Tag: Румунія

Румунія отримала 1,9 мільярда євро зі структурних фондів та фондів згуртування, що фінансуються у 2021-2027 фінансовому періоді, – повідомив наприкінці минулого тижня міністр європейських інвестицій та проєктів Адріан Кичу у своєму дописі на Facebook. За його словами, загальний рівень освоєння коштів у 6,11% ставить Румунію на рівень середнього показника в Європейському Союзі, який становить 6,19%.

Ще краще справи йдуть у програмах, якими централізовано керують Міністерство інвестицій та європейських проєктів та Міністерство транспорту, де рівень освоєння коштів структурних фондів та фондів згуртування становить 7,3%. Лише за останні кілька днів було отримано понад 650 мільйонів євро з структурних фондів та фондів згуртування на 2021-2027 фінансовий період, а відшкодування від Європейської Комісії продовжуються в тому темпі, який ми прогнозували, враховуючи, що Румунія має контракти на суму понад 31 мільярд євро, – написав Адріан Кичу.

Він додав, однак, що Румунія все ще має дещо надолужити у розділі Регіональні програми, де рівень освоєння коштів становить лише 3,2%. Адріан Кичу висловив переконання, що модель, яку нинішня коаліція, до складу якої входять Соціал-демократична партія та Націонал-ліберальна партія, наклала на управління та впровадження європейських фондів, включаючи їх децентралізацію, буде продовжена майбутньою правлячою коаліцією, і що темпи освоєння європейських фондів будуть збережені, щоб повторити успіх освоєння європейських грошей в період 2014-2020 років.

З іншого боку, колишній єврокомісар Коріна Крецу стверджує, що в Румунії немає жодного населеного пункту, який би не скористався європейськими фондами, і це пов’язано з тим, що Румунія є членом Європейського Союзу. Ця заява стала ніби відповіддю невтомним недоброзичливцям Європейського Союзу, в тому числі й в новому Парламенті, тим, хто, прикриваючись титулом сувереністів, ледве приховує своє антизахідне бачення. У 2023 році Румунія була на першому місці за обсягом отриманих коштів по відношенню до свого населення, – заявила Коріна Крецу, посилаючись на аналіз Euronews. Колишня комісарка з питань регіональної політики нагадала, що з моменту вступу до Європейського Союзу в 2007 році Румунія отримала понад 95 млрд євро безповоротних коштів, при цьому її внесок склав менше 30 млрд євро.

Серед великих проєктів, які отримали європейські фонди, є кілька великих регіональних лікарень, генеральний план транспорту, частини автомагістралей, відновлення залізниці, лінії метро, ​​яка з’єднає Отопень, найбільший аеропорт країни з Північним залізничним вокзалом,  а також міст через Дунай в Бреїлі, третій за величиною в Європі та один із найважливіших інфраструктурних проєктів у Румунії за останні 30 років.

У 2024 році коштами Союзу українців Румунії у бухарестському видавництві «RCR Editorial» вийшла друком збірка «Pagini de literatura ucraineana» (українською «Сторінки української літератури»). Розміром 498 сторінок книга містить переклади з української на румунську мову творів найбільш відомих українських письменників. Переклад належить колективу перекладачів Філологічного факультету Клузького університету імені Бабеша-Бойоя, а саме: Міхаєлі Гербіл, Івану Гербілу, Христині Сілагі та Джессіці Білчек. Редактор збірки – Йосеф Крістіан Пашкалеу, викладач румунської мови того самого університету. Презентація книги відбулася на 31-му книжковому ярмарку Gaudeamus 2024 у Бухаресті, організованому Радіо Румунія, за участі перекладачів, представників СУРу та читачів.

Доктор доцент українського відділу Філологічного факультету Клузького університету імені Бабеша-Бойоя та голова Клузької філії СУРу Іван Гербіл подає деталі про цю книгу: «Збірка “Сторінки української літератури” (румунською «Pagini de literatura ucraineana») появилася за фінансовою підтримкою Союзу українців Румунії, який підтримує книговидання й, взагалі пресу. Хрестоматія містить переклади румунською мовою із прози шести класиків української літератури, таких як: Марко Вовчок, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Ольга Кобилянська, Василь Стефаник,  до яких добавлено представника покоління «Розстріляного відродження» Миколу Куліша. Збірка, видана цього року у видавництві RCR Editorial в Бухаресті, містить 498 сторінок і укладена новоствореним колективом перекладачів Філологічного факультету Клузького університету імені Бабеша-Бойоя, до якого належать: Міхаєла Гербіл, Крістіна Сілагі, Іван Гербіл та Джессіка Білчек. Редактор збірки –  викладач румунської мови філологічного факультету того ж університету Йосеф Крістіан Пашкалеу, який написав і передмову. Наукові референти: Корнелій Ірод, Штефанія Пєтряну та Йосеф Крістіан Пашкалеу. Обкладинка зроблена Іриною Мойсей, головним редактором літературно-культурного журналу «Наш голос». Презентація збірки відбулась у Бухаресті 4 грудня, на 31-му книжковому ярмарку Gaudeamus, на якому були присутні голова Союзу українців Румунії, депутат Микола-Мирослав Петрецький, письменник Михайло Трайста, члени Ради СУРу та прихильники української культури та літератури.»

