Tag: фестиваль

  • 4 серпня 2021 року

    КОРОНАВІРУС
    – Президент Румунії Клаус Йоханніс у середу заявив, що пандемію COVID-19 не
    можна перемогти за рахунок «дискримінації» і обмежувальних заходів, а лише
    шляхом вакцинації та підвищення обізнаності населення, тому що лише імунізація
    гальмує поширення хвороби. За словами глави держави, зниження кількості
    випадків зараження SARS-CoV-2 стало можливим завдяки вакцинації, а румуни
    повинні зрозуміти, що в іншому випадку існує ризик четвертої хвилі пандемії, як
    і в інших європейських країнах. У той же час, міністр освіти Сорін Кимпяну
    заявив, що новий навчальний рік почнеться 13 вересня в очному форматі, без
    різних сценаріїв у залежності від розвитку епідемії. Він виключив можливість
    обов’язкової вакцинації працівників освіти, але закликає освітян пройти
    щеплення. Міністр Кимпяну уточнив, що в цьому місяці знову будуть проводитися
    інформаційні заходи щодо усвідомлення важливості вакцинації працівниками
    освіти, у спробі підвищити рівень імунізації до початку навчального року. Кількість
    нових випадків COVID-19, підтверджених за минулу добу продовжує зростати. У
    середу в Румунії було виявлено 271 новий випадок після обробки майже 30 тисяч тестів.
    Продовжує зростати і кількість пацієнтів, які потребують госпіталізації. В
    даний час їх 456, з яких 67 у відділеннях інтенсивної терапії.




    ВІДНОВЛЕННЯ
    ЕКОНОМІКИ
    – Португалія, Люксембург і Бельгія стали першими країнами, які
    отримали фінансування в рамках їх Національних планів відновлення і стійкості.
    Це аванс із сум, обіцяних в рамках величезного Фонду відновлення економіки
    Євросоюзу після пандемії у розмірі 800 мільярдів євро. Згідно з поширеною
    заявою Європейська комісія протягом місяця перекаже кошти й іншим
    країнам-членам. Усі держави, за винятком Нідерландів і Болгарії, передали свої
    Національні плани відновлення і стійкості на затвердження Європейської комісії.
    Румунія наразі не отримала зелене світло на використання цих європейських коштів.
    Днями німецьке видання Die Welt писало, що до плану Румунії ставляться
    скептично, а Єврокомісія планує ухвалити рішення щодо нього до кінця вересня.
    Прем’єр-міністр Флорін Кицу, навпаки, заявляє, що план на 95% узгоджений з ЄС.






    Р.МОЛДОВА
    – У Республіці Молдова у п’ятницю має бути затверджений новий проєвропейський уряд
    країни. Експерти кажуть, що в парламенті ніяких несподіванок не буде, адже
    більшість у ньому має Партія «Дія і солідарність» президентки Майї Санду.
    Минулого тижня вона висунула кандидатуру Наталії Гавріліце на посаду
    прем’єр-міністра, за поданням партії «Дія і солідарність», котра має 63 зі 101 місця
    в молдовському парламенті. Новий уряд складатиметься з 13 міністерств. Серед основних
    короткострокових пріоритетів уряду – ефективне управління кризою в галузі
    охорони здоров’я, викликаною пандемією COVID-19, реформа судової системи та
    боротьба з корупцією, збільшення доходів населення і відновлення зовнішнього
    фінансування.




    КІНО – Міжнародний
    кінофестиваль – Трансільванія (TIFF) повертається. Він Відбудеться у місті
    Сібіу (центр Румунії) з 5 по 8 серпня, за ці дні буде показано понад 30
    фільмів. Кінофестиваль відкриється показом документального фільму «Дика Румунія»,
    знятого Даном Діну і Косміном Думітракє. Стрічка була визнана в цьому році
    найулюбленішим румунським фільмом в рамках клузького формату TIFF, де вона
    отримала приз глядацьких симпатій. «Дика Румунія», робота над якою почалася
    десять років тому, є найбільшим проєктом у сфері фотографії та документального
    кіно про природу Румунії.




    ПОЖЕЖА -
    Нові лісові пожежі спалахують в північному Середземномор’ї, незважаючи на
    надлюдські зусилля пожежників, які вже більше тижня намагаються зупинити
    поширення вогню. Греція, Туреччина, Албанія, Болгарія, Італія входять до списку
    країн, де пожежі знищили тисячі гектарів лісу та іншої рослинності. Майже щодня
    евакуювали сотні людей. У Туреччині, де в результаті пожежі загинуло вісім осіб,
    пожежникам вдалося взяти під контроль сотні пожеж, але через гарячий вітер
    спалахують нові осередки вогню. У Греції пожежа дійшла до околиць Афін, де
    знищила житлові будинки. Країну охопила найсильніша за останні десятиліття хвиля
    спеки. Очікуються температура повітря до 46 градусів за Цельсієм, що
    перевершить анти-рекорди 1987 року.

    ВІДХОДИ – Румунські прикордонні поліцейські виявили баржу, завантажену понад 1000 тонн металобрухту та інших відходів, деякі небезпечні, у порті Чернаводи. Баржа була завантажена в Сербії і прямувала до Туреччини. Під час перевірки було виявлено, що серед металевих відходів були інші види відходів, окрім заявлених, походження яких неможливо встановити, деякі навіть небезпечні – складові з відпрацьованих автомобілів, що містять масла, емульсії та інші небезпечні речовини. Було встановлено, що відходи перевозили з порушенням законодавства Румунії, а комісари з питань охорони навколишнього середовища заборонили транзит баржі територією Румунії та повернення до країни відправлення. Прокуратурою розпочато кримінальне провадження за фактом порушення правил поводження з відходами та їх перевезення.






    СПОРТ – Румунський
    спортсмен Александру Новак сьогодні вийшов в фінал з чоловічого метання списа
    на Олімпійських іграх в Токіо з найкращим особистим результатом у поточному сезоні.
    Новак зумів закинути спис на дистанцію 83 метри 27 сантиметрів. У фіналі він знаходиться
    на сьомому місці в загальному заліку. Також на олімпійських змаганнях з легкої
    атлетики Б’янка Гелбер посіла шосте місце у фіналі змагань з метання молота
    серед жінок. Її результат – 74 метри 18 сантиметрів, що стало для неї новим
    особистим рекордом. Рареш Тоадер, на жаль, не пройшов кваліфікацію у фінал
    змагань з метання ядра. І Кріста Інче програла в поєдинку за бронзову медаль в
    категорії 62 кг в жіночих змаганнях з вільної боротьби.





  • 1 серпня 2021 року

    НАПАД – Міністр
    закордонних справ Румунії Богдан Ауреску у суботу провів телефонну розмову зі
    своїм ізраїльським колегою Яїром Лапідом у зв’язку з нападом на ізраїльський
    танкер Mercer Street в районі протоки Хурмуз, в результаті якого загинули два
    члени екіпажу – громадяни Румунії та Великої Британії. МЗС Румунії також повідомляє,
    що підтримує зв’язок як з компанією-власником танкеру, так і з владою в Омані та Об’єднаних Арабських
    Еміратах, і готове надати всю консульську допомогу. Теж у суботу Богдан Ауреску
    обмінявся думками з міністром закордонних справ, Співдружності та розвитку
    Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії Домініком Раабом
    щодо необхідності якнайшвидшого прояснення обставин інциденту. Домінік Рааб висловив
    готовність британської влади узгодити з румунською стороною дії щодо процедурних
    питань репатріації. Румун, член екіпажу нафтового танкера Mercer Street та
    британець загинули в результаті нападу, вчиненого за незрозумілих обставин,
    коли корабель рухався біля узбережжя Омана в Аравійському морі на півночі
    Індійського океану. У момент інциденту танкер був порожнім. Власником корабля є
    японець, а управляє ним британська компанія Zodiac Maritime, що належить ізраїльському
    бізнесмену.






    ФЕСТИВАЛЬ – Після однорічної перерви через
    пандемію, у Сігішоарі (центральна Румунія) сьогодні завершується найдовготриваліший
    середньовічний фестиваль у Румунії, в якому беруть участь багато митців,
    майстрів та відвідувачів. Захід завершиться концертом легендарного румунського рок-гурту
    «Фенікс». Вулиці єдиної на південному сході Європи заселеної середньовічної
    фортеці в ці вихідні оживили воїни, лицарі та їх леді, а також народні майстри
    з усієї країни та з-за кордону. Під час фестивалю відбулася й прем’єра вистави «Витівки
    князя Пателіна» режисера Томи Енакє, нашого колеги з арумунської редакції ВССР,
    який також є директором фестивалю. Вхід до фортеці був вільний, але тільки із
    захисною маскою, а до сцени доступ мали лише ті, хто пройшов повний курс
    щеплення або має негативний тест на COVID-19.




