Category: Злободенність

  • ЦВБ відхилило кандидатуру Келіна Джорджеску

    ЦВБ відхилило кандидатуру Келіна Джорджеску

    Центральне виборче бюро (ЦВБ) у неділю ввечері відхилило кандидатуру Келіна Джорджеску на президентських перегонах, повідомив лідер Альянсу за єдність румунів Джордже Сіміон.

     

    Відмова у реєстрації кандидатури Келіна Джорджеску є новим зловживанням і продовженням державного перевороту, що стався 6 грудня, – написав Сіміон на своїй сторінці у Facebook. Кілька прихильників кандидата біля приміщення ЦВБ прорвалися через огорожу, встановлену жандармами, після того, як дізналися про це рішення. Поліція втрутилася, відтіснила їх і відновила захисні огорожі, використовуючи сльозогінний газ, – повідомляє столична Жандармерія. Влада закликає учасників протесту уникати будь-яких порушень закону, зберігати спокій, проводити мирні демонстрації і продовжувати діалог з переговорниками жандармерії.

     

    У неділю ввечері, виборче бюро проаналізувало кандидатури Нікушора Дана, Келіна Джорджеску та двох інших незалежних кандидатів. У випадку перших двох кандидатів, до додаткового порядку денного також було включено кілька звернень від окремих осіб. Рішення ЦВБ може бути оскаржене в Конституційному суді.

     

    Згідно з календарним планом проведення президентських виборів, реєстрація або відмова в реєстрації кандидатів чи виборчих знаків має відбутися протягом 48 годин з моменту подання кандидатур, але не пізніше 17 березня.

     

    Не пізніше 18 березня кандидати, політичні партії, організації громадян, що належать до національних меншин, політичні об’єднання, виборчі блоки та виборці можуть подавати скарги до Конституційного суду (КС) щодо реєстрації або відмови в реєстрації кандидатів або виборчих знаків, залежно від обставин. КС розглядає подання і приймає остаточні рішення, які негайно доводяться до відома Центрального виборчого бюро та публікуються в Офіційному віснику.

  • 9 березня 2025 року

    9 березня 2025 року

    ВИБОРИ – Центральне виборче бюро Румунії сьогодні розглядає документи кандидатів у президенти, подані прозахідним мером Бухареста Нікушором Даном та антизахідним екстремістом Келіном Джорджеску. Члени ЦВБ розглядають зокрема велику кількість звернень про відхилення кандидатури Джорджеску на підставі того, що його заяви і поведінка несумісні з найвищою посадою в державі. Рішення, яке Центральне виборче бюро прийме сьогодні, про прийняття або відхилення кандидатури, може бути оскаржене в Конституційному суді протягом доби, а протягом наступних 48 годин КСР повинен прийняти остаточне рішення, яке не може бути оскаржене в жодній іншій судовій інстанції. У суботу судді Конституційного суду відхилили скарги, подані проти кандидатури Келіна Джорджеску на президентських виборах 2025 року. Джерела в КСР стверджують, що скарги не мають підстав, оскільки без рішення ЦВБ не існує офіційної кандидатури для участі в перегонах. У неділю свою кандидатуру офіційно висунув і колишній лідер лібералів Крін Антонеску, якого підтримує чинна керівна коаліція “Румунія вперед”. Кандидатури на президентських виборах, які пройдуть 4 та 18 травня, можуть бути зареєстровані до суботи 15 березня. У грудні минулого року Конституційний суд Румунії скасував президентські вибори на підставі того, що весь виборчий процес був спотворений на користь незалежного екстреміста Келіна Джорджеску.

     

    УКРАЇНА – Міністерство закордонних справ Румунії засудило масовані удари російських військ по містах Донецької області та наголосило на серйозності наслідків цих дій для українського цивільного населення та інфраструктури. МЗС Румунії підтвердило важливість «твердої і безперервної» підтримки України з огляду на необхідність підтримки її опору і самооборони перед обличчям російської агресії. «Міністерство закордонних справ Румунії рішуче засуджує жахливі масовані атаки російських безпілотників минулої ночі над Україною, націлені на Донецьку область. Незаконна війна Росії проти України включає в себе систематичні удари по цивільному населенню та цивільній інфраструктурі. Рішуча підтримка опору і самооборони України залишається вкрай важливою», – йдеться в повідомленні МЗС Румунії, розміщеному в X. Нагадаємо, що 5 березня міністри закордонних справ Румунії та України, Еміль Гурезяну та Андрій Сибіга провели телефонну розмову. Глава МЗС Румунії підтвердив тверду та багатовимірну підтримку України. Міністри домовилися про подальші спільні кроки для посилення координації дій. «Співпраця між Румунією та Україною має важливе значення для безпеки та стабільності в регіоні», – йдеться у дописі МЗС Румунії в мережі Х.

     

    АВТОПАРК – Програма «Rabla (Автобляха) – 2025», була винесена на громадське обговорення на сайті Міністерства навколишнього середовища Румунії. За утилізацію вживаного транспортного засобу заявник отримує екологічний ваучер в розмірі 7 000 леїв (1 400 євро) за мотоцикл, 10 000 леїв (2 000 євро) за автомобіль з двигуном внутрішнього згоряння або гібридним двигуном, 13 000 леїв (2 600 євро) за автомобіль з гібридним двигуном або електричним з можливістю підзарядки і 25 500 леїв (5 100 євро) за електрокар. Спеціалізована преса зазначає, що ці суми не змінилися з минулого року, коли вартість ваучерів знизилася, а кількість реєстрацій електромобілів зменшилася. Румунська асоціація автовиробників та імпортерів висловила свою незгоду з новим керівництвом з фінансування і, зокрема, з сумами, виділеними для електромобілів, на тій підставі, що це ризикує ще більше сповільнити перехід на цей тип транспортних засобів.

     

    ДОВКІЛЛЯ – Найближчими днями у румунському парламенті розпочнуться дискусії у профільних комітетах щодо розробки Екологічного кодексу Румунії. Очікується, що в них візьмуть участь керівники відповідних установ, бізнесмени, представники неурядових організацій та науковці. За словами представників влади, хоча наразі існує понад 200 нормативно-правових актів у цій сфері, проблеми, пов’язані з охороною довкілля, є величезними, і Румунія потребує законодавства, яке пропонує конкретні рішення.

     

    НІМЕЧЧИНА – Німеччина пройшла вирішальний етап у формуванні уряду в суботу, менш ніж через два тижні після федеральних виборів, на яких перемогли консерватори, а соціал-демократи нинішнього канцлера Олафа Шольца отримали найгірший результат за останні 38 років. Обидві партії оголосили, що досягли принципової домовленості і новий канцлер Фрідріх Мерц планує сформувати уряд до Великодня. Він планує масові інвестиції для відродження та переозброєння найбільшої економіки Європи. Співголова соціал-демократів Ларс Клінгбейль заявив, що його партія прийняла пропозицію консерваторів щодо посилення прикордонного контролю і домоглася успіху в проштовхуванні вимоги про підвищення мінімальної погодинної заробітної плати. Очікується, що майбутній уряд запозичить сотні мільярдів євро, в основному для армії, і відмовиться від обмежувальних фіскальних правил в рамках радикальної зміни політики, включаючи внесення поправок до Конституції, відзначають інформаційні агентства.

