Category: Злободенність

УКРАЇНА – Т.в.о. президента Румунії Іліє Боложан заявив, що гарантії безпеки, які будуть надані Україні, фактично будуть стосуватися всього східного флангу від Балтійського до Чорного моря, і що вони не можуть бути надані без підтримки Сполучених Штатів. У неділю, наприкінці неформального саміту лідерів у Лондоні, він заявив, що ця зустріч була координаційною з метою організації Європейської ради 6 березня і зустрічі 7 березня з лідерами країн, які не є членами Європейського Союзу, але хочуть мати такий підхід до вирішення війни в Україні, який принесе безпечний мир. За словами глави румунської держави, лідери, які зустрілися в Лондоні, домовилися про збереження фінансової та військової підтримки України.

 

ВИБОРИ – Орієнтовна кількість виборчих бюлетенів, необхідних для закордонних виборчих дільниць на президентських виборах в Румунії, становить 3.600.000 для кожного туру голосування, йдеться в листі, надісланому Міністерством закордонних справ до Центрального виборчого бюро. Перший тур президентських виборів відбудеться 4 травня, другий – 18 травня.

 

ДЕРЖСЕКРЕТАРІ – Уряд Румунії планує цього тижня прийняти рішення про скорочення кількості державних секретарів, повідомили урядові джерела. Дискусії з цього питання завершилися в коаліційному уряді СДП-НЛП-ДСУР, і тепер кабінет міністрів на чолі з соціал-демократом Марчелом Чолаку розглядає можливість прийняття цього закону, який передбачає лише 54 держсекретарів. Джерела додали, що в міністерствах, які зараз мають 6 або 7 державних секретарів, залишиться не більше 4, і кожен з них буде затверджений на засіданні коаліції. Решта держсекретарів, які входять до складу правлінь держкомпаній, також повинні будуть обирати між двома посадами. Останнє є вимогою Європейської комісії, яка хоче, щоб до складу правлінь призначалися професіонали, а не політики. Також цього тижня Чолаку продовжить переговори з міністрами щодо виконання проміжних етапів Національного плану відновлення та стійкості. Освоєння коштів ЄС через цей план стикається з низкою проблем, і румунський прем’єр-міністр хоче знати, як просувається реалізація поточних проєктів.

 

ДОПОМОГА – Цього року Європейський Союз виділить Молдові додаткові 60 мільйонів євро на зміцнення її обороноздатності, оголосив у Кишиневі президент Європейської Ради Антоніо Кошта. Він зазначив, що в рамках Європейського фонду миру, створеного для підтримки обороноздатності різних країн, Республіка Молдова є другим за величиною бенефіціаром, якому вже виділено майже 137 мільйонів євро. Голова Європейської Ради відвідав Кишинів сьогодні, щоб відзначити трирічну річницю подачі Молдовою заявки на вступ до Європейського Союзу. Т.в.о. президента Румунії Іліє Боложан також перебував у Кишиневі на вихідних. Він запевнив, що Бухарест проситиме на європейському рівні більше фінансової підтримки, експертизи та проєктів для Молдови. Крім того, пан Боложан заявив, що румунський уряд продовжить обмежувати ціни на більшу частину електроенергії, яку Молдова купує в Румунії.

 

ДЕНЬ СОЛІДАРНОСТІ – Румунія і Польща стикаються з сучасними загрозами, які значною мірою походять з-за їхніх східних кордонів, де агресивна війна Росії проти України підриває міжнародний порядок, заснований на фундаментальних правилах і принципах, закріплених у Статуті ООН і міжнародному праві, заявило Міністерство закордонних справ Румунії з нагоди відзначення Дня румунсько-польської солідарності. За словами МЗС, цей день, спільно встановлений у 2023 році, є одночасно символом міцних зв’язків, які пов’язують румунський і польський народи, і важливим показником постійного інтересу і бажання двох країн зміцнювати і розвивати міцне і всеосяжне спільне Стратегічне партнерство.  Дата 3 березня була обрана, щоб відзначити річницю підписання історичного документа «Конвенція про оборонний союз між Королівством Румунія та Республікою Польща» у 1921 році.

 

КОНСУЛЬСТВО – Посольство Румунії в Пакистані відкрило почесне консульство в Пешаварі, що охоплює північний захід азіатської країни. Цей важливий крок знаменує новий етап у зміцненні дипломатичних, економічних і культурних зв’язків між двома країнами, – йдеться в заяві, розміщеній на сторінці румунського дипломатичного представництва в Ісламабаді у Facebook. Пакистан є однією з країн, з яких до Румунії постійно приїжджають робітники, щоб заповнити дефіцит місцевої робочої сили. Пешавар є одним з найстаріших міст Південної Азії і має величезне стратегічне значення. Розташоване вздовж історичних торговельних шляхів, включаючи легендарний Шовковий шлях, місто здавна слугувало комерційним і культурним мостом між цивілізаціями. Сьогодні Пешавар продовжує відігравати життєво важливу роль у регіональній торгівлі.

 

ПРОКУРАТУРА – Європейська прокуратура, яку очолює румунський прокурор Лаура Кодруца Кьовеші, у 2024 році опрацювала понад 6 500 скарг, що вдвічі більше, ніж у попередньому році, йдеться у звіті установи. Усі поточні розслідування становлять понад 2600 справ, а загальна сума збитків оцінюється майже в 25 млрд євро. Половина збитків пов’язана з транскордонним шахрайством з ПДВ, на другому місці – шахрайство з фондами ЄС. У звіті також зазначено, що минулого року установа заморозила активи на суму майже 1 млрд євро. Понад 70% скарг про можливі правопорушення надійшло від приватного сектору, 27% – від національних органів влади і лише 1,7% – від інституцій ЄС. Колишня голова Національного антикорупційного управління Румунії Лаура Кодруца Кьовеші закликала змінити кількість працівників Європейської прокуратури, щоб вона могла впоратися з виявленими реаліями.

 

ХРИСТИЯНИ – Для православних християн (більшість у Румунії) і греко-католиків сьогодні починається Великий піст – семитижневий період підготовки до свята Воскресіння Господнього 20 квітня. Віруючі, які постять, утримуються від продуктів тваринного походження, таких як м’ясо, молоко, яйця, а також від розваг. Під час останнього перепису населення і житла в Румунії в 2021 році релігійну приналежність задекларували 16.397.000 осіб із загальної кількості постійного населення, 85,3% з яких є православними. 0,7% румунів визнали себе греко-католиками.

 

ПАРЛАМЕНТ – Парламентська фракція Партії молодих людей ініціювала процедуру збору підписів за відсторонення Іліє Боложана від посади голови сенату Румунії та т.в.о. президента країни. Лідер опозиційної політичної партії Анамарія Гавріле заявила, що Боложан серйозно перевищив свої повноваження і не проконсультувався з громадянами щодо рішення про збільшення витрат на оборону та рівня озброєння. Щоб розпочати процедуру відсторонення президента країни від посади, запит має підписати не менше третини від кількості парламентаріїв, тобто 117 сенаторів і депутатів. Цей крок відбувається в контексті того, що ПМЛ приєдналася до двох інших опозиційних партій, Альянсу за об’єднання румунів і SOS Румунія, оскаржуючи в Конституційному суді закон, згідно з яким румунська армія може збивати безпілотники, які порушують національний повітряний простір. Союз «Рятуйте Румунію», опозиційна партія в парламенті Румунії, вважає цю ініціативу обурливою та небезпечною. Лідер союзу Елена Ласконі звинуватила представників трьох партій у тому, що вони воюють не за Румунію, а проти неї, оскільки вони намагаються блокувати заходи, які захищають людей, які живуть біля кордону з Україною, і саботувати здатність Румунії реагувати на реальну загрозу.

