Category: Тема дня

У понеділок ввечері ця новина впала немов
грім: сильний вогонь охопив Паризький собор
Нотр-Дам, символ Франції і один з найбільш відвідуваних історичних пам’ятників
у Європі. Величезне хмара диму розкинулась над містом, і попіл поширився на великій площі. Трагедія відбулася у важливий момент
для католиків, в Страсний тиждень, які готуються до святкування Великодня. Як іронія,
собор загорівся 15 квітня,
коли відзначається Всесвітній день мистецтва. Завершений у 1345 році, наприкінці понад 180
років роботи, який вважається шедевром готичного стилю, у Нотр-Дам нещодавно почались
ремонтні роботи. Президент Франції Еммануель Макрон у супроводі
прем’єр-міністра Едуарда Філіпа та численних громадських та приватних діячів вночі вирушив на місце катастрофи в
соборі Нотр-Дам.

Глава французької держави пообіцяв,
що цей символ Парижа буде перебудований: «:Ми його
відбудуємо разом! Він безсумнівно являє собою більшу
частину долі Франції. Він є нашим проектом протягом багатьох років, до якого
залучаюсь і я. Ми
розпочинаємо публічну підписку, можливо навіть за межами наших кордонів. Ми задіємо найталановитіших людей, і я впевнений, що буде
багато тих, хто захоче внести свій внесок. Ми відновимо Нотр-Дам.
Французи чекають такого підходу, тому що цього наша історія заслуговує.»

Франція знайде ресурси для відновлення Нотр-Дам, і це, мабуть, буде моментом національної солідарності, заявив
посол Румунії в Парижі Лука Нікулеску, який охарактеризував собор як символ християнства
та європейської культури:«У нас є зв’язок з Нотр-Дам, ми всі читали про Нотр-Дам, ми всі
бачили фільми, в яких з’явлюється Нотр-Дам. Можливо, немає сильнішого символу Парижа та історії Парижа, ніж Нотр-Дам.
Звичайно, конкуренція є велика, у Парижі є також Музей Лувр та
Ейфелева Башта,
котране така
давня, але Notre Dame
має майже тисячолітнє
навантаження, собор має 800 років. Скільки
століть історії минуло, скільки історій сталося з Нотр-Дам, про які ми знаємо.»

Глава румунської держави Клаус Йоганніс надіслав повідомлення в якому
зазначається, що Румунія
є з Францією в контексті пожежі в соборі Нотр-Дам. «Зворушливі новини надходять з Парижа. Нотр-Дам, історичний
символ європейської культури горить. Румунія є разом з Францією », – написав глава держави в соціальній
мережі. А прем’єр-міністр Віоріка Денчіле висловила
солідарність з
французьким народом. «Мене засмучують страшні новини з Парижа.Собор Нотр-Дам – символ Франції та
Європи. Мої думки спрямовані до наших французьких друзів», – написала прем’єр-міністр Денчіле.

Незабаром
почнуться роботи з будівництва автостради А1 на відрізку Сібіу-Пітешть, першому, що
перетне гори і з’єднає південь з центром Румунії. У Бухаресті був підписаний договір
про будівництво першої ділянки понад 13 кілометрів, що має завершитися через 4
роки. Це перший конкретний крок, зроблений за останні 10 років, – зазначила
прем’єр-міністр Віоріка Денчіле. Так само було підписано ще два інфраструктурних
договори: про будівництво південної ділянки кільцевої дороги столиці та про автоматизацію
нової гілки метрополітену в мікрорайоні Друму Таберей на заході Бухареста.

Автострада
Сібіу – Пітешть є одним з основних дорожніх інфраструктурних проектів, які
забезпечать зв’язок з 4-м пан’європейським транспортним коридором. А після
завершення південної ділянки столичної кільцевої автомагістралі покращиться рух
транспорту в Бухаресті, – зазначила прем’єр-міністр. Ще один проект, який
очікують румуни – це гілка метро M5, – додала Віоріка Денчіле, яка пояснила, що
у державному бюджеті передбачені необхідні кошти для реалізації цих проектів,
але будуть використані й кошти з європейських
фондів.

Віоріка
Денчіле: «Підписання договору на будівництво першого відрізку Сібіу – Боїце -
це перший конкретний крок, зроблений за останні 10 років щодо початку робіт на
першій автомагістралі Румунії, яка пролягає через гори. Підписавши договір на проектування
та виконання третьої ділянки кільцевої автостради Бухареста
завдовжки близько 18 км ми доводимо ближче до завершення цей проект, що
сприятиме покращенню транспортного руху в столиці.»

