Category: Взаємини

  • Україна на порядку денному Щорічної зустріч румунських дипломатів-2024

    Україна на порядку денному Щорічної зустріч румунських дипломатів-2024

    24-25 липня 2024 року Міністерство закордонних справ Румунії організувало Щорічну зустріч румунських дипломатів (RADR-2024) на тему «Дипломатичні дії в нестабільному світі».

    Цьогорічна зустріч зібрала понад 170 членів дипломатичного та консульського корпусу Румунії, високопоставлених румунських та іноземних гостей, таких як віце-прем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина, віце-прем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Республіки Молдова Крістіна Герасімов, віце-прем’єр-міністр та міністр закордонних справ Великого Герцогства Люксембург Ксав’є Беттель, генеральний секретар Європейської служби зовнішньої діяльності, представники Адміністрації Президента Румунії, Уряду, Парламенту, бізнес-спільноти та громадянського суспільства. Учасники обмінялися думками щодо дипломатичних шляхів та ролі міжнародного співробітництва у мінливому геополітичному контексті та щодо викликів регіональній безпеці.

     

    Щорічна зустріч румунських дипломатів – 2024

    Було проведено п’ять тематичних сесій, присвячених управлінню численними кризами в трансатлантичному просторі, ролі європейської інтеграції в побудові стійкої Європи, проблемі гібридних загроз, економічній дипломатії та процесу вступу до ОЕСР. Виступи румунських та іноземних спікерів і дебати, що відбулися після них, відобразили важливість фундаментальних вимірів, на яких Румунія будує свою зовнішню політику: європейське будівництво і трансатлантична згуртованість. З усіх виступів випливало, що в найскладніші часи з часів Другої світової війни, спільні зусилля зовнішніх і внутрішніх партнерів мають важливе значення для посилення готовності до структурних змін у сучасному міжнародному середовищі.

    На додаток до тематичних сесій за участі гостей з-закордону, протягом трьох днів були організовані закриті робочі сесії, присвячені виключно членам румунського дипломатичного та консульського корпусу. Ці сесії були зосереджені на розробці дипломатичних стратегій та інтегрованих підходів у зовнішній політиці Румунії. Вони також обговорили аспекти економічної дипломатії Румунії, заходи, необхідні для забезпечення того, щоб цьогорічні виборчі процеси пройшли в найкращих можливих умовах, а також кроки, заплановані для поліпшення консульських послуг для громадян Румунії, які проживають за кордоном.

     

    Румунія продовжує підтримувати Україну

    Міністерка закордонних справ Лумініца Одобеску заявила на початку Щорічної зустрічі румунських дипломатів, що міжнародна ситуація залишається «нестабільною» і що ми все ще живемо у «найскладніший період» з часів Другої світової війни.

    Глава МЗС Румунії Лумініца Одобеску

    Вона наголосила, що в нестабільному світі нам потрібна безпека. «Я почну з нашого регіону, з російської агресії проти України, яка вимагає стратегічного підходу. З початку війни Румунія постійно підтримує Україну. Ми продовжуватимемо це робити допоки це буде необхідно, паралельно з нашою участю у міжнародних та європейських зусиллях щодо санкцій проти Росії. Ми докладаємо цих зусиль, щоб допомогти Україні вистояти і заблокувати можливе поширення російської агресії на інші країни, що матиме катастрофічні наслідки для всіх нас. Це інвестиції в нашу власну безпеку, в європейську безпеку і в глобальний порядок, заснований на правилах. На двосторонньому рівні було вирішено підняти відносини з Україною до рівня стратегічного партнерства і ми вже провели перше спільне засідання румунського та українського урядів у жовтні 2023 року в Києві. Ми беремо участь в ініціативах ЄС і НАТО з підтримки оборонних зусиль України, а на полях нещодавнього саміту НАТО у Вашингтоні уклали угоду про співпрацю в галузі безпеки. Таким чином, Румунія бере участь у довгостроковій мережі підтримки безпеки України.»

    Глава зовнішньополітичного відомства зазначила, що підхід Румунії має регіональний характер, наголосивши на необхідності врахування й положення Республіки Молдова при обговоренні ситуації в Україні. «Наші міркування є настільки ж геополітичними, як і прагматичними, і базуються на реаліях поблизу нашого кордону. Регіональне бачення Румунії націлене на перетворення Чорноморського регіону на зону миру, безпеки та взаємозв’язку. З метою зміцнення безпеки і співпраці в регіоні ми прагнемо розвивати регіональні партнерства. Разом з Болгарією і Туреччиною в липні ми активізували Військово-морську протимінну групу. Ми уклали угоди про військову мобільність з Болгарією і Грецією, ще одна угода обговорюється з Туреччиною. Міністерство закордонних справ відіграє важливу роль у національних зусиллях з посилення позицій Альянсу в регіоні і на східному фланзі, в тому числі в оборонному плануванні і зміцненні командних структур. Ми також просуваємо наше бачення сусідства в Європейському Союзі, нещодавно отримавши підтримку в розробці стратегічного підходу ЄС до Чорноморського регіону.»

    Крім цього за словами Лумініци Одобеску офіційний Бухарест розвиває діалог і співпрацю з США, Францією та іншими союзниками і партнерами, які зацікавлені здійснити свій внесок у забезпечення стабільності в Чорноморському регіоні. Вона додала, що в тому ж дусі регіональної відповідальності Румунія була й залишається поруч з Республікою Молдова, найбільш вразливої країни в регіоні, яка найбільше постраждала від конфлікту в Україні.

     

    Переговори з віце-прем’єркою України

    На полях Щорічної зустрічі румунських дипломатів відбулися переговори Лумініци Одобеску з віце-прем’єр-міністеркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольгою Стефанішиною. У межах розмови урядовиці обмінялися думками щодо прогресу України в процесії євроінтеграції, а також щодо результатів нещодавнього саміту НАТО у Вашингтоні. Лумініца Одобеску високо оцінила значні зусилля української влади, враховуючи особливо складний контекст, створений розв’язаною Російською Федерацією війною. Глава румунської дипломатії підтвердила послідовну та конкретну підтримку Румунією на найвищому рівні незмінного європейського курсу України, наголосивши, що розширення на схід є стратегічним вибором Європейського Союзу. Вона наголосила, що Україна має продовжувати стало впроваджувати відповідні реформи для стабільного просування процесу євроінтеграції і привітала ефективне запровадження в дію Ukraine Facility, інструменту, який забезпечить передбачувану та стійку підтримку України до 2027 року.

    Щодо результатів саміту НАТО у Вашингтоні Лумініца Одобеску підкреслила важливість прийнятих рішень, які підтверджують тверду підтримку незворотності євроатлантичного шляху України. Вона додала, що місія з надання Україні допомоги в галузі безпеки та тренувальної допомоги, призначення цивільного представника НАТО в Києві, а також зобов’язання НАТО щодо фінансової підтримки є практичними заходами, які активно підтримує Румунія.

    Odobescu Stefanishyna RADR 2024

    Зустріч Лумініци Одобеску з віце-прем’єркою України

    Своєю чергою Ольга Стефанішина подякувала румунській владі за багатовимірну та послідовну підтримку України, відзначивши позитивні результати двосторонньої співпраці з Румунією. Під час спільної пресконференції за підсумками дискусій у Бухаресті вона заявила: «Для мене велика честь, що Україну запросили взяти участь у вашій щорічній зустрічі всього дипломатичного корпусу, а я дійсно рада бути тут, тому що є так багато речей, які Україна хоче донести до вас слова вдячності і слова солідарності за всю цю величезну роботу і зусилля, докладені вашим міністерством, вашим урядом, вашою країною і вашим народом, стояти не тільки з Україною, але й стояти за Європу, за її безпеку і за її майбутнє. І, звичайно, сьогодні ми зібралися тут, щоб обговорити один з найсильніших можливих стовпів Європи, Об’єднаної Європи – це Європейський Союз і розширення Європейського Союзу.»

    Вона представила останні кроки, зроблені на внутрішньому рівні для просування порядку денного реформ і підкреслила, що Румунія залишається одним з важливих партнерів для України на євроінтеграційному шляху. «Важко уявити сильніший сигнал, який можна надіслати українському народу і всім, хто бореться за свободу, ніж можливість жити у демократичній, процвітаючій країні. Безпрецедентна єдність усіх країн-членів ЄС, зокрема наших сусідів, Румунії, зобов’язали нас бути сильнішими, більш відданими, стійкими. Ми докладемо всіх зусиль, щоб та рішучість, яку ми продемонстрували з початку повномасштабного вторгнення, зберіглася протягом всього процесу вступу.»  

    Віцепрем’єрка наголосила на необхідності зберегти цей імпульс, для того щоб Україна невпинно продовжувала процес внутрішніх трансформацій, що наближають її до ЄС. Вона висловила вдячність міністерці закордонних справ Румунії Лумініці Одобеску за особисту участь у Першій Міжурядовій конференції України та ЄС та за готовність Румунії ділитися власним досвідом та експертизою. Окремо Ольга Стефанішина відзначила внесок Румунії в посилення оборонних потужностей України. Зокрема, на полях Вашингтонського саміту НАТО, Румунія разом зі США, Нідерландами, Італією та Німеччиною виступили з заявою щодо передачі Україні додаткових систем ППО.

     

    Румунія підтримує євроінтеграцію України та Р. Молдова

    Iohannis RADR 2024

    Президент Клаус Йоганніс прийняв членів дипломатичного та консульського корпусу Румунії

    І президент Клаус Йоганніс провів зустріч з румунськими дипломатами. Глава румунської держави заявив, що залишається рішучим прихильником процесу розширення Європейського Союзу, підкресливши, що Румунія залишається відданою підтримці європейського курсу України та Республіки Молдова. «Я був і залишаюся рішучим прихильником процесу розширення ЄС, враховуючи трансформаційну силу і здатність цієї політики об’єднувати країни і народи навколо європейських цінностей і принципів на благо всіх. Нам потрібен амбітний і передбачуваний графік для партнерів, залучених до процесу розширення, як у Східній Європі, так і на Західних Балканах, заснований на власних заслугах країн-кандидатів. Румунія рішуче підтримала історичне рішення про відкриття переговорів про вступ до ЄС з Україною та Республікою Молдова, прийняте на засіданні Європейської Ради 14-15 грудня 2023 року і ми залишатимемося відданими підтримці європейського шляху цих країн.»

    Він додав, що Румунія, як сусід України і чорноморська держава, знаходиться на передовій лінії війни Росії проти України, зазначивши, що Бухарест і надалі підтримуватиме український народ у війні проти агресора. «Я також сприяв розвитку конструктивних і принципових відносин з Україною. З першого дня війни Румунія проявила повну солідарність і вжила широких багатовимірних заходів на підтримку України. Я підтримую тісний контакт з президентом Зеленським і ми з ним поглиблено обмінюємося оцінками та ідеями при кожній нагоді.»

     

    Підтримка триватиме стільки, скільки буде потрібно

    Попри все більш нестабільний глобальний контекст Румунія продовжує вірити у демократію та її цінності, підтримує своїх друзів і партнерів, має динамічну економіку і зріле суспільство, яке відкидає екстремізм, – заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку під час зустрічі з румунськими дипломатами. У своїй промові він також торкнувся і відносин з Україною.  «На жаль, агресія Росії проти України триває. Тут наш підхід дуже чіткий: ми твердо підтримуємо незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. І ця підтримка триватиме стільки, скільки буде потрібно. Це дуже конкретна підтримка – від гуманітарної допомоги тим, хто прибуває із зони конфлікту, до шляхів солідарності Україна-ЄС. Один лише дунайський коридор охоплює майже 50% транзиту українських товарів на зовнішні ринки. Ці шляхи також відіграватимуть центральну роль у відбудові України та її інтеграції до єдиного ринку. Крім того, Румунія рішуче підтримує вступ України до Європейського Союзу, а всього два тижні тому у Вашингтоні було підписано угоду між нашими країнами про співробітництво у сфері безпеки.»

    Ciolacu RADR2024

    Зустріч румунських дипломатів з прем’єр-міністром Марчелом Чолаку

     

    Марчел Чолаку привітав зусилля румунської дипломатії, спрямовані на зміцнення безпеки Чорноморського регіону і забезпечення підтримки союзників і партнерів у перетворенні Чорного моря на зону миру, безпеки і взаємозв’язку. «Чорне море має бути не зоною війни, а мостом між Європою, Азією і Середнім Сходом», – сказав прем’єр-міністр Румунії.

     

    Щорічна зустріч румунських дипломатів надала можливість представити оцінки накладених одна на одну і затяжних криз, з якими наразі стикається світ, а також обмінятися думками щодо найкращих підходів румунської дипломатії до їх вирішення.

  • Ганна Козелецька і Павел Обрежа та їхня виставка «Квітень»

    Ганна Козелецька і Павел Обрежа та їхня виставка «Квітень»

    У Культурному центрі імені Міхая Емінеску в Бухаресті у квітні пройшла виставка скульптури та живопису «Квітень», двох митців, чоловіка та дружини, Павла Обрежі з Республіки Молдова та українки Ганни Козелецької. 42 картини, представлені на експозиції входять до серії «Україна моя» та «Сади Молдови». Усі картини та етюди написані на пленері, при природному освітленні, що дозволяє розкрити багатство кольорів і світло природного середовища. Основна ідея робіт на пленері – показати красу моменту, благоговіння перед природою та її різноманітними явищами. Ці пленерні етюди є нагадуванням про те, що людина повинна завжди вміти помічати та цінувати оточуюче середовище, це точно прикрашає людські добродії.

     

    Ганна народилася в Кривому Розі, де й закінчила художню школу № 2. Потім почала свій мистецький шлях, поступила в Харківську академію, там закінчила бакалаврат, після цього вступила на магістратуру в київську Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури (НАОМА), а зараз займається вже своїм мистецьким життям. Арт-кемп в резиденції, пленери, так проходять її творчі будні. «Ця виставка можна так сказати наш тандем, наше об’єднання, тому що він скульптор, я живописець і ми об’єдналися в таку чудову виставку, яка відображає нашій творчій шлях за останні, мабуть, 7 – 9 років. Познайомились ми в 2019 році, до речі, в Румунії, тому дуже знаково, що ця виставка проходить саме зараз в Бухаресті, Румунії і вона відображає наші почуття, наші емоції, те як ми відносимось до життя, те як ми відносимось до оточуючого середовища. Наприклад, якщо казати про мою серію, яку я представила на цій експозиції, це серія називається «Сади Молдови», вона включає в себе 42 картини. Це етюди, пейзажі, які були написані з натури. Дуже люблю пленер і дуже часто виходжу на пленер, коли там, наприклад, якось цікаво для мене грає світло на вулиці. Я виходжу на пленер, я пишу картини і саме ця виставка вона відображає те, як я відношусь до оточуючого середовища, як я відношусь до природи. Мене дуже цікавить саме в природі і в пленері, взагалі, коли я пишу в пленері, мені подобається саме те, як грає світло, як взаємодіють світло і тінь. Це така особлива гра і для мене, коли я пишу пленер це, знаєте, ніби  я намагаюсь схопити це світло, яке таке мінливе, яке зараз воно, а таке через 5 хвилин воно вже міняється. І для мене цей біг за світлом це як така собі гра. Мені подобається, коли натура, вона мінлива, коли вона має свій характер і мене це надихає на якійсь пошук  виразності в своїх творах за допомогою кольору, за допомогою тональних якихось відношень в етюдах. І ця виставка, представлена в центрі Центру культури «Міхай Емінеску», вона саме відображає цю серію, написану саме на пленері. Тобто якщо ви на картині в мене бачите десь поле з соняхами, це значить що я прийшла на поле і писала серед цих соняхів, писала пленерну цю роботу.»

    Ганна Козелецька та Павел Обрежа (Фото: www.facebook.com/kozeletska)
    Ганна Козелецька та Павел Обрежа (Фото: www.facebook.com/kozeletska)

    Виставлені на експозиції картини представляють емоційні стани природи, настрій природи, переданий за допомогою кольорів. Вони приносять радість, чистоту, легкість і душевні відчуття від зустрічі з природою. Це саме той момент, коли на мить можна зупинитися біля картини і відчути подих природи, її чуттєві стани. Ганна Козелецька: «Мене це надихає, тобто взагалі пленер мене надихає, але це одна частина моєї творчості. Тому що якщо взяти, наприклад, взагалі мою творчість, вона така кольорова як пленер, як пленерні роботи, а інша частина моєї творчості вона більш глибока, тому що я приділяю увагу саме історичній темі. І мені дуже подобається портрет, мені дуже подобається якісь композиції створювати. Наприклад, мій дипломний твір в київській академії мистецтв називався «Джерело вічності Києва». Це про Київську  Русь, про самоідентичність, про наших персоналій. Тобто якщо взагалі взяти мою творчість то вона є така як пленер, в якомусь сенсі яскрава, а з іншого – більш глибока, це коли я торкаюся саме історичної теми.»

    Виставка «APRILIE/КВІТЕНЬ» – це суміш почуттів, емоцій, форм, тіней, кольорів, світла, це об’єднання двох напрямків візуального мистецтва, живопису та скульптури, що охоплює творчість української художниці Ганни Козелецької та молдовського скульптора Павла Обрежи за останні 8-9 років. «Зі мною на цій експозиції представлені шикарні скульптури мого чоловіка. Це Павел Обрежа, скульптор, для мене найкращий. Його роботи наповнені, такою витонченою композицією і глибиною, коли ти просто дивишся на ці роботи, й образне мислення просто зашкалює тому що це не просто портрет, зображення, це відображення якоїсь глибини, відображення образу. Це дуже важливо, це не просто копія, наприклад, якоїсь персони, це більш глибокі почуття. Мені подобаються його композиції, мені подобається зараз ця серія «Почуття» називається, над якою він зараз працює. І я дуже рада, що у нас зараз ця виставка, про яку ми дуже давно мріяли, дійсно, мабуть, з самого початку нашого знайомства. І, до речі, ця виставка називається «APRILIE» не просто так, а тому що ми познайомилися у квітні, поблизу Бухареста, в Могошоая арт-кемп і воно якось ми тоді подумали, а класно було б зробити таку виставку, де ми були би разом представлені. Це було просто як мрія, а потім це перейшло  в напрацювання, в якийсь творчий доробок і все це вилилось в нашу спільну експозицію. Я чесно була вражена, коли ми все це розвісили вже в залі я була вражена, наскільки це органічно і класно виглядає разом. Тому що я думала, що один вид мистецтва візуального буде перебивати інший або якось глушити, але ні в якому разі – це настільки органічно виглядає. Ну, я думаю, як ми виглядаємо органічно разом, так і наша експозиція також виглядає разом дуже органічно.»

    Скульптор Павел Обрежа народився 2 квітня 1991 року в селі Валя-Перджей Тараклійського району Молдови. У 2007 році закінчив школу в рідному селі, а потім вивчав скульптуру в Коледжі образотворчих мистецтв в Кишиневі. Сьогодні творчість Павла Обрежи представляє як молдовську академічну освіту (AMTAP), так і українську академічну освіту (НАОМА). Скульптор коротко описав свою мистецьку кар’єру: «Я почав займатися ліпленням ще в школі, відвідуючи Коледж образотворчих мистецтв ім. Александра Пламедяле в Кишиневі, після чого отримав ступінь бакалавра в кишинівській Академії музики та образотворчих мистецтв у Кишиневі. Я закінчив магістратуру зі скульптури в Кишиневі. Мені дуже подобається моделювати обличчя, портрети, тому що таким чином я спостерігаю, як найбільший скульптор, яким є природа, працює над людським обличчям. Яких змін зазнає портрет, людина протягом життя? Так, залежно від усього пережитого, створюється портрет, який творить сама матінка-природа. Я намагаюся передати цей стан, який вдалося зробити природі.»

    Виставка "Квітень" (Фото: www.facebook.com/kozeletska)
    Виставка “Квітень” (Фото: www.facebook.com/kozeletska)

    Скульптура Павла Обрежи в основному представлена творами відлитими з бронзи та кількома теракотовими портретами, які відображають різні думки скульптора  від історії до деяких суспільних проблем, почуттів та емоцій. В експозиції були представлені шахи із бронзи на українську історичну тему «Визвольна війна Богдана Хмельницького» та румунську історичну  тему «Битва Штефана Великого». Усі скульптури разом створюють коливання емоцій, які м’яко переносять глядача через минуле, теперішнє у майбутнє. Всього на експозиції було представлено 22 скульптури.

