Category: Злободенність

  • 25 лютого 2025 року

    25 лютого 2025 року

    КОНСУЛТАЦІЇ – У середу в.о. президента Іліє Боложан проведе консультації з усіма парламентськими партіями, щоб підготувати позицію Румунії до позачергового засідання Європейської Ради від 6 березня. Основними темами обговорення є підтримка України та підготовка спільної оборонної стратегії ЄС після того, як адміністрація США оголосила про намір скоротити свою військову присутність в Європі. Кожній з семи партій, представлених у парламенті, та парламентській групі національних меншин була виділена одна година для переговорів.

    ВОТУМ НЕДОВІРИ – У вівторок партії, що входять до сувереністського блоку, висунули в Бухаресті вотум недовіри коаліційному уряду СДП-НЛП-ДСУР. Документ підписали 154 депутати від SOS Румунія, Альянсу за обєднання румунів та Партії молодих людей. Союз «За порятунок  Румунїі», який також перебуває в опозиції, оголосив, що не підтримує цю пропозицію, оскільки вона не має необхідної кількості голосів для її прийняття, і що її слід було винести на розгляд після президентських виборів у травні. СДП, НЛП і ДСУР вважають, що ця пропозиція не матиме успіху. Дебати та голосування вотуму недовіри уряду заплановані на п’ятницю.

    ООН – Рада Безпеки ООН ухвалила резолюцію із закликом до припинення конфлікту в Україні. Документ, який не містить жодної критики агресії Москви, ухвалили і Сполучені Штати Америки. Європейці заявили, що не може бути миру, який заохочує агресію. З точки зору Європи, це лише підкреслює основні недоліки трансатлантичного альянсу, – вважають міжнародні ЗМІ.

    ЗУСТРІЧ – Румунія візьме участь у міністерській зустрічі в Парижі в четвер, разом з іншими країнами ЄС, щоб обговорити майбутнє європейської сталеливарної промисловості. Міністерство промисловості Франції оголосило, що на зустрічі буде обговорено майбутнє європейської сталеливарної промисловості, за участю також представників Європейської комісії та польського головування в Раді Союзу. Європейська сталеливарна промисловість стикається з серйозними проблемами конкурентоспроможності через високі ціни на енергоносії, падіння внутрішнього попиту та тиск з боку китайських виробників. До всього цього додається заява Дональда Трампа 10 лютого щодо запровадження 25% мит на імпорт сталі та підвищення мит на алюміній з 10% до 25%.

    ПЕРЕГОВОРИ – Представники Міністерства охорони навколишнього середовища зустрілися у вівторок зі представниками Світового банку, щоб обговорити шляхи зміцнення потенціалу для створення та вдосконалення національних програм моніторингу якості повітря, способи запобігання лісовим пожежам та шляхи вирішення проблеми вразливості Румунії до повеней та посух. «Румунія знаходиться на амбітному шляху до сталого розвитку, а реформи в екологічному секторі вимагають значних інвестицій і міцного партнерства», – заявив міністр навколишнього середовища Мірча Фекет, згідно з прес-релізом. Дискусії також були зосереджені на визначенні найбільш ефективних механізмів фінансування та реалізації «зелених» проектів: скорочення викидів вуглецю, управління відходами, лісонасадження, захист біорізноманіття або перехід до циркулярної економіки. «Нам потрібні інноваційні та стійкі рішення, і досвід Світового банку надає цінну підтримку в цьому відношенні», – додав міністр.

    АВТО – Продажі автомобілів румунського бренду Dacia в Європі в січні впали на 5,2% у річному обчисленні, а ринкова частка автовиробника скоротилася до 4,9% з 5,1%, згідно з даними, опублікованими сьогодні Європейською асоціацією автовиробників. Статистика стосується Європейського Союзу, Великої Британії та країн Європейської асоціації вільної торгівлі – Ісландії, Ліхтенштейну, Норвегії та Швейцарії. Найбільші автовиробники повідомили про різні продажі в січні: Renault збільшив продажі на 5,4%, Volkswagen – на 16,6%, а Ford – спав на 12,2%. Європейська комісія проводить переговори між автовиробниками, постачальниками та галузевими профспілками щодо загальноєвропейських планів захисту автомобільного сектору, життєво важливого для процвітання ЄС. Протягом останніх тижнів європейські автовиробники оголосили про закриття заводів і звільнення працівників на тлі конкуренції з боку конкурентів з Китаю та перспективи запровадження додаткових тарифів з США. В автомобільному секторі Європи працює 13,2 мільйона людей, і 10,3% всіх робочих місць у промисловості ЄС припадає на автомобільну галузь.

    ІНФЛЯЦІЯ – Після десяти місяців, протягом яких Румунія мала найвищу середньорічну інфляцію в ЄС, у січні 2025 року на перше місце вийшла Угорщина з показником 5,7%, за нею йдуть Румунія з 5,3% і Хорватія з 5%, свідчать дані, опубліковані Європейським статистичним управлінням. На протилежному полюсі минулого місяця найнижчі середньорічні темпи інфляції в ЄС були зафіксовані в Данії (1,4%), Ірландії, Італії та Фінляндії (1,7%). У порівнянні з груднем 2024 року, Євростат показує, що середньорічна інфляція знизилася у восьми країнах-членах ЄС, включаючи Румунію, з 5,5% до 5,3%, залишилася стабільною в чотирьох і зросла в 15 країнах. Національний банк Румунії переглянув у бік підвищення прогноз інфляції в Румунії на кінець 2025 року з 3,5% до 3,8%. Голова Нацбанку Мугур Ісереску очікує, що цей показник досягне 3,1% до кінця 2026 року.

    ПАПА – Стан здоров’я 88-річного Папи Франциска, госпіталізованого з подвійною пневмонією, дещо покращився, але залишається критичним, – йдеться в заяві Ватикану. Лікарі, з огляду на складність клінічної картини, обережно уникають коментувати прогнози Папи, додало те ж джерело, уточнивши, що Папа подякував усім людям, які молилися за нього в останні дні. Стан здоров’я лідера Католицької Церкви, який перебуває в лікарні з 14 лютого, різко погіршився в суботу. У неділю Патріарх більшості Румунської Православної Церкви Даниїл побажав Папі Франциску якнайшвидшого одужання.

  • Три роки війни РФ проти України

    Три роки війни РФ проти України

    У третю річницю російського повномасштабного вторгнення в Україну лідери ЄС прибули до Києва, щоб висловити підтримку українському народові на саміті, присвяченому спільній стратегії оборони і безпеки. “Ми сьогодні в Києві, тому що Україна – це Європа. У цій боротьбі за виживання на карту поставлена не лише доля України, а й доля Європи”, – заявила Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн, яка разом з Колегією Комісарів прибула до Києва, аби наголосити на необхідності посилення військової допомоги. За даними Єврокомісії, за останні три роки ЄС та його 27 країн-членів виділили на підтримку України майже 134 млрд євро, з яких 48 млрд євро – військова допомога.

     

    Київ також отримав значну підтримку й з боку Вашингтона, але зараз, під час другого президентського терміну Дональда Трампа, американська адміністрація обрала інший підхід. Лідер Білого дому заявив у суботу, що США близькі до угоди з Україною про розподіл прибутків від видобутку українських корисних копалин в рамках зусиль, спрямованих на припинення війни. За словами Дональда Трампа, Вашингтон хоче повернути мільярди доларів, надані Україні у вигляді військової допомоги, тому просить рідкісні мінерали, нафту та взагалі “все, що зможе отримати”.

     

    Збентежені несподіваним американо-російським діалогом щодо України, точніше переговорами між Вашингтоном і Москвою про припинення війни без залучення ЄС чи Києва, європейці, з іншого боку, побоюються, що Дональд Трамп може завершити війну на вигідних для Росії умовах, не пропонуючи гарантій безпеки Україні. Послідовні зустрічі європейських лідерів у Парижі минулого тижня, організовані Еммануелем Макроном, водночас показали, що вони досить розділені і не призвели до спільної реакції на початок американо-російських мирних переговорів щодо України.

     

    Провідні інформаційні агентства повідомляють, що “глава французької держави їде до Вашингтона від імені своєї країни, без європейського мандата, щоб говорити єдиним голосом”. За ним у четвер до Білого дому на аналогічні переговори з президентом США вирушить прем’єр-міністр Великої Британії Кейр Стармер. Дональд Трамп нещодавно звинуватив обох зазначених європейських лідерів у тому, що вони нічого не роблять для припинення війни в Україні.

     

    Виступаючи на одній із зустрічей у Парижі минулого тижня, тимчасовий президент Румунії Іліє Боложан закликав європейські країни співпрацювати зі Сполученими Штатами у припиненні війни в Україні. Він додав, що справедливий мир в Україні відповідає стратегічним інтересам Румунії.

     

    “Справедливий і тривалий мир в Україні може бути досягнутий лише за допомогою Сполучених Штатів, стратегічного партнера Румунії”, – заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку. Глава румунського уряду висловив переконання, що, незважаючи на жорстку політичну риторику останніх днів, зусилля, спрямовані на припинення війни, увінчаються успіхом.

