Category: Актуальні теми

Майже через три з половиною десятиліття після проголошення незалежності Республіка Молдова стоїть перед виборчою неділею, яка може вирішальним чином вплинути на її майбутнє. 20 жовтня громадяни цієї невеликої східної сусідки Румунії, більшість населення якої є румуномовним, прийдуть на виборчі дільниці, щоб обрати президента і висловити свою думку на референдумі щодо закріплення в конституції її членства в ЄС. Референдум скликала чинна президентка Майя Санду, яка балотується на наступний термін і є абсолютним фаворитом опитувань, політик, яку поважають на міжнародному рівні за сміливість і рішучість, з якою вона спрямувала цю невелику країну на європейський шлях.

Усвідомлюючи ризик того, що її колишній васал радянських часів може назавжди вийти зі сфери її впливу, Росія намагається всіляко вплинути на результати президентських виборів і референдуму – кажуть західні партнери Молдови. Сполучені Штати запровадили санкції проти кількох російських юридичних і фізичних осіб за втручання у вибори в Молдові, звинувативши їх в організації кампанії з купівлі голосів і підтримки прокремлівських кандидатів. У понеділок настала черга Європейського Союзу вжити аналогічних заходів. Рада ЄС запровадила обмеження проти п’яти фізичних і однієї юридичної особи, відповідальних за дестабілізацію Кишинева.

«Молдова, – заявив глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель, – стикається з масованими прямими спробами Росії дестабілізувати країну і викликами, що випливають з агресивної війни Росії проти України». «Це пряма загроза суверенній країні, її демократичному життю, її шляху до Європейського Союзу. ЄС продовжуватиме надавати повну підтримку справедливим прагненням молдовського народу», – підкреслив Боррель.

Під новий санкційний режим ЄС потрапила очільниця автономного регіону Молдови Гагаузії Євгенія Гутул, яку вважають відповідальною за сприяння сепаратизму в цьому регіоні, що має на меті повалення конституційного ладу і загрожує суверенітету і незалежності Республіки Молдова. Три інші високопоставлені гагаузькі чиновники також потрапили до списку покараних. Під санкції потрапила також неурядова організація, що базується в Росії, метою якої є просування інтересів Москви за кордоном, та її директорка.

На осіб, які потрапили під санкції, буде накладено арешт на їхні активи в ЄС і заборону на отримання коштів або економічних ресурсів, прямо чи опосередковано. Кількість тих, на кого поширюється режим обмежувальних заходів, наразі сягнула 18 осіб: 16 фізичних та дві юридичні особи. Румунія через міністерку закордонних справ Лумініцу Одобеску, привітала прийняття нових санкцій і нагадала про важливість продовження зусиль ЄС щодо посилення стійкості Республіки Молдова на тлі активізації російської дезінформації та гібридних дій проти цієї країни.

У сусідній з Румунією переважно румунськомовній Республіці Молдова на неділю заплановані президентські вибори, а також референдум про закріплення прагнення до членства в ЄС у Конституції. Радіо Кишинів повідомляє, що чинна президентка, проєвропейська політикиня Майя Санду є фавориткою опитувань, але Молдова стикається з масштабною російською кампанією впливу на виборців та дезінформації, спрямованою на віддалення країни від Європи.

Державний секретар США Ентоні Блінкен нещодавно попередив, що Москва намагатиметься маніпулювати результатами президентських виборів і референдуму, в тому числі за допомогою пропагандистського телеканалу Russia Today, який, за його словами, координує свою діяльність з російськими спецслужбами. Сполучені Штати запровадили санкції проти кількох російських юридичних і фізичних осіб за втручання у вибори в Молдові.

Санкції спрямовані на цілу низку осіб, причетних до організації кампанії з підкупу голосів і підтримки прокремлівських кандидатів, а кілька днів тому Європейський парламент також ухвалив резолюцію на підтримку боротьби Молдови з російським втручанням у національні демократичні процеси на початку переговорів про вступ до ЄС. За оцінками уряду Кишинева, щонайменше 100 мільйонів євро було спрямовано Москвою на кампанії з метою підриву результатів виборів і про-європейського референдуму, що відбудуться 20 жовтня.

