Category: Актуальні теми

Європейський парламент прийняв рішення надати Республіці Молдова найбільший пакет фінансової підтримки в історії цієї країни на загальну суму 1,9 млрд євро. Фонд реформ і зростання для Республіки Молдова має на меті допомогти їй вирішити основні проблеми, з якими вона стикається, зокрема, наслідки збройної агресії Росії проти України на її безпеку, економіку та населення. Пакет передбачає надання 520 млн євро грантів, а також 1,5 млрд євро кредитів під низькі відсотки, які дозволять Молдові провести реформи, не накопичуючи неприйнятного боргу.

Програма також передбачає попереднє фінансування у розмірі 18% від загальної суми підтримки, що дозволить швидко мобілізувати ресурси для зміцнення енергетичної безпеки, антикорупційної інфраструктури та модернізації державних послуг. 20% грантових коштів буде спрямовано на зміцнення інституцій Молдови за допомогою систем цифрового врядування, навчання державних службовців та судову реформу, що є життєво важливими кроками для ефективного управління коштами ЄС.

Румунський депутат Європарламенту Зігфрід Мурешан заявив, що ці кошти створять умови для того, щоб молдовська держава стала економічно, інституційно та соціально сильнішою і наблизилася до Європейського Союзу. Зігфрід Мурешан: “Гроші будуть використані для дорожньої та залізничної інфраструктури, включаючи міст через Прут, щоб краще зв’язати Республіку Молдова з Європейським Союзом. Гроші будуть використані для енергетичних з’єднань, як електричних, так і газових, між Республікою Молдова та Румунією. Гроші підуть в освітні установи, школи, дитячі садки. Гроші підуть на модернізацію лікарень, в тому числі на будівництво двох великих регіональних лікарень, однієї на півночі і однієї на півдні Республіки Молдова.”

Однак Зігфрід Мурешан попередив, що якщо Республікою Молдова в майбутньому керуватимуть уряди, які не дотримуватимуться своїх зобов’язань, Європейський план зростання опиниться під загрозою. Після затвердження пакету фінансової підтримки Європейський парламент вирішив відкрити офіс зв’язку в Кишиневі. Він слугуватиме точкою контакту між Брюсселем і національними парламентами, громадянським суспільством та місцевими партнерами в регіоні Східного партнерства Європейського Союзу, Україні, Грузії та Республіці Молдова.

Спікер молдовського парламенту Ігор Гросу привітав це рішення і заявив, що офіс сприятиме вдосконаленню законодавчого процесу та інформуванню громадян про переваги інтеграції до європейської сім’ї. Віце-прем’єр-міністр Молдови з питань європейської інтеграції Христина Герасимов сказала, що це рішення є потужним сигналом підтримки. Молдова подала заявку на вступ до Європейського Союзу в березні 2022 року і отримала статус кандидата в червні того ж року.

Поточна стратегія Міністерства фінансів Румунії полягає у встановленні щомісячних та щоквартальних лімітів витрат для державних установ з метою досягнення цільового показника бюджетного дефіциту у 7%. Міністр фінансів Танцош Барна оголосив про це в інтервю телеканалу TVR Info, в якому він пояснив, що це важке, але необхідне завдання. Міністр визнав, що існує тиск з боку інституцій, які вимагають виділення більших фінансових ресурсів, але наполягає на тому, що збереження збалансованого бюджету є вкрай важливим.

У цьому контексті він надіслав чіткий сигнал, розвіявши спекуляції щодо запровадження нових або додаткових податків у Румунії. «Якщо ми збережемо цю тенденцію, у нас є всі шанси, що нам не знадобляться жодні подальші плани щодо нових податків, ні в якому разі», – каже міністр. Танцош Барна також зазначив, що лютий був «прийнятним» місяцем з точки зору державних доходів, але дуже важливо, щоб ця тенденція зберігалася протягом усього року. «Шлях довгий, у нас попереду ще 10 місяців, але якщо ми збережемо цю тенденцію, у нас є всі шанси, що нам не знадобляться додаткові фіскальні заходи», – додав він.

