Category: Тема дня

Нинішній
румунський міністр транспорту Резван Кук пообіцяв, вступаючи на посаду, що
наприкінці лютого він проведе більше часу на об’єктах дорожньої інфраструктури
в країні, ніж у своєму офісі в Бухаресті. Преса, в свою чергу, постійно
повідомляє про візити міністра на його «територію». У неділю він перевірив
ремонтні роботи на 36 кілометрі автомагістралі A1, що з’єднує Бухарест з містом
Пітешть на півдні країни: «Ви
бачите, який тут трафік? Через кілька годин все буде заблоковано. Чи ви хочете,
щоб водії увесь час сигналили, ви хочете, щоб громадяни весь час застерігали
нас? Роботи за договором, який був підписаний в листопаді, розпочалися аж у
квітні. Це немислимо! Ви маєте 24 години, щоб знайти рішення. Через 30 днів я
хочу побачити закінчену роботу».

До того,
в п’ятницю, міністр транспорту відвідав повіт
Сату-Маре, що на північному-заході Румунії та проінспектував будівельний
майданчик робіт по зведенню кільцевої дороги в тому ж окрузі, а в суботу
навідався до повіту Селаж, що у центрі країни: «Я хочу бачити результати, я
хочу бачити роботи, які продовжуються, хочу запустити, якомога більше проектів
по всій країні, й там, де обіцяли і не зробbли або там де порушені терміни -
директори відповідатимуть посадою.»

Всі обізнані в теорії – без належної
інфраструктури не зменшиться ні кількість дорожньо-транспортних пригод, ні час
витрачений на рух. Щодня в Румунії внаслідок ДТП гине п’ятеро осіб. У більш ніж
30 тисяч дорожньо-транспортних пригод на рік, майже 2 тисячі смертельних випадків.
За рівнем безпеки дорожнього руху Румунія займає останнє місце в Європейському Союзі. Проте через 30 років після
антикомуністичної революції та 12 років від того часу, як країна стала членом ЄС,
ще ні одна автомагістраль не перетинає Карпати. Наприкінці 2018 року Румунія мала лише близько
800 кілометрів автомагістралі, з яких близько 100 були успадковані з часів
диктатора Ніколає Чаушеску.

Немає жодної,
яка б вела від центру країни на південь чи
від центру на схід. Кілька ділянок автострад, які були побудовані до цього
часу забезпечують зв’язок із закордоном, і ніяк не допомагають швидше подолати відстань
з Трансільванії, наприклад, до Бухареста чи спростити шлях на відпочинок до Чорного моря. Існують тільки
дороги із двома смугами, які кожні 10 км перетинають населений пункт з
обмеженнями швидкості, через рух мотоциклів, тракторів, кінних екіпажів, через будівельні
майданчики, і незліченну кількість інших перешкод. Таким
чином, шлях близько 350 км може зайняти до шести годин.

У парламенті є закони,
що вимагають від держави працювати над проектами щодо інфраструктури у
пріоритетному порядку. Європейський союз майже благає румунську владу освоювати
гроші на будівництво високошвидкісних доріг. І тим не менше, справа рухається
дуже повільно. Якщо в теорії все добре, то на практиці – це жах. Крім недбалості
тих, хто знаходились при владі протягом багатьох років, бюрократія була і
залишається однією з перешкод, але грає роль і вибір будівельників, в тому
числі серед іноземців, основною метою яких було поповнення рахунків.

Трансільванське місто Сібіу, свідок німецької
культурної та адміністративної спадщини в самому серці Румунії, стало, у четвер, протягом одного дня, політичною столицею
Європи, яка намагається відновити свою енергію і підтвердити себе як незамінний простір процвітання і верховенства права.
Лідери Європейського Союзу, що зібралися тут, прийняли декларацію, що
складається з 10 зобов’язань, що стосуються, серед іншого, оборони,
духу солідарності у важкі часи, відкритості до спільних рішень, захисту демократії та верховенства права, дотримання принципу рівноправності, захисту майбутнього наступних
поколінь.

«Ми будемо захищати єдину
Європу – зі сходу на захід і з півночі на південь. Тридцять років тому мільйони
людей боролися за єдність і свободу, і
вони повалили Залізну завісу, що розділяла надвоє Європу протягом багатьох
десятиліть. Ми не залишимо місця для розколів, які
суперечать нашому колективному інтересу», – пообіцяли європейські лідери. «Сьогоднішній Союз є сильнішим ніж
вчорашній, і ми хочемо продовжувати
робити його сильнішим для
завтра. Це наше зобов’язання
перед майбутніми
поколіннями. Це сібіуський дух і дух нового 27-членного Союзу, готового обняти своє майбутнє як єдине тіло», – зазначається
в документі.

