Category: Тема дня

Напередодні Нового року символічними церемоніями було відзначено повний вступ до Шенгенської зони Румунії та Болгарії, які приєдналися до європейського простору вільного пересування й своїми сухопутними кордонами. У пункті переходу Джурджу-Русе представники влади обох країн, а також громадяни, які вперше перетнули румунсько-болгарський кордон без перевірки, відсвяткували цей момент.

«Справді історичний момент з особливими практичними наслідками для кожного румунського громадянина і для румунських компаній. Інтеграція Румунії до Європейського Союзу є повною і безповоротною», – заявив міністр внутрішніх справ Румунії Кетелін Предою, який був присутній на заході разом зі своїм болгарським колегою Атанасом Ільковим. Ще одна коротка церемонія відбулася на одному з пунктів перетину кордону між Угорщиною та Румунією, де зустрілися голова угорської національної поліції та головний інспектор румунської прикордонної поліції.

Відповідаючи технічним критеріям з 2011 року, Румунія і Болгарія змогли частково приєднатися до зони вільного пересування лише в березні минулого року, коли був скасований контроль в аеропортах і морських портах. Кілька місяців по тому, в середині грудня, ці дві країни нарешті отримали згоду від усіх європейських партнерів користуватися однаковими привілеями при перетині сухопутного кордону. Це стало можливим після того, як Австрія відмовилася від своїх заперечень. Відень нарікав на наплив шукачів притулку, який мав посилитися в разі розширення Шенгенської зони наземним шляхом, але наприкінці 2024 року визнав, що заходи, запроваджені в останні місяці, дозволили «суттєво скоротити кількість перетинів кордону».

З 1 січня водіям і пасажирам більше не потрібно пред’являти жодних документів, що посвідчують особу, і автомобілі можуть проїжджати без перевірок. Навіть автоперевізники, які до цього часу мали стояти в черзі до 20 годин, щоб проїхати, будуть позбавлені цього клопоту. Однак, принаймні, протягом перших шести місяців будуть проводитися вибіркові перевірки на кордоні з метою запобігання злочинній діяльності, з особливим наголосом на великі транспортні засоби. Водночас буде посилено нагляд за болгарсько-турецьким кордоном, який став зовнішнім кордоном Шенгенської зони. Що стосується туризму, то гравці сектору розраховують на збільшення кількості мандрівників, у тому числі тих, які прямують до Греції.

Очікується, що повне членство в Шенгенській зоні принесе значні економічні вигоди і, за оцінками, збільшить валовий внутрішній продукт (ВВП) обох країн щонайменше на 1%. Створена у 1985 році, Шенгенська зона зараз включає 25 з 27 країн-членів ЄС, а також їхніх асоційованих сусідів – Швейцарію, Норвегію, Ісландію та Ліхтенштейн.

Румунія є стабільною, демократичною, безпечною та проєвропейською країною, надійним партнером для наших зовнішніх союзників, – стверджує діючий глава держави Клаус Йоганніс у своєму новорічному посланні. Він нагадує, що у 2024 році Румунія досягла значного економічного прогресу, скоротила розрив з іншими країнами-членами ЄС і досягла таких важливих цілей, як повноправне членство в Шенгенській зоні вільного пересування та скасування віз до США. У 2024 році рівень життя і доходи продовжували зростати, хоча зовнішній контекст був далеко не простим, – додає чинний президент.

Він визнає, що на тлі виправданого невдоволення на рівні суспільства країна перебуває на роздоріжжі. «Щоб подолати його, нам потрібно зміцнити солідарність і відновити довіру до політичного класу, – каже Клаус Йоганніс. Тільки якщо ми збережемо нашу демократію і цінності, які визначили нас як справжню частину європейської сім’ї, ми пройдемо через цей складний етап, каже він, і «політичний клас має показати, що він засвоїв урок 2024 року, і відповісти конкретними та швидкими заходами на потреби суспільства». Разом ми можемо зберегти Румунію на її прозахідному шляху, керуючись фундаментальними принципами і цінностями, які визначають нас – справедливість, свобода і демократія, – підсумовує президент у своєму новорічному посланні.

