Category: Новини

ДЕФІЦИТ – Дефіцит бюджету Румунії зріс до 7,12% ВВП за підсумками перших 11 місяців цього року в порівнянні з 6,19% ВВП за 10 місяців і 4,58% ВВП за аналогічний період минулого року, згідно з даними, опублікованими Міністерством фінансів у вівторок. За даними джерела, загальні доходи за перші одинадцять місяців 2024 року склали 523,94 млрд леїв, збільшившись на 12,7%, в той час як витрати консолідованого загального бюджету склали 649,66 млрд леїв, збільшившись на 20,6% в номінальному вираженні в порівнянні з аналогічним періодом попереднього року (1 євро = близько 5 леїв – ред.).

ПОСТАНОВА – Уряд прийняв постанову, спрямовану на скорочення витрат державного сектору до 2025 року. Виконавча влада прагне скоротити бюджетні витрати на один відсоток ВВП, або 19 мільярдів леїв, водночас збільшивши бюджетні надходження за рахунок впровадження реформ у Національному плані відновлення та стійкості. Фіскально-бюджетні заходи критикують кілька профспілкових організацій та організацій роботодавців. Відсутність соціального діалогу та поспіх, з яким було прийнято постанову, викликають невдоволення профспілок працівників освіти, державного управління та соціальної допомоги, а також Федерації роботодавців енергетики.

ПОДАТКИ – Бензин і дизельне паливо подорожчають в Румунії з 1 січня 2025 року через підвищення приблизно на 6% акцизів на паливо, згідно з документом, опублікованим Міністерством фінансів. Ціна літра бензину зросте на 0,17 лея (що еквівалентно більш ніж 3 євроцентам), а дизельного палива – на 0,16 лея. Акцизи на спиртні напої та ігристі вина також зростуть на 4,4% з 1 січня. Також з початку наступного року місцеві податки будуть індексуватися відповідно до рівня інфляції, рішення про що прийматиме кожна мерія. У Бухаресті міська рада вирішила збільшити ці податки на 10,4%.

ШЕНГЕН – Румунська прикордонна поліція готова увійти до Шенгенської зони з сухопутними кордонами з 1 січня 2025 року, коли буде скасовано контроль на 40 пунктах перетину кордону – автомобільних, залізничних та портових. Згідно із заявою Генеральної інспекції прикордонної поліції, з початку наступного року поїздки з Румунії до та з інших країн Шенгенської угоди будуть схожі на поїздки всередині країни. Однак, особи, які мають намір подорожувати на територію іншої країни Шенгенської зони, повинні мати при собі дійсний проїзний документ, а саме паспорт або посвідчення особи, оскільки румунські прикордонники здійснюватимуть вибіркові та несистематичні перевірки, – додається в повідомленні.

РАДА ЄС – У середу, 1 січня, Польща перебирає на себе ротаційне шестимісячне головування в Раді Європейського Союзу від Угорщини, і міжнародні ЗМІ пишуть, що Варшава, як очікується, буде грати набагато більш примирливу гру, ніж Будапешт, протягом шести місяців, намагаючись просунути європейські питання вперед – починаючи з підтримки України. Польща є одним з найстійкіших прихильників Києва, в той час як націоналістичний прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан викликав роздратування в Брюсселі своїм липневим візитом до Москви, де зустрівся з президентом Росії Володимиром Путіним. Головування Польщі починається на невизначеному тлі повернення республіканця Дональда Трампа до Білого дому, в той час як європейці побоюються американського відсторонення від України і торгової напруженості з США, – також зазначають коментатори.

ВИБОРИ – Перший тур президентських виборів у Румунії може відбутися 23 березня 2025 року, а другий – 6 квітня, повідомляють бухарестські ЗМІ з посиланням на політичні джерела в урядовій коаліції СДП-НЛП-ДСУР. Перший тур, що відбувся 24 листопада 2024 року, був визнаний недійсним Конституційним судом (КС), який на підставі документів, наданих Вищою радою національної оборони (ВРО), послався на втручання неназваного державного суб’єкта. У другому турі, призначеному на 8 грудня, мали змагатися незалежний націоналіст Келін Джорджеску, якого звинувачують у зв’язках з путінською Росією, та лідерка опозиційного СПР Елена Ласконі. У діаспорі, де виборчі дільниці для другого туру відкрилися 6 грудня, десятки тисяч румунів вже проголосували на той час, коли КСР вирішив визнати перший тур недійсним. 21 грудня у чинного президента Клауса Йоганніса мав закінчитися другий і останній п’ятирічний президентський термін, але його перебування на посаді було продовжено до обрання нового глави держави, що має бути затверджено Конституційним судом.

ІНФЕКЦІЇ – У Румунії за тиждень з 23 по 29 грудня було зареєстровано 57 184 випадки респіраторних інфекцій, у тому числі три нові смерті від вірусу грипу, повідомив у вівторок Національний інститут громадського здоров’я. Кількість людей, які померли від грипу в цьому сезоні, досягла чотирьох. На сьогоднішній день понад 1,1 мільйона людей отримали щеплення від грипу.

ТЕНІС – Румунська тенісистка Жаклін Крістіан у вівторок вийшла до 1/8 фіналу турніру WTA 250 з призовим фондом 275.094 доларів США в Окленді (Нова Зеландія) після перемоги над українкою Юлією Стародубцевою з рахунком 6-3, 2-0. Румунці (26 років, 85 WTA) знадобилася рівно година, щоб виграти свій перший матч у Стародубцевої (24 роки, 101 WTA), і в 1/8 фіналу вона зустрінеться з переможницею матчу між американкою Медісон Кіз та італійкою Лючією Бронзетті. Колишня перша ракетка світу Сімона Халеп отримала wild card на турнір в Окленді, але була змушена знятися через травму. В Австралії румунка Анка Тодоні вийшла до другого кола турніру WTA 500 у Брісбені, загальний призовий фонд якого становить 1.520.600 доларів США, після перемоги над Крістіною Букша 7-6 (7/3), 6-2. У другому раунді Тодоні зустрінеться з чешкою Ліндою Носковою.

ПОСТАНОВА – Уряд в Бухаресті прийняв у понеділок, на останньому засіданні в цьому році, термінову постанову, яка передбачає скорочення витрат державного сектору до 2025 року. Проєкт, узгоджений лідерами коаліції СДП-НЛП-ДСУР, містить такі заходи, як призупинення зайнятості в державному секторі або заморожування пенсій і зарплат працівників бюджетної сфери на рівні 2024 року. Крім того, більше не будуть оплачуватися понаднормові роботи, а також не будуть надаватися премії та бонуси. За допомогою цих заходів уряд заявляє, що хоче скоротити бюджетні витрати на 19 млрд леїв (що еквівалентно майже 4 млрд євро), або на один відсоток ВВП. З цією метою виконавча влада створила Департамент з питань оптимізації роботи уряду, до складу якого увійшли фахівці, які працюватимуть на громадських засадах. Що стосується закону про державний бюджет на наступний рік, то очікується, що він буде ухвалений урядом у січні і направлений до парламенту для прийняття на позачерговій сесії.

РЕАКЦІЇ – У понеділок поліцейські з пенітенціарних установ протестували перед будівлею уряду в Бухаресті, незадоволені скороченням витрат. Вони стверджують, що із застосуванням нових положень втратять до 30% зарплати. Так само кілька профспілкових організацій та організацій роботодавців Румунії опублікували комюніке з критикою заходів зі скорочення витрат у бюджетній системі. Профспілки працівників освіти виступають проти заморожування зарплат, а найбільша федерація у сфері державного управління та соціальної допомоги Columna скаржиться на те, що постанова була розроблена без соціального діалогу. На відсутність консультацій також посилається Федерація роботодавців енергетики, яка розкритикувала заходи щодо запровадження податку на спеціальні споруди. Федерація роботодавців Romalimenta попереджає, що харчовій промисловості було завдано ще одного удару зі скасуванням податкових пільг для працівників галузі. Зі свого боку, представники малого та середнього бізнесу заявляють, що зниження податкового порогу для МСП та збільшення податку на дивіденди матиме катастрофічні наслідки для румунських підприємців. Американська торгова палата в Румунії також висловила свою стурбованість податковими заходами, прийнятими урядом, які, на її думку, ставлять бізнес-середовище в складну ситуацію і надалі впливають на економічну передбачуваність і довіру інвесторів.

ПОДАТКИ – Бензин і дизельне паливо подорожчають в Румунії з 1 січня через підвищення приблизно на 6% акцизів на паливо, згідно з документом, опублікованим міністерством фінансів. Ціна літра бензину зросте на 0,17 лея (що еквівалентно більш ніж 3 євроцентам), а дизельного палива – на 0,16 лея. Акцизи на спиртні напої та ігристі вина також зростуть на 4,4% з 1 січня. Також з початку наступного року місцеві податки будуть індексуватися відповідно до рівня інфляції. У Бухаресті міська рада вирішила збільшити ці податки на 10,4%.

КОРДОН – Румунська прикордонна поліція готова увійти до Шенгенської зони з сухопутними кордонами з 1 січня 2025 року, коли буде скасовано контроль на 40 пунктах перетину кордону – автомобільних, залізничних та портових. Згідно із заявою Генеральної інспекції прикордонної поліції, з початку наступного року поїздки з Румунії до та з інших країн Шенгенської угоди будуть схожі на поїздки всередині країни. Однак, особи, які мають намір подорожувати на територію іншої країни Шенгенської зони, повинні мати при собі дійсний проїзний документ, а саме паспорт або посвідчення особи, оскільки румунські прикордонники здійснюватимуть вибіркові та несистематичні перевірки, – додається в повідомленні.

АТЛАС – Міністерство закордонних справ Румунії заявило в неділю ввечері, що 18 грудня через посла Румунії в НАТО висловило своє несхвалення з приводу розповсюдження географічного атласу з картами часів так званої Великої Угорщини. «Цей атлас має провокаційний характер по відношенню до відносин стратегічного партнерства між Румунією та Угорщиною і союзниками по НАТО. Міністерство закордонних справ підтверджує позицію, яка постійно доводиться до угорської влади, що будь-які провокаційні заяви чи жести не сприятимуть зміцненню партнерських відносин між Румунією та Угорщиною. Спільна історія повинна залишатися об’єктом вивчення істориків», – заявляють дипломати в Бухаресті. Так звана Велика Угорщина, що розпалася наприкінці Першої світової війни, включала окуповані Будапештом території, які сьогодні належать Румунії, Словаччині, Хорватії та Словенії.

