Tag: Румунія

У 2024 році румунська культура вшановує одного з найважливіших своїх представників: історика та літературного критика Еуджена Ловінеску. Ловінеску народився у 1881 році у місті Фелтічень на півночі Румунії та помер у 1943 році в Бухаресті. Йому належить масштабна тритомна «Історія сучасної румунської цивілізації». Видана у 1924-1925 роках, книга представляє його бачення малих суспільств, які прагнуть синхронізуватися з великими. Автор, твердий прихильник західних цінностей, представляє закон наслідування, показуючи, як відсталі суспільства зазнають впливу передових. На думку Ловінеску, цивілізаційна тенденція полягає в тому, що відсталі суспільства синхронізуються з передовими.

З моменту своєї появи, книга Ловінеску набуває все більшого значення для румунського суспільства. За останні 100 років теза Ловінеску про синхронізм була як контестована, так й захищена. На думку Йона Богдана Лефтера, професора румунської літератури Бухарестського університету, книга, яка зараз знову в центрі уваги громадськості, заслуговує на належну пошану через свою складність, яка виходить за рамки літературної історії: «Запитання, яке я, безумовно, ставив собі, – чому саме ця книга? І ми, безумовно, можемо дати низку відповідей. Перша відповідь – це надзвичайно важлива постать автора Ловінеску. Для мене він є найважливішим румунським літературним критиком, навіть ключовою фігурою румунської культури з 1900 року до нині. Інша відповіді, мабуть, більш переконлива, в тому сенсі, що вона не передбачає валоризації і, можливо, суб’єктивності. Вона стосується профілю цієї книги у зв’язку з її темою та у зв’язку з сучасним румунським світом. Ловінеску був літературним критиком, його міждисциплінарна релевантність незаперечна».

Йон Богдан Лефтер вважає, що текст Ловінеску заслуговує на оновлення. Відомо, що будь-який текст є продуктом свого часу, він «старіє» з роками. Лефтер стверджує, що Ловінеску можна читати і в 21-му столітті: «Синхронізм є, був і залишається формою глобалізації. Глобалізація є формою синхронізації. Подолання розривів, конкуренція, вирівнювання визначають і мікропроцеси. Якщо ми говоримо про окрему націю чи регіон, то з планетарної точки зору ми все ще перебуваємо на мікрорівні. Або якщо ми подивимося на великий планетарний масштаб, не зовсім макро, явища насправді гомологічні, з багатьма, багатьма нюансами і багатьма уточненнями, які нам, очевидно, потрібно додати. І тому, можливо, Ловінеску та ідея генерування широких культурних рефлексій щодо історії сучасної румунської цивілізації також мають сучасний і навіть проективний, природний сенс. Я говорю це не для того, щоб перебільшувати імідж Ловінеску як пророка глобалізації».

Напрямок, в якому рухається людська цивілізація, ніколи не залишала байдужими тих, хто цікавиться модою і тенденціями. Оскільки культуру і цивілізацію неможливо відокремити, сьогодні ми чуємо думки про них, які походять з минулого і переоцінюються відповідно до уявлень сьогодення. Йон Богдан Лефтер, стосуючись висловлювань Ловінеску, говорить про те, що хід людства можна розглядати більше як результат поступових накопичень, ніж екстремальних і спонтанних імпульсів: «Я твердо дотримуюся ідеї поступовості в еволюції, яка передбачає, перш за все, безперервність. Безперервність може бути повільнішою або швидшою, ритми можуть наближатися до безперервності, ідея безперервності може наближатися до розриву. Я не виключаю ідею розриву, є моменти розриву. Чи є вони настільки радикальними, як ми часто їх формулюємо? Чи вони є частиною ширших, більш ширших процесів еволюції, безперервності, поступовості, які також включають невдачі, включають розриви та оновлення і так далі. У будь-якому випадку, я б набагато обережніше, рідше використовував кваліфікації, які, безумовно, риторично, є корисними, кваліфікації в категорії радикальних розривів».

Такі автори, як Еуджен Ловінеску, які виходили за межі дисциплін, в яких вони спеціалізувалися, були рідкісними. Йон Богдан Лефтер вважає, що історичні часи, через які проходять суспільства, мають духи, які їх розуміють: «Ловінеску дуже швидко просувається до розуміння того факту, що література без історичного характеру не може бути зрозуміла і не існує. Немає історії літератури без бази соціальної історії, великої історії. Це, по суті, позиція тих, хто розуміє, хто розумів у епоху, у всіх її соціокультурних сферах. Просто публічна дискусія передбачає, насамперед, дискурс. Дискурс, написання, виразне писання безкоштовні, ними можуть користуватися професіонали з усіх галузей. Але, очевидно, письменники до цього готуються, вони навіть професіонали публічного дискурсу».

Сто років тому Еуджен Ловінеску залишив у спадок румунській культурі велику книгу. Це була книга про ідентичність румунського суспільства, але і книга про його розвиток.

ПАРАЛАМЕНТСЬКІ ВИБОРИ – Соціал-демократична партія «перша скрипка» в нинішній урядовій коаліції зайняла перше місце після недільних парламентських виборів у Румунії, згідно з результатами опитувань, проведених за годину до закриття виборчих дільниць і переданих бухарестськими телеканалами. За Соціал-демократичну партію проголосували 26% виборців. Друге місце посів опозиційний націоналістичний Альянс за об’єднання румунів з 19% виборців. Опозиційний Союз «За порятунок Румунії», а також Націонал-ліберальна партія (яка при владі з Соціал-демократичною партією) отримали кожна близько 15,5% голосів. Демократичний союз угорців Румунії, як завжди, долає необхідний п’ятивідсотковий порів. Здається, що і популістські партії «SOS Румунія» та «Партія молодих осіб» подолали необхідний поріг. Явка виборців перевищила 52%.

ЗАЯВИ – Президент Румунії Клаус Йоганніс заявив, що на недільних парламентських виборах проголосував за європейську країну. «Це дуже важливе голосування, тому що саме в Парламенті голосуються закони Румунії, саме в Парламенті голосується уряд», – сказав Клаус Йоганніс, який цього місяця закінчує свій другий і останній п’ятирічний президентський термін. Цьогорічне 1 грудня – це вибір між стабільністю і хаосом, між розвитком і жорсткою економією – сказав прем’єр-міністр СДП Марчел Чолаку у своєму дописі на Facebook. Він також висловився на користь Парламенту, який би «тримав ситуацію під контролем», щоб не скотитися «на небезпечний схил». Спікер Сенату Ніколає Чуке від НЛП також говорив про обов’язок поставити стабільність, діалог і повагу до громадян на перше місце в період, позначений викликами і важливими рішеннями. Лідерка опозиційного Союзу «За порятунок Румунії» Елена Ласконі заявила після голосування, що вона проголосувала з вірою в те, що румуни залишаться вільними і що наступний парламент прийме важливі закони для процвітання народу. Голова опозиційного націоналістичного Альянсу за об’єднання румунів Джордже Сіміон заявив, що голосував для дітей країни, для «румунів, які покинули батьківщину» і для людей похилого віку. Незалежний кандидат у президенти Келін Джорджеску, заявлений націоналіст, але якого звинувачують, що є проросійським, каже, що голосував «за Румунію, за повагу, за повну політичну відповідальність перед румунською нацією». Голова Демократичного союзу угорців Румунії Келемен Хунор заявив, що голосував за майбутнє угорської громади в Румунії і за сильне представництво в Парламенті.

НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕНЬ – Національний день Румунії в неділю був відзначений по всій країні парадами, військовими та релігійними церемоніями. Традиційний парад відбувся вранці в столиці, в якому взяли участь понад 2.500 румунських та іноземних військовослужбоців. 1 грудня, яке стало офіційним святом після антикомуністичної революції 1989 року, знаменує собою завершення процесу створення унітарної румунської національної держави наприкінці Першої світової війни в 1918 році. Під владу Бухареста перейшли всі провінції з румунським населенням, що перебували під владою сусідніх царської та австро-угорської багатонаціональних імперій: Басарабія (схід), Буковина (північний схід), Трансільванія (центр), Банат, Крішана і Марамуреш.

