Category: Тема дня

2024 рік був роком усіх можливих виборів – місцевих, до Європарламенту, парламентських і президентських, а молода демократія Румунії не витримала цього виборчого марафону. 6 грудня, всього за два дні до другого туру президентських виборів, Конституційний суд скасував результати голосування на підставі того, що виборчий процес був спотворений. Згідно з рішенням КС, вільне волевиявлення було порушено шляхом дезінформації виборців через кампанію, в якій незалежний кандидат Келін Джорджеску, який переміг у першому турі виборів, отримав вигоду від агресивної реклами, обходячи національне виборче законодавство, зловживаючи алгоритмами платформ соціальних мереж і не використовуючи специфічні передвиборчі рекламні знаки.

Перемога в першому турі проросійського екстреміста дала поштовх цілій течії так-званого сувереністського руху, як полюбляють називати себе ультранаціоналістичні партії, іноді з ксенофобськими та антисемітськими настроями, популісти і запеклі критики ЄС і НАТО, прихильники конспірологічних теорій. Три представники цієї течії, Альянс за об’єднання румунів, SOS Румунія і Партія молодих людей, увійшли до парламенту, причому перші з дуже високим результатом, за підсумками виборів 1 грудня, що відбулися через тиждень після першого туру виборів президента.

Саме з цієї причини Партія “За справедливість і повагу в Європі для всіх” поставила під сумнів чесність новообраного законодавчого органу. Представники цієї політичної сили стверджували, що іноземне втручання, незаконне фінансування, нео-легіонерська пропаганда та вплив зловмисників були офіційно задокументовані протягом усього виборчого циклу в листопаді. Однак Вищий касаційний суд відхилив цей позов про скасування парламентських виборів і, таким чином, 21 грудня Румунія матиме новий законодавчий орган.

Соціал-демократична партія  (при владі разом з Націонал-ліберальною партією) має найбільше місць сенаторів і депутатів – 120, за нею йдуть Альянс за об’єднання румунів – 93 і націонал-ліберали – 71. На четвертому місці в наступному законодавчому органі – Союз “За порятунок Румунії” – 59 місць. Партія “SOS Румунія” – 40 парламентарів, Демократичний союз угорців Румунії і Партія молодих людей – 31 депутат замикають список семи партій, які мають своїх представників у парламенті. У Палаті депутатів група національних меншин, в тому числі українська, має 19 місць. Ще два місця в парламенті будуть розподілені. Два сенатори та чотири депутати представлятимуть в парламенті румунів з діаспори.

У цьому  роздрібненому законодавчому органі необхідно шукати і знайти стабільну більшість для формування уряду, в ідеалі – до кінця цього року. Це неминуче буде коаліційний кабінет міністр, нагальним завданням якого є визначення термінів проведення президентських виборів. Проєвропейські партії домовилися виступити єдиним фронтом проти екстремізму, але після скасування президентських виборів ніщо не є визначеним. Клаус Йоганніс залишатиметься на посаді президента до приведення до присяги нового глави держави наступного року і багато хто вже поспішив підбити підсумки його 10-річного перебування на посаді.

Румунія, яку розглядають як важливого партнера в євроатлантичній архітектурі безпеки завдяки її стратегічному розташуванню на східному фланзі НАТО і як твердий голос Європейського Союзу, повністю відданого справі допомоги Україні в її боротьбі з російським агресором, не тільки не розчарувала, але й до цього часу не давала навіть найменших приводів для занепокоєння.

Ситуація кардинально змінилася після першого туру президентських виборів, на яких переміг незалежний кандидат, якого активно розкручували в TikTok, противник НАТО і ЄС, шанувальник путінської Росії і деяких темних постатей міжвоєнного періоду, антисемітських фашистів, прихильник націоналізації ресурсів і автаркічної економіки. Його успіх не був випадковим: згодом спецслужби довели серйозне втручання третіх сторін у виборчий процес і той факт, що Росія веде гібридну війну проти румунської держави.

Сполучені Штати висловили стурбованість повідомленнями про втручання Росії у вибори. Державний департамент попередив, що зовнішньополітичний дрейф Румунії від західних альянсів матиме серйозний негативний вплив на співпрацю зі Сполученими Штатами у сфері безпеки. Державний секретар Ентоні Блінкен заявив, що румунська влада викрила масштабну і добре фінансовану російську спробу вплинути на президентські вибори.

