Category: Взаємини

  • Поглиблення співпраці між виборчими органами Румунії та України

    Поглиблення співпраці між виборчими органами Румунії та України

    Постійний виборчий орган Румунії (АЕР) і Центральна виборча комісія (ЦВК) України підписали у вівторок, 6 лютого, Меморандум про взаєморозуміння з метою поглиблення і розвитку двостороннього співробітництва у сфері адміністрування виборів і референдумів. Церемонія підписання Меморандуму відбулася в Бухаресті, в штаб-квартирі Постійного виборчого органу, а документ підписали президенти двох установ – Тоні Гребле та Олег Діденко.

    «Я переконаний, що підписання цього Меморандуму між АЕР та ЦВК України сприятиме зміцненню та розширенню співпраці між двома органами з метою захисту демократії та міжнародно визнаних належних виборчих процесів», – заявив з цієї нагоди Президент АЕР Тоні Гребле. Очільник Постійного виборчого органу Румунії також наголосив: «Насамперед, розвиваючи цю співпрацю, ми виходили з того, що Україна потребує технічної допомоги з точки зору можливості організації виборів після того, як ситуація в сусідній країні нормалізується і дозволить організовувати вибори, особливо за кордоном, адже зараз, через війну, значна частина населення України перебуває в інших країнах. У зв’язку з цим українська сторона прийшла до висновку, що Румунія, а саме Постійний виборчий орган, має солідний досвід проведення виборів за кордоном, і протягом двох днів ми ділилися досвідом румунського виборчого органу в організації та проведенні виборів за кордоном для громадян Румунії, які з різних причин перебувають в інших країнах.»

     

     

    Голова Центральної виборчої комісії України Олег Діденко своєю чергою подякував АЕР за готовність ділитися інформацією та кращими практиками щодо організації та безперешкодного управління виборчими процесами за кордоном. «Зважаючи на ту обставину, що в Україні станом на зараз, у звязку з воєнним станом вибори не проводяться з одного боку, але з іншого боку, цей ж воєнний стан зумовлює дуже багато складнощів в аспекті проведення повоєнних виборів, Центральна виборча комісія намагається максимально ефективно використати цей час щодо належної підготовки до повоєнних виборів. Адже ми всі розуміємо, що від цих виборів залежатиме і оцінка демократичності України, відповідно швидкість євроінтеграційних процесів в реалізації нашого стратегічного курсу щодо інтеграції до Європейського Союзу та НАТО, а також темпи повоєнного відновлення. Тому ми вважаємо що мусимо використати всі можливості для того щоб найкраще підготуватися до повоєнних виборів. В аспекті цієї підготовки, зокрема в нас і заплановано і вже здійснено і ще планується ряд візитів до ряду країн, до ряду органів адміністрування виборів, з метою реалізації двох напрямків: один з них це обмін досвідом щодо кращих практик, яким чином іноземні країни забезпечують голосування за кордоном своїх громадян, і другий такий теж важливий напрямок, яким чином нам забезпечувати голосування для громадян України в тих країнах, де перебуває зараз, і ми прогнозуємо, що перебуватиме велика кількість наших виборців на повоєнних виборах. Ну і Румунія якраз одна з таких країн, у Румунії надзвичайно великий досвід щодо відкриття виборчих дільниць для голосування за кордоном за межами посольстві консульств. Це унікальна практика, мало хто вдається до такої практики і з тієї інформації, яка нами отримана. Станом на даний момент часу Румунія відкриває найбільше таких дільниць за межами посольств і консульств, в неї вже відпрацьовані відповідні процедури, механізми, які можна дослідити використати при підготовці наших пропозицій щодо того, як ми могли би, як Україна могла би забезпечувати виборчі права наших громадян за кордоном.»

     

     

    У Постійному виборчому органі Румунії зазначають, що документ про співпрацю замінює Меморандум, укладений між двома сторонами у 2014 році, і має на меті, серед іншого, сприяти підвищенню інституційної спроможності двох органів адміністрування виборів, реалізації та захисту виборчих прав громадян, у тому числі вразливих груп, розробку та впровадження інноваційних технологій у виборчій сфері, забезпечення кібербезпеки та підвищення кваліфікації різних категорій фахівців, які беруть участь в організації та проведенні виборів і референдумів.

     

     

     

    У зв’язку з цим голова Центральної виборчої комісії України Олег Діденко завив: «Дійсно ми підписали сьогодні Меморандум про співпрацю, насправді співпраця між органами адміністрування виборів України і Румунії розпочалася не сьогодні, ще в 2014 році уже було підписано Меморандум, була взаємодія в межах цього документу, а сьогодні ми обновили Меморандум, який існує між нашими органами і передбачили значне поглиблення співпраці. Він вже більш детальний, більш ґрунтовний і ми сподіваємося, що зможемо реалізувати в цьому аспекті більше напрямків співпраці. Насправді у Румунії застосовується досить багато передових технологій, це стосується не тільки голосування за кордоном і через відкриття виборчих дільниць, при чому вже говорили і про застосування поштового голосування. Також в Румунії дуже розвинута диджиталізація виборчого процесу, якщо так можна сказати, застосовується різноманітні цифрові рішення, які полегшують можливості адмініструвати виборчий процес, роблять його більш відкритим, доступним, прозорим, зрозумілим, швидким і багато що ми можемо запозичувати. Багато чого ми хотіли реалізувати, але, на жаль, проблеми з фінансуванням, проблеми з війною не дозволили нам це робити. Станом на зараз ми ще на початковій стадії, а в Румунії ряд цих напрямків вже реалізовані і втілюються. Тому можна теж запозичувати досвід для нас, тому що ми ще на стадії, коли в процесі реалізації планів шукаємо шляхи, як це краще робити, можемо подивитися, як це працює в дружніх країнах і зробити свою систему більш якісною. Ми відчули тут досить теплий прийом ми відчуваємо підтримку України, готовність допомагати нам долати наші виклики, і за це ми вдячні і органу адміністрування виборів, і Румунії, громадянам Румунії загалом.»

     

     

     

    class=cms-jpg
     

     

     

    Церемонія підписання оновленого Меморандуму про взаєморозуміння відбулася в рамках ознайомчого візиту з вивчення досвіду Румунії в організації голосування за кордоном та вивчення альтернативних модальностей голосування для української повоєнної діаспори, який українська делегація здійснила до Бухареста 5-6 лютого за підтримки Міжнародного інституту демократії та сприяння виборам – IDEA International. Представники Постійного виборчого органу Румунії та Міністерства закордонних справ Румунії зі спеціальних завдань з виборчих процесів представили передовий досвід, виклики та уроки, отримані під час проведення виборів за кордоном, розповіли, про відкриття дільниць поза межами консульств і посольств. Йшлося також про актуалізацію списків виборців, нові технології у виборчому процесі (використання електронних списків виборців на виборах), інформаційну підтримку підготовки та проведення виборів і їх висвітлення у ЗМІ тощо.

     

     

    Голова АЕР Тоні Гребле розповів: «Зокрема, було два аспекти, на яких ми зосередилися. А саме: перший аспект стосувався компютеризації, цифровізації виборчої системи, в тому числі для румунських громадян, які проживають за кордоном, в українська сторона особливо високо оцінила те, як ми організовуємо і проводимо вибори в цьому сегменті, маючи дуже чіткий облік і виключаючи можливість багаторазового голосування. Були обговорені й інші питання, в тому числі безпека компютерної системи, що використовується на виборах. Ми також підкреслили важливість тісних двосторонніх відносин у співпраці з місцевими органами влади в інших країнах, особливо в Європі, але й в інших країнах світу, і в цьому розділі румунським дипломатичним місіям вдалося отримати значну підтримку з боку влади приймаючих країн для відкриття виборчих дільниць, охорони та нагляду за виборчими дільницями для румунських громадян, які проживають за кордоном. Наші гості, знаючи виборчу систему інших європейських країн, були навіть здивовані тим, як Румунія організовує вибори для румунів, які проживають за кордоном.»

     

     

    Тоні Гребле запевнив, що румунська сторона готова всіляко сприяти Україні в підготовці та організації голосування в Румунії поза посольствами і консульствами, якщо таке рішення буде прийняте. «У Румунії Міністерство закордонних справ, Міністерство внутрішніх справ, Уряд загалом, завжди підтримували всі дружні країни, законодавство яких дозволяє організацію виборчих дільниць за кордоном, а отже і на румунській території, тому що ми вважаємо нормальним підтримувати дружні країни у зміцненні їхньої демократії, в тому числі шляхом проведення вільних виборів.»

     

     

    «Цей візит вселяє оптимізм щодо такого складного питання, як голосування за кордоном. У Румунії відчувається велика підтримка України, румунське законодавство дозволяє організовувати голосування поза межами посольств і консульств, а також тут мають великий досвід застосування такої практики. Органи влади, які займаються виборами, готові допомагати нам у цих процесах. Усе це – хороші передумови для належної організації голосування в цій країні», – підсумував Олег Діденко.

     

     

    Також Голова ЦВК України та члени делегації зустрілися з представниками українців, які проживають у Румунії. Члени делегації розповіли про напрацювання Комісії щодо організації голосування за кордоном та складнощі, які виникатимуть при цьому.

     

     

     

     

  • Румунія наполягає на наданні Україні послідовної допомоги

    Румунія наполягає на наданні Україні послідовної допомоги

    В Україні триває вже друга воєнна зима. Росія знову б’є по українських містах та намагається пошкодити об’єкти критичної інфраструктури, щоб змусити українців мерзнути та підштовхнути Київ до переговорів. Обидві сторони мало чого здобули в наступальних діях. Україна рішуче обороняється в районах Авдіївки, Бахмута, Горлівки тощо, де бої набули характеру війни на виснаження. Лінія фронту за останні місяці майже не змінилася, незважаючи на зусилля українських військ під час контрнаступу минулого літа та подальші наступи російських військ по всьому фронту, які майже щодня зазнають величезних бойових втрат. З огляду на це багато оглядачів схиляються до думки, що ситуація може призвести в цьому році до нового замороженого конфлікту, що буде на користь Москви. Після анексії Криму та початку війни на Донбасі у 2014 році минуло вісім років, протягом яких нічого не відбувалося. Росія вміє використовувати заморожені конфлікти, як ми вже бачили це у Придністров’ї та на Південному Кавказі. Україна однак не збирається допустити замороження війни, тому що Путін використає це для реваншу. У Києві стверджують, що Росія розглядає сценарій заморозки війни в Україні, щоб відновити свій військовий потенціал до 2028 року та відновити агресію.

     

    Демократичний світ має й надалі підтримувати Україну

    У цьому контексті Адріан Дуце, віце-президент Центру євроатлантичної стійкості та член експертної групи Гельсінського центру передового досвіду з протидії гібридним загрозам наголосив на необхідності подальшої підтримки України. «Україна гостро потребує зовнішньої підтримки. Підтримка з боку Сполучених Штатів є надзвичайно важливою для продовження боротьби з російським агресором. Дійсно, в Конгресі США досі тривають дискусії довкола нового фінансового пакету для України, хоча, якщо уважніше подивитися на речі, 90% цих коштів не залишають території США, а навпаки, вони відроджують американську оборонну промисловість і створюють нові робочі місця для американців. Візьмемо, наприклад, випадок з ракетами «Стінгер», які не вироблялися з 2005 року, а торік компанія отримала новий контракт на суму понад 600 мільйонів доларів. Слід також сказати, що в одній статті у Washington Post йдеться про те, що 31 штат, 71 місто отримують вигоду роблячи свій внесок у цю допомогу Україні. І вона є дуже важливою, тому що Україна не може самотужки виграти цю війну. Українці можуть чинити опір, вони можуть продовжувати боротися. Але без послідовної фінансової, військової та гуманітарної допомоги Україна не може досягти перемогти, а перемога необхідна для Європи, в першу чергу для демократичного світу, для всіх тих, хто захищає демократію.»

    Водночас Адріан Дуце вважає, що путінський режим шукає можливості тимчасово «заморозити» війну в Україні, аби підсилитися, у  дійсності у Путіна в голові лише одна мета: «Інтереси Москви виходять далеко за рамки створення нового, скоріше затяжного, аніж замороженого конфлікту. Тому що український народ не змириться із замороженим конфліктом на своїй території. Москва хоче більшого, не лише східних територій України, не лише Криму. Росіяни з самого початку говорили, що хочуть усунути «київський режим», вони прагнуть, щоб держава Україна перестала існувати. Я не вірю, що Україна коли-небудь захоче або погодиться на заморожений конфлікт, за винятком безвихідної ситуації, тобто у разі припинення підтримки західних держав. Але Україна зробила значні кроки для того, щоб стати набагато сильнішою, набагато стійкішою, задовго до початку російської війни, до повномасштабного вторгнення в Україну. І зараз ми бачимо збільшення інвестицій у виробництво зброї та боєприпасів на території України. Так само роблять Норвегія, Бельгія, Великобританія. Ми добре знаємо, що ці країни вже заявили про надання Україні літаків F-16. Тільки вони прибудуть досить пізно або навіть дуже пізно для нагальних потреб українського наступу. Звичайно, допомога Україні буде продовжена. Європейські держави зрозуміли необхідність надання цієї допомоги, вони зрозуміли, що вона необхідна Україні для перемоги у війні.»

     

    Україна може й надалі покладатися на всеосяжну підтримку Румунії

    Президент Клаус Йоганніс під час нещодавньої зустрічі з главами та представниками іноземних представництв та місій, акредитованих у Румунії, заявив, що другий рік війни проти України продовжує приносити величезні жертви, примножуючи негативні наслідки в усьому світі. Він підкреслив, що зараз вкрай важливо, щоб Україна продовжувала отримувати фінансову підтримку та експертну допомогу для зміцнення інституційного та інвестиційного середовища з метою забезпечення стабільності та розвитку. «Румунія була і залишається на боці свого сусіда та українських громадян, які мужньо захищають свою свободу, суверенітет і територіальну цілісність. Завдяки нашим значним зусиллям через Румунію пройшло понад 33 мільйони тонн українського зерна, що становить понад 60% продукції, яка була перевезена “шляхами солідарності” Європейського Союзу. Під час візиту Президента Зеленського до Бухареста в жовтні ми підписали дуже змістовну Спільну декларацію. Тоді ми вирішили розпочати конкретний процес приведення відносини між Румунією та Україною до рівня стратегічного партнерства і підтвердили це зобов’язання під час нашої нещодавньої телефонної розмови. Щодо долі війни, наша позиція залишається незмінною: тільки Україна може вирішувати, коли, в яких параметрах і як відбуватимуться будь-які мирні переговори. На регіональному, європейському та глобальному рівнях вкрай важливо, щоби ми залишалися твердо прихильними до України.»

     

    Румунія давно засвоїла свій урок з Росією

    І глава румунського уряду та лідер найбільшої керівної Соціал-демократичної партії  Марчел Чолаку заявив, що Румунія залишається солідарною з Україною. Він сказав, що румуни можуть зараз спати спокійно завдяки членству Румунії в НАТО, додавши, що членство в Альянсі принесло найбільші в історії країни гарантії безпеки і зовнішньої стабільності, що є життєво важливим для забезпечення подальшого розвитку країни. На тлі протестів румунських автоперевізників та фермерів Марчел Чолаку зазначив, що українцям потрібна допомога, а Бухарест забезпечить транзит українського зерна, додавши, що буде вжито заходів для того, щоб воно не залишалося у Румунії. «Ми спимо вдома спокійно, тому що Румунія є членом НАТО. Якби ми не були в НАТО, ми б не спали спокійно вдома. Ми солідарні з Україною. Ми ні в кого нічого не брали, щоб віддати українцям, навпаки, ми допомагаємо їм експортувати своє зерно. У Румунії не залишилося жодного зернятка, і я, як прем’єр-міністр, подбаю про те, щоб якщо це сталося, то більше такого не повторилося. Перевізники мають рацію, повинні бути окремі коридори, як це є по всій Європі, для транспортних засобів країн ЄС і третіх країн. Але не просіть мене кидати каміння в українців. Український  народ зараз потребує допомоги, не вони напали на Росію», – сказав Марчел Чолаку. Прем’єр-міністр заявив, що Румунія «засвоїла свій урок з Росією». «Румунія  зуміла у своїй зовнішній політиці тримати цю країну на відстані і ніколи не вірити нічому, що приходить від Росії. «Єдине, що ми не змогли зупинити, так це російську зиму, яка постійно приходила від них. Але зрештою у нас є ресурси і без Росії», – сказав глава румунського уряду.

     

    НАТО проводить найбільші з часів Холодної війни військові навчання

    Тим часом країни НАТО розпочали найбільші навчання за останні десятиліття, в яких беруть участь понад 90 тисяч військових. У маневрах Steadfast Defender «Непохитний захисник» (Стедфаст дефендер) які триватимуть чотири місяці на території семи країн – Польщі, Естонії, Литви, Латвії, Румунії, Німеччини та Норвегії, беруть участь 32 країни – усі члени НАТО, а також кандидат на вступ Швеція. Сценарій навчань – напад на територію союзників та запуск статті 5-ої Договору НАТО про колективну оборону. У Steadfast Defender-2024 також візьмуть участь понад 50 військових кораблів – від авіаносців до есмінців, понад 80 винищувачів, гелікоптерів і безпілотників і щонайменше 1100 бойових машин, в тому числі 133 танки і 533 бронетранспортери. Головнокомандувач Об’єднаних збройних сил Альянсу в Європі Крістофер Каволі заявив, що «навчання покажуть, що НАТО здатне проводити та підтримувати складні операції на суходолі, на морі, в повітрі, у кіберпросторі та в космосі, протягом кількох місяців, вздовж тисяч кілометрів, від Крайньої Півночі до Центральної та Східної Європи і в будь-яких умовах». Йдеться про перші за останні десятиліття оборонні плани НАТО, які містять деталі відповіді на можливу російську атаку.

    Хоча в документах навчань Росія не згадується, Steadfast Defender відбуваються у досить напружений період, через два роки від повномасштабного вторгнення Росії в Україну. В інтерв’ю Радіо Румунія румунський експерт з питань політики безпеки Харі Букур Марку підкреслив, що це є потужним сигналом для Москви, аби Путін стримав свої загарбницькі апетити, а також демонстрацією готовності НАТО до будь-якого розвитку подій. «Хоча Росія не згадується в навчаннях, тому що це сценарій, в якому не називається конкретний ворог, тобто за сценарієм це вигаданий агресор, але немає жодного сумніву в тому, хто це Росія. На цих навчаннях вперше в комплексній формі будуть діяти два командні центри, які були створені в 2018-2019 роках, чітко для того, щоб мати справу з дедалі агресивнішою поведінкою Росії. Я маю на увазі, що ніхто не чекав до лютого 2022 року, щоб вжити заходів проти російської агресії або точніше проти агресивної позиції Росії. З часу перебування на посаді попереднього президента США були зроблені дуже серйозні кроки, щоб дуже чітко дати зрозуміти Росії, що те, що вона зробила в 2014 році з Кримом є неприйнятним і вона не може продовжувати діяти таким чином.»

    З іншого боку, як передає агентство Рейтерс, 30 січня представники Нідерландів, Німеччини й Польщі підписали угоду, спрямовану на скорочення бюрократичних перешкод для швидкого переміщення військ і озброєнь з Північного моря до східного флангу НАТО. Представники трьох країн-членів НАТО узгодили тіснішу співпрацю в межах проєкту військової мобільності Європейського Союзу під час форуму Європейського оборонного агентства у Брюсселі.  Раніше Румунія, Болгарія і Туреччина створили групу з мінної протидії у Чорному морі, зокрема для спільної боротьби з морськими мінами, які створюють загрозу для судноплавства в чорноморській акваторії після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну.

