Category: Актуальні теми

  • Проблеми румунської промисловості


    Останні дані оприлюднені Національним інститутом статистики показують зниження обсягу промислового виробництва в другій половині минулого року на 2,4% порівняно з аналогічним періодом 2011 року. Негативна тенденція була зареєстрована після трьох років, упродовж яких обсяг румунського промислового виробництва зріс, враховуючи той факт, що переважна більшість державних підприємств була приватизована. Нинішня ситуація виявляє проблеми, з якими стикається румунська промисловість, колись двигун економічного зростання. Припинення діяльності одного з найбільших нафтохімічних заводів, Oltchim, що на півдні Румунії, який став неплатоспроможним через накопичені борги на сотні мільйонів євро, можливе закриття нафтоперегінного заводу Arpechim у м. Пітешть або невідома доля металургійної групи Mechel, привернули останнім часом увагу урядовців.






    Міністр економіки Варужан Возганіан повідомив, що Oltchim матиме незабаром нове керівництво, зовнішнє управління комбінату має представити докладну доповідь про причини, які призвели до скрутної ситуації, у якій опинилося підприємство. Міністр пояснив, що врятування Oltchim було б премєрою для румунських підприємств з державним капіталом: ”Якщо нам це вдасться, Oltchim може бути першою великою держкомпанією, яка врятується шляхом процедури неплатоспроможності, що дозволяє компанії з величезними боргами отримати відстрочку від кредиторів, припинити ріст процентів, перевірку всіх укладених контрактів, припинення контрактів які не є коректними.”


    Міністр економіки заявив, що почав відбір персоналу зовнішнього управління для компанії Electrica, Transelectrica та енергетичного комплексу Hunedoara з переважно державним капіталом, після того як минулого місяця ця процедура була застосована у випадку Romgaz, Transgaz та Nuclearelectrica.


    З іншого боку, згідно міністру економіки, новий акціонер металургійної групи Mechel, що у м. Кимпіа Турзій, обіцяє, виплату 70% із зарплати для тисячу працівників, навіть якщо виробництво не буде перезапущене у березні. Варужан Возганіан висловлює свою думку у зв’язку з планами нових власників — а саме фірми з Бухаресту, якою управляють два російські громадяни, які придбали за символічну ціну п’ять виробничих одиниць: ”Mechel відновить діяльність у місцевостях Тирговішти та Бузеу, це означає 80% своєї спроможності, а у містах Кимпіа Турзій, Бреїла та Оцелу Рошу робота почнеться у залежності від ефективності плану реструктуризації та пошуку стратегічного інвестора.”


    Румунська влада повідомила, що почне аналіз соціального становища колишніх працівників Mechel з м. Кимпія Турзій з метою надання їм фінансової допомоги. Рішення було прийняте на тлі протестів безробітних, які побоюються, що не отримають компенсаційних виплат.

  • Румунія  і приєднання до Шенгену

    Румунія і приєднання до Шенгену


    Перспектива вступу Румунії до Шенгену здається все більш віддаленою. Румунія та Болгарія хотіли доступу до європейського простору вільного пересування ще відколи вступили до ЄС у 2007 році. Чотири роки по тому, Європейський парламент затвердив шляхом голосування доповідь, яка підтверджує, що дві країни виконали технічні вимоги для вступу. Незважаючи на це, деякі держави-члени виступають проти цього рішення, посилаючись на корупцію в Румунії і Болгарії та затримки в реформі системи правосуддя.


    Німеччина нещодавно підтвердила свою опозицію, за кілька днів до Ради міністрів юстиції та внутрішніх справ, що пройде в Брюсселі 7-8 березня, де можливо буде обговорюватись це питання. Міністр внутрішніх справ Ханс-Петер Фрідріх заявив, що його країна накладе вето, якщо Бухарест і Софія наполягатимуть встановити дату їх вступу до Шенгенської зони.


    Щойно у Бухаресті, відбулася зустріч на тему приєднання між президентом Траяном Бесеску, премєр-міністром Віктором Понтою, міністром закордонних справ Тітусом Корлецяном і внутрішніх справ Раду Строє. Після дискусій премєр-міністр заявив, що Румунія не буде розглядати новий термін для завершення цього процесу. Віктор Понта: ”Вже не беремо до уваги новий термін щодо цього питання, оскільки йдеться про речі, які не залежать від Румунії.”


