Category: Головне за тиждень

Президентські вибори без Келіна Джорджеску

У Румунії добігає кінця тиждень, протягом якого кандидати на найвищу посаду в державі могли подати свої кандидатури на травневі вибори. Процес перевірки продовжиться після 15 березня, крайнього терміну, встановленого Центральним вборчим бюро (ЦВБ). Момент, на який всі чекали, настав, коли до ЦВБ надійшла кандидатура проросійського, екстреміста Келіна Джорджеску. Нагадаємо, що він, фактично невідомий 4 місяці тому, несподівано переміг у першому турі минулорічних президентських виборів, але Конституційний суд анулював результати голосування – безпрецедентне рішення – після того, як встановив, що весь виборчий процес був сфальсифікований на користь Джорджеску за широкого вртручання Росії. Не дивно, що в неділю ЦВБ відхилив його кандидатуру, на підставі рішення Конституційного суду від грудня минулого року. На думку ЦВБ, кандидатура Джорджеску не відповідає умовам законності, оскільки він, не дотримуючись правил виборчої процедури, порушив саме зобов’язання захищати демократію, яка базується на чесних і неупереджених виборах. У вівторок Конституційний суд підтвердив рішення ЦВБ, поклавши край передвиборчій авантюрі Джорджеску, яка розпочалася в TikTok і завдала стільки шкоди політичній системі. Найбільш радикальні прихильники Джорджеску організували бурхливі протести після рішення ЦВБ, поранивши жандармів та спричинивши руйнування.

Старі та нові кандидати

Залишившись сиротами після того, як їхній ідейний батько вийшов з президентських перегонів, лідери двох популістських та ультранаціоналістичних партій у Парламенті Джордже Сіміон від Альянсу за обєднання румнуів та Ана-Марія Гавріле від Партії молодих людей вирішили, за порадою Джорджеску, брати участь у перегонах, щоб потім один з них зняв свою кандидатуру. Самоназвана сувереністська зона також представлена Діаною Шошоаке від «SOS Румунія», яка робить другу спробу після минулорічного відхилення її кандидатури Конституційним судом. Також у сувереністській зоні знаходиться колишній прем’єр-міністр і колишній лідер соціал-демократів Віктор Понта, чия участь у президентських перегонах призвела до його виключення з Соціал-демократичної партії. Понта також намагався стати президентом у 2014 році, але тоді програв Клаусу Йоганнісу. Іншим претендентом на другу спробу є колишній лідер лібералів Крін Антонеску. Він є спільним кандидатом від правлячої коаліції СДП-НЛП-ДСУР і представляє проєвропейський табір. Він боротиметься за голоси виборців, лояльних до членства Румунії в європейських та євроатлантичних структурах, з Нікушором Даном, нинішнім мером Бухареста, який вперше балотується на посаду президента, та головою Союзу «За порятунок Румунії» Еленою Ласконі. Остання пройшла до фіналу виборів у 2024 року, які однак не відбулися.

Розшукують Хорацію Потру

На цьому тижні Верховний суд відхилив апеляції, подані найманцем Хораціу Потрою, близьким соратником Келіна Джорджеску, його сином Доріаном Потрою та іншим членом сім’ї Александру Потрою, і залишив у силі заочні ордери на арешт, видані два тижні тому на їхні імена. Ці троє особи були оголошені в розшук після того, як покинули територію Румунії. Троє інших найманців залишаються під вартою. Натомість судді вирішили звільнити 11 найманців з групи Потри з-під варти і помістити їх під домашній арешт, а чотирьох інших поставили під судовий контроль. Після обшуків у справі, пов’язаній з фінансуванням виборчої кампанії Келіна Джорджеску, слідчі виявили справжній військовий арсенал у будинках, які використовували Хораціу Потра та його соратники, а також купу готівки та золотих злитків у сейфі, схованому під підлогою. Прокуратура стверджує, що Потра і група найманців намагалися проникнути на протести, організовані відразу після скасування минулорічних президентських виборів, щоб створити хаос.

Заходи для румунів з низькими пенсіями а також для привілейованих румунів державної системи

Уряд Румунії схвалив термінову постанову про фінансову підтримку пенсіонерів у цьому році. Це стосується румунів, які перебувають у державній пенсійній системі та державній військовій пенсійній системі, чиї доходи менші або дорівнюють 2.574 леям (близько 515 євро). Вони отримають фінансову підтримку в розмірі 800 леїв, що становить близько 160 євро. У такій ситуації опинилися понад 2,5 мільйона пенсіонерів. Вони отримають гроші двома рівними частинами, перша – у квітні, друга – у грудні. Від людей зі низькими доходами до привілейованих румунів державної системи: міністр навколишнього середовища Мірча Фекет оголосив, що уряд скасував безсоромні бонуси, які раніше отримували працівники Romsilva, коли виходили на пенсію. «Ми гарантуємо, що в Romsilva більше не буде таких ситуацій,  як це сталося у випадку з преміями в розмірі 100.000 євро при виході на пенсію кількох співробітників, деякі з яких повернулися на свої посади, як тільки отримали гроші», – сказав міністр. За словами міністра, тільки за останні два роки понад 1.200 працівників лісового управління отримали майже 200 мільйонів леїв (40 мільйонів євро).

Чемпіон Румунії з футболу FCSB покинув Лігу Європи

Чемпіон Румунії з футболу FCSB (ФЧСБ) з Бухареста покинув Лігу Європи після поразки у матчі з французьким «Олімпіком Ліон». Після перемоги в Бухаресті з рахунком 3:1, французи перемогли й в четвер вдома з рахунком 4:0. Виступ румунів, однак, заслуговує на похвалу. У групі, команда FCSB здобула 4 перемоги і 2 матчі внічию, програвши лише двом відомим британським командам, «Манчестер Юнайтед» і «Глазго Рейнджерс». Після двох перемог над грецькою командою «Паок Салоніки», яку тренує румунський тренер Резван Луческу, вони вийшли до одної восьмої фіналу.

Виконуючий обов’язки президента Румунії – на засіданні Європейської Ради в Брюсселі

Виконуючий обов’язки президента Румунії Іліє Боложан у четвер у Брюсселі закликав до посилення ролі Європи у підтримці миру на континенті, підтримки України та збільшення витрат на оборону. Він взяв участь у позачерговому засіданні Європейської Ради, на якому глави держав та урядів ЄС пообіцяли підтримати Україну в контексті зовнішньої політики президента США Дональда Трампа та збільшити витрати на оборону. ЄС запровадив узгоджений лідерами ЄС план озброєння, який буде спрямований на зміцнення оборони на східному фланзі від Балтійського до Чорного моря. Країни ЄС матимуть у своєму розпорядженні фонд витрат на оборону в розмірі 150 млрд євро. Іліє Боложан про цей план: «Звичайно, значна частина цього фонду, цих інвестицій буде розміщена в цій зоні, а виробнича частина, частина консорціумів, буде розподілена по всій території Європейського Союзу. І я думаю, що це також можливість для нашої оборонної промисловості, щоб деякі з цих продуктів вироблялися на заводах у Румунії, створюючи робочі місця». Що стосується України, то Румунія не надсилатиме війська до сусідньої держави, але зможе стати регіональним військовим, організаційним та опорним центром для військ, які надсилають інші країни. Іліє Боложан: «Присутність Румунії буде необхідна для того, щоб знати, які є думки і чи будуть елементи, пов’язані з використанням нашої інфраструктури, військових баз, наприклад, на румунській території або елементів іншої військової інфраструктури: портів, аеропортів». Після саміту в Брюсселі Іліє Боложан заявив, що Румунія не може подвоювати свої військові витрати з року в рік, і нагадав, що минулого року оборонний бюджет Бухареста становив понад 2,2% ВВП, тоді як середньоєвропейський показник становив 1,9%.

