Tag: Румунія

ПЛАН – У вівторок У Брюсселі Рада міністрів фінансів ЄС (ЕКОФІН) схвалила плани зі скорочення бюджетних дефіцитів для восьми країн ЄС, включаючи Румунію. План спрямований на стабілізацію державного боргу Румунії в умовах, коли вона продовжує посідати перше місце в ЄС за обсягом державних інвестицій – понад 7% ВВП, скорочуючи бюджетний дефіцит до рівня нижче 3% протягом 2025-2031 років, – заявив міністр фінансів Румунії Танцош Борно. Це рішення було прийнято на тлі того, що кілька країн-членів, таких як Франція, Іспанія, Італія та Фінляндія, зіткнулися зі подібними проблемами і попросили продовжити період адаптації з чотирьох до семи років до 2031 року. На завершення порядку денного ЕКОФІН обговорювалися питання впливу російської агресії проти України, пріоритети польського головування в Раді ЄС, Європейський семестр 2025 року та прийняття переглянутих планів відновлення та стійкості Греції, Кіпру та Іспанії.

ЗАХОДИ – Працівники Сенату Румунії та представники їхніх профспілок критикують сьогоднішню заяву спікера Сенату Іліє Боложана про скорочення кількості посад у Сенаті Румунії, а саме на 180 з майже 800, на додаток до скорочення на одну п’яту автопарку та квоти на паливо. Національна федерація профспілок державного управління засуджує те, що вона називає неправомірним і непрозорим методом, за допомогою якого приймаються і повідомляються заходи з реструктуризації, в той час як лідери Профспілки парламентських державних службовців, Профспілки контрактників і Профспілки водіїв Сенату заявляють, що реорганізації установи «бракує прозорості і справедливості». Вони кажуть, що вітають будь-яке рішення щодо оптимізації роботи, але не розуміють поспіху Боложана продемонструвати свою владу як спікера Сенату. Лідер Націонал-ліберальної партії Іліє Боложан говорив сьогодні не лише про скорочення кількості працівників Сенату, але й про реорганізацію Палати депутатів та скорочення кількості державних секретарів. Цю інформацію підтвердив і спікер Палати депутатів Чіпріан Шербан. Він сказав, що буде скорочено понад 200 посад із загальної кількості близько 1.100, а також планується зменшити освітлення всередині та зовні будівлі.

ОПИТУВАННЯ – Дослідження INSCOP, опубліковане у вівторок, показує, що 90% румунів відкидають ідею виходу з НАТО, що є рекордним рівнем прихильності до Північноатлантичної організації. Згідно з дослідженням, яке базується на даних, зібраних наприкінці минулого року, за останні три роки прихильність румунів до Заходу з точки зору політичних і військових союзів зросла на 10%. Опитування також показує, що майже три чверті респондентів сприймають членство Румунії в Європейському Союзі як перевагу з точки зору його наслідків для економічного та соціального життя, сімейного та особистого життя. Три роки тому в це вірили лише 55% румунів.

ПРОТЕСТИ – Профспілковці єдиного в Румунії метрополітену Бухареста пікетували сьогодні будівлю уряду, після аналогічної акції, організованої у вівторок перед будівлею Міністерства фінансів. Працівники METROREX вимагають, серед іншого, виплати заробітної плати на рівні, встановленому колективним трудовим договором, підписаним наприкінці минулого року, а також адекватного фінансування підприємства. Профспілка вільного метрополітену раніше попереджала, що її члени збираються розпочати японський страйк, а пізніше – страйк, через заходи, передбачені постановою про скорочення бюджетних витрат, прийнятою виконавчою владою в Бухаресті в останні дні 2024 року.

САНКЦІЇ РОСІЯ – Президент США Дональд Трамп назвав «можливими» нові санкції проти Росії, якщо Москва не піде на переговори про припинення війни проти України, – повідомляє AFP. Він також заявив, що Сполучені Штати розглянуть можливість продовження військової допомоги Києву, яка склала десятки мільярдів доларів з моменту вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року. Раніше Трамп заявляв, що Росія прямує до катастрофи, якщо відмовиться вести переговори і укласти перемир’я або мирну угоду з Україною. Що стосується українського президента, то Трамп оцінив, що Зеленський хоче угоди.

ЕКОЛОГІЧНА КАТАСТРОФА – Румунська влада уважно стежить за ситуацією в Чорному морі після того, як наприкінці минулого року російські нафтові танкери зазнали аварїі в Керченській протоці, що спричинило екологічну катастрофу в цьому регіоні. Міністр навколишнього середовища Мірча Фекет попередив, що всі повинні бути готові, але підкреслив, що ризики того, що хвиля забруднення досягне румунського узбережжя, мінімальні. Румунська влада оцінює швидкість і напрямок хвилі забруднення після того, як понад 2.000 тонн високотоксичного нафтопродукту потрапили в море, вбивши тисячі птахів і викинувши на мілину сотні дельфінів за десятки кілометрів від узбережжя.

ФІЛЬМ – Фільм румунського режисера Раду Жуде був відібраний до конкурсної програми Берлінського міжнародного кінофестивалю. Малобюджетна стрічка «Континентал 25» – це чорна комедія, яка порушує такі теми, як криза власності та зростання націоналізму. Раду Жуде розповів, що фільм був знятий на мобільний телефон. Румунський режисер отримав «Золотого ведмедя» в Берліні у 2021 році за фільм «Недоречний трах, або Божевільне порно» , а у 2015 році – «Срібного ведмедя» за фільм «Аферім/Браво». Загалом до конкурсної програми фестивалю відібрано 19 фільмів. Фестиваль триватиме з 13 по 23 лютого.

Цього року з 24 серпня по 21 вересня в Румунії проходитиме Міжнародний фестиваль імені Джордже Енеску. Цьогорічний фестиваль буде особливим, адже відзначатиме сім десятиліть з дня смерті великого румунського композитора.

«Кожен фестиваль і створення самого фестивалю були спрямовані на те, щоб вивести музику і геній Енеску на більш важливу і помітну світову сцену, і ми продовжуємо в тому ж дусі. Цього року ми маємо багато творів Енеску. Будуть також новини з творів Енеску, які будуть представлені на фестивалі», – підкреслив диригент Крістіан Мечелару, художній керівник фестивалю. За його словами, 27-й фестиваль ставить важливий наголос на культурні заходи і концерти, якомога більшій кількості по всій Румунії та для всіх румунів.

