Category: Тема дня

У складному економічному контексті, коли рівень державного боргу перевищив 54% Валового Внутрішнього Продукту, а дефіцит бюджету наближається до 9% ВВП, розробка Державного бюджету Румунії на 2025 рік є непростим завданням. Тим більше, що два основні міжнародні фінансові агентства знизили прогноз щодо кредитного рейтингу Румунії зі стабільного до негативного. Побудований, з огляду на дефіцит до 7% ВВП, проєкт держбюджету буде затверджений урядом до кінця цього тижня, а потім направлений до парламенту для обговорення та прийняття.

Згідно з проєктом, держава повинна спочатку скоротити власні витрати. Бюджет Адміністрації президента буде скорочено на 10%, Сенату – на 5%, а Палати депутатів – на 9%. Питання індексації пенсій все ще перебуває на стадії розгляду, оскільки Міністерство фінансів заявляє, що цього року вона не буде можливою. Відповідальний міністр Танцош Барна каже, що проєкт Держбюджету Румунії на 2025 рік, який він назвав бюджетом економії , передбачає гроші, необхідні для виплати зарплат і пенсій та розвитку населених пунктів.

“У бюджеті є кошти на автомагістралі для 20 мільйонів румунів, у бюджеті є гроші для всіх румунів на розвиток сільської інфраструктури. Ми маємо для всіх румунів гроші на виплату зарплат в освіті, в Міністерстві внутрішніх справ, у всіх міністерствах, які повинні виплачувати зарплати, на рівні 2024 року. У нас є забезпечене фінансування для виплати всіх пенсій (…), включно з  нарахуваннями і підвищеннями, схваленими в листопаді-грудні в минулого року, на цьому ж рівні вони виплачуватимуться і в 2025 році, місяць за місяцем”, – зазначив міністр фінансів.

Він також додав, що бюджет Міністерства оборони буде більшим, ніж у 2024 році і, що бюджети інших міністерств, таких як Міністерство довкілля, охорони здоров’я, освіти та транспорту, також зростуть. Потрібна більш ощадлива держава, кожна установа має здійснити скорочення витрат на персонал на 5%, причому більшість з них буде скорочено на 5%, але це не стосується освіти, лікарень та внутрішніх справ. Що стосується запозичень, міністр сказав, що всі взяті до уваги запозичення необхідні для фінансування дефіциту.

“Минулого року Румунія позичила багато, цього року вона позичить менше, а в наступному – ще менше. У нас є графік скорочення запозичень з року в рік протягом семи років”, – каже Танцош Барна. На щастя, погіршення кредитного рейтингу країни не супроводжувалося зниженням рейтингу з рекомендованої категорії, що збільшило б вартість запозичень для Румунії. На думку аналітиків, скептицизм серед інвесторів і рейтингових агентств зберігається, зважаючи на політичну нестабільність і затримку в проведенні структурних реформ.

Європейський Союз розуміє, що Румунія залишається сильною, стабільною державою з пріоритетами, узгодженими з європейськими, – заявила виконавча віце-президентка Європейської комісії з питань соціальних прав і навичок, якісних робочих місць і навчання Роксана Минзату після зустрічі з міністром закордонних справ Румунії Емілем Гурезяну, у вівторок в Брюсселі. Вони обговорили збереження підтримки процесу розширення ЄС, продовження підтримки України та Республіки Молдова, розробку стратегічного бачення для Чорногоморського регіону, просування цілей конвергенції та згуртованості в переговорах щодо наступної Багаторічної фінансової програми після 2027 року або посилення європейських дій у сфері оборони.

Роксана Минзату говорить про теми, обговорені з главою румунської дипломатії: «Ми обговорили, що означає сила Європи через силу Румунії, не тільки з точки зору безпеки Східного Флангу, енергетичної безпеки. Існує багато способів, за допомогою яких Європейський Союз усвідомлює, що він сильніший, якщо сильна Румунія. Ми також обговорили роль Румунії в підтримці країн-кандидатів, особливо Республіки Молдова та України. Важливо подивитися на те, як ми підтримуємо підготовку країн-кандидатів. Роль Румунії, зокрема, є ключовою».

За словами віце-президентки Єврокомісії, однією з тем, що обговорювалися під час зустрічі, була автомобільна промисловість, життєво важлива галузь, включно для Румунії: «Я буду частиною цих зусиль з підтримки промисловості для створення нових робочих місць і розвитку нових інвестицій в Європі», – запевнила Роксана Минзату. Обидва посадовці також обговорили План зеленої індустріалізації, який Європейська комісія незабаром запустить, а також те, як Румунія може зробити свій внесок і отримати вигоду від чітких пріоритетів в рамках цього механізму.