  • Питання миру в Україні на порядку денному форуму в Давосі

    Питання миру в Україні на порядку денному форуму в Давосі

    Всесвітній економічний форум у Давосі, Швейцарія, є одним з найважливіших майданчиків для обговорення найбільш чутливих питань глобальної політики, а в цьому році його центральною темою стала війна в Україні, точніше шляхи її припинення і досягнення миру. У Давосі був присутній і президент України Володимир Зеленський, який представив свій Мирний план з 10 пунктів.

     

    «Головною мотивацією для українського народу продовжувати боротьбу з повномасштабною російською агресією є бажання справедливості та свободи, спільні для всіх цивілізованих людей. Саме тому світ
    має допомогти Україні, зокрема посилювати її економіку, адже наша держава сьогодні зміцнює світову безпеку»
    – заявив Володимир Зеленський. Представники 83 країн та міжнародних організацій взяли участь у спеціальному засіданні Всесвітнього економічного форуму в Давосі, а позиція Києва дуже чітка: Україна не піде на жодні територіальні поступки російським окупантам. Перш за все, українці вимагають, щоб росіяни залишили Запоріжжя, де розташована найбільша в Східній Європі атомна електростанція. Потім йдеться про продовольчу безпеку та
    блокування чорноморських портів. На третьому місці – енергетична безпека. Українці закликають встановити системи протиповітряної оборони для захисту своєї енергетичної інфраструктури.

     

    Потім вони наполягають на звільненні усіх ув’язнених, а депортованих повернули додому. Наступний пункт Формули миру – виконання Статуту ООН та відновлення територіальної цілісності України. Згідно з нею, Росія має вивести всі свої війська з території України, а інший, дуже важливий пункт стосується розмінування. Українцям потрібні кошти і технології, в тому числі для забезпечення екологічної безпеки та протидії екологічним наслідкам війни. Пункт 9 присвячений гарантіям безпеки і він також стосується Румунії, адже у Давосі Румунія та Україна розпочали переговори щодо угоди про гарантії безпеки. Таким чином Румунія стала дев’ятою країною, яка ініціювала двосторонні безпекові переговори з Україною, вкотре підтвердивши свою непохитну підтримку незалежності та територіальної цілісності України, а також її європейського та євроатлантичного курсу. Останній пункт Формули миру: Росія і Україна мають підписати документ про фіксацію закінчення війни, не перемир’я, а мирну угоду.

     

    Також у Давосі глава румунського зовнішньополітичного відомства Лумініца Одобеску наголосила на ризиках, які російські напади на мирних жителів та на критично важливу українську інфраструктуру становлять для регіональної безпеки. Вона додала, що Румунія і надалі підтримуватиме Україну як на регіональному рівні, так і в рамках Європейського Союзу.

     

    В інтерв’ю нашій радіостанції міністерка Лумініца Одобеску заявила: «Напередодні Давоського економічного форуму, на запрошення Швейцарії та України, відбувся новий раунд переговорів щодо мирної формули з 10 пунктів президента Володимира Зеленського, яку Румунія підтримує, в тому числі в рамках підготовки до можливого мирного саміту, про який нещодавно оголосив президент Зеленський. На полях цієї зустрічі, яка відбулася напередодні Давоського економічного форуму, фізична присутність як румунської, так і української делегацій була використана для проведення першого раунду дискусій з двох тем, які цікавлять і нас, й українську сторону, а саме: початок переговорів про укладення стратегічного партнерства між Румунією та Україною, розпочатий під час візиту президента Зеленського до Румунії минулого року, а друга дискусія стосувалася рамок співпраці між Румунією та Україною у сфері безпеки та оборони. Цей останній пункт також випливає з приєднання Румунії, разом з 23 іншими державами, до заяви G7 про підтримку України, яка була прийнята минулого року, щойно після Вільнюського саміту, й яка містить рамки співпраці та принципи співпраці між державами, котрі підписали цю декларацію або асоційовані з нею, та Україною.»

     

    Представники десятків країн і міжнародних організацій на Всесвітньому економічному форумі в Давосі висловили підтримку Україні. Чи значачатиме це, що офіційний Київ отримає більшу практичну підтримку, якої зараз конче
    потребує? Свою думку з цього приводу висловив для Радіо Румунія генеральний директор Центру нових стратегій, колишній радник Президента Румунії Джордже Скутару. «Київ переживає важкі часи, оскільки зараз спостерігаються різні форми втоми від війни, від демонстрацій і блокування пунктів пропуску на кордоні у Польщі, Словаччині і навіть Румунії, до відсутності політичного консенсусу в Сполучених Штатах щодо подальшої підтримки України. Якими б хоробрими і мужніми не були українські солдати, Україні неможливо протриматися в середньостроковій перспективі, тобто 2-3 роки, або звільнити всі окуповані росіянами території, і я маю на увазі насамперед Крим, без своєчасної і послідовної підтримки Заходу. (…) Присутність президента Зеленського в Давосі – це спроба відтворити сприятливу для України думку, що не дуже легко. Україні потрібна моральна підтримка. Ця втома від війни також відчувається в Україні, яку щодня бомблять росіяни, і не лише на лінії зіткнення, але й значною мірою міста, столиця також перебувають під терором російських ракет і безпілотників. Україні потрібна не лише військова підтримка. Прем’єр-міністр Шмигаль попросив 43 мільярди доларів для збалансування бюджету цього року. Усе, що Україна отримує від експорту зерна, йде в основному в оборонний бюджет, який є великим, величезним – 46 мільярдів. Отже, Україна, щоб вистояти, повинна отримувати військову допомогу, але їй також потрібна й фінансова допомога.»

     

    Джордже Скутару також пояснив, чому ці розмови про допомогу Україні є дуже важливими й для Румунії. «Тому що ми маємо прямий інтерес, і, можливо, це потрібно дуже чітко пояснювати й румунам, які не хочуть, які також втомилися від війни, пережили пандемію, економічні проблеми. Вони мають усвідомити, що на відміну від португальців, іспанців чи навіть британців, якщо Україна програє цю війну, ми матимемо росіян у гирлі Дунаю,
    Румунія буде сусідом з Російською Федерацією. Румунія може бути сусідом Російської Федерації прямо на Пруті, якщо Росія окупує Республіку Молдова. Тому для нас, для нашої безпеки, життєво важливо підтримувати Україну, щоб зберегти її незалежність і не допустити прямого кордону з Російською Федерацією. Ми бачимо, наскільки складною є ситуація в Чорному морі після окупації Криму. Румунія має життєво важливі економічні інтереси, у виключній економічній зоні розпочнеться будівництво енергетичної інфраструктури в рамках найбільшого енергетичного проєкту Румунії з часів Антикомуністичної революції, проєкту Neptun Deep. У 2027 році Румунія може стати найбільшим виробником природного газу в Європейському Союзі, але для того, щоб це сталося, ми повинні мати можливість будувати цю енергетичну інфраструктуру в той час, коли ситуація з
    безпекою є досить неспокійною і ми бачимо різні ворожі дії з боку Російської Федерації. (!)Сьогодні у виключній економічній зоні Болгарії існує заблокований периметр, він заблокований з липня. Тож Росія може вдаватися до різних дій у сірій зоні, згідно зі статтею 5, щоб перешкоджати, скажімо, зусиллям Румунії розбудовувати свою критично важливу енергетичну інфраструктуру. Тому для нас важливо, щоб Україна чинила опір і, щоб Україна перемогла. Ідеальний сценарій – це звільнення Криму, щоб ми більше не межували де-факто, бо це нинішня реальність, з Росією на Чорному морі. Політики повинні пояснити румунам і, можливо, хоча на Румунію чекає щільний виборчий рік, політикум повинен мати спільний знаменник у поясненні того, що рішенням є не популізм, не блокування пунктів пропуску через кордон, що створить економічні проблеми для України, не скорочення допомоги Україні. Румунія не має масштабних військових виробничих потужностей, потужної
    оборонної промисловості. Ніхто не каже, що ми можемо вирішально вплинути на ситуацію з тим, що оборонна промисловість зараз виробляє або може виробляти, але потрібно й надалі демонструвати солідарність, забезпечувати, передусім, роботу цього транзитного коридору для України.»

     

    Також у Давосі Україна попросила надати їй обладнання, яке допоможе їй здобути повний контроль над своїм повітряним простором цього року. Чи зможе Київ досягти цієї мети за допомогою літаків F-16 та інших систем, на які він очікує від Заходу, – запитали ми генерал-майора у  запасі Дана Греку. «Як ми бачимо, і не зараз, а з початку війни, навіть обіцяні F-16, як вже було оголошено будуть поставлені із затримкою, що є, мабуть, однією з найгірших новин для українських військових, які їх очікують. Поставка принаймні літаків з Данії офіційно затримується на три місяці. Три місяці, можливо і більше. Українці все ще чекають американських танків. Потім, величезна проблема з боєприпасами, тому що, з одного боку, є розбіжності в Конгресі США, а з іншого – обмежені можливості європейців, які не в змозі виконати зобов’язання в один мільйон снарядів на рік, було поставлено менше половини, і ті з резервів, а не з виробництва. Тож ситуація для України дуже складна. Звичайно, для миру в Європі і для безпеки, миру в Україні, перемога, повне звільнення було б бажаним, але, принаймні за останній рік, дійсність показала нам, що це неможливо в нинішній кон’юнктурі з тими силами і засобами, які мають українці, і з тією західною підтримкою, яку вони отримують, в першу чергу. Контрнаступ, який розпочався в червні, на жаль, зупинився наприкінці жовтня не досягнувши бажаних
    цілей. Сюрприз на Сумщині та Харківщині восени 2022 року був більшим, ніж контрнаступ, від якого всі мали великі очікування. І це тому що росіяни також навчилися на помилках, яких вони припустилися на початку і стали набагато стабільнішими, принаймні на лінії фронту. Але знову ж таки, як я вже казав, ця допомога має продовжуватись. Майбутня зустріч у Рамштайні, безумовно, трохи прискорить темпи поставок зброї українській стороні. Деякі кошти, безумовно, будуть виділені, але ми не знаємо, чи буде їх достатньо.»

    Ліворуч: Генеральний директор Центру нових стратегій Джордже Скутару
     

    Прем’єр-міністр Китаю не захотів зустрічатися із Зеленським у Давосі, водночас китайці отримують велику вигоду
    від цієї війни, насамперед тому, що мають доступ до дешевих нафтових і газових ресурсів Російської Федерації, яка попри санкції, у 2023 році стала найбільшим постачальником нафти до Китаю. Директор Центру нових стратегій Джордже Скутару. «Росії немає необхідності отримувати зброю від Китаю, достатньо продавати йому нафту в дуже великих кількостях, щоби мати необхідні ресурси для продовження війни, а Китай та Індія є основними
    імпортерами і головними бенефіціарами експорту енергоресурсів за вигідними для Російської Федерації цінами. Допоки ціна за барель не впаде до рівня, який поставить під загрозу бюджетний баланс Росії, Кремль може забезпечувати відносно прийнятну соціальну стабільність і водночас мати кошти, необхідні для щорічної мобілізації значної кількості людей і збільшення військового виробництва. Однією з великих проблем є, на жаль, неспроможність західних держав збільшити військове виробництво, виробництво боєприпасів та озброєнь для
    України. Війна триває вже два роки і ми бачимо стійкий виробничий ризик у Російській Федерації, росіяни все ще мають не лише економічну та політичну підтримку з боку Китаю, вони мають союзників, які мають набагато більш відкритий і конкретний підхід у військовому плані. Я говорю про Іран, я говорю про Північну Корею, яка вже поставила близько мільйона гарматних пострілів, тоді як Європейський Союз поки що не спромігся надати більше 300-350 000, хоча він зобов’язався поставити мільйон гарматних пострілів для України до березня цього року.»

     

    Джордже Скутару вважає, що Україна перебуває на роздоріжжі. 2024 рік, на його думку, буде дуже складним. Він каже, що після президентських псевдовиборів у Російській Федерації, Путін без вагань розпочне масований наступ на Україну в надії, що Дональд Трамп буде переобраний і зможе добитися замороження конфлікту. «2024 рік буде роком вирішального протистояння. Цю війну на виснаження зараз неможливо виграти в довгостроковій перспективі, тому ми не можемо говорити про опір, говорити про продовження війни і через три-чотири роки говорити про те ж саме, тому що в кінцевому підсумку йдеться про велику демографічну різницю, йдеться про країну з 130-140-мільйонними населенням проти країни з населенням у 30 мільйонів. Цього року, найпізніше в наступному, так чи інакше війна буде вирішена. Для Румунії важливо підтримати Україну і, повторюю, уникнути найгіршої ситуації, і ми повинні бути відповідальними та враховувати різні сценарії. Максимальний, ідеальний сценарій – це звільнення Криму. Найбільш негативним сценарієм для безпеки Румунії є те, що український фронт розвалиться і протягом, скажімо, півтора року ми побачимо росіян на Дунаї. Цього треба уникнути. І саме тому в інтересах Румунії підтримувати і переконувати інших продовжувати підтримувати Україну.»

     

    На останньому засіданні міністрів закордонних справ країн ЄС, у понеділок, 22 січня, очільниця румунського МЗС Лумініца Одобеску наголосила на необхідності забезпечення передбачуваної фінансової та військової допомоги України з боку ЄС відповідно до рішень Європейської Ради, прийнятих у грудні 2023 року. Міністерка також наголосила на необхідності здійснення необхідних кроків для відкриття переговорів про вступ до ЄС як з Україною, так і з Р. Молдова та підтвердила румунську підтримку Формулі миру Володимира Зеленського, наголосивши на продовженні дипломатичних зусиль з метою посилення підтримки з боку глобальних партнерів.

     

  • Румунія, Туреччина І Болгарія разом розміновуватимуть Чорне моря

    Румунія, Туреччина І Болгарія разом розміновуватимуть Чорне моря

    Румунія, Болгарія і Туреччина, три
    країни-члени НАТО, 11 січня підписали тристоронню угоду про спільну
    боротьбу з морськими мінами, які загрожують судноплавству в Чорному морі. Вона
    називається Ініціатива з протимінних заходів у Чорному морі. З 24 лютого 2022
    року, коли Росія розв’язала повномасштабну війну проти України, прибережні
    країни стикаються з небезпекою мін у Чорному морі, а в грудні минулого року
    судно під прапором Панами підірвалося на дрейфуючій міні. До тепер румунські
    військово-морські сили знищили п’ять мін. Від імені Румунії документ підписав
    міністр національної оборони Ангел Тилвер. Він заявив, що агресивність
    Російської Федерації та зневага до норм міжнародного права є не лише
    регіональною проблемою, а й проблемою з глобальними наслідками. Він також
    зазначив, що відповідальність трьох країн, як прибережних держав і членів НАТО,
    полягає в тому, щоб докласти всіх зусиль для безпеки цього моря, за підтримки і
    залучення союзників.




    Тож про що йдеться і чому так довго
    не вдавалося досягти домовленості щодо проведення спільних операцій з
    розмінування в територіальних водах трьох чорноморських країн? Відповідь на це запитання в
    інтерв’ю Румунському Радіо спробував дати генерал Вірджил Белечану, колишній
    командувач багатонаціональної бригади в Південно-Східній Європі, президент
    Асоціації офіцерів запасу Румунії. «Тому що ми виходимо з того, чого хотіла і
    чого досягла створенням цього протимінного угруповання в Чорному морі Туреччина,
    яка стала своєрідною рамковою країною поза рамками НАТО. Адже Туреччина наразі
    не дозволяє, і ми побачимо, чи збереже вона ці обмеження, входження в Чорне
    море будь-яких військових суден, в тому числі військових кораблів країн НАТО з-за
    меж Чорного моря. Більше того, і чорноморські держави не мають права
    пересування своїх кораблів за межами Чорного моря. Цим і пояснюється ця
    затримка, але важливо, що меморандум був підписаний, і подивимося, як це угруповання
    працюватиме, відповідно до положень меморандуму. Це крок до того, що нам
    потрібно в Чорному морі, а саме – військово-морська бойова група, не лише
    протимінна, а постійна військово-морська бойова група країн НАТО.»




    Відомий румунський журналіст і телеведучий
    Раду Тудор також привітав підписання цієї угоди, яку вважає важливим кроком до
    підвищення безпеки в акваторії Чорного моря. «Це неймовірно гарна новина, тому
    що з початку незаконного вторгнення Росії в Україну Москва перетворила басейн
    Чорного моря на театр воєнних дій і нам довелося вжити певних заходів, щоб убезпечити
    від впливу цієї війни територію, населення та економіку країн-членів НАТО,
    які межують з нею. Румунія давно виступала за створення військово-морської групи
    з розмінування в басейні Чорного моря, але Туреччина мала свої застереження.
    Однак в цілому, це гарна новина і я думаю, що це перший крок для чорноморських країн-членів
    НАТО, розпочати співпрацю, спершу в рамках операцій з розмінування, а потім подивитися,
    які інші місії можуть виникнути в майбутньому, тому що я не вірю, що ці
    військові кораблі, якщо вони побачать інші види загрози, стоятимуть осторонь і
    не реагуватимуть.»




    Але у зв’язку з цим виникає
    запитання: чому була потрібна така угода? Адже, принаймні теоретично, кожна з
    цих трьох чорноморських країн, які є й членами НАТО – Румунія, Болгарія,
    Туреччина – здатні самостійно боротися з морськими мінами, які загрожують
    судноплавству в їхній виключній морській економічній зоні. Генерал Вірджил
    Белечану: «Румунія придбала в
    терміновому порядку два мінних тральщики. Один з них вже перебуває у складі
    флоту. Потенціал Румунії та Болгарії є низьким навіть у сфері протимінної
    діяльності. Усе набагато складніше, коли йдеться про військово-морські
    можливості контролювати виключну економічну зону, територіальні та прилеглі
    води. Туреччина залишається найважливішим гравцем. Вона має можливості в цьому
    плані, але, зрештою, такий меморандум створює остаточне союзницьке угруповання
    чорноморських прибережних держав для боротьби дрейфуючими морськими мінами. Повторюся, наразі
    йдеться про дрейфуючі міни, але справа має йти далі. У Сполучених Штатах
    завершується процес ухвалення Акту про безпеку Чорного моря, який передбачає створення
    постійного ротаційного військово-морського угруповання в Чорному морі, але це
    буде залежати виключно від згоди Туреччини. Саме Туреччина суворо контролює
    протоки, навіть поза межами Конвенції Монтре, оскільки вона більше не дозволяє
    військовим суднам входити або виходити з Чорного моря, і Туреччина залишається
    найважливішим актором. Наразі військово-морський потенціал Туреччини перевершує
    військово-морський потенціал Російської Федерації, особливо з огляду на втрати,
    яких зазнав російський Чорноморський флот під час війни в Україні і продовжуватиме
    зазнавати надалі.»




    Журналіст Раду Тудор зазначив, що ця
    угода сприятиме покращенню судноплавства в акваторії Чорного моря. «До тепер
    Румунія відігравала вирішальну роль у наданні Україні можливості експортувати
    зерно. Три мільйони тонн на місяць експортується через румунські територіальні
    води, а зусилля, докладені Румунією, були абсолютно вражаючими. Якщо цей
    військово-морський компонент ще більше убезпечить маршрут з Одеси до порту
    Констанца і до дунайських портів, то це означатиме, що з комерційної точки зору
    ці військові зусилля є дуже доречними. І для нас, і для українців, тому що у
    нас є спільна справа вільної торгівлі, захищеного чорноморського судноплавства
    і, не в останню чергу, виживання України. Без продажу свого зерна Україна не
    матиме грошей, щоб протистояти і відбивати це жорстоке російське вторгнення.»




    Контр-адмірал Верджил Кіцак, мер міста
    Констанца, своєю чергою, підкреслив, що Росія, попри величезні втрати, не відмовилася
    від своїх стратегічних цілей в Україні. «Усім відомо, що стратегічна мета Росії
    – знищити Україну, щоб розширити свою зону впливу. Вона планувала зробити це за
    п’ять днів – цим бліцкригом. Їй це не вдалося, тому що плани не завжди збігаються з реальністю. Але їхня ціль не змінилася, Путін не змінив своєї мети в Україні,
    але він пристосувався… І тепер його дії мають триєдиний характер. Він хоче
    знищити енергетичну інфраструктуру України, він хоче знищити збройні сили у
    боях на фронті. І, нарешті, що цікавить і нас, він хоче знищити українську
    економіку, особливо експорт зерна.»




