Category: Конкурси

Дорогі
друзі, Всесвітня служба Радіо Румунія запросила вас до 30 вересня взяти участь
у конкурсі з призами Міжнародний фестиваль імені Джордже Енеску – 2017.
ХХIIІ-ий Міжнародний фестиваль імені Джордже Енеску пройшов з 2 по 24 вересня 2017
року в
Бухаресті та інших 7-ох містах Румунії, названий на честь найвидатнішого
румунського композитора всіх часів.

Цей
конкурс видався цікавим для більш ніж 204 слухачів
ВСРР, які надіслали правильні відповіді на запитання. Ми дякуємо всім за проявлений
інтерес і запрошуємо до участі в наступних вікторинах нашої радіостанції.

Ми маємо для вас численні пам’ятні
призи: альбоми і музику
Джордже Енеску, компакт-диски з найкращою румунською та іноземною симфонічною
музикою та багато предметів румунського мистецтва і культури. Спонсорами
конкурсу виступають Мерія Бухареста, Художній ліцей імені Ніколая
Тоніци та Видавництво Каса Радіо.

Відповіді
на запитання Ви могли знайти, слухаючи наші передачі або читаючи матеріали,
розміщені на нашій веб-сторінці: www.rri.ro, а також на наших профілях в мережах Facebook і Twitter.

Конкурс
завершився 30 вересня 2017 року (дата пошти).
Перед тим, як оголосити переможців, нагадаємо запитання, на які ви повинні були
дати відповідь.

– Який за рахунком цьогорічний фестиваль ім. Джродже
Енеску?

Правильна
відповідь: ХХIIІ-ий.

– Хто є художнім керівником цьогорічного фестивалю? А
почесним президентом?

Правильна
відповідь: Художнім
керівником є відомий диригент Володимир Юровський. Почесним президентом є відомий диригент Зубін Мехта.

– Скільки музикантів беруть участь у фестивалі в цьому році?

Правильна відповідь: Понад 3000 осіб.

– У кількох містах пройдуть заходи Фестивалю імені Джордже
Енеску – 2017?

Правильна
відповідь: У 8-ох містах.

А зараз -
про відзнаки, призи та подарунки…

Спеціальні
відзнаки конкурсу отримали 30 слухачів Всесвітньої служби Радіо Румунія та
читачів нашої веб-сторінки, зокрема: Андрея Туччі та Еліо Арпіно з Італії, Марі Франческа
Сантос Гомес з Бразилії, Владіслав Виноградов з Росії, Калвін Кнот з Німеччини,
Адрієл Амая Армас з Куби, Енрік Баллестер Бурчет з Іспанії, Нафіса Нажім з Індії, Джон Купер з США, Алан Холдер з
Великобританії тощо

Нафіса Нажім з Індії написала так: Я
слухаю радіо на коротких хвилях, слухаю ВСРР в
Інтернеті, поряд з багатьма іншими радіостанціями. Я дуже зацікавилася Румунією, відколи почала слухати передачі онлайн. Я дуже бажаю відвідувати цю країну та пізнавати її людей. Я переконана, що в
Румунії багато дечого можна бачити та навчатися, завдяки чудовій
культурній історії країни. Прикладом у
цьому сенсі є фестиваль імені
Джордже Енеску 2017. Кожного разу, коли ви проводите конкурс про Румунію, я беру участь, незважаючи на те виграю я чи ні. Я люблю
брати участь у таких конкурсах, особливо коли вони дають мені можливість дізнатися про нові ідеї, нові краї з їхньою історією, культурою та подіями. (..) Я люблю навчатися про Румунію через усі можливі ЗМІ, завдяки її культурній красі та різноманітності та унікальності її людей.

Також надано 20 Третіх премій радіослухачам із Алжиру, Італії, Таджикистану, Росії, Румунії,
Китаю, Німеччини, Іспанії, Бразилії,
США, Данії, Індії та Бангладешу.

Давній наш слухач Стефано Чіттеріо з
Італії написав: Для мене це радість брати участь у конкурсах,
організованих ВСРР, навіть і тоді, коли я не перемагаю. Це виклик, емоція і
спосіб вивчення багатьох речей про вашу прекрасну країну.

Антоніо Морілла з Іспанії написав: Я слухаю
передачі іспанською мовою вже багато років. Мені подобається спосіб, в якому передаєте
світові реалії Румунії та румунську культуру, через цей вільний та універсальний доступ, яким є радіо.

Володарями другої премії стали 15 слухачів з
Боснії-Герциговини, Алжиру, Росії, Франції, Марокко, Китаю, Німеччини, Куби, Румунії,
Індії, Великобританії, у тому числі й слухач Української редакції ВСРР Костянтин Крицкий з міста
Бендери, Республіка Молдова, який написав: Нарешті видається можливість
знов узяти участь в конкурсі радіостанції, що намагаюся робити регулярно з 2015
року. У цьому присутній не лише елемент змагання й азарту, але й велика
користь: розширення світогляду людини, знайомство з видатними постатями і
культурною спадщиною Румунії, традиціями й історією країни. Звісно, оминути
таку подію просто неможливо!’

Зорен Вручінічі
з Боснії-Герцеговини написав
наступне: Як слухач і постійний читач сайту ВСРР, я хотів би привітати вас за вашу роботу, а
також за якість матеріалів! Я був би
щасливим отримати приз, який би доповнив мою
колекцію культурних експонатів, цього разу з Румунії.

Вірна наша слухачка Джаміля Беккай з Марокко писала так:: Я дуже оцінюю багаті та повчальні передачі ВСРР. Музика займає дуже важливе місце у Румунії, а Фестиваль імені Джордже Енеску – це велика подія, відома у всьому світі. Я люблю слухати музику, оскільки вона викликає радість життя. Крім того, я мала можливість відвідати Румунію, оскільки стала переможцею конкурсу проведеного ВСРР, тому я можу лише заохотити всіх слухачів брати участь у цих конкурсах.

Перша премія
дісталася десятьом учасникам нашої
радіовікторини, з Марокко, Італії, Литви,
Франції, Республіки Молдова, Німеччини, Венесуели, Бангладешу, включно слухачу
Української редакції ВСРР Віталію Ефіменку з м. Мініськ, Білорусь, який так аргументує свою участь у конкурсі: Що спонукало нас взяти участь у конкурсі? Зрозуміло ж,
любов до Румунії та музики. Зрештою, Румунія і музика – повноцінні синоніми.
Вимовляючи Румунія, маємо на увазі музику: одразу
постають перед очима хори з троїстими музиками у яскравих строях. Чи можна
уявити собі будь-який румунський регіон без надзвичайного співочого люду, а великі
міста країни – без традицій та музики академічної? Тож для нас Румунія – у першу
чергу велика концертна зала Європи, де продовжує лунати традиційна музика, що
народжується з шепту величних прадавніх гір, лісів, річок і, гармонійно
перевтілюючись, набуває іншого виміру, даючи початок музиці академічній.
Творчість Джордже Енеску у цьому плані надзвичайно показова, оскільки має вона
глибоке коріння у національних музичних традиціях та, набувши рис академічного
універсалізму, стала органічною частиною всесвітньої культурної спадщини.Давайте Румунію слухати – і вона зачарує…

Наш давній слухач Жан-Мішель Убьєр з Франції пояснює: Я зазвичай беру участь у всіх
конкурсах ВСРР, але особливо якщо мова йде про музику, на мою думку це мій обов’язок відповісти на ваше запрошення. Музика завжди була
присутня в моєму житті. Мені подобаються, зокрема Рахманінов та Шопен, але завдяки
ВСРР мій горизонт розширився, і я відкрив для себе таких композиторів, як
Енеску чи Порумбеску. Що стосується ВСРР, будучи переконаним європейцем, я не
міг не слухати вашу радіостанцію.

