Category: Новини

САНКЦІЇ – Міністри закордонних справ ЄС погодили новий пакет санкцій проти Росії, 15-й з моменту її вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Нові економічні заходи спрямовані на боротьбу з обходом існуючих санкцій та на ослаблення російської військової та оборонної промисловості. 52 судна були додані до списку тих, хто підозрюється у приналежності до так званого “тіньового нафтового танкерного флоту” Росії та підпадає під санкції. Крім того, 32 інші компанії підпадають під експортні обмеження за “внесок у технологічний розвиток російського сектору оборони і безпеки”, – повідомила Рада ЄС. Окрім 20 російських фірм, під санкції потрапили компанії з Китаю, Індії, Ірану, Сербії, Об’єднаних Арабських Еміратів та Індії. Ще 84 фізичні та юридичні особи є об’єктами заморожування активів і заборони на в’їзд до ЄС “за дії, що підривають територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України”. Глава дипломатії ЄС Кая Каллас також спростувала повідомлення про те, що ЄС планує відправити миротворців в Україну. Румунія була представлена на засіданні Ради міністрів закордонних справ очільницею МЗС Лумініцою Одобеску.

ВИБОРИ – Мер Бухареста Нікушор Дан оголосив про свій намір балотуватися як незалежний кандидат на президентських виборах 2025 року. Він заявив, що Румунія зараз переживає найскладніший період з часів антикомуністичної революції 1989 року і що необхідні фундаментальні зміни в тому, як держава реагує на очікування громадян. Кандидатура мера столиці не була узгоджена з партіями, які сформують проєвропейську коаліцію в наступному парламенті. Відповідно до закону, для того, щоб балотуватися на найвищу державну посаду, мер має зібрати 200 000 підписів виборців. Тиждень тому Конституційний суд Румунії скасував президентські вибори 1 грудня після звинувачень у втручанні Росії у виборчий процес.

ПЕРЕГОВОРИ – Лідери проєвропейських політичних сил: Соціал-демократичної партії (СДП), Націонал-ліберальної партіЇ (НЛП), Союзe порятунку Румунії (СПР) та Демократичного союзу угорців Румунії (ДСУР), які працюють над формуванням майбутньої парламентської більшості, сьогодні продовжили переговори щодо розподілу міністерських портфелів. Але існує напруженість, особливо щодо програми дій нового уряду та бюджетних прогнозів. Міністр фінансів Марчел Болош заявив лідерам чотирьох партій, що цього року дефіцит бюджету перевищить 8% і що шляхи збільшення доходів державного бюджету – це підвищення податків і скорочення державних витрат. Представники СРП були незадоволені даними, наданими очільником мінфіну і категорично відкинули сценарій підвищення податків. Вони закликали до скорочення витрат і попросили від прем’єр-міністра Марчела Чолаку дані про виконання бюджету за минулий місяць, щоби дізнатися на чому ґрунтуватися при складанні бюджету на 2025 рік та урядового плану дій. СПР також оголосив про скликання нової зустрічі в приміщенні уряду для остаточного узгодження списку міністерств, які отримає кожна партія. За неофіційними даними  переговорів сторони домовилися, що соціал-демократи отримають 7 портфелів, ліберали – 4, СПР – 3 і ДСУР – 2.

РЕВОЛЮЦІЯ – У Тімішоарі (західна Румунія) сьогодні візначають 35 років від початку революції, яка призвела до падіння комуністичного режиму. 16 грудня 1989 року парафіяни зібралися біля реформатської церкви, щоб підтримати пастора Ласло Токеша, якого політична поліція, Секурітате хотіла виселити. Їхній протест переріс у народне повстання. У результаті силового розгону загинуло понад 100 осіб і сотні були поранені. 20 грудня Тімішоара стала першим вільним від комунізму містом Румунії, а полум’я революції поширилося на всю країну. Під гаслом «35 років свободи» програма цього тижня включає численні пам’ятні заходи, конференції, виставки, вистави, концерти та кінопокази. Сьогодні в програмі заходів – відкриття Порталу Свободи – світлової інсталяції, що відтворює звуки Революції та традиційний марш «Герої не вмирають». Вівторок буде днем жалоби, а 20 грудня заходи завершаться концертом «Rock for revolution».

ПАРЛАМЕНТ – Сьогодні стартував  останній тиждень роботи нинішнього парламенту, який має багато незавершених законопроєктів. Минуло чотири роки, але багато проєктів та законодавчих ініціатив залишаються незавершеними, і за них візьметься новий парламент, скликаний на першу сесію у п’ятницю. Очікується, що до кінця тижня Палата депутатів прийме новий Лісовий кодекс, який стоїть на порядку денному вже кілька місяців. Кодекс є важливою умовою в Національному плані відновлення та стійкості і пріоритетом уряду, який заявляє, що документ має бути прийнятий до кінця року. Серед іншого, законопроєкт передбачає конфіскацію автомобілів, що перевозять викрадену з лісів деревину, створення зелених зон навколо великих міст, переважне права на купівлю якісної сировини за розумною ціною для меблевиків країни, обов’язок моніторингу лісових доріг на відео, а також заборону суцільних рубок на всіх природоохоронних територіях. У Сенаті, з іншого боку, очікується голосування щодо законопроєктів, які пропонують обмежити одночасне зайняття або суміщення посад, що фінансуються державою, або скоротити кількість термінів перебування на посаді для керівників спецслужб до двох. Нинішні члени парламенту залишатимуться на своїх посадах до 20 грудня, коли заплановане перше засідання парламенту нового скликання, сформованого за результатами виборів 1 грудня.

ЕНЕРГЕТИКА – Сьогодні опівночі вступив в силу 60-денний надзвичайний стан в енергетичному секторі Республіки Молдова. Це сталося на тлі рішення  «Газпрому» з 1 січня припинити постачання газу у невизнане Придністров’я, де його використовують переважно для генерації електроенергії тамтешньою конденсаційною електростанцією, яка є життєво важливою основою економіки сепаратистського регіону, а також постачає близько 70% електроенергії, що споживається в усій Молдові. Під час надзвичайного стану влада може створити механізми для швидкого збору платежів від споживачів за використану енергію та запровадити заходи з раціоналізації споживання. Влада також може встановити спеціальний режим закупівель електроенергії, тобто укладати договори і швидко оплачувати їх, для забезпечення імпорту.

МЗС – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску візьме участь у понеділок у Брюсселі у засіданні міністрів закордонних справ ЄС – Раді закордонних справ (РЗС). Це буде перше засідання після того, як 1 грудня 2024 року Кая Каллас обійняла посаду Верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки та віце-президентки Європейської комісії. На порядку денному зустрічі – агресія Росії проти України, події в Грузії, ситуація на Середньому Сході, в Сирії та Білорусі. Агресія Росії проти України буде розглянута у світлі останніх подій на місцях, посилення тиску ЄС на Росію, включаючи ухвалення 15-го санкційного пакету, а також продовження багатовимірної підтримки України з боку ЄС.

УКРАЇНА – Румунія є  дуже важливим партнером України, як з точки зору відбудови країни, так і з точки зору військових зусиль. Особливо важливою допомогою є відкриття нових пунктів пропуску через кордон, – заявив голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Сергій Сухомлин. Він сказав, що вже відкрито п’ять нових пунктів перетину кордону і є пропозиції щодо відкриття ще шести. Сергій Сухомлин зазначив, що нові пункти пропуску є великою допомогою для українських експортерів і, що Румунія є серйозним партнером не тільки тому, що вона допомагає відновлювати інфраструктуру, але завдяки військовій допомозі, яку вона надає Україні у війні з російськими військами.

АБХАЗІЯ – Міністерство закордонних справ Румунії вжило заходів у зв’язку з повідомленнями про затримання румунського громадянина в так званій республіці Абхазія, тимчасово окупованій Російською Федерацією грузинській території. Румун був затриманий службами безпеки в проросійському сепаратистському регіоні і звинувачується в спробі зняти на відео військові об’єкти на території Абхазії, незалежність якої визнана Москвою, але не міжнародною спільнотою. Абхазькі служби безпеки стверджують, що громадянин Румунії був змушений Головним управлінням розвідки Міноборони України знімати, в обміни на його вивезення з Абхазії, оскільки на окупованій Росією території йому могла загрожувати небезпека. Бухарест заявляє, що підтримує контакт з родиною затриманого румуна і продовжує докладати зусиль для надання необхідної консульської допомоги.

ПАРЛАМЕНТ – Перше засідання нового Парламенту Румунії, сформованого за результатами виборів 1 грудня, було скликане Президентом Румунії на п’ятницю 20 грудня. До його складу увійдуть сім політичних сил, на дві більше ніж зараз. Соціал-демократична партія отримала найбільше місць – 122, за нею йде Альянс за об’єднання румунів – 91 місце, Націонал-ліберальна партія – 71, Союз «За порятунок Румунії» – 59, Партія «SOS Румунія», яка вперше потрапила до парламенту – 40, Демократичний союз угорців Румунії – 32 і Партія молодих людей, яка також вперше потрапила до парламенту – 31 місце. Фракція національних меншин, інших крім угорська, складатиметься з 19 депутатів, серед яких і представник українців Румунії Микола-Мирослав Петерцький. У п’ятницю Сенат і Палата депутатів створять спеціальні комітети для підтвердження мандатів на окремих пленарних засіданнях. Парламент вважається юридично сформованим після того, як дві третини депутатів і три чверті сенаторів будуть затверджені та складуть присягу.