    Генерал у запасі Вірджил Белечану,
    пояснив, що спільна боротьба з мінами у Чорному морі буде набагато більш
    ефективною у коаліційній системі дій турецьких, болгарських і румунських ВМФ, оскільки
    обмін інформацією простіший, система мономоніторингу простіша, потік інформації
    працює швидше і реагування набагато краще. «Угода припускає здійснення місій
    протимінної діяльності – пошук, спостереження за шляхами сполучення, виявлення
    дрейфуючих мін і скорочення часу реагування для їхнього знешкодження. Однак ця група
    з протимінної діяльності та боротьби з дрейфуючими мінами, оскільки вона не розчищатиме
    коридори, створені або які мають бути
    створені в морських мінних полях в районі України, не матиме впливу на дії
    Російської Федерації. Російська Федерація продовжуватиме блокувати порти на
    Чорному морі і продовжуватиме наносити удари по портах на Дунаї, тому, хоча
    певна українська експортна діяльність і відбувається, вона значно зменшилася з
    того часу, як у липні минулого року Російська Федерація призупинила дію угоди
    про експорт зерна. Отже, це угруповання не матиме впливу на війну в Україні і зможе
    сприяти покращенню експорту, який Україна здійснює в дуже складних умовах.»




    Румунія продовжуватиме підтримувати
    Україну стільки, скільки це буде потрібно, – заявив прем’єр-міністр Румунії.
    Водночас разом з партнерами Румунія має й надалі сприяти поновленню безпечного
    судноплавства у Чорному морі. Вірджил Белечану: «Румунія, через свою зовнішню
    політику, повинна стати більш активною і керуватися національними інтересами.
    Однак, що стосується Чорного моря, національний інтерес пов’язаний в першу
    чергу з Туреччиною, а потім зі Сполученими Штатами, тому що Акт про безпеку
    Чорного моря, який, ми сподіваємося, буде схвалений в США, може бути
    застосований з точки зору військово-морської присутності, в тому числі і
    Сполучених Штатів, тільки за згодою Туреччини. З іншого боку у меморандумі,
    здається, є положення щодо можливості запрошення й інших союзників. Були
    розмови про чорноморські країни, але їхні можливості обмежені. Україна,
    наприклад, проводить протимінні місії у своїх територіальних водах, а Грузія
    більше не має Чорноморського флоту, після війни в Грузії він був розформований,
    у Грузії є тільки берегова охорона. Отже, залишаються Туреччина, Румунія і
    Болгарія.»


    Створення оперативної групи з боротьби з морськими мінами
    в Чорному морі було ініційовано Туреччиною в серпні минулого року. Ініціатива
    має суто мирний характер і не спрямована проти жодної країни. Як зазначають турецькі ЗМІ, ця ініціатива відкрита «лише для кораблів трьох прибережних
    країн-союзників»,
    участь інших чорноморських країн буде можливою, але за умови одностайної згоди
    трьох країн-підписанток. Участь інших країн, які не мають виходу до Чорного
    моря, теж буде можливою, але після закінчення війни.

  • Нові кроки щодо посилення румунсько-української співпраці

    Нові кроки щодо посилення румунсько-української співпраці

    Президент Румунії Клаус Йоганніс у вівторок, 9 січня, провів телефонну розмову з президентом України Володимиром Зеленським. Глави двох держав обговорили економічну співпрацю та оборонну підтримку України. Володимир Зеленський під час телефонної розмови подякував Клаусу Йоганнісу за «важливу підтримку» та особистий внесок у відкриття переговорів про вступ України до Європейського Союзу.

     

    Під час розмови президенти Клаус Йоганніс та Володимир Зеленський провели ґрунтовний обмін думками та оцінками щодо безпекової ситуації в Україні та в регіоні, зокрема на Чорному морі, а глава румунської держави запевнив свого українського візаві у незмінній рішучій підтримці України з боку Румунської держави. Про це повідомила Адміністрація Президента Румунії.

     

    Лідери двох держав також обговорили розвиток двосторонніх відносин та пріоритети на 2024 рік, зокрема транскордонні проєкти, що становлять взаємний інтерес, а також спільне прагнення досягти суттєвого прогресу у процесі підняття відносин між двома країнами до рівня стратегічного партнерства, відповідно до рішень, прийнятих
    під час візиту Володимира Зеленського до Бухареста у жовтні 2023 року, та відповідно до Спільної декларації, підписаної тоді главами двох держав.

    Водночас, як повідомляє Офіс Президента України, Володимир Зеленський акцентував, що оголошене торік стратегічне партнерство України та Румунії вже наповнюється конкретними досягненнями. За його словами, експорт української продукції через Румунію збільшився з 2 млн тонн до понад 3 млн тонн на місяць. Співрозмовники обговорили можливість подальшого розширення пропускної здатності пунктів перетину кордону, щоб цей показник досяг цільових 4 млн тонн.

     

    З іншого боку під час розмови Президент Румунії високо оцінив ухвалене Україною законодавство щодо національних меншин і привітав прогрес, досягнутий у питанні визнання Україною неіснування так званої «молдавської» мови. Він наголосив на важливості поваги до прав осіб, які належать до національних меншин та продовження конструктивного, прозорого та принципового двостороннього діалогу між двома країнами з усіх питань, що становлять взаємний інтерес.

     

    Президент Клаус Йоганніс та його український колега також обговорили підтримку Румунією європейської інтеграції України. Глава Румунської держави привітав Україну з історичним рішенням, ухваленим у грудні 2023 року на засіданні Європейської Ради про початок переговорів про вступ до ЄС. Своєю чергою Володимир Зеленський відзначив важливість рішення Європейської ради щодо початку переговорів про вступ України та Молдови до ЄС і подякував своєму колезі за дуже важливу підтримку та допомогу, надану особисто Клаусом Йоганнісом та Румунією загалом у досягненні цієї мети, а також за готовність ділитися власним досвідом у питанні євроінтеграції.

     

    Володимир Зеленський поінформував Клауса Йоганніса про продовження російського повітряного терору та необхідність подальшої роботи з партнерами для посилення української системи ППО. Клаус Йоганніс, своєю чергою, рішуче засудив нещодавнє посилення жорстоких ударів Росії по Україні, зокрема по цивільній інфраструктурі.

     

    Було також обговорено двосторонню оборонну співпрацю, зокрема аспекти підготовки українських пілотів на винищувачах F-16. У щоденному вечірньому відеозверненні від 9 січня 2024 року Володимир Зеленський сказав: «Я подякував Румунії за той рівень співпраці, який вже досягнутий. Ми маємо надзвичайно хороші результати і в дунайському регіоні, і в чорноморській співпраці, і загалом у взаємодії між нами. Цінуємо підтримку Румунією нашого руху в Євросоюз. Точно маємо потенціал, щоб збільшити транскордонну взаємодію, в тому числі у трикутнику Україна – Румунія – Молдова. Обговорили з президентом Йоганнісом сьогодні деякі перспективні питання щодо оборони, те як можемо разом зміцнити позиції. Зокрема, обговорили підготовку наших пілотів F-16.»

     

    Президенти Румунії та України обговорили й євроатлантичний курс України та пріоритети на рівні Альянсу в цьому році, а також продовження відповідної підтримки України, зокрема в контексті підготовки до Саміту НАТО у Вашингтоні. Лідери двох держав домовилися розпочати консультації стосовно двосторонніх безпекових гарантій у межах Спільної декларації «Групи семи» та України, ухваленої у Вільнюсі.

    * * *
     

    Румунія та Україна підписали угоду про розвиток відносин у сфері цифровізації та кібербезпеки. Документ минулого тижня підписали міністр досліджень, інновацій та цифровізації Румунії Богдан Іван та міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров. Цей документ закладає основу для створення механізму, за допомогою якого Європейський Союз фінансуватиме проєкти
    з передачі технологій і знань Україні. 

     

    У цих проєктах Румунія буде провідним партнером. «Завдяки угоді, підписаній з українською стороною, Румунія зміцнює свою позицію регіонального центру новітніх технологій та кібербезпеки. Таким чином, ми закладаємо основи механізму, за допомогою якого Європейський Союз фінансуватиме конкретні проєкти з передачі технологій та знань Україні, а Румунія буде провідним партнером», – заявив Богдан Іван.

     

    «Домовилися про перші кроки – підвищення стійкості українських інтернет-мереж, розвиток 5G-коридорів між кордонами України й Румунії та про участь України в програмах фінансової підтримки ЄС», – написав своєю чергою Михайло Федоров у Телеграм.

     

    Міністр цифрової трансформації України також зазначив, що Румунія допоможе у відновленні цифрової інфраструктури, пошкодженої через війну. Він подякував своєму румунському колезі за співпрацю та додав, що відтепер дві сусідні країни реалізовуватимуть спільні проєкти за фінансової підтримки Європейського Союзу.

     

    Міністерство досліджень, інновацій та цифровізації Румунії повідомило, що угода забезпечує «основу для тісної та конкретної співпраці» між установами, відповідальними за ІТ-інфраструктуру, цифровізації та кібербезпеку в обох країнах, а основними напрямками діяльності є:

    – підвищення стійкості та захисту цифрової інфраструктури в Україні та Румунії;

    – посилення рівня кіберзахисту національних мереж та інфраструктур України та Румунії;

    – розвиток хмарної інфраструктури для електронних державних послуг;

    – обмін досвідом у формуванні політики у сфері електронних комунікацій та новітніх технологій.

     

    В інтерв’ю Румунському радіо міністр досліджень, інновацій та цифровізації Румунії Богдан Іван наголосив на важливості цієї угоди для обох країн і не тільки: «Це угода між Міністерством досліджень, інновацій та цифровізації Румунії і Міністерством досліджень, інновацій та цифровізації України, яка була ініційована минулого року, десь у серпні. Ми дійшли згоди щодо основних принципів, як з точки зору спільної заявки на розвиток комунікаційної інфраструктури між Румунією та Україною, так і з метою створення простору кібербезпеки, в якому Румунія може підтримати Україну. І з цієї точки зору ми можемо позиціонувати себе як країна, як регіональний центр кібербезпеки та новітніх технологій. Це надзвичайно важливий перший крок, після якого, разом з нашими партнерами в Україні, ми звернемося до Європейської Комісії за фінансуванням, щоб зробити Румунію центром зв’язку з країнами, що не є членами ЄС, в регіоні Центральної та Східної Європи.»

     

    Останнім часом все більше говорять про те, що Румунія може стати не лише бізнес-хабом для українських компаній, а й економічним хабом у процесі повоєнної відбудови України. Чи є цей центр у сфері кібербезпеки, який буде відкритий в Румунії, першим кроком для інших? Богдан Іван: «Так, це очевидно, тому що сьогодні, як країна, ми дуже добре позиціонуємося з точки зору нових технологій, з точки зору фахівців у сфері ІТ. Отже, з цієї точки зору нас сприймають як потенційного регіонального лідера. Хочу також нагадати, що минулого року, в грудні, ми підписали надзвичайно важливу угоду з моїм колегою в Грузії, в Тбілісі, яка також стосується створення в Румунії регіонального вузла зв’язку з країнами, які не є членами ЄС – Грузією, Україною, і в найближчий період ми також будемо профілювати себе з точки зору кібербезпеки, тому що в Румунії знаходиться Європейський центр компетенції з кібербезпеки, що є надзвичайно важливим для цього профілю. У нас є фахівці, у нас є державні установи, які надзвичайно добре підготовлені в цій галузі. Румунія дійсно пропонує і може запропонувати іншим країнам дуже високий рівень захисту з точки зору кібербезпеки.»

     

    Міністр Богдан Іван заявив, що за останні півтора року у Румунії спостерігається тенденція до зростання кібератак, але додав, що за потенціалом спеціалізованих установ щодо забезпечення кіберзахисту країна розміщується серед
    провідних країн світу, десь на шостому місці в світі.

     

  • Двосторонні відносини між Румунією та Україною: підсумки 2023 року

    Двосторонні відносини між Румунією та Україною: підсумки 2023 року

    Кінець одного циклу та початок іншого традиційно є нагодою підбиття підсумків для окреслення подальших планів. 2023 рік видався одним
    з найбільш важливих в історії співпраці між Румунією та Україною і
    став винятковим роком в історії двосторонніх відносин двох країн. В умовах повномасштабної
    війни, яку Росія розпочала проти неї майже два роки тому, Україна знайшла в
    Румунії надійного друга, який неодноразово
    підставив плече допомоги у дуже складні, часом, вирішальні для Києва моменти. Протягом
    цього року сторони зуміли посилити двосторонній діалог та вирішити ряд спірних
    питань, які роками заважали розбудові двосторонніх стосунків.


    Румунія рішуче підтримує Україну


    Ще на початку 2023 року, виступаючи головним доповідачем
    на одній із сесій 53-го Всесвітнього економічного форуму в Давосі тодішній міністр
    закордонних справ Румунії Богдан Ауреску заявив, що російська агресія проти
    України є нападом на параметри архітектури євроатлантичної безпеки та
    заснований на правилах міжнародний порядок, а також на демократичні цінності,
    які лежать в основі євроатлантичної спільноти. Богдан Ауреску наголосив на
    зусиллях Румунії щодо підтримки України, в
    тому числі з прийняття понад 3,3 млн біженців з України і забезпечення
    транзиту українського зерна та іншої сільськогосподарської продукції, а також
    на необхідності продовження підтримки України. У той же час міністр закордонних
    справ Румунії зауважив, що нинішня криза, спричинена війною в Україні, також
    принесла з собою ряд можливостей для зміцнення згуртованості євроатлантичного простору, яку було неможливо уявити до війни, зокрема у таких питаннях як:
    надання Україні та Республіці Молдова статусу кандидата на вступ до ЄС,
    започаткування процесу набуття Фінляндією та Швецією членства у НАТО, рішення
    Мадридського саміту НАТО щодо посилення позиції стримування та оборони на
    східному фланзі Альянсу, яка визначила розміщення у Румунії понад 5000
    військових союзників, збільшення видатків з національного бюджету на оборону з
    2% до 2,5%, а також прискорення зусиль щодо зменшення та ліквідації
    енергетичної залежності від Росії.



    Румунія та Україна вирішили майже 20-річну суперечку


    Напередодні річниці російського вторгнення в Україну у
    румунському інформаційному просторі зненацька виник скандал через повідомлення
    про можливі днопоглиблювальні роботи в українській частині Дунаю, точніше на
    гирлі Бистре, без згоди румунської сторони, як того вимагають міжнародні угоди
    у сфері охорони довкілля. Уся ця ситуація виглядала як чергова спроба
    російської пропаганди розсварити Україну із сусідами-партнерами, в тому числі з
    Румунією, за допомогою так званих «корисних ідіотів» у ЗМІ, в експертних колах
    і румунському політикумі. Але олії у вогонь підлило повідомлення Міністерства
    розвитку громад, територій та інфраструктури України про те, що «судна з
    осадкою 6,5 метри вже можуть проходити гирлом Бистре». Згодом сторони
    домовилися провести спільні вимірювання глибин частин річки Дунай, а також дійшли
    згоди, що розвиток ефективного та безпечного судноплавства на річці Дунай
    можливий у продуктивній та злагодженій співпраці. І дійсно протягом 2023 року
    сторонам вдалося налагодити ефективну співпрацю по цьому питанню і, врешті-решт,
    вирішити майже 20-річну суперечку. Про це 16 грудня повідомив міністр захисту
    довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець. «Ми виконали «домашню
    роботу» і здолали довгий шлях по приведенню у відповідність проєкту до вимог
    Конвенції. Адже Україні не байдуже на добросусідські відносини та дотримання
    норм міжнародного права. Ми хочемо і можемо шукати спільну мову та виправляти
    помилки минулого. Дякую
    своєму колезі міністру довкілля, водних та лісових ресурсів Румунії Мірічі
    Фекету за підтримку цього історичного
    рішення та міністерці навколишнього середовища Молдови Йорданці Йорданов за
    фахове та дипломатичне головування на засіданні 9-ої Наради Сторін Конвенції
    Еспо», – написав український міністр у соцмережах. Міністерство навколишнього
    середовища Румунії заявило, що Україна може продовжити роботи на гирлі Бистре з
    дотриманням положень про охорону навколишнього середовища. «Великим кроком
    вперед у питанні Бистрого є те, що Україна зрозуміла не тільки те, що вона
    повинна дотримуватися всіх європейських зобов’язань щодо такого проєкту, але й
    те, що вона може це зробити», – сказав міністр Мірча Фекет.


    Трикутник співпраці «Румунія – Україна – Республіка Молдова»


    13 квітня у столиці Румунії пройшла тристороння зустріч
    «Румунія – Україна – Республіка Молдова», в якій взяли участь представники МЗС
    та міністри оборони трьох країн. Вона була присвячена передусім питанням
    регіональної безпеки та військово-технічного співробітництва. Сторони
    обмінялися думками щодо протидії російській збройній агресії, а також щодо безпекової ситуації в Україні та Чорноморському регіоні. Співрозмовники відзначили, що
    Росія продовжує використовувати широкий спектр гібридних тактик, спрямованих на
    подальше залякування України, Республіки Молдова та інших країн регіону. На
    брифінгу для ЗМІ міністр закордонних справ Богдан Ауреску заявив, що Румунія
    буде поруч Україною та Республікою Молдова доти, доки це буде потрібно. За
    підсумками тристоронньої зустрічі в Бухаресті сторони підписали Спільну заяву,
    в якій підтвердили своє рішуче засудження цих агресивних дій, які становлять
    безпрецедентну загрозу за останні десятиліття для регіону та євроатлантичного
    простору. Водночас Бухарест і Кишинів підтвердили свою готовність підтримати
    ініціативу України щодо всеосяжного, справедливого та тривалого миру,
    висловивши підтримку Формулі миру Президента Володимира Зеленського. Крім цього
    сторони підтвердили готовність продовжувати координацію в цьому форматі,
    зокрема домовилися провести черговий раунд тристоронніх переговорів на рівні
    міністрів закордонних справ та міністрів, відповідальних за інфраструктуру. Перша
    зустріч у форматі «Румунія – Україна – Республіка Молдова» відбулася у вересні 2022
    року в Одесі за участі міністрів енергетичних відомств та була присвячена
    співпраці в галузі електроенергетики та енергетичній безпеці в регіоні.


    Транскордонна співпраця у рамках Interreg NEXT «Румунія-Україна 2021-2027»


    З
    метою ознайомлення потенційних аплікантів з особливостями нової програми
    співробітництва Interreg NEXT Румунія – Україна 2021-2027, у квітні-травні 2023 року у прикордонних регіонах двох країн
    відбулися спеціальні інформаційні сесії, на яких були представлені можливості
    фінансування транскордонних проєктів у прикордонних регіонах. Заходи були
    організовані Спільним технічним секретаріатом програми – Сучавським
    регіональним бюро транскордонного співробітництва, а також Органом управління -
    Міністерством розвитку, громадських робіт і державного управління Румунії, у
    співпраці з прикордонними повітами Румунії та областями України. Програма має бюджет в 54 млн. євро
    грантових коштів, до якого має бути доданий національний внесок у розмірі 6 млн.
    євро. У рамках Interreg NEXT «Румунія-Україна 2021-2027» планують реалізувати
    близько 90 міжнародних проєктів. Фінансування можуть отримати проєкти, які
    приносять користь прикордонним громадам повітів Сату-Маре, Марамуреш, Ботошань,
    Сучава і Тульча (Румунія), а також Івано-Франківській, Закарпатській,
    Чернівецькій і Одеській областям (Україна). Ця програма охоплює такі галузі як:
    охорона здоров’я, освіта, туризм і культура, пристосування до кліматичних змін,
    а також менеджмент кордонів. Таким чином, вона сприяє модернізації та облаштуванню закладів охорони
    здоров’я та освіти, відновленню туристичних об’єктів, а також впровадженню
    спільних проєктів, з метою покращення менеджменту кордонів. Крім цього,
    спеціалісти у цих галузях можуть отримати підготовку та пройти спільне
    навчання по обміну успішним досвітом, а для населення цих територій будуть
    організовані кампанії з інформування та впливу на свідомість, з метою
    сповіщення та реагування на надзвичайні ситуації.