    Наприкінці нашої розмови Павел Обрежа розповів нам історію його останньої роботи на виставці в Бухаресті, фактичного центрального експонату експозиції: портрета відомого румунського скульптора Константіна Бринкуша, виконаного у бронзі: «Цей портрет має цікаву історію. Він був розпочатий, коли я був у Києві, навчався на магістратурі, на другому магістерському ступені. Тоді у мене була своєрідна творча криза, я почав ліпити цей портрет, сказав собі, що мушу зробити Бринкуша. Я почав робити Бринкуша, а потім цей портрет приніс мені кілька замовлень. Так ця скульптура породила інші. Потім через навчання, я мусив поставити цей проєкт на паузу, а згодом почалася війна в Україні і нам довелося виїхати. Цей Бринкуш залишився в глині, загорнутий, залишився в моїй київській майстерні. Я повернувся за ним, вже через рік і знайшов його все ще таким, загорнутим, цілим. Глина ще була м’яка, гарна для ліплення. Звичайно, я забрав його до Республіки Молдова там невдовзі закінчив, цього разу з новими силами. Таким чином цей портрет я таки довів до кінця, чому дуже радий, бо побачив у ньому бога скульптури.»

    Про молодих митців і про їхню спільну виставку в Бухаресті розповів мистецтвознавець Маріус Тіца: «Ганна Козелецька та Павел Обрежа, художниця і скульптор, прекрасна історія кохання у дивовижному світі пластичної творчості. Ганна з України, українка, а Павел Обрежа – румун з Республіки Молдова, з району Чадир-Лунга. Вони познайомилися в Києві, під час навчання, або якщо поважати історичну правду, вони зустрілися в Могошоаї, у Румунії, звичайно ж, у творчому таборі. Живописець і скульптор спілкувалися, вони сподобалися один одному і дивовижний світ мистецтва викликав вібрації в душах цих двох молодих людей, зовсім молодих творців, художників, візуальних митців. Ганна малює гарно, пастельними кольорами, впевнений, інтенсивний живопис, світлими кольорами, які окреслюють гру світла, що трансформується в надзвичайно гарні кольори, які Ганна накладає на полотно, щоб окреслити пейзажі, дуже багато пейзажів, пейзажів зустрічі весни із зимою або з літом, коли світло дуже м’яке і блякне чи то на снігу, чи то на траві. Овочі та фрукти, які ми восени збираємо на нашому столі, також є улюбленими темами її творчості.»

    Говорячи про молдовського скульптора Павла Обрежу мистецтвознавець Маріус Тіца вказав на його талант і особливий стиль. «Павел є скульптором із зовсім іншою формою пластичного вираження. Він приходить зі своїм ідеальним стилем інтенсивної експресії й окреслює серію дуже сильних сюжетів, тому що він чудовий портретист у скульптурі. Це особливий талант для будь-якого творця образотворчого мистецтва, цей талант портретиста він демонструє в своїй скульптурі. Він чудовий моделювальник, я колись казав, що він працює у форматі 10D, тобто всіма 10 пальцями моделює обличчя. Схожість дуже хороша, і вона насправді виходить за рамки схожості з персонажем, якого він зображує, тому вся його робота має дуже виразний алегоричний характер. Я пам’ятаю історію з цією головою Бринкуша, яку я досі вважаю портретом Бринкуша, якого нам дуже бракувало. Він близький до Мойсея, близький до біблійного світу. Мені також пригадується портрет Емінеску, скульптура більших розмірів, майже пам’ятник громадського форуму, без сумніву, в якому знову відчувається сила портретної експресії в цій пластичній галузі скульптури. Далі – фігури на шаховій дошці, які тут набувають впізнаваних портретів. Це шахівниця з фігурами з битви під Васлуєм звісно ж, Штефана Великого та його супротивниками – турками-османами. Інша шахівниця розповідає про повстання Богдана Хмельницького, також впізнавані портрети вписані в геополітичну ситуацію.»

    Виставка "Квітень" (Фото: www.facebook.com/kozeletska)
    Виставка “Квітень” (Фото: www.facebook.com/kozeletska)

    Маріус Тіца відзначив і геополітичний відбиток на долі двох молодих митців. «Поза цією сферою прекрасного, зустріч двох прекрасних молодих людей, їхня сім’я є вираженням геополітики нашого регіону. Вона з України, він з Молдови, вони зустрілися в Румунії, навчалися в Україні і працюють в Республіці Молдова, де зробили дуже гарну кар’єру, мають майстерню, де можуть спокійно працювати в районі Чадир-Лунга, так близько до Румунії і так далеко від Європи. Це двоє молодих людей з блискучим майбутнім, які показали на своїх виставках в Бухаресті свою серйозність, свій талант, продемонстрували, що є митцями з дуже гарним майбутнім, котрі знайшли своє заслужене місце на вершині мистецької слави.»

     

     

  • Новий залізничний зерновий термінал побудовано на румунсько-українському кордоні

    Новий залізничний зерновий термінал побудовано на румунсько-українському кордоні

    На кордоні Румунії та України, поблизу румунської станції Дорнешть, розпочав роботу новий перевантажувальний термінал для зернових вантажів.  31 травня відбулась урочиста церемонія його відкриття. Новий термінал був побудований у рамках державно-приватного партнерства, а обсяг інвестицій у створення нового комплексу становить 10 млн євро, кошти надані Grampet Group, найбільшою групою приватних залізничних компаній з румунськими акціонерами в Південно-Східній Європі. Можливості терміналу забезпечують безперервну роботу 24 години на добу. Його максимальна місткість становить 3 млн тонн вантажів. Навантажувально-розвантажувальні станції можуть одночасно обробляти вісім вагонів, що забезпечує швидкість переробки 500 тонн на годину.

     

    Найбільший залізничний зерновий термінал в Європі

    На станції Дорнешть є 16 колій, з яких половина — широкі, половина — вузькі. Оскільки термінал знаходиться безпосередньо на станції, використовувати зможуть всі вільні колії для формування та заватаження поїздів. Президент Grampet Group Груя Стойка заявив, що дорнештський термінал розташований у безпосередній близькості від кордону з Україною, дозволяє перевозити 3 мільйони тонн збіжжя щорічно та «стає стратегічним вузлом у потоці вантажів до порту Констанца ».

    «Завдяки цій перевантажувальній потужності та всім іншим запропонованим провідним сучасним технологічним рішенням термінал стане стратегічним пунктом збільшення потоків зерна від кордону з Україною до порту Констанца. Хочу сказати, що наявне тут обладнання, таке ж, як і у великих морських портах, дозволяє перевантажувати вісім українських вагонів-зерновозів широкої колії та вісім вагонів європейської колії. Для прикладу скажу, що всі інші термінали в Європі дозволяють перевантажувати щонайбільше два вагони одночасно», – заявив Груя Стойка.

    Голова Сучавської повітової ради Георге Флутур стверджує , що інвестиція у Дорнешть сприятиме зменшенню навантаження на дорожній рух, майже заблокований фурами із зерном. «Ми чекали на цю інвестицію і віримо, що нам ще багато чого належить зробити. Необхідно впорядкувати рух транспорту і особливо вантажів. Це інвестиція у розмірі 10 мільйонів євро, що означає, наскільки я розумію, чотири склади поїздів, які можуть щодоби вирушати до порту Констанца. Це означає менше фур на румунських дорогах, хоча я з нетерпінням чекаю, коли автомагістраль A7 пролягатиме до Сірету. На мій погляд це ще один конкретний приклад солідарності з Україною», – заявив Георге Флутур.

    В урочистому відкритті нового зернового терміналу також взяли участь Генеральний секретар Уряду Румунії Мірча Абрудян, почесний радник Прем’єр-міністра з питань міжнародних економічних відносин Віктор Понта, Посол України в Румунії Ігор Прокопчук, Генеральний консул Румунії в Чернівцях  Ірина Стенкулеску, Генеральний директор Головного митного управління Румунії Марчел Мутеску, а також чимало державних секретарів.

     

    Румунія поруч з Україною

    Під час заходу Генеральний консул Румунії в Чернівцях Ірина Стенкулеску передала послання міністерки закордонних справ Румунії Лумініци Одобеску, яка зазначила, що відкриття зерноперевалочного терміналу в Сучавському повіті є ще одним доказом того, що підтримка Румунією української держави та народу, української економіки залишається твердою, послідовною та відданою на рівні влади, громадянського суспільства та приватного сектору. Очильниця МЗС підкреслила, що Румунія підтримала Україну з першого дня агресивної війни, розв’язаної Російською Федерацією і продовжуватиме підтримувати Україну стільки, скільки буде необхідно, в тому числі в процесі повоєнної відбудови.

    Глава румунського зовнішньополітичного відомства додала, що державні та приватні ініціативи з розширення транскордонної інфраструктури з Україною відповідають не лише економічним, але й політичним та стратегічним імперативам, зазначивши, що таким чином Румунія робить конкретний внесок в ефективну інтеграцію України до єдиного європейського ринку: «Завдяки інвестиціям та зусиллям, докладеним Румунією самотужки або за підтримки міжнародних партнерів, з початку війни було забезпечено транзит приблизно 37 мільйонів тонн української сільськогосподарської продукції», – зазначила міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску.

    У своєму виступі Посол України в Румунії Ігор Прокопчук відзначив, що «відкриття терміналу Дорнешть знаменує собою нову сторінку в спільних зусиллях з модернізації та оптимізації залізничної інфраструктури в регіоні та підтримки відбудови України». «Комплекс стане стратегічною точкою для полегшення руху вантажів з України до порту Констанца», – сказав Ігор Прокопчук.

     

    Новий комплекс є каталізатором нових інвестицій

    «Те, що було здійснено тут, означає нові робочі місця для людей, більше того, це каталізатор для подальших інвестицій. Я впевнений, що ви не зупинитеся на досягнутому. Я впевнений, що ви розвиватимете цю сферу ще більше, тому що це потрібно Румунії, це потрібно Україні, і тому важливо, щоб це наше послання було дуже сильним не тільки в Бухаресті, але й на європейському рівні. Від імені Канцелярії прем’єр-міністра я хочу привітати усіх і підтвердити підтримку румунському підприємництву, бізнес-середовищу», – сказав державний радник канцелярії прем’єр-міністра, колишній міністр економіки, підприємництва і туризму Флорін Спетару.

    «Ця стратегічна інвестиція, розташована на кордоні з Україною, що відображає прихильність Grampet Group до розвитку інфраструктури, водночас зміцнюючи позицію Румунії як логістичного та залізничного вузла у Східній Європі», – сказав своєю чергою генеральний секретар уряду Мірча Абрудян.

     

    Перевантаження 500 тонн зерна за годину

    Інвестиції в залізничну інфраструктуру мають важливе значення для забезпечення ефективного та конкурентоспроможного транспорту, а Європейська зелена угода заохочує розвиток та модернізацію залізничних мереж, включаючи впровадження нових та стійких технологій, таких як ті, що включає перевалочний комплекс на кордоні з Україною.

    Виступаючи на церемонії відкриття найбільшого в Європі зерноперевалочного терміналу почесний радник прем’єр-міністра Румунії Віктор Понта підкреслив, що Румунія повинна «стати найважливішими  воротами для відбудови України». «Ще відколи я приєднався до команди прем’єр-міністра Чолаку, я намагаюся пояснити румунському народу, що, допомагаючи Україні, ми допомагаємо собі, тому що, якщо не пояснити людям, що від цього виграє й Румунія, бо північно-східний регіон Румунії найменш розвинений, часто виникає почуття розчарування і багато людей запитують: “Чому ми робимо для інших, а не для себе?”. І Румунія може розвиватися завдяки усім політичним і фінансовим ресурсам, державним і приватним, які виділяються на ці європейські і трансатлантичні зусилля з підтримки України, не тільки в цей дуже важкий період, під час війни, а й особливо після, у період відбудови. Я хотів би, щоб Румунія стала найважливішими воротами для відбудови, щоб вона скористалася цим для розвитку своєї залізничної, автомобільної, повітряної та морської інфраструктури, чого вона недостатньо робила в останні роки», – сказав Віктор Понта.

     

    Румунія продовжує забезпечувати транзит української агропродукції 

    П’ятий термінал, яким управляє Grampet Group та її флагманська компанія Grup Feroviar Român, знаменує собою новий розділ в зусиллях групи сприяти розвитку сфери залізничних вантажних перевезень у Румунії та покращенню ефективності залізничної інфраструктури в регіоні. Отже, розрахований на роботу 24 години на добу, 7 днів на тиждень, 365 днів на рік, термінал має дві конвеєрні лінії продуктивністю 250 тонн на годину кожна, що дозволяє перевантажувати 500 тонн збіжжя на годину.

    «У жовтні минулого року транзитом через Румунію пройшло більше чотирьох мільйонів тонн зерна. Ми продовжуємо інвестувати, навіть якщо потоки сповільнилися, тому що стійка Європа – це більш взаємопов’язана Європа, насамперед через транспортну інфраструктуру, особливо через цю ділянку, з Україною та Республікою Молдова. Румунія повинна бути частиною зусиль відбудови України, а транспортна інфраструктура відіграватиме ключову роль у швидкості та ефективності цієї реконструкції. Необхідні інвестиції, особливо в залізничну транспортну інфраструктуру, щоб транспортні потоки, які сьогодні здійснюються автомобільними дорогами, були перенаправлені на залізничну систему, яка є набагато ефективнішою і менше забруднює навколишнє середовище. Ми заохочуємо такі інвестиції, які покращують існуючу залізничну інфраструктуру», – заявив Державний секретар Міністерства транспорту Румунії Ірінел Скріоштяну.

    Заснована 25 років тому група компаній Grampet сьогодні є найбільшою залізничною групою та приватним логістичним оператором у Румунії та в Центральній та Південно-Східній Європі. Його структура стратегічно охоплює весь ланцюжок рішень і послуг залізничного транспорту. У Grampet Group наголосили, що термінал має важливе значення для України. «Румунія відігравала і відіграє значну роль у функціонуванні «шляхів солідарності» з країнами Європейського Союзу для сприяння перевезенню зерна з України, що є важливим для забезпечення продовольчої безпеки у слаборозвинутих регіонах Африки та Азії, а також комерційних потоків на глобальному рівні», – сказав власник Grampet Group Груя Стойка. Він також наголосив, що ця «інвестиція знаменує собою новий етап у зусиллях групи оптимізувати залізничну інфраструктуру в регіоні та підтримати відбудову України».

  • Безпека на Чорному морі – ключовий фактор стабільності в Європі

    Безпека на Чорному морі – ключовий фактор стабільності в Європі

    Чорноморський регіон являє собою стратегічний розлом на геополітичній карті Європи зі змінною динамікою конфлікту та перехресними інтересами безпеки. Після початку повномасштабної війни Росії проти України та блокади українських портів у Чорному морі цей регіон набув більшого геополітичного та геоекономічного значення. Росія вже змінила баланс безпеки в Чорному морі на свою користь, анексувавши Крим у 2014 році та взявши під контроль Азовське море. Російське вторгнення в Україну в лютому 2022 року перетворило Чорне море на гарячу зону, простір протистояння, позначений посиленням процесу мілітаризації. Росія і Туреччина відіграють центральну роль у зміні геополітичних координат. Таким чином, з точки зору Росії, Чорне море є стартовим майданчиком для поширення свого впливу на Середземне море, Середній Схід, Північну Африку та Південну Європу. Туреччина є найважливішим гравцем НАТО в Чорному морі. Анкара також вважається мостом для торгівлі між Азією та Європою.

    Державний секретар і голова Департаменту оборонної політики, планування та міжнародних відносин Міністерства національної оборони Румунії Сімона Коджокару в інтерв’ю Румунському Радіо підкреслила, що Чорне море є стратегічним вузлом у контексті поточної жорстокої та незаконної війни, яку Росія розв’язала 24 лютого 2022 року проти України. Чорне море стало центральною точкою євроатлантичної безпеки і є особливо важливою територією для Румунії, для Північноатлантичного альянсу. Цей новий контекст підриває безпеку та свободу судноплавства в Чорному морі, підвищуючи рівень загроз і викликів безпеці та стабільності країн регіону. тим часом  довгострокова стратегія Російської Федерації спрямована на відновлення своїх сфер впливу в регіоні, що продовжує становити загрозу безпеці та стабільності. То які ж гарантії безпеки має отримати Україна? Сімона Кожокару: «Безпека та стабільність України та досягнення міцного та справедливого миру в Україні є стратегічним інтересом Румунії. Дуже важливо зберегти союзницьку єдність. Ви знаєте, що ми готуємося до особливо важливого саміту союзників у Вашингтоні в середині липня, ювілейного саміту, 75 років з дня створення Альянсу, і ми наголосили на тому, що повинні залишатися єдиними. Наша єдність, це запорука допомогти і перемоги України. Єдність означає підтримка України у збільшенні її оперативної сумісності, у збільшенні її обороноздатності та наближенні до НАТО. Звісно, Україну треба підтримувати до перемоги.»

    Ми є свідками не лише звичайної війни в Україні, а й гібридної війни Росії проти сусідів і Заходу загалом, а також радіоелектронної війни, яка також триває в Чорноморському регіоні, з негативними наслідками для діяльності багатьох цивільних авіакомпаній. Росія вже веде радіоелектронну війну, наслідки якої відчуваються, в тому числі в східній частині Румунії. Якою б тривожною не здавалася ця інформація, вона відображає суть звіту, нещодавно опублікованого Євроатлантичним центром стійкості. Наскільки впливають на нас ці дії Росії з глушіння супутникового сигналу? Відповідь на це запитання дає полковник запасу Йон Петреску, військовий аналітик та колишній голова медія-тресту Збройних сил Румунії. «Слушне питання, але я б наголосив на різниці між Чорним морем і Балтійським. У Балтійському морі росіяни застосовують відому традиційну політику маскування, тобто вони імітують щось, щоб ввести супротивника в оману, як наприклад поява на карті чи якомусь веб-сайті в Москві нового розмежування російських морських просторів, що насторожило непосвячених, у тому сенсі, що вони нібито хочуть змінити морський кордон Російської Федерації в Балтійському морі. У Чорному морі все інакше, і гарною новиною сьогодні є той факт, що три чорноморські країни-члени НАТО – Туреччина, Болгарія та Румунія, домовились про спільну операцію з розмінування Чорного моря з тим, щоб упорядкувати нормальний морський рух у цьому районі. Рішення, на яке Росія не відреагувала з тієї простої причини, що російські комерційні кораблі також виграють від такої операції. По-друге, тут, у Чорному морі, є люди, які мають історію, яка позначає не лише їхнє минуле, але й те, як вони проєктують своє майбутнє. Нещодавній візит румунського прем’єр-міністра до Туреччини та спільні заяви, зроблені ним і президентом Туреччини, продемонстрували, що між Румунією та Туреччиною існують традиційні зв’язки, які є дуже важливими в поточному геополітичному рівнянні, включаючи їхній статус як країн-членів НАТО. Це підтверджує та скріплює печаткою нову співпрацю, узгоджену за взаємною згодою.»

    Нещодавно у восьмому Чорноморсько-балканському безпековому форумі, організованому відомим румунським аналітичним Центром «Нова стратегія», взяв участь американський генерал резерву Девід Петреус, який вважає, що є кілька чинників, які слід враховувати, коли йдеться про перемогу України у війні, розв’язаній Росією. Американський генерал також згадав пакет військової допомоги США Україні. Девід Петреус: «Єдиний спосіб визначити перемогу – це сказати, що Україна відновлює контроль над усією своєю територією, повертаючись до своєї конфігурації до 2014 року. Найголовніше питання – чи буде це можливо, і я думаю, що єдиною відповіддю на це питання – залежить. Перш за все, багато чого залежить від продовження допомоги, запропонованої Сполученими Штатами Америки, яка надто довго була затверджена. Очевидно, що 61 мільярд доларів – це набагато більша сума, ніж навіть ті 44 мільярди, які вже надали американці. Україна зараз переживає ще один складний період в умовах російського наступу у харківському напрямку, а потім побачимо, що буде з літнім наступом.»

    Генерал Девід Петреус також каже, що перемога України  залежить і від можливості передачі Заходом Києву заморожених внаслідок санкцій російських активів вартістю 300 мільярдів євро. Колишній директор ЦРУ презентував у Бухаресті свою книгу «Конфлікт, еволюція війни з 1945 року до України», написану спільно з істориком Ендрю Робертсом. У дебатах також взяв участь відомий економіст Нуріель Рубіні. останній згадав про вплив конфлікту в Україні на Європу. «Західні держави повинні залишатися єдиними в питанні надання фінансової, економічної та військової підтримки Україні, щоб не дозволити Російській Федерації виграти у цій війні», – зазначив відомий американський економіст Нуріель Рубіні. Він додав, що зараз існують чотири ревізіоністські держави – Китай, Росія, Північна Корея та Іран, які ставлять під сумнів фінансову, комерційну, політичну, безпекову та військову стабільність, встановлену західними державами після Другої світової війни. Нуріель Рубіні: «Росія виживає з кількох причин: Росії було вигідно подорожчання товарів, вона багато витрачає на армію, це змушує економіку працювати, але вона не виробляє товарів для населення, лише військову техніку, призначену для подальшої руйнації України. Існують величезні, неприйнятні бюджетні дефіцити, які призведуть до інфляції та падіння національної валюти, тому Росія, здається, почувається добре завдяки деяким тимчасовим факторам, але після цієї війни і, на жаль, це буде заморожений конфлікт якщо не зміниться режим у Москві, а це дуже малоймовірно, Росія занепаде з технологічної, економічної та фінансової точок зору, стане карликом під впливом Китаю і опиниться у ще більшому застої, ніж до війни.»

