Radio România Internațional

Tag: фестиваль

  • Фестиваль французького кіно

    Фестиваль французького кіно

    Фестиваль французького кіно 2020, 24-е видання, відбувся між 23 вересня і 4
    жовтня у Бухаресті та ще в 10 містах країни: Клуж-Напоці, Тимішоарі, Ясах,
    Араді, Брашові, Бреїлі, Констанці, Сфинту Георге , Сібіу та Сучаві. 94 покази відбулися на великих екранах, як у критих приміщеннях, так і на
    відкритому повітрі. Ми провели розмову з Йоаною Драгоміреску, координатором
    кінотеатру Ельвіра Попеско та селектором фестивалю, про цьогорічний фестиваль,
    який відбувся під девізом Le film français au féminin.

    Видання, присвячене
    жіночому кіно, від режисерок до актрис та видатних жіночих персонажів: «Причиною того,
    що ми вибрали цю тему, є її своєчасність. У кіноіндустрії, як і в інших
    галузях, можливо, навіть більш відвертою, все ще існує нерівність, якщо
    говорити про сферу творчості, я маю на увазі особливо той факт, що більшість
    режисерів і сценаристів продовжують бути чоловіками. Очевидно, актриси досить видимі,
    але ми вважаємо, що дуже важливо виділити й творчий потенціал жінки, не лише як
    експонату, як це траплялося досі. Ось чому ми хотіли нагадати шляхом цього фестивалю,
    який щороку організовує Французький інститут в Румунії, що визнання жіночої
    точки зору на оточуючі реалії є дуже важливим, і що ця перспектива повинна бути
    відома і бачена всіма нами. Весь світ знає про цю полеміку, що призвела до
    таких акцій, як «MeToo» у США, до дискусій, пов’язаних з номінаціями на «Оскар»
    або нагородами «Сезар», дискусій, породжених тим, що чоловіки завжди супер
    представлені. І ми бачимо це у вітчизняній індустрії, де за останні десять років
    лише 19% румунських кінопродукцій були зняті жінками-режисерами. Щоб досягти
    справедливого представництва, нам доведеться пройти довгий шлях, і ми хотіли,
    щоб цей фестиваль сприяв би цьому. І чесно кажучи, це не було важко, бо фільмів,
    знятих жінками або в яких жінки займають головне місце, дуже багато і вони дуже
    доброї якості».






    Ми також поспілкувалися з Йоаною Драгоміреску про
    те, як було зроблено вибір на цьогорічному виданні: «Фільми були розділені на
    три вже встановлені категорії. Фокус молодих режисерів – це перша
    категорія, яка має на меті представити молодих талантів, режисерів (чоловіків
    та жінок), які перебувають на початку їх кар’єри, з першим чи другим
    повнометражним фільмом. Панорама французьких фільмів року – це
    більш широкий і помітний розділ для широкої публіки, в якому ми намагаємось
    представити чудові фільми поточного року та кінця минулого року, фільми, які користувалися
    успіхом у глядачів чи кінокритиків. Третя категорія фестивалю, мабуть, найцікавіша,
    була складена разом із престижним критичним журналом «Cahiers du Cinéma» та кінокритиком Йоахімом
    Лепастьє, який щороку допомагає нам організувати вибір певної теми. Цього року
    обраною темою стала Vive le sinsoumuses!, вшанування непокірних муз. Для цього
    розділу цього року у нас була добірка, повністю зроблена з фільмів, знятих
    жінками. І ці фільми мають абсолютно чудових персонажів, які свого часу щось
    революціонізували, незалежно від того чи йдеться про задумані ідеї або про цілу
    галузь. З цього розділу я навела би два заголовки, і почала б з того, що став
    заголовком категорії, мова йде про документальний фільм Delphine et Carole, який переносить аудиторію посеред фемінізму
    70-х років. Я рекомендую цей документальний фільм, в якому ми знаходимо
    французьку актрису Дельфін Сейріг та швейцарського режисера Карола Руссопулоса,
    які із камерою на плечі виступають за те, щоб жінки мали право на власну
    художню точку зору. Крім того, цього року ми також запропонували добірку
    короткометражних фільмів, знятих більше століття тому Алісою Гай, першою режисеркою
    в історії кіно».






    До тематики фестивалю – Le film français au féminin, також увійшло партнерство з Rezidenţa FemArt, проєктом, розробленим Румунською асоціацією жінок у
    кіномистецтві (ARFC). У рамках цього
    партнерства, п’ять молодих румунських режисерок на початку свої кар’єри мали
    нагоду попрацювати протягом одного тижня зі спеціалістами, а також були
    учасницями серії показів фільмів на Фестивалі, майстер-класів та пітчингових
    (творчих конкурсів) сесіях, частково організованих Французьким інститутом з
    Румунії в Бухаресті. Фестиваль також віддав данину
    пам’яті видатній режисерці Агнеш Варда, показу її останнього фільму «Варда пар
    Агнеш».

  • Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини «One World Romania»

    Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини «One World Romania»

    Документальний фільм Вулиця пустелі №143/143 rue du désert, алжирсько-французько-катарська копродукція, був оголошений журі спеціалістів переможцем Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини «One World Romania/Єдиний Світ Румунія 2020». Фільм отримав також премію журі ліцеїстів.




    За фільм Вулиця пустелі № 143/143 rue du désert алжирський режисер Хассен Ферхані, минулого року здобув нагороду на Міжнародному
    фестивалі документального кіно у Локарно як найкращий молодий режисер. Теж у 2019 році фільм був нагороджений на Міжнародному фестивалі документального кіно RIDM у Монреалі. У свою чергу, публіка оголосила переможцем Міжнародного кінофестивалю «One World Romania/Єдиний Світ Румунія» французький документальний фільм Навіть не думай, що я кричу/Ne croyez posebno pas
    que je hurle     режисера Франка Бове. Цей фільм отримав також спеціальну премію від журі ліцеїстів.


    XIII-ий Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини «One World Romania/Єдиний Світ Румунія» був організований за підтримки Румунського культурного інституту з 21 по 30 серпня в
    Бухаресті. Фестивальні фільми можна було дивитися і онлайн. Цьогорічний     фестиваль був присвячений людині без чіткої
    ідентичності у свідомості більшості: іноземця, меншості, краю, периферії та
    всього, що не належить до тієї більшості. Ця людина може бути     асоційована,
    залежно від контексту, з особою, яка належить до циганської меншини або є гомосексуалом, або бідною людиною, біженцем
    чи іммігрантом.


    Художній керівник фестивалю Андрей Рус подає деталі: Нещодавно були оприлюднені дані опитування на замовлення Національної ради з питань боротьби з дискримінацією, що стосується стадії расизму, ксенофобії та гомофобії в
    румунському суспільстві. Це опитування було проведено в 2018 році та містило такі запитання, як: Чи прийняли б ви особу циганського походження як свого родича, друга, колегу по роботі,
    сусіда? Цікаво, що вперше за останні тридцять років результати були досить
    обнадійливими. Звичайно, ми далеко від того, щоб нас характеризували як
    інклюзивним суспільством, яке сприймає різноманітність на 100%, але
    вперше на всі ці запитання понад 50% респондентів відповіли позитивно. Це було нашою
    відправною точкою, оскільки фестиваль One World Romania     – це фестиваль документальних фільмів про права людини, і коли ми говоримо про права людини, ми говоримо загалом про
    активізм та втручання. Хочу сказати, що відібрані на фестивалі документальні
    фільми звертають увагу на деякі проблеми, на окремі аспекти, які не працюють. Ми
    також думали, що, можливо, непогано було б мати скоріше позитивне ставлення до цьогорічного фестивалю. Тобто, виходячи з цього факту – маргіналізації
    певних категорій людей – показати, що ми, так би мовити, здобули етапну перемогу. Я думаю, що важливо здобути невеликі перемоги в тривалій
    битві. Але в цей період пандемії певні дискурси стали радикальними або
    перебільшеними, шукалися причини поширення пандемії, та, як завжди, і не
    тільки в Румунії, теж маргінали були звинувачені великою частиною засобів
    масової інформації. Повертаючись до вищезгаданого опитування, я не
    знаю, чи сьогодні результати відповідають дійсності. Звернімо увагу лише на те, що рроми, які повернулися з роботи із-за кордону, або інші зазвичай бідніші люди,
    були у багатьох випадках     звинувачені засобами масової інформації у поширенні пандемії.



    Основний розділ цьогорічного кінофестивалю мав назву Ти не уявляєш, як сильно я тебе люблю та був присвячений рромській меншині. Дванадцять фільмів у цьому розділі були показані на Зелені Стоп Арені, та кожний вечір кінчався спеціальним заходом. Андрей Рус, художній керівник кінофестивалю розповів нам
    про фільми, які увійшли до основного розділу, та зробив кілька рекомендацій: Ми зібрали добірку 12 фільмів усіх часів, документальних фільмів про рромів. До
    цієї категорії ми також включили біографічні фільми, один з них – про відомого
    музиканта Джанго Рейнхардта. Інший біографічний фільм – про Катаріни
    Тайкон, яка жила в 1960-х роках у Швеції та захищала цивільні права циганської меншини. Якщо ми говоримо про цей
    розділ, ми говоримо про фільми, зняті з 50-х років до теперішнього часу, а
    також про фільми, зняті в колишніх комуністичних країнах. Йде мова про фільми: Громадянин
    Дюрі режисера Пал Шіффера (Угорщина) або До опадання листя режисера Владислава Шлесицкого (Польща). Але ми показали й зовсім нові фільми, як наприклад, фільм «Вдома, My Home» румунського режисера     Раду Чорнічука, який відкрив кінофестиваль. Фільм розповідає історію сім’ї, яка 20 років прожила у напівдиких умовах у дельті Векерешть, біля Бухареста. Однак одного дня влада оголосила дельту заповідником – першим міським природним парком Румунії, а подружжя Енакє та їх дев’ятеро дітей були виселені. Після багаторічного життя в умовах майже дикої природи вони були змушені пристосовуватися до міських умов. Або французький фільм А Lua Platz, який розповідає про
    румунів-рромів, які намагаються знайти роботу в Франції. Отож до цього розділу увійшли фільми, зняті між 1957 і 2020 роками.




    Фільми, дебати та події протягом десяти днів кінофестивалю проходили на Зелені Стоп Арені, у кінотеатрі імені Ельвіре Попеско, в Угорському Інституті імені Балаші в Бухаресті, в Кінотеатрі Музею румунського селянина, в Mercato Kultur, BRD Scena
    9 та Manasia Hub.

