Category: Актуальні теми

Румунія та Франція вирішили продовжити своє стратегічне партнерство, укладене пять років тому, після того, як премєр-міністр Румунії Віктор Понта і його французький колега Жан-Марк Айро підписали, в Парижі, план дій для його продовження.

Документ містить політичні, економічні та соціальні проекти. Серед пріоритетів на період 2013-2018 рр. фігурують підвищення рівня зайнятості шляхом збільшення інвестицій, управління структурними фондами ЄС, інтеграція ромів як у Франції, так і в Румунії, сільське господарство, охорона здоровя та оборона.

Перебуваючи у першому офіційному візиті після грудневих парламентських виборів, Віктор Понта наголосив у Парижі, на економічній стороніу румунсько-французького партнерства і можливостях, які пропонує Румунія, відзначивши, що йдеться про проекти, які можуть принести користь обом країнам. “Я впевнений, що в найближчі роки стратегічне партнерство доб’ється успіху, який потрібен обом країнам”, сказав премєр-міністр Румунії. На його думку, число французьких інвесторів у Румунії повинно збільшитися, і енергетика, сільське господарство та інфраструктура є сферами діяльності, які могли б користуватися французьким капіталом. У свою чергу, премєр-міністр Франції заявив, що стосунки, які звязують Францію і Румунію, а саме дружба і культурна близькість, є відмінними.”

Жан-Марк Айро уточнив, що стратегічне партнерство з Румунією, підписане у 2008 році окреслює рамки румуно-французьких відносин. Нова угода, укладена строком на пять років, стосується “важливих економічних питань”, але й питань в області оборони Європи, додав французький посадовець. Франція, за його словами, підтримує принцип вступу Румунії та Болгарії до Шенгенської зони, відповідно до правил і графіку, які будуть визначені разом з європейськими партнерами в березні. З іншого боку, Жан-Марк Айро подякував Румунії за підтримку французькому військовому втручанні в Малі і високо оцінив ефективну співпрацю румунської влади щодо питання скандалу з кониною, який зачипив всю Європу. Румунія була несправедливо звинувачена, уточнив він, а судова система повинна вирішити цю проблему. У Парижі, Віктор Понта був прийнятий і президентом Франсуа Холландом.

Міністр регіонального розвитку Румунії Лівіу Драгня, оголосив у середу про початок процесу регіоналізації, що є одним з найбільших румунських проектів посткомуністичної епохи. За словами міністра, витрати на цей процес будуть дорівнювати нулю, а також буде заощаджено державні витрати на персонал і комунальні послуги.

Він зазначив, що до впровадження цього проекту запрошуються політичні партії, профспілки, неурядові організації, румунські та європейські експерти. Основними стратегічними цілями регіоналізації та децентралізації є надання регіонам додаткових повноважень в таких сферах як: економіка, бізнес, залучення коштів з європейських фондів, розвиток інфраструктури, освіта, охорона здоровя, захист навколишнього середовища, розвиток сільського господарства, соціальний захист, культура, туризм, надзвичайні ситуації, молодь та спорт.

Запроваджений румунською владою в 2007 році з метою оновлення автомобільного парку, збір за першу реєстрацію або екологічний збір чи збір за забруднення навколишнього середовища, як він називався упродовж часу, зазнав численних змін до цих пір.

Останній його варіант був прийнятий у вівторок, коли румунський уряд дав зелене світло для запровадження нового екологічного збору з транспортних засобів, що мають 8 сидячих місць, крім сидіння водія. Він набуде чинності 15 березня.

Для інших видів транспортних засобів залишаються в силі чинні положення. Новиною в порівнянні з проектом, представленим урядовцями місяць тому, є збільшення екологічного збору з автомобілів з дизельними двигунами типу Євро-3 і Євро-4, влада стверджуючи, що саме вони найбільше забруднюють довкілля. Нові положення не стосуються власників транспортних засобів, котрі вже сплатили екологічний збір, незалежно від того як він називався.

Що стосується автомобілів, зареєстрованих до 2007 року, екологічний збір стягуватиметься з них тільки в момент продажу. У новому порядку обчислення екологічного збору не має значення потужність двигуна автомобіля, а враховуються викиди вуглекислого газу. За даними Міністерства охорони навколишнього середовища, розмір збору зменшився на 60% відносно автомобілів з двигунами стандарту “Євро-2”, на 80% – стандарту “Євро-1” і на 90% – стандарту “Євро-0”.