Господар
саміту в місті, в якому він народився і яким управляв протягом багатьох років,
Президент Румунії Клаус Йоганніс привітав той факт, що саме з боку Румунії
рушає позитивний меседж держав-членів та європейських інституцій щодо зміцнення
Союзу на основі чіткого набору принципів і цінностей. Глава держави також торкнувся
майбутнього стратегічного порядку денного ЄС. Клаус Йоханніс: «Ми
хочемо підготувати стратегічний порядок
денний, який відображав би амбітне бачення щодо
майбутнього Європейського Союзу, здатного приносити конкретні переваги всім європейським громадянам. З
цієї точки зору, ми вважаємо, що новий
стратегічний порядок денний повинен зосередитися на просуванні Європи зростаючої конвергенції, зміцненню єдиного ринку, зміцненню внутрішньої
безпеки Європейського Союзу та забезпеченню ефективних зовнішніх дій».

У
своєму виступі, президент Європейської
Комісії Жан-Клод Юнкер, чия каденція добігає кінця, заявив, що саміт не показав лише поверхову єдність, але міцну єдність.
Стверджувати, що все йде неправильним шляхом – це помилка. Щоправда, ми не можемо також сказати,
що все йде гаразд і досконало», – таким був його заклик до рівноваги. Президент Європейської Ради Дональд Туск «підкорив» господарів саміту своїм «зізнанням в коханні» румунською мовою до
Сібіу та Румунії. Дональд Туск: «Коли ми зустрілися в січні,
на початку румунського головування в Раді ЄС, я висловив щиру думку про
Румунію, тому що я переконаний у тому, що ви чудові. Ви організували винятковий
саміт. Ви можете пишатися своєю роботою, так як і Європа пишається вами. Я
просто закохався в Сібіу. Вся Європа закохалася у вас.»

Лідери
Європейського Союзу знову зустрінуться 28 травня після виборів до Європейського
Парламенту, щоб почати процес затвердження тих, хто перейме керівництво
найважливіших установ ЄС.

Європейські лідери зустрілися в
четвер в Сібіу на саміті, присвяченому майбутньому Європейського Союзу. Саміту, в середньовічному місті центральної
Румунії,
в середу передувала конференція «Майбутнє Європи: перспективи сучасного
розвитку», а також
дискусія «Діалог громадян», організована Європейською Комісією, на якій були присутні близько 300 молодих людей з усіх
держав-членів. «Саміт є надзвичайно важливим не тільки для Європи, це
надзвичайно важливо для Румунії, для румунів, і це є причиною для радості.
Європа приїжджає до Румунії! Європа приїжджає сюди на саміт, а отже, з Румунії,
ми окреслюємо майбутнє
Європейського Союзу! »- сказав президент Клаус Йоганніс на конференції про майбутнє Європи.

Перед численними експертами і представниками академічної спільноти він відзначив,
що європейські політичні представники повинні підтвердити, що їхній порядок денний такий же, як і
європейських громадян, і що європейська політика повинна забезпечити більшу
конвергенцію для кращого майбутнього Старого контенента. Важливо покращити комунікацію і подвоїти прогрес,
досягнутий у реалізації європейської політики, з постійною інформацією про
переваги, які Європейський Союз надає своїм громадянам, більшої стабільності, безпеки і процвітання -наголосив Клаус Йоганніс: «Необхідно підтвердити, що наше
бачення залишається спільним, і що, крім наших відмінностей і специфіки, як держав-членів, нас об’єднує бажання працювати разом, щоб просувати європейський проект і
знаходити спільні рішення для складних викликів сучасного світу.

Вирішення питання міграції, зміни
клімату, єдиного цифрового ринку або можливості голосування на виборах громадянами, які досягли 16-річного віку – обговорювались
у середу в Сібіу де у свою чергу, Президент Європейської
Комісії Жан Клод Юнкер закликав молодих європейців взяти участь у майбутніх
виборах до Європейського Парламенту. Лише через кілька тижнів, було
сказано в Сібіу, вибори до Європейського Парламенту та включно початок нового європейського інституційного циклу матимуть значний вплив на
те, як буде розвиватися європейська політика в найближчі роки. Зусилля, спрямовані на мобілізацію
довіри та підтримки громадян, діалог на рівні європейських інституцій та
лідерів з європейськими громадянами, можуть забезпечити необхідну підтримку
європейській політиці, але можуть в рівній мірі відповісти на виклики,
спричинені євроскептичними чи екстремістськими промовами та рухами.

У ці весняні
травневі дні, Румунія була охоплена штормами,
проливними дощами, градом, а в горах навіть завірюхою. Більше
половини території країни перебувало під попередженням жовтого рівня
небезпеки від негоди, виданого метеорологами, що означало атмосферну
нестабільність і сніг у горах. І гідрологи видали попередження
оранжевого рівня небезпеки швидких повеней для центральних і західних річкових
басейнів країни, а також жовтий рівень небезпеки від повеней для північного
заходу та сходу країни. Крім того, погода була холодною для цього періоду, стовпчики
термометрів піднімаючись до щонайбільше 16 градусів вище нуля. Місцеві органи
влади почали оцінювати збитки, спричинені стихійними лихами та людські жертви.