З іншого боку, це буде видання, присвячене ювілеям і пам’ятним датам: 50 років від дня смерті Дмитра Шостаковича, 150 років від дня народження Моріса Равеля, 100 років від дня народження диригента Маріна Константіна, творця хору «Мадригал», 100 років діяльності Данського національного симфонічного оркестру, 45 років від дня заснування Бременського камерного філармонічного оркестру і 70 років від дня заснування Трансільванського філармонічного оркестру в Клуж-Напоці.

Міжнародний фестиваль імені Джордже Енеску є міжнародним еталоном мистецької досконалості, – заявила міністерка культури Наталія Інтотеро. Вона вважає, що Фестиваль Джордже Енеску – це набагато більше, ніж просто мистецька подія, це символ румунської культурної цінності, можливість вшанувати спадщину генія класичної музики Джордже Енеску. Міністерка культури висловила підтримку освітніх заходів для студентів, учнів та молодих митців через програми стажування, тренінги та майстер-класи, які відбудуться і цього року в рамках фестивалю.

Мер Бухареста Нікушор Дан сказав, що для Бухареста є великою радістю приймати цей фестиваль. «Одним з наших завдань є стимулювання культурних, академічних та спортивних заходів, щоб Бухарест став брендом для такого роду подій. Фестиваль Енеску необхідний в румунському культурному світі, тому що він встановлює стандарт і зобов’язує інших культурних діячів дотримуватися цього стандарту», – сказав мер столиці.

27-й Міжнародний фестиваль імені Джордже Енеску обіцяє бути одним з найцікавіших з організаційної точки зору. 80 симфонічних концертів, камерних концертів, хорів, інструментальних ансамблів від двох до десяти музикантів з 28 країн світу приїдуть до Бухареста та країни, з яких 18 – з Румунії, 9 – з Німеччини, 6 – європейські проектні ансамблі, а також ансамблі з Франції, Великобританії, Італії, Швейцарії, Іспанії, Польщі, Австрії, Данії, Естонії, Литви та Латвії. У країні відбудеться близько 50 концертів та сольних виступів.

Згідно з останнім звітом «Глобальні економічні перспективи», опублікованим Світовим банком, цього року румунська економіка зросте на 2,1% порівняно з 3,8%, скільки було прогнозовано в середині минулого року. Прогноз установи на наступний рік також погіршується – з 3,8% до 2,6%. За даними Світового банку, очікується, що зростання в Центральній Європі відновиться до 2,8% у 2025 році та 3% у 2026 році завдяки стійкому приватному попиту.

Однак очікується, що зростання експорту в Центральній Європі залишатиметься скромним, відстаючи від показників єврозони, які також є низькими. На думку експертів міжнародної організації, інвестиції, особливо в Польщі та Румунії, покращаться завдяки структурним реформам та затримці фінансування з боку ЄС. Ці країни отримали 19% і 33% асигнувань з Фонду відновлення та стійкості, відповідно, при цьому близько 13% цілей були досягнуті і позитивно оцінені, – йдеться у звіті.

Незважаючи на приплив фінансування з боку ЄС, нещодавно оголошені заходи з фіскальної консолідації призвели до значного погіршення прогнозу для Румунії з червня, – повідомляє Світовий банк. Місія МВФ відвідає Бухарест на початку лютого для зустрічей з представниками нового румунського уряду та Національного банку. Метою візиту є аналіз останніх економічних і фінансових подій та оновлення макроекономічного прогнозу.

Наприкінці минулого року рейтингове агентство Fitch погіршило свої прогнози щодо зростання валового внутрішнього продукту Румунії у 2025 та 2026 роках до 1,4% та, відповідно 2,2%, зважаючи на слабше відновлення в єврозоні. Більше того, Світовий банк прогнозує, що ВВП в єврозоні зросте лише на 1% у 2025 році, після того, як у червні прогнозував зростання на 1,4%. Погіршення прогнозу пов’язане зі скороченням споживання, низькими інвестиціями бізнесу та слабкими промисловими показниками.

Світовий банк попереджає про наслідки проблем Німеччини, на яку припадає майже 30% ВВП єврозони. Крім того, Світовий банк попереджає, що потенційні додаткові тарифи США в розмірі 10% можуть знизити і без того крихке глобальне економічне зростання на 0,3 відсоткових пункти, якщо торгові партнери США запровадять свої власні тарифи.

Потенційні додаткові тарифи знизять економічне зростання США на 0,9%, яке прогнозується у 2,3% у 2025 році. За оцінками Світового банку, прямі іноземні інвестиції в країни, що розвиваються, зараз становлять половину від рівня 2000 року, а глобальні торговельні обмеження в п’ять разів перевищують середній показник 2010-2019 років.

Повторні президентські вибори

Перший тур президентських виборів відбудеться 4 травня, а другий – 18 травня – таке рішення ухвалив у четвер коаліційний уряд до складу якого входять Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна партія та Демократичний союз угорців Румунії. Румуни в країні голосуватимуть в один день, а румуни в діаспорі матимуть три дні, але в останній день – неділю – виборчі дільниці закриються о 21:00 за румунським часом, незалежно від місцевого часового поясу. Таке рішення було прийнято для того, щоб не залишити проміжок часу для впливу на результати голосування, якщо дільниці закриються в Румунії, але ще будуть відкриті за кордоном на виборчих дільницях на заході країни. Румунська влада також запровадила суворіші правила для передвиборчої кампанії, особливо в Інтернеті, з штрафами до 50.000 леїв (близько 10.000 євро) і до 5% від обороту великих онлайн-платформ. Постанова уряду про призначення дати президентських виборів була опублікована в Офіційному віснику. Представники низки неурядових організацій заявили про неприпустимість ухвалення такого нормативного акту без справжнього громадського обговорення та без аналізу проблем, які вплинули на раніше скасовані вибори. Нагадаємо, що після того як Конституційний суд Румунії визнав 24 листопада перший тур президентських виборів дійсним, 6 грудня скасував президентські вибори в цілому, в той час як в діаспорі вже розпочалося голосування у другому турі. Конституційний суд прийняв це рішення після того, як Вища рада національної оборони опублікувала доповідь про гібридне іноземне втручання яке, однак, не було підтверджено судовими розслідуваннями. Десятки тисяч людей по всій країні вийшли на вулиці в неділю, більшість з них у Бухаресті, щоб вимагати відновлення другого туру голосування, який, на їхню думку, був необґрунтовано скасований. Вони також вимагали усунення з посади Клауса Йоганніса, який досі залишається президентом, хоча 21 грудня завершився його другий і останній термін. 161 опозиційний депутат підписався за відсторонення президента від посади, а Альянс за об’єднання румунів офіційно закликав до скликання позачергової сесії парламенту з 20 по 24 січня, щоб розпочати процедуру відсторонення. Для цього потрібні голоси 234 депутатів.

