Category: Взаємини

Володимир
Зеленський за драматичних обставин і сам того не бажаючи став зіркою світової
сцени. Тому його візити до держав демократичного блоку, які є поруч з ним у війні з російською агресією,
є першорядними подіями. У вівторок Володимир Зеленський здійснив свій перший
візит до Бухареста з початку війни, під час якого отримав запевнення, що
Румунія продовжуватиме підтримувати Україну на всіх рівнях, доки це буде
необхідно.

Підтримка, яка, як підкреслив і президент Клаус Йоганніс, має стратегічне
значення також для Румунії. «Сьогодні я запевнив Президента Зеленського у повній рішучості Румунії
та румунського суспільства продовжувати багатовимірну та послідовну підтримку
України та українського народу, включно з військовою підтримкою, доки це буде
необхідно, до перемоги над російською агресією, до звільнення всієї території,
притягнення до відповідальності всіх винних у скоєних злочинах і, надалі, у
процесі відновлення та відбудови України».

Глава румунської держави рішуче засудив постійні атаки
Росії на портову інфраструктуру України, розташовану поблизу Румунії. «Це
військові злочини, які впливають на безпеку громадян України та громадян Румунії
і мають серйозні негативні наслідки для українського експорту зерна та для глобальної продовольчої безпеки. Ми вжили необхідних заходів на національному
та союзницькому рівнях шляхом посилення дій спостереження, підвищення
пильності, моніторингу та повітряної поліції в Чорноморському регіоні, і ми
продовжуватимемо зусилля щодо розгортання союзницького захисного обладнання. Ми
продовжуватимемо зусилля для посилення стримування та оборони на східному
фланзі та в Чорному морі.»

Глава Румунської держави підтвердив зобов’язання Румунії експортувати українське зерно на світові
ринки. «Я високо оцінив конструктивні дискусії з президентом Зеленським у Нью-Йорку
разом із президентом Європейської комісії та рішення, які тоді обговорювалися
щодо експорту українського зерна. Ми прагнемо передбачуваної та відкритої
співпраці, а також продовження повної та швидкої реалізації запропонованих
заходів. Я підтвердив зобов’язання Румунії співпрацювати з нашими
міжнародними партнерами для сприяння експорту українського зерна на світові
ринки. Таким чином ми підтримуємо українську економіку та нагальні потреби
вразливих держав. Вже було домовлено подвоїти щомісячну транзитну потужність
через румунські порти до 4 млн тонн сільськогосподарської продукції. Нині через
Румунію транзитом проходить майже 60% загального обсягу експорту зерна з
України. Практично з початку війни через нашу країну пройшло понад 27 мільйонів
тонн зерна з України. Я запевняю вас сьогодні, пане Президенте, що ми докладемо
всіх зусиль, щоб і надалі підтримувати Україну, а також виправдати законні
очікування румунських фермерів.»

Клаус Йоганніс підтвердив політичну підтримку Бухарестом
відкриття переговорів щодо вступу України та Республіки Молдова до
Європейського Союзу до кінця цього року. «Сьогодні я підтвердив політичну та практичну підтримку
Румунії щодо відкриття переговорів про вступ до ЄС з Україною та Республікою
Молдова до кінця 2023 року. Я особисто виступатиму за це рішення на грудневому
засіданні Європейської Ради. Таке рішення підтвердить прогрес, досягнутий
Україною та Республікою Молдова, незважаючи на надзвичайно складні умови. Це
також стратегічне рішення для Європейського Союзу. Водночас, я також наголосив
на важливості всебічного впровадження реформ, необхідних для членства в ЄС, з
метою забезпечення стійкості української держави та суспільства. Ми також
обмінялися думками щодо результатів саміту НАТО у Вільнюсі. Поглиблення
політичних і практичних відносин між Україною та Альянсом є історичним
рішенням. Оскільки Румунія приєдналася до Декларації G7 про підтримку України,
ми обмінялися думками щодо практичної імплементації Декларації. Я висловив
нашу повну підтримку Формулі миру, запропонованій Президентом Зеленським. І повторюю: лише Україна може вирішувати, коли і як вона буде вести переговори
про мир.»

Знаковим моментом візиту стало підписання двома лідерами
політичної декларації, згідно з якою двосторонні відносини виводяться на рівень
Стратегічного партнерства. Клаус Йоганніс: «Цей візит є історичним для
двосторонніх відносин і надсилає потужний сигнал про нашу конструктивну
взаємодію. Ми прагнемо двосторонніх відносин, заснованих на довірі та спільних
цінностях, з довгостроковим баченням і зосереджених на створенні конкретних проєктів
на благо наших громадян і всього регіону. Саме тому ми вирішили сьогодні,
разом, розпочати конкретний процес, підняття відносини між Румунією та Україною
до рівня Стратегічного партнерства. Я
радий, що сьогодні підписав Спільну декларацію з Президентом Зеленським, декларацію,
яка відображає саме ці базові рамки співпраці. Сьогодні ми зосереджені на тому,
щоб допомогти Україні здобути перемогу у
війні, але як сусіди і партнери ми маємо обов’язок і відповідальність будувати
наші відносини в довгостроковій перспективі.»

Президент Володимир Зеленський подякував Румунії за
військову та гуманітарну допомогу, надану його країні у надзвичайно важкий
період. Він окреслив теми дискусій, які мав зі своїм румунським колегою. «Cьогодні
ми провели з
паном президентом, як завжди змістовні та плідні перемовини. Передусім
відзначу
домовленість щодо нашого Стратегічного
партнерства України
та Румунії. Ми готові побудувати
саме такий рівень відносин і
сьогодні ми доручили нашим командам готувати це, я впевнений реалізуємо . І щойно ми підписали двосторонню декларацію, яка фіксує ключові речі нашої взаємодії і безпекової, в тому числі в регіоні Чорного моря, і підтримку нашої Формули миру, і розширення нашої економічної та
логістичної взаємодії, також
транспортної
поєднаності,
спрощення процедур перетину кордону,
відкриття нових пунктів
пропуску на кордоні. У нашій декларації також відображені підходи
сторін щодо взаємодії з нашими національними спільнотами. Є
надзвичайно важливе рішення про підготовку в Румунії пілотів для F16, створюється
центр підготовки пілотів. Ми обговорили з паном президентом, як прискорити таку
підготовку і домовились, що українські пілоти будуть включені до першої хвилі навчання.»

Під час розмови президенти обмінялися думками щодо
останніх подій у війні, а Володимир Зеленський поінформував свого румунського колегу
про ситуацію на полі бою й оборонні потреби ЗСУ. «Я
поінформував про ситуацію на полі бою наші оборонні потреби. Вдячний за всі надані Румунію пакети підтримки і за те, що ми обговорили сьогодні. Будуть
хороші новини щодо артилерії та ППО, дуже дякую за це. Упевнений, усі в Румунії знають, яку жахливу загрозу життю несе
російський терор, ракети
та ударні дрони, зокрема, іранські Шахеди, якими Росія атакує нашу державу, нашу Одеську
область, в тому числі міста та села, які розташовані поблизу кордону Румунії. Це
загроза не лише нашій державі.»

Володимир Зеленський наголосив, що разом Румунія та Україна
значно посилили регіон і роблять критичний внесок у глобальну продовольчу
безпеку завдяки співпраці в дунайських портах і на сході Чорного моря. «Завдяки
нашій з вами спільній роботі Україна та Румунія
разом є важливими донорами безпеки, зокрема продовольчої. Україна та Румунія удвох роблять критичні внесок у гарантування світової продовольчої безпеки і
від нормальної роботи «шляхів
солідарності»,
якими з України
експортується
продовольство, дунайських
портів, також морських портів одеського
регіону,
прямо залежить продовольча та соціальна стабільність багатьох інших країн. Кожна російська ракета та кожен Шахед, які б’ють по українських портах,
б’ють і по нашому з вами спільному внеску в глобальну безпеку.»

Окремо Володимир Зеленський відзначив значні можливості
тристоронньої румунсько-українсько-молдовської співпраці. «У трикутнику
Україна-Румунія-Молдова ми здатні створити дуже потужну основу для розвитку не
лише наших країн та народів, але й усієї Європи. Передусім це економічний
розвиток. Ми вже досягли хороших результатів у розвитку логістики в цьому
трикутнику і вже скоро запрацює зерновий коридор з України через Молдову і
Румунію. І це взірець того, як багато ми можемо зробити разом, що матиме значне
і не лише для нас, а для Європи і світу в цілому, значення. І дуже важливо, що
співпраця між Україною, Румунією та Молдовою, дає значний стимул для розвитку
бізнесу, інфраструктури та робочих місць для наших народів, ми разом стаємо
сильнішими. Не сумніваюся, що і Україна, і Молдова стануть членами Європейського
Союзу. Тож важливо, що Румунія підтримує наші держави на шляху європейської
інтеграції. Уже цього року Україна буде
готовою до початку переговорів щодо членства в Євросоюзі і правильно допомагати
Молдові також наближатись до ЄС з нами якомога швидше. Наш рух в ЄС це шлях
забезпечення геополітичної стабільності на сході Європи.»

У Бухаресті Президент України провів також зустріч зі
спікерами двох палат Парламенту Румунії Ніколаєм Чуке і Альфредом Сімонісом, а
також з главою Уряду Румунії Марчелом Чолаку.
Глава Української держави висловив подяку очільникам обох палат
румунського парламенту за чітку позицію на підтримку суверенітету й
територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів. У
розмові з Марчелом Чолаку Володимир Зеленський подякував румунському уряду за
вагому практичну допомогу Україні з перших днів повномасштабного російського
вторгнення. Президент високо оцінив конструктивну й дієву взаємодію на рівні
виконавчої влади двох країн, зокрема підготовку першого в історії двосторонніх
відносин спільного засідання урядів України та Румунії в Києві.

Румунія має найдовший кордон з Україною, протяжністю близько 650 км, тому з
першого дня повномасштабного російського вторгнення в сусідню країну, перебувала
на передовій у допомозі мільйонам біженців, які тікали від війни. Відтоді 6
мільйонів українців проїхали транзитом Румунію, з них понад 100 тисяч залишилися
на довший період. За цей час офіційний Бухарест надав українським переселенцям медичну
допомогу, безкоштовне користування транспортом, доступ до освіти та іншу
допомогу. Румунський уряд спростив експорт української продукції, передусім
зернових, через свої порти на Дунаї та Чорному морі.

Проте особливу солідарність з українцями проявили пересічні румуни, які з
перших хвилин війни буквально кинулися до кордону допомагати українським біженцям,
переважно жінкам і дітям. Багато волонтерів працювали і вдень, і
вночі, на кордоні, у центрах для біженців, на автобусних та
залізничних вокзалах тощо… Серед них і Раду Хоссу з міста Брашова, який сьогодні є нашим гостем. Свою волонтерську
діяльність він розпочав 26 лютого, коли почав поширювати стислу інформацію
про хід війни в Україні. «Усе почалося 26 лютого з «Нічних зведень», які були і залишаються добіркою корисної
інформації про те, що відбувалося на українському фронті упродовж попереднього дня. Я назвав їх «Нічними зведеннями», тому що вдень працював і працюю маркетинговим і
політичним консультантом для однієї партії в Румунії, а вночі мені доводилося шукати інформацію для себе, щоб писати ці зведення, тому що я усвідомив їхню необхідність, оскільки люди потребували стислої та чіткої інформації аби зрозуміти реальну ситуацію, отримати щось інше ніж те, що показують по телевізору, де все одно була різнорідна інформація, не
обговорювалися всі російські дії на той час, в рамках незаконної, аморальної, нелегітимної
та неспровокованої війни. Пізніше, у серпні 2022 року, я розпочав кампанію зі збору коштів для цивільних та військових в Україні, яка в підсумку стала найбільшим
збором коштів фізичної особи в Румунії. У
вересні я поїхав в Україну і більше трьох місяців провів на передовій, на лінії
зіткнення, де тривали обстріли вранці, вдень і ввечері, тричі був у Бахмуті, останній раз – 20 січня, коли
місто було майже в оперативному оточенні. Тоді я доставив пожежну машину, вартістю 28 000 євро, кошти, зібрані з донатів громадян Румунії та Республіки Молдова.
Фактично, 99% коштів, які я зібрав походили з Румунії та Республіки Молдова. До речі загальна сума перевищила 600 000 євро за рік, відколи я розпочав цю кампанію. А з того, що було доставлено
в Україну згадаю військові транспортні засоби в
тому числі – 4 військові вантажні автомобілі DAC, понад 20 позашляховиків для військових, десятки тонн продуктів
харчування тощо.»

За цей період Раду неодноразово особисто їхав в Україну, доставляв
гуманітарну допомогу, насамперед у ті райони, де люди її найбільше потребували,
а також військову допомогу на передову. Ми попросили його розповісти
про побачене й пережите. «Я б почав з максимально простих речей.
Багато людей так чи інакше романтизують війну, тому що дехто
бачив
голлівудські фільми, інші якісь ТікТок-відероліки,
на яких українські безпілотники скидають гранати на російські танки і відчувають
певне внутрішнє задоволення, яке я можу певною мірою зрозуміти, адже
цим
загарбникам не місце на території України.
Але сама війна – це зовсім не романтично. У ній не має нічого доброго. Це найгірше з того, що
може створити людське суспільство з безлічі дій, на яке спроможне
людське суспільство. Війна – це те, що я б назвав
найбільшим злом суспільства. А якщо говорити про свій
досвід, то це почуття, переживання людини,
яка побувала на війні. Тому що я потрапляв
під бомбардування,
мою машину машину пошматувало осколками в Бахмуті, прямо біля школи, на в’їзді
з Хромового,
приблизно за 50 метрів позаду пожежної машини, яку я відвозив для
8-го
пожежно-рятувального загону, впала ракета ГРАД. Це було за
600 метрів від позицій росіян, які на той час контролювали всю територію
на схід від річки Бахмутка, яка практично ділить Бахмут надвоє. Я пережив
багато таких подій, я бачив людей, які померли за кілька годин до мого прибуття,
людей, які померли у мене на очах, я бачив і відчув те,
чого в принципі, не повинна
бачити і відчувати жодна людина у 2023 році.»