    Посилення двосторонньої співпраці


    Державний секретар зі стратегічних питань МЗС Румунії
    Юліан Фота здійснив у липні візит до Києва і Чернівців. У Києві відбулися
    політико-дипломатичні консультації між представниками зовнішньополітичних
    відомств України та Румунії. Сторони обговорили широке коло пріоритетних питань
    двостороннього порядку денного, а також взаємодію на міжнародній арені.
    Відбувся предметний обмін думками з низки актуальних питань двостороннього
    порядку денного, зокрема організації найближчим часом візитів і зустрічей на
    вищому рівні, а також реалізації спільних проєктів у сфері економіки, торгівлі,
    енфергетики, цифровізації, протидії дезінформації, розбудови прикордонної
    інфраструктури та інших сфер взаємного інтересу. У ході консультацій відбулося
    обговорення стану та перспектив забезпечення прав румунської національної
    меншини України та української національної меншини Румунії. Держсекретар зі
    стратегічних питань МЗС Румунії наголосив на важливості конструктивного та відкритого
    діалогу між двома країнами з метою пошуку рішень для врегулювання питань та
    досьє, що стоять на двосторонньому порядку денному. Щодо питання захисту прав
    осіб, які належать до румунської меншини в Україні, він наголосив на
    необхідності прискорення інституційного діалогу на експертному рівні з метою
    якнайшвидшого досягнення конкретних результатів. Юліан Фота запевнив, що
    Румунія продовжуватиме надавати підтримку Україні в умовах загарбницької війни,
    розпочатої Російською Федерацією, доки це буде необхідно.

    Румунія забезпечує транзит майже 60% експорту української агропродукції


    Румунія продовжує зусилля зі збільшення своїх транзитних
    потужностей для українського зерна з 2 до 4 мільйонів тонн щомісяця. Через румунську
    територію проходить транзитом майже 60% від загального обсягу експорту зерна з
    України. У 2023 році була створена спеціальна робоча група
    Румунія-Україна-Республіка Молдова-Європейська Комісія-США, з метою забезпечення
    необхідних потоків українських зернових вантажів, що є головним викликом для
    української економіки після того, як Росія розпочала війну й атакувала
    українські морські та дунайські порти. Сторони зуміли досягти значних успіхів у
    цьому плані, а найбільшими з них стали: збільшення експорту зерна з України до понад трьох
    мільйонів тонн на місяць, збільшення кількості лоцманів та реалізація проєкту
    спрямованого на забезпечення цілодобової навігації на Сулінському каналі Дунаю.
    Водночас сторони продовжують пошук логістичних рішень щодо експорту
    українського зерна з метою усунути перебої у світових постачаннях
    продовольства. Одним із них є створення нової якірної стоянки в порту
    Констанца. За планами, роботи мають бути завершені до березня 2024 року. Президент
    України Володимир Зеленський подякував Румунії за допомогу з експортом
    продукції українських фермерів. На підсумковій конференції 19 грудня він
    заявив, що під час блокування кордонів
    Польщею великі проблеми, що виникли з українським експортом допомогла вирішити
    саме Румунія. «Слава Богу, з’явилася розумна Румунія і просто президент Клаус
    Йоганніс мені допоміг, допоміг нашим фермерам вижити. І в нього були складнощі,
    у нього були страйки. Я вважаю, він показав прояв міцної людини, яка сказала:
    Цінності спочатку, а потім вже ціни. І це дуже важливо»
    , – наголосив Володимир Зеленський.


    Візит Дениса Шмигаля до Бухареста


    18 серпня прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, на
    запрошення глави румунського уряду Марчела Чолаку здійснив офіційний візит до
    Бухареста. У рамках візиту відбулися переговори глав урядів віч-на-віч та у
    складі делегацій, під час яких були обговорені питання двостороннього
    торговельно-економічного співробітництва, шляхів нарощування товарообігу та
    подальші напрямки поглиблення відносин між Румунією та Україною на всіх рівнях.
    Глави урядів двох сусідніх держав
    торкнулися й актуальних питань регіональної співпраці і безпеки, спільної
    протидії агресивній політиці Кремля та російському гібридному впливу, в тому
    числі у Республіці Молдова. Так само у столиці Румунії було підписано низку
    двосторонніх документів. У цьому контексті Марчел Чолаку заявив, що офіційний
    Бухарест і надалі допомагатиме своєму сусіду і зробить усе можливе для того,
    щоб Україна якнайшвидше стала членом НАТО. Своєю чергою глава українського
    уряду зазначив, що Румунія стала третім за обсягом торговельним партнером
    України в Європі і наголосив на необхідності посилення розвитку цієї
    взаємовигідної співпраці. Він подякував Румунії за сильну підтримку по всіх
    напрямках під час російської агресії, за підтримку Формули миру Президента
    Володимира Зеленського, за готовність тренувати українських пілотів на сучасних
    західних літаках, за підтримку членства в ЄС та НАТО, за конструктивну позицію
    щодо транзиту українського зерна, а також за гостинність до понад 125-ти тисяч
    українців, які знайшли в Румунії прихисток від війни.


    Офіційний візит до Румунії Володимира Зеленського


    Згодом і президент України Володимир Зеленський прибув до
    Бухареста з першим офіційними візитом, під час якого отримав запевнення, що
    Румунія продовжуватиме підтримувати Україну на всіх рівнях, доки це буде
    необхідно. Підтримка, яка, як підкреслив і президент Клаус Йоганніс, має
    стратегічне значення також для Румунії. «Сьогодні я запевнив президента
    Зеленського у повній рішучості Румунії та румунського суспільства продовжувати
    багатовимірну та послідовну підтримку України та українського народу, включно з
    військовою підтримкою, доки це буде необхідно, до перемоги над російською
    агресією, до звільнення всієї території, притягнення до відповідальності всіх
    винних у скоєних злочинах і, надалі, у процесі відновлення та відбудови
    України»
    , – заявив Клаус Йоганніс. Знаковим моментом візиту стало підписання двома лідерами політичної
    декларації, згідно з якою двосторонні відносини виводяться на рівень
    Стратегічного партнерства. Президент Володимир Зеленський подякував Румунії за
    військову та гуманітарну допомогу, надану його країні у надзвичайно важкий
    період. Він наголосив, що разом Румунія та Україна значно посилили регіон і
    роблять критичний внесок у глобальну продовольчу безпеку завдяки співпраці в
    дунайських портах і на сході Чорного моря.

    Спільне засідання урядів Румунії та України в Києві




    А 18 жовтня, цього разу в Києві, відбулося перше спільне
    засідання урядів Румунії та України, за підсумками якого було підписано сім
    важливих документів, які сприятимуть консолідації українсько-румунської
    співпраці у різних сферах. Румунія є державою, з якою Україна має численні
    історичні та культурні зв’язки, сторони тримають зараз курс на всебічне
    партнерство та поглиблення взаємин, – зазначив прем’єр-міністр України Денис
    Шмигаль. За словами глави українського уряду, вже сьогодні можна говорити про
    ефективну співпрацю двох країн, особливо за час повномасштабної війни. Своєю
    чергою прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що спільне засідання урядів
    Румунії та України є історичним, тому що воно є першим конкретним кроком у
    реалізації Стратегічного партнерства між двома країнами, про яке напередодні домовилися
    президенти Йоганніс та Зеленський. Він сказав, що ця подія має й має глибоке
    символічне значення, адже вона свідчить про те, що Румунія і Україна – дві
    ключові країни в цьому регіоні Європи, поділяють спільне бачення, пов’язане з
    повагою до фундаментальних демократичних цінностей.


    Офіційний Бухарест підтримав початок переговорів про вступ України до ЄС


    На саміті в Брюсселі 14 грудня Україна та Республіка
    Молдова таки отримали згоду Європейської Ради на початок переговорів про вступ
    до Єворосоюзу після того, як минулого року вони отримали статус кандидатів. Президент
    Румунії Клаус Йоганніс, який був поруч з двома державами-кандидатами з самого
    початку їхнього європейського курсу, у Брюсселі назвав 14 грудня історичним
    днем, який настає після значного прогресу, досягнутого Києвом і Кишиневом у
    плані втілення реформ, яких вимагає Європейська комісія. «Очевидно, що потрібно
    рухатися далі, можливо, з більшою
    швидкістю, щоб ці переговори почалися добре і призвели до результату,
    який, зрештою, означає інтеграцію до Європейського Союзу. Ми підтримуємо вас,
    будьте сміливими, здійснюйте реформи і разом ми йтимемо вперед!» У Бухаресті прем’єр-міністр
    Марчел Чолаку також привітав дві держави і запевнив, що Румунія й надалі твердо
    підтримуватиме їх протягом усього переговорного процесу.

    Значний крок уперед у захисті прав національних меншин




    Напередодні Верховна Рада України розглянула та ухвалила
    в цілому три законопроєкти, визначені Європейською Комісією як необхідні
    додаткові кроки, серед них: внесення змін до деяких законів України щодо
    врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів щодо прав національних
    меншин в окремих сферах. Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску під час зустрічі
    в Бухаресті з віце-прем’єр-міністеркою з питань європейської та євроатлантичної
    інтеграції України Ольгою Стефанішиною привітала ухвалення законодавчих змін у
    частині захисту прав національних меншин та зазначила, що «ухвалений закон є
    позитивним кроком вперед». Вона наголосила, що Румунія залишатиметься
    конструктивним партнером України у цьому питанні. «Румунська сторона й надалі
    матиме прозорий і конструктивний підхід у цьому питанні. Захист прав осіб, які належать
    до національних меншин є не менш важливим для інклюзивної, демократичної та
    європейської Української держави і ми вітаємо зусилля українського уряду в
    цьому
    напрямку», – сказала глава МЗС Румунії. Посилюючи двосторонні відносини між Румунією та Україною ми
    робимо фундаментальний і конкретний внесок у регіональну безпеку, – також заявила Лумініца Одобеску. «Ми продовжимо працювати в тому ж дусі у 2024 році, а також
    і в довгостроковій перспективі. Розпочавши процес підвищення рівня двосторонніх
    відносин до стратегічного партнерства Румунія та Україна спільно зобов’язуються
    працювати над багатосекторним поглибленням двосторонніх відносин, у тому числі
    шляхом визначення та реалізації галузевих проєктів, що становлять спільний
    інтерес на благо обох країн, на благо громадян Румунії та України, і, не в
    останню чергу, на благо регіону та Європейського Союзу»,
    – наголосила очільниця румунського зовнішньополітичного відомства.



  • Румунія, Україна та Р.Молдова розвивають дунайський зерновий коридор

    Румунія, Україна та Р.Молдова розвивають дунайський зерновий коридор

    7 грудня у румунському місті Тульчі відбулося
    VI-е засідання робочої групи Румунія-Україна-Республіка Молдова-Європейська
    Комісія-США, створеної для забезпечення необхідних потоків українських зернових
    вантажів, що є головним викликом для української економіки після того, як Росія
    розпочала війну наприкінці лютого 2022 року й атакувала українські морські та дунайські
    порти. У Тульчі зібралися представники усіх рівнів
    прийняття рішень, а на прес-конференції члени Робочої
    групи представили досягнення шести проведених зустрічей. Найважливіше з них -
    збільшення експорту зерна з України до трьох мільйонів тонн на місяць. Обсяг
    збільшиться до чотирьох мільйонів, оскільки судноплавство на Сулінському каналі
    стало можливим і вночі.

    Сулінський канал у Румунії запрацював цілодобово




    Румунія підтвердила своє зобов’язання забезпечити
    транзит щонайменше чотирьох мільйонів тонн українського зерна на місяць і це стає
    можливим завдяки реалізації проєкту, присвяченого нічній навігації на Сулінському
    каналі Дунаю, – заявив на прес-конференції за підсумками зустрічі у Тульчі
    міністр транспорту Сорін Ґріндяну. Але попереду є ще багато викликів зазначив міністр
    транспорту. «Європейська програма PRIMUS забезпечить цілодобове судноплавство
    на Сулінському каналі. Ми знаходимося на етапі тренування лоцманів,
    щоб максимально використовувати можливості цієї нової програми. Завдяки
    Європейській комісії ця програма не тільки забезпечить судноплавство 24/7, це
    також призведе до збільшення транзитних потужностей, що є метою, яку ми
    поставили перед собою і, яка є цілком досяжною. Я хотів би також сказати ще про
    одну річ, у жовтні через Румунію пройшло три мільйони тонн зернових, що є
    найвищим показником і це показує нам, що мета, яку ми всі поставили перед собою
    з самого початку, а саме, досягти чотирьох мільйонів тонн є досяжною. Я вірю,
    що коли ці проєкти будуть реалізовані, після збільшення кількості лоцманів,
    після інвестицій в порт Констанца, в портове обладнання, ми досягнемо бажаних
    транзитних потужностей через Румунію.»

    Україні, Румунії та Р. Молдова потрібно розвивати залізничне сполучення




    Віце-прем’єр-міністр України Олександр
    Кубраков привернув увагу на необхідність підвищення пропускної спроможності
    залізниць. «З початку року експорт
    товарів через пункти пропуску через кордон з Румунією становив понад 3 млн тонн
    щомісяця, половина з них – зернові. Однак, існуюча залізниця, я говорю про
    залізничні перевезення, залізнична інфраструктура, вона не використовується на
    повну потужність і має потенціал для подвоєння обсягів перевезень з країнами
    ЄС. Складним залишається питання збільшення обсягів перевалки в портах
    Дунайського кластеру. У 2023 році ми провели 6 зустрічей на високому рівні,
    маємо близько 14 зустрічей на нижчих рівнях щодо шляхів солідарності, під час
    яких постійно обговорювалося досягнення максимальної ефективності дунайського
    коридору. Наша мета – досягти цих 4 мільйонів тонн, але ми розуміємо, що зима -
    найскладніший період часу для судноплавства на Дунаї, на Чорному морі. Я
    сподіваюся, що ми вийдемо на ці показники незабаром. Загалом обсяги перевалки в
    українських портах Придунав’я за 11 місяців 2023 року склали понад 30 млн тонн.
    Це завдяки підвищенню ефективності роботи Сулінського каналу та забезпеченню
    швидкості та обсягів перевалки в районі порту Констанца, що дозволить підвищити
    продуктивність.»

    Модернізація існуючого транспортного сполучення між трьома країнами




    Мірча Пескелуца, державний секретар
    Міністерства інфраструктури Республіки Молдова, детально описав виклики в
    контексті забезпечення безпеки перевезень зерна з України. «Частота цих
    зустрічей ще раз демонструє наше спільне прагнення знайти найкраще рішення
    логістичних проблем, з якими ми стикаємося сьогодні у сфері зернових
    перевезень. Наша спільна мета – мінімізувати ризики перебоїв у постачанні та
    забезпечити безперебійне перевезення зерна з України до Європейського Союзу та
    за його межі в найкоротші терміни та з найменшими витратами. Понад п’ятдесят
    країн чекають на зерно з України, і це має бути ще більшим стимулом для нас. З
    часу останньої зустрічі ми продовжили працювати разом і знаходити рішення
    якнайшвидше та найефективніше. Це було сказане на кожній зустрічі, але
    дозвольте мені також сказати це тут – російське вторгнення в Україну змінило не
    тільки наше життя, але й те, як ми бачимо і сприймаємо транспорт. Ми практично
    за одну ніч усвідомили важливість поїздів і портів, а також необхідність
    забезпечення взаємозв’язку на цих сегментах між нашими країнами. Це наша
    головна мета. Ми ведемо постійні дискусії як на рівні державних органів влади,
    так і на рівні залізничних операторів та операторів інфраструктури в Україні,
    Румунії та Республіці Молдова. Так, з 1 грудня транзитні поїзди більше не
    зобов’язані зупинятися на станції Рені, а прямують до Джурджулешт та Галаца без
    зупинки. Також було створено ефективний механізм обміну даними, за допомогою
    якого обсяги координуються між Україною, Молдовою та Румунією за п’ять днів до
    початку поставок. Ще однією ініціативою, якою ми прийшли на зустріч Україні, є
    зниження транзитних тарифів приблизно на 30% залежно від обсягів
    транспортування.»

    Дунайський коридор – найперспективніший у плані зернового експорту




    Своєю чергою Магда Копчинська, генеральний
    директор Генерального директорату Європейської Комісії з питань мобільності та
    європейського транспорту, нагадала, що румунська, молдовська та українська влади
    подали п’ять проєктів з розвитку інфраструктури та підкреслила важливість
    дунайського коридору: «Ми всі вітаємо той факт, що Чорноморський коридор зараз
    має величезний успіх: у листопаді було експортовано майже три мільйони тонн
    зерна та супутніх товарів. Але потреби, коли мова йде про український експорт
    та імпорт, є більшими й я вітаю
    зобов’язання продовжувати працювати над тим, щоб Дунайський коридор працював
    належним чином. Дунайський коридор є найефективнішим із шляхів солідарності,
    які Єврокомісія створила після нападу Росії на Україну і він залишатиметься
    таким і надалі, не лише зараз, під час війни, коли повинен допомагати і сприяти Україні,
    як я вже сказала, в плані експорту та імпорту, і не лише зерна, а й усіх інших
    видів вантажів. Він повинен залишатися важливим сполучним елементом, коли
    йдеться про транспортну інтеграцію України та Молдови з Європейським Союзом та
    рештою світу.»

    США стоятимуть поруч з Україною до перемоги




    Адміністрація США підтримуватиме Україну
    до її перемоги у війні, розв’язаній Росією, – заявив у Тульчі помічник
    держсекретаря США з питань Європи та Євразії Джеймс О’Брайєн. «Протягом
    наступних місяців буде багато важких рішень, але знайте одне: Росія
    продовжуватиме атакувати щонайменше протягом наступного року і тому постає
    питання чи будемо ми підтримувати Україну. Ми даємо чітку відповідь, а
    сьогоднішній день є важливою частиною нашої відповіді на це питання» – зазначив
    Джеймс О’Брайєн.




    У заяві Посольства США в Румунії, поширеній
    за підсумками зустрічі зазначається, що «на зустрічі в Тульчі учасники визнали
    ключову роль Румунії та Р.Молдова у сприянні експорту мільйонів тонн
    українського зерна, що має важливе значення для запобігання поширенню голоду та
    посилення глобальних зусиль у сфері продовольчої безпеки». Учасники, як
    зазначено в документі, «також визнали значні переваги, які прискорений експорт
    українського зерна принесе населенню України, Румунії та Р.Молдова». Зусилля з
    модернізації залізничної, річкової та портової інфраструктури не лише
    підвищують ефективність, але й стимулюють економічне зростання в трьох країнах
    та в регіоні – йдеться у заяві Посольства США.

    У Румунії з’явиться нова якірна стоянка для української агропродукції






    Тим часом Румунія вирішила підтримати експорт зерна з
    України також шляхом створення нової якірної стоянки в порту Констанца. За планами, роботи мають бути
    завершені до березня 2024 року. Про це повідомив гендиректор державної
    судноплавної компанії «Українське Дунайське пароплавство» Дмитро Москаленко у
    Facebook. «У березні наступного року в Констанці
    планується запуск додаткової якірної стоянки для української агропродукції.
    Домовленість про це досягнута в Румунії на зустрічі щодо нарощення експортної
    спроможності українських портів Дунаю», – зазначив Москаленко. Початок обговорень щодо цього відбувся з
    румунськими колегами ще у вересні. Питання створення «резервного» напрямку для
    експорту агропродукції залишається актуальним і Дунай може знову стати основним,
    навіть якщо з відкриттям портів в Одесі витік агропродукції через Придунав’я
    зменшився, – підкреслив Дмитро Москаленко. За його словами, у січні та лютому румунська
    сторона планує провести тендер та розробити нормативну базу для введення
    якірної стоянки в експлуатацію вже у березні. Зазначається, що паралельно з цим укладено
    домовленість з Румунією про створення онлайн-черги для обробки барж у
    Констанці, що сприятиме більш прогнозованому проведенню робіт.