Згідно з останніми
підсумками Генеральної інспекції з надзвичайних ситуацій, сотні домогосподарств
було затоплено, кілька тисяч гектарів сільськогосподарських угідь, садів та
городів було знищено градом, національні та повітові дороги були покриті водами,
кілька населених пунктів було знеструмлено. Найбільш постраждали населені пункти
у повіті Келерашь, на півдні країни, які протягом декількох годин перебували під
червоним рівнем небезпеки від проливних дощів і граду. За словами місцевих жителів,
вони ніколи не стикалися з такими явищами. Минулого тижня, теж повітом Келерашь
пронісся торнадо середнього розміру – дуже рідкісне явище в Румунії – що залишило
позаду вирвані з корінням дерева і знищені будинки. Вітер підняв автобус із 39 пасажирами
і відкинув його у поле. На щастя ніхто не загинув, але 12 осіб зазнали поранень.

Для цього нового
епізоду поганої погоди МВС оголосило, що 15.000 пожежників, поліцейських і
жандармів було мобілізовано для усунення наслідків. Кілька людей було превентивно
евакуйовано із зон, де існує небезпека затоплення. Пожежники
прийшли на підтримку людей і місцевих органів влади – для евакуації води з
підвалів громадських установ і домогосподарств, а також для видалення повалених
вітром дерев і електричних стовпів.

Метеорологи приходять
з кращими вістками.Від середи, погода в Румунії покращиться
і стане теплішою, так що населення в наступному періоді більше не стикатиметься
із загрозливими надзвичайними погодними ситуаціями. З іншого боку, міністр
сільського господарства та розвитку сільських районів Петре Дая оголосив, що
наступного року розпочнеться інвестиційна програма розширення протиградової
системи на півдні країни.

У
Румунії, прості
резолюції про вотум недовіри мають єдину мету – провокувати дебати щодо діяльності
міністрів та оцінювати галузі, якими вони керують. Так
сталося у Сенаті Румунії, коли обговорювалася проста резолюція про вотум недовіри двох опозиційних партій, НЛП та СРР, проти міністра фінансів Єуджена Теодоровича. Сенатор-ліберал Флорін Кицу намагався довести
некомпетентність міністра. Він підтримав свій виступ відгуками від громадян, що є прем’єрою в румунській політиці щодо практики простих пропозицій про вотум недовіри. Флорін Кицу: Його подальша присутність на чолі
Міністерства державних фінансів ставить Румунію в серйозну економічну небезпеку
і в незручній позиції перед
нашими європейськими і євроатлантичними партнерами. Єуджен Теодорович більше не може бути міністром
державних фінансів і це не стверджуємо лише ми , політики, це кажуть і румуни.

Чимало
дорікань отримали міністр фінансів і, в цілому, правляча ліва коаліція: збільшення податків для
деяких галузей економіки, в умовах коли Теодорович пообіцяв їх зменшення; розміщення Румунії на небажаній лідируючій позиції в ЄС
щодо інфляції, на відміну від позиції яку вона займала до
прибуття до влади уряду СДП-АЛДЕ; приховування того факту, що
Румунія запозичується щомісяця за більш високими процентними ставками, ніж країни, що мають нижчі рейтинги, такі як Греція наприклад. І останнє, але не менш важливе, сенатор-ліберал Флорін Кицу звинуватив кабмін
СДП-АЛДЕ у підвищенні бюджетного дефіциту, всупереч
тому, що роблять відповідальні-політики у період економічного зростання, відповідно
консолідуючи фіскальну політику та скорочуючи дефіцити, дотримуючись європейського податкового договору.

Міністр Єуджен Теодорович відкинув звинувачення опозиції і назвав
цей підхід демагогічним і політичним. Єуджен Теодорович: Валовий
внутрішній продукт з 2016 року зріс від 765,1 млрд. леїв (160 млрд. євро) до
прогнозного рівня 1022,5 млрд. леїв (215 млрд. євро), що означає зростання на
понад 33% всього за два роки. Якщо ВВП набагато вищий, ніж минулого року, то
нормально, що сума, залучена румунською державою на зовнішніх ринках, є вищою,
а Міністерство державних фінансів представляло на початку кожного року, як
завжди, свою стратегію фінансування.

Міністр
Єуджен Теодорович виступив на свій захист, навівши деякі цифри, які свідчать
про те, що урядовці вкладають більше коштів у охорону здоров’я та освіту, так як
вони цього обіцяли, збільшили пенсії з 1 січня 2017 року та створили більше 600.000
нових робочих місць. Румунія – сказав міністр Теодоровіч – мала найбільш значне
зростання продуктивності праці, у чотири рази більше ніж в країнах ЄС.
Більшість СДП-АЛДЕ стала на захист міністра і відхилила просту резолюцію про
вотум недовіри проти нього.

Відоме місто Трансільванії, яке в 2007 році було європейською культурною столицею, зокрема
завдяки своїй саксонській спадщині, де щорічно проводяться масштабні заходи, такі як ArtMania, джазовий
фестиваль в Сібіу, Міжнародний театральний фестиваль або Astra Film Festival, Сибіу тепер проводить останню підготовку для
іншого великого заходу,
що відбудеться
9 травня, на День Європи. Йдеться про літній саміт глав держав та урядів
Європейського Союзу у форматі 27, без Сполученого Королівства, який відбудеться
в Румунії, яка головує в Раді Європейського Союзу.

