Tag: фестиваль

Марамуреська філія Союзу українців Румунії у партнерстві
з Українським Православним Вікаріатом Румунії провела 9 січня, на третій день
Різдва за старим стилем, у місті Сігету-Мармацієй Марамуреського повіту, XXIX-й Фестиваль колядок,
традицій та зимових звичаїв українців.

На офіційному відкриті фестивалю взяли участь голова
Союзу українців Румунії та депутат Микола-Мирослав Петрецький, голова
Марамуреської філії СУР Мирослав Петрецький, мер міста Сігету-Мармацієй Васіле
Молдован, заступниця мера Данієла Оніце-Івашку, вікарій Українського Православного
Вікаріату Румунії отець д-р Микола Лаурук, журналіст видання «Привіт, Сігет!» Йон Маріш,
голови повітових сурівських філій та представники ЗМІ.

Головний організатор фестивалю, голова Марамуреської
філії СУР Мирослав Петрецький розповів для ВСРР як пройшов XXIX-й Фестиваль колядок,
традицій та зимових звичаїв українців: «Взяли участь колядники з майже кожного села
Марамуреської філії СУР, де проживають понад 60% українців всієї держави, а
також українці з Сучавського, Сату-Марського, Тіміського,
Арадського, Караш-Северінського і Тулчанського повітів. Я хочу подякувати всім
учасникам. Фестиваль почався о 10-ій годині Святою Літургією в Українській
православній церкві, о 12-годині утворилася колона колядників, одягнених в
різдвяні або традиційні українські костюми, які пройшли центром міста.
Завершився фестиваль традиційним концертом просто неба у Великому парку в місті
Сігету Мармацієй. Я хочу подякувати мерії Сігету-Мармацієй, жандармерії
та поліції та всім тим, хто долучилися та підтримали нас у проведенні фестивалю
у місті Сігет.»

Голова СУР і депутат Микола-Мирослав Петрецький у своєму
привітальному виступі до учасників фестивалю сказав: «Ласкаво просимо до
однієї з найважливіших подій, організованих Союзом українців Румунії протягом
одного року, подія з якою починаються всі інші заходи, організовані
всіма філіями СУР. Це дуже важлива подія, яка збирає етнічних українців з усієї
країни, а не лише з Мараморощини. Ми зуміли на третій день Різдва зустрітися у благословенному та багатокультурному
місті Сігету-Мармацієй, яке щороку об’єднує етнічних українців і не лише. Ця подія збагачує
українську культуру, але і культуру міста. Дякую представникам місцевої влади,
які кожного року є поряд з етнічними українцями, зокрема меру, заступнику меру,
радникам, які кожного разу допомагають нам у вирішенні різних проблем, з якими
стикаються українці. Дякую також представникам Українського Православного Вікаріату, які поряд з нами весь час та які допомагають нам у збереженні звичаїв і традицій українців, успадкованих від попередніх поколінь.»

У своєму зверненні до присутніх мер міста
Сігету-Мармацієй Васіле Молдован сказав: «У нас є спільна спадщина, і ми повинні її зберігати, продовжувати та популяризувати.
Тільки разом ми зможемо продовжувати традиції та звичаї наших предків. Я з радістю відгукнувся
на запрошення Союзу українців Румунії взяти участь у 29-му Фестивалі колядок, традицій та зимових звичаїв українців, і я радий бачити, як Ви мобілізувалися. Вас
було багато в церкві і тут, у центральному парку. Я хочу подякувати
етнічним українцям за їхній внесок у благополуччя
та популяризацію міста, а також за те,
що брали участь з колядками у Фестивалі звичаїв і традицій «Мармація», який відбувся у Музеї села, де я мав велику приємність послухати українців з Кривого та Рускови. Я радий, що цього року Фестиваль колядок, традицій та зимових звичаїв українців відбувся фізично, оскільки минулого року не можна
було його організувати через пандемічну ситуацію. Цього року
ситуація теж не дуже добра, але, дотримуючись встановлених владою правил, нам
вдалося провести цей захід. Я ще раз вітаю СУР за те, що робить для
української громади міста Сігету-Мармацієй та українців всієї країни, та бажаю Вам щасливого Нового року, радості та, найголовніше, міцного здоров’я! Це важкі часи, але ми не повинні втрачати надію та, особливо нашу віру.»

Запрошуємо
вас послухати українську колядку «По всьому світі стала новина», з якою гурт
колядників «Голоси Мікули» Сату-Марського повіту виступив на сцені фестивалю у
Сігету-Мармацієй.

Вікарій Українського Православного Вікаріату Румунії
отець д-р Микола Лаурук поділився своїми думками від участі у Фестивалі колядок, традицій та зимових звичаїв українців: «Для нашої
стародавньої Української православної церкви та для Українського Православного Вікаріату це було відмінне свято. Ми завжди кажемо, що українці, що належать до
Українського Православного Вікаріату, який має осідок у Мараморощині, має два
великі свята: храмове свято кожної української церкви та інше свято у партнерстві
з Союзом українців Румунії, а саме Фестиваль колядок, традицій та зимових
звичаїв українців. СУР дуже гарно організував цю подію. Честь і похвала голові Союзу українців Румунії й депутату Миколі-Мирославу Петрецькому та голові Марамуреської філії СУР
Мирославу Петрецькому, котрі потрудилися та сприяли дуже багато, щоб відбувся
так гарно цей фестиваль, який зворушив українців нашої
церкви, а також всіх українців, та добрих і чесних братів румунів. Як і минулими
роками ця подія розпочалась у церкві. Дай Боже, щоб ця наша жива віра, це
свято, яке, за словами святого Іоана Золотоустого являється матір’ю всіх
свят – День Різдва Христового
– це велике багатство духовне передавалося від батьків до
дітей, до внуків та правнуків. І хочу закликати нашу молоді зберігати
разом цю живу прекрасну традицію. І дай Боже, щоб ця радість наших свят,
повна благодать від Святого Духа, була радістю як старшого покоління так й їх дітей, внуків та правнуків. На Многії та Благії літа!»