Майя Санду, колишня чиновниця Світового банку, була обрана президенткою у листопаді 2020 року на хвилі популярності як антикорупційна реформаторка з проєвропейським порядком денним. Вона виступає за скромний спосіб життя – різкий контраст з політиками, які довгий час домінували в політиці країни. У нещодавньому інтерв’ю президентка розповіла, що ділить двокімнатну квартиру зі своєю матір’ю, а в її декларації про доходи за 2023 рік вказано, що на її банківському рахунку є 600 доларів. У 2021 році прозахідна партія Майї Санду PAS отримала більшість на парламентських виборах, що дало їй безпрецедентні повноваження для проведення реформ і просування країни на захід.

Але три роки по тому Молдова залишається зануреною в економічну та політичну нестабільність. Країна занурилася в енергетичну кризу, коли підконтрольний Кремлю «Газпром» скоротив постачання газу на третину і більш ніж удвічі підвищив попередні тарифи на поставлений газ, що багато хто розцінив як політичну помсту Москви за прозахідну позицію президентки Майї Санду.

Потім війна Росії проти України підштовхнула Молдову до більшої фінансової кризи. Розташована всього в декількох годинах їзди від Одеси, Молдова прийняла найбільшу кількість українських біженців на душу населення, що призвело до навантаження на її систему охорони здоров’я, державні служби та інфраструктуру. Інфляція злетіла до 40%, а торгівля з Москвою і Києвом різко скоротилася.

Ізраїль відзначає рік з дня нападу Хамасу 7 жовтня 2023 року, найкривавішого в історії країни, який спричинив війну в Секторі Гази. Тоді озброєні члени палестинського ісламістського руху ХАМАС прорвалися на південь Ізраїлю, використовуючи вибухівку та бульдозери, щоб прорвати бар’єр навколо палестинської території, вбиваючи всіх, хто траплявся на їх шляху у кібуцах, на військових базах та на місці проведення музичного фестивалю в день єврейського релігійного свята. Несподівана атака не була спрямована проти армії, як у звичайній війні. Бойовики ХАМАСу виплеснули свою лють на цивільних.

Того злощасного дня сотні невинних людей були вбиті в своїх домівках, на вулицях або в своїх автомобілях. Терористи розстрілювали всіх без винятків. За день було вбито майже 1200 ізраїльтян. Жорстокість ХАМАСу була безпрецедентною. Це був лише початок катастрофи. Тисячі ракет були випущені з сектора Газа за короткий проміжок часу, а знаменитий протиповітряний щит «Залізний купол» не встигав збивати всі повітряні цілі. Такі міста, як Аскелон, Асдод і Тель-Авів, відчули на собі всю лють обстрілів. У відповідь ізраїльська армія розпочала масштабну військову операцію для усунення небезпеки. Хоча зуміли зупинити вторгнення ХАМАСу, збройні сили не змогли вчасно врятувати понад 250 мирних жителів, взятих у заручники.

Згодом ізраїльська армія розпочала масштабний наступ на палестинську територію з метою знищення ХАМАС, організації, що перебуває при владі з 2007 року, котру США та ЄС вважають терористичною. Досі незрозумілим залишається параліч 7 жовтня 2023 року на понад вісім годин ізраїльських військових, які не змогли вчасно зупинити агресію. Операція готувалася в таємниці протягом двох років, а ізраїльські спецслужби стверджують, що не знали про такий план. У відповідь Ізраїль пообіцяв знищити організацію ХАМАС. Від початку війни загинули сотні ізраїльських солдатів. Прагнення Ізраїлю знищити ХАМАС має величезний вплив на цивільне населення та інфраструктуру палестинського анклаву, одного з найбільш густонаселених районів у світі.

Ця війна, що триває й досі, за даними ХАМАС, призвела до загибелі понад 41 000 осіб, переважно цивільних, та спричинила серйозну гуманітарну кризу. Розширення ізраїльських поселень на палестинських територіях, ізоляція арабського населення на Західному березі річки Йордан і в Секторі Гази шляхом зведення розділового паркану, сильна соціальна ізоляція палестинців в ізраїльському суспільстві, етнічна сегрегація в державних установах і відсутність рівних можливостей підживлюють міжетнічний конфлікт.

Масштаби нападу 7 жовтня 2023 року розпалюють розбіжності та ненависть у всьому світі: демонстрації, крайня поляризація та вибух антисемітських проявів, настільки, що європейські та американські чиновники нещодавно в ООН говорили про справжнє «цунамі антисемітизму» в минулому році.