    “Для мене і, гадаю, для більшості румунів, важливими є не різкі заяви світових лідерів, а кінцева мета – справедливий і тривалий мир в Україні. А мир може бути досягнутий лише за допомогою стратегічного партнера Румунії – Сполучених Штатів Америки.”

     

    Марчел  Чолаку підкреслив, що “румуни заплатили високу економічну ціну через наслідки цього конфлікту. Настав час подумати про повоєнну епоху, без обурливих цін на енергоносії та газ, в якій Румунія, разом з усією Європою, повернеться до економічного процвітання”, додавши, що румунські компанії повинні відігравати важливу роль у відбудові України.

     

    Міністерство закордонних справ Румунії, у поширеній сьогодні заяві, зазначає, що “24 лютого 2025 року ми вшановуємо три роки з дня, коли Російська Федерація розпочала свою незаконну, нелегітимну та неспровоковану агресивну війну проти України. Це зазіхання на незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України є найсерйознішою загрозою регіональній та європейській безпеці з часів Другої світової війни”.

     

    Румунське зовнішньополітичне відомство нагадує, що “ця агресивна війна призвела до численних людських жертв, зруйнованих доль і величезних матеріальних збитків, а також супроводжується військовими злочинами, скоєними російськими військами на території України”.

     

    “У ці сумні роковини Румунія висловлює своє повне співчуття і солідарність з Україною та українським народом, який вже 11 років веде законну оборонну війну проти агресії Російської Федерації, що почалися в 2014 році з незаконної анексії Кримського півострова”, – йдеться у заяві МЗС Румунії.

  • Румуна Раду Жуде знову відзначили на Берлінале

    Румуна Раду Жуде знову відзначили на Берлінале

    Режисер Раду Жуде

    75-й Берлінський міжнародний кінофестиваль, перша головна подія року в світі сьомого мистецтва, досяг своєї кульмінації в суботу з врученням трофеїв журі на чолі з американським режисером Тоддом Хейнсом, провідною фігурою в американському кіно. 19 фільмів змагалися в основному конкурсі, до якого увійшла і румунська стрічка.

     

    Режисер Раду Жуде, володар «Золотого ведмедя» 2021 року за чорну комедію «Недоречний трах, або Божевільне порно», міг би зробити подвійну перемогу з цьогорічним фільмом – «Континенталь 25»! Однак у суботу Раду Жуде отримав не менш заслуженого «Срібного ведмедя» за найкращий сценарій. «Континенталь 25» – це нова політична фреска про сучасне суспільство і капіталізм, що досліджує такі актуальні теми, як житлова криза, постсоціалістична економіка, націоналізм і вплив мови на соціальний статус.

     

    Фільм заснований на газетній статті про судову виконавицю, яка відчуває провину за те, що виселила безхатченка з підвалу, який сама ж і зайняла. Невдовзі після того, як він дізнається, що його виселяють, чоловік накладає на себе руки, що спричиняє моральну кризу для головного героя. Знятий всього за десять днів за допомогою смартфона, «Континенталь 25» став одним з фаворитів міжнародної групи критиків, зібраної спеціалізованим журналом «Екран» у Берліні. «Я поганий сценарист, тому отримувати цю нагороду дуже смішно», – пожартував румунський режисер на сцені Берлінале, на церемонії вручення «Срібного ведмедя».

     

    Він подякував своїй команді і сказав, що ця нагорода показує, що в Румунії є багато талантів, і що він сподівається, що на культуру буде надходити більше грошей. Раду Жуде присвятив «Срібного ведмедя» за фільм «Континенталь 25» спадщині іспанського режисера Луїса Бунюеля (1900-1983), пов’язаного з сюрреалістичним рухом, 125-річчя від дня народження якого відзначалося в день церемонії нагородження.

     

    У фільмі «Континенталь 25» знялися Естер Томпа, Габріель Спахіу, Адоніс Танца, Оана Мардаре та Шербан Павлу. Фільм демонструється румунською, угорською та німецькою мовами з субтитрами англійською та німецькою мовами. Нагадаємо, що на Берлінале 2015 року фільм «Аферім!» приніс Раду Жуде Срібного ведмедя за найкращу режисуру.

  • 24 лютого 2025 року

    24 лютого 2025 року

    ВІЙНА – Через три роки після російського вторгнення в Україну президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, президент Європейської ради Антоніу Коста, прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо, прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес, а також лідери країн Балтії та Північної Європи перебувають сьогодні в Києві, щоб підтвердити свою підтримку Україні, оскільки нова позиція США змінює факти конфлікту. У відеозверненні до учасників конференції тимчасовий президент Румунії Іліє Боложан заявив, що безпека України має важливе значення для Румунії та всього європейського континенту, і що підтримка Києва має бути продовжена. Він наголосив на необхідності залучення України та Європейського Союзу до мирних переговорів, а також на готовності Румунії координувати свої дії з усіма європейськими, американськими та союзними партнерами, щоб допомогти якнайшвидше знайти шлях до справедливого і тривалого миру. Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку надіслав аналогічне послання, згідно з яким Румунія повинна підтримати в ООН як американську, так і європейську резолюції щодо припинення війни в Україні.  Також сьогодні президент Франції Еммануель Макрон перебуває у Вашингтоні на переговорах з Дональдом Трампом, щоб переконати його взяти до уваги безпеку європейців у дискусіях з Москвою. У Бухаресті головний фасад Палацу Парламенту підсвітлений кольорами українського прапора, а в Палаті депутатів відбулася хвилина мовчання за українськими громадянами, які загинули у війні.

    КОНСУЛТАЦІЇ – Парламентські партії Румунії проведуть у середу консультації з виконуючим обовязків президента Іліє Боложаном, щоб підготувати позицію Бухареста до позачергового засідання Європейської Ради від 6 березня. Головними темами обговорення стануть підтримка України та підготовка спільної оборонної стратегії ЄС після того, як адміністрація США на чолі з Дональдом Трампом оголосила, що хоче скоротити свою військову присутність в Європі. У консультаціях візьме участь, у порядку відсотків, отриманих на минулорічних парламентських виборах, Соціал-демократична партія, Альянс за обєднання румунів, Націонал-ліберальна партія, Союз «За порятунок Румунії», SOS Румунія, Демократичний союзугорців Румунії, партія молодихлюдей та Парламентська фракція національних меншин. Кожній партії буде виділено по одній годині для дискусії.

    ВОТУМ НЕДОВІРИ – Вотум недовіри коаліційному уряду Румунії на чолі з соціал-демократом Марчелом Чолаку буде винесено на розгляд парламенту у вівторок, повідомили представники опозиційної групи депутатів «SOS Румунія». За їхніми словами, документ підписали 154 депутати від «SOS Румунія», Альянсу за обєднання румунів та Партії молодих людей. Тиждень тому підписанти пропозиції оголосили, що відкладають внесення тексту пропозиції до порядку денного до тих пір, поки документ не буде підписаний й Союзом «За порятунок Румунії». Однак, представники Союзу «За порятунок Румунії» заявили, що не підпишуть вотум недовіри, оскільки опозиція не має необхідної кількості голосів для його прийняття, а вотум мав би бути ініційований після президентських виборів у травні. Зі свого боку, партії, що входять до правлячої коаліції в Бухаресті – СДП, НЛП і ДСУР – оголосили, що відкинуть будь-який подібний демарш проти виконавчої влади. Вони стверджують, що в нинішніх умовах нестабільності немає підстав для відставки уряду, тим більше, що виконавча влада почала реалізовувати урядову програму, затверджену парламентом наприкінці минулого року.

    ВИБОРИ РУМУНІЯ – Постійний виборчий орган Румунії оголосив, що до понеділка було отримано 3.151 заяву на голосування поштою та 1.735 заяв на голосування на виборчій дільниці за межами країни на президентських виборах від 4 травня. Заяви були зареєстровані на порталі www.votstrainatate.ro румунськими виборцями, які проживають або перебувають за кордоном з моменту запуску процедури 20 січня. Кінцевий термін для реєстрації в Реєстрі виборців як виборця за кордоном поштою – 20 березня, 23:59, а кінцевий термін для реєстрації як виборця за кордоном на виборчій дільниці – 4 березня, 23:59. За даними сайту Постійного виборчого органу Румунії, найбільше заяв на голосування поштою наразі зареєстровано в Німеччині, Великобританії, Швейцарії, Франції, США та Іспанії. Перший тур відбудеться 4 травня, а другий – 18 травня. У грудні минулого року Конституційний суд Румунії скасував вибори на найвищу посаду в державі і вирішив відновити їх у повному обсязі, посилаючись на іноземне втручання.

