Category: Головне за тиждень

Кандидати у президенти

Премєр-міністр Віктор Понта, лідер найбільшої партії в Румунії, лівоцентристської Соціал-демократичної партії (СДП) оголосив у четвер, що він балотуватиметься у президенти, у листопаді. Він сказав, що наступного тижня, у ході Національної ради проситиме, офіційно, підтримку його партії. Понта заявив, що Консервативна партія і Національний союз за прогрес Румунії партнери по альянсу з СДП, при влад, підтримуватимуть його. Також на цьому тижні мер міста Сібіу Клаус Йоганніс, лідер головної опозиційної правоцентристської Націонал-ліберальної партії (НЛП) був висунутий кандидатом у президенти своєю партією. НЛП вирішила злитися з опозиційною, правоцентристською Демократ-ліберальною партією (ДЛП), яка матиме єдиного кандидата в президенти, що буде обраний, після соціологічного опитування, між Йоганнісом і Кетеліном Предою висунутий демократ-лібералами. Келемен Гунор лідер Демократичного союзу угорців Румунії, при владі, і Крістіан Дяконеску представник правоцентристської, пропрезидентської Партії Народний рух, були висунуті також кандидатами у президенти.

Заходи з економічними наслідками

Делегація МВФ прибула на цьому тижні до Бухареста для переговорів про перше коригування бюджету в 2014 році. Цього року, румунська влада і МВФ домовилися, що дефіцит бюджету повинен бути на рівні 2,2% від ВВП. Дискусії відбуваються, коли офіційні дані показують, що в той час як доходи збільшилися за перші пять місяців, вони все ще нижчі, ніж очікувалося, при складені бюджету. Крім того, уряд повинен вирішити проблему зниження внесків, які сплачують роботодавці до Фонду соцзабезпечення на 5%, заплановане з жовтня. Президент Траян Бесеску повернув до парламенту для повторного розгляду, законопроект про скорочення внесків, додавши, що підтримує цей захід, але йому неясні джерела фінансування, створеного дефіциту Пенсійного фонду. Глава уряду, зазначив, що йдеться про 4,8 млрд. леїв на рік, що можуть бути покриті додатковими надходженнями із соціальних внесків, внаслідок новостворених робочих місць, додаткових доходів від ПДВ у результаті можливих нових інвестицій, стягнення заборгованості з неплатоспроможних компаній і скороченням ухилення від сплати податків.

Ситуація в Україні

Румунія хоче, щоб військові ресурси НАТО не зменшилася на східному фланзі НАТО. Про це заявив президент Траян Бесеску, за словами якого, з точки зору Румунії, на сході України відбувається гібридна війна, стверджуючи, що відповідальність покладається на терористів і Російську Федерацію, яка стала їх партнером. Глава румунської держави взяв участь на цьому тижні у Варшаві, у зустрічі глав держав Центральної та Східної Європи, яка була присвячена таким темам як – регіональна ситуація, приділяючи особливу увагу кризі в Україні, а також підготовці саміту НАТО, що відбудеться у вересні у Великобританії. Ситуація в Україні домінувала зовнішньополітичний порядок денний. ЄС додав нові імена до списку санкцій проти Росії. Йдеться про 15 фізичних осіб, російських громадяни та проросійських українців і 18 юридичних осіб – 9 компаній і 9 установ — звинувачених у підтримці сепаратистів у Східній Україні. Того ж дня, Нідерланди почали процес ідентифікації тіл знайдених після авіакатастрофи, що сталася на Сході України, у якій загинули всі 298 людей, що знаходились на борту, в тому числі 193 нідерландці. Серед жертв є і румун з подвійним громадянством. Звинувачення щодо збиття літака, в основному, покладається на проросійських сепаратистів, які використали ракету поставлену Росією, в той час як Москва звинувачує українську армію.

Румуни евакуйовані з Гази

19 румунських громадян і членів їх сімей було евакуйовано на цьому тижні, у звязку із погіршенням безпеки в останні дні в секторі Газа. Минулого тижня, 84 румунських громадян і членів їх сімей було евакуйовано з регіону, де внаслідок зіткнень, що почалися 8 липня, загинуло кілька сот палестинців – в основному мирних громадян – і десятки ізраїльтян. З міркувань безпеки, головні американські і європейські авіакомпанії вирішили скасувати рейси в Тель-Авів. Деякі з них, в тому числі румунська авіакомпанія Tarom, оголосили, що відновлюють свої польоти.

Російське ембарго на молдовські товари

Румунія спробує допомогти Р. Молдова в контексті ембарго накладеного Росією. Йдеться про зроблені обіцянки, в Бухаресті, премєр-міністром Віктором Понтою і міністром сільського господарства Данієлом Константіном. Російська Федерація заборонила імпорт фруктів та овочів з Молдови, після накладеного ембарго на імпорт мяса і вина. Передбачуване аналітиками, російське ембарго відбувається після ратифікації минулого місяця Кишиневом Угоди про асоціацію та вільну торгівлю з Європейським Союзом. Молдовський премєр Юріє Лянке, вважає рішення Росії незрозумілим, яка мотивувала своє рішення тим, що фрукти та овочі є зараженими. Продукти відкинуті Росією можуть вийти на ринки країн ЄС і арабський ринок та на ринок Білорусі.

Європейська комісія має нового президента

Кандидат Європейської народної партії, колишній прем’єр-міністр Люксембургу Жан-Клод Юнкер став у вівторок новим президентом Єврокомісії. Його затверджено в Страсбурзі, Європейським парламентом, після того, як представив політичну програму. Серед його пріоритетів, налічується економічне зростання та створення робочих місць, економічний і валютний союз, єдиний ринок і відродження промисловості переговори з США щодо Угоди про трансатлантичне партнерство, європейська політика в галузі міграції і зовнішні звязки Європейського Союзу. Наступним кроком є створення команди комісарів Жана-Клода Юнкера. Лідери ЄС, котрі зібрались у середу ввечері у Раді повинні були домовитись про посади комісарів у деяких важливих галузях. Їм не вдалося цього, таким чином вони вирішили знову зустрітися для переговорів наприкінці серпня. Румунія хоче зберегти портфель сільського господарство в наступній Комісії і, можливо, підтримає його чинного очільника Дачіана Чолоша.

Європейський союз і США знову вводять санкції проти Росію

Європейські лідери, які зустрілись у Брюсселі вирішили призупинити фінансові операції Росії з Європейським інвестиційним банком реконструкції та розвитку. Москву, обвинувачена у розпалюванні збройного конфлікту на Сході України, закликають використовувати свій вплив на проросійських формувань, щоб зупинити потік зброї і бойовиків через кордон. І Сполучені Штати Америки оголосили найжорсткіші санкції останнім часом проти Росії, тому що, як зазначив президент Барак Обама, Москва не вжила необхідних заходів для припинення ескалації насильства в Україні. Санкції, спрямовані на двох великих банків в Росії, в тому числі гіганта Газпром, і двох енергетичних компаній. Їм буде обмежений доступ до ринків капіталу США. Кілька військових компаній також зазнають збитків, в тому числі виробник Калашникова.

Конфлікти в Україні і Секторі Газа

Ситуація на Сході України сягнула у четвер нового напруження після падіння авіалайнера компанії Malaysia Airlines. Загинули всі 298 людей, що знаходились на борту. Пасажирський літак, який прямував з Амстердаму до Куала-Лумпур, впав у Донецькій області, що під контролем проросійських сепаратистів, за кілька десятків кілометрів від кордону з Росією. Президент Румунії Траян Бесеску закликав до негайного розяснення умов, за яких сталася катастрофа, і закликав, щоб експерти ЄС взяли участь у розслідуванні разом з українською владою. Водночас, Міністерство закордонних справ Румунії створило кризову групу, яка б одночасно спостерігала і за конфліктом у Секторі Газа, між ізраїльською армією і ісламістськими рухами в цьому регіоні. Після вивезення, на цьому тижні, 84 румунів і їх членів сім’ї, на місце подій були повернуті дві мобільні консульські команди. Вони розташовані в Аммані і Тель-Авіві і готові надати консульську допомогу румунам, що залишились у цьому регіоні.

Суперечка між президентом і премєром щодо зниження внесків до Фонду соцзабезпечення

Зменшення внесків, що виплачуються роботодавцем до Фонду соцзабезпечення на 5% є вигідним для бізнесу в Румунії, якщо, не супроводжується збільшенням податків. Про це заявив президент Ради іноземних інвесторів Стівен ван Гронінген, після переговорів з президентом Траяном Бесеску. У понеділок, президент запросив на консультації премєр-міністра Віктора Понту, після того, як раніше оголосив, що не підпише закон про скорочення внесків до Фонду соцзабезпечення, поки уряд не скаже звідки візьме гроші, щоб покрити скорочення, і що він має намір робити, щоб не генерувати бюджетні дисбаланси. Згідно Бесеску, скорочення на 5% внесків може призвести до підвищення податків або зменшення інвестицій. Премєр Понта ствердив, однак, що зниження на 5% внесків, які роботодавці сплачують має відбутись тепер, тому що економіка зростає і є додаткові надходження до бюджету.