Міністр
транспорту Резван Кук зажадав від будівельників дотримуватися передбачених
проектами строків виконання і поважати румунських субпідрядників, оскільки влада
більше не терпітиме виправдань і затримок. Резван Кук: «Почніть виконання своїх
договорів з роботи над проектами, тому що є компанії, які підписали контракти і
зуміли скоротити час розробки проектів. Не знущайтеся з румунських субпідрядників.
Платіть їм вчасно! Я не хочу більше чути, що ви не платите субпідрядникам
вчасно, коли румунська держава оплачує вам всі рахунки вчасно.»

Сума
першого підписаного договору становить близько 129 мільйонів євро, – сказав
міністр транспорту, а його виконання триватиме 48 місяців. Ціна другого договору,
підписаного у неділю, становить 180 мільйонів, а проект має забезпечити
збільшення мобільності як для Бухареста, так і для сусідніх регіонів. Що
стосується нової гілки метро M5, то вона має запрацювати до кінця року.

Стан дорожньої інфраструктури є критичним по всій країні. Станом на кінець 2018
року, через майже тридцять років він падіння комунізму і більше ніж через 10
років після вступу до ЄС, Румунія мала лише близько 800 кілометрів
автомагістралі, з яких близько 100 успадкувала від комуністичного режиму.

Румунія зацікавлена в розвитку ролі Європейського Союзу в сфері оборони, враховуючи взаємне доповнення та взаємну підтримку між ЄС та НАТО, заявив у четвер румунський міністр оборони Габрієль Леш в своєму виступі на засіданні Військового комітету ЄС, що відбулося в Бухаресті, під румунським головуванням в Раді ЄС. Оснащення румунської армії відстало після дуже тривалого періоду недофінансування. Але оскільки Бухарест виділяє вже третій рік поспіль 2% свого ВВП на оборону, вимагається заміна старого обладнання. Таким чином, міністр оборони Габрієль Леш уточнив, що нові винищувачі F-16 доповнюють ескадрилью румунських ВПС та що в майбутньому Румунія має намір придбати багатофункціональні винищувачі F-35. Нагадаємо, що Румунія підписала в 2013 році угоду з Португалію на суму 600 мільйонів євро про придбання 12 літаків F-16. Перші шість літаків оновили повітряний флот Румунії у вересні 2016 року, інші три в грудні 2016 року та останні три в жовтні 2017 року. Тепер, Бухарест має намір закупити ще 36 літаків, щоб замінити літаки MiG 21 Lancer.

Румунський Міністр оборони Габрієль Леш говорить про намір румунської центральної влади: Ми побачимо, яким буде рішення, запропоноване нашим стратегічним партнером щодо 36 літаків, які ми хочемо придбати, а потім побачимо в чому полягає програма щодо придбання літаків F- 35. Подали інформації й Сполучені Штати Америки. Ми знаходимося в першій фазі придбання літаків F-35. Таким має бути майбутнє румунських ВПС. Важливо, щоб по-перше ми думали на оперативність ескадрилью F-16, й я маю на увазі ті 12 та майбутні 36 літаків, а потім, звичайно, ми подумаємо на літаки передової технології Stealth.

У свою чергу, начальник генштабу Збройних сил Румунії генерал Ніколає Чуке на засіданні Військового комітету ЄС заявив, що забезпечення безпеки в Чорноморському регіоні та на Західних Балканах є суттєвим пріоритетом зовнішньої політики Румунії у військовій сфері та що Бухарест підтримує партнерство між Євросоюзом та НАТО шляхом зміцнення діалогу та співпраці. Ніколає Чуке: Ми віримо в сильний трансатлантичний зв’язок і тісне співробітництво між ЄС і НАТО. Ми підтримуємо узгодженість інструментів та процесів планування Європейського Союзу та НАТО як найкращий спосіб уникати або, принаймні, зменшити непотрібне дублювання та зміцнити зв’язки між двома організаціями.

Неодноразово стверджувалося, що Румунія є постачальником безпеки та важливим чинником регіональної стабільності. Ці твердження були відновлені, у четвер в Бухаресті, головою Військового комітету Європейського Союзу генералом Клаудіо Граціано, який подякував Румунії за її цінний і дуже професійний внесок у військових місіях та операціях, під проводом ЄС.

Європейські лідери та британський прем’єр-міністр Тереза Мей домовились у
Брюсселі про нову відстрочку Брекзиту до кінця жовтня, та його оцінки в
Європейській Раді 20 – 21 червня. Прем’єр-міністр Великої Британії закликала до
відстрочки до 30 червня, щоб надати час парламенту в Лондоні досягти
консенсусу. Мова йде про гнучкий термін відстрочки для Великобританії
на шестимісячний період, щоб знайти найкраще рішення, сказав голова
Європейської ради Дональд Туск, підкресливши, водночас, що таким чином може
бути усунутий неузгоджений вихід Британії з ЄС: «У цей період рішення знаходиться в руках британців. Вони
все ще можуть ратифікувати угоду з Союзом, і в цьому випадку відстрочка закінчиться.
Вони можуть також переглянути всю стратегію щодо Брекзиту. Все це призведе до
змін у політичній декларації, але не і в угоді про вихід. До кінця цього періоду
Сполучене Королівство може також відкликати Статтю 50 і скасувати Брекзит».