Лектор доктор українського відділу Філологічного факультету Клузького університету імені Бабеша-Бойоя Міхаєла Гербіл говорить про важливість та зміст цієї збірки: «Ідея написання збірки «Сторінки української літератури» появилася з суто прагматичних мотивів, а саме для того щоб полегшити доступ до української літератури студентам, які не володіють дуже добре українською мовою або які зовсім не знають її, й тут маю на увазі румуномовних студентів, які вивчають українську мову з початкового рівня. Це так би мовити початковий задум збірки. Пізніше, коли збірка була вже оформлена, виявилося, що це чудова нагода для того, щоб відкрити румунському читачеві чудовий світ української класичної літератури, яка проходить всі літературно культурні течії та напрямки від просвітницького реалізму, сентименталізму, романтизму, реалізму до модерністських та постмодерних течій. Прозові твори, які складають дану хрестоматію були перекладені у хронологічній послідовності наступними перекладачами: Джессіка Білчек, яка переклала повісті Марка Вовчка «Козачка», «Одарка», «Два сини», «Ледащиця». Джессіка також переклала «До світла» і «Поєдинок» Івана Франка. Моя колега Крістіна Сілагі переклала «Людина» та «Valse mélancolique» («Меланхолчний вальс») Ольги Кобилянської, а також «Голосні стурни» і «Над морем» Лесі Українки. Я переклала з творчості Коцюбинського «Сміх», «Невідомий» та «З глибини», Іван Гербіл переклав Василя Стефаника, не буду перелічувати всі новели, здаю лише декілька: «Портрет», Сама-самісінька”, «Новина». Я також переклала «Патетичну сонату» Миколи Куліша», яка завершує збірку. Художній універсум, який пропонує читачеві ця збірка дуже різнобарвний і багатий на теми, мотиви, жанри та художньо-стилістичні прийоми. Тут відзеркалена, як об’єктивна дійсність другої половини ХIХ століття, в якій в основному викривається зло кріпосницького права у прозі Марка Вовчка, наприклад, трагічна доля української жінки на плечах, якої найтяжче тисне ярмо безправя, так і суб’єктивне сприйняття дійсності через експресіонізм Стефаника та імпресіонізм Коцюбинського. Не бракують також ідеї жіночої емансипації у творчості Ольги Кобилянської або образи вільних самодостатніх, гордих жінок Лесі Українки. Слід зазначити величезний внесок вищезгаданих письменників щодо європеїзації української літератури через їхню видавничу, перекладацьку, громадську діяльність. Таким чином, українську літературу можна зарахувати до найкращих зразків європейської літератури тим більше, що не одного разу її приходилося боротися з різними указами та церкулярами за своє право на існування.  Це перший том збірки  «Сторінки української літератури». Сподіваємося наступного року вийде й другий том. Отож запрошуємо читачів, як румунів, так і українців  пірнути у художній світ української класичної літератури, насолоджуватися скарбами української словесності та відкрити для себе нові грані художнього слова.»

Мастераднка Клузького філологічного факультету Джессіка Білчек говорить про твори, які вона переклала, про перекладацьку роботу та про отримання задоволення від перекладу: «Я переклала чотири твори Марка Вовчка: «Козачка», «Одарка», «Два сини» і «Ледащиця». Також, переклала два твори Івана Франка: «До світла» і «Поєдинок». Без викликів не обійтися у перекладацькій роботі. По-перше, потрібно відчути твір, потрібно відчути ті почуття та переживання, які спонукали письменника взяти перо в руку та написати такі перлини! Лише якщо перекладач увійшов у атмосферу твору та відчув її по-справжньому, він буде здатний перекласти його якісно на іншу мову. По-друге, в усіх творах зустрічаємо архаїзми, фразеологізми та різні терміни яким не завжди легко знайти відповідні вирази у румунській мові. Але, якщо дивитися на результати, то всі труднощі майже забуваються. Я відчула на собі, як цей досвід збагатив мене. Завдяки оповіданням Марії Вілінської, я почула душевний крик жінки, яка вибрала, літературним шляхом, боротися за жіночі права, за справедливість та за нормальне життя. Про Франка, генія нашого народу, можна дуже багато чого сказати. Спочатку, деякі його твори мене залишали без слів, але зараз розумію, що саме ці твори  відображають його внутрішню силу, майстерність та мудрість. Безперечно, перекладати таких відомих письменників – це велика честь і, водночас, відповідальність. Вважаю за честь і співпрацю з такими досвідченими перекладачами, від яких я багато чого навчилася. Зараз, дуже радують відгуки читачів. Звісно, ми прекрасно усвідомлюємо цінність перекладених творів, саме тому й хочемо донести їх і до румунського читача, але і кожне добре слово сказане про нашу літературну приносить особливе задоволення. Тому заохочую всіх: читайте та діліться враженнями з іншими!»