Румунія виконує всі технічні умови для участі в програмі безвізового режиму, і перші румуни зможуть подорожувати до США лише за закордонним паспортом, ймовірно, в першій половині наступного року. Про це повідомив посол Румунії у Вашингтоні Андрей Мурару в соціальній мережі. Андрей Мурару: «Фінансовий рік у Сполучених Штатах закінчився, і остання умова, яку Румунія повинна була виконати, була здійснена. Звичайно, ми чекаємо підтвердження від американських партнерів в найближчий період, але наша оцінка, заснована на кількості візових заявок в цьому році, а також на сильній тенденції до зниження в останні роки, полягає в тому, що Румунія опустилася нижче 3% рівня відмов. Скасування візового режиму для США є найкращим визнанням незворотної солідарності між румунами та американцями».

Румунія все ще має зробити важливі кроки в найближчі місяці, щоб отримати право на участь у програмі безвізового режиму, – попередила посол США в Бухаресті Кетлін Кавалек. Вона додала, що подальші консультації між двома урядами відбудуться цієї осені, щоб переглянути дотримання Румунією низки раніше узгоджених заходів безпеки. Кетлін Кавалек: «Якщо уряд США прийме позитивне рішення про включення Румунії до своєї програми безвізового режиму, ми очікуємо, що буде проведена ретельна підготовка і поширення інформації серед громадськості, перш ніж будь-які зміни до чинних візових вимог будуть впроваджені. Дані про кількість відмов у видачі віз для всіх заявників на отримання безвізового режиму з їхньої країни зазвичай публікуються не пізніше січня. Якщо всі умови будуть виконані успішно, програма може набути чинності десь у 2025 році».

У свою чергу, прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку пообіцяв після зустрічі з американським послом у Бухаресті, що румунська виконавча влада, як і раніше, буде залучена до всього, що означає здійснення наступних процедурних кроків для включення Румунії до Програми безвізового режиму. Нещодавно міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску підкреслила в ході зустрічей, які вона провела в Нью-Йорку на полях Генеральної Асамблеї ООН, особливу важливість приєднання Румунії до цієї програми та повідомила, що вона отримала позитивні сигнали стосовно цього питання. У цьому контексті глава румунської дипломатії зазначила, що це була командна робота, яку необхідно продовжувати до досягнення мети. Нагадаємо, що уряд Румунії взяв на себе зобов’язання виконати технічні критерії для приєднання до програми безвізового режиму до 30 вересня 2024 року. Програма дозволяє громадянам країн-учасниць безвізового режиму подорожувати до Америки терміном до 90 днів з туристичною або діловою метою.

Національний банк Румунії оголосив про значне падіння прямих іноземних інвестицій минулого року порівняно з 2022 роком. Їх чистий приплив у 2023 році досяг майже 6,75 млрд євро, що на 36,3% менше від рекордної суми, зафіксованої в попередньому році. На думку експертів Центрального банку, такий розвиток подій відповідає міжнародній тенденції та може бути пояснений переважно економічною невизначеністю та геополітичною напруженістю, особливо в контексті затяжної війни в сусідній Україні та конфлікту на Близькому Сході, які спонукали іноземних інвесторів дотримуватися обережного підходу.

Їхнє стримання, на думку інших, було посилене тим, що дехто називає початок блокування франко-німецького економічного двигуна Європи. Основними сферами, які приваблювали іноземні гроші в Румунію, були промисловість, фінансове посередництво, страхування і торгівля, а загальна сума іноземних коштів, безпосередньо поглинутих румунською економікою, досягла 118 млрд євро на кінець 2023 року.

Фінансовий аналітик Адріан Кодірлашу, заступник голови CFA Румунія (організації інвестиційних професіоналів) зазначає, що ця тенденція до зниження збереглася і в 2024 році: приблизно на 800 мільйонів євро менше. Фахівці кажуть, що існує прогалина, яка може бути заповнена за рахунок місцевих інвестицій. За словами міністра інвестицій та європейських проєктів Адріана Кичу, загальна вартість інвестицій, здійснених румунською державою, які фінансуються або з національних фондів, або з безповоротних європейських фондів, або через Національний план відновлення та стійкості, становить 155 мільярдів євро – близько половини валового внутрішнього продукту.

