Category: Тема дня

Починається найбільше скорочення операційних витрат в історії уряду, – повідомив у Бухаресті прем’єр-міністр Марчел Чолаку. На засіданні уряду він заявив, що декілька державних установ будуть об’єднані або ліквідовані зі скороченням штатного розкладу, включно з посадами державних секретарів. Приблизно 1.800 посад державних службовців і державних службовців за контрактом у 32 установах, підпорядкованих і координованих виконавчою владою, будуть скасовані, – заявив прем’єр-міністр Чолаку, пояснивши, що цього сигналу чекає громадська думка, та, зокрема, бізнес-середовище. Марчел Чолаку: «Ми скасовуємо та об’єднуємо управління та установи. Ми скорочуємо кількість працівників і скорочуємо кількість високопосадовців. Загалом ми говоримо про масове скорочення робочих місць на 13,5%».

Щодо тих установ, які мають організаційну схему, затверджену Верховною радою оборони країни, керівник Канцелярії Прем’єр-міністра Раду Опря пояснив, що будуть ухвалені урядові рішення щодо затвердження організаційної схеми для їх організації та функціонування. Щодо вакансій, то він також зазначив, що планується звільнити тих, на кого поширюється рішення Вищого касаційного суду про заборону нарахування пенсії із заробітною платою. Оголошення прем’єр-міністра Марчела Чолаку про скорочення кількості посад в урядових установах відбулося після того, як він також попросив міністрів на засіданні уряду, 10 січня, зробити пропозиції щодо реструктуризації посад в адміністрації та державних компаніях.

Запропоновані скорочення персоналу, які прем’єр-міністр Чолаку назвав пріоритетними, є частиною планів бюджету на 2025 рік. Аналогічні заходи також були прийняті Парламентом. На початку лютого Палата депутатів проголосувала за скорочення 240 посад, а Сенат вирішив ліквідувати 178 посад. Однак, на думку експертів, поки що незрозуміло, який вплив ця реструктуризація матиме на державні витрати. У січні кількість посад у державних установах та органах влади Румунії становила 1,3 мільйона. У 2020 році було 1,25 мільйона державних службовців, у 2021 році – 1,26 мільйона, у 2022 році – 1,28 мільйона і в 2023 році – 1,29 мільйона. Протягом цих років працевлаштування в державному секторі було заблоковане і здійснювалося лише за дозволами міністрів та прем’єр-міністрів.

Наприкінці минулого року уряд на чолі з Марчелом Чолаку ухвалив постанову про заморожування зарплат державних службовців та державних пенсій. Також в ім’я економії бюджетних коштів були скасовані податкові пільги в ІТ, будівництві та сільському господарстві, вдвічі знижено податковий поріг для мікропідприємств та підвищено податок на дивіденди до 10%.

Безпека європейського континенту стала темою нової зустрічі, організованої президентом Франції Еммануелем Макроном в Парижі у середу після зустрічі в понеділок у закритому режимі. Цього разу на ній була присутня Румунія в особі її тимчасового президента Іліє Боложана, а також лідери Норвегії, Канади, Литви, Естонії, Латвії, Чехії, Фінляндії, Греції, Швеції та Бельгії. Зустрічі відбуваються після радикальної зміни ставлення Сполучених Штатів до європейських країн, київської адміністрації та Москви. З одного боку, уряд Дональда Трампа критикує Європу за недостатню залученість у вирішення конфлікту, називає президента України Володимира Зеленського диктатором за несвоєчасне проведення виборів і частково звинувачує його у розв’язанні війни, хоча Росія вторглася в Україну ще у 2014 році, анексувавши Кримський півострів.

Вашингтон, з іншого боку, здається, пом’якшив тон своїх переговорів з кремлівським режимом і, згідно з побоюваннями, може в односторонньому порядку домовитися не лише про примусовий мир в Україні, але й, за повідомленнями інформаційних агентств, про перерозподіл сфер впливу за зразком сумнозвісної Ялтинської конференції 1945 року, в результаті якої Східна Європа відійшла до Радянського Союзу. У цьому контексті тимчасовий президент Румунії Іліє Боложан заявив, що безпека України – це також безпека Європи та Румунії.

З іншого боку, Франція збільшить свою підтримку Румунії, заявив Іліє Боложан після переговорів віч-на-віч з французьким лідером: «Ми ще раз запевнили один одного, що так само, як Франція підтримувала Румунію у дуже важливі моменти в історії нашої країни, вона підтримуватиме нас і сьогодні. Ми підтвердили стратегічне партнерство з Францією. Ми також підтвердили стабільність французької військової присутності в Румунії. На прохання нашої країни ця присутність буде посилена в найближчий період.»

Наприкінці зустрічі Іліє Боложан зазначив, що країни Східної Європи першими відчувають на собі наслідки війни в Україні. Він підкреслив, що зараз, більше ніж коли-небудь, раніше, європейська єдність та співпраця з США в рамках НАТО є життєво важливими для вирішення конфлікту. Іліє Боложан: «Ми поруч з Україною не лише з гуманітарних міркувань, насамперед, з цієї причини, але й через несправедливість. Ми також поруч з Україною зі стратегічних інтересів нашої країни. І другий важливий висновок полягає в тому, що подальша співпраця між європейськими країнами та Сполученими Штатами Америки може бути найкращою формулою для вирішення цієї кризи, щоб ми мали не тільки припинення вогню, але й справедливий мир, щоб у найближчі роки не почався новий конфлікт. І цей справедливий мир не може бути досягнутий без участі України й Європейського Союзу в завершенні цих переговорів.»

