Tag: економіка

  • Економічний прогноз Європейської Комісії

    Економічний прогноз Європейської Комісії

    Зимовий прогноз Європейської Комісії містить покращені оцінки для економіки Румунії. Очікується, що зростання становитиме 2,5% цього року, порівняно з 1,8% восени, а інфляція знизиться до 9,7% цього року і 5,5% у 2024 році – нижче, ніж у попередньому прогнозі. Приватне споживання, хоча і постраждає від високої інфляції, зросте, вважає Європейська комісія, і це станеться в результаті підвищення мінімальної заробітної плати, пенсій, зарплат у громадському секторі , а також продовження обмеження цін на енергоносії до 2025 року. Оптимістичний прогноз Комісії також ґрунтується на впливі грошей з Національного плану відновлення та стійкості, тоді як інші фонди ЄС підтримуватимуть місцеві інвестиції. І останнє, але не менш важливе, комісія зазначає, що Румунія мала високі темпи економічного зростання на рівні 4,3% за перші три квартали минулого року.

    Хороша еволюція економіки супроводжується, однак, майже кожного разу збільшенням макроекономічних дисбалансів, пояснив фінансовий аналітик Драгош Кабат в ефірі Радіо Румунія, і саме це відбувається зараз в Румунії: Хоча ми маємо високі темпи економічного зростання, що нас дуже радує , це не супроводжується зменшенням дефіциту та державного боргу. На жаль, це супроводжується посиленням, збільшенням цих дефіцитів, що в певний момент у майбутньому доведеться коригувати. І це зазвичай відбувається в часи рецесії, коли нам також доводиться скорочувати дефіцит. Це означає, що рецесія в Румунії відчувається набагато сильніше, ніж, наприклад, в інших країнах Європейського Союзу.

    Дані показують, що дефіцит поточного рахунку Румунії збільшився минулого року більш ніж на 52% до понад 26 млрд євро. У своєму повідомленні Національний банк зазначає, що це зростання в основному пов’язане зі збільшенням дефіциту товарного балансу, причому імпорт майже на 9,2 млрд євро перевищив експорт. Аналітик Драгош Кабат вважає, що якщо тенденція останніх десятиліть збережеться, Румунія зафіксує нові негативні рекорди щодо зовнішнього дефіциту та державного боргу, оскільки, за його словами, по мірі зростання валового внутрішнього продукту виникає ефект мультиплікації дефіцитів. Дані, оприлюднені Центральним банком, також показують, що загальний зовнішній борг Румунії минулого року зріс більш ніж на 6,1 млрд євро, перевищивши 142,7 млрд євро, а прямі іноземні інвестиції склали майже 10,7 млрд євро.

  • Рекордне освоєння єврофондів

    Рекордне освоєння єврофондів


    Минулого
    року Румунії вдалося освоїти понад 11
    мільярдів євро з
    європейських
    фондів, оголосив прем’єр-міністр Ніколає
    Чуке. Глава виконавчої влади уточнив,
    що це найвищий досягнутий рівень, відколи
    наша
    країна
    має доступ до цих європейських фінансувань,
    і на 2023 рік планується зберегти цей
    рівень або
    навіть перевищити. В
    ході першого
    засідання уряду в цьому році, він також
    сказав, що Румунія мала хороше виконання
    бюджету, також
    її вдалося
    вкластися в цільові показники дефіциту.
    На його думку, Уряду вдалося досягти
    економічного зростання, якого він не
    передбачав на початку минулого року,
    особливо після початку війни в Україні
    та після наслідків підвищення цін на
    енергоносії та газ.

    Європейські
    гроші, які надходять до Румунії, каже
    прем’єр-міністр Ніколає
    Чуке, мають підтримувати, насамперед,
    інвестиції так,
    щоб національна економіка могла
    протистояти викликам або наслідкам,
    які відчуваються або будуть відчуватися
    на рівні європейської чи світової
    економік. Ніколає Чуке: «Для
    нашої країни прогноз є позитивним, і
    навіть якщо Румунія не матиме такого ж
    рівня зростання, вона матиме економічне
    зростання, яке має підтримуватися
    заходами на рівні уряду та заходами
    на
    підтримк
    у
    бізнес-середовища, підприємництва, як
    ми це робили цього року, можливо
    й
    більше, тому що
    ми
    ще маємо в розпорядженні

    гарантійні фонди, державні гарантії.
    Гроші, які ми маємо в своєму розпорядженні
    цього року, становлять 112 мільярдів леїв
    (приблизно 22,7 мільярд
    и
    євро),
    призначених для інвестицій, які фактично
    підуть на інвестиції».

    Прем’єр-міністр
    нагадав, що минулого року більшість
    коштів також була спрямована на
    інвестиції, але для досягнення
    запропонованих цілей потрібна
    солідарність, співчуття на національному
    рівні, діалог із соціальними партнерами,
    координація між міністерствами та, що
    не менш важливо, потрібна політична
    стабільність.
    Він також сказав, що проекти, які
    будуть просуватися цього року
    вжебули
    узгоджені
    з партнерами по коаліції, незалежно від
    того, чи стосуються вони освіти, охорони
    здоров’я чи етапів і цілей Національного
    плану відновлення та стійкості. Ніколає
    Чуке:
    «Ми
    вже обговорили доопрацювання та подальше
    затвердження пакету законів про освіту,
    і домовилися розглянути той пакет
    законів у Парламенті після початку
    нової сесії. У сфері охорони здоров’я
    ми також встановили проекти та заходи,
    спрямовані на покращення медичної
    системи в нашій країні, а саме проекти
    модернізації лікарень через
    Національний
    план відновлення та стійкості
    та
    через європейські проекти».

    З
    іншого боку, прем’єр-міністр
    підкреслив, що коштів для своєчасної
    виплати прав пенсіонерам або іншим
    категоріям громадян достатньо.