Висновки Брюссельського саміту, на якому було прийнято
рішення, передбачають, що Великобританія повинна поводитися «конструктивно і
відповідально» під час наданого її додаткового періоду. Лондон також повинен
«утримуватися від будь-яких заходів, які можуть поставити під загрозу
досягнення цілей Союзу». Найближчі місяці будуть нелегкими, сказала Тереза Мей,
додавши, що вона зробить все можливе, щоб Великобританія залишила ЄС якомога
швидше.

Румунію представляв президент Клаус Йоханніс на
позачерговому засіданні Європейської Ради на тему виходу Сполученого Королівства
з Європейського Союзу, на якому він виступав за надання додаткового періоду для
Брекзиту й для ратифікації угоди з ЄС Британським Парламентом. Відтермінування дасть змогу країні «організовано вийти з
блоку і забезпечити впевненість європейських громадян у Сполученому Королівстві
та британських в ЄС, а також для компаній та бізнесу», – підкреслюється в заяві
адміністрації Президента Румунії. Глава держави також оголосив про «всеосяжне та амбітне»
майбутнє партнерство між Європейським Союзом та Великобританією, що
охоплюватиме як економічні, так і торговельні аспекти, а також питання безпеки,
оборони та зовнішніх відносин.

Крім того, якщо Угода про вихід не буде ратифікована до
22 травня, Сполучене Королівство має взяти участь у виборах до Європейського
парламенту. Якщо Великобританія не виконає цього зобов’язання, її вихід з ЄС
має відбутися 1 червня.

Конституційний суд Румунії встановив
у вівторок конституційність громадянського демаршу «Без кримінальників на державних посадах», ініційованого опозиційним
Союзом «Рятуйте Румунію». Ініціатива, яка, таким чином, може пройти процедуру парламентського прийняття, пропонує, щоб стаття 37 Конституції, яка регулює право бути
обраним,була доповнена новим пунктом, який
передбачає наступне: Не можуть бути обраними в органи місцевого державного самоврядування, в Палату депутатів та Сенат, і Президентом Румунії громадяни, які остаточно
засуджені позбавленням волі за навмисне вчинення злочинів, аж до виникнення ситуації, яка усуває наслідки засудження.

12 лютого Союз Рятуйте Румунію оголосив, що підписи
Громадянської ініціативи надійшли до Конституційного Суду після більш ніж 100 днів
затримки, і відповідно до закону судді КС мали у своєму розпорядженні 60 днів, щоб визначити
конституційність запропонованого тексту. Було зібрано більше одного мільйона
підписів, і в Парламент передано більше 930 тис., з яких близько 825 тис було підтверджено. Союз «Рятуйте
Румунію»і НЛП привітали рішення Конституційного Суду і заявили, що наполягатимуть на
тому, щоб цей закон був прийнятий чинним законодавчим органом.

Лідер Союзу «Рятуйте
Румунію» Дан Барна
сподівається, що закон буде
проголосований і
підтриманий депутатами всіх політичних партій: «Я і мої колеги використовуватимемо всі ресурси,
які надає нам законодавство, щоб змусити Постійне бюро внести до порядку денного громадянську ініціативу, щоб вона потрапила
на референдум на
якому румунські громадяни
проголосують за дуже просту річ: ті, хто були остаточно засудженими більше не повинні представляти нас ніде.»

Натомість, з табору влади
СДП стверджує, що не
ясно пояснюється, чи йдеться про всі державні посади або лише про ті, котрі обираються. Заступник Голови Палати депутатів Єуджен Ніколіча зазначає, що підписи були зібрані
для заборони засуджених у всіх державних посадах, хоча в тексті документа,
оголошеного конституційним КС посилання робиться тільки на
обраних, відповідно парламентарів, місцевих і повітових радників і Президента Румунії: «Можливо, люди, які підписали
ініціативу, дійсно
хотіли, щоб засуджені не обіймали громадські посади, і я не розумію, чому ця відмінність була зроблена Союзом «Рятуйте
Румунію», тобто без
злочинців
на обраних посадах.»

Після затвердження Конституційним Судом
пропозиція про перегляд має бути обговорена в парламентських комітетах і
прийнята двома третинами голосів членів Палати депутатів і Сенату. Згодом вона повинна
бути винесене ​​на референдум, який, аби бути визнаний таким, що відбувся, повинен мати кворум і
більшість голосів.