Голова Марамуреської
філії СУР Мирослав Петрецький розповів також про головну мету фестивалю, про
інші заходи проведені СУРом з нагоди Різдвяно-новорічних свят та плани на
майбутнє: «Головна мета фестивалю – це збереження наших зимових традицій. Я
думаю, щоб в майбутньому ми провели з цієї нагоди й конкурс релігійних
вистав «Віфлеєм» та колядок. Представники готелів міста Сігет запропонували нам також спільно організувати «Вечір української пісні». Мені дуже сподобалася ця
пропозиція. Також треба додати, що вперше, цього року з нагоди зимових свят
Союз українців Румунії подарував українцям всіх релігійних конфесій з усіх
куточків Румунії продуктові набори. Також всі діточки, котрі вивчають
українську мову отримали від СУР, як зазвичай, дуже гарні подарунки. В
майбутньому ми плануємо провести конкурс стародавніх пісень українців
Румунії. Я думаю, що такі заходи сприятимуть збереженню та продовженню наших
традицій, яких ми передаємо нашим нащадкам. Хочу відмітити, що у кожному селі
Румунії, де проживають українці, ми записали компакт-диск з українськими
колядками в честь нашого фестивалю, для всіх українців, які святкують Різдво
Христове, та не лише.»

Марамуреська філія Союзу українців Румунії у партнерстві
з Українським Православним Вікаріатом Румунії провела 9 січня, на третій день
Різдва за старим стилем, у місті Сігету-Мармацієй Марамуреського повіту, XXIX-й Фестиваль колядок,
традицій та зимових звичаїв українців.

На офіційному відкриті фестивалю взяли участь голова
Союзу українців Румунії та депутат Микола-Мирослав Петрецький, голова
Марамуреської філії СУР Мирослав Петрецький, мер міста Сігету-Мармацієй Васіле
Молдован, заступниця мера Данієла Оніце-Івашку, вікарій Українського Православного
Вікаріату Румунії отець д-р Микола Лаурук, журналіст видання «Привіт, Сігет!» Йон Маріш,
голови повітових сурівських філій та представники ЗМІ.

Головний організатор фестивалю, голова Марамуреської
філії СУР Мирослав Петрецький розповів для ВСРР як пройшов XXIX-й Фестиваль колядок,
традицій та зимових звичаїв українців: «Взяли участь колядники з майже кожного села
Марамуреської філії СУР, де проживають понад 60% українців всієї держави, а
також українці з Сучавського, Сату-Марського, Тіміського,
Арадського, Караш-Северінського і Тулчанського повітів. Я хочу подякувати всім
учасникам. Фестиваль почався о 10-ій годині Святою Літургією в Українській
православній церкві, о 12-годині утворилася колона колядників, одягнених в
різдвяні або традиційні українські костюми, які пройшли центром міста.
Завершився фестиваль традиційним концертом просто неба у Великому парку в місті
Сігету Мармацієй. Я хочу подякувати мерії Сігету-Мармацієй, жандармерії
та поліції та всім тим, хто долучилися та підтримали нас у проведенні фестивалю
у місті Сігет.»

Голова СУР і депутат Микола-Мирослав Петрецький у своєму
привітальному виступі до учасників фестивалю сказав: «Ласкаво просимо до
однієї з найважливіших подій, організованих Союзом українців Румунії протягом
одного року, подія з якою починаються всі інші заходи, організовані
всіма філіями СУР. Це дуже важлива подія, яка збирає етнічних українців з усієї
країни, а не лише з Мараморощини. Ми зуміли на третій день Різдва зустрітися у благословенному та багатокультурному
місті Сігету-Мармацієй, яке щороку об’єднує етнічних українців і не лише. Ця подія збагачує
українську культуру, але і культуру міста. Дякую представникам місцевої влади,
які кожного року є поряд з етнічними українцями, зокрема меру, заступнику меру,
радникам, які кожного разу допомагають нам у вирішенні різних проблем, з якими
стикаються українці. Дякую також представникам Українського Православного Вікаріату, які поряд з нами весь час та які допомагають нам у збереженні звичаїв і традицій українців, успадкованих від попередніх поколінь.»