«Наші інтереси полягають у тому, щоб Румунія була добре розвиненою, надійною присутністю на екранах прямих інтересів Європейського Союзу», – сказав Еміль Гурезяну. Він додав, що ЄС готує стратегічні плани, ідеї та документи, і Румунія має конкретні інтереси в цьому відношенні. До них відносяться проєкти в рамках Чорноморської стратегії, Республіка Молдова та багаторічний бюджет з 2028 по 2034 роки. Протягом двох днів перебування в Брюсселі Гурезяну взяв участь у засіданні Ради ЄС з питань закордонних справ і зустрівся з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.

Міністр підтвердив підтримку суверенітету, цілісності та незалежності України та наголосив на важливості продовження багатовимірної підтримки сусідньої держави з боку ЄС. Він також підтвердив підтримку Румунією європейського курсу України та Республіки Молдова. З очільником НАТО він обговорив розвиток безпеки на східному фланзі, приділивши особливу увагу Чорноморському регіону та подальшому зміцненню сил стримування і оборони Альянсу. Еміль Гурезяну підкреслив внесок Румунії в євроатлантичну безпеку і глибоку відданість румунського суспільства демократичним цінностям.

Безпрецедентна політична криза в Бухаресті не вичерпала свого зовнішнього відлуння. Венеційська комісія опублікувала звіт щодо скасування президентських виборів у Румунії Конституційним судом наприкінці минулого року. У рекомендаціях зазначено, що таке рішення не має ґрунтуватися виключно на секретній інформації, яка не гарантує необхідної прозорості, а має точно вказувати на порушення та докази. Крім того, повноваження Конституційного Суду визнавати вибори недійсними мають бути обмежені винятковими обставинами та чітко регламентовані. Незалежні експерти з конституційного права також стверджують, що довести порушення закону за допомогою онлайн-кампаній і соціальних мереж особливо складно. Нарешті, Венеційська комісія позбавляється своєї компетенції висловитися щодо рішення Конституційного суду про скасування президентських виборів.

У Бухаресті опозиційні політичні партії – Союз «За порятунок Румунії», Альянс за об’єднання румунів та Партія молодих людей, відреагували на це, підкресливши, що консультативний орган Ради Європи фактично підтвердив, що рішення Конституційного суду було незаконним і неправомірним. Однак колишній міністр юстиції Тудорел Тоадер пояснив, що комісія надала висновки, а не рішення, а зроблені пропозиції не є обов’язковими до виконання. Однак він визнає, що, як правило, країни-члени Європейського Союзу приймають отримані вказівки, щоб відповідати стандартам верховенства права.

Нагадаємо, що вчасно організований, 24 листопада 2024 року, перший тур президентських виборів був спочатку визнаний Конституційним судом. Згодом, президентські вибори наприкінці 2024 року були скасовані теж Конституційним судом перед другим туром. Суд прийняв рішення на підставі документів, наданих Вищою радою національної оборони, посилаючись на втручання державного суб’єкта. У другому турі, запланованому на 8 грудня, мали змагатися незалежний націоналіст Келін Джорджеску, якого звинувачують у зв’язках або принаймні спорідненості з путіністською Росією, та лідерка Союзу «За порятунок Румунії», проєвропейська Елена Ласконі. У діаспорі, де виборчі дільниці для вирішального туру відкрилися 6 грудня, десятки тисяч румунів уже проголосували до того, як Конституційний суд вирішив визнати вибори недійсними. Витрати на ці визнані недійсними вибори становитимуть майже 1,4 мільярда леїв (еквівалент приблизно 280 мільйонів євро) у країні, де, як уточнюють аналітики, уряд щойно прийняв жорсткі заходи щодо обмеження державних витрат, викликаючи шалені протести профспілок.

21 грудня для чинного президента Клауса Йоганніса мав закінчитися другий і останній п’ятирічний президентський термін, відповідно до Конституції, але термін його повноважень був продовжений до обрання нового глави держави, який має бути визнаний Конституційним судом. Нові президентські вибори мають відбутися у травні, перший тур — 4 травня, а вирішальний — 18 травня. На той час, згідно з соціологічними дослідженнями, довіра румунів до внутрішніх інституцій та їх представників, досягла найнижчого рівня.

Хоча Румунія переживає період глибокого соціального невдоволення і розчарувань, вони не пов’язані з прихильністю громадян до НАТО і Європейського Cоюзу. Опитування INSCOP, опубліковане у вівторок, показує, що 90% румунів відкидають ідею виходу з НАТО, що є рекордним рівнем підтримки Північноатлантичної організації. Згідно з опитуванням, що базується на даних, зібраних наприкінці минулого року, за останні три роки прихильність румунів до Заходу з точки зору політичних і військових альянсів зросла на 10%.