Румунія офіційно приєдналася до НАТО 29
березня 2004 року, після здачі ратифікаційних грамот Державному департаменту США, депозитарій Північноатлантичного
договору. Здача на зберігання документів про ратифікацію відбулася 2 квітня
2004 року, тоді й відбулася офіційна церемонія підняття румунського прапора з прапором Альянсу.
Румунія відзначає цю подію щороку в першу неділю квітня. На військовій
церемонії, організованій з цієї нагоди Міністерством національної оборони в
Бухаресті, була присутня прем’єр-міністр Віоріка Денчіле. Вона підкреслила важливу роль приєднання до
НАТО, що було виражено через національний консенсус на всіх рівнях на шляху
країни до НАТО.

Через 15 років після вступу в НАТО Румунія
готова відповісти
на нові проблеми в галузі безпеки й
продовжуватиме активно брати участь в забезпеченні євроатлантичної стабільності відзначила Віоріка Денчіле:«Ми як і раніше є
важливим учасником операцій НАТО з підтримки миру і стабільності в різних зонах
конфліктів. У зв’язку з цим, я пишаюся професіоналізмом і людською відданістю
румунських військових, які беруть участь в місіях, розгорнутих в театрах
військових дій, і зробили все можливе для захисту й покращення життя місцевого
населення, здобуваючи їхню повагу і дружбу».

Рішення, прийняті на самітах НАТО,
враховували позицію Румунії, щодо необхідності посиленої присутності в
Чорноморському регіоні, – наземної, повітряної і морської, що збільшило безпеку всього Альянсу,
додала прем’єр-міністр. Віоріка Денчіле підкреслила, що Румунія є безпосереднім
бенефіціаром посилення позицій НАТО щодо оборони та стримування на східному фланзі.

Румунська армія зробила значний внесок в
операції та місії НАТО навіть до того, як стала повноправним членом Альянсу,
сказав начальник генерального штабу, Ніколае Іонель Чуке «В даний час близько 1000 військовослужбовців беруть
участь у миротворчій місії в Афганістані, Іраку, а також розміщуються на
Балканах, а зусилля та зобов’язання румунської армії у
сфері євроатлантичної безпеки оцінені у всьому світі та зміцнюють міжнародний
статус Румунії, як надійного союзника та партнера».

Вже третій рік поспіль Румунія виділяє 2% від
ВВП на оборону, і ті, хто приймає рішення, говорять, що програми військових
закупівель сучасного обладнання для армії будуть продовжуватися відповідно до
стандартів НАТО і викликів у сфері безпеки, зокрема відповідатимуть потребам румунських
військ, що беруть участь у союзних місіях. На сьогодні, в місіях, загинуло 29
румунських солдатів і 180 отримали поранення.

Цього тижня, на
тлі закликів Європейської Комісії, Єврпарламенту та низки країн-партнерів та союзників, включаючи
США, до чинної ліво-центристської влади в Бухаресті повернути в нормальне русло
реформу правосуддя, щоб уникнути колізії з принципом верховенства права,
президент Клаус Йоханніс оголосив теми референдуму 26 травня.

Це заборона
амністії та помилування за корупційні правопорушення та заборона прийняття
урядом термінових постанов у сфері злочинів, покарань та судоустрою, одночасно
з наданням іншим органам влади права безпосередньо звертатись до
Конституційного Суду з поданням про відповідність Конституції цих
нормативно-правових актів.

Президент
застеріг уряд Соціал-демократичної партії та Альянсу лібералів і демократів від
спроби прийняти нові термінові постанови у сфері правосуддя та кримінальної
політики до референдуму, оскільки, на його думку, будь-яке подібне рішення
виконавчої влади буде нелегітимною і суперечитиме Конституції.

«Громадяни, -
сказав Клаус Йоханніс, – повинні висловитися, чи хочуть вони пробачити
засуджених за корупцію осіб і чи згодні вони з тим, щоб уряд приймав термінові
постанови в таких чутливих сферах, як кримінальне законодавство та організація
судової системи.»

Клаус Йоханніс:
«Нульова толерантність до явища корупції, шляхом заборони амністії та
помилування у цій сфері, є правильним способом продовжити боротьбу з корупцією,
оскільки термінові постанови набирають чинності негайно після їх ухвалення, а в
кримінальних справах, навіть мають зворотну силу, а право звертатись до
Конституційного Суду з поданням про відповідність Конституції цих
нормативно-правових актів має лише Омбудсмен. Настав час громадянам вирішувати,
чи не варто надати й іншим конституційним органам право звертатися до
Конституційного Суду з подібним поданням, щоб припинити наслідки
неконституційних постанов.»

Найбільша
опозиційна, Націонал-ліберальна партія, яка підтримує рішення Клауса Йоханніса
йти на другий президентський термін, вважає референдум з питань правосуддя
корисним для суспільства. Лідер лібералів Людовік Орбан заявив, що він
переконаний, що більшість громадян підтримають позицію в цьому питання
Йоханніса і Націонал-ліберальної партії.

