проявити своє далекоглядне бачення, проявити мужність, дати Україні, а також Республіці Молдова та Грузії сигнал, якого вони чекають, а саме, що вони мають право стати повноправними членами Європейського Союзу.»

Чим швидше буде процес вступу, тим краще, і Румунія підтримає ці кроки, як України, так і Республіки Молдова, а також Грузія, з тим, щоб вони якомога швидше приєдналися до великої європейської родини.

Війна в Україні – це битва за можливість жити в мирі

Своєю чергою, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба знову наголосив на тому, що Росія не планує зупинятися на Україні та, в разі перемоги у війні з Україною, нападе на інші країни Європи. «Те, що зараз відбувається, – це не лише чергова спроба Росії зберегти свій вплив у цій частині Європи, у Чорноморському регіоні, не лише спроба зупинити Україну, це й фінальна битва. Остаточна битва за права всіх європейських народів. Мова йде не лише про Україну, а й про Грузію, Молдову, усі країни Чорноморського регіону. Це наша спільна остаточна битва за можливість жити в мирі, у процвітанні, як частина цілісної і вільної Європи.»

Допомагаючи Україні європейці допомагають собі

Я не сумніваюся, – сказав Дмитро Кулеба, – що ми виграємо цю битву! Україна переможе! Але, додав він є дві складові, які нам необхідні, щоб перемогти. Перше – це українська витривалість і мужність, а, по друге – друзі, які дійсно стоять за Україною. Поки ці два інгредієнти є, перемога стає все ближче і ближче, сказав глава українського зовнішньополітичного відомства. «І я хотів би подякувати уряду Румунії за те, що він веде дуже мудру політику, з самого початку цієї агресії, за те, що весь час підтримав Україну. Ми всі поділяємо Чорне море, а ця війна, як я сказав, також стосується майбутнього Чорноморського регіону. Наша безпека – це ваша безпека. Допомагаючи нам, ви допомагаєте й собі. Справедлива угода, яку Україна пропонує світові, проста: ви даєте нам все, що потрібно для боротьби і перемоги, а ми, натомість, стримуємо Путіна в Україні і перемагаємо його там, щоб він не наважився випробувати статтю 5 НАТО і не намагався далі розширювати свою агресію.»

Біженці з України в Румунії

І румунська громада в Україні, будучи невідємною частиною румунської культури, також бореться за свою батьківщину, за Україну, і це ще один елемент, який ще більше зближує Україну та Румунію, – сказав Дмитро Кулеба, який подякував румунам за прийом українських біженців. «Я хотів би ще раз подякувати уряду Румунії за те, що він приймає українських біженців. Ці люди могли стати жертвами російських військових злочинів, і той факт, що ви дозволили їм приїхати в вашу країну, врятувало багатьом з них життя. Тепер було б несправедливо з моєї сторони не згадати, що, звичайно, я хочу, щоб усі мої співвітчизники повернулися в Україну, і зажили новим життям, і відбудовували країну, і, сподіваюся, разом ми наблизимо цей момент, коли це стане можливим. Але треба бути обєктивними: деякі з них залишаться в Румунії і тут почнуть нове життя. Я хотів би вас запевнити, що вони будуть дуже відданими новими членами вашого суспільства, а українська громада наповнить, збагатить румунське суспільство і стане ще одним спільним знаменником між нашими країнами.»

Зброя, як гроші, любить тишу

На тлі інформації румунських та українських ЗМІ щодо можливості передачі Україні румунських МіГ-21, які Бухарест планує остаточно вивести з експлуатації, а також уживаних танків на запитання чи збирається Румунія надавати зброю українській державі Богдан Ауреску відповів, що ситуація постійно розвивається. «Я не думаю, що варто говорити про ці речі занадто багато публічно», – сказав міністр Ауреску.

Своєю чергою Дмитро Кулеба зазначив, що «Війна – це момент істини, коли усі показують своє справжнє обличчя і Румунія показала своє справжнє обличчя, обличчя друга. Вона не тільки говорила, але й діяла. Ми ніколи цього не забудемо», – сказав глава українського зовнішньополітичного відомства. «Зброя, як гроші, любить тишу і ми не коментуємо те, що ми отримуємо, звідки отримуємо, якщо про це немає офіційного публічного оголошення. Але, знову ж таки, я хотів би ще раз підкреслити, що політика Румунії після 24 лютого є мудрою, а висновки робіть самі.»

Дмитро Кулеба зазначив, що в умовах, коли українські порти заблоковані російськими мінами, Київ і Бухарест шукають альтернативні маршрути не лише по суші і по морю, а й по Дунаю, через який можуть бути переорієнтовані експортно-імпортні операції і потоки.

Художня галерея Arbor.art.room нещодавно організувала у Бухаресті благодійну виставку для збору коштів на допомогу українським митцям, які знаходяться за кордоном або в скрутній ситуації унаслідок російського вторгнення в Україну. Йдеться про виставку «Поранена душа. Ольга Ковтун», на якій були представлені цифрові версії картин української художниці Ольги Ковтун, яку доля примусила покинути батьківщину і завела до Чорногорії.

У галереї були виставлені цифрові репродукції картин художниці, які мали змогу придбати відвідувачі, а кошти, виручені від їх продажу були передані Ользі Ковтун, котра у свою чергу переказала частину з них Національній спілці художників України, голова, якої Костянтин Чернявський звернувся нещодавно до людей світу із закликом підтримати митців та культуру України, які знаходяться зараз в скрутному становищі.

Через війну багато українських митців знайшли прихисток в Європі, залишивши коханих, батьків, братів, друзів та мистецькі майстерні. Серед них і Ольга Ковтун, яка забрала дочку і втекла від російської агресії. «Це виставка, ну не зовсім моїх робіт, це виставка принтів моїх робіт, тому що всі роботи залишилися в Україні. Пані Вікторія Надь-Вайда запропонувала зробити таку благодійну виставку і підтримати Національну спілку художників України, яка зараз збирає кошти для художників з найбільш постраждалих міст України, а я погодилася, щоб мати змогу якось допомогти своїй країні, хоча зараз там не знаходжуся. Називається виставка «Поранена душа» тому що це дуже боляче, що зараз трапилось і дійсно, мабуть у кожного українця душа поранена тим, що зараз відбувається в Україні. І, чесно кажучи, я ще не знаю наскільки ми зможемо це пережити і як це вплине на кожного з нас. Як я сказала, виставка складається з принтів робіт, роздрукованих майже в натуральний розмір. Можливо це не зовсім те, до чого ми звикли, адже живопис дійсно краще дивитися в живу, але в в умовах нинішніх реалій це мабуть найкращий варіант, який міг відбутися зараз. На виставку прийшло чимало відвідувачів, були продажі, є замовлення, щоб роздрукувати ще деякі принти, але деякі з них все ще залишились в галереї і я маю надію, що кожна виставлена робота, рано чи пізно, знайде свій дім. Наразі мені важко сказати чи я планую провести інші виставки, зараз я знаходжусь в такому стані, що мені важко щось планувати. Але, якщо мені щось запропонують, я напевно погоджусь. Дуже багато людей мені пишуть, купляють мої цифрові файли, щоб підтримати в цей складний час.»

Кураторка виставки Вікторія Надь-Вайда сказала, що ця виставка є проявом солідарності з митцями із сусідньої України, які були змушені тікати і шукати прихисток в інших країнах. Вона розповіла, що в художній галереї Arbor.art.room представлені друковані репродукції творів української художниці. «Отже мова йде про Ольгу Ковтун. Ми були знайомі у Facebook, а 15 березня я прочитала пост, в якому вона подякувала своїм підписникам за слова підтримки і за інтерес до її картин, які люди були готові купити, щоб допомогти їй. Але вона сказала, що всі її картини, як і багатьох інших художників, залишилися в майстерні, в її випадку – в Києві. А вона з дочкою знайшла прихисток в Чорногорії і може, за певну суму грошей, запропонувати свої роботи лише в цифровому форматі. Тоді я подумала звязатися з нею і запропонувати їй більше, ніж просто купити її роботу в цифровому форматі, зробити тут, у Бухаресті, невелику виставку, популяризувати її, представити її творчість, зробити і представити якісні репродукції. Подумала, що краще показати людям панельну виставку, аби вони мали уявлення про те, як виглядають картини художниці в оригінальному розмірі, навіть якщо це не оригінал. І хоча Ольга створює неймовірні ікони, виконані в стилі бароко та натхненні фламандським мистецтвом, я вирішила зосередитися на темі українського фольклору, українського вбрання та квіткових композицій і так зуміла провести прекрасну виставку з 17 робіт Ольги. Усі, як я вже сказала, в оригінальному розмірі картини, а ті, хто хоче підтримати художницю, можуть купити принт або попросити художницю твір у цифровому форматі, а потім роздрукувати його у бажаному розмірі. Я дуже сподіваюся, що люди зрозуміють, що виставка організована на знак солідарності та підтримки української художниці, а Ольга, до того ж, вирішила половину отриманих коштів, передати на потреби інших художників з України, які перебувають у скрутному становищі. І я бачила, що голова Національної спілки художників України також відреагував і сказав, що ці гроші також підуть на потреби українських митців, у тому числі, які втратили житло через обстріли та бомбардування.»