РЕВОЛЮЦІЯ – Тімішоара відзначає 35-ту річницю антикомуністичної революції, що спалахнула в грудні 1989 року в цьому місті на заході Румунії. Під гаслом «35 років свободи» відбудеться широкий спектр пам’ятних заходів, присвячених героям-мученикам, а також урочистостей з нагоди трьох з половиною десятиліть відколи Тімішоара стала першим вільним від комунізму містом Румунії. Як і щороку, програма включає богослужіння, покладання вінків, виставки та кінопокази. У неділю в Банатській філармонії відбувся концерт «Recviem in Memoriam», у понеділок відбудеться відкриття Порталу Свободи – світлової інсталяції, що відтворює звуки Революції, після чого пройде традиційний марш «Герої не вмирають». Вівторок буде днем жалоби, а 20 грудня заходи завершаться концертом «Rock for revolution».

ПАРЛАМЕНТ – У понеділок румунські сенатори і депутати почнуть останній тиждень роботи нинішнього парламенту, маючи багато незавершених законопроєктів. Очікується, що до скликання нового парламенту Палата депутатів прийме новий Лісовий кодекс, який стоїть на порядку денному вже кілька місяців. Кодекс є важливою віхою в Національному плані відновлення та стійкості і пріоритетом уряду, який заявляє, що документ має бути прийнятий до кінця року. Серед іншого, законопроєкт передбачає конфіскацію автомобілів, що перевозять викрадену з лісів деревину, створення зелених зон навколо великих міст, переважне права на купівлю якісної сировини за розумною ціною для меблевиків країни, обов’язок моніторингу лісових доріг на відео, а також заборону суцільних рубок на всіх природоохоронних територіях. У Сенаті, з іншого боку, очікується голосування щодо законопроєктів, які пропонують обмежити одночасне зайняття або суміщення посад, що фінансуються державою, або скоротити кількість термінів перебування на посаді для керівників спецслужб до двох. Нинішні члени парламенту залишатимуться на своїх посадах до 20 грудня, коли заплановане перше засідання парламенту нового скликання, сформованого за результатами виборів 1 грудня.

ГАНДБОЛ – Збірна Румунії зіграє з Італією у плей-офф за вихід на чемпіонат світу з гандболу серед жінок 2025 року. Про повідомила на своїй на сторінці у Facebook Федерація гандболу Румунії після жеребкуванням у неділю у Відні. Матчі відбудуться у квітні. Чемпіонат світу прийматимуть Німеччина та Нідерланди з 26 листопада по 14 грудня 2025 року. Румунія, яка брала участь у кожному чемпіонаті світу з гандболу серед жінок, у 2023 році посіла 12-е місце.

ПЕРЕГОВОРИ – У Бухаресті на переговорах між проєвропейськими партіями щодо майбутньої коаліції досягнуто прогресу щодо структури нового уряду. Соціал-демократична партія матиме сім міністерств, Націонал-ліберальна партія – чотири, Союз порятунку Румунії – три, а Демократичний союз угорців Румунії – два. Про це заявив перший віце-президент соціал-демократів Сорін Гріндяну. Поки що не вирішено, які саме портфелі дістануться кожній партії та імена майбутніх міністрів. З іншого боку, соціал-демократи та угорці виступають за єдиного коаліційного кандидата на виборах Президента Румунії. Після скасування Конституційним судом виборів на найвищу посаду, майбутній уряд має до кінця року встановити графік президентських виборів, – вважають в Демократичному союзу угорців Румунії. Проєвропейські партії сподіваються сформувати кабінет міністрів до Різдва.

ФОНДИ ЄС – Румунія отримала 1,9 мільярдів євро зі Структурних фондів та Фондів згуртування ЄС, створені на 2021-2027 фінансовий рік, а загальний рівень освоєння коштів у розмірі 6,11% наближається до середнього показника по ЄС у 6,19%. Про це повідомив міністр інвестицій та європейських проєктів Адріан Кичу. Для програм, що управляються централізовано, рівень освоєння структурних фондів та фондів згуртування є вищим і становить 7,3%, – зазначив Кичу у дописі на своєму Facebook. Він підкреслив, що Румунія все ще має наздоганяти регіональні програми, де рівень освоєння становить 3,2%. Міністр висловив переконання, що модель, яку нинішня коаліція, запровадила в управлінні та реалізації європейських фондів, включаючи їх децентралізацію, буде продовжена майбутньою правлячою коаліцією, і що темпи освоєння європейських фондів будуть збережені, щоб повторити успіх освоєння коштів є європейських фондів у період 2014-2020 років.

ДЕФІЦИТ – Дефіцит торговельного балансу Румунії за перші десять місяців цього року був на 5,5 млрд євро вищим, ніж за аналогічний період 2023 року. Це випливає з даних, оприлюднених Національним банком. Більше половини цього дефіциту є наслідком зростання імпорту товарів. Також, згідно з даними НБР, загальний зовнішній борг зріс більш ніж на 18 млрд євро до понад 186 млрд євро. Аналітики кажуть, що разом з дуже високим бюджетним дефіцитом це основні проблеми румунської економіки, які потрібно вирішувати одночасно, що дуже складно. Вони вважають, що належне бюджетне коригування зменшить витрати і збільшить доходи за рахунок боротьби з корупцією та справедливої системи оподаткування.

РЕВОЛЮЦІЯ – Тімішоара відзначає 35-ту річницю антикомуністичної революції, що спалахнула в грудні 1989 року в цьому місті на заході Румунії. Під гаслом «35 років свободи» відбудеться широкий спектр пам’ятних заходів, присвячених героям-мученикам, а також урочистостей з нагоди трьох з половиною десятиліть відколи Тімішоара стала першим вільним від комунізму містом Румунії. Як і щороку, програма включає богослужіння, покладання вінків, виставки та кінопокази. У неділю в Банатській філармонії відбудеться концерт «Recviem in Memoriam», у понеділок відбудеться відкриття Порталу Свободи – світлової інсталяції, що відтворює звуки Революції, після чого пройде традиційний марш «Герої не вмирають». Вівторок буде днем жалоби, а 20 грудня заходи завершаться концертом «Rock for revolution».

ПАРЛАМЕНТ – У понеділок румунські сенатори і депутати почнуть останній тиждень роботи нинішнього парламенту, маючи багато незавершених законопроєктів. Очікується, що до скликання нового парламенту Палата депутатів прийме новий Лісовий кодекс, який стоїть на порядку денному вже кілька місяців. Кодекс є важливою віхою в Національному плані відновлення та стійкості і пріоритетом уряду, який заявляє, що документ має бути прийнятий до кінця року. Серед іншого, законопроєкт передбачає конфіскацію автомобілів, що перевозять викрадену з лісів деревину, створення зелених зон навколо великих міст, переважне права на купівлю якісної сировини за розумною ціною для меблевиків країни, обов’язок моніторингу лісових доріг на відео, а також заборону суцільних рубок на всіх природоохоронних територіях. У Сенаті, з іншого боку, очікується голосування щодо законопроєктів, які пропонують обмежити одночасне зайняття або суміщення посад, що фінансуються державою, або скоротити кількість термінів перебування на посаді для керівників спецслужб до двох. Нинішні члени парламенту залишатимуться на своїх посадах до 20 грудня, коли заплановане перше засідання парламенту нового скликання, сформованого за результатами виборів 1 грудня.

ФЕРМИ – Перші румунські морські ферми в територіальних водах Чорного моря знаходяться на стадії підготовки. Про це повідомив міністр навколишнього середовища, водних ресурсів та лісового господарства Мірча Фекєт. Він зазначив, що першим інвесторам, в рамках публічних тендерів, були надані ділянки площею 60 гектарів у внутрішніх морських і територіальних морських водах. Це 10 периметрів, розташованих між курортом Мамая і портовим містом Констанца, перед озером Сіное, а також на ділянках між курортами Аджиджа та Ефоріє Норд, Венус і 2 травня – Вама Векє. Міністр також повідомив, що протягом наступних 20 років на відстані 2-3 кілометрів від берега будуть вирощувати морепродукти і рибу, що має високу економічну цінність, така як лососева форель, морський окунь і морський лящ.

