Tag: Молдова

  • 2 листопада 2020 року

    КОРОНАВІРУС -
    Комітет з надзвичайних ситуацій міста Бухареста вирішив, що столичні школи залишатимуться закритими ще 14 днів, а навчальний
    процес здійснюватиметься дистанційно. Водночас чинні обмеження будуть збережені
    протягом найближчих двох тижнів. Новий префект столиці Траян Бербечану
    оголосив, що найближчим часом не буде вжито заходів послаблення обмежень,
    зважаючи на зростання кількості випадків зараження Covid 19 у Бухаресті, але водночас наразі не планується
    запроваджувати нові обмеження. Згідно з останніми даними, у столиці рівень
    зараженості становить 3,91 випадків на тисячу жителів. У понеділок у Румунії
    було оголошено трохи більше 4 тисяч нових випадків зараження новим коронавірусом,
    а загальна кількість підтверджених випадків хвороби з початку пандемії перевищила
    250 тисяч. За останні 24 години померло 86 людей, а загальна кількість смертей,
    пов’язаних із COVID-19,
    досягла 7153. У реанімації перебувають 916
    пацієнтів.

    АВІАСПОЛУЧЕННЯ
    – Усі рейси румунської авіакомпанії TAROM до та з Брюсселя були призупинені
    сьогодні, а також 9 та 16 листопада через поточний епідеміологічний контекст, -
    повідомляє румунський авіаперевізник. Також на 3 тижні, точніше з 7 по 30
    листопада, будуть скасовані всі рейси до та з Лондона. Цього місяця в окремі дні TAROM не летітиме до Мюнхена чи Амстердама.




    ВИБОРИ
    – У Республіці Молдова проєвропейська опозиціонерка Майя Санду у неділю перемогла
    в першому турі президентських виборів, здобувши понад 36% голосів. Про це
    повідомила Центральна виборча комісія після підрахунку більшості бюлетенів. За
    Майєю Санду слідує проросійський президент Ігор Додон, який набрав 32% голосів.
    Хто стане наступним президентом Р.Молдова буде відомо після другого туру виборів 15
    листопада. 3 та 4 місця посіли два кандидати, які змагаються з Ігорем Додоном
    за лівий електорат. Решта чотири проєвропейські кандидати або ті, хто виступає
    за возз’єднання з Румунією, разом набрали трохи більше 8% голосів.


    ВИБОРИ
    В США

    – Президент США Дональд Трамп та його опонент від Демократичної партії
    Джо Байден завершили свої останні вихідні передвиборної агітації у
    штатах, які можуть вирішально вплинути на
    результат
    президентських виборів у вівторок (3 листопада). Дональд Трамп передбачає перемогу
    республіканців в багатьох штатах, тоді як Джо Байден каже, що хаос
    нинішньої адміністрації Трампа добігає кінця. Принаймні 90
    мільйонів американців вже проголосували достроково, а
    загальна явка на цих виборах вважається історичною. Нагадаємо,
    що унікальна у світі система голосування в США була створена понад 200 років
    тому і адаптована до потреб нинішнього населення, яке налічує понад 300
    мільйонів людей. Це складна комбінація прямого та непрямого голосування.
    Американці мають три можливості висловити свій вибір:
    поштою або прийти на виборчі дільниці достроково
    чи в день виборів. Вони голосують не за президента, а за список виборників,
    які підтвердили свою підтримку одному з кандидатів. Потім кожні чотири роки, у
    перший вівторок листопада, у день фактичних виборів, виборники обирають
    президента, який повинен набрати щонайменше 270 голосів із загальної кількості
    538.






    ЖУРНАЛІСТИКА
    – З
    початку року загинуло 32 журналісти та співробітники ЗМІ,
    повідомляє організація «Репортери без кордонів», додаючи, що ця цифра залишається тривожною, хоча дещо зменшилася
    порівняно з 2019 роком, оскільки через кризу в галузі
    охорони здоров’я багато журналістів не були відряджені у
    місця надзвичайних подій. З нагоди відзначеного сьогодні «Міжнародного
    дня припинення безкарності за злочини проти журналістів» організація «Репортери
    без кордонів» знову закликала Генерального секретаря
    ООН Антоніу Гутерріша створити посаду спеціального представника з питань
    безпеки журналістів. Міжнародна федерація журналістів (IFJ) також розпочала глобальну
    кампанію із засудження тих, хто замовляє злочини проти журналістів і
    залишається безкарним, а також закликає уряди вжити термінових заходів проти
    безкарності та захистити свободу преси.

  • 1 листопада 2020 року

    1 листопада 2020 року

    ВИБОРИ – У Республіці Молдова у неділю проходить перший
    тур президентських виборів. На пост президента балотуються вісім кандидатів. Згідно
    з соцопитуваннями найімовірніше жоден із них не набере понад 50%голосів, а в
    другому турі, наміченому на 15 листопада, громадяни Р. Молдова обиратимуть між
    чинним президентом, проросійським соціалістом Ігорем Додоном та колишньою прозахідною
    прем’єркою Майєю Санду. Остання спробує взяти реванш після поразки у 2016 році,
    коли Додон переміг в другому турі з перевагою в менш ніж 5%. Для громадян
    Республіки Молдова, які проживають у Румунії було створено 13 виборчих дільниць
    – дві в Бухаресті та по одній в 11 великих румунських містах.




    КОРОНАВІРУС – 5 324 нових інфікованих SARS-CoV-2 було зареєстровано у
    Румунії за останню добу, після проведення понад 21.420 тестів на національному
    рівні, – оголосила Група стратегічної комунікації. Загалом з початку пандемії в
    Румунії було підтверджено 246.663 випадки інфікування новим коронавірусом, а
    175 975 пацієнтів одужали. Так само було зареєстровано 99 випадків смерті, а
    загальна кількість померлих від нового коронавірусу перевищила 7 тисяч. 910
    пацієнтів перебувають у реанімації. Найбільше нових випадків було зафіксовано в
    Бухаресті. Влада також шукає рішення щодо зменшення навантаження на відділення невідкладної допомоги, де медичний персонал
    стикається з великим напливам пацієнтів. Міністр охорони здоров’я Нелу Тетару
    сказав, що з наступного тижня буде доступно 43 000 швидких тестів, які будуть
    використані у відділеннях швидкої допомоги для швидкої діагностики тих, хто
    туди потрапляє, аби швидко направити їх у палати. Він також сказав, що
    кількість цих тестів згодом досягне одного мільйона.


    ДЕНЬ РАДІО – 1 листопада щороку в Румунії
    відзначається День суспільного радіо. У цей день, в 1928 році вийшла в ефір
    перша радіопрограма з позивним «Ало, Ало, це Радіо Бухарест, Румунія!», який
    виголосив професор Драгомір Гурмузеску, основоположник румунського радіо. Упродовж
    92 років безперервної роботи суспільне радіо транслювало всі значущі події в
    історії Румунії. Румунське Радіо під час Другої світової війни, 23 серпня 1944
    р., оголосило про те, що Румунія перейшла на бік союзників. Голоси
    антикомуністичної революції в грудні 1989 року були почуті по всій країні також завдяки суспільному радіо.
    В даний час уряд, політики, громадянське суспільство обирають Радіо Румунія для
    передачі найважливіших повідомлень
    румунам. Протягом 92 років, у часи миру чи війни, у періоди процвітання чи
    кризи, при різних політичних режимах, суспільне радіо залишалося надійним засобом масової
    інформації. Визнаючи вирішальну роль радіо в історії Румунії, парламент оголосив 1 листопада Днем радіо. Згідно з останнім
    дослідженням вимірювання аудиторії, Радіо Румунія є лідером на ринку, з часткою
    30% на національному рівні та з понад 3,6 мільйонами слухачів щодня.




    ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Румунії Людовік Орбан оголосив,
    що наступного тижня здійснить офіційний візит до Ізраїлю, під час якого зустрінеться
    зі своїм колегою Біньяміном Нетаньягу та з президентом Реувеном Рівліном. За
    словами глави румунського уряду, переговори будуть зосереджені на поглибленні
    двосторонніх відносин та на збільшенні товарообігу. На цьому тижні прем’єр-міністр
    Орбан здійснив візит до Парижа, де підписав зі своїм французьким колегою Жаном
    Кастексом оновлену Дорожню карту стратегічного партнерства між
    двома країнами.