Рована Плумб: “Враховується і коефіцієнт зносу, відповідно рік виробництва автомобіля. Наскільки автомобіль давніший, період його життя коротший і, тому ми вважаємо, що він менше забруднює навколишнє середовище, враховуючи, що цей екологічний збір сплачується тільки один раз за всю тривалість життя машини.”

За словами міністра, якби розмір екологічного збору залишився незмінним у випадку автомобілів стандарту Євро-0, Євро-1 та Євро-2, виникли б перешкоди в їх продажу. Новий екологічний збір дотримується принципу “забруднювач платить”, – стверджує Рована Плумб, але він вдаряє досить сильно по автомобілях, оснащених двигунами Євро-3 та Євро-4, що складають переважну більшість уживаних транспортних засобів, яким надають перевагу румуни.

Ставка екологічного податку на останні збільшується на 10-15%, хоча, на думку експертів, вони є менш забруднюючими, ніж Євро-0, Євро-1 чи Євро-2. Новий збір фактично заохочує придбання дуже старих автомобілів і зовсім не заохочує оновлення автомобільного транспорту Румунії, стверджують автовиробники.

Новий екологічний збір впливає на дизельні автомобілі, з яких стягуватиметься більша плата, ніж з машин, оснащених бензиновими двигунами. У випадку старих автомобілів семи-восьмирічної давності різниця у розмірі збору може сягнути до 50%.

Водночас особи, які реєструють електричні автомобілі отримають так-званий екологічний купон на суму 2500 євро. Аналітики, однак, стверджують, що це положення не матиме великого впливу на ринку, з огляду на те, що вартість електромобілів надто висока, а система підживлення незручна. Станом на січень 2012 року в Румунії було зареєстровано тільки 10 електромобілів.

Цими днями проходить в місті Брашов (центр Румунії) XI зимовий Європейський юнацький олімпійський фестиваль, перший міжнародний конкурс організований Румунією, після літньої Універсіади від 1981 року. Ця подія вважається найважливішим спортивним змаганням з зимових видів спорту, проведеним коли-небудь у Румунії.

Через відсутність необхідної інфраструктури для проведення великих спортивних змагань, довгий час Румунія не фігурувала на карті міжнародних спортивних змагань. Зараз, були підготовлені спортивні споруди та спеціальні місця для проведення змагань, відповідно до міжнародних стандартів і нормативів. Таким чином, можемо сподіватися, що у майбутньому нас не оминуть найважливіші спортивні змагання.

Європейський юнацький олімпійський фестиваль стартував 17 лютого і триватиме п’ять днів. Беруть участь понад 900 спортсменів віком від 14 до 18 років з 45 європейських країн. Програма спортивного заходу включає 28 змагань у восьми видах спорту: гірські лижі, біатлон, лижні перегони, стрибки на лижах із трампліна, сноубординг, фігурне катання, хокей і шорт-трек.

Румунія представлена 60 спортсменами, будучи третьою делегацією за кількістю учасників, після Росії – 67 та Чехії – 64. Хоча надії на результати не дуже великі, Румунія вже отримала дві медалі. Румунський спортсмен Еміль Імре виграв у вівторок золоту медаль у змаганнях з шорт-треку на дистанції 1000 м, після того як у понеділок він завоював срібну медаль на дистанції 500 м. У неділю на дистанції 1500 м він зайняв 6 місце. 17-ти річний румунський спортсмен є найкращим у цьому виді спорту у своїй віковій категорії, його метою є участь у зимових Олімпійських іграх наступного року в Сочі.

Один з найбільших румунських нафтохімічних заводів Oltchim, що знаходиться на півдні Румунії, який був визнаний минулого місяця неплатоспроможним через величезні борги, знаходиться на списку держкомпаній, яких уряд має намір приватизувати. Згідно з угодою, укладеною Румунією з Міжнародним валютним фондом, Європейською комісією і Світовим банком, Бухарест зобов’язався довести до кінця реформу державних підприємств, деякі з них маючи стратегічний характер.