Отже Раду Хоссу вирішив призупинити свою роботу політичного консультанта в Румунії та присвятив
себе допомозі воюючій Україні. Згодом він очолив проєкт зі збору коштів,
необхідних для втілення у життя унікального в світі медичного проєкту Мобільного
стабілізаційного пункту. Це цілий караван медичних машин, серед яких «мобільна операційна», «автомобіль
переднього краю», дві карети швидкої допомоги, «машина логістики» та «броньований кемпінг». Раду розповідає. «Усе почалося з драми,
з трагедії -
зі смерті Олега Губаля – батька, чоловіка, друга, мого опікуна, як я його
називав, коли був з ним на фронті, заядлого рибалки, відомого в Ужгороді кінолога, де він раніше працював
судовим виконавцем. Він добровільно вступив до
сил територіальної оборони. Чому він це зробив?
Тому що хотів, як він сам мені сказав, захистити свою родину, Батьківщину
і свободу,
в
яку щиро вірив. Він загинув у результаті наїзду машини, в якій їхав на передову на
протипіхотну міну, яка була прив’язана до протитанкової
міни.
Очевидно, цей пристрій порушує Женевську конвенцію, але росіян це не цікавить.
Дорогою до лікарні Олег помер. Я багато читав про те, скільки
людей гинуть
від цих мін, скільки і чому гинуть в дорозі. Росіяни
розбомбили практично всю медичну інфраструктуру у радіусі 10-20
кілометрів за лінією фронту на підконтрольній Україні території. Чому?
Просто щоб збільшити кількість загиблих українців. Це військові злочини, дехто кваліфікує це
як злочини проти людяності, тому що мова йде про обстріл лікарень,
шкіл, дитячих
садків. І тоді я
зрозумів, що потрібно щось робити. Очевидно, що в
Україні є свої проєкти в цій сфері, але цей унікальний у світі
проєкт
є додатковим і був профінансований за рахунок донатів з Румунії – понад 150 тис. євро. Коли я зустрів парамедиків, які задумали цей проєкт,
вони мали лише автобус «Solaris» від польського фонду
Humanos та невелику машину швидкої допомоги. Зараз вони
перетворилися на повноцінний медичний комплекс, тобто: дві карети
швидкої допомоги, автомобіль для евакуації, який фактично є кузовом від Ford F-350, поставленим на шасі радянського ГАЗу, з подвійною бронею, яка доставляє поранених з передової до автобуса Solaris, який був повністю
переобладнаний в операційну, має 4 операційні столи і медичне обладнання для проведення термінових складних
хірургічних
втручань, необхідних для стабілізації пацієнта.
Автобус також
броньований і може бути розміщений за кілька кілометрів
від лінії фронту та рятувати поранених. Комплекс має й броньовану вантажівку, в якій лікарі можуть
поспати, поїсти, відпочити, прийняти душ, є й броньоване авто логістики, де знаходяться банк крові, медикаменти, генератори, необхідні для максимальної
ефективності роботи цього мобільного шпиталю. А вже потім, після стабілізації поранених, наявні карети
швидкої допомоги забирають їх і доставляють до об’єктів нормальної
медичної інфраструктури, цивільної чи військової, у найближчому населеному
пункті. Потужність цього комплексу – в середньому 30 поранених на добу, а це
означає, що за місяць можна врятувати близько тисячі життів, що є надзвичайним.
Я хочу подякувати румунам, які задонатили на цей надзвичайний з усіх точок зору проєкт. По-перше, він унікальний в світі,
а по-друге – профінансований на 100% за
рахунок добровільних внесків. Це унікальна концепція.»

Нещодавно Володимир Зеленський, Указом Президента №556/2023 нагородив Раду
Хоссу орденом «За заслуги» ІІІ ступеня «за вагомий особистий внесок у зміцнення
міждержавного співробітництва, підтримку державного суверенітету та
територіальної цілісності України, популяризацію Української держави у світі».
Ми запитали Раду як він сприйняв цю звістку. «З подивом! Так само дізнався,
що я єдина
цивільна особа, яка отримала
цю нагороду в Румунії. Усі, хто стежить за мною вже більше півтора року, з 26 лютого
відколи я почав писати «Нічні зведення» знають, що я не заради цього почав допомагати
Україні. Якби я прагнув нагороди, то не став би тричі ризикувати своїм
життям у Бахмуті і не знаходився б місяцями на фронті. Я
маю на увазі, що я був дуже вражений і водночас для мене це є великою честю, як я вже писав у своєму Facebook, це для мене найбільша
подяка. Тепер я чекаю того дня, коли зможу зустрітися з президентом Володимиром
Зеленським, котрий звісно має дуже насичений графік, аби отримати цю нагороду.»

Румунський волонтер, кореспондент та меценат Раду Хоссу не збирається
зупинятися на досягнутому. Він будує нові плани та сповнений рішучості збирати
кошти на допомогу українцям до повної перемоги над російським агресором. «Я планую,
перш за все,
продовжувати
надавати допомогу і десь восени почати нову кампанію зі збору коштів для України. Тому що я не хочу
зупинятися на досягнутому. Війна триває, а це означає, що
агресія Росії продовжується, це означає, що міжнародне право все ще
порушується, і це порушення міжнародного
права розв’язує руки іншим
диктаторам
та іншим
військовим
злочинцям,
які намагаються робити те саме в інших регіонах світу. І це не той світ, в
якому я хотів би привести і виховати своїх дітей. Тому я зроблю все, що в моїх
силах, навіть якщо я проста людина, звичайна людина, щоб допомогти
до перемоги тим, хто бореться проти цього беззаконня,
проти цих військових злочинів і цих порушень міжнародного права. Тому восени я
розпочинаю нову кампанію збору коштів для України, для військових і цивільних громадян
України. Водночас я розвиваю свої
комунікаційні платформи, щоб боротися й на інформаційному
фронті. Тому що це гібридна війна, в якій Росія воює і
фізично, і збройно в Україні, але водночас вона поширює
дезінформацією, брехню та брехливу пропаганду в
соціальних мережах та у сфері новин. І там здобутки вимірюються
не в метрах чи квадратних кілометрах,
а в кількості завойованих ними розумів, розумів
маніпульованих людей. Я продовжуватиму
боротися і на цьому інформаційному фронті та запрошую абсолютно
всіх, хто нас чує, долучитися до цієї боротьби з брехнею Російської Федерації,
тому що це надзвичайно важлива справа, не має значення чи це просте поширення допису або вподобайка на дописі людей, які підтримують
справу України – дуже важливо показати, що ми все ще єдині. Так, люди намагаються
жити далі, звісно, ​​не можна жити в
постійному стресі, що поблизу кордону триває війна чи як це для
українців, що у твоїй країні війна, кожен намагається продовжувати жити своїм звичайним життям, але водночас потрібно усвідомити,
що цю війну має виграти Україна. Тому завжди, коли це необхідно, потрібно
виправдовувати очікування, які суспільство практично покладає на кожного з нас. Потрібно усвідомлювати, що ми не просто мешканці
населених пунктів, в яких живемо, ми, передусім,
громадяни, а громадянин це обізнана, активна та
дійова особа.»

Представники Румунії, України, Сполучених Штатів Америки, Європейського Союзу та Республіки Молдова провели у п’ятницю 15 вересня в порту Констанца другу зустріч у п’ятисторонньому форматі у пошуку логістичних рішень щодо експорту українського зерна з метою вирішення проблеми продовольчої безпеки, після рішення Росії вийти з Чорноморської зернової ініціативи та спричинення нею глибоких перебоїв у світових постачаннях продовольства.

«Односторонній вихід Росії з Чорноморської зернової ініціативи та її нещодавні атаки на портову та зернову інфраструктуру України підірвали зернові ринки та глобальну продовольчу безпеку, в тому числі на Глобальному Півдні та в країнах з нестабільною продовольчою безпекою по всьому світу. До виходу Росії із зернової угоди сотні суден виконували життєво важливу місію, доставляючи з України через Чорне море майже 33 мільйони тонн зерна та харчових продуктів по всьому світу. Зокрема, майже 19 мільйонів тонн було експортовано до країн, що розвиваються, надаючи незамінну підтримку глобальній продовольчій безпеці та стабільності. У той час, коли Росія перетворює продовольство на зброю, Сполучені Штати, Румунія, Україна, Р.Молдова та Європейський Союз шукають життєздатні рішення, щоб протистояти жорстким діям Росії. Цей другий багатосторонній саміт представників високого рівня демонструє нашу рішучість і відданість торгівлі українським зерном і продуктами харчування, незважаючи на деструктивні дії Росії», – йдеться у заяві Посольства США в Румунії, яке організувало цю зустріч.

Посольство зазначило, що «Румунія виділяється в Європі ключовою роллю, яку вона відіграє у підтримці експорту українського зерна на світові ринки. Фактично, більше половини всього зерна, експортованого з України, пройшло транзитом через Румунію на шляху до споживачів по всьому світу. З початку війни Румунія сприяла транспортуванню близько 30 мільйонів тонн українського зерна через Дунай і порт Констанца.» «Не менш важливо, що влада Румунії в цій сфері допомогло уникнути голоду і знизити ціни на продовольство в усьому світі. Румуни можуть пишатися ключовою роллю, яку відіграла їхня країна в забезпеченні того, щоб життєво необхідне зерно продовжувало надходити до тих, хто його найбільше потребує», – також зазначається у документі.

США та ЄС продовжують спільно працювали над тим, щоб сприяти обговоренню між Україною, Р.Молдова та Румунією шляхів покращення та розширення цих мереж, щоби сприяти збільшенню обсягів експортованого з України зерна. Це було головною темою міжнародної зустрічі, яку Румунія провела в Констанці 15 вересня. За підтримки США та ЄС Румунія поставила перед собою амбітну і важливу мету – подвоїти кількість українського зерна, що постачається через дунайські порти на світові ринки, до листопада.

На брифінгу за підсумками зустрічі Міністр транспорту та інфраструктури Сорін Гріндяну торкнувся рішень, прийнятих для нарощування експорту українського зерна через Румунію. «Сьогодні ми мали дуже змістовну зустріч, якій передувала зустріч в Галаці кілька тижнів тому, на якій було прийнято низку рішень, що привели до поліпшення транзиту українського зерна через Румунію. Сьогодні ми також прийняли рішення, які покращать і збільшать обсяги транзиту зерна з України через Румунію. Щоб ви краще розуміли ситуацію, наведу один приклад: у серпні через Румунію пройшло понад 2,5 мільйона тонн зерна. Рівень, якого ми намагаємося досягти в найближчі місяці, становить 4 мільйони тонн і ця мета є здійсненною.»

Міністр Гріндяну сказав, що були погоджені три ключові рішення: безперервна робота каналу Суліна, збільшення кількості лоцманів та перевалка зерна безпосередньо з судна на судно. «Перше – це реалізація європейського проєкту із забезпечення цілодобового судноплавства на Суліні, який буде завершено цієї осені. Це автоматично призведе до збільшення транзиту. По-друге, нам вдалося збільшити кількість лоцманів, і я ще раз хочу подякувати Міністерству національної оборони, яке допомогло нам з десятьма лоцманами на додаток до 54, які вже були готові до роботи. Міністерство національної оборони знайшло ще десять пілотів і я дякую за це. Таким чином, ми маємо достатню кількість лоцманів, які забезпечать безпечне керування суднами на Сулінському каналі. Крім того, в порту Констанца в найближчий період будуть прийняті деякі рішення щодо здійснення перевалки вантажів на рейдових стоянках, завдяки чому, тільки за рахунок цієї операції ми зможемо збільшити транспортну потужність на 500 000 тонн. І це лише три з тих рішень, які ми погодили сьогодні, три шляхи збільшення транзиту.»

Міністр транспорту Румунії повідомив, що аналогічна зустріч відбудеться найближчим часом, щоб перевірити, чи дають погоджені заходи бажаний ефект. «Ми обов’язково зустрінемося знову в жовтні або листопаді, щоб побачити, чи наші сьогоднішні рішення мали або мають бажаний ефект, щоби сприяти транзиту українських зернових. Я хочу підтвердити підтримку України з боку румунського уряду, ще раз засудити агресію Росії проти України і твердо заявити, що ми будемо стояти поруч з Україною до кінця в цьому конфлікті, спровокованому російським агресором.»

Своєю чергою Віце-прем’єр-міністр з відновлення України Олександр Кубраков подякував всім сторонам за конструктивний діалог і за допомогу у вирішенні життєво важливих для України питань. «Хочу підкреслити, що після виходу Російської Федерації з Чорноморської зернової ініціативи Дунай і спрямування нашого експорту через Р. Молдова та Румунію – це ключові напрямки, через які проходить близько 50% нашого експорту і ми наполегливо працюємо над цим разом з нашими партнерами. Єдиним альтернативним шляхом зараз, як я вже згадував, є дунайські порти. Після виходу із зернової угоди 17 липня росіяни атакували наші порти щонайменше 180 разів. Було пошкоджено або зруйновано щонайменше кожен третій об’єкт портової інфраструктури, пошкоджено шість цивільних суден, поранено більше десяти цивільних осіб. Що ми можемо зробити для того, щоб максимізувати нашу співпрацю і в питаннях економічної діяльності, і в питаннях покращення транспортної інфраструктури. Це низка заходів, які я вже обговорив з моїм другом міністром Гріндяну, але перш за все, це вирішення проблеми довготривалого очікування суден на проходження через Сулінський канал. Як вже було сказано нашою метою є перехід цієї водної артерії в режим роботи 24/7.»

Представник України на зустрічі в Констанції наголосив, що погоджені рішення є вигідними для всіх сторін, як для Румунії та Р. Молдова, які зароблятимуть на транзиті суден, так і для України, яка отримає додаткові експортні можливості. «Я хотів би підкреслити, що це будуть додаткові обсяги для румунської сторони, для молдовської сторони, наш урожай буде на рівні попередніх років, тому ми не створюємо конкуренцію, це не матиме жодного впливу на місцевий бізнес, а принесе додаткову вартість, додаткові гроші, додаткові доходи для вашого бізнесу. Я переконаний, що всі це розуміють, але хотів наголосити на цьому ще раз. Другий важливий момент – це можливість здійснення перевалки на рейдовій стоянці в порту Констанца. Ми обговорили і це питання і досягли згоди, що принесе додатково півмільйона тонн щомісячного експорту. Знову ж таки, це додатково, це додаткові обсяги, це додана вартість, додаткові гроші, додаткові прибутки, це не конкуренція, це абсолютно зрозуміло.»

Олександр Кубраков повідомив, що серед обговорених тем були також реконструкція пункту пропуску «Рені – Джурджулешть – Галац» та подальші кроки сторін у покращенні залізничного та автомобільного сполучення, з метою пришвидшення товаро- та пасажирообігу. «Ми розраховуємо на затвердження нашими румунськими колегами дозволу на пропуск транспортних засобів з вантажем через пункт пропуску «Красноїльськ», який наразі пропускає лише порожні вантажівки. Він був побудований і відкритий минулого року. Так само й на проїзд вантажних автомобілів та автобусів через пункт пропуску Дяківці-Раковець, який також був відкритий минулого року і наразі пропускає лише пасажирські транспортні засоби. Ці два пункти пропуску через кордон дозволять нам зменшити кількість вантажівок, понад тисячу автомобілів, які зараз стоять у черзі на пункті пропуску Сірет. Це єдиний пункт пропуску через кордон, який пропускає завантажений автотранспорт між Україною та Румунією. Іншим питанням була реконструкція пункту пропуску «Рені-Джурджулешти-Галац». Його відновлення є важливим кроком до створення найшвидшого шляху сполучення між трьома країнами – Україною та Румунією через порт Галац, через територію Р.Молдова і допоможе збільшити пропускну спроможність щонайменше вдвічі. Ми плануємо реалізувати згаданий проєкт разом, усі три країни, використовуючи кошти з європейських фондів і я сподіваюся, що Європейська Комісія підтримає нас.»