  • Румунсько-українські політико-дипломатичні консультації

    Румунсько-українські політико-дипломатичні консультації

    У
    п’ятницю, 8 грудня, міністерка
    закордонних справ Румунії Лумініца
    Одобеску провела політико-дипломатичні консультації з віце-прем’єр-міністеркою з
    питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольгою Стефанішиною, яка відвідала Бухарест з робочим
    візитом. Тематика дискусій була зосереджена переважно на європейському
    порядку денному України, в контексті підготовки засідання Європейської Ради
    (14-15 грудня 2023 року).




    Сторони обмінялися думками щодо перспектив
    відкриття переговорів про вступ України та Республіки Молдова до ЄС на
    наступному засіданні Європейської Ради, як природного результату зусиль влади
    двох країн щодо впровадження необхідних для вступу реформ. У зв’язку з цим на спільній
    прес-конференції глава МЗС Румунії наголосила: «Ми провели раунд надзвичайно
    прикладних політико-дипломатичних консультацій зі складним порядком денним. Це
    свідчить про постійний динамізм двостороннього діалогу між Румунією та
    Україною, а також про широку різноманітність галузевих сфер співпраці між двома
    державами. Сьогодні ми провели поглиблений обмін думками на тлі підготовки до
    наступного засідання Європейської Ради, наміченого на 14-15 грудня 2023 року в
    Брюсселі. У цьому контексті я хотіла б ще раз підкреслити чітку підтримку
    Румунією оголошення про відкриття переговорів про вступ України та Республіки
    Молдова до Європейського Союзу на Європейській раді в грудні. Це природний
    крок, який дає необхідне і заслужене визнання зусиллям як України, так і
    Республіки Молдова.»




    І віце-премʼєр-міністр з питань європейської та
    євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина підкреслила, що сторони залишаються
    в тісному контакті для досягнення відповідного рішення на Європейській Раді. «Основна
    частина нашої дискусії була спрямована на визначення кроків, які, можливо,
    необхідно буде зробити напередодні засідання Європейської Ради, засідання Ради
    з загальних питань у Брюсселі наступного тижня. Ми глибоко розуміємо, що існує
    чіткий підхід, заснований на заслугах. Це основний принцип функціонування ЄС і
    він був узгоджений більше року тому, коли Україна отримала статус кандидата. До
    прийняття рішення про наступні кроки, пов’язані зі вступом до ЄС, від України
    очікується ще низка кроків. Україна доклала величезних зусиль протягом всієї
    війни, мобілізувавши всі політичні партії в Україні, усі складові уряду й
    адміністрації та громадянське суспільство, щоб здійснити перетворення, подолати
    камені спотикання і вирішити проблеми, які стримували здійснення реформ. Ми
    досягли значного прогресу, який був оцінений не лише Європейською комісією, але
    й Радою Європи, Венеційською комісією, організацією GRECO, окремими
    країнами-членами і ми вдячні румунським колегам за дуже конструктивний діалог з
    Україною, який дозволив нам ухвалити ті рішення, які ми маємо сьогодні.»

    Ольга




    Лумініца
    Одобеску підтвердила не лише політичну, а й практичну підтримку Румунією відкриття
    переговорів про вступ України та Республіки Молдова до Європейського Союзу. Вона високо оцінила кроки України у сфері реформ,
    зокрема у боротьбі з корупцією, встановлення верховенства права у час
    повномасштабної війни.

    Міністерка привітала ухвалення законодавчих змін у
    частині захисту прав національних меншин та зазначила, що «ухвалений закон є
    позитивним кроком вперед». Лумініца Одобеску наголосила, що Румунія
    залишатиметься конструктивним партнером України у цьому питанні. «Я підкреслила,
    що законопроєкт, розроблений українською владою про внесення змін до
    профільного законодавства, є позитивним і рятівним кроком. Я запевнила, що
    румунська сторона й надалі матиме прозорий і конструктивний підхід у цьому
    питанні. Захист прав осіб, які належать до національних меншин, є не менш
    важливим для інклюзивної, демократичної та європейської Української держави і
    ми вітаємо зусилля українського уряду в цьому напрямку.» Лумініца
    Одобеску також зазначила, що
    важливо продовжити імплементацію всіх реформ, які вимагає Європейська Комісія,
    включно й в сфері захисту
    прав осіб, які належать до національних меншин в Україні.




    Віце-прем’єр-міністр Ольга Стефанішина поінформувала Лумініцу
    Одобеску, що того ж дня Верховна Рада України розглянула та ухвалила в цілому
    три законопроєкти, визначені Європейською Комісією як необхідні додаткові
    кроки, серед них: внесення змін до деяких законів України щодо врахування
    експертної оцінки Ради Європи та її органів щодо прав національних меншин в
    окремих сферах. «Ми детально обговорили законодавство про національні меншини,
    яке щойно було прийняте конституційною більшістю в українському парламенті.
    Дійсно, це дуже важливе законодавство, прийняте в Україні. Воно було розроблене
    в результаті дуже інклюзивного діалогу з національними меншинами і ми вдячні
    румунській меншині, яка брала активну участь у цьому процесі протягом усього
    часу. Ми також вдячні колегам з румунського уряду, які поділилися з Україною
    законодавством Румунії, її практикою, яка стала основою та підґрунтям
    законодавства, прийнятого парламентом. В Україні тисячі українських дітей
    отримують освіту румунською мовою, тепер це буде ширша група осіб, оскільки
    Україна підтримала прохання Р. Молдови та Румунії визнати «молдавську»
    румунською мовою. Ми домовилися наполегливо працювати над імплементацією
    законодавства, з новим чітко визначеним освітнім простором, що відкриває доступ
    до різних видів та інструментів підтримки для національних меншин. Попереду ще
    довгий шлях, але нарешті ми завершили законодавчу фазу, яка є правильною і
    чіткою. Ми врахували усі найкращі практики, включаючи рекомендації Венеційської
    комісії та пропозиції самих нацменшин.»




    Очільниця румунського зовнішньополітичного відомства високо
    оцінила рішення Кабінету Міністрів України щодо так званої «молдавської мови», висловивши
    особливу вдячність і подяку Ользі Стефанішиній за активну особисту роль у цьому питанні.
    «Далі важливо повноцінно виконати це рішення на всіх рівнях – центральному,
    регіональному та місцевому та в усіх областях України. Румунська сторона
    стежитиме за цим процесом і ми з упевненістю очікуємо вирішення будь-яких
    непередбачених обставин. Зокрема, у цьому контексті я також привітала швидку
    реакцію офіційного Києва щодо врегулювання аспектів друкування підручників
    румунською мовою в регіонах України, де проживає румунська спільнота.»




    Своєю
    чергою Ольга
    Стефанішина подякувала Румунії за всю
    надану підтримку і за конструктивний діалог. «Ми стикаємося з численними викликами, але водночас використовуємо наявні можливості
    й я дуже вдячна за те, що широкий спектр двосторонніх
    елементів дискусії, які ми маємо, слугують цій меті. Ми вдячні Румунії за
    зусилля, які вона докладає для забезпечення транзиту різних видів продукції до
    Європейського Союзу та урізні країни світу. Ми налаштовані
    вирішувати всі окремі проблеми, які виникають у цьому процесі, за допомогою
    інструменту двостороннього діалогу і вживати всіх необхідних заходів з нашого
    боку, щоб захистити румунський ринок і вижити самим. До тепер ми досягли успіху в цьому процесі й я з радістю підтверджую позитивні результати
    візиту нашого віце-прем’єр-міністра з питань інфраструктури Кубракова та
    міністра аграрної політики Сольського, які зустрілися зі своїм румунськими колегами та колегами з Єврокомісії. Отже, цей діалог є постійним і я
    думаю, що стратегічний характер наших відносин також підкреслює роль наших
    країн у майбутомуяк членів Європейського Союзу.»




    Міністерка закордонних справ висловила підтримку Румунії
    у просуванні України на шляху євроатлантичної інтеграції, згідно з рішенням
    Бухарестського саміту НАТО 2008 року. «Я підкреслила важливість імплементації
    рішень, прийнятих на саміті НАТО у Вільнюсі. Ми погодилися, що ці рішення є
    історичним моментом у політичному та практичному зближенні України з
    Північноатлантичним Альянсом. Я підкреслила важливість заяви Ради Україна-НАТО
    від 29 листопада, в якій підтверджується послідовна підтримка України з боку
    Альянсу. Ми також детально обговорили підготовку до Саміту НАТО у Вашингтоні
    наступного року. Його ретельна підготовка має важливе значення для подальшого
    поглиблення відносин між Альянсом та Україною.»

    Ольга




    Окрему увагу під час зустрічі було приділено питанням війни,
    а також притягнення до відповідальності винних в агресії проти України
    та в скоєнні воєнних злочинів під час
    повномасштабної війни. Глава МЗС Румунії Лумініца Одобеску: «Румунія і надалі підтримуватиме всі кроки міжнародного
    співтовариства, спрямовані на притягнення до відповідальності всіх винних у
    злочинах в Україні та проти України, в тому числі створення спеціального
    трибуналу для розслідування злочину агресії. Ми погодилися, що мир в Україні
    неможливо уявити без досягнення справедливості та притягнення до
    відповідальності осіб, винних у жорстоких злочинах, скоєних проти цивільних
    осіб та українського народу. Я підкреслила, що Румунія підтримує Формулу миру,
    запропоновану президентом Зеленським, як єдину пропозицію для досягнення миру в
    Україні, що починається з першопричини цієї війни: рішення Російської Федерації
    розпочати незаконну агресивну війну проти України. Румунія продовжить брати
    участь у процесі деталізації та поглиблення Формули миру.»




    З іншого боку Лумініца Одобеску та Ольга Стефанішина домовилися
    прискорити імплементацію рішень, прийнятих президентами двох країн та на спільному
    засіданні урядів Румунії та України у Києві в жовтні цього року. «На двосторонньому рівні ми обмінялися
    думками щодо подальших кроків для запуску процесу посилення двосторонніх
    відносин між Румунією та Україною до рівня стратегічного партнерства, як це
    передбачено декларацією, підписаною президентами Клаусом Йоганнісом та Володимиром
    Зеленським 10 жовтня 2023 року. Я підтвердила готовність румунської сторони до
    поглиблення секторального діалогу між румунськими та українськими органами
    влади та профільними установами. Я наголосила, що рішення Румунії про
    збільшення транзитних потужностей для українського зерна залишається непохитним
    відповідно до домовленості, досягнутої між прем’єр-міністрами Марчелом Чолаку та Денисом
    Шмигалем у Бухаресті 18 серпня 2023 року. У зв’язку з цим я наголосила на
    важливості продовження діалогу з цього питання зі Сполученими Штатами Америки,
    Європейською Комісією та Республікою Молдова.»




    Посилюючи двосторонні відносини між Румунією та Україною ми
    робимо фундаментальний і конкретний внесок у регіональну безпеку, – заявила
    Лумініца Одобеску. «Ми продовжимо працювати в тому ж дусі у 2024 році, а також
    і в довгостроковій перспективі. Розпочавши процес підвищення рівня двосторонніх
    відносин до стратегічного партнерства, Румунія та Україна спільно
    зобов’язуються працювати над багатосекторним поглибленням двосторонніх
    відносин, у тому числі шляхом визначення та реалізації галузевих проєктів, що
    становлять спільний інтерес на благо обох країн, на благо громадян Румунії та
    України, і, не в останню чергу, на благо регіону та Європейського Союзу.»





  • Кроки на шляху до розширення ЄС

    Кроки на шляху до розширення ЄС


    Україна та Республіка Молдова, які є кандидатами на вступ до ЄС з літа минулого року, отримали рекомендацію Європейської Комісії розпочати переговори про вступ до ЄС у першій половині листопада – довгоочікувана новина для прозахідного керівництва двох колишніх радянських республік, але до інтеграції ще є кроки, які необхідно зробити. Перший з них, пов’язаний з рішенням Європейської Ради, яке має бути прийняте в середині цього місяця. Усі країни повинні погодитися з рекомендацією Єврокомісії, а деякі з них, такі як Угорщина, вже поставили під сумнів мудрість цього кроку. Якщо подолають грудневий бар’єр, у березні 2024 року Єврокомісія представить новий звіт, в якому буде оцінено прогрес, досягнутий Україною та Р. Молдова на шляху до поставлених цілей.

    Єврокомісія рекомендувала розпочати переговори з Україною та Р.Молдова щодо членства в ЄС


    Наразі, у випадку України, Комісія рекомендує розпочати переговори, як тільки Київ виконає решту умов щодо боротьби з корупцією та посилення стандартів захисту нацменшин. У випадку Р.Молдови ці умови стосуються боротьби з корупцією та покращення фінансового регулювання. «Україна буде в Європейському Союзі. І ми досягнемо цього, зокрема, шляхом трансформації нашої країни – внутрішньої трансформації, яка, безумовно, в інтересах нашого народу. Для України ЄС – це економічна безпека та соціальна стабільність, а для ЄС Україна – це зміцнення всієї спільноти», – заявив президент Володимир Зеленський. «Рішення Європейської Комісії заохочує і покладає на нас відповідальність продовжувати розпочате: зробити Р.Молдова сильнішою, державою, яка забезпечує мир у себе вдома, робить внесок у регіональну безпеку та дбає про добробут своїх громадян. Попереду ще багато роботи. Шлях, який ми обрали, сповнений викликів. Ми не боїмося роботи і наша мета полягає в тому, щоб Р.Молдова була готова приєднатися до ЄС до 2030 року», – сказала президентка Майя Санду.

    Україна та Р. Молдова можуть вступити в Євросоюз у 2030 році


    Наскільки реальним є вступ до ЄС до 2030 року? Це залежить від кожної країни, каже колишній міністр закордонних справ Румунії, професор Адріан Чорояну. «Графік вступу є орієнтовним. Звісно, що ніхто нікого не зобов’язує бути на фінальній точці до 2030 року. Але, з іншого боку, тут йдеться і про заохочення. Це не означає, що через два-три роки, чотири роки, п’ять років чи десь так, цей процес неодмінно завершиться. З іншого боку, це спосіб Європейського Союзу тримати ці країни поруч, давати їм мету. Подивіться на те, з якими реальними політичними труднощами, наприклад, стикається Республіка Молдова, де при кожному голосуванні доводиться чекати результату із затриманим подихом, враховуючи політичний ландшафт країни. Подивіться на те, що відбувається в Сербії, подивіться на складність врегулювання цієї суперечки, на травму, яку серби досі відчувають у своїх відносинах з Косово, і так далі. Цим країнам треба дати мету. Початок шляху свідчить радше про наміри та певні взаємні обіцянки. ЄС визнає, що йому потрібні ці країни, але ці країни також повинні усвідомити, що вони мають змінюватися на основі європейських принципів і цінностей. І, звичайно, у кінцевому рахунку ми хочемо бути більше схожими, ніж розрізнятися всередині Європейського Союзу, звісно відмінності зберігаються, але будемо сподіватися, що схожостей буде більше, ніж відмінностей.»

    Чи готова Україна виконувати рекомендації Венеційської комісії?

    Виконання рекомендацій Венеційської комісії є одним із пунктів порядку денного для України. Чи готова українська влада дотримуватися цих рекомендацій? На це запитання відповідає журналіст Марін Герман, директор чернівецького Інституту політичних досліджень та соціального капіталу в Чернівцях: «На мій погляд, буде низка спроб з боку Києва, особливо щодо рекомендацій стосовно законодавства про національні меншини, не виконувати їх. Ми також маємо заяви на високому рівні щодо цих рекомендацій. Чому? Тому що в українському парламентському середовищі є опір ідеї зміни законодавства у сфері національних меншин, суто розглядаючи це питання через призму війни в Україні, в контексті російської меншини. Це болюча тема, це війна з Росією, широкомасштабне вторгнення Росії, і коли ставиться питання про нацменшини, більшість українців думають про росіян, про русифікацію, про все, що означає війну. І дуже важко відірвати українську політичну еліту від цього бачення.» Україна має також ще здійснити реформи своїх послуг, – каже Марін Герман нагадуючи і про проблеми у боротьбі з корупцією.

    Закон про нацменшини у Верховній Раді

    Тим часом, як повідомляють українські ЗМІ, під час зустрічі з державним секретарем в європейських справах міністерства Європи та закордонних справ Франції Лоранс Бун у Парижі віцепрем’єрка України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила про намір Верховної Ради вже цього тижня ухвалити зміни до закону про нацменшини на виконання вимог Єврокомісії. «Ми в першу чергу комунікували з національними спільнотами, це був майже рік діалогу, і ми розуміли їхні очікування, їхні потреби – і цей закон їх задовольнить. Він враховує також висновки комісії, тобто ми знайшли вирішення найболючіших питань», – зазначила Ольга Стефанішина. Йдеться, передусім, про зміни до законодавства про повноваження органів місцевого самоврядування щодо взаємодій з національними спільнотами, а також про зміни в законодавство стосовно освіти, які «передбачають більш зрозумілий підхід до освітнього процесу в школах, де освіта відбувається мовою національних меншин». За словами віцепрем’єрки, «вирішено все ж таки створити додаткові запобіжники, які унеможливлять просочування російських наративів і пропаганди. Йдеться про певні обмеження щодо державної мови країни-агресора, країни-окупанта».

    Румунія готова поділитися своїм досвідом

    При цьому Україна може взяти за приклад румунську законодавчу модель у сфері захисту прав національних меншин та освіти рідною мовою. Під час зустрічі у жовтні в Бухаресті з Денисом Шмигалем, прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку заявив, що Бухарест готовий надати Україні своє законодавство в питанні нацменшин, яке, за його словами, є прикладом передових практик у питанні захисту прав національних меншин. «Ми на урядовому рівні наразі домовилися додатково опрацювати впровадження дзеркальних заходів між національними меншинами в наших країнах», – додав Денис Шмигаль. За його словами, наразі країни обмінюються офіційною статистикою, щоб визначиться з подальшими заходами щодо впровадження дзеркальних підходів.

    Що буде з Придністров’ям?


    З іншого боку, що буде відбуватися в Придністров’ї, сепаратистському регіоні, над яким Кишинів не має контролю? Чи візьме на себе Кишинів відповідальність за імплементацію європейського доробку на всій території Республіки Молдова? Юліан Гроза, виконавчий директор Інституту європейської політики і реформ у Кишиневі каже: «Так, і у нас є прецедент – Угода про асоціацію з ЄС. Коли вона укладалася, було домовлено, що імплементація цієї угоди буде на всій території країни. Найважливіша частина угоди, торговельна, набула чинності через два роки після тимчасового вступу. Придністровський регіон сьогодні, завдяки доступу до ринку ЄС, набагато міцніше закріпився в європейському просторі. І сьогодні, в умовах війни та потрясінь у регіоні, це є важливим елементом противаги впливу Росії у Придністровському регіоні.»

    Пакет розширення 2023 року, представлений Європейською Комісією, містить детальну оцінку поточного стану справ та прогресу, досягнутого не лише Україною та Республікою Молдова, а й іншими претендентами – Албанією, Боснією і Герцеговиною, Косово, Чорногорією, Північною Македонією, Сербією, Туреччиною та Грузією, останній з яких також було надано статус кандидата.