Ольга Ковтун народилась 7 лютого 1983 року в м. Житомир. У 1997-2002 роках навчалася у Державній художній середній школі ім. Т.Г.Шевченка. З 2002 року по 2008 рік навчалася у Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури (факультет живопису), отримала ступінь магістра мистецтва. У 2004-2008 роках навчання, а з 2008 по 20011 роки була асистентом-стажером в майстерні монументального живопису та храмової культури професора Миколи Андрійовича Стороженка. З 2006 року членкиня молодіжної організації спілки художників України, а з 2010 року – спілки художників України. До війни жила і працювала в Києві.

Вікторія Надь-Вайда розповіла й про індивідуальний стиль художниці Ольги Ковтун: «Вона закінчила сильну академічну школу, київську. Її твори виконані під впливом фламандського мистецтва, бароко та візантійської іконографії. Це все, що я можу сказати про її стиль. Працює вона дуже-дуже акуратно, кожна деталь дуже добре виконана. Твори написані олією на полотні і навіть олією на дереві.»

Кураторка виставки «Поранена душа. Ольга Ковтун» сказала, що в майбутньому будуть і інші проєкти підтримки українських митців, розповівши й про інші прояви солідарності з художниками з України. «У цей період багато художників малюють картини на тему мирного життя, використовують українську символіку. Багато з них продають свої роботи для збору коштів на підтримку українських художників. І я бачила такі проекти тут, у Бухаресті, тобто усі роблять все, що можуть зробити, аби допомогти іншим. Навіть і моральна підтримка, не лише фінансова допомога, потрібна зараз українським художникам.»

З 12 березня по 3 квітня у столиці Румунії понад 75 румунських та українських митців закликали до миру, виступаючи проти війни в Україні, проти війни загалом, проти всієї зброї вбивства та людської гордовитості, що породжує війну. Вони представили свої твори в рамках благодійної виставки «Бомби і люди: митці проти війни», кураторами якої виступили Ралука Іларія Деметреску та Данієль Лоаґер, котра пройшла у нетрадиційній галереї «Celula de Arte/Мистецька камера» та в культурному центрі «Carol 53». Переважну частину зібраних коштів організатори використали для забезпечення підтримки громадян України, які найбільше страждають від війни.

А з 14 квітня по 9 червня ц.р. у бухарестській галереї «Катінка Тебекару» буде представлена нова виставка під назвою «Надзвичайний стан», кураторкою якої є Леся Кульчинська. На виставці буде представлено твори 13 сучасних українських художників, 8 з яких досі живуть в Україні, а 5 переїхали до Європи з самого початку російського нападу 24 лютого 2022 року. «Надзвичайний стан» – це одна з перших сучасних виставок такого роду, яка представляє твори художників з України, проти якої Росія веде повномасштабну війну. Це лише початок подібних ініціатив, за допомогою яких українські митці невпинно виступають проти війни через мистецтво, – зазначають організатори.

Президент України Володимир Зеленський у понеділок звернувся до румунського парламенту та народу. Перед початком спеціального засідання двох палат румунського парламенту від імені усіх румунських депутатів і сенаторів, представник української меншини у законодавчому органі, голова Союзу українців Румунії Микола Мирослав Петрецький закликав, румунською та українською мовами, своїх колег та присутніх у залі вшанувати хвилиною мовчання пам’ять усіх загиблих на війні в Україні.

Президент Володимир Зеленський розповів, що щойно повернувся з Бучі, міста звірств російських військ, які викликали жах і реакцію твердого осуду в усьому світі. На початку його звернення до румунських парламентарів на великому центральному екрані пленарної зали було показане відео жахів війни: трупи на вулицях, зруйновані будівлі, братські могили… «Назва нашого міста Буча тепер назавжди увійшла в світову історію. В історію воєнних злочинів. В історію винищення людей. Станом на цей час відомо більш ніж про триста закатованих, розстріляних чи інакше убитих мирних людей в Бучі. Звичайних мешканців звичайного міста поруч з Києвом. Їм звязували руки за спиною, убивали пострілом в потилицю або в око, убивали просто на вулицях. Давили військовою технікою цивільні автівки. З людьми! Ґвалтували жінок і дівчат… І це тільки почалось розслідування. Ще зібрані не всі свідчення. Ще виявлені не всі поховання. Ще оглянуті не всі підвали, в яких російські військові катували людей. Є всі підстави припускати, що кількість убитих мешканців Бучі та інших українських міст поряд буде значно більшою, ніж те, що ми знаємо сьогодні.»

Президент Зеленський у своїй промові провів паралель між колишнім комуністичним диктаторським режимом Ніколая Чаушеску, заснованим на залякуваннях і репресіях, і «неадекватними людьми» в Росії, «які втратили будь-який звязок з реальністю і готові пожертвувати мільйонами життів для того, щоб втілити свої божевільні ідеї.» «У 1989 році нарешті завершив своє життя Ніколає Чаушеску. Довгі роки було зрозуміло, що ця людина втратила адекватність. Було зрозуміло, що він, його дружина, оточення, його «Секурітате» тягнуть вашу країну і людей вниз – до страждань, до бідності, до ізоляції не просто від усього світу, а від усього передового, що є у світі. Той режим тримався лише на залякуванні і репресіях, на жорсткій силі та на обмані. Нічого світлого у ньому не було. Румунський народ повстав і захистив себе, врятував себе. Скинувши неадекватну владу. Бо це був єдиний шлях. Чаушеску, його дружину, оточення і його «Секурітате» неможливо було ні в чому переконати. Так само неможливо переконати зараз в Росії і тих, хто пропагує війну. Хто віддає злочинні накази. Хто розробляє плани геноциду Українського народу і знищення Української держави.»

Володимир Зеленський додав, що світ має змусити Росію шукати миру з Україною та з усією Європою. Для цього, сказав він, – Росію слід позбавити усіх ресурсів, передусім фінансових і економічних. «Кожен з вас розуміє, що Україна – не остання ціль російської агресії. Війська окупантів вперто намагаються обійти наше місто Миколаїв, щоб спробувати захопити Одесу. А від Одеси – один крок до Молдови. Російські державні пропагандисти давно кажуть про те, що Молдова також є ціллю для російської експансії. Тому оборона українцями власної держави – є фундаментальною передумовою безпеки і незалежності для Молдови. А отже передумовою миру в усьому великому регіоні Дунаю. Зараз саме на території України вирішується доля всієї східної і центральної Європи, Чорноморського регіону. Тому захистити свободу України і українців – це гарантувати безпеку Європі.»

Президент України подякував румунському народу за допомогу українським переселенцям і запросив Румунію долучитися до відновлення України після війни. Він сказав, що після війни хотів би розпочати з Бухарестом дііалог щодо всебічного захисту української спільноти в Румунії та румунської – в Україні. «Впевнений, що Румунія та румунські компанії візьмуть участь також і в програмі відновлення України після цієї війни. Ми пропонуємо нашим партнерам в Європі взяти шефство над містом, регіоном чи галуззю, які постраждали від агресії Росії. Ваш потенціал, ваша внутрішня сила можуть створити новий зразок лідерства у розбудові цивілізованого і мирного життя. Я щиро вдячний усьому Румунському народу за добре ставлення до українських переселенців, які знайшли безпеку на вашій землі. Сподіваюсь, нам разом вдасться якнайшвидше створити такі умови, коли Росія все ж відмовиться від війни, а отже наші люди зможуть повернутися додому, в Україну. А цей досвід допомоги у надзвичайних обставинах, взаємної поваги, добра між нашими людьми вже став основою для ще більшого зближення наших держав. Як тільки ситуація це дозволить, хочу розпочати з вами діалог про нову всеохоплюючу угоду, яка гарантує абсолютний захист і всебічний розвиток нашим національним меншинам – українській спільноті в Румунії та румунській спільноті в Україні.»

Своєю чергою румунські лідери сказали, що Росія має бути повністю ізольована з економічної точки зору. «Комусь може здатися, що це занадто жорстке рішення, але я вважаю, що жодна відповідь не є достатньо жорсткою з огляду на звірства, скоєні проти України», – заявив спікер Сенату Румунії Флорін Кицу, який наголосив, що війна, яку Путін розв’язав в Україні не має виправдання і ми зобовязані зупинити її всіма засобами. «Те, що зараз відбувається в Україні, неприпустимо. Володимир Путін – злочинець, який порушує усі закони, усі міжнародні договори. Він повів Росію в незаконну війну. Бучанська різанина не має залишитися безкарною! (…) Тому ми зобовязані не залишатися пасивними! Щоб йти вперед у наших зусиллях зупинити Росію, нам потрібно зробити більше, набагато більше! Вся Європа має робити більше! Бо щогодини, коли ми говоримо про те, що добре, а що погано, в Україні вбивають літніх осіб, дітей, жінок, невинних мирних жителів.»