«Ця книга є результатом зусиль, докладених перекладачами у трьох вимірах: створення антології-документ з літературної та історіографічної точок зору; відбір відповідних творів для забезпечення тематичної цілісності; переклад і, не в останню чергу, відшліфовування матеріалу румунською мовою. Кожному з письменників, включених до антології, присвячено дві сторінки біо-бібліографічної довідки з основними лініями їхнього екзистенційного та професійного розвитку, а також основними творами, архітектурою тем, мотивів та естетичним баченням. Без сумніву, такий спосіб презентації є ідеально вивіреним з точки зору інформативності та виразності, забезпечуючи оптимальну основу для занурення у світ самих творів (…) Вибрані твори є справжніми метафорами людського буття. Письменники вводять у діалог невизначеності та пошуки, з якими читачі можуть себе ідентифікуватися. Підірвані ілюзії (любові, влади, самого існування) є ретельно використаними  ресурсами, щоб представити ключі до мистецтва, розкриваючи виразну силу, за допомогою якої література долає епохи і фіксує сенс людської постійності. Поділяти такі мистецькі бачення передбачає інтерес до творів вражаючої епічної щільності, в яких центральним героєм є людина у всій складності її переживань, особливо в волокнах неминучої трагедії, яка в поєднанні смутку та трансісторичного болю живить зв язуючу силу всього літературного матеріалу, що увійшов до антології. Чудовий переклад румунською мовою українських літературних творів, написаних на зламі XIX-XX століть, ця книга є видавничим подарунком для читачів, які захоплюються творами, що досліджують безодню людського духу», – написав у вступному слові до книги «Pagini de literatura ucraineana» (укр. «Сторінки української літератури» лектор доктор Клузького університету імені Бабеша-Бойоя Йосеф Крістіан Пушкалеу, редактор збірки.

ШЕНГЕН – Міністри внутрішніх справ ЄС на засіданні Ради з питань юстиції та внутрішніх справ вирішили скасувати перевірки людей на внутрішніх сухопутних кордонах з Болгарією та Румунією та між ними з 1 січня 2025 року. «Завдяки скоординованим зусиллям румунської влади, завдяки політичним і дипломатичним демаршам, ми нарешті можемо користуватися заслуженим правом, законно отриманим Румунією», – привітав рішення, оголошене в Брюсселі, президент Клаус Йоганніс. «Переваги нашого членства в спільному просторі вільного пересування є численними і мають безпосередній вплив на наших громадян, економіку та зовнішній імідж нашої країни. Скасування внутрішнього прикордонного контролю означає більш швидке і просте пересування для подорожуючих, значно скоротиться час, проведений на кордонах, і знизяться логістичні витрати для компаній, що швидко підвищить конкурентоспроможність румунських товарів і послуг на європейському ринку. Водночас, Румунія стане значно більш привабливою для іноземних інвесторів», – додав глава держави. «Це історичне рішення, перемога справедливості та національної гідності і чіткий сигнал, що ми ніколи не погодимося бути другордними громадянами в Європі, – підкреслив також прем’єр-міністр Марчел Чолаку. Це, перш за все, тріумф для всіх румунів, незалежно від їхнього політичного вибору або соціального становища, перемога командної роботи», – додав прем’єр-міністр. Європейська Комісія привітала одностайне рішення Ради з питань юстиції та внутрішніх справ, зазначивши, що «повний вступ обох країн не тільки зміцнює Шенгенську зону, але й сприятиме подальшому зміцненню внутрішнього ринку, збільшенню подорожей, торгівлі та туризму. Сильна Шенгенська зона зміцнює єдність ЄС і робить ЄС сильнішим у глобальному масштабі».  Посольства кількох країн-партнерів привітали Румунію з повним приєднанням до Шенгенської зони.

ПЕРЕГОВОРИ – У Парламенті Румунії тривають переговори щодо формування урядової програми проєвропейської коаліції. Переговори відбуваються між представниками Соціал-демократичної партії, Націонал-ліберальної партії, Союзу «За порятунок Румунії», Демократичного союзу угорців Румунії та фракції нацменшин. Згідно з результатами переговорів, майбутній уряд матиме лише 15 або максимум 16 міністерств і невелику кількість державних секретарів. Поки що не вирішено, як ці портфелі будуть розподілені між партіями. Структура нової виконавчої влади має бути остаточно сформована до кінця тижня. Лідери чотирьох партій також мають вирішити, як працюватиме майбутня більшість у парламенті й хто очолить обидві палати. Новий парламент був скликаний наступної п’ятниці на першу сесію, на якій будуть затверджені сенатори і депутати.

ВІЗИТ – Міністр оборони Румунії Ангел Тилвер у четвер здійснив офіційний візит до Гааги в Нідерланді на запрошення свого колеги Рубена Брекельманса. Як повідомляє Міністерство оборони країни, під час двосторонньої зустрічі йшлося про поглиблення оборонного співробітництва між двома країнами, а також про координацію зусиль в рамках НАТО і ЄС щодо зміцнення безпеки. Пріоритетною темою порядку денного стала підготовка до саміту НАТО в Гаазі, запланованого на 2025 рік. Два міністри проаналізували шляхи реалізації прийнятих рішень щодо зміцнення східного флангу Альянсу. Вони також обговорили конкретні заходи підтримки України в контексті російської агресії та важливу роль співпраці між НАТО та ЄС. Під час зустрічі міністри також обговорили виклики, які створюють гібридні загрози європейській безпеці, наголосивши на важливості посилення національної стійкості та міжнародної координації для протидії їм. У цьому контексті було підтверджено важливість підтримки Республіки Молдова в її євроінтеграційних прагненнях. Оборонно-промислова співпраця була ще однією важливою темою зустрічі, яка підкреслила можливості для розвитку спільних проєктів.