    Таким чином, Чорне море має нове значення з точки зору регіональної безпеки, яке швидко змінилося після окупації Росією Криму. Яку роль грає Румунія у забезпеченні стабільності в цьому регіоні разом із НАТО та своїм стратегічним партнером Сполученими Штатами? Сімона Кожокару: «Визначальну роль, ми відіграємо надзвичайно важливу роль міцного союзника в Чорноморському регіоні. Як відомо минулого року на саміті НАТО у Вільнюсі було ще раз підкреслено важливість Чорного моря для безпеки союзників і прийнято кілька надзвичайно важливих рішень, як наприклад оборонні плани, спрямовані на зміцнення оборони та посилення східного флангу шляхом створення бойових груп, в тому числі в Румунії, що призвело до збільшення можливостей стримування. Ми обговорюємо посилення цього стримування та обороноздатності, тому що ми повинні продемонструвати, що у нас є необхідні можливості, що у нас є необхідна воля протистояти будь-яким ризикам і загрозам у Чорному морі.»

    Полковник Йон Петреску підкреслив, що наразі Україна є передовою обороною Румунії та Європи в акваторії Чорного моря. «Стосовно громадського занепокоєння щодо позиції Вищої ради національної оборони в питанні передати або ні Україні ЗРК «Patriot», ми мусимо сказати правду. Якщо ми хочемо уникнути війни безпосередньо на наших кордонах, то мусимо допомагати ЗСУ чинити опір на східному фронті, як для звільнення окупованих путінськими військами територій, так і для оборони центральної частини України, яка сильно притиснута військами росіян у харківському напрямку. І російській громадській думці, зокрема, й європейській громадській думці загалом, не говорять правди: так, російські війська наступали, так, вони зайняли деякі села, але ці села-привиди – це не що інше, як розбомблені, зруйновані будівлі, без жителів, з трупами полеглих у боях російських й українських солдатів. Отже, просування Росії не означає досягнення великих економічних цілей чи надзвичайно багатих земель, я маю на увазі видимі багатства. Ці наративи про завоювання територій  просували на тлі снарядного голоду ЗСУ. Побачимо, яким буде це літо, яке, на мій погляд не повторить історію нового ряду вигідних РФ подій, з тієї простої причини, що Україна зрозуміла на рівні простого громадянина, що вона не самотня.»

    Увесь цей час Румунія є однією з небагатьох країн у світі, яка мала і продовжує мати збалансовану позицію, і на рівні державного управління, урядів були румунські діячі, які наполягають на необхідності підтримки України стільки, скільки це буде потрібно.

  • 8-й щорічний Безпековий форум Чорноморського регіону та Балкан

    8-й щорічний Безпековий форум Чорноморського регіону та Балкан

    23-24 травня у Бухаресті відбувся 8-й щорічний Безпековий форум Чорноморського регіону та Балкан. Захід був організований румунським аналітичним центром «Нова стратегія» (New Strategy Center) у партнерстві з міністерствами оборони та закордонних справ. Форум є важливою платформою для поглибленого аналізу найбільш актуальних і складних тем, пов’язаних з міжнародними відносинами, безпековими дослідженнями та оборонними питаннями. Організатори об’єднали експертів, аналітиків та високопоставлених державних діячів з різних країн світу, загалом понад 160 спікерів та учасників у понад 40 панельних дискусіях.

    Це були два дні інтенсивних дебатів та аналізу нагальних питань регіональної та міжнародної безпеки, з особливим наголосом на наслідках війни в Україні на стабільність у Чорноморському регіоні. Присутність політичних лідерів, посадовців, аналітиків, науковців, експертів, представників громадянського суспільства та неурядових організацій свідчить про високу репутацію Форуму, на якому обговорювалися ключові питання для регіону та за його межами, – зазначають організатори.

    Відкриваючи роботу Форуму президент Центру «Нова стратегія» Йонел Ніцу подякував усім за участь у дискусіях та наголосив на їх важливості в умовах повномасштабної війни росії проти України. «Цьогорічна конференція сфокусована на війні проти України у багатьох її аспектах. Ми не цураємося говорити про втому від війни, а також про рішучість Заходу протистояти незаконній брутальній агресії російської федерації проти України.  Ми прагнемо відверто говорити про присутність США в цьому регіоні, про трансатлантичні відносини, запросили гостей з США, говорити про роль Чорного моря, яке залишається одним з найбільш вразливих місць на східному фланзі НАТО. Реальність, в якій ми живемо, дуже складна, сповнена загроз, але також і можливостей, тому ми маємо говорити й про відбудову України та про розвиток цивільних і військових технологій, їх використання у війні, зусилля з відбудови та нашої відданості спільним європейським та євроатлантичним цінностям.»

    Прем'єр-міністр Румунії Марчел Чолаку
    Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку

    Румунія продовжить всіляко підтримувати Україну, – заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку у своєму зверненні до учасників Форуму. Прем’єр-міністр підкреслив, що наша країна стала одним з головних постачальників енергоносіїв, а також згадав про інвестиції, спрямовані на те, щоб Румунія стала головним логістичним хабом для української продукції. «На жаль, більш ніж через два роки від початку жахливої російської агресії, щодня повторюються ті ж драматичні події, які я бачив на власні очі у Бучі та Ірпіні, зруйновані міста, мертві люди, хвилі українських біженців, які обирають шлях вигнання, а населення, що залишилося вдома, живе на вістрі ножа. Перед обличчям цих трагедій Румунія має лише одну можливість – продовжувати всіма силами підтримувати Україну. Ми залишаємося гостинним домом для багатьох українців, особливо для матерів з дітьми, і продовжуємо підтримувати нашого сусіда, як у військовому, так і в економічному планах. Румунія вже стала одним з основних постачальників енергії після того, як російські атаки пошкодили українські електростанції. Ми готові експортувати в Україну необхідну щоденну кількість енергії, як ми це зробили й для Республіки Молдова. Таким чином ми зірвемо цинічний план росії. Водночас ми інвестуємо багато мільярдів євро в те, щоб Румунія стала головним логістичним хабом для українських товарів. Ці гроші означають побудову автомобільних трас та модернізацію залізниць. Крім того, ми проводимо масштабні роботи вартістю понад півтора мільярда євро в порту Констанца, оскільки саме експорт українського зерна через Констанцу у весь світ зруйнував ще один одіозний план росії викликати світову продовольчу кризу.»

    Глава румунського уряду Марчел Чолаку наголосив, що Чорноморський регіон має стати зоною стабільності і процвітання. «За допомогою наших союзників у НАТО та Європейському Союзі ми намагаємося перетворити Чорне море із зони бойових дій на регіон безпеки та економічного процвітання. Ми вже домовилися з Туреччиною і Болгарією про проведення спільних заходів з розмінування Чорного моря. Ми хочемо забезпечити всі умови для того, щоб Чорне море стало економічним мостом, що з’єднує Європу, Азію і Середній Схід, та перетворилося на стратегічний енергетичний регіон, де видобуток газу на глибоководному шельфі сприятиме економічному розвитку в країнах, що розвиваються. Нарешті, я пропоную з упевненістю дивитися в майбутнє, майбутнє, в якому ми братимемо участь у відбудові України. Румунія прагне бути одним з найважливіших гравців у цьому процесі. У нас є люди, ресурси і рішучість допомогти Україні у відбудові. Ми розраховуємо на підтримку наших союзників і партнерів, які допоможуть нам досягти цієї перспективи.»

    Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль

    Перемога України над російською федерацією стане перемогою демократії, наголосив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у своєму відео-зверненні до учасників Безпекового форуму Чорноморського регіону та Балкан. «Важливо не дати росіянам руйнувати все більше і більше. Тому для України сучасні системи протиповітряної оборони є головним пріоритетом. Нам потрібно більше систем Patriot і сподіваємося, що Румунія також зможе зробити свій внесок. Ці системи зараз буквально рятують цивільне населення і допомагають підтримувати повсякденне життя в Україні. Я хотів би висловити особливу подяку Румунії та румунському народу, особливо за допомогу у зміцненні нашої обороноздатності та за транзит української продукції через румунську територію  для забезпечення глобальної продовольчої безпеки. Ми високо цінуємо запевнення, що Румунія буде поруч з Україною стільки, скільки буде потрібно до повної перемоги.»

    Вступ Р.Молдова та України до ЄС перетворить Чорноморський регіон на зону економічного процвітання та безпеки, а Румунія підтримує ці дві країни на їхньому європейському шляху, – заявив, своєю чергою спікер Сенату Румунії Ніколає Чуке на 8-му Форумі безпеки Чорноморського регіону  і Балкан. «Усім зрозуміло, що Чорне море наразі є регіоном великого інтересу, який характеризується безліччю викликів – від політичної нестабільності до зловмисної діяльності росії, від енергетичної залежності до економічних показників, які, однак, є значно нижчими за реальний потенціал. Більше того, в Чорноморському регіоні Україна зараз бореться за демократію і свободу, за захист світу, заснованого на правилах і за безпеку всіх нас. Вступ України і Республіки Молдова до Європейського Союзу є частиною більш широкого процесу перетворення Чорноморського регіону на зону військової безпеки і економічного процвітання. Румунія відкрито підтримує Республіку Молдова й Україну в їхніх європейських устремліннях.»

    Республіка Молдова та Україна потребують нашої підтримки, щоб ефективно протистояти впливу росії, а їхня інтеграція до єдиного європейського ринку має бути прискорена, – зазначив голова верхньої палати румунського парламенту Ніколає Чуке. «Необхідно зосередити увагу на низці чітких напрямків дій на підтримку інтеграції Молдови та України. Україна повинна не лише захищати себе, але й перемогти у війні з росією. Підтримуючи обидві держави у підвищенні стійкості та боротьбі з російською дезінформацією, ми сприяємо збереженню належної швидкості в переговорному процесі. Я знаю, як довго чекають вони цього моменту і це має статися вчасно, коли ми всі вже погодили і всі ми чекаємо на це рішення. Румуни, своїми зусиллями підтримують як своїх українських сусідів, так і своїх братів по той бік Пруту, на їхньому шляху до Європейського Союзу, де ми всі маємо об’єднатися у просторі безпеки та процвітання.»

    Спікер Сенату Румунії Ніколає Чуке

    Усі члени НАТО повинні намагатися краще підготувати Україну до оборони і надати ті можливості, які вони мають у своєму розпорядженні, – вважає колишній командувач силами Північноатлантичного альянсу в Європі Філіп Брідлав, який додав, що лише Румунія може приймати рішення про надання Україні ЗРК Patriot. «Я не хотів би давати індивідуальну відповідь щодо кожної окремої країни, тому що, якщо ви пам’ятаєте, стаття 3 Північноатлантичного договору говорить, що ви повинні готуватися до власної оборони, а потім розбудовувати потенціал для допомоги союзникам. Отже, Румунія повинна краще думати про себе. Але потім, якщо вона зможе і якщо військові вирішать, то, можливо, було б доречно розглянути питання про передачу такої системи.»

    Західні держави повинні об’єднатися для надання фінансової, економічної та військової підтримки Україні, щоби не дозволити російській федерації виграти цю війну, застеріг відомий американський економіст Нуріель Рубіні. «Якщо Сполучені Штати і Європейський Союз не в змозі підтримати країну, котра знаходиться в їхній геополітичній або географічній сфері впливу, то що станеться з Тайванем? Китай скаже, що якщо європейці не можуть захистити когось на власному континенті, то вони можуть захопити Тайвань і ніхто й пальцем не поворухне.»

    Цьогорічний форум був присвячений передусім наслідкам війни росії проти України. Були обговорені масштаби та інтенсивність російських військових дій в поєднанні з наслідками енергетичної та економічної криз, а також невизначеність щодо подальшого потоку західної військової та економічної допомоги Україні. З наближенням виборів у кількох країнах ЄС і США життєво важливими є трансатлантичні відносини, що стикаються зі значними викликами. В останній частині другого дня дискусії були зосереджені на численних викликах безпеці, міграції та необхідності посилення міжнародного співробітництва, підкреслюючи стратегічну важливість Чорного моря.

    На полях Безпекового форуму Чорноморського регіону та Балкан New Strategy Center підписав Меморандум про взаєморозуміння з українським Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій – міжнародно-визнаним українським незалежним аналітичним центром, який спеціалізується на економічному аналізі та розробці рекомендацій, розвитку громадянського суспільства в Україні. Ця ініціатива є частиною зусиль Центру «Нова стратегія», спрямованих на просування стратегічної ролі Чорного моря у кількох сферах, таких як продовольча безпека, зв’язок, свобода судноплавства та енергетична безпека. Документ підписали директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський та генеральний директор Центру «Нова стратегія» Джордже Скутару, який в інтерв’ю нашій радіостанції розповів про основні орієнтири дебатів.

    Джордже Скутару: «Ми хочемо привернути увагу на те, що незалежно від розвитку подій на українському фронті, Чорне море залишатиметься зоною суперечок. Багато говорять про можливе замороження конфлікту, особливо в 2025 році, в разі перемоги президента Дональда Трампа і ми хочемо показати людям, які мають необхідну експертизу в західних канцеляріях, особливо в країнах НАТО, у Вашингтоні, що вони повинні звернути увагу на Чорне море, тому що Чорне море залишиться спірною зоною. Чорне море – це енергетична платформа, це зв’язок між Центральною Азією та Європою, між Балтійським і Середземним морями, і Румунія відіграє в цьому важливу роль. По суті, ми просуваємо не лише інтереси безпеки Румунії – це наша головна мета – але й стратегічне значення Чорного моря в цьому складному контексті безпеки, породженому російською агресією проти України.»

    Генеральний директор Центру «Нова стратегія» Джордже Скутару

    Джордже Скутару наголосив на необхідності допомагати Україні виграти війну проти РФ. «Румунія та Європа переживають дуже напружений рік виборів. Ми повинні бути обережними щодо всіляких дестабілізуючих дій, дезінформації, що надходить з російської федерації і мають на меті негативно вплинути на підтримку України з боку всіх країн ЄС і НАТО, але в той же час створити й внутрішні проблеми. Підрив згуртованості всередині НАТО й Європейського Союзу є однією з головних цілей російської федерації. Ми повинні продовжувати політику підтримки України, тому що Румунія, як ви знаєте, не має іншого варіанту. Інший варіант – це мати росіян на кордоні, в гирлі Дунаю, або, що ще гірше, на Пруті. І тоді, наша мета: щоб між нами і російською федерацією залишалася незалежна, демократична Україна, здатна чинити опір і підтримувати себе як незалежна держава.»

    (Фото: www.facebook.com/newstrategycenternsc)

  • Patriot для України та підготовка до Саміту НАТО у Вашингтоні

    Patriot для України та підготовка до Саміту НАТО у Вашингтоні

    Влада Румунії прийняла рішення передати Збройним силам України одну з двох своїх новітніх систем протиповітряної оборони Patriot. Про це у четвер, 20 червня, повідомила Адміністрація Президента Румунії. Відповідне рішення було прийняте на засіданні Вищої ради національної оборони Румунії.

    У прес-релізі АПР зазначається, що «порядок денний засідання також включав аналіз стану та перспектив розвитку конфлікту в Україні та його наслідків для Румунії. У цьому контексті було відзначено подальше погіршення безпекової ситуації у східному сусідстві нашої країни внаслідок активізації військових дій Росії, підкреслено ширші наслідки та ризики, які ці дії створюють для регіону, зокрема, для Республіки Молдова, а також для європейської та євроатлантичної безпеки.»

    «Румунія підтримує Україну від початку конфлікту, розуміючи драматичність ситуації, особливо з точки зору забезпечення необхідних оборонних систем для протидії агресії, розв’язаній Російською Федерацією, яка вражає міські райони та критично важливу інфраструктуру сусідньої країни», – також йдеться у заяві.

    «Міністерство національної оборони представило Вищій раді національної оборони детальний аналіз оперативного стану чотирьох систем Patriot, прогресу програми оснащення іншими трьома системами, їхнього оперативного значення на національному рівні та на рівні союзників, а також впливу можливої передачі однієї системи.

    Зважаючи на значне погіршення безпекової ситуації в Україні внаслідок постійних і масованих атак Росії на цивільне населення і цивільну інфраструктуру, особливо енергетичну, а також на регіональні наслідки цієї ситуації, в тому числі для безпеки Румунії, у тісній координації з країнами Альянсу, члени Ради вирішили передати Україні систему Patriot», – йдеться в офіційній заяві АПР.

    У документі також зазначено, що «ця передача здійснюється з умовою, що наша країна продовжить переговори з членами Альянсу, особливо з нашим американським стратегічним партнером, з метою отримання схожої чи аналогічної системи, яка відповідає потребам забезпечення безпеки національного повітряного простору, модернізації румунської армії і забезпечення оперативної сумісності з системою НАТО, при цьому необхідно також визначити тимчасове рішення для покриття оперативної вразливості, що виникла в результаті цього. Рішення ґрунтується на ретельній технічній оцінці румунської влади і було вжито всіх заходів для усунення ризику створення можливих вразливостей для Румунії. Водночас будуть продовжені дискусії із союзниками з метою подальшого посилення протиповітряної оборони нашої країни.»

    «Позиція Румунії є і буде однозначною у своїй багатовимірній підтримці України разом з міжнародним співтовариством в її законному праві на самооборону перед обличчям незаконної і неспровокованої агресії з боку Росії», – також наголошується у заяві Адміністрації Президента Румунії.

    Напередодні у ЗМІ була поширена інформація про  те, що нібито Міноборони Румунії не підтримує відправку Patriot до України, але урешті-решт ця інформація не підтвердилася. Коментуючи цю ситуацію румунський військовий аналітики Штефан Попеску наголосив, що ніде в світі військові не згоді віддавати військову техніку, не погоджуються віддавати жодні системи. Він нагадав, що навіть французи були проти передачі самохідних артустановок Caesar, додавши, що остаточне рішення приймається на політичному рівні.  «Рішення є політичним. Відповідь на питання, чому було прийнято саме це політичне рішення, можна знайти відповідаючи на інше питання: що стоїть на кону для Румунії в Україні? На карту в Україні поставлена, звичайно, безпека Румунії, тобто бажання Румунії, зацікавленість Румунії в тому, щоб Україна могла тримати росіян подалі від наших сухопутних кордонів, тому що сухопутний кордон з Росією не відповідає нашим інтересам, це створило б нам ще більше проблем. Але що ще поставлено на карту в Україні? І ось ключ до відповіді на це запитання. Це роль союзника під назвою Румунія, союзника Сполучених Штатів Америки. Чому Румунія пішла до Афганістану в минулому? Щоб боротися з ісламським тероризмом в Афганістані? Зовсім ні. Це був наш, румунський, вхідний квиток до Організації Північноатлантичного договору, зміцнення стратегічного партнерства зі Сполученими Штатами Америки. Те саме й зараз, передача нашої системи Patriot Україні є внеском у посилення стратегічного партнерства Румунії зі Сполученими Штатами Америки в мінливий період. Тому що, зауважте, Сполучені Штати Америки не збираються залишатися тут на місці. І тому Румунія має фундаментальний інтерес у тому, щоб Сполучені Штати зберігали інтерес тут, у Південно-Східній Європі, в цьому регіоні, який називається, скажімо так, Південно-Східна Європа, що включає Грецію, Болгарію і Румунію.»

    Щойно після оголошення рішення ВРНО Румунії про передачу новітнього ЗРК Patriot Україні, Володимир Зеленський подякував офіційному Бухаресту. «Цей надважливий внесок посилить наш повітряний щит і допоможе нам краще захистити наших людей та критично важливу інфраструктуру від російського повітряного терору. Ціную рішуче лідерство Румунії та принципову підтримку України. Важливо, що цей крок зміцнює безпеку не лише України, а й усього нашого регіону та Європи. Поклавши край російському терору зараз, Україна запобігає потенційній агресії проти Молдови, Румунії, країн Балтії та всіх наших сусідів», – йдеться у дописі Володимира Зеленського в мережі Х. Згодом від подякував Румунії і в своєму вечірньому відеозверненні. «Дякую Румунії за рішення передати «Patriot» Україні. Це справді сильний крок. І як наслідок – буде більше безпеки в усьому нашому регіоні, для всіх наших сусідів. Для Молдови, для країн Балтії, для Румунії також. Ми зараз здатні перемогти імперські амбіції Росії, і це поверне спокій та впевненість усій нашій Європі.»