А шість колишніх послів США в Бухаресті звернулися до румунів з посланням, в якому висловили стурбованість тим, що Румунія стала об’єктом масованої, узгодженої кібератаки в соціальних мережах і кібер-атаки з боку державного суб’єкта. У листі Альфред Мозес, Джеймс Розапепе, Майкл Гест, Ніколас Таубман, Ганс Клемм і Адріан Цукерман висловили впевненість, що румунський народ розглядатиме ці атаки авторитарних держав як невдалі спроби джержперевороту і не дозволить їм підірвати близькість, яку Сполучені Штати завжди мали з Румунією.«Румунія не має кращого друга, ніж Сполучені Штати, і Сполучені Штати глибоко цінують ці відносини. Разом народи Румунії та США досягнуть миру, демократії та процвітання», – йдеться в листі.

Офіційний Берлін також відреагував: «За даними румунської влади російська дезінформація впливає на президентські вибори в Румунії: Путін хоче розділити нас і підірвати єдність всередині ЄС і НАТО. Але Європа залишається сильною. Разом ми захистимо наші демократії від гібридних загроз», – заявило Міністерство закордонних справ Німеччини.

Напружений виборчий контекст та невизначеність також знизили довіру аналітиків до румунської економіки. Індекс макроекономічної впевненості CFA Румунія впав у листопаді на 13,5 пунктів до 31,4 пунктів, що є найнижчим рівнем, зафіксованим з липня 2020 року, в період пандемії. “Це викликано надзвичайно високою політичною невизначеністю та різким зростанням несхильності інвесторів до ризику”, – пояснив президент асоціації Адріан Кодирлашу.

За його словами, в наступному році очікується незначне зростання інфляції, приблизно до 5%, підвищення процентних ставок за державними запозиченнями, а також незначна девальвація національної валюти – лея.

Менш звичним жестом, президент Клаус Йоганніс розсекретив документи, представлені на останньому засіданні Вищої ради національної оборони, де йшлося про недотримання правил передвиборчої реклами напередодні першого туру виборів. У сухому прес-релізі, опублікованому після засідання, говорилося про існування кібератак з метою вплинути на чесність виборчого процесу в першому турі президентських виборів, в якому, на загальний подив, переміг Келін Джорджеску, незалежний кандидат, який з’явився з нізвідки і отримав вигоду від масового висвітлення в мережі TikTok.

Документи показують, що нічого не було випадковим, і говорять самі за себе про масштаби і серйозність дій, спрямованих проти Румунії. Звіти Румунської розвідувальної служби свідчать про те, що в контексті першого туру президентських виборів була проведена агресивна рекламна кампанія в обхід національного виборчого законодавства, а також використання платформ соціальних мереж для швидкого зростання популярності Джорджеску.

Румунська розвідувальна служба стверджує, що кампанія в TikTok, посилена за два тижні до дня голосування, забезпечила кандидату перемогу в першому турі, оскільки на початку листопада він мав дуже низький рівень популярності. Зростання кількості акаунтів, що просували його, не було органічним, а їхня діяльність, як стверджується, координувалася державним суб’єктом, який використовував альтернативний канал зв’язку для поширення повідомлень на платформі.

Таким чином, перед першим туром президентських виборів Джорджеску вийшов на дев’яте місце у світових трендах. Згідно зі звітами Румунської розвідувальної служби, було встановлено громадянина Румунії, який, як стверджується, зробив пожертви на суму понад 1 мільйон євро в TikTok для фінансування просування Джорджеску. Також мали місце кібератаки в день виборів і в ніч після виборів. У звіті Служби зовнішньої розвідки йдеться про те, що Румунія є мішенню для агресивних гібридних дій Росії, включаючи витоки і саботаж.

Відкритий шанувальник путінської Росії та антисемітських, фашистських лідерів Румунії міжвоєнного періоду, невтомний критик НАТО та ЄС, а також допомоги Україні, Келін Джорджеску бентежить політичні та ділові кола своїм автаркічним баченням економіки, що нагадує націонал-комунізм у стилі Чаушеску. Його ідеї знайшли відгук у стратегічних партнерів Румунії. Речник Державного департаменту Метью Міллер заявив, що США стурбовані звітом Вищої ради національної оборони про причетність Росії до зловмисної кібердіяльності, спрямованої на порушення цілісності виборчого процесу.

На думку Міллера, важко здобутий Румунією прогрес у закріпленні в трансатлантичній спільноті не може бути скасований іноземними гравцями, які прагнуть дистанціювати зовнішню політику країни від її західних альянсів. І він попереджає: будь-який такий зсув матиме серйозний негативний вплив на співпрацю США з Румунією в галузі безпеки, а рішення про обмеження іноземних інвестицій відштовхне американські компанії від подальшого інвестування в Румунію.