У Лондоні завершився саміт з питань оборони та безпеки Європи, в якому взяли участь лідери Великої Британії, Данії, Італії, Іспанії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Румунії, Фінляндії, Франції, України, Чехії, Швеції, а також міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан, генеральний секретар НАТО Марк Рютте, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн і голова Європейської ради Антоніу Кошта.

 

Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що лідери домовилися про продовження військової допомоги та посилення економічного тиску на Росію, і вони наполягатимуть на тому, що Україна має бути за столом мирних переговорів. Він зазначив, що учасники планують створити коаліцію країн, які хочуть зробити свій внесок у безпеку України. Кір Стармер підкреслив, що Британія готова відправити війська на землю і літаки в повітря разом з іншими країнами, додавши, що «для того, щоб мати мир на нашому континенті, ми повинні мати американську підтримку».

 

Британський прем’єр-міністр Кейр Стармер, який організував зустріч у Лондоні, заявив, що представить США альтернативний план, узгоджений з Францією та Україною, який поставить Київ у сильну переговорну позицію. Він також оголосив про додатковий план постачання Україні 5 000 ракет для ППО.

 

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що «нам терміново потрібно переозброїти Європу і зробити Україну неперетравлюваною для будь-кого, хто захоче її проковтнути». Єврокомісія запропонує план на засіданні Європейської Ради 6 березня.

 

Румунію на саміті у Лондоні представив виконувач обов’язків президента Іліє Боложан, який зазначив, що обговорені гарантії безпеки стосуються не лише України, але й усього східного флангу НАТО, від Балтійського до Чорного морів.

 

Глава румунської держави сказав. що учасники домовилися «до припинення вогню, тобто до досягнення перемир’я і продовжувати фінансову та військову підтримку України». «По-друге, підготовка європейських країн до взяття на себе більшого тягаря за мир в Європі. І в цьому відношенні збільшення оборонних бюджетів розглядатиметься в найближчий період», – сказав Боложан.

 

Він сказав, що до кінця наступного тижня присутні країни ухвалять відповідні рішення. «Гарантії безпеки не можуть бути надані без США, але за активної участі європейських держав. Відновлення діалогу між Україною та США сприяло б припиненню вогню», – також наголосив Іліє Боложан.

ВИБОРИ – Партії, політичні та виборчі блоки, організації національних меншин та незалежні кандидати мають два тижні, щоб подати свої кандидатури на травневі президентські вибори до Центральної виборчої комісії. Відповідно до урядової постанови, яка встановила календар виборів, яка наразі обговорюється в парламенті, виборча кампанія розпочнеться 4 квітня і триватиме один місяць. Голосування відбудеться 4 травня у країні та протягом трьох днів – 2, 3 та 4 травня за кордоном. Голосування за можливий другий тур відбудеться 18 травня за тих самих умов. Цього тижня Парламент звільнив Тоні Гребле з посади голови Постійного виборчого органу і призначив тимчасового виконувача обов’язків, а Національна рада з питань телебачення і радіомовлення затвердила правила трансляції передвиборчої кампанії.

 

САМІТ –  15 європейських лідерів і прем’єр-міністр Канади перебувають у Лондоні, щоб обговорити підтримку України після провалу переговорів Трампа і Зеленського у Вашингтоні, а також створення європейської безпекової ідентичності в контексті можливого виведення військ Сполучених Штатів. Європа переживає унікальний момент для своєї безпеки, заявив на початку переговорів прем’єр-міністр Великої Британії Кейр Стармер. Серед лідерів, які беруть участь у саміті, – президент Франції, канцлер Німеччини, прем’єр-міністри Італії та Польщі, а також український лідер Володимир Зеленський. Румунію представляє в.о. президента Іліє Боложан. Також на порядку денному лондонської зустрічі – гарантії безпеки, які європейці хочуть надати Україні проти Росії. Невідкладна посилена підтримка України та європейська оборона також стануть головними темами позачергового саміту ЄС 6 березня. Виконавча влада ЄС покладе на стіл Ради пропозицію про надання Україні швидкої військової допомоги на суму 20 мільярдів євро. Крім того, Комісія та держави-члени проведуть консультації щодо нових інструментів, які дозволять країнам ЄС збільшити витрати на оборону цього року, не підпадаючи під процедуру порушення через перевищення бюджетного дефіциту. І останнє, але не менш важливе: лідери країн-членів обговорять мирні переговори, розпочаті Трампом і Путіним без консультацій та запрошення України чи Європи за стіл переговорів. Глава європейської дипломатії Кая Каллас заявила, що якщо Україна не буде задоволена результатом переговорів, ЄС продовжить підтримувати Київ у військовому плані, щоб зробити його справедливим.

 

УРЯД – Уряд Румунії планує наступного тижня прийняти рішення про скорочення кількості державних секретарів, повідомили урядові джерела. Дискусії з цього питання завершилися в коаліційному уряді СДП-НЛП-ДСУР, і тепер кабінет міністрів на чолі з соціал-демократом Марчелом Чолаку розглядає можливість прийняття цього закону, який передбачає лише 54 держсекретарів. Джерела додали, що в міністерствах, які зараз мають 6 або 7 державних секретарів, залишиться не більше 4, і кожен з них буде затверджений на засіданні коаліції. Решта держсекретарів, які входять до складу правлінь держкомпаній, також повинні будуть обирати між двома посадами. Останнє є вимогою Європейської комісії, яка хоче, щоб до складу правлінь призначалися професіонали, а не політики. Також наступного тижня Чолаку продовжить переговори з міністрами щодо виконання проміжних етапів Національного плану відновлення та стійкості. Освоєння коштів ЄС через цей план стикається з низкою проблем, і румунський прем’єр-міністр хоче знати, як просувається реалізація поточних проектів.

 

АВІАПЕРЕВЕЗЕННЯ – За даними Національного інституту статистики, пасажирські авіаперевезення в Румунії минулого року зросли на 6% до 26 мільйонів. Найбільші частки були зафіксовані в аеропорту «Анрі Коанде» в Бухаресті, аеропорту «Аврам Янку» в Клуж-Напоці (північний захід) та Міжнародному аеропорту Ясси (північний схід). Найбільші частки у внутрішніх повітряних перевезеннях були зафіксовані в аеропорту «Анрі Коанде» в Бухаресті, де було перевезено 49,8% від загальної кількості пасажирів, «Аврам Янку» в Клуж-Напоці з 17,6% та «Траян Вуя» в Тімішоарі (захід) з 14,4%. Основними країнами прибуття пасажирів регулярних авіарейсів, які висадилися в Румунії, були Італія, Великобританія, Німеччина, Іспанія та Франція.