     

    ЄС-США – «Сполучені Штати, безумовно, є союзником» Європейського Союзу, незважаючи на нещодавні словесні атаки президента США Дональда Трампа. Про це заявила в неділю президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Як повідомляє AFP, вона сказала, що Європа повинна посилити свої оборонні зусилля. Лідер Білого дому нещодавно погрожував Європі тарифами, ініціював зближення з президентом Росії Володимиром Путіним, що викликає занепокоєння в Україні та ЄС, і поставив під сумнів американський захист європейців у НАТО. «Ми союзники (з американцями), але це означає, що всі союзники повинні виконувати свої обов’язки», – підкреслила президентка Єврокомісії. У цьому контексті вона привітала підтримку главами держав і урядів ЄС її плану «Переозброєння Європи», який має дозволити зібрати до 800 мільярдів євро для інвестицій в європейську оборону, як того вимагають Сполучені Штати.

     

    ГАЗА – Провідні європейські країни заявили, що підтримують план відновлення Гази, на суму 53 мільярди доларів і дозволить уникнути виселення палестинців з цієї території. Про це повідомляє ВВС. План, розроблений Єгиптом і підтриманий арабськими лідерами, був відкинутий Ізраїлем і президентом США Дональдом Трампом, який виклав власне бачення перетворення сектора Газа на «Рив’єру Середнього Сходу». У суботу міністри закордонних справ Франції, Німеччини, Італії та Великобританії привітали єгипетський план, який передбачає відбудову Гази за п’ять років, назвавши його реалістичним. У своїй заяві вони зазначили, що ця пропозиція обіцяє “швидке і стійке поліпшення катастрофічних умов життя” для жителів Гази. Згідно з планом, Газою тимчасово керуватиме комітет незалежних експертів, а на території будуть розміщені міжнародні миротворці. Підтриманий арабами план щодо майбутнього Гази є альтернативою ідеї Трампа про захоплення території США і виселення всього населення.

     

    ТЕНІС – Румунка Жаклін Крістіан в неділю вийшла до третього кола тенісного турніру WTA 1000 в Індіан-Веллсі (Каліфорнія, США), загальний призовий фонд якого становить близько 9 мільйонів доларів. У трисетовому поєдинку здолала канадійку Лейлу Фернандес. У наступному раунді Жаклін Крістіан зіграє з італійкою Жасмін Паоліні. Інша румунка, Сорана Кирстя у трьох сетах зазнала поразки від американки Емми Наварро.

  • 2 – 8 березня 2025 року

    2 – 8 березня 2025 року

    Виконуючий обов’язки президента Румунії – на засіданні Європейської Ради в Брюсселі

    Виконуючий обов’язки президента Румунії Іліє Боложан у четвер у Брюсселі закликав до посилення ролі Європи у підтримці миру на континенті, підтримки України та збільшення витрат на оборону. Він взяв участь у позачерговому засіданні Європейської Ради, на якому глави держав та урядів ЄС пообіцяли підтримати Україну в контексті зовнішньої політики президента США Дональда Трампа та збільшити витрати на оборону. ЄС запровадив узгоджений лідерами ЄС план озброєння, який буде спрямований на зміцнення оборони на східному фланзі від Балтійського до Чорного моря. Країни ЄС матимуть у своєму розпорядженні фонд витрат на оборону в розмірі 150 млрд євро. Іліє Боложан про цей план: «Звичайно, значна частина цього фонду, цих інвестицій буде розміщена в цій зоні, а виробнича частина, частина консорціумів, буде розподілена по всій території Європейського Союзу. І я думаю, що це також можливість для нашої оборонної промисловості, щоб деякі з цих продуктів вироблялися на заводах у Румунії, створюючи робочі місця». Що стосується України, то Румунія не надсилатиме війська до сусідньої держави, але зможе стати регіональним військовим, організаційним та опорним центром для військ, які надсилають інші країни. Іліє Боложан: «Присутність Румунії буде необхідна для того, щоб знати, які є думки і чи будуть елементи, пов’язані з використанням нашої інфраструктури, військових баз, наприклад, на румунській території або елементів іншої військової інфраструктури: портів, аеропортів». Після саміту в Брюсселі Іліє Боложан заявив, що Румунія не може подвоювати свої військові витрати з року в рік, і нагадав, що минулого року оборонний бюджет Бухареста становив понад 2,2% ВВП, тоді як середньоєвропейський показник становив 1,9%.

     

    Румунія і східний фланг НАТО

    У понеділок в.о. президента провів телефонну розмову з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, під час якої підкреслив, що Північноатлантичний альянс залишається головним гарантом безпеки Румунії. Він підкреслив важливість трансатлантичних відносин і американської присутності в Європі, яка, за його словами, є необхідною для безпеки континенту. Румунія продовжує робити внесок у стабільність і безпеку східного флангу НАТО разом зі своїми партнерами і підтримує зміцнення безпеки в Чорноморському регіоні, підкреслив Іліє Боложан, додавши, що Румунія готова збільшити інвестиції в оборонний сектор. Говорячи про ситуацію в Україні, він підкреслив необхідність справедливого і тривалого миру і важливість збереження підтримки для сусідньої держави. Зі свого боку, Марк Рютте подякував Румунії за її внесок на союзницькому рівні, а також за те, що вона як держава-член ЄС відповідально діє як важливий фактор безпеки і стабільності в Чорноморському регіоні та на східному фланзі.

     

    Румунія відкидає звинувачення Росії

    Влада в Бухаресті категорично відкинула звинувачення Служби зовнішньої розвідки Росії в тому, що Європейський Союз шантажував Румунію, щоб заблокувати кандидатуру незалежного Келіна Джорджеску на травневих президентських виборах. Не надаючи жодних доказів, російська служба стверджує, що президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн зажадала від руимунської влади заборонити йому брати участь у наступних виборах, попередивши, що в іншому випадку вона обмежить доступ Румунії до фондів ЄС. Міністерство закордонних справ Румунії назвало звинувачення російської служби «смішними і абсолютно безпідставними» і заявило, що вони є частиною гібридної кампанії з підриву демократії та зниження довіри до влади. Зі свого боку, прем’єр-міністр Марчел Чолаку вважає неприпустимими коментарі російської спецслужби щодо рішень румунської влади. Тим часом, Джорджеску все ще перебуває під підпискою про невиїзд у межах судового контролю протягом 60 днів після того, як у четвер судді відхилили як необґрунтовану його скаргу проти цього рішення у справі, в якій проти нього ведеться кримінальне розслідування за низкою злочинів. Прокуратура звинувачує Джорджеску в розробці плану дестабілізації Румунії за допомогою найманців на чолі з Хораціу Потрою після того, як Конституційний суд анулював результати першого туру президентських виборів.

     

    Справа про державну зраду в Румунії

    Бухарестський апеляційний суд постановив взяти під варту двох членів угруповання, створеного за зразком військової структури, звинувачених у державній зраді і зв’язках з російськими агентами, а також звільнити під підпискою про невиїзд у межах судового контролю протягом 60 днів чотирьох інших учасників угруповання. Раду Теодору, 101-річний генерал-майор у відставці, також є підозрюваним у цій справі. За даними Управління з розслідування злочинів організованої злочинності і тероризму (DIICOT), метою угруповання було виведення Румунії з НАТО, повалення конституційного ладу, скасування партій, прийняття нової конституції, а також зміна прапора, гімну і навіть назви країни. Слідчі також стверджують, що учасники угруповання зверталися за підтримкою до співробітників російського посольства і неодноразово контактували з агентами іноземної держави як в Румунії, так і в Росії. Тим часом, румунська влада оголосила російського військового аташе в Бухаресті та його заступника персонами нон-грата. Румунська розвідувальна служба заявила, що ці двоє збирали інформацію зі сфер інтересів і підтримували антиконституційні дії шести румунів, звинувачених у державній зраді. Більше того, нещодавно ім’я заступника російського військового аташе з’явилося в матеріалах кримінальної справи колишнього кандидата в президенти, проросійського екстреміста Келіна Джорджеску.

