Category: Тема дня

Дипломатична
недієздатність, грубе аматорство у такій складній сфері, як закордонна політика,
помилковість у розрахунку переваг в результаті такого жесту! Так оцінили в Румунії
заяву прем’єр-міністра Віорікою Денчіле у Вашингтоні про переміщення
посольства Румунії в Ізраїлі з Тель-Авіва до Єрусалима. Назвавши слова
прем’єр-міністра повним незнанням стану речей в зовнішній політиці, президент
Клаус Йоханніс вже почав оцінювати потенційні збитки, завдані заявою Денчіле,
додавши при цьому, що рішення про перенесення дипломатичних установ приймається
главою держави.

Він додав, що саме в результаті заяви прем’єр-міністра Румунії,
король Йорданії Абдулла скасував свій візит до нашої країни, який мав відбутися
на початку цього тижня. Таке рішення йорданського лідера було прийняте після
нищівної критики з боку Організації визволення Палестини. Клаус Йоханніс: «Король Йорданії сприйняв підхід
прем’єр-міністра до цього питання під час конгресу в Америці, як особисту
образу і скасував візит до Румунії. Це реальна проблема для країни. Румунія побудувала відносини довіри з арабським світом. Це одна з небагатьох констант,
принаймні одна з небагатьох констант закордонної політики Румунії.»

З
іншого боку, Лівіу Драгня, лідер Соціал-демократичної партії, до якої належить і
прем’єр Віоріка Денчіле, відзначив, що переїзд румунського посольства в
Єрусалим принесе лише вигоди. Драгня звернувся до президента Йоханніса з
проханням якнайшвидше ухвалити рішення у Верховній раді оборони країни й
розкритикував президента через затримку призначення посла Румунії в Ізраїлі. Лівіу
Драгня: «Необхідно провести обговорення
на рівні Верховної ради оборони країни, яке має бути розпочате, проведене і
завершене. Лише обмін репліками не допомагає. Водночас, дуже велика проблема,
яку ми маємо з Ізраїлем, стосується відмови президента Йоханніса призначити
посла Румунії в цій країні впродовж двох років, хоча він отримав кілька
пропозицій з боку уряду.»

З
боку опозиції, Націонал-ліберальна партія вимагає відставки прем’єр-міністра. Ліберали, в особі їхнього лідера Людовіка Орбана, стверджують, що ця заява негативно вплинула на імідж країни. «Імідж
Румунії на рівні Європейського Союзу дуже постраждає і я нагадую пані
прем’єр-міністру, що вона висловлюється не як приватна особа, а як очільниця
уряду країни, яка головує в Раді Європейського Союзу і будь-яка заява має
відповідати офіційній позиції ЄС.»

Втім,
коментарі європейських ЗМІ також невтішні. «Заяви румунського прем’єр-міністра
порушують спільну позицію ЄС і ООН щодо Єрусалима, який зараз перебуває під
військовою окупацією Ізраїлю і повинен відноситися, як до території Ізраїлю,
так і Палестини, й це є частиною майбутнього рішення для двох держав», – зазначається в статті EUObserver. В інтернет-публікації підкреслюється, що заява румунського
прем’єр-міністра принесла додатковий збиток для політики ЄС, оскільки в даний
час Румунія впродовж піврічного терміну головує в Раді ЄС. Попри негативні
реакції, є й позитивні відгуки на слова пані Денчіле. Її заяву привітали
віце-президент США Майк Пенс та прем’єр-міністр Ізраїлю Беньяміном Нетаньяху.

Глава
румунського уряду Віоріка Денчіле здивувала своєю заявою багатьох коли повідомила, в неділю, що Посольство
Румунії в Ізраїлі буде переміщене з Тель-Авіва до Єрусалима після завершення
аналізу поточної ситуації щодо доцільності такого рішення та його погодження з
усіма зацікавленими сторонами. В повідомленні прем’єр-міністра, зробленого під
час конференції Американсько-ізраїльского комітету, також йшлося і про зобов’язання
щодо введення процедури надання румунського громадянства євреям, які були
вимушені покинути Румунію під час комунізму, а також про пенсії євреям, що
пережили Голокост.

Згодом,
з боку президента Румунії Клауса Йоханніса, що представляє країну на зовнішній
арені, пролунала критика на адресу прем’єра. Зокрема, Йоханіс зазначив, що,
враховуючи певні нюанси, Віоріка Денчіле висловила особисту думку про
перенесення посольства. Однак глава уряду у своїй заяві цього не стверджувала:
«Я рада повідомити сьогодні, що після завершення аналізу ситуації всіма причетними до цього питання конституційними
акторами у моїх країні і в разі повної згоди, я, у якості прем’єр-міністра Румунії
та учолюваний мною уряд перемістимо Посольство Румунії до Єрусалима, столиці
Ізраїлю».