21 грудня мав закінчитися другий і останній п’ятирічний президентський термін Клауса Йоганніса, на який він мав право згідно з Конституцією. Однак його перебування на посаді президента продовжили до виборів нового глави держави, які має підтвердити Конституційний суд.

Кожен четвертий румун незадоволений тим, як він живе в даний час і такий же відсоток опитаних не мали жодного приводу для великої радості в році, що закінчується. Це випливає з опитування Румунського інституту оцінки та стратегії (IRES). Дані показують, що для трьох з десяти румунів 2024 рік був фінансово кращим, ніж 2023 рік, і для стількох же він був гіршим, ніж попередній рік. Таким чином, економічне зростання, що вимірюється у ВВП на душу населення, не відчувається в усіх в кишенях і не помітне на всіх святкових столах.

У дійсності, протягом цього року, як показує Євростат, найвища інфляція, зафіксована в країнах-членах ЄС, була в Румунії, а останні дані Національного інституту статистики про динаміку споживчих цін показують, що річний рівень інфляції в листопаді 2024 року зріс до 5,11%, з 4,67% у жовтні. З точки зору здоров’я, для більш ніж чверті (28%) респондентів 2024 рік був гіршим, ніж 2023 рік, показує опитування IRES, в той час як ситуація на роботі була гіршою для 25% респондентів у порівнянні з попереднім роком. Що стосується довіри до професій, то пожежники, як і раніше, мають найвищий рейтинг (92%). За ними йдуть ІТ-спеціалісти (71%), інженери (69%), медсестри (67%), лікарі (63%).

Потім у цьому рейтингу довіри – військові офіцери, священики, банківські службовці, економісти та вчителі, яким довіряють близько 55% опитаних. На останньому місці цього року знову опинилися політики – лише кожен десятий румун має велику або дуже велику довіру до них. Відповідаючи на запитання, яка подія, на їхню думку, найбільш негативно вплинула на Румунію в 2024 році, майже кожен другий румун вказує на скасування Конституційним судом першого туру президентських виборів. Понад 60% вважають, що це рішення було поганим, а третина вважає його хорошим. Більше того, рішення Конституційного суду Румунії про скасування першого туру президентських виборів більшість респондентів (28%) вважають подією року в Румунії.

Далі йдуть повноцінний вступ Румунії до Шенгену з 1 січня 2025 року та вихід незалежного кандидата Келіна Джоржеску – екстреміста і шанувальника Владіміра Путіна – на перше місце в першому турі президентських виборів, які в рівній кількості вважають важливими подіями року 18% учасників опитування. Підвищення пенсій є подією року для 14% респондентів, тоді як цьогорічні спортивні досягнення (медалі, завойовані румунськими спортсменами на Олімпійських іграх у Парижі, вихід футбольної збірної на ЄВРО-2024, медалі Давіда Поповича в Парижі) посідають 5, 6 і 7 місця. Опитування було проведене по телефону в період з 17 по 20 грудня на вибірці 964 особи і має похибку +/- 3,3%.

Майя Санду розпочала свій другий термін на посаді президента Республіки Молдова, яку вона здобула на осінніх виборах. Вона склала присягу на спільному урочистому засіданні Парламенту та Конституційного суду. У своїй інавгураційній промові вона сказала, що приймає свій другий термін «перш за все зі смиренням і рішучістю» і що її спадщиною має стати «Молдова в Європейському Союзі», але попередила, що європейська інтеграція не повинна розглядатися як «квиток бізнес-класу до раю».