ЗАРПЛАТИ – У Румунії середня чиста заробітна плата в жовтні склала 5.268 леїв (близько 1.050 євро), що на 12,3% більше, ніж у тому ж місяці минулого року, свідчать дані, опубліковані в четвер Національним інститутом статистики. Найбільші зарплати були зафіксовані в сфері інформаційних технологій, включаючи діяльність з обслуговування комп’ютерів, а найнижчі – у виробництві одягу. За даними Національного інституту статистики, у жовтні, порівняно з вереснем, у більшості видів діяльності в економічному секторі рівень середньої заробітної плати збільшився. У бюджетній сфері у жовтні показник зріс в освіті та державному управлінні. В охороні здоров’я та наданні соціальної допомоги середня заробітна плата дещо зменшилася порівняно з попереднім місяцем.

ЗУСТРІЧ – Президентка Республіки Молдова Майя Санду здійснила візит до Брюсселя, де вона також зустрілася з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Дискусії були зосереджені на регіональній безпеці, гібридних загрозах – в тому числі втручанні у вибори та виборча корупція – і необхідності спільних дій для захисту демократій в регіоні. Майя Санду зазначила з цього приводу, що Партнерство заради миру між Республікою Молдова і НАТО сприяло створенню безпечнішого середовища для громадян, зміцненню обороноздатності збройних сил і стійкості держави в цілому.

ІНФЛЯЦІЯ- Річний рівень інфляції в Румунії зріс до 5,11% у листопаді з 4,67% у жовтні. У порівнянні з листопадом 2023 року, продовольчі товари стали дорожчими на 5%, а послуги – більш ніж на 7,5% – згідно з даними, опублікованими Національним інститутом статистики. Національний банк Румунії переглянув у бік збільшення свій прогноз інфляції на кінець року до 4,9%.

ШЕНГЕН – Повне приєднання Румунії та Болгарії до Шенгенської зони з 1 січня буде на порядку денному засідання Ради з питань юстиції та внутрішніх справ Європейського Союзу, у четвер. Нещодавно Австрія оголосила, що відмовиться від свого вето, яке блокувало приєднання цих двох країн до зони вільного пересування з наземними кордонами. Аргументом стало те, що наполеглива боротьба австрійської влади з нелегальною імміграцією призвела до зменшення кількості мігрантів, перехоплених біля кордону Австрії з Угорщиною, найпоширенішого шляху проникнення в країну. Єдина невизначеність полягає в тому, чи буде збережено контроль на сухопутних кордонах між Угорщиною і Румунією та Румунією і Болгарією після 1 січня принаймні на шість місяців. Такий контроль буде необхідний для пом’якшення можливої зміни міграційних маршрутів і запобігання будь-якій серйозній загрозі громадському порядку або внутрішній безпеці. Румунія і Болгарія частково приєдналися до Шенгенської зони з повітряними і морськими кордонами наприкінці березня 2024 року.

ПАРЛАМЕНТСЬКА БІЛЬШІСТЬ – Президент Румунії Клаус Йоганніс підписав у середу указ про скликання нового Парламенту Румунії, – повідомляє Адміністрація президента. Таким чином новий Парламент збереться 20 грудня. 1 грудня румуни обрали своїх представників у новому Парламенті. Лідери проєвропейської коаліції в майбутньому Парламенті, до складу якої входять Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна партія, Союз “За порятунок Румунії”, Демократичний союз угорців Румунії та фракція національних меншин, зустрілися й в середу, щоб продовжити обговорення структури майбутнього уряду, – повідомляють певні політичні джерела. За їх словами, у майбутній виконавчій владі буде 16 міністерств, а кількість державних секретарів значно скоротиться. До кінця цього тижня нова структура уряду має бути сформована. Чотири партії та національні меншини, які разом складають близько двох третин законодавчого органу, працюватимуть над спільною урядовою програмою, заснованою на розвитку та реформах, спрямованих на скорочення державних витрат і бюрократії в управлінні. Вони також домовилися збільшити поточні темпи інвестицій та реформ, передбачених Національним планом відновлення та стійкості. Щодо президентських виборів, проєвропейські партії пообіцяли підтримати можливо спільного кандидата.

НАТО – Румунія залишається твердо відданою євроатлантичному курсу, який вона взяла на себе, і рішення зробити власний внесок у зміцнення безпеки в регіоні залишається твердим, – підтвердив міністр оборони Ангел Тилвар. Разом з послом США в Румунії Кетлін Кавалек він відвідав військово-повітряну базу «Міхаїл Когелнічану» (південний схід), де зустрівся з делегацією аташе з питань оборони країн-членів НАТО, акредитованих в Бухаресті, і військовослужбовцями НАТО, які там працюють.

ІНФЛЯЦІЯ – Згідно з даними, опублікованими Національним інститутом статистики, річна інфляція в листопаді зросла до 5,11% у порівнянні з 4,67% у жовтні, оскільки продовольчі та непродовольчі товари подорожчали більш ніж на 5%, а послуги – більш ніж на 7%. Національний банк Румунії переглянув свій прогноз інфляції на кінець 2024 року до 4,9% з попередніх 4%. Національний банк Румунії також очікує, що інфляція досягне 3,5% до кінця 2025 року.

