Category: Конкурси

Шановні друзі, у липні та серпні Всесвітня служба Радіо Румунія запропнувала вам взяти участі у новому конкурсі з призами «Ясси – історична столиця Румунії», присвяченому місту Ясси (північно-східна частина Румунії) та Ясському повіту. Вікторина викликала великий інтерес серед наших слухачів та читачів веб-сторінки у всьому світі, а до 31 серпня ми отримали з різних куточків світу майже 200 правильних відповідей на конкурсні запитання. Ми були раді вашому ентузіазму та інтересу і запрошуємо до участі в наступних конкурсах ВСРР.

Головний приз конкурсу – безкоштовна екскурсія на двох до Ясс (з повним пансіоном) у період 10 – 17 жовтня 2019 року, від головного спонсора – ясського готелю Мажестік. Крім цього на учасників конкурсу очікують цікаві призи, зокрема засоби просування румунської культури від інших спонсорів і партнерів: мерії міста Ясси, Митрополії Молдови та Буковини, Ясського римо-католицького єписковства, ясського Національного музейного комплексу «Молдова», ясської федерації молодіжних неурядових організацій.

Усі, хто слухав передачі ВСРР або читав наші статті на веб-сторінці www.rri.ro та в мережах Facebook чи Twitter, змогли легко дати правильні відповіді на запитання, що мали бути надіслані до останнього дня серпня.

Отже ви мали відповісти на три запитання:

1. В якому контексті Ясси були столицею Румунії? Правильна відповідь: Місто було столицею Молдовського князівства з 1564 по 1859 рр., однією з двох столиць Об’єднаних князівств Молдови та Волощини з 1859 по 1862 рр. та столицею Королівства Румунія між 1916-1918 роками під час Першої світової війни, коли Бухарест тимчасово перебував під німецькою окупацією.

2. Який статус має місто Ясси з травня 2019 по травень 2020 років? Правильна відповідь: З 2 травня 2019 року по 1 травня 2020 року Ясси є молодіжною столицею Румунії.

3. Хто зі світових лідерів відвідав місто Ясси на початку цього літа?

Правильна відповідь: 1 червня 2019 року в в рамках триденного апостольського візиту до Румунії в Яссах побував Папа Франциск.

Список призерів та імена головних переможців:

Спеціальну нагороду отримали десять учасників конкурсу: Махмуд Хасанеїн з Єгипту, наша співвітчизниця з Франції Кетеліна Леньотр, Ансельмо Дельгадо з Мексики, Хав’єр Себріан і Хосе Луїс Коркуера, обидва з Іспанії, Давід Юресія з Аргентини, Шахзад Шаббір і Адель Танвеер, обидва з Пакистану, Кентаро Саїто з Японії та Йоахім Брендйорд з Норвегії.

Румунка Кетеліна Леньотр, яка проживає у Франції написала: «Я беру участь у цьому конкурсі, тому що хочу відвідати Ясси, емблематичне місто Румунії, місто, в якому мені не довелося побувати. Я слухаю ВСРР, бо я уродженка Румунії, але вже понад 18 років мешкаю у Франції. Ваша радіостанція допомагає мені бути в курсі новин про Румунію та наближає мене до країни в якій я народилася. Дякую!»

Мексиканець Ансельмо Дельгадо свою участь у конкурсі пояснив так: «Я слухаю ВСРР тому що маю, таким чином, можливість дізнатися про повсякденне життя у вашій країні і знайомитися з культурою, музикою та народним фольклором, туристичними принадами, мовою, політичним життям та релігійними святами. Та головне – оскільки маю змогу познайомитися з людьми цієї прекрасної країни та взаємодіяти з кількома із них у передачі, присвяченій слухачам.»

Володарями десятьох III-іх премій стали: Фан Хондзі з Китаю, Салім Саба Аль-Сарай з Іраку, наш слухач з України Олександр Ковальський, Франческо Паролі з Італії, Роберт Ессо з Камеруну, Гектор Фріас Джофре з Чилі, Марчелло Джампіетрі з Іспанії, Пауль Гагер з Австрії, Ніколай Матвєєв з Росії та Радхакришна Пілай з Індії.

Наш постійний дописувач з Івано-Франківська Олександр Ковальський написав: «Цікавлюся історією та культурою інших країн. Тим більше тоді слід цікавитися історією та культурою сусідньої країни.»

Китаєць Фан Хондзі у своєму листі розповів: «Переглядаючи сторінку ВСРР я дізнався, що ваша радіостанція організовує новий конкурс з призами і був надзвичайно радий цьому. Це подія, на яку багато слухачів ВСРР з нетерпінням чекали, це також чудова можливість взаємодіяти з вашою радіостанцією.»

Слухач італійської редакції ВСРР Франческо Паролі написав: «Я беру участь в цьому конкурсі насамперед, тому що мені завжди приємно відповідати на ініціативи вашої радіостанції. Я слухаю ваші передачі вже багато років і можу сказати, що отримав багато цікавої інформації про Румунію саме завдяки надзвичайно цікавому змісту ваших щоденних передач: про повсякденне життя, історію, мистецтво, туризм тощо. Ваш професіоналізм та уважне ставлення до слухачів – це аргументи, які змушують мене щодня вмикати радіоприймач та налаштовувати його на частоту ВСРР.»

А чилієць Гектор Фріас Джофре свою участь у конкурсі пояснив наступним чином: «Минуло багато років відколи я слухаю ВСРР. Мене приваблює значна культурна складова, яку ви щодня включаєте у свої програми. Не менш цікавим мені здається спосіб, в який ви розповідаєте світові та висвітлюєте інформацію про туристичні принади країни. Мене захоплює демократичність коротких хвиль, що надають доступ до інформації всіх тих, хто слухає радіо. Ваш конкурс дає мені можливість сказати, що десь дуже далеко у вас є постійний слухач, який із великим задоволенням отримує цікаву інформацію, яку ви щодня транслюєте.»

Ніколай Матвєєв з Росії написав: «Конкурси ВСРР завжди цікаві, з них можна дізнатися багато цікавого про Румунію, про її історію, культуру, традиції.»

Десять ІІ-их премій було присуджено: вірному слухачеві румунської редакції Адріану Речану з Франції, Міодрагу Рістічу з Сербії, Гуміді Мохамеду з Алжиру, Гельмуту Мфату з Німеччини, Олександру Розенбергу з України, Антонеллі Монтіз Італії, Нуарі Нагмучі з Алжиру, Олегу Воронову з Росії, Джону Ратледжу з США та Саміру Мухопадхяю з Індії.

Ось що спонукало до участі у конкурсі вірного друга нашої радіостанції Олександра Розенберга: «Румунія – сусід України, тож це мало б спонукати її громадян цікавитися сусідньою країною, її сьогоденням, історією та культурою.»

Адріан Речану з Франції написав: «Що спонукало мене до участі у конкурсі? Для уродженця Республіки Молдова, який вже 20 років проживає в Парижі, це була б чудова нагода відвідати Ясси, разом з дружиною та півторарічною донькою. Дякую за якісні передачі.».

Наша слухачка з Італії Антонелла Монті зізналася: «Прихильність до вашої радіостанції, я успадкувала від мого батька Анджело, пристрасного радіоаматора. У тренажерному залі, куди я зазвичай ходжу, я знайшла собі багато румунських друзів. Ми завжди любимо обмінюватися й кількома словами латинською мовою, яку я викладаю в школі, наголошуючи на спільному походженні італійської та румунської мов.»

Алжирець Гуміді Мохамед написав: «Я давно беру участь у ваших конкурсах і завжди братиму в них участь, доти, доки одного дня не стану головним переможцем і втілю в життя свою мрію відвідати Румунію. Я б хотів відвідати Ясси, це прекрасне румунське місто. Я відданий слухач і залишуся ним, тому що ВСРР моя улюблена європейська радіостанція, вона має дуже цікаві передачі. Я часто читаю ваш сайт і слухаю вас на коротких хвилях, адже приймання в Алжирі відмінне. Завдяки ВСРР я відкрив для себе Румунію, її культуру, її міста й особливо її історію.»

Перший приз конкурсу дістався наступним десятьом слухачам нашої радіостанції: Мохамеду Ель-Сайєду Абдель-Рахіму з Єгипту, Фріцу Андорфу з Німеччини, Олегу Мірошнику з України, Паолу Валенте з Італії, Полю Жаме з Франції, Адріель Амайя Армас з Куби, Антону Бостанжиєву з Росії, Брайану Кендаллу з Великої Британії, Якубу Єнджейчаку з Польщі та Насіру Азізу з Пакистану.

Олег Мірошник зізнався, що вже побував у Румунії, яка йому дуже сподобалася: «Я двічі був у Румунії і мені дуже подобається ця країна, особливо такі речі як велика кількість історичних туристичних об’єктів та наявні ознаки успішного економічного розвитку.»

Фріц Андорф з Німеччини висловив такий аргумент: «Колишня столиця історичного регіону Молдови, мабуть, одне з найстаріших міст Румунії. Численні пам’ятки свідчать про багату історію. Сотні церков, багато будівель, монастирів та музеїв запрошують до Ясс. Тому мене зацікавило це різноманітне місто. Такі конкурси також показують мені, хоча я давній слухач ВСРР, що в країні є ще багато цікавих місць. У будь-якому випадку, коли я шукав інформацію про Ясии в Інтернеті знайшов багато чого цікавого.»