    МЗС – Міністр закордонних справ Румунії Еміль Гурезяну бере участь у понеділок у засіданні Ради міністрів закордонних справ (РМЗС) зі своїми колегами з інших країн-членів ЄС, яке проходить у Брюсселі. Згідно з прес-релізом, поширеним румунською  дипломатією, порядок денний засідання включає агресію Росії проти України, ситуацію на Близькому Сході та в Демократичній Республіці Конго, а також події в Грузії. Переговори щодо агресії Росії проти України відбуваються на тлі трирічної річниці початку війни і будуть зосереджені на останніх подіях, а також на подальшій багатовимірній підтримці України з боку ЄС, зокрема військовій, в тому числі на тлі міжнародної динаміки щодо миру в Україні, повідомило джерело. Дискусії щодо Близького Сходу будуть зосереджені на останніх подіях в Ізраїлі та секторі Газа, важливості подальшого виконання угоди про припинення вогню між Ізраїлем та ісламістським рухом ХАМАС, а також на гуманітарній ситуації в регіоні.

    ЗАКОНОПРОЄКТ – Сенат Румунії цього тижня обговорюватиме законопроект, що створює умови, за яких армія зможе збивати іноземні безпілотники, які неавторизовано входять у повітряний простір Румунії. Голосування сенаторів є вирішальним, після чого закон має бути підписаний тимчасовим президентом Іліє Боложаном, перш ніж законодавчі зміни можуть бути впроваджені. Ініціатива Міністерства оборони з’явилася в контексті законодавчого вакууму та інтенсивного маніпулятивного тиску через соціальні мережі. Румунська армія та підрозділи союзників і держав-партнерів можуть використовувати повітряні та наземні засоби для знищення безпілотників, які незаконно в’їжджають на територію країни. Закон також забезпечує правову основу для військових дій, які відбуваються без необхідності запровадження надзвичайного стану. Він також передбачає, серед іншого, що на обмежений період часу повноваження деяких структур румунської армії можуть бути передані командувачу НАТО.

    НАД – Прокурори Національної антикорупційної дирекції Румунії в понеділок провели понад 40 обшуків у порту Констанца (південний схід, на Чорному морі), повідомили пресі джерела судових органів. За їхніми словами, правопорушеннями, на які спрямовані общуки, є хабарництво і підкуп. Джерела повідомили, що справа буде порушена, серед іншого, проти керівників і посадових осіб порту Констанца, а сума хабара може скласти понад 6 мільйонів євро.

    КІНОФЕСТИВАЛЬ – Румунський режисер Раду Жуде отримав «Срібного ведмедя» за найкращий сценарій на цьогорічному Берлінському міжнародному кінофестивалі. Нагороду було присуджено за фільм «Континенталь 25». Фільм розповідає історію жінки-судового виконавця, яка переживає моральну кризу.

    ВИБОРИ НІМЕЧЧИНА – Консерватори перемогли на недільних парламентських виборах у Німеччині, випередивши ультраправих, які, тим не менш, досягли свого найкращого результату в історії, згідно з результатами, цитованими міжнародними ЗМІ. Традиційна правоцентристська коаліція ХДС/ХСС отримала від 28,5% до 29% голосів. Альтернатива для Німеччини (АдН) отримала близько 20%, що є безпрецедентним результатом для ультраправої партії на федеральних виборах у післявоєнну, а отже, і в постнацистську епоху. «Ми ніколи не були такими сильними на національному рівні», – зловтішалася лідерка AfD Аліса Вайдель у штаб-квартирі своєї партії в Берліні. Заснована в 2013 році, антимігрантська партія більш ніж подвоїла свій рейтинг з моменту опитування чотирирічної давнини. Чинний канцлер Олаф Шольц  з його Соціал-демократичною партією отримав 16%, порівняно з 25% у 2021 році. Зелені отримали 12-13%, радикальні ліві – 9%, а ліберали, здається, що не подолали 5-відсотковий виборчий поріг для проходження до Бундестагу, нижньої палати парламенту.

  • 23 лютого 2025 року

    23 лютого 2025 року

    КОНФЕРЕНЦІЯ Тимчасовий виконувач обов’язків президента Румунії Іліє Боложан візьме участь у понеділок в онлайн-форматі в конференції «Стратегія оборони і безпеки єдності. План дій», організованій в сусідній Україні, в яку вторнулися російські війська, – повідомляє Адміністрація президента Румунії. У середу Іліє Боложан взяв участь у зустрічі в Парижі, присвяченій ситуації в Україні та викликам безпеці в Європі. Тимчасовий виконувач обов’язків президента заявив, що учасники зустрічі у французькій столиці дійшли висновку, що найкращою формулою вирішення кризи є співпраця між європейськими країнами та Сполученими Штатами Америки, щоб забезпечити припинення вогню і справедливий мир, який не може бути досягнутий без участі України та Європейського Союзу в переговорах.

    УКРАЇНА Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку заявив, що кожна відповідальна людина хоче справедливого і тривалого миру в Україні і висловив сподівання, що, незважаючи на жорстку політичну риторику останніх днів, зусилля з припинення війни в Україні будуть успішними. У дописі на Facebook глава бухарестського уряду також зазначив, що румунські компанії повинні відігравати важливу роль у відновленні України. Це проект вартістю понад 500 мільярдів євро, від якого румунські компанії повинні отримати якомога більше», – сказав Марчел Чолаку. У неділю близько 150 осіб, переважно біженців з України, відзначили перед посольством України в Бухаресті 11 років російської агресії і три роки з моменту широкомасштабного вторгнення в Україну. Учасники акції несли українські та румунські прапори, а також плакати із закликами проти російської війни та президента Росії Володимира Путіна. На акції також був присутній посол України в Бухаресті.

    ВИБОРИ – У Румунії виборчий альянс на підтримку Кріна Антонеску на президентських виборах у травні був офіційно зареєстрований у Центральному виборчому бюро. Альянс під назвою «Румунія вперед» складається з партій правлячої коаліції: СДП, НЛП та ДСУР. Він також має підтримку парламентської групи національних меншин. Перший тур президентських виборів відбудеться 4 травня, а другий – 18 травня. Данієль Фунеріу, колишній міністр освіти, та Нікушор Дан, чинний мер столиці, є одними з тих, хто публічно оголосив про свій намір балотуватися в палаці Котрочень. Виборча кампанія розпочнеться 4 квітня і завершиться 3 травня. Перший тур голосування відбудеться 4 травня, а другий – 18 травня. У грудні минулого року Конституційний суд Румунії скасував поточні вибори на найвищу посаду в державі і постановив відновити їх у повному обсязі, посилаючись на зовнішнє втручання.

    ПАПА – Патріарх більшості Румунської Православної Церкви Даниїл бажає Папі Франциску якнайшвидшого одужання. У посланні, надісланому в неділю, Патріарх сказав, що молиться за одужання Понтифіка і за те, щоб він якнайшвидше відновив свою пастирську і місіонерську діяльність. Патріарх Даниїл каже, що його побажання надсилаються від його імені, Священного Синоду РумунськоїПравославної Церкви, духовенства і всіх румунських православних віруючих. 88-річний Папа Римський Франциск вже майже 10 днів перебуває в лікарні в Римі з двосторонньою пневмонією, стан його здоров’я погіршився. Папа Франциск був обраний главою Католицької Церкви в 2013 році.

    КІНОФЕСТИВАЛЬ – Румунський режисер Раду Жуде отримав «Срібного ведмедя» за найкращий сценарій на 75-му Берлінському міжнародному кінофестивалі. Нагороду було присуджено за його останній фільм «Контінентал ’25», знятий за допомогою мобільного телефону всього за 10 днів. Головна героїня стрічки (судовий виконавець) постає перед моральною дилемою на тлі трагічної смерті бездомного, якого вона була змушена виселити з будівлі, що мають знести для будівництва елітного готелю. У своїй промові Раду Жуде подякував своїй команді і додав, що ця нагорода свідчить про те, що в Румунії є багато талантів. Норвезький фільм “Мрії (Sex Love)” режисера Дага Йохана Хаугеруда – отримав Золотого ведмедя в Берліні. Другу за важливістю нагороду Берлінале – «Срібного ведмедя» – отримав бразильський режисер Ґабріель Маскаро за фільм «Блакитна стежка» («O último azul»). Срібного ведмедя за режисуру отримав китайський режисер Хуо Менг за фільм «Жити на землі» («Sheng xi zhi di»).

  • 16 – 22 лютого 2025 року

    16 – 22 лютого 2025 року

    Щорічна зустріч президента з главами дипломатичних місій, акредитованих у Румунії
    Румунія зберігає свої основні зовнішньополітичні орієнтири, будучи членом ЄС і НАТО, маючи стратегічне партнерство зі США і залишається відкритою до співпраці з усіма партнерами, які поділяють ті ж цінності і принципи, що й офіційний Бухарест. Про це заявив тимчасовий президент Іліє Боложан на щорічній зустрічі з главами дипломатичних місій, акредитованих в Бухаресті. Іліє Боложан заявив, що настав час зупинити агресію Росії проти України, яка розпочалася три роки тому, зазначивши, що припинення вогню, за яким якнайшвидше настане справедливий і тривалий мир, є метою, яку повинні переслідувати як сторони конфлікту, так і все міжнародне співтовариство. Румунських дипломатів Іліє Боложан закликав брати більш активну участь у просуванні економіки країни, підкресливши, що Румунія залишається надійним партнером у цій сфері.

