Category: Актуальні теми

У Румунії не згасають, а навпаки розростаються комерційні скандали в агропромисловій області, що призводить до втрати довіри споживачів. Після виявлення у мясній продукції конини замість яловичини, наявності антибіотиків в індичатині та паразитів в імпортованій скумбрії, зявилося нове попередження про харчову небезпеку, на цей раз повязане з молоком, в якому було виявлено небезпечну для здоровя канцерогенну речовину – афлатоксин.

Експерти кажуть, що афлатоксин у молоко потрапляє через корм для худоби, що зберігається у невідповідних умовах в холодну пору року.

Першу заяву про виявлення небезпечної речовини в молоці зробив майже два тижні тому міністр сільського господарства Данієль Константін. Він сказав тоді, що партія молока, що містить афлатоксин була виявлена і вилучена з продажу. Згодом, Національне Агентство з питань ветеринарної санітарії і продовольчої безпеки Румунії оголосило, що призупинило постачання сирого молока на ринок відповідною фермою і прийняло рішення про здійснення у всій країні перевірок щодо якості молока, як у виробників так і на підприємствах по переробці молока.

Кількість ферм, на яких було виявлено афлатоксин у молоці дуже мала, а відповідне молоко не потрапило на ринок, запевнив у вівторок, міністр сільського господарства Данієль Константін. Він підкреслив, однак, що ця речовина є шкідливою для здоров’я тільки у випадку тривалого і надмірного споживання. “Не існує безпосередньої загрози для здоровя людей, оскільки абсолютно виключена можливість тривалого вживання молока або молочних продуктів із вмістом відповідної речовини. З іншого боку, існує суперечка на світовому рівні щодо гранично дозволеної концентрації афлатоксину. Не було науково доведено досі, що ця речовина безпосередньо або в довгостроковій перспективі є небезпечною для здоровя людини.”

З іншого боку Данієль Константін говорить, що в останній час спостерігається те, що він назвав навмисно викликаною панікою. Він висловив стурбованість ситуацією фермерів, які зараз ризикують зазнати досить великих втрат. У свою чергу, деякі фермери переконані, що в дійсності мова йде про справжню війну між транснаціональними корпораціями.

Голова Асоціації молоковиробників Клузького повіту Келін Фогачу вважає, що ці харчові скандали викликані тими, хто хоче усунути конкурентів, передусім румунських виробників. “Йдеться про економічні інтереси, це очевидно. Усе пов’язано із продажами на ринку. Наведу лише один приклад: Нідерланди виробляють 11 мільйонів гектолітрів молока і споживають на національному рівні лише 1 мільйон. 10 млн гектолітрів треба комусь продати.”

За даними нещодавно проведеного опитування, унаслідок скандалу з виявленням афлатоксину в молоці румуни втратили довіру до якості молочних продуктів, що продаються в магазинах. За відносно короткий час після оприлюдненої інформації про молочний канцероген у торговельних мережах Румунії обсяги продажів молока і молокопродуктів відчутно знизилися.

Колишній премєр-міністр Румунії у період 2000-2004 рр., соціал-демократ Адріан Настасе, засуджений у травні 2012 року до двох років увязнення за звинуваченням в корупції, був умовно звільнений з вязниці Жилава. Адріан Нестасе був найвищою посадовою особою засудженою за корупцію в посткомуністичній Румунії.

“У в’язниці він перебував майже 9 місяців” — пише газета Адеверул, після того як був виявлений у зловживанні службовим становищем для отримання грошей з метою фінансування своєї власної президентської кампанії, у 2004 році, коли балотувався з боку Соціал демократичної партії. У червні 2012 року він був засуджений суддями Верховного суду до двох років позбавлення волі у так-званій справі “Трофей якості”. Згідно звинуваченням, у 2004 р. Настасе отримав для своєї президентської кампанії 1,6 млн євро, зібраних на організованій конференції на тему “Трофей якості”.