ШЕНГЕН – Міністри внутрішніх справ ЄС на засіданні Ради з питань юстиції та внутрішніх справ вирішили скасувати перевірки людей на внутрішніх сухопутних кордонах з Болгарією та Румунією та між ними з 1 січня 2025 року. «Завдяки скоординованим зусиллям румунської влади, завдяки політичним і дипломатичним демаршам, ми нарешті можемо користуватися заслуженим правом, законно отриманим Румунією», – привітав рішення, оголошене в Брюсселі, президент Клаус Йоганніс. «Переваги нашого членства в спільному просторі вільного пересування є численними і мають безпосередній вплив на наших громадян, економіку та зовнішній імідж нашої країни. Скасування внутрішнього прикордонного контролю означає більш швидке і просте пересування для подорожуючих, значно скоротиться час, проведений на кордонах, і знизяться логістичні витрати для компаній, що швидко підвищить конкурентоспроможність румунських товарів і послуг на європейському ринку. Водночас, Румунія стане значно більш привабливою для іноземних інвесторів», – додав глава держави. «Це історичне рішення, перемога справедливості та національної гідності і чіткий сигнал, що ми ніколи не погодимося бути другордними громадянами в Європі, – підкреслив також прем’єр-міністр Марчел Чолаку. Це, перш за все, тріумф для всіх румунів, незалежно від їхнього політичного вибору або соціального становища, перемога командної роботи», – додав прем’єр-міністр. Європейська Комісія привітала одностайне рішення Ради з питань юстиції та внутрішніх справ, зазначивши, що «повний вступ обох країн не тільки зміцнює Шенгенську зону, але й сприятиме подальшому зміцненню внутрішнього ринку, збільшенню подорожей, торгівлі та туризму. Сильна Шенгенська зона зміцнює єдність ЄС і робить ЄС сильнішим у глобальному масштабі».  Посольства кількох країн-партнерів привітали Румунію з повним приєднанням до Шенгенської зони.

ПЕРЕГОВОРИ – У Парламенті Румунії тривають переговори щодо формування урядової програми проєвропейської коаліції. Переговори відбуваються між представниками Соціал-демократичної партії, Націонал-ліберальної партії, Союзу «За порятунок Румунії», Демократичного союзу угорців Румунії та фракції нацменшин. Згідно з результатами переговорів, майбутній уряд матиме лише 15 або максимум 16 міністерств і невелику кількість державних секретарів. Поки що не вирішено, як ці портфелі будуть розподілені між партіями. Структура нової виконавчої влади має бути остаточно сформована до кінця тижня. Лідери чотирьох партій також мають вирішити, як працюватиме майбутня більшість у парламенті й хто очолить обидві палати. Новий парламент був скликаний наступної п’ятниці на першу сесію, на якій будуть затверджені сенатори і депутати.

ВІЗИТ – Міністр оборони Румунії Ангел Тилвер у четвер здійснив офіційний візит до Гааги в Нідерланді на запрошення свого колеги Рубена Брекельманса. Як повідомляє Міністерство оборони країни, під час двосторонньої зустрічі йшлося про поглиблення оборонного співробітництва між двома країнами, а також про координацію зусиль в рамках НАТО і ЄС щодо зміцнення безпеки. Пріоритетною темою порядку денного стала підготовка до саміту НАТО в Гаазі, запланованого на 2025 рік. Два міністри проаналізували шляхи реалізації прийнятих рішень щодо зміцнення східного флангу Альянсу. Вони також обговорили конкретні заходи підтримки України в контексті російської агресії та важливу роль співпраці між НАТО та ЄС. Під час зустрічі міністри також обговорили виклики, які створюють гібридні загрози європейській безпеці, наголосивши на важливості посилення національної стійкості та міжнародної координації для протидії їм. У цьому контексті було підтверджено важливість підтримки Республіки Молдова в її євроінтеграційних прагненнях. Оборонно-промислова співпраця була ще однією важливою темою зустрічі, яка підкреслила можливості для розвитку спільних проєктів.

ЗАРПЛАТИ – У Румунії середня чиста заробітна плата в жовтні склала 5.268 леїв (близько 1.050 євро), що на 12,3% більше, ніж у тому ж місяці минулого року, свідчать дані, опубліковані в четвер Національним інститутом статистики. Найбільші зарплати були зафіксовані в сфері інформаційних технологій, включаючи діяльність з обслуговування комп’ютерів, а найнижчі – у виробництві одягу. За даними Національного інституту статистики, у жовтні, порівняно з вереснем, у більшості видів діяльності в економічному секторі рівень середньої заробітної плати збільшився. У бюджетній сфері у жовтні показник зріс в освіті та державному управлінні. В охороні здоров’я та наданні соціальної допомоги середня заробітна плата дещо зменшилася порівняно з попереднім місяцем.

ЗУСТРІЧ – Президентка Республіки Молдова Майя Санду здійснила візит до Брюсселя, де вона також зустрілася з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Дискусії були зосереджені на регіональній безпеці, гібридних загрозах – в тому числі втручанні у вибори та виборча корупція – і необхідності спільних дій для захисту демократій в регіоні. Майя Санду зазначила з цього приводу, що Партнерство заради миру між Республікою Молдова і НАТО сприяло створенню безпечнішого середовища для громадян, зміцненню обороноздатності збройних сил і стійкості держави в цілому.

ІНФЛЯЦІЯ- Річний рівень інфляції в Румунії зріс до 5,11% у листопаді з 4,67% у жовтні. У порівнянні з листопадом 2023 року, продовольчі товари стали дорожчими на 5%, а послуги – більш ніж на 7,5% – згідно з даними, опублікованими Національним інститутом статистики. Національний банк Румунії переглянув у бік збільшення свій прогноз інфляції на кінець року до 4,9%.

ШЕНГЕН – Повне приєднання Румунії та Болгарії до Шенгенської зони з 1 січня буде на порядку денному засідання Ради з питань юстиції та внутрішніх справ Європейського Союзу, у четвер. Нещодавно Австрія оголосила, що відмовиться від свого вето, яке блокувало приєднання цих двох країн до зони вільного пересування з наземними кордонами. Аргументом стало те, що наполеглива боротьба австрійської влади з нелегальною імміграцією призвела до зменшення кількості мігрантів, перехоплених біля кордону Австрії з Угорщиною, найпоширенішого шляху проникнення в країну. Єдина невизначеність полягає в тому, чи буде збережено контроль на сухопутних кордонах між Угорщиною і Румунією та Румунією і Болгарією після 1 січня принаймні на шість місяців. Такий контроль буде необхідний для пом’якшення можливої зміни міграційних маршрутів і запобігання будь-якій серйозній загрозі громадському порядку або внутрішній безпеці. Румунія і Болгарія частково приєдналися до Шенгенської зони з повітряними і морськими кордонами наприкінці березня 2024 року.

ПАРЛАМЕНТСЬКА БІЛЬШІСТЬ – Президент Румунії Клаус Йоганніс підписав у середу указ про скликання нового Парламенту Румунії, – повідомляє Адміністрація президента. Таким чином новий Парламент збереться 20 грудня. 1 грудня румуни обрали своїх представників у новому Парламенті. Лідери проєвропейської коаліції в майбутньому Парламенті, до складу якої входять Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна партія, Союз “За порятунок Румунії”, Демократичний союз угорців Румунії та фракція національних меншин, зустрілися й в середу, щоб продовжити обговорення структури майбутнього уряду, – повідомляють певні політичні джерела. За їх словами, у майбутній виконавчій владі буде 16 міністерств, а кількість державних секретарів значно скоротиться. До кінця цього тижня нова структура уряду має бути сформована. Чотири партії та національні меншини, які разом складають близько двох третин законодавчого органу, працюватимуть над спільною урядовою програмою, заснованою на розвитку та реформах, спрямованих на скорочення державних витрат і бюрократії в управлінні. Вони також домовилися збільшити поточні темпи інвестицій та реформ, передбачених Національним планом відновлення та стійкості. Щодо президентських виборів, проєвропейські партії пообіцяли підтримати можливо спільного кандидата.

НАТО – Румунія залишається твердо відданою євроатлантичному курсу, який вона взяла на себе, і рішення зробити власний внесок у зміцнення безпеки в регіоні залишається твердим, – підтвердив міністр оборони Ангел Тилвар. Разом з послом США в Румунії Кетлін Кавалек він відвідав військово-повітряну базу «Міхаїл Когелнічану» (південний схід), де зустрівся з делегацією аташе з питань оборони країн-членів НАТО, акредитованих в Бухаресті, і військовослужбовцями НАТО, які там працюють.

ІНФЛЯЦІЯ – Згідно з даними, опублікованими Національним інститутом статистики, річна інфляція в листопаді зросла до 5,11% у порівнянні з 4,67% у жовтні, оскільки продовольчі та непродовольчі товари подорожчали більш ніж на 5%, а послуги – більш ніж на 7%. Національний банк Румунії переглянув свій прогноз інфляції на кінець 2024 року до 4,9% з попередніх 4%. Національний банк Румунії також очікує, що інфляція досягне 3,5% до кінця 2025 року.

ФОНДОВА БІРЖА – Бухарестська фондова біржа завершила торгову сесію у вівторок зростанням усіх індексів третій день поспіль. Основний індекс BET, який включає 20 найбільш торгованих компаній, що котируються на біржі, зріс майже на 1%. Бухарестська фондова біржа оголосила, що вивчає можливості створення фондової біржі в Кишиневі для побудови потужного ринку капіталу в сусідній державі. Метою є активізація двостороннього співробітництва та розширення доступу до фінансування для молдовських компаній, які разом з румунськими компаніями з часом можуть стати регіональними лідерами.

