Author: Leila Keamil

Сільське господарство Румунії стикалося в останні роки з численними критичними ситуаціями, потерпаючи, з одного боку, від посухи і повені, а з іншого — від некомпетентності працівників державних установ в цій галузі або від хронічного браку фінансових ресурсів, необхідних для розвитку і модернізації аграрного сектора. Деякі проблеми набули вже постійного характеру, а влада та фермери повинні знайти відповідні рішення для їх вирішення.

Які шанси має Румунія на процвітання, використовуючи сільськогосподарські ресурси? Румунії потрібна довгострокова стратегія, яка б не обмежувалася лише стратегічними векторами, а включала в себе конкретні дії, які б були включені в державні програми. Принаймні так вважає Комісар ЄС з питань сільського господарства і розвитку сільських території, румун Дачіан Чолош, який перебуває з робочим візитом у Бухаресті.

Можливим рішенням для створення конкурентоспроможного сільського господарства є об’єднання дрібних виробників, каже Дачіан Чолош, оскільки збільшення площ орних земель або збільшення тваринних ферм призведе до зміцнення аграрних господарств. Європейський чиновник вважає, що Румунія може стати великим гравцем на європейському ринку зерна, якщо використає належним чином сільськогосподарське виробництво не тільки з точки зору доходів, а й для зміцнення своєї позиції в регіоні.

Дачіан Чолош вважає, що за певних умов, Бухарест може вплинути на встановлення цін на зернові на південному ринку Європи. “Румунія може бути одним із складових елементів встановлення цін на зернові в цьому регіоні і знаєте, одне, коли самий встановлюєш ціну в залежності від певних елементів, з урахуванням потенціалу і можливостей виробництва, і зовсім інше коли ціни встановлені іншими. Тепер, важливою перевагою є те, що ціни на зерно високі за межами країни, але Румунія має розвинути і сектор тваринництва, що значною мірою пов’язано з виробництвом зерна. І в цьому випадку важливо хто встановлює ціну – ти чи хтось інший.”

З іншого боку, реалізація сільськогосподарського земельного кадастру, модернізація аграрного сектора і відновлення роботи іригаційної системи є іншими проблемами, що стоять перед сільгоспвиробниками в Румунії. Для модернізації сільського господарства необхідні галузеві програми і кошти. Хоча Румунія має можливість залучити значні кошти з європейських фондів, фермери кажуть, що вони не в змозі отримати доступ до них, іноді через надмірну бюрократію.

У Білій книзі Ради закордонних інвесторів зазначається, що Румунія є пятою країною в Європейському Союзі з точки зору площі орних земель, але її внесок до сільськогосподарського виробництва ЄС становить менше 3%. У документі вказано, що Румунія може стати третьою країною в ЄС у галузі сільського господарства, після Франції та Німеччини, якщо продуктивність буде близькою до середньоєвропейської.

Призначено нових прокурорів



Після довгого періоду тимчасового виконання обов’язків, нові прокурори Генеральної прокуратури Румунії зайняли свої посади цього тижня після того, як президент Траян Бесеску підписав укази про призначення. Глава держави і премєр-міністр Віктор Понта очікують від шістьох прокурорів, які очолюють в даний час Генеральну прокуратуру, Національну антикорупційну дирекцію та Дирекцію з питань розслідування організованої злочинності та тероризму прозорості у спілкуванні і посилення боротьби з корупцією. Президент Траян Бесеску: ”Мій заклик, моє прохання до шести прокурорів працювати у команді. По-друге, я закликаю їх підвищити рівень ефективності, але й якості у боротьбі з корупцією, особливо на високому рівні. По-третє, я закликав прокурорів посилити боротьбу з організованою злочинністю.”



У свою чергу, премєр-міністр Віктор Понта закликав шістьох прокурорів дотримуватись закону, і не допускати політичного втручання в їх роботу. Віктор Понта: ”Ви ні перед ким не в боргу. Ані перед тим, хто вас запропонував, ані, хто вас призначив. Вашим єдиним обовязком є застосування закону. Це.дуже сприятливі умови: стабільність після дуже довгого тимчасового виконання обов’язків.”