Про Адріана Настасе, який завжди наполягав на своїй невинності, стверджуючи, що йому була створена політична справа, широко писали всі газети, зокрема в момент винесення йому вироку та спроби самогубства, коли поліція прибула до його приміщення, щоб арештувати його. Пізніше, упродовж 270 днів ув’язнення, він зробив все, що закон вимагає, щоб якнайшвидше вийти на волю, від дуже доброї поведінки, написання наукової роботи та викладання виховних уроків до участі в боротьбі із запобіганням та лікуванням туберкульозу.

І тому, що румунське законодавство, передбачає, що люди у віці понад 60 років можуть бути умовно звільнені, у випадку виконання третини покарання, колишній премєр-міністр, який виконав ці умови вимагав свого звільнення. І це сталося у понеділок, коли румунські судді задовольнили клопотання про умовно дострокове звільнення Адріана Нестасе. Рішення суду є остаточним і було винесено після розгляду апеляції поданої Національною дирекцією антикорупції на рішення суду від лютого, коли судді постановили умовно-дострокове звільнення з вязниці Адріана Настасе. “Завершився кошмар Настасе!” – пише Журналул Націонал. Згідно вищезгаданій газеті “Ув’язнений Настасе, засуджений політичним режимом Бесеску — виявив у важкі моменти свого життя вищі моральні та інтелектуальні якості, порівняно з катами, які хотіли знищити його як людину, як політика та професора.”

Протилежну позицію має газета Роминіа лібере, яка пише що “для виходу з в’язниці пропагандистський апарат правлячого Соціал-ліберального союзу підготував атмосферу подібну на “Співи Румунії “, натяк на заходи, присвячені до 1989 року комуністичному диктатору Ніколає Чаушеску. Умовно звільнений Адріан Настасе не може робити жодного злочину, тому що інакше повернеться до в’язниці.

До 2016 року Адріану Настасе заборонено обирати і бути обраним на державні посади, а також йому заборонено займати державні посади. Крім згаданої справи, в кінці минулого року, Адріан Настасе був виправданий у іншій справі за звинуваченням у хабарництві. Проти нього нині ведеться ще одна судова справа за звинуваченням недотримання режиму зброї.

266–им Папою в історії Римо-католицької церкви був обраний вчора у Ватикані конклавом у складі 115 кардиналів, у ході п’ятого раунду виборів, аргентинський кардинал Хорхе Маріо Бергольо, архієпископ Буенос-Айреса. Ім’я понтифіка, який керуватиме 1,2 мільярдами католиками зі всього світу, було оголошене кардиналом римо-католицької церкви Жан-Луї Тораном, який зявився на балконі Собору святого Петра, щоб промовити знамениту латинську формулу “Habemus papam” (У нас є Папа). Новообраний голова римо-католицької церкви узяв собі імя Франциск I. Він став першим в історії Папою — вихідцем з-поза меж Європи. 76 річний Франциск, перший єзуїт, який став головою римо-католицької церкви, замінить 85-річного Бенедикта XVI, який відрікся папського престолу 28 лютого через стан здоровя.

За традицією, після обрання, Папа відвідав так звану “Кімнату сліз”. У цьому приміщенні він одягнув шати понтифіка. Назва кімнати пов’язана з тим, що там Папи переживають надзвичайно сильні емоції в момент між обранням і представленням вірним. Опісля новий Папа Римський також помолився наодинці в Паулинській каплиці. Потім із балкона собору Святого Петра новий Папа Франциск I оголосив благословення Urbi et Orbi — “Місту і світу” а також виголосив коротку промову: ”Починаємо цю дорогу Церкви в Римі, Архиєпископ і люд разом, дорогу братерства, любові, довіри між нами. Молімось одне за одного взаємно, за весь світ, щоб було велике братерство.”

Про новообраного Папу Франциска I міжнародна преса пише, що у Аргентині він був відомим зокрема завдяки його участі у соціальних проектах на благу бідних людей, але і завдяки його рішучим виступів проти абортів, евтаназії та одностатевих шлюбів. Він рішуче виступив проти введеного в 2010 році урядом Аргентини законодавства, яке дозволяє одностатеві шлюби та вимагав забороняти їм усиновлювати дітей, але водночас вважає важливим повагу до сексуальних меншин.