Майя Санду підсумувала досягнення свого першого мандату та підкреслила, що Молдова стала більш енергетично незалежною і користується повагою західних лідерів. Глава держави закликала суспільство до великої національної мобілізації в процесі вступу до ЄС. Майя Санду зазначила, що Республіка Молдова користується повагою західних лідерів завдяки успіхам, досягнутим під час попередньої каденції. Майя Санду: «Молдову поважають більше, ніж будь-коли. Люди дивляться на нас з любов’ю та інтересом і підтримують нас у нашій мрії. Решта залежить від нас. Ми почали звільнятися від енергетичної залежності. Навіть якщо ціни все ще високі, ніхто більше не може тримати нас під ярмом. Ми зуміли широко відкрити двері до ЄС, що є неабияким планом і проєктом для нашої країни. Попереду ще багато роботи, але дорога обрана вірно. Я закликаю вас рухатися вперед з упевненістю».

Президентка заявила, що під час свого другого терміну вона продовжить наполягати на проведенні судової реформи, яка, за її словами, «запізнилася на десятиліття». «Уряд матиме в мені серйозного і відданого партнера, але також і жорсткого критика в разі поганої роботи», – додала вона.

Румунія і Республіка Молдова продовжать працювати заради добробуту, стабільності, європейських цінностей, стійкості і демократії, заявив глава румунської держави Клаус Йоганніс, вітаючи президентку сусідньої країни Майю Санду зі вступом на другий президентський термін.

Майя Санду – перша жінка-глава держави і шостий президент Республіки Молдова. Вона виграла свій другий президентський термін прямим голосуванням – вперше в політиці Кишинева – після другого туру президентських виборів 3 листопада. Тоді вона перемогла, головним чином завдяки діаспорі, з більш ніж 940 000 голосами над своїм опонентом, підтримуваним соціалістами, Александром Стояногло, який отримав трохи більше 750 000 голосів. Хоча в цілому вона виграла вибори, президентка Санду з невеликим відривом програла Стояногло, колишньому генеральному прокурору, на виборчих дільницях по всій країні. Одночасно з президентськими виборами відбувся національний референдум щодо включення до конституції стратегічної мети країни – інтеграції до ЄС, за яку проголосували 51,4% виборців.

2024 рік став важливим для Республіки Молдова, закріпивши проєвропейський курс за результатами референдуму та президентських виборів, але вкотре підкреслив глибоку поляризацію суспільства. Під час кампанії влада та громадянське суспільство задокументували низку російських втручань, які спровокували справжню гібридну війну, узгоджену та фінансовану групою Ілана Шора, молдовського олігарха, який втік до Москви, щоб уникнути в’язниці. Влада у Кишиневі викрила кілька схем організації та купівлі виборців, а також справжніх кампаній з наклепу та поширення неправдивих новин.

Патова ситуація, що склалася останніми днями в Румунії навколо формування парламентської більшості, яка запропонує кандидатуру прем’єр-міністра, і, відповідно, неможливість формування нового уряду, гостро відчувається в економічній сфері. У четвер Бухарестська фондова біржа закрилася в мінусі. Індекс BET, який включає 20 найбільш торгованих компаній, знецінився на 2%, в той час як BET-Plus, який показує динаміку 43 найбільш ліквідних акцій, впав на 1,97%. Також знизилися індекс прибутковості інвестиційних фондів та індекс, який вимірює розвиток 10 енергетичних та комунальних компаній.

Посилаючись на політичну невизначеність у Румунії, протягом тижня рейтингове агентство Fitch погіршило прогноз країни зі стабільного на негативний, що означає можливість подальшого зниження рейтингу. Це означає, що міжнародні запозичення Румунії стануть дорожчими, а це змушує економістів замислитися над тим, чи варто Бухаресту звертатися за допомогою до Міжнародного валютного фонду, відомого своєю політикою жорсткої економії. І якби не було політичної нестабільності, економічна ситуація все одно була б похмурою!

