Category: Взаємини

24-25 липня 2024 року Міністерство закордонних справ Румунії організувало Щорічну зустріч румунських дипломатів (RADR-2024) на тему «Дипломатичні дії в нестабільному світі».

Цьогорічна зустріч зібрала понад 170 членів дипломатичного та консульського корпусу Румунії, високопоставлених румунських та іноземних гостей, таких як віце-прем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина, віце-прем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Республіки Молдова Крістіна Герасімов, віце-прем’єр-міністр та міністр закордонних справ Великого Герцогства Люксембург Ксав’є Беттель, генеральний секретар Європейської служби зовнішньої діяльності, представники Адміністрації Президента Румунії, Уряду, Парламенту, бізнес-спільноти та громадянського суспільства. Учасники обмінялися думками щодо дипломатичних шляхів та ролі міжнародного співробітництва у мінливому геополітичному контексті та щодо викликів регіональній безпеці.

Щорічна зустріч румунських дипломатів – 2024

Було проведено п’ять тематичних сесій, присвячених управлінню численними кризами в трансатлантичному просторі, ролі європейської інтеграції в побудові стійкої Європи, проблемі гібридних загроз, економічній дипломатії та процесу вступу до ОЕСР. Виступи румунських та іноземних спікерів і дебати, що відбулися після них, відобразили важливість фундаментальних вимірів, на яких Румунія будує свою зовнішню політику: європейське будівництво і трансатлантична згуртованість. З усіх виступів випливало, що в найскладніші часи з часів Другої світової війни, спільні зусилля зовнішніх і внутрішніх партнерів мають важливе значення для посилення готовності до структурних змін у сучасному міжнародному середовищі.

На додаток до тематичних сесій за участі гостей з-закордону, протягом трьох днів були організовані закриті робочі сесії, присвячені виключно членам румунського дипломатичного та консульського корпусу. Ці сесії були зосереджені на розробці дипломатичних стратегій та інтегрованих підходів у зовнішній політиці Румунії. Вони також обговорили аспекти економічної дипломатії Румунії, заходи, необхідні для забезпечення того, щоб цьогорічні виборчі процеси пройшли в найкращих можливих умовах, а також кроки, заплановані для поліпшення консульських послуг для громадян Румунії, які проживають за кордоном.

Румунія продовжує підтримувати Україну

Міністерка закордонних справ Лумініца Одобеску заявила на початку Щорічної зустрічі румунських дипломатів, що міжнародна ситуація залишається «нестабільною» і що ми все ще живемо у «найскладніший період» з часів Другої світової війни.

Глава МЗС Румунії Лумініца Одобеску

Вона наголосила, що в нестабільному світі нам потрібна безпека. «Я почну з нашого регіону, з російської агресії проти України, яка вимагає стратегічного підходу. З початку війни Румунія постійно підтримує Україну. Ми продовжуватимемо це робити допоки це буде необхідно, паралельно з нашою участю у міжнародних та європейських зусиллях щодо санкцій проти Росії. Ми докладаємо цих зусиль, щоб допомогти Україні вистояти і заблокувати можливе поширення російської агресії на інші країни, що матиме катастрофічні наслідки для всіх нас. Це інвестиції в нашу власну безпеку, в європейську безпеку і в глобальний порядок, заснований на правилах. На двосторонньому рівні було вирішено підняти відносини з Україною до рівня стратегічного партнерства і ми вже провели перше спільне засідання румунського та українського урядів у жовтні 2023 року в Києві. Ми беремо участь в ініціативах ЄС і НАТО з підтримки оборонних зусиль України, а на полях нещодавнього саміту НАТО у Вашингтоні уклали угоду про співпрацю в галузі безпеки. Таким чином, Румунія бере участь у довгостроковій мережі підтримки безпеки України.»

Глава зовнішньополітичного відомства зазначила, що підхід Румунії має регіональний характер, наголосивши на необхідності врахування й положення Республіки Молдова при обговоренні ситуації в Україні. «Наші міркування є настільки ж геополітичними, як і прагматичними, і базуються на реаліях поблизу нашого кордону. Регіональне бачення Румунії націлене на перетворення Чорноморського регіону на зону миру, безпеки та взаємозв’язку. З метою зміцнення безпеки і співпраці в регіоні ми прагнемо розвивати регіональні партнерства. Разом з Болгарією і Туреччиною в липні ми активізували Військово-морську протимінну групу. Ми уклали угоди про військову мобільність з Болгарією і Грецією, ще одна угода обговорюється з Туреччиною. Міністерство закордонних справ відіграє важливу роль у національних зусиллях з посилення позицій Альянсу в регіоні і на східному фланзі, в тому числі в оборонному плануванні і зміцненні командних структур. Ми також просуваємо наше бачення сусідства в Європейському Союзі, нещодавно отримавши підтримку в розробці стратегічного підходу ЄС до Чорноморського регіону.»

Крім цього за словами Лумініци Одобеску офіційний Бухарест розвиває діалог і співпрацю з США, Францією та іншими союзниками і партнерами, які зацікавлені здійснити свій внесок у забезпечення стабільності в Чорноморському регіоні. Вона додала, що в тому ж дусі регіональної відповідальності Румунія була й залишається поруч з Республікою Молдова, найбільш вразливої країни в регіоні, яка найбільше постраждала від конфлікту в Україні.

Переговори з віце-прем’єркою України

На полях Щорічної зустрічі румунських дипломатів відбулися переговори Лумініци Одобеску з віце-прем’єр-міністеркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольгою Стефанішиною. У межах розмови урядовиці обмінялися думками щодо прогресу України в процесії євроінтеграції, а також щодо результатів нещодавнього саміту НАТО у Вашингтоні. Лумініца Одобеску високо оцінила значні зусилля української влади, враховуючи особливо складний контекст, створений розв’язаною Російською Федерацією війною. Глава румунської дипломатії підтвердила послідовну та конкретну підтримку Румунією на найвищому рівні незмінного європейського курсу України, наголосивши, що розширення на схід є стратегічним вибором Європейського Союзу. Вона наголосила, що Україна має продовжувати стало впроваджувати відповідні реформи для стабільного просування процесу євроінтеграції і привітала ефективне запровадження в дію Ukraine Facility, інструменту, який забезпечить передбачувану та стійку підтримку України до 2027 року.

Щодо результатів саміту НАТО у Вашингтоні Лумініца Одобеску підкреслила важливість прийнятих рішень, які підтверджують тверду підтримку незворотності євроатлантичного шляху України. Вона додала, що місія з надання Україні допомоги в галузі безпеки та тренувальної допомоги, призначення цивільного представника НАТО в Києві, а також зобов’язання НАТО щодо фінансової підтримки є практичними заходами, які активно підтримує Румунія.

Зустріч Лумініци Одобеску з віце-прем’єркою України

Своєю чергою Ольга Стефанішина подякувала румунській владі за багатовимірну та послідовну підтримку України, відзначивши позитивні результати двосторонньої співпраці з Румунією. Під час спільної пресконференції за підсумками дискусій у Бухаресті вона заявила: «Для мене велика честь, що Україну запросили взяти участь у вашій щорічній зустрічі всього дипломатичного корпусу, а я дійсно рада бути тут, тому що є так багато речей, які Україна хоче донести до вас слова вдячності і слова солідарності за всю цю величезну роботу і зусилля, докладені вашим міністерством, вашим урядом, вашою країною і вашим народом, стояти не тільки з Україною, але й стояти за Європу, за її безпеку і за її майбутнє. І, звичайно, сьогодні ми зібралися тут, щоб обговорити один з найсильніших можливих стовпів Європи, Об’єднаної Європи – це Європейський Союз і розширення Європейського Союзу.»

Вона представила останні кроки, зроблені на внутрішньому рівні для просування порядку денного реформ і підкреслила, що Румунія залишається одним з важливих партнерів для України на євроінтеграційному шляху. «Важко уявити сильніший сигнал, який можна надіслати українському народу і всім, хто бореться за свободу, ніж можливість жити у демократичній, процвітаючій країні. Безпрецедентна єдність усіх країн-членів ЄС, зокрема наших сусідів, Румунії, зобов’язали нас бути сильнішими, більш відданими, стійкими. Ми докладемо всіх зусиль, щоб та рішучість, яку ми продемонстрували з початку повномасштабного вторгнення, зберіглася протягом всього процесу вступу.»  

Віцепрем’єрка наголосила на необхідності зберегти цей імпульс, для того щоб Україна невпинно продовжувала процес внутрішніх трансформацій, що наближають її до ЄС. Вона висловила вдячність міністерці закордонних справ Румунії Лумініці Одобеску за особисту участь у Першій Міжурядовій конференції України та ЄС та за готовність Румунії ділитися власним досвідом та експертизою. Окремо Ольга Стефанішина відзначила внесок Румунії в посилення оборонних потужностей України. Зокрема, на полях Вашингтонського саміту НАТО, Румунія разом зі США, Нідерландами, Італією та Німеччиною виступили з заявою щодо передачі Україні додаткових систем ППО.

Румунія підтримує євроінтеграцію України та Р. Молдова

Президент Клаус Йоганніс прийняв членів дипломатичного та консульського корпусу Румунії

І президент Клаус Йоганніс провів зустріч з румунськими дипломатами. Глава румунської держави заявив, що залишається рішучим прихильником процесу розширення Європейського Союзу, підкресливши, що Румунія залишається відданою підтримці європейського курсу України та Республіки Молдова. «Я був і залишаюся рішучим прихильником процесу розширення ЄС, враховуючи трансформаційну силу і здатність цієї політики об’єднувати країни і народи навколо європейських цінностей і принципів на благо всіх. Нам потрібен амбітний і передбачуваний графік для партнерів, залучених до процесу розширення, як у Східній Європі, так і на Західних Балканах, заснований на власних заслугах країн-кандидатів. Румунія рішуче підтримала історичне рішення про відкриття переговорів про вступ до ЄС з Україною та Республікою Молдова, прийняте на засіданні Європейської Ради 14-15 грудня 2023 року і ми залишатимемося відданими підтримці європейського шляху цих країн.»