Oltchim накопичив борги на суму 600 млн. євро. Першим варіантом врятування заводу була приватизація, але спроба продати контрольний пакет акцій закінчилася невдачею восени минулого року. Уряд має намір продовжити цю процедуру, але за участю стратегічного партнерства. До тих пір треба вирішити важку ситуацію 3.000 працівників заводу, які вже кілька місяців організують протести та страйки. Вони вимагають гарантій зайнятості, оплату заборгованості по заробітній платі та відновлення діяльності заводу. Румунський міністр економіки Варужан Возганіан зустрівся вчора з представниками працівників, яким сказав, що не може сам врятувати Oltchim та що необхідно політичної волі правлячого Націонал-ліберального союзу, підтримки профспілок та соціального миру. Варужан Возганіан привернув увагу на те, що жоден інвестор не є зацікавлений підприємством, працівники якого оголошують голодування та загрожують спалити себе через фінансові проблеми.

З іншого боку, прем’єр-міністр Віктор Понта вважає, що завод зможе знову запрацювати, але ні в нинішньому вигляді. Віктор Понта: ”Не думаю, що може хтось відновити діяльність заводу Oltchim з 3000 працівниками. Але велику частину заводу можна відновити, шляхом приватизації та усунення паразитування його діяльності занадто великою кількістю посередників у реалізації продукції.”

Головна опозиційна Демократ-ліберальна партія звинуватила уряд за нинішню ситуацію, в якій опинився завод та оголосила, що ініціюватиме вотум недовіри уряду на тему Oltchim. На думку лідера Демократ-ліберальної партії Васіле Благи ця ситуація доводить той факт, що під час передвиборної кампанії від минулого року, Соціал-ліберальний союз зробив обіцянки без покриття. Васіле Блага: ”Минуло вже вісім місяців від коли Соціал-ліберальний союз збиткується із цього заводу. Нагадую, що за перші місяці уряду очоленого Понтою, у повному процесі приватизації заводу, були змінені тендерні умови, які раніше передбачали приватизацію за участю стратегічних інвесторів. Більше того, вони мають намір приватизувати завод лише після того як визнають його неплатоспроможним, щоб таким чином могли придбати його їхні друзі майже за “ніщо”, що станеться і у випадку CFR Marfa.”

На короткий строк, працівники Oltchim сподіваються, що уряд надасть фінансову підтримку на суму 45 мільйонів євро, необхідну для перезапущення виробництва.

Нова хвиля румунського кіно, яка проявила себе з початку 2000-х років, ще раз підтвердила свій високий професійний рівень. Фільм “Положення дитини”, режисера Келіна Петера Нецера отримав Гран-прі 63-го Міжнародного кінофестивалю у Берліні. Напередодні кінострічка була удостоєна премії Міжнародної федерації кінопреси FIPRESCI.

Перший румунський повнометражний художній фільм, нагороджений “Золотим ведмедем”, описується кінокритиками як рентгенівський знімок сучасної еліти Румунії та як драматична розповідь про травми дітей, спричинені надмірним контролем, вимогами і навязуванням своєї думки їх матерями.

Режисер Келін Петер Нецер розповідає про суть драми: “Мова йде про патологічний звязок між матірю і сином, про фрейдівське тлумачення “Едипіва комплексу”. На цьому побудований фільм. Все що відбувається навколо цієї історії, від дорожньо-транспортної пригоди й до корупції, є другим планом, хоча, звичайно, йдеться про румунські реалії, як побачили їх ми з Резваном, коли написали сценарій, як відчуваємо їх і якими вони є насправді. Гадаю, що фільм був добре сприйнятий в Берліні, і критиками, тому що він є універсальною історією. І навіть з точки зору корупції, я думаю, що не тільки в Румунії поширене це явище, тобто прекрасно підходить для інших країн, звичайно на різних рівнях, але приблизно ситуація однакова.”

Домінуюча жінка, що належить до нової еліти, робить усе, щоб врятувати свого сина від вязниці після того, як останній, перебуваючи за кермом автомобіля, збив на смерть підлітка. Це коротка історія фільму. Роль домінуючої мати блискуче зіграла Лумініца Георгіу, постійна присутність у румунських фільмах нової хвилі. Журнал Variety високо оцінив її гру, стверджуючи, що це одна з небагатьох видатних акторських робіт на Кінофестивалі в Берліні, в ролі дорослої жінки, що так рідко зустрічається в голлівудському кіно.