Бюджетний дефіцит і дефіцит поточного рахунку дуже високі, інфляція продовжує фінансово підкошувати людей, економічне зростання значно сповільнюється, а державний борг перевищив 50% валового внутрішнього продукту і продовжує зростати – все це малює економічну картину поточного моменту. Якщо політична нестабільність затягнеться, економіка, ймовірно, зіткнеться з подальшими проблемами, попереджає професор Мірча Кошя, який вважає, що політичні діячі фактично саботують власну економіку: ʺЯкий безпосередній ефект? Падіння фондового ринку. Фондовий ринок – це найважливіший термометр економічної температури. За кілька хвилин можна втратити близько 1 млрд євро. Це може вплинути на обмінний курс лея, лей може опинитися в біді. Тут Національний банк намагатиметься, як і завжди, підтримувати лей, але це не може тривати нескінченно. Це дуже складна ситуація. Ми матимемо стагнацію інтересу інвесторів до Румунії та заморожування проєктів іноземних інвесторів під час цієї політичної нестабільності. Європейський Союз також буде набагато уважніше стежити за тим, що відбувається у фіскально-бюджетній сфері, враховуючи, що ми підписали 7-річну фіскальну програму з Європейським Союзом для виправлення дефіциту. В умовах, коли ми маємо тривалі затримки з Національним планом відновлення та стійкості, ця програма не будучи довгостроковою, до її реалізації залишилося ще півтора року, за таких умов також може бути складно отримати гроші з НПВС.ʺ

Іншими словами, – каже Мірча Кошя, – країна, яка не є стабільною, є непередбачуваною країною. Непередбачуваність – це найбільша проблема, з якою може зіткнутися бізнес-план, у тому числі на національному рівні.

Новий Лісовий кодекс, що є важливою віхою Національного плану відновлення та стійкості, був прийнятий переважною більшістю голосів. Палатою депутатів у Бухаресті, як органом, що приймає кінцеве рішення у цьому випадку. Закон передбачає, серед іншого, включення лісів до складу зелених зон навколо міст, збільшення лісових площ, запровадження переважного права та доступу до якісної сировини за вигідною ціною для вітчизняних виробників меблів, зобов’язання організовувати навчальні курси для працівників лісового господарства та підвищення на 25% базової заробітної плати для працівників Національної лісової охорони.

Також нормативний акт передбачає відеоспостереження на лісових дорогах, конфіскацію краденої деревини та автомобілів, які її перевозили, а також покарання у вигляді позбавлення волі від 1 до 5 років за фальсифікацію ІТ-даних лісогосподарського характеру. Водночас з’являється концепція «острівців старіння» — механізму, за допомогою якого ліси площею не менше 1000 квадратних метрів, які відіграють роль у підтримці біорізноманіття, будуть захищені від вирубки. Проєкт також передбачає створення Національного лісового реєстру та заліснення та державний нагляд за повністю вирубаними та занедбаними лісами, навіть без згоди власника.

Крім того, власники лісозаготівельних компаній та їхні родичі більше не можуть бути працівниками лісового господарства. І останнє, але не менш важливе: доступ до лісів для піших прогулянок буде безумовним. Новий закон знаменує новий початок в управлінні лісами в Румунії, – заявив міністр навколишнього середовища Мірча Фекет. Він підкреслив, що заходи, передбачені законопроєктом, забезпечують, серед іншого, вирощування лісів на територіях, що зазнали вирубок. Мірча Фекет: «Площа лісів в Румунії мала тенденцію до незначного зростання протягом останніх 30 років, особливо це відбулося в останній рік, коли нам вдалося, використовуючи гроші від Національної програми відновлення та стійкості, заліснити території, які ніколи не належали до лісу. Сьогодні ми маємо майже 9.000 гектарів для цього, з яких понад 3.000 гектарів вже заліснено цього та минулого року, і я вірю, що ця тенденція буде продовжуватися».

Він також зазначив, що лісове господарство, деревообробна та суміжні галузі становлять 3,5% ВВП Румунії. Однак, не обійшлося і без нарікань. Дан Тенасе, депутат від опозиційного Альянсу за об’єднання румунів розкритикував той факт, що закон не забороняє іноземним компаніям видобувати деревину з румунських лісів. Дан Тенасе: «Ми по-справжньому захистимо румунські ліси, коли ви примусите іноземні компанії піти з Румунії, щоб експлуатувати деревину у себе вдома, і коли ліси в Румунії будуть експлуатуватися румунами. Тільки тоді ви зможете похвалитися тим, що зробили щось для румунських лісів».