Європейська комісія вважає важливим, щоб нове керівництво прокурорів продемонструвало строгість і незалежність. ЄС підкреслив важливість цих установ та їх керівництва що стосується правової держави і довіри до системи правосуддя в Румунії, яка піддана моніторингу з 2007 року, коли Румунія вступила до ЄС. Європейська Комісія високо оцінила роботу попередніх прокурорів, унаслідок якої були засуджені посадові особи, у тому числі колишній премєр-міністр Адріан Настасе.



Румунія зареєструвала економічне зростання цього року



Національний статистичний інститут у Бухаресті повідомив, що у Румунії в перші три місяці цього року економічне зростання було на рівні 0,5% порівняно з останніми трьома місяцями 2012 року. Порівняно з першими трьом місяцями минулого року ВВП зріс на 2,1%. Влада у Бухаресті оцінює, що у цьому році зростання ВВП складе 1,6%, що трохи вище 1,5% скільки прогнозував МВФ. ЄС вступив у рецесію, в першому кварталі, в той час як зона євро зазнала найтривалішого економічного спаду з часів запровадження єдиної валюти в 1999 році. Економіка ЄС скоротилась на 0,1% в перші три місяці цього року в порівнянні з попередніми трьома місяцями, коли скорочення склало 0,5%. Французька економіка вступила в рецесію, друга за величиною в єврозоні, а скорочення склало 0,2% у першому кварталі. І в Італії, третя за величиною економіка єврозони, ВВП скоротився упродовж семи кварталів.



Румунія потребує довгострокової аграрної стратегії заявив Дачіан Чолош



Присутній у Бухаресті на Національній фермерський конференції, Європейський Комісар з сільського господарства Дачіан Чолош заявив, що Румунія потребує для цього сектора довгострокової стратегії, яка повинна містити конкретні рішення, яких легко втілювати в життя. З іншого боку, він сказав, що Румунія є єдиним членом ЄС, яка не має національних сільськогосподарських організацій, представлених в європейських конфедераціях. Теж на конференції фермерів Чолош оцінив, що Румунія могла б стати важливим гравцем на європейському ринку зерна. Згідно Білій хартії Ради іноземних інвесторів, країна займає 5 місце в ЄС за площею орних земель, але внесок до сільськогосподарської продукції ЄС становить менше 3%.



Підписано новий закон про реституцію конфіскованої комуністами майна



Президент Румунії Траян Бесеску підписав цього тижня новий закон про прискорення повернення майна, конфіскованого під час комуністичного режиму. Закон заснований на трьох принципах: повернення майна, де це можливо, грошові компенсації, і для боротьби із спекулянтами нерухомості, оподаткування на 85% судових справ. Представники власників незадоволені тим, що з ними не консультувалися у розробці нових норм і сумніваються, що вони призведуть до правильного рішення для тих у котрих було силою взято майно під час комуністичного періоду. Згідно Уряду, Румунія вже виплатила компенсації колишнім власникам у приблизно пять мільярдів євро, але є запити на оплату восьми мільярдів.



Приватизація товарної залізниці CFR Marfa



Приватизацію товарної залізниці CFR Marfa, що зазнала великих збитків, відновлено у четвер. Раніше комісія з приватизації Міністерства транспорту оголосила, що жоден з трьох інвесторів, які представили документацію на участь у тендері не пройшов в наступний етап процесу. Міністерство послабило деякі умови, накладені на учасників у тендері. Таким чином, необхідний товарообіг компанії скоротився у пять разів, з 100 мільйонів євро до 20 мільйонів євро, але не була змінена стартова ціна в 180 млн. євро.



Нагороджено румунського військовослужбовця пораненого в Афганістані



Румунського солдата тяжко пораненого під час місії в Афганістані рік тому, після вибуху саморобного вибухового пристрою, нагороджено після повернення додому главою держави і міністром оборони. Флорінелу Енаке було вручено дві нагороди: Національну медаль «За вірну службу» та Почесну медаль румунської армії. Він провів останній рік у лікарні в США де його відвідав президент США Барак Обама.