Він додав, що Румунія, як сусід України і чорноморська держава, знаходиться на передовій лінії війни Росії проти України, зазначивши, що Бухарест і надалі підтримуватиме український народ у війні проти агресора. «Я також сприяв розвитку конструктивних і принципових відносин з Україною. З першого дня війни Румунія проявила повну солідарність і вжила широких багатовимірних заходів на підтримку України. Я підтримую тісний контакт з президентом Зеленським і ми з ним поглиблено обмінюємося оцінками та ідеями при кожній нагоді.»

Підтримка триватиме стільки, скільки буде потрібно

Попри все більш нестабільний глобальний контекст Румунія продовжує вірити у демократію та її цінності, підтримує своїх друзів і партнерів, має динамічну економіку і зріле суспільство, яке відкидає екстремізм, – заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку під час зустрічі з румунськими дипломатами. У своїй промові він також торкнувся і відносин з Україною.  «На жаль, агресія Росії проти України триває. Тут наш підхід дуже чіткий: ми твердо підтримуємо незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. І ця підтримка триватиме стільки, скільки буде потрібно. Це дуже конкретна підтримка – від гуманітарної допомоги тим, хто прибуває із зони конфлікту, до шляхів солідарності Україна-ЄС. Один лише дунайський коридор охоплює майже 50% транзиту українських товарів на зовнішні ринки. Ці шляхи також відіграватимуть центральну роль у відбудові України та її інтеграції до єдиного ринку. Крім того, Румунія рішуче підтримує вступ України до Європейського Союзу, а всього два тижні тому у Вашингтоні було підписано угоду між нашими країнами про співробітництво у сфері безпеки.»

Зустріч румунських дипломатів з прем’єр-міністром Марчелом Чолаку

Марчел Чолаку привітав зусилля румунської дипломатії, спрямовані на зміцнення безпеки Чорноморського регіону і забезпечення підтримки союзників і партнерів у перетворенні Чорного моря на зону миру, безпеки і взаємозв’язку. «Чорне море має бути не зоною війни, а мостом між Європою, Азією і Середнім Сходом», – сказав прем’єр-міністр Румунії.

Щорічна зустріч румунських дипломатів надала можливість представити оцінки накладених одна на одну і затяжних криз, з якими наразі стикається світ, а також обмінятися думками щодо найкращих підходів румунської дипломатії до їх вирішення.

На кордоні Румунії та України, поблизу румунської станції Дорнешть, розпочав роботу новий перевантажувальний термінал для зернових вантажів.  31 травня відбулась урочиста церемонія його відкриття. Новий термінал був побудований у рамках державно-приватного партнерства, а обсяг інвестицій у створення нового комплексу становить 10 млн євро, кошти надані Grampet Group, найбільшою групою приватних залізничних компаній з румунськими акціонерами в Південно-Східній Європі. Можливості терміналу забезпечують безперервну роботу 24 години на добу. Його максимальна місткість становить 3 млн тонн вантажів. Навантажувально-розвантажувальні станції можуть одночасно обробляти вісім вагонів, що забезпечує швидкість переробки 500 тонн на годину.

Найбільший залізничний зерновий термінал в Європі

На станції Дорнешть є 16 колій, з яких половина — широкі, половина — вузькі. Оскільки термінал знаходиться безпосередньо на станції, використовувати зможуть всі вільні колії для формування та заватаження поїздів. Президент Grampet Group Груя Стойка заявив, що дорнештський термінал розташований у безпосередній близькості від кордону з Україною, дозволяє перевозити 3 мільйони тонн збіжжя щорічно та «стає стратегічним вузлом у потоці вантажів до порту Констанца ».

«Завдяки цій перевантажувальній потужності та всім іншим запропонованим провідним сучасним технологічним рішенням термінал стане стратегічним пунктом збільшення потоків зерна від кордону з Україною до порту Констанца. Хочу сказати, що наявне тут обладнання, таке ж, як і у великих морських портах, дозволяє перевантажувати вісім українських вагонів-зерновозів широкої колії та вісім вагонів європейської колії. Для прикладу скажу, що всі інші термінали в Європі дозволяють перевантажувати щонайбільше два вагони одночасно», – заявив Груя Стойка.

Голова Сучавської повітової ради Георге Флутур стверджує , що інвестиція у Дорнешть сприятиме зменшенню навантаження на дорожній рух, майже заблокований фурами із зерном. «Ми чекали на цю інвестицію і віримо, що нам ще багато чого належить зробити. Необхідно впорядкувати рух транспорту і особливо вантажів. Це інвестиція у розмірі 10 мільйонів євро, що означає, наскільки я розумію, чотири склади поїздів, які можуть щодоби вирушати до порту Констанца. Це означає менше фур на румунських дорогах, хоча я з нетерпінням чекаю, коли автомагістраль A7 пролягатиме до Сірету. На мій погляд це ще один конкретний приклад солідарності з Україною», – заявив Георге Флутур.

В урочистому відкритті нового зернового терміналу також взяли участь Генеральний секретар Уряду Румунії Мірча Абрудян, почесний радник Прем’єр-міністра з питань міжнародних економічних відносин Віктор Понта, Посол України в Румунії Ігор Прокопчук, Генеральний консул Румунії в Чернівцях  Ірина Стенкулеску, Генеральний директор Головного митного управління Румунії Марчел Мутеску, а також чимало державних секретарів.

Румунія поруч з Україною

Під час заходу Генеральний консул Румунії в Чернівцях Ірина Стенкулеску передала послання міністерки закордонних справ Румунії Лумініци Одобеску, яка зазначила, що відкриття зерноперевалочного терміналу в Сучавському повіті є ще одним доказом того, що підтримка Румунією української держави та народу, української економіки залишається твердою, послідовною та відданою на рівні влади, громадянського суспільства та приватного сектору. Очильниця МЗС підкреслила, що Румунія підтримала Україну з першого дня агресивної війни, розв’язаної Російською Федерацією і продовжуватиме підтримувати Україну стільки, скільки буде необхідно, в тому числі в процесі повоєнної відбудови.

Глава румунського зовнішньополітичного відомства додала, що державні та приватні ініціативи з розширення транскордонної інфраструктури з Україною відповідають не лише економічним, але й політичним та стратегічним імперативам, зазначивши, що таким чином Румунія робить конкретний внесок в ефективну інтеграцію України до єдиного європейського ринку: «Завдяки інвестиціям та зусиллям, докладеним Румунією самотужки або за підтримки міжнародних партнерів, з початку війни було забезпечено транзит приблизно 37 мільйонів тонн української сільськогосподарської продукції», – зазначила міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску.

У своєму виступі Посол України в Румунії Ігор Прокопчук відзначив, що «відкриття терміналу Дорнешть знаменує собою нову сторінку в спільних зусиллях з модернізації та оптимізації залізничної інфраструктури в регіоні та підтримки відбудови України». «Комплекс стане стратегічною точкою для полегшення руху вантажів з України до порту Констанца», – сказав Ігор Прокопчук.

Новий комплекс є каталізатором нових інвестицій

«Те, що було здійснено тут, означає нові робочі місця для людей, більше того, це каталізатор для подальших інвестицій. Я впевнений, що ви не зупинитеся на досягнутому. Я впевнений, що ви розвиватимете цю сферу ще більше, тому що це потрібно Румунії, це потрібно Україні, і тому важливо, щоб це наше послання було дуже сильним не тільки в Бухаресті, але й на європейському рівні. Від імені Канцелярії прем’єр-міністра я хочу привітати усіх і підтвердити підтримку румунському підприємництву, бізнес-середовищу», – сказав державний радник канцелярії прем’єр-міністра, колишній міністр економіки, підприємництва і туризму Флорін Спетару.

«Ця стратегічна інвестиція, розташована на кордоні з Україною, що відображає прихильність Grampet Group до розвитку інфраструктури, водночас зміцнюючи позицію Румунії як логістичного та залізничного вузла у Східній Європі», – сказав своєю чергою генеральний секретар уряду Мірча Абрудян.

Перевантаження 500 тонн зерна за годину

Інвестиції в залізничну інфраструктуру мають важливе значення для забезпечення ефективного та конкурентоспроможного транспорту, а Європейська зелена угода заохочує розвиток та модернізацію залізничних мереж, включаючи впровадження нових та стійких технологій, таких як ті, що включає перевалочний комплекс на кордоні з Україною.

Виступаючи на церемонії відкриття найбільшого в Європі зерноперевалочного терміналу почесний радник прем’єр-міністра Румунії Віктор Понта підкреслив, що Румунія повинна «стати найважливішими  воротами для відбудови України». «Ще відколи я приєднався до команди прем’єр-міністра Чолаку, я намагаюся пояснити румунському народу, що, допомагаючи Україні, ми допомагаємо собі, тому що, якщо не пояснити людям, що від цього виграє й Румунія, бо північно-східний регіон Румунії найменш розвинений, часто виникає почуття розчарування і багато людей запитують: “Чому ми робимо для інших, а не для себе?”. І Румунія може розвиватися завдяки усім політичним і фінансовим ресурсам, державним і приватним, які виділяються на ці європейські і трансатлантичні зусилля з підтримки України, не тільки в цей дуже важкий період, під час війни, а й особливо після, у період відбудови. Я хотів би, щоб Румунія стала найважливішими воротами для відбудови, щоб вона скористалася цим для розвитку своєї залізничної, автомобільної, повітряної та морської інфраструктури, чого вона недостатньо робила в останні роки», – сказав Віктор Понта.

Румунія продовжує забезпечувати транзит української агропродукції 

П’ятий термінал, яким управляє Grampet Group та її флагманська компанія Grup Feroviar Român, знаменує собою новий розділ в зусиллях групи сприяти розвитку сфери залізничних вантажних перевезень у Румунії та покращенню ефективності залізничної інфраструктури в регіоні. Отже, розрахований на роботу 24 години на добу, 7 днів на тиждень, 365 днів на рік, термінал має дві конвеєрні лінії продуктивністю 250 тонн на годину кожна, що дозволяє перевантажувати 500 тонн збіжжя на годину.