Президент Франції заявив, що вважає Росію і Володимира Путіна «екзистенційною загрозою для Європи». Радник президента Дональда Трампа з питань безпеки Майк Уолтц оголосив, що Еманнуель Макрон і прем’єр-міністр Великої Британії Кейр Стармер запрошені до Вашингтона наступного тижня для консультацій щодо миру в Україні.

Зовнішня політика Румунії зберігатиме свій природний курс, будучи членом Європейського Союзу і НАТО, маючи стратегічне партнерство зі США і будучи відкритою до співпраці з усіма партнерами, які поділяють ті ж цінності і принципи, які ми підтримуємо. Це один з важливих меседжів, переданих у вівторок виконуючим обов’язки президента країни Іліє Боложаном на щорічній зустрічі з главами дипломатичних місій, акредитованих в Бухаресті.

За словами Президента, Румунія залишається державою, яка твердо вірить у майбутнє Європейського Союзу, проатлантичним і відповідальним союзником. Іліє Боложан заявив, що настав час зупинити агресію Росії проти України, яка розпочалася три роки тому. Припинення вогню, за яким якнайшвидше настане справедливий і тривалий мир, – це мета, яку повинні послідувати не лише сторони, які в конфлікті, але й все міжнародне співтовариство, – підкреслив він. На його думку, мир, про який зараз ведуться переговори, не буде тривалим, якщо він не стане результатом компромісів, прийнятних для обох сторін, і якщо міжнародні суб’єкти не нададуть всеосяжний пакет гарантій безпеки для України в короткостроковій і довгостроковій перспективі.

Переваги нашого членства в Європейському Союзі очевидні, і Румунія підтримує будь-який процес на європейському рівні, спрямований на посилення згуртованості та стратегічної стійкості Союзу і його держав-членів, – запевнив тимчасовий президент. Зі стратегічної і безпекової точки зору, Румунія відіграє активну роль у зміцненні оборони і стримування, а також присутності НАТО на східному фланзі та в Чорноморському регіоні, яке, за його словами, є регіоном, що має стратегічне значення для євроатлантичної безпеки. Ми продовжимо, твердо пообіцяв Іліє Боложан, тісно координувати свої дії з нашими союзниками задля забезпечення заходів оборони і стримування НАТО.

Він подякував усім союзникам і партнерам за внесок, який вони зробили в безпеку Румунії та Чорноморського регіону, розмістивши на території країни військовий персонал, обладнання та військову техніку. Стратегічне партнерство зі Сполученими Штатами було і залишиться основою зовнішньої політики Румунії, – підтвердив лідер Румунії. Ми віримо в ці відносини, які досягли значного прогресу за ці роки, і вважаємо, що їх можна ще більше зміцнити за допомогою наших спільних проектів у галузі безпеки, енергетики, торгівлі або інвестицій в цілому», – додав Іліє Боложан.

Він привітав включення Румунії до програми безвізового режиму, що, на його думку, матиме вирішальний вплив на двосторонні відносини, включаючи культурні, наукові та міжлюдські обміни. Ми поділяємо зі Сполученими Штатами переконання в необхідності посилення оборонних інвестицій, що Румунія вже робить, збільшуючи частку оборони у валовому внутрішньому продукті і в рамках проектів з виробництва оборонного обладнання, -додав президент Боложан.

Національний банк Румунії підвищив прогноз інфляції на кінець цього року до 3,8% з 3,5% раніше, згідно з останнім квартальним звітом. Голова НБР Мугур Ісереску заявив, що в першій половині цього року не буде особливого інфляційного тиску, а скоріше впливатимуть шоки, спричинені минулими потрясіннями. Він нагадав про підвищення непрямих податків у січні 2024 року та скорочення цін на природний газ і необроблені продукти харчування у другому кварталі минулого року.

На кінець 2026 року Центральний банк прогнозує річну інфляцію на рівні 3,1%. Голова НБР пояснив, що, починаючи з першого кварталу цього року, в тому числі в результаті заходів бюджетної консолідації, Румунія вступить в період дефіциту попиту – позитивний елемент з точки зору інфляції, але який може вплинути на зростання економіки.

Мугур Ісереску: «Країна вступає в період дефіциту попиту, тож подивимося, як це спрацює. Важливо, щоб у поєднанні з фіскальною політикою, монетарною політикою ця нова ситуація не призвела до рецесії. Якщо економічне зростання базуватиметься переважно на інвестиціях і особливо на освоєнні грошей від ЄС, ми вважаємо, що цього можна уникнути і матимемо падіння інфляції. Отож буде економічне зростання – не велике, але все ж таки зростання».

Голова Національного банку Мугур Ісереску підкреслив, що Румунія не була минулого року чемпіоном з інфляції, як стверджувалося, але насправді мала найнижчі показники інфляції порівняно з трьома подібними країнами – Чехією, Польщею та Угорщиною. Найвища інфляція була в Угорщині, майже 25% на піку, потім в Польщі, а ми були навіть трохи нижче Чехії, – сказав голова НБР, пояснивши, що падіння інфляції в Румунії було повільнішим. Щодо ризиків для прогнозованої траєкторії інфляції, Мугур Ісереску попередив, що існує багато невизначеностей, в тому числі те, що відбувається в Саудівській Аравії, а саме переговори щодо України між делегацією адміністрації Трампа і Росією, а також саміт європейських країн в Парижі, який також стосується України.