У своєму зверненні до присутніх мер міста
Сігету-Мармацієй Васіле Молдован сказав: «У нас є спільна спадщина, і ми повинні її зберігати, продовжувати та популяризувати.
Тільки разом ми зможемо продовжувати традиції та звичаї наших предків. Я з радістю відгукнувся
на запрошення Союзу українців Румунії взяти участь у 29-му Фестивалі колядок, традицій та зимових звичаїв українців, і я радий бачити, як Ви мобілізувалися. Вас
було багато в церкві і тут, у центральному парку. Я хочу подякувати
етнічним українцям за їхній внесок у благополуччя
та популяризацію міста, а також за те,
що брали участь з колядками у Фестивалі звичаїв і традицій «Мармація», який відбувся у Музеї села, де я мав велику приємність послухати українців з Кривого та Рускови. Я радий, що цього року Фестиваль колядок, традицій та зимових звичаїв українців відбувся фізично, оскільки минулого року не можна
було його організувати через пандемічну ситуацію. Цього року
ситуація теж не дуже добра, але, дотримуючись встановлених владою правил, нам
вдалося провести цей захід. Я ще раз вітаю СУР за те, що робить для
української громади міста Сігету-Мармацієй та українців всієї країни, та бажаю Вам щасливого Нового року, радості та, найголовніше, міцного здоров’я! Це важкі часи, але ми не повинні втрачати надію та, особливо нашу віру.»

Запрошуємо
вас послухати українську колядку «По всьому світі стала новина», з якою гурт
колядників «Голоси Мікули» Сату-Марського повіту виступив на сцені фестивалю у
Сігету-Мармацієй.

Вікарій Українського Православного Вікаріату Румунії
отець д-р Микола Лаурук поділився своїми думками від участі у Фестивалі колядок, традицій та зимових звичаїв українців: «Для нашої
стародавньої Української православної церкви та для Українського Православного Вікаріату це було відмінне свято. Ми завжди кажемо, що українці, що належать до
Українського Православного Вікаріату, який має осідок у Мараморощині, має два
великі свята: храмове свято кожної української церкви та інше свято у партнерстві
з Союзом українців Румунії, а саме Фестиваль колядок, традицій та зимових
звичаїв українців. СУР дуже гарно організував цю подію. Честь і похвала голові Союзу українців Румунії й депутату Миколі-Мирославу Петрецькому та голові Марамуреської філії СУР
Мирославу Петрецькому, котрі потрудилися та сприяли дуже багато, щоб відбувся
так гарно цей фестиваль, який зворушив українців нашої
церкви, а також всіх українців, та добрих і чесних братів румунів. Як і минулими
роками ця подія розпочалась у церкві. Дай Боже, щоб ця наша жива віра, це
свято, яке, за словами святого Іоана Золотоустого являється матір’ю всіх
свят – День Різдва Христового
– це велике багатство духовне передавалося від батьків до
дітей, до внуків та правнуків. І хочу закликати нашу молоді зберігати
разом цю живу прекрасну традицію. І дай Боже, щоб ця радість наших свят,
повна благодать від Святого Духа, була радістю як старшого покоління так й їх дітей, внуків та правнуків. На Многії та Благії літа!»

Голова Марамуреської
філії СУР Мирослав Петрецький розповів також про головну мету фестивалю, про
інші заходи проведені СУРом з нагоди Різдвяно-новорічних свят та плани на
майбутнє: «Головна мета фестивалю – це збереження наших зимових традицій. Я
думаю, щоб в майбутньому ми провели з цієї нагоди й конкурс релігійних
вистав «Віфлеєм» та колядок. Представники готелів міста Сігет запропонували нам також спільно організувати «Вечір української пісні». Мені дуже сподобалася ця
пропозиція. Також треба додати, що вперше, цього року з нагоди зимових свят
Союз українців Румунії подарував українцям всіх релігійних конфесій з усіх
куточків Румунії продуктові набори. Також всі діточки, котрі вивчають
українську мову отримали від СУР, як зазвичай, дуже гарні подарунки. В
майбутньому ми плануємо провести конкурс стародавніх пісень українців
Румунії. Я думаю, що такі заходи сприятимуть збереженню та продовженню наших
традицій, яких ми передаємо нашим нащадкам. Хочу відмітити, що у кожному селі
Румунії, де проживають українці, ми записали компакт-диск з українськими
колядками в честь нашого фестивалю, для всіх українців, які святкують Різдво
Христове, та не лише.»

У цьогорічному Фестивалі українських
колядок у Тімішоарі, який пройшов 19 грудня за фінансовою підтримкою Союзу українців
Румунії, взяли участь церковний хор української
парафії Лугож, учні української секції Національного Коледжу ім. Юлії Гаждеу,
церковний хор села Кричова, гурт «Золоті друзі» з села Штюки, діти Восьмирічної
школи Штюка, колядники з Великої П’єтроаси, всі з Тіміського повіту, та з села Зоріли Караш-Северінського повіту з релігійною виставою «Віфлеєм», а також групи колядників з Крішани
та Суліни Тулчанського повіту, всього майже 200 українців.

Вони виступили з українськими колядками
та представили гарні українські звичаї та традиції біля української хати в
Музеї Банатського села, а також на сцені, влаштованій просто неба в центрі Тімішоари, в рамках Тімішоарського
Різдвяного ярмарку, а
саме на заході «Колядки фольклору нацменшин», організованого мерією міста Тімішоара та Консультативною радою з
питань національних меншин. На Тімішоарському Різдвяному ярмарку, крім представників
українсьої меншини виступили також групи колядників німецької, угорської, сербської, болгарської,
італійської та циганської національних меншин, та, зрозуміло, колядники румунського
мажоритарного населення. На заході були присутні представники місцевої влади:
мерії та префектури, Музею банатського села,
Будинку культури, Консультативної ради з питань національних
меншин, організацій національних меншин і Тіміського суспільного радіо і телебачення, – зазначив Юрій
Глеба, голова Тіміської філії Союзу українців Румунії, який також є керівником Консультативної ради з питань національних
меншин Тімішоари та був ведучим заходу Колядки фольклору нацменшин.