«У жовтні минулого року транзитом через Румунію пройшло більше чотирьох мільйонів тонн зерна. Ми продовжуємо інвестувати, навіть якщо потоки сповільнилися, тому що стійка Європа – це більш взаємопов’язана Європа, насамперед через транспортну інфраструктуру, особливо через цю ділянку, з Україною та Республікою Молдова. Румунія повинна бути частиною зусиль відбудови України, а транспортна інфраструктура відіграватиме ключову роль у швидкості та ефективності цієї реконструкції. Необхідні інвестиції, особливо в залізничну транспортну інфраструктуру, щоб транспортні потоки, які сьогодні здійснюються автомобільними дорогами, були перенаправлені на залізничну систему, яка є набагато ефективнішою і менше забруднює навколишнє середовище. Ми заохочуємо такі інвестиції, які покращують існуючу залізничну інфраструктуру», – заявив Державний секретар Міністерства транспорту Румунії Ірінел Скріоштяну.

Заснована 25 років тому група компаній Grampet сьогодні є найбільшою залізничною групою та приватним логістичним оператором у Румунії та в Центральній та Південно-Східній Європі. Його структура стратегічно охоплює весь ланцюжок рішень і послуг залізничного транспорту. У Grampet Group наголосили, що термінал має важливе значення для України. «Румунія відігравала і відіграє значну роль у функціонуванні «шляхів солідарності» з країнами Європейського Союзу для сприяння перевезенню зерна з України, що є важливим для забезпечення продовольчої безпеки у слаборозвинутих регіонах Африки та Азії, а також комерційних потоків на глобальному рівні», – сказав власник Grampet Group Груя Стойка. Він також наголосив, що ця «інвестиція знаменує собою новий етап у зусиллях групи оптимізувати залізничну інфраструктуру в регіоні та підтримати відбудову України».

Чорноморський регіон являє собою стратегічний розлом на геополітичній карті Європи зі змінною динамікою конфлікту та перехресними інтересами безпеки. Після початку повномасштабної війни Росії проти України та блокади українських портів у Чорному морі цей регіон набув більшого геополітичного та геоекономічного значення. Росія вже змінила баланс безпеки в Чорному морі на свою користь, анексувавши Крим у 2014 році та взявши під контроль Азовське море. Російське вторгнення в Україну в лютому 2022 року перетворило Чорне море на гарячу зону, простір протистояння, позначений посиленням процесу мілітаризації. Росія і Туреччина відіграють центральну роль у зміні геополітичних координат. Таким чином, з точки зору Росії, Чорне море є стартовим майданчиком для поширення свого впливу на Середземне море, Середній Схід, Північну Африку та Південну Європу. Туреччина є найважливішим гравцем НАТО в Чорному морі. Анкара також вважається мостом для торгівлі між Азією та Європою.

Державний секретар і голова Департаменту оборонної політики, планування та міжнародних відносин Міністерства національної оборони Румунії Сімона Коджокару в інтерв’ю Румунському Радіо підкреслила, що Чорне море є стратегічним вузлом у контексті поточної жорстокої та незаконної війни, яку Росія розв’язала 24 лютого 2022 року проти України. Чорне море стало центральною точкою євроатлантичної безпеки і є особливо важливою територією для Румунії, для Північноатлантичного альянсу. Цей новий контекст підриває безпеку та свободу судноплавства в Чорному морі, підвищуючи рівень загроз і викликів безпеці та стабільності країн регіону. тим часом  довгострокова стратегія Російської Федерації спрямована на відновлення своїх сфер впливу в регіоні, що продовжує становити загрозу безпеці та стабільності. То які ж гарантії безпеки має отримати Україна? Сімона Кожокару: «Безпека та стабільність України та досягнення міцного та справедливого миру в Україні є стратегічним інтересом Румунії. Дуже важливо зберегти союзницьку єдність. Ви знаєте, що ми готуємося до особливо важливого саміту союзників у Вашингтоні в середині липня, ювілейного саміту, 75 років з дня створення Альянсу, і ми наголосили на тому, що повинні залишатися єдиними. Наша єдність, це запорука допомогти і перемоги України. Єдність означає підтримка України у збільшенні її оперативної сумісності, у збільшенні її обороноздатності та наближенні до НАТО. Звісно, Україну треба підтримувати до перемоги.»

Ми є свідками не лише звичайної війни в Україні, а й гібридної війни Росії проти сусідів і Заходу загалом, а також радіоелектронної війни, яка також триває в Чорноморському регіоні, з негативними наслідками для діяльності багатьох цивільних авіакомпаній. Росія вже веде радіоелектронну війну, наслідки якої відчуваються, в тому числі в східній частині Румунії. Якою б тривожною не здавалася ця інформація, вона відображає суть звіту, нещодавно опублікованого Євроатлантичним центром стійкості. Наскільки впливають на нас ці дії Росії з глушіння супутникового сигналу? Відповідь на це запитання дає полковник запасу Йон Петреску, військовий аналітик та колишній голова медія-тресту Збройних сил Румунії. «Слушне питання, але я б наголосив на різниці між Чорним морем і Балтійським. У Балтійському морі росіяни застосовують відому традиційну політику маскування, тобто вони імітують щось, щоб ввести супротивника в оману, як наприклад поява на карті чи якомусь веб-сайті в Москві нового розмежування російських морських просторів, що насторожило непосвячених, у тому сенсі, що вони нібито хочуть змінити морський кордон Російської Федерації в Балтійському морі. У Чорному морі все інакше, і гарною новиною сьогодні є той факт, що три чорноморські країни-члени НАТО – Туреччина, Болгарія та Румунія, домовились про спільну операцію з розмінування Чорного моря з тим, щоб упорядкувати нормальний морський рух у цьому районі. Рішення, на яке Росія не відреагувала з тієї простої причини, що російські комерційні кораблі також виграють від такої операції. По-друге, тут, у Чорному морі, є люди, які мають історію, яка позначає не лише їхнє минуле, але й те, як вони проєктують своє майбутнє. Нещодавній візит румунського прем’єр-міністра до Туреччини та спільні заяви, зроблені ним і президентом Туреччини, продемонстрували, що між Румунією та Туреччиною існують традиційні зв’язки, які є дуже важливими в поточному геополітичному рівнянні, включаючи їхній статус як країн-членів НАТО. Це підтверджує та скріплює печаткою нову співпрацю, узгоджену за взаємною згодою.»

Нещодавно у восьмому Чорноморсько-балканському безпековому форумі, організованому відомим румунським аналітичним Центром «Нова стратегія», взяв участь американський генерал резерву Девід Петреус, який вважає, що є кілька чинників, які слід враховувати, коли йдеться про перемогу України у війні, розв’язаній Росією. Американський генерал також згадав пакет військової допомоги США Україні. Девід Петреус: «Єдиний спосіб визначити перемогу – це сказати, що Україна відновлює контроль над усією своєю територією, повертаючись до своєї конфігурації до 2014 року. Найголовніше питання – чи буде це можливо, і я думаю, що єдиною відповіддю на це питання – залежить. Перш за все, багато чого залежить від продовження допомоги, запропонованої Сполученими Штатами Америки, яка надто довго була затверджена. Очевидно, що 61 мільярд доларів – це набагато більша сума, ніж навіть ті 44 мільярди, які вже надали американці. Україна зараз переживає ще один складний період в умовах російського наступу у харківському напрямку, а потім побачимо, що буде з літнім наступом.»

Генерал Девід Петреус також каже, що перемога України  залежить і від можливості передачі Заходом Києву заморожених внаслідок санкцій російських активів вартістю 300 мільярдів євро. Колишній директор ЦРУ презентував у Бухаресті свою книгу «Конфлікт, еволюція війни з 1945 року до України», написану спільно з істориком Ендрю Робертсом. У дебатах також взяв участь відомий економіст Нуріель Рубіні. останній згадав про вплив конфлікту в Україні на Європу. «Західні держави повинні залишатися єдиними в питанні надання фінансової, економічної та військової підтримки Україні, щоб не дозволити Російській Федерації виграти у цій війні», – зазначив відомий американський економіст Нуріель Рубіні. Він додав, що зараз існують чотири ревізіоністські держави – Китай, Росія, Північна Корея та Іран, які ставлять під сумнів фінансову, комерційну, політичну, безпекову та військову стабільність, встановлену західними державами після Другої світової війни. Нуріель Рубіні: «Росія виживає з кількох причин: Росії було вигідно подорожчання товарів, вона багато витрачає на армію, це змушує економіку працювати, але вона не виробляє товарів для населення, лише військову техніку, призначену для подальшої руйнації України. Існують величезні, неприйнятні бюджетні дефіцити, які призведуть до інфляції та падіння національної валюти, тому Росія, здається, почувається добре завдяки деяким тимчасовим факторам, але після цієї війни і, на жаль, це буде заморожений конфлікт якщо не зміниться режим у Москві, а це дуже малоймовірно, Росія занепаде з технологічної, економічної та фінансової точок зору, стане карликом під впливом Китаю і опиниться у ще більшому застої, ніж до війни.»

Таким чином, Чорне море має нове значення з точки зору регіональної безпеки, яке швидко змінилося після окупації Росією Криму. Яку роль грає Румунія у забезпеченні стабільності в цьому регіоні разом із НАТО та своїм стратегічним партнером Сполученими Штатами? Сімона Кожокару: «Визначальну роль, ми відіграємо надзвичайно важливу роль міцного союзника в Чорноморському регіоні. Як відомо минулого року на саміті НАТО у Вільнюсі було ще раз підкреслено важливість Чорного моря для безпеки союзників і прийнято кілька надзвичайно важливих рішень, як наприклад оборонні плани, спрямовані на зміцнення оборони та посилення східного флангу шляхом створення бойових груп, в тому числі в Румунії, що призвело до збільшення можливостей стримування. Ми обговорюємо посилення цього стримування та обороноздатності, тому що ми повинні продемонструвати, що у нас є необхідні можливості, що у нас є необхідна воля протистояти будь-яким ризикам і загрозам у Чорному морі.»

Полковник Йон Петреску підкреслив, що наразі Україна є передовою обороною Румунії та Європи в акваторії Чорного моря. «Стосовно громадського занепокоєння щодо позиції Вищої ради національної оборони в питанні передати або ні Україні ЗРК «Patriot», ми мусимо сказати правду. Якщо ми хочемо уникнути війни безпосередньо на наших кордонах, то мусимо допомагати ЗСУ чинити опір на східному фронті, як для звільнення окупованих путінськими військами територій, так і для оборони центральної частини України, яка сильно притиснута військами росіян у харківському напрямку. І російській громадській думці, зокрема, й європейській громадській думці загалом, не говорять правди: так, російські війська наступали, так, вони зайняли деякі села, але ці села-привиди – це не що інше, як розбомблені, зруйновані будівлі, без жителів, з трупами полеглих у боях російських й українських солдатів. Отже, просування Росії не означає досягнення великих економічних цілей чи надзвичайно багатих земель, я маю на увазі видимі багатства. Ці наративи про завоювання територій  просували на тлі снарядного голоду ЗСУ. Побачимо, яким буде це літо, яке, на мій погляд не повторить історію нового ряду вигідних РФ подій, з тієї простої причини, що Україна зрозуміла на рівні простого громадянина, що вона не самотня.»