Француз Поль Жаме написав: «З точки зору інформації, особливо актуальної, ВСРР залишається єдиним франкомовним голосом у південно-східній Європі. Я слухаю вас насамперед за зміст програм. Треба підкреслити зусилля журналістів ВСРР використовувати всі технічні засоби – старі та нові – для трансляції своїх передач: Інтернет, додатки для планшетів та мобільних телефонів, аналогові та цифрові трансляції у короткохвильовому діапазоні (DRM), не забуваючи про супутниковий зв’язок. Отже, ми можемо слухати ВСРР завжди і всюди! Якщо я не помиляюся, зараз ВСРР єдина (в регіоні) міжнародна радіостанція, яка проводить конкурси з такими прекрасними призами. І ці вікторини допомагають нам щоразу відкривати для себе одну з тисячі й однієї грані сучасної Румунії, будь то географія, історія, література, музика, культура або мистецька творчість.»

Брайан Кендалл з Великобританії пояснив свою участь у конкурсі наступним чином: «Я особливо зацікавився цим конкурсом, оскільки нічого не знав про роль Ясс у Другій світовій війні. Щоразу, коли ви проводите вікторини я дізнаюся щось нове про Румунію. Щодо того, чому я слухаю ваші передачі та читаю ваші статті в Інтернеті, відповідь проста: ваші програми викликали у мене постійний інтерес до Румунії.»

Спеціальний приз за участь у конкурсі «Ясси – історична столиця Румунії» виграли наступні дописувачі: Олександр Мосейчук з України, Мей Лінь з Китаю, Амер Хорбіт Оуні з Тунісу, Тізіана Саварезе з Італії, Крістіан Гібодо з Франції, Тоні Морілья з Іспанії, Віктор Варзін з Росії, Майкл Каннігем з Австралії, Керрі Хоппер і Роберта Селескі з США.

Олександр Мосейчук написав: «До участі у конкурсі мене спонукав інтерес до історії та культури Румунії – великої країни Європи, що має протяжний кордон з Україною.»

Мей Лінь з Китаю каже, що до участі у конкурсі його спонукали два фактори: «Я вирішив взяти участь у цьому конкурсі з двох причин: по-перше, щоб виграти приз, а по-друге, щоб перевірити свої знання з географії та історії світу.»

Тунісець Амер Хорбіт Оуні зізнався: «Причина, по якій я взяв участь у конкурсі – бажання збагатити свої знання про культуру та цивілізацію Румунії, що змушує мене шукати в Інтернеті інформацію, необхідну для відповіді та використовувати багатий особистий архів книг і журналів про Румунію, який я зібрав протягом 35 років прослуховування передач ВСРР.»

Тізіана Саварезе з Італії написала: «Я завжди захоплювалася Румунією. Я професійний музикант, граю на класичній та акустичній гітарі та уважно спостерігаю за усім, що відбувається в міжнародному музично-культурному ландшафті. Всесвітня служба Радіо Румунія пропонує багато інформації про культуру, мистецтво, стиль життя, музику чи гастрономію. Я відносно нещодавно відкрила для себе ВСРР, але це дало мені достатньо підстав оцінити серйозність та різноманітність інформації, що надається громадськості. Я була б дуже рада виграти путівку до Румунії, особливо до міста Ясси та із задоволенням взяла б участь у музичному заході, присвяченому зв’язкам між нашими країнами.»

Ось, що написали інші слухачі української редакції ВСРР, яким на цей раз не пощастило із призами:

Наталія Заболотна з Києва: «Коли я довідалася про новий конкурс присвячений Яссам, я дуже зацікавилася, адже Ясси – старовинне місто, історична столиця й один із культурних центрів Молдовського князівства. Минулого року я здійснила уявну подорож у Ясси ХVІІ – ХVІІІ ст., коли по роботі готувала виставку й доповідь, присвячені мистецтву румунського друкарства. (Ясська друкарня була заснована за сприяння Петра Могили, який на той час уже був митрополитом Київським, він забезпечив друкарню і київськими лаврськими шрифтами.) Тому мені цікаво більше довідатися про це місто, його історію й цікаві місця.»

Олександр Кузьомінский з Горностаївки Херсонської області: «Зацікавившись Румунією історично, став другом Вашої країни. Продовжую своє знайомство.»

Олександр Козленко з райцентру Широке Дніпропетровської області: «Ваш новий конкурс, як і попередні, не залишив мене байдужим. Тим більше, що мова йде про місто Ясси, в історію якого впродовж віків вплелися й імена козацьких гетьманів та отаманів Івана Підкови, С. Наливайка і Г. Лободи, М. Хмельницького, Д. Нечая, П. Орлика та інших. Втім чому дивуватися, адже ми були й залишаємося близькими сусідами. Ще зі шкільної парти пам’ятаю назву наступальної операції в 1944 році – Яссько-Кишинівська. Готуючи відповіді, відкрив для себе новий куточок Румунії з його історією, культурою, традиціями, туристичними атракціями. Й це дуже добре, адже до Румунії маю особливий інтерес, особливо коли там самому довелося побувати. Тому залюбки беру участь у новому конкурсі з одного боку, щоб підтримати редакцію за чудову форму пізнати нове про Румунію, а з іншого з надією отримати будь-який сувенір, що нагадуватиме про цю подію. До речі, пригадав, що раніше призерів подібних конкурсів нагороджували грамотами, кілька з них маю також і я. Тепер це для мене справді пам’ятна річ. За це окрема подяка.»

Володимир Бондар з Івано-Франківська: «Ось уже протягом 8 років періодично беру участь у ваших конкурсах. Декілька разів отримував призи. Цього разу беру участь з метою виграти подорож в Румунію.»

Ігор Каневський з Харкова: «Я завжди з великим інтересом читаю сайт Всесвітньої служби Радіо Румунії і ваші сторінки у Facebook, які постійно розвиваються. З вашою допомогою дізнався багато нового, цікавого і корисного про чудову сусідку України – Румунію. Найбільше мені подобаються матеріали з рубрики «Туристична Румунія». Ясси як старовинне місто з багатющою історичною спадщиною в ваших матеріалах виглядають дуже привабливо, тому вирішив взяти участь у конкурсі. Дякую вам за вашу працю, бажаю здоров’я та успіхів в роботі!»

Віталій Єфіменко з Мінська, Білорусі: «Для моєї ж родини Ясси стали свого часу справжнім вікном у великий світ, оскільки тато у 70-х роках щоденно слухав трансляції Радіо Ясси – у діапазоні, здається, навіть довгих хвиль, або все ж таки середніх, не пам’ятаю вже докладно. Здавалося, б де Ясси, а де наші Суми – тим не менш між нами тривав невидимий зв’язок, що поєднував серце з серцем. Хвилі Радіо Ясси наповнювали нашу домівку дивовижним звучанням румунської мови й напрочуд красивою традиційною та естрадною музикою. Що ж до музики, сьогодні у нашій домівці, вже в Мінську, часто звучить прекрасний вальс – чи не найпрекрасніший твір цього жанру за всю його історію – вальс у виконанні Константина Флореску під назвою «Iașul meu drag». Музику для цього шедевру написав Константин Бардан, а слова – Валентин Чуке. Вальс вельми атмосферний – коли слухаєш, здається, ніби перебуваєш безпосередньо там, у Яссах, гуляєш по його пагорбах, кручених вуличках, дихаєш його повітрям. Рядками з цього поетичного гімну любові – до міста, його неповторної атмосфери, історії та людей – мені й хотілося б завершити свого листа:

Iașul meu drag,

oraș minunat,

ne-aștepți mereu

pe coline cu taina primei iubiri.

І разом з Константином Барданом, Валентином Чуке та Константином Флореску закликати усіх тих, чиє серце милується й кохається в Румунії:

Hai la noi, în dulce târg,

vino-n Iașul iubit…

Чому беремо участь у конкурсах ВСРР? Тому, що любимо Румунію і намагаємося за кожної нагоди засвідчити свої почуття. Дуже дякуємо ВСРР за змістовні програми, можливість слухати й читати їх різними мовами, закрема й українською. А ще велика подяка за цікаві й різноманітні призи, що їх ВСРР традиційно розігрує. Особливо імпонує той факт, що коло спонсорів, дякуючи невтомній праці редакторів ВСРР, завжди вельми широке, а отже й розмаїття призів – на різний смак. Серед іншого хочемо подякувати за практику долучення до кола спонсорів конкурсних змагань церковних єпархій та релігійних громад – завдяки презентованим ними подарункам слухачі мають змогу поглиблюватися у духовний вимір величного й дивовижного всесвіту під назвою Румунія.»

Ну а зараз найочікуваніший момент! Взяла участь у конкурсі, правильно відповіла на запитання, виграла 8-денну екскурсію до Румунії і проведе незабутній відпочинок з 10 по 17 жовтня 2019 року в Яссах, у готелі Мажестік, слухачка російської редакції ВСРР… москвичка Анна Нахапет’ян. Вона прибуде до Румунії разом із чоловіком Кирилом. Вітаємо і ласкаво просимо до Румунії!