Фігури воїнів відомої Теракотової армії китайського імператора Цинь Ши Хуанді, ідентифіковані археологами у 1974 році в ході археологічних розкопок в районі стародавньої столиці Китаю місті Сіань, вперше прибули в Румунію. Вони виставлені до 1 серпня в Бухаресті, у Національному музеї історії Румунії, де відкрилася виставка «Скарби Китаю».

Відвідувачі виситавки мають можливість побачити декілька захоплюючих предметів тисячолітньої китайської цивілізації, починаючи від неоліту до наших днів, періоду династій Мін і Цін.

Йдеться зокрема про глиняні судини з часів неоліту, яким кілька тисяч років, китайські бронзові судини, відомі у всьому світі за свою художню якість та естетичну цінність, доісторичні предмети з кераміки і нефриту, предмети культурного значення, повязані із історією Великого шовкового шляху, а також артефакти, повязані з історією сучасного Китаю.

А родзинкою виставки є, звичайно, кілька теракотових воїнів – розфарбовані фігури генералів, офіцерів, лучників, виконаних із глини у натуральну величину.

Міністр культури і національної спадщини Румунії Даніель Барбу, який був присутній на відкритті виставки розповів про мистецтво як шлях залишитися вічним. “Є рішення проблеми безсмертя і воно має просту назву: культура, яка є невіддільною від політики. Це був проект здійснений більш ніж 2000 років тому у невеликій країні, що мала бачення великого народу, і це не просто народ, що існував лише завдяки важкій праці і сталі, як йдеться в європейському вислові минулого століття, це велика нація — Китай, котра через культуру забезпечила собі безсмертя, значущим культурним жестом перетворивши найпростіший матеріал — глину в теракотові фігури.”

Тисячоліття культури, включаючи Бронзову епоху, обєднання Китаю, Шовковий шлях та історію імператорського Китаю включені в цю виставку, яку Посол Китаю в Бухаресті, Хуо Юйчжень назвала діалогом у часі і просторі між східною і західною цивілізаціями та опорним пунктом історії культурних обмінів між двома країнами. Румунія, яка виділила 600 000 євро на підготовку і проведення виставки є першою країною в Центральній і Східній Європі де експоновані «Скарби Китаю». Водночас, керівництво Національного музею історії Румунії оголосило, що наступного року в Китаї буде проведена подібна виставка під назвою «Скарби Румунії».

Румынская гимнастика доказала в очередной раз свой высокий уровень, на этот раз в Москве, на Чемпионате Европы по спортивной гимнастике в личном зачете. Сильная мотивировка, решительность и настойчивость сказали свое слово. Таким образом, с этого соревнования румынские спортсмены вернулись домой с семью наградами: одна золотая, пять серебряных и одна бронзовая. Золото завоевала в воскресенье Лариса Йордаке, которая с отличным самообладанием замечательно выполнила свое упражнение на бревне, получив самую большую отметку. В свою очередь, румынка Диана Булимар завоевала серебро, благодаря чему две гимнастки отлично завершили соревнование на бревне. Единственные две румынские спортсменки, принявшие участие в соревнованиях в Москве показали более хорошие выступления, чем в квалификациях, где они также заняли первые две позиции.

В этом первом крупном соревновании нового олимпийского цикла, Лариса Йордаке завоевала также серебренные медали в личном первенстве, а также в опорном прыжке и в вольных упражнениях. В вольных упражнениях среди женщин Диана Булимар завоевала бронзовую медаль, увеличив таким образом число наград, завоеванных Румынией на прошедшем в Москве Чемпионате Европы по спортивной гимнастике в личном зачете.