  • 8 березня 2025 року

    8 березня 2025 року

    ВИБОРИ – Конституційний суд Румунії відхилив у суботу два подання проти кандидатури  антизахідного і проросійського екстреміста Келіна Джорджеску на пост президента. «Після обговорення Конституційний суд одноголосно відхилив скарги як неприйнятні, оскільки вони не відповідали процесуальним вимогам, встановленим законом», – йдеться в заяві Конституційного суду. Рішення є остаточними і доводяться до відома Центрального виборчого бюро. Кандидатуру Келіна Джорджеску, яку останній офіційно зареєстрував у п’ятницю в Центральному виборчому бюро була оскаржена й в ЦВБ. Перша скарга була зареєстрована ректором Національної школи політичних та адміністративних наук Ремусом Прикопіє, а одним з аргументів, на які він посилається, є несумісність дискурсу та поведінки кандидата з демократичними та конституційними цінностями румунської держави. У грудні минулого року КСР анулював результати президентських виборів, встановивши, що весь виборчий процес був спотворений на користь Келіна Джорджеску. Наразі щодо нього було порушено кримінальну справу та обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд у справі за звинуваченням, серед іншого, у підбурюванні до дій проти конституційного ладу, створенні або організації фашистської, расистської або ксенофобської організації, публічній пропаганді культу осіб, винних у геноциді проти людства та воєнних злочинах, створенні або організації антисемітської організації.

     

    ЖІНКИ – У 2024 році жінки займали третину місць у національних парламентах Європейського Союзу, що на 5,6 відсоткових пунктів більше, ніж у 2014 році. Про це свідчать дані, оприлюднені Євростатом у п’ятницю. Серед країн-членів ЄС найбільша кількість жінок у парламенті була зафіксована у Швеції, Фінляндії та Данії – близько 45%. З протилежного боку знаходяться країни з найменшою кількістю жінок у парламенті – Кіпр (14,3%), Угорщина (14,6%) та Румунія (19,5%). У 2024 році жінки обіймали 35,1% посад у національних урядах ЄС, що на 7,4 відсоткових пункти більше порівняно з 2014 роком. Частка жінок в уряді найвища у Фінляндії. Натомість в Угорщині не було жодної жінки в уряді, а в Чеській Республіці жінки обіймали 5,9% урядових посад. У Румунії жінки обіймали близько 30% урядових посад у 2024 році, що на 10 відсоткових пунктів більше порівняно з 2014 роком.

     

    КНИГИ – Румунія візьме участь у Лондонському книжковому ярмарку, який відбудеться з 11 по 13 березня. Поетеса Ана Бландіана, письменниця і видавчиня Деніса Коменеску та актриса Оана Пелля налічуються серед почесних гостей, запрошених Румунським інститутом культури, який організовує румунський стенд на цьому заході. Президент РІК Лівіу Жікман вважає, що присутність Румунії на книжковому ярмарку в британській столиці є дуже важливою, оскільки це можливість інтегрувати твори румунських авторів в особливо важливий і вимогливий ринок з глобальним впливом. Лондонський книжковий ярмарок вважається другою за розміром міжнародною подією такого роду.

     

    ВІЙНИ РФ ПРОТИ УКРАЇНИ – Президент Росії Володимир Путін «зовсім не зацікавлений у мирі» в Україні, – заявила глава європейської дипломатії Кая Каллас у суботу після чергової ночі російських авіаударів на сході України, в результаті яких десятки людей загинули і були поранені, повідомляє AFP. «Ми повинні посилити нашу військову підтримку – якщо цього не зробити, все більше і більше українських мирних жителів заплатять високу ціну», – додала європейська чиновниця. Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна «повністю віддана» конструктивному діалогу з представниками США в Саудівській Аравії наступного тижня і сподівається досягти згоди щодо необхідних рішень і кроків. «Україна прагне миру від першої ж секунди цієї війни. На столі абсолютно реалістичні пропозиції. Головне – рухатися швидко й результативно», – написав український президент у соціальних мережах.

     

    ЗЕМЛЕТРУС – Землетрус магнітудою 3,4 стався в суботу вранці в повіті Бузеу, в сейсмічній зоні Вранча (південний схід). Про це повідомив Національний науково-дослідний інститут фізики Землі. Підземні поштовхи були зафіксовані на глибині 129 кілометрів. З початку березня в Румунії сталося 9 землетрусів магнітудою від 2 до 3,3 балів. У 2024 році найбільший землетрус магнітудою 5,4 балів за шкалою Ріхтера, стався в повіті Бузеу 16 вересня.

     

     

  • Саміт заради безпеки Європи

    Саміт заради безпеки Європи

    Європейські лідери зустрілися в четвер на екстреному саміті в Брюсселі, де погодили план озброєння для зміцнення оборони на східному фланзі на Балтійському і Чорному морях. У той час як Сполучені Штати припинили свою підтримку України, враховуючи європейську кампанію з підтримки України і протистояння експансіоністським тенденціям Росії, 27 лідерів ЄС дали зелене світло плану Єврокомісії щодо зміцнення її обороноздатності.

    Європейські лідери в Брюсселі знову висловили свою підтримку Україні та наданню гарантій безпеки разом зі Сполученими Штатами у разі припинення вогню. Цього тижня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала план під назвою «Переозброєння Європи», який має на меті мобілізувати близько 800 млрд євро, в тому числі 150 млрд євро у вигляді кредитів, для зміцнення обороноздатності континенту.

    Згадується низка способів, включаючи можливість для держав-членів значно збільшити свої військові витрати, без урахування цього при розрахунку їхнього дефіциту, який в принципі обмежений 3% від їхнього валового внутрішнього продукту. Ці кошти мають бути використані для спільних інвестицій щонайменше між двома країнами-членами у ті сфери, де потреба є найбільш нагальною, такі як протиповітряна оборона, ракети, безпілотники та системи протидії безпілотникам або навіть артилерійські системи. І, як запевнила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, за допомогою цього обладнання “країни-члени зможуть значно посилити свою допомогу Україні”.

    Країни Балтії, Польща і Румунія висунули свої пропозиції щодо пріоритетності східного флангу в проектах на суму 150 млрд. євро з використанням європейського фінансування. Деталі плану будуть доопрацьовані з командами НАТО. Присутній на Брюссельському саміті Іліє Боложан, виконувач обовязків президента Румунії, сказав: «Звичайно, значна частина цього обладнання, цих інвестицій буде локалізована в цьому регіоні, а виробнича частина, частина консорціуму, буде розподілена по всьому Європейському союзу. І я думаю, що це також можливість для нашої оборонної промисловості, частина цієї продукції буде вироблятися на румунських заводах, створюючи робочі місця.» 

    Бухарест не надсилатиме війська в Україну, але може стати регіональним військовим центром для організації та підтримки військ, які надсилатимуться іншими державами. Присутність Румунії буде необхідна для того, щоб знати, чи будуть елементи, пов’язані з використанням інфраструктури нашої країни, військових баз, наприклад, на румунській території, або елементи іншої військової інфраструктури: порти, аеропорти, сказав Іліє Боложан.

  • 7 березня 2025 року

    7 березня 2025 року

    БЕЗПЕКА – Європейський Союз розробив план озброєння, узгоджений лідерами ЄС у четвер ввечері, який передбачає пріоритетне зміцнення оборони на східному фланзі від Балтійського моря до Чорного для стримування експансіоністських тенденцій Росії. Європейські лідери підтвердили свою підтримку України та надання гарантій безпеки разом зі Сполученими Штатами у разі припинення вогню. Країни-члени матимуть фонд оборонних витрат у розмірі 150 млрд. євро. Пріоритетами є системи протиповітряної та протиракетної оборони, артилерія, високоточні ударні системи, безпілотники та системи протидії безпілотникам, різні види боєприпасів та технології з використанням штучного інтелекту. Країни Балтії, Польща і Румунія наполягають на пріоритетності східного флангу в проєктах, що фінансуються ЄС.