Соціл-демократи,
які останнім часом стали об’єктом постійної критики з боку глави держави, у
поширеній заяві зазначили, що не виступають проти референдуму і очікують
оприлюднення запитань. Вони кажуть,
однак, що не дозволить невиправданих нападок на Румунію через вигадані проблеми
в сфері правосуддя.

Келін Попеску
Терічану, лідер Альянсу лібералів і демократів (АЛДЕ), меншого партнера
соціал-демократів по керівній коаліції, інтерпретує в електоральному ключі
рішення президента провести референдум одночасно з виборами до Європарламенту.
Президента найбільше хвилює не правосуддя, а другий термін, він використовує
референдум як трамплін для входу в політичну гру і хоче почати раніше інших
кампанію до президентських виборів, – стверджує голова АЛДЕ.

Лідер
Демократичного союзу угорців Румунії Келемен Хунор каже, що він очікував такі
теми для референдуму від Клауса Йоханніса і запропонував взагалі відмовитися від термінових постанов.

Холодний душ для уряду в Бухаресті, саме під час
семестрового головування Румунії в Раді
Європейського Союзу. У середу, як Єврокомісія,
так і Європарламент закликали
румунські органи влади повернутися до того, що вони назвали правильним шляхом реформи у сфері судочинства та утримуватися
від будь-яких заходів, які можуть
призвести до регресу в сфері верховенства права.

Перший віце-президент Європейської
Комісії Франс Тіммерманс закликав румунський
уряд
не вживати заходів, які можуть негативно
вплинути
на судову систему та не
створювати безкарність для високопосадовців, які були засуджені за корупцію. Такі кроки змусять Єврокомісію вжити заходів,
терміново, – попередив Тіммерманс.

Крім того, у середу посольства 12 держав, найважливіших партнерів і
союзників Румунії, в тому числі Сполучених Штатів Америки, Франції та
Німеччини,
одностайно висловили свою стурбованість ситуацією в Румунії. У спільному листі,
що появився в
соціальних мережах, посольства закликають сторони, що беруть участь у розробці термінових постанов у галузі юстиції,
утримуватися від змін, які
послаблять верховенство права та здатність Румунії боротися з корупцією та
злочинністю.

В жодній країні посли не складають порядок денний
прем’єр-міністра, -
негайно відповіла прем’єр-міністр, соціал-демократка Віоріка Денчіле. Вона висловила
своє здивування у зв’язку зі заявою першого віце-президента Єврокомісії Франса Тіммерманса та
нагадала, що група експертів Єврокомісії та Міністерства юстиції Румунії часто
консультується з питань реформ у галузі судочинства. У свою чергу, румунський
міністр юстиції Тудорел Тоадер вважає, що заяви європейських високопосадовців пов’язані з виборчим процесом, напередодні виборів до Європарламенту. Однак, політичні оглядачі не поділяють його точку зору та зазначають, що партії нідерландця
Тіммерманса та румунки Денчіле належать до тієї ж сім’ї європейських
соціалістів.

Натомість, права опозиція в Бухаресті привітала серйозність оцінок західних
чиновників про ситуацію в країні. Від імені Національно-ліберальної партії,
депутат Іоан Купша нагадав, що пілонами румунської зовнішньої політики є
Європейський Союз, НАТО та стратегічне партнерство зі Сполученими Штатами Америки
та оцінив, що зміни в сфері системи судочинства можуть послабити позицію
Румунії по відношенню до них.

У свою чергу, лідер партії «Рятуйте Румунію» Дан Барна зазначив, що заява
Тіммерманса про правосуддя в Румунії є найбільш вірулентною реакцією
Європейської Комісії за останні два роки, після того як ліва сила часто
звинувачується у тому, що через зміни у сфері системи судочинства, намагається
призупинити боротьбу з корупцією та підкорити суддів та прокурорів, щоб
врятувати від в’язниці політиків, які мають проблеми із законом.

Минулого
тижня президент Румунії Клаус Йоханніс оголосив про те, що референдум на тему
правосуддя проводитиметься 26 травня, в день виборів до Європейського
парламенту. Чому ця тема? Тому що юстиція перебуває під постійним натиском
Соціал-демократичної партії, сказав президент. За його словами, дилетантство і
некомпетентність, з якою нинішня влада хоче проводити реформи у сфері юстиції
матиме катастрофічні наслідки для країни, бо зміни проводяться в інтересах
злочинців.

У
понеділок президент оголосив, що проведе консультації з законодавчим органом
про поширення сфери охоплення референдуму. Клаус Йоханніс знову розкритикував
уряд Соціал-демократичної партії та Альянсу лібералів та демократів за
непрозорий спосіб в який приймаються термінові постанови та закликав правлячу
коаліцію відмовитися від них до проведення референдуму.