     

    Румунія закликає європейські країни співпрацювати зі США для припинення війни в Україні
    У середу тимчасовий президент Рмунуії Іліє Боложан вирушив до Парижа на нову зустріч, організовану президентом Франції Еммануелем Макроном, після зустрічі в понеділок у закритому режимі. З цієї нагоди Іліє Боложан закликав європейські країни до співпраці зі Сполученими Штатами у врегулюванні кризи в Україні, в той час, коли Вашингтон розпочав діалог з Москвою щодо припинення війни. Безпека України – це також безпека Європи та Румунії, заявив тимчасовий президент, який також зазначив, що необхідна координація дій на рівні ЄС для того, щоб мати план дій для подальшої підтримки України. Іліє Боложан також мав окрему зустріч з Еммануелем Макроном, під час якої обидва лідери підтвердили стратегічне партнерство між двома країнами, а також стабільність французької військової присутності в Румунії, яка буде посилена в найближчий період.

     

    Рішення щодо посилення безпеки Румунії
    Палата депутатів прийняла без поправок, у першому читанні, законопроєкт, що дозволяє збивати безпілотники, які порушують повітряний простір Румунії. Дрони будуть знищені або нейтралізовані, якщо військові сили Румунії або НАТО не зможуть взяти їх під контроль. Було також прийнято законопроєкт про проведення військових місій в країні в мирний час, й один із передбачених заходів дозволяє передачу повноважень деяких румунських армійських структур на обмежений період командувачу збройних сил союзників, які беруть участь у цих діях. Законопроєкти були піддані критиці сувереністськими опозиційними партіями, в той час як правлячі коаліційні Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна партія і Демократичний союз угорців Румунії, а також опозиційний проєвропейський Союз порятунку Румунії проголосували «за».

     

    Переговори в Брюсселі між прем’єр-міністром Румунії та головою Європейської комісії
    Перегляд Національного плану відновлення та стійкості, а також глобальна та регіональна безпекова ситуація були на порядку денному переговорів у п’ятницю в Брюсселі між прем’єр-міністром Марчелом Чолаку та президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. Уряд хоче, щоб Румунія повністю освоїла кошти, надані їй через європейський механізм. У зв’язку з цим прем’єр-міністр оголосив про широку мобілізацію для заповнення прогалин у залученні європейського фінансування. Однак, на його думку, є ряд аспектів НПВС, які необхідно адаптувати до поточних реалій і перепрофілювати інвестиції з меншим співфінансуванням.

     

    Деталі щодо президентських виборів
    Голова Конституційного суду Румунії виключає можливість повторного проведення другого туру президентських виборів. В інтерв’ю інтернет-виданню juridice.ro Маріан Енаке захистив минулорічне одноголосне рішення конституційних суддів про анулювання виборчого процесу. Він пояснив, що рішення суду ґрунтувалося на документах, розсекречених на засіданні Вищої ради національної оборони, які виявили серйозні порушення щодо рівних можливостей, фінансування виборчих кампаній та впливу на голоси виборців. За словами Голови КСР, скасування виборів було єдиним конституційним рішенням, яке гарантувало чесний виборчий процес для всіх громадян.

     

    Національний день Константіна Бринкуша
    Починаючи з 2015 року, 19 лютого в Румунії щорічно відзначається Національний день Константіна Бринкуша, вшановуючи великого румунського скульптора, від дня народження якого виповнюється 149 років. Румунський інститут культури організував кілька тематичних заходів. У вівторок у Бухаресті відбувся показ документального фільму «Бринкуш, метаморфози скульптури» з використанням рідкісних відеоархівів майстерні великого румунського скульптора, а за кордоном виставки, кінопокази та конференції заплановані в Пекіні, Стамбулі, Мадриді, Тель-Авіві, Лондоні, Парижі, Відні, Стокгольмі та Лісабоні.

    Румунський клуб в європейській футбольній весні
    Чемпіон Румунії з футболу “FCSB” вийшов до 1/8 фіналу Ліги Європи, здолавши у четвер ввечері на «Національ Арені» в Бухаресті, грецький PAOK, який тренує румун Резван Луческу. FCSB переміг грецький клуб із рахунком 4:1, 2:1 у першому матчі в Греції та 2:0 у Бухаресті, в присутності понад 50 тис. глядачів. Перший матч 1/8 фіналу FCSB зіграє вдома 6 березня, а другий – 13 березня.

  • 22 лютого 2025 року

    22 лютого 2025 року

    ВИБОРИ – Центральне виборче бюро Румунії оголосило в суботу, що вирішило допустити реєстрацію Протоколу про створення виборчого альянсу «Румунія вперед», підписаного партіями правлячої коаліції – СДП, НЛП і ДСУР – з метою підтримки кандидатури Кріна Антонеску на президентських виборах. Його також підтримує Парламентська фракція національних меншин у Палаті депутатів. У п’ятницю було сформовано Центральне виборче бюро для проведення виборів Президента Румунії у травні. До складу Бюро увійшли п’ять суддів Вищого касаційного суду, голова та віце-президенти Постійного виборчого органу та по одному представнику від парламентських партій. Кінцевий термін подання кандидатур – 15 березня, після чого Центральне виборче бюро прийме рішення про їхню дійсність. Виборча кампанія розпочнеться 4 квітня і завершиться 3 травня. Перший тур голосування відбудеться 4 травня, а другий – 18 травня. У грудні минулого року Конституційний суд Румунії скасував поточні вибори на найвищу посаду в державі і вирішив відновити їх у повному обсязі, посилаючись на іноземне втручання. Тисячі румунів – прихильників незалежного сувереніста Келіна Джорджеску, який посів перше місце на грудневих виборах, – сьогодні знову вийшли на вулиці Бухареста з вимогою відновити виборчий процес з того моменту, коли він був зупинений і скасований.

    РЕЙТИНГ – Fitch дало чіткий сигнал, що Румунії необхідно продовжувати заходи з фіскальної консолідації та відновити бюджетний баланс для зміцнення фінансової довіри, – заявив міністр фінансів Румунії Танцош Барна. Ця заява була зроблена після того, як міжнародне фінансове рейтингове агентство оголосило в п’ятницю, що воно зберігає Румунію в категорії інвестиційного класу. У своїй заяві агентство підтвердило довгостроковий рейтинг Румунії на рівні «БББ мінус» з негативним прогнозом. Рейтинг підтримується завдяки членству країни в Європейському Союзі та притоку капіталу, який допомагає державним доходам і макростабільності, – пояснили в Fitch. (…) Однак ці сильні сторони затьмарюються значним погіршенням стану державних фінансів і різким уповільненням економічного зростання в 2024 році. До цього додається можливий негативний вплив політичної невизначеності. У грудні минулого року агентство Fitch оголосило, що погіршило прогноз по Румунії зі стабільного до негативного. Пізніше таке ж повідомлення надійшло від Standard & Poor’s.

    ЗАРУЧНИКИ – Виконуючий обов’язки президента Іліє Боложан заявив у суботу, що Румунія вітає звільнення шести ізраїльських заручників, утримуваних у полоні в Газі, один з яких має подвійне ізраїльсько-румунське громадянство. «Ми підтверджуємо нашу підтримку імплементації угоди про припинення вогню і звільнення заручників, а також термінового надання гуманітарної допомоги населенню Гази», – написав президент Боложан у своєму повідомленні в соціальних мережах. Він також подякував США, Катару, Ізраїлю та Єгипту за їхні зусилля зі звільнення заручників. У суботу ХАМАС передав останніх шістьох заручників з першого етапу угоди з Ізраїлем про припинення вогню в Газі, яка передбачала звільнення 33 полонених. Натомість ХАМАС отримав від Ізраїлю понад 700 палестинських ув’язнених.

    ЦІНИ – Тарифи на електроенергію та природний газ можуть бути компенсовані в Румунії після 1 квітня, коли закінчується термін дії поточної програми допомоги. Міністерство енергетики винесло на громадське обговорення проект закону про продовження терміну дії обмеження – для електроенергії, схема продовжується до 1 липня, а для природного газу – на рік, до 1 квітня 2026 року. Пропозиція щодо продовження терміну дії обмеження пов’язана з тим, що ціни на європейських біржах електроенергії та газу значно зросли, тоді як в Україні була зима з низькими температурами і, як наслідок, значним збільшенням споживання. В результаті, відповідальний міністр Себастьян Бурдужа заявив, що румунська виконавча влада вирішила захистити румунів і підтримати конкурентоспроможність румунських компаній. Після лібералізації енергетичного ринку 1 січня 2021 року Румунія опинилася серед європейських країн, які найбільше постраждали від рекордно високих цін на електроенергію та газ. Рішення уряду щодо обмеження цін захистило приватних осіб та промислових агентів від непомірно високих цін.