Румунія і східний фланг НАТО

У понеділок в.о. президента провів телефонну розмову з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, під час якої підкреслив, що Північноатлантичний альянс залишається головним гарантом безпеки Румунії. Він підкреслив важливість трансатлантичних відносин і американської присутності в Європі, яка, за його словами, є необхідною для безпеки континенту. Румунія продовжує робити внесок у стабільність і безпеку східного флангу НАТО разом зі своїми партнерами і підтримує зміцнення безпеки в Чорноморському регіоні, підкреслив Іліє Боложан, додавши, що Румунія готова збільшити інвестиції в оборонний сектор. Говорячи про ситуацію в Україні, він підкреслив необхідність справедливого і тривалого миру і важливість збереження підтримки для сусідньої держави. Зі свого боку, Марк Рютте подякував Румунії за її внесок на союзницькому рівні, а також за те, що вона як держава-член ЄС відповідально діє як важливий фактор безпеки і стабільності в Чорноморському регіоні та на східному фланзі.

Румунія відкидає звинувачення Росії

Влада в Бухаресті категорично відкинула звинувачення Служби зовнішньої розвідки Росії в тому, що Європейський Союз шантажував Румунію, щоб заблокувати кандидатуру незалежного Келіна Джорджеску на травневих президентських виборах. Не надаючи жодних доказів, російська служба стверджує, що президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн зажадала від руимунської влади заборонити йому брати участь у наступних виборах, попередивши, що в іншому випадку вона обмежить доступ Румунії до фондів ЄС. Міністерство закордонних справ Румунії назвало звинувачення російської служби «смішними і абсолютно безпідставними» і заявило, що вони є частиною гібридної кампанії з підриву демократії та зниження довіри до влади. Зі свого боку, прем’єр-міністр Марчел Чолаку вважає неприпустимими коментарі російської спецслужби щодо рішень румунської влади. Тим часом, Джорджеску все ще перебуває під підпискою про невиїзд у межах судового контролю протягом 60 днів після того, як у четвер судді відхилили як необґрунтовану його скаргу проти цього рішення у справі, в якій проти нього ведеться кримінальне розслідування за низкою злочинів. Прокуратура звинувачує Джорджеску в розробці плану дестабілізації Румунії за допомогою найманців на чолі з Хораціу Потрою після того, як Конституційний суд анулював результати першого туру президентських виборів.

Справа про державну зраду в Румунії

Бухарестський апеляційний суд постановив взяти під варту двох членів угруповання, створеного за зразком військової структури, звинувачених у державній зраді і зв’язках з російськими агентами, а також звільнити під підпискою про невиїзд у межах судового контролю протягом 60 днів чотирьох інших учасників угруповання. Раду Теодору, 101-річний генерал-майор у відставці, також є підозрюваним у цій справі. За даними Управління з розслідування злочинів організованої злочинності і тероризму (DIICOT), метою угруповання було виведення Румунії з НАТО, повалення конституційного ладу, скасування партій, прийняття нової конституції, а також зміна прапора, гімну і навіть назви країни. Слідчі також стверджують, що учасники угруповання зверталися за підтримкою до співробітників російського посольства і неодноразово контактували з агентами іноземної держави як в Румунії, так і в Росії. Тим часом, румунська влада оголосила російського військового аташе в Бухаресті та його заступника персонами нон-грата. Румунська розвідувальна служба заявила, що ці двоє збирали інформацію зі сфер інтересів і підтримували антиконституційні дії шести румунів, звинувачених у державній зраді. Більше того, нещодавно ім’я заступника російського військового аташе з’явилося в матеріалах кримінальної справи колишнього кандидата в президенти, проросійського екстреміста Келіна Джорджеску.

Келін Джорджеску в полі зору правосуддя

Колишній кандидат на скасованих минулорічних президентських виборах в Румунії, незалежний сувереніст Келін Джорджеску, був звільнений під підпису про невиїзд на 60 днів, після допитів у Генеральній прокуратурі в середу. Відповідно до закону, йому заборонено покидати територію Румунії, крім цього він повинен регулярно з’являтися до поліції із встановленою періодичністю. Келіну Джорджеску були пред’явлені звинувачення в підбурюванні до дій проти конституційного ладу, створенні фашистських організацій, наданні завідомо недостовірної інформації, в тому числі про майно та джерела фінансування виборчої кампанії. Правоохоронці обшукали його будинок після того, як раніше були проведені обшуки у його близьких осіб, підозрюваних у незаконній допомозі йому на виборах 2024 року. Тоді він переміг у першому турі, але невдовзі після початку другого туру Конституційний суд повністю скасував вибори, посилаючись на можливу причетність до них державного діяча. Келін Джорджеску, який досі лідирує в опитуваннях напередодні повторного голосування у травні, заявив, що балотуватиметься знову, і його прихильники вважають, що влада намагається заблокувати його, вживаючи відповідних заходів. Проте, на думку політологів, напруженість у суспільстві, ймовірно, зростатиме: сувереністичні виборці будуть ще більше мобілізовані, тоді як прозахідники вважатимуть це відповідним моментом для розкриття російського втручання. З іншого боку, парламент Румунії в п’ятницю включив до свого порядку денного запит про відставку Тоні Гребле з посади голови Постійного виборчого органу після того, як його розкритикували за погане його управління і за те, що його публічні заяви та дії були несумісні з посадою. Тим часом, підготовка до президентських виборів від 4 і 18 травня триває. У Офіційному віснику був опублікований документ, в якому йдеться про те, що виборчі дільниці в діаспорі будуть під відеоспостереженням протягом усіх трьох днів виборів, а записи зберігатимуться протягом року після оголошення остаточних результатів.

Румунія підтримує Україну

Тимчасово виконуючий обовязків президента Румунії Іліє Боложан провів у середу консультації з представниками парламентських партій, щоб визначити позицію Румунії на позачерговій Європейській раді 6 березня. На цьому саміті очікуються важливі рішення щодо європейської безпеки в контексті міжнародних дискусій щодо припинення війни в Україні, яка розпочалася три роки тому 24 лютого. Як правлячі, так і опозиційні партії відкинули ідею відправки Бухарестом миротворчих військ до сусідньої країни. Натомість висловилися за виділення додаткових коштів на Національну оборону. Також говорилося про необхідність чіткого плану участі Румунії у відбудові України. У відеозверненні на саміті, організованому на початку цього тижня в Києві, тимчасовий президент Іліє Боложан заявив, що безпека України має важливе значення як для Румунії, так і для всього європейського континенту, і підтримка Києва має продовжуватися.