Увесь цей час Румунія є однією з небагатьох країн у світі, яка мала і продовжує мати збалансовану позицію, і на рівні державного управління, урядів були румунські діячі, які наполягають на необхідності підтримки України стільки, скільки це буде потрібно.

Більш ніж через два роки від російського вторгнення в Україну і перших хвиль українських біженців, які застали Румунію непідготовленою, але надзвичайно готовою допомогти, вже були створені інструменти для довгострокової інтеграції цих людей. Неурядова організація «Врятуймо дітей» зробила свій внесок у ці зусилля з самого початку і дослідила, в чому полягають основні проблеми біженців. За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, з початку кризи і до сьогодні до Румунії в’їхало близько 5 мільйонів 245 тисяч громадян України, а «Врятуймо дітей» підтримала близько 354.700 осіб, у тому числі майже 180 тисяч дітей. Фактично, майже половина біженців – це діти, які приїхали сюди переважно з матерями та бабусями, основними проблемами яких є відсутність стабільного доходу від роботи та мовний бар’єр.

Тому потреба в довгостроковій інтеграції цих сімей зараз стала пріоритетом у порівнянні з початковим періодом війни, – каже Леонард Андреєску, керівник проєкту «Врятуймо дітей». «У лютому ми запустили анкету, яку заповнили громадяни України, що перебувають під нашою опікою, і яка виявила певні потреби. Потреба у фінансовій допомозі з’являється досить часто, щонайменше у 23% опитаних, далі йде підтримка у доступі до медичних послуг та курсів румунської мови. Було створено досить багато можливостей у неурядовому секторі. На жаль, органи влади все ще недостатньо враховують потребу в курсах румунської мови та позашкільних послугах для дітей. Зазвичай, про це просять матері-одиначки, які не мають з ким залишити дітей, щоб піти на роботу. Якщо ми подивимося на статистику і на те, що випливає з цього соціологічного дослідження, яке ми розробили, то побачимо, що відсотки певним чином співвідносяться: потреба в групі продовженого дня для дітей з’являється у 13% респондентів, а підтримка в пошуку роботи – у 12% з них. Отже, приблизно такий самий відсоток шукачів роботи також потребують групи продовженого дня для своїх дітей, тому що вони не мають можливості залишити своїх дітей у безпечному місці. Їм немає з ким їх залишити, а потім вони не можуть знайти роботу.»

Щоб допомогти їм, організація «Врятуймо дітей» у партнерстві з мерією 6-го сектора Бухареста нещодавно відкрили денний центр для дітей українських біженців. Тут вони можуть безпечно проводити час після школи, поки їхні матері не заберуть їх додому. Леонард Андреєску розповідає подробиці. «Ми пропонуємо підтримку не лише через цей центр. Ми також надаємо підтримку дітям переддошкільного та дошкільного віку, оплачуючи, за необхідності, ясла та дитячі садки. Ми навіть надаємо транспорт для дітей, щоб батьки могли відвозити їх вранці до школи або до нашого центру, залежно від шкільного розкладу дітей, а ввечері забирати.»

Денний центр у 6-му секторі столиці – не єдиний такого роду в Румунії, яким опікується організація «Врятуймо дітей». Є й інші в Бухаресті та по всій країні, відкриті у співпраці з місцевою владою, в яких усі послуги надаються безкоштовно. Леонард Андреєску розповідає. «У центрі діти отримують гаряче харчування, підтримку на уроках, адаптовані для іноземців уроки румунської мови, заходи з соціальної згуртованості та досить складну концепцію психологічної підтримки, щоб допомогти дітям подолати певні емоційні проблеми. Ми виявили, що дуже багато з них мають проблеми, деякі з них дуже серйозні, емоційні проблеми, викликані, звичайно, цим відривом від звичайного життя, від місць, які вони знали, від сім’ї, від решти сім’ї, від їхніх батьків. Заходи такого роду дуже допомагають їм подолати відчуття відчуження через те, що вони не знають мови, тенденцію до ізоляції, тому що вони все одно відчувають себе покинутими. Дуже важливим аспектом цього центру є те, що він відкритий не лише для українських дітей. У нас також є румунські діти з неблагополучних сімей, з неповних сімей, які мають такі ж проблеми з пошуком роботи, бо не мають з ким залишити дітей. І тоді вони разом з румунськими дітьми приходять до цього центру. Заняття проводяться разом. Звичайно, ми допомагаємо їм спілкуватися. У нас є культурні посередники, які розмовляють румунською, російською та українською мовами, вчителі, які також знають українську та румунську методики викладання, щоб дітям було якомога легше інтегруватися, знайти румунських друзів, які можуть дати їм відчуття нормальності та безпеки, допомогти їм подолати емоційні проблеми, звісно по можливості.»

На даний момент денний центр не може прийняти більше 40 осіб, на жаль, тому що туди зараховані українські діти, які і так мають труднощі з інтеграцією в румунських школах, пояснює Леонард Андреєску. «Їм надзвичайно важко. Тому 90% з них лише відвідують заняття. Це означає період до року, протягом якого вони можуть відвідувати заняття, але не зобов’язані відвідувати їх щодня, не отримують оцінок, не є занесеними до журналу. Це як буферний період, який допомагає їм звикнути і до програми, і до мови, і до однокласників. Потім, максимум через рік, вони повинні бути зараховані до школи, як і інші учні, і брати участь в освітніх заходах. Дуже мало таких дітей вчаться лише в українських школах онлайн, тобто не навчаються тут, але це винятки.»

 Наразі, після перших хвиль біженців, багато з яких прямували транзитом до інших країн, близько 79 тисяч громадян України проживають у Румунії.

Чорноморський регіон залишається стратегічною лінією розлому на геополітичній карті Європи, з мінливою динамікою конфліктів і суперечностей інтересів безпеки, регіоном, який наразі відзначається підвищеною мілітаризацією та як простір конфронтації. Як країни-члени ЄС і НАТО підходять до викликів, що виникають у Чорному морі, – це питання, на яке спробував відповісти учасники спеціального заходу, що відбувся 21 травня у Румунському дипломатичному інституті.

Про війну та інші виклики в Чорноморському регіоні 

Мішель Ру, Посол з питань Східного партнерства та Чорного моря у Міністерстві закордонних справ Франції, заявив, що головна мета проста і зрозуміла: Росія не повинна перемогти у війні проти України, тому що якщо це станеться, то під загрозою опиниться безпека Чорноморського регіону, а також європейська безпека. Французький дипломат також представив аналіз та динаміку війни в регіоні. Мішель Ру: «Перше, що я хотів би відзначити, це те, що завдяки мужності та кмітливості українців, а також завдяки швидкій, об’єднаній та масованій реакції Заходу, російський план розгромити Україну за кілька днів або тижнів провалився. Російська армія зуміла прокласти наземний коридор до окупованого Криму, що, ймовірно, було її мінімальною метою, але вона не має повного контролю над територіями, які анексувала на папері. Триває війна на виснаження, в якій Москва, ймовірно, сподівається на втому України та її прихильників. У той же час, що прикметно, не маючи власного флоту або звичайного флоту, Україна зуміла дати відсіч російському флоту і прокласти новий шлях для експорту своєї продукції в західній частині Чорного моря. Другий момент цієї війни, цієї динаміки полягає в тому, що вона зараз переходить від війни за запаси озброєнь до війни за виробництво озброєнь. Росія перетворилася на військову економіку, яка фінансується за рахунок експорту енергоносіїв. Санкції ускладнюють це, але їй частково вдається обходити їх. Водночас ця війна дала історичний поштовх європейській оборонній промисловості.»

На думку Якуба Пеньковського, аналітика Польського інституту міжнародних відносин, Росія залишається найбільшою загрозою в регіоні. «Яким є польський підхід до того як повинна виглядати безпека Чорноморського регіону? Перш за все зробити все, щоб Росія зазнала поразки. Що це означає? Що Україна зможе повернути свої території, включно з Кримом. Потім Україна, а також Грузія мають приєднатися до Європейського Союзу, звичайно, коли вони будуть готові, а також приєднатися до НАТО, якщо вони цього забажають.»

Своєю чергою Оана Попеску Замфір, директор Центру GlobalFocus, підкреслила, що Туреччина відіграє важливу роль у регіоні. За її словами, питання розширення ЄС знову в центрі уваги. «Ми помітили зростаючий інтерес до співпраці з Туреччиною. Я побачила це і в Брюсселі, під час нещодавнього візиту до Європейської служби зовнішніх справ. Я помітила, що в тій чи іншій формі там намагаються відновити взаємодію з Туреччиною під егідою розширення. Це все ще дуже складно, але важливість Туреччини як регіонального гравця широко визнається. Питання розширення знову на порядку денному. Україна і Республіка Молдова мають європейську перспективу, про яку вони не могли мріяти ще два роки тому. Грузія також має європейську перспективу, якщо вона рухатиметься у правильному напрямку. Загалом, ідея про те, що Європейському Союзу необхідно зблизитися зі своїми партнерами-однодумцями по сусідству, набагато більше присутня у свідомості політиків, ніж це було раніше. А якщо говорити про Румунію, то сьогодні ми маємо стратегічне партнерство з Україною, сусідом, якого ми вважали в кращому випадку складним до початку війни і з яким у минулому у нас не було позитивного досвіду в розвитку стосунків.»

Візит прем’єр-міністра Румунії до Туреччини

Політичний, економічний та військовий аспекти безпекової ситуації в Чорноморському регіоні обговорили у вівторок 21 травня президент Туреччини Реджеп Ердоган та прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку під час офіційного візиту останнього до Анкари. Глава румунського уряду  підкреслив дві сфери, що становлять найбільший інтерес для Румунії: тісніша співпраця в оборонній промисловості і можливості в енергетичному секторі, в зв’язку з чим було вирішено створити спільну румунсько-турецьку робочу групу для оцінки можливостей у сферах зв’язку, відновлюваних джерел енергії та ядерної енергетики.