Головний переможець Анна Нахапет’ян в своєму листі з відповідями написала: «Що спонукало мене взяти участь в конкурсі і чому я слухаю передачі ВСРР і регулярно читаю ваш сайт? Відповіді на ці питання тісно переплітаються: мій інтерес і бажання побувати в Румунії величезні, тому я багато читаю, дивлюся і слухаю про цю унікальну країну. Одна з найцікавіших рубрик – Туристична Румунія, яка вабить в цю чудову Румунію! Данієль Оня, наприклад, переконливо і аргументовано розповів про те, що в Яссах життя кипить цілий рік: різноманітні фестивалі, численні музеї, театри і маса інших цікавих занять. Звернула увагу на те, що в передачі говорилося про статистику туристів, які відвідують місто – французи, італійці, іспанці, німці, навіть ізраїльтяни, але про росіян не згадується… Ми з чоловіком готові виправити це упущення! Хотілося б також написати докладніше про найцікавіші і пізнавальні програми ВСРР, від яких неможливо відірватися. З щирою повагою до ВСРР і до її чудової російської редакції.»

А ми дякуємо всім, хто взяв участь у цьому конкурсі та запрошуємо до участі у наступних конкурсах Всесвітньої служби Радіо Румунія!

1. Організатор

Румунське Товариство Радіомовлення, з місцем знаходження за адресою Бухарест, вул. Генерал Бертло № 60-64, Податковий код RO8296093, зокрема радіостанція Всесвітня служба «Радіо Румунія», далі ВСРР, організовує конкурс з призами «Ясси – історична столиця Румунії».

Організатор залишає за собою право змінювати концепцію або формат конкурсу в разі потреби, або перервати проведення конкурсу в будь-який час, повідомивши про відповідні зміни аудиторію до їх вступу в силу на сайті www.rri.ro та в ефірі ВСРР.

2. Період проведення

Конкурс проводиться в період з 1 липня по 31 серпня 2019 року на всіх мовах мовлення ВСРР.

3. Право та умови участі

Конкурс відкритий для всіх, кому виповнилося 18 років до 1 липня 2019 року. Співробітники Румунського радіо або його партнери, а також їх родичі до другого ступеня не мають права брати участь у конкурсі.

4. Концепція

а) Конкурс проходить з 1 липня по 31 серпня 2019 року, на всіх мовах мовлення ВСРР.

б) Слухач або користувач може виграти тільки один приз.

в) Питання конкурсу періодично транслюються в передачах ВСРР і розміщені на сайті ВСРР, www.rri.ro, а також на профілях ВСРР в соціальних мережах (Facebook, LinkedIn).

г) Учасники конкурсу повинні відповісти в письмовій формі на всі питання конкурсу і надіслати відповідь за адресою електронної пошти, вказаною на веб-сайті ВСРР, через профіль кожної редакції ВСРР в мережі Facebook, поштою (адреса : Radio Romania International, str.G-ral Berthelot nr. 60-64, sector 1, Bucuresti, PO Box 111, індекс: 010 165) або факсом: +40.21.319.05.62. Ми просимо учасників написати також, що спонукало їх взяти участь у конкурсі і чому вони слухають передачі ВСРР або читають статті ВСРР в Інтернеті.

д) Відповіді, які слухач або користувач надіслав кільком редакціям ВСРР буде розглянутий редакцією, яка першою отримала лист.

е) Приз буде складатися із матеріалів з популяризації румунської культури та класичної музики, а також рекламних матеріалів Румунського радіо. Виплата грошового еквівалента призу не передбачена.

5. Розіграш та отримання призів

а) Слухач або користувач, який бере участь в конкурсі, повинен повідомити ВСРР свою поштову адресу, ПІБ і номер телефону, щоб Румунське радіо мало можливість відправити поштою можливий приз.

б) При розіграші призів будуть враховані тільки вчасно відправлені, правильні і повні відповіді на запитання конкурсу.

в) Призи будуть надіслані поштою за рахунок ВСРР, в межах виділених з бюджету коштів.

г) Отримавши призи, переможці можуть відмовитися від них або повернути їх тільки з об’єктивних причин, представлених в письмовому вигляді, щоб не створювати додаткові витрати для ВСРР. Відмова або повернення призу без чіткого обґрунтування (визнаного задовільним ВСРР в письмовому вигляді) призведе до того, що ця особа втратить право участі в наступних конкурсах Румунського товариства радіомовлення, відповідно ВСРР. Ті самі положення поширюються і на помилки в передачі домашньої адреси з вини учасників.

д) ВСРР просить переможців повідомити про отримання посилки і про зміст призу, щоб перевірити цілісність поштового відправлення.

6. Відповідальність

Відправляючи відповіді на конкурс, всі учасники погоджуються і зобов’язуються дотримуватися вимог і умов, визначених Організатором відповідно до цих Правил.

7. Конфіденційність

Відповідно до чинного законодавства, Організатор зобов’язаний опублікувати імена переможців та надані їм призи конкурсу. Організатор зобов’язується також дотримуватися положень Регламенту (ЄС) щодо захисту персональних даних про захист персональних даних з точки зору обробки персональних даних та їх збереження під час проведення конкурсу. Таким чином, Організатор зобов’язується забезпечити конфіденційність інформації про учасників конкурсу. Особи, які беруть участь в конкурсі і надають особисті дані погоджуються із введенням своїх персональних даних в базу даних Організатора. На письмову вимогу учасника Організатор зобов’язується видалити його персональні дані після завершення конкурсу.

8. Обставин непереборної сили

У контексті цих Правил, форс-мажорні обставиною є будь-яка подія, що не може контролюватися, бути виправлена або передбачена Організатором і виникнення, якої призвело до неможливості виконати свої зобов’язання відповідно до Регламенту, в тому числі, але не обмежуючись цим: війна , пожежа, повінь, страйк і блокада, землетрус, буревій та інші стихійні лиха. Якщо форс-мажорні обставини повністю або частково перешкодили проведенню цього конкурсу, відповідно до положень цих Правил, Організатор не несе відповідальності за невиконання будь-якого із своїх зобов’язань під час дії форс-мажорних обставин.

9. Вирішення спорів

Усі можливі спори між Організатором і учасниками конкурсу вирішуються шляхом переговорів між сторонами. Якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку компетентними органами Румунії.

10. Публікація правил

Правила конкурсу будуть опубліковані на веб-сайті www.rri.ro і в соціальних профілях ВСРР (Facebook, Google+, LinkedIn). Базова версія – англійська.

Дорогі друзі, ВСРР запросила
вас взяти участь у конкурсі з призами
«Беїле Ґовора – бальнеологічний туризм європейського рівня», присвячений курорту
Беїле Ґовора, бальнеологічному туризму загалом. Конкурс викликав ваш інтерес і ми отримали сотні правильних відповідей.

Ганс
Вернер Лолліке з Данії став переможцем конкурсу. Він разом зі своєю дружиною Інге-Лізе Лолліке провели дев’ятиденну відпустку з повним пансіоном для двох
осіб з 15 по 24 червня 2019 року в готелі Палас, на курорті Беїле Говора. Але Ганс не вперше в Румунії: Я четвертий раз відвідую Румунію. Останній
раз був десять років тому. Подорожуючи країною ми запримітили, що вона все більш барвистою. Вже
немає магазинів, які нагадують про комуністичний період. Помітний сильний прогрес. Я не можу знати, що є в душах людей, але я помітив значний прогрес Румунії упродовж останніх десять років. Я
сподіваюся, що Європейський Союз багато допоміг у цьому. Я та моя дружина Інге-Лізе народилися в селі. Я вважаю, що кожному з нас подобається знову побачити речі, які пригадують про дитинство. У ваших селах можна побачити
вівчарів. У наших селах немає вівчарів, оскільки географічна структура Данії не дозволяє цього. Це маленька країна. Я сподіваюся,
що ваш прогрес не буде настільки
сильний, щоб ви
забули про минуле, тому що румунська культурна ідентичність є сильною.
Навіть люди, які не є активними віруючими зберігають православну традицію .

Атмосфера була дуже
дружньою. Увечері, після відвідання
різних атракцій курорту та його околиць, переможці разом з газдами дивились футбольний матч. Інге-Лізе Лолліке: Мені дуже сподобалось побувати тут,
мені подобалася атмосфера, та наші екскурсії протягом останнього тижня. Ми бачили прекрасні краєвиди та відвідали
чимало атракцій Румунії. Футбольний матч був дуже хорошим і зрозуміло, що я була уболівальником румунської команди.
Можливо, що слухачі
думають, що я молода особа,
але це не так. Коли я була молодою,
я багато грала гандбол і хочу уточнити, що наша команда з невеличкого села посіла п’яте місце в Данії.

Ганс
Вернер Лолліке був дуже вражений готелем Палас, що на курорті Беїле Говора, де він з дружиною розмістилися під час перебування в Румунії:
Це унікальний готель, який має багату історію. Він був відкритий в
1914 році та відремонтований
після 99 років, і тепер відповідає всім стандартам. Ми можемо
сказати, що готель розкішний, а умови надзвичайні. Моя
дружина – хороший
плавець, вона щодня
відвідувала центр СПА, де її дуже сподобалося. І я плавав два рази, бо протягом
останніх 20 років я цього не робив. Мені дуже подобається вода, я також дуже добре почував себе. Потім щодня я займався спа-процедурами. Це абсолютно
незвичайна річ для нашої культури. Деякі співвітчизники їдуть до Німеччини для спа-процедур, але в Данії ми цього не робимо. Я провів надзвичайні моменти, за які вам дуже дякую.