“Золотий ведмідь”, завойований “Положенням дитини” є другою високою відзнакою для румунського кіно, після того як художній фільм “4 місяці, 3 тижні і 2 дні”, режисера Крістіана Мунджіу був удостоєний «Золотої пальмової гілки» Каннського кінофестивалю 2007 року. Келін Петер Нецер фактично доповнив список досягнень румунської нової кінохвилі.

У 2010 році стрічка «Хочу свистіти — свищу», дебютанта Флоріана Шербана, була відзначена журі Берлінале Срібним ведмедем за кращу режисерську роботу та отримала премію ім. Альфреда Бауера за відкриття нових шляхів у кіномистецтві. До речі, Ада Кондеєску, яка зіграла головну жіночу роль у цьому фільмі, увійшла до десятки європейських акторів, відібраних для участі в цьогорічній програмі Shooting Stars, в рамках якої, найкращі молоді актори запрошуються на Берлінський кінофестиваль, де вони мають зустрічі з пресою та беруть участь у розмовах зі спеціалістами з кастингу і фільммейкерами.

У пятницю, 15 лютого, в Румунії вступив у силу новий Цивільний процесуальний кодекс. Він був розроблений упродовж більш ніж чотирьох років, а його набуття чинності було кілька разів відкладено у звязку з підготовкою до впровадження нових положень.

Новий кодекс, що був прийнятий на вимогу Європейської комісії і вважається інструментом усунення недоліків судової системи, за словами представників румунської влади сприятиме підвищенню якості правосуддя, забезпечуючи при цьому прискореннярозглядусправ. Ініціатори цього нормативно-правового акту кажуть, що після впровадження нового Цивільного процесуального кодексу процедури будуть спрощені, а витрати держави — скорочені.

Одним із нововведень є запровадження процедури медіації (примирення), що має стати ефективною альтернативою при вирішенні спорів. Суддя пропонуватиме сторонам використати медіацію, а розгляд справи буде призупинено. Якщо сторони досягли домовленості, сторони укладають угоду, яка закріплюється суддею. Можуть бути вирішені шляхом медіації, спори, цивільні або господарські, розмір позовних вимог яких не перевищує певну суму, точніше 50 тисяч леїв (близько 12000 євро), а також трудові конфлікти, що стосуються положень індивідуальних трудових договорів, а не колективних.

Процедура медіації не застосовується у земельних спорах між сусідами або у спорах про право володіння, а також у спорахв області сімейного права, зокрема щодо поділу майна подружжя, опіки над дітьми, припинення сумісного проживання або розміру аліментів. Новий Цивільний процесуальний кодекс створює низку нових юридичних норм, таких, як оскарження затягування розгляду справи або звернення до Верховного суду для винесення рішення пророз’яснення правових питань.

Нові положення, з іншого боку, мають усунути недоліки, через які Румунія програла багато справ в Європейському суді з прав людини. Зокрема це стосується перегляду в ЄСПЛ судових рішень з підстав неправильного застосування закону, а також відшкодування шкоди за надмірну тривалість провадження в судах або відсутності передбачуваності, через непослідовність національної юриспруденції.

Не всі положення Цивільного процесуального кодексу набули чинності 15 лютого. Таким чином, стаття, що дає право асоціаціям захисту прав споживачів оскаржувати в суді несправедливі умови та вимагати їх виключення зі всіх договорів про надання послуг, в тому числі повязаних з договорами банківського кредиту, набуде чинності 1 липня.

Скандал навколо конини, що продавалася в кількох країнах як яловичина, триває в Європі. Виявлення цього шахрайства потрясло громадську думку і породило побоювання з приводу безпеки мереж постачання продуктами харчування на старому континенті. Зустрінувшись, у середу, в Брюсселі, міністри сільського господарства Великобританії, Франції, Ірландії, Польщі та Румунії домовилися про низку заходів з вирішення цього скандалу. Вони виявили порушення що стосується продажу конини і зажадали більш жорсткіших правил етикетування, але й ДНК-тестів для м’яса використаного у вилучених з ринків м’ясопродуктів.