Директор
Восьмирічної школи села Штюка також був присутній на Фестивалі українських колядок у Тімішоарі та поділився своїми думками:
«Були присутні українці сіл Штюка та Велика П’єтроаса. Разом з нами була
присутня і група учнів української секції Національного Коледжу ім. Юлії Гаждеу, їх підготувала
викладачка Віолета Мазур, діти з Великої П’єтроаса, яких підготувала вчителька Маріанна Кубаш, та
учні з Штюки, яких підготував вчитель Василь Білан. Фестиваль відбувся у Музеї Банатського
села. Всі українці зібралися біля української хати, де виконали гарні
українські колядки та представили свої звичаї й традиції. Теж 19 грудня у центрі міста Тімішоара колядували молодь
та дорослі. І тут українці сіл Штюка, Кричова та міста Лугожа були присутні. З села
Штюки був присутній гурт молоді «Золоті друзі», а з Лугожа церковний хор. Також
були присутні гурти колядників зі Зоріле Караш-северінського повіту та з Тулчанського повіту, які були запрошені на фестиваль. Ми беремо
участь у таких подіях, щоб показати наші прекрасні звичаї і традиції.»

Голова
Тіміської СУРівської організації Юрій Глеба зазначив, що у Банаті живуть майже
14.000 українців. Вони організовані у філіях Союзу українців Румунії. В
Тіміському повіті діють 32 українські організації, у 12 школах вивчається
українська мова, наявні 10 православних парафій, один монастир та Протопопіат в місті Лугож, а від 2009 року в місті
Тімішоара діє Дім культури українців, де організуються культурні події та від
2015 – Будинок для українських дітей та молоді. У
місті Тімішоара також була доопрацьована
та посвящена минулого року українська
православна церква, – додав голова Тіміської філії Союзу українців Румунії Юрій Глеба.

Слід уточнити, що перші
українці в Банати приїхали із Закарпаття і Галичини на початку XX-го століття,
а за ними слідувала друга хвиля українських переселенців, що приїхали з півночі
Румунії, зокрема з Мараморощини та Буковини, а після Революції в Румунії
1989-го року, теж з північних зон Румунії, з гірських околиць, переселились
українці, які тут могли закупити землю з цілим господарством від німців, які
емігрували в Німеччину.

У цьогорічному Фестивалі українських
колядок у Тімішоарі, який пройшов 19 грудня за фінансовою підтримкою Союзу українців
Румунії, взяли участь церковний хор української
парафії Лугож, учні української секції Національного Коледжу ім. Юлії Гаждеу,
церковний хор села Кричова, гурт «Золоті друзі» з села Штюки, діти Восьмирічної
школи Штюка, колядники з Великої П’єтроаси, всі з Тіміського повіту, та з села Зоріли Караш-Северінського повіту з релігійною виставою «Віфлеєм», а також групи колядників з Крішани
та Суліни Тулчанського повіту, всього майже 200 українців.

Вони виступили з українськими колядками
та представили гарні українські звичаї та традиції біля української хати в
Музеї Банатського села, а також на сцені, влаштованій просто неба в центрі Тімішоари, в рамках Тімішоарського
Різдвяного ярмарку, а
саме на заході «Колядки фольклору нацменшин», організованого мерією міста Тімішоара та Консультативною радою з
питань національних меншин. На Тімішоарському Різдвяному ярмарку, крім представників
українсьої меншини виступили також групи колядників німецької, угорської, сербської, болгарської,
італійської та циганської національних меншин, та, зрозуміло, колядники румунського
мажоритарного населення. На заході були присутні представники місцевої влади:
мерії та префектури, Музею банатського села,
Будинку культури, Консультативної ради з питань національних
меншин, організацій національних меншин і Тіміського суспільного радіо і телебачення, – зазначив Юрій
Глеба, голова Тіміської філії Союзу українців Румунії, який також є керівником Консультативної ради з питань національних
меншин Тімішоари та був ведучим заходу Колядки фольклору нацменшин.

Директор
Восьмирічної школи села Штюка також був присутній на Фестивалі українських колядок у Тімішоарі та поділився своїми думками:
«Були присутні українці сіл Штюка та Велика П’єтроаса. Разом з нами була
присутня і група учнів української секції Національного Коледжу ім. Юлії Гаждеу, їх підготувала
викладачка Віолета Мазур, діти з Великої П’єтроаса, яких підготувала вчителька Маріанна Кубаш, та
учні з Штюки, яких підготував вчитель Василь Білан. Фестиваль відбувся у Музеї Банатського
села. Всі українці зібралися біля української хати, де виконали гарні
українські колядки та представили свої звичаї й традиції. Теж 19 грудня у центрі міста Тімішоара колядували молодь
та дорослі. І тут українці сіл Штюка, Кричова та міста Лугожа були присутні. З села
Штюки був присутній гурт молоді «Золоті друзі», а з Лугожа церковний хор. Також
були присутні гурти колядників зі Зоріле Караш-северінського повіту та з Тулчанського повіту, які були запрошені на фестиваль. Ми беремо
участь у таких подіях, щоб показати наші прекрасні звичаї і традиції.»