 

ПРОТЕСТ – У суботу в Бухаресті відбувся протест проти уряду і на підтримку колишнього незалежного кандидата Келіна Джорджеску, який кілька днів тому отримав підписку про невиїзд на 60 днів у межах судового контролю за низку правопорушень. Протест, організований опозиційною сувереністською партією AОР, зібрав десятки тисяч людей. Демонстранти вимагали відставки прем’єр-міністра Марчела Чолаку та відновлення другого туру президентських виборів, які були скасовані Конституційним судом минулого року. До протесту також приєднався Келін Джорджеску. Колишній кандидат, обвинувачений у підбурюванні до дій проти конституційного ладу, заявив, що хоче, щоб його судили за результатами голосування румунів, але оголосив, що зачекає з висуненням своєї кандидатури на президентських виборах у травні. Політики з Болгарії, Польщі, Італії та Іспанії також прибули на мітинг і виступили з промовами на підтримку Келіна Джорджеску.

 

СЕКТОР ГАЗА – Ізраїль оголосив, що призупиняє ввезення товарів і поставок в сектор Газа, критикуючи палестинське ісламістське угрупування ХАМАС за відмову від пропозиції США продовжити перемир’я, повідомляють AFP і EFE. «Ізраїль не погодиться на припинення вогню без звільнення наших заручників. Якщо ХАМАС наполягатиме на своїй відмові, будуть інші наслідки», – йдеться в заяві офісу ізраїльського прем’єр-міністра. ХАМАС відреагував, назвавши рішення Нетаньяху про припинення гуманітарної допомоги «дешевим шантажем» і «ударом» по перемир’ю, повідомляє Reuters. У своїй заяві ХАМАС, який назвав призупинення Ізраїлем гуманітарної допомоги «військовим злочином», закликав посередників у перемир’ї змусити Ізраїль припинити каральні заходи проти сектора Газа. Перший етап перемир’я в Газі закінчився в суботу, але Хамас і Ізраїль не досягли домовленості про реалізацію другого етапу, який повинен був вступити в силу сьогодні і передбачає звільнення живих заручників, що залишилися в анклаві, і остаточне припинення війни.

Келін Джорджеску в полі зору правосуддя

Колишній кандидат на скасованих минулорічних президентських виборах в Румунії, незалежний сувереніст Келін Джорджеску, був звільнений під підпису про невиїзд на 60 днів, після допитів у Генеральній прокуратурі в середу. Відповідно до закону, йому заборонено покидати територію Румунії, крім цього він повинен регулярно з’являтися до поліції із встановленою періодичністю. Келіну Джорджеску були пред’явлені звинувачення в підбурюванні до дій проти конституційного ладу, створенні фашистських організацій, наданні завідомо недостовірної інформації, в тому числі про майно та джерела фінансування виборчої кампанії. Правоохоронці обшукали його будинок після того, як раніше були проведені обшуки у його близьких осіб, підозрюваних у незаконній допомозі йому на виборах 2024 року. Тоді він переміг у першому турі, але невдовзі після початку другого туру Конституційний суд повністю скасував вибори, посилаючись на можливу причетність до них державного діяча. Келін Джорджеску, який досі лідирує в опитуваннях напередодні повторного голосування у травні, заявив, що балотуватиметься знову, і його прихильники вважають, що влада намагається заблокувати його, вживаючи відповідних заходів. Проте, на думку політологів, напруженість у суспільстві, ймовірно, зростатиме: сувереністичні виборці будуть ще більше мобілізовані, тоді як прозахідники вважатимуть це відповідним моментом для розкриття російського втручання. З іншого боку, парламент Румунії в п’ятницю включив до свого порядку денного запит про відставку Тоні Гребле з посади голови Постійного виборчого органу після того, як його розкритикували за погане його управління і за те, що його публічні заяви та дії були несумісні з посадою. Тим часом, підготовка до президентських виборів від 4 і 18 травня триває. У Офіційному віснику був опублікований документ, в якому йдеться про те, що виборчі дільниці в діаспорі будуть під відеоспостереженням протягом усіх трьох днів виборів, а записи зберігатимуться протягом року після оголошення остаточних результатів.

 

Румунія підтримує Україну

Тимчасово виконуючий обовязків президента Румунії Іліє Боложан провів у середу консультації з представниками парламентських партій, щоб визначити позицію Румунії на позачерговій Європейській раді 6 березня. На цьому саміті очікуються важливі рішення щодо європейської безпеки в контексті міжнародних дискусій щодо припинення війни в Україні, яка розпочалася три роки тому 24 лютого. Як правлячі, так і опозиційні партії відкинули ідею відправки Бухарестом миротворчих військ до сусідньої країни. Натомість висловилися за виділення додаткових коштів на Національну оборону. Також говорилося про необхідність чіткого плану участі Румунії у відбудові України. У відеозверненні на саміті, організованому на початку цього тижня в Києві, тимчасовий президент Іліє Боложан заявив, що безпека України має важливе значення як для Румунії, так і для всього європейського континенту, і підтримка Києва має продовжуватися.

 

Заходи безпеки

На цьому тижні Сенат Румунії в останньому читанні прийняв законопроєкт, що дозволяє військовим збивати безпілотники, які порушують повітряний простір Румунії, та ще один закнопроєкт, який регулює спосіб виконання військових місій у Румунії в мирний час. Один із заходів дозволяє на обмежений період передати повноваження деяких структур румунської армії командувачеві військових сил союзників, які беруть участь у цих місіях. Також цього тижня Сполучені Штати Америки оголосили про нову інвестицію в базу Девеселу на півдні Румунії, де розташовані елементи протиракетного щита.

 

Рішення уряду

Коаліційний уряд СДП-НЛП-ДСУР Румунії, якому цього тижня було висловлено вотум недовіри, вирішив продовжити граничний рівень цін на електроенергію до 30 червня цього року, оскільки строк дії нинішньої схеми закінчувався 31 березня. Кабінет міністрів також продовжив граничну ціну на газ, але на довший період – до початку квітня 2026 року. Міністр енергетики Себастіан Бурдужа заявив, що уряд намагається захистити румунів і підтримати конкурентоспроможність румунських компаній. Після лібералізації енергетичного ринку 1 січня 2021 року румуни серйозно постраждали від рекордно високих цін на електроенергію та газ. Але запровадження граничної межі захистило приватних та промислових споживачів від непомірно високих цін.

 

Брати Тейти покинули Румунію

Брати Ендрю і Трістан Тейти, які називають себе впливовими діячами і жінконенависниками, покинули Бухарест у четвер вранці на борту приватного літака, що прямував до США. Вони були заарештовані в Румунії три роки тому за звинуваченнями у зґвалтуванні, викраденні людей і відмиванні грошей. Звинувачення, які вони заперечують. Братам Тейти, які мають подвійне британське і американське громадянство, було заборонено виїжджати з країни, поки тривало розслідування. Після їхнього від’їзду в четвер влада заявила, що їм дозволили покинути Румунію, але якщо вони не з’являться для судового контролю, їх буде оголошено в міжнародний розшук. Минулого тижня преса повідомила, що адміністрація Трампа чинила тиск на Румунію з метою скасування обмежень, накладених на двох братів, але Бухарест заперечує будь-який зовнішній тиск. Ендрю і Трістан Тейти також розшукуються у Великобританії, де поліція звинувачує їх у торгівлі людьми і зґвалтуваннях у період з 2012 по 2015 рік.

 

Раду Жуде нагороджений на Берлінале

Румунський режисер Раду Жуде отримав «Срібного ведмедя» за найкращий сценарій на Берлінському міжнародному кінофестивалі. Нагороду йому присудили за фільм «Континенталь ’25», знятий за допомогою мобільного телефону всього за 10 днів. Раду Жуде подякував своїй команді і додав, що ця нагорода свідчить про те, що в Румунії є багато талантів.