Надзвичайно важливий саміт, який повинен вирішити, як Європа виглядатиме у наступні роки. Ідея саміту, скликана президентом
Жан-Клодом Юнкером у своїй Заяві у 2017 році про стан Союзу, полягає в тому, щоб
європейські лідери погодилися щодо принципів більш об’єднаного, сильнішого і демократичного майбутнього Європейського Союзу в контексті
дедалі небезпечнішого світу.Безпека
– це також головне слово в ці дні в місті, що в центральній частині Румунії, тому заходи безпеки дуже
суворі.

Міжвідомча комісія з питань безпеки
Румунія-ЄС 2019 визначила, що пристрої, які забезпечать безпеку
глав держав та урядів, а також представників Брюсселя, присутніх на саміті,
будуть встановлені поступово, починаючи з понеділка. Повсюди
у місті встановлено відеокамерами, і всі школи, дитячі сади та факультети
в Сібіу будуть закриті цього тижня. Тераси всіх ресторанів в
історичному центрі закриті до завершення саміту, а 8 і 9 травня кілька
центральних вулиць будуть закриті для автомобільного руху.У деяких районах історичного центру,
навіть пішохідний доступ буде обмежений, і дозволений тільки, бізнесменам і туристам, які
перебувають у готелях і пансіонатах та жителям району на основі посвідчення особи.

У день саміту жителі міста все ж таки матимуть частковий доступ до центрального району, але тільки
після суворої перевірки. Спеціальний коридор буде влаштований по артерії між Міжнародним аеропортом
«Сібіу» та центром міста, де відбудеться саміт,а в безпосередній близькості будуть встановлені величезні білі намети, які будуть використовуватися
як прес-центри
і робочі приміщення приблизно 900 журналістами і 100 перекладачами, які приїдуть до Сібіу. Європейський саміт відзначатиметься
публічно увечері 9 травня концертом. У дні, що передують саміт, будуть
організовані два
спеціальні гастрономічні заходи, враховуючи, що повіт Сібіу, в цьому році, оголошений «Європейським гастрономічним регіон».

Цьогорічний Великдень подарував румунам справжню весняну
мінівідпустку, адже одразу за ним прийшли травневі свята. Тому люди
скористалися цим і провели одразу 6 вихідних поспіль з 26 квітня по 1 травня.
Багато хто вирішив поїхати на чорноморське узбережжя, де офіційно відкрився
літній сезон. Інші віддали перевагу дельті Дунаю або відпочинку в Мараморощині
чи Буковині, де крім гарної природи, свято зберігаються давні традиції.

Проте на півдні Румунії мінлива погода зруйнувала
плани багатьох румунів. Проблеми почалися у вівторок увечері, що стало
результатом того, що холодний атмосферний фронт, що утворився у Болгарії зустрівся
із набагато теплішим і вологим фронтом на півдні Румунії. Таким чином на вісім повітів і
Бухарест обрушилися сильні опади. Більше тисячі рятувальників надавали допомогу
громадянам по відкачуванню води із підтоплених підвалів і господарств та звільняли вулиці й дороги від повалених вітром дерев та
стовпів ліній електропередач.

А у повіті Келараш вирував торнадо середнього
розміру – рідкісне явище в Румунії – який залишив позаду вирвані з корінням
дерева і знищені будинки. Вітер підняв автобус із 39 пасажирами і
відкинув у поле. На щастя ніхто не загинув, але 12 осіб зазнали поранень. 38-річний, Марін Чурару,
розповів, що сталося. «Я побачив величезну повітряну колону, яка оберталася у
полі. Ми були в автобусі, водій зупинив його, а повз нас літало каміння, земля,
пил… Вітер підняв нас і я побачив як все почало перевертатися в автобусі,
зненацька хтось впав на мене, але мені пощастило. Нас підняло в повітря як папірець.»

Через сильні пориви вітру 1 травня синоптики
оголосили в 18 регіонах Румунії та столиці жовтий рівень небезпечності. Крім
цього майже по всій країні оголосили штормове попередження через зливи, грози, а
в окремих районах град та шквали до 15-20 м/с. Місцева влада вже розпочала
процедуру надання постраждалим будівельних матеріалів для ремонту помешкань, а
уряд пообіцяв надати всім постраждалим сім’ям одноразову грошову допомогу

Румуни користуються цими
днями міні-відпусткою з нагоди Великодних свят, а також Міжнародного дня праці.Православні
християни, які складають більшість у Румунії, та греко-католики відзначили у неділю Воскресіння Іісуса Христа – найбільше свято християнства. У ніч з
суботи на неділю, християни відправилися до церков або монастирів, де отримали
благодатний вогонь від священиків і заспівали Христос воскрес!

Велика кількість румунів зажадали провести
міні-відпустку у сільських пансіонатах Марамурешу (північний захід), віддавши перевагу селам і
комунам зі старими церквами, старими дерев’яними помешканнями, а також місцями з надзвичайними краєвидами, які надають
чарівність відпочинку в
селі. Після недільного богослужіння вони брали участь у різних народних звичаях, які збереглися в окремих
селах
з нагоди Великодніх свят.