РЯТУВАЛЬНИКИ – Троє громадян України, які перетнули кордон з сусідньою Румунією через гори Марамуреш (північ), були врятовані гірськими рятувальниками і прикордонниками в ніч на неділю і спущені з гори, – повідомила Марамуреська рятувальна повітова державна служба. За словами джерела, вони перебували в дорозі тиждень, були фізично виснажені, без їжі і води, без ліхтариків і мобільних телефонів. Їм 22, 23 і 24 роки, вони зі столиці України – Києва. В останні роки Україна неодноразово повідомляла про випадки загибелі чоловіків, які намагалися втекти з країни, щоб уникнути військової служби. Гірська ріка Тиса, яка протікає вздовж кордонів України з Угорщиною та Румунією, забрала велику кількість життів.

БЕЗРОБІТТЯ – Рівень безробіття, зареєстрований на національному рівні в Румунії, становив 3,28% на кінець листопада 2024 року, а загальна кількість безробітних становила 261.511 осіб – повідомляє Національне агентство з питань зайнятості. Наприкінці жовтня рівень безробіття в країні становив 3,2%. Рівень безробіття в сільській місцевості майже втричі вищий, ніж у містах. Найбільша частка безробітних припадає на вікову групу 40-49 років та чоловіків. Безробітні з середньою освітою складають 33,56% від усіх зареєстрованих безробітних, тоді як безробітні з вищою освітою – лише 4,56%.

ПОСТАНОВА – Уряд Румунії ухвалить у понеділок, на останньому цьогорічному засіданні, термінову постанову, яка передбачає скорочення видатків державного сектору у 2025 році. Проєкт, узгоджений лідерами коаліції СДП-НЛП-ДСУР, включає такі заходи, як призупинення прийому на роботу в державний сектор або заморожування пенсій і зарплат працівників державного сектору на рівні 2024 року. Крім того, більше не будуть оплачуватися понаднормові години, а також не будуть надаватися премії та бонуси. Згідно з проєктом, опублікованим Міністерством фінансів, заходи, викладені в цій постанові, матимуть фінансовий вплив на суму понад 133 мільярди леїв (близько 26,6 мільярда євро) в наступному році. У 2025 році доходи бюджету зростуть на 7,11 млрд леїв (понад 1,4 млрд євро), а витрати бюджету скоротяться на 126,26 млрд леїв (близько 25,2 млрд євро). Профспілки розкритикували положення документа і попередили про акції протесту. Що стосується закону про державний бюджет на наступний рік, то він має бути ухвалений урядом у січні і направлений до парламенту для ухвалення на позачерговій сесії.

ВИБОРИ – Перший тур президентських виборів у Румунії може відбутися 23 березня 2025 року, а другий – 6 квітня, повідомляють бухарестські ЗМІ з посиланням на політичні джерела в урядовій коаліції СДП-НЛП-ДСУР. Перший тур, що відбувся 24 листопада 2024 року, був визнаний недійсним Конституційним судом (КС), який на підставі документів, наданих Вищою радою національної оборони (ВРО), послався на втручання неназваного державного суб’єкта. У другому турі, призначеному на 8 грудня, мали змагатися незалежний націоналіст Келін Джорджеску, якого звинувачують у зв’язках з путінською Росією, та лідерка опозиційного СПР Елена Ласконі. У діаспорі, де виборчі дільниці для другого туру відкрилися 6 грудня, десятки тисяч румунів вже проголосували на той час, коли КСР вирішив визнати перший тур недійсним. 21 грудня у чинного президента Клауса Йоганніса мав закінчитися другий і останній п’ятирічний президентський термін, але його перебування на посаді було продовжено до обрання нового глави держави, що має бути затверджено Конституційним судом.

ОПИТУВАННЯ – Більше половини румунів вважають, що 2024 рік був для Румунії економічно гіршим, ніж минулий, згідно з телефонним опитуванням IRES. Розгорнута Росією війна в Україні, політична криза та зростання цін були головними проблемами 2024 року.  Кожен четвертий румун незадоволений тим, як він живе зараз, і стільки ж кажуть, що у них не було жодної причини для великої радості в 2024 році. Дані також показують, що політики залишаються на останньому місці серед категорій, яким румуни довіряють. Відповідаючи на запитання, яка подія, на їхню думку, найбільш негативно вплинула на Румунію в 2024 році, більше чотирьох з 10 румунів вказали на скасування Конституційним судом першого туру президентських виборів. Понад 60% вважають, що це рішення було поганим, а третина – хорошим. Майже чверть румунів відчули полегшення від рішення КС, 17% були розлючені, 16% обурені, а 15% відчули жаль і страх.

КОРДОН – Понад 183.600 румунських та іноземних громадян, перетнули кордони Румунії за останню добу – повідомила прикордонна поліція. З 1 січня 2025 року, коли Румунія приєднається до Шенгенської зони вільного пересування з сухопутними кордонами, 33 пункти пропуску на кордоні з Угорщиною та Болгарією, а також при Чорному морі та приморському Дунаї, будуть назавжди закриті. Серед них 17 автомобільних і залізничних пунктів пропуску на західному кордоні Румунії з Угорщиною і 14 пунктів пропуску, включаючи поромні, залізничні та портові, на південному кордоні з Болгарією, а також два портові пункти пропуску в Бреїлі і Чернаводі. З початку 2025 року на пунктах перетину кордону з Угорщиною та Болгарією більше не буде прикордонних перевірок. Такі перевірки здійснюватимуться лише вибірково, на основі аналізу ризиків. Скасування контролю на сухопутних кордонах відбувається після так званого часткового приєднання Румунії та Болгарії до Шенгенської зони наприкінці березня.

ЗБРОЯ – Понад 3100 одиниць вогнепальної зброї було конфісковано румунською поліцією за перші 11 місяців цього року. З них близько 1300 одиниць – летальна зброя, а решта – нелетальна, йдеться у прес-релізі румунської поліції. Вилучення були результатом кількох дій, пов’язаних з браконьєрством, вибуховими або небезпечними речовинами. Поліцейські також стверджують, що з конфіскованої зброї близько 1220 одиниць перебували у незаконному володінні. Також було вилучено понад 277.000 одиниць боєприпасів. Щодо заходів у сфері мисливського господарства, то вилучено майже 1000 кг м’яса дичини, понад 700 трофеїв та 45 одиниць техніки, які використовувалися для браконьєрства. В інших операціях вилучено майже 80 тонн піротехнічних виробів.

ЛІТАК – У Південній Кореї оголосили семиденну національну жалобу після того, як літак компанії Jeju Air зі 181 людиною на борту розбився під час посадки в аеропорту Муан (на південь від столиці Сеула). За останніми даними, вижили лише двоє осіб. Це найбільша за кількістю жертв авіакатастрофа в Південній Кореї. За даними південнокорейського інформаційного агентства Yonhap, причиною аварії, ймовірно, став «контакт із птахами, який призвів до несправності шасі». Літак приземлився на черево і загорівся, коли вдарився об огорожу в кінці злітно-посадкової смуги.

ГРУЗІЯ – Колишній професійний футболіст Михайло Кавелашвілі, різкий критик Заходу, склав присягу президента Грузії в неділю на тлі великої політичної кризи в колишній радянській республіці Південного Кавказу. Прозахідна колишня глава держави Саломе Зурабішвілі оголосила, що йде з посади президента, але підтвердила, що обрання Кавелашвілі було нелегітимним. Колегія виборців, підконтрольна правлячій партії «Грузинська мрія», висунула його кандидатуру на посаду глави держави на засіданні в середині місяця без будь-яких зволікань. У Грузії повноваження глави держави обмежені і значною мірою символічні, але це не завадило Зурабішвілі жорстко критикувати виконавчу владу, звинувачувати її в авторитарному дрейфі та русофільстві і стати одним з голосів проєвропейської опозиції. Протестувальники звинувачують Кавелашвілі в тому, що він є маріонеткою тіньового мільярдера Бідзіни Іванішвілі, який заробив статки в Росії, заснував партію «Грузинська мрія» і з 2012 року керує країною.

ПОСТАНОВА – У суботу в Бухаресті між прем’єр-міністром соціал-демократом Марчелом Чолаку та представниками роботодавців і профспілок, які входять до складу Національної тристоронньої ради з соціального діалогу відбулися дискусії щодо термінової постанови, яка передбачає скорочення витрат у державному секторі. Профспілкові лідери вважають, що заморожування зарплат означає падіння доходів працівників бюджетної сфери, в той час як роботодавці вважають, що уряду СДП-НЛП-ДСУР вдасться скоротити бюджетний дефіцит наступного року, якщо він реалізує заходи, що містяться в документі. Він передбачає, що до 2025 року буде заморожена зайнятість у державному секторі, понаднормова робота компенсуватиметься вільним часом, державні зарплати і пенсії будуть заморожені. Урядовці стверджують, що хочуть скоротити бюджетні витрати на 19 мільярдів леїв (майже 4 мільярди євро), або один відсоток ВВП, водночас покращуючи життя румунів і зберігаючи інвестиційні програми.

ВИБОРИ – Перший тур президентських виборів в Румунії може відбутися 23 березня 2025 року, а 6 квітня, вирішальний тур. Про це в суботу повідомили бухарестські ЗМІ з посиланням на політичні джерела в урядовій коаліції СДП-НЛП-ДСУР. Перший тур президентських виборів, що відбувся 24 листопада 2024 року, був визнаний недійсним Конституційним судом (КС), який на підставі документів, наданих Вищою радою національної оборони (ВРНО), послався на втручання неназваного державного суб’єкта. У другому турі, призначеному на 8 грудня, мали змагатися незалежний націоналіст Келін Джорджеску, якого звинувачують у зв’язках з путінською Росією, та лідерка СПР Елена Ласконі (в опозиції). У діаспорі, де виборчі дільниці для вирішального туру відкрилися 6 грудня, десятки тисяч румунів вже проголосували на той час, коли КСР вирішив визнати перший тур недійсним. 21 грудня у чинного президента Клауса Йоганніса мав закінчитися другий і останній п’ятирічний президентський термін, але його перебування на посаді було продовжено до обрання нового глави держави, що має бути затверджено Конституційним судом.