Нещодавно уряд Румунії повідомив про запуск пакету стратегічних програм розвитку економіки, і найважливішою є національна програма підтримки великої промисловості вартістю один мільярд євро. План також включає схему державної допомоги в розмірі 500 мільйонів євро та фіскальні пільги для стратегічних інвестицій понад 150 мільйонів євро в обробну промисловість. Бенефіціар повинен безпосередньо створити щонайменше 250 робочих місць і розвиватися в регіонах з валовим внутрішнім продуктом на душу населення нижчим від середнього по країні.

Уряд також обіцяє двісті п’ятдесят мільйонів мільйонів євро на рік для компаній, які інвестують у виробництво промислової сировини. Цього всього, зізнаються державні урядовці, неможливо досягти без державно-приватного партнерства. Вони також попереджають, що Румунії доведеться продовжувати запозичувати, щоб завершити розпочаті масштабні проєкти – автомагістралі, лікарні, нові стадіони чи спортивні зали, відремонтовані школи, модернізовані порти та залізниці – але стверджують, що кредити будуть погашені природно, через те, що називають економічними екосистемами, створеними цими інвестиціями.

Церемонії відкриття нового навчального року відбулися в понеділок у більшості вищих навчальних закладів Румунії. Разом зі студентами та викладачами на урочистостях були присутні відомі особистості та представники центральних і місцевих органів влади. Але є також університети, такі як Національна школа політичних і адміністративних наук, які відкривають новий навчальний рік 1 жовтня, у традиційно відому дату. Випускники середніх шкіл обирають факультети, що спеціалізуються на бізнесі, адмініструванні та праві, інженерії, медицині, іноземних мовах та соціальній роботі.

Голова Національного альянсу студентських організацій Румунії Серджіу Ковач пояснив, що професійна орієнтація молоді дуже різноманітна. Він додав, що в цілому, кількість випускників, які хочуть вступити до університету, збільшилася. З понеділка студенти факультетів Бухарестського університету, Політехнічного університету та Академії економічних наук, та інших вищих навчальних закладів, почали новий навчальний рік в столиці. Також понад 14.000 студентів почали новий навчальний рік в Університеті медицини та фармації імені Кароля Давіла, близько 3.000 з них – на першому курсі. Нове покоління лікарів буде символічно носити ім’я «Академіка Ани Аслан», провідної фігури в румунській та міжнародній медицині, а це протягом усього періоду навчання.

У Технічному університеті «Георге Асакі» в Яссах (на сході країни) навчальний рік розпочинається під егідою рекордного за останні 20 років набору студентів. Тут попит значно перевищив кількість виділених місць, а загальна кількість студентів перевищила 13.000. Урочистості з нагоди початку нового навчального року відбулися також у військових вищих навчальних закладах по всій країні, в тому числі у Військово-технічній академії імені Фердинанда І в Бухаресті, Національному університеті оборони імені Кароля І в Бухаресті, Військово-повітряній академії імені Анрі Коанде в Брашові та Академії сухопутних військ імені Ніколає Белческу в Сібіу (центр).

Студенти матимуть приблизно двотижневу перерву на зимові свята, між Різдвом та Новим роком. Перший семестр закінчується в кінці січня або на початку лютого. Після цього буде короткий період підготовки до іспитів. Другий семестр розпочнеться, як завжди, в лютому. Іншими канікулами будуть з нагоди Великодня – один тиждень. Для більшості студентів другий семестр закінчиться наприкінці травня або на початку червня. І, як і в першому семестрі, студенти матимуть кілька тижнів для складання іспитів. Найдовші та найочікуваніші канікули року розпочнуться після закінчення екзаменаційної сесії, після закінчення іспитів, проміжних іспитів, перездач або дипломних іспитів і триватимуть все літо, аж до осені, коли розпочнеться новий навчальний рік у університетах.

Румунія підписала кредитну угоду зі Сполученими Штатами Америки про позику на модернізацію армії. Церемонія підписання відбулася в середу в приміщенні уряду в присутності прем’єр-міністра Марселя Чолаку та посла США в Бухаресті Кетлін Кавалєк, а також директора Агентства з питань безпеки та оборонного співробітництва Майкла Міллера. 920 мільйонів доларів дозволять, з одного боку, зміцнити оборонний потенціал, оснастивши його сучасними технологіями, а з іншого – розвинути національну оборонну промисловість, – заявив прем’єр-міністр Чолаку, додавши, що цей значний кредит також свідчить про довіру і статус, яким Румунія користується у відносинах зі своїм стратегічним партнером, Сполученими Штатами Америки.