Голова Палати депутатів Марчел Чолаку сказав, що Україна переможе, і ця перемога важлива як для європейського майбутнього України, так і для європейського курсу Республіки Молдова. Успіх України стане перемогою свободи, демократії та європейських цінностей у цьому регіоні Європи, сказав спікер нижньої палати румунського парламенту. «Війна – це трагедія, від якої ніхто не виграє. Всі програють! Війна несе лише смерть, страждання та знищені долі. Тому я хочу згадати й про етнічних румунів з Чернівців, Одеси, з усієї України. Румуни в Україні зараз борються за свободу країни, в якій вони живуть і виховують своїх дітей. І я вважаю, пане президенте, що це найщиріший вираз глибокого звязку між нашими народами. Ваша мужність і мужність громадян України, незалежно від етнічної приналежності, гідність та рішучість, з якою ви боретеся за свободу і за право вирішувати свою долю, є прикладом для всього світу.»

Занадто багато людей загинуло під час цієї війни в Україні, – заявив в понеділок на спеціальному засіданні парламенту і прем’єр-міністр Ніколає Чуке. «Занадто багато людей втратило життя. Інші були змушені тікати через жорстокі бомбардування і звірства російських військ проти мирних жителів, шкіл, лікарень, театрів. Звірства в Бучі, про які ми дізналися вчора, коли українські війська звільнили окуповані райони навколо Києва, сколихнули нас усіх. Усі винні в цих нелюдських діях проти мирного населення мають бути притягнуті до відповідальності міжнародними кримінальними судами і ми зробимо все, що в наших силах, щоб винні були покарані.»

У Румунії всі, від державних установ і до волонтерів та пересічних громадян, активно допомагають як Україні, так і її громадянам, які були змушені тікати за кордон від війни. Біля аеропорту поблизу Сучави вже запрацював потужний хаб, у який прибуває гуманітарна допомога зі всього Євросоюзу та з різних країн світу. У суботу ввечері до Сучави (північна Румунія) прибув гуманітарний конвой з Франції, утворений з 16 карет швидкої допомоги, 11 пожежних машин та 23 автопотягів з гуманітарним вантажем медичного призначення – засобами індивідуального захисту, висувними пожежними драбинами, пожежними рукавами, медичним обладнанням тощо, які вже були передані українській стороні. Біля пунктів пропуску через румунсько-український кордон працюють сотні волонтерів, які безкоштовно допомагають українцям з харчуванням, одягом, перекладом, перевезенням та розміщенням.

До тепер у Румунію вїхало понад півмільйона українських біженців, але лише 4300 звернулися з проханням про отримання захисту Румунської держави. Раніше Президент Клаус Йоганніс висловив готовність офіційного Бухареста прийняти всіх українців, які потребують прихистку, а уряд оголосив, що може забезпечити житлом 400 000 біженців, що значно перевищує кількість тих, хто залишилися в Румунії. На рівні кабінету міністрів була створена спеціальна робоча група з питань допомоги біженцям з України. 18 березня набула чинності Постанова Уряду Румунії № 367 про створення необхідних умов для забезпечення тимчасового захисту іноземців. Надання тимчасового захисту є способом, в який румунська держава намагається якнайшвидше відреагувати на масовий наплив на територію Румунії переселенців з України, шляхом спрощення процедур працевлаштування та забезпечення доступу до соціальної та медичної допомоги. Йдеться, між іншим про надання права на проживання, доступ до ринку праці, медичну допомогу та доступ до освіти для дітей і підлітків, які не досягли 18 років.

Українці, котрі через російську агресію прибули до Румунії або перетинають її транзитом до інших країн, забезпечуються безкоштовною медичною допомогою, в тому числі щодо лікування хронічних захворювань. Більше того про забезпечення безкоштовного лікування переселенців з України повідомили й багато румунських мереж приватних клінік чи лікарень.

Міністр охорони здоровя Румунії Александру Рафіла днями заявив, що очолюваним ним відомством встановлено усі рамки необхідні для надання медичної допомоги всім особам, які прибули з України. Він додав, що кількість звернень українців до закладів охорони здоровя невелика. «До служби швидкої допомоги надійшло 107 звернень, 177 осіб звернулися до відділень невідкладної допомоги, близько 80 осіб зараз госпіталізовані в лікарнях Румунії. Одним із елементів, який нас особливо цікавить, є можливість оцінки біженців, коли вони прибувають до центрів, організованих повітовими інспекторатами з надзвичайних ситуацій та органами місцевого самоврядування, щоб якнайшвидше виявити людей, особливо дітей, якщо вони мають інфекційні захворювання. Ми перебуваємо напоготові, але поки що не маємо особливих проблем з цієї точки зору і не варто перебільшувати загрозу виявлення випадків поліомієліту чи дифтерії в Румунії.».

Фахівці в сфері охорони здоровя стежать за ситуацією в країні щодо ймовірності захворювання на кір чи поліомієліт. Україна стикається зі спалахами кору вже кілька років, і три випадки з дев’яти підозр підтвердилися серед біженців, які прибули до Румунії. Міністерство охорони здоровя повідомляє, що усі українські діти мають право отримати безкоштовну профілактичну вакцинацію, відповідно до Національного календаря профілактичних щеплень.

Іншим пріоритетним напрямом дій румунської влади є діти, в тому числі шкільного віку, для яких офіційний Бухарест розглядає різні варіанти забезпечення можливості продовження навчання у румунських навчальних закладах. Міністерство освіти розробило процедуру, за якою українські школярі можуть зареєструватися як слухачі. Тобто вони можуть відвідувати заняття без необхідності складання іспитів. Для цього на рівні кожного повіту були створені спеціальні комісії, до складу яких входять генеральний інспектор, два інспектори, два вчителі, консультант та психопедагог.

Про це розповів міністр освіти Сорін Кимпяну: «З майже 79 тисяч біженців, які залишилися на території Румунії, понад 40%, точніше 43% є неповнолітніми. Є 33 691 неповнолітній. З них понад 24 тис. шкільного віку. Я мав зустрічі як з українськими школярами, так і з вчителями з України. Після цих дискусій стало дуже зрозуміло, що є дві категорії учнів. Перш за все, є ті школярі, які хочуть і подали заяву на те, щоб стати «слухачем» в румунській системі освіти, за румунською навчальною програмою. Минулого тижня до румунських шкіл вже було зараховано 601 учня. На даний момент в румунських школах навчається 810 учнів, а ще 330 заяв мають бути розглянуті найближчим часом, тобто загалом йдеться про 1140 дітей. Отже цього тижня в румунських школах за румунською програмою навчаються 1140 учнів із майже 34 тисяч. Друга категорія, яка є найчисельнішою, – це українські школярі, які хочуть продовжити навчання за українською програмою. Для цього їм потрібна матеріально-технічна підтримка, насамперед з боку румунських шкіл, йдеться про приміщення, про електронне обладнання, яке їм буде надане. Це рішення, безумовно, повязане з тим, що українська влада оголосила про призупинення національних іспитів цього року. Досить відвідувати онлайн-уроки, щоб отримати атестат, незалежно від того, чи мова йде про повну чи неповну середню освіту.»

У Бухаресті вже запрацювали перші безкоштовні початкові класи для українців, які зупинилися в столиці Румунії, створені за ініціативи вчителів-волонтерів початкової школи «Острівець» з Одеси. Необхідне приміщення для 227 українських дітей надав Національний коледж ім. Міхая Вітязула. Уроки тривають з понеділка по пятницю, з 15:00 до 18:00, а діти вивчають такі предмети як: «Математика», «Я досліджую світ», «Навчання грамоти», Англійська мова за програмами Новою української школи та Cambridge Primary Curriculum. Крім цього за словами Соріна Кимпяну діти з України можуть вчитися українською й в румунських школах де вже викладається українською мовою, в населених пунктах компактного проживання етнічних українців Румунії. Йдеться про 45 шкіл і 10 ліцеїв, де викладається українська мова, в тому числі український педагогічний ліцей ім. Тараса Шевченка у місті Сігету Мармацієй. Ці навчальні заклади знаходяться у 8 повітах: Марамуреському, Сучавському, Сату-Марському, Ботошанському, Тулчанському, Арадському, Тіміському та Караш-Северінському. Міністр Сорін Кимпяну зазначив. «Ми маємо майже 200 вчителів у 55 школах Румунії, де є можливість викладати українську мову та можливість викладати інші предмети, такі як математика, фізика, хімія українською. Разом з цими румунськими вчителями на рівні кожного повіту вже почали діяти спеціальні комісії з розподілу українських учнів і залучаються вчителі з України з-поміж біженців, котрі бажають викладати в румунських школах у класах для українських дітей.»