  • Проект державного бюджету на 2023 рік

    Проект державного бюджету на 2023 рік

    Міністерство
    фінансів у Бухаресті опублікувало
    проект державного бюджету на наступний
    рік, пообіцявши, що документ розроблено
    таким чином, щоб передати меседж
    довіри, послідовності
    і відповідальності.
    Розрахунки фінансистів базуються на
    економічному зростанні на рівні 2,8%
    валового внутрішнього продукту, річному
    рівні інфляції у
    8 відсотків, зростанні кількості
    працівників і зниженні рівня безробіття
    до 2,7%. Надходження
    до
    бюджету оцінюються в майже 540 мільярдів
    леїв (108 мільярдів євро), а витрати сягнуть
    приблизно 608 мільярдів (121 мільярд євро).




    Таким
    чином, у 2023 році дефіцит бюджету оцінюється
    на рівні 4,4% ВВП, але він зменшиться до
    2,95% у 2024 році. Серед цілей на наступний
    рік нинішньої коаліційної виконавчої
    влади є здорові державні фінанси,
    зосереджені на підтримці найбільш
    уразливих верств населення і
    МСП, трудова
    та
    пенсійна
    реформи,
    а також зміцнення корпоративного
    управління в державних компаніях, шляхом
    використання передового
    досвіду
    на європейському рівні, з
    метою покращення
    їх ефективності.




    Не
    буде нових податків, але будуть масштабні
    інвестиції, – заявив міністр фінансів
    Адріан Кичу:
    «Можу
    сказати, що нових податків не буде, але
    будуть великі інвестиції, і
    це не
    тільки з
    державного бюджету.
    Бюджет на
    наступний рік
    побудований на обсязі інвестицій, якого я
    б назвав
    історичним, і
    чекаю його реалізації. Отож,
    йдеться
    про обсяг
    на
    рівні 112
    млрд лей, 7,2% ВВП; але найбільше і
    найважливіше – інвестувати в румунський
    капітал та економіку. Хоча у нас є велика
    кількість компаній з румунським
    капіталом, частка доданої вартості у
    ВВП не є такою важливою, і тому
    її
    потрібно підтримувати та збільшувати.
    Це можна зробити лише через економічну
    реконверсію, перехід від економіки
    споживання та зовнішньої залежності
    до економіки зосередженої
    на виробництві
    у румунській
    економіці».




    Проект
    бюджету на 2023 рік також передбачає
    підвищення з 1 січня окладу бюджетників
    на 10% та збільшення пенсійного балу на
    12,5%, компенсацію додаткової роботи лише
    вільним часом та заморожування розміру грошової
    допомоги
    на харчування на рівні 2022 р. Водночас
    планується збільшити загальну мінімальну
    базову зарплату в країні до 3000 лей на
    місяць (близько 600 євро). Більше
    грошей передбачено
    для міністерств оборони, розвитку,
    транспорту чи освіти. Натомість менше
    коштів отримають енергетика, юстиція
    та
    охорона здоров’я.

  • Румунія дивує економічним зростанням

    Румунія дивує економічним зростанням


    Економіка
    Румунії зросла на 5,8% у першому півріччі
    цього року порівняно з аналогічним
    періодом 2021 року, оголосив Національний
    інститут статистики, здивувавши
    спеціалістів. Водночас у другому кварталі
    валовий внутрішній продукт зріс на 2,1%
    порівняно з попереднім кварталом.
    Нарешті, порівняно з тим же кварталом
    2021 року ВВП зріс за аналогічний період
    2022 року на 5,3%. Хороші новини також
    підтвердили в Брюсселі: Румунія
    зафіксувала, серед держав-членів ЄС,
    друге за значущістю зростання економіки
    у другому кварталі 2022 року порівняно з
    попередніми трьома місяцями у
    розмірі 2,1
    відсотка.

    Її
    випередили лише Нідерланди, зростання
    яких становило
    в тому ж періоді
    2,6%. Економічне
    зростання також спостерігалося в Швеції,
    Іспанії, Угорщині та Болгарії, тоді як
    зниження було зафіксовано в Польщі,
    Латвії, Литві та Португалії. Порівняно
    з другим кварталом минулого року ВВП
    зріс на 3,9% у єврозоні та на 4% у Європейському
    Союзі з квітня по червень 2022 року, причому
    всі країни-члени ЄС, щодо яких є дані,
    повідомили про зростання. Євростат
    підтверджує у випадку Румунії річне
    зростання на 5,3% у другому кварталі 2022
    року після річного зростання на 6,4% за
    перші три місяці. Економіка значно
    зросла у другому кварталі, незважаючи
    на песимістичні очікування, зазначає
    Ziarul Financiar.

    Установи,
    які проводять економічний аналіз,
    підвищили в останні місяці прогнози
    зростання економіки Румунії. Наприклад,
    Європейська комісія в літньому прогнозі
    підвищила оцінку на весь 2022 рік з 2,6 до
    3,9 відсотка завдяки солідному зростанню
    в першому кварталі, зазначає цитоване
    раніше видання. За словами аналітиків,
    найбільшим сюрпризом є зростання на
    2,1% у другому кварталі. «З огляду на все,
    що відбувається навколо
    нас, це винятковий результат», – заявив
    в інтерв’ю
    газеті Ziarul
    Financiar економіст Ауреліан Докіа.

    «Це
    дуже великий сюрприз для нас, але сюрприз
    ще більший для ринку», – каже Іонуц
    Думітру, головний економіст важливого
    приватного банку. Промисловість, на
    частку якої припадає 20 відсотків ВВП,
    у середині року перебуває
    на мінусі,
    будівництво ледве рухається, сільське
    господарство через посуху матиме
    негативний внесок у ВВП, а споживання
    домогосподарств зросло трохи більше
    ніж на 3 %. І яке тоді пояснення?», -
    запитує Ziarul Financiar.

    Економіст
    Лауріан Лунгу вважає, що основний ефект
    дає індекс цін і, частково, інвестиції.
    Важливо те, що буде у другій половині
    року, вважає Лауріан Лунгу. За його
    оцінками, економіка не увійшла в період
    спаду, а
    підвищення
    заробітної плати є
    нижчим рівня
    інфляції, яка сягнула майже 15%, і вплине
    на споживання.