     

    ПРАВОСУДДЯ – У четвер ввечері Апеляційний суд Бухареста обрав запобіжний захід у вигляді арешту двом членам так званого Командного центру ім. Влада Цепеша. Їх звинувачують у державній зраді та зв’язках з російськими агентами. Чотирьом іншим членам організації суд обрав обрав запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд строком на 60 днів. По справі також проходить  101-річний генерал-майор у відставці Раду Теодору, який має статус підозрюваного. За даними Управління по боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом, угруповання мало на меті повалення конституційного ладу і вихід Румунії з НАТО.

     

    СЛІДСТВО – Генеральна прокуратура Румунії оголосила про підозру п’ятьом особам, у справі за фактом отримання хабарів за видачу фальшивих румунських документів, що посвідчують особу, громадянам України, Молдови та Російської Федерації. В обвинувальному акті, направленому до суду, прокуратура зазначає, що протягом 2024 року, будучи державними службовцями, працівниками Комунальної державної служби персональних даних (SPCEP) та інших структур мерії одного села у Ботошанському повіті (північний схід), обвинувачені отримали різні суми неправомірної вигоди за неналежне виконання своїх службових обов’язків.

     

    ВИБОРИ – Мер столиці Нікушор Дан, сьогодні подав до Центрального виборчого бюро документи на участь у президентських виборах, що відбудуться у травні, та список підписів на підтримку своєї кандидатури. Теж сьогодні свою кандидатуру на пост президента подав і Келін Джорджеску, якого підтримують опозиційні праворадикальні Альянс за єдність румунів та Партія молодих людей У неділю свою кандидатуру в ЦВБ планує зареєструвати й колишній лідер лібералів Крін Антонеску, якого підтримує чинна керівна коаліція “Румунія вперед”. Іншим кандидатом у президенти є колишній прем’єр-міністр, соціал-демократ Віктор Понта, який оголосив, що балотуватиметься як незалежний кандидат і планує зареєструвати свою кандидатуру наступного тижня. Висування кандидатів на пост Президента Румунії закінчується 15 березня. На додаток до передбачених законом документів, кожен кандидат має подати й список із щонайменше 200 000 підписів на свою підтримку.

     

    ЕКОНОМІКА – Минулого року економіка Румунії зросла на 0,9%, а в останньому кварталі 2024 року Валовий Внутрішній Продукт  збільшився на 0,7% в порівнянні з тим же кварталом 2023 року і на 0,8% в порівнянні з попереднім кварталом. Про це у п’ятницю повідомив Національний інститут статистики. Негативний вплив на зростання ВВП мав чистий експорт (-2,9%), що стало наслідком зниження обсягу експорту товарів і послуг на 3,6%, на тлі різкого збільшенням обсягу імпорту товарів і послуг (+3,4%).

     

    ПРОТЕСТИ – Профспілчани суднобудівного заводу Damen в Мангалії (південний схід Румунії), що перебуває у стані неплатоспроможності, разом зі звільненими або скороченими працівниками провели сьогодні акцію протесту перед посольством Нідерландів та офісом керуючого у справі про неплатоспроможність. Про це оголосила профспілка “Navalistul”, яка у своєму прес-релізі зазначила, що акція має на меті привернути увагу до серйозної кризи, з якою стикається суднобудівний завод. За словами джерела, існує ризик закриття суднобудівного заводу, що матиме вплив на всю місцеву громаду.

     

    СПОРТ – Чемпіон Румунії серед чоловічих команд “Динамо Бухарест” у четвер ввечері на виїзді в Оденсе переміг данський “Фредерісія ГК” з рахунком – 37:32 в останньому матчі групи А чоловічої Ліги чемпіонів з гандболу. “Динамо”, яке вже кваліфікувалося до плей-офф, завершило групу на п’ятому місці і в чвертьфінальному поєдинку зустрінеться з німецькою командою “Магдебург”. У футболі чемпіони Румунії бухарестський FCSB вдома поступився французькому “Олімпіку” з Ліона з рахунком 1:3 у першому матчі 1/8 фіналу Ліги Європи. Матч у відповідь відбудеться наступного тижня у Франції.

     

  • Переваги членства Румунії в ЄС

    Переваги членства Румунії в ЄС

    У січні, через 17 років після вступу Румунії до Європейського Союзу, опитування INSCOP показало, що 9 з 10 румунів виступають проти ідеї виходу Румунії з ЄС, порівняно з близько 72% у січні 2022 року. Під назвою «Румунія між національним та європейським в епоху дезінформації. Економічний патріотизм, цінності та змови», проведене на замовлення організації Funky Citizens, опитування також показало, що рейтинг довіри до Європейського Союзу становить 67% порівняно з 56% у січні 2022 року.

    Це було перше опитування після шокового скасування президентських виборів у грудні. Ніби у відповідь на численні нападки на інституції ЄС, міністр з питань європейських інвестицій та проєктів Марчел Болош написав у Facebook: «У той час, коли екстремістські голоси намагаються мінімізувати переваги нашого членства в Європейському Союзі, давайте не будемо забувати, що розвиток – це не питання наївної гордості, а прагматизму. Румунія не виросла з нічого, вона не трансформувалася за одну ніч, і вона точно не розвивалася, відмовляючись від можливостей».

    З моменту вступу до ЄС Румунія отримала понад 100 мільярдів євро з європейських фондів у валовій вартості. Це рушійна сила, яка докорінно змінила структуру нашої економіки, підкреслив міністр. За його словами, Румунія більше не є економічною периферією, а країною, яка стрімко наздоганяє і обігнала Польщу, Угорщину, Хорватію та Грецію за рівнем ВВП на душу населення, ключовим показником рівня життя.

    «Цифра говорить багато про що, сума реалізованих інвестицій приблизно дорівнює вартості ВВП на момент вступу. Якщо ми несвідомі, ми звинувачуємо європейський блок, але те, що ми знаходимося в найкращому моменті розвитку нашої країни, пов’язано з нашим членством в європейському співтоваристві і НАТО», – додав міністр Болош. Він уточнив, що європейські кошти, отримані нашою країною, вкладені в інфраструктуру, де за останні два десятиліття було побудовано майже 900 км автомагістралей та швидкісних доріг.

    Водночас понад два мільйони румунів були підключені до каналізаційної мережі. За словами міністра європейських інвестицій та проєктів, понад 100 000 компаній отримали гранти на розвиток, тисячі шкіл і лікарень були відремонтовані, обладнані або розширені, створені стабільні робочі місця та залучені нові інвестиції. Це стимулювало економіку, і річний темп приватних інвестицій в економіку потроївся у 2024 році порівняно з моментом вступу, з приблизно 100 мільярдів леїв (20 мільярдів євро) до понад 350 мільярдів леїв (70 мільярдів євро), – уточнив Марчел Болош.

    Він стверджує, що без європейських грошей Румунія застрягла б у нескінченному циклі відсталості, залежачи лише від недостатнього національного бюджету для стратегічних інвестицій. «Є лише одна реальність: ЄС був і залишається нашим партнером у розвитку. Належачи до європейського блоку, Румунія обрала прогрес», – завершив свій пост міністр європейських інвестицій та проєктів.