На
ці слова відразу відреагував прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху,
привітавши заяву глави румунського уряду, а секретар Організації визволення
Палестини та офіційний представник на переговорах з Ізраїлем Саїб Ерекат
розкритикував наміри румунської сторони та закликав Європейський Союз вжити
заходів. Прем’єр-міністр Денчіле черговий раз продемонструвала відсутність
розуміння сфери закордонної політики що стосується прийняття відповідних
важливих рішень від імені румунської держави, вважає Президент Йоханніс. Також
в Адміністрації Президента підкреслили, що ініціюючи дії, які не належать лише
до компетенції уряду, прем’єр-міністр поспішає із заявами, без спільного рішення
всіх вирішальних факторів. В Адміністрації Президента вважають, що рішення про перенесення Посольства
Румунії з Тель-Авіва до Єрусалима, буде прийняте лише після завершення поточної
оцінки ситуації й тільки при погодженні з усіма установами, які відповідальні у
сфері зовнішньої політики й національної безпеки.

Остаточне
рішення належить Президенту Румунії, який, відповідно до Конституції,
відповідає за зовнішню політику та прийняття рішень в цій сфері та представляє
країну на міжнародному рівні, – сказано в прес-релізі Адміністрації президента.
Як відмітила прем’єр-міністр, вона розчарована реакцією президента, бо на її
думку, перенесення посольства є правильним рішенням для країни й це
продемонструє бажання наблизитися у відносинах до Ізраїлю і США. Вона додала,
що не це означає, що Румунія відмежовується від Європейського Союзу. Наразі всі
посольства країн-членів ЄС знаходяться в Тель-Авіві. Ідея переміщення Посольства
Румунії в Єрусалим була висловлена лідером провладної в уряді Соціал-демократичної
партії Лівіу Драгня. Його слова були розцінені, як спроба стати ближче до
республіканської адміністрації у Вашингтоні, й одночасно як намір зменшити
конституційний статус нинішнього президента Румунії.

Вихід Великобританії з Євросоюзу був запланований на 29 березня, але британський прем’єр-міністр Тереза ​​Мей
звернулася до ЄС з проханням перенести «Брекзит» на 30
червня. Після приблизно семигодинних переговорів, глави держав і урядів держав-членів ЄС, які провели наприкінці цього тижня у
Брюсселі весняний саміт ЄС, одноголосно вирішили запропонувати Сполученому Королівству не один, а два
сценарії відкладання дати Брекзиту, однак не до кінця червня, а до виборів до Європарламенту,
намічених на травень.

Першій сценарій: продовження процедури Брекзиту до 22 травня, якщо угоду
про вихід, узгоджену з ЄС, яку британський парламент вже двічі відкинув, на решті підтримає
британська Палата представників на наступному тижні. Другий сценарій: якщо британський парламент знову не зможе ухвалити угоду, відтермінування
дати виходу Великобританії з ЄС до 12 квітня. За другим сценарієм саме до цієї ключової дати Велика Британія має визначити в якому напрямку
хоче рухатися. Це означає, що до цієї дати всі варіанти
будуть залишатися відкритими.

Уряд Великої Британії матиме можливість провести вибори до Європарламенту,
а потім знову просити відкладення дати Брекзиту, також матиме вибір між виходом без угоди або відкликання
статті 50, тобто відмовитися від Брекзиту. З перспективи Румунії, представленої на
Брюссельському саміті президентом Клаусом Йоханнісом, вихід Великобританії з ЄС без угоди негативно впливає на всіх: Угода добра, ми всі брали участь в укладанні
цієї угоди, вона обговорювалася нашою командою й є найкращим варіантом. Так званий жорсткий брекзит є дуже проблематичним, перш за все для Великобританії,
але і для нас, тому що ми хочемо будувати хороші відносини в майбутньому.

У небажаному випадку, коли британський парламент втретє відхилить угоду з Євросоюзом, Брюссель
– через голос президента Європейської комісії Жана-Клода Юнкера – запевняє, що
27 держав-членів підготували заходи для захисту громадян та інтересів ЄС. Точніше, було ухвалено 19 законодавчих пропозицій для боротьби з жорстким Брекзитом, особливо стосовно прав європейців, повітряного та
автомобільного транспорту та рибного сектору.

Що стосується прем’єр-міністра Терези Мей, вона вважає відкладання Брекзиту
як можливість для британського
парламенту все ж таки на решті прийняти угоду про вихід з ЄС, щоб назавжди вийти з плутанини й невизначеності. Суперечливе політичне питання про Брезкит має серйозний
вплив на психічне здоров’я мільйонів пересічних британців, четверо з десяти відчували безпорадність, гнів чи хвилювання протягом останнього року через Брекзит. Згідно з опитуванням, лише 9%
опитаних заявили, що вихід Британії з ЄС викликав у них надії. Що стосується європейців, вони не
перестають запитуватися: навіщо всі ці зусилля?

Ліва більшість в
Бухарестському парламенті продовжує працювати без перебоїв. Депутати Соціал-демократичної партії (СДП) та Альянсу лібералів і демократів (АЛДЕ) відкинули,в середу,дві резолюції про вотум недовіри, внесені правою опозицією проти міністрів фінансів і юстиції. Останньому, Тудорелу Тоадеру, опозиція дорікнула поправки до законів правосуддя шляхом термінових постанов,
недофінансування судової системи та фіаско скасування Механізму
співпраці та перевірки. Запроваджений разом із вступом Румунії в ЄС, в 2007 році, Механізм співпраці та перевірки залишається інструментом, за допомогою якого
Брюссель продовжує контролювати функціонування румунської судової системи.