    ЗЕМЛЕТРУС – Землетрус магнітудою
    3,5 бали за шкалою Ріхтера стався в ніч проти неділі в сейсмічному районі
    Вранча на південному сході Румунії, на глибині 144 км, – повідомляє
    Національний науково-дослідний інститут фізики Землі. У жовтні в Румунії
    відбулося 43 землетруси магнітудою від 2 до 4,2 бали за шкалою Ріхтера.
    Найсильніший землетрус, який обрушився на Румунію магнітудною хвилею в 7,2 бали,
    стався 4 березня 1977 року, в результаті чого загинуло 1570 людей, більшість з
    них у Бухаресті, завдавши матеріальних збитків, які, за оцінками експертів,
    становив понад два мільярди доларів США Близько 230 000 будинків були зруйновані
    або сильно пошкоджені, а сотні підприємств закриті. Землетрус породив
    економічну та соціальну кризу, яку, на думку істориків, комуністична диктатура
    того часу не зуміла подолати до свого краху в 1989 році. Експерти попереджають,
    що сотні будівель можуть обвалитися в разі землетрусу, аналогічного до того, що
    потряс Бухарест у 1977 році.

  • Республіка Молдова перед президентськими виборами

    Республіка Молдова перед президентськими виборами




    Вісім осіб претендують на пост
    президента Республіки Молдова, але перший тур, що пройде у неділю, здається, не
    принесе ніяких несподіванок. Усі опитування щодо намірів голосувати
    передбачають, що фінал 15 листопада буде виглядати так само, як і чотири роки
    тому.

    Тодішній переможець, нинішній проросійський президент, соціаліст Ігор
    Додон та колишній прозахідний прем’єр-міністр Майя Санду, користуються найбільшою
    підтримкою населення, з понад 30% перший та майже 20% друга. Усі інші
    кандидати, або від лівих проросійских популістів, або від правих
    політичних сил, що підтримують возз’єднання з Румунією або є прихильниками європейської
    інтеграції, не набирають більше 10%.


    Як завжди в Республіці Молдова,
    голосування буде не лише політичним, а й геополітичним. Обраний вперше завдяки
    потужній проросійській програмі, Додон зараз виступає за захист та консолідацію
    державності Республіки Молдова та за збалансовану зовнішню політику між Москвою
    та Брюсселем. Кандидатка від партії «Дія та солідарність» Майя Санду, яка
    завжди ототожнювала себе з боротьбою з корупцією, звинувачує свого опонента в
    блокуванні реформи судової системи.


    Журналістське розслідування, результати
    якого були оприлюднені минулого тижня, надало Майї Санду додаткову «зброю» у
    боротьбі з своїм супротивником, після розкриття подробиць про участь
    адміністрації президента РФ у внутрішній політиці Республіки Молдова. Розслідування
    під назвою «Кремлинович», за кодовою назвою, яку використовував Ігор Додон,
    показує, що він був співробітником російських спецслужб, обвинувачення, які
    останній категорично відхиляє. Тим часом, Володимир Путін у четвер відкрито
    висловив своє сподівання, що молдовські громадяни оцінять зусилля нинішнього
    президента щодо зближення Республіки Молдова з Російською Федерацією.


    Політичні аналітики, цитовані
    кореспондентами Радіо Румунія у Кишиневі, заявляють, що Росія вже звикла
    втручатися у вибори в Республіці Молдова, але цього разу участь в ній набагато
    активніша. З іншого боку, вони очікують низьку явку, викликану як побоюваннями
    заразитися новим коронавіруосм, так розчаруванням значної частини електорату у всьому
    політичному класі.


    Вибори пройдуть у незвичних умовах і,
    через обмеження на поїздки, введені багатьма країнами для обмеження поширення Covid-19, Парламентська асамблея Ради Європи оголосила, що не відправить своїх спостерігачів
    на президентські вибори в Р.Молдова. Коментатори одностайні в своїй оцінці, що
    лише після першого туру виборів настануть два напружені тижні, коли кожен з
    фіналістів повинен буде не лише згуртувати свій традиційний електорат, а й збільшити
    його.

  • Республіка Молдова, куди?

    Республіка Молдова, куди?


    Республіка Молдова має вже третій уряд за
    півроку. Через п’ять місяців від затвердження, прозахідний кабінет міністрів на
    чолі з Майєю Санду був відправлений у відставку в результаті вотуму недовіри,
    ініційованого соціалістами, які входили до керівної коаліції. Значною мірою
    передбачуваний хід подій – соціалісти оголосили, що внесуть у парламент
    ініціативу про вотум недовіри уряду, якщо Майя Санду візьме на себе
    відповідальність перед парламентом за внесення змін до закону про прокуратуру,
    які передбачають розширення повноважень прем’єр-міністра в процесі відбору
    кандидатів на посаду Генерального прокурора. З самого початку створення у
    червні ця коаліція між проєвропейцями та проросійським соціалістами виглядала неприродно будучи крайнім рішенням щодо створення уряду наприкінці трьох місяців марних переговорів.




    Директор Інституту політичних наук та міжнародних
    відносин Румунської академії Дан Дунгачу в інтерв’ю Румунському радіо пояснив,
    що принесла коаліція між прозахідним блоком ACUM та Партією соціалістів Ігоря Додона. «Дві
    речі: перша – пов’язана з внутрішньою політикою Республіки Молдова, а саме усунення
    пана Плахотнюка та розблокування ситуації, що утворилася у результаті того, що
    Демократична партія, і особисто пан Плахотнюк, заблокували роботу державних установ
    у Кишиневі. Отже, на внутрішньому плані метою було усунення Плахотнюка. Після «висадки»
    3 червня, коли до Кишинева одночасно прибули представник Державного
    департаменту США, Європейський комісар з питань розширення та представник
    Кремля, славнозвісний пан Козак, була погоджена ця коаліція. Отже внутрішній
    план був такий: усунення пана Плахотнюка. Але складніший план викликаний розкладом
    зірок, стратегічних зірок. Уперше троє важливих акторів, значущих в Республіці
    Молдова, сіли за один стіл, навіть якщо не фізично, та погодили неприродну
    коаліцію. Тобто Схід і Захід або політичні представники Сходу і Заходу домовились
    сформувати коаліцію. Звичайно, було б наївно думати, що посланників, які «висадилися»
    в Кишиневі, зустрілися там лише заради пана Плахотнюка. Дуже наївно! У цьому
    випадку мова йде про геополітичний план. Стратегічним, геополітичним планом
    була зустріч між Європейським Союзом, Росією та США. Це, на мою думку, призвело
    до формування такої коаліції.»




    За словами
    Дана Дунгачу, план відносно Молдови передбачав дегеополітизацію, згідно з яким,
    припускаючи, що хтось вважає, що простір між Європейським Союзом та Російською
    Федерацією повинен бути облаштований таким чином, щоб не дратувати ні
    Європейський Союз, ні Росію, то Україна та Республіка Молдова повинні бути в
    такій ситуації, щоб задовольнити обидві сторони, щоб не бути конфліктною площиною.
    «І дійсно, принаймні з точки зору Росії, це може бути здійснено шляхом створення
    так званих федерацій, які вже не є федераціями, а дипломатичною мовою Москви їх
    називають «державами зі спеціальним статусом»: в Україні – Донбас, а в
    Республіці Молдова – Придністров’я. З допомогою цих регіонів з особливим
    статусом, сепаратистських регіонів, Росія нарешті зможе отримати контроль або сильний
    важіль впливу на закордонну та безпекову політику Кишинева, і Києва. Приблизно
    таким є план, російське мислення в цій галузі. Напевно, дехто погодився з цією
    спробою і в Республіці Молдова ця коаліція, найбільша за всю історію цієї
    країни, ця широка коаліція була створена для реалізації цього проєкту. Тому вона
    має легітимність як зі Сходу, так і з Заходу. Росіяни добре знають, що
    Меморандум Козака провалився в 2003 році, оскільки це був російський план. Без
    Заходу за столом було легко йому протистояти. Тепер у цьому уряді, і Захід був за
    столом, і, отже, такий проєкт, теоретично, міг бути функціональним.»