  • 6 березня 2025 року

    6 березня 2025 року

    САМІТ – Виконуючий обов’язки президента Іліє Боложан, який перебуває в Брюсселі, заявив у четвер, що обговорив з президентом Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн пріоритети Румунії у впровадженні Плану національного відновлення і стійкості та збільшення освоєння європейських фондів. «Ми також висловили нашу підтримку ініціативам Європейської комісії в галузі оборони та конкурентоспроможності», – написав Іліє Боложан у соціальних мережах. Він також зустрівся з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском, однією з тем обговорення було зміцнення східного флангу. Іліє Боложан бере участь у позачерговому засіданні Європейської Ради, де глави держав та урядів ЄС обговорюють підтримку України та ситуацію з європейською обороною. Напередодні саміту лідерка Єврокомісії заявила, що континент перебуває на роздоріжжі, і наголосила на важливості того, щоб Європа захистила себе шляхом значного збільшення оборонних витрат, а також шляхом допомоги Україні у досягненні тривалого і справедливого миру.  Саме тому президентка ЄК пропонує лідерам європейських країн план озброєння, який передбачає інвестиції в оборону в розмірі до 800 млрд. євро.  Зі свого боку, президентка Європейського парламенту Роберта Метцола запевнила європейських лідерів, що законодавчий орган ЄС може швидко та ефективно реагувати на сьогоднішні безпрецедентні безпекові виклики. «Мир повинен гарантувати свободу для України, безпеку для Європи та стримування для тих, хто думає, що може взяти її силою», – додала лідер ЄП. Присутній у Брюсселі президент України Володимир Зеленський подякував ЄС за рішучу підтримку.

    УРЯД – Уряд Румунії на своєму щотижневому засіданні в четвер схвалив кілька термінових постанов. У сфері охорони здоров’я виконавча влада хоче вдосконалити існуючі закони – ті, що стосуються набуття статусу застрахованої особи самозайнятими особами, системи оподаткування лікарських засобів, організації та функціонування медичних кабінетів та надання відпустки за станом здоров’я. Іншою терміновою постановою румунський уряд виділяє кошти, необхідні деяким місцевим адміністраціям для завершення розширення та модернізації газотранспортних мереж. Нарешті, виконавча влада також затвердила розмір цьогорічної державної допомоги для сектору тваринництва.

    РОЗСЛІДУВАННЯ – Прокурори Управління з розслідування організованої злочинності та тероризму в Бухаресті заарештували шістьох обвинувачених за звинуваченням у створенні організованого злочинного угруповання та державній зраді. У прес-релізі DIICOT повідомляється, що їх звинувачують у створенні організації військового типу і переговорах з російськими агентами про вихід Румунії з НАТО. Прокурори стверджують, що організована злочинна група була створена під виглядом організації і перетворилася на структуру військового типу, з управлінням та виконавчим персоналом.Членом керівництва нібито був й Раду Теодору, 101-річний генерал у відставці і ветеран війни. Група використовувала онлайн-платформи для публікації відео та вербування осіб. Водночас вона вживала заходів для проведення переговорів із зовнішніми політичними та військовими чинниками з метою повалення чинного конституційного ладу. DIICOT також повідомляє, що в січні двоє з обвинувачених здійснили поїздку до Москви, де вони контактували з людьми, готовими підтримати зусилля організації з метою захоплення влади в Румунії.

    СУД – У четвер судді відхилили як необґрунтовану скаргу, подану Келіном Джорджеску на захід судового контролю у справі, в якій він є обвинуваченим у кількох кримінальних злочинах. Колишній незалежний кандидат на минулорічних президентських виборах, Келін Джорджеску був поміщений під судовий контроль прокурорами Генеральної прокуратури минулого тижня на 60 днів. На нього накладено кілька заборон, в тому числі на виїзд з країни без судового дозволу. Йому також заборонено розміщувати легіоністський, фашистський, антисемітський, расистський або ксенофобський контент у соціальних мережах. Джорджеску переслідується за вчинення шести злочинів, найсерйознішим з яких є спроба підбурювання до дій, спрямованих проти конституційного ладу. Слідство стверджує, що він був організатором змови з метою дестабілізації ситуації в країні після того, як Конституційний суд скасував результати президентських виборів у грудні. У першому турі переміг Келін Джорджеску. Тим часом, у зв’язку з фінансуванням його передвиборчої кампанії були проведені нові обшуки. Також у четвер Європейський суд з прав людини відхилив заяву Келіна Джоджеску, який оскаржував скасування президентських виборів у Румунії в грудні 2024 року. Рішення було прийнято одноголосно трьома суддями і є остаточним. Нещодавно Келін Джорджеску оголосив, що в п’ятницю він подасть свою кандидатуру на президентські вибори в травні до Центрального виборчого бюро.

    ТУРИЗМ – Румунський туризм дещо зріс у першому місяці цього року порівняно з січнем 2024 року. Кількість ночівель зросла на 12 відсотків, – свідчать дані Національного агентства з туризму. Більшість відвідувачів були румунами, понад 84%, із середньою тривалістю перебування майже два дні, в той час як іноземці залишалися в закладах розміщення трохи більше двох днів. На думку експертів, тенденція до зростання збережеться і в цьому році, коли вона може перевищити рівень, зафіксований у 2019 році, до пандемії COVID-19.

  • Європейський план переозброєння

    Європейський план переозброєння

    Зі все більш агресивною Росією на сході і все більш віддаленою Америкою по той бік Атлантики, Європа переживає період незахищеності, якого вона не відчувала протягом десятиліть. На цьому тлі Європейська комісія пропонує континентальний план переозброєння, який може мобілізувати 800 мільярдів євро протягом наступних чотирьох років. Пропозиція була представлена напередодні спеціального саміту ЄС в Брюсселі в четвер.

     

    Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн надіслала листа лідерам ЄС, в якому детально виклала новий план озброєння Європи та підтримки України. Експерти, яких цитують міжнародні інформаційні агентства, зазначають, що брак виробничих потужностей в Європі зараз є очевидним. Наприклад, ЄС пообіцяв поставити Україні один мільйон артилерійських снарядів до 2024 року.

     

    Мета була нарешті досягнута, але із запізненням на кілька місяців. План президента містить п’ять інструментів фінансування. Перший – збільшення національних оборонних бюджетів на 1,5% на рівні ЄС, що дозволить мобілізувати близько 650 млрд євро протягом чотирьох років. Другий – це кредити на спільні оборонні проєкти на суму 150 млрд євро.

     

    «Йдеться про те, щоб краще витрачати кошти і разом інвестувати в загальноєвропейські можливості, такі як протиповітряна оборона, артилерійські системи, ракети, безпілотники, а також у сфері кібер-або військової мобільності. Цей інструмент допоможе державам-членам створити попит на промисловість, а за допомогою цього обладнання ми також значно збільшимо допомогу Україні», – заявила президентка ЄК, яку цитує брюссельський кореспондент Радіо Румунія.

     

    Третім інструментом є можливість для держав-членів використовувати фонди згуртування для оборонних проєктів. Два інших джерела фінансування – це приватний капітал у поєднанні з кредитами Європейського інвестиційного банку. Розрахунки показують, що таким чином Європа може перевищити 3,5% ВВП на оборону, що є саме тим, чого нова республіканська адміністрація у Вашингтоні на чолі з Дональдом Трампом наполегливо вимагає від європейських союзників.

     

    Експерти відзначають, що у своєму плані переозброєння Союзу президентка Комісії запропонувала надати державам-членам більше свободи у дотриманні зазвичай суворих правил щодо боргу та дефіциту. Існує також можливість перерозподілу фондів регіонального розвитку на військові інвестиції, що може викликати розчарування в найбідніших частинах Союзу. Нарешті, за словами експертів, приватні банки, як правило, неохоче беруть на себе зобов’язання щодо військових інвестиційних проєктів.