П‘ять спеціальних
премій отримають
найближчим часом наступні слухачі та читачі веб-сайту ВСРР: Олег Панько з Білорусі, Шань Дзінхай з Китаю, Мартіна Похл з Німеччини, Чеферіно Кампмайо з Аргентини та Ашік Екбаль Токон з Бангладешу.

Олег Панько з Білорусі написав: Я вирішив взяти
участь у конкурсі, оскільки, будучи радіослухачем цієї радіостанції вже понад 40
років, мені завжди подобається музика чудової рапсодії Джордже Енеску, яка допомагає
знайти ВСРР по хвилях радіо без помилки. Довгий час я думав, що це фрагмент з народної
музики.

Шань Цзіньхай з Китаю написав: Джордже Енеску був
видатним художником. Він не є лише гордістю Румунії, а й прекрасною та
блискучою зіркою історії універсальної музики. Неважливо, можемо чи ні бути
там: ми всі можемо відчути вібрацію та теплоту концертного залу. Там немає
розбіжності, а тільки мова мистецтва!

Взяли участь у конкурсі і правильно відповіли також наші слухачі: Олександр Козленко, райцентр
Широке Дніпропетровської області, Україна, який написав: Не вперше беру
участь у цьому традиційному конкурсі від Всесвітньої служби Радіо Румунія. Й
кожного разу дізнаюся щось нове про одного з найвидатніших музичних діячів XX ст. – скрипаля,
композитора, диригента і педагога. Ось і цього разу довідався про його
фантастичну пам’ять, обдарованість, його
найвідомішого учня Ієгуді Менухіна, про скрипки Дж. Енеску роботи відомих
майстрів, що являють собою історичну цінність.Слухаю диски з
його записами, намагаюся дійти витоків його всесвітньої слави, осягнути, як
Майстру вдалося поєднати неповторний світ, багатий на кольори, звуки і ритми,
навіяний румунським фольклором, з нотками класичної європейської музики.
Мабуть, це пробували зробити й до нього багато композиторів, проте справжнім
велетом у цій царині став один. Світ нині, на жаль, не став безпечнішим, радше
навпаки. Тому важко переоцінити роль різноманітних міжнародних культурних
фестивалів у плані об’єднання довкола ідей гуманізму. А музика великих майстрів
здатна пробуджувати в слухачів усе найкраще. Краще змагатися в майстерності
на сцені, ніж ядерними арсеналами, військовою технікою, яка несе смерть і
руйнування. Коли
ввечері відчуваєш втому від робочого дня, коли стрес давить на мозок, я ставлю
на програвач диски із записами композиторів-класиків. Серед їх числа й записи
Дж. Енеску. Його творчість я відкрив значною мірою й завдяки вам. Саме тому
знову й знову беру участь у цьому традиційному конкурсі, щоб підтримати ВСРР,
подякувати й засвідчити свою підтримку.

Володимир Крив’як з Львова
написав: Взяти
участь у конкурсі мене спонукали дві причини. Перша з них – зацікавлення
Румунією як країною, котре з’явилося у мене після того, як я випадково почув
радіопередачу з Румунії українською мовою. Відтоді я регулярно слухаю ці
передачі, особливо рубрики Українці в Румунії та ‘Унікальна Румунія. Крім того, дізнавшись, що у травні 2017 року в місті
Бистриця планується Національна філателістична виставка, присвячена 140-річчю
проголошення незалежності Румунії, я, як колекціонер, зголосився взяти у ній
участь. Моя пропозиція була прийнята і представлений мною експонат на тему Живопис
італійського Відродження
демонструвався на виставці. У листопаді цього року в м. Тімішоара буде
проходити ще одна Національна філателістична виставка, на яку я вже
запропонував експонат: Живопис від
Дюрера до Ренуара. Друга причина, яка спонукала мене взяти участь
у конкурсі – бажання отримати приз.

Усі
призи та відзнаки будуть надіслані поштою найближчим часом, а ми просимо вас
підтвердити отримання пакунка. Ще раз дякуємо всім слухачам та читачам
веб-сторінки за участь у вікторині та велику кількість листів, а також за те,
що ви завжди поряд з нами. Запрошуємо всіх до участі у наступних конкурсах ВСРР!

Дорогі друзі, ВСРР продовжує давню традицію і запрошує вас до участі у новому конкурсі з призами Міжнародний фестиваль імені Джордже Енеску – 2017, присвяченому класичній музиці та, зокрема, одному з найвидатніших музичних діячів XX століття – румунському скрипалю, композитору, диригенту і педагогу – Дж. Енеску.

З 2 по 24 вересня 2017 року у Бухаресті та інших 7-ох містах Румунії пройде XXIII-ій Міжнародний фестиваль імені Джордже Енеску, названий на честь найвидатнішого румунського композитора всіх часів. Почесним президентом фестивалю є відомий диригент Зубін Мета. Художнім керівником є інший відомий диригент Володимир Юровський. Він відкриє фестиваль, коли на чолі Лондонського Філармонічного Оркестру, який виконає оперу «Едіп» Джорджа Енеску.

На цьогорічному фестивалі заявлені виступи понад 3000 відомих румунських та іноземних музикантів в рамках майже 125 заходів. Фестиваль традиційно об’єднає видатних музичних діячів цього часу, дехто візьме участь у заході вперше, а насичена програма фестивалю включає виконання 37 творів Дж. Енеску та концерти сучасної музики.

Як і в попередні роки, фестиваль пропонує цілу низку концертів і заходів. Тематичний розділ «Видатні оркестри світу» об’єднає найвідоміші оркестри, які виступали на відомих міжнародних сценах. Розділ «Сольні виступи і концерти камерних оркестрів» включає камерні виступи на сцені Румунського Атенеуму в Бухаресті. У розділі «Концерти опівночі» в Румунському Атенеумі виступлять камерні оркестри світового класу. Глядачі зможуть насолодитися вперше концертами «Музика ХХІ-го століття» в новій концепції, яка принесе на сцену концертного залу Румунського радіо відомі міжнародні твори в новому виконанні. Музиканти матимуть можливість, в рамках «Міжнародного форуму композиторів», поділитися своїм професійним досвідом по темах, що стосуються сучасної музичної мови (дебати, конференції, круглі столи тощо). Як і в інших випусках, «Фестиваль площі» буде нагодою для участі любителів музики у різноманітних програмах, безкоштовно, представлених Мерією міста Бухарест та Культурним центром Бухареста, на площі імені Джордже Енеску. До цього додається низка концертів по країні, запланованих у Музичних центрах Румунії.

Слухайте передачі ВСРР, читайте наші матеріали на веб-сторінці www.rri.ro та на наших профілях в мережах Facebook і Twitter і вам буде легко дати правильні відповіді на конкурсні запитання. Конкурс триває до 30 вересня 2017 року (дата пошти).

Ми маємо для вас численні пам’ятні призи: альбоми і музику Дж. Енеску,
компакт-диски з найкращою румунською та іноземною симфонічною музикою та багато предметів
румунського мистецтва і культури. Спонсорами конкурсу виступають Мерія Бухареста, Художній ліцей імені Ніколая Тоніци та Видавництво «Каса
Радіо».

Запитання:

– Який за рахунком
цьогорічний фестиваль ім. Джродже Енеску?

– Хто є художнім керівником цьогорічного фестивалю? А почесним президентом?

– Скільки музикантів беруть участь у фестивалі в цьому році?

– У кількох містах пройдуть заходи Фестивалю імені Джордже Енеску – 2017?

Просимо, так само, написати, що спонукало вас взяти участь в цьому конкурсі. Чекаємо ваших листів до 30 вересня. Бажаємо Вам успіхів.