Генеральний директор Європейської комісії з питань мобільності і транспорту Магда Копчинська також подякувала Румунії за всю підтримку та наголосила на зростаючій важливості «шляхів солідарності» ЄС для експорту українського зерна. «Думаю, що варто нагадати, що в серпні місяці 2,52-2,6 мільйона українського зерна було перевезено через Дунай, порт Констанца та річкові сполучення, і це напрочуд велика цифра, яка свідчить про чудову співпрацю між Україною, Румунією та Р.Молдова. Усі люди, залучені до цього процесу, заслуговують на дуже високу оцінку, адже рік тому, коли ми почали говорити про «шляхи солідарності», було далеко не очевидно, що ми матимемо життєздатний альтернативний до Чорного моря маршрут. Тепер, коли Чорноморська зернова ініціатива не працює, ми ще більше покладаємося на всі шляхи солідарності і розуміємо, що Дунай, порт Констанца та молдовський порт відіграватимуть важливу роль у досягненні мети в чотири мільйони тонн зерна на місяць, скільки потрібно, щоб задовольнити потреби експорту, враховуючи український врожай 2023 року.»

Координатор Держдепартаменту США з питань санкцій, посол Джеймс О’Браєн підкреслив, що незважаючи на більш ніж 180 атак, сотні тисяч тонн зерна, знищених Росією після її виходу із зернової угоди Україна, за підтримки своїх партнерів, змогла зберегти темпи і продовжити постачання зерна на світові ринки. «Ми бачимо значний прогрес. Кілька тижнів тому ми взяли на себе зобов’язання здійснити низку адміністративних кроків, які стосувалися суден, великих суден і більш ефективного використання залізничних і автомобільних мереж в регіоні. І ми бачимо, що ці кроки починають діяти: з’явилося більше лоцманів, які проходять навчання, більше нових засобів зв’язку, нова можливість працювати цілодобово, ми потроїли обсяг вантажів, які перевозяться залізницею. Усе це свідчить про те, що ми повинні бути впевнені в тому, що досягнемо поставних цілей. Отже, робота буде продовжена тут, в Констанці, на Сулінському каналі, а також на багатьох пунктах пропуску через кордон, як з Р.Молдова, так і на двосторонньому рівні між Румунією та Україною. Усе це спонукає мене наголосити на двох аспектах. По-перше, те, що ми робимо тут, вигідно кожній з трьох країн і торговельним секторам кожної з них. По-друге, я хочу наголосити на тому, що усе це означає партнерство. Ми в коаліції з Україною проти цієї незаконної війни, і коли Росія обирає нову тактику, ми всі об’єднуємося. Кожна країна-член Європейського Союзу, Сполучені Штати, Румунія, Р. Молдова разом знаходять спосіб вирішити цю проблему.»

Президент
Світового конгресу українців (СКУ) Павло Ґрод здійснив офіційний візит до
Румунії під час якого, за посередництва Союзу українців Румунії та особисто
голови СУР, депутата Парламенту Румунії Миколи Мирослава Петрецького було
проведено низку зустрічей на високому рівні.

Зокрема відбулися дуже конструктивні дискусії
з Головою Комітету з питань зовнішньої політики Сенату Румунії Тітусом
Корлецяном, Виконуючим обов’язки Голови Палати депутатів Альфредом-Робертом
Сімонісом, Радником Президента з питань культури Серджіу Ністором, Державним
секретарем Міністерства закордонних справ Румунії Юліаном Фотою, Головою Комітету з питань оборони,
громадського порядку та національної безпеки Палати депутатів, Лауренціу Даном
Леуряну, Головою Парламентської групи дружби з Україною в Парламенті Румунії
Іоаном Баланом, Державним секретарем Міністерства освіти Флоріном Ліксандру,
головою Парламентської групи національних меншин Варужаном Памбукчаном.

Під
час дискусій румунські посадовці представили послідовну та багатовимірну
підтримку Румунією України та її громадян з перших днів війни в різних сферах,
передусім у плані гуманітарної допомоги цивільному населенню України та
українським біженцям, сприяння експорту українського зерна тощо. Вони нагадали,
що Румунія однією з перших у світі найрішучішим чином засудила російську агресію
проти України, підтвердивши підтримку територіальної цілісності, суверенітету і
незалежності української держави та початку передвступних переговорів з ЄС вже
до кінця 2023 року. У
цьому контексті були також обговорені питання, пов’язані з державною політикою
у сфері національних меншин в Румунії, освіти рідною українською мовою як для
етнічних українців, так і для дітей українських біженців.

Президент
Світового Конґресу Українців подякував Румунії та румунському народу за
підтримку, постійну допомогу та солідарність з перших днів війни, зокрема за
теплий прийом понад 5,7 мільйона громадян України, які прямували транзитом
через Румунію, та 125 тисяч українців, які знайшли прихисток у Румунії.

Теж у столиці Румунії відбулася зустріч Президента СКУ
Павла Ґрода та Голови СУР Миколи Мирослава Петрецького з Послом України в Румунії
Ігорем Прокопчуком. Також у Бухаресті відбулася зустріч з групою українських біженців, з якими були
обговорені різні виклики, з якими вони стикаються і визначені можливі рішення,
які можуть бути прийняті для ефективного вирішення найбільш нагальних проблем.

Президент СКУ також взяв участь у щорічній Всерумунській нараді
вчителів української мови, престижної події, організованої Союзом українців
Румунії 2 – 5 вересня на чорноморському курорті Юпітер Констанцського повіту, в
якій взяли участь понад 80 педагогів з усієї Румунії, представники повітових
шкільних інспекторатів тощо.

Візит до Румунії Павло Ґрод завершив традиційною
зустріччю з українською громадою, на якій йшлося про підтримку України у
найважчі часи новітньої історії. Під час заходу президент СКУ також нагородив
Голову СУР Миколу Мирослава Петрецького та голову бухарестської філії СУР
Михайла Трайсту пам’ятними відзнаками.

Павло Ґрод відвідав і Радіо Румунія де був прийнятий Генеральним
секретарем Всесвітньої служби Радіо Румунія Єудженом Кожокаріу та завітав до студії
Української редакції і розповів про підсумки свого візиту до Румунії.

18 серпня прем’єр-міністр
України Денис Шмигаль, на запрошення глави румунського уряду Марчела Чолаку здійснив
офіційний візит до Бухареста. У рамках візиту відбулися переговори глав урядів
віч-на-віч та у складі делегацій, під час яких були обговорені питання
двостороннього торговельно-економічного співробітництва, шляхів нарощування
товарообігу та подальші напрямки поглиблення відносин між Румунією та Україною
на всіх рівнях. Так само у столиці Румунії було підписано низку двосторонніх
документів.

На спільній прес-конференції з прем’єр-міністром України Марчел Чолаку підтвердив повну
підтримку незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України і
додав, що Румунія продовжуватиме надавати повну, багатовимірну і послідовну
підтримку Україні, наголосивши, що Румунія буде поруч до перемоги. «Я та очолюваний
мною уряд продовжуватимемо надавати повну та послідовну підтримку Україні. Ми
виступаємо єдиним фронтом проти військової агресії Російської Федерації та її варварських
і боягузливих дій, спрямованих проти українського народу. Втрата невинних
життів у цьому безглуздому конфлікті має припинитися. Я ще раз висловлюю свою
повну підтримку незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України.
Ми будемо поруч з Україною стільки, скільки буде потрібно, до перемоги України
і відновлення її територіальної цілісності, а також після цього, в процесі відбудови
країни. Ми разом переживаємо надзвичайно складний період, з безпрецедентними
викликами для безпеки європейського континенту і всього світу, але ми повинні
залишатися непохитними в цій боротьбі, яка також стосується захисту нашого
способу життя і наших фундаментальних цінностей пов’язаних з демократією і
свободою. І я радий, що румунський народ зрозумів ці речі з самого початку і
демонструє неймовірну солідарність з Україною та українським народом. Ми
повинні захистити право України суверенно вирішувати своє майбутнє. Тому що
незалежна, суверенна, демократична, вільна і процвітаюча Україна є стратегічним
інтересом Румунії.»

Особлива увага під
час зустрічі була приділена питанням транзиту української продукції румунською територією
та зусиль щодо збільшення експортних потужностей через Дунай та чорноморський порт
Констанца. Марчел Чолаку: «Румунія продовжуватиме брати участь у сприянні
експорту українського зерна на міжнародні ринки, як це було дотепер. Ми
сподіваємося, що транзитом через Румунію буде проходити понад 60% від
загального обсягу українського експорту зерна. Ми підкреслили важливість
співпраці між нашими країнами, а також з нашими міжнародними партнерами. Ми привітали результати переговорів, що відбулися минулої п’ятниці в Галаці між
міністрами транспорту та інфраструктури Румунії та України. Як ви знаєте, у
переговорах також взяли участь представники США та Європейської комісії, а
також профільний міністр з Республіки Молдова. Разом ми поставили перед собою
амбітну мету – подвоїти обсяг транзиту українського зерна через Румунію в
найближчий період з 2 млн тонн/місяць до 4 млн тонн/місяць. Для цього ми
зосередимо наші зусилля на розвитку існуючих потужностей та шляхів – насамперед
Сулінського каналу та порту Констанца.»

Глава румунського уряду
нагадав, що від початку повномасштабної війни Румунія багато чого зробила для сприяння
експорту українського зерна на світовий ринок, але додав, що відстоюватиме й інтереси
вітчизняних аграріїв. «Румунія доклала значних зусиль, у тому числі шляхом
виділення національних бюджетних ресурсів, для розширення потужностей з приймання,
транзиту та відправлення за всіма цими компонентами. Результати цих зусиль з
покращення транскордонного сполучення вже помітні: ми маємо збільшення транзиту
на 200% в окремих основних транзитних пунктах і на 500% в порту Констанца
Південь. Однак я підкреслив, що заходи, які ми вживаємо як на національному,
так і на європейському рівнях, будуть враховувати необхідність підтримки
України, а також виправдані очікування і занепокоєння румунських виробників і
фермерів. Захист румунського внутрішнього ринку та румунських фермерів є однією
з головних цілей цього уряду, і я подбаю про те, щоб все йшло в правильному
напрямку. Ці речі та ці цілі не суперечать одна одній.»

Окрема увага була
приділена питанню прав осіб, які належать до румунської меншини в Україні. У цьому сенсі Марчел Чолаку
повторив неодноразово висловлене раніше румунською стороною прохання до
української влади визнати неіснування вигаданої при СРСР так званої
«молдавської» мови. «Стосовно питання прав осіб, які належать до румунської
меншини в Україні – я довів до відома пана прем’єр-міністра України легітимні занепокоєння
Румунії у цій сфері. Я нагадав про тверду позицію Румунії з цього питання. Ми
показали, що очікуємо від української влади відкритості та залученості – що є
природним між двома державами, пов’язаними такою сильною солідарністю. Наші
прохання є природними і обґрунтованими. Ми хочемо, щоб румуни в Україні мали
точно такі ж права і свободи, які має українська меншина в Румунії. Я
розраховую на сприяння прем’єр-міністра Шмигаля в доведенні нашого послання до
всіх рівнів української адміністрації. У питанні так званої «молдавської» мови
я повторив раніше висловлене румунською стороною прохання до української влади
визнати її неіснування і вжити всіх відповідних правових та адміністративних
заходів. Я нагадав, що Республіка Молдова нещодавно прийняла
нормативно-правовий акт про визнання державною мовою румунську.»

Глави урядів двох сусідніх
держав торкнулися й актуальних питань регіональної співпраці і безпеки,
спільної протидії агресивній політиці Кремля та російському гібридному впливу,
в тому числі у Республіці Молдова. «Ми також обговорили ситуацію в регіоні,
проаналізували наслідки для безпеки Республіки Молдова з огляду на виклики посилені Російською Федерацією в Чорноморському регіоні. Я вкотре
наголосив, що природне місце Республіки Молдова і України – в європейській
сім’ї. Румунія рішуче підтримує політичне рішення – до кінця року розпочати
переговори про вступ до ЄС з обома країнами. Я також привітав результати саміту
НАТО у Вільнюсі, який сприяв поглибленню практичної співпраці між Україною та
НАТО. Наостанок хочу сказати наступне: дорогий Денисе, продовжуйте боротися так
само, як ви це робили до тепер. За вашою спиною стоять сильні союзники -
Сполучені Штати Америки, НАТО та Європейський Союз, а також сусіди, такі, як Румунія,
на яких ви завжди можете покластися у важкі часи, у вас немає причин робити
крок назад і я переконаний, що врешті-решт, подолавши цей чорний період своєї
історії, ви зможете побудувати більш безпечне та процвітаюче майбутнє.»

Своєю чергою голова
Кабінету міністрів України подякував Румунії за сильну підтримку по всіх
напрямках під час російської агресії, за підтримку Формули миру Президента
Володимира Зеленського, за готовність тренувати українських пілотів на сучасних
західних літаках, за підтримку членства в ЄС та НАТО, за конструктивну позицію
щодо транзиту українського зерна, а також за гостинність до понад 125-ти тисяч
українців, які знайшли в Румунії прихисток від війни. «Сподіваємося, що Румунія
також сприятиме ухваленню рішення про початок вже цього року передвступних
переговорів щодо членства України в Євросоюзі, про які щойно сказав пан прем’єр-міністр,
дякую, за це. Також очікуємо активної участі румунського бізнесу у відбудові України.
Ми зацікавлені в реалізації амбітних спільних проєктів на користь обох наших
держав. Сьогодні спільно з паном Марчелом Чолаку ми провели важливі
конструктивні переговори, вони посилять співпрацю України та Румунії по всіх
напрямках нашого партнерства. Сьогодні уряди України та Румунії підписали
спільну заяву про посилення співпраці у забезпеченні надійного транзиту
українських товарів, домовились про відновлення та вдосконалення транспортної
інфраструктури, яку, зокрема, зруйнувала Росія, будемо розвивати інфраструктуру
на кордоні, під’їзні шляхи залізничне сполучення, розширювати діючі пункти
пропуску та будувати нові. Плануємо спрощувати прикордонний митний та
фітосанітарний контроль в пунктах пропуску та пунктах призначення. Там, де це
можливо та доцільно діятиме скоординований прикордонний контроль для спрощення
транзиту товарів між Україною та Румунією. Будемо сприяти перевантаженню
української продукції в морських та річкових портах Румунії, Україна та Румунія
також активізують співпрацю в дунайському регіоні через використання існуючої
портової інфраструктури та сприяння інвестиціям в розвиток цієї інфраструктури.»

Глава українського
уряду зазначив, що Румунія стала третім за обсягом торговельним партнером
України в Європі і наголосив на необхідності посилення розвитку цієї
взаємовигідної співпраці. «Наразі за
обсягами двосторонньої торгівлі Румунія для України займає 3 місце серед всіх
країн Європи. Наша мета розвивати цей взаємовигідний торговий потенціал. Ми
детально це обговорили сьогодні з паном прем’єр міністром. Ми також сьогодні
здійснили обмін нотами щодо відкриття нового прикордонного пункту пропуску між
населеними пунктами Біла Церква та Сігету Мармацієй. Він буде функціонувати в
цілодобовому режимі для автомобільного сполучення та для вантажно-пасажирських
перевезень. Крім цього, ми підписали угоду щодо взаємного визнання документів
про освіту. Це дозволить громадянам наших країн працювати за фахом під час
перебування на території держави-сусіда, надзвичайно важливий документ. Вірю,
що вже скоро наші спільні домовленості матимуть позитивні практичні наслідки,
впевнений що разом ми відновимо мир та безпеку, відбудуємо Україну і будемо
розвивати наші відносини для добробуту українського і румунського народів в
об’єднаній Європі.»