Новий двопалатний законодавчий орган Румунії, створений за результатами виборів з 1 грудня, збирається уточнити свою структуру. На кону 331 депутат і 136 сенаторів. Пропорційно до кількості отриманих голосів, Соціал-демократична партія (СДП), номер один у нинішньому уряді, матиме 86 депутатів і 36 сенаторів. Альянс за об’єднання румунів (АОР) (націоналістична опозиція) – 63 депутати і 28 сенаторів, що вдвічі більше, ніж чотири роки тому. Націонал-ліберальна партія (НЛП), до тепер в уряді з соціал-демократами – 49 депутатів і 22 сенатори. Опозиційний Союз “За порятунок Румунії” – 40 депутатів і 19 сенаторів.

Вперше до парламенту потрапляють представники двох новостворених популістських партій, які подолали п’ятивідсотковий виборчий бар’єр. SOS Румунія матиме 28 депутатів та 12 сенаторів, а Партія молодих людей – 24 депутатів та 9 сенаторів. Демократичний союз угорців Румунії (ДСУР), який був безперервно присутній в законодавчому органі посткомуністичної Румунії з 1990 року, тепер має 22 депутати і 10 сенаторів. Етнічні меншини, окрім угорської, представлені, як і до тепер, в Палаті депутатів 19 політиками, по одному від кожної етнічної громади.

Голова Постійного виборчого органу Тоні Гребле заявив, що якщо Партія молодих людей отримає ще один мандат у недільному перерозподілі голосів, то він буде розподілений за жеребом між усіма іншими партіями, які пройшли до парламенту. Це тому що нова партія не висунула достатньої кількості кандидатів. Загалом, підсумовує преса, до парламенту увійшли сім партій, жодна з яких не є дуже сильною, а багато з них несумісні між собою.

Це більш фрагментований парламент, ніж будь-коли за останні два десятиліття, з якого важко отримати функціональну урядову більшість. Не звертаючи особливої уваги на нюанси, які їх відрізняють, преса об’єднує АОР, SOS Румунія і Партію молодих людей під загальною назвою «сувереністського полюсу» і прогнозує, що малоймовірно, щоб хтось із них увійшов до урядової коаліції. Залишаються так звані проєвропейські партії, частка яких у парламенті становить близько 60 відсотків. Елементарна арифметика свідчить на користь широкої коаліції СДП-НЛП-СПР-ДСУР-депутати національних меншин.

Складніше подолати прірву між ними. Після трьох років спільного урядування в ім’я стабільності та стримування екстремізму, соціал-демократи і ліберали атакували один одного під час виборчої кампанії, а зараз, здається, перебувають у глухому куті. Майже за десять років між СПР та СДП накопичилося багато злоби та обурення.

А ще ДСУР дуже роздратований законодавчим проєктом СПР про адміністративну реорганізацію країни, який зменшує політичний вплив угорців на території. І т.д… Зараз, здається, всі чекають на вирішальний тур президентських виборів, у якому в неділю, 8 грудня, змагатимуться незалежний кандидат Келін Джорджеску та лідерка СПР Елена Ласконі. Згідно з Конституцією, глава держави призначає майбутнього прем’єр-міністра.

8 грудня о 21:00 за місцевим часом у Румунії завершиться марафон усіх чотирьох можливих видів виборів, організованих вперше за один рік: суміщених у червні – виборів до Європарламенту та місцевих органів влади, а потім президентських і парламентських. Три неділі поспіль – 24 листопада, 1 і 8 грудня – відведені для виборів президента і парламенту країни, стали, хоча б теоретично, випробуванням для влади і суспільства в цілому.

Але після першого туру президентських виборів, що відбувся 24 листопада, до логістичних викликів додалася велика несподіванка та політичний і соціальний скандал. Всупереч усім прогнозам, незалежний кандидат Келін Джорджеску та кандидат від СПР (правоцентристська опозиція) Елена Ласконі посіли перші місця в уподобаннях румунського електорату. Минулого черверга Конституційний суд Румунії зажадав від Центрального виборчого бюро перерахувати дійсні і недійсні бюлетені.

Після завершення парламентських виборів 1 грудня судді Конституційного Суду знову зібралися в понеділок і відхилили подання про скасування першого туру голосування. Як наслідок, другий тур відбудеться, як і планувалося, 8 грудня… і ʺв ньому візьмуть участь пан Келін Джеорджеску та пані Елена Валеріка Ласконіʺ, – оголосив голова КСР.

Але хто ці двоє? 62-річний Келін Джорджеску, випускник Агрономічного факультету, свого часу був директором Національного центру сталого розвитку, головою Європейського дослідницького центру Римського клубу, директором в Міністерстві закордонних справ, генеральним секретарем Міністерства навколишнього середовища та доповідачем в офісі ООН.

Частина румунського електорату вважає Келіна Джорджеску патріотом і захисником християнських цінностей, інші – антисемітом-русофілом, який критикував ЄС і НАТО, а перед першим туром президентських виборів він був віднесений до категорії «і тих, і інших». На подив більшості, він набрав майже 23 відсотки голосів.