Рішення Національного банку Румунії

Національний банк зберігає свою обережну позицію і цього тижня вирішив залишити облікову ставку незмінною на рівні 6,5% річних. Базова процентна ставка не змінювалась з серпня на тлі зусиль зі стримування інфляції. За даними НБР, вона зросла в останньому кварталі 2024 року більше, ніж очікувалося, що пов’язано зі зростанням цін на паливо та літньою посухою. Експерти обережно ставляться до можливого зниження процентної ставки монетарної політики цього року. Вони вважають, що якщо внутрішній економічний контекст не покращиться після президентських виборів, може виникнути тиск на обмінний курс. З іншого боку, румунський уряд працює над проєктом бюджету на 2025 рік. Він збереже цільовий показник дефіциту в 7%, узгоджений з Європейською комісією, а також цільовий показник інвестицій у розмірі 7% ВВП.

Знову про походи шахтарів на Бухарест

Цього тижня колишньому президенту Румунії Іону Ілієску та колишньому прем’єр-міністру Петре Роману знову були пред’явлені звинувачення у справі «Мінеріади» (походи шахтарів на Бухарест) у червні 1990 року за злочини проти людяності, причому прокурорам довелося розпочати розслідування з нуля після того, як зібрані докази були раніше відхилені в суді. Вони стверджують, що в червні 1990 року керівники румунської держави розпочали політику репресій проти цивільного населення столиці, що призвело до 4 загиблих, зґвалтування 2 осіб, порушення фізичної та/або психічної цілісності понад 1.300 осіб та переслідування понад 1.200 осіб шляхом незаконного позбавлення волі. За даними прокуратури 13, 14 та 15 червня 1990 року влада вирішила розігнати силою протестувальників на Університетській площі Бухареста, які виступали за демократію та усунення з державних посад колишніх комуністичних високопосадовців. До цієї операції, як стверджується, були незаконно задіяні сили Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони, Румунської служби інформації, а також тисячі шахтарів та інших робітників з кількох регіонів країни. Привезені до Бухареста шахтарі розгромили штаб-квартири новостворених або відновлених після революції політичних партій, які перебували в опозиції, будинки головних опозиційних політичних лідерів, редакції незалежних друкованих видань та навчальні заклади.

Національний день румунської культури

У Румунії 15 січня відзначається Національний день румунської культури, який приурочений до дня народження національного поета Міхая Емінеску. Цього року, коли виповнюються 175 років з дня народження видатного румунського поета, він є ще більш особливим. Присвячений румунській культурі, мистецтву та науковій діяльності, День національної культури відзначався численними заходами в усіх громадах, де проживають румуни, як у країні, так і за її межами. Було проведено багато заходів – конференцій, дебатів, концертів та виставок, а багато музеїв зробили вхід безкоштовним. Але не обійшлося і без протестів з боку членів Національної федерації профспілок культури і ЗМІ “КультурМедія”, які привернули увагу до недофінансування культури і нерівності в оплаті праці працівників музеїв, бібліотек і культурних центрів.

Половина електроенергії, що споживається в Республіці Молдова на правому березі Дністра, надходить з внутрішніх джерел, включаючи відновлювані джерела енергії, в той час як інша половина імпортується з Румунії, – заявила президентка Молдови Майя Санду на прес-конференції у вівторок. Лідерка в Кишиневі скликала засідання Вищої ради безпеки, щоб обговорити ситуацію в енергетичному секторі та заходи з надання допомоги населенню. Вона звинуватила Російську Федерацію в спробі спровокувати політичну кризу в Республіці Молдова шляхом припинення поставок газу до сепаратистського, переважно російськомовного Придністровського регіону.

Майя Санду повторила, що, незважаючи на гуманітарну кризу, адміністрація сепаратистського регіону відмовилася від допомоги і поставила умови для прийняття запропонованих рішень. Зокрема, Кишинів запропонував купувати газ на європейському ринку для лівого берега Дністра і разом з українськими партнерами пропонувати вугілля для виробництва електроенергії в Придністров’ї.

Всі ці форми підтримки залишилися без відповіді з боку Тирасполя, підкреслила Майя Санду: «Кишинів дуже чітко сказав, що якщо є пацієнти у важкому стані, їх можна перевести до лікарень на правому березі. Ця пропозиція також була відхилена, і машини швидкої допомоги з правого берега досі не мають доступу на лівий берег для надання допомоги людям, які її потребують. Метою цієї гуманітарної кризи, спровокованої Кремлем на лівому березі, є створення політичної кризи на правому березі та ескалація ситуації».

Нещодавно влада Придністров’я оголосила, що заходи з енергозбереження дозволила її послабити обмеження, спричинені відключенням російського газу, і що тривалість відключень електроенергії скоротиться. Придністров’я, яке відокремилося від Республіки Молдова наприкінці радянського правління, досі покладалося на російський газ, що транспортується через Україну. Майже три роки від коли Росія почала війну, українська влада відмовилася продовжити угоду про транзит газу й в 2025 році. Російський гігант «Газпром» оголосив, що не постачатиме газ до Республіки Молдова альтернативними маршрутами, посилаючись на молдовську «заборгованість» у понад 700 мільйонів доларів.

Кишинів, який засуджує вторгнення Росії в Україну, заперечує цю цифру. А президентка Майя Санду заявила, що «Газпром» може постачати газ до Придністров’я альтернативним маршрутом – газопроводом «Турецький потік» – через Туреччину, Болгарію та Румунію. Румунський міністр енергетики Себастьян Бурдужа ще раз запевнив, що Румунія не має проблем з енергопостачанням на весь холодний сезон, що є достатні запаси і що внутрішні потреби в газі не залежать від щоденного експорту до Молдови, який здійснюється на комерційних умовах. У цьому контексті він знову підняв питання про необхідність для Європи зменшити свою залежність від російського газу.

