Author: Leila Keamil

  • Мост Калафат – Видин и региональное развитие

    Мост Калафат – Видин и региональное развитие

    60 лет спустя после открытия первого моста через Дунай между Румынией и Болгарией, в пятницу был дан в эксплуатацию второй. Хотя идея моста, который связывал бы румынский город Калафат с болгарским Видином, появилась еще в 1925ом году, Бухарест и София подписали соглашение о его строительстве лишь в 2000м году. Еще семь лет прошло, пока начались строительные работы, осуществляемые испанской компанией. Общая инвестиция превышает 220 миллионов евро, которые были обеспечены Европейским Союзом, Европейским Банком для Инвестиций, Французским Агентством для Развития, и Немецким Кредитным Учреждением для Реконструкции и Развития.

    Построенный на отрезке Дуная, где ширина реки составляет примерно 1300 метров, мост имеет почти 2 километра в длину, четыре полосы движения железнодорожную линию, два пешеходных тротуара, и велосипедную дорожку. Это самая длинная постройка подобного рода через эту реку. Переезд через Дунай по новому мосту будет намного дешевле и быстрее чем переправа с помощью парома. Вдобавок, его региональное значение весьма значительно, так как он подключает юго-запад Румынии к северо-западу Болгарии. Более того, сооружение входит в состав панъевропейского транспортного коридора, который связывает немецкий город Дрезден с турецким мегаполисом Стамбулом.

    Мост облегчает автомобильное ин железнодорожное движение вдоль южного крыла 4-го панъевропейского коридора, и обеспечивает современное и скоростное взаимоподключение транспортных осей на юго-востоке Европы к крупным европейским транспортным коридорам. Эксплуатацией моста и взиманием платы за переезд будет заниматься смешанная румыно-болгарская компания. Пешеходы и велосипедисты, а также машины скорой помощи и пожарной службы будут освобождены от уплаты за переезд. На этой неделе, румынское и болгарское правительство установили уровень сбора, который колеблется от 6ти до 37ми евро, в зависимости от типа автомобиля.

    Учитывая значение и преимущества мостов через Дунай, Бухарест и София рассматривают возможность построить третье подобное сооружение, между городами Кэлэрашь и Силистра. Этот план был уже согласован на встрече президента Румынии Траяна Бэсеску с его болгарским коллегой, Росеном Плевенлиевым, на встрече глав правительств Центральной Европы, которая прошла в Братиславе. Две страны рассмотрят разные варианты финансирования этого проекта из европейских структурных фондов, посредством Программы трансграничного сотрудничества и Стратегии Дуная. Второй ежегодный Форум Стратегии Дуная пройдет в этом году в Бухаресте, 28го и 29го октября.

  • Міст Калафат – Відін та регіональний розвиток

    Міст Калафат – Відін та регіональний розвиток

    Рівно через 60 років з моменту відкриття першого мосту через Дунай між Румунією та Болгарією, у пятницю був відкритий другий міст. Хоча ідея спорудження моста, який би зєднував румунське місто Калафат з болгарським Відіном, виникла ще в 1925 році, тільки в 2000 році Бухарест і Софія підписали угоду про його будівництво.



    Через ще сім років будівництво мостового переїзду було доручено одній іспанській компанії. Загальний обсяг інвестицій склав понад 220 мільйонів євро, кошти, що були надані Європейським союзом, Європейським інвестиційним банком, Французьким агентством розвитку та Німецьким кредитним фондом з реконструкції та розвитку.



    Довжина мосту, побудованого на ділянці Дунаю, де ширина річки становить близько 1300 метрів, становить близько 2 км. Він має чотири смуги для автомобільного руху, залізничну колію, дві пішохідні доріжки і одну велосипедну доріжку. Це найдовший комплексний мостовий перехід через Дунай. Перетин річки по новій споруді буде набагато швидшим і дешевшим ніж поромна переправа. Крім того вона має важливе значення в регіоні, оскільки звязує південно-західну Румунію з північно-західною Болгарією.



    Водночас міст є частиною загальноєвропейського транспортного коридору, що зєднує німецьке місто Дрезден з турецьким Стамбулом. Інтермодальний залізнично-автомобільний мостовий перехід через Дунай, як важлива складова IV-го загальноєвропейського коридору, відкриває вихід транспортних осей Південно-Східної Європи до решти трансєвропейських транспортних коридорів.



    Експлуатацією важливого для Європи і двох країн моста буде управляти спільна румунсько-болгарська компанія. Як повідомили її представники проїзд через міст буде платним. Водії платитимуть від 6 до 37 євро, в залежності від типу і ваги транспортних засобів. Пішоходи і велосипедисти, а також машини швидкої допомоги і транспортних засобів, що використовуються поліцією і пожежниками, зможуть перетинати міст безкоштовно.



    Враховуючи важливість і переваги мостів через Дунай, Бухарест та Софія вже розглядають можливість будівництва третьої подібної споруди між містами Келераш і Сілістра, у відповідності до домовленості президентів Румунії Траяна Бесеску та Болгарії Росена Плевнелієва в ході Саміту глав держав у Центральній Європі у Братиславі. Обидві країни шукатимуть різні варіанти фінансування проектів зі структурних фондів ЄС, з програм транскордонного співробітництва, або в рамках Дунайської стратегії. До речі другий щорічний Форум Дунайської стратегії проходитиме цього року в Бухаресті 28 і 29 жовтня.