ЗЛОЧИННІСТЬ – Румунія належить до країн з найнижчим рівнем злочинності, маюючи більш сприятливу ситуацію з цієї точки зору, ніж багато західноєвропейських країн – повідомляється у прес-релізі Міністерства внутрішніх справ Румунії, заснованого на звітах Державного департаменту США та Європейської комісії, які визнають Румунію дуже безпечною країною для громадян і туристів. У «Звіті для громадян США, які подорожують за кордон», Румунія зазначена як країна з низьким і дуже низьким ризиком злочинності. За даними Міністерства внутрішніх справ, офіційні міжнародні документи підкреслюють значний прогрес Румунії в боротьбі зі злочинністю, підтверджуючи її статус безпечної країни. В останні роки в Румунії були зафіксовані показники, нижчі за середньоєвропейські та міжнародні, щодо таких злочинів, як пограбування, крадіжки та інші насильницькі злочини, – додається в прес-релізі.

КОРДОН – Понад 166 300 осіб, румунських та іноземних громадян, і приблизно 45 100 транспортних засобів здійснили формальності для перетину румунського кордону, як на в’їзді, так і на виїзді, в третій день Різдва, повідомила в суботу Генеральна інспекція прикордонної поліції. Нагадаємо, що 33 пункти перетину кордону Румунії з Угорщиною і Болгарією, а також на Чорному морі і приморському Дунаї будуть закриті з 1 січня 2025 року, коли Румунія увійде до Шенгенської зони вільного пересування і сухопутними кордонами: 17 автомобільних і залізничних пунктів пропуску розташовані на західному кордоні Румунії з Угорщиною, і 14 автомобільних, включаючи поромні, залізничні та портові пункти пропуску на кордоні з Болгарією. Ці дані містяться в проєкті урядового рішення, розробленому Міністерством внутрішніх справ.

ІНФЕКЦІЇ – Протягом тижня з 16 по 22 грудня в Румунії було зареєстровано понад 89 100 випадків респіраторних інфекцій, коли також було оголошено про першу підтверджену смерть від вірусу грипу. За даними Національного інституту громадського здоров’я, у цей період було на 43% більше випадків у порівнянні з тим же тижнем попереднього сезону та приблизно на 15% менше випадків респіраторних інфекцій у порівнянні з попереднім тижнем. Станом на 22 грудня щеплення від грипу отримали понад 1,1 млн осіб.

ГАЗ – Російський енергетичний гігант «Газпром» оголосив у суботу, що призупинить експорт газу до Респ. Молдова з 1 січня 2025 року через нібито несплачений борг з боку влади Кишинева. Компанія заявляє, що залишає за собою право вжити будь-яких заходів, включно з розірванням контракту на постачання. Росія постачає до Молдови близько 2 мільярди кубометрів газу на рік через Україну. Газ постачається до проросійського сепаратистського регіону Придністров’я, який використовує його для виробництва дешевої електроенергії, яку потім продає решті Молдови.

ТЕНІС – Румунські тенісистки Анка Тодоні та Ана Богдан в суботу кваліфікувалися в основну сітку турніру WTA 500 в Брісбені. Ана Богдан у вирішальному матчі перемогла колумбійку Еміліану Аранго з рахунком 6-2, 6-4 і дебютує в основній сітці турніру в Брісбені проти росіянки Анастасії Потапової. Анка Тодоні виграла свій матч у словачки Анни Кароліни Шмідлової з рахунком 6-2, 6-3 і дебютує в основній сітці турніру проти іспанки Крістіни Бучі.  Турнір WTA 500 в Брісбені (Австралія) із загальним призовим фондом понад 1,5 мільйона доларів пройде з 29 грудня по 5 січня.

ШЕНГЕН – З 1 січня 2025 року, коли Румунія увійде до Шенгенської зони вільного європейського пересування також з сухопутними кордонами, 33 пункти перетину кордону з Угорщиною та Болгарією, а також на Чорному морі та на  Дунаї будуть назавжди закриті. Серед них 17 автомобільних і залізничних пунктів пропуску на західному кордоні Румунії з Угорщиною і 14 автомобільних пунктів пропуску, включаючи поромні, залізничні та портові пункти пропуску на кордоні з Болгарією, а також два портові пункти пропуску в Бреїлі і Чернаводі. Міністерство внутрішніх справ винесло на розгляд проєкт відповідної постанови уряду. З початку 2025 року на пунктах перетину кордону з Угорщиною та Болгарією більше не буде прикордонних перевірок. Такі перевірки здійснюватимуться лише вибірково, на основі аналізу ризиків. Скасування контролю на сухопутних кордонах відбулося після так званого часткового приєднання Румунії та Болгарії до Шенгенської зони наприкінці березня, коли їх було прийнято в організацію тільки з повітряними та морськими кордонами.

СПІВЧУТТЯ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку в п’ятницю висловив співчуття у зв’язку з авіакатастрофою в Казахстані, коли літак Азербайджанських авіаліній розбився поблизу Актау, порту на Каспійському морі (західний Казахстан). «Румунський уряд солідарний з народом Азербайджану. Ми висловлюємо наші співчуття сім’ям жертв трагічної авіакатастрофи і бажаємо якнайшвидшого одужання всім постраждалим», – написав прем’єр-міністр у соціальних мережах. Літак, на борту якого перебувало 67 осіб, виконував у середу рейс зі столиці Азербайджану Баку до Грозного, столиці кавказької республіки Чечня в Росії. Літак розбився і загорівся, в результаті чого загинули 38 пасажирів. У п’ятницю авіакомпанія оголосила, що літак зазнав «зовнішнього фізичного і технічного втручання» і що вона призупиняє польоти до кількох російських міст, переважно на Кавказі.

ОПИТУВАННЯ – Понад чверть румунів (27%) песимістично налаштовані щодо 2025 року, що на 8% більше, ніж минулого року, згідно з останнім опитуванням Reveal Marketing Research. Більше того, 45% румунів не мають ні оптимістичних, ні песимістичних поглядів на майбутнє, що свідчить про невпевненість у завтрашньому дні. З іншого боку, 28% заявили, що вони оптимістично налаштовані щодо майбутнього року, причому серед тих, хто має дохід понад 6000 леїв (еквівалент 1200 євро), ця частка вища – 33%. Песимізм румунів є високим, коли йдеться про перспективи країни на наступний рік. Зниження рівня корупції (54%), стримування інфляції (51%) і поліпшення економічної ситуації (47%) вважаються складними цілями, яких важко досягти в наступні 12 місяців.

ЗЛОЧИННІСТЬ – Румунія входить до числа країн з найнижчим рівнем злочинності, маючи більш сприятливу ситуацію з цієї точки зору, ніж багато західноєвропейських країн – повідомляє прес-реліз Міністерства внутрішніх справ у Бухаресті, заснований на звітах Державного департаменту США та Європейської комісії, які визнають Румунію дуже безпечною країною для громадян і туристів. У «Звіті для громадян США, які подорожують за кордон» Румунія вказана як країна з низьким і дуже низьким ризиком злочинності. В останні роки в Румунії були зафіксовані показники, нижчі за середньоєвропейські та міжнародні, щодо таких злочинів, як пограбування, крадіжки та інших насильницьких злочинів, – додається в прес-релізі.

ДРОН – Система радіолокаційного спостереження румунської армії зафіксувала у четвер ввечері в районі, приблизно в 15 кілометрах на схід від села Кілія Вече Тульчанського повіту, недалеко від кордону з Україною, сигнал невеликого повітряного об’єкта, що рухався в напрямку національного повітряного простору. Генерал Костантин Спину, прес-секретар Міністерства національної оборони, заявив, що були терміново вжиті заходи, передбачені процедурами, в тому числі підготовка до зльоту літака Бойової служби повітряної поліції. Інформації про можливе влучання цілі на території країни не надходило.

ЕНЕРГІЯ – Майже половина електроенергії, спожитої в Румунії в середу, в перший день Різдва, була вироблена вітровими турбінами – за даними WindEurope, найбільшої європейської вітроенергетичної організації. 19% електроенергії, спожитої по всій Європі, було вироблено вітровими турбінами. Лідером є Швеція, де 65% енергія становила вітрова енергія, за нею йде Данія – 59%. У Румунії ця частка склала 49%. У четвер 35% енергії, спожитої в Румунії, було вироблено вітровими турбінами, що дозволило Румунії експортувати близько 2 000 мегават.

МОЛДОВА – Румунія та Республіка Молдова продовжать працювати задля добробуту, стабільності, європейських цінностей, стійкості та демократії, заявив глава держави Клаус Йоганніс, який привітав президентку сусідньої держави Майю Санду зі вступом на другий термін. Майя Санду була офіційно приведена до присяги на посаді президента Республіки Молдова. У промові з нагоди офіційної інавгурації на пост президента, Майя Санду підкреслила, що європейська інтеграція та реформа правосуддя залишаються головними цілями її другого мандату. Вона також попередила, що членство в ЄС не є чудодійним рішенням усіх внутрішніх проблем, що стоять перед країною, але зазначила, що Молдова зуміла захистити свою демократію перед обличчям зовнішніх загроз. Незважаючи на регіональні та глобальні кризи, спричинені пандемією, війною в Україні, зовнішніми загрозами та енергетичним шантажем Кремля, Молдові вдалося зберегти мир і просунутися європейським шляхом, заявила президентка колишньої радянської республіки.

СВЯТО – Сьогодні православні християни відзначають день пам’яті первомученика і архидиякона Стефана, першого мученика християнства, в честь якого названо понад 520 000 румунів, переважно чоловіків.

РІЗДВО – Для православних християн, які відзначають нерухомі свята за григоріанським календарем, греко-католиків і католиків у всьому світі, в тому числі і в Румунії, яка є переважно православною, сьогодні другий день Різдва Христового, свята народження Ісуса Христа, одного з найбільших у християнстві. 26 грудня Православна Церква відзначає Собор Пресвятої Богородиці – одне з найдавніших свят на честь Діви Марії. Назва “собор” походить від слов’янського слова і означає “зібрання”, а також “рада”. Свято було встановлене 1500 років тому. Різдво – це свято щедрості і милосердя, відродження надії на краще майбутнє», – написав Президент Клаус Йоганніс у соціальних мережах. Різдво – це свято радості, а справжня віра – це та, що діє через любов, – зазначив Патріарх Румунської Православної Церкви Даниїл. У Ватикані Папа Франциск звернувся з новим закликом до миру в Україні, а також на Середньому Сході. Православні, які святкують за юліанським календарем, – більшість у Росії, Україні, Сербії та Грузії – святкують Різдво 7 січня.