ФОНДОВА БІРЖА – Бухарестська фондова біржа завершила торгову сесію у вівторок зростанням усіх індексів третій день поспіль. Основний індекс BET, який включає 20 найбільш торгованих компаній, що котируються на біржі, зріс майже на 1%. Бухарестська фондова біржа оголосила, що вивчає можливості створення фондової біржі в Кишиневі для побудови потужного ринку капіталу в сусідній державі. Метою є активізація двостороннього співробітництва та розширення доступу до фінансування для молдовських компаній, які разом з румунськими компаніями з часом можуть стати регіональними лідерами.

ПАРТНЕРСТВО – Партнерство заради миру між Республікою Молдова і НАТО «сприяло створенню більш безпечного середовища для громадян, зміцненню обороноздатності збройних сил і стійкості нашого суспільства в цілому», – заявила президентка Республіки Молдова Майя Санду у вівторок під час візиту до штаб-квартири Північноатлантичного альянсу. Згідно із заявою Адміністрації президента Республіки Молдова, під час візиту глава держави зустрілася з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, з яким обговорила регіональну безпеку, гібридні загрози і необхідність спільних дій для захисту демократій в регіоні. Виступаючи на засіданні Північноатлантичної ради, головної структури НАТО, що приймає рішення, Майя Санду підкреслила зусилля Республіки Молдова з підтримки миру і стабільності в умовах прикордонної війни і зміцнення своєї стійкості щодо гібридних загроз», – йдеться в повідомленні. Майя Санду зустрілася в Брюсселі з головою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, яка після зустрічі оголосила про виділення 60 мільйонів євро на підтримку Республіки Молдова для реформування системи правосуддя та економічної стабільності.

НОБЕЛІВСЬКІ ПРЕМІЇ – У вівторок у Стокгольмі та Осло відбулися церемонії вручення Нобелівських премій 2024 року. Премії з хімії, фізики, медицини, економіки та літератури були вручені у шведській столиці, а премія миру – в мерії норвезької столиці. Заходи на честь лауреатів премії миру – тих, хто пережив атомні бомбардування в Хіросімі та Нагасакі – продовжилися сьогодні в Університеті Осло. Як повідомляє кореспондент Радіо Румунія, темою Нобелівського форуму, який організовується на наступний день після церемонії вручення Нобелівської премії миру, є «Ядерна зброя – як їй протистояти». Три лауреати Нобелівської премії миру 1995, 2005 і 2017 років, двоє людей, які пережили атомні бомбардування в Хіросімі та Нагасакі, а також експерти з глобальної ядерної політики оголосили про свою участь.

Дефіцит бюджету Румунії за перші 11 місяців цього року склав 7,11% валового внутрішнього продукту (ВВП), або близько 125,7 млрд леїв (понад 25 млрд євро), згідно з інформацією, отриманою бухарестськими ЗМІ. Цільовий показник дефіциту бюджету на 2024 рік становить 8,58% ВВП, або 152 мільярди леїв. Це означає, що значні витрати заплановані й на грудень. Вищий дефіцит бюджету як частка ВВП востаннє був зафіксований у 2020 році, в рік пандемії COVID-19, коли цей показник становив 9,6%.

Дефіцит – це різниця між меншими доходами уряду та більшими витратами, які він повинен покрити. Оскільки держава не має цих грошей, вона змушена їх позичати.Чим більший дефіцит і чим довший, тим більш тривожними стають темпи зростання державного боргу. У поєднанні з уповільненням економічного зростання, як прогнозується для Румунії в наступні роки, високий бюджетний дефіцит може призвести до тривожних ситуацій як та, що прогнозується на 2031 рік. На цей рік бюджетний план передбачає, що Румунія заплатить 3,5% ВВП (100 мільярдів леїв) на виплату відсотків за своїм державним боргом, порівняно з 2% зараз.

Офіційні дані та дані, зібрані пресою, показують, що наступний уряд прийде до влади у складній економічній ситуації: величезний дефіцит бюджету, рекордні відсоткові ставки за державними запозиченнями в Європейському Союзі та частково призупинені європейські фонди. Наразі нинішній уряд, до складу якого входять Соціал-демократична партія та Націонал-ліберальна партія не в змозі ухвалити закон про державний бюджет на наступний рік. Оскільки новий законодавчий орган ще не сформований, майбутня парламентська більшість, від якої залежить ухвалення кількох розділів бюджету, залишається неясною. Без державного бюджету мерії не можуть підготувати власні бюджети, і громадяни негайно відчують наслідки цього.

Міністр фінансів, ліберал Марчел Болош визнав «що політична нестабільність породжує труднощі щодо стратегії позик на зовнішніх ринках, щоб забезпечити фінансування дефіциту бюджету та державного боргу, оскільки бюджет на 2025 рік не може бути остаточно затверджений». Прем’єр-міністр, соціал-демократ Марчел Чолаку заявив минулими місяцями, що колосальні позики, які зробила його виконавча команда, призначені в першу чергу для інвестицій. Він навів приклад деяких західноєвропейських країн, таких як Португалія, Іспанія чи Італія, які заборгувалися ще до того, як створили чудову нинішню інфраструктуру.

Однак коментатори стверджують, що значна частина дефіциту пов’язана з виборчими заходами: значним підвищенням пенсій і зарплат у державному секторі, ухваленими урядом у 2024 році, який у Румунії мав стати роком усіх виборів: місцевих, виборів до Європарламенту, парламентських та президентських виборів.