І теж, на майже загальне здивування, за ним, з трохи більше ніж 19%, слідує Елена Ласконі. Вона народилася в 1972 році. Після більш ніж 20 років роботи репортером, продюсером і ведучою телевізійних новин вона прийшла в політику в 2020 році, коли стала мером міста Кимпулунг, в південному повіті Аргеш, і була переобрана на цю посаду в ході місцевих виборів у червні цього року. Її підйом до національної політики був швидким: також у червні Ласконі було призначено головою СПР і кандидатом на найвищу посаду в державі.

Елена Ласконі також була втягнута в суперечки протягом своєї кар’єри. Одна з найпомітніших була пов’язана з її протрадиційною сімейною позицією, яка призвела до напруженості як всередині власної партії, так і публічно, в її стосунках з дочкою, членом ЛГБТК+ спільноти. Таким чином, фінальна передвиборча битва між ними – Келіном Джорджеску та Еленою Ласконі – відбудеться 8 грудня. І вона обіцяє бути дуже гострою та напруженою!

Проєвропейські партії Румунії набрали близько 57% голосів румунів, які прийшли на виборчі дільниці, щоб визначити склад наступного законодавчого органу країни, в той час як так звані сувереністські, ізоляціоністські партії також набрали близько 32% голосів. Явка для такого типу виборів була рекордною, понад 52% – найвища за останні 20 років. Сім партій подолали 5-відсотковий бар’єр, необхідний для проходження до нового парламенту.

Найбільше голосів отримала правляча Соціал-демократична партія (СДП), за нею йде сувереністський Альянс за об’єднання румунів (АОР), який подвоїв свій результат порівняно з чотирма роками тому. Націонал-ліберальна партія (НЛП), яка впродовж останніх кількох років перебуває в тандемі з СДП при урядуванні, показала кращі результати, ніж її лідер на президентських виборах минулого тижня, а її результат був близьким до результату правоцентристського Союзу “За порятунок Румунії”.

Демократичний союз угорців Румунії, партія S.O.S. Румунія (екстремістська, сувереністська) суперечливої євродепутатки Діани Шошоаке та нова Партія молодих людей (POT), створена Аною-Марією Гавріле, яка чотири роки тому пройшла до парламенту за списками АОР, також подолали мінімальний прохідний поріг.

У неділю ввечері, незабаром після екзит-полів, лідери семи партій виступили із заявами. Своїм голосуванням на парламентських виборах румуни дали зрозуміти, що хочуть продовжувати європейський та євроатлантичний шлях, заявив соціал-демократ Марчел Чолаку: «Це важливий сигнал, який румуни надіслали політичному класу – продовжувати розвивати країну за європейські гроші, але в той же час захищати нашу ідентичність, національні цінності та віру».

Лідер АОР Джордже Сіміон заявив, що румуни хочуть змін, що представники його партії забезпечать повагу до національних цінностей та демократії, і що рішенням для майбутнього Румунії є діалог. Тимчасовий лідер НЛП Іліє Боложан подякував румунам за інтерес до парламентських виборів і запевнив, що ліберали і надалі підтримуватимуть реформування держави.

Зі свого боку, лідерка СПР Елена Ласконі закликала до єдності на захист демократії та європейських цінностей. У діаспорі більшість румунів проголосували за АОР. Виборці також віддали свої голоси СПР, SOS Румунія та Партії молодих людей POT. Явка в діаспорі була високою – майже 800.000 румунів, які проживають за кордоном, що втричі більше, ніж на попередніх парламентських виборах у 2020 році. Найбільша мобілізація знову була у Великій Британії, а також в Італії та Німеччині.

• Соціал-демократична партія: 22,4% – Палата депутатів, 22,8% – Сенат
• Альянс за об’єднання румунів: 17,8% – Палата депутатів, 18,1% – Сенат
• Націонал-ліберальна партія: 13,5% – Палата депутатів, 14,5% – Сенат
• Союз порятунку Румунії: 12% – Палата депутатів, 12% – Сенат
• SOS Румунія (партія Діани Шошоаке): 7,1% – Палата депутатів, 7,5% – Сенат
• Демократичний союз угорців Румунії: 6,4% – Палата депутатів, 6,5% – Сенат
• Партія молодих людей: 6,3% – Палата депутатів, 6,2% – Сенат

Вища рада національної оборони Румунії на засіданні в четвер у Бухаресті  відзначила наявність кібератак, спрямованих на вплив на чесність виборчого процесу в першому турі президентських виборів в Румунії, що відбувся 24 листопада. Члени ВРНО представили оцінки можливих ризиків для національної безпеки, спричинених діями державних та недержавних кібер-суб’єктів на ІТ-інфраструктури, що підтримують виборчий процес. Вони підтвердили, що в нинішньому контексті регіональної безпеки, й особливо в контексті виборів, Румунія, разом з іншими державами на східному фланзі НАТО, стала пріоритетом для ворожих дій з боку таких суб’єктів, зокрема Російської Федерації, яка все більше зацікавлена у впливі на громадський порядок денний в румунському суспільстві і соціальну згуртованість.