ДЕРЖБЮДЖЕТ – Одним із пріоритетів нового румунського уряду є розробка проєкту бюджету на наступний рік, що, схоже, також є головною проблемою, з якою він зіткнеться у своєму прагненні скоротити витрати. Проєкт держбюджету базується на терміновій постанові про фіскально-бюджетні заходи, яка має бути затверджена найближчими днями. Вона включає багато непопулярних заходів, які уряд має вжити для скорочення дефіциту. Йдеться, зокрема, про заморожування зарплат і пенсій у 2025 році або оподаткування великих статків. Приведення до присяги нового уряду стало позитивним сигналом для румунських бізнесменів та іноземних інвесторів, – заявив прем’єр-міністр і лідер соціал-демократів Марчел Чолаку.

ШЕНГЕН – З 1 січня 2025 року, коли Румунія увійде й з сухопутними кордонами до Шенгенської зони вільного переміщення, 33 пункти пропуску через кордон з Угорщиною та Болгарією, а також на Чорному морі та на Дунаї будуть назавжди закриті. Серед них 17 автомобільних і залізничних пунктів пропуску на західному кордоні Румунії з Угорщиною і 14 автомобільних, у тому числі поромних, залізничних і портових пунктів пропуску на кордоні з Болгарією, а також два портові пункти пропуску в Бреїлі та Чернаводи. Міністерство внутрішніх справ подало на розгляд проєкт відповідного урядового рішення. З початку 2025 року на пунктах пропуску через кордон з Угорщиною та Болгарією більше не буде митних перевірок. Такі перевірки здійснюватимуться лише вибірково, на основі аналізу ризиків. Скасування контролю і на сухопутних кордонах відбувається після так званого часткового приєднання Румунії та Болгарії до Шенгенської зони наприкінці березня, коли їх прийняли лише з повітряними та морськими кордонами.

ВРЯТУВАННЯ – Троє українців, які заблукали в Марамуреcьких горах, були врятовані після 12-годинних складних пошуків. Вони перетнули кордон з Румунією в екстремальних погодних умовах і звернулися за допомогою за єдиним номером 112. На їх пошуки вирушила змішана група гірських рятувальників і прикордонної поліції, але не знайшли українців у вказаному ними місці. Через несприятливі погодні умови повітряний пошук був неможливий, тому пошуки проводилися лише пішки. Через кілька годин рятувальники знайшли українців у дуже небезпечній ущелині. Один із них отримав численні травми внаслідок падіння, а двоє інших мали легку гіпотермію. Усіх госпіталізували. В Україні неодноразово повідомлялося про випадки загибелі чоловіків, які намагалися втекти з країни, щоб уникнути мобілізації. Зокрема, гірська річка Тиса, що протікає вздовж кордону України з Угорщиною та Румунією, забрала багато життів.

ЕКОНОМІКА – На початку цього тижня Румунія отримала понад 37 мільйонів євро від Європейської Комісії в рамках другого траншу Національного плану відновлення та стійкості після пандемії COVID-19. Станом на сьогодні Румунія отримала 9,4 мільярда євро із загальної виділених їй суми у понад 28,5 мільярда євро. У середині цього місяця уряд надіслав до Єврокомісії третій платіжний запит, який передбачає виділення 2,7 млрд євро. Гроші надаються у вигляді грантів, в обмін на проведення низки реформ.

САНКЦІЇ – Японія виділить Україні 3 мільярди доларів прибутку від заморожених російських активів. Рішення було прийнято урядом Японії після того, як у жовтні прем’єр-міністром країни став Сігеру Ісіба. Володимир Зеленський та Ісіба провели телефонну розмову в середу. За словами президента України, Японія пообіцяла Києву додаткову допомогу в обладнанні для енергетичного сектору та будівництві укриттів. Лідери двох країн домовилися зустрітися найближчим часом для продовження двостороннього діалогу. Країни “Великої сімки” – Канада, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Велика Британія та США – були найбільшими фінансовими та військовими прихильниками України з моменту повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Вартість російських активів, заморожених цими країнами та ЄС, становить 325 мільярдів доларів. У червні країни G7 схвалили механізм, за яким Україна отримає кредит у розмірі $50 млрд: він буде погашений з майбутніх прибутків від заморожених російських активів.

ГАЗА – Палестинський телеканал, пов’язаний з угрупуванням «Ісламський джихад», оголосив у четвер про загибель п’ятьох своїх журналістів під час ізраїльської атаки в секторі Газа. Як стверджується, вони були вбиті в таборі біженців Нусейрат в центрі палестинського анклаву «під час виконання своїх журналістських і гуманітарних обов’язків». Зі свого боку, ізраїльська армія повідомила в Telegram, що завдала «точкового удару по автомобілю з терористичним осередком “Ісламського джихаду” на борту в районі Нусейрата». Ізраїльські сили стверджують, що «перед атакою були вжиті заходи, щоб мінімізувати ризик ураження цивільних осіб». Минулого тижня Палестинська спілка журналістів оголосила, що з початку війни в Газі 7 жовтня 2023 року було вбито «понад 190» журналістів і «понад 400» отримали поранення.

ТЕНІС – Румунська тенісистка Сімона Халеп через проблеми зі здоров’ям скасувала свою участь у турнірі WTA в Окленді, Нова Зеландія, та на Відкритому чемпіонаті Австралії, на якому вона повинна була зіграти наступного тижня. «Я відпочину і планую зіграти в Клужі (ред. 1-9 лютого). З нетерпінням чекаю можливості зіграти перед румунськими вболівальниками», – написала Халеп, колишня перша ракетка світу. Турнір WTA 250 в Окленді із загальним призовим фондом 275 094 доларів відбудеться з 30 грудня по 5 січня, а Відкритий чемпіонат Австралії, перший турнір Великого шолома наступного року, пройде в Мельбурні з 6 по 26 січня.

РІЗДВО – Для православних християн нового обряду, греко-католиків і католиків у всьому світі, в тому числі і в Румунії, яка є переважно православною, сьогодні – Різдво Христове, свято народження Ісуса Христа, одне з найбільших у християнстві. Різдво Христове – це свято, яке засноване на біблійній розповіді євангелістів Матвія і Луки. Понад 2 000 років тому Діва Марія та її наречений Йосиф вирушили з Назарету до Вифлеєму, щоб взяти участь у переписі, проведеному за наказом римського імператора Августа. Марія завагітніла після чудесного об’явлення ангела Гавриїла, який сповістив, що вона народить Месію. У Вифлеємі вони зупинилися в печері, яка використовувалася як притулок для тварин. Там Марія народила Ісуса Христа, Спасителя світу. Три мудреці, орієнтуючись на зірку, прийшли зі Сходу до місця народження Христа і принесли Немовляті дари, усвідомлюючи, що народився Цар. Різдво – це свято щедрості і милосердя, відродження надії на краще майбутнє», – написав Президент Клаус Йоганніс у соціальних мережах. Різдво – це свято радості, а справжня віра – це та, що діє через любов, – зазначив Патріарх Румунської Православної Церкви Даниїл. У вівторок ввечері Папа Франциск провів у Ватикані спеціальну церемонію з нагоди початку Ювілейного 2025 року. Він відкрив Святі Двері базиліки Святого Петра, які зазвичай залишаються замкненими. Тема Ювілею, який відзначається раз на 25 років – «Паломники надії».

БЕЗПЕКА – У Румунії на різдвяні свята майже 23 тис працівників Міністерства внутрішніх справ забезпечують правовпорядок. Серед них – поліцейські, жандарми, пожежники, рятувальники та прикордонники. Вони працюватимуть над запобіганням протиправним діям і втручатимуться у разі потреби. Особлива увага приділяється туристичним курортам, розважальним закладам та місцям масового скупчення людей, а також культовим спорудам, де проходять різдвяні богослужіння. Співробітники дорожньої поліції також знаходяться на дорогах і вулицях міст, щоб підвищити безпеку дорожнього руху, організовуючи заходи, спрямовані на запобігання серйозним аваріям, одночасно покращуючи транспортний потік.

УРЯД – Приведення до присяги нового уряду в Бухаресті стало позитивним сигналом для румунських бізнесменів та іноземних інвесторів, – заявив прем’єр-міністр і лідер соціал-демократів Марчел Чолаку. Він додав, що відсоткові ставки за зовнішніми кредитами Румунії вже почали знижуватися. Одним із пріоритетів нового уряду є розробка проєкту бюджету на наступний рік, що, схоже, також є основною проблемою, з якою він зіткнеться у своєму прагненні скоротити витрати. Проєкт держбюджету базується на новій терміновій постанові про фіскально-бюджетні заходи, яка включатиме багато непопулярних заходів, що їх уряд має запровадити для скорочення дефіциту.

БІРЖА – Румуни інвестували 2,6 млрд леїв (близько 520 млн євро) в останній випуск державних облігацій Fidelis, як в євро, так і в леях. Вони збільшили до 16,4 млрд леїв (3,2 млрд євро) суму, залучену Міністерством фінансів через ринок капіталу в 2024 році. Це річний рекорд з моменту відновлення таких випусків на Бухарестській фондовій біржі. Інвестувати у державні цінні папери Fidelis могли фізичні особи-резиденти та нерезиденти віком від 18 років, а отримані кошти не підлягають оподаткуванню.

РЕВОЛЮЦІЯ – 35  років тому, після скороченого судового процесу, проведеного військовим трибуналом, диктаторське подружжя Ніколає та Елена Чаушеску були страчені 25 грудня 1989 року у військовій частині в Тирговіште (південь). Вони були схоплені незабаром після втечі з будівлі Центрального комітету КПР в Бухаресті на гелікоптері 22 грудня. Офіційними звинуваченнями були геноцид і підрив національної економіки. Судовий процес тривав менше години і закінчився смертним вироком. Насильство, зафіксоване під час антикомуністичної революції в Румунії, пішло на спад. Три дні після втечі диктатора до його страти були найкривавішими під час революції. Румунія була єдиною східноєвропейською країною, яка здійснила перехід від тоталітаризму до демократії з кровопролиттям, після того, як 16 грудня спалахнуло повстання в Тімішоарі (захід) звідки згодом поширилося на Бухарест та інші міста. Загалом, понад 1 000 людей загинули і близько 3 тис. отримали поранення.