Але більше половини опитаних відчувають себе вразливими до дезінформації та фейкових новин на телебаченні та в соціальних мережах. Водночас понад три чверті стверджують, що це явище вплинуло на їхню поведінку під час голосування на останніх виборах. Посилаючись на дані опитування, директор INSCOP Ремус Штефуряк вважає, що те, що зараз відбувається в Румунії, “не має нічого спільного зі зниженням прихильності румунів до євроатлантичного світу, а скоріше з внутрішніми проблемами, економічними і соціальними питаннями, дуже низьким рівнем довіри до політичного класу, відсутністю доброчесності, браком професіоналізму, відчуттям того, що правила створюються під інтереси конкретної особи”.

За його словами, це “внутрішні питання, які є частиною наших внутрішніх дебатів, це не теми, які стосуються того, як румуни ставляться до євроатлантичного світу”. Опитування також показує, що майже три чверті респондентів вважають членство Румунії в Європейському Союзі перевагою з точки зору його наслідків для економічного і соціального життя, сім’ї та особистого життя. Три роки тому так вважали лише 55% румунів. Водночас 88% вважають, що Румунія повинна залишитися в ЄС, а 78% вважають, що економічне майбутнє країни залежить від членства в ЄС.

Три роки тому чверть населення вважала, що Румунії було б краще вийти з ЄС. Сьогодні більше половини румунів вважають, що країна повинна ставити національні інтереси на перше місце, навіть якщо це означає порушення правил ЄС. Опитування також показує, що більше половини румунів вважають, що влада діє більше в інтересах інших країн, що економіка контролюється іноземцями, що держава допомагає транснаціональним корпораціям більше, ніж румунським компаніям, або що існує домовленість між багатими країнами, щоб тримати Румунію в бідності.

Водночас понад 60% румунів стверджують, що в Європі їх сприймають як неповноцінних громадян, але вважають Румунію культурно вищою за західні країни. Нарешті, 69% опитаних проголосували б за націоналістичну партію або націоналістичного кандидата на президентських виборах. Опитування вважається одним з найбільш актуальних, опублікованих INSCOP за останні роки, оскільки дає чітке розуміння соціального невдоволення і факторів, що впливають на сприйняття румунів у нинішньому геополітичному контексті.

У Брюсселі Рада міністрів фінансів ЄС схвалила плани зі скорочення бюджетних дефіцитів для восьми країн ЄС, включаючи Румунію. Міністр фінансів Румунії Танцош Борно заявив, що скорочення дефіциту протягом семи років замість чотирьох принесе країні багато переваг. По-перше, це дозволить румунській економіці підтримувати високий рівень державних інвестицій, а Румунія є однією з країн ЄС, яка досягла значних успіхів у цій сфері. Це також є передумовою для сталого економічного зростання та уникнення дисбалансів.

Окрім Румунії, три інші країни-члени ЄС – Іспанія, Італія та Фінляндія – попросили продовжити період адаптації. Єврокомісар з економіки латвієць Валдіс Домброльскіс пояснив, що перші аналізи будуть опубліковані навесні. На полях Ради він мав окрему зустріч з міністром фінансів Румунії, щоб обговорити деталі плану. Танцош Борно заявляє, що протягом семи років Румунія отримуватиме фінансову та технічну підтримку для відновлення макроекономічної рівноваги.

Параметри, вказані Європейською комісією, спрямовані, загалом, на утримання державних витрат під контролем та економічне зростання за рахунок інвестицій. Фіскальний бюджетний план Румунії спрямований на стабілізацію державного боргу та скорочення дефіциту до рівня нижче 3% ВВП у період 2025-2031 років. Румунія продовжуватиме розвиватися, захищаючи необхідні інвестиції та забезпечуючи довгострокову фінансову стабільність, у свою чергу заявив міністр інвестицій та європейських проєктів Марчел Болош у дописі на своїй сторінці у Facebook.

На його думку, рішення Єврокомісії схвалити план скорочення бюджетного дефіциту Румунії дозволить уряду уникнути тиску прискореного коригування або прийняття різких заходів для скорочення бюджетного дефіциту. Величезне скорочення витрат, блокування інвестицій у лікарні та дороги, масштабне підвищення податків – такими були б наслідки жорсткого коригування, накладеного Єврокомісією, попереджає Марчел Болош.

З іншого боку, за словами міністра, план підтримує міжнародну довіру, оскільки невиконання фіскальних зобов’язань призвело б до зниження кредитного рейтингу країни, що зробило б запозичення більш дорогими і важкодоступними. Ці рішення свідчать про те, що європейським економікам потрібен час для досягнення стійкої фіскальної консолідації без шкоди для розвитку.