Підтриманий АЛДЕ, міністр Тоадер викликав роздратування також серед
соціал-демократів, які дорікнули
йому повільність, з якою він просуває зміни у судовій системі. Сильна людина
коаліції, лідер СДП Лівіу Драгня оголосив, на початку місяця, що існує стан
незадоволеності серед обранців народу з боку СДП на адресу міністра юстиції Тудорела
Тоадера. У свою чергу, лідер ДСУР Келемен Хунор заявив, що його партія, яка уклала
з правлячою коаліцією протокол про парламентську співпрацю, більше не підтримує
міністра юстиції, і що депутати ДСУР оштрафують міністра під час голосування
резолюції про вотум недовіри. Під назвою Тудорел Тоадер та СДП-АЛДЕ,
візьміть ваші брудні руки з Юстиції, резолюція про вотум недовіри, ініційована
НЛП та СРР отримала лише 126 голосів «за», а 148 депутатів висловилися «проти» та
два утрималися.

Важливі парламентарі СДП, так як колишні
міністри Флорін Йордаке і Олгуца Васілеску, пояснили, що Влада хоче
вирішити свої проблеми зсередини, а не за
допомогою Опозиції. Більш категорично, на цей раз Палата депутатів відхилила із 108 голосами «за», 154 «проти» і 18-ма «утриманнями» іншу
резолюцію про вотум недовіри, на цей раз проти міністра фінансів під назвою Велика жадібність СДП підриває
національну економіку, ініційовану Союзом «Рятуйте Румунію», Націонал-ліберальною
партією (НЛП) та Партією «Народний рух» (ПНР). Підписанти стверджують, що Термінова постанова Уряду №114 «підпалила румунську економіку», і опозиція намагається «виправити, якщо не скасувати, цю токсичну постанову».

Лідер Союзу «Рятуйте Румунію» в Палаті
депутатів Крістіна Пруне вимагала відставки міністра фінансів Еуджена Теодоровича
і заявила, що скасування постанови буде єдиним способом доказати, що Румунія ще
може повернути стабільність і передбачуваність для приватного сектору, якого
представники лівої Влади «шантажують та бажають знищити». Підданий критиці
також діловими колами, через запроваджені податкові заходи, нормативний акт може
бути поліпшений – зізнався сам міністр
фінансів Еуджен Теодорович. Він відкидає ідею скасування постанови, але обіцяє,
що, до кінця місяця, уряд внесе ряд поправок до запровадження податків у сферах
енергії, телекомунікації та банків.

Папа Франциск підписав, у вівторок, указ про
беатифікацію семи румунських греко-католицьких єпископів, які пожертвували себе
за віру. На офіційному сайті Святого Престолу наведені їх імена: Валеріу Траян Френцю, Васіле Афтеніє, Іоан Сучу, Тіт
Лівіу Кінезу, Іоан Белан, Александру Русу і Юліу Хоссу. Всі вони
загинули в комуністичних в’язницях або на свободі, однак під суворим наглядом колишньої політичної поліції Секурітатя, у період між 1950 і 1970 роками, тому що вони відмовилися бути звільненими
в обмін на відмову від релігії.

Румунія ніколи не переживала релігійні війни, не переживала
інквізиторських практик або спалювання на вогнищах.У Королівській
Конституції 1923 року,Православна та Греко-католицька церкви, обидві з величезною роллю у реалізації
Великого об’єднання 1918 року, були визначені як національні церкви. Оголошення поза законом Греко-католицької церкви комуністичним режимом відбулося негайно ж після Другої
світової війни за зразком радянських окупантів, які не
могли толерувати
авторитет Ватикану над вірними, які проживали за Залізною завісою. Як і в Західній Україні, греко-католицизм в
Румунії був заборонений, а його нерухомість було або
націоналізовано, або передано Православній Церкві. Моя боротьба закінчилася, ваша продовжується,
– ніби-то сказав єпископ Юліу Хоссу на смертнім одрі.

Греко-католицьке віросповідання було законно
відновлене після антикомуністичної Революції 1989 року, а також вдалося її
повернути частину нерухомостей. На останньому переписі населення, 86,5% румунських
громадян оголосили себе православними, лише 4,6% – римо-католиками і менше
одного відсотка – греко-католиками. За словами клузького греко-католицького
єпископа Флорентіна Кріхелмяну, цілком можливо, щоб на церемонії беатифікації
семи греко-католицьких єпископів у Блажі, на знаменитій рівнині Свободи, місце
з величезним символічним навантаженням для ідентичності румунів у Трансільванії,
був присутнім сам Папа Франциск. Це може стати кульмінацією візиту, що Його
Святість здійснить в Румунію з 31 травня по 2 червня поточного року.

Під гаслом Прямуймо разом!, Верховний Понтифік відвідає
Бухарест, Ясси (найбільше місто на сході країни, де зосереджена численна
римо-католицька громада), місто Блаж (центральна частина Румунії, духовна
столиця греко-католицьких румунів), а також Марійський санктуарій у Шумулеу-Чук
(центральна частина, в регіоні з переважно угорським населенням). Прес-секретар Православної церкви Румунії Васіле Бенеску висловив радість, що візит був підтверджений і нагадав про чудові відносини між Румунською Православною Церквою і Римо-Католицькою Церквою. У
1999 році Румунія стала, до речі, першою в світі переважно
православною країною, яку відвідав Папа Римський. На запрошення президента
Еміля Константінеску і тодішнього патріарха Румунської православної церкви
Феоктиста, Іоан Павло ІІ відвідав Бухарест, де його з ентузіазмом і любов’ю
зустріли сотні тисяч румунів, які, незалежно від свого віросповідання, назвали
його найулюбленішим Папою в історії і людиною, котра зіграла
величезну роль в поваленні комуністичних диктатур.