Вильчанський повіт займає друге місце за кількістю релігійних споруд в
Румунії. Споруджені сотні років тому, включені до списку національних пам’яток,
вони вражають своєю багатою історією. Ганс Вернер Лолліке: Я відвідав
шість-сім монастирів. Це також щось виняткове для нашої традиції. У нас немає
черниць. У Румунії є багато релігійних споруд. Їх відвідує вся
родина, яка повністю або частково бере участь у релігійному богослужінні, а
потім разом гуляють на природі. Всі будівлі були відремонтовані, вони дуже
красиві. Нам подобаються квіти, тому що у нас вдома квітковий сад, тут у вас ми бачили велику кількість красивих квітів. Ми довідалися і про архітектуру релігійних
споруд. Я не знаю, чи запам’ятав все, бо протягом тижня я довідався про багато речей
історії та архітектури. Але я спробую все згадати.

Переможці конкурсу Беїле
Ґовора – бальнеологічний туризм європейського рівня здійснили поїздку й до міста Тиргу-Жіу
Горжанського повіту, щоб побачити роботи скульптора Константіна Бринкуша. Ганс
Вернер Лолліке: Я дуже вдячний Всесвітній службі радіо Румунія, що дала мені можливість своїми передачами ознайомитися
з роботами Бринкуша. Для мене було надзвичайно побачити наживо роботи відомого скульптура. Я думаю, що він висловив те, що ми словами не можемо описати. Кілька років тому ми відвідали Париж, де мали можливість побачити його
майстерню. Отож, ще раз дякуємо ВСРР за
можливість побачити роботи Бринкуша з такою спеціальною нагодою.

Інге-Лізе
Лолліке також була зачарована столицею Бухарест: Це дуже красиве, старе місто. Будинки є візитною карткою різних історичних епох.
Я й не мріяла бачити стільки прекрасних будівель, які були споруджені до комуністичного
періоду, тому що мені було відомо, що переважна більшість будівель у центрі
міста були зруйновані диктатором, щоб спорудити Палац Парламенту. Я дійсно була
здивована, побачивши всі ці дуже старі й красиві будівлі французької,
австрійської, румунської архітектури. Наш гід показав нам й німецький будинок «Карул ку бере», який нам дуже сподобався. Наша
подорож столицею завершилась в одному з прекрасних парків Бухареста. Я рада,
що у вас є парки та місця, де люди
можуть дихати свіжим повітрям.

Всесвітня служба радіо Румунія, після Радіо «Китай» та «Бі-Бі-Сі» є найбільшою радіостанцією у світі,
яка транслює на коротких
хвилях, стверджує Ганс Вернер Лолліке:
Багато людей, які вже не можуть слухати інші радіостанції на коротких хвилях,
слухають ваші передачі. Є багато людей
по всьому світі. Я б хотів сказати слухачам, щоб продовжували слухати ваші
передачі, щоб писали вам та слухали погляди з Румунії, тому що це дуже важливо. Я
слухаю новини, спортивні програми, але мені подобаються й передачі на культурні
теми. У вас дуже гарний стиль. Є чимало передач про природу й туризм, які мені
дуже подобаються.

Інге-Лізе
Лолліке була сильно вражена людьми, з якими зустрічалася, у неї був прекрасний досвід: Люди є найважливішими. Якщо зустрічаєш добрі люди,
у тебе є хороше загальне враження про всю країну. Бажаю Всесвітній службі Радіо Румунії багато сил, енергії та гарних ідей.
Мій чоловік дуже радий, коли слухає ваші передачі та коли спілкується з вами.

ВСРР продовжуватиме організовувати конкурси, тому слухайте наші передачі й
у вас буде шанс відвідати Румунію.

Дорогі друзі, ВСРР
запросила вас до 30 листопада 2018 року,
дата пошти, взяти участь у конкурсі з призами під назвою «Від Радіо Румунія-90
до РадіРо-2018», присвяченому
90-річчю румунського радіомовлення, а також Міжнародному фестивалю оркестрів
радіо, організованому суспільною радіостанцією.

Цей
конкурс видався цікавим для більш ніж 285 слухачів
ВСРР, які надіслали правильні відповіді на запитання. Ми дякуємо всім за
проявлений інтерес і запрошуємо до участі в наступних вікторинах нашої
радіостанції.

Призи
та відзнаки це
матеріали з популяризації румунської культури та класичної музики, а також
рекламні матеріали Румунського радіо. Партнерами конкурсу виступили видавництво
«Casa Radio» та Мерія Бухареста.

Відповіді
на запитання Ви могли знайти, слухаючи наші передачі або читаючи матеріали,
розміщені на нашій веб-сторінці: www.rri.ro, а також на наших профілях в
мережах Facebook і Twitter. Конкурс
завершився 30 листопада 2018 року (дата
пошти). Перед тим, як оголосити переможців, нагадаємо вам
запитання, на які ви повинні були відповісти.

-
Скільки років тому вийшла в ефір перша в Румунії радіопередача? Правильна
відповідь: 90
років тому.

– Назвіть
3 канали Румунського радіо. Правильна відповідь: Тут ви могли вибрати з національних, міжнародних,
регіональних, місцевих та онлайнових каналів Радіо Румунія.

– Вкотре відбувається цього року Міжнародний
фестиваль РадіРо? Правильна відповідь: учетверте.

-
Хто виступає організатором фестивалю «РадіРо»? Правильна відповідь: Радіо Румунія

А зараз
список переможців.

30 відзнак отримали наступні слухачі ВСРР та
користувачі нашої інтернет-сторінки: Халіль Абдель-Кадер з Алжиру, Іван
Лебедєв, Ніколай Попов та Ніколай Логінов всі троє з Росії, Чжоу Фей та Лю Фажан з Китаю, Данієль Келер, Крістіян Лаубах та Норбурт
Ріхтер, всі троє з Німеччини, Паоло Гугліотта і Раффаеле Понтічеллі з Італії, Еммануєль Нікодеме,
Гаетан Тісоно та Бернард Бюссере всі троє з Франції, Хосе Луїс Коркуера і Томас Мендез Лоса з Іспанії,
Девід Хед та Філіп Спрінгер з Великобританії тощо

Чжоу Фей з Китаю написав: У мене є мрія, що одного дня, я зможу прийти до вас, подорожувати, це, безсумнівно, буде надзвичайним досвідом, буде згадкою, яку я не зможу забути все життя.(…) Я сподіваюся, що моя мрія може збутися. Нарешті, я хочу подякувати ВСРР за організацію цього конкурсу, який запрошує слухачів
взаємодіяти та брати участь, поглиблюючи таким чином почуття дружби між слухачами та ВСРР. Також я сподіваюся, що мені пощастить виграти приз на цьому конкурсі. Дякую!

Ось, як аргументував Еммануєль
Нікодеме свою участь у конкурсі:
Я хотів взяти участь у цьому конкурсі, щоб краще пізнати вас і більше цінувати вас. Я слухаю ваші передачі, щоб відкрити для себе цю країну, її культуру та її
традиції та створити власну думку. Коли у мене немає можливості слухати вас на
коротких хвилях, дуже приємно дивитись ваш сайт, що дуже добре виглядає.

20 ІІІ-іх Премій будуть
відправлені до наших наступних слухачів та
користувачів інтернету: Марині та Віталію Єфіменко з
Білорусі, які написали Українській редакції, Сергію Петрову та Олегу Панко, обидвоє з Росії, Зангу Пейкіану з Китаю, Александру Піро та Діетеру Соммеру, обидвоє з Німеччини, Данієлі Джакарі та Марко Ніколіні, обидвоє з Італії, Магую Рою
з Франції, Масахіро Кобаяші з Японії тощо

Марина та Віталій Єфіменко з Білорусі, які одружилися за короткий час після відвідання
Румунії, оскільки були переможцями одного з конкурсів організованих ВСРР, написали Українській редакції румунською мовою. Ось як вони аргументували свою участь у конкурсі: Ми слухаємо програми ВСРР та слідкуємо онлайн,
перш за все, щоб підтримувати зв’язок з чудовою країною нашого кохання, а
участь у конкурсі – це можливість бути ближчими. Крім цього незабаром
сповниться 100 років від створення єдиної Румунської держави, а ми радіємо
поряд з румунським народом і долучаємося прекрасною святковою партією, яку
називають Румунією.

Марко Ніколін з Італії написав: Я слухаю передачі ВСРР, тому що я хочу краще пізнавати
культуру європейської країни. На
північному сході Італії, де я живу, працюють
багато румунів. У 2000 році, моя родина пригостила двох молодих
жінок з Клуж-Напоки.

10 ІІ-их
премії відведено наступним слухачам або користувачам
інтернету: Міодрагу Рістіку з Сербії, Валерію Луговському
з Білорусі, який написав до української редакції, Ананду Мохану з Індії, який
написав румунській редакції, Ділмій Тагеру з Алжиру, Юрію Гаврілову з Росії,
Андреасу Ганслоку з Німеччини, Каталдо Ладдомані з Італії тощо.

Валерій Луговський з Мінська, Білорусі пояснив: Своєю участю в конкурсі я хочу підтримати присутність і повновагу звучання
суверенної самобутньої румунської ментальності і культури – в ефірі планети і в
Інтернет мережі, а також я хочу передати таким чином свою повагу до вашого
народу і країні, і продемонструвати цю свою поважність до Румунії – своєму
онуку-школяру-учню 2 класу. Мій приклад спілкування
з Вами стане для нього знаком, що на карті світу не просто є, серед інших, така
країна – Румунія, а що там живуть контактні і доброзичливі мирні гостинні
працьовиті і привітні люди зі своєю власною історією, культурою, мовою,
традиціями і згуртованістю.