ЗУСТРІЧ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку обговорив у вівторок у Бухаресті з помічником Державного секретаря США з питань Європи та Євразії Джеймсом О’Брайеном прогрес, досягнутий у поглибленні двостороннього стратегічного партнерства у сферах безпеки, економіки та безвізового режиму. Під час зустрічі з міністром закордонних справ Емілем Хурезяну американський посадовець висловив упевненість у міцності Стратегічного партнерства Румунія-США та в його здатності до подальшого розвитку на основі поточних двосторонніх проектів. У свою чергу, румунський міністр високо оцінив внесок США у безпеку і оборону східного флангу НАТО, а також у розвиток стратегічного підходу до Чорноморського регіону. Міністр оборони Ангел Тилвар також підкреслив під час зустрічі з американським посадовцем вирішальну роль Чорноморського регіону в забезпеченні європейської та трансатлантичної безпеки в контексті триваючої агресивної війни Російської Федерації в Україні. Ангел Тилвар наголосив на твердій відданості Румунії колективній безпеці НАТО і високо оцінив значний внесок США у забезпечення безпеки східного флангу Альянсу. У понеділок Джеймс О’Брайен перебував у Кишиневі, де заявив, що розвиток транспортної інфраструктури в Румунії, Республіці Молдова та Україні створить нові можливості для економічного розвитку трьох країн.

ІНФЛЯЦІЯ – Згідно з даними, опублікованими Національним інститутом статистики Румунії у вівторок, річна інфляція в грудні 2024 року зросла до 5,14% з 5,11% у листопаді, оскільки продовольчі товари подорожчали на 5,09%, непродовольчі товари – на 4,38%, а послуги – на 7,10%, – повідомляє Національний інститут статистики Румунії. Річна інфляція в грудні 2024 року порівняно з груднем 2023 року склала 5,5%. Національний банк Румунії переглянув свій прогноз інфляції на кінець 2024 року до 4,9% з 4% раніше і очікує, що вона досягне 3,5% на кінець 2025 року.

НАТО – З січня цього року Румунія розширила свою присутність, надавши війська і військову техніку, ще двом бойовим групам НАТО, що діють в країнах Альянсу на східному фланзі. Це Словаччина з протитанковим загоном і Болгарія з дослідницьким загоном, а також продовжує свою участь в бойовій групі в Польщі з загоном протиповітряної оборони. Згідно з прес-релізом Міністерства оборони, присутність Румунії з більш ніж 150 військовослужбовцями і технічним персоналом в бойових групах Північноатлантичного альянсу відображає тверду прихильність країни до зміцнення колективної оборони на східному фланзі. Наразі Румунія робить свій внесок у підтримання регіональної і глобальної безпеки, налічуючи понад 1000 військовослужбовців.

ОБОРОНА – Європа не може дозволити собі відокремитися від Сполучених Штатів у сфері оборони, – заявив у понеділок перед депутатами Європарламенту Генеральний секретар НАТО Марк Рютте. Він пояснив, що без США європейцям доведеться вчетверо збільшити витрати на оборону, а військова безпека не буде досягнута протягом 10-15 років. Натомість Марк Рютте закликав європейських законодавців не думати про автономію ЄС, а знайти способи тіснішої співпраці зі Сполученими Штатами у сфері військових закупівель та уникнути війни декларацій щодо оподаткування. Марк Рютте пропонує збільшити частку європейської збройової промисловості на світовому ринку, перш за все, за рахунок збільшення внесків на оборону, оскільки 2% ВВП виявляється занадто мало в умовах війни в Україні.

ПРОТЕСТИ – Працівники культури в Румунії планують акції протесту в середу, 15 січня, в Національний день культури. Вони вимагають оплати понаднормових і надбавки за понаднормову роботу у вихідні дні, рівної оплати праці для всіх працівників галузі та звільнення вакантних посад. День національної культури відзначатиметься в Румунії, в сусідній Республіці Молдова, де більшість населення є румуномовною, а також в діаспорі, щоб відзначити 175-ту річницю від дня народження Міхая Емінеску, якого вважають найбільшим румунським поетом.

ВИТРАТИ – Витрати домогосподарств у Румунії зросли у третьому кварталі минулого року. Статистика показує, що з 8.255 леїв, зареєстрованих як дохід домогосподарств (близько 1.650 євро), понад 7.000 леїв було витрачено на податки, продукти харчування та комунальні послуги. На протилежному полюсі, витрати на освіту та інвестиції залишилися на вкрай низькому рівні.

ЕНЕРГОПОСТАЧАННЯ – Румунія не має проблем з енергопостачанням на весь холодний період року, – запевнив у вівторок міністр енергетики Себастьян Бурдужа, після засідання Зимового енергетичного командування. Він сказав, що були впроваджені встановлені заходи для збільшення внутрішнього виробництва, в тому числі вугілля. За його словами, виробництво енергії на газовому паливі залишається основним джерелом виробництва електроенергії в холодну пору року, за винятком вітряних днів, а вітрові електростанції є першим джерелом виробництва в Румунії.  Міністр енергетики також підкреслив, що внутрішні потреби в газі не залежать від щоденного експорту до Республіки Молдова.

ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЯ – Половина електроенергії, що споживається в Республіці Молдова надходить з внутрішніх джерел, включаючи відновлювані джерела енергії, тоді як інша половина імпортується з Румунії, – заявила президентка Республіки Молдова Майя Санду на прес-конференції у вівторок. Лідерка в Кишиневі скликала засідання Вищої ради безпеки, щоб обговорити ситуацію в енергетичному секторі та заходи з надання допомоги населенню. З іншого боку, енергетична та гуманітарна криза в сепаратистському регіоні Придністров’я була спровокована Російською Федерацією з метою дестабілізації політичної ситуації в Республіці Молдова, – додала Майа Санду. З 1 січня Придністровський регіон більше не отримує природного газу з Росії.

Поява двох німецьких держав на карті Європи після 1945 року стала результатом глибоких розбіжностей між США, Великою Британією та Радянським союзом щодо майбутнього країни, яка розв’язала страшну війну. Дві Німеччини, Західна і Східна, ставилися одна до одної з глибокою ворожістю. Вальтер Халльштейн, перший президент Європейського економічного співтовариства, дав своє ім’я доктрині, згідно з якою Федеративна Республіка Німеччина не мала дипломатичних відносин з країнами, які визнали Німецьку Демократичну Республіку. А країни, які входили до одного блоку, із солідарності не мали дипломатичних відносин з німецькою державою протилежного блоку. Таким чином, Румунія, яка була частиною комуністичного блоку, не мала жодних відносин з Федеративною Республікою Німеччина.