    Позиція МЗС Румунії


    Міністерство закордонних справ щиро вітає рекомендацію Європейської Комісії Раді ЄС почати переговори про вступ з Україною та Р.Молдова, а також позитивну оцінку вирішального прогресу, досягнутого цими двома країнами на шляху реформ, відповідно до Висновків Європейської Комісії від червня 2022 року. Ці рекомендації є чітким і заслуженим визнанням їхніх значних реформаторських зусиль, незважаючи на особливо складний минулорічний контекст. Про це йдеться у заяві румунського зовнішньополітичного відомства. Міністерство закордонних справ Румунії також привітало рекомендацію Єврокомісії щодо надання Грузії статусу кандидата на вступ до ЄС, з розумінням того, що для цього буде здійснено низку кроків.

    МЗС Румунії вважає рекомендації Європейської комісії особливо позитивним сигналом з огляду на дискусії на рівні Ради ЄС, яка прийматиме рішення щодо подальших кроків на шляху вступу партнерів, залучених до процесу розширення і сподівається, що ці рекомендації ляжуть в основу конструктивного і далекоглядного процесу, який дозволить прийняти до кінця цього року рішення про початок переговорів про вступ з Україною і Республікою Молдова, а також про надання статусу кандидата Грузії.

    «Як традиційний прихильник політики розширення, Румунія повністю поділяє думку Європейської Комісії про те, що політика розширення є політичним інструментом на користь миру і стабільності на європейському континенті, а вступ до ЄС є геостратегічною інвестицією в об’єднану Європу, засновану на спільних цінностях», – йдеться у заяві. У зв’язку з цим МЗС Румунії підкреслило, що, просуваючи політику розширення, Європейський Союз протягом багатьох років досягав успіху в поширенні європейських цінностей у своїх сусідів, використовуючи підхід, зосереджений на почуттях власної гідності кандидатів і потенційних кандидатів. Водночас зовнішньополітичне відомство Румунії наголосило на тому, що членство в ЄС є стратегічним вибором і що партнери повинні послідовно сприймати та просувати європейські цінності, у тому числі через свою стратегічну орієнтацію та узгодженість зі Спільною зовнішньою та безпековою політикою Євросоюзу, що є особливо важливим у нинішньому геополітичному контексті.

  • Міжнародна конференція «Чорне море, війни та гегемони»

    Міжнародна конференція «Чорне море, війни та гегемони»

    Геостратегічне значення Чорноморського регіону було обговорене 16 листопада на міжнародній конференції «Чорне
    море, війни та гегемони», організованій у Констанці Асоціацією «Дім Чорного
    моря/Black Sea House». 14 доповідачів протягом
    майже 6 годин представили «креативні та змістовні аналітичні аналізи щодо геополітичного діагнозу
    хронічних і гострих захворювань, від яких зараз страждає розширений Чорноморський регіон під токсичним тиском
    імперіалістичних і гегемоністських проєктів Росії, а також цікаві прогнози щодо бажаного лікування деяких із визначених системних захворювань».

    На фото: Президент аcоціації Дім Чорного моря Дорін Попеску

    У дискусіях щодо нинішньої реконфігурації гегемонії
    та архітектури впливу в розширеному регіоні Чорного моря взяли участь експерти з геополітики
    з Румунії, Республіки Молдова, України, Грузії, Туреччини та Білорусі/Польщі.




    Детальніше про дебати в рамках
    міжнародної конференції у Констанці розповів її організатор, експерт з питань
    регіональної безпеки та колишній дипломат, президент асоціації «Дім Чорного
    моря» Дорін Попеску в ексклюзивному інтерв’ю Румунському радіо.

    – Шановний Дорін Попеску розкажіть,
    будь ласка, про головну мету проведення міжнародної
    конференції «Чорне море, війни та гегемони», організованої у Констанці
    очолюваною Вами громадською організацією і чим вона важлива?

    – Наша мета – обговорити разом те, що турбує наш
    регіон, розширений Чорноморський регіон, і що турбує світ – два відкритих
    конфлікти, можливості, шанси, перспективи ескалації цих конфліктів, можливості
    перспективи збільшення кількості конфліктів, як саме ці конфлікти будуть
    вирішуватися, чим закінчиться війна за глобальну і регіональну гегемонію. Отже головною
    метою цих дебатів було обговорення всіх цих геополітичних потрясінь в рамках
    мережі експертів з розширеного Чорноморського регіону, яку створила, налагодила
    і розвиває Асоціація «Дім Чорного моря», щоби надати представникам влади і тим,
    хто приймає рішення у наших країнах, аналітичний матеріал для реагування на
    виклики, занепокоєння і загрози, які надходять з регіону, і не тільки зі Сходу,
    від турбулентних державних суб’єктів.

    – До речі Ви ще у 2020 році говорили про зростаючу напруженість у
    Чорноморському регіоні, який назвали тоді справжнім випробувальним
    полігоном як для країн регіону, так і для держав з-поза акваторії Чорного моря,
    на якому, швидше за все, випробовується новий світовий порядок, з численними
    ризиками та загрозами гібридного характеру, починаючи зі славнозвісних «чорних
    лебедів» 2014 року – Криму та Донбасу. На
    жаль, Ваш прогноз здійснився з майже 100-відсотковою точністю…




    – На рівні Асоціації «Дім Чорного моря» ми вже
    давно говорили про ймовірність того, що розширений Чорноморський
    регіон стане однією з тестових лабораторій майбутнього глобального порядку, платформою
    протистоянь проти нинішнього глобального порядку, протистояння, які постійно
    спричиняють такі державні актори як Російська Федерація. Отже, на відміну від вже
    попередньої, минулої епохи заморожених конфліктів, зараз ми маємо справу з постійними
    війнами, які є результатом спроб заперечення силовими засобами чинного
    міжнародного порядку, заснованого на правилах, заперечення, яке походить в
    регіоні від Російської Федерації, в поєднанні з глобальним запереченням, яке походить
    від інших державних акторів. Таким чином, тут у розширеному Чорноморському
    регіоні стало геополітично неспокійно в середньостроковій і довгостроковій
    перспективах, тому зараз вкрай важливо оцінити шанси на зниження геополітичної
    температури, на припинення цих нескінченних воєн, урешті-решт, на припинення постійних,
    нескінченних, гегемоністських імперіалістичних проєктів Російської Федерації.

    – Чим пояснюється ця агресивність Москви, яка призвела до повномасштабного вторгнення в Україну?




    – Ми вважаємо, що однією з причин
    широкомасштабної агресивної війни Російської Федерації проти України є
    гегемоністський дефіцит і занепад Російської Федерації, втрата Російською
    Федерацією свого регіонального та глобального гегемоністського потенціалу, що
    спонукає Москву до силового переосмислення свого регіонального та глобального
    профілю, розв’язавши цю повномасштабну війну. Тому ми повинні шукати, знаходити
    і впроваджувати рішення, щоб заспокоїти Російську Федерацію, як неспокійного
    актора в розширеному Чорноморському регіоні.

    – До яких висновків прийшли експерти, які взяли участь у міжнародній конференції «Чорне море, війни та гегемони»?




    – Перш за все, ці дестабілізаційні дії проявлятимуться надалі, в середньостроковій і довгостроковій перспективах. Нинішня агресивна війна
    Російської Федерації проти України, гібридна війна проти Заходу, гібридна війна
    проти нинішнього правопорядку, триватимуть ще довго. На даний момент, хоча він є
    реальним, ризик ескалації цієї війни здається досить незначним, але слід
    очікувати ескалації в середньостроковій і довгостроковій перспективах. І
    геополітичні потрясіння триватимуть ще багато часу. Тому що незалежно від того,
    як закінчиться нинішня агресивна війна Російської Федерації проти України, в
    цьому регіоні й надалі буде геополітична напруженість, постійне геополітичне
    протистояння між Російською Федерацією, яка географічно і геополітично не
    покине розширений Чорноморський регіон, географічно і геополітично Російська
    Федерація залишиться регіональним гегемоном, з чим ми повинні рахуватися. Однак
    те, як закінчиться ця війна, матиме вирішальне значення для гегемоністських
    кордонів Російської Федерації, якщо, наприклад, Російській Федерації вдасться
    зберегти свої окупаційні територіальні здобутки на півдні чи сході України,
    тоді існує ймовірність того, що її гегемоністська роль буде розділена з НАТО,
    Європейським Союзом, Сполученими Штатами і т.д. тут, у розширеному
    Чорноморському регіоні. Однак, повторюю,
    нинішня агресивна війна проти України закінчиться не скоро, але незалежно від
    того, коли і як вона закінчиться, геополітичні потрясіння в регіоні будуть
    явними, множинними і перехресними, гібридними або військовими, прямими
    середньо- і довгостроковими. Отже спокійно в цьому регіоні не буде ще напевно кілька
    десятиліть.

    – Тобто майбутнє розширеного Чорноморського регіону і не лише, багато в чому залежить від результату російсько-української війни. Однак останнім часом ми усе частіше чуємо про втому від війни в країнах ЄС і навіть у США …




    – Втома від війни грає на користь Російської
    Федерації. Високий ступінь втоми від війни може зменшити військову, політичну
    та геополітичну присутність США в регіоні. Й якщо є чого побоюватися, то це
    побоювання, що роль і присутність Сполучених Штатів у регіоні може зменшитися,
    особливо з можливою зміною американської адміністрації або після цього. Це наше
    найбільше побоювання, що Сполучені Штати можуть втратити інтерес до сильної,
    добре вивіреної, військової, економічної, політичної, геополітичної присутності
    тут, у розширеному Чорноморському регіоні. Я б сказав, що, на жаль, жодна
    європейська країна і жодна велика європейська столиця не є настільки важливою з
    точки зору архітектури безпеки і стабільності у розширеному Чорноморському
    регіоні, як Сполучені Штати. Якщо Сполучені Штати відмовляться від цієї
    геополітично важливої ролі, яку вони відіграють у підтримці архітектури
    відносної стабільності і безпеки в Чорному морі, то втома від війни все більше гратиме
    на користь Російської Федерації. Ми сподіваємося, що цього не станеться,
    сподіваємося, що всі політичні кола в США, як демократичні, так і
    республіканські, розуміють важливість цієї війни не лише на регіональному, а й
    на глобальному рівні. Сполучені Штати повинні і надалі відігравати надзвичайно
    важливу роль в архітектурі безпеки і на регіональному рівні, де, якщо ми не
    покладемо край цьому імперіалістичному проєкту Російської Федерації тут і
    зараз, абсолютно точно, що в найближчі роки ми знову матимемо територіальні
    імперіалістичні військові претензії і прояви Російської Федерації, ще ближче до
    Європейського Союзу, ще ближче до Європи, ще ближче до НАТО, ще ближче до
    Румунії.

    – Якими Ви бачите відносини між Румунією та Україною в нинішньому регіональному контексті?




    – Якщо в цій жахливій регіональній безпековій
    ситуації, яку створили імперіалістичні та реваншистські амбіції Російської
    Федерації є якась можливість, то для Румунії ця можливість виглядає наступним
    чином: нагода підвищити свою значимість як державного актора в розширеному
    Чорноморському регіоні і водночас можливість нормалізувати, зміцнити і навіть
    підняти двосторонні відносини з Україною на стратегічний рівень. Певні кроки в
    цьому напрямку вже були зроблені. Отже, є вікно можливостей, яке є абсолютно
    унікальним. Я хотів би, щоб румунська влада більше використовувала це вікно
    можливостей для того, щоб оприлюднити повну і чітку підтримку України з боку
    Румунії. Чому? Тому що існує життєва потреба в тому, щоб румунське населення і,
    перш за все, українське населення, не тільки елітні кола, не тільки ті, хто
    приймає рішення, усвідомлювали вплив, масштаби і реальний, великий, навіть величезний,
    обсяг румунської підтримки. Вкрай важливо, щоб населення наших країн також
    розуміло і бачило цю підтримку, тому що сприйняття румунським і українським
    населеннями повної підтримки, яку Румунія надає Україні в нинішній оборонній
    війні є вкрай важливим для зміцнення наших двосторонніх відносин. Пересічні
    румуни, пересічні українці повинні дуже чітко знати рівень, міру, актуальність
    підтримки, яку надає Румунія. Отже, ми маємо виняткову можливість підняти наші
    двосторонні румунсько-українські відносини на стратегічний рівень. Деякі ознаки
    вже помітні, йдеться про рішення української влади припинити використання
    сумнозвісного словосполучення «молдавська мова», але насправді мова йде про
    комплекс заходів у пріоритетних сферах і питаннях, де ми можемо стати свідками
    вражаючого перезапуску двосторонніх відносин. Йдеться про можливу суттєву
    участь Румунії у процесі постконфліктної відбудови України. Йдеться про
    потенційно суттєву участь Румунії у створенні та функціонуванні механізму гарантування
    безпеки України. Йдеться про чітку підтримку Румунією вступу України до НАТО та
    Європейського Союзу. Йдеться про пакет реформ, які Україна здійснить для того,
    щоб наблизитися до Європейського Союзу і НАТО, про пакет реформ, які принесуть
    кращі умови для румунської спільноти в Україні, які принесуть кращі умови для
    європеїзації України. Таким чином, перед Бухарестом і Києвом відкривається
    рідкісне історичне вікно можливостей для нормалізації та підняття двосторонніх
    відносин до рівня справжнього стратегічного партнерства.


    На фото: ліворуч Валентин Наумеску, праворуч Дорін Попеску

  • Румунія вітає рішення ЄК розпочати переговори з країнами-кандидатами на членство в ЄС

    Румунія вітає рішення ЄК розпочати переговори з країнами-кандидатами на членство в ЄС

    У середу, 8 листопада, Європейська комісія
    рекомендувала розпочати переговори щодо розширення з Україною і Республікою Молдова.
    Відповідний звіт Єврокомісії є рекомендацією для Європейської ради – органу, що
    складається з лідерів всіх 27 держав-членів ЄС, який має ухвалити 14-15 грудня ц.р. остаточне рішення, чи відкривати
    переговори про вступ України та Р. Молдова до ЄС. До того часу офіційні Кишинів та Київ мають
    виконати ще низку умов. Зокрема Україна має продовжувати боротьбу з корупцією
    шляхом подальших розслідувань та вироків щодо корупції, збільшити штатну
    чисельність НАБУ та виключити із закону про запобігання корупції положення, які
    обмежують повноваження НАЗК щодо перевірки активів, які вже пройшли процес
    перевірки, та обмеження повноважень НАЗК щодо перевірки майна, придбаного
    декларантами до вступу на державну службу, без шкоди правилам, що
    застосовуються до забезпечення національної безпеки під час війни. Крім цього
    Верховна Рада має прийняти закон, який врегулює лобіювання за європейськими
    стандартами, як частину антиолігархічного плану дій та врахувати всі
    рекомендації Венеційської комісії від червня 2023 року та жовтня 2023 року, стосовно
    Закону про нацменшини, а також законів про державну мову, ЗМІ та освіту.




    У Кишиневі та Києві привітали рішення
    єврокомісії. Президент України Володимир Зеленський привітав рекомендацію
    Єврокомсіії розпочати переговори про вступ з Києвом, висловивши своє
    переконання, що історія України та всієї Європи зробила правильний крок. Українці
    на це заслуговують і своїм захистом європейських цінностей, і тим, що навіть у
    час повномасштабної війни ми дотримуємо свого слова, розвиваючи державні
    інституції, – зазначив Володимир Зеленський. Зі свого боку, президентка Р. Молдова
    Майя Санду одразу відреагувала на оголошення, сказавши, що це важливий для
    майбутнього Р. Молдова день, визнання спільних зусиль державних інституцій, які
    працюють над трансформацією країни, а також громадян, які обирають мир,
    демократію і розвиток. Вона сказала, що Кишинів прагне, щоб Р. Молдова була
    готова приєднатися до Європейського Союзу до 2030 року. Це наш єдиний шанс
    гарантувати майбутнє миру, свободи і процвітанню всієї країни, написала президентка
    у своєму офіційному акаунті в
    соціальній мережі.




    Глава Румунської держави Клаус Йоганніс також
    привітав історичну рекомендацію Європейської Комісії щодо відкриття переговорів
    про вступ з Республікою Молдова та Україною. Щойно після її оприлюднення він
    написав у мережі Х, що це «цілком заслужене визнання їхніх всебічних зусиль з
    проведення реформ. Румунія рішуче підтримує прийняття рішення ЄС цього року»
    . Питання процесу розширення Європейського Союзу президент Румунії
    Клаус Йоганніс обговорив
    і з прем’єр-міністром Королівства Бельгія Александром де Кроо в
    Брюсселі. «Політика розширення – це стратегічний процес, який необхідно
    продовжувати», – сказав
    Клаус Йоганніс. «Я підтвердив принципову і тверду підтримку Румунією європейського
    курсу Республіки Молдова та України, а також партнерів на Західних Балканах,
    засновану на власних заслугах кандидатів у процесах реформ. У той же час, я
    підтвердив рішучу підтримку Румунією прийняття до кінця цього року рішення про
    початок переговорів про вступ до ЄС з Україною та Республікою Молдова.»




    «Я вітаю
    рекомендацію Європейської Комісії розпочати переговори про вступ до ЄС з
    Україною та Республікою Молдова. Уряд Румунії буде надійним партнером для
    України та Республіки Молдова у цьому процесі. Сподіваюся на позитивне рішення
    лідерів ЄС у грудні»
    , – написав і прем’єр-міністр Марчел Чолаку у мережі Х (колишній Твіттер).




    Рекомендація Європейської Комісії Європейській Раді розпочати
    переговори про вступ до ЄС з Україною, Молдовою та Боснією і Герцеговиною була
    також позитивно сприйнята іншими політиками у Бухаресті. «Це рішення
    ґрунтується на величезних зусиллях, докладених цими країнами, але воно також
    підтверджує повернення до більш консолідованого політичного і геостратегічного
    бачення на рівні Європейського Союзу, що було абсолютно необхідним, особливо в
    нинішніх умовах»
    , – заявив Тітус Корлецян, голова Комітету з питань
    зовнішньої політики Сенату
    Румунії. «Місце України та Р.Молдова – в Європейському Союзі», – заявив, своює чергою, лідер керівної Націонал-ліберальної партії, спікер
    Сенату Ніколає Чуке.




    Заступник Генерального секретаря НАТО Мірча Джоане висловив
    упевненість, що Україна стане членом Північноатлантичного альянсу і заявив, що
    не відчуває втоми від зусиль країн-членів Альянсу з підтримки Києва перед
    обличчям російської агресії. Він також привітав рішення Європейської комісії відкрити переговори про вступ з
    Молдовою, Україною та Боснією і Герцеговиною. «Ми повинні наділі підтримувати
    Україну, перш за все, для перемоги в цій війні і зміцнення її євроатлантичного курсу. І я б сказав, виходячи з досвіду Румунії,
    що дорога до ЄС і дорога до НАТО здаються окремими, але вони дуже
    взаємодоповнюючі. Тому будь-який крок до європейської інтеграції допомагає
    інтеграції в НАТО, а будь-який крок до НАТО допомагає європейській інтеграції. Я
    абсолютно переконаний, що й Україна, і Молдова, і Грузія, і Західні Балкани будуть частиною
    однієї з нами сім’ї.»