Кілька мільйонів румунів виїхали
за кордон після антикомуністичної
революції 1989 року, деякі навчатися, працювати або тимчасово чи постійно влаштуватись
там. Італія та Іспанія
мають найбільші румунські громади, більшість з яких обирають ці напрямки для пошуку більш
оплачуваних робочих місць. Інші країни, обрані румунами під впливом політичного
чи соціального клімату, – це Німеччина, Великобританія, Австрія, Франція,
Бельгія, північноєвропейські країни, або Сполучені Штати. Арабський світ також є привабливим
варіантом для деяких з них. Якраз тому під час ротаційного головування
в Раді Європейського Союзу Румунія вивела діаспору на порядок денний європейських
дебатів.

У понеділок у Бухаресті відбулася
зустріч міністрів ЄС та державних секретарів, відповідальних за політику
діаспори, перша
у своєму роді, організовану країною, яка головує в Раді ЄС. Представники 17-ох країн-учасниць проаналізували способи шляхом, яких європейські країни встановлюють
відносини економічної та культурної співпраці з діаспорою, ініціативи,
спрямовані на підтримку її мовного та культурного розвитку та політик, що
призвели до швидкої інтеграції членів діаспорних громад. Зокрема,
обговорювалися питання вільного руху робочої сили, міграції та інтеграції, торгівлі
людьми та стратегії підтримки процесу повернення до країн походження.

У цьому контексті міністр румунів
звідусіль Наталія
Інтотеро сказала: «Ми обговорили питання обміну гарною практикою та проектами,
за допомогою яких ми могли б продовжувати підтримувати національну ідентичність
кожної країни для її діаспори. Я помітила зацікавленість більшості держав-членів розробляти
політики та програми, щоб за допомогою, яких підтримувати повернення додому тих, хто хоче.

Присутній на неформальній зустрічі в Бухаресті,
румунський міністр з європейських справ Джордже Чамба підкреслив, що захист прав та інтересів усіх громадян,
незалежно від того, де вони живуть, навчаються, працюють,чи вдосконалюють свої культурне надбання, має бути пріоритетом для урядів
держав-членів. Він нагадав, що румунському головуванню в Раді ЄС вдалося досягти тимчасової угоди
з Європейським парламентом щодо створення Європейського органу праці, установи, що допомагає
державам-членам у застосуванні правових документів ЄС у сфері мобільності робочої сили
на рівні Союзу,
а також щодо координації соціального забезпечення.

Рейтингове агентство Standard & Poor’s
(S&P) підтвердило стабільний рейтинг державного боргу Румунії до ВВВ- / А-3 для довгострокового та
короткострокового боргу в національній валюті та іноземній валюті, й прогнозує стабільну перспективу. З іншого боку, за оцінками S&P, в цьому
році румунська економіка сповільниться до 3,5%, через зменшення зовнішнього
попиту й приватних інвестицій. За оцінками Агентства, темпи зростання
ВВП в минулому році зменшилися з надзвичайно високих 7% у 2017 році до 4,1%,
коли заходи фінансового стимулювання та сприятливе зовнішнє середовище позитивно
вплинули на бум в румунській економіці. У період з 2020 по 2022 роки S&P очікує помірне зростання до більш стійкого рівня в 3% на
рік.

Майбутній шлях зростання
залежатиме від прогресу, досягнутого в результаті прийняття інституційних
реформ, і від того, наскільки Румунії вдасться успішно збільшити свої внутрішні
інвестиції, наприклад, внаслідок збільшення поглинання європейських фондів. З
іншого боку, S&P спостерігає явну тенденцію еміграції
серед молоді, освіченої робочої сили, а також загального похмурого сприйняття
перспектив умов життя. S&P застерігає, що якщо влада не діятиме,
щоб повернути діаспору, то Румунії не вдасться забезпечити більше економічне
зростання та сталий спосіб управління динамікою старіння населення.

Агентство також звертає
увагу на збільшення фіскального тиску, який буде зберігатися при відсутності
коригувальних заходів. Дефіцит поточного рахунку, ймовірно, зросте до близько
5% від ВВП, вважають в S&P. Довіра до Національного банку Румунії
залишається високою, і очікувані поправки до нових банківських податків, ймовірно, забезпечать
ефективність політики. S&P прогнозує, що загальний державний
дефіцит поглибиться до 3,3% та 3,5% ВВП у 2019 та 2020 роках внаслідок
уповільнення зростання економіки та державних витрат на тлі підготовки до
президентських виборів у 2019 році та парламентських виборів у 2020 році.
Висновок S&P про підтримку стабільного прогнозу Румунії
є справедливим та визнає і підтверджує поточну економічну реальність Румунії,
зазначає міністр фінансів Єуджен Теодорович.