У квітні цього року ми запрошували Вас взяти участь у новому конкурсі з призами Відпочинок у повіті Бістріца-Несеуд, присвяченому одному з найгарніших повітів Румунії, що має величезний туристичний потенціал, з надзвичайними і цікавими місцями, а також з численними культурними, історичними та природними пам’ятками.

У конкурсі розігрувався головний приз – восьмиденний тур Бістріца-Несеудським повітом з повним пансіоном для двох слухачів ВСРР. Переможцями конкурсу стали Ліу Фажян та його дружина із Китаю. Вони завершили свою відпустку в Румунії 23 вересня цього року. Нагадаємо, що вони прибули спочатку до Бухареста 16 вересня, звідки відправилися до повіту Бістріца-Несеуд, роблячи коротенькі зупинки по дорозі. Гості зупинилися у місті Бістріца, де вони відвідали Євангельську церкву, з вежі якої можна милуватися краєвидами міста. Потім, вони відвідали найдавнішу православну церкву та синагогу, яка стала культурним центром. Вони пройшлися парком міста, побачили озеро з рибами та зупинилися на одній терасі в центрі міста.

У ході візиту до мерії міста Бістріца, переможці дізналися про зв’язки цього міста із Китаєм, про китайський завод цементу в будівництві, якого взяли участь і румунські інженери ще до 1989 року, про спеціальні відносини між Бістріцею та провінцією Хунань та про нинішній стан двостороннього співробітництва. З іншого боку, і вони зізналися, що мають давній зв’язок з Румунією, починаючи з фільмом Дунайські хвилі, який був знятий в 1959 році, режисером Лівіу Чулеєм. У розвитку цього зв’язку велику роль відіграла ВСРР, – ствердив Ліу Фажян у інтерв’ю журналістам регіональної станції суспільного радіо, зокрема завдяки передачам китайської редакції, яка була заснована 1999 року.

Китайські гості були дуже щасливими, що мали нагоду побачити місця, про яких довідалися із передач китайської редакції ВСРР. Ліу Фажян розповідає про відвідані місця: Першого вечора нас дуже тепло прийняли в готелі «Золота корона» в Бістріці, а наступного дня нас прийняв мер міста Овідіу Крецу, для нас це була велика честь. Мерія поставила нам у розпорядженні гіда, який розповів нам про історію міста. Потім, у супроводі гіда, ми відвідали православну церкву, євангельську церкву, синагогу. Ми також відвідали галерею мистецтв та меморіальні будинки. Потім, наступного дня ми відвідали Музей порівняльного сучасного мистецтва в Синджорз Бей. Ми бачили там твори понад 800 художників, але переважна більшість експонатів були сільськогосподарські знаряддя. Ми також відвідали руїни стародавньої фортеці Родна. Фортеця побудована з дерева має щось особливе.

Розташована на висоті 900 метрів над рівнем море, місцевість Колібіца є воротами до гір Келімань. З 1923 року до 1975 року Колібіца була бальнеокліматичним курортом. Розповіді про особи, які вилікувалися від туберкульозу через цілющих властивостей повітря в цій зоні, були підтверджені дослідженням, здійсненим на замовлення Повітової ради Бістра-Несеудського повіту, яка бажала перевірити чи повітря в місцевості Колібіца дійсно має особливві властивості. Тут можна робити прогулянки пішки або із возом та санками, можна їздити у верхах, все у залежності від сезону та погоди. Туристична пропозиція дуже багата. І ті, хто любить адреналін може гарно провести час у місцевості Колібіца. Тут можна займатися найбільш захоплюючими видами пригодницького туризму такими як: каякинг, рафтинг, парапланеризм, альпінізм, скелелазіння або полювання. Ліу Фажян, переможець конкурсу Відпочинок у повіті Бістріца-Несеуд розповідає як провів час: У місцевості Колібіца ми провели три дні та дві ночі. Ми мали нагоду милуватися прекрасними краєвидами, а повітря було дуже хорошим, дуже чистим. Крім того, була велика тиша, спокійно, ми мали нагоду розслабитися.

У Бістріца-Несудському повіті є багато краєвидів які стали джерелом справжніх легенд. Але більшість туристів обирають провести канікули у горах Бергулуй. Тут можна милуватися рідкісними краєвидами, а тамтешні пансіонати мають виняткові умови для проведення відпустки на природі. Відомим у цих горах є перевал Бергеулуй, який робить зв’язок між горами Трансільванії та Молдови. Тут розташований й готель «Замок Дракули». Тут можна бачити клеп графа Дракули та недавно побудований тунель графа Дракули. Ліу Фажян розповідає: Третю частину нашої відпустки ми провели в «Замку Дракули» та відвідали склеп графа Дракули. Моя дружина трохи налякалася під час шоу, який мав місце там, коли відкрилася труна звідки вийшов «демон», мені здавався свого роду привид і ми трохи злякалися.

Переможці конкурсу Бістріца-Несудському повіті відвідали й інші атракції цього регіону. Деталі подає Ліу Фажян: Ми відвідали монастир Народження Пресвятої Богородиці в місцевості П’ятра Фентенеле. Цей монастир був побудований в 1928 році, а під час Другої світової війни тут була влаштована невеличка лікарня. Потім ми відвідали кам’яну дорогу з часів Римської імперії, недалеко від місцевості Фентенеле. Ми сподіваємося, що ця дорога буде зв’язкjv із майбутнім, щоб ми знову бачили виняткову долю Румунії.

ВСРР дякує всім радіослухачам, які залишилися вірними слухачами наших передач та готує новий конкурс з призами, головний приз якого буде відпустка до іншої туристичної зони Румунії.

Дорогі друзі, запрошуємо вас взяти участь у новому конкурсі з призами, ІІІ-й Міжнародний фестиваль симфонічних оркестрів радіо – RadiRo. Конкурс присвячений унікальному музичному заходу в Європі, який збере у Бухаресті, на сцені Залу Радіо, шість великих оркестрів, а також видатних солістів та диригентів.

У період 23 вересня – 1 жовтня 2016 року Радіо Румунія організовує ІІІ-й Міжнародний фестиваль радіо оркестрів, RadiRo, єдина міжнародна музична подія, яка, починаючи з 2012 року, у кожні 2 роки, доносить до вашої уваги віртуозність виконання і художню досконалість симфонічних оркестрів радіо у світі.

У рамках Фестивалю виступлять з концертами на сцені Залу Радіо 5 відомих симфонічних оркестрів з Європи, і в перший раз на фестивалі RadiRo в Бухаресті, виступить оркестр з Китаю: Симфонічний оркестр Шеньчженю. Поряд з ним виступлять Симфонічний оркестр радіо з Норвегії, Лейпцігський симфонічний оркестр радіо, диригент Крістіан Ярви, який є і почесним директором фестивалю RadiRo 2016 року. На Фестивалі будуть також присутні Симфонічний оркестр Віденського радіо поряд з видатним скрипалем Гідоном Кремером, Концертний оркестр BBC і Національний оркестр радіо.

Отож, шановні слухачі, слухайте передачі ВСРР, читайте матеріали, розміщені на веб-сторінці та на наших профілях в мережах Facebook або Twitter, і ви зможете легко дати правильні відповіді на конкурсні запитання, і виграти. Конкурс триватиме до 1 жовтня 2016 року, дата пошти.

Нагородами конкурсу будуть СD з румунською та іноземною симфонічною музикою, твори образотворчого мистецтва відомих румунських художників, як і інші предмети культурного просування. Конкурс проводиться спільно з Художнім ліцеєм імені Ніколая Тоніци в Бухаресті, Видавництвом Каса Радіо і Electrecord.

А тепер запитання:

– Якого року відбувся перший Міжнародний фестиваль симфонічних оркестрів радіо?