Уряд вжив заходів для полегшення доступу громадян України до ринку праці Румунії. Міністерство праці спростило процедури надання права перебування та праці в Румунії для громадян України, які були змушені виїхати з України, не маючи можливості подати заяву на отримання візи в румунських дипломатичних представництвах та не мають при собі дипломів/кваліфікаційних сертифікатів. Таким чином, громадяни України, які законно вїжджають на територію Румунії, котрі не вимагають форми захисту відповідно до Закону про притулок в Румунії, можуть влаштуватися на роботу без дозволу на працевлаштування. У той же час багато роботодавців готові брати на роботу громадян України. Румунські компанії оприлюднили численні оголошення для громадян України про понад 3000 вакансій відколи рекрутингова платформа BestJobs запровадила спеціальний ярлик «Ukrainian friendly UA», за допомогою якого роботодавці можуть запропонувати підходящу роботу для українських біженців. Найбільше вакансій є у сферах телекомунікацій (18%), інженерії (23%), продажів (8%), бухгалтерії (8%) та HoReCa (готелі, ресторани, кавярні) (6%). Громадяни України, які шукають роботу, можуть знайти оголошення, позначені спеціальним ярликом і перекладені на українську мову для зручного доступу.

За словами державного секретаря Міністерства праці Крістіана Васілкою зростає кількість українських біженців, які знайшли роботу в Румунії. «На сьогодні у Румунії є 3286 трудових договорів з громадянами України, що на 728 більше, ніж станом на 24 лютого, коли почався конфлікт. Крім цього маємо 355 громадян України, які зареєструвалися в повітових агентствах зайнятості та професійної підготовки у пошуку роботу. Наразі вони отримують консультації, щоб, у залежності від того, що вміють робити, вони були спрямовані на відповідну роботу. У Румунії також є 143 компанії, які запропонувати 3135 вакансій для громадян України.»

Крім того, щоб урятувати свій бізнес від обстрілів, деякі українські компанії розглядають можливість вивезення працівників та обладнання у Румунію.

Прем’єр-міністр Ніколає Чуке засудив військові злочини Росії в Україні. У п’ятницю, 18 березня, під час дебатів, організованих Аспен Інститутом та Німецьким фондом Маршалла, Ніколає Чуке заявив, що російські бомбардування Маріуполя, Херсона, Харкова чи Києва, схожі на руйнування в Грозному та Алеппо.

«Це справжні злочини проти людяності, військові злочини, як характерний прояв дій Росії проти Демократії, проти Заходу, проти Світу», – сказав глава румунського уряду, ствердивши, що це неприпустимо за жодних обставин: «Війна повернулася на передній план європейської історії, а міжнародне право було поміщено в дужки вторгненням Росії в Україну, абсолютно неспровокованим, невиправданим, незаконним, що порушує всі міжнародні норми та світовий порядок, заснований на правилах. Неприпустима агресія, що спричинила величезні страждання, потоки біженців, кількість яких перевищила 3 мільйони людей, руйнування будинків, лікарень, пологових будинків, дитячих садків та шкіл, на кшталт того, що було в Грозному, Алеппо, Східній Гуті. Сьогодні всі ці жахіття війни ми бачимо в Маріуполі, Херсоні, Харкові чи Києві.»

Премєр-міністр заявив, що навіть якщо наряду з іншими країнами світу, потерпає він наслідків пандемії на економіку, на яку наклалася енергетична криза, спричинена війною, яку Росія розвязала 24 лютого в Україні, Румунія відкрила свої кордони для переселенців з України, і надалі прийматиме всіх, хто тікає від війни. Він підкреслив, що ЄС показав свою згуртованість і єдність. «На відміну від 2015 року, коли мільйон мігрантів з Близького Сходу сколихнув Європу і спричинив загрозу розколу, нинішня криза українських біженців показала протилежне, солідарність і непорушність. І в Румунії пересічні люди приєдналися до неурядових організацій, релігійних організацій, органів місцевого самоврядування та державних установ, щоб підтримати, допомогти, нагодувати, розмістити та перевезти тих, хто цього потребує. Румунія мала на своїй території півмільйона українських біженців. До них слід додати ще кілька десятків тисяч громадян інших держав, яких війна застала в Україні, котрі перетнули нашу країну і потребували допомоги, щоб повернутися на свою батьківщину.»

У Румунії майже всі виявили широку солідарність з Україною і тепло прийняли українських біженців. Ми стали свідками зразкової, відкритої, часто емоційної співпраці між пересічними людьми, громадськими організаціями, державними установами, волонтерами, приватними компаніями. Водночас крім надання Україні боєприпасів та військової техніки, Румунія інвестувала майже 3,5 мільйона євро в гуманітарну допомогу та побудувала у місті Сучаві великий логістичний хаб для прийняття та доставки в Україну гуманітарної допомоги, яка прибуває з різних куточків світу, – зазначив Ніколає Чуке. «Мова йде про біженців, але й про українців, які залишилися у своїй країні, яким потрібна їжа, пальне та ліки. По суті, цим хабом ми підтримуємо й їх та переправляємо на територію України усе необхідне обладнання та продукти і товари першої необхідності, які вкрай потрібні громадянам України, котрі залишилися вдома для захисту своєї країни. Разом з нашими союзниками по НАТО, по Європейському Союзу, з державами світу, ми готові продовжувати підтримувати ці зусилля.»

Глава румунського уряду нагадав, що Росія своїми діями порушує всі норми міжнародного права, в тому числі статут Організації Обєднаних Націй, метою діяльності якої є підтримання та зміцнення миру і міжнародної безпеки, а також розвиток співробітництва між державами світу. Сьогодні Росія, держава-засновник ООН та постійний член Ради безпеки ООН, після нападу на іншу суверенну державу, вчиняючи воєнні злочини і атакуючи мирних жителів, фактично опинилася у міжнародній ізоляції, – сказав премєр-міністр Ніколає Чуке. «Голосування у Раді Безпеки ООН за резолюцію щодо України означало 11 голосів «за», три утримання і один голос «проти», звичайно, Росії. На Генасамблеї ООН 141 держава проголосувала за резолюцію, яка засуджує російську агресію і лише п’ять держав проголосували проти: Росія, Білорусь, Сирія, Північна Корея та Еритрея. Результат голосування переважної більшості держав, свідчить про глобальну єдність та згуртованість перед лицем цієї масштабності знищувальної війни, яка відбувається у 21 столітті, якої, безумовно, ніхто з нас не очікував. Санкції, запроваджені одноголосно, послідовно і беззастережно, досягли немислимого рівня, що демонструє відхилення Росії від міжнародних правил і той факт, що вона мусить платити за цю загарбницьку війну.»

У нинішньому контексті Румунія вирішила збільшити оборонні витрати з 2% до 2,5% ВВП, починаючи з наступного фінансового року. Водночас Бухарест продовжує наполягати на важливості посилення східного флангу НАТО, задля посилення стримування й захисту союзників у звязку з діями РФ. Крім цього офіційний Бухарест бере активну участь у зусиллях країн ЄС з максимального скорочення енергетичної залежності від Росії. У звязку з цим Ніколає Чуке заявив: «Румунія доклала всіх цих зусиль і побудувала свою політичну та військову стійкість на основі власних зусиль, а також шляхом створення бойової групи на основі активації, уперше СРН, Сил реагування НАТО, збільшення присутності США та НАТО у нашій країні, шляхом збільшення оборонного бюджету до 2,5% та численних адекватних заходів підготовки в перспективі розвитку подій на східних і північних кордонах нашої країни, а також на Чорному морі. І постійний пошук альтернативних джерел енергії також є частиною цих зусиль. Дипломатичні дії з Болгарією та Грецією щодо вертикального коридору та інтерконектора Болгарія-Греція, переговори з Туреччиною щодо транзиту газу, спроба укласти договір на поставку скрапленого газу на термінал Александрополіс – усе це частина тих самих зусиль щодо підвищення стійкості.»

З іншого боку минулого тижня міністр закордонних справ Богдан Ауреску заявив, що є ознаки того, що Росія вчинила військові злочини в Україні, і сказав, що Румунія разом з 38 іншими державами звернулася до Міжнародного кримінального суду з проханням розпочати розслідування усіх обставин дій, які вчиняють російські війська проти мирних жителів України. У ефірі румунського телебачення глава румунського зовнішньополітичного відомства заявив, що «якщо подивитися на всю інформацію, яка є публічною і надходить з театру воєнних дій в Україні, після військової агресії Російської Федерації, можна побачити серйозні ознаки того, що під час цього конфлікт були вчинені військові злочини», – сказав Богдан Ауреску.

«Як юрист і викладач міжнародного права я твердо вірю в міжнародне правосуддя. Саме тому Румунія разом з 38 іншими державами 2 березня звернулася до Міжнародного кримінального суду, до прокурора Міжнародного кримінального суду, з проханням розпочати розслідування щодо можливого вчинення воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду, в тому числі під час нинішніх воєнних дій в Україні», – зазначив глава МЗС Румунії.

Він нагадав, що прокурор Міжнародного кримінального суду вже розпочав розслідування за запитом України щодо попередніх дій Росії, які мали місце або у звязку з так званим Євромайданом, у період між листопадом 2013 та лютим 2014 року, а також після цього без обмежень у часі, включаючи можливі злочини, скоєні на сході України, котрі тепер охоплюють і період війни, яку Російська Федерація розв’язала і веде проти України.