Щойно після оприлюднення висновків засідання Вищої ради національної оборони Служба спецзв’язку, яка забезпечувала технічну підтримку виборчого процесу, підтвердила наявність цих атак, яка також  зазначила, що кількість і складність атак зростала з наближенням виборів, але вони були відбиті і не було виявлено жодних вразливостей у безпечному наданні електронних послуг Постійному виборчому органу, організатору виборів. Ще одним висновком засідання ВРНО стало те, що соціальна мережа TikTok надавала перевагу Келіну Джорджеску, кандидату, якого вважають проросійським, антиєвропейським і антинатовським екстремістом і який, зрештою, посів перше місце після першого туру президентських виборів.

Проаналізувавши документи, члени Вищої рада національної оборони дійшли висновку, що Джорджеску отримав перевагу від масового висвітлення, оскільки TikTok не зобов’язав його позначати передвиборчі відео єдиним ідентифікаційним кодом, присвоєним Постійним виборчим органом, що є обов’язком, передбаченим румунським виборчим законодавством. Таким чином, його видимість значно зросла порівняно з іншими учасниками виборчого процесу, яких алгоритми TikTok визнали кандидатами на президентських виборах, а контент, який вони просували, був масово відфільтрований, що експоненціально зменшило їхню видимість серед користувачів платформи.

Але TikTok заперечує ці звинувачення. У заяві, опублікованій після оприлюднення висновків ВРНО, китайська компанія заявила, що поки що не знайшла жодних доказів “операції прихованого впливу”, спрямованої на президентські вибори в Румунії, а також жодних доказів іноземного впливу. Однак члени Вищої ради національної оборони звернулися до органів, відповідальних за національну безпеку, відповідальних за безперебійний перебіг виборчого процесу, а також до прокуратури з проханням терміново вжити необхідних заходів для з’ясування питань, порушених на засіданні.

Новий склад Європейської комісії, якою вдруге очолює Урсула фон дер Ляєн, розпочне свою роботу 1 грудня після того, як у середу отримала схвалення Європейського парламенту. У своїй промові Урсула фон дер Ляєн пообіцяла, що Єврокомісія зосередиться на пожвавленні стагнуючої економіки ЄС, підвищенні конкурентоспроможності, скороченні бюрократії, розблокуванні інвестицій та подоланні інноваційного розриву зі Сполученими Штатами та Китаєм.

Підтримка України, оборона, управління міграцією, розширення, кліматичні дії, бюджетна реформа та верховенство права також будуть серед пріоритетів її команди. «Наша боротьба за свободу може відрізнятися від боротьби минулих поколінь. Але ставки так само високі, – сказала пані фон дер Ляєн депутатам Європарламенту. «Ці свободи не прийдуть задарма. Це означатиме прийняття складних рішень. Це означатиме величезні інвестиції в нашу безпеку і процвітання. І, перш за все, це означатиме збереження єдності та вірності нашим цінностям», – підкреслила фон дер Ляєн.

Першою ініціативою Єврокомісії стане «Компас конкурентоспроможності» – стратегічний план зростання європейської економіки. Він базуватиметься на трьох стовпах: інноваціях, плані промисловості та економічній безпеці, що передбачає більшу автономію Європи. Серед п’яти виконавчих віце-президентів Єврокомісії: румунка Роксана Минзату, яка координуватиме соціальну політику, розвиток навичок, професійну підготовку та деякі питання освіти. До її портфоліо також входитиме новий Соціальний кліматичний фонд, з якого 6 млрд євро підуть до Румунії на заходи зі скорочення енергетичної бідності.

Роксана Минзату також координуватиме деякі заходи з підготовки суспільства до криз, що є новою концепцією в європейській політиці. Це включає в себе освіту та підготовку суспільства до маніпуляцій. З іншого боку, голова Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн закликала країни Євросоюзу збільшити витрати на оборону з огляду на російську агресію проти України. За її словами, Росія витрачає до дев’яти відсотків свого ВВП на воєнні потреби, а ЄС – у середньому лише 1,9 відсотка. Голосування в середу за новий склад Єврокомісії відображає фрагментацію в нинішньому Європарламенті, в якому немає стабільної більшості, але який, вперше з 1999 року, не відхилив жодного із запропонованих кандидатів на посаду єврокомісара, – зазначає Politico.

Нова Єврокомісія отримала в середу менше голосів, ніж Урсула фон дер Ляєн влітку, і має найнижчу підтримку (54%) з боку Європарламенту з 1993 року. Після голосування, президентка Європарламенту Роберта Мецоло заявила, що вона впевнена в добрій співпраці між законодавчим органом ЄС і новою Єврокомісією.

Результат першого туру президентських виборів, який ознаменував історичний розрив з традиційними партіями, мав значний вплив на фінансові ринки, сколихнувши фондовий ринок і збільшивши вартість запозичень для Румунії. Аналітики кажуть, що інвестори тепер сприймають Румунію як більш ризиковану країну, оскільки кандидат, який посів перше місце в цьому турі, має економічні та політичні погляди, які вважаються далекими від європейських цінностей.

Серед заходів, запропонованих кандидатом Келіном Джорджеску, – єдиний податок на рівні 10%, стимулювання накопичення багатства, оподаткування великих компаній на рівні 2% від обороту, а також перенаправлення європейських фондів дрібним власникам і заохочення вільного об’єднання власників сільськогосподарської продукції в кооперативи. Економісти кажуть, що його економічний план є нереалістичним і що відокремлення Румунії від європейського ринку стане катастрофою для місцевого бізнесу. Вони звертають увагу на неминучу небезпеку, яка загрожує Румунії у світлі результатів першого туру виборів. Існує ризик, що країна може потрапити в кризу, з якої вона не зможе вийти, попереджають вони.

Після оголошення результатів першого туру, Бухарестська фондова біржа впала майже на два пункти, вартість запозичень країни зросла, а аналітики вважають, що епізод євроскептицизму може призвести до втрати фондів ЄС і фінансової кризи. Виборчий контекст в Румунії також викликав незадоволену реакцію як в Європейському парламенті, так і в Єврокомісії. Ці події також привернули увагу міжнародної преси: такі видання, як Financial Times і Bloomberg пишуть про політичні та економічні наслідки результатів першого туру виборів. Bloomberg, наприклад, пише, що хто б не прийшов до влади в Бухаресті, він зіткнеться з проблемою відновлення фінансів Румунії після того, як пандемія коронавірусу, стрімке зростання інфляції, війна в Україні та державні витрати поставили країну в скрутне становище.

Аналітики видання вважають, що стрімке підвищення мінімальної заробітної плати, яке пропагували всі уряди Румунії протягом останнього десятиліття, мало лише обмежений вплив, оскільки фірми постраждали від зростання витрат на робочу силу і скорочення пропозиції кваліфікованих працівників. А газета Financial Times одразу після оголошення результатів виборів написала, що «проросійський і ультраправий політик переміг у першому турі президентських виборів у Румунії, що потрясло політичний істеблішмент країни».

У відповідь на «зовнішні занепокоєння» після першого туру президентських виборів Міністерство закордонних справ Румунії заявило, що Румунія «твердо» віддана підтримці демократичних цінностей, прав людини, включаючи гендерну рівність, боротьбі з антисемітизмом, з ксенофобією та всіма формами дискримінації. У заяві також зазначається, що «всі зовнішньополітичні зусилля Румунії невіддільні від її членства у сфері свобод і прав, гарантованих її статусом члена Європейського Союзу і союзника НАТО».

9 червня СДП і НЛП, стовпи румунської політичної системи та партнери в уряді, переконливо перемогли на виборах до Європейського парламенту, на яких висунули спільний список, а також, окремо або за взаємної підтримки, на місцевих виборах, де соціал-демократи здобули більшість місць у меріях та повітових радах. Тому ніщо не могло передбачити виборчої катастрофи, якої зазнали СДП і НЛП через своїх кандидатів у першому турі президентських виборів.

Претенденти на найвищу посаду від Націонал-ліберальної та Соціал-демократичної партій пов’язали свої імена з двома історичними невдачами: лідер НЛП Ніколає Чуке посів п’яте місце з менш ніж 9% голосів, що зробило його першим кандидатом від лібералів, який не набрав двозначний результат, а лідер СДП Марчел Чолаку, який вважався фаворитом першого туру, посів третє місце з 19%, ставши першим кандидатом від лівих сил, який не пройшов до фінального туру виборів. Кожен з них визнав свою поразку і подав у відставку з керівництва своєї партії. 1 грудня, між двома турами президентських виборів, відбудуться парламентські вибори, і основним партіям необхідно швидко оговтатися від виборчого шоку.