Голова
Тіміської СУРівської організації Юрій Глеба зазначив, що у Банаті живуть майже
14.000 українців. Вони організовані у філіях Союзу українців Румунії. В
Тіміському повіті діють 32 українські організації, у 12 школах вивчається
українська мова, наявні 10 православних парафій, один монастир та Протопопіат в місті Лугож, а від 2009 року в місті
Тімішоара діє Дім культури українців, де організуються культурні події та від
2015 – Будинок для українських дітей та молоді. У
місті Тімішоара також була доопрацьована
та посвящена минулого року українська
православна церква, – додав голова Тіміської філії Союзу українців Румунії Юрій Глеба.

Слід уточнити, що перші
українці в Банати приїхали із Закарпаття і Галичини на початку XX-го століття,
а за ними слідувала друга хвиля українських переселенців, що приїхали з півночі
Румунії, зокрема з Мараморощини та Буковини, а після Революції в Румунії
1989-го року, теж з північних зон Румунії, з гірських околиць, переселились
українці, які тут могли закупити землю з цілим господарством від німців, які
емігрували в Німеччину.

З 20 по 24 жовтня 2021 року відбувся IX- ий Міжнародний фестиваль літератури та перекладу в
Яссах – FILIT. Програма включала заходи, в яких взяли участь гості з 10
країн, у рамках численних подій: зустрічі з письменниками в різних
місцях міста Ясси, дебати, виставки та концерти.

Будинок музеїв став центральним пунктом FILIT, місцем, де волонтери, гості
та публіка насолоджувалися подіями та персоналізованим досвідом від
відвідування п’яти нещодавно відкритих музеїв: Музей Погрому в Яссах, Музей
єврейського театру, Музей поезії, Музей румунської літератури, Музей дитинства
в комунізмі. Хосе Луїс Пейшоту, якого письменник Хосе Сарамаго вважає «одним із
найдивовижніших одкровень новітньої португальської літератури», був серед
гостей IX-го
Міжнародного фестивалю літератури та перекладу.

У рамках Міжнародного фестивалю літератури та перекладу також були
започатковані два проєкти Видавництва «Літературні музеї», які з самого спочатку користувались успіхом: збірка «Оригінальні пародії», що складається з
п’яти томів, у створенні якої взяли участь п’ятдесят сучасних поетів, і книга
«Три хорватські поети», перший у проєкті «Малі країни, великі літератури», який
охоплює найбільш оцінених поетів Хорватії. Про ці два проєкти розповідає письменник Флорін Лезереску, член-засновник
та координатор програм FILIT: «По суті, письменники-класики,такі як Васіле
Александрі, Отілія Казімір, Міхай Кодряну, Міхай Емінеску та Георге Топирчану
були лише приводом для створення колекції «Оригинальні пародії». Ми наполягали
на цьому аспекті, ми запропонували поетам зберегти оригінальну назву вірша, але
писати у своєму стилі. Таким чином вийшло п’ять збірників дуже гарної поезії, і я помітив,
що користуються успіхом. Просуванням проєкту займаються 50 осіб. Я радий,
що вийшли ці томи, його створення не було нелегким, адже мова йде про п’ять
нових книжок поезії, зроблених за три місяці. При реалізації цього проєкту, були всілякі цікаві ситуації. Один поет,
якому я запропонував взяти участь у проєкті, наступного дня відправив нам п’ять
дуже гарних віршів. Або були поети, які сказали, що дадуть нам вірші за тиждень, і вони
запізнилися на два місяці, але врешті-решт написали прекрасні вірші. Були й
поети, які хотіли співпрацювати, але через те, що не мали часу або натхнення або
їм не сподобалося те, що написали, вони не відмовилися від проєкту. Було дуже цікаві історії при створенні цих томів, яких я вважаю дуже
приємними. Але я б не хотів, щоб проєкт, пов’язаний з поезією, залишився
непоміченим. Раніше у мене виникла ідея запустити збірку у видавництві
«Літературні музеї» у складі Ясського національного музею літератури,
присвячену письменникам зі сусідніх країн. Йде мова про болгарських, хорватських, сербських та словенських
письменників, яких не дуже перекладається в Румунії. Цього року ми мали нагоду
видати том з творами трьох чудових хорватських поетів: Горан Чолакхоцик,
Мирослав Кірін, Надя Топіч – з якими ми почали цю збірку. Ця антологія була створена хорватським літературним критиком, а відповідних
поетів переклав Адріан Опрою, який живе в Загребі, один з гостей цьогорічного Міжнародного фестивалю літератури та
перекладу в Яссах. На фестивалі ми багато говорили про літературу
країн, які є нашими сусідами, і я радий, що ми розпочали цей проєкт, який я сподіваюся продовжиться в наступні роки.»

«Майстерні FILIT для
перекладачів», ініціатива Міжнародного
фестивалю літератури та перекладу підтримують сучасну
творчість та міжнародну популяризацію спадщини, сприяючи розвитку літератури в Східній Європі. 7-ий випуск «Майстерні FILIT для перекладачів», організований Національним
музеєм румунської літератури Ясси у співпраці з Меморіалом Іпотешті -
Національним центром досліджень імені Міхая Емінеску, забезпечив рамки для
формування та професійної комунікації для перекладачів з румунської мови на іноземну
мову. Бенефіціарами цьогорічного фестивалю стали дванадцять країн, а
програма включала два круглі столи та серію конференцій, які провели Флорін
Бікан, Богдан Крецу,
Крістіна Гермезіу,
Дору Лічіу, Доріс Міронеску, Міхаєла
Урса, Раду Винку.
Перекладачі розповіли про переклад
різними
мовами деяких класичних та сучасних текстів з румунської літератури та визначили стратегії
просування румунської літератури за кордоном.