  • Колебания румынской денежной единицы

    На этой неделе продолжилась девальвация румынской денежной единицы, лея, по отношению к единой европейской денежной единице Евро. Национальный Банк Румынии объявил в четверг обменный курс в 4 лея 47 бань за один евро, а к концу торгов котировки румынского лея откатились к отметке 4 лея 52 бань за один евро. Поддержка Центрального банка на рынке почувствовалась, однако, лишь в первой половине дня, утверждают финансовые обозреватели. Такой высокий уровень не был достигнут на межбанковском рынке с середины декабря прошлого года, когда котировка евро составляла 4 лея и 47 бань.

    Каковы же причины этой девальвации лея? Некоторые дилеры считают, что заказы на закупку валюты поступили особенно со стороны иностранных игроков, которые продали облигации в леях, выданные Министерством Финансов, однако речь идет и о коммерческом спросе со стороны компаний, испуганных что рост обменного курса продолжится. Другие дилеры утверждают, что девальвация лея может быть вызвана и некоторыми заказами на закупку евро, выданными банками от имени некоторых компаний, которые до этого ожидали более низкого обменного курса.


    С другой стороны цитируемые финансовой газетой БУРСА специалисты утверждают, что причины этой девальвации многочисленные. Они считают, что невозможно уже говорить о спекулятивных атаках на национальную валюту, так, как это произошло в 2008 году. Упомянутая выше газета считает, что недавняя тенденция девальвации лея отразила действия на региональных рынках, наводя на мысль, что рынки находятся в тесной связи с аппетитом инвесторов, на глобальном уровне, по отношению к активам с относительно высоким риском.


    В то же время котировка лея улучшилась по отношению к фунту стерлингов и швейцарскому франку. Национальная денежная единица продолжила свою девальвацию и по отношению к американскому доллару. Обменный курс вырос в четверг, когда доллар продавался за 3 лея и 41 бань.


    Все-таки, согласно недавней оценке румынского филиала международной группы финансовых сделок, лей держится в этом году лучше, чем остальные европейские национальные денежные единицы по отношению к доллару.


    Авторы анализа «Noble Securities» считают, что главные пилоны, которые поддерживали лей — это эволюция румынской экономики в первом триместре, когда был зарегистрирован рост в пять десятых процента, но и рекомендация Европейской Комиссии относительно отмены процедуры по избыточному дефициту для Румынии.

  • Коливання курсу національної валюти

    Коливання курсу національної валюти

    Національна валюта Румунії продовжила на цьому тижні знецінюватися по відношенню до єдиної європейської валюти. Національний банк встановив учора такий офіційний курс – 4.47 леїв за євро, в той час як торги на міжбанківському валютному ринку закінчилися на рівні 4,52 лея за євро. Центробанк підтримав національну валюту лише у першій половині дня — стверджують фінансові експерти. Це найвищий рівень на міжбанківському ринку від середини грудня минулого року, коли євро котирувався на рівні 4,47 леїв.



    Якими є причини знецінення лея? За словами дилерів, зміцнення лея відбулося внаслідок купівлі іноземної валюти іноземними гравцями, які продали державні облігації у леях, що випускаються Міністерством фінансів, але й внаслідок того, що окремі компанії, побоюючись більшого підвищення обмінного курсу, купили іноземну валюту.



    Інші дилери стверджують, що причинами знецінення лея можуть бути накази купівлі євро, розміщених банками від імені окремих компаній, які раніше чекали на нижчий обмінний курс. З іншого боку, експерти цитовані фінансовою газетою “Bursa” стверджують, що причинами знецінення національної валюти є різними. Вони не поділяють думку, що йде мова про спекулятивний напад на національну валюту, як це відбулося у 2008 році. Та ж газета пише, що нещодавня тенденція знецінення лея висвітлює рух на регіональних міжбанківських ринках, які тісно пов’язані з апетитом інвесторів, на глобальному рівні, щодо активів з відносно високим ризиком.



    Водночас, лей знецінився по відношенню до фунта стерлінгів та швейцарського франка. Національна валюта Румунії також продовжує знецінюватися по відношенню до американського долара. Вчора офіційний курс становив — 3,.41 леїв за долар. Все ж таки, нещодавно, румунська філія Міжнародної групи фінансовий трансакцій оцінювала, що цього року лей мав кращий курс по відношенню до долара, порівняно з іншими національними валютами. Автори аналізу Nobles Securities вважають, що головні пілони, які підтримали румунську національну валюту були економічне зростання у першому кварталі на 0,5% та рекомендація Єврокомісії щодо виходу Румунії із ситуації надмірного дефіциту.