    КОРОНАВІРУС – У Румунії за минулу добу після
    обробки майже 22 тис. тестів було зафіксовано 152 нові підтверджені випадки
    коронавірусної хвороби COVID-19, і жодної смерті, пов’язаної з SARS-CoV-2. Про
    це у неділю повідомила Група стратегічної комунікації. Зараз у лікарнях
    перебувають понад 400 пацієнтів, з них 59 – у відділеннях інтенсивної терапії.
    З іншого боку, у неділю набули чинності
    нові заходи послаблення карантинних обмежень. Так, у населених пунктах з
    рівнем зараженості менше 2 випадків на
    тисячу жителів, дозволяється проводити масові заходи за участі до 75 000 осіб,
    приватні заходи у закритих приміщеннях за участі до 400 осіб, спортивні
    змагання з глядачами до 75% місткості трибун. Брати участь у масових заходах
    дозволяється усім, хто пройшов повний курс вакцинації проти COVID-19, має
    негативний тест або ж перехворів на коронавірус. У мітингах та демонстраціях
    можуть брати участь до 500 осіб, але з дотриманням маскового режиму. Масковий
    режим залишається обов’язковим у всіх багатолюдних приміщеннях та просто неба. Також сьогодні на
    спеціальній онлайн-платформі можуть зареєструватися юнаки і дівчата у віці від
    12 до 17 років, які бажають отримати щеплення від Covid-19 і вакциною Spikevax
    Moderna. Раніше ця вікова категорія населення мала можливість прищепитися препаратом від Pfizer-BioNTech. Станом на сьогодні у Румунії понад 5 мільйонів людей були вакциновані
    проти Covid-19 щонайменше однією дозою вакцини.




    СВЯТО – Президент Румунії Клаус Йоганніс сьогодні привітав
    румунських гірських рятувальників з професійним святом – Днем гірської
    пошуково-рятувальної служби. У дописі на своїй сторінці у Facebook він нагадав,
    що гірські рятувальники щодня ризикують своїм життям заради «тих, хто
    намагається підкорити гори» і подякував їм за «самовідданість і самопожертву». Президент
    закликав усіх «бути відповідальними у своїх подорожах і не ставити під загрозу
    своє життя та життя інших». Національна спілка гірських рятувальників Румунії,
    єдина гірська рятувальна служба в країні, відзначає сьогодні 52 роки діяльності
    під назвою «Salvamont» та 117 років від першої документальної згадки про організовані гірські пошуково-рятувальні підрозділи. Днем гірської
    пошуково-рятувальної служби було обрано 1 серпня, коли починається найскладніший
    місяць року для гірських рятувальників, коли фіксується найбільша кількість
    інцидентів протягом року.




    СПЕКА – На більшій частині території Румунії зберігається
    надзвичайно спекотна погода. Майже у всіх регіонах країни, в тому числі в столиці,
    синоптики оголосили жовтий рівень небезпечності. Індекс «температура-вологість», що використовується
    для оцінки рівня комфортності в місцях зі спекотним кліматом перевищує
    критичний поріг у 80 одиниць. Максимальна температура повітря становить від 31
    до 40 градусів за Цельсієм, а вночі місцями температура не опускається нижче 20
    градусів. Опівдні в Бухаресті стовпчики термометрів піднялися до позначки + 35°.




    ПОСВІДЧЕННЯ ОСОБИ – З цього місяця згідно з
    регламентом ЄС румуни зможуть отримувати електронне посвідчення особи, яке
    також замінить національну картку медичного страхування. Документ видаватиметься
    з 2 серпня відповідно до європейських зобов’язань, але в обмеженій кількості – у
    рамках пілотного шестимісячного проєкту, повідомляють в уряді. Нова електронна
    картка, що посвідчує особу, міститиме дані в друкованому форматі, за винятком власноручного
    підпису власника, прізвища батьків, сертифікат для електронного підпису, а
    також біометричні дані власника: зображення обличчя та зображення папілярних
    відбитків двох пальців.



  • Фестиваль динозаврів

    Фестиваль динозаврів


    Після року паузи через пандемію коронавірусу, Фестиваль динозаврів повертається до
    геопарку ЮНЕСКО в Краю Хацеґулуй.
    Фестиваль пройде у ці вихідні та включає культурні та освітні заходи для
    всіх. Міжнародний геопарк Край Хацеґулуй розташований на південному заході
    Трансільванії, на території повіту Гунедоара, і має статус об’єкта ЮНЕСКО, що є
    частиною Міжнародної програми геонаук та геопарків, яка об’єднує 169 територій
    з 44 країн включених до Глобальної мережі геопарків. Управління статусом
    Міжнародного геопарку ЮНЕСКО здійснюється Бухарестським університетом. Геопарк
    – це бренд, який пропонує подорож у часі, в історію 4,6 мільярдів років Землі.


    Адіна Попа, фахівець Міжнародного геопарку ЮНЕСКО Край
    Хацеґулуй розповідає: Ми дуже раді, що можемо відновити традицію Фестивалю
    динозаврів у геопарку. Ми вже
    на сьомому році, від коли розпочали ці заходи, в тепер організуємо шосте
    видання. Цьогорічна тема фестивалю – On air, on line & on art
    (В ефірі, онлайн та мистецтво). В ефірі, оскільки до нас приєдналися
    радіоаматори зі Спортивного клубу Silver Fox міста Дева,
    які отримали від Національної влади управління та регулювання у сфері зв’язку
    спеціальний код на цей період – YP2GEO для пристрасних
    радіоаматорів. Онлайн, оскільки деякі заходи транслюватимуться онлайн. А останньою
    і найбільш очікуваної частиною нашого фестивалю є частина «АРТ», тому що на
    фестивалі буде присутній Адріан Мардан з надзвичайним концертом класичної
    гітари. І теж в цьому реєстрі, присвяченому мистецтву, у нас відбудеться показ
    документального фільму Зауропод за кордоном – фільм, знятий Анною
    Кулі, дочкою відомого канадського палеомитця Брайана Кулі, який створив три
    репродукції динозаврів, які можна побачити в нашому геопарку – «Magyarosaurus dacus», «Balaur bondoc» та «Zalmoxes robustus». Анна супроводжувала
    подорож динозавра «Magyarosaurus dacus» з Канади до Румунії, перетинаючи Європу, і зняла всю цю подорож у фільмі.


    Бажаючі бути в контакті з курсом подій на
    Фестивалі динозаврів можуть це зробити, стежачи за акаунтами Геопарку Край Хацеґулуй в соціальних мережах. Адіна Попа: Ми запрошуємо
    всіх слухачів ВСРР відвідати хоча б раз в житті Геопарк Край Хацеґулуй, бо саме тут вони зможуть зробити справжню
    подорож у часі. Подорож за допомогою уяви, рушаючи з тих кам’яних порід, яким
    близько 100 мільйонів років, а потім дістатися в добу динозаврів, які жили тут 70
    мільйонів років тому, та ще далі до доби перших людей, до періоду даків і
    римлян, лицарів, до часу наших бабусь і дідусів і злободення. Ці історії допоможуть
    нам краще зрозуміти історію Землі та зв’язок між Землею та людьми.



    Нагадуємо, що динозаври, виявлені в Краю Хацеґулуй, унікальні у світі, тут будучи виявлені гнізда з яйцями динозаврів, залишки
    ссавців періоду динозаврів та гігантської літаючої рептилії (Hatzegopteryx) з групи птерозаврів.

  • Багатокультурний фестиваль перформативних мистецтв «Caleido»

    Багатокультурний фестиваль перформативних мистецтв «Caleido»

    IV Багатокультурний фестиваль перформативних мистецтв «Caleido» пройшов з 21 по 25 травня та презентував 20 незалежних постановок театру, танцю та перформансу. Сім постановок були власними, а чотири прем’єри. Головною ціллю четвертого випуску фестивалю було розширення міждисциплінарного, міжкультурного та міжетнічного діалогу в рамках «Caleido Talks». Були проведені дискусії у форматі подкастів, у ході яких була обговорена тема фестивалю, а саме: суспільство, що розглядається багатосторонньо, через фільтр стереотипів, стосунків, жінок, громад та недавньої історії.

    Цього року художнім керівником фестивалю була Андрея Новак, незалежна артистка, хореограф та перформер, яка подає деталі: «Це перший випуск, в якому я беру участь у якості людини, яка робить художній відбір. Попередні фестивалі також стосувалися різноманітності та мультикультуралізму. Я дізналася від ініціаторів та організаторів про те, що фестиваль розпочався з певної потреби, а саме з необхідності об’єднати в одному просторі та в одному контексті різні постановки. І коли я кажу різні, я маю на увазі тематику, естетичний спосіб та дискурс. А ідея полягала в тому, як я вже сказала, щоб ці всі постановки були представлені в одному і тому ж просторі, щоб публіка могла створювати зв’язки та спостерігати за явищами, які артисти мали на увазі, щоб мати більше поглядів на те саме. Я хореограф, і в 2019 році фестиваль «Caleido» зробив постановку спектакля, над яким працювала я разом з актором Іштваном Тегласом. І оскільки ця постановка сподобалась організаторам фестивалю, вони запропонували мені, щоб на цьому випуску я розвивала цю сторону фестивалю, а саме танцю та перформансу. Я погодилась, тому що мені дуже сподобалася ця ідея, тим більше, що на мою думку, спектаклі не повинні бути спеціалізованими, тобто виключно танцювальними або театральними. Я думаю, що постановки можуть поєднувати різні види мистецтва, саме тому фестиваль «Caleido» був платформою, яка мені була потрібна, платформою, яка допомогла мені розвивати свої проєкти.»