СДП прагне повернути довіру румунів на парламентських виборах і запропонує новий підхід у спілкуванні з громадянами, заявив заступнк лідера партії та віце-президент Європейського парламенту Віктор Негреску, який був призначений відповідальним за політичну комунікацію до парламентських виборів. Він вважає, що в наступному парламенті має бути сильне представництво соціал-демократичних цінностей, і каже, що СДП активізує свої зусилля, щоб пояснити румунам, що вона має намір робити в разі перемоги на виборах.

„Ми досягли важливих результатів на рівні уряду, і в цьому сенсі ми також запропонуємо новий підхід у спілкуванні з громадянами, набагато пряміший, набагато відвертіший, розповідаючи їм про те, що ми змогли зробити, що ми хочемо зробити, дуже прямо і дуже щиро”, – сказав Негреску. Все керівництво лібералів подало у відставку, а тимчасовим лідером був призначений Іліє Боложан, чиє ім’я пов’язане з адміністративними та економічними успіхами північно-заходідного повіту Бігор та муніципалітету Орадя.

Боложан оголосив, що НЛП буде підтримувати проєвропейський напрямок Румунії та правоцентристську політику, тому в другому турі партія без жодних переговорів підтримає Елену Ласконі, лідера Союзу «За порятунок Румунії». 8 грудня вона зустрінеться з несподіваним переможцем першого туру Келіном Джорджеску, якого одностайно вважають токсичним і небезпечним через його екстремістські та проросійські погляди.

У найближчий період, підкреслив Боложан, ліберали представлять державну політику, яку НЛП буде підтримувати в парламенті: державна ефективність і скорочення витрат, державна політика, яка дозволяє розвивати місцеві громади через децентралізацію і програми підтримки місцевих обранців, політика, яка підтримує верховенство права, незалежну систему правосуддя, а також політика, пов’язана зі справедливістю, меритократією, правилами, які генерують чесну поведінку в суспільстві.

Незалежний кандидат Келін Джорджеску несподівано посів перше місце за кількістю голосів виборців, набравши 22,94% голосів після підрахунку 100% бюлетенів, у першому турі президентських виборів в Румунії, що відбувся в неділю.

На другому місці – лідерка опозиційного правоцентристського Союзу «За Порятунок Румунії» Елена Ласконі – 19,18%, яка на понад дві тисячі голосів випереджає чинного прем’єр-міністра і лідера найбільшої в Румунії, керівної Соціал-демократичної партії Марчела Чолаку (СДП) з 19,15%.

За ними йдуть лідер опозиційного ультранаціоналістського Альянсу за об’єднання румунів Джордже Сіміон (13,86%) і лідер іншої керівної Націонал-ліберальної партії, спікер Сенату Ніколає Чука (8,79%). Колишній заступник Генерального секретаря НАТО Мірча Джоане, який балотувався як незалежний кандидат отримав підтримку 6,32% виборців. Решта кандидатів набрали менше 5%

Приблизно 9,5 мільйонів румунів, або понад 52,6% тих, хто внесений до постійних виборчих списків, прийшли в неділю на виборчі дільниці. Понад 821 тисяча румунів проголосували за кордоном.

За даними Постійного виборчого органу, найбільшу кількість дійсних голосів за кордоном отримав Келін Джорджеску – 43,35%, за ним йдуть Елена Ласконі – 26,82% і Джордже Сіміон – 12,07%.

У президентських перегонах взяли участь 13 кандидатів, 9 від політичних партій та 4 самовисуванці. Другий тур виборів Президента Румунії пройде 8 грудня. 1 грудня, у Національний день Румунії, пройдуть парламентські перегони. Нагадаємо, що 9 червня ц.р. пройшли місцеві вибори та вибори до Європарламенту.

У неділю понад 9,4 мільйона румунів висловили свій вибір за наступного президента країни в першому турі голосування. Явка склала 52,55%, що набагато вище, ніж п’ять років тому, коли вона становила 42,19%. Понад 820 000 румунів проголосували за кордоном, з найбільшою явкою у Великобританії (150 000), Німеччині (145 000) та Італії (123 000). Великою несподіванкою голосування став незалежний кандидат Келін Джорджеску, 62-річний інженер-аграрник, який посів перше місце в уподобаннях електорату.

Він працював експертом зі сталого розвитку та був державним секретарем у міністерстві навколишнього середовища. Очолював директорат в МЗС, потім кілька років обіймав різні посади в ООН у сфері збереження навколишнього середовища. З 2013 року він був призначений директором Європейського дослідницького центру Римського клубу, а зараз є професором Університету в м. Пітешть (південь). Міжнародна преса повідомляє, що румуни голосують за екстремізм, що є геополітичною катастрофою.