    ЛІТАКИ – Американські літаки, дислоковані на авіабазі «Міхаїл Когелнічану» (південний схід), здійснюють тренувальні польоти на малих висотах в повіті Констанца, повідомили представники румунських ВПС. За їхніми словами, навчання триватимуть до 28 лютого, і вони запевняють, що було вжито всіх заходів безпеки для зменшення шумового впливу на цивільне населення. Офіційні особи кажуть, що ці навчання спрямовані на підвищення здатності авіаційного персоналу реагувати.

  • Реструктуризація державних установ

    Реструктуризація державних установ

    Починається найбільше скорочення операційних витрат в історії уряду, – повідомив у Бухаресті прем’єр-міністр Марчел Чолаку. На засіданні уряду він заявив, що декілька державних установ будуть об’єднані або ліквідовані зі скороченням штатного розкладу, включно з посадами державних секретарів. Приблизно 1.800 посад державних службовців і державних службовців за контрактом у 32 установах, підпорядкованих і координованих виконавчою владою, будуть скасовані, – заявив прем’єр-міністр Чолаку, пояснивши, що цього сигналу чекає громадська думка, та, зокрема, бізнес-середовище. Марчел Чолаку: «Ми скасовуємо та об’єднуємо управління та установи. Ми скорочуємо кількість працівників і скорочуємо кількість високопосадовців. Загалом ми говоримо про масове скорочення робочих місць на 13,5%».

    Щодо тих установ, які мають організаційну схему, затверджену Верховною радою оборони країни, керівник Канцелярії Прем’єр-міністра Раду Опря пояснив, що будуть ухвалені урядові рішення щодо затвердження організаційної схеми для їх організації та функціонування. Щодо вакансій, то він також зазначив, що планується звільнити тих, на кого поширюється рішення Вищого касаційного суду про заборону нарахування пенсії із заробітною платою. Оголошення прем’єр-міністра Марчела Чолаку про скорочення кількості посад в урядових установах відбулося після того, як він також попросив міністрів на засіданні уряду, 10 січня, зробити пропозиції щодо реструктуризації посад в адміністрації та державних компаніях.

    Запропоновані скорочення персоналу, які прем’єр-міністр Чолаку назвав пріоритетними, є частиною планів бюджету на 2025 рік. Аналогічні заходи також були прийняті Парламентом. На початку лютого Палата депутатів проголосувала за скорочення 240 посад, а Сенат вирішив ліквідувати 178 посад. Однак, на думку експертів, поки що незрозуміло, який вплив ця реструктуризація матиме на державні витрати. У січні кількість посад у державних установах та органах влади Румунії становила 1,3 мільйона. У 2020 році було 1,25 мільйона державних службовців, у 2021 році – 1,26 мільйона, у 2022 році – 1,28 мільйона і в 2023 році – 1,29 мільйона. Протягом цих років працевлаштування в державному секторі було заблоковане і здійснювалося лише за дозволами міністрів та прем’єр-міністрів.

    Наприкінці минулого року уряд на чолі з Марчелом Чолаку ухвалив постанову про заморожування зарплат державних службовців та державних пенсій. Також в ім’я економії бюджетних коштів були скасовані податкові пільги в ІТ, будівництві та сільському господарстві, вдвічі знижено податковий поріг для мікропідприємств та підвищено податок на дивіденди до 10%.

     

  • 21 лютого 2025 року

    21 лютого 2025 року

    ВІЗИТ  – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку заявив, що переговори, які відбулися в п’ятницю в Брюсселі з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, були зосереджені на ключових пріоритетах Румунії. Марчел Чолаку згадав про прискорення Національного плану відновлення та стійкості, скорочення бюджетного дефіциту без підвищення ПДВ та безпеку президентських виборів. «Ми також обговорили податкову реформу. ПДВ не буде підвищено, а також не буде змінено єдину ставку оподаткування», – додав він. Прем’єр-міністр зазначив, що дискусії також були зосереджені на ролі Європи в мирних переговорах, підкресливши, що «Сильний Європейський Союз означає сильнішу Румунію! Разом сильніші, ЄС і Румунія», – підсумував Марчел Чолаку.

     

    САМІТ – Тимчасовий президент Румунії Іліє Боложан візьме участь у понеділок в онлайн-форматі в конференції «Стратегія оборони і безпеки єдності. План дій», організованому в сусідній Україні, повідомляє Адміністрація президента в Бухаресті. У середу Іліє Боложан взяв участь у зустрічі в Парижі, присвяченій ситуації в Україні та викликам безпеці в Європі. Тимчасовий виконувач обов’язків президента заявив, що учасники зустрічі у французькій столиці дійшли висновку, що найкращою формулою вирішення кризи є співпраця між європейськими країнами та Сполученими Штатами Америки, щоб забезпечити припинення вогню і справедливий мир, який не може бути досягнутий без участі України та Європейського Союзу в переговорах.

     

    УКРАЇНА – Президент Франції Еммануель Макрон у понеділок відвідає Вашингтон, щоб обговорити зі своїм американським колегою Дональдом Трампом мирні переговори щодо України, які американці розпочали з росіянами за відсутності європейців та українців. З початку тижня французький президент проводить марафон консультацій з лідерами країн-членів Європейського Союзу та НАТО. Він розпочав ці консультації, намагаючись зробити так, щоб голос Європи був почутий, голос, який не може бути проігнорований після всієї її політичної та матеріальної участі в підтримці України протягом останніх трьох років, відколи Росія розв’язала агресивну війну проти свого сусіда.

     

    ВИБОРИ – Приблизно 1,2 мільярда леїв (близько 240 мільйонів євро) становить бюджет, затверджений урядом Румунії на підготовку, організацію та проведення президентських виборів 4 і 18 травня. Гроші надходять з Бюджетного резервного фонду, наявного в розпорядженні уряду, передбаченого в Державному бюджеті на 2025 рік, – йдеться в заяві, оприлюдненій виконавчою владою. Кабінет міністрів також визначив заходи для безперешкодної організації та проведення виборів. Травневі президентські вибори відбудуться після того, як у грудні минулого року Конституційний суд Румунії анулював вибори на найвищу посаду в державі і вирішив відновити їх у повному обсязі, посилаючись на зовнішнє втручання у виборчий процес.

     

    ЕНЕРГІЯ – Румунія зберігає свою мету подвоїти виробництво електроенергії до 2030 року і стати великим експортером в регіоні – пише міністр енергетики Себастьян Бурдужа у дописі на своїй сторінці у Facebook. Для цього, підкреслює він, необхідний розумний енергетичний перехід, який використовує всі ресурси. Румунія має збалансований і різноманітний енергетичний мікс, який сьогодні мають лише кілька країн у Європі та світі», – додав міністр енергетики.

     

    СКОРОЧЕННЯ ВИТРАТ – Прем’єр-міністр Марчел Чолаку оголосив у четвер, що 1800 посад державних службовців будуть ліквідовані в установах, підпорядкованих і координованих урядом. Він зазначив, що це масове зменшення їх кількості на 13,5%. Це буде найбільше скорочення операційних витрат в історії уряду Румунії, – зазначив також прем’єр-міністр.

     

    АВТО – Представники Румунської асоціації автовиробників запропонували владі нову форму програми Rabla, для оновлення автопарку Румунії шляхом поступової заміни старих, забруднюючих автомобілів на нові, яка більше не включатиме версії Classic і Plus. На думку асоціації, вищий екобонус може заохотити людей купувати більше електромобілів, а якщо екобонус фінансуватиметься за рахунок зелених сертифікатів, то, можливо, вартість екобонусу буде вищою, ніж якби він фінансувався з державного бюджету. Минулого року падіння екобонусу на електромобілі з 10 000 євро до 5 000 євро призвело до падіння ринку приблизно на 32%.

     

    АРТЕФАКТИ – Нідерландська поліція оголосила, що заарештувала четвертого підозрюваного, 26-річного чоловіка, у зв’язку з крадіжкою румунських артефактів з музею Дренца в Ассені, але повідомила, що викрадені предмети ще не знайдені. 25 січня з музею Дренца було викрадено чотири цінні золоті археологічні артефакти з румунської скарбниці, які були виставлені в музеї Дренца. У музеї проходила виставка «Дакія! Королівство золота і срібла», яка мала закритися за день до пограбування.

     

    ФУТБОЛ – Чемпіони Румунії з футболу «ФКСБ» вийшли до 1/8 фіналу Ліги Європи, здолавши грецький «ПАОК Салоніки», якого тренує румун Резван Луческу, у четвер ввечері на Національній арені в Бухаресті. ФКСБ  обіграв ПАОК Салоніки з рахунком 4:1, 2:1 у першому матчі в Греції та 2:0 у Бухаресті на очах  понад 50.000 глядачів. Перший матч 1/8 фіналу ФКСБ зіграє вдома 6 березня, а другий – 13 березня. Вони зустрінуться з ліонським «Олімпіком» або франкфуртським «Айнтрахтом». Жеребкування матчів 1/8 фіналу відбудеться сьогодні в Ньоні (Швейцарія).

