Tag: туризм

Румуни, які не залишилися вдома на свята витратили у цьому році на новорічні свята в країні і за кордоном, близько 36 мільйонів євро. Згідно з дослідженням Федерації роботодавців румунського туризму, близько 147 000 румунів провели Новий рік на курортах в країні, але їх кількість була трохи меншою, ніж у 2014 році. Згідно Федерації, тенденція обрання Румунії як туристичного напрямку продовжиться протягом 2016 року, у зв’язку з міжнародною політичною ситуацією і безпекою поїздок, яку гарантує країна.

Навіть якщо традиційні зони були переповнені, на національному рівні відбулося зниження числа туристів приблизно на 3,5% в порівнянні з минулим роком, особливо в гірських районах. Не всі вітчизняні призначення зазнали зниження. Багато румунів вирішили провести свята на бальнеологічних курортах, на 4% більше, ніж торік. Збільшилось число туристів, які зустріли свято на Чорному морі та дельті Дунаю. Сільські пансіонати як і раніше залишаються найбільш популярними на свята, за якими йдуть готелі у великих містах. І у цьому році румуни віддали перевагу Долині Прахова, курортам Пояна Брашов, Пелтініш, Ринка, Стража, Келіменешть, Беїле Фелікс і традиційним сільським районам Бран-Моєчу, Марамуреш і Буковина.

Що стосується тарифів на свята, вони збільшилися в середньому на 5% в порівнянні з попереднім роком. Навіть якщо вони мали багато вихідних, мало румунів звернулись до туристичних агентств, щоб зустріти Новий рік за кордоном. Кількість тих, хто провели новорічне свято в інших країнах становило близько 8000, що менше на 5% порівняно з 2015 роком. Вони мали можливість обрати між зимовими курортами Австрії, Франції, Італії, Словенії та Болгарії, туристичними пакетами типу City Break в різних європейських містах і екзотичних напрямках, як Багамські острови, Ямайка, Австралія, Південна Африка і В’єтнам. Крім того, спостерігається підвищений інтерес до Домініканської Республіки, Мальдивських островів, Мексики та Бразилії.

Згідно Федерації роботодавців румунського туризму, через зміну менталітету щодо витрачення грошей і проведення вільного часу багато румунів відмовляються від зимових канікул і збирають гроші, щоб більше відпочити упродовж року. Також, через теплу погоду в грудні відбулись затримки або скасування бронювання для новорічних свят.

Голова Національного управління з питань туризму Анка Павел-Недя вважає, що рік, який минає був добрим для румунського туризму. Вона сподівається, що в майбутньому стратегія уряду зосереджуватиметься на значне збільшення кількості румунських туристів, які проводитимуть відпустки в Румунії. У 2015 році Національне управління з питань туризму останній раз могло використовувати європейські фонди для просування сільського туризму. Значний ріст туристичного підприємництва завдячується не лише зниженню ПДВ з 24% до 9% для послуг зі розміщення туристів, але й кращому просуванню румунського туризму в країні та закордоном.

Виділена сума Національним управлінням з питань туризму для залучення іноземних туристів перевищує 13 млн. євро. Майже 2,6 млн. євро були призначені для телевізійних реклами у сфері туризму та для купівлі рекламних сторінок в США. Для тієї ж мети були виділені 3,1 млн. євро в Італії, 2,8 млн. євро в Великобританії, 3,9 млн. у Німеччині.

Румунія фігурує в топ-16 найбільш перспективних туристичних призначень у 2016 році, складеному престижним американським телеканалом CNN, разом з експертами у сфері туризму. Центральна частина Румунії – пише CNN, оточена Карпатськими горами, чарує своїми зеленими пасовищами, лижними трасами і пригодницькими стежками. Говориться також про дельту Дунаю, розташовану на південному сході країни, де можна кататися на човнах і спостерігати за охоронюваними видами птахів, про місто Клуж-Напока, яке має надзвичайну культурну діяльність. Туристам рекомендують різноманітні пейзажі Трансільванії, де розташований замок Бран. Також згаданий один із найвідоміших румунських міфів, Дракула.

Після Різдва, яке було найспокійнішим за останні роки, – як зазначають представники влади, румуни готуються до Новорічної ночі. 90% наявних місць розміщення вже були зайняті, оскільки цього року переважна більшість румунських туристів проведуть Новорічну ніч в країні, ні закордоном. Найбільшим попитом серед туристів користуються регіони багаті на фольклорні традиції: Марамуреш, Буковина і Трансільванія.

300 кулінарних рецептів із гірських місцевостей повіту Нямц стали
приводом для створення книги. Після видання, ініціатори проекту вирішили
втілити її в життя, таким чином з’явився путівник місць для дегустації різних
страв і напоїв. Чабарні, пансіонати та монастирі розказують свої історії за
допомогою своїх найсмачніших страв. Починаючи від традиційного меню на основі
дичини чи м’яса свійських тварин, з мамалигою чи овочами, які використовують у
гірських зонах, до меню чабарень, забризканих зробленими місцевими мешканцями
напоями, чи святкових монастирських меню з описом кожної страви, своєю
художністю опису книга запрошує читачів до здійснення смачних екскурсій.

Васіле Аведаней, представник Нямецької філії Гірського форуму Румунії
став нашим гідом під час подорожі до цієї смачної зони. «Ми крок за кроком обійшли
всі села в гірських районах повіту Нямц і написали книгу «Гастрономія в Нямецьких горах», що містить рецепти,
зібрані від місцевих мешканців. Хтось подав нам ідею видати книгу і втілити її у
життя… Так ми провели фестиваль гірської гастрономії, який пройшов у вересні
в м. П’ятра Нямц і користувався великим успіхом. Ми записалися до конкурсу «EDEN»
(Відмінні європейські місця признначення) і, з огляду на цьогорічну тему «Відмінні гастрономічні місця призначення», ми подумали, що маємо що показати. Об’єднали
зусилля з асоціацією «Долина
Осани», яка просуває туризм у зоні Нямц, запропонувавши їм взяти участь у цьому
змаганні. Урешті-решт ми зайняли четверте місце і зараз знаходимося тут, щоб
продемонструвати, що в повіті Нямц, як і в багатьох інших куточках Румунії,
гастрономія є нішею, яка може сприяти розвитку туризму, і в той же час ми
відкрили її як нематеріальну культурну спадщину, а нашим гаслом було «Їсти – це акт культури».»

Отриманий кулінарний маршрут веде туриста в місця з незвичайними назвами:
П’ятра Шоймулуй, Біказ Кей, Біказу Арделян, Чахлеу, Пояна Теюлуй та багато
інших куточків країни, де можна скуштувати страви зі ще незвичайним смаком:
бараняча рулька, тоапша (мамалига, зварена на сироватці, із сиром, перетертим
із вишкварками та яйцем), токана з пташиного м’яса, пастрама з дикого кабана
або желатиновий півень. З подробицями – Васіле
Аведаней, представник Нямецької
філії Гірського форуму Румунії: «Ми зібрали майже 300 рецептів, з яких
відібрали 20 і зробили промо-продукт під назвою «Стежка гірських кулінарних шедеврів повіту
Нямц». Тут були різні
представницькі рецепти як бульз, балмуш, десь в Біказі Кей ми знайшли тоапшу, в
іншому місці – свого роду коньяк, сільське ракіу, збагачене в кольорі горіховою
бочкою, та інші традиційні страви. Вони знаходяться в мережі громадського харчування
повіту Нямц, але ми відкрили для себе на середньому рівні можливість, яку б
хотіли перетворити в мережу другого рівня, тобто мережу туристичних маршрутів,
в яку включимо й чабарні. Саме чабарні дали нам багато видів страв, зі
специфікою, яка не відповідає вимогам дозволів, але свіжість продуктів і спосіб
їх обробки забезпечує їм продовольчу безпеку, достатню для того, щоб їх можна
було просувати.»

«Стежка гірських кулінарних шедеврів. Малий
трактат гастронавтики» – це
брошура, представлена на фестивалі гірської гастрономії «Гастрофест-2015», де місцеві виробники були запрошені взяти
участь з нечуваними стравами, специфічними місцю: грибна токана, риба в
ялиновому кошику (риба проточних вод, прокопчена один день й покладена потім на
гілки берези, переплетеної з ялиною), рибні голубці в печеному гарбузі.
Відвідувачі змогли відкрити для себе, окрім представлених делікатесів, і
способи їх подачі, проте багато з представлених страв є важкими для травлення.
Тож не бракувало й цуйки та вина, як не бракує їх і в меню, представлених у
книзі. Наприклад, у святкових храмових, церковних меню, польових меню чи меню чабарень.

Васіле Аведаней розповів, як можна
дізнатися, куди можна податися поїсти: «У кожному селі були різні ферми, різні
пансіонати та є свій фольклор. Коли виходиш з машини в якомусь селі і запитуєш
першого зустрічного, чи можна поїсти там чогось смачного, він вкаже тобі те
місце. Окрім цього, є дні сел, щорічні події, є храмові свята, є інші нагоди, до
яких люди готуються і представляють іншим різноманітні традиційні страви. А ще
монастирі, вони теж мають манливі меню, особливо десь поблизу монастиря Нямц
знаходиться монастир Вовіденія, яке порадувало нас різноманітністю надзвичайних
страв», – додав наш співрозмовник, залишивши нас мріяти про суп із сирними
галушками чи про голубці у виноградному листі із тутешнім сиром та сметаною,
забризкані цуйкою із пажитником.

Нещодавно, у місті Бая-Маре (адміністративний центр повіту Марамуреш) відбулася заключна конференція інноваційного проекту Pl@NETour, спрямованого на створення науково-туристичного продукту та інфраструктури транскордонного співробітництва мережі наукового туризму в прикордонних регіонах Марамуреш та Закарпаття.

Проект впроваджувався Марамуреською повітовою радою у партнерстві з Музеєм мінералогії – Планетарій Бая-Маре, Румунія, Закарпатською Міжнародною Асоціацією Інституцій Регіонального Розвитку «МАІРР», Асоціацією «Iardi» та Ужгородським національним університетом, що фінансувався в рамках програми ЄІСП Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2007-2013 рр. Проект розпочав свою діяльність у вересні 2013. Загальний бюджет проекту склав 529 724 євро.Загальною метою проекту було розвиток туристичного потенціалу прикордонних регіонів Марамуреш і Закарпаття з метою збільшення внеску туристичного сектора в економічний розвиток прилеглих територій Румунії та України.

Про досягнення та проблематику даного проекту доповідали українські партери проекту Наталія Носа, менеджер проекту та керівник Міжнародної Асоціації Інституцій Регіонального Розвитку «МАІРР» та Іван Калинич, завідувач кафедри землевпорядкування та кадастру, координатор проекту від УжНУ.

Генеральний менеджер проекту Міхаєла Ліце підбила підсумки проекту та тісної співпраці з українськими партнерами: З цією конференцією завершився наш проект «Pl@NETour». У конференції взяли участь наші румунські та українські партнери. Дана конференція складалась з двох частин. У першій частині були представлені результати проекту, а в другій частині з проектом ознайомлено громадян та туристичні агенції. Ми вважаємо, що цей проект був дуже добре сприйнятий. Він мав дуже велику користь для нас та наших партнерів. Ми хочемо й надалі впроваджувати проекти з нашими українськими партнерами. Ми вважаємо, що цей проект є вдалим з огляду на те, що ми мали нагоду досліджувати зоряне небо у Планетарії в Бая-Маре, а також ми мали інформацію та висококваліфікований персонал зі сторони України, які нам допомогли з астрономічними дослідженнями в місті Ужгороді. Ми вважаємо, що цей проект буде дуже корисним для туристів наших регіонів. За допомогою цього проекту ми придбали необхідне обладнання для планетарію тут у Бая-Маре та Ужгороді. Це нам допоможе на довгий період робити дослідження у цій сфері. Ми дуже вдячні нашим партнерам з України за їхню співпрацю та допомогу. Ми хочемо мати й надалі хороші стосунки з ними і впроваджувати нові проекти.

У рамках заключної конференції по проекту були проведені астрономічні спостереження, представлені доповіді про відмінні результати проекту і конкретні шляхи його розвитку в майбутньому, представлені інші успішні проекти реалізовані в рамках цієї програми та відкрита виставка космічного живопису.

Таким чином, за допомогою транскордонного проекту Pl@NETour, створено новий місток зв’язку між Румунією та Україною та закладено підвалини наукового туризму на Закарпатті та Марамуреші. Реалізація проекту допоможе ширше вивчати зоряне небо.

Гірська зона повіту Горж є ідеальним місцем для всіх тих, хто хоче відпочити, а й випробувати межі пригодницького туризму. Рафтинг, каньонинг, спелеологія, скелелазіння, катання на гірських велосипедах та катання на лижах, ось лише деякі із заходів, які складають найбільш затребувані туристичні пакети. Водночас, старі монастирі завжди були привабливими для тих, хто прибув до горжансько повіту.

Повіт Горж має надзвичайний туристичний потенціал, і з цієї точки зору є всі необхідні інгредієнти, стверджує Оана Палош, прес-секретар Повітової ради Горж: Будучи гірським повітом, тут є багато можливостей для практикування пригодницького туризму протягом року, як влітку, так особливо в зимовий період. У горах горжанського повіту є область, яка відома на національному рівні – туристичний курорт Ринка. Любителі зимових видів спорту можуть кататись тут на лижах. Є в даний час шість лижних трас, підйомник, і можливості зайнятись альпінізмом, парапланеризмом, скелелазінням, сноубордом, бобслеєм. Але головним пригодницьким спортом є рафтинг. З цієї точки зору, повіт Горж займає особливу позицію. Експерти кажуть, що рафтинг відмінно практикується тут. Трансальпіна є найвища дорога в Румунії. І хоча сказано, що ця дорога сягає хмар, це насправді стара дорога, що використовувалась даками і римлянами, нашими чабанами, зберігаючи старі зв’язки з сібіуською зоною.

Пригодницький туризм і релігійний туризм, відпочинковий туризм та культурний туризм. Релігійний туризм диверсифікований, адже у повіті Горж є кілька монастирів споруджених кілька століть тому, додала Оана Палош: Я нагадаю Монастир Тісмана, найдавніший у Волощині. Існує дуже красивий монастирський туристичний тур, високо оцінений туристами з країни. І закордонні туристи приїжджають до нас, тому що, на додаток до інших туристичних призначень, повіт Горж здійснює важливі кроки з просування туризму. З року в рік збільшується кількість туристів з-за кордону. Місто Тиргу-Жіу славиться архітектурним комплексом Шлях Героїв, скульптурами великого румунського скульптора Костянтина Бринкуша, відомий у всьому світі. У нас є туристичне поняття сіті брейк, що застосовується як у Тиргу-Жіу, так і в горжанському повіті. Таким чином, можна відвідати багато туристичних пам’ятків, включно відпочинкову зону.

У горжанському повіті організовано численні культурні заходи з просування культурного туризму і розваг продовжує Оана Палош, прес-секретар Повітової ради Горж. Протягом усього року, кожен місяць, туристи милуються горжанськими краєвидами і насолоджуються стравами місцевої кухні, у рамках заходів що проводяться щороку: Влітку є багато фольклорних заходів. Хочу нагадати Міжнародний фольклорний фестиваль, який проходить кожного року в серпні, в якому беруть участь багато гостей з-за кордону. Міськими вулицями проходить міжнародний парад народних костюмів з багатьох країн. У серпні і вересні щороку відбуваються заходи, які дуже цінуються любителями розваг, тому що у нас є дуже багато таких подій. Серед них програма Повернись додому до Бринкуша, яка з року в рік зросла і торкнулась і міжнародних туристів, і зазнала неабиякого успіху. Якщо ви хочете відвідати Горж восени, щоб помилуватись чудовими кольорами, ви можете відвідати і села, де збереглися стародавні звичаї, і де люди строго поважають місцеві свята. Ви можете насолоджуватися плодами цих земель на святі День урожаю, що не зводиться до одного дня. Є кілька моментів, які поєднують традицію із знаменитим вином. Це традиційний продукт горбистої зони нашого повіту. У нас є фестиваль, присвячений народній музиці та літературі. Ми проводимо різні культурні заходи, які приваблюють людей різних категорій, від науковців до туристів, які хочуть кілька днів відпочити у горжанському повіті.

Це цікава зона, екзотична через незаймані ліси. У горжанському повіті є багато заповідників, де можна полювати або рибалити. Але в повіті Горж є мало відоме місце, яке просувається поки що на місцевому рівні. Оана Палош: Цє єдиний повітовий бальнеологічний курорт де можна добре відпочити і полікуватись. Місцевість Сечелу документально засвідчена ще з римських часів. Тут багато залишків римських лазень. Ще недостатньо відома, тому що тепер ми робимо перші кроки що стосується туристичного просування цього курорту. Він добре відомий на місцевому рівні. Варто його відвідати, тому що тут ви можете відновитись і фізично й емоційно. Це дуже особливе місце через римські лазні, яке можна прирівняти з багатьма зонами лікування в Румунії.

Отож, рафтинг, каякінг, веслування на каное, скелелазіння, лижні траси. У повіті Горж, ви знайдете лижні траси різної складності, так що як новачки так і досвідчені лижники мають де покататись. Ті, хто прийде до Румунії, на додаток до історії, культури, красивих народних традицій, зможуть зайнятись цими видами спорту.

Щорічний Туристичний ярмарок Румунії, який цього року пройшов в 24-тє, залишається ідеальним місцем презентації найбільш цікавих туристичних пропозицій та принад Румунії. Відвідувачі могли скористатися значними знижками для туристичних пакетів та замовлень на наступний рік. Найбільшим попитом користувалися відпустки на румунському узбережжі Чорного моря, які мали знижки на 30%. Але й інші регіони країни входили до спеціальних туристичних пакетів. Автобусні тури до Трансалпіни – шосе розташоване на найбільшій висоті в Румунії, з відвідуванням міст Алба-Юлія та Клуж-Напока та соляної шахти Турда коштували 700 леїв (157 євро) на одну особу. Пакет включає транспорт, три дні проживання з напівпансіоном та візитами до туристичних об’єктів. З іншого боку, п’ятиденні тури до дельти Дунаю коштували 1365 леїв (306 євро), які включають проживання з повним пансіоном, транспортом та прогулянками дунайськими гирлами.

Для любителів гір, мінеральних вод та чистого воздуху, Сленік Молдова є ідеальним місцем туристичного призначення, – стверджує власник одного з готелів цього курорту Іоан Мунтяну: Це прекрасний курорт, де прибувають на лікування багато людей, зокрема ті, які хворіють на травні, дихальні та ревматологічні захворювання. На курорті Сленік-Молдова можна лікуватися у винятковому природному просторі, але можна і відпочити. Неподалік готелів та пансіонатів з лікувальними базами, можна кататися на лижах та можна робити подорожі на курортному поїзді Експрес Сленік. Чотириденний туристичний пакет з повним пансіоном, святковим новорічним столом та карнавалом коштував 1300 леїв (290 євро), а починаючи від 3 січня триденний туристичний пакет з повним пансіоном з доступом до басейну коштує 1110 леїв (250 євро).

Адріан Пуюлець працівник туристичного департаменту Повітової ради Алба стверджує, що були вкладені великі кошти в туристичну інфраструктуру повіту. Він представив повіт Алба на Туристичному ярмарку Румунії: У нашому повіті багато місць туристичного призначення. Туристи мають різні можливості для проведення вільного часу: подорожі, альпінізм, катання на лижах. У повіті Алба, зокрема на селі дуже добре збереглися народні звичаї і традиції. Водночас, власники готелів пропонують різні традиційні страви.

Васіле Чокерлан з села Штефан чел Маре повіту Нямц, був одним із запрошених майстрів на цьогорічному туристичному ярмарку: У повіті Нямц люди займаються різними видами ремесел: скульптурою, народними масками, народними костюмами. Тут працює Асоціація під назвою Долина річки Озана, заснована у місті Тиргу-Нямц. У нас багато майстерень. У моїй хаті я влаштував маленький музей. У мене стародавня хата, збудована у 1800 році, яку я успадкував від моїх прадідів. У цій хаті разом з Повітовою радою та Культурним центром ми організуємо два раз на тиждень майстер класи для осіб віком від 7 до 21 рік. Ми виробляємо тут народні маски, постоли, дерев’яні скульптури.

Аліна Думбрава радник з культурних питань при мерії міста Тирговіште займається просуванням цього регіону та організуванням культурних подій, що відбудуться упродовж 2016 року: Цього року на туристичному ярмарку в Бухаресті ми представили майже 11 подій, яких мерія організовуватиме у 2016 році. Окремі події вже стали традиційними, вони організуються понад 49 років, як наприклад Фестиваль романсу Золота хризантема. Це єдиний фестиваль в Румунії, який розгортається безперервно протягом 49 років. Середньовічний фестиваль Дракула є молодшим, але вже став емблемою міста. Ми організуємо театральні фестивалі для дітей та дорослих. Театр для дорослих став міжнародним театром, в останньому випуску взяли участь представники 28 країн світу. Організуємо також фестиваль класичної музики. Симфонічний оркестр Мунтенії виступає з концертом в Господарському дворі з румунськими та іноземними артистами.

На туристичному ярмарку була присутня і Національна компанія румунської залізниці, яка представила свої пропозиції. Йде мова про спеціальні квитки для туристів, які бажають подорожувати до гірських курортів долини Прахова. Зазвичай квиток з Бухареста до Предялу коштує 40 леїв (майже 9 євро). Про запропоновані знижки розповість Доріна Літре представник державної Румунської залізничної компанії: На цьогорічному ярмарку ми представили знижки на 25% на квитки на поїзд у зимовий період, починаючи від 1 січня з понеділка до четверга. Крім цього, ми пропонуємо знижки на квитки до майже 56% у вихідні по долині Прахова. Ці знижки практикуються на національному рівні та адресуються будь-якому туристу.

Хілда Парра з Іспанії є одним з іноземних туристів, яка відвідала Туристичний ярмарок Румунії, щоб замовити літні канікули для 2016 року, тому що її дуже подобається Румунія: Це дуже гарна країна. Мені вона дуже подобається. Це країна з веселими людьми та гарним фольклором. Я відвідала Чорне море, побувала в Констанці та Бухаресті. Я радила моїм дітям і друзям відвідати Румунію.

Шестиденний туристичний пакет для півночі Молдови коштував 1030 леїв на одну особу (майже 230 євро), а для Мароморощини 1000 леїв (225 євро). Але не забувайте, що ще можете користуватися знижками для проведення літніх канікул в Румунії у 2016 році. Для цього вам потрібно негайно лише зв’язатися зі своїм туроператором.

Транскордонний проект Історична та етнографічна спадщина – частина сталого розвитку туризму Буковини впроваджується Чернівецьким національним університетом імені Юрія Федьковича у партнерстві із Сучавським університетом імені Штефан Великого з 2013 року по 2015 року, у рамках Спільної Операційної Програми Румунія – Україна – Республіка Молдова 2007-2013. Загальний бюджет проекту складає майже півтора мільйона євро. Фінансування проекту здійснюється до 90% від Європейського Союзу.

Проект передбачає низку заходів, які покликані покращити туристичну привабливість краю. Ціллю цього транскордонного проекту є покращення та розвиток туристичної інфраструктури, шляхом підвищення туристичної привабливості прикордонних територій.

Проректор Сучавського університету імені Штефана Великого професор Штефан Пурич, координатор проекту з румунської сторони розповідає про останню акцію, що пройшла в рамках цього проекту: У рамках цього проекту два університети Буковини, Сучавський університет імені Штефаана Великого та Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича разом працюють над тим, щоби та спадщина, якою може гордитися Буковина-історичні пам’ятки, різні звичаї, різні фестивалі, які проводяться на Буковині були задіяні під час різних туристичних маршрутів та туристичних заходів. В рамках цього проекту нещодавно був відкритий при Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича Буковинський інформаційно – комунікаційний центр історичного та етнографічного розвитку туризму. У рамках цього Центру буде діяти електронна база даних до якої були включені більше 500 різних об’єктів туристичного призначення, зокрема історичні та етнографічні пам’ятки. У рамках цього Центру будуть працювати як викладачі, так і студенти Чернівецького університету, і будуть просувати ту велику спадщину, яку має Північна та Південна Буковина.

За словами професора Штефана Пурича, у рамках проекту відбулись різні заходи та тренінги для спеціалістів у галузі туризму. Кілька днів тому була надрукована туристична карта Буковини та Сучави і Чернівців до якої були включені всі ті об’єкти, які можуть представляти інтерес для туристів як наших, так і закордонних. Тираж карти- 20 тисяч примірників. Вона буде розповсюджуватись через туристичні агенції Чернівецької області та Сучавського повіту.

У рамках проекту буде надрукований журнал Туристична Буковина, який вийде українською, англійською та румунською мовами. Також побачать світ книги про історичну спадщину Буковини. На даний час уже прокладено 8 міжнародних, 20 регіональних та по 2 (для Чернівців і Сучави) локальних туристичних маршрути.

Сьогодні здійснимо уявну подорож до кількох з найвідоміших румунських сіл, місць, де народні звичаї строго зберігаються і проводяться багато заходів. Нам відомі люди і традиції з різних частин Румунії, ми знаємо багато про ремесела, архітектуру та традиційні страви. Румунські села, до яких ми завітаємо сьогодні, залишились щороку гостинними для туристів.

Ніколає Маргйол, президент Асоціації найкрасивіші села в Румунії, запрошує нас у подорож до найкрасивіших сіл в кожному повіті Румунії, в кожному регіоні: Таким чином, ми знайдемо традиційні хати, звичаї і традиції, ми потрапимо в кухню бабусі. Все почалося в 1980-х роках у Франції. Там була створена Асоціація найкрасивіших сіл Франції. Потім інші країни Європи, Італія, Іспанія, Бельгія зробили це, і ось Румунія, створила цю асоціацію, щоб просувати традиційне румунське село. Найкрасивіші села в кожному регіоні Румунії визначені на підставі: традиції, звичаїв, гастрономії. Ці села слід просувати, Ми повинні залучувати туристів і розвивати агротуризм, а також сільськогосподарську та несільськогосподарську діяльність. Ми хочемо, щоб молоді люди залишились в селах, щоб вони не зникли.

Село не треба модернізувати, стверджує Ніколає Маргйол, президент Асоціації найкрасивіші села в Румунії. Прибувають іноземні туристи, навіть принц Чарльз, до наших сіл. Вони зачаровані біорізноманіттям природи, традиціями і звичаями, які знаходять в Румунії. Але з чого повинна б початись така туристична поїздка до румунських сіл: По-перше, з аеропорту я б повіз туристів на возі і навчив їх вести віз. Вони можуть отримати дозвіл на право керування возом. Ми подорожуватимемо з Волощини до Трансільванії і Буковини до Марамурешу, щоб ознайомитись з селами. Ми побачимо традиційні хати і звичаї, разом приготовимо форель або добруджанський салат. Ми піднімемось в гори і збиратимемо гриби, ягоди, чорниці. Коли прибуває до Румунії, турист хоче прямого контакту з місцевими жителями, селянами. Іноземні туристи шукають простоти.

У даний час розгортаються кілька проектів на підтримку музеїв. Це дуже важливо, говорить Ніколає Маргйол, щоб зберегти традиційну архітектуру, і пам’ять про місце: Просуваємо музейний туризм. Туристи, контактуються з нами через інтернет та посольства. Враження різноманітні. Однак, як відомо, туристичну подорож, щоб була успішною, слід пов’язати з історію або легендою. У нас легенда жива. Ми не повинні нічого вигадувати. Маємо екологічні продукти. Туристи приходять з досить поганими іміджем про нас, але, коли бачать багатство традицій, звичаїв і пейзажі залишаються дуже враженими. Через десять років, ми можемо стати найважливішим місцем агротуризму в Європі. У нас є кілька сіл: Керлібаба, Дрегуш і Полорврадж, в трьох повітах, які визнані Єврокомісією як виняткові туристичні призначення. Є села, які зберегли традиції, мають пансіонати, звичаї, традиційну архітектуру, танці, народний одяг. Вони живуть через спадщину минулого.

Одне із сіл, яке займає перші місця в рейтингу найкрасивіших це Чокинешть, Сучавського повіту. Воно оголошене селом-музеєм, стверджує Марілена Нікуліце, директор Національного музею розпису яєць. Таких сіл небагато: Воно унікальне в Румунії, і навіть в Європі своїми хатами на яких розмальовані традиційні мотиви. Ці мотиви розписані не тільки на хатах, але й на костюмах, і зокрема на писанках. Село Чокинешть посіло перше місце на конкурсі найкрасивіших сіл. У нас є красиві місця, як гора Сугард. Якщо туристи приїжджають в зимовий період, ми маємо каток, лижню трасу, організовуємо багаття, катання на санках та багато інших заходів. У нашому селі є 15 пансіонатів. Є більш 300 місць розміщення, але й навколо села є багато пансіонатів в Керлібаба, Ватра-Дорней, Кампулунг. Розміщення достатньо для всіх.

Біля підніжжя гір, в Трансільванії, розташоване село Сібієл, яке відоме колекцією ікон на склі, що зберігається в музеї влаштованому в колишньому парафіальному будинку церкви Святої Трійці, яка вважається, у свою чергу, символом. Валерія Ніцеску, куратор музею розповідає: Церква була побудована в 1765 році і розмальована десять років по тому. Упродовж часу дим від свічок та порох очорнили розпис. Жителі Сібієла хотіли світлої церкви і подумали покрити розпис п’ятьма шарами вапна. Розпис залишився під вапном до 1965 року, коли два фахівці видалили вапно. Залишився оригінальний розпис.Вапно захистило розпис. Церква села Сібієл, присвячена Св Трійці, її будівниками були жителі села. Після очищення вапна, парафіяльний священик Онча подумав підключити Сібієл до туристичної мережі. На Водохрестя священик ходив з хати в хату і бачив ікони, тканини, меблі, а в 1969 році закликав жителів села, подарувати ці предмети музею.

Сьогодні ми прямуємо до південного заходу Румунії, до Горжанського повіту. Гірський регіон північної частини повіту, з багатьма печерами і водоспадами, вражає своєю красою і готовий прийняти допитливих туристів у будь-який час року, ставши відправною точкою для розвитку пригодницького туризму. Цей регіон є ідеальним місцем й для фотографів, завдяки мальовничим пейзажам. Якщо вам пригоди не смакують, можете здійснити культурну подорож. Ми радимо Вам відвідати місто Тиргу Жіу, де знаходяться роботи скульптора Константина Бринкуша, батька сучасної абстрактної скульптури, який народився в місцевості Хобіца Горжанського повіту. У Тиргу-Жіу знаходиться Меморіальний архітектурно-скульптурний комплекс, який був спроектований і побудований Бринкушем в честь героїв, які загинули під час Першої світової війни. Під час відпустки у повіті Горж, ви можете відвідати і декілька православних монастирів, деякі з них зведені сотні років тому.

Дору Стримбулеску, менеджер Центру досліджень, документації та просування Константина Бринкуша в Тиргу-Жіу розповість про різні аспекти, завдяки яким Горжанський повіт може бути ідеальним місцем для відпочинку в будь-яку пору року: Горж, який є зокрема гірським регіоном пропонує різні види туризму: культурний, релігійний та пригодницький туризм. Можна відвідати численні туристичні атракції такі як: архітектурно-скульптурний комплекс Бринкуша з Тиргу-Жіу, прекрасні православні монастирі зведені кілька сотень років тому Лайнич, Тісмана, Половрач та Красна та природні пам’ятники Печера Половрач, Печера Муєрілор, Ущелини Соходолулуй – Рунку, Галбенулуй-Бая де Ф’єр та Олтецулуй – Половраджі. Гори Паринг перетинає найвища і одна з найбільш захоплюючих доріг в Румунії – Трансальпіна, що знаходиться на висоті більше 2000 метрів.

Ще однією перевагою цього регіону є доступні місця проживання незалежно від пори року: В Тиргу Жіу розміщенні низка готелів, хостелів, пансіонатів. Пансіонати та готелі є по всіх кишенях. У місті знаходяться чотири-, три-зіркові- готелі та пансіонати, але неподалік міста також є невеличкі готелі та пансіонати. Так що кожен, хто приходить до нас знайде гарне місце призначення.

Дору Стримбулеску, менеджер Центру досліджень, документації та просування Константина Бринкуша в Тиргу-Жіу розповідає про центр туристичного інформування: Румунські та іноземні туристи можуть знайти тут широкий спектр матеріалів про архітектурно-скульптурний комплекс Бринкуша. У цьому центрі знаходиться Книга пошани міста, в якій, як румунські, так й іноземні туристи пишуть свої враження, які є дуже доброзичливими. Наше місто чисте та шикарне, розміщене у підніжжі гір. Архітектурно-скульптурним комплексом Бринкуша управляє мерія Тиргу Жіу та Центр Бринкуша. Туристи, які приходять до Тиргу- Жіу сильно враженні.

У 30-ті роки Константин Бранкушь був вже добре відомим не тільки в Європі, але і в Америці. Практично, починаючи від 20-тих років минулого століття, він почав продавати свої роботи і в США. У нього було багато персональних та групових виставок у США. Численні виставки в США і Європі забезпечили йому популярність і вірність з боку колекціонерів. Але у нього було одне незадоволення, а саме що не зумів залишити своїй батьківщині щось виняткове, бо покинув країну коли йому було лише 28 років. Він навчався в Парижі де й залишився. Пропозицію Національної ліги горжанських жінок спорудити пам’ятник в Тиргу-Жіу, присвячений героям, полеглим у Першій світовій війні, Бринкуш дуже добре сприйняв. Адіна Андріцою радник Центру досліджень, документації та просування Константина Бринкуша розповідає про архітектурно-скульптурний комплекс під відкритим небом у місті Тиргу Жіу: Цей архітектурно-скульптурний комплекс добре відомий. Але головним є, щоб люди приходили і бачили наживо його кам’яні роботи Стіл мовчання, Алея стільців, Ворота Поцілунку та Нескінчена колона. Вони були видумані Константином Бранкушем в певній послідовності, маючи особливе значення. Споглядання цих робіт та весь маршрут, починаючи від Столу мовчання до Воріт Поцілунку, попри церкву Святих Апостолів, а потім закінчивши з Нескінченою колоною, може дати глядачеві точний розмір генія Константина Бринкуша. У 1937-1938 роки тоді, коли цей ансамбль був видуманий Бранкушем, місто було менш населеним, менш великим, але розташування цього монументального комплексу, починаючи від берега річки Жіу до пагорба де розміщена Нескінчена колона, означало практично змалювання вісі уздовж, якої пізніше розвинулося наше місто.

Відвідувачі приїжджають зі усього світу, стверджує Адіна Андріцою радник Центру досліджень, документації та просування Костянтина Бринкуша: Ще минулого року прибув до нас переможець конкурсу Сучасники Бринкуша – скульпторка Міліца Петрашку, організованого ВСРР, який походив з Франції. Він був у захваті від того, що побачив тут. Звичайно, я супроводила його до важливих пам’яток Горжанскього повіту. Він бачив також Трансалпіну, горжанські монастирі. У мене була можливість поспілкуватися і з двома австралійцями. Вони виступили з симфонічним концертом в Бухаресті, звідки прибули й до нас, оскільки неодмінно хотіли бачити роботи Бринкуша в Тиргу-Жіу. Вони були обізнані з цими творами, але хотіли побачити їх наживо. Таких прикладів багато. Горжанський повіт відвідують сім’ї або самотні люди, які хочуть бачити і цю частину Румунії, про яку дізналися читаючи або навіть слухаючи ваші передачі.

Отож, слухайте передачі ВСРР, читайте матеріали, розміщені на веб-сторінці та на наших профілях в мережах Facebook або Twitter, і ви зможете легко дати правильні відповіді на конкурсні запитання і виграти головний приз конкурсу – семиденну путівку з повним пансіоном для двох слухачів ВСРР з 15 по 30 квітня 2016 року до повіту Горж, місце звідки вирушив у світ Константін Бринкуш.

Туристи, які хотіли відпочити подалі
від міської метушні та гомону у вересні-жовтні мали можливість скористатися
програмою знижок на розміщення в сільських пансіонатах. Програма
«Відпочинок на селі» була розроблена Національною асоціацією сільського,
екологічного і культурного туризму. І навіть, якщо термін дії цієї програми
добігає кінця, пропозиції бажаючі відпочити в сільській місцевості мають нові
пропозиції. Сьогодні ми розкажемо про успіх проекту «Відпочинок на селі», а
також представимо пропозиції на період зимових свят в сільських місцевостях Румунії.

Але, що припускає «Відпочинок на селі»?
Ця програма проводиться вже в 25-те і була розроблена Національною асоціацією
туристичних агентств Румунії (ANAT) і Національною асоціацією сільського, екологічного та
культурного туризму (ANTREC) з
метою розвитку туризму в пансіонатах, що діють у сільській місцевості. Осіння частина проекту цього року проходить з
20 вересня по 30 жовтня, а вартість проживання становила 175 леїв (40 євро) на
людину в 2-ромашковому пансіонаті і 290 леїв (65 євро) на людину в 5-ромашковому
пансіонаті. Як зазвичай, були пропозиції від десятків пансіонатів з різних
регіонів країни.

Марілена Стоян, президент
Національної асоціації сільського, екологічного та культурного туризму
розповідає: «Програма завжди цікава тим, що дає можливість особам з більш
низькими доходами провести гарну відпустку в румунському селі, а іншим елементом,
що забезпечує успіх, є те, що програма впроваджується вже протягом багатьох
років і туристи вже знають про неї і зазвичай повертаються. Нас запитують про
подробиці ще до офіційного відкриття програми. Сільські пансіонати працюють
весь рік, в будь-яку пору року, і мають спеціальні пропозиції та знижки і після
завершення програми. Отже можна провести гарну відпустку на селі і в листопаді,
грудні, або на початку наступного року, на вихідні чи в період свят, в
істинному розумінні цього слова, навіть якщо іноді тарифи трохи більші вище,
ніж в даний час. Але страви такі ж смачні, ґазди такі ж гостинні і пропонують різні варіанти відпочинку або культурні програми.»

Є багато іноземних туристів, дуже
багато європейців, але й люди з інших континентів – з Америки, Азії, особливо
Японії, які хочуть познайомитися з румунами у них вдома, хочуть ознайомитися з
їх традиціями. Для цього краще зупинитися в селі, – стверджує Марілена Стоян, президент
Національної асоціації сільського, екологічного та культурного туризму. «Багато
іноземних туристів приїжджають в період свят. Вони хочуть побачити сільські
традиції на Миколая, Різдво, Новий рік, Водохреще. Їм цікаво скуштувати різні
традиційні страви, дегустувати вина і відвідати деякі туристичні об’єкти:
музеї, монастирі. Вони дуже вражені тутешньою гостинністю, тим, що люди дуже природні
в поведінці, тим, що страви приготовлені по-домашньому. Вони раді гнучкості програми, нашій відкритості до іноземного туриста.»

У зв’язку з цим постає запитання:
Коли можна зробити попереднє замовлення на зиму? Відповідає Марілена Стоян:
«Треба вже починати це робити, адже багато пансіонатів вже не мають вільних
місць, оскільки вони були заброньовані туристами, які відпочивали там в
попередні роки. Вони подружилися з власниками і вже зробили попереднє
замовлення. Проте, ще є вільні місця в різних місцевостях, що знаходяться у
регіонах, відомих високим рівнем розвитку сільського туризму: Бран, Моєчу,
Фундата, Марджінімя Сібіулуй, Нямц, а також в менш відомих районах, але які
стрімко розвинулися в останні роки: північ Олтенії, Горж, Вилча. У цих регіонах
для туристів проводять спеціальні святкові розважальні програми. Є місцевості,
де люди просто святкують, тримаючи живими свої традиції, а туристи просто приєднується
до сімейного свята: беруть участь у приготуванні страв, починаючи від відомої «милостині
за упокій душі зарізаного кабана» і завершуючи замішуванням тіста для
традиційного калача – козонака, розпалюванням вогню в печі та випічки козонака
чи домашнього хлібу. Крім того, туристи вчать або просто слухають колядки, які
в селі зберегли свою автентичність, і не були перекручені модернізмом. Ми чекаємо
вас у румунських селах. Завжди раді гостям, а період зимових свят: Різдво, Миколая,
Новий рік, Святого Василя, Водохреща, є чудовим моментом ознайомлення з
румунами та румунськими традиціями, розслабитися і зустріти Новий рік.»

Корнел Поєнар, директор 3-ромашкового
пансіонату в місцевості Кавнік, що в Марамуреському повіті на півночі Румунії
розповідає про можливості відпочинку в цьому регіоні. «Ми можемо організувати
програму від трьох до п’яти днів. У перший день рекомендуємо коротку екскурсію
Марамурешом, що припускає відвідання монастиря Бирсана, одного з найгарніших дерев’яних
монастирів у світі, «Веселе кладовище» в Сепинці, яке є унікальним у світі та Меморіал
болю з відвідуванням комуністичних в’язниць у місті Сігету-Мармацієй. На другий
день ми рекомендуємо відвідати місцевість Вишеул-де-Сус (Вишово-Вижнє) для прогулянки
на вузькоколійному потязі долиною річки Васер. Поїздка триває вісім годин і
подібних атракцій в Європі не так багато. Потім можна відвідати Музей села
та Музей історії у місті Бая-Маре.»

А ось, що каже Албуміца Преотеску,
адміністратор 4-ромашкового пансіонату в селі Вама, на Буковині, яка відома
своїми традиціями і гастрономією. «При вході в пансіонат знаходиться спеціальний
простір, де можна знайти карти з усіма туристичними об’єктами, які наші гості можуть
відвідати під час свого перебування, різні буклети, кулінарні журнали, всіляку
інформацію, а ми завжди поруч. Буковина є улюбленим Богом краєм, а ми чекаємо
вас, щоб віднайти для себе цей дивовижний куточок.»

Отож зв’яжіться з вашим туроператором
і запитайте про турпакети на зимові свята в румунських пансіонатах. Нові
пропозиції вже є і не вагайтеся із завчасним бронюванням!

Сьогодні ми відправимось на південний захід Румунії, в туристичну зону, популярність якої давно перейшла межі країни. Йде мова про дефіле Дунаю з особливим пейзажем. Любителі природи можуть милуватися рікою Дунай, скелястими берегами, лісовими рослинами та рідкісними птахами, які охороняються законом. Туристи також можуть відвідувати печери, займатися альпінізмом, рафтингом, верховою їздою, брати участь в пригодницьких іграх для молоді. Пропозиції для проживання досить різноманітні, а кулінарія, хоча різноманітна, зосереджується на традиційних рибних стравах.

Ралука Криста, виконавчий директор Групи з місцевої дії Дефіле Дунаю пояснює, чому осінь є ідеальним періодом для відвідування цієї зони: Осінь є найбільш красивою в цій зоні завдяки зокрема колориту рослинності. У цій порі року можна відвідати Печеру ветеранів, одну з найдавніших печер, виявлених в нашій зоні. До них можна дістатися по Дунаю на човнах, яких можна орендувати в портах Дубова або Ешелніца. Потім можна відвідати печеру Понікова. Це дуже красива печера, до якої можна дістатися з головної дороги та вийти з неї прямо до Дунаю, або деякі авантюристи приходять на човнах, залишають їх при вході й через воду прямо входять в печеру. Але це залежить від рівня води.

У зоні дефіле Дунаю можна побачити статую Децебала, царя даків, вирізьблену в камені, заввишки 55 м і завширшки 25 м. Це найвища кам’яна скульптура в Європі. Вся зона простягається на території двох повітів Мехедінць та Караш-Северін. Якщо Мехедінць пишається туристичними печерами, у Караш-Северині можна відвідати цікаві фортеці, – стверджує Ралука Криста, виконавчий директор Групи з місцевої дії Дефіле Дунаю: Є історичні та культурні сліди в окремих печерах, як наприклад у печері Гаура ку муске, яка доступна туристам. Потім, дуже важливими є фортеці, які знаходяться уздовж Дунаю: Дренкова, Трікуле. Осінній період дуже гарний, коли після дозрівання інжиру, робиться варення з нього в Швініці. Цей населений пункт користується популярністю в цій галузі. Туристи можуть теж взяти участь в приготуванні традиційного варення та горілки із інжиру в Швініці.

У дефіле Дунаю туристи можуть насолоджуватися зокрема традиційними рибними стравами, такими як рибний борщ, смажена риба тощо. Печери, монастирі та готовність власників пансіонатів показати різні туристичні атракції, безсумнівно створять для туристів незабутні канікули. У дефіле Дунаю можна зустріти туристів зі всіх куточків світу, які займаються різними видами туризму. Ралука Криста, виконавчий директор Групи з місцевої дії Дефіле Дунаю пояснює: Дефіле Дунаю є місцем для всіх туристів. Є туристи, які приїжджають на велосипеді і перетинають Європу, або вздовж Дунаю, або за іншими маршрутами. Існують традиційні будинки, в приватній адміністрації, де можна зупинитися на кілька днів. Потім, існує звичайний турист, який знаходить пансіонати і вілли для канікул, за доступними цінами. У нас розвинений однак і сектор ділового туризму. Він продовжує розвиватися. Ми розгортаємо різні розважальні проекти: прогулянки на човнах і катерах, стрільби з лука, пейнтбол, спелеологія, скелелазіння та альпінізм.

Не треба пропустити подій, які організуються у цій зоні. Кожного року наприкінці серпня та початку вересня організується фестиваль інжиру у Швініці. З цієї нагоди організуються спортивні змагання з футболу, настільного тенісу, шахів та рибальства: Найкраще варення із інжиру та Найкраща горілка із інжиру. У перші вихідні вересня, більше 300 туристів взяли участь у XVI Фестивалі інжиру, маючи можливість спробувати варення та горілку з інжиру. Але календар подій включає й інші події, про яких розповідає Ралука Криста: Організується фестиваль придунайських сіл, який проходить теж у Швініці, потім фестиваль тюльпанів у Дубове, фестиваль кулінарії в Молдові Нові. Крім цього, є також Недеіле або Молитви села, в яких зазвичай, крім членів даної громади, беруть участь і члени сусідніх громад. Молитви мають велику духовну цінність, оскільки можна побачити і молоде покоління поряд із зрілим, і як вони зберігають свої традиції. Люди приходять в народному одязі, читають вірші, танцюють і співають народні пісні. А туристи, зачаровані красою цих країв і людей, прибувають щороку або кожні два роки і бачать поліпшення. Інші приїжджають щороку на Різдво, наприклад.

Отож, дефіле Дунаю є місцем призначення з численними пропозиціями розміщення по кожній кишені, де можна займатися різними видами туризму де можна посмакувати румунські традиційні страви, зокрема рибні страви.

Бухарестські грітери є неформальною організацією, в якій об’єдналися бажаючі стати гідом і безкоштовно показати своє рідне місто одному або групі туристів. Як виглядає Бухарест з висоти? Які приховані цікаві вулички має столиця? Де можна випити смачного лимонаду чи скуштувати найкращі мітітеї чи бублики – на ці запитання можна знайти відповідь, звертаючись до організації Бухарестські грітери.

Координатор організації Бухарестські грітери Іріна Ботнарь, розповіла як виникла ця ідея: Така ідея прийшла мені в голову, коли я скористалися подібною послугою за кордоном. Я відкрила для себе мережу Greeters у Тель-Авіві, тому що, відвідуючи це надзвичайне місто, я хотіла відкрити його для себе по-іншому і, шукаючи безкоштовні пішохідні екскурсії, натрапила на грітерів. Я дуже зраділа, адже таким чином можна було краще пізнати це місто. Зустрілася з гідом і замість того, щоб пробути з нами дві-три години, ми провели разом цілий день і побачили місто в такій манері, в якій нам не вдалося б ніколи його побачити інакше. Повернувшись до Бухареста я подумала, що й Бухаресту потрібна така ініціатива. Я швиденько поцікавилися й дізналися, що існує міжнародна мережа з понад 100 організацій в цілому світі. Разом з Філіпом Бунею ми зробили все необхідне і стали співзасновниками цього волонтерського проекту, який розпочався завдяки нам та нашим друзям, які зробили графіку для нашої веб-сторінки та зайнялися іншими організаційними аспектами. Я зайнялася зв’язками, Філіп – технічними питаннями, і від січня до квітня нам вдалося поставити на ноги цей проект. У квітні ми його запустили і почалася розвага, тому що ми не знали, як сприймуть цей проект в Бухаресті, чи прийдуть туристи, як ми зуміємо їх залучити, але все пройшло дуже добре.

Багато туроператорів пропонують екскурсії Бухарестом. Перевагою організації Бухарестські грітери є те, що вони пропонують цю послугу не тільки безкоштовно, а й обирають туристичні атракції, пристосовуючи їх до інтересу туриста. Тож із самого початку проекту знайшлося багато туристів, які скористалися послугами організації. Розповідає Іріна Ботнарь: З часом до нас звернулися багато туристів, перші два місяці їх було менше, але під кінець літа до нас почали звертатися все більше людей. Туристи знаходять нас на веб-сторінці bucharestgreeters.ro. Коли планують поїздку до Бухареста, вони заповнюють форму, де вказують, що б їм хотілося побачити, що їх цікавить та дату прибуття. Як тільки отримуємо заповнену форму, ми підбираємо для туристів підходящого гіда, тобто знаходимо групі туристів такого гіда, який має ті самі інтереси і є вільним в той період. Коли турист потрапляє до Бухареста, він зустрічається з нашим грітером, вони гуляють по місту, знайомляться, і так між ними дуже часто зав’язується дружба, тому що й це є другорядною ідеєю: показати приязний Бухарест.

Коли ми запитали, який вік мають грітери, наша співрозмовниця відповіла, що спочатку думала, що цим зацікавляться лише студенти. Проте практика показала, що не лише їм хочеться показати своє місто гостям столиці. Іріна Боднарь: Грітери, в основному, є людьми віком від 18 до 56 років. Ми не маємо для грітерів обмежень за віком, тому що до нас звертаються різні туристи, від молодих до старших людей, які роблять, наприклад, тур Європою. Ми мали й туристів з маленькими дітьми. Кожна людина зацікавлена показати своє місто з кращого боку, і якщо їй подобається Бухарест, якщо вона хоче показати його й туристам, має трішки вільного часу і готова пожертвувати двома-трьома годинами на день, або навіть менше, вона записується до нас. Зараз ми маємо понад 100 грітерів. Грітер разом із туристом встановлює екскурсійний маршрут. Наскільки ми помітили, влітку туристи були в захваті від наших ботанічних садів, парків, кафе, які пропонували відпочинок в гамаку та лимонад. А взимку прогулянка обмежується відвіданням двох-трьох туристичних об’єктів і далі люди збираються випити чаю, поїсти, порозмовляти.

Якщо туристи, наприклад, хочуть ознайомитися з культурним чи розважальним життям Бухареста, грітери ознайомлюються з культурними подіями, які проходять в той період, щоб прийти на зустріч туристові з якомога привабливішими пропозиціями. Розповідає Іріна Боднарь: Влітку ми водили туристів на різні виставки, концерти, восени минулого року ми рекомендували їм фестиваль класичної музики Дж. Енеску. Молодь зацікавлена специфічними заходами, тож ми водили їх на вулицю книг, на міжнародний театральний фестиваль B-FIT in the street, що проходить влітку, на джазовий фестиваль тощо.

І румунські грітери не спиняються на цьому. Після успішного старту в Бухаресті вони вирішили розширити свій проект. Тож наприкінці 2014 року ця послуга почала надаватися і в Клужі, а цього року вони запропонують свої послуги й в Сібіу, Тімішоарі та Брашові.

ДІАСПОРА – Президент Румунії Клаус Йоханніс, у вівторок виступив за визнання дипломів та
періодів навчання румунів, які вчилися за кордоном. Він вважає, що лише таким
чином можна буде уповільнити явище витоку мізків, від якого потерпає країна.
Глава держави заявив, що румунська влада зобов’язана зробити все, щоб «робота
за межами країни була питанням вибору, а не необхідності». Водночас він сказав,
що забезпечення належних умов для здійснення права голосу закордонними румунами
має важливе значення і висловив сподівання, що до кінця цієї парламентської
сесії буде прийнятий закон про поштове голосування. Ці заяви Клаус Йоханніс
зробив на конференції з питань стратегічного потенціалу румунської діаспори, на
якій був присутній і міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску. Глава
румунського МЗС висловив сподівання, що молоді люди, які вчаться за кордоном,
повернутися додому. Він висловився за просування Румунії як країни де можна
зробити успішну кар’єру і зазначив, що досягнення цілей країни, в тому числі в закордонній
політиці, має бути засноване більше на внеску видатних молодих румунів, які
перебувають за кордоном.

КОРУПЦІЯ – Префект Бухареста Паул Ніколає Петрован у вівторок підписав наказ про тимчасове відсторонення від виконання
повноважень за посадою мера столиці Соріна Опреску. Напередодні Апеляційний суд відхилив скаргу на арешт міського голови, після того як суд першої
інстанції задовольнив клопотання прокурорів про вжиття міри запобіжного заходу
у вигляді тримання під вартою протягом 30 діб. Сорін Опреску, за фахом лікар,
був одним з провідних членів правлячої Соціал-демократичної партії і обіймав
посаду мера столиці з 2008 року. Прокурори Національної антикорупційної
дирекції звинувачують його в отриманні хабара у розмірі 25.000 євро. За даними слідства, у 2013-2015 роках добре організована група осіб, до
якої входив і мер Сорін Опреску, створила систему, при якій компанії, що
працювали зі столичною адміністрацією за контрактами, були змушені віддавати
частину свого прибутку високопоставленим чиновникам. Теж у вівторок
прем’єр-міністр, соціал-демократ Віктор Понта знову явився до Національної
антикорупційної дирекції для дачі показань у справі про корупцію. 5 червня,
прокурори порушили проти Віктора Понти кримінальну справу за статтями підробка
документів, ухилення від сплати податків і відмивання грошей, злочини, які
нібито були скоєні коли чинний прем’єр був адвокатом, а також за статтею
конфлікт інтересів під час виконання обов’язків прем’єр-міністра. У липні прокурори наклали арешт на
частину рухомого та нерухомого майна прем’єр-міністра. Нагадаємо, що Віктор Понта
є першим главою уряду посткомуністичної Румунії, проти якого було порушене
кримінальне провадження під час виконання ним прем’єрських повноважень. Президент
Клаус Йоханніс та опозиційна Націонал-ліберальна партія зажадали відставки
глави уряду, але він відмовився залишити свою посаду.

ТУРИЗМ – Майже один мільйон іноземних
туристів відвідали Румунію в перші 6 місяців цього року, а їх загальні витрати
перевищили 2,5 мільярда леїв (близько 585 млн євро), повідомив сьогодні
Національний інститут статистики. Більшість іноземців прибули у бізнес-справах,
а також для участі у конгресах, конференціях, лекціях, виставках і ярмарках.
Так само багато туристів відвідали Румунію з приватною метою. Нагадаємо, що у
2014 році кількість іноземців, які відвідали Румунію становила 1,9 мільйона
осіб, а їх витрати перевищили 1,5 млрд євро. Румунія перебуває на останньому
місці серед країн ЄС за цими показниками.

ОСВІТА – Міністр освіти Румунії Сорін Кимпяну
сьогодні, на вимогу фракції опозиційної Націонал-ліберальної партії, доповів на
засіданні Палати депутатів про ситуацію в румунській освіті на початку
навчального року. У понеділок, міністр заявив, що новий навчальний рік почався
добре, навіть якщо є ще багато проблем, які треба вирішити, зокрема щодо
шкільної інфраструктури, підручників і шкільних програм.

ІММІГРАНТИ – МЗС Румунії назвало політично некоректним жестом рішення
уряду сусідньої Угорщини про зведення паркану на спільному кордоні між двома державами-членами
ЄС, які крім цього є стратегічними партнерами. МЗС Румунії, каже, що ця ініціатива,
про яку повідомило зовнішньополітичне відомство Угорщини незадовго до його публічного
оголошення, суперечить європейському духу. Реакція румунського МЗС було озвучена
після того Угорщина вирішила продовжити й на кордоні з Румунією паркан, який
йде уздовж кордону із Сербією, для припинення напливу мігрантів з країн
Середнього Сходу та Північної Африки. Міністр Закордонних справ Угорщини Петер
Сіярто заявив, що такий крок необхідний, тому що торговці людьми можуть змінити
свій маршрут у бік Румунії. Нагадаємо, що Бухарест братиме участь в механізмі
розподілу іммігрантів, висловивши готовність прийняти 1705 прохачів притулку з
Італії та Греції і ще 80 осіб з-за меж Євросоюзу. Румунія та ряд інших країн
співтовариства, виступили проти обов’язкових квот розподілу біженців.

ФЕСТИВАЛЬ – Відомий
скрипаль Девід Гарретт виступить сьогодні з концертом у супроводі Філармонічного
оркестру Монте-Карло на чолі з диригентом Джанлуїджі Джелметті в рамках Міжнародного фестивалю класичної музики імені
Джордже Енеску. Гаррет виконає Баладу для скрипки з оркестром композитора Джордже
Енеску, з якою виступив на численних міжнародних заходах.

Сьогодні ми запрошуємо вас на уявну подорож в центральну частину Румунії, зокрема в місто в Сібіу та його околиці, як ідеальне місце відпочинку для всієї родини. Сібіу має безліч пам’яток архітектури, більшість яких зосереджена в старому центрі міста. Таким чином, вам не доведеться користуватися громадським транспортом. Ви можете пройтися центром міста пішки, насолоджуючись казковою, середньовічною атмосферою.

У Сібіу можна побачити перший в Трансільванії театр, відкритий для широкого загалу та можна пройтися Алеєю зірок, з іменами видатних театральних діячів. Прогулюючись містом ви побачите мури і вежі колишньої фортеці і погруддя імператора Австрії Франца I-го. Воно нагадує про часи, коли Сібу було третім електрифікованим містом в Австро-Угорській імперії, після Відня і Тімішоари. Так само у місті можна побачити бюст Фрідріха фон Шиллера. Він виготовлений з бронзи і був створений за внесок поета і драматурга у розвиток освіти німецькою мовою. Незалежно з якого куточка міста ви почнете свою подорож, гарні вулички приведуть вас на Велику площу, де проходять багато різних подій, у тому числі знамениті Великодні та Різдвяні ярмарки.

Щонеділі, о 10 годині ранку, на Старий центр роздаються мелодійні дзвони п’яти церков: римо-католицької, євангельської, православної і двох реформатських. Сібіу є прикладом міжетнічного та культурного співжиття, стверджує професор Йоан Чіндря, голова Сібіуської повітової ради. Якщо ви буде в Сібіу, на Великій та Малій площах і по вулиці Митрополії, ви побачите, що на площі в кілька сотень квадратних метрів представлені різні релігійні конфесії: православні, греко-католики, євангелісти, католики тощо. Ми кажемо, що кожен із нас йде в свою церкву, а після закінчення богослужіння ми зустрічаємося на Великій площі. Дійсно, культура широко поширене в нашому місті, а культурна складова має важливе значення. Цікаво, що після 2007 року, коли місто Сібіу було культурною столицею Європи, значно зросла кількість культурних заходів, внаслідок чого збільшилася й кількість приваблених культурними заходами туристів. Зараз кількість туристів удвічі перевищує, кількість місцевих жителів і постійно зростає. Щорічно ми проводимо Театральний фестиваль, третій за величиною подібний захід у світі, організовуємо, найбільший у Центральній і Східній Європі кінофестиваль Astrafilm, Джаз-фестиваль, Фольклорний фестиваль Пісні гір, який збирає більше 100 тисячі туристів на початку серпня. Крім того, ми намагаємося утверджувати й навколишні місцевості. Щочотири роки кожна місцевість проводить регіональний фестиваль, який збирає багато туристів й утверджує кожну частину повіту.

Голова Сібіуської повітової ради перелічив й кілька районів поблизу Сібіу, що представляють інтерес для туристів і підкреслив важливість, яку місцеві власті надають туризму. У районі Биля, де розташована найвища точка Румунії, можна кататися на лижах 10 місяців у рік. Варто відвідати солоні озера на курортах Окна і Базна, а також найбільший в країні курорт Пелтініш. Нещодавно ми представили план просування регіонального туристичного продукту і тепер чекаємо на інвесторів. Туризм припускає й розвиток інфраструктури спілкування, створення інформаційних центрів, регіональної асоціації з питань туризму, спеціалізованих сайтів, розміщення на будівлях QR кодів, які несуть в собі інформацію про історичні пам’ятки. Вони розташовані навіть у головних музеях міста: Музеї ім. Самуеля фон Брукенталя, Музеї природничих наук, Музеї Астра, Музеї аптечної справи тощо.

Сібіуська державна філармонія організовує багато концертів, фестивалів танго, джазової або народної музики. А Музей природної історії міста Сібіу є другим в Румунії за кількістю експонатів. З огляду на те, що Сібіу є першим в Румунії містом де працювала аптека, слід обов’язково побувати в Музеї аптечної справи, де можна прослідкувати еволюцію ліків і методів лікування упродовж століть.

На туристів тут чекають багато тематичних екскурсійних міських та заміських маршрутів. Залежно від інтересу, туристи можуть обрати екскурсію «Дорогою природи», «Дорогою фортечних споруд», «Дорогою бринзи», «Дорогою солі» тощо. Водночас, місцеві власті не забули й про велосипедистів. Докладніше про це розповідає Сіміна Маня, виконавчий директор Туристичної асоціації Сібіуського повіту. На півночі повіту, разом з середньовічними бургом Медіаш, ми ініціювали проект Дорога фортець, тому що тут знаходиться найбільша в Румунії кількість укріплених церков. І оскільки місцеві села зберегли атмосферу минулих часів, ми пропонуємо екскурсійну програму на велосипедах. Нещодавно ми завершили облаштування 200 км велосипедних доріжок, що зв’язують місцеві села з кількома дуже привабливими містами: Сігішоарою, Сібіу, Брашовом і Медіашем. Навколо озер в районі місцевостей Миндра й Окна Сібіулуй стрімко розвивається бальнео-лікувальний туризм. Тут бажаючі можуть відпочити та пройти курс лікування різних захворювань, зокрема ревматичних, а також відкрити для себе красу дикої природи. Так само тут можна побачити багато видів птахів, які гніздяться поблизу озер.

Сібіу – ідеальне місце для сімейного відпочинку. Тут у вас не виникне жодної проблеми з розміщенням, з огляду на численні готелі та пансіонати з багатою гастрономічною пропозицією, здатні задовольнити найвищі вимоги клієнтів.

Сьогодні завітаємо на північ Румунії до повіту Бістріца-Несеуд. Це область, де ми можемо займатися всіма видами туризму. Ми ознайомимось з містом, повітовим центром Бістріца, де можна відвідати архітектурні пам’ятники, стародавні храми і музеї. Потім відправимось в гори, де знаходимо курорти, заповідники, озера надзвичайно гарні і цікаві печери. А в горах є села з древніми традиціями і легендами – як наприклад легенда про Дракулу.

Країна, в якій є декілька країн, так описує Бістріца- Несеудський повіт Богдан Іван, речник Повітової ради Бістріца- Несеуд: Географічно та історично Бістріца- Несеуд надає відвідувачам можливість поринути в минули через контакт із саксонським бургом Бістріца, одна із семи історичних фортець Трансільванії, але й за допомогою іміджу румунського селянина, який тепер у третьому тисячолітті, виглядає так як його описано в румунській класичній літературі (у романі Іон письменника Лівіу Ребряну). Водночас дорога Джонатана Харпера, головного героя роману Дракула Брема Стокера починається з міста Бістріца, продовжується Долиною Бергеу і завершується у перевалі Тіхуца. Там ще збереглися і тепер історії та міфи про Дракулу. Ми намагалися використати їх в рамках фестивалю, ініційованого два роки тому, Йдеться про Фестиваль часнику. Він проводиться на початку вересня, і до цих пір у ньому взяли участь щонайменше десять тисяч туристів.

Але кожна поїздка починається в місті Бістріца, яке розташоване в підніжжі гір Бергеулуй, через яке протікає однойменна річка. Перша документальна згадка про місто відноситься до 1264 року. Старий центр міста нагадує про багате минуле. Найстарішим історичним пам’ятником міста є колишня церква меншин, в даний час православна церква, побудована з 1270 по 1280 рр. Особливий інтерес представляє комплекс Sugalete, що складається з 13-ох будівель з арками, які в ХУ і XVI століттях утворювали торговельний комплекс фортеці.

І, не в останню чергу, можливо, найбільш оцінений туристами пам’ятник, Євангельська церква, в центрі, яка стала символом міста. Будівництво церкви у її нинішньому вигляді було завершено в 1563 році. Тут ви можете побачити меблі виготовлені п’ять століть тому, і не тільки, розповідає Богдан Іван, речник Повітової ради Бістріца-Несеуд: Крім історії та дуже тісного зв’язку з нашим минулим у місті Бістріца є найвища вежа євангельської церкви побудована з каменя, в Трансільванії. Довжина вежі 75 метрів, яка існує вже 450 років. Всі туристи зможуть піднятися на дзвіницю з ліфтом. Наявність ліфта в євангельській церкві, як нашому меру подобається говорити, є унікальною від Відня до Москви.

З Бістріце ми подаємось в гори де знайдемо затишні, архаїчні місця де збереглись давні традиції, а люди живуть спокійно, займаючись тваринництвом і сільським господарством. Одне з місць, де ви, безумовно, захочете залишитись більше це курорт Колібіца. Водосховище з однойменною назвою знаходиться на висоті 900 метрів, з площею близько в 270 га і довжиною 13 кілометрів. Андрея Спину, турагент Туристично- інформаційного центру Бістріца-Бергеулуй, представляє туристичну пропозицію: “Тутешнє водосховище є головною атракцією в зоні. Воно знаходиться в східній частині повіту Бістріца- Несеуд де сходяться гори Бергеу з горами Келіман. Крім того, приблизно 2% Природного заповідника Келіман знаходяться на території нашого села. Тут можна подорожувати, їздити верхи, прогулятись на кареті або покататись на санках. Природні ресурси, якість повітря, води, флора і фауна є особливими. Але можна практикувати і пригодницький туризм: каякінг, рафтинг, парапланеризм, альпінізм, полювання. Пропозиція дуже багата.

Курорт Колібіца є унікальним місцем у Східній Європі, каже Богдан Іван, речник Повітової ради Бістріца- Несеуд: Повітря в цій області можна порівняти з повітрям Альпів. Воно має цілющі властивості за рахунок концентрації негативних іонів, озону і йоду. У той же час, люди можуть насолоджуватися прекрасними ландшафтами. Серед них і озеро Колібіца море в горах, і всі ті, хто побував там можуть це підтвердити. Ті, хто приїжджає до Бістріца- Несеудського повіту можуть куштувати страви традиційної кухні. У цій зоні готуються страви за рецептами, що збереглися протягом сотень років від наших предків. У той же час, у нас є багато народних майстрів, що виготовляють традиційні костюми і багато інших предметів специфічних середньовічному і постсередньовічному періоду. Тим не менш, можна випити доброго вина Лекінца (Lechinţa), в даний час представлене брендом Ліліак. Він виграв десять золотих медалей на міжнародних винних конкурсах по всьому світу.

Туристичною атракцією Бістріца-Несеудського повіту є конезавод у місцевості Беклян. Тут ви побачити коні породи Ліпіцанер, коні Австро-Угорської імперії, походження яких сягає 1580 року. На Беклянському конезаводі вирощують чорного ліпіцанера, який є досить рідкісним у світі. А неподалік дороги, що повязує курорт Ватра-Дорней з Бістріцею, на перевалі Тіхуца, розташований монастир Фентенеле, побудований в 1928 році.

В даний час, Повітова рада Бістріца- Несеуд впроваджує проект з побудови Центру верхової їзди в Долині Бергеулуй по трасі описаній в романі Дракула Брема Стокера. Діти трьох-чотирьох років і дорослі можуть навчитися їзді. Плани розвитку туризму включають створення гірськолижного курорту в районі озера Колібіца.

Немає проблем з розміщенням. Ви знайдете гостьові будинки і готелі різного ступеня комфортності, все за доступними цінами, від 20 до 90 євро за нічліг зі сніданком.