Письменник Флорін Лезереску, член-засновник та координатор програм FILIT стверджує: «Цього року, враховуючи
контекст пандемії, ми вирішили не ризикувати запрошувати перекладачів із-за кордону.
Поки що на фестивалі ми
приділяли особливу увагу перекладачам з інших країн, які перекладають румунську
літературу. Цього року новиною було б те, що ми запросили більше перекладачів, які
перекладають румунською, безперечно, їх знає кожен читач, це перекладачі
відомих румунських письменників. Але нарешті ми зробили гібридну подію, тому що
так сталося, що багато перекладачів з румунської на іноземнумають місце
проживання в Румунії. І ми задоволені цією формулою, тому що дискусії між ними
були дуже цікавими.»

Під час останнього заходу
FILIT у Національному театрі імені
Васіле Александрі в Яссах письменниця Сімона Гошу
отримала «Нагороду старшокласників за найулюбленішу книгу, видану у 2020 році»
за роман «Тендітний»,
надану Ясським Шкільним інспекторатом, після висновку
журі,
що складався з 29
учнів з 11 середніх шкіл міста Ясси.

Амстердамський королівський оркестр у неділю в столиці Румунії зіграв заключний концерт фестивалю ім. Джордже Енеску. Ювілейний фестиваль ім. Дж. Енеску, збірав у Бухаресті з 28 серпня по 26 вересня 32 найвідоміші оркестри світу з 14 країн, понад 3500 музикантів, які, незважаючи на пандемію COVID-19, виступили на сценах найбільших концертних залів Румунії. Виконавчий директор фестивалю Міхай Константинеску заявив, що цьогорічна організація заходу була справжнім «божевіллям», але це означало здобути «особливу популярність».

Міхай Константинеску: «Були постаті, які подякували нам за те, що нам вдалося організувати культурний захід, який дав їм можливість взяти участь в очних концертах за межами країни. Я згадую розмову із сером Саймоном Реттлом та Володимиром Юровським, які зізналися, що радіють можливості знову подорожувати, нарешті постати перед публікою і як ви могли всі бачити їх виступ був на винятковому рівні… Це стосується не лише іноземних виконавців та оркестрів, а й румунських, які досягли довгоочікуваного високого рівня виконання. Це доводить, що коли ми хочемо конкурувати з іноземцями, ми маємо з ким це робити. Йдеться про колектив Філармонії, Румунського радіо, оркестри з інших міст країни, які брали участь у особливих вечорах фестивалю.».

Міхай Константинеску зазначив, що програма фестивалю була задумана ще у 2019 році, але через пандемію COVID-19 організаторам довелося «піти на поступки» та зменшити її таким чином, «щоб вона стала здійсненною». Незважаючи на насиченість подій які відбувалися протягом чотирьох тижнів фестивалю зі всіма протиепідемічними заходами для зменшення ризиків для глядачів, артистів, організаторів та журналістів, на цьогорічному фестивалі було зіграно найскладнішу програму, яка включила найбільшу за всю його історію заходу кількість творів (37) великого румунського композитора Джордже Енеску. Якщо традиційно іноземні оркестри віддавали перевагу виконанню двох Румунських рапсодій, у 2021 році публіка мала нагоду прослухати та глибоко зануритися у твори Джордже Енеску – від тих, що були написані у роки ранньої молодості, до пізніх камерних та симфонічних шедеврів пізнього стилю та рукописних фрагментів, відкритих та завершених після смерті видатного композитора. Особливе місце в його творчості займають Друга симфонія (1914 р.) і Третя соната «у румунському народному стилі».

На відміну від попередніх років, аби справитися з викликами пандемії, фестиваль Енеску-2021 був організований у чотирьох розділах: Великі оркестри світу, Концерти, Музика ХХІ-го століття, Енеску та Сучасники. Серед відомих ансамблів, які порадували публіку своїми концертами були: Віденський державний оркестр, Філармонійний оркестр Балтійського моря, Симфонічний оркестр Берлінського радіо, Лондонський філармонічний оркестр та Симфонічний оркестр Угорського радіо. Цього року фестивалем було відзначено 140 років від дня народження відомого румунського скрипаля і композитора Джордже Енеску.

Журналістка Французької
редакції Всесвітньої служби Радіо Румунія Йоана Марія Стенческу, стала лауреаткою
Фестивалю першого роману в Шамбері – 2021, що пройшов 27-30 травня. До
нагородження у Шамбері, дебютний роман Йоани Стенческу «Усе, що я обіцяла моєму
батькові», виданий видавництвом «Trei» минулого року, був номінований на минулорічній
церемонії вручення премій ім. Софії Недежде за жіночу письменницьку літературу в
категорії «Дебют-Проза».