За словами голови НБУ, заходи, яких вживає нинішня правляча коаліція для скорочення бюджетного дефіциту, призведуть до періоду дефіциту попиту. У цьому контексті він пояснив, що важливо, щоб фіскальна та монетарна політика працювали разом, щоб уникнути рецесії. Мугур Ісереску також оголосив, що НБР надасть більшої гнучкості обмінному курсу в цьому році. Тому, додав він, лей може дещо знецінитися і навіть перевищити поріг в 5 леїв за євро. Мугур Ісереску підкреслив, що як тільки внутрішньополітична напруженість буде подолана, лей залишиться якорем стабільності, а НБР залишить більшу гнучкість для обмінного курсу.

Після лібералізації енергетичного ринку 1 січня 2021 року, в розпал пандемії Covid-19, Румунія опинилася серед європейських країн, які найбільше постраждали від рекордно високих цін на електроенергію та природний газ. Тоді, протягом півроку, від хаосу, що виник внаслідок неефективної комунікації з боку тодішньої влади, постраждали як побутові, так і бізнес-споживачі. Ситуація ще більше ускладнилася після вторгнення Росії в Україну, і цього разу весь європейський ринок зазнав серйозного потрясіння, і Румунія не стала винятком.

Однак поступово ситуація на національному рівні заспокоїлася, в тому числі завдяки урядовим рішенням про обмеження цін. Шляхом компенсації рахунків за електроенергію та природний газ громадяни та промисловці були захищені від занадто високих цін. Але з 1 квітня цього року, принаймні теоретично, обмеження має закінчитися. Деякі домогосподарства вже отримали письмові попередження від своїх енергопостачальників. На тлі галопуючої інфляції, яка для багатьох призвела до падіння рівня життя, значно вищі рахунки – деякі навіть удвічі більші – за електроенергію чи газ стануть ударом по бюджету домогосподарств. На цьому тлі румунський уряд може цього тижня прийняти рішення про те, чи продовжувати нинішню схему обмеження та субседії. Рішення буде введено в дію терміновою постановою.

Міністр енергетики Себастьян Бурдужа, однак, висловився за те, щоб ця підтримка була спрямована на вразливих споживачів, для яких сплата рахунків за комунальні послуги є надто важким тягарем: «Ми очікуємо, що в уряді буде прийнято остаточне рішення, тобто нормативно-правовий акт, термінова постанова, яка точно встановить, як виглядатиме період після 1 квітня – чи буде базовий сценарій і така ж схема компенсації протягом періоду часу, скажімо, до кінця року, – як зазначив прем’єр-міністр, або це буде формула підтримки лише для вразливих румун.»

Міністр Бурдуджа сказав незадоволеним споживачам, що вони можуть змінити постачальника в будь-який момент: «Споживачі мають повну владу в своїх руках. Вони можуть замінити постачальника, коли вони хочуть. Немає жодних контрактів, які тримають їх у полоні. Отже, коли вони отримують пропозицію, яка їм не подобається від свого постачальника, вони можуть відвідувати сайт ANRE (Національного органу з регулювання енергетики) і за кілька хвилин онлайн можуть змінити свого постачальника на того, який пропонує їм найнижчу ціну або найкращі умови, на їхню думку.» Як анекдот, один із постачальників у Румунії нагадує своїм клієнтам, що насправді найдешевша енергія – це та, яку вони не споживають!

Президент Румунії на 100 днів Іліє Боложан підписав у середу, в перший же день свого короткого мандату, перший указ на посаді глави держави – про призначення колишнього міністра закордонних справ Лумініцу Одобеску радником президента. Очікування преси та суспільства в цілому, які хотіли побачити програму роботи, були недовгими – у четвер колишній лідер Націонал-ліберальної партії та спікер Сенату представив свої пріоритети на посаді тимчасового виконувача обов’язків президента країни.

«У нас будуть чесні і прозорі вибори», – пообіцяв він, маючи на увазі президентські вибори 4 та 18 травня, за результатами яких Румунія отримає п’ятирічного президента. До того часу забезпечення стабільності є головним завданням Іліє Боложана, – сказав він у своєму повідомленні: «Перш за все, забезпечення економічної, соціальної та політичної стабільності в країні. Ми не можемо втрачати час, і ризик зіткнутися з великою кризою є реальним. Інший важливий пріоритет є зовнішня політика. Наша країна буде гідно і серйозно представлена за кордоном».

Тимчасовий виконувач обов’язків президента Румунії також заявив, що хоче відновити довіру громадян до державних установ: «Де б ми не працювали, немає іншої альтернативи, окрім як бути в службі людей, і я очікую, що кожна установа і кожен працівник працюватимуть для громадян. Моя мета, як тимчасового президента, полягає в тому, щоб відновити довіру до державних установ, а наприкінці цього періоду мати можливість дивитися вам в очі, знаючи, що я працював для ваших інтересів і переконаний, що я діяв чесно, гідно і з турботою про румунів.»