ВІТАННЯ – Представники іноземних посольств у Бухаресті привітали Румунію з Національним днем, яку вони назвали другом і надійним партнером. Посол Німеччини Пеер Гебауер написав на сторінці дипломатичної місії у Facebook, що його країну і Румунію об’єднує чудова дружба. Посол Великої Британії в Бухаресті Джайлз Портман назвав Румунію близьким союзником. А посол Ізраїлю Ліор Бен Дор нагадав, що його батьки, бабусі та дідусі походять з Румунії: «Румунія має багату історію, красиві пейзажі та гостинних людей. Для Ізраїлю Румунія завжди буде близьким другом з особливими відносинами. Я вдячний, що маю можливість зробити свій внесок у зміцнення відносин між нашими країнами», – сказав пан Ліор Бен Дор. Вітання через посольство США в Бухаресті також передав Державний секретар США Ентоні Блінкен, який зазначив, що «відданість Румунії безпеці та демократії в Європі є прикладом наслідування для всіх країн». Глава американської дипломатії зазначив, що його країна пишається співпрацею з Румунією у вирішенні глобальних проблем і забезпеченні процвітання і добробуту наших народів.

МЗС – Міністерство закордонних справ Румунії повідомило, що всі бюлетені, зареєстровані на закордонних виборчих дільницях у першому турі виборів президента Румунії 24 листопада, були відправлені в країну. Для цього дипломатичні представництва та консульські установи Румунії використовували найшвидші та найбезпечніші транспортні рішення, визначені в залежності від географічних регіонів та часових поясів, – заявили в МЗС. У відомстві також зазначили, що понад 97% голосів, висловлених у діаспорі, будуть у понеділок у Бухаресті. У четвер Конституційний суд Румунії зажадав від Центральної виборчої комісії перерахувати всі дійсні і недійсні голоси, висловлені в першому турі президентських виборів, після скарги одного з кандидатів про можливі фальсифікації. У понеділок конституційні судді вирішать, чи визнати голосування дійсним або будуть скасувати його. Якщо вони визнають його дійсним, другий тур президентських виборів відбудеться у неділю, 8 грудня.

ГАНДБОЛ – Жіноча збірна Румунії з гандболу програла в неділю ввечері матч з Чорногорією в групі B чемпіонату Європи – EHF EURO 2024, організованого в Австрії, Угорщині та Швейцарії, з рахунком 25-27. У п’ятницю, румунки перемогли Чехію 29:28. У вівторок вони завершують свої групові матчі з Сербією. Румунія 14 разів брала участь у жіночих чемпіонатах Європи, завоювавши лише одну бронзову медаль у 2010 році.

ПАРЛАМЕНТСЬКІ ВИБОРИ – Понад 18 мільйонів румунів з правом голосу мають можливість голосувати в неділю, в Національний день, за наступний склад Парламенту. У діаспорі голосування відбуватиметься протягом двох днів, у суботу та неділю, на рекордних 950 виборчих дільницях. Найбільше проголосували в країнах з найбільшими румунськими громадами: Італії, Німеччині, Іспанії, Іспанії, Франції, Республіці Молдова.  Майже 7.000 осіб зареєструвалися, щоб скористатися своїм правом голосу на парламентських виборах поштою. 9 червня в Румунії одночасно відбулися місцеві та європейські парламентські вибори.

ПРЕЗИДЕНТСЬКІ ВИБОРИ – Конституційний суд Румунії відклав до 2 грудня дебати щодо запиту одного з кандидатів про скасування першого туру президентських виборів. У четвер Конституційний суд вимагав повторного підрахунку всіх бюлетенів з першого туру президентських виборів. Незалежний кандидат, який посів перше місце після першого туру, Келін Джорджеску, якого майже одностайно вважають проросійським екстремістом, розкритикував рішення Конституційного суду і звинуватив правлячі Націонал-ліберальну та Соціаль-демократичну партії у використанні державних установ в особистих інтересах. Кандидатка у президенти від Союзу «За порятунок Румунії» Елена Ласконі, яка вийшла до другого туру президентських виборів також звинуватила Конституційний суд у грі з національною безпекою. Прем’єр-міністр і лідер соціал-демократів Марчел Чолаку, який посів третє місце після першого туру, заявив, що не хоче бути кандидатом після перерахунку голосів і вийде з президентських перегонів, навіть якщо буде на другому місці. Тимчасовий президент Націонал-ліберальної партії Іліє Боложан заявив, що рішення суду може створити напругу в суспільстві, породити невизначеність і втрату довіри до державних установ. Центральне виборче бюро встановило 1 грудня як крайній термін для завершення перерахунку голосів. Але процес може затягнутися. Міністерство закордонних справ повідомило, що наразі тривають процедури передачі бюлетенів з-за кордону до Бухареста. Відправка розпочалася і триватиме 1, 2 і 3 грудня, додали в МЗС.

ПАРАД – 1 грудня румуни святкують Національний день. У суботу в Бухаресті відбулася генеральна репетиція військового параду, присвяченого Національному дню Румунії, 1 грудня. У неділю в параді візьмуть участь близько 2.500 військовослужбовців армії і фахівців інших збройних сил, а також близько 190 технічних засобів і 45 літаків. Разом з румунськими військовими в параді візьмуть участь 240 іноземних військовослужбовців з країн-членів і партнерів НАТО. Загальна підготовка до недільного військового параду проходить також в Алба-Юлія. У місті Великого Обєднання в суботу розпочалися церемонії покладання вінків, а також концерти і заходи під вільним небом.

НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕНЬ – Прийоми з нагоди Національного дня Румунії відбулися в суботу в кількох румунських посольствах і дипломатичних місіях. В Італії святкування збіглося з 145-ю річницею встановлення дипломатичних відносин між двома країнами, а подвійна подія була відзначена гала-концертом у Венеціанській опері. У столиці Іспанії сотні представників центральної та регіональної влади, культурних кіл та румунських громад були присутні на прийомі, організованому посольством Румунії. В Австралії румунський прапор був спроєктований на емблематичних будівлях в декількох містах.

СВЯТО – Християни відзначають сьогодні день Святого Апостола Андрія Первозванного, духовного покровителя Румунії. Святий Андрій – єдиний апостол, який прибув до країни, в Добруджу, де заснував перші християнські громади. Святий Андрій – один з 12 апостолів Ісуса Христа. Він народився у Віфсаїді в Галілеї. Помер як мученик у Патрах (Греції), розіп’ятий на Х-подібному хресті. З 2001 року День святого Андрія Первозванного є національним святом у Церкві Близько 970.000 румунів святкують сьогодні свої іменини.

МЗС – Міністерство закордонних справ Румунії в суботу висловило солідарність з грузинським народом: «Як член Європейського Союзу, Румунія повністю солідарна з грузинським народом у його законній боротьбі за гідність, свободу і європейське майбутнє», – йдеться в заяві румунського МЗС. У суботу Грузія оголосила, що понад 100 осіб було заарештовано на другий день протестів, викликаних рішенням уряду призупинити переговори про інтеграцію з ЄС. Ситуація в Грузії залишається напруженою з тих пір, як правляча партія «Грузинська мрія» заявила про перемогу на виборах наприкінці жовтня, які, за словами опозиції і президентка Саломе Зурабішвілі, були затьмарені фальсифікаціями. На цьому тлі Європарламент прийняв резолюцію, в якій визнав вибори нечесними і закликав до їх повторного проведення. Крім того, Європарламент закликає до міжнародного нагляду для забезпечення їхньої чесності.