ПАРТНЕРСТВО – Партнерство заради миру між Республікою Молдова і НАТО «сприяло створенню більш безпечного середовища для громадян, зміцненню обороноздатності збройних сил і стійкості нашого суспільства в цілому», – заявила президентка Республіки Молдова Майя Санду у вівторок під час візиту до штаб-квартири Північноатлантичного альянсу. Згідно із заявою Адміністрації президента Республіки Молдова, під час візиту глава держави зустрілася з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, з яким обговорила регіональну безпеку, гібридні загрози і необхідність спільних дій для захисту демократій в регіоні. Виступаючи на засіданні Північноатлантичної ради, головної структури НАТО, що приймає рішення, Майя Санду підкреслила зусилля Республіки Молдова з підтримки миру і стабільності в умовах прикордонної війни і зміцнення своєї стійкості щодо гібридних загроз», – йдеться в повідомленні. Майя Санду зустрілася в Брюсселі з головою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, яка після зустрічі оголосила про виділення 60 мільйонів євро на підтримку Республіки Молдова для реформування системи правосуддя та економічної стабільності.

НОБЕЛІВСЬКІ ПРЕМІЇ – У вівторок у Стокгольмі та Осло відбулися церемонії вручення Нобелівських премій 2024 року. Премії з хімії, фізики, медицини, економіки та літератури були вручені у шведській столиці, а премія миру – в мерії норвезької столиці. Заходи на честь лауреатів премії миру – тих, хто пережив атомні бомбардування в Хіросімі та Нагасакі – продовжилися сьогодні в Університеті Осло. Як повідомляє кореспондент Радіо Румунія, темою Нобелівського форуму, який організовується на наступний день після церемонії вручення Нобелівської премії миру, є «Ядерна зброя – як їй протистояти». Три лауреати Нобелівської премії миру 1995, 2005 і 2017 років, двоє людей, які пережили атомні бомбардування в Хіросімі та Нагасакі, а також експерти з глобальної ядерної політики оголосили про свою участь.

ВИБОРИ – Румуни протестували біля румунських посольств та виборчих дільниць у європейських столицях, незадоволені скасуванням президентських виборів, другий тур яких мав відбутися у неділю 8 грудня. У п’ятницю Конституційний суд Румунії постановив, що президентські вибори мають бути проведені повторно в повному обсязі. Судді КС встановили, що виборчий процес був недосконалим на всіх етапах. Вони також розкритикували непрозорий і нечесний характер виборчої кампанії та нехтування правовими нормами щодо фінансування виборчої кампанії. Незалежний кандидат Келін Джорджеску, який посів перше місце в першому турі голосування, але опинився в центрі скандалу щодо втручання Росії у вибори, з’явився в неділю з кількома прихильниками біля виборчої дільниці, де він мав голосувати. Він заявив, що разом з виборами була «скасована» демократія. Його правоцентристська суперниця Елена Ласконі, з якою він мав зустрітися у другому турі, закликала прихильників не відповідати на образи, але заявила, що якщо КСР скасує вибори десять разів, вона буде балотуватися в 11-й раз. У той час як Келін Джорджеску та Елена Ласконі розкритикували рішення про скасування президентських виборів, інші політики назвали його правильним.

СЛІДСТВА – Сім осіб потрапили під судовий контроль у кримінальній справі, порушеної в Румунії після того, як минулого тижня понад 100 осіб взяли участь у вшануванні пам’яті лідера колишнього Легіонерського руху Корнеліу Зелі Кодряну, де демонстрували фашистську та легіонерську символіку, дії, заборонені законом. За даними прокуратури, особи, які перебувають під слідством, використовували прапори, символіку «Легіонерів», а потім поширили кілька відеозаписів заходу в TikToc. Прокуратура також оголосила про взяття під судовий контроль 5 осіб у справі, пов’язаній з погрозами вбивством прихильникам колишньої кандидатки в президенти Елени Ласконі. Інша справа пов’язана з фінансуванням президентської виборчої кампанії, і, згідно з судовими джерелами, обшуки в Брашові (в центрі) були спрямовані на Богдана Пешкіра, власника акаунта в TikToc, якого прокуратура підозрює у підкупі виборців, відмиванні грошей і комп’ютерній підробці. Документи, розсекречені ВРНО, свідчать, що він брав участь у фінансуванні виборчої кампанії Келіна Джорджеску.

КОНСТИТУЦІЯ – 8 грудня відзначається День Конституції Румунії. Основний закон був прийнятий 21 листопада 1991 року і затверджений на всенародному референдумі 8 грудня того ж року, з більшістю у понад 77% голосів. Конституція Румунії в редакції 2003 року, складається з 156 статей, розділених на 8 розділів, і регулює серед іншого, загальні принципи державного устрою, права, основні права, свободи та обов’язки громадян і органів влади. У своєму посланні Президент Клаус Йоганніс підкреслив, що основний закон – це відданість демократії, свободі та захисту прав громадян. «Основний закон залишається гарантом стабільності політичного та інституційного життя, рівноваги соціального миру в країні та збереження нашого європейського і євроатлантичного шляху», – йдеться у зверненні прем’єр-міністра Марчела Чолаку.

СИРІЯ – Міністерство закордонних справ у Бухаресті заявляє, що уважно стежить за розвитком подій у Сирії і підтримує зв’язок з європейськими та регіональними партнерами, щоб діяти відповідно до розвитку ситуації на місцях. За даними МЗС, ситуація є мінливою і розвивається. Співробітники посольства Румунії в Дамаску знаходяться в безпеці, і були вжиті посилені заходи захисту. У той же час, МЗС нагадує громадянам Румунії про необхідність звертатися до посольства і повідомляти про свою присутність в регіоні, повідомляючи свої контактні дані, щоб з ними можна було зв’язатися в разі надзвичайної ситуації. Росія, яка є основним спонсором режиму президента Башара Асада, заявила в неділю, що останній подав у відставку і покинув Сирію після швидкого наступу сирійських повстанців на чолі з радикальними ісламістами, що спричинило дезорганізацію серед сирійської армії. Туреччина також заявила, що контактує з сирійськими повстанцями, щоб переконатися, що Ісламська держава і Робітнича партія Курдистану не скористаються падінням режиму в Дамаску для розширення свого впливу.

КНИГА – У неділю, в останній день книжкового ярмарку Gaudeamus, організованого Радіо Румунія в Бухаресті, відбулося нагородження переможців на основі оцінки спеціалізованого журі та публічного голосування.  Протягом п’яти днів, з 4 по 8 грудня, на 31-му ярмарку відбулося понад 600 презентацій книг, конференцій, дебатів та літературних майстер-класів. Почесним гостем заходу був Мірча Кертереску, один з найвідоміших і найпопулярніших сучасних румунських письменників, лауреат численних національних і міжнародних премій.

СПОРТ – Румунія посіла четверте місце у змішаному командному чемпіонаті світу з настільного тенісу в Ченду, Китай, програвши в неділю малий фінал команді Гонконгу з рахунком 2:8. Також у неділю Румунія програла Китаю в півфіналі з рахунком 8:1. На минулорічних змаганнях Румунія не змогла пройти далі першого раунду.

ВИБОРИ – Президент Клаус Йоганніс оголосив у суботу, що мав телефонну розмову з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, з якою він погодився, що безпека соціальних медіа повинна бути посилена в результаті виборів у Румунії. Розмова відбулася після того, як у п’ятницю Конституційний суд Румунії вирішив скасувати перший тур президентських виборів і почати весь виборчий процес з нуля. Згідно з рішенням КСР, вільне волевиявлення було порушено шляхом дезінформації виборців через кампанію, в якій незалежний кандидат Келін Джорджеску, переможець першого туру виборів, агресивно просувався в обхід національного виборчого законодавства, зловживаючи алгоритмами соціальних мереж і не використовуючи специфічні передвиборчі рекламні знаки. Центральна виборча комісія Румунії виконала рішення Конституційного суду, а голова Постійного виборчого органу Тоні Гребле оголосив, що всі виборчі операції на закордонних виборчих дільницях припинені, як і підготовка в країні до другого туру, запланованого на 8 грудня. В обґрунтуванні рішення про анулювання президентських виборів судді зазначили, що після розсекречення документів, представлених на засіданні Верховної ради національної оборони між двома турами, Конституційний суд встановив, що виборчий процес з обрання президента був затьмарений протягом усього часу його проведення і на всіх етапах численними порушеннями і порушеннями виборчого законодавства. Суд зазначив, що все це вплинуло на прозорий і чесний характер виборчої кампанії, а також те, що не були дотримані правові норми щодо її фінансування.

ОБШУКИ – Прокуратура і поліція провели масштабні обшуки в Бухаресті та кількох повітах Румунії в рамках розслідування фінансування президентської виборчої кампанії незалежного кандидата Келіна Джорджеску, а також ймовірної незаконної поведінки деяких громадян в Інтернеті, на різних платформах соціальних мереж. У той же час, Управління з розслідування організованої злочинності та тероризму оголосило, що порушило кримінальну справу in rem у зв’язку з кампанією Келіна Джорджеску за фактом незаконних операцій з комп’ютерними пристроями або програмним забезпеченням, спроби порушення нормального функціонування ІТ-систем, а також спроби незаконного доступу до ІТ-системи. У прес-релізі Управління з розслідування організованої злочинності та тероризму пояснило, що це не означає формулювання звинувачень, але встановлює необхідні рамки для збору доказів з метою встановлення правильної і повної фактичної ситуації, що дозволяє прийняти законне і обґрунтоване рішення.