  • Чергові зміни у Податковому кодексі Румунії

    Чергові зміни у Податковому кодексі Румунії

    Міністерство фінансів у Бухаресті винесло на публічне обговорення проект поправок до Податкового кодексу, який має бути прийнятий виконавчою владою наступного тижня. Він передбачає підвищення податків на виграші в азартних іграх, збільшення акцизів на сигарети та алкогольні напої, зниження граничного розміру податкових пільг у сфері будівництва, сільському господарстві та харчовій промисловості, відмову від специфічного податку у сфері ГоРеКа (готелі, ресторани, кав’ярні) і повернення до оподаткування ділового обороту.

    Усі ці заходи набудуть чинності 1 серпня. Документ також містить ряд положень, які діятимуть з початку наступного року. Серед них збільшення податку на дивіденди з 5 до 8 відсотків і зміна критеріїв включення до категорії мікропідприємств шляхом зниження порогу доходу, отриманого в попередньому році, з одного мільйона євро до 500 тисяч євро, а також встановлення умови, що мікропідприємство повинно мати принаймні одного працівника з діючим трудовим договором.

    Також з 1 січня 2023 року збільшується ставка ПДВ з 5 до 9% як на доставку продуктів харчування, включно напоїв, так і на послуги ресторанного господарства та громадського харчування, а також на діяльність з розміщення в готелях. Проєктом пропонується змінити податок на будівництво. З іншого боку, урядові джерела говорять про можливість підвищення пенсій, також з початку наступного року з відсотком, близьким до рівня інфляції.

    Проєкт поправок до Податкого кодексу був однією з тем, розглянутих на брифінгу президентом Клаусом Йоганнісом. Він ствердив, що потрібна модернізація всієї податкової системи, і уточнив, що говорив про це з прем’єр-міністром лібералом Ніколаєм Чуке та відповідними міністрами. Глава держави підкреслив, що не йде мова про жодні податки і збори для пересічних румунів, а про ситуації, які досі не були врегульовані. Клаус Йоганніс: «Я
    закликав їх дуже добре проаналізувати ці ситуації, щоб це не припускало
    додаткового
    навантаження на пересічних
    громадян, щоб це не припускало гальмування ділового середовища, а йшлося би
    про корек
    ції, які роблять речі більш прозорими, більш
    правильними і які, зрештою, призводять до кращого збору грошей до державного
    бюджету, тобто до зменшення ухилення від сплати податків
    ».

    Наразі немає плану щодо вступу економіки Румунії у процес жорсткої економії, сказав президент, який пояснив, що такі заходи, вжиті під час економічної кризи 2009 року, не дали хорошого результату. Водночас він зазначив, що румунська держава не може виділити багато грошей, щоб компенсувати зростання цін на пальне, на шкоду конче необхідним інвестиціям. Президент ствердив, що він задоволений роботою Уряду та підкреслив, що члени Кабміну добре виконали свою роботу, вирішивши багато проблем.

  • Заходи для реалізації Національного плану відновлення та стійкості

    Заходи для реалізації Національного плану відновлення та стійкості


    Уряд Румунії в четвер затвердив останній нормативно-правовий акт,
    необхідний для того щоб наступного тижня подав до Європейської комісії перший запит на фінансування з Національного
    плану відновлення та стійкості, на суму 3 мільярди євро. Йдеться про схвалення
    механізму, який буде запроваджений у разі виявлення протиправних дій в
    управлінні цими коштами.


    Це третя умова, яку необхідно
    виконати, щоб Румунія могла подати запит на фінансування.
    Перша умова
    стосується механізму контролю та перевірки виконання завдань Національного
    плану відновлення та стійкості, а друга – завантаження на платформу Єврокомії
    всіх 21 завдань, реалізованих до кінця минулого року. Щодо нормативно-правового акта, затвердженого
    урядом у четвер, міністр європейських фондів Марчел Болош уточнив, що будь-які
    порушення будуть каратися відповідно до національного законодавства. Марчел Болош: «Для бенефіціарів
    Національного плану відновлення та стійкості дуже важливо знати, що у нас
    більше не буде фінансових корекцій, як у випадку політики згуртованості. А що
    стосується порушень, то вони розглядатимуться з точки зору національного
    законодавства та будуть встановлені штрафи чи інші санкції, які передбачені за
    порушення в національній законодавчій системі.»

    Марчел Болош також зазначив, що Національний
    план відновлення та стійкості впроваджується з великими труднощами через
    численні етапи та цілі. Однак, міністр визнає, що без
    механізму перевірки способу, в якому виконуються цілі, встановлені Національним
    планом відновлення та стійкості, Єврокомісія може заблокувати гроші. Марчел Болош:
    «Політика згуртованості, а також Національний план відновлення та стійкості
    вимагають, щоб кожен з бюджетів базувався на системі управління та контролю.
    Інакше Румунія ризикує навіть з припиненням оперативних програм. Єврокомісія має
    право вимагати цього у випадку, коли ці системи управління та контролю не
    працюють відповідно до вимог і стандартів Європейського Союзу.»

    За словами румунської виконавчої
    влади, до кінця року Бухарест отримає 10 мільярдів євро через Національний план
    відновлення та стійкості, гроші, які забезпечать продовження реформ та
    інвестицій в країні. До 2026 року Румунія отримає від Європейського Союзу трохи
    більше 29 мільярдів євро. У вигляді грантів та позик гроші підуть на інвестиції
    та реформи, на сприяння переходу до «зеленої економіки» та цифрової економіки,
    а також на посилення стійкості та згуртованості.

  • Занепокоєння щодо надходжень до бюджету

    Занепокоєння щодо надходжень до бюджету


    Міністерство
    фінансів у Бухаресті аналізує варіант
    внесення можливих поправок
    до Податкового
    кодексу після того, як партнери урядування СДП
    і НЛП
    домовилися, що для покращення збору
    грошей
    до державного
    бюджету необхідна реконфігурація
    податкової
    бази. Однак соціал-демократи підтримують
    варіант
    повернення
    до прогресивного оподаткування, а
    ліберали відстоюють єдину ставку
    оподаткування,
    від якої, за їхніми словами, не хочуть
    відмовлятися.

    Безсумнівним
    є те, що обидві сторони запевняють, що
    цього
    року нових
    податків і зборів для румунів не буде.
    Прем’єр-міністр Ніколає Чуке,
    лідер НЛП,
    каже, що ліберали продовжують підтримувати
    єдиний податок,
    як вони про
    це зобов’язалися у програмі
    уряування.
    Ніколає Чуке:
    «Цього року податкову систему змінювати
    не будемо.
    Ми прагнемо
    забезпечити
    оптимізацію фіскального середовища. Я
    не думаю, що зараз нам потрібно говорити
    про нові податки, враховуючи, що ми всі
    бачимо контекст, в якому розгортаємо
    діяльність».