Виборчий землетрус у Румунії: проросійський кандидат, якого ніхто не очікував, вийшов на перше місце в першому турі президентських виборів, випередивши проєвропейського прем’єра Марчела Чолаку, зазначає AFP. Ультраправий румунський політик і критик НАТО отримав шокуючий результат, який ставить під загрозу стійку проукраїнську позицію Румунії, повідомляє Reuters. Келін Джорджеску був пов’язаний з Альянсом за об’єднання румунів (АЄР), партією, яка кілька разів згадувала його ім’я як кандидата на посаду прем’єр-міністра.

Пізніше він був усунений керівництвом АОР, яке звинуватило його в тому, що його проросійська та антинатовська позиція завдала шкоди іміджу партії. В інтерв’ю 2021 року Келін Джорджеску назвав щит протиракетної оборони НАТО в Девеселу «ганьбою дипломатії» і заявив, що Альянс не захистить жодного зі своїх членів, якщо вони зазнають нападу з боку Росії. Крім того, він назвав національними героями Іона Антонеску, фактичного лідера Румунії у Другій світовій війні, який був засуджений до смертної кари за свою роль у Голокості, і Корнеліу Зелю Кодряна, лідера легіонерського руху – одного з найбільш жорстоких і антисемітських в Європі .

Проти Джорджеску порушено кримінальну справу за просування культу особистостей людей, підозрюваних у геноциді. Найкращий шанс для Румунії – це «російська мудрість», сказав він в іншому інтерв’ю. Надзвичайно релігійний і націоналістичний, він виступав за зменшення залежності Румунії від імпорту, підтримку фермерів і збільшення внутрішнього виробництва продуктів харчування та енергії.

Келін Джорджеску залишався поза увагою преси і зосередився на соціальних мережах. Румуни проголосували за нього, в тому числі з діаспори, незважаючи на його сильні антисемітські, легіонерські, «месіанські», проросійські та антизахідні виступи. «Я сказав, що ми займаємося не політикою, ми займаємося історією. Це збулося», – зазначив він після закриття виборчих дільниць.

Лідери трьох основних політичних фракцій Європейського парламенту (ЄП) дали зелене світло членам наступного складу Європейської комісії (ЄК). Вони нарешті погодилися затвердити всі сім кандидатур комісарів ЄС, які все ще перебували на розгляді, поклавши край тижневій безвиході між політичними фракціями ЄС щодо складу наступної Єврокомісії. Парламент заслухав потенційних комісарів у новій команді Урсули фон дер Ляєн з 4 по 12 листопада. Але більше тижня після слухань кандидатури шести віцепрезидентів та угорського комісара з питань охорони здоров’я та добробуту тварин Олівера Варгелі були заблоковані через політичні розбіжності між основними партіями-суперниками – правоцентристською Європейською народною партією (ЄНП) та Соціалістами і демократами (С&Д).

Серед тих, хто був змушений почекати, була й Роксана Минзату, кандидатка від Румунії на посаду виконавчого віцепрезидента з питань людей, навичок та навчання. Під час слухань їй довелося пояснювати не лише про права працівників та програму Erasmus, але й про незаконне розширення її будинку в Брашові, після журналістського розслідування у Румунії. У своєму дописі в соціальних мережах прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку привітав затвердження Роксани Минзату на посаді віцепрезидента ЄК, яка також має “відповідне портфоліо” на посаді єврокомісара. Вона є неперевершеним професіоналом і з честю представлятиме Румунію, – заявив глава румунського уряду. Уперше з 1999 року жоден кандидат від країни не був відхилений, це крок назад для Європарламенту, який у минулі роки, як правило, стримував владу Єврокомісії, зокрема відхиляючи кандидатури, – зазначає видання Politico.

Крім угоди щодо членів майбутньої Єврокомісії лідери основних європейських партій, представлених у Брюсселі, також підписали документ, в якому зобов’язуються, як парламентська більшість, працювати разом під час цього мандату для підтримки України, посилення безпеки та підвищення конкурентоспроможності ЄС. Вони заявили, що планують ухвалити нову промислову угоду та сприяти розвитку екологічно чистої циркулярної економіки. Й останнє, але не менш важливе – ефективна міграційна політика. Наступного тижня у Страсбурзі відбудеться остаточне голосування Європарламенту щодо нового складу Єврокомісії на чолі з Урсулою фон дер Ляєн. Для його затвердження необхідно дві третини голосів євродепутатів.

Згідно з процедурним розкладом, якщо  наберуть необхідну кількість голосів нові члени Єврокомісії приступлять до виконання своїх обов’язків 1 грудня. Формула, запропонована Урсулою фон дер Ляєн, дещо відрізняється. Буде одна посада віцепрезидента для глави дипломатії ЄС, а саме Кайї Каллас, п’ять посад виконавчих віцепрезидентів, які координуватимуть деякі політики комісарів і 20 комісарів ЄС.