Марчел Чолаку: «Сьогодні Румунія приєднується до дуже невеликої групи ключових держав-партнерів США, які вже скористалися цією програмою, розробленою через Трастовий фонд США, і я радий, що ми використаємо ці гроші як для зміцнення обороноздатності Румунії шляхом оснащення її сучасними технологіями, так і для розвитку місцевої оборонної промисловості. Ми розробимо нові виробничі потужності в Румунії, створимо робочі місця для румунів і знову станемо актуальними у виробництві військової техніки на регіональному рівні. Водночас ми отримаємо доступ до військових технологій найвищого рівня, що допоможе нам працювати разом зі Сполученими Штатами і нашими союзниками по НАТО над зміцненням колективної оборони і стримуванням загроз для Румунії і країн східного флангу Альянсу.»

Своєю чергою, посол США Кетлін Кавалєк підкреслила, що підписана угода – це більше, ніж просто фінансова домовленість, вона демонструє силу і стійкість двостороннього партнерства, а також спільні зобов’язання США і Румунії щодо забезпечення миру, стабільності і безпеки в регіоні. За словами пані Кавалєк за 20 років членства в Північноатлантичному альянсі Румунія знову і знову демонструвала, що вона є надійним союзником і опорою стабільності на східному фланзі Альянсу і в Чорноморському регіоні. Надаючи американське фінансування, Вашингтон має на меті допомогти Румунії залишитися в авангарді військових інновацій і оборонного обладнання на довгі роки вперед, що також зміцнить двосторонні економічні відносини, – сказала пані Кавалєк. У контексті російської війни проти України вона нагадала про зразкову реакцію Румунії, яка прийняла тисячі українських біженців, сприяла транзиту зерна та навчанню українських пілотів F-16.

Десятки людей загинули або зникли безвісти внаслідок повеней у Центральній та Східній Європі, спричинених циклоном «Борис» цього місяця. Хоча дощі в цілому припинилися, повені продовжують загрожувати населеним пунктам у регіоні. Повені також завдали значних матеріальних збитків, які оцінюються в мільярди євро, згідно з аналізом інвестиційної компанії, проведеним на міжнародних фондових біржах.

У Румунії деякі експерти кажуть, що початкові оцінки збитків перевищують один мільярд євро. Але інші кажуть, що ця цифра видається оптимістичною, і масштаби збитків можуть подвоїтися або потроїтися. Ще минулого року аналіз Світового банку оцінював середньорічні збитки від повеней в Румунії в 1,7 млрд євро. У Румунії семеро людей загинули і понад 6.500 будинків постраждали від дощів, принесених «Борисом». Колективна травма триває, і багато хто тепер боїться зростання рівня води в Дунаї. Найбільша ріка Європи розлилася, внаслідок сильних дощів та численних притоків. За словами міністра охорони навколишнього середовища Мірчі Фекета, з високим рівнем води, що очікується на Дунаї найближчими днями, можна буде легко впоратися. Він каже, що з подібним паводком вдалося впоратися і в січні цього року, і в грудні 2023 року. Міністр та фахівці компанії «Apele Române» (Румунські води) облетіли зони ризику повені на гелікоптері.

За останніми прогнозами гідрологів, 29-30 вересня максимальна швидкість течії Дунаю на вході в країну становитиме 7.900 – 8.000 кубометрів на секунду. Ріка спричинила повені в Румунії в 2006 році, але тоді її потік перевищував 15.000 кубометрів на секунду. Мірча Фекет: «З усієї інформації, яку мені надали колеги, ми не матимемо жодних проблем в Румунії. Пік повені в Будапешті був нижчим, ніж очікувалося, на 500 кубометрів на секунду, а це означає, що коли ми відчуємо цей пік в Румунії 28 вересня або, можливо, навіть 29 вересня, порівняно з початковим прогнозуванням фахівців в 9.500 кубометрів на секунду, можливо, навіть вище, сьогодні прогнози були зменшені».