  • 5 березня 2025 року

    5 березня 2025 року

    ОБОРОНА – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку привітав пропозиції голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн щодо звільнення оборонних витрат від процедури надмірного дефіциту, рішення, за яке, за його словами, послідовно виступала Румунія. У повідомленні в Facebook, прем’єр-міністр також заявив, що Румунія підтримує виділення додаткових коштів на озброєння, за умови, що ці гроші підуть на румунські заводи. Він також заявив, що Бухарест дотримується тієї ж лінії, що і раніше – «так» для збільшення витрат на оборону, «ні» для відправки румунських військ в Україну. Президентка Єврокомісії запропонувала створити новий план «Переозброєння Європи», який може мобілізувати майже 800 мільярдів євро на оборонні інвестиції в Європейському Союзі і на військову допомогу Україні, в яку вторнулися російські вісйька.

    ЄВРОПЕЙСЬКІ КОШТИ – Румунія отримала понад 100 мільярдів євро європейських коштів з моменту вступу до Європейського Союзу в 2007 році, – заявив у середу міністр європейських інвестицій та проєктів Марчел Болош. За словами пана Болоша, Румунія більше не є економічною периферією, а країною, яка швидко наздоганяє, випереджаючи Польщу, Угорщину, Хорватію та Грецію за рівнем ВВП на душу населення, що є ключовим показником рівня життя. Міністр Болош нагадав, що отримані європейські кошти вкладені в інфраструктуру, за останні два десятиліття було побудовано майже 900 км автомагістралей і швидкісних доріг, розширено каналізаційну мережу, надано гранти компаніям на розвиток, відремонтовано, обладнано або розширено тисячі шкіл і лікарень, а також створено нові стабільні робочі місця. ЄС був і залишається партнером Румунії з розвитку.

    ПЕРСОНИ НОН-ГРАТА – Російський військовий аташе та його заступник були оголошені оголошені персонами нон-грата в Румунії. Рішення румунської влади було повідомлено в середу тимчасовому повіреному у справах посольства Російської Федерації в Бухаресті, якого викликали до Міністерства закордонних справ. МЗС зазначило, що військові допломати здійснювали «діяльність, яка суперечить положенням Віденської конвенції про дипломатичні зносини 1961 року». Нещодавно ім’я російського заступника військового аташе Євгена Ігнатьєва з’явилося в кримінальній справі колишнього кандидата в президенти, екстреміста проросійського спрямування Келіна Джорджеску. Прокурори стверджують, що люди з оточення Джорджеску нібито тримають зв’язок з російськими військовими аташе, яких прокурори підозрюють в тому, що вони є агентами військової розвідки Москви. У середу в Бухаресті відбувся розгляд скарги Келіна Джорджеску на запобіжний захід у вигляді судового контролю у справі, в якій його звинувачують у шести кримінальних злочинах, у тому числі в підбурюванні до дій, спрямованих проти конституційного ладу. За його словами, рішення очікується в четвер. Минулої середи він був поміщений під судовий контроль прокурорами Генеральної прокуратури на 60 днів.

    ТУРИЗМ – Румунія просуває свою туристичну пропозицію, з 4 по 6 березня, на найважливішому світовому ярмарку: Берлінській міжнародній туристичній біржі. За словами міністра економіки Богдана Івана, Німеччина – найважливіший торговельний партнер Румунії – є також найбільшим ринком для румунського туризму. Минулого року спостерігалося 10-відсоткове зростання кількості німецьких відвідувачів, їх число перевищило 240 тисяч. На Берлінському туристичному ярмарку Румунія просуває диверсифіковану пропозицію, включаючи культурні тури, активний і пригодницький туризм, відпочинок на узбережжі Чорного моря і в дельті Дунаю, сільський туризм і міські канікули. Міжнародний фестиваль «Джордже Енеску» також є однією з найяскравіших подій. Цього року 27-й фестиваль відбудеться з 24 серпня по 21 вересня і збере в Бухаресті понад 4.000 музикантів. Провідні оркестри, ансамблі, диригенти та відомі солісти перетворять Бухарест на столицю класичної музики на цілий місяць.

    СУД – У Бухаресті суд сьогодні розглянув скаргу колишнього кандидата на президентських виборах, проросійського екстреміста Каліна Джорджеску на міру судового контролю у справі, в якій його судять за шість злочинів, у тому числі за підбурювання до дій проти конституційного ладу. За його словами, рішення очікується в четвер. Минулої середи прокурори Генеральної прокуратури помістили його під судовий контроль на 60 днів, наклавши на нього кілька заборон.

    БРАТИ ТЕЙТИ – Генеральний прокурор штату Флорида відкрив кримінальне розслідування проти британсько-американського впливового діяча Ендрю Тейта і його брата Трістана Тейта після того, як вони прибули до американського штату минулого тижня, – повідомляє dpa. Брати Тейти, які в’їхали до США минулого тижня, також перебувають під слідством у Румунії за звинуваченням у торгівлі людьми та експлуатації молодих жінок. Вони були заарештовані в Румунії в грудні 2022 року і спочатку їм було заборонено покидати країну. Однак румунська влада врешті-решт дозволила їм виїхати, і вони вирушили до Флориди, додає dpa. За даними німецького інформаційного агентства, поширювалися припущення, що на звільнення вплинула адміністрація Трампа, але глава Білого дому заперечував свою причетність до цього. Ендрю Тейт, колишній кікбоксер, в останні роки став символом мізогінізму в інтернеті разом зі своїм братом Трістаном. У Румунії прокуратура звинувачує їх у примушуванні жінок до зйомок у відверто сексуальних комерційних відео. Розслідування виявило щонайменше 34 ймовірні жертви, в тому числі 15-річну дівчинку. Обидва брати заперечують усі звинувачення.

    КОРУПЦІЯ – Глобальна картина за Індексом сприйняття корупції погіршилася за останні 12 років, свідчить дослідження, опубліковане в середу Transparency International. У Європейському Союзі середній бал у 2024 році впав на два пункти порівняно з попереднім роком. Негативні тенденції зафіксовані в Німеччині, Італії, Франції, Іспанії, Італії, Іспанії, Словаччині та Угорщині. Інші держави-члени, такі як Румунія, стагнували нижче середнього показника по ЄС. Румунія посідає 65 місце зі 180 країн, включених до дослідження, нарівні з Чорногорією, Кувейтом і Мальтою. Рекомендації Transparency International для Румунії включають підвищення обізнаності про закон, що захищає викривачів в інтересах суспільства, особливо в таких сферах, як державні закупівлі, запобігання відмиванню грошей та фінансуванню тероризму, захист навколишнього середовища та охорона здоров’я.

    ДОЗВОЛИ – Громадяни країн-членів Європейського Союзу, в тому числі румуни, з середи можуть подати заявку на отримання електронного дозволу на поїздку, необхідного з 2 квітня для в’їзду або транзиту через Великобританію на шляху до іншого пункту призначення. Заявки слід подавати на офіційному сайті UK ETA під короткою назвою дозволу. Міністерство закордонних справ Румунії уточнює, що електронна віза буде дійсна протягом двох років і може бути використана для багаторазових поїздок до Великобританії протягом цього періоду. Вартість ETA становить 10 фунтів стерлінгів (близько 60 леїв) для всіх вікових груп, включаючи неповнолітніх. Збір сплачується під час подання заяви і не повертається у разі відмови, додали в бухарестському зовнішньополітичному відомстві.