Все эти медали женского состава были завоеваны и благодаря деятельности тренера Марианы Битанг, которая заявила, что ее подопечные отлично справились со своими задачами, хотя они и совершили некоторые незначительные ошибки. Первое соревнование после Олимпийских игр всегда более сложное, потому что перерыв более длинный, потом меняется система предоставления баллов, так что довольно сложно вернуться к максимальной форме, подчеркнула Мариана Битанг, которая из-за некоторых проблем со здоровьем, не смогла сопровождать делегацию в Москву. Она также заявила, что Чемпионат Европы является лишь одним этапом, а румынские гимнастки располагают значительными техническими средствами, которые они покажут и на Чемпионате мира. В то же время, Мариана Битанг выразила надежду, что румынские гимнастки преодолеют то, что она назвала проклятием серебряных медалей.

С другой стороны, честь мужской сборной Румынии по гимнастике спас Флавиус Коци. В соревнованиях по опорному прыжку он завоевал серебро, вопреки полученной травмы. Имея выдающуюся традицию, румынская школа гимнастики познала, в течение времени, ряд звонких успехов на международном уровне. Это школа, в которой формировалась Надя Комэнечь, вероятно самая известная гимнастка всех времен. Надя Комэнечь — первая гимнастка в истории, получившая максимальную отметку, десять, в соревнованиях по спортивной гимнастике. Это случилось на Олимпийских играх в Монреале, в 1976 году. В то же время, она единственная гимнастка трижды завоевавшая европейский чемпионский титул в личном первенстве.

Румунські гімнасти продемонстрували, в черговий раз, свою високу спортивну майстерність, на цей раз на чемпіонаті Європи зі спортивної гімнастики в Москві. Амбітність, рішучість і наполегливість дали результати — з цього змагання румунські спортсмени повернулися додому із сімома медалями: однією золотою, пятьма срібними і однією бронзовою.

Золото виграла в неділю Лариса Йордакє, яка проявивши досконале самовладання, блискуче виконала вправи на колоді. У свою чергу, румунка Діана Булімар виграла срібло, теж на колоді. Таким чином румунські гімнастки поділили між собою першу і другу сходинки призового подіуму відповідного змагання. До речі, єдині дві представниці Румунії у Москві, посіли перші два місця в цих змаганнях і в кваліфікаційному раунді європейської першості.

На цьому першому великому турнірі нового олімпійського циклу Лариса Йордакє завоювала ще три срібні медалі – в особистому багатоборстві, в опорних стрибках та у вільних вправах. Програму чемпіонату Європи зі спортивної гімнастики завершували вільні вправи у жінок, в яких румунська гімнастка Діана Булімар здобула останню медаль румунської збірної на цей раз бронзу.

Ці медалі жіноча збірна не змогла б виграти без роботи тренера Маріани Бітанг, яка сказала, що задоволена виступом своїх підопічних, навіть якщо вони допустили невеликі помилки. Завжди перші змагання після Олімпійських ігор є важчими, зокрема через велику перерву та зміну системи оцінки виконання вправ, зазначила Маріана Бітанг, яка не змогла поїхати в Москву через проблеми зі здоровям. Вона сказала, що європейська першість була всього лише етапом, а румунські гімнастки мають більший і цінніший технічний багаж, та продемонструють це на чемпіонаті світу. У той же час, тренер висловила сподівання, що жіноча збірна з гімнастики зуміє позбутися “прокляття срібних медалей”.

З іншого боку, честь чоловічої гімнастики врятував Флавіус Кочі. У Москві румунський гімнаст став срібним призером у змаганнях чоловіків в опорному стрибку.

Упродовж багаторічної традиції спортивної гімнастики представники Румунії неодноразово ставали на пєдестал пошани найпрестижніших світових змагань. Однією з найвидатніших фігур румунської школи гімнастики є Надя Коменеч, пятиразова олімпійська чемпіонка, перша гімнастка, що отримала оцінку 10.0 на олімпійських змаганнях 1976 року в Монреалі. Водночас Коменеч першою серед румунок виборола звання олімпійської чемпіонки в абсолютому заліку. Вона була також наймолодшою олімпійською чемпіонкою в цій дисципліні.