Слухач Каталдо Ладдомана з Італії ствердив: Я слухаю передачі ВСРР понад 20 років і навіть більше, оскільки мій батько
слухав ваші передачі. І я слухаю ці передачі, тому що я ціную ваш
професіоналізм. Я сподіваюсь, що одного дня я зможу відвідати Румунію та, зрозуміло,
вашу редакцію. Пристрасть до радіо та повага до того, що ви робите, були
причинами, які переконали мене взяти участь у цьому конкурсі.

10 І-іх Премій будуть відправлені
до наших наступних
слухачів та
користувачів інтернету: Миколі Василинюку з України, Сімоні Попа з Румунії,
Вернеру Шуберту з Німеччини, Роджеру Росселу з Канади тощо

Микола Василинюк з України
написав: Я слухаю радіо на коротких хвилях біля двадцяти років, радіо Румунія теж десь так, мені цікаво як живуть люди в інших державах, а коротко хвильове радіо це завжди свіжі та цікаві новини та передачі з перших рук. Раніше було багато україно-та російсько-мовних радіостанцій, а зараз
їх стало досить мало. Тому що мовлення через інтернет набагато дешевше (а іноді
і якісніше в плані сигналу). Я теж не відстаю від нових технологій, але живе
радіомовлення для мене набагато цікавіше аніж інтернет, це своя особлива
атмосфера. Проникнення радіо є набагато більше аніж інтернету, я живу в горах в
лісі де сигнал інтернету є більш обмежений, а радіохвилі є повсюди. І я думаю
що короткі хвилі та загалом радіо ще буде багато-багато років, а ВСРР теж буде
ще довго нас зачаровувати розповідями про Румунію про її славну велику історію,
та радувати нас цікавими конкурсами.

Віктор Варзін з Росії ствердив: 90 років дійсно чудова цифра, як для
наших часів, так і для радіомовлення. Важко не відзначити таку дату. Румунське
радіо – одне з найстаріших і найпопулярніших у світі. Я радий взяти
участь у цьому конкурсі, тому що я вірний слухач протягом багатьох років ВСРР,
яка продовжує розповідати і повідомляти світові про Румунію. ВСРР є мостом до
розуміння культури, традицій та звичаїв Румунії.

10 спеціальних премій отримають найближчим часом наступні слухачі та читачі
веб-сайту ВСРР: Муад Белгрід з Марокко, Дмітрій Балікін з Росії,
Тонг Синь з Китаю, Ганс Мартін Фріедріх з Швейцарії, Паоло Морандотті з Італії,
Жан Мішель Обіє з Франції, Омар Альфредо Ортіз з Колумбії,
Білл Паталон з США, Кейт Сіммондс з Франції та Ален Холдер з
Великобританії.

Дмітрій Балікін з Росії ствердив: Я слухаю ВСРР вже
більше 25 років, тому що я зацікавлений ситуацією у вашій країні, а також
культурою, музикою, звичаями й традиціями румунського народу. Крім того, ВСРР залишається
однією з небагатьох радіостанцій в Європі, яка продовжує транслювати на
коротких хвилях. Саме тому ваша радіостанція заслуговує уваги та підтримки
слухачів.

Усі призи та відзнаки будуть надіслані поштою найближчим
часом, а ми просимо вас підтвердити отримання пакунка. Ще раз дякуємо всім
слухачам та читачам веб-сторінки за участь у вікторині та велику кількість
листів, а також за те, що ви завжди поряд з нами. Запрошуємо всіх до участі у
наступних конкурсах ВСРР!

Взяли участь у нашому конкурсі також наступні
слухачі, які написали до Української редакції ВСРР:

Олександр Куземський: Я
взагалі цікавлюся радіо. Ще в далекі дитячі для мене роки (з 1975 року) слухаю
радіопередачі багатьох радіостанцій. З часом перейшов на інтернет. А Румунія
близенько (я живу на Херсонщині), і життя Вашої країни впливає на нас. Ось я і
цікавлюсь, як там у Вас, які проблеми та досягнення маєте. Надіюсь, що ще
встигну відвідати Румунію.

Володимр
Гудзенко: Мене спонукало взяти участь у вашому
конкурсі бажання більше дізнатись про фестиваль оркестрів РадіРо, на якому я
сподіваюсь колись неодмінно побувати. Ваше радіо я слухаю ось вже майже
півсторіччя, щоб отримувати інформацію з перших рук про вашу країну, Румунію,
яка завжди викликала моє велике зацікавлення
та щиру симпатію.

Володимир Бондар: Ще раз хотів подякувати за підготовку та проведення
цікавих передач.Також дякую за те що можна послухати радіопередачі на
українській мові в живому ефірі. В наш час у вік цифрових
технологій можна звичайно слухати радіостанції через інтернет. Але так хочеться
покрутити радейко. Маю надію що ваша радіостанція і надалі буде транслювати
свої передачі. Щоб ми, радіослухачі,
мали можливість до залучення в
інформаційний та культурний простір
Румунії.

Наталія
Заболотна: Я вирішила надіслати свої відповіді на
конкурс, адже 90 років – така поважна дата для улюбленого радіо. Радіо Румунія
залишилося серед небагатьох зарубіжних радіостанцій, яку я слухаю
не лише засобами інтернету, а і в ефірі, і однією з двох радіостанцій, яку я
почала слухати не просто через цікавість, а через особисте
зацікавлення країною. Я намагаюся стежити за вашими передачами, особливо мені
подобаються туристичні рубрики, але також Світ культури і Взаємини,
і в сучасній ситуації особливо стежу за реакцією Румунії на події, за
підтримкою України. Завдяки радіо я мала нагоду відвідати Румунію як одна з
переможців конкурсу для слухачів Української служби ВСРР, це чудові враження!

Шановні друзі, ВСРР запрошує вас
взяти участь у новому конкурсі з призами «Від Радіо Румунія-90 до РадіРо-2018». Конкурс присвячено
90-річчю румунського радіомовлення, а також Міжнародному
фестивалю оркестрів радіо, організованому суспільною радіостанцією.

1 листопада 1928
року відбулася трансляція першої радіопрограми в Румунії. Відтоді
минуло дев’яносто років, сповнених історією та особливими подіями, які суспільне радіо відзначає
разом з вами проведенням спеціального конкурсу. На листопад 2018 року намічено чимало культурних заходів, а одним з найважливіших із них
є ІV-ий Міжнародний фестиваль оркестрів радіо – РадіРо, що пройде з 18 по 25 листопада, якому також присвячено цей конкурс.

Суспільне радіо Румунії – Румунське
товариство радіомовлення, є лідером у рейтингу найпопулярніших радіостанцій Румунії
в 2017 році., щоденна аудиторія радіостанції становить близько 4,5 млн. слухачів,
а частка ринку – 30%. Румунське суспільне радіо має наступні канали: Радіо Роминія
Актуалітець, Всесвітня служба Радіо Румунія, Радіо Роминія Културал, Радіо Роминія
Музікал, Антена Сателор. Так само румунська суспільна радіостанція має понад 10
місцевих станцій, онлайн-канал Radio3Net, радіостанцію Радіо Кишинів (Республіка
Молдова), а також Редакцію «Національний радіотеатр», Прес-агентство РАДОР та
кілька оркестрів і хорів.

Щодвароки, почергово з відомим
Міжнародним фестивалем імені Джордже Енеску, Радіо Румунія проводить власний міжнародний
фестиваль класичної музики, який об’єднує оркестри радіо з різних країн світу.
Фестиваль називається «РадіРо», а у 2018 року проводиться вчетверте. У фестивалі беруть участь, як зазвичай,
відомі оркестри, диригенти та солісти. Головною новиною цього року є джазові
концерти.

Отож,слухайте передачі
ВСРР, читайте наші статті на веб-сторінці www.rri.ro та в мережах Facebook або
Twitter і вам буде легко дати правильні відповіді на конкурсні запитання, що
мають бути надіслані не пізніше 30 листопада 2018 року.

Учасники конкурсу отримають гарні призи та відзнаки: матеріали з популяризації румунської культури та класичної музики, а також рекламні матеріали Румунського радіо. Партнерами конкурсу виступають видавництво «Casa Radio» та Мерія Бухареста.

Запитання:

– Скільки років
тому вийшла в ефір перша в Румунії
радіопередача?

– Назвіть 3 канали Румунського радіо.

– Вкотре відбувається цього року
Міжнародний фестиваль РадіРо?

– Хто виступає
організатором фестивалю «РадіРо»?

Просимо написати,
що спонукало вас до участі в цьому конкурсі та чому ви слухаєте передачі ВСРР.
Не зволікайте з листами!

Бажаємо успіху!

Регламент конкурсу
можна прочитати ТУТ.

Дорогі друзі, ВСРР запросила вас до 30 червня 2018, дата пошти, взяти участь у конкурсі з призами під назвою «Алба Юлія – місто Об’єднання», присвяченому 100-річчю об’єднання територій з переважно румуномовним населенням в єдину національну державу, 1 грудня 1918 року.

Конкурс спонукав ваш інтерес і ми отримали 268 правильних та повних відповідей. Дякуємо за участь і запрошуємо взяти участь в наших наступних конкурсах.