Минуло більше семи місяців відтоді, як новий Лісовий кодекс був прийнятий Сенатом як першою палатою, що розглядала його, і за цей час до тексту закону було внесено понад 200 поправок. Наразі його направлено Президенту Румунії для підписання.

Після довгих років очікування Румунія та Болгарія стають повноправними членами Шенгенської зони – у четвер Рада юстиції та внутрішніх справ ЄС схвалила приєднання двох країн з сухопутними кордонами, починаючи з 1 січня 2025 року.

«Переваги нашого членства у спільному просторі вільного пересування є багатогранними і мають безпосередній вплив на наших громадян, економіку та зовнішній імідж нашої країни. Скасування контролю на внутрішніх кордонах означає швидше та простіше пересування для тих, хто подорожує, час, проведений на кордонах, значно скоротиться, а логістичні витрати для компаній зменшаться, що швидко підвищить конкурентоспроможність румунських продуктів і послуг на європейському ринку», — сказав президент Клаус Йоганніс.

«Це історичне рішення, перемога справедливості та національної гідності, а також чіткий сигнал про те, що ми ніколи не погодимося бути громадянами другого сорту в Європі», — наголосив прем’єр-міністр Марчел Чолаку. Він пояснив, що для румунів це рішення приносить конкретні і негайні вигоди, особливо для представників діаспори, які часто подорожують до Румунії. Повне входження Румунії та Болгарії до Шенгенської зони принесе низку незаперечних переваг для обох країн, перш за все, більшу свободу пересування в напрямку Західної Європи, і румунів більше не зупинятимуть на кордоні з Болгарією або на наступному кордоні з Грецією.

Однак найбільші вигоди отримають перевізники, яким більше не доведеться годинами чекати на митних пунктах, часто в небезпечних умовах. Однак на кордонах з Угорщиною та Болгарією буде запроваджено шестимісячний період часткового контролю. Такий контроль було тимчасово запроваджено на різних внутрішніх кордонах Шенгенської угоди на тлі збільшення кількості нелегальних мігрантів із-за меж ЄС. Міністр юстиції Кеталін Предою надав більш детальну інформацію: «Щоразу, коли прикордонники помічають, що з транспортним засобом або автомобілем, в якому подорожують фізичні особи, щось не так, або якщо у них є інформація, що це становить ризик з точки зору дотримання законодавства, вони втручаються і проводять перевірку».

Болгарія та Румунія, члени ЄС з 2007 року, частково приєдналися до Шенгенської зони в березні, скасувавши паспортний контроль для тих, хто перетинає кордон повітряним і морським транспортом. Румунія пройшла через кілька оціночних звітів щодо Шенгенської зони до 2011 року, першого передбачуваного кінцевого терміну для вступу в цей простір. Протягом багатьох років такі країни, як Франція, Німеччина, Бельгія, Швеція, Фінляндія, Нідерланди та Австрія виступали проти вступу Румунії, посилаючись на проблеми, пов’язані з корупцією, організованою злочинністю, судовою реформою та міграцією.

З населенням майже 420 мільйонів людей, Шенгенська зона є найбільшою у світі зоною вільного пересування, що охоплює понад 4 мільйони квадратних кілометрів і наразі включає 29 країн.

Поштові послуги, свіжі фрукти та маргарин були серед найдорожчих товарів у Румунії в листопаді цього року, згідно з даними, опублікованими Національним інститутом статистики, які показують, що річний рівень інфляції знову зріс порівняно з попереднім місяцем. Зокрема, вона досягла 5,11% від валового внутрішнього продукту, в порівнянні з 4,67% у жовтні. Таким чином, вона досягла рівня, подібного до серпневого, а також травневого.

Показовою є коливальна траєкторія, по якій рухався показник у 2024 році, після падіння з 6,61%, які він мав у грудні 2023 року. Румунам довелося витягти більше грошей зі своїх кишень, особливо на свіжі фрукти – понад 6,5%, а також на електроенергію – близько 3,4%. З іншого боку, послуги повітряного транспорту були дешевшими в листопаді, ніж у жовтні, – на понад 8,2%, за ними слідувала теплова енергія – майже на 5%.