З другої половини 1960-х років ситуація почала змінюватися. У 1967 році Румунії вдалося встановити дипломатичні відносини із Західною Німеччиною завдяки змінам у підході до європейських відносин, а два взаємні візити міністра закордонних справ Румунії Корнеліу Менеску до Федеративної Республіки Німеччина і міністра закордонних справ Західної Німеччини Віллі Брандта до Бухареста заклали основу для зближення. У 1994 році Центр усної історії Румунського товариства радіомовлення взяв інтерв’ю у дипломата Васіле Шандру, який пригадав контекст, в якому відбувалися ці зміни: «Візит віце-канцлера Вілі Брандта, який на той час був також міністром закордонних справ, відбувся одразу після встановлення Румунією дипломатичних відносин з Федеративною Республікою Німеччина. Контекст був таким: влітку 1966 року в Бухаресті відбулася зустріч Політичного консультативного комітету Варшавського договору. Документ, прийнятий з цієї нагоди, започаткував ідею скликання Європейської наради з питань співробітництва та безпеки в Європі. У ньому також містився заклик до нормалізації відносин з обома німецькими державами. У дусі цього документа Румунія ініціювала встановлення нормальних дипломатичних відносин з Федеративною Республікою Німеччина, зробивши це з власної позиції, за власним рішенням, без будь-яких консультацій зі своїми союзниками. Звичайно, це викликало реакцію невдоволення, особливо з боку Радянського cоюзу та інших держав Варшавського договору, які стверджували, що встановлення відносин з Німеччиною повинно було бути колективним актом».

Нова філософія долі в Європі призвела до перезавантаження сприйняття. Дипломат Васіле Шандру: «Ініціатива Румунії була позитивно сприйнята Федеративною Республікою Німеччина, і на початку 1967 року були встановлені дипломатичні відносини. Румунія раніше встановила офіційні консульські та торговельні відносини із Західною Німеччиною. Ми вже мали торговельно-консульське представництво в Кельні. Наступним кроком було підняття цих відносин на найвищий рівень дипломатичних відносин. З точки зору Західної Німеччини, встановлення дипломатичних відносин з Румунією означало, по суті, відмову від доктрини Халльштейна, що було вражаючим кроком, я б сказав, навіть в умовах тодішньої холодної війни. До того часу Західна Німеччина займала дуже тверду позицію не встановлювати жодних відносин з державами, які мали відносини з Німецькою Демократичною Республікою. Позиція Федеративної Республіки Німеччина полягала в тому, щоб не визнавати існування другої німецької держави».

Васіле Шандру вважає, що й особиста участь також багато в чому сприяла створенню нової атмосфери: «Віллі Брандт поїхав на узбережжя, де його прийняв Ніколає Чаушеску, з яким він мав розмову, що тривала близько п’яти годин. Дискусії з Ніколає Чаушеску були переважно політичними і стосувалися не лише політичної ситуації в Європі, але й партійних зв’язків між комуністичною та соціалістичною партіями. Як Віллі Брандт підготувався до візиту? Він приїхав з дружиною і сином Ларсом, у нього був син, який став учасником цих лівих рухів у Німеччині. Тож він підійшов до візиту не лише на політичному рівні, але й на особистому, як до способу зблизитися з нашою країною. Пані Брандт та її син мали окрему програму на узбережжі, у них була дуже цікава програма, вони були дуже задоволені візитом, вони мали змогу побачити концерти румунського фольклору та відвідати культурні пам’ятки. Це був візит з програмою, яка також допомогла створити імідж Румунії».

Комуністичний високопосадовець та інсайдер Паул Нікулеску-Мізіл у 1997 році сказав, що крім оптимізму, з яким ми дивимося на це сьогодні, все було складно: «Коли я був у в’язниці, я слухав телевізійний репортаж Корнела Менеску про те, як встановлювалися дипломатичні відносини з Федеративною Республікою Німеччина. Він сказав, що поїхав до Німеччини, зустрівся з Брандтом, і Брандт сказав йому: давай встановимо дипломатичні відносини, вони потиснули один одному руки і сказали: «Так, ми згодні». Давайте будемо серйозними. Я знаю, як встановлювалися ці відносини, я був членом Постійної Президії. Це питання обговорювалося і обговорювалося, як це зробити, як туди дістатися, як відреагує Радянський союз, як він відреагує, чи це добре, чи це погано. Це обговорювалося днями і днями. І коли поїхав Менеску, він поїхав з чітким мандатом: поїхати і укласти дипломатичні відносини з Федеративною Республікою Німеччина, іншого варіанту немає. Було б абсурдно говорити інакше. Я був у багатьох офіційних делегаціях. У мене був мандат з дому, і якщо він не відповідав ситуації там, я повинен був доповідати додому і просити схвалення».

У 1967 році Румунія стала другою країною комуністичного блоку, яка встановила відносини із Західною Німеччиною після Радянського союзу. Це був дипломатичний крок, який відновив давні відносини Румунії зі всім німецьким простором.

УРЯД – Румунський уряд офіційно призначить дату президентських виборів цього тижня, після того, як лідери правлячої коаліції, до складу якої входять Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна партія та Демократичний союз угорців Румунії вирішили в середу на своєму першому засіданні у 2025 році, що вибори на найвищу посаду в державі відбудуться 4 та 18 травня. У неділю в Бухаресті відбулася велика акція протесту, організована опозиційною партією Альянс за обєднання румунів, на якій люди вимагали проведення другого туру президентських виборів, який мав відбутися у грудні, а також відставки президента Клауса Йоганніса. Президент Альянс за обєднання румунів Джордже Сіміон заявив, що протести триватимуть і надалі. Конституційний суд скасував минулорічні президентські вибори на підставі того, що весь виборчий процес був порушений.

БЮДЖЕТ – Міністр фінансів Румунії Танцош Барна заявив у понеділок, що цьогорічний бюджет не враховує зміни ПДВ. Він сказав, що не обговорюється питання про зміну оподаткування праці, та в бюджеті не враховано жодних змін до нинішньої структури. Міністр також зазначив, що «головною метою на 2025 рік» є можливість виплачувати пенсії та зарплати на рівні 2024 року. Раніше Танцош Барна запевнив, що проєкт бюджету на 2025 рік буде відповідати граничному рівню дефіциту в 7% ВВП, як це було погоджено з Європейською комісією. Він спрогнозував економічне зростання на рівні 2,5% та інфляцію на рівні 5% на 2025 рік. У свою чергу, прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку заявив, що уряд повинен ухвалити цьогорічний бюджет не пізніше 27 січня, і попросив міністрів зробити всі свої розрахунки, які включатимуть пропозиції щодо реструктуризації посад, які не єнеобхідними, як в центральному уряді, так і в підпорядкованих державних компаніях. Очікується, що проєкт буде прийнятий парламентом у перший тиждень лютого.