У понеділок, 14 березня,
прем’єр-міністр Ніколає Чуке провів комплексну зустріч з представниками органів державної
влади, а також з представниками громадянського суспільства та міжнародних
організацій, які займаються управлінням потоком українських біженців, які
опинилися у Румунії через війну, яку Росія веде проти України. Під час зустрічі,
яка пройшла в змішаному очно-дистанційному режимі, були представлені та обговорені
основні заходи, останні дані щодо біженців та їх кількості, озвучені різні проблем
та можливі рішення.

Меделіна Турза, державний радник при Канцелярії
прем’єр-міністра, висловила необхідність тісної співпраці між державними
структурами, неурядовими організаціями та волонтерами та подальшої координації
гуманітарної допомоги спільними зусиллями. «Представники громадських
організацій говорили про необхідність покращення співпраці з місцевою владою та
про необхідність надання доступу до ресурсів. Для всіх цих речей були визначені
рішення та можливі заходи, щоб прийти на допомогу тим, хто працює з нами та
взаємодоповнювальній основі. Що стосується міжнародних організацій,
прем’єр-міністр Румунії та координаційна група Канцелярії домовилися про
проведення стратегічної зустрічі для встановлення загальних рамок співпраці та
ролі кожного міжнародного агентства, яке підтримує гуманітарні зусилля в
Румунії. Дуже важливо знати, що в усьому цьому процесі, зрештою, є три головні
дійові актори: влада, громадянське суспільство та приватні суб’єкти, і разом ми
скоординували свої дії, щоб якомога швидше допомогти біженцям. У цьому
контексті я хотіла б ще раз привернути увагу на платформу dopomoha.ro, де представлені
всі ресурси, поставлені у розпорядження українським біженцям у Румунії.»

Тим часом за рішенням румунської влади та
за підтримки Служби спеціального зв’язку на Службі екстреної допомоги – 112 та
Службі екстреної допомоги дітям – 119 у цей період працюють оператори які
володіють українською мовою. Крім цього в пунктах пропуску на кордоні було вжито заходи для запобігання протидії торгівлі
людьми, розроблено спеціальну процедуру ідентифікації осіб як на пунктах
перетину, так і в центрах прийому біженців з України.

Водночас на північному сході Румунії,
неподалік румунсько-українського кордону вже запрацював великий хаб, в який для
України прибуватиме гуманітарна допомога з Європейського Союзу та з різних
країн світу. Про це розповів голова Департаменту з надзвичайних ситуації Раєд
Арафат. «Вже прибула гуманітарна допомога з Італії, Словенії, Болгарії, крім
цього готуємо вантаж з Румунії. І все це, у співпраці з українською владою доставляють
українські вантажівки, які приїжджають, завантажуються та виїжджають до України.
Хочу сказати, що роль, яку відіграло громадянське суспільство, а особливо
волонтери, на місці, була надзвичайно важливою. Ми продовжуватимемо зміцнювати
нашу співпрацю з ними і, звісно, ​​з місцевими органами влади та всіма, хто готовий
до співпраці як на національному, так і на міжнародному рівнях.»

Щодня кількість українських біженців,
які опинилися в Румунії продовжує зростати, заявив прессекретар Уряду Румунії
Дан Кербунару, який додав, що особлива увага зараз приділяється дітям. «Можу
сказати, що за останніми даними у Румунії знаходяться 75 081 громадянин
України, з них 29 385 дітей. Діти є першими у списку наших пріоритетів як з
точки зору втручання державних органів на центральному чи місцевому рівнях, так
і в об’єднанні зусиль з громадянським суспільством, спеціалізованими румунськими
НУО та міжнародними організаціями.»

Діти дошкільного та шкільного віку з
Україні можуть ходити до румунських навчальних закладів. Вони матимуть статус
слухача і будуть внесені до тимчасових класних журналів. За бажанням вони можуть
брати участь у таких освітніх заходах: – слухач, на своєму рівні
навчання/групи/класу; – позакласні заходи, без отримання статусу слухача; -
психолого-педагогічна допомога та консультаційна діяльність. Слухачем
вважається учень, який відвідує заняття у школі без зарахування і без складання
іспитів.

Про зусилля спрямовані на захист українських
дітей-біженців розповіла і голова Національного управління з питань захисту
дітей Елена Тудор. «Найголовніше, що найближчим часом, напевно, через день,
максимум два, у нас буде дуже чітка процедура реєстрації всіх неповнолітніх без
супроводу. І коли я кажу неповнолітні без супроводу, я маю на увазі
неповнолітніх, яких не супроводжує батько чи законний представник. Тож це буде
процедура реєстрації та нагляду. Вже визначені конкретні етапи, які має пройти дитина,
всі вже знають як це працює в Сіреті або Сігету-Мармацієй. Прикордонна поліція
реєструє дітей, вони проходять через безпечні простори «Blue Dot» вздовж
транзитних маршрутів, де діти та матері мають доступ до необхідних послуг. Але
можуть бути й інші громадські організації, які можуть реєструвати дітей. Потім
їх направляють до спеціалізованих служб – або їх тимчасово, до прояснення ситуації,
приймає Генеральна дирекція соціальної допомоги та захисту дітей, звідки дітей влаштовують
під опіку соціальної або інших служб, аби забезпечити їх доступ до усіх послуг:
освіти, охорони здоров’я, тощо.»

У суботу в Бухаресті відбувся найбільший
в посткомуністичній Румунії благодійний концерт, а усі зібрані кошти – понад
750 тис. євро, були перераховані Червоному Хресту Румунії для допомоги українським
біженцям. За підтримки Румунського Червоного Хреста минулими днями до України
була доставлена гуманітарна допомога, що надходить з різних куточків світу,
розповів генеральний директор
Румунського Червоного Хреста Йоан Сільвіу Лефтер. «Ми мобілізували всі наші філії,
які діють у всіх митних пунктах. На постійній основі. У той же час наші філії
по всій країні продовжують збирати гуманітарну допомогу. Я особисто відвідав усі митниці на півночі
країни. Два тижні тому, разом з Георгієм
Флутуром, головою Сучавської повітової ради, я взяв участь у дискусії з
губернатором Чернівецької області, і нам вдалося відкрити безпечний
гуманітарний коридор за маршрутом Сірет-Чернівці. Як наслідок, наразі уся
гуманітарна допомога Україні йде саме цим маршрутом. На міжнародному рівні я хотів би сказати, що
ми належимо до великої родини під назвою Федерація Червоного Хреста і Червоного
Півмісяця. Я перебуваю на постійному зв’язку з нашим президентом Франческо Рокою,
у результаті чого вже почала надходити допомога від інших національних
товариств Червоного Хреста та Червоного Півмісяця. Наразі в Україну в’їхали 44
вантажівки, 14 – від Румунського Червоного Хреста, решта – від Товариств
Червоного Хреста та Червоного Півмісяця з різних країн світу. Велика кількість
вантажівок прибула з Туреччини, гуманітарні вантажі також надіслали болгари, греки,
італійці, китайці. Очікуємо допомогу і від багатьох інших національних товариств
Червоного Хреста і Червоного Півмісяця. Як я вже сказав, уся ця допомога була відправлена
по маршруту Сірет-Чернівці, але ми розглядаємо можливість створення й інших безпечних
коридорів, плануємо наступного тижня відправити гуманітарний конвой на північ,
до Сігету-Мармацієй і, можливо, до Ісакчі,
аби якомога швидше допомогти населенню України.»

У суботу президент Румунії Клаус Йоганніс провів телефонну розмову зі своїм українським колегою Володимиром Зеленським. Серед іншого глава Румунської держави запевни свого українського колегу у повній підтримці Румунією України як на двосторонньому рівні, так і в рамках ЄС, додавши, що офіційний Бухарест подбає про всіх громадян України, які прибувають до Румунії.

У ніч проти 4 березня
Запорізька АЕС – найбільша атомна станція у Європі – загорілася внаслідок обстрілів російськими військами. Дістатися
місця загоряння й почати ліквідацію пожежі рятувальникам спершу не вдалось.
Спочатку вони не могли потрапити на місце займання через постійний обстріл і не
знали точне місце спалаху пожежі. Урешті-решт пожежникам вдалося потрапити на
територію Запорізької АЕС для ліквідації загоряння. Як виявилося унаслідок
влучення снаряду загорівся навчально-тренувальний корпус станції неподалік
першого енергоблоку. На момент захоплення на станції працював лише четвертий
реактор.

У Держатомрегулювання України повідомили, що попри наявні ушкодження
оббудови реакторного відділення енергоблока № 1, вони не впливають на безпеку
енергоблока, а решта енергоблоків зберігають цілісність. Водночас було
зазначено, що важливі для безпеки АЕС системи та елементи знаходяться в
працездатному стані, а змін радіаційного фону не було зафіксовано. Відтоді
Запорізька АЕС перебуває під контролем російських військ, проте станція
продовжує працювати на енергоблоках, забезпечуючи стабільну експлуатацію
ядерних установок, – повідомив НАЕК «Енергоатом» у своєму Telegram-каналі.

Міжнародне агентство з атомної енергетики згодом повідомило,
що після інциденту за результатами моніторингу радіаційного фону встановлено,
що він не перевищує властивий для цієї території природний фон. Але це вже
другий подібний інцидент після вторгнення Росії в Україну, перший випадок
стався в Чорнобильській зоні відчуження. Водночас це перший збройний конфлікт в
Європі проти країни з такими ядерними об’єктами.