Нещодавно Танцош Барна обговорив в рамках профільного заходу з представниками фінансового, промислового, медичного, будівельного, екологічного та автомобільного секторів, а також сектору циркулярної економіки найважливіші питання забезпечення макроекономічної збалансованості, зміцнення стійкості та підвищення конкурентоспроможності. З цієї нагоди він повідомив, що положення про «податок на стовп», що накладається на спеціальні конструкції, будуть опубліковані в останній тиждень березня. Процес розробки правил вже триває, і до кінця місяця кожен сектор економіки буде запрошений до обговорення, – сказав міністр.

Ці кроки відповідають Постанові про фіскально-бюджетні заходи, прийнятій наприкінці минулого року, яке також включає так званий «податок на стовп», тобто податок у розмірі 1% від вартості спеціальних будівель, що перебувають у власності платників податків, за винятком будівель, за які вже сплачується податок на будівництво. Новий податок також включає будівлі в індустріальних, наукових і технологічних парках, які, відповідно до закону, не звільняються від сплати податку на будівлі.

«Я розумію занепокоєння деяких компаній, але більшість фірм вже сплачують податки на будівлі, виробничі цехи та інші активи, які генерують бізнес. Цілком природно, що ці спеціальні будівлі, які, по суті, є тілом бізнесу, також повинні бути взяті до уваги», – вважає міністр. Хоча деякі фірми можуть спробувати перекласти витрати на новий податок на споживачів, очікується, що вплив не буде значним порівняно з підвищенням ПДВ.

Кожні два роки змагальний сезон у європейській легкій атлетиці розпочинається ранньою весною з чемпіонату континенту в приміщенні. Саме тут можуть виявити себе нові міжнародні таланти та перспективи. Таким чином, результати Чемпіонату Європи- 2025 з легкої атлетики в приміщенні, який пройшов у нідерландському Апелдорні  з 6 по 9 березня були дуже приємними для прихильників румунської легкої атлетики.

Румунська делегація завершила змагання з двома медалями: золотом у штовханні ядра серед чоловіків (Андрей Рареш Тоадер) та сріблом у потрійному стрибку серед жінок (Діана Ана-Марія Іон). Це були найкращі результати на континентальних змаганнях з легкої атлетики в приміщенні за останні роки. Після восьми років без медалей з 2015 року румуни не піднімалися на п’єдестал до 2023 року, коли Клаудія Бобоча виграла срібло в бігу на відстані 1500 метрів, а Габріель Бітан здобув бронзу в стрибках у довжину в Стамбулі.

Але вже 20 років Румунія не вигравала титул чемпіона Європи на чемпіонаті в приміщенні, а саме з часу перемоги Елени Бугаяну в бігу на 1.500 метрів у Мадриді в 2005 році. Перед змаганнями надії румунських тренерів були обмежені. Завдання, поставлене Федерацією легкої атлетики в Бухаресті, полягало в тому, щоб посісти 4-6 місце і ще двічі пройти кваліфікацію до фіналу.

В інтерв’ю агентству Agerpres Оана Пантелімон, тренерка національної збірної, відмітила шанси Андрея Рареша Тоадера, який чудово розпочав сезон. У неділю він це підтвердив. Він кваліфікувався до фіналу зі штовхання ядра на 4-му місці з результатом 20 метрів 59 сантиметрів. Однак у фінальному раунді він метнув ядро на 21 метр 27 сантиметрів, що на 23 сантиметри краще, ніж у шведа Віктора Петерссона, який посів друге місце. Більше того, цей результат став новим національним рекордом Румунії.

Але першу медаль для румунської делегації в Апелдорні завоювала в п’ятницю Діана Ана-Марія Іон – срібло в потрійному стрибку. З результатом 14 метрів і 31 сантиметр вона досягла найважливішого результату в своїй кар’єрі. Золото здобула іспанська спортсменка Ана Пелетейро – Компаоре, яка стрибнула на шість сантиметрів більше, ніж Діана. Бронзову медаль здобула фінська спортсменка Сенні Салмінен з результатом 13 метрів 99 сантиметрів. Діана Ана-Марія Іон вийшла у фінал з 7-го місця у кваліфікації.