    ФОНД – Християнсько-демократичний союз та Соціал-демократична партія Німеччини домовилися про створення спеціального фонду у розмірі 500 млрд. євро для інвестицій в інфраструктуру та послаблення боргових обмежень для посилення оборони. За словами майбутнього канцлера, християнського демократа Фрідріха Мерца, обидві партії роблять важливий крок до формування коаліційного уряду до Великодня. Він сказав, що після останніх кроків адміністрації США стало зрозуміло, що рішення, особливо щодо федерального бюджету, більше не можна відкладати. Я повинен бути дуже чітким, з огляду на загрози свободі і миру на нашому континенті, ми будемо робити те, що необхідно для оборони, – підкреслив Мерц.

  • Румунія і східний фланг НАТО

    Румунія і східний фланг НАТО

    Виконувач обов’язків Президента Румунії Іліє Боложан провів у понеділок телефонну розмову з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, під час якої підкреслив, що Північноатлантичний альянс залишається головним гарантом безпеки Румунії. Стаття 5, яка передбачає, що напад на одного союзника вважається нападом на всіх союзників, є найефективнішим стримуючим фактором від загроз і нападів на членів НАТО, – підкреслив президент Боложан. Він також наголосив на важливості трансатлантичних відносин і американської присутності в Європі, яка, за його словами, є необхідною для безпеки континенту.

     

    Румунія продовжує робити внесок у стабільність і безпеку східного флангу НАТО разом зі своїми партнерами і підтримує зміцнення безпеки в Чорноморському регіоні, – підкреслив Іліє Боложанн. Він нагадав, що Бухарест виділяє 2,5% свого ВВП на оборону і заявив, що готовий збільшити інвестиції в цю сферу. Говорячи про ситуацію в Україні, президент Боложан наголосив на необхідності справедливого і тривалого миру і важливості збереження підтримки цієї країни.

     

    Генеральний секретар НАТО подякував Румунії за її внесок на рівні Альянсу, а також за те, що вона як країна-член відповідально діє як важливий фактор безпеки і стабільності в Чорноморському регіоні і на східному фланзі. Марк Рютте підкреслив, що ці зусилля є ще більш актуальними в нинішньому контексті безпеки та висловив підтримку НАТО посиленню присутності Альянсу в цьому регіоні. Він підтвердив відданість НАТО і США колективній обороні і статті 5, підкресливши зусилля США, спрямовані на досягнення тривалого миру в Україні. На завершення Генеральний секретар НАТО привітав збільшення оборонного бюджету Румунії і наголосив на необхідності для інших європейських членів Альянсу застосувати аналогічний підхід. Обидва лідери домовились підтримувати постійний діалог з цих питань.

     

    Президент Румунії та Генеральний секретар НАТО взяли участь у неформальному саміті з питань європейської безпеки, організованому прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером у Лондоні в неділю, на якому союзники України пообіцяли президенту Володимиру Зеленському подальшу фінансову та військову підтримку. Після зустрічі Іліє Боложан заявив, що гарантії безпеки, які будуть надані Україні, фактично стосуватимуться всього східного флангу – від Балтійського моря до Чорного. Однак він підкреслив, що вони не можуть бути забезпечені без підтримки Сполучених Штатів.

    Неформальний саміт лідерів у Лондоні був координаційною зустріччю в рамках підготовки до засідання Європейської Ради 6 березня та зустрічі 7 березня з лідерами країн, які не є членами ЄС, але прагнуть такого вирішення війни в Україні, яке принесе тривалий мир.

  • ЄС підтримує Республіку Молдова

    ЄС підтримує Республіку Молдова

    Цього року Європейський Союз виділить 60 мільйонів євро в рамках Європейського фонду миру на зміцнення обороноздатності Республіки Молдова, яка межує з Румунією та Україною. Про це оголосив Президент Європейської Ради Антоніо Коста, який відвідав Кишинів через три роки після того, як Республіка Молдова подала заявку на вступ до Європейського Союзу. Заявка була подана в один день з Грузією і через три дні після України, в контексті вторгнення Росії в Україну.

    Адміністрація Республіки Молдова, яка прагне приєднатися до блоку ЄС до 2030 року, прагне тісніших відносин з ЄС, особливо у сфері безпеки і оборони. Антоніо Коста повідомив, що в рамках Європейського фонду миру, створеного для підтримки обороноздатності окремих країн, Республіка Молдова є другим за величиною бенефіціаром, якому вже виділено майже 37 мільйонів євро. Антоніо Коста високо оцінив зусилля влади Кишинева, спрямовані на зміцнення європейського шляху проти «тих, хто прагне підірвати шлях до прогресу, процвітання і стабільності за допомогою енергетичного шантажу, фейкових новин і гібридних атакˮ.

    Він також заявив, що використання енергії як зброї є неприйнятним, і що Європейський Союз та його країни-члени продовжуватимуть підтримувати Молдову в досягненні повної незалежності від будь-яких російських енергоносіїв або постачальників. «Те, що відбувається в Україні, має відношення до всієї безпеки Європейського Союзу, це стосується не тільки наших партнерів на Сході, не тільки Молдовиˮ, – сказав Антоніо Коста. У Кишиневі президент Європейської ради Антоніо Коста зустрівся з главою держави Майєю Санду.

    Вона, зі свого боку, підкреслила важливість європейської підтримки безпеки регіону в нинішньому міжнародному контексті, позначеному гібридними загрозами, кібератаками та дезінформаційними кампаніями. Майя Санду підтвердила відданість Республіки Молдова зміцненню національної безпеки та її інтеграції до Європейського Союзу, підкресливши, що ЄС підтримує Молдову в часи кризи. У травні минулого року Молдова уклала партнерство з ЄС у сфері безпеки і оборони, ставши першою країною, яка уклала таку угоду з ЄС.

    Проєвропейський уряд Республіки Молдова засудив вторгнення Росії в Україну у 2022 році, а відносини між владою Кишинева та Москви значно погіршилися. Влада Молдови оголосила, що російські безпілотники порушили повітряний простір країни, а також заявила про виявлення уламків безпілотників на своїй території.

  • 4 березня 2025 року

    4 березня 2025 року

    ФОНД – Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн запропонувала у вівторок створити новий фонд, який міг би мобілізувати майже 800 мільярдів євро для інвестицій в оборону в Європейському Союзі. Гроші мають бути витрачені на підтримку України та «більше відповідальності за власну європейську безпеку», зазначила лідер ЄК. У своєму плані переозброєння ЄС президентка ЄК також запропонувала надати державам-членам більше свободи дій у дотриманні зазвичай суворих правил ЄС про борг і дефіцит щодо витрат на оборону, а також можливість перерозподілу наявних коштів регіонального розвитку для військових інвестицій. З Бухареста прем’єр-міністр Марчел Чолаку привітав пропозиції щодо звільнення видатків на оборону від процедури надмірного дефіциту, підкресливши, що Румунія постійно виступає за це рішення. «Європа повинна бути готова підтримувати свою безпеку та оборону, як це відображено в тому, що сьогодні запропонувала Урсула фон дер Ляєн через пропозицію ReArm Europe», — написав Марчел Чолаку в соціальній мережі.

    ЗВИНУВАЧЕННЯ – Міністерство закордонних справ Румунії заявило у вівторок, що нещодавні звинувачення російських спецслужб «є смішними і абсолютно безпідставними». За словами дипломатії в Бухаресті, це частина серії гібридних дій, здійснених Російською Федерацією для підриву демократії в Румунії. Вся ця діяльність, яка включає публічні повідомлення, кампанії впливу і втручання в демократичні процеси, спрямована на підрив довіри до влади і критику членства Румунії в ЄС і НАТО, додали в МЗС. Раніше Служба зовнішньої розвідки Росії (СЗР) заявила, що за рішенням висунути звинувачення проти кандидата в президенти Румунії Келіна Джорджеску, якого підозрюють у зв’язках або, принаймні, близькості до Росії, явно стоять лідери ЄС.