Злиття правих партій в Румунії

У Бухаресті закінчились на цьому тижні, політичні переговори між основними правоцентристськими партіями в Румунії, НЛП і ДЛП, які мають намір об’єднатись. Лідери двох опозиційних партій узгодили остаточні деталі про злиття. Вони мають намір створити велику партію, яка називатиметься НЛП, і буде протидією Соціл-демократичній партії, яка здобула категоричну перемогу на виборах до Європарламенту, що пройшли наприкінці травня. У короткостроковій перспективі, головною мето НЛП та ДЛП є перемога на президентських виборах у листопаді, на яких матимуть єдиного кандидата, що буде оголошений на початку серпня. З іншого боку, Постійна рада Демократичного союзу угорців Румунії – складова коаліційного уряду – висунула свого лідера Келемена Гунора, кандидатом у президенти.

Румунія першою ратифікувала угоду про асоціацію Грузії, Молдови та України з ЄС

Румунія знову продемонструвала, що вона робить все можливе, щоб допомогти Р.Молдова, Україні та Грузії на шляху до європейської інтеграції. Парламент Румунії став першим законодавчим органом в ЄС, який завершив процес ратифікації угод про асоціацію з ЄС, підписаних минулого тижня в Брюсселі Грузією, Молдовою та Україною. Палата Депутатів та Сенат Румунії у середу та, відповідно, четвер прийняли закон про ратифікацію відповідних документів. Міністр закордонних справ Румунії Тітус Корлецян привітав швидку ратифікацію угод, заявивши, що це демонструє тверду, послідовну і одностайну підтримку Румунії європейських устремлінь трьох країн-партнерів та їх законних сподівань на повноцінну європейську інтеграцію. Він також наголосив на економічних перевагах співпраці Молдови з ЄС, країни, яка є найбіднішою в Європі. Тітус Корлецян: “За оцінками Європейської комісії в найближчі роки ВВП Молдови матиме середній річний приріст в 5,4%. Це значне зростання в країні, економічний рівень якої залишається вельми скромним. Таким чином Кишинів матиме базу для значного збільшення молдовського експорту на ринок ЄС, приблизно на 16%, і це буде мати наслідки з точки зору купівельної спроможності населення Республіки Молдова.” Про консенсус між владою та опозицією в питанні асоціації, що є вельми рідкісним явищем у румунській політиці, розповів лідер опозиційної Демократ-ліберальної партії Васіле Блага. “Румунський політичний клас, незалежно від того, що нас розділяє, завжди проявив виняткову одностайність, коли мова йшла про національні інтереси, про інтереси наших братів по той бік Прута.” Угода про асоціацію була ратифікована й парламентом Молдови, незважаючи на опозицію з проросійських комуністів.

День незалежності США в Бухаресті

Для Румунії, стратегічне партнерство з США було, є і буде дуже важливим, заявив премєр-міністр Віктор Понта на прийомі, влаштованому посольством США в Румунії на честь Дня незалежності Сполучених Штатів Америки. Премєр також сказав, що влада США посилає румунському суспільству важливі сигнали оцінки ролі верховенства права і боротьби з корупцією. Про боротьбу з корупцією, до речі постійну тему у промовах американських чиновників, які останнім часом відвідали Румунію, говорив і Тимчасовий повірений у справах Сполучених Штатів в Румунії Дуейн Батчер. “Румунія добилася великого прогресу в боротьбі з корупцією, в забезпеченні незалежності державних установ і в створенні суспільства, в якому всі громадяни рівні перед законом”, – заявив американський дипломат.

ЕЛЕКТРІКА офіційно на Лондонській біржі

Акції ЕЛЕКТРІКА, найбільшої румунської електророзподільної компанії, у пятницю були виставлені на Бухарестську і Лондонську фондові біржі. За 51% акцій, румунська держава, якій, таким чином, залишилося 49% акцій, отримала близько 450 мільйонів євро, гроші, які залишаться на рахунках компанії, для подальших інвестицій. Таким чином, уперше приватизація румунської державної компанії здійснюється через фондовий ринок. За прикладом ЕЛЕКТРІКИ, румунський уряд планує приватизувати й інші великі компанії, як наприклад Енергетичний комплекс ОЛТЕНІЯ або ХІДРОЕЛЕКТРІКА, – заявив міністр з питань енергетики Резван Ніколеску. Тим часом, інша велика державна компанія ЧФР Марфе, повідомила про звільнення зайвого персоналу, майже 2500 осіб. Процес реструктуризації, – стверджує керівництво компанії, – є обовязковим для підвищення конкурентоспроможності ЧФР Марфе.

Скорочення внесків до Фонду соціального забезпечення

Палата Депутатів у середу одноголосно прийняла внесений урядом законопроект про скорочення на 5% внесків роботодавців до Фонду соціального забезпечення. Премєр-міністр Віктор Понта заявив, що рішення про зменшення внесків до Фонду соцзабепечення, яке набуде чинності з 1 жовтня, сприятиме зростанню бізнесу і створенню нових робочих місць. Проте, іноземні кредитори Румунії – МВФ, Європейська комісія та Світовий банк, а також найбільші румунські профспілкові конфедерації не згодні з цим кроком.

Сімона Халеп у півфіналі Вімблдону

Краща румунська тенісистка Сімона Халеп, не змогла подолати півфінал жіночого одиночного розряду турніру Великого шолому Вімблдон. Третя ракетка світового рейтингу, через прикру травму ступні не змогла продемонструвати повноцінний теніс і поступилася канадці Ежені Бушар у двох сетах з рахунком 6:7, 2:6. За вихід у півфінал лондонського тенісного турніру Сімона отримала 780 рейтингових очок та 440.000 фунтів стерлінгів призових. Нагадаємо, що нещодавно Сімона Халеп отримала срібний піднос турніру “Ролан Гаррос” у Франції, у фінальному поєдинку якого румунська тенісистка поступилася росіянці Марії Шараповій.

Скандал у вищих ешелонах румунської влади

Парламент Румунії прийняв у середу політичну декларацію, в якій закликає президента Траяна Бесеску подати у відставку, через корупційний скандал, в який залучений його брат Мірча Бесеску. Сенатор від Соціал-демократичної партії Габрієла Фіря прочитала наступну декларацію: ”Занепокоєний величезними наслідками скандалу, в якому залучена родина президента Румунії, на довіру до румунської держави, Парламент Румунії схвалив наступну політичну декларацію: ”Президент Румунії, пан Траян Бесеску вже не має право забезпечити репутацію, незалежність та легітимність президентської посади, тому повинен негайно подати у відставку.” Підписали декларацію парламентарії, переважно від правлячого лівоцентристського альянсу, що складається з Соціал-демократичної партії, Консервативної партії та Національного союзу “За прогрес Румунії”, а також від Народної партії Дана Дяконеску. У голосуванні не взяли участь депутати від опозиційних Партії “Народний рух” та Демократ-ліберальної партії. Декларація немає юридичної сили і не може примусити главу держави покинути свій пост. Напередодні, Траян Бесеску заявив, що не збирається йти у відставку, оскільки не втручався в розслідування справи свого брата і не несе відповідальності за його дії.

Республіка Молдова, Грузія та Україна ближче до ЄС

Одним з пріоритетів мандату президента Траяна Бесеску була підтримка європейського курсу Республіки Молдова. Наприкінці тижня, Республіка Молдова разом з Грузією підписали угоди про асоціацію та вільну торгівлю з ЄС, в той час як Україна — лише економічну частину документа. У Росії відповідний документ розглядається як хитрість, за допомогою якої ці три країни виходять із сфери її впливу.Натомість, у Брюсселі, документ вважається історичним. Угода про асоціацію та вільну торгівлю посприяє кращій європейські інтеграції цих країн, як з політичної, так і з економічної точки зору. У тій же мірі створить рамки для співпраці в галузі торгівлі, політики безпеки та культури. Угоди не спрямовані проти когось, а служать для чогось, ствердив голова Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу, згідно якому, ЄС зобовязується постійно сприяти Грузії, Республіці Молдова та Україні на їх шляху до перетворення на стабільні і процвітаючі демократичні країни.

Міністерство транспорту має нового керівника

Уряд Румунії був поновлений! Починаючи від цього тижня Міністерство транспорту має нового керівника в особі Іоана Рус. Серед пріоритетних заходів його мандату він налічив скорочення втрат матеріальних та людських ресурсів. Іоан Рус: “Почнемо зі скорочення втрат. Будучи більш конкурентоспроможними на даний момент, ми можемо стати продуктивними і зможемо конкурувати з нашими продуктами і послугами із європейськими. І тут я маю на увазі залізничний, повітряний, морський та дорожній транспорт.” Іоан Рус замінює Дана Шову, який подав у відставку. Згідно прем’єр-міністру, Дан Шова стане речником Соціал-демократичної партії.