На черзі – Чемпіонат світу в приміщенні в Нанкіні, Китай, який відбудеться 21-23 березня. Змагання мали відбутися у 2020 році, але через пандемію їх відкладали три роки поспіль і нарешті перенесли.

Цього року Європейський Союз виділить 60 мільйонів євро в рамках Європейського фонду миру на зміцнення обороноздатності Республіки Молдова, яка межує з Румунією та Україною. Про це оголосив Президент Європейської Ради Антоніо Коста, який відвідав Кишинів через три роки після того, як Республіка Молдова подала заявку на вступ до Європейського Союзу. Заявка була подана в один день з Грузією і через три дні після України, в контексті вторгнення Росії в Україну.

Адміністрація Республіки Молдова, яка прагне приєднатися до блоку ЄС до 2030 року, прагне тісніших відносин з ЄС, особливо у сфері безпеки і оборони. Антоніо Коста повідомив, що в рамках Європейського фонду миру, створеного для підтримки обороноздатності окремих країн, Республіка Молдова є другим за величиною бенефіціаром, якому вже виділено майже 37 мільйонів євро. Антоніо Коста високо оцінив зусилля влади Кишинева, спрямовані на зміцнення європейського шляху проти «тих, хто прагне підірвати шлях до прогресу, процвітання і стабільності за допомогою енергетичного шантажу, фейкових новин і гібридних атакˮ.

Він також заявив, що використання енергії як зброї є неприйнятним, і що Європейський Союз та його країни-члени продовжуватимуть підтримувати Молдову в досягненні повної незалежності від будь-яких російських енергоносіїв або постачальників. «Те, що відбувається в Україні, має відношення до всієї безпеки Європейського Союзу, це стосується не тільки наших партнерів на Сході, не тільки Молдовиˮ, – сказав Антоніо Коста. У Кишиневі президент Європейської ради Антоніо Коста зустрівся з главою держави Майєю Санду.

Вона, зі свого боку, підкреслила важливість європейської підтримки безпеки регіону в нинішньому міжнародному контексті, позначеному гібридними загрозами, кібератаками та дезінформаційними кампаніями. Майя Санду підтвердила відданість Республіки Молдова зміцненню національної безпеки та її інтеграції до Європейського Союзу, підкресливши, що ЄС підтримує Молдову в часи кризи. У травні минулого року Молдова уклала партнерство з ЄС у сфері безпеки і оборони, ставши першою країною, яка уклала таку угоду з ЄС.

Проєвропейський уряд Республіки Молдова засудив вторгнення Росії в Україну у 2022 році, а відносини між владою Кишинева та Москви значно погіршилися. Влада Молдови оголосила, що російські безпілотники порушили повітряний простір країни, а також заявила про виявлення уламків безпілотників на своїй території.

Виконувач обов’язків президента Іліє Боложан провів консультації з представниками парламентських партій, щоб визначити позицію Румунії на позачерговому засіданні Європейської Ради 6 березня, на якому, як очікується, будуть прийняті важливі рішення щодо європейської безпеки. Як правлячі, так і опозиційні партії відкинули сценарій введення Бухарестом миротворчого контингенту до сусідньої України.

Соціал-демократична партія, що входить до складу керівної коаліції, не згодна з відправкою військ Румунією і виступає за виділення додаткових коштів на оборону у вигляді інвестицій в національну збройову промисловість. У поширеній заяві лідер партії, прем’єр-міністр Марчел Чолаку пропонує виключити витрати на оборону з розрахунку бюджетного дефіциту.

Націонал-ліберальна партія також підтримує збільшення інвестицій в оборону, але в своїй заяві зазначає, що в контексті дипломатичних переговорів про припинення вогню тема миротворчих сил є передчасною. Інший партнер в урядовій коаліції –  Демократичний союзу угорців Румунії (ДСУР) також хоче, щоб Румунія інвестувала в посилення свого військового потенціалу.

Голова ДСУР Келемен Гунор заявив, що він теж не є прихильником відправки румунських солдатів в Україну.

“Гарантії безпеки мають бути забезпечені також через США, і Румунія може надати логістичну та інфраструктурну підтримку Україні, країнам ЄС і тим, хто хоче бути більш активно залученим, але без військ в Україні.”