ВЗАЄМИНИ – Румунія є найважливішим партнером Республіки Молдова, на якого Кишинів покладається за будь-яких обставин. Про це заявила президентка Майя Санду на зустрічі в Кишиневі з т.в.о. президента Румунії Іліє Боложаном. Вона підкреслила, що в ці важкі часи ця підтримка є ще більш актуальною. «Крім наших спільних проєктів, нас пов’язує бачення майбутнього, бажання жити в мирі, свободі та демократії», – сказала Майя Санду. Зі свого боку, в.о. президента Румунії Іліє Боложан заявив, що хоче зміцнити відносини між двома країнами і підкреслив, що прибув до Кишинева, щоб проконсультуватися з Майєю Санду в ці важкі для всього світу часи. «Запевняю вас, що Румунія буде поруч з вами. Разом з нашими європейськими партнерами ми будемо підтримувати інтенсифікацію підтримки на всіх рівнях – фінансовому, експертному та проєктному. Війна Росії проти України продовжує створювати виклики для Республіки Молдова. Республіка Молдова не самотня у боротьбі з цими викликами. Румунія, як і численні зовнішні партнери, повністю підтримує Республіку Молдова в її прагненні зміцнити свою стійкість і безпеку». У неділю Іліє Боложана очікують у Лондоні, де проходить саміт щодо України, скликаний прем’єр-міністром Великобританії Кейром Стармером, в якому візьмуть участь багато європейських лідерів.

 

УКРАЇНА – Міжнародні лідери, у тому числі т.в.о. президента Румунії Іліє Боложан, відреагували на суперечку між Володимиром Зеленським та Дональдом Трампом, причому більшість із них закликали до спокою та подальшої підтримки України. Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн закликала Володимира Зеленського бути сильним і хоробрим, бо він не один, зазначає Reuters. Слова підтримки для України також надійшли з Польщі, Норвегії, Канади, Чехії, Іспанії, Нідерландів, Латвії, Литви та Великої Британії, а президент Франції Еммануель Макрон нагадав, що Росія є агресором у цьому конфлікті, а українці є жертвами агресії і тими, хто бореться за свою незалежність і безпеку Європи. Схожий меседж передала президентка Молдови Майя Санду, а прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні заявила, що в такі часи необхідна єдність, і закликала організувати саміт США-ЄС. Після переговорів Зеленського і Трампа в Овальному кабінеті тимчасовий президент Румунії опублікував повідомлення в мережі X, в якому підкреслив, що «безпека України має вирішальне значення для безпеки Європи» і що «ми повинні бути єдині в боротьбі за наші цінності, свободу і мир». Зустріч між Трампом і Зеленським, під час якої також виступив віце-президент США Джей Д. Венс, відбулася в Овальному кабінеті Білого дому і закінчилася сваркою. Володимир Зеленський пояснив, що з 2014 року, коли Росія вперше напала на Україну, і до повномасштабного вторгнення у 2022 році, були численні спроби врегулювати конфлікт і припинити вогонь, але Росія щоразу порушувала свої зобов’язання. Саме тому Зеленський попросив президента Дональда Трампа не йти на компроміс з Володимиром Путіним. Обидва американські лідери дали жорстку відсіч, звинувативши Володимира Зеленського в тому, що він невдячний Сполученим Штатам за отриману підтримку і ризикує спровокувати Третю світову війну. У зв’язку з напруженою ситуацією не було підписано угоду про спільну розробку українських корисних копалин, яку просив президент Дональд Трамп як компенсацію за дотеперішню підтримку з боку США, а також скасували спільну прес-конференцію двох лідерів.

 

БЕЗПІЛОТНИК – Фрагменти безпілотника російського виробництва, виявлені з вибухівкою на борту в районі прикордонного пункту Джурджулешти на східному кордоні Румунії з Республікою Молдова, були підірвані за допомогою контрольованого підриву. На місце події виїхала команда у складі фахівців Міністерства національної оборони, Румунської розвідувальної служби та Міністерства внутрішніх справ, які ліквідували небезпеку. Фрагменти безпілотників, які використовуються російськими військами в атаках на цивільну та військову інфраструктуру в Україні, часто виявляють на румунській території, що спричинило численні критичні зауваження на адресу Москви з боку румунської дипломатії. Цього тижня Сенат Румунії ухвалив закон, що дозволяє армії збивати безпілотники, які незаконно вторгаються в повітряний простір країни. 

 

МЕНЦІШОР – 1 березня, в перший день весни, румуни відзначають День мерцішора. Давній звичай, День менцішора був зафіксований етнологами на початку 20-го століття серед румунів, болгар та албанців на Балканах. У Румунії в селах мерцішор вважався знаком захисту від хвороб. Діти прив’язували срібну монету до руки скрученою ниткою з червоної та білої вовни або бавовни, щоб захиститися від хвороб. Через 12 днів вони вішали її на дерево, щоб воно плодоносило, або на худобу, щоб вона була здоровою. Мерцішор, який став модним в міському світі, також може бути виготовлений зі срібла або золота і носитися як нагрудна прикраса або намисто. У 2017 році ЮНЕСКО внесло мерцішор до списку нематеріальної культурної спадщини людства після багатонаціональної заявки Румунії, Республіки Молдова, Болгарії та Північної Македонії.

 

ПРОТЕСТ – Кілька тисяч людей протестували у суботу в центрі столиці Румунії на заклик сувереністського опозиційного Альянсу за об’єднання румунів. Його лідер Джордже Сіміон заявив, що це протест проти румунського уряду і рішення Конституційного суду про скасування другого туру минулорічних президентських виборів. Учасники також розмахували триколірними прапорами і тримали плакати на підтримку незалежного кандидата в президенти Румунії Келіна Джорджеску.

 

РОЗСЛІДУВАННЯ – Найманець Гораціу Потра, його син і брат були оголошені румунською поліцією в міжнародний розшук після того, як Верховний суд виніс рішення про їхній арешт. У той же час, 16 інших обвинувачених вже перебувають під вартою, а двоє осіб були поміщені під домашній арешт. Усіх їх звинувачують у діях, спрямованих проти конституційного ладу, а Гораціу Потра також звинувачується у недотриманні режиму поводження зі зброєю та боєприпасами, а також режиму поводження з вибуховими матеріалами. Вважається, що троє втікачів перебувають у Дубаї. Прокуратура стверджує, що Гораціу Потра і його група найманців намагалися проникнути на акції протесту, організовані відразу після скасування минулорічних президентських виборів в Румунії, з метою створення хаосу. План дій, як стверджується, був розроблений колишнім незалежним кандидатом Келіном Джорджеску та його близькими соратниками на таємній зустрічі одразу після скасування виборів. У середу Келін Георгеску отримав підписку про невиїзд на 60 днів у межах судового контролю. Він перебуває під слідством за звинуваченням у кількох злочинах, включаючи підбурювання до дій, спрямованих проти конституційного ладу.