Клаус
Йоанніс: «Я проведу повторні консультації з парламентом для
розширення сфери референдуму, щоб зробити референдум більш ефективним і
потужним. Я попереджаю уряд Румунії не видавати термінові постанови
у сфері правосуддя та кримінального законодавства до тих пір, поки люди не
висловлять свою думку щодо цього питання, поки не стане відомою суверенна воля румунів».

У
відповідь Соціал-демократична партія заявила, що не даватиме коментарів щодо
референдуму, поки президент не запропонує питання, яке він хотів би винести на
голосування. Соціал-демократи кажуть, що Йоханніс прагне змістити акценти таких
питань, як економіка, доходи населення та як треба просувати країну в
Європейському парламенті на питання, пов’язані з правосуддям.

Депутат
Соціал-демократичної партії, Кеталін Редулеску, заявив, що глава держави має
припинити попередження на адресу парламенту й уряду: «Якщо Йоханніс обіймає
посаду президента й захищений імунітетом, відповідно до Конституції, то він
може в якийсь момент й лишитися його. Уряд не підпорядкований президенту, і він
повинен припинити такі попередження, які
є неконституційними».

З
опозиції Націонал-ліберальна партія оцінює референдум вотумом недовіри уряду і
тому підтримує його. Лідер депутатів-лібералів Ралука Туркан: «Націонал-
ліберальна партія підтримує ініціативу президента, оскільки вона була солідарною протягом усього цього періоду, з
тими, хто був обманутий, з тими, хто протистояв зловживанням, з тими, хто
продовжував надіятися пропри дії соціал-демократів та Альянсу лібералів й
демократів».

Президент
Йоханніс заявив, що він також проведе консультації з політичними партіями щодо
референдуму 26 травня. Минулого тижня він вже мав зустрічі з приводу цього із
представниками громадянського суспільства та магістратами.

Протягом майже півстоліття румуни
були заручниками
радянського табору і здобули можливість підтвердити західне покликання Румунії лише на початку 2000-х років, наприкінці складного посткомуністичного перехідного періоду. Румунія стала членом Європейського Союзу у 2007
році, через три
роки після вступу до НАТО – у березні 2004 року, коли відбулося наймасштабніше розширення
Північноатлантичного альянсу на Схід.

Кількість держав-членів тоді збільшилася з 19 до 26. На саміті НАТО в листопаді
2002 року, що пройшов у Празі, Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Румунія, Словаччина та Словенія отримали офіційне запрошення
приєднатися до найуспішнішого політико-військового альянсу в історії. Це стало ознаменуванням
успішного завершення складного шляху реформ і трансформації, який Бухарест почав у жовтні 1990 року, коли встановив
дипломатичні відносини з НАТО і продовжив поданням заявки
про вступ, після
трьох років глибоких внутрішніх змін.

Незважаючи на величезні
розбіжності у поглядах на різні аспекти внутрішнього характеру, політичний клас та
громадянське суспільство Румунії в цілому продемонстрували тоді дивовижний консенсус. Праві та ліві політичні сили, що були при владі чи в опозиції, всі
великі партії – без жодних застережень обрали стратегічним
напрямком розвитку інтеграцію в європейський та євроатлантичний простір, як єдину гарантію процвітання і
безпеки країни.

Варто
підкреслити, що главою держави тоді
був колишній міністр у комуністичному
уряді Йон Ілієску, який навчався в Москві і
часто був
звинувачений в русофілії. У 1994 році Румунія стала першою
країною, яка приєдналася до програми «Партнерство заради миру», що зіграло важливу
роль у процесі підготовки до вступу до Альянсу. Проте Мадридський саміт 1999 року став «холодним
душем» для Румунії, оскільки в НАТО запросили лише три країни колишнього комуністичного
сходу: Чехію,
Польщу та Угорщину.

Політичні та військові
аналітики тоді зазначили, що Румунії лише трохи не вистачило, щоб вступити
в НАТО, стверджуючи, що вона очолить список наступних кандидатів на приєднання. Найбільш переконливими
аргументами було геостратегічне
значення Румунії, її великий військовий потенціал і глибокі прозахідні
настрої
румунського суспільства.

Членство в НАТО також зміцнене привілейованим стратегічним партнерством, що пов’язує Бухарест з
Вашингтоном. У Румунії розміщені військові бази США та елементи системи
протиракетної оборони, а румунські військові часто беруть участь у міжнародних місіях та
навчаннях разом з американськими
колегами.