    Лідер
    СДП Марчел
    Чолаку також запевнив,
    що податки румунів не зростуть, але
    висуває ідею повернення до прогресивного
    оподаткування, як воно існує в країнах
    Західної Європи. Марчел
    Чолаку: «Не
    вводимо жодного нового податку.
    Йдеться
    про
    фіскальну оптимізацію.
    За
    десять днів, максимум два тижні,
    міністр
    фінансів оприлюднить
    пропозиції
    та аналізи, особливо від міжнародних
    фінансових аудиторів. Побачимо, яке
    рішення приймемо в коаліції на період
    після 1 січня».

    З
    опозиції тимчасовий голова Союзу
    За порятунок Румунії Кетелін
    Друле
    стверджує, що замість скорочення
    державних видатків, СДП
    та НЛП
    хочуть підвищити податки і ввести
    прогресивний податок, що
    на його думку,
    буде
    додатковим
    тягарем для
    платників податків.
    Оглядачі
    так само
    кажуть, що для підтримки надходжень до
    державного
    бюджету
    потрібне краще збирання поточних
    податків, а підвищення
    податків та інших зборів
    має
    бути останнім варіантом у списку.

    Університетський
    професор
    Йонуц Думітру, колишній голова
    Фіскальної ради, пояснив у
    інтерв’ю Радіо
    Румунія: «Наразі немає потреби у
    підвищенні зборів,
    особливо в умовах, коли економіка
    сповільнюється. Це було б проциклічним
    заходом підвищити податки, коли економіка
    сповільнюється. Ми вважаємо, що правильною,
    справедливою послідовністю має
    бути наступна
    – ми вирішуємо проблему ухилення від
    сплати податків та закриваємо можливості податкової
    оптимізації. Підвищення податків та
    зборів -
    останнє у списку. Немає сенсу говорити
    про підвищення податків, коли ми не
    здатні
    зібрати
    ті,
    що маємо сьогодні».

    У
    цьому контексті Національне
    агентство з податкового управління
    також
    активізувало
    свої дії в останні дні в секторах
    економіки з високим фіскальним ризиком,
    заявленою метою будучи
    велике ухилення від
    сплати податків.
    Слід також зазначити, що, незважаючи на
    заходи, вжиті різними партіями, які
    протягом багатьох років перебували при
    владі в Румунії, надходження держави
    від податків і зборів становлять лише
    27% ВВП, тоді як середньоєвропейський
    показник становить 40%. Фактично за
    останні 32 роки показник не перевищував
    31 відсоток.

  • НБР робить кредити дорожчими 

    НБР робить кредити дорожчими 

    Інформація, оприлюднена у середу вранці Національним інститутом статистики, швидше за все хвилює румунів – річний рівень інфляції у квітні цього року зріс до 13,76% з 10,15% у березні в умовах, коли непродовольчі товари подорожчали більш ніж на 16 відсотків, продукти харчування – на 13,5%, послуги – більш ніж на 7 відсотків. Зростання цін видно неозброєним оком, і не від місяця до місяця, а від дня до дня! Вже є такі продукти, які навіть люди із середнім рівнем доходу більше не можуть собі дозволити або двічі думають, перш ніж цього зробити. Найгірше традиційно почувають себе ті верстви населення, яким просто нікуди далі урізати бюджет.

    Якщо раніше на кінець другого кварталу 2022 року Національний банк Румунії прогнозував інфляцію на рівні 11,2%, на третій квартал – 10,2% і 9,6% на кінець четвертого кварталу, то тепер НБР прогнозує, що інфляція влітку підніметься набагато більше, ніж очікувалося, і повернеться нижче 10% лише у другій половині наступного року. У результаті, щоб протидіяти цій шаленій інфляції, у вівторок ЦБ вирішив підвищити облікову ставку монетарної політики з 3 до 3,75%. Це найбільше зростання з моменту початку впровадження серії подібних рішень восени минулого року.

    Облікова ставка монетарної політики є показником, за яким встановлюються як процентні ставки за кредитами, так і ставки до міжбанківських позик. Однак метою підвищення ставки є знеохочення кредитування, скорочення споживання і, як наслідок, зниження інфляції, безпрецедентної за останнє десятиліття. Згідно з повідомленням НБР, тепер очікується підвищення міжбанківських процентних ставок за кредитами, а також індексу ROBOR, на основі якого розраховується вартість більшості кредитів, взятих до травня 2019 року та вартість банківських кредитів для компаній.

    Банківські депозити також матимуть ставки значно нижчі від рівня інфляції. Причини такої ситуації численні і посилені війною в Україні та санкціями, запровадженими проти Росії, – зазначає Центральний банк Румунії. Наслідки стають очевидними в купівельній спроможності та впевненості споживачів, а також у діяльності, прибутках та інвестиційних планах компаній. Водночас, економіки сусідніх з Україною країн, отже й Румунії, сприймаються як ризикованими економіками, що негативно впливає на витрати фінансування.

    Фактично всі країни, що межують з Україною, зараз позичаються дорожче, за проценти у понад 7%. Тому політичні лідери в Бухаресті вважають конче необхідним обговорити як на урядовому рівні, так і з європейськими політичними родинами та із Єврокомісією цю проблему держав, що межують з Україною, щодо яких банки бачать більший ризик кредитування.

  • Підтримка економіки Румунії

    Підтримка економіки Румунії

    Економіка Румунії, яка є складовою світової
    економіки, переживає важкий період, спричений, серед іншого, і
    російсько-українським конфліктом. Уряд Румунії в четвер прийняв перші заходи
    для підтримки економіки, спрямовані, зокрема, на будівельний сектор. 1,77 млрд.
    леїв буде виділено на покриття подорожчання будівельних матеріалів, а також на підвищення
    сум на оплату праці. Згідно зі статистичними даними за січень будівельний
    сектор складав 6,6% від валового внутрішнього продукту Румунії.

    Прем’єр-міністр
    Ніколає Чуку заявив, що лінії фінансування вже були визначені: «Ми зацікавлені, щоб цей сектор працював
    та розгортав в майбутньому й інші проєкти, оскільки ми також маємо широкий
    спектр проєктів, які розгортатимемо в рамках Національного плану відновлення та
    стійкості, та, які ми повинні виконати. Практично, у всьому цьому комплексі заходів
    є дві суттєві складові: ми інвестуємо в економіку, зберігаємо робочі місця і нам вдається досягти поставлених цілей для
    розвитку Румунії.»

    Крім того, румунський міністр з
    питань розвитку Чеке Аттіла заявив, що існує ризик блокування окремих
    контрактів і навіть банкрутства окремих підприємців. Він навів кілька прикладів
    стрімкого зростання цін у будівельній галузі. «З січня по березень метал подорожчав
    на 70%, цемент – на 20%. Протягом останніх місяців послуги у цьому секторі також
    підвищились. Також зросли ціни протягом останнього року на електроенергію,
    дизель, бітум, залізо, дерево, цеглу», – додав міністр з питань розвитку.

    Чеке Аттіла пояснив у яких
    ситуаціях буде застосовано захід підтримки будівельному сектору: «Стосуватиметься
    також договорів, які були предметом процедури закупівлі на момент ухвалення
    урядової постанови №15 наприкінці серпня минулого року. Коригуватимуться також
    договори щодо державних закупівель, для яких ще не були подані пропозиції. Також застосовуватиметься поточних контрактів, які не мають застереження про
    коригування, а також тих, які мають застереження про коригування згідно з Постановою
    №15 від минулого року, але це нове положення, яке регулюється прийнятою терміновою
    постановою уряду, краще покриває реалії ринку.»

    З іншого
    боку, у четвер уряд дав зелене світло на відновлення залізничної інфраструктури на порту Констанца (південний схід), спрямованої на полегшення прийняття
    додаткових вантажних потоків та розвитку мультимодального транспорту. На
    залізничну інфраструктуру буде виділено 200 мільйонів леїв від бюджетного
    резервного фонду, доступного уряду. За словами міністра з питань транспорту
    Соріна Гріндяну цей захід і надалі забезпечуватиме темпи та здатність усієї транспортної
    діяльності в порту.

  • Економічні та соціальні заходи

    Економічні та соціальні заходи






    Перші
    заходи в рамках програми Підтримка
    Румунії, оголошеної в понеділок лідерами урядової коаліції у складі НЛП-СДП-ДСУР, були ухвалені Парламентом Румунії. Один із нормативних актів спрямований на підвищення мінімальної заробітної плати брутто до 3000 леїв (600
    євро) у сільському господарстві та харчовій промисловості. У цих сферах зарплати прирівнюються до тих, що
    вже існують у галузі будівництва, а працівники користуватимуться звільненням від сплати податку на
    прибуток та внеску на медичне страхування
    до 2028 року. Інший
    законопроєкт, прийнятий
    законодавчим органом, норма
    харчування для пацієнтів в
    лікарнях та для людей похилого віку, які проживають у інституціоналізованих закладах,
    збільшується вдвічі до 22 леїв (трохи більше 4 євро).




    Застосування
    пакету заходів «Підтримка Румунії» для захисту громадян та економіки є
    пріоритетом для уряду, зазначив
    у дописі в соцмережі прем’єр-міністр
    ліберал Ніколає
    Чуке. Він уточнив,
    що схема державної допомоги для стимулювання інвестицій, що мають значний вплив на економіку,
    відповідає дуже високим очікуванням від ділового середовища. За словами прем’єр-міністра, пільги
    будуть також значними для галузей, на які буде спрямовано фінансування, таких
    як: переробна промисловість,
    будівництво, ГоРеКа (готелі,
    ресторани, кав’ярні), комунікації, охорона здоров’я та соціальна
    допомога. Ніколає Чуке оголосив, що вартість пакету
    становить 17,3 млрд леїв (близько 3,5 млрд євро), з яких близько половина – європейські кошти.
    Нинішня коаліція повинна знайти рішення проблемам громадян і економіки, додав
    Ніколає Чуке: Пакет має три основні цілі: підтримка
    економіки для здорового економічного зростання, досягнення соціальної
    згуртованості та, звісно, солідарність між поколіннями.




    З
    цього пакету допомоги, 300 млн євро підуть на компенсування зростання цін. МСП
    отримають до 400 тис. євро на компанію для стимулювання інвестицій, а
    транспортним компаніям буде компенсовано невелику частину літра палива. Крім того,
    аграрії отримають гроші у вигляді грантів. У свою чергу лідер СДП Марчел Чолаку каже, що нинішня
    коаліція схвалила ці
    економічні та соціальні заходи, щоб інфляція не вийшла з-під контролю, і уточнив, що теперішній розмір цього показниками в
    10% є результатом хвильової інфляції на рівні Європи. За його словами, ці заходи спрямовані на вирішення проблем
    громадян.




    Колишній лідер лібералів
    Флорін Кицу
    висловив невдоволення тим, що пакет не містить певних заходів, на користь яких він
    неодноразово висловлювався, зокрема зменшення внеску до Фонду соціального страхування на
    5 процентних пунктів та відстрочення виплат заборгованостей за кредитами населення. З іншого боку, опозиція критикує
    заходи, які вважає популістськими, і стверджує, що існують інші форми
    підтримки. Крім того, опозиційний Союз
    За порятунок Румунії виступає за зниження ПДВ на
    енергоносії з 19 до 5%.

  • Економічні наслідки війни в Україні

    Економічні наслідки війни в Україні

    Війна в Україні наклала відбиток не лише на країну, в якій вона ведеться, її економічні наслідки вже відчули інші країни, в тому числі Румунія, яка стикається з підвищенням рівня інфляції, подорожчанням палива, зростанням цін на різні продукти, а також із ситуацією тисяч румунських працівників компаній, які постраждали від санкцій проти Москви.

    Намагаючись протидіяти наслідкам війни в Україні на румунську економіку, прем’єр-міністр Ніколає Чуке провів у четвер зустрічі з представниками приватного сектору. Він зустрівся з представниками конфедерації роботодавців «Конкордія», що об’єднує еквівалент більше чверті ВВП Румунії. Мета дискусій – визначити нові рішення для підтримки бізнес-середовища.

    «Ми хочемо підтримати всю економіку, тому що це дуже важливо для бюджету і особливо для збереження робочих місць», – уточнив румунський прем’єр-міністр. У нас комплексний підхід до тих десятків мільярдів євро, які ми маємо у своєму розпорядженні. Підтримка бізнес-середовища – це для румунських громадян, і це є нашим пріоритетом», – заявив Ніколає Чуке. У контексті війни в Україні та враховуючи намір Румунії стати незалежною від імпорту російського газу, прем’єр-міністр нагадав бізнесменам, що фонд модернізації дає їм можливість розробляти обладнання для відновлюваної енергетики.

    Прем’єр-міністр Румунії також представив зусилля уряду щодо доопрацювання газового інтерконектора між Грецією та Болгарією, що може допомогти розширити доступ Румунії до природного газу. Інший напрямок, в якому хоче діяти румунська виконавча влада – це розробка законодавчого пакету для збільшення обробної та переробної потужності в Румунії в усіх галузях економіки, – додав Ніколає Чуке.

    У свою чергу, представники великих мереж магазинів ствердили, що запасів в країні достатньо для забезпечення постачання покупцю, але вимагали зберегти рівень купівельної спроможності. Теж у четвер прем’єр-міністр отримав запевнення безпосередньо від фермерів і виробників насіння та соняшникової олії, що в Румунії є достатні запаси олії для населення, у тому числі на випадок додаткового попиту з боку ринку.

    Румунія може відігравати важливу роль у Європейському Союзі, щоб компенсувати втрату імпорту з України, тому вона може сприяти продовольчій безпеці Євросоюзу та третіх країн, які сильно постраждали від наслідків російської агресії в Україні, – сказав румунський прем’єр-міністр.

  • Економічні перспективи та соціальна допомога

    Економічні перспективи та соціальна допомога

    Румунська економіка, яка протягом двох років постраждала від пандемії
    Covid-19, мала перспективи на відновлення, особливо після рішення румунської
    влади на початку березня скасувати режим надзвичайної ситуації та карантинні обмеження. На жаль, російське вторгнення в Україну спричинило
    нові проблеми, окрім існуючих, такі як різке зростання цін на енергоносії, що
    вплинуло на зростання цін на всі продукти.




    Під час візиту до Бухареста Комісар ЄС з питань економіки Паоло
    Джентілоні відмітив вже помітний вплив на рівень інфляції, який у лютому зріс
    до 6,2% в ЄС та до 7,9% в Румунії. Цього року,
    – зазначив чиновник з Брюсселя, – Румунія може мати економічне зростання у
    понад 4%, але російське вторгнення в Україну його сповільнить. Однак, у нових
    умовах, коли після пандемії коронавірусу, війна породжує побоювання, необхідно
    координувати дії на рівні співтовариства, щоб обмежити кризу та підтримувати
    економічне відновлення за допомогою Планів відновлення та стійкості. Хоча плани
    були розроблені ще до війни і могли бути піддані певному коригуванню в рамках
    чинних правил співтовариства, вони залишаються надзвичайно важливими, оскільки
    є двигунами економічного зростання у складному контексті, – сказав європейський
    чиновник.




    Наприклад, Румунія може через Національний план відновлення та стійкості
    скористатися 29 мільярдами євро. Румунський уряд готує пакет заходів для
    кращого управління наслідками підвищеного рівня інфляції та конфлікту в
    Україні, щоб протидіяти зростанню цін на енергоносії та продукти харчування, -
    зазначив міністр фінансів Адріан Кичу. Він додав, що Румунія отримала від Європейської комісії згоду на більшу гнучкість у використанні коштів з європейських фондів, щоб 70-80% нових заходів для підтримки купівельної спроможності румунів було здійснено за рахунок ЄС. Серед цих заходів підтримка понад 3,5 мільйонів румунів з низькими доходами. Їм можна б
    допомогти продовольчими талонами, щоб впоратися з хвилею підвищення цін. У
    цьому сенсі ведуться дискусії в урядовій коаліції.





    Соціал-демократична партія пропонує продовольчі талони на 50 євро, які б
    кожні два місяці надавалися сім’ям з дітьми, людям з інвалідністю або малозабезпеченим пенсіонерам. Купони на 30 євро також можна б роздавати учням, які
    походять з бідних сімей, щоб вони могли придбати шкільне приладдя, одяг чи їжу.
    З іншого боку, Націонал-ліберальна партія підтримує ідею надання продовольчих
    талонів і навіть пропонує подвоїти вартість окремих купонів.

  • Інфляція – головний ворог суспільства

    Інфляція – головний ворог суспільства


    Останній звіт
    про інфляцію в Румунії показує, що річний рівень зріс до 8,19% у грудні 2021
    року, в основному в результаті зростання цін на енергоносії, за весь
    минулий рік, річний рівень інфляції, таким чином, збільшився на 6,13
    відсоткових пунктів. За словами фахівців НБР, зростання майже
    повністю було зумовлене глобальними шоками що стосується пропозиції, що
    призвело до різкого зростання світової інфляції. На додаток, внутрішні
    наслідки посилилися в результаті лібералізації ринку електроенергії.

    Поточна інфляція базується
    на факторах попиту та пропозиції, пояснив в інтерв’ю Радіо Румунія
    Адріан Кодирлашу з Асоціації
    фінансово-банківських оглядачів: «Факторами
    пропозиції є ці ціни на енергоносії та інші сільськогосподарські товари та
    продукти. Що стосується пропозиції, то було надруковано надзвичайно багато. Не
    в Румунії, але в основних світових економіках, було «надруковано надзвичайно
    багато грошей». Наприклад, якщо ми подивимося, скільки надрукував ФРС- з трьох доларів майже два були надруковані після
    коронавірусної кризи, а що стосується євро – з двох євро, один був надрукований
    Європейським центральним банком після коронавірусної кризи. Тож центральні
    банки надзвичайно різко відреагували на цю кризу, інакше ми ризикували впасти в
    економічну рецесію. В основному, це ціна, яку ми платимо за подолання економічної
    кризи у хороших умовах. Подумайте, в умовах локдауну, без допомоги центральних
    банків ми могли б потрапити в набагато сильнішу економічну кризу, ніж у 2008
    році».




    Інфляція справді різко
    зросла і знаходиться на тривожному рівні не лише в Румунії. Сполучені Штати не
    зустрічалися з інфляцією протягом кількох десятиліть, в зоні євро в грудні була
    рекордна інфляція у розмірі 5,1% – цифра, яка була немислима рік тому і яка створює
    великі дилеми для центральних банків, оскільки її нелегко знизити
    до цільових
    показників, каже голова
    Фіскальної ради, університетський професор Данієль Деяну: «Це нелегко, тому що ми також маємо шок від
    цін на енергоносії. Отож, ми маємо цю енергетичну кризу, яка є результатом відновлення
    економіки, з того факту, що енергія є дуже гео-політизованим продуктом, а також надмірною
    залежністю ЄС від Російської Федерації. Маємо
    зміни клімату, які також є довгостроковим шоком, і цей перехід буде дуже
    болючим для нашої економіки, для румунського суспільства. Проте нам доведеться
    це пережити, бо зміна клімату – це екзистенційна загроза. Не випадково ми
    говорили про високу інфляцію в Європі та за океаном, у США. Тож інфляція стала
    проблемою повсюди. Це не румунське явище. 10-15 років тому про Румунію можна
    було говорити як про неординарну країну з точки зору динаміки інфляції. Зараз
    інфляція справді висока повсюди. Цю ситуацію ми б могли назвати землетрусом на
    енергетичному ринку зі всього світу, з міжнародними наслідками. А також у нас
    дуже невдалий геополітичний контекст, ми бачимо, що відбувається у східному
    сусідстві Румунії, що ще більше напружує ситуацію на міжнародному плані.»




    Додаткова причина
    інфляції пов’язана з проблемами, які існують у міжнародних ланцюгах поставок,
    пояснює, з іншого боку, соціолог Юліан Стенеску з Інституту якості життя
    Румунської академії: «Через пандемію, кризу у сфері охорони здоров’я, було призупинено
    економічну діяльність у багатьох секторах, у тому числі в сфері транспорту, складання
    вантажів. Сировина із запізненням надходить до виробників, а готова продукція -
    із запізненням на ринок. Однак, оскільки ми живемо в глобальній економіці,
    значна частина цієї готової продукції надходить до нас з-за кордону. Так що ми
    «імпортуємо» й проблеми ланцюгів поставок, які припускають підвищення ринкових
    цін».




    Очікування на
    наступний період зовсім не оптимістичні: за оцінками, інфляція в Румунії
    незабаром досягне двозначного числа. Фахівці кажуть, що річний рівень інфляції
    значно зросте у другому кварталі поточного року, в основному в результаті значно більшого, ніж
    очікувалося, зростання цін на природний газ та електроенергію, які стануть помітними після
    призупинення компенсаційних схем для побутових споживачів. У другій половині 2022 року річний
    рівень інфляції поступово знижуватиметься, а потім у першій половині 2023 року
    зазнає відносно стрімкого зниження, щоб мати можливість знову увійти до
    цільового діапазону НБР, тобто 1,5-3,5%, лише в останньому кварталі наступного року.

    Намагаючись
    стримати інфляцію, Національний банк Румунії вже значно підвищив вартість
    доступу до грошей. З 10 лютого процентна ставка монетарної політики
    становить 2,5% на рік. Мета цього заходу – неявне скорочення споживання з метою
    зниження та підвищення цін. Підвищення процентної ставки НБР на 0,5
    відсоткового пункту спочатку буде перенесено на процентні ставки між
    комерційними банками на міжбанківському ринку, але згодом це буде відображено і в показниках, які
    використовуються при розрахунку ставок за кредитами в національній валюті, що надаються як населенню,
    так і компаніям.

  • Перегляд прогнозу економічного зростання в бік зниження

    Перегляд прогнозу економічного зростання в бік зниження

    Національна комісія з питань стратегії
    та прогнозу переглянула прогноз росту румунської економіки цього року у бік
    зниження до 4,3%, що на 0,3 відсотка
    менше порівняно з попереднім прогнозом. На прогнозну
    траєкторію річної інфляції суттєво впливає галопуюча інфляція, яка зараз
    становить понад 8%, але незабаром набуватиме розміру двозначного числа, а також майбутня еволюція цін на
    енергоносії, появою п’ятої хвилі пандемії коронавірусу та продовження енергетичної
    кризи.

    Усі прогнози були розроблені без урахування
    виникнення конфлікту, спричиненого геополітичною напруженістю на кордоні з
    Україною, – уточнюють автори зимового економічного прогнозу комісії. Проте прогноз
    зростання ВВП до 4,3% врахував збереження цін на енергоносії на високому рівні,
    що може вплинути на промислову діяльність, особливо в хімічній та металургійній
    промисловості, великих споживачів енергії. Водночас, очікується, що збої в
    ланцюжках поставок, які також сприяють високим ринковим цінам, триватимуть.
    Хоча збої можуть бути меншого масштабу, вони продовжуватимуть впливати на
    автомобільну промисловість та електрообладнання. Більш помірне зростання
    очікується також у галузі послуг, особливо за складовою закупівлі товарів
    домогосподарствами.

    З іншого боку, для будівельного
    сектора очікується більш значний внесок, ніж було зазначено в осінньому
    прогнозі, як на тлі другої половини 2021 року, коли діяльність у цій сфері
    сповільнилася, так в очікуванні позитивного результату через доступ до
    європейських коштів. Національна комісія з питань стратегії та прогнозу також
    передбачає сповільнення
    зростання приватного споживання, а також інвестицій порівняно з попереднім
    прогнозом. Водночас був переглянутий вплив зростання цін на електроенергію та
    природний газ на прогнозу траєкторію річної інфляції, що призвело до зростання
    споживчих цін. Зазначається уповільнення зростання в лютому через набуття чинності
    нових правил щодо обмеження рахунків
    за спожиті енергоносії, після чого настає пік
    у квітні. У липні та на початку холодної пори року також очікується незначне
    підвищення.

    Відповідно до прогнозу, рівень інфляції на кінець поточного року
    становитиме 9,5% при середньорічному рівні 9,9%. Проте не були враховані інші
    заходи захисту населення. Подібні заходи мають бути кількісно визначені в майбутніх
    прогнозах комісії. Згідно з даними, оприлюдненими у вівторок Національним інститутом
    статистики, економіка Румунії
    зросла на 5,6% у 2021 році після зниження темпів зростання в останньому
    кварталі на 0,5% порівняно з попереднім кварталом, але ВВП зріс на 2,2%
    порівняно з тим же періодом 2020 року.

  • Економічна перспектива на 2022 рік

    Економічна перспектива на 2022 рік

    Якщо
    під час попередніх криз, з 1996-1997,
    відповідно, 2008-2009 років, румунській
    економіці було потрібно 5-6 років для
    повного відновлення, то зараз ВВП країни
    зумів повернутися до
    до пандемічного рівня за
    відносно короткий проміжок часу, близько
    півтора року. Централізовані дані
    показують, що після зниження на 3,7% у
    2020 році,
    економіка Румунії досягла динамічного
    відновлення, зафіксувавши темп зростання
    на 6,3% до кінця минулого року. Проте
    швидке відновлення
    економіки супроводжується
    зростанням інфляційного тиску як на
    внутрішньому, так і
    зовнішньому плані.
    Аналіз економічних прогнозів на 2022 рік
    також має на першому плані рівень
    зростаючої інфляції,
    що спричиняється зростанням цін на
    енергоносії та домаганнями щодо підвищення
    заробітної плати, яке відбудиться
    протягом року для покриття зростання
    цін.

    Практично,
    ми перебуваємо в інфляційній петлі,
    кажуть аналітики. Дефіцит торгівлі
    також зростає, а
    дефіцит бюджету теж не досяг
    хорошого рівня. Румунія
    перебуває в процедурі надмірного
    дефіциту ще з
    2019 року. 2022 рік має стати роком структурних
    реформ, але він
    буде, скоріше, роком
    контрастів із поглибленням дисбалансу в економіці, свідчить аналіз консалтингової
    компанії. Прогноз на новий рік вказує
    на збільшення розриву між цінами та
    заробітною платою, що призведе до
    зниження рівня життя, зростання
    невідповідності між державною та
    приватною сферами, між обіцянками та
    реальністю, між багатими та бідними,
    пояснив для
    Радіо Румунія, економічний консультант Адріан Негреску: «Це
    рік контрастів, тому що буде велика
    різниця між зростанням цін і доходами
    населення, між тим, як розвиватимуться
    різні галузі економіки,
    Певні сектори зафіксують
    економічне зростання у 2022 році, інші,
    на жаль, постраждали у
    сфері
    експорту, який з кожним днем ​​скорочується
    в результаті цієї пандемії Сovid,
    від якої ми, здається, не можемо
    позбутися. Це буде рік
    контрастів між працівниками бюджетної
    та приватної сфер
    діяльності, тому що, не
    забудьмо,
    у бюджетному секторі зарплати заморожені
    – навіть якщо, дійсно, купівельна
    спроможність впала, але ці люди мають
    гарантовану заробітну плату, більше
    того вони отримують
    відпусткові купони,
    харчові купони,
    у той час як у
    приватному секторі шанси знайти кращої роботи,
    отримати підвищення зарплати в 2022 році
    з кожним днем звужуються
    з огляду на виклики, пов’язані з інфляцією
    та фінансовий тупик».

    Хоча
    2021 рік мав стати роком структурних
    реформ в управлінні, у державних
    компаніях, у бюджетному середовищі,
    взагалі,
    а також у пенсійному секторі, у сфері
    охорони здоров’я, освіти тощо, з різних
    причин, графік
    реформ
    був
    відкладений, рішенням будучи включення
    більшості з них до Національного
    плану відновлення та стійкості, як
    істотна
    умова
    отримання європейських грошей, підкреслює консалтингова
    компанія.
    Єдиною впливовою
    «реформою» була повна
    лібералізація енергетичного ринку, що,
    на жаль, призвело до значного зростання
    проблем в економіці. Як виглядатимуть
    галузі економіки у 2022 році? Зона
    онлайн-торгівлі
    і все, що пов’язано з бізнесом, буде добре
    працювати, як і зона медичних клінік,
    вважає
    Адріан Негреску:
    «Я очікую значного
    зростання навіть в сільськогосподарській
    сфері. Якщо рік буде вдалим з точки зору
    погоди, то ми можемо зафіксувати
    сільськогосподарське виробництво,
    подібне до минулого року, коли воно
    дійсно було одним із найвищих за останні
    роки. Дефіцит у експортній сфері буде
    загострюватися, так що всім підприємствам,
    пов’язаним з експортом, з прибутковою
    діяльністю, на жаль, доведеться зазнавати
    збитки. Крім того, ІТ-сектор і надалі
    буде вектором економічного
    зростання, і загалом є багато секторів,
    які не матимуть доступу до того, чого
    ми всі хочемо, до економічного зростання,
    до фінансування, тому що це велика
    проблема у багатьох галузях. Сектор
    ГоРеКа, ймовірно, надалі залишаться в стані очікування, виживання,
    як це було в 2020 та 2021 роках. Отже, певні
    сектори зростатимуть, інші ні, це
    економіка з кількома швидкостями, і я
    думаю, що велика проблема полягає в
    тому, що багатьом, дуже багатьом компаніям
    доведеться закрити свої двері. У 2021 році
    у нас було майже 100 тисяч компаній, які
    не впоралися з економічним середовищем,
    я очікую, що в 2022 році кількість МСП, які
    закриються, також досягне рекордних
    показників за останні роки».


    Хороша новина
    полягає в тому, що більшість румунських
    компаній засвоїли урок пандемії,
    реструктуризували свій бізнес і розпочали
    2022 рік із відкаліброваними планами, що
    ґрунтуються на економічній реальності,
    каже Адріан Негреску. З іншого боку, на
    думку аналітиків, основними викликами
    для бізнес-середовища і надалі
    залишатиметься набір кваліфікованих
    працівників та забезпечення
    конкурентоспроможної заробітної плати.