Наступника Бенедикта XVI чекає низка викликів, з якими він повинен буде справитися, серед яких: хвиля внутрішніх заперечень, переслідування християн у світі, етичні проблеми та інші проблеми, з якими стикається церква. Урочиста меса з інавгурації нового глави Римо-католицької церкви Франциска I, пройде у вівторок, 19 березня у свято Святого Йосипа.

У своєму першому виступі у вівторок перед двома палатами парламенту нового скликання в Бухаресті, який був зустрітий оплесками сенаторами і депутатами опозиції, але підданий критиці владними парламентаріями, президент Траян Бесеску запропонував парламенту і уряду партнерство для досягнення національних цілей щодо приєднання Румунії до Шенгенської зони. Глава держави нагадав низку заходів, які, якщо будуть виконані політичним класом, наша країна може отримати зелене світло щодо приєднання до простору вільного пересування, на грудневій Раді міністрів юстиції та внутрішніх справ ЄС.



Про які заходи йде мова? Траян Бесеску: “Якнайшвидше призначення керівництва Генпрокуратури і Національної антикорупційної дирекції, видалення з уряду міністрів проти яких порушені кримінальні слідства, статус парламентаріїв, втілення, відповідно до зобовязань, Кримінального кодексу та Кримінально-процесуального кодексу. І останнє питання, але не менш важливе, це зобовязання Парламенту про прийняття кодексу поведінки парламентаріїв.”



Критика спрямована проти влади не стосувалась тільки «міністрів, які мають проблеми з правосуддям”, піддані критиці були деякі заяви політиків, яких Траян Бесеску назвав “антиєвропейськими.” Він висунув на перший план питання довіри до Румунії, і підкреслив, що це не повязано з тим, що робить дипломатія, а з діями політиків. Бесеску заявив, що Румунія має три основні напрями зовнішньої політики: членство в ЄС, в НАТО і стратегічне партнерство з США. Реакція політиків, які слухали виступ президента підтверджує, той факт, що вступ до Шенгенської зони є національним пріоритетом.



Всі європейські цілі згадані президентом Траяном Бесеску є пріоритетами на порядку денному уряду, ствердив премєр-міністр Віктор Понта. Що стосується справи міністра транспорту Релу Фенекіу, наведеної президентом, Віктор Понта зазначив: “Чому не може вже раз вирішити юстиція, чи є пан Фенекіу винуватий, через пять років після його звинувачення, і сказати у чому полягає його вина? Я сказав дуже чітко, що в день, коли суд винесе вирок, що якийсь член уряду винуватий, в той день він піде з уряду.”



Спікер Сенату, ліберал Крін Антонеску вирішив разом з сенаторам Націонал-ліберальної парті не брати участь у пленарному засіданні на якому виступав президент. На його думку, Траяна Бесеску втратив легітимність на референдумі про імпічмент, що пройшов влітку минулого року.

Від початку року, занепокоєння щодо харчової безпеки в Європі, в тому числі у Румунії, тривожно помножилися і викликали справжній психоз серед споживачів. Після міжнародного скандалу з кониною, маркованою як яловичина, послідував інший, однак менших розмірів, пов’язаний із виявленням у декількох центральноєвропейських країнах молока із вмістом у ньому небезпечного канцерогену – афлатоксину. Наслідки цих скандалів не спізнилися проявитись.

Довіра споживачів серйозно знизилася, торговці зіткнулися із зниженням продажу, виробники з різким зниженням попиту. Румунія постраждала внаслідок цього найбільше. Внаслідок закордонного скандалу із неправильним маркуванням яловичини, коли румунських виробників було несправедливо звинувачено, експорт конини і яловичини знизився майже до нуля, за даними Національної федерації ПроАгро.

Голова Федерації Александру Журконі підкреслив, що хоча попит на конину є великим на закордонних ринках, ніхто не має сміливості на місцевому плані створити мережу постачання та експортних поставок. Навіть якщо у цьому скандалі румунські виробники не були визнані винуватими, яловичина вже не йде на експорт, оскільки всі запитуються чи замість яловичини вони не купують конину, сказав Журконі. Румунія була, в останні роки, одним з найбільших експортерів конини на світовому плані, лише у 2011 році вона експортувала конину на суму понад 13 млн. євро, що помістило її на пятому місці в Європі та девятому у світі.