Денис Шмигаль також
запросив румунські компанії скористатися українськими підземними газовими
сховищами та посилити співпрацю у питанні комерційного постачання
електроенергії між державними компаніями.

Центр спеціалізованої підготовки персоналу для реагування на надзвичайні ситуації у Румунії та Україні був урочисто відкритий у місті Сірет Сучавського повіту, на півночі Румунії поблизу кордону з Україною. Центр збудовано в ході реалізації проєкту «Підвищення рівня безпеки населення у транскордонному регіоні шляхом посилення спільних заходів з навчання та співробітництва у сфері управління надзвичайними ситуаціями – BRIDGE» в рамках Спільної Операційної Програми Румунія-Україна.

У церемонії урочистого відкриття навчально-тренувального центру взяли участь міністр внутрішніх справ Румунії Лучіан Боде, голова Департаменту з надзвичайних ситуацій Раєд Арафат, представники місцевих органів виконавчої влади Румунії та України, сучавські, івано-франківські та чернівецькі рятувальники. Також в рамках зустрічі відбулося обговорення результатів впровадження проєкту та перспективи подальшої транскордонної співпраці.

Державний секретар МВС Румунії, керівник департаменту служби надзвичайних ситуацій Румунії Раєд Арафат заявив, що цей центр сприятиме посиленню потенціалу рятувальних служби двох країн та сприятиме покращенню рівня реагування на надзвичайні ситуації. «Ми вже давно співпрацюємо з нашими колегами з Державної служби України з надзвичайних ситуацій, маємо двосторонній план співпраці кількарічної давності, а цей проєкт є одним з його результатів у румунсько-українському транскордонному плані, який обслуговуватиме Румунію та Україну. І ми говоримо не лише про повіт Сучава в Румунії, цей проєкт має регіональне значення, він схожий, але з певними відмінностями, на центр, який кілька тижнів тому було урочисто відкрито в Яссах. Але обидва центри продемонстрували, що означає правильно та ефективно використовувати європейські кошти та підтримувати наші рятувальні служби та рятувальні служби наших сусідів, Республіки Молдова та України, в плані навчання. Без навчання, без постійного тренування ми даремно купуємо обладнання, даремно маємо рятувальників, тому що вони зазнають невдачі у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, якщо не матимуть належну професійну підготовку. Тому навчальні центри, які ми створюємо, які задумані для різних регіонів та специфіки, і для будівництва яких ми використовуємо кошти з європейських фондів, мають дуже велике значення. І тут мова йде не про одноразове навчання, а про постійну підготовку нашого персоналу, про модульні курси тривалістю кілька днів або тиждень, з яких рятувальники повертатимуться додому з новими навичками або з оновленими знаннями.»

Завдяки цьому транскордонному проєкту, румунські та українські рятувальники матимуть у розпорядженні комплекс технічного обладнання, за допомогою якого вони вдосконалюватимуть свою професійну підготовку для оперативного й ефективного реагування на надзвичайні ситуації. Голова Сучавської повітової ради Георге Флутур розповів про постійну плідну співпрацю з українською стороною. «Ми, Сучавська повітова рада завжди зустрічаємося з українцями, з представниками Чернівецької адміністрації, маємо транскордонні проєкти на суму понад 15 мільйонів євро: у сфері охорони здоровя та співпраці лікарень, у сфері освіти, у сфері туризму, у сфері дорожньої інфраструктури, ми вже будуємо транскордонну дорогу Ізвоареле Сучевей – Шепіт, відкрився новий пункт пропуску, працюємо над відкриттям ще трьох КПП, що сприятимуть полегшенню доступу з обох боків кордону. Я переконаний, що і ця інвестиція матиме позитивні наслідки. Вітаю всіх з успішним впровадженням цього проєкту, адже ми всі будемо бенефіціарами цих тренінгів, які ви регулярно проводитимете. Переконаний, що й наші сусіди вдосконалять свою професійну підготовку для оперативного й ефективного реагування на надзвичайні ситуації і запевняю вас у повній підтримці Сучавської повітової ради.»

Інвестиції в сіретський центр, загальною вартістю близько 5 мільйонів євро з європейських фондів, передбачали створення навчально-тренувального полігону, вертодрому, з можливістю обслуговування нічних польотів, а також встановлення модульних будівель, тренувальних залів, робочих приміщень, спортивних майданчиків та приміщень для постійного розміщення до 30 курсантів. У Сіреті також є навчальна база для пожежників, обладнана лабораторією для практичних занять з пожежогасіння, тренувальний полігон, ставок для вправ із втручання на надувному човні, навчальна вежа, тренажерний зал та лабіринт з відпрацювання дій з пошуку та порятунку умовних постраждалих у важкодоступних місцях.

Міністр внутрішніх справ Румунії Лучіан Боде зазначив, що численні виклики для рятувальних служб, змушують до постійної адаптації та постійного вдосконалення системи екстреної допомоги населенню. «Навчально-тренувальний центр, відкритий тут, у Сіреті, є другим подібним у нашій країні після того, як у січні ми урочисто відкрили такий центр в Яссах, де навчаються рятувальники з Румунії та Республіки Молдова. Випробувальний полігон забезпечить умови для навчання за найвищими стандартами персоналу в плані заходів ХБРЯ захисту та місії з оцінки ситуації, гасіння пожеж, надання кваліфікованої першої допомоги та евакуації постраждалих, пошуку та порятунку в умовах ворожого середовища. Водночас я хочу зазначити наступне – мова йде про сотні рятувальників, які будуть проходити навчання в цьому центрі в найближчі два-три роки. Інвестиція становить понад 27 мільйонів леїв і була здійснена через інструмент сусідства, Спільну операційну програму Румунія-Україна 2014-2020 в рамках проєкту BRIDGE та є інвестицією, яка створює спеціалізовану навчальну платформу для румунських рятувальників і наших друзів українців. Тільки маючи добре підготовлених рятувальників, ми матимемо безпечні та захищені громади.»

Глава МВС наголосив, що масштабні місії, в яких взяли участь румунські рятувальники, такі як пошуково-рятувальні операції в Туреччині та заходи з підтримки біженців з України, показали наскільки важливою є співпраця як на внутрішньому, так і на міжнародному рівнях. «Хочу привітати румунських рятувальників і подякувати їм за професійність, самовідданість, солідарність та співпереживання, які вони проявили після 24 лютого минулого року, коли Російська Федерація розпочала цю абсурдну війну проти України. Той факт, що вам вдалося впоратися з потоком у майже 3,7 мільйонів громадян України, які перетнули наш кордон, з яких понад 1 мільйон прибули до Румунії через пункт пропуску Сірет, у безпечних умовах й оперативно втрутилися на підтримку наших друзів, які постраждали від цієї абсурдної війни, є особливим досягненням. Звичайно, без підтримки місцевої влади, без підтримки громадянського суспільства, без підтримки громадян, загалом, у вас би нічого не вийшло. Але я хотів подякувати вам всім тут, у Сіреті, тому що з першого дня конфлікту воно стало центром і пунктом, через який більшість українців перетнули наш кордон. Тому я радий, що є такі інструменти співпраці, як цей проєкт, що дозволяють підвищувати ефективність дій в умовах надзвичайних ситуацій на транскордонному рівні та вдосконалювати процедури спільних дій.»

Лучіан Боде повідомив, що в подальшому буде розроблено спільну програму та план навчань на базі цього Навчально-тренувального центру із залученням представників ДСНС. Крім цього у найближчі роки будуть реалізовані й інші подібні проєкти транскордонного співробітництва з Угорщиною, Сербією та Болгарією.

Румунія
обіцяє найближчим часом вжити заходів щодо збільшення своїх транзитних
потужностей для сприяння експорту українського зерна з 2 до 4 мільйонів тонн щомісяця,
після виходу Росії з угоди, яка дозволяла Україні експортувати збіжжя через її
чорноморські порти. Відповідну заяву зробив міністр транспорту Сорін Гріндяну
за підсумками зустрічі в Галаці з представниками України, Р.Молдова, США та Єврокомісії щодо альтернативних
маршрутів транспортування українського зерна.

У цьому
контексті він зазначив, що Сулінський канал, який є єдиним життєздатним водним
шляхом для транспортування зерна, повинен бути оптимізований. «Ми погодилися,
що експорт українського зерна має бути прискорений на тлі атак на українські
порти Рені та Ізмаїл протягом останніх тижнів. Під час цієї зустрічі ми з
колегами підкреслили важливість румунських наземних, залізничних та
автомобільних, а також морських транспортних шляхів для забезпечення
безперервного потоку експорту та імпорту з України. Я також повторив, що з
точки зору дунайських перевезень, Сулінський канал є єдиним життєздатним водним
шляхом і саме тому необхідно постійно оптимізувати пропускну здатність цього
маршруту. У підсумку, з нашої точки зору, це була надзвичайно хороша і плідна
зустріч, яка дозволить нам, завдяки заходам, яких ми вживемо, збільшити
пропускну здатність транзиту зернових з України через Румунію, з тим, щоб
досягти поставленої мети у майже 4 мільйони тонн на місяць, з 2 мільйонів тонн,
які ми маємо зараз.»

Міністр
транспорту Сорін Гріндяну заявив про можливість використання українською
стороною й інших дунайських портів, окрім Бреїли та Галаца, а також розповів
про деякі заходи, які будуть вжиті в найближчий період. «Ми плануємо збільшити
кількість лоцманів, які проводитимуть судна через Сулінський канал, до кінця
серпня матимемо 60 обіцяних лоцманів. Також впроваджуємо європейський проєкт,
який буде завершено десь цієї осені, що дозволить судноплавство на Суліні 24
години на добу 7 днів на тиждень. Крім цього ми запропонували нашим українським
колегам можливість використовувати усі порти, в тому числі вище за течією від
Галаца і Бреїли, аж до Оршови. Яким чином? Використовуючи залізничну мережу до
цих портів на південь від Дунаю, а звідти баржами до Констанци і Чорного моря.»

Україна в рамках зустрічі Румунія – США -
Єврокомісія – Р.Молдова – Україна, яка пройшла у румунському Галаці позначила
серед пріоритетних напрямів роботи для збільшення українського експорту
реалізацію потенціалу Дунаю і пунктів пропуску на кордоні з Румунією, – повідомив
віцепрем’єр – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України
Олександр Кубраков. «У
румунському Галаці в рамках зустрічі Україна – США – Єврокомісія – Румунія -
Молдова працювали над шляхами збільшення українського експорту. Румунська
частина Дунаю в умовах обмеженого судноплавства важлива для переорієнтації
експорту», – написав він у Facebook.

За його словами, ключовими напрямками
роботи є: прискорення проходження суднами каналів, збільшення пропускної
спроможності на каналі Суліна та організація додаткових місць для здійснення
рейдової перевалки суден біля румунського порту Констанца. «Ми
бачимо перспективи для розвитку дунайських портових кластерів. Дунай
залишається одним з ключових і привабливих логістичних маршрутів для експорту
української аграрної продукції. За сім місяців цього року вже було оброблено
понад 18 мільйонів тонн вантажів. Ми працюємо над включенням української
частини Дунаю до карт Транс’європейської мережі внутрішніх навігаційних шляхів
(TEN-T). Також обговорили й питання подальшого днопоглиблення української
частини Дунаю, але я хотів би підкреслити, що це робитиметься виключно в рамках
конвенції Еспо. Ми отримали зауваження від колег з Румунії, відповімо на них і
я сподіваюся, що наприкінці серпня матимемо двосторонні дискусії на рівні
урядів двох країн з цих питань, але знову ж таки, я хотів би підкреслити, що
все буде відповідно до конвенції Еспо. Україна також зацікавлена в можливості
організації додаткових місць для рейдової перевалки вантажів в територіальних
водах Румунії, зокрема в районі порту Констанца та в районі Сулінського каналу.
Думаю що це було б вигідно для обох сторін і сподіваюсь, що румунські колеги
підтримають цю ідею. У контексті збільшення кількості лоцманів хочу наголосити,
що Україна високо цінує зусилля Румунії щодо підвищення ефективності цього
каналу та збільшення його пропускної спроможності. Ми вже бачимо перші
результати і хочу щиро подякувати нашим румунським колегам, моєму колезі та
його команді за те, що вони роблять.»

Олександр Кубраков додав, що з румунською
стороною також ведеться робота над повноцінним запуском вантажних перевезень на
автомобільних пунктах пропуску на кордоні з Румунією Красноїльськ – Вікову де
Сус і Дяківці – Раковець. У планах збільшення пропускної спроможності
Порубне – Сірет щонайменше на 20% і відкриття ще двох нових пунктів пропуску.
«Я сподіваюся, що коли наші колеги з Румунії закінчать всі ці проєкти з їхнього
боку, ми почнемо обслуговувати і вантажівки, а не тільки легкові автомобілі або
порожні вантажівки, як це відбувається зараз. І безумовно, важливо підкреслити,
що наша мета – це спільний прикордонний і митний контроль з нашими румунськими
колегами. Я сподіваюся, що ці проєкти підтримає й Європейська комісія, адже це
також один з ключових шляхів підвищення ефективності існуючих пунктів пропуску
через кордон.»

Віцепрем’єр України повідомив, що у напрямку
залізничних перевезень ведеться активна робота, як на румунському, так і на молдовському
напрямках. Він нагадав про відновлення руху на кордоні з Румунією пасажирських
поїздів на ділянці Рахів – Ділове – Валя-Вішеулуй, а також про роботи з
відновлення пасажирського руху в пункті пропуску «Тересва». «Стосовно
залізничної інфраструктури ми обговорили різні можливості збільшення пропускної
здатності існуючих ліній, деякі з них повинні бути відремонтовані, деякі з них
повинні бути якісно розширені на рівні трьох країн – України, Р. Молдова та
Румунії, і все це може призвести до збільшення обсягів наших вантажів в порту
Галац. Я сподіваюся, що всі ці заходи будуть реалізовані, ми будемо працювати
над цим в тісному контакті з усіма нашими партнерами.»

«Усі наші дії спрямовані на досягнення однієї
мети – забезпечення якомога більших можливостей для українських експортерів», -
підкреслив Кубраков. Віцепрем’єр висловив подяку всім присутнім на зустрічі за
підтримку. Він також нагадав, що нещодавні атаки РФ на портову інфраструктуру
України знищили понад 200 тис. тонн зерна.