Без цього плану Румунія ризикувала б втратити те, що будується зараз для майбутніх поколінь, підкреслив Марчел Болош. 2024 рік був важким для Румунії, з місцевими, європейськими, президентськими та парламентськими виборами. Але це також був рік, коли були перераховані пенсії, підвищені зарплати в кількох сферах і підтримані безпрецедентні обсяги інвестицій. Румунія закінчила 2024 рік з бюджетним дефіцитом у 8,6% ВВП.

Мабуть нікого в світі не залишило байдужим повернення республіканця Дональда Трампа на посаду, яку він так любить і за якою сумував чотири роки: президента Сполучених Штатів Америки і, водночас, наймогутнішої людини на планеті. Не стали винятком і представники румунського політикуму, які привітали Трампа з поверненням до Білого дому. «Румунія, близький стратегічний партнер США, бажає Вам найкращих успіхів у виконанні цього важливого нового мандату. Нам потрібен сильний та енергійний трансатлантичний зв’язок на благо нашої спільної безпеки і процвітання», – написав президент Клаус Йоганніс у соціальній мережі Х.

Congratulations to President @realDonaldTrump for the Inauguration! Romania🇷🇴, a close Strategic Partner of the US, wishes you the best of success for this important new mandate. We need a strong&vibrant #Transatlantic link, to the benefit of our joint security & prosperity #EUUS

— Klaus Iohannis (@KlausIohannis) January 20, 2025

І людина «номер два» в румунській державі, згідно з конституційною архітектурою, спікер Сенату, ліберал Іліє Боложан побажав президенту Трампу успіхів у його новому мандаті та висловив переконання, що дружба між двома країнами зміцнюватиметься й надалі. «Його повернення до Білого дому є історичним моментом, який також матиме позитивні наслідки для Румунії, як з точки зору безпеки, так і з точки зору важливих інвестицій», – заявив прем’єр-міністр, соціал-демократ Марчел Чолаку.

Лідерка опозиційного Союзу «За порятунок Румунії» Елена Ласконі заявила, що в історії Сполучених Штатів починається новий розділ і, що Америка є точкою опори для Румунії з точки зору національної безпеки. Окрім одностайних привітань румунських політиків, румунські ЗМІ зазначають, що єдиним румунським партійним лідером, запрошеним на церемонію інавгурації Дональда Трампа став президент націоналістського опозиційного Альянсу за об’єднання румунів Джордже Сіміон. Він полетів туди як віце-президент Європейської партії консерваторів і реформістів (ЄКР), політичної сім’ї, пов’язаної з американськими республіканцями певною ідеологічною спорідненістю.

Зрештою, кажуть оглядачі, Румунія не має причин турбуватися про нову еру Дональда Трампа, оскільки обидві країни є союзниками по НАТО і мають двостороннє стратегічне партнерство, яке вони можуть розвивати. Аналітики також нагадують, що під час першого президентського терміну Трампа Румунія була однією з перших країн-союзників, які на вимогу лідера Білого дому збільшили витрати на оборону до 2,5% ВВП. Ще одним козирем є те, що військові закупівлі Румунії в основному здійснюються в США.

Більше того, Бухарест підписав кредитну угоду на суму $920 млн на модернізацію свого військового потенціалу, частина з яких піде на румунські збройові заводи, які стануть єдиним в Європі виробником боєприпасів для танків Abrams.

Три ізраїльські жінки-заручниці були звільнені в неділю палестинським ісламістським рухом ХАМАС, більш ніж через 15 місяців після того, як вони були викрадені під час терористичної атаки 7 жовтня 2023 року, що спричинила війну в секторі Газа. Ізраїль, у свою чергу, звільнив зі своїх в’язниць 90 палестинських в’язнів, переважно підлітків і жінок. Це був перший обмін ув’язненими після набуття чинності  перемир’я в палестинському анклаві.

21-річна Ромі Гонен, 31-річна Дорон Штейнбрехер і 28-річна Емілі Дамарі були звільнені після 471 дня ув’язнення, – повідомляє кореспондент Радіо Румунія в Ізраїлі. Він додає, що після первинного медичного обстеження вони були перевезені до лікарні в центрі країни, де залишаться ще кілька днів для повного обстеження. Судячи з усього їх стан здоров’я – задовільний. Дорон Штайнбрехер, ветеринарна медсестра, має й громадянство Румунії. Ромі Гонен, танцівниця, як і сотні тисяч ізраїльтян, також має румунське коріння.