Тимчасовий президент повідомив, що провів переговори з кількома посадовими особами, відповідальними за оборону, закордонні справи та національну безпеку, щоб ознайомитися з проблемами та нагальними потребами в цих сферах. З боку опозиції, Союз «За порятунок Румунії» в особі її голови Елени Ласконі сподівається, що 100 днів перебування нового тимчасового президента Румунії на посаді стануть ʺковтком свіжого повітряʺ. Союз «За порятунок Румунії» також висуває пропозицію, щоб Іліє Боложан розпочав свою роботу, серед іншого, з оприлюдненням витрат Адміністрації президента.

Нагадаємо, що Іліє Боложан обійняв посаду тимчасового президента від колишнього президента Румунії Клауса Йоганніса, термін повноважень якого закінчився 21 грудня минулого року, але був продовжений Конституційним судом після скасування президентських виборів наприкінці листопада і на початку грудня.

Клаус Йоганніс у середу завершив свій другий і останній термін на посаді президента Румунії, на який він мав право згідно з Конституцією. Іліє Боложан, який відмовився від керівництва Сенатом і призупинив членство в Націонал-ліберальній партії (НЛП) – принаймні формально, щоб стати політично нейтральним – став тимчасово виконувачем обов’язків глави держави. Конституційний суд оголосив посаду президента Румунії вакантною, коли Йоганніс подав у відставку в понеділок, і постановив, що голова Сенату буде виконувати обов’язки тимчасового президента.

Іліє Гавріле Боложан народився 1969 року в повіті Бігор (на заході країни, на кордоні з Угорщиною). Вивчав механіку та математику. Приєднався до НЛП у 1993 році. Його вважають одним із найкращих місцевих фахівців у сфері місцевого державного управління. З 2008 по 2020 рік він був мером міста Орадя, обирався тричі. З 2020 року він був головою повітової ради Бігор, яку обіймав до минулого року, коли став сенатором.

Як тимчасовий президент, Іліє Боложан матиме обмежені повноваження: він не може звертатися до парламенту з основними політичними питаннями, він не може ініціювати процедуру розпуску законодавчої влади та не може скликати національний референдум. Представник німецької меншини Румунії і колишній мер міста Сібіу (центр) Клаус Вернер Йоганніс вперше був обраний президентом у 2014 році і отримав другий термін п’ять років по тому.

21 грудня 2024 року він мав піти у відставку, але його перебування на посаді президента було продовжено після того, як Конституційний суд скасував весь виборчий процес з обрання нового президента. Президентські вибори відновляться у травні, перший тур відбудеться 4 травня, а вирішальний – 18 травня.

На сайті Адміністрації президента опубліковані результати двох термінів перебування Йоганніса на посаді. Згідно з документом, який налічує понад 1 500 сторінок, під час свого першого президентського терміну він постійно виступав за зміцнення демократичних механізмів і боротьбу з корупцією. Він ініціював проєкт «Освічена Румунія», який матеріалізувався під час його другого президентського терміну з прийняттям нових законів у цій галузі. Згідно з тією ж оцінкою, протягом останніх п’яти років Йоганніс мав вирішальне завдання керувати країною в умовах безпрецедентних криз: пандемії COVID-19 та війни в сусідній Україні. Згідно з соціологічними дослідженнями, лише 5% румунів досі довіряють Йоганнісу.

Громадяни, журналісти та аналітики кажуть, що за десять років на чолі румунської держави він не має жодних помітних досягнень. Вони також дорікають йому зарозумілість, зручність, схильність до розкоші, незліченну кількість марних закордонних поїздок і погані комунікативні навички. Далеко від мінливих настроїв місцевої преси щодо політичної фігури, яку вона або прославляла, або демонізувала, британський історик Том Галлахер, дуже хороший знавець Румунії, пише, що Йоганніс був, насправді, «майже марним главою держави».

За даними неурядової організації Transparency International, у 2024 році рівень корупції у світі залишається дуже високим, тоді як зусилля по боротьбі з нею зменшуються, що викликає занепокоєння. Відсутність рішучих заходів проти корупції має серйозні глобальні наслідки в таких ключових сферах, як захист демократії, охорона навколишнього середовища і боротьба зі зміною клімату, а також просування і захист прав людини.

Відповідно до Індексу сприйняття корупції за 2024 рік, проведеного Transparency International, у країнах ЄС спостерігається тенденція до стагнації або навіть зниження антикорупційних зусиль, що суттєво сприяє порушенню верховенства права, обходу доступу до правосуддя та зниженню рівня суспільної доброчесності. Усі ці аспекти негативно впливають на повсякденне життя громадян, незалежно від того, чи йдеться про низьку якість державних послуг, схильність до корупції чи пошкодження довкілля через незаконні дії, стверджує Transparency International.

ЄС має одні з найвищих показників у рейтингу Індексу сприйняття корупції, який базується на даних з 13 незалежних джерел, включаючи Світовий банк та Всесвітній економічний форум. У 2024 році середній показник становив 62 бали, що на два бали нижче, ніж у попередні роки. Очолюють рейтинг Данія (90 балів), Фінляндія (88 балів) та Люксембург (81 бал). На рівні ЄС найбільше зниження за останній рік відбулося в Німеччині (75 балів, що на 3 бали менше, ніж у 2023 році), Австрії та Франції (67 балів, що на 4 бали менше, ніж у 2023 році), Словаччині (49 балів, що на 5 балів менше, ніж у 2023 році) та Мальті (46 балів, що на 5 балів менше, ніж у 2023 році).