ЗАКЛИК – Європейська комісія стурбована скоординованою закордонною операцією онлайн-впливу, спрямованою на вибори в Румунії, особливо на платформі. Комісія вжила заходів відповідно до Закону про цифрові послуги проти TikTok, написала віце-президентка Єврокомісії Хенна Вірккунен у мережі X. Водночас ЄС надіслав китайській компанії наказ про збереження даних, який охоплює весь період виборів, це будучи терміновим запитом після останньої інформації, розсекреченої румунською владою. Сполучені Штати закликали всі румунські партії забезпечити конституційний порядок в країні і долучитися до мирного демократичного процесу, вільного від насильства і залякування, який відображає демократичну волю народу. У заяві Державного департаменту йдеться про те, що саме румуни повинні висловити свій вибір, жодна інша країна або іноземні суб’єкти не мають такого права. Глава британської дипломатії Девід Ламмі також висловив свою стурбованість – у дописі в мережі X – повідомленнями румунської влади про втручання Росії в президентські вибори в Румунії. В країні, парламентські партії привітали рішення КСР, але закликали до ретельного розслідування можливого втручання у виборчий процес. Кандидат від правоцентристської партії Елена Ласконі, яка посіла друге місце в першому турі президентських виборів, заявила, що румунська держава «розтоптала демократію» і що голосування повинно було відбутися, щоб поважати волевиявлення народу. Незалежний кандидат Келін Джорджеску, екстреміст, сувереніст і шанувальник Володимира Путіна, також різко розкритикував рішення суду, яке він назвав офіційним державним переворотом.

КНИГИ – У суботу на книжковому ярмарку Gaudeamus 2024 у Бухаресті, організованому Радіо Румунія, відбулися близько 200 заходів – презентації книг, зустрічі з письменниками, дебати, майстер-класи з читання та книжкової ілюстрації. Відкрившись 4 грудня, Gaudeamus зачинить свої двері в неділю. Протягом п’яти днів на відвідувачів чекає справжнє літературне свято, покликане задовольнити найвибагливіших. Мірча Кертереску, один з найвідоміших і найпопулярніших сучасних румунських письменників, лауреат численних національних і міжнародних премій, був призначений почесним головою цьогорічного видання.

НОТР-ДАМ – Собор Нотр-Дам в Парижі, який сильно постраждав від катастрофічної пожежі у квітні 2019 року, знову відкрив свої двері у суботу після п’яти з половиною років відновлювальних робіт. Тисячі експертів і майстрів повернули колишню велич пам’ятнику 12 століття, одному з найулюбленіших і найвідвідуваніших у французькій столиці. Після церемонії інавгурації, на яку запрошені глави держав і знаменитості, відбудуться богослужіння, щоб відсвяткувати повторне відкриття і висловити подяку тим, хто допоміг врятувати і відновити собор. За оцінками Католицької Церкви, Нотр-Дам у Парижі щороку відвідуватимуть 15 мільйонів людей.

ІМПІЧМЕНТ – Президент Південної Кореї Юн Сук Йол в суботу витримав пропозиції опозиції про імпічмент в парламенті, який не зміг зібрати кворум через бойкот з боку депутатів правлячої партії, повідомляють AFP і Reuters. Для відставки Юна потрібно було 200 голосів з 300, але в голосуванні взяли участь лише 195 депутатів. Опозиційні парламентські партії ініціювали процедуру імпічменту після того, як у вівторок ввечері президент спробував запровадити воєнний стан, безпрецедентний з часів перевороту 1980 року диктатора Чун Ду Хвана, і відправив армію до парламенту, щоб завадити законодавцям проголосувати за указ про воєнний стан.

ВИБОРИ – Президент Румунії Клаус Йоганніс заявив у п’ятницю, що рішення КСР про анулювання результатів першого туру президентських виборів було прийнято в результаті аналізу матеріалів, проаналізованих на засіданні ВРНО, які показали, що зовнішня держава втрутилася і вплинула на виборчий процес на користь одного з кандидатів. Він повідомив, що наступними кроками будуть визнання парламентських виборів дійсними, скликання нового парламенту, проведення консультацій з партіями та формування нового уряду, який призначить нові дати проведення двох турів президентських виборів. Глава держави заявив, що залишатиметься на посаді до коли новий Президент Румунії складе присягу. Клаус Йоганніс додав, що Румунія є безпечною, міцною країною і не переживає труднощів. У п’ятницю Конституційний суд Румунії одноголосним рішенням анулював весь виборчий процес президентських виборів. На практиці це рішення анулює результати першого туру і президентські вибори починаються з нуля. Рішення було прийнято після того, як незалежний кандидат Келін Джорджеску несподівано переміг у першому турі виборів 24 листопада і вийшов до другого туру разом з Еленою Ласконі (СПР). Джорджеску звинуватили у тому, що йому сприяло втручання Росії у виборчий процес, головним чином через агресивну та узгоджену кампанію з маніпулювання платформою TiKTok. Джорджеску також звинувачують в проросійських, ультраправих та пролегіонерських симпатіях. Уряд має призначити нову дату виборів президента Румунії. Відразу після цього рішення з’явилася реакція. Сьогодні день, коли румунська держава розтоптала демократію під ногами, заявила Елена Ласконі. Натомість, прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що рішення КСР є єдиним справедливим рішенням. Лідер АОР Джордже Сіміон стверджує на своїй сторінці у Facebook, що скасування президентських виборів – це «переворот у розпалі». Керівництво НЛП заявило, що поважає рішення КСР і підтримує стабільність в країні, належне функціонування інституцій і повагу до громадян. Це рішення є безпрецедентним, і державні установи повинні надати більше інформації про «досьє Джорджеску», щоб відновити довіру громадян, заявив лідер ДСУР Келемен Гунор.

ВИБОРЧА КАМПАНІЯ – Управління з розслідування організованої злочинності та тероризму оголосило у п’ятницю, що порушило кримінальну справу in rem у зв’язку з президентською виборчою кампанією Келіна Джорджеску, щодо вчинення злочинів, пов’язаних з незаконними операціями з комп’ютерними пристроями або програмним забезпеченням, спробою порушення функціонування комп’ютерних систем і спробою незаконного доступу до комп’ютерної системи. У четвер, Верховна рада національної оборони розсекретила інформацію, отриману від Румунської розвідуальної служби, Румунської служби зовнішньої розвідки та Міністерства внутрішніх справ (МВС) про виборчу кампанію, яку проводив Келін Джеоджеску на президентських виборах. Представлена інформація вказує на те, що фінансування кампанії Келіна Джорджеску в TikTok склало один мільйон євро, що державний кібер-актор націлився на ІТ-інфраструктуру, яка підтримує виборчий процес, і що Румунія є мішенню для агресивних російських гібридних дій. МВС також заявляє, що деякі з прихильників Джорджеску, які беруть участь у просуванні та купівлі голосів, є представниками правоекстремістських, кримінальних угруповань та релігійних культів, які раніше брали участь у просуванні проросійських, антисемітських, антинатовських або антиукраїнських наративів, наводячи в якості прикладу лідера одного з угруповань.

МІТИНГ – Тисячі людей взяли участь в четвер увечері у мітингу за свободу і демократію на Університетській площі у Бухаресті. У заході взяли участь провідні діячі мистецтва та літератури, в тому числі актор Віктор Ребенджук та письменниця Ана Бландіана, відомі своєю громадянською позицією. Перемога проросійського екстреміста Келіна Джорджеску в першому турі президентських виборів 24 листопада викликала протести в Бухаресті та інших великих містах. Сполучені Штати висловили занепокоєння з приводу того, що румунські спецслужби продемонстрували втручання Росії у виборчий процес з метою вплинути на результат президентських виборів. З іншого боку, підвищена політична невизначеність призвела до падіння довіри до румунської економіки.

КНИГИ – До неділі, в Бухаресті, триває книжковий ярмарок Gaudeamus 2024, організований Радіо Румунія. Ярмарок пропонує відвідувачам справжнє літературне свято, покликане задовольнити найвибагливіших. Цьогорічним почесним президентом є письменник Мірча Кертереску, один з найвідоміших і найпопулярніших сучасних румунських письменників, лауреат численних національних і міжнародних премій. Понад 200 експонентів оголосили про свою участь у Gaudeamus 2024, заплановано сотні видавничих подій та десятки тисяч назв, серед яких чимало прем’єр.

СВЯТО – Сьогодні християни вшановують Святого Миколая, одного з найпопулярніших святих, з яким пов’язана традиція дарувати подарунки. Він був єпископом на початку 4 століття в МірІ, нині Демре в Туреччині. Був дуже щедрим і непомітно допомагав нужденним. Він дбав про те, щоб одержувач не знав, звідки прийшла його допомога. Звідси походить традиція, згідно з якою вранці 6 грудня діти очікують святого, відомого як Святий Миколай, щоб він залишив їм подарунки в черевичках. Понад 800 000 румунів святкують свої іменини в День Святого Миколая.