ПРЕЗИДЕНТСЬКІ ВИБОРИ – Конституційний суд Румунії оголосив у п’ятницю, що відклав до 2 грудня розгляд запиту одного з кандидатів у президенти про анулювання результатів першого туру голосування. Конституційний суд очікує на завершення перерахунку голосів. У четвер Конституційний суд вимагав повторного підрахунку всіх бюлетенів з першого туру президентських виборів і процес перерахунку вже розпочався. Незалежний кандидат, який посів перше місце після першого туру, Келін Джорджеску, якого майже одностайно вважають проросійським екстремістом, розкритикував рішення Конституційного суду і звинуватив правлячі Націонал-ліберальну та Соціаль-демократичну партії у  використанні державних установ в особистих інтересах. Кандидатка у президенти від Союзу «За порятунок Румунії» Елена Ласконі, яка вийшла до другого туру президентських виборів також звинуватила Конституційний суд у грі з національною безпекою. Прем’єр-міністр і лідер соціал-демократів Марчел Чолаку, який посів третє місце після першого туру, заявив, що не коментуватиме рішення Конституційного суду. Зі свого боку, тимчасовий глова Націонал-ліберальної партії Іліє Боложан стверджує, що рішення суду, породжує напруження в суспільстві, невизначеність і втрату довіри до державних установ. 29 листопада мала розпочатися виборча кампанія до другого туру голосування, який має відбутися 8 грудня.

КІБЕРАТАКИ – Вища рада національної оборони Румунії на засіданні в четвер у Бухаресті  відзначила наявність кібератак, спрямованих на вплив на чесність виборчого процесу в першому турі президентських виборів в Румунії, що відбувся 24 листопада. На думку членів ВРНО Румунія стала пріоритетом для ворожих дій з боку державних та недержавних кібер-суб’єктів, зокрема Російської Федерації, яка все більше зацікавлена у впливі на громадський порядок денний в румунському суспільстві і соціальну згуртованість. Звинувачення у втручанні Росії в президентські вибори в Румунії є безпідставними, – заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, якого цитує Reuters. Він сказав, що Росія не має звички втручатися у вибори в інших країнах, особливо в Румунії, і не планує цього робити. Ще одним висновком засідання ВРНО стало те, що соціальна мережа TikTok надавала перевагу Келіну Джорджеску, кандидату, якого вважають проросійським, антиєвропейським і антинатовським екстремістом і який, зрештою, посів перше місце після першого туру президентських виборів. Таким чином, його видимість значно зросла порівняно з іншими учасниками виборчого процесу, яких алгоритми TikTok визнали кандидатами на президентських виборах, а контент, який вони просували, був масово відфільтрований, що експоненціально зменшило їхню видимість серед користувачів платформи.

ПАРЛАМЕНТСЬКІ ВИБОРИ – Понад 18 мільйонів румунів з правом голосу мають можливість, у неділю, в Національний день, обирати наступний склад Парламенту Румунії. На 300 місць у Палаті депутатів та 166 у Сенаті  кандидують понад 8.000 осіб від 31 партії та альянсів. Також 19 організацій національних меншин сподіваються отримати голоси румунів. У діаспорі голосування відбуватиметься протягом двох днів, у суботу та неділю, на рекордних 950 виборчих дільницях, організованих за кордоном. За даними Постійного виборчого органу, майже 7.000 осіб зареєструвалися, щоб скористатися своїм правом голосу поштою на виборах 1 грудня. 9 червня в Румунії одночасно відбулися місцеві вибори та вибори до Європейського парламенту.

КОНФЕРЕНЦІЯ – Міністерка  закордонних справ Лумініца Одобеску взяла участь у п’ятницю у відкритті восьмої Бухарестської конференції з питань безпеки, заходу, присвяченого питанням безпеки і оборони в Центральній і Східній Європі. Бухарестська конференція, яка вже стала традиційною, зібрала офіційних представників НАТО і ЄС, академічних експертів і представників неурядового сектору. Лумініца Одобеску зробила огляд поточних конфліктів і криз, підкресливши, що вони є проявами перегляду або ігнорування міжнародного порядку, заснованого на правилах. Лумуніца Одобеску зазначив, що нелегітимна і неспровокована агресивна війна Російської Федерації проти України останнім часом посилилася, в тому числі за допомогою гібридної кампанії, яка включає кібератаки. У цьому контексті вона підкреслила, що такі кампанії спрямовані не лише проти України, але й проти союзників по НАТО, держав-членів ЄС та партнерів, які обрали європейський шлях, таких як Республіка Молдова.

ПРОТЕСТИ – У п’ятницю в Бухаресті відбулися акції протесту, на яких працівники та колишні працівники залізничного, лісового та гірничодобувного секторів, а також пенсіонери та військовослужбовці у відставці висловили своє невдоволення умовами праці, оплати та пенсійного забезпечення. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку зустрівся з представниками профспілок, які брали участь в акціях протесту, і повідомив їм, що будуть вжиті заходи для забезпечення дотримання прав нинішніх і колишніх працівників цих секторів. Щодо державних військових пенсій, прем’єр-міністр заявив, що уряд буде підтримувати просування та впровадження закону, спрямованого на усунення нерівності.

ПАРАД – У суботу в Бухаресті відбудеться генеральна репетиція військового параду, присвяченого Національному дню Румунії, 1 грудня. У недільному параді візьмуть участь близько 2.500 солдатів і фахівців Міністерства національної оборони, Міністерства внутрішніх справ, Румунської служби інформації, Служби спеціальних телекомунікацій, Пенітенціарної служби та Митної служби Румунії, а також близько 190 технічних засобів та 45 літаків. До румунських військових приєднаються близько 240 іноземних військовослужбовців з країн-членів і партнерів Альянсу.

ДЕМОНСТРАЦІЇ – Вчора ввечері грузинська поліція застосувала силу для розгону тисяч проєвропейських демонстрантів, які заблокували центр столиці Тбілісі. Люди вийшли на вулиці після того, як уряд оголосив, що призупиняє будь-які переговори про членство в ЄС до 2028 року і відмовиться від отримання грантів від ЄС. Президент Саломе Зурабішвілі звинуватила виконавчу владу в оголошенні війни власному народу. Правляча партія «Грузинська мрія», заснована олігархом Бідзіною Іванішвілі, який заробив свої статки в Росії в 1990-х роках, останнім часом займає все більш ворожу позицію щодо ЄС і США. Партія також запропонувала низку законів у російському дусі і нещодавно була звинувачена у фальсифікації парламентських виборів. Вчора Європейський парламент ухвалив резолюцію, в якій визнав вибори нечесними і закликав провести їх повторно – резолюція була прийнята 444 голосами «за» і лише 72 «проти», її підтримала більшість парламентських груп, окрім ультраправих. Крім того, Європарламент закликає до міжнародного нагляду за виборами, щоб забезпечити їхню чесність.

ФУТБОЛ – ФЧСБ, чемпіон Румунії з футболу зіграв внічию 0:0 з грецькою командою «Олімпіакос Пірей» у четвер ввечері на Національній арені в Бухаресті в п’ятому турі футбольної Ліги Європи, незважаючи на те, що майже півгодини грав у чисельній меншості. Після п’яти турів ФЧСБ посів 10-те місце в своїй групі з 10 очками, лише на три пункти відстаючи від лідера «Лаціо» (Італія, 13 очок). Чемпіони Румунії мають добрі шанси на вихід до 1/8 фіналу замаганння.

Міністри внутрішніх справ Румунії, Угорщини, Австрії та Болгарії досягли в п’ятницю в Будапешті історичної угоди про розширення Шенгенської зони, що відкриває шлях до повноправного вступу Румунії та Болгарії 1 січня 2025 року. Але остаточне рішення, яке вимагає згоди всіх міністрів внутрішніх справ держав-членів ЄС, буде прийнято 12 грудня на Раді міністрів з питань юстиції та внутрішніх справ у Брюсселі.

