Category: Взаємини

Асоціація офіцерів запасу Румунії (АОЗР) успішно
завершила транскордонний гуманітарний проект «Місія Україна». Команда, на чолі
з віце-президенткою Асоціації офіцерів запасу Румунії Адріаною Брумару, у
співпраці з Асоціацією ветеранів та резервістів Республіки Молдова, доставила
до Чернівців і передала українському благодійному фонду «Есфірь» гуманітарний
вантаж з товарами першої необхідності від членів асоціації або придбані на
кошти від спонсорів.

RadioRomaniaInternational · АОЗР доставила в Україну партію гуманітарної допомоги

Про цю ініціативу розповів президент Асоціації офіцерів
запасу Румунії, генерал у відставці Вірджил Белечану: «Перш за все місія була
успішно виконана! Тому хочу привітати всіх, хто долучився до неї, але особливо ініціаторку
цієї акції Адріану Брумару, віце-президентку та волонтерку нашої асоціації. Це
гуманітарна місія для тих, хто в Україні, для наших братів у Чернівеччині, для
тих, хто страждає від наслідків війни. Водночас наша допомога супроводжувалася
закликом асоціації до влади Україні щодо поваги до румуномовної спільноти,
показуючи, що ми є і завжди будемо щедрими, що ми поруч з Україною в
надзвичайно складний період її історії, що ми високо цінуємо стійкість
українського народу та здатність ЗСУ, Національної гвардії України та Сил територіальної оборони захищати свої землі
і підготовку до визволення окупованих російськими військами територій, але водночас
ми маємо це прохання, адже на своєму шляху до Європейського Союзу Україна також
має захистити свої нацменшини. Цю ініціативу ми, напевно, продовжимо, але це залежатиме
від наявних фінансових ресурсів.»

Акція «Місія Україна» стартувала на початку грудня
2022 року збором необхідних матеріалів та внесенням пожертв на їх закупівлю з
подальшою централізацією та палетуванням вантажу та оформленням митних
документів для доставки гуманітарного транспорту в Україну 26 – 28 січня. Усі
подаровані речі спрямовані на допомогу родинам мобілізованих українців у
повсякденному житті з численними труднощами, спричиненими збройним конфліктом.
Докладніше про це розповіла віце-президентка АОЗР Адріана Брумару: «Ми почали у
грудні минулого року і закінчили наприкінці минулого місяця в січні, в
основному це зайняло два місяці, протягом яких ми мобілізували всі філії Асоціації
офіцерів запасу Румунії, яких у нас приблизно 36 по всій країні. Було дуже багато
бажаючих долучитися, тому нам вдалося зібрати значну кількість посилок,
пакунків з продуктами харчування, які запросили наші партнери з Києва,
благодійний фонд «Есфірь». Це продукти харчування: борошно, рис, квасоля, гриби,
олія, багато м’ясних та овочевих
консервів, а також засоби гігієни та миючі засоби, продукти першої
необхідності, товстий зимовий одяг для чоловіків, жінок та дітей, санітарні
матеріали, ковдри, медичні ліжка, матраци… І так нам вдалося зібрати цілу фуру,
в тому числі за допомогою наших спонсорів, які допомогли нам коштами, але також
і завдяки нашим донорам – членам Асоціації офіцерів запасу. Гуманітарна
допомога була доставлена переважно до Києва та Херсона. Наші партнери з
благодійного фонду «Есфірь» з Києва приїхали до Чернівців з такою ж фурою як
наша і ми передали їм всю гуманітарну допомогу.»

Адріана Брумару розповіла, що була дуже
зворушена розповідями про жахливу трагедію, яку переживає зараз український
народ через російську збройну агресію. «У Чернівцях ми були вражені розповідями,
від тамтешніх румунів, з якими зустрілися. Дехто з них не міг стримати сліз від
емоцій та болю, коли розповідали як мільйони українців були змушені покинути
свої домівки, школи, лікарні чи роботи. Майже всі ті, з ким ми говорили, мали
членів родини на лінії фронту, з якими перебувають постійно на зв’язку,
намагаються допомагати, до яких їздили, щоб віднести все, що їм було
потрібно. Ці люди, фактично вся Україна, платять кров’ю за свою свободу в боротьбі
з російським агресором і неймовірно, що таке відбувається в наші дні. Ми
вирішили бути поруч з українцями, ми та наші партнери з Республіки Молдова
залишаємось відданими гуманітарній допомозі та впевнені, що робимо правильні
речі та підтримуємо їх у їхній щоденній боротьбі. Ми готові до співпраці і прагнемо
разом будувати спільне майбутнє, але очевидно, що для цього потрібен перш за
все мир.»

Наостанок ми попросили президента Асоціації
офіцерів запасу Румунії, генерала у відставці Вірджила Белечану дати свою
оцінку ситуації на сході та півдні України. «Нинішня ситуація з певної точки
зору критична для українських військових, але не дуже критична, ініціатива на
даний момент належить російським окупаційним військам. Як відомо у Бахмуті ситуація
дуже важка, а український контрнаступ у напрямку Сватове – Кремінна
застопорився. Навіть якщо Бахмут не протримається багато й українці вирішать
відвести свої сили, щоб зберегти їх, відновити їх і знову кинути бій, ситуація
не погіршиться. Тому що втрата Бахмута
не означає втрату всього Донбасу, Слов’янськ і Краматорськ встоять завдяки
західній допомозі, але також і завдяки власним ресурсам ЗСУ. Будемо
сподіватися, що українці візьмуть ініціативу, що вони відновлять контрнаступ на
Кремінну, що вони звільнять Кремінну та Рубіжне. А з Кремінної та Рубіжного
загрожуватимуть тилу російських сил, аби змусити росіян у Донбасі воювати з
перевернутим фронтом. Це була б бажана зміна ситуації. Я вірю, що вони
продовжуватимуть відбивати атаки у напрямку Авдіївки та Мар’їнки і на сильно
укріпленій за вісім років війни лінії розмежування, бо війна тривала вісім
років після вторгнення Росії у 2014 році, ЗСУ втримають українську частину Донеччини,
яку росіяни намагаються захопити, а також втримають ту частину Луганщини, яка
залишиться під українським контролем. Думаю, що шляхом проведення контратак та
перейшовши у контрнаступ українцям вдасться дестабілізувати російські сили на
Донбасі. Далі побачимо, що означає підтримка Заходу, бо вона формується, але не
завершена і поки що немає її чіткої перспективи, як того вимагають українці,
щоб підготувати групу контрнаступу чи я б навіть назвав це контрударом для
звільнення окупованих територій – Херсона, Запоріжжя, Донецька, тобто тих їх
частин, які були окуповані росіянами, і звичайно Луганська. Чекаємо змін з цієї
точки зору. Україна гідна нашого захоплення з точки зору волі українського
народу до опору, Збройні сили України, Сили територіальної оборони, Національна
гвардія, поліцейські України є взірцем рішучості та безперервної відданості і в
даний час Україна може пишатися своїм статусом вільної, незалежної держави, повністю
утвердженої не тільки в Європі, а й на міжнародному рівні. Україна боролася і
буде боротися за визнання, визнання, яке приходить не тільки в зв’язку з
поточними подіями, визнання, яке буде вписано золотими літерами в майбутній
історії України, майбутнє, яке ми бачимо в Європейському Союзі, а також у більш
віддаленій перспективі, чому б ні, в складі НАТО, якщо на це буде воля
українського народу.»

Вірджил Белечану побажав українцям
якнайшвидшої перемоги, відповідно, якнайшвидшого визволення території України
від російських загарбників. «Дай Бог сили українцям для оборони та для
визволення загарбаних територій. Дай Бог румунам мир і спокій, а ми
сподіваємося на це процвітання, на тлі досить виражених криз. Але ці кризи не
можна порівняти з найстрашнішою кризою – війною, яка зараз відбувається в
Україні.»

Отже румунське суспільство надалі демонструє солідарність з Україною у ці важкі моменти і допомагає українцям встояти і рухатися до перемоги.

Вітаю вас, шановні слухачі, на хвилях Всесвітньої служби Радіо Румунія! З вами Василь Каптару. Сьогодні ми розкажемо про один з проєктів, що фінансується Євросоюзом в рамках транскордонної програми Румунія – Україна 2014-2020 роки в галузі культури та досліджень. Мова йде про проєкт «Буковинський етнічний спеціальний скарб», який незважаючи на пандемію та війну був успішно доведений до кінця двома сучавськими та двома чернівецькими громадськими організаціями. Нашим гостем є голова ГО Медіа Центр БукПресс, політолог і журналіст Марін Герман, який є координатором цього проєкту в Україні.

Доброго дня Маріне, по перше вітаю з успішним завершенням цього проєкту «Буковинський етнічний спеціальний скарб». У чому його суть цього проекту, які результати були отримані?

Доброго дня, ну в першу чергу мета цього проекту – це розвиток культурного туризму в Буковині, в історичній Буковині, шляхом сприяння та популяризації нематеріальної культурної спадщини, етнічних груп Сучавського повіту та Чернівецької області. Протягом майже трьох років з певними перервами ми збирали інформації у населених пунктах Сучавського повіту та Чернівецької області. Наша організація займалася цією діяльністю на території Чернівецької області, збирали легенди, міфи, традиції, різноманітні історії, кулінарні рецепти все те, що відрізняє одну етнічну групу від іншої. Нашими цільовими групами були поляки, румуни, німці, євреї та вірмени Чернівецької області.

Якщо порівняти етнічні групи, які були досліджені в Румунії і ті, які були досліджені в Україні, що у них спільного і, що відмінного?

Ну, по-перше, ми відзначили те, що комуністична спадщина в її негативному розумінні не мала позитивних наслідків, дуже багато етнічних груп, які втратили зв’язок із своїм минулим. Це по-перше, по-друге, якщо порівняти сучасні Румунію та Україну, звичайно, що значно легше етнічним групам сучасної Румунії, зокрема тому, що Румунська держава надає фінансову підтримку різного роду культурним подіям, функціонуванню громадських організацій, те, що не відбувається в Україні, з одного боку, через законодавчі певні моменти, з іншого боку, через відсутність коштів та інше. Усе ж таки і в одній частині Буковини, і в іншій збережені автентичні цікаві оригінальні елементи нематеріальної культурної спадщини і ми запропонували в рамках цього проекту разом з нашими партнерами з Румунії нові туристичні маршрути, які базуються на цих культурних елементах історії Буковини, тобто відвідати ті чи інші населені пункти, ті чи інші місця у двох регіонах, але на основі культури тих етнічних груп, які вже століттями проживають у Буковині.

Так, Буковина це унікальний регіон, південь Буковини в Румунії, північ – в Україні і він цікавий не тільки з туристичної точки зору а й з точки зору спільнот, які там проживають і їх не мало. Які цікаві місця у Сучавському повіті Румунії, відповідно Чернівецькій області України мають особливий туристичний потенціал з етнічної та культурної точок зору?

Ми розробили шість маршрутів і ще один, сьомий, спільний маршрут, але найпростіший маршрут, найбанальніший навіть, це дорога від Чернівців до Сучави або від Сучави до Чернівців. Це автомобільна дорога і маємо автобус цією дорогою, але це насправді є дорогою через історію, культуру і духовність народів. Сучава, це місто, де проживають і поляки, і румуни, й українці та різні інші національності. Тут є різні церкви, тут є різні місця, які тісно пов’язані з історією семи етнічних груп Сучавського повіту. Далі це Балківці, Негостина, населені пункти і церкви української громади, далі це Сірет з найдавнішим цвинтарем єврейської громади в Європі, далі якщо рухатись в Україні, це Багринівка, село де за легендою народилася пісня «Кує зозуля в Буковині», відома в румунській громаді, далі це музей в селі Опришени Чернівецької області і далі по маршруту істо Чернівці – маленький Відень або маленький Париж, місто тісно пов’язане з легендами міфами та історією, з гарними будівлями та іншими цікавими місцями всіх етнічних груп колишньої Австрійської імперії та, звичайно, історії історичної Буковини.

Попри пандемію й особливо попри війну в Україні, вам вдалося все таки довести цей проект до кінця. Як відбувається зараз з іншими проектами? Яким чином Європейський Союз фінансує транскордонні проекти в контексті війни в Україні?

Було складно, тому що ми розпочали цей проект якраз 1 січня 2020 року і вже у березні були запроваджені карантинні обмеження у зв’язку з пандемією. Ми постійно, протягом цих 3 років змінювали, чи бюджет, чи проект, чи події, чи щось інше. Не раз ми були змушені призупинити дію цього проекту, тобто це були роки постійних змін, постійної адаптації, але ми доказали, що змогли адаптуватися до тих змін. У зв’язку з воєнними діями на території України, наприклад, ми скасували великий міжетнічний фестиваль, проте ми зуміли провести чотири заходи у Чернівецькій області у чотирьох центрах для внутрішньо переміщених осіб. А це люди з Донеччини, з Луганська, з Дніпропетровщини, які отримали від нас інформацію, їжу, одяг в рамках цього проекту. Тобто це були зміни, які ми у 20 році не передбачили, але ми це змогли зробити. Щодо подальших проектів, так, зараз, переважна більшість організацій перебувають на завершальному етапі цієї програми 2014-2020 і вже влітку ми сподіваємось, що Європейський Союз знову надасть можливість подавати інші проекти. Але буде складно, я вже бачу, що буде складно, тому що фінансова спроможність громад, громадських організацій, мерій, областей України є досить обмеженою, бюджети всіх невеликі, тому я сподіваюся, що Європейський Союз надасть адаптовані механізми для того, щоби ці проекти могли бути реалізовані на території України. Війна звичайно вносить свої корективи і вона звичайно, що негативно впливає на можливість ефективної реалізації тих чи інших проектів. Ми сподіваємося, що буде мир, надіємось що всі ці розпочаті проекти будуть завершені і майбутнє України буде разом з Румунією у великій європейській сім’ї.

Дякую, Маріне за гарну розмову і сподіваюсь, що війна в Україні закінчиться якомога скоріше, а люди знову повернуться до того нормального життя і знову почнуть подорожувати, відвідувати Буковину і північну, і південну, і скористаються тією інформацією, яку ви зібрали в рамках цього проекту. Успіхів тобі в наступних проектах!

Дякую вам і вам міцного здоров’я. Дякую за увагу і за можливість виступити на вашому радіо, яке є другом і яке ми слухаємо на території України.

Міністр закордонних справ Богдан
Ауреску 20 січня, взяв участь у 53-му Всесвітньому економічному форумі в Давосі
в ролі головного доповідача на сесії під назвою «Нові Гельсінські угоди для світу», модератором якого виступив
головний редактор публікації «Foreign Affairs» Даніель Курц-Фелан. Глава
румунського зовнішньополітичного відомства зосередив свою увагу на визначенні
нової моделі безпекового діалогу та координації дій у нинішній безпековій
ситуації, а також торкнувся актуальних геополітичних подій, зокрема питання
глобального висвітлення незаконної війни, яку розв’язала Російська Федерація в
Україні.

Глава МЗС Румунії проаналізував
поточну геополітичну реальність в Європі та світі на тлі агресії Росії проти
України, висвітливши шляхи забезпечення глобальної безпеки та стабільності в
контексті домінування криз. У цьому контексті він наголосив на серйозності поточної безпекової кризи в
Європі, а також на основних ризиках та викликах для світового правопорядку.
Міністр наголосив на необхідності підтримувати порядок, заснований на правилах,
які забезпечуватимуть мир і сприятимуть вирішенню глобальних проблем.

Так само, Богдан Ауреску згадав про
трансформації, які пережило євроатлантичне співтовариство за останні
десятиліття, від процесів розширення Європейського Союзу та НАТО до криз в
останні роки, які вплинули на європейський континент: економічна криза,
міграційна криза, пандемія COVID-19, а зараз – війна проти України. Стосовно
останньої міністр зазначив, що нинішня війна, яку Російська Федерація веде
проти України, включає низку інших криз, що накладаються, починаючи з кризи
безпеки і завершуючи енергетичною та продовольчою кризами. Водночас він
підкреслив, що російська агресія проти України є нападом на параметри
архітектури євроатлантичної безпеки та заснований на правилах міжнародний
порядок, а також на демократичні цінності, які лежать в основі євроатлантичної
спільноти.

Богдан Ауреску наголосив на зусиллях
Румунії щодо підтримки України, в тому
числі з прийняття понад 3,3 млн біженців з України і забезпечення транзиту
понад 11,2 млн тонн українського зерна та іншої сільськогосподарської
продукції, а також на необхідності продовження підтримки України. Під час
дискусій, відповідаючи на запитання модератора, міністр Богдан Ауреску закликав
до правильного визнання характеру нинішньої агресії і того факту, що Україна є
жертвою російської агресії, а будь-які мирні переговори мають розпочатися лише
тоді, коли це вирішить Україна, враховуючи порушення її територіальної
цілісності, а також мають розпочатися виходячи з цієї реальності.

Також глава румунської дипломатії
підкреслив той факт, що російська загроза параметрам євроатлантичної
архітектури безпеки, що впливає на «Глобальний південь», а також на
демократичні цінності, є суттєвою ставкою будь-яких мирних переговорів. З цієї
точки зору він наголосив на тому, що в нинішніх умовах міжнародне
співтовариство не може дозволити собі позицію стратегічної неоднозначності щодо
війни в Україні. Богдан Ауреску вважає, що архітектура безпеки, заснована на
Гельсінських угодах 1975 року, залишається в силі, тому вкрай важливо захищати
цю архітектуру та фундаментальні цінності євроатлантичної спільноти, в тому
числі шляхом створення дієвих санкційних механізмів, у відповідь на серйозні порушення міжнародного
права, як це зробила Росія.

Крім цього глава МЗС Румунії
підкреслив той факт, що війна, яку Російська Федерація розв’язала проти
Україні, відбувається поза межами заснованого на правилах міжнародного
правового порядку, який не повинен бути змінений з цієї причини, а навпаки, має
бути захищений від тих, хто прагне підірвати цей правопорядок. Порушення
міжнародного правопорядку не може виправдати його зміну. Водночас, за словами
глави румунської дипломатії, дискусії щодо Гельсінського заключного акту на
даний момент недоцільні, але вони можуть бути проведені з нагоди 50-ї річниці
прийняття Гельсінських угод, у 2025 році, за умови, що війна в Україні до того
часу закінчиться і можна буде винести уроки з цієї та пов’язаних з нею криз.

У той же час міністр закордонних
справ Румунії зауважив, що нинішня криза, спричинена війною в Україні, також
принесла з собою ряд можливостей для зміцнення згуртованості євроатлантичної
безпеки, яку було неможливо уявити до війни, зокрема у таких питаннях як:
надання Україні та Республіці Молдова статусу кандидата на вступ до ЄС,
започаткування процесу набуття Фінляндією та Швецією членства у НАТО, рішення
Мадридського саміту НАТО щодо посилення позиції стримування та оборони на
східному фланзі Альянсу, яка визначила розміщення у Румунії понад 5000 військових
союзників, збільшення видатків з національного бюджету на оборону з 2% до 2,5%,
а також прискорення зусиль щодо зменшення та ліквідації енергетичної залежності
від Росії.

З іншого боку президент Клаус
Йоганніс на щорічній зустрічі з акредитованими в Румунії послами іноземних
держав заявив, що Румунія зразково впоралася з безпрецедентною ситуацією на
кордоні Європейського Союзу та НАТО, спричиненою війною Росії проти України.
Президент наголосив на експоненціальному зростанні ролі Румунії на
регіональному, європейському та глобальному рівнях після активної участі в
управлінні ситуацією на кордоні з Україною. Він показав, що 2022 рік став роком
глибоких трансформацій, спричинених війною Росії проти України. Глава держави
також зазначив, що 2022 рік був роком мужності перед російським вторгненням,
захисту демократії та суверенних принципів, роком єдності дій та солідарності.

«Наші демократичні цінності зазнали прямого нападу і ми відреагували без
вагань. З першого дня війни Румунія була активно залучена до реакції міжнародної
демократичної спільноти та до процесу стратегічної адаптації, нав’язаної новою
реальністю безпеки», – заявив Клаус Йоганніс. Він нагадав, що румуни та
румунська влада надали екстрену допомогу біженцям з України та українському
населенню, в тому числі через гуманітарний хаб у Сучаві (північ) і додав, що
понад 3,3 млн українців перетнули кордон Румунії. «Ми швидко забезпечили
комплексну низку заходів щодо їх прийому та захисту. Щоб уникнути світової
продовольчої кризи, Румунія сприяла транзиту українського зерна до вразливих
держав, до тепер через нашу країну пройшло понад 11 млн тонн
сільськогосподарської продукції, приблизно половина від загального обсягу
транзиту», – зазначив глава держави.

Президент також згадав про постійні розмови з
українським колегою Володимиром Зеленським. «Ми доклали постійних зусиль, які
сприяли прийнятому Європейською Радою історичному рішенню про надання Україні
та Республіці Молдова статусу кандидата на вступ до ЄС», – сказав Йоганніс. Він
уточнив, що дипломатичні ініціативи Румунії були твердими у необхідності
притягнення Росії до відповідальності та її ізоляції, активній підтримці
прийнятих європейських санкцій та використання інструментів міжнародного права.
«Росія використовувала енергетику як зброю шантажу. Разом з нашими партнерами,
однак, ми знайшли рішення, щоб значно зменшити енергетичну залежність від
Росії, забезпечити безпеку поставок і доступні ціни для населення», – сказав
Клаус Йоганніс.

«Відповідь Румунії на кризу, спричинену війною Росії проти
України і надалі буде багатовимірною та комплексною. Ми продовжуватимемо
підтримувати Україну та Республіку Молдова, в тому числі їхні європейські або
євроатлантичні прагнення», – сказав президент Румунії.

У пятницю, 13 січня, у Бухаресті відбувся спеціальний захід, присвячений презентації зусиль і результатів, досягнутих Румунією у соціальній сфері, передусім у плані гуманітарної допомоги біженцям з України, переважно жінкам і дітям, змушеним покинути свою батьківщину через війну, яку Росія розвязала проти України майже рік тому. Зокрема було представлено Звіт про зусилля та досягнення Румунії у сфері гуманітарної допомоги біженцям, забезпечення прав дітей та інших уразливих категорій населення упродовж 2022 року. На заході були присутні премєр-міністр Румунії Ніколає Чуке, державний радник глави уряду, пані Меделіна Турза, представник Верховного комісара ООН у справах біженців Пабло Сапата, а також представники дипломатичних місій країн-партнерів, різних неурядових організації та агентств ООН у Румунії.

З цієї нагоди премєр-міністр наголосив, що Румунія була і залишатиметься «простором безпеки та спокою» для українських біженців, додавши, що наша країна з першого дня війни взяла на себе роль надійного європейського та міжнародного партнера в управлінні кризою українських біженців. «Майже рік минув від початку конфлікту в Україні, а Румунія була присутня на «передовій» з першої миті та продовжує послідовно підтримувати глобальні зусилля вільного світу щодо підтримки України та цінностей демократії. Понад 3 мільйони громадян України перетнули наші кордони за останні 12 місяців, з яких понад 2,5 мільйона отримали пряму підтримку уряду Румунії чи наших партнерів, незалежно від того, чи йдеться про безкоштовний проїзд у громадському транспорті, їжу, одягу, прихисток, довгострокове житло, екстрену фінансову допомогу, безкоштовні медичні і соціальні послуги десяткам тисяч осіб, доступ до ринку праці та до румунських шкіл, або про гарантію безпеки, яку надає статус тимчасового захисту в нашій країні. Румунія була і залишиться простором безпеки та спокою для усіх хвиль українських біженців. Ми з першого моменту взяли на себе роль надійного європейського та міжнародного партнера, який не лише розмежовує війну від миру та стабільності, а й створив надзвичайно важливі коридори, у прямому та переносному сенсі, міжнародної підтримки України, відкривши доступ до національної автомобільної, залізничної, річкової та морської інфраструктури.»

2022 рік, став роком прояву безмежної солідарності всього румунського суспільства, від центральних органів влади до пересічних громадян, які з розпростертими обіймами зустріли своїх українських сусідів надавши їм прихисток і всю можливу допомогу. Саме на цьому наголосив і Ніколає Чуке: «Наша солідарність переросла в конкретну підтримку і насамперед тому, що ми усвідомили драму наших українських друзів і сусідів. Виходячи з їхньої потреби в допомозі, ми створили бачення та чітку стратегію реагування на кризу біженців, яка ґрунтується на двох фазах втручання: екстреному втручанні та середньо- та довгостроковому реагуванні для інтеграції біженців, що передбачає широку співпрацю з усіма соціальними партнерами типу «all society response/реагування всього суспільства». Румунія стала першою країною Європейського Союзу, яка розробила Національний план заходів із залучення та захисту біженців у середньостроковій та довгостроковій перспективах і запропонувала європейським державам модель лідерства та координації дій на політичному рівні у сфері біженців, інтеграції, в рамках Бухарестської платформи, яка пропонує простір для діалогу на високому рівні в цій безпрецедентній гуманітарній ситуації.»

Глава уряду сказав, що упродовж року, який щойно минув, на тлі безпрецедентної кризової ситуації, Румунія засвоїла багато важливих уроків, побачила та випробувала межі своєї системи підтримки, а іноді й матеріально-технічних чи кадрових можливостей. Він також наголосив на важливості розширеного партнерства з агентствами ООН, громадянським суспільством і приватним сектором, тому що лише разом, доповнюючи одне одного, румунське суспільство зуміло надати швидку та ефективну допомогу людям, які рятуються від війни. «Війна, на жаль, не закінчилася, а ми продовжуватимемо надавати підтримку Україні та переселенцям. Але зараз ми знаходимося на етапі, коли повинні мати підхід, орієнтований на тимчасових або середньострокових та довгострокових заходах інтеграції, аби українські біженці могли жити самостійним життям у нашій країні, інтегровані у ринок праці, а їхні діти могли отримувати освіту та мати належні соціальні умови життя.»

Премєр-міністр також підкреслив, що Румунія має комплексний план дій щодо виконання всіх міжнародних рекомендацій у цій сфері та спеціальну робочу групу, яка займається запобіганням та протидією торгівлі людьми серед біженців з України.

Своєю чергу державний радник глави уряду, пані Меделіна Турза заявила, що до тепер у Румунії було виділено 565 мільйонів євро на вирішення гуманітарної кризи українських біженців, з яких 200 мільйонів євро надійшли від міжнародних партнерів. «Понад 3 мільйони громадян України перетнули наші кордони. На сьогодні в Румунії тимчасово проживають трохи більше 100 тис. громадян України, з яких понад 47 тис. – діти, 103 тис. отримали статус тимчасового захисту в Румунії та близько 4 тис. подали заяву на отримання притулку в нашій країні нашій. Це основні цифри явища. Я також хочу представити цілу низку надзвичайно важливих аспектів, які показують справжні обсяги роботи та докладених зусиль. Насамперед, йдеться про шість галузевих робочих груп, створених на урядовому рівні з перших моментів кризи у сфері освіти, охорони здоровя, праці, житла, дітей та молоді, а також вразливих груп. Разом з експертами з усіх міністерств, з партнерами з ООН та громадянським суспільством нам вдалося окреслити заходи, які лягли в основу всього, що відбувалося протягом 2022 року. Також у цей період на рівні уряду Румунії були ухвалені або внесені зміни до понад 20 нормативно-правових актів, щоби Румунія змогла прийняти ці мільйони українських біженців, а це означає величезні регуляторні зусилля за надзвичайно короткий час. Також протягом 2022 року було проведено понад 150 видів діяльності, від консультування до створення різноманітних робочих груп, від надання медичних послуг до забезпечення транспортом, тобто різні форми допомоги біженцям, яку надають органи державної влади, громадянське суспільство, представники ООН, агенції із захисту та інтеграції біженців тощо. Також до гуманітарних зусиль у 2022 році було залучено понад 300 громадських організацій, які з перших днів, у ті гарячі моменти, які ми всі добре памятаємо, були як на пунктах пропуску, де вони, до речі, працюють і зараз, так і всередині країни, де вони досі допомагають біженцям послугами, продуктами та іншими видами підтримки.»

Меделіна Турза додала, що з метою запобігання кримінальним ризикам, передусім протидії торгівлі людьми, особливо жінками й дітьми, спільно з МВС було розроблено план дій, у рамках якого було задіяно понад 3600 поліцейських, які досі перебувають на пунктах пропуску, до яких також приєдналися більше 30 експерта FRONTEX.

Представник Верховного комісара ООН у справах біженців Пабло Сапата подякував Румунії за все, що вона зробила досі і наголосив на необхідності продовження зусиль румунської влади, націлених на інтеграцію та захист біженців, особливо вразливих категорій. «У своїй реакції на потік біженців з України, Румунія продовжила цю традицію поваги до права на притулок, а ще одним ключовим досягненням реагування стала тісна співпраця між владою, агентствами ООН та неурядовими організаціями, яку заохочували та підтримували органи влади, відповідальні за управління біженцями, як у надзвичайних ситуаціях, так і на середньострокових і довгострокових етапах. Я побачив вражаючу відданість і надзвичайну відкритість», – сказав Пабло Сапата.

Повномасштабна загарбницька війна, яку Росія розв’язала
проти України призвела до найбільшої міграційної кризи з часів Другої світової
війни. У перші чотири місяці війни приблизно 14 мільйонів українців були
змушені покинути свої домівки, більшість із них жінки і діти. Румунія та
Республіка Молдова з самого початку перебувають на передовій лінії гуманітарної
допомоги українським переселенцям, вони серед перших відкрили свої кордони для
українців, які шукали притулку. За 10 місяців війни на територію Румунії за даними
Прикордонної поліції в’їхали понад 3,2 мільйони громадян України, водночас станом
на 31 грудня приблизно 100 тисяч з них вирішили тут зупинитися. Румунська влада відкрила десятки пунктів допомоги біженцям, їх приймали в різних
центрах, дуже багато з них розмістили в родинах, для дітей були створені навчальні
хаби і різні центри позашкільної освіти, в яких діти, а також дорослі, мали
змогу безкоштовно вивчати румунську мову, для швидшої адаптації до румунських
реалій.

Однак пропорційно до кількості населення саме Р. Молдова прийняла
найбільше українських біженців серед країн регіону з початку війни в Україні,
прихистивши понад 90 тис. українців, котрі вирішили залишитися на території Р.
Молдова, з яких майже 43 тис. дітей. Це величезний тягар для однієї з найбідніших
країн Європи. Водночас частину витрат на біженців взяли на себе західні країни,
в тому числі Румунія, а також різні міжнародні організації.

Про
нинішню співпрацю між Румунією та Республікою Молдова на тлі війни в Україні та
численних криз викликаних цим збройним конфліктом розповів посол Румунії в
Кишиневі та експосол в Україні Крістіан Леон Цуркану. «Ми всі є свідками, я б
сказав, дуже гарної співпраці. З перших днів Кишинів і Бухарест зразково
узгодили свої дії, разом працювали в плані управління потоками біженців, передусім
жінок і дітей – громадян України, які тікали від війни. На політичному рівні ми
маємо ініціативу міністрів закордонних справ Румунії, Німеччини та Франції,
започатковану в Берліні під назвою «Платформа підтримки Республіки Молдова»,
яка є безпрецедентним інструментом багатовимірної підтримки офіційного Кишинева
з боку міжнародного співтовариства. Ця платформа, по суті, є інструментом
підтримки у вирішенні комплексу криз, з якими Р.Молдова стикається через
російське вторгнення в Україну, а також щодо продовження її просування на шляху
євроінтеграції. Ми маємо гуманітарну кризу, спричинену хвилею біженців,
економічну кризу, спричинену втратою дуже важливих ринків збуту в регіоні,
енергетичну кризу, що виникла восени минулого року, таким чином загальна ситуація
загострилася через наслідки війни в Україні. Попри усе це, ми маємо чудову
двосторонню політичну та галузеву співпрацю, яка підтримується на дуже високому
рівні.»

На тлі гострої енергетичної
кризи в умовах російського вторгнення в Україну, у грудні Румунія розпочала
транспортувати природний газ до сусідньої Р.Молдова. Газ надходить через новий трубопровід,
що з’єднує Ясси на сході Румунії з молдовським прикордонним містом Унгени. Крім
цього внаслідок ракетних ударів РФ по Україні наприкінці листопада у Р.Молдова
почалися масові відключення електроенергії. У цьому контексті Румунія заявила
про готовність постачати сусідній Молдові необхідну електроенергію, забезпечуючи
від 80% до 90% потреб цієї країни. З цього приводу
посол Крістіан Леон Цуркану заявив: «Румунія на всіх рівнях заявляла, що
зобов’язана допомагати Республіці Молдова, в тому числі подолати труднощі з
постачанням електроенергії. Ця російська агресія проти України, цинічні обстріли
енергетичних об’єктів України спричинили дуже серйозні наслідки для Республіки
Молдова та ще раз продемонстрували необхідність і нагальність розбудови енергетичної
незалежності та стійкості молдовської держави. Важливо досягти нових
можливостей взаємного з’єднання, для збільшення пропускної здатності
електромереж Румунії та Р.Молдова, мета, яка є дуже важливою як у Бухаресті,
так і в Кишиневі.» Румунський дипломат зазначив, що громадяни Республіки
Молдова добре знають, що електроенергія, яку вони отримували в останні місяці
2022 року надходила з Румунії, розуміючи, що без цієї беззастережної підтримки
з боку Румунії ця зима була б для них зовсім інакшою.

Посол у Республіці Молдова наголосив, що Румунія зберігає позицію головного
торгово-економічного партнера Республіки Молдова та продовжує послідовно
зміцнювати двосторонні економічні взаємовідносини. «Тенденція до зростання, яку
ми спостерігали протягом останніх років, зберіглася і в 2022 році. Маємо значне
зростання товарообігу. У той же час ми мали й інші чудові результати у 2022
році, коли під час спільного засідання двох урядів прем’єр-міністрами двох
країн була підписана спільна декларація щодо консолідації співпраці в
економічно-інвестиційний сфері. Цей документ, на мій погляд є дуже корисним а
його реалізація ймовірно, призведе до використання особливо великого потенціалу
економічного співробітництва між Румунією та Республікою Молдова. Ми
намагаємося використовувати всі наявні важелі у цій сфері і, якщо говорити про
конкретні галузі, то однозначно йдеться, наприклад, про фінансові послуги, де
вже є дуже важливий румунський інвестор на ринку банківських послуг Республіки
Молдова. Так само слід згадати енергетичну сферу. І є багато, багато інших
секторів економіки з реальним потенціалом розвитку.»

З іншого боку, влітку минулого року Румунія та Республіка Молдова разом з Україною
запустити новий тристоронній формат співпраці на рівні міністрів закордонних
справ, перше засідання якого відбулося у вересні 2022 року в Одесі. За
підсумками зустрічі міністри закордонних справ прийняли спільну заяву, в якій
«найрішучішим чином засудили триваючу агресію Росії проти України, проти її
суверенітету та територіальної цілісності. Вони зобов’язалися об’єднати
дипломатичні зусилля для підтримки уряду України та українського народу в їх
героїчній боротьбі за звільнення окупованих Росією українських територій та
відновлення безпеки та стабільності в регіоні, а також підтвердили своє бажання
працювати разом для підтримки процесу європейської інтеграції України та
Республіки Молдова». Започаткування цього тристороннього формату має на меті
зміцнити співпрацю між трьома сусідніми державами як у нинішньому контексті
незаконної, неспровокованої та невиправданої агресії Росії проти України та
багатовимірних криз, що торкаються України та Республіки Молдова, так і в
перспективі створення механізму довгострокового діалогу та координації дій,
включаючи активну підтримку Румунією влади в Кишиневі та Києві з метою
впровадження необхідних реформ у процесі євроінтеграції.

Весь 2022 рік виявився надзвичайно складним і пройшов під знаком війни, яку
Росія розв’язала проти України. У січні Захід відмовлявся вірити у публічні
попередження США про те, що Росія в
будь-який момент може почати наступ на Україну. Попри висадку справжнього
«дипломатичного десанту» у Києві та Москві, а також зусилля США та інших
західних канцелярій, безпекова ситуація навколо України ставала дедалі все
більш напруженою. На жаль 24 лютого Путін таки розпочав повномасштабну
загарбницьку війну проти сусідньої країни, що сколихнула всю Європу та увесь
світ. Отже війна стала основною подією року, яка вплинула на румунсько-українські
двосторонні відносини.

Парламент засудив агресію Росії проти України

Вже у понеділок, 28 лютого,
Парламент Румунії, одним із перших в Європі, одноголосно ухвалив декларацію, в
якій засудив агресію Російської Федерації проти України, закликаючи до виведення
російських військ і підкреслюючи непохитну підтримку Румунією суверенітету та
територіальної цілісності України, а також її легітимних прагнень до вступу в
НАТО та ЄС.

«Ми рішуче відкидаємо таку
безвідповідальну поведінку, яка підриває основи міжнародних відносин та існуючий
міжнародний правопорядок і закликаємо до негайного, повного та беззастережного
припинення військової агресії та виведення всіх російських військ з України.
Початок російського вторгнення в ніч з 23 на 24 лютого 2022 року стало наступом
на життя та долі українських громадян, які хотіли мати можливість реалізувати
основне право в будь-якій демократії, а саме право обирати власний шлях.
Український народ, який став жертвою цієї немислимої агресії у ХХІ столітті,
суверенно обрав шлях до Європи, до спільноти європейських та євроатлантичних
цінностей і надав мандат легітимно та демократично обраній українській владі»,
– зазначається у документі.

Парламент Румунії
підтвердив повну солідарність з Україною та українським народом, який потерпає
від агресії Російської Федерації і висловив готовність надавати гуманітарну
допомогу громадянам України, у тому числі тим, хто вирішив просити притулок в
Румунії.

Румунія продовжує приймати біженців з України

З перших днів війни Румунія
відкрила свої кордони для українців, які рятувалися від агресії Російської
Федерації. Понад 20 000 біженців в’їхали до Румунії у перші два дні від
початку воєнних дій в Україні. Це були переважно жінки і діти, а також літні
особи. Прем’єр-міністр Румунії Ніколає Чуке висловив готовність у разі потреби
відкрити додаткові пункти пропуску через кордон з Україною. Небачену
солідарність проявили пересічні румуни, які з розпростертими обіймами прийняли
українських біженців. Свої двері для українців відкрили не лише державні
заклади, а й румунське суспільство в цілому, яке мобілізувало свої сили,
відкриваючи десятки готелів, ресторанів, церков, театрів, медичних і навчальних
закладів, пропонуючи безкоштовне розміщення, харчування, медичні послуги, а
також товари першої необхідності. Протягом 2022 року понад 3 мільйони українців перетнули румунський
кордон, з них приблизно 800 тис. зупинилися в Румунії. На північному сході
Румунії, неподалік румунсько-українського кордону біля Сучави запрацював
великий хаб, в який для України прибуває гуманітарна допомога з Європейського
Союзу та різних країн світу. Іншим пріоритетним напрямом дій румунської влади
були діти, в тому числі шкільного віку, для яких офіційний Бухарест розглянув
різні варіанти забезпечення можливості продовження навчання у румунських
навчальних закладах. Міністерство освіти розробило процедуру, за якою
українські школярі можуть ходити до школи очно на продовжити дистанційне
навчання за українською програмою. Крім цього уряд вжив заходів для полегшення
доступу громадян України до румунського ринку праці. Міністерство праці
спростило процедури надання українським переселенцям права перебування та праці
в Румунії. 26 липня, у Бухаресті був представлений Національний план заходів
щодо інтеграції українських біженців у Румунії в середньо- та довгостроковій
перспективах. План передбачає низку ключових заходів у сферах освіти, охорони
здоров’я, безпеки, що мають допомогти тим, хто втік від війни, стати економічно
незалежними в найкоротші терміни, і був розроблений румунською владою разом з
партнерами з присутніх у Румунії установ ООН, громадянськими організаціями та
різними міністерствами. Таким чином, Румунія стала першою країною в
Європейському Союзі, яка розробила середньо- та довгостроковий план підтримки
українських біженців, – заявив прем’єр-міністр Ніколає Чуке на відкритті
конференції «Бачення щодо середньо- та довгострокової допомоги біженцям у
Європі – Румунський план інтегрованої та інклюзивної відповіді для захисту
біженців з України».

Володимир Зеленський звернувся до Парламенту Румунії

4 квітня президент України Володимир Зеленський виступив із промовою
перед сенаторами і депутатами парламенту Румунії. Президент України порівняв
нинішній російський режим із румунським режимом Ніколая Чаушеску, який
«тримався тільки на залякуванні, репресіях, жорсткій силі та обмані».

Володимир Зеленський подякував румунському народу за допомогу українським
переселенцям і запросив Румунію
долучитися до відновлення України після війни. Він сказав, що після війни хотів
би розпочати з Бухарестом діалог щодо всебічного захисту української спільноти
в Румунії та румунської – в Україні. «Як тільки ситуація дозволить, я хочу
вести з вами діалог щодо нової всеохоплюючої угоди, яка гарантує абсолютний
захист і всебічний розвиток наших національних меншин – української громади в
Румунії та румунської громади в Україні», – сказав Зеленський.

До Бухареста прибув Дмитро Кулеба

А вже 22 квітня до Бухареста з робочим візитом прибув міністр
закордонних справ України Дмитро Кулеба. Головню метою візиту було зміцнення
румунсько-української співпраці на тлі війни Росії проти України та обговорення
допомоги, яку Румунія може надати сусідній країні. Глава української дипломатії
був прийнятий прем’єр-міністром Румунії Ніколаєм Чуке, а також провів
переговори з міністром оборони Румунії та зі своїм румунським колегою Богданом
Ауреску. З румунським прем’єром Дмитро Кулеба обговорив диверсифікацію маршрутів
українського експорту. «Ми обговорили розвиток торгової, енергетичної та
інфраструктурної співпраці, сконцентрувалися на шляхах диверсифікації маршрутів
українського експорту. Вдячний Румунії за підтримку України та прийом
українських біженців», – написав він у Twitter після зустрічі у Бухаресті. З 5
квітня Румунія скасувала усі вимоги щодо дозволів для українських перевізників,
що спростило логістичні проблеми в умовах війни. Під час зустрічі Дмитра Кулеби
з міністром оборони Василем Динку була обговорена безпекова ситуація на тлі
війни, яку Російська Федерація розв’язала проти України. Глава МЗС Богдан
Ауреску сказав, що Румунія зробить усе можливе аби усі причетні до масових
вбивств мирних жителів України були притягнені до відповідальності. «Звірства та військові злочини, злочини
проти людяності, геноцид, не можуть залишитися непокарними і Румунія активно
підтримує зусилля міжнародного співтовариства щодо розслідування цих порушень
міжнародного права, прав людини, міжнародного гуманітарного права. Як відомо,
уряд Румунії вирішив зробити добровільний фінансовий внесок до Міжнародного
кримінального суду для підтримки розслідування в Україні.» Своєю чергою
Дмитро Кулеба зазначив, що війна – це момент істини, коли усі показують своє
справжнє обличчя і Румунія показала своє справжнє обличчя, обличчя друга. «Вона
не тільки говорила, але й діяла. Ми ніколи цього не забудемо», – сказав
глава українського зовнішньополітичного відомства.

Президент Румунії Клаус Йоганніс здійснив візит до Києва

У
середині червня Президент Румунії
Клаус Йоганніс здійснив візит до Києва,
разом з президентом Франції Еммануелем Макроном, канцлером Німеччини Олафом
Шольцом та прем’єр-міністром Італії Маріо Драгі. Глава румунської держави
зазначив, що прибув до Києва, щоб показати рішучу підтримку та повну
солідарність з президентом Володимиром Зеленським та українським народом.
Європейські лідери відвідали Ірпінь і пройшлися вулицями українського містечка
75% будівель якого було пошкоджено під час наступну російських військ на Київ
на початку війни. Президент наголосив, що
Румунія солідарна з Україною у боротьбі з агресором. Він сказав, що його країна
надає всю необхідну допомогу українцям, які були змушені залишити свої домівки
через війну, а румунське суспільство мобілізувало свої зусилля заради їх
підтримки. «Безсумнівно,
українці, які потребують допомоги, можуть покладатися на румунський народ і
владу доти, доки вони цього потребують. Підтримка Румунії Україні
зосереджується на кількох рівнях, починаючи з перших днів агресії. Моя країна
зробила все, що в її силах, щоб допомогти Україні та всім, хто постраждав від
російської агресії. Румунський уряд і громадяни Румунії об’єдналися як ніколи,
щоб допомогти українцям, які перетнули наші кордони, особливо жінкам і дітям. Ми
запровадили механізми для задоволення потреб подальшої освіти та інтеграції на
ринок праці.»

15 вересня в Одесі міністри закордонних справ Румунії
Богдан Ауреску, України Дмитро Кулеба та Республіки Молдова Ніку Попеску
запустили новий тристоронній формат взаємодії на рівні міністрів закордонних
справ. Про це уперше повідомив глава румунської дипломатії Богдан Ауреску у
Twitter. За підсумками зустрічі міністри закордонних справ прийняли спільну
заяву, в якій домовилися «об’єднати дипломатичні зусилля для підтримки уряду
України та українського народу в їх героїчній боротьбі за звільнення окупованих
Росією українських територій та відновлення безпеки та стабільності в регіоні,
а також підтвердили своє бажання працювати разом для підтримки процесу
європейської інтеграції України та Республіки Молдова».

За словами Богдана Ауреску, цей
історичний момент зміцнення партнерства трьох країн був присвячений
енергетичній безпеці. «З огляду на те, що Україна та Республіка Молдова глибоко
потерпають від наслідків війни, сьогодні в Одесі я підтвердив готовність
Румунії підтримувати своїх сусідів і вирішувати питання, що стосуються енергетичної
сфери. З нами були міністри енергетики і ми обговорили тристоронню співпрацю в
енергетичній сфері», – написав глава румунської дипломатії у Twitter. Він
додав, що цей тристоронній формат має принести конкретні рішення для Республіки
Молдова та України. «Румунія продовжує бути солідарною з урядом і народом
України, приймаючи членів найбільш уразливих верств населення України,
збільшуючи транзит зерна та докладаючи зусиль, пов’язаних з притягненням Росії
до відповідальності», – додав Богдан Ауреску.

Своєю чергою глава МЗС України Дмитро
Кулеба зазначив, що новий тристоронній формат дозволить посилити співпрацю між
трьома сусідніми країнами, передусім у сфері енергетики.

На кордоні Румунії та України запрацював новий пункт пропуску

Між Румунією та Україною був відкритий новий міжнародний автомобільний
пункт пропуску «Красноїльськ – Вікову де Сус», який працює в цілодобовому
режимі та має по три смуги руху на в’їзд та виїзд. Рух дозволений для
легковиків та порожніх вантажівок. Його офіційно відкрили прем’єр-міністри
Румунії, Ніколає Чуке та України Денис Шмигаль під час спільного візиту на
румунсько-український кордон 10 листопада. Прем’єр-міністри обговорили
розширення експорту та домовилися
розбудовувати інфраструктуру. Початок роботи цього пункту не лише полегшить
перетин кордону для громадян Румунії та України, а й розвантажить пункт
пропуску «Сірет – Порубне» де зараз спостерігаються кілометрові черги
вантажівок з обох боків румунсько-українського кордону. Водночас, за словами
глави румунського уряду він створить
нові можливості для посилення співпраці між Румунією та Україною. Сторони порушили питання розширення експортних
можливостей України. Зокрема домовилися активізувати роботу щодо введення в
експлуатацію та відкриття нових пунктів пропуску на румунсько-українському
кордоні. Як повідомив Денис Шмигаль, було узгоджено створення двосторонньої
робочої групи з розвитку транспортної інфраструктури на спільному кордоні. До
роботи долучиться Консультативна місія ЄС в Україні, що дозволить залучити
фінансування Євросоюзу на наступних етапах.

У парламенті Румунії визнали Голодомор злочином проти українського народу та людяності

Румунські сенатори і депутати, у середу, 23 листопада, майже
одноголосно, визнали Голодомор в Україні в 1932 – 33 роках ХХ століття злочином
проти українського народу та людяності. Парламент Румунії «рішуче засуджує цей
акт, спрямований проти українського народу, який призвів до мільйонів жертв,
відзначений масовими порушеннями основних громадянських прав і свобод, а також
величезними стражданнями», – йдеться в документі. Румунські парламентарії також
висловили солідарність з українським народом, який постраждав у цій трагедії,
віддаючи шану мільйонам жертв штучного голоду 1932-1933 років. Автор цієї
парламентської ініціативи, представник українців у Палаті депутатів та голова
Союзу українців Румунії Микола-Мирослав Петрецький заявив, що «прийняття цієї
декларації в контексті вшанування 90-ї річниці Голодомору 1932-33 років є
сильним сигналом підтримки та солідарності Румунії з Україною та українським
народом, а також природним жестом вшанування пам’яті мільйонів невинних життів,
які були нещадно обірвані в той період.» «Те, що сталося під час жахливої
трагедії початку 30-х років минулого століття – нещадне порушення права
українського народу на життя, ми знову бачимо у 2022 році, через 90 років від
жахливого геноциду, коли Російська Федерація розпочала проти України
широкомасштабну війну», – наголосив депутат.

Товарообіг між Румунією та Україною продовжує зростати

Попри війну тенденція до зростання товарообігу між Румунією та Україною продовжилась
і упродовж перших семи місяців 2022 року. Загальний обсяг двосторонньої
торгівлі станом на 31 липня досяг 1,5 млрд доларів, що на 30,5% більше, ніж за
аналогічний період попереднього року. Про це повідомила Бухарестська
торгово-промислова палати. Згідно з цим джерелом румунський експорт склав 600
млн доларів (+33,6%), а імпорт з України 900 млн доларів (+28,6%). «Україна
залишається важливим торговельно-економічним партнером Румунії, з особливим
потенціалом для економічного співробітництва та має давню традицію у відносинах
з Румунією», – йдеться в прес-релізі Бухарестської ТПП. У 2021 році двостороння торгівля
зафіксувала рекордний обсяг у 2,4 мільярда доларів, що на 40,5% більше, ніж у
попередньому році (1,76 млрд доларів), зокрема завдяки рекордному обсягу
імпорту з України на суму 1,6 мільярда доларів (+50%), тоді як експорт становив
лише 800 мільйонів доларів (+25,5%) порівняно з 2020 роком (684 млн доларів).

2022 рік став нелегким не лише для України, а
й для сусідньої Румунії, яка щойно після початку війни, мала справитися з
величезним напливом українських біженців. Не залишився осторонь та приєднався
до благодійної діяльності й Союз українців Румунії, члени якого кинулися
допомагати своїм побратимам ще з перших годин російської агресії, розуміючи, що
біженцям потрібна термінова допомога. Про це та про інші напрями діяльності СУР
упродовж 2022 року розповів його голова, депутат Парламенту Румунії
Микола-Мирослав Петрецький. Запрошуємо послухати його інтерв’ю Всесвітній
службі Радіо Румунія.

– Пане депутат, добігає кінця 2022 рік, досить непростий, який нібито почався на 1 січня, а 24
лютого. Як можна охарактеризувати діяльність Союзу українців Румунії протягом
цього року, на чому було зосереджено роботу СУР?

– Дійсно, цей рік
був дуже важкий для нас, але незважаючи на це нам вдалося обдумати нашу
діяльність і згуртувати весь наш колектив для того, щоб успішно закінчити цей
рік. І таким чином, незважаючи на те, що в Україні йде війна, незважаючи на те,
що в Румунії пройшов перепис населення, на якому ми зосередили особливу увагу,
нам вдалося завершити цей рік успішно і можемо казати, що це був найкращий рік
в історії СУР. І тут говоримо, як з точки зору культурної діяльності, так і з
точки зору інвестицій, як і ми зробили у наших філіях, де компактно проживає
українське населення. Отже хоча рік ще не закінчився, але ми вже організували понад
400 культурних заходів. Це дуже позитивна річ також, але крім цього дуже важливим
на мою думку, є й той факт, що на заходи, які ми проводимо з 24 лютого постійно
запрошуємо й переселенців. Тобто, незважаючи на те, де ми проводимо ці заходи в
них беруть участь переселенці, які тимчасово знаходяться в Румунії. Також ми
провели дуже багато заходів для підтримки освіти на українській мові. І тут можу
сказати, що кількість заходів, які були присвячені освіті на українській мові фактично
зросла на 30% тільки цього року. Багато учнів записалися на конкурси, які
організував Союз у партнерстві з міністерством чи шкільними інспекторатами,
зокрема, треба згадати про конкурс декламування української поезії, про Олімпіаду
з української мови як на повітовому, так і національному рівнях. І тут слід
наголосити на зростаючій кількості дітей, які завдяки цим заходам вивчають
українську мову і ця кількість дітей, які вивчають українську мову або навчаються
українською мовою постійно зростає, в тому числі класи з викладанням українською
мовою. І що
найголовніше, на мою думку, це що результати, які зараз досягли ці діти вони
надзвичайні. Тобто можемо побачити, що у навчальних закладах, де викладається
українська мова, результати покращилися навіть на 40%і це чудовий результат для освіти. Слід також згадати й про видавничу діяльність
Союзу українців Румунії. Цього року СУР запустив
нове видання для дошкільнят. Йдеться про журнал «Бджілка», який має шалений
успіх і фактично, щомісяця кількість шкіл, які просять цей журнал постійно
зростає. Навіть зараз тимчасові переселенці з різних регіонів Румуні просять
від нас ці журнали, які ми надаємо безкоштовно для того, щоб вони могли це використовувати
їх, в тому числі на уроках в класі чи після уроків. Вони є дуже корисними. Також
цього року нам вдалося посилити співпрацю з Україною, українськими
представниками. Тут я маю на увазі обласні держадміністрації, з університети, районні
ради і думаю, що це є природна співпраця, тому що як відомо як українці в Румунії,
так і румуни в Україні мешкають у регіонах на кордоні Румунії з Україною і
таким чином, ми приречені можемо казати до співпраці. І зараз ми інтенсифікували
цю співпрацю на регіональному рівні і можемо казати, що фактично у всіх
регіонах, які межують з Україною, Союз українців Румунії є партнером як
представників влади в Румунії, так і в Україні. Крім цього треба згадати про
дуже важливу гуманітарну підтримку, яку ми надавали і надаємо Україні з самого
початку цієї нещасної війни. Ми також маємо тісну співпрацю або спільні
проекти, як на науковому рівні з університетами, з різними школами, де
проживають або де навчаються румуни в Україні, та українці, тут у Румунії. Ми
вважаємо, що потрібно продовжувати ці зусилля, щоб ми й надалі залишалися цими
містками між нашими державами, тому що це повинно ще більше спонукати наші
держави до співпраці, тим більше зараз, коли ми бачимо, що Румунія має вирішальну роль у
цьому регіоні щодо підтримки України, у Румунії було внесено низку змін на
законодавчому рівні для того, щоб підтримати українських переселенців. Фактично
на даний момент Румунія є чи не єдина держава, яка має конкретні заходи спрямовані
на інтеграцію українських переселенців як на короткий, так і на довгий період.
Усі знають, водночас, що було зроблено для того, щоб допомогти Україні з
експортом зерна, для здійснення спільних проектів, отже дуже багато було зроблено
в цьому плані. Отже багато чого було зроблено, але я думаю, що шлях, по якому
ми йдемо зараз, він є правильний, а співпраця, яка в нас є із нашими колегами з
повітів або з нашими сусідами з України, я думаю, що доказує, що треба й надалі
допомагати, особливо у цей важкий період.

– Ви говорили про
співпрацю з українськими областями, така співпраця була й раніше, але цього
року Ви уклали низку двосторонніх угод. Про що йдеться?

– У першу чергу в
нас були такі угоди, але зараз ми розвинули цю співпрацю як у культурній сфері,
так і в економічній сфері, тому що дуже багато українців, які межують на
кордоні Румунії з Україною вони заможні люди і в них є така можливість
розвивати двосторонні відносини з Україною, передусім в економічному секторі. Таким
чином і в цьому напрямку ми зараз працюємо. Така співпраця була переважно на
національному рівні, але зараз розуміючи, що є ці контакти, необхідна
інфраструктура, ми можемо і повинні співпрацювати більше на регіональному рівні.
Зараз ми намагаємося розвинути цю співпрацю з як представниками
держадміністрації в Україні, так і з повітовими владами в нас у Румунії, ми вже
мали декілька зустріч як в Україні, так і в Румунії, в тому числі під час всіх
заходів, які ми організували у Бухаресті чи в інших повітах, обговорювали і цю
співпрацю на регіональному рівні. Недавно у нас відбувся і міжнародний
симпозіум присвячений румунсько-українським відносинам у повіті Сату Маре де ми
також обговорили з представниками Закарпатської обласної ради та
держадміністрації низку питань, в тому числі як можна розвинути діяльність на
регіональному рівні між Закарпатською обласною держадміністрацією і повітами Сату
Маре та Марамуреш. Також цю співпрацю ми плануємо розширити з повітами Сучава, Ясси
і Ботошани і звичайно, Львів зараз, Одеса і навіть Запоріжжя. Дуже важливо, що ми,
українці в Румунії, вже маємо досвід співпраці. Союз українців Румунії фактично
на всіх рівнях, на всіх двосторонніх зустрічах був ще з самого початку. Дуже
багато зараз робилося і Союз мав важливу роль у підтримці переселенців, тісно
співпрацював із представниками держадміністрацій. Я думаю, що це є ключ, який
ми повинні використовувати і надалі для того, щоб розвивати ці зв’язки.

– З перших днів
війни, Союз українців Румунії, як Ви вже сказали, активно долучився до допомоги не
лише біженцям, які опи нилися в Румунії, а й внутрішньо переміщеним особам в Україні.
Розкажіть трохи про те, як це відбувалося і чим самим допоміг СУР українцям й Україні
у цей період?

– Можемо казати
що фактично з перших годин цієї війни СУР дуже тісно співпрацював як з
румунською владою, так і з українською. Ми з перших годин також відкрили фонд
для підтримки України та українських переселенців і фактично ми перші три місяці
війни всю свою діяльність зосередили на підтримці переселенців та України. Фактично
на кордоні Румунії з Україною були всі наші працівники, в тому числі з центрального
приміщення та з інших філій для того, щоб допомагати представникам влади приймати
українських переселенців. Тут говоримо, також і про надання гуманітарної допомоги
як переселенцям, які знаходяться в Румунії, так і тим, що в Україні, тому що
дуже багато говорять тільки про переселенців, які виїхали за межі України, але
є, в тому числі дуже багато переселених осіб і в Україні, тобто це ті, котрі
переїхали із зони конфлікту в інші регіони, і ми їм також дуже багато
допомагали. До тепер можемо казати, що рівень підтримки, яку ми надали Україні становить
понад 10 000 тонн гуманітарної допомоги. Тут йдеться також про гуманітарну
допомогу, яку ми надаємо зараз для того, щоб підтримати енергетичний сектор України.
З жовтня ми зосереджуємося більше саме на цьому і зараз можемо казати, що нема
регіону України, якому б Союз українців Румунії не надав допомогу. Також тут
говоримо й про підтримку українським установам, університетам, школам, районним
та обласним радам. Звичайно, тут говоримо і про співпрацю з нашою владою, в
тому числі в плані перекладу на кордоні,
так і надання всієї необхідної інформації переселенцям. Тут говоримо і про
співпрацю з національними телебаченням і радіо Румунії, Агенцією з протидії
торгівлі людьми тощо. Крім цього фактично
з самого початку ми перетворили всі наші приміщення в центри для прийняття
переселенців та збирання гуманітарної допомоги і понад 12 000 осіб, членів Союзу
українців Румунії допомогли в цей період. Крім цього понад 2000 осіб постійно
забезпечували присутність на пунктах перетину кордону.

– І наостанок трохи
про Вашу парламентську діяльність. Парламент
Румунії одним з перших засудив агресію Росії проти України. Так само цього року,
до 90 річчя Голодомору в Україні 32-33 років Парламент Румунії визнав Голодомор
злочином проти українського народу і проти людяності. Крім цього, наприкінці
року Ви зуміли добитися непоганих результатів для українських населених пунктів
в Румунії. Можете розказати і про це?

– Звичайно, наша парламентська діяльність вона є
дуже комплексна тому, що українці не живуть компактно в одному повіті і
представники нацменшин обираються на національному рівні. Як відомо члени української
меншини живуть компактно в тринадцятьох повітах і проблеми, з якими вони
стикається або їхні пріоритети, вони відрізняються від регіону до регіону. І
таким чином зараз коли в нас приймався Закон «Про Державний бюджет Румунії на
2023 рік», я, у співпраці з нашими представниками у філіях і, звичайно,
представниками місцевої влади в населених пунктах, де компактно проживає
українське населення, на їхню пропозицію, зробив декілька пропозицій щодо
законопроекту і що є дуже важливо, усі дев’ятнадцять пропозиції були ухвалені
парламентом. І це проекти для розвитку української громади і також для розвитку
церков у всіх регіонах де компактно проживає українське населення. Йдеться про
церкви з вісьмох повітів, йдеться, також, про розвиток громад з Марамуреша, Сучави,
Ботошани, Сату Маре, Тіміш, Арад, Караш Северін, Тульча, де є великі громади і
я впевнений що це буде на їхню користь і, що дуже важливо, ці кошти, беручи до
уваги, що вони передбачені законом про держбюджет на наступний рік вони можуть
бути використані тільки на то на що вони були закладені. Це, як зазначають і представники
держадміністрації, і представники церков, дуже важливо і я впевнений що це буде
на користь і на розвиток нашої громади.

– Пане депутате,
дякую, бажаю Вам успіхів надалі і сподіваюся що 2023 рік принесе перш за все
мир в Україні і нові можливості, нові плани, нові проекти як Союзу українців Румунії,
так і Румунії у відносинах з Україною.

– Я впевнений, що
2023 рік буде кращим за цей, що вже закінчується, я впевнений що українці залишаться
і надалі такими об’єднаними, я впевнений, що весь світ буде і надалі об’єднаний
навколо України і я впевнений, що над нами всіма буде мир, злагода і тиша.

Голова Сучавської повітової ради Георге Флутур в
понеділок зустрівся на пункті пропуску через румунсько-український кордон «Сірет
– Порубне» з начальником Чернівецької обласної військової адміністрації Русланом
Запаранюком аби обговорити конкретні шляхи вирішення проблеми руху вантажівок
через зазначений пункт пропуску з тим, щоб зменшити багатокілометрові черги
вантажівок з обох сторін спільного кордону.

За підсумками переговорів Георге Флутур озвучив
кроки, які мають призвести до покращення ситуації на спільному кордоні: «Черга
вантажівок у нас простягається на 26 кілометрів, це близько 900 фур, черга яких
сягає майже міста Сучава. Те саме, близько 900 вантажівок стоять з протилежного
боку аж до Чернівців. Я вирішив провести цю термінову зустріч, аби знайти
рішення для покращення руху в цьому районі. Перш за все, я хотів прояснити
ситуацію на пункті пропуску Вікову де Сус – Красноїльськ, тому що часто водії
порожніх вантажівок відмовляються туди їхати, посилаючись на якісь проблемні
відрізки дороги. Сьогодні я переконався, що це не зовсім відповідає дійсності,
навіть якщо на території України за сім кілометрів від кордону в районі стику
бетонної та асфальтової ділянок дороги є серпантини, але їхати можна, тому
порожні фури можуть туди їхати. Також у місті Сторожинець, наскільки мені
пояснили є поворот на дев’яносто градусів, але їхати можна і поліція Сучави
направить порожні вантажівки до КПП «Вікову де Сус – Красноїльськ».»

Своєю чергою Руслан Запаранюк назвав основну
причину величезних черг на україно-румунському кордоні. «У
зв’язку з тим, що українська енергетична інфраструктура зазнала достатньо
серйозних втрат Буковина отримує обмежене енергоспоживання на свою територію і
за частих включень і виключень електроенергетики на митному посту КПП «Порубне»
відбувається збій у роботі обладнання, яке забезпечує пропускну здатність
вантажівок. Відповідно, ми розуміємо, що це створює додаткове навантаження на
чергу, яка знаходиться на території від Сучави до КПП «Порубне».»

Посадовці розглянули різні можливості
оптимізації проходження вантажівок на КПП «Сірет – Порубне». Йдеться, на першому етапі, про пропуск цілих груп автомобілів, які
перевозять однаковий вантаж/товар, передусім пальне. Георге Флутур: «Сьогодні ми домовилися, що сучавська
поліція спрямуватиме колони з тридцяти цистерн окремою смугою для проходження
митних формальностей, які набагато простіші, тому що з дев’ятисот фур 200-2500 є
цистернами з дизелем і бензином. У цьому випадку набагато простіше оформляти
митні документи, щоб спростити рух. Наші колеги з українського боку пообіцяли збільшити
штатну чисельність працівників митниці, з тим щоб збільшити пропускну здатність
пункту пропуску до шістсот вантажівок за добу, а це означає, що за півтора-два дні
ми зможемо пропустити усю цю колону вантажівок. Отже я задоволений знайденими
рішеннями і, водночас, якщо вони не дадуть бажаних результатів, ми домовилися знову
зустрітися тут наступної п’ятниці.»

Для
вирішення проблеми із чергами українська сторона планує збільшити кількість митних
працівників, завдяки чому на КПП «Порубне» по дві години паралельно працюватимуть
дві зміни, – зазначив Руслан Запаранюк. «З паном Флутуром ми
додатково обговорили новий можливий варіант проходження трафіку, що дасть
можливість українській стороні приймати набагато більше вантажівок з паливом.
Вони будуть йти окремими групами та як одноманітний товар, він буде швидше проходити
через митний пункт. Також додатково ми збільшуємо кількість працівників на
самій митниці і паралельно буде працювати 2 зміни по 2 години, додатково. Це
дасть можливість суттєво зменшити цю чергу і пропускну чергу на румунській
стороні і пропускну здатність самого пункту перетину кордону.»

Сторони
домовилися на наступній зустрічі обговорити й перспективу відкриття КПП «Біла Криниця – Клімеуць» та «Дяківці – Раковець»,
а також порушили тему модернізації КПП «Порубне – Сірет». Докладніше про це
розповів голова Сучавської повітової ради Георге Флутур. «Хочу вам сказати, що
з моменту відкриття через пункт пропуску
«Вікову де Сус – Красноїльск» пройшло близько 2300 порожніх вантажівок, як на в’їзд,
так і на виїзд, а це означає, що проїзд можливий. З іншого боку, українська
сторона обіцяє відкрити з 20 по 30 січня 2023 року пункт пропуску «Дяківці -
Раковець» у Ботошанському повіті. Це означає, що зменшиться навантаження на сіретську
митницю. Ми також обговорювали можливість відкриття КПП «Клімеуць – Біла
Криниця». Румунська сторона вже модернізувала цей пункт пропуску і плануємо
зустрітися відразу після свят, тому що і ми, і українська сторона хочемо
модернізувати цей пункт, створити велику парковку для вантажівок. Крім цього, з
огляду на те, що це досить близько до Вадул-Сірета ми плануємо здійснити
інвестиції в інтермодальні перевезення, тобто автомобільні фури можна буде
завантажувати на залізничні платформи, що також розвантажить автомобільний рух.
Сьогодні ми також обговорили модернізацію Сіретської митниці, в яку буде інвестовано
десять мільйонів євро з європейських фондів. Фактично роботи вже було розпочато,
вони триватимуть рік і мають бути завершені до кінця наступного року. Буде модернізовано
все він платформ для перевірки фур до сканерів. Крім цього це припускає модернізацію
дороги до кордону, яка матиме чотири смуги.»

Станом
на сьогодні, як у Румунії, так і в Україні, в живій черзі на узбіччі доріг, що ведуть до
прикордонного пункту пропуску «Сірет – Порубне» водії фур чекають по тижню і
більше. З огляду на це голова Сучавської повітової ради Георге Флутур сказав,
що якщо за результатами переговорів буде зроблено висновок, що румунська
сторона повинна зробити більше, він звернеться до Міністерства фінансів Румунії,
Генеральної дирекції Митної служби та Міністерства Транспорту з проханням вжити
додаткових заходів для збільшення пропускної здатності КПП «Сірет – Порубне»

Міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску у понеділок, 12 грудня, взяв участь у робочій зустрічі міністрів закордонних справ держав-членів ЄС з питань Східного партнерства (СП), а також у зустрічі міністрів країн СП, в якій взяли участь усі глави МЗС країн-членів ЄС та держав-партнерів – Вірменії, Азербайджану, Грузії, Республіки Молдова та України. Дискусійний процес щодо активізації СП, в тому числі шляхом організації відповідної робочої зустрічі, був ініційований Богданом Ауреску разом з міністрами закордонних справ Чехії (яка головує в Раді ЄС), а також Польщі та Швеції (як ініціаторів СП) і була позитивно оцінена всіма його учасниками.

Робоча зустріч міністрів закордонних справ країн-членів ЄС з питань Східного партнерства пройшла під головуванням Верховного представника Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки та за участі Комісара ЄС з питань сусідства та розширення Олівера Варгеї. Під час обміну думками в рамках зустрічі у форматі 27 держав Європейського Союзу, була окреслена єдина позиція ЄС щодо конкретних параметрів процесу адаптації Східного партнерства до нового геополітичного контексту.

СП має бути адаптоване до нових геополітичних реалій

У своєму виступі міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску привітав рішення про проведення міністерської зустрічі Східного партнерства, назвавши її важливою віхою в процесі адаптації Східного партнерства до нового геополітичного контексту в Східному сусідстві ЄС, відзначеному з одного боку загарбницькою війною Росії проти України, а з іншого – історичним рішенням Європейської Ради, прийнятому в червні 2022 року, про надання статусу кандидата на вступ до ЄС Україні та Республіці Молдова, а також про підтримання європейської перспективи для Грузії. Глава МЗС Румунії наголосив на необхідності пожвавлення Східного партнерства та його адаптації до особливостей нового регіонального контексту, шляхом його перетворення на гнучкий інструмент, здатний адекватно реагувати на прагнення кожної країни-партнера.

Водночас Богдан Ауреску підтвердив тверду та постійну підтримку офіційним Бухарестом Східного партнерства, яке за його оцінкою може зробити значний внесок у зміцнення клімату стабільності, безпеки та процвітання у Східному сусідстві шляхом зміцнення регіонального співробітництва, зміцнення безпеки та стійкості партнерів (передусім проти гібридних загроз) та через адекватну спільну відповідь до викликів, що стосуються всього регіону (зміна клімату, потреба у збільшенні інвестицій, прискорення цифровізації, посилення взаємозвязків).

СП як каталізатор демократичних перетворень у регіоні

Глава румунського зовнішньополітичного відомства підкреслив також важливість підтримки громадянського суспільства в Білорусі, в тому числі через СП, наголосивши на необхідності посилення ролі Східного партнерства як каталізатора демократичних перетворень у регіоні, стимулюючи належне урядування в державах-партнерах і підтримуючи реалізацію структурних реформи, у тому числі на шляху до вступу в ЄС, відповідно до конкретних потреб та устремлінь кожної країни-партнера.

У цьому контексті міністр Богдан Ауреску запропонував активізувати Східне партнерство за наступними напрямками: використання цілей та інструментів Східного партнерства для підтримки трьох асоційованих партнерів (України, Республіки Молдова та Грузії) на етапі до приєднання; збільшення європейських інвестицій у країни-партнери; поглиблення співпраці у галузі стабільності та безпеки шляхом посилення підтримки, що надається партнерам у питаннях безпеки та оборони, а також залучення ЄС до сприяння зусиллям із вирішення тривалих конфліктів і проблем безпеки в регіоні.

Потрібно розвивати безпековий вимір СП

Глава румунського зовнішньополітичного відомства підкреслив, що в новому контексті, спричиненому війною, яку Російська Федерація веде проти України, необхідно розвивати безпековий вимір Східного партнерства, більш міцний та більш ефективно структурований. У цьому контексті він наголосив на тому, що ЄС повинен мати проактивний підхід на цьому рівні, особливо враховуючи той факт, що більш тісна співпраця з партнерами зі СП по лінії безпеки означатиме інвестицію в безпеку ЄС в цілому. Він привітав зусилля, докладені на рівні ЄС протягом цього року, включно з підтримкою, наданою Україні та Республіці Молдова через Європейський фонд миру, створення місії Європейського Союзу з надання військової допомоги Україні (EUMAM), створення спостережної місії у Вірменії та підготовка Політичних рамок підходу до кризи в Республіці Молдова. Міністр підкреслив, що ці дії можуть бути посилені, в тому числі шляхом встановлення довгострокових форматів для зміцнення стійкості та співробітництва у сфері безпеки на основі конкретних потреб партнерів, створення багатосторонніх платформ для обміну передовим досвідом між партнерами Східного партнерства, а також шляхом залучення партнерів до місій Спільної політики безпеки та оборони.

СП та енергоносії

Богдан Ауреску також запропонував підтримати країни-партнери в їхніх зусиллях зменшити енергетичну залежність від Росії, а також посилити взаємозвязок ЄС з країнами у Східного сусідства. У цьому контексті він нагадав, що Румунія надає значну допомогу Республіці Молдова у подоланні ситуації, спричиненої перебоями з постачанням електроенергії, а також про створення трикутника співпраці з енергетичних питань Румунія – Україна – Республіка Молдова, який він ініціював разом зі своїми українським та молдовським колегами, за участі міністрів енергетики, перше засідання якого відбулося 15 вересня в Одесі.

У той же час глава МЗС Румунії закликав до співпраці ЄС з країнами-партнерами Східного партнерства для вирішення основних питань, що становлять інтерес в енергетичній сфері – енергопостачання, ефективність і «зелений» перехід, відповідно до цілей Енергетичного союзу (Зелена угода ЄС і план REpowerEU). Крім того, міністр Богдан Ауреску показав, що іншим заходом для цієї мети може бути забезпечення участі в ініціативах з енергетичної безпеки/диверсифікації та заявив у цьому контексті, що 17 грудня 2022 року в Бухаресті відбулося підписання Угоди між урядами Азербайджану, Грузії, Румунії та Угорщини у сфері розвитку і транспортування зеленої енергії за допомогою підводного кабелю по дну Чорного моря. Він також закликав до зміцнення завязків в регіоні, зокрема шляхом активізації інвестицій ЄС, передбачених Економічно-інвестиційним планом ЄС для Східного партнерства.

Румунія одна із перших почала приймати і надалі приймає українців, які тікали від війни, однією з перших засудила російську агресію проти України та приєдналася до запроваджених проти Москви санкцій. Крім цього Румунія висловила готовність взяти участь у відбудові України і продовжує сприяти транзиту української продукції, загалом Украхна екпортевала через Румунію 8,4 млн тонни сільськогосподарської продукції, переважно зерна.

Посол Румунії в Україні Александру Віктор Мікула в ексклюзивному інтерв’ю Всесвітній службі Радіо Румунія розповів про актуальний стан двосторонніх відносин, про підтримку Україні з боку Румунії та про свої основні пріоритети на чолі румунської дипмісії у Києві.

– Пане Посол, указом Президента Румунії Клауса Йоганніса улітку цього року Ви були призначені Надзвичайним і Повноважним Послом в Україні. Що означає для вас цей новий етап у професійній кар’єрі дипломата?

– Посольство Румунії у Києві було, є і буде одним із найважливіших посольств румунської закордонної служби й, очевидно, для мене велика честь мати можливість тут працювати. Вважаю, що діяльність, яку я здійснюю і здійснюватиму тут, в Україні, дозволяє мені продовжити свій професійний розвиток і розвиватися як дипломат і як особистість.

Які пріоритети Ви ставите перед собою на посаді Посла Румунії в Україні?

– Дуже коротко хотів би відзначити політичну, гуманітарну та багатовимірну підтримку України, яка в ці важкі моменти потребує всебічної нашої допомоги. Іншим пріоритетом є співпраця з українськими установами в процесі інтеграції до європейських та євроатлантичних структур, підтримка зусиль румунської громади в Україні щодо збереження культурної, релігійної та мовної ідентичності, зміцнення торговельних та економічних завязків між нашими країнами, розвитку інфраструктури в прикордонній зоні для полегшення подорожей громадян Румунії, а також сприяння та заохочення перевезень та обміну товарами між нашими країнами. Ще одним завданням є розширення консульської мережі та, не менш важливо, транскордонне та культурне співробітництво, співробітництво в освітній та науковій сферах, є багато речей, які ми можемо обговорювати та розвивати у двосторонніх відносинах з Україною.

– Як Ви оцінюєте існуючий сьогодні рівень та потенціал двосторонніх румунсько-українських відносин?

– Якщо ми озирнемося назад, я б сказав, що за останні тридцять років у нас були більш чи менш інтенсивні періоди у двосторонніх відносинах, залежно від дилем і стратегічних цілей урядів, які приходили на зміну один одному в Україні протягом цих років. Нинішня війна є справжньою трагедією з багатьма втраченими життями, скорботними родинами, пораненими, людьми, які втратили домівки, катастрофічними руйнуваннями, втраченими роботами та мільйонами біженців та внутрішньо переміщеними особами. Навіть у цих трагічних обставинах знаходяться справжні друзі і я сподіваюся, що український народ усвідомив, що румунський народ поруч з ним у ці важкі часи. А на основі того, що ми зараз будуємо, я сподіваюся, що послідує тривалий період тісних та інтенсивних відносин між нашими країнами.»

– Пане Посол, розкажіть, будь ласка, якими були ці місяці роботи на посаді очільника дипломатичної місії в Україні, з ким зустрілися, де побували?

– Перш за все, слід сказати, що продовження роботи Посольства Румунії в Києві є доказом солідарності Румунської держави з Україною в умовах російської агресії. На щастя я очолюю команду досвідчених професіоналів, відданих своїй роботі та бажанню гідно представляти Румунію за кордоном. Що стосується повсякденної діяльності, я можу вам сказати, що діяльність Посольства навіть сьогодні припускає проведення зустрічей з урядовцями та парламентарями, з представниками ділового середовища, з представниками громадянського суспільства та академічної спільноти, а також з колегами з дипломатичної та консульської служб, акредитованих в Україні. Щоправда, через повітряну тривогу іноді нам доводиться змінювати та адаптувати свій графік роботи, але нам вдається підтримувати хорошу динаміку цих зустрічей. У той же час я мав можливість здійснити робочі поїздки в різні регіони України, зокрема відвідав Одесу, де мав зустрічі з представниками місцевої влади, з членами румунської громади, а також побував у Чернівецькій та Закарпатській областях.

– Як сприймають в Україні допомогу Румунії та румунів в контексті цієї загарбницької війни?

– З контактів, які я мав після мого прибуття до Києва, я виявив, що допомогу, запропоновану Румунією, дуже позитивно оцінюють як влада, так і звичайні громадяни. Так само українці високо цінують ставлення румунського громадянського суспільства до українських біженців, які знайшли прихисток у Румунії. Нам також дякують за збереження потоків гуманітарної допомоги навіть в умовах тривалої війни, на тлі побоювання того, що в дружніх Україні країнах настане певна втома. Отже нам вдалося довести, що ми розуміємо потребу в постійній і стійкій підтримці і ця підтримка продовжує надходити, українцям продовжують допомагати день за днем.»

– Румунія неодноразово висловлювала готовність брати активну участь у процесах післявоєнної відбудови сусідньої України. Яким чином це буде здійснюватися?

Йдеться про дуже складний процес. Руйнування в Україні є безпрецедентними після Другої світової війни і ми підтримуємо контакти з українською стороною, українською владою та міжнародними донорами, Європейською Комісією, державами, які брали участь як у Луганській конференції в липні, так і в Берлінській конференції у жовтні цього року. Ми намагаємося, з одного боку, зрозуміти масштаби руйнувань, зрозуміти, де потрібне першочергове втручання, де дуже важливо, щоб наші зусилля, зусилля міжнародної спільноти були спільними, і де ми можемо знайти нішу або взятися за проект, що можемо здійснити «під румунським національним прапором». Усі ці розмови ведуться паралельно і багато чого значною мірою залежить від пріоритетів українського уряду та від ресурсів і субєктів, зацікавлених в участі з боку Румунії у відбудові України. Тож наразі ми перебуваємо в процесі обговорення цього питання з українським урядом, Європейською комісією та відповідними інституціями в Румунії та сподіваємося, що в недалекому майбутньому ми приймемо рішення щодо того, яким буде наш внесок через Європейську комісію та яким буде наш національний внесок у відновлення інфраструктурних обєктів, зруйнованих під час російської війни проти України.

– Освіта румунською мовою в школах України залишається одним з найбільш актуальних питань на румунсько-українському порядку-денному, чи обговорювали Ви це питання за ці шесть місяців перебування в Україні?

– Очевидно, що вже відома стаття 7 Закону України «Про освіту» має негативні наслідки для якості освіти румунською мовою, тут є консенсус у дискусіях з учителями румунської громади і це було однією з головних тем моїх бесід з лідерами румунської громади, з педагогами-румунами Чернівецької та Закарпатської областей, з якими я зустрічався після приходу на цю посаду. Але, з іншого боку, я виявив, що є консенсус щодо схвалення програм, які проводить румунська держава, й особливо тих, які впроваджує Департамент у справах румунів звідусіль на підтримку учнів і вчителів, які вивчають або викладають румунську мову в Україні. Зустрічі з румунськими вчителями Чернівеччини та Закарпаття дали мені можливість обговорити й інші теми, з якими стикаються румунські педагогічні колективи у відповідних областях, як наприклад модернізація методик викладання чи спільно розвивати ефективність програм професійної підготовки в Україні та Румунії, запуск нових програм підтримки румунських учнів та студентів в Україні, а також спільні зусилля у партнерстві з Міністерством освіти України та Міністерством освіти Румунії для модернізації підручників та навчальних матеріалів, які використовуються в школах України. Отже, є й інші теми, окрім статті 7, які є важливими і, які не повинні бути затьмарені дискусіями щодо статті 7, тому що це важливі теми для підтримки якості освіти румунською мовою в Україні.

Сенатори і депутати Парламенту
Румунії 23 листопада, майже одностайно підтримали Декларацію про засудження цілеспрямованого
штучного голоду, якого зазнав український народ внаслідок дій радянської влади
у 1932-1933 роках.

Декларацію на
пленарному засіданні двох палат румунського парламенту зачитав її ініціатор та
автор, представник української меншини у Палаті Депутатів і голова Союзу
українців Румунії Микола-Мирослав Петрецький. «Парламент Румунії приймає
наступну декларацію щодо цілеспрямованого голоду (Голодомор):

– визнає Голодомор 1932-1933
років в Україні злочином, вчиненим проти українського народу та людяності;

– рішуче засуджує цей акт, спрямований проти українського
народу, який призвів до мільйонів жертв, що є свідченням масового порушення
основних громадянських прав і свобод та величезних страждань;

– висловлює солідарність з українським народом, який постраждав
в цій трагедії, віддаючи данину пам’яті мільйонам жертв штучного голоду
1932-1933 років;

– рішуче засуджує аналогічний злочинний метод, за допомогою
якого румуни в Бессарабії були піддані навмисному, штучному голоду з метою
примусової колективізації в 1946-1947 роках;

– висловлює рішучу підтримку захисту та поваги до основоположних
прав і свобод людини.»

Микола-Мирослав Петрецький

Микола-Мирослав Петрецький заявив, що «прийняття цієї
декларації в контексті вшанування 90-ї річниці Голодомору 1932-33 років є
сильним сигналом підтримки та солідарності Румунії з Україною та українським
народом, а також природним жестом вшанування пам’яті мільйонів невинних життів,
які були нещадно обірвані в той період». «Те, що сталося під час жахливої
трагедії початку 30-х років минулого століття – нещадне порушення права
українського народу на життя, ми знову бачимо у 2022 році, через 90 років від
жахливого геноциду, коли Російська Федерація розпочала проти України
широкомасштабну війну. Мільйони невинних українців знову потерпають від дій
Москви, спрямованих переважно проти цивільного населення, у тому числі шляхом
створення та підтримки енергетичної, продовольчої, економічної та гуманітарної
кризи.»

У документі наголошується, що європейська інтеграція базувалася на готовності
до примирення та прийнятті трагічних моментів історії ХХ століття, що примирення
з важким минулим не рівнозначне колективній провині, а утворює стійку основу
для побудови спільного європейського майбутнього, заснованого на спільних
цінностях і принципах. У ньому наголошується, що пам’ять про трагедії в історії
Європи має сприяти запобіганню повторенню подібних обставин чи подій у
майбутньому.

Александру Мурару

Депутат від керівної
Націонал-ліберальної партії Александру Мурару наголосив, що цим історичним
рішенням Румунія приєднується до демократичних держав світу, які визнають і
урочисто беруть на себе не тільки пам’ять про голод 1932-1933 років, а й «геноцидні,
систематичні, прямі, цинічні, злочинні дії Радянського Союзу та його лідерів з
фізичного знищення української нації.» «Голодомор був небаченим раніше
вбивством на території СРСР за масштабами, темпами та характером злочинів,
скоєних керівниками та установами Радянського Союзу. Мужність та рішучість
українців протистояти колективізації на початку 1930-х років викликала на себе
неприборкану ненависть тоталітарної системи. Геноцидні дії СРСР призвели до
апокаліптичних епізодів масового терору, канібалізму та епідемій. Кількість
жертв цієї зловісної кампанії перевищила кількість загиблих у Першій світовій
війні в усіх країнах-учасницях. Людські втрати склали близько десяти мільйонів жертв,
реальні цифри ніколи не будуть відомі, тому що радянська влада не тільки стерла
сліди та дані цього масового злочину, але й заперечувала його існування. У роки
Голодомору загинули сім мільйонів осіб в Українській РСР і ще три мільйони
українців в інших регіонах СРСР.»

«На сьогодні
понад 14 мільйонів українців були змушені покинути свої домівки, а систематичні
обстріли, масові поховання та вбивства повернули континент на 90 років назад»,
– зазначив Александру Мурару, який додав, що «не можна звинувачувати нації в
тому, що сталося в їхньому минулому, але відмова визнавати злочини історії є
злочином пам’яті та приховуванням вбивства».

Адріан Соломон

Своєю чергою представник іншої керівної Соціал-демократичної партії Адріан
Соломон наголосив на необхідності засудження цього типу державної злочинної
політики, провівши при цьому паралелі з подіями, що відбувалися на території
Румунії, в тому числі масовою депортацією
громадян Румунії у неосвоєні степи
Береґан. «Те, що відбувалося у 1932-1933
роках у Радянському Союзі, виходить за межі України, але здається, що найбільше
постраждали українці. Посуха та холодна погода навесні ’32 року створили
ідеальні умови для виникнення нестачі продовольства, спричиненої поганими
врожаями та постійно зростаючими квотами, які селяни також були змушені платити
радянській владі. Хоча селяни уже не мали що їсти, власті продовжували
примусово забирати усі продукти харчування, а в цей час Радянський Союз
збільшував експорт зерна. Усе це, разом зі злочинними рішеннями влади
Української Радянської Соціалістичної Республіки, призвело, кажуть історики, до
загибелі понад десяти мільйонів людей. Така злочинна політика держави,
комуністичної, нацистської чи будь-якої іншої природи, має бути засуджена, і ми
повинні це робити рішуче.»

Георге Сіміон

Депутат від Альянсу за об’єднання румунів Георге
Сіміон привітав рішення румунського парламенту
засудити страшну трагедію людства – Голодомор, жертвами якого стали переважно
українці, додавши, що серед них були й румуни. «Я радий, що нарешті у
Києва достатньо сил, щоб засудити злочини, вчинені цією імперією зла, як назвав
цю країну Олександр Солженіцин у своїй книзі «Архіпелаг ГУЛАГ» і взагалі
злочинну діяльність Радянського Союзу. Ми мусимо пам’ятати ці трагедії людства
аби не повторювати їх, незалежно від того, яка форма тоталітарного режиму
править народом. Те, що означала нацистська Німеччина, те, що означав
Радянський Союз, або в’язниця народів під назвою Радянський Союз, не повинно
бути відтворено в сучасному світі.»

Дан Барна

Колишній лідер опозиційного
Союзу «За порятунок Румунії» Дан Барна порівняв війну Росії проти України з
«жахливим геноцидом» 1930-х років. «Ми знову бачимо злочини, вчинені Росією
після вторгнення в Україну. Я маю на увазі знищення цивільної інфраструктури,
лікарень, камери тортур або місця масового поховання, до яких люди Путіна
вдалися, щоб приховати звірства, що почалися в лютому», – сказав він.
«Згідно з нормами міжнародного права, Голодомор болісно підпадає під визначення
геноциду в статті 2 Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду і покарання
за нього, прийнятої ООН у 1948 році, а саме дії, вчинені з наміром знищити,
повністю або частково, національну, етнічну, расову чи релігійну групу. Цифри
щодо кількості жертв дуже різняться, від п’яти до десяти мільйонів, але навіть
якщо взяти найменшу кількість –
п’ять-сім мільйонів людей, які померли між 1932 і 1933 роками у
результаті спричиненого та організованого Москвою голоду, – це мало драматичний
вплив на українську націю. І нинішня війна є продовженням дій за певним
сценарієм, який тоталітарні уряди Росії застосували, в тому числі в Катині
проти тисяч польських солдатів та інтелектуалів, є своєрідним рецептом, за яким
російський державний тероризм прагне знищити нації.»

Сабо Одон

За словами
депутата від Демократичного союзу угорців Румунії Сабо Одона, ХХ століття було
не лише століттям двох світових воєн, а й періодом, коли людство пережило жахливий
досвід ідеологічного екстремізму – нацизму та комунізму. «Наслідки такої
державної політики, що просувається в ім’я різних ідеологій, є одними з
найтемніших сторінок в історії людства. Нашому регіону
– Центральній та Східній Європі, на жаль, довелося пережити роки, коли обидва
екстремістські рухи втілювали в життя свої деструктивні ідеології. Коли в нашій
країні приймалися антиєврейські закони, процвітав легіонерський рух і диктатура
Антонеску організовувала програми проти власних громадян, в Україні, як
складової СРСР, комуністичні лідери дегуманізували мільйони людей репресивною
політикою. Декого депортували, розкуркулювали, примушували вступати до
радянських колгоспів і, врешті-решт, дуже велику, величезну кількість людей
цілеспрямовано прирекли на голодну смерть. Це щось неймовірне, що в, мабуть,
найродючішій частині нашого континенту, через політику, яку просувала держава
та її керівництво, дуже багато, надзвичайно багато громадян витіснялися в
площину, де немає людської гідності, а виживання є можливим у багатьох ситуаціях
просто канібалізмом. Засуджуючи Голодомор в Україні 90 річної давнини, ми маємо
й надалі засуджувати не лише на словах, а й на ділі будь-які спроби, які могли
б повернути хоча б частку зла, що приніс нашим спільнотам ідеологічний
екстремізм минулого століття.»

«Нинішнє
покоління не несе відповідальність за те, що було зроблено 90 років тому, але
відповідає за те, що робиться сьогодні і що буде завтра», – сказав депутат.

Міністр навколишнього середовища, водних ресурсів та лісів Румунії
Барна Танцош та Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан
Стрілець у четвер, 17 листопада, підписали Угоду між Урядом Румунії та
Кабінетом Міністрів України про імплементацію положень Конвенції про оцінку
впливу на довкілля в транскордонному контексті, відомої як Конвенція Еспоо.

Це історичний крок у
відносинах Румунії та України у сфері захисту довкілля , – заявив Барна Танцош після церемонії підписання. «Ця співпраця між Румунією та Україною, підписання цієї угоди, стануть
визначними у найближчі роки в розвитку наших транскордонних проектів. Водночас
ця угода стане основою нашої транскордонної співпраці в усіх проектах, особливо
в чутливих сферах, якими ми управляємо разом. Досить згадати дельту Дунаю та
Карпати. Ми разом працюватимемо над захистом цих особливо цінних територій і,
водночас, допомагатимемо профільним міністерствам робити інвестиції, розвивати
проекти в цих сферах, дотримуючись європейських принципів, а не лише захисту
навколишнього середовища.»

Своєю чергою міністр Руслан Стрілець підкреслив, що ця
угода є тим важливішою, оскільки до цього сторони йшли довгих
18 років. Він зазначив, що документ розповсюджується на Карпатський регіон та
спільні транскордонні річкові басейни, включаючи дельту Дунаю і завдяки цій
угоді Румунія та Україна зможуть дійти згоди щодо виконання вимог Конвенції
Еспоо при будівництві каналу «Дунай-Чорне море» по гирлу Бистре та в інших
спільних транскордонних проектах. «Сьогодні, без перебільшення, знакова подія
українсько-румунському співробітництві у сфері захисту довкілля. Нарешті, ми
можемо практично розв’язати наші двосторонні екологічні проблеми, які тривалий
час залишалися без розгляду. Попереду ще дуже багато роботи, проте сьогоднішній
крок це дуже сильний політичний сигнал на дійсно практичні кроки
співробітництва між нашими країнами і міністерствами. Фактично підписання
сьогоднішнього документу це політична воля і прояв готовності співпрацювати за
механізмами і процедурами, які визначені конвенцією Еспоо. Для України підписання
такої угоди – це можливість просунутися далі у своїх європейських прагненнях,
водночас ця угода для обох країн – це фактично дієвий механізм розв’язання
нагальних проблем у сфері захисту довкілля. Я впевнений в тому, що ми стали на
новий дружній шлях кооперації між нашими країнами і нашими міністерствами.»

Барна Танцош також сказав,
що Румунія надалі поруч з українцями та Україною і готова допомагати їй не лише
у відбудові зруйнованої інфраструктури, а й у відновленні природи після війни. «Румунія
підтримує і надалі підтримуватиме Україну в її боротьбі проти неспровокованої агресії.
Уряд Румунії пропонує всю підтримку у сфері транскордонного транспорту,
підтримуючи українських громадян, які перетинають наш спільний кордон і не
тільки це. Ми також будемо співпрацювати разом у сфері захисту навколишнього
середовища. Щойно завершиться війна, після припинення агресії Росії проти
України, на нас разом ляже величезна відповідальність: відбудувати Україну не
лише з економічної точки зору, а й відновити постраждале від цієї війни навколишнє
середовище. Дякуємо за партнерство та підтримку, яку ми пропонуємо одне одному
у відбудові біотопів і особливо дякую за майбутню співпрацю в рамках
Карпатської конвенції.»

Угода, це лише перший етап
реалізації «Дорожньої карти», яку для України розробив Комітет з імплементації
Конвенції. Далі нам потрібно ще виконати «домашнє завдання» та провести
численні консультації з Румунією, – стверджує Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України. «Впевнений,
що завдячуючи українським Збройним Силам, перемога незабаром буде за нами, вірю
в те, що всі країни цивілізованого світу Румунія також поряд з нами, ми це
відчуваємо і вірю в те, що після перемоги ми почнемо з вами спільно
реалізовувати всі проекти по відновленню довкілля, яке сьогодні фактично
руйнують рашисти своїми діями. Дякую пану міністру за дуже швидку реакцію і
дійсно за практичну допомогу не тільки слова, а конкретні кроки, конкретні дії,
ми це дуже, дуже цінуємо.»

Руслан
Стрілець додав, що Румунія важливий та стратегічний
партнер України, який підтримує євроінтеграційні прагнення офіційного Києва. «Про зміцнення двосторонніх відносин свідчить і відкриття прем’єр-міністром
України Денисом Шмигалєм спільно з прем’єр-міністром Румунії Ніколаєм Чуке
нового пункту пропуску через україно-румунський кордон «Красноїльськ – Вікову де Сус»,
– зазначив міністр.

Підписання угоди – це також
і євроінтеграційний крок, адже вона забезпечить виконання міжнародних
зобов’язань України та засвідчує політичну волю і готовність української влади до
співпраці за механізмами й процедурами, визначеними Конвенцією Еспоо.

Конвенція
про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті була
розроблена під егідою Європейської економічної комісії ООН (ЄЕК ООН) і прийнята
в Еспоо, Фінляндія, 25 лютого 1991 року. Вона набула чинності 10 вересня 1997 року,
а Румунія ратифікувала її 29 березня 2001 року. Конвенція є особливо важливим
міжнародно-правовим інструментом, який забезпечує участь потенційно
постраждалих держав у процедурах оцінки впливу на довкілля проектів, що
здійснюються в інших державах. На положення цієї Конвенції посилалася влада
Румунії під час реалізації українською стороною проекту глибоководного
судноплавного ходу Дунай – Чорне море по гирлу Бистре.

Ця
європейська конвенція встановлює зобов’язання сторін оцінювати вплив певної
діяльності на навколишнє середовище на ранній стадії планування. Документ
передбачає загальне зобов’язання держав повідомляти одна одну та узгоджувати дії
щодо всіх великих проектів, які розглядаються і можуть мати значний негативний
вплив на навколишнє середовище на транскордонному рівні.

За
рекомендацією Наради Сторін Конвенції Румунія та Україна офіційно розпочали
процес переговорів у 2016 році з метою укладення угоди, яка деталізує положення
Конвенції Еспоо у двосторонніх відносинах. Остаточний
текст угоди було погоджено у вересні цього року, він будучи результатом значних
зусиль експертів Міністерства навколишнього середовища, водних ресурсів та
лісів Румунії та Міністерства закордонних справ Румунії разом зі своїми
українськими колегами. Крім того, укладення Угоди завжди було в останні роки
однією з центральних тем на порядку денному двосторонніх переговорів міністерств
довкілля двох сусідніх країн.

За
пропозицією міністра навколишнього середовища, водних ресурсів та лісів Барни
Танцоша Уряд Румунії схвалив на засіданні 16 листопада підписання цієї угоди. У
зв’язку з цим він заявив: «Ми маємо розуміти, що в критичний для України
період, коли щодня лунає повітряна тривога та прилітають ракети, домовитися про двосторонню
угоду щодо захисту навколишнього середовища – це надзвичайне зусилля. Дозвольте
мені привітати тверду відданість України, висловлену Президентом Зеленським, в
якій він підкреслив, що відбудова України буде відбудовою, заснованою на
зелених і розумних європейських принципах, тобто майбутнє України поряд з
Європейським Союзом буде зеленим і цифровим. Крім того, я ще раз висловлюю
надію, що ця неспровокована агресія припиниться в найкоротші терміни і підтверджую
тверду та рішучу підтримку Румунією наших сусідів.»

Між Румунією та Україною був
відкритий новий міжнародний автомобільний пункт пропуску «Красноїльськ – Вікову
де Сус», який працює в цілодобовому режимі та має по три смуги руху на в’їзд та
виїзд. За добу через цей пункт пропуску може проїжджати до 100 вантажних
автомобілів. Рух дозволений для легковиків та порожніх вантажівок. Його
офіційно відкрили прем’єр-міністри Румунії, Ніколає Чуке та України Денис
Шмигаль під час спільного візиту на румунсько-український кордон 10 листопада.

Початок роботи цього пункту не лише
полегшить перетин кордону для громадян Румунії та України, а й розвантажить
пункт пропуску «Сірет – Порубне» де зараз спостерігаються кілометрові черги
вантажівок з обох боків румунсько-українського кордону. Водночас, за словами
глави румунського уряду він створить
нові можливості для посилення співпраці між Румунією та Україною. «Це значуща
подія, яка свідчить про міцні відносини та солідарність між нашими країнами.
Дійсно, це перший пункт пропуску через кордон, який знову відкрився після
багатьох років, між нашими країнами, і це не лише пункт пропуску через кордон
між Румунією та Україною, а й між Україною та Європейським Союзом. У ці складні
часи, які переживає Україна, трагічні моменти агресії Російської Федерації, нам
потрібно разом проявити солідарність та єдність. Відкриття нового пункту, по
суті, означає полегшення транзиту як громадян, так і товарів. Мобільність людей
і товарів у цей момент для України набуває життєвої важливості, підтверджує
свою життєву значущість, життєву актуальність.»

Своєю чергою Денис Шмигаль подякував
Румунії за допомогу та солідарність. «Ми зустрічаємось у надзвичайно складний
час, коли продовжують нищити інфраструктуру України напередодні зими. Ми щиро
вдячні Румунії за підтримку суверенітету, територіальної цілісності та
незалежності нашої держави. Румунія докладає зусиль, аби покарати російського
агресора, підтримує створення спеціального міжнародного трибуналу щодо дій
Росії, долучається до санкційної політики. Звичайно, важливими для нас кроками
з боку Румунії було б визнання Росії державою-спонсором тероризму, а також
призупинені її членства в Організації Економічного Співробітництва та Дунайській
комісії. Вітаємо зацікавленість і готовність Румунії долучитися до процесу
відновлення України, зокрема, Дніпропетровської області. Сьогодні ми з паном
прем’єр-міністром відкрили пункт пропуску на нашому спільному кордоні. Після 24
лютого західний напрямок став ключовим для України, саме сюди ми спрямували
основний обсяг нашого експорту, саме сюди виїжджають наші українці, не тільки біженці,
саме сюдою українці повертаються додому, через кордон із ЄС надходить потужна
гуманітарна й військова допомога, тому розширення наших пропускних
спроможностей, потужностей для уряду України є одним з пріоритетних завдань.»

З цієї нагоди Ніколає Чуке заявив, що
Румунія та румунський народ з перших днів війни підтримали і надалі
підтримуватимуть Україну та українців для подолання наслідків російської
агресії. «Україна потребує нашої солідарності у цей момент, потребує підтримки,
яку може надати міжнародна спільнота. Я маю на увазі особливо міжнародну
спільноту, яка поділяє ті самі цінності: свободу, гідність, цінності
міжнародного світу, заснованого на правилах і, звичайно, право кожної держави,
суверенне право вирішувати власне майбутнє. Румунія була поруч з Україною з
перших моментів початку агресії і я хочу скористатися цією можливістю, щоб
подякувати громадянам Румунії, які продемонстрували повне співчуття та
солідарність. І, звичайно, я хочу подякувати установам, які зрозуміли свою
відповідальність і зробили кроки, що дозволяють нам брати участь у таких
заходах, як сьогодні. Наша країна відіграла важливу роль у забезпеченні
експорту зерна з України, тому, можна сказати, що наша країна відіграла важливу
роль у стабілізації агропродовольчих потоків на європейському та світовому
рівнях, порушених агресією Російської Федерації. Можу сказати, що до тепер
через румунську інфраструктуру – залізничну та автомобільну інфраструктуру,
через порти Констанца та Галац, було експортовано понад 6,5 млн тонн зерна з
України.»

За словами Дениса Шмигаля ця подія
відкриває нові можливості співпраці як між Україною та Румунією, так і між
Україною та Європейським Союзом загалом. «Від сьогодні тут працює новий пункт
пропуску «Красноїльськ – Вікову де сус», його відкриття передбачалось ще
двосторонньою угодою від 2012 року і сьогодні ми втілили у життя цей амбітний
проєкт. Колеги підказали, що це перший пункт пропуску, збудований з нуля з 1998
року, це теж вагоме досягнення. Ми не зупиняємося на цьому, триває спорудження
пункту пропуску «Дяківці-Раковець» і вже найближчим часом я переконаний цей
другий пункт пропуску теж буде відкритий для руху. Ми сьогодні ознайомились з
нашими перспективами, є можливість відкриття і реконструкції додатково ще 7
пунктів пропуску і в зв’язку з цим Україна вітає ініціативу Румунії щодо
створення двосторонньої робочої групи з розвитку транспортної інфраструктури на
спільному кордоні. Дуже важливо, що до роботи цієї комісії долучиться
Консультативна місія ЄС в Україні. Це також сприятиме безумовно і залученню
фінансування з фондів ЄС для наступних етапів. Розбудова прикордонної
інфраструктури, матиме низку позитивних наслідків для України. Безумовно,
зростання експорту до Румунії, до ЄС збільшення обсягів вантажів, які отримує
Україна, зростання інтенсивності нашої економічної співпраці між Румунією та
Україною. Я впевнений, що ми разом переможемо спільного ворога та відкриємо
новий етап у розвитку Європи та світу.»

Денис Шмигаль подякував прем’єр-міністру, румунському уряду, а також народу Румунії за всебічну підтримку з
перших днів агресії. «Сьогодні тут ми бачимо наочно також гуманітарну допомогу,
яку Румунія з перших днів передавала і продовжує активно підтримувати Україну.
Надзвичайно важливим для нас сьогодні є підтримка в енергетичній сфері і
генератори, які Румунія передає Україні звичайно, що допоможуть нам пройти цю
складну, найскладнішу зиму.»

Прем’єр-міністри двох сусідніх країн
обговорили й відкриття інших пунктів пропуску. Ніколає Чуке: «У майбутньому ми
плануємо сприяти відкриттю більшої кількості пунктів пропуску. Також є плани
інтеграції на рівні Європейського Союзу, у рамках яких ми повинні узгодити свої
позиції, щоби забезпечити узгоджений розвиток цих об’єктів. Тому ми й надалі
будемо координувати свою діяльність, щоб, як висловлювали надію ті, хто займався
організацією та урочистим відкриттям цього пункту, незабаром ми змогли відкрити
інші пункти пропуску.»

Більш докладну інформації про ці
плани надав Денис Шмигаль: «Один пункт «Дяківці-Раковець» ми очікуємо вже
наприкінці цього року, максимум на початку наступного, тобто роботи зараз
ведуться. Потім – реконструкція і розширення одного залізничного пункту
пропуску недалеко від пункту пропуску «Дяківці-Раковець» і плюс ще п’ять
перспективних пунктів пропуску, які є на сьогоднішній день, деякі з них існують
дуже обмеженому варіанті, деякі не існують зовсім. Створений план, якраз над представленим планом буде
працювати робоча група яку запропонував утворити прем’єр міністр Румунії. Зараз
у нас є сім, включно вже з цим, діючих пунктів пропуску і ще сім якраз є в
перспективі.»

Глава Кабінету Міністрів України
подякував також за гуманітарну допомогу,
яку з перших днів війни Румунія передавала і за активну підтримку в усіх
планах. Він зазначив, що надзвичайно важливою для української сторони сьогодні
є підтримка в енергетичній сфері, а генератори, які Румунія передає Україні
допоможуть пережити цю зиму.

Команда «Друзі» Марамуреської філії Союзу українців Румунії (СУР) другий рік поспіль стала переможцем світової першості серед закордонних українців, після перемоги над збірною Тіміської філії СУР з рахунком 4:1 у фіналі X-го Чемпіонату світу (ЧС) з футболу серед української діаспори. Бронзові медалі змагання виграла команда з Польщі – «Діаспора UA» (м. Бидґощ), а четверте місце посіла ізраїльська команда «Фенікс» (Тель-Авів). На церемонії нагородження були присутні представники Союзу українців Румунії (СУР), Міністерства спорту Румунії, Федерації футболу Румунії, ГО «Нова українська хвиля» та Посольства України в Румунії.

Голова СУР та співголова оргкомітету з проведення цього чемпіонату Микола-Мирослав Петрецький подякував ФФР та Міністерству спорту Румунії не лише за підтримку в організації цього футбольного свята, а й за допомогу, надану українським сусідам з початку російського вторгнення 24 лютого. Голова СУР привітав команди-учасниці, наголосивши, що в таких спортивних змаганнях немає переможених, а є лише переможці.

Отже через війну, яку Росія розвязала проти України, уже традиційний турнір з футболу серед українських діаспорних команд цього року відбувся уперше не в Україні, а в сусідній Румунії. Про підсумки та майбутнє цього турніру в інтервю ВСРР розповів Ігор Бокій, президент громадської організації «Нова українська хвиля», голова оргкомітету й автор ідеї проведення ЧС і Всесвітніх діаспорних спортивних ігор Україніада. «Дійсно ситуація в Україні складна, у нас повномасштабна війна проти російського агресора, але я дуже вдячний, що Союз українців Румунії (СУР), Міністерство спорту Румунії, Федерація футболу Румунії і багато активних людей та засоби масової інформації підставили плече для того, щоб цей турнір проводився й надалі. На жаль ми пропустили один рік, ми згаяли певний час зв’язку з ковідом, на це були об’єктивні причини і навіть Чемпіонат Європи в той час не відбувся, але я вам скажу так, буквально в 10-тихвилиній розмові з головою СУР Миколою Мирославом Петрицьким ми прийняли рішення, що всі команди прийдуть сюди і тут будуть належні умови. Щодо організації… Проживання в дуже гарних умовах 2 особи в номері, харчування надзвичайне, поля національного комплексу, де займаються молодіжні збірні Румунії і тренується ФК Рапід, штучні і ми були в принципі перестрахуванні тим, що не дай Бог був би дощ, нас би виручили. Так само величезна армія волонтерів, котрі допомагали в будь яких питаннях, побутових, організаційних і це велика армія молоді, котра буде потім давати розвиток самому Союзу українців Румунії і залучати інших членів. Тобто по десятибальні системі 10-й ЧС серед українських діаспорних команд отримує оцінку 10 плюс.»

Цього року у змаганнях взяли участь понад 150 спортсменів, 8 команд з 4 країн світу – Ізраїлю, Польщі, Румунії та Угорщини. Турнір був організований з 24 по 29 серпня на стадіоні Національного футбольного центру в Буфті (під Бухарестом) Союзом українців Румунії, у партнерстві з Федерацією футболу Румунії, Міністерством молоді і спорту Румунії, Міжнародною організацією українських громад «Четверта хвиля» та громадської організації «Нова українська хвиля». Я попросив Ігоря Бокого оцінити якість футболу, який показали команди, котрі взяли участь у змаганні? «З кожним роком, скажу відверто, якість гри підвищується і ту гру котру показали чотири команди в двох півфіналах, вона досить серйозно рівня. Звичайно це аматорський рівень і звичайно що це не є професійний рівень. Але я часто густо бачу за кордоном в діаспорних змаганнях якого гатунку ці ігри. Я скажу, що ми десь би навіть в серйозних діаспорних змаганнях останніх би не пасли, тобто ми підвищується і ростемо.»

З огляду на ситуацію в Україні, організатори не виключають, що наступний чемпіонат відбудеться знову в Румунії. «Ми, звичайно, реалісти і розуміємо, що упродовж найближчих 10, 15 років не зможемо повернутися з такими змаганнями в Україну. В Україні мусить настати мир завдяки перемозі України, адже ми зараз стоїмо перед такою прірвою – або вони нас, або ми їх. Але не забігаючи на далеку перспективу всіх 10-15 років я мав серйозну розмову з паном Петрецьким та паном Іліє, котрий є його головним радником, і хоча конкретної відповіді ще не отримав, з урахуванням цих всіх позитивних моментів, котрі ми діаспоряни отримали власне у Бухаресті, я з великим задоволенням повернувся б сюди і в другий, і в третій і, можливо, навіть у п’ятий раз.»

Ігор Бокій розповів, що через війну та фінансові труднощі проведення ювілейного ЧС з футболу серед діаспорних команд було під загрозою зриву, але голова СУР Микола-Мирослав Петрецький простягнув руку допомоги. У двомісячний термін було зроблене неможливе – зібрали вісім команд (представників Румунії із повітів Марамуреш, Тіміш, Караш-Северiн та Сучава, представників Угорщини, Ізраїлю та дві команди з Польщі). Президент громадської організації «Нова українська хвиля» подякував за це голові СУР Миколі-Мирославу Петрецькому, міністрові спорту Румунії Едуарду Новаку, президенту Федерації футболу Румунії Резвану Бурляну та іншим. Окремо він відзначив прекрасне суддівство, до якого не мав жодних претензій. «Інколи сам дивуюся, що в чужій країні, до якої раніше не мав жодного стосунку, вдалося вийти на державний рівень організації чемпіонату та заслужити розуміння від етнічної нації, що ця справа дуже важлива, коли зїжджаються українські діаспоряни», – зізнався якось Ігор Бокий.

Найкращим воротарем турніру став Іван Анішоряк (Румунія), найкращим бомбардиром — Андрій Ратца (Ізраїль), а найкращим гравцем – Андрій Левандович (Польща). Наостанок наш співрозмовник подякував усім гравцям команд за участь, за якісний футбол та за проявлений феєр-плей. «У першу чергу вони виконали моє побажання перед початком наших змагань – ми провели цей турнір без травм. Це саме головне. Мені головне, щоб мої хлопці, бо вони всі фактично мої діти, я їх збираю, знаєте, з усього світу, обдзвонюю цілий рік, фактично готую цей турнір, котрий проходить п’ять-шість-сім днів. А моє побажання власне для них, щоб вони знов зібралися, щоб вони знову приїхали, щоб нас було не вісім команд, а було команд би дванадцять, пятнадцять, шістнадцять команд, ми розіб’ємо їх на відповідні групи, по три, по п’ять, по чотири, по шість команд, тільки би приїхали, тільки б дали згоду, а формулу проведення змагання я завжди знайду.»

Чемпіонат світу з футболу серед діаспорних команд проходить щорічно і має на меті зміцнення дружніх відносин та єднання українців зі всього світу еміграції, популяризацію футболу та олімпійських ідей, запровадження здорового способу життя шляхом залучення до занять фізичною культурою і спортом широких верств населення.

Товарообіг між Румунією
та Україною зростає

Тенденція до
зростання товарообігу між Румунією та Україною продовжилась і упродовж перших семи
місяців поточного року, загальний обсяг двосторонньої торгівлі станом на 31
липня досяг 1,5 млрд доларів, що на 30,5% більше, ніж за аналогічний період
минулого року. Про це йдеться у прес-релізі Бухарестської торгово-промислової палати. Згідно з цим документом румунський експорт склав 600 млн доларів
(+33,6%), а імпорт з України 900 млн доларів (+28,6%). «Україна залишається
важливим торговельно-економічним партнером Румунії, з особливим потенціалом для
економічного співробітництва та має давню традицію у відносинах з Румунією», -
йдеться в прес-релізі.

За офіційними даними
у 2021 році двостороння торгівля зафіксувала рекордний обсяг у 2,4 мільярда
доларів, що на 40,5% більше, ніж у попередньому році (1,76 млрд доларів), зокрема
завдяки рекордному обсягу імпорту з України на суму 1,6 мільярда доларів
(+50%), тоді як експорт становив лише 800 мільйонів доларів (+25,5%) порівняно
з 2020 роком (684 млн доларів).

Румунія ремонтує
широкі залізничні колії, що пов’язують її з Україною

Це доволі хороший показник, який свідчить про збільшення темпів двосторонньої торгівлі. Після російської блокади українських портів та акваторії Чорного моря Румунія активно сприяла налагодженню нових шляхів для експорту української продукції, передусім аграрної. З самого початку війни Бухарест вживає значних заходів задля збільшення транспортування своєю територією українського зерна та зменшення загрози глобального голоду.

Щоб допомогти
Україні з експортом Міністерство транспорту Румунії у терміновому порядку здійснило ремонт ширококолійної залізниці між молдовським селом Джурджулешти та
румунським портом Галац, щоб оперативно запустити маршрут поставок з України
через Молдову до Галацу. Таким чином порти Галац на Дунаї та Констанца на
Чорному морі стали основними в регіоні портами для перевезення товарів та
сировини.

Як повідомляв міністр
транспорту Румунії Сорін Гріндяну на початку липня роботи з відновлення
залізничної гілки радянських часів, що сполучає румунський річковий порт Галац
на Дунаї з Україною були розпочаті 6 червня і завершені майже на
місяць раніше, ніж очікувалося. «‎Відтепер вантажні потяги, що йдуть з України
через Республіку Молдова, можуть розвантажувати зернові безпосередньо
в порту Галаца, без потреби перевантажувати їх на кордоні»‎, – пояснив міністр.
Він додав, що відновлення ділянки залізниці також дозволить зберігати зернові у
розташованому в порту елеваторі місткістю 25 тис. тонн

Сприяння
експорту українського зерна

Водночас усередині
вересня, на восьмому місяці повномасштабного російського вторгнення в Україну
уряди Румунії та Франції підписали угоду, яка дозволить експортувати більше
зерна з України до Європи та за її межі. Згідно з положеннями угоди Франція
надаватиме підтримку Румунії з метою підвищення ефективності експорту українського
зерна через порти Констанца, Галац і Сулінський канал, кращого оснащення пунктів
перетину кордону між Румунією та Україною для прискорення перевалки зерна, а
також аби збільшити кількість вантажних вагонів. Таким чином Румунія та Франція
розроблять «середньострокову стратегію розвитку транспортних коридорів, що
з’єднують Румунію та Україну, включно й тих, що перетинають Республіку Молдова.
Угода дозволить Україні експортувати більше зерна до Європи та країн, що
розвиваються, особливо в Середземномор’ї.

Як зазначається у заяві,
оприлюдненій нещодавно МЗС Румунії з нагоди виповнення 8 місяців агресії РФ проти України,
офіційний Бухарест продовжує брати активну участь у сприянні транспортуванню та
транзиту українського зерна на міжнародні ринки та вживати комплексних заходах
щодо розширення румунських транзитних потужностей, у тому числі логістичних
потужностей портів Констанца та Галац. Це дозволило експортувати понад 5,2 млн.
тонн українського зерна, до якого додається понад 5,5 млн. тонн іншої
української продукції. Таким чином Бухарест підтримав роботу профільних агентств
ООН, у тому числі Всесвітньої продовольчої програми, і активно сприяв
пом’якшенню впливу цієї війни на глобальну продовольчу безпеку.

Поглиблення
співпраці на Дунаї

У цьому контексті
24 жовтня президент Бухарестської торгово-промислової палати Юліу Стоклоза прийняв у столиці Румунії
делегацією з Ізмаїла «Українського Дунайського пароплавства» на чолі з
генеральним директором Дмитром Москаленком. На зустрічі також були присутні І
секретар з економічних питань Посольства України в Румунії Анна Гончарова та ІІ
секретар Олег Баліка. Юліу Стоклоза наголосив на діях солідарності Бухарестської
ТПП разом з іншими установами румунської держави, неурядовими організаціями, а
також населення Румунії з українським народом у ці важкі для України
часи. Він розповів про діяльність Бухарестської палати, представивши широкий
спектр послуг для місцевих та іноземних компаній, що сприяють розвитку економічних зав’язків
між Румунією та іншими країнами, додавши, що особлива увага приділяється
відносинам з Україною, а румунський бізнес підтримує героїчну боротьбу українського
народу проти російської агресії.

Своєю чергою Дмитро
Москаленко поділився з румунськими колегами планами з розвитку Українського
Дунайського пароплавства. Зокрема, він озвучив зацікавленість української
сторони у виявленні нових можливостей організації перевалки з річкових на
морські судна. Вже під час зустрічі румунська сторона запропонувала нову
можливість співпраці – організацію перевалочного пункту з річкових барж на
морські судна вантажопідйомністю до 32 тис тонн. З України через цей пункт можна буде експортувати олію і зерно, а з Румунії – дуже потрібні в цей складний час
українській економіці нафтопродукти. «Відстань від Ізмаїлу до Сулінського порту
значно коротша ніж до порту Констанци. Водночас є багато аспектів, які вимагають
більш глибокого опрацювання», – зазначив Дмитро Москаленко. Тому сторони домовилися
про продовження діалогу як на рівні керівництва, так і спеціалістів Сулінського
порту та Українського Дунайського пароплавства.