«Коли я вперше прочитала
рукопис Йоани, я відчула, що її історія проникла глибоко в моє серце. Я відчула,
що їй вдалося розкрити в мені голос, гармонію, яка завжди існувала там, десь,
але яку я не усвідомлювала до прочитання цього роману-сповіді. Те саме я відчула,
коли прочитала роман вдруге. Кращим переказом цієї книги, у дійсності, є
переконати інших її прочитати. Схоже те саме відчули й читачі фестивалю в Шамбері,
коли віддали свій голос за «Все, що я обіцяла моєму батькові». Це демонструє,
що це універсальна книга, яку вже полюбили читачі з багатьох куточків світу», -
сказала Магдалена Меркулеску, редакторка видавничої групи «Trei».

Комітет Фестивалю
першого роману в Шамбері, що складається з критиків та перекладачів, був підкорений
силою головної героїні роману, Ади, яка вирішує взяти все з чистого аркуша і
зробити власний вибір, кидаючи виклик суспільному тиску. У розмові з нами Йоана
Марія Стенческу розповіла про свій досвід письменниці-дебютантки Фестивалі першого
роману в Шамбері. «Це був дуже приємний досвід, я відчула повагу до себе, важливість,
справді письменницею. З огляду на пандемією іноземні письменники брали участь
лише дистанційно через Інтернет. Але я не схотіла упустити цей досвід і стала єдиною
іноземною письменницею, яка приїхала до Шамбері і це через мою доньку, яка
переконала мене полетіти. Після трьох днів фестивалю та завдяки тому, що
володію французькою, я подружилася з іншими письменниками. Були також відомі
письменники, але більшість із нас були ще в зародковому стані, і це дозволило
нам налагодити відкриті стосунки, подружитися та спілкуватися у соціальних
мережах. Тоді я побачила скільки у Франції заходів для письменників-початківців
– їх дуже багато. І я не говорю лише про великі події, такі як фестивалі чи премії.
Я розповідаю про автограф-сесії в книгарнях, зустрічі в коледжах, організовуються
багато зустрічей з молоддю. Навіть у Шамбері я мала можливість стати свідком
надзвичайно емоційної події, проведеної вчителькою та учнями-старшокласниками.
Це був майстер-клас читання, натхненний двома книгами -переможцями, наприкінці
якого діти написали твір. Це був вражаючий досвід.»

На
Фестивалі першого роману в Шамбері Йоана Стенческу взяла участь у дискусіях на тему
«Révolte ou résignation?/Повстання чи відставка?», яку модерував журналіст Ян
Ніколь і в яких також взяли участь письменники Едріен Борн та Рафаель Ріоль, а
також у відеоконференції «Майстерня перекладу» разом з Флорікою Чодару Курріоль
та Жаном-Луї Курріолєм. «Ця дискусія стала для мене чудовою можливістю
представити мій роман. Журналіст, який модерував її, був надзвичайно щедрим і
професійним. Ця книга не перекладена на французьку, тому перед дискусією він
зв’язався з кількома румунськими читачами, щоб зрозуміти про що в ній йдеться і
задав мені кілька дуже конкретних та доречних запитань. Агато з присутніх у
залі наприкінці підійшли до мене і сказали, що їм шкода, що роман не
перекладено на французьку. Друга подія «Майстерня перекладу» під керівництвом
Флоріки та Жана-Луї Курріолів пройшла Zoom-і, із запрошеними з Франції
та Румунії. Разом ми спробували перекласти перший розділ моєї книги, а я із
задоволення долучилася до цієї вправи, навіть якщо автор не обов’язково має володіти
французькою. Було дуже цікаво, розмови мали тривати годину, але врешті-решти тривали
більше двох годин і думаю, що всі присутні почували себе там добре. Я повернулася
з Шамбері з відчуттям того, що аналогічний захід можна без особливих проблем
організувати й тут. Фестиваль першого роману в Шамбері, який триває вже 34 роки
і продовжує розвиватися, проводиться переважно кількома волонтерами. Звичайно,
є організації, які його підтримують, але я була вражена, наскільки легко було
організувати подійбний захід. Наведу приклад. Зазвичай цей фестиваль проходить
по всьому місту, є кілька місць, присвячених цій події, і створюється своєрідна
«емуляція», протягом трьох днів місто одягається у святковий одяг. Цього року
він не міг проходити у звичайному режимі через протиепідемічні обмеження, але незважаючи
на це уся громада – книгарні, кав’ярні, ресторани, кравецький бутик на головній
вулиці, долучилася до заходу, у тому сенсі, що на вікнах крейдою були написані цитати
з книг лауреатів. На перший погляд виглядає банально, але письменник, який йде
по вулиці і бачить його речення на вікні кравця, відчуває себе письменником і
важливим.»

Фестиваль
першого роману в Шамбері – це подія, в літературний проєкт, котрий ще з 1987 року
виявляє та популяризує європейських франкомовних авторів дебютантів. Щороку
3000 читачів обирають і запрошують на фестиваль – після прочитання та обговорення
– 15 франкомовних авторів-дебютантів та вісім інших, які пишуть італійською,
іспанською, німецькою, румунською, англійською та португальською мовами, поряд з
відомими письменниками. Олів’є Адам, Крістін Анго, Лоран Біне, Філіп Клодель,
Дельфіна Де Віган, Матіас Енар, Давід Фенкінос, Лоран Годе, Мішель Уельбек,
Амелі Нотомб, Буалем Сансаль налічувалися упрождовж років серед гостей фестивалю.