ГАНДБОЛ – Жіноча збірна Румунії з гандболу в п’ятницю перемогла команду Швеції з рахунком 25-23 в основній групі I чемпіонату Європи – ЄВРО-2024, який приймають Австрія, Угорщина та Швейцарія. Після цього результату румунки посідають четверте місце в групі з двома очками. У четвер румунок обіграла чинна чемпіонка світу Францію з рахунком 30-25.  Далі в групі вони зіграють з Угорщиною та Польщею. Румунія 14 разів брала участь у жіночих чемпіонатах Європи, завоювавши лише одну бронзову медаль у 2010 році. Чемпіони Румунії з гандболу серед чоловіків, бухарестське «Динамо», зазнало поразки від французької команди «Пари Сен-Жермен» з рахунком 40:33 на своєму полі в четвер у групі А Ліги чемпіонів. «Динамо» зазнало третьої поспіль поразки в групі. Наступний матч румуни проведуть 13 лютого 2025 року з лідером групи угорським «Веспремом».

ПЕРЕГОВОРИ – Лідери проєвропейських сил у новому парламенті Румунії – Соціал-демократичної партії, Націонал-ліберальної партії, Союзу порятунку Румунії та Демократичного союзу угорців Румунії, а також фракції національних меншин у Палаті депутатів, у середу ввечері домовилися  про створення коаліції, спрямованої на забезпечення стабільного уряду та подальшу модернізацію Румунії. Підписанти беруть на себе відповідальність за уникнення міжнародної ізоляції Румунії, підтримання стабільних темпів економічного розвитку та збереження європейського курсу країни, освоєння коштів ЄС, продовження реформ в рамках національного плану відновлення та стійкості, членство в Шенгенській зоні та ОЕСР. Водночас, структура майбутнього спільного уряду буде визначена після другого туру президентських виборів, що відбудеться в неділю.

ПРЕЗИДЕТСЬКІ ВИБОРИ – Міністерство закордонних справ Румунії заявило в четвер, що поінформувало своїх союзників про спроби зовнішнього втручання в румунську виборчу кампанію. «Румунська влада розслідує цю спробу впливу, яка триває. Ми вживемо всіх необхідних заходів для захисту демократії, національної безпеки і суверенітету», – йдеться в заяві МЗС. Тим часом, Генеральна прокуратура відкрила провадження після аналізу документів, які були представлені на засіданні Вищої ради національної оборони щодо передвиборчої кампанії кандидата Келіна Джорджеску і, які були вчора розсекречені. Розслідування стосується виборчих правопорушень, а також правопорушень, пов’язаних з відмиванням грошей у його передвиборчій кампанії. Прокуратура також  зажадала від Управління по боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом провести окреме розслідування відповідно до своєї компетенції. У четвер до Конституційного суду надійшло чотири подання з вимогою скасувати результати першого туру президентських виборів. Але голова Постійного виборчого органу Тоні Гребле заявив, що вони не можуть бути скасовані, оскільки терміни, встановлені законом, були перевищені, а Конституційний суд визнав результати першого туру виборів дійсними. У другому турі президентських виборів 8 грудня змагатимуться незалежний кандидат Келін Джорджеску, якого багато хто вважає проросійським екстремістом і проєвропейська кандидатка від Союзу за порятунок Румунії Елена Ласконі. У діаспорі голосування за нового президента розпочнеться у п’ятницю і триватиме три дні.

ЕКОНОМІЧНИЙ ПРОГНОЗ – Довіра аналітиків до румунської економіки впала минулого місяця на тлі останніх політичних подій. Опитування експертів прогнозує вищу інфляцію в наступному році, знецінення національної валюти, лея, та нижчі темпи економічного зростання, ніж прогнозувалося раніше. Індекс макроекономічної впевненості Асоціації CFA Румунія впав у листопаді на 13,5 пунктів до 31,4 пунктів, що є найнижчим рівнем, зафіксованим з липня 2020 року. Що стосується обмінного курсу євро до лея, 77% аналітиків асоціації, які взяли участь в опитуванні, очікують знецінення лея протягом наступних 12 місяців, тоді як решта очікують стагнації лея. Прогноз дефіциту державного бюджету на 2025 рік очікується в середньому на рівні 7,2% ВВП, економічне зростання – 1,3%, а державний борг досягне 58% ВВП.

ПРОВАДЖЕННЯ – Прокурори з Управління з розслідування організованої злочинності та тероризму взяли під варту 34-річного колумбійця за звинуваченням у спробі вчинення диверсійних актів на території Румунії. Слідчі стверджують, що в липні цього року чоловік розробив план знищення особливо важливих об’єктів в Румунії з метою створення загрози національній безпеці. Колумбієць, як кажуть слідчі, діяв за вказівками громадянина Росії. Прокурори також стверджують, що чоловік, який пройшов підготовку зі збору розвідувальної інформації на батьківщині, сфотографував і зняв на відео об’єкти, які він мав намір знищити, але план не був завершений через втручання поліції.

ГАЗ – Прозахідний прем’єр-міністр Молдови Дорін Речан у четвер оголосив про відставку керівників низки відомств, відповідальних за енергетичний сектор, через складну ситуацію, що склалася у цій галузі і нездатність вчасно закупити газ на наступний період. На прес-конференції в Кишиневі він оголосив, що особисто перебирає на себе обов’язки міністра енергетики і наступного тижня постане перед парламентом з проханням про запровадження надзвичайного стану в енергетичному секторі з 16 грудня. Цей надзвичайний стан діятиме до вирішення ситуації, пов’язаної з постачанням газу нашим громадянам, в тому числі в придністровському регіоні, – сказав Дорін Речан.

ФРАНЦІЯ – У Франції уряд на чолі з Мішелем Барньє, сформований у вересні після тривалих переговорів, пішов у відставку після того, як більшість у парламенті підтримала вотум недовіри, ініційований опозицією, через закон про бюджет на наступний рік. Ультраправі та альянс лівих партій проголосували в унісон за відставку уряду. Джерела, близькі до президента Еммануеля Макрона, повідомили, що він оголосить ім’я нового прем’єр-міністра протягом доби. За словами тих же джерел, перед майбутнім прем’єром стоятимуть такі завдання як: заспокоїти фінансові ринки, показати світові, що країна йде вперед, і домогтися ухвалення парламентом державного бюджету на наступний рік. Альянс лівих партій вчора ввечері, наприкінці засідання парламенту, знову наполягав на тому, що президент повинен довірити уряд саме їм. Ультраправі, з іншого боку, попередили, що блокуватимуть будь-які дії можливого лівого уряду. Враховуючи нинішній склад Національних зборів, жоден з трьох основних політичних блоків не має абсолютної більшості, щоб одноосібно керувати країною.

ГАНДБОЛ – На чемпіонаті Європи з гандболу серед жінок, що проходить в Австрії, Угорщині та Швейцарії, збірна Румунії дебютує сьогодні ввечері в основній групі проти віце-чемпіона Олімпійських ігор Франції. У другому матчі в п’ятницю румунки зіграють зі Швецією, а в третьому – в неділю ввечері – з Угорщиною. У 16-му чемпіонаті Європи з футболу серед жінок беруть участь 24 команди, що на вісім більше, ніж у попередніх чемпіонатах. Румунія брала участь у жіночому чемпіонаті Європи 14 разів, завоювавши лише бронзу в 2010 році. На чемпіонаті 2022 року Румунія посіла 12-е місце.

ПАРЛАМЕНТ – Тимчасовий виконувач голови Націонал-ліберальної партії Іліє Боложан оголосив у середу, що проєвропейські сили у новому парламенті Румунії – Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна партія, Союз порятунку Румунії та Демократичний союз угорців Румунії, а також фракція національних меншин у Палаті депутатів, домовилися про створення коаліції в рамках спільної резолюції. Він сказав, що коаліція виступає за стабільність і модернізацію країни. Разом ці чотири партії матимуть понад 55% місць у парламенті, і ця цифра зросте після перерозподілу. Інші три ультранаціоналістські партії – Альянс за об’єднання румунів, SOS Румунія та Партія молодих людей, які називають себе сувереністськими, матимуть близько 37% місць у наступному парламенті. Точна конфігурація, за словами голови Постійного виборчого органу Тоні Гребле, буде відома не раніше кінця наступного тижня, після перерозподілу місць, які не отримав жоден з претендентів. Новий парламент має приступити до роботи 20 грудня, коли закінчиться чотирирічний термін повноважень нинішнього законодавчого органу.

ДЕРЖАВНА ТАЄМНИЦЯ – У Бухаресті п’ять документів, представлених на засіданні Вищої ради національної оборони 28 листопада, були розсекречені в середу президентом Клаусом Йоганнісом. Доповідні записки, що стосуються недотримання правил передвиборчої реклами напередодні першого туру президентських виборів, були опубліковані на сайті Адміністрації Президента. Документи були представлені на засіданні ВРНО Міністерством внутрішніх справ, Службою зовнішньої розвідки, Румунською розвідувальною службою та Службою спеціального зв’язку. Нагадаємо, що після цього засідання члени ВРНО встановили, що в першому турі президентських виборів, який відбувся 24 листопада, мали місце кібератаки, спрямовані на те, щоб вплинути на чесність виборчого процесу.