За даними туристичних асоціацій, румуни обрали також гірські курорти в
долині річки Прахова (південь), готелі будучи заповнені на 100%. Найбільш популярними курортами є Сіная, Буштень та Азуга,
розташовані на долині річки Прахова. Любителі зимових видів спорту можуть навіть
кататися на лижах в Сінаї, на висоті понад 2000 метрів, будучи відкриті кілька
трас.

Ті, хто обрав провести міні-канікули на румунському узбережжі Чорного Моря
можуть брати участь у цікавих заходах. Курорти Мамая та Вама Веке є найбільш
популярними завдяки музичним фестивалям на пляжі. На курорті Мамая розгортається
25-ий випуск фестивалю Sunwaves, на якому тисячі молодих людей весело проводять
час до світанку, ігноруючи холод на узбережжі. Йде мова про румунів, але також про
багато іноземців з Великобританії, Франції, Росії, Польщі, Ізраїлю і навіть
Сполучених Штатів Америки. Нічні клуби в Мамаї приваблюють клієнтів музикою ді-джеїв,
таких як Tujamo, Махмут Орхан, Aron Chupa та ATB, а також успішних місцевих груп, такі як Carla’s Dreams.

Дельта Дунаю також привабила багатьох туристів завдяки комфорту, гастрономії
та специфічним традиціям та, перш за все, завдяки повні релаксації. З іншого
боку, тисячі румунів поїхали до Болгарії, Греції, Туреччини і навіть до Єгипту,
щоб провести великодньо-першотравневу міні-відпустку. У Румунії за безпекою громадян слідкують понад 22 тис. співробітників поліції,
пожежних бригад, Жандармерії і працівників Мобільної служби швидкої
допомоги, реанімації та вивільнення,
зокрема у місцях де проводяться масові заходи та на національних дорогах.

Суперечливі зміни до Кримінального
кодексу та Кримінально-процесуального кодексу були прийняті Палатою депутатів у
Бухаресті саме так, як були затверджені Сенатом. Таким чином, ряд статей,
підданих критиці з боку опозиції, були прийняті, але
вони були визнані конституційними Конституційним судом. Серед них скорочення строків давності,введення річного строку для викриття
хабарництва та покупу впливу, повна дезінкримінація службової
недбалості або зменшення на половину покарання за розкрадання та
зловживання службовим становищем.

Зміни – це напад на верховенство
права, стверджує опозиція, яка заявила, що незабаром після їх прийняття,вона оскаржить нормативні акти в Конституційному суді. Спікер Палати депутатів, лідер СДП Лівіу Драня, заперечує звинувачення
опозиції і каже, що не було зроблено жодних змін після рішень прийнятих суддями КС Румунії: Рішення, прийняте нами минулого року, полягало в тому, що
тільки статті, проголошені конституційними та котрі
не підлягають змінам,
повинні пройти парламентську процедуру, щоб закрити певну процедуру. Не було ніяких змін, навіть ані коми, над рішеннями КС Румунії.

За словами представників опозиції,
голосування депутатів у середу є чорним днем для румунського правосуддя,
голосуванням
проти демократії, голосування, яке сприяє кримінальникам. Лідер Союзу «Рятуйте
Румунію» Дан Барна: Лівіу Драня не має
ніяких обмежень, для нього це не має значення, крім вирішення власної
кримінальної проблеми, з
якою він зіткнувся, і для вирішення цієї проблеми, з якою він
стикається, він очевидно жертвує інтересами Румунії».

Президент Клаус Йоганніс звернув увагу на той факт, що
парламент повторно прийняв і ухвалив два проекти про внесення
змін до кримінального законодавства дуже швидко, поверхово і непрозоро. Клаус Йоганніс обговорив це
питання у Бухаресті з представниками Венеціанської комісії, де він
зазначив, що прийняття заходів, що безпосередньо впливають на судову систему,
без публічних консультацій і без урахування судової влади, є вразливими для функціонування цієї життєво важливої
​сфери для румунської
демократії. Тому, за словами Президента, 26 травня необхідно провести
референдум, адже незалежність правосуддя турбує румунських громадян, і їхня думка
повинна бути почута через голосування.

Європейська Комісія оголосила, що
буде ретельно аналізувати зміни, нагадуючи, що її позиція щодо верховенства
права в Румунії була дуже зрозумілою, і що Бухарест повинен терміново відновити процес реформ.

Румунія закінчить 2018 рік з
дефіцитом бюджету нижче 3%, – заявив у січні міністр фінансів Румунії Єуджен Теодоровіч, але багато аналітиків скептично
ставились до даних,
представлених урядом у Бухаресті.
Їхня стриманість була виправдана тенденцією цього показника – починаючи з
дефіциту у
2,8% від ВВП в період липнь- вересень 2017 року, Румунія зареєструвала дефіцит на рівні 2,3% від ВВП у наступні місяці, а в третьому кварталі досягнула 3,6%.