Заходи безпеки

На цьому тижні Сенат Румунії в останньому читанні прийняв законопроєкт, що дозволяє військовим збивати безпілотники, які порушують повітряний простір Румунії, та ще один закнопроєкт, який регулює спосіб виконання військових місій у Румунії в мирний час. Один із заходів дозволяє на обмежений період передати повноваження деяких структур румунської армії командувачеві військових сил союзників, які беруть участь у цих місіях. Також цього тижня Сполучені Штати Америки оголосили про нову інвестицію в базу Девеселу на півдні Румунії, де розташовані елементи протиракетного щита.

Рішення уряду

Коаліційний уряд СДП-НЛП-ДСУР Румунії, якому цього тижня було висловлено вотум недовіри, вирішив продовжити граничний рівень цін на електроенергію до 30 червня цього року, оскільки строк дії нинішньої схеми закінчувався 31 березня. Кабінет міністрів також продовжив граничну ціну на газ, але на довший період – до початку квітня 2026 року. Міністр енергетики Себастіан Бурдужа заявив, що уряд намагається захистити румунів і підтримати конкурентоспроможність румунських компаній. Після лібералізації енергетичного ринку 1 січня 2021 року румуни серйозно постраждали від рекордно високих цін на електроенергію та газ. Але запровадження граничної межі захистило приватних та промислових споживачів від непомірно високих цін.

Брати Тейти покинули Румунію

Брати Ендрю і Трістан Тейти, які називають себе впливовими діячами і жінконенависниками, покинули Бухарест у четвер вранці на борту приватного літака, що прямував до США. Вони були заарештовані в Румунії три роки тому за звинуваченнями у зґвалтуванні, викраденні людей і відмиванні грошей. Звинувачення, які вони заперечують. Братам Тейти, які мають подвійне британське і американське громадянство, було заборонено виїжджати з країни, поки тривало розслідування. Після їхнього від’їзду в четвер влада заявила, що їм дозволили покинути Румунію, але якщо вони не з’являться для судового контролю, їх буде оголошено в міжнародний розшук. Минулого тижня преса повідомила, що адміністрація Трампа чинила тиск на Румунію з метою скасування обмежень, накладених на двох братів, але Бухарест заперечує будь-який зовнішній тиск. Ендрю і Трістан Тейти також розшукуються у Великобританії, де поліція звинувачує їх у торгівлі людьми і зґвалтуваннях у період з 2012 по 2015 рік.

Раду Жуде нагороджений на Берлінале

Румунський режисер Раду Жуде отримав «Срібного ведмедя» за найкращий сценарій на Берлінському міжнародному кінофестивалі. Нагороду йому присудили за фільм «Континенталь ’25», знятий за допомогою мобільного телефону всього за 10 днів. Раду Жуде подякував своїй команді і додав, що ця нагорода свідчить про те, що в Румунії є багато талантів.

Щорічна зустріч президента з главами дипломатичних місій, акредитованих у Румунії
Румунія зберігає свої основні зовнішньополітичні орієнтири, будучи членом ЄС і НАТО, маючи стратегічне партнерство зі США і залишається відкритою до співпраці з усіма партнерами, які поділяють ті ж цінності і принципи, що й офіційний Бухарест. Про це заявив тимчасовий президент Іліє Боложан на щорічній зустрічі з главами дипломатичних місій, акредитованих в Бухаресті. Іліє Боложан заявив, що настав час зупинити агресію Росії проти України, яка розпочалася три роки тому, зазначивши, що припинення вогню, за яким якнайшвидше настане справедливий і тривалий мир, є метою, яку повинні переслідувати як сторони конфлікту, так і все міжнародне співтовариство. Румунських дипломатів Іліє Боложан закликав брати більш активну участь у просуванні економіки країни, підкресливши, що Румунія залишається надійним партнером у цій сфері.

Румунія закликає європейські країни співпрацювати зі США для припинення війни в Україні
У середу тимчасовий президент Рмунуії Іліє Боложан вирушив до Парижа на нову зустріч, організовану президентом Франції Еммануелем Макроном, після зустрічі в понеділок у закритому режимі. З цієї нагоди Іліє Боложан закликав європейські країни до співпраці зі Сполученими Штатами у врегулюванні кризи в Україні, в той час, коли Вашингтон розпочав діалог з Москвою щодо припинення війни. Безпека України – це також безпека Європи та Румунії, заявив тимчасовий президент, який також зазначив, що необхідна координація дій на рівні ЄС для того, щоб мати план дій для подальшої підтримки України. Іліє Боложан також мав окрему зустріч з Еммануелем Макроном, під час якої обидва лідери підтвердили стратегічне партнерство між двома країнами, а також стабільність французької військової присутності в Румунії, яка буде посилена в найближчий період.

Рішення щодо посилення безпеки Румунії
Палата депутатів прийняла без поправок, у першому читанні, законопроєкт, що дозволяє збивати безпілотники, які порушують повітряний простір Румунії. Дрони будуть знищені або нейтралізовані, якщо військові сили Румунії або НАТО не зможуть взяти їх під контроль. Було також прийнято законопроєкт про проведення військових місій в країні в мирний час, й один із передбачених заходів дозволяє передачу повноважень деяких румунських армійських структур на обмежений період командувачу збройних сил союзників, які беруть участь у цих діях. Законопроєкти були піддані критиці сувереністськими опозиційними партіями, в той час як правлячі коаліційні Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна партія і Демократичний союз угорців Румунії, а також опозиційний проєвропейський Союз порятунку Румунії проголосували «за».

Переговори в Брюсселі між прем’єр-міністром Румунії та головою Європейської комісії
Перегляд Національного плану відновлення та стійкості, а також глобальна та регіональна безпекова ситуація були на порядку денному переговорів у п’ятницю в Брюсселі між прем’єр-міністром Марчелом Чолаку та президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. Уряд хоче, щоб Румунія повністю освоїла кошти, надані їй через європейський механізм. У зв’язку з цим прем’єр-міністр оголосив про широку мобілізацію для заповнення прогалин у залученні європейського фінансування. Однак, на його думку, є ряд аспектів НПВС, які необхідно адаптувати до поточних реалій і перепрофілювати інвестиції з меншим співфінансуванням.

Деталі щодо президентських виборів
Голова Конституційного суду Румунії виключає можливість повторного проведення другого туру президентських виборів. В інтерв’ю інтернет-виданню juridice.ro Маріан Енаке захистив минулорічне одноголосне рішення конституційних суддів про анулювання виборчого процесу. Він пояснив, що рішення суду ґрунтувалося на документах, розсекречених на засіданні Вищої ради національної оборони, які виявили серйозні порушення щодо рівних можливостей, фінансування виборчих кампаній та впливу на голоси виборців. За словами Голови КСР, скасування виборів було єдиним конституційним рішенням, яке гарантувало чесний виборчий процес для всіх громадян.