Незважаючи на те, що Румунія є однією з небагатьох країн, які залишилися зі стабільним показником у рейтингу ІСК, вона значно відстає від середнього показника по ЄС, третій рік поспіль перебуваючи серед країн з «найгіршими» результатами в боротьбі з корупцією, отримавши 46 балів зі 100 можливих, розділивши це місце з Мальтою. Transparency International Румунія наголошує на важливості співпраці між усіма суспільними суб’єктами, від академічних кіл, державних установ та політичного класу до приватного сектору та громадянського суспільства. Водночас, їх постійна участь у формуванні суспільства доброчесності має важливе значення, оскільки кожен з них має свою роль і відповідальність у боротьбі з корупцією.

На національному рівні Transparency International Румунія рекомендує такі заходи, як підвищення обізнаності громадян про важливість дотримання Закону про захист викривачів в суспільних інтересах, оновлення законодавства у сфері громадської доброчесності, зобов’язання уряду щодо антикорупційної програми, яка підвищить рейтинг Румунії принаймні до 50 балів до 2027 року, або проведення неформальних та інформальних освітніх програм для учнів та студентів.

У понеділок Клаус Йоганніс оголосив про свою відставку з посади президента Румунії, заявивши, що прийняв це рішення, щоб не дозволити занурювання країни в політичну кризу. У заяві для преси він назвав спробу опозиційних депутатів оголосити йому імпічмент непотрібною, необґрунтованою і шкідливою. Він заявив, що ніколи не порушував Конституцію і попередив про небезпеку занурення Румунії в кризу у разі запуску процедури імпічменту.

Клаус Йоганніс: «На внутрішньому плані суспільство буде розділене, більше не буде розмов про майбутні президентські вибори, більше не буде дебатів про те, як Румунія рухатиметься вперед. На зовнішньому плані наслідки будуть довготривалими і дуже негативними. Абсолютно ніхто з наших партнерів не зрозуміє, чому Румунія звільняє свого президента, коли, по суті, процедура обрання нового президента вже запущена. Щоб вберегти Румунію та громадян Румунії від цієї кризи, від цього безглуздого і негативного розвитку подій, я йду у відставку з посади президента Румунії.»

Лідери керівної коаліції в Бухаресті заявили, що не знали про намір Клауса Йоганніса піти у відставку, але зазначили, що це краще, ніж імпічмент, який би ускладнив політичну ситуацію. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку: «Я не знав про це. Я не є великим шанувальником президента Клауса Йоганніса і ніколи не голосував за нього.»

Клаус Йоганніс залишився в минулому, каже лідер Демократичного союзу угорців Румунії Келемен Гунор, який додав, що 10 років тому його обирали з великими надіями, а тепер він залишає після себе напружене суспільство. Келемен Гунор: «Обираючи його люди покладали на нього великі надії, дали шанс бути справжнім президентом для кожної людини, для кожної громади. Зараз він йде у відставку, залишаючи після себе розчарування, але, в той же час, відкриваючи можливість для всіх нас, для коаліції, для коаліційного кандидата і для Румунії обрати доброго президента, президента для кожної людини.»

Опозиційні політичні сили, сувереністсько-ізоляціоністські Партія молодих людей, Альянс за об’єднання Румунів, S.O.S Румунія та проєвропейський Союз порятунку Румунії, які підтримали ініціативу про усунення президента Румунії з поста в порядку імпічменту, привітали його рішення піти у відставку. Представники Союзу порятунку Румунії (СПР), однак, вважають, що відставка прийшла занадто пізно і не дає відповідей на питання, які непокоять суспільство. Лідер фракції СПР Йонуц Моштяну зазначив: «Це рішення, якого очікували всі. І СПР підставив своє плече, аби це сталося. Це перевага для всіх проєвропейських кандидатів, що Клауса Йоганніса не буде в президентському палаці Котрочень під час цієї кампанії.»

Зі свого боку, представники Альянсу за об’єднання румунів привітали рішення Клауса Йоганніса й оголосили, що ініціюють і резолюцію про вотум недовіри уряду на чолі з Марчелом Чолаку.

Міжнародній ЗМІ також реагують на першу відставку в історії румунських президентів. У потрясеній Румунії президент кидає рушник, пише France Presse, додаючи: «Клаус Йоганніс залишає посаду президента з дуже суперечливим мандатом і високим рівнем непопулярності». А агентство Reuters повідомляє, що чинний президент Румунії йде у відставку, щоб уникнути процедури імпічменту до повторного проведення виборів.

Делегації Міжнародного валютного фонду та Світового банку завершили переговори в Бухаресті з представниками основних інституцій, відповідальних за монетарну та фіскальну політику Румунії. Команда МВФ зустрілася з представниками нового уряду та Національного банку, щоб проаналізувати останні фінансово-економічні події та оновити макроекономічні прогнози. Наразі країна не має поточної фінансової угоди з Міжнародним валютним фондом, але фінансова установа оцінює розвиток румунської економіки на щорічній основі, спираючись на консультації в рамках Статті IV.

Прем’єр-міністр Марчел Чолаку у розмові з експертами МВФ повторив зобов’язання чинного кабінету міністрів утримувати дефіцит бюджету в межах 7% від Валового Внутрішнього Продукту та впроваджувати реформи, передбачені Національною програмою реформ. Прем’єр-міністр наголосив на заходах зі скорочення витрат на персонал, реструктуризації бюджетного апарату та реорганізації адміністративно-територіального устрою – пріоритетах на наступний період. Міністр фінансів Танцош Барна під час зустрічі з місією МВФ підтвердив зобов’язання уряду скоротити бюджетний дефіцит і створити більш ощадливу державу протягом наступних семи років, збільшивши видатки на інвестиції, що підтримують економіку.