Таким чином, Румунія потрапила до 12
держав-членів ЄС, які зареєстрували профіцит в третьому кварталі
минулого року, поряд з Мальтою, Португалією, Болгарією або Люксембургом. У
березні – квітні прийде Євростат і підтвердить, що у Румунії дефіцит бюджету
буде нижче 3% від ВВП, – наполягав Єуджен Теодоровіч. Тепер Європейський статистичний офіс
(Євростат) підготував попередні оцінки, які підтверджують, що Румунія вписалася у встановлені межі.

Згідно з правилами ЄС, держава-член
повинна утримувати бюджетний дефіцит нижче 3%, і цей рівень, зафіксований Румунією у 2018 році. Лише у одній країні-член Європейського Союзу – Кіпрі – дефіцит (розрахований за
методологією ESA 2010, тобто система європейських рахунків) минулого року, перевищував 3% від ВВП, відповідно негативне сальдо складало 4,8% від ВВП. На противагу цьому, до кінця 2018 року Румунія була серед країн-членів ЄС з низьким
рівнем державного боргу по відношенню до валового внутрішнього продукту
(35%), нижчий рівень зареєстрований лише в шести країнах ЄС.

На протилежному боці, на рівні Європейського Союзу,у 14 державах-членах рівень державного боргу становив понад 60% від ВВП у 2018 році, причому
найвищий рівень зафіксовано у Греції, Італії, Португалії, Кіпрі, Бельгії, Франції та Іспанії. З іншого боку, за даними Євростату,
дефіцит і державний борг в єврозоні та ЄС скоротився у 2018
році порівняно з 2017 роком. У зоні євро державний дефіцит знизився з 1% від ВВП у 2017 році до 0%, 5% від ВВП у 2018 році, а в ЄС – з 1% до
0,6%. Що стосується поточного року, то румунський уряд є оптимістичним. Хоча в
осінньому економічному прогнозі Комісія прогнозувала , що дефіцит у Румунії досягне 3,4% ВВП у 2019 році,
міністр фінансів говорить про 2,5%.

Верховний суд остаточно виправдав спікера Сенату Румунії Келіна Попеску-Терічану в понеділок у справі, в якій
його звинувачували в лжесвідченні, справі, в якій розслідуються декілька осіб, які мають зв’язок з
пресою, бізнес-середовищем та політичною сферою. Судова Колегія з п’яти суддів Верховного суду відхилила апеляцію, ініційовану Національним
антикорупційним управлінням (НАУ). Рішення було прийняте більшістю з
п’яти членів колегії. Існує також окрема думка одного з суддів, а саме про
прийняття апеляції НАУ та повернення справи для повторного
розгляду. У цій справі
лідер Сенату був виправданий судом першої інстанції у травні 2018 року.

Тоді судді змінили кваліфікацію з фальшивого свідчення і сприяння злочинцеві на просте
звинувачення фальшивого
показання, за що його
виправдали.
Антикорупційні прокурори вимагали трирічного позбавлення волі Келіна Попеску- Терічану. Національне антикорупційне управління зробило
апеляцію у листопаді
2018 року у справі, в якій Терічану був виправданий судом першої інстанції, оскільки розгляд
справи кілька разів
відкладався. Президент Сенату був звинувачений прокурорами НАУ в тому, що він дав фальшиві показання у справі припустимого незаконного повернення деяких земельних ділянок Лісу Снагов та ферми
Беняса – що поблизу Бухареста- принцу
Румунії Паулу Філіпу.

Як стверджує Національне антикорупційне управління Терічану під присягою, дав невідповідні правді показання про суттєві аспекти справи, про які
його запитували, і не сказав, що він знає про
істотні обставини з метою запобігання / перешкоджання притягненню до кримінальної відповідальності підсудних, що розслідуються у справі, переданій до суду.
Прокурори повідомили, що Тарічану нереально стверджував, що він не знав про повернення
земельних ділянок в Бенясі принцу Павлу Філіпу (колишня королівська ферма) та Снагова, а також про причетність підсудних ізраїльських
громадян Таля Сільберштейна, Бені Штейнмеца, Моше Агаві та інших в процесі реституції, а також про
документи купівлі-продажу цих земель.

У першій реакції після вироку Келін Попеску-Терічану заявив, що його радість
затьмарюється тим, що є багато інших людей, які були або знаходяться в тій же
ситуації, і ще не завершили свої судові процеси. Голову
Сенату також звинувачують антикорупційні прокурори в іншій справі про одержання хабара у 800 тис. євро, але Сенат кілька разів відклав зняття його парламентської недоторканності.

Відлуння недавньої трагедії на Шрі-Ланці, країні, яка опинилася в центрі уваги світових ЗМІ, продовжує шокувати міжнародне
співтовариство. Сотні осіб загинули і одержали поранення за останніми даними,
які постійно оновлює місцева влада, котра ввела надзвичайний стан по всій країні
після низки вибухів у неділю вранці у кількох християнських церквах під час
релігійних церемоній з нагоди католицького Великодня та в ряді розкішних готелів переповнених
туристами. Більшість терактів були скоєні в столиці Коломбо.

