Author: Штефан Стойка

Візит прем’єр-міністра Румунії до Лондона

У вівторок та середу Марчел Чолаку здійснив перший за 17 років візит румунського прем’єр-міністра до Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії. Дискусії зі своїм британським колегою Кейром Стармером були зосереджені на спільних економічних, енергетичних та безпекових проєктах. Стармер передав Румунії та іншим європейським країнам, особливо країнам східного флангу, послання про те, що Великобританія хоче більше співпрацювати з цими країнами в оборонному секторі, тобто відправляти солдатів на допомогу і тренуватися разом з військовими країн східного флангу в складному контексті безпеки і в умовах дедалі агресивнішої Росії. Румунія та Велика Британія підписали угоду про оборонну співпрацю, згідно з якою британці нададуть допомогу Регіональному морському навчальному центру в Румунії для підготовки українських солдатів. Глава румунського уряду Марчел Чолаку також взяв участь у румунсько-британському економічному форумі, зустрівся з мером Лондона сером Аластером Кінгом та спікером Палати громад сером Ліндсі Хойлом. Мер Лондона повідомив, що британці хочуть працювати і вести бізнес з румунами і хочуть підготувати кілька сфер для співпраці.

 

Слухання кандидатів на посади єврокомісарів

У Брюсселі відбулися слухання Роксани Минзату, кандидатки від Румунії на посаду виконавчого віце-президента з координації соціальної та освітньої політики. Роксана Минзату вважає, що Європейський Союз має найбільш збалансовану та ефективну соціальну модель у світі, але це не означає, що цей механізм не має недоліків, а деякі з них навіть стають все глибшими. Вона обіцяє, що протягом першого року проведе дискусії з усіма соціальними акторами в усіх країнах-членах, від урядів і профспілок до молодіжних організацій і пересічних громадян. Роксана Минзату каже, що її мандат буде зосереджений на трьох напрямках, таких як: навчання, якісні робочі місця та соціальна справедливість.

 

Звіт НБР

Не дуже добрі новини надійшли з економіки: у третьому кварталі цього року вона стагнувала порівняно з попереднім кварталом, а порівняно з аналогічним кварталом 2023 року валовий внутрішній продукт впав на 0,2%. У той же час, річна інфляція дещо зросла до 4,67% у жовтні з 4,62% у вересні. Крім того, Національний банк Румунії підвищив прогноз інфляції на кінець цього року до 4,9% з 4% у серпні. Голова Нацбанку Румунії Мугур Ісереску підкреслив, що спосіб, в який буде здійснюватися фіскально-бюджетна корекція з метою скорочення дефіциту, також вплине на інфляцію. Він сказав, що НБР очікує від наступного уряду надійної та послідовної програми макроекономічної корекції, яка матиме політичну підтримку та буде сприйнята суспільством. Мугур Ісереску підкреслив, що еволюція цін характеризується низкою ризиків і невизначеностей, пов’язаних з фіскальною політикою та підвищенням заробітної плати, а також із зовнішніми факторами, такими як еволюція європейських економік, з якими Румунія здійснює більшість торговельних відносин, динаміка міжнародних цін на нафту в контексті підвищеної геополітичної напруженості, а також як розвиватимуться конфлікти в Україні та на Близькому Сході.

 

F35 для Румунії та попередження начальника Генштабу ЗСР

Сенат Румунії у середу прийняв, в останньому читанні, законопроєкт про закупівлю літаків F-35 від уряду США. У вівторок Палата депутатів прийняла цей законопроєкт переважною більшістю голосів. Минулого тижня нормативно-правовий акт був направлений Урядом до парламенту для його прийняття за терміновою процедурою. Документ регулює програму, в рамках якої Румунія придбає 32 літаки нового покоління F-35, за які заплатить 6,5 мільярдів доларів, що зробить цю покупку найдорожчою в історії румунської армії. Вона включає в себе двигуни, матеріально-технічне забезпечення, послуги з навчання пілотів і персоналу, авіаційні тренажери, а також боєприпаси класу «повітря-повітря» і «повітря-земля». Кошти надійдуть з бюджету Міністерства національної оборони або за рахунок кредитів чи кредитних гарантій, наданих урядом США, чи за рахунок коштів з обох джерел. Перші літаки F-35 прибудуть до Румунії після 2030 року. У вівторок, на ювілеї Генерального штабу Збройних сил Румунії, генерал Влад Георгіце виступив із серйозним попередженням: індикатори поточної безпекової ситуації попереджають, що мир на європейському континенті більше не є певністю. Він нагадав, що в дисонансі з нормами міжнародного гуманітарного права дії Російської Федерації підживлюють негативну прогресію потенційних загроз і безпекових ризиків. За словами генерала, ми маємо кризову ситуацію в галузі оборони в Чорноморському регіоні, що становить стратегічний інтерес для НАТО. Румунська армія, підкреслив начальник Генерального штабу Збройних сил Румунії  Георгіца Влад, змінила свою оборонну архітектуру. Були адаптовані процедури, переналаштована здатність реагування сил та посилені структури постійного бойового чергування повітряної поліції і підвищена пильність. Водночас покращено ситуаційну обізнаність та можливості раннього попередження.

 

Про голосування румунів за кордоном

Румунія перебуває в режимі повної виборчої кампанії для першого туру президентських виборів 24 листопада та парламентських виборів 1 грудня. Міністерка закордонних справ Лумініца Одобеску та голова Постійного виборчого органу Тоні Гребле розповіли про технічні деталі організації голосування за кордоном. Румунські громадяни за кордоном зможуть проголосувати на 950 виборчих дільницях, які будуть організовані для них, що є рекордною кількістю. Майже 7.000 громадян отримали конверти для голосування поштою, і вони повинні відправити свій вибір не пізніше, ніж за два дні до початку фізичного голосування. 24 листопада, разом з голосуванням за президента, жителям Бухареста буде запропоновано відповісти на три питання на референдумі, скликаному генеральним мером, два з яких стосуються розподілу грошей між міською та меріями сектору, а третє – боротьби з вживанням наркотиків у школах.

Румунія стала найбільшим виробником газу в Європейському Союзі, завдяки видобутим у другому кварталі 2,3 млрд кубометрів газу, “скинувши з трону” Нідерланди, які видобули 2,2 млрд кубометрів. За словами міністра енергетики Себастіана Бурдужи, видобуток газу в Румунії збільшився на 1% порівняно з минулим роком. Він підкреслив, що основна заслуга в цьому належить компанії Romgaz, що входить до портфелю Міністерства енергетики, котра за перші шість місяців цього року видобула на 5% більше газу, ніж за аналогічний період минулого року. Міністр зазначив, що згідно з даними Євростату за цей же період ціна на газ для населення Румунії залишається четвертою найнижчою в ЄС.

«З 2027 року, завдяки видобутку газу на глибоководних ділянках чорноморського шельфу, ми фактично подвоїмо видобуток газу в Румунії. Ми матимемо ще кращу ціну на газ, залучимо ще більше інвестицій в економіку і підтримаємо весь регіон у зменшенні його залежності від російського газу», – прогнозує президент Національного агентства з регулювання енергетики Джордже-Серджіу Нікулеску.

В ефірі  суспільного радіо керівник енергетичного відомства розповів: «По-перше, це не могло б статися без постійних інвестиційних зусиль компаній, які видобувають природний газ в Румунії, адже всі ми знаємо, що видобуток природного газу на родовищах з кожним роком зменшується. Чим довше експлуатується родовище, тим більше воно виснажується і природний газ, що залишається в родовищі, важче вивести на поверхню. Але румунська державна компанія Romgaz взяла на себе зобов’язання і завдяки постійним інвестиційним зусиллям зуміла спочатку підтримати видобуток природного газу, тобто практично мінімізувати природне падіння завдяки інвестиціям, й ось ми маємо результат, що зараз вона зуміла збільшити видобуток природного газу завдяки інвестиціям. Нагадаю, що з червня 2022 року ми маємо додатковий мільярд кубометрів газу, який поступає в національну газотранспортну систему завдяки інвестиціям компанії Black Sea Oil&Gas, яка видобуває газ з Чорного моря. Що це означає для нас? Перш за все, нашу позицію регіонального лідера, найважливішого, найбільшого виробника природного газу в ЄС.»