Через своє міністерство закордонних справ, Румунія привітала звільнення перших ізраїльських заручників після 15 місяців ув’язнення. У поширеній заяві румунське зовнішньополітичне відомство подякувало всім залученим національним установам за відмінну і постійну співпрацю, в тому числі на найвищому рівні. “Звільнення перших заручників після підписання угоди – це момент радості і полегшення для їхніх родин. Повне виконання положень угоди про припинення вогню необхідне для того, щоб забезпечити безпечне повернення тих, хто все ще утримується і покласти край стражданням їхніх родин і близьких, а також цивільного населення в Газі. У той же час, виконання угоди прокладає шлях до тривалого миру, який забезпечить безпеку регіону, а також відновлення і гуманітарну допомогу в Газі”, – зазначається в заяві.

Румунія також вітає значні зусилля Сполучених Штатів, Єгипту і Катару у досягненні угоди між Ізраїлем і ХАМАС.  Вона передбачає звільнення 33 заручників і понад тисячі палестинських ув’язнених на першому етапі. Це також збільшить гуманітарну допомогу Газі, де з початку ізраїльської військової інтервенції було вбито майже 47 000 людей. На другому етапі ХАМАС звільнить решту 65 заручників, а єврейська держава виведе свої війська з анклаву.

Посол Румунії в Ізраїлі Раду Йоанід, якого цитують бухарестські ЗМІ, закликає до поміркованого оптимізму, оскільки ситуація на Середньому Сході дуже мінлива і “те, що сьогодні сіре, завтра рожеве, а післязавтра чорне”.

Тепер вже офіційно: Уряд Румунії прийняв термінову постанову, згідно з якою президентські вибори відбудуться в травні – перший тур 4 травня, а другий через два тижні. Президентські вибори мали завершити минулорічний виборчий марафон, але Конституційний суд скасував їх незадовго до початку другого туру 8 грудня на підставі того, що весь виборчий процес був спотворений і сфальсифікований за участю зовнішнього державного суб’єкта на користь переможця першого туру, про-російського екстреміста Келіна Джорджеску.

Крім того кабінет міністрів змінив порядок голосування в діаспорі та проведення передвиборчої кампанії. Румуни, які проживають за кордоном, зможуть голосувати протягом трьох днів, як і раніше, але дещо інакше. Зокрема, у п’ятницю та суботу голосування в діаспорі триватиме з 7:00 до 21:00 за місцевим часом, але в неділю 4 травня, коли вибори проходитимуть і в Румунії, голосування закінчиться о 21:00 за румунським часом.

Це рішення було прийняте за пропозицією Постійного виборчого органу, щоб уникнути розриву в часі, коли на результати виборів можна вплинути, після того як голосування завершилося в Румунії, але залишилося відкритим за кордоном на виборчих дільницях на захід від Румунії у відповідних часових поясах. Якщо все ще є бажаючі проголосувати, голосування в країнах на захід від Румунії може бути продовжено до півночі за бухарестським часом. Постанова також встановлює більше зобов’язань щодо розміщення та розповсюдження матеріалів передвиборчої кампанії в Інтернеті. Вони повинні бути чітко позначені як політична реклама, включаючи інформацію про те, хто платить за них і чи використовуються таргетингові технології.

Порушення нових правил карається штрафом у розмірі до 50 000 леїв, що еквівалентно 10 000 євро, а у випадку великих онлайн-платформ штраф може сягати 5% від обороту, якщо рекламний матеріал не буде видалений протягом п’яти годин після звернення Постійного виборчого органу. Представники уряду кажуть, що існує механізм моніторингу матеріалів, що публікуються в соціальних мережах, а скарги та заяви про можливі порушення правил необхідно подавати до Центральної виборчої комісії.

Нові правила покликані запобігти тому, що сталося перед першим туром, коли рекламні матеріали самопроголошеного незалежного кандидата Келіна Джеорджеску були масово поширені в TikTok. Однак кілька великих неурядових організацій розкритикували нові правила, які, за їхніми словами, були запроваджені без попереднього громадського обговорення і можуть вплинути на основні права громадян та загрожувати свободі вираження поглядів. Згідно з експертами цих НУО, новий нормативно-правовий акт може обмежити політичні погляди та легітимні дебати.

Лідерка Союзу За порятунок Румунії Елена Ласконі, яка наприкінці минулого року пройшла до другого туру разом з Келіном Джорджеску, розкритикувала зміни до порядку голосування в діаспорі, стверджуючи, що вони є дискримінаційними і серйозно порушують право голосу закордонних румунів.