  • Румыния и опыт Польши в различных сферах экономики

    Румыния и опыт Польши в различных сферах экономики

    В последнее время, польская модель и её положительные результаты стали занимать всё чаше внимание румынских властей. Польские успехи заинтересовавшие румынскую сторону касаются таких сфер, как приватизация, привлечение иностранных инвесторов, отличный уровень поглощаемости европейских денежных средств или политики в области электроэнергии. Накануне своего визита в Варшаву, румынский премьер-министр отметил, что Румыния должна согласовать как можно больше собственные политики в области экономики и развития с Польшей. Позже, в рамках официальной встречи с его коллегой Дональдом Туском, он заявил, что румынским властям есть чему научиться от польской стороны в том что касается вопросов поглощения европейских финансовых средств и административно-территориальной реорганизации страны. Главы правительств двух стран договорились о том, что Польша будет следить за Румынией и оказывать ей помощь в процессе административно-территориальной реорганизации страны и улучшения уровня поглощения европейских денежных средств.

    Виктор Понта подчеркнул, что для Румынии Польша является положительным примером и привилегированным партнёром, между двумя странами не существуя никаких столкновений интересов неважно о какой сфере деятельности шла бы речь. Виктор Понта:

    «Хочется, чтобы и в дальнейшем, ссылаясь на отличные политические отношения и взаимность интересов двух стран, Польша видела в Румынии настоящего партнёра, стратегического союзника, так чтобы в следующий период, и Румыния и Польша играли важную роль в регионе, в Европейском союзе».


    В свою очередь, польский премьер отметил, что обе страны заинтересованны в диверсификации энергетических ресурсов, а также сходятся в плане идей, касающихся политик охраны окружающей среды и энергии. В этом смысле, он отметил, что Польша поддерживает вариант газопровода Набуко, как способа диверсификации источников энергии.


    Газопровод Набуко должен был бы быть введён в эксплуатацию к концу 2018-го года и сможет обеспечить 50% необходимого количества газа Болгарии, Румынии, Австрии и Венгрии. Другим источником энергии является спорный сланцевый газ, в эксплуатации которого заинтересованы обе страны. Хотя сланцевый газ представляет очень важную возможность, часть специалистов высказываются против добычи этого газа, потому что в этом процессе применяется гидроразрыв, что увеличивает уровень риска землетрясения и приводит к загрязнению грунтовых вод.


    В среду, когда как раз отмечался Международный день окружающей среды, на границе с Болгарией состоялся митинг против эксплуатации этого источника энергии, протестующие придерживаясь мнения, что сланцевый газ вреден, как для населения, так и для окружающей среды. Согласно оценкам Американского информационного агентства по вопросам энергии, совместный резерв сланцевого газа находящийся на территории Румынии, Венгрии и Болгарии достигает 583 миллиардов кубометров.

  • Румунія та польський досвід

    Румунія та польський досвід

    Про польську модель і переваги її впровадження говорять все більше й більше останнім часом в Румунії. Приватизація, залучення іноземних інвесторів, відмінна швидкість освоєння європейських фондів та енергетична політика — є польськими успіхами, які звернули увагу урядовців у Бухаресті. Румунія повинна координувати якнайбільше економічні політики та політики розвитку з Польщею, зазначив премєр-міністр Віктор Понта напередодні візиту до Варшави.




    Премєр-міністр Румунії заявив, потім, під час зустрічі зі своїм колегою Дональдом Туском, що влада в Бухаресті має багато чому навчитися від польської влади що стосується освоєння європейських фондів, реорганізації державного управління та територіально-адміністративного устрою. Крім того, Варшава допомагатиме Бухаресту у процесі територіально- адміністративної реорганізації та у питанні освоєння фондів ЄС, як домовилися Віктор Понта і Дональд Туск.




    Польща є моделлю для Румунії і привілейованим партнером, також сказав Віктор Понта: ”Я бажаю щоб надалі, маючи на увазі виняткові політичні відносини та спільні інтереси двох країн, Польща вважала Румунію стратегічним партнером і другом, а також, щоб Польща та Румунії відіграли в найближчі роки, сильну роль в регіоні, у Європейському Союзі”.




    У свою чергу, премєр-міністр Польщі підкреслив, що обидві країни зацікавлені в диверсифікації енергетичних ресурсів, маючи спільні ідеї що стосується екологічної та енергетичної політик. У цьому сенсі він зазначив, що вважає проект газопроводу Набукко рішенням для енергетичної диверсифікації. Будівництво цього газопроводу планується почати у 2015 році, а його запуск намічений на початок 2018 році, коли розпочнуться перші поставки до Грузії та Туреччини. Поставки покриватимуть 50% з необхідності природного газу Болгарії, Румунії, Австрії та Угорщини.




    Іншим джерелом енергії може бути сланцевий газ, а обидві країни зацікавлені в його експлуатації. Хоча це є важливою своєчасністю, видобуток сланцевого газу піддається критиці деякими експертами, зокрема за те, що технологія так званих гідравлічних розривів забруднює ґрунтові води і навіть викликає землетруси.




    У середу, у Всесвітній день навколишнього середовища була проведена акція протесту на південному сході Румунії, на кордоні з Болгарією, проти експлуатації цього джерела енергії, протестуючі стверджуючи, що воно є небезпечним як для населення, так і для навколишнього середовища. За оцінками Бюро енергетичних ресурсів Державного Департаменту США, запаси сланцевого газу Румунії, Угорщини і Болгарії разом складають 538 мільярдів кубічних метрів.