За словами Джордже-Серджіу Нікулеску, цей статус дозволяє Румунії впливати на енергетичну політику в регіоні і, таким чином, краще задовольняти потреби румунської економіки та внутрішніх споживачів. З іншого боку, влада запевнила, що ціни на газ та електроенергію не будуть вищими цієї зими порівняно з минулою. Нагадаємо, що до 31 березня наступного року у Румунії діє схема компенсації – обмеження цін на ці ресурси для внутрішніх споживачів.

Незвичайні за формою, але передбачувані за змістом передвиборчі дебати відбулися в неділю між двома кандидатами, що залишилися в президентських перегонах у Р. Молдова: чинною проєвропейською політикинею Майєю Санду та її опонентом, проросійським експрокурором Александром Стояноглу, якого підтримують соціалісти. Санду виграла перший тур виборів, отримавши понад 42% голосів, тоді як Стояноглу набрав майже 26%. За відсутності неупередженого модератора, якого виявилося неможливо знайти, кандидати самі ставили один одному запитання, і саме тут у гру вступила логіка передвиборчого протистояння без жодних обмежень.

Майя Санду звинуватила Стояноглу в тому, що він є людиною росіян і має зв’язки з низкою молдовських олігархів, які втекли з країни, щоб уникнути тюремного ув’язнення за різні правопорушення. Чинна президентка запитала свого опонента, чому під час його перебування на посаді генерального прокурора було дозволено втекти з країни одіозному бізнесмену, проти якого були порушені кримінальні справи, і чому не було розслідувано справу, відому під назвою «Чорний кульок», в якій інший бізнесмен пропонував гроші тодішньому президенту-соціалісту Ігорю Додону. Як ви можете переконати громадян, що будете кращим президентом, ніж були генеральним прокурором? – запитала пані Санду, котра звільнила пана Стояноглу з посади. Той відповів, що був зразковим прокурором і що під час його перебування на посаді було відкрито багато справ за фактом банківського шахрайства.

Потім він контратакував, стверджуючи, що референдум щодо європейської інтеграції Р. Молдова, який відбувся 20 жовтня, одночасно з першим туром президентських виборів, був скликаний Майєю Санду для її власної вигоди. Стояноглу стверджував, що він є рішучим прихильником європейської інтеграції, хоча і бойкотував референдум. З іншого боку, він розкритикував санкції, накладені Заходом на Росію, заявивши, що вони вдарили рикошетом по Молдові.

У своїй відповіді Майя Санду підкреслила важливість санкцій як засобу зупинити війну. Стояноглу заявив, що буде сприяти розвитку добрих відносин із сусідами Р.Молдова – Україною та Румунією, але Майя Санду додала, що і в Бухаресті, і в Києві знають, що він є людиною Москви. Санду назвала соціаліста Александра Стояноглу «троянським конем», за допомогою якого інші хочуть керувати країною.

Другий тур президентських виборів у Республіці Молдова відбудеться в неділю 3 листопада і може стати важливою віхою в європейській долі цієї маленької сусідньої країни. Референдум про європейську інтеграцію ледь-ледь пройшов, приглушивши ентузіазм тих, хто уявляв собі, що Молдова готова рішуче порвати з минулим. Правда, Майя Санду звинуватила у втручанні у виборчий процес кримінальні угруповання, які діяли разом з іноземними силами, ворожими інтересам країни. Навіть у разі перемоги Майї Санду, якою захоплюються за послідовність і сміливість у всіх західних канцеляріях, гра не буде зіграна на користь проєвропейців. Вона має завершитися проєвропейською перемогою на парламентських виборах наступного року.

ВИБОРИ – Виборча кампанія першого туру президентських виборів у Румунії розпочнеться у п’ятницю о 00.00 за місцевим часом і завершиться 23 листопада о 7.00. Перший тур президентських виборів відбудеться 24 листопада, а другий тур – 8 грудня. Між ними 1 грудня відбудуться парламентські вибори. У президентських перегонах беруть участь 14 кандидатів, 10 з яких висунуті політичними партіями, а 4 – незалежні. Нагадаємо, що 9 червня в Румунії відбулися вибори до місцевих органів влади та до Європарламенту .

 

ОПИТУВАННЯ – Марчел Чолаку, кандидат Соціал-демократичної партії  на посаду президента Румунії, очолює рейтинг намірів виборців у першому турі президентських виборів. За ним йдуть Джордже Сіміон, кандидат Альянсу за об’єднання румунів та Мірча Джоане, незалежний кандидат. Принаймні це випливає з опитування, проведеного INSCOP Research в період з 11 по 18 жовтня 2024 року. Згідно з соціологічним дослідженням, 24,1% виборців проголосували б за Марчела Чолаку, 20,7% – за Джордже Сіміона, 18,1% – за Мірчу Джоане, 15% – за Елену Ласконі (Союз «За порятунок Румунії»), 8,2% – за Ніколає Чуке (Націонал-ліберальна партія). Іншому незалежному кандидату, Крістіану Дяконеску віддали б перевагу 5,1% виборців, Келемену Гунору (Демократичний союз угорців Румунії) – 3,8%, Крістіану Терхешу (Румунська національна консервативна партія) – 1,9%, Людовіку Орбану (Партія Народний рух та Сила правих) – 1,9%, Ані Бірчалл (незалежна кандидатка) – 0,9%. 0,4% опитаних заявили, що проголосували б за іншого кандидата. Згідно з опитуванням, 72% респондентів заявили, що обов’язково візьмуть участь у президентських виборах. Опитування було проведене на замовлення газети Libertatea. Дані були зібрані шляхом телефонних розмов з вибіркою 1106 осіб, максимально допустима похибка даних становить +/-2,95%.

 

ЕНЕРГЕТИКА – Міністр енергетики Себастіан Бурдужа запевнив, що румунські газосховища повністю заповнені і Румунія зможе пережити зиму без необхідності вдаватися до імпорту. Він додав, що наразі країна не імпортує російський газ, а в разі потреби може звернутися до Туреччини або Азербайджану. Міністр також заявив, що люди, які мають труднощі з оплатою рахунків, будуть захищені навіть після 1 квітня 2025 року – дати, до якої ціни на газ та електроенергію будуть обмежені.

 

ДИПЛОМАТІЯ – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску зустрілася в четвер з віце-прем’єр-міністром із закордонних та європейських справ Чорногорії Філіпом Івановічем, який перебуває з візитом у Бухаресті, підкресливши, що Румунія і надалі підтримуватиме процес вступу Чорногорії до ЄС. За повідомленням МЗС, обидва високопосадовці привітали високу динаміку політико-дипломатичного діалогу в цьому році і підтвердили свою прихильність зміцненню і розширенню двосторонніх відносин, з наголосом на економічній складовій. Вони також наголосили на продовженні тісної координації дій на європейському та міжнародному рівнях. З іншого боку, глава румунського зовнішньополітичного відомства відзначила стратегічне значення Західних Балкан на рівні ЄС та НАТО, підкресливши роль цього регіону у зміцненні безпеки, стабільності та процвітання європейського континенту. На порядку денному також були поточні виклики, пов’язані з агресивною війною Росії проти України, та підтримка, надана Республіці Молдова в її європейському курсі та зміцненні її стійкості перед обличчям втручання Москви.

 

F-16 – Міністерство національної оборони оголосило в четвер, що три винищувачі F-16 Fighting Falcon, придбані Румунією у Королівства Норвегія, приземлилися на авіабазі Кимпіа Турзій (центр) для оснащення 48 винищувальної ескадрильї. Раніше ВПС Румунії отримали дев’ять літаків цього типу. Уряд Румунії уклав з урядом Королівства Норвегія договір на придбання 32 літаків F-16 з початковою логістичною підтримкою і додатковим пакетом товарів і послуг (від уряду США). Завершення отримання всієї партії заплановано на кінець 2025 року. Літаки поставляються в робочому стані, наявний ресурс яких забезпечує їх експлуатацію протягом перехідного періоду не менше 10 років до літаків 5-го покоління F-35, що робить їх придбання, по суті, передачею потенціалу між двома союзними країнами НАТО, – зазначили в міноборони.