За даними міністерства,
сильні сторони Румунії, зазначені у висновку S&P – це помірний рівень
державного боргу й зовнішнього боргу та підтримка перспектив економічного
зростання. Також зазначається, що бюджет на 2019 рік, ухвалений урядом у
Бухаресті нещодавно оприлюднений
президентом Клаусом Йоханісом, базується на економічному
зростанні на 5,5%, дефіциті 2,7% та ВВП більш ніж на понад тисячу мільярдів леїв (близько 200 млрд
євро).

Румунія
вимагає доріг – під таким гаслом, що з’явився внаслідок громадського
роздратування, 15 березня о 15 годині, упродовж 15 хвилин румунів закликали приєднатися до
протесту, ініційованого бізнесменом з Сучави. Незадоволений відсутністю
ініціативи та зацікавленості з боку влади у будівництві автомагістралей, Штефан
Мандакі найняв спеціалізовану фірму, яка на початку березня побудувала
символічний метр дороги, перший і єдиний в найбіднішому регіоні на сході
Румунії – Молдові. Тепер
Штефан Мандакі закликає приєднатися до протесту простих громадян, бізнесменів,
представників місцевої влади, мерів, освітян, представників асоціацій, профспілок
та неурядових організацій.

Ми
хочемо доріг, щоб швидше пересуватися, бо автопарк псується поганими дорогами і зростають кошти на його обслуговування.
Пересування з однієї частини країни в іншу триває довго і це призводить до
подорожчання продуктів. Зростають витрати на робочу силу. Крім того, досі є
великий ризик нещасних випадків на регіональних дорогах тому, що Молдова яка
була повністю занедбана щодо цього, так і залишається», – сказано в повідомленні
в підтримку протестного руху.

Однак
ситуація щодо необхідності покращити інфраструктуру присутня не тільки в
Молдові, а й по всій країні. Наприкінці 2018 року, майже три десятиліття після
розпаду комунізму й через 10 років після вступу в Європейський Союз, в Румунії
побудовано близько 800 кілометрів автострад, з яких близько 100 -
успадковані з часів диктатора Ніколає Чаушеску. Нинішній міністр транспорту Резван
Кук каже, що розуміє невдоволення кожного румуна та визнає, що терпіння має
свої межі. Це стимулюватиме владу прискорити виконання проектів, прийняття змін
до законодавства та спрощення процедур, відмітив Кук. Міністр додав, що окрім
бездіяльності тих, хто був при владі протягом багатьох років, бюрократія також
була однією з причин, що призвела до поточного стану справ. За його словами,
навіть залізниця функціонує краще.

Дехто
каже, що подорож на поїзді в Румунії схожа на сюжет найсумнішого фільму,
коли-небудь знятого. Часті запізнення поїздів, швидкість поїздів можна
порівняти з рухом равликів, наче з часів Другої світової війни, латання залізниць,
тобто модернізація інфраструктури, яку треба було робити після кількох років -
все це є поточною ситуацією в інфраструктурі. У таких умовах, міністр Резван Кук, пообіцяв,
що в бюджеті цього року закладено достатньо коштів для обслуговування залізниць
та вагонів.

Бюджетно-фінансові
комітети парламенту, в середу, відкинули пропозицію президента Клауса Йоханніса
переглянути Закон про Державний бюджет на 2019 рік. Таким чином, проект закону
знову був підтриманий без будь-яких змін у початковому варіанті й пройшов в
законодавчому органі остаточне голосування. Оскільки сенатори та депутати
підтримали позицію колег з профільних комісій, нормативний акт повернувся до глави
держави на підписання в початковому варіанті, який президент назвав «національною
ганьбою» після його прийняття в лютому.

Президент
відмітив, що документ потрібно допрацювати, оскільки бюджет базується на
нереалістичному прогнозі й не забезпечить оптимального функціонування деяких державних
установ, що відіграють ключову роль в суспільстві. Крім того, Клаус Йоханніс
звинуватив провладну Партію соціал-демократів в тому, що країна до середини
березня залишається без державного бюджету, проект якого повинен був бути
переданий до парламенту ще в листопаді 2018 року.

Водночас,
практика президента звертатися в Конституційний суд, яку багато хто називає
передвиборчою, з огляду на те, що Йоханніс балотуватиметься й на другий термін,
повторилася й щодо державного бюджету після того, як глава держави вперше
отримав документ на підписання. Оскільки суд не визнав правоту президента у
цьому випадку, законопроект про держбюджет був повторно направлений назад до
парламенту на розгляд, що теж затягує його прийняття.

У
випадку, коли вже склалася ситуація із затягуванням прийняття держбюджету, то провина
за це має бути розділена, як було зазначено в середу в парламенті під час
обміну репліками між провладною коаліцією Партії соціал-демократів та Альянсу
ліберал-демократів та правою опозицією.

Депутат
Альянсу ліберал-демократів Варуджан Восганян зазначив: «На мою думку, те, що
відбулося за останній місяць, створює тільки незручності й погіршує якість
політичного життя в нашій країні. У нас є президент-памфлетист. Ми вважаємо, що
те, що робить президент Румунії направлено лише на створення іміджу серед
громадськості. Як памфлет, ми це прочитали, подякували й відправляємо документ
знову на підписання».