«Ми завжди вважали, що нинішня ситуація є несправедливою по відношенню до Румунії, яка доклала багато зусиль в останні роки і вже давно виконала всі умови, щоб стати частиною Шенгенської зони», – заявив прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, чия країна головує в Раді Європейського Союзу до кінця року. Всі європейські інституції протягом останніх років підтримували приєднання двох країн до зони вільного пересування і вітали позитивний результат зустрічі в Будапешті.

«У 2025 році Шенгенська зона стане сильнішою», – написала в соціальних мережах голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. А президентка Європейського парламенту Роберта Мецола привітала «позитивний розвиток подій щодо повноправного членства Румунії та Болгарії в Шенгенській зоні». Зі свого боку, міністр внутрішніх справ Австрії Герхард Карнер, чия країна досі виступала проти приєднання Румунії та Болгарії до зони вільного пересування, визнав, що «нелегальна міграція скоротилася, але ми повинні продовжувати зміцнювати зовнішні кордони Європейського Союзу». Щодо вето на повноправне членство Румунії та Болгарії, він сказав: «Це не тільки моє рішення, це рішення всієї Канцелярії».

У Будапешті румунський міністр з питань юстиції Кетелін Предою привітав угоду і підкреслив, що ця мета, досягнута Бухарестом, йде на користь усім. Він підкреслив, що Румунія є справжнім гарантом безпеки в Шенгенській зоні. Кетелін Предою: «Ми досягли домовленості. Зустріч є успішною. Наша мета, мета Румунії на цій зустрічі полягала в тому, щоб створити умови для прийняття позитивного рішення на Раді міністрів з питань юстиції та внутрішніх справ, у грудні. Створити умови для зняття австрійського вето, щоб ми могли прийняти рішення вже цього року. І я думаю, що це була спільна мета і мого колеги та друга Герхарда Карнера. Для всіх було важливо бути впевненими в тому, що дуже добра робота, виконана румунськими і болгарськими прикордонниками разом з їхніми колегами з Сербії, Угорщини, Австрії, ця дуже добра робота, яка була основою пройденого нами шляху, продовжиться після вступу Румунії та Болгарії до Шенгенської зони й з сухопутними кордонами».

Нагадаємо, що Австрія виступала проти розширення зони вільного пересування з 2022 року на знак протесту проти численних нелегальних в’їздів на її територію. У березні цього року вона погодилася на часткове членство в Шенгенській зоні для двох східноєвропейських держав з повітряними та морськими кордонами, а також розробила дорожню карту для можливого розширення зони вільного пересування на сухопутні кордони.

УРЯД – Уряд Румунії сьогодні прийняв національну енергетичну стратегію на наступні 10 років, з продовженням до 2050 року. Вона спрямована на поступовий перехід від вугільної генерації до більш чистого природного газу, а в середньостроковій і довгостроковій перспективі – до ядерної енергетики. Три економічні стратегії також були на порядку денному виконавчої влади. Перша – це стратегія індустріалізації Румунії на 2024-2030 роки. Вона передбачає перехід румунської промисловості на чисту енергію і містить загальні цілі, включаючи ретехнологізацію та інновації з акцентом на «зелені» галузі, стимулювання експорту, створення нових висококваліфікованих робочих місць, декарбонізацію енергоємних галузей і створення моделей циркулярної економіки. Друга прийнята стратегія стосується неенергетичних мінеральних ресурсів і спрямована на розвиток інтегрованого ланцюга в гірничодобувній промисловості, від досліджень, розвідки та розробки до переробки та валоризації. Третя національна стратегія – це стратегія ринкового нагляду: єдиний ринок і необхідність, з одного боку, гарантувати вільний рух продукції в межах Європейського Союзу, а з іншого – перевіряти, чи відповідає ця продукція стандартам якості.

ВИБОРИ – 24 листопада в Румунії відбудеться перший тур президентських виборів. Другий тур відбудеться 8 грудня, а між ними пройдуть вибори до Парламенту. Тринадцять кандидатів, з яких 10 від партій і троє незалежних – претендують на найвищу посаду. До виборчих бюлетенів було внесено 14 імен, але один кандидат зняв свою кандидатуру на користь іншого. Влада відкрила рекордні 950 виборчих дільниць для румунів, які проживають за кордоном. Вони можуть проголосувати в першому турі президентських виборів у п’ятницю, суботу та неділю.

ПОСОЛ США – Посол США в Румунії Кетлін Кавалек заявила в четвер, що рішення Румунії придбати новітні винищувачі F-35 є «важливим кроком» у поточній модернізації румунських збройних сил і зробить «значний внесок» у довгострокову оборону і колективну безпеку НАТО. «Провідна позиція Румунії на східному фланзі Альянсу продовжує відігравати важливу роль у зміцненні євроатлантичної безпеки», – сказала Кетлін Кавалек після підписання разом з міністром оборони Ангелом Тилваром Протоколу про початок програми переходу ВПС Румунії на літаки 5-го покоління F-35. За словами посла, США вітають Румунію з її зобов’язанням виділяти до 2,5% ВВП на оборону, і «це матиме тривалий вплив на обороноздатність країни та її внесок у колективну оборону НАТО». Нагадаємо, що минулого тижня Сенат Румунії схвалив, як орган, що приймає кінцеве рішення, законопроєкт про купівлю Румунією 32 винищувачів F-35 від США.

ЄВРОКОМІСІЯ – У середу ввечері праві, правоцентристські та соціал-демократичні партії Європейського парламенту досягли політичної домовленості про затвердження нового складу Європейської комісії, в результаті чого румунка Роксана Минзату стала виконавчим віце-президентом з питань людей, навичок та навчання в Єврокомісії, яку очолює Урсула фон дер Ляєн. Європейський Парламент проведе остаточне голосування щодо складу нової Європейської Комісії 27 листопада на пленарному засіданні в Страсбурзі.

ДОПОМОГА – У четвер Європейська комісія схвалила, відповідно до правил ЄС про державну допомогу, схему Румунії, спрямовану на зниження рівня податку на електроенергію для великих енергоспоживаючих підприємств. Програма діятиме до 31 грудня 2031 року і має бюджет у розмірі 578 мільйонів євро, – йдеться у заяві виконавчої влади ЄС. Податок покликаний стимулювати виробництво електроенергії з відновлюваних джерел. Схема має на меті зменшити ризик того, що енергоємні компанії перенесуть свою діяльність за межі ЄС з менш амбітною кліматичною політикою через цей податок. У 2011 році Румунія запровадила зелені сертифікати для стимулювання використання відновлюваної електроенергії, згідно з якими виробники електроенергії з відновлюваних джерел отримують зелені сертифікати за кожну вироблену та поставлену в мережу мегават-годину.

ВІДНОСИНИ – У першому півріччі цього року товарообіг між Румунією та Польщею склав понад 6,7 мільярда євро. Такі дані були представлені на Румунсько-польському економічному форумі, організованому сьогодні в Бухаресті з нагоди візиту польської економічної місії до нашої країни. Генеральний секретар Торгово-промислової палати Румунії Овідіу Сілагі повідомив, що дефіцит торгівлі Румунії з Польщею за перші шість місяців цього року склав понад 2,4 мільярда євро. За його словами, кількість компаній з польським капіталом в нашій країні становила понад 1.700 на кінець третього кварталу 2024 року. Також, сальдо польських прямих інвестицій в нашій країні на кінець 2023 року становило понад 1 мільярд євро і склало близько 1% від загального сальдо прямих іноземних інвестицій в Румунії.