– Хто є почесним директором третього фестивалю?

– Скільки оркестрів беруть участь у фестивалі RadiRo 2016?

– Хто виступає організатором фестивалю?

Будь ласка, напишіть, що спонукало вас взяти участь в конкурсі і, особливо, чому ви слухаєте передачі ВСРР. Очікуємо ваші відповіді до 1 жовтня, дата пошти. Переможці будуть оголошені щойно після завершення конкурсу. Бажаємо вам успіхів.

Дорогі друзі! Ми запрошуємо вас взяти участь у новому конкурсі з призами «Відпочинок у повіті Бістріца-Несеуд», присвяченому одному з найгарніших повітів Румунії, що має величезний туристичний потенціал, з надзвичайними і цікавими місцями, а також з численними культурними, історичними та природними пам’ятками.

Отож слухайте передачі ВСРР, читайте наші матеріали на веб-сторінці www.rri.ro та в мережах Facebook чи Twitter і вам буде легко дати правильні відповіді на конкурсні запитання, що мають бути надіслані не пізніше 15 липня 2016 року.

У конкурсі розігрується головний приз – восьмиденний тур Бістріца-Несеудським повітом з повним пансіоном з 15 по 30 вересня цього року для двох слухачів ВСРР. Точніше наші гості відпочинуть у місті Бістріца, у горах, на перевалі Тіхуца, в Готелі «Замок Дракули» та в місцевості Колібіца на березі однойменного штучного озера в надзвичайному природному оточенні. Як зазвичай, володарі головного призу мають покрити власними коштами лише витрати на дорогу до Румунії і назад та на оформлення візи. На учасників конкурсу очікують багато цінних і цікавих призів від наших спонсорів і партнерів.

Спонсорами конкурсу виступають: Готель «Замок Дракули» в місцевості П’ятра Финтинеле, Готель «Золота корона» у м. Бістріца та Fisherman’s Resort у Колібіці. Партнерами конкурсу є: Повітова рада Бістріца-Несеуд, Мерія міста Бістріца, Несеудське православне благочиння, Бістріцька філія Спілки образотворчих митців Румунії, Бістріца-Несеудський центр з питань культури, Музей порівняльного мистецтва в Синджорж-Бей, Культурнрий фонд «Концертна спілка» – Бістріца.

Запитання:

– Назвіть адміністративний центр Бістріца-Несеудського повіту.

– Як називається штучне озеро, на березі якого відпочинуть володарі головного призу конкурсу?

– Назвіть головного героя відомого роману та багатьох популярних фільмів, чиє ім’я тісно пов’язане з повітом Бістріца-Несеуд?

Просимо написати, що спонукало вас до участі в цьому конкурсі, і чому ви слухаєте передачі ВСРР. Не зволікайте з листами! Розіграш призу відбудеться щойно після завершення конкурсу.

Бажаємо вам успіху!

Дорогі друзі, до 15 січня 2016 року ВСРР провела черговий конкурс з призами “Сучасники Бринкуша – скульптор Константін Антоновіч”. Він був присвячений відомому скульптору Константіну Бринкушу й одному з його найуспішніших учнів Константіну Антоновічу (1911-2002 рр.), який зробив блискучу карєру в Європі та США. З усіх скульпторів, які працювали з Бринкушем, він став єдиним, хто отримав рекомендаційний лист від видатного скульптора.

Головним призом конкурсу є семиденна путівка з повним пансіоном для двох слухачів ВСРР з 15 по 30 квітня 2016 року до повіту Горж, звідки вирушив у світ Константін Бринкуш. Як зазвичай, переможці конкурсу мають покрити власними коштами лише витрати на квитки до Румунії та назад і оформлення візи (у разі необхідності).

Конкурс проводився за підтримки Повітового культурного центру ім. Константіна Бринкуша в місті Тиргу Жіу та низки місцевих партнерів, зокрема: Горжанська повітова рада, Мерія міста Тиргу-Муреш, Горжанська та Крайовська філії Спілки художніх митців, Должанська повітова рада, Мерія міста Крайова, Горжанський центр утвердження традиційної культури, Крайовський театр ім. Маріна Сореску, Крайовський музей мистецтва.

Перед тим, як оголосити переможців, нагадаємо запитання, на які ви повинні були дати відповідь.

– Назвіть центральну тему творчості Константіна Антоновіча.

Правильна відповідь: Центральна тема творчості Константіна Антоновіча була сова, яку він представив в різних формах та образах.

– Що, з-поміж усіх учнів, лише Антоновіч отримав від К.Бринкуша?

Правильна відповідь: З усіх скульпторів, які працювали з Бринкушем, К.Антоновіч став єдиним, хто отримав рекомендаційний лист від видатного скульптора.

– Який період часу і де саме працював скульптор Константін Антоновіч разом зі своїм наставником?

Правильна відповідь: Антоновіч працював з Бринкушем чотири роки в Парижі.

– Які відомі роботи Бринкуша входять до архітектурного комплексу “Шлях Героїв” у місті Тиргу-Жіу?

Правильна відповідь: Монументальний комплекс “Шлях Героїв” включає в себе чотири скульптурні роботи: “Стіл мовчання”, “Ворота поцілунку” , “Нескінченну колону” і “Алею стільців”. До них додається церква святих апостолів Петра і Павла.

Цей конкурс видався цікавим для 210 слухачів ВСРР, які надіслали правильні відповіді на запитання. Ми дякуємо всім за проявлений інтерес і запрошуємо до участі в наступних вікторинах нашої радіостанції. Далі ми представляємо вашій увазі уривки з кількох листів від наших радіослухачів, які взяли участь у конкурсі “Сучасники Бринкуша – скульптор Константін Антоновіч”.

Гуо Яньксінь з Китаю написав: “Румунія є країною з багатою історією та культурою. Ця країна приваблює мене вже багато років. Я сподіваюсь, що моя мрія сповниться і я зможу відвідати цю країну, щоб відчути дух її культури, щоб бути ближче до румунів, поспілкуватися та краще пізнати їх. Але найбільше я хотів би відвідати ВСРР, щоб зустріти друзів-журналістів, щоб наша дружба зробила ще один крок вперед.”

Ось, що написав Ентоні Тейсо з Франції: “Я беру участь в цьому конкурсі, тому що сподіваюсь отримати можливість здійснити подорож до Румунії. Я слухаю ваші передачі тому що хочу більше дізнатися про Румунію та вивчити румунську мову, оскільки незабаром я перебуватиму на стажуванні в Румунії. “

Давній слухач ВСРР Стефано Сіттеро з Італії написав: “Мене спонукало взяти участь в конкурсі те, що хоча мені відомі твори Бринкуша, я нічого не знав про Константіна Антоновіча. Участь у ваших конкурсах допомагає нам поглибити свої культурні знання.”

Енріке Хосе Дантас із Бразилії зазначив: “Беру участь у конкурсах ВСРР, тому що мені дуже подобається Румунія та її культура. Я багато дізнався про Бринкуша та Антоновича, про їх важливість для румунської та всесвітньої культури. Я слухаю ВСРР, тому що бажаю дізнатися якомога більше речей про Румунію, її культуру, про її туристичні атракції.”

Наш вірний слухач Володимир Андріанов з Приморського, Криму написав: “Беру участь у конкурсі тому, що люблю Румунію, її історію, культуру, мистецтво, пісні й танці, її працьовитий та талановитий народ. Передачі та веб-сайт ВСРР приваблюють цікавою інформацією про Чудову країну на імя Румунія.”

У свою чергу Октябрина Білова з Феодосії, Криму написала: “Взяти участь у конкурсі спонукав інтерес до творчості К.Антоновіча. До того ж полюбляю конкурси. Щодо передач та веб-сайту ВСРР – вони завжди цікаві, інформаційно насичені й добре зроблені.”