  • Расторжение договора с “Bechtel”

    Расторжение договора с “Bechtel”

    Один из самых спорных и пагубных договоров, заключенных румынским государством с частной компанией — это договор на строительство участка Брашов — Борш Автострады Трансильвания, подписанный в 2003 году. Первоначальная стоимость договора составила 2 миллиарда 200 миллионов евро. За 10 лет американская фирма “Bechtel” завершила лишь 52 километра из 400 проектированных, за что получила почти полтора миллиарда евро. Таким образом, за каждый построенный километр автострады компания получила примерно 30 миллионов евро. Первоначальный срок завершения был установлен на 2011 год и он продлён на один год из-за прерывания работ в 2005 году. В итоге, румынское государство отказалось от этого договора, который принес ей лишь потери. Договор с “Bechtel” был расторгнут, однако американцы отлично пустили в ход свой последней пузырь. Государство заплатит компании компенсации в более 37 миллионов евро, а к этой сумме следует еще добавить задолженности в 50 миллионов евро.

    Министр делегат по вопросам проектов в сфере инфраструктуры Дан Шова говорит о преимуществах расторжения договора:

    «Выгода в том, что нам удалось уговорить представителей “Bechtel” согласится с компенсацией в 30 миллионов плюс НДС, то есть 37 миллионов 200 тысяч евро. Я думаю, что это хороший результат. Мы возьмемся за переделку изучения дорожного трафика, переделку технико-экономического обоснования. Мы с Национальной компанией автострад и национальных дорог решили оставить того-же консультанта, чтобы не терять время. У нас хорошая новость, а именно, то что есть несколько очень крупных фирм, заинтересованных в концессиях». Денежные средства на компенсации фирме “Bechtel” будут взяты из госбюджета, заявил премьер Виктор Понта, который добавил, что в этом году, можно организовать тендер на участок, связывающий город Клуж с автострадой Арад-Сибиу. Недавно, министр Дан Шова прогнозировал, что до выборов в 2016 году будут завершены два новых участка автострады: Комарник — Брашов и Крайова — Питешть, но и южное кольцо столицы. Проекты развертываются, а до конца этого года будут назначены и конструкторы. Скоростные дороги, или лучше сказать их отсутствие, является давней проблемой румынских водителей. Когда они строятся, работы выполняются с невероятным замедлением, а власти, периодически, открывают торжественно по несколько километров.


    Согласно Национальному институту статистики, Румыния, с пятью стами тридцатью километрами, занимает одно из последних мест в юго-восточной части Европы с точки зрения длины скоростных дорог. До конца текущего года, правительство попытается ввести в эксплуатацию примерно 140 новых километров.

  • Міжнародний книжковий салон Bookfest

    Міжнародний книжковий салон Bookfest

    Справжній культурний марафон — VIII Міжнародний книжковий салон Bookfest – розгортається цими днями в Бухаресті. Це одна з найбільших подій присвячена книзі, що організується у Румунії, у якій беруть участь понад 200 експонентів. Кілька тисяч нових назв були підготовлені спеціально для Bookfest. Крім презентації книг, відбудуться літературні читання та автограф-сесії, професійні дискусії, зустрічі з особистостями літературного та мистецького світу. До цього додаються показ фільмів, театральні вистави для дітей, майстерня фотографії.



    Якщо минулого року Франція була почесним гостем книжкового ярмарку в Бухаресті, а в 2011 році — Угорщина, цього року відзначається зокрема німецька література. Почесними гостями є Німеччина, Австрія та Швейцарія, які беруть участь у міжнародному проекті під назвою “Три країни – одна мова”, який надає можливість румунській публіці ознайомитися з майже 24 європейськими письменниками та видавцями німецької мови. Представник організаторів Bookfest Грігоре Арсене, голова Асоціації румунських видавців подає деталі про участь трьох країн у книжковому ярмарку: ”Цьогорічний випуск Міжнародного книжкового салону Bookfest присвячений німецькій культурі. Йде мова про книги, які висвітлюють ситуацію сучасної Німеччини, її новітню історію, книги для дітей, белетристика, художня література іммігрантів або емігрантів. Це велика річ, мати одночасно три важливі культури, тут в Румунії, разом в єдиному вираженні. Слід уточнити, що культурні відносини між Румунією та Німеччиною є дуже тісними, у Румунії існує багата художня література німецькою мовою, також у Німеччині є багата література написана емігрантами з Румунії, водночас там зберіглися численні традиції, одні з них дуже давні тими, хто жив раніше у Румунії.”



    Любителі літератури зможуть зустріти в рамках Міжнародного книжкового салону Bookfest переможця Національної премії книги з Німеччини, Катеріну Хакер та лауреата Книги – 2001 року з Швейцарії, Кетеліна Доріана Флореску, але й двох з найважливіших австрійських письменників Майкела Ставаріса та Йозефа Вінклера. З іншого боку, румунські письменники Нягу Джувара, Лучіан Боя та Габріел Лійчану представлять свої нові видавницькі проекти. Також, в рамках Bookfest відбудеться презентація книг написаних румунськими акторами Раду Беліганом, Валентином Урітеску, Хораціу Мелееле і Тамарою Бучучану-Ботез

  • Економічна ситуація в Румунії

    Одним із драматичних наслідків економічної кризи це безробіття, яке все важче контролювати. Європейські лідери постійно привертають увагу на високий рівень безробіття, що перевищило 50% серед молодих людей у багатьох країнах членів ЄС. До речі, голова ЄС Херман Ван Ромпей, ствердив нещодавно, що безробіття серед молодих осіб буде однією з пріоритетних тем наступному Європейського саміту від 27 і 28 червня.