    З іншого боку, міністр закордонних справ Румунії Тітус Корлецян заперечив за допомогою технічних аргументів побоювання міністра внутрішніх справ у Берліні, що людина з-за меж ЄС може потрапити до Німеччини з румунською візою отриманою за допомогою хабарів. Тітус Корлецян: ”Візи видаються вже кілька років румунськими компетентними органами на основі добре організованої за шенгенськими критеріями інформаційної системи. Йдеться про доступ до баз даних, більшість з яких залучені до шенгенських даних. Це чіткі процедури, де немає корупції. Румунія має сьогодні найсучаснішу технологію на східному кордоні, що існує в ЄС,. Немає місця для втручання людини до таких процедур.”


    Румунія інвестувала близько один мільярд євро, в основному європейські кошти для убезпечення кордонів і використованого обладнання. Позицію Німеччини підтримує, однак, і Фінляндія, яка оголосила, що вона блокує вступ Румунії та Болгарії до європейського простору вільного пересування. Уряд і парламент в Хельсінкі мотивують такий підхід тим, що обидві країни, які прагнуть приєднатись до Шенгену, занадто корумповані і не живуть відповідно до принципів правової держави.

  • Урядова криза у Республіці Молдова

    Урядова криза у Республіці Молдова


    Криза у правлячому Альянсі за європейську інтеграцію, яка поглибилася на тлі публічних суперечок та ворожих жестів між партнерами, призвела до падіння кабінету міністрів, на чолі з ліберал-демократом Владом Філатом. Парламент Республіки Молдови проголосував вчора за відставку уряду. Ініціювали вотум недовіри уряду опозиційні комуністи. Наслідки на зовнішньому плані були відразу відчуті. Влад Філат повідомив, що Єврокомісія відклала підписання договору про асоціацію з Європейським Союзом, заплановане на кінець року та договір про створення зони вільної торгівлі.






    Високий представник ЄС з міжнародних питань та політики безпеки Кетрін Ештон та комісар з питань розширення ЄС і європолітики сусідства Штефан Фюле закликали політичні сили Кишинева повернутися до діалогу та сформувати стабільну більшість, щоб зберегти європейський курс країни та продовжити реформи. Нестабільність, яка може перешкоджати або навіть відхиляти Республіку Молдову від цього курсу, турбує й Румунію.






    Однак, Бухарест — ствердив міністр закордонних справ, Тітус Корлецян – покладається на відповідальність політиків в Кишиневі. Це дуже делікатний момент, який подібний на ситуацію від 1999 року, коли комуністи прибули до влади. З ними при владі, Республіка Молдова упродовж 8 років віддалилася від демократії, правової держави та капіталістичної економіки.






    Дуже важливо зараз – відзначають оглядачі — є досягнення домовленості між трьома політичними силами Альянсу за європейську інтеграцію. У відсутності такої згоди, не можна буде уникнути дострокових парламентських виборів, і це може бути найгіршим рішенням для Республіки Молдова – вважає голова Інституту з політичних наук та міжнародних відносин Румунської академії Дан Дунгачу: ”Якщо будуть організовані дострокові парламентські вибори, мені здається, що існуюча на даний момент “отрута” у Альянсі за європейську інтеграцію, до чого може додатися величезна напруга викликана передвиборною кампанією та інформації комуністів (вже відомі стенограми або прослуховуванні телефонні розмови, що мають у центрі уваги прем’єра Влада Філата), всі ці речі створюють атмосферу, яка, на мою думку, не зможе відновити Альянс за європейську інтеграцію. Комуністи могли б створити альянс разом з одними чи іншими, крім, звичайно, Ліберальної партії, яка, не входитиме до жодного альянсу з комуністами. “






    З іншого боку, коаліція утворена з комуністів, є найгіршим сценарієм — додав Дан Дунгачу. З геополітичної точки зору, він вважає, що те що сталося в Кишиневі є чіткою перемогою Російської Федерації над ЄС, над чим варто задуматися.

  • Румунія і вступ до Шенгенської зони

    Румунія і вступ до Шенгенської зони


    Румунія відреагувала на опозицію Німеччини щодо її вступу до Шенгенської зони, але очікує розяснення щодо стримань Берліна з цього питання. Про це заявив премєр-міністр Віктор Понта, який попросив Німеччинуі пояснити, що повинен зробити Бухарест, щоб отримати зелене світло для вступу до європейського простору вільного пересування, що відкладається вже два роки. Глава уряду нюансував, однак, свою позицію після того, як у суботу схвалив твердження міністра закордонних справ Тітуса Корлецяна згідно якому вступ до Шенгенської зони може не бути пріоритетом для Румунії, якщо не отримає чіткої відповіді на Раді міністрів юстиції та внутрішніх справ, що пройде 7-8 березня в Брюсселі.