  • 1 вересня 2020 року

    КОРОНАВІРУС – За минулу добу в Румунії
    зафіксовано 1053
    нових випадки коронавірусної хвороби, повідомила Група стратегічної комунікації.
    Загалом від початку року на COVID-19 захворіли понад 89 тис. осіб. Теж сьогодні
    було оголошено про рекордну кількість – 60 летальних випадків, а загалом в
    країні внаслідок цієї хвороби померла 3681 людина. 522 пацієнти перебувають у
    реанімації у важкому стані. Водночас кількість хворих на COVID-19 румунів за
    кордоном сягнула 6.590, але кількість померлих залишається
    незмінною – 126 осіб. За даними веб-сайту worldometers.info, у світі було
    підтверджено понад 25,6 мільйона випадків зараження новим коронавірусом та
    зафіксовано понад 854 тис. смертей. Всесвітня організація охорони здоров’я
    закликала країни світу дотримуватися протиепідемічних обмежень. Генеральний
    директор Тедрос Гебреєс попередив, що неконтрольоване послаблення протиепідемічних
    обмежень – це справжній рецепт катастрофи. Європейське регіональне бюро ВООЗ та
    представники 53 держав-членів обговорили питання захисту дітей після початку навчального
    року. Європейські чиновники та представники ВООЗ зазначають, що пандемія
    спричинила найбільші перебої в роботі системи освіти в історії, вразивши майже
    1,6 мільярда учнів у понад 190 країнах.




    ПОСЛАБЛЕННЯ
    – У Румунії сьогодні знову відкрилися ресторани, кав’ярні, кінотеатри і театри,
    але за умови суворого дотримання протиепідемічних заходів. Рішення було
    прийнято урядом за рекомендацією Національного комітету з надзвичайних
    ситуацій. Клуби та бари залишаються закритими. Теж з 1 вересня збільшується
    максимальна дозволена кількість осіб, які можуть брати участь у приватних заходах,
    навчальних курсах, майстер-класах для дорослих, у тому числі для реалізації проєктів
    фінансування з європейських фондів. Подробиці – щойно після новин.

    ДИПЛОМАТІЯ – Глава румунської дипломатії Богдан
    Ауреску у середу та четвер здійснить офіційний візит до Ізраїлю та Палестини.
    Згідно із заявою МЗС, програма візиту до Ізраїлю включає переговори з міністром
    закордонних справ Габріелем Ашкеназі та зустрічі з президентом Реувеном
    Рівліном, прем’єр-міністром Біньяміном Нетаньягу та іншими чільними посадовцями.
    Дискусії будуть зосереджені на шляхах розвитку та поглиблення двосторонніх
    відносин, що мають стратегічний характер, з наголосом на політичній,
    економічній та безпековій сферах. Одночасно будуть обговорені події в регіоні,
    особливо ті, що стосуються Середньосхідного мирного процесу. У Палестині Богдан
    Ауреску зустрінеться з міністром закордонних справ та еміграції Ріадом Малкі та
    з прем’єр-міністром Мохаммадом Штає. Увага під час візиту буде зосереджена на
    розвитку та диверсифікації двосторонніх відносин Румунії та Палестини та шляхах
    зміцнення співпраці як конкретного внеску в інституційне будівництво та
    розвиток Палестини. «В останні місяці ми провели відкритий і глибокий діалог як
    з моїм ізраїльським колегою Габріелєм Ашкеназі, так і з палестинським колегою
    Ріадом Малкі відповідно до традиційної позиції Румунії, яка має дружні та
    довірчі відносини з обома сторонами», – заявив Богдан Ауреску у заяві.

    НАВЧАННЯ – У Румунії були оприлюднені заходи щодо організації освітнього процесу у новому
    навчальному році, спрямовані на зменшення
    ризику захворювання на вірус
    SARS-CoV-2. Є три сценарії початку навчання
    в кожній школі, залежно від приросту нових випадків реєстрації хвороби COVID-19 у державі за останні 14 днів. Міністерський
    наказ, що встановлює ці заходи, також передбачає, що учні та вчителі будуть
    носити у школах захисну маску. Документ, серед іншого, зазначає, що у разі підтвердження
    випадку коронавірусної інфекції робота в класі, в якому навчається учень
    зупиняється на 14 днів. Якщо в школі будуть три підтверджені випадки в різних
    класах, навчальний процес призупиняється на два тижні.




    МУЗИКА – У Бухаресті триває престижний міжнародний конкурс класичної музики
    ім. Джордже Енеску. У змаганні, яке через пандемію проходить переважно в режимі
    відеоконференції, беруть участь 205 молодих музикантів з 39 країн. Із них 184
    змагаються в трьох категоріях: «скрипка», «віолончель» та «фортепіано», а 21 – бере
    участь у категорії «композиція». Загальний призовий фонд конкурсу становить сто
    тисяч євро.




    ВИБОРИ – У Румунії триває виборча кампанія місцевих перегонів, намічених на
    27 вересня. Влада оголосила правила, яких кандидати та їхні команди повинні
    дотримуватися протягом цього періоду, щодо профілактики захворювання на
    COVID-19. Міністерство внутрішніх справ повідомляє, що в обов’язковому порядку мають
    носити захисну маску всі особи, які беруть участь у виборчих заходах чи зборах
    і дотримуватися дистанції не менш ніж 1 метр один від одного, в тому числі
    просто неба. Крім цього всі присутні
    мають пройти температурний скринінг та обов’язкову дезінфекцію рук. Чинні санітарно-протиепідемічні
    правила і норми мають бути вивішені на видимому ​місці. У заходах в закритих
    приміщеннях можуть брати участь щонайбільше 50 осіб, а тривалість буде обмежена
    двома годинами. У заходах та зустрічах, що проводяться просто неба можуть брати
    участь до ста осіб. 27 вересня румуни обиратимуть 41 голову повітової ради,
    близько 3200 мерів, понад 1300 членів повітових рад та 40 тисяч членів місцевих
    рад. Місцеві вибори мали пройти у червні, але були відкладені через пандемію, а
    повноваження місцевих обранців були продовжені на півроку.




    ПАРЛАМЕНТ – 1 вересня депутати і сенатори розпочали останню сесію Парламенту
    поточного скликання (2016 – 2020 роки). Попередня чергова сесія проходила в атипових
    умовах, на тлі пандемії COVID-19, причому парламентарі засідали на пленарних
    засіданнях та в комітетах переважно в режимі онлайн. Парламентарії мають
    розглянути проєкт коригування Державного бюджету Румунії на 2020 рік, вже схвалений
    урядом, а також низку законопроєктів та термінових постанов уряду щодо заходів
    у таких сферах, як охорона здоров’я, освіта та соціальний захист в контексті коронавірусної
    епідемії.




    БЕЗРОБІТТЯ – Рівень безробіття в Румунії зріс до 5,4%
    у сезонно скоригованому вимірі, тобто на 0,1 процентного пункту порівняно з попереднім
    місяцем. Про це у вівторок повідомив
    Національний інститут статистики. Орієнтовна кількість безробітних (віком від
    15 до 74 років) у липні 2020 року становила 484 тис. осіб, що на 10 тис, осіб більше
    порівняно з попереднім місяцем та на 122 тис. більш в порівнянні з аналогічним
    місяцем минулого року. Рівень безробіття серед дорослих (25-74 роки) у липні
    поточного року становив 4,3% (4,9% серед чоловіків та 3,6% серед жінок).

    ФЕСТИВАЛЬ – У столиці Румунії у четвер стартує VI-й Бухарестський міжнародний фестиваль танцювального кіно (Bucharest International Dance Film Festival). Протягом чотирьох днів пройдуть кінопокази, майстер-класи, конкурси короткометражних фільмів та конференції за участі відомих діячів кінематографу. Як повідомляють організатори тема цьогорічного фестивалю – утопія/дистопія, є своєрідним запрошенням до роздумів про сьогодення та дослідження можливого майбутнього. EMA, останній фільм чилійського режисера Пабло Ларрена, буде вперше показаний на відкритті фестивалю. Окрім 32 короткометражних фільмів з 14 країн світу, які змагатимуться у трьох розділах – міжнародному, національному та мюзикл, в рамках фестивалю також можна буде взяти участь у низці заходів, присвячених кіно-танцювальній галузі.

    ТВАРИННІСТЬ – Всесвітня організація охорони
    здоров’я тварин (OIE) оголосила Румунію державою, вільною від бруцельозу
    великої рогатої худоби, – повідомляє
    Національне управління санітарної ветеринарної та харчової безпеки (ANSVSA). Це інфекційне захворювання, яке проявляється в основному через аборти та
    порушення репродуктивної системи у великої рогатої худоби, а втрати можуть бути
    дуже великими. Це також одне з найнебезпечніших професійних захворювань для
    ветеринарів. Останній спалах захворювання був ліквідований в Румунії в 1969
    році. ANSVSA також зазначає,
    що в результаті тісної співпраці між ветеринарними службами та фермерами,
    Румунія також є офіційно вільною від ящуру, чуми великої рогатої худоби,
    бруцельозу овець та кіз. Румунія також вважається країною з незначним ризиком
    розвитку губчастої енцефалопатії великої рогатої худоби (ESB). У той же час Служба інспекції здоров’я
    рослин та тварин Міністерства сільського господарства США офіційно визнала
    статус Румунії як країни з незначним ризиком розвитку високопатогенного пташиного
    грипу та хвороби Ньюкасла.

  • Бухарестський міжнародний фестиваль анімаційного кіно «Анім’ест»-онлайн

    Бухарестський міжнародний фестиваль анімаційного кіно «Анім’ест»-онлайн

    До наступної зустрічі з публікою цього року Міжнародний фестиваль анімаційного кіно «Анім’ест» запрошує любителів анімації з усіх куточків світу у віртуальну подорож світом кращих анімаційних короткометражних фільмів за всю історію фестивалю. Міжнародний фестиваль анімаційного кіно «Анім’ест» – єдиний у Румунії фестиваль, присвячений виключно анімаційному фільму. Заснований у 2006 році, фестиваль приносить на великий екран сотні фільмів з усього світу, у шести конкурсних категоріях, ретроспективні огляди, програми, присвячені відомим школам анімації, жанровим фестивалям, великим іменам у цій галузі.