З іншого
боку, ліберали стверджують, що бюджет, проголосований соціал-демократами,
ліберал-демократами та Демократичним союзом угорців Румунії не забезпечує
достатньо коштів на інфраструктуру, освіту та охорону здоров’я, що раніше були
визначені пріоритетними національними напрямками. Флорін Роман, депутат
Націонал-ліберальної партії: «Ви прийняли бюджет орієнтований на вибори,
бюджет, відповідно до якого комуни з вашими мерами отримають фінансування на
мобілізацію виборців для передвиборчої кампанії. Таким чином, ви сильно
нашкодили й перетворили місцеві бюджети в недорозвинені. Місцеві розпорядники
щоденно звертатимуться до банків, бо не зможуть здійснювати платежі».

Після
проходження усіх апеляцій, закон має бути підписаний в десятиденний термін.

В понеділок відбулася зустріч прем’єр-міністра
Румунії Віоріки Денчіле з першим віце-президентом
Європейської комісії Франсом Тіммермансом, ще одна зустріч
запланована наступного тижня в Брюсселі. Така кількість переговорів обумовлена
статусом Румунії, пов’язаного з її головуванням в Раді ЄС протягом цього
семестру. Проте дискусії не обмежуються виключно координацією функціонування
ЄС. Зокрема, в понеділок, Франс Тіммерманс торкнувся делікатного для влади в Бухаресті питання щодо стану демократії та дотримання
верховенства права. Мова йде про внесення поправок
до законів правосуддя, прийнятих в парламенті, а також через термінові постанови,
що є принаймні сумнівними, і викликали тривогу у партнерів Румунії.

Після
опублікування минулої осені доповіді про несприятливий стан правосуддя в рамках
Механізму співпраці та перевірки правосуддя, Франс Тіммерманс відмітив, що він не побачив жодного
прогресу, а представники лівої влади відмовилися взяти документ до уваги. Високий представник Єврокомісії сподівається, що
експерти обидвох сторін швидко знайдуть рішення для впровадження рекомендацій,
наданих в рамках Механізму співпраці та контролю. Ми хочемо бути
впевненими,-сказав перший віце-президент
Європейської Комісії,- що Румунія зможе домогтися прогресу у
забезпеченні верховенства права й ми хочемо переконатися, що боротьба з
корупцією триває. Наступного тижня Віоріка Денчіле та Франс Тіммерманс знову зустрінуться для обговорення цієї
теми. Загалом, будь-який контакт віце-президента Європейської Комісії і
кандидата європейських соціалістів на посаду голови Єврокомісії стосується тем дотримання верховенства права.

Також в понеділок Франс Тіммерманс отримав нагороду «Почесного доктора» Національної школи політичних та адміністративних досліджень і торкнувся в промові своєї улюбленої теми. Він зізнався, що три десятиліття тому не думав, що Румунія стане членом ЄС у 2007 році. Однак разом із євроінтеграцією, окрім привілеїв з’явилася й відповідальність, зазначив Тіммерманс. Одним з таких відповідальних кроків є подолання фази Механізму співпраці та контролю створеного для розв’язання проблем, що не були вирішені до інтеграції Румунії в ЄС. «Наше суспільство та інституції базуються на наступних принципах: демократія, верховенство права та повага до основних прав людини. Ви не можете протистояти один проти одного, і ризиковано вважати, що перемога на виборах дає право більшості посилити контроль над судовою владою або пресою», – підкреслив Франс Тіммерманс.

Коли існує загроза верховенству права, корупція збільшується майже автоматично. Ось чому Європейська Комісія запровадила зв’язок між наданням фінансуванням із європейських фондів за умови дотриманням верховенства права в державах-членах, пояснив перший віце-президент Європейської комісії

Вже приблизно чотири місяці, як державний бюджет
Румунії на 2019 рік мав би бути прийнятий та схвалений, але документ все ще
перебуває на стадії розробки, через серйозні розбіжності щодо його формування
між коаліцією Партії соціал-демократів та Альянсу лібералів та демократів, з
одного боку, та Президентом Клаусом Йоханнісом й опозицією, з іншого. Документ потрапив в парламент
лише у лютому, після чого був оскаржений Президентом в Конституційному Суді,
потім, попри рішення суду про відповідність законопроекту конституційним
нормам, Президент вирішив ініціювати повторний розгляд бюджету, який він назвав
«національною ганьбою». Як підтверджують європейські та міжнародні інституції,
бюджет передбачає нереальні сценарії без гарантій його реалізації, каже Президент
Клаус Йоханніс, погоджуючись і з позицією правої опозиції, щодо
цього питання.

Радник президента Космін Марінеску, який
оприлюднив аргументи, заявив, що найбільші економіки країн-партнерів Румунії
уповільнюються, а останні оцінки деяких агентств показують, що негативні
прогнози можуть зберігатися. Він уточнив, що доходи, закладені в бюджеті
переоцінені приблизно на 10 млрд леїв (близько 2,1 млрд євро), тобто на 1% ВВП,
що дуже суттєво стосовно прогнозованого дефіциту бюджету. Водночас, аналіз
бюджету показує й недооцінювання деяких розділів витрат та навіть негативні
зміни, як у випадку пенсій.