Економічні заходи

Сенат Румунії прийняв з переважною більшістю голосів, законопроект про скорочення на 5% розміру внесків роботодавців до Фонду соціального забезпечення. Якщо документ отримає й згоду Палати депутатів, яка є вирішальним органом у цьому випадку, вищезгаданий проект буде надісланий на розгляд пленуму Парламенту на позачерговій сесії, на початку липня та буде втілений в життя з 1 жовтня. Згідно уряду, скорочення розміру внесків роботодавців до Фонду соціального забезпечення призведе до поліпшення бізнес-середовища, знизить податкове навантаження на чесних підприємців і може привести до створення нових робочих місць. З іншого боку, уряд Румунії прийняв у четвер екстрене розпорядження про внесення змін до Податкового кодексу, які регулюють певні відрахування по кредитам для фізичних осіб із заробітною платою чи пенсією до 2200 леїв. Віктор Понта стверджує, що держава покриє ці фінансові зусилля: “Особам цієї категорії ставка за кредитом буде зменшена наполовину на строк до двох років, а уряд покриє додаткові банківські відсотки. Цими податковими стимулами, уряд прагне збільшити наявний дохід і, отже, підвищити споживання, з позитивним впливом на економічне зростання.” Також було вирішено підвищення пенсій і зарплат, скорочених під час економічної кризи і збільшення, від 1 липня, мінімальної заробітної плати до 900 леїв.

Успішна приватизація державної компанії “Електріка”

Румунська держава радіє, оскільки виставлення на торги 51% акцій державної компанії “Електріка”, основною діяльністю, якої є дистрибуція електроенергії, користується великим успіхом. Уряд, який залишив собі 49% акцій компанії “Електріка”, сподівається отримати 460 мільйонів євро, гроші, які не підуть в державну скарбницю, а залишаться в компанії у вигляді фінансової бази для інвестиційних планів “Електріка” у найближчі роки. Приватизація компанії “Електріка” вперше відбулась посередництвом фондової біржи.

Уряд Румунії знизив розмір обовязкового платежу роботодавців

Уряд Румунії у середу схвалив проект закону про скорочення з 1 жовтня на 5% внесків роботодавців до Фонду соціального забезпечення. Відповідний нормативно-правовий акт найближчим часом буде направлений до парламенту для обговорення та затвердження у терміновому порядку. Премєр-міністр Віктор Понта запевнив, що дотримуватиметься всіх макроекономічних показників, узгоджених з іноземними кредиторами Румунії – Міжнародним Валютним Фондом, Європейською комісією та Світовим банком, які, до речі, не погодилися з цією ініціативою. В.Понта стверджує, що в бюджеті є гроші для запровадження цього заходу і зазначив, що цей крок обійдеться держбюджету в 191 млн євро в останньому кварталі цього року. Конфедерація профспілок “Картель Альфа” вважає, що це рішення уряду призведе до збільшення чистих прибутків транснаціональних компаній і знизить обсяг надходжень до Пенсійного фонду. Конфедерація вимагає скорочення на 5% внесків працівників до Фонду соціального забезпечення. Премєр-міністр зазначив, у відповідь, що бюджет від цього не потерпатиме, оскільки втрати будуть компенсовані за рахунок повернення боргів від підприємств, які перебувають в процедурі неплатоспроможності. Голова Податкової ради Йонуц Думітру, однак, заперечує заяву премєра і пояснює, що держава не може покладатися на ці кошти, оскільки обсяг повернутих державою коштів у таких випадках становить в середньому 30%, крім цього ці суми стягуються тільки один раз.

Румунія виставила на біржові торги 51% акцій «Електріка»

Румунія виставила на торги 51% акцій державної компанії “Електріка”. Цей лістинг, що завершиться 25 червня, є найбільшим в Румунії за останні роки. Бухарест сподівається отримати щонайменше 435 мільйонів євро, гроші, які будуть використані для фінансування інвестиційних планів “Електріка” у найближчі роки. 85% акцій зможуть купити великі інвестори, а 15% – дрібні інвестори. Ціновий діапазон на біржі був встановлений у розмірі від 2,5 до 3 євро (від 11 до 13,5 леїв) за акцію. У спробі зробити торги більш привабливими, румунська держава вирішила запропонувати і знижки. Інвестори, які придбають від 1000 до 20.000 акцій отримають знижку у розмірі 5%.

Доброчесність і конфлікт інтересів

Національне агентство доброчесності направило до Європейського парламенту прохання не видавати депутатський мандат Мірчі Дякону, тому що він перебуває в конфлікті інтересів. Так само відповідне агентство звернулося до Апеляційного суду Бухареста з позовом до Центральної виборчої комісії, вимагаючи скасування рішення про надання депутатського мандату Мірічі Дякону, який балотувався до Європарламенту як незалежний кандидат. Національне агентство доброчесності стверджує, що Верховний суд Румунії виніс остаточне рішення про те, що Мірча Дякону перебував у конфлікті інтересів, тому не має права посідати громадські посади.

Гучний інцидент у Франції

Міністерство закордонних справ Румунії закликало французьку владу якнайшвидше прояснити обставини жорстокого побиття циганського підлітка румунського походження у північному передмісті Парижа. 12 невідомих у масках, підозрюючи 16-річного Даріуса у крадіжках, силою вивели його з табору і закрили в підвалі, де жорстоко побили. Його знайшли без свідомості у пятницю пізно ввечері. МЗС вважає, що такі акти крайнього насильства, жертвами яких є громадяни європейських країн, в тому числі Румунії, в тій чи іншій мірі є результатом ксенофобських і часто расистських заяв багатьох європейських політиків. Французька влада публічно засудила жорстоке побиття юнака, а поліція веде розслідування. Правозахисні організації висловили обурення і гостро засудили таврування усіх членів ромської громади.

Корупційний скандал потряс Румунію

Президент Румунії Траян Бесеску публічно спростував свою причетність до справи, в якій його брат, Мірча Бесеску, звинувачується прокурорами Дирекції по боротьбі з корупцією ГПР у “торгівлі впливом”. Президент запевнив, що не буде втручатися в роботу державних установ аби захистити свого брата. Прокурори стверджують, що Мірча Бесеску отримав 250.000 євро від засудженого за замах на вбивство кримінального авторитета Санду Ангела, відомого за прізвиськом “Берча Мондіал”, в обмін на допомогу в призначенні останньому більш мякого покарання.

У Румунії немає проблем з газопостачанням після припинення поставок російського газу Україні

Премєр-міністр Віктор Понта виключає можливість виникнення проблем з газом протягом наступних шести місяців, після рішення Росії про припинення поставок газу в сусідню Україну, оскільки Румунія має достатні газові ресурси. Він сказав, що протягом цього періоду не буде жодних проблем із постачанням природного газу населенню та підприємствам. Міністр енергетики Резван Ніколеску вже наказав вжити додаткові заходи, вимагаючи від газовидобувних компаній відкласти періодичний техогляд свердловин, запланований на цей період часу, щоб максимально підняти обсяг власного видобутку газу. Румунська влада розглядає, також, інші варіанти забезпечення енергетичної безпеки країни на довгий строк. Одним з них є збільшення видобутку газу на шельфі Чорного моря.

МВФ відклав завершення оцінки виконання Румунією угоди «Стенд-бай»

МВФ відклав до листопада завершення оцінки виконання Румунією положень угоди «стенд-бай», укладеної восени минулого року. Експерти МВФ вирішили дати уряду час на прийняття рішення про низку податкових заходів та підготувати проект бюджету на 2015 рік, оголосив премєр-міністр Віктор Понта. У заяві МВФ, опублікованій у четвер, зазначається, що переговори з румунською стороною були конструктивними, але ряд питань «залишилися в підвішеному стані». Одним з них є намір румунської влади знизити на 5% внески роботодавців до Фонду соціального забезпечення з 1 липня, але з цим не погодилися фахівці МВФ. Віктор Понта заявив, що уряд планує внести відповідний законопроект на розгляд парламенту вже наступного пільга, а знижка набуде чинності 1 жовтня. Він запевнив, що румунська держава дотримуватиметься всіх макроекономічних цільових показників, узгоджених з міжнародними кредиторами.

Оптимістичний прогноз Світового банку щодо румунської економіки

Світовий банк поліпшив січневий прогноз зростання румунської економіки у 2014 році з 2,5% до 2,8%, а прогнозоване зростання ВВП Румунії наступного року було збільшене до 3,2%. Цифри вписуються в загальну регіональну та світову тенденцію. Згідно з СБ, зростання зовнішнього попиту приведе до поліпшення ситуації на румунському ринку праці і до відновлення споживання. У той же час, низький рівень інфляції дозволить центральному банку з допомогою грошово-кредитної політики підтримувати економічне відновлення, зазначається в доповіді СБ. Румунський уряд і Міжнародний валютний фонд в своїх оцінках враховують зростання ВВП в межах 2,2% до 2,5% у 2014 році та на рівні 2,5% наступного року. Європейська комісія прогнозує зростання румунської економіки на 2,5% цього року і на 2,6% в 2015 році.