    15-ий фестиваль відбудеться цього року з 9 по 15 листопада у Бухаресті. Директор «Анім’ест» Міхай Мітріке розповів про фільми, які ми можемо побачити на веб-сайті фестивалю до наступного конкурсу. «Ми постійно думаємо про своїх глядачів, аудиторію Анім’ест і вирішили скористатися онлайн-засобами, сайтом і застосунком Animest, а також запропонувати глядачам своєрідне резюме того, що Анім’ест здійснив упродовж 15 років. Тому що я переконаний, що не всі наші глядачі бачили всі короткометражні фільми на фестивалях. Тож ми запустили те, що ми називаємо UnitedShorts, тому що минулого року ми запустили цей логотип фестивалю і подумали, що це прекрасна можливість привабити спільноту Анім’ест до фестивалю цієї осені. Це добірка фільмів, які ми показали упродовж часу, з перших видань Анім’ест, обрали насамперед фільми-призери фестивалю. Йдеться про кінострічки, зроблені студентами, а також про фільми, створені студіями, які були запрошені на фестиваль. Можу сказати, що до початку наступного Анім’ест ми покажемо близько 50 короткометражних фільмів, що здобули найбільше нагород на попередніх фестивалях. Буде також добірка веселих, кумедних короткометражних анімаційних фільмів, на певні теми та з певними історіями, які піднімуть настрій членів співтовариства Анім’ест.»

    Однією з найважливіших місій фестивалю є відродження та просування місцевої анімації. Місцева конкуренція на фестивалі зростає з 2007 року, коли він стартував. Нове покоління, яке брало участь у семінарах, організованих Анім’ест, вже має фахівців в анімаційних студіях країни, а також студентів великих європейських вищих навчальних закладів. В останні роки румунські анімаційні фільми пройшли відбір та отримали нагороди великих фестивалів, – каже директор Анім’ест Міхай Мітріке. «Це було одним із завдань, які ми поставили перед собою, одна з причин, чому ми ініціювали фестиваль – підтримати румунську анімацію і допомогти публіці заново відкрити для себе авторську анімацію та інше, тому що я не можу сказати, що в ці роки ми презентували лише авторську анімацію. У нас також були гості з великих студій «Піксар», «Дісней», «Лайка», які проводили майстер-класи та намагалися пояснити, як робиться анімаційний фільм на цьому рівні. Однак я радий, що окрім кількості глядачів, яка з кожним роком збільшується, зросла і кількість анімаційних режисерів. Пригадую, що у 2009, 2010 роках багато режисерів казали, що вони зробили анімаційний фільм просто, щоб побачити, чи будуть відібрані до конкурсної програми Анім’ест, тобто робили фільм спеціально для участі у фестивалі. Це, власне, те, чого ми хотіли, те, що ми сподівалися, що станеться.»

    Анім’ест також зумів залучити відомих майстрів анімаційного кіно, які заснували цей жанр у Румунії, а також оцифрувати створені ними фільми. Іон Труйке (короткометражний фільм якого «Ідальго» у 1976 р. був відібраний до конкурсної програми Каннського кінофестивалю), Лумініца Казаку, Зено Богденеску та Ісабела Петрашинку отримали призи Анім’ест за їх внесок у розвиток румунського анімаційного кіно. Розповідає Міхай Мітріке. «Ми також шкодуємо з приводу того що не встигли запросити багатьох інших режисерів, які працювали в студії «Анімафільм», яка діяла в Румунії з 1964 по 1989 роки. На жаль, нам не вистачило 14-ох фестивалів, щоб повернути їх на великі екрани. На жаль багатьох з них вже немає серед нас і нам не вдалося зробити ретроспективу діяльності кожного з них, але ми не відмовимося від цієї ідеї та обов’язково зробимо це в найближчі роки. З іншого боку, ми, організатори фестивалю, раді, ​​що нам вдалося показати на фестивалі твори низки відомих режисерів анімаційного кіно, аніматорів старої гвардії «Анімафільм». Ми знову представили їх широкому загалу і ознайомили з їх творами молоде покоління.»

    З 2011 року Міжнародний фестиваль анімаційного кіно Анім’ест, проходить і в Кишиневі, а починаючи з 2017 року, володар трофею Анім’ест, визначений професійним міжнародним журі, входить до списку претендентів на премію Американської кіноакадемії у номінації «Найкращий анімаційний короткометражний фільм».

  • 10 червня 2020 року

    КОРОНАВІРУС – Нові
    летальні випадки від коронавірусу були зареєстровані
    у середу, а загальна кількість померлих становить 1360 осіб. За
    даними Групи стратегічної комунікації станом на 10 червня загальна кількість
    підтверджених випадків зараження коронавірусом у Румунії сягнула 20 945 осіб, з
    них 196 було підтверджено за останню добу. Водночас вже одужали і були виписані 15103 особи. У відділеннях інтенсивної терапії перебувають 150 хворих.
    Кількість активних випадків коронавірусу тепер складає 4.482. За кордоном
    коронавірус було підтверджено у понад 3.300 румунів, найбільше в Італії,
    Німеччині та Іспанії, також в інших країнах померли 114 громадян Румунії. Теж у
    середу стартувала програма тестування населення у Бухаресті, яка має на меті
    встановити ступінь імунізації від нового коронавірусу. Для участі в цій
    програмі було відібрано 10500 людей на основі вибірки, проведеної Національним
    інститутом охорони здоров’я.




    ПРОТЕСТ -
    Національна федерація профспілок працівників служби швидкої медичної допомоги «Ambulanţa» сьогодні
    організувала двогодинну акцію протесту в Бухаресті та в усіх службах швидкої
    допомоги Румунії. Протестувальники незадоволені відкладенням прийняття проєктів, що
    впливають на персонал та організацію національних служб швидкої допомоги. На
    всіх каретах швидкої допомоги Румунії були розміщені таблички з написом
    «національний протест». Крім усього іншого, працівники скаржаться на те, що
    вони не отримують доплату за небезпечну роботу в умовах поширення COVID-19, а також
    інші права. Вони також незадоволені нехтуванням можновладцями низкою
    законодавчих пропозицій, ініційованих членами федерації.




    ФЕСТИВАЛЬ – 272
    молоді музиканти з 41 країни змагатимуться у розділах віолончель, скрипка,
    фортепіано та композиція Міжнародного конкурсу імені Джордже Енеску, який
    відбудеться в Бухаресті з 29 серпня та 20 вересня. Як повідомляють
    організатори, більшість конкурентів – 50 осіб, прибудуть з Південної Кореї. На
    другому місці за кількістю заявок знаходиться Румунія – 27 конкурентів, а третє
    місце займає Китай – 21 учасник. З Європи прибуде 131 учасник, найбільше з
    Франції та Росії (по 13), Італії (12), Німеччини (10), Великобританії (10). Так
    само будуть і троє конкурентів з Нової Зеландії та двоє з Австралії. Міжнародний
    фестиваль ім. Джордже Енеску, що вважається найважливішою міжнародною
    культурною подією Румунії, цього року матиме 19 концертів, відкритих для
    широкої публіки. Організатори також заявляють, що впевнені в результати
    заходів, вжитих на національному та міжнародному рівнях у боротьбі з COVID-19.




    ВІЗИ – Міністр
    внутрішніх справ Румунії Марчел Вела та посол США в Румунії Адріан Цукерман
    провели зустріч, під час якої обговорили, серед іншого, стратегічне партнерство
    та програму VisaWaiver. Особливу увагу
    було приділено співпраці між Румунією та США в контексті пандемії COVID-19 та боротьбі з організованою злочинністю. Марчел Вела підтвердив рішучість румунської влади
    продовжити зусилля щодо включення Румунії до програми безвізового в’їзду на
    територію США Visa Waiver. На сьогодні лише Румунія, Болгарія, Хорватія та Кіпр з 27 країн ЄС не включені
    до відповідної програми. Їх включення до
    програми Visa Waiver може бути
    здійснене на підставі рішення Конгресу США з цього приводу або коли рівень відмови
    у видачі віз буде менше 3%. За даними Міністерства закордонних справ для
    громадян Румунії цей показник минулого року знизився до 9,11%.




    АВТОРИНОК -
    Румунський автомобільний ринок зафіксував у травні різке скорочення кількості
    зареєстрованих нових машин, внаслідок обмежень, які влада почала послаблювати лише усередині
    минулого місяця. Про це повідомляє Управління з питань видачі посвідчень водія
    та реєстрації транспортних засобів. Так, у травні на місцевому ринку було
    зареєстровано майже 7200 нових автомобілів, що на 45% менше порівняно з
    аналогічним періодом минулого року. Найпопулярнішою маркою нових авто була Dacia, яких зареєстрували 2200 одиниць.

  • 4 червня 2020 року

    ЗАСІДАННЯ – У
    четвер в Бухаресті пройшло засідання уряду, на якому були проаналізовані нові
    заходи по відновленню економіки і збереженню робочих місць. Увагу уряду
    зосереджено, серед іншого, на програмі з підтримки великих компаній шляхом
    гарантування комерційних кредитів. Прем’єр-міністр Людовик Орбан оголосив, що будуть
    використані всі можливі інструменти для підтримки інвестицій, в тому числі
    шляхом створення капіталізованого інвестиційного фонду з бюджетних джерел або
    європейських коштів. Під час засідання міністр фінансів Флорін Кицу зазначив,
    що Румунія повинна внести гарантію в розмірі 393 мільйони євро, щоб залучити 5
    мільярдів євро – кошти через Програму ЄС SURE щодо активних заходів із
    зайнятості. Міністр Кицу також сказав, що це максимальна сума, яку може
    залучити Румунія за допомогою цієї програми.




    КОРОНАВІРУС В РУМУНІЇ -
    У Румунії до цього часу було підтверджено майже 20.000 інфікованих осіб вірусом COVID – 19. З них близько 14.000 були оголошені вилікуваними та виписані.
    Так само, до цього часу від нового коронавірусу померло 1305 осіб. Що
    стосується ситуації румунських громадян за кордоном, то майже 3.100 наших
    співвітчизників були заражені новим коронавірусом. 114 з них загинули,
    найбільше у Великобританії, Італії та Франції. Міністр охорони здоров’я Нелу
    Тетару заявив у середу, що тестування для визначення рівня поширення вірусу
    COVID-19 серед населення, охоплюватиме червень, липень, серпень та буде
    проведене на вибірці з понад 29.000 осіб. Він пояснив, що можлива вакцина може
    з’явитися в середині наступного року і що було б важко запровадити обов’язкову
    вакцинацію, не маючи періоду випробувань протягом двох-трьох сезонів.