МАЙЯ САНДУ – Румунія та Республіка Молдова (більшість населення якої є румуномовним) продовжать працювати задля добробуту, стабільності, європейських цінностей, стійкості та демократії, – заявив глава держави Клаус Йоганніс, який привітав президентку сусідньої країни Майю Санду зі вступом на другий термін. Майя Санду була офіційно приведена до присяги як президент Республіки Молдова. У своїй промові вона підкреслила, що європейська інтеграція та реформа системи правосуддя залишаються головними цілями її другого терміну. Майя Санду також попередила, що членство в ЄС не є чудодійним рішенням всіх внутрішніх проблем, що стоять перед країною, але зазначила, що Молдова досягла успіху в захисті своєї демократії перед обличчям зовнішніх загроз. За її словами, незважаючи на регіональні та глобальні кризи, спричинені пандемією, війною в Україні, зовнішніми загрозами та енергетичним шантажем Кремля, Молдова зуміла зберегти мир і просунутися європейським шляхом. Майя Санду є першою жінкою на цій посаді і першим президентом, обраним прямим голосуванням, який виграв два терміни поспіль.

РАКЕТА – Міністерство національної оборони заявляє, що факт перетину повітряного простору Румунії російською ракетою не підтверджено. Ця заява була зроблена після повідомлень про те, що сьогодні російська ракета перетнула румунський повітряний простір. Румунія була поінформована українською стороною про те, що сьогодні вранці ракета збройних сил Російської Федерації, яка була збита в Чернівецькій області (Україна), пролетіла через повітряний простір Республіки Молдова і, протягом приблизно двох хвилин, також перетнула повітряний простір Румунії, в північній частині, поблизу міста Дарабани. Компетентні військові структури продовжать розслідування цієї ситуації з метою з’ясування всіх обставин. Крім того, сили і засоби, задіяні до виконання бойової служби Повітряної поліції – під національним командуванням і командуванням НАТО – залишаються на постійному чергуванні для захисту національного повітряного простору і повітряного простору країн-членів Альянсу, – додали в міноборони.

АВІАКАТАСТРОФА – Літак авіакомпанії «Азербайджанські авіалінії» розбився сьогодні поблизу Актау на південному заході Казахстану, коли він готувався здійснити аварійну посадку після несправності системи управління. Літак, на борту якого перебували 67 пасажирів і п’ять членів екіпажу, вилетів зі столиці Азербайджану Баку до Грозного, але несприятливі погодні умови змусили його змінити курс на аеропорт Актау. За даними казахстанських авіаційних пошуково-рятувальних служб, на даний момент відомо про 25 осіб, які вижили. Наразі жодної детальної інформації про причини авіакатастрофи не надано.

УРЯД – Новий уряд Румунії на чолі з соціал-демократом Марчелом Чолаку отримав вотум довіри в Парламенті. Всі 16 членів запропонованого нового виконавчого органу отримали позитивний дозвіл у понеділок після слухань у профільних комітетах Парламенту. Раніше лідери Соціал-демократичної партії, Націонал-ліберальної партії, Демократичного союзу угорців Румунії та фракції нацменшин підписали політичну угоду про формування більшості та уряду.  Прем’єр-міністр заявив у Парламенті, що новий уряд не буде запроваджувати заходи жорсткої економії, але існує необхідність гідно витрачати державні кошти. Спікер сенату, тимчасовий лідер Націонал-ліберальної партії Іліє Боложан заявив, що майбутня виконавча влада забезпечить стабільність, продовжить європейський та євроатлантичний курс країни та відновить довіру до державних інституцій. Раніше він оголосив, що колишній лідер лібералів Крін Антонеску є запропонованим спільним кандидатом від об’єднаної коаліції на майбутніх президентських виборах. Лідер Демократичного союзу угорців Румунії Келемен Гунор заявив, що другий уряд, який очолить Марчел Чолаку, має на меті відновити довіру громадян і підтримати бізнес-середовище. Парламентарії сувереністського Альянсу за обєднання румунів вважають, що програма, представлена лідером Соціал-демократичної партії, містить проєкти, які неможливо реалізувати, оскільки вона базується на нереалістичних даних. Представники Союзу за Порятунок Румунії також вважають, що новий уряд не відповідає очікуванням громадян.

ПАРЛАМЕНТ – Депутат Соціал-демократичної партії Чіпріан Шербан був обраний сьогодні спікером Палати депутатів нового парламенту Румунії, сформованого за результатами парламентських виборів, що відбулися 1 грудня. У Сенаті спікером був обраний тимчасовий лідер Націонал-ліберальної партії Іліє Боложан. До парламенту увійшли чотири проєвропейські партії: Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна партія, Союз «За порятунок Румунії» та Демократичний союз угорців Румунії, і три самоназвані сувереністські партії – Альянс за обєдання румунів, «SOS Румунія» і Партія молодих людей. 19 нацменшин мають своїх представників у Палаті депутатів.

РЕВОЛЮЦІЯ – У посланні з нагоди Дня перемоги Революції Президент Клаус Йоганніс заявив, що Румунія «проходить важкий момент» і повинна рішуче відкинути спроби ревізії історії, які мають на меті «заплямувати пам’ять про героїв демократичної Румунії та містифікувати правду про диктаторський режим». Глава румунської держави підкреслив, що ідеал свободи, за який пожертвували своє життя герої Революції, зараз, через 35 років після тих подій, «більш живий і більш присутній, ніж будь-коли». У ці дні вся країна відзначала 35 років від Румунської революції, і багато хто з присутніх згадував прагнення тодішніх протестувальників до демократії та європейського шляху для Румунії.

ПРОГНОЗ – Національна комісія зі стратегії та прогнозування Румунії значно знизила прогноз економічного зростання на цей рік до 1% з 2,8% на тлі прискореного спаду активності, особливо в промисловості та сільському господарстві. Єдиним сектором, який, як очікується, матиме позитивний вплив, є сфера послуг. У своєму осінньому прогнозі, опублікованому в листопаді, Європейська комісія очікує, що цього року румунська економіка сповільниться до 1,4%, але поступове відновлення зовнішнього попиту, пом’якшення фінансових умов, стійке приватне споживання і прискорення інвестицій підтримають зростання до 2,5% в 2025 році та 2,9% в 2026 році.

ПРИКОРДОННИКИ – Румунські прикордонники очікують значного збільшення транспортного потоку на пунктах перетину кордону, особливо на кордоні з Угорщиною, оскільки багато румунських громадян, які подорожують до інших європейських країн, повертаються додому на свята. Понад 3.500 прикордонників щодня здійснюють заходи з нагляду і контролю на державному кордоні по всій країні, а також запобігають і протидіють транскордонній злочинності. Згідно з прес-релізом Прикордонної поліції, якщо цього вимагатиме ситуація, контрольні артерії на напрямку в’їзду в країну будуть збільшені до максимальної пропускної спроможності, яку дозволяє існуюча інфраструктура.

ПАРЛАМЕНТ – Пленарне засідання Палати депутатів Румунії в неділю проголосувало за склад спеціалізованих комітетів, а також за представництво партій у цих комітетах відповідно до політичної конфігурації Палати. Таким чином Соціал-демократична партія очолить сім постійних комітетів, Альянс за обєднання румнунів – чотири, Націонал-ліберальна партія – чотири, союз «За порятунок Румунії» – три, Демократичний союз угорців Румунії – три, S.O.S. Румунія та Партія молодих людей – по одному. Фракція національних меншин також очолить два постійні комітети. У суботу Сенат і Палата депутатів затвердили всі мандати нових парламентарів, після чого вони склали присягу. Переговори про формування нової правлячої коаліції відклали вибори спікерів Сенату і Палати депутатів, і до остаточного узгодження урядової формули Палату депутатів тимчасово очолить соціал-демократ Данієл Сучу, а тимчасовим головою Сенату є ліберал Мірча Абрудян. Також у суботу в Сенаті та Палаті депутатів були сформовані парламентські фракції політичних партій, які пройшли до парламенту. Загалом 465 парламентарів – 331 депутат і 134 сенатори – працюватимуть у новому законодавчому органі протягом наступних чотирьох років. Сім партій мають представників у двох палатах, чотири проєвропейські – СДП, НЛП, СПР, ДСУР – і три сувереністські – АУР, SOS Румунія і ПОТ. 19 національних меншин також мають своїх представників у парламенті.

ПЕРЕГОВОРИ – Президент Румунії Клаус Йоганніс заявив сьогодні, після консультацій з парламентськими партіями, що уряд проєвропейської коаліції може бути сформований «в дуже короткі терміни». «Проєвропейська коаліція, сформована з Соціал-демократичної партії, Націонал-ліберальної партії, Демократичного союзу угорців Румунії та фракції нацменшин, прийшла з усіма лідерами разом, вони поінформували мене про те, що переговори щодо пошуку надійного урядування наближаються до завершення», – сказав глава держави. Сьогодні президент Румунії організував консультації з парламентськими партіями з метою призначення прем’єр-міністра. Проєвропейська коаліція СДП – НЛП – ДСУР плюс нацменшини та Союз «За порятунок Румунії» відповіли на запрошення, в той час як сувереністські партії Альянс за обєднання румнуів, С.О.С. Румунія та Партія молодих людей відмовилися взяти участь у консультаціях.

РЕВОЛЮЦІЯ – Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн сьогодні надіслала повідомлення в мережі X з нагоди 35-ї річниці Румунської революції. «35 років тому румуни відстояли право вибирати власну долю. Багато хто віддав свої життя, щоб їхні діти могли бути вільними та жити в демократії», – написала президентка ЄК на X. У Бухаресті тривають заходи, присвячені антикомуністичній революції грудня 1989 року. Тридцять п’ять років тому це був День перемоги, день, коли революція охопила всю країну. Диктатор Ніколає Чаушеску з джужиною втік на гелікоптері з даху Центрального комітету Комуністичної партії, а люди масово вийшли на вулиці, вигукуючи «Свобода!». Це також був день, після якого кількість загиблих і поранених значно зросла. Героїв, які загинули в ті дні, також вшанували сьогодні біля пам’ятника перед Румунським товариством радіомовлення. 11 людей загинули, захищаючи суспільне радіо, одну з установ, яка потрапила під обстріл 35 років тому. Суспільне радіо було однією з найважливіших мішеней комуністичної пропаганди, і захоплення контролю над ним революціонерами було першим кроком до перемоги. Румунія була єдиною комуністичною країною в Європі, де зміна режиму відбулася з кровопролиттям. Схоплений і засуджений, Чаушеску і його дружина Елена були страчені 25 грудня.