Великими преміями є дві безкоштовні путівки з повним пансіоном, на одну особу кожна, з 10 по 18 вересня 2018 року, надані готелем Трансільванія в місті Алба Юлія і туристичним пансіонатом Каса Моцулуй в Арієшень повіту Алба. Також учасники отримають цікаві призи, зокрема засоби просування румунської культури. Конкурс був організований разом із Повітовою Радою Алба, Мерією міста Алба Юлія, місцевою філією Спілки образотворчих митців Румунії, Румунською православною єпархією Алба Юлія, Фарфоровим заводом АПУЛУМ – Алба Юлія та Акціонерним товариством Ромфілателія . Так само спеціальні премії для конкурсу надали Ясська територіальна студія Радіо Румунія, Митрополія Молдови і Буковини та Повітова рада Бузеу.

З передач ВСРР, нашого сайту чи профілів Facebook, Google+ і LinkedIn ви могли дізнатися відповіді на запитання конкурсу.

Конкурс завершився 30 червня 2018 року. До коли ви дізнаєтеся хто є переможцями нашого конкурсу, нагадаємо вам запитання, на які ви повинні були відповісти:

– Що відзначають в Румунії 1 грудня та яке значення має це свято? Правильна відповідь: Відзначають Національний день Румунії. 1 грудня 1918 року території, на яких проживало переважно румунське населення, об’єдналися в національну державу.

– В якому місті відбулися Великі національні збори 1 грудня 1918 року? Правильна відповідь: В місті Алба Юлія.

– В якій частині країни розташоване місто Алба Юлія? Правильна відповідь: в центральній Румунії

А зараз список переможців.

30 відзнак отримали наступні слухачі ВСРР та користувачі нашої інтернет-сторінки: Салім Сабах Аль-Сарай з Іраку, Самі Ахмад Мосад та Атеф Саламе з Египту, Бен Амер Лаїд з Альжиру, Ніколай Матвеєв з Росії, Олександр Куземінський з України, який написав російській редакції, Хосе Луїс Коркуера з Іспанії, Антоніо Акоста з США, Адрієль Амая Армас із Куби, Раффаеле Понтічеллі та Франческо Греко з Італії, КрістофПаустіан та Маріо Шолер з Німеччини, Грант Скінер, Пол Мартін, Давід Харрінгтон та Джеймс Біркетт з Великобританії тощо.

Тітуш Абделазіз з Альжиру, який написав французькій редакції ВСРР, аргументував свою участь в конкурсі: Коли простіше отримати доступ до радіо через Інтернет, відкриваєш для себе багато переваг, особливо стосовно зв’язку між ВСРР та її слухачами. І тому що найпростіші ідеї є часто найкращими, головна причина, яка спонукала мене взяти участь у конкурсі, – це виграш призу.

20 ІІІ-іх Премій будуть відправлені до наших наступних слухачів та користувачів інтернету: Володимиру Гудзенку з Росії, який написав нашій редакції, Ділмі Тахеру Бен Салаху з Альжиру, Родіці Мартін з Румунії, Александру Унтіновичу з Росії, Вікторії Холщевніковій з Білорусі, Хуану Франко Креспо з Іспанії, Чен Вею з США, який написав китайській редакції, Франческо Паролі з Італії, тощо….

Володимир Гудзенко з Росії написав: «Великий румунський народ то народ з високою національною самосвідомістю. Національне самоусвідомлення румунів, їхня палка любов до рідної землі, високі моральні чесноти та горде усвідомлення своєї великої мети – мати власну велику державу – дозволили їм вийти переможцями в боротьбі з імперіями та здобути власну державу, нехай і ціною багатьох жертв. Я гадаю, українцям є чому повчитись у румунів…»

Александр Устінович, з Росії, коротко відповів: Беру участь в конкурсі, тому що зацікавлений вашою країною, і сподіваюсь відвідати її. Я читаю ваш сайт, бо мене цікавить Румунія, її люди, її культури, її природа та історія

Вікторія Холщевнікова, з Білорусі, написала: Я пристрасно цікавлюся протягом багатьох років вашою дивовижною країною. Я збираю значки, літературу та інші сувеніри про Румунію, намагаюся не пропускати жодне телевізійне шоу про Румунію, а програми ВСРР завжди слухають .

Фань Хунцжі, з Китаю, аргументує: Перейшовши на сайт ВСРР, я дізнався, що розпочався новий конкурс з призами, який організовує ваша радіостанція, і я був дуже радий. Як правило, можливості контактувати ВСРРне є частими. У вільний час у мене є тільки сайт ВСРР, звідки я можу дізнатися останні новини. У моєму повсякденному житті іншим моїм захопленням є старі кінофільми. Серед цих закордонних фільмів, який я часто дивлюся, це кінострічки про антифашистську боротьбу СРСР, Югославії, Румунії та Албанії у Другій світовій війні, кінострічки перекладені на китайську мову .

Пол Джет з Франції написав: Я слухаю передачі ВСРР вже більше 25 років. Мене особливо цікавить інформація про Румунію, а також про Південно-Східну Європу. Я слухаю з великим інтересом програми, що представляють життя Румунії – економічне, соціальне, культурне життя тощо. Століття Великого об’єднання буде відзначене 1 грудня 2018 року, момент коли Румунія готується взяти на себе головування в Раді Європейського Союзу місяць по тому. Особисто я думаю, що це щасливий збіг, який приносить сподівань для Румунії та Європейського Союзу. Своїм мандатом Румунія підтвердить своє повноцінне місце в ЄС.

А Алан Холдер з Великобританії написав: Цей конкурс дуже особливий, оскільки він нагадує нам про найважливіший день в сучасній історії Румунії. Це змусило мене шукати старі карти регіону, починаючи з ХХ століття, щоб побачити, де розташовані різні провінції та як змінилися кордони Румунії з 1918 року (…) Безумовно, мої знання про Румунію були б набагато біднішими, якби я не виявив ВСРР.

10 ІІ-их премії відведено наступним слухачам: Андону Крісто з Албанії, Зіяду Саліму Акілу з Йорданії, Віталію Нікіфорову з Росії, Хорхе Леандро Зоке з Куби, Діно Антоніо Россето з Італії тощо…

Віталій Нікіфоров, з Росії, пояснює: Я беру участь у конкурсі з інтересу до Румунії, історії та культури цієї країни та бажання побачити її насправді. Я стежу за сайтом, щоб краще зрозуміти події, що відбуваються в цій країні .

Діно Антоніо Россетто з Італії стверджував: Приємно та цікаво взяти участь у конкурсах ВСРР, тому звідси можна дізнатися щось із історії, яка в кінцевому рахунку представляла спільну історію Європи після Першої світової війни. Національний дух також вразив загальну ідентичність ряду європейських держав.

Керрі Хупер, з США, зазначила: У світі, розподіленому конфліктами, радіостанції, подібні до ВСРР, будують культурні мости. Навчатися поважати та цінувати інші культури – це найкращий спосіб боротьби з тероризмом, тому що люди не бояться того, що вони розуміють.

І Марко Хоммель з Німеччини стверджував: Я хочу перемогти, але мене порадує і менший приз. Через інвалідність я не можу відправитися в подорож, але мені би сподобалося отримати менший приз .

10 Перших Премії отримають наступні слухачі: Гуміді Мохамед з Альжиру, наш співвітчизник Міхай Джорджеску з Канади, Вера Кузнецова з Росії, Хектор Грегоріо Гойкоїча з Уругваю, Хексіге з Китаю, Марко Ботатті з Італії, Ерхард Лайбер з Німеччини, Томас Бегу з Франції, Мітул Кансал та Джайдееп Чакрабарті з Індії.

Марко Ботатті з Італії навів такий аргумент: Те, що спонукало мене взяти участь у цьому конкурсі, було бажання поглибити історію Румунії, яку я мав можливість відвідати в 2006 році. Я був тоді в місті Алба-Юлія, яке особливо вразило мене. ВСРР тримає мене в курсі румунських подій.

Француз Томас Беґу написав наступне: Я завжди любив брати участь у будь-яких змаганнях; це дуже цікаве та повчальне для мене хобі. Слухаючи короткохвильові радіостанції зі всього світу, ми постійно знаходимо нові речі про звичаї інших країн, і коли ми відвідуємо їх, ми більше не відчуваємо себе чужими. Тому, бачачи цей конкурс про Алба Юлію я поспішав брати участь».

14 Спеціальних призів будуть відправлені до наступних слухачів або користувачів Інтернету: Маури Гарріх, з Ірландії, Віталію Ефіменку з Білорусі, який написав нашій редакції, Адріану Сільвію Міронеску з Румунії, Анни Нагапетян з Росії, Міодрагу Рістічу з Сербії, Хуану Карлосу Бускалья з Аргентини, Йозефу Аріасу з Коста-Ріки, Янь Тіджунгу з Китаю, Джованні Сержі з Італії, Рейнхарду Шуману зі Швеції, який написав до німецької редакції, Бернару Лаунаю та Паскалю Яміню з Франції, Ашику Екбалу Токону з Бангладеша і Радхакришнаі Піллай з Індії.

Наш вірний слухач з Білорусі, Віталій Ефіменко написав нам: «До участі у конкурсі нас спонукала любов до Румунії й великий інтерес щодо культурної й історичної спадщини румунського народу. З цієї ж причини слухаємо передачі ВСРР, а також читаємо інформаційні матеріали ВСРР у Інтернеті. Дуже приємно, що ВСРР продовжує мовлення іноземними мовами, зокрема українською, – це дає можливість вельми широкій аудиторії в усьому світі отримувати детальну й неупереджену інформацію про цю прекрасну країну. Ось і нині ВСРР дарує своїм слухачам чергову можливість подолати час і простір, пірнувши з головою у мандри величним всесвітом, на ім’я Румунія…»

Хуан Карлос Бускалья з Аргентини стверджував: «Я слухаю вас протягом декількох десятиліть, я почав робити це тут у своїй рідній Аргентині, і продовжував в моїх роках проживання в Італії з 2002 по 2010 рік, і я буду продовжувати регулярно слухати вас та регулярно інформуватися про Румунію. Поточні програми, які ви транслюєте іспанською мовою радують мене.»