Військові операції в районі атомних електростанцій та іншої
життєво важливої ​​цивільної інфраструктури є неприйнятними та вкрай
безвідповідальними, заявила в Раді Безпеки ООН Координаторка з політичних
питань ООН Розмарі ДіКарло. Напади на атомні електростанції суперечать
міжнародному гуманітарному праву і необхідно докласти всіх зусиль, щоб
запобігти катастрофічній ядерній аварії, – сказала ДіКарло на екстреному
засіданні Ради Безпеки ООН. Посол Росії в ООН заявив, що Росія не обстрілювала
реактори, хоча в дійсності саме російські військові, які вторглися в Україну,
намагалися незаконно взяти під контроль атомну електростанцію, яка їй не
належить.

Цей інцидент викликав серйозну стурбованість в ЄС, в тому
числі в Румунії, адже світ був за крок від наймасштабнішої техногенної
катастрофи в історії людства, якщо врахувати, що Запорізька АЕС має шість
ядерних реакторів по 1 млн кВт кожний та є найбільшою в Європі і шостою у
світі. В інтерв’ю нашій радіостанції директор з ядерної безпеки Інституту
фізики та ядерної інженерії ім. Горії Гулубея Мітіке Драгушин
розповів, що Запорізька АЕС має водно водяні енергетичні реактори, технологія
яких лежить в основі світової мирної ядерної енергетики. «На запорізькій АЕС працюють шість ядерних
реакторів, кожен з яких виробляє 1000 мегават електроенергії. Очевидно, що їхня
теплова потужність більша, щонайменше вдвічі, але кожен з цих енергоблоків має
загальну встановлену електричну потужність у 1000 мегават, це найбільша АЕС в
Європі, з 6 енергоблоками, які були введені поетапно з 1980-х років з початку Міністерством
атомної енергетики Радянського Союзу, а згодом Російської Федерації, а останній
реактор був введений в експлуатацію у 1995 році. Теплоносієм і сповільнювачем у
такому ядерному реакторі служить вода, звичайна або легка вода під тиском. Не
графіт як у випадку Чорнобильської АЕС. Графіт загоряється дуже повільно, але
після спалаху його дуже важко загасити. Це велика різниця. Після Чорнобиля
конструкцію вдосконалили і над реактором з’явився міцний бетонний купол, якщо в
активній зоні щось станеться, щоб утримати вміст радіонуклідів всередині.»

У цій ситуації постає запитання, а що станеться якщо взяти
крайню ситуацію, найгірший сценарій, влучення ракети у такий реактор або, якщо
на нього впаде літак і зруйнує всі системи
управління і захисту реактора? Директор з ядерної безпеки Інституту фізики та
ядерної інженерії ім. Горії Гулубея в Мегуреле Мітіке Драгушин розповів.
«Проблема полягає в тому, наскільки сильно може постраждати система захисту,
тобто стрижні управління, які вставляються в активній зоні ядерного реактора
для того, щоб контролювати швидкість в ядерній ланцюговій реакції. Йдеться про
десятки тонн в активній зоні ядерного палива. Нові системи ядерної безпеки працюють,
мова йде про систему управління реакцією в активній зоні, є також частина
автоматичного відключення, але тут проблема інша, зона ще гаряча. Тому проблема
в тому, щоб забезпечити подальше охолодження, охолодження займає дні, а потім є
й поганий сценарій – зупинка системи охолодження. Після Фукусіми є інші вимоги
безпеки, є генератори, які у разі відключення електроенергії мають забезпечити
роботу системи охолодження активної зони, але охолодження необхідно забезпечити
багато днів.»

Своєю чергою президент Національної комісії з контролю за
ядерною діяльністю Кантемір Чуря-Еркеу зазначив, що ці енергоблоки розроблені
таким чином, щоб встояти перед подіями, що можуть бути еквівалентними масштабам
подій на Фукусімі чи в Чорнобилі. «Я хочу наголосити, що події, які відбулися
тієї ночі, не вплинули на безпеку реакторів на території АЕС. Ми не побачили
змін рівня радіаційного фону ні на території України, ні на території Румунії,
і немає причин для занепокоєння румунського населення.»

Радіаційний фон на території Запорізької області залишається
без змін та не несе загрози здоров’ю населення. Про це у понеділок 7 березня на
своїй сторінці у Facebook повідомив голова Запорізької обласної державної
адміністрації Олександр Старух з посиланням на Запорізький обласний центр
контролю та профілактики хвороб МОЗ України.

В останні дні ми є
свідками неймовірної солідарності з українцями, яку демонструє все румунське суспільство,
від представників центральних та місцевих органів влади та великих компаній, до
неурядових організацій і пересічних румунів, усі кинулися допомагати Україні й
українцям, в тому числі українським
біженцями, якій в останні дні тікають від звірств війни. Медичні заклади,
державні та приватні, надають безкоштовну допомогу, військові госпіталі
готуються прийнятий поранених військовослужбовців, навчальні заклади, в тому
числі приватні, готові прийняти українських дітей для продовження навчання, а
ВНЗ оголосили про готовність прийняти на навчання та проживання українських студентів
та викладачів. Так само й заклади культури, які запропонували допомогу діячам
культури з України.

У понеділок, 28
лютого, Палата депутатів і Сенат Румунії одноголосно прийняли заяву, в якій
засудили агресію Російської Федерації проти України, закликали до виведення
всіх російських збройних сил і підкреслили «сильну підтримку суверенітету та
територіальної цілісності України та її законних прагнень до вступу в НАТО та
ЄС.

Заяву в прямому
ефірі з Сігету-Мармацієй зачитав голова СУР і представник української меншини в
Палаті депутатів Микола-Мирослав Петрецький, який в ці дні особисто керує процесом
збору та доставлення на
румунсько-український кордон гуманітарної
допомоги.

Наводимо повний
текст заяви румунського парламенту щодо ситуації в Україні:

«Парламент Румунії
рішуче засуджує масштабну збройну агресію Російської Федерації проти України,
якій передувало визнання Російською Федерацією «незалежності» самопроголошених
сепаратистських республік у Донецьку та Луганську, що є частиною України.

Ми рішуче
відкидаємо таку безвідповідальну поведінку, яка підриває основи міжнародних
відносин та існуючий міжнародний правопорядок, і закликаємо до негайного,
повного та беззастережного припинення військової агресії та виведення всіх
російських військ з України.

Початок російського
вторгнення в ніч з 23 на 24 лютого 2022 року є наступом на життя та долі
українських громадян, які хотіли мати можливість реалізувати основне право в
будь-якій демократії, а саме право обирати власний шлях. Український народ,
який став жертвою цієї немислимої агресії у ХХІ столітті, суверенно обрав шлях
до Європи, до спільноти європейських та євроатлантичних цінностей і надав
мандат легітимно та демократично обраній українській владі.

Зараз Україну
карають за суверенний вибір. Румунія послідовно і твердо підтримує вибір
українського народу, а рішення саміту НАТО в Бухаресті 2008 року і те, що
румунський парламент першим в ЄС ратифікував Угоду про асоціацію України з ЄС, є
лише двома яскравими прикладами багатьох кроків підтримки, зроблених нашою
країною цього українського вибору.

Російська агресія
занурює Європу в епоху, яку нинішні покоління ніколи не повинні були
переживати. Російська Федерація хоче переписати історію і розділити світ на
сфери впливу.

Ми вважаємо цей акт
відвертої агресії грубим і серйозним порушенням принципів міжнародного права та
міжнародних зобов’язань, взятих на себе Російською Федерацією, включаючи Статут
ООН, Гельсінський Заключний акт, Паризьку хартію для нової Європи, Будапештський
меморандум та Основоположний акт НАТО-Росія. Звертаємо увагу на те, що вкотре
порушено суверенітет і територіальну цілісність України, непорушність кордонів
цієї держави, принцип недопущення застосування сили в міжнародних відносинах.

Нагадаємо, що в цей
період виповнюється вісім років з дня незаконної анексії Автономної Республіки
Крим та міста Севастополя, а Російська Федерація нині продовжує низку
неспровокованих і невиправданих актів агресії, які брутально порушують
фундаментальні принципи міжнародного права.

Ми вважаємо, що
Російська Федерація повинна понести відповідальність за цей глибоко
протиправний акт. Ми закликаємо Президента Румунії та Уряд Румунії продовжувати
рішуче підтримувати на міжнародному рівні, включаючи Європейський Союз і НАТО,
прийняття санкцій, які матимуть серйозний вплив на Російську Федерацію.

Парламент Румунії
підтверджує свою повну солідарність з Україною та українським народом, який
постраждав від агресії Російської Федерації і висловлює підтримку надання
гуманітарної допомоги громадянам України, у тому числі тим, хто вирішив
простити притулок в Румунії.