«Свобода виборців формувати свою думку передбачає право на отримання достовірної інформації про кандидатів, тому втручання державних або недержавних суб’єктів у проведення передвиборчої пропаганди або дезінформаційних кампаній має бути виключено», – встановив Конституційний суд у п’ятницю, обґрунтовуючи рішення про скасування президентських виборів у Румунії.

Згідно з інформаційними записками, представленими на засіданні Верховної ради національної оборони країни спецслужбами, згодом розсекреченими, «основними аспектами виборчого процесу щодо президентських виборів в Румунії в 2024 році є ті, пов’язані з маніпулюванням голосами виборців і спотворенням рівних можливостей для виборчих кандидатів, через непрозоре використання цифрових технологій і штучного інтелекту у виборчій кампанії, з порушенням виборчого законодавства, а також через фінансування виборчої кампанії з незадекларованих джерел, у тому числі в Інтернеті», – йдеться в повідомленні Конституційного суду Румунії.

Колишній незалежний кандидат Келін Джорджеску, екстреміст, сувереніст і шанувальник Володимира Путіна, який пройшов у другий тур президентських виборів з позиції квазіневідомого, є тим, на кого спрямовані всі ці звинувачення. Починаючи з серпня, Національне управління з питань адміністрування та регулювання у сфері комунікацій (ANCOM) та Постійний виборчий орган (AEP) в офіційних листах інформували основні платформи про їхні зобов’язання разом з початком виборчого процесу.

Згодом, Постійний виборчий орган надіслав платформі TikTok повідомлення про різні порушення і вимагав вжити необхідних заходів для забезпечення проведення виборчої кампанії в Румунії в законних умовах, але представники платформи не відреагували оперативно на прохання румунської влади, – зазначило Національне управління з питань адміністрування та регулювання у сфері комунікацій. Національна аудіовізуальна рада і ANCOM також повідомили платформи Meta, TikTok, X і Google про їхні зобов’язання щодо боротьби з дезінформацією, відповідно до європейського регулювання у цій сфері, і вимагали від них посилити механізми модерації контенту.

Незважаючи на всі заклики та звернення, Міністерство оборони повідомляє про нову дезінформацію в Інтернеті, зокрема, на платформі TikTok. За даними порталу InfoRadar, який є інструментом Міністерства оборони країни для боротьби з фейковими новинами, мішенями є кордони та портова інфраструктура Румунії. Одна з публікацій неправдиво стверджує, що кордони Румунії будуть закриті і захищені військовими засобами, а інша неправдиво показує, що військова техніка, яка не належить румунській армії, зосереджена в порту Констанца, що, на думку авторів дезінформації, є доказом військової підготовки. Міністерство заявляє, що вся ця інформація є неправдивою і що його комунікаційні структури продовжать повідомляти про випадки дезінформації суспільства в міру їх виявлення.

ПАРЛАМЕНТСЬКІ ВИБОРИ – Остаточні результати парламентських виборів у Румунії, які були централізовано підраховані у понеділок ввечері, показують, що до наступного Парламенту увійдуть сім партій. У Палаті депутатів перші два місця посіли правляча Соціал-демократична партія та сувереністський Альянс за об’єднання румунів, за ними йдуть Націонал-ліберальна партія (яка впродовж останніх кількох років перебуває в тандемі з СДП при урядуванні) та правоцентристський Союз «За порятунок Румунії». П’яте та шосте місця посіли екстремістська та сувереністська партія «SOS Румунія» та сувереністська Партія молодих людей. Сьоме місце зайняв Демократичний союз угорців Румунії. Ті самі партії в такому ж порядку посіли місця і в Сенаті. Між часом почалися переговори про створення парламентської більшості з метою формування наступного уряду. Виконуючий обов’язки прем’єр-міністра і лідер Соціал-демократичної партії Марчел Чолаку обговорив у вівторок з головою Союзу «За порятунок Румунії» Єленою Ласконі, кандидатом у другому турі президентських виборів, проєвропейську парламентську більшість і рішення для уряду, який би відстоював ті ж цінності. Ліберали, які зібралися на засіданні, вирішили, що підтримають формування коаліції, до складу якої б входили Соціал-демократична партія, Демократичний союз угорців Румунії, Союз «За порятунок Румунії» і парламентська група національних меншин шляхом переговорів між партіями. Тимчасовий лідер Націонал-ліберальної Партії Іліє Боложан зазначив, що фрагментована структура нового законодавчого органу означає, що ці партії повинні об’єднати зусилля для формування стабільної більшості. Між часом, румуни готуються до другого туру президентських виборів, який відбудеться  в неділю, 8 грудня.

TikTok – Платформа TikTok у вівторок захистила в Європейському парламенті заходи, яких вона вжила для боротьби з дезінформацією в першому турі президентських виборів у Румунії, і заперечила, що вона надавала перевагу незалежному кандидату Келіну Джорджеску, який посів перше місце. За словами представників платформи, «всі кандидати були враховані в системі без розрізнення між незалежними кандидатами та тими, хто був частиною партії». Водночас, за їхніми словами, платформа видалила понад 66.000 фейкових акаунтів у Румунії, близько семи мільйонів фейкових «лайків», близько десяти мільйонів фейкових підписників і близько 1.000 акаунтів, які імітували профілі кандидатів. Після результатів першого туру президентських виборів 24 листопада Румунія звернулася до Європейської комісії з проханням розпочати офіційне розслідування щодо платформи відповідно до правил ЄС щодо соціальних мереж.