США на зустрічі підтвердили свою готовність
надати фінансову допомогу сусідам України, зокрема Румунії, для закупівлі
пілотних суден та сприяння перевалці і транскордонному транзиту. Заходи
включатимуть підтримку США у розширенні альтернативних експортних маршрутів,
модернізації українських пунктів пропуску, модернізації критично важливої
залізничної та автомобільної транспортної інфраструктури, а також підтримку
розвитку експортного потенціалу приватного сектору вздовж Дунаю. Підбиваючи
підсумки зустрічі в румунському місті Галац координатор США з питань санкцій
Джим О’Браєн заявив: «Те, що ви бачите сьогодні – це солідарність у дії. Росія
напала на Україну дуже близько звідси, наблизивши війну до цього мирного
регіону. Румунія, Р.Молдова та Україна сказали: Давайте зустрінемося в
Румунії і знайдемо рішення. Росія атакувала світове постачання
продовольства. Чорноморська зернова ініціатива принесла 32 млн. тонн зерна на
світові ринки. Шляхи солідарності принесли трохи більше. Ця група країн побачивши,
що 32 млн. тонн зараз під загрозою сказали: Давайте сядемо і сприятимемо
експорту більшої кількості зерна. І всі побачили значний прогрес. До
війни цей регіон постачав світові досить мало українського зерна, можливо,
менше 100 тис. тонн на місяць. За останній рік, відколи почалася війна, було експортовано
понад 20 мільйонів тонн. І, як ви чули сьогодні, ми досягли домовленостей про
практичні кроки, які, переконані, збільшать цю кількість більш ніж удвічі.
Таким чином, зерно з України потрапить в різні країни світу. Це неймовірно
важливий крок. Ми бачимо тут п’ять партнерів, п’ять державних установ, які
працюють разом, але цей прогрес є можливим завдяки тому, що десятки тисяч людей
доклали значних зусиль, а їхні робочі місця залежать від того, чи вийде
українське зерно на світові ринки. Це водії вантажівок, оператори кораблів,
портові працівники, залізничники, всі в цьому регіоні. Отже – більше
інвестицій, більше робочих місць. Це добре для Р.Молдова, це добре для Румунії,
це добре для України. Але всі ці люди, працюючи разом, доставляють зерно у
світ.»

Своєю чергою генеральна директорка
Європейської комісії з питань мобільності і транспорту Магда Копчинська нагадала,
що ЄС засудив нещодавні російські атаки проти української інфраструктури в
портах Рені та Ізмаїл і висловила жаль з приводу одностороннього виходу Росії з
Чорноморської зернової ініціативи. Вона сказала, що це ставить під загрозу
людські життя та глобальну продовольчу безпеку. У цьому контексті Магда
Копчинська вважає надзвичайно важливою зустріч у Галаці і подякувала Румунії за
її проведення. «Сьогодні ми робимо ще один важливий крок для зміцнення наших
спільних зусиль, спрямованих на подолання наслідків дій Росії, а також на
покращення функціонування шляхів солідарності Україна-ЄС. Як ви знаєте, шляхи
солідарності були відкриті в травні 2022 року та в період з травня 2022 року до
кінця червня цього року. Таким чином, вони дозволили Україні експортувати 82 млн
тонн продукції на суму 33 мільярди євро та імпортувати 29 мільйонів тонн
товарів на суму 60 мільярдів євро. Що стосується зернових, які надзвичайно
важливі для глобальної продовольчої безпеки, то з травня 2022 року до кінця
липня цього року шляхами солідарності пройшло майже 60% експорту з України,
тоді як решта йшла на експорт через Чорноморську зернову ініціативу. І коли ми
розглядаємо потенціал шляхів солідарності в цілому, то саме маршрут
Дунай-Констанца є найважливішим. Близько 60% українського зернового експорту
йде через цей конкретний маршрут. За останні місяці з моменту запуску шляхів
солідарності було багато значних покращень, здійснених як в Україні, так і в Р.
Молдова та Румунії для того, щоб зробити дунайський маршрут ще більш ефективним
і переконатися, що всі вільні потужності, які є і можуть бути використані,
будуть максимально використані для продовження підтримки експорту українського
зерна як через дунайські порти, так і через порт Констанца. Звичайно, ми
розглядаємо й інші альтернативні маршрути, наприклад, через країни Балтії,
Польщу, але, як я вже сказала Дунай виявився найефективнішим з них.»

Республіку Молдова на зустрічі в
Галаці представив міністр сільського господарства Владімір Боля, який
наголосив, що будь-які регіональні ініціативи щодо вирішення проблем, з якими
стикаються як українські, так і молдовські фермери, сприяють посиленню регіональної
згуртованості і практично зміцнюють європейський принцип солідарності. Він
сказав, що будь-яка допомога Україні – це допомога Республіці Молдова, а
будь-яка допомога Республіці Молдова – це допомога Україні. «Ми підтвердили
позицію молдовського уряду щодо абсолютно безумовної підтримки України в її
економічних експортних та транзитних процесах до портів Констанца та Галац, що
знаходяться на території Румунії. Ми підготували перелік конкретних пропозицій
щодо заходів, які могли б покращити експортну ситуацію як для молдовських
фермерів, так і для українських експортерів. Йдеться про необхідність
відновлення або інвестування в залізничну та судноплавну інфраструктуру
Республіки Молдова, що має призвести до подвоєння, за дуже короткий час, обсягів
товарів, що експортуються транзитом через Республіку Молдова, і, звичайно ж, ми
говорили про інвестиції в митницю в Республіці Молдова, що дозволило б
забезпечити безперешкодний прикордонний рух через п’ять сухопутних пунктів пропуску
через молдовсько-румунський кордон. Це
допоможе як експортерам з Республіки Молдова, які на сьогодні практично всі
товари експортують наземним транспортом, автомобілями, в порт Констанца або в
інші пункти призначення в Європейському Союзі, так і експортерам з України.»

Під час зустрічі
її учасники висловили вдячність Румунії та Р. Молдова за постійну
підтримку України та їхньому керівництву за надання допомоги сусідам у ці важкі
часи.  Сприяння офіційних
Бухареста і Кишинева у забезпеченні експорту мільйонів тонн українського
зерна відіграло визначну роль як в допомозі Україні, так у
порятунку мільйонів людей у всьому світі від голоду.

У ніч проти 2 серпня Росія знову атакувала ударними безпілотниками українську
портову інфраструктуру на Дунаї, поблизу кордону Румунії, країни НАТО та ЄС.
Було знищено 40 тисяч тонн зерна, на яке чекали країни Африки, Китаю та Ізраїлю.
У результаті атаки постраждали портова інфраструктура, офіс Українського
Дунайського пароплавства, зернові термінали, складські приміщення, інші
цивільні об’єкти.

Щойно президент Румунії Клаус Йоганніс засудив чергову російську атаку
дронами на портову інфраструктуру Дунаю. «Безперервні атаки Росії на українську
цивільну інфраструктуру на Дунаї, поблизу Румунії, є неприйнятними. Це
військові злочини і вони продовжують впливати на здатність України доправляти
свої продукти харчування тим, хто потребує у всьому світі», – зазначив Клаус
Йоганніс на офіційній сторінці в Twitter. І голова Сенату, лідер керівної Націонал-ліберальної партії Ніколає Чуке,
заявив, що нові «жорстокі» удари Росії дестабілізують постачання продовольства
до багатьох країн, серйозно загрожуючи глобальній продовольчій безпеці.

Міністерство національної оборони Румунії також рішуче засудило збройну
агресію Російської Федерації проти України та продовження невиправданих і
незаконних обстрілів населених пунктів, де проживає цивільне населення, та об’єктів
критичної інфраструктури України. «У зв’язку з ситуацією, яка склалася внаслідок
атак, що були спрямовані на елементи портової інфраструктури в районі Ізмаїла,
поблизу румунського кордону, оцінки відповідальних структур Міністерства
національної оборони не виявили жодної прямої військової загрози національній
території або територіальним водам Румунії», – йдеться в повідомленні
відомства. У цьому контексті румунське оборонне відомство повідомило про застосування
«заходів підвищеної пильності, передбачених національними та союзницькими
планами, здійснення постійного моніторингу наземного, морського та повітряного
простору Румунії та про співпрацю зі структурами НАТО для посилення оборони на
всьому східному фланзі і стримування будь-якої агресії проти території
країн-членів Альянсу.»

Вибухи в Рені було видно з Румунії, це викликало занепокоєність мешканців
румунських дунайських населених пунктів, адже війна впритул наблизилася до румунського
кордону. Коментуючи нинішню ситуацію в інтерв’ю Радіо Румунія румунський аналітик,
доктор міжнародного права та професор політології Штефан Чокінару зазначив, що
коли війна під боком, інцидент може статися в будь-який момент: «Ми
стикаємося з цим вперше, але Республіка Молдова і Польща – ні. Згадайте рештки ракет,
які впали в цих двох країнах, у Польщі, яка також знаходяться на лінії
розмежування між НАТО й Україною, а також в Республіці Молдова, що знаходиться
під румунською парасолькою. Але те, що сталося з бомбардуванням міст Рені та
Ізмаїл, не повинно нас дивувати. Це два дуже важливі пункти для торгівлі на
Дунаї, який є надзвичайно важливою економічною артерією Європи і, рано чи пізно,
росіяни б вдалися до їх обстрілу. Однак слід дуже чітко сказати, що це не має
нічого спільного з Румунією, і саме тому не були використані ракети, щоб не
сталося чогось непередбачуваного. Були використані безпілотники. Безпілотники,
як ви знаєте, пілотовані і тому росіяни подбали про те, щоб нічого не впало на
румунську територію. Однак, навіть якби такий інцидент стався, це не означає
автоматичну активацію статті 5 договору НАТО, цього принципу мушкетерів, але це
вимагало б дуже серйозного аналізу. Тому що, якщо стався інцидент, то це не
означає початок війни.»

Коли поблизу має місце війна завжди, щось може впасти з
неба, як це сталося в Польщі, як це сталося в Республіці Молдова. Звичайно, ніхто
цього не хоче, але потрібно реагувати спокійно і вірити у збройні сили, – каже
Штефан Чокінару.

Аналітик ствердив, що зараз є абсолютно очевидним, що український контрнаступ
не буде наступом у російському стилі, коли великі скупчення військ кидаються в
атаку, незважаючи на людські втрати, про це треба завжди говорити і повторювати
– це буде тривала військова операція, вона триватиме щонайменше десь до
середини зими. Ця друга фаза війни в Україні триватиме щонайменше стільки ж,
скільки й перша фаза, яка тривала рік, – зазначив Штефан Чокінару. «Звісно, Росія
багато чому навчилася за рік війни. Це можна побачити на прикладі того, що
зараз відбувається в Україні. Їм вдалося до певної міри нейтралізувати деякі
українські безпілотники, але цього слід було очікувати. Це те, що відбувається
на війні, саме тому випробовується зброя, саме так винаходять нову зброю, саме
так відбуваються всі ці речі. Політичну війну в Україні Росія програла.
Військова війна повторить долю політичної війни. Відбудеться те саме. Тільки,
як я попереджав у минулому, це складний процес, це процес, який займе час, він
не закінчиться швидко, незважаючи на наше нетерпіння. Це займе час і припускає
дуже серйозні витрати, в тому числі для європейських країн, які не беруть
участі у війні безпосередньо чи опосередковано.»

Ця війна, ще триватиме, але – каже аналітик Штефан Чокінару,
– Румунія перебуває в ситуації, в якій вона ніколи раніше не була. «Вона є складовою найпотужнішого в світі політичного, військового,
економічного і фінансового альянсу. Румунія є частиною тієї сторони, яка
переможе. Я переконаний, що
Румунія вчинить правильно і наприкінці
цього протистояння (яке, має глобальний характер, те, що відбувається в Україні,
є лише регіональним театром протистояння, але протистояння відбувається по всій
планеті) я переконаний, що Румунія буде дуже добре
забезпечена, вона буде в таборі, який виграє це протистояння, вона буде в
демократичному, процвітаючому таборі, в таборі, який буде насолоджуватися
плодами прийдешньої епохи, четвертої промислової революції у світі.»

Вихід Росії із зернової угоди та її ракетні удари по українській портовій інфраструктурі викликали занепокоєння щодо
продовольчої безпеки в світі, передусім
на Африканському континенті, близько половини країн якого імпортує
більше третини своєї пшениці з України та Росії. Ця ситуація посилила тиск на
існуючі «коридори солідарності» створені Європейським Союзом після початку повномасштабної війни Росії проти
України для сприяння експорту українського зерна.
У цьому контексті міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску в інтерв’ю інформаційному агентству
Bloomberg заявила, що офіційний Бухарест готовий допомогти Україні з експортом
зерна через свої порти.

«Тепер Румунія може відкрити нові пункти пропуску з
Україною, збільшити персонал на існуючих пунктах пропуску та залучити
військових, щоб прискорити транзит суден через канали Дунаю,» – зазначила Лумініца Одобеску.

Румунський порт Констанца, найбільший чорноморський порт у ЄС, наразі є
кращим варіантом для українських компаній через близькість і менші витрати.
«Наша країна готова швидко розробити альтернативні маршрути для експорту
українського зерна, після того як Росія вийшла з Чорноморської
зернової ініціативи і погрожує потопити судна, які прямують до українських
портів», – сказала глава румунської дипломатії.

Міністерка нагадала, що до тепер територією Румунії було транспортовано понад 20 мільйонів тонн зерна. «Румунія вже відіграє ключову роль у транзиті
зерна з України до країн, які його потребують. Майже 20 мільйонів тонн вже пройшли транзитом і, якщо порівняти з іншими 33 мільйонами тонн,
передбаченими Чорноморською угодою, укладеною за сприяння ООН і Туреччини, з
якої Росія щойно вийшла, то цілком очевидно, що Румунія відіграє ключову роль у
цьому процесі і надалі допомагатиме
Україні. Ми продовжуватимемо
нарощувати ці зусилля, щоб допомогти Україні доставити своє зерно туди, де воно
потрібне. Те, що Росія робить у Чорному морі, ставить під загрозу всю глобальну
продовольчу безпеку».

Раніше і президент Клаус Йоганніс запевнив, що
Румунія продовжить надавати свої логістичні потужності для експорту
українського зерна. Він нагадав, що більше половини українського експорту зерна
на світові ринки йде транзитом саме через Румунію, і запевнив, що ця підтримка продовжуватиметься.
«До тепер половина українського зерна експортувалася через Румунію, через
румунські логістичні маршрути, ми їх адаптували, ми їх вдосконалили і
продовжуватимемо діяти таким чином. Ми вважаємо, що важливо і добре бути на
боці України і підтримувати її експорт і ми робитимемо й надалі так, щоб не
допустити ніяких збоїв».

Крім цього Румунія була єдиною з п’яти сусідніх
з Україною східноєвропейських країн, яка у квітні цього року не заборонила імпорт
українського зерна і після початку війни постійно розширювала маршрути транзиту
української агропродовольчої продукції. Після 24 лютого 2022 року значна
частина експорту українського зерна була спрямована саме до румунських дунайських портів Бреїла
та Галац, а також до Констанци на Чорному
морі. Навіть після того, як зернова угода, досягнута за посередництва ООН та
Туреччини, надала Україні обмежений доступ до трьох її чорноморських портів,
румунський порт Констанца став найбільшим альтернативним судноплавним
маршрутом, через який за час війни пройшла значна частина експорту
українського зерна. Порт Констанца, якому віддають перевагу українські
компанії, був модернізований, але може бути переповнений вітчизняною зерновою
продукцією, адже Румунія є одним з найбільших виробників зерна в ЄС.

Загальний
вантажопотік порту Констанца за минулий рік склав понад 70 млн т. Зерно займає
майже третину цього обсягу. Термінали порту можуть одночасно зберігати до 1,5
млн т агропродукції. Тут можуть навантажуватися балкери з максимальним об’ємом
220 тис. т. Є можливість перевантажувати зерно з річкової баржі на судно, а
також перевантажувати близько 2,5 тис. т агропродукції на добу через плавкрани.