Національний день Константіна Бринкуша
Починаючи з 2015 року, 19 лютого в Румунії щорічно відзначається Національний день Константіна Бринкуша, вшановуючи великого румунського скульптора, від дня народження якого виповнюється 149 років. Румунський інститут культури організував кілька тематичних заходів. У вівторок у Бухаресті відбувся показ документального фільму «Бринкуш, метаморфози скульптури» з використанням рідкісних відеоархівів майстерні великого румунського скульптора, а за кордоном виставки, кінопокази та конференції заплановані в Пекіні, Стамбулі, Мадриді, Тель-Авіві, Лондоні, Парижі, Відні, Стокгольмі та Лісабоні.

Румунський клуб в європейській футбольній весні
Чемпіон Румунії з футболу “FCSB” вийшов до 1/8 фіналу Ліги Європи, здолавши у четвер ввечері на «Національ Арені» в Бухаресті, грецький PAOK, який тренує румун Резван Луческу. FCSB переміг грецький клуб із рахунком 4:1, 2:1 у першому матчі в Греції та 2:0 у Бухаресті, в присутності понад 50 тис. глядачів. Перший матч 1/8 фіналу FCSB зіграє вдома 6 березня, а другий – 13 березня.

100 днів з Іліє Боложаном після 10 років з Клаусом Йоганнісом

Клаус Йоганніс у середу завершив свій другий і останній термін на посаді президента Румунії, на який він мав право згідно з Конституцією. Іліє Боложан, який відмовився від керівництва Сенатом і призупинив членство в Націонал-ліберальній партії (НЛП) – принаймні формально, щоб стати політично нейтральним – став тимчасово виконувачем обов’язків глави держави. Конституційний суд оголосив посаду президента Румунії вакантною, коли Йоганніс подав у відставку в понеділок, і постановив, що голова Сенату буде виконувати обов’язки тимчасового президента. Іліє Гавріле Боложан народився 1969 року в повіті Бігор (на заході країни, на кордоні з Угорщиною). Вивчав механіку та математику. Приєднався до НЛП у 1993 році. Його вважають одним із найкращих місцевих фахівців у сфері місцевого державного управління. З 2008 по 2020 рік він був мером міста Орадя, обирався тричі. З 2020 року був головою повітової ради Бігор, яку обіймав до минулого року, коли став сенатором. Як тимчасовий президент, Іліє Боложан матиме обмежені повноваження: він не може звертатися до парламенту з основними політичними питаннями, не може ініціювати процедуру розпуску законодавчої влади та не може скликати національний референдум. 21 грудня 2024 року Клаус Йоганніс мав піти у відставку, але його перебування на посаді президента було продовжено після того, як Конституційний суд скасував весь виборчий процес з обрання нового президента. Президентські вибори відновляться у травні, перший тур відбудеться 4 травня, а вирішальний – 18 травня.

Проєкт державного бюджету на поточний рік відписаний в останній день повноважень

За кілька годин до оголошення про свою відставку президент Йоганніс підписав укази про оприлюднення Закону про Державний бюджет на 2025 рік та Закону про Державний бюджет соціального забезпечення. Вони були схвалені минулого тижня на спільному пленарному засіданні парламенту. Бюджет побудований на економічному зростанні в 2,5% і дефіциті бюджету в 7% ВВП. Міністр фінансів Танцош Барна заявив на спільному пленарному засіданні законодавчого органу, що державний бюджет є «тверезим» і базується на розумному зростанні доходів, «без перебільшень». Він зазначив, що закон про державний бюджет на соціальне забезпечення передбачає «в першу чергу пенсійні виплати».

Далі слідує вотум недовіри

Три партії так званої сувереністської опозиції, АОР, SOS Румунія і Партія молодих людей, оголосили, що наступного тижня винесуть на розгляд парламенту пропозицію про вотум недовіри уряду СДП-НЛП-ДСУР. За неї, ймовірно, проголосують і депутати єдиної задекларованої проєвропейської опозиційної партії – Союзу ”Рятуйте Румунію”. Прем’єр-міністр соціал-демократ Марчел Чолаку заявив, що у нього немає емоцій щодо цього питання і що він «впевнений», що «уряд вистоїть». Однак коментатори не виключають можливих перебіжок всередині парламентської більшості і не переконані, що виконавча команда Чолаку залишиться.

Росіяни знову завдають удару

Дипломатія в Бухаресті рішуче засудила безвідповідальний напад російських сил 13 лютого, коли два безпілотники з вибухівкою порушили повітряний простір і впали на територію Румунії, поблизу кордону з Україною. За наказом міністра закордонних справ Еміля Гурезяну, тимчасово повіреного у справах Російської Федерації в Бухаресті терміново викликали до штаб-квартири міністерства, щоб передати йому рішуче засудження повторного порушення повітряного простору Румунії. Ці незаконні та безвідповідальні напади повинні припинитися, і Румунія залишає за собою право вжити необхідних заходів у відповідь, – заявили в МЗС. Необхідність справедливого, всеосяжного та сталого миру в Україні є меседжем, який міністр Гурезяну також передає на 61-й Міжнародній конференції з питань безпеки в Мюнхені, Німеччина, яка відбудеться 14-16 лютого 2025 року. Глава дипломатії в Бухаресті також виступає за продовження надання надійної підтримки для підвищення стійкості Республіки Молдова.

Вуличні бійки із загиблими та пораненими в Урзічень

Міністр внутрішніх справ Кетелін Предою ствердтв, що для боротьби з організованою злочинністю та розпаду злочинних кланів необхідне залучення кількох державних структур. За його словами, хоча за останні роки було ліквідовано сотні організованих злочинних угруповань, вони відроджуються, і для вирішення проблеми може знадобитися багато часу. Наприкінці минулого тижня в Урзічень (південь, недалеко від Бухареста) двоє людей загинули і п’ятеро були поранені у вуличних бійках, що супроводжувалися стріляниноюб за участю десятків людей. Деяких учасників сутичок було заарештовано. Звинувачення у справі – вбивство при обтяжуючих обставинах, нанесення тілесних ушкоджень, порушення громадського порядку, недотримання режиму зберігання зброї та боєприпасів, незаконне використання зброї, замах на вбивство при обтяжуючих обставинах. Вуличні банди є незвичним явищем для Румунії, яка загалом вважається безпечною країною.

Кваліфікація до Кубку світу з регбі

Румунія кваліфікувалася на чемпіонат світу 2027 року в Австралії після перемог цього місяця над Німеччиною (48:10) та Бельгією (31:14) на чемпіонаті Європи з регбі 2025 року. Румуни пропустили лише один чемпіонат світу, у 2019 році, коли були дискваліфіковані за використання натуралізованого, але не допущеного до участі в ньому гравця з Тонгану. На футбольному полі чемпіонка Румунії FCSB з Бухареста в четвер увечері на виїзді здолала грецький ПАОК з Салонік з рахунком 2:1 у першому матчі плей-офф за вихід до Ліги Європи. Вирішальний матч проти греків, яких тренує румун Резван Луческу, відбудеться наступного тижня в Бухаресті. Також у четвер чемпіони Ліги чемпіонів з гандболу серед чоловіків, бухарестське “Динамо”, програло з рахунком 26:33 на своєму полі угорському “One Veszprem HC” в групі А Ліги чемпіонів.