 

ООН – Міністерство закордонних справ Румунії вітає відзначення 24 жовтня 79-ої річниці створення Організації Об’єднаних Націй, підкреслюючи, що підтримка і зміцнення багатосторонності, зосередженої на системі ООН, залишається важливою і є єдиною потенційно ефективною і адекватною відповіддю на масштаб і складність глобальних криз, що впливають одночасно на всі держави-члени ООН. Щорічна подія знаменує набуття чинності Статуту ООН у всьому світі в 1945 році після його ратифікації більшістю держав-підписантів, у тому числі п’ятьма постійними членами Ради Безпеки. 24 жовтня 1945 року також є датою фактичного заснування ООН як глобальної організації, що працює у трьох основних сферах: міжнародний мир і безпека, розвиток і права людини.

 

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО – У четвер Європейська комісія схвалила програму державної допомоги Румунії на суму два мільярди леїв (400 мільйонів євро) для компенсації збитків, які фермери зазнали внаслідок сильної посухи у період з вересня 2023 року по серпень 2024 року. Про це повідомила прес-служба Єврокомісії. Схема відкрита для фермерів, які безпосередньо постраждали від сильної посухи, зокрема 39 культур (таких як пшениця, ячмінь, овес, рапс, соняшник і кукурудза). Мають право на отримання допомоги фермери, які втратили через посуху щонайменше 30% свого врожаю в період з осені 2023 року по літо 2024 року. Відповідно до схеми, затвердженої ЄК, допомога надаватиметься у формі прямих грантів. Підтримка становитиме максимум 1 000 леїв (200 євро) на гектар у разі 100% втрат і не перевищуватиме 30% прийнятних витрат. Допомога надаватиметься до 31 грудня 2024 року.

 

БЮДЖЕТ ЄС – У середу Європейський парламент прийняв за бюджет на 2025 рік у розмірі 201 млрд євро. Формула, запропонована парламентом, надає перевагу країнам з меншими внесками до бюджету ЄС, таким як Румунія, які потім отримують вигоду від розподілу грошей через програми та політику ЄС. Однак остаточне рішення щодо бюджету буде прийнято після переговорів з країнами-членами в Раді ЄС, де була запропонована на 10 мільярдів менша сума.

 

ТЕАТР – Вистави за творами Єуджена Йонеску, Миколи Гоголя та Вільяма Шекспіра представлені сьогодні на сценах Бухареста, в рамках 34-го Національного театрального фестивалю. У рубриці “НТФ наживо” на Радіо Румунія Културал будуть представлені вистави “Людина та шкапа” Джордже Чіпріана, у постановці Дана Тудора, та “Родинна душа” Петра Барбу, у постановці Аттіли Візауера. Триптих Лівіу Ребреану – “катастрофа”, “Іцик Штруль, дезертир….”, “Смертельний хоровод” також можна буде почути на Радіо Румунія Културал, а на Радіо Румунія Актуалітець транслюватиметься “Бухарест – Underground” Савіана Стенеску і Томи Енаке, у постаноці останнього. До 28 жовтня любителі театру матимуть можливість відвідати вистави, відбір яких до фестивалю має на меті, за словами організаторів, виразити “можливості”. До офіційної програми увійшло понад 30 вистав з Бухареста та інших міст Румунії.

 

ДРОНИ – Мешканці румунського повіту Тульча, що розташований на іншому березі навпроти українських міст на Дунаї, у середу ввечері отримали попередження про появу російських безпілотників у румунському повітряному просторі та ймовірність падіння уламків. У Міноборони Румунії згодом повідомили, що для спостереження за ситуацією були підняті два військові літаки, а радари постійно відстежують цілі. Ймовірність зони ураження на румунській території не вказувалася. Це вже друге таке попередження менш ніж за тиждень і четверте цього місяця.

 

СПОРТ – Чемпіони Румунії з футболу FCSB (Бухарест) сьогодні на виїзді зустріає шотландський “Глазго Рейнджерс” у третьому матчі нового формату Ліги Європи. Наразі FCSB має дві перемоги: 4:1 над латвійським RFS та 1:0 над чемпіоном Греції PAOK (Салоніки), який тренує румун Разван Луческу. FCSB, Lazio, Lyon, Tottenham  та Anderlecht – єдині команди з максимальною кількістю очок після перший двох турів у Лізі Європи. У чоловічому гандболі чемпіони “Динамо Бухарест” у середу ввечері вдома обіграли португальський “Спортінг Лісабон” з рахунком 33:29 у групі А Ліги чемпіонів. Спортінг залишається на першому місці з 9 очками, тоді як Динамо з 8 очками посідає третє місце.

 

ЗАРОБІТНА ПЛАТА – Палата депутатів прийняла у вівторок, як орган, що приймає рішення, законопроект, що забезпечує новий механізм встановлення рівня мінімальної заробітної плати, відповідно до положень європейської директиви у цій сфері. Працівники мають право на мінімальний захист в оплаті праці у вигляді встановленої законом мінімальної заробітної плати або у вигляді гідної заробітної плати та умов праці, встановлених колективним договором, колективною угодою або іншими письмовими угодами. Відповідно до проєкту, гарантована національна мінімальна заробітна плата встановлюється щорічно рішенням уряду і застосовується з 1 січня наступного року з періодичним переглядом один раз на рік після консультацій з репрезентативними об’єднаннями профспілок і роботодавців. Базова гарантована національна мінімальна заробітна плата, встановлена рішенням Уряду, може встановлюватися працівникові на період не більше 24 місяців з дня укладення індивідуального трудового договору.

 

ВІЗИТ – У середу Президент Румунії Клаус Йоганніс здійснить офіційний візит до Чорногорії на запрошення свого колеги Якова Мілатовича. Згідно із заявою Адміністрації Президента, це перший візит глави держави з моменту встановлення дипломатичних відносин, який є важливою віхою у двосторонніх відносинах і відбувається в контексті особливо динамічного політико-дипломатичного та галузевого діалогу. Політичні консультації двох президентів будуть присвячені політико-дипломатичному та оборонному співробітництву, підтримці європейського курсу Чорногорії, а також основним регіональним та глобальним безпековим викликам. Що стосується галузевих сфер співробітництва, то будуть обговорюватися можливості для збільшення інвестицій і торгівлі, активізації контактів у сферах енергетики, туризму, сільського господарства, внутрішніх справ, досліджень, освіти і культури.

 

МОЛДОВА – Міністерство закордонних справ у Бухаресті вітає організацію владою в Кишиневі президентських виборів і конституційного референдуму 20 жовтня в Республіці Молдова відповідно до високих демократичних стандартів. Вихід до другого туру виборів з високим результатом кандидата з найбільш щирими і глибокими проєвропейськими поглядами – президентки Майї Санду – і результат конституційного референдуму доводять, незважаючи на виклики, прихильність громадян до європейського, демократичного майбутнього Республіки Молдова», – йдеться в прес-релізі. Перемогу на виборах здобула Майя Санду, яка у другому турі зустрінеться з кандидатом від Соціалістичної партії Олександром Стояногло. На референдумі щодо членства країни в ЄС громадяни проголосували за вступ до ЄС з перевагою у менш ніж 12 000 голосів. ЄС і Білий дім привітали результати виборів, тоді як Москва, звинувачена у втручанні у виборчий процес, заперечила втручання і заявила, що вибори не були вільними.

 

ЕКОНОМІКА – Міжнародний валютний фонд переглянув свій прогноз зростання румунської економіки в цьому році з 2,8% у квітні, згідно з останнім звітом, опублікованим у вівторок міжнародною фінансовою організацією. За даними МВФ, після зростання на 2,1% в минулому році, темпи зростання румунської економіки сповільняться до 1,9% в цьому році, а в 2025 році прискоряться до 3,3%. Організація також очікує, що дефіцит поточного рахунку Румунії ще більше збільшиться до 7,5% ВВП цього року. Що стосується інфляції, МВФ прогнозує, що середньорічне зростання цін в Румунії цього року становитиме 5,3%, а в 2025 році – 3,6%.  Що стосується рівня безробіття, то, за оцінками Фонду, він залишиться стабільним на рівні 5,6% цього року та 5,4% наступного.