    Того ж дня глава румунської держави повідомив про зняття своєї кандидатури на посаду генерального секретаря НАТО. Відтак єдиним кандидатом залишився прем’єр Нідерландів Марк Рютте. У цьому контексті ми запитали аналітика Штефана Попеску, що означає це для Румунії, України і для Чорноморського регіону загалом. «Для Румунії це дуже багато значить, адже Марк Рютте схвалив співпрацю з Румунією щодо Міжнародного центру підготовки пілотів F-16. Уряд Нідерландів, на чолі з Марком Рютте привіз майже ескадрилью F-16 до Фетешть, де проходять підготовку не тільки українські пілоти, але й румунські. І це дуже важливо, тому що це дозволяє не витрачати ресурси нашої авіації F-16, яка все ще невелика і потребує модернізації. Так само прем’єр-міністр Марк Рютте відвідав нещодавно Республіку Молдова, отже, Нідерланди також цікавляться Східною Європою.»

     Ювілейний саміт Північноатлантичного альянсу, який проходитиме у Вашингтоні 9-11 липня, сфокусується на об’єднанні зусиль союзників навколо зміцнення успіху України в довгостроковій перспективі. Про це нещодавно заявив державний секретар США Ентоні Блінкен під час спільної з генеральним секретарем НАТО пресконференції у Вашингтоні. На думку Тудора Куртіфана, шеф-редактора публікації «Defense Romаnia», цей саміт стане початком значних змін у підході НАТО до нових безпекових реалій у світі. «Я думаю, що це буде саміт, який визнає реальність великої війни в Європі. Ми стоїмо перед найбільшою кризою безпеки з часів Другої світової війни і саме з цієї точки зору я не думаю, що це буде саміт святкування 75-річчя Північноатлантичного альянсу. Отже, ми стикаємося з великою війною, дедалі агресивнішою Російською Федерацією, Російською Федерацією, яка є не лише загрозою для Північноатлантичного альянсу, але й дестабілізуючим фактором у міжнародному праві, який, у разі перемоги в Україні, на мою думку, буде рівнозначний застосуванню закону джунглів у міжнародному праві також і в інших регіонах. Отже, те, що відбувається в Україні, виходить за межі України, і я думаю, що саміт у Вашингтоні буде присвячений реакції НАТО на це. Гадаю, що після Вільнюського саміту це також буде конкретним вираженням того, як можна краще імплементувати три оборонні плани. Я маю на увазі три регіональні плани: північний для Атлантики і арктично-європейського регіону, центральний, який охоплює Балтійський регіон і Центральну Європу, і південний, де Румунія відіграє ключову роль і який охоплює не лише Чорне, але і Середземне море. Я думаю, що ці плани будуть посилені.»

    У нинішньому безпековому контексті зростає й роль Румунії в регіоні, – каже шеф-редактор публікації «Defense Romаnia» Тудор Куртіфан. «Я вважаю, що Румунія має великий потенціал для поширення свого впливу тут, у стратегічному регіоні, а її рішення, яке є похвальним і сміливим рішенням, щодо передачі системи Patriot Україні, безумовно, привітають усі союзники НАТО. Я вітаю його і вважаю, що це правильне рішення. І тут я хочу сказати усім слухачам, що Румунія не залишається незахищеною, оборона Румунії не стане вразливою в контексті постачання цієї системи. ЗСР можуть виконувати своє фундаментальне завдання захищати цілісність і суверенітет нашої країни. А Україна продовжує боротися, Україна сьогодні діє, і це не кліше, як щит і для Європи, я маю на увазі Європейський Союз і НАТО, і для Республіки Молдова. Тож це сміливе рішення, яке слід вітати. Зараз для нас важливо прискорити підписання субконтракту на наступні три системи Patriot. І тут я хотів би також зазначити, що навіть якщо лише два комплекси заступили на бойове чергування, це не означає, що наступні два, які Румунія отримала і які вже введені в експлуатацію, не функціонують. Я повторюю, нехай краще українці користуються цією системою, ніж ми.»

    Водночас, як заявив глава Держдепу США Ентоні Блінкен «саміт буде зосереджений на зміцненні довгострокового успіху України, який вона розвивала з першого дня». У цьому контексті полковник у відставці Габріель Тома – колишній начальник штабу Багатонаціонального командування НАТО у Південно-Східному регіоні сказав, що Україна заслуговує на членство в НАТО, навіть якщо найімовірніше вона не отримає запрошення зараз, принаймні тому, що в нинішньому контексті це означало б тому що це означало б втягнення Альянсу в дуже великий конфлікт, в третю світову війну. «Україна вже є частиною історії вільного світу. Ми є сучасниками надзвичайних подій. Східна Європа дійсно ніколи більше не буде виглядати так, як раніше. І я також хочу сказати вам, що з сильною і процвітаючою Україною, яку ми хочемо інтегрувати в НАТО, допомогти членом цього обраного євроатлантичного клубу, питання безпеки Румунії буде гарантованим щонайменше на одне покоління, коли це станеться.»  

     Наразі Північноатлантичний альянс робить все, щоб підтримати Україну і допомогти їй перемогти у цій жахливій війні.

  • Підтримка дітей біженців з України

    Підтримка дітей біженців з України

    Більш ніж через два роки від російського вторгнення в Україну і перших хвиль українських біженців, які застали Румунію непідготовленою, але надзвичайно готовою допомогти, вже були створені інструменти для довгострокової інтеграції цих людей. Неурядова організація «Врятуймо дітей» зробила свій внесок у ці зусилля з самого початку і дослідила, в чому полягають основні проблеми біженців. За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, з початку кризи і до сьогодні до Румунії в’їхало близько 5 мільйонів 245 тисяч громадян України, а «Врятуймо дітей» підтримала близько 354.700 осіб, у тому числі майже 180 тисяч дітей. Фактично, майже половина біженців – це діти, які приїхали сюди переважно з матерями та бабусями, основними проблемами яких є відсутність стабільного доходу від роботи та мовний бар’єр.

    Тому потреба в довгостроковій інтеграції цих сімей зараз стала пріоритетом у порівнянні з початковим періодом війни, – каже Леонард Андреєску, керівник проєкту «Врятуймо дітей». «У лютому ми запустили анкету, яку заповнили громадяни України, що перебувають під нашою опікою, і яка виявила певні потреби. Потреба у фінансовій допомозі з’являється досить часто, щонайменше у 23% опитаних, далі йде підтримка у доступі до медичних послуг та курсів румунської мови. Було створено досить багато можливостей у неурядовому секторі. На жаль, органи влади все ще недостатньо враховують потребу в курсах румунської мови та позашкільних послугах для дітей. Зазвичай, про це просять матері-одиначки, які не мають з ким залишити дітей, щоб піти на роботу. Якщо ми подивимося на статистику і на те, що випливає з цього соціологічного дослідження, яке ми розробили, то побачимо, що відсотки певним чином співвідносяться: потреба в групі продовженого дня для дітей з’являється у 13% респондентів, а підтримка в пошуку роботи – у 12% з них. Отже, приблизно такий самий відсоток шукачів роботи також потребують групи продовженого дня для своїх дітей, тому що вони не мають можливості залишити своїх дітей у безпечному місці. Їм немає з ким їх залишити, а потім вони не можуть знайти роботу.»

    Щоб допомогти їм, організація «Врятуймо дітей» у партнерстві з мерією 6-го сектора Бухареста нещодавно відкрили денний центр для дітей українських біженців. Тут вони можуть безпечно проводити час після школи, поки їхні матері не заберуть їх додому. Леонард Андреєску розповідає подробиці. «Ми пропонуємо підтримку не лише через цей центр. Ми також надаємо підтримку дітям переддошкільного та дошкільного віку, оплачуючи, за необхідності, ясла та дитячі садки. Ми навіть надаємо транспорт для дітей, щоб батьки могли відвозити їх вранці до школи або до нашого центру, залежно від шкільного розкладу дітей, а ввечері забирати.»

    Денний центр у 6-му секторі столиці – не єдиний такого роду в Румунії, яким опікується організація «Врятуймо дітей». Є й інші в Бухаресті та по всій країні, відкриті у співпраці з місцевою владою, в яких усі послуги надаються безкоштовно. Леонард Андреєску розповідає. «У центрі діти отримують гаряче харчування, підтримку на уроках, адаптовані для іноземців уроки румунської мови, заходи з соціальної згуртованості та досить складну концепцію психологічної підтримки, щоб допомогти дітям подолати певні емоційні проблеми. Ми виявили, що дуже багато з них мають проблеми, деякі з них дуже серйозні, емоційні проблеми, викликані, звичайно, цим відривом від звичайного життя, від місць, які вони знали, від сім’ї, від решти сім’ї, від їхніх батьків. Заходи такого роду дуже допомагають їм подолати відчуття відчуження через те, що вони не знають мови, тенденцію до ізоляції, тому що вони все одно відчувають себе покинутими. Дуже важливим аспектом цього центру є те, що він відкритий не лише для українських дітей. У нас також є румунські діти з неблагополучних сімей, з неповних сімей, які мають такі ж проблеми з пошуком роботи, бо не мають з ким залишити дітей. І тоді вони разом з румунськими дітьми приходять до цього центру. Заняття проводяться разом. Звичайно, ми допомагаємо їм спілкуватися. У нас є культурні посередники, які розмовляють румунською, російською та українською мовами, вчителі, які також знають українську та румунську методики викладання, щоб дітям було якомога легше інтегруватися, знайти румунських друзів, які можуть дати їм відчуття нормальності та безпеки, допомогти їм подолати емоційні проблеми, звісно по можливості.»

    На даний момент денний центр не може прийняти більше 40 осіб, на жаль, тому що туди зараховані українські діти, які і так мають труднощі з інтеграцією в румунських школах, пояснює Леонард Андреєску. «Їм надзвичайно важко. Тому 90% з них лише відвідують заняття. Це означає період до року, протягом якого вони можуть відвідувати заняття, але не зобов’язані відвідувати їх щодня, не отримують оцінок, не є занесеними до журналу. Це як буферний період, який допомагає їм звикнути і до програми, і до мови, і до однокласників. Потім, максимум через рік, вони повинні бути зараховані до школи, як і інші учні, і брати участь в освітніх заходах. Дуже мало таких дітей вчаться лише в українських школах онлайн, тобто не навчаються тут, але це винятки.»

     Наразі, після перших хвиль біженців, багато з яких прямували транзитом до інших країн, близько 79 тисяч громадян України проживають у Румунії.

  • Як країни-члени ЄС і НАТО протистоять викликам у Чорному морі

    Як країни-члени ЄС і НАТО протистоять викликам у Чорному морі

    Чорноморський регіон залишається стратегічною лінією розлому на геополітичній карті Європи, з мінливою динамікою конфліктів і суперечностей інтересів безпеки, регіоном, який наразі відзначається підвищеною мілітаризацією та як простір конфронтації. Як країни-члени ЄС і НАТО підходять до викликів, що виникають у Чорному морі, – це питання, на яке спробував відповісти учасники спеціального заходу, що відбувся 21 травня у Румунському дипломатичному інституті.

     

    Про війну та інші виклики в Чорноморському регіоні 

    Мішель Ру, Посол з питань Східного партнерства та Чорного моря у Міністерстві закордонних справ Франції, заявив, що головна мета проста і зрозуміла: Росія не повинна перемогти у війні проти України, тому що якщо це станеться, то під загрозою опиниться безпека Чорноморського регіону, а також європейська безпека. Французький дипломат також представив аналіз та динаміку війни в регіоні. Мішель Ру: «Перше, що я хотів би відзначити, це те, що завдяки мужності та кмітливості українців, а також завдяки швидкій, об’єднаній та масованій реакції Заходу, російський план розгромити Україну за кілька днів або тижнів провалився. Російська армія зуміла прокласти наземний коридор до окупованого Криму, що, ймовірно, було її мінімальною метою, але вона не має повного контролю над територіями, які анексувала на папері. Триває війна на виснаження, в якій Москва, ймовірно, сподівається на втому України та її прихильників. У той же час, що прикметно, не маючи власного флоту або звичайного флоту, Україна зуміла дати відсіч російському флоту і прокласти новий шлях для експорту своєї продукції в західній частині Чорного моря. Другий момент цієї війни, цієї динаміки полягає в тому, що вона зараз переходить від війни за запаси озброєнь до війни за виробництво озброєнь. Росія перетворилася на військову економіку, яка фінансується за рахунок експорту енергоносіїв. Санкції ускладнюють це, але їй частково вдається обходити їх. Водночас ця війна дала історичний поштовх європейській оборонній промисловості.»

    На думку Якуба Пеньковського, аналітика Польського інституту міжнародних відносин, Росія залишається найбільшою загрозою в регіоні. «Яким є польський підхід до того як повинна виглядати безпека Чорноморського регіону? Перш за все зробити все, щоб Росія зазнала поразки. Що це означає? Що Україна зможе повернути свої території, включно з Кримом. Потім Україна, а також Грузія мають приєднатися до Європейського Союзу, звичайно, коли вони будуть готові, а також приєднатися до НАТО, якщо вони цього забажають.»

    Своєю чергою Оана Попеску Замфір, директор Центру GlobalFocus, підкреслила, що Туреччина відіграє важливу роль у регіоні. За її словами, питання розширення ЄС знову в центрі уваги. «Ми помітили зростаючий інтерес до співпраці з Туреччиною. Я побачила це і в Брюсселі, під час нещодавнього візиту до Європейської служби зовнішніх справ. Я помітила, що в тій чи іншій формі там намагаються відновити взаємодію з Туреччиною під егідою розширення. Це все ще дуже складно, але важливість Туреччини як регіонального гравця широко визнається. Питання розширення знову на порядку денному. Україна і Республіка Молдова мають європейську перспективу, про яку вони не могли мріяти ще два роки тому. Грузія також має європейську перспективу, якщо вона рухатиметься у правильному напрямку. Загалом, ідея про те, що Європейському Союзу необхідно зблизитися зі своїми партнерами-однодумцями по сусідству, набагато більше присутня у свідомості політиків, ніж це було раніше. А якщо говорити про Румунію, то сьогодні ми маємо стратегічне партнерство з Україною, сусідом, якого ми вважали в кращому випадку складним до початку війни і з яким у минулому у нас не було позитивного досвіду в розвитку стосунків.»

     

    Візит прем’єр-міністра Румунії до Туреччини

    Політичний, економічний та військовий аспекти безпекової ситуації в Чорноморському регіоні обговорили у вівторок 21 травня президент Туреччини Реджеп Ердоган та прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку під час офіційного візиту останнього до Анкари. Глава румунського уряду  підкреслив дві сфери, що становлять найбільший інтерес для Румунії: тісніша співпраця в оборонній промисловості і можливості в енергетичному секторі, в зв’язку з чим було вирішено створити спільну румунсько-турецьку робочу групу для оцінки можливостей у сферах зв’язку, відновлюваних джерел енергії та ядерної енергетики.

    Марчел Чолаку підкреслив, що Румунія і Туреччина продовжать працювати разом над наданням допомоги Україні та братимуть участь у повоєній відбудові. «Дуже важливо, щоб наші країни діяли разом для забезпечення безпеки в Чорному морі і захисту наших інвестицій. У зв’язку з цим я хотів би привітати той факт, що незабаром розпочнеться місія з розмінування в Чорному морі, яку проводитимуть разом військово-морські сили Румунії, Туреччини і Болгарії. Це перший випадок, коли чорноморські країни-союзники прийняли рішення про спільне вирішення серйозної проблеми безпеки і судноплавства. Насправді, внесок Туреччини в регіональну безпеку був надзвичайно важливим і тут я хотів би привітати президента Ердогана за лідерство і бачення, які він продемонстрував. Значні зусилля Туреччини зробили можливим укладення угоди угода про безпечний експорт українського зерна Чорним морем, зусилля, які згодом перейняла Румунія. Я б хотів, щоб Румунія і Туреччина продовжили працювати разом, як в плані допомоги Україні, так і в тому, що припускатиме участь у в її повоєнній відбудові.»

    Своєю чергою Реджеп Тайїп Ердоган привітав важливу роль Румунії щодо експорту зерна та сільськогосподарської продукції з України. «На початку війни Туреччина зробила значний внесок у припинення конфліктів, забезпечення глобальної продовольчої безпеки та безпеки судноплавства на Чорному морі. Я впевнений, що наш союзник Румунія зробить необхідний внесок у міжнародні зусилля з цього питання. У той же час ми обговорили війну в Україні, яка триває вже третій рік. З початку цієї війни Туреччина зробила значний внесок у забезпечення глобальної продовольчої безпеки та безпеки судноплавства в Чорному морі і продовжує це робити», – зазначив глава турецької держави.

     

    Співпраця союзників в акваторії Чорного моря

    З іншого боку, міністр оборони Ангел Тилвер заявив у вівторок, що морське судноплавство найбільше страждає від збою GPS-сигналу в Чорноморському регіоні викликаного діями Росії, висловивши стурбованість Румунії цією проблемою. Ця заява прозвучала після того, як центральні ЗМІ повідомили про доповідь Євроатлантичного центру стійкості про те, що Росія веде радіоелектронну війну, яка відчувається, в тому числі, на сході Румунії. Міністра запитали, як на Румунію впливає таке глушіння і які заходи будуть вжиті.

    «Очевидно, що такі дії привертають увагу тих, хто зобов’язаний і може відслідковувати такі інциденти. Очевидно, що найбільше страждає морське судноплавство і саме тому сьогодні в дискусіях, які я мав з паном Гюлером, міністром оборони Туреччини, компонент безпеки судноплавства на Чорному морі також був одним з головних на порядку денному. У зв’язку з цим хочу сказати, що ми з нетерпінням чекаємо і, можливо, вже в липні почне діяти Ініціатива з розмінування Чорного моря, адже дискусії щодо цього проекту більш ніж просунуті. Ми знаходимося на рівні технічних деталей. І також сьогодні, після пропозиції, яку ми отримали від Туреччини деякий час тому, ми повідомили, що другий мисливець за мінами, який увійде до складу румунської армії, зупиниться на певний час для підготовки і інтеграції в цей формат, я маю на увазі MCM. Тож очевидно, що ми стурбовані, ми стежимо за цим, але так Росія поводиться в регіоні і не лише зараз, але протягом вже досить тривалого часу», – сказав Ангел Тилвер на прес-конференції в Анкарі.

     

    Телефонна розмова президентів Румунії та України

    Посилення співпраці та безпеки в Чорноморському регіоні 21 травня обговорили і Клаус Йоганніс та Володимир Зеленський.  Про це румунський та український президенти повідомили у соцмережі Х. У той час як президент Румунії заявив, що переговори були зосереджені на «подальшій підтримці України», глава української держави повідомив, що вони обговорили «новий пакет військової допомоги, який готується», без інших подробиць. «Я щойно провів ґрунтовну телефонну розмову з Президентом Зеленським, зосередившись на нашій подальшій підтримці України, пріоритетах майбутнього саміту НАТО та посиленні спільної безпеки у Чорному морі», – написав Клаус Йоганніс. Крім того, він підтвердив підтримку Румунії українській Формулі миру. «Також висловив нашу відданість українській Формулі миру», – зазначив глава румунської держави.

    «Провів розмову з Клаусом Йоганнісом і подякував Румунії за підтримку, зокрема за новий пакет військової допомоги, який готується», – йдеться у повідомленні Володимира Зеленського, розміщеному на X. «Поінформував Президента Йоганніса про поточну ситуацію на полі бою та ключові оборонні потреби України, особливо в ППО різних типів. Також домовилися прискорити нашу спільну роботу над двосторонньою угодою у сфері безпеки», – зазначив Володимир Зеленський. «Я вдячний Президенту Йоганнісу за те, що він підтвердив свою участь у Саміті миру, а також за готовність докласти зусиль для заохочення участі інших країн», – написав також Президент України.

  • ЗРК Patriot для України – дискусії на високому рівні

    ЗРК Patriot для України – дискусії на високому рівні

    Президент Румунії Клаус Йоганніс 7 травня, після зустрічі у Вашингтоні з президентом США Джо Байденом заявив, що ситуація в Україні була однією з центральних тем двосторонніх дискусій, наголосивши, що Румунія продовжуватиме підтримувати Україну стільки часу, скільки буде необхідно. «Я також сказав це президенту Байдену. Нашим спільним пріоритетом, як Європейського Союзу, так і Сполучених Штатів, є не дозволити Росії виграти цю війну проти України», – сказав Клаус Йоганніс. На прес-конференції за підсумками зустрічі з Джо Байденом глава румунської держави дав зрозуміти, що Румунія готова розглянути можливість передати один ЗРК Patriot Україні.