Опозиційний сувереністський Альянс за єдність румунів також виступає проти відправки військ до сусідньої України. Лідер партії Джордже Сіміон:

“Єдиним рішенням на даний момент є перемир’я, дотримання міжнародних угод і гарантій безпеки, які повинні бути запропоновані Румунії і всім країнам регіону.”

Також з опозиції, проєвропейський Союзу порятунку Румунії вважає, що держава має більше інвестувати в оборону і наголошує на необхідності чіткого плану участі у відбудові України. Сувереністи з парті SOS Румунія також не хочуть бачити румунські війська в Україні і виступають проти продовження війни.

Тим часом, Сенат Румунії прийняв законопроєкт, що дозволяє збивати безпілотники, які незаконно вторгаються в румунський повітряний простір, а також законопроєкт, що регулює проведення військових місій в Румунії у мирний час. Один із заходів дозволяє на обмежений період часу передавати повноваження деяких структур румунської армії командувачу збройних сил союзників, які беруть участь у цих місіях.

У цьому контексті слід також згадати, що США оголосили про нові інвестиції в базу Девеселу на півдні Румунії, де розміщені елементи протиракетного щита. Пентагон опублікував повідомлення про намір провести тендер на встановлення спеціальних телекомунікаційних каналів зв’язку між базою ПРО в Девеселу та іншими американськими базами в Європі, зокрема, в Італії та Німеччині.

Реформа навчальної програми середньої освіти в Румунії наразі перебуває під пильною увагою Міністерства освіти в Бухаресті. Міністр Даніель Давід взяв участь у дебатах в Яссах (північний схід) щодо проєкту рамкових планів для базової середньої освіти. Він попросив усі зацікавлені сторони – учнів, вчителів та батьків – долучитися до процесу розробки і зазначив, що якщо в результаті дебатів з’являться хороші ідеї, документи будуть змінені, як це сталося після дискусій і зустрічей, що відбулися протягом останніх тижнів з моменту винесення проєктів на публічне обговорення. Даніель Давід: «Було багато хороших ідей, які з’явилися і продовжують з’являтися. Ми перебуваємо на етапі будівництва. Я заохочую вас піти трохи далі в найближчі тижні, придумати симуляції».

Міністр освіти звернув увагу на високий рівень функціональної неграмотності в різних сферах і на те, що багато дорослих, які здобули повну загальну середнью освіту, мають тривожно низькі навички, що «неприпустимо для сучасної країни, яка має інші амбіції в галузі освіти». Він також пояснив, якими будуть наступні кроки. Даніель Давід: «Після рамкових планів ми повинні будемо перейти до другого етапу – переосмислення змісту, щоб зробити його актуальним, привабливим, більш впорядкованим, щоб у нас був час на закріплення, на корекційні заходи, на те, щоб подумати про те, як застосувати знання, які ми отримали, у повсякденному житті. Наступний крок, після того, як ми визначимо зміст, буде пов’язаний з підручниками, з тим, як ми втілимо цей зміст у привабливі підручники. І паралельно ми також будемо проводити тренінги для вчителів, щоб бути впевненими, що зміст і підручники, які ми матимемо, будуть викладатись за допомогою сучасних освітніх технологій, які зможуть переносити навички в голови і поведінку дітей.»

Рамкові плани для базової середньої освіти повинні зосереджуватися на предметах, що мають відношення до ринку праці, та інтегрувати практичний досвід навчання, щоб підвищити залученість і розуміння учнів, вважає Батьківська федерація ProEDU. Її голова Єуджен Іля заявив, що готує низку пропозицій, які будуть надіслані до міністерства наприкінці цього тижня, і уточнив, що батьки вимагають також забезпечення емоційного благополуччя учнів, а також включення таких тем як психічне здоров’я, управління стресом та особистісний розвиток.

Період громадського обговорення завершується наступного тижня, 6 березня, а остаточний вигляд документів буде представлено на початку травня. Нові рамкові плани будуть запроваджені з 9 класу 2026-2027 навчального року.