Затримане через формування уряду, затвердження цьогорічного бюджету є пріоритетом номер один. І не просто будь-якого бюджету, а виваженого, тобто такого, що був ретельно розроблений, без надмірних видатків, які були характерні для попереднього, і які спричинили тривожний дефіцит, що зріс до 9% ВВП. Під час зустрічі щодо бюджету, прем’єр-міністр Марчел Чолаку та міністр фінансів Танцош Борно дійшли висновку, що Румунія більше не може дозволити собі збільшувати свої витрати на товари та послуги.

З іншого боку, цільовий показник дефіциту в 7% на цей рік, узгоджений на переговорах з Європейською комісією, не може бути досягнутий без заморожування заробітної плати та пенсійного фонду, а також без додаткового тиску на податкові органи з метою покращення збору податку на додану вартість. Однак, у випадку малих і середніх пенсій, виконавча влада шукатиме рішення для їх поповнення, обіцяє Марчел Чолаку. Танцош Борно закликав до суворого контролю над витратами, щоб Румунія виконувала свої зобов’язання перед європейськими партнерами, і наполягав на тому, що до дохідної частини бюджету повинні включатися тільки реальні доходи.

Танцош Борно: «Структурний бюджетний фіскальний план Румунії на середньострокову перспективу передбачає скорочення дефіциту бюджету до 7% на цей рік і поступове скорочення до 3% протягом наступних семи років. І це зобов’язання не повинно дотримуватися тільки зараз, те, що ми будуємо сьогодні, те, що ми будуємо на 2025 рік, також має впливати на наступні роки, так щоб з боку інвестицій ми не зменшували суми, виділені на інвестиції, ми постійно збільшували ці суми, а з іншого боку, давайте не перебільшувати недосяжний дохід і не потрапляти в ситуацію, коли різницю потрібно покривати позиками».

На тлі спекуляцій у ЗМІ про те, що влада підвищить деякі податки, прем’єр-міністр і міністр фінансів запевнили, що податок на додану вартість залишиться незмінним. Марчел Чолаку: «Ми не підвищуємо ПДВ. Чому ми не підвищуємо ПДВ? Я представляю соціал-демократичну партію. Перш за все, зусилля будуть перекладені однаково на всіх румунів, незалежно від доходу, зусилля, що означає зниження купівельної спроможності. Я цього не роблю, і я дуже радий, що міністр говорить те ж саме. У цей момент споживання зменшиться і ми автоматично, от побачите, вийдемо на зниження інфляції».

Постанова, прийнята новим урядом СДП – НЛП – ДСУР наприкінці року, передбачає скорочення державних витрат, скасування деяких податкових пільг у секторах ІТ, будівництва та агробізнесу, а також реорганізацію та злиття відомств у рамках Генерального секретаріату уряду. Марчел Чолаку додав, що аналогічні зусилля будуть спрямовані і на власний операційний апарат виконавчої влади, оскільки Румунія потребує структурної реформи.

Щорічно, починаючи з 2011 року, Румунія відзначає День національної культури, який приурочений до дня народження національного поета Міхая Емінеску. Цей день присвячений румунській культурі, мистецтву та науковій діяльності, підкреслюючи роль Міхая Емінеску у формуванні національної культурної ідентичності через його внесок у літературу, журналістику, філософію та театр. Цього року виповнюється 175 років з дня народження видатного румунського поета.

День національної культури був ініційований колишнім президентом Румунської академії Еудженом Сіміоном і законодавчо закріплений румунським парламентом у 2010 році. Адріан Чорояну, директор Національної бібліотеки Румунії, вважає, що цей день повинен відзначатися кожного дня року, а не лише 15 січня. «На мою думку, це дуже гарна ідея – заснувати День національної культури, в контексті того, що культура залишається, я вважаю, центральним елементом ідентичності в будь-якому суспільстві, в тому числі і в румунському суспільстві», – сказав Адріан Чорояну.

Він додав, що просте встановлення Національного дня культури тримає лідерів культури в тонусі, і по всій країні організовуються заходи, багато з яких є дуже успішними і, в певному сенсі, стають прикладом хорошої практики. Вже 15-й рік поспіль День національної культури відзначається в усіх населених пунктах, де проживають румуни, як в межах країни, так і за її межами. У Бухаресті та по всій країні організовано багато заходів: конференції, дебати, концерти та виставки, а вхід до багатьох музеїв сьогодні – безкоштовний.