За словами представників Адміністрації Президента,
це бюджет, який ставить під сумнів дотримання міжнародних договорів, учасником
яких є Румунія, а також законодавство в цій сфері, та який направлений на
обслуговування переважно політичних інтересів невеликої групи. Однак, в Партії соціал-демократів
вважають, що бюджет на 2019 рік спланований дуже добре і ретельно, а дії
президента впливають на функціонування всіх державних інституцій.
Соціал-демократи кажуть, що всі економічні галузі забезпечуються, відповідно до
бюджету, необхідними ресурсами, й називають проект державного бюджету
революційним та таким, що спрямований на підтримку здоров’я та освіти, а підхід
президента оцінюють, як політичний.

Заступник голови Палати депутатів Флорін Йордаке вже оголосив про те,
що вони направлять на підписання закон про державний бюджет у тій самій формі,
в якій він був прийнятий законодавчим органом: у сформованому бюджеті було
закладено 5,5% економічного зростання і валовий внутрішній продукт понад тисячу
мільярдів (еквівалент понад 200 мільярдів євро).

Колишня очільниця антикорупційного управління
Румунії Лаура Кодруца Кьовеші
у четвер дізналася про те, що проти неї було порушене нове провадження. Теж у
четвер у Брюсселі оголосили, що Конференція голів Європарламенту вирішила
підтримати її кандидатуру на посаду головного прокурора майбутньої Прокуратури ЄС на переговорах з цього питання, які відбудуться найближчим часом між Європарламентом і Радою ЄС.

Пані Кьовеші упевнена,
що прокурори суперечливого управління з розслідування злочинів вчинених
магістрами викликали її на допит не випадково саме в день, коли Європейський
парламент розглядав питання обрання головного прокурора Європейської
прокуратури. Лаура Кодруца Кьовеші: «Я не думаю, що це випадковість, вважаю, що
мене спеціально викликали у цей день, вважаю, що сьогодні мені навмисно не
дали можливість дати показання і роз’яснити речі. Так само вважаю, що мене
спеціально викликали для ознайомлення з матеріалами по одній справі і там мене
поставили перед фактом, з порушенням процедури виклику прокурором, давання показань
в іншій справі.»

Не роблячи із
себе жертви, колишній головний антикорупціонер Румунії заявила, що проти неї
вже два роки ведуть брудну кампанію, а Судова інспекція майже 50 разів перевіряла
її роботу. Вона стверджує, що під час повідомлення про підозру прокурор
у справі порушив всі її права, в тому числі вручив документи, що не мають
підпису прокурора. З неофіційних джерел стало відомо, що у другій справі Лаура
Кодруца Кьовеші підозрюється у створенні організованого злочинного угруповання,
що складалося з прокурорів антикорупційного управління і співучасті у пред’явленні
несправедливих обвинувачень.

Це все вигадки, -
каже пані Кьовеші. Вона називає абсурдними і звинувачення в першому провадженні:
зловживання службовим становищем, завідомо неправдиве показання та отримання хабара,
порушеному проти неї за скаргою колишнього депутата від Соціал-демократичної
партії Себастьяна Гіце, який є фігурантом кількох корупційних справ і в даний
час ховається в сусідній Сербії. Обидві справи були порушені прокурорами спеціального
відділу з розслідування злочинів, вчинених магістратами (суддями і прокурорами),
який за словами критиків був нещодавно створений чинною парламентською
більшістю для залякування прокурорів і суддів.

З іншого боку
румунська влада продовжує незрозумілі для європейських партнерів зусилля, щоб
заблокувати призначення екс-голови Національного антикорупційного управління
Румунії на керівну посаду в Прокуратурі Євросоюзу. Уряд підтвердив своє авторство листа, який міністр юстиції
Тудорел Тоадер опублікував в газеті Financial Times. У ньому Тоадер
стверджує, що колишня очільниця антикорупційного управління не заслуговує посади
головного прокурора Європейської
прокуратури, тому що на чолі антикорупційного управління зловживала службовим
становищем і вдавалася до залякувань під час розслідування.

У відповідь
Національна антикорупційна дирекція Румунії, також у листі, надісланому
британському виданню, звинуватила міністра Тудорела Тоадера у поширенні
неправдивої інформації про діяльність управління. Нічого нового на антиКьовеському
фронті чинної лівої влади в Бухаресті. Питання в тому, як позиціонуватиме себе румунська
влада, якщо Лаура Кодруца Кьовеші таки стане керівником Європейської
прокуратури?

58 запитів до Конституційного Суду за 2 роки: за
підрахунками правлячої Соціал-демократичної партії,Президент Румунії Клаус Йоханніс побив будь-який рекорд у
цьому відношенні. Ця статистика фактично зображає боротьбу не на життя, а на
смерть між правим главою країни, мандат якого ще триватиме близько року, і
соціал-демократами, та їх прибічниками з Альянсу демократів та лібералів.
Останнє звернення Клауса Йоханніса до Конституційного Суду стосується проекту закону про
Державний бюджет на 2019 рік. Проте, як вирішили в Суді, проект державного бюджету
є конституційним.

Президент Йоханніс відмовився від коментарів відразу після того, як Суд
виніс своє рішення, проте виступив із заявою для преси через кілька годин й повідомив,
що повертає бюджет до Парламенту, назвавши його національною
ганьбою: «Бюджет на 2019 рік побудований за химерними сценаріями, без
ніяких гарантій реалізації, як це підтвердили європейські інститути та інші
міжнародні установи. Бюджет ставить під сумнів дотримання міжнародних договорів,
учасником яких є Румунія та законодавство у цій сфері. Метою цьогорічного
бюджету є, головним чином, обслуговування політичних інтересів невеликих груп».