 

НАРКОТИКИ – Інформаційна кампанія Національного агентства з питань боротьби з наркотиками нещодавно стартувала в кількох середніх школах Бухареста через серію інтерактивних заходів – зустрічей і семінарів, спрямованих на інформування молоді про ризики вживання наркотиків. Послання влади також може досягти підлітків через газету, веб-сайт і сторінки в соціальних мережах, присвячені цій кампанії. Румунські спортсмени з видатними кар’єрними досягненнями приєдналися до кампанії Національного агентства з питань боротьби з наркотиками.

 

ОБОРОНА – Міністр національної оборони Румунії Анджел Тилвер здійснює з 22 по 24 жовтня робочий візит до Туреччини, в Стамбул, на запрошення свого колеги Яшара Гюлера. Обидва посадовці проведуть двосторонню зустріч, під час якої обговорять результати, досягнуті з моменту реалізації проекту MCM Black Sea, і необхідні кроки для створення коридору військової мобільності між Болгарією, Румунією і Туреччиною, відповідно до Листа про наміри, підписаного минулого тижня на засіданні міністрів оборони країн НАТО в Брюсселі. В рамках візиту міністр Анджел Тилвер також зустрівся з президентом Агентства оборонної промисловості (SSB) Халуком Горгуном і відвідав Міжнародну оборонну і аерокосмічну виставку SAHA EXPO 2024, яка є еталонним заходом в галузі оборонної і аерокосмічної промисловості, що проходить у виставковому центрі Єшилькоя в Стамбулі.

 

УКРАЇНА – Європейський парламент у вівторок схвалив надання Україні кредиту в розмірі до 35 млрд євро, який буде профінансовано за рахунок прибутків, отриманих від російських активів, заморожених в Європі, повідомляє AFP. Ця сума є внеском ЄС до пакету допомоги на суму майже 45 млрд євро, узгодженого в червні найбільшими економіками світу, які зустрілися в рамках групи G7. США, Канада, Великобританія і Японія мають вирішити, якою мірою вони братимуть участь у кредиті. За даними AFP, російські активи на суму близько 280 млрд євро були заморожені в ЄС після російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року.

 

КІНО – У місті Сібіу, що в центрі Румунії, триває Міжнародний фестиваль документального кіно «Астра». Протягом тижня, до 27 жовтня, буде показано понад 100 документальних фільмів. Покази відбуваються в кількох місцях по всьому місту – кінотеатрах, театрах і в Новому кінокуполі, просторі на головній площі міста Сібіу, який пропонує глядачам особливий досвід перегляду з використанням сучасних технологій, де вони стають частиною мистецького світу, до якого запрошуються для спостереження. Нагороди фестивалю будуть присуджені журі, до складу якого входять престижні професіонали документального кіно, у чотирьох конкурсах – «Центральна та Східна Європа», «Румунія», «Нові голоси документального кіно» та «Студентський конкурс». Участь беруть студенти та викладачі з престижних університетів Праги, Загреба, Вільнюса, Братислави, Зліна, Клуж-Напоки та Бухареста», – зазначають організатори. Міжнародний фестиваль документального кіно Astra Film у Сібіу, започаткований у 1993 році як інноваційний проєкт, є одним з найважливіших фестивалів неігрового кіно в Європі, включений Європейською кіноакадемією до переліку тих, що мають право на прямі номінації на здобуття Європейської кінопремії.

ЄВРОПЕЙСЬКА РАДА – Президент Румунії Клаус Йоганніс бере участь у дводенному засіданні Європейської Ради в Брюсселі, на порядку денному якого такі теми, як Україна, ситуація на Близькому Сході, конкурентоспроможність ЄС, міграція, закордонні справи та Республіка Молдова. Європейські лідери обговорять останні події в загарбницькій війні Росії, а також багатовимірну підтримку України. Щодо Близького Сходу, вони обговорять «тривожну» ситуацію та «ризики ескалації насильства в регіоні». На пропозицію Румунії до порядку денного засідання також буде включено обговорення ситуації в Республіці Молдова та питання підтримки вступу цієї країни до ЄС, зокрема, для підтримки внутрішніх реформ і зміцнення стійкості та стабільності. З огляду на майбутні вибори та референдум щодо європейської інтеграції Респ. Молдова, буде також обговорено питання російського втручання у виборчий процес. У середу відбувся перший саміт Ради співробітництва ЄС та країн Перської затоки, спрямований на зміцнення політичного та економічного партнерства між ЄС та його державами-членами у складному геополітичному контексті.

ОБОРОНА – Міністр національної оборони Румунії Анджел Тилвер бере участь у засіданні міністрів оборони країн НАТО в Брюсселі 17 і 18 жовтня. На порядку денному – важливі для Альянсу теми, спрямовані на виконання рішень, ухвалених главами держав і урядів на ювілейному саміті НАТО у Вашингтоні в липні. Міністерський захід включає три дискусійні сесії – одну у форматі Альянсу щодо посилення сил і засобів стримування і оборони Альянсу, одну у форматі Ради Україна – НАТО і першу в історії сесію з країнами-партнерами з Індо-Тихоокеанського регіону/ІП4 (Австралія, Японія, Південна Корея і Нова Зеландія). Міністр оборони також візьме участь у міністерському засіданні Глобальної антиісламської коаліції

ВИБОРИ – Четвер був останній день подання списків кандидатів на парламентські вибори в Румунії. 21 політична партія та організація вступили у виборчі перегони, які визначаться на виборчих дільницях у Національний день Румунії, 1 грудня. Список СДП до Сенату відкриє лікар Адріан Стрейну-Черчел, а до Палати депутатів – керівник Канцелярії прем’єр-міністра Міхай Гігіу. Ліберали відкривають свої списки до Сенату і Палати депутатів колишнім міністром освіти Соріном Кимп’яну і міністром енергетики Себастьяном Бурдужою. Списки Союзу Рятуйте Румунію очолюють колишній мер першого столичного району Клотільд Арманд та Клаудіу Несуї, тоді як Сила Правих має колишнього прем’єр-міністра Людовіка Орбана на чолі списку до Палати депутатів та лідера Партії «Народний рух» Еуджена Томака на чолі списку до Сенату. Колишній міністр спорту Едуард Новак також балотується від ДСУР. Альянс за об’єднання румунів представлений його лідером Джордже Сіміоном на чолі списку до Палати Депутатів, а до Сенату – координатором Департаменту економічного аналізу Фонду Чорноморського університету Петрішором Пеєю. Центральне виборче бюро встановило порядок на виборчих бюлетенях для діаспори, і кандидати СРР, «Сили правих» та ДСУР будуть на перших позиціях.

АВТО – Асоціація автовиробників та імпортерів організувала  у четвер в Бухаресті новий Форум сталої та доступної мобільності, в якому взяли участь представники автомобільної промисловості з 35 країн, політичні лідери та особи, які приймають рішення. Автомобільна промисловість потребує більшої допомоги як з боку уряду, так і з боку Європейської Комісії, оскільки наступні два роки будуть дуже складними для цього сектору, який є двигуном економічного розвитку, заявив прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку. Він оголосив, що адміністрація в Бухаресті готує програми підтримки в той час, коли весь сектор переживає період занепаду, який без втручання може призвести до масових звільнень через кілька років. Прем’єр-міністр нагадав, що план реіндустріалізації Румунії включає об’єкти для національної автомобільної промисловості і в цілому має на меті перетворити країну на технологічний та інноваційний центр Південно-Східної Європи протягом наступних 10 років.

ЗАРОБІТНА ПЛАТА – Мінімальна заробітна плата з 1 січня становитиме 4050 леїв (810 євро) – про це домовилися в середу уряд в Бухаресті та соціальні партнери, які зустрілися в Національному тристоронньому комітеті. За словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку, Румунія зараз знаходиться на шляху до європейської мінімальної заробітної плати, відповідно до директиви, яка передбачає, що її рівень повинен становити від 47% до 52% від європейської мінімальної заробітної плати, оголосив прем’єр-міністр.

КОРУПЦІЯ – Прокурори ДНК провели у четвер обшук в офісі колишнього міністра охорони здоров’я Нелу Тетару в муніципальній лікарні міста Хуші (східна Румунія), де він працює хірургом. Минулого тижня Тетару, депутату НЛП від повіту Васлуй, було пред’явлено звинувачення у справі, в якій його звинувачують в отриманні хабарів, як лікаря, в розмірі від 100 (еквівалент близько 20 євро) до 500 леїв (100 євро), а також продуктів харчування. Тетару стверджує, що він невинний і що він ніколи не обумовлював медичний акт.