    Художній керівник фестивалю Андрея Новак розповіла про чотири постановки фестивалю «Caleido», захід, який мав на меті звернути увагу й на невизначену та нестабільну ситуацію незалежного театру і перформативних мистецтв, в цілому: «Я працювала також з пропозиціями організаторів, я оголосила два open call для проєктів. Один для проектів, яких ми запросили брати участь у фестивалі, та інший для проєктів, яких ми створили під час фестивалю, це дуже важливий аспект фестивалю «Caleido». У 2020 році фестиваль «Caleido» зробив постановки для чотирьох проєктів, що для фестивалю і для такого важкого року, як 2020 рік, було багато, і цього року були показні відповідні прем’єри. У зв’язку з оголошенням до конкурсу проєктів, я дуже хотіла, щоб у фестивалі були також постановки з інших містах країни, не тільки з Бухареста. У Румунії є багато незалежних артистів, які мають дуже добрі проєкти, і я зажадала дізнатись про їх наміри та зуміла залучити їх до фестивалю. Я надала повну свободу Паулу Дунке/Паулі Данкер, активісту/активістці queer-групи, який/яка створив/створила команду, з якою представив/представила шоу під назвою «Захоплення радикальним перформансом». Це шоу про рух Voguing (вид танцю, який розвинувся на сцені бальних танців у Гарлемі у 80-х). Наскільки мені відомо, це одне з небагатьох шоу в нашій країні, яке займається цим явищем і поглиблено розглядає його з різних точок зору. Наявний особистий аспект, але у шоу також є багато інформації про культуру Voguing, про яку мало відомо у нашій країні. Тим більше варто побачити це шоу й з виховної точки зору. Шоу наповнює енергією, є дуже візуальним та легко сприймається публікою. Цього року фестиваль «Caleido» також презентував спектакль Bildungswoman режисерки Елени Морар. Bildungswoman – є гарним спектаклем, але в той же час має дуже цікаву тему. Йде мова про жінок та про дорослість. Я уникаю вважати його феміністичним маніфестом, але очевидно, шоу має дуже чіткий феміністичний вимір. Ще однією постановкою «Caleido» була Міс Юлія, постановка режисера Андреї та Андрея Гросу. «Міс Юлія» – ​​текст був написаний наприкінці XIX століття, але він є дуже актуальним. Останньою постановкою «Caleido» була «Libretto Impostura», режисера Матея Лукача-Грюнберга, друга частина трилогії. Цей спектакль з гумором та іронією говорить про самозванство.»

  • «40 днів потому/No Rest For The Old Lady», новий фільм Андрея Грузніцкого

    «40 днів потому/No Rest For The Old Lady», новий фільм Андрея Грузніцкого

    «40 днів
    потому/No
    Rest For The Old Lady», четвертий повнометражний фільм Андрея
    Грузніцкого був представлений в офіційному відборі 43-го Московського
    міжнародного кінофестивалю, що відбувся між 22 і 29 квітня, у програмі «Третій
    вік». Дія відбувається в райському селі на півдні Румунії та зосереджується на
    стосунках між двома друзями Емілем та Тіті. Двоє героїв відображають два типи
    знань – позитивні, аналітичні знання та інтуїтивні знання, що посилюють таємницю.

    У цьому фільмі я прагнув створити кіно, що спостерігає та фіксує факти, дії,
    досвід повсякденного життя, з точки зору «боротьби», яка кидає виклик плину
    часу», – сказав Андрей Грузніцкій в інтерв’ю нашій радіостанції. «Я
    обрав цю тему, можливо, менш комерційну, слідкуючи за людьми похилого віку і
    переконавшись, наскільки складним є життя тих, хто відноситься до цієї категорії.
    Водночас мене надихнула історія про людину, яку я дуже поважав і яка,
    незважаючи на похилий вік, мала абсолютно вражаючий оптимізм і цікавість до
    життя. Вуді Аллен колись сказав, що життя таке сумне, але в той же час таке коротке.
    Саме цю роздвоєність, це ставлення до життя, любові/ненависть я намагався
    зафіксувати в історії за допомогою двох героїв. Звичайно, я трохи приправляю
    фільм історією кохання. Я розмістив своїх героїв у сільському, ідилічному
    середовищі, де все повинно бути гарно, бо це упередження зберігається, що в
    країні все чудово і досконало. Але насправді обидва герої дуже самотні і
    покинуті, саме тому історії, що трапляються за ними, можуть об’єднати або,
    навпаки, розділити їх. Очевидно, що фільм також спрямований на трансформацію
    двох чоловіків, спостерігаючи, як Еміль і Тіті перестають вірити у те, у що вірили
    спочатку, крім того, вони в кінцевому підсумку сприймають навіть протилежні
    концепції, концепцію іншого. Але в кожному з них є бажання підтримувати цю
    особливу дружбу та стосунки. Еміль є позитивом, тим, хто йде до лікаря і не
    вірить у силу мощів, а Тіті, на початку фільму, є протилежністю Емілю.»




    Дебютний
    фільм Андрея Грузніцкого «Інша Ірина» отримав Гран-при та премію FIPRESCI на Міжнародному
    кынофестивалі CinePécs MovEast 2008 року, був номінований на найкращий
    румунський фільм на кінофестивалі «Трансільванія» у 2009 році й отримав трофей «Анонімул»
    у тому ж році. Його другий повнометражний фільм «Quod Erat Demonstrandum (QED)/Що
    і треба було довести» отримав міжнародні нагороди, включаючи спеціальну премію
    журі на Римському кінофестивалі 2013 року, премію «Золота тайга» Міжнародного фестивалю
    кінематографічних дебютів «Дух Вогю» 2014 року та приз Синдикату французьких
    кінокритиків на Міжнародному кінофестивалі Arras 2014 року. «Завера», третій художній
    фільм румунського режисера, мав світову прем’єру в листопаді 2019 року в
    конкурсі Каїрського міжнародного фестивалю.




    Свої
    перші два фільми Андрей Грузніцкий зняв у співпраці з продюсером і оператором Віві
    Драганом Васіле, а «Завер» – з Тудором Пандуру. Фільм «40 днів потому/No Rest For The Old Lady» він зняв разом з оператором Лауренціу Редукану, для
    якого це стало дебютом в повнометражній кінострічці. Акторський склад утворюють
    Мірча Андреєску, Валер Деллакеза, Габрієль Спахіу, Маріан Негреску, Сімона Урс,
    Штефан Міря, Валеріу Бизу та Єуджен Тіту.




    Андрей
    Грузніцкий розповідає: «Мені подобається завжди мати в команді дуже молодих
    людей, бачити, як налагоджуються стосунки з ними. Я домовлявся з оператором Тудором
    Пандуру задовго до створення третього фільму, але трапилося так, що ми почали співпрацю
    лише при зйомці «Завері», коли він уже накопичив багатий досвід, тож він вже не
    був на початку кар’єри. У цьому фільмі я хотів співпрацювати з дуже молодим
    оператором, а Лауренціу Редукану виявився надзвичайною людиною. Щодо акторів,
    цей проєкт не ставив проблеми вибору недосвідчених або молодих людей, історія
    не дозволяла мені цього робити. Але те, що я намагався зробити, – це дуже точно
    розташувати подію, тому я провів близько двох місяців зі знімальною групою в Олтенії,
    в районі Дрегешань. Обравши відповідне місце, я вирішив співпрацювати з місцевими
    акторами, покластися на них. Я особливо співпрацював з акторами з Крайови і
    Тиргу Жіу, котрі зіграли на високому рівні. Що стосується акторів головних
    ролей, тих, хто грає роль Тіті та Еміля, я хочу зазначити, що Мірча Андреєску
    та Валер Деллакеза – це два надзвичайні актори.»





    Продюсерами
    фільму виступили Андрея Думітреску, Оана Бужгой Джурджу та Анамарія Анточ. Фільм «40 днів потому» був
    знятий навесні 2019 року і завершений в кінці 2020 року.

  • «Making Waves» – найдовготриваліший захід, присвячений румунському кіно в Америці

    «Making Waves» – найдовготриваліший захід, присвячений румунському кіно в Америці




    «Making Waves» – найдовготриваліший за часом захід,
    присвячений румунському кіно в Америці, який в цьому році проходить вп’ятнадцяте,
    запропонував з 18 по 24 лютого чергову топову подію з добіркою нових румунських
    фільмів, які американська публіка могла бачити в Інтернеті. Продюсерами та
    кураторами фестивалю, який вже став традиційним у Нью-Йорку, є Коріна Шутеу,
    Міхай Кірілов та Оана Раду, котрі стали ядром ​​команди, яка ініціювала та проводить
    захід з 2006 року.