    У Румунії, боротьба з цим явищем є одним із пріоритетів уряду, який впевнений у знайдені рішень на довгий строк. При зростанні ВВП на 2,1% у першому кварталі поточного року порівняно з аналогічним періодом минулого року, Румунія посідає третє місце в Європейському Союзі з точки зору економічного росту, після Латвії та Литви. Важливим є, щоб це було відчути і щодо збільшення робочих місць та інвестицій, ствердив премєр-міністр Віктор Понта, який вважає, що сектори, в яких можна це зробити це сільське господарство та енергетика.





    З іншого боку, міністр економіки Варужан Возганіан заявив у інтерв’ю для приватного телеканалу, що необхідна нова економічна стратегія та оцінив, що водночас, є шанси для створення понад 100 тисяч нових робочих місць, відповідно до зробленого аналізу. Варужан Возганіан: ”В економіці весь час є люди, які звільняються з роботи, та інші, які працевлаштовуються. За перші три місяці поточного року, промисловість зросла майже на 5%. Якщо речі далі рухатимуться добре, то будуть створені робочі місця для великої кількості людей. Минулого року, наприклад, кількість робітників у економіці збільшилася на 120 тисяч. Згідно оціненням, це число буде перевищено в 2013 році. Я можу сказати, наприклад, що в 2010 та 2011 роках експорт становив 45 млрд євро, те що ніколи не відбулося до тепер. Я відповів тим, хто стверджує, що ми експортуємо лише дерево та металобрухт, що це неправда, 75% продукції належить виробництву, з якого майже 50% становлять автомобілі, запасні частини та автомобільні запчастини.”





    З іншого боку, Єврокомісія нещодавно прийняла рішення продовжити на рік термін використання європейських грошей, виділених Румунії на 2011 і 2012 роки, термін який мав закінчитися в кінці поточного року. Комісар з питань регіональної політики Йоханнес Хан, а також комісар з питань праці та соціальних справ Ласло Андор вважають, що, таким чином, знизиться ризик втрати цих грошей, які використовуватимуться для необхідних інвестицій, що призведе до зростання і створення нових робочих місць, особливо для молодих осіб.

  • Решения предпринятые на последнем собрании  Европейского совета

    Решения предпринятые на последнем собрании Европейского совета

    Главными темами, затронутыми в ходе недавнего брюссельского собрания Евсросовета, в котором Румыния была представлена премьер-министром Виктором Понта, были политики в области энергии и борьба с уклонением от уплаты налогов. Потребность в энергии в европейских странах, и особенно в странах с развитой промышленностью, постоянно увеличивается, таким образом умножение и диверсификация источников снабжения, по крайней мере на ближайшее время, поспособствовали бы разрешению ряда неотложных проблем. Председатель Евросовета, Герман ван Ромпей, заявил, что один из вопросов повестки дня по которому было достигнуто договорённость, касается диверсификации источников, так чтобы не было ни одной страны, зависящей от единого источника или канала доставки.


    По мнению высокопоставленного лица ЕС, страны члены союза должны разработать надёжные и реалистические методы по эксплуатации традиционных и нетрадиционных энергетических ресурсов.


    В сфере данной проблематики была затронута тема спорной эксплуатации сланцевого газа.


    Румынский премьер-министр уточнил, что в принципе ЕС не имеет ничего против если это не вредит окружающей среде. Виктор Понта:
    «Вполне реальна возможность позволить странам ЕС согласовать своё законодательство с ситуацией, так чтобы это поспособствовало улучшению положения в области добычи и эксплуатации ресурсов; единая европейская политика в области пока далека, однако большинство стран следующих этому тренду уверены, что любой новооткрытый источник энергии, не ставивший под угрозу безопасность окружающего мира, полезен. Согласно специалистам, возможность эксплуатации сланцевого газа, уменьшило бы зависимость Румынии от российского природного газа на 10%».


    Однако, часть экспертов сопротивляются эксплуатации сланцевого газа, потому что при его переработки применяется гидравлическая переплавка, что может привести к загрязнению грунтовых вод и землетрясению. Прошлой осенью, в городе Бырлад, тна востоке Румынии, тысячи людей вышли на улицу, чтобы потребовать блокирование проекта по добыче сланцевого газа на территории их уезда.


    Что касается второй главной темы — борьбы с мошенничеством и уклонения от уплаты налогов, лилеры 27-ми стран членов ЕС пообещали достигнуть договорённость по вопросу автоматического обмена информацией в области налогообложения до конца года. Премиер-министр Виктор Понта заявил, что Бухарест вполне готов к сотрудничеству по вопросам обмена информацией, как и к сотрудничеству с целями борьбы с уклонением от уплаты налогов и обмыванием денег. Согласно европейским чиновникам, ежегодный ущерб нанесённый государственной казне такими противозаконными практики, как уклонение от уплаты налогов и обмывание денег составляет примерно 1000 миллиардов евро.