ТУРИЗМ – Осінній румунський туристичний ярмарок – 2024 року відкрився сьогодні в Бухаресті. Відвідувачі мають доступ до широкого спектру рекламних пакетів, ексклюзивних знижок та ідей для відпочинку на будь-який смак та бюджет, – стверджують організатори. Понад 100 компаній-учасників пропонують канікули по всьому світі, а знижки на туристичні пакети під час ярмарку сягають 50%. Серед учасників – туроператори з Румунії, Болгарії, Туреччини, Греції, Ізраїлю, Австрії, Угорщини, Єгипту, В’єтнаму та Італії.

ЯПОНСЬКИЙ СТРАЙК – 1200 лікарів-реабілітологів і 400 лікарів-резидентів у Румунії оголосили японський страйк, незадоволені рішенням Комітету з питань охорони здоров’я Палати депутатів, яке включає положення про те, що фізіотерапевти зможуть надавати допомогу пацієнтам без необхідності направлення від лікаря-спеціаліста. Румунське товариство медичної реабілітації попередило, що поправка матиме серйозний вплив на безпеку і здоров’я пацієнтів, надаючи право приймати медичні рішення фізіотерапевтам, більшість з яких закінчили фізіотерапію не в галузі охорони здоров’я, а в галузі фізичного виховання і спорту. Представники лікарів стверджують, що таким чином пацієнти з інвалідністю в Румунії ризикують залишитися без доступу до фахівців з медичної реабілітації, які навчаються 11 років, в той час як фізіотерапевти – лише три роки.

МКС – Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху, колишнього міністра оборони Йоава Галланта та лідера палестинського ісламістського угрупування ХАМАС Аль-Масрі, відомого як Мохаммед Дейф. Палата попереднього провадження Гаазького суду відхилила оскарження Ізраїлем своєї юрисдикції і заявила, що є достатньо підстав вважати, що Нетаньяху і Галлант скоїли воєнні злочини і злочини проти людяності, схвалюючи напади на цивільне населення в секторі Газа. Судді Міжнародного кримінального суду видали ордер на арешт Дейфа, хоча Ізраїль оголосив його загиблим після нападу в червні, смерть якого не була підтверджена ісламістським угрупуванням. Лідера збройного крила ХАМАСу вважають відповідальним за напад на Ізраїль 8 жовтня 2023 року. Рішення Гаазького суду було піддано різкій критиці в Ізраїлі. Президент держави Іцхак Герцог назвав його абсурдним, колишній прем’єр-міністр Нафталі Беннет – ганьбою, а лідер опозиції Яір Лапід засудив його як нагороду за тероризм. Натомість ХАМАС закликав поширити відповідальність за злочини на всіх ізраїльських лідерів.

ПОСОЛЬСТВО – Посольство Румунії в Києві вжило додаткових заходів для забезпечення захисту своїх співробітників. МЗС Румунії інформує, що діяльність була обмежена діями щодо надзвичайних ситуаціях, у координації з дипломатичними місіями інших країн-союзників та держав-членів ЄС, беручи до уваги розвиток подій у сфері безпеки в Україні. Ситуація постійно відслідковується і, у консультаціях з українською владою, заходи будуть адаптовані у залежності від розвитку подій. У вівторок Україна вперше застосувала американські балістичні ракети по цілі на російській території, отримавши дозвіл від адміністрації Байдена, мандат якого добігає кінця. Через тисячу днів після початку російського вторгнення в Україну, Європейський парламент обіцяє Україні, що ЄС буде стояти на її боці стільки, скільки буде потрібно. Київський лідер Володимир Зеленський заявив, що без європейської допомоги Україна потрапила б під російську окупацію.

ЗАСІДАННЯ – Міністр оборони Румунії Ангел Тилвар взяв участь у вівторок у засіданні Ради міністрів закордонних справ Європейського Союзу у форматі міністрів оборони, що відбулося в Брюсселі. Порядок денний засідання включав дебати з таких питань, як підтримка України з боку Європейського Союзу, поточні справи ЄС у сфері Спільної політики безпеки і оборони, а також сесію, присвячену рівню готовності ЄС у цьому стратегічному секторі. Під час дискусії про майбутнє підтримки України з боку ЄС, яка відбулася в присутності Генерального секретаря НАТО Марка Рютте,  Ангел Тилвар підкреслив послідовний внесок Румунії та наголосив на необхідності більш ефективного колективного підходу. Враховуючи непевні часи, які ми переживаємо на глобальному рівні, ми повинні продовжувати демонструвати солідарність і забезпечувати стійкість підтримки, що надається нашому українському партнеру, сказав румунський міністр.

МВС – Міністр внутрішніх справ Кетелін Предою провів у середу відеоконференцію зі своїм угорським колегою Шандором Пінтером на тему приєднання Румунії до Шенгенської зони й з сухопутними кордонами. Румунський міністр заявив, що були створені «добрі» передумови для зустрічі, яка відбудеться в Будапешті 22 листопада, в якій також візьме участь єврокомісар з питань внутрішніх справ Ілва Йоханссон. «Цією дискусією ми завершили серію з трьох послідовних зустрічей з австрійським міністром Герхардом Карнером, болгарським міністром Атанасом Ільковим та угорським міністром Шандором Пінтером, в ході яких ми мали на меті узгодити позиції, щоб зустріч у Будапешті стала новим кроком вперед для приєднання Румунії до Шенгенської зони й з наземними кордонами», – додав Кетелін Предою.

ПАРЛАМЕНТ – Парламент Румунії переважною більшістю голосів схвалив створення двох слідчих комісій для перевірки витрат Адміністрації Президента за останні 10 років та «розслідування мафії у галузі нерухомості». Перша комісія була ініційована соціал-демократичними фракціями, що входять до урядової коаліції з лібералами. Серед іншого, члени комісії хочуть з’ясувати, скільки Адміністрація Президента заплатила за оренду літаків, за внутрішні та закордонні поїздки президента, а також за облаштування полів для гольфу протокольних вілл. Інша слідча комісія, ініційована Націонал-ліберальною партією щодо справи Нордіс, має на меті виявити способи, за допомогою яких будинки на стадії планування були продані двом або більше особам, або механізми, за допомогою яких будинки, обіцяні добросовісним покупцям, згодом перепродаються через фіктивні компанії. Термін повноважень нинішнього парламенту закінчується наприкінці цього року, тож обидві комісії мають час для проведення розслідування лише до зимових канікул.

ОБЛІГАЦІЙ – Інтерес міжнародних інвесторів до випуску облігацій компанії «Ромгаз» є значним – стверджує генеральний директор компанії Резван Попеску. За його словами, кошти, отримані від лістингу на Бухарестській фондовій біржі, будуть спрямовані на інвестиційну програму компанії, зокрема, на стратегічний проєкт Neptun Deep у Чорному морі. Найбільша газовидобувна та основний постачальник природного газу в Румунії компанія Ромгаз розмістила на Бухарестській фондовій біржі свій перший випуск облігацій на місцевому ринку на суму 500 мільйонів євро. Облігації також зареєстровані на Люксембурзькій фондовій біржі.

ПРОКУРОРИ – Прокурори з офісу Європейської прокуратури в місті Клуж-Напока розслідують можливе масштабне шахрайство з європейськими коштами, збитки від якого оцінюються в два мільйони євро, пов’язане з трьома проєктами з модернізації овочевої ферми в повіті Марамуреш (північ). Прокуратура підозрює використання фальшивих, неправильних або неповних документів для отримання коштів ЄС на придбання лінії для сортування та пакування томатів і встановлення фотоелектричних панелей. Підозрювані нібито підробили документи і підписи, щоб ввести в оману органи влади. У вівторок були проведені обшуки в будинку однієї особи та в офісах компаній, що фігурують у справі.

ПРОТЕСТИ – Федерація румунських енергетичних профспілок організувала в середу акцію протесту перед будівлею Міністерства праці та соціальної солідарності в Бухаресті проти нового пенсійного закону, який набув чинності 1 вересня. На думку профспілкових активістів, закон ставить під загрозу працівників інтегрованого ядерного сектору, оскільки він збільшує період сплати внесків для них, а також встановлює віковий поріг для виходу на пенсію не менше 45 років. Енергетичні профспілки закликають зберегти період сплати внесків та умови виходу на пенсію для осіб, які зазнали радіаційного опромінення в зонах I і II, що регулювалися попереднім законодавством, оскільки вони були визнані в румунському законодавстві з 1990 року і до набуття чинності новим Законом про пенсії. Чинне пенсійне законодавство призводить до дискримінації, несправедливості та значної різниці в розмірах пенсій для працівників, які працювали в подібних умовах, – зазначають протестувальники.

ОБШУКИ – Румунська прокуратура та поліція проводять десятки обшуків у рамках розслідування, спрямованого на ліквідацію мережі, яка через чиновників кількох мерій отримувала фальшиві румунські документи, що посвідчують особу, для громадян Республіки Молдова, України та Росії. Фіктивне місце проживання, ім’я та дата народження в основному використовувалися для отримання румунського громадянства. За даними слідства, бенефіціари нібито платили 350, навіть 400 євро в обмін на документи, які давали їм право проживати у власності громадян Румунії, які померли або виїхали за кордон. Так, в документах лише одного муніципалітету в повіті Ботошани, що на північному сході країни, фігурують 10.000 громадян з України, Республіки Молдова та Російської Федерації. Більшість з них проживають за різними адресами, але без формальної згоди власників житла.

СПІВПРАЦЯ – Румунська асоціація із забезпечення інформаційної безпеки у співпраці з Посольством США в Румунії організовує 20 та 21 листопада нову міжнародну конференцію CyberCon Romania 2024, яка є еталонним заходом у сфері кібербезпеки. Конференція відбудеться в Представництві Європейської Комісії в Румунії та об’єднає експертів з державного, приватного та академічного секторів. За словами організаторів, серед тем, які будуть висвітлені: поточні виклики та тенденції в цій галузі, підтримка стійкості для безпечної цифрової інфраструктури, покращення співпраці між оборонним та цивільним секторами, еволюція кіберзагроз та інноваційні рішення для боротьби з ними, а також найкращі практики для об’єднання кібербезпеки та запобігання кіберзлочинності.

ЛІТАКИ– Два літаки F-16 Fighting Falcon Королівських ВПС Нідерландів, які приєдналися до Європейського навчального центру F-16, приземлилися в середу на 86-й авіабазі у Фетешті (південний схід), – повідомило Міністерство оборони. За даними міністерства оборони Румунії, цей літак приєднався до 16 літаків, що вже знаходяться в Румунії, для посилення тренувального потенціалу центру, який наразі налічує 18 літаків цього типу. Створивши Європейський навчальний центр F-16, Румунія взяла на себе зобов’язання забезпечити високоякісне тренувальне середовище з доступом до найсучасніших технічних ресурсів і ноу-хау не лише для румунських пілотів, але й для пілотів з країн-союзників і партнерів, в тому числі з України. Центр F-16 робить свій внесок у створення спільних оперативних стандартів і посилення здатності Північноатлантичного альянсу відповідати на складні виклики в Чорноморському регіоні і Східній Європі.

ФУТБОЛ – Національна збірна Румунії з футболу виграла матч проти Косово з рахунком 3:0, – повідомила в середу Європейська футбольна асоціація. Косовські футболісти покинули матч Ліги націй у пятницю у Бухаресті за кілька десятків секунд до кінця, коли рахунок залишався 0:0. Вони виправдали свій вчинок тим, що деякі глядачі скандували «Сербія, Сербія». Косово проголосило свою незалежність, але її не визнають ні Сербія, ні Румунія. Косово залишило поле з тих самих причин у матчі між двома командами у вересні 2023 року в рамках відбіркового турніру до Євро-2024, але косовські футболісти повернулися на поле приблизно через годину, і матч можна було завершити (2:0 на користь Румунії). Згідно з рішенням УЄФА, прийнятим у середу, Румунія посіла друге місце в групі С2 з 18 очками і перейшла до Ліги Б. Косово посіло друге місце з 12 очками, Кіпр – третє з 6 очками, а Литва – останнє без жодного очка.

НАТО вітає постійні зусилля Румунії та її значний внесок у зміцнення Альянсу і євроатлантичної безпеки – такий меседж передав Генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час переговорів з прем’єр-міністром Румунії Марчелом Чолаку, який у понеділок перебував з робочим візитом у Брюсселі. Румунія сповнена рішучості довести, що вона є надійним союзником і гарантом безпеки в регіоні та за її межами, – у свою чергу, сказав румунський прем’єр. Він підкреслив, що цього року Румунія вже виділила на оборону 2,5% ВВП і в наступному періоді продовжуватиме надавати пріоритет інвестиціям в оборону.

Румунський прем’єр-міністр також уточнив, що значна присутність Альянсу в Румунії є гарантією того, що кожен сантиметр території країни повністю захищений. Марчел Чолаку: «Порушення повітряного простору союзників і агресивна поведінка Росії в Чорному морі показують, наскільки важливо збільшити кількість військ в цьому регіоні і запропонувати єдину і згуртовану відповідь з боку Альянсу. У цьому контексті я сказав Генеральному секретарю НАТО, що Румунія розуміє і виконує свої зобов’язання і  солідарна з нашими союзниками і партнерами».

Румунія робить внесок не лише у зміцнення східного флангу, а й значно більше, оскільки її солдати беруть активну участь у місіях НАТО в різних регіонах, – підкреслив генеральний секретар Альянсу Марк Рютте, водночас вітаючи тверду підтримку, яку надає Бухарест Україні: «Ви інвестували понад 2,5% ВВП на оборону. Крім того, солдати брали участь у місіях НАТО, особливо в Косово, Іраку та інших місцях».

У Брюсселі прем’єр-міністр Румунії також провів переговори з новообраним президентом Європейської ради Антоніо Коштою, а також з президенткою Європейського парламенту Робертою Мецолою. Під час зустрічей Марчелем Чолаку сказав, що як ніколи потрібні амбітний та послідовний європейський порядок денний, солідарність між державами-членами, а також дії в інтересах громадян. Румунія поділяє турботу Європейського Союзу про скорочення розривів між регіонами та соціальними групами, а також про забезпечення справедливого зеленого переходу для всіх – ці цілі мають фінансуватися з багаторічного бюджету після 2025 року, – також зазначив Марчел Чолаку.

Водночас, глава румунської виконавчої влади сказав Голові Європейського парламенту, що мета Румунії щодо повного вступу до Шенгенської зони в цьому році залишається фундаментальною, і ще одним важливим пріоритетом є просування стратегічних проєктів з розвитку зв’язку на Чорному морі.

Візит прем’єр-міністра Румунії до Лондона

У вівторок та середу Марчел Чолаку здійснив перший за 17 років візит румунського прем’єр-міністра до Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії. Дискусії зі своїм британським колегою Кейром Стармером були зосереджені на спільних економічних, енергетичних та безпекових проєктах. Стармер передав Румунії та іншим європейським країнам, особливо країнам східного флангу, послання про те, що Великобританія хоче більше співпрацювати з цими країнами в оборонному секторі, тобто відправляти солдатів на допомогу і тренуватися разом з військовими країн східного флангу в складному контексті безпеки і в умовах дедалі агресивнішої Росії. Румунія та Велика Британія підписали угоду про оборонну співпрацю, згідно з якою британці нададуть допомогу Регіональному морському навчальному центру в Румунії для підготовки українських солдатів. Глава румунського уряду Марчел Чолаку також взяв участь у румунсько-британському економічному форумі, зустрівся з мером Лондона сером Аластером Кінгом та спікером Палати громад сером Ліндсі Хойлом. Мер Лондона повідомив, що британці хочуть працювати і вести бізнес з румунами і хочуть підготувати кілька сфер для співпраці.

Слухання кандидатів на посади єврокомісарів

У Брюсселі відбулися слухання Роксани Минзату, кандидатки від Румунії на посаду виконавчого віце-президента з координації соціальної та освітньої політики. Роксана Минзату вважає, що Європейський Союз має найбільш збалансовану та ефективну соціальну модель у світі, але це не означає, що цей механізм не має недоліків, а деякі з них навіть стають все глибшими. Вона обіцяє, що протягом першого року проведе дискусії з усіма соціальними акторами в усіх країнах-членах, від урядів і профспілок до молодіжних організацій і пересічних громадян. Роксана Минзату каже, що її мандат буде зосереджений на трьох напрямках, таких як: навчання, якісні робочі місця та соціальна справедливість.

Звіт НБР

Не дуже добрі новини надійшли з економіки: у третьому кварталі цього року вона стагнувала порівняно з попереднім кварталом, а порівняно з аналогічним кварталом 2023 року валовий внутрішній продукт впав на 0,2%. У той же час, річна інфляція дещо зросла до 4,67% у жовтні з 4,62% у вересні. Крім того, Національний банк Румунії підвищив прогноз інфляції на кінець цього року до 4,9% з 4% у серпні. Голова Нацбанку Румунії Мугур Ісереску підкреслив, що спосіб, в який буде здійснюватися фіскально-бюджетна корекція з метою скорочення дефіциту, також вплине на інфляцію. Він сказав, що НБР очікує від наступного уряду надійної та послідовної програми макроекономічної корекції, яка матиме політичну підтримку та буде сприйнята суспільством. Мугур Ісереску підкреслив, що еволюція цін характеризується низкою ризиків і невизначеностей, пов’язаних з фіскальною політикою та підвищенням заробітної плати, а також із зовнішніми факторами, такими як еволюція європейських економік, з якими Румунія здійснює більшість торговельних відносин, динаміка міжнародних цін на нафту в контексті підвищеної геополітичної напруженості, а також як розвиватимуться конфлікти в Україні та на Близькому Сході.

F35 для Румунії та попередження начальника Генштабу ЗСР

Сенат Румунії у середу прийняв, в останньому читанні, законопроєкт про закупівлю літаків F-35 від уряду США. У вівторок Палата депутатів прийняла цей законопроєкт переважною більшістю голосів. Минулого тижня нормативно-правовий акт був направлений Урядом до парламенту для його прийняття за терміновою процедурою. Документ регулює програму, в рамках якої Румунія придбає 32 літаки нового покоління F-35, за які заплатить 6,5 мільярдів доларів, що зробить цю покупку найдорожчою в історії румунської армії. Вона включає в себе двигуни, матеріально-технічне забезпечення, послуги з навчання пілотів і персоналу, авіаційні тренажери, а також боєприпаси класу «повітря-повітря» і «повітря-земля». Кошти надійдуть з бюджету Міністерства національної оборони або за рахунок кредитів чи кредитних гарантій, наданих урядом США, чи за рахунок коштів з обох джерел. Перші літаки F-35 прибудуть до Румунії після 2030 року. У вівторок, на ювілеї Генерального штабу Збройних сил Румунії, генерал Влад Георгіце виступив із серйозним попередженням: індикатори поточної безпекової ситуації попереджають, що мир на європейському континенті більше не є певністю. Він нагадав, що в дисонансі з нормами міжнародного гуманітарного права дії Російської Федерації підживлюють негативну прогресію потенційних загроз і безпекових ризиків. За словами генерала, ми маємо кризову ситуацію в галузі оборони в Чорноморському регіоні, що становить стратегічний інтерес для НАТО. Румунська армія, підкреслив начальник Генерального штабу Збройних сил Румунії  Георгіца Влад, змінила свою оборонну архітектуру. Були адаптовані процедури, переналаштована здатність реагування сил та посилені структури постійного бойового чергування повітряної поліції і підвищена пильність. Водночас покращено ситуаційну обізнаність та можливості раннього попередження.

Про голосування румунів за кордоном

Румунія перебуває в режимі повної виборчої кампанії для першого туру президентських виборів 24 листопада та парламентських виборів 1 грудня. Міністерка закордонних справ Лумініца Одобеску та голова Постійного виборчого органу Тоні Гребле розповіли про технічні деталі організації голосування за кордоном. Румунські громадяни за кордоном зможуть проголосувати на 950 виборчих дільницях, які будуть організовані для них, що є рекордною кількістю. Майже 7.000 громадян отримали конверти для голосування поштою, і вони повинні відправити свій вибір не пізніше, ніж за два дні до початку фізичного голосування. 24 листопада, разом з голосуванням за президента, жителям Бухареста буде запропоновано відповісти на три питання на референдумі, скликаному генеральним мером, два з яких стосуються розподілу грошей між міською та меріями сектору, а третє – боротьби з вживанням наркотиків у школах.

З нагоди Дня української мови в Румунії, що відзначається 9 листопада, відбулися різні заходи зокрема в навчальних закладах, де вивчається рідна українська мова, а саме в населених пунктах компактного проживання осіб, які належать до української меншини Румунії. День української мови був офіційно встановлений в Румунії Законом № 213/2018 року.

Учителька Анка Штюбіану, яка викладає українську мову у восьмирічній школі в селі Балківці Сучавського повіту, говорить про те, як учні цієї школи відзначили День української мови: «Люби чуже! Дихай рідним! Якщо душу маєш – такі чутливі слова пролунали з вуст першокласника Бальківецької школи на виставі, присвяченій українській мові. Кожного року у восьмирічні школі Бальківці відзначається День української мови цікавими виставами. Таким чином ми стараємося викликати любов і повагу учнів до рідної мови, прищепити їм почуття гідності відносно власної ідентичності. Цього року подія відбулася 8 листопада у шкільному залі, тематично прикрашеному різними традиційними предметами. Учасниками були учні першого і сьомого класів Якщо першокласники ніжними, лагідними голосами декламували вірші українською мовою, виявляючи її красу, важливість, цінність у житті людини, учні сьомого класу представили інсценізацію народної казки «Розум та щастя» та казки «У пригоді» Олени Пчілки. Вони з відповідальністю представилися та вразили всіх присутніх на події: викладачів, батьків та колег. Повчальні казки вразили  цікавим своїм змістом, способом, яким учасники виконували свої ролі, а також тематичним декором. Після закінчення вистави кмітливі учениці сьомого класу пригощали домашніми смачними солодощами всіх присутніх на події. Святковий настрій в українському дусі прикрасили нашим учням шкільний день і надіємося, що залишили сильний відгук у їхніх душах так як вчить нас Максим Рильський: «Мова – втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови.»

Делія Мартіняк, вчителька української мови Сучавського коледжу імені Міхая Емінеску говорить про значення Дня української мови та про те як учні коледжу відсвяткували цей день: «Святкування Дня української мови в школах Сучави має велике значення для збереження культурної ідентичності та історичної пам’яті. Це свято є чудовою нагодою привернути увагу молоді до важливості рідної мови, яка є основою культурного надбання кожного народу. Учні Сучавського національного коледжу імені Міхая Емінеску продемонстрували глибоке розуміння важливості української мови, створюючи плакати, які висвітлили її історичний розвиток, а також досягнення і творчість основних українських письменників. Їхні роботи представляли цінну інформацію, яка охоплює ключові етапи становлення української мови, розповідали про перші твори, написані українською, та ознайомилися з особистостями, що залишили значний слід у розвитку української літератури. Плакати ілюстрували, як українська мова розвивалася протягом століть, починаючи від старослов’янської писемності та перших згадок у давньоруських текстах до становлення мови як самостійної та її подальшого визнання. Учні детально зобразили шлях від літописів Київської Русі до сучасної української літературної мови. Вони представили інформацію про ранні зразки української писемності, зокрема «Остромирове Євангеліє» та «Ізборник Святослава». Учні підкреслили історичну значимість цих пам’яток як свідчення існування давніх українських текстів. Особливу увагу учні приділили письменникам, які зробили великий внесок у формування сучасної української мови: Іван Котляревський – автор «Енеїди», який вважається засновником нової української літератури, Тарас Шевченко – великий поет і символ національної ідентичності, який підніс українську літературу до високого художнього рівня, Пантелеймон Куліш – письменник, перекладач та видавець, який також активно працював над реформуванням української граматики, Іван Франко і Леся Українка – класики української літератури, чиї твори сприяли формуванню сучасної літературної мови та збагаченню її культурних надбань. Урок присвячений Українській мові дав можливість учням не лише поглибити знання з історії мови, а й усвідомити її цінність як культурного надбання, яке варто зберігати та передавати наступним поколінням. Святкування Дня рідної мови та писемності допомагає учням усвідомити цінність своєї мови, розвивати мовні навички, а також виховує повагу до культурного розмаїття.»

ВІЗИТ – У вівторок і середу прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку здійснює робочий візит до Сполученого Королівства, в ході якого заплановані зустрічі з прем’єр-міністром Великобританії Кейром Стармером, спікером Палати громад сером Ліндсі Хойлом та лордом-мером Лондона Аластером Кінгом. Згідно з урядовим прес-релізом, прем’єр-міністр Марчел Чолаку також візьме участь в Економічному форумі Румунія-Великобританія та зустрінеться з членами румунської громади у Великобританії. «Уряд Румунії зацікавлений у зміцненні Стратегічного партнерства зі Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії в усіх сферах, що становлять двосторонній інтерес, і адаптований до поточних викликів і можливостей. Румунська громада у Сполученому Королівстві є численною, а просування прав наших співвітчизників є життєво важливим для двостороннього співробітництва», – сказав Марчел Чолаку. Це перший візит одного румунського прем’єр-міністра до Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії за останні 17 років.

ЄВРОКОМІСАР – Призначена на посаду єврокомісара з боку Румунії Роксана Минзату заявила у вівторок на засіданні профільних комітетів Європейського парламенту, що в найближчі роки європейці зіткнуться з багатьма викликами і повинні будуть підготуватися до них, що є першим пунктом її програми. Другим пунктом, який вона назвала ключовим, є якісні робочі місця. Третім пунктом її програми буде соціальна справедливість. Роксану Минзату, призначену виконавчим віце-президентом Європейської Комісії з питань людей, навичок та навчання, заслухали депутати Європарламенту з Комітету з питань зайнятості та соціальних питань та Комітету з питань культури та освіти. Роксані Минзату 44 роки, у 2015 році (березень-вересень) вона була державним секретарем у Міністерстві європейських фондів, а в 2016-2020 роках – депутатом Європарламенту від Соціал-демократичної партії. У 2019 році (червень-жовтень) вона також була міністром європейських фондів.  Одночасно була державним секретарем у Міністерстві європейських інвестицій та проєктів (грудень 2021 – березень 2022) та державним секретарем  Департаменту з питань інтегрованої оцінки та моніторингу програм, що фінансуються з державних та європейських фондів (березень 2022 – липень 2024). У червні 2024 року була обрана депутаткою Європарламенту від СДП. Роксана Минзату є випускником Бухарестському університеті (1998-2002) відділ Політичні науки англійською мовою та є отримала ступінь магістра з європейської інтеграції (2003-2005) у Бухарестському університеті (2003-2005).

ЗАКОНОПРОЄКТ – Законопроєкт про закупівлю винищувачів F-35 від США був прийнятий у вівторок Палатою депутатів Румунії переважною більшістю голосів. Минулого тижня законодавчий акт був направлений виконавчою владою до парламенту для прийняття за терміновою процедурою. Документ регулює програму, в рамках якої Румунія придбає 32 літаки нового покоління F-35, за які заплатить 6,5 мільярдів доларів, що є найдорожчою покупкою в історії румунської армії. Вона передбачає двигуни, матеріально-технічне забезпечення, послуги з навчання пілотів і персоналу, льотні тренажери, а також боєприпаси класу «повітря-повітря» і «повітря-земля». Кошти надійдуть з бюджету Міністерства національної оборони або за рахунок кредитів чи кредитних гарантій, наданих урядом США, або за рахунок комбінації обох джерел. Перші літаки F-35 прибудуть до Румунії після 2030 року. Законопроєкт буде направлений до Сенату для термінового обговорення і голосування.

ВИБОРИ – Близько 200 конвертів для поштового голосування на парламентських і президентських виборах в Румунії вже надійшли з-за кордону і знаходяться «в режимі очікування» до підрахунку голосів, які будуть висловлені на виборчих дільницях, – заявив голова Постійного виборчого органу Тоні Гребле. Він додав, що 6.650 громадян отримали конверти для голосування поштою і повинні відправити свій вибір не пізніше, ніж за два дні до початку фізичного голосування. Президентські вибори заплановані на 24 листопада – перший тур і 8 грудня – вирішальний тур, а парламентські вибори – на 1 грудня.

ЕКОНОМІКА – За даними Національного інституту статистики, річна інфляція в жовтні 2024 року зросла до 4,67% з 4,62% у вересні. Продовольчі товари подорожчали на 4,75%, а непродовольчі – на 3,45%. Послуги зросли на 7,66%. Національний банк Румунії (НБР) переглянув свій прогноз інфляції на кінець 2024 року до 4,9% з 4% раніше і очікує, що вона досягне 3,5% на кінець 2025 року, згідно з даними, представленими в понеділок головою НБР Мугуром Ісереску. З іншого боку, дефіцит торгового балансу Румунії збільшився на 15% за перші дев’ять місяців року до близько 23,5 млрд євро, згідно з даними Національного інституту статистики. Експорт перевищив 69 млрд євро, знизившись на 1,4%. Імпорт склав майже 93 млрд євро, збільшившись на 2,3%.

ВИСТАВКА – У вівторок представники уряду та бізнесу взяли участь у відкритті GoTech World 2024, події, організованої 12-13 листопада в Бухаресті. Цьогорічна В2В (Б2Б) – виставка-конференція об’єднує понад 120 галузевих експертів та близько сотні компаній-експонентів. Організатори очікують, що захід відвідають близько 15.000 осіб. GoTech World (раніше називалася Internet & Mobile World) – це найбільша виставка-конференція в Центральній та Східній Європі, де професіонали з усього регіону мають доступ до технологічних рішень для В2В (Б2Б), інформацію про різні цифрові сфери та можливості для налагодження зв’язків.

ЕНЕСКУ – Вперше в історії Румунії всі чотири скрипки, які належали композитору Джордже Енеску, зіграють разом на одній сцені в листопаді 2024 року в рамках національного турне. Чотири скрипки є надбанням Національного музею імені Джордже Енеску в Бухаресті і вважаються інструментами, віднесеними до категорії «Скарб». Тур розпочнеться у вівторок, 12 листопада, у Палаці культури в Яссах (північний схід). На чотирьох інструментах гратимуть Габріель Кроітору (на скрипці Гарньєрі дель Джезу «Catedrala» 1731 року), Сіміна Кроітору (на скрипці Пауля Клауля 1931 року), Паул Редукану (на скрипці Пауля Клауля 1930 року) та Мірча Думітреску на скрипці Фрер П’єра та Іпполіта Сільвестра 1835 року. Турне продовжиться в інших містах країни, а 4 грудня продовжиться для румунської діаспори в Болоньї (Італії). Чотири інструменти були подаровані румунській державі дружиною музиканта Марією Кантакузіно-Енеску під час заснування музею в 1956 році.