На основі поточної інформації, ризик виникнення особливих проблем, пов’язаних з поширенням повеней на румунській ділянці річки, є низьким», – заявила для Радіо Румунії прес-секретарка компанії «Apele Române» Ана-Марія Аджіу. Зі свого боку, генеральний директор «Hidroelectrica» Каролі Борбелі заявив, що з підвищеним рівнем Дунаю на вході в країну можна безпечно впоратися. Він нагадав, що вищі потоки також призводять до збільшення виробництва електроенергії.

Міністерство закордонних справ у Бухаресті опублікувало на своєму веб-сайті посібник для виборців, які голосуватимуть поштою на цьогорічних президентських і парламентських виборах. Згідно з документом, крайній термін, до якого румуни, які проживають або перебувають за кордоном, можуть зареєструватися у виборчому реєстрі для такого типу голосування – 10 жовтня для президентських виборів і 17 жовтня для парламентських виборів.

Міністерство нагадує, що право голосувати поштою є альтернативою голосуванню на виборчій дільниці і здійснюється за допомогою поштових послуг. За даними МЗС, проголосувати поштою може громадянин Румунії, який має право голосу, легально проживає або перебуває за кордоном і який зареєструвався у Реєстрі виборців (www.votstrainatate.ro) з можливістю голосування поштою. Міністерство нагадує, що реєстрація здійснюється шляхом заповнення онлайн-форми на сайті votstrainatate.ro.

Всю необхідну інформацію також можна знайти на веб-сайті www.mae.ro у розділах Вибори Президента Румунії, відповідно Сенату та Палати депутатів. Наразі зареєстровано близько 4 300 таких заяв на голосування поштою на президентських виборах та близько 4 000 заяв на парламентських виборах. Що стосується виборів на закордонній виборчій дільниці, то на два тури голосування зареєструвалося трохи більше 6 000 виборців для кожного туру.

За словами голови Постійного виборчого органу Тоні Гребле, за кордоном буде організовано близько 900 виборчих дільниць, для яких буде надруковано близько 5 мільйонів бюлетенів. «Той факт, що громадянин Румунії, який проживає або перебуває за кордоном, не зареєструвався для голосування на певній виборчій дільниці, не перешкоджає йому проголосувати, де б він не знаходився в день голосування», – сказав голова ПВО. Крім того, громадяни Румунії, які перебувають в гостях або транзитом за кордоном, також можуть проголосувати на будь-якій виборчій дільниці на президентських виборах. Остаточний список закордонних виборчих дільниць для голосування на президентських виборах буде оприлюднений 28 вересня на веб-сайтах посольств та Постійного виборчого органу.

Голосування в першому турі президентських виборів за кордоном триватиме три дні, з 22 по 24 листопада, коли на виборчі дільниці будуть запрошені громадяни, які проживають або перебувають в країні. Другий тур відбудеться 6-8 грудня, коли голосуватимуть румуни, які перебувають вдома. Що стосується парламентських виборів, румуни, які проживають за кордоном, мають два дні для голосування, 30 листопада та 1 грудня, коли голосуватимуть також румуни в країні. За даними Постійного виборчого органу, загальна кількість громадян з правом голосу, зареєстрованих у Реєстрі виборців, становить майже 19 мільйонів, з яких близько 960 000 проживають або перебувають за кордоном.

З метою реіндустріалізації країни румунська виконавча влада зробила важливі кроки для завершення розробки схеми підтримки великих стратегічних інвестицій в обробну промисловість та Програми підтримки великих галузей промисловості Румунії – металургії, сталеливарної та хімічної промисловості.

«Перший компонент Плану стратегічних інвестицій в обробну промисловість передбачає схему державної допомоги в розмірі 500 мільйонів євро та податкові пільги для інвестицій на суму понад 150 мільйонів євро, які безпосередньо створюють сотні робочих місць і розвиваються в регіонах з ВВП на душу населення нижче середнього по країні», – заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку.

Другим компонентом Промислового плану є Національна програма підтримки великої промисловості Румунії – схема державної допомоги на суму 1 млрд євро (близько 5 млрд леїв) протягом 6 років, спрямована на декарбонізацію виробничих процесів та підвищення енергоефективності. За словами прем’єр-міністра, приблизно 30 компаній металургійної та хімічної промисловості отримають підтримку в розмірі до 100 мільйонів євро на одного бенефіціара.