НАТО – Країни-члени НАТО повинні посилити військову допомогу Україні, щоб зміцнити позицію Києва, якщо він розпочне переговори з Росією про припинення війни, – заявив у вівторок генеральний секретар НАТО Марк Рютте напередодні зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО, – повідомляє Reuters. «Путін не зацікавлений в мирі. Він чинить тиск, він намагається захопити більше території, тому що думає, що може зламати нашу й українську рішучість, але він помиляється», – сказав генсекретар НАТО. Він додав, що глава російської держави просуває свою риторику,  використовуючи Україну як полігон для експериментальних ракетних випробувань і розгортаючи північнокорейські війська у своїй незаконній війні.  З іншого боку, Марк Рютте оголосив, що НАТО посилить обмін розвідувальною інформацією і покращить захист критичної інфраструктури від «ворожих» диверсійних актів Росії проти країн-союзників. Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску бере участь у зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО в Брюсселі 3-4 грудня.

ДОПОМОГА – Сполучені Штати Америки нададуть Україні пакет озброєнь на суму 725 мільйонів доларів для захисту від російських атак, – заявив державний секретар Ентоні Блінкен, оскільки адміністрація президента Джо Байдена прагне посилити свою підтримку київському уряду перед тим, як залишити Білий дім у січні, – повідомляє Reuters. За словами Ентоні Блінкена, допомога включатиме, серед іншого, ракети Stinger, боєприпаси для високомобільних артилерійських ракетних систем (HIMARS), безпілотники і протипіхотні міни. Минулого місяця Вашингтон оголосив про першу поставку протипіхотних мін в Україну, і це рішення було розкритиковано правозахисними організаціями. З іншого боку, канцлер Німеччини Олаф Шольц також пообіцяв надати Україні додаткову військову техніку, про що він заявив під час несподіваного візиту до Києва. Шольц заявив, що, однак, не дозволить Україні використовувати німецькі ракети дальнього радіусу дії в Росії. Виступаючи на спільній прес-конференції з президентом України Володимиром Зеленським, канцлер Німеччини заявив, що пакет військової допомоги, що включає оборонні системи, артилерію та гелікоптери, буде доставлений в Україну до кінця грудня.

ШЕНГЕН – Основні події щодо Шенгенського питання та наступні кроки на шляху до досягнення цієї мети були проаналізовані під час зустрічі міністра внутрішніх справ Румунії Кетеліна Предою з послами Франції та Німеччини Ніколя Варнері та, відповідно, Пеером Гебауером у Бухаресті. «На переговорах був підкреслений внесок Румунії в забезпечення безпеки зовнішніх кордонів ЄС, боротьбу з нелегальною міграцією та транскордонною злочинністю», – йдеться в заяві, поширеній у вівторок Міністерством внутрішніх справ Румунії. Згідно із заявою, посли визнали важливі результати, досягнуті Румунією у сфері безпеки кордонів та управління міграцією, і підтвердили свою підтримку завершення процесу вступу до Шенгенської зони на засіданні Ради міністрів юстиції та внутрішніх справ 12 грудня. З іншого боку, включення Румунії до програми безвізового режиму було на порядку денному переговорів румунського міністра з послом США Кетлін Кавалек. Переговори підтвердили «добру співпрацю з американською владою і прогрес, досягнутий у справі про безвізовий режим, яку ми сподіваємося успішно завершити найближчим часом», – сказав Кетелін Предою, згідно із заявою Міністерства внутрішніх справ.

КРИЗА – Франція опинилася на порозі нової політичної кризи після того, як ліва та ультраправа опозиція оголосили про висунення вотумів недовіри уряду. У понеділок прем’єр-міністр Мішель Барньє взяв на себе відповідальність перед Національними зборами Франції за законопроєкт про фінансування соціального забезпечення у 2025 році, який доповнює закон про державний бюджет, що передбачає витрати на охорону здоров’я та соціальну сферу. Пропозиції про вотумів недовіри можуть бути обговорені в середу, і якщо будь-яке з них буде прийнято, це станеться вперше за понад 60 років. Відсутність абсолютної більшості в Національних зборах і тиск на правоцентристську правлячу коаліцію, яка опинилася посередині між двома опозиційними блоками, ультраправими і лівим альянсом, створюють складну ситуацію на французькій політичній сцені, – повідомляє паризький кореспондент Радіо Румунія.  Як ліві, так і ультраправі наполегливо вимагають відставки президента Еммануеля Макрона, якого вони вважають відповідальним за політичну нестабільність в країні.

ПЕКІН – Румунія вийшла до другого раунду чемпіонату світу з настільного тенісу серед змішаних команд у Ченду, Китай, після перемоги у вівторок над Тайванем з рахунком 8:4 у третій групі. В іншому матчі групи Південна Корея розгромила Сінгапур з рахунком 8:0. Румунія посіла друге місце в групі з 5 очками, поступившись Південній Кореї (6), але випередивши Сінгапур і Тайвань. Дві кращі команди кваліфікувалися до другого етапу, в якому всі команди зберігають свої результати з першого етапу і грають в одній групі.