    Після
    падіння уряду Майї Санду, проросійський президент Республіки Молдова Ігор Додон
    доручив формування нового кабінету міністрів своєму раднику з економічних питань
    Йону Кіку, і невдовзі парламент затвердив нову урядову команду соціалістів, в
    якій більшість з 11 міністрів – це люди з близького оточення президента Ігоря
    Додона. Тим часом офіційний Бухарест попередив, що в нинішніх умовах підтримка від
    сусідньої Румунії, в тому числі фінансова, буде жорстко обумовлена продовженням
    необхідних реформ для зміцнення демократії та продовження європейського шляху, а
    готовність румунської влади до співпраці з молдовським урядом, без серйозних
    гарантій справжньої демократії, буде «дуже обмежена».

  • Геополітичні дилеми в Кишиневі та їхній зв’язок з Україною

    Геополітичні дилеми в Кишиневі та їхній зв’язок з Україною




    Минулого тижня парламент Республіки Молдова відправив у
    відставку прозахідний кабінет міністрів Майї Санду. Резолюцію про вотум
    недовіри, ініційовану соціалістами президента Ігоря Додона підтримали й
    демократи олігарха-втікача Влада Плахотнюка. Теж вони проголосували й за
    затвердження нового уряду, на чолі з Йоном Кіку, колишнім радником з
    економічних питань русофіла Ігоря Додона. Між часом новий глава молдовського
    уряду Йон Кіку заявив, що свій перший візит за кордон здійснить до Росії. Таким
    чином, уперше за багато років прем’єр-міністр
    Р.Молдова здійснив свій перший закордонний візит до Москви, а не до Бухареста
    чи Брюсселя.




    Коментуючи нинішню ситуацію в сусідній країні, румунський
    аналітик Дан Дунгачу, директор Інституту політичних наук та міжнародних
    відносин Румунської академії каже, що події в Кишиневі мають не просто
    внутрішньополітичне, а геополітичне значення. У цьому контексті він нагадав,
    про створення дещо дивної коаліції між прозахідним блоком ACUM та проросійськими соціалістами улітку цього
    року, стверджуючи, що вона була спричинена незвичайною «розстановкою
    стратегічних зірок», у результаті чого троє значущих акторів: США, ЄС та Росія,
    сіли за один стіл у Республіці Молдова та погодили створення неприродної
    коаліції. Проте, з розпадом цієї коаліції цей геостратегічний план набув
    несподіваного повороту, – каже Дан Дунгачу: «Гадаю, що наразі це заважає його
    впровадженню, адже цей стратегічний план слід розглядати у співвідношенні з тим,
    що відбувається в Україні. Саме Україна
    є ключем до розуміння регіону, а не Республіка Молдова. А в Україні
    справи рухаються до певного врегулювання конфлікту на Донбасі. Нещодавно в
    Києві було оголошено про виконання умов для проведення зустрічі в нормандському
    форматі на рівні глав держав. Це означає, що Україна, Росія, Німеччина та
    Франція зустрінуться на рівні глав держав для врегулювання кризи в Україні,
    означає реалізація «Мінська» і так далі. Тобто там усе рухається стратегічно. У
    Республіці Молдова виник цей внутрішній збій, що, очевидно, впливає на зазначений
    стратегічний проєкт. Звичайно, що ця коаліція могла бути критикованою, у
    Румунії вона була піддана критиці, але з точки зору стратегічного руху вона
    зрозуміла, можливо не виправдана, але зрозуміла. Те що сталося у Кишиневі є
    перешкодою для цього проєкту. Наразі ніхто цьому не радий, ні Російська
    Федерація, ні США, як це відкрито сказав і посол США в Кишиневі, ні
    Європейський Союз, або Німеччина зокрема.»




    З геополітичного погляду Республіка Молдова та Україна стали
    заручниками Росії та Заходу і застрягли у сірій зоні Європи та Російської
    Федерації. Цього торкнувся й румунський аналітик Дан Дунгачу, який каже, що
    саме в цьому полягала суть літнього американсько-європейсько-російського проєту
    в Р.Молдова: «Метою була Республіка Молдова, яка б з геополітичних міркувань, була
    дегеополітизована. Інакше кажучи, якщо, припустімо, хтось думає, що простір між
    Європейським Союзом та Російською Федерацією має стати таким, щоб не бути стратегічним дратівником ні для
    Європейського Союзу, ні для Росії, то Україна та Республіка Молдова мають бути
    в такій ситуації, яка б задовольняла обидві сторони.»




    Молдовський політичний оглядач і журналіст Влад Цуркану каже, що головною ставкою Російської Федерації в Республіці Молдова є Придністровський
    регіон, а в регіоні – Україна. «Очевидно, що ці дві країни,
    крізь призму сепаратизму, пов’язані між собою. У Республіці Молдова Російська
    Федерація протягом декількох років або протягом певного періоду чітко просуває
    свій політичний проєкт, а метою цього проєкту є отримання через
    Придністровський регіон певних важелів впливу на Кишинів. Ми побачили, як була створена
    проросійська партія – соціалісти. Потім, крок за кроком, були «захоплені» окремі
    державні установи. Кінцева мета політичного сценарію – створення у Республіці
    Молдова такої більшості, яка б погодилася з наданням певного статусу Придністровському
    регіону або яка б фактично прийняла певний статус Придністровського регіону,
    щоб він міг повернутися до конституційного простору Республіки Молдова, але з
    чіткими важелями впливу, зі своєрідним правом вето на кишинівську політику.
    Якщо в 2003 році була спроба придністровізації Республіки Молдова через
    Меморандум Козака, то зараз це скоріше спроба фінляндізації Республіки Молдова.
    Ймовірно ця концепція, яку застосовували щодо Фінляндії у повоєнні роки, буде застосована
    й щодо України. Тобто Російська Федерація хоче стати гарантом і мати певні
    важелі впливу на закордонну політику цих держав. І такими важелями впливу можуть
    бути війська, розміщені в сепаратистських регіонах. А узаконення присутності цих
    військ відбудеться шляхом надання особливого статусу відповідним сепаратистським
    регіонам.»





    На думку Дана Дунгачу зараз Росія не рада відставки
    прозахідного уряду Майї Санду і, як би це дивно не звучало, але зосередження
    всієї влади в руках Додона є невигідним для Москви у будь-якому стратегічному
    проєкті. «На даний момент, як це не парадоксально, хоча має всю владу,
    або має набагато більший вплив на владу в Республіці Молдова, Росія практично не
    має що з нею робити. Це геополітичний парадокс останньої зміни уряду,» -
    стверджує румунський аналітик Дан Дунгачу.

  • Нова політична криза в Республіці Молдова

    Нова політична криза в Республіці Молдова




    У Кишиневі сталося неминуче. Менше ніж через півроку від
    призначення уряд на чолі з Майєю Санду пішов у відставку. Парламент висловив
    кабінету міністрів вотум недовіри, а неприродний шлюб проєвропейського блоку ACUM з проросійськими соціалістами
    завершився скандальним розлученням. 63 депутати із 101 підтримали вотум недоври, ініційований Партією
    соціалістів, яку фактично очолює глава держави Ігор Додон. Соціалістам в
    цьому допомогли депутати від Демократичної партії, яка перебувала при владі до
    літа та контролювалася непопулярним олігархом Владом Плахотнюком.

    Вже напружені
    боротьбою за крісло мера столиці, яку нещодавно уперше виграв проросійський
    кандидат, відносини між ACUM і соціалістами погіршилися
    ще більше після того, як прем’єр-міністр вирішила змінити процедуру призначення Гнерального
    прокурора. Оглядачі, однак, вже давно казали, що спроба
    проросійських соціалістів відправити у відставку уряду, домінований проєвропейцями,
    але в якому Додон здобув контроль над двома ключовими сферами: міністерством
    оборони та посаду віце-прем’єра з питань реінтеграції придністровського
    сепаратистського регіону, є питанням часу.

    У своєму останньому виступі на
    посаді прем’єр-міністра Майя Санду з трибуни парламенту сказала, що її уряду
    вдалося підвищити зарплати для певних категорій населення та розпочати глибоку
    реформу правосуддя. Вона нагадала, що всього за п’ять місяців уряд залучив
    фінансову допомогу на суму понад 100 мільйонів євро, додавши, що Республіка
    Молдова має отримати ще 30 мільйонів євро від Європейського Союзу до кінця
    року. Це є життєво важливим для
    держави, яку всі соціо-економічні рейтинги розміщують у категорії найбідніших
    країн Європи. Брюссель відреагував на відставку уряду через кілька годин.

    Звільнення уряду є тривожним сигналом для Європейської Комісії з точки зору
    продовження процесу реформ. Необхідність реформ, особливо в судовій сфері, не
    зникла після голосування за вотум недовіри уряду, – заявила речниця виконуючої
    обов’язки глави європейської дипломатії Федеріки Могеріні. Вона підкреслила, що
    відносини Євросоюзу з Кишиневом і надалі ґрунтуватимуться на дотриманні принципів
    верховенства права та демократичних стандартів.




    Нова політична криза в Кишиневі викликала й гостру реакцію Румунії, яка є найбільш енергійним та найбільш послідовним прихильником
    незалежності, цілісності та європейських устремлінь сусідньої країни. Президент
    Клаус Йоганніс попередив, що в нинішніх умовах підтримка Румунії, у тому числі фінансова, буде жорстко обумовлена продовженням необхідних реформ
    задля зміцнення демократії та продовження європейського шляху. Прем’єр-міністр
    Людовік Орбан зазначив, що румунському уряду буде дуже важко співпрацювати з
    урядом у Кишиневі, без серйозних гарантій справжньої демократії.




    Якщо новий кабінет міністрів не буде затверджений за
    три місяці, президент Додон може розпустити парламент і скликати дострокові
    вибори. У такому випадку, вважають аналітики, соціалісти можуть збільшити своє
    представництво в наступному парламенті і стягнути на себе усі важелі влади.

  • 05 листопада 2019 року

    УРЯД – 16 членів нового ліберального кабінету міністрів, на
    чолі з Людовіком Орбаном сьогодні перейняли керівництво міністерств, після
    того як парламент напередодні призначив новий склад уряду меншості. Вже у
    понеділок, після складання присяги в присутності президента Румунії Клауса
    Йоганніса, урядова команда провела перше неформальне засідання, на якому
    Людовік Орбан попросив своїх міністрів якнайшвидше здійснити інвентаризацію
    нагальних проблем. Він пообіцяв, що кабінет міністрів буде відкритий до
    постійного діалогу та враховуватиме очікування румунів. Нагадаємо, що
    ліберальний уряд був призначений після оголошення вотуму недовіри та
    відправлення у відставку уряду соціал-демократів на чолі з Віорікою Денчіле.




    Р.МОЛДОВА – Блок ACUM проєвропейського прем’єр-міністра Майї
    Санду отримав найбільше мандатів у другому турі місцевих виборів, який відбувся
    в неділю в Республіці Молдова. Про це повідомив сьогодні голова Центральної
    виборчої комісії Дорін Чіміль. За
    озвученими ним даними блок ACUM виграв 91 з 384 посад мерів у населених пунктах, де відбувся другий тур
    виборів. Друге місце посіла партія соціалістів партія проросійського президента Ігоря
    Додона – 83 мандати, в тому числі мера Кишинева. На третій позиції знаходиться
    Демократична партія колишнього прем’єр-міністра Павла Філіпа, яка виграла 71
    мандат.






    СОЦМЕРЕЖІ – Уряди
    все частіше використовують соціальні мережі для маніпуляцій та шпигунства за
    виборцями у всьому світі, що є надзвичайно тривожною для демократії тенденцією,
    – зазначається у дослідженні, опублікованому у вівторок неурядовою
    організацією Freedom House. Організація знайшла докази існування
    «таємних програм спостереження у соціальних мережах» щонайменше у 40 із 65
    проаналізованих країн. У деяких державах влада просто вдається до відключення
    Інтернету, коли це відповідає її інтересам, а в інших – використовує «цілу
    армію» професіоналів для маніпулювання інформацією в Інтернеті та
    розповсюдження фальшивої інформації, поки вона не стане найбільш поширеною.
    Китай є найгіршим прикладом обмеження свободи в Інтернеті, на тлі посилення
    владою зусиль з контролю інформації про протести в Гонконзі або про 30-ту
    річницю придушення студентських протестів на площі Тяньаньмень у Пекіні. У
    США «правоохоронні органи та імміграційні служби розширили свої спостереження в
    обхід механізмів прозорості, контролю та підзвітності, які, могли б обмежити
    їхні дії», – стверджує Freedom House.




    СТРАЙК – Гірники
    двох шахт у долині річки Жіу, які вже більше тижня перебувають під землею і
    відмовляються підніматися на поверхню, продовжили протест і у вівторок, попри
    проблеми зі здоров’ям. Деякі з них були доставлені до лікарні після того, як
    лікарі виявили у них підвищений артеріальний тиск або рівень цукру в крові
    понад норми. Гірники, яких 1 січня будуть звільнені, вимагають від уряду
    прийняти термінову постанову про надання їм тих самих прав, що й інші
    звільнені працівники цього сектору: щомісячну виплату упродовж двох років та
    зарахування цього періоду до стажу роботи. За словами нового прем’єр-міністра
    Людовіка Орбана, у середу на порядку денному засідання уряду буде прийняття
    нормативно-правового акту про надання шахтарям відповідних компенсаційних
    виплат. Нагадаємо, що наприкінці 2017 року ці дві шахти були включені до
    програми закриття та екологізації.




    МІГРАЦІЯ -
    Працівники Прикордонної поліції Румунії виявили 11-ох нелегальних мігрантів у
    прикордонному пункті «Недлак-2» (захід). Вони приховувалися у мікроавтобусі,
    яким керував громадянин Болгарії, який прямував до Словаччини та перевозив
    автозапчастини. Мігранти – чотири чоловіки, одна жінка та шість підлітків -
    походять з Іраку, Еритреї та Ірану і планували потрапити до Шенгенської
    зони.



  • 31 жовтня 2019 року

    ЄВРОКОМІСАР – Речниця Єврокомісії
    Міна Андрєєва підтвердила, що кандидатура на пост єврокомісара, запропонована чинним прем’єр-міністром Румунії Віорікою Денчіле не має підтримки президента Румунії Клауса Йоганніса, що викликає в
    Брюсселі серйозні сумніви відносно того, що пропозиція була внесена відповідно до чинного законодавства. Андрєєва додала, що не можна говорити про схвалення або відхилення кандидатури і, що цю проблему потрібно вирішити в Румунії. Нагадаємо,
    що відставлений уряд висунув кандидатуру Віктора Негреску, колишнього
    міністра європейських справ, на посаду європейського комісара. Це третя
    пропозиція Румунії після Ровани Плумб та Дана Ніки.




    БЕЗРОБІТТЯ
    – Рівень безробіття у Румунії станом на кінець вересня становив 3,9%, що на 0,1%
    більше порівняно з серпнем цього року. Про це сьогодні повідомив Національний
    інститут статистики. Згідно з офіційними даними серед чоловіків рівень
    безробіття був на 1% вищий, ніж серед жінок, відповідно 4,3% серед чоловіків і
    3,3% серед жінок. У той же час кількість безробітних у віці від 15 до 74 років,
    станом на вересень ц.р. становила 347 тис. осіб, на чотири тисячі більше
    порівняно з попереднім місяцем, коли у Румунії було зареєстровано 343 тис.
    безробітних.




    РАДІО РУМУНІЯ – Румунське радіо відзначає 1 листопада 91
    рік. З цієї нагоди сьогодні на радіо провели «День відкритих дверей». 1 листопада 1928 року в
    ефірі вперше прозвучали слова «Ало, тут Радіо Бухарест», які вимовив перший
    голова установи, фізик Драгомір Гурмузеску. Одна з небагатьох румунських компаній, яка продемонструвала багаторічну послідовність, Радіо Румунія об’єднує
    декілька національних та міжнародних каналів, а передачі для закордону виходять
    в ефір з 30-х років ХХ сторіччя. ВСРР веде мовлення 11 іноземними мовами
    (арабською, китайською, англійською, французькою, німецькою, італійською,
    сербською, іспанською, російською, українською та на івриті), а також румунською
    мовою та на арумунському діалекті.




    РЕСП.МОЛДОВА – Європейська Комісія схвалила виділення
    майже 25 мільйонів євро у вигляді бюджетної підтримки Республіці Молдова, які
    Кишинів має спрямувати на проведення ключових реформ в сфері поліцейської
    діяльності, сільського господарства і розвитку села, а також боротьби з
    корупцією і відмиванням грошей. «Пакет допомоги, затверджений у четвер,
    четвертий з липня, демонструє тверду і незмінну прихильність ЄС шляху реформ Р.Молдова», – заявив Комісар ЄС з питань європейської політики сусідства та
    переговорів про розширення Йоганнес Ган. Єврокомісія відновила бюджетну підтримку
    Кишинева влітку, після призупинення платежів майже на два роки через погіршення
    ситуації з верховенством права у Республіці Молдова. Після зміни уряду, яка
    відбулася в Кишиневі в червні, молдовська влада розпочала процес структурних
    реформ, що дозволив ЄС відновити свою бюджетну підтримку та макрофінансову
    допомогу.






    ТЕНІС – Перша ракетка світу Ешлі Барті з Автралії та сьома
    ракетка світу швейцарка Белінда Бенчіч вийшли до півфіналу Підсумкового турніру
    з перших двох місць Червної групи. Ешлі Барті перемогла чешку Петру Квітову (6
    WTA) – 6:4, 6:2, а Белінда Бенчич пройшла до наступного етапу після того, як
    голландка Кікі Бертенс (10 WTA) взяла медичний тайм-аут, а згодом відмовилась
    продовжувати зустріч. Рахунок на момент відмови Бертенс становив 7:5, 1:0 на
    користь Бенчич. У середу чинна Еліна Світоліна, чемпіонка минулорічного Підсумкового турніру, що
    проходить у Шеньчжені (Китаї ), гарантувала собі перше місце у Пурпурній групі
    після перемоги над п’ятою ракеткою світу, румункою Сімоною Халеп та зняття з
    турніру канадської тенісистки румунського походження Б’янки Андреєску. Другу
    путівку до півфіналу WTA Finals-2019 у п’ятницю розіграють Сімона Халеп та Кароліна Плішкова з Чехії. Переможниця у
    цьому поєдинку зустріне у півфіналі Ешлі Барті.



  • 9 жовтня 2019 року

    СИРІЯ – ЄС, НАТО
    та ООН відреагували на військовий наступ Туреччини на
    курдські загони на північному сході Сирії, початий всього через кілька днів після виведення
    американських військ з цього району. Президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер
    закликав припинити військову операцію і попередив, що, якщо Туреччина планує створити
    зону безпеки, ЄС не виділить на це фінансування. У свою чергу, генеральний
    секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що військовий наступ на півночі Сирії має
    бути «пропорційним та поміркованим». Важливо уникати дій, які можуть додатково
    дестабілізувати регіон, призвести до зростання напруженості та спричинити
    більше людських страждань», – сказав Столтенберг. Президент Ради Безпеки
    Організації Об’єднаних Націй, посол Південної Африки Джеррі Метьюс Матхіла
    закликав Туреччину «пощадити мирних жителів» та проявити «максимальну
    стриманість» у своїх військових операціях в Сирії. У четвер відбудеться
    екстрене засідання Ради Безпеки ООН для обговорення турецького наступу на
    північному сході Сирії. У середу Анкара завдала повітряних ударів по району
    Рас-аль-Айн, розташованому на кордоні між Туреччиною та Сирією. Президент
    Туреччини Реджеп Ердоган оголосив про початок операції Джерело миру
    в Сирії, спрямованої проти «Ісламської держави» і курдських Загонів народної
    самооборони (YPG), які Анкара вважає союзниками Партією робітників Курдистану
    (ПКК), забороненої в Туреччині. Ердоган також заявив, що зона безпеки, яка буде
    створена, дозволить сирійським біженцям повернутися до своєї країни. Союз
    курдських та арабських бійців повідомляє про загиблих та поранених.


    ВОТУМ НЕДОВІРИ – Четвер стане вирішальним для долі чинного румунського
    уряду на чолі з соціал-демократкою Віорікою Денчіле. На тлі президентських
    виборів, які відбудуться в листопаді, парламентарії розглянуть резолюцію про
    вотум недовіри уряду, ініційовану опозицією минулого тижня. Опозиційні партії
    звинувачують уряд, серед іншого, у втраті європейських коштів, відсутності
    інфраструктури та дорікають за катастрофічний стан речей у сферах охороні
    здоров’я, правосуддя та освіти. Націонал-ліберальна партія, яка підтримує президента
    Клауса Йоганніса, стверджує, що готова як до проведення дострокових виборів,
    так і до перейняття влади до наступних парламентських виборів наступного року. І
    партія «Народний Рух» каже, що готова взяти на себе відповідальність за майбутнє
    управління державою, а Союз «Рятуйте Румунію» вважає перевибори єдиним шляхом виходу
    з політичної кризи. Партія «Про Румунія», що складається з перебіжчиків з Соціал-демократичної
    партії підтримає вотум недовіри, а її лідер Віктор Понта заявив, що у разі
    схвалення резолюції запропонує соціал-демократам створити уряд з незалежним
    прем’єр-міністром, з підтримки нової парламентської більшості, що складатиметься
    з соціал-демократів, Про Румунії та Альянсу лібералів і демократів.
    Представники цього альянсу, колишнього меншого партнера соціал-демократів по
    правлячій коаліції до серпня цього року, вважають, однак, що президент Румунії більше
    не прийме кандидатуру прем’єр-міністра, запропонованого більшістю, утвореною за
    участі Соціал-демократичної партії. У свою чергу Демократичний союз угорців
    Румунії підтримає за резолюцію недовіри, але збирається входити до складу
    перехідного політичного уряду. Прем’єр-міністр Віоріка Денчіле звинуватила опозицію в політичній
    безвідповідальності, висловивши водночас своє тверде переконання в тому, що
    очолюваний нею уряд вистоїть вотуму недовіри. Резолюцію підписали 237
    парламентаріїв, а для відставки уряду необхідно 233 голоси.




    СУСІДСТВО
    – Румунія залишається найщирішим і найбільш відданим партнером Республіки
    Молдова в регіоні і в Європейському Союзі, – заявила глава румунського
    зовнішньополітичного відомства Рамона Менеску під час офіційного візиту в
    сусідню країну. На спільній прес-конференції з її молдовським колегою Ніку
    Попеску, Рамона Менеску зазначила, що газопровід, що з’єднує східнорумунське місто
    Ясси із західномолдовським містом Унгень буде готовий до запуску навесні 2020
    року, у результаті чого Кишинів більше не буде залежним від єдиного джерела
    імпорту газу. Рамона Менеску і Ніку Попеску підписали документ, який також
    передбачає посилення співпраці в сфері транспорту, фінансів, сільського
    господарства, юстиції, освіти і внутрішніх справ. Глави румунського МЗС також планує
    зустрітися з прем’єр-міністром Республіки Молдова Майєю Санду.






    КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ
    – У щорічному рейтингу конкурентоспроможності, опублікованому у середу Всесвітнім
    економічним форумом, Румунія піднялася і на одну сходинку порівняно з
    минулим роком, посівши 51 місце із 141 країни. Загальний результат, отриманий
    Румунією, становить 64,4 бали зі 100. Румунію випереджають такі країни як
    Чехія, Польща, Словаччина, Росія, Угорщина та Болгарія. Водночас Румунія в
    згаданому рейтингу випередила Грецію, Туреччину, Сербію, Республіку Молдова та
    Україну. Лідером цьогорічного рейтингу став Сингапур, який зумів випередити США,
    а замикають рейтинг Демократична Республіка Конго, Ємен і Чад. Звіт вимірює
    конкурентоспроможність за 100-бальною шкалою з урахуванням таких показників, як
    інфраструктура, охорона здоров’я, ринок праці, фінансова система, якість роботи
    державних установ та економічний розвиток.




    НОБЕЛІВСЬКА ПРЕМІЯ – Дослідники Джон Гуденаф (США), Стенлі Уіттенгем
    (Велика Британія) та Акіра Йошино стали лауреатами цьогорічної Нобелівської
    премії з хімії. Шведська королівська академія наук присудила їм пермію «за
    розробку літій-іонних батарей». «Своїми дослідженнями цьогорічні лауреати з
    хімії заклали основу бездротового суспільства, вільного від викопного палива»,
    – оголосили в Нобелівському комітеті. Нагадаємо, що 10 жовтня буде оголошено
    лауреата Нобелівської премії з літератури 2019, а 11 жовтня стане відомо хто
    буде лауреатом Нобелівської премії миру. 14 жовтня буде оголошено ім’я особи,
    яка отримає в цьому році премію Шведського національного банку пам’яті Альфреда
    Нобеля з економіки.






    КІБЕРБЕЗПЕКА -
    З 9-го по 11-го жовтня,
    у Бухаресті відбудеться конкурс «Європейський виклик кібербезпеки», на якому 10
    молодих людей з Румунії змагатимуться з представниками 19 країн, серед яких Австрія, Франція, Німеччина, Греція, Італія, Польша, Іспанія та Велика Британія. Упродовж трьох днів командам-фіналістам доведеться діяти за
    сценаріям, який передбачає розвиток та захист певної інфраструктури. За словами
    організаторів, йдеться про таких сфери, як: веб-безпека, криптографія, зворотна
    інженерія та розслідування, програмування, напад та захист, безпека Linux/Windows/macOS та безпека мобільних
    телефонів. Метою змагання є виявлення, об’єднання та розвиток молодих талантів
    з кібербезпеки в Європі, щоб запобігти проблемі залучення фахівців з
    кібербезпеки. Румунія у 2016 та 2017 роках стала віце-чемпіоном Європи з
    кібербезпеки.

  • ЄС уважно стежить за розвитком подій в Р. Молдова

    ЄС уважно стежить за розвитком подій в Р. Молдова

    Усі, у Кишиневі, в Бухаресті, в
    Брюсселі, легше зітхнули після
    політичної блокади в Республіці Молдова, що завершилась без насильства. Після одного тижня, коли два паралельні уряди
    привласнили свою легітимність і звинувачували один одного в перевороті, а
    Конституційний суд оголосив про розпуск парламенту і припинення повноважень президента, сторонники суперечливого олігарха Володимира Плахотнюка
    відмовилися від влади, і разом з ним почали покидати
    країну. Виконавча
    команда Павла Філіпа, утворена з Демократичної партії Плахотнюка, повідомила, що йде в опозицію. Суд скасував свої власні рішення. Проросійьский президент Ігор Додон відновив свої
    прерогативи. І кабінет, очолений проєвропейською Майєю Санду і підтриманий соціалістами, затверджений
    8 червня, нарешті почав виконувати свої
    повноваження.




    Серед перших заяв нового глави уряду
    була обіцянка про те, що Республіка Молдова продовжуватиме реалізацію Угоди про
    асоціацію з Європейським Союзом, підписану в 2014 році. Брюссель
    привітав це зобов’язання. Керівник європейської дипломатії Федеріка Могеріні закликала нову владу в Кишиневі здійснити реформи,
    обіцяні в рамках Угоди про асоціацію, якщо вона хоче отримати повну підтримку Союзу. Ми
    залишимося дуже пильними, і ми заохочуємо владу реалізувати програму реформ, яку країна довго чекає», – підкреслила Могеріні. Європейський комісар з питань
    розширення Йоганес
    Ган оголосив, що
    наступного тижня відвідає Кишинів, щоб обговорити з новим урядом всі важливі питання.Республіка Молдова, додав він, може
    розраховувати на підтримку європейців, як тільки будуть дотримані умови щодо
    верховенства права, судової реформи та плюралізму засобів масової інформації.




    Сильно занепокоєний ситуацією в сусідній державі, де
    проживають три мільйони румуномовних жителів, і мільйон з них також є румунськими
    громадянами, Бухарест привітав, у свою чергу, мирну
    розв’язку кризи.
    Президент Клаус Йоганніс,
    прем’єр-міністр Віоріса Денчіле, міністр закордонних справ Теодор Мелешкану, поновили без винятку підтримку Румунії щодо
    нормалізації ситуації в Кишиневі та європейських прагнень сусідньої республіки.




    Аналітики, однак, не приховують свого
    скептицизму щодо нової ліво-правої коаліції. Оцінена багатьма як «протиприродне», об’єднання проросійських соціалістів з
    про-європейцями нагадало багатьом про подібний альянс, 15 років тому. Тоді колишня промосковська комуністична партія, залучила до влади найжорстокіших
    противників, християн- демократів
    послідовників антирадянців
    і просувачів возз’єднання
    з Румунією. Лише через кілька років, коаліція усунення від
    влади народним
    повстанням, і нині ні комуністи, ні християн- демократи не знаходяться в
    парламенті.

  • 9 – 15 червня 2019 року

    9 – 15 червня 2019 року

    Опозиція ініціювала голосування за вотум недовіри
    до уряду Віоріки Денчіле



    Права опозиція в Румунії ініціювала нову
    резолюцію про недовіру коаліційному уряду Соціал-демократична партія-Альянс лібералів та демократів (СДП-АЛДЕ), яка буде внесена на
    голосування наступного тижня. Для відставки уряду на чолі з соціал-демократкою
    Віорікою Денчіле потрібні голоси не менше 233 (з 465) сенаторів і депутатів
    парламенту, тоді як опозиція має близько 150 голосів і потребує підтримки
    партії Про Румунія, яку очолює колишній прем’єр-міністр Віктор Понта,
    Демократичного союзу угорців Румунії, фракції національних меншин у Палаті
    Депутатів і навіть кількох членів керівної більшості СДП-АЛДЕ. З іншого боку
    Віоріка Денчіле закликала соціал-демократів бути присутніми в залі, щоб
    забезпечити кворум, але не голосувати.




    Вотум недовіри до глави МЗС Румунії


    Глава румунської дипломатії Теодор Мелешкану встояв
    вотуму недовіри, ініційованому опозиційними Націонал-ліберальною партією, Союзом
    «Рятуйте Румунію» та партією «Народний рух» через проблеми, що виникли у
    процесі голосування закордонних румунів на виборах до Європарламенту і референдумі
    щодо правосуддя 26 травня. Резолюція була відхилена у вівторок на пленарному
    засіданні Сенату. У тексті, а також на пленарному засіданні ініціатори заявили,
    що Теодор Мелешкану «безвідповідально» керував МЗС і організував процес
    голосування. Міністр знову вибачився перед румунами, які проживають за кордоном,
    які не змогли скористатися своїм правом голосу 26 травня, але зазначив, що МЗС
    виконало усі свої юридичні зобов’язання. Він заявив, що найближчим часом будуть
    проведені консультації з посольствами, де були проблеми в процесі голосування,
    щоб визначити, хто винен в тому, що сталося, а також, що можна зробити в
    майбутньому, щоб уникнути подібних ситуацій.




    Угода за європейську Румунію



    Національна політична угода про консолідацію
    європейського маршруту Румунії, ініційована президентом Клаусом Йоханнісом, у
    четвер була підписана лідерами чотирьох опозиційних політичних сил:
    Націонал-ліберальної партії, Союзу «Рятуйте Румунію», партії «Про Румунія» та
    партії «Народний рух». Вони погодилися підтримати кроки із запровадження у законодавство
    результатів референдуму 26 травня і виправити суперечливі зміни, внесені упродовж
    останніх двох років до законів, що регулюють різні аспекти правосуддя. Представники
    Демократичного союзу угорців Румунії, колишнього партнера чинної керівної коаліції СДП-АЛДЕ, оголосили, що підпишуть
    угоду наступного тижня. СДП та АЛДЕ відмовилися підписувати угоду. У своєму виступі з цього приводу глава
    держави знову розкритикував соціал-демократів і заявив, що вони запропонували більше
    поправок, ніж кількість статей в угоді. Президент додав, що список залишається
    відкритим, а партії, які захочуть підписати угоду, зможуть зробити це у
    майбутньому. У своєму виступі з цього приводу глава держави наголосив на
    необхідності внесення ряду змін до Конституції та до відповідних законів.




    Політична криза у Р.Молдова



    Румунія, як держава-член Європейського Союзу, що
    має особливі відносини з Республікою Молдова, на основі Стратегічного
    партнерства заради європейської інтеграції Республіки Молдова і спільної мови,
    історії та культури, стурбована поточними подіями у Кишиневі. Бухарест
    стурбований безпрецедентним політичним тупиком у сусідній державі, в якій діють
    два паралельні уряди, котрі заперечують легітимність одне одного. Влада Румунії
    закликала до спокою у забезпеченні мирної передачі влади для виходу з кризи. Президент
    Румунії Клаус Йоханніс надіслав голові Європейської Ради Дональду Туску і
    голові Єврокомісії Жан-Клоду Юнкеру листа, в якому просить їх в терміновому
    порядку та разом з державами-членами Європейського Союзу вжити «конкретних дій
    для врегулювання ситуації, що склалася, відповідно до рішення, що буде
    обговорено в Республіці Молдова і ґрунтуючись на європейських принципах і
    цінностях». Клаус Йоханніс На стверджує, що ця криза, що виникла по сусідству з
    Румунією та ЄС, становить небезпеку для стабільності і безпеки в регіоні, яку Євросоюз
    та його країни-члени не можуть ігнорувати. Румунія вважає, що в демократичній
    державі воля громадян, виражена шляхом голосування на парламентських виборах у
    лютому і відображена в політичній конфігурації законодавчої влади, – це єдине,
    що забезпечує легітимний політичний процес.




    Дощове і спекотне літо в Румунії



    Мешканці майже всієї Румунії упродовж останніх
    тижнів вже звикли до гідрологічних та штормових попереджень, оголошень «жовтого»
    або «помаранчевого» кодів небезпеки через потужні зливи, ураганний вітер, град
    і повені, а в останні дні до цього додалася підвищена відносна вологість
    повітря, що призводить до термічного дискомфорту. Сильні опади та повені
    спричинили багато збитків, проте обійшлося без жертв. Підтоплені сотні
    присадибних ділянок, житлових будинків і підвалів. Пошкоджені дороги повітового,
    національного та європейського значення. Серйозно постраждали
    сільськогосподарські угіддя.




    26-й Міжнародний театральний фестиваль у Сібіу



    3300 акторів і гостей з 73 країн світу беруть
    участь у XXVI-му Міжнародному театральному фестивалі в м. Сібіу (центр
    Румунії), який стартував 14 червня під гаслом «Мистецтво дарування». Протягом десяти днів фестиваль пропонує 540
    подій в 75 приміщеннях. За словами організаторів цей фестиваль є святом краси,
    яке об’єднує представників кількох видів мистецтва зі всіх куточків світу: театру,
    танцю, музики, кіно, цирку тощо. Міжнародний театральний фестиваль в Сібіу є
    найбільшою і найкомплекснішою подією такого роду в Румунії і навіть в Європі, а
    Радіо Румунія виступає медіа-партнером.

  • Політичний тупик у Кишиневі

    Політичний тупик у Кишиневі




    Створена на частині східних румунських територій, анексованих після
    ультиматуму Радянським Союзом, у 1940 році, Республіка Молдова завжди займала
    особливе місце на порядку денному Бухареста. Коли, 27 серпня 1991
    року, після провалу московського необольшевістського перевороту, Кишинів
    проголосив свою незалежність, Румунія була першою країною в світі, яка в той же
    день визнала державність свого нового сусіда. Потім, протягом майже трьох
    десятиліть, вона була політичним, дипломатичним, фінансовим, найбільш
    енергійним і послідовним прихильником суверенітету і цілісності Республіки Молдова, а також її прагнень до європейської інтеграції.




    Таким чином, можна вважати нормальним і
    легітимним явищем занепокоєння Румунії щодо безпрецедентного політичного тупика
    в Кишиневі, де два паралельні уряди заперечують легітимність один одного і
    звинувачуються взаємно в державному перевороті. Бухарестський парламент вирішив
    обговорити наступного тижня події в цій країні. Після консультацій з
    президентом Клаусом Йоханнісом, прем’єр-міністр Віоріка Денчіле оголосила, що буде
    створена комісія, до складу якої входитимуть всі вирішальні чинники, включаючи
    Адміністрація Президента, з метою представлення спільної позиції щодо ситуації
    в сусідній державі. Тим часом влада в Бухаресті закликає до спокою в
    забезпеченні мирного виходу з кризи.




    Румунія вважає, що в демократичній державі воля громадян,
    висловлена шляхом голосуванням і відображена в політичній конфігурації Парламенту, є
    єдиною, яка забезпечує легітимний політичний процес. Румунія хоче продовжувати
    стратегічне партнерство для європейської інтеграції Республіки Молдова, що є
    основою двосторонніх відносин, і сподівається, що влада в Кишиневі буде суворо впроваджувати це партнерство і продовжуватиме твердо і послідовно дотримуватися європейського курсу шляхом застосування угод про асоціацію та вільну торгівлю з ЄС та реформ, необхідних для зближення до Європи.




    Бухарест також вважає дуже важливим чітке
    зобов’язання Республіки Молдова щодо проектів співпраці з Румунією.
    Міністерство внутрішніх справ Румунії також враховує можливі вуличні протести в
    Республіці Молдова і рекомендує румунам, які подорожують особливо до Кишинева,
    уникати натовпу і заздалегідь інформуватися про те, де саме відбуваються
    демонстрації, щоб уникнути їх.




    Тим часом, нова парламентська більшість в
    Кишиневі, що складається з проросійських соціалістів і проєвропейських правих,
    що сформувала уряд на чолі з Майєю Санду, прийняла низку законодавчих актів у
    так званому пакеті розолігархізації країни. У свою чергу, чинний уряд,
    контрольований Плахотнюком і номінально очолюваний Павелом Філіпом, організував
    засідання комісії з екстрених ситуацій. А громадяни республіки, цитовані пресою, б’ють
    лихом об землю, заявляючи текстуально, у нас є два уряди, у разі якщо один
    зіпсується.

  • 12 червня 2019 року

    ЕКОНОМІКА – Президент Клаус Йоханніс сьогодні
    закликав уряд вжити
    швидких заходів по зміцненню державних фінансів і збору доходів до бюджету на тлі«поглиблення вразливостей». Він зробив цю
    заяву на пленарному засіданні Коаліції заради розвитку Румунії. Президент
    нагадав, що на початку року повернув закон «Про Державний бюджет Румунії на
    2019 рік» до парламенту на доопрацювання. Він зазначив, що соціал-демократи, які
    є основною складовою керівної коаліції, знехтували інвестиціями на користь
    політики з короткостроковими наслідками, що в майбутньому дорого обійдеться всім
    громадянам. Президент сказав, що в останні роки бізнес опинився під шквалом небезпечних
    і несподіваних заходів. Інвестори і приватні роботодавці відчувають гостру
    потребу в модернізації та розвитку інфраструктури, – сказав президент, додавши
    що це стосується не тільки автомобільних доріг, а всього, що пов’язано із
    забезпеченням високих соціальних стандартів сучасного життя громадян: лікарень,
    шкіл, залізниць, аеропортів, енергетики і комунальних послуг, цифрової інфраструктури
    і промисловості майбутнього.




    ВОТУМ НЕДОВІРИ -
    Резолюція про недовіру чинному уряду Румунії, ініційована правими опозиційними
    силами сьогодні була зачитана в парламенті. Вона буде внесена на голосування
    наступного вівторка. Для відставки уряду на чолі з соціал-демократкою Віорікою
    Денчіле потрібні голоси не менше 233 (з 465) сенаторів і депутатів парламенту,
    тоді як опозиція має близько 150 голосів і потребує підтримки партії Про
    Румунія, яку очолює колишній прем’єр-міністр Віктор Понта, Демократичного союзу
    угорців Румунії, фракції національних меншин у Палаті Депутатів і навіть
    кількох членів керівної більшості
    СДП-АЛДЕ. З іншого боку Віоріка Денчіле закликала соціал-демократів бути
    присутніми в залі, щоб забезпечити кворум, але не голосувати.

    Р.МОЛДОВА – Глава румунської держави Клаус Йоханніс у середу
    направив листа президенту Ради Європи Дональду Туску та Європейської Комісії Жан-Клоду
    Юнкеру з проханням знати
    рішення для виходу з конституційної та політичної кризи в Республіці Молдова. Така криза в безпосередній близькості від Румунії
    та ЄС створює значні ризики для регіональної стабільності та безпеки, якими
    Європейський Союз та його держави-члени не можуть нехтувати, -
    зазначається у листі. Крім того, глава
    румунської держави вважає, що ЄС повинен допомогти громадянам Р.Молдова у світлі зобов’язань, взятих на перед цією країною. Фракція
    Європейської народної партії (ЄНП), найбільша в Європарламенті, заявила в
    середу, що вона повністю підтримує рішення, прийняті Парламентом Республіки Молдова, у тому
    числі щодо створення коаліційного уряду на чолі з
    Майєю Санду, який має про-європейську
    орієнтацію.


    ВІЗИТ – Спікер Сенату, верхньої палати парламенту
    Румунії, Келін Попеску-Терічану розпочав дводенний візит до Франції, на
    запрошення його французького колеги Жерара Лархера. Візит, як складова
    парламентської дипломатії, спрямований на поглиблення й урізноманітнення
    двостороннього політичного діалогу і зміцнення особливого характеру
    традиційних дружніх відносин з цією країною. У той же час Келін
    Попеску-Терічану з четверга по суботу візьме участь у Парижі у ХХ-му засіданні
    Асоціації Сенатів Європи.




    БЕЗПЕКА – Офіційні представники НАТО й ЄС, установ, відповідальних за зовнішні відносини та національну безпеку, а також
    науковці беруть участь у триденній міжнародній конференції «Чорноморський і
    Балканський безпековий форум», який проходить на курорті Мамая. Теми, включені
    до порядку денного, стосуються військових та гібридних загроз, інформаційної
    війни та кібер-ризиків, впливу кліматичних змін на регіон, ролі релігійного
    чинника в процесах примирення, але і радикалізації. У той же час, дебати
    зачіпають і вплив мілітаризації Чорноморського регіону на безпеку Східної
    Європи, енергетичну безпеку, формати регіональної співпраці, такі як «Бухарестська
    Дев’ятка» або «Ініціатива Трьох Морів» та на промислове співробітництво в
    галузі оборони.




    ВІЙСЬКОВІ НАВЧАННЯ – У Румунії тривають найбільші
    міжнародні військові навчання НАТО в цьому роціSaberGuardian 2019. Вони триватимуть до 24 червня і
    проходять одночасно на 5 полігонах: Чінку, Бордушань, Бабадаг, Смирдан і
    Ришнов. Основне
    завдання маневрів – демонстрація єдності, згуртованості і солідарності
    країн-союзників і партнерів для відбиття будь-якої агресії, особливо шляхом
    мобілізації та швидкого зосередження сил за короткий час у будь-якій точці
    Європи. До міжнародних навчань було залучено представників 14 країн-членів і
    партнерів НАТО, у тому числі з України, яку представляє зведена ротно-тактична група
    25-ї окремої повітрянодесантної бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил
    України. Від Румунії у військових маневрах беруть участь 7.600
    військовослужбовців.

  • Гостра політична криза у Республіці Молдова

    Гостра політична криза у Республіці Молдова




    Проросійський
    президент, соціаліст Ігор Додон звернувся до міжнародного співтовариства із
    закликом стати посередниками у вирішення політичної кризи в Кишиневі,
    безпрецедентної за масштабом в останні майже тридцять років незалежності.

    Спрощуючи, усе зводиться до конституційно-правового конфлікту між Конституційним
    Судом і Урядом, сформованим Демократичною партією, які контролюються суперечливим
    і непопулярним олігархом Володимиром Плахотнюком, з одного боку, та Ігорем
    Додоном і новою парламентською більшістю, сформованою з лівої Партії соціалістів та правого блоку ACUM.




    У
    суботу і неділю політична війна досягла свого піку. Конституційний суд Республіки
    Молдова тимчасово відсторонив від посади президента Ігоря Додона і призначив
    виконувачем обов’язки глави держави чинного прем’єр-міністра Павла Філіпа, а
    також оголосив про розпуск чинного парламенту. У відповідь Партія соціалістів
    та проєвропейський блок ACUM обрали новий уряд на чолі
    з колишнім кандидатом у президенти Майєю Санду.

    Обидві сторони звинувачують
    одне одного в узурпації влади. Майя
    Санду стверджує, що Демократична партія блокує функціонування держави, а після
    того, як начальник поліції відмовився визнати нового міністра внутрішніх справ,
    закликала державних службовців і співробітників держустанов забезпечити мирну
    передачу влади. У відповідь на це Володимир Плахотнюк
    вивів своїх прихильників на вулиці і закликав підготуватися до захисту
    державних установ.

    Від
    імені сусідньої Румунії Клаус Йоханніс закликав усі молдовські політичні сили в
    Молдові дотримуватися принципів демократії і верховенства права. Стабільність є
    надзвичайно важливою для подальшого просування на європейському шляху цієї держави,
    яка взяла на себе зобов’язання щодо проведення всеосяжного процесу реформ,
    включаючи щодо верховенства права та належного державного управління, – йдеться
    в прес-релізі Адміністрації Президента Румунії. Й Уряд Румунії повідомив, що
    уважно стежить за політичною еволюцією в Республіці Молдова і закликав усі
    політичні сили дотримуватися демократичного процесу.


    Брюссель,
    у свою чергу, закликав сторони до спокою і стриманості. Європейський
    Союз готовий працювати з демократично законним урядом на основі
    взаємної відданості реформам і фундаментальним принципам, закріпленим у нашій
    угоді про асоціацію, – зазначається в спільній заяві Верховного представника ЄС
    із закордонних справ Федеріки Могеріні і комісара ЄС з питань європейської
    політики сусідства Йоханеса Хана. А офіційна Москва каже, що для Росії
    надзвичайно важливо, щоб ті сили, які визначають зовнішньополітичний вектор
    розвитку Р.Молдова, відображали справжню волю її громадян.






    Усе
    це відбувається після понад трьох місяців невдалих спроб сформувати
    парламентську більшість за результатами виборів 24 лютого.Тоді соціалісти, Демократична партія і блок ACUM здобули приблизно по третині депутатських мандатів. А це, зазначають
    аналітики, свідчить про драматичну роздробленість молдовського суспільства на прихильників
    прозахідного або проросійського курсу країни, або на прихильників антикорупційної боротьби чи корупційно-олігархічної
    системи.

  • Політичні консультації в Кишиневі

    Політичні консультації в Кишиневі

    У Кишиневі представники право-центристського
    Парламентського блоку ТЕПЕР і соціалістів обговорили можливість розблокування
    діяльності парламенту. Дискусії зосереджувалися на так званому пакеті виходу із заручництва державних установ. Другим кроком є створення блоком ТЕПЕР уряду меншості, сказала лідер партії Дія і
    солідарність Майя Санду:«Ми пропонуємо розпочати процес деолігархізації. Процес може бути
    ініційований шляхом прийняття законів у парламенті. Якщо буде зроблений перший крок, і якщо є
    готовність для другого
    кроку тобто створення
    уряду блоком
    ТЕПЕР, який б
    продовжив процес
    очищення державних установ, то, очевидно, буде здійснений наступний крок ».




    Блок ТЕПЕР наполягає на тому, щоб на першому
    етапі як керівництво Парламенту, так і Уряду належало його представникам, а посада спікера
    законодавчого органу відійшла – соціалістам лише після прийняття законів. Водночас, лідер
    Партії соціалістів РМ (ПСРМ) Зінаїда Гречаний сказала після переговорів з блоком ТЕПЕР, що позиції партій залишаються
    незмінними, а соціалісти не відмовляються від посади спікера парламенту. У той
    же час, вони хочуть портфелі зовнішніх та внутрішніх справ, оборони та реінтеграції в майбутньому уряді. Зінаїда Гречаний:«Ми не пішли далі.
    І вони, і ми виклали свої позиції, дуже жорсткі позиції, ми бачили, що є відкриття, тому ми побачимо, що буде
    далі.»




    Переговори між Блоком ТЕПЕР і Партією
    соціалістів РМ
    відбуваються після того, як три іноземні посадовці із США, Європейського Союзу
    та Російської Федерації здійснили окремі візити та провели зустрічі в Кишиневі з представниками
    парламентських партій. Після переговорів Європейський комісар з політики
    сусідства та переговорів з розширення Йоганнес Ган заявив, що Європейський Союз зацікавлений у тому, щоб у
    Кишиневі був стабільний уряд і сильна більшість у парламенті, щоб політики
    могли спільно працювати над поліпшенням життєвого рівня громадян. Представники
    блоку ТЕПЕР вказують, що
    іноземні чиновники стурбовані розвитком подій в Молдові, підкреслюючи, що політичні рішення
    знаходяться всередині
    країни.




    Нагадаємо, що під час парламентських
    виборів 24 лютого проросійські соціалісти президента
    Ігоря Додона завоювали 35 з 101 депутатського мандата. Лівоцентристська Демократична
    партія спірного олігарха Володимира Плахотнюка матиме 30 депутатів і блок ТЕПЕР 26. Семи мандатів належать
    популістській партії, очоленій мером міста Орхей (центр). Іланом Шором, засуджений, у першій інстанції, на сім з половиною років позбавлення
    волі за викрадення
    мільярда доларів з банківської системи республіки.Стали депутатами
    і три незалежні
    кандидати.