Марчел Чолаку підкреслив, що Румунія і Туреччина продовжать працювати разом над наданням допомоги Україні та братимуть участь у повоєній відбудові. «Дуже важливо, щоб наші країни діяли разом для забезпечення безпеки в Чорному морі і захисту наших інвестицій. У зв’язку з цим я хотів би привітати той факт, що незабаром розпочнеться місія з розмінування в Чорному морі, яку проводитимуть разом військово-морські сили Румунії, Туреччини і Болгарії. Це перший випадок, коли чорноморські країни-союзники прийняли рішення про спільне вирішення серйозної проблеми безпеки і судноплавства. Насправді, внесок Туреччини в регіональну безпеку був надзвичайно важливим і тут я хотів би привітати президента Ердогана за лідерство і бачення, які він продемонстрував. Значні зусилля Туреччини зробили можливим укладення угоди угода про безпечний експорт українського зерна Чорним морем, зусилля, які згодом перейняла Румунія. Я б хотів, щоб Румунія і Туреччина продовжили працювати разом, як в плані допомоги Україні, так і в тому, що припускатиме участь у в її повоєнній відбудові.»

Своєю чергою Реджеп Тайїп Ердоган привітав важливу роль Румунії щодо експорту зерна та сільськогосподарської продукції з України. «На початку війни Туреччина зробила значний внесок у припинення конфліктів, забезпечення глобальної продовольчої безпеки та безпеки судноплавства на Чорному морі. Я впевнений, що наш союзник Румунія зробить необхідний внесок у міжнародні зусилля з цього питання. У той же час ми обговорили війну в Україні, яка триває вже третій рік. З початку цієї війни Туреччина зробила значний внесок у забезпечення глобальної продовольчої безпеки та безпеки судноплавства в Чорному морі і продовжує це робити», – зазначив глава турецької держави.

Співпраця союзників в акваторії Чорного моря

З іншого боку, міністр оборони Ангел Тилвер заявив у вівторок, що морське судноплавство найбільше страждає від збою GPS-сигналу в Чорноморському регіоні викликаного діями Росії, висловивши стурбованість Румунії цією проблемою. Ця заява прозвучала після того, як центральні ЗМІ повідомили про доповідь Євроатлантичного центру стійкості про те, що Росія веде радіоелектронну війну, яка відчувається, в тому числі, на сході Румунії. Міністра запитали, як на Румунію впливає таке глушіння і які заходи будуть вжиті.

«Очевидно, що такі дії привертають увагу тих, хто зобов’язаний і може відслідковувати такі інциденти. Очевидно, що найбільше страждає морське судноплавство і саме тому сьогодні в дискусіях, які я мав з паном Гюлером, міністром оборони Туреччини, компонент безпеки судноплавства на Чорному морі також був одним з головних на порядку денному. У зв’язку з цим хочу сказати, що ми з нетерпінням чекаємо і, можливо, вже в липні почне діяти Ініціатива з розмінування Чорного моря, адже дискусії щодо цього проекту більш ніж просунуті. Ми знаходимося на рівні технічних деталей. І також сьогодні, після пропозиції, яку ми отримали від Туреччини деякий час тому, ми повідомили, що другий мисливець за мінами, який увійде до складу румунської армії, зупиниться на певний час для підготовки і інтеграції в цей формат, я маю на увазі MCM. Тож очевидно, що ми стурбовані, ми стежимо за цим, але так Росія поводиться в регіоні і не лише зараз, але протягом вже досить тривалого часу», – сказав Ангел Тилвер на прес-конференції в Анкарі.

Телефонна розмова президентів Румунії та України

Посилення співпраці та безпеки в Чорноморському регіоні 21 травня обговорили і Клаус Йоганніс та Володимир Зеленський.  Про це румунський та український президенти повідомили у соцмережі Х. У той час як президент Румунії заявив, що переговори були зосереджені на «подальшій підтримці України», глава української держави повідомив, що вони обговорили «новий пакет військової допомоги, який готується», без інших подробиць. «Я щойно провів ґрунтовну телефонну розмову з Президентом Зеленським, зосередившись на нашій подальшій підтримці України, пріоритетах майбутнього саміту НАТО та посиленні спільної безпеки у Чорному морі», – написав Клаус Йоганніс. Крім того, він підтвердив підтримку Румунії українській Формулі миру. «Також висловив нашу відданість українській Формулі миру», – зазначив глава румунської держави.

«Провів розмову з Клаусом Йоганнісом і подякував Румунії за підтримку, зокрема за новий пакет військової допомоги, який готується», – йдеться у повідомленні Володимира Зеленського, розміщеному на X. «Поінформував Президента Йоганніса про поточну ситуацію на полі бою та ключові оборонні потреби України, особливо в ППО різних типів. Також домовилися прискорити нашу спільну роботу над двосторонньою угодою у сфері безпеки», – зазначив Володимир Зеленський. «Я вдячний Президенту Йоганнісу за те, що він підтвердив свою участь у Саміті миру, а також за готовність докласти зусиль для заохочення участі інших країн», – написав також Президент України.

Після нещодавніх так званих виборів у росії Путін залишиться при владі  ще шість років і має всі шанси побити рекорд режиму Сталіна. Швидше за все, у наступний період світ матиме справу з більш агресивним Путіним, який продовжить свою войовничу риторику і може оголосити масштабну мобілізацію. 18 березня він знову з’явився перед російським населенням під час зібрання в центрі Москви на сцені на Красній площі, щоб відсвяткувати десяту річницю незаконної анексії Криму, а також свою перемогу на президентських виборах. Путін почав свою промову з щирих привітань із возз’єднанням Криму і Севастополя з росією. Говорячи про півострів, він сказав, що Крим часто називають «непотоплюваним авіаносцем», додавши, що саме це і навело його на думку сказати про те, що «Крим повернувся в рідну гавань». Згодом очільник Кремля сказав, що Крим – це «стратегічно важлива територія» та «гордість рф». За словами Путіна, жителі окупованих українських територій – і півострова, і Донбасу, нібито давно мріяли про «повернення на батьківщину» і висловили це бажання ще під час «російської весни» 2014 року. При цьому, Путін зазначив, що шлях Донбасу і Новоросії виявився трагічнішим, ніж у Криму.

Після величезного провалу планів щодо захоплення України узимку 2022 року, Путін вже два роки намагається окупувати весь Донбас. Але людьські втрати та витрати, пов’язані з веденням війни в Україні створюють величезний тиск на російський бюджет, адже третина державних видатків тепер виділяється на війну, що змусило російський уряд вилучити майже 6,5 трильйонів рублів за останні два роки з Фонду національного добробуту. Однак путінський режим не полишає своїх загарбницьких планів. Як повідомив нещодавно міністр оборони росії Сергій Шойгу «до кінця року планується сформувати дві загальновійськові армії і тридцять з’єднань, зокрема чотирнадцять дивізій і шістнадцять бригад».

За цих умов постає запитання: що буде далі? Москва відправлятиме все більше чоловіків на війну в Україні, шукатиме нові джерела фінансування війни, робитиме нові погрози НАТО та придушуватиме будь-який публічний прояв антивоєнних поглядів в росії? Про це йшлося у програмі Радіо Румунія «Євроатлантика», гостями якої були, колишній член Комітету Європейського парламенту з питань безпеки і оборони Віктор Боштінару та генерал-майор у відставці Дан Греку.

Говорячи про так-звані вибори в росії Віктор Боштінару наголосив, що Путін забезпечив собі новий термін за сценарієм, розробленим за радянськими підручниками.  «Путіну вдалося створити одіозну комбінацію радянських і царських підручників, адже і терор, і дискреційне здійснення влади так чи інакше виходять за межі, які радянська влада надавала своїм лідерам.  Що чекає на нас попереду? Усе просто: я переконаний, що цей новий термін буде продовженням каденції, яка щойно закінчилася, тому що вторгнення і окупація Криму, а також війна проти України продовжуватимуть мати наслідки як на міжнародному рівні, з точки зору геополітичних відносин між росією та іншими акторами на планеті, так і з точки зору економічної та соціальної ситуації в російській федерації, принаймні в середньостроковій перспективі, якщо ми подивимося на те, як розвивалися події в Україні останнім часом і на подальші тенденції.»

Говорячи про найбільш імовірне продовження агресивної риторики  російського диктатора щодо України генерал-майор у відставці Дан Греку наголосив на змісті його останніх виступів «Я хотів би привернути увагу до трьох виступів російського президента: у неділю ввечері, одразу після оголошення часткових результатів, у понеділок на Красній площі, а також на засіданні колегії ФСБ, колишнього КДБ, виразником якого він, по суті, є. Тому що у всіх цих трьох виступах він дуже чітко дав зрозуміти, що так звана «спеціальна військова операція», як в рф називають війну проти України, розв’язану в лютому 2022 року, не досягла своїх цілей, але що в його думках і в його бажанні вона продовжуватиметься. І при цьому він вперше за досить тривалий час знову згадав Новоросію.» Дан Греку зазначив, що Путін дійсно дуже мріє про гегемонію, йому це не вдасться, але він цього прагне і, з огляду на це, російський лідер продовжуватиме створювати серйозні проблеми з безпекою у регіоні та в світі загалом.

Незважаючи на авторитарність путінського режиму, історія свідчить, що жоден авторитарний режим не є вічним, а нещодавній теракт у Підмосков’ї показав серйозні проблеми Кремля, який втрачає довіру населення країни. Чи будуть росіяни і надалі миритися з цими репресіями силовиків і втратами у війні в Україні? Віктор Боштінару: «Якщо за часів Горбачова наслідки війни в Афганістані призвели до виведення радянських військ з Афганістану через неймовірні витрати на війні і невдачі в боях з талібами, то зараз умови початку горбачовської перебудови і політичної відлиги часів «гласності» виглядають як ідеальний світ у порівнянні з путінською дійсністю 2024 року. Нічого не зміниться на краще. Репресії будуть правилом, а не винятком. Не буде місця для інакомислення. Не буде можливості для протестних рухів, лише поодинокі ядра, які будуть знищуватися з легкістю і жорстокістю, властивою російським або радянським силовим структурам.»