ВОТУМ НЕДОВІРИ – У п’ятницю двопалатний парламент Румунії відхилив резолюцію про вотум недовіри уряду, ініційований суверенітською опозицією Альянсом за об’єднання румунів (АОР), S.O.S Румунія та Партії молодих людей (POT) проти уряду СДП-НЛП-ДСУР на чолі з соціал-демократом Марчелом Чолаку. «За» проголосувало 147 парламентарів і один «проти». Депутати від правлячої коаліції та проєвропейської опозиції не голосували. Для того, щоб резолюція була прийнята, за неї мала проголосувати більшість сенаторів і депутатів – 233. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що підписанти резолюції хочуть створити хаос в країні, в той час як румуни очікують підзвітності та відповідальності від державної влади. У свою чергу, ініціатори резолюції висунули низку звинувачень на адресу прем’єр-міністра, в тому числі в недотриманні урядової програми та способу організації минулорічних виборів. Згідно з Конституцією, після відхилення вотуму недовіри депутати і сенатори, які його підписали, не можуть ініціювати новий вотум недовіри на тій самій сесії парламенту.

 

НАТО – “Ми переконані, що НАТО залишатиметься важливим щитом захисту не лише в Європі, але й в інших частинах світу, і що Сполучені Штати є гарантом цієї стабільності”, – заявив у п’ятницю тимчасовий президент Румунії Іліє Боложан. На своїй першій прес-конференції після вступу на посаду Боложан виступив за збільшення витрат на оборону союзними державами. «Справедливо виникла ця дискусія про те, що внесок деяких європейських країн, в основному, занадто малий по відношенню до тих переваг та захисту, які вони мають», – нагадав в.о. президента. На його думку, частка відповідальності європейських країн повинна збільшитися в структурі витрат НАТО, «щоб ця частина світу залишалася стабільною і була більша підзвітність по цьому компоненту».

 

ПВО – Спільне пленарне засідання Палати депутатів і Сенату в Бухаресті у п’ятницю ухвалило рішення про відставку голови Постійного виборчого органу Тоні Гребле. 267 депутатів проголосували «за», 56 – «проти» і 71 – «утримався». Раніше юридичні комітети обох палат ухвалили доповідь щодо запиту про відставку Гребле. Згідно із запитом, «Тоні Гребле в березні 2023 року, через 2 дні після призначення на цю посаду, встановив свою щомісячну надбавку всупереч закону, посилаючись на рівень мінімальної заробітної плати брутто на дату призначення (3 000 леїв, що еквівалентно приблизно 600 євро), хоча надбавки були заморожені на рівні 2 080 леїв, розмір неправомірно отриманих сум за 2023 – 2024 роки був виявлений і встановлений аудитом Рахункової палати Румунії.» У 2024 році, незважаючи на те, що був укладений договір про оренду приміщення для функціонування Центральної виборчої комісії, Гребле перемістив приміщення в інше місце, уклавши новий договір, що ще більше обтяжило бюджет Постійного виборчого органу і, непрямим чином, державний бюджет. Тимчасове керівництво установою перебрав на себе віце-президент Постійної виборчої комісії Жомбор Вайда.

 

ЕНЕРГІЯ – Схема обмеження цін на електроенергію продовжить діяти в Румунії і після закінчення наступного місяця, коли мав би закінчитися термін дії поточних заходів з компенсації цін. Згідно з терміновою постановою, затвердженою урядом, граничний рівень цін на електроенергію буде продовжено на три місяці до кінця червня. Тим часом Міністерство праці розробить механізм підтримки, енергетичні картки або ваучери, які згодом будуть надаватися вразливим верствам населення для покриття витрат. Для природного газу максимальна ціна залишиться незмінною ще на рік, до 31 березня 2026 року, оскільки, як пояснив міністр енергетики, наприкінці поточного холодного сезону запаси в сховищах досягнуть дуже низького рівня, а їх поповнення означатиме збільшення попиту на газ, що опосередковано призведе до підвищення цін і значно більших рахунків для населення наступної зими.

 

РОЗСЛІДУВАННЯ – У Румунії прокурори Генеральної прокуратури домагаються превентивного арешту найманця Хораціу Потри, близького соратника колишнього незалежного кандидата в президенти Келіна Джорджеску, сина і брата Потри. 18 осіб, обвинувачених у цій же справі, вже були затримані. Потра покинув країну напередодні обшуків, під час яких прокуратура знайшла десятки одиниць летальної зброї, гранати, гранатомети і кулемети в його помешканнях і помешканнях його родичів. Також були виявлені великі суми грошей – 3 300 000 доларів і 700 000 леїв, а також 24 кілограми золота. Потра звинувачується в замаху на дії проти конституційного ладу, публічному підбурюванні та операціях з піротехнічними виробами. Келін Джорджеску, який отримав підписку про невиїзд на 60 днів у межах судового контролю, також звинувачується в підбурюванні до дій, спрямованих проти конституційного ладу. Серед інших звинувачень, висунутих проти Джоджеску прокурорами Генеральної прокуратури, – поширення неправдивої інформації, неправдиві заяви, організація або створення фашистської, расистської або ксенофобської організації, вступ до такої групи або підтримка її в будь-якій формі, а також публічна пропаганда культу осіб, винних у скоєнні злочинів геноциду проти людяності та воєнних злочинів, організація або створення антисемітської організації. Келін Джорджеску оскаржив рішення Генеральної прокуратури в суді. 

 

ОСВІТА – Понад 40 закордонних навчальних закладів, престижних університетів та ліцеїв будуть представлені на «Всесвітньому ярмарку освіти», який відбудеться 1 березня в Бухаресті. За словами організатора, освітнього консультанта з питань навчання за кордоном – IntegralEdu, молоді румуни, зацікавлені в навчанні за кордоном, хочуть вивчати технології, економіку, інженерію та мистецтво. Їх також все більше приваблюють академічні табори для підготовки до вступу в елітні ліцеї та університети. За даними IntegralEdu, топ-5 напрямків навчання для молодих румунів – це Нідерланди, Великобританія, Іспанія, Бельгія та Італія. Інші країни, такі як Іспанія, Франція та Німеччина, будуть представлені на виставці з новими програмами англійською мовою. 

Виконувач обов’язків президента Іліє Боложан провів консультації з представниками парламентських партій, щоб визначити позицію Румунії на позачерговому засіданні Європейської Ради 6 березня, на якому, як очікується, будуть прийняті важливі рішення щодо європейської безпеки. Як правлячі, так і опозиційні партії відкинули сценарій введення Бухарестом миротворчого контингенту до сусідньої України.

Соціал-демократична партія, що входить до складу керівної коаліції, не згодна з відправкою військ Румунією і виступає за виділення додаткових коштів на оборону у вигляді інвестицій в національну збройову промисловість. У поширеній заяві лідер партії, прем’єр-міністр Марчел Чолаку пропонує виключити витрати на оборону з розрахунку бюджетного дефіциту.

Націонал-ліберальна партія також підтримує збільшення інвестицій в оборону, але в своїй заяві зазначає, що в контексті дипломатичних переговорів про припинення вогню тема миротворчих сил є передчасною. Інший партнер в урядовій коаліції –  Демократичний союзу угорців Румунії (ДСУР) також хоче, щоб Румунія інвестувала в посилення свого військового потенціалу.

Голова ДСУР Келемен Гунор заявив, що він теж не є прихильником відправки румунських солдатів в Україну.

“Гарантії безпеки мають бути забезпечені також через США, і Румунія може надати логістичну та інфраструктурну підтримку Україні, країнам ЄС і тим, хто хоче бути більш активно залученим, але без військ в Україні.”

Опозиційний сувереністський Альянс за єдність румунів також виступає проти відправки військ до сусідньої України. Лідер партії Джордже Сіміон:

“Єдиним рішенням на даний момент є перемир’я, дотримання міжнародних угод і гарантій безпеки, які повинні бути запропоновані Румунії і всім країнам регіону.”