Таким чином, від 1 березня, протягом трьох місяців буде проходити тестування на двох рівнях: перш за все, тестування м’ясних продуктів з яловичини і, по-друге, тестування м’ясних виробів з конини, особливо для виявлення заборонених речовин. Розслідування, що проходять у європейських країнах, причетних до скандалу, повинні бути координовані правоохоронним агентством ЄС – Європол, вважають європейські посадовці. Вони уточнили, однак, що помилково марковані харчові продукти не становлять жодної небезпеки для суспільного здоровя. Тим не менш, мясні продукти, що виявилися під підозрою, були вилучені з ринку в ряді європейських країнах.

Підозри, що певна частина цього м’яса походить з нашої країни, були рішуче заперечені міністром сільського господарства Данієлем Константином: “Немає жодних сумнівів. У Румунії не може мати місце таке шахрайство. Всі дані, які ми маємо, всі документи, які ми проаналізували, показують, що у момент коли був запечатаний м’ясний вантаж, потрібні надписи, зображення та умовні позначки вміщені на упаковці були здійснені правильно. Після того як продуктами заволодів імпортер, відповідальність несе вже імпортер.”

Міністр наголосив, що на зустрічі, міністри сільського господарства уникнули вказати на певну державу-член, як на джерело шахрайства в маркуванні м’ясних виробів. Румунський посадовець, також, сказав, що бажає, щоб розслідування завершилося якнайшвидше, оскільки зоотехнічний сектор зазнає величезних збитків у країнах, причетних до скандалу. Бійні в Румунії – заявив він – вже стикаються з відмовами від експорту з боку деяких європейських партнерів. Бізнес — складний, до нього причетні оператори та посередники з декількох країн ЄС.

Дві румунські бійні експортували м’ясо голландській компанії, зареєстрованій у “податковому раї” на Кіпрі, яка, згідно британській пресі вважається основним підозрюваним у скандалі. Голландський трейдер продав, по тому, це м’ясо французькій компанії, яка поставила, в свою чергу, м’ясо іншій французькій компанії. Остання обробила його і експортувалав Європу. Компанії, причетні до скандалу, подають одна на одну в суд, але жодна з них не зізнається в тому, що неправильно етикетувала м’ясні вироби.

Парламент Румунії ухвалив у середу Статус сенатора і депутата, після того як Президент Траян Бесеску повернув на доопрацювання цей документ із зауваженнями, що він суперечить рекомендаціям Доповіді щодо стану правосуддя, розробленої Європейською комісією, зокрема щодо несумісності, конфліктів інтересів і парламентської недоторканності. Згідно новим поправкам, ситуація несумісності парламентської посади зі здійсненням інших видів діяльності виявлена Національним агентством доброчесності буде доведена до відома парламентарія палатою Парламенту, до якої він належить.

Депутат чи сенатор матиме можливість оскаржити відповідне рішення Національного агентства доброчесності протягом 45 днів, порівняно з 15 днями, скільки передбачав попередній статуc. Спікер Палати депутатів, соціал-демократ Валеріу Згоня стверджує, що внесені поправки до статусу спрощують процедуру у випадку парламентської несумісності: ”Ми вирішили, щоб Парламент доніс до відома парламентарія відповідну ситуацію про несумісність, щоб уникнути коментарів. З іншого боку, після 15 днів, за відносно короткий час, ми констатували, що депутат або сенатор Румунії обраний десятками тисяч голосів, не є у змозі оскаржити рішення Національного агентства доброчесності.”

Якщо Демократичний союз угорців Румунії стримався від голосування щодо внесення поправок до Статусу сенатора і депутата, опозиційні Демократ-ліберальна партія та Народна партія Дана Дяконеску проголосували проти. Демократ-ліберали заявили, що будуть оскаржити Статус сенатора і депутата в Конституційному суді Румунії. Вони вважають, що ухвалений текст зазначеного документу надає сенаторам та депутатам супернедоторканість. Депутат опозиційної Демократ-ліберальної партії Габріел Андронаке: ”Ця супернедоторканість спричиняє дискримінацію між парламентаріями та іншими обраними категоріями, зокрема, місцевими чиновниками. Ви усунули будь-яку форму відповідальності, тому повідомляємо вас, що внесемо законодавчу ініціативу з метою виправлення всіх таких ситуацій.“



Йде мова про законодавчу ініціативу, згідно якій парламентарій повинен мати парламентську недоторканість лише у політичній діяльності, а інший будь-який конфлікт інтересів передбачає втрату мандату. На початку цього тижня, із переглянутого документа комітетом з питань статусу та юридичними парламентськими комітетами було виключено положення, згідно якому парламентар може втрати свою недоторканість, якщо не оскаржить у суді рішення Національного агентства доброчесності щодо несумісності. Згідно колишньому міністру з питань юстиції сенатору Націонал-ліберальної партії Тудору Кіуаріу таке положення є неприйнятним, оскільки воно може призвести до припинення парламентського терміну з різних причин.