Пільги для румунських підприємців

Палата депутатів у середу прийняла закон про заохочення мікропідприємництва, який дозволяє румунам будь-якого віку, які раніше не мали власного бізнесу, безкоштовно створити мікропідприємство. Законодавці скасували положення чинного законодавства, що обмежувало доступ до пільг в створенні власного бізнесу лише для осіб віком до 35 років. Нормативно-правовий акт передбачає, так-само, звільнення від сплати внесків до Фонду соціального забезпечення, що сплачуються роботодавцями з доходів щонайбільше чотирьох працівників, які працюють на базі трудового договору, укладеного на невизначений строк, а також звільнення від сплати зборів за проведення державної реєстрації підприємства. Крім того, підприємець може отримати безвідплатну фінансову в розмірі до 50%, але не більше 10 тисяч євро із загальної суми прийнятних витрат передбачених у бізнес-плані, якщо доводить джерела співфінансування.

Лістинг контрольного пакету акцій компанії «Електріка» на біржі

Уряд Румунії планує отримати щонайменше 435 мільйонів євро за 51% акцій компанії «Електріка», розміщених на фондовій біржі. Відповідно до погодженого з МВФ графіка до 26 червня мають бути завершені приготування до лістингу, а 3 липня має початися продаж акцій «Електріка». Премєр-міністр Віктор Понта впевнений в успіху цієї операції і каже, що отримані кошти будуть спрямовані на інвестиції. Міністр з питань енергетики Резван Ніколеску заявив, що мова йде про найбільший лістинг на Фондовому ринку Румунії, а вартість акції становитиме 11 – 13,5 леїв. 85% акцій зможуть купити великі інвестори і 15% – дрібні інвестори. Якщо буде підвищений інтерес останніх, то цей відсоток буде збільшений від 15% до 22%, а також для всіх можуть бути деякі знижки. Резван Ніколеску сказав, з іншого боку, що з 1 липня виробники природного газу будуть зобовязані продавати частину своєї продукції на біржі і з 2015 року ця вимога буде поширена і на постачальників газу.

Візит голови Європейської комісії до Кишинева

Президент Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу упевнений в європейському майбутньому Р.Молдова, а підписання молдовською владою Угоди про асоціацію з ЄС, заплановане на 27 червня, не спрямоване на погіршення економічних відносин з Росією. У ході візиту до Кишинева він заявив, що угода спрямована на поліпшення міжнародних відносин Республіки Молдова і не матиме ніякого негативного впливу на відносини цієї країни з будь-якими іншими державами-партнерами, в тому числі з Росією. Премєр-міністр Юріє Лянке високо оцінив фінансову, технічну та політичну підтримку, яку Молдова отримала до тепер від ЄС і підкреслив, що його уряд зробить все можливе, щоб вимоги, необхідні для досягнення основної мети Кишинева – європейської інтеграції, були виконанні у дуже стислі строки.

Золото для Румунії на чемпіонаті Європи з фехтування в Страсбурзі

Румунська жіноча команда шпажисток в четвер виграла золоті медалі після перемоги над збірною Росії з рахунком 38-34 у фіналі чемпіонату Європи з фехтування в Страсбурзі (Франція). Ана-Марія Бринзе, Сімона Поп, Марія Удря та Сімона Герман (бронзовий призер в індивідуальній першості в Страсбурзі) у поєдинку ¼ фіналу за вихід у медальну зону шпажного жіночого турніру здолали представниць України, а в півфіналі – перемогли шпажисток з Італії.

Спільна делегація міжнародних кредиторів в Бухаресті для нової оцінки положень угоди «стенд-бай», укладеної з Румунією.

Місія МВФ, Європейської комісії та Світового банку оцінює до 16 червня в Бухаресті виконання положень останньої угоди «стенд-бай», укладеної восени минулого року. з Румунією, на суму 4 мільярди євро. Макроекономічні показники і, зокрема бюджетний баланс займають головне місце в дискусіях. Експерти фонду аналізують, якщо надходження до бюджету дозволяють зменшення внесків до соціального забезпечення на 5% з 1 липня для роботодавців, як цього хоче влада але особливо бізнесмени. Представники міжнародних кредиторів в принципі згодні, але очікують компенсаційних заходів, щоб не змінити показник бюджетного дефіциту. Переговори, також, спрямовані на усунення державної монополії в двох ключових економічних секторах – енергетиці та інфраструктурі – скорочення заборгованості державних підприємств і реструктуризацію державних компаній.

Рекомендації зроблені Румунії Європейською Комісією

Європейська комісія представила рекомендації економічної політики державам-членам з метою зміцнення відновлення, що відбулось в минулому році. Для Румунії, ця політика спрямована на імплементацію програми підтримки ЄС – МВФ та бюджетної стратегії на 2014 рік, прискорення реформ в секторі охорони здоровя, зміцнення заходів з працевлаштування, поліпшення якості і доступності до освіти та професійної підготовки. У податково-бюджетній сфері, Комісія рекомендує поліпшення збору податків, зниження ухилення від сплати податків і тіньової зайнятості та завершення пенсійної реформи, яка почалася в 2010 році. Громадську адміністрацію закликано підвищити ефективність і прозорість, а правову систему боротися з корупцією та виконувати вироки винесені судами, в той час як для енергетики і транспорту рекомендується просування конкуренції та ефективності і прискорення реформи у державних компаніях

З 1 червня в Румунії набув чинності новий пакет медичних послуг

Румунська влада сподівається, що з моменту набрання чинності 1 червня, нового пакету основних медичних послуг спрямованого на профілактику, пацієнти будуть отримувати більш якісне обслуговування. Згідно з новим положенням, пацієнти до 39 років, проходитимуть обов’язково один медогляд протягом трьох років, а особи яким більше 40 років проходитимуть медогляд щороку. Держва платитиме за лікування дітей, які страждають від аутизму та за деякі стоматологічні процедури. Пацієнти будуть направлені, переважно, до сімейних лікарів і амбулаторного лікування. 300 діагнозів не лікуватимуться в лікарнях, які, однак, переповнені, але в клініках. Також буде оцінюватися ризик психічного здоровя та репродуктивного здоровя. Сімейні лікарі зможуть моніторити деякі з хронічних захворювань, у тому числі гіпертонію, діабет ІІ типу або астми.

Парламент Румунії відхилив спірний законопроект про видобуток золота і срібла в Рошія-Монтане

Палата депутатів Парламенту Румунії відхилила у вівторок проект закону про видобуток золота і срібла в Рошія-Монтана (центральна частина Румунії). Проект, ініційований урядом, був відкинутий і Сенатом в листопаді 2013 року. Рішення було прийнято, враховуючи, що проект не повною мірою задовольняв всі вимоги щодо видобування мінеральних ресурсів у Румунії. Восени минулого року десятки тисяч людей протестували, вимагаючи від уряду відкликати закон, заборонити використання ціаніду у видобувній промисловості і включити Рошія-Монтане до списку ЮНЕСКО, як частини національної і світової культурної спадщини.

Президент США Барак Обама зустрівся у Варшаві з лідерами 10 країн-союзників Центральної та Східної Європи, включно Румунії

Присутній у Варшаві, на відзначені 25 річниці відновлення демократії в Польщі, президент США Барак Обама підтвердив зобов’язання його країни щодо східноєвропейських союзників НАТО, в тому числі Румунії, стурбовані діями Росії. Обама оголосив, що він звернеться до Конгресу, щоб виділив мільярд доларів для розгортання нових американських сил – сухопутних, морських і повітряних – в цьому регіоні. На зустрічі зі своїми колегами в регіоні, в тому числі Траяном Бесеску, Обама заявив, що США не загрожують Росії, а НАТО не може залишатися байдужим, якщо Москва буде порушувати принципи суверенітету і територіальної цілісності, які гарантували дотепер мир в Європі.

Глава Пентагону Чак Хейгл відвідав Румунію

Румунія є серйозним союзником США і НАТО підтвердив міністр оборони США Чак Хейгл, який здійснив у четвер візиту в Констанцу, румунське місто-порт на березі Чорного моря, де він зустрівся зі своїм румунським колегою Мірчею Душа. Вінй підкреслив, що Румунія високо оцінює докладені політичні та військові зусилля союзниками як на рівні НАТО, так і в двосторонньому плані, враховуючи, що безпекова ситуація в регіоні різко змінилася. Два міністри відвідали корабель USS Vella Gulf, надісланий в регіон у зв’язку з кризою в Україні. Хейгл зустрівся також з премєр-міністром Віктором Понтою. Візит американського чиновника до Румунії відбувся через два тижні після того, як в Бухаресті побував віце-президент Джо Байден, який підтвердив зобов’язання США щодо безпеки союзників у Східній Європі

Альянс створений із СДП-НСПР та КП переміг на виборах до Європарламенту

Альянс створений із Соціал-демократичної партії (СДП), Національного союзу за прогрес Румуні (НСПР) та Консервативної партії (КП (при владі в Румунії) здобув 37,6% голосів на виборах до Європарламенту, що пройшли минулої неділі, за остаточними результатами, оголошеними Центральною виборчою комісією. Наступні місця, зайняли дві правоцентристські партії – Націонал-ліберальна партія (НЛП), 15%, і Демократ-ліберальна партія (ДЛП) 12,23%. Пробились до європейського законодавчого органу незалежний кандидат Мірча Диакону, який здобув 6,81% голосів, і випередив Демократичний союз угорців Румунії, який набрав (6,30%), і партію Народний рух (пропрезидентська, яка набрала 6,21%). Решта учасників у виборах не подолали 5% виборчий поріг. Явка виборців склала 32,44%.