Також з опозиції, проєвропейський Союзу порятунку Румунії вважає, що держава має більше інвестувати в оборону і наголошує на необхідності чіткого плану участі у відбудові України. Сувереністи з парті SOS Румунія також не хочуть бачити румунські війська в Україні і виступають проти продовження війни.

Тим часом, Сенат Румунії прийняв законопроєкт, що дозволяє збивати безпілотники, які незаконно вторгаються в румунський повітряний простір, а також законопроєкт, що регулює проведення військових місій в Румунії у мирний час. Один із заходів дозволяє на обмежений період часу передавати повноваження деяких структур румунської армії командувачу збройних сил союзників, які беруть участь у цих місіях.

У цьому контексті слід також згадати, що США оголосили про нові інвестиції в базу Девеселу на півдні Румунії, де розміщені елементи протиракетного щита. Пентагон опублікував повідомлення про намір провести тендер на встановлення спеціальних телекомунікаційних каналів зв’язку між базою ПРО в Девеселу та іншими американськими базами в Європі, зокрема, в Італії та Німеччині.

 

ПЕРЕГОВОРИ – Виконувач обов’язків президента Румунії Іліє Боложан візьме участь у зустрічі, яку прем’єр-міністр Великої Британії Кейр Стармер проведе у неділю і на якій будуть присутні також лідери Італії, Німеччини, Польщі та інших країн, в тому числі Володимир Зеленський. Як повідомляє Reuters на порядку денному – відповідь Європи на позицію Дональда Трампа щодо війни Росії проти  України, зокрема на його бажання якнайшвидше добитися укладення мирної угоди між Україною та Росією без залучення до цього процесу ЄС та України, що змусило радикально переосмислити безпеку на континенті. Недільна зустріч відбудеться щойно після повернення Кейра Стармера з Вашингтона, де він має провести вирішальні переговори з Трампом і сподівається, що його обіцянка збільшити оборонний бюджет допоможе зберегти тісні відносини між двома союзниками.

 

КОНСУЛЬТАЦІЇ – У середу в.о. президента Румунії Іліє Боложан провів консультації з представниками парламентських партій, щоб визначити позицію Румунії на позачерговому засіданні Європейської Ради 6 березня. Очікується, що на саміті будуть прийняті важливі рішення щодо європейської безпеки, при цьому більшість партій, представлених у румунському парламенті, відкидають сценарій відправки Румунією миротворчого контингенту в Україну. Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна партія та Демократичний союз угорців Румуні, як складають керівну коаліцію, виступають за виділення додаткових коштів на оборону у вигляді інвестицій в національну збройову промисловість. З іншого боку проєвропейський опозиційний Союз порятунку Румунії  також наголосила на необхідності розробки чіткого плану участі Румунії у відбудові України. Представники опозиційної сувереністської Партії молодих людей, яка щойно увійшла до парламенту, не відповіли на запрошення взяти участь у консультаціях.

 

ПРАВОСУДДЯ – Колишній кандидат на скасованих минулорічних президентських виборах в Румунії, незалежний сувереніст Келін Джорджеску, звільнений під підпису про невиїзд на 60 днів, після допитів у Генеральній прокуратурі в середу. Відповідно до закону, йому заборонено покидати територію Румунії, крім цього він повинен регулярно з’являтися до поліції із встановленою періодичністю. Келіну Джорджеску були пред’явлені звинувачення в шести правопорушеннях, деякі з яких носять постійний характер, в тому числі в підбурюванні до дій проти конституційного ладу або наданні завідомо недостовірної інформації, в тому числі про майно та джерела фінансування виборчої кампанії.

 

ЕНЕРГЕТИКА – Уряд Румунії прийняв сьогодні термінову постанову, яка продовжила граничний рівень цін на електроенергію до 30 червня цього року, оскільки строк дії нинішньої схеми закінчувався 31 березня. Кабінет міністрів також продовжив граничну ціну на газ, але на довший період – до початку квітня 2026 року. Таке 12-місячне продовження граничної ціни на газ було задумане для того, щоб не підвищувати ціни на газ під час поповнення запасів газу для наступної зими. Нещодавно міністр енергетики Себастіан Бурдужа заявив, що уряд намагається захистити румунів і підтримати конкурентоспроможність румунських компаній. Після лібералізації енергетичного ринку 1 січня 2021 року Румунія опинилася серед європейських країн, які найбільше постраждали від рекордно високих цін на електроенергію та газ. Але запровадження граничної межі захистило приватних та промислових споживачів від непомірно високих цін.

 

ВІЗИТ – Виконувач обов’язків президента Румунії Іліє Боложан в суботу здійснить офіційний візит до сусідньої Молдови. Про це повідомила Адміністрація Президента Р. Молдови. Іліє Боложан зустрінеться з прозахідною президенткою Майєю Санду, під час розмови з якою будуть підтверджені особливі відносини між Молдовою і Румунією, засновані на спільності мови, історії та культури. Майя Санду і Іліє Боложан підкреслять свою спільну прихильність поглибленню двостороннього співробітництва на благо громадян обох країн.

 

ДЕМОКРАТІЯ – Румунія віднесена до категорії «гібридних режимів» британським журналом The Economist у своєму Глобальному індексі демократій за 2024 рік і посідає останнє місце в ЄС за цим показником. Оцінка нашої країни була знижена на 0,46 бала, що призвело до падіння на 12 позицій до 72 місця з 167 країн, що аналізувалися. Тепер Румунія знаходиться між Молдовою і Папуа-Новою Гвінеєю, а її сусіди – Угорщина і Болгарія – вище неї. Британське видання пояснює, що головною причиною зниження рейтингу стало рішення Конституційного суду анулювати результати першого туру президентських виборів 24 листопада і другого туру, призначеного на 8 грудня. The Economist попереджає, що існує ризик того, що рейтинг Румунії може знизитися ще більше цього року, залежно від того, як пройдуть травневі президентські вибори. Індекс журналу Economist відображає глобальні тенденції у сфері демократії, і згідно зі звітом, рівень демократії у світі знизився з 5,23 у 2023 році до історичного мінімуму в 5,17 минулого року за шкалою від 0 до 10 балів. Залежно від отриманих балів країни поділяються на чотири категорії: “повні демократії”, “недосконалі демократії”, “гібридні режими” та “авторитарні режими”. Норвегія була названа найдемократичнішою країною світу 16-й рік поспіль, за нею йдуть Нова Зеландія та Швеція. Найнижчу позицію в рейтингу посів Афганістан.

 

ВОТУМ НЕДОВІРИ – Парламент розгляне у п’ятницю резолюцію про вотум недовіри коаліційному уряду на чолі з Марчелом Чолаку, ініційованого сувереністськими опозиційними партіями. Ініціатори стверджують, що нинішня виконавча влада є нелегітимною, втратила довіру через зв’язок деяких її членів з фігурантами гучної кримінальної справи і не дотримується власної урядової програми, яка обіцяла, серед іншого, збільшити соціальну допомогу і пенсії. Проєвропейський опозиційний Союзу за порятунок Румунії оголосив, що не підтримає цю ініціативу. Представники коаліції більшості заявляють, що Румунія потребує серйозних рішень, а не іміджевих стратегій.