Водночас колишній депутат Європарламенту Віктор Боштінару каже, що західний світ нарешті зрозумів, що у відносинах з росією немає місця ілюзіям, усвідомив цю жахливу реальність, яка називається диктатурою і жорстокістю путінського режиму, що перебуває, мабуть, у біологічному завершенні свого циклу.  «Захід повинен створити усі можливі системи захисту і я радий і вітаю той факт, що в Румунії буде побудована велика база НАТО в Когелнічану, яка стане найбільшою в Європі, тому що єдине, що росія, схоже, поважає сьогодні – це силу. У Заходу більше немає місця для найменших ілюзій щодо росії, з якою можна вести переговори. Але, в той же час, я не належу до табору панікерів, які стверджують, що завтра або на горизонті нас чекає російський наступ на НАТО або низку країн НАТО. Навіть якщо росія здійснить напад на одну країну НАТО, вона воюватиме зі всім НАТО. Це стаття 5, в якій немає місця для інтерпретації. Я переконаний, що й Трамп не піддасться спокусі інтерпретувати цю статтю, якщо повернеться на посаду президента Сполучених Штатів. А, з іншого боку, Європа повинна бути дуже серйозно підготовлена, в тому числі шляхом створення умов для переходу на «воєнні рейки», тому що те, що ми маємо сьогодні, з точки зору промислового потенціалу для підтримки військових зусиль в середньостроковій та довгостроковій перспективах, є далеко недостатнім.»

В ЄС також розглядають можливість створення посади Комісара ЄС з питань оборони, який контролюватиме промислові аспекти оборонної політики блоку. Крім цього вже до саміту НАТО у Вашингтоні в липні, країни альянсу можуть домовитися про введення системи «військового Шенгену», яка забезпечить швидкий і вільний рух військових конвоїв із заходу на схід, з півночі на південь і навпаки. Цей план включає, також, проєкти з розширення та зміцнення європейської транспортної інфраструктури, включаючи автомобільні та залізничні дороги, мости, тунелі, порти та аеропорти, щоб якомога більше магістралей могли бути використані для доставки важкої та великогабаритної техніки, з тим, щоб  кремлівський диктатор навіть не допустив думки про наступальні дії.

Але й росія не втрачає часу і постійно вдосконалює свої методи пропаганди, як усередині країни так і за її межами, веде потужну інформаційну війну проти України та проти колективного Заходу, – каже колишній депутат Віктор Боштінару. «Пропаганда фактично стане єдиним продуктом офіційної політики Кремля, тому що, з одного боку, їй доведеться продавати росіянам пропагандистську упаковку, і тому Путін, ймовірно, підніме славну радянську пропаганду на абсолютно новий рівень, адже його пропаганда містить достатньо нацистських елементів. Тож з цього жахливого гібриду, у два етапи, народиться нова реальність, яка в епоху штучного інтелекту, фейкових новин і гібридної війни буде практично єдиною політикою Москви. І в міжнародних відносинах ми побачимо вірулентність російської пропаганди, в тому числі в кампаніях, на кшталт нещодавніх вправ з румунським скарбом, з посиланням на Республіку Молдова, з посиланням на те, скільки, нібито, ми повинні компенсувати Радянському Союзу, забуваючи про Угоду про перемир’я, укладену 1944 року в Москві і про мирні домовленості після Другої світової війни. Тож пропаганда буде єдиним плюсом, який продаватиме Путін, у тому числі для того, щоб тримати під контролем  і купувати ілюзії внутрішньої аудиторії.»

Отже, чого чекати світу від нового 6-річного президентського терміну Володимира Путіна? Відповідає генерал-майор у відставці Дан Греку. «Я очікую, що він продовжить свої наступальні дії в Україні, намагатиметься дестабілізувати все навколо себе і що не підкоряються йому, в лапках, там, де він не може нав’язати своїх лідерів, як це було колись в Україні, як він це зробив у Придністров’ї, Абхазії та на інших територіях, тому що, зрештою, це справжня мрія нового «царя» в Кремлі. Я не очікую нічого доброго від російської федерації, так само, як і не очікую якоїсь великої агресії проти НАТО, тому що у неї немає таких ресурсів. Але для того, щоб дестабілізувати нас, і коли я кажу дестабілізувати нас, я маю на увазі нас як державу, і я також маю на увазі наших союзників, російська федерація не припинить своїх дій, тому що, на жаль, вона показала себе досить «професійною» в цій сфері.»

Війна в Україні та експансіоністські амбіції Росії нагадали Європі, що мир не вічний, а політичні зобов’язання не є настільки надійною гарантією, як європейці очікували. Навіть НАТО потрібен час, щоб стати на захист союзника, який зазнав нападу. Але, окрім періоду реакції, Альянсу потрібні вже закуплені озброєння, бойова техніка, боєприпаси, а не проєкти озброєнь, що застрягли між обкладинками документів. НАТО також потрібні заздалегідь підготовлені запаси, щоб мати можливість якнайшвидше реагувати на потреби союзників. Урешті-решт у Брюсселі зрозуміли справжні масштаби небезпеки зі сходу та необхідність постійної та потужної підтримки України, яка зараз дуже великою ціною захищає Європу та її цінності. Європейський Союз почав діяти.

Посилення спроможностей європейської оборонної промисловості

Водночас в Єврокомісії шукають шляхи активізації роботи європейської оборонної промисловості, щоб ефективніше реагувати на потреби в умовах війни в Україні і зростаючої невизначеності щодо безпекових викликів у майбутньому. Нова стратегія ЄС є відповіддю на війну в Україні, яка продемонструвала необхідність перезапуску виробництва зброї та боєприпасів. Отже ЄС хоче перевести свою оборонну промисловість на «воєнні рейки», прагне докорінно змінити спосіб фінансування та продажу озброєнь, до чого його підштовхнула війна Владіміра Путіна в Україні та попередження західних країн про те, що войовнича Росія у найближчі кілька років може напасти на країну-члена НАТО. Наразі Єврокомісія виділила 500 мільйонів євро для збільшення виробництва боєприпасів у межах підтримки європейського оборонно-промислового комплексу. У неділю прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку повідомив, що з цієї суми Бухарест отримає від Брюсселя 47 мільйонів євро на будівництво нового заводу з виробництва пороху та боєприпасів.

У 2024 році міністерство оборони Румунії має найбільший бюджет за останні 30 років – понад 95 мільярдів леїв. Щонайменше 20% цих коштів, майже 4 мільярди євро, мають бути спрямовані лише на закупівлю нового обладнання. Проєкти закупівель також враховують уроки війни в Україні. Уже цього року Румунія має отримати перші безпілотні комплекси Bayraktar TB2. Водночас, окрім «Байрактарів» румунська армія також готується отримати сім безпілотних розвідувальних комплексів Watchkeeper X та 21 безпілотник від ізраїльської Elbit Systems.

Якщо хочеш миру – готуйся до війни!

На тлі триваючої невизначеності щодо подальшої допомоги від США Україні через внутрішньополітичні суперечки між республіканцями та демократами, Європа збільшує свої оборонні зусилля, щоб відновити свій потенціал стримування. Адже лише так можна зупинити Путіна. Тому, що як зазначив в інтерв’ю нашій радіостанції журналіст Овідіу Нахой справжні цілі Росії містяться в ультиматумі від грудня 2021 року. Ультиматум, який Москва висунула, не Україні, а західним державам, вимагаючи від НАТО повернутися до кордонів 1997 року, коли до Альянсу входило 17 країн. Журналіст зазначив, що заяви Путіна після оголошення результатів виборів і нинішня мілітаризація російського суспільства нагадують про Німеччину 1930-х років, яка готувалася до війни, тому і Захід має бути готовий. Отож ЄС зараз керується гаслом: «Якщо хочеш миру – готуйся до війни!»

«Європа відчуває ще більшу небезпеку. Усі очікують ескалації війни в Україні, тим більше, що у Росії зараз є вікно можливостей через проблеми з військовою технікою з українського боку. Сполучені Штати майже припинили військову допомогу Україні, є певні незначні суми, які президент може виділити, але вони мізерні порівняно з реальними потребами. Європейський Союз намагається зібратися з силами, щойно була зустріч у форматі «Веймарського трикутника» між лідерами Франції, Німеччини та Польщі, які взяли на себе зобов’язання вийти на міжнародні ринки і знайти необхідну військову техніку. Є чеська ініціатива з придбання 800 тисяч одиниць снарядів для України, які знайшла по всьому світу і зараз купує. Звісно, це робиться за підтримки усіх членів Альянсу, фінансової підтримки, логістичних зусиль, але це величезні зусилля з боку маленької Чеської Республіки. Усе це відбувається. Але пройде певний час, перш ніж, дійсно, це озброєння буде надане Україні, буде в розпорядженні ЗСУ. Отже у  Росії є вікно можливостей, яким вона, швидше за все, скористається зараз, коли Владімір Путін бачить себе переобраним і вважає себе повторно легітимізованим як глава російської держави, якщо таке підтвердження було потрібне. Отже, це найбільш тривожне очікування з європейського боку – ескалація бойових дій і ми бачили звіт Інституту з вивчення війни, який не виключає можливості того, що на тлі цієї нестачі військової техніки з українського боку росіяни можуть здійснити великий прорив на українському фронті. Наслідки цього важко передбачити на даний момент. Водночас ми маємо заяву президента Макрона, який не виключає можливості відправки військ в Україну. Думаю, що на тлі ускладнення ситуації на фронті динаміка з європейського боку зміниться і може бути надана дуже чітка і дуже переконлива відповідь.»

Заступник генесека НАТО Мірча Джоане: На нас чекає ще кілька років напружених відносин з РФ

Заступник генерального секретаря НАТО, румун Мірча Джоане заявив днями, що ми повинні готуватися щонайменше до ще кількох років напружених відносин з Російською Федерацією. Він підкреслив, що більш агресивна Росія означає, що Північноатлантичний альянс має бути більш готовим до її стримування. У контексті президентських виборів у Росії Мірчу Джоане запитали, що означатиме п’ятий термін Владіміра Путіна.