Бухарест і Київ
постійно шукають
нові варіанти для збільшення та прискорення транзиту українського зерна
водним шляхом. Одним із них є Сулінське гирло на Дунаї. Але в цьому гирлі виникають великі затори через його вузькість і
дефіцит досвідчених лоцманів. Ще торік Україна збільшила кількість лоцманів – з 16 до
40. А також домовилася з Румунією про спільну модернізацію інфраструктури
Сулінського каналу та, за гострої потреби, його перехід на щоденний і
цілодобовий режим роботи. Нещодавно Габріель Ковріг відповідальний за
лоцманське судноплавство повідомив, що вже у серпні кількість лоцманів на Сулінському річковому каналі в Румунії почне
поступово збільшуватися до 60 за рахунок повернення відставників і капітанів
флоту. Це, за його словами, збільшить
пропускну здатність каналу на 50%.

Державний секретар зі стратегічних питань МЗС Румунії Юліан Фота здійснив
нещодавно візит до України, в рамках якого відвідав Київ і Чернівці. 6 липня у
Києві відбулися політико-дипломатичні консультації між представниками зовнішньополітичних
відомств України та Румунії, у рамках яких Юліан Фота провів окремі зустрічі із заступником міністра Євгеном Перебийносом, заступником міністра Миколою Точицьким та з державним секретарем Олександром Баньковим, колишнім послом України в Румунії.

Сторони обговорили широке коло пріоритетних питань двостороннього порядку
денного, а також взаємодію на міжнародній арені. Відбувся предметний обмін
думками з низки актуальних питань двостороннього порядку денного, зокрема
організації найближчим часом візитів і зустрічей на вищому рівні, а також
реалізації спільних проєктів у сфері економіки, торгівлі, енфергетики,
цифровізації, протидії дезінформації, розбудови прикордонної інфраструктури та
інших сфер взаємного інтересу.

У ході консультацій відбулося
обговорення стану та перспектив забезпечення прав румунської національної
меншини України та української національної меншини Румунії. Держсекретар зі стратегічних питань МЗС Румунії наголосив на важливості конструктивного та відкритого діалогу між двома країнами з метою пошуку рішень для врегулювання питань та досьє, що стоять на двосторонньому порядку денному. Щодо питання захисту прав осіб, які належать до румунської меншини в Україні, він наголосив на необхідності прискорення інституційного діалогу на експертному рівні з метою якнайшвидшого досягнення конкретних результатів. Дипломат повторив неодноразове прохання до української влади розглянути можливість вжиття необхідних заходів для визнання такою, що не існує так званої молдавської мови.

Державний секретар Юліан Фота підтвердив
тверду підтримку Румунією незалежності, суверенітету та територіальної
цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів. Він запевнив, що
Румунія продовжуватиме надавати підтримку Україні в умовах загарбницької війни,
розпочатої Російською Федерацією, доки це буде необхідно.

Українські посадовці висловили вдячність українській владі за постійну підтримку, яку надає Румунія, а також за підтримку, надану Україні в усіх форматах багатостороннього співробітництва. Вони підкреслили важливість і корисність регулярного обміну аналітичними матеріалами в рамках двостороннього діалогу, зростаючу динаміку, що сприяє підходу, спрямованому на пошук найбільш ефективних шляхів вирішення всіх питань, що стоять на порядку денному.

Особливий наголос було зроблено на питанні надання гуманітарної підтримки
тимчасово переміщеним українським громадянам, які перебувають на території
Румунії. У зв’язку з цим Юліан Фота запевнив, що відповідна підтримка надаватиметься
Україні та її громадянам стільки, скільки це буде необхідно. Румунський дипломат детально представив багатовимірну та послідовну підтримку України та українського народу з боку Румунії. Майже 100 000 біженців, які знайшли прихисток у Румунії, із загальної кількості у понад 4,9 мільйонів громадян України, які проїхали транзитом через нашу країну, користуються комплексними заходами інтеграції в суспільство, на ринку праці, відповідно в системі освіти, на основі комплексної програми заходів, прийнятої румунською державою в законодавчому, інституційному та фінансовому планах. Він також наголосив на сприянні Румунії експорту з України понад 18 млн тонн зерна та іншої сільськогосподарської продукції.

Під час обговорення участі Румунії у відбудові та відновленні України,
українська сторона акцентувала увагу на важливості обрання Румунією конкретного
проєкту та реалізації його вже на нинішньому етапі. Обговорено взаємодію у
реалізації ініційованої Президентом України Володимиром Зеленським Формули
миру, а також наголошено на необхідності посилення санкційного тиску на РФ і
притягнення Росії до відповідальності за злочин агресії проти України.

В інтерв’ю чернівецькому інтернет-виданню «Букпрес» державний секретар зі
стратегічних питань МЗС Румунії Юліан Фота назвав візит дуже результативним. «Я здійснив чудовий візит
в Україну, візит, який мав дві важливі складові. Передусім йдеться про
політичні консультації в Києві, де разом з українськими друзями ми розглянули
всі важливі питання. Ми говорили про те, як Україна та український народ
захищають свої землі. Ми обговорили постійну послідовну підтримку, яку надає
Румунія, я сказав, що офіційний Бухарест і вся Румунія продовжуватимуть бути
поруч з Україною, тому що це справедлива справа, це чесна справа і це єдиний
спосіб будувати відносини якомога краще між двома народами. Я радий бачити, що
з місяця в місяць, від періоду до періоду відносини між двома країнами стають
кращими.»

Під час зустрічі Юліана Фоти та Євгена Перебийноса окрема увага була
приділена реалізації стратегічного курсу України на вступ до ЄС і НАТО, зокрема
Євген Перебийніс поінформував щодо стану виконання Україною семи рекомендацій
Європейської Комісії, а також висловив сподівання на ухвалення Євросоюзом рішення
про початок передвступних переговорів з Україною до кінця 2023 року. Заступник
міністра поінформував румунських партнерів щодо очікувань української сторони
від Саміту НАТО у Вільнюсі. З цього
питання отримано запевнення у повній підтримці румунської сторони.

Політико-дипломатичні консультації також надали можливість обмінятися думками щодо реформ, здійснюваних Україною з метою прискорення процесу вступу до Європейського Союзу. Румунська сторона привітала значні зусилля української влади, враховуючи особливо складний контекст, спричинений агресивною війною, розв’язаною Російською Федерацією, та підтвердила послідовну і своєчасну підтримку Румунією продовження європейського курсу України, наголосивши, що розширення на схід є стратегічною метою Європейського Союзу.

Українська сторона висловила вдячність Румунії за послідовну політичну
підтримку та практичну допомогу, що надається Україні з перших днів
повномасштабного вторгнення Росії. Сторони відзначили успішну взаємодію України
та Румунії у рамках міжнародних організацій – ООН, ОБСЄ, Ради Європи – та
визначили пріоритетні напрями подальшої співпраці на міжнародній арені.

Румунсько-українську співпрацю і партнерство,
але на рівні регіонів Юліан Фота обговорив 7 липня у Чернівцях з представниками місцевих
органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. З цієї нагоди начальник
Чернівецької ОВА Руслан Запаранюк подякував за постійну солідарність та
підтримку, яку Україна отримує від Румунії та висловив сподівання на подальшу
співпрацю. Він сказав, що одним з пріоритетних напрямів на сьогодні є розбудова
спільної митної інфраструктури: автомобільних пунктів пропуску через кордон і
розширення можливостей залізничного сполучення. «Наразі готуємо спільну пропозицію будівництва пункту пропуску
вантажного транспорту «Біла Криниця – Клімеуць» у дзеркальному відображенні з
обох боків кордону. На часі розширення спроможності колії для покращення роботи залізничного пункту
пропуску «Вадул-Сірет – Вікшани». Це збільшення міжнародного вантажопотоку і
товарообігу між державами», – зазначив Руслан Запаранюк.

Під час зустрічей з чернівецькими посадовцями відбувся обмін думками про прогрес, досягнутий у покращенні транскордонного сполучення між Румунією та Україною, а також про становище румунської громади в Україні. Юліан Фота підкреслив особливу важливість продовження поглибленого діалогу між органами влади прикордонних регіонів, за участі та сприяння консульських установ Румунії в регіоні. Він запевнив у тому, що Румунія й надалі підтримуватиме Україну,
як в політичній площині, так і в питаннях розвитку співробітництва на рівні
регіонів та бізнесу, додавши, що діалог має бути продовжений у різних форматах,
зокрема і на Саміті Тримор’я у Бухаресті.

Румунська делегація на чолі з Юліаном Фотою, до складу якої також увійшли Надзвичайний та Повноважний Посол Румунії в Україні Александру Віктор Мікула, заступник директора Управління Східної Європи та Центральної Азії (DEEAC) Александру Жіпа, дипломат департаменту з правових питань МЗС Румунії Іляна Попеску, Генеральний консул Румунії у місті Чернівці Ірина Лоредана Стенкулеску, зустрілася
й з міським головою Чернівців Романом Клічуком, з яким було обговорено різні питання
співпраці на регіональному рівні, у тому числі надання допомоги Україні,
можливі спільні проєкти та партнерські засади. Роман Клічук подякував за
постійну допомогу та підтримку, додавши, що Чернівці високо цінують це,
особливо зараз, під час російської агресії.

Делегацію румунських дипломатів прийняв і голова
обласної ради Олексій Бойко. «Чернівецька обласна рада максимально використовує
міжнародні зв’язки, щоб залучити якомога більше підтримки з-за кордону. Адже
сьогодні на території нашої держави триває війна між цивілізованим світом і
світом варварів та терористів. Щодня ми втрачаємо героїв у цій боротьбі і
звертаємося до світу, аби союзники були з нами до переможного кінця», -
зазначив голова обласної ради.

Своєю чергою Юліан Фота запевнив, що
усвідомлює масштаби трагедії, яка нині відбувається в Україні. «Коли наші
автівки рухалися українськими дорогами, ми бачили скільки державних стягів
майорять на кладовищах, ми пропускали траурні кортежі і розуміємо, якою ціною
дається Україні ця боротьба. Багато років тому ті жахіття, які відбуваються
тут, росіяни творили і в Румунії. Старше покоління ще пам’ятає ті події і,
мабуть, тому наші громадяни так активно допомагають українцям. Адже коли 24
лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, саме
прості люди першими поїхали на кордон, аби зустріти та підтримати українців», -
сказав Юліан Фота.

Державний секретар запевнив, що Румунія не
сумнівається у перемозі України у цій війні та підтримуватиме її до кінця, у
тому числі на міжнародних дипломатичних майданчиках.

Теж у Чернівцях державний секретар зі стратегічних питань МЗС Румунії Юліан Фота
зустрівся з лідерами місцевої румунської громади. Підбиваючи підсумки дискусій
він заначив. «Я радий і зворушений навіть зупинкою в
Чернівцях, це мій перший візит до Чернівців, я давно хотів відвідати це гарне
місто, давно хотів поспілкуватися з місцевими жителями. Нарешті випала така можливість
і я дякую лідерам румунської громади в Чернівцях за цю можливість, а також
Генеральному Консульству Румунії за посередництво в цій зустрічі. Розмова була
не проста, але змістовна, а я насправді хотів підкреслити присутнім, що Румунія
продовжуватиме приділяти пріоритетну увагу проблемам румунів у цій частині
України. Ми не хочемо нічого іншого, крім того, що ми пропонуємо українцям у
Румунії, румунським громадянам українського походження в Румунії, тобто, щоб
такі ж права були надані румунській меншині в Україні. Таким чином, разом і
використовуючи ці меншини як міст, як сполучний елемент, ми будуватимемо все
кращі стосунки між Румунією, яка є членом НАТО та ЄС, і Україною, яку ми всім
серцем чекаємо поруч з нами в НАТО та Європейському Союзі», – заявив державний секретар зі стратегічних питань МЗС
Румунії Юліан Фота в інтерв’ю чернівецькому інтернет-виданню «Букпрес».

30 травня по 6 червня у приміщенні Сенату
Румунії був представлений фотопроєкт «Рік незламності. Точка неповернення».
Виставка фотографій була створена у лютому 2023 року Українським центром
безпеки та співпраці на основі фото та відеодоказів про злочини росіян в
Україні, які збирала команда центру під час повномасштабного вторгнення рф на
щойно деокупованих територіях Київщини, Харківщини, Херсонщини. Вона
представляє фотографії цивільних будівель (житлових будинків, спортивних
комплексів, шкіл та дитячих садків), зруйнованих російськими окупантами.

Під час презентації виставки
спікерами виступили голова УЦБС Сергій Кузан, Посол України в у Румунії Ігор
Прокопчук, координаторка з міжнародної співпраці УЦБС Соломія Хома, депутат від
Фракції нацменшин і голова Союзу українців Румунії Микола-Мирослав Петрецький,
депутат від Націонал-ліберальної партії Крістіан Бекану, президент Асоціації
«21 грудня 1989 року» Теодор Мерієш, президент громадянської федерації «Ініціатива
Тімішоара» Лауренціу Штефенеску тощо.

У той час, як росія веде
наймасштабнішу з часів Другої Світової війну в Європі, руйнує та забирає життя
мирних українців ми розповідаємо про злочини росії світу та нагадуємо Європі,
що війна набагато ближче, ніж це може здаватись, – заявив голова Українського
центру безпеки та співпраці Сергій Кузан. «Зараз росія через різних своїх
агентів впливу емісарів на заході, у Ватикані, впроваджує тезу про необхідність
зупинити війну, про необхідність тих чи інших мирних перемовин, коштом наших
суверенних територій. На цій виставці яскрава ілюстрація чому не можна довіряти
росіянам, чому не можна йти на різні їхні мирні плани та чому не можна
торгувати свободою і суверенітетом. Сьогодні ми стоїмо, весь світ стоїть на вододілі
– або стати по світлу сторону і битися на стороні Добра, до повної перемоги і
до відновлення справедливості, або ж спробувати домовлятися з агресором і цим
самим трошки, відтермінувати війну, яку агресор запланував не лише проти
України, а проти всієї вільної Європи.»

Сергій Кузан сказав, що задіюючи
свою агентуру серед політиків та посадовців, поширюючи дезінформацію, створюючи
та підсилюючи внутрішні конфлікти всередині держав росія намагається посадити
Україну за стіл перемовин та виграти час для перегрупування свого війська для
нового удару. Водночас він привітав позицію Румунії і подякував румунському народові за підтримку: «Стратегія росіян зрозуміла. Через своїх агентів впливу
на заході вони хочуть посилити тенденції ізоляціонізму, вони нав’язують
західним суспільствам думку, що мовляв це війна українців і росіян, а не всього
вільного світу. Вони говорять, що воювати дуже дорого і, що можна заплатити за
ось ці руйнування цими же такі територіями. Президент України, український уряд
і цілий український народ одностайні в тому, що не можна торгувати свободою, не
можна торгувати суверенітетом, не можна торгувати своєю гідністю і на цьому
шляху я дуже радий, що ми можемо зібратися тут, що ми можемо нагадати собі, ким
є росія і, що ми одностайні, наші народи одностайні в бажанні перемогти
агресора. І я радий що український та румунський народи стоять поряд в цій
нашій боротьбі.»