НЛП і ДЛП вирішили створити альянс

Після виборів до Європарламенту, все керівництво ліберальної партії, на чолі з лідером Кріном Антонеску, пішло у відставку через здобуті партією результати. Щоб протидіяти СДП, НЛП і ДЛП вирішили обєднатись, щоб створити те, що вони називають солідний проект. Дві партії хочуть створити велику правоцентристську партію і виступати в якості союзників як на парламентському, так і на місцевому рівнях. У короткостроковій перспективі, вони мають на меті висунути єдиного, сильного кандидата на президентських виборах в листопаді. Сприйняте зі стриманням, злиття НЛП з ДЛП намагається ізолювати і недавно створену партію Народний рух, яка непогано склала перший виборчий тест.

Європа, після євровиборів

Європа стурбована після політичного землетрусу викликаного тріумфом крайніх правих і популістських партій на виборах до Європарламенту, що доводить відхилення ЄС, так як він організований, а й національних еліт при владі. Після виборів найбільше мандатів в Європарламенті здобула Європейська народна партія – 213 із загального числа 751, але вони не мають більшість в Європейському парламенті. Намагатиметься створити просту більшість із 376 місць колишній премєр- міністр Люксембургу Жан -Клод Юнкер, кандидат Європейської народної партії на пост президента Європейської комісії. На думку експертів, є можливий альянс з соціалістами, які зайняли друге місце з 190 мандатами. При призначенні голови Комісії, мають повноваження як Парламент, так і Європейська рада, яка складається з 28 глав держав і урядів країн-членів. На рівні ЄС, явка виборців склала 43,1 %.

Вотум недовіри уряду в Бухаресті

Румунський парламент відхилив перший вотум недовіри, винесений уряду соціал-демократа Віктора Понти, ініційований опозиційною НЛП. За проголосувало 176 парламентаріїв, хоча, підписали його 231. Щоб вотум прийнято за нього повинні були проголосувати, принаймні 286 парламентаріїв із загального числа 571. Ініціатори вотуму звинувачують уряд, що не здійснив обіцяні заходи для бізнесу, як скорочення внесків до соціального страхування на 5% для роботодавців та не оподаткування реінвестованого прибутку. Крім того, підписанти звинуватили премєр-міністра Понту, що використовує бюджетні ресурси для агітації і намагається контролювати судову систему.

Україна має нового президента

Мільярдер, прозахідний, Петро Порошенко отримав 54% голосів на дострокових президентських виборах, що пройшли у неділю в Україні. Укладення Угоди з проросійськими сепаратистами та європейська інтеграція країни є з-поміж пріоритетів нового президента. Європейські лідери закликали Порошенка розпочати реформи і пообіцяли підтримку ЄС у цій нелегкій справі. Європейська підтримка буде спрямована в основному на процес конституційної реформи, економічну стабілізацію і збільшення енергетичної безпеки. З іншого боку, ті ж європейські лідери, закликали Москву до співпраці з новою владою в Києві, відвести свої війська від спільного кордону і використовувати свій вплив на збройні угруповання, щоб зменшити напруженість у Східній Україні.

Німеччина підтримує інтеграцію в ЄС Р. Молдова, України і Грузії

Канцлер Німеччини Ангела Меркель підтвердила свою підтримку щодо вступу в ЄС Р. Молдова, України і Грузії, колишні радянські республіки, які обрали курс на Європу. Ангела Меркель зустрілися в Берліні з премєрами Р. Молдова Юрієм Лянке, України Арсенієм Яценюком і Грузії, Іраклієм Гарібашвілі. Канцлер Німеччини заявила, що угоди про асоціацію з ЄС, які Молдова і Грузія підпишуть 27 червня закладуть підвалини для партнерства реформ, які дозволять зміцнити демократію, верховенство закону та ринкову економіку. У свою чергу, Лянке підтвердив рішучість Кишинева щодо вибору європейської інтеграції, як вираження життєвих інтересів Р.Молдова.

У Румунії Дунай загрожує підтопленням

У Румунії, гідрологи попереджають про небезпеку повені у придунайських районах. Річка вийшла з берегів у містах Бреїла і Галац (південний схід), але відповідно до прогнозу, рівень не зростатиме набагато. Усі дамби перебувають під постійним наглядом у всіх придунайських повітах.

Віце-президент США Джо Байден відвідав Бухарест

Три місяці тому, до анексії Росією Криму, візит до Бухареста Генерального секретаря НАТО Андерса Фога Расмуссена, а потім через кілька днів, віце-президента США Джо Байдена, усі прийняли б за випадковий збіг. Тепер, однак, в світлі останніх подій в Україні, неподалік кордону з Румунією, присутність в Бухаресті двох високопосадовців майже одночасно є явним доказом військової підтримки, яку Румунія отримує від своїх західних союзників в складному регіональному контексті. Так, на цьому тижні віце-президент США підтвердив ідею, яку висловив генсек НАТО наприкінці минулого тижня: Румунія не одна перед небезпекою з боку Росії, чиї безпідставні територіальні претензії можуть серйозно підірвати регіональний спокій. Джо Байден також привітав рішення Румунії збільшити оборонний бюджет, який до 2017 року має сягнути 2%ВВП. Проте, офіційний представник США не обмежився лише темою безпеки. Боротьба з корупцією, зміцнення правової держави та енергетика також були порушені другою людиною в Білому домі. У свою чергу, Президент Румунії Траян Бесеску привітав швидку та переконливу реакцію Сполучених Штатів на незаконну анексію Криму. Направлення в Чорноморнський регіон, в тому числі в Румунію, додаткових одиниць сухопутних, військово-морських та повітряних військ, готових взяти участь у будь-якій місії, є природною реакцією до непередбачуваність Росії, яка намагається змінити карту регіону, сказав румунський президент. У свою чергу премєр-міністр Віктор Понта в ході зустрічі з Байденом наголосив на необхідності скасування візового режиму для румунських громадян, які бажають подорожувати до Сполучених Штатів.

Джо Байден – про Україну

Агресія в Криму нагадує, чому нам потрібне НАТО. Росія порушила не тільки суверенітет України, а й основний принцип ХХ століття: кордони в Європі не можуть бути змінені силою зброї. Ми засуджуємо дії Росії в Криму, – заявив Джо Байден в Бухаресті. Напередодні, в інтервю агентству Медіафакс, він сказав, що підтримка Румунії зіграє ключову роль у наданні допомоги українській владі відновити стабільність в країні і підтримати прагнення сусідньої країни, а також Республіки Молдова, приєднатися до ЄС. Американський чиновник сказав, що румуни знаходяться в «складному» регіоні, після незаконного військового вторгнення Росії та окупації нею Криму. Він додав, що продовження тісної співпраці з Урядом Румунії буде мати життєво важливе значення в прийнятті єдиної та рішучої позиції щодо введення нових санкцій відносно Росії, якщо вона зірве президентські вибори в Україні 25 травня.

Вибори до Європарламенту

Завершився останній тиждень передвиборної кампанії в Румунії. У неділю, 25 травня, пройдуть вибори до Європейського парламенту. Аналітики не приховують свого розчарування тим, що вони називають дуже нудною і передбачувано нецікавою передвиборною агітацією, під час якої по-справжньому актуальні теми місцевого та європейського рівня майже не були порушені. Більше 18 мільйонів виборців обиратимуть у неділю свої представників в Європарламенті зі списків 15 партій і альянсів та восьми незалежних кандидатів, які прагнуть посісти одне 32 місць, які Румунія має в парламенті ЄС. За даними соцопитувань явка на виборах не перевищить 30%, але така тенденція спостерігається у всіх країнах європейського співтовариства. Всього 380 мільйонів європейських виборців обирають 751 представника Європарламенту строком на пять років.

Опозиція висловила недовіру чинному уряду

На цьому тижні на пленарному засіданні Сенату і Палати депутатів була зачитана резолюція по недовіру уряду, ініційована опозиційною Націонал-ліберальною партією. Парламентарії від опозиції дорікають уряду, який складають Соціал-демократична партія, Національний союз “За прогрес Румунії”, Консервативна партія та Демократичний союз угорців Румунії, за відмову зменшити податкове навантаження населення, зокрема вжити заходів зі скорочення податків на реінвестований прибуток і зниження до пяти відсотків внесків на обовязкове соціальне страхування. Міністр з бюджетних питань Лівіу Войня запевнив, однак, що рішення про зниження внесків до Фонду обовязкового соціального страхування набуде чинності з 1 липня. Голосування по цьому питанню заплановане на понеділок.