    Міхай Кірілов, художній директор компанії Making Waves. «У
    цьому році нам довелося переналаштувати фестиваль. Щороку Making Waves запрошував
    режисерів та акторів на зустріч з американською аудиторією, а після кінопоказу проводив
    дискусії. А цьогорічний фестиваль нічим не поступився попереднім. Фестиваль зазвичай
    триває тиждень, протягом якого відбувається показ приблизно семи румунських повнометражних
    фільмів, іноді й кількох короткометражних. Цього року саме через те, що
    онлайн-формат дозволяє продовжити пропозицію, ми включили в програму крім 7
    художніх фільмів, також пакет із шести короткометражних фільмів. Перевага онлайн-показів
    полягає в тому, що румунські фільми були доступні не лише спільноті Нью-Йорка,
    як це сталося в попередні роки, а й всій американській спільноті. Днями я
    навіть розмовляв з нашими партнерами з кінематографічного центру Джейкоба Бьорнса,
    який є традиційним партнером Making Waves, які були здивовані великою кількістю
    переглядів. У цьому році фестиваль працював на основі передплати, дійсної на
    всі покази, а висновок такий: і ми, і наші партнери з кіноцентру Джейкоба Бьорнса
    дуже задоволені тим, що фільми побачила така кількість американських глядачів.
    Фестивалю вдалося утримати аудиторію, ми особливо говоримо про нью-йоркську
    аудиторію, яка складається як з американської аудиторії, яка любить румунське
    кіно, так і з членів румунської діаспори, які хочуть побачити новинки
    румунського кіно. Запорукою успіху була послідовність. Making Waves пережив дуже
    звивисті періоди, перекалібрувався у певний момент, ставши самостійним заходом,
    що працює за рахунок добровільних внесків. А пожертви американської громадськості
    лише збільшують лояльність аудиторії, яку ми зібрали і яка з нетерпінням чекає
    на фестиваль. Цього року це географічне відкриття Америки виявилось корисним. Тому
    що до цього фестиваль Making Waves проходив в Нью-Йорку, в різних відомих кінозалах.
    Тільки в 2019 році, до 30-ої річниці Революції 1989 року, у нас була
    розгалужена програма з 30 фільмів, які увійшли в історію за ці 30 років, і це
    була мандрівна програма, яка охопила кілька американських міст.»






    «Мальмкрог» режисера Крісті Пую, «Спадщина» – Доріана Богуце,
    «Кампанія» – Маріана Крішана, «Грізна Івана» режисерки Івани Младенович, «Ляльковий
    дім» – Тудора Платона, «Вдома» – Раду Чорнічука та «колектив» Александра Нанау -
    були показані в цьому році на фестивалі Making Waves. «Це був чудовий рік для
    румунського документального кіно, особливо з соціальним відтінком, зокрема
    кінострічок «колектив» чи «Вдома», які отримали вражаюче міжнародне визнання,
    завдяки чому вони й були показані на відкритті та закритті поточного фестивалю Making
    Waves. Між цими обкладинками новий опус Крісті Пую – Мальмкрог, повертається в
    американський віртуальний простір після прем’єри на минулорічному Нью-Йоркському
    онлайн-кінофестивалі, щоб продовжити розбурхувати уми», – написав критик Міхай Кірілов,
    художній директор Making Waves.




    Окрім того, що документальний фільм режисера Александра
    Нанау «колектив», увійшов в шорт-лист двох номінацій «Оскара», міжнародна преса
    вважає його одним із найкращих фільмів про журналістику, коли-небудь знятих. Американский
    журнал Rolling Stone включив його до списку найкращих фільмів 2020 року, а Time
    Magazine розмістив фільм на 2 місці у рейтингу найкращих документальних
    фільмів, знятих минулого року. IndieWire писав, що це один з найкращих фільмів
    про журналістику, коли-небудь знятих. Крім цього кінострічка Александра Нанау
    також отримала визнання від New York Times, Variety або The Guardian.




    Михай Кірілов, художній директор
    фестивалю Making Waves зазначив. «Щороку, коли проводимо відбір фільмів, ми
    намагаємось поєднувати фільми та авторів, які вже мають резонанс в
    американському просторі, з новими режисерами та іменами. Те саме ми зробили й
    цього року. Звичайно, вибір фільму «колектив» режисера Александра Нанау для
    відкриття фестивалю був само собою зрозумілим. Це був найгучніший фільм і не
    лише в американському просторі, але особливо там він отримав надзвичайно
    сприятливі хроніки з 2019 року, оскільки фільм вийшов у прокат в Торонто.
    Звичайно, через пандемію фільм мав нерівний шлях, але пандемія зовсім не
    зіпсувала його репутацію та вплив, про що свідчить ця гонка без перешкод до
    оголошення лауреатів премії «Оскар». Тож нам здалося абсолютно нормальним приділити
    цьому фільму особливу увагу в Америці, надавши йому честь відкрити
    кінофестиваль. І я сподівався, що Making Waves надасть ще більшу видимість
    фільму, оскільки наближається день остаточного рішення членів Американської кіноакадемії.»




    Щоб підтримати фестивальний
    дух, організатори підготували для публіки низку унікальних інтерв’ю з актрисою Іриною Редулєску
    та режисерами Маріаном Крішаном, Тудором Платоном та Іваною Младенович.



  • Відповідь румунського театру на виклики пандемії

    Відповідь румунського театру на виклики пандемії




    Сильно постраждалому від
    обмежень під час пандемії, румунському театру довелося знайти інші способи
    привернути увагу глядачів. Тому що й вистави
    на відкритому повітрі були скасовані, онлайн-середовище стало тим місцем, через
    яке актори могли входити у безпосередній контакт з публікою.




    21 вересня 2020 року відбувся важливий
    захід в театральному житті нашої країни. Йдеться про захід, перенесений з весни
    на осінь, 28-e видання Гали-вечіру премій Uniter. Захід пройшов у м.
    Крайова (південь), відзначаючи 170 років від дня заснування театру імені Маріна
    Сореску, та пройшов просто неба у Літньому театрі парку Ніколая
    Романеску. Радіо Румунія Культурал транслювало Галу-вечір в
    прямому ефірі разом із онлайн-трансляціями – на www.tvr.ro та www.uniter.ro




    UNITER – головний організатор та ініціатор гали-вечора -
    це професійна, аполітична, неурядова та неприбуткова організація, створена
    вільною асоціацією митців у галузі румунського театру. Вона була заснована у лютому 1990 року і таким
    чином відсвяткувала 30 років діяльності в 2020 році. 10 вересня UNITER розпочав кампанію з відео-просування акторів,
    номінованих на нагороди. Звичайно, було декілька номінацій (всі за досягнення в
    попередньому році, згідно з регламентом) і – з 14 вересня – всі бажаючі могли
    підтримати своїх фаворитів, голосуючи на www.uniter.ro




    Можливо, місце, або рік з усіма його
    обмеженнями, або, іншими словами, перемога творчості над страхом, приділило
    Галі-вечору 2020 року особливої сили. Оана Крістя Грігореску театрознавець,
    член UNITER, каже: Заходам Uniter вдалося щось змінити, вивихнути тип консерватизму в організації заходів за
    останні 20 років. Усі
    помітили насамперед оновлення формату, яке відбулося не лише завдяки
    організації заходу під відкритим небом, у Крайові. Думаю, це було головним
    чином завдяки довірі, яку організатори надали двом режисерам Гали-вечора:
    режисеру Бобі Прікопу та сценографу Ірині Моску. У них за плечима була ціла
    команда, і всі відчули на цьому заході ковток свіжого повітря … І ми
    підгодувались дозою оптимізму від того, як цей захід розгорнувся – лаконічно і
    чисто. І ще щось, мабуть, найважливіший аспект. Деякі виступи переможців
    безпосередньо стосувались важливої ​​проблеми. У румунській культурі -
    принаймні формально, але особливо організаційно – існує розкол між
    незалежними акторами та акторами, які діють у субсидованих установах. Це
    помилковий розрив, і виступи під час Гали-вечора UNITER зосереджувались саме на цьому: на думці, що настав час знайти
    адміністративні рішення для підтримки успішних незалежних акторів. Таким чином,
    щоб визнати їх внесок у різноманіття театральної сцени. Той факт, що наприкінці
    Гали-вечора, Іон Карамітру, голова UNITER і керівник
    Національного театру в Бухаресті, зобов’язався шукати рішення для підтримки
    незалежного театру, має важливе стратегічне значення. Це новий вид культурної
    політики, який віднині проводить UNITER.




    30-е видання (у
    період 22-29 листопада 2020 р.) Національного театрального фестивалю в
    Бухаресті було також прем’єрою. Фестиваль пройшов у форматі онлайн на fnt.ro. Намір трьох особистостей,
    які зайнялися підбором програми, був чітким: досягти діалогу між естетикою
    вчорашніх режисерів та сучасними мистецькими пошуками. Радіо Румунія є одним із
    традиційних партнерів заходу, звідси й спеціальний розділ під назвою FNT ON AIR. Марія Зернеску,
    доцент Університету театру і кіно в Бухаресті, була однією з трьох
    організаційних сил. Говорячи про веб-сайт fnt.ro, вона уточнила в ефірі
    Радіо Румунія, 23 листопада 2020 року: Кожну трансляцію можна буде ще побачити
    протягом двох діб, для тих, хто хоче переглянути щось. Ми хотіли «переглянути»
    минуле фестивалю – 30 років. І часом ми виявили чудові акторські виступи. У тісному
    зв’язку із триптихом актор – режисер – драматург. Коли ці відкриття мають меншу
    тривалість, ми збираємо їх у спеціальному розділі «Мистецтво видатного актора»,
    де увага зосереджена на акторах, добре відомих румунській публіці.