Статистика за останні 12 місяців свідчить про зростання цін на поштові послуги в середньому майже на 18 відсотків, свіжі фрукти – більш ніж на 17 відсотків, маргарин – приблизно на 16 відсотків. У порівнянні з листопадом 2023 року ціни на продукти харчування зросли в середньому на 5%, а на послуги – на 7,5%.

Фінансовий аналітик Адріан Кодирлашу, голова CFA Румунія, асоціації інвестиційних професіоналів: ʺСкладова послуг, якщо ми подивимося всі щомісячні звіти, то побачимо, що вона залишається стабільно на високому рівні. У нас були послідовні підвищення мінімальної заробітної плати по всій економіці. Більшість працівників, які отримують мінімальну заробітну плату, зайняті в цьому секторі послуг, і тому з боку послуг ми маємо збільшення витрат, що потім відображається на цінах, як це і має бути в нормі. Звідси це невелике зростання інфляції. Ми також маємо високий дефіцит бюджету. Високий бюджетний дефіцит є інфляційним. Чому так відбувається? Тому що уряд, коли він випускає боргові зобов’язання для його фінансування, це, по суті, еквівалент друкування грошей, грошей, які шукають купувати товари і послуги, тому він збільшує попит і автоматично підвищує ціниʺ.

У 2025 році аналітики очікують, що інфляція залишиться на рівні близько 5%, з можливо вищим показником на початку року. Національний банк Румунії підвищив свій прогноз інфляції на кінець 2024 року до 4,9% і очікує, що вона досягне 3,5% лише до кінця наступного року. Але ніщо не є визначеним! Фіскальна політика та підвищення заробітних плат на національному рівні, а також, на зовнішньому плані, розвиток європейських економік, динаміка цін на нафту або конфлікти в Україні та на Близькому Сході створюють невизначеність.

4 грудня СДП, НЛП, СПР, ДСУР та фракція національних меншин підписали документ, який має стати пактом для створення проєвропейської та євроатлантичної коаліції. Це сталося невдовзі після парламентських виборів і визнання Конституційним судом першого туру президентських виборів і перед другим туром, який мав відбутися 8 грудня. Пакт був спрямований на те, щоб заблокувати доступ до найвищої посади в державі незалежному кандидату Келіну Джорджеску, проросійському і антизахідному екстремістському кандидату, чия перемога в першому турі здивувала і занепокоїла стратегічних партнерів Румунії.

У пакті від 4 грудня йшлося про створення коаліції за стабільність і модернізацію, прихильність до розвитку і реформ, підтвердження європейського та євроатлантичного шляху Румунії. Наприкінці підписанти закликали громадян голосувати у другому турі поінформовано і раціонально, обрати проєвропейську, демократичну і безпечну Румунію і відкинути ізоляціонізм, екстремізм і популізм.

Однак 6 грудня КСР анулював президентські вибори на підставі того, що весь виборчий процес був порушений, а бенефіціаром став Келін Джорджеску. Незважаючи на те, що він, здається, вибув з боротьби, партії, які підтримали б його у другому турі і принаймні частково поділяють його ідеї – сувереністи AОР, SOS Румунія та ПМЛ – увійшли до парламенту, де мають третину місць.

На цьому тлі СДП, НЛП, СПР, ДСУР та фракція національних меншин, окрім угорської, поновили свої зобов’язання, взяті до рішення КСР про скасування президентських виборів. Після подальших обговорень проєвропейські партії пообіцяли сформувати проєвропейську більшість у парламенті та проєвропейський уряд, а також підтримати можливого єдиного проєвропейського кандидата на президентських виборах.

Відповідно до цього зобов’язання, чотири партії та представники національних меншин працюватимуть над спільною урядовою програмою, заснованою на розвитку та реформах і враховуючи пріоритети громадян Румунії. Підписанти погодилися з необхідністю розробки конкретного плану для впорядкування та скорочення державних витрат і бюрократії в державному управлінні.

Вони також домовилися збільшити поточні темпи інвестицій та реформ, передбачених Планом національного відновлення та стійкості. Проєвропейські партії також зобов’язуються підвищити довіру до інституцій та політичного класу, забезпечити прозорість у витрачанні державних коштів та повагу до громадян.

Джордже Сіміон, лідер АОР, головної партії сувереністичного блоку в парламенті, різко розкритикував проєвропейські партії, звинувативши їх у прагненні зберегти владу. Майбутній склад уряду буде відомий лише після інавгурації нового парламенту, 21 грудня. Серед його пріоритетів буде побудова бюджету на наступний рік і встановлення графіку президентських виборів.

Міністр внутрішніх справ Австрії Герхард Карнер оголосив, що його країна більше не виступатиме проти приєднання Румунії та Болгарії до Шенгенської зони і з сухопутними кордонами. Остаточне рішення  з цього питання буде прийнято на зустрічі міністрів внутрішніх справ та юстиції ЄС у Брюсселі цього тижня, де для його ухвалення потрібна згода всіх країн-членів ЄС. Австрія виступила проти розширення Шенгенської зони два роки тому, незважаючи на рекомендацію Європейської комісії (ЄК), оскільки вважала, що зовнішній кордон ЄС у Румунії та Болгарії недостатньо добре захищений від нелегальної імміграції.

Герхард Карнер пояснив, що вимоги Австрії щодо боротьби з нелегальною імміграцією призвели до зменшення кількості мігрантів, перехоплених на кордоні з Угорщиною, найпоширенішому маршруті потрапляння біженців до його країни. “Такого значного скорочення кількості нелегальних перетинів кордону не відбулося б, якби ми не наклали вето до цього часу”, – сказав він. Минулого року лише до жовтня ми виявили 70 000 нелегальних мігрантів, а за той самий період цього року – лише 4 000, – сказав Герхард Карнер, – але немає жодної впевненості в тому, що нелегальні мігранти потрапляли до Австрії через Румунію.

У грудні 2023 року Рада ЄС вирішила прийняти Болгарію та Румунію, членів ЄС з 2007 року, до зони вільного пересування. Однак ці дві країни частково приєдналися до Шенгенської угоди в березні 2024 року, скасувавши паспортний контроль у Шенгенській зоні для тих, хто перетинає кордон повітряним і морським транспортом. Міністри внутрішніх справ Австрії, Румунії та Болгарії, а також угорське головування в Раді ЄС нещодавно погодили новий пакет заходів з безпеки кордонів. Згідно з документом, підписаним у Будапешті, навіть після сухопутного вступу, на кордонах Румунії з Угорщиною та Болгарією протягом 6 місяців діятиме режим перехідного періоду прикордонного контролю – умова, висунута Австрією.

Але на болгарсько-грецькому кордоні вони зникнуть. Румунія пройшла через кілька оціночних звітів Шенгену до 2011 року, першого крайнього терміну вступу до Шенгену. Протягом багатьох років такі країни, як Франція, Німеччина, Бельгія, Швеція, Фінляндія, Нідерланди та Австрія виступали проти вступу Румунії, посилаючись на проблеми з корупцією, організованою злочинністю, судовою реформою та міграцією. У травні 2022 року ЄК поновила свою рекомендацію прийняти Болгарію, Румунію та Хорватію до Шенгенської зони. Остання, член ЄС з 2013 року, приєдналася як до зони вільного пересування, так і до єврозони 1 січня 2023 року, тоді як Румунії та Болгарії довелося почекати більше.

У жовтні 2024 року Європейський парламент ухвалив нову резолюцію – четверту за рахунком з 2011 року – із закликом негайно прийняти Болгарію та Румунію. Шенгенська зона є найбільшою в світі зоною вільного переміщення. Наразі вона охоплює понад 4 мільйони квадратних кілометрів з населенням майже 420 мільйонів осіб і включає 27 країн.