Серед заходів, організованих у столиці, – презентації книг, фотографій, творчі майстерні, дебати та вистави. Центральна університетська бібліотека імені Кароля І організувала «Вечір Емінеску», присвячений Національному дню культури, за участю сопрано Арлінди Морави, актора Клаудіу Блеонца та піаністки Адріани Александру. У День культури на частотах каналів Румунського товариства радіомовлення можна почути книги, концерти, радіопередачі та театральні вистави. Радіостанції «Радіо Румунія Реджіонал», «Радіо Румунія Антена Сателор», «Всесвітня служба Радіо Румунія», Редакція найональних меншин та Радіо Румунія Радіо 3Net підготували спеціальні програми, присвячені цьому святу та головній темі цього року: полегшення доступу до культури для широкої громадськості.

У листопаді 2024 року Національний інститут культурних досліджень і тренінгів презентував «Барометр культурного споживання 2023. Спільноти споживачів у контексті суспільних змінˮ. Згідно з дослідженням, частота відвідування культурно значущих атракцій зросла прискореними темпами. Так, 67% респондентів відвідували історичні пам’ятки та археологічні місця хоча б раз у 2023 році порівняно з 59% у 2022 році, а 45% відвідували музей, виставку або художню галерею хоча б раз у 2023 році порівняно з 30% у 2022 році.

Минулого тижня коаліційний уряд СДП-НЛП-ДСУР встановив, що вибори президента відбудуться 4 і 18 травня цього року. Виконавча влада в Бухаресті зараз готує документи, необхідні для офіційного затвердження цих дат. Прем’єр-міністр соціал-демократ Марчел Чолаку визнав, що, природно, існує величезне суспільне очікування щодо дати проведення президентських виборів.

Проте вулиця посилає набагато радикальніший меседж: Конституційний суд неправомірно скасував другий тур президентських виборів і тепер повинен переглянути своє рішення від 6 грудня. Таке подання про перегляд подали в п’ятницю адвокати незалежного кандидата Келіна Джорджеску, проросійського екстреміста, який несподівано переміг у першому турі президентських виборів, що відбулися 24 листопада.

Момент реєстрації подання в Конституційному суді супроводжувався несанкціонованими протестами тисяч прихильників Джорджеску. У неділю Альянс за об’єднання румунів, головна партія сувереністської тріади в парламенті, організував великий законний протест у Бухаресті, де десятки тисяч людей з усієї країни вимагали відновлення другого туру президентських виборів і відставки президента Клауса Йоганніса. «Мітинг за демократію», як його назвали, включав також марш між урядовим і президентським палацами.

«У нормальній Румунії наприкінці сьогоднішнього дня нелегітимний окупант будинку Адміністрації президента Клаус Вернер Йоганніс оголосить про свою відставку, і ми повернемося до інституційних рамок, щоб поважати волю румунського народу», – заявив лідер АОР Джордже Сіміон. Він оголосив, що протести триватимуть доти, доки не будуть виконані всі вимоги цього мітингу, а в День об’єднання князівств, 24 січня, на вулиці вийдуть десятки тисяч людей.

Лідерка Союзу за порятунок Румунії Єлена Ласконі, яка пройшла у фінал президентських виборів разом з Джорджеску, сказала, що розуміє румунів, які вийшли на протест, щоб показати (цитуємо) «КСР щоку за те, як він дискреційно використовував свою владу», але вона вважає, що рішення не буде знайдене ані на вулицях, ані в соціальних мережах. На її думку, нормальним варіантом дій було б, якби Клаус Йоганніс пішов у відставку і залишив голову Сенату керувати Румунією на тимчасовій основі.

КСР анулював президентські вибори в листопаді-грудні минулого року після того, як Верховна рада національної оборони опублікувала доповідь, в якій йшлося про іноземне втручання у виборчий процес на користь Джорджеску і ймовірне незаконне фінансування його передвиборчої кампанії. Факти, викладені у звіті, на яких ґрунтувалося безпрецедентне рішення Конституційного суду, досі не підтверджені судовими розслідуваннями, що ставить під великий сумнів справедливість рішення КСР. Як наслідок, Клаус Йоганніс досі перебуває у президентському кріслі, хоча 21 грудня завершився його другий і останній термін повноважень.

Румунія закінчує 2024 рік з дефіцитом у 8,6%, – свідчать дані Міністерства фінансів. Експерти зазначають, що це величезний показник і один з найвищих в ЄС. Економічне зростання не є стійким, оскільки базується на великих внутрішніх і зовнішніх дисбалансах, і уряд повинен намагатися тримати витрати під жорстким контролем, – кажуть вони.