    ЕНЕРГІЯ  – Енергія Румунії повинна бути безпечною, доступною і чистою, заявляє міністр енергетики Себастьян Бурдужа, який перебуває в Брюсселі, де обговорює з європейськими чиновниками перегляд Національної програми з відновлюваної енергетики та продовження перехідного періоду для вугільних електростанцій. У своєму пості на Facebook він пише, що робить все можливе, щоб Румунія не втратила жодного євро з цих грошей, які є незамінним ресурсом для реформ та інвестицій в румунський енергетичний сектор.

    ІНВЕСТОРИ – Представники іноземних інвесторів, які провели переговори з в.о. президента Іліє Боложаном, наголосили на необхідності реформ, спрямованих на скорочення бюрократичної тяганини, підвищення адміністративної ефективності та створення стійкої фіскальної бази, повідомляє Адміністрація президента. Вони обговорили необхідність стратегічних інвестицій в інфраструктуру, освіту, охорону здоров’я та сектори з високою доданою вартістю, такі як технологічні хаби, виробництво біометану та центри обробки даних. Дискусії були зосереджені на залученні та подальшому розвитку інвестицій в національну економіку, враховуючи важливість політичної стабільності, фіскальної передбачуваності та підтримання сприятливого клімату для інвесторів. Президент Іліє Боложан підтвердив відданість Румунії твердому євроатлантичному курсу, підкресливши, що ці рамки забезпечують впевненість для інвесторів і сприяють довгостроковому розвитку економіки. Адміністрація Президента також зазначає, що тимчасовий президент підкреслив, що економічний розвиток Румунії залежить від залучення інвестицій, доступу до сучасних технологій та відкритості до міжнародних ринків.

    УКРАЇНА – Вашингтон вирішив призупинити військову допомогу Україні після суперечки між президентом США Дональдом Трампом і його українським колегою Володимиром Зеленським в Овальному кабінеті, підтвердили Bloomberg, Fox News і CNN представники Білого дому. Пауза триватиме доти, доки Дональд Трамп не вирішить, що лідери України демонструють добросовісне прагнення до миру, повідомляє Bloomberg і Fox News. Всі поставки американської військової техніки, яка наразі не перебуває на території України, будуть призупинені, включаючи зброю, що перевозиться транзитом на літаках і кораблях або очікує в транзитних зонах в Польщі. Президент США в останні тижні повторював погляди президента Росії Володимира Путіна, неправдиво стверджуючи, що Україна почала війну, і звинувачуючи Володимира Зеленського в тому, що він диктатор, але його рішення припинити військову допомогу – це крок, який може мати реальні наслідки для балансу сил в конфлікті і може зміцнити позиції Путіна, зазначає CNN.

    НАТО – Виконуючий обов’язки президента Румунії Іліє Боложан провів у понеділок телефонну розмову з Генеральним секретарем Північноатлантичного альянсу Марком Рютте, під час якої він подякував Румунії за її внесок в Альянс, привітав збільшення оборонного бюджету Бухареста і підтвердив відданість НАТО і Сполучених Штатів колективній обороні і статті 5, повідомляє Адміністрація президента. Виконуючий обов’язки президента Румунії підкреслив, що НАТО залишається головним гарантом безпеки Румунії, а стаття 5 є найефективнішим стримуючим фактором від загроз і нападів на союзників. Що стосується ситуації в Україні, він наголосив на необхідності справедливого і тривалого миру і важливості збереження підтримки цієї країни.

    МОЛДОВА – Європейський Союз виділить цього року додаткові 60 мільйонів євро Республіці Молдова для зміцнення її обороноздатності, оголосив у Кишиневі президент Європейської Ради. Антоніо Кошта зазначив, що Республіка Молдова є другим бенефіціаром Європейського фонду миру, створеного для підтримки обороноздатності різних країн, з виділеними на сьогоднішній день близько 37 млн. євро. Президент Європейської Ради відвідав Кишинів з нагоди третьої річниці подачі Республікою Молдова заявки на вступ до Європейського Союзу.

    ВАТИКАН – Папа Франциск, який переніс два епізоди гострої дихальної недостатності в понеділок у другій половині дня, залишався при свідомості, орієнтованим і готовим до співпраці, – оголосив Ватикан. Суверенний понтифік зазнав труднощів з диханням через накопичення слизу в легенях і повернувся до неінвазивної механічної вентиляції. Минуло вже 19 днів, як 88-річний Папа Франциск  був госпіталізований до лікарні Джемеллі в Римі з діагнозом подвійна пневмонія. Лікарі зберігають стриманий прогноз, враховуючи складність клінічної картини, а сотні католиків восьмий вечір поспіль зібралися на площі Святого Петра, щоб помолитися за здоров’я Суверенного Понтифіка.

  • Європейська підтримка України

    Європейська підтримка України

    Брутальний провал п’ятничних американо-українських переговорів у Вашингтоні не залишає місця для ілюзій щодо того, що Сполучені Штати відіграватимуть головну роль у встановленні миру в Україні. Тепер таку роль повинні взяти на себе самі європейці. Європа переживає унікальний момент для своєї безпеки, – заявив прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер в неділю у Лондоні, де прийняв неформальний саміт приблизно 15 союзників України, в присутності президента Володимира Зеленського. Вони пообіцяли робити більше для безпеки Європи і більше озброюватися, але також наполягли на необхідності збереження сильної підтримки з боку США.

     

    Агентство Франс Прес зазначає, що зустріч підкреслила різницю в підходах між президентом США Дональдом Трампом, який прагне швидкої мирної угоди між Росією і Україною, та європейськими лідерами, які, схоже, готові продовжувати військову підтримку Києва допоки він не досягне миру, який вважатиме прийнятним народ України. Європа, за словами Стармера, повинна взяти на себе важку ношу, але для того, щоб захистити мир на нашому континенті і досягти успіху, ці зусилля повинні бути рішуче підтримані Сполученими Штатами. Декілька європейських країн збільшать свої оборонні витрати, – заявив Генеральний секретар НАТО Марк Рютте.

     

    Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн також заявила, що ЄС повинен терміново переозброїтися і готуватися до найгіршого. Вона оголосила, що представить комплексний план переозброєння Євросоюзу на позачерговому саміті ЄС 6 березня, в якому також йтиметься про необхідність для країн ЄС отримати фінансовий простір для збільшення військових витрат. Учасники саміту обговорили необхідність надання Україні всеосяжних гарантій безпеки в майбутньому, які, за словами голови Єврокомісії, мають забезпечити економічне виживання та військову стійкість.

     

    Незадовго до саміту в Лондоні прем’єр-міністр Великої Британії оголосив, що він працює з президентом Франції Еммануелем Макроном над планом припинення бойових дій в Україні, який потім буде представлений Сполученим Штатам. План також передбачає створення коаліції охочих серед європейських країн, які нададуть  Україні гарантії безпеки в разі укладення мирної угоди з Росією, але також матиме підтримку США. В.о. президента

     

    Румунії Іліє Боложан також взяв участь у саміті в Лондоні. Він підтвердив, що учасники саміту вирішили продовжити фінансову та військову підтримку Києва до припинення вогню. “Європейські держави повинні взяти на себе більший тягар заради миру в Європі, а це означає збільшення оборонних витрат.”

     

    Іліє Боложан підкреслив, що гарантії безпеки, які можуть бути надані Україні, не можуть бути забезпечені без підтримки США. Ці гарантії безпеки стосуються не лише України, але практично всього східного флангу, від Балтійського моря до Чорного, – сказав румунський лідер.

  • Зустріч на вищому рівні між Румунією та Республікою Молдова

    Зустріч на вищому рівні між Румунією та Республікою Молдова