«Якщо хтось думає, що ці вибори були виборами в демократичному сенсі, то це, очевидно, не так. Це продовження цього політичного режиму в Москві і, на жаль, ми не бачимо зміни підходу ні до України, ні до Заходу, ні до НАТО. Тому ми повинні готуватися до ще кількох років, як мінімум, напружених відносин. НАТО робить свою роботу, ми захищаємо свою територію і своїх союзників, ми діємо відповідно. Більш агресивна Росія означає більш підготовлене НАТО до стримування цієї агресії.»

ЄС остаточно затвердив виділення Україні 5 млрд євро військової допомоги

Ситуація в Україні стала однією з центральних тем засідання Ради міністрів закордонних справ ЄС 18 березня, на якому було прийняте остаточне рішення про виділення 5 млрд євро на військову підтримку України. Глави зовнішньополітичних відомств країн ЄС обговорили питання агресії Росії проти України, останні події на місцях та підтримку України з боку ЄС. У ньому також взяв участь глава МЗС України Дмитро Кулеба, який представив пріоритети України на найближчий період. Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску підтвердила рішучу та багатовимірну підтримку України з боку ЄС, наголосивши на нагальності надання військової підтримки. У зв’язку з цим вона привітала ухвалення рішення щодо виділення додаткових 5 мільярдів євро на військову підтримку України в рамках Європейського фонду миру, що дозволить надати Києву необхідну допомогу. Вона також висловила підтримку різним ініціативам, спрямованим на доповнення джерел фінансування військової підтримки. Лумініца Одобеску підтвердила підтримку нового пакету обмежувальних заходів проти Росії та визначення ефективних заходів для імплементації санкцій ЄС. Глава МЗС Румунії підкреслила особливу важливість міцних трансатлантичних зав’язків, спільної підтримки світового порядку, заснованого на правилах, та поваги до міжнародного права, особливо в контексті численних сучасних глобальних викликів. Вона високо оцінила підтримку Республіки Молдова з боку США і наголосила на важливості комплексного підходу до війни в Україні в плані подолання її наслідків для всього Чорноморського регіону.

Опитування

Понад три чверті румунів вважають, що війна в Україні є небезпечною для Румунії, а більше половини згодні з тим, що наша країна повинна виділяти більше грошей на армію. Принаймні це випливає з нещодавнього опитування, проведеного INSCOP на замовлення News.ro. 76% респондентів вважають, що війна в сусідній країні може мати негативні наслідки для Румунії, тоді як майже 22% дотримуються протилежної думки. 60% заявили, що згодні з тим, що в контексті конфлікту в Україні Румунія повинна виділяти більше грошей на збройні сили, в той час як трохи більше 36% не згодні з цим. Дані опитування були зібрані в період з 22 по 29 лютого на вибірці в 1100 осіб віком від 18 років і старше. Максимально допустима похибка становить плюс/мінус 2,95%.

50 українських пілотів проходитимуть навчання у Румунії

У цьому контексті президент Клаус Йоганніс дав згоду на перевезення територією Румунії міжнародної військової допомоги для України та схвалив підготовку українських льотчиків на винищувачах F-16 в Європейському навчальному центрі (EFTC), створеному на військово-повітряній базі Фетешть. Це новостворений центр, в якому з січня вже тренуються румунські пілоти.

У понеділок Спільні бюро Палати депутатів і Сенату отримали відповідний лист від глави румунської держави та взяли його до уваги. У ньому Клаус Йоганніс поінформував парламент про те, що він схвалив транзит обладнання та матеріальних цінностей, подарованих Фінляндією Україні, а також підготовку близько 50 українських пілотів.

«Відповідно до положень статті 119 Конституції Румунії та Закону № 291/2007 про в’їзд, розміщення, проведення операцій або транзит іноземних збройних сил на території Румунії, за пропозицією Прем’єр-міністра Румунії, після консультації з Верховною радою національної оборони, я схвалив транзит територією країни обладнання та матеріальних цінностей, переданих Фінляндією Україні, а також підготовку близько 50 українських військовослужбовців, метою якої є проходження навчання, використання та обслуговування переданого обладнання», – йдеться у документі, надісланому до парламенту главою держави.

Розбудова прикордонної інфраструктури

Тим часом Румунія та Україна продовжують розвивати спільну прикордонну інфраструктуру. У Сучавському повіті та Чернівецькій області сторони планують розбудувати пункти пропуску через румунсько-український кордон, а також з’єднати два регіони залізничним сполученням завдяки євроколії. Ці питання були обговорені під час зустрічі на кордоні голови Сучавської повітової ради Георге Флутура, голови Чернівецької обласної військової адміністрації Руслана Запаранюка, посла Румунії в Україні Александра Віктора Мікули та посла Сполучених Штатів Америки в Румунії Кетлін Кавалек.  За словами Руслана Запаранюка, Буковина вже підготувала проєктну пропозицію щодо будівництва найбільшого пункту пропуску для великовагового транспорту в селі Біла Криниця на кордоні з Румунією, що дозволить інтегрувати Чернівецьку область в міжнародні транспортно-логістичні системи. Голова Чернівецької ОВА зазначив, що ще одним стратегічним проєктом для області є розвиток залізниці ‒ продовження колії європейського зразка, яка заходить на територію області. Це дозволить з’єднати Чернівці та Сучаву ще одним видом сполучення.

Зі свого боку, голова Сучавської повітової ради підкреслив роль, яку відіграв пункт пропуску через кордон «Сірет» у транзиті біженців і товарів після початку війни в Україні.

«Секрет співпраці в кризові часи – це партнерство, яке ми маємо вже майже 30 років. За два роки через цю митницю пройшло 2,8 мільйона пасажирів. Через цю митницю пройшло понад 850 000 транспортних засобів. Ви бачили сьогодні дуже велику чергу вантажівок. Ми очікуємо, що вона буде ще більшою, тому що вони не мають куди їхати зі своїм вантажем. На півдні, в Тульчі, в напрямку Чорного моря, ризики великі і все менше людей їде туди. Коли польські фермери закрили кордон перевізники поїхали сюди, а ми подвоїли тут кількість митників і прикордонників. Нашим найбільшим болем є відсутність автомагістралі і саме тому я лобіюю з усіх сил необхідність прокладення автомагістралі до Сірету», – сказав Георге Флутур.

Він додав, що Румунія мала шанс стати членом НАТО і Європейського Союзу, а тепер вона не може бути егоїстичною і «простягає руку допомоги своїм сусідам і друзям».

Посол США в Бухаресті Кетлін Кавалек заявила на п/п «Сірет», що вона високо цінує те, що Румунія зробила для підтримки України після вторгнення Російської Федерації.

«Я глибоко зворушена побаченими фотографіями співпраці, емпатії, яку румуни проявили в найважчий момент з початку війни. Сполучені Штати дуже цінують те, що зробила Румунія і ми стоїмо поруч з Україною в цей дуже складний час», – сказала Кетлін Кавалек. «Ми бачимо, наскільки тісною є співпраця між Україною та Румунією. США щойно оголосили про надання додаткового пакету озброєнь для підтримки народу України і ми надаватимемо цю підтримку і надалі, тому що знаємо, що це найважливіша допомога в цей важкий час. Ми, Сполучені Штати, працюємо з ЄС, з Румунією, з Молдовою, з Україною над покращенням інфраструктури на кордоні, не лише тут, в Сучаві, але й на півдні, в Констанці, на переправі через Дунай. І ми продовжуватимемо цю роботу разом, тому що, як сказав губернатор, разом ми сильніші», – зазначила посол США в Румунії Кетлін Кавалек.

Для якнайкращого розуміння та усвідомлення наслідків геополітичних процесів у навколишньому світі, передусім у Чорноморському регіоні, румунська громадська організація «Дім Чорного моря» пропонує широкому загалу два нових аналітичних проєкти: Чорноморські хроніки – геополітичний бортовий журнал біля Евксинського Понта (назва Чорного моря в Стародавній Греції, Стародавньому Римі та Візантії) та Гість «Чорноморських хронік» на Евксинському Понті.

Чорноморські хроніки матимуть форму щотижневих оглядів основних політичних, військових, економічних, геополітичних та безпекових подій, що відбуваються в розширеному Чорноморському регіоні. Ці щотижневі аналітико-синтетичні матеріали міститимуть три основні структурні елементи: – білі хроніки: аналітична розшифровка безпекових подій у розширеному Чорноморському регіоні; – червоний код: визначення потенційно вибухонебезпечних подій у регіоні; – чорні лебеді: можливі сценарії/події/розвиток подій з низькою передбачуваністю та максимальним впливом, які можуть проявитися в регіоні, якщо згорнуться всі сприятливі фактори.

Гість «Чорноморських хронік» на Евксинському Понті – це новий аналітичний проєкт у вигляді оригінального щомісячного аналізу від спеціального гостя ГО «Дім Чорного моря» з Румунії або з країн регіону, про політичні, військові, економічні, геополітичні та безпекові події, що відбуваються в розширеному Чорноморському регіоні. Іноді аналіз гостя може бути замінений інтерв’ю з одним із експертів ГО «Дім Чорного моря»  з «гарячих» геополітичних питань регіону.

Про це та про інше ми попросили розповісти головного ініціатора цих проєктів експертa з геополітики,  політолога, колишнього дипломата та голову громадської організації «Дім Чорного моря» Доріна Попеску.

– Очолювана Вами організація започаткувала у перші місяці цього року два нових проєкти. Як виникла ця ідея?