З Франції, Паскаль Ямін написав: Я відчув сильне хвилювання, коли дізнався про цей конкурс, тому що він висвітлює сторінку історії, яка мені особливо цікава і яка допомогла мені відвідати Алба-Юлію у вересні 2017 року. Я не можу не брати участь, тому що мені подобається тема. Завдяки Румунії я дізнався більше про історію Франції у Першій світовій війні та про румунських солдатів полонених в Ельзасі. Тепер я розумію, що Велика війна і дружба між народами означають для румунів.

І ось, найбільш очікуваний момент. Взяв участь у конкурсі, правильно відповідав і виграв двотижневу поїздку з повним пансіоном з 10 по 18 вересня 2018 року в регіоні Арієшень та Алба Юлія … слухач ВСРР Йонас Селл з Дортмунда, Німеччини. Щиро вітаємо і чекаємо на нього у вересні в Румунії!

Йонас Селл, переможець Великої премії надіслав нам таке коротке послання, яке фактично синтезує роль ВСРР: Конкурс – це можливість дізнатися більше про Алба-Юлію та про те, що сталося 1 грудня 1918 року. Інформацію цю інакше я б не отримав у Німеччині.

Дякуємо всім тим, хто відповів на запитання, і хто навів ті аргументи, що переконали їх взяти участь у конкурсі.

Призи та відзнаки будуть надіслані поштою в найближчі місяці, і ми просимо вас підтвердити листом або електронною поштою як про отримання пакунку, так і про його зміст! Ще раз спасибі за те, що спробували ваші шанси та відповіли на конкурс ВСРР і запрошуємо взяти участь у наших наступних конкурсах!

Дорогі друзі! Ми запрошуємо
вас взяти участь у новому конкурсі з призами Алба Юлія – місто
Об’єднання, присвяченому 100-річчю об’єднання територій з переважно румуномовним населенням в єдину національну державу.

1 грудня 1918 року в місті Алба Юлії відбулися Великі національні збори, на
яких було проголошене об’єднання Бессарабії, Буковини, Трансільванії, Банату, Крішани, Марамурешу та Сатмару з
Королівством Румунія. З 1990 року 1 грудня румуни відзначають Національний День Румунії.

27 березня 1918 року рішенням об’єднання Бессарабії з
Королівством Румунія почався історичний процес формування єдиної румунської держави, що завершився 1 грудня того ж року, коли Трансільванія останньою об’єдналася з Румунією, і
таким чином, була створена Велика Румунія. У 1918 році на карті Центральної та Східної
Європи з’явилися нові держави, серед них і Велика Румунія. Нові реалії призвели
до перегрупування політичних структур за національними ознаками. Принцип національного самовизначення на основі
етнічної більшості зіграв вирішальну роль у формуванні нових державних
суб’єктів та досі діє в міжнародних відносинах.

Отож слухайте передачі ВСРР, читайте наші статті на
веб-сторінці www.rri.ro та в
мережах Facebook або Twitter і вам буде легко дати правильні
відповіді на конкурсні запитання, що мають бути надіслані не
пізніше 30 червня 2018 року.

У конкурсі розігруються дві
безкоштовні путівки з повним пансіоном, на одну особу кожна, з 10 по 18 вересня 2018 року, надані готелем Трансільванія в місті Алба Юлії і туристичним пансіонатом Каса моцулуй в Арієшень повіту Алба. Як
зазвичай, переможці конкурсу мають покрити власними коштами лише витрати на
дорогу до Румунії і назад та на оформлення візи (у разі потреби). Також на
учасників конкурсу очікують цікаві призи,
зокрема засоби просування румунської культури.

Нашими спонсорами і партнерами виступають: Повітова рада Алба, Мерія міста
Алба Юлія, місцева філія
Союзу образотворчих митців Румунії, Румунська православної єпархія Алба Юлії, Фарфоровий
завод АПУЛУМ – Алба Юлія.

Запитання:

– Що відзначають в Румунії
1 грудня та яке значення має це
свято?

– В якому місті відбулися Великі національні збори 1
грудня 1918 року?

– В якій частині країни розташоване місто Алба Юлія?

Просимо написати, що
спонукало вас до участі в цьому конкурсі та чому ви слухаєте передачі ВСРР. Не
зволікайте з листами! Розіграш призів відбудеться щойно після завершення
конкурсу.

Бажаємо успіху !

Регламент конкурсу можна
прочитати ТУТ.

Дорогі друзі! Всесвітня
служба Радіо Румунія запросила вас до 30 листопада взяти участь у конкурсі з призами Мараморощина -
культура й традиції в самому серці Європи, присвяченому одному з найгарніших
регіонів Румунії, розміщеному на півночі країни, на кордоні з Україною.

Цей конкурс видався цікавим
для більш ніж 300 слухачів ВСРР, які надіслали правильні відповіді на
запитання. Ми дякуємо всім за проявлений інтерес і запрошуємо до участі в
наступних вікторинах нашої радіостанції.

Ми маємо для вас багато цінних і цікавих призів від
наших спонсорів і партнерів: Марамуреської повітової ради, Мерії міста
Бая-Маре, Повітового художнього музею «Арт-центр Бая-Маре», Бая-Марської філії
Союзу образотворчих митців Румунії, Румунської православної єпархії
Мараморощини та Сатмару.

Відповіді на запитання Ви
могли знайти, слухаючи наші передачі або читаючи матеріали, розміщені на нашій
веб-сторінці: www.rri.ro, а також на наших профілях в мережах Facebook і
Twitter.

Конкурс завершився 30 листопада 2017 року (дата пошти).
Перед тим, як оголосити переможців, нагадаємо запитання, на які ви повинні були
дати відповідь.

-
У якій частині Румунії знаходиться Марамуреський повіт?

Правильна відповідь: На півночі Румунії.

-
Як називається унікальна меморіальна споруда в Сепинці?

Правильна відповідь: Веселе Кладовище.

–
Скільки марамуреських дерев’яних церков включено до Списку всесвітньої спадщини
ЮНЕСКО?

Правильна відповідь: Вісім.

-
Назвіть адміністративний центр Марамуреського повіту?

Правильна відповідь: Бая-Маре.

А зараз – про відзнаки,
призи та подарунки…

Спеціальні відзнаки конкурсу
отримали 30 слухачів Всесвітньої служби
Радіо Румунія та читачів нашої веб-сторінки з Китаю, Іраку, Італії, Росії,
Польщі, Аргентини, Бразилії, Іспанії, Австрії, Індії, Австралії, Ірландії, Нідерландів,
Болгарії, Німеччини, включно слухачі Української редакції
Віталій
Єфіменко та його дружина Марина з Мінська, Білорусі,
які так аргументували свою участь у конкурсі: Напевно, бажання відчути неповторний подих і смак самого
повітря Мараморощини, атмосфери, напоєної пахощами дерева й тишою, спокійною і впевненою творчою енергією
місцевого люду. На Мараморощині особливий навіть запах диму з коминів.
Неповторні солодко-фруктові пахощі засніженого марамуреського села я щозими
шукаю й по сьогодні: недалеко від місця, де мешкаємо в Мінську, є куточок
забудови приватного сектору, де донині домівки опалюються деревиною фруктових
порід. Йду туди й дихаю, а перед очима постають знайомі марамороські ландшафти:
здається, зараз відчиниться уявна різьблена брама й гостинний господар у кужмі
почастує чаркою запашної палінки…Зрештою,
Мараморощина для нас – не лише цікавий автентичний регіон у самісінькому серці
Європи, але живий символ, частина нашої особистої історії як подружжя, бо
фактично саме завдяки Мараморощині й відбулося наше знайомство, яке з часом
поклало початок родині. На перше побачення одне з одним і нас обох з
Мараморощиною – до речі, для кожного з нас це була перша подорож до Румунії і
Європи загалом – покликала Українська редакція ВСРР, за що велика подяка усьому
її колективу. Сталося це 15 років тому – у цьому році, таким чином, невеличкий
ювілей. Отже, Мараморощина не лише у серці Європи, вона – у серці кожної
людини, що з нею запізналася. І ми, наша родина – не виключення. Відповідно і
участь у конкурсі – чергове побачення, нехай і дистанційне, віртуальне, однак
не менш живе й емоційне, з дивовижним Марамуреським краєм, можливість
повернутися туди, подолавши простір і час. Дякуємо
ВСРР за те, що вкотре – хай і дистанційно – побували на Мараморощині.

Фарид Бумехаал з Алжиру, слухач французької редакції, написав: Я вірний слухач ВСРР
та завжди слухаю програми про Румунію, тому що я дізнаюсь про визначні туристичні
пам’ятки і традиції Румунії.