У своєму виступі голова Союзу
українців Румунії, депутат Микола Мирослав Петрецький підкреслив важливість проведення
фотовиставки саме в Парламенті Румунії, який серед перших в Європі засудив
агресію Російської Федерації проти України. Депутат нагадав про вражаючу
солідарність румунів зі своїми українськими сусідами з перших годин вторгнення
Росії в Україну. «Весь румунський народ проявив неймовірну солідарність.
Незалежно від національності чи географічного положення усі прийшли на
підтримку українців і ця солідарність спостерігалася з самого початку і в цій
фундаментальній установі Румунської держави, Парламенті Румунії, який серед
перших засудив агресію російської федерації проти України, а декларація про
засудження російської агресії була прийнята майже одноголосно в дещо
незвичайний спосіб. Вона була зачитана з приміщення Союзу українців Румунії у
м.Сігету Мармацієй, в присутності біженців, які на той момент проживали у
відповідному приміщенні. Після того, Парламент Румунії неодноразово
організовував такі заходи, як сьогоднішній, аби продемонструвати свою повну
солідарність з українським народом, а останній з них відбувся нещодавно, коли
була прийнята декларація парламенту щодо засудження Голодомору 1932 – 33 років
в Україні.» Микола Мирослав Петрецький ще раз подякуваd румунському народу,
румунським державним установам, румунському уряду, румунському парламенту за
всю підтримку, яку вони надали Україні та українцям.

«Україна продемонструвала здатність
зупинити російську агресію, перемагати загарбницькі війська та змусити їх
відступити з окупованих територій. Для повного звільнення Україні надалі
потрібна військова, фінансова, економічна та гуманітарна допомога», – заявив Посол
України в Бухаресті Ігор Прокопчук. «Солідарність – це не просто політичний
термін, вона має різноманітне практичне значення для України та українців, вона
допомагає нам зміцнювати обороноздатність України для перемоги над агресором.
Вона допомагає нам, незважаючи на війну, виконувати всі наші соціальні
зобов’язання всередині країни, вона допомагає нам справлятися з численними
економічними та гуманітарними викликами. І сьогодні, коли ми зібралися на
відкритті цієї виставки, я хотів би особливо відзначити ту підтримку і
допомогу, яку ми отримуємо від Румунії, від Уряду Румунії, від народу Румунії,
з перших днів, як почалася ця велика війна і висловити глибоку вдячність за цю
підтримку, яка була надана українцям. Це була дуже щира підтримка, відповідь,
яка прийшла дуже природно. Співчуття,
яке було виявлено до українців, які перетинали кордон, які тікали від війни,
допомогло нашим громадянам знайти комфорт і прихисток на території цієї країни.»

Депутат Крістіан Бекану сказав, що
подібні фотографії є додатковими доказами російських воєнних злочинів на
території України. «У ХХІ столітті ми не очікували побачити такі зображення в
Європі. І саме тому важливо використовувати фотографію, використовувати
зображення як один з головних видів зброї, що ми маємо проти диктатури, проти
режимів терору, проти тоталітарних режимів і проти злочинів проти людяності.
Наприкінці Другої світової війни президент Рузвельт попросив американських
солдатів фотографувати те, що вони бачать у нацистських таборах. Мета
документування трагедій того часу полягала в тому, щоб ніхто і ніколи не зміг
заперечити те, що сталося. Тому роль воєнних фотографів, кінооператорів, роль
таких виставок полягає саме в тому, щоб у довгостроковій перспективі ніхто і
ніколи не зміг заперечити, що режим у Москві – це злочинний режим.
Документування всіх драм, всіх воєнних злочинів тим більше важливе для
майбутнього всієї Європи і для майбутнього всього вільного світу. Незалежно від
того чи йдеться про Бучу, про Харків, чи про бомбардування українських ліній
електропередачі, незалежно від того чи йдеться про бомбардування лікарень, про
незаконне використання атомних електростанцій як щитів або військових цілей,
про масові депортації, про викрадення дітей, про ґвалтування, про примусова
мобілізація жителів окупованих територій України до лав російської армії – це
все речі, які ми не повинні забувати в нашому майбутньому.»

Президент Асоціації «21 грудня 1989
року» Теодор Мерієш сказав, що мужність українців у війні проти Росії нагадує
йому про сміливість румунів, які в грудні 1989 року постали проти
комуністичного диктатора Ніколая Чаушеску. «Асоціація «21 грудня 1989 р.» була
поруч з українцями впродовж усіх цих років і понад півтора року від початку
війни та залишається солідарною з вами, доки наші сили дозволяють нам робити
добрі справи. Ми не очікуємо абсолютно нічого взамін, ніякої винагороди, ми
просто хочемо чути, що Україна вільна. У нас занадто багато спільного, ми приречені
бути сусідами назавжди, бо так дав Бог і нам не залишається нічного іншого, ніж
максимально відверто працювати разом. Навіть якщо у нас є ще деякі розбіжності,
ми зможемо над ними зосередитися, коли буде мир, коли Україна буде вільною, а
ворог буде вигнаний.»

За час повномасштабної війни світ на
власні очі побачив жахливі дії російських солдатів. Почув про українські міста:
Бучу, Ірпінь, Маріуполь, Ізюм та десятки інших – не через їхню красу, а через
вчинений там росіянами геноцид, воєнні злочини, ґвалтування. У Румунії досі добре
пам’ятають з власної історії, що таке кремлівсько-радянський терор. Президент
громадянської федерації «Ініціатива Тімішоара» Лауренціу Штефенеску зазначив:
«Для нас це було як дежавю, тому що ми виросли з розповідями наших бабусь і
дідусів про те як, коли радянська армія вторглася в Румунію, жінкам доводилося
тижнями ховатися, рятуватися від зґвалтування. Тому з перших годин вторгнення
була сильна емпатія, ми діяли в міру своїх можливостей і це ставлення
залишилося актуальним. І це той меседж, який я хотів би передати від імені
румунських громадських організацій, які в останні роки також відігравали дуже
активну роль в Румунії під час масових протестів в 2017-2019 роках, в рамках
антикорупційного та проєвропейського руху. Війна Росії проти України є не
тільки територіальною та цивілізаційною. Це війна агресивною, азійської, авторитарної
держави проти вільного світу. Тому обов’язок кожного чесного і демократичного
європейця – зайняти тверду позицію проти того, що відбувається в Україні. Наша
позиція буде твердою й надалі та, у міру наших можливостей ми й надалі
допомагатимемо нашим друзям в Україні.»

«Прапор ЄС завжди повертається на
деокуповані території разом з прапором України. Презентуючи виставку у
Бухаресті, ми хотіли показати невелику частину того зла, яке приніс із собою в
Україну русскій мір – через понівечені дитячі садочки, розбиті цивільні
будинки, через історії людей, котрі втратили все, але вижили. Світ має нарешті
усвідомити, що російська загроза ближче, ніж здається», – прокоментувала модераторка події та координаторка з
міжнародної співпраці УЦБС Соломія Хома.

Вперше виставку було презентовано 24
лютого 2023 року перед штаб-квартирою ООН в Женеві.

Делегація
соціальних працівників та волонтерів з Кам’янця-Подільського Хмельницької
області України здійснила у першій половині червня навчальний візит до Румунії,
точніше в повіти Ковасна та Брашов. Навчання було організовано в межах проєкту
«Капіталізація соціальних інновацій на користь українських соціальних служб і
структур з метою полегшення життя українців, які постраждали від війни». Проєкт
впроваджується за підтримки Фундації Баден-Вюртемберга благодійною організацією
Diakonie (Німеччина) у співпраці з Федерацією соціальних НУО Трансільванії
(Румунія) та FONT (Лабораторією самовідданості) і соціальними працівниками в
Україні. Метою цього навчального візиту було ознайомлення з румунським досвідом
у сфері соціальних послуг, а також продовження процесу дизайн-мислення (фаза
розробки ідей). Проєкт спрямований на підвищення спроможності соціальних
працівників у Кам’янець-Подільському районі України надавати послуги з догляду,
адаптовані до потреб бенефіціарів в умовах надзвичайної ситуації, спричиненої
війною в Україні.

Під час
навчання учасники мали змогу ознайомитися із роботою ГО Дияконія Сфинту Георге
та послугами, які надає організація людям похилого віку, а саме домашній
догляд. На практиці побачили як соціальні працівники надають різні соціальні
послуги бенефіціарам. Відвідали два соціально-реабілітаційні центри: KIDA – для
дітей з особливими освітніми потребами та IRIS-центр – для людей з
інвалідністю, де були представлені різні форми і методи роботи з клієнтами цих
закладів.

У межах
візиту учасники мали нагоду відвідати мерію міста Брашов, ознайомитися з
роботою муніципального центру надання соціальних послуг, відвідали центр
допомоги українцям у Брашові й обмінялися враженнями в центральному офісі ГО
Агапедія. Гостей з України прийняла заступниця мера Брашова Флавія Богіу. «Ми
мали честь прийняти у себе в гостях групу професіоналів та студентів-соціальних
працівників з України. Вони приїхали до Брашова в рамках проєкту «Лабораторія
самовідданості», який реалізує Федерація соціальних служб Трансільванії, щоб
побачити і дізнатися, як надаються соціальні послуги в Румунії. Важливо
розуміти, що, окрім складної, часом катастрофічної ситуації, в якій зараз
перебуває Україна через війну, соціальні послуги в Україні дуже відрізняються
від тих, які ми маємо в Румунії та в Європейському Союзі. Тому ці фахівці
готуються до того, щоб і зараз, під час війни, вони могли втручатися і надавати
найкращі послуги своїм громадам, а також пізніше, на етапі відновлення України,
розвитку України та зближення України з ЄС. Вони ознайомилися з тим, як ми
надаємо соціальні послуги. Ця група відвідала низку асоціацій та фондів, які
надають соціальні послуги: Дирекцію соціального захисту міста Брашов та Центр
для українських біженців, що діє при бізнес-центрі CATTIA і ми сподіваємося, що
цей візит стане основою співпраці, в рамках якої Брашов зможе підтримати
розвиток соціальних послуг в Україні.»

Навчальна
програма проводиться Федерацією соціальних НУО Трансільванії через «Лабораторію
самовідданості», першу в Румунії лабораторію соціальних інновацій у сфері
догляду на дому і складається з 6 модулів (приблизно 9 місяців), що проводяться
в гібридному форматі, як на базі Центру соціальної роботи в Кам’янці-Подільському,
так і в режимі онлайн. Програма базується на експериментальному навчанні,
створенні прототипів та тестуванні нових рішень з різними користувачами та
експертними групами. Учасники формують інноваційні команди, які працюють над
різними ідеями, пов’язаними з соціальними послугами догляду вдома, а також
отримують підтримку в рамках індивідуальної програми наставництва.

Голова Міжнародної федерації
соціальних працівників Європи Ана Редулеску пояснила: «Команда Федерації
неурядових організацій Трансільванії мала проєкт минулого року, Лабораторію
соціальних інновацій, і ця концепція принесена сьогодні в цьому проєкті для
України. В Україні є велика потреба в ідеях, в інноваціях, тому що ця модель
соціальних послуг, яку ми маємо в Румунії і в Європі, ще не розвинена в
Україні. Вони знаходяться на початку шляху і зараз ми намагаємося допомогти їм
розвивати ідеї, придумувати інновації в соціальних послугах. Інновації
означають визначення потреб людей в громаді та розробку відповідних відповідей,
з одного боку, за допомогою наявних ресурсів, а з іншого боку, доповнюючи
ресурси, які вони виявляють в громаді. Інновації означають здатність
налагоджувати зв’язки у спосіб, якого раніше не робили у громаді і
створювати послуги підтримки для людей. В Україні зараз є велика потреба в таких послугах, тому що вони стикаються з проблемами, для яких і ми в Європі не маємо послуг, або з проблемами, які породила війна. Улітку цього року з’явився відповідний компонент реагування і вони будуть у процесі створення постійного компоненту, тому що проблеми, з якими вони стикаються зараз – це проблеми, які іноді навіть ми не можемо спрогнозувати, аби ідентифікувати їх.»

Проєкт спрямований на зміцнення
потенціалу 25 українських постачальників послуг (студентів, викладачів,
працівників або волонтерів державних або приватних закладів домашнього
догляду/соціальних послуг, біженців, представників відповідної державної адміністрації,
неформальних опікунів) щодо належного лікування переміщених і травмованих осіб.
Першою метою проєкту є розробка та впровадження комплексної навчальної програми
з використанням інноваційних методів для покращення існуючих послуг, визначення
та розробки нових послуг, а другою метою є створення інноваційного «банку ідей»
послуг з догляду в Дунайському регіоні. Банк ідей буде спільним ресурсом у
формі веб-сайту, що міститиме інноваційні ідеї щодо продуктів або послуг з
догляду, розроблених у регіоні. Ознайомчий візит до Брашова та Ковасни став
частиною практичного компоненту тренінгу.

У зв’язку з цим голова Національної
організації соціальних працівників України Яна Мельничук зазначила: «Ситуація в
Україні щодня погіршується, і нам дедалі важко, і тому ми надзвичайно вдячні
вам за те, що даєте можливість розвиватися, адже соціальна сфера це сьогодні
найнеобхідніша сфера в Україні, тому що дуже багато людей з різними вадами
приходять з війни як солдати діти, які з територій, де сьогодні ведуться бойові
дії повертаються і так само старі люди, і всім їм потрібна підтримка. Тому в
першу чергу ми хочемо подякувати Ані Редулеску і всім організаціям, які
допомогли нам приїхати сюди забезпечили нам дорогу повністю весь тиждень
безкоштовного проживання, і ми отримали надзвичайний досвід, який будемо тепер
намагатися впроваджувати у нас в Україні. Тому що, як відомо, коли війна і
більшість свого часу ти сидиш в укритті ну не дуже є можливості де набратися
якогось нового досвіду або взагалі щось впроваджувати. Ми зрозуміли в Румунії,
що ми не одні в цьому світі, і ми дуже дякуємо усьому румунському народу за те,
що так опікується українцями, ми це відчували як на початку війни, так і під
час цієї подорожі. Ми дуже хочемо і розуміємо, що потрібно співпрацювати з освітніми,
громадськими організаціями, і тому ми мали дуже величезний досвід написання
грантів, за що дякуємо всім людям, які нас цьому вчили протягом цього тижня.»

Загальний бюджет проєкту становить майже
61 тис. євро, з яких майже 45 тис. євро співфінансує Фонд Баден-Вюртемберга
(Німеччина).

НАТО очікує, що на саміті у Вільнюсі
наступного місяця союзники викладуть бачення майбутнього України – сильної,
незалежної і демократичної країни, члена євроатлантичної сім’ї, – заявив
заступник генерального секретаря Мірча Джоане. Він також повідомив, що триває
робота над створенням Ради Україна-НАТО, де Україна буде рівноправним партнером
союзників і зможе спільно вирішувати питання безпеки, що становлять спільний
інтерес. Мірча Джоане підкреслив, що коли ця війна закінчиться, НАТО вже
повинна буде мати структуру для забезпечення майбутньої безпеки України, Грузії та
Республіки Молдова, щоб гарантувати, що історія не повториться.

Північноатлантичний альянс продовжить
підтримувати Україну, заявив нещодавно у місті Клуж-Напока заступник
Генерального секретаря НАТО Мірча Джоане. Він вважає, що Україна врешті-решт
досягне тих військово-політичних цілей, які вона поставила перед собою на
початку цього контрнаступу. Мірча Джоане: «Очевидно, що Україна в цьому
наступі, який вона готує і розпочала, має певні напрямки, де вона досягла успіху.
Що правда й опір, і спосіб організації російської оборони є дуже інтенсивними і
це призводить до жорстоких боїв на широкому спектрі українського фронту. Ми продовжуватимемо підтримувати Україну, тому що це важливо для них і ми
переконані, що Україна матиме успіх в досягненні військових і політичних
цілей, які вона поставила перед собою, готуючи цей контрнаступ.»