А ось, як пояснила свою участь у конкурсі наша постійна слухачка з Києва Наталія Заболотна: “З великим зацікавленням я вирішила взяти участь у новому конкурсі, присвяченому учням Константіна Бринкуша, на цей раз – Константінові Антоновичу. До початку конкурсу я нічого не знала про цього митця. Крім Ваших передач, я також скористалася пошуком в інтернеті й побачила в тому числі велику кількість його скульптур – сов. Мене зацікавило, чому він обрав таку тема для творчості, але я ще не знайшла відповідь. У будь-якому разі, сова така неоднозначна істота – цей птах є символом мудрості ще з античних часів і водночас за народними уявленнями він може віщувати біду. Сови Антоновича здаються “мирними”, не зловісними.”

Володимир Гудзенко з Луховіц Московської області написав: “Мене спонукав взяти участь в конкурсі великий інтерес до Румунії та її митців, її історії та культури.”

Ігор Каневський з Харкова пояснює свою участь у конкурсі так: “Я вже пятий рік беру участь у конкурсах Всесвітньої служби Радіо Румунія, тому що мені цікаво це робити. Коли шукаю відповіді на запитання, крім передач і сайту, обовязково використовую додаткові джерела інформації. За цей час я дізнався дуже багато цікавого і несподіваного про культуру, історію, міста Румунії. Особливо мені подобаються ваші рубрики «Румунія унікальна» і «Туристична Румунія». Ваш сайт виглядає достатньо сучасним та інформативним, він дозволяє легко знайти потрібні новини. На мою думку, ВСРР робить надзвичайно важливу справу – поширює різноманітну інформацію про свою країну. Мені приємно, що серед інших мов, Радіо Румунія використовує і українську. “

Олександр Козленко з Широкого, Дніпропетровської області зазначив: “ВСРР за підтримки повітів та низки партнерів не вперше звертається до постаті видатного скульптора К. Бринкуша. Його творчістю зацікавився давно, коли в журналі «Народная Румыния» прочитав статтю про Константіна Бринкуша. Про його творчий доробок нагадує колекція QSL-карток від ВСРР з роботами майстра. Словом, Ваш новий конкурс впав на благодатний ґрунт і вкотре стимулював поринути у світ абстрактного мистецтва. Крім прослуховування радіопередач, регулярно відвідую сайт ВСРР. Як на мене, все зручно, є додаток для i-Phone. А головне наповнення сайту, що дає можливість дізнатися про всі сторони життя Румунії. Дуже добре, що є форма, яка полегшує роботу із заповнення та відправки рапорту про прийом. Дуже добре, що Ви є в соціальних мережах, зокрема у Фейсбук. Така комунікація дуже зручна, напевно, в першу чергу для молоді. Слухачі ж мого покоління більше «підсіли» на короткі хвилі (хоча добре розуміємо, що прийде час, і ВСРР покине короткі хвилі), але із великим задоволенням за допомогою Інтернет доповнюємо спілкування на сайті. Тож дякую за черговий конкурс, який дасть щасливчикам доторкнутися до світу К. Бринкуша, історії та культури Вашої чудової країни.”

Костянтин Крицкий з міста Бендери Республіки Молдова написав: “Черга новорічних свят дало трохи часу для відпочинку, розваг й упорядкування думок … Тож вирішив не гаяти часу та взяти участь у конкурсі. Для цього був дуже важливий привід: адже конкурс присвячений двом Костянтинам: Бринкушу й Антоновічу – і соромно було б для Костянтина (себто, для мене) не вшанувати своїх тезок, всесвітньо відомих митців, докладніше познайомившись з творчістю й життям цих видатних постатей Румунії.”

А зараз – про відзнаки, призи та подарунки…

Спеціальні відзнаки конкурсу отримали 15 слухачів Всесвітньої служби Радіо Румунія та читачів нашої веб-сторінки: Хамзауй Махмуд з Єгипта, Рашид Дахмані з Алжир, Гуо Яньксінь та Чжоу Фей з Китаю, Валерій Луговський з Білорусі, Клаус Каруссейт з Швеції, Володимир Стадик та Олександр Абрамов з Росії, Хосе Луїс Коркуера і Мігель Рамон Баусет з Іспанії, Хенк Поортвліє з Нідерландів, Майкл Вінг з Великобританії, Джон Рутлеж з США, Ахмед Абдулкарім Алі з Лівії та Ентоні Тісо з Франції.

10 Третіх премій отримали наступні радіослухачі: Салім Сабах Сарай з Іраку, Джонатан з Китаю, Олександр Козленко з України, Вернер Хофман з Німеччини, Ніколай Ларін з Росії, Хуан Франко Креспо з Іспанії, НуаріНагмучі з Алжиру, Джонатан Мерфі, Ірландії, Бібі Шах з Пакистанута Деепіта Чакрабарті з Індії.

Володарями другої премії стали 8 радіослухачів: Стефано Сіттеріо з Італії, Абдель-Кадер Хасан з Єгипту, Ву Суан з Китаю, Алексей Веселков з Росії, Хосе Енріке Дантас Фелінто з Бразилії, Поль Жаме з Франції, Безазель Ферхат з Алжиру та Бінарані Мондал з Індії.

15 Перших премій отримали наступні радіослухачі або читачі веб-сайту: Будукха Мохамед з Алжиру, Шань Цзіньхуа з Китаю, Володимир Гудзенко з Росії, Фредерік Фреде з Австрії, Валерій Рубін з Канади, Хосе Балбіно Круз Менхівар з Коста-Ріки, Амаді Фей з Сенегалу, Муфізур Рахман з Бангладешу, Джаянта Чакрабарті, Мітул Кансал та Чайталі Саркар з Індії, Аміра Джаміль та Асгар Шах з Пакистану, Ярослав Еджейчак з Польщі та Мартин Роган з Великобританії.

10 спеціальних премій отримали наступні слухачі та читачі веб-сайту ВСРР: Бен Чохра Алі з Алжиру, Лін Шань з Китай, Ігор Карівець з України, Ральф Урбанчик з Німеччини , Василь Гуляєв з Росії, Енрік Баллестер Бурсет з Іспанії, Жиль Готьє з Франції, Мохаммад Шамім з Індії, Ашік Екбаль Токон з Бангладешу та Ханс Вернер Лолліке з Данії.

А тепер найбільш очікуваний момент. Взяли участь у конкурсі, відповіли правильно на запитання і виграли семиденну путівку з повним пансіоном з 15 по 30 квітня 2016 року до повіту Горж … Халіль Абдель-Кадер та Гуміді Мохамед, обидва з Алжиру. Вітаємо їх та ласкаво просимо до Румунії!

Усі призи та відзнаки будуть надіслані поштою найближчим часом, а ми просимо вас підтвердити отримання пакунку. Ще раз дякуємо всім слухачам та читачам веб-сторінки за участь у вікторині та запрошуємо взяти участь у наступних конкурсах ВСРР!

Дорогі друзі, ми запрошуємо вас взяти участь у новому конкурсі з призами Сучасники Бринкуша – скульптор Константін Антоновіч. Цей конкурс, присвячений відомому скульптору Константину Бринкушу й одному з його найуспішніших учнів Константіну Антоновічу (1911-2002 рр.), який зробив блискучу кар’єру в Європі і США.

З усіх скульпторів, які працювали з Бринкушем, він став єдиним, хто отримав рекомендаційного листа від видатного скульптора. К.Антоновіч закінчив Ясський факультет образотворчого мистецтва (1939 р.), три роки навчався у Віденській академії витончених мистецтв, а потім ще два роки – в Тіролі. У 1947 році він прибув до Парижа, де зустрівся з Бринкушем, з яким працював чотири роки. З 1953 року він переїхав у Нью-Йорк. Центральною темою творчості К.Антоновіча була сова.