    ПАРЛАМЕНТ – Діти в Румунії проходитимуть в школах уроки з медичної освіти,
    а не сексуальної освіти, і в цих уроках вони зможуть брати участь лише за
    згодою батьків, вирішила Палата депутатів у Бухаресті, яка внесла змін до
    закону «Про захист та просування прав дітей». Зміни були внесені на пропозицію
    депутатів СДП (лівої опозиції) та НЛП (правлячої партії). Союз «Рятуйте Румунію»,
    третя парламентська сила, піддала критиці ці зміни, нагадуючи, що Румунія є
    європейською країною з найбільшою кількістю абортів серед неповнолітніх. Нова
    умова, а саме те, що батьки мають дати згоду на участь дітей в уроках медичної
    освіти, заблокує викладання цих уроків, попередили представники СРР.
    Дослідження громадської організації Рятуйте дітей показує, що шість
    із десятьох матерів-підлітків ніколи не мали доступу до інформації про
    репродуктивне здоров’я чи сексуальну освіту.




    ФЕСТИВАЛЬ -
    Перенесений через обмежувальні заходи, прийняті навесні, ХІХ
    Міжнародний кінофестиваль Трансільванія (МКФТ) відбудеться з 31 липня по 9 серпня. МКФТ пропонує літнє видання з багатьма показами під відкритим небом,
    літньою атмосферою та програмою, адаптованою до контексту.
    Проекції на відкритому повітрі будуть організовані в чітко розмежованих просторах, а стільці
    будуть розташовані на відстані один від
    одного. Доступ здійснюватиметься
    кулуарами. Внутрішні покази кінофільмів будуть заплановані після того, як
    влада ухвалить нові заходи щодо кінотеатрів.




    ЄВРОЗОНА – Європейський центральний банк (ЄЦБ) очікує, що
    в цьому році єврозона зазнає глибокої рецесії через пандемію коронавірусу
    (COVID-19), а збитки будуть частково скорочені в 2021 році. ВВП має скоротитися
    на 8,7% у 2020 році, а потім на 5,2% у 2021 році та на 3,3% у 2022 році, за
    словами голови ЄЦБ Крістін Лагард, яка попередила, що ризики можуть поставити
    під загрозу ці оцінки. Прогноз ЄЦБ також вказує на те, що рівень інфляції в
    єврозоні цього року складе 0,3%, порівняно з попереднім прогнозом 1,1%, у 2021
    році складе 0,8% та 1,3% у 2022 році. Згідно з весняними економічними прогнозами,
    опублікованими Європейською Комісією 6 травня, єврозона зареєструвала рекордне
    скорочення на 7,7% в цьому році, а в 2021 році вона зазнає зростання на 6,3% .




    АКЦІЇ
    ПРОТЕСТУ     – Демонстрації в США, спричинені смертю
    чорношкірого під час арешту, були значно спокійнішими в середу, після кількох
    ночей протестів, що переросли в сутички з поліцією, грабежі та підпали. Це
    призвело до того, що президент США Дональд Трамп за останні дні погрожував
    використанням армії у штатах,
    які не в змозі заспокоїти ситуацію. Однак в останній заяві президент заявив, що
    він не думає, що йому доведеться
    направляти війська проти протестувальників після того, як його власний міністр
    оборони публічно виступив проти цього заходу, а інший престижний генерал і
    колишній глава Пентагону звинуватив Дональда Трампа у зловживанні владою. Водночас, Верховний комісар ООН з прав людини Мішель
    Бачелет заявила, що бажання учасників протестів, що спалахнули в США, повинні
    бути вислухані та вирішені. З іншого боку, в Європі тривали демонстрації
    солідарності з антирасистськими протестами у
    США.




    КОРОНАВІРУС У СВІТІ – У всьому світі загальна кількість нових
    коронавірусних інфекцій наближається до 6,6 мільйона. За даними, опублікованими
    worldometers.info, було вилікувано близько 3,2 мільйона пацієнтів і померло 388.000.
    Франція, Німеччина, Італія та Нідерланди домовились утворити альянс
    для забезпечення виробництва потенційної вакцини проти COVID-19 в Європі,
    заявила нідерландська влада. У четвер, Австрія відкрила свої кордони з усіма
    країнами, за винятком Італії. Повідомлення це було зроблено невдовзі після
    того, як Німеччина оголосила, що 15 червня скасує свою заборону на поїздки до та
    із країн Європейського Союзу, якщо у цих країн не будуть встановлені заборони
    на в’їзд. В Іспанії, парламент затвердив шосте продовження надзвичайного стану
    до 21 червня включно. З іншого боку, Китай дозволить авіакомпаніям, чиї
    операції були заборонені в країні, відновити діяльність. Цей крок відбувається
    після того, як Вашингтон погрожував призупинити всі рейси китайських компаній
    до та із США 16 червня. Другий день поспіль Бразилія зафіксувала рекордну
    кількість смертей від коронавірусу – понад 1.300.

  • Режисер Александру Соломон, директор Асоціації «One World Romania»

    Режисер Александру Соломон, директор Асоціації «One World Romania»

    На веб-сторінці фестивалю «One World Romania», однієї з перших культурних подій, скасованих
    через пандемію коронавірусу, розміщений
    заклик
    до уряду допомогти незалежному сектору, який буде зруйнований економічною
    кризою, яку ми вже відчуваємо.


    Ми поспілкувалися з режисером документального фільму Александром
    Соломоном, ініціатором цього заходу
    та головою асоціації,
    про те, як сприйняли цей заклик,
    підписаний майже 600 організаціями, які розгортають важливі соціальні та культурні проєкти, та
    про виклики у зв’язку з перенесенням фестивалю «One World Romania». Ось,
    що він ствердив: «Для осіб, які працюють у культурній галузі, було надано
    окремі пільги, але ці пільги стосуються зокрема людей, а не організацій. Крім
    того, є деякі обмеження, які є досить невідповідними для роботи в цій галузі.
    Тобто потрібно довести, що немає інших джерел доходу, що не
    отримали грошей за останній період. Однак, важливо те, що був такий діалог, це
    позитивна річ. У випадку асоціації «One World Romania», з одного боку, нам пощастило, оскільки фестиваль був
    запланований тиждень до оголошення надзвичайного стану. Таким чином, бюджет
    був забезпечений, і наші партнери не вимагали повернути їм гроші, принаймні до тепер. З іншого боку, у майбутньому перенесення фестивалю означає
    більше роботи та більші кошти для команду на більш тривалий період, ніж
    спочатку ми оцінювали. Крім того, йде мова про додаткові зусилля з боку
    команди, зусилля, які повинні бути винагороджені. Ми йдемо вперед у відомій
    формулі і намагаємось тримати зв’язок з громадськістю різними способами. Асоціація «One World Romania» пропонує фільми в
    онлайн, а найближчим часом будуть й інші цікаві пропозиції. Але як і коли ми перенесемо фестиваль, ще не знаємо, оскільки є багато невідомих речей. Говорять про
    поступове повернення до звичного життя, але я вважаю, що події за участю
    громадськості будуть негайно відновленні.»




    Ще від перших випусків, фестиваль «One World Romania» був
    задуманий як своєрідна платформа для документального фільму, вираз
    громадянського суспільства та прав людини. Як розвинувся цей фестиваль протягом
    13 років свого існування, розповідає Александру Соломон: «Ми до цієї
    формули дійшли упродовж часу, тому що ми вважали, що важливо, щоб фільм був на фестивалі,
    як своєрідний засіб комунікації між різними категоріями суспільства. Нам
    здавалося, що саме це може нас визначити, що так ми зможемо знайти місце на
    культурному ринку подій в Румунії. Я думаю, що такого роду подія була
    необхідною, і доказом є те, що в цій галузі є стільки громадських організацій
    та людей, культурних діячів, митців, які ототожнюються з фестивалем. Зрозуміло,
    що епідемія, є найгіршою річчю, з якою ми стикаємося, ми до цього не були підготовлені, але жоден фестиваль у цьому світі не був готовий. Ця ситуація змусила
    нас відмовитися від того, що означає фестиваль, а саме цей фізичний зв’язок з
    іншими, і підштовхнула нас до віртуальної, онлайн-мережі, яка є протилежною
    тому, що ми хотіли. Кінофестиваль означає спілкування, спілкування перед
    екраном, а потім, принаймні у випадку     «One World Romania» дебати, дискусії.»





    Дебютний
    документальний фільм Раду Чорнічука «Вдома, My Home» один з улюблених фільмів, який був показаний на кінофестивалі Sundance на початку лютого 2020 року, мав відкрити 13-й фестиваль «One
    World Romania». Фільм «Вдома, My Home» розповідає історію
    сім’ї, яка 20 років прожила у напівдиких умовах у дельті Векерешть, на окраїні
    Бухареста. Однак одного дня
    влада оголосила дельту заповідником – першим міським природним парком Румунії,
    а подружжя Енакє та їх дев’ятеро дітей були виселені. Після багаторічного життя
    в умовах майже дикої природи вони були змушені пристосовуватися до міських умов
    – батьки шукати роботу, діти – йти до школи та стати складовою суспільства, яке
    їм не раде. Протягом чотирьох років режисер
    Раду Чорнічук спостерігав за життям родини
    Енакє: «Цей фільм, який, з одного боку, представляє нашу
    сферу інтересів соціальних
    стосунків, антидискримінації та
    меншин. До речі, це
    основна тема 13-го фестивалю     «One
    World Romania» Рроми та їхня дискримінація впродовж історії.
    Крім того, «Вдома, My Home» – це
    дуже гарний, емоційний фільм,
    який почав користуватися
    популярністю на міжнародному рівні та був удостоєний
    спеціальної нагороди журі світового кінематографічного документального кіно на кінофестивалі Sundance «за досконалу операторську роботу, плинність
    і стійкість рухів камери.»




    Основний розділ цьогорічного фестивалю «One World Romania», який мав відбутися між 20 та 29 березня в Бухаресті,
    але який буде перенесений, не випадково присвячений рромській меншині. Показуючи
    фільми про рромів та організовуючи дебати про їхній стан, фестиваль «One
    World Romania» відзначить символічний
    момент в історії менталітету румунського суспільства: нарешті, через більш ніж
    півтора століття з моменту скасування рабства, тих, хто вважає рромів як їхніми рівними, перевищило число тих, хто ще не сприймає їх як рівних у суспільстві.

  • Румунські фільми на Міжнародному кінофестивалі «Sundance»

    Румунські фільми на Міжнародному кінофестивалі «Sundance»

    Гостями сьогоднішньої передачі «Світ культури» є Раду
    Чорнічук та Александру Нанау, румунські режисери, фільми яких були відібрані
    змагатися на найбільшому фестивалі незалежного кіно в США «Sundance», який
    пройшов з 23 січня по 2 лютого 2020 року.