  • Рішення Європейської Ради

    Рішення Європейської Ради

    Енергетична політика і ухилення від сплати податків були основними темами, що обговорювалися у середу на засіданні Європейської ради в Брюсселі, де Румунія була представлена премєр-міністром Віктором Понтою. Потреба в енергії у європейських країнах, зокрема, у промислово розвинених країнах, постійно зростає, так що доповнення та диверсифікація джерел постачання вирішить, принаймні в найближчому майбутньому, більш нагальні проблеми. Голова Європейської ради Херман ван Ромпей заявив, що одним з пунктів погоджених главами держав і урядів є диверсифікація джерел енергії, що гарантувало би, що жодна країна не покладається на єдине джерело енергії або один маршрут постачання.




    Держави-члени ЄС, зазначив європейський посадовець, повинні розробити безпечні і стійкі методи використання звичайних або нетрадиційних енергетичних ресурсів. Іншою темою засідання Європейської ради в Брюсселі була експлуатація сланцевого газу. Премєр-міністр Румунії Віктор Понта уточнив, проте, що Європейський союз не виступає проти цього типу експлуатації, якщо воно не завдає шкоди навколишньому середовищу. Віктор Понта: “Держави-члени ЄС мають можливість адаптувати своє законодавство, аби заохочувати дослідження та експлуатацію. Не буде створена в найближчому майбутньому єдина європейська політика щодо цього, але більшість європейських країн, що йдуть цим напрямком, упевнені, що будь-яке нове джерело енергії, за умов чіткого поважання всіх екологічних стандартів, може бути тільки на нашу користь.”




    Експерти стверджують, що видобування сланцевого газу може знизити на 10% залежність Румунії від імпорту природного газу з Росії. Проте, видобуток сланцевого газу піддається критиці деякими експертами, оскільки для його видобутку використовують горизонтальне буріння і гідророзрив пласту, метод, який може призвести до забруднення підземних вод і сприяє землетрусам. Навесні минулого року тисячі людей протестували у місті Берлад (східна Румунія), вимагаючи блокування проекту із видобутку сланцевого газу в їхньому повіті.




    З іншого боку, щодо боротьби з шахрайством і ухиленням від сплати податків, лідери 27 країн Європейського Союзу взяли на себе зобовязання досягти угоди про автоматичний обмін податковою інформацією до кінця року. Премєр-міністр Віктор Понта заявив, що Бухарест готовий співпрацювати в галузі обміну інформацією та щодо всіх заходів по боротьбі з ухиленням від сплати податків і відмиванням грошей. За словами європейських посадовців, такі практики як шахрайство і ухилення від сплати податків завдають щорічні збитки в Європі на майже 1000 млрд євро.

  • Nabucco – важливий проект для Європи

    Nabucco – важливий проект для Європи

    Природний газ є важливим джерелом енергії, враховуючи те, що попит на енергію в європейських країнах постійно зростає. Саме тому був ініційований проект Nabucco, що має стати основним маршрутом транспортування азербайджанського газу на європейський ринок. Газопровід спрямований на зниження енергетичної залежності ЄС від Росії.



    Консорціум Nabucco створюють Болгарія, Туреччина, Румунія, Угорщина та Австрія, після того як Німеччина нещодавно вийшла з проекту. Його ініціатори планують побудувати газопровід від турецько-болгарського кордону по маршруту Болгарія-Румунія-Угорщина-Австрія. Його довжина складатиме 1300 км, а потужність – 10 млрд кубометрів на рік.



    Румунія є ключовим партнером у впровадженні цього проекту, спрямованого забезпечити енергетичну незалежність в регіоні, вважає Координаційний комітет компаній-акціонерів, що входять в проект з будівництва магістрального газопроводу в ході пятого засідання, проведеного 21 травня в Бухаресті. З цієї нагоди вони підписали так звану Угоду про асоціацію і залучення потенційних інвесторів у проекті. Вона визначає умови, за яких інші інвестори можуть брати участь в проекті.



    Премєр-міністр Румунії Віктор Понта закликав країни і компанії, що беруть участь у проекті, проявити більшу рішучість в реалізації газопроводу Nabucco. “Румунія, яку представляє Transgaz, є однією з країн, яка рішуче підтримує цей проект, навіть якщо в порівнянні з іншими країнами регіону, ми менш залежні від газу, який в цьому проекті транзитуватиме нашу країну. Але в середньостроковій і довгостроковій перспективі, для Румунії, для регіону, реалізація цього проекту є шансом розвитку, шансом на забезпечення енергетичної безпеки. Зниження залежності від одного постачальника є одним з основних стратегічних інтересів.”



    На урядовому рівні Румунія приєдналася до реалізації проекту Nabucco після підписання Угоди щодо реалізації проекту Nabucco 13 липня 2009 року, а також Угоди про підтримку проекту, укладеної 8 червня 2011 року. Будівництво газопроводу планується почати у 2015 році, а його запуск намічений на початок 2018 році, коли розпочнуться перші поставки до Грузії та Туреччини.



    Природний газ, що транспортуватиметься по трубопроводу досягне Європи в 2019 році, заявив виконавчий директор Nabucco International Рейнхард Мітчек. З іншого боку, в інтерв’ю нашій радіостанції він заявив, що чутки про те, що нафтова компанія OMV має намір продати свою частку в Nabucco не мають жодних підстав.