Нові справи про корупцію

Національна дирекція по боротьбі з корупцією Генеральної прокуратури Румунії, схоже, вирішила надолужити все загаяне протягом останніх 25 років, у боротьбі з цим небезпечним явищем, що поширився на всі румунські установи. Прокурори порушили кримінальну справу проти відомого бізнесмена Дана Адамеску, який вважається другим найбагатшим румуном, за фактом давання хабара. Дан Адемеску підозрюється в тому, що, через посередників, намагався підкупити суддів Трибунала міста Бухарест, щоб отримати сприятливий вирок в окремих справах. Як стверджують прокурори, судді мали винести ухвалу про неплатоспроможність декількох компаній бізнесмена. Теж на цьому тижні, три лікарі, два директори аптеки і чотири представники фармацевтичних компаній і посередники були заарештовані у справі підробки рецептів на придбання дуже дорогих лікарських засобів для лікування онкозахворювань.

Скасування ряду зборів і податків

27 податків і неподаткових обовязкових платежів було скасовано румунським уряд, в той час як режим інших 65 зборів був визначений спеціальним наказом міністра. За даними прес-служби Уряду Румунії скасування 92 зборів і податків не відібється на бюджетних надходженнях, з огляду на те, що торік доходи від них склали лише близько двох мільйонів євро. Премєр-міністр Віктор Понта сказав, що цим самим буде скорочена бюрократія. “Я переконаний, що ми можемо дещо очистити цю жахливу податкову систему”, – сказав премєр-міністр.

Генсек НАТО у Бухаресті

Генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Андерс Фог Расмуссен відвідав Бухарест, де в пятницю зустрівся з президентом Траяном Бесеску і премєр- міністром Віктором Понтою, міністром закордонних справ Румунії Тітусом Корлецяном та оборони Мірчею Душа. Дії Росії в Україні призвели до виникнення абсолютно нової ситуації безпеки в Європі — заявив високопоставлений чиновник НАТО в інтервю нашій радіостанції. Альянс повинен відповідним чином адаптуватися до нового типу війни, яку веде Москва, яка вдається до підривної діяльності, а не прямої агресії. Андерс Фог Расмуссен: “Дії Альянсу будуть спрямовані на захист своїх членів від будь-яких військових загроз. Я не буду вдаватися до подробиць про те, як повинні наші суспільства адаптуватися до нової ситуації безпеки, але з огляду на те, що робить Росія, це нова ситуація в Європі, і ми готові знайти відповідний підхід.” Що робитиме Альянс, якщо Росія спробує перевірити солідарність НАТО? “Звичайно, на даному етапі, це гіпотетичне питання. Саме існування НАТО та статті 5 мають стримувальний ефект, оскільки потенційні агресори навіть не думають напасти на державу НАТО. Але якщо Росія чи хтось інший напади на країну НАТО, Альянс, і всі його союзники готові надати атакованій державі допомогу і конкретний захист.”

Санкції проти посадових осіб Росії

Європейський союз вирішив у понеділок розширити список санкцій спрямованих на посадових осіб Росії. До списку 48 вже санкціонованих були включені ще 13 російських можновладців, проти яких діють санкції щодо замороження активів та заборони на вїзд до ЄС. Серед них зрозуміло і віце-прем’єр Дмитро Рогозін. Румунія закрила повітряний простір для його літака, в контексті візиту до Придністровя. Відмова Бухареста викликала реакції з боку Міністерства закордонних справ у Москві, яке заявило, що в даних обставинах не можна сподіватися на нормальні добросусідські відносини. Речник російської дипломатії Оександр Лукашевич оцінив, що у таких умовах розраховувати, що двосторонні стосунки продовжуватимуться на конструктивній основі, в тому ж дусі і в тому ж ритмі навряд чи доречно. Раніше, посилаючись на розвиток української кризи, президент Траян Бесеску зазначив: “Росія має два пріоритети: федералізацію України та зрив президентських виборів запланованих 25 травня.”

Р. Молдова підпише Угоду про асоціацію 27 червня

Європейський союз підпише 27 червня Угоду про асоціацію парафовану у Вільнюсі торік – оголосив у четвер в Брюсселі президент Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу. Раніше в Кишиневі, запрошення в цьому сенсі передав молдовській владі голова Європейської ради Херман ван Ромпей. Угода утверджує демократичні принципи, верховенство закону і фундаментальні свободи. Документ має економічні компоненти, серед яких, відкриття ринків та покращення бізнес-середовища. Таким чином, прозахідний премєр-міністр Лянке сказав, що сильніша Республіка Молдова переконає в тому числі тих, хто живе в Придністров’ї, що європейська інтеграція є кращим демократичним способом просування вперед.

Економічні показники

Економічне зростання в Румунії склало у першому кварталі 3,8% порівняно з тим же періодом 2013 року, що є найбільшим зростанням серед країн-членів Європейського союзу. Ці попередні оцінки Європейського статистичного бюро (Євростат) були оголошено раніше і Національним інститутом статистики. Міністр-делегат по бюджету Лівіу Войня сподівається, що економічний ріст у 2014 перевищить 4%.

Пакет медичних послуг

Менше госпіталізацій і надання допомоги на амбулаторному (долікарняному) етапі. Це найбільш важливі зміни, які повинні відбутись в румунській медичної системи з 1 червня, коли набуде чинності новий базовий пакет. Голова Національного будинку страхування Раду Цібікі пояснює: “Будуть створені умови для того, щоб пацієнти мали можливість проводити амбулаторні дослідження, а лікарі інтерпретували ці дослідження, вирішували і тримали їх під контролем в амбулаторному режимі. Щодо лікарняних послуг, буде регулювання згідно якому близько 300 діагнозіві не будуть госпіталізовані. Також буде список діагнозів і послуг, які лікуватимуться у ході госпіталізації на денний час, чого до теперішнього часу не було.”

Повені в Румунії

Проливні дощі, на цьому тижні, спричинили збитків особливо на півдні, заході, сході та центрі Румунії. Гідрологи оголосили кілька разів, жовтий, помаранчевий та навіть червоний код небезпеки повеней на деяких річках. Через проливні дощі, сотні людей були заблоковані, тисячі домогосподарств залишилися без електрики і пошкоджені десятки доріг.

Стан румунської економіки

Бухарестський уряд встановив, що дата 1 січня 2019 року буде новою датою для приєднання нашої країни до зони євро. З іншого боку, Європейська комісія покращила, вдруге поспіль, прогнозування зростання румунської економіки в 2014 і 2015 роках, до 2,5% і, відповідно, 2,6%. Основним економічним двигуном буде внутрішній попит, який має перевищити експорт. За ці два роки, заплановано і підвищення інвестицій, в результаті кращого засвоєння коштів ЄС і розвитку великих інфраструктурних проектів. За оцінками ЄС, у 2014 році інфляція складе 2,4%, у 2015 році – 3,3%. Національний банк Румунії, також, переглянув у бік пониження цільовий показник інфляції на поточний рік від 3,5% до 3,3%, враховуючи, що румунська економіка зміцнює свою позитивну динаміку і входить у цикл сталого розвитку. Губернатор НБР Мугур Ісереску вважає, що досягнення румунської економіки не виправдовують, однак, і підвищення курсу національної валюти по відношенню до євро і американського долара. На його думку, зміцнення національної валюти є скоріше конюнктурним, будучи наслідком регіональної ситуації. Ісереску, також, оголосив, що Румунія погасила більшу частину кредиту у розмірі 12 мільярдів євро від МВФ, а в 2015 році кредит буде погашено.

Рішення Конституційного Суду Румунії про націоналізовані будинки під час комуністичного режиму

Конституційний суд Румунії постановив, що власникам нерухомостей, сконфіскованих під час комуністичного режиму, які звернулися до суду для врегулювання реституції, доведеться почекати остаточного рішення, без того щоб користуватися положеннями закону, прийнятого в 2013 році. Судді Конституційного Суду вирішили, що строки, встановлені законом, не поширюються на справи, які вже розглядаються судами. Суди повинні виносити рішення, тобто визначити правомочність та розмір компенсації, а потім справу буде направлено до органу, який видаватиме юридичний титул. Рішення Конституційного суду є остаточним і обовязковим.

Акції протесту листоношів та робітників бухарестського метро

Члени профспілки поштових працівників Румунії протестували, на цьому тижні, у Бухаресті та інших містах країни, проти політики керівництва Румунської пошти в останні роки. Листоноші вимагали відставки керівництва Пошти, підвищення заробітної плати по відношенню до рівня інфляції, оплату понаднормових годин, поліпшення умов праці. Профспілкові лідери оголосили, що протести триватимуть і у наступний період. Заборгованість Румунської пошти складає зараз 200 мільйонів леїв, приблизно 45 мільйонів євро. І профспілковці бухарестського метрополітену виступили з протестом, на цьому тижні, в Бухаресті. Вони скаржилися на недотримання положень чинного Колективного трудового договору.

Компанія Chevron розпочала розвідувальні роботи з пошуку сланцевого газу в східній Румунії

Представник американської нафтової компанії Chevron в Румунії, Томас Хольст, поінформував в інтерв’ю румунському радіомовленню, що було розпочато розвідувальне буріння для експлуатації сланцевого газу в населеному пункті Пунджешть, Васлуйського повіту. Представник Chevron пообіцяв, що компанія поважатиме всі норми європейського та румунського законодавства, і що грунтові води у цьому районі знаходитимуться під постійним контролем. Місцеві мешканці та екологи неодноразово виступали проти проекту американської компанії, через те що метод гідравлічного розриву може негативно відбитися на стан навколишнього середовища, а саме призвести до забруднення ґрунтових вод і землетрусів.