 

МИТА – Мита на імпорт товарів з ЄС, які можуть бути запроваджені Сполученими Штатами Америки, матимуть менші наслідки для Румунії, оскільки більшість торговельних відносин нашої країни припадає на країни ЄС, – заявив головний економіст Центрального банку Румунії Валентин Лазя. Він зазначив, що 72% зовнішньої торгівлі Румунії припадає на країни ЄС і навів приклад мит на сталь і алюміній, що застосовувалися в минулому, які не дуже вплинули на Румунію, оскільки експорт цих металів до США є незначним. Валентин Лазя попередив, що глобальне підвищення тарифів матиме інфляційний ефект, що призведе до зростання цін. Президент США Дональд Трамп оголосив вчора на своєму першому засіданні уряду, що незабаром запровадить 25% мита на європейські товари, що імпортуються до США.

 

ДЕФІЦИТ – За перший місяць цього року дефіцит бюджету Румунії збільшився до 0,58% ВВП, порівняно з 0,45% за аналогічний період минулого року. Ці дані сьогодні оприлюднило Міністерство фінансів. У повідомленні йдеться, що загальні доходи склали майже 47 млрд. леїв, що на 1,4% менше, через скорочення коштів ЄС та деяких категорій поточних доходів, таких як надходження від ПДВ та акцизного податку. З іншого боку, видатки склали близько 58 млрд леїв, що на 4,5% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Міністерство фінансів нагадує, що Державний бюджет Румунії на поточний рік побудований на економічному зростанні в 2,5% і дефіциті бюджету в 7% ВВП. У 2024 році дефіцит склав 8,65% ВВП, що на понад 3% більше порівняно з 2023 роком, коли він становив 5,61%.

 

ПРОТЕСТ – Румунські фермери солідарні зі своїми європейськими колегами з Чехії, Словаччини, Угорщини та Австрії, які сьогодні розпочинають акції протесту проти несправедливої європейської аграрної політики та масового імпорту сільськогосподарської продукції з третіх країн. У заяві Альянсу сільського господарства та кооперації, що складається з кількох румунських фермерських організацій, йдеться про те, що румунські фермери стикаються з ринковими викривленнями, спричиненими безмитним імпортом з України, шкідливим впливом торговельної угоди між ЄС та економічним союзом держав у Південній Америці – МЕРКОСУР на конкурентоспроможність європейського сільськогосподарського виробництва та збільшенням бюрократичного тягаря, спричиненого нормативно-правовими актами Брюсселя. Вони ставлять під загрозу продовольчу безпеку, руйнують місцеві ланцюги поставок і впливають на доходи фермерів», – заявили в Альянсі. Альянс розглядає протести як потужний сигнал про необхідність перегляду поточної аграрної політики для забезпечення сталого майбутнього для фермерів по всьому ЄС.

 

НЕПОВНОЛІТНІ МАМИ – Майже половина матерів у віці до 15 років в Європейському Союзі – румунки. Згідно з дослідженням, за останні п’ять років понад 88 000 дівчат-підлітків стали матерями. Більшість з них у віці від 15 до 19 років, але є також 3600 дівчат віком до 15 років. Основна причина – брак освіти. Експерти попереджають, що неповнолітня вагітність – це проблема з медичними, соціальними та психологічними ризиками. Водночас фахівці заявляють, що чинний закон про охорону здоров’я більше не відповідає потребам системи і що потрібен новий нормативно-правовий акт.

 

ТЕНІС – Румунська тенісистка Жаклін Крістіан у середу в 1/8 фіналу турніру WTA 500 у Мериді (Мексика), загальний призовий фонд якого перевищує 1 мільйон доларів, поступилася другій фаворитці змагання, іспанці Паулі Бадосу у двох сетах – 6:2, 6:1. Жаклін Крістіан продовжить боротьбу у чвертьфіналі парного розряду цього ж турніру. Разом з італійкою Анжелікою Морателлі вона зіграє проти пари Катажина Пітер (Польща)/Майяр Шеріф (Єгипет).

КОНСУЛЬТАЦІЇ  – Виконувач обов’язків президента Румунії Іліє Боложан у середу провів консультації з представниками парламентських фракцій, щоб визначити позицію Румунії на позачерговому засіданні Європейської Ради 6 березня, на якому, як очікується, будуть прийняті важливі рішення щодо європейської безпеки. Лідер керівної Соціал-демократичної партії, прем’єр-міністр Марчел Чолаку оголосив, що першою пропозицією, яку висунули соціал-демократи на зустрічі, було те, що Румунія не має направляти війська в Україну. СДП також виступала за додаткові видатки на оборону, але у формі інвестицій у національну оборонну промисловість. Сувереністський Альянс за єдність румунів також виступив проти відправки військ в Україну. Правоцентристський Союзу порятунку Румунії заявив тимчасовому президенту Іліє Боложану, що Румунія повинна більше інвестувати в оборону. Лідерка  політичної сили Елена Ласконі заявила, що для участі у відбудові України потрібен чіткий план. Правлячий Демократичний союз угорців Румунії також хоче, щоб Румунія інвестувала в сучасні військові можливості, в той час як її лідер Келемен Гунор заявив, що не згоден з відправкою румунських військ в Україну. Сувереністська партія SOS  Румунія також проти відправки румунських військ в Україну і виступає проти продовження війни та участі Румунії в конфлікті.

 

ПРАВОСУДДЯ – Генеральна прокуратура Румунії зібрала доказову базу та повідомила про підозру колишньому кандидату в президенти Румунії, проросійському екстремісту Келіну Джорджеску, який раніше був затриманий і доставлений для допиту до Генпрокуратури, – повідомляє агентство AGERPRES. Під вечір прокурори відпустили Келіна Джорджеску  під підписку про невиїзд протягом 60 днів. У середу вранці прокуратура провела десятки обшуків у п’яти повітах у справі, пов’язаній з фінансуванням виборчої кампанії, створенням фашистської, расистської або ксенофобської організації та просуванням культу осіб, винних у скоєнні злочинів геноциду. Серед тих, хто перебуває під слідством, є близький соратник Келіна Джорджеску, Гораціу Потра, лідер групи найманців, яка діяла в Африці. Згідно із заявою прокуратури, справа розслідується за такими статтями: дії проти конституційного ладу; недотримання режиму зброї та боєприпасів; здійснення без дозволу будь-яких операцій з піротехнічними виробами; публічне підбурювання; ініціювання або створення організації фашистського, расистського або ксенофобського характеру, а також приєднання до такої організації або її підтримка в будь-якій формі. Розслідування проводяться також за фактами публічного прославлення культу осіб, винних у вчиненні злочинів геноциду проти людяності та воєнних злочинів, а також поширення в публічному просторі фашистських, легіонерських, расистських або ксенофобських ідей, концепцій чи доктрин.

 

ЗАКОН – Сенат Румунії в середу в останньому читанні прийняв законопроєкт, що дозволяє військовим збивати безпілотники, які порушують повітряний простір Румунії, виходячи з рівня загрози та ризиків для життя людей і майна. Румунія, член ЄС і НАТО, яка має 650-кілометровий кордон з Україною, неодноразово фіксувала падіння уламків російських безпілотників, коли російські військові атакували українську портову інфраструктуру. Обидві палати парламенту прийняли законопроєкт, незважаючи на сильну опозицію з боку ультраправих ультранаціоналістичних політиків, які складають третину парламенту. Законопроєкт встановлює конкретні умови, за яких Румунія зможе контролювати свій повітряний простір як для пілотованих, так і для безпілотних літальних апаратів. Згідно з прийнятим законом, системи союзників, присутні в Румунії, зможуть брати участь у будь-яких діях відповідно до договорів про колективну оборону з країнами-членами НАТО і ЄС.