    Бухарест наполягає, що виконанав всі технічні критерії для вступу до Шенгенської зони. Щоб уникнути провалу на Раді у Брюсселі, Понта заявив, що Румунія не вимагатиме, щоб це питання ставили на голосування. Премєр-міністр додав, що основні цілі європейської інтеграції Румунії не зміняться, але необхідна зміна стратегії для їх досягнення. Віктор Понта: “Ми маємо на меті ще раз представити на Раді міністрів юстиції та внутрішніх справ виконання технічних критеріїв. Якщо ми отримаємо від Німеччини ясний погляд щодо того, що ми повинні зробити в майбутньому буде дуже добре, і я гадаю, що відтепер ми повинні зрозуміти, що є багато інших важливих речей для Румунії.”


    Президент Траян Бесеску заявив, що він поділяє позицію премєр-міністра щодо зміни стратегії, і що влада в Бухаресті повинна встановити новий термін для повторного обговорення цієї теми у вересні або грудні, якщо Румунія не отримає чіткої дати на близькій зустрічі Ради міністрів юстиції та внутрішніх справ. Він попередив, що Німеччина не є єдиною країною ЄС, що буде голосувати проти вступу до Шенгенської зони. Тому стверджує президент в цей час необхідна обережність з боку влади в Бухаресті і правильна стратегія для наступної Ради прийняти до відома, що Румунія домоглася прогресу, зазначений і в доповіді Європейської комісії з правосуддя. Глава держави пояснив чому приєднання до Шенгену є однією з основних цілей для Румунії. Траян Бесеску: “Для нас дуже важливо вступити до Шенгенської зони, і з точки зору процесу інтеграції, економічної, і, можливо, найважливіший аспект є політичний.”



    З іншого боку, демократ-ліберальна опозиція ствердила, що уряд Понта через своє ставлення і діяльність втрачає своїх європейських союзників, і повідомила, що збирається висловити недовіру уряду на цю тему.

  • Злободенність стратегічного партнерства Румунія-Угорщина

    Злободенність стратегічного партнерства Румунія-Угорщина


    Перебуваючи з офіційним візитом в Румунії, угорський міністр закордонних справ Янош Мортоні зустрівся в Бухаресті зі своїм румунським колегою Тітусом Корлецяном. У ході переговорів були оцінені стадія та пріоритети співробітництва в рамках Румунсько-угорського стратегічного партнерства і були проаналізовані конкретні можливості розвитку спільних двосторонніх проектів, включно проектів у сфері захисту національних меншин між двома державами.






    На порядку денному переговорів фігурували й злободенні питання співробітництва між двома державами на регіональному, європейському та міжнародному планах. Румунський міністр закордонних справ висловив жаль з того приводу, що деякі політики поверхово ставляться до партнерства з Угорщиною. На спільній прес-конференції зі своїм угорським колегою, присвяченій 10-річчю підписання декларації про стратегічне партнерство між двома країнами, Тітус Корлецян уточнив, що зараз дуже легко нехтується зусиллями цілих поколінь, які збудували відносини із сусідньою державою. Тітус Корлецян: На наш погляд, стратегічне партнерство між Румунією та Угорщиною є природним розвитком добросусідських відносин і співробітництва між двома країнами.”




    Глава румунської дипломатії підкреслив, однак, що питання ідентичності не може стати причиною для певної національної меншини порушувати закони держави, на території якої вона проживає. У свою чергу, його угорський колега заявив, що розбіжності будуть вирішуватися дипломатичними каналами і запевнив, що в Угорщині немає такої політичної сили, яка б розглядала Румунію як «ворога». Зараз існують деякі “складні моменти” у відносинах між двома країнами, на погляд угорського посадовця, який закликав обидві сторони до проявлення «обережності».






    Янош Мортоні заявив, що Румунія повинна дозволяти вивішування іноземних символів на державних установах, закладах чи будівлях. Візит угорського міністра до Бухареста відбувся після ідеологічної конфронтації між Румунією та Угорщиною, породженої заявами угорських посадових осіб на користь вивішування прапору так-званого Секлерського краю (трьох повітів центральної частини Румунії, в яких компактно проживає угорська громада) на державних установах у нашій країні, після того як румунська влада заборонила це. На знак підтримки угорської меншини, керівники місцевих органів влади в самій Угорщині вивішили на адміністративних будівлях прапор Секлерського краю.