Румунія більше не очолює рейтинг за найвищим середньорічним рівнем інфляції в Європейському Союзі, але залишається в трійці лідерів, повідомляє Європейське статистичне управління. Після десяти місяців, протягом яких наша країна була небажаним лідером цього рейтингу, в січні 2025 року на перше місце піднялася Угорщина з показником 5,7 відсотка, за нею йдуть Румунія з 5,3 відсотка і Хорватія з 5 відсотками. Середній темп зміни споживчих цін розраховується за останні 12 місяців, і в даному випадку порівнюється рівень між лютим 2024 і січнем 2025 року з періодом між лютим 2023 і січнем 2024 року.

В Європейському Союзі цей показник минулого місяця зріс до 2,8% з 2,7% у грудні 2024 року, у той час як в єврозоні – до 2,5% у січні з 2,4% в останньому місяці минулого року. Європейський центральний банк встановив цільовий показник інфляції на рівні 2%, який він вважає здоровим для економічного зростання в блоці ЄС. У Румунії, згідно з даними, опублікованими Національним інститутом статистики, річна інфляція в січні 2025 року знизилася до 4,95% з 5,14% у грудні, оскільки ціни на продукти харчування зросли на 4,54%, непродовольчі товари – на 4,60%, а послуги – на 6,54%.

Минулого тижня Національний банк Румунії переглянув у бік підвищення прогноз інфляції на кінець цього року з 3,5% до 3,8%. Керівник Національного банку Румунії Мугур Ісереску заявив, що інфляція матиме коливальну траєкторію в першій половині того ж року, після чого продовжить тенденцію до невеликого зниження, але не впаде нижче 3,5% до першого кварталу 2026 року. Він зазначив, що Румунія увійде в період дефіциту попиту, що є позитивним елементом з точки зору інфляції, але може вплинути на економічне зростання.

Мугур Ісереску: «Країна вступає в період дефіциту попиту, тож подивимось, як це спрацює. Важливо, щоб у поєднанні з фіскальною політикою, монетарною політикою, ця нова ситуація не призвела до рецесії. Якщо економічне зростання базуватиметься переважно на інвестиціях і особливо на освоєнні грошей ЄС, ми вважаємо, що цього можна уникнути і матимемо падіння інфляції. Це економічне зростання – невелике, але все ж зростання».

Голова НБР також пояснив, що майбутня еволюція інфляції все ще характеризується ризиками та невизначеністю, як внутрішніми, так і зовнішніми. Серед внутрішніх причин, що впливають на інфляцію, Мугур Ісереску назвав передвиборчий рік, позначений політичною та соціальною напруженістю, а серед зовнішніх – можливу торговельну війну між Сполученими Штатами та Європейським Союзом, яка, за його словами, може мати значні негативні наслідки для Румунії.

У цьому контексті Мугур Ісереску привітав рішення румунської виконавчої влади оголосити освоєння європейських коштів нульовим пріоритетом і наголосив на важливості пожвавлення інвестицій. На кінець 2026 року Центральний банк Румунії прогнозує річну інфляцію на рівні 3,1%.

75-й Берлінський міжнародний кінофестиваль, перша головна подія року в світі сьомого мистецтва, досяг своєї кульмінації в суботу з врученням трофеїв журі на чолі з американським режисером Тоддом Хейнсом, провідною фігурою в американському кіно. 19 фільмів змагалися в основному конкурсі, до якого увійшла і румунська стрічка.

Режисер Раду Жуде, володар «Золотого ведмедя» 2021 року за чорну комедію «Недоречний трах, або Божевільне порно», міг би зробити подвійну перемогу з цьогорічним фільмом – «Континенталь 25»! Однак у суботу Раду Жуде отримав не менш заслуженого «Срібного ведмедя» за найкращий сценарій. «Континенталь 25» – це нова політична фреска про сучасне суспільство і капіталізм, що досліджує такі актуальні теми, як житлова криза, постсоціалістична економіка, націоналізм і вплив мови на соціальний статус.