Минулого року, основними експортними ринками для Румунії були Бельгія, Болгарія, Італія та Польща. З іншого боку, федерації румунських фермерів вимагали відставки начальника румунської Національної санітарно-ветеринарної служби Міхая Цуркану, що саме й сталося, за те, що він не зумів справитися із недавнім скандалом з молоком, зараженим афлатоксином, виявленого на кількох вітчизняних фермах. Фермери зазначили, що вони почали нести за це збитків і вимагали, щоб винуваті поплатилися за це.

Між часом, румунська влада вирішила відкликати з ринку заражене молоко. Міністр сільського господарства Данієл Константін оголосив, що санітарно-ветеринарні інспектори будуть продовжувати перевірки на національному плані і щодо інших харчових продуктів, щоб повернути громадянам довіру до харчових продуктів, що продаються на ринках та в магазинах, які не представляють ризику для їхнього здоровя.

Міністри закордонних справ держав-членів ЄС, які зібралися у Брюсселі, привітали Єврокомісію за вжиту методологію для моніторингу ситуації, в якій знаходиться румунська система судочинства, але і румунську владу за докладені зусилля для покращення ситуації у цій галузі, зокрема щодо дотримання правової держави та незалежності юстиції. Очікування Європейського Союзу від наступної оцінки є тими самими, що фігурують і у оприлюдненій доповіді Єврокомісією 30 січня.

По-перше, Рада Євросоюзу чекає на негайне призначення головних прокурорів Генеральної прокуратури Румунії і Національної антикорупційної дирекції. Щоб прокурори були надійними та ефективними, вони мають довести професіоналізм, незалежність і доброчесність – відмітили міністри закордонних справ. Рада Євросоюзу оцінює зроблені кроки по шляху визнання ролі Конституційного суду у будівництві правової держави. Але, водночас, Рада ЄС вважає, що необхідно додаткових зусиль для втілення на практику остаточних судових вироків. З іншого боку, міністри з проблемами доброчесності і парламентарії оголошені Агенством доброчесності несумісними з посадою, яку вони займають, були закликані піти у відставку.

У своїх висновках щодо доповіді Механізму співпраці та перевірки, Рада ЄС зазначає зареєстрований прогрес судовою інспекцією, яка є інструментом покращення діяльності у системі правосуддя. Також, Єврокомісія та міністри закордонних справ держав членів ЄС привітали діяльність Генеральної прокуратури, Національної антикорупційерї дирекції, Національного агентства доброчесності та Верховного касаційного суду щодо боротьби з корупцією. Однак, залишаються не вирішені питання запобігання та протидії корупції у галузі державних закупівель.

Рада ЄС уточнює, що існування незалежної та ефективної системи судочинства з достатніми ресурсами є необхідною для політики ЄС, щоб всі громадяни повністю скористалися наданими можливостями членством в ЄС. Нарешті, Рада підкреслює, що Механізм співпраці і перевірки зіграв вирішальну роль у прогресі Румунії щодо реформування судової системи і вітає намір Єврокомісії далі уважно стежити за ситуацією в Румунії.

РегіоналізаціяРумунії вважається чинною румунською владоюодним з найбільших проектівпісля падіння комунізму. Останняадміністративно-територіальна реформавкраїнібула здійснена в60-хроках минулого сторіччя.

Затверджені урядомпринципиадміністративно-територіальної реорганізаціїпередбачають, щокожен майбутнійрегіонматимерегіональну раду та голову регіональної ради, що обиратимуться шляхом всенародного голосування. Вони будуть управляти місцевими бюджетами, коштами з європейськихфондів ірозпоряджатимуться виділеними їм бюджетними коштами та матимуть більші повноваження, ніжнинішніповітові органи виконавчої влади.