 

ВОТУМ НЕДОВІРИ – У п’ятницю в Бухаресті відбудуться дебати та голосування щодо вотуму недовіри коаліційному уряду на чолі з Марчелом Чолаку, ініційованого сувереністською опозицією. Ініціатори стверджують, що нинішня виконавча влада є нелегітимною, втратила довіру через зв’язок деяких її членів з фігурантами гучної кримінальної справи і не дотримується власної урядової програми, яка обіцяла, серед іншого, збільшити соціальну допомогу і пенсії. Проєвропейський опозиційний Союзу за порятунок Румунії також оголосив, що не голосуватиме за цю резолюцію. Представники коаліції більшості заявляють, що Румунія потребує серйозних рішень, а не іміджевих стратегій.

 

ОСВІТА – Міністр освіти Румунії Даніель Давід закликав залучити всі зацікавлені сторони до розробки рамкових планів для ліцеїв. Під час нових дебатів на цю тему, що відбулися в Яссах (північний схід), міністр запевнив, що пропозиції будуть враховані і, що документи можуть бути змінені, як це було в результаті численних дискусій і зустрічей, проведених протягом останніх тижнів після того, як проєкти були представлені на громадське обговорення. Він привернув увагу на важливість навчальної програми в ліцейних класах, враховуючи високий рівень функціональної неграмотності в різних сферах. Даніель Девід повідомив, що після завершення цього робочого періоду рамкові плани для ліцеїв пройдуть симуляцію в різних навчальних закладах. Період громадського обговорення завершується наступного тижня, 6 березня, а остаточна форма документів, як очікується, буде представлена на початку травня.

 

Реформа навчальної програми середньої освіти в Румунії наразі перебуває під пильною увагою Міністерства освіти в Бухаресті. Міністр Даніель Давід взяв участь у дебатах в Яссах (північний схід) щодо проєкту рамкових планів для базової середньої освіти. Він попросив усі зацікавлені сторони – учнів, вчителів та батьків – долучитися до процесу розробки і зазначив, що якщо в результаті дебатів з’являться хороші ідеї, документи будуть змінені, як це сталося після дискусій і зустрічей, що відбулися протягом останніх тижнів з моменту винесення проєктів на публічне обговорення. Даніель Давід: «Було багато хороших ідей, які з’явилися і продовжують з’являтися. Ми перебуваємо на етапі будівництва. Я заохочую вас піти трохи далі в найближчі тижні, придумати симуляції».

Міністр освіти звернув увагу на високий рівень функціональної неграмотності в різних сферах і на те, що багато дорослих, які здобули повну загальну середнью освіту, мають тривожно низькі навички, що «неприпустимо для сучасної країни, яка має інші амбіції в галузі освіти». Він також пояснив, якими будуть наступні кроки. Даніель Давід: «Після рамкових планів ми повинні будемо перейти до другого етапу – переосмислення змісту, щоб зробити його актуальним, привабливим, більш впорядкованим, щоб у нас був час на закріплення, на корекційні заходи, на те, щоб подумати про те, як застосувати знання, які ми отримали, у повсякденному житті. Наступний крок, після того, як ми визначимо зміст, буде пов’язаний з підручниками, з тим, як ми втілимо цей зміст у привабливі підручники. І паралельно ми також будемо проводити тренінги для вчителів, щоб бути впевненими, що зміст і підручники, які ми матимемо, будуть викладатись за допомогою сучасних освітніх технологій, які зможуть переносити навички в голови і поведінку дітей.»

Рамкові плани для базової середньої освіти повинні зосереджуватися на предметах, що мають відношення до ринку праці, та інтегрувати практичний досвід навчання, щоб підвищити залученість і розуміння учнів, вважає Батьківська федерація ProEDU. Її голова Єуджен Іля заявив, що готує низку пропозицій, які будуть надіслані до міністерства наприкінці цього тижня, і уточнив, що батьки вимагають також забезпечення емоційного благополуччя учнів, а також включення таких тем як психічне здоров’я, управління стресом та особистісний розвиток.

Період громадського обговорення завершується наступного тижня, 6 березня, а остаточний вигляд документів буде представлено на початку травня. Нові рамкові плани будуть запроваджені з 9 класу 2026-2027 навчального року.

Румунія більше не очолює рейтинг за найвищим середньорічним рівнем інфляції в Європейському Союзі, але залишається в трійці лідерів, повідомляє Європейське статистичне управління. Після десяти місяців, протягом яких наша країна була небажаним лідером цього рейтингу, в січні 2025 року на перше місце піднялася Угорщина з показником 5,7 відсотка, за нею йдуть Румунія з 5,3 відсотка і Хорватія з 5 відсотками. Середній темп зміни споживчих цін розраховується за останні 12 місяців, і в даному випадку порівнюється рівень між лютим 2024 і січнем 2025 року з періодом між лютим 2023 і січнем 2024 року.

В Європейському Союзі цей показник минулого місяця зріс до 2,8% з 2,7% у грудні 2024 року, у той час як в єврозоні – до 2,5% у січні з 2,4% в останньому місяці минулого року. Європейський центральний банк встановив цільовий показник інфляції на рівні 2%, який він вважає здоровим для економічного зростання в блоці ЄС. У Румунії, згідно з даними, опублікованими Національним інститутом статистики, річна інфляція в січні 2025 року знизилася до 4,95% з 5,14% у грудні, оскільки ціни на продукти харчування зросли на 4,54%, непродовольчі товари – на 4,60%, а послуги – на 6,54%.

Минулого тижня Національний банк Румунії переглянув у бік підвищення прогноз інфляції на кінець цього року з 3,5% до 3,8%. Керівник Національного банку Румунії Мугур Ісереску заявив, що інфляція матиме коливальну траєкторію в першій половині того ж року, після чого продовжить тенденцію до невеликого зниження, але не впаде нижче 3,5% до першого кварталу 2026 року. Він зазначив, що Румунія увійде в період дефіциту попиту, що є позитивним елементом з точки зору інфляції, але може вплинути на економічне зростання.

Мугур Ісереску: «Країна вступає в період дефіциту попиту, тож подивимось, як це спрацює. Важливо, щоб у поєднанні з фіскальною політикою, монетарною політикою, ця нова ситуація не призвела до рецесії. Якщо економічне зростання базуватиметься переважно на інвестиціях і особливо на освоєнні грошей ЄС, ми вважаємо, що цього можна уникнути і матимемо падіння інфляції. Це економічне зростання – невелике, але все ж зростання».

Голова НБР також пояснив, що майбутня еволюція інфляції все ще характеризується ризиками та невизначеністю, як внутрішніми, так і зовнішніми. Серед внутрішніх причин, що впливають на інфляцію, Мугур Ісереску назвав передвиборчий рік, позначений політичною та соціальною напруженістю, а серед зовнішніх – можливу торговельну війну між Сполученими Штатами та Європейським Союзом, яка, за його словами, може мати значні негативні наслідки для Румунії.

У цьому контексті Мугур Ісереску привітав рішення румунської виконавчої влади оголосити освоєння європейських коштів нульовим пріоритетом і наголосив на важливості пожвавлення інвестицій. На кінець 2026 року Центральний банк Румунії прогнозує річну інфляцію на рівні 3,1%.