Права парламентська опозиція, представлена, в
основному Націонал-ліберальною партією та Союзом «Рятуйте Румунію» має свої
аргументи. Лідер націонал-лібералів Людовик Орбан: «Цей бюджет, є бюджетом
стагнації, нерозвиненості, він відображає тільки потреби вибіркової мети
урядової більшості, сформованої Соціал-демократичною партією та Альянсом лібералів
та демократів, але він може бути змінений заради добробуту та служіння в
інтересах кожного громадянина».

Брехливим та безвідповідальним – так правляча коаліція охарактеризувала рішення Президента повернути в Парламент проект Закону
про державний бюджет. «Очевидно, що Президент Йоханніс зараз зацікавлений тільки у своєму переобранні й ці жести
ставлять під загрозу макроекономічні показники та імідж Румунії. Говорити, що
країна перебуває в економічній катастрофі, хоча офіційні дані свідчать про
протилежне, це від відсутності всілякої підзвітності та поваги до
правди. Блокування роботи уряду являється основною метою», – сказала прем’єр-міністр Віоріка Денчіле.

Заступник спікера Палати депутатів Флорін Йордаке заявив, що соціал-демократи направлять Президенту на
підписання Закон про державний бюджет в тому ж самому вигляді, в якому він був
прийнятий законодавчим органом з самого початку: «Блокувати держаний бюджет
Румунії через передвиборчу кампанію не нормально. І за таких обставин, коли ми
отримаємо проект бюджету назад, ми знову відправимо його в тій же формі, тобто
з аналізом у бюджетних комітетах, а потім на пленарному голосуванні, щоб
підтвердити більшість голосів, які підтримали бюджет».

Як зазначають соціал-демократи, держаний бюджет
2019 року забезпечує всі необхідні у 2019 році потреби основних
галузей економіки.

Хабарі в румунських лікарнях є вічною проблемою, для
якої є рішення, але вони не застосовуються. Є серйозні ситуації, коли лікарі вимагають від пацієнтів певну суму грошей, хоча в останні роки зарплатня в системі охорони здоров’я значно збільшилася. У спробі зупинити відтік лікарів за кордон уряд вирішив як збільшити їх доходи, так і покращити умови праці у медичних закладах.
За останній період зарплати
лікарів збільшилися в середньому від кількох сотень до кількох тисяч євро, так
само зросли й заробітки медсестер.

Однак тема хабарництва
у медичних закладах не
полишає шпальти румунських ЗМІ. Днями кільком лікарям відділення
ортопедії Повітової клінічної лікарні швидкої медичної допомоги у м. П’ятра Нямц
було повідомлено про підозру в хабарництві. Прокурори стверджують, що вони вимагали
та отримували хабарі за
оформлення пенсії по інвалідності, а також вимагали гроші за проведення
операції та за надання інших медичних послуг. Вони були затримані у вівторок вночі.

У 2015 році до
прокуратури надійшла заява про те, що місцевий лікар-ортопед вимагає гроші у
пацієнтів. Він був засуджений за корупційні дії із забороною займатися
лікарською діяльністю. Але пізніше він влаштувався на роботу до клінічної лікарні швидкої медичної
допомоги у м. П’ятра Нямц.

Міністр охорони
здоров’я Соріна Пінтя у вівторок заявила, що незабаром буде розпочата національна
кампанія проти явища неформальних платежів у лікарнях. Вона виступила проти
«неформальних платежів» у медичних закладів і стверджує, що це системна проблема.
Міністр охорони здоров’я хоче переконати пацієнтів і медичних працівників не
давати, відповідно не отримувати хабарі, та сподівається, що разом із
профспілками працівників охорони здоров’я зуміє переконати обидві сторони відмовитися
від такої практики.

Соріна Пінтя: «Ми добре знаємо про існування таких неформальних
платежів і що «цим видом спорту» продовжують займатися. Після підвищення
зарплат, теоретично, це явище мало б піти на спад. Але, врешті-решт, мова йде
про менталітет, про менталітет пацієнта, про менталітет доглядача. Цей акт відбувається
між лікарем і пацієнтом, ми не можемо втручатися безпосередньо, можемо лише нагадувати,
що це не є нормальним. У деяких лікарнях вже були розпочаті кампанії проти
хабарництва, а ми плануємо почати
кампанію разом з профспілками, тому що всі повинні усвідомлювати свою
відповідальність. Це системна проблема, але й наша проблема.»

Хабарництво не єдина
проблема корупції в медичній системі. У травні минулого року колишній головний
прокурор Національного антикорупційного управління Лаура Кодруца Кьовеші
оприлюднила доповідь про корупцію в системі охорони здоров’я. Вона зазначила,
що було виявлено п’ять сфер прояву корупції, у тому числі: державні закупівлі,
бюджети медичних закладів, медичні послуги. Вона наголосила, що явище корупції не
може бути знищене лише шляхом притягнення до кримінальної відповідальності,
необхідно змінити процедури та запровадити механізми контролю.