Збалансований економічний розвиток країни є однією з основних цілей регіоналізації, – стверджує віце-прем’єр-міністр Румунії Лівіу Драгня: «Якщо цей проект буде побудований на політичній основі, він може знищити Румунію. У нас є тільки один шанс створити на базі дуже серйозного аналізу, на основі громадських дискусій по всій країні, у такий спосіб, аби остаточний проект мав серйозні засади для розвитку Румунії. Не буде регіоналізації за етнічними критеріями, це абсолютно виключено, такого немає ніде в Європі. Не йдеться про етнічну автономію. Регіоналізація має дві основні цілі, а саме сприяти збалансованому розвитку країни та, по-друге, привести послуги державних установ ближче до громадян.»

Ще з 2011 року лідери етнічних угорців Румунії оголосили, що виступають проти будь-якого проекту адміністративно-територіальної реформи, який не включає в себе етнічні критерії. Тисячі представників угорської громади, яка складає близько 7% населення і зосереджена в центрі країни, провели у неділю мітинг на підтримку регіональної автономії і проти проекту регіоналізації Румунії. У заході, організованому угорськими радикалами не взяли участь члени Демократичного союзу угорців Румунії, що високо оцінив премєр-міністр Віктор Понта. Він зазначив, що лідери цієї організації зрозуміли, що вони можуть добитись більшого шляхом діалогу і переговорів, аніж шляхом конфронтації та екстремізму.

З іншого боку лідер опозиційної Демократ-ліберальної партії Васіле Блага заявив, що проект регіоналізації може бути впроваджений на основі принципів в області, функціональних на рівні ЄС. «Не треба знову видумувати теплу воду, треба лише переймати те, що вже застосовується в ЄС. Усі проводять адміністративно-територіальну реорганізацію, а не лише регіоналізацію, для забезпечення найкращих державних послуг для громадян за найнижчими цінами. У Директиві Європейської Комісії №1054/2001 року викладені чіткі принципи, що мають стояти в основі регіоналізації, наприклад – історичні, географічні, соціо-культурні, економічні, екологічні і демографічні критерії, тобто щоб населення регіону не налічувало менше 800.000 осіб і не більше 3 мільйонів людей.»

Спеціальна Консультативна рада, що складається з представників академічних кіл, політичних діячів, представників профспілок та неурядових організацій мають завершити до 1 липня дискусії і техніко-економічне обґрунтування, на базі яких буде здійснена регіоналізація.

У Брюсселі, міністри юстиції та внутрішніх справ держав членів Європейського Союзу вирішили встановити до кінця року новий термін для повторного обговорення проекту щодо вступу Румунії та Болгарії до Шенгенського простору, з метою пошуку відповідної розв’язки щодо приєднання у двох етапах.Раніше, Ірландія, яка головує у Євросоюзі, запропонувала винесення голосування щодо вступу двох держав на порядок денний Ради міністрів юстиції та внутрішніх справ 7 березня, але через опозицію висловлену Німеччиною речі змінилися. Міністр внутрішніх справ Ханс-Петер Фрідріх заявив, що Бухарест та Софія ще стикаються з проблемами у боротьбі з корупцією. Він додав, що окремі заходи не були коректно втіленні в практику двома країнами. Позицію Німеччини підтримують і Нідерланди, які вже довгий час виступають проти приєднання Румунії та Болгарії до європейського простору вільного пересування.

Наполягаючи на тому, що виконав всі технічні критерії вступу до Шенгенської зони, що визнали минулого року всі держави-члени, Бухарест відмовився винести на голосування питання вступу до Шенгену на нинішній Раді міністрів з питань юстиції та внутрішніх справ, через відсутність політичного консенсусу на європейському рівні. За словами румунського міністра внутрішніх справ Раду Строе, Бухарест має намір разом з Софією змінити стратегію щодо вступу до Шенгену, а саме провести прямі дискусії з всіма державами-членами Шенгенського простору, зокрема з тими, які висловили свою стриманість — Німечинна, Нідерланди та Фінляндія та які ствердили, що чекають на доповідь про стан юстиції в Румунії. Стосовно позиції Берліну, міністр Раду Строе уточнив, що Бухарест запропонує відправлення румунських офіцерів до Німеччини та інші технічні заходи щодо співпраці, в умовах коли німецька влада торкнулась включно питання румунських емігрантів. Берлін вважає, що повинен вжити ефективних заходів, щоб зупинити імміграцію людей, які приходять для отримання соціальної допомоги, зловживаючи, таким чином, правом на вільне пересування.