Спікер Сенату Румунії Келін Попеску Терічану відвідав Кишинів

Румунія буде першою країною, яка поратифікує Угоду про асоціацію Республіки Молдова з ЄС, – це будучи явною ознакою безастережної підтримки європейського курсу сусідньої країни, заявив спікер Сенату Румунії Келін Попеску Терічану, який провів, у середу та четвер, офіційний візит до Кишинева. Він зустрінувся з Президентом Республіки Молдова Ніколаєм Тімофті, прем’єр-міністром Юрієм Лянке та спікером Парламенту Ігорем Корманом, з якими проаналізував питання європейської інтеграції цієї країни, двосторонні енергетичні проекти та ситуацію в регіоні.

Ситуація в Україні як і раніше у полі зору румунської влади

Глава бухарестської дипломатії Тітус Корлецян підтвердив солідарність Румунії із сусідньою Україною і підкреслив важливість повного поважання територіальної цілісності, єдності, суверенітету і незалежності цієї країни. Присутній на Віденській зустрічі міністрів Ради Європи, Корлецян висловив заклопотаність з приводу погіршення регіональної безпеки у Східній Європі, викликану нестабільністю в Україні. Він також озвучив стурбованість Румунії з приводу можливих наслідків регіональної напруженості на придністровський регіон Республіки Молдова і наголосив на необхідності більш активної участі Ради Європи в зусиллях зі збереження територіальної цілісності, суверенітету і незалежності держав, на території яких є заморожені конфлікти. Він оголосив, що Румунія відправить спостерігачів для моніторингу підготовки до запланованих на 25 травня президентських виборів в Україні. Так само, Бухарест матиме фінансовий внесок до плану заходів Ради Європи призначеному Києву, спрямованого на утвердження конституційної та законодавчої реформ і зміцнення демократичних інститутів в цій країні.

Безвізовий режим для громадян Молдови

З 28 квітня громадяни Республіки Молдова можуть подорожувати без віз до країн -членів ЄС, за винятком Великобританії та Ірландії, а також країн членів Шенгенської зони, які не є частиною Союзу – Ісландія, Норвегія, Швейцарія і Ліхтенштейн. Користуються безвізовим режимом власники біометричних паспортів, близько 750 тисяч з 2,5 мільйонів молдован, а подорожі в туристичних цілях можуть бути зроблені протягом 90 днів. Кишинів почав переговори з ЄС про лібералізацію візового режиму майже чотири роки тому, менш ніж через рік після приходу до влади нинішнього проєвропейського альянсу. Лібералізація візового режиму була відзначена декількома заходами, в тому числі символічною зустріччю в одному з пунктів перетину кордону через Прут між премєр -міністрами Румунії та Молдови, Віктором Понтою та Юрієм Лянке. Бухарест зобовязався продовжити підтримувати вступ до ЄС Республіки Молдова, мета яку Кишинів хоче досягнути в 2019 році, коли Румунія головуватиме в ЄС. Крім беззастережної підтримки, лідери в Бухаресті та Кишиневі повинні знайти шляхи співпраці в галузі безпеки. Погіршення ситуації в Україні та клімату безпеки в регіоні вимагає цього, вважає премєр Понта. Премєр Юріє Лянке подякував Румунії за постійну підтримку Молдови в процесі інтеграції. Він також відзначив важливість завершення спільних проектів у галузі інфраструктури та енергетики.

Візит міністра закордонних справ Румунії до США

Міністр закордонних справ Румунії Тітус Корлецян здійснив 29 – 30 квітня візит до США, де взяв участь у конференції з питань, повязаних з Європою. У кулуарах конференції глава румунської дипломатії зустрівся з представниками американської адміністрації, Конгресу та членами румунської громади, а в дискусіях йшлося про співпрацю у галузі безпеки та ситуацію в Україні. Під час зустрічі з держсекретарем Джоном Керрі, Тітус Корлецян запевнив, що Румунія, член ЄС і НАТО, підтримує беззастережно прийняття жорстких санкцій проти Росії на тлі напруженої ситуації в Україні. Санкції Заходу, вважає глава румунської дипломатії, повинні супроводжуватися його сильною військовою присутністю в Східній Європі. У Бухаресті, в ході зустрічі із Френком Роузом, заступником державного секретаря США з питань оборони та космосу, президент Траян Бесеску висловив стурбованість у звязку з погіршенням ситуації в Чорноморському регіоні і можливими наслідками для Румунії та НАТО. Траян Бесеску заявив, що Румунія не буде вагатись взяти на себе свої європейські та євроатлантичні обов’язки щодо забезпечення власної безпеки та її союзників, і введення необхідних санкцій проти Російської Федерації, в складному регіональному контексті, викликаному подіями в Україні.

Нагороди Юнітер

Театральні вистави та найкращі актори в 2013 році були удостоєні, цього тижня, преміями з боку Спілки театральних діячів Румунії (ЮНІТЕР). ХХІІ випуск цього культурного заходу відбувся лише три рази за межами Бухареста. Після Сібіу, культурної європейської столиці 2007 року, і Ясс, іншого полюсу румунської культури на північному сході країни, настала черга міста Тиргу Муреш організувати святкування театральних митців нашої країни. “Віктор або діти при владі” у постановці Сілвіу Пуркерете в Угорському театрі міста Клуж-Напока, був названий найкращою виставою за 2013 рік. І теж за роль зіграну на цей раз в іншій виставі Пуркерете, але на сцені Клузького Національного театру “Який дивний нонсенс” Южена Іонеско, актор Корнел Реїляну отримав нагороду за кращу чоловічу роль. У категорії “Краща актриса в головній ролі”, журі ЮНІТЕР вирішило нагородити актрису Александру Фасоле, наймолодшу з номінантів, яка зіграла головну роль у виставі “Yentl” на сцені Державного єврейського театру в Бухаресті. Два коротких оповідань Михайла Булгакова — “Рушник з півнем” і “Сталеве горло”, записане Румунським товариством радіомовлення були увінчані нагородою за радіовистави. Ласло Бочарді був удостоєний за постановку вистави “Гамлет” на сцені театру “Томаші Арона” в місті Сфинту Георге, а Премію за заслуги було присуджено улюбленому актору Віктору Ребенчуку.

Історичний момент у Ватикані

Папа Франциск провів у Ватикані канонізацію двох Понтифіків, які позначили історію католицької церкви. Папа Іван XXIII провів Другий Ватиканський Собор, який відкрив католицьку церкву до сучасного світу та до інших релігій, в той час як Іван Павло II, перший поляк, який зійшов на папський престол, був харизматичним і невтомним посланником любові Христа по всьому світу, сприяючи краху комуністичного режиму. В урочистостях канонізації двох Понтифіків взяли участь Бухарестський архієпископ митрополит та президент Конференції католицьких єпископів Румунії Йоан Робу, і багато священиків, монахів і монахинь та віруючих з Румунії- країну, яку обидва Понтифіки, визнані святими, відвідали. Іван Павло II здійснив історичний візит до Румунії, у травні 1999 року перший понтифіка до переважно православної країни. І італієць Анджело Ронкаллі відвідав Румунію в 1930 і 1932, коли він був на дипломатичній місії в Болгарії. У 1944 році, як апостольський делегат в Туреччині, на прохання головного рабина Єрусалима, допоміг румунським євреям депортованим в Придністровя, відправивши допомогу в табори і видаючи свідоцтва про хрещення. Крім того, монсеньйор Ронкаллі переконав турецьку владу, щоб судно з румунськими євреями, яке покинуло порт Констанца з призначенням Єрусалим, могло перетнути територіальні води Туреччини. Завдяки йому було врятовано 750 румунських євреїв, з яких одна третина були діти.

Повені у південній та південно-західній Румунії

Румунія потребує довгострокових рішень для запобігання повеней ствердив премєр -міністр Віктор Понта, після відвідування постраждалих в ці дні від повеней сіл. Він заявив, що влада зобовязана фінансувати інфраструктурні проекти у районах де можуть відбутись затоплення, у відсутнотсті альтернатив, тому що дуже важко пересилити жителів з цих районів. В останні дні проливні дощі спричинили у кількох повітах на півдні і південному заході збитки. У повітах Телеорман та Олт синоптики оголосили червоний код небезпеки повеней на деяких річках. Для повіту Телеорман, який набільш постраждав від повеней — затоплено 27 населених пунктів, тисячі гектарів землі і сотні домогосподарств – Уряд схвалив виділення 53 млн. леїв (близько 12 мільйонів євро) для негайних робіт з попередження та усунення наслідків повеней. Через дощ в багатьох місцях були зсуви.

У Румунії стартувала передвиборча кампанія до Європарламенту

З 25 квітня румунські кандидати у депутати Європарламенту офіційно розпочали передвиборчу кампанію, яка завершиться 24 травня, за день до виборів. У змаганні за 32 мандати, які відведені Румунії в Європейському парламенті, на один менше, ніж у попередньому парламенті беруть участь 15 партій і політичних або виборчих альянсів та 8 незалежних кандидатів. Основними конкурентами є правлячий лівоцентристський Альянс створений з Соціал-демократичної партії, Національного союзу за Прогрес Румунії та Консервативної партії, правоцентристські опозиційні Націонал-ліберальна та Демократ-ліберальна партії, Демократичний союз угорців Румуні (ДСУР, при владі), та Партія народу Дан Думітреску ( популістська опозиційна). Таким чином, правлячий лівоцентристський алянс бере участь у виборах під прапором європейських соціалістів, Демократ-ліберальна партія і ДСУР під прапором Європейської народної партії, а Націонал-ліберальна партія під прапором європейських лібералів і демократів. Для виборів до Європарламенту від 25 травня, Міністерство закордонних справ у Бухаресті планує створити 190 виборчих дільниць за кордоном для румунської діаспори. Більшість буде створено в Іспанії – 18 , Італії — 15, Р. Молдова -8 , Франції — 6. Для румунів у США, Німеччині та Бельгії буде створено 5 виборчих дільниць, а також в Афганістані, де Румунія направила свої війська для виконання місій під егідою НАТО.

Попереджувальний страйк румунських залізничників

Майже 300 пасажирських поїздів були зупинені на вокзалах, в середу, протягом двох годин, внаслоідок чого потерпіли тисячі пасажирів. Румунські залізничники перестали працювати незадоволені заробітною платою, втратою прав подорожувати безкоштовно залізницею та можливим звільненням 2500 співробітників товарної залізниці. Співробітники Румунської зпалізниці, державної компанії, скаржаться, що працюють понаднормово, в той час як деякі трудові права були скорочені або скасовані, і що вони працюють у важких умовах. Профспілки оголосили, що під час переговорів з Міністерством щодо підписання нових колективних договорів не будуть організувати протести. Влада намагається протягом кількох років реструктурувати і приватизувати державні залізничні компанії, але їхні втрати і борги залишаються значними.

Ситуація в Україні і Р. Молдова під увагою румунської влади

У контексті все більш напруженої ситуації в Україні, Румунія вважає, що повинна бути першою державою, яка підтримує зусилля влади у Кишиневі для швидкої інтеграції в ЄС, заявив премєр -міністр Віктор Понта в ефірі громадського радіо. Глава уряду в Бухаресті вважає, що події в Україні та в регіоні можуть бути небезпечними для Р. Молдова, але і доброю можливістю. Віктор Понта: “Залежить від нас, щоб допомогти їм використати цю можливість, в тому сенсі, щоб швидше приєднатися до Європейського Союзу і розглянути можливість членство в НАТО.” З іншого боку, французький міністр закордонних справ Лоран Фабіус і його німецький колега Франк- Вальтер Штайнмайер, оголосили у Кишиневі, що ЄС надасть Р. Молдова технічну та фінансову підтримку після підписання Угоди про асоціацію, щоб продовжити реформи. Угоду про асоціацію, Кишинів парафував у листопаді 2013 року, і як очікується, підпише її наприкінці червня.

У румунському місті Крайова проходить Шекспірівський Міжнародний театральний фестиваль

У місті Крайова (південь) проходить дев’ятий Шекспірівський Міжнародний театральний фестиваль, один з найважливіших подібних заходів у Румунії та Європі. Вистава “Багато шуму з нічого”​​, режисера М. Вебстера представлена Лондонським театром “Глобус”, відкрила захід, який триватиме 12 днів. Цьогорічний фестиваль приурочений 450-річчю з дня народження великого англійського драматурга. Беруть участь “Вахтанговський театр» з Росії, Національний театр з Китаю, але й театри, театральні школи та філармонії з Південної Африки, Литви, Вірменії, Угорщини, Польщі, України та Румунії.

Реакція Румунії на регіональну напруженість

У непередбачуваному регіональному контексті, в якому східні сусіди – Р.Молдова й Україна – знаходяться в делікатних ситуаціях, Румунія не вагаючись, відкрито висловлює свої погляди. Президент Траян Бесеску закликав Росію повернутися в рамки зобовязань, узятих перед міжнародними організаціями і сприяти стабілізації в регіоні. Спроби поставити під сумнів міжнародно-визнані кордони є неприйнятними і безпосередньо впливають на мир і стабільність в регіоні, – сказав румунський президент. Цю заяву він зробив після того, як влада так званої Придністровської народної республіки, проросійського сепаратистського регіону на території Р.Молдови, за кримським сценарієм висловила бажання приєднатися до Росії. Позицію Президента Т.Бесеску підтвердив і премєр-міністр Віктор Понта, який сказав, що Румунія не хоче, щоб Молдова стала заручницею конфліктів у регіоні, а продовжила свій шлях до ЄС. Відповідні заяви були зроблені на тлі спроби президента Росії Володимира Путіна поставити під сумнів територіальну цілісність Республіки Молдова, стверджуючи, що населення Придністровя саме повинно визначити свою долю.

Румунсько-американські військові навчання

Премєр-міністр Віктор Понта заявив, що цього року збільшить державні кошти, виділені Міністерству оборони, аби Румунія могла краще відповідати вимогам партнерств з НАТО та ЄС. Цю заяву він зробив у Кимпія Турзій (центр країни), де проходять спільні румунсько-американські військові навчання. З цієї нагоди румунські льотчики здійснили тренувальні польоти на американських літаках F16, які поступлять на озброєння Військово-повітряних сил Румунії наприкінці 2016 року.

Скарга на президента Румунії

Більше 170 румунських парламентаріїв підписали скаргу на президента Траяна Бесеску, якого вони звинувачують у застосовуванні шантажу і погроз щодо депутата від правлячої Соціал-демократичної партії Габрієли Фіря. Остання є членом парламентської комісії з питань розслідування договору купівлі-продажу земельної ділянки в місцевості Нана, старшою дочкою президента. Для цього Йоана Бесеску взяла кредит у розмірі один мільйон євро в Ощадбанку, єдиному румунському державному банку. Глава держави стверджує, що кредит був взятий з дотриманням правових вимог кредитування.

Заходи для бізнесу

Палата депутатів Парламенту Румунії прийняла законопроект про процедуру запобігання неплатоспроможності та встановлення факту неплатоспроможності юридичних осіб. Документ поширюється на боржників, які перебувають у скрутному фінансовому становищі і встановлює, що підставою для порушення справи про банкрутство юридичної особи є нездатність такої особи задовольнити вимоги кредиторів по грошових зобовязаннях і виконати зобовязання по сплаті обовязкових платежів у сумі не менше 40 тисяч леїв (8800 євро). Міністр юстиції Роберт Казанчук, присутній на дебатах в парламенті, заявив, що закон про неплатоспроможність підтримує бізнес і створює для підприємців більш ефективні інструменти повернення заборгованості. У свою чергу, премєр-міністр Віктор Понта вважає, що закон є надзвичайно важливим для бізнесових кіл. Крім того, він повідомив, що з 1 липня уряд скасує податок на реінвестований прибуток. Віктор Понта: “Це давнє прохання представників бізнесу, яке ми можемо задовольнити з 1 липня. Усі компанії, які реінвестують прибуток отримають заслужену підтримку, яка неминуче призведе до створення нових робочих місць, сплати нових податків і принесе нові вигоди нашому суспільству.” Опозиційні Націонал-ліберальна і Демократ-ліберальна партії планують оскаржити закон у Конституційному суді.

Остаточні рішення щодо партійних списків та незалежних кандидатів

25 травня, коли пройдуть вибори до Європарламенту, громадяни Румунії з правом голосу обиратимуть своїх представників зі списків 15 партій і союзів та вісьмох незалежних кандидатів, повідомляє Центральне виборче бюро. Шанси здобути найбільше мандатів, згідно з останніми соцопитуваннями, має правлячий альянс, що складається з Соціал-демократичної партії, Національного союзу “За прогрес Румунії” і Консервативної партії, а також дві опозиційні правоцентристські парламентські сили Націонал-ліберальна партія та Демократ-ліберальна партія. Шанси пройти мають і правлячий Демократичний союз угорців Румунії та опозиційна Народна партія Дана Дяконеску, а також партія “Народний рух” та позапарламентська “Громадянська сила”. З-поміж незалежних кандидатів реальні шанси стати депутатами Європаламенту мають колишня чемпіонка світу зі спортивної гімнастики Коріна Унгуряну і відомий актор Мірча Дякону. Офіційной виборча кампанія почнеться 25 квітня, за 30 днів до виборів.

Напередодні Великодня

Християни зі всього світу, в тому числі з Румунії, готуються до святкування Великодня. Цього року, 20 квітня, православні і католики відзначать разом фундаментальну подію християнства – Воскресіння Ісуса Христа. У свою чергу, євреї, включно й з Румунії, з у ці дні відзначають Песах, свято звільнення ізраїльтян з єгипетського рабства.