ПРЕЗИДЕНТСЬКІ ВИБОРИ – Конституційний суд Румунії визнав дійсним перший тур президентських виборів, що відбувся 24 листопада. Після підрахунку голосів на всіх виборчих дільницях в країні та на 161 виборчій дільниці за кордоном з 950, організованих в діаспорі, судді Конституційного суду дійшли висновку, що, незважаючи на деякі відмінності від першого підрахунку, вони не є результатом фальсифікацій. Вони також вирішили не чекати перерахунку всіх голосів, висловлених у діаспорі, оскільки вони не були оскаржені. Конституційні судді одноголосно відхилили як необґрунтовану скаргу Крістіана Терхеша, депутата Європарламенту, про те, що голоси, отримані кандидатом, який вийшов з перегонів в останню хвилину, були передані іншому кандидату. Вони також вирішили, що у другому турі президентських виборів братимуть участь незалежний кандидат Келін Георгеску, якого вважають проросійським екстремістом, і голова Союзу «За порятунок Румунії» Елена Ласконі. Конституційний суд також підтвердив, що другий тур президентських виборів відбудеться у попередньо встановлену дату 8 грудня.

ПАРЛАМЕНТСЬКІ ВИБОРИ – У новому парламенті Румунії будуть представлені сім політичних партій. На недільних виборах найбільше голосів отримала правляча Соціал-демократична партія – близько 22%, за нею йде сувереністський Альянс за об’єднання румунів – 18%, який подвоїв свій результат порівняно з чотирма роками тому. Націонал-ліберальна партія, яка впродовж останніх кількох років перебуває в тандемі з Соціал-демократичною партією при урядуванні – майже14% голосів, а на четвертому – правоцентристський Союз “За порятунок Румунії” – з близько 12%. Демократичний союз угорців Румунії, партія S.O.S. Румунія (екстремістська,сувереністська) суперечливої євродепутатки Діани Шошоаке та нова Партія молодих людей ,також подолали мінімальний прохідний поріг. Явка виборців перевищила 52%, що є найвищим показником за останні 20 років. У діаспорі проголосувало майже 800.000 румунів – втричі більше, ніж на попередніх парламентських виборах у 2020 році.

НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕНЬ – Національний день Румунії, що відзначається 1 грудня, був святкований у неділю по всій країні парадами, військовими та релігійними церемоніями, виставами, мистецькими заходами та феєрверками. Традиційний військовий парад пройшов у столиці, в якому взяли участь понад 2.500 румунських та іноземних військовослужбовців. Президент Клаус Йоганніс, який влаштував останній прийом з нагоди Національного дня на посаді глави держави, виступив із закликом до єдності і солідарності задля подолання криз і гідного руху вперед.

ЄВРОКОМІСІЯ – Виконавча віце-президентка Європейської Комісії Роксана Минзату сьогодні бере участь у своїй першій Раді з міністрами праці держав-членів ЄС. На порядку денному – директива про стажування, згідно з якою держави-члени намагаються знайти рішення, за яким молодим людям можуть платити за їхнє стажування в компаніях або установах. Роксана Минзату зазначила, що існує багато ситуацій, коли роботодавці експлуатують концепцію навчання та стажування і використовують молодих людей на потрібних їм роботах, але не платять їм за це. Минулого тижня Роксана Минзату отримала вотум довіри Європейського парламенту разом з усією командою Урсули фон дер Ляєн і відповідатиме за соціальні питання та готовність до криз у новій Європейській комісії.

КНИЖКОВИЙ ЯРМАРОК – Книжковий ярмарок ГАУДЕАМУС (Gaudeamus), організований Радіо Румунія, проходить з 4 по 8 грудня.  Цього року почесним головою ярмарку є письменник Мірча Кертереску. Офіційне відкриття 31-го ярмарку відбудеться у середу, 4 грудня, на стенді Радіо Румунія на ярмарку. У найважливішій літературній події року візьмуть участь 200 учасників, а також відбудуться сотні видавничих заходів.

США – Чинний президент США, демократ Джо Байден оголосив, що помилував свого 54-річного сина Хантера, засудженого за неправдиві свідчення прокурорам, незаконне володіння вогнепальною зброєю та визнання себе винним у справі про податкове правопорушення. Вступаючи на посаду, Джо Байден пообіцяв не втручатися в процес прийняття рішень Міністерством юстиції. Тепер президент, термін повноважень якого добігає кінця 25 січня наступного року, заявляє, що Хантера Байдена вибірково і несправедливо переслідують лише тому, що він є його сином. Новообраний президент, республіканець Дональд Трамп, назвав помилування зловживанням.

СПОРТ – Колишній великий румунський воротар Гельмут Дукадам, відомий як «Герой Севільї», помер на 65 році життя. Румунська федерація футболу підтвердила цю сумну вістку і висловила свої співчуття його родині та близьким. Гельмут Дукадам народився 1 квітня 1959 року в селі Семлак, повіт Арад на заході Румунії. Він почав грати у футбол у 1975 році в команді «Глорія Арад». До переходу в бухарестський «Стяуа» в 1983 році він грав вкоманді УТА (1977 і 1978-1983) та «Конструкторул Арад» (1977-1978). Він став «Героєм Севільї» у фіналі Кубка європейських чемпіонів 1986 року, коли відбив чотири поспіль 11-метрових удари у ворота команди «Стяуа », яка перемогла «Барселону» з рахунком 2:0. Цей виступ просунув його до Книги рекордів Гіннеса. Гельмут Дукадам також двічі захищав ворота національної збірної Румунії.