  • Набукко – важный проект для Европы

    Набукко – важный проект для Европы

    Природный газ является важным источником энергии, а европейские страны нуждаются в энергии всё больше. Именно поэтому был инициирован проект газопровода Набукко, задуманный как главный путь транспортировки природного газа из Азербайджана на европейский рынок, с целью сокращения энергетической зависимости ЕС по отношению к России. В консорциум Набукко входят Болгария, Турция, Румыния, Венгрия и Австрия, а недавно, Германия покинула проект. Проект Набукко имеет в виду строительство газопровода на турецко-болгарской границе, по маршруту Болгария- Румыния-Венгрия-Австрия. Его длина будет превышать 1300 километров а ёмкость – 10 миллиардов кубометров в год. Румыния является ключевым партнёром в развитии данного проекта, для обеспечения энергетической независимости в регионе, заявило руководство коммитета Набукко в Бухаресте, где прошла 5 встреча партнёров проекта. Пэ этому случаю они подписали так называемый «Договор об ассоциации и участии потенциальных инвесторов в проекте». Договор устанавливает условия участия в проекте других инвесторов.

    Премьер Румынии Виктор Понта обратился к участвующим странам и компаниям, требуя от них решимости в поддержке проекта Набукко:

    «Румыния была привлечена в проект, и через компанию Трансгаз является одной из стран, решительно поддерживающих реализацию данного проекта, несмотря на то, что по сравнению с другими странами региона, наша зависимость от газа, который будет проходить транзитом через этот проект, меньше. Но, на средний и долгий срок, для Румынии, для региона, реализация данного проекта является шансом для развития и шансом энергетической безопасности; сокращение зависмости от одного производителя является главным стратегическим интересом».


    На правительственном уровне, Румыния участвует в реализации проекта Набукко через подписание Межправительственного договора об его развитии, от 13 июля 2009 г., а также Договора о поддержке проекта, заключённого 8 июня 2011 г. Начало работ запрограммированное на 2015 г., а первые поставки должны состояться в 2018 г. в Грузию и Турцию.


    Газ через данный газопровод дойдёт до Европы в 2019 г., заявил исполнительный директор Набукко International, Reinhard Mitschek. С другой стороны, добавил он для нашего радио, слухи, согласно которым нефтяная компания OMV намеревается продать свои акции Набукко не обоснованы.

    «Растем вместе» опирается на усердную деятельность 565 волонтеров. В 2013 году, более одной тысячи детей будут включены в деятельность, проводимую в 16 городах.

  • Какие шансы имеет румынское сельское хозяйство?

    Какие шансы имеет румынское сельское хозяйство?

    Сельское хозяйство Румынии пережило в последний период многочисленные критические ситуации, часто находясь под влиянием засухи либо наводнений, иногда причинами проблем стала отсутствие компетентности властей, либо недостаточные финансовые ресурсы, необходимые для развития и модернизации сельского хозяйства. Некоторые вызовы являются постоянными, а фермеры, наряду с властями, должны найти подходящие решения для этих проблем. Какими шансами пользуется Румыния для процветания, используя сельскохозяйственные ресурсы? Румыния нуждается в долгосрочной стратегии, которая не ограничивалась бы только стратегической ориентацией, а включала бы и конкретные действия, которые могут быть проведены в жизнь как программы правления. Это мнение выразил европейский комиссар по вопросам сельского хозяйства и сельского развития, Дачиан Чолош, находящийся в Румынии.

    Решение для создания прибыльного сельского хозяйства может состоять в объединении между малыми производителями, как считает Чолош, так как путем ассоциирования обработанные земельные участки и животноводческие фермы были бы больших размеров. Европейское официальное лицо считает, что Румыния может стать важным игроком на рынке зерновых в Европе, если она сможет использовать сельскохозяйственную продукцию не только как доход, но и ввиду укрепления своей позиции на рынке.


    Чолош считает, что в определенных условиях, Бухарест может занять позицию лидера на рынке зерновых Юго-востока Европы:

    «Румыния может играть важную роль в определении цен на зерновых в регионе, и это поможет румынским производителям более эффективно работать. Для Румынии также важно развивать сферу животноводства, что тоже связано с зерновыми».


    С другой стороны, кадастральные работы в сельскохозяйственной области, модернизация сельского хозяйства и восстановление системы орошений являются только несколькими из проблем, с которыми сталкиваются румынские производители. Для модернизации сельского хозяйства необходимы секторные программы и финансирование, и, хотя Румыния имеет в распоряжении значительные европейские средства, фермеры не имеют к ним доступа, иногда из-за чрезмерной бюрократии.


    В Белой Хартии Совета иностранных инвесторов показывается, что Румыния является пятой страной Европейского Союза, с точки зрения площади пахотной земли, но вносит менее 3% вклада в сельскохозяйственную продукцию Союза. В документе содержится мнение, что Румыния может стать третьей страной в ЕС в сельскохозяйственной области, после Франции и Германии, если производительность в данной области приблизилась бы к европейской средней.

  • 12 – 18 мая 2013 г.

    12 – 18 мая 2013 г.