МЗС – Міністерство закордонних справ Румунії оголосило, що дев’ять румунських громадян, які перебували на острові Майотта після циклону «Чідо», були евакуйовані на борту літака ВПС Франції. Ситуація румунських громадян перебувала під увагою Генерального консульства Румунії в Парижі вже тиждень, відколи вдарив циклон, і тримався постійний контакт з метою визначення можливості їхнього повернення до країни. Міністерство закордонних справ Румунії висловлює подяку французькій владі, Міністерству закордонних справ Франції, а також місцевій владі та префектурі островів Майотта за підтримку та допомогу, надану румунським громадянам у складних умовах, викликаних екстремальними метеорологічними явищами на французькій заморській території.

ПАРЛАМЕНТ – Обидві палати Парламенту Румунії зібралися в суботу на пленарне засідання, щоб затвердити мандати новообраних парламентарів, після того, як вони були проаналізовані спеціально створеними комісіями. У Палаті депутатів не було проблемних мандатів, однак у Сенаті четверо обраних представників відмовилися від своїх місць у парламенті, отриманих на виборах, але наступні за списком були визнані дійсними. У суботу Палата депутатів обрала своїх віце-голів, квестора і секретарів Постійного бюро. Даніель Сучу від Соціал-демократичної партії був призначений тимчасово виконуючим спікером Палати депутатів. Водночас було обрано Постійне бюро Сенату, тимчасовим спікером якого буде обраний Мірча Абрудян від Націонал-ліберальної партії, повідомляють джерела. Загалом у новому парламенті працюватимуть 465 парламентарів: 331 депутат і 134 сенатори. Сім партій мають представників у двох палатах, чотири проєвропейські – Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна партія, Союз «За порятунок Румунії» та Демократичний союз угорців Румунії, і три сувереністичні: Альянс за обєднання румунів, SOS Румунія і Партія молодих людей. 19 національних меншин також мають своїх представників у парламенті.

ПЕРЕГОВОРИ – Глава румунської держави Клаус Йоганніс у неділю запросив президентів політичних партій та фракцій, представлених у румунському парламенті, на консультації з метою визначення кандидата на посаду прем’єр-міністра. Адміністрація президента повідомляє, що серія зустрічей у Бухаресті розпочнеться зі спільної делегації Соціал-демократичної партії, Націонал-ліберальної партії, Демократичного союзу угорців Румунії та парламентської фракції національних меншин. Після цього відбудуться окремі зустрічі з представниками Альянсу за обєднання румунів, Союзу «За порятунок Румунії», SOS Румунії та Партії молодих людей. У суботу Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна партія, Демократичний союз угорців Румунії разом з представниками національних меншин відновили переговори про майбутній уряд та урядову програму. Речник Соціал-демократичної партії Лучіан Ромашкану заявив, що поки що передчасно говорити про офіційне висунення кандидатури прем’єр-міністра, додавши, що це буде зроблено після консультацій з Клаусом Йоганнісом. На його думку, лідер соціал-демократів Марчел Чолаку заслуговує на те, щоб залишитися на цій посаді. Згідно з політичними джерелами, Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна партія, Демократичний союз угорців Румунії та фракція національних меншин домовилися, що майбутній уряд матиме лише 16 міністерств порівняно з нинішніми 18. СДП та ДСУР вважають, що партія, яка набрала найбільше голосів на парламентських виборах, повинна внести пропозицію щодо кандидатури прем’єр-міністра, тоді як лідери НЛП вважають, що найкращим рішенням було б поставити технократа на чолі уряду. У понеділок у парламенті розпочнеться прискорена процедура зі слуханнями у профільних комітетах та голосуванням за наступним урядом.

ТЕРАКТ – Президент Румунії Клаус Йоганніс у суботу висловив своє занепокоєння терористичною атакою в Магдебурзі (Німеччина), заявивши, що Румунія солідарна з німецьким народом у ці важкі часи. Румунська виконавча влада також висловила свою солідарність з німецьким народом і надіслала співчуття сім’ям загиблих. Канцлер Олаф Шольц, який прибув на місце події в суботу, закликав до національної єдності після цього «божевільного» нападу. Він пообіцяв «вжити заходів проти тих, хто хоче посіяти ненависть». Німецька поліція підтвердила затримання терориста, який на автомобілі врізався у натовп посеред різдвяного ярмарку у місті Магдебург. Ним виявився уродженець Саудівської Аравії, який тривалий час проживав у Німеччині. Чоловіку 50 років. За професією, він — лікар-психіатр. Приїхав до Німеччини у 2006 році вчитися. Пізніше отримав статус біженця. Автомобіль на великій швидкості в’їхав у натовп і пронісся крізь нього ще близько 400 метрів. Наразі відомо про пятеро загиблих та понад 200 поранених осіб, відвідувачів ярмарку.

РЕВОЛЮЦІЯ – Сьогодні в Бухаресті відбулася церемонія вшанування пам’яті борців за свободу, які загинули під час антикомуністичної революції в грудні 1989 року. Заходи, присвячені Революції, продовжаться в столиці цими вихідними: біля пам’ятників героям грудня 89-го відбудуться релігійні та військові церемонії. 21 грудня 1989 року вважається першим днем антикомуністичної революції в Бухаресті, після невдалого мітингу, скликаного диктатором Ніколає Чаушеску, що супроводжувався зведенням барикад у центрі міста та кривавими репресіями проти антикомуністичних демонстрантів. Промова Чаушеску, сповнена обіцянок і згадок про досягнення комунізму, була перервана вигуками учасників мітингу. Мітинг, який транслювався по радіо і телебаченню, закінчився достроково. Увечері зібралися групи демонстрантів, і репресивні сили відкрили по них вогонь, що призвело до загибелі і поранень. Багато демонстрантів було заарештовано. Розпочата тижнем раніше в Тімішоарі (на заході країни) і поширившись на інші великі міста, революція досягла кульмінації в Бухаресті 22 грудня, коли Чаушеску втік зі штаб-квартири центрального комітету єдиної партії. Схоплений і притягнутий до суду, Чаушеску та його дружина Елена були страчені 25 грудня. Румунія була єдиною комуністичною країною в Європі, де зміна режиму відбулася з кровопролиттям. У грудні 1989 року тут було вбито понад тисячу людей.

ОЕСР – Румунія отримала офіційну оцінку Організації економічного співробітництва та розвитку у сфері освітньої політики, що підтверджує завершення процесу оцінки та приведення національної політики у відповідність до стандартів, які просуває організація у сфері освіти та навичок, повідомило в суботу Міністерство освіти. Пріоритетними напрямками діяльності були визначені: якість програм і результатів, рівні можливості та доступ до освіти, а також зміцнення управління. Таким чином, Організації економічного співробітництва та розвитку завершила оцінку країни в галузі освіти та професійної підготовки і закликає Румунію вжити подальших заходів для зміцнення шкільного керівництва, розвитку дуальної освіти, безперервного навчання, доступу до якісної освіти та професійної підготовки в сільських громадах, визнання неформального та неофіційного попереднього навчання, фінансування та управління.

ПАРЛАМЕНТ – Обидві палати нового парламенту Румунії зібралися на окремі засідання в пятницю, щоб відкрити наступний чотирирічний законодавчий період. Загалом у новому парламенті працюватимуть 465 парламентарів : 331 депутат і 134 сенатори. Сім партій мають представників у двох палатах, чотири проєвропейські – Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна партія, Союз «За порятунок Румунії», Демократичний союз угорців Румунії, і три сувереністичні – Альянс за обєднання румунів, SOS Румунія і Партія молодих людей. 19 національних меншин також мають своїх представників у Парламенті. У Сенаті старшим президентом є соціал-демократ Йоан Стан, член парламенту з 2000 року. Він сказав, що для законодавчого органу пріоритетами є безпека громадян, економічний розвиток та зміцнення соціальної рівноваги. У Палаті депутатів старшим президентом став Серес Денеш від Демократичного союзу угорців Румунії, який є членом парламенту з 1992 р. «Настав час діяти разом, щоб захистити фундаментальні цінності демократії, долаючи будь-які політичні розбіжності», – сказав Денеш.

УКРАЇНА – Війна в Україні, торговельні відносини між ЄС та США, ситуація на Близькому Сході та втручання Росії у вибори були серед тем, які обговорювалися на зимовому європейському саміті в Брюсселі. Президент України Володимир Зеленський був гостем зустрічі, який закликав до єдності між ЄС та США задля досягнення миру та порятунку України. Глави держав та урядів країн-членів ЄС обговорили як продовження поставок військової техніки, так і шляхи зміцнення енергетичного сектору України та іншої цивільної інфраструктури, на яку російські війська цілеспрямовано і дедалі частіше націлюються. Вони також обговорили вплив, який повернення Дональда Трампа на посаду президента США може мати на трансатлантичні торговельні відносини. У цьому контексті глава зовнішньополітичного відомства ЄС Кайя Каллас заявила, що ЄС і США повинні уникати торгової війни за будь-яку ціну, оскільки від неї постраждають економіки обох країн, а Китай буде єдиним гравцем, який від цього виграє. Лідери ЄС також визнали втручання Росії у вибори в Румунії, Республіці Молдова та Грузії та закликали до більш ефективної координації на рівні ЄС для боротьби з гібридними атаками Москви.

ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан був прийнятий у п’ятницю в Бухаресті своїм колегою Марчелом Чолаку. З цієї нагоди румунський прем’єр-міністр підкреслив «вирішальну» роль, яку відіграла Угорщина у приєднанні Румунії до Шенгенської зони з її сухопутними кордонами: «Це чудовий результат, який був би неможливий без вирішальної участі угорського головування в ЄС», – наголосив Марчел Чолаку. Він додав, що Угорщина є одним з найважливіших торговельних партнерів Румунії. У свою чергу, Віктор Орбан заявив, що вважає, що між Румунією та Угорщиною «починається нова ера співпраці». «Угорщина хоче продовжувати і поглиблювати співпрацю з Румунією», – сказав угорський прем’єр-міністр. 22 листопада глава румунського уряду зустрівся в Будапешті з Віктором Орбаном, з яким обговорив процес повної інтеграції Румунії до Шенгенської зони. Візит до Будапешта відбувся в той час, коли Угорщина на ротаційній основі головує в Раді Європейського Союзу до 31 грудня 2024 року.

ОБОРОНА – Прем’єр-міністр Португалії Луїш Монтенегро у супроводі представників Міністерства оборони здійснив у п’ятницю робочий візит до Румунії, відвідавши гарнізон в Каракалі, де дислоковані португальські війська. Згідно з прес-релізом Мінстерства обони Румунії, начальник штабу оборони генерал Георгіце Влад зустрівся з португальськими офіційними особами, щоб обговорити ключові аспекти безпекової ситуації, двостороннє оборонне співробітництво та можливості спільних навчань. Генерал Влад відмітив зміцнення відносин між Румунією і Португалією цього року, відзначивши цінний внесок португальських військ у посилення сил і засобів реагування НАТО в Румунії.