Слухайте передачі ВСРР, читайте матеріали, розміщені на веб-сторінці та на наших профілях в мережах Facebook або Twitter, і ви зможете легко дати правильні відповіді на конкурсні запитання і виграти приз. Конкурс триває до 15 січня 2016 року (дата пошти).

Головний приз конкурсу – семиденна путівка з повним пансіоном для двох слухачів ВСРР з 15 по 30 квітня 2016 року до повіту Горж, місце звідки вирушив у світ Константін Бринкуш.

Конкурс проводиться за підтримки Повітового культурного центру ім. Константіна Бринкуша в місті Тиргу Жіу та низки місцевих партнерів.

Як зазвичай, переможці конкурсу мають покрити власними коштами лише витрати на квитки до Румунії та назад і оформлення візи (у разі необхідності).

Запитання:

– Назвіть центральну тему творчості Константіна Антоновіча?
– Що, з-поміж усіх учнів, лише Антоновіч отримав від К.Бринкуша?
– Який період часу і де саме працював скульптор Константін Антоновіч разом зі своїм наставником?
– Які відомі роботи Бринкуша входять до архітектурного комплексу Шлях Героїв у місті Тиргу-Жіу?

Просимо написати, що спонукало вас взяти участь у конкурсі і, особливо, чим вас приваблюють наші передачі та веб-сайт ВСРР. Переможці будуть оголошені щойно після завершення конкурсу.

Бажаємо успіху!

Тиждень в Трансільванії є подарунком, якого хотіли би всі. Трансільванія стала, колись, магнітом туризму, що приваблює численних шукачів красивого з цілого світу. У Трансільванії турист може відвідати середньовічну фортецю Сігішоара або замок Бран, що став знаменитим від легенди графа Дракули з роману Брема Стокера, замок Пелеш – розкішна королівська резиденція, чи євангельські укріплені церкви у підніжжі румунських Карпат, деякі з них були внесені до надбання ЮНЕСКО.

Існує, водночас, варіант глибокого знання Трансільванії, подорожуючи, щоправда більше днів, сільськими місцевостями та проживаючи у гостинних будинках румунських селян. ВСРР та Антена Сателор вирішили нагородити трьох своїх вірних слухачів однотижневим перебуванням у Трансільванії, вибравши обидва варіанти ознайомлення з цим регіоном. Джаміля Беккай з Марокко, Жілберт Дюпо з Франції та Анка Балабан з Румунії були щасливими переможцями конкурсу Ткацький човник баби Руци. На початку цього місяця вони справді відвідали хатину баби Руци, яка заповіла своїм онукам носити по світу її човник, разом із розповідями про румунське село Миндра, якого баба Руци не покинула все своє життя. Унікальний човник, який до тепер промандрував понад мільйон кілометрів навкруг Землі. Що вразило наших гостей? Почнемо з Джаміли Бекка з Марокко: Мені сподобалися люди, природа, спонтанність тих, кого я зустріла і, хочу вам сказати, що вони дуже приємні. Мені сподобалася, також, архітектура. Мене вразила церковна архітектура; у нас, особливо там, де я живу, є тільки кілька церков, одна чи дві … справді, архітектура церков є чарівною.

Тиждень у Трансільванії, протягом якого наші вірні три радіослухачі подорожували не тільки по селу Миндра у повіті Брашов, де жінки вдягли весільний одяг баби Руци, або по селу Шона, видатного художника Штефана Келція, або по Бухарестському та Сібіуському Національних музеях села, але також по Фегерашу, де вони відвідали середньовічну фортецю, яка під час комуністичного періоду стала в’язницею для політичних в’язнів, по Брашову на площі Сфатулуй, на шосе Транфегерешану та у Бринковянському монастирі Симбета де Сус. Повсюди на них чекала гостинність румунів, зізнався Жілберт Дюпон з Франції: Ця поїздка була надзвичайно розумно організована ВСРР, це дозволило нам відвідати як дуже відомі туристичні атракції, так і поникнути у душу Румунії, у місця, які пересічний турист не може бачити без допомоги місцевого жителя.

Семиденне перебування у Трансільванії. Незважаючи на те що, захоплювалися історичними та архітектурними пам’ятками європейської культурної столиці 2007 року, Сібіу, гості нашої радіостанції були однаково здивовані прийомом мешканців села Сібієл, де вони провели в гостинному будинку сім’ї Лука і взяли активну участь у реконструкції селянського весілля, в якому саме вони були молодим та молодою, батьками та хрещеними батьками. Інтерактивний характер візитів було збережено і в майстернях народних промислів, де наші слухачі ткали килими та малювали на склі, за допомогою майстрів і художників, які допомогли їм краще зрозуміти традиційну техніку обробки місцевого матеріалу.

Якщо слухачка Анка Балабан з деякими місцями була ознайомлена, з іншими познайомилася вперше: Я хочу подякувати, у першу чергу, за можливість відвідати нові місця. Я все побачила в іншому світлі, і мала, можливо, інший спосіб мислення … деякі місця я знову виявила для себе. Вечори, проведені в селі Сібієл, селянське весілля і традиційні звичаї краю Мерджінімя Сібіулуй відкрили мені апетит до детальної інформації про історію та традиції румунського народу.

Останній день цієї поїздки був прямо-таки дивним. Він почався з візиту до традиційної овечої отари в зоні Фегераш, де слухачі взяли участь у процесі доїння овець. Пізніше, відвідання замків Пелеш і Пелішор, в самому серці румунської королівської родини, Сіная, були останніми туристичними атракціями, які відвідали наші слухачі в Румунії. Упродовж 7 днів перебування у нашій країні, гостей супроводив, символічно, човник Баби Руце з фегерашського села Миндра. Повернувшись додому з поїздки в Балі, човник надихнув переможців цієї вікторини. Вони побажали бути носіями човника у своїй країні, у майбутній поїздці, в якій би вони мали можливість розповісти іншим людям про румунські міста та села, про звичайних і красивих людей, про їхні легенди і фольклорні традиції. Невтомний човник баби Руце із села Миндра готовий йти далі.

Дорогі друзі, до 15 липня 2015 року, ВСРР запросила вас взяти участь у конкурсі з призами Ткацький човник баби Руци, що проводився спільно з радіостанцією Антена Сателор. Напевно, багато хто з вас бачив романтичну комедію французького кінорежисера Жана-П’єра Жене Амелі і запам’ятав садового гнома, який подорожує по всьому світу, посилаючи додому фотографії з екзотичних куточків нашої Планети.

За цим прикладом у Фегерашському краї, в центральній Румунії, започатковано простий та геніальний проект Ткацький човник баби Руци, який утверджує по світу тутешнє село Миндра. Тому ми запропонували вам взяти участь у трохи незвичайному конкурсі, за допомогою якого ви відвідали би місце звідки ткацький човник рушив у навколосвітню подорож – Фегерашський регіон, а також Мерджінімя Сібіулуй.

Цей конкурс видався цікавим для 197 слухачів ВСРР, які надіслали правильні відповіді на запитання. Ми дякуємо всім за проявлений інтерес і запрошуємо до участі в наступних вікторинах нашої радіостанції.

У конкурсі розігрувалися два головні призи – дві восьмиденні путівки на двох з повним пансіоном у період 1-8 вересня 2015 року у пансіонатах Фегерашського регіону (Симбета де Сус) у Брашовському повіті та Мерджінімя Сібіулуй в повіті Сібіу. Одна путівка була для слухачів ВСРР, а друга для слухачів радіостанції Антена Сателор.