Затверджено бюджет на поточний рік

Державний бюджет та бюджет державного соціального забезпечення на 2025 рік були прийняті Парламентом Румунії в середині тижня, невдовзі після затвердження у профільних комітетах. Бюджет базується на економічному зростанні у 2,5% та дефіциті бюджету  у 7% ВВП. Минулого року дефіцит був близьким до 9%, що змусило новий коаліційний уряд СДП-НЛП-ДСУР взяти на себе зобов’язання щодо його поетапного скорочення. Уряд обіцяє, що інвестиції не стануть жертвою зусиль з ребалансування бюджету. Міністр фінансів Танцош Барна заявив, що існують умови для підтримки розвитку країни через рекордні інвестиції та забезпечення фінансових ресурсів для виплати зарплат і пенсій та захисту вразливих верств населення. В опозиції Союз «За порятунок Румунії» звинуватив уряд у переоцінці доходів, зануренні румунів у борги через заплановані заходи та ліквідацію деяких податкових пільг.

Справа Nordis

Голосування за бюджет було не єдиною важливою подією в парламенті в середу. Представники як проєвропейського, так і сувереністичного крила опозиції голосно закликали до відставки прем’єр-міністра, соціал-демократа Марчела Чолаку. Причина – його нібито незрозумілі зв’язки з колишною депутаткою Соціал-демократичної партії Лаурою Вікол, яка протягом чотирьох років очолювала Комітет з питань правової політики Палати депутатів, та її чоловіком Владіміром Чорбою, головними акціонерам компанії Nordis. Прокуратура стверджує, що протягом 2019-2024 років лідери угруповання збирали гроші з десятків фізичних та юридичних осіб як авансові платежі за придбання квартир і паркомісць, при цьому квартири та паркомісця так і не переходили у власність покупців. Були також випадки, коли одна і та ж квартира продавалася кільком покупцям, кажуть слідчі. Прокуратура звинувачує засновників компанії в розкраданні понад 195 мільйонів євро. Гроші, зібрані фірмами Nordis, нібито використовувалися головними акціонерами в особистих цілях. Лаура Вікол та Владімір Чорбя, а також троє інших представників Nordis були заарештовані цього тижня після масштабних обшуків у країні та за кордоном. Розслідування стосується 40 фізичних осіб та 32 компаній. Прокуратура вилучила сотні квартир і будинків, комерційних приміщень, земельних ділянок і автомобілів, акцій і паїв, а також заморозила десятки банківських рахунків причетних осіб і фірм. Національне агентство з питань податкового адміністрування оголосило про проведення внутрішньої перевірки після того, як прокуратура заявила, що чотирьом його інспекторам можуть бути пред’явлені звинувачення в пособництві та сприянні злочинцям. Вони нібито не вжили жодних заходів проти групи Nordis, хоча три роки тому вже виявили порушення. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку, який подорожував на літаках, орендованих Nordis, стверджує, що оплачував свої перельоти. Його не звинувачують у жодному злочині, але він зазнає шкоди іміджу, яку спричиняє його присутність разом з іншими лідерами СДП у компанії таких персонажів.

Нова спроба відсторонити президента

Прем’єр-міністр Марчел Чолаку – не єдиний, кого просять піти у відставку. У середу одна з трьох сувереністських партій у Парламенті Румунії подала третій запит на відсторонення від посади президента Клауса Йоганніса. Попередній запит був відхилений Постійним бюро. Новий запит також підписаний Союзом «За порятунок Румунії», який заявив, що проголосує за нього, якщо він потрапить на пленарне засідання. Опозиція стверджує, що перебування Йоганніса на посаді глави держави є нелегітимним. Однак він неодноразово виключав свою відставку, стверджуючи, що Конституція вимагає, щоб він залишався на посаді до присяги наступного президента. Клаус Йоганніс залишився виконуючим обов’язки президента, хоча його другий і останній термін закінчився 21 грудня 2024 року, після того, як Конституційний суд скасував минулорічні президентські вибори. Нові вибори відбудуться 4 і 18 травня. Колишній ліберальний лідер Крін Антонеску також претендує на найвищу посаду. Минулої неділі він був затверджений як спільний кандидат від коаліції СДП-НЛП-ДСУР й соціал-демократами, після того, як його кандидатуру раніше підтримали ліберали та ДСУР.

Знову про крадіжку артефактів

Контрольний орган прем’єр-міністра виявив недоліки або законодавчі прогалини у сфері захисту культурної спадщини та порушення правової бази, що регулює тимчасове вивезення класифікованих рухомих культурних цінностей. Це результат перевірки умов, в яких деякі артефакти дакійського скарбу були виставлені в нідерлагдському музеї Дренц в місті Ассен. Контрольний орган також виявив, що заходи та умови безпеки і захисту від крадіжок, запропоновані іноземними організаціями, яким були передані артефакти, не були предметом експертного аналізу. Чотири найважливіші артефакти національної спадщини Румунії були нещодавно викрадені з музею Дренца в місті Ассен. Це золотий шолом з Коцофенешть, датований 5-4 століттям до н.е., і три дакійські золоті браслети з Сармізегетузи-Реджіа, датовані другою половиною 1 століття до н.е. Предмети, що мають неоціненну історичну цінність, були частиною виставки «Дакія – королівство золота і срібла», яка відкрилася 7 липня 2024 року і мала закритися 25 січня 2025 року.

Завершення спортивної кар’єри великої чемпіонки

«Моє тіло не здатне витримати стільки, щоб дістатися туди, де я, можливо, була. Туди дуже важко потрапити, і я знаю, що означає потрапити туди». Це були слова великої чемпіонки Сімони Халеп, яка оголосила про те що вирішила завершити свою спортивну кар’єру. Оголошення було зроблено у вівторок, майже через рік після її повернення до професійних змагань, які були заборонені через звинувачення у вживанні допінгу.  Вона була першою ракеткою світу протягом 64 тижнів між 2017 та 2019 роками – які були піковими роками її кар’єри. Вона виграла два титули Великого шолома – Ролан Гаррос 2018 і Вімблдон 2019, зіграла в трьох фіналах найважливіших тенісних змагань: два на Ролан Гаррос (2014, 2017) і один на Відкритому чемпіонаті Австралії (2018), а також грала у фіналі Турніру чемпіонів. Загалом Сімона виграла 24 титули, починаючи з 2013 року, коли вперше вийшла на великий корт. Вона заробила на тенісі понад 40 мільйонів доларів, посідаючи третє місце в історії після сестер Вільямс.