    Звичайно, відомі міжнародні вистави були
    запрошені взяти участь на Бухарестському театральному фестивалі. Так само й пандемічні
    постановки, такі як ZOOM BIRTHDAY PARTY, за текстом Савіани Стенеску, у постановці Бет Мілльс (США) або POOL (NO WATER) Марка Рейвенхілла,
    проєкт Раду Ніки, Анду Думітреску та Влайку Голчея.




    Отже, дорогі друзі, це рішення, за
    допомогою яких румунські актори театру намагаються проаналізувати своє
    сьогодення та ситуацію у формі, яка тримає їх на зв’язку із суспільством та
    його проблемами. І вони приходять із більш простими рішеннями. Деякі з них уже
    доводять свою життєздатність і залишаться, мабуть, новими орієнтирами у
    сценічному мистецтві нашої країни.

  • Міжнародний фестиваль колядок, зимових обрядів та звичаїв українців

    Міжнародний фестиваль колядок, зимових обрядів та звичаїв українців

    Марамороська філія Союзу українців Румунії провела 17 січня в режимі
    онлайн XXVIII-ий Міжнародний фестиваль
    колядок, зимових обрядів та звичаїв українців. Це одна з найважливіших подій,
    яку організовує Союз українців Румунії упродовж року. Зазвичай на цьому
    фестивалі групи колядників етнічних українців з Румунії та українців закордону представляють
    свої колядки, різдвяні та новорічні звичаї, а також свій народний одяг. Цього року
    через пандемію нового коронавірусу фестиваль пройшов у онлайн-форматі.


    Марамороський повіт, де проживає найбільша громада українців Румунії,
    славиться своїми успадковами з покоління в покоління давніми
    різдвяно-новорічними звичаями такими як: колядування дітей, виступи
    Вифлеємського вертепу й старої коляди та інші. Саме тому, дотепер, кожного року в місті Сігету Мармацієй
    Марамороського повіту організовується цей найбільший фестиваль колядок, зимових
    обрядів та звичаїв українців. Голова Марамороської філії СУР Мирослав Петрецький наголосив, що фестиваль
    спрямований на збереження та просування зимових традицій та обрядів українців
    Румунії, a також українців закордону. Він відмітив той факт, що захід, який вже
    став традиційним, повинен був продовжуватися навіть у важких умовах,
    спричинених пандемією коронавірусу, з дотриманням усіх рекомендацій влади.


    У заході взяли участь члени Ради CУР, голови повітових філій СУР, голови
    СУРівських місцевих організацій Мараморської філії, представники Українського
    православного вікаріату та Українського греко-католицького вікаріату Румунії,
    вчителі та гості. Голова СУР, депутат
    Микола-Мирослав Петрецький передав своє відеовітання учасникам, в якому
    підкреслив важливість заходу в популяризації прадідівських традицій та звичаїв
    українців.


    Учасники
    онлайн-фестивалю розповіли про значення різдвяно-новорічних звичаїв українців,
    які сприяють просуванню культурної самобутності української меншини в Румунії.
    Вони висловили сподівання, що наступного року цей фестиваль відбуватиметься у
    звичайних умовах у місті Сігету Мармацієй.


    У рамках заходу
    пролунали українські колядки у виконанні групи колядників зі села Вишівська
    Красна Марамороського повіту, на чолі з головою місцевої організації Юрою Мочернаком та групою
    колядників з села Коштіль Марамороського повіту на чолі з вікарієм Українського
    греко-католицького вікаріату Румунії Василем Колопельником. Також були показані відеозаписи минулорічного Міжнародного фестивалю колядок, зимових обрядів та звичаїв українців.

  • Міжнародний фестиваль колядок, зимових обрядів та звичаїв українців

    Міжнародний фестиваль колядок, зимових обрядів та звичаїв українців

    Марамороська філія Союзу українців Румунії провела 17 січня в режимі
    онлайн XXVIII-ий Міжнародний фестиваль
    колядок, зимових обрядів та звичаїв українців. Це одна з найважливіших подій,
    яку організовує Союз українців Румунії упродовж року. Зазвичай на цьому
    фестивалі групи колядників етнічних українців з Румунії та українців закордону представляють
    свої колядки, різдвяні та новорічні звичаї, а також свій народний одяг. Цього року
    через пандемію нового коронавірусу фестиваль пройшов у онлайн-форматі.


    Марамороський повіт, де проживає найбільша громада українців Румунії,
    славиться своїми успадковами з покоління в покоління давніми
    різдвяно-новорічними звичаями такими як: колядування дітей, виступи
    Вифлеємського вертепу й старої коляди та інші. Саме тому, дотепер, кожного року в місті Сігету Мармацієй
    Марамороського повіту організовується цей найбільший фестиваль колядок, зимових
    обрядів та звичаїв українців. Голова Марамороської філії СУР Мирослав Петрецький наголосив, що фестиваль
    спрямований на збереження та просування зимових традицій та обрядів українців
    Румунії, a також українців закордону. Він відмітив той факт, що захід, який вже
    став традиційним, повинен був продовжуватися навіть у важких умовах,
    спричинених пандемією коронавірусу, з дотриманням усіх рекомендацій влади.


    У заході взяли участь члени Ради CУР, голови повітових філій СУР, голови
    СУРівських місцевих організацій Мараморської філії, представники Українського
    православного вікаріату та Українського греко-католицького вікаріату Румунії,
    вчителі та гості. Голова СУР, депутат
    Микола-Мирослав Петрецький передав своє відеовітання учасникам, в якому
    підкреслив важливість заходу в популяризації прадідівських традицій та звичаїв
    українців.


    Учасники
    онлайн-фестивалю розповіли про значення різдвяно-новорічних звичаїв українців,
    які сприяють просуванню культурної самобутності української меншини в Румунії.
    Вони висловили сподівання, що наступного року цей фестиваль відбуватиметься у
    звичайних умовах у місті Сігету Мармацієй.


    У рамках заходу
    пролунали українські колядки у виконанні групи колядників зі села Вишівська
    Красна Марамороського повіту, на чолі з головою місцевої організації Юрою Мочернаком та групою
    колядників з села Коштіль Марамороського повіту на чолі з вікарієм Українського
    греко-католицького вікаріату Румунії Василем Колопельником. Також були показані відеозаписи минулорічного Міжнародного фестивалю колядок, зимових обрядів та звичаїв українців.

  • Туристичний Клуж

    Туристичний Клуж

    Сьогодні ми подорожуємо
    центрально-західною частиною Румунії, повітом
    Клуж. Клуж-Напока, адміністративний
    центр повіту, є одним з найважливіших академічних центрів і був оголошений Європейською столицею молоді в 2015
    році. Ми рушимо з цього особливого міста до найпривабливіших
    туристичних визначних пам’яток повіту. Карін
    Елізабет Ханн із Центру туристичної інформації міста Клуж-Напока каже, що місто має дуже щедру туристичну пропозицію. Багато в чому це
    пов’язано з особливим шармом, наділеним майже двох тисячолітньою історією.
    Таким чином, історичний центр міста може стати ідеальною відправною точкою для
    будь-якого туриста, який має в
    розпорядженні кілька маршрутів: Він може обрати різні маршрути: готичний Клуж, барочний
    Клуж або маршрут історичних площ, маршрут релігійних будівель та палаців. Безперечно, Клуж-Напокає одним із найбільш доступних і привабливіших міст Європи, будучи включене до багатьох європейських та
    світових списків, що стосується якості життя,
    міської та молодіжної політик. Наше місто має майже
    всі інгредієнти, які повинні бути привабливими для туристів. Середньовічне місто розвинулося всередині укріпленої фортеці з вежами
    та бастіонами, подібно іншим старим містам Трансільванії. Клуж-Напока стало потім містом, населеним переважно угорцями та
    румунами, а після Першої світової війни стало частиною Королівства Румунія.



    Ми продовжуємо уявну подорож разом із Раїсою Лошонці з Національного центру туристичної інформації Клузького повіту: Головною площею, яку
    слід відвідати, є Площа Унірій (Об’єднання),
    основною туристичною атракцією якої є
    католицький собор Св. Михайла. Це важлива готична споруда з
    вежею заввишки 80 метрів. На цій же площі розташований монументальний ансамбль
    Матья Корвін, в якому
    представлений угорський король Матья Корвін,
    який народився в Клужі, у будинку, що знаходиться менш ніж за 500 метрів від пам’ятника. На площі Унірій також знаходиться Художній музей, важливий палац в стилі
    бароко, в якому зберігаються важливі колекції мистецтва Трансільванії. Подорож слід продовжити Етнографічним музеєм
    Трансільванії з великою кількістю експонатів народного вбрання. Розділ цього
    музею просто неба називається Етнографічним парком. Тут ми знаходимо багато
    традиційних дерев’яних будинків, але також церков.