За словами міністра фінансів Танцоша Барни, дефіцит має скоротитися цього року, що є справжнім викликом. Він уточнив, що мета на 2025 рік – бути ощадливим в управлінні державними грошима, враховуючи, що 2024 рік був важким для Румунії зі всіх точок зору. Танцош Барна: “Це був рік виборів з великою кількістю рішень, це був рік, в якому були перераховані пенсії, підвищені зарплати в декількох сферах, а інвестиції були підтримані безпрецедентними сумами. І я думаю, що це найважливіший елемент бюджету 2024 року, навіть незважаючи на те, що рік закінчився з дефіцитом у 8,6%. 2025 рік вимагає дефіцит у 7% і, дійсно, це виклик, якщо ми хочемо зберегти суми, виділені на інвестиції, ми повинні виплачувати зарплати на рівні листопада, а пенсії – на рівні листопада 2024 року. Ми повинні підтримувати систему освіти, систему охорони здоров’я, всі державні установи, щоб вписатися в цей дефіцит, але водночас це також має бути рік, коли ми почнемо створювати ту ощадливу державу, яка не обкладає податками, щоб наймати ще більше і надавати ті ж послуги з більшою кількістю працівників за високими, високими витратами.”

Танцош Барна нагадав, що в 2024 році Румунія взяла на себе 7-річне зобов’язання перед Європейською комісією, і в кінці періоду вона повинна досягти дефіциту в 3%. Він також повідомив, що влада не розглядає підвищення ПДВ або будь-які зміни податку на заробітну плату в державному бюджеті на 2025 рік. Міністр фінансів повідомив, що проєкт державного бюджету буде поданий на розгляд правлячої коаліції до 27 січня, з метою його ухвалення парламентом у перший тиждень лютого.

Уряд на чолі з соціал-демократом Марчелом Чолаку нещодавно схвалив термінову постанову про деякі фіскально-бюджетні заходи у сфері державних витрат з метою обґрунтування загального бюджету на 2025 рік. Ці заходи викликали невдоволення в приватному секторі, який скаржиться на законодавчу непередбачуваність і податкове законодавство, що змінюється з дня на день. Зі свого боку, профспілки попереджають про протести в найближчий період і звернулися до Народного адвоката з проханням звернутися до Конституційного суду щодо статті, яка заморожує індексацію пенсій. Постанова, яка набула чинності 1 січня, також заморожує зарплати, скасовує податкові пільги та обмежує певні надбавки.

Політичні сили, що входять до керівної коаліції Румунії – Соціал-демократична партія (СДП), Націонал-ліберальна партія (НЛП) та Демократичний союз угорців Румунії (ДСУР), а також представники національних меншин, провели першу в цьому році зустріч, щоб визначити графік проведення повторних президентських виборів. Рішення було прийнято після того, як минулорічні вибори були скасовані Конституційним судом через гібридне іноземне втручання та незадеклароване фінансування передвиборчої кампанії одного з кандидатів. Зокрема, незалежного кандидата Келіна Джорджеску, екстремістського сувереніста і шанувальника Владіміра Путіна, якому несподівано вдалося набрати найбільшу кількість голосів у першому турі виборів, котрий згодом був скасований.

Таким чином, коаліція погодила, що перший тур президентських виборів відбудеться 4 травня, а другий – 18 травня, і це рішення буде юридично закріплене наступного тижня урядом, який прийме відповідні нормативно-правові акти. Дати були призначені таким чином, щоби вибори не збігалися з Великоднем і Вербною неділею, – йдеться в прес-релізі, в якому також уточнюється, що перший тур відбудеться одночасно з довиборами в деяких повітах. Йдеться про вибори мерів у 13 селах, двох містах і до однієї повітової ради.

Правляча коаліція також підтвердила, що колишній лідер націонал-лібералів Крін Антонеску залишається її спільним кандидатом на найвищу посаду в державі. Після оголошення 23 грудня Кріна Антонеску єдиним представником коаліції в боротьбі за президентське крісло, кілька днів тому він оголосив про вихід з цієї угоди, пославшись на відсутність конкретної дати президентських виборів і брак підтримки з боку політичних сил, які висунули його кандидатуру.

У середу Апеляційний суд Бухареста опублікував обґрунтування свого рішення, яким 31 грудня відхилив позов, поданий проти Центрального виборчого бюро у зв’язку зі скасуванням президентських виборів. Право голосу і право бути обраним було порушено шляхом зловживання владою, – стверджують у своєму позові Келін Джорджеску та Коаліція на захист верховенства права. Вони також скаржаться на порушення права румунського народу здійснювати національний суверенітет через свої представницькі органи, сформовані шляхом вільних і чесних виборів, а також права громадян Румунії жити в демократичній і конституційній державі.

Рішення Конституційного суду Румунії є остаточними і обов’язковими до виконання, тому вони не можуть бути оскаржені в судовому порядку, – пояснює Бухарестський апеляційний суд у своєму обґрунтуванні, в якому також зазначається, що скасування цих виборів не порушило цивільні та основні права громадян, передбачені Конституцією.