Повторні президентські вибори

Перший тур президентських виборів відбудеться 4 травня, а другий – 18 травня – таке рішення ухвалив у четвер коаліційний уряд до складу якого входять Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна партія та Демократичний союз угорців Румунії. Румуни в країні голосуватимуть в один день, а румуни в діаспорі матимуть три дні, але в останній день – неділю – виборчі дільниці закриються о 21:00 за румунським часом, незалежно від місцевого часового поясу. Таке рішення було прийнято для того, щоб не залишити проміжок часу для впливу на результати голосування, якщо дільниці закриються в Румунії, але ще будуть відкриті за кордоном на виборчих дільницях на заході країни. Румунська влада також запровадила суворіші правила для передвиборчої кампанії, особливо в Інтернеті, з штрафами до 50.000 леїв (близько 10.000 євро) і до 5% від обороту великих онлайн-платформ. Постанова уряду про призначення дати президентських виборів була опублікована в Офіційному віснику. Представники низки неурядових організацій заявили про неприпустимість ухвалення такого нормативного акту без справжнього громадського обговорення та без аналізу проблем, які вплинули на раніше скасовані вибори. Нагадаємо, що після того як Конституційний суд Румунії визнав 24 листопада перший тур президентських виборів дійсним, 6 грудня скасував президентські вибори в цілому, в той час як в діаспорі вже розпочалося голосування у другому турі. Конституційний суд прийняв це рішення після того, як Вища рада національної оборони опублікувала доповідь про гібридне іноземне втручання яке, однак, не було підтверджено судовими розслідуваннями. Десятки тисяч людей по всій країні вийшли на вулиці в неділю, більшість з них у Бухаресті, щоб вимагати відновлення другого туру голосування, який, на їхню думку, був необґрунтовано скасований. Вони також вимагали усунення з посади Клауса Йоганніса, який досі залишається президентом, хоча 21 грудня завершився його другий і останній термін. 161 опозиційний депутат підписався за відсторонення президента від посади, а Альянс за об’єднання румунів офіційно закликав до скликання позачергової сесії парламенту з 20 по 24 січня, щоб розпочати процедуру відсторонення. Для цього потрібні голоси 234 депутатів.

Рішення Національного банку Румунії

Національний банк зберігає свою обережну позицію і цього тижня вирішив залишити облікову ставку незмінною на рівні 6,5% річних. Базова процентна ставка не змінювалась з серпня на тлі зусиль зі стримування інфляції. За даними НБР, вона зросла в останньому кварталі 2024 року більше, ніж очікувалося, що пов’язано зі зростанням цін на паливо та літньою посухою. Експерти обережно ставляться до можливого зниження процентної ставки монетарної політики цього року. Вони вважають, що якщо внутрішній економічний контекст не покращиться після президентських виборів, може виникнути тиск на обмінний курс. З іншого боку, румунський уряд працює над проєктом бюджету на 2025 рік. Він збереже цільовий показник дефіциту в 7%, узгоджений з Європейською комісією, а також цільовий показник інвестицій у розмірі 7% ВВП.

Знову про походи шахтарів на Бухарест

Цього тижня колишньому президенту Румунії Іону Ілієску та колишньому прем’єр-міністру Петре Роману знову були пред’явлені звинувачення у справі «Мінеріади» (походи шахтарів на Бухарест) у червні 1990 року за злочини проти людяності, причому прокурорам довелося розпочати розслідування з нуля після того, як зібрані докази були раніше відхилені в суді. Вони стверджують, що в червні 1990 року керівники румунської держави розпочали політику репресій проти цивільного населення столиці, що призвело до 4 загиблих, зґвалтування 2 осіб, порушення фізичної та/або психічної цілісності понад 1.300 осіб та переслідування понад 1.200 осіб шляхом незаконного позбавлення волі. За даними прокуратури 13, 14 та 15 червня 1990 року влада вирішила розігнати силою протестувальників на Університетській площі Бухареста, які виступали за демократію та усунення з державних посад колишніх комуністичних високопосадовців. До цієї операції, як стверджується, були незаконно задіяні сили Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони, Румунської служби інформації, а також тисячі шахтарів та інших робітників з кількох регіонів країни. Привезені до Бухареста шахтарі розгромили штаб-квартири новостворених або відновлених після революції політичних партій, які перебували в опозиції, будинки головних опозиційних політичних лідерів, редакції незалежних друкованих видань та навчальні заклади.

Національний день румунської культури

У Румунії 15 січня відзначається Національний день румунської культури, який приурочений до дня народження національного поета Міхая Емінеску. Цього року, коли виповнюються 175 років з дня народження видатного румунського поета, він є ще більш особливим. Присвячений румунській культурі, мистецтву та науковій діяльності, День національної культури відзначався численними заходами в усіх громадах, де проживають румуни, як у країні, так і за її межами. Було проведено багато заходів – конференцій, дебатів, концертів та виставок, а багато музеїв зробили вхід безкоштовним. Але не обійшлося і без протестів з боку членів Національної федерації профспілок культури і ЗМІ “КультурМедія”, які привернули увагу до недофінансування культури і нерівності в оплаті праці працівників музеїв, бібліотек і культурних центрів.

Календар нових президентських виборів у Румунії

Політичні сили, що входять до керівної коаліції Румунії, а також представники національних меншин, у середу визначилися з календарем повторних президентських виборів. Таким чином, перший тур президентських виборів відбудеться 4 травня, а другий – 18 травня. Це рішення буде юридично закріплене наступного тижня урядом, який прийме відповідні нормативно-правові акти. Рішення було прийнято після того, як минулорічні вибори були скасовані Конституційним судом через гібридне іноземне втручання та незадеклароване фінансування передвиборчої кампанії одного з кандидатів, точніше Келіна Джорджеску, екстремістського сувереніста і шанувальника Владіміра Путіна, якому несподівано вдалося набрати найбільшу кількість голосів у першому турі виборів, 24 листопада. Правляча коаліція також підтвердила, що колишній лідер націонал-лібералів Крін Антонеску залишається її спільним кандидатом на найвищу посаду в державі. Тим часом буде організовано соціологічне опитування, щоб з’ясувати настрої та реальні проблеми людей. Після оголошення 23 грудня Кріна Антонеску єдиним представником коаліції в боротьбі за президентське крісло, кілька днів тому він оголосив про вихід з цієї угоди, пославшись на відсутність конкретної дати президентських виборів і брак підтримки з боку політичних сил, які висунули його кандидатуру. У середу Апеляційний суд Бухареста опублікував обґрунтування свого рішення, яким 31 грудня відхилив позов, поданий проти Центрального виборчого бюро у зв’язку зі скасуванням президентських виборів. Рішення Конституційного суду Румунії є остаточними і обов’язковими до виконання, тому вони не можуть бути оскаржені в судовому порядку, – пояснив Бухарестський апеляційний суд у своєму обґрунтуванні, в якому також зазначається, що скасування цих виборів не порушило цивільні та основні права громадян, передбачені Конституцією.