Швидше за все, на початку жовтня буде проходити в Румунії референдум про перегляд Конституції. Ця заява була зроблена премєр-міністром Віктором Понтою, у вівторок, за день до створення комісії, яка координуватиме цим процесом. Послідують згодом кілька місяців дебатів у ході спеціально створеного для цього конституційного форуму, до якого будуть залучені правові та конституційні актори, але й неурядові організації, що володіють відповідним досвідом у галузі.

Прийнята у 1991 році і переглянута в 2003 році Конституція виявила, з плином часу, неясності і обмеження, що негативно вплинули на процес співробітництва між державними установами.Як політики, так і оглядачі в унісон зізнаються, що необхідно багато чого змінити у фундаментальному акті. Основними цілями були б визначення обовязків президента і його відносин з урядом та Парламентом, структури законодавчого органу і статусу парламентаріїв. Правлячий Соціал-ліберальний союз, який до речі має достатніх сил аби вжити власний варіант Конституції, має різний від демократ-ліберальної опозиції погляд про зміни, які необхідно внести до основного закону Румунії.

Якщо Демократ-ліберальна партія нагадує, наприклад, про референдум від 2009 року, на якому виборці висловилися на користь створення однопалатного Парламенту з 300-ми членами, правлячий Соціал-ліберальний союз бажає збереження двопалатної системи, але з окремими обов’язками між ними і навіть з різними варіантами обрання парламентаріїв для кожної з них. Ґрунтуючись на досвіді важкуватого співробітництва з президентом Траяном Бесеску, соціал-ліберали бажають точно визначити президентські повноваження, так щоб глава держави зберіг певну роль судді, однак без того щоб бути в змозі втручатися у політичні ігри.

На думку Соціал-ліберального союзу, нова Конституція повинна містити наступне положення: партія, яка отримала найбільшу кількість мандатів на виборах, повинна призначити премєра, а не глава держави, як це передбачає чинна Конституція. Щоб покласти край перебіжництву з однієї партії в іншу, Соціал-ліберальний союз пропонує позбавити мандата того парламентарія, який покидає партію, від якої балотувався. З іншого боку, опозиційна Демократ-ліберальна партія відкидає ідею парламентської республіки, так як бажає цього правлячий союз.

В ході дебатів і голосування щодо внесення змін до Конституції, роль, якою не слід нехтувати, може зіграти Демократичний союз угорців Румунії. Останній бажає, подібно правлячому Соціал-ліберальному союзу, двопалатну парламентську систему, обмеження повноважень президента і, в кінцевому підсумку, обрання президента законодавчою владою. ДСУР ще бажає конкретно виключити слово “національна” із статті №1 чинної Конституції, яка свідчить про те, що Румунія є національною, суверенною і незалежною, унітарною і неподільною державою. Щодо цього розділу, однак, всі решти акторів румунського політичного класу, тобто більшість румунів, твердо заявляє, що про таке навіть не може йти мова.

У Брюсселі на цьому тижні відбудеться зустріч європейських відповідальних та експертів на тему скандалу, повязаного із виявленням у торгівельній мережі в Європі конини замість яловичини. В останні дні кілька європейських країн, включаючи Румунію, провели або ще проводять розслідування з цієї причини.

Між часом, заморожені напівфабрикати, які містили конину були вилучені з ринків Європи, де вони продавалися. Скандал вибухнув у Великобританії і Швеції, де були виявлені м’ясні вироби, що носили на етикетці зазначення про те, що це чиста яловичина, але містили конину. Вироби походили від французького постачальника, який стверджує, що використав мясо продане йому румунськими виробниками.

Представники румунської влади перевірили обидві бійні, причетні до скандалу, від яких за твердженнями французьких компаній походила конина, однак там не було виявлено жодних порушень. Міністр сільського господарства Данієль Константин: Не існує ніяких доказів, у даний момент, які б підтвердили, що неправильне етикетування харчових продуктів відбулося в Румунії, або у компаніях, що діють на території Румунії. Найголовніше, я хотів би зазначити, що Румунія не експортовала мясний фарш.”