Фільм заснований на газетній статті про судову виконавицю, яка відчуває провину за те, що виселила безхатченка з підвалу, який сама ж і зайняла. Невдовзі після того, як він дізнається, що його виселяють, чоловік накладає на себе руки, що спричиняє моральну кризу для головного героя. Знятий всього за десять днів за допомогою смартфона, «Континенталь 25» став одним з фаворитів міжнародної групи критиків, зібраної спеціалізованим журналом «Екран» у Берліні. «Я поганий сценарист, тому отримувати цю нагороду дуже смішно», – пожартував румунський режисер на сцені Берлінале, на церемонії вручення «Срібного ведмедя».

Він подякував своїй команді і сказав, що ця нагорода показує, що в Румунії є багато талантів, і що він сподівається, що на культуру буде надходити більше грошей. Раду Жуде присвятив «Срібного ведмедя» за фільм «Континенталь 25» спадщині іспанського режисера Луїса Бунюеля (1900-1983), пов’язаного з сюрреалістичним рухом, 125-річчя від дня народження якого відзначалося в день церемонії нагородження.

У фільмі «Континенталь 25» знялися Естер Томпа, Габріель Спахіу, Адоніс Танца, Оана Мардаре та Шербан Павлу. Фільм демонструється румунською, угорською та німецькою мовами з субтитрами англійською та німецькою мовами. Нагадаємо, що на Берлінале 2015 року фільм «Аферім!» приніс Раду Жуде Срібного ведмедя за найкращу режисуру.

Палата депутатів Румунії прийняла без поправок законопроєкт, який дозволяє збивати безпілотники, що порушують повітряний простір Румунії. Зокрема, безпілотники, які незаконно вторгаються в повітряний простір країни, будуть знищені або нейтралізовані, якщо румунські або натовські військові сили не зможуть їх контролювати. Палата депутатів також ухвалила законопроєкт, що регулює розгортання військових місій в Румунії в мирний час. Один із заходів дозволяє на обмежений період часу передавати повноваження деяких структур румунської армії командувачу збройних сил союзників, які беруть участь у цих місіях.

Законопроєкти були розкритиковані популістсько-сувереністською опозицією, представленою S.O.S. Румунія, Партією молодих людей та Альянсу за єдність румунів. Представниця останніх Рамона Брийнсельс: «НАТО не є інструментом для поступки суверенітетом. Ми не знаємо, хто буде в уряді завтра. Ви хочете, щоб ми наражалися на ризик того, що в якийсь момент хтось, будь-хто, прийде і використає цей інструмент для здійснення репресивних заходів проти цивільного населення Румунії?»

Соціал-демократ Даніель Сучу відповів: «Чого ви хочете, шановні колеги з опозиції, які говорять про передачу суверенітету, що є неправдою, це не про це… Чого ви хочете насправді? Щоб на наші школи падали безпілотники? Щоби дрони падали на наші міста, а ви, знизаючи плечима, після цього казали, що парламент не зробив свою роботу?»

Разом з депутатами СДП за законопроєкти проголосували правлячі Націонал-ліберальна партія і Демократичний союз угорців Румунії, а також опозиційний проєвропейський Союз порятунку Румунії. Після ухвалення двох документів – про контроль за використанням національного повітряного простору та проведення військових місій на території Румунії в мирний час – Міністерство оборони виступило з низкою роз’яснень. І це в контексті того, що, за даними міноборони, прийняття законопроєктів породило «широку кампанію дезінформації та неправдивої інформації, масово поширюваної низкою румунських користувачів на різних цифрових платформах».

Міністерство оборони зазначає, що були дотримані всі процедурні кроки, необхідні для цих проєктів, в тому числі громадські дебати. Цитоване джерело також стверджує, що спроби представити конкретні заходи зі зміцнення обороноздатності Румунії і НАТО як акти національної зради є частиною системи дезінформаційних кампаній, що проводяться в румунському публічному просторі, «в тому числі державними суб’єктами з порядком денним, що суперечить суверенітету Румунії і спрямований проти НАТО, які намагаються викликати клімат паніки і послабити довіру до здатності інститутів національної безпеки виконувати свої конституційні місії».

«Звинувачення в неконституційності або зраді інтересів Румунії є неправдивими і абсолютно невиправданими», – підкреслює Міністерство оборони, яке в своєму комюніке детально пояснює зміст двох законів.