Саміт НАТО у Вільнюсі наступного місяця
змінить архітектуру безпеки в цьому регіоні Європи. Це принесе більше безпеки
для Румунії, а також більше можливостей для румунської оборонної промисловості,
сказав також Мірча Джоане. «Румунія ніколи в своїй історії не мала кращої
гарантії національної безпеки, ніж зараз і це хороша новина для нас, тому що маючи
безпеку, можна розвивати економіку, можна мати більш амбітні особисті або
національні плани. Ми також надзвичайно зацікавлені в тому, щоб у сфері
інновацій, нових технологій всі країни-члени Альянсу, в тому числі країни на
сході НАТО, зокрема і Румунія, більш інтенсивно співпрацювали з передовими військовими і технологічними компаніями на Заході. Саме
тому я переконаний, що в цій необхідності допомогти Україні в довгостроковій
перспективі, трансформувати наші власні військові системи і системи
національної безпеки, ми могли б побачити справжній ренесанс національних
оборонних галузей, в тому числі і в Румунії.»

«Президент Путін припустився кількох
великих помилок, стратегічних помилок, коли вдерся в Україну. Першою була
тотальна недооцінка української армії. Він думав, що буде контролювати Україну
впродовж тижнів та захопить Київ за кілька днів. Він також дуже недооцінив
союзників по НАТО та наших партнерів, їхню рішучість підтримувати Україну», – сказав генеральний
секретар НАТО Єнс Столтенберг. За його словами «якщо президент Путін переможе -
це буде трагедія для України, і дуже небезпечно для нас. Оскільки урок, який з
цього винесе він та всі інші лідери, включно в Пекіні, полягатиме в тому, що за допомогою
грубої військової сили можна досягти своїх цілей. І це зробить набагато
вразливішим НАТО, США та Європу загалом», – резюмував Столтенберг. «Ми не
знаємо, як закінчиться ця війна, але ми знаємо, що коли вона закінчиться,
надзвичайно важливо, щоб ми змогли запобігти повторенню історії», – додав генсек
НАТО.

Паралельно з підтримкою України НАТО
готується до фундаментальних змін. Альянс не потребував розробки масштабних
оборонних планів протягом десятиліть, оскільки пострадянська Росія більше не
сприймалася як екзистенційна загроза, але зараз НАТО готується зробити великий
крок вперед на своєму наступному саміті. В аналізі Reuters йдеться про те, що у
Вільнюсі лідери НАТО, як очікується, затвердять секретні військові плани, в
яких вперше з часів холодної війни буде детально описано, як альянс реагуватиме
на російську атаку. Аналіз починається із заяви високопоставленого військового
чиновника НАТО Роба Бауера, який сказав, що «фундаментальна різниця між
кризовим менеджментом і колективною обороною полягає в наступному: не ми, а
супротивник встановлює розклад подій. Ми повинні бути готові до того, що
конфлікт може спалахнути в будь-який момент».

Виконавчий директор румунського Центру
«Нова стратегія» Джордже Скутару пояснює: «Є різні гіпотези розвитку цього
конфлікту в Україні. Й одна з гіпотез, яку треба брати до уваги, яку не можна
ігнорувати – це ескалація, яка врешті-решт призведе до прямої конфронтації між
НАТО і Російською Федерацією, спричиненої агресивною поведінкою росіян. Військові
повинні розглядати такий сценарій, так само як і політики повинні вислухати і затвердити,
скажімо так, таку робочу гіпотезу, викладену на стіл військовими. Тож, зрештою,
цілком природно, що це має відбуватися в нинішніх умовах, адже, як ми бачимо,
війна триватиме, агресія Росії не зменшується, а навпаки, зростає. Путін і
російське політичне та військове керівництво не демонструють жодних ознак
бажання досягти мирного врегулювання. І все йде до війни на виснаження, яка
триватиме і, яка також може призвести до небажаного розвитку подій, до раптової
ескалації ситуації. Це залежить від того, як Росія продовжуватиме діяти і саме
тому ми повинні бути готовими.»

Чорне море
виявилося дуже вразливим чи навіть найбільш вразливим регіоном, – каже Джордже
Скутару, тому що в цьому регіоні ми бачимо заморожені конфлікти в Європі, ми побачили
різні військові дії, починаючи з Грузії, продовжуючи анексією Криму, а тепер -
повномасштабним вторгненням Росії в Україну. Ми повинні бути готові розглядати
всі варіанти. «Світ повинен розуміти, що НАТО має здатність відповісти на
будь-який виклик і НАТО – це ми, сила НАТО – це сукупність можливостей, які
надають всі члени НАТО», – додав директор Центру «Нова
стратегія» Джордже Скутару.

І військово-політичний
аналітик Клаудіу Деджерату торкнувся рішень, які будуть розглянуті у Вільнюсі,
а також зміни у реагуванні на кризи. «Перспектива дійсно фундаментально
змінилася, тому що оборонний план, як це робилося в НАТО до 1989 року і як це
буде робитися зараз, враховує профіль загрози супротивника. Останні 30 років ми
говоримо про плани НАТО на випадок кризових ситуацій, на випадок ведення
бойових дій на відстані, на випадок втручання за межами нашої зони дії статті
5. Ми плануємо наші операції відповідно до ситуації, а не від супротивника. На
даний момент головним супротивником є Російська Федерація, і НАТО розробила, на
основі минулорічних рішень Мадридського саміту, концепцію оборони і стримування
для всього євроатлантичного регіону. Отже, ми говоримо про оборонний план,
подібний до того, що ми не мали з 1989 року і який відрізняється від того, що
було до 1989 року, для всього європейського стратегічного простору дій. Щоб
було зрозуміло, ми говоримо про Атлантичний регіон аж до східного флангу,
Польщі, Румунії, і з півночі, від Норвегії до південного флангу,
Середземноморського регіону. Вперше ми також матимемо національні оборонні
плани, які повинні відповідати цій великій концепції стримування й оборони
європейського стратегічного регіону. Вони інтегровані на рівні НАТО і, більше
того, мають бути інтегровані з новою моделлю сил НАТО, яка складається з трьох
категорій сил, трьох контингентів, і яка має сягнути десь 800 тисяч.
військовослужбовців НАТО, з різними званнями і різним ступенем готовності до
реагування. НАТО повинна бути здатна використовувати цю концепцію для того, щоб
мати можливість втручатися паралельно за кількох умов, в кількох ситуаціях і за
кількох можливих варіантів розвитку подій в усьому європейському стратегічному
регіоні.»

На цей раз не йдеться лише про план дій на
випадок надзвичайних ситуацій для Польщі, як ми обговорювали раніше, або план
дій на випадок надзвичайних ситуацій для Туреччини чи Румунії, – каже Клаудіу
Деджерату, – тепер Російська Федерація повинна
знати, що НАТО зможе втрутитися в різні регіони з однаковими силами і з
однаковою силою впливу і здатністю негайно розпочати бойові дії там, де це
необхідно.

Лідери країн Бухарестської дев’ятки, які зустрілися 6 червня у Братиславі,
у спільній заяві наголосили, що продовжуватимуть підтримувати Україну на шляху вступу
до НАТО «як тільки це дозволять умови».

Підсумки саміту Бухарестської дев’ятки у Братиславі

«Україна є невід’ємною складовою
євроатлантичного простору, а її безпека взаємопов’язана з безпекою її
союзників. Ми рішуче підтримуємо євроатлантичні прагнення України і
підтверджуємо рішення Бухарестського саміту 2008 року про те, що Україна стане
членом НАТО», – йдеться в документі, підписаному главами держав і урядів
Болгарії, Чехії, Естонії, Угорщини, Латвії, Литви, Польщі, Румунії та
Словаччини. «Спільне бачення країн Бухарестської дев’ятки має важливе значення
для безпеки східного флангу НАТО», – йдеться в документі. У заході також взяв
участь Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.

Саміт «Б-9» відбувся приблизно за місяць до саміту НАТО у Вільнюсі і надав
можливість для поглибленого обміну думками щодо пріоритетів порядку денного
Альянсу і головних завдань з наголосом на зміцненні сил і засобів стримування і
оборони НАТО на східному фланзі, а також на посиленні співпраці з Україною.
Особлива увага також була приділена вразливим партнерам в регіоні, таким як
Республіка Молдова, яка стикається зі зростаючими викликами безпеці.

Лідери дев’яти згаданих центрально-східноєвропейських країн-членів НАТО закликали
Росію негайно припинити військові дії і беззастережно вивести свої війська з
України. У спільній заяві глав держав та урядів формату «Б-9» було підтверджено
підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Вони
рішуче засудили жорстоку, невиправдану і незаконну війну проти України, яка,
своєю чергою, має законне право захищатися від цієї агресії відповідно до
міжнародного права, включаючи Статут ООН. У спільній заяві також йдеться про
те, що Росія повинна припинити свої безперервні напади на українське населення
та цивільну інфраструктуру, депортацію дітей та сексуальне насильство в ході
конфлікту, а також про те, що винні у злочині агресії, всіх звірствах та
воєнних злочинах повинні бути притягнуті до відповідальності. Братиславська
зустріч також запропонувала більш потужний, багаторічний і всеосяжний пакет
підтримки України з метою зміцнення її обороноздатності, в тому числі шляхом
впровадження стандартів НАТО. Декларація має на меті створити адекватний
правовий механізм для забезпечення відповідальності за злочин агресії проти
України.

Президент
Румунії Клаус Йоганніс був співголовою зустрічі, разом з Президентом Польщі
Анджеєм Дудою та Президенткою Словаччини Зузаною Чапутовою, яка заявила: «Нашим
головним пріоритетом є мир в Європі. Найбільшою загрозою миру є агресія Росії
проти України. Необхідно зміцнювати нашу безпеку, заходи, які призведуть до
безпеки наших громадян. Руйнування дамби в Україні є ще одним прикладом
російської агресії.»

Позиція Румунії

Своєю
чергою Президент Румунії Клаус Йоганніс заявив, що Росія продовжує бути
найбільшою загрозою європейській та євроатлантичній безпеці і в цьому контексті
держави формату «Б-9» розуміють необхідність зміцнення національної оборони та
створення узгодженої та єдиної, надійної та міцної передової оборони на східному
фланзі. Президент заявив, що держави східного флангу знаходяться на передовій
боротьби з катастрофічними наслідками війни в Україні, які мають численні
наслідки: безпекові, гуманітарні, економічні, продовольчі та енергетичні. «Ми
продовжимо підтримувати Україну стільки, скільки це буде необхідно», – заявив
президент Румунії. Він також закликав посилити підтримку вразливих партнерів
НАТО, особливо Республіки Молдова, з метою зміцнення її обороноздатності. «Я
підтвердив багатосторонню підтримку Румунією зусиль України з протидії
російській агресії. Румунія, як країна-член НАТО, а також член Європейського
Союзу, що має найдовший сухопутний кордон з Україною, підтримуватиме свою сусідку
стільки, скільки це буде необхідно. Я також наголосив на твердій підтримці
Румунією перспектив євроатлантичної інтеграції України, відповідно до нашої
твердої прихильності рішенням саміту НАТО в Бухаресті у 2008 році, а також
підкреслив необхідність здійснення конкретних кроків для того, щоб зробити
вступ України до Альянсу конкретним і передбачуваним процесом. До речі, рішуча
підтримка євроатлантичного майбутнього України була зазначена й на
двосторонньому рівні в Декларації про підтримку євроатлантичної інтеграції
України, яку я підписав з Президентом Володимиром Зеленським минулого тижня в
Республіці Молдова. У цьому контексті я висловив підтримку трансформації
Комісії Україна-НАТО на Раду Україна-НАТО і сподіваюся, що ця Рада буде
скликана на Вільнюському саміті. Я наголосив і на важливості подальшої
підтримки з боку країн Б-9, а також Альянсу в цілому, зміцнення
обороноздатності і стійкості вразливих держав по сусідству.»

Президент Румунії також
засудив підрив дамби Каховської ГЕС на Херсонщині, назвавши цей інцидент «ще
одним російським військовим злочином проти невинних цивільних осіб». «Росія та
російські агресори повинні бути притягнуті до відповідальності. Ми подумки поруч
з усіма, хто постраждав від цих жахливих дій», – написав глава держави на своїй
сторінці в соціальній мережі.

Зустріч двох президентів у Р. Молдова

Напередодні,
у межах візиту до Республіки Молдова для участі в саміті Європейської
політичної спільноти Клаус Йоганніс провів переговори з Володимиром Зеленським під
час якої були обговорені шляхи розвитку румунсько-українського діалогу та
просування різних спільних проєктів. «Румунія продовжить свою багатовимірну
підтримку і підтримуватиме Україну стільки, скільки буде необхідно, в тому
числі в постконфліктній реконструкції та відновленні, щоб забезпечити
стабільність, безпеку і стійкість цієї держави. Ми залишаємося солідарними з
українським народом», – написав Клаус Йоганніс у своєму Facebook.

Президенти
обговорили подальші кроки в допомозі Україні з боку Румунії з метою
протистояння російському вторгненню, зокрема посилення міжнародної санкційної
політики та притягнення Росії до відповідальності за воєнні злочини, скоєні на
території України. Глави двох сусідніх держав обмінялися думками щодо
актуальних питань двосторонньої взаємодії, зокрема у сферах торгівлі й
логістики, а також співпраці на гуманітарному напрямі. Володимир Зеленський
подякував румунському народу за солідарність з Україною та окремо висловив
подяку Клаусу Йоганнісу за його особистий внесок у підтримку України та
посилення її обороноздатності. Глава української держави відзначив важливість
надання Румунією тимчасового притулку громадянам України, які були вимушені
залишити свої домівки внаслідок розв’язаної Росією агресивної війни.

Під
час переговорів було наголошено на важливості нарощування підтримки України на
шляху до ЄС і НАТО. Свідченням такої чіткої позиції з боку Румунії стало
підписання главами держав декларації про підтримку євроатлантичної інтеграції
України. «Підписання цього документа є важливим кроком напередодні липневого
саміту НАТО у Вільнюсі», – наголосив Володимир Зеленський.

Президент
України та Президент Румунії: вітають значні досягнення України у просуванні на
шляху євроатлантичної інтеграції; підтверджують свій намір збільшити спільні
зусилля щодо підтримки інтеграції України до Альянсу та імплементації
стандартів НАТО; висловлюють готовність провести двосторонні консультації щодо
міжнародних гарантій безпеки України на період до набуття членства в НАТО на
основі Київського безпекового договору від 13 вересня 2022 р., зазначається у спільній
декларації. Згідно з документом Румунія і далі сприятиме міцній та ефективній
політичній і практичній підтримці України з боку Альянсу, спрямованій на
забезпечення спроможності Української держави ефективно захищати свій
суверенітет і територіальну цілісність, а Україна продовжуватиме поглиблення
взаємосумісності з НАТО та модернізацію сфери безпеки і Збройних Сил. Румунія
підтримує Україну в тому, щоб стати членом НАТО, щойно дозволять умови, -
зазначається у спільній декларації, підписаній президентами Румунії та України
в Р. Молдова.