    Переважна більшість будівель в
    Клуж-Напоці відремонтовані за програмою, започаткованою
    кілька років тому, і перебувають у приватній власності. Отримавши
    доступ до європейських коштів, чимало
    будинків було модернізовано.
    Наприклад, цього року було урочисто відкрито першу вулицю смарт в Румунії. Вона має зрошувальну систему з датчиками, сучасний пішохідний
    коридор, з пріоритизацією немоторизованих транспортних
    засобів. Місцевим жителям та туристам доступні чотири місця для зарядки
    автомобілів та велосипедів чи електричних скутерів, безкоштовний Wi-Fi та
    розетки USB для зарядки мобільних пристроїв. Крім того, система громадського
    освітлення є розумною.

    Карін Елізабет Ханн з Центру туристичної інформації міста Клуж-Напока запрошує нас продовжити подорож: Турист, який приїжджає до
    нас, може знайти повну пропозицію для пригодницького туризму,
    нішевого туризму. Також спостерігається міжнародна тенденція привласнення
    традиційних цінностей. Існує тут Край блакитного метелика, який є брендом мікрорегіону та об’єднує 12 комун з Долини річки Сомешул Мік. Цей бренд просуває природну та антропогенну спадщину, а також
    місцевих жителів. Організовуємо тут кілька місцевих фестивалів, такі як Фестиваль сливового повидла, підготовленого за традиційною технікою, на дровах, без добавлення цукру. Організовується Фестиваль лаванди, а також пікніки в традиційних домашніх
    господарствах, традиційні або аристократичні страви, танцювальні табори та
    багато іншого. Потім я б згадала про Край Калата, територію заселену переважно етнічними угорцями, яка включає західну частину Клузького повіту та частину півдня Селажського повіту. Він дуже відомий прикрасами
    місцевому народного вбрання, а
    також традиційними місцевими господарствами. І
    останнє, але не менш важливе, я б рекомендувала фортеці, побудовані в Краю
    Калата: фортецю Болога, фортецю Агірешу, фортецю Літень, фортецю Фетей
    або фортецю Джілеу. Маємо також місцеві
    саксонські музеї, які є унікальними в цій частині країни, такі як Музей Буйвола у комуні Бачу, Архаїчний музей у селі Влаха та Водяний млин у селі Болога.


    Інші туристичні маршрути
    включали б Екуменічний Клуж, туристи можуть
    обрати маршрут укріплених церков
    або дерев’яних церков. А якщо ви любите зимові види спорту, то в горах Апусень ви знайдете гірськолижні траси. Раїса Лошонці з Національного центру
    туристичної інформації повіту Клуж
    представляє нам інші два туристичні напрямки: Соляна шахта Турда – це
    справжній музей видобутку солі в Трансільванії, який є водночас сучасною базою
    лікування респіраторних захворювань. Тут ви знайдете безліч можливостей для
    дозвілля, включно для дітей. Туристи
    також можуть спуститися до підземного озера у шахті
    Терезія для прогулянки на човні, а неподалік розташована Ущелина Турзі, визначна природна пам’ятка зі своїм скелястим ландшафтом розміром у 2 км та з вертикальною висотою близько 200 метрів. Любителі адреналіну можуть займатися тут скелелазінням, тут будучи влаштований маршрут Віа Феррата. Паралельно
    з Кеїле Турзі знаходиться ще одне відоме місце
    призначення Кейле Туренілор.


    Карін Елізабет Ханн з Центру туристичної інформації міста
    Клуж-Напока запрошує вас поглянути на веб-сайт visitcluj.ro, перекладений на
    декілька міжнародних та регіональних мов. Крім того, якщо ви дійдете до
    туристичного інформаційного центру, у вас буде безкоштовний доступ до Інтернету
    та до бази даних про місця розміщення та організатори заходів. Ви також
    отримаєте карти, листівки та брошури англійською, французькою, німецькою,
    італійською, іспанською, угорською, польською, китайською, японською, турецькою
    та корейською мовами.

  • Різдвяні традиції

    Різдвяні традиції

    Різдво – найулюбленіше свято року.
    Важливий момент в історії християнства,
    Народження
    Ісуса Христа та інші зимові свята святкують християни у всьому світі з альтруїзмом та переживанням,
    навіть якщо
    лише протягом кількох святкових днів. У румунському просторі відомими є
    колядки та святкові столи, за якими з року в рік збираються всі члени родини.




    Іляна Мораріу, керівник Пастирського музею в селі Жіна, Сібіуського повіту: Найкрасивішим і найдавнішим звичаєм є колядування групами молодих
    чоловіків.
    Це молоді чоловіки
    віком понад 20 років, які ніколи не були одруженими. Ця група складається ще на
    свято Святого Миколая. Вони готують колядки, тренуються, готують все те, що
    необхідно для цього ритуалу. Вони колядують напередодні Різдва Христового у
    всіх домогосподарствах села. Звичайно, всі їх приймають, і вони раді, що
    сільські хлопці приносять їм коляду, що сповіщає про Різдво Христове. Водночас
    на Різдво колядують менші за віком хлопці, старшокласники, це теж дуже давній
    звичай. Дівчата колядують із зіркою в руках. Також на Різдво хрещеники мали
    обов’язок приносити хрещеним батькам величезний калач, спечений із чистої
    пшениці, як то кажуть. Цей калач випікали в печі у кожному будинку, і це була
    можливість для хрещених зустрітися з хрещеними батьками, обговорити проблеми,
    що виникали в кожному домогосподарстві, у кожній родині.



    Старі румунські звичаї зберігалися майже
    незмінними впродовж століть у певних громадах. На півночі Румунії різдвяні
    традиції залишилися в основному незмінними. Наталія Лазер, менеджер Оашського
    краєзнавчого музею: Різдво – це дуже важливе християнське свято в
    Марамуреському повіті та в етнографічних районах, що складають
    цей повіт. Важливими є свята, які перекриваються
    на язичницькому або дохристиянському грунті. Теж
    важливим є колядування групами чоловіків. Це елемент нематеріальної культурної
    спадщини, який входить до списку нематеріальної культурної спадщини людства
    ЮНЕСКО.Масковані вистави
    є так само дуже важливими у нашому повіті. Відомо, що майже в усіх країнах
    Центральної та Південно-Східної Європи практикуються звичаї з масками. Історія
    румунських народних масок починається, звичайно, зі створення примітивних масок
    та маскованих ігор, які стосуються
    основних занять: мисливства, тваринництва чи землеробства, а також звичок
    сімейного життя, народження, весілля, смерті або календарних звичаїв.


    Колядування з масками – один із
    різдвяних звичаїв, характерних для Оашського краю. Щороку молоді
    хлопці ходять вулицями колядувати, їх приймають у кожному
    господарстві. Народні майстри виготовляють маски, вони
    будучи як ритуальними предметами, так
    і емблемою громад, до яких вони належать. Калач, запропонований групам колядників
    господарями домогосподарств, являє собою сонячний символ, а палиці,
    якими користуються групи колядників, вважаються деревами
    життя. Наталія Лазер: Серед
    звичаїв, які досі зберігаються у Марамуреші, я б згадала
    про колядування з козою, яке нагадує про давні діонісійські процесії, або
    Віфлаїм, цю форму народногохристиянського театру.
    Це звичай все ще зберігається
    в Долині річки Іза, в Долині річки Мара, або навіть у Оашському
    краї. Я б також розповіла вам про два менш засвідчені
    звичаї, але все ще яскраві у колективній пам’яті: ГруДід Морозів,
    що стосується цього священного часу, коли відкривається
    небо, і того моменту, коли спілкування між двома
    світами є легшим, і Поховання Різдва чи Нового року – це ритуал, що нагадує про
    смерть і відродження людини та природи. Звичаєм, що
    все ще зберігся мешканцями н.п. Кавнік
    -це звичай Брондошів, що
    нагадує про вторгнення татар. За легендою, Брондоші врятували у 1717
    роціцю місцевість від знищення, злякаючи татар. Рік
    від року цей звичай Брондошів зберігся і увічнився у Кавніку. Я б розповіла
    також про інші форми збереження
    цих різдвяних традицій, про фестивалі. Фестиваль
    зимових традицій та звичаїв, що проходить
    щороку у місті Сігету-Мармацієй, у другий і третій день Різдва, або
    фестиваль з Негрешть-Оашу (на півночі
    Румунії).


    Якщо колись у селах
    Різдвяні свята були нагодою для відновлення рівноваги в громаді, то період напередодні
    Різдва перетворюється, особливо для жителів міст, на марафон торговими центрами.
    Подарунки для рідних і коханих, ялинка, прикраси та святкові харчові страви незамінні.
    Хоча надзвичайна ситуація цього року вимагає безпрецедентні захисні заходи,
    Різдво залишається для всіх нагодою для радості.

  • Бухарестський міжнародний фестиваль експериментального кіно BIEFF

    Бухарестський міжнародний фестиваль експериментального кіно BIEFF

    10-ий Бухарестський міжнародний фестиваль
    експериментального кіно BIEFF, вперше в історії,
    організований
    за гібридною формулою, в режимі онлайн та офлайн, завершився 29
    листопада 2020 року. За допомогою потоковій платформі
    BIEFF глядачі з усієї країни мали можливість дивитись протягом
    6 днів фестивалю найновіші та найсміливіші кіноексперименти року, в той час як любителі
    кіно з Бухареста мали можливість дивитись вибрані короткометражні фільми у художніх галереях-партнерах.