     

    ВИБОРИ В НІМЕЧЧИНІ – У неділю в Німеччині відбудуться вибори до федеральних законодавчих органів, які мають вирішальне значення для майбутнього країни, оскільки ультраправі набирають обертів, а економіка переживає третій рік рецесії. Вибори проводяться достроково після розпаду коаліції на чолі з канцлером соціал-демократом Олафом Шольцем наприкінці минулого року. Згідно з опитуваннями, очікується, що переможуть консерватори. Але оскільки ультраправі займають друге місце в опитуваннях, аналітики вважають, що їм доведеться досягти компромісу з соціал-демократами або «зеленими», щоб керувати країною, долаючи розбіжності в поглядах, які їх розділяють.

  • Румунія на переговорах у Парижі

    Румунія на переговорах у Парижі

    Безпека європейського континенту стала темою нової зустрічі, організованої президентом Франції Еммануелем Макроном в Парижі у середу після зустрічі в понеділок у закритому режимі. Цього разу на ній була присутня Румунія в особі її тимчасового президента Іліє Боложана, а також лідери Норвегії, Канади, Литви, Естонії, Латвії, Чехії, Фінляндії, Греції, Швеції та Бельгії. Зустрічі відбуваються після радикальної зміни ставлення Сполучених Штатів до європейських країн, київської адміністрації та Москви. З одного боку, уряд Дональда Трампа критикує Європу за недостатню залученість у вирішення конфлікту, називає президента України Володимира Зеленського диктатором за несвоєчасне проведення виборів і частково звинувачує його у розв’язанні війни, хоча Росія вторглася в Україну ще у 2014 році, анексувавши Кримський півострів.

     

    Вашингтон, з іншого боку, здається, пом’якшив тон своїх переговорів з кремлівським режимом і, згідно з побоюваннями, може в односторонньому порядку домовитися не лише про примусовий мир в Україні, але й, за повідомленнями інформаційних агентств, про перерозподіл сфер впливу за зразком сумнозвісної Ялтинської конференції 1945 року, в результаті якої Східна Європа відійшла до Радянського Союзу. У цьому контексті тимчасовий президент Румунії Іліє Боложан заявив, що безпека України – це також безпека Європи та Румунії.

     

    З іншого боку, Франція збільшить свою підтримку Румунії, заявив Іліє Боложан після переговорів віч-на-віч з французьким лідером: «Ми ще раз запевнили один одного, що так само, як Франція підтримувала Румунію у дуже важливі моменти в історії нашої країни, вона підтримуватиме нас і сьогодні. Ми підтвердили стратегічне партнерство з Францією. Ми також підтвердили стабільність французької військової присутності в Румунії. На прохання нашої країни ця присутність буде посилена в найближчий період.»

     

    Наприкінці зустрічі Іліє Боложан зазначив, що країни Східної Європи першими відчувають на собі наслідки війни в Україні. Він підкреслив, що зараз, більше ніж коли-небудь, раніше, європейська єдність та співпраця з США в рамках НАТО є життєво важливими для вирішення конфлікту. Іліє Боложан: «Ми поруч з Україною не лише з гуманітарних міркувань, насамперед, з цієї причини, але й через несправедливість. Ми також поруч з Україною зі стратегічних інтересів нашої країни. І другий важливий висновок полягає в тому, що подальша співпраця між європейськими країнами та Сполученими Штатами Америки може бути найкращою формулою для вирішення цієї кризи, щоб ми мали не тільки припинення вогню, але й справедливий мир, щоб у найближчі роки не почався новий конфлікт. І цей справедливий мир не може бути досягнутий без участі України й Європейського Союзу в завершенні цих переговорів.»

     

    Президент Франції заявив, що вважає Росію і Володимира Путіна «екзистенційною загрозою для Європи». Радник президента Дональда Трампа з питань безпеки Майк Уолтц оголосив, що Еманнуель Макрон і прем’єр-міністр Великої Британії Кейр Стармер запрошені до Вашингтона наступного тижня для консультацій щодо миру в Україні.

  • Рішення парламенту щодо безпеки Румунії

    Рішення парламенту щодо безпеки Румунії

    Палата депутатів Румунії прийняла без поправок законопроєкт, який дозволяє збивати безпілотники, що порушують повітряний простір Румунії. Зокрема, безпілотники, які незаконно вторгаються в повітряний простір країни, будуть знищені або нейтралізовані, якщо румунські або натовські військові сили не зможуть їх контролювати. Палата депутатів також ухвалила законопроєкт, що регулює розгортання військових місій в Румунії в мирний час. Один із заходів дозволяє на обмежений період часу передавати повноваження деяких структур румунської армії командувачу збройних сил союзників, які беруть участь у цих місіях.

    Законопроєкти були розкритиковані популістсько-сувереністською опозицією, представленою S.O.S. Румунія, Партією молодих людей та Альянсу за єдність румунів. Представниця останніх Рамона Брийнсельс: «НАТО не є інструментом для поступки суверенітетом. Ми не знаємо, хто буде в уряді завтра. Ви хочете, щоб ми наражалися на ризик того, що в якийсь момент хтось, будь-хто, прийде і використає цей інструмент для здійснення репресивних заходів проти цивільного населення Румунії?»

     

    Соціал-демократ Даніель Сучу відповів: «Чого ви хочете, шановні колеги з опозиції, які говорять про передачу суверенітету, що є неправдою, це не про це… Чого ви хочете насправді? Щоб на наші школи падали безпілотники? Щоби дрони падали на наші міста, а ви, знизаючи плечима, після цього казали, що парламент не зробив свою роботу?»

     

    Разом з депутатами СДП за законопроєкти проголосували правлячі Націонал-ліберальна партія і Демократичний союз угорців Румунії, а також опозиційний проєвропейський Союз порятунку Румунії. Після ухвалення двох документів – про контроль за використанням національного повітряного простору та проведення військових місій на території Румунії в мирний час – Міністерство оборони виступило з низкою роз’яснень. І це в контексті того, що, за даними міноборони, прийняття законопроєктів породило «широку кампанію дезінформації та неправдивої інформації, масово поширюваної низкою румунських користувачів на різних цифрових платформах».

     

    Міністерство оборони зазначає, що були дотримані всі процедурні кроки, необхідні для цих проєктів, в тому числі громадські дебати. Цитоване джерело також стверджує, що спроби представити конкретні заходи зі зміцнення обороноздатності Румунії і НАТО як акти національної зради є частиною системи дезінформаційних кампаній, що проводяться в румунському публічному просторі, «в тому числі державними суб’єктами з порядком денним, що суперечить суверенітету Румунії і спрямований проти НАТО, які намагаються викликати клімат паніки і послабити довіру до здатності інститутів національної безпеки виконувати свої конституційні місії».

     

    «Звинувачення в неконституційності або зраді інтересів Румунії є неправдивими і абсолютно невиправданими», – підкреслює Міністерство оборони, яке в своєму комюніке детально пояснює зміст двох законів.

     

  • 20 лютого 2025 року

    20 лютого 2025 року

    БЕЗПЕКА – Іліє Боложан, тимчасовий президент Румунії, заявив після неформальної зустрічі в середу в Парижі, що безпека України безпосередньо пов’язана з безпекою Європи та Румунії, підтвердивши важливість продовження співпраці між європейськими державами та Сполученими Штатами для досягнення справедливого і тривалого миру. «Справедливий мир не може бути досягнутий без участі України та Європейського Союзу у завершенні переговорів», – додав пан Боложан. Напередодні зустрічі, в якій також взяли участь лідери Норвегії, Канади, Литви, Естонії, Латвії, Чехії, Фінляндії, Греції, Швеції та Бельгії, тимчасовий президент Румунії провів переговори з президентом Франції Еммануелем Макроном. «Ми ще раз запевнили один одного, що так само, як Франція підтримувала Румунію у дуже важливі моменти в історії нашої країни, так і сьогодні вона стоїть на нашому боці. Ми підтвердили наше стратегічне партнерство з Францією», – сказав президент Боложан. Він також додав, що «ми підтвердили стабільність французької військової присутності в Румунії. На прохання нашої країни ця присутність буде посилена в найближчий період». Бухарест і Париж також продовжать економічну співпрацю, в тому числі в галузі оборонної промисловості, а питання розвитку виробничих потужностей в Румунії буде розглядатися в найближчі роки.