Чинний міністр оборони Габріель Леш
зазначив, що Румунія набагато краще підготовлена з військової точки
зору, ніж 15 років тому. Майже тисячу військовослужбовців беруть участь у міжнародних місіях, а їх кількість в останні роки постійно
зростала перевищивши 2500 осіб. Міністр нагадав, що 29 румунських солдатів втратили життя, а 180 – зазнали
поранень під час операцій в
гарячих точках світу. Він додав, що у випадку справжньої військової ситуації армія має необхідні
запаси зброї та боєприпасів, щоб зупинити
противника до приходу на підтримку партнерів по НАТО.

Президент Румунії
Клаус Йоханніс у четвер заявив, що він вирішив скликати на 26 травня референдум
одночасно з виборами до Європейського Парламенту. Він не уточнив, яке питання
буде винесене, але сказав, що референдум стосуватиметься правосуддя й однією з
причин, по якій необхідно його провести, за словами президента, це те, що правосуддя потерпає від постійних нападок Соціал-демократичної партії після її
приходу до влади у січні 2017 року.

Клаус Йоханніс також повідомив, що
соціал-демократи працюють над черговою терміновою постановою, на цей раз мова йде про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів, і це невдовзі після схвалення у терміновому порядку
інших суперечливих змін до низки законів, що визначають правові засади
організації судової влади та здійснення правосуддя у Румунії.

Після оголошення
рішення про скликання референдуму глава держави вкотре виступив із різкою
критикою на адресу уряду. «Дилетантство і некомпетентність є характерними
рисами того як Соціал-демократична партія управляє країною. А коли ці риси
переплітаються з прийняттям законів в інтересах злочинців, в тому числі
партійних лідерів, це може обернутися катастрофою для Румунії. Соціал-демократи
мають зупинити постійний наступ на правосуддя, вони повинні розуміти, що юстиція
це не їхня іграшка. Є кілька елементарних принципів, яких дотримуються в
будь-якій правовій державі, в будь-якій демократії, є цінності, заради яких
люди вийшли на вулиці і в грудні 1989 року, і в останні два роки. Очевидно, що соціал-демократи
намагаються ігнорувати цю істину. Але я хочу сказати їм: вони більше не зможуть
це робити. Правосуддя – це питання національного інтересу, а громадяни мають
суверенне право вирішувати, чи хочуть вони дозволити, щоб корупція стала
державною політикою.»

Щойно після оголошення
президента, лідер Соціал-демократичної партії Лівіу Драгня повідомив, що оголосив,
що його партія планує найближчим часом подати скаргу до прокуратури на дії
Клауса Йоханніса якого звинуватив у державній зраді. Драгня не уточнив, що конкретно
має на увазі, але звинуватив главу держави в тому, що той ставиться до органів
судової влади так, ніби вони йому підпорядковуються, та чинить тиск на суддів,
натякаючи на нещодавню зустріч Клауса Йоханніса з представниками суддів і
прокурорів на тему оголошення референдуму. Лівіу Драгня додав, що референдум не
викликає у соціал-демократів жодних емоцій, і вони не придаватимуть цьому особливого
значення.

Лівіу Драгня: «Соціал-демократи
не розроблятимуть стратегій щодо цього референдуму, скликаного президентом
Румунії. Ми маємо дві дуже чіткі мети: управляти цією країною, як і раніше, надалі
сприяти економічному зростанню та приймати рішення на користь румунів, а друга
– добре організована кампанія для виборів до Європарламенту, щоб кожен румун
почув наше послання про те, що робитимуть депутати від Соціал-демократичної
партії в Європейському парламенті.»

Права опозиція, а
також частина громадських організацій, підтримують
ідею референдуму про правосуддя. На тлі публічних спекуляцій про те, що за
допомогою цього референдуму президент намагається збільшити явку на виборах до Європарламенту і, відповідно, допомогти правим
партіям здобути більше голосів, деякі неурядові асоціації попередили, що
референдум не слід розглядати як так званий «виборчий автобус».

Румунія
матиме 33 місця у майбутньому складі Європейського Парламенту, за
сценарієм коли Брекзит все ж таки відбудеться. Вибори до Європейського Парламенту
заплановані на 26 травня, а головні
партії
та альянси вже подали списки кандидатів у Центральній
виборчій комісії в Бухаресті. Балотуються до Європейського парламенту колишні прем’єр-міністри,
міністри, чинні євродепутати, мери великих міст, відомі журналісти.

Чинний
міністр європейських фондів Рована Плумб, яка є першою на списку правлячої Соціал-демократичної партії, ствердила: Ми вважаємо, що Румунія має
рівні права в Європейському Союзі, Румунія може запропонувати Євросоюзу більше, але Румунія та румуни заслуговують більше. Для мене велика честь бути членом команди Соціал-демократичної партії,
команда яка
буде боротися в Брюсселі за Румунію, на користь румунів, команда людей, яка любить свою
країну.