Міністр фінансів заявив про необхідність вжити низку заходів для поступового відновлення бюджетної рівноваги  й уникнення економічної кризи, подібної до тієї, з якою Румунія зіткнулася у 2009 році. МВФ опублікував свої останні прогнози щодо розвитку румунської економіки восени минулого року, коли він оцінив дефіцит на кінець 2025 року на тому ж рівні, що й цільовий показник дефіциту, встановлений урядом – у 7%. Оцінки МВФ, однак, є більш оптимістичними з точки зору як економічного зростання – 3,3%, порівняно з 2,5%, розрахованими владою в Бухаресті, так і інфляції, розрахованої на рівні 3,6%, що нижче урядового показника в 4,4%.

Зі свого боку, представники Світового банку привітали урядовий план реформ і фокус на інвестиціях, зазначивши, що Румунія є сильним і стійким партнером. Для кращого управління спільними проєктами сторони домовилися про робочий механізм з більш частими зустрічами в найближчий період. Керуючий директор Групи Єужен Ругганаат заявив, що Світовий банк розширить інвестиції в Румунії в галузі енергетики, зеленого переходу, інфраструктури та інших сферах, що мають потенціал зростання. Представники установи також високо оцінили підтримку, яку Румунія надає Молдові та Україні, а також внесок Бухареста у забезпечення стабільності в регіоні.

Прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що влада продовжує підтримувати розвиток інфраструктури, а також сільськогосподарського, промислового та будівельного секторів. Вона також продовжить проєкти з покращення системи охорони здоров’я та енергетичних послуг.

Румунія обігнала Польщу за показником Валового Внутрішнього Продукту на душу населення, скоригованого за паритетом купівельної спроможності. Це випливає з аналізу, представленого професором бухарестської Академії економічних наук Йонуцом Думітру. Виступаючи на конференції, організованій конфедерацією роботодавців Concordia, експерт зазначив, що ці економічні показники ставлять Румунію не тільки вище Польщі, найбільшої країни регіону, але й попереду інших сусідів, таких як Угорщина, Болгарія, Словаччина, Хорватія та Греція.

Швидкому зростанню румунської економіки сприяла низка факторів, серед яких: великий приплив іноземних інвестицій, сприятлива фіскальна політика і швидкий розвиток стратегічних секторів, а також значне зростання заробітної плати в останні роки. Висока інфляція, зумовлена зростанням витрат у постпандемічний період, призвела до швидкого зростання номінального Валового Внутрішнього Продукту на душу населення, який протягом останніх 5 років зростав у середньому на 11% на рік. За останніми даними, цей показник перевищив 80% від середнього показника по ЄС. Таким чином, Румунія стрімко наздогнала Західну Європу, наблизившись до середнього показника по ЄС.

Єдина ставка податку на заробітну плату позитивно вплинула на зростання ВВП – про це свідчить дослідження, проведене експертами Академії економічних наук на замовлення Concordia. На основі своїх розрахунків фахівці стверджують, що податкова система, заснована на прогресивних ставках, не призвела б до значного збільшення доходів державного бюджету. Йонуц Думітру навіть стверджує, що чинна система оподаткування доходів  залишається однією з небагатьох конкурентних переваг, які Румунія все ще має перед іншими країнами регіону.

Рішення про податкову реформу є суто політичним, а дискусії більш заідеологізовані і менше базуються на цифрах і серйозному аналізі, – каже професор Думітру. На його думку, Румунія зможе перейти до системи прогресивного оподаткування, коли стане по-справжньому багатою країною, оскільки до західних стандартів їй ще далеко. Зі свого боку, виконавчий директор Concordia Раду Бурнете заявив, що бізнес-середовище не хоче змінювати податкову систему, засновану на єдиній ставці.

Своєю чергою голова конфедерації роботодавців Concordia Дан Шуку зазначив, що підприємці та бізнес-середовище потребують передбачуваної та стабільної податкової системи, здатної забезпечити процвітання всього суспільства в середньостроковій та довгостроковій перспективах. “З податковим навантаженням на фонд оплати праці в Румунії, що перевищує 40%, будь-яке підвищення податків матиме негативний вплив на доходи громадян, споживання і, непрямим чином, на ВВП. Проблему бюджетного дефіциту не можна вирішувати за рахунок підвищення податків, і тим більше шляхом прогресивного оподаткування, а системними реформами, спрямованими на підвищення ефективності державного управління та збору податків”, – додав Дан Шуку в заяві, опублікованій організацією роботодавців, яку він очолює.

Після марафонських дебатів, що тривали понад вісім годин, пленарне засідання румунського парламенту в Бухаресті в середу ввечері прийняло проєкт закону про державний бюджет на 2025 рік і проєкт бюджету соціального страхування. Голосування відбулося після багатьох напружених епізодів, які виникли після того, як коаліція більшості СДП-НЛП-ДСУР відхилила майже всі з кількох тисяч поправок, поданих опозицією. Бюджет ґрунтується на економічному зростанні у 2,5% та дефіциті бюджету у 7% від ВВП.