     

    Клаус Йоганніс:  «Очевидно, що Україні потрібні системи протиповітряної оборони. Протягом останніх кількох тижнів була досить інтенсивна дискусія про те, хто може запропонувати Україні системи Patriot. Румунія має такі системи і тоді, звичайно, запитали й нас. Президент Байден також порушував це питання й я відповів, що ми відкриті до його обговорення. Це означає, що я маю обговорити це вдома, у Вищій раді національної оборони, аби побачити, як діяти, що ми можемо запропонувати та, очевидно, що ми можемо отримати натомість, тому що, на мою думку, неприйнятно для Румунії залишатися без протиповітряної оборони. Я думаю, що ми знайдемо рішення. Мова йде про одну систему Patriot.»

     

    На тлі посилення ударів росії по критичній інфраструктурі України в останні місяці українська влада знову наголошує, що має гостру потребу в додаткових системах ППО та ПРО. Президент Володимир Зеленський заявив, що для оборони Україні потрібно щонайменше ще сім Patriot чи подібних систем. «Це мінімальна кількість, вони можуть урятувати багато життів і реально змінити ситуацію», – зазначив він. Міністр у справах збройних сил при міністерстві оборони Великої Британії Лео Докерті заявив у Бухаресті, що 2024 рік є дуже важливим з точки зору війни в Україні і «критично важливим» для допомоги українцям зміцнити свої позиції


     

    У цьому контексті постає запитання: в якому ключі слід сприймати результати переговорів Клауса Йоганніса і Джо Байдена в Білому домі? Чи повинна Румунія надати Україні ЗРК Patriot? На ці запитання у розмові з Румунським радіо спробував відповісти румунський експерт з питань безпеки Клаудіу Деджерату. «Якщо враховувати рівень інтеграції колективної оборони на рівні Альянсу, з військової точки зору Румунія могла б розглянути можливість надати, як сказав президент Йоганніс, одну систему. Але тут є два аспекти: політичний, пов’язаний з підтримкою або політичною позицією на рівні уряду і політичної більшості, і, звичайно, інший аспект, пов’язаний з часом, тому що Україні ці сиcтеми потрібні якнайшвидше. Останнім часом можна було почути багато коментарів про те, що ми можемо відмовитися від однієї з трьох систем, які маємо отримати найближчим часом і це може статися десь наприкінці цього року або наступного року. Тож мені здається, що це трохи запізно. Отже, можна припустити, що ми зможемо запропонувати одну з чотирьох систем, які вже є в Румунії, я маю на увазі, що вони вже доставлені до Румунії.»

     

    Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку, коментуючи можливість надання Україні системи протиповітряної оборони Patriot, заявив, що очільник оборонного відомства Ангел Тилвер має застереження щодо цього. Але потім, відповідаючи на запитання журналістів, він уточнив свою заяву, сказавши, що остаточне рішення з цього питання буде прийнято за підсумками засідання Вищої ради національної оборони. «Я мав розмову з президентом Румунії. Ми приймемо рішення у ВРНО. Я переконаний, що після засідання Вищої ради національної оборони ви дізнаєтеся, яке рішення було узгоджено.»

     

    Яким може бути рішення щодо України на засіданні Вищої ради національної оборони? Клаудіу Деджерату: «Ну, перш за все, рішення має бути погоджене на рівні уряду, тому що, окрім військової оцінки, яка має бути проведена на рівні збройних сил Румунії, міністр оборони повинен запропонувати своє рішення уряду, а потім Вища рада національної оборони має дати свій висновок з цього приводу. Звичайно, на міжнародному рівні, якщо ми говоримо про заяву президента Йоганніса, Румунія повинна отримати натомість елемент компенсації. Звичайно, цей елемент компенсації може бути політичним, пов’язаним, наприклад, з Чорноморською стратегією, або з присутністю НАТО в Румунії з метою зміцнення безпеки східного флангу в нашому регіоні, або з військовими гарантіями, іншою системою або, можливо, тимчасовим розгортанням, у разі необхідності, іншої оборонної системи з боку союзників.»

     

    Отже наразі відомо, що президенти Румунії та США обговорили можливість поставки румунського ЗРК Patriot Україні, але невідомо, що США запропонували натомість і чи існує ризик того, що правила можливої домовленості зміняться, якщо Джо Байден не виграє ще один термін у Білому домі. Румунський експерт з питань безпеки Клаудіу Деджерату зазначив. «Сполучені Штати лише попросили Румунію розглянути це питання. Не факт, що Сполучені Штати запропонували щось Румунії в обмін на цю систему Patriot. Досить вірогідно, що інший союзник запропонує щось натомість. Я маю на увазі, що ми повинні розглядати ці зусилля з пошуку ракет для ЗРК Patriot в загальному контексті рішень союзників по Альянсу і Рамштайнської групи. Цілком можливим є укладання угоду між трьома, чотирма союзниками, тобто це питання має ширший характер, але Сполучені Штати і президент Байден скористалися цією можливістю, щоб вирішити, можливо, один з найнагальніших пріоритетів для України.»

     

    На тлі затяжної війни з росією Україна має великі проблеми не лише із засобами протиповітряної оборони і боєприпасами, а й з людською силою, причому важливим моментом залишається якість поповнення. Верховна Рада щойно прийняла законопроєкт, який створює можливість призову на військову службу людей із судимістю, а також ув’язнених, які перебувають у місцях позбавлення волі. Чи зможе Україна воювати з цими людьми? Клаудіу Деджерату відповідає: «Певною мірою, так, але, безумовно, реформа української армії має тривати, в тому числі реформа мобілізаційної системи. Україна має хронічну проблему з резервом, із забезпеченням значних резервних сил. Якщо ми подивимося на російські військові пересування або рішення за останні кілька місяців, то побачимо, що росія завжди мала десятки тисяч солдатів, яких відправляла в певні важливі бойові точки, особливо на Донбасі, отже росії вдалося у 2022 і 2023 роках забезпечити набагато більші резервні сили. Звичайно, вона також має великий демографічний резерв, який їй допомагає, але є дуже велика різниця між тим, як Україна намагалася впоратися з війною, зі значно старшою соціальною чи демографічною категорією громадян, і тим, що зараз відчувається. Після двох років війни зусилля з переосмислення системи мобілізації є дуже складними і важкими, тому що населення, особливо чоловіче населення певного віку, знало, що їх не мобілізують на війну, я говорю про 18-річних, і досі це дуже чутливе політичне питання в Києві, тому що це означає рішення втягнути в руйнівний конфлікт молоде покоління, яке, як правило, повинно робити внесок у постконфліктне майбутнє України. І приймати відповідальність за це дуже важко.»

     

    Тим часом в Європі лунає все більше голосів тих, хто критикує Еммануеля Макрона та ідею відправки військ на підтримку війни проти росії. Чи можна говорити про втомленість багатьох держав від підтримки цієї війни? Клаудіу Деджерату каже, що навіть якщо є люди, які відчувають цю втому, не треба забувати, що поруч з нами вже третій рік триває повномасштабна війна, а її наслідки є непередбачуваними. «Безумовно, це явище, з яким ми стикаємося з початку 2023 року, воно було очікуваним, але водночас це втома на рівні суспільства, на рівні громадської думки. Більш складним є відсутність єдиного стратегічного бачення на європейському рівні, зокрема, і тут, звичайно, така тверда і дещо радикальна позиція щодо всього, що обговорювалося протягом останніх 2 років, позиція президента Франції, є дуже суперечливою. У рік виборів важко давати такі погані новини населенню, кажучи, що ми можемо мати цей дуже несприятливий і небезпечний для Європи контекст і бути втягнутими у військовому плані в такий серйозний конфлікт з російською федерацією. Це важко, але в той же час безсумнівно, ми повинні дивитися за межі виборчого горизонту 2024 року. Ні, росія тут і залишиться тут з такою ж агресивною поведінкою по відношенню до всієї Європи. І тоді немає сенсу намагатися ігнорувати чи уникати цих ризиків, відкладати, знаходити виправдання, щоб не управляти ризиками, які йдуть від Москви, тому що рано чи пізно вся Європа може повторити помилку, зроблену в 1930-х роках.»

     

    У цьому контексті у Румунії вперше від повномасштабного вторгнення росії в Україну відкрито заговорили про військову допомогу, яку Бухарест надає Києву. Зокрема про це в інтерв’ю приватному румунському телеканалу розповів Посол Румунії в Сполучених Штатах Америки Андрей Мурару за кілька годин до того, як президент Румунії Клаус Йоганніс був прийнятий у Білому домі президентом США Джо Байденом. Андрея Мурару прямо запитали, чи обговорюватимуть президенти двох країн питання постачання Україні румунських систем протиповітряної оборони Patriot. У своїй відповіді посол підкреслив, що Румунія надає військову підтримку Україні з першого етапу російського вторгнення і продовжуватиме це робити надалі. Посол Мурару є одним з небагатьох румунських високопосадовців, які визнають, що Румунія надає військову допомогу Україні. Слід нагадати, що військова допомога, яка надається нашою країною, була засекречена і Румунія була однією з небагатьох країн, які це зробили.

     

    Як пише публікація www.defenseromania.ro Румунія надала значну гуманітарну та військову допомогу Україні. Але румунська влада прийняла рішення засекретити обсяги військової допомоги. Нещодавно українська сторона подякувала Бухаресту за 15 пакетів військової допомоги, але Румунія ніколи не розкривала, що це були за пакети. «Ми можемо, однак, інтуїтивно здогадуватися, що йдеться про боєприпаси та військову техніку», – пишуть журналісти www.defenseromania.ro. І на додаток до цієї допомоги, Румунія також тренуватиме українських пілотів F-16 у навчальному центрі на 86-й авіабазі «Борча», першому центрі F-16 в Європі.

     

    «Усе, що ми знаємо про присутність румунського озброєння на українському фронті, ми знаємо з фотографій, зроблених на фронті та проаналізованих Defence Romania», – йдеться у статті на цю тему. Так, серед іншого, українці отримали від Румунії бронетранспортери-амфібії TAB-71, гаубиці, 122-мм пускові установки APRA-40 та велику кількість 152-мм та 122-мм боєприпасів, а також гранатомети. Журналісти припускають, що в Україну також були відправлені гранатомети АГ-7 і АГ-9, великокаліберні кулемети ДШКМ калібру 12,7 мм та багато іншого.

     

    Отже, як можна побачити, це зброя радянського зразка, а система протиповітряної оборони Patriot може стати першою сучасною західною системою, яку Румунія відправить в Україну.

  • Війна проти України після переобрання Путіна

    Війна проти України після переобрання Путіна

    Після нещодавніх так званих виборів у росії Путін залишиться при владі  ще шість років і має всі шанси побити рекорд режиму Сталіна. Швидше за все, у наступний період світ матиме справу з більш агресивним Путіним, який продовжить свою войовничу риторику і може оголосити масштабну мобілізацію. 18 березня він знову з’явився перед російським населенням під час зібрання в центрі Москви на сцені на Красній площі, щоб відсвяткувати десяту річницю незаконної анексії Криму, а також свою перемогу на президентських виборах. Путін почав свою промову з щирих привітань із возз’єднанням Криму і Севастополя з росією. Говорячи про півострів, він сказав, що Крим часто називають «непотоплюваним авіаносцем», додавши, що саме це і навело його на думку сказати про те, що «Крим повернувся в рідну гавань». Згодом очільник Кремля сказав, що Крим – це «стратегічно важлива територія» та «гордість рф». За словами Путіна, жителі окупованих українських територій – і півострова, і Донбасу, нібито давно мріяли про «повернення на батьківщину» і висловили це бажання ще під час «російської весни» 2014 року. При цьому, Путін зазначив, що шлях Донбасу і Новоросії виявився трагічнішим, ніж у Криму.

    Після величезного провалу планів щодо захоплення України узимку 2022 року, Путін вже два роки намагається окупувати весь Донбас. Але людьські втрати та витрати, пов’язані з веденням війни в Україні створюють величезний тиск на російський бюджет, адже третина державних видатків тепер виділяється на війну, що змусило російський уряд вилучити майже 6,5 трильйонів рублів за останні два роки з Фонду національного добробуту. Однак путінський режим не полишає своїх загарбницьких планів. Як повідомив нещодавно міністр оборони росії Сергій Шойгу «до кінця року планується сформувати дві загальновійськові армії і тридцять з’єднань, зокрема чотирнадцять дивізій і шістнадцять бригад».

    За цих умов постає запитання: що буде далі? Москва відправлятиме все більше чоловіків на війну в Україні, шукатиме нові джерела фінансування війни, робитиме нові погрози НАТО та придушуватиме будь-який публічний прояв антивоєнних поглядів в росії? Про це йшлося у програмі Радіо Румунія «Євроатлантика», гостями якої були, колишній член Комітету Європейського парламенту з питань безпеки і оборони Віктор Боштінару та генерал-майор у відставці Дан Греку.

    Говорячи про так-звані вибори в росії Віктор Боштінару наголосив, що Путін забезпечив собі новий термін за сценарієм, розробленим за радянськими підручниками.  «Путіну вдалося створити одіозну комбінацію радянських і царських підручників, адже і терор, і дискреційне здійснення влади так чи інакше виходять за межі, які радянська влада надавала своїм лідерам.  Що чекає на нас попереду? Усе просто: я переконаний, що цей новий термін буде продовженням каденції, яка щойно закінчилася, тому що вторгнення і окупація Криму, а також війна проти України продовжуватимуть мати наслідки як на міжнародному рівні, з точки зору геополітичних відносин між росією та іншими акторами на планеті, так і з точки зору економічної та соціальної ситуації в російській федерації, принаймні в середньостроковій перспективі, якщо ми подивимося на те, як розвивалися події в Україні останнім часом і на подальші тенденції.»

    Говорячи про найбільш імовірне продовження агресивної риторики  російського диктатора щодо України генерал-майор у відставці Дан Греку наголосив на змісті його останніх виступів «Я хотів би привернути увагу до трьох виступів російського президента: у неділю ввечері, одразу після оголошення часткових результатів, у понеділок на Красній площі, а також на засіданні колегії ФСБ, колишнього КДБ, виразником якого він, по суті, є. Тому що у всіх цих трьох виступах він дуже чітко дав зрозуміти, що так звана «спеціальна військова операція», як в рф називають війну проти України, розв’язану в лютому 2022 року, не досягла своїх цілей, але що в його думках і в його бажанні вона продовжуватиметься. І при цьому він вперше за досить тривалий час знову згадав Новоросію.» Дан Греку зазначив, що Путін дійсно дуже мріє про гегемонію, йому це не вдасться, але він цього прагне і, з огляду на це, російський лідер продовжуватиме створювати серйозні проблеми з безпекою у регіоні та в світі загалом.

    Незважаючи на авторитарність путінського режиму, історія свідчить, що жоден авторитарний режим не є вічним, а нещодавній теракт у Підмосков’ї показав серйозні проблеми Кремля, який втрачає довіру населення країни. Чи будуть росіяни і надалі миритися з цими репресіями силовиків і втратами у війні в Україні? Віктор Боштінару: «Якщо за часів Горбачова наслідки війни в Афганістані призвели до виведення радянських військ з Афганістану через неймовірні витрати на війні і невдачі в боях з талібами, то зараз умови початку горбачовської перебудови і політичної відлиги часів «гласності» виглядають як ідеальний світ у порівнянні з путінською дійсністю 2024 року. Нічого не зміниться на краще. Репресії будуть правилом, а не винятком. Не буде місця для інакомислення. Не буде можливості для протестних рухів, лише поодинокі ядра, які будуть знищуватися з легкістю і жорстокістю, властивою російським або радянським силовим структурам.»

    Водночас колишній депутат Європарламенту Віктор Боштінару каже, що західний світ нарешті зрозумів, що у відносинах з росією немає місця ілюзіям, усвідомив цю жахливу реальність, яка називається диктатурою і жорстокістю путінського режиму, що перебуває, мабуть, у біологічному завершенні свого циклу.  «Захід повинен створити усі можливі системи захисту і я радий і вітаю той факт, що в Румунії буде побудована велика база НАТО в Когелнічану, яка стане найбільшою в Європі, тому що єдине, що росія, схоже, поважає сьогодні – це силу. У Заходу більше немає місця для найменших ілюзій щодо росії, з якою можна вести переговори. Але, в той же час, я не належу до табору панікерів, які стверджують, що завтра або на горизонті нас чекає російський наступ на НАТО або низку країн НАТО. Навіть якщо росія здійснить напад на одну країну НАТО, вона воюватиме зі всім НАТО. Це стаття 5, в якій немає місця для інтерпретації. Я переконаний, що й Трамп не піддасться спокусі інтерпретувати цю статтю, якщо повернеться на посаду президента Сполучених Штатів. А, з іншого боку, Європа повинна бути дуже серйозно підготовлена, в тому числі шляхом створення умов для переходу на «воєнні рейки», тому що те, що ми маємо сьогодні, з точки зору промислового потенціалу для підтримки військових зусиль в середньостроковій та довгостроковій перспективах, є далеко недостатнім.»

    В ЄС також розглядають можливість створення посади Комісара ЄС з питань оборони, який контролюватиме промислові аспекти оборонної політики блоку. Крім цього вже до саміту НАТО у Вашингтоні в липні, країни альянсу можуть домовитися про введення системи «військового Шенгену», яка забезпечить швидкий і вільний рух військових конвоїв із заходу на схід, з півночі на південь і навпаки. Цей план включає, також, проєкти з розширення та зміцнення європейської транспортної інфраструктури, включаючи автомобільні та залізничні дороги, мости, тунелі, порти та аеропорти, щоб якомога більше магістралей могли бути використані для доставки важкої та великогабаритної техніки, з тим, щоб  кремлівський диктатор навіть не допустив думки про наступальні дії.

    Але й росія не втрачає часу і постійно вдосконалює свої методи пропаганди, як усередині країни так і за її межами, веде потужну інформаційну війну проти України та проти колективного Заходу, – каже колишній депутат Віктор Боштінару. «Пропаганда фактично стане єдиним продуктом офіційної політики Кремля, тому що, з одного боку, їй доведеться продавати росіянам пропагандистську упаковку, і тому Путін, ймовірно, підніме славну радянську пропаганду на абсолютно новий рівень, адже його пропаганда містить достатньо нацистських елементів. Тож з цього жахливого гібриду, у два етапи, народиться нова реальність, яка в епоху штучного інтелекту, фейкових новин і гібридної війни буде практично єдиною політикою Москви. І в міжнародних відносинах ми побачимо вірулентність російської пропаганди, в тому числі в кампаніях, на кшталт нещодавніх вправ з румунським скарбом, з посиланням на Республіку Молдова, з посиланням на те, скільки, нібито, ми повинні компенсувати Радянському Союзу, забуваючи про Угоду про перемир’я, укладену 1944 року в Москві і про мирні домовленості після Другої світової війни. Тож пропаганда буде єдиним плюсом, який продаватиме Путін, у тому числі для того, щоб тримати під контролем  і купувати ілюзії внутрішньої аудиторії.»

    Отже, чого чекати світу від нового 6-річного президентського терміну Володимира Путіна? Відповідає генерал-майор у відставці Дан Греку. «Я очікую, що він продовжить свої наступальні дії в Україні, намагатиметься дестабілізувати все навколо себе і що не підкоряються йому, в лапках, там, де він не може нав’язати своїх лідерів, як це було колись в Україні, як він це зробив у Придністров’ї, Абхазії та на інших територіях, тому що, зрештою, це справжня мрія нового «царя» в Кремлі. Я не очікую нічого доброго від російської федерації, так само, як і не очікую якоїсь великої агресії проти НАТО, тому що у неї немає таких ресурсів. Але для того, щоб дестабілізувати нас, і коли я кажу дестабілізувати нас, я маю на увазі нас як державу, і я також маю на увазі наших союзників, російська федерація не припинить своїх дій, тому що, на жаль, вона показала себе досить «професійною» в цій сфері.»

  • Румунія, війна в Україні та російський експансіонізм

    Румунія, війна в Україні та російський експансіонізм

    Війна в Україні та експансіоністські амбіції Росії нагадали Європі, що мир не вічний, а політичні зобов’язання не є настільки надійною гарантією, як європейці очікували. Навіть НАТО потрібен час, щоб стати на захист союзника, який зазнав нападу. Але, окрім періоду реакції, Альянсу потрібні вже закуплені озброєння, бойова техніка, боєприпаси, а не проєкти озброєнь, що застрягли між обкладинками документів. НАТО також потрібні заздалегідь підготовлені запаси, щоб мати можливість якнайшвидше реагувати на потреби союзників. Урешті-решт у Брюсселі зрозуміли справжні масштаби небезпеки зі сходу та необхідність постійної та потужної підтримки України, яка зараз дуже великою ціною захищає Європу та її цінності. Європейський Союз почав діяти.