ДЕНЬ КУЛЬТУРИ – Як і щороку, 15 січня, у середу, в Румунії відзначатиметься День національної культури. Він також відзначається в румуномовній Республіці Молдова та в діаспорі, оскільки цього року виповнюється 175 років від дня народження Міхая Емінеску, який вважається найбільшим румунським поетом. Культурні та освітні установи, неурядові організації та органи влади організували заходи в різних більш-менш традиційних місцях, щоб наблизити культуру до громадськості. У вівторок ввечері в північно-східному місті Ботошани, наприклад, відбудеться урочиста церемонія вручення Національних культурних нагород, де будуть вручені премії за досягнення в галузі культури, за популяризацію творчості Емінеску та румунської культури в цілому, або за розвиток румунського літературознавства на міжнародній арені.

ВІЗИ США – Громадяни Румунії зможуть подорожувати до Сполучених Штатів після 31 березня за спрощеною процедурою, після того, як влада США надала Румунії статус країни-учасниці безвізового режиму. Згідно з прес-релізом посольства Румунії у Вашингтоні, румуни зможуть подорожувати до США на основі електронного дозволу під назвою ESTA, який застосовується до всіх ділових і туристичних поїздок тривалістю не більше 90 днів. Дозвіл буде дійсним протягом двох років, з необмеженим в’їздом та виїздом зі США. Для того, щоб взяти участь у програмі безвізового режиму, певна країна повинна відповідати вимогам, що стосуються боротьби з тероризмом, дотримання імміграційного законодавства, безпеки документів та управління кордонами. Вимоги також включають рівень відмов у видачі віз менше 3%.

ПОЖЕЖІ – Кількість жертв пожеж, що охопили Лос-Анджелес, сягнула 24 осіб. Мешканці, евакуйовані через пожежу, стікаються до контрольно-пропускних пунктів, встановлених правоохоронцями, сподіваючись забрати речі зі своїх домівок або просто побачити, чи існують ще їхні будинки. Пожежники стверджують, що люди не зможуть повернутися додому до четверга, тому їм пообіцяли, що буде створена система для перевірки стану будинків онлайн. За повідомленнями міжнародних ЗМІ, багато зон виглядають так, ніби їх бомбардували, а лінії електропередач і газопроводи залишаються головною небезпекою.

ПРЕЗИДЕНТ ХОРВАТІЯ – Чинний президент Хорватії Зоран Міланович здобув переконливу перемогу у недільному вирішальному турі президентських виборів на новий п’ятирічний термін на чолі країни. Соціаліст з популістськими поглядами, Зоран Міланович отримав понад 74% голосів, випередивши свого опонента, якого підтримував консервативний правий уряд. На відміну від виконавчої влади, він критикував західну військову допомогу Києву, через що його його вважають проросійського політика, який підриває довіру до країни в НАТО та Європейському Союзі. Інформаційні агентства також відзначають, що президентські вибори в Хорватії відбулися в той час, коли країна з населенням менше 4 мільйонів осіб стикається з найвищим рівнем інфляції в єврозоні, ендемічною корупцією і гострою нестачею робочої сили.

ТЕНІС – Румунська тенісистка Жаклін Крістіан здобула важку перемогу над хорваткою Петрою Мартіч з рахунком 6-2, 4-6, 7-6 у понеділок у Мельбурні в першому колі Відкритого чемпіонату Австралії, першого турніру Великого шолома цього року. Теж у понеділок у Мельбурні румунка Сорана Кирстя зазнала поразки від українки Еліни Світоліної з рахунком 6-4, 6-4. Анка Тодоні, яка пройшла кваліфікацію, також програла у першому раунді в неділю китаянці Циньвень Чжен. У вівторок суперницями виступлять останні румунки основної сітки одиночного розряду Ірина Бегу та Габріела Русе.

ДЕНЬ КУЛЬТУРИ – Як і щороку, 15 січня, у середу, в Румунії відзначатиметься День національної культури. Він також відзначається в румуномовній Республіці Молдова та в діаспорі, оскільки цього року виповнюється 175 років від дня народження Міхая Емінеску, який вважається найбільшим румунським поетом. Культурні та освітні установи, неурядові організації та органи влади організували заходи в різних більш-менш традиційних місцях, щоб наблизити культуру до громадськості. У вівторок ввечері в північно-східному місті Ботошани, наприклад, відбудеться урочиста церемонія вручення Національних культурних нагород, де будуть вручені премії за досягнення в галузі культури, за популяризацію творчості Емінеску та румунської культури в цілому, або за розвиток румунського літературознавства на міжнародній арені.

ВІЗИ США – Громадяни Румунії зможуть подорожувати до Сполучених Штатів після 31 березня за спрощеною процедурою, після того, як влада США надала Румунії статус країни-учасниці безвізового режиму. Згідно з прес-релізом посольства Румунії у Вашингтоні, румуни зможуть подорожувати до США на основі електронного дозволу під назвою ESTA, який застосовується до всіх ділових і туристичних поїздок тривалістю не більше 90 днів. Дозвіл буде дійсним протягом двох років, з необмеженим в’їздом та виїздом зі США. Для того, щоб взяти участь у програмі безвізового режиму, певна країна повинна відповідати вимогам, що стосуються боротьби з тероризмом, дотримання імміграційного законодавства, безпеки документів та управління кордонами. Вимоги також включають рівень відмов у видачі віз менше 3%.

ПОЖЕЖІ – Кількість жертв пожеж, що охопили Лос-Анджелес, сягнула 24 осіб. Мешканці, евакуйовані через пожежу, стікаються до контрольно-пропускних пунктів, встановлених правоохоронцями, сподіваючись забрати речі зі своїх домівок або просто побачити, чи існують ще їхні будинки. Пожежники стверджують, що люди не зможуть повернутися додому до четверга, тому їм пообіцяли, що буде створена система для перевірки стану будинків онлайн. За повідомленнями міжнародних ЗМІ, багато зон виглядають так, ніби їх бомбардували, а лінії електропередач і газопроводи залишаються головною небезпекою.