Першим
у списку головної опозиційної Національно-ліберальної партії є колишній телеведучий Рареш Богдан,
який заявив, що бажає повної зміни політичного підходу Румунії на рівні ЄС: Ми не просто говоримо про вибори до Європарламенту, ми
говоримо про напрямок Румунії, ми говоримо про те, бути чи ні в Європі, бути
чи ні у стратегічному партнерстві зі Сполученими Штатами Америки. Починаючи з
26 травня, Румунія дасть сигнал, що праві партії повертаються до влади.

Колишній прем’єр-міністр і європейський
комісар Дачіан Чолош відкриває список
Альянсу 2020 «Союз Рятуйте Румунію + ПЛЮС». Він ствердив: У нас є програма, яку від завтра ми представимо
та роз’яснимо людям, ми розповімо як ми хочемо привести Європу
до Румунії, а не, щоб ми поїхали до Брюсселя, та про те як ми готуємося пропонувати дійсну
політичну альтернативу для управління в Румунії, оскільки те, що відбувається тепер, має зупинитися.

Перше
місце в списку Альянсу лібералів та
демократів займає чинний депутат
Європарламенту Норіка Ніколай, яка зазначила:
Ми, ліберали Альянсу лібералів
та демократів не сприймаємо румунів як членів партії, як симпатизантів політичної
партії, як людей з певною ідеологією або певною симпатією; ми поважаємо той
факт, що всі румуни люблять свою країну, що всі румуни хочуть жити в Європі,
яка б була ближче до нас, яка б більше поважала нас, оскільки й ми близькі до
Європи та шануємо Європу.

Колишній прем’єр-міністр соціал-демократів Віктор Понта є
першим на списку новоутвореної партії «Про Румунія», яка створена з колишніх членів Соціал-демократичної
партії. Він зазначив: Для партії «Про Румунія» це перші вибори й тому ми
повинні показати, що ми пропонуємо проєвропейську ліберальну
соціал-демократичну альтернативу.

Список кандидатів Демократичного союзу угорців
Румунії відкриває євродепутат Юліу Вінклер, а опозиційної партії «Народний рух»
колишній президент Траян Бесеску. Занадто багато про Румунію і румунів та
занадто мало про Європу та про виклики, що стоять перед нею, – показують гасла
і виступи кандидатів. Євроскептицизм
набирає обертів у всьому континенті, а суверенно-популістський феномен
буде однією з важливих тем передвиборної кампанії до Європараламенту.

На пленарному засіданні
Європейського Парламенту було прийнято директиву, узгоджену з Європейською
Радою, під час румунського
головування, щодо авторського права на єдиному цифровому ринку. Це довгоочікуваний документ ЗМІ та культурним сектором, але оскаржений американськими
платформами та захисниками свободи в Інтернеті.

«Це вирішальний момент для
європейської культури, для єдиного цифрового ринку і для захисту європейських
принципів і цінностей. Ця
директива допоможе нам досягти спільної мети, а саме адаптувати авторське право
до XXI-го
століття. Директива допоможе ЗМІ й творчому сектору», – сказала Комісар ЄС з
економіки та цифрового суспільства Марія Габріель, відмітивши, що Директива про
авторські права є суттєвим елементом європейської стратегії єдиного цифрового
ринку. Тоді, коли Румунія перейняла
піврічне головування в Раді ЄС, дискусії довкола цього питання були заблоковані через суперечки, що стосуються балансу між
інтересами авторів та онлайн-платформ.

Кореспондент Радіо Румунії в Страсбурзі Кармен Гавріле
пояснює: Директива передбачає адаптацію виключень або обмежень
авторського права до цифрового та транскордонного середовища. У документі
вводяться обов’язкові виключення від авторського права для вилучення тексту та
даних з онлайн-дидактичних заходів та збереження й розповсюдження культурної
спадщини в Інтернеті. Крім того, вдосконалюються практики ліцензування для
забезпечення більш широкого доступу до контенту та для досягнення добре
функціонуючого ринку для авторського права.

Таким чином, після трьох років інтенсивних переговорів
між Європейським Парламентом та державами-членами, документ також передбачає
забезпечення прав та обов’язків закону про авторське право в Інтернеті. Нові
правила надають можливість авторам і видавцям преси вести переговори
щодо авторських прав з інтернет-платформами, такими як YouTube, з видавцями
новинами, такими як Google Новини або Facebook. Також було запроваджено ряд гарантій,
які забезпечують, щоб Інтернет залишався простором свободи вираження поглядів. Директива
також спрямована на полегшення використання матеріалів, захищених авторським
правом, для цілей досліджень шляхом обробки тексту та даних, усуваючи таким
чином важливий конкурентний недолік, з яким в даний час стикаються дослідники.
Тепер текст директиви має бути схвалений й Радою ЄС.