    Посилення спроможностей європейської оборонної промисловості

    Водночас в Єврокомісії шукають шляхи активізації роботи європейської оборонної промисловості, щоб ефективніше реагувати на потреби в умовах війни в Україні і зростаючої невизначеності щодо безпекових викликів у майбутньому. Нова стратегія ЄС є відповіддю на війну в Україні, яка продемонструвала необхідність перезапуску виробництва зброї та боєприпасів. Отже ЄС хоче перевести свою оборонну промисловість на «воєнні рейки», прагне докорінно змінити спосіб фінансування та продажу озброєнь, до чого його підштовхнула війна Владіміра Путіна в Україні та попередження західних країн про те, що войовнича Росія у найближчі кілька років може напасти на країну-члена НАТО. Наразі Єврокомісія виділила 500 мільйонів євро для збільшення виробництва боєприпасів у межах підтримки європейського оборонно-промислового комплексу. У неділю прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку повідомив, що з цієї суми Бухарест отримає від Брюсселя 47 мільйонів євро на будівництво нового заводу з виробництва пороху та боєприпасів.

    У 2024 році міністерство оборони Румунії має найбільший бюджет за останні 30 років – понад 95 мільярдів леїв. Щонайменше 20% цих коштів, майже 4 мільярди євро, мають бути спрямовані лише на закупівлю нового обладнання. Проєкти закупівель також враховують уроки війни в Україні. Уже цього року Румунія має отримати перші безпілотні комплекси Bayraktar TB2. Водночас, окрім «Байрактарів» румунська армія також готується отримати сім безпілотних розвідувальних комплексів Watchkeeper X та 21 безпілотник від ізраїльської Elbit Systems.

    Якщо хочеш миру – готуйся до війни!

    На тлі триваючої невизначеності щодо подальшої допомоги від США Україні через внутрішньополітичні суперечки між республіканцями та демократами, Європа збільшує свої оборонні зусилля, щоб відновити свій потенціал стримування. Адже лише так можна зупинити Путіна. Тому, що як зазначив в інтерв’ю нашій радіостанції журналіст Овідіу Нахой справжні цілі Росії містяться в ультиматумі від грудня 2021 року. Ультиматум, який Москва висунула, не Україні, а західним державам, вимагаючи від НАТО повернутися до кордонів 1997 року, коли до Альянсу входило 17 країн. Журналіст зазначив, що заяви Путіна після оголошення результатів виборів і нинішня мілітаризація російського суспільства нагадують про Німеччину 1930-х років, яка готувалася до війни, тому і Захід має бути готовий. Отож ЄС зараз керується гаслом: «Якщо хочеш миру – готуйся до війни!»

    «Європа відчуває ще більшу небезпеку. Усі очікують ескалації війни в Україні, тим більше, що у Росії зараз є вікно можливостей через проблеми з військовою технікою з українського боку. Сполучені Штати майже припинили військову допомогу Україні, є певні незначні суми, які президент може виділити, але вони мізерні порівняно з реальними потребами. Європейський Союз намагається зібратися з силами, щойно була зустріч у форматі «Веймарського трикутника» між лідерами Франції, Німеччини та Польщі, які взяли на себе зобов’язання вийти на міжнародні ринки і знайти необхідну військову техніку. Є чеська ініціатива з придбання 800 тисяч одиниць снарядів для України, які знайшла по всьому світу і зараз купує. Звісно, це робиться за підтримки усіх членів Альянсу, фінансової підтримки, логістичних зусиль, але це величезні зусилля з боку маленької Чеської Республіки. Усе це відбувається. Але пройде певний час, перш ніж, дійсно, це озброєння буде надане Україні, буде в розпорядженні ЗСУ. Отже у  Росії є вікно можливостей, яким вона, швидше за все, скористається зараз, коли Владімір Путін бачить себе переобраним і вважає себе повторно легітимізованим як глава російської держави, якщо таке підтвердження було потрібне. Отже, це найбільш тривожне очікування з європейського боку – ескалація бойових дій і ми бачили звіт Інституту з вивчення війни, який не виключає можливості того, що на тлі цієї нестачі військової техніки з українського боку росіяни можуть здійснити великий прорив на українському фронті. Наслідки цього важко передбачити на даний момент. Водночас ми маємо заяву президента Макрона, який не виключає можливості відправки військ в Україну. Думаю, що на тлі ускладнення ситуації на фронті динаміка з європейського боку зміниться і може бути надана дуже чітка і дуже переконлива відповідь.»

    Заступник генесека НАТО Мірча Джоане: На нас чекає ще кілька років напружених відносин з РФ

    Заступник генерального секретаря НАТО, румун Мірча Джоане заявив днями, що ми повинні готуватися щонайменше до ще кількох років напружених відносин з Російською Федерацією. Він підкреслив, що більш агресивна Росія означає, що Північноатлантичний альянс має бути більш готовим до її стримування. У контексті президентських виборів у Росії Мірчу Джоане запитали, що означатиме п’ятий термін Владіміра Путіна.

    «Якщо хтось думає, що ці вибори були виборами в демократичному сенсі, то це, очевидно, не так. Це продовження цього політичного режиму в Москві і, на жаль, ми не бачимо зміни підходу ні до України, ні до Заходу, ні до НАТО. Тому ми повинні готуватися до ще кількох років, як мінімум, напружених відносин. НАТО робить свою роботу, ми захищаємо свою територію і своїх союзників, ми діємо відповідно. Більш агресивна Росія означає більш підготовлене НАТО до стримування цієї агресії.»

    ЄС остаточно затвердив виділення Україні 5 млрд євро військової допомоги

    Ситуація в Україні стала однією з центральних тем засідання Ради міністрів закордонних справ ЄС 18 березня, на якому було прийняте остаточне рішення про виділення 5 млрд євро на військову підтримку України. Глави зовнішньополітичних відомств країн ЄС обговорили питання агресії Росії проти України, останні події на місцях та підтримку України з боку ЄС. У ньому також взяв участь глава МЗС України Дмитро Кулеба, який представив пріоритети України на найближчий період. Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску підтвердила рішучу та багатовимірну підтримку України з боку ЄС, наголосивши на нагальності надання військової підтримки. У зв’язку з цим вона привітала ухвалення рішення щодо виділення додаткових 5 мільярдів євро на військову підтримку України в рамках Європейського фонду миру, що дозволить надати Києву необхідну допомогу. Вона також висловила підтримку різним ініціативам, спрямованим на доповнення джерел фінансування військової підтримки. Лумініца Одобеску підтвердила підтримку нового пакету обмежувальних заходів проти Росії та визначення ефективних заходів для імплементації санкцій ЄС. Глава МЗС Румунії підкреслила особливу важливість міцних трансатлантичних зав’язків, спільної підтримки світового порядку, заснованого на правилах, та поваги до міжнародного права, особливо в контексті численних сучасних глобальних викликів. Вона високо оцінила підтримку Республіки Молдова з боку США і наголосила на важливості комплексного підходу до війни в Україні в плані подолання її наслідків для всього Чорноморського регіону.

    Опитування

    Понад три чверті румунів вважають, що війна в Україні є небезпечною для Румунії, а більше половини згодні з тим, що наша країна повинна виділяти більше грошей на армію. Принаймні це випливає з нещодавнього опитування, проведеного INSCOP на замовлення News.ro. 76% респондентів вважають, що війна в сусідній країні може мати негативні наслідки для Румунії, тоді як майже 22% дотримуються протилежної думки. 60% заявили, що згодні з тим, що в контексті конфлікту в Україні Румунія повинна виділяти більше грошей на збройні сили, в той час як трохи більше 36% не згодні з цим. Дані опитування були зібрані в період з 22 по 29 лютого на вибірці в 1100 осіб віком від 18 років і старше. Максимально допустима похибка становить плюс/мінус 2,95%.

    50 українських пілотів проходитимуть навчання у Румунії

    У цьому контексті президент Клаус Йоганніс дав згоду на перевезення територією Румунії міжнародної військової допомоги для України та схвалив підготовку українських льотчиків на винищувачах F-16 в Європейському навчальному центрі (EFTC), створеному на військово-повітряній базі Фетешть. Це новостворений центр, в якому з січня вже тренуються румунські пілоти.

    У понеділок Спільні бюро Палати депутатів і Сенату отримали відповідний лист від глави румунської держави та взяли його до уваги. У ньому Клаус Йоганніс поінформував парламент про те, що він схвалив транзит обладнання та матеріальних цінностей, подарованих Фінляндією Україні, а також підготовку близько 50 українських пілотів.

    «Відповідно до положень статті 119 Конституції Румунії та Закону № 291/2007 про в’їзд, розміщення, проведення операцій або транзит іноземних збройних сил на території Румунії, за пропозицією Прем’єр-міністра Румунії, після консультації з Верховною радою національної оборони, я схвалив транзит територією країни обладнання та матеріальних цінностей, переданих Фінляндією Україні, а також підготовку близько 50 українських військовослужбовців, метою якої є проходження навчання, використання та обслуговування переданого обладнання», – йдеться у документі, надісланому до парламенту главою держави.

    Розбудова прикордонної інфраструктури

    Тим часом Румунія та Україна продовжують розвивати спільну прикордонну інфраструктуру. У Сучавському повіті та Чернівецькій області сторони планують розбудувати пункти пропуску через румунсько-український кордон, а також з’єднати два регіони залізничним сполученням завдяки євроколії. Ці питання були обговорені під час зустрічі на кордоні голови Сучавської повітової ради Георге Флутура, голови Чернівецької обласної військової адміністрації Руслана Запаранюка, посла Румунії в Україні Александра Віктора Мікули та посла Сполучених Штатів Америки в Румунії Кетлін Кавалек.  За словами Руслана Запаранюка, Буковина вже підготувала проєктну пропозицію щодо будівництва найбільшого пункту пропуску для великовагового транспорту в селі Біла Криниця на кордоні з Румунією, що дозволить інтегрувати Чернівецьку область в міжнародні транспортно-логістичні системи. Голова Чернівецької ОВА зазначив, що ще одним стратегічним проєктом для області є розвиток залізниці ‒ продовження колії європейського зразка, яка заходить на територію області. Це дозволить з’єднати Чернівці та Сучаву ще одним видом сполучення.

    Зі свого боку, голова Сучавської повітової ради підкреслив роль, яку відіграв пункт пропуску через кордон «Сірет» у транзиті біженців і товарів після початку війни в Україні.

    «Секрет співпраці в кризові часи – це партнерство, яке ми маємо вже майже 30 років. За два роки через цю митницю пройшло 2,8 мільйона пасажирів. Через цю митницю пройшло понад 850 000 транспортних засобів. Ви бачили сьогодні дуже велику чергу вантажівок. Ми очікуємо, що вона буде ще більшою, тому що вони не мають куди їхати зі своїм вантажем. На півдні, в Тульчі, в напрямку Чорного моря, ризики великі і все менше людей їде туди. Коли польські фермери закрили кордон перевізники поїхали сюди, а ми подвоїли тут кількість митників і прикордонників. Нашим найбільшим болем є відсутність автомагістралі і саме тому я лобіюю з усіх сил необхідність прокладення автомагістралі до Сірету», – сказав Георге Флутур.

    Він додав, що Румунія мала шанс стати членом НАТО і Європейського Союзу, а тепер вона не може бути егоїстичною і «простягає руку допомоги своїм сусідам і друзям».

    Посол США в Бухаресті Кетлін Кавалек заявила на п/п «Сірет», що вона високо цінує те, що Румунія зробила для підтримки України після вторгнення Російської Федерації.

    «Я глибоко зворушена побаченими фотографіями співпраці, емпатії, яку румуни проявили в найважчий момент з початку війни. Сполучені Штати дуже цінують те, що зробила Румунія і ми стоїмо поруч з Україною в цей дуже складний час», – сказала Кетлін Кавалек. «Ми бачимо, наскільки тісною є співпраця між Україною та Румунією. США щойно оголосили про надання додаткового пакету озброєнь для підтримки народу України і ми надаватимемо цю підтримку і надалі, тому що знаємо, що це найважливіша допомога в цей важкий час. Ми, Сполучені Штати, працюємо з ЄС, з Румунією, з Молдовою, з Україною над покращенням інфраструктури на кордоні, не лише тут, в Сучаві, але й на півдні, в Констанці, на переправі через Дунай. І ми продовжуватимемо цю роботу разом, тому що, як сказав губернатор, разом ми сильніші», – зазначила посол США в Румунії Кетлін Кавалек.

     

  • Україна – третій рік війни

    Україна – третій рік війни

    Війна в Україні привернула увагу до регіональної загрози, яку становить російський реваншизм і кидає виклик безпеці та стабільності. Геополітичні наслідки є величезними. Конфлікт встановив нові орієнтири у способах ведення сучасної війни і ще раз продемонстрував, наскільки крихкою є глобальна безпека. У другу річницю війни в Україні падіння Авдіївки під божевільним тиском росіян принесло Володимиру Путіну першу за кілька місяців перемогу, точніше з травня минулого року. Одне за одним міста, про які Європа мало що чула до вторгнення росії в Україну, були окуповані і майже стерті з лиця землі Москвою: Маріуполь, Бахмут, Авдіївка – це лише кілька назв, які зараз асоціюються з війною, зруйнованими містами, тисячами загиблих і сотнями тисяч біженців.

    Вздовж лінії фронту Україна перебуває в обороні, їй не вистачає боєприпасів і солдатів. Ці похмурі новини, через два роки після початку повномасштабного вторгнення Росії, свідчать про те, що третій рік війни може стати найважчим для України. Настрої відрізняються від тих, що були рік тому, коли українців рішуче підтримувала міжнародна спільнота, Сполучені Штати, вони були підбадьорені надзвичайною підтримкою свого національного суспільства і з нетерпінням чекали на швидке звільнення всіх окупованих Росією територій. Але зі зростаючими втратами, виснаженими військами та артилерійськими запасами, із зупинкою фінансової допомоги з боку США та перспективою президентства Дональда Трампа на горизонті, українці відзначили другу річницю війни зі страхом за те, що може принести майбутнє, а також з усе більш помітними розбіжностями в суспільстві.

    Російська повномасштабна війна проти України, яку Володимир Путін розв’язав 24 лютого 2022 року і яку планував закінчити за три дні, триває вже третій рік. Людські та матеріальні втрати величезні, як і геостратегічні наслідки. Київ визнає, що ситуація Збройних сил України є надзвичайно складною – втрати зростають на тлі нестачі боєприпасів, зброї та військ, а фінансова допомога США, про яку просив президент-демократ Джо Байден, але яку заблокували республіканці, затримується і може навіть не прийти. Тим більше, що перспектива повернення Дональда Трампа в Білий дім стає все більш правдоподібною з кожною перемогою у внутрішньореспубліканській боротьбі за президентську номінацію.

    Як виглядає картина на українському фронті? ЇЇ в ефірі Радіо Румунія окреслив професор Штефан Попеску, доктор наук з історії сучасних міжнародних відносин Університету Сорбонни:

    «Війна в Україні стала війною на виснаження, війною за позиції, війною, яка поглинає людей, матеріали, боєприпаси. Жертви серед цивільних і військових з обох сторін обчислюються сотнями тисяч, бронетехніка знищується тисячами, снаряди випускаються мільйонами. Це масштаби, подібні до тих, які Європа пережила в Першій і Другій світових війнах. Україна розрізана лінією фронту довжиною понад 1000 км і разом з Кримом російська армія окупувала майже 20% української території. Але що потрібно, щоб виграти війну на виснаження? Нам потрібно більше бійців, сотні тисяч бійців, більше техніки, більше боєприпасів. Саме в цьому перевага Росії, бо перевагу дає що? Дає стратегічна глибина: у неї в чотири-п’ять разів більше населення, ніж в Україні, заводи з виробництва зброї, які знаходяться далеко від лінії фронту і, на жаль, Росія також отримує військову підтримку від своїх союзників – Китаю, Ірану та Північної Кореї. Цього року, я думаю, Україна значною мірою, я б не сказав, що виживає, б’ється за своє життя, але в будь-якому випадку вона перебуває на вирішальному етапі свого життя, коли, якщо європейці готові допомогти, на жаль, не можуть цього зробити, адже їм все ще не вистачає можливостей Сполучених Штатів, які в даний момент знаходяться під перехресним вогнем між демократами і республіканською більшістю в Конгресі.»

    Наприкінці двох років військового протистояння і в нинішньому складному для України контексті вона, однак, чинить опір. «Україна переможе!», – каже президент Володимир Зеленський, як і в 2022 році. Він розраховує на тверду підтримку ЄС і НАТО та на рішучість українців не зазнати поразки в цьому несправедливому протистоянні. «Більше, ніж коли-небудь, ми рішуче підтримуємо Україну – фінансово, економічно, військово, морально, допоки країна не стане остаточно вільною», – заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у Києві, де вона привітала «надзвичайну стійкість українського народу». Наприкінці саміту G7 в режимі відеоконференції 24 лютого лідери семи найрозвиненіших країн світу пообіцяли підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно, і шукати способи змусити Росію заплатити за збитки, заподіяну вторгненням. Як довго росіяни будуть здатні підтримувати війну, яку розв’язав Володимир Путін? Адже, не перебуваючи на лінії фронту, російське населення вже відчуває на собі наслідки санкцій ЄС, вже 13-го пакету. Крім того, конфлікт призвів до численних втрат у російській армії.

    Говорить професор Штефан Попеску:

    «Ми бачимо, що росіяни – це народ, який звик поглинати дуже великі потрясіння протягом часу, ми бачили це в Першій світовій війні і всіх безладах, що послідували за нею, громадянській війні, яка охопила весь імперський простір, потім у Другій світовій війні. По-друге, це народ, який дуже прислуховується до фігури батька, до батьків, якщо можна так сказати. При цьому треба сказати, що Володимир Путін мобілізував чоловіків не у великих містах, я б сказав, у вітринах російської федерації – Москві, Санкт-Петербурзі, а на периферії, в глибинці, де також була створена реальна економіка цієї війни, яка призвела до зростання рівня життя, в тому сенсі, що вона приносить багато грошей сім’ям, він щедро платив тим, кого мобілізував. Отже, з цієї точки зору, я думаю, що росія здатна продовжити війну, принаймні в цьому, 2024 році, щоб побачити результати американських виборів, наслідки приходу, можливо, іншої адміністрації, я не думаю, що це може бути піддано сумніву. Оборонна промисловість також, на мою думку, була недооцінена нами, аналітикам, адже росії, що б вона не виробляла, вдається обходити західні санкції через Китай, через Туреччину. І росія також виграла від неоднозначного ставлення деяких країн, таких як Індія, Туреччина, країни Кавказу і Центральної Азії, які дозволили поширювати російську продукцію і торгувати навіть із Заходом опосередковано через ці країни.»

    Останнім часом, як з боку НАТО, так і європейських лідерів, побільшало тих, хто говорить про можливий конфлікт між Європою і Росією до 2030 року, після війни в Україні. Наскільки реальним є цей прогноз і чи готова Європа на даний момент до адекватної військової відповіді на можливу провокацію з боку Москви? Професор Університету Сорбонни Штефан Попеску відповідає.

    «Європа вже перебуває в конфлікті з Росією – це вже реальність. Я не вірю в класичний військовий конфлікт, як це відбувається в Україні, з тієї простої причини, що Європа, більшість держав Європейського Союзу,  перебувають під парасолькою Організації Північноатлантичного договору, яка є ядерним альянсом, і не може бути прямого конфлікту між ядерними державами. Існує також диспропорція звичайних збройних сил, на звичайному рівні, між ними, але, дійсно, Європа ризикує стати об’єктом, точніше вже є об’єктом гібридних, дестабілізуючих дій, дій у сфері поширення фальшивих новин. Однак Європа повинна робити більше для того, щоб захистити себе, тому що конфлікт в Україні показав нам, що Сполучені Штати Америки повинні були бути залучені, в тому числі дипломатично, тому що американці створили єдиний європейський фронт, тому що європейці, як ви добре знаєте, люблять розмовляти і домовлятися. Вони походять з Венери, а не з Марса, як американці, за висловом Роберта Кагана, великого американського фахівця, чоловіка пані Вікторії Нуланд. Отже, європейцям потрібно розвивати свою оборонну промисловість, в тому сенсі, що вони виробляють майже всі види зброї, боєприпасів, але їм потрібно виробляти більше і більше фінансувати свої військові структури, щоби впоратися з високоінтенсивною  війною, тому що мова йде не тільки про Росію. Європа також має інтереси в Індо-Тихоокеанському регіоні, вона має інтереси в Африці і, звичайно, вона також повинна підтримувати свого великого американського союзника в разі потреби, включаючи, наприклад, захист свободи судноплавства в Тайванській протоці. Європа має бути готова брати участь разом зі військовими підрозділами США.»