 

ВИБОРИ В МОЛДОВІ – 3,3 мільйона виборців у Респ. Молдова, як очікується, прийдуть на виборчі дільниці в неділю 20 жовтня на історичні вибори: вибори президента республіки та референдум щодо європейського майбутнього країни. За даними Центральної виборчої комісії, організовано 2 219 виборчих дільниць і вперше надруковано виборчі бюлетені не лише румунською, але й п’ятьма мовами національних меншин: українською, болгарською, гагаузькою, російською та ромською. Для молдован за кордоном буде відкрито 231 виборчу дільницю в 37 країнах, найбільше в Італії – 60, Німеччині – 26, Франції – 20 і Великобританії – 17. У Румунії буде відкрито 16 виборчих дільниць, стільки ж, скільки і в США, в той час як в Росії, з міркувань безпеки, будуть відкриті лише 2 виборчі дільниці, обидві в Москві. Дві виборчі дільниці також будуть відкриті в Україні, в Києві та Одесі. Чинний президент Майя Санду закликала громадян Респ. Молдова  взяти участь у референдумі і зазначила, що процес голосування займає всього 3 хвилини, в порівнянні з десятиліттями очікування приєднання її країни до вільного і розвиненого світу.

 

ОЕСР – Вступ Румунії до Організації економічного співробітництва та розвитку принесе переваги, особливо в сфері інвестицій, і Молдова також може скористатися цією кон’юнктурою, заявила голова Національного банку Республіки Молдова Анка Драгу. Вона сказала, що інвестиції є набагато безпечнішими, зрозумілішими і динамічнішими в зоні ОЕСР, і що передовий досвід, який Румунія вдосконалює в процесі вступу до ЄС, так чи інакше передається Республіці Молдова. Драгу зазначила, що 65% від загального обсягу зовнішньої торгівлі Молдови здійснюється з Європейським Союзом, і половина з них – з Румунією або через Румунію.

Майже через три з половиною десятиліття після проголошення незалежності Республіка Молдова стоїть перед виборчою неділею, яка може вирішальним чином вплинути на її майбутнє. 20 жовтня громадяни цієї невеликої східної сусідки Румунії, більшість населення якої є румуномовним, прийдуть на виборчі дільниці, щоб обрати президента і висловити свою думку на референдумі щодо закріплення в конституції її членства в ЄС. Референдум скликала чинна президентка Майя Санду, яка балотується на наступний термін і є абсолютним фаворитом опитувань, політик, яку поважають на міжнародному рівні за сміливість і рішучість, з якою вона спрямувала цю невелику країну на європейський шлях.

Усвідомлюючи ризик того, що її колишній васал радянських часів може назавжди вийти зі сфери її впливу, Росія намагається всіляко вплинути на результати президентських виборів і референдуму – кажуть західні партнери Молдови. Сполучені Штати запровадили санкції проти кількох російських юридичних і фізичних осіб за втручання у вибори в Молдові, звинувативши їх в організації кампанії з купівлі голосів і підтримки прокремлівських кандидатів. У понеділок настала черга Європейського Союзу вжити аналогічних заходів. Рада ЄС запровадила обмеження проти п’яти фізичних і однієї юридичної особи, відповідальних за дестабілізацію Кишинева.

«Молдова, – заявив глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель, – стикається з масованими прямими спробами Росії дестабілізувати країну і викликами, що випливають з агресивної війни Росії проти України». «Це пряма загроза суверенній країні, її демократичному життю, її шляху до Європейського Союзу. ЄС продовжуватиме надавати повну підтримку справедливим прагненням молдовського народу», – підкреслив Боррель.

Під новий санкційний режим ЄС потрапила очільниця автономного регіону Молдови Гагаузії Євгенія Гутул, яку вважають відповідальною за сприяння сепаратизму в цьому регіоні, що має на меті повалення конституційного ладу і загрожує суверенітету і незалежності Республіки Молдова. Три інші високопоставлені гагаузькі чиновники також потрапили до списку покараних. Під санкції потрапила також неурядова організація, що базується в Росії, метою якої є просування інтересів Москви за кордоном, та її директорка.

На осіб, які потрапили під санкції, буде накладено арешт на їхні активи в ЄС і заборону на отримання коштів або економічних ресурсів, прямо чи опосередковано. Кількість тих, на кого поширюється режим обмежувальних заходів, наразі сягнула 18 осіб: 16 фізичних та дві юридичні особи. Румунія через міністерку закордонних справ Лумініцу Одобеску, привітала прийняття нових санкцій і нагадала про важливість продовження зусиль ЄС щодо посилення стійкості Республіки Молдова на тлі активізації російської дезінформації та гібридних дій проти цієї країни.

ВІЗИТ – Румунія просуває бачення Франкофонії, в якому освіта, дослідження, мобільність та доступ молоді до ринку праці є основою організації, – заявив президент Клаус Йоганніс у соціальних мережах. У п’ятницю він розпочав дводенний візит до Франції, де бере участь у Саміті франкофонії. 19-та конференція високого рівня глав держав і урядів 88 держав-членів, асоційованих членів і спостерігачів Міжнародної організації франкофонії (МОФ) пройде під гаслом «Творити, впроваджувати, здійснювати по-французьки». Участь президента в цій сесії Саміту франкофонії є можливістю підкреслити внесок країни в глобальні зусилля з трансформації та адаптації багатосторонніх відносин – зусилля, які також стосуються Міжнародної організації франкофонії, в контексті, позначеному серйозними викликами міжнародному порядку, заснованому на правилах, – зазначило джерело. Румунія просуватиме свої власні пріоритети щодо політичної та безпекової ситуації у франкомовному світі, що буде відображено в резолюції, яка буде прийнята на засіданні, – заявили в Адміністрації президента. Президент Клаус Йоганніс візьме участь у круглому столі на тему інтеграції молодих франкомовних громадян на ринку праці та в дебатах про політичні пріоритети у франкомовному регіоні. Серед іншого, він закликатиме до зміцнення академічної та наукової франкофонії, яка є одним з основних внесків Румунії в організацію.

ВІДНОСИНИ – За кілька тижнів до президентських виборів і референдуму про вступ Республіки Молдова до ЄС прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку пообіцяв у п’ятницю в Кишиневі продовжувати підтримувати європейський курс країни. Після прийому у президентки Майї Санду, яка має перші шанси отримати ще один мандат, глава румунської виконавчої влади заявив, що для утримання Республіки Молдова на європейському шляху важливо, щоб вона була переобрана і щоб референдум щодо ЄС пройшов успішно. Прем’єр-міністр Румунії також заявив, що спільні проєкти та інвестиції продовжаться і в найближчий період. Марчел Чолаку зустрівся також зі своїм кишинівським колегою Доріном Речаном, який вважає, що необхідно поглиблювати співпрацю в галузі інфраструктури, а також в економічній та торговельній сферах, оскільки все це наблизить Республіку Молдова до ЄС. На його думку, економічні та торговельні обміни постійно зростають, а Румунія є найбільшим і найстабільнішим ринком для молдовського експорту.

РУМУНИ З ВІДУСІЛЬ – Розвиток Румунії залежить від інвестицій та ініціативи, і наша країна потребує людей із західним ставленням до праці, – заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку, який був присутній у четвер на саміті для румунів за кордоном, організованому в Бухаресті. Глава румунської виконавчої влади повідомив, що тільки в період з 2008 по 2022 рік емігрувало понад 3 мільйони румунів, зазначивши, однак, що в минулому році 190.000 румунів вперше повернулися до країни. Присутній на заході спікер Сенату Ніколає Чуке заявив, що він дуже хоче, щоб румуни з діаспори повернулися додому, зазначивши, що участь держави у сприянні поверненню румунів до країни є «абсолютно необхідною і важливою».

ОПИТУВАННЯ  –  Основною причиною голосування румунів на виборах до Європейського парламенту була економічна ситуація, згідно з опитуванням Євробарометра, опублікованим Європейським парламентом. Іншою основною причиною було зростання цін. Опитування ставить румунів вище середнього показника серед 27 країн-членів ЄС, коли мова йде про оптимізм щодо майбутнього ЄС. Згідно з Євробарометром, іншими темами, які привели румунів на виборчі дільниці, були соціальний захист, добробут і доступ до охорони здоров’я, міжнародна ситуація, демократія і верховенство права, а також оборона і безпека.

ЄВРОКОМІСІЯ – Європейська комісія вирішила запровадити мита до 35% на електромобілі, що імпортуються з Китаю. Технічний комітет виконавчої влади ЄС та країни-члени ЄС вирішили, що тарифи будуть введені до кінця цього місяця. Десять країн проголосували за додаткові податки, 5 виступили проти і 12 утрималися. Запропоновані Єврокомісією мита стали результатом розслідування, в ході якого виконавча влада ЄС встановила, що виробники електромобілів у Китаї отримують субсидії, які не відповідають ринковим правилам, а низька ціна на ці транспортні засоби створює недобросовісну конкуренцію і завдає шкоди європейським виробникам у цьому секторі.

XXX – Державний департамент США заявив, що адміністрація Байдена вважає за доцільне продовження Ізраїлем повітряних і наземних ударів по «Хезболлі», але також визнає ризик поширення наступу на Ліван, – повідомляє ББС. З іншого боку, лідери країн «Великої сімки», в якій Італія головує, в четвер увечері висловили «глибоку стурбованість» «погіршенням ситуації» на Близькому Сході і застерегли від «неконтрольованої ескалації» в регіоні, повідомляє AFP. Лідери країн «Великої сімки» засудили «найрішучішим чином прямий військовий напад Ірану на Ізраїль», який представляє «серйозну загрозу регіональній стабільності». Що стосується Лівану, вони підкреслили необхідність якнайшвидшого припинення військових дій з метою створення простору для дипломатичного вирішення проблеми.

РЕПАТРІАЦІЯ – Більше румунських громадян та членів їхніх сімей будуть репатрійовані з Лівану, – оголосило сьогодні Міністерство оборони Румунії. Транспортний літак ВПС Румунії виконує нову гуманітарну місію в Лівані. Літак перевозить близько 10 тонн продовольства з державних запасів і буде репатріювати людей, які звернулися за допомогою до Міністерства закордонних справ. Місія здійснюється на прохання Департаменту з надзвичайних ситуацій, а допомога відправляється Румунією безкоштовно, як міжнародна допомога Ліванській Республіці в контексті погіршення ситуації з безпекою на Близькому Сході. У четвер 69 румунських громадян та членів їхніх сімей першого ступеня споріднення, в основному жінки, діти та хворі, були репатрійовані з Лівану. За даними румунських дипломатів у Бухаресті, понад 1.100 румунів та членів їхніх сімей зареєстрували свою присутність у посольстві Румунії в Бейруті.

Перше коригування Держбюджету у 2024 році

Цього тижня уряд схвалив перші в цьому році зміни до Державного бюджету Румунії на 2024 рік. Хоча він базувався на переглянутому убік зниження економічному зростанні у 2,8% і більшому ніж очікувалося бюджетному дефіциті – 6,9%, коригування було позитивним. Фінанси, транспорт, охорона здоров’я та освіта отримали більше грошей, тоді як бюджети міністерств економіки та розвитку були скорочені. Коригування бюджету ґрунтується на збільшенні надходжень до державного бюджету, а також на інвестиціях. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку запевнив, що дефіцит, який вже є високим і тому викликає занепокоєння у фахівців, може бути покритий за рахунок стимулювання економіки. Він навів як приклад найсильніші країни ЄС, Німеччину та Францію, які стимулюють інвестиції за рахунок зростання дефіциту. Інвестиції, – сказав Марчел Чолаку, – повернуться до бюджету у помноженому розмірі, точніше у 8 разів більше, ніж виділені на них кошти. Своєю чергою, міністр фінансів Марчел Болош нагадав, що Державний бюджет на 2024 рік був побудований навколо важливих інфраструктурних інвестицій, великих стратегічних проєктів і поліпшення державних послуг для румунів. Він заперечив чутки про те, що Румунія відмовиться від єдиної ставки оподаткування доходів у наступному році і перейде до прогресивного оподаткування, щоб покрити дірки в бюджеті.

  

Менш оптимістичний прогноз

Європейський банк реконструкції та розвитку різко знизив свій прогноз зростання румунської економіки у 2024 році, яка, як очікується, зросте лише на 1,4% цього року, більш ніж удвічі менше ніж прогнозувалося у травні – 3,2%. У 2025 році зростання ВВП становитиме 2,6%, тобто буде меншим у порівнянні з травневим прогнозом у 3,4%. Країни ЄС у південно-східній Європі потерпають від слабкого зовнішнього попиту, хоча споживання було стійким після значного підвищення заробітних плат, пояснюється у звіті ЄБРР. У Болгарії та Румунії підвищення мінімальної заробітної плати стимулювало попит, але призвело до збільшення дефіциту торговельного балансу та посилило інфляційний тиск. У Румунії, відповідно до світових тенденцій, значно сповільнилося зростання ІТ-сектору, а промислове виробництво перебуває в стагнації. З іншого боку, інвестиції в інфраструктуру продовжують підтримувати зростання. Банк також нагадує, що нещодавні оцінки Фіскальної ради вказують на тенденцію до збільшення дефіциту до 8% ВВП у 2024 році. Міжнародний валютний фонд також переглянув свої оцінки зростання румунської економіки в цьому році у бік зниження з 3,8% до 2,8%.

 

Виступ Президента Румунії на ГА ООН

Президент Румунії Клаус Йоганніс на цьому тижні взяв участь у 79-й сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй. «Яким би нестабільним не був світ сьогодні, відповіддю на наші проблеми завжди буде більша співпраця та солідарність. Румунія завжди буде підтримувати міжнародний світовий порядок, в центрі якого знаходиться ООН», – сказав румунський лідер у своєму виступі.  Війна Росії проти України, – за словами президента, – спричинила найбільшу кризу безпеки в новітній історії Європи, порушуючи міжнародне право і маючи наслідки далеко за межами континенту. Україна потребує підтримки всіх держав-членів ООН, які сповнені рішучості поважати міжнародне право і Статут ООН, – сказав Клаус Йоганніс. Він підкреслив, що Румунія повністю підтримує мирну ініціативу Президента Зеленського як єдиний підхід, який може забезпечити справедливий і тривалий мир у повній відповідності до Статуту ООН та міжнародного права. За словами Йоганніса, не існує життєздатної альтернативи Організації Об’єднаних Націй, а принципи, на яких вона була побудована, залишаються більш актуальними ніж коли-небудь. Зараз ми зосереджені на подальшому реформуванні ООН, аби збільшити здатність організації відповідати на виклики сьогодення і на ті, що чекають на неї в майбутньому, – сказав Президент Румунії.

 

Позика від США для посилення ЗСР

Румунія у середу підписала кредитну угоду зі Сполученими Штатами Америки на суму майже $1 млрд. Бухарест впевнений, що $920 млн від США допоможуть зміцнити обороноздатність країни шляхом оснащення румунських збройних сил сучасними технологіями та розвитку місцевої оборонної промисловості. Кетлін Кавалєк, посол США в Бухаресті, зазначила, що цей документ є більше, ніж просто фінансовою угодою, оскільки він представляє силу і стійкість двостороннього партнерства і спільну прихильність до забезпечення миру, стабільності і безпеки в регіоні. Надаючи американське фінансування, Вашингтон має на меті допомогти Румунії залишитися в авангарді військових інновацій і оборонного обладнання на довгі роки вперед, що також зміцнить двосторонні економічні відносини, – сказала пані Кавалєк.

 

Гарний старт ФЧСБ у Лізі Європи

Повернувшись до континентальних змагань, ФЧСБ в четвер увечері на Національній арені в Бухаресті розгромив латвійський РФС з рахунком 4:1 у першому турі Ліги Європи з футболу. Чемпіони Румунії зіграють ще сім матчів у групі, а їхніми суперниками будуть шотландський “Глазго Рейнджерс”, англійський “Манчестер Юнайтед”, грецькі ПАОК Салоніки та “Олімпіакос Пірей”, а також німецький “Хоффенхайм”. ФЧСБ є єдиним представником Румунії в єврокубках.

ПОГОДА – Погода в Румунії стане нестійкою і значно похолодає, за винятком крайнього південного сходу, де температура повітря буде порівнянна з попереднім днем. Зливи пройдуть на більшій частині території країни, вони також матимуть зливовий характер, а локально, на півдні, супроводжуватимуться грозами. Кількість води становитиме від 25 л/добу до 70 л/добу, а на південному заході, півдні, в центрі та на сході країни подекуди понад 80 л/добу. Відбуватимуться окремі шквали та град. Вітер поступово посилюватиметься в усіх регіонах до швидкості 45…65 км/год, на сході та південному сході тимчасово 70…85 км/год. У горах, на висоті понад 1700 метрів, особливо у Східних Карпатах, пройдуть опади у вигляді мокрого снігу та снігу. Максимальна температура коливатиметься від 12 до 29 градусів тепла, а мінімальна – від 4 до 17 градусів. Сильний дощ і вітер також прогнозуються в Бухаресті з неділі до понеділка. Гідрологи оголосили попередження про повені для 18 річкових басейнів по всій країні. Співробітники Національної адміністрації водних ресурсів Румунії заповнили тисячі мішків з піском і підготували обладнання для втручання в районах, де очікується збільшення потоку води. Гірські рятувальники в кількох регіонах попередили туристів уникати активного відпочинку на свіжому повітрі на цих вихідних. Ще одне застереження це те, що люди не повинні проводити занадто багато часу в долинах, оскільки дощі можуть викликати повені.

 

ВИБОРИ – Президент Румунії Клаус Йоганніс оголосив у п’ятницю, що вчасно завершить свій президентський термін, не піде у відставку і не висуватиме свою кандидатуру на грудневих парламентських виборах. Він також заявив, що не підтримував і не підтримує зміну виборчого законодавства на користь однієї особи. Ця заява була зроблена незадовго до того, як Центральна виборча комісія повинна була роз’яснити статус його кандидатури в майбутньому парламенті. На думку ЦВК, немає необхідності змінювати закон, щоб президент міг балотуватися за партійним списком, навіть якщо він не є членом партії, але він не буде вважатися незалежним кандидатом. Раніше президентська партія – НЛП – виступила із законодавчою ініціативою, згідно з якою президент Румунії міг би балотуватися як незалежний кандидат за списками партії або альянсу на парламентських виборах протягом останніх трьох місяців свого мандата. Нагадаємо, що наприкінці цього року в Румунії відбудуться як парламентські, так і президентські вибори, а Клаус Йоганніс завершує свій другий і останній термін на посаді глави держави.

 

ЗАХИСТ – У суботу, Національна аудіовізуальна рада в Бухаресті звернулася із закликом захистити румунського журналіста Мірчу Барбу, кореспондента інтернет-видання HotNews. НАР також засудила рішення Федеральної служби безпеки Росії порушити кримінальну справу проти нього та двох інших іноземних журналістів, які працювали в зонах конфлікту між українськими та російськими військами. Міністерство закордонних справ Румунії також підкреслило в п’ятницю, що журналістів потрібно захищати, а не змушувати  мовчати. Москва стверджує, що троє журналістів незаконно перетнули з України російський кордон, щоб вести репортажі з окупованої Курської області, де 6 серпня українська армія почала несподіваний наступ – перший наступ іноземної армії на територію Росії з часів Другої світової війни.

 

ВІТРОВА ЕНЕРГІЯ – Румунія має 3 гігавати наземних вітроенергетичних потужностей і досить великий морський вітроенергетичний ресурс, щоб виробляти більше енергії, ніж їй коли-небудь знадобиться, – стверджують представники Світового банку. За їхніми даними, Румунія має потенціал для морських вітряних платформ потужністю до 7 гігават, розташованих принаймні на відстані 50 км від узбережжя та, здебільшого, у відносно мілководдях.  Вони можуть бути побудовані, починаючи з 2030 року, з використанням портових потужностей Румунії та ланцюжка поставок, що базується на місцевій продукції, зазначають у Світовому банку.

 

ЛІВАН – Ситуація з безпекою на Близькому Сході є нестабільною, і дуже важливо уникнути війни, яка може вплинути на весь регіон, заявила в суботу міністр закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску в інтерв’ю агентству AGERPRES. Вона взяла участь у Генеральній Асамблеї ООН в Нью-Йорку. Румунія підтримує рішення про дві держави, але до того часу дуже важливо продовжувати підтримувати зусилля адміністрації Байдена, яка разом з Катаром і Єгиптом запропонувала план з трьох пунктів, в центрі якого – тимчасове припинення вогню в Газі, звільнення всіх заручників і продовження гуманітарної допомоги населенню Гази, сказала Одобеску. Що стосується можливого розширення конфлікту в Лівані, Лумініца Одобеску зазначила, що місія Румунії в цій країні спрямована на захист румунських громадян, які проживають там зі своїми сім’ями. За даними МЗС, на сьогоднішній день близько 950 румунських громадян та членів їхніх сімей зареєстрували свою присутність в Лівані, і жодних запитів на евакуацію не надходило. Терористичне угрупування «Хезболла» підтвердило, що Ізраїль убив його лідера-ветерана Хасана Насраллу під час п’ятничної атаки на штаб-квартиру угрупування в столиці Лівану Бейруті.

 

МОЛДОВА – У ніч на 28 вересня невідомі особи залили вхідні двері телерадіокомпанії «Телерадіо Молдова» і Вищої судової палати червоною фарбою. За повідомленням Радіо Кишинів, Генеральний інспекторат поліції повідомив, що правоохоронці вже визначили коло підозрюваних. Раніше в Кишиневі були розмальовані будівлі Уряду та Міністерства праці, а двоє осіб були затримані поліцією. Вони зізналися, що були частиною групи з 20 осіб, які пройшли підготовку в Москві для нападів на молдовські установи з метою дестабілізації ситуації. Служба інформації та безпеки Респ. Молдова вирішила заблокувати доступ з Молдови до шести російських веб-сайтів і вітчизняної онлайн-платформи на тій підставі, що вони закликали проголосувати «проти» на референдумі щодо членства країни в ЄС 20 жовтня.

ООН – Незалежно від того, наскільки небезпечним є сьогоднішній світ, відповідь на його проблеми завжди полягатиме в більшій співпраці та більшій солідарності, заявив у середу в Нью-Йорку президент Румунії Клаус Йоганніс у своєму виступі перед Генеральною Асамблеєю ООН. Глава держави підкреслив зусилля і внесок Румунії у вирішення поточних глобальних проблем: від безпекових криз, таких як війна в Україні або конфлікт на Близькому Сході, до основних викликів людству. Він підкреслив, що безпека є не регіональною, а глобальною, і що війна, розв’язана Росією в Україні, вплинула на країни і людей в усьому світі.

КРЕДИТ – Румунія підписала в середу кредитну угоду зі Сполученими Штатами на суму майже 1 мільярд доларів США для модернізації армії. За словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку, який взяв участь у церемонії підписання угоди, ці гроші будуть використані як для зміцнення обороноздатності шляхом оснащення румунських збройних сил сучасними технологіями, так і для розвитку місцевої оборонної промисловості. Зі свого боку, посол США в Бухаресті Кетлін Кавалек зазначила, що кредитна угода демонструє силу і стійкість двостороннього партнерства і спільне прагнення забезпечити мир, стабільність і безпеку в регіоні.

ПРОГНОЗ – Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) значно погіршив свої прогнози щодо румунської економіки на 2024 рік, причому зниження попиту на аутсорсинг вплинуло на ІТ-сектор, йдеться у звіті, опублікованому міжнародною фінансовою установою в четвер. Згідно з останніми прогнозами ЄБРР, очікується, що цього року ВВП Румунії зросте на 1,4%, порівняно з травневою оцінкою в 3,2%. На наступний рік ЄБРР очікує зростання на 2,6%, порівняно з 3,4%, прогнованими у травні. У Болгарії та Румунії підвищення мінімальної заробітної плати стимулювало попит, але призвело до збільшення дефіциту торговельного балансу та посилило інфляційний тиск, йдеться у звіті ЄБРР. З іншого боку, вищенаведена установа нагадує, що останні оцінки Бухарестської фіскальної ради вказують на розширення бюджетного дефіциту до 8% ВВП у 2024 році. Міжнародний валютний фонд (МВФ) також переглянув у бік зниження свої оцінки зростання румунської економіки в цьому році з 3,8%, як прогнозувалося в жовтні 2023 року, до 2,8%, згідно з доповіддю «Перспективи світової економіки», опублікованою в квітні. Минулого тижня Національна комісія зі стратегії та прогнозування переглянула свій прогноз зростання ВВП з 3,4% до 2,8%.

ПРОТЕСТ – Федерація профспілок залізничних перевізників Румунії провела в четвер акцію протесту перед будівлею Міністерства праці та соціальної солідарності через невдоволення деяких професійних категорій прийняттям та впровадженням Закону про державну пенсійну систему, який мав би негативний вплив на інші закони, такі як «Статут залізничного персоналу». Протестувальники стверджують, що закон поставив у невигідне становище людей, які працювали в трудових групах, людей з обмеженими можливостями та різними ступенями інвалідності, а також пенсіонерів з низькими пенсіями, які після перерахунку отримують меншу пенсію. Учасники закликають політиків врахувати їхні пропозиції, щоб відновити соціальну справедливість і сприяти збереженню довгострокової законодавчої стабільності у сфері пенсійного забезпечення.

ШЕНГЕН – Європейська комісія підтвердила в четвер свою позицію, що Румунія і Болгарія повністю готові до повноправного членства в Шенгенській зоні. «Позиція Комісії щодо скасування внутрішнього прикордонного контролю для Болгарії та Румунії залишається ясною: Болгарія і Румунія продемонстрували свою спроможність в управлінні кордонами. Вони готові і повинні повною мірою скористатися перевагами Шенгенської зони», – зазначив речник Єврокомісії. Він відповів на питання про наслідки запровадження внутрішнього прикордонного контролю кількома країнами Шенгенської зони. Десять днів тому, для боротьби з нелегальною імміграцією, Німеччина запровадила контроль на всіх своїх сухопутних кордонах на шість місяців. Наприкінці березня поточного року Румунія разом з Болгарією приєдналася до зони вільного пересування ЄС частково – лише з повітряними та морськими кордонами – через відсутність одностайності в Раді ЄС, і рішення про скасування контролю на сухопутних кордонах все ще очікується.

ДІТИ – Згідно зі статистикою, кількість дітей в Румунії, батьки яких працюють за кордоном, за останній рік скоротилася на 17%. Ця цифра є значною, оскільки все більше батьків повертаються додому або беруть на себе роль фінансової підтримки, не виїжджаючи за кордон. Однак, станом на березень, понад 60 000 дітей у близько 50 000 сімях все ще жили далеко від своїх близьких. Але тривожним фактом є те, що деякі з цих дітей опиняються в системі спеціального захисту, де стикаються з додатковими проблемами адаптації до нового середовища та відсутністю постійного контакту з батьками. Саме тому експерти стверджують, що наявність стабільної батьківської фігури є вкрай важливою для емоційного та соціального розвитку дітей раннього віку.

МІСТА – Брашов, що в центрі Румунії, вважається найпривабливішим містом країни для життя, згідно з Індексом привабливості міст, складеним Інститутом перспективних міст (Institute for Visionary Cities). За ним слідують Клуж-Напока та Орадя, обидва на північному заході. Замикають рейтинг міста Сібіу в центрі, Тімішоара на заході, Констанца на південному сході, столиця Бухарест, Ясси на північному сході, Алба-Юлія в центрі та П’ятра-Нямц на північному сході. Дослідження оцінює намір переїхати і загальне сприйняття якості життя як з точки зору тих, хто живе у великих містах, так і з точки зору нерезидентів. У ньому зазначається, що можливості для проведення дозвілля виявилися найважливішим фактором в аргументації респондентів, переваживши такі традиційні фактори, як добре оплачувана робота та інфраструктура, які посіли друге місце, за якими слідує здатність міста заохочувати творчість та інновації.

ОСВІТА – Представники бізнесу в Румунії скаржаться, що, незважаючи на інвестиції в дуальну освіту, значна частина молодих румунів, які навчаються за цим типом, виїжджають за кордон. Віце-президент Національної асоціації малих і середніх торговців Румунії Фелічу Парасків каже, що в цьому контексті немає гарантії, що ті, хто фінансово підтримує таких учнів 2-3 роки отримають вигоду з досвіду, набутого учнями, і що, як показує практика, підприємці в Румунії просто навчають майбутніх працівників для більш розвинених країн. Парасків вважає, що навчальні заклади повинні бути більш пов’язані з реальними потребами економіки та наголошує на необхідності змінити суспільне сприйняття деяких професій, щоб зробити їх більш привабливими для молоді.

ІНОЗЕМНІ ПРАЦІВНИКИ – Румунія стає все більш привабливою для іноземних робітників, згідно з дослідженням Фонду розвитку громадянського суспільства. Країни походження більшості іноземних робітників – Непал, Туреччина, Італія, Республіка Молдова, Шрі-Ланка та Індія. За даними Генеральної інспекції з питань імміграції, вони працюють у будівництві, готельно-ресторанному бізнесі та роздрібній торгівлі, і 80% з них є некваліфікованими працівниками. Інтеграція іноземних робітників не є легкою, але вона важлива для економічного зростання Румунії, – заявила Рамона Кіріак, голова представництва Європейського Союзу в Бухаресті. За її словами, іноземні працівники в Румунії стикаються з мовними бар’єрами, а також зі зловживаннями з боку роботодавців. З цією метою представники кількох міністерств спільно працюють над законодавчою базою для допомоги іммігрантам, повідомили в канцелярії прем’єр-міністра Румунії. Планується зміцнити державні контрольні установи, такі як Інспекція праці, щоб забезпечити гідні умови праці, хорошу оплату і захист від торгівлі людьми для іммігрантів. У 2023 році кількість індивідуальних трудових договорів іноземних працівників у Румунії становила 200.000.

ЄВРОКОМІСІЯ – Європейська Комісія відкрила дві процедури порушення проти Румунії і просить повідомляти про стан імплементації двох директив. Пакет порушень стосується 26 країн-членів ЄС, за винятком Данії. Перша справа, що стосується Румунії, це зобов’язання Бухареста перенести в румунське законодавство нові правила ЄС, які спрощують бюрократичну тяганину при видачі дозволів на проекти з відновлюваної енергетики. Комісія надіслала лист з офіційним повідомленням, оскільки країна не повністю імплементувала директиву до листопада 2023 року. Румунія, разом з 25 іншими нотифікованими державами, повинна була імплементувати її до 1 липня 2024 року. Другий лист про відстрочку, який отримали загалом 17 країн-членів, стосується нездатності транспонувати європейські поправки до трьох директив. Це Закон про прозорість, Директива про бухгалтерський облік та Директива про аудит. Серед найважливіших змін – ті, що вимагають від великих компаній, які котируються на біржі, розкривати інформацію про соціальні та екологічні ризики, з якими вони стикаються, а також про те, як їхня діяльність впливає на людей і навколишнє середовище. Кінцевий термін для транспозиції закінчився 6 липня 2024 року. В обох випадках Румунія тепер має два місяці, щоб транспонувати директиви і повідомити про це виконавчу владу ЄС.

ДУНАЙ – Очікується, що повінь на Дунаї зайде в Румунію 2-3 жовтня, коли потік річки в поєднанні з дощами і водою з приток досягне максимуму в 9.500 кубометрів на секунду, оголосив генеральний директор Румунської національної адміністрації водних ресурсів Сорін Лукачі. Департамент з надзвичайних ситуацій передав, що вже підготував заходи, які будуть адаптовані до нових умов, спричинених сильними дощами, що очікуються наприкінці цього тижня. Голова Департаменту з надзвичайних ситуацій передав Раєд Арафат заявив наприкінці сьогоднішньої урядової оперативної наради, що, якщо цього вимагатиме ситуація, населення буде проінформовано, в тому числі за допомогою повідомлень RO-ALERT, а місцевим адміністраціям було запропоновано виявити вразливі групи населення і вчасно розглянути питання про їх евакуацію. Метеорологи попередили, що в неділю на заході Румунії розпочнуться сильні дощі, кількість опадів сягатиме 60-80 літрів на квадратний метр. Досі Дунай спричиняв значні повені в країнах, через які він протікає, оскільки Європу накрив циклон «Ешлі», який приніс мороз, сильний вітер і зливи.