    Кінострічка Колектив режисера
    Александра Нанау взяла участь у категорії Spotlight, а кінострічка
    Вдома, My Home, режисера Раду Чорнічук взяла участь у розділі World
    Cinema Documentary Competition. Дебютний фільм режисера Раду Чорнічука Вдома, My Home отримав
    Спеціальну премію журі «за найкращу операторську роботу». Премію отримали
    режисер та оператор кінострічки Мірча Тополяну. Фільм розповідає про історію
    родини, яка прожила 20 років у пустелі дельти Векерешть, поки це місце стало
    охоронюваною територією – першим міським природним парком Румунії. Протягом
    чотирьох років Раду Чорнічук досліджував велику пригоду, через яку
    пройшла сім’я Енаке від життя в цілковитій гармонії з природою до складного
    життя в румунській столиці.


    Команда фільму провела паралельно соціальний
    проект, до якого долучилися численні спеціалісти та гуманітарні організації. 11
    членів сім’ї Енаке жили ізольовані від суспільства: без документів, без освіти
    та доступу до системи охорони здоров’я. Тепер усі дев’ятеро дітей сім’ї мають
    документи, ходять до школи, та регулярно до лікаря, а дорослі мають стабільні
    місця праці. Журналіст та режисер Раду Чорнічук подає деталі: Я міг би
    сказати, що Вдома, My Home – це сімейний драматичний фільм. Фільм
    розповідає історію цієї сім’ї упродовж чотирьох років. Ми знімали майже два
    роки, коли вони жили в дельті Вакарешті, а потім ще два роки після їхнього переселення до міста, під час їхнього процесу соціальної інтеграції. Це
    документальний фільм, зроблений у співпраці зі сценаристом Ліною Вдовий. Згодом, до нашого проекту долучився Мірча Тополяну. Ніхто з нас не мав досвіду в
    галузі кінематографії, але нам вдалося співпрацювати, а потім ми почали працювати й з досвідченим продюсером. Оскільки ми журналісти за фахом, ми мали доступу до окремих каналів інформування, через які ми завжди спілкувалися з людьми, які підтримали наш проект. Це була також спроба успішно завершити соціальний
    проект, який ми розпочали, ціллю якого було менш травматичний перехід дітей та
    їхніх батьків.     Завдяки тим, хто нас
    підтримав, ми змогли здійснити цей мультимедійний проект Вдома, My Home.




    Кінострічка Колектив режисера Александру
    Нанау була відібрана брати участь у Міжнародному кінофестивалі
    Санденс у
    категорії Spotlight після здобутого успіху у Венеції й Торонто. Це документальний
    фільм про події, які відбулися протягом першого року після пожежі, що сталася
    30 жовтня 2015 року в бухарестському нічному клубі «Колектив», в результаті
    якої померли 64 молоді люди, а також про відносини між владою та журналістами у
    спробі виявлення правди. Кінострічка Колектив розповідає про
    людей та владу, про тонку межу між правдою та неправдою, про відвагу та
    відповідальність. Деталі подає режисер Александру Нанау: Ми вирішили, що слід
    розповісти історію про те, що сталося, щоб люди зрозуміли процеси, які
    відбуваються в румунському суспільстві. Я зібрав команду документалістів,
    досліджував, що сталося зі всіх точок зору і разом з Антоанетою Опріш,
    співавтором фільму, ми дали собі справу, що повинні покладатися на пресу, адже преса
    може краще розшифрувати відносини між владою і громадянами. Саме тому, ми
    вирішили розповісти цю історію очима преси, оскільки у ті часи, преса, точніше
    команда Gazeta Sporturilor (Спортивної газети), що складається з Кателіна
    Толонтана, Мірели Няг та Резвана Луцака, була єдиною, яка почала ставити запитання. Врешті, у всіх ЗМІ офіційні особи брехали та дезінформували. Вони
    стверджували, що потерпілих можуть оперувати в Румунії тому, що існують всі необхідні умови. Однак команда Спортивної газети виявила, що
    опікове відділення лікарні Флоряска, де мали бути оперовані потерпілі від пожежі, було закрите. І так ми далі собі справи, що можна більше показати про
    цю історію. І оскільки команда під керівництвом Кателіна Толонтана була відомою
    своїми розслідуваннями, у нас виникла ідея звернутися до них, щоб отримати щось
    додаткове, щось нове, над чим вони працюють, щоб виявити цю брехню з боку
    держави та попросили їх допустити нас бачити, як вони досліджують цю тему.
    Спочатку вони були дуже неохочі, але побачивши, що наша команда так глибоко
    досліджувала цю тему, вони почали довіряти нам і ми почали працювати разом. Під
    час зйомок ми зрозуміли, що створюємо трилер, сюжет якого походить з реального
    життя.

  • 11 січня 2019 року

    ПЕРЕВИБОРИ
    – Прем’єр-міністр і лідер Націонал-ліберальної партії Людовік Орбан, після
    зустрічі у п’ятницю з президентом Клаусом Йоганнісом, заявив, що вони вирішили
    разом розпочати процедуру проведення дострокових парламентських виборів. Глава
    уряду заявив, що була створена робоча група, яка проведе відповідні переговори
    зі всіма парламентськими партіями. Людовік Орбан сказав, що Соціал-демократична
    партія, яка має відносну більшість, виступає гальмом у парламенті, додавши, що
    в цій ситуації єдиним правильним
    рішенням є проведення дострокових виборів якомога ближче до місцевих виборів,
    які намічені на травень. З іншого боку, соціал-демократи розглядають можливість
    оголошення вотуму недовіри уряду, але розкритикували ідею дострокових виборів,
    заявляючи, що такий підхід «призведе до поверхневої політичної кризи у
    Румунії». У свою чергу ліберальний альянс Союз «Рятуйте Румунію»-PLUS вважає, що дострокові парламентські вибори є
    кращим рішенням у нинішній ситуації.




    КАТАСТРОФА – Президент України Володимир
    Зеленський та його французький колега Еммануель Макрон домовилися в суботу, залучить
    французьких фахівців до розшифровки «чорних скриньок» літака авіакомпанії
    «Міжнародні авіалінії України», який у середу зазнав катастрофи поблизу
    Тегерану, внаслідок чого загинули 176 людей. Корпусу вартових Ісламської
    революції взяв на себе «повну відповідальність» за збиття українського
    пасажирського літака. Згідно з агентством Fars,
    верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї заявив, що лайнер був збитий
    «внаслідок ненавмисної людської помилки», додавши, що наполіг на тому, щоб Іран
    публічно взяв відповідальність за випадкове збиття ракетою іранськими
    військовими літака МАУ. Президент Ірану Хасан Рухані заявив, що він глибоко
    шкодує про інцидент, який назвав великою трагедією та непрощенною помилкою.




    ВІЗИТ – Канцлер Німеччини Ангела Меркель в суботу заявила,
    що мирні переговори щодо Лівії відбудуться в Берліні після того, як Туреччина та
    Росія закликали лівійські воюючі сторони погодитися припинити військові дії. Під час спільної
    прес-конференції в Москві з президентом Росії Володимиром Путіним, канцлер
    Німеччини заявила: «Ми сподіваємось, що спільні зусилля
    Росії та Туреччини будуть успішними і ми незабаром надішлемо сторонам
    запрошення на конференцію в Берлін». Канцлер Німеччини та президент Росії
    зустрілися, щоб обговорити поточну кризу у Середньому Сході. Крім ситуацій в
    Ірані, Сирії та Лівії, сторони обговорили
    й енергетичну політику та конфлікт в Україні. І Москва, і Берлін
    заявили, що візит не пов’язаний із вбивством іранського генерала Кассема
    Солеймані, яке Росія засудило, а Німеччина назвала відповіддю США на виклики
    Ірану. У той же час сторони підтримали послаблення напруженості між Вашингтоном
    та Тегераном, а також збереження іранської ядерної угоди.




    ГАНДБОЛ
    – Чоловіча збірна Румунії з гандболу сьогодні зіграє в італійському Беневенто
    проти команди Косова в другому матчі 3-го кваліфікаційного раунду Чемпіонату
    світу, що відбудеться наступного року в Єгипті. У п’ятницю румуни здобули
    перемогу: 29-24 над збірною Грузії, а в неділю зіграють проти італійців.
    Переможець групи отримає путівку до другого кваліфікаційного раунду, що
    відбудеться 15/16, відповідно 18/19
    квітня 2020 року. Тренер збірної Румунії Рареш Фортуняну впевнений, що Румунія
    має шанси вийти у фінальну частину світової першості, першої з 32 командами.





  • Бухарестська бахрома: марафон незалежного театру

    Бухарестська бахрома: марафон незалежного театру




    Фестиваль
    незалежного театру «Бухарестська бахрома» проходить з 11 по 20 жовтня 2019 року на кількох сценах Бухареста і пропонує публіці добірку найкращих за останній рік постановок незалежного театру Румунії. Протягом 8 років «Бухарестська бахрома» зібрала майже 2000 незалежних акторів, запропонувавши понад 20-тисячній публіці більше 200 вистав
    та пов’язаних з ними заходів. У цьому році фестиваль «Бухарестська бахрома» пропонує понад 50 вистав і, незважаючи на
    фінансові труднощі, з якими стикаються незалежні театри, організатори підготували для публіки широкий вибір вистав та заходів.




    Директор«Бухарестської бахроми» Раду Попеску розповів про те, як ця подія зуміла закласти засади
    для розвитку румунського незалежного театру. «Упродовж восьми років завдяки нагородам фестивалю культурний ринок дізнався
    про цілу низку акторів, режисерів, художників-постановників, які таким чином стали
    відомими. Я нагадаю імена кількох лауреатів «Бухарестської бахроми»: режисери
    Хорія Суру, Бобі Прикоп та Андрей Межері, актриси Ніколета Лефтер, Ана Улару та
    Флоріна Глезня, сценографи Тудор Продан і Владімір Туртуріке, більшість яких
    почали свою театральну кар’єру у незалежній сфері. На перших фестивалях ми присуджували
    вісім премій. Це визнання завдяки призами залишається досить важливим, але мова
    йде й про визнання приміщень, де були показані вистави. Цього року, через певні
    обставини, ми були змушені провести весь фестиваль у театрі Апропо, але упродовж
    часу для невеликих, незалежних приміщень фестиваль – це ковток кисню. На жаль, лише цього ковтка кисню недостатньо, навіть якщо ми спробували утверджувати незалежні
    приміщення на фестивалі, цього виявилося недостатньо для їх виживання в часі.
    І, на жаль, ми переживаємо досить складні часи з точки зору стану незалежних
    театрів у Бухаресті. Є низка приміщень, які працювали певний період, але були
    змушені опустити завісу.»