  • Приєднання до Шенгену – європейська проблема

    Приєднання до Шенгену – європейська проблема


    На тлі палких дебатів про імміграцію циган із Румунії та Болгарії, міністр внутрішніх справ Німеччини Ганс-Петер Фрідріх заявив в інтерв’ю газеті “Der Spiegel”, що Берлін буде використовувати своє право вето, якщо обидві країни будуть наполягати на Раді міністрів юстиції та внутрішніх справ, що пройде цього тижня, встановити дату їхнього приєднання до Шенгенської зони. Німецький міністр вважає, що Берлін повинен вжити ефективних заходів, щоб зупинити імміграцію людей, які приходять, за його словами, “для отримання соціальної допомоги, зловживаючи, таким чином, правом на вільне пересування.”


    Навіть можливість часткового відкриття кордонів для вїзду, тобто лише повітряними та морськими шляхами вже теж не обговорюється. У Бухаресті, Міністерства внутрішніх і закордонних справ критикують позицію Німеччини і зажадали у спільній заяві, щоб держави-члени, які виступають проти приєднання Румунії до Шенгенської зони вмотивували свою позицію на майбутній Раді міністрів ЄС з юстиції та внутрішніх справ чіткими аргументами на основі договорів ЄС та Шенгенської угоди. Два міністерства нагадують, що Румунія виконала вимоги для членства, що визнано, до речі, всіма країнами Шенгенського простору та зазначено у висновках, прийнятих Радою в червні минулого року.


    В інтервю приватному телеканалу міністр закордонних справ Тітус Корлецян уточнив: “Європейський союз побудований на низці правил, які повинні дотримуватися всіма його членами, що є основою нашого європейського існування. Якщо ми будемо дотримуватись цих правил, і будемо відповідати критеріям із додатковими заходами, з багатьма зусиллями та величезними фінансовими інвестиціями, тоді це наше право на повагу, це наше право, щоб це рішення було прийняте. Якщо є інші політичні міркування, які не мають зв’язку з чітко визначеними європейським законодавством цілями, договором ЄС, щоб приєднатися до Шенгенської зони, ми їх не приймаємо.”


    Премєр-міністр Віктор Понта заявив, що Румунія зберігає свою мету приєднатись до Шенгенської зони, хоча міністр закордонних справ дав зрозуміти, що вона вже може не бути пріоритетом, і вважає, що винні ті, хто критикує Румунію за кордоном, натякаючи на демократ-ліберальну опозицію. Колишній премєр-міністр, демиократ-ліберал Еміль Бок показує пальцем на правлячий Соціал-лібюеральний союз, який на його думку нехтує недавньою доповіддю щодо правосуддя, що є неприйнятно для Європи.

  • Спортивний огляд

    Спортивний огляд


    Румунський жіночий гандбольний клуб Олткім (Римніку Вилча) знову має шанси на вихід із групи Ліги чемпіонів. У рамках другого групового етапу румунки здобули перемогу на виїзді над російським клубом “Звезда”. Зустріч квартету 2, що відбулася в суботу в підмосковному Звенигороді, завершилася з рахунком 26:23 на користь румунок. Відзначимо, що після першої половини матчу росіянки були попереду (13:15), але по ходу другого тайму блискуче зіграла воротар румунського команди Паула Унгуряну. З меншою кількістю помилок в атаці, Олткім зумів відірвався і, врешті-решт, виграти з різницею у три голи. У неділю гандболістки люблянського Кріму одержали вдома перемогу над угорською командою Ференцварош з рахунком 31:25, зайнявши перше місце в групі. Таким чином, за підсумками попередніх етапів, Крім і Ференцварош посідають перші два місця в групі, набравши по шість очок, румунський Олткім є третім із чотирма очками, а російська «Звезда» після четвертої поразки в чотирьох іграх є останньою і має тепер тільки теоретичні шанси на вихід у півфінал.


    ***


    Румунська легкоатлетична збірна взяла участь у Чемпіонаті Європи з легкої атлетики у приміщенні, що пройшов у шведському Гетеборзі. Загалом команда Румунії складалася з 18 осіб. Основна мета румунської збірної — виграти хоча б одну медаль – не була досягнута. Головний претендент на медаль Маріан Опря (потрійний стрибок) вибув із змагань ще до кваліфікації через біль в мязах. Опря мав найкращий світовий результат сезону – 17 метрів і 17 сантиметрів.


    ***


    Румунська тенісистка Моніка Нікулеску виграла Міжнародний тенісний турнір серед жінок в бразильському місті Флоріанополіс з призовим фондом 235000 доларів. У фіналі змагання румунка здобула перемогу над росіянкою Ольгою Пучковою з рахунком 6:2, 4:6, 6:4. Гра тривала майже дві години. Для Моніки Нікулеску цей титул став першим в карєрі, до тепер вона двічі виходила у фінал турніру Жіночої тенісної асоціації — у 2011 і 2012 роках. Цікаво що ані румунська тенісистка, ані росіянка не були серед фавориток бразильського турніру.