ПРЕЗИДЕНТ ХОРВАТІЯ – Чинний президент Хорватії Зоран Міланович здобув переконливу перемогу у недільному вирішальному турі президентських виборів на новий п’ятирічний термін на чолі країни. Соціаліст з популістськими поглядами, Зоран Міланович отримав понад 74% голосів, випередивши свого опонента, якого підтримував консервативний правий уряд. На відміну від виконавчої влади, він критикував західну військову допомогу Києву, через що його його вважають проросійського політика, який підриває довіру до країни в НАТО та Європейському Союзі. Інформаційні агентства також відзначають, що президентські вибори в Хорватії відбулися в той час, коли країна з населенням менше 4 мільйонів осіб стикається з найвищим рівнем інфляції в єврозоні, ендемічною корупцією і гострою нестачею робочої сили.

ТЕНІС – Румунська тенісистка Жаклін Крістіан здобула важку перемогу над хорваткою Петрою Мартіч з рахунком 6-2, 4-6, 7-6 у понеділок у Мельбурні в першому колі Відкритого чемпіонату Австралії, першого турніру Великого шолома цього року. Теж у понеділок у Мельбурні румунка Сорана Кирстя зазнала поразки від українки Еліни Світоліної з рахунком 6-4, 6-4. Анка Тодоні, яка пройшла кваліфікацію, також програла у першому раунді в неділю китаянці Циньвень Чжен. У вівторок суперницями виступлять останні румунки основної сітки одиночного розряду Ірина Бегу та Габрієла Русе.

УРЯД – Наступного тижня уряд Румунії ухвалить законодавство, необхідне для проведення президентських виборів згідно з графіком, узгодженим правлячою коаліцією, до складу якої входять Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна партія та Демократичний союз угорців Румуніi. Перший тур відбудться 4 травня, а другий – 18 травня. Це один з пріоритетів, оголошених прем’єр-міністром Марчелом Чолаку на останньому засіданні уряду. Іншим пріоритетом, за словами глави виконавчої влади, є доопрацювання та затвердження проєкту бюджету на цей рік до кінця місяця, щоб документ міг бути винесений на обговорення та проголосований парламентом у перший же тиждень парламентської сесії. Третім головним пріоритетом, який назвав Марчел Чолаку, є встановлення оптимальної формули для продовження підтримки населення за допомогою фіксованих цін на електроенергію та газ після 1 квітня. Нинішня схема підтримки закінчується наприкінці березня, та її короткострокове продовження – на три або шість місяців – також було згадано міністром енергетики як можливий варіант того, як ринок працюватиме після цього. Але існують й інші сценарії, а рішення має бути прийняте до 1 лютого.

ПРОТЕСТ – Сувереністський, опозиційний Альянс за обєднання румунів  провів у неділю в Бухаресті акцію протесту проти рішення Конституційного суду про анулювання президентських виборів. Протестувальники також вимагали відставки президента Клауса Йоганніса. Перший тур президентських виборів, що відбувся 24 листопада минулого року, був визнаний недійсним Конституційним судом, який на підставі документів, наданих Вищою радою оборони країни, послався на втручання так званого іншого державного суб’єкта. У другому турі, призначеному на 8 грудня, мали змагатися незалежний націоналіст Келін Джорджеску, якого звинувачують у зв’язках з путінською Росією, та голова опозиційного Союзу «За порятунок Румунії» Елена Ласконі. 21 грудня мав закінчитися другий і останній п’ятирічний президентський термін чинного президента Клауса Йоганніса, але його перебування на посаді було продовжено до обрання нового глави держави, що має бути затверджено Конституційним судом.

ПОЖЕЖІ – Міністерство закордонних справ Румунії оголосило в суботу ввечері, що консульська діяльність Генерального консульства Румунії в Лос-Анджелесі відновлюється. У п’ятницю американська влада вимагала евакуювання будівлі румунського консульства у зв’язку з сильними пожежами, які в основному торкнулися регіону Лос-Анджелес. Згідно із заявою Міністерства закордонних справ, місцева американська влада поінформувала представників румунського консульства про те, що регіон,  в якому розташована будівля, є безпечним, зазначивши, що не виключені подальші попередження про евакуацію, якщо цього вимагатиме ситуація. Згідно з даними, наданими американською владою, якість повітря в Лос-Анджелесі є поганою через дим від великих пожеж. «Ризик нових спалахів пожеж залишається високим», – йдеться в повідомленні. МЗС радить громадянам Румунії, які перебувають або мають намір подорожувати в північно-західному районі Лос-Анджелеса, дотримуватися інструкцій влади і, в разі безпосередньої небезпеки, телефонувати за єдиним номером екстреної допомоги 911. Громадяни Румунії також можуть звернутися за інформацією та консульською допомогою до Генерального консульства Румунії в Лос-Анджелесі.

ВІЗИ США – Громадяни Румунії зможуть подорожувати до Сполучених Штатів після 31 березня 2025 року за спрощеною процедурою, після того, як влада США надала Румунії статус країни-учасниці безвізового режиму. Згідно з прес-релізом Посольства Румунії у Вашингтоні, румуни зможуть подорожувати до США на основі електронного дозволу під назвою ESTA, який буде застосовуватися до всіх туристичних або ділових поїздок, тривалість яких не перевищує 90 днів. Дозвіл буде дійсним протягом двох років, з необмеженим в’їздом та виїздом зі США. Відмова від віз для румунів була офіційно підписана у п’ятницю в Міністерстві внутрішньої безпеки у Вашингтоні.

ДІТИ – У Румунії були виявлені порушення в декількох центрах для дітей, що знаходяться під кервництвом Департаменту (центру) соціальної допомоги та захисту дітей Муреш, де була проведена неоголошена перевірка в ряді центрів для дітей з обмеженими можливостями.   Поліція розпочала розслідування за фактом жорстокого поводження з неповнолітніми, а повітова та національна влада розслідують ситуацію в місті Тиргу-Муреш. Представники неурядової організації «Центр правових ресурсів» та Моніторингової ради, органу, відповідального за захист і просування прав людей з інвалідністю, які перебувають в центрах, виявили низку порушень. Серед них – кількість дітей, що перевищувала затверджену місткість, недійсні ліцензії на діяльність, діти віком від 3 до 7 років, які не перебували під опікою професійних працівників сімейного типу, як того вимагає закон, а були влаштовані в центрах. Також були виявлені неналежні та антисанітарні умови та прострочені медикаменти. За словами представників організації, яка проводила перевірку, незважаючи на бюджет, виділений Повітовою радою Муреша, близько 1 мільйона євро на 51 дитину.