У цьому контексті
румунський парламент також підтверджує свою рішучу підтримку суверенітету та
територіальної цілісності України та її законних прагнень до інтеграції в НАТО
та ЄС. Напрямок, якого прагне Україна, є результатом рішень легітимно і
демократично обраної влади та користується широкою та довготривалою підтримкою
населення, а Румунія послідовно підтримує зусилля України зі зміцнення
інклюзивного та різноманітного суспільства, із внеском усіх громадян України.

Нагадуємо, що в
Україні проживає велика румунська етнічна спільнота, яка сприяє багатству та
різноманітності українського суспільства та є міцним мостом між нашими
країнами. Члени румунської етнічної спільноти були і є лояльними та вірними
громадянами України, які розуміють свої зобов’язання за цим статусом.

Так само, як і всі
інші громадяни України, вони мають природні та законні очікування, що їхні
права будуть повністю дотримані. У румунському парламенті переконані, що
просування України по шляху демократичних реформ, верховенства права та
зближення з Європою сприятиме повному досягненню всіх цих цілей.

У цьому контексті
румунський парламент підтверджує свою тверду підтримку європейських та
євроатлантичних прагнень України.»

Гостем нашої
сьогоднішньої передачі є український політолог румунського походження, головний
редактор чернівецького часопису «BucPress», журналіст і перекладач Марін Герман.
В умовах коли, Угорщина не дозволила транзит летальної зброї для України своєю
територією, а Румунія напередодні вирішила відправити в Україну боєприпаси,
військову техніку, паливо та медикаменти, а також висловила готовність прийняти
поранених з сусідньої країни, ми запитали його як він оцінює позицію офіційного
Бухареста.

У Румунії набирає
обертів потужна хвиля підтримки українців у війні з російським окупантом. Румунські
громадські організації, суб’єкти підприємницької діяльності, державні на
приватні медичні та освітні заклади пропонують допомогу з розселенням,
перевезенням, перекладом тощо. Ось що каже про це Марін Герман.

Президент Володимир Зеленський подякував Румунії за вагомий внесок в
посилення обороноздатності України та підтримку її вступу до Європейського
Союзу. «Я вдячний Румунії за вагомий внесок в обороноздатність нашої країни. Я
вдячний президенту Клаусу Йоганнісу за його підтримку вступу до Європейського
Союзу. Ми відчуваємо політичну та військову підтримку наших партнерів», -
написав Володимир Зеленський у Twitter. Український політолог румунського походження Марін Герман переконаний,
що нинішня солідарність і безпрецедентна підтримка Румунії стане рушійним важелем, який дозволить
вивести румунсько-українські відносини на якісно новий рівень.

Румунія готується прийняти українських біженців у разі війни

Попри висадку справжнього «дипломатичного
десанту» у Києві та Москві, а також зусилля США та інших західних канцелярій,
безпекова ситуація навколо України стає дедалі все більш напруженішою. Тим
часом Естонія, Польща або Румунія готуються до найгіршого у зв’язку з російсько-українською
кризою, в тому числі до напливу біженців з України. Естонія висловила готовність
прийняти від 2 до 20 тисяч українських
прохачів притулку, Польща готується прийняти щонайменше мільйон біженців з
України, якщо нинішнє зростання напруги вздовж кордону України з Росією та
Білоруссю дійде до «чорного сценарію». Румунія у випадку початку війни в
Україні буде готова прийняти кілька сотень тисяч біженців, що будуть розміщені
у спеціальних центрах, створених передусім у п’ятьох прикордонних повітах: Марамуреш, Сучава, Ботошань, Ясси і Тулча. Про
це у понеділок повідомив міністр внутрішніх справ Лучіан Боде. Він сказав що
румунська влада враховує всі можливі сценарії, а у разі зростання потоків
біженців, спеціальні центри будуть зведені у всіх повітах країни.

МЗС відкликало частину дипломатів з України

У суботу, 12 лютого, в зв’язку з безпековою ситуацією навколо України та в Чорноморському регіоні Міністерство закордонних справ Румунії повідомило про підвищення рівня небезпеки щодо подорожей в Україну. Водночас МЗС прийняло рішення про відкликання зі свого Посольства в Україні та консульських установ дипломатів, які не займають критично важливі посади. Відповідно до поточного рівня небезпеки румунське МЗС наполегливо рекомендувало громадянам Румунії уникати поїздок до України, а тим, хто перебуває в Україні, порадило переоцінити необхідність перебування на території сусідньої держави. МЗС також наполегливо рекомендує уникати поїздок на Кримський півострів та на схід України, у Донецьку та Луганську області, а також в регіони поблизу кордону України з Російською Федерацією та Білоруссю, нагадуючи, що ситуація з безпекою залишається напруженою та мінливою.

Росія хоче повернути світ у 1945 рік

Москва тим часом каже що погрози жорсткими санкціями Заходу
її не лякають і продовжує посилювати військові позиції біля України та вимагати
так званих «гарантій безпеки». Росія веде війну «на всіх азимутах» проти
поточного міжнародного порядку, проти Заходу, шукає нове місце або місце в
новому світовому порядку, який зараз народжується,
у тому числі з допомогою інформаційної війни, заявив в інтерв’ю Радіо
Румунія викладач політології та журналіст Штефан Чокінару. «Сьогоднішня криза в
Україні – це лише епізод битви, який відбувається для зміни поточного
міжнародного порядку. Це боротьба ревізіоністських та автократичних режимів,
таких як Росія, Китай, Іран або Північна Корея проти демократичного світу, на
чолі з США, Європою, Японією, Австралією і до якого належить і Румунія. (…) Росія, як
і Китай, продовжує думати в ключі домінуючої сили – хто сильніший, той і правий.
Подивіться, як Москва проігнорувала європейські країни в цій українській кризі,
говорячи тільки з США. Вони продовжують ділити світ на «твою і мою сфери впливу».
Росія хоче повернути час назад у 1945 рік, коли наприкінці Другої світової
війни вона взяла участь, як переможниця в поділі Європи, коли Фінляндія була
змушена проголосити свій нейтралітет. Саме цього Кремль зараз домагається від України
незважаючи на те, що думають і чого прагнуть українці. Для Москви вони такі
собі «другосортні» росіяни, долею яких має право розпоряджатися Кремль. Ми є
свідками неадекватного для сьогодення способу мислення, це неприпустимо, ми давно вже не в
1945 році.»

Путін не може перемогти у війні проти України та Заходу

Експрезидент Румунії Траян Бесеску переконаний,
що Путін не може перемогти в нинішній гібридній
війні, оскільки США та НАТО скоординували свою позицію щодо російських вимог і
поставилися до Росії як до регіональної сили. Він навів кілька аргументів на
підтримку свого переконання про те що Путін не
наважиться вторгнутися в Україну, а саме: «НАТО і США категорично відкинули
претензії Путіна залишити під впливом Москви колишні радянські республіки або
колишні країни Варшавського договору та відновлення «сфери впливу» Росії; Вторгнення
в Україну принесе великі втрати російським військам після того як Україна отримала
сучасну оборонну зброю від США, Сполученого Королівства, країн Балтії і
Туреччини. (Путін любить хвалитися перед росіянами тим, що не втратив жодного
солдата у Криму, Осетії, Абхазії, Нагірному Карабасі, в Придністров’ї чи на
Донбасі, де він використовував місцевих повстанців); У разі можливого вторгнення, ЗСУ будуть добре
підтримані сучасною оборонною військовою технікою протягом усього конфлікту
багатьма державами НАТО та ЄС (за винятком Німеччини, Хорватії, Угорщини та,
мабуть, Болгарії); Готовність США та Європейського Союзу запровадити потужні економічні
санкції проти Російської Федерації; Активна участь США у пошуку альтернативних джерел
постачання газу в Європу, в тому числі й з Катару; Туреччина, від якої Путін
мав великі сподівання, проявила непохитність перед можливим російським
вторгненням в Україну. Крім того, Туреччина розпочала технічні переговори щодо транзиту
газу з Середнього Сходу до Європи як альтернатива «Газпрому»; Військові
погрози Україні призводять до ізоляції Росії на міжнародному плані, а наслідки
ізоляції будуть надзвичайно болісними з економічної та політичної точок зору.»

І ось так, виходячи з вищевикладеного і не лише, я кажу про провал
усіх абсурдних планів Путіна диктувати майбутнє інших незалежних держав у
регіоні, – зазначає Траян Бесеску у своєму дописі в Facebook. У цьому контексті, – пише експрездент, – дехто запитує,
чому ми підтримуємо Україну, країну, в якій етнічні румуни були позбавлені прав,
і чому не поступаємо як Угорщина Віктора Орбана. Відповідь дуже проста. Якщо ми
подивимося на карту, зможемо легко побачити, що після України настане наша
черга. Ось чому ми повинні підтримувати Україну.