У Вашингтоні Державний департамент США оновив попередження для своїх громадян, які
виїжджають за кордон про потенційну загрозу терористичних атак на Шрі-Ланці,
сверджуючи, що терористичні
угруповання продовжують планувати можливі теракти в цій південноазійській країні,
де більшість населення складають буддисти, а католики налічують близько 1,2 мільйонів осіб, тобто трохи більше 5,5% від
21-мільйонного населення. Американська дипломатія вказала, серед можливих
цілей, туристичні об’єкти,
транспортні термінали, торгові центри, готелі, місця поклоніння, аеропорти та
інші громадські місця.

На тлі невизначеності та драматичної ситуації політичні та релігійні лідери
в усьому світі засудили терористичні атаки. «Ці напади ще раз демонструють
жорстоку природу радикальних терористів, єдиною метою яких є загроза миру і
безпеці», – заявив держсекретар США Майк Помпео. Кілька американських громадян
налічуються серед жертв вибухів, а також британці, як повідомляє Міністерство
закордонних справ Великої Британії, яке назвало ці атаки жахливими.

Росія
висловила співчуття і сказала, що готова надати всю необхідну допомогу
Шрі-Ланці. Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган заявив, що напади є «агресією
проти людяності», а президент Ізраїлю Реувен Рівлін вважає, що напад на одну релігію
є нападом на всі релігії. Папа Франциск на Великодньому богослужінні у Ватикані
висловив своє засмучення, а Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш засудив теракти,
стверджуючи, що святі місця повинні бути захищені.

У Румунії президент Клаус Йоханніс нагадав, що свободу віросповідання і віра
мають бути захищені, а прем’єр-міністр
Віоріка Денчіле висловила щирі співчуття та солідарність народу Шрі-Ланки. Щойно
після нападів, у Бухаресті було створено кризовий штаб в МЗС, оскільки до
п’ятниці в у цій країні перебуває група румунських учнів в рамках програми обміну
досвідом. Усі восьмеро школярів перебувають у небезпеці в одній військовій
частині поблизу столиці разом з їх супроводжувачем, – повідомив у неділю
міністр закордонних справ Теодор Мелешкану.

Сезон «Румунія-Франція 2019» стартував в Бухаресті під знаком трагедії, що сталася в Паризькому Нотр-Дамі. Президент Клаус Йоханніс говорив про пожежу, яка зруйнувала значні частини знаменитого собору в Парижі, підкреслюючи, що це була катастрофа, яка вразила та викликала співчуття. Це тим більше, що Паризький собор Богоматері входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Франція віддала його універсальній культурі та водночас зберігає його як скарб європейської гуманності та духовності.

Зустрічі, виставки, фестивалі та концерти відбудуться протягом чотирьох місяців в десятках румунських містах під час сезону «Румунія-Франція 2019». Захід, який збігається з піврічним головуванням Румунії в Раді Європейського Союзу, є чудовим випробуванням творчого потенціалу румунських художників та культурного діалогу між двома країнами, – сказав Президент Клаус Йоханніс, який закликав уряд інвестувати в культуру, щоб підтримувати таким чином румунських творців. Глава румунської держави зазначив, що сезон залишатиметься важливою віхою для художнього життя та культурних закладів у Франції та Румунії. Проект також пропонує нову перспективу в Європі, яка зазнає постійної трансформації.

Президент Клаус Йоханніс стверджує: Сезон є виразом спільних політичних цінностей Франції та Румунії. Це є виразом успіху нашого стратегічного партнерства та наших зусиль з метою консолідації європейського проекту, який дуже потребує внеску Румунії та румунського суспільства як повністю проєвропейської держави та суспільства в цій частині Євросоюзу.

Посол Франції в Бухаресті Мішель Раміс заявила, що її країна вперше організовує сезон з іншою країною-членом ЄС, і це дуже добре висвітлює специфіку відносин між Румунією і Францією. У свою чергу, румунський міністр культури Данієль Бряз згадав аспекти, пов’язані з культурним зв’язком між двома країнами: Румунська культура означає дружба та близькість, важливі зустрічі, діалог, художні цінності, парадигми та внутрішній протокол належного власного місця в європейській долі. Культура Франції залишається протягом багатьох поколінь, безсумнівно, зразком, дзеркалом та надійним другом румунів, французька мова протягом століть будучи своєрідним провідником для румунської еліти.

Сезон «Франція-Румунія» був організований з 28 листопада по 5 квітня в більш ніж 100 містах Франції та користувався величезним успіхом, французи знову відкрили для себе Румунію та її митців. Спільний культурний сезон покликаний зміцнити економічні, наукові, культурні та соціальні зв’язки, які об’єднують дві країни.

Конференція на
тему безпеки на східному фланзі Північноатлантичного альянсу, організована в
Бухаресті, ще раз підкреслила необхідність зміцнення можливостей НАТО в
Балтійському і Чорноморському регіонах.

Президент Румунії
Клаус Йоханніс виступив за унітарну, консолідовану і послідовну присутність на
східному фланзі. Глава румунської держави нагадав, що Чорноморський регіон продовжує
стикатися із замороженими конфліктами і латентною напруженістю, що на його
думку, вимагає від НАТО такої присутності, необхідної для ефективного
стримування і оборони.