18 – 19 вересня в селі Кілія Вєкє (Стара Кілія), відбувся фольклорно-гастрономічний фестиваль «Задунайські гармонії». Він був проведений в рамках транскордонного проєкту «VOCALIC – підвищення цінності культурної ідентичності та спільної історії для розвитку туризму в прикордонній зоні Нижнього Дунаю», що впроваджується Асоціацією cталого розвитку дельти Дунаю (м.Тулча, Румунія) і мерією с. Кілія Вєкє (повіт Тулча, Румунія), у співпраці з українським партнером – молодіжною громадською організацією «Нове покоління Європи» (м. Ізмаїл). Основною метою фестивалю є зближення румунів та українців з обох берегів Дунаю через пісню, танці і традиції.

Проєктна команда зуміла зібрати ансамблі та фольклорні колективи з усієї дунайської дельти, які два дні співали на сцені просто неба, а також численних українських та румунських чиновників, які багато говорили про зближення та подальшу співпрацю на благо мешканців прикордонних районів. Серед них і представники муніципалітетів румунського села Кілія Вєкє та українського міста Кілія, котрі в рамках цього проєкту намагаються об’єднати дві громади, які розділяє Дунай.

Звертаючись до присутніх представник ізмаїльської молодіжної організації «Нове покоління Європи» Ігор Бабаян зізнався: «Ми починали з мрії, спочатку це було бажання, а сьогодні ми пишаємося тим, що вже було зроблено». І Кілійський міський голова В’ячеслав Чернявський розповів про плани поглиблення співпраці з румунськими партнерами, додавши, що незабаром планує підписати угоду про співпрацю з муніципалітетом Кілія Вєкє, з тим, щоб громади двох Кілій, української та румунської, зблизилися ще більше. «Ми – молоді мери в двох Кіліях, у нас однакові цілі. Наші співмешканці хочуть вирішити проблему прямої та простої переправи через Дунай», – сказав В’ячеслав Чернявський на фестивалі.

«Хоча ми так близько, ми не маємо можливості перетнути кордон тут і нам доводиться робити великий об’їзд, їхати автобусом через дві митниці, а потім на човні, щоб дістатися сюди. Я вважаю, що наші громади історично однакові. Місяць тому ми уклали угоду про спрощений перехід між Кілією та Кілією Вєкє і документи вже підготовлені », – розповів мер української Кілії.

Крім виступів ансамблів програмою фестивалю було передбачено марш-парад учасників та показ народних костюмів, за участі художніх колективів з населених пунктів Тулчанського повіту Румунії та Ізмаїльського району Одеської області України.

«Уже давно Кілія Вєкє мала потребу в події, яка б допомогла привернути увагу до цього села, розташованого десь на краю Румунії. Я подумав, що цей населений пункт заслуговує на кращу долю, він повинен бути серед туристичних принад країни, і для цього ми повинні з чогось почати, привернути на нього увагу, на його величезний потенціал», – сказав президент Асоціації сталого розвитку дельти Дунаю Октавіан Моток.

Він нагадав, що цей фестиваль є складовою проєкту, фінансованого Європейським Союзом, що має на меті просування культурного потенціалу для місцевості, визначеної транскордонною зоною Єврорегіону Нижній Дунай. У рамках цього проєкту в селі Кілія Вєкє буде побудовано румунсько-український культурний центр, вже були закуплені 50 українських і 50 румунських народних костюмів та музичні інструменти для ансамблів з обох берегів Дунаю.

Крім цього були організовані дві навчальні екскурсії у Румунії та Україні, в яких взяли участь по 30 молодих людей з партнерських країн, зокрема молоді українці з Румунії відвідали Одещину, а молоді румуни з України відвідали Тулчанський повіт. Також, було закуплено 30 виставкових павільйонів та обладнання для оснащення філіалу культурного центру у м. Ізмаїл, були розроблені спільний історичний посібник у прикордонному регіоні Нижнього Дунаю та гастрономічна книга рецептів прикордонної зони. Октавіан Моток додав, що проєктом передбачено проведення двох фольклорно-гастрономічних фестивалів, перший у Румунії, а другий має відбутися наступного місяця в Ізмаїлі.

Після виступів офіційних осіб, на сцену фестивалю піднялися фольклорні ансамблі «Дор Басарабян», «Мугурел», «Хайдучій» та Берегиня з України та колективи Задунайська січ, Дунай, Веселка, Біла Маковка, Біла Рожа та Чорне море з Румунії. Гості з України отримали з цієї нагоди й довгоочікувані нові музичні інструменти, придбані румунськими партнерами.

А говорячи про гастрономічну складову фестивалю в Старій Кілії слід сказати, що для його гостей 12 місцевих жительок приготували 100 літрів рибного борщу, 1000 рибних фрикадельок, 30 літрів мамалиги, 10 кілограмів часникового соусу – муждею, майже тонну смаженої риби, 1000 кручеників, 1000 печив та 700 сирних пирогів.

Головною ціллю румунсько-українського транскордонного проєкту «Підвищення цінності культурної ідентичності та спільної історії для розвитку туризму в прикордонній зоні Нижнього Дунаю» є відновлення спільної культурної спадщини та ідентичності румунського та українського народів в транскордонній зоні Нижнього Дунаю. Це припускає розвиток та просування спільної нематеріальної культурної спадщини (традиційна музика, танці, ремесла та кухня), підвищення обізнаності доісторичної спадщини та її важливості для туризму у регіоні Нижнього Дунаю, а також посилення румунсько-українського транскордонного співробітництва задля просування культурного та історичного туризму на території Нижнього Дунаю.