    У цьому контексті постає запитання: Чи можна вважати
    це рішення Єврокомісії політичним сигналом і наскільки реалістичною є швидка
    інтеграція? Ось, що сказав з цього приводу Румунському радіо екс-міністра
    закордонних справ Румунії Адріан Чорояну. «Це політичний сигнал і це
    усвідомлення того, що вже кілька років на тлі міжнародної реальності, яка,
    звичайно, стає все більш заплутаною, починаючи з 2019-2020 років, після
    пандемії, наступний проєкт в осяжній історії Європейського Союзу рухається у
    бік розширення, тим більше, що це країни, які цілком і повністю асимілюється. Не
    йдеться про інтеграцію Туреччини, наприклад, а мова йде про інтеграцію країн, які теоретично можуть бути інтегровані. Подивимося, які з них зможуть це зробити, тому
    що потрібно врахувати реалії Західних Балкан, реалії Республіки Молдова і реалії
    багато випробуваної України, яка цілком цього заслуговує, в тому числі як
    заохочення для її громадян. Враховуючи, що політичне розлучення між Україною і
    Росією почалося не з Криму, воно почалося з Майдану, з українців, чоловіків і
    жінок, які вийшли на вулиці Києва, несучи прапор Європейського Союзу. Ми не
    повинні забувати про це. До того, як прийшли росіяни, до російської окупації
    Криму, все почалося на Майдані, в 2014 році, з прапорів Європейського Союзу на
    вулицях Києва. Тож, з цієї точки зору, це, безумовно, політичне рішення
    керівництва Європейського Союзу і це також своєрідне оновлення бажань, амбіцій
    Європейського Союзу і віри в те, що подальше розширення піде на користь усім.»





    Водночас ця рекомендація Єврокомісії не є
    певністю щодо остаточного рішення. У грудні 2023 року аналогічне рішення мають
    прийняти лідери країн ЄС, а після цього буде ще один етап у березні 2024 року, коли Європейська Комісія має оприлюднити новий
    звіт, в якому представить, що Україна і Республіка Молдова зробили для
    виконання нових рекомендації Брюсселя. Наразі і Республіка Молдова, і Україна
    виконали приблизно 90% того, що зобов’язалися зробити. Отже, березень 2024 року
    буде наступним випробуванням, якщо обидві країни подолають грудневий етап.




    Як виглядатиме графік переговорів? Чи є 2030
    рік реалістичним терміном для вступу України та Р. Молдова до ЄС? Відповідає
    колишній голова МЗС Румунії Адріан Чорояну: «Це залежить від кожної країни. Якщо
    бути відвертими і ми через це проходили. Це шлях, який ми пройшли в той час,
    коли перспектива вступу до Європейського Союзу здавалася нам дуже і дуже
    далекою. Графік вступу є орієнтовним. Звісно, що ніхто нікого не зобов’язує
    бути на фінальній точці до 2030 року. Але, з іншого боку, тут йдеться і про
    заохочення. Це не означає, що через два-три роки, чотири роки, п’ять років чи
    десь так, цей процес неодмінно завершиться. З іншого боку, це спосіб
    Європейського Союзу тримати ці країни поруч, давати їм мету. Подивіться на те, з
    якими реальними політичними труднощами, наприклад, стикається Республіка
    Молдова. Цим країнам треба дати мету.»




    Адріан Чорояну вважає, що цим рішенням Європейський
    Союз визнає, що йому потрібні ці держави, але й ці держави також повинні
    усвідомити, що вони можуть моделювати себе з європейськими принципами і
    цінностями. «У кінцевому рахунку ми хочемо бути більше схожими, ніж розрізнятися
    всередині Європейського Союзу, звісно відмінності зберігаються, але будемо
    сподіватися, що схожостей буде більше, ніж відмінностей»,
    – наголосив ексміністр закордонних справ Румунії Адріан Чорояну.





  • Роль ЄС у врегулюванні війн в Україні та на Середньому Сході

    Роль ЄС у врегулюванні війн в Україні та на Середньому Сході

    Війна в Україні триває вже понад 620 днів, за п’ять місяців контрнаступу ЗСУ вдалося просунутися на приблизно 20 кілометрів, тобто він проходить не так добре, як багато хто сподівався, а прогнози теж не надто втішні. Тим часом інша війна, яка спалахнула в Газі дещо відвернула увагу світу, в тому числі ЄС, від України, і все частіше чути, що європейські лідери «втомилися» від війни в Україні.



    Заклик Європейського Союзу до гуманітарної паузи у війні між Ізраїлем і ХАМАС для надання допомоги населенню Гази свідчить про глибокі розбіжності, за якими уважно спостерігають за межами Європи. Після багатоденних дискусій лідери ЄС узгодили заклик до гуманітарних коридорів і пауз для гуманітарних потреб, а також до безумовного звільнення заручників, викрадених в Ізраїлі. У спільній заяві лідери ЄС уникнули будь-якої згадки про припинення вогню, незважаючи на наполяганні деяких країн-членів ЄС на більш чітких формулюваннях з цього приводу.



    Деякі дипломати, чиновники або аналітики побоюються, що в умовах розколу Європи через конфлікт на Середньому Сході зовнішні очікування зменшуються, що може підірвати здатність ЄС підтримувати Україну. Розкол між європейцями та арабським світом був також зафіксований на мирному саміті Ізраїль-Газа в Каїрі, де європейців звинуватили у подвійних стандартах, з огляду на те, що вони засудили порушення Росією міжнародного та гуманітарного права, але не зробили цього стосовно військової відповіді Ізраїлю на атаку ХАМАСу. Криза на Середньому Сході є ще однією тріщиною в структурі регіональної безпеки, яка чинить тиск на Європейський Союз та його геополітичний авторитет.



    Стало зрозуміло, що ЄС має обмежені важелі впливу в управлінні геополітичними кризами на своїй периферії, в тому числі через його виснаження внаслідок російської агресії проти України. Обидві війни тривають поблизу кордонів або досить близько від ЄС. Але водночас йдеться про дві різні ситуації. З одного боку, ми маємо Україну, на яку напала Росія, а з іншого боку маємо Ізраїль, проти якого палестинська терористична організація ХАМАС розпочала військову операцію і, якого засуджують за те, що він використовує надмірну силу проти палестинців. Чи можна порівнювати ці дві війни з точки зору реакції Європи? – запитали ми румунського викладача, журналіста і зовнішньополітичного аналітика Штефана Чокінару. «Порівнювати можна, але лише до певної межі. Тому що політичні цілі агресорів відрізняються. У випадку України мета агресора – зруйнувати європейський порядок і витіснити Америку з Європи. Тому що, по суті, це означає відмова Москви погодитися з інтеграцією України до Європейського Союзу і НАТО. Як Путін неодноразово заявляв, він хоче повернення до ситуації 1994 року, він хоче тримати країни Європи у своїй сфері впливу, як це було за часів СРСР. Саме тому він також дозволив Туреччині та Азербайджану відібрати Нагірний Карабах у Вірменії, яка також намагалася через уряд Пашиняна вийти з-під російського впливу і шукати європейського майбутнього. У випадку агресії проти Ізраїлю, мета тих, хто стоїть за агресором, за ХАМАСом, спрямована, як у більярді, проти Сполучених Штатів Америки. Звідси й широка павутина співучасті, що пов’язує безліч арабських держав з антиамериканськими лівими в Європі, з Росією, з Іраном та його васалами і, врешті-решт, з Китаєм, котрий, хоча і набагато менш помітно, але все ж таки присутній. Вони просто прагнуть налаштувати весь мусульманський світ проти Сполучених Штатів, проти Заходу, тому що в стратегічній концепції тих, хто хоче за будь-яку ціну перекроїти світовий порядок, Америка є головною мішенню. Якщо знищать Америку, вони легко зможуть зробити все інше.»



    Європа – стратегічний карлик. Японія, Південна Корея і Австралія залишаються ізольованими на просторах Азії, тому, якщо вплив США зменшиться то весь великий Захід розвалиться, як піщаний замок, – стверджує аналітик Штефан Чокінару. «Реакція Європи, як завжди, демонструє дуже і дуже велику стратегічну короткозорість. Уже рік ми спостерігаємо за непослідовністю позиції і заходів з підтримки України у війні, яка, нагадаю, ведеться на території Європи, в ім’я європейських цінностей, а її розв’язка визначатиме саме майбутнє європейського проєкту. Що стосується реакції на напад на Ізраїль і провокацію, яка готується в арабських катакомбах, то тут все ще гірше. Європейські ліві політичні сили об’єдналися з ультраправими і з мусульманською імміграцією, засуджуючи сторону на яку напали – Державу Ізраїль. І в Європі є свої катакомби, де стара і нова політика антисемітизму, антиамериканізму і антидемократії все ще кипить у більш-менш таємній риториці.»



    Багато оглядачів вважають, що Росія і Китай очікують, що Сполучені Штати програють, втрутившись у війну на Середньому Сході. З іншого боку, у ЗМІ зявилася інформація про те, що Північна Корея за три місяці поставила в Росію більше боєприпасів і снарядів, ніж Європа поставила в Україну з початку війни. З одного боку ми бачимо зіткнення на Середньому Сході інтересів Сполучених Штатів, Росії та Китаю, а з іншого – маємо повномасштабне вторгнення Росії в Україну, і знову ж таки – конфлікт інтересів трьох провідних світових держав. Як Європа може зробити свій внесок у військовому плані, чи здатна вона вплинути на подальший розвиток двох конфліктів – ізраїльсько-палестинського та російсько-українського? – запитали ми генерал-майора у відставці Дана Ґреку. «Європа виявляється нездатною усвідомити небезпеку, яка стукає в її двері і ця небезпека безпосередньо спрямована проти Європи, хоча ми, європейці, можновладці, парламентарі, політичні лідери, наразі цього не усвідомлюємо. Можлива регіоналізація конфлікту між Ізраїлем і ХАМАСом, або, точніше, між ХАМАСом і Ізраїлем, починаючи з дій і реакції, вже відбулася на недержавному рівні через залучення цих організацій, що мають таке ж походження як і ХАМАС, і підтримку, яку надають деякі держави, більш відкрито, як у випадку з Іраном, або більш завуальовано, в інших ситуаціях. Звичайно, це дуже подобається Російській Федерації, яка бачить, що фокус світової громадської думки змістився з України на те, що відбувається в Газі. Європа не здатна самостійно підтримувати Україну в цій війні, поки що основна підтримка надходить від США, і згадайте хоча б про ті 2 мільйони обіцяних 155 мм артилерійських снарядів, про які багато говорили на початку року, виробництво яких ще навіть не почалося. Як відомо все, що було надано Україні до тепер європейськими державами, було надано з наявних ресурсів, із запасів збройних сил цих країн. Тому Україні буде дуже важко продовжувати захищати свої території, враховуючи те, що Сполучені Штати перебувають під міжнародним тиском, в умовах двох регіональних конфліктів… плюс опір республіканців у Палаті представників, і це може негативно вплинути на цю допомогу.»




    Румунський оглядач Штефан Чокінару каже, що Євросоюз повинен віднайти внутрішню силу, європейці повинні відкласти осторонь свої внутрішні чвари і абсурдні змагання та шукати відповідь на нападки на її цінності. «Європейське лідерство стоїть на ногах, поки що, лише завдяки американським «вітамінам», НАТО та політика як спільний європейський концерт, є тими елементами, що каталізують та координують європейський внесок у це глобальне протистояння за майбутнє людства. Зрештою залишаються багато запитань без відповіді: що переможе: демократія чи авторитаризм азійського типу, права людини і громадянина чи нічні одкровення аятол, вільна ринкова економіка чи однопартійний контроль? Й останнє, але не менш важливе: громадянин чи одноосібна держава? І відповіді на ці питання, без сумніву, також визначатимуться позицією Європи, силою чи могутністю Європи. Побачимо. Можливо, хтось таки підніме прапор Європи.»



    «Європа наразі не в найкращому становищі, але й не можна говорити, що вона перебуває у безвихідній ситуації. Європа має ресурси, але ці ресурси не завжди використовуються правильно та ефективно» – каже генерал-майор у відставці Дан Ґреку, який наголосив: «Європейський Союз був… і це не погано, що він був… прихильником
    м’якої політики, прихильником примирливо-переговорних шляхів вирішення конфліктів, вирішення спорів. Коли
    конфлікт стає настільки великим, коли розбіжності перетворюються на війну, на
    терористичні дії, незалежно від того, з якого боку вони йдуть, тоді працювати з
    м’якою силою, відповідати м’якою силою вже неможливо. Таким чином, Європа повинна серйозно поглянути
    на власний задній двір, щоб побачити, що ця політика політкоректності,
    невтручання в речі, які можуть бути політично незручними, не веде в правильному
    напрямку.»



    Під час нещодавніх зустрічей лідерів ЄС у Брюсселі президент Румунії Клаус Йоганніс наголосив на необхідності збереження уваги на Україні, адже після атак ХАМАСу на Ізраїль увага світу більше прикута до Середнього Сходу. «Ми маємо прикладно розглядати ситуацію і розуміти, що Україна поруч з нами, це країна, яка стане частиною Європейського Союзу і ми повинні продовжувати дуже рішуче її підтримувати», – сказав глава Румунської держави.



    Торкаючись надзвичайно складного геополітичного контексту Клаус Йоганніс наполягав на тому, що всеосяжна увага та підтримка України має залишатися пріоритетом стільки часу, скільки це буде необхідно. Президент Румунії закликав до збереження єдності та солідарності Європейського Союзу довкола українського питання, що має бути доведено та постійно підтверджено конкретними діями. Глава Румунської держави також висловив підтримку ухваленню всеосяжного пакету безпекових зобов’язань для України та закликав до продовження санкційної політики проти Росії, а також до визначення правових рішень щодо використання заморожених активів Росії у процесі відбудови України.


  • Підтримка України з боку Румунії

    Підтримка України з боку Румунії

    Президент Румунії Клаус Йоганніс 26-27 жовтня взяв участь у засіданні Європейської Ради та розширеному саміті, який пройшов у Брюсселі. Серед основних тем порядку денного осіннього саміту лідерів ЄС була ситуація в Україні, зокрема з точки зору оборонної та військової підтримки, безпекових домовленостей, фінансової допомоги, санкцій, продовження міжнародних зусиль з притягнення Росії до відповідальності, а також зусиль з підтримки просування європейського курсу Української держави.



    На брифінгу для преси перед засіданням Ради, Клаус Йоганніс заявив: «Ми, звісно, обговорюватимемо війну в Україні, і тут я чітко висловлю необхідність солідарності з Україною, необхідність підтримки України і дуже велику необхідність уваги до України, тому що останнім часом, як ми всі помітили, після атак на Ізраїль увага більше прикута до Середнього Сходу. Ми маємо прикладно розглядати ситуацію і розуміти, що Україна поруч з нами, це країна, яка стане частиною Європейського Союзу і ми повинні продовжувати дуже рішуче її підтримувати.»



    Торкаючись надзвичайно складного геополітичного контексту Клаус Йоганніс наполягав на тому, що всеосяжна увага та підтримка України має залишатися пріоритетом стільки часу, скільки це буде необхідно. Президент Румунії закликав до збереження єдності та солідарності Європейського Союзу довкола українського питання, що має бути доведено та постійно підтверджено конкретними діями. Глава Румунської держави також висловив підтримку ухваленню всеосяжного пакету безпекових зобов’язань для України. Він закликав до продовження санкційної політики проти Росії, а також до визначення правових рішень щодо використання заморожених активів Росії у процесі відбудови України.



    Президент також представив всебічну допомогу Румунії Україні від початку війни, а також послідовність двостороннього діалогу останнім часом, наголосивши, що конструктивний підхід Бухареста дозволив консолідувати транзит українського зерна через Румунію в рамках «шляхів солідарності».



    Клаус Йоганніс також зазначив, що і Україна, і Республіка Молдова повинні продовжити свій європейський шлях, підтвердивши чітке очікування, що стратегічне рішення про початок переговорів про вступ до ЄС з обома країнами буде сформульовано до кінця року. Він наголосив і на важливості забезпечення безпеки та стабільності всього Чорноморського регіону, включаючи Республіку Молдова, яка стикається з численними тисками з боку Росії. У зв’язку з цим президент Румунії підкреслив абсолютну необхідність продовження зусиль ЄС з надання твердої підтримки Республіці Молдова.



    У цьому контексті, з ініціативи Румунії до висновків Європейської Ради також було внесено чітке посилання на необхідність продовження підтримки Республіки Молдова з боку ЄС у відповідь на виклики, з якими вона стикається внаслідок агресії Росії проти України. Висновки також підтверджують зобов’язання ЄС продовжувати тісно співпрацювати з Україною, Республікою Молдова та Грузією з метою підтримки їхніх реформ на європейському шляху.



    Президент Клаус Йоганніс закликав переглянути бюджет ЄС, щоб відобразити нові нагальні виклики, які стоять перед Євросоюзом, з наголосом на оборонних витратах, підтримці конкурентоспроможності, дослідженнях та інноваціях, а також на необхідності підтримки України. У зв’язку з цим Президент Румунії наголосив на важливості забезпечення додаткових фінансових ресурсів у бюджеті ЄС для покриття всіх цих пріоритетів, не впливаючи, при цьому, на початкові видатки. «Ми маємо переглянути багаторічний бюджет Європейського Союзу. З часу його затвердження світ змінився, були криза за кризою, маємо дві війни, в Україні та Ізраїлі, нам потрібно більше грошей.»



    На тлі стурбованості щодо того, що Угорщина і Словаччина можуть порушити єдність ЄС з питання допомоги Україні, особливо після заяви нового премєра Роберта Фіцо про те, що Словаччина не підтримуватиме Україну у військовій сфері й зосередиться лише на гуманітарній допомозі, на запитання щодо цього Клаус Йоганніс відповів: «Словаччина була надійним партнером України і надала все, що могла, але я не думаю, що Україна встояла тільки завдяки цій допомозі, вона була лише частиною пакету, який був наданий Україні. Шкода, що Словаччина змінила свій підхід після приходу нового уряду, але це їхній підхід. Є ще хтось, хто має такий самий підхід, прикрий, також поруч з нами, але ми будемо допомагати й надалі. Тому я не бачу в цьому проблеми допомоги Україні. Більша частина допомоги не йшла звідти. А позиція Румунії тверда, вона залишається незмінною з першого дня і залишиться такою і надалі.»



    І прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку заявив у четвер, 26 жовтня, у Брюсселі, що допомога, яку Румунія надала Україні, мала переважно економічний характер, а також стосувалася сприяння транзиту української акропродукції. Він додав, що Румунія продовжить надавати Україні й допомогу у військовій сфері. «Румунія завжди мала чіткий внесок і допомагала Україні. Ця допомога була всеосяжною. Допомога, яку ми надали Україні, була переважно економічного характеру, а також в плані сприяння транзиту зерна з України, і вона продовжиться. Ми нещодавно провели спільне засідання урядів Румунії та України в Києві і чітко погодили процедуру транзиту, а також можливого експорту зерна до Румунії, в обмежених обсягах, через систему ліцензування, схвалену і прийняту також Єврокомісією. Крім цього й у військовому вимірі буде подальша допомога від Румунії.» Стосовно можливого скорочення допомоги Україні на європейському рівні, глава румунського уряду сказав, що «станом на сьогодні є чітка підтримка з боку всієї Європейської комісії щодо України».



    На тлі дискусій, що тривають і в Конгресі США навколо допомоги Україні, зростає стурбованість, що Україна може стати жертвою глибоких політичних розбіжностей у США. У цьому контексті група європейських політиків планує здійснити поїздку до США, спрямовану на зміцнення західної підтримки України. Це стане відповіддю на заклики деяких членів Республіканської партії скоротити військову допомогу Києву. Республіканці, з огляду на останні події на Середньому Сході, мають тенденцію приділяти більшу увагу допомозі Ізраїлю. В інтервю Румунському радіо директор Центру запобігання конфліктам та раннього попередження Юліан Кіфу на необхідності спільних зусиль з тим, щоб Україна залишалася у центрі світової уваги. «Дійсно, цьому потрібно приділити особливу увагу, тому що в інформаційній війні також використовується й так-званий «синдром давнішої війни». Ми практично забуваємо про Україну. Тут, у Румунії, ми тим більше не маємо права це робити. Усі випуски новин переповнені новинами про ситуацію в Ізраїлі, про ХАМАС, про інші проблеми, і майже зникає інформація про Україну. Наприклад, майже нічого не було сказано про те, що днями у Празі відбувся другий парламентський саміт міжнародної Кримської платформи, в якому взяли участь понад 70 делегацій. І є підсумкова декларація, є низка зобов’язань. Ми повинні дуже уважно дивитися і не забувати, що нас найбільше цікавить все ж таки Україна, військова агресія Росії проти Україні, і саме ця тема має залишатися на першому місці в нашому порядку денному, це питання ми повинні просувати і тримати на першому місці на світовому порядку денному, тому що баланс сил і тип війни є різним. В одному випадку ми маємо справу з військовою агресією з боку мегапотужної держави, яка намагалася захопити територію і змінити уряд демократичної сусідньої держави, в іншому випадку ми маємо справу з державою, яка, зазнавши нападу з боку організації, що вважається терористичною в більшості демократичних держав, зараз на законних підставах захищає своїх громадян і населення та усуває постійну загрозу, яка може виходити від ХАМАСу, який вважає, що держава Ізраїль не повинна існувати вважає, що держава Ізраїль не повинна існувати і що саме там мають бути палестинські території, у принципі заперечуючи перспективу життя для ізраїльтян.»