За кілька днів виповниться три роки з моменту вторгнення московських військ в Україну. Три роки, протягом яких було важко, якщо навіть неможливо, визначити зустрічі на високому рівні щодо конфлікту та західної допомоги Києву, на яких європейці не сиділи б за одним столом з американцями. Лідери основних країн ЄС і керівники інституцій Євросоюзу зробили це в понеділок у Парижі на екстреному неформальному саміті. Зустрітися їх змусило те, як Вашингтон, все більш непередбачуваний за нової адміністрації Трампа, поводиться зі своїми традиційними союзниками по той бік Атлантики.

Генерал Кіт Келлог, спеціальний представник президента США з питань України та Росії, заявив на Мюнхенській конференції з безпеки, що з європейськими лідерами будуть консультуватися, але вони не братимуть участі в переговорах про припинення війни. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн і Президент Європейської ради Антоніо Кошта заявили в понеділок, що Україна заслуговує на мир, який поважає її незалежність, суверенітет і територіальну цілісність і підкріплений сильними гарантіями безпеки. Мир через силу, як вони назвали його.

Європа, як вони пообіцяли, пропонує свою повну військову допомогу Україні і вважає небезпечним укладати перемир’я без мирної угоди. Це урок, винесений з Мінських угод, які мали на меті покласти край конфлікту після окупації Росією українського півострова Крим і Севастополя в 2014 році. На думку британського прем’єр-міністра Кейра Стармера, правильно, що європейські країни, включно з Великобританією, демонструють готовність робити більше для колективної самооборони. Європа готова більше інвестувати в нашу безпеку, запевнив генсек НАТО Марк Рютте.

Саміт завершився закликом до єдності заради трансатлантичної безпеки та відповідальності за Україну. Президент України Володимир Зеленський заявив у понеділок увечері, що він і президент Франції Еммануель Макрон обговорили гарантії безпеки і досягнення тривалого миру в Україні. «Ми поділяємо спільне бачення: гарантії безпеки повинні бути міцними і стійкими», – написав Зеленський на “Платформі Х”. На його думку, будь-яке інше рішення за відсутності таких гарантій, наприклад, крихке перемир’я, буде лише черговим російським обманом і підготовкою до нової війни Росії проти України або інших європейських країн.

У Бухаресті радник президента Крістіан Дяконеску категорично спростував публічні повідомлення про те, що Румунія отримала запрошення на паризьку зустріч і не скористалася ним. Він оголосив, що румунська сторона працює над відкриттям низки каналів комунікації і що незабаром відбудуться зміни в позиціонуванні Румунії і формуванні певного типу європейської і трансатлантичної солідарності, оскільки і те, і інше відповідає інтересам безпеки країни.

Погодні умови в середині лютого принесли перший епізод справжньої зими в декількох районах Румунії. Національна метеорологічна адміністрація оголосила жовтий рівень небезпеки сильного снігопаду, який діятиме до вівторка, в шести повітах на півдні країни та в столиці. Йтиме помірний сніг, місцями хуртовина, а шар снігу становитиме від 10 до 20 см. Тимчасово пориви вітру сягатимуть 45 км/год.

У той же час, до середи, у 18 повітах північної половини країни діє ще один жовтий рівень небезпеки – морозної погоди. У цих регіонах, а також у гірських районах, погода буде особливо холодною, вночі та вранці морозною, а мінімальна температура коливатиметься від мінус 16 до мінус 10 градусів. Погода залишиться особливо холодною в Бухаресті з максимальними негативними значеннями температури та снігопадом, який принесе стабільний шар снігу.

Столична мерія повідомила, що готова до роботи з більш ніж 300 одиницями техніки. Дорожній рух ускладнений у кількох повітах країни, але національні дороги або автомагістралі не заблоковані через негоду. На дорогах випав сніг, тому ДАІ рекомендує водіям бути дуже уважними та дотримуватись усіх правил дорожнього руху. Крім того, водіям рекомендується утриматися від поїздок, якщо їхні автомобілі не підготовлені до зими.