«Це компанії, які реалізують інвестиції з прийнятною вартістю не менше 8 мільйонів євро, які зменшують прямі викиди парникових газів на промислових об’єктах на 40% та/або зменшують споживання енергії на промислових об’єктах щонайменше на 20% по відношенню до підтримуваних видів діяльності. Фінансування схеми державної допомоги в основному здійснюється за рахунок продажу квот на викиди парникових газів для Румунії, а інвестиції повинні бути збережені протягом 5 років з дати їх завершення», – пояснив Марчел Чолаку.

Він зазначив, що третій компонент плану передбачає програму державної допомоги у розмірі 1,25 млрд. леїв для 15 компаній, які реалізують інвестиції у виробництво промислової сировини, такої як труби, профілі, прутки, алюміній або мідь.

«Ці програми підтримки відповідають заходам, запропонованим у Плані Драгі для підвищення промислової конкурентоспроможності європейської економіки. Три схеми допомоги передбачають збільшення промислового виробництва та валового внутрішнього продукту за рахунок інвестицій, зменшення дефіциту торговельного балансу, створення нових добре оплачуваних робочих місць, а також декарбонізацію виробничих процесів та підвищення енергоефективності», – додав прем’єр-міністр, зазначивши, що метою є зміцнення моделі економічного розвитку, заснованої на інвестиціях.

Європейська комісія опублікувала звіт про енергетичну ситуацію в ЄС. Перший висновок полягає в тому, що ЄС вдалося масово відключатися від російського газу і що споживання газу в ЄС значно скоротилося. Наразі у виробництві енергії в ЄС лідирують відновлювані джерела енергії, які забезпечили половину електроенергії в ЄС у першій половині року.

Вітроенергетика випередила газове виробництво, а ядерна енергетика вийшла на перше місце серед екологічно чистих видів енергії. Споживання первинної енергії також скоротилося на 4,1% завдяки заходам з енергоефективності. Споживання газу також скоротилося, в тому числі завдяки заходам з підвищення енергоефективності. Середньоєвропейський показник демонструє зниження на 18% порівняно з 2021 роком.

Також у газовій сфері ЄС вдалося зменшити свою залежність від Росії з 45% до 18% і тепер він має нові джерела постачання з інших регіонів. У серпні він також досягнув цільового показника зимового зберігання газу на рівні 90%, що значно випереджає крайній термін – 1 листопада. Але є одна проблема – ціни на енергоносії та газ. Хоча вони стабільні і знизилися значно нижче кризових піків, вони залишаються високими для європейської промисловості, яка конкурує з США і Китаєм, де ціни іноді втричі нижчі. Комісар ЄС Кадрі Сімсон каже, що ціни будуть нижчими після реформи енергетичного ринку, яка зменшить частку дорогого викопного палива.

Щодо навколишнього середовища, то звіт показує обнадійливі ознаки. Між 1992-2022 роками викиди парникових газів в ЄС скоротилися на 32,5%, тоді як економіка зросла приблизно на 67%. Згідно з документом, енергетичний баланс Румунії, який включає всі види енергії, на 71% базується на викопних видах палива, що є гіршим показником, ніж в середньому по Європі (69%). З іншого боку, структура електроенергії є кращою, ніж в ЄС – 44% відновлюваних джерел енергії порівняно з середнім показником по ЄС, який становить менше 40%.

В цілому, у звіті робиться висновок, що Румунія має обмежений потенціал для виробництва чистих технологій. Крім того, державні інвестиції в дослідження і розробки скоротилися вдвічі в період між 2015 і 2022 роками. Сильною точкою є низька залежність від імпортованого газу, враховуючи, що Румунія є другим найбільшим виробником газу в Європі.

Інша перевага полягає в тому, що за останні 2 роки їй вдалося скоротити споживання газу, не впливаючи на промислову активність, вище середньоєвропейського рівня. Третя сильна сторона – це можливості зберігання газу на зиму, і наразі румунські газові сховища заповнені повністю. Однак енергетична бідність залишається однією з невирішених проблем. 13,6% населення Румунії мали проблеми з оплатою рахунків, а 12,5% не могли дозволити собі належним чином опалювати свої будинки. Єврокомісія нагадує країнам-членам про необхідність надіслати нові енергетичні та екологічні плани. Лише 11 країн надіслали документи, і Румунії серед них немає.