УРЯД – Наступного тижня уряд Румунії ухвалить законодавство, необхідне для проведення президентських виборів згідно з графіком, узгодженим правлячою коаліцією, до складу якої вхожять Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна партія, Демократичний союзугорців Румунії, з першим туром 4 травня і другим 18 травня. Це один з пріоритетів, оголошених прем’єр-міністром Марчелом Чолаку на останньому засіданні уряду. Іншим пріоритетом, за словами глави виконавчої влади, є доопрацювання та затвердження проєкту бюджету на цей рік до кінця місяця, щоб документ міг бути винесений на обговорення та проголосований Парламентом у перший же тиждень Парламентської сесії. Третім головним пріоритетом, який назвав Марчел Чолаку, є встановлення оптимальної формули для продовження підтримки населення за допомогою фіксованих цін на електроенергію та газ після 1 квітня. Нинішня схема підтримки закінчується наприкінці березня, та її короткострокове продовження – на три або шість місяців – також згадувалося міністром енергетики як можливий варіант того, як ринок буде функціонувати після цього. Але існують й інші сценарії розвитку подій, і рішення має бути прийняте до 1 лютого.

ЛОС-АНДЖЕЛЕС – Влада США вимагала евакуації будівлі Генерального консульства Румунії в Лос-Анджелесі у зв’язку з сильними пожежами, які в основному торкнулися регіону Лос-Анджелес в штаті Каліфорнія, – повідомляє Міністерство закордонних справ Румунії. Консульська установа тимчасово призупиняє свою діяльність. Екстрені консульські послуги продовжують надаватися румунським громадянам через мобільну консульську групу, з якою можна зв’язатися за номером екстреного телефону Генерального консульства Румунії в Лос-Анджелесі: +13107210474. Міністерство закордонних справ Румунії радить громадянам Румунії, які перебувають в Лос-Анджелесі, дотримуватися інструкцій місцевої влади та телефонувати на єдиний номер екстреної допомоги 911 у разі безпосередньої небезпеки. На сьогоднішній день повідомлень про загиблих громадян Румунії не надходило, а звернень за консульською допомогою до консульської установи не було. Міністерство закордонних справ через консульство Румунії в Лос-Анджелесі продовжує стежити за розвитком пожеж і підтримує зв’язок з місцевою владою та румунськими громадянами, які проживають у цій громаді.

ВІЗИ США – Включення Румунії до програми безвізового режиму розглядається в Румунії як потужний жест дружби з боку Сполучених Штатів, жест, який посилює нашу спільну відданість трансатлантичній безпеці та процвітанню. З такою заявою виступив посол Румунії у Вашингтоні Андрей Мурару під час церемонії, організованої в п’ятницю в штаб-квартирі Міністерства внутрішньої безпеки США. Згідно із заявою, опублікованою в суботу на сторінці посольства у Facebook, міністр внутрішньої безпеки США Алехандро Майоркас привітав Бухарест з цим успішним шляхом і високо оцінив послідовність і значні зусилля румунської сторони. У Бухаресті Президент Клаус Йоганніс привітав усіх, хто сприяв включенню Румунії до програми безвізового режиму. Ця подія також була відзначена на церемонії, що відбулася в Бухаресті в присутності прем’єр-міністра Марсела Чолаку та посла США Кетлін Кавалек. Після повного виконання умов, передбачених американським законодавством, американська влада включила Румунію до американської програми безвізового режиму, завдяки чому румунські громадяни зможуть подорожувати до Сполучених Штатів без віз з 31 березня 2025 року.

ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЯ – Очікується, що цього року виробництво електроенергії та тепла впаде на 2% порівняно з 2024 роком, але протягом наступних трьох років воно зростатиме, згідно з осінньою версією прогнозу на 2024-2028 роки Національної комісії зі стратегії та прогнозування. Так, у 2026 році виробництво електроенергії та тепла зросте на 1,4%. У 2027 році – на 1,5%, а у 2028 році – на 1,3%.

КУЛЬТУРА – Президент Румунського інституту культури та EUNIC -– мережа європейських національних культурних інститутів Лівіу Жікман перебуває у Сполучених Штатах з 10 по 17 січня, де проведе низку зустрічей у Нью-Йорку та Вашингтоні з лідерами культурного сектору, американської адміністрації та технологічних компаній. Згідно з повідомленням Румунського інституту культури Жікман донесе до американської громадськості важливість культури і мистецтва в міжнародних відносинах, в тому числі трансатлантичних, і виступатиме за інтенсифікацію культурно-мистецького партнерства між культурними установами та діячами, розташованими в Європі та США. Лівіу Жікман разом з послом Румунії Андреєм Мурару відкриє у Нью-Йорку та Вашингтоні вистави північноамериканського туру вистави за мотивами роману Маріна Сореску «Бачення» у виконанні Сімони Маканеску та Мірчі Флоріана. Вистава пропонується з нагоди Національного дня культури як в США, так і в Канаді, у Ванкувері, за підтримки Посольства Румунії в США та Генерального консульства Румунії у Ванкувері.

СОБОР – Будівництво Православного національного собору в Бухаресті (Спасіння нації) завершиться цієї осені. Його освятять 26 жовтня Вселенський Патріарх Константинопольський Варфоломій Варфоломій Перший та Патріарх Румунської Православної Церкви Даниїль. За повідомленням прес-служби Румунської Патріархії, ця подія також відзначатиме 140 років з часу визнання Румунської Православної Церкви автокефальною і 100 років з часу піднесення її до рангу Патріархату. Роботи над собором майже завершені. Цього року планується встановити хрест на головній бпшті. Попереду ще багато інших робіт, зокрема, завершення внутрішнього оздоблення та встановлення зовнішніх вітражів. Водночас понад 200 художників працюють над завершенням мозаїчних ікон. Фактично, мозаїчна стеля площею понад 400 квадратних метрів є найбільшою у своєму роді у православному світі.

COVID-19 – 11 січня виповнилося п’ять років з часу першого офіційно підтвердженого випадку смерті в Китаї від COVID-19.  BBC повідомляє, що першою підтвердженою смертю від пандемії став 61-річний чоловік, який відвідав рибний ринок в Ухані, де стався перший спалах. Згодом пандемія забрала понад сім мільйонів життів у всьому світі. У Румунії понад 3,5 мільйона людей були інфіковані і майже 70 тисяч осіб померли від інфекції COVID-19.