НАТО-УКРАЇНА – Союзники України повинні допомогти їй у військовому плані, щоб «змінити траєкторію» війни «раз і назавжди», – заявив Генеральний секретар НАТО Марк Рютте в середу в Брюсселі, де у вівторок і середу відбулася зустріч міністрів закордонних справ країн-членів НАТО. У вівторок, виступаючи на засіданні Ради міністрів закордонних справ країн-членів Альянсу, глава бухарестської дипломатії Лумініца Одобеску заявила, що членство в НАТО дає Румунії найсильніші гарантії безпеки, які вона коли-небудь мала. Вона нагадала, що понад 5000 військовослужбовців НАТО перебувають в Румунії для стримування і зміцнення оборони, і що присутність іноземних військ також має позитивний ефект, стимулюючи місцеву економіку в тих районах, де вони дислокуються. Лумініца Одобеску також зазначила, що членство в НАТО зміцнює довіру до Румунії на міжнародному рівні, в тому числі на фінансових ринках.

КНИГИ – З 4 по 8 грудня в Бухаресті проходить книжковий ярмарок Gaudeamus 2024, організований Радіо Румунія. Він пропонує відвідувачам справжнє книжкове свято, покликане задовольнити найвибагливіших. Цьогорічним почесним головою заходу є письменник Мірча Кертереску, один з найвідоміших і найулюбленіших сучасних румунських письменників, лауреат численних національних і міжнародних нагород. Понад 200 експонентів оголосили про свою участь у Gaudeamus 2024, заплановано сотні видавничих подій та десятки тисяч книг, серед яких чимало новинок.

ФІНАНСИ – Міністр фінансів Румунії Марчел Болош заявив сьогодні, що румунський уряд вилучив 6 млрд. євро з Резервного фонду на тлі політичної невизначеності. За його словами, перша реакція була з боку банків, які більше не можуть задовольнити запити Міністерства фінансів на кредити для покриття тимчасового дефіциту. Болош підкреслив, що країна переживає досить невизначений період до призначення нового уряду, який визначить і завершить бюджетну політику Румунії та висловив сподівання, що ця криза закінчиться. Він також сказав, що ті ж труднощі, з якими стикаються фінанси, у сфері випуску державних цінних паперів і кредитів, є і на фондових ринках.

БІРЖА – Бухарестська фондова біржа (БФБ) сьогодні знову відкрилася в мінусі, вже третій день поспіль, після недільних парламентських виборів. Основний індекс BET, який показує 20 найбільш ліквідних компаній, знизився на 2,84%. Індекс фінансових інвестиційних компаній також знизився, в той час як індекс енергетичних та комунальних компаній знизився майже на майже на 3%. Економічні аналітики кажуть, що інвестори стурбовані політичним майбутнім країни й очікують, що цей період невизначеності продовжиться. Згідно з ринковими звітами, після першого туру президентських виборів, що відбувся 24 листопада, і дотепер вартість акцій на БФБ впала в середньому на майже на 10%. Другий тур виборів Президента Румунії відбудеться у неділю.

ДЕЗІНФОРМАЦІЯ – У вівторок представники платформи TikTok заявили в Європейському парламенті, що вжили заходів для боротьби з дезінформацією в першому турі президентських виборів у Румунії і відкинули звинувачення в наданні переваги незалежному кандидату Келіну Джорджеску, який посів перше місце. За словами представників платформи, «усі кандидати були враховані в системі без різниці між незалежними кандидатами та тими, хто був висунутий партії». Водночас платформа видалила понад 66 000 фейкових акаунтів у Румунії, близько семи мільйонів фейкових «уподобайок», близько десяти мільйонів фейкових підписників і близько 1 000 акаунтів, які імітували профілі кандидатів.

НАГОРОДА – Президент Румунії Клаус Йоганніс підписав указ про посмертне нагородження великого румунського футболіста Гельмута Дукадама. На знак вшанування його видатної спортивної кар’єри, таланту, пристрасті, відданості та професіоналізму на службі міжнародному утвердженню румунського футболу, який став символом досягнень цілого покоління, Президент Румунії нагородив його Національним орденом «Зірка Румунії» у ступені Лицарський хрест. Гельмут Дукадам, відомий як «герой Севільї», помер у понеділок у віці 65 років. У фіналі Кубка європейських чемпіонів 1986 року він відбив усі чотири удари з 11-метрової позначки, а його команда «Стяуа» (Бухарест) перемогла  «Барселону». Досягнення Гельмута Дукадама в той день увійшло до книги рекордів Гіннеса.

ОЛІМПІАДА – Учні та вчителі з 60 країн світу в ці дні перебувають у Бухаресті, де до 12 грудня проходить Міжнародна юнацька наукова олімпіада. Олімпіада, організована Міністерством освіти у співпраці з Національним університетом науки і технологій «Політехніка Бухарест», проходить у Румунії вперше. Цього року в ній беруть участь 813 учнів, з яких 607 – з-за кордону.  Румунські учні брали участь у кожній олімпіаді, починаючи з 2004 року і завоювали численні золоті, срібні та бронзові медалі.

ПОЛІТИЧНА КРИЗА – Франція зіткнулася з політичною кризою всього через три місяці після того, як команда колишнього комісара ЄС Мішеля Барньє прийшла до влади. Його уряд може бути відправлений у відставку сьогодні ввечері, якщо одна з опозиційних партій висловить вотум недовіри через запропонований прем’єр-міністром бюджет жорсткої економії на соціальне забезпечення. В останній спробі врятувати свій кабінет, Мішелm Барньє закликав депутатів до відповідальності, щоб уникнути політичного та бюджетного хаосу. Нинішній французький уряд не має достатньої більшості в Національних зборах, оскільки опинився посередині між двома основними опозиційними блоками – ультраправими та альянсом лівих партій.

ПАРЛАМЕНТСЬКІ ВИБОРИ – Остаточні результати парламентських виборів у Румунії, які були централізовано підраховані у понеділок ввечері, показують, що до наступного Парламенту увійдуть сім партій. У Палаті депутатів перші два місця посіли правляча Соціал-демократична партія та сувереністський Альянс за об’єднання румунів, за ними йдуть Націонал-ліберальна партія (яка впродовж останніх кількох років перебуває в тандемі з СДП при урядуванні) та правоцентристський Союз «За порятунок Румунії». П’яте та шосте місця посіли екстремістська та сувереністська партія «SOS Румунія» та сувереністська Партія молодих людей. Сьоме місце зайняв Демократичний союз угорців Румунії. Ті самі партії в такому ж порядку посіли місця і в Сенаті. Між часом почалися переговори про створення парламентської більшості з метою формування наступного уряду. Виконуючий обов’язки прем’єр-міністра і лідер Соціал-демократичної партії Марчел Чолаку обговорив у вівторок з головою Союзу «За порятунок Румунії» Єленою Ласконі, кандидатом у другому турі президентських виборів, проєвропейську парламентську більшість і рішення для уряду, який би відстоював ті ж цінності. Ліберали, які зібралися на засіданні, вирішили, що підтримають формування коаліції, до складу якої б входили Соціал-демократична партія, Демократичний союз угорців Румунії, Союз «За порятунок Румунії» і парламентська група національних меншин шляхом переговорів між партіями. Тимчасовий лідер Націонал-ліберальної Партії Іліє Боложан зазначив, що фрагментована структура нового законодавчого органу означає, що ці партії повинні об’єднати зусилля для формування стабільної більшості. Між часом, румуни готуються до другого туру президентських виборів, який відбудеться  в неділю, 8 грудня.

TikTok – Платформа TikTok у вівторок захистила в Європейському парламенті заходи, яких вона вжила для боротьби з дезінформацією в першому турі президентських виборів у Румунії, і заперечила, що вона надавала перевагу незалежному кандидату Келіну Джорджеску, який посів перше місце. За словами представників платформи, «всі кандидати були враховані в системі без розрізнення між незалежними кандидатами та тими, хто був частиною партії». Водночас, за їхніми словами, платформа видалила понад 66.000 фейкових акаунтів у Румунії, близько семи мільйонів фейкових «лайків», близько десяти мільйонів фейкових підписників і близько 1.000 акаунтів, які імітували профілі кандидатів. Після результатів першого туру президентських виборів 24 листопада Румунія звернулася до Європейської комісії з проханням розпочати офіційне розслідування щодо платформи відповідно до правил ЄС щодо соціальних мереж.

НАТО – Країни-члени НАТО повинні посилити військову допомогу Україні, щоб зміцнити позицію Києва, якщо він розпочне переговори з Росією про припинення війни, – заявив у вівторок генеральний секретар НАТО Марк Рютте напередодні зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО, – повідомляє Reuters. «Путін не зацікавлений в мирі. Він чинить тиск, він намагається захопити більше території, тому що думає, що може зламати нашу й українську рішучість, але він помиляється», – сказав генсекретар НАТО. Він додав, що глава російської держави просуває свою риторику,  використовуючи Україну як полігон для експериментальних ракетних випробувань і розгортаючи північнокорейські війська у своїй незаконній війні.  З іншого боку, Марк Рютте оголосив, що НАТО посилить обмін розвідувальною інформацією і покращить захист критичної інфраструктури від «ворожих» диверсійних актів Росії проти країн-союзників. Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску бере участь у зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО в Брюсселі 3-4 грудня.