Головним спонсором конкурсу виступило Т.О.В. Скоріло Туризм і був організований він спільно з місцевими партнерами: Повітовами Радами Брашов і Сібіу, Меріями Фегераш та Ришнов, Митрополією Трансільванії – Архиєпархією Сібіу, Монастирем Симбета де Сус, Сібіуською спілкою художників, Національним музеєм Брукенталь, Національним музейним комплексом АСТРА з Сібіу, Повітовим центром збереження і просування традиційної культури Чіндрелул – Жуні Сібіулуй, Повітовим музеєм історії Брашов, Школою мистецтв міста Сібіу, Комерційним товариством Libris, Іон Арт Гласс із населеного пункту Шелімбер та американським скульптором румунського походження Георге Захарія.

Всю необхідну інформацію ви могли знайти на сайті проекту на веб-сторінці www.rri.ro та в мережах Facebook і Twitter. Консурс завершився 15 липня 2015 року. Перед тим, як оголосити переможців, нагадаємо запитання, на які ви повинні були дати відповідь.

– Звідки рушив унікальний проект Ткацький човник баби Руце? Правильна відповідь – Із села Миндра.

– Скільки кілометрів пройшов човник? – Правильна відповідь – Мільйон кілометрів.

– Які регіони Румунії відвідають переможці цього конкурсу? – Правильна відповідь – Фегераш, Симбета де Сус, повіт Брашов, та Мерджінімя Сібіулуй в повіті Сібіу.

– Назвіть 5 держав чи місць де побував ткацький човник. Правильна відповідь – Ви могли вибрати з десятків країн, міст і місць, де зупинився човник, інформації могли знайти в Інтернеті.

А зараз – про відзнаки, призи та подарунки…

Спеціальні відзнаки конкурсу отримали 25 слухачів та читачів нашої веб-сторінки з Італії, Єгипту, Куби, Франції, Китаю, Росії, Данії, Великобританії, Швеції, Польщі, Пакистану, Лівії та Індії. Наша співвітчизниця Делія Біце з Італії зізналася: Я слухаю із задоволенням передачі ВСРР і слідкую за вашими програмами в онлайн-середовищі, тому що я упевнена, що ви просуваєте румунські цінності за кордоном і таким чином Румунія виходить з анонімності.

А ось що написав Олександр Козленко з райцентру Широке, Дніпропетровської області, України, про конкурс ВСРР: Зізнаюся, мене, як журналіста, зацікавив сам сюжет. Дійсно історія мандрів ткацького човника гідна того, щоб розповісти про це на шпальтах газети чи розповісти в радіо-, телепередачі. Предмет побутового призначення місцевої звичайної селянки – баби Руци, якої вже немає серед нас, ткацький човник , який уже кілька років «мандрує» по світу за допомогою пересічних людей, і його фотографують у різних містах світу на тлі визначних пам’яток – це щось насправді незвичне й оригінальне. Справді, в наш час Інтернету та цифрових технологій, відкрити ще один бік багатогранної Румунії, про що я раніше не знав. Можливо, на думку декого це дещо архаїчно, але ідея насправді класна. Зацікавився, спробував прочитати матеріали в Інтернеті румунською, хоча переклад досить жахливий. Проте воно того варте. Саме наслідком всього цього й стало рішення взяти участь у черговому конкурсі, ну й, звісно, підтримати українську редакцію.

Володарями ІІІ премії стали 15 слухачів та читачів веб-сторінки з Сербії, України, Румунії, Алжиру, Йордану, Іспанії, Франції, Китаю, Білорусі, Великобританії, Індії, Пакистану, Кенії.

Деян Міятовіч із Сербії аргументує чітко і ясно: Дорогі друзі, з великим задоволенням я прочитав розповідь про Човник баби Руце. Мені дуже сподобалася й паралель із гномом з одного з моїх улюблених фільмів про долю Амелі, особливо після того, як у січні цього року я побачив карлика з висоти 2750 метрів у французьких Альпах, де перебував у відпустці.

Наша постійна слухачка з Києва Наталія Заболотна написала: Мене дуже зворушила розповідь про бабу Руцу, яка не змогла здійснити свою мрію подорожувати світом, але мріяла, щоб хоча би її човник зробив це за неї. Я сприйняла, що це конкурс про мрії. Мрії такі різні – один мріє побачити далекі краї, інший – полетіти на повітряній кулі, хтось – уславитися, а хтось – просто мати трохи більше вільного часу для свого хобі, для відпочинку. Кожен про щось мріє, але майже завжди чогось бракує – часу, грошей, не так складаються обставини. Мрії часто здаються чимось другорядним або ще більш неважливим, але ж мрії – це частина людського єства, якою бачить людина себе або своє життя в ідеалі. Тому вони заслуговують на повагу і на спроби їх здійснювати. Крім того, що слухаю Ваші передачі, я ще користуюся Вашим сайтом у мобільному телефоні, новий сайт для мобільних телефонів мені дуже сподобався – він сучасний, зручний і добре пристосовується до маленького екрана.

Клод Унсінгер із Франції пояснює: Я часто буваю в Румунії, вже багато років, але ніколи не бував у зоні гір Фегераш. Історія цього човника мене дуже захопила, тому що я вважаю, що це дуже цікавий метод представити Румунію, життя селян та сільські традиції. Сподіваюсь, що цей човник подорожуватиме колись і до Страсбургу, столиці Європи.

Десять других премій дісталися Сарі Соуберан з Італії, Беате Хансен з Німеччини, Міодрагу Рістічу із Сербії, Ігорю Гуровому з України, Кетеліні Дежуа з Франції, Бумхаалу Фаріду з Алжиру, Карлосу Кампос Алдану з Куби, Жан-Мішелю Обьє із Франції, Жі Юану з Китаю, Олегу Воронову з Росії.

Сара Соуберан з Італії надіслала такий аргумент: Я працювала в декількох ресторанах Торіно і познайомилася з багатьма румунами. З деякими з них я підтримую стосунки. Вони запросили мене в Румунію, але я не мала нагоди потрапити туди, тож залишилася з цікавістю побачити дещо з вашої країни. Я слухаю передачі ВСРР онлайн, коли знаходжуся на роботі. Подеколи відвідую вашу веб-сторінку, де знаходжу цікаві статті загальної культури.

Мьодраг Рістіч із Сербії надіслав таке: Із великим задоволенням я вирішив узяти участь в конкурсі, організованим вашою радіостанцією, чиї передачі сербською мають дуже високу якість, вони короткі, комплексні й об’єктивні. Я слідкую за вашими програмами вже довго часу і можу заявити, що однією з констант діяльності ВСРР сербською мовою є збереження якості передач.

Ігор Гуровой з Харкова, України, пояснив: Мені цікава найближча сусідка України – Румунія. Нас поєднує віра, схильність до збереження автентичних народних звичаїв і культурних традицій. В наших народах однакові прагнення і цілі в досягненні рівня розвитку найуспішніших європейських країн при збереженні своїй ідентичності. З змістовними новинами сучасної Румунії, її історією та культурою, її розвитком і досвідом інтеграції з європейськими країнами я постійно знайомлюсь через сторінку в Інтернеті та передачі ВСРР. Конкурс Ткацький човник баби Руци дозволив мені ще раз упевнитися в збереженні традиційного шанування румунами своїх батьків та рідних. Для надання відповідей на конкурсні запитання я робив переклади з румунської мови. Мені вона теж подобається своєю мелодійністю, чим дуже нагадує українську. Вразило оригінальне втілення мрії баби Руци та допомога в цьому різних людей.

5 спеціальних премій отримали наступні слухачі та читачі веб-сайту ВСРР: Халіл Абдел-Кадер з Алжиру, Айтон Хосе Кордейро Гама із Бразилії, Анатолій Клепов із Росії, Дебакі Бісвас із Банкури, Уест Бенгал із Індії та Джахангір Алам із Бангладешу.