Візит до Бухареста виконавчого віцепрезидента ЄК з питань процвітання та промислової стратегії Стефана Сежурне

Цього тижня прем’єр-міністр Марчел Чолаку прийняв виконавчого віцепрезидента Європейської комісії з питань процвітання та промислової стратегії Стефана Сежурне, з яким обговорив стан європейської економіки та необхідність продовження інвестицій у спільне відновлення та розвиток. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку вважає, що, незважаючи на нинішні європейські та глобальні економічні виклики, румунська економіка продовжить розвиватися, розраховуючи на підтримку Європейської комісії у збільшенні освоєння європейських фондів і в захисті рівня життя румунів. Єврокомісар також зустрівся зі спікером Сенату Румунії Іліє Боложаном та, разом з міністром економіки Богданом Іваном, відвідав румунський завод “Prime Batteries Technology”, який виробляє найсучасніші літій-іонні акумулятори та індивідуальні системи зберігання енергії. Вони також відвідали аерокосмічні та турбодвигунобудівні науково-дослідні інститути, де обговорили використання безпілотників у цивільних і військових цілях та вплив глобальної конкуренції в цій галузі. Стефан Сежурне зазначив, що Бухарест – це перша європейська столиця, яку він відвідує в рамках європейського турне, з метою підтримки промислового розвитку Румунії та підкреслення стратегічної важливості цього сектору.

Захід у Вашингтоні з нагоди включення Румунії до програми Visa Waiver

У п’ятницю в Міністерстві внутрішньої безпеки США у Вашингтоні відбувся захід, присвячений приєднанню Румунії до програми безвізового в’їзду до США, в якому взяли участь міністр внутрішньої безпеки США Алехандро Майоркас і посол Румунії в США Андрей Мурару. Раніше в Бухаресті міністр закордонних справ Еміль Гурезяну оголосив, що румуни зможуть подорожувати до Сполучених Штатів без віз з березня, після того, як американська влада модернізує електронну платформу авторизації подорожей ESTA. Таким чином, громадянам Румунії більше не доведеться проходити співбесіди в консульстві США. Дозвіл на поїздку буде дійсним протягом двох років, з необмеженою кількістю в’їздів і виїздів зі США. Дозвіл може бути використаний для поїздок терміном до 90 днів і коштує 21 долар США, на відміну від вартості видачі візи, яка становить 185 доларів США. Румуни також можуть подавати заяви на отримання американських віз, які мають перевагу в тому, що вони дійсні протягом 10 років і мають максимальну тривалість подорожі – шість місяців. Глава румунської дипломатії також підкреслив економічні переваги включення Румунії до програми безвізового режиму. Окрім збільшення кількості туристів, збільшиться кількість ділових поїздок, інвесторів, яким буде легше подорожувати, що призведе до зростання торгівлі”, – додав він. В результаті рішення федерального уряду США, Румунія стає 43-м учасником програми безвізового в’їзду до США.

Зростання ультраправих в Європі

Цьогорічні парламентські вибори підтвердили зростання націоналістичних або радикальних правих партій у таких країнах, як Франція, Німеччина, Бельгія, Австрія, Нідерланди та Італія. Наприкінці жовтня парламент Австрії вперше обрав своїм спікером ультраправого політика після історичної перемоги його  партії – Партії свободи – на вересневих парламентських виборах. Влітку у Франції республіканський фронт, сформований напередодні дострокових парламентських виборів, зміг заблокувати прихід до влади націоналістичної партії «Національні збори», але відсутність явної більшості призвела до майже перманентної політичної кризи. А у вересні антимігрантська «Альтернатива для Німеччини» (АдН) вперше перемогла на регіональних виборах і набрала історичні максимуми на двох інших. На цьому тлі 27 листопада депутати Європарламенту затвердили новий склад Європейської комісії. Виконавча влада ЄС розпочала роботу 1 грудня, і президентка Урсула фон дер Ляєн, яка перебуває на другому терміні, пообіцяла реалізувати великі проєкти протягом перших 100 днів.

Повернення Дональда Трампа до Білого дому

Республіканець Дональд Трамп здобув перемогу на президентських виборах у США 5 листопада, забезпечивши собі другий термін у Білому домі завдяки вражаючому політичному поверненню. У 2016 році він здобув несподівану перемогу над демократкою Гілларі Клінтон, яка на той час була фаворитом опитувань. Цього року він переміг Камалу Гарріс, яку поспішно висунули в кандидати від Демократичної партії в липні після того, як вісімдесятилітній президент Джо Байден зняв свою кандидатуру з перегонів. Незважаючи на опитування, які пророкували дуже близьку боротьбу між Дональдом Трампом і Камалою Гарріс, республіканець переміг у семи найбільш конкурентних штатах. 78-річний Дональд Трамп, передвиборча кампанія якого ознаменувалася двома замахами на нього, чотирма обвинувальними актами та обвинувальним вироком, вступить на посаду 20 січня 2025 року.

Вибори та репресії в Росії, війна в Україні

У Росії Володимир Путін розпочав свій п’ятий президентський термін у червні після перемоги на виборах, які Захід назвав фальшивими. Раніше в лютому його сумнозвісний опонент Олексій Навальний, 47 років, раптово і за нез’ясованих обставин помер у в’язниці, де він відбував покарання за так званий екстремізм. Тим часом, Україна, куди Росія вторглася в лютому 2022 року, влітку 2024 року здійснила несподівану атаку в прикордонній Курській області. У листопаді Київ вперше застосував американські та британські ракети дальнього радіусу дії на російській території після того, як Вашингтон і Лондон дали на це згоду. Москва у відповідь завдала удару по Україні найсучаснішою балістичною ракетою середньої дальності без ядерного боєзаряду і пообіцяла посилити свої атаки, якщо Україна продовжуватиме націлювати на Росію західні ракети. Володимир Путін також згадав про можливість вдатися до ядерної зброї.

Війна і на Близькому Сході

Ізраїль продовжує військовий наступ проти ХАМАС у секторі Газа після безпрецедентного нападу палестинського ісламістського угруповання на ізраїльську територію в жовтні 2023 року. Цього року було вбито кількох високопоставлених лідерів ХАМАС, зокрема, голову руху Ісмаїла Ханію в Тегерані в липні. Переговори про припинення вогню провалилися, і палестинська територія, де загинуло понад 44 000 людей, переважно цивільних, продовжує страждати від гострої гуманітарної кризи. Паралельно, після близько року транскордонних зіткнень з ліванською Хезболлою – союзниками підтримуваного Іраном Хамасу – ізраїльська армія у вересні розпочала бомбардування проти ісламістського руху на півдні, сході і півночі Лівану і в столиці Бейруті. Ізраїль також розпочав наземний наступ на опорні пункти Хезболли на півдні Лівану. У відповідь на вбивство лідера «Хезболли» Хасана Насралли в Бейруті у вересні, а раніше – лідера ХАМАСу Ісмаїла Ханії, Іран також випустив сотні ракет по Ізраїлю, який у відповідь завдав ударів по іранських військових базах, що викликало побоювання розширення регіонального конфлікту. І щоб картина на території була повною, наприкінці року в Сирії наступ повстанців на чолі з радикальними ісламістами призвів до втечі президента Башара Асада з країни та поклав край п’ятидесятилітньому режиму партії Баас.