     

    ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку заявив, у четвер, щодо мирних переговорів в Україні, що важливими є не різкі, миттєві заяви світових лідерів, а справедливий і міцний мир у цій країні, якого можна досягти лише за допомогою США. Він підкреслив, що мир принесе зниження цін на енергоносії та газ, а також економічне відновлення по всій Європі. Тоді життєво важливо брати участь у відбудові України, проєкті вартістю понад 500 мільярдів євро, від якого румунські компанії повинні отримати якомога більше вигоди, додав Марчел Чолаку. Прем’єр-міністр Румунії також повідомив, що під час свого робочого візиту до Брюсселя в п’ятницю він зустрінеться з головою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. На переговорах, серед іншого, обговорюватимуться питання відновлення переговорів щодо Національного плану відновлення та стійкості та безпекової ситуації в нинішньому міжнародному контексті. Глава виконавчої влади повідомив, що в Брюсселі його супроводжуватимуть міністр інвестицій та європейських проєктів Марчел Болош та міністр фінансів Танцош Барна.  

     

    ОБОРОНА – Палата депутатів прийняла, у середу, без поправок законопроєкт, який дозволяє збивати безпілотники, що порушують повітряний простір Румунії. Зокрема, безпілотники, які незаконно вторгаються в повітряний простір країни, будуть знищені або нейтралізовані, якщо румунські або натовські військові сили не зможуть їх контролювати. Палата депутатів також ухвалила законопроєкт, що регулює розгортання військових місій в Румунії в мирний час. Один із заходів дозволяє на обмежений період часу передавати повноваження деяких структур румунської армії командувачу збройних сил союзників, які беруть участь у цих місіях. Після прийняття цих двох законопроєктів Міністерство оборони Румунії відкинуло ʺмасштабну кампанію дезінформації та неправдивої інформації, що масово поширюється низкою румунських користувачів на різних цифрових платформахʺ.

     

    МЗС – Міністерство закордонних справ Румунії публічно відреагувало після того, як відоме американське інформаційне агентство Bloomberg написало, що адміністрація Дональда Трампа чинить тиск, щоб не забороняти кандидатуру Келіна Джорджеску на президентських виборах у травні. У заяві МЗС Румунії йдеться, що у двосторонній взаємодії з офіційними особами США не було жодних дискусій чи втручань щодо жодного кандидата або виборчого процесу в Румунії. Офіційне повідомлення з Бухареста з’явилося після того, як у середу вранці агентство Bloomberg написало, що румунська влада нібито перебуває під сильним тиском з боку адміністрації Трампа з метою забезпечити безперешкодне продовження виборчої кампанії Келіна Джорджеску, якого американське агентство назвало ультраправим кандидатом. Bloomberg цитує джерела, близькі до цього питання, які на умовах анонімності повідомили, що останніми днями відбулися приватні зустрічі між американськими чиновниками та їхніми румунськими колегами, зосереджені майже виключно на питанні голосування. Державний департамент США відмовився офіційно коментувати інформацію Bloomberg. У першому турі президентських виборів у листопаді найбільше голосів набрав незалежний кандидат Келін Джорджеску, сувереніст, ізоляціоніст і шанувальник Владіміра Путіна. Виборчий процес був скасований Конституційним судом, який виявив серйозні порушення.

     

    ВИБОРИ – Голова Конституційного суду Румунії виключає можливість повторного проведення другого туру президентських виборів. В інтерв’ю інтернет-виданню juridice.ro Маріан Енаке захистив минулорічне одноголосне рішення конституційних суддів про анулювання виборчого процесу. Він пояснив, що рішення Суду ґрунтувалося на документах, розсекречених на засіданні ВРОК, які виявили серйозні порушення щодо рівних можливостей, фінансування виборчих кампаній та впливу на голоси виборців. За словами Голови КСР, скасування виборів було єдиним конституційним рішенням, яке гарантувало чесний виборчий процес для всіх громадян. Коментуючи заяви віце-президента США Дж. Венса, згідно з яким вибори в Румунії були скасовані «на підставі хитких підозр спецслужб і під величезним тиском з боку континентальних сусідів», Маріан Енаке вважає, що послання американського високопосадовця адресоване всьому європейському суспільству, і полягає в тому, що демократія і верховенство права повинні бути зміцнені, щоб захистити громадян і фундаментальні цінності, які поділяються на міжнародному рівні.

     

    ТУРИЗМ – Туристичний ярмарок Румунії, весняний випуск 2025 року, дебютував у четвер у Бухаресті в присутності міністра економіки, цифровізації, підприємництва та туризму Богдана Івана, який повідомив, що влада готує спрощення візового режиму для іноземців, які бажають відвідати Румунію. За словами організаторів, вже 51-й за рахунком туристичний захід проходить до неділі на площі 12 000 квадратних метрів і об’єднує 190 експонентів з країни та з-за кордону, зміцнюючи свій статус еталонної платформи в туристичній індустрії. Цьогоріч у виставці бере участь значна кількість міжнародних учасників, які становлять 52% від загальної кількості присутніх компаній. Туристичні агенції та туроператори підготували значні знижки на широкий спектр туристичних пакетів. На ярмарку просуваються найкрасивіші регіони Румунії, пропонуючи відвідувачам можливість відкрити для себе визначні пам’ятки країни. На ярмарку представлені ексклюзивні пропозиції та спеціальні знижки на відпочинок у 2025 році. Також проходять інтерактивні презентації та конференції від експертів галузі, а також віртуальні тури найкращими напрямками.

  • Румунія продовжує євроатлантичний шлях

    Румунія продовжує євроатлантичний шлях

    Зовнішня політика Румунії зберігатиме свій природний курс, будучи членом Європейського Союзу і НАТО, маючи стратегічне партнерство зі США і будучи відкритою до співпраці з усіма партнерами, які поділяють ті ж цінності і принципи, які ми підтримуємо. Це один з важливих меседжів, переданих у вівторок виконуючим обов’язки президента країни Іліє Боложаном на щорічній зустрічі з главами дипломатичних місій, акредитованих в Бухаресті.

    За словами Президента, Румунія залишається державою, яка твердо вірить у майбутнє Європейського Союзу, проатлантичним і відповідальним союзником. Іліє Боложан заявив, що настав час зупинити агресію Росії проти України, яка розпочалася три роки тому. Припинення вогню, за яким якнайшвидше настане справедливий і тривалий мир, – це мета, яку повинні послідувати не лише сторони, які в конфлікті, але й все міжнародне співтовариство, – підкреслив він. На його думку, мир, про який зараз ведуться переговори, не буде тривалим, якщо він не стане результатом компромісів, прийнятних для обох сторін, і якщо міжнародні суб’єкти не нададуть всеосяжний пакет гарантій безпеки для України в короткостроковій і довгостроковій перспективі.

    Переваги нашого членства в Європейському Союзі очевидні, і Румунія підтримує будь-який процес на європейському рівні, спрямований на посилення згуртованості та стратегічної стійкості Союзу і його держав-членів, – запевнив тимчасовий президент. Зі стратегічної і безпекової точки зору, Румунія відіграє активну роль у зміцненні оборони і стримування, а також присутності НАТО на східному фланзі та в Чорноморському регіоні, яке, за його словами, є регіоном, що має стратегічне значення для євроатлантичної безпеки. Ми продовжимо, твердо пообіцяв Іліє Боложан, тісно координувати свої дії з нашими союзниками задля забезпечення заходів оборони і стримування НАТО.

    Він подякував усім союзникам і партнерам за внесок, який вони зробили в безпеку Румунії та Чорноморського регіону, розмістивши на території країни військовий персонал, обладнання та військову техніку. Стратегічне партнерство зі Сполученими Штатами було і залишиться основою зовнішньої політики Румунії, – підтвердив лідер Румунії. Ми віримо в ці відносини, які досягли значного прогресу за ці роки, і вважаємо, що їх можна ще більше зміцнити за допомогою наших спільних проектів у галузі безпеки, енергетики, торгівлі або інвестицій в цілому», – додав Іліє Боложан.

    Він привітав включення Румунії до програми безвізового режиму, що, на його думку, матиме вирішальний вплив на двосторонні відносини, включаючи культурні, наукові та міжлюдські обміни. Ми поділяємо зі Сполученими Штатами переконання в необхідності посилення оборонних інвестицій, що Румунія вже робить, збільшуючи частку оборони у валовому внутрішньому продукті і в рамках проектів з виробництва оборонного обладнання, -додав президент Боложан.

  • 19 лютого 2025 року

    19 лютого 2025 року

    ЗУСТРІЧ – Безпека Європи є темою нової зустрічі, організованої президентом Франції Еммануелем Макроном у Парижі після зустрічі в понеділок у вузькому форматі. Цього разу в ній бере участь Румунія в особі її тимчасового президента Іліє Боложана, а також лідери Норвегії, Канади, Литви, Естонії, Латвії, Чехії, Фінляндії, Греції, Швеції та Бельгії. Глава французької держави заявив, що бачить Росію та президента Володимира Путіна «екзистенціальною загрозою для Європи». Він нагадав про останні дії Кремля, які зачепили інтереси кількох країн Європейського Союзу, зокрема дії на польському кордоні, кібератаки в усіх країнах ЄС та маніпуляції інформацією чи виборчими процесами, як, наприклад, у випадку з президентськими виборами в Румунії. Президент Макрон також згадав про відкриті погрози Путіна застосувати ядерну зброю в порушення міжнародних угод, учасником яких є Росія. Водночас він висловив готовність говорити з Путіним про припинення конфлікту і повернення миру в Україну. Серед рішень, які можуть бути запропоновані Україні як гарантії безпеки у можливій мирній угоді з Москвою, – направлення експертів або навіть миротворців за межі зон конфлікту. Макрон також заявив, що існує можливість організації миротворчої операції під мандатом ООН.