В Румынии открыто более трех тысяч стройплощадок, а Министерство регионального развития и общественной администрации в Бухаресте задалось целью завершить все эти работы. Кстати, одна из объявленных властями целей — сокращение просроченных долгов в секторе строительств. Специалисты в области строительств утверждают, что эта цель может стать первым шагом в восстановлении строительного сектора, который, в последние годы, сильно пострадал из-за низкого спроса и сокращения финансовых ресурсов. Министерство преследует развить последовательную стратегию и стимулировать инвестиционную деятельность, заявил госсекретарь Юлиан Матаке:

«Если мы будет открывать новые стройки в такой период, в то время как на открытых несколько лет назад стройплощадках деятельность проводится с замедлением, у нас не будет никогда никакого результата. Мы хотим финансировать продвинутые работы, а потом будем рассматривать остальные. Мы также желаем увидеть конкретные результаты этих инвестиций, чтобы они работали, а не оставались открытыми строительными площадками».

Юлиян Матаке заявил, что стоимость около трех тысяч проектов составляет примерно пять миллиардов лей (более одного миллиарда евро), а инвестиции будут развертываться на протяжении двух-пяти лет, в зависимости от финансовых средств. Он напомнил, что 10 апреля была одобрена новая программа, которая имеет ввиду проекты в области строительства. Речь идет о модернизации сёл, городском возобновлении и о развитии инфраструктуры уездов.

С другой стороны, председатель Работодателей обществ в области строительств Кристиан Ербашу, предупреждает, что одна из главных проблем фирм в области строительств это сложность, с которой государство платит свои долги:

«Самое большое число выполняемых договоров либо приостановлены, либо выполняются мелким темпом, из-за очевидного желания заказчиков не накапливать новые задолженности и оплачивать существующие просроченные долги. В то же время, наблюдается драматическое сокращение тендеров на новые инвестиции».

Тоже в области инвестиций, министр Экономики Варужан Возганиан сообщил, что существует десять инвесторов, заинтересованных в приватизации Олтким, дного из крупнейших химических комбинатов на юго-востоке Европы. Комбинат находится в состоянии неплатежеспособности из-за задолженностей и он находится на списке крупных государственных компаний, которых необходимо приватизировать. Варужан Возганиан дал заверения, что в случае увольнений, рабочие получат пособие по безработице и компенсационные зарплаты. В то же время, уволенные рабочие могли бы вернутся на свои должности после приватизации комбината.

Більше 3000 інвестиційних проектів знаходяться на стадії впровадження в Румунії, а Міністерство регіонального розвитку та громадської адміністрації хоче якнайшвидше їх завершити. До речі, однією із основних цілей влади є зниження заборгованості в будівельному секторі. Фахівці в області стверджують, що це може бути першим кроком на шляху відновлення будівельного сектора, що сильно постраждав в останні роки у звязку зі скороченням попиту і фінансових ресурсів.



Міністерство має намір розробити послідовну стратегію з метою стимулювання інвестиційної діяльності, заявив державний секретар Юліан Матаке. “Якщо ми відкриємо нові будівельні майданчики в цей період, у той час як багато старих перебувають в різних стадіях впровадження, ми не матимемо ніяких результатів. Ми хочемо завершити проекти, що перебувають в найбільш просунутій стадії, а потім розглянемо й інші. Ми хочемо побачити конкретні результати цих інвестицій, тобто щоб вони запрацювали, а не залишалися постійними будівельними майданчиками.”



Юліан Матаке сказав, що загальна вартість понад 3000 проектів сягає близько 5 млрд. леїв (півтори мільярди доларів США), а інвестиції будуть здійснюватися упродовж двох-пяти років, в залежності від фінансових ресурсів. Він зазначив, що 10 квітня була прийнята нова програма стосовно будівельних проектів. Вона зосереджена, зокрема на модернізації сіл, розвитку міст та регіональної інфраструктури.



З іншого боку, голова Союзу роботодавців будівельної галузі Крістіан Ербашу, відзначив, що однією з основних проблем, з якими стикаються будівельні компанії є запізнення з якими держава розраховується зі своїми боргами. “Більшість чинних контрактів, були або тимчасово припинені, або впроваджуються дуже повільно, через очевидне бажання бенефіціарів не накопичувати борги і через нездатність погасити існуючі заборгованості. Слід також відзначити різке зниження останнім часом кількості тендерів на нові інвестиції.”



Теж до розділу “інвестиції” можна віднести заяву міністра економіки Варужана Возганіана, який оголосив, що десять інвесторів висловили бажання взяти участь у приватизації Олткім, одного з найбільших хімічних заводів у Південно-Східній Європі. Завод перебуває зараз в процедурі банкрутства та був включений до списку великих державних компаній, які будуть приватизовані. Варужан Возганіан запевнив, що в разі звільнення, працівники отримають допомогу по безробіттю і компенсаційні виплати і додав, що у разі відновлення роботи Олткім, багато з них будуть знову прийняті на роботу.

Одним з питань, якому чинна влада приділяє особливу увагу є реформа адміністративно-територіального устрою Румунії, що вважається одним з найбільших проектів після падіння комунізму. Остання адміністративно-територіальна реформа в країні була проведена в 60-х роках минулого століття.

Розмови про необхідність перегляду чинного адміністративно- територіального поділу почалися в 2011 році, коли президент Траян Бесеску зробив ряд пропозицій. Очікуваними перевагами реорганізації території країни є економічна і адміністративна ефективність і підвищення рівня освоєння коштів з європейських фондів.

Регіони з поліпшеними структурами навколо існуючих агентств регіонального розвитку можуть бути більш ефективними, ніж уряд у залученні коштів з фондів ЄС, – заявив премєр-міністр Віктор Понта в ході дискусій на тему адміністративно-територіальної реформи, проведених НАН Румунії. Його головним аргументом є те, що до цих пір, місцеві власті зуміли залучити більше європейських грошей.

Віктор Понта сказав, що Європейська комісія не вимагає спрощення системи адміністративно-територіального устрою, але офіційний Брюссель вітає цю ініціативу, додавши, що реформа має бути включена до Конституції до проведення референдуму восени з питання про внесення змін до Основного закону. За словами премєр-міністра, адміністративно-територіальному перерозподілу країни сприяє політична стабільність, фінансова криза, але й очікування населення.

Водночас, в ході здійснення проекту перерозподілу території країни слід взяти до уваги й європейський фінансовий контекст. Міністр регіонального розвитку Румунії Лівіу Драгня: “Буде майже неможливо після початку наступного фінансового періоду (2014-2020 рр.), змінити існуючу адміністративно-територіальну структуру, на основі якої ми ведемо переговори цього року довкола угоди про партнерство і освоєння коштів з фондів ЄС.”

Лівіу Драгня висловився за збалансований розвиток країни і підтвердив, що процес адміністративно-територіального перерозподілу ніяк не вплине на характеристики румунської держави, тому що, каже він, передача повноважень означає лише те, що влада буде ближче до народу. Наразі не відомо багато деталей про адміністративно-територіальну реорганізацію Румунії.

Точно відомо лише те, що затверджені урядом принципи реорганізації, передбачають, що кожен із майбутніх регіонів буде мати по одній раді і голову регіональної ради, що обиратимуться шляхом всенародного голосування. Вони будуть розпоряджатися місцевими бюджетами, залученими європейськими та державними коштами і матимуть більше повноваження ніж нинішні повітові органи влади.

Група приятелів, відсутність між батьками та дітьми психологічного звязку, негативний приклад у сімї, стрес, споживання алкоголю чи наркотичних засобів є лише кілька причин, які призводять до скоєння злочинів у окремих румунських школах. Агресивність викликає занепокоєння саме по собі, але ще гірше те, що вона збільшується з року в рік. Згідно оприлюдненому опитуванню у школах на тему насильства, переважна більшість дітей, тобто 90% стверджують, що стрес передається їм вдома батьками, які часто повертаються з роботи нервові.

Крім цього, майже всі діти ствердили, що дивляться телевізор, тому що почувають себе самотніми, оскільки їхні батьки працюють багато годин кожного дня і не мають часу говорити з ними про проблеми, з якими вони стикаються. На думку фахівців й вчителів носять частину вини, тому що передають учням стан агітації, що спричиняє збільшення агресивності у дітей, зокрема на перервах. Згідно опитуванню громадської думки, яке було проведене у рамках кампанії протидії насильству у школах, переважна більшість дітей стверджує, що головні відповідальні є батьки, які не мають часу для своїх дітей, але й телевізійні програми. Це можна пояснити, уточнює голова Національної ради аудіовізуалу Лаура Джорджеску тим фактом, що неодноразово, учні не дивляться специфічні їм телевізійні програми та віддають перевагу програмам, що містять агресивність.

У звіті також зазначається, що ліцеїсти є ті, які найбільше не ходять на уроки. Вони прихильні споживати алкоголь чи наркотичні засоби, палити і теж вони залучені до найбільших випадків насильства. Щонайменше один випадок насильства має місце кожного дня у румунських школах — заявив міністр освіти Ремус Прікопіє, який додав, що для вирішення цього комплексного явища необхідно застосувати комплексні заходи: ”У застосуванні заходів повинні взяти участь представники Міністерства освіти, директори шкіл, батьки та діти. Треба їм пояснити, що означає толерантність, а також, що означає ризик у школах.”

Міністерство освіти має намір розробити проект з протидії насильству у школах. Над ним працюватимуть науковці, різні установи, після чого буде винесений на громадське обговорення. Міністр освіти Ремус Прікопіє вважає, що протидія насильству, призведе до зниження рівня насильства у шкільному середовищі. Згідно даним поліції, від початку року було зареєстровано майже 190 злочинів, порівняно з 135 у минулому році.

У Румунії не згасають, а навпаки розростаються комерційні скандали в агропромисловій області, що призводить до втрати довіри споживачів. Після виявлення у мясній продукції конини замість яловичини, наявності антибіотиків в індичатині та паразитів в імпортованій скумбрії, зявилося нове попередження про харчову небезпеку, на цей раз повязане з молоком, в якому було виявлено небезпечну для здоровя канцерогенну речовину – афлатоксин.

Експерти кажуть, що афлатоксин у молоко потрапляє через корм для худоби, що зберігається у невідповідних умовах в холодну пору року.

Першу заяву про виявлення небезпечної речовини в молоці зробив майже два тижні тому міністр сільського господарства Данієль Константін. Він сказав тоді, що партія молока, що містить афлатоксин була виявлена і вилучена з продажу. Згодом, Національне Агентство з питань ветеринарної санітарії і продовольчої безпеки Румунії оголосило, що призупинило постачання сирого молока на ринок відповідною фермою і прийняло рішення про здійснення у всій країні перевірок щодо якості молока, як у виробників так і на підприємствах по переробці молока.

Кількість ферм, на яких було виявлено афлатоксин у молоці дуже мала, а відповідне молоко не потрапило на ринок, запевнив у вівторок, міністр сільського господарства Данієль Константін. Він підкреслив, однак, що ця речовина є шкідливою для здоров’я тільки у випадку тривалого і надмірного споживання. “Не існує безпосередньої загрози для здоровя людей, оскільки абсолютно виключена можливість тривалого вживання молока або молочних продуктів із вмістом відповідної речовини. З іншого боку, існує суперечка на світовому рівні щодо гранично дозволеної концентрації афлатоксину. Не було науково доведено досі, що ця речовина безпосередньо або в довгостроковій перспективі є небезпечною для здоровя людини.”

З іншого боку Данієль Константін говорить, що в останній час спостерігається те, що він назвав навмисно викликаною панікою. Він висловив стурбованість ситуацією фермерів, які зараз ризикують зазнати досить великих втрат. У свою чергу, деякі фермери переконані, що в дійсності мова йде про справжню війну між транснаціональними корпораціями.