    До
    програми цьогорічного фестивалю увійшли дві прем’єри та одна аванпрем’єра.
    Однією з прем’єр є вистава «Експеримент Шекспіра» Андреї Раду, з Раїсою Ане і
    Теодором Гіце в головних ролях, вистава, що ставить глядача на перший план і
    виводить його на сцену разом з акторами, у новій та оригінальній для
    бухарестської публіки концепції. Друга прем’єра, представлена ​​на «Бухарестській
    бахромі» – це «ЛО-ЛІ-TA – історія КО-ХА-ННЯ», вистава режисерки Моніки Поп. Нарешті,
    аванпрем’єра, яку побачили любителі театру на «Бухарестській бахромі» – «Кола
    довіри», режисера Раду Попеску. Однією з вистав ХІ-го фестивалю незалежного
    театру «Бухарестська бахрома» – є «Чоловік, що забрався на риштування», режисера
    Роберта Белана, з Вергілієм Айоаней, Нікушором Ротару та Робертом Беланом у
    головних ролях. Це інтроспективна вистава про те, як сучасне суспільство бачить
    роль батька та як чоловік ставиться до цієї ролі. Сценарій вистави написаний на
    базі співбесід, проведених під час документації, інформації, взятої зі ЗМІ або з
    певних досліджень, а також текстів письменників Андрея Доши, Роберта Шербана,
    Раду Павела Гео, Василя Ерну та Ігоря Мокану, написаних спеціально для цього.




    Режисер
    Роберт Белан розповідає. «З цією виставою я не мав чіткого плану. Але зараз
    мені здається, що це вистава про роль кожного члена родини, про необхідність
    участі батька у вихованні дитини, про те, як змінилися справи в розподілі цих
    ролей за останні десять років. Коли взявся роботу, я почав з ідеї пошуку
    чоловічих невдоволень, які планував розвинути у виставі. Після кількох вистав
    я зрозумів, що це слово, невдоволення, чути надто часто. Я планував дослідити
    деякі неприємні аспекти, про які чоловіки зазвичай не хочуть говорити: нездійснення,
    невдача, ситуація, коли вони почували себе няково, не мали грошей, але не відважилися
    це визнати, їм було соромно опинитися в такому становищі. Я хотів піти в цьому
    напрямку і був дуже радий, почути від багатьох жінок, що ці речі не обов’язково залежать від
    статі. І що моя вистава могла б бути не менш успішною виставою про мам. Що вона
    не просто чоловіча точка зору.»




    Й оскільки
    2019 рік було оголошено роком книги,
    цьогорічний фестиваль незалежного театру «Бухарестська бахрома» мав і низку заходів, присвячених літературі: перформанс Ніколети Лефтер «Ан-Тан-Тіна» – за романом Ани Бландіани «Неправдивий трактат про
    маніпуляцію», «Кохати кохання»
    – Шоу поезії, прози та пісні з творчості Ніни Кассіан, зустрічі з відомими письменниками в рамках
    проекту «До речі, про літературу» та документальні кінопокази про провідних румунських авторів.

  • У Бухаресті пройшов Фестиваль релігійної пісні

    У Бухаресті пройшов Фестиваль релігійної пісні


    З нагоди свята Покрови Пресвятої Богородиці за старим стилем, Бухарестська філія
    Союзу українців Румунії організувала, 11
    жовтня поточного року в «Залі Даллес» в столиці Румунії, перший випуск Фестивалю релігійної
    пісні «Покрий нас чесним Твоїм покровом, Пречиста Богомати».

    corul-poieni.png


    Ініціатор та ведучий фестивалю, голова
    Бухарестської філії Союзу українців Румунії письменник Михайло Трайста подає
    деталі: «У Бухаресті відбувся перший випуск Фестивалю релігійної пісні, організований комітетом Бухарестської філії СУР-у.     У суботу пройшов Концерт релігійної пісні, в якому взяли участь
    чотири хори: церковний хор з Русь Полян (перша парафія), хор сурівської організації села Кричунів «Зелений барвінок», обидва
    хори з Марамуреського повіту, хор «Червона калина» з Негостини
    Сучавського повіту та хор «Голос українців» з
    Карансебешу Карашсеверінського повіту, під керівництвом композитора Івана
    Лібера. Відкрив фестиваль отець-диякон Володимир Малковіч молитвою «Отче наш». Він передав
    вітання з боку Української Православної Церкви Бухареста. Від Посольства
    України в Румунії передала вітання перший секретар пані Світлана Приходько. Привітав
    присутню публіку і перший заступник голови Союзу українців Румунії Богдан Мойсей. На
    сцені виступив також співак Дан Васілеску, який виконав під власну гітару кілька тематичних пісень. У рамках фестивалю були також презентовані українські
    публікації: шість газет та журналів, а також книги, що видаються СУР-ом. У неділю, вищезгадані хори взяли участь у Святій Літургії в
    Українській Православній Церкві у Бухаресті.»

    corul-zelenei-barvinok.png

    Святу Літургію в Українській Православній Церкві з нагоди храмового свята «Покрови Пресвятої
    Богородиці» відправили
    свяшенник-парох Дмитро Колотило, отець-архімандрит Афанасій з Верхньої Рони та
    отець-диякон Володимир Малкович. Під час Божественної літургії співали хори з
    Марамуреша та Сучави. З цієї нагоди відбулося і посвячення ікони Святого
    Миколая, зробленої пані Інною Ольховською з України, ікону яку вона подарувала Українській Православній Церкві
    Бухареста.

    corul-holos-caras-severin.png

    Ведучою Фестивалю релігійної пісні була і докторант української
    філології Наталія Боднарук, яка поділилася своїми враженнями від участі
    у цьому заході: «Для мене цей фестиваль був для душі й від душі. Хочу привітати
    всіх хористів, які виступали сьогодні, оскільки їхні пісні дійшли до мого серця. Я виросла з церковними піснями. З дитинства ходила до церкви, співала у церковних хорах, брала участь в протесіях та кожний раз, восени на Покрови, йшла до
    церкви та співала в хорі. Сьогоднішнє свято погладило мою душу. Я дуже рада, що
    мала честь представити цей фестиваль і надіюсь, що наступного року будуть
    виступати ще більше українських хорів зі всієї Румунії.»

    traista.png

    Вже відомий серед українців Румунії й не лише, композитор
    Іван Лібер, керівник хору «Голос українців», який діє при Карашсеверінської філії Союзу українців Румунії завзято
    працював з хористами, щоб гарно представитися на фестивалі релігійної пісні у
    Бухаресті. Ось, що він сказав: «Ми прибули з Карашсеверінського повіту на концерт релігійної пісні. Мені дуже приємно, що народилася така цікава ідея започаткувати фестиваль релігійної пісні у Бухаресті. Сьогодні виступили хори з
    Мараморощини, Банату та Сучави з різними церковними піснями. Було дуже приємно
    слухати, особливо для мене як фахівця музики, ці колективи до складу яких входять, як чоловіки, так і жінки та діти, як його члени вимовляють слова, музичні звуки та як розуміють
    виконувати релігійну пісню. Мені сподобався цей концерт релігійної пісні й тому що я ще
    ніколи не побував на такому концерті. Лише три дні тому я навчив членів хору, яким я керую співати релігій пісні. Хочу сказати, що я змалку слухав такі пісні у моєму рідному селі Русково Марамуреського повіту та співав їх у церкві або у складі різних дитячих колективів. У Рускові та інших українських селах Мараморощини
    співаються ці релігійні пісні протягом всього року, бо вони відносяться
    календарного церковного порядку. Сьогодні наш хор виконав три релігійні пісні. Слухаючи вірші покійного письменника Степана Ткачука, у виконаній Вірджінії Ткачук ми проспівали й пісню «Мамин рушник» на слова покійного Степана Ткачука, яку я склав.»

    preoti-hram.png

    За словами організатора, метою заходу є дати можливість християнам зустрітися,
    познайомитися, побути разом, обмінятися думками, краще пізнати один одного. Михайло Трайста, який є й головою Комісії з культурних питань Союзу Українців Румунії зазначає: «Основною
    метою цього заходу є святкування храмового свята Української Православної Церкви Бухареста Покрови
    Пресвятої Богородиці, а також зустріч християн Бухареста з християнами інших регіонів Румунії, де компактно
    проживають українці, збереження української релігійної пісні, народних костюмів
    та українських традицій.»

  • У Бухаресті пройшов Фестиваль релігійної пісні

    У Бухаресті пройшов Фестиваль релігійної пісні


    З нагоди свята Покрови Пресвятої Богородиці за старим стилем, Бухарестська філія
    Союзу українців Румунії організувала, 11
    жовтня поточного року в «Залі Даллес» в столиці Румунії, перший випуск Фестивалю релігійної
    пісні «Покрий нас чесним Твоїм покровом, Пречиста Богомати».

    corul-poieni.png


    Ініціатор та ведучий фестивалю, голова
    Бухарестської філії Союзу українців Румунії письменник Михайло Трайста подає
    деталі: «У Бухаресті відбувся перший випуск Фестивалю релігійної пісні, організований комітетом Бухарестської філії СУР-у.     У суботу пройшов Концерт релігійної пісні, в якому взяли участь
    чотири хори: церковний хор з Русь Полян (перша парафія), хор сурівської організації села Кричунів «Зелений барвінок», обидва
    хори з Марамуреського повіту, хор «Червона калина» з Негостини
    Сучавського повіту та хор «Голос українців» з
    Карансебешу Карашсеверінського повіту, під керівництвом композитора Івана
    Лібера. Відкрив фестиваль отець-диякон Володимир Малковіч молитвою «Отче наш». Він передав
    вітання з боку Української Православної Церкви Бухареста. Від Посольства
    України в Румунії передала вітання перший секретар пані Світлана Приходько. Привітав
    присутню публіку і перший заступник голови Союзу українців Румунії Богдан Мойсей. На
    сцені виступив також співак Дан Васілеску, який виконав під власну гітару кілька тематичних пісень. У рамках фестивалю були також презентовані українські
    публікації: шість газет та журналів, а також книги, що видаються СУР-ом. У неділю, вищезгадані хори взяли участь у Святій Літургії в
    Українській Православній Церкві у Бухаресті.»