Міністр фінансів Танцош Барна підкреслив, що державний бюджет на 2025 рік є виваженим бюджетом, який без перебільшення базується на виваженому зростанні доходів. Що стосується Закону про бюджет державного соціального страхування, то він передбачає «в першу чергу пенсійні виплати», підкреслив міністр. «Незалежно від того, хто буде в уряді і в Міністерстві фінансів через три, чотири або п’ять років, зобов’язання Румунії перед Європейською комісією повинні бути виконані. Крок за кроком ми повинні зменшувати дефіцит бюджету, але в той же час повинні зберегти інвестиції. Інвестиції – це двигун економіки, і в цьому бюджеті інвестиції також збережені», – сказав Танцош Барна.

Держбюджет на 2025 рік дозволить країні продовжити процес розвитку, заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку, зазначивши, що кошти для Міністерства охорони здоров’я збільшилися більш ніж на 30%, суми, виділені на автомобільні та залізничні дороги – на 20%, а бюджет на освіту – майже на 10%: «Ми не чіпаємо доходи румунів, ні пенсії, де минулого року відбулося середнє зростання на 40%, ні зарплати, де було річне зростання майже на 25%, ми не підвищуємо ПДВ і нам не потрібні гроші від МВФ. Ми маємо в цьому бюджеті найбільший розподіл ресурсів з європейського фінансування з моменту нашого вступу до Європейського Союзу».

З боку опозиції депутати від Союзу “За порятунок Румунії” та сувереністських партій – АОР, SOS Румунія та Партії молодих людей – скаржилися на відсутність передбачуваності, завищення доходів, заборгованості румунів через заплановані заходи та скасування деяких податкових пільг. Депутат від СПР Клаудіу Несуй: «Та ж сама брехня, ті ж самі завищені доходи, щоб виправдати більші витрати. Тому що дохідна частина насправді цікавить вас лише для того, щоб виправдати витрати, які ви робите з року в рік і які, як ви кажете, хочете зменшити. Цей бюджет приховує ту саму брехню Марчела Чолаку, яку ми викриваємо з року в рік».

Зрештою, обидва закони були направлені Президенту на підпис у запропонованих урядом формах з дуже незначними змінами.

Невдовзі після складання присяги єврокомісарка з боку Румунії Роксана Манзату відвідала свою країну з офіційним візитом. Записавшись в Соціал-демократичну партію у 2000 році, коли їй було 20 років, колишня членка Парламенту Румунії, колишня депутатка Європарламенту та колишня міністерка з питань європейських фондів, Роксана Минзату є одним з виконавчих віцепрезидентів нової Європейської комісії з питань людей, навичок і готовності.

Під час зустрічі з чинним президентом Румунії Клаусом Йоганнісом, у вівторок у Бухаресті, вона обговорила роль освіти у боротьбі з дезінформацією та маніпуляціями, а також у зміцненні демократичної стійкості європейських суспільств. Згідно із прес релізом Адміністрації Президента, Клаус Йоганніс зазначив, що такі сфери, як штучний інтелект, безпека та оборона, мають важливу соціальну складову, і успіх цих політик залежить від рівня готовності та розуміння в суспільстві.

Однією з тем обговорення з прем’єр-міністром, соціал-демократом Марчелом Чолаку та його командою міністрів праці, європейських фондів та освіти був так званий «Компас» – брюссельський план, спрямований на підвищення європейської конкурентоспроможності. «Ми не можемо мати конкурентоспроможність без добре підготовлених людських ресурсів та добрих умов праці. Ідея полягає в тому, що цей компас визначатиме майбутню політику, фінансування (…) Ми надаємо пріоритет новим технологіям, інноваціям, доступу до фінансів, скасуванню важких адміністративних процедур, значному спрощенню, координації між країнами-членами. Але все, про що ми говоримо, ми можемо зробити лише за умови наявності підготовленої та мотивованої робочої сили для роботи в цих секторах», – ствердила єврокомісарка Роксана Минзату.

У лютому вона оголосила, що виконавча влада ЄС запустить Clean Industrial Deal (Чисту промислову угоду), план зеленої індустріалізації для континенту, який, за її словами, є «прагматичним, зосередженим на втручанні у важливі сектори, які можуть забезпечити стратегічну автономію для європейської економіки». Вона також розглядає автомобільну промисловість, яка, за словами Роксани Минзату, є дуже актуальною для Румунії, оскільки вона забезпечила Європі світове лідерство і має 13 мільйонів робочих місць в ЄС.

В ексклюзивному інтерв’ю Радіо Румунія Роксана Минзату зізналася, що шкодує про те, що в профільних програмах, започаткованих Єврокомісією в галузі досліджень та інновацій, недостатньо румунських бенефіціарів. «Я сказала всім своїм колегам, що ми відкриті для ще кращої роботи з європейськими грошима, щоб люди могли ще більше відчути наслідки цього фінансування», – підсумувала віцепрезидентка Єврокомісії.

На тлі триваючої війни у безпосередній близькості та приходу до Білого дому нового лідера, якого одні називають непередбачуваним, інші – таким, що вміє домовлятись, а більшість – і тим, і другим, Європейський Союз не може дозволити собі розкіш ставити питання оборони і спільної безпеки на останнє місце в порядку денному. У  понеділок лідери ЄС зібралися в Брюсселі на неформальну зустріч, присвячену саме цьому питанню. Вони наполягали не лише на збільшенні оборонних бюджетів країн-членів, але й на фінансуванні спільних проєктів з фондів ЄС.