І премєр-міністр Віктор Понта заявив, що Румунія не має жодної провини в скандалі конини з Великобританії. Віктор Понта: ”Я не думаю, що Румунія, будучи країною, яка поважає всі стандарти, може і повинна взяти на себе роль “службового підозрілого”. Цілком очевидно, що французька компанія не мала безпосереднього контракту з румунськими компаніями. Ми повинні визначити, з метою відновлення авторитету на європейському рівні, де відбулося шахрайство і хто несе відповідальність за це шахрайство. Ми були безпосередньо зацікавлені в тому, щоб перевірити в Румунії усіх виробників, і чітко визначили – жодне з румунських підприємств, чи заводів, розташованих на нашій території, не шахраювало і не порушило європейські правила та норми.”

За його словами, міністерство сільського господарства та інші органи з обовязками в цій області потребують, від імені Румунії, щоб фірми, причетні до скандалу, пов’язаного з кониною, безпосередньо відповіли за це. Під час свого візиту до Бухареста, європейський комісар з сільського господарства, Дачіан Чолош висловив свою позицію: “Тут не йдеться про проблему здоровя або безпеки харчових продуктів, а про ризик шахрайства. До цих пір, Європейська Комісія не має жодних даних, які б підтвердили провину однієї або іншої держави-​​члена, однієї чи іншої компанії. Європейська комісія перебуває у постійному контакті із зацікавленими державами-членами щодо цієї теми і, безумовно, ми цікавлені, щоб ця проблема була якнайшвидше вияснена“.

Побачимо, які рішення будуть прийняті на європейському рівні в найближчі дні з метою уникнення подібної ситуації в майбутньому.

Найкращий на даний момент – так охарактеризував соціал-демократ, премєр-міністр Віктор Понта бюджет на 2013 рік, який був ухвалений у Парламенті широкою більшістю. Державний бюджет передбачає зростання ВВП на рівні 1,6%, річний середній рівень інфляції – 4,3%, бюджетний дефіцит – 2,1% від ВВП та обмінний курс у 4,5 лея за євро. Під тиском часу, але користуючись переважною більшістю у Парламенті, соціал-ліберали ухвалили проект закону “Про державний бюджет та бюджет соціального забезпечення на 2013 рік” без того, щоб прийняти бодай одну з понад 10 тисяч запропонованих змін опозиційними демократ-лібералами. Цей факт викликав палкі диспути та докори. Представник Демократ-ліберальної партії Міхай Стенішоари: ”Ми запропонували понад 10 тисяч змін, які не стосувалися наших бажань. Вони були і є потребами всіх громадян Румунії.”

Відповідь дав голова комісії з питань бюджету депутат Націонал-ліберальної партії Дан Раду Рушану: ”Це бюджет виживання, оскільки уряд очолений Понтою повинен нині заповнювати всі створені вами порожнини упродовж чотирьох років: заборгованість у галузі охорони здоров’я, об’єкти незавершеного будівництва та повернення кредитів витрачених вами на інвестиції, які нам досі невідомі.”

Як очікувалося, влада та опозиція мають розбіжні позиції стосовно держаного бюджету. Влада стверджує, що держбюджет сприятиме збільшенню інвестиції, повернення зарплат держпрацівникам та індексацію пенсій, в той час як опозиція стверджує, що бюджет поглиблюватиме бідність. Національний банк Румунії, який не втручається у політичні суперечки, привертає увагу на те, що сила національної валюти залежатиме у наступний період від динаміки євро, від сільськогосподарського виробництва, а також від структурних реформ. У зв’язку з успіхом структурних реформ губернатор Центробанку Мугур Ісереску висловив свою стриманість: ”Ми довіряємо урядовій програмі, але нам добре відомо наскільки важко впровадити структурні реформи. Кожного разу на рівні підприємств, зокрема державних, виникають різні проблеми, соціального та політичного характеру та багато інших технічних труднощів, тому не можемо бути оптимістами.”

Ще раз Центробанк підкреслив важливість освоєння коштів від європейських фондів, що можуть сприяти інвестиціям у ключових галузі як: інфраструктура та сільське господарство та спричинили б економічне зростання. (Штефан Стойка, Христина Штірбець)