ДОПОМОГА – Сполучені Штати Америки нададуть Україні пакет озброєнь на суму 725 мільйонів доларів для захисту від російських атак, – заявив державний секретар Ентоні Блінкен, оскільки адміністрація президента Джо Байдена прагне посилити свою підтримку київському уряду перед тим, як залишити Білий дім у січні, – повідомляє Reuters. За словами Ентоні Блінкена, допомога включатиме, серед іншого, ракети Stinger, боєприпаси для високомобільних артилерійських ракетних систем (HIMARS), безпілотники і протипіхотні міни. Минулого місяця Вашингтон оголосив про першу поставку протипіхотних мін в Україну, і це рішення було розкритиковано правозахисними організаціями. З іншого боку, канцлер Німеччини Олаф Шольц також пообіцяв надати Україні додаткову військову техніку, про що він заявив під час несподіваного візиту до Києва. Шольц заявив, що, однак, не дозволить Україні використовувати німецькі ракети дальнього радіусу дії в Росії. Виступаючи на спільній прес-конференції з президентом України Володимиром Зеленським, канцлер Німеччини заявив, що пакет військової допомоги, що включає оборонні системи, артилерію та гелікоптери, буде доставлений в Україну до кінця грудня.

ШЕНГЕН – Основні події щодо Шенгенського питання та наступні кроки на шляху до досягнення цієї мети були проаналізовані під час зустрічі міністра внутрішніх справ Румунії Кетеліна Предою з послами Франції та Німеччини Ніколя Варнері та, відповідно, Пеером Гебауером у Бухаресті. «На переговорах був підкреслений внесок Румунії в забезпечення безпеки зовнішніх кордонів ЄС, боротьбу з нелегальною міграцією та транскордонною злочинністю», – йдеться в заяві, поширеній у вівторок Міністерством внутрішніх справ Румунії. Згідно із заявою, посли визнали важливі результати, досягнуті Румунією у сфері безпеки кордонів та управління міграцією, і підтвердили свою підтримку завершення процесу вступу до Шенгенської зони на засіданні Ради міністрів юстиції та внутрішніх справ 12 грудня. З іншого боку, включення Румунії до програми безвізового режиму було на порядку денному переговорів румунського міністра з послом США Кетлін Кавалек. Переговори підтвердили «добру співпрацю з американською владою і прогрес, досягнутий у справі про безвізовий режим, яку ми сподіваємося успішно завершити найближчим часом», – сказав Кетелін Предою, згідно із заявою Міністерства внутрішніх справ.

КРИЗА – Франція опинилася на порозі нової політичної кризи після того, як ліва та ультраправа опозиція оголосили про висунення вотумів недовіри уряду. У понеділок прем’єр-міністр Мішель Барньє взяв на себе відповідальність перед Національними зборами Франції за законопроєкт про фінансування соціального забезпечення у 2025 році, який доповнює закон про державний бюджет, що передбачає витрати на охорону здоров’я та соціальну сферу. Пропозиції про вотумів недовіри можуть бути обговорені в середу, і якщо будь-яке з них буде прийнято, це станеться вперше за понад 60 років. Відсутність абсолютної більшості в Національних зборах і тиск на правоцентристську правлячу коаліцію, яка опинилася посередині між двома опозиційними блоками, ультраправими і лівим альянсом, створюють складну ситуацію на французькій політичній сцені, – повідомляє паризький кореспондент Радіо Румунія.  Як ліві, так і ультраправі наполегливо вимагають відставки президента Еммануеля Макрона, якого вони вважають відповідальним за політичну нестабільність в країні.

ПЕКІН – Румунія вийшла до другого раунду чемпіонату світу з настільного тенісу серед змішаних команд у Ченду, Китай, після перемоги у вівторок над Тайванем з рахунком 8:4 у третій групі. В іншому матчі групи Південна Корея розгромила Сінгапур з рахунком 8:0. Румунія посіла друге місце в групі з 5 очками, поступившись Південній Кореї (6), але випередивши Сінгапур і Тайвань. Дві кращі команди кваліфікувалися до другого етапу, в якому всі команди зберігають свої результати з першого етапу і грають в одній групі.

ПРЕЗИДЕНТСЬКІ ВИБОРИ – Конституційний суд Румунії визнав дійсним перший тур президентських виборів, що відбувся 24 листопада. Після підрахунку голосів на всіх виборчих дільницях в країні та на 161 виборчій дільниці за кордоном з 950, організованих в діаспорі, судді Конституційного суду дійшли висновку, що, незважаючи на деякі відмінності від першого підрахунку, вони не є результатом фальсифікацій. Вони також вирішили не чекати перерахунку всіх голосів, висловлених у діаспорі, оскільки вони не були оскаржені. Конституційні судді одноголосно відхилили як необґрунтовану скаргу Крістіана Терхеша, депутата Європарламенту, про те, що голоси, отримані кандидатом, який вийшов з перегонів в останню хвилину, були передані іншому кандидату. Вони також вирішили, що у другому турі президентських виборів братимуть участь незалежний кандидат Келін Георгеску, якого вважають проросійським екстремістом, і голова Союзу «За порятунок Румунії» Елена Ласконі. Конституційний суд також підтвердив, що другий тур президентських виборів відбудеться у попередньо встановлену дату 8 грудня.

ПАРЛАМЕНТСЬКІ ВИБОРИ – У новому парламенті Румунії будуть представлені сім політичних партій. На недільних виборах найбільше голосів отримала правляча Соціал-демократична партія – близько 22%, за нею йде сувереністський Альянс за об’єднання румунів – 18%, який подвоїв свій результат порівняно з чотирма роками тому. Націонал-ліберальна партія, яка впродовж останніх кількох років перебуває в тандемі з Соціал-демократичною партією при урядуванні – майже14% голосів, а на четвертому – правоцентристський Союз “За порятунок Румунії” – з близько 12%. Демократичний союз угорців Румунії, партія S.O.S. Румунія (екстремістська,сувереністська) суперечливої євродепутатки Діани Шошоаке та нова Партія молодих людей ,також подолали мінімальний прохідний поріг. Явка виборців перевищила 52%, що є найвищим показником за останні 20 років. У діаспорі проголосувало майже 800.000 румунів – втричі більше, ніж на попередніх парламентських виборах у 2020 році.

НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕНЬ – Національний день Румунії, що відзначається 1 грудня, був святкований у неділю по всій країні парадами, військовими та релігійними церемоніями, виставами, мистецькими заходами та феєрверками. Традиційний військовий парад пройшов у столиці, в якому взяли участь понад 2.500 румунських та іноземних військовослужбовців. Президент Клаус Йоганніс, який влаштував останній прийом з нагоди Національного дня на посаді глави держави, виступив із закликом до єдності і солідарності задля подолання криз і гідного руху вперед.

ЄВРОКОМІСІЯ – Виконавча віце-президентка Європейської Комісії Роксана Минзату сьогодні бере участь у своїй першій Раді з міністрами праці держав-членів ЄС. На порядку денному – директива про стажування, згідно з якою держави-члени намагаються знайти рішення, за яким молодим людям можуть платити за їхнє стажування в компаніях або установах. Роксана Минзату зазначила, що існує багато ситуацій, коли роботодавці експлуатують концепцію навчання та стажування і використовують молодих людей на потрібних їм роботах, але не платять їм за це. Минулого тижня Роксана Минзату отримала вотум довіри Європейського парламенту разом з усією командою Урсули фон дер Ляєн і відповідатиме за соціальні питання та готовність до криз у новій Європейській комісії.

КНИЖКОВИЙ ЯРМАРОК – Книжковий ярмарок ГАУДЕАМУС (Gaudeamus), організований Радіо Румунія, проходить з 4 по 8 грудня.  Цього року почесним головою ярмарку є письменник Мірча Кертереску. Офіційне відкриття 31-го ярмарку відбудеться у середу, 4 грудня, на стенді Радіо Румунія на ярмарку. У найважливішій літературній події року візьмуть участь 200 учасників, а також відбудуться сотні видавничих заходів.

США – Чинний президент США, демократ Джо Байден оголосив, що помилував свого 54-річного сина Хантера, засудженого за неправдиві свідчення прокурорам, незаконне володіння вогнепальною зброєю та визнання себе винним у справі про податкове правопорушення. Вступаючи на посаду, Джо Байден пообіцяв не втручатися в процес прийняття рішень Міністерством юстиції. Тепер президент, термін повноважень якого добігає кінця 25 січня наступного року, заявляє, що Хантера Байдена вибірково і несправедливо переслідують лише тому, що він є його сином. Новообраний президент, республіканець Дональд Трамп, назвав помилування зловживанням.

СПОРТ – Колишній великий румунський воротар Гельмут Дукадам, відомий як «Герой Севільї», помер на 65 році життя. Румунська федерація футболу підтвердила цю сумну вістку і висловила свої співчуття його родині та близьким. Гельмут Дукадам народився 1 квітня 1959 року в селі Семлак, повіт Арад на заході Румунії. Він почав грати у футбол у 1975 році в команді «Глорія Арад». До переходу в бухарестський «Стяуа» в 1983 році він грав вкоманді УТА (1977 і 1978-1983) та «Конструкторул Арад» (1977-1978). Він став «Героєм Севільї» у фіналі Кубка європейських чемпіонів 1986 року, коли відбив чотири поспіль 11-метрових удари у ворота команди «Стяуа », яка перемогла «Барселону» з рахунком 2:0. Цей виступ просунув його до Книги рекордів Гіннеса. Гельмут Дукадам також двічі захищав ворота національної збірної Румунії.