    Художній керівник Бухарестського
    міжнародного фестивалю експериментальних фільмів BIEFF Оана
    Гера розповідає про те, як вдалося провести цьогорічний
    випуск фестивалю, в контексті пандемії коронавірусу: «Це особливий рік, протягом
    якого ми багато працювали над відбором фільмів під час локдауну, та якимось
    чином ми виявили багато тем, які здавалися цікавими, як нам кураторам, так й
    режисерам фільмів, яких ми дивились у той період часу. І ми зрозуміли, що цій
    ідеї про утопію та дистопію, про дивовижний новий світ, в якому ми опинилися під
    час домашньої ізоляції, передував пошук режисерів. Ми говоримо про пошук
    альтернативного майбутнього, нових форм, в яких ми можемо уявити собі наше суспільство,
    виходячи з проблем, з якими ми стикаємось сьогодні. Ми працюємо як куратори, у
    нас немає конкурсних заявок, ми шукаємо по всьому світу фільми, які потім
    показуємо під час відбору фільмів для фестивалю. Зазвичай, ми шукаємо та
    вибираємо фільми з каталогів дистриб’юторів, з якими працюємо ще від
    започаткування цього фестивалю, а також фільми, які були відібрані для міжнародних
    фестивалів, які є визнаними у світі стосовно короткометражного та
    експериментального кіно. Таким чином ми прагнемо представити найцікавіші
    постановки румунській публіці. Ми не починаємо від певної теми, а намагаємося знайти
    теми які повторюються, які нам здавалися найбільш цікавими, ідеї, які поділяють
    більше режисерів.»

    Так народилися кураторські теми Бухарестського
    міжнародного фестивалю експериментального кіно BIEFF. Художній керівник Бухарестського
    міжнародного фестивалю експериментальних фільмів BIEFF Оана
    Гера стверджує: «Цього року було сім кураторських тем, сім
    програм міжнародного конкурсу, в кому взяли участь 39 кінострічок. Під цією
    великою парасолькою, були: A brave new world (Сміливий новий
    світ), тема яка включила дві програми, що розповідають про утопію та дистопію, Embracing Utopia și
    The Spectre of Dystopia (Охоплюй утопію і Спектр дистопії),
    ми запропонували й інші теми, яких вважаємо дуже важливими на даний час. Однією
    з цих тем було представлення гендерних ролей та жінок у кіно, в програмі, яка
    об’єднала 6 короткометражних фільмів, режисерами яких є жінки. The Map is not The
    Territory (Карта не є територією) – у цій програмі йдеться про міграцію
    в сучасному світі, тема, яка була на порядку денному BIEFF протягом декількох
    років, оскільки існує справжній інтерес режисерів до цієї теми, яка залишила
    свій відбиток на останнє десятиліття. An act of violence (Акт насильства) – це інша тема BIEFF, що стосується форм насильства,
    від війни та терактів до малих актів насильства, з якими ми все частіше
    стикаємось. Ми також включили до цьогорчного випуску тему Sublime bodies (Піднесені тіла), де йдеться про представництво та політику тіл, про місце
    або відсутність тіла у публічному просторі, а також тему A State of Grace (Стан благодаті), яка, як й програма «Охоплюй утопію» розглядає те, як
    ми можемо знайти притулок у досить неспокійному світі, подібному до того, в
    якому ми живемо сьогодні. Нам подобається стверджувати, що BIEFF – це простір
    для роздумів та дискусій, а не просто простір, де можна переглянути найсвіжіші
    постановки зі всього світу. Ми сподіваємось, що вибрані нами кінострічки дали
    можливість людям задуматися про часи, в які ми живемо, і, можливо, таким чином,
    починаючи з нових способів уявлення майбутного та нових дискусій про те, що з
    нами відбувається, знайти момент, щоб повільно, повільно винайти себе, як
    суспільство. Саме тому після показу короткометражних фільмів ми організували і дебати,
    під час яких ми намагалися обговорити з режисерами фільмів, а також з спеціальними
    запрошенними вищезгадані теми.»

    Короткометражний фільм «They parlaient idéale» (Вони говорили ідеально) режисерки
    Лор Прувос, що є потужною одою мріям про альтернативні форми існування та
    спілкування, отримала Велику премію BIEFF 2020. Копродукція Франція-Бельгія-Італія, фільм «They parlaient idéale» веде нас в
    жваву та винахідливу кінематографічну подорож, поза формальні
    та іконографічні межі, виходячи за межі віку, нації чи раси.
    Фільм натхненний сюрреалістичними тропами, вуличною магією, ексцентричними
    фантазіями тощо, – оцінив журі BIEFF, до складу якого ввійши цього року Шарлотте Серранд – художній керівник
    Міжнародного кінофестивалю La Roche-sur-Yon та художній консультант
    Quinzaine des Réalisateurs de la Cannes, Іріна Трокан – університетський професор Бухарестського Факультету
    театрального мистецтва та кінематографії та художниця Мага Маамон, член кураторської групи Forum Expanded (Розширеного форуму) Берлінського міжнародного кіно фестивалю (Берлінале).

  • 21 листопада 2020 року

    КОРОАНВІРУС – У Румунії загальна кількість хворих на COVID-19 перевищила 412 тисяч, з яких понад 70% вже одужали. Кількість інфікованих за добу становить близько 10 тисяч, а найбільше нових випадків підтвердили у Бухаресті та Клузькому повіті. На жаль за попередні 24 години було зареєстровано ще 160 випадків смерті, а загальна кількість померлих від нового коронавірусу сягнула 9 916. 1132 пацієнти перебувають у реанімації. Кілька населених пунктів, у тому числі навколо столиці, де показник захворюваності зріс, були закриті на карантин. Останні звіти свідчать про стабілізацію епідемії, – заявив президент Клаус Йоганніс. Глава держави повідомив, що в понеділок проведе зустріч з міністрами оборони, охорони здоров’я та внутрішніх справ, на якій будуть обговорені всі аспекти майбутньої кампанії щеплення від COVID-19, яку він назвав питанням національної безпеки. Президент також зазначив, що останні дані щодо поширення коронавірусу свідчать про те, що є підстави для «помірного оптимізму» і закликав людей «суворо» дотримуватися протиепідемічних заходів.


    САМІТ G20 – Сьогодні офіційно стартував дводенний
    саміт G20, групи найбільших економік світу, вперше організованого Саудівською
    Аравією. Зустріч відбувається в режимі відеоконференції, а головним пунктом
    порядку денного є боротьба з пандемією Covid-19. Король Саудівської Аравії,
    Салман закликав забезпечити доступ до вакцин та лікування коронавірусу всім,
    включаючи бідні країни. У п’ятницю президент Європейської комісії Урсула фон
    дер Ляйєн висловила сподівання, що саміт стане «новим початком багатосторонності».
    Вона додала, що Європейський Союз попросить партнерів з G20 активізувати
    економічні зусилля, щоб забезпечити бідним країнам також доступ до вакцин та
    засобів проти COVID-19. Мета – придбати два мільярди доз вакцини для держав із
    середнім та низьким рівнем доходу, – сказала Урсула фон дер Ляйєн.

    КНИГА – Сьогодні був передостанній день організованого Румунським Радіо книжкового ярмарку «Гаудеамус». Програмою заходу було передбачено цілу низку подій, презентації книг, дискусій та круглі столи. Багато подій були присвячені найменшим читачам, школярам та вчителям. Книжковий ярмарок «Гаудеамус» продовжує понад 25-річну традицію, але на цей раз відбувається виключно в онлайн-форматі. Понад 100 учасників мають віртуальні стенди, серед яких найпрестижніші видавництва Румунії, румунські та закордонні дистриб’ютори книг, музики та освітніх ігор.

    КІНО – V-й Міжнародний кінофестиваль Бузеу-BUZZ, присвячений європейському кіно, стартував сьогодні, виключно в онлайн-форматі, через пандемію коронавірусу. До 26 листопада любителі кіно мають можливість побачити румунські та європейські кінострічки на будь-який смак, які можна дивитись безкоштовно. За словами організаторів фільми поділені на чотири конкурсні категорії: ігрове, документальне, короткометражне та студентське кіно. Більшість фільмів нові і не були в румунському прокаті. Серед кінематографічних сюрпризів цього року – документальний фільм «Вдома» режисера Раду Чорнічука, що здобув чимало нагород на престижних міжнародних фестивалях. У позаконкурсному розділі BUZZ Women, присвяченому фільмам, знятим жінками, будуть показані кінострічки «Креатив», документальний фільм Йоани Грігоре та драма «Проблемна дитина» режисера Нори Фінгшайдт, володарки срібного ведмедя – премії ім. Альфреда Бауера у Берліні в 2019 році.

    ЕНЕРГЕТИКА – Європейська комісія (ЄК) затвердила угоду між Румунією та США про співпрацю в ядерній галузі. Про це написав у Facebook міністр економіки Румунії Вірджил Попеску. За його словами, США виділять 7 мільярдів доларів на реконструкцію першого енергоблоку, будівництва 3 та 4 реакторів Чернаводської АЕС та на розробку інших проєктів в галузі енергетики. Вірджил Попеску зазначає, що угода забезпечить енергетичну безпеку Румунії, інвестиції та робочі місця у багатьох секторах, які працюватимуть для досягнення цілей румунсько-американського партнерства. У реалізації проєктів візьме участь консорціум компаній із США, Румунії, Канади та Франції.