     

    ПАРЛАМЕНТ – Румунські депутати, в середу, прийняли законопроєкт, що дозволяє збивати безпілотники, які незаконно вторгаються в повітряний простір країни. Згідно з документом, ініційованим урядом, ці літальні апарати можуть бути знищені засобами протиповітряної та наземної оборони, а наказ про збиття віддається особами, які приймають рішення, встановленими рішенням ВРОК. Палата депутатів також прийняла законопроект, що регулює проведення військових місій на території Румунії в мирний час. Документ передбачає, серед іншого, можливість того, що на певний термін повноваження над окремими структурами румунської армії можуть бути передані командувачам сил НАТО, які беруть участь у різних операціях. У випадку з цим проєктом, органом, що приймає рішення, є Сенат.

     

    ВИБОРЧИЙ АЛЬЯНС –  Лідери партій правлячої коаліції в Бухаресті – Соціал-демократичної партії, Націонал-ліберальної партії та Демократичного союзу угорців Румунії – підписали протокол про створення виборчого альянсу «Румунія вперед», щоб підтримати єдиного кандидата на пост президента Кріна Антонеску. Згідно з документом, альянс очолюватимуть лідери трьох партій, а його рішення є обов’язковими для всіх членів, а також для організацій та осередків політичних партій, що підписали протокол. Виборчий альянс також підтримується фракцією національних меншин у Палаті депутатів. Президентською виборчою кампанією керуватиме центральна команда на чолі з національними координаторами, призначеними кожною партією. Вони розроблятимуть політичну програму та стратегію, а також загальний календар кампанії. Що стосується бюджету виборчої кампанії, то в протоколі зазначено, що він складатиметься із внесків спільного кандидата, а також внесків політичних партій. СДП, НЛП та ДСУР заявляють, що виборчий альянс «Румунія вперед» має на меті протидіяти насильницькому радикалізму та екстремізму в усіх його формах, забезпечуючи при цьому внутрішньополітичну стабільність і баланс, просуваючи проєвропейські та євроатлантичні цінності і принципи.

     

    ЕНЕРГІЯ – Румуни не залишаться без природного газу та електроенергії, запевнив міністр енергетики Себастьян Бурдужа. Він взяв участь у Зимовому командуванні, на якому оцінювався стан національної енергетичної системи. «Той факт, що ми стали найбільшим виробником газу в Європейському Союзі, той факт, що ми покриваємо значну частину нашого споживання, понад 99,9% споживання минулого року було за рахунок внутрішнього видобутку газу, означає, що ми можемо бути спокійні, що у нас є енергетична безпека в газовому секторі», – сказав Бурдужа. Щодо продовження схеми обмеження цін на електроенергію після 1 квітня, міністр повідомив, що рішення буде прийнято у п’ятницю. Він сказав, що схема ваучерів для людей з низьким рівнем доходів не розглядається.

     

    СВЯТО – Національний день Константіна Бринкуша відзначається щороку 19 лютого.  Румунський інститут культури організовує низку заходів у країні та за кордоном з нагоди 149-ї річниці з дня народження великого румунського скульптора. У 2024 році монументальний ансамбль «Шлях героїв», реалізований Константіном Бринкушом в місті Тиргу-Жіу, був включений до Списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Того ж року в Центрі Помпіду в Парижі була організована велика виставка, присвячена видатному румунському скульптору. Більшість його робіт належать Центру Помпіду як спадок французької держави. Але багато інших відомих робіт Бринкуша можна знайти у найбільших музеях світу.

     

    ПОГОДА – У двох бухарестських аеропортах «Анрі Коанде» та «Беняса» повітряний рух здійснюється в зимових умовах. Рейси можуть затримуватися через необхідність очищення літаків від льоду. За даними Національної компанії аеропортів з Бухареста, немає жодного скасованого рейсу через погодні умови. Злітно-посадкові смуги та руліжні доріжки функціонують, літаки безпечно приземляються та злітають. На дорогах у 12 повітах, особливо на півдні та в центрі Румунії, а також у столиці, переважають зимові умови після сильного снігопаду, що випав останніми днями. Незважаючи на те, що інтенсивність опадів зменшилася, сталися десятки зіткнень і заносів, проїжджа частина доріг частково вкрита снігом. За прогнозами метеорологів, до кінця цього і навіть початку наступного тижня , температура повітря все більше й більше опускатиметься, можливо, досягаючи мінус 15 градусів за Цельсієм, у тому числі в Бухаресті. Сьогодні погода холодна. Небо мінливе, з хмарністю і часом невеликим снігом в південній частині, а також в горах і на північному сході. Температура повітря вдень від мінус 5 до плюс 4 градусів за Цельсієм. У столиці опівдні було 1 градус тепла.

     

    НАВЧАННЯ – В Румунії, Болгарії і Греції повним ходом проходять навчання НАТО «Стедфест дарт – 25», які вважаються найбільшими цього року. Вони розпочались минулого місяця і передбачають мобілізацію військ з дев’яти країн Альянсу. Навчання проводяться під керівництвом Об’єднаного командування ОЗС НАТО в Неаполі і передбачають перше оперативне розгортання Об’єднаних сил швидкого реагування, створених 1 липня 2024 року. Вони перевіряють здатність Організації Північноатлантичного договору швидко мобілізувати і розгортати сили для захисту своїх кордонів. У навчаннях беруть участь понад 10 000 військовослужбовців, понад 1500 наземних бойових машин і понад 20 літаків і гелікоптерів, а також 17 кораблів і підводних човнів, бойові дії плануються в повітрі, на воді і на суші, а також в кіберпросторі. Навчання «Стедфест дарт – 25» проходять на полігоні Смирдан в південно-східному повіті Галац, і Румунія бере в них участь з близько 1150 військовослужбовцями і 120 одиницями бойової техніки.

  • Інфляційний звіт Національного банку

    Інфляційний звіт Національного банку

    Національний банк Румунії підвищив прогноз інфляції на кінець цього року до 3,8% з 3,5% раніше, згідно з останнім квартальним звітом. Голова НБР Мугур Ісереску заявив, що в першій половині цього року не буде особливого інфляційного тиску, а скоріше впливатимуть шоки, спричинені минулими потрясіннями. Він нагадав про підвищення непрямих податків у січні 2024 року та скорочення цін на природний газ і необроблені продукти харчування у другому кварталі минулого року.

    На кінець 2026 року Центральний банк прогнозує річну інфляцію на рівні 3,1%. Голова НБР пояснив, що, починаючи з першого кварталу цього року, в тому числі в результаті заходів бюджетної консолідації, Румунія вступить в період дефіциту попиту – позитивний елемент з точки зору інфляції, але який може вплинути на зростання економіки.

    Мугур Ісереску: «Країна вступає в період дефіциту попиту, тож подивимося, як це спрацює. Важливо, щоб у поєднанні з фіскальною політикою, монетарною політикою ця нова ситуація не призвела до рецесії. Якщо економічне зростання базуватиметься переважно на інвестиціях і особливо на освоєнні грошей від ЄС, ми вважаємо, що цього можна уникнути і матимемо падіння інфляції. Отож буде економічне зростання – не велике, але все ж таки зростання».

    Голова Національного банку Мугур Ісереску підкреслив, що Румунія не була минулого року чемпіоном з інфляції, як стверджувалося, але насправді мала найнижчі показники інфляції порівняно з трьома подібними країнами – Чехією, Польщею та Угорщиною. Найвища інфляція була в Угорщині, майже 25% на піку, потім в Польщі, а ми були навіть трохи нижче Чехії, – сказав голова НБР, пояснивши, що падіння інфляції в Румунії було повільнішим. Щодо ризиків для прогнозованої траєкторії інфляції, Мугур Ісереску попередив, що існує багато невизначеностей, в тому числі те, що відбувається в Саудівській Аравії, а саме переговори щодо України між делегацією адміністрації Трампа і Росією, а також саміт європейських країн в Парижі, який також стосується України.

    За словами голови НБУ, заходи, яких вживає нинішня правляча коаліція для скорочення бюджетного дефіциту, призведуть до періоду дефіциту попиту. У цьому контексті він пояснив, що важливо, щоб фіскальна та монетарна політика працювали разом, щоб уникнути рецесії. Мугур Ісереску також оголосив, що НБР надасть більшої гнучкості обмінному курсу в цьому році. Тому, додав він, лей може дещо знецінитися і навіть перевищити поріг в 5 леїв за євро. Мугур Ісереску підкреслив, що як тільки внутрішньополітична напруженість буде подолана, лей залишиться якорем стабільності, а НБР залишить більшу гнучкість для обмінного курсу.