Заступник директора ДАІ Богдан Опрою: «Давайте будемо дотримуватися превентивної поведінки на дорозі, проявляти більше толерантності у дорожньому русі. Ми радимо водіям перевіряти стан і тип шин, їхати з постійною швидкістю, адаптованою до дорожніх погодних умов, а також дотримуватися більшої дистанції до інших учасників дорожнього руху, щоб безпечно зупинитися».

Повітряний рух у двох аеропортах поблизу Бухареста також здійснюється в зимових умовах, але в межах нормальних параметрів відповідно до планів польотів. Власна техніка компанії постійно використовується для збереження злітно-посадкової смуги в оптимальних експлуатаційних умовах, але деякі рейси можуть затримуватися через необхідність очищення літаків від льоду, яке здійснюється після посадки пасажирів, повідомили в Національній компанії аеропортів Бухареста.

Залізничний рух також відкритий на всіх залізничних лініях Румунії, а рух поїздів адаптовано до несприятливих погодних умов, повідомляє Національна залізнична компанія «CFR». За даними джерела, пасажирів просять звертатися до представників операторів залізничних пасажирських перевезень за інформацією про умови руху перед поїздкою. Метеорологи попереджають, що до кінця тижня по всій країні збережеться холодна погода. Будуть морозні ночі та ранки, спочатку на півночі країни та в улоговинах, потім локально на решті території, а вдень переважно мінусова температура.

Нідерландська поліція намагається відстежити румунські скарби, викрадені 25 січня з музею Дренца в місті Ассен. Троє підозрюваних, затриманих у цій чутливій справі, відмовляються сказати, що вони зробили з викраденими артефактами: шоломом і трьома золотими браслетами, в той час як четвертий підозрюваний, якого влада ідентифікувала, досі не спійманий.

Нідерландський арт-детектив вважає, що існує 50% ризик того, що крадії вже встигли переплавити золоті артефакти, що підживлює хвилювання і побоювання румунської сторони щодо того, як завершиться ця справа. Той факт, що поліція швидко заарештувала підозрюваних, дає детективу надію, що злодії не встигли цього зробити, але їхня наполегливість у відмові повідомити поліції, де знаходяться артефакти, турбує його, – повідомляє нідерландська преса.

У Бухаресті Контрольний орган прем’єр-міністра ретельно проаналізував спосіб, у який було організовано передачу предметів з Національного музею історії  з Бухареста до Музею Дренца та проведення виставки. Звіт виявив, з одного боку, недоліки або законодавчі прогалини у сфері захисту культурної спадщини, а з іншого – відхилення від законодавчої бази, що регулює тимчасове вивезення класифікованих рухомих культурних цінностей.

Перевірки показали, що заходи безпеки та протидії крадіжкам, а також умови, запропоновані іноземними суб’єктами, яким надавалися товари у тимчасове користування, не були предметом спеціалізованого аналізу. Така ситуація була спричинена, з одного боку, відсутністю правил у цій сфері, а з іншого – відсутністю конкретних обов’язків в організаційних структурах та суб’єктів, які були причетні до погодження тимчасового вивезення.

Аналіз заходів безпеки, вжитих Національним музеєм історії для організації тимчасової виставки в Музеї Дренца в Нідерландах, порівняно із заходами безпеки, встановленими для виставок у Мадриді та Римі, показав, що вони були менш суворими, принаймні в частині забезпечення цілодобової охорони із залученням спеціалізованого персоналу. З іншого боку, заходи з організації виставки в Нідерландах не підлягали аналізу та офіційному затвердженню Радою музею. Така поведінка є відступом від правил, що регулюють організацію та функціонування Національного музею історії Румунії.

І не востаннє, для деяких з цих артефактів остання переоцінка для цілей страхування була проведена понад 14 років тому, хоча, згідно з правилами, ця операція повинна проводитися кожні 10 років. Про результати перевірок було повідомлено прокуратуру Вищого касаційного суду та Верховний суд. На цьому тлі міністерка культури Наталія Інтотеро заявила, що запропонує посилити законодавчу базу, яка регулює умови, за яких можна організовувати виставки за кордоном.