    Війна в Україні далека від завершення, а ставки в ній дуже високі – на кону довіра до західного світу, – вважає професор Штефан Попеску.

    З іншого боку, у вівторок, 12 березня, коментуючи нещодавню заяву Еммануеля Макрона про відправку військ в Україну, Президент Румунії Клаус Йоганніс заявив, що Румунія не відправлятиме війська в Україну, додавши, що Румунія підтримує Україну багатьма іншими способами і робитиме це й надалі.

    «Можливе відправлення військ в Україну не може розглядатися в рамках мандату НАТО, оскільки Україна не є членом Альянсу. В іншому випадку, якщо є двосторонні домовленості між певною державою і Україною з будь-якого питання, то ці питання є суто предметом цих двосторонніх домовленостей. Румунія не буде посилати війська в Україну. Ми підтримуємо Україну у різні інші способи і надалі робитимемо те, що робили до цього часу. Я говорив це багато разів і я радий повторити: Румунія підтримує Україну й українців, і ми надаватимемо допомогу Україні так довго, як це буде потрібно.»

  • Підручники з румунської мови для українських дітей та підлітків

    Підручники з румунської мови для українських дітей та підлітків

    У середу, 28 лютого, у Бухаресті за підтримки румунської філії провідної швейцарської організації «Terre des hommes» (Земля людей), що опікується питаннями допомоги дітям, відбулася презентація румуномовних допоміжних підручників та робочих зошитів для українських дітей та підлітків, котрі, тікаючи від війни, знайшли прихисток у Румунії.

     

    Оскільки «Terre des hommes» з самого початку війни в Україні надає різноманітну підтримку українським дітям та їхнім родинам, фонд також вирішив допомогти їм у вивченні незнайомої мови, тому сприяв створенню семи двомовних підручників та робочих зошитів. Аби допомогти з вимовою вони містять і транслітерацію текстів румунською мовою кириличними літерами. «Підручники та зошити можуть бути використані для індивідуального навчання, для вивчення румунської мови без вчителя, а також у класі вчителями, які володіють обома мовами», – заявила Родіка Новак, старший офіцер з питань захисту Фонду «Terre des hommes» у Румунії та координаторка проєкту зі створення цих освітніх ресурсів.

     

    u
    На фото: зліва направо – Анжеліка Стус, Родіка Новак та Марічка Чубара
     

    Родіка Новак: «Для створення підручників ми наполягали на тому, щоб знайти авторів, які мають досвід викладання румунської мови українським дітям та учням. Підручники були протестовані їхніми авторами в класі, майже урок за уроком і вправа за вправою, і вони розставляють пріоритети понять, які є дуже корисними для вивчення іноземної мови, але без включення великої кількості граматики. Ми співпрацювали з двома україномовними вчительками – Анжелікою Стус та Марічкою Чубарою, а вони, в свою чергу, консультувалися з українськими та румунськими вчителями початкових класів, у випадку підручників для дітей до 12 років, а також з викладачами Філологічного факультету Бухарестського університету, у випадку підручників для підлітків. Тож ми впевнені, що співпрацювали з експертами, які запевнили нас у тому, що наші підручники мають високу якість і справді можуть використовуватися вчителями, особливо українськими, на уроках.»

    За даними Міністерства освіти Румунії, в румунській освітній системі зареєстровано близько 34 000 українських дітей. Майже 22 000 з них мають статус «слухача», що надає право відвідувати заклади освіти і користуватися допомогою шкільних консультантів і вчителів. Таким чином, українські діти проводять багато годин у класах з румунською мовою викладання, не маючи можливості вільно спілкуватися зі своїми однолітками чи вчителями. «Підручники та робочі зошити допомагають їм, але вони також можуть стати у пригоді в повсякденному житті дітей-біженців – на дитячому майданчику, на вулиці, в автобусі, у магазині», – наголосила Родіка Новак. «Численні дослідження показують, що українські діти неохоче беруть участь у заняттях як слухачі, оскільки вони не розуміють румунської мови, а румунські вчителі докладають дуже мало зусиль, щоб інтегрувати їх у навчальний процес. Українські діти також паралельно відвідують українську систему освіти. Вони перевантажені, оскільки ходять також до румунських шкіл і навчаються дистанційно в українських школах і це наштовхнуло нас на ідею створення двомовних підручників. Стратегія Міністерства освіти полягала в тому, щоб навчати румунської мови іноземців, які не є носіями мови, і ми побачили, що існує велика потреба у двомовних матеріалах, які також допомогли б навчатися без вчителя.»

     

     

    «Кількість уроків, які відвідують українські учні значно перевищує звичайну. Крім того, їм доводиться вчити незнайому іноземну мову. Тому ми намагаємося бути поруч з ними», – каже Родіка Новак, старший офіцер з питань захисту організації «Terre des hommes – Румунія» та координаторка проєкту зі створення цих освітніх ресурсів. «Шкільні інспекторати організовують курси румунської мови з румунськими вчителями, без мови-посередника. Але вчителі пройшли обмежену підготовку з викладання румунської мови як іноземної. Фонд «Terre de hommes» вирішив доповнити існуючі ресурси для вивчення румунської мови в Румунії підручниками та робочими зошитами, які є двомовними і можуть бути використані для індивідуального вивчення румунської мови без вчителя. Вони можуть бути дуже корисними, оскільки містять транслітерацію румунських текстів кириличними літерами, щоб допомогти з вимовою. Ми вважаємо, що це дуже інноваційні та практичні інструменти, які можна використовувати як з вчителем, так і без нього.» «Ми хочемо, щоб процес навчання був привабливим і прогресував дуже швидко, щоби діти могли засвоїти румунську мову і якнайшвидше стати учнями в системі освіти», – додала координаторка проєкту.

    Для складання підручників Фонд «Terre des hommes – Румунія» співпрацював з авторками Анжелікою Стус та Марічкою Чубарою, які протягом останніх двох років набули досвіду викладання румунської мови українським дітям та студентам. Підручники були протестовані авторами в класах і надають пріоритет поняттям, які є дуже корисними для вивчення іноземної мови, не включаючи занадто багато граматики. Вони також містять вільні місця для практики письма, а також малюнки та інтерактивні завдання, які заохочують до гри та полегшують навчання. Вчителька та авторка румунсько-українських підручників Ажеліка Стус розповіла про початок роботи над проєктом. «Коли я приїхала в Румунію, чула більше російської мови, ніж української. Мене це бентежило і я була приємно здивована, коли дізналася, що є організація, яка пропонує написати румунсько-український підручник. Коли подала свій проєкт, мені була цікава й думка дітей. Я з ними поговорила і питаю: Діти скажіть, будь ласка, а якби ми написали підручник вивчення румунської мови румунською та українською, як ви на це дивитесь? Діти на той час не розуміли і казали, що було б добре російською. Тоді я їм пояснила: Дивіться, ось таке стається у нас в країні, нам потрібно і тут просувати українську мову. І вони тоді згодились зі мною, тому що я їм пояснила, в чому суть і чому повинна бути українська, точніше румунська та українська. Тож діти мене підтримали, сказали, що так, Ви праві, що так було б дуже добре і чудово. І я бачу дітей, з якими на той час спілкувалася, це було рік тому, і зараз, ну це зовсім інші діти, і вони уже знають, чого хочуть. Бачу все більше батьків, які просять, щоб був вчитель, який спілкується українською.»

     

    Анжеліка Стус
     

    Анжеліка Стус розповіла, що є однією з сотень тисяч українок, які були змушені поспіхом тікати з України на початку повномасштабного вторгнення Росії. Володіючи як українською, так і румунською мовою, вона вирішила допомагати українським дітям продовжувати навчання та знайомитися з румунським суспільством.  «У Румунії, коли я переїхала з іншої країни, була в пошуках роботи, шукала роботу,  тому що розуміла що ця підтримка, допомога для українців, не буде постійною. І знайшла роботу, стала медіатором в школі «Єнекіце Векереску», пропрацювала там медіатором рік, допомагала інтегруватися українським дітям в румунських школах, постійно допомагала з перекладами на уроках. Паралельно влаштувалася вчителькою румунської мови для українців, але переважно з дітьми якраз такого віку, від п’яти до дванадцяти років. Спочатку влаштувалася на роботу в приватній школі, звідти перейшла в хаб. У хабі вчаться двісті дітей, деякі з них вчаться в румунських класах у румунській школі, а після обіду вони вчаться в хабі, там де повністю вчителі українські, де уроки відбуваються за українською програмою. Румунську мову я розумію як носій румунської, але хотіла зрозуміти, як румунську мову бачать діти. Так, завдяки своїм дітям, які не спілкуються румунською, не знають її, і завдяки моїм учням, я змогла побачити румунську мову їхніми очима. І кожен раз, коли виникали якісь ідеї, це завдячувалося урокам, що я проводила з ними, тому що завжди старалася і досі стараюся проводити уроки таким чином, щоб дітям було цікаво і щоб вони дійсно полюбили румунському. Коли вивчали алфавіт, так само, я вибирала слова, завжди шукала назву предметів, тварин, які схожі з українськими назвами в українському алфавіті. І коли я їх питала: Скажіть мені, будь ласка, які слова ви знаєте на літеру «є», вони всі мені говорили «єнот». В українському алфавіті є слово «єнот» під літерою «є», тож я вирішила вписати в румунському алфавіті під літерою «e» те саме слово «enot». Я шукала слова, які схожі з румунськими, щоб діти не так лякалися, аби їм не було страшно починати чи більше вивчати румунську мову. І тому зараз я бачу, що коли діти працюють по моїх підручниках, вони настільки раді тому що завдяки підручникам вони бачать дуже багато слів схожих з українськими. Той же «автобус», румунською «autobuz» торт – tort, орхідея – orhidee і дуже багато інших слів, які звучать так само як в українській і діти дуже раді.»

    Серед найбільших викликів, з якими українці, особливо діти, стикалися через вимушену міграцію, особливе місце займали складнощі спілкування з однолітками. Незнання мови країни, куди вони переїхали, було додатковим фактором стресу. Але, як розповідає Анжеліка Стус, діти, особливо молодшого віку, часто вміють спілкуватися одне з одним не знаючи мови. «Мені дуже приємно, тому що я працювала у двох школах паралельно. Тобто я також  працювала в школі «Уругвай», як волонтер, просто допомагала школі, так само з українськими дітьми. І тому, що була присутня на уроках і в школі «Уругвай», і в школі «Єнекіце Векереску», побачила, що діти почали трошки більше спілкуватися з румунами. І якщо ви подивитися на мої підручники, у першій частині там є малюнки моїх учнів. Мені було цікаво зрозуміти як вони себе бачать в колі румунів. Настільки це було цікаво, тому що там є такі прапорці над головами – тут румун, а тут українець. Одна дитина мені там пояснювала: Румун багато говорить до мене, я ж не розумію, не знаю як йому це пояснити, а він такий задумливий, дивлюся на нього і не знаю, що йому відповісти… Але сам факт того, що уже йде спілкування між українцями і румунами це великий плюс. І дійсно вони вже спілкуються, граються. У нульовому класі, в якому я працювала чотири місяці перекладачем для українців, були вісім дітей українців з двадцяти всього, тобто там були діти і румуни, і українці. Вони вже потрошки і граються, і спілкуються з румунами, так, вони не дуже можуть говорити, але вони уже потрошки починають розуміти один одного.»

    Підручники та зошити були створені Фондом «Terre des hommes» у Румунії за підтримки Агентства ООН у справах біженців, організації Swiss Solidarity, а також УВКБ ООН, представник якого в Румунії Пабло Запата заявив. «По-перше, ця подія – справді результат важкої праці «Terre des hommes», це надзвичайно віддані своїй справі люди, з великим досвідом у сфері освіти. А ми допомагаємо через наше партнерство з «Terre des hommes», також співпрацюємо з іншими десятьма організаціями по всій Румунії. Це дійсно ті відсутні ланки, яких нам бракує у реагуванні на потреби біженців. Звичайно, ми визначили мовний бар’єр як найпоширенішу перешкоду для доступу до прав і послуг. Зазвичай можна було б припустити, що мовний бар’єр не так сильно впливає на дітей, або що ми забуваємо про дітей по дорозі. Але дуже важливо мати такі підручники, щоб діти з України могли перейти до румунських класів. А це нелегкий процес. Я думаю, що для нас один з уроків, які ми винесли з цієї надзвичайної ситуації, полягає в тому, що національні системи, не тільки в Румунії, але і в усій Європі, повинні бути краще підготовлені і більш стійкі до таких викликів. Так, наприклад, в Румунії ми ще недостатньо розвинули викладання румунської як другої мови, і я думаю, що ці підручники йдуть в цьому напрямку, що дуже важливо. Ми більше звикли до викладання англійської як другої мови або німецької як другої мови у школах, які пропонують ці предмети. Але румунська як друга мова залишається не менш важливою. І для українських дітей дуже важливо перейти з онлайн-класів та освітніх хабів в освітню систему Румунії.»

     

     

    Комплект із семи підручників та робочих зошитів Фонд «Terre des hommes» роздасть серед румунських та українських неурядових організацій та громад, які пропонують курси румунської мови для дітей та підлітків. Підручники також доступні в електронному форматі на сайті Фонду за посиланням https://tdh.ro/en/romanian-language-handbooks-ukrainian-teenagers-and-children.

    З початку війни у лютому 2022 року Фонд «Terre des hommes – Румунія» всіляко реагував на нагальні потреби дітей, молоді та матерів, які прибували до Румунії, незалежно від того, чи йшлося про захист, психічне здоров’я, психосоціальну підтримку або індивідуальну персоналізовану допомогу. Соціальна допомога надавалася українським сім’ям як самостійно, так і в партнерстві з центрами для біженців та іншими неурядовими організаціями. Було створено дружній простір для ігор та навчання дітей, надано емоційну підтримку дітям та їхнім батькам, організовано курси румунської та англійської мов, а також надано переселенцям можливість бути почутими та брати участь у житті громади. Завдяки своїм проєктам Фонд допоміг понад 22 000 дітей та дорослих у Бухаресті, Брашові, Констанці, Сучаві та Бая-Маре. У Бухаресті та Брашові були створені центри інновацій та стійкості – освітні хаби, куди щотижня приходять десятки українських дітей, які беруть участь у різноманітних майстер-класах, що поєднують технології з неформальною освітою. Подібний центр також відкрився в Констанці, яким керує партнер фонду Центр громадянських ресурсів.

  • Заяви румунських лідерів до другої річниці повномасштабного вторгнення в Україну

    Заяви румунських лідерів до другої річниці повномасштабного вторгнення в Україну

    На знак пошани до стійкості українського народу, будівлі Адміністрації Президента, Парламенту, Уряду та Міністерства закордонних справ Румунії були підсвічені у кольорах українського прапора в суботу ввечері, 24 лютого, у другу річницю російського вторгнення в Україну. А в понеділок на пленарному засіданні депутати хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих громадян України, які стали жертвами російської незаконної агресії. Румунські лідери у річницю повномасштабного вторгнення рф висловлювати свою підтримку і солідарність з Україною. 

     

    Всесвітня служба Радіо Румунія зібрала заяви чільних румунських політиків.

     

    Президент Клаус Йоганніс: Майбутнє України – в Європейському Союзі

     

    Президент Клаус Йоганніс заявив, що Румунія продовжуватиме надавати підтримку Україні доти, доки це буде необхідно та підтримуватиме зусилля сусідньої країни щодо інтеграції до Європейського Союзу.

    «Ми відзначаємо два роки, відколи Україна невтомно бореться, захищаючи свій народ і свою територію. Два роки, як ми об’єдналися проти агресора і всі разом боремося за демократію, верховенство права, наші цінності, нашу свободу і нашу безпеку. Як надійний сусід України на Чорному морі, Румунія продовжуватиме пропонувати свою всебічну підтримку та безумовну участь доти, доки це буде потрібно. Ми також надалі підтримуватимемо зусилля України щодо інтеграції в європейську сім’ю, її майбутнє – в Європейському Союзі», – написав глава держави у мережі X.

    Президентський палац Котрочень

     

    Водночас у своєму зверненні до учасників спеціального заходу, проведеного у Бухаресті, з нагоди другої річниці від початку російської збройної агресії проти України та на знак солідарності з українськими переселенцями, глава держави зазначив, що «ці два роки були позначені неймовірними стражданнями, людськими жертвами, трагедіями мільйонів людей, змушених покинути свої домівки і розлучених зі своїми сім’ями, жахливими вбивствами, непоправним руйнуванням будинків, будівель, пам’ятників та інфраструктури – все це залишило по собі безмірний біль».

    «Сьогоднішня подія відбувається в глибоко емоційному місці – Північному вокзалі, символі безпеки і надії для тих, хто був змушений покинути свою країну і життя, яким воно було раніше. З самого початку конфлікту Румунія продемонструвала, що вона підтримує свого сусіда, а румуни проявили неабияку солідарність і щедрість. Як румунська влада, так і громадянське суспільство тісно співпрацювали з міжнародними організаціями, щоб надати необхідну підтримку тим, хто перетнув наш кордон, і особливо тим, хто знайшов прихисток у Румунії», – наголосив президент.

    У цьому контексті Клаус Йоганніс подякував всім, хто взяв участь в управлінні процесом реагування на потреби біженців. «Співчуття, толерантність і самовідданість, які вони продемонстрували і продовжують демонструвати, заслуговують на визнання і вдячність», – сказав він.

    «Важливо, щоб Європа залишалася єдиною, незважаючи на труднощі, з якими вона стикається і продовжувала надавати допомогу, якої потребує Україна в цей критичний час, тому що тільки таким чином можна захистити і гарантувати демократію, цінності, свободу і безпеку. Враховуючи надзвичайно складну ситуацію в сусідній країні, невизначеність щодо закінчення війни зберігається. За ці два роки ми стали свідками руйнівних подій: бомбардувань, зруйнованих сімей, варварських вбивств мирних жителів. І саме ці картини жахів, скоєних російською федерацією, змушують нас зберігати тверду прихильність до безумовної підтримки України стільки, скільки це буде потрібно», – заявив Президент Румунії.

    Клаус Йоганніс сказав, що румунська влада разом з міжнародними партнерами має й надалі докладати зусиль для надання гуманітарної допомоги біженцям і, перш за все, для інтеграції тих, хто перебуває на території Румунії.

    «Ми повинні усвідомлювати, що вагання чи зволікання щодо України дає переваги агресору. Не дозвольмо втомі взяти гору, адже в такі моменти дуже важливо пам’ятати, якою є наша мета: захистити життя, відстояти демократичні цінності та свободу. Кожен жест, який ми робимо на знак солідарності з Україною, робить значний внесок у збереження згуртованості в боротьбі за справедливість, мир і повагу до прав людини. Я підтверджую підтримку Румунії та її зобов’язання бути поруч з нашими сусідами на шляху до відновлення їхньої свободи та незалежності, а також підтримувати їхні зусилля з постконфліктної відбудови та інтеграції в європейську родину», – зазначив президент Клаус Йоганніс.

     

    Спікер Сенату Ніколає Чуке: Румунія і весь вільний світ – поруч з Україною

     

    Румунія і весь вільний світ підтримують Україну, країну, яка бореться за життя і демократію, –  зазначив у суботу, 24 лютого, спікер Сенату Ніколає Чуке, лідер керівної Націонал-ліберальної партії.

     

    Парламент Румунії

     

    «Два роки тому Україна зіткнулася з повномасштабною неспровокованою війною. З тих пір українські громадяни з рішучістю і мужністю безжально захищають свої будинки, свою свободу і своє майбутнє. Румунія і весь вільний світ підтримують Україну, націю, яка бореться за життя і демократію», – написав Ніколає Чуке на своїй сторінці в мережі Х.

     

    Прем’єр-міністр Марчел Чолаку: Румунія солідарності з Україною

     

    Румунська влада діє в дусі повної єдності і солідарності з Україною до досягнення перемоги і справедливого миру, заявив з нагоди другої річниці повномасштабної війни в Україні прем’єр-міністр Марчел Чолаку.

    Він повідомив, що уряд продовжить наполегливо працювати над зміцненням двосторонніх відносин з Україною. «Сьогодні ми відзначаємо два роки російської агресії проти України. Ми діємо в повній єдності та солідарності з Україною до перемоги та справедливого миру. Разом з моєю командою в румунському уряді ми продовжимо наполегливо працювати заради налагодження міцних двосторонніх відносин з Україною», – написав прем’єр-міністр у соцмережі X.