– Ми живемо у все більш напруженому світі, в якому відбувається все більше подій, багато з них накладаються одна на одну, важко розшифровуються, іноді навіть експертами і, звичайно ж, широкою громадськістю. Для того, щоб спростити розуміння широким загалом, а також експертами, геополітичних явищ, що відбуваються в розширеному Чорноморському регіоні, регіоні, який має стратегічне значення для Румунії та НАТО в цілому й, отже, допомогти розшифрувати геополітичні події, що відбуваються в цьому регіоні, ГО «Дім Чорного моря», основною діяльністю якої є моніторинг геополітичних подій у розширеному Чорноморському регіоні, пропонує широкій громадськості та експертам з країн Чорноморського регіону щотижневий огляд основних політичних, геополітичних, військових, економічних та безпекових подій в регіоні. До речі, хочу наголосити, що, згідно з нашою давньою оцінкою, Чорноморський регіон є полігоном для випробувань і переговорів про новий світовий порядок. Тут ревізіоністські актори, такі як російська федерація, намагаються нав’язати своє бачення нового світового порядку і Чорноморський регіон є одним із, а можливо навіть найважливішим полігоном, тут випробовується новий світовий порядок. Цей регіон набув глобального значення, тому для експертів і громадськості вкрай важливо мати під рукою аналітичний інструмент, не витрачаючи час на пошук новинних сайтів у Румунії, Р.Молдова, Україні, російській федерації, країнах Кавказу. Ми в основному проводимо попередній аналіз найбільш важливих подій і повідомляємо про них, але не у вигляді інформаційних зведень, а проводячи попередню аналітичну оцінку, відзначаємо відповідні події і зводимо їх в єдиний документ, виставляємо його на розсуд громадськості, маючи на увазі, звичайно, нашу мету, щоб ця первинна аналітична оцінка дійшла до якомога більшої кількості людей. Отже, «Чорноморські хроніки» – це щотижневі огляди, які містять основні актуальні геополітичні, політичні, військові, безпекові та економічні події в Чорноморському регіоні, ці щотижневі огляди готуються експертами ГО «Дім Чорного моря» в Констанці, яку я очолюю.

– Інший ваш проєкт – Гість «Чорноморських хронік». У чому його особливість?

– Ми плануємо запросити до Констанци, до Чорного моря, поки що в режимі онлайн, найкращих експертів з Румунії та інших країн регіону, в першу чергу з Р.Молдова, України, Грузії, експертів високого рівня і з бездоганною репутацією, фахівців в системі міжнародних відносин, які щомісяця говоритимуть з нами про Чорне море. Кожен гість розповідатиме про найважливіші події в Чорноморському регіоні, пропонуватиме оригінальний, власний аналіз, який ми розміщуватимемо на сайті нашої організації та розсилатимемо всім зацікавленим особам, третього тижня кожного місяця. Таким чином, ми маємо два аналітичних продукти, які розповідають про Чорне море і, які будуть сприяти кращому усвідомленню громадськістю та експертами важливості, стратегічної значущості Чорноморського регіону.

– 10 років тому, в лютому 2014 року, російська федерація розв’язала війну проти України, а в 2022 році  Москва розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Відтоді багато чого змінилося в регіоні Чорного моря. Як усе це вплинуло на румунсько-українські відносини?

– Одним з небагатьох позитивних наслідків цього конфлікту, повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, стала можливість для Румунії та України покращити, нормалізувати, зміцнити і навіть підняти до найвищого, стратегічного рівня свої двосторонні відносини. У цьому напрямку вже зроблено багато кроків. Розпочато переговори про підвищення двосторонніх відносин до рівня стратегічного партнерства, є заяви, але є також дипломатичні зусилля, спрямовані на визначення найкращих сфер, тем, які могли б принести додану вартість цьому стратегічному партнерству між нашими країнами. Отже, війна збільшила апетит Бухареста і Києва до налагодження стратегічних двосторонніх відносин і в цьому напрямку ведеться велика робота. Звичайно, є також низка проблем, історичного характеру, низка негативних уявлень, які впливали на наші двосторонні відносини до цього часу і які, мало-помалу, відходять на другий план, стають історією, але вони відходять, стають історією і минулим завдяки щоденним зусиллям дипломатів, експертів, тих, хто щиро вірить у покликання цих двосторонніх відносин приносити користь, як в Бухаресті, так і в Києві. Надзвичайно важливою ланкою у розвитку двосторонніх відносин є румунська спільнота в Україні та українська спільнота в Румунії. Разом ці дві спільноти є чи не найважливішим інструментом зміцнення двосторонніх відносин, тобто, окрім того, як столиці бачать двосторонні відносини своїх країн, відповідний внесок можуть зробити і роблять обидві спільноти. Чому ці дві спільноти відіграють абсолютно вирішальну роль у розвитку двосторонніх відносин? Тому що більшість старих упереджень у двосторонніх відносинах, які інерційно проявляються і сьогодні, пов’язані з дотриманням прав румунської меншини в Україні та української меншини в Румунії. Якщо ці упередження відійдуть у минуле завдяки додатковим заходам і діям, вжитим двома країнами на користь румунської меншини в Україні та української меншини в Румунії, то багато упереджень, з якими частина населення наших країн дивиться на ці двосторонні відносини, будуть розвіяні. Таким чином, це чудова можливість для Румунії та України зміцнити свої двосторонні відносини.

– Хоча про це мало говорили, але Румунія послідовно та безумовно допомагала Україні протягом останніх двох років, в тому числі у військовому плані. Як Ви оцінюєте позицію офіційного Бухареста у цьому сенсі?

– Румунія надала Україні явну, повну, багаторівневу допомогу в усіх сферах – соціальній, економічній, військово-технічній, політичній, геополітичній, правовій тощо, і продовжуватиме це робити. Зазначу, що Румунія анітрохи не зменшила темпів і рівня підтримки. Можливо, іноді, з певних статистичних причин, румунська влада вирішила не говорити про цю підтримку відкрито для громадськості, як це робили інші країни, але ця підтримка була масштабною, вона була добре виміряна, вона була добре структурована, вона була значною і вона була постійною і безумовною, звичайно, тому що завдяки цій підтримці Румунія практично гарантує частину своєї безпеки, якщо хочете, допомагаючи зупинити російську армію від просування в напрямку Румунії та інших країн НАТО. Ніхто в Румунії не має наміру зменшувати цю підтримку в найближчі місяці і роки. Румунія продовжуватиме надавати масштабну підтримку Україні в усіх вищезгаданих сферах. Ми залишаємося дуже впевненими у те, що, якщо підтримка України міжнародним співтовариством не ослабне, природні, законні цілі України щодо визволення своїх територій одного дня будуть досягнуті. Отже, я думаю, що ми знаходимося на цьому етапі. Підсумовуючи – війна надала особливу можливість Румунії та Україні перезапустити двосторонні відносини, навіть до рівня стратегічного партнерства; над цим стратегічним партнерством працюють; важливо, щоб історичні упередження, які кинули тінь на наші двосторонні відносини, були усунуті за допомогою різних заходів та дій з обох сторін; обидві меншини, румунська – в Україні та українська – в Румунії, мають бути краще залучені до цих процесів, оскільки те, як вони сприймають двосторонні відносини, буде вирішальним у формуванні майбутніх взаємин між Бухарестом і Києвом; російська федерація продовжує залишатися прямою військовою загрозою для України, більш віддаленою, гібридною загрозою для Румунії та Республіки Молдова; Україна та Румунія можуть знайти формулу та різні формати співпраці, включаючи створення форматів для посилення безпеки Республіки Молдова, яка є надзвичайно важливою в цьому регіональному рівнянні з точки зору ризиків та загроз, які генерує російська федерація. Зараз ми знаходимося на другому році війни. Ми чекаємо на розвиток подій, які призведуть до повного досягнення законних цілей української сторони щодо припинення цієї агресивної війни російської федерації проти України та війни за оборону України, шляхом повного звільнення території та відновлення територіальної цілісності України.»

– 2024 рік є роком чотирьох виборів у Румунії – до Європарламенту, місцевих, парламентських та президентських. Водночас, на тлі численних криз, в останні роки і в Румунії спостерігалося зростання популярності праворадикальних рухів і партій, які часто використовують «запозичену» від росії антиукраїнську риторику. Чи не вплине це на подальшу допомогу Румунії Україні?

– По-перше, російська федерація звикла використовувати політичні, електоральні вразливості в країнах, де проходять вибори. Це триває вже кілька років, російська федерація діє в гібридний спосіб у країнах, де відбуваються вибори. Яким чином? Підриваючи довіру суспільства до таких інституцій, як Європейський Союз, НАТО тощо, підриваючи довіру суспільства до функціонування власних національних інституцій – парламенту, збройних сил, спецслужб, силових структур тощо. Що стосується країн-членів ЄС і НАТО, то в першу чергу шляхом руйнування довіри населення країн-членів до функціонування цих інститутів – Європейського Союзу і НАТО, намагаючись деструктурувати відносини між двома сторонами Атлантики, а також намагаючись ще більше поглибити існуючі невеликі тріщини в трансатлантичних відносинах. російська федерація має на меті і здійснює гібридні дії в цьому сенсі, щоб ізолювати Україну і підірвати міжнародну підтримку України. На жаль, звичайно, період виборів у 2024 році в усіх країнах-членах ЄС створює сприятливе поле для гібридних дій російської федерації з точки зору спроб дестабілізувати політичну ситуацію в країнах-членах і НАТО та поглибити вразливості. З цієї точки зору, що ми маємо робити? Суворо уникати політизації стратегічних питань, таких як підтримка України і залишити управління підтримкою фахівцям. Ми повинні повністю уникати включення до виборчого порядку денного питань, які можуть зашкодити цій підтримці, уникати або політично та електорально виважено, зважено і добросовісно підходити до питань цього рішення і, безумовно, будуть голоси, які закликатимуть до скорочення цієї підтримки, будуть популістські заяви про те, що ця підтримка буцімто руйнує власні соціальні та економічні можливості Румунії, на шкоду її власним громадянам. Це не так, підтримка України – це підтримка безпеки Румунії, це підтримка майбутнього наших дітей. На жаль, проведення цих виборів розширить поле для маневру російської федерації, яка, в тому числі шляхом здійснення гібридних, провокаційних та дестабілізуючих дій в Румунії, намагатиметься зменшити цю підтримку. Усе залежить від здатності і бажання офіційного Бухареста зберегти цю підтримку, оскільки, повторюся, ця підтримка є такою, що зменшує або знімає ризик того, що Румунія може навіть стати прямою мішенню в майбутніх війнах і конфліктах, спричинених напруженістю, яка спостерігається зараз.

– І все-таки, наскільки, на Ваш погляд, зміниться позиція Румунії до українського питання після цьогорічних виборів?

– Я залишаюся впевненим, що навіть після цих виборів буде підтверджено, що демократія в Румунії є консолідованою, здатною протистояти цим викликам і, що зрілість і мудрість румунського населення, яке продовжуватиме підтримувати Україну, оскільки усвідомлює стратегічну важливість цієї підтримки, забезпечить мінімізацію токсичних наслідків цього виборчого року.