    Тим часом незабаром у Румунії запрацює Центрі підготовки пілотів для F-16. Премєр-міністр Нідерландів Марк Рютте заявив, що перші американські винищувачі F-16, які Нідерланди дарують Україні, прибудуть до румунського тренувального центру протягом двох тижнів. Нагадаємо, що під час свого візиту до Бухареста Володимир Зеленський повідомив, що обговорив зі своїм румунським візаві можливість і домовились про включення українських пілотів до першої хвилі навчання.


  • Спільне засідання урядів Румунії та України у Києві

    Спільне засідання урядів Румунії та України у Києві

    18 жовтня у Києві відбулося перше
    спільне засідання урядів Румунії та України, за підсумками якого було підписано
    низку важливих документів щодо співпраці обох країн в економічній та соціальній
    сферах. Румунія є державою, з якою Україна
    має численні історичні та культурні зв’язки, сторони тримають зараз курс на
    всебічне партнерство та поглиблення взаємин, – зазначив прем’єр-міністр України
    Денис Шмигаль. За словами глави українського уряду, вже сьогодні можна говорити про ефективну співпрацю двох країн, особливо за час повномасштабної війни.




    Денис Шмигаль: «Ми підписали сьогодні
    низку, а саме сім важливих документів, які сприятимуть консолідації
    українського-румунської співпраці у різних сферах. Ми з паном прем’єр-міністром
    підписали спільну заяву за підсумками засідання в ній зафіксували рамкові
    результати нашої зустрічі і найважливіше, ми побачили, що дух партнерства,
    дружби та солідарності між Україною та Румунією надзвичайно високий. Це
    результат нашої спільної з паном прем’єр-міністром роботи і попередніх
    зустрічей, зокрема зустрічі в серпні цього року в Бухаресті, я переконаний, що
    так само плідно ми опрацюємо результати й сьогоднішніх міжурядових
    консультацій. Переконаний, що вже в найближчому майбутньому ми продемонструємо
    нові результати нашої співпраці і кожен такий результат буде внеском в краще
    майбутнє українського і румунського народів, в мир та безпеку Європи та цілого
    світу.»




    Своєю чергою прем’єр-міністр Румунії
    Марчел Чолаку найрішучішим чином засудив триваючі атаки Російської Федерації на
    цивільні об’єкти, критично важливі об’єкти енергетичної та портової
    інфраструктури України. Він сказав, що дії Росії є воєнними злочинами та
    демонструють лише безсилля Москви перед обличчям міжнародної солідарності з
    Україною, а також перед обличчям героїзму і опору, які демонструє український
    народ. «Перше спільне засідання урядів Румунії та України є справді історичним
    моментом і я радий, що воно відбувається всього через два місяці після моєї
    зустрічі з прем’єр-міністром Денисом Шмигалем у Бухаресті. Це спільне засідання
    урядів є історичним, тому що воно є першим конкретним кроком у реалізації
    Стратегічного партнерства між нашими країнами, про яке домовилися Президент
    Румунії та Президент України. Окрім двостороннього та безпекового виміру цього
    Стратегічного партнерства, я б також надавав йому символічного значення. А саме
    те, що Румунія і Україна – дві ключові країни в цьому регіоні Європи, поділяють
    спільне бачення, пов’язане з повагою до фундаментальних демократичних
    цінностей. З цієї точки зору, Румунія продовжуватиме підтримувати Україну
    політично і практично до остаточної перемоги і повного відновлення її
    територіальної цілісності. У той же час, Румунія ще більше підтримуватиме
    Україну в процесі відбудови країни, а також європейської та євроатлантичної
    інтеграції. Таким чином, ми підтримуємо незалежну, суверенну, демократичну,
    вільну і процвітаючу Україну, що відповідає стратегічним інтересам Румунії.»




    Одним з результатів посилення
    румунсько-української співпраці, як зауважив Денис Шмигаль, є ефективна
    взаємодія у сфері логістики. Він зазначив, що Румунія стала частиною «зернового
    коридору» та «шляхів солідарності», а після поновлення рф чорноморської блокади
    транзитний коридор через дунайські порти до Румунії став ключовим для
    українського аграрного експорту. «Наразі
    60% нашого експортного зерна йде транзитом через румунську територію. А за
    обсягами двосторонньої торгівлі Румунія для України вийшла на третє місце. І це
    далеко не межа», – наголосив прем’єр-міністр України. «З перших днів після російського
    повномасштабного вторгнення Румунія стала нашим надійним партнером та союзником
    протидії агресору. Румунія перетворилась на хаб для воєнно-технічної та
    гуманітарної допомоги Україні, Румунія підтримала всі одинадцять санкційних
    пакетів Євросоюзу проти російської федерації. Румунські партнери
    солідаризувалися Формулою миру президента Володимира Зеленського та виступили
    за створення спеціального міжнародного трибуналу для вищого політичного
    керівництва росії. Ми особливо вдячні за участь Румунії в роботі, спрямованій
    на реалізацію пунктів Формули миру «Ядерна безпека» та «Продовольча безпека».
    Румунія прихистила понад 125 тисяч наших біженців, які виїхали через бойові дії
    і, що не менш важливо, Румунія стала ключовою ланкою для європейських коридорів
    солідарності, для транзиту українського продовольства. І вже станом на сьогодні
    Румунія посідає третє місце за обсягами двосторонньої торгівлі для України.»






    Марчел Чолаку, водночас, подякував
    своєму українському візаві за рішення відмовитись від використання штучного
    терміну «молдавська мова», який є винаходом Росії. Він висловив своє тверде
    переконання, що разом дві сусідні країни продовжать працювати так само, як
    працювали над транзитом та експортом зерна з України, і над змінами до
    законодавства про права національних меншин, з тим, щоб як українці в Румунії,
    так і румуни, які проживають в Україні, мали однакові права. «Спільними зусиллями
    нам вдалося знайти узгоджену формулу для полегшення транзиту зерна та захисту
    румунського ринку й інтересів румунських фермерів. Фактично, на сьогоднішньому
    спільному засіданні я підтвердив наше зобов’язання подвоїти транзитні
    потужності з 2 млн тонн на місяць до 4 млн тонн до кінця року. І ми зробимо це,
    тому що продовжимо інвестувати в інфраструктуру порту Констанца, дунайських
    портів, а також в автомобільні та залізничні шляхи. Майже 30 мільйонів тонн
    українського зерна вже пройшли транзитом через Румунію і я твердо переконаний,
    що за умови кращої координації дій ми досягнемо цієї амбітної мети.»

    marcel-ciolacu-denis-smihal-declaratii-kiev-gov-ro.jpg




    «Розширивши транзитний коридор в
    трикутнику Україна-Молдова-Румунія, ми можемо вдвічі збільшити наші експортні
    можливості в цьому напрямку», – сказав і Денис Шмигаль. Він наголосив, що в результаті
    співпраці України та Румунії був досягнутий значний прогрес у розвитку
    прикордонної інфраструктури. Були відкриті нові пункти пропуску
    «Дяківці»-«Раковець» та «Красноїльськ – Вікову-де-Сус», а в планах відкриття ще
    чотирьох. За словами глави українського уряду, є повне взаєморозуміння як
    скоординовано модернізувати транскордонні шляхи сполучення. «Разом ми
    відкриваємо нову сторінку у взаєминах України та Румунії, виходимо на якісно
    новий рівень співробітництва. Це ще більше зміцнює нашу солідарність для
    протидії російському агресору. Найбільш перспективними є чотири напрямки нашої
    співпраці. Перший – це логістика активно розвиваємо дунайській портовий кластер
    Ізмаїл ренії та Усть-Дунайськ і в щойно підписаній спільній заяві ми домовились
    підвищувати транзитний потенціал для експорту української аграрної продукції
    шляхом повноцінного використання шляхів солідарності ЄС. Другий напрямок
    співпраці – це прикордонна інфраструктура. Ми вже відкрили два нових пункти
    пропуску в Чернівецькій області і у перспективі плануємо створити ще чотири на Буковині та Закарпатті. У спільній заяві ми погодились опрацювати і
    розпочати реалізацію пілотного проєкту спільного прикордонного та митного
    контролю на пунктах пропуску через наш спільний кордон. Третій напрямок
    співпраці – це сільське господарство. Окрім розвитку шляхів солідарності для
    українського продовольства, це ще й потенціал реалізації проєктів у сфері
    зберігання зерна. Четвертий напрямок – енергетика. Україна вдячна за надану Румунію
    допомогу в енергосекторі, це дозволило нам вистояти під час російських атак на
    наші електростанції, на наші підстанції, розраховуємо на подальшу підтримку,
    оскільки росія, ми розуміємо, скоро відновить свої обстріли. Також хочемо
    розвивати наші експортно імпортні спроможності з Європейським енергетичним
    простором і тут, зокрема, зацікавлені у відновленні міждержавної повітряної
    лінії між Південноукраїнською атомною електростанцію та румунською підстанцією Ісакча.»




    Прем’єр-міністр Марчел Чолаку згадав
    про свій попередній візит до України, коли мав можливість на власні очі
    побачити звірства, скоєні російськими військами під Бородянкою та Ірпенем. Він сказав, що ніколи не забуде ті жахливі
    картини і додав, що «в пам’ять про всіх невинних людей, які були холоднокровно
    вбиті, ми зобов’язані до кінця підтримувати Україну в цій війні і не допустити,
    щоб ці злочини залишилися безкарними». Водночас
    він висловив переконання, що румунсько-українські двосторонні відносини будуть
    й надалі стрімко розвиватися і зміцнюватися. «Я повертаюся з Києва з
    упевненістю в тому, що відносини між нашими країнами розвиваються прискореними
    темпами. Ми маємо конкретні результати на всіх рівнях і в усіх сферах.
    Переконаний, що разом ми зможемо реалізувати бачення Стратегічного партнерства
    між нашими країнами на благо, в першу чергу, наших громадян.»




    За підсумками засідання урядів було
    підписано цілу низку важливих документів:



    Угоду між Урядом Румунії та Кабінетом Міністрів України про будівництво
    автодорожнього прикордонного мостового переходу через р. Тиса на румунсько-українському
    державному кордоні між населеними пунктами Сігету Мармацієй (Румунія) – Біла
    Церква (Україна);



    Меморандум про взаєморозуміння між Урядом Румунії та Урядом України щодо
    посилення співпраці із забезпечення надійного транзиту продукції українського
    виробництва;



    Імплементаційний протокол між Урядом Румунії та Кабінетом Міністрів
    України до Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію;



    Меморандум про взаєморозуміння та співробітництво між Міністерством
    економіки, підприємництва та туризму Румунії та Міністерством з питань
    стратегічних галузей промисловості України;



    Декларацію про наміри між Міністерством охорони здоров’я Румунії та
    Міністерством охорони здоров’я України;



    Меморандум про взаєморозуміння та співробітництво у фармацевтичній сфері
    між Національним агентством з лікарських засобів та медичних виробів Румунії та
    Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками.


    У спільному засіданні румунського та
    українського урядів взяли участь глава Уряду Румунії, віцепрем’єр-міністр
    Маріан Някшу, міністр національної оборони Ангел Тилвер, міністр енергетики
    Себастіан Бурдужа, міністр сільського господарства та розвитку села Флорін
    Барбу, міністр охорони здоров’я Александру Рафіла, міністр економіки,
    підприємництва та туризму Штефан-Раду Опря, державний секретар Міністерства
    транспорту та інфраструктури Йонел Скріоштяну, державний секретар Міністерства
    внутрішніх справ др. Раєд Арафат.




    У Києві румунську делегацію прийняв і
    Президент України Володимир Зеленський. Він висловив подяку Румунії за вагому практичну
    допомогу Україні з перших днів широкомасштабного російського вторгнення. «Хочу
    подякувати вам особисто й людям Румунії за підтримку України, українського
    народу, а також за ті пакети військової допомоги, які посилили нас на полі
    бою», – наголосив Зеленський. Президент високо оцінив результати свого
    нещодавнього візиту до Румунії, а також перше в історії румунсько-українських
    відносин спільне засідання урядів двох країн.




    Прем’єр-міністр Румунії та румунські
    урядовці зустрілися у Києві і зі спікером Верховної Ради України Русланом
    Стефанчуком. Сторони обговорили ряд важливих питань, зокрема, подальше
    стратегічне партнерство, продовольчу безпеку, інтеграцію України до Євросоюзу
    та НАТО, а також реалізацію Формули миру Президента України Володимира
    Зеленського. Спікер Парламенту України
    наголосив, що Україна дуже цінує послідовну позицію Румунії щодо територіальної
    цілісності України й постійну багатовимірну підтримку України й українського
    народу.

  • Наслідки війни в Україні 

    Наслідки війни в Україні 


    Війна, яку
    Росія розпочала в Україні майже рік і вісім місяців тому зовсім близько від Румунії не має жодних ознак завершення в найближчому
    майбутньому. Російські безпілотники, в основному іранського виробництва, завдають
    ударів майже щоночі, а їхні уламки досягають румунської території. Всім
    зрозуміло, що найближчим часом Москва не припинить ці дії, які в основному
    спрямовані на українські порти на Дунаї. Неоголошена, але легко вгадувана мета
    цих дій – знищення української портової інфраструктури.
    Для чого? Не менш зрозуміла: перешкодити експорту зерна, головному джерелу
    доходу України на даний момент.

    Джордже Скутару, виконавчий директор Центру «Нова стратегія» пояснює: «Росія перетворює зерно на зброю. Росія хоче створити нестабільність в
    африканських країнах і викликати нову хвилю біженців до Європи, щоб чинити
    додатковий тиск, перетворюючи зерно на зброю. Наразі дохід України надходить в
    основному від експорту зерна. Через Румунію 85% українського зерна потрапляє на
    світовий ринок. Росія хоче економічно задушити Україну, витіснити її зі
    світових ринків зерна і позбавити ресурсів для продовження війни. Це також
    стоїть на кону в нічних бомбардуваннях портової інфраструктури і ми бачимо
    агресивність Росії в бомбардуванні цілей, українських портів, таких як Рені,
    Ізмаїл, Кілія, близько
    до румунської території.»




    Захід підтримав Україну з самого початку повномасштабного вторгнення Росії і
    відтоді ця підтримка зберігається, тому що, як пояснив Джордже Скутару в ефірі Радіо Румунія,
    це більше ніж просто війна однієї країни проти іншої: «Це не просто війна між
    Російською Федерацією та Україною, це, по суті, війна між автократією і
    демократією. Поразка України означала б, по суті, поразку всіх тих держав, які
    підтримують Україну. І, звичайно, така перспектива спонукала б такі держави, як
    Іран, Північна Корея та Китай, діяти набагато рішучіше на міжнародній арені.
    Ось чому дуже важливо, щоб ми, румуни, також розуміли, чому ми повинні надавати
    допомогу Україні. І я намагаюся дуже чітко пояснити: якщо ця допомога
    зменшиться або зникне для України, ми не матимемо іншої альтернативи, окрім як
    мати росіян поруч на Дунаї або Пруті через 3-4 роки, не дай Боже! Отже, для
    Румунії дуже ясно: з усіма суперечками і розбіжностями, які ми маємо з
    українцями вже 30 років, краще мати незалежну, демократичну країну, закріплену
    в НАТО і ЄС, я маю на увазі Україну, ніж мати сусідами росіян. І, перш за все,
    важливо, що таким чином, підтримуючи Україну, ми маємо гарантію того, що
    Республіка Молдова збереже свою незалежність. Отже, це має прямі наслідки для
    Румунії.»





    У цій ситуації не можна бути байдужими, не можна залишатися нейтральними,
    ми повинні бути на боці держави, на яку напали, своєю байдужістю або так званим
    нейтралітетом практично агресора заохочують до здійснення його диявольського
    плану з окупації вільної країни, – каже Джордже Скутару. Однак колись
    протистояння закінчиться і важливо, якою буде постконфліктна картина, – каже
    директор Центру «Нова стратегія». «Якщо Росія буде визнана винною в міжнародних
    судових інстанціях, є ймовірність, що Україна отримає доступ до заморожених
    коштів Російської Федерації, які знаходяться в різних західних державах. Це
    понад 320 мільярдів, які можуть стати частиною процесу відбудови України, разом
    з коштами, які надходять від різних держав або з незалежних джерел. Це велика
    ставка на те, що означає відбудова України. І я хотів би підкреслити один факт:
    завдяки своїй близькості, Румунія не повинна втратити шанс відіграти важливу
    роль у цьому процесі відновлення. Ми маємо безпеку членства в НАТО, іноземні
    компанії, які братимуть участь у відновленні України, можуть створювати
    штаб-квартири в Румунії, ми маємо близькість до Одеси, Миколаєва, Херсона -
    областей, які сильно постраждали від війни. Водночас ми маємо ще одну річ: з
    2027 року Румунія стане найбільшим виробником газу в ЄС в результаті освоєння
    газових родовищ у Чорному морі. Тож ми
    також матимемо необхідну енергію.»





    Наразі ми
    повинні усвідомлювати, що війна триватиме, немає жодних ознак того, що війна
    закінчиться в найближчі місяці, на фронті відбувається інтенсивне протистояння:
    Україна намагається прорвати останні лінії оборони, а Путін хоче продовжити
    війну, пояснює Джордже Скутару. «У найближчий
    період Росія намагатиметься підірвати цю підтримку України. Будуть виборчі випробування Румунії, в інших країнах ЄС, в США, а Росія завжди
    намагалася втручатися у виборчі процеси і тому буде намагатися ще більше
    зменшити підтримку України. Зрештою, я переконаний, що якщо всі демократичні
    держави об’єднаються і дадуть Києву цю військову, фінансову, економічну,
    політичну допомогу, то Україна переможе.»
    В іншому
    випадку, каже аналітик, ми побачимо, як диктатурі вдасться перемогти коаліцію
    демократичних держав.




    У вересні Джордже Скутару побував у Києві, де взяв участь у Ялтинській європейській стратегії – провідному форумі, на якому обговорювалося й європейське майбутнє
    України в глобальному контексті. Румунський аналітик вважає, що європейська
    інтеграція України є виграшною картою для вирішення всіх проблем, в тому числі
    щодо нацменшин, які все ще існують в румунсько-українських відносинах. І
    незважаючи на те, що в Києві все ще існують проблеми, викликані корупцією, Джордже
    Скутару переконаний, що, попри певні пробуксовки, Україна має великі амбіції
    інтегрувати демократичні та європейські цінності. «Давайте подивимося як
    змінилося й наше ставлення до нацменшин з 1990-х років до сьогоднішнього дня. Я
    переконаний, що Україна, як частина європейської сім’ї, матиме зовсім інше
    ставлення до нацменшин Європейського Союзу. Вони вже намагаються це зробити»
    , -
    зазначає Джордже Скутару.




    «Те, що я побачив у Києві, – це фантастичне прагнення до трансформації та
    модернізації. Якщо Україна отримає шанс на успішне завершення війни, вона стане
    одним з найбільших сюрпризів через 10-15 років»
    , – переконаний румунський аналітик.