  • Фестиваль української релігійної пісні та поезії

    Фестиваль української релігійної пісні та поезії

    Бухарестська філія Союзу українців Румунії провела з 23 по 26 жовтня 2020 року в режимі онлайн другий випуск Фестивалю української релігійної пісні та поезії «Покрий нас чесним Твоїм покровом, Пречиста Богомати», присвячений святу Покрови Богородиці. Упродовж
    перших трьох днів, фестиваль розгортався у приміщенні Бухарестської філії СУР,
    а останнього дня – у бібліотеці Союзу українців Румунії імені Степана Ткачука,
    за участю голови СУР, Миколи Мирослава Петрецького, членів Бухаресьскої філії СУР,
    письменників, редакторів сурівських часописів, інструменталістів, співаків та
    гостей.

    У своєму виступі, голова СУР, депутат Микола Мирослав Петрецький відмітив, що релігія відіграє важливу роль у житті українців Румунії та що СУР підтримує українські церкви та культуру: «Хочу привітати Вас із такою чудовою подією. Можемо помітити, що в останні роки діяльність Бухарестської філії СУР дійсно збільшилася і незважаючи на те, що ми переживаємо нелегкі моменти, ми вміємо проводити такі важливі події у режимі онлайн. Я хочу привітати комітет бухарестської філії за те, що незважаючи на пандемію коронавірусу, організував цю подію. Добре відомий той факт, що релігія займає головне місце у житті кожного з нас. Можна запримітити, що там де існує співпраця, де існує українська церква, там зберігаються мова і наша культура. Українці, де б вони не жили, вони мають де єднатися. Я дуже радий, що така подія організується і в Бухаресті, де вже кілька років діє українська православна парафія. Я дуже радий, що так вміло голова Бухарестської філії разом з Бухарестською українською церквою організовує такі події. Ще раз хочу поздоровити Вас і сподіваємося, що ця подія буде далі організовуватися і стане традиційною. Бажаю успіхів і надалі та, щоб дав Бог би ми зустрічалися здоровими й в кращий період.»




    Ініціатор
    фестивалю, голова Бухарестської філії СУР Михайло Трайста розповів як відбулося
    цього року це свято духовного співу та поезії: «Це вже другий випуск Фестивалю української
    релігійної пісні та поезії під назвою «Покрий нас чесним Твоїм покровом,
    Пречиста Богомати». Цього року ми провели фестиваль в режимі онлайн упродовж чотирьох
    днів. Перші три дні фестивалю відбулися у приміщенні Союзу українців Румунії. Отець-диякон
    Бухарестської Української Православної Церкви Володимир Малкович відкрив
    фестиваль молитвою, поблагословив учасників, після чого заспівав кілька
    релігійних пісень. Наталія Колотило Панчик заграла на скрипці та заспівала
    кілька релігійних пісень, а Дан Васілеску виконав на гітарі та голосом чимало
    пісень. Виступив з гарними піснями бухарестський дует «Веселка» у складі Зеновії
    Мандюк та Богдана Косткюка. У фестивалі також взяли участь актори та поети: Васіле
    Тома, Магдалена Беческу, Штефан Апостол, Крістіан Гіка, Тудорел Чуботару, Дан
    Йоан Марта та Михайло Трайста, а також Віолета Цігенеску. Останній день
    фестивалю відбувся у понеділок, 26 жовтня, у бібліотеці Союзу українців Румунії
    імені Степана Ткачука, де ми мали честь мати серед нас голову СУР, депутата
    Миколу Мирослава Петрецького. Продекламували українську, але і румунську релігійну
    поезію головна редакторка журналу «Наш голос» Ірина Мойсей, редактори часописів
    СУР: Терезія Шендрою, Штефанія Пєтряну, Михайло Гафія Трайста, а також
    секретарка СУР Андрея Бошняґа. Сподіваємось, що наступного року ми зможемо
    провести третій випуск фестивалю в кращих умовах. Просувати та розвивати українську
    релігійну пісню та поезію, далі творити та перекладати українську релігійну
    поезію та, щоб СУР йшов пліч-о-пліч з Бухарестською Українською Православною
    Церквою – такою є наша мета.»


    Символом
    Фестивалю української релігійної пісні та поезії є ікона Матері Божої з
    Немовлям, подарована Бухарестській філії СУР художнім колективом Червона
    калина з Негостини Сучавського повіту, який, поряд з іншими хорами з Банату та Марамурешу, минулого
    року, взяв участь у першому випуску фестивалю, – зазначив голова філії Михайло
    Гафія Трайста.

  • Фестиваль української релігійної пісні та поезії

    Фестиваль української релігійної пісні та поезії

    Бухарестська філія Союзу українців Румунії провела з 23 по 26 жовтня 2020 року в режимі онлайн другий випуск Фестивалю української релігійної пісні та поезії «Покрий нас чесним Твоїм покровом, Пречиста Богомати», присвячений святу Покрови Богородиці. Упродовж
    перших трьох днів, фестиваль розгортався у приміщенні Бухарестської філії СУР,
    а останнього дня – у бібліотеці Союзу українців Румунії імені Степана Ткачука,
    за участю голови СУР, Миколи Мирослава Петрецького, членів Бухаресьскої філії СУР,
    письменників, редакторів сурівських часописів, інструменталістів, співаків та
    гостей.

    У своєму виступі, голова СУР, депутат Микола Мирослав Петрецький відмітив, що релігія відіграє важливу роль у житті українців Румунії та що СУР підтримує українські церкви та культуру: «Хочу привітати Вас із такою чудовою подією. Можемо помітити, що в останні роки діяльність Бухарестської філії СУР дійсно збільшилася і незважаючи на те, що ми переживаємо нелегкі моменти, ми вміємо проводити такі важливі події у режимі онлайн. Я хочу привітати комітет бухарестської філії за те, що незважаючи на пандемію коронавірусу, організував цю подію. Добре відомий той факт, що релігія займає головне місце у житті кожного з нас. Можна запримітити, що там де існує співпраця, де існує українська церква, там зберігаються мова і наша культура. Українці, де б вони не жили, вони мають де єднатися. Я дуже радий, що така подія організується і в Бухаресті, де вже кілька років діє українська православна парафія. Я дуже радий, що так вміло голова Бухарестської філії разом з Бухарестською українською церквою організовує такі події. Ще раз хочу поздоровити Вас і сподіваємося, що ця подія буде далі організовуватися і стане традиційною. Бажаю успіхів і надалі та, щоб дав Бог би ми зустрічалися здоровими й в кращий період.»




    Ініціатор
    фестивалю, голова Бухарестської філії СУР Михайло Трайста розповів як відбулося
    цього року це свято духовного співу та поезії: «Це вже другий випуск Фестивалю української
    релігійної пісні та поезії під назвою «Покрий нас чесним Твоїм покровом,
    Пречиста Богомати». Цього року ми провели фестиваль в режимі онлайн упродовж чотирьох
    днів. Перші три дні фестивалю відбулися у приміщенні Союзу українців Румунії. Отець-диякон
    Бухарестської Української Православної Церкви Володимир Малкович відкрив
    фестиваль молитвою, поблагословив учасників, після чого заспівав кілька
    релігійних пісень. Наталія Колотило Панчик заграла на скрипці та заспівала
    кілька релігійних пісень, а Дан Васілеску виконав на гітарі та голосом чимало
    пісень. Виступив з гарними піснями бухарестський дует «Веселка» у складі Зеновії
    Мандюк та Богдана Косткюка. У фестивалі також взяли участь актори та поети: Васіле
    Тома, Магдалена Беческу, Штефан Апостол, Крістіан Гіка, Тудорел Чуботару, Дан
    Йоан Марта та Михайло Трайста, а також Віолета Цігенеску. Останній день
    фестивалю відбувся у понеділок, 26 жовтня, у бібліотеці Союзу українців Румунії
    імені Степана Ткачука, де ми мали честь мати серед нас голову СУР, депутата
    Миколу Мирослава Петрецького. Продекламували українську, але і румунську релігійну
    поезію головна редакторка журналу «Наш голос» Ірина Мойсей, редактори часописів
    СУР: Терезія Шендрою, Штефанія Пєтряну, Михайло Гафія Трайста, а також
    секретарка СУР Андрея Бошняґа. Сподіваємось, що наступного року ми зможемо
    провести третій випуск фестивалю в кращих умовах. Просувати та розвивати українську
    релігійну пісню та поезію, далі творити та перекладати українську релігійну
    поезію та, щоб СУР йшов пліч-о-пліч з Бухарестською Українською Православною
    Церквою – такою є наша мета.»


    Символом
    Фестивалю української релігійної пісні та поезії є ікона Матері Божої з
    Немовлям, подарована Бухарестській філії СУР художнім колективом Червона
    калина з Негостини Сучавського повіту, який, поряд з іншими хорами з Банату та Марамурешу, минулого
    року, взяв участь у першому випуску фестивалю, – зазначив голова філії Михайло
    Гафія Трайста.