Голова Асоціації молоковиробників Клузького повіту Келін Фогачу вважає, що ці харчові скандали викликані тими, хто хоче усунути конкурентів, передусім румунських виробників. “Йдеться про економічні інтереси, це очевидно. Усе пов’язано із продажами на ринку. Наведу лише один приклад: Нідерланди виробляють 11 мільйонів гектолітрів молока і споживають на національному рівні лише 1 мільйон. 10 млн гектолітрів треба комусь продати.”

За даними нещодавно проведеного опитування, унаслідок скандалу з виявленням афлатоксину в молоці румуни втратили довіру до якості молочних продуктів, що продаються в магазинах. За відносно короткий час після оприлюдненої інформації про молочний канцероген у торговельних мережах Румунії обсяги продажів молока і молокопродуктів відчутно знизилися.

РегіоналізаціяРумунії вважається чинною румунською владоюодним з найбільших проектівпісля падіння комунізму. Останняадміністративно-територіальна реформавкраїнібула здійснена в60-хроках минулого сторіччя.

Затверджені урядомпринципиадміністративно-територіальної реорганізаціїпередбачають, щокожен майбутнійрегіонматимерегіональну раду та голову регіональної ради, що обиратимуться шляхом всенародного голосування. Вони будуть управляти місцевими бюджетами, коштами з європейськихфондів ірозпоряджатимуться виділеними їм бюджетними коштами та матимуть більші повноваження, ніжнинішніповітові органи виконавчої влади.

Збалансований економічний розвиток країни є однією з основних цілей регіоналізації, – стверджує віце-прем’єр-міністр Румунії Лівіу Драгня: «Якщо цей проект буде побудований на політичній основі, він може знищити Румунію. У нас є тільки один шанс створити на базі дуже серйозного аналізу, на основі громадських дискусій по всій країні, у такий спосіб, аби остаточний проект мав серйозні засади для розвитку Румунії. Не буде регіоналізації за етнічними критеріями, це абсолютно виключено, такого немає ніде в Європі. Не йдеться про етнічну автономію. Регіоналізація має дві основні цілі, а саме сприяти збалансованому розвитку країни та, по-друге, привести послуги державних установ ближче до громадян.»

Ще з 2011 року лідери етнічних угорців Румунії оголосили, що виступають проти будь-якого проекту адміністративно-територіальної реформи, який не включає в себе етнічні критерії. Тисячі представників угорської громади, яка складає близько 7% населення і зосереджена в центрі країни, провели у неділю мітинг на підтримку регіональної автономії і проти проекту регіоналізації Румунії. У заході, організованому угорськими радикалами не взяли участь члени Демократичного союзу угорців Румунії, що високо оцінив премєр-міністр Віктор Понта. Він зазначив, що лідери цієї організації зрозуміли, що вони можуть добитись більшого шляхом діалогу і переговорів, аніж шляхом конфронтації та екстремізму.

З іншого боку лідер опозиційної Демократ-ліберальної партії Васіле Блага заявив, що проект регіоналізації може бути впроваджений на основі принципів в області, функціональних на рівні ЄС. «Не треба знову видумувати теплу воду, треба лише переймати те, що вже застосовується в ЄС. Усі проводять адміністративно-територіальну реорганізацію, а не лише регіоналізацію, для забезпечення найкращих державних послуг для громадян за найнижчими цінами. У Директиві Європейської Комісії №1054/2001 року викладені чіткі принципи, що мають стояти в основі регіоналізації, наприклад – історичні, географічні, соціо-культурні, економічні, екологічні і демографічні критерії, тобто щоб населення регіону не налічувало менше 800.000 осіб і не більше 3 мільйонів людей.»

Спеціальна Консультативна рада, що складається з представників академічних кіл, політичних діячів, представників профспілок та неурядових організацій мають завершити до 1 липня дискусії і техніко-економічне обґрунтування, на базі яких буде здійснена регіоналізація.