  • Вимоги щодо маркування м’ясних продуктів

    Вимоги щодо маркування м’ясних продуктів


    Понад місяць тому спалахнув у Європі скандал, який зачепив чимало акторів харчової промисловості. Тоді британські власті виявили наявність конини замість яловичини в гамбургерах, потім кілька європейських країн виявили шахрайства, повязані з помилковим маркуванням заморожених або консервованих напівфабрікатів, які повинні були містити яловичого фаршу. Румунія була й вона залучена в цей скандал, однак перевірки на національному рівні показали невинність румунського постачальника.




    Згодом, Європейська комісія порекомендувала усім країнам ЄС, включно й Румунії, здійснювати з 1 березня тести ДНК заморожених напівфабрикатів з яловичини або помічених що мають яловичину в своєму складі. Вони спрямовані на виявлення можливих домішок конини. Тести зосереджені на виявленні в м’ясних продуктах залишків фенілбутазону, речовини, яка використовується в лікуванні коней, але є токсичною для людини. У Румунії, паралельно з цим, проводяться перевірки на бійнях та м’ясних складах у всій країні. Зобовязання уряду в Бухаресті залишається таким же щодо підміни в цілому ряді країн Європи яловичини кониною в продовольчих продуктах «Хто помиляється, платить!» запевнив міністр сільського господарства Данієль Константин.




    Він також сказав, що на внутрішньому ринку, лише одна компанія порушила законодавство, і що до завершення розслідування діяльність цієї компанії була припинена. Останні звинувачення із-закордону надійшли з Греції, де, згідно пресі, конина за походженням з Румунії була маркована як яловичина. Данієль Константин заявив, що грецька сторона не представила всі інформації, необхідні для прояснення ситуації. Він не виключає те, що в період фінансової кризи, певні національні сектори промисловості можуть скористатися скандалом аби отримати економічні переваги: ”Я гадаю, що в кінцевому рахунку йдеться про величезну економічну ставку, і що румунська промисловість та органи влади Румунії повинні захистити власних виробників, переробників, споживачів по відношенню до цього питання. Можливо є такі держави-члени, які не зацікавлені тим щоб, саме на їх території було виявлено якнайскоріше таке шахрайство. Тому ми повинні намагатися бути більш активними, так щоб виявити якнайскоріше, де саме відбулося шахрайство, і щоб зникла ця підозра по відношенню до Румунії.”




    Даніель Костянтин нагадав, що причетність румунських компаній до цього скандалу не була виявлена у жодній з трьох ситуацій, виявлених на європейському плані.

  • Політичні дилеми в Кишиневі

    Політичні дилеми в Кишиневі


    Партія комуністів Республіки Молдова подала на розгляд Парламенту проект постанови про винесення вотуму недовіри кабінету міністрів Владимира Філата, якого звинувачує у корупції та зловживанні владою. Вотум недовіри був винесений на тлі кризи в середині Альянсу за європейську інтеграцію, розпочатої після того, як 13 лютого, прем’єр-міністр заявив про вихід керованої ним Ліберал-демократичної партії з угоди «Альянс за європейську інтеграцію», настоюючи на перегляді угоди про створення правлячої коаліції.






    Піддаючи критикам постанову про винесення вотуму недовіри, Філат застеріг, що відставка уряду матиме як результат проведення дострокових парламентських виборів. Чинний уряд був затверджений Парламентом 14 січня 2011 року. Президент Республіки Молдови Ніколає Тімофті в оприлюдненому у четвер зверненні до лідерів коаліції зазначив, що «дострокові вибори повернуть країну в минуле, позбавлене стабільності і демократії”. Він закликав лідерів Альянсу за європейську інтеграцію припинити взаємні звинувачення і розпочати переговори щодо збереження правлячої парламентської коаліції. На його думку, збереження коаліції залишається єдиним шляхом продовжити процес європейської інтеграції. Влад Цуркану прес-секретар президента: “Президент Тімофті попереджає, що процес модернізації Республіки Молдова може бути припинений разом із поверненням на авансцену політики Кишинева ворожих європейському курсу сил.”




    Тімофті має на увазі, що ворожими силами можуть бути, перш за все, представники Партії Комуністів, які підтримують про-російську орієнтацію Молдови та повернення до цінностей і символів радянської епохи. За цих умов, майбуття виконавчої влади в Кишиневі залишається невизначеним. Демократична партія в принципі підтримує вотум недовіри комуністів і обумовлює залишення в коаліції так званим “нульовим рішенням”, тобто відставