Radio România Internațional

Category: Взаємини

  • Війна в Україні та її наслідки для світової безпеки

    Війна в Україні та її наслідки для світової безпеки

    Перші військові підрозділи КНДР вже потрапили під обстріл у Курську, – повідомили днями ЗМІ з посиланням на заяву керівника Центру протидії дезінформації при РНБО України Андрія Коваленка. Згодом президент України Володимир Зеленський на пресконференції у Будапешті після саміту Європейського політичного співтовариства заявив, що війська Північної Кореї вже зазнали втрат у боях із Силами оборони України в Курській області рф. Він повідомив, що приблизно 11 тисяч північнокорейських солдатів присутні на території рф, біля північного прикордоння з Україною. Ситуація стає все складнішою не лише для України, а й для безпеки всієї Європи. І це в умовах, коли в США все частіше лунають заяви про необхідність припинення військової допомоги Україні та припинення війни шляхом переговорів.

    Які наслідки можуть мати для України залучення північнокорейських військ у та перемога Дональда Трампа на виборах в США, зокрема для подальшого перебігу російсько-української війни? На ці та інші запитання в інтерв’ю Румунському радіо спробував відповісти професор міжнародних відносин Штефан Чокінару.

    Говорячи про наслідки участі військ КНДР у війні росії проти України, румунський експерт зазначив, що це дуже небезпечно для всього світу, стверджуючи, що ми є свідками інтернаціоналізації війни: «Це надзвичайно серйозний акт, тому що фактично зараз відбувається інтернаціоналізація війни в Україні. Тут я хочу наголосити на досить цікавому факті. У журналі Foreign Affairs, надзвичайно цікавій публікації, час від часу вперше публікуються так звані «пробні кулі», статті про певні аспекти, які через три-чотири місяці після публікації і коригування в залежності від реакції читачів, можна побачити в офіційних політиках урядів і держав по всьому світу. Так от, кілька днів тому Foreign Affairs писав про те, що війна в Україні після залучення Північної Кореї стає світовою. Цей заголовок, це твердження може здатися дещо вимушеним, дещо різким, але це правда, тому що, природним чином, наступним кроком влади Південної Кореї було сказати: в цій ситуації ми маємо право на дві речі: перше – уважно спостерігати за тим, що відбувається з північнокорейцями на українському фронті, і друге – постачати українській армії найсучасніше озброєння.»

    Такого за майже три роки війни ще не траплялося. Південна Корея була нейтральною в цьому… звичайно, вона засудила вторгнення, порушення міжнародного права, але вона не втручалася в цей конфлікт. Зараз,- каже Штефан Чокінару, – вона має на це повне право, тому що туди йдуть північнокорейські війська, і про це є офіційна заява Пхеньяна, в якій говориться, що північнокорейські військові перебувають там, щоб отримати необхідний досвід для боротьби з ворогом у бою, іншими словами, тренуватися в умовах війни. «Це дуже серйозно, особливо тому, що те, що відбувалося досі в Україні, було певним чином взаємним намацуванням оборони, повільним просуванням російських військ, які повинні були виконати наказ Путіна про повне захоплення Донбасу, тому що це була стратегічна мета Москви, але не більше того, в очікуванні результатів виборів в Америці, і тільки потім приймати рішення, що робити далі.»

     

    Тепер ситуація змінилася, росія почала контрнаступ в Курській області та посилює свої дії на всіх напрямках фронту в Україні, не зважаючи на величезні втрати в людях і техніці. Згідно з даними Генерального штаб ЗСУ, опублікованими 12 листопада, за попередню добу росіяни втратили рекордну кількість – 1950 бійців, 81 бойову броньовану машину, 23 танки та 4 РСЗВ. Але це не спиняє Москву, яка намагатиметься захопити якнайбільше українських територій до інавгурації Дональда Трампа 20 січня, аби посилити свою позицію на майбутніх переговорах. Штефан Чокінару: «Поки ми очікували побачити, що буде далі, після того, як вільний світ отримає нового лідера, північнокорейські війська безпосередньо вступили в конфлікт з Україною і це має надзвичайно серйозні наслідки. Звичайно і раніше велика кількість зброї та боєприпасів надходила до Росії з Північної Кореї, боєприпаси надходили з Ірану – ракети, безпілотники. Звичайно, з Китаю різними каналами надходили електронні складові, таким чином що ніхто не може офіційно звинуватити Китай в тому, що він підтримує російську армію, але цього разу мова йде про війська, людей і солдатів. І це, повторюю, створює дуже складну ситуацію, навіть коли мова йде про перемир’я або мир, тому що це вже не просто конфлікт між двома країнами. Зараз ми маємо пряме залучення ще однієї країни, з іншого континенту. І тут, будь ласка, дозвольте мені підкреслити одну річ: за останні 300 років, я думаю, ніхто не воював на європейській землі з-за меж Європи, окрім американців і канадійців. Зараз ми говоримо про війська з азійської країни, з Далекого Сходу, які перебувають на європейській землі і беруть участь в європейській війні.»

     

    Це абсолютна прем’єра в Європі останні кількох століть, мабуть з часів Чингізхана, каже румунський аналітик Штефан Чокінару, який вважає, що це має змусити Європу задуматися, переосмислити свою оборонну політику. «Це надзвичайно серйозна річ і порушує питання про роль і силу Європи, змушує в іншому світлі бачити спроби окремих європейських країн побудувати себе як самостійну військову силу. Європа повинна мати свою військову силу, свою силу стримування, свою силу вести політичні переговори, тому що, так, Європа є економічним гігантом, але вона є стратегічним карликом і це має змінитися. А те, що відбувається в Україні, це безтурботне втручання азійської країни в європейські справи повинно, м’яко кажучи, викликати нашу стурбованість.»

     

    У цьому контексті, в тому числі після перемоги Дональда Трампа, багато європейських лідерів заявили, що ЄС доведеться ухвалити низку рішень щодо колективної оборони та безпеки, європейські країни мають продовжувати і посилювати свої зусилля з переозброєння, а також посилювати військову допомогу Україні, щоби не дозволити росії перемогти, тому що це в інтересах ЄС, – зазначив Штенфан Чокінару. «Європа не може дозволити росії перемогти в Україні, Європа зобов’язана зробити абсолютно все можливе і неможливе, щоб не допустити перемоги росії в Україні. Тому що якщо росія переможе в Україні, то у нас більше не буде Європейського Союзу, ми більше не зможемо говорити про європейську державу, тоді Європа буде підпорядкована цій великій євразійській державі, чого і прагне Путін і відкрито заявив про це. Саме тому він веде гібридну війну на всіх рівнях в Європі.» Штефан Чокінару вважає, що цього не можна дозволити й тому, що, якщо Україна програє, якщо Україна не матиме достатньої підтримки, щоб протистояти російському дегенерату, то всі країни Центральної та Східної Європи відчують себе зрадженими, це буде сприйнято як нова Ялта, як спроба принести їх в жертву заради миру та процвітання віддаленої частини західної Європи, що є неприйнятним.

     

    Що стосуються переобрання Дональда Трампа на другий президентський термін у США, то на думку румунського аналітика зараз неможливо сказати як виглядатиме його політика. «Перед ним стоять дві проблеми: для того, щоб мати спокій у себе вдома, він повинен закрити дві великі зовнішні гарячі воєнні проблеми – Україну і Середній Схід. Щодо України зрозуміло, що він буде вести переговори з Москвою і Києвом і намагатиметься, як Трамп фактично заявив, нав’язати мир силою, силою Америки, політичним і стратегічним ультиматумом двом державам. Що це потягне за собою? Куди. Ні, Трамп – трейдер, він бізнесмен, він людина, яка любить домовлятися. Про що він буде домовлятися, наскільки далеко зайдуть переговори, наразі ніхто не знає. Висуваються найрізноманітніші сценарії. Я б не надавав їм великої довіри, тому що існують межі того, як далеко можуть зайти переговори, і Дональд Трамп, з властивим йому ентузіазмом, ще не виявив їх, але він виявить їх, коли, як сказав Путін, якісь джентльмени в бездоганних костюмах прийдуть до нього в овальний кабінет і скажуть йому: Цього не може бути, пане президенте! Отже нам треба ще почекати.»

    Тим часом у Румунії триває будівництво найбільшої в Європі бази НАТО, на якій буде розміщено до 10 000 військовослужбовців. Проєкт будівництва спрямований на розширення до 2030 року існуючої 57-ї авіабази імені Міхаїла Когелничану, що на південному сході країни, на якій зараз перебувають на ротаційній основі близько 4 000 американських військовослужбовців. Яких змін чекати Румунії після приходу до влади Дональда Трампа і його команди? Професор міжнародних відносин Штефан Чокінару відповідає: «Наскільки всім нам відомо, політика США щодо східного флангу, щодо того, що сьогодні є першою лінією оборони НАТО і вільного світу, розробляється в Конгресі, в Білому домі, але перш за все в Пентагоні. Там, де ніхто не грає в ігри, де мова йде про військові сили і обладнання вартістю в сотні і тисячі мільярдів доларів. Там ніхто не грається в ігри, а розставляє фігури на шахівниці і думає на сім ходів вперед, на сім років вперед, на вісім років вперед і нічого не змінюється. Це не та сфера, де щось може зміниться. Ми повинні бути обережними, якщо хочете, в цьому трансакціоністському підході Дональда Трампа, і зосередити свою увагу на тому, що відбувається в Молдові, на виборах, які відбудуться там наступного року і де дуже важливо, хто сформує уряд. Ми маємо бути дуже уважними до того, що відбувається з неліберальними силами навколо Румунії, які можуть відчути сильний вітер у вітрилах і зробити деякі не зовсім чесні жести по відношенню до своїх європейських колег. Це ті речі, з якими ми повинні бути обережними, але я думаю, що, врешті-решт, польський урок є найважливішим для нас. Не чекаючи допомоги від інших, ми повинні зосередитися на тому, як можемо допомогти собі самі, і гадаю, що ми повинні готуватися, готуватися і готуватися 24 години на добу, сім днів на тиждень, 12 місяців на рік, готуватися до того, аби бути сильнішими, бути більш стійкими і бути, якщо хочете, більш згуртованими на національному рівні.»

    Штефан Чокінару нагадав, що під час своєї першої каденції Трамп збільшив військовий бюджет США, висловивши переконання, що новий президент зробить те саме й зараз. І це тому, що за ним стоять і Lockheed, і Boeing, тобто за виборчою кампанією Дональда Трампа стояли великі американські виробники зброї. Вони все ще будуть там. Він має сильну підтримку з цієї сфери. Румунський аналітик каже, що навпаки, військовий бюджет США буде збільшений, що нова адміністрація вкладатиме більше грошей в оснащення американської армії, щоб її перевага була беззаперечною.

  • Україна на порозі третьої воєнної зими

    Україна на порозі третьої воєнної зими

    Росія продовжує систематично та цілеспрямовано бомбардувати цивільну інфраструктуру та міста України, намагаючись деморалізувати населення перед входженням у третю зиму війни. Тим часом в Україні вперше зафіксували зниження частки тих, хто готовий терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. При цьому все одно більшість українців (63%) відповідають ствердно. Ситуація залишається досить складною і на фронті, куди, за даними південнокорейської розвідки прибуло вже понад 10 тисяч північнокорейських солдатів. Президент Південної Кореї Юн Сок Йоль зазначив, що КНДР не тільки розмістила війська в Росії, а й продовжує передавати Москві озброєння. За його словами, Сеул вживатиме «поетапних заходів» реагування залежно від розвитку російсько-північнокорейського військового співробітництва.

    Цих та інших питань торкнувся румунський військовий аналітик, колишній голова армійського прес-тресту, полковник у відставці Іон Петреску в інтерв’ю Румунському Радіо, основні тези якого ми пропонуємо вашій увазі.

     

    Отже на порозі зими, Росія продовжує нищити енергетичну інфраструктуру України, водночас російські війська продовжують активно тиснути на Донбасі, куди Москва спрямувала величезний обсяг своїх ресурсів. Таким чином темпи наступу прискорюються. За цих умов постає запитання чи вдасться Москві заморозити фронт на зиму з позиційною перевагою? Полковник у відставці Іон Петреску каже, що на це питання важко дати однозначну відповідь. «Це запитання практично є риторичним. Я кажу це тому, що Москва щойно оголосила, що захопила новий населений пункт на шляху до Покровська, ключового міста з точки зору контролю над територіями Донбасу. У той же час Генеральний секретар НАТО Марк Рютте оголосив, що російські втрати у війні проти України перевищують 600 000 солдатів вбитими та пораненими і що, дійсно, Південна Корея офіційно поінформувала союзників про те, що північнокорейські війська були відправлені на допомогу Росії в цьому протистоянні між гігантською російською державою і Україною, яка захищає свій суверенітет, територіальну цілісність і незалежність. Ця деталь важлива, оскільки з 10 000 військових, які вже прибули на російську територію, 3 000 були направлені в Курську область, де, як відомо, українським військам спочатку вдалося зайняти територію площею близько 400 квадратних кілометрів, а зараз вони контролюють близько 200 квадратних кілометрів, решта була відвойована російськими військами, і тепер в цей район введені північнокорейські війська, які поки що не використовуються в боях.»

    Росія щодня руйнує цивільну інфраструктуру України, особливо енергетичну, щоб ускладнити зиму для населення. Москва використовує менше ракет, але значно більше безпілотників. Чи вдасться Росії деморалізувати українців цими постійними бомбардуваннями? «Реалії на полі бою показують, що українці, до їхньої честі, чинять опір з тим обладнанням, з тими бойовими технологіями, які мають у розпорядженні, значна частина яких надана союзниками, і захищають свою територію, свою країну. І новиною є те, що південнокорейська делегація відвідає Україну, щоб поділитися інформацією щодо відправлення військ КНДР до Росії та обговорити заходи співпраці. По дорозі вона зупиниться у штаб-квартирі НАТО, щоб обговорити ситуацію, виступити на засіданні Північноатлантичної ради і ще раз заявити про свою підтримку справи незалежної України. Але Південна Корея – це країна, яка здатна запропонувати Україні не лише гуманітарну допомогу, як раніше, але, як заявив президент Південної Кореї Юн Сок Йоль, вона розглядає можливість надання й військової допомоги. З’явилася ще одна цікава ініціатива в тому сенсі, що дезертири з північнокорейської армії будуть використовуватися для підтримки української армії і створення психологічних операцій, покликаних похитнути бойовий дух північнокорейців, відправлених воювати в російській армійській формі на території Росії, а потім і на території України.»

    НАТО закликало Росію і Північну Корею негайно припинити розгортання північнокорейських солдатів на російській території для підтримки Москви в її війні проти України. Генеральний секретар альянсу Марк Рютте підтвердив залучення Росією північнокорейських військових у війні проти України. «Сьогодні я можу підтвердити, що північнокорейські війська були направлені до Росії й що північнокорейські підрозділи були розгорнуті в Курській області. Розгортання військ з КНДР є значною ескалацією у справі проти цієї країни, щодо її тривалої участі в незаконній війні Росії й це є черговим порушенням резолюцій Ради Безпеки ООН і небезпечним розширенням війни, яку веде РФ», – сказав генсек Марк Рютте. А це означає, що уперше в історії ми маємо корейські комуністичні війська в Європі. Чи стане це новим витком ескалації війни? Іон Петреску: «Ми спостерігаємо за інтернаціоналізацією конфлікту в Україні і тут також новиною є те, що телефонний дзвінок, точніше, телефонна розмова між Зеленським та Юн Сок Йолем, президентом Південної Кореї, була позитивно сприйнята на міжнародному рівні. Вони не лише обмінялися інформацією, але й домовилися про розробку стратегій протидії ескалації, спричиненої присутністю північнокорейських військ на території України.»

    Сполучені Штати заявили, що Україна не матиме жодних обмежень на використання американської зброї проти північнокорейських сил, якщо вони вступлять у бойові дії. Що означає ця заява Пентагону?, – запитали ми Іона Петреску: «Це жорстке попередження Росії, в тому сенсі, що до цього часу Москва зловтішалася, що, дійсно, Сполучені Штати Америки, а також інші країни-члени НАТО, надали низку ракет, низку озброєнь, які можуть діяти на великій відстані, але не дозволили Україні вражати цілі на території Російської Федерації, що є несправедливим, тому що Російська Федерація є державою-агресором. Що ж, до цього моменту, коли північнокорейські солдати були відправлені в Росію, Пентагон та, імпліцитно, міністерства оборони інших країн-союзників не були готові змінювати свою позицію. Однак тепер, після цього узгодження Пхеньяна з політикою Москви, ЗСУ дали зелене світло на використання отриманої зброї на максимальній дальності і завдання ударів по російських військових базах та інших об’єктах, які Російська Федерація використовує для нанесення ударів по українських військових та цивільних об’єктах і населених пунктах України ракетами різного розміру. Тож це зелене світло, по суті, допоможе Україні і є серйозним попередженням Російській Федерації про те, що вона перейшла червону лінію. Залучення північнокорейських військових у війні путінської Росії проти України, є червоною лінією, перехід якої викликав жорстку реакцію з боку Заходу.»

    Північна Корея отримала від росіян дуже велику суму грошей, майже чверть ВВП цієї країни, – повідомляють міжнародні інформаційні агентства з посиланням на дослідження, опубліковане німецьким Фондом Фрідріха Науманна. Чи є це свідченням того, що історія повторюється, оскільки світ не вивчив уроки минулого і пасивно спостерігає за створенням нової вісі зла проти Заходу? Іон Петреску відповідає: «Звичайно, може бути і така інтерпретація, але, в цьому є й погані новини для російських військ, розгорнутих в Україні. Хорватія щойно оголосила, що відправляє 30 танків М-84 на підтримку ЗСУ, а натомість придбає 50 танків Leopard відповідно до листа про наміри, підписаного міністрами оборони Хорватії та Німеччини. М-84 це танки югославського виробництва і використовувалися колишніми югославськими республіками, що робить їх надзвичайно корисними для захисту від непередбачуваної агресії. Рішення Хорватії є доречним, адже 30 танків означає можливість створення танкового батальйону, здатного завдати великого головного болю російським військам на передовій. Отже, з плином часу, навіть якщо Російській Федерацій вдається компенсувати дефіцит людських ресурсів, через величезні людські втрати, яких вона зазнала на фронті, союзники України зрозуміли, що українська армія повинна мати сучасну, надійну бойову техніку, здатну впоратися з тими важкими боями, які зараз тривають на сході.»

    Тим часом, з огляду на часті порушення російськими об’єктами повітряного простору Румунії, міноборони розробило та винесло на громадське обговорення проєкт закону, який дозволяє збивати безпілотники, що порушують повітряний простір країни, виходячи з рівня загрози та ризиків для життя та майна людей. У зв’язку з цим аналітии Іон Петреску каже, що румунський політикум відстає від безпекових реалій. «На жаль для румунського політичного класу, і я з сумом кажу про це, в черговий раз виявилося, що він відстає від реальних потреб румунських військових структур. Це великий плюс для тих, хто зараз керує румунським військовим відомством, які розробили цей закон, аби бути захищеними ним у своїх діях. Навіть якщо ці рішення піддаються критиці з боку громадськості, військовим потрібна правова основа, щоб уникнути можливих подальших звинувачень та інтерпретацій, які зовсім не потрібні протиповітряній обороні Румунії. Так, військовим потрібні правові положення, щоби мати змогу виконувати своє завдання в мирний час, оскільки Румунія не перебуває у стані війни з Російською Федерацією. Румунія повинна реалізувати своє право не дозволяти об’єктам, які не декларують свою приналежність і не приписуються третій силі, порушувати наш повітряний простір і завдавати ймовірної та небажаної матеріальної шкоди як цивільним цілям, так і цілям, що становлять суспільний інтерес. Тому прийняття цього закону, на жаль, дещо затримується, але він дуже потрібен нашим військовим.»

    На жаль другий Саміт миру, ініційований Україною, намічений на 2 листопада у Швейцарії, було перенесено на невизначений час. Тобто немає жодних шансів, що ця зустріч відбудеться у листопаді. Румунський військовий аналітик Іон Петреску назвав дві причини. «З одного боку, є впертість Кремля, а точніше президента Путіна, який продовжує відмовлятися від переговорів з Києвом. Водночас можна говорити і про впертість нинішнього президента України пана Зеленського, який просуває мирний план, який у багатьох сформульованих пунктах, а також у багатьох з тих, що були оприлюднені, є явно наївним, тобто одна справа – хотіти, щоб твоя країна повернулася в зону національної безпеки, і зовсім інша – мати план, в якому ти ставиш перед іншими країнами завдання змусити Російську Федерацію сісти за стіл переговорів, змусити Російську Федерацію прийняти те, що зараз не сприймає не тільки Путін, а й його оточення, жорстке оточення навколо нього. Я сподіваюся, що дипломатія вийде з цього глухого кута, хоча зараз немає жодних ознак цього.»

    Ситуація в Україні, та в світі загалом, може докорінно змінитися після президентських виборів у США, результати яких можуть кардинально вплинути на перебіг війни.

  • Інтерв’ю зі спецпредставником Греції з питань України Спіросом Ламбрідісом

    Інтерв’ю зі спецпредставником Греції з питань України Спіросом Ламбрідісом

    24 – 25 жовтня в Бухаресті відбувся 13-й Aspen – GMF Bucharest Forum, захід, організований Аспен Інститутом-Румунія та Німецьким фондом Маршалла США. Форум став платформою для актуальних і складних дебатів, присвячених вирішенню складних питань у динамічному та нестабільному регіональному та міжнародному контексті. Цього року учасники проаналізували вплив нових технологій, що розвиваються, на національні економіки та безпеку, тенденції в енергетиці та технологіях та їхні наслідки для глобальних ринків, виклики трансатлантичних відносин у контексті виборів у США та вплив війни Росії проти України на регіональну стабільність.

    Цей флагманський форум публічної дипломатії має стратегічне значення в Чорноморському регіоні, об’єднуючи глобальних і регіональних політичних лідерів, провідних представників приватного сектору, відомих експертів та дипломатів серед яких і спецпредставник Грецї з питань України Спірос Ламбрідіс, який дав інтерв’ю нашій радіостанції, в якому наголосив, що Захід не втомився допомагати Україні, яка неодмінно буде відбудована і стане такою країною, могутньою і процвітаючою, на яку вона заслуговує.

     

    Пане Ламбрідіс, вітаю і ласкаво просимо до Бухареста. Я дуже радий зустрічі з Вами. Моє перше запитання: Ви є спеціальним посланником Греції щодо України, які Ваші головні завдання?

    Моє головне завдання, як і багатьох інших країн Європейського Союзу та Альянсу демократій заради України, координувати різні дії моєї країни щодо України, як у відновленні, так і в представництві на різних форумах, де порушуються питання стосовно України. Наприклад, наступного понеділка я їду в Монреаль, де відбудеться велика конференція з питань внутрішньо переміщених осіб, викрадених дітей, а також військовополонених. Нещодавно я був на конференції з розмінування. Коротше кажучи, я є людиною, яка, скажімо так, представляє Грецію там, де обговорюється Україна в більш-менш усіх сферах діяльності.

    Пане посол, які ваші цілі? Яке ваше завдання тут, у Бухаресті, на Aspen-GMF Bucharest Forum?

    Перш за все, для мене велика честь бути присутнім на цьому дуже престижному заході. І меседж полягає в тому, що Захід хоче показати, що питання України не забуте, що Захід не втомився допомагати стороні, яка є об’єктом агресії, якою, очевидно, є Україна, і що, врешті-решт, правопорядок і міжнародні цінності повинні переважати. І саме тому ми поруч з Україною від самого початку і будемо поруч з нею стільки часу, скільки буде потрібно, тому що справедливість, повага до суверенітету, територіальної цілісності та демократії в Україні для нас не підлягає обговоренню. Отже, меседж такий: перш за все, ми повинні бути впевнені, що Україна буде відбудована і стане такою країною, могутньою і процвітаючою, на яку вона заслуговує. Але для того, щоб досягти цього, ми повинні мати Україну. Тому зараз наші зусилля зосереджені на тому, щоб допомогти Україні відбити цю жахливу агресію з боку Російської Федерації, і це саме те, що ми робимо.

    Ваша Високоповажносте, що ще можуть зробити країни НАТО та Європейського Союзу, щоб допомогти Україні у боротьбі з Росією?

    Основна проблема полягає в тому, що, як я вже казав, іноді ходять чутки – звичайно, це фейки, спрямовані на дуже специфічні джерела, що Захід загалом, зокрема, як ви вже згадували, дві основні великі організації, ЄС і НАТО, втомилися допомагати або послаблюють свою оборону допомагаючи Україні. Тому говорити про те, що вони недостатньо допомагають або не хочуть допомагати, – абсолютна брехня. НАТО та ЄС, практично ті країни, які там представлені, тому що, як ви добре знаєте, власне НАТО не бере участі в цьому конфлікті, як стверджують росіяни. Це не війна між НАТО і Росією. Це не так. Але країни, демократії, які є в НАТО і в ЄС, робитимуть усе і стільки, скільки потрібно, щоб постійно підтримувати Україну. Як ви знаєте, у фінансовому плані існує Регламент щодо започаткування Ukraine Facility, який передбачає величезні суми грошей. І незабаром він буде замінений новим фондом на наступні 4 роки. Так само й НАТО, звичайно, після Вашингтонської конференції, саміту у Вашингтоні прийняло рішення про низку кроків, які посилять практичну і моральну допомогу Україні. І ви знаєте, що це за кроки: більше тренувань, більше непрямої допомоги – гуманітарної, нелетальної і летальної допомоги Україні. Знову ж таки, я повторюю, що власне НАТО не бере в цьому участі. І, звичайно, більше представництва адміністративного характеру в самому Києві з офісом НАТО. Отже, багато чого відбувається і відбуватиметься ще більше. Ми будемо йти цим курсом стільки часу, скільки буде потрібно.

    Пане посол Ламбрідіс, як могло б виглядати закінчення війни в Україні за найбільш реалістичним сценарієм?

    Реалістичний сценарій, чи ідеалістичний, ми не хочемо бачити жодного сценарію, який в ім’я реалізму принесе в жертву або людей, або території, або гідність України. Тому остаточна формула миру, яка врешті-решт переможе, бо війна закінчиться, війна не буває вічною, має базуватися на тому, що передбачено резолюцією Організації Об’єднаних Націй і що передбачено міжнародним правом. Тому повна територіальна цілісність і суверенітет для України і, звичайно, повні права для народів усіх залучених регіонів, незалежно від їхнього походження чи мови, якою вони розмовляють, людські життя і людська гідність та людська еволюція до прогресу повинні поважатися всіма. І ви дуже добре розумієте, що я маю на увазі. Люди в Криму чи на Донбасі, які вважають, що вони повинні мати якісь права і все це повинно поважатися. У цьому немає жодних сумнівів. Але це не може бути зроблено ціною каліцтва цілої країни, такої як Україна, відсікання її частин або сумніву в її суверенітеті.

    Пане посол, Росія заявляє, що присутність солдатів НАТО на території України буде серйозною ескалацією війни. А як щодо передбачуваної участі північнокорейських солдатів і, можливо, африканських солдатів на боці Росії? Це не буде серйозною ескалацією?

    Це було б так. Але західні країни, скажімо, ми більш серйозні і прискіпливі до того, що заявляємо. Ми не заявляємо про щось лише тому, що про це згадують у соціальних мережах. У нас немає доказів участі, чисельності, цієї великої кількості африканських або північнокорейських солдатів. Тому ми не коментуємо ці речі. Ми бачимо заперечення цього Росією. Це може бути прямо чи опосередковано зроблено іншими режимами, подібними до російського. Ми дуже добре знаємо, що вона отримує зброю і ракети з Ірану та інших джерел, але це не означає, що Північна Корея чи африканські країни беруть у цьому безпосередню участь. Тому ми це не коментуємо. Тепер, що стосується коментарів Росії про те, що війська НАТО, якщо вони будуть присутні в Україні, будуть серйозною ескалацією, це абсолютно гіпотетично і теоретично, тому що на українській землі немає жодних європейських, натовських чи інших військ!!! Той факт, що ми відкрито тренуємо українські збройні сили в інших сусідніх країнах, є частиною загальної допомоги, яку ми хочемо надати Україні. Але в самій Україні нічого не відбувається.

    Наступне запитання в тому ж ключі. На думку Москви, відправлення американської та європейської зброї і боєприпасів в Україну не є законним. А використання іранської та північнокорейської зброї, боєприпасів та електронних компонентів, що надходять з Китаю, є законним?

    Я думаю, що ви дуже гарно відповіли на своє запитання. Звичайно, це не легітимно. Усі ці країни, які ви згадали, і все це основне озброєння, яке надходить до Росії, дуже добре сприймається і вітається Росією. Чого вони очікують? Що ми залишимо Україну воювати зі списами і стрілами? Звичайно, ми допомагаємо Україні захищати себе і оборонятися. Це наш обов’язок. Є угоди між країнами Заходу й Україною. Власне, нещодавно ми також підписали з Україною двосторонню угоду про співробітництво у сфері безпеки. Тому ми допомагаємо Україні і продовжуємо це робити. Це природно. Ми допомагаємо тому, хто зазнає агресії. Це стаття 51 Статуту Організації Об’єднаних Націй. Це наш обов’язок, моральний, практичний і ми пишаємося тим, що робимо це.

    Пане посол, як західні країни могли б краще боротися з російською пропагандою, фейковими новинами, дезінформацією тощо?

    Це більш загальне питання про те, як дуже відкрите і дуже вільне суспільство Заходу справляється з інформацією, яка сьогодні надходить з усіх джерел: легітимна, нелегітимна, правдива, достовірна, недостовірна, фейкові новини, не фейкові новини. Тому я вважаю, що пересічна людина на Заході повинна, перш за все, сама розуміти, що вона хоче сприймати як новини, серйозно ставитися до цього і краще розбавляти і перетравлювати те, що в переважній більшості надходить щодня до наших вух чи очей під виглядом інформації. Дуже часто ця інформація є фейковою, існує ціла, як ви знаєте, індустрія пропаганди, що походить із сумнівних джерел. Ви згадали про Росію. Я можу згадати вам, кілька років тому, більш жахливе джерело, яким був ІДІЛ. І тоді, як ви пам’ятаєте, члени Халіфату стверджували, що ми ось-ось завоюємо… пів-Європи. Отже, як громадяни, як відповідальні громадяни і освічені люди, ми повинні бути більш уважними до того, що ми слухаємо. Насправді, коли ми очолюємо суспільні, урядові установи на Заході, ми робимо все можливе, щоб захистити себе від таких ситуацій. З іншого боку, ми не можемо запроваджувати цензуру, щоб бути там, бо це те, що ми відстоюємо – свободу слова і вільну демократію, де кожен може говорити все, що він хоче. З іншого боку, ми повинні мати можливість, знову ж таки, як громадяни, судити про те, що ми сприймаємо, а що відкидаємо.

    І на завершення інтерв’ю, пане посол Спірос Ламбрідіс, якими на Вашу думку можуть бути сценарії європейського безпекового порядку після закінчення війни в Україні?

    Це для мене джерело оптимізму, не зовсім наївного оптимізму. Але ви знаєте, як студент і як аспірант, я завжди був на боці ідеалістів міжнародних відносин. Я не є прихильником реалістів, хоча кажуть, що вони зазвичай наполегливіші і саме вони виграють ці ідеологічні битви. Так от, для мене майбутня мирна архітектура Європи повинна включати Росію. Росія – європейська держава. Її не можна виключати, але для цього сама Росія і режим у Кремлі повинні зрозуміти, що такою поведінкою вона виключає себе з сім’ї цивілізованих європейських народів. Ми з розпростертими обіймами чекатимемо на Росію, яка прийме демократичні цінності, суверенітет інших, незалежність інших, поважатиме всіх інших, щоб всі інші могли поважати Росію і включити її в мирну загальну архітектуру Європи. У світі є набагато більше проблем, ніж фактичні помилки відтворення авторитарних режимів через ревізію та нові імперії. І, на жаль, Путін не єдиний, хто плекає такі божевільні мрії. Ви знаєте, є й інші люди, які також стверджують, що вони повинні відновити старі імперії. Це неправильно. Планета потребує нашої уваги. Клімат змінюється. Є масові рухи людей, які змушені тікати зі своїх країн, тому що вони непридатні для життя. Отже, ми маємо всі ці попередження навколо нас, і все ж ми маємо справу з однією людиною, яка веде цілу націю в дуже хибному напрямку і дає дуже поганий приклад іншим лідерам, які можуть піти подібним шляхом. Тому Росія не повинна перемогти, тому що це був би дуже поганий приклад того, куди рухається міжнародний світовий порядок.

  • Перший за останні 20 років візит глави МВС України до Румунії

    Перший за останні 20 років візит глави МВС України до Румунії

    18 жовтня 2024 року віце-прем’єр-міністр та міністр внутрішніх справ Румунії Кетелін Предою прийняв у Бухаресті свого українського колегу Ігоря Клименка. Робочий візит міністра внутрішніх справ України до Румунії, перший за останні 20 років, відбувся рівно через рік після іншої важливої події у двосторонніх відносинах між Румунією та Україною, а саме першого спільного засідання урядів двох країн, яке відбулося у жовтні минулого року в Києві.

     

    Нові кроки до Стратегічного партнерства

    Як повідомляє МВС Румунії, переговори стали продовженням спільних зусиль започаткованих також у жовтні 2023 року президентами Клаусом Йоганнісом та Володимиром Зеленським і націлених на підвищення рівня двосторонніх відносин до стратегічного партнерства. Вони також є продовженням зусиль, спрямованих на досягнення цілей, викладених у Спільній декларації прем’єр-міністрів Румунії та України від 18 жовтня 2023 року та в Угоді про співробітництво у сфері безпеки, підписаної у Вашингтоні 10 липня 2024 року, які  мають сприяти зміцненню співпраці у ключових сферах, що становлять взаємний інтерес, таких як боротьба з торгівлею людьми, наркотиками та зброєю, нелегальною міграцією, поліцейське співробітництво, обмін інформацією та досвідом для підвищення рівня загальної громадської безпеки в контексті війни в Україні, втручання в надзвичайні ситуації, переміщення осіб та транспортних засобів через кордон.

    Глава МВС України Ігор Клименко повідомив у своїх соцмережах, що зустріч була насиченою та результативною, із чіткими планами щодо посилення взаємодії між Міністерствами внутрішніх справ України та Румунії. «Відверто поспілкувались про виклики, які стоять перед нашими країнами: охорона кордону, нелегальна міграція, боротьба зі злочинністю та незаконним обігом зброї, цивільний захист населення. Запропонував відновити спільне патрулювання річкової ділянки кордону, яке було припинено на початку повномасштабної війни. На сухопутній ділянці за півтора року спільно здійснили майже 300 патрулювань. Ми готові ділитись здобутим під час війни досвідом, зокрема у сфері безпілотної авіації. Наступного тижня сформовані робочі групи від міністерств вже почнуть планувати тематику та графік спільних заходів», – зазначив Ігор Клименко. Він подякував Румунії за суттєву підтримку з першого дня війни та високо оцінив зусилля румунського МВС з надання екстреної гуманітарної допомоги мільйонам українців, які перетнули кордон у пошуках притулку від війни.

    Міністри обговорили структурну допомогу Румунії українським біженцям. Кетелін Предою наголосив, що після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну, понад 10 мільйонів українців безперешкодно перетнули кордони Румунії, а понад 82 тисячі осіб проживають на румунській території. 146 переселенців звернулися з проханням про надання притулку, а понад 100 тисяч – з проханням про надання різних форм міжнародного захисту, успішно та безперешкодно пройшовши усі необхідні формальності. «Що стосується українських біженців, які залишаються на території нашої країни, румунському уряду доведеться розробити комплексну довгострокову політику, яка б виходила за рамки важливої допомоги (фінансової, матеріально-технічної, інституційної), наданої під час війни, з огляду на те, що довгострокове проживання та соціально-економічна інтеграція в румунське суспільство зміцнить українську меншину в Румунії і вимагатиме узгоджених заходів культурної інтеграції», – зазначив глава МВС Румунії.

     

    Нові виклики на спільному кордоні

    Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко повідомив, що під час перемовин було обговорено чимало питань, зокрема виклики, які стоять перед двома країнами  «В Україні триває третій рік повномасштабної війни. Ми розуміємо, що ситуація на фронті впливає як на ситуацію всередині держави, так і на ситуацію на кордоні, зокрема із Румунією. Це спільний виклик України та країн Європейського Союзу», – зазначив Міністр внутрішніх справ України.

    Високопосадовці також проаналізували поточний стан двосторонніх відносин у сфері внутрішніх справ, а також погодилися з важливістю зміцнення співпраці шляхом реалізації спільних проєктів та заходів, спрямованих на зони ризику.

    Віце-прем’єр-міністр та міністр внутрішніх справ Румунії підкреслив, що запобігання та боротьба з транскордонною організованою злочинністю є пріоритетом для МВС. Зростання ризиків, пов’язаних з нелегальним ввезенням мігрантів, торгівлею людьми, незаконним обігом вогнепальної зброї, наркоторгівлею, тероризмом тощо, вимагає тісної координації дій та оперативної співпраці. Ігор Клименко запевнив, що ці питання також перебувають у полі зору МВС України.

    «Сьогоднішня робоча зустріч була надзвичайно змістовною, МВС було представлено сильною делегацією, враховуючи особливу увагу, яку ми приділяємо нинішній та подальшій співпраці з Україною у сферах, що належать до компетенції МВС. Ми посилимо нашу увагу та активізуємо співпрацю у боротьбі з організованою злочинністю, торгівлею людьми та наркотиками, а також вживатимемо завчасних заходів для боротьби з незаконним обігом зброї, який, хоча наразі не є проблемою на румунсько-українському кордоні, може стати предметом уваги після закінчення війни, і ми повинні бути вчасно підготовлені до ефективної протидії йому. Стратегічним ключем до боротьби з цими викликами залишається знищення організованих злочинних угруповань, оскільки вони є найсерйознішими чинниками найбільших викликів загальній громадській безпеці», – сказав своєю чергою очільник МВС Румунії.

    Він представив основні кроки, зроблені Румунією для покращення сполучення та полегшення транзиту на спільному румунсько-українському кордоні, забезпечуючи при цьому належні заходи безпеки. Ці кроки роблять значний внесок у забезпечення економічної стійкості української держави та мінімізацію впливу війни на глобальну продовольчу безпеку. Він також торкнувся питань повернення в Україну ухилянтів та допомоги румунської сторони в процесі зусиль України щодо приєднання до Євросоюзу. «Я розумію стурбованість української сторони щодо боротьби з явищем ухилення деяких громадян України, шляхом незаконного перетину кордону з Румунією, від застосування спеціальних законів, що діють в Україні, і ми будемо продовжувати надавати підтримку в рамках і на основі румунського та європейського законодавства. Ми також готові підтримати наших українських колег, а також колег з Республіки Молдова, у діалозі з Європейською Комісією щодо доопрацювання та адаптації європейських рамок реадмісії до реалій, спричинених повномасштабною збройною агресією проти України.»

     

    Діалог на всіх рівнях між структурами двох міністерств

    Ігор Клименко поінформував румунського колегу Кетеліна Предою про щоденні обстріли України, зокрема припортової інфраструктури на кордоні з Румунією, та про успішну роботу мобільних вогневих груп, до складу яких входять військовослужбовці Національної гвардії України та Державної прикордонної служби України. Також очільник МВС України запропонував розглянути питання відновлення спільного патрулювання річкової ділянки кордону, яке було припинено на початку збройної агресії. «Після початку повномасштабної війни ми відновили лише патрулювання по сухопутній частині кордону. Пропонуємо збільшити можливості щодо спільного контролю кордону, зокрема спільне патрулювання по річці Дунай», – заявив Ігор Клименко.

    Під час зустрічі сторони обговорили питання тренінгів і навчань, зокрема у сфері безпілотної авіації. За словами Ігоря Клименка, українські військові, рятувальники та поліцейські здобули неабиякий досвід як на полі бою, так і у сфері цивільного захисту або реабілітації.

    «Я повністю підтримую ваші пропозиції щодо посилення співпраці у сферах охорони кордону, взаємодії в межах Європолу, зокрема щодо обміну даних про російських воєнних злочинців. Нам необхідно застосувати усі наявні механізми, щоб досягнути прогресу по всіх цих напрямках», – резюмував міністр внутрішніх справ Румунії Кетелін Предою.

     

    Угода про співробітництво у галузі запобігання, обмеження та пом’якшення наслідків надзвичайних ситуацій

    Під час зустрічі сторонами також було відзначено послідовний діалог на всіх рівнях між структурами двох міністерств, а також перспективи його активізації в найближчий період. Прикладом у цьому відношенні є зміцнення двосторонньої договірно-правової бази співробітництва шляхом підписання Кетеліном Предою та Ігорем Клименком у Бухаресті Угоди про співробітництво у галузі запобігання, обмеження та пом’якшення наслідків надзвичайних ситуацій. «Взаємодопомога – ключове слово не лише в тексті Угоди, а й у характеристиці відносин між МВС України та Румунії. Пожежно-рятувальні відомства країн оперативніше реагуватимуть на запити про допомогу та працюватимуть разом над попередженням виникнення надзвичайних ситуацій. Українські рятувальники мають неоціненний досвід роботи в надскладних умовах. І попри повномасштабну війну, Україна завжди готова підставити дружнє плече у сфері цивільного захисту населення. Своєю чергою нам цікавий досвід роботи румунської системи оповіщення населення про загрози RO-Alert. Тож домовилися з міністром Предою про направлення фахівців ДСНС України до Румунії для детальнішого вивчення цієї системи та проведення спільних тренувань. Посилюємо цивільну безпеку разом», – зазначив міністр внутрішніх справ України.

    Цей документ створив необхідну двосторонню правову базу для надання Румунією та Україною взаємної допомоги, за запитом, у разі неминучої надзвичайної ситуації. Угода зміцнює засади для надання подальшої підтримки українській владі, оскільки дозволить направляти в Україну на її прохання групи допомоги та необхідне обладнання, а також проводити усі види заходів реагування, передачу досвіду, пошуково-рятувальні операції на території України з метою порятунку людських життів, захисту здоров’я населення, обмеження матеріальних збитків та захисту культурних цінностей.

     

    Солідна основа для структурної співпраці

    Під час зустрічі румунський міністр підкреслив, що в перспективі, після закінчення війни, Румунія повинна і має можливість відігравати важливу роль у процесі відбудови України через інвестиції та організацію центрів логістичної підтримки поблизу кордонів для проведення відновлювальних робіт в Україні, оскільки позиція нашої країни є стратегічно вигідною з цієї точки зору. «Іншим цікавим аспектом дискусій стало питання правового режиму володіння та використання безпілотників після закінчення війни, на якому ми домовилися зосередитися в перспективі. Я можу зробити висновок, що робоча зустріч була надзвичайно корисною для обох сторін і ми заклали основу для структурної співпраці у багатьох сферах компетенції наших двох важливих міністерств» – підсумував міністр внутрішніх справ Румунії Кетелін Предою.

     

  • Румунія як хаб для відбудови України

    Румунія як хаб для відбудови України

    14-15 жовтня в Бухаресті під патронатом прем’єр-міністрів Румунії Марчела Чолаку та України Дениса Шмигаля, відбувся другий форум «Rebuilding Ukraine». Захід був організований Двосторонньою торгово-промисловою палатою Румунія-Україна у партнерстві з Посольством України в Румунії і присвячений залученню інвестицій та обговоренню конкретних напрямків участі румунських та іноземних компаній у проєктах з відновлення України.

    Серед основних тем обговорення – наслідки на продовольчу та енергетичну безпеку, двосторонні мультимодальні перевезення як важлива складова глобальної продовольчої безпеки, основні виклики відбудови України в нинішніх умовах, а також варіанти та виклики, пов’язані з процесом фінансування, міжнародні правові та економічні рамки повоєнної реконструкції, роль Румунії в процесі відновлення України, міркування щодо інструментів, які будуть використані для реалізації Формули миру Президента Володимира Зеленського, зацікавленість економічно розвинених країн в інвестиціях, які створять основу для процесу відбудови України.

     

     

    Румунія може стати хабом для відновлення України

    У своєму посланні прем’єр-міністр Марчел Чолаку підкреслив готовність Румунії стати регіональним хабом для відбудови сусідньої країни. Звернення прем’єр-міністра Румунії до учасників зачитав державний радник Ніколає Коменеску, який є національним координатором з питань відбудови України. Він зазначив, що офіційний Бухарест розглядає порт Констанца як основну логістичну платформу для майбутньої відбудови України. «Ми розглядаємо можливість позиціонування порту Констанца як основної логістичної платформи для майбутньої реконструкції України. Уряд буде активно залучений до розвитку партнерських відносин як з міжнародними урядовими партнерами, зокрема, зі Сполученими Штатами, Європейським Союзом, країнами-членами Європейського Союзу, так і з Японією та Південною Кореєю, і це лише частина можливих партнерів. Крім того, ми розглядаємо можливість сприяння та підтримки приватного сектору, адже компанії відіграватимуть ключову роль у цьому процесі відновлення. Ми раді бачити на цих заходах представників бізнесу з України та Румунії і я думаю, що такі зустрічі стануть ще важливішими в найближчий період, коли ми сподіваємося, що цей конфлікт припиниться, коли ситуація буде такою, що Україна зможе повернути свої території.»

    Він підкреслив, що Румунія активно працює з міжнародними партнерами над покращенням транспортного сполучення. «На минулорічній зустрічі в Києві ми підписали генеральний план дорожнього сполучення і розглядаємо аналогічні плани для морського транспорту. Румунія працює з іншими країнами-членами ЄС та Республікою Молдова над об’єднанням енергетичних систем, оскільки енергетичний сектор потребує великих інвестицій у реконструкцію. Геополітичні реалії вимагають мобілізації інвестицій для забезпечення енергетичної безпеки Республіки Молдова та України, а також для підвищення енергетичної безпеки нашої країни. Для нас очевидно, що це вже не просто питання національної безпеки, а – європейської та навіть глобальної безпеки. Ми хочемо об’єднати енергетичні ринки і розвивати необхідну інфраструктуру для забезпечення транскордонного постачання електроенергії, що сприятиме інтеграції України і Республіки Молдова в європейський енергетичний ринок», – заявив державний радник прем’єр-міністра Румунії Ніколає Коменеску.

     

    Румунія готова й надалі надавати аварійну енергетичну допомогу Україні

    Радник з міжнародних відносин міністра енергетики Адріан Безеван, виступаючи на форумі заявив, що Україна потребує короткострокової надзвичайної допомоги та довгострокової допомоги для відновлення своєї енергетичної системи, яка має бути кращою за довоєнну систему. «Румунія продовжить надавати Україні енергетичні ресурси в надзвичайних ситуаціях, але існує проблема потужності та взаємозв’язку з Україною, тому що Європа, через свою мережу енергетичних операторів, має експортну потужність до сусідньої країни в 1,7 гігават, тому її необхідно збільшити до 2 гігават, і зробити це потрібно якомога швидше»,  – заявив Адріан Безеван.  Він зазначив, що до війни з’єднання енергетичних систем не було пріоритетом для Румунії та України і ця вразливість проявляється зараз. «Ми маємо обмежені можливості, коли говоримо про електроенергію та газ. У довгостроковій перспективі, коли ми маємо на меті відновлення України, нам потрібно швидко збільшити потужність взаємозв’язку. Україна є кандидатом на вступ до Європейського Союзу. Ми сподіваємося, що вона приєднається до ЄС якнайшвидше і тоді правила енергетичного ринку будуть однаковими і для України», – додав радник з міжнародних відносин міністра енергетики Румунії.

    Водночас він зазначив, що 31 грудня 2024 року закінчується термін дії газотранспортного договору між Росією та Україною, який не буде продовжений. «Саме тому ми і Республіка Молдова повинні знайти шляхи постачання газу в Україну через Трансбалканський газопровід, який доставляє газ з LNG-терміналів в Катарі та із Західної Європи в Україну. Ми повинні докласти зусиль, щоб ні Україна, ні Республіка Молдова не замерзли взимку. Ми повинні зберігати оптимізм щодо майбутнього і діяти дуже швидко, тому що зима стрімко наближається», – додав Адріан Безеван.

    За його словами, 11 мільйонів людей в Україні можуть бути переміщені не через війну, а через холодну зиму. «Підтримка України є нашим моральним обов’язком. На додаток до цього морального обов’язку, ми також маємо й прагматичний обов’язок з точки зору національної безпеки підтримувати і допомагати Україні. Ми знаємо, що наближається зима і ця новина є важливою, особливо коли йдеться про енергетичну інфраструктуру, а Україна має дефіцит енергії, оскільки Росія пошкодила більше половини українських об’єктів енергетичної інфраструктури, як виробництва, так і дистрибуції. Йдеться про газ, про електроенергію, про теплоенергію і, з наближенням зими, потреби України в цих ресурсах зростають. 11 мільйонів людей в Україні можуть бути змушені покинути свої домівки через холодну зиму, а не через війну», – наголосив радник міністра енергетики Румунії Адріан Безеван.

     

    Румунія залишатиметься поруч з Україною

    У заході також взяла участь Анка Тінка, Державний секретар зі стратегічних питань Міністерства закордонних справ. У своєму виступі під час сесії, присвяченій дипломатичному баченню процесу відновлення, під назвою «Бачення української та румунської дипломатії щодо процесу відновлення України», державний секретар підтвердила відданість Румунії підтримці України та особливе значення, яке надається процесу відновлення сусідньої країни. Ана Тінка розповіла, як румунська дипломатія працює у координації з іншими державними установами та у взаємодії з приватним сектором, підтримуючи проєкти, спрямовані на задоволення нагальних потреб та досягнення довгострокових цілей, пов’язаних з регіональною стабільністю та процвітанням.

    Так, нагадуючи про постійну участь Румунії у конференціях з відбудови України, румунський дипломат привернула увагу на можливості, пов’язані з процесом відбудови, які зацікавлені використати як румунська влада, так і компанії. У цьому контексті держсекретар наголосила на особливій увазі, яка приділяється транскордонним проєктам і зв’язкам у сфері транспорту та енергетики, а також тристоронньому співробітництву, за участю й Республіки Молдова. Вона також відзначила важливу фінансову підтримку Європейським Союзом процесу відновлення в Україні та закликала бізнес-спільноту скористатися інструментами та програмами, доступними на європейському рівні.

     

    Відбудова України може стати поштовхом до відновлення всього регіону

    Орієнтовна вартість повоєнної відбудови України за десять років перевищила 486 мільярдів доларів, і зараз Київ шукає нові джерела надходжень, як внутрішні, так і міжнародні, щоб задовольнити ці нагальні потреби. Ці оцінки не охоплюють регіони, які все ще перебувають під російською окупацією і до яких немає доступу. Після майже трьох років війни росіяни зруйнували значну частину дорожньої інфраструктури країни, багато шкіл, лікарень і будинків. Деякі проєкти з відбудови вже розпочалися, і все більше іноземних інвесторів, в тому числі румунів, відкривають там свій бізнес. Румунія може відіграти роль логістичного хабу в процесі відбудови України, вважає Насті Вледою, президент Двосторонньої румунсько-української торгової палати та Союзу двосторонніх торгових палат Румунії. Цей аспект є важливою складовою майбутнього Стратегічного партнерства між Румунією та Україною, – пояснив він. «Для Румунії відбудова України може стати можливістю для відновлення Румунії, відновлення всього Чорноморського регіону. Це означає створення нових потоків, нового бачення, нових способів підходу. І тоді, безумовно, я переконаний, що, врешті-решт, Румунія відіграватиме, разом з іншими країнами і, передусім з Україною, роль локомотива трансформації цього бачення в Чорноморському регіоні, відіграватиме надзвичайно важливу роль стабільності і розвитку».

     

    Український бізнес продовжує працювати попри війну

    Зі свого боку, посол України в Румунії Ігор Прокопчук висловив сподівання, що гроші на відбудову його країни будуть взяті із заморожених російських активів, які лише в ЄС становлять близько 350 млрд доларів. Країни, які зараз демонструють солідарність з Україною, будуть запрошені приєднатися до процесу відбудови, – додав український дипломат. Ігор Прокопчук наголосив, що попри війну український бізнес продовжує працювати та намагається розвиватись. «95% українських підприємств відновили свою діяльність, навіть ті компанії, які спочатку були змушені припинити роботу. За нашими оцінками, зростання ВВП в цьому році буде зафіксовано на рівні 3,5%, незважаючи на триваючі військові дії і незважаючи на безперервні атаки російсько-терористичних військ на різні об’єкти по всій країні.» Ігор Прокопчук привернув увагу учасників Форуму до потреб України у відбудові, розробці та впровадженні в країні інноваційних інструментів, покликаних покращити бізнес середовище та стимулювати залучення інвестицій. Він наголосив на важливості єдності у підтримці України для її захисту, а також  для захисту свободи і демократії, від російського агресора.

     

    Посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ України Паун Роговей зазначив велику увагу, яка в контексті відбудови України приділяється розвитку як двостороннього українсько-румунського співробітництва, так і тристоронньої співпраці з Республікою Молдова.

    Заступник Голови Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Роман Комендант надав деталі реалізації масштабних проєктів з відбудови зруйнованої цивільної та гуманітарної інфраструктури, а також приділив увагу ефективності цифрової платформи «DREAM».

     

    В основній частині заходу виступали представники обласних військових адміністрацій з Херсонської, Харківської, Полтавської, Тернопільської та Чернівецької областей, які представили пріоритети своїх регіонів.

    Також у Форумі взяли участь глави дипломатичних представництв Грецької Республіки, Республіки Корея, Республіки Болгарія, Королівства Нідерланди та Королівства Швеції, які одностайно запевнили у подальшій непохитній підтримці України та посиленні багатостороннього і двостороннього партнерства.

    В рамках Форуму були укладені Меморандуми про взаєморозуміння між Румунсько-Українською двосторонньою торговою палатою та Тернопільською і Харківською обласними державними адміністраціями, а також міжнародною платформою «Nazovni» Міністерства закордонних справ України. Вказані документи покликані сприяти активізації двосторонніх економічних зав’язків.

  • Літературний переклад – місток єднання між румунським і українським народами

    Літературний переклад – місток єднання між румунським і українським народами

    8 жовтня ц.р. у приміщенні Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки в Києві відбулася презентація збірки румунської поезії «Таблиця повернень» у перекладі Віктора Баранова. Подія була присвячена темі перекладів українською творів молдовських і румунських поетів в творчості Віктора Баранова, який свого часу в Київському університеті імені Тараса Шевченка як фах вивчав румунську філологію і чимало років був головою Культурної асоціації «Україна-Румунія».

     

    Участь у заході взяли: Повноважний Міністр Посольства Румунії в Україні Міхай Дону, заступниця Голови місії Румунії в Україні Анамарія Вероніка Сандор, Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Молдова в Україні Валеріу Ківерь та його радник-посланник Штефан Горда, професор КНУ Дмитро Чистяк, переклади віршів Віктора Баранова прочитала вдова письменника Лідія Петрівна Баранова.

    Директорка Публічної бібліотеки імені Лесі Українки Ольга Романюк подякувала присутнім за те, що знайшли час і можливість взяти участь у заході та підтримати його проведення. «Румунська література, література Молдови, як і культура загалом, є надзвичайно багатими, надзвичайно потужними і ще для України недостатньо відомими і знаними. Загалом, чим більше ти цікавишся культурою, літературою, надбанням інших народів, тим ти багатший. Тому наш сьогоднішній захід це ще один крок до пізнання румунської і молдовської літератури. Сьогодні цей захід присвячений пам’яті Віктора Баранова, надзвичайно талановитій людині, яка зробила великий внесок у збагачення української літератури тому що його переклади безцінні. Ми хочемо звичайно, щоб було побільше книжок і румунських авторів, і  авторів з Республіки Молдова, щоб вони були представлені у наших фондах якнайбільше, і звичайно і перекладів, і звичайно і літератури румунською мовою, тому що нам цього теж дуже треба.»

     

    Куратор видання, професор Київського державного університету імені Тараса Шевченка Сергій Лучканин, виступив з публічною лекцією, високо оцінивши значні зусилля покійного українського письменника та інтелектуала Віктора Баранова, який переклав українською мовою вірші з творів таких класиків, як Міхай Емінеску, Васіле Александрі, Джордже Кошбук, Нікіта Стенеску та інших відомих румунських авторів. «Зустріч була організована в пам’ять про Віктора Баран, який відійшов у вічність 10 років тому. Він був головою Національної спілки письменників України три роки, він відомий передусім як український поет і прозаїк, але відносно небагато, знають те, що Баранов був і видатним перекладачем з румунської і, як він саме говорив, що він прикипів душею до румунської мови, до румунської культури і сам себе називав фахівцем завжди з молдо-румуністики, бо говорячи про його з румунської, маємо на увазі, що румунська мова поширена також і в Республіці Молдова. Він також відвідував і Республіку Молдова, другу румунськомовну державу і має дуже багато перекладів. І саме з Віктором Барановим я познайомився передусім як з перекладачем, коли сам починав вивчати румунську мову далекого 1991-го і привів мене на свою лекцію з румунської мови, Станіслав Семчинський саме Віктора Баранова, свого випускника, свого дипломника. Віктор Баранов писав дипломну роботу під керівництвом Станіслава Семчинського про поезії Емінеску і Шевченка. А потім Віктор Баранов став багато перекладати, він довгий час був заступником голови Товариства «Україна-Румунія», яке очолював ще один відомий поет і пісняр Михайло Ткач, і до останніх днів життя плідно працював.»

     

    Сергій Лучканин розповів, також як виникла збірка Віктора Баранова «Таблиця повернень», до якої включені переклади поезій класиків румунської та світової літератури, які репрезентують історичний поступ румунської поезії від зародження й до сьогодення. «Не всі переклади були за його життя опубліковані й тому, коли він відійшов у вічність, то в його вдови –  Лідії Петрівни Баранової виникла ідея зібрати ці всі переклади з румунської, поетів  Румунії та Республіки Молдова й опублікувати окремою книгою, до якої я написав ґрунтовну передмову як фахівець з румунської філології. І ця книжка, завдяки старанням і Лідії Баранової, і моїх, побачила світ ще 2017 року в Києві, але якось був ковід, почалася війна, тому руки до організації повноцінної презентації  дійшли зараз.»

     

    У своєму слові Посол Республіки Молдова в Україні Валеріу Ківерь висловив щиру вдячність за вагомий внесок у просуванні румунських культурних цінностей серед українського народу, сусіда й друга, зазначивши, що, популяризуючи оригінальні твори та переклади, твори великих поетів Румунії та Молдови будуть наближені до серця та розуму кожного українця. «Упродовж багатьох років Віктор Баранов доклав чимало зусиль для ознайомлення українців із сучасною зарубіжною літературою, зокрема особливо промовистими є його переклади Міхая Емінеску, Васіле Александрі, Джордже Кошбука та Алексанрду Македонського, Тудора Аргезі, Лучіана Благи, Нікіти Стенеску та Ани Бландіани – видатних імен нашої спільної літератури останніх двох століть. Вшановуючи сьогодні Віктора Баранова, я хотів би також згадати про ще одного наступника покійного Станіслава Семчинського, про Сергія Лучканина, професора цього університету, який сьогодні з нами і який вирішив зібрати в спеціальному томі і видати дорогі нашому серцю переклади. Через таких виняткових людей яскраво сяє згасла зірка Віктора Баранова. Цей блискучий і улюблений нами вірш Емінеску в перекладі Віктора Баранова наводить нас на думку, що він залишив по собі світлий слід в українській літературі та культурі. Популяризуючи цю збірку перекладів, ми наближаємо творчість наших великих попередників до серця і розуму кожного українця.»

     

    Представники посольств заявили про підтримку видань перекладів румунськомовних поетів Віктором Барановим, щоб якнайбільше українських бібліотек отримали їх у свої фонди. Своєю чергою  заступниця Голови місії Румунії в Україні Анамарія Вероніка Сандор висловила сподівання, що, можливо, колись у найближчому майбутньому День румунської мови, який відзначається 31 серпня, Румунія разом з Республікою Молдова та Україною відзначатимуть у Києві або в іншому українському місті. «Ми особливо вдячні, що ви запросили нас сьогодні сюди з нагоди презентації збірки “Таблиця повернень”, завдяки якій практично твори класиків румунської літератури, таких як Міхай Емінеску, Васіле Александрі, Джордже Кошбук, Лучіан Блага, знайшли свій шлях в душу українців, їх рідною мовою. Ми цінуємо цей зв’язок  між мовами та культурами наших країн як міст, як рукостискання, як знак обраної дружби, яка непідвладна часу і яку ми хочемо і надалі зміцнювати. Ця дружба стала можливою завдяки зусиллям таких людей, як шановний професор Віктор Баранов, пам’ять якого ми сьогодні вшановуємо, пані Лідія Баранова та не в останню чергу професор Сергій Лучканин. Мова нації є важливим елементом у визначенні її ідентичності, вона виражає дух та ідеал нації, і я не можу знайти більш глибокого символу передачі духу та ідеалу нації, ніж емоції поезії.  І коли вона виражена і перекладена на іншу мову дружньої нації, я бачу глибоке свідчення міцної дружби між ними. Ми розглядаємо цю подію як один із багатьох прикладів прагнення українців зберегти свою мовну ідентичність та відзначити дружбу між двома народами і дружбу між двома мовами в контексті викликів, пов’язаних із незаконною та невиправданою агресією проти України.»

     

    З вітальним словом від Національної спілки письменників України виступив український письменник, перекладач, літературний критик, науковець-філолог і громадський діяч, заступник Голови Київської організації Національної спілки письменників України Дмитро Чистяк. «Праця Віктора Федоровича на чолі товариства «Україна-Румунія», на чолі журналу «Київ» і, звичайно, на чолі Національної спілки письменників України, на чолі київської організації, яку він також тривалий час очолював, вона не має нам дати забути про те, який це видатний письменник, поет, перекладач. І саме як перекладач він переклав цілу бібліотеку румунськомовної літератури. Треба сказати, що частіше нам треба згадувати про цю велику працю, згадувати про тих румунських і молдовських побратимів Віктора Федоровича, з якими він працював. І от сьогодні приміром, як символ цієї співпраці маю сказати приємну новину. Попри наш важкий час, у Румунії, стараннями нашого великого друга Президента академії «Міхая Емінеску» Йона Дяконеску укладається, вже завершена робота над Антологією української поезії румунською мовою, від творчості Тараса Шевченка до наших днів. І у цій Антології української поезії є твори зокрема і Віктора Федоровича Баранова. Але треба сказати, що така робота вона має відбуватися і в інший бік. І тому, звичайно, я втішений те, що ми змогли підготувати і видання поезії укладача цієї антології Йона Дяконеску, і великого нашого друга з Молдови, з яким ми багато працювали, незабутнього Ніколає Дабіжи, і всі ці твори, вони представлені, зокрема, в цій моїй авторській антології вибраних творів, де є ці переклади молдовської та румунської поезій. Тому така співпраця буде тривати і ми сподіваємося, що невдовзі ми матимемо змогу презентувати, зокрема і цю Антологію української поезії румунською мовою і це буде запорукою нашої подальшої співдружності.»

     

    Наостанок Сергій Лучканин наголосив на важливості таких подій, особливо в нинішній непростий період випробувань. «Мушу сказати, що відчуваєтться, що суспільство потребує таких заходів. Цей захід зайвий раз довів, що мости культурного єднання між Румунією, Республікою Молдова та Україною, між румунськомовною та українськомовною літературами потрібно будувати, згадувати, наладжувати, адже це зближує,  культурне єднання зближує порозуміння між з народами таке необхідне в наш час. Я особисто дуже вдячний Румунії, керівництву Румунії, румунському народові, як і Республіці Молдова за всю допомогу Україні в її нелегкий період існування. Я впевнений, що після тих випробувань важких інтерес до наших двох культур, до української в Румунії та в Республіці Молдова і до румунської в Україні, зокрема в Києві, яка постійно наголошую, що в Чернівцях це зрозуміло, а зокрема в Києві, він має зростати.»

  • Війна в Україні: від ООН до другої мирної конференції

    Війна в Україні: від ООН до другої мирної конференції

    Однією з центральних тем порядку денного 79-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН була війна, яку Росія розв’язала проти України. Напередодні, під час візиту до США президент Володимир Зеленський представив власний план перемоги в оборонній війні проти Росії. У Нью-Йорку український лідер наполягав на тому, що Росію необхідно примусити до миру, що також є одним із пунктів його плану перемоги. У своєму виступі на Генеральній Асамблеї ООН Володимир Зеленський закликав до реального миру.

    З трибуни Генасамблеї ООН він попередив світ, що Росія планує напади на українські АЕС і при цьому використовує супутники іноземних держав, щоби вивчити інфраструктуру цих об’єктів в Україні. Президент  Зеленський подякував лідерам і країнам, які підтримують Україну у боротьбі з агресором, які розуміють безумство Росії, країни у понад 20 разів більшої ніж Україну за територією, котра далі хоче мати більше земель і захоплює їх день за днем, водночас прагнучи знищити свого сусіда.

    Після першої мирної конференції по Україні в Швейцарії в середині червня, очікується, що нова зустріч приведе за стіл переговорів важливі держави, які не брали участі в першій ініціативі. Росія вже оголосила, що не візьме участь у другому саміті щодо миру в Україні, запланованому Києвом на листопад. Натомість Володимир Зеленський поставив собі за мету мати всі елементи нового мирного плану до листопада. Хоча червневий мирний саміт більше нагадував чергову Генеральну Асамблею ООН, де різні країни говорили про статут ООН і повагу до міжнародного права, учасники дійшли консенсусу – війна в Україні повинна закінчитися справедливим і тривалим миром, а не миром за будь-яку ціну.

     

    Лумініца Одобеску закликала союзників посилювати підтримку Києва

    Участь у заходах в рамках 79-ої Генеральної асамблеї ООН, взяла і міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску, яка повторила, що Румунія підтримує  Формулу миру президента України Володимира Зеленського, як єдину відправну точку у відновленні миру. У зв’язку з цим пані Одобеску заявила, що будь-який мир в Україні має бути справедливим, заснованим на міжнародному праві та Статуті ООН, а саме на дотриманні суверенітету, територіальної цілісності та незалежності України.

    Міністерка повідомила, що вона обговорила з країнами-партнерами та союзниками питання атак безпілотників по об’єктах в Україні, поблизу кордону з Румунією. Вона підкреслила, що Росія продовжує завдавати цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі України і важливо зміцнювати оборону сусідньої країни, що зробила й Румунія, передавши Києву новітню систему Patriot.

    «Атаки Росії тривають, це удари по цивільній інфраструктурі, по енергетичній інфраструктурі (України – ред.), тому дуже важливо зміцнювати українську протиповітряну оборону, що Румунія вже зробила, передавши систему Patriot. А українська сторона високо оцінила це рішення. Як ви бачили, перший свій візит новий  міністр закордонних справ (України – ред.) здійснив до Бухареста. Проблеми на румунському кордоні були обговорені не лише з українськими партнерами, але й з нашими партнерами по НАТО, державним секретарем (Антоні – ред.) Блінкеном та іншими колегами», – сказала Лумініца Одобеску в інтерв’ю румунському агентству Agerpres. Вона також нагадала, що нещодавно торговельне судно, яке перевозило зерно, було атаковане Росією ракетою в Чорному морі: «Це впливає на безпеку судноплавства, свободу судноплавства і грубо порушує міжнародні правила», – сказала глава румунського зовнішньополітичного відомства.

     

    Клаус Йоганніс: Румунія підтримуватиме Україну так довго, як це буде потрібно

    У своїй промові на Генасамблеії ООН Президент Румунії Клаус Йоганніс заявив, що яким би непередбачуваним не був сьогоднішній світ, відповіддю на усі проблеми завжди буде більша співпраця і більша солідарність. Він додав, що Румунія завжди підтримуватиме міжнародний світовий порядок, в центрі якого знаходиться ООН. «Наше головне завдання – знайти вкрай необхідні рішення для відновлення і захисту миру. Інакше міжнародний порядок і міжнародне право будуть змарновані. Коли дипломатія є найскладнішим інструментом, саме тоді ми повинні використовувати її найбільше. Погляньте на жахливі глобальні наслідки війни Росії проти України. Ця війна спричинила найбільшу кризу безпеки в новітній європейській історії, порушуючи міжнародне право і маючи наслідки далеко за межами Європи. У цьому контексті Румунія надала сильну і багатовимірну підтримку Україні та її народу, і ми зобов’язуємося підтримувати її так довго, як це буде потрібно. У той же час, Румунія продовжуватиме свою безумовну підтримку для зміцнення стійкості Республіки Молдова, другої країни, яка найбільше постраждала від цієї війни. Наша безпека є не регіональною, а глобальною. Ця жорстока війна вже зачепила країни та людей по всьому світу. Продовольча безпека є тому свідченням. Моя країна відіграє вирішальну роль у сприянні експорту зерна з України через наші дунайські та чорноморські порти. Довготривалий конфлікт є неприйнятним і ми повинні бути твердими. Україна потребує рішучої підтримки всіх держав-членів ООН, які сповнені рішучості поважати міжнародне право та Статут ООН. Румунія повністю підтримує Мирну ініціативу Президента Зеленського: це єдиний підхід, який може забезпечити справедливий і тривалий мир у повній відповідності до Статуту ООН і міжнародного права.»

     

    Водночас Володимир Зеленський заявив, що на сьогодні в ООН неможливо по-справжньому й справедливо розв’язувати питання війни та миру, оскільки в Раді Безпеки надто багато залежить від права вето. «Коли агресор використовує право вето, ООН безсила зупинити війну. Але Формула миру може це зробити – знову ж таки, у ній немає права вето. Ось чому це найкраща можливість для досягнення миру – усі рівні, і вона ефективна та всеосяжна», – зазначив Президент України.

     

    ООН потребує глибинної реформи

    У цьому контексті особливої актуальності набуває питання можливості реформування Ради Безпеки ООН. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш закликав до масштабних реформ Організації Об’єднаних Націй та інших міжнародних організацій, щоб зробити міжнародне співтовариство більш спроможним діяти перед обличчям численних криз і війн та зробити світ більш справедливим. Водночас на Саміті майбутнього в Нью-Йорку, попри опір Росії, був схвалений план реформи ООН,  розроблений під керівництвом Німеччини.

     

    Александру Мурару, науковий співробітник та доцент ясського Університету ім. Александру Іоана Кузи нагадав, що дискусії про реформування Організації Об’єднаних Націй тривають вже багато років, а нездатність ООН виконувати покладену на неї місію – забезпечувати мир та безпеку у світі стала особливо помітною після повномасштабного вторгнення РФ в Україну.  «Очевидно, що спосіб функціонування Організації Об’єднаних Націй з п’ятьма постійними членами Ради Безпеки, які є не ким іншим, як переможцями у Другій світовій війні, на практиці показує, що ми все ще діємо сьогодні, майже через 80 років після закінчення Другої світової війни, в повоєнній логіці Другої світової війни. Хоча світ змінився, минуло майже вісім десятиліть, змінилися держави, змінилися союзники й альянси. І те, як сьогодні функціонує Організація Об’єднаних Націй, свідчить про те, що вона не виконує своєї основної та історичної місії, яка полягає в тому, щоб бути посередником у системі, де панує хаос. І всі конфлікти, які сталися за останні 80 років, показують, наскільки неефективною була Організація Об’єднаних Націй.»

    Александру Мурау наводить приклад європейського континенту: масові вбивства в югославських війнах 1990-х років, збройна агресія Російської Федерації, яка триває вже третій рік і яка на практиці показує, що мир не може прийти через посередництво Організації Об’єднаних Націй або за посередництва Організації Об’єднаних Націй, а, як вважають багато аналітиків і спостерігачів, тільки через силу, тільки через рішучу перемогу, в першу чергу Києва, здатну принести довготривалий мир у регіоні.

     

    Своїм правом вето Росія зневажає ООН

    І бригадний генерал у відставці, професор Стан Петреску каже, що в умовах, коли Рада Безпеки є заручницею права вето Росії, ООН неспроможна прийняти резолюції на підтримку населення України. «За 80 років ми зіткнулися з численними особливими, серйозними ситуаціями, спричиненими діями Радянського Союзу, який посилався на положення статті 107 Статуту ООН, яка, до речі, діє і сьогодні. У ній зазначається, що якщо нацистські тенденції виникають на територіях відповідальності великої держави, де вони можуть призвести до конфронтації, експлуатуючи цю доктрину, ця велика держава, навіть без згоди інших чотирьох, може втрутитися і врегулювати ситуацію. Ми маємо приклад агресії проти Угорщини в 1956 році, потім проти Чехословаччини, Польщі, Німеччини. Це були гарячі періоди Холодної війни. Геополітика дала нам дуже чіткі приклади цього.» Стан Петреску додав, що Росія просто зловживає своїм правом вето і цинічно зневажає рішення всіх решти понад 190 держав-членів ООН.

     

    Захід поруч з Україною

    У Нью-Йорку західні партнери України підтримали її та підтвердили необхідність притягнення Росії до відповідальності за звірства в Україні.  Міністр закордонних справ Великої Британії Девід Ламмі прямо звинуватив російського диктатора Володимира Путіна в тому, що він керує «мафіозною державою» і порівняв його з рабовласником у своєю виступі в Раді Безпеки ООН. «Володимире Путін, коли ви обстрілюєте ракетами лікарні в Україні, ми знаємо, хто ви!» – сказав Девід Ламмі. Глава МЗС Великої Британії сказав, що як чорношкірий, чиї предки були вивезені в кайданах з Африки, добре знає, що таке побудована на корупції імперія. «Імперіалізм: я впізнаю його, коли побачу. І я буду називати його тим, чим він є», – сказав Ламмі.

     

    А міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок жорстко звернулася до російського представника в ООН Василя Небензі, висміявши Володимира Путіна, який не може приїхати до США через ордер на арешт, виданий Міжнародним кримінальним судом за скоєння воєнних злочинів в Україні. «Ви можете обманювати себе. Найсильніша людина у вашій країні може ховатися за викраденими нею дівчатками-підлітками. Але ви не можете обдурити весь світ», – сказала Анналена Бербок під час засідання Ради Безпеки ООН. Раніше глава МЗС ФРН закликала реформувати Раду Безпеки ООН, щоб наблизити її до реалій XXI століття.

  • Внесок Румунії до посилення обороноздатності України

    Внесок Румунії до посилення обороноздатності України

    У вересні Румунія та Україна продовжили зусилля щодо співпраці у військовій сфері, спрямованої на посилення обороноздатності української держави. У перші дні місяця уряд, парламент та президент Румунії продемонстрували небачену раніше оперативність і буквально за тиждень схвали закон, що дозволяє безоплатну передачу Україні системи протиповітряної оборони «Patriot», а згодом після чергової телефонної розмови міністри оборони двох країн Агел Тилвер та Рустем Умєров повідомили, що українські військові пілоти вже розпочали підготовку на винищувачах F-16 у Румунії, що допоможе збільшити кількість цих літаків у складі Повітряних сил України. Під час телефонної розмови, міністри оборони Ангел Тилвер та Рустем Умєров обговорили зміцнення протиповітряної оборони України, зокрема протидію російським ракетам та дронам. Очільник українського міноборони повідомив, що домовився зі своїм румунським колегою продовжувати співпрацю, додавши, що планує свій візит до Румунії.

     

    У Румунії буде створено центр з підготовки українських морпіхів

    Згідно із публікацією Monitorul Apararii, завдяки співпраці між Румнуією та Україною, із залученням західних союзників або партнерів, у короткостроковій перспективі намічуються зміни співвідношення сил у Чорному морі. США розгортають контингент військовослужбовців спецпідрозділу морських котиків (U.S. Navy SEAL) у Румунії, де між часом буде створено навчальний центр для українських морських піхотинців під керівництвом Великої Британії, а Швеція навчатиме українських військових у Мангалії користуватися штурмовими кораблями. У Кимпіа-Турзій буде побудовано логістичний хаб, також для України.

    Як повідомляє агентство Agerpres у рамках підготовки порядку денного засідання Спільних постійних бюро румунського парламенту, в середу, 18 вересня, президент Румунії Клаус Йоганніс направив лист, в якому поінформував обидві палати парламенту про схвалення рішення про проведення тренувань і навчань з американським партнером, в тому числі попереднє розміщення на території Румунії на період до двох років військово-морського контингенту США з проведення спеціальних операцій.

    «Присутність американського контингенту сприятиме зміцненню позиції Румунії у стратегічному партнерстві зі США і дозволить гармонізувати процедури підготовки та визначити конкретні шляхи співпраці щодо оперативної сумісності структур сил спеціальних операцій Збройних сил Румунії та Сполучених Штатів Америки», – йдеться у листі Клауса Йоганніса.

    Глава держави також запропонував румунському парламенту створити в країні навчальний центр для підготовки українських морських піхотинців. Велика Британія разом з Норвегією взяли на себе роль координаторів Коаліції з підтримки морських сил і засобів ВМС України. Президент, серед іншого, стверджує, що останні події у війні, яку Російська Федерація розв’язала проти України, підкреслили необхідність посилення та диверсифікації підготовки українських збройних сил. «За підсумками проведеного аналізу було зроблено висновок, що Румунія має можливість зробити свій внесок у Коаліцію морських сил шляхом розміщення на своїй національній території морського навчального центру, а також шляхом підтримки підготовки українських морських піхотинців, в рамках існуючих можливостей», – написав глава держави.

    Створити відповідний центр було погоджено в межах Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн» задля посилення українських морських спроможностей.

    Президент Клаус Йоганніс також повідомив Парламент про схвалення ним транзиту територією Румунії 35 шведських військовослужбовців, які навчатимуть українських військовослужбовців у Румунії користуватися десантно-штурмовими катерами, подарованими Швецією Україні. Шведським військовим надається доступ до авіабази «Міхаїл Когелнічану» та військового порту Мангалія. Румунська сторона надає необхідну логістичну підтримку для підготовки українських військовослужбовців (транспорт, харчування, проживання, паливо), – також йдеться в листі.

    Водночас президент Йоганніс запропонував парламенту схвалити участь ЗСР у Місії НАТО з координації широкого спектра допомоги Україні в довгостроковій перспективі – NSATU, починаючи вже з 2024 року, шляхом надання необхідної інфраструктури та обладнання для розміщення та експлуатації Хабу матеріально-технічного забезпечення у Румунії на території 71-ої авіабази «Кимпія Турзій» та штату до 100 військовослужбовців.

     

    За крок від Стратегічного партнерства

    Нинішня стадія та перспектива розвитку двосторонніх відносин, а також необхідність посилення політико-дипломатичного діалогу в контексті останніх подій в європейському та євроатлантичному просторі, були обговорені й міністрами закордонних справ Румунії та України 18 вересня в Бухаресті під час першого закордонного візиту Андрія Сибіги на посаді глави українського зовнішньополітичного відомства.

    Міністри провели предметний обмін думками щодо розвитку подій у розв’язаній Російською Федерацією війні, виокремивши основні виклики, на які Україна має відповісти у найближчий період. Вони також обговорили негативні наслідки агресивної війни, розв’язаної Російською Федерацією, для безпеки Чорноморського регіону, включаючи Молдову.

    Міністерка закордонних справ Лумініца Одобеску підтвердила політичну і практичну підтримку Румунією незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України. Вона знову рішуче засудила війну, розв’язану Російською Федерацією, яка є атакою на міжнародний порядок, заснований на правилах. У цьому контексті вона висловила повну підтримку Румунії Формулі миру Володимира Зеленського як єдиного формату забезпечення справедливого і тривалого миру в Україні, заснованого на повазі до Статуту ООН та міжнародного права.

    Глави МЗС двох країн домовилися прискорити процес імплементації рішень, прийнятих за підсумками візиту Володимира Зеленського до Бухареста (10 жовтня 2023 року) та першого спільного засідання урядів Румунії та України  у Києві, 18 жовтня 2023 року, з метою започаткування процесу підвищення рівня двосторонніх відносин до Стратегічного партнерства.

    Підбиваючи підсумки свого першого регіонального турне, в тому числі візиту до Бухареста, глава МЗС України Андрій Сибіга наголосив, що сусіди важливі для України стратегічно, в контексті інтеграції України до ЄС і НАТО.

    «У Бухаресті та Братиславі інтеграція в ЄС і НАТО була ключовою темою. Впевнений, що можемо розраховувати на підтримку, – зазначив він, додавши, – є і домовленості, які відчує ворог, і які стануть публічними згодом. Є підтвердження нових пакетів допомоги. Є підтримка українських ініціатив, зокрема конкретних фінансових внесків у Grain From Ukraine.»

    Цей візит був не лише про цілком відчутні та конкретні речі. Домовилися про можливість спільного прикордонного контролю з Румунією, щоб спростити процедури. Домовилися розширити консульську присутність та відкрити нові генконсульства в Румунії. Домовилися про проведення спільного засідання урядів України та Румунії, з перспективою розширення формату до тристороннього за участі Молдови, – написав Андрій Сибіга у своєму Facebook.

     

    Зміцнення оборонних можливостей України

    Тема подальшої оборонної співпраці між Румунією та Україною була порушена  і під час робочої зустрічі Посла України в Румунії Ігоря Прокопчука з Державним секретарем Міністерства національної оборони Румунії Сімоною Кожокару. Ігор Прокопчук висловив вдячність румунській стороні за продовження надання практичної допомоги для зміцнення оборонних можливостей України та подолання наслідків триваючої військової агресії рф проти України. Він також відзначив дієву підтримку реалізації стратегічного курсу української держави на вступ до НАТО.

    Своєю чергою, Сімона Кожокару запевнила у незмінності твердої підтримки України та налаштованості румунської сторони на подальшу активну взаємодію у форматі Ukraine Defense Contact Group.

    Ігор Прокопчук привітав співрозмовницю з нагородженням її орденом «За заслуги» ІІІ ступеня за особистий внесок у розвиток українсько-румунських відносин та з нагоди Дня незалежності України, відповідно до Указу Президента України № 576/2024 від 23.08.2024 року.

     

    Налагодження оборонно-промислової співпраці 

    Тим часом Національна асоціація підприємств оборонної промисловості України NAUDI домовляється щодо виробництва вибухівки, дронів та бронетехніки на території Румунії. Про це публікації Defense Romania розповів директор Румунської асоціації роботодавців виробників військової техніки PATROMIL Віорел Маноле. За його словами, між Patromil та українською асоціацією тривають переговори щодо будівництва кількох заводів на території Румунії. «Ми ведемо переговори про створення заводу з виробництва безпілотників у Текуч, для чого використовуватимемо кошти з європейських фондів, а також кошти з Румунії та України». Він уточнив, що в Текуч будуватимуться безпілотники подвійного призначення, їх можна буде використовувати у цивільних цілях, зокрема у сільському господарстві, а також у військових цілях або для захисту кордонів. Таким чином у найближчі роки румунсько-українська співпраця в оборонній промисловості буде важливим фактором зростання, – додав Віорел Маноле.

    Також, за його словами, ще однією сферою співпраці з українськими компаніями може стати виробництво броньованих машин із колісною формулою 4х4, але «вишенькою на торті», як зазначає Віорел Маноле, має стати будівництво заводу з виробництва тротилу в Румунії. «Український тротиловий завод знаходиться на окупованій Росією території, а попит на тротил на українському ринку, і не тільки – величезний. Ми також у великій скруті з цим, оскільки (ред. – завод у місті) Фегераш припинив свою роботу», – пояснив директор Patromil. Йдеться, зокрема про Фегераський пороховий завод, який зупинив виробництво вибухових речовин з 2004 року. Оборот заводу за минули рік склав менше 2 млн євро, наразі він фактично не працює. На жаль аналогічна ситуація спостерігається і на інших великих державних підприємствах.

    Проте Міністерство економіки Румунії вже розпочало процедуру виділення 118 мільйонів леїв для експропріації частини земельних ділянок, необхідних для розширення периметру нового порохового заводу в місті Вікторія Брашовського повіту. Пороховий завод займатиме площу 370 гектарів (уп’ятеро більше, ніж нинішній) і має бути готовий через два з половиною роки. Румунія побудує сучасний пороховий завод у межах проєкту, розробленого спільно з Європейською комісією та компанією Rheinmetall.

    За словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку вартість інвестицій становить 400 млн євро. Глава уряду зазначив, що Румунія вже володіє потужностями з виробництва артилерійських боєприпасів стандарту НАТО, однак їх наразі недостатньо. Європейська комісія схвалила виділення 47 мільйонів євро на будівництво нового заводу з виробництва військових порохів у Румунії.

     

  • Візит глави МЗС України до Бухареста

    Візит глави МЗС України до Бухареста

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у середу, 18 вересня, здійснив офіційний візит  до Румунії, на запрошення своєї румунської колеги Лумініци Одобеску. Порядок денний переговорів був зосереджений на нинішній стадії та перспективах розвитку двосторонніх відносин, а також на необхідності посилення політико-дипломатичного діалогу в контексті останніх подій ва європейському та євроатлантичному просторах. Глави МЗС двох судніх країн провели у Бухаресті предметний обмін думками щодо розвитку подій у розв’язаній Російською Федерацією війні проти України, виокремивши основні виклики, на які Україна має відповісти у найближчий період.

     

    На спільній прес-конференції Лумінца Одобеску заявила, що Румунія  і надалі буде поруч з Україною. «Румунія і надалі стоятиме поруч з Україною, пропонуючи свою повну, багатовимірну і послідовну підтримку українській справі в її законній боротьбі з російським агресором. Ми перебуваємо на 937-му дні цієї агресивної війни, розв’язаної Росією без жодної причини. Щодня ми бачимо, як грубо порушується заснований на правилах міжнародний порядок, як щодня жертвами воєнних злочинів стають безневинні мирні жителі, жінки та діти. Але це також 937 днів доказів мужності та патріотизму Збройних сил і населення України. Стільки ж днів героїчного опору проти зловживань держави-агресора. Стільки ж днів захисту права України обирати власну долю в умовах демократії, свободи та процвітання.»

     

    Глава МЗС Румунії передала захоплення румунської сторони мужньою боротьбою України та українського народу, який бореться також за безпеку і стабільність усього європейського континенту. Вона  підтвердила повну підтримку у захисті незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України, а також на шляху європейської інтеграції та подальшого процесу відбудови країни. «На двосторонньому рівні ми підтвердили нашу відданість поглибленню двостороннього співробітництва на найвищому рівні, в тому числі з метою підвищення відносин до рівня Стратегічного Партнерства. Це зробить вирішальний внесок у забезпечення безпеки і стабільності в Чорноморському регіоні та принесе очевидні переваги громадянам Румунії та України. Разом ми продемонстрували, що передбачуваний, конструктивний і прозорий підхід зробив вирішальний внесок в інтенсифікацію нашого політико-дипломатичного діалогу і подолання ряду чутливих питань минулого двосторонніх відносин. Я обговорила з моїм українським колегою права осіб, які належать до румунської меншини в Україні, включаючи право на свободу віросповідання. Отримала запевнення від пана міністра, що українська влада вживатиме всіх необхідних заходів для збереження права на проведення богослужінь румунською мовою. Я підкреслила, що повага до права на освіту та релігійні служби рідною мовою є фундаментальними правами, які поважаються в усіх демократичних державах. Домовилися продовжити прикладний та поглиблений діалог з цього питання з метою пошуку взаємовигідних рішень.»

     

    Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску також привітала останні події в процесі європейської інтеграції України, наголосивши на важливості продовження сталого впровадження порядку денного реформ. Вона підтвердила повну готовність Румунії запропонувати практичну підтримку Україні у переговорному процесі. «Яи привітала офіційне відкриття переговорів про вступ до ЄС 25 червня в Люксембурзі та початок процесу оцінки кандидатів у липні. Підкреслила важливість збереження твердої відданості складному порядку денному реформ, який є необхідним на цьому шляху, але який принесе багато переваг Україні та її громадянам. Я наголосила на фундаментальній важливості продовження реформ та забезпечення сталості їх впровадження. Вони є важливими як для просування процесу вступу до Європейського Союзу, так і для побудови всебічно стійкої української держави. Я запевнила свого колегу у повній готовності Румунії поділитися досвідом та уроками, вивченими в процесі переговорів щодо вступу нашої країни до Європейського Союзу. Я також підкреслила внесок Румунії у забезпечення функціонування української держави та економіки, а також у пом’якшення наслідків для глобальної продовольчої безпеки. У цьому контексті нагадала про значні інвестиції в інфраструктурні проєкти для сприяння українському транзиту та експорту на світові ринки в рамках європейської ініціативи «Шляхи солідарності». Ці інфраструктурні проєкти відіграють важливу роль у забезпеченні транзиту українського експорту, надаючи стабільність українській економіці, і в майбутньому будуть життєво важливими для сприяння внеску міжнародного співтовариства у процес відновлення України. Наголосила на актуальності зміцнення двостороннього співробітництва Румунія-Україна та тристороннього співробітництва Румунія-Україна-Республіка Молдова для розвитку транскордонного сполучення, транспортних, енергетичних та цифрових мереж як важливих елементів, що сприятимуть подальшій інтеграції наших сусідів до Єдиного європейського ринку.»

     

    Очільниця румунського зовнішньополітичного відомства заявила,  що Румунія продовжуватиме брати участь у процесі імплементації Формули миру Володимира Зеленського, а також у зусиллях міжнародного співтовариства щодо притягнення до відповідальності всіх винних у воєнних злочинах і злочинах проти людяності в Україні та проти України. «Усіма своїми діями Румунія вкотре продемонструвала, що вона є надійним, передбачуваним та ефективним партнером у реалізації цілей, взятих на себе на європейському рівні, та для зміцнення двосторонніх відносин з Україною. Я переконана, що разом з нашими командами ми продовжимо працювати над поглибленням двостороннього політико-дипломатичного діалогу і здобудемо важливі результати для демократичного, європейського та незалежного майбутнього України. Ви можете надалі розраховувати на Румунію та на нашу підтримку до перемоги України.»

     

    Своєю чергою міністр закордонних справ України подякував за відчутну підтримку, яку уряд і народ Румунії надають Україні та українцям з перших днів повномасштабного вторгнення росії. «Румунія це єдина країна, з якою Україна проголосила Стратегічне Партнерство під час великої війни. Ми високо цінуємо політичну підтримку України з боку Румунії, а також практичне  зміцнення обороноздатності України. Хочу ще раз підкреслити надзвичайну важливість рішення Румунії надати Україні систему «Патріот». Ще раз дякуємо! Це суттєво підвищить нашу здатність захищати українські міста, рятувати життя мирних людей та критичну інфраструктуру від російського терору. Важливо, щоб у наших країн було спільне бачення – війна, розв’язана росією, має закінчитися лише перемогою України, зі встановленням всеохоплючоого, справедливого і тривкого миру, на основі Формули миру та Статуту ООН. З реальним покаранням держави-агресора.»

     

    Андрій Сибіга зазначив, що українська сторона високо цінує підтримку Румунією Формули миру Президента Володимира Зеленського як єдиної надійної та всебічної основи для встановлення справедливого миру. «З моєю колегою ми обмінялися думками щодо притягнення до відповідальності держави-агресора, щодо підвищення санкційного тиску проти росії та її поплічників, посилення політики ізоляції росії в регіональних та міжнародних організаціях. Ми також обговорили Чорноморську безпеку. Україна та Румунія разом змінюють і зміцнять безпеку регіону і ми продовжимо разом працювати над тим, щоб  Чорне море стало простором безпеки, торгівлі та розвитку. Маємо відновити повну свободу мореплавства в Чорному морі.»

     

    Міністри домовилися разом з молдовською стороною докладати зусиль, щоб не дати росії дестабілізувати Молдову та регіон в цілому. Окремо глава МЗС України наголосив на допомозі Румунії в транзиті  української сільськогосподарської продукції та подякував за підтримку в процесії європейської та євроатлантичної інтеграції, додавши, що всі усвідомлюють, що Україна вже де-факто робить ключовий внесок у колективну безпеку Європи і захищає  її свободу, демократію та спільні цінності на полі бою. «Ми вітаємо підтримку Румунії у транзиті української сільськогосподарської продукції. У 2023 році наші країни створили потужний тандем, який зробив важливий внесок у зміцнення глобальної продовольчої безпеки. Розраховуємо на практичну участь Румунії в процесі повоєнної відбудови та відновлення України, зокрема через румунського бізнесу, румунських компаній у конкретних проєктах, насамперед у регіонах Україна, які найбільше постраждали від російської агресії. Ми також запропонували румунський стороні розглянути можливість патронату румунської сторони над одним з українських регіонів у цьому контексті. Україна продовжує впевнений рух до повноправного членства в Європейському Союзі та НАТО. Ми цінуємо, що на цьому шляху у нас є такий надійний друг, як Румунія. Наш рух до ЄС незворотній. Разом із міністеркою Одобеску ми домовилися тісно співпрацювати на цьому шляху, вдячний Румунії за готовність ділитися досвідом.»

     

    Андрій Сибіга сказав, що Україна та Румунія розвиватимуть взаємодію як стратегічні партнери в усіх галузях та з усіх питань, що становлять взаємний інтерес. «У нас є багато спільних проєктів у сферах економіки, енергетики, транспорту, інфраструктури. Вони працюють на благо обидвох народів. Ми також домолись сьогодні розширити консульську присутність України в Румунії та обговорили можливість проведення спільного засідання урядів двох країн для того, щоб обговорювати весь спектр двосторонніх питань. Домовилися діяти у дусі взаємної поваги та найкращих європейських стандартів, щодо захисту прав осіб, які належать до національних меншин в обидвох країнах.»

     

     

  • Війна РФ проти України: що робити далі?

    Війна РФ проти України: що робити далі?

    Останнім часом з України надходять різні новини. У військовому плані, з одного боку, була несподівана операція українців у Курській області і захоплення ними частини її території. З іншого боку, Росія не припинила наступ на Донеччині і навіть якщо зазнає величезних втрат, продовжує просування вперед. У політичному плані ми стали свідками значної кількості відставок, перестановок в уряді, заміни високопоставлених цивільних або військових чиновників – міністрів, заступників міністра, командувача Повітряних сил ЗСУ і так далі.

     

    Станом на сьогодні Україна має нового міністра закордонних справ в особі Андрія Сибіги, який був дотепер другою людиною в українській дипломатії. Він замінив Дмитра Кулебу в рамках глибоких перестановок в складі уряду за наказом президента Володимира Зеленського. Щойно після затвердження Верховною Радою Андрій Сибіга провів телефонну розмову з міністеркою закордонних справ Румунії Лумініцою Одобеску.  Згідно з українською стороною міністри обговорили шляхи поглиблення добросусідських відносин. «Пріоритети: справедливий і тривалий мир для України, вступ до ЄС і НАТО, стратегічне партнерство. Ми вдячні Румунії за рішення про передачу системи Patriot» – йдеться у повідомленні МЗС України.

     

    Нагадаємо, що напередодні Президент Румунії Клаус Йоганніс підписав закон, який дозволяє передати Україні один зенітно-ракетний комплекс Patriot у конфігурації 3+, із семи, які Румунія придбала у США в 2017 році за майже 4 млрд доларів. Чотири з них вже прибули до Румунії – два вже функціонують. Інші три прибудуть до Румунії найближчим часом.

     

    Рішення передати Україні систему Patriot Румунія ухвалила 20 червня у Вищій раді оборони країни, зважаючи на значне погіршення безпекової ситуації в Україні через російські удари по цивільному населенню та інфраструктурі. 2 серпня відповідний законопроєкт про безоплатну передачу Україні ЗРК Patriot схвалив уряд, того ж дня відбулося голосування в Сенаті Румунії (верхній палаті парламенту), а на другий день закон в останньому читанні прийняла Палата депутатів.

     

    Тепер після підписання закону Клаусом Йоганнісом румунський уряд має схвалити остаточне рішення, після чого акт дарування набуде чинності. «Після набуття чинності нормативно-правового акту уряд прийме рішення про передачу, як написано в тексті закону. Міністерство оборони керує цим процесом», – сказав речник уряду Міхай Константін. Відповідно до законопроєкту, розробленого Міністерством національної оборони, «завершення акту дарування сприятиме зміцненню позиції Румунії як регіонального постачальника безпеки та зміцненню партнерських відносин зі Сполученими Штатами Америки».

     

    І Володимир Зеленський подякував Румунії за Patriot для України. «Є вже чітке рішення Румунії щодо системи Patriot для України. Це рішення ухвалене на всіх рівнях. Я дякую за нього. І ми розраховуємо, що партнери реалізують повний пакет рішень щодо ППО та іншої допомоги Україні – це саме той пакет, який був ухвалений на саміті НАТО у Вашингтоні, що відбувся в липні», – сказав президент України у традиційному відеозверненні.

     

    Конфігурація 3+ є найсучаснішим варіантом системи захисту Patriot і використовується Сполученими Штатами та майже 20 іншими союзниками. Ця конфігурація базується на високоефективних радіолокаційних системах і передових ракетах-перехоплювачах класу «повітря-повітря» під назвою PAC-3, які можуть вражати балістичні ракети на відстані до 20 кілометрів. Батарея містить чотири ракети PAC-3, на відміну від попередньої версії PAC-2, яка містить лише одну. Система Patriot коштує близько 1 мільярда доларів, а кожна ракета коштує майже 4 мільйони доларів.

     

    Говорячи про нинішню ситуацію на сході України генерал запасу Александру Грумаз, в інтерв’ю нашій радіостанції зазначив, що курський наступ ЗСУ змінив досить похмурий наратив початку цього літа про негативну траєкторію війни.  «Київ має вирішити, що робити зі своєю перемогою, яку здобув на Курщині. Наступ ЗСУ на Курську область не відтягнув так багато російських сил зі східних регіонів, як хотілося. Росіяни перекинули до Курської області лише близько 30 тисяч військових, але з резервних частин на Донбасі. І залишається незрозумілим, як українські лідери збираються перетворити цей тактичний успіх на стратегічні чи політичні здобутки. Цей наступ пропонує можливості, але також припускає значні ризики та витрати.»

     

    Генерал запасу Александру Грумаз каже, що курський прорив явно підняв бойовий дух українських військ і повернув ініціативу на одній ділянці фронту. «Наступ також глибоко збентежив Москву, продемонструвавши, наскільки Росія не готова до наступальної операції вздовж кордону. На відміну від українського контрнаступу в районі Харкова у 2022 році, курська наступальна операція не призвела до оточення чи знищення значних російських сил або захоплення техніки, що призвело б до руйнування наступального потенціалу росіян. Полонені, яких захопила Україна, – це переважно прикордонники, військовослужбовці строкової служби та бійці чеченського спецпідрозділу «Ахмат», що нібито підпорядковується Національній гвардії Росії. Час і організація наступу свідчать про те, що українське керівництво вважало, що воно повинно було вдатися до таких дій. Однією з можливих причин, на мою думку, є наближення виборів у США, які загрожують, у разі перемоги Трампа, підштовхнути Київ до переговорів з Москвою, поки він перебуває в ослабленій позиції. Як не дивно, Київ не поінформував про це міжнародних партнерів, що, ймовірно, могло б їх стримати. Під час попередніх операцій – тут я маю на увазі літній наступ України в 2023 році або другий рейд в Білгородській області навесні 2024 року, як відомо російські війська виглядали добре підготовленими, заздалегідь знаючи українські плани.»

     

     

    Своєю чергою професор Штефан Попеску, доктор наук з історії сучасних міжнародних відносин Університету Сорбонни сказав, що нинішня західна стратегія дозволяє Україні продовжувати вести війну, без чіткої перспективи перемоги і без жодної перспективи повернення своїх територій, але українська влада має врахувати багато інших чинників. «Я вважаю, що в цей момент ми можемо побачити початок кінця війни. Але я також переконаний, що Україна усвідомлює, розуміє межі західної допомоги і неможливість продовження війни, принаймні в довгостроковій перспективі. Україна – не Афганістан, щоб вести 20-річну війну. Україна повинна думати про свої майбутні перспективи, в тому числі демографічні. Є дослідження демографічного центру НАН України, які показують, що продовження війни до 2025 року ще більше посилить глибоку демографічну кризу, в якій опинився Київ і структурно вплине на майбутні перспективи українського населення. У той же час, я думаю, що цей наступ на Курську область, разом з глибокими ударами вглиб російської території, разом з дипломатичними ініціативами, є елементами стратегії, а саме бажання Києва закінчити війну, тому що він не зможе вести цю війну дуже багато часу. Українська енергетична інфраструктура не працює, на українців чекає важка зима.»

     

    Військовий експерт Александру Грумаз спрогнозував два сценарії подальшого розвитку подій: «Є два сценарії розвитку подій. Найкращий сценарій полягає в тому, що українським збройним силам вдасться утримати Росію у Донецьку. Курський наступ також може змінити політику Заходу щодо використання далекобійної зброї. Найгірший сценарій полягає в тому, що за кілька місяців Україна може втратити значні території на сході країни, а також буде змушена відступити на Курщині, яку можна було б використати як розмінну монету на переговорах. Чим більше Україна просувається вглиб Росії, тим більший ризик надмірного розширення фронту. Україна мала альтернативні варіанти на цьому етапі війни. Вона могла б зосередитися на обороні і відновити свої існуючі сили, в той же час завдаючи ударів углиб території Росії. Нові можливості створювали все більші загрози військовій та економічній інфраструктурі Росії, адже українські дрони дозволяють вражати ворожі об’єкти на відстані понад 600 кілометрів.»

     

    Аналізуючи ситуацію в Україні професор Штефан Попеску торкнувся й останніх кадрових змін в румунському уряді. «Заміна пана Кулеби та інших міністрів мені видається більше схожою на ротацію кадрів – я вживаю цей вираз, бо ми його використовували до 1989 року, – тому що ці люди залишаться, вони будуть тяжіти в орбіті української влади, ймовірно, їм дадуть нові посади. Звичайно, наступником Дмитра Кулеби є його заступник, який також є людиною, близькою до президента Зеленського, чудовим знавцем Польщі, він два терміни був там дипломатом, провів там 8 років, був послом у Туреччині, досконало володіє англійською мовою, тож він є професійним дипломатом. Але, в той же час я не думаю, що ці міністерські зміни фундаментально змінюють керівництво цих інституцій. Зношеність, звичайно, відчувається, хоча Кулеба був і залишається однією з видатних постатей України. Але вся ця полеміка з Польщею, з Німеччиною, все це виробляє певний знос персонажа, і його потрібно міняти, приводити іншу фігуру, яка може справити враження, тим більше, що, як відомо, наближаються важливі зміни, вибори в Сполучених Штатах Америки, через рік будуть вибори в Німеччині. Звичайно, це дуже, дуже далека перспектива, але європейські інституції змінюються, і тоді потрібні нові люди.»

     

    З іншого боку румунський генерал запасу Александру Грумаз каже, що Україні бракує стратегії перемоги. «Курська наступальна операція була креативною, це треба визнати. Значна частина майбутнього також залежить від того, що станеться не тільки в Курську, але й від боїв за українські міста у Донецькому і Луганському регіонах. Мене інтригує той факт, що Україна та її партнери, через три роки війни не мають стратегії перемоги. Це серйозна проблема. Не маючи перед собою мети, лідери в Києві, а також їхні прихильники приймають рішення поетапно і, в кінцевому підсумку, непослідовно. Україна може досягти локальних героїчних успіхів, але вони не можуть призвести до повної поразки ворога. Тому без чіткої стратегічної картини буде важко підтримувати бойовий дух і волю до боротьби в Україні.»

    Тим часом і Румунія працює над посиленням східного флангу. Станом не зараз, не тільки Румунія, а й Польща, і країни Балтії мають вразливі місця. Тож, по суті, допомагаючи Україні зараз вони здобувають вікно часу, щоб зміцнити східний фланг НАТО та усунути вразливі місця з точки зору національної оборони та безпеки. Поразка України може обернутися катастрофою для Заходу.

     

  • Масовий розстріл етнічних румунів радянським НКВС у 1941 році

    Масовий розстріл етнічних румунів радянським НКВС у 1941 році

    1 квітня виповнилося 83 роки від трагічної події, про яку досить мало відомо широкому загалу Румунії та України, але котра підтверджує злочинну суть комуністичного режиму. Навесні 1941 року, на Великдень, поблизу села Біла Криниця радянські прикордонники розстріляли за різними оцінками від 200 до 3 тис. невинних румунів, мешканців навколишніх сіл Глибоцького та Сторожинецького районів. Трагедія впродовж багатьох років замовчувалась і лише після здобуття Україною незалежності, очевидці, або вже їх діти, отримали можливість вголос розповідати правду про той кривавий квітень 41-го.

    Після підписання таємної угоди між урядами Радянського Союзу та Німеччини, відомого під назвою пакт Ріббентропа-Молотова в 1939 році, Бессарабія, Північна Буковина та, заразом, і Герцаївський край, були захоплені СРСР. 26 червня 1940 р. радянський уряд пред’явив Румунії свої вимоги у формі ультиматуму звільнити територію Північної Буковини і Бесарабії, а до 30 червня ці території були зайняті радянськими військами. Багато людей були захоплені зненацька швидким перебігом подій, новим кордоном були розділені численні сім’ї.

    Одразу після анексії радянський режим вдався до репресій, етнічної чистки місцевих румунів та знищення румунських цінностей. У цій ситуації, не бажаючи миритися з новими реаліями та приходом радянської влади, багато людей хотіли переїхати до Румунії, намагаючись перетнути кордон будь-яким способом, законним чи незаконним. За деякими даними у перший рік радянської влади до Румунії прибули щонайменше 7.000 біженців. Однак чимало з них: чоловіки, жінки, діти – загинули від куль радянських військових.

    Докладніше про це, в інтерв’ю Українській редакції ВСРР розповів кандидат історичних наук, доцент, політолог, віце-президент чернівецького Благодійного фонду «Суспільні ресурси та ініціативи» Сергій Гакман. «Після зміни державної приналежності Буковини, тобто після анексії північні частини Буковини та Бессарабії Радянським Союзом, багато людей відчули себе одразу за кордоном, їм нав’язували нове громадянство. Безумовно, багато з них не могли з цим погодитися і були різного роду спроби перетнути кордони, повернутися на батьківщину. І такі спроби вони відбувалися впродовж пізньої осені 40-го року і зими- початку весни 41-го року і це відбувалося в тому числі й в моєму рідному селі Остриця. Як правило більшість цих спроб були невдалими або частково вдалими, коли наприклад одній третині вдавалися перетнути кордон, а інші були частково вбиті, частково затримані, при чому всі члени їх сімей одразу були депортовані до Сибіру як вороги народу. До речі саме під час однієї з таких спроб загинув рідний брат моєї бабусі. Але найбільш все ж таки масовою трагедією я все ж таки вважаю події, які відбулися в Білій Криниці 1-го квітня. На мій погляд це була спеціальна операція органів НКВС, які спровокували це, сказавши, що мешканці сіл матимуть можливість повернутися до своєї країни. Для цього їм треба зібратися в Глибоці біля райвиконкому. Тому вони там зібралися, їм сказали, що вони можуть йти до кордону, що безпосередньо на кордоні їм видадуть документи. Зібралася велика колона людей з навколишніх сіл – Верхніх і Нижніх Петрівців, Кубки, Сучевень, Просіки, Карапчева.»

    Отже у березні 1941 р. в селах Глибоцького та Сторожинецького районів, розташованих вздовж річки Сірет, НКВС поширив чутки про те, що 1 квітня радянсько-румунський кордон буде відкрито і можна буде спокійно перейти його. Люди повірили. 1 квітня 1941 року сформувалася колона з 3 тис. осіб – чоловіків, жінок, літніх людей і дітей. З хрестами, іконами та хоругвами в руках вони направилися до Глибоцького райвиконкому за дозволом на перетин кордону. Там їм сказали йти далі, оскільки їм дадуть документи безпосередньо на кордоні. Але, як розповідає буковинський історик Сергій Гакман, у дійсності там їх чекало зовсім інше. «В урочищі Варна, це приблизно за 3 кілометри від румунського кордону, їх зустріли кулеметним вогнем радянські прикордонники та інші представники військ НКВС. Тих, хто тікав доганяли, били, стріляли в них, вбиті і поранені були перенесені до виритих ям, де вони були поховані. За деякими свідченнями деякі були ще живими в момент, коли їх скидали в ті ями, а вцілілі були заарештовані глибоцьким НКВС. Урешті решт, після жахливих катувань деякі померли в тюрмах, деякі були засуджені до різних термінів ув’язнення, а деяких закопали навіть на місцевому єврейському кладовищі заживо. Багато з них померли в тюрмах, у тому числі від голоду, як це сталося з рідним батьком нашого місцевого дослідника, який, на жаль, кілька місяців тому також покинув цей світ, Іліє Попеску. Він дізнався про смерть від голоду в харківській тюрмі свого батька вже в пострадянський період, бо в радянський період він абсолютно нічого не знав, а вся його сім’я була депортована до північного Казахстану як вороги народу. Це була доля дуже багатьох людей на території Чернівецької області.»

    Після різанини поранених прив’язували до коней і перевозили до 5-ти попередньо виритих ям, де їх поховали, навіть і тих хто, все ще був живий. Місцеві жителі розповідали, що два дні і дві ночі земля там рухалася і стогнала. Відтоді минуло 83 роки, але буковинці не забувають тих жахливих подій.

    Проте, це лише один епізод з цілої хвилі політичних репресій на територіях колишньої Бессарабії та північної частини Буковини, захоплених СРСР у липні 1940 року. Історики наводять жахливі для відносно невеличкої території цифри – майже 100 тис. осіб – жертво депортацій. Тільки з 10 по 13 червня 1941 р. в північній частині Буковини більше 900 мирних буковинців було інтерновано в концтабори в Комі АССР, а близько 5 тис. членів їх сімей були депортовані до Сибіру або до Казахстану. Сергій Гакман розповідає. «На жаль ми до цього часу не знаємо про кількість загиблих. У залежності від політичних поглядів деякі зменшують кількість жертв, деякі збільшують цю кількість, але точної цифри у нас нема. Мені здається, що взагалі в цьому контексті було б абсолютно правильно, можливо одразу після війни, щоб Україна і Румунія, керуючись принципами пріоритету загальнолюдських цінностей, права і моралі, проявили певну політичну волю і створили спільну комісію за участі науковців, експертів-криміналістів для різнобічного вивчення цих подій. І на мій погляд, ця робота комісії нарешті поставить крапку на тому, скільки там загиблих, якого роду були травми, що стали несумісними з життям. Це дозволить нам не тільки дізнатися правду про ті події, а й зробити потужний внесок в укріплення поваги та довіри між двома європейськими сусідами – Україною та Румунією, оскільки в тому числі і повага до історії, повага одне до одного, це є дуже солідним цементом відносин між двома країнами.»

    Щороку першого дня квітня, аби вшанувати пам’ять розстріляних земляків, на узліссі, де було зведено пам’ятник жертвам білокриницької трагедії, збираються мешканці навколишніх сіл, представники місцевої влади, члени румунських національно-культурних товариств, провідні політичні діячі Румунії та України. У 2010 році на місці розстрілу мирних мешканців Буковини було встановлено пам’ятник. Відомий історик і політолог з Чернівців наголосив, що нинішні та прийдешні покоління мають зробити все, аби такі трагедії не повторювалися. «На мій погляд, ми маємо зробити все, щоб ні в якому разі не допустити зараз окупації України російською федерацією, яка все більше і більше схиляється до того тоталітаризму, який був період Сталіна і ставлення до простих людей на окупованих територій мало чим відрізняється від ставлення в 40-их роках окупованих територій радянським союзом. З іншого боку, я хочу сказати, що ми маємо зробити все для того, щоб не допустити в наших країнах ні диктатур, ні тоталітаризму, бо демократія може бути, на певному етапі не дуже ефективною, але це є гарантією нашого життя, це є гарантією наших прав, це є гарантією того, що нічого не загрожує нашому життю, якщо ми самі цього не хочемо. Тобто по великому рахунку ми маємо берегти ті паростки демократії, можливо ще не дуже розвинутої в нашій Україні, бо демократії можна вчитися впродовж кількох поколінь і це має передаватися з покоління в покоління. Але ми маємо робити потужні кроки в бік демократії, щоб вже наші діти могли будувати далі, стоячи на побудованому нами потужному демократичному фундаменті.»

  • Діти і війна, допомога Румунії

    Діти і війна, допомога Румунії

    Згідно з опитуванням, проведеним румунською організацією «Save the Children/Врятуймо дітей», кожна третя українська дитина, яка тікаючи від війни знайшла прихисток у Румунії (38%) каже, що вона стала менш щасливою після того, як покинула свою батькивщину. 57% опитаних дітей сказали, що вони або дуже нещасні, або менш щасливі. 23% з них не ходять до школи, хоча у них є можливість продовжити навчання дистанційно. Три чверті дітей сказали, що вони не мають доступу до послуг, яких би хотіли, наприклад, до місць для занять хобі, зустрічей з друзями або проведення дозвілля.

     

    Саме тут на допомогу приходять неурядові організації, такі як «Врятуймо дітей» – Румунія, які чудово справляються з кризовими ситуаціями. Ми розпитали Габрієлу Александреску, виконавчу президентку організації, які саме послуги пропонують ці організації, чия діяльність, особливо під час кризи, має вирішальне значення: «Неурядові організації можуть відігравати вирішальну роль у захисті дітей-біженців, особливо в умовах великого напливу людей, таких як біженці з України. Перш за все, вони можуть швидко мобілізувати ресурси і негайно втрутитися для надання гуманітарної допомоги. Організації також можуть запропонувати допомогу і підтримку різними способами, включаючи надання притулку, їжі, медичної допомоги, доступ до соціальних послуг і освіти. Вони також можуть надавати послуги психологічної консультації, щоб допомогти дітям впоратися з травмами і труднощами, з якими вони стикаються. На додаток до термінової допомоги у відповідь на кризову ситуацію, неурядові організації можуть надавати програми інтеграції та створювати безпечні, інклюзивні простори для біженців у громадах. Біженці часто потребують, зокрема, інформації, рекомендацій, консультацій, щоб отримати доступ до своїх прав і наявних послуг, таких як доступ до системи освіти, медичних послуг, працевлаштування для батьків, а також доступ до послуг психологічної допомоги. У той же час, через тренінги та навчальні курси, що пропонуються фахівцями, організації можуть ділитися своїм досвідом, покращуючи таким чином якість пропонованих послуг і підвищуючи їхню ефективність, наприклад, на користь дітей. Неурядові організації можуть лобіювати та відстоювати інтереси. Вони можуть зробити значний внесок у покращення життя та захисту дітей-біженців. Наприклад, після війни в Україні організація «Врятуймо дітей» – Румунія швидко розпочала надавати комплексну гуманітарну допомогу. Нею вже скористалися 340 000 людей, в тому числі 170 000 дітей. Ми також працювали на 10 пунктах пропуску через кордон, у 5 центрах з надання притулку, трьох мобільних таборах для біженців і трьох транзитних зонах. У цих локаціях ми створили безпечні простори для дітей, задовольняли нагальні потреби, надавали емоційну підтримку, життєво важливу інформацію для дітей і дорослих, а потім, для підтримки процесу інтеграції в середньостроковій і довгостроковій перспективах, створили вісім консультаційних центрів, де надаємо консультації, інформацію, кейс-менеджмент, психосоціальну підтримку, заходи для дітей і підлітків, матеріальну і фінансову підтримку. Отже, організації можуть багато чого зробити.»

     

    Серед українських дітей, які ходять до школи фізично або навчаються одночасно фізично в Румунії та дистанційно за українською програмою, 87% висловили перевагу фізичній освіті над дистанційною, а 72% дітей, які відвідують школу фізично або одночасно фізично та онлайн, підтвердили, що почуваються менш самотніми, коли ходять до школи фізично. 60% підтвердили, що можуть завести друзів з приймаючої країни в умовах фізичної школи. Це підтверджують висновки дослідження, проведеного організацією «Врятуймо дітей» у 2022 році, яке виявило «прямий зв’язок між відвідуванням школи та почуттям самореалізації та приналежності дітей».

     

    «До кожної дитини, переміщеної зі своєї країни, потрібно ставитися з гідністю, задовольняти її основні потреби та поважати її права. Особливу увагу слід приділяти психоемоційному здоров’ю і, в тісному зв’язку з ним, інструментам освітньої та соціальної інтеграції. Відвідування школи має важливе значення для соціальних зв’язків і, врешті-решт, для емоційного благополуччя цих дітей», – каже Габрієла Александреску. Вона додала, що однією з найбільш вразливих категорій є діти без батьків, яким назустріч прийшла організація «Врятуймо дітей»: «Нам доводилося стикатися з такими ситуаціями і це дійсно одна з найбільш вразливих категорій дітей, які потребують допомоги. Дуже важко бути біженцем і не мати присутності та захисту батьків. Але існують процедури і Румунія має процедури для негайного захисту цих дітей. З нашого досвіду (ми працюємо в цій сфері з 1994 року) кількість дітей-біженців без обох батьків невелика, але є значна кількість дітей-біженців з неповних сімей. Цей досвід для них глибоко зворушливий і тривожний, оскільки ці діти перебувають у вкрай вразливому становищі і піддаються великому ризику. У такій ситуації, коли діти залишаються без одного або обох батьків, пріоритетним завданням організації «Врятуймо дітей» є надання дітям підтримки та захисту, забезпечення їхньої безпеки та надання їм необхідних ресурсів для подолання труднощів, з якими вони стикаються. Важливо, щоб ми діяли швидко, ефективно, визначали найкращі рішення для кожної окремої дитини і працювали з місцевою владою, щоб забезпечити належний догляд і захист цих дітей. Особлива увага має бути приділена їм, забезпеченню їхніх прав і безпеки цих дітей.»

     

    У суспільстві часто обурюються турботою, іноді надмірною, як вони кажуть, про дітей біженців за рахунок румунських дітей. Ось що Габрієла Александреску відповіла на це: «Ми розуміємо і поважаємо висловлену стурбованість, особливо в нинішньому контексті нашого суспільства. Важливо підкреслити, що наша місія полягає в тому, щоб допомагати всім вразливим дітям, незалежно від їх походження. З моменту нашого заснування в 1990 році ми взяли на себе зобов’язання надавати допомогу і підтримку всім дітям, у тому числі біженцям, відповідно до наших гуманітарних цінностей і міжнародних стандартів. Важливо, щоб ми зосереджувалися на рішеннях, які забезпечують благополуччя всіх дітей, незалежно від їхніх обставин і працювали разом над створенням більш безпечного та інклюзивного середовища для всіх членів нашої спільноти. Водночас ми вважаємо, що важливо постійно комунікувати та надавати чітку інформацію, щоб суспільство в цілому розуміло, як працюють програми і, що в цілому програма або проєкт, що спрямовані на певну цільову групу або вразливу групу, не реалізується за рахунок інших вразливих груп. Наприклад, ми брали участь у підтримці переселенців і дітей з України, а що може бути більш вразливим, ніж діти, які тікають від війни, від бомб, від смерті! Тож ми взялися допомагати їм, розробили спеціальні програми, але не перериваючи того, що ми робили в Румунії, щоб зменшити дитячу смертність, надати послуги з охорони здоров’я матерям та дитям, дати румунським дітям доступ до освіти в бідних громадах, захистити їх від насильства, захистити дітей, які залишилися без батьківської підтримки. Я думаю, що люди повинні усвідомити, що найстрашніше для дітей – це війна, найстрашніше – це втратити своє місце, свій дім, свою сім’ю, тому вони повинні зрозуміти, що ці люди потребують нашої постійної підтримки, тому що вони перебувають у вразливому становищі в своїй країні.»

     

    Понад 7,5 мільйонів дітей опинилися в епіцентрі війни в Україні, піддаючись ризику переміщення, розлуки зі своїми сім’ями, порушення доступу до охорони здоров’я та освіти. Військова агресія проти України призвела до величезного припливу біженців – за даними УВКБ ООН станом на 31 січня понад 18 млн. осіб транзитом перетнули кордони Румунії, Польщі, Словаччини, Угорщини та Р.Молдова, переважна більшість з них – діти та жінки. З початку війни (24 лютого) до Румунії в’їхали майже 3,5 млн. громадян України. На сьогодні в Румунії перебуває понад 108 тис. українців (дані УВКБ ООН від 28 січня). З тих, хто вирішив залишитися на румунській території, 4 398 подали прохання про надання притулку, а понад 113 тис. мають дозвіл на тимчасове проживання.

     

    Організація «Врятуймо дітей» надала допомогу майже 232 тис. українських біженців, з них 125 660 діти.

    – 26 401 особа отримали підтримку через програму фінансової допомоги

    – 9 493 дитини та 11 346 дорослих отримали підтримку через консультаційні центри «Врятуймо дітей»

    – 1 500 дітей отримали доступ до освіти

    – 183 600 обідів було роздано спеціальною мобільною кухнею на п/п в Ісакча.

     

    Понад 150 тисяч громадян України отримали тимчасовий захист в Румунії, а близько 80 тис. продовжують користуватися підтримкою румунського уряду і суспільства, – заявив посол України в Румунії Ігор Прокопчук на нещодавній прес-конференції, організованій організацією «Врятуймо дітей», присвяченій інтеграції дітей-біженців. Посол висловив свою вдячність за підтримку Румунією біженців з України. Дипломат зазначив, що громадянське суспільство та неурядові організації першими відреагували на гуманітарну кризу та великий наплив громадян України, які перетнули кордон з Румунією, рятуючись від війни в Україні.

     

    З іншого боку під час нещодавньої зустрічі з керівництвом Інспекторату з питань освіти у Бухаресті посол України подякував за особливу увагу та допомогу, яку Інспекторат надав і надає українським дітям-переселенцям у сфері освіти і психологічної реабілітації. Він наголосив, що в Румунії вдалося розвинути унікальний досвід функціонування ефективного освітнього механізму – освітніх хабів та підкреслив важливість їх подальшого функціонування та необхідність пристосування програм румунської державної освіти, щоб поряд з інтеграцією давати змогу українським дітям зберегти ідентичність та зв’язок з українською програмою навчання. Керівництво Інспекторату наголосило, що Інспекторат і надалі надаватиме підтримку задоволенню освітніх потреб та психологічній реабілітації українських дітей.

     

  • Підсумки Саміту Світового Конґресу Українців

    Підсумки Саміту Світового Конґресу Українців

    12-15 квітня у Бухаресті відбувався Саміт Світового Конґресу Українців, в якому взяли участь понад 200 очільників та представників українських громад із 55 країн світу та 5 континентів. Усе – аби окреслити стратегії подальшої підтримки України й захисту її інтересів в умовах безпрецедентних безпекових та екзистенційних викликів.

    Після урочистого відкриття, в якому взяли участь лідери СКУ, представники румунського та українського урядів, міжнародні експерти, дипломати, почесні гості, партнери, прихильники та друзі СКУ, розпочалася безпосередня робота саміту, що відбувалась у форматі засідань, панельних дискусій та круглих столів. Загалом учасники саміту зосередилися на обговоренні різних актуальних тем, серед яких – єдність та сила українських громад, українська школа за кордоном, адвокаційна робота на підтримку України, як СКУ може наблизити перемогу, відбудова України під час війни та після перемоги тощо. Особлива увага була приділена розробці конкретного плану заходів та обговорення ідей і пропозицій щодо подальших дій закордонного українства в контексті нових безпрецедентних викликів для українського народу, а також щодо подальшої підтримки України – гуманітарної, політичної, військової, фінансової, освітньої, яка вкрай необхідна в умовах повномасштабної війни.

    Докладніше про це в інтерв’ю Українській редакції Всесвітньої служби Радіо Румунія розповів президент Світового Конґресу Українців Павло Ґрод. «Головне було, щоб ми обговорили і вдосконалили наш план дій. Це був дуже практичний саміт, де ми опрацювали конкретні плани щодо трьох наших головних пріоритетів, які є: перше – перемога України, друге – це відбудова України і третє – це сильний український світ. І під кожним з трьох наших пріоритетів є серія різних акції щодо перемоги: це є адвокація, це є допомога – збільшення зброї, військової підтримки для України, це є політичні питання, такі як вхід України в НАТО, вхід України до Європейського Союзу. Це також мирний план президента Зеленського, просування цього плану, це питання відбудови, як ми можемо сьогодні і в майбутньому долучитися до цієї відбудови. Ми висвітлювали і обговорювали як можна долучитися до наших проєктів Energize  Ukraine, де ми стараємося знаходити обладнання для електричної мережі України. Щодо сильного українського світу – ми обговорювали, як будувати цей світ. Бо реально українці, які, незалежно від того чи приїхали рік тому, чи приїхали 10 років тому, чи народжені за кордоном, важливо, щоби вони не асимілювалися, Важливо, щоб вони інтегрувалися в суспільство, де вони живуть, але щоб вони лишалися українцями. Аби ми могли й надалі просувати інтереси України, це є надважливо для України, бо без міжнародної підтримки Україна сама не зможе вижити. І тому ми обговорили можливість як це формувати. Це є й українські садочки, й українські школи, й українські молодечі організації, й релігійне життя, українські церкви, різні сфери спорту, молоді, культурного напрямку, тобто як конкретно будувати цей потужний український світ. Ми обговорили усе це дуже конкретно. Крім цього, ми обмінялися найкращими практиками, бо тут є багато досвіду, були представники понад п’ятдесяти країн, які тут зібралися, понад двісті делегатів, котрі мають позаду дуже багатий досвід. Тож ми обмінювалися ідеями як найкраще працювати, як співпрацювати разом.»

    Голова СУР Микола-Мирослав Петрецький та президент СКУ Павло Грод
    Голова СУР Микола-Мирослав Петрецький та президент СКУ Павло Грод

    Саміт СКУ відбувся в приміщенні Парламенту Румунії, а його співорганізатором виступив Союз українців Румунії, на чолі з депутатом Миколою-Мирославом Петрецьким, який заявив, що вибір місця проведення Саміту Світового Конґресу Українців не був випадковим. За його словами, Румунія є надійним партнером України, а двосторонні відносини є дуже тісними і набули стратегічного характеру. Водночас у Румунії діє дуже потужна й організована етнічна українська громада. Лідери СКУ відзначили надзвичайний організаційний хист проводу СУР та визнали українську громаду Румунії найпотужнішою у своєму регіоні. На цьому наголосив і Павло Ґрод. «По-перше: в Румунії є дуже організована українська громада, у них тут дуже потужні організації Союзу українців Румунії. По-друге: це є стратегічно важлива країна для України, бо Румунія стала дуже великим союзником на всіх рівнях – військовому, економічному, культурному і тут сильно підтримують українську громаду, я скажу загальну українську громаду, бо це є і тимчасові переселенці, й автохтонні українці, які живуть на цих територіях понад 700 років. І це близько до України. Тому багато було делегатів, які приїхали з України, яких ми запрошували як гостей. Чи це з Міністерства юстиції, щоб обговорити питання конфіскації російських активів, чи це з Міністерства закордонних справ. Крім цього присутність в Румунії також дала нам нагоду поїхати в Україну, щоб також попрацювати з владою і зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським.»

    Отже перед початком саміту СКУ в Бухаресті делегація Світового Конґресу Українців на чолі з президентом СКУ Павлом Ґродом провела у Чернівцях офіційну зустріч з президентом України Володимиром Зеленським, який повертався з Вільнюса. Зокрема, обговорили потребу у міжнародній підтримці України, Володимир Зеленський наголосив на важливості роботи СКУ з урядами, парламентами та громадами інших країн, щоб забезпечувати міжнародну підтримку України. Передусім це стосується адвокації військової допомоги, Формули миру, ініційованої президентом Зеленським, а також вступу України до НАТО та Європейського Союзу. Також йшлося про участь світової української спільноти в наближенні перемоги та відбудові України. Павло Ґрод представив Президентові Зеленському ключові проєкти СКУ – “Unite With Ukraine” для допомоги українським захисникам, що зібрав близько 60 мільйонів доларів, а також “Energize Ukraine” – ініціативу СКУ для підтримки та відновлення української енергосистеми.

    Зустріч Проводу СКУ з Володимиром Зеленським

    Ця зустріч була надзвичайно важливою, адже СКУ та Офіс Президента отримали нагоду скоординувати ключові пріоритети та плани у подальшій співпраці», – заявив Павло Ґрод. «Президент озвучив кілька головних пріоритетів і ми змогли опрацювати ці пріоритети. Це є двосторонні відносини, у тому розумінні, що ми працюємо як партнери України і президент попросив, щоб ми долучилися до адвокаційних кампаній, зокрема щодо вступу України до НАТО, бо в липні у Вашингтоні відбудеться зустріч лідерів НАТО. Долучитися до адвокації щодо вступу України до Європейського Союзу, а також долучитися до акції, щоб заохочувати країни брати участь у Саміті миру, який відбудеться у червні  в Швейцарії. Важливо є, щоб ми попрацювали особливо з такими країнами, як Бразилія, Південна Африка, які мають занадто нейтральну позицію. Тому президент просив, щоб наші громади, СКУ до цього долучилися. По-друге, Володимир Зеленський озвучував важливість української ідентичності і просив, щоб ми опрацювали це питання. Очевидно, що ми це робимо, але він наголосив, що це для нього також важливі пріоритет, у тому розумінні, що мільйони українців виїхали і якщо вони не втримують свою українську ідентичність, вони не повернуться. А питання повернення є дуже важливим для України. Ми обговорювали й багато інших тем, різні теми щодо повернення, як, наприклад, закон про множинне громадянство. Як можна його удосконалити? Президент це дуже підтримує і ми мали нагоду йому пояснити наші зауваження щодо цього закону. Головне – має бути рівність всіх громадян. Немає різниці, чи хтось має другий паспорт чи ні, це було принципово. Ми мали нагоду відверто поспілкуватися, зрозуміти чого президент очікує від нас, могли представити інтереси на різних рівнях нашої громади. І це дуже важливо, бо ми працюємо, знову ж таки, з 80 країнами світу, де працюють наші українські організації і ми можемо сконцентровано передати ці ключові меседжі, згуртувати їх і тоді працювати з окремими міністерствами. Бо в нас є дуже багато справ, від освіти до гуманітарної сфер, до імміграційної та інших галузей. І тому президент нам порадив працювати з кабінетом міністрів, з його радниками і дійсно є відкриті двері до нас у співпраці з українським урядом.»

    Президент СКУ Павло Грод

    Учасники розробили та затвердили «Дорожню карту 2024 – 2027», що містить основні цілі та принципи, якими Світовий Конґрес Українців керуватиметься в роботі протягом наступних трьох років, зосереджуючись на трьох головних пріоритетах: перемога України, відбудова України та потужна українська спільнота. Пало Грод розповідає: «Основний документ, який ми опрацювали і представили сьогодні – це дорожня карта. І в цій дорожній карті ми озвучили ключові пріоритети і конкретні дії. Це головне, бо резолюції, гасла це легко, але треба діяти конкретно. Тому ми всіх закликали до конкретних планів по різних галузях. Наприклад, в освіті. Як ми маємо працювати, які наші наступні кроки щодо вдосконалення процесу освіти. Так само опрацювали нашу стратегію щодо конфіскації заморожених російських активів. Тобто перед нами дуже багато роботи. Ми всі зійшлися, щоб опрацювати наші наступні кроки, дуже конкретні кроки. Я б сказав, що є два найголовніші наші підходи до цього. Це, по-перше, сильна адвокація, робота з урядами тих країн, де ми проживаємо, аби переконати їх сильніше підтримувати Україну. Щоб ми не тільки з гаслами виходили на вулицю, хоча і це важливо, між іншим, ці наші вуличні акції є дуже важливими, але наші громади мусять також, після тих акцій, заходити в кабінети політиків, які вирішують ці питання і конкретно представляти їх. Тому завдяки зв’язку безпосередньо із Офісом Президента ми знаємо точно, що потрібно, чого просити в пріоритетному порядку від кожної країни і, що вони дійсно дають або не дають вчасно. Коли є такий постійний зв’язок і ми маємо ці інформації, то наші громади можуть закликати їхні уряди конкретно діяти, а не тільки по гаслах.»

     

  • Саміт Світового Конґресу Українців у Бухаресті

    Саміт Світового Конґресу Українців у Бухаресті

    Союз українців Румунії (СУР), у партнерстві зі Світовим Конґресом Українців, (СКУ) 12-15 квітня провів Саміт СКУ, знакову для української діаспори подію, яка цього року уперше відбулася у Румунії.

    Офіційне відкриття Саміту СКУ, що зібрав понад 200 лідерів українських громад з 55 країн світу з 5 континентів, відбулося у п’ятницю, 12 квітня, у Палаці Парламенту. У ньому взяли участь румунські та українські урядовці, керівництво СКУ та акредитовані в Бухаресті дипломати, які наголосили на важливості допомоги Україні у війні, розв’язаній проти неї російською федерацією, на необхідності допомоги українським біженцям та на важливості їхнього повернення в Україну після закінчення війни, щоби долучитися до зусиль з відбудови країни.

     

    Голова Союзу українців Румунії, депутат Микола-Мирослав Петрецький зазначив, що «в нинішньому драматичному контексті, можливо найскладнішому за всю буремну історію українського народу, більше ніж коли-небудь, здатність Світового Конґресу Українців реагувати, діяти та втручатися має бути системною, інтегрованою, парадигмальною за своєю природою, та мати в основі єдине стратегічне, згуртоване та функціональне бачення на рівні всієї організації». «На мій погляд відчувається потреба в більшій силі на рівні наявних українських громад. Нам потрібні сильні, представницькі організації з більшим впливом в території.  Найбільші потоки українських біженців були до країн Європи. Українська діаспора в Європі невпинно і безповоротно зростає. У цьому контексті вважаю, що нам потрібно посилити координаційну та функціональну роль, що зростатиме як з точки зору чисельності, так і з погляду впливу, і стане реальним та функціональним виконавчим ядром Світового Конґресу Українців у тісному зв’язку з українською діаспорою в США, Канаді та інших державах чи континентах. Нам потрібно створити систему комунікації, співпраці та взаємодоповнення між стабільними спільнотами (діаспорою) та біженцями. Має бути створена парадигма співпраці, функціональна модель. Частина українських біженців з часом залишиться на постійне проживання в країнах прихистку і стане частиною власне української діаспори. Щонайменше десять років ми будемо свідками реконфігурації нашої діаспори в контексті масових потоків біженців. Нам потрібні стабільні інструменти для підтримки та інтеграції біженців у наші стабільні громади. Україні потрібно, щоб її громадяни поверталися додому, брали участь у відбудові батьківщини, аби надати сенс нашому національному опору загарбникам. Тому вже зараз ми маємо розробити інструменти для заохочення повернення додому українських біженців.»

    Саміт Світового Конґресу Українців у Бухаресті (Фото: www.uur.ro)
    Саміт Світового Конґресу Українців у Бухаресті (Фото: www.uur.ro)

    Нині існує багато викликів і ми мусимо думати, як організувати життя – об’єднати новий український світ довкола України. Наше головне завдання – аби українці, які вимушено виїхали, змогли потрапити в українське середовище й український світ закордоном», – сказав Президент СКУ Павло Ґрод, який закликав світове українство до єдності. «Я мав нагоду перед другою каденцією відвідати наші громади і вони чудові громади, розвиваються школи, молодечі організації, церкви – всі елементи дуже потрібного нам українського світу. Але що бракує – це єдність. Ми об’єднані під єдиною парасолею Світового Конґресу Українців, я за це вам дуже вдячний. Але я вас закликаю, щоб ви єдналися у ваших країнах, у ваших громадах, у ваших містах. Бо ми коли ви єдині і можете говорити одним голосом, ви може бути значно більш впливові, бо цей політичний вплив у наших країнах буде надважливим. Ми бачимо в останні 2 роки, як починає впливати російська дезінформація на політику різних країн. Навіть такі країни, як Сполучені Штати, які ми думали, будуть підтримувати Україну до самої перемоги, ми тепер бачимо, що там російська дезінформація панує. І тому важливо, щоб наші громадяни були об’єднані, щоб ми були політично впливові, щоб використовувати цей вплив на Україну. Бо російський ворог швидко нас не покине, як росія старалася знищити Україну дев’яносто років тому Голодомором сьогодні старається далі.»

    Державний радник Канцелярії прем’єр-міністра Румунії Віктор Опаскі привітав учасників Саміту СКУ українською мовою. Він зачитав звернення прем’єра Марчела Чолаку, який наголосив, що Румунія продовжить підтримувати легітимну боротьбу України, доки це буде потрібно, а також відновлення її територіальної цілісності в межах офіційно визнаних кордонів. Водночас, у посланні глава уряду наголосив, що Румунія підтримає ухвалення якомога більш амбітного пакету на підтримку України на саміті НАТО у Вашингтоні. «Румунія та румунський народ підтримали Україну та український народ з перших митей агресивної війни, розв’язаної російською федерацією проти України. 8,7 мільйонів громадян України проїхали транзитом через Румунію, а 125 тисяч українців знайшли прихисток у нашій країні. Румунія підтверджує свою чітку і тверду підтримку незалежності, територіальної цілісності та суверенітету України. Румунія продовжуватиме підтримувати законну боротьбу України доти, доки це буде необхідно, а також відновлення її територіальної цілісності в межах міжнародно визнаних кордонів. Румунія підтримує Україну політично і дипломатично, бере участь у міжнародних зусиллях з ізоляції Російської Федерації, активно сприяє імплементації європейських пакетів санкцій проти Російської Федерації та підтримує притягнення до відповідальності всіх винних у злочинах проти України. Румунія підтримувала і активно підтримує Україну на багатосторонньому рівні, в тому числі на її європейському та євроатлантичному шляху, а також підтримала рішення про початок переговорів про вступ до ЄС з Україною та Республікою Молдова. Румунія була залучена на рівні ЄС до схвалення плану, який надає Україні багаторічну фінансову підтримку на суму 50 мільярдів євро в період 2024-2027 років. Що стосується виміру НАТО, Румунія підтримує прийняття якомогабільш амбітного пакету на підтримку України на Вашингтонському саміті.»

    У своєму виступі міністерка закордонних справ Лумініца Одобеску підкреслила, що справедливий і тривалий мир в Україні безпосередньо залежить від притягнення до відповідальності всіх винних у злочинах в Україні та проти України. Вона зазначила, що запропонована президентом Зеленським Формула миру, підтримана більшістю міжнародної спільноти, в тому числі Румунією, базується на принципах міжнародного права та Статуту ООН. «Румунія та Україна є не лише сусідніми державами та близькими партнерами, вони тісно пов’язані спільною прихильністю до фундаментальних цінностей, таких як свобода, демократія та суверенне право кожного народу самостійно вирішувати власну долю та майбутнє. Нагадаю, що хоча це добре відомо і не може ніким заперечуватися, український народ чітко висловив свою волю щодо свого майбутнього – процвітаючого демократичного майбутнього, безпечного європейського майбутнього, майбутнього у складі Європейського Союзу, майбутнього у складі НАТО, майбутнього у мирі – саме це майбутнє намагається забрати росія. Це майбутнє, за яке Україна героїчно бореться щодня, це майбутнє України, яке Румунія підтримає. Румунія є одним з найактивніших захисників інтересів України як на двосторонньому рівні, так і в усіх форматах міжнародного діалогу та співпраці. Румунія також є одним з найактивніших прихильників інтеграції України до Європейського Союзу. Я особисто зверталася з цим закликом на всіх засіданнях Ради міністрів закордонних справ щодо продовження політичної та практичної підтримки України в усіх сферах.»

    Саміт Світового Конґресу Українців у Бухаресті (Фото: www.uur.ro)
    Саміт Світового Конґресу Українців у Бухаресті (Фото: www.uur.ro)

    Посол України в Румунії Ігор Прокопчук підкреслив, що Румунія є надійним другом і сусідом України, яка пізнала його в біді. «Переконаний, що місце і час проведення цього важливого заходу обрані невипадково. Румунія не тільки добрий сусід, але у цей критичний для України час засвідчила свою солідарність з українським народом та відданість відносинам добросусідства, які мають міждержавний стратегічний характер. Я дякую за сьогоднішнє звернення від прем’єр міністра Чолаку, від міністра закордонних справ Одобеску, якими було підтверджено спільне бачення Україною та Румунією тих викликів, які постають через продовження брутальної, агресивної війни російської федерації проти України і ті завдання, які ми спільно ставимо перед собою для того, щоби перемогти безжального агресора. На виконання домовленості президента України Володимира зеленського після його візиту до Бухареста в жовтні минулого року, ми працюємо над піднесенням відносин між Україною та Румунією до рівня стратегічного партнерства. Ми працюємо над двостороннім документом про співпрацю в безпековій сфері. Україна та Румунія зробили критичний внесок в підтримання глобальної продовольчої безпеки. Ми продовжуємо дякувати Румунії та румунському народу за ту турботу, за прихисток, які були надані українцям, які ховалися від війни і прибули до Румунії фактично з першого дня початку широкомасштабної війни.»

    Своєю чергою посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ України з питань світового українства Мар’яна Беца подякувала Румунії за сприяння проведенню Саміту СКУ в Бухаресті і за підтримку України. «Ми безумовно вдячні Румунії за прийом Саміту Світового Конгресу Українців тут, в Румунії і за підтримку України в ході нашої боротьби з російською агресією. Разом з тим, оскільки війна все ще триває, це говорить про те, що ми, як держава ми, як українці за кордоном, маємо зробити набагато більше для наближення нашої перемоги. Я вдячна Світовому Конгресу Українців за те, як ви максимально допомагає зараз Україні – і інформаційна допомога, і волонтерська ваша діяльність, кожна організація, кожен українець, кожен волонтер робить свій внесок наближення нашої перемоги і це надзвичайно важливо і ми як держава, як уряд, як міністерство ми бачимо це, ми цінуємо вашу роботу і вашу роль.» Вона підкреслила важливість збереження та розвитку української національної ідентичності у світі, як вирішальної складової національної стійкості.

    Посол Канади в Румунії Гевін Бучан заявив, що боротьба проти російського вторгнення в Україну, боротьба за Україну повинна відбуватися скрізь у світі. «Ми повинні протистояти спробам росії переключити увагу, відволікти нас від боротьби за демократію і свободу, яка ведеться не лише для України та українців, але й для всієї Європи, і навіть для всього вільного світу. У нас є сильні друзі в цьому регіоні – Польща, країни Балтії, Молдова, я зустрічався з президенткою Санду в січні і мені було дуже зрозуміло, що боротьба України за Молдову є також екзистенційною боротьбою для них. Якщо російські війська дійдуть до Одеси, Молдова не має жодних ілюзій, що їхня незалежність протримається хоч на день довше. Румунія, румуни також є відданими прихильниками України. Як ви чули від прем’єр-міністра, міністра закордонних справ та представників президента, вони є справжніми союзниками України в цій боротьбі. Але я думаю, що усі ми маємо відігравати свою роль, і ширша українська спільнота має відігравати свою роль, як я вже казав, в боротьбі з хвилями російської дезінформації, які насуваються, які фінансуються, які проявляються через ботів у соціальних мережах. Адже вони намагаються переконати світ, що Україна програла, так чи інакше, вони намагаються переконати світ у тому, що конфлікт, який мав тривати два тижні, триває вже два роки і завдав таких втрат, яких росіяни навіть не уявляли. Вони знаходять одного-двох людей, яких легко переконати, і це означає, що боротьба з вторгненням, боротьба за Україну має відбуватися скрізь, у всіх наших столицях, в залах НАТО, в Європейському Союзі, можливо, найбільше в Конгресі у Вашингтоні. І ми всі маємо відігравати певну роль у цьому.»

    Офіційне відкриття заходу завершилося врученням медалі Святого Володимира, після чого дві групи українських переселенців, які знайшли прихисток у Румунії, підготували присутнім незабутню творчу програму, проілюструвавши ситуацію в Україні через емоції розлуки, триваючу агресію, але, перш за все, з надією на перемогу.

    Саміт Світового Конґресу Українців у Бухаресті (Фото: www.uur.ro)
    Саміт Світового Конґресу Українців у Бухаресті (Фото: www.uur.ro)

    У суботу та неділю, 13-14 квітня, дискусії були зосереджені на розробці плану заходів та обговорення ідей і пропозицій щодо подальших дій закордонного українства в контексті нових безпрецедентних викликів для українського народу, а також щодо подальшої підтримки України – гуманітарної, політичної, військової, фінансової, освітньої, яка вкрай необхідна в умовах повномасштабної війни, розв’язаної Володимиром Путіним 24 лютого 2022 року. На порядку денному дискусій були такі теми, як:

    1. Єдність та сила українських громад – запорука спільного успіху: інтеграція українських переселенців у громади, сприяння політиці їхнього повернення в Україну, механізми протидії русскому міру та шляхи розбудови молодіжного руху в діаспорі.
    2. Українська школа за кордоном – вектор збереження української ідентичності: визначальна роль українознавчих шкіл за кордоном у збереженні національної ідентичності, проблеми та перспективи української освіти у діаспорі, шляхи та методи подолання освітніх викликів та нові освітні ініціативи задля розвитку української освіти у світі.
    3. Адвокаційна робота на підтримку України: дієві практичні інструменти адвокації у різних регіонах світу, а також успішні практичні кейси адвокації з різних громад.
    4. Як СКУ може наблизити перемогу: актуальна військово-політична ситуація в Україні, нинішня ситуація на фронті та основні, найбільш актуальні завдання і напрями діяльності СКУ, які зможуть якісно підтримати Україну вїї боротьбі проти російського імперіалізму у коротко- та середньостроковій перспективах.
    5. Відбудова України під час війни та після перемоги.
    6. Зміцнення єдності та співпраці серед глобальної мережі українських громад: шляхи об’єднання численних українських громад у світі навколо СКУ та його складових організацій, а також взаємодія в цьому питанні з партнерами СКУ та іншими інституціями.
    7. Погляд у майбутнє. «В єдності наша сила – разом до перемоги і відбудови»: висновки та представлення результатів роботи Саміту СКУ.

    Учасники розробили та затвердили «Дорожню карту 2024 – 2027», що містить основні цілі та принципи, якими Світовий Конґрес Українців керуватиметься в роботі протягом наступних трьох років, зосереджуючись на трьох головних пріоритетах: перемога України, відбудова України та потужна українська спільнота.

     

     

  • Конференція «Два роки вимушеного переміщення. Плани на майбутнє»

    Конференція «Два роки вимушеного переміщення. Плани на майбутнє»

    Наприкінці квітня у Бухаресті відбулася конференція «Два роки вимушеного переміщення. Плани на майбутнє», присвячена підтримці українських громадян за кордоном в умовах широкомасштабного вторгнення росії в Україну. Організаторами заходу виступили український благодійний фонд «Горєніє», Союз українців Румунії, чернівецький благодійний фонд «Суспільні ресурси та ініціативи», а також асоціація «Casa Mării Negre/Дім Чорного моря» з Констанци, Румунія, за підтримки Фонду Ганнса Зайделя в Україні.

    Ініціатори поставили собі за мету створити діалоговий майданчик для спільного обговорення поточної ситуації з допомогою українським переселенцям, які перебувають за кордоном та планують повернутися в Україну. Основним завданням конференції було здійснити оцінку готовності українських біженців залишатися довше та інтегруватися в суспільства, які вони обрали для життя після початку війни, а також їхньої готовності повернутися в Україну та визначити їхні очікування щодо послуг і програм з адаптації репатріантів до місць постійного проживання. Учасники конференції проаналізували результати роботи у сфері надання допомоги українцям з лютого 2022 року, визначили низку питань, які з об’єктивних причин не вдалося ефективно вирішити, намагалися ідентифікувати можливі спільні дії на найближче майбутнє. Особлива увага була приділена питанням освіти, зокрема, функціонування освітніх просторів (хабів) тощо.

    Серед учасників та спікерів конференції були представники української громади в Румунії, неурядові організації та державні агенції Румунії, представники міжнародних місій та дипломати. Президент Всеукраїнського благодійного фонду «Горєніє» Денис Гречко привітав присутніх і висловив велику вдячність всім румунським державним установам, які сприяють максимальному безболісному перебуванню українців у Румунії і створюють всі належні умови щодо працевлаштування, адаптації і все те, що дозволяє українцям відчувати себе тут в безпеці.

    «Я вірю в те, що весь сектор неурядових організацій підтримає мої слова стосовно того, що ми будемо робити все, що в наших можливостях, все, що від нас залежить задля досягнення нашої мети, задля повернення українців в Україну і створення максимально безпечних, належних умов для адаптації тих, хто зараз приймає або прийняв рішення щодо повернення в Україну. Ми чекаємо вас вдома, а поки ви тут, ми будемо намагатись створити найбільш комфортні умови задля вашого безпечного та комфортного перебування. Я вважаю, що такі діалогові заходи максимально важливі, вони дозволяють почути один одного, вони дозволяють українцям почути про наявні сервіси, можливості, інструменти підтримки їх з боку румунського суспільства. Представники державних інституцій можуть побачити, що саме потребують українці, які знаходяться за кордоном і я впевнений, що спільними зусиллями ми зможемо посприяти безпечному та комфортному перебуванню українців тут і вкотре зауважую, що вдома чекають на вас.»

    Надзвичайний та Повноважний Посол України в Румунії Ігор Прокопчук, у своєму виступі відмітив важливість консолідації суспільства та створення діалогових майданчиків для підтримки українських громадян закордоном та наголосив на тому, що Українська держава очікує на повернення вимушених переселенців і працюватиме над створенням необхідних умов та стимулів.

    «Протягом вже понад 2 років з часу початку широкомасштабного вторгнення росії в Україну українці, які опинилися на території Румунії, отримали підтримку з боку уряду, вони отримали підтримку з боку громадян Румунії, недержавних організацій. І спочатку цього року я брав участь неодноразово у заходах конференціях, де проводилася оцінка того, що було зроблено за останні два роки і того, що фактично зараз потребує особливого реагування. І саме в цьому контексті я вважаю, що конференція, яка відбувається сьогодні, вона дозволить так само з точки зору безпосередньо громадян України оцінити питання, які потребують вирішення і дозволять сформувати певний план дій, який дозволятиме нам рухатися вперед, реагувати на потреби і вирішувати проблеми. Хочу наголосити, що інтерес української держави полягає в тому, щоби відновити справедливий мир і щоби громадяни України, які зараз знаходяться поза межами нашої держави повернулися в Україну. Ми всіх чекаємо назад в Україні і це є базова позиція української держави. Тому ми підтримуємо, звичайно, максимально те, щоби проблеми, з якими зараз там можуть стикатися українці за кордоном, щоб вони вирішувалися, але по великому рахунку ми всіх чекаємо назад. Ми знаємо про те, що відбудова української держави, відновлення після всіх тих руйнувань, яких зараз завдали російські агресори, це потребуватиме зусиль всієї української нації. Нещодавно, під час проведення в Бухаресті зібрання Світового Конгресу Українців була участь з боку міністерства закордонних справ України, де було представлено проєкт стратегії МЗС України по роботі з глобальними українцями і власне він так само ставить за мету розширення практичної взаємодії центру всіх установ, центральних органів влади України, із закордонним українством з тим, щоби зберігати зв’язок зберігати підтримку для внутрішнього розвитку нашої держави І, звичайно, створювати умови для того, щоби українці повертались.»

    Союз українців Румунії на  конференції представив голова столичної філії СУР Михайло Трайста, який нагадав, що етнічні українці Румунії з самих перших хвилин війни були душею та серцем поруч з переселенцями, які тікали в російських окупантів.

    «Починаючи з 24 лютого, коли російська федерація розпочала несправедливо і негідно для демократичної держави, агресію проти мирної держави України, Союз українців Румунії через усі свої філії розпочав дії на підтримку сусідньої держави, а також громадян України, які перетнули кордони Румунії, рятуючись від російської агресії. У всіх своїх заходах Союз українців Румунії тісно співпрацював з румунською державою, яка також діяла оперативно ще раз підтвердивши свій статус надійного партнера України. Союзу українців Румунії вдалося негайно мобілізувати всіх своїх членів для закупівлі або збору продуктів харчування для відправки в Україну, для забезпечення центрів для біженців, які прихистили переселенців із зон бойових дій. Водночас СУР централізував наявні житлові приміщення, оснастивши їх усім необхідним для розміщення максимальної кількості українських біженців, а також мобілізувався для їх транспортування. Десятки тисяч біженців були розміщені в оселях приватних осіб, у більшості випадків членів Союзу українців Румунії, в різних пансіонатах, готелях, гуртожитках тощо. Ще з початкової фази агресії російської федерації, Союз українців Румунії мобілізував та координував роботу близько 2100 волонтерів, які постійно перебували на всіх митних пунктах у три зміни, надаючи гуманітарну допомогу, пакети з продуктами харчування та водою, а також забезпечували переклад для українських біженців. Завдяки контактам, які Союз українців Румунії має в Україні, він постійно підтримував зв’язок з представниками влади сусідньої держави, які були добре обізнані щодо потреб як українських воїнів, які захищають рідні землі, так і з тими, хто координував центр внутрішніх біженців. Таким чином, процес транспортування гуманітарної допомоги був надзвичайно ефективним, оскільки СУР точно знав про потреби чи нестачі в сусідній державі, та міг відповідним чином діяти при зборі та транспортуванні гуманітарної допомоги Україні.»

    Під час конференції в онлайн та офлайн форматі було презентовано наявні програми підтримки українських переселенців в регіонах України, роль урядових та міжнародних організацій у процесах захисту прав українських біженців, економічні перспективи та можливості для українських переселенців, які повертаються додому, а також можливості міжнародних та українських неурядових організацій щодо сприяння реінтеграції переселенців після повернення в Україну.

    Представник Уповноваженого Верховної ради України з прав людини у Дніпропетровської області Михайло Карпенко представив інструменти захисту порушених прав переселенців, які знаходяться за кордоном чи повертаються в Україну.

    «Тільки об’єднавши наші зусилля, всього цивілізованого світу, завдяки підтримці небайдужих людей, благодійних фондів і урядів країн, які виступають за мир, за права людини, за те, щоби світ розвивався в мирі і безпеці, тільки разом, об’єднавшись, ми зможемо зупинити агресора і захистити права людей, не тільки українців, а й інших країн, тому що ми розуміємо, що Україна прийняла на себе перший удар і відстоює право світу бути вільним і з увагою ставитись до людей. На душі спокійно, що ви знаходитесь в безпечних умовах і, що Румунія надала, я впевнений, гідні умови для вашого тимчасового перебування в цій країні. Тому я вітаю всіх учасників сьогоднішньої конференції, прошу всіх бути щирими, не по протоколу, а говорити справді про те що болить, про ті обставини, з якими ви стикаєтесь, тому що ця конференція для того, щоб був позитивний результат і позитивні рішення.»

    Президент румунської асоціації «Дім Чорного моря» Дорін Попеску висловив готовність підтримати українські організації у роботі, націленій на підтримці переселенців.

    «24 лютого 2022 року громадяни України, багато українців, втратили країну, з якої були змушені тікати до інших країн. Україна, їхня країна, стала для них втраченим раєм. За кілька годин Румунія, моя країна, стала для них казковою країною. Тисячі людей мобілізувалися, за кілька годин вони прийшли з гарячим чаєм, бутербродами, вони прийшли з добротою, з любов’ю, з щедрістю. Центральна влада мобілізувалася повільніше, місцева влада мобілізувалася важче, але вони це зробили. Моя країна, яку я люблю, Румунія стала за кілька годин країною обітованою. Коли Денис з України запропонував мені зробити очолювану мною асоціацію «Дім Чорного моря» співорганізатором цього заходу, я погодився без застережень, тому що хочу, щоб зображення моєї Румунії з перших днів – відкритого дому, гостинного, теплого дому для українських біженців, продовжувала розвиватися. Давайте не втомлюватися і зберігати цю фотографію живою. Ми всі втомилися – і національна влада, і громадянське суспільство, наша реальна підтримка українських біженців зменшується, тоді як їхні потреби та кількість зростають. Ми не маємо права втомлюватись.»

    Анна Сушко, представниця українських переселенців, які знайшли прихисток у Румунії та співзасновниця Асоціації українських вчителів в Румунії розповіла про румунську модель інтеграції українських дітей в систему освіти і наголосила на важливості забезпечення можливості продовжувати навчання за українською навчальною програмою.

    «Наша асоціація в минулому році мала змогу розпочати системний діалог з урядом Румунії за допомогою ЮНІСЕФ, за допомогою інших організацій, ми мали декілька зустрічей з представниками уряду і пропонували їм свою систему бачення м’якої інтеграції українських дітей до освітньої системи в Румунії. Цього року на базі мого хабу вдалося реалізувати цей підхід, діти мали змогу навчатися частково в румунській школі, відвідувати уроки разом з румунськими дітьми і румунськими вчителями, була допомога зі сторони українських вчителів і таким чином діти розпочали не тільки вивчати румунську мову, вони розпочали хоча б активно її використовувати і розуміти навіщо вони вивчають румунську мову. Цей рік дозволив українським батькам трохи м’якіше відноситися до тих змін, які чекають нас в майбутньому. Я відвідала цього року і минулого року ООН і презентувала унікальність нашої співпраці України та Румунії на сесії щодо статусу жінок. Я є членкинею незалежної делегації українських жінок в ООН і два роки поспіль маю нагоду виступати в стінах ООН і говорити і на державних зустрічах, і на зустрічах з NGO про ту колосальну роботу, яку робить саме сектор NGO в Румунії, наскільки ви впливаєте на рішення вашого уряду і вас чують. І це є прикладом і для нашого уряду насправді. Українці дуже люблять незалежність тому зараз ми маємо за це розплачуватися і виборювати цю незалежність і для нас українська школа це є зв’язок з Україною. Якщо ми будемо шукати дуже прості рішення і максимально дивитися на ті рішення, які приймаються сусідніми країнами, ви знаєте, Румунія, ще раз повторюсь, є дійсно унікальною країною, яка має право зараз показати, наскільки ви людяні, ну тобто це є прикладом зараз для кожної країни Європи, яка максимально інтегрує наших дітей, при цьому, не дивлячись на те, що діти тягнуть дві освітні програми. Те, в якому стані дитина буде повертатися, з якими емоціями і з якою пам’яттю про її роки тут в Румунії, це має дуже велику силу для майбутніх відносин наших країн. Я дуже вдячна уряду Румунії я дуже вдячна людям Румунії, які дійсно показали, що таке дружба, що таке підтримка, що таке розуміння і емпатія. Я дуже сподіваюся що Румунія і Україна надалі будуть партнерами і це унікальний досвід дійсно можна імплементувати до інших ситуацій.»

    І віце-президент благодійного фонду «Суспільні ресурси та ініціативи» Сергій Гакман подякував румунам за прихисток українських жінок і дітей та наголосив на важливості подальшого зближення двох сусідніх народів.

    «9 лютого 1996 року я був начальником Міграційної служби Чернівецької області і першим в Україні надав статус біженця. Я тоді ще не знав що пройде певна кількість років і потребу в захисті матимуть мої співгромадяни, які будуть також шукати притулку в інших країнах. І тому для мене ця тема є надзвичайно рідною і надзвичайно болючою. Я надзвичайно вдячний уряду Румунії, парламенту Румунії, всім громадянам Румунії, які з перших днів надали дуже серйозну допомогу нашим громадянам. Український і румунський народи ніколи не були такими близькими і ми маємо зараз докласти всіх зусиль для того, щоби ось ця теплота, яка зараз з’явилася між нашими державами, щоб ми їх перетворили на проєкти розвитку – економічні, політичні, культурні і так далі, і тому подібне. Користуючись нагодою, я ще раз хочу подякувати всім румунам за те, що вони допомагають нашим жінкам і дітям, допомагають їм знайти тут затишок, де вони можуть перебувати в безпеці, де вони зможуть зараз не турбуючись за своє життя думати про своє майбутнє.»

    Дискусія під час заходу торкалась найбільш важливих тем, які стосуються громадян України закордоном, зокрема питання щодо продовження статусу тимчасового захисту та пов’язані з цим правові, гуманітарні питання та питання планування безпеки, питання соціальної підтримки українських переселенців у Румунії, виникаючі перешкоди на шляху інтеграції українців в європейські громади та безліч інших питань.

    За результатами конференції будуть розроблені та запущені нові програми підтримки для українців, які вирішили залишитися в країнах ЄС на довший період часу, а також нові програми підтримки для українців, які вирішили повернутися додому.