Росія програє війну в Україні

З іншого боку румунський аналітик, колишній дипломат, доктор політичних наук Валентин
Наумеску у своїй аналітичній статті під заголовком «Ми наближаємося до кінця відомого
нам політичного світу. ЄС та НАТО зміняться» наголошує, що в
довгостроковій перспективі Росія програє
війну в Україні, якщо почне її. Зокрема він пише: «У грудні цього року упущене
святкування сторіччя створення Радянської російської імперії, яка врешті-решт
розпалася, стало точкою перегину непохитності і початком занепаду Володимира
Путіна. Україна оборонятиметься сильно та героїчно і завдасть великих втрат загарбникові,
а економіка Росії буде ослаблена американськими санкціями. Але це не означає,
що загроза деструкції західної єдності зникне, навпаки. Російський наступ лише
випробував на міцність західну згуртованість, фактично заплутавши плани Китаю. Але
ми просто на початку цієї битви, ще не досягли її кульмінації. Сьогодні ми є свідками спроби 70-річного російського авторитарного лідера, який перебуває при
владі вже 22 роки, повернути колесо історії. Ми знаємо, що це неможливо, так само як
Адольф Гітлер та нацисти не змогли повернути колесо історії після Першої світової
війни та перекреслити Версаль. Прагнення до історичного реваншу є найпотужнішою
детермінантною та рушійною силою у зовнішній політиці держави, яка діє поза
межами раціональної поведінки. І країни, охоплені реваншистськими настроями, не
можуть бути зупинені, поки знову не вдаряться головою об стіну.»

Минуло 30 років від дати встановлення румунсько-українських
дипломатичних відносин. Позаду три десятиріччя непростих відносин, які знали
свої злети та падіння, складні періоди і
непрості випробування. Попри те, що проблем у двосторонніх відносинах ще
немало, деякі з них були остаточно вирішені, інші все ще чекають на
взаємоприйнятну розв’язку, одне можна сказати з впевненістю – зараз їх набагато менше ніж на
початку, а сторони досягли того рівня зрілості, що дозволяє тверезо підходити до
вирішення будь-яких виникаючих питань, проблем чи викликів. Тепер є всі
підстави вважати, що відносини між Румунією та Україною можуть вийти на якісно новий,
європейський рівень, перебуваючи на порозі стратегічного партнерства.

Глави МЗС обмінялися
вітаннями

З нагоди 30-ї річниці встановлення дипломатичних
відносин між Румунією та Україною у вівторок глави зовнішньополітичних відомств
двох країн, обмінялися вітальними листами. Міністр Богдан Ауреску у своєму
листі наголосив на важливості відносин з Україною та підтвердив свою відданість
розвитку двосторонніх зав’язків у дусі європейських цінностей та відповідно до
європейського та євроатлантичного порядку денного України. Він висловив
сподівання, що відкритий і послідовний діалог, який постійно підтримував і
підтримує через численні прямі контакти протягом останніх двох років зі своїм
колегою, принесе швидкі та довготривалі вирішення проблем збереження етнічної
самобутності румунської меншини в Україні. У той же час міністр підтвердив
готовність до активізації транскордонного співробітництва та співпраці у
галузевих сферах, що становлять спільний інтерес. Богдан Ауреску підтвердив
підтримку Румунією суверенітету та територіальної цілісності України, а також її
право вільно обирати курс своєї зовнішньої політики та політики безпеки.
Водночас він висловив упевненість, що рушійною силою процесу реформ в Україні є
демократичний вибір українського народу. Підкреслюючи спільні прагнення
румунського та українського народів до стабільності, процвітання та безпеки як
принципів двостороннього співробітництва, міністр Богдан Ауреску висловив
упевненість, що спільна взаємодія на цих засадах може стати прикладом у
регіоні.

Телефонна розмова двох
президентів

Того ж дня Президент Румунії Клаус Йоганніс провів
телефонну розмову з Президентом України Володимиром Зеленським. Глави держав
обмінялися привітаннями з нагоди 30-ї річниці встановлення дипломатичних
відносин між Україною і Румунією та підтвердили взаємну налаштованість на
подальший всебічний розвиток двосторонньої співпраці. Президент Румунії висловив
готовність сприяти розвитку співробітництва шляхом розширення правової бази та
використання наявного потенціалу в економічній галузі, в тому числі торгівлі,
посилення зав’язків і транскордонного співробітництва, а також у культурній
сфері.

Володимир Зеленський ознайомив співрозмовника з актуальною
безпековою ситуацією на Донбасі, в тимчасово окупованому Криму, а також уздовж
державного кордону України. У цьому контексті глава Румунської держави сказав,
що загроза застосування сили та спроби підірвати нинішні засади архітектури
європейської безпеки, а також відновити «сфери впливу» є неприйнятними і
підтвердив рішучу підтримку Румунією права України визначати курс закордонної
політики та заходи безпеки. Клаус Йоганніс підтвердив свою підтримку політиці
невизнання незаконної анексії Кримського півострова та оцінив відповідальну
поведінку України для уникнення зростання напруженості.

Володимир Зеленський і Клаус Йоганніс обмінялися
думками щодо реалізації Україною стратегії європейської інтеграції. Глава
Української держави наголосив на важливості надання європейської перспективи
Україні та висловив сподівання на підтримку цієї амбітної мети з боку Румунії.
Він подякував офіційному Бухаресту за активну підтримку як на рівні
Європейського Союзу, так і в НАТО. Президент Румунії висловив підтримку й продовженню
переговорів щодо підписання спільної Декларації про європейську перспективу
України.

Особливу увагу під час телефонної розмови президент
Клаус Йоганніс приділив вирішенню проблем, пов’язаних із забезпеченням прав
осіб, які належать до румунської меншини в Україні, особливо щодо захисту
мовної ідентичності етнічних румунів. У зв’язку з цим Президент Румунії знову
висловив сподівання, що, виходячи з визнання ідентичності між румунською мовою
і так званою «молдавською мовою», підтвердженої українською стороною в квітні
2021 року, Україна визнає офіційно, що «молдавська мова» не існує. Володимир
Зеленський зазначив, що розуміє занепокоєння румунської сторони щодо прав осіб,
які належать до румунської меншини і висловив готовність знайти рішення.

Президенти обговорили також румунсько-українську
співпрацю в освітній сфері і позитивно відзначили готовність до підписання
Протоколу про співробітництво в галузі освіти між профільними міністерствами
двох країн. Крім того, вони підтвердили взаємну налаштованість сприяти
збереженню культурної спадщини Румунії та України, зокрема шляхом реалізації
відповідних проєктів обома державами.

Лідери двох країн також обговорили стан реалізації
спільних інфраструктурних проєктів, зокрема будівництво мостового переходу
через річку Тиса. Володимир Зеленський запросив Клауса Йоганніса здійснити
візит в Україну у зручний час.

Румунія-Україна: цікаві факти

З нагоди 30-ої річниці встановлення румунсько-українських
дипломатичних відносин ми зібрали низку цікавих та маловідомих фактів про спільні
речі, які пов’язували і пов’язують два народи: румунський та український.

1. Румунія стала першою країною Європейського
Союзу, яка ратифікувала Угоду про асоціацію України з Європейським Союзом.
Зокрема у перші дні липня 2014 року Палата депутатів і Сенат Румунії під час
позачергової сесії майже одноголосно ратифікували цю угоду.

2. Українці – четверта за чисельністю етнічна
спільнота Румунії (понад 50 тис осіб), після румунів, угорців та ромів, а румуни
– третя за чисельністю національна спільнота в Україні (понад 400 тис. осіб), після українців та росіян.

3. Румунія
та Україна є переважно православними країнами. Згідно з даними перепису 2011
року майже 90% румунів вважають себе православними, в Україні цей
відсоток становить близько 70%. Румун Петро Могила є однією з найвідоміших постатей в історії української культури і
духовності, яка відіграла чи не вирішальну роль у розвитку освіти на українських землях XVII століття.
А українець Паїсій Величковський, старець славнозвісного Нямецького монастиря, сприяв
оновленню православного чернецтва на румунських землях, завдяки перекладам святоотцівських
книг та перевиданню «Філокалії» – збірки духовних творів православних авторів
IV – XV століть. Він вважається видатною фігурою в історії Православної Церкви Румунії.

4. На території сьогоднішніх Румунії та України існувала
одна з найдавніших цивілізацій Європи – неолітична культура Трипілля-Кукутень. За
свідченням істориків у Румунії поховано Гетьманів Івана Мазепу та Пилипа Орлика,
водночас Румунія є другою, після України країною за кількістю пам’ятників
зведених Тарасу Шевченку. Протягом часу у різних румунських регіонах було
зведено шість пам’ятників-погрудь Великому Кобзареві, у містах або селах, де
компактно проживають українці, зокрема у Бухаресті, Тулчі, Сату Маре, Лугожі,
Сігету-Мармацієй та в селі Негостина.

5. На території сучасної Румунії у містечку Гура-Гуморулуй,
на півдні Буковини, народилася видатна українська письменниця Ольга Кобилянська,
а в Чернівцях (на території сучасної України) вчився і провів своє юнацтво світоч румунської
літератури Міхай Емінеску, саме у цьому місті він опублікував свій перший вірш,
присвячений своєму наставнику «Біля могили Арона Пумнула».

6. Біосферний заповідник Дельта Дунаю, загальною площею
5640 км², з яких 4340 км² розташовані в Румунії і 1200 км² в Україні, у 1991 році
був оголошений ЮНЕСКО Всесвітнім природним спадком.