    corul-zelenei-barvinok.png

    Святу Літургію в Українській Православній Церкві з нагоди храмового свята «Покрови Пресвятої
    Богородиці» відправили
    свяшенник-парох Дмитро Колотило, отець-архімандрит Афанасій з Верхньої Рони та
    отець-диякон Володимир Малкович. Під час Божественної літургії співали хори з
    Марамуреша та Сучави. З цієї нагоди відбулося і посвячення ікони Святого
    Миколая, зробленої пані Інною Ольховською з України, ікону яку вона подарувала Українській Православній Церкві
    Бухареста.

    corul-holos-caras-severin.png

    Ведучою Фестивалю релігійної пісні була і докторант української
    філології Наталія Боднарук, яка поділилася своїми враженнями від участі
    у цьому заході: «Для мене цей фестиваль був для душі й від душі. Хочу привітати
    всіх хористів, які виступали сьогодні, оскільки їхні пісні дійшли до мого серця. Я виросла з церковними піснями. З дитинства ходила до церкви, співала у церковних хорах, брала участь в протесіях та кожний раз, восени на Покрови, йшла до
    церкви та співала в хорі. Сьогоднішнє свято погладило мою душу. Я дуже рада, що
    мала честь представити цей фестиваль і надіюсь, що наступного року будуть
    виступати ще більше українських хорів зі всієї Румунії.»

    traista.png

    Вже відомий серед українців Румунії й не лише, композитор
    Іван Лібер, керівник хору «Голос українців», який діє при Карашсеверінської філії Союзу українців Румунії завзято
    працював з хористами, щоб гарно представитися на фестивалі релігійної пісні у
    Бухаресті. Ось, що він сказав: «Ми прибули з Карашсеверінського повіту на концерт релігійної пісні. Мені дуже приємно, що народилася така цікава ідея започаткувати фестиваль релігійної пісні у Бухаресті. Сьогодні виступили хори з
    Мараморощини, Банату та Сучави з різними церковними піснями. Було дуже приємно
    слухати, особливо для мене як фахівця музики, ці колективи до складу яких входять, як чоловіки, так і жінки та діти, як його члени вимовляють слова, музичні звуки та як розуміють
    виконувати релігійну пісню. Мені сподобався цей концерт релігійної пісні й тому що я ще
    ніколи не побував на такому концерті. Лише три дні тому я навчив членів хору, яким я керую співати релігій пісні. Хочу сказати, що я змалку слухав такі пісні у моєму рідному селі Русково Марамуреського повіту та співав їх у церкві або у складі різних дитячих колективів. У Рускові та інших українських селах Мараморощини
    співаються ці релігійні пісні протягом всього року, бо вони відносяться
    календарного церковного порядку. Сьогодні наш хор виконав три релігійні пісні. Слухаючи вірші покійного письменника Степана Ткачука, у виконаній Вірджінії Ткачук ми проспівали й пісню «Мамин рушник» на слова покійного Степана Ткачука, яку я склав.»

    preoti-hram.png

    За словами організатора, метою заходу є дати можливість християнам зустрітися,
    познайомитися, побути разом, обмінятися думками, краще пізнати один одного. Михайло Трайста, який є й головою Комісії з культурних питань Союзу Українців Румунії зазначає: «Основною
    метою цього заходу є святкування храмового свята Української Православної Церкви Бухареста Покрови
    Пресвятої Богородиці, а також зустріч християн Бухареста з християнами інших регіонів Румунії, де компактно
    проживають українці, збереження української релігійної пісні, народних костюмів
    та українських традицій.»

  • 22 вересня 2019 року

    ВИБОРИ -
    22 вересня – останній день, коли можна подати документи на реєстрацію
    кандидатом у президенти Румунії, а Центральне виборче бюро працюватиме до
    опівночі. Заяву на реєстрацію вже подали шість потенційних претендентів на
    головну посаду в країні. Зокрема чинний президент Клаус Йоханніс, якого
    підтримує найбільша опозиційна Націонал-ліберальна партія, прем’єр-міністр та
    лідер керівної Соціал-демократичної партії Віоріка Денчіле, лідер Союзу
    «Рятуйте Румунію» Дан Барна, який покладається на підтримку Альянсу СРР-ПЛЮС,
    представник опозиційної партії «Народний Рух» Теодор Палеологу, голова
    Демократичного союзу угорців Румунії Келемен Хунор та незалежний кандидат Мірча
    Діакону, якого підтримують Альянс лібералів і демократів та партія «Про
    Румунія». Виборча кампанія з виборів президента розпочнеться 12 жовтня і
    триватиме 30 днів. Оглядачі кажуть, що нинішній передвиборчий період
    характеризується більшою кількістю кандидатів порівняно з попередніми виборами.
    Водночас, з графічної точки зору, кандидати ставлять наголос на зображенні, а
    не гаслі як до тепер. Перший тур президентських виборів відбудеться 10 листопада,
    а другий – 24 листопада.






    ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Румунії Віоріка Денчіле у неділю відбула з тижневим
    робочим візитом до Сполучених Штатів Америки. Прем’єрку супроводжують міністр
    оборони Габрієль Леш та міністр фінансів Єуджен Теодоровіч. У суботу глава
    уряду повідомила, що зустрінеться з віце-президентом США Майком Пенсом та
    візьме участь у конференції з питань боротьби з тероризмом. Віоріка Денчіле
    також заявила, що під час візиту буде підписаний меморандум про співпрацю
    в сфері енергетики та документ про співпрацю зі Світовим банком у галузі
    охорони здоров’я. Програма візиту також передбачає зустріч з американськими
    бізнесменами, яким буде представлено переваги інвестицій в Румунію. У той же
    час прем’єр-міністр заявила, що має намір зустрітися з представниками
    румунських громад у США.




    ФЕСТИВАЛЬ – У неділю, в останній
    день Міжнародного фестивалю імені Джордже Енеску за програмою відбувся концерт берлінського
    хору Вокалконсорт у супроводі Камерного оркестру Румунського Радіо на сцені бухарестського
    Національного художнього музею та виступ Симфонічного оркестру Румунського
    радіо на сцені концертного залу Радіо Румунія, поруч з Академічним хором
    Румунського радіо. Однак почесну місію завершити фестиваль організатори надали нідерландському
    Королівському оркестру Консертгебау під керівництвом російського диригента Тугана
    Сохієва. Протягом трьох тижнів відомі виконавці класичної музики та великі
    оркестри світу виступали на сценах престижного румунського музичного заходу,
    започаткованого у 1958 році в пам’ять про видатного композитора та скрипаля
    Джордже Енеску. Цього року організатори провели 84 концерти за участі понад
    2500 найвідоміших музикантів світу. Виступи проходили у десятьох містах
    Румунії, а також за кордоном, зокрема у Флоренції, Берліні, Льєжі, Торонто,
    Монреалі та Кишиневі. Радіо Румунія виступає співорганізатором фестивалю.




    БУХАРЕСТ
    – Бухарест відзначив 560 років з першої документальної згадки. З цього приводу
    Мерія столиці організувала протягом вихідних безліч культурних заходів:
    майстер-класи, вуличні акції, театральні вистави, вуличні фуд-корти, концерти.
    У суботу пройшов VI-ий міжнародний
    конкурс 3D-відеомепінгу «iMapp Bucharest», у рамках якого вісім команд, в тому числі з України
    представили свої барвисті, звукові та світлові шоу на фасаді Палацу парламенту,
    другої за величиною адміністративної будівлі у світі після Пентагону. До складу
    міжнародного журі конкурсу увійшов і співзасновник Kyiv Lights Festival Юрій
    Костенко. Перед змаганням з концертами на сцені на площі Конституції у центрі
    столиці виступили відомий німецький музикант Шиллер
    та віденська група Вальдек.






    МІРЧА -
    Вітрильний навчальний бриг «Мірча», почесний посол Військово-морського флоту
    Румунії на морях та океанах світу заходом у порт Суліна завершив свій похід Дунайськими
    портами. 15 серпня судно відчалило з порту Тульчі, взявши курс на Галац та
    Бреїла. За даними ВМФ Румунії, на цьому тижні корабель відвідало кілька
    десятків тисяч людей. Побудований у 1938-1939 роках на німецькою суднобудівною компанією
    «Blohm&Woss» у Гамбурзі, легендарний корабель проплив
    відтоді понад 300 тис. морських миль, що в 14 разів перевищує довжину екватора.
    Вітрильний навчальний бриг «Мірча» використовується румунськими
    військово-морськими силами як платформа для практичного навчання студентів на
    морі, але для участі у заходах морської дипломатії
    під час навчальних походів.




    ЗАБРУДНЕННЯ -
    Всесвітній день без автомобіля був відзначений сьогодні й в Румунії. У Яссах,
    на сході країни протягом дня пасажири мали можливість користуватися громадським
    транспортом безкоштовно, а мешканців та гостей міста закликали відмовитися від
    автомобіля. У центрі вулиці стали майданчиком для дітей, місцем для занять
    спортом та для прогулянок пішки або на двох колесах. У Сібіу, центр країни,
    місцеві жителі і туристи мали можливість безкоштовно відвідати Музей просто
    неба, якщо вони дісталися до нього на велосипеді чи самокаті. Завдяки
    Всесвітньому дню без автомобіля влада намагається підвищити рівень обізнаності
    населення щодо важливості скорочення вихлопних газів. Згідно з дослідженням
    брюссельської організації «Транспорт та довкілля» кількість дизельних
    транспортних засобів, що курсують європейськими дорогами, досягла 51 мільйона,
    і продовжує рости. Хоча Румунія знаходиться в середині списку, вона
    зареєструвала найвищі темпи імпорту дизельних машин серед країн Центральної та
    Східної Європи.

  • 21 вересня 2019 року

    ВИБОРИ – Ще двоє кандидатів у президенти сьогодні
    подали документи до Центрального виборчого бюро Румунії, зокрема голова
    Демократичного союзу угорців Румунії Келемен Хунор та незалежний кандидат Мірча
    Діакону, якого підтримують Альянс лібералів і демократів та партія «Про
    Румунія». Учора до ЦВБ документи для реєстрації подали чинний президент Клаус
    Йоханніс, якого підтримує найбільша опозиційна Націонал-ліберальна партія, та
    лідер Союзу «Рятуйте Румунію» Дан Барна, який покладається на підтримку Альянсу
    СРР-ПЛЮС. У четвер документи до Центрального виборчого бюро для реєстрації
    кандидатом на виборах президента подали прем’єр-міністр та лідер керівної СДП
    Віоріка Денчіле та представник опозиційної партії «Народний Рух» Теодор
    Палеологу. Виборча кампанія з виборів президента розпочнеться 12 жовтня і
    триватиме 30 днів. Оглядачі кажуть, що нинішній передвиборчий період
    характеризується більшою кількістю кандидатів порівняно з попередніми виборами.
    Водночас, з графічної точки зору, кандидати ставлять наголос на зображенні, а
    не гаслі як до тепер. Перший тур президентських виборів відбудеться 10 листопада, а другий – 24 листопада.

    ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Румунії Віоріка Денчіле у неділю
    відбуде з тижневим робочим візитом до Сполучених Штатів Америки. Прем’єрку супроводжуватимуть міністр оборони Габрієль
    Леш та міністр фінансів Єуджен Теодоровіч. Глава уряду у суботу повідомила, що
    зустрінеться з віце-президентом США Майком Пенсом та візьме участь у
    конференції з питань боротьби з тероризмом. Віоріка Денчіле також заявила, що під час візиту буде
    підписаний меморандум про співпрацю в сфері енергетики та документ про
    співпрацю зі Світовим банком у галузі охорони здоров’я. Програма візиту також
    передбачає зустріч з американськими бізнесменами, яким буде представлено
    переваги інвестицій в Румунію. У той же час прем’єр-міністр заявила, що має
    намір зустрітися з представниками румунських громад у США.






    СЕКУРІТАТЄ – Траян Бесеску, колишній президент
    Румунії з 2004 по 2014 роки, співпрацював з таємною поліцією комуністичного періоду Секурітатє,
    – постановив у п’ятницю Апеляційний суд Бухареста. Рішення не є остаточним, а
    Траян Бесеску, який у травні був обраний депутатом Європарламенту від партії
    «Народний рух», вже оголосив, що оскаржить його у Верховному суді. Згідно з Національною
    радою з питань дослідження архівів Секурітатє (CNSAS), у 1975 році, на той час офіцер
    цивільного флоту, колишній президент написав дві інформаційні записки під кодовим
    іменем «Петров». В результаті однієї з них Секурітатє відхилила кандидатуру
    одного з моряків до складу екіпажу румунського судна, що прямувало за кордон. Нагадаємо,
    що на початку 2000-их років колишній президент отримав від Національної ради з
    питань дослідження архівів Секурітатє довідку про неспівпрацю з таємною
    поліцією під час комуністичного режиму.




    ЗАХИСТ ДОВКІЛЛЯ – По всій Румунії сьогодні день
    національного прибирання. Минуло дев’ять років, як організація «Зробимо це,
    Румуніє!» об’єднує десятки тисяч добровольців на щорічну акцію зі збирання сміття.
    Ініціатива є складовою більш широкої акції, в якій беруть участь більше ста країн
    світу. Теж сьогодні розпочалася добровільна акція з очищення пляжів та річок
    Румунії. За словами організатора: асоціації «Дії заради майбутнього», серед іншого,
    за допомогою спеціальної установки, керованої двома човнами буде зібрано сміття
    з поверхні води, на узбережжі Чорного моря, а в понеділок за підтримки команди
    водолазів збиратимуть сміття з дна моря. У жовтні відбудуться акції з очищення
    берегів і вод Дунаю. Щороку один румун викидає приблизно 254 кг несортованого
    сміття, з якого переробляється менше 10%. На рівні ЄС у середньому переробляється
    28% відходів. Якщо з наступного року Румунія не перероблятиме 50% побутових
    відходів, буде змушена платити штрафні санкції у розмірі до 200 тис. євро в
    день і може бути позбавлена безвітплатних коштів з фондів ЄС з охорони
    довкілля.




    БУХАРЕСТ – Бухарест відзначає 560 років з першої
    документальної згадки. З цього приводу Мерія столиці організує протягом
    вихідних безліч культурних заходів: майстер-класи, вуличні акції, театральні
    вистави, вуличні фуд-корти, концерти та вже традиційний міжнародний конкурс
    3D-відеомепінгу «iMapp Бухарест», що відбудеться вже ушосте. У суботу вісім
    команд представлять свої барвисті, звукові та світлові шоу на фасаді Палацу
    парламенту, другої за величиною адміністративної будівлі у світі після
    Пентагону. Перед змаганням відомі музиканти Шиллер та Вальдек, виступлять з
    концертами на сцені на площі Конституції у центрі столиці. З іншого боку у
    суботу в Бухаресті на озері Морій відбулося унікальне водно-повітряне шоу, єдиний
    в Румунії фестиваль, що поєднує повітряну та водну акробатику.




    ФЕСТИВАЛЬ – До закінчення Міжнародного фестивалю класичної
    музики ім. Джордже Енеску залишилось 2 дні. У суботу в програмі фестивалю: концерт
    Бухарестського симфонічного оркестру під керівництвом Ніколая Молдовяну. Теж сьогодні
    піаніст Франсуа-Фредерік Гай, який здобув міжнародну репутацію, особливо як
    винятковий виконавець німецької романтики, виступає на сцені залу Аудиторіум
    Національного художнього музею. Програму дня доповнює виступ на Сцені Румунського
    Атенеуму Камерного оркестру Малера, що складається з музикантів з 20 країн,
    разом з піаністкою Міцуко Учидою у подвійній іпостасі диригента та соліста. А
    на сцені зали Палацу виступить нідерладський Королівський оркестр Консертгебау,
    один з найкращих у світі. У цьому році програмою Міжнародного фестивалю імені
    Джордже Енеску передбачено проведення 84 концертів за участі понад 2500
    найвідоміших музикантів світу. Радіо Румунія виступає співпродюсером фестивалю.



  • 20 вересня 2019 року

    ВИБОРИ – У неділю, 22 вересня Центральне виборче бюро завершить реєстрацію кандидатів у президенти Румунії. Сьогодні до ЦВБ документи для реєстрації подали чинний президент Клаус Йоханніс, якого підтримує найбільша опозиційна Націонал-ліберальна партія, та лідер Союзу «Рятуйте Румунію» Дан Барна, який покладається на підтримку Альянсу СРР-ПЛЮС. У четвер документи до Центрального виборчого бюро для реєстрації кандидатом на виборах президента подали прем’єр-міністр та лідер керівної СДП Віоріка Денчіле та представник опозиційної партії «Народний Рух» Теодор Палеологу. Перший тур президентських виборів відбудеться 10 листопада, а другий – 24 листопада.

    ЗАБРУДНЕННЯ – Екологічні та правозахисні організації Румунії сьогодні розпочали тиждень протестів проти відсутності ефективних заходів боротьби зі зміною клімату. Сьогодні в Бухаресті відбувся марш протесту від одного з центральних парків міста до Міністерства навколишнього середовища, з метою привернути увагу влади до наслідків зміни клімату на національному рівні, а також до необхідності вжиття заходів у найбільш забруднюючих галузях промисловості. Акція є частиною глобального протесту проти забруднення, кульмінаційною подією якого буде гігантське зібрання у Нью-Йорку, за три дні до саміту ООН з екологічних питань. Недавнє дослідження французьких вчених показує, що глобальне потепління відбувається набагато швидше, ніж вважалося раніше.

    ФЕСТИВАЛЬ – Останні три дні Міжнародного фестивалю імені Джордже Енеску будуть багатими на події. Сьогодні у програмі фестивалю: концерт Тімішоарського філармонічного оркестру «Банатул» у концертній залі Радіо Румунія. Потім на сцені румунського Атенуму французький вокально-інструментальний ансамбль «Ліричні дарування» під керівництвом Крістофа Руссета виконає оперу Фрідріха Генделя «Юлій Цезар в Єгипті». У ролі Клеопатри виступає канадська сопрано Каріна Говін. Теж сьогодні любителі класичної музики мають змогу побачити оперу Арсенала Шенберга «Мойсей та Аарон» у виконанні філармонічного оркестру ім. Джордже Енеску. У цьому році програмою Міжнародного фестивалю імені Джордже Енеску передбачено проведення 84 концертів за участі понад 2500 найвідоміших музикантів світу. Радіо Румунія виступає співпродюсером фестивалю.

    СЕКУРІТАТЄ – Колишній президент Румунії Траян Басеску співпрацював з комуністичною таємною поліцією. Відповідну ухвалу у п’ятницю прийняв Апеляційний суд Бухареста. Судова справа була порушена за клопотанням Національної ради з питань дослідження архівів Секурітатє про оголошення екс-президента таємним співпрацівником Секурітає Траян Басеску заявив, що оскаржить рішення Апеляційного суду. За словами його адвоката, у той час, коли він нібито давав інформаційні замітки, на які посилається Національна рада з питань дослідження архівів Секрутатє, будучи студентом Морського інституту колишній глава держави був військовим і був зобов’язаний беззастережно виконувати накази. Нагадаємо, що на початку 2000-их років колишній президент отримав від Національної ради з питань дослідження архівів Секурітатє довідку про неспівпрацю з таємною поліцією під час комуністичного режиму.

    ШАХРАЙСТВО – Колишній головний антикорупціонер Румунії Лаура Кодруца Кьовеші у четвер заручилася достатньою кількістю голосів послів держав-членів ЄС, необхідною для її обрання Головним прокурором ЄС, – повідомляє EUObserver. А публікація USNews зазначає, що вона стане першим прокурором ЄС по боротьбі з шахрайством, а більшість держав-членів підтримали її кандидатуру, незважаючи на опозицію румунського уряду. Цей факт розцінюється її прихильниками як важливий крок у боротьбі з поширенням авторитаризму у багатьох центрально- та східноєвропейських країнах, – зазначає Financial Times, тоді як Courrier International пише, що непідкупна румунка бере штурмом європейське шахрайство. Європейська прокуратура буде створена в наступному році з метою боротьби з корупцією, шахрайством з ПДВ та іншими правопорушеннями, які негативно впливають на бюджет ЄС, – зазначає Reuters.

    БУХАРЕСТ – Сьогодні виповнюється 560 років з першої документальної згадки про столицю Румунії – Бухарест. З цього приводу Генеральна мерія організує протягом вихідних безліч культурних заходів: майстер-класи, вуличні акції, театральні вистави, вуличні фуд-корти, концерти та вже традиційний міжнародний конкурс 3D-відеомепінгу «iMapp Бухарест», що відбудеться вже ушосте. У суботу вісім команд представлять свої барвисті, звукові та світлові шоу на фасаді Палацу парламенту, другої за величиною адміністративної будівлі у світі після Пентагону. Перед змаганням відомі музиканти Шиллер та Вальдек, виступлять з концертами на сцені на площі Конституції у центрі столиці.