     

    Уряд Румунії

     

    З іншого боку, у поширеній 24 лютого заяві кабінету міністрів зазначається, що «Уряд Румунії високо цінує рішучість і стійкість, продемонстровані Україною та українським народом, і вважає, що все міжнародне співтовариство має моральний і політичний обов’язок перед Україною притягнути до відповідальності всіх винних у скоєнні воєнних злочинів. Румунія була на боці України з перших моментів цієї трагедії і докладала постійних і значних зусиль для підтримки української держави та населення, яке серйозно постраждало від цієї трагедії.»

    У документі також наголошено, що Румунія «дотримується конструктивного, прозорого та заснованого на взаємній довірі підходу у відносинах з Україною. Ми доводимо, що є надійним і передбачуваним партнером на двосторонньому рівні, а також на європейському та багатосторонньому рівнях, роблячи таким чином свій внесок у безпеку та стабільність у всьому Чорноморському регіоні». «Румунія залишається твердо відданою підтримці незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України, а уряд Румунії буде і надалі працювати над посиленням конкретної і багатовимірної підтримки України» – йдеться у заяві.

     

    Глава МЗС Лумініца Одобеску: росія нещадно завдає немислимих страждань

     

    До другої річниці повномасштабного вторгнення рф в Україну міністерка закордонних справ Румунії записала відеозвернення, в якому засудила дії москви: «російська федерація вже два роки, день за днем, безжально спричиняє страждання, які важко собі уявити, людські жертви, десятки тисяч зруйнованих сімей, зруйновані школи, лікарні, дитячі садочки та знищена критична та цивільна інфраструктура, в тому числі поблизу кордону України з Румунією.  Те, що робить росія, є прямим порушенням принципів Статуту ООН та основоположних норм міжнародного права. Цією неспровокованою, незаконною і нелегітимною війною з далекосяжними і довготривалими наслідками російська федерація ще раз довела, що вона залишається найбільшою загрозою безпеці європейської та євроатлантичної спільноти.»  

     

    Міжнародне співтовариство має моральний і політичний обов’язок підтримувати Україну й український народ в їхньому законному і запеклому опорі збройній агресії, – додала глава зовнішньополітичного відомства. «З першого дня російської агресії проти України Румунія довела, що вона є надійним, відповідальним і принциповим партнером, який постійно пропонує Україні міцну і багатовимірну підтримку. Ми стоїмо поруч з Україною, з українським народом і підтримуємо його суверенне право захищати свою незалежність, територіальну цілісність та демократичний і європейський шлях. Ми продовжуємо стояти поруч з Україною до перемоги у війні і далі в процесі відновлення та європейської інтеграції! Україна – це Європа! Солідарність та європейські цінності об’єднують нас. За останні два роки наші двосторонні відносини суттєво розвинулися та зміцнилися, набуваючи вимірів майбутнього Стратегічного партнерства в дусі рішення, погодженого в Бухаресті 10 жовтня 2023 року президентами Румунії та України.»

     

    Міністерство закордонних справ Румунії

     

    Лумініца Одобеску зазначила, що прийняте в грудні 2023 року рішення про початок переговорів про вступ до ЄС з Україною та Республікою Молдова є природним вираженням визнання зусиль, докладених у впровадженні реформ цими двома країнами, які сильно постраждали від війни з росією. «Це рішення, за яке Румунія активно виступала і діяла. Ми підтримуємо передбачуване, прискорене просування процесу розширення ЄС з цими двома країнами і будемо підтримувати їх під час переговорів про вступ. Ми готові мобілізувати всі наші ресурси для всебічної підтримки України та Республіки Молдова у середньо- та довгостроковій перспективах, а також підтримати усіх вразливих партнерів перед обличчям російської агресії та гібридних атак. Слава Україні!»

     

    Голова СУР Микола-Мирослав Петрецький:  Лише перемога України зупинить Путіна

     

    Голова Союзу українців Румунії, депутат Парламенту Румунії Микола-Мирослав Петрецький підкреслив солідарність з Україною у боротьбі з російським агресором. «Два роки тому Володимир Путін розпочав повномасштабне вторгнення в Україну, найбільший напад на європейську країну з часів Другої світової війни. Після майже 80 років миру і процвітання європейський континент сколихнула нова, неспровокована, невиправдана і незаконна війна. Мільйони українців, переважно жінки і діти, були змушені покинути свою країну через російське вторгнення, щонайменше 10 000 мирних жителів загинули в Україні, де війна з Росією триває досі. Десятки українських міст і сіл були повністю зруйновані російською армією, але попри дуже багато зруйнованих доль і втрачених життів, українські військові продемонстрували свою стійкість і мужність перед обличчям російського вторгнення, зумівши зупинити наступ російської армії на Київ і звільнити понад 50% території країни, окупованої російськими військами за перші 19 місяців війни», – написав він на сайті СУР.

    Микола-Мирослав Петрецький нагадав, що «російські війська продовжують ракетні та дронові удари по українських містах, ключових об’єктах інфраструктури та портах, у тому числі поблизу румунського кордону, щодня руйнуючи житлові будинки, лікарні, школи та дитячі садочки. За два роки війни було пошкоджено щонайменше 341 український культурний об’єкт, а вартість реконструкції та відновлення України оцінюється щонайменше у 486 мільярдів доларів США протягом наступних 10 років.»

    Голова СУР подякував румунській владі та румунському народу за підтримку України. «Я вітаю послідовну і чітку позицію Румунії, яка з перших днів війни найрішучішим чином засудила повномасштабну загарбницьку війну росії проти України і продовжує надавати всебічну і багатовимірну підтримку сусідній державі – політичну, економічну, військову, фінансову, гуманітарну, логістичну і т.д. Румунська держава взяла на себе важливу роль у забезпеченні транзиту українського зерна на міжнародні ринки, у результаті чого на сьогодні близько 70% української сільськогосподарської продукції експортується через Румунію.»

     

    Микола-Мирослав Петрецький

     

    «За ці два роки румунсько-українські двосторонні відносини зазнали виняткового розвитку. Візит до Києва президента Румунії Клауса Йоганніса, візит до Бухареста президента України Володимира Зеленського та прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, візит прем’єр-міністра Марчела Чолаку на чолі урядової делегації до Києва, де відбулося перше спільне засідання урядів Румунії та України, незліченні зустрічі міністрів закордонних справ, сільського господарства, транспорту тощо двох країн – це лише декілька прикладів контактів на високому рівні, які сприяли посиленню двосторонніх відносин, котрі Румунія та Україна вирішили підняти до рівня Стратегічного партнерства» – написав Микола-Мирослав Петрецький.

    Представник українців у Парламенті Румунії наголосив, що «кожна держава бажає мати стабільних у політичному, економічному, соціальному та безпековому планах сусідів, які поділяють і просувають демократичні цінності та принципи, а Україна продемонструвала свою відданість європейським цінностям та ідеалам ціною найвищої самопожертви. Сьогодні Україна є щитом Європи і ми повинні допомогти їй перемогти. Підтримуючи Україну, ми підтримуємо безпеку Румунії та Республіки Молдова, ми захищаємо процвітання наших країн, ми захищаємо наших дітей, ми захищаємо цінності демократії та верховенства права!»

    «Сьогодні, більше ніж коли-небудь, цивілізований світ повинен підтримати Україну в її боротьбі за свободу, демократію та законне право обирати власну долю. Лише перемога України зупинить ревізіоністські дії Путіна у Східній Європі та принесе довготривалий мир і процвітання регіону та Європі», – заявив голова Союзу українців Румунії Микола-Мирослав Петрецький.

     

  • Геополітичні виклики у Чорноморському регіоні

    Геополітичні виклики у Чорноморському регіоні

    Для якнайкращого розуміння та усвідомлення наслідків геополітичних процесів у навколишньому світі, передусім у Чорноморському регіоні, румунська громадська організація «Дім Чорного моря» пропонує широкому загалу два нових аналітичних проєкти: Чорноморські хроніки – геополітичний бортовий журнал біля Евксинського Понта (назва Чорного моря в Стародавній Греції, Стародавньому Римі та Візантії) та Гість «Чорноморських хронік» на Евксинському Понті.

    Чорноморські хроніки матимуть форму щотижневих оглядів основних політичних, військових, економічних, геополітичних та безпекових подій, що відбуваються в розширеному Чорноморському регіоні. Ці щотижневі аналітико-синтетичні матеріали міститимуть три основні структурні елементи: – білі хроніки: аналітична розшифровка безпекових подій у розширеному Чорноморському регіоні; – червоний код: визначення потенційно вибухонебезпечних подій у регіоні; – чорні лебеді: можливі сценарії/події/розвиток подій з низькою передбачуваністю та максимальним впливом, які можуть проявитися в регіоні, якщо згорнуться всі сприятливі фактори.

    Гість «Чорноморських хронік» на Евксинському Понті – це новий аналітичний проєкт у вигляді оригінального щомісячного аналізу від спеціального гостя ГО «Дім Чорного моря» з Румунії або з країн регіону, про політичні, військові, економічні, геополітичні та безпекові події, що відбуваються в розширеному Чорноморському регіоні. Іноді аналіз гостя може бути замінений інтерв’ю з одним із експертів ГО «Дім Чорного моря»  з «гарячих» геополітичних питань регіону.

    Про це та про інше ми попросили розповісти головного ініціатора цих проєктів експертa з геополітики,  політолога, колишнього дипломата та голову громадської організації «Дім Чорного моря» Доріна Попеску.

     

    Очолювана Вами організація започаткувала у перші місяці цього року два нових проєкти. Як виникла ця ідея?

    Ми живемо у все більш напруженому світі, в якому відбувається все більше подій, багато з них накладаються одна на одну, важко розшифровуються, іноді навіть експертами і, звичайно ж, широкою громадськістю. Для того, щоб спростити розуміння широким загалом, а також експертами, геополітичних явищ, що відбуваються в розширеному Чорноморському регіоні, регіоні, який має стратегічне значення для Румунії та НАТО в цілому й, отже, допомогти розшифрувати геополітичні події, що відбуваються в цьому регіоні, ГО «Дім Чорного моря», основною діяльністю якої є моніторинг геополітичних подій у розширеному Чорноморському регіоні, пропонує широкій громадськості та експертам з країн Чорноморського регіону щотижневий огляд основних політичних, геополітичних, військових, економічних та безпекових подій в регіоні. До речі, хочу наголосити, що, згідно з нашою давньою оцінкою, Чорноморський регіон є полігоном для випробувань і переговорів про новий світовий порядок. Тут ревізіоністські актори, такі як російська федерація, намагаються нав’язати своє бачення нового світового порядку і Чорноморський регіон є одним із, а можливо навіть найважливішим полігоном, тут випробовується новий світовий порядок. Цей регіон набув глобального значення, тому для експертів і громадськості вкрай важливо мати під рукою аналітичний інструмент, не витрачаючи час на пошук новинних сайтів у Румунії, Р.Молдова, Україні, російській федерації, країнах Кавказу. Ми в основному проводимо попередній аналіз найбільш важливих подій і повідомляємо про них, але не у вигляді інформаційних зведень, а проводячи попередню аналітичну оцінку, відзначаємо відповідні події і зводимо їх в єдиний документ, виставляємо його на розсуд громадськості, маючи на увазі, звичайно, нашу мету, щоб ця первинна аналітична оцінка дійшла до якомога більшої кількості людей. Отже, «Чорноморські хроніки» – це щотижневі огляди, які містять основні актуальні геополітичні, політичні, військові, безпекові та економічні події в Чорноморському регіоні, ці щотижневі огляди готуються експертами ГО «Дім Чорного моря» в Констанці, яку я очолюю.

    – Інший ваш проєкт – Гість «Чорноморських хронік». У чому його особливість?

    Ми плануємо запросити до Констанци, до Чорного моря, поки що в режимі онлайн, найкращих експертів з Румунії та інших країн регіону, в першу чергу з Р.Молдова, України, Грузії, експертів високого рівня і з бездоганною репутацією, фахівців в системі міжнародних відносин, які щомісяця говоритимуть з нами про Чорне море. Кожен гість розповідатиме про найважливіші події в Чорноморському регіоні, пропонуватиме оригінальний, власний аналіз, який ми розміщуватимемо на сайті нашої організації та розсилатимемо всім зацікавленим особам, третього тижня кожного місяця. Таким чином, ми маємо два аналітичних продукти, які розповідають про Чорне море і, які будуть сприяти кращому усвідомленню громадськістю та експертами важливості, стратегічної значущості Чорноморського регіону.

    – 10 років тому, в лютому 2014 року, російська федерація розв’язала війну проти України, а в 2022 році  Москва розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Відтоді багато чого змінилося в регіоні Чорного моря. Як усе це вплинуло на румунсько-українські відносини?

    – Одним з небагатьох позитивних наслідків цього конфлікту, повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, стала можливість для Румунії та України покращити, нормалізувати, зміцнити і навіть підняти до найвищого, стратегічного рівня свої двосторонні відносини. У цьому напрямку вже зроблено багато кроків. Розпочато переговори про підвищення двосторонніх відносин до рівня стратегічного партнерства, є заяви, але є також дипломатичні зусилля, спрямовані на визначення найкращих сфер, тем, які могли б принести додану вартість цьому стратегічному партнерству між нашими країнами. Отже, війна збільшила апетит Бухареста і Києва до налагодження стратегічних двосторонніх відносин і в цьому напрямку ведеться велика робота. Звичайно, є також низка проблем, історичного характеру, низка негативних уявлень, які впливали на наші двосторонні відносини до цього часу і які, мало-помалу, відходять на другий план, стають історією, але вони відходять, стають історією і минулим завдяки щоденним зусиллям дипломатів, експертів, тих, хто щиро вірить у покликання цих двосторонніх відносин приносити користь, як в Бухаресті, так і в Києві. Надзвичайно важливою ланкою у розвитку двосторонніх відносин є румунська спільнота в Україні та українська спільнота в Румунії. Разом ці дві спільноти є чи не найважливішим інструментом зміцнення двосторонніх відносин, тобто, окрім того, як столиці бачать двосторонні відносини своїх країн, відповідний внесок можуть зробити і роблять обидві спільноти. Чому ці дві спільноти відіграють абсолютно вирішальну роль у розвитку двосторонніх відносин? Тому що більшість старих упереджень у двосторонніх відносинах, які інерційно проявляються і сьогодні, пов’язані з дотриманням прав румунської меншини в Україні та української меншини в Румунії. Якщо ці упередження відійдуть у минуле завдяки додатковим заходам і діям, вжитим двома країнами на користь румунської меншини в Україні та української меншини в Румунії, то багато упереджень, з якими частина населення наших країн дивиться на ці двосторонні відносини, будуть розвіяні. Таким чином, це чудова можливість для Румунії та України зміцнити свої двосторонні відносини.

    – Хоча про це мало говорили, але Румунія послідовно та безумовно допомагала Україні протягом останніх двох років, в тому числі у військовому плані. Як Ви оцінюєте позицію офіційного Бухареста у цьому сенсі?

    – Румунія надала Україні явну, повну, багаторівневу допомогу в усіх сферах – соціальній, економічній, військово-технічній, політичній, геополітичній, правовій тощо, і продовжуватиме це робити. Зазначу, що Румунія анітрохи не зменшила темпів і рівня підтримки. Можливо, іноді, з певних статистичних причин, румунська влада вирішила не говорити про цю підтримку відкрито для громадськості, як це робили інші країни, але ця підтримка була масштабною, вона була добре виміряна, вона була добре структурована, вона була значною і вона була постійною і безумовною, звичайно, тому що завдяки цій підтримці Румунія практично гарантує частину своєї безпеки, якщо хочете, допомагаючи зупинити російську армію від просування в напрямку Румунії та інших країн НАТО. Ніхто в Румунії не має наміру зменшувати цю підтримку в найближчі місяці і роки. Румунія продовжуватиме надавати масштабну підтримку Україні в усіх вищезгаданих сферах. Ми залишаємося дуже впевненими у те, що, якщо підтримка України міжнародним співтовариством не ослабне, природні, законні цілі України щодо визволення своїх територій одного дня будуть досягнуті. Отже, я думаю, що ми знаходимося на цьому етапі. Підсумовуючи – війна надала особливу можливість Румунії та Україні перезапустити двосторонні відносини, навіть до рівня стратегічного партнерства; над цим стратегічним партнерством працюють; важливо, щоб історичні упередження, які кинули тінь на наші двосторонні відносини, були усунуті за допомогою різних заходів та дій з обох сторін; обидві меншини, румунська – в Україні та українська – в Румунії, мають бути краще залучені до цих процесів, оскільки те, як вони сприймають двосторонні відносини, буде вирішальним у формуванні майбутніх взаємин між Бухарестом і Києвом; російська федерація продовжує залишатися прямою військовою загрозою для України, більш віддаленою, гібридною загрозою для Румунії та Республіки Молдова; Україна та Румунія можуть знайти формулу та різні формати співпраці, включаючи створення форматів для посилення безпеки Республіки Молдова, яка є надзвичайно важливою в цьому регіональному рівнянні з точки зору ризиків та загроз, які генерує російська федерація. Зараз ми знаходимося на другому році війни. Ми чекаємо на розвиток подій, які призведуть до повного досягнення законних цілей української сторони щодо припинення цієї агресивної війни російської федерації проти України та війни за оборону України, шляхом повного звільнення території та відновлення територіальної цілісності України.»

    – 2024 рік є роком чотирьох виборів у Румунії – до Європарламенту, місцевих, парламентських та президентських. Водночас, на тлі численних криз, в останні роки і в Румунії спостерігалося зростання популярності праворадикальних рухів і партій, які часто використовують «запозичену» від росії антиукраїнську риторику. Чи не вплине це на подальшу допомогу Румунії Україні?

    – По-перше, російська федерація звикла використовувати політичні, електоральні вразливості в країнах, де проходять вибори. Це триває вже кілька років, російська федерація діє в гібридний спосіб у країнах, де відбуваються вибори. Яким чином? Підриваючи довіру суспільства до таких інституцій, як Європейський Союз, НАТО тощо, підриваючи довіру суспільства до функціонування власних національних інституцій – парламенту, збройних сил, спецслужб, силових структур тощо. Що стосується країн-членів ЄС і НАТО, то в першу чергу шляхом руйнування довіри населення країн-членів до функціонування цих інститутів – Європейського Союзу і НАТО, намагаючись деструктурувати відносини між двома сторонами Атлантики, а також намагаючись ще більше поглибити існуючі невеликі тріщини в трансатлантичних відносинах. російська федерація має на меті і здійснює гібридні дії в цьому сенсі, щоб ізолювати Україну і підірвати міжнародну підтримку України. На жаль, звичайно, період виборів у 2024 році в усіх країнах-членах ЄС створює сприятливе поле для гібридних дій російської федерації з точки зору спроб дестабілізувати політичну ситуацію в країнах-членах і НАТО та поглибити вразливості. З цієї точки зору, що ми маємо робити? Суворо уникати політизації стратегічних питань, таких як підтримка України і залишити управління підтримкою фахівцям. Ми повинні повністю уникати включення до виборчого порядку денного питань, які можуть зашкодити цій підтримці, уникати або політично та електорально виважено, зважено і добросовісно підходити до питань цього рішення і, безумовно, будуть голоси, які закликатимуть до скорочення цієї підтримки, будуть популістські заяви про те, що ця підтримка буцімто руйнує власні соціальні та економічні можливості Румунії, на шкоду її власним громадянам. Це не так, підтримка України – це підтримка безпеки Румунії, це підтримка майбутнього наших дітей. На жаль, проведення цих виборів розширить поле для маневру російської федерації, яка, в тому числі шляхом здійснення гібридних, провокаційних та дестабілізуючих дій в Румунії, намагатиметься зменшити цю підтримку. Усе залежить від здатності і бажання офіційного Бухареста зберегти цю підтримку, оскільки, повторюся, ця підтримка є такою, що зменшує або знімає ризик того, що Румунія може навіть стати прямою мішенню в майбутніх війнах і конфліктах, спричинених напруженістю, яка спостерігається зараз.

    – І все-таки, наскільки, на Ваш погляд, зміниться позиція Румунії до українського питання після цьогорічних виборів?

    – Я залишаюся впевненим, що навіть після цих виборів буде підтверджено, що демократія в Румунії є консолідованою, здатною протистояти цим викликам і, що зрілість і мудрість румунського населення, яке продовжуватиме підтримувати Україну, оскільки усвідомлює стратегічну важливість цієї підтримки, забезпечить мінімізацію токсичних наслідків цього виборчого року.