    Новые прокуроры во главе Генеральной Прокуратуры, Национального Управления против коррупции и Управления по Раследованию правонарушений в области организованной преступности и терроризма ДИИКОТ



    После долгого периода временного руководства, новые прокуроры заняли свои должности после того, как на этой неделе президент Румынии Траян Бэсеску подписал декреты о назначении. Глава государства, но и премьер-министр Виктор Понта заяивли, что ожидают от 6 прокуроров, занимающих теперь руководящие должности в Генеральной Прокуратуре, в Национальном Управлении против коррупции и в Управлении по расследованию правонарушений в области организованной преступности и терроризма ДИИКОТ, проявление полной траспарентности, а также усиление борьбы против коррупции. Президент Траян Бэсеску:

    «Мой призыв, моя просьба к шести прокурорам это то, чтобы они стали сплоченной командой. Второе, что я от них потребовал — поднять уровень эффективности, но и качественный уровень борьбы с коррупцией, особенно с коррупцией в верхах. Третье, что я потребовал от прокуроров — борьба с организованной преступностью».


    В свою очередь премьер-министр Виктор Понта призвал новых прокуроров применять закон, независимо от расследованного лица, и не позволять политическое вмешательство в свою деятельность. Виктор Понта:

    «Вы никому ничего не должны, ни тому, кто вас предложил, ни тому, кто вас назначил, ни тем, кто дали вам позитивный ответ. Единственным долгом остается применение закона. Это особо положительный контекст — стабильность после долгого периода временного руководства».


    Европейская комиссия считает, что имеет особое значение, чтобы новое руководство прокуратур доказало свою независимость, подчеркнув важность этих учреждений и их руководства для правового государстваи для восстановления доверия в румынскую юридическую системму, которая находится под специальным мониторингом с 2007 года, когда Румыния присоединилась к ЕС. Европейская комиссия высоко оценила деятельность предыдущих прокуроров, которая привела к тюремному наказанию ряда высокопоставленных лиц, в том числе бывщего премьера Адриана Нэстасе.


    В этом году Румыния зарегистрировала экономический рост, в то время как ЕС находится в рецессии


    Национальный институт по статистике в Бухаресте сообщил, что Румыния зарегистрировала за первые 3 месяца этого года экономический рост в пределах 0,5%, по сравнению с последними 3 месяцами прошлого года, и в пределах 2,1% по сравнению с первыми тремя месяцами 2012. На этот год власти в Бухаресте прогнозируют рост ВВП в 1,6%, немного больше уровня, прогнозированного МВФ — 1,5%. Однако в первом триместре ЕС вступил в рецессию, а регион евро продолжил путь экономического спада. В целом экономика ЕС зарегистрировала спад на одну десятую процента за первые 3 месяца года.


    Румыния нуждается в сельськохозяйственной стратегии на долгий срок — уточнил в Бухаресте европейский комиссар по вопросам сельского хозяйства Дачиан Чиолош


    Принимая участие в Бухаресте в Национальной Конференции работников сельскохозяйственного сектора, европейский комиссар по вопросам сельского хоязйства, румын Дачиан Чиолош, высказал оценку, что Румыния нуждается для этого сектора в долгосрочной стратегии, включающей конкретные, и легко применяемые на практике решения. В рамках конференции Дачиан Чиолош сказал также, что Румыния может стать значительным игроком на европейском рынке зерновых. Согласно Белой Хартии Совета иностранных инвесторов, Румыния находится на 5 месте в ЕС в том, что касается величины пахотных земель, однако ее вклад в сельскохозяйственное производство ЕС не превышает в настоящее время 3%.


    Был промульгирован новый закон о возвращении имущества, конфискованного во время коммунистического режима


    Президент Румынии Траян Бэсеску промульгировал на этой неделе новый закон об ускорении процесса возвращения имущества, конфискованного во время коммунистического режима. Закон основан на трех принрципах — возвращение имущества в тех случаях, когда это возможно, поэтапное эжегодное предоставление денежных компенсаций, а также, для устранения спекуляций в области недвижимости, введение налога на спорные права в размере 85%. Представители бывщих владельцев заявили, что они недовольны тем, что не были проконсультированы в процессе разработки новых положений, а также что они сомневаются, что новые правила приведут к корректному решению проблем лиц, имущества которых были незаконно конфискованы в прошлом. Согласно правительству, до сих пор государство предоставило уже бывщим владельцам компенсации в примерно 5 миллиардов евро, но есть требования на еще 8 миллиардов.


    Был возобновлен процесс приватизации железнодорожной компании ЧФР Марфэ


    В черверг был возобновлен процесс приватизации железнодорожной компании ЧФР Марфэ, которая в последние годы зарегистрировала большие потерия, и приватизация которой была задачей, принятой на себя румынским правительством в соглашении, заключенном с МВФ в 2011 году. Ранее комиссия по приватизации в рамках Министерства транспорта сообщила, что ни один из трех инвесторов, представиивщих документацию, не выполняют необходимые условия для следующего этапа процесса. Затем Министерство транспорта смягчило некоторые требования — уровень требоваемого делового оборота был сокарщен от 100миллионов евро до 20 миллионов евро, однако начальная сумма продажи осталась прежней, а именно 180 миллионов евро.