Також надано 20 Третіх премій радіослухачам із Китаю, Австрії, Алжиру, Тунісу, Сенегалу, Італії,
Білорусі, Росії, Колумбії, Канади, Філіппіни, Індії, Пакистану та нашій вірній
слухачці Наталії Заболотна з Києва,
яка написала: Як слухачка ваших передач і
читачка вашої сторінки в інтернеті я з радістю сприйняла новину, що цього літа
Радіо Румунія відновила традицію конкурсів для читачів. Мені здається, що в
сучасній ситуації це крім усього чудовий спосіб мобілізувати
слухачів. Адже в нинішній час, коли багато інформації є в інтернеті, а сам
інтернет є доступнішим, якщо виникає запитання про Румунію, його простіше
задати Гуглу, а не писати на радіо. А конкурс стимулює слухачів
уважніше слухати передачі, відстежувати матеріали в соціальних мережах – і
озиватися. Коли ви оголосили конкурс Мараморощина – культура й традиції в
самому серці Європи, я вирішила неодмінно взяти участь. Колись кілька
років тому ви вже проводили конкурс, присвячений цьому чудовому краю, котрий
(як і Буковина) поєднує Румунію та Україну. Тодішній конкурс мав назву
Незрівнянна Мараморощина. Мені запам’яталося таке чудове поетичне
означення, що викликає в уяві казкову природу гір Родней та високі шпилі дерев’яних
церков своєрідної архітектури.

Володарями Другої премії стали 20 слухачів з Іспанії,
Китаю, Німеччини, Алжиру, Франції, Італії, Бразилії, Чілі, Великобританії,
США, Індії, Мальти, Росії та наш слухач Володимир Бондар з Івано-Франківськ: Хочу подякувати за підготовлення цікавих передач та
проведення конкурсу. Участь в конкурсі можна порівняти з пошуковою роботою. Деякі питання чіпають цікавість і ти починаєш шукати більш
розгорнуту відповідь. Благо є можливість (інтернет) не тільки прочитати а й подивитись фото і відео. В даному конкурсі марамуреські дерев’яні церкви для мене
стали відкриттям. Завжди цікаво пізнати
щось нове, тим більше в країна сусіда. Другий
аспект цікавості до конкурс це моє сусідство з повітом і гірський пішохідний
туризм, стежки якого не раз пролягали попри кордони Мараморощини. Хочу сказати що
мальовничіших гір годі шукати, особливо
осінню. І
можливо я таки відвідаю г. Феркеу, Гори Родней та озеро Лала Маре.

Перша премія дісталася десятьом учасникам нашої
радіовікторини з США, Сербії, Німеччини, Єгипту, Італії, Росії, Перу, Індії, включнослухачу Української редакції ВСРР Володимиру
Гудзенку з Луховіц
Московської області, який так аргументує свою участь у конкурсі: Мене спонукало взяти участь у вашому конкурсі велике
бажання більше дізнатись про Румунію – країну моєї мрії, країну, в якій я дуже
хотів би побувати ще раз. Як також палке бажання краще пізнати Мараморощину -
край, де живуть мої співвітчизники-українці,
Мараморощину, про яку я багато чув і читав.

Іван Клейн з США румун за походженням написав: Я слухаю ВСРР на мобільному телефоні. Я покинув
країну у 1975 році, але мене цікавить те, що відбувається в Румунії. Будучи
народженим у Сігеті, цей конкурс мені здавався дуже цікавим. Я хочу привітати
вас за цікаві та різноманітні передачі, яких я слухаю з великою насолодою.

Дев’ять спеціальних премій отримають
найближчим часом наступні слухачі та читачі веб-сайту ВСРР: Фань Хунцжі
з Китаю, Ідрісс Боудіна з
Марокко, Жан Марк Олрі з Франції, Джованні Алотто з Італії, Ніколай Логінов з
Росії, Адріель Амая Армас з Куби, Алан Гейл з Великобританії, Ашик Екбал Токон
з Бангладешу та Крістер Брундстром з Швеції.

Фань Хунцжі з Китаю написав: Відвідавши веб-сайт ВСРР, я дізнався, що
ви розпочали новий конкурс, і я був дуже радий цьому. Кожного разу, коли я беру
участь у конкурсах ВСРР у мене є нова можливість вивчити нові речі про Румунію.
Сьогодні Румунія займає особливе місце в моїй душі. Я люблю тебе від всієї моєї
душі, Румунія!

Ніколай Логінов з Росії надіслав таку відповідь: У 2007 році я виграв
конкурс ВСРР, присвячений місту Сібіу, який став європейською культурною столицею
року, і цей досвід вплинув на моє життя. І візит до російської редакції ВСРР та
зустріч з її редакторами був цікавим моментом цієї екскурсії. Я залишаюсь
вірним слухачем ВСРР та беру участь у всіх конкурсах, які ви організуєте.

Взяли участь у конкурсі і
правильно відповіли також наші слухачі:

Ігор Данилевич з міста Збараж, Тернопільської області, який написав: Взяти участь у конкурсі мене
спонукала цікавість до Румунії, її культури, історії та традицій. Головним
джерелом інформації про Румунію для мене було і залишається ВСРР. Отож, з
цікавістю приймаю участь у конкурсі, який проводить ВСРР.

Олександр Козленко з Широкого, Дніпропетровської області, який
зазначив: Вже в котре переконуюся, що кожен повіт Румунії має власні неповторні атракції, здатні принадити, здивувати, захопитися туристів з інших країн. Говорю це не з чужих слів, бо й сам мав чудову
нагоду переконатися в цьому, побувавши в Сучавському повіті та повіті Нямц з їх
унікальними монастирями, фортецями тощо. Незабутнє враження залишило відвідання
Нямецького монастиря, де знаходиться могила одного з найбільших українських
просвітителів Паїсія Величковського, а також знайомство з чудовою людиною з
Гура-Гуморулуй Яремою Онищуком. Відтоді завжди намагаюся відслідковувати все,
що стосується історії, традицій, туристичних атракцій різних регіонів Румунії,
а також життя українців у Румунії. Впродовж багатьох років беру
участь у конкурсах ВСРР і завжди відкриваю для себе щось нове, або пригадую те,
що знав, але з часом призабув.А ще Марамуреш для мене цікавий
з точки зору того, що тут один із осередків української меншини. Наші земляки
оселялися в цьому краї в ΧIV ст. А, як свідчить багаторічна історія,
румунсько-українські стосунки впродовж віків відзначалися гармонійністю й
добросусідством.

Усі призи та відзнаки будуть
надіслані поштою найближчим часом, а ми просимо вас підтвердити отримання
пакунка. Ще раз дякуємо всім слухачам та читачам веб-сторінки за участь у
вікторині та велику кількість листів, а також за те, що ви завжди поряд з нами.
Запрошуємо всіх до участі у наступних конкурсах ВСРР!

Дорогі друзі! Ми запрошуємо вас взяти участь у новому конкурсі з призами «Мараморощина – культура й традиції в самому серці Європи», присвяченому одному з найгарніших регіонів Румунії, розміщеному на півночі країни, на кордоні з Україною.

Мараморощина розташована у географічному
центрі Європи і завжди захоплювала красою своїх краєвидів та
гостинністю місцевих жителів. Цей мальовничий куточок Румунії пропонує туристам численні культурні, історичні та релігійні пам’ятки, а також чарівні природні ландшафти для любителів походів або пригодницького туризму.

Вісім дерев’яних церков, що включені до Списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО є лише одним прикладом найбільш визначних марамуреських пам’яток. Слід також згадати й про Біосферний заповідник Природний парк «Гори Родни», про знаменитий та унікальний в світі «Веселий цвинтар» у місцевості Сепинца або про «Мокеніцу» в долині річки Васер, можливо останній в світі діючий вузькоколійний паровоз. Будівництво цієї залізниці почалося в 1930 році, а її загальна довжина становить 60 кілометрів.
Частина вузькоколійки включена в спеціальний туристичний маршрут

«Веселий цвинтар» датується серединою 30-их років і був ініційований
місцевим народним майстром Станом Йоном Петрашом. Кожен хрест зазвичай
пофарбований блакитною фарбою і має короткий «веселий» вірш епітафічного
характеру, складений в однині. Кожна епітафія містить ім’я покійного, а також
цікавий аспект його життя.

Краса тутешніх краєвидів і спосіб життя місцевих жителів, які свято зберігають автентичні традиції, захоплює гостей. Не випадково спадкоємець британського трону принц Уельський Чарльз придбав декілька садиб у селі Бреб. Незалежно
від того, чи відвідають повітовий
центр Бая-Маре, з його знаменитою Вежею Свягого Штефана або Сігету Мармацієй, де
народився лауреат Нобелівської премії Елі Візель, туристи повернуться додому з яскравими враженнями про Мараморощину.

Отож слухайте передачі ВСРР, читайте наші статті на веб-сторінці www.rri.ro та в мережах Facebook чи Twitter і вам буде легко дати правильні відповіді на конкурсні запитання, що мають бути надіслані не пізніше 30 листопада 2017 року.

На учасників конкурсу очікують багато цінних і цікавих призів від наших спонсорів і партнерів: Марамуреської повітової ради, Мерії міста Бая-Маре, Повітового художнього музею «Арт-центр Бая-Маре», Бая-Марської філії Союзу образотворчих митців Румунії, Румунської православної єпархії Мараморощини та Сатмару.

Запитання:

– У якій частині Румунії знаходиться Марамуреський повіт?

– Як називається унікальна меморіальна споруда в Сепинці?

– Скільки марамуреських дерев’яних церков включено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО?

– Назвіть адміністративний центр Марамуреського повіту?

Просимо написати, що спонукало вас до участі в цьому конкурсі та чому ви слухаєте передачі ВСРР. Не зволікайте з листами! Розіграш призів відбудеться щойно після завершення конкурсу.

Бажаємо успіху.

Регламент конкурсу можна прочитати ТУТ.