Фінансування і співпраця на рівні ЄС могли б допомогти компенсувати бюджетні обмеження, які наразі заважають деяким країнам-членам витрачати більше коштів на оборону. Таким чином можна було б усунути відмінності у виробництві оборонної промисловості, щоб те, що виробляється в Європейському Союзі, тобто обладнання і боєприпаси, могло використовуватися в усіх країнах-членах.

На зустрічі в Брюсселі президент Румунії Клаус Йоганніс підкреслив, що в усіх цих дебатах дуже важливо не випускати з поля зору членство в НАТО багатьох країн-членів ЄС. Румунія, за його словами, не сприймає ідею окремої європейської оборони або оборони паралельно з тим, що ми робимо в НАТО, тому що це не може функціонувати. Оборонна співпраця ЄС не повинна перекривати роль НАТО, яка, на думку більшості лідерів ЄС, є головним гравцем у трансатлантичній безпеці.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що якими б не були рішення, європейська оборонна промисловість повинна зростати, а головним рішенням є збільшення бюджетів. “Зараз ми оцінюємо прогалини, які маємо в європейській обороні, дивимося, де знаходимося і куди ми повинні рухатися і виходячи з цього ставитимемо перед собою нові цілі. Ми також вирішимо, скільки союзники повинні витрачати на оборону, але це буде набагато більше, ніж 2% ВВП”, – сказав Марк Рютте.

Що стосується закупівель, то президент Франції Еммануель Макрон був єдиним лідером, який говорив про ексклюзивні або пріоритетні закупівлі в Європейському Союзі. Це позиція, яка в майбутньому виключить значну частину американських постачальників, а отже, і небажання держав-членів, які не хочуть напружувати відносини зі Сполученими Штатами, особливо в умовах нинішньої глобальної нестабільності, – зазначає наш кореспондент у Брюсселі. Сполучені Штати є союзником НАТО і до цього часу брали на себе більшу частину тягаря з оснащення Альянсу.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте зазначив, що європейські союзники повинні дедалі більше брати на себе цей тягар, не лише в плані витрат на НАТО, але і в плані допомоги Україні. На зустрічі з румунськими ЗМІ президент Клаус Йоганніс нагадав, що, незважаючи на високий рівень дефіциту, минулого року Румунія мала значне економічне зростання і саме на цьому тлі оборонний бюджет був збільшений до 2,5% ВВП, що є прикладом серед країн ЄС.

Колишній голова Націонал-ліберальної партії  Крін Антонеску був затверджений офіційним кандидатом на виборах президента від партій, які формують урядову коаліцію в Румунії. Після того, як минулого тижня Антонеску отримав підтримку Націонал-ліберальної партії та Демократичного союзу угорців Румунії, в неділю настала черга Соціал-демократичної партії (СДП) підтвердити свою підтримку єдиного кандидата, який був погоджений ще під час формування керівної коаліції. Затвердження його кандидатури відбулося під час позачергового з’їзду, який пройшов у неділю в столиці і в якому взяли участь тисячі делегатів.

“Партії, що входять до коаліції більшості, зобов’язані постати перед румунами єдиним фронтом зі справедливою альтернативою: Кріном Антонеску, політиком з президентським профілем, здібною і досвідченою людиною”, – заявив голова СДП, прем’єр-міністр Марчел Чолаку. За його словами, на попередніх президентських виборах у грудні 2024 року, які були скасовані Конституційним судом на підставі того, що голосами виборців маніпулювали, а виборчий процес був спотворений, Румунія зазнала справжньої соціальної травми, а розчарування, що накопичувалося з часом у всіх верствах суспільства, перетворилося на “нестримну антисистемну лють.”

Саме тому, підкреслив прем’єр-міністр, цей момент є надзвичайно важливим. Марчел Чолаку: “Ми, СДП, ніколи не здавалися у важкі моменти, тому повинні прийняти цей момент з такою ж мужністю. Залишити країну зараз містичному націоналізму було б боягузтвом по відношенню до народу і непрощенною зрадою майбутнього Румунії. Повторити ті ж помилки на президентських виборах у травні означало б повернути годинник Румунії на 35 років назад.”

Крін Антонеску заявив, що в нинішньому напруженому міжнародному контексті Румунія повинна захищати і шанувати свій статус члена Європейського Союзу, Альянсу Північноатлантичного договору і стратегічне партнерство зі Сполученими Штатами Америки. Колишній лідер лібералів також сказав, що він буде сильним президентом завдяки своїй відданості, рішучості та партнерству. Крін Антонеску: “Я буду сильним президентом, не порушуючи Конституцію, не зловживаючи її тлумаченням і не зраджуючи її дух, не інтригуючи зі спецслужбами, не втручаючись і не впливаючи на правосуддя, що було одним з найбільших нещасть останніх двох десятиліть в Румунії.”

Посилаючись на заяву сувереністсько-екстремістського кандидата Келіна Джорджеску, який посів перше місце в першому турі грудневих президентських виборів, про те, що він скасує політичні партії в разі обрання президентом, Антонеску сказав, що зникнення політичних партій є синонімом зникнення демократії, плюралізму і свободи.

Перш ніж висувати кандидатуру Кріна Антонеску партій керівної коаліції замовили соціологічні дослідження, згідно з якими Крін Антонеску входить до списку лідерів з найбільшими шансами на перемогу і має потенціал для виходу в другий тур президентських виборів. Перший тур президентських перегонів відбудеться 4 травня, а другий намічений на 18 травня.