Клаус Йоханніс:
«Безпека в Чорноморському регіоні і на східному фланзі безпосередньо
відбивається на євроатлантичній безпеці. Будь-який недолік, будь-яка
вразливість у Чорному морі впливають на Альянс в цілому і просто запрошує до ворожих
дій. Чи готовий Альянс справитися з цими викликами? До тепер було
продемонстровано, що так, а конкретними доказами цього є заходи, вжиті та
впроваджені з 2014 року, схвалені у 2016 році на Варшавському саміті, а потім
на самітах у Брюсселі у 2017 та 2018 роках. Але цього недостатньо. Щодо Чорноморського
регіону у подальшому потрібен більш послідовний і скоординований підхід з політичної
та оперативної точок зору, а також спроможності відновлення рівноваги та стримування
ворожих дій.»

Результати
заходів щодо Чорноморського регіону, схвалених на останніх самітах є очевидними, – сказав президент. На рівні наземних сил були створені повноцінні
союзні структури у Крайові та Бухаресті, на півдні Румунії, а на рівні морських та повітряних сил – збройні сили
Румунії та країн-союзників разом проводять різноманітні дії. Усі ці рішення
демонструють чітке розуміння на рівні Альянсу життєво важливої стратегічної ролі
Чорноморського регіону для всього євроатлантичного простору.

Стратегічний підхід, – зазначив румунський
президент, – передбачає, в оперативному плані, здійснення постійного моніторингу
регіональних подій, зміцнення позиції НАТО і посилення обороноздатності
партнерів Альянсу: України, Грузії та Республіки Молдова.

На конференції в
Бухаресті також був присутній американський експерт з трансатлантичної оборони
та енергетичної безпеки Пітер Доран, який очолює Центр аналізу європейської
політики. «Наша організація присвячує свою роботу кращому розумінню того, як можуть
бути посилені зв’язки Сполучених Штатів
Америки зі своїми союзниками, особливо тут, в Чорноморському регіоні. Я можу
відразу навести три приклади, ям ми можемо це зробити: по-перше – це співпраця
у сфері безпеки й оборони, по-другу – енергетика і по-третє – незнищенний зв’язок:
а саме свобода. Це ті зв’язки, які зближують Румунію та США.»

«Для США Румунія
не є віддаленою країною на сході Європі. Ми маємо альянс, який не може бути
знищений. І якщо безпека і процвітання Румунії знаходяться під загрозою, це є
викликом і для Сполучених Штатів Америки », – сказав Пітер Доран.

Приєднання Румунії до євро – це
справжній проект країни, успіх якого вимагає підтримки всього суспільства,
заявила прем’єр-міністр
Віоріка Денчіле з нагоди представлення звіту про обгрунтування
Національного плану щодо
прийняття євро. Окрім інтеграції до Європейського Союзу та НАТО, вступ до
єврозони та євро є справжнім проектом країни, вважає глава румунського уряду. На її думку, перехід до євро принесе користь
румунському суспільству, але для успіху такого підходу необхідна підтримка
академічного середовища, громадянського суспільства і політичних партій,
соціальних партнерів і головних
державних інститутів.

Дуже важливо підготувати попередній
етап цього процесу, а
саме адаптацію до Європейського механізму обмінного курсу та вжити необхідних заходів урядом для підвищення конкурентоспроможності та
забезпечення сталого економічного зростання. Віоріка Денчіле: Я переконана, що за допомогою заходів
економічного стимулювання та підтримки конкурентних сфер, через відкритий і постійний діалог з соціальними
партнерами, є передумови, що у 2024 році Румунія зможе виконати основні
вимоги щодо прийняття євро.

Президент Румунської Академії Аурел Поп підкреслив, що присутність Румунії в
Європейському Союзі є дуже
важливою і адаптація країни до його цінностей було благо суспільства. Керівник
Нацбанку Мугур Ісереску прихильник розумного підходу, оскільки, на його
думку, приєднання до єврозони не автоматично вирішує проблеми економіки, може
навіть погіршити їх. Керівник Центрального банку вважає, що слід
стежити за тим, як країни Центральної та Східної Європи впоралися з переходом
на євро. На його думку, актуальним для Румунії є те, як до цього питання
ставляться Польща, Чехія та Угорщина.

Приєднання до євро залишається прийнятим
зобов’язанням. Мугур Ісереску: «Перехід на євро – це питання, коли, а не якщо, зобов’язання Румунії вступити в єврозону є безперечним, оскільки це зобов’язання, взяте на себе Угодою про
приєднання до Європейського Союзу. Крім формальних і юридичних обмежень, зобов’язання
прийняття єдиної валюти
відображає сильну прихильність Румунії до європейського проекту. Іншими
словами, повне зобов’язання європейської долі Румунії припускає також вступ до зони євро».

Не можна не враховувати – нагадав Мугур Ісареску, – що цей
підхід не має суто технічного виміру, зміна банкнот і монет в леях на євро, але це дуже комплексний процес, який для того, щоб адекватно
розгортався і успішно завершився вимагає надзвичайно ретельного
управління та доброго співробітництва між залученими установами.