Халіл Абдел-Кадер з Алжиру зізнається: Що змусило мене взяти участь у цьому конкурсі – це історичні й соціальні розміри запропонованої теми, а також мрія відвідати Румунію, цю гарну країну з добрими людьми, яких я почав любити, та змогу зустрітися з моїми друзями, членами арабської редакції ВСРР. Вже багато років я слідкую за вашою радіостанцією через об’єктивність та серйозність, які її характеризують, тому що вона є вірним дзеркалом румунської реальності з усіх галузей діяльності: політичної, економічної, культурної, соціальної, історичної, туристичної та спортивної.

А Джахангір Алам із Бангладешу написав: Моя головна мотивація для участі у цьому конкурсі дуже проста. Так як я є прихильником і постійним слухачем Всесвітньої Служби Радіо Румунія протягом 26 років, у мене розвинулася спорідненість із Румунією, що я почав думати, що це коли-небудь матеріалізується і я зможу дослідити країну з незліченними історичними та культурними цінностями і зможу насолодитися гостинністю гордого народу, яким є румунський народ. Через Інтернет я відкрив для себе захоплюючу подорож човника Матері Руце довкола світу і це мені здалося найцікавішим проектом подорожі та просування цінностей на міжнародному рівні. Це символ древніх традицій і ремесел і засіб для просування румунських цінностей і краси.

Ми дякуємо всім, хто відповів на запитання і аргументував свою участь у конкурсі. А тепер найбільш очікуваний момент.

Взяли участь у конкурсі, відповіли правильно на запитання і виграли восьмиденну путівку з повним пансіоном в період із 1-8 вересня 2015 року в пасіонатах в зоні Фегераш (Сембета де Сус) повіту Брашов та Мерджінімя Сібіулуй повіту Сібіу Джаміла Беккаї з Марокко та Гілберт Дюпонт із Франції! Вітаємо вас і ласкаво просимо до Румунії на початку вересня! Поруч із цими 2 слухачами ВСРР будуть і 2 слухачі Радіо Румунії Антена Сателор.

Володарка головної премії Джаміла Беккаї з Марокко пояснила дуже чітко, чому взяла участь у конкурсі: У кожному конкурсі, організованому ВСРР, я дізнаюся про нові приховані розміри Румунії. Завдяки їм я відкрила для себе нові гарні регіони країни і урізноманітнила свої знання про Румунію.

У свою чергу, Гілберт Дюпонт із Франції написав Я хочу привітати вас з оригінальністю теми цього конкурсу. Французька редакція ВСРР дуже динамічна і чудово справляється з роллю вітрини цієї прекрасної країни, такої привітної, але так мало відомої французам.

Усі призи будуть надіслані поштою найближчим часом, а ми просимо вас підтвердити листом, електронною поштою чи факсом як отримання пакунка, так і його вміст. Ще раз дякуємо всім слухачам та читачам веб-сторінки за те, що спробували свої шанси і відповіли на запитання конкурсу ВСРР, присвяченого зонам Фегераш та Мерджінімя Сібіулуй, і запрошуємо вас узяти участь у якнайбільшій кількості і в наступних наших конкурсах!

Дорогі друзі, запрошуємо вас взяти участь у новому конкурсі з призами Ткацький човник баби Руци, що проводиться нами спільно з радіостанцією Антена Сателор. Напевно, багато хто з вас бачив романтичну комедію французького кінорежисера Жана-П’єра Жене Амелі і запам’ятав садового гнома, який подорожує по всьому світу, посилаючи додому фотографії з екзотичних куточків нашої Планети.

За цим прикладом у Фегерашському краї, в центральній Румунії, започатковано простий та геніальний проект Ткацький човник баби Руци, який утверджує по світу тутешнє село Миндра. Предмет побутового призначення місцевої звичайної селянки – баби Руци, якої вже немає серед нас, ткацький човник (деталь у ткацькому верстаті з намотаною на шпульку пряжею для прокладання утокової нитки), вже кілька років мандрує по світу за допомогою пересічних людей, але й зірок, які фотографують його у різних містах світу на тлі визначних пам’яток. Баба Руце мріяла, щоб цей її старий дерев’яний предмет, з яким вона ткала усе своє життя, відправився, замість неї, в подорож по світу.

Ми подумали запросити вас до участі у трохи незвичайному конкурсі, за допомогою якого запрошуємо вас відвідати місце звідки ткацький човник рушив у навколосвітню подорож, зокрема село Миндра, Фегерашського регіону, а також Мерджінімя Сібіулуй.

10 років
тому, літня жінка із села Миндра, Брашовського повіту, покинула цей світ. Усе своє життя вона працювала на ткацькому верстаті. Крім приданого, зшитого для нащадків, вона залишила дітям, онукам і правнукам свій ткацький човник. Своє рішення вона пояснила наступним чином: Перевантаженій турботами і труднощами бабусі не вдалося побачити світ за межами Фегерашу, тому вона залишає своїм дітям і онукам у спадок своє нездійсненне бажання побачити світ. На знак поваги до
передсмертного бажання Баби Руци, її
нащадки вирішили нести із собою цей човник по всій країні та світу, аби сповнити неписаний заповіт жінки.

Перший крок
у цьому сенсі зробила її онука, актриса Аліна Заре, яка вирішила, що човник не повинен залишитися на місці
ані на мить, і від тоді люди різного віку та фаху несуть його із собою скрізь по світу. До сьогоднішнього дня ткацький човник пройшов близько мільйона кілометрів. Побував він в радянському ГУЛАГ-у, в Австралії, на Афонській горі, в Алба-Юлії (місті, де було проголошено возз’єднання всіх територій, населених в основному румунами, 1 грудня 1918 року), подорожував у футлярі скрипки Страдиваріус, на якій у Пекіні виступав відомий румунський скрипаль Александру Томеску, досяг човник і полюсів та Екватора. Скрізь, він була носієм послання миру та солідарності. Головною
умовою подорожі було
просування Румунії, зокрема румунського сільського життя, а це відбувалося або в
посольствах Румунії, або в рамках специфічних культурних заходів.

Отож слухайте передачі ВСРР, читайте наші матеріали на веб-сторінці www.rri.ro та в мережах Facebook і Twitter і вам буде легко дати правильні відповіді на конкурсні запитання, що мають бути надіслані не пізніше 15 липня 2015 року.

У конкурсі розігруються два головні призи – дві восьмиденні путівки на двох з повним пансіоном у період 1-8 вересня 2015 року у пансіонатах Фегерашського регіону (Симбета де Сус) у Брашовському повіті та Мерджінімя Сібіулуй в повіті Сібу. Одна путівка на двох буде для слухачів ВСРР, а друга для слухачів радіостанції Антена Сателор. Як зазвичай, переможці конкурсу мають покрити власними коштами лише витрати на дорогу до Румунії і назад та на оформлення візи.

Головним спонсором конкурсу виступає Т.О.В. Скоріло Туризм.

Запитання:

– Звідки рушив унікальний проект Ткацький човник баби Руце?

– Скільки кілометрів пройшов човник?

– Які регіони Румунії відвідають переможці цього конкурсу?

– Назвіть 5 держав чи місць де побував ткацький човник.

Всю необхідну інформацію ви можете знайти на сайті проекту, http://suveicachicd10.blogspot.ro/ та на сторінці у мережі Facebook, навіть якщо вони румунською мовою.

Просимо написати, що спонукало вас до участі в цьому конкурсі, і чому ви слухаєте передачі ВСРР. Чекаємо ваших листів до 15 липня 2015 року. Переможці будуть оголошені щойно після завершення конкурсу.