Екстремальні погодні умови

Спеки та посухи, з одного боку, і катастрофічних злив, з іншого, не бракувало у світі і цього року. Глобальний атлас, опублікований ООН, показує, що рекордні посухи скоро стануть регулярним явищем. Повені спустошили багато частин світу. В Європі південний схід Іспанії восени зіткнувся з історичними повенями. За даними влади, загинуло 230 осіб, 222 з яких – лише в районі Валенсії. Постраждалі від повені у відчаї розкритикували хаотичність дій влади, яка не впоралася з ситуацією, від пізнього оповіщення людей до затримки доставки допомоги.

Олімпійські ігри в Парижі

2024 рік також став роком проведення 33-х літніх Олімпійських ігор, найбільшої мультиспортивної події, яка проводиться кожні чотири роки. Змагання відбулося в Парижі після церемонії відкриття на річці Сена, яка була настільки ж пишною, як і суперечливою. Після проведення Олімпійських ігор 1900 і 1924 років французька столиця стала другим містом після Лондона, яке тричі організовувало літні ігри. Також у Парижі 7 грудня світові лідери, а також прості люди взяли участь у церемонії відкриття знаменитого собору Паризької Богоматері, відновленого після пожежі, яка п’ять років тому знищила готичну пам’ятку.

Світ став біднішим без…

Ми не можемо завершити цю ретроспективу зовнішніх подій року, не згадавши, що у 2024 році ми попрощалися з акторами світового рівня Аленом Делоном, Анук Еме, Дональдом Сазерлендом і Меґі Сміт, письменником Ісмаїлом Кадаре, співачкою Франсуаз Гарді та музикантом, композитором і продюсером Квінсі Джонсом.

Рейтинг
Рейтингове агентство Fitch змінило прогноз довгострокового кредитного рейтингу Румунії в іноземній валюті зі “стабільного” на “негативний”. Рейтинг відображає основні ризики, з якими стикається Румунія через політичну нестабільність, фіскальні дисбаланси та зростання державного боргу, і може призвести до підвищення процентних ставок за кредитами, які румунський уряд планує залучити на зовнішньому ринку. Нова оцінка була оприлюднена агентством на два місяці раніше звичайного терміну на тлі гострої політичної нестабільності в країні. Аналітики Fitch посилаються на додаткову політичну напруженість, що виникла на політичній сцені після скасування президентських виборів 24 листопада через ймовірне втручання Росії. Вони також пишуть про результати виборів 1 грудня, які призвели до фрагментації парламенту зі значним посиленням впливу так званих антиєвропейських та екстремістських політичних сил (Альянсу за об’єднання румунів, SOS Румунія та Партії молодих людей). Ще однією причиною для занепокоєння є великий дефіцит та фіскальна ситуація, яка продовжує погіршуватися.

Політика
Тим часом політичні сили, які називають себе проєвропейськими – ліва Соціал-демократична партія та права Націонал-ліберальна партія (колишні політичні противники, але об’єднані в керівній коаліції протягом останніх трьох років в ім’я так званої стабільності та боротьби з екстремізмом), Союз порятунку Румунії та Демократичний союз угорців Румунії (наразі в опозиції), досі не змогли домовитися про нову коаліцію, яка б мала більшість у понад 60% у парламенті, перше засідання якого відбулося 20 грудня. Представники Союзу порятунку Румунії звинуватили своїх потенційних партнерів по уряду в минулих гріхах та відсутності бажання до реформ і вийшли з переговорів. Ображені, соціал-демократи оголосили, що передумали входити до керівної коаліції, але готові підтримати уряд меншості, утворений правими політичними силами. Без повноцінного уряду буде неможливо розробити і державний бюджет на наступний рік. Муніципалітети не зможуть розробити власні бюджети, а громадяни швидко відчують наслідки, – попереджають місцеві економічні аналітики.

Тімішоара – 35 років потому
Протягом тижня, що минув, місто Тімішоара, що на заході Румунії, відзначало 35-ту річницю початку революції, яка призвела до падіння комуністичного режиму. 16 грудня 1989 року парафіяни зібралися біля місцевої реформатської церкви, щоб підтримати пастора Ласло Токеша, якого політична поліція Секурітате, планувала звідти виселити. Їхній протест переріс у народне повстання. У результаті силового розгону натовпу загинуло понад 100 осіб і сотні були поранені. Проте вже 20 грудня Тімішоара стала першим вільним від комунізму містом Румунії, а полум’я революції поширилося на всю країну. На цьому тижні під гаслом “35 років свободи” в Тімішоарі було організовано широкий спектр пам’ятних заходів, присвячених жертвам антикомуністичної революції, конференції, виставки, шоу, концерти та кінопокази. Відбулося також урочисте відкриття “Порталу свободи” – світлової інсталяції, що відтворює звуки Революції, після чого відбувся традиційний марш “Герої не вмирають”. Вівторок був днем жалоби, а в п’ятницю пройшов концерт “Rock for Revolution”.

Футбол
Головний акціонер одного з найпопулярніших футбольних клубів Румунії “Рапід Бухарест”, бізнесмен Дан Шуку, став також мажоритарним акціонером італійського клубу “Дженоа”. Про це на своєму офіційному сайті повідомила команда Серії А. Джерело зазначає, що після збільшення капіталу, з яких 40 мільйонів євро було сплачено 14 грудня, рада директорів схвалила пропозицію румунського інвестора. Він підписався на повне збільшення капіталу, отримавши натомість частку в акціонерному капіталі близько 77% футбольного клубу “Дженоа” і залишивши попередніх акціонерів у меншості, – додається в повідомленні. Президент Конфедерації роботодавців “Конкордія”, Дан Шуку (61 рік) є видатною фігурою в румунській економіці. Він є засновником Mobexpert, найбільшої меблевої компанії в Румунії, яка має понад 2200 працівників. Він також працює в секторі нерухомості та ЗМІ, відіграючи ключову роль у виході ділової публікації “Ziarul Financiar”. “Дженоа” – одна з традиційних команд італійського футболу. На її рахунку дев’ять титулів чемпіона Італії, перший з яких вона виграла у 1898 році, а останній – рівно століття тому, у сезоні 1924 року. Рапід, зі свого боку, є триразовим чемпіоном країни – 1967, 1999 і 2003 років – і 13 разів вигравав Кубок Румунії та чотири рази Суперкубок.

Концерт
Двоє румунських музикантів, скрипалька Діана Жипа та піаніст Штефан Доніга, вперше виступили в Антарктиді. Вони грали перед більш ніж 70 людьми, науковцями та співробітниками восьми наукових станцій. Їхній виступ став другою за величиною музичною подією, коли-небудь організованою в Антарктиці, після концерту відомого рок-гурту “Metallica” у 2013 році. Двоє румунських музикантів також стали першими в світі, хто виступив з професійними концертами на всіх семи континентах менш ніж за 100 днів. Тепер румунські музиканти сподіваються, що їхній виступ буде занесений до Книги рекордів Гіннеса.