Нікому не відомо, що станеться до кінця року — заявив міністр юстиції рівності і оборони Ірландії Алан Шатер, який ствердив, що воліє бути оптимістичним. Алан Шатер заявив, що не може передбачати майбутнє, але додав, що “існує можливість деяких досягнень, хоча окремі держави-члени через політичні причини, виступають зараз проти приєднання Румунії та Болгарії до Шенгену. Я оптимістичний, що восени буде досягнутий прогрес, але не можу чітко прогнозувати”. Алан Шатер також додав, що питання вступу двох країн до Шенгену буде розглянуте й під час головування Литви у другому півріччі поточного року в Європейському Союзі.

Без реального рішення, здатного раз і назавжди поставити крапку в цьому питанні, проблема повернення націоналізованого майна знову і знову постає перед румунською владою.

Уряд обговорює в ці дні новий законопроект і знайшов нове рішення: колишні власники будинків, конфіскованих комуністичним режимом, що не можуть бути повернуті в натурі, отримають певну кількість очок (балів) номінальною вартістю один лей, в залежності від ринкової вартості об’єкта нерухомості, на які зможуть купити нерухомість і сільськогосподарські землі виставлені державою на аукціон.

Якщо упродовж трьох років з моменту отримання рішення про компенсацію, бали не були використані, хоча власники взяли участь у щонайменше трьох аукціонах, останні зможуть їх обміняти на гроші, у межах 10% в рік від загальної суми, зазначається у відповідному законопроекті. Премєр-міністр Віктор Понта хоче якнайшвидше прийняти новий нормативно правовий акт у процедурі взяття відповідальності перед парламентом і, таким чином, остаточно вирішити проблему, що виникла ще 1991 році.

Віктор Понта: “Я хочу закрити до 19 березня цей розділ в історії Румунії і сподіваюся зробити це максимально справедливо. Цей конституційний інструмент я використовую не вперше, але не збираюся використовувати його в майбутньому. Я хочу, аби це стало рішенням, прийнятим всіма відповідальними політичними силами.”

Після 1991 року уряди один за одним прийняли цілу низку нормативно-правових актів в цьому питанні, але вони не були послідовними і не були засновані на довгостроковій стратегії. У більшості випадків було багато недоліків в положеннях про застосування закону, бракувало багатьох важливих елементів або вони часто змінювалися. Ціну невідповідного управління в питанні реституції, врешті-решт платили громадяни, які продовжують вимагати забезпечення своїх прав.

За офіційними оцінками, держава має виплатити грошові компенсації ще кільком десяткам тисяч людей, а загальна сума відшкодування, які вони повинні отримати сягає майже 16 млрд євро. Як повідомляє прес-служба уряду, Румунія вже виплатила грошову компенсацію у розмірі майже 5 мільярдів євро, у вигляді акцій Фонду Власність, який володіє частками в провідних стратегічних компаніях енергетичного сектора Румунії.

Попри це, в Європейському суді з прав людини зараз знаходиться кілька тисяч скарг на Румунію. Європейський суд дав Бухаресту можливість до початку квітня розробити єдине законодавство стосовно реституції. В протилежному випадку, суд заявив, що буде змушений зобовязувати владу Румунії виплатити величезні суми за предявленими до неї позовами.

І це, в той час як впливові або суперечливі бізнесмени і навіть політики, фактично “конфіскували” процес реституції, збагачуючись на купівлі судових прав і на операціях з акціями Фонду Власність. Процес реституції нерухомого майна в Румунії став, безумовно, найбільш неефективним і найдорожчим в Східній Європі, Румунія будучи єдиною колишньою комуністичною державою, в якій цей процес ще не завершився.