ЗАКОН – Президент Румунії Клаус Йоганніс у п’ятницю оприлюднив закон про Лісовий кодекс, прийнятий 17 грудня Палатою депутатів як органом, що приймає рішення у цьому випадку. Він встановлює правові рамки для цифрової боротьби з незаконною вирубкою лісу. Лісові дороги будуть під відеоспостереженням, а технічні системи моніторингу/запису допоможуть виявити крадіжки та незаконні рубки. Запроваджуються нові види правопорушень у лісовому господарстві: фальсифікація комп’ютерних даних, пов’язаних з лісовим господарством, та фальсифікація комп’ютерних декларацій каратимуться позбавленням волі на строк від 1 до 5 років. Новий Лісовий кодекс передбачає, серед іншого, створення Національного лісового реєстру для обліку для обліку лісових господарств, який включатиме всіх власників лісів у Румунії.

РЕВОЛЮЦІЯ – 35 років тому, 20 грудня, Тімішоара (західна частина країни) стала першим вільним від комуністичного режиму містом Румунії. Натовпи людей зібралися в центрі міста, вигукуючи «Свобода» і «Геть Чаушеску», і кінець тоталітарного режиму був близький. Десятки людей були розстріляні в Тімішоарі, а потім спалені в Бухарестському крематорії, щоб стерти сліди злочинів.  Після завантаження в чотири сміттєві баки попіл скинули в каналізаційний люк. У наступні дні антикомуністична революція поширилася в Бухаресті та по всій країні, досягнувши кульмінації 22 грудня, коли диктаторське подружжя Ніколає та Елена Чаушеску втекли. Через три дні вони були страчені за вироком військового трибуналу, винесеним у порядку спрощеного судочинства.  Загалом, понад 1.000 людей загинули і близько 3.000 були поранені під час бойових дій в єдиній країні Східної Європи, де зміна режиму була здійснена насильницьким шляхом.

БІРЖА – Бухарестська фондова біржа закрилася в мінусі в четвер на тлі тупикової ситуації з формуванням парламентської більшості та формуванням нового уряду після парламентських виборів, що відбулися 1 грудня. Індекс BET, що включає 20 найбільш торгованих компаній, знизився на 2%, в той час як BET-Plus, що відображає показники 43 найбільш ліквідних акцій, впав на 1,97%. Раніше рейтингове агентство Fitch погіршило прогноз Румунії зі стабільного до негативного, що означає погіршення умов міжнародних запозичень країни.

УРЯД – Останнє, що потрібно Румунії – це широкомасштабна урядова і парламентська криза, заявив у четвер президент Клаус Йоганніс. Він додав, що зараз не час для дрібних чвар, і кожен лідер повинен бачити себе державним діячем і вести переговори, щоб мати уряд, який запропонує бюджет і організує президентські вибори якнайшвидше наступного року, додав він. Президент Румунії оголосив, що скликає консультації з політичними партіями. Заява Йоганніса пролунала після того, як прем’єр-міністр і лідер соціал-демократів Марчел Чолаку оголосив, що СДП виходить з переговорів про формування виконавчої влади і голосуватиме в парламенті за уряд правої меншості. Тимчасовий лідер НЛП Іліє Боложан заявив, що ліберали все ще хочуть зробити свій внесок у пошук рішення. На його думку, країна вже перебуває у складній ситуації, і нездатність створити коаліційний уряд буде дорого коштувати румунам. Депутат Союзу «За порятунокРуунії» Кетелін Друле, партію якого звинувачують у висуненні перебільшених вимог для продовження переговорів про уряд, жорстко розкритикував жест Чолаку, а ДСУР закликав партнерів по коаліції, сформованій після парламентських виборів, повернутися за стіл переговорів. Після скасування президентських виборів проєвропейські партії, які увійшли до парламенту після виборів 1 грудня, СДП, НЛП, СПР та ДСУР, розпочали переговори щодо формування широкого коаліційного уряду.

БІРЖА – Бухарестська фондова біржа (BVB) зафіксувала падіння майже на 3% майже по всіх індексах в четвер, а обсяг угод склав 2,63 млрд. леїв (близько 530 млн. євро). Основний індекс BET, який показує динаміку 16 найбільш ліквідних компаній, знизився на 2,75% до 16 300,37 пунктів, в той час як індекс BET-Plus, який показує динаміку 37 найбільш ліквідних акцій на Бухарестській фондовій біржі, впав на 2,68%.

ЄВРОПЕЙСЬКА РАДА – Президент Румунії Клаус Йоганніс бере участь у сьогоднішньому засіданні Європейської Ради в Брюсселі. За повідомленням Адміністрації президента в Бухаресті, на порядку денному засідання – Україна, міграція, ситуація на Близькому Сході, цивільна і військова готовність ЄС та реагування на кризи, розширення ЄС, Республіка Молдова, Грузія, а також питання, пов’язані зі свободою, безпекою та правосуддям. Дискусія європейських лідерів щодо України має на меті проаналізувати ситуацію на місці та найбільш прийнятні шляхи виконання зобов’язань щодо підтримки українського народу та продовження необхідних зусиль, спрямованих на відсіч російському вторгненню та забезпечення верховенства міжнародного права. Президент також поінформує членів Європейської Ради про ситуацію в Румунії після іноземного втручання у виборчий процес. «Я підкреслю, що це не лише загроза для Румунії, але й для європейських демократій та європейських цінностей загалом. Існує потреба в ефективній координації на рівні всього Союзу в питанні боротьби з іноземним втручанням і гібридними атаками з боку Росії», – заявив Президент Йоганніс.

РЕЙТИНГ – Рейтингове агентство Fitch погіршило прогноз довгострокового кредитного рейтингу Румунії в іноземній валюті зі «стабільного» до «негативного». Серед причин Fitch називає фактори політичного ризику, включаючи «ерозію політичної довіри» та політичну невизначеність, а також фіскальні відхилення та нестабільні витрати. Одним з важливих факторів, який було взято до уваги, є великий бюджетний дефіцит. Серед причин Fitch називає заборгованість по заробітній платі в державному секторі та «незабезпечене підвищення пенсій напередодні виборів». Крім того, новий парламент Румунії є більш розділеним, і в ньому зростає вага антиєвропейських ультраправих партій, що відображає поляризацію румунського суспільства. З іншого боку, плюсом для Румунії, на думку Fitch, є її міцний банківський сектор. Серед факторів, які можуть призвести до позитивного рейтингу, агентство згадує вищу, ніж прогнозувалося, фіскальну консолідацію, яка підтримує стабілізацію державного боргу (ВВП) в середньостроковій перспективі, а також скорочення зовнішньої заборгованості та ризиків зовнішнього фінансування.

АЕС – Румунська влада підписала контракт з міжнародним консорціумом Candu Energy Inc. про початок модернізації першого енергоблоку АЕС «Чернаводе» на південному сході країни. Інвестиції на суму 1,9 млрд євро забезпечать безпечну та економічно ефективну роботу енергоблоку протягом наступного життєвого циклу, заявив керуючий директор компанії Nuclearelectrica Космін Гіце. Він пояснив, що термін експлуатації енергоблоку №1 буде продовжено на 30 років, що сприятиме досягненню цілей Румунії з декарбонізації. У свою чергу, Джо Сент-Джуліан, представник голови консорціуму Nuclear AtkinsRealis, зазначив, що організація, яку він очолює, має багатий досвід у цій галузі, побудувавши 6 реакторів CANDU у світі та продовживши термін експлуатації ще 10 реакторів. Міністр енергетики Себастіан Бурдужа також нагадав про ініціативи Румунії в цій галузі і підкреслив, що Бухарест взяв на себе роль регіонального лідера в ядерній енергетиці.

РЕЙТИНГ – Fitch підтвердило довгостроковий рейтинг Румунії в іноземній валюті на рівні «BBB мінус», але погіршило прогноз зі стабільного на негативний, що означає можливість подальшого зниження рейтингу, – йдеться в заяві рейтингового агентства. На думку Fitch, рейтинг відображає основні ризики, з якими стикається Румунія через додаткову політичну напруженість, що виникла на політичній сцені після скасування президентських виборів через зовнішнє втручання, а також парламентських виборів, в результаті яких парламент виявився більш розділеним з посиленням ультраправих і антиєвропейських партій, що відображає зростаючу поляризацію румунського суспільства. Ситуація ускладнюється фіскальними дисбалансами та зростанням державного боргу. Рейтинг Fitch, який вимірює здатність уряду виконувати свої фінансові зобов’язання, може призвести до підвищення відсоткових ставок за кредитами, які виконавча влада планує запозичити на зовнішньому ринку.

САМІТ – Президент Румунії Клаус Йоганніс, який бере участь у саміті ЄС-Західні Балкани та засіданні Європейської Ради, заявив у середу, що необхідний комплексний підхід і пошук інструментів та рішень, оскільки саме цього люди очікують від ЄС та національних лідерів. Глава держави, який провів першу зустріч з новим президентом ЄК Антоніу Коштою, обговорив з ним «важливість стійкості та стратегічної орієнтації для того, щоб мати можливість впоратися з усіма викликами». Президент Йоганніс сказав, що необхідно докласти зусиль для боротьби зі «зловмисним» втручанням Росії, щоб зменшити вразливість до цих віроломних атак. «Румунія зіткнулася з величезною проблемою і вирішила її», – сказав президент у середу, маючи на увазі іноземне втручання у виборчий процес. У четвер на порядку денному Європейської Ради будуть Україна, міграція, ситуація на Близькому Сході, цивільна і військова готовність ЄС та реагування на кризи, роль ЄС у світі та розширення, Молдова, Грузія, а також питання свободи, безпеки та правосуддя.

ПАРЛАМЕНТ – Від сьогодні до п’ятниці в Бухарестському палаці парламенту працює центр прийому новообраних сенаторів і депутатів. Вони отримують консультації щодо формальностей, необхідних для того, щоб зайняти свої місця. Новий парламент, сформований в результаті парламентських виборів 1 грудня, був скликаний у п’ятницю на своє установче засідання. Тим часом з’являються перші конкретні результати майже півторатижневих переговорів між партіями, які хочуть сформувати майбутню парламентську більшість. У середу представники СДП, НЛП, ДСУР та фракції національних меншин окрім угорської продовжили обговорення з метою остаточного узгодження урядової програми та структури нової виконавчої влади. Лідери СПР залишили засідання, обумовивши свою участь в урядуванні від ухвалення низки заходів, включаючи термінове ухвалення державного бюджету на наступний рік та створення коаліційної слідчої комісії з розслідування умов проведення виборів та запобігання іноземному впливу. Намір проєвропейських партій полягає в тому, щоб формула майбутнього уряду була прийнята парламентом до святкових днів. У разі, якщо СПР вирішить не входити до складу майбутньої виконавчої влади, СДП, НЛП, ДСУР та франція національних меншин матимуть загалом 244 сенатори та депутати. Для приведення уряду до присяги необхідно 233 голоси.

НАЦМЕНШИНИ – Румунія є прикладом доброго співіснування між громадянами, незалежно від того, чи належать вони до більшості, чи до національних меншин, а також просування прав на ідентичність – заявив у середу прем’єр-міністр Марчел Чолаку в посланні з нагоди Дня національних меншин в Румунії, 18 грудня. «Завдяки діалогу, повазі та розумінню, всі румунські громадяни зуміли гармонійно жити разом у своїх громадах і на національному рівні», – додав глава уряду в Бухаресті. Кілька заходів, присвячених Дню національних меншин, були організовані в середу Департаментом міжетнічних відносин Генерального секретаріату уряду у співпраці з Національним музеєм села ім. Дімітріє Густі. Всі 19 нацменшин, окрім угорської, визнаних румунською державою, представлені в Палаті депутатів Румунії своїм депутатом. ДСУР, головна політична партія угорської меншини, найбільша в країні, постійно присутня в посткомуністичному румунському парламенті з 1990 року. З 1996 року Союз входить до складу численних правих і лівих коаліційних урядів у Бухаресті.

РЕВОЛЮЦІЯ – Сьогодні в Тімішоарі продовжились заходи, присвячені антикомуністичній революції грудня 89-го року. Вівторок був днем жалоби в західному румунському місті в пам’ять про загиблих під час революції. Після кривавого придушення повстання 17 грудня основні заводи оголосили страйк, а робітники вийшли на мітинги в центрі міста. 20 грудня Тімішоара стала першим вільним від комуністів містом Румунії, і звідти полум’я революції поширилося по всій країні, досягнувши кульмінації 22 грудня в Бухаресті з втечею диктатора Ніколая Чаушеску та його дружини Елени.

ШПИГУНСТВО – Апеляційний суд Бухареста засудив громадянина Румунії, звинуваченого у шпигунстві на користь Росії, до 5 років і 6 місяців позбавлення волі за злочин державної зради в триваючій формі. Чоловік з 2022 року надсилав до посольства Росії в Бухаресті зображення румунських або натовських військових об’єктів, – йдеться в обвинувальному висновку Управління з розслідування злочинів організованої злочинності і тероризму. Румуна взяли під варту в травні, потім цей запобіжний захід кілька разів продовжували. Згідно з кримінальним кодексом, за державну зраду передбачено від 10 до 20 років ув’язнення, але обвинуваченому було пом’якшено вирок після того, як він визнав свою провину в суді.

КОДЕКС – Новий Лісовий кодекс, що є важливою віхою Національного плану відновлення та стійкості, був прийнятий Палатою депутатів у Бухаресті, як органом, що приймає рішення. Він передбачає, серед іншого, відеоспостереження за лісовими дорогами, до п’яти років позбавлення волі за фальсифікацію ІТ-даних лісогосподарського характеру та створення Національного лісового реєстру. Міністр навколишнього середовища Мірча Фекет заявив, що заплановані заходи забезпечують збереження лісів, економічний розвиток і нові робочі місця.

TIKTOK – Європейська комісія розпочала офіційне розслідування проти TikTok через втручання Росії у президентські вибори в Румунії. Брюссельська виконавча влада збирає дані, щоб визначити, чи порушила ця платформа законодавство ЄС, включаючи ризики для громадянського дискурсу або платний політичний контент і рекламу. Тим часом, Комітет з питань зовнішньої політики Сенату США засудив втручання Росії та роль платформи TikTok, контрольованої Китаєм, у дестабілізації демократичного процесу в Румунії.

КОНЦЕРТ – Двоє румунських музикантів, скрипалька Діана Жіпа та піаніст Штефан Доніга, вперше виступили в Антарктиці. Вони грали перед більш ніж 70 людьми, науковцями та співробітниками восьми наукових станцій. Їхній виступ став другою найбільшою музичною подією, коли-небудь організованою в Антарктиці, після концерту гурту «Metallica» у 2013 році. Ці двоє музикантів також є першими музикантами у світі, які виступили з професійними концертами на всіх семи континентах менш ніж за 100 днів. Тепер румунські артисти очікують, що їхній виступ буде занесений до Книги рекордів Гіннеса.

ПЕРЕГОВОРИ – Проєвропейські партії, представлені у румунському парламенті нового скликання, сьогодні продовжили переговори щодо урядової коаліції. Представники Соціал-демократичної партії (СДП), Націонал-ліберальної партії (НЛП), Демократичного союзу угорців Румунії та Союзу порятунку Румунії (СПР), останні були відсутні на вчорашніх дискусіях, беруть участь у переговорах, у спробі узгодити спочатку заходи, які мають бути вжиті в терміновому порядку та держбюджет на наступний рік. На їхню думку, розподіл обов’язків і функцій у майбутній виконавчій владі може бути здійснений лише після обговорення Програми дій нового уряду. Лідери СДП, НПЛ і ДСУР заявили, що вони мають необхідні голоси в парламенті для формування більшості і уряду, якщо СПР вирішить вийти з коаліції. У понеділок лідери чотирьох політичних сил обговорили з міністром фінансів Марчелом Болошем проєкт Державного бюджету Румунії на 2025 рік, а також виконання бюджету за поточний рік. За словами лідерів коаліції, програма майбутнього уряду повинна містити низку важливих реформ, які мають бути доопрацьовані та оприлюднені до п’ятниці 20 грудня, коли буде скликано перше засідання нового парламенту.

НАГОРОДА – Румунія обрала правильний шлях – європейський і євроатлантичний – до демократії, миру, безпеки і процвітання для всіх своїх громадян, хоча завжди є ще багато чого зробити, – заявила у вівторок посол США в Бухаресті Кетлін Кавалєк. У вівторок вона була присутня на церемонії в Міністерстві закордонних справ, де була  нагороджена національним орденом “Зірка Румунії”. Вона також висловила особливу подяку міністру закордонних справ Румунії пані Лумініці Одобеску за співпрацю у зміцненні стратегічного партнерства між США та Румунією. У цьому контексті посол США в Бухаресті згадала деякі цілі, досягнуті разом з румунськими партнерами, включаючи зміцнення обороноздатності Румунії та її ролі в просуванні регіональної безпеки, виконання вимог програми безвізового режиму. Вона також згадала про інвестиції, а також про розвиток двосторонніх відносин у сфері освіти та культури. Кетлін Кавалєк також підкреслила спільну допомогу, надану Україні та Молдові, а також “значний” прогрес, досягнутий Румунією – члена ЄС і НАТО та стратегічного партнера Сполучених Штатів.

ВИБОРИ – Чотири сенатори США, республіканці і демократи, засудили втручання Росії у президентські вибори в Румунії і висловили підтримку Бухаресту в боротьбі за чесність виборчого процесу. Сенатори запевнили, що Сполучені Штати стоять поруч Румунією, яка вживає невідкладних заходів для забезпечення вільних і чесних президентських виборів. Перший тур президентських виборів у Румунії був скасований після того, як з’ясувалося, що голосування не було чесним через незаконні дії в соціальних мережах, зокрема, в TikTok, що підтримувалися Росією. Зі свого боку, Європейський Союз оголосив у понеділок про схвалення перших санкцій у відповідь на «гібридні дії» на своїй території, проти російських агентів, звинувачених у спробі «дестабілізації» ЄС.

ПАРЛАМЕНТ – Парламент Румунії прийняв сьогодні новий Лісовий кодекс, що є важливою віхою в реалізації Національного плану відновлення та стійкості. Більш ніж через сім місяців після того, як законопроєкт був прийнятий Сенатом, і Палата депутатів прийняла законопроект переважною більшістю голосів в останному читанні. Документ, який отримав понад 200 поправок, передбачає, серед іншого, відеоспостереження за лісовими дорогами, тюремне ув’язнення до п’яти років за фальсифікацію даних про лісове господарство та створення Національного лісового реєстру. Міністр навколишнього середовища Мірча Фекєт заявив, що заходи, передбачені законом, забезпечують збереження лісів, економічний розвиток і нові робочі місця. Однак опозиція заявила, що незадоволена остаточною формою законопроекту. Депутат опозиційного Альянсу за об’єднання румунів Дан Тенасе заявив, що ліси будуть по-справжньому захищені, коли іноземні компанії більше не матимуть права видобувати деревину в Румунії. Також сьогодні депутати прийняли законопроєкт, що встановлює мінімальний семирічний термін оренди землі.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ – Підприємці попереджають про небезпеку економічної рецесії в Румунії у 2025 році та закликають майбутній уряд вжити термінових заходів. Під час дебатів «Назад до економіки. Яким підприємці бачать 2025 рік», організованих у понеділок Коаліцією за свободу торгівлі та комунікації, бізнесмени нагадали, що 2024 рік був надзвичайно складним і рекомендували майбутньому уряду уникати заходів, які б надмірно обтяжували бізнес-середовище в спробі скоротити дефіцит бюджету. Вони також закликали до більшої передбачуваності державної політики.

ЦІНИ – Румунія очолює європейський рейтинг зростання цін. З початку року в країні зафіксовано найбільше серед усіх країн Європейського Союзу зростання цін на продукти харчування, одяг, взуття, електроніку, побутову техніку та послуги. Дані Національного інституту статистики свідчать, що продовольчі та непродовольчі товари стали дорожчими на 5% у листопаді 2024 року порівняно з листопадом 2023 року, а послуги – на 7,56%. За даними Євростату, понад 25% щомісячного доходу румунів виділяється на продукти харчування, що значно перевищує середньоєвропейський показник, незважаючи на те, що зарплати зросли порівняно з попередніми роками. Румуни витрачають 30 млрд євро на рік на споживчі товари, такі як продукти харчування, алкогольні та безалкогольні напої, засоби особистої та побутової хімії. За перші дев’ять місяців 2024 року продажі таких товарів зросли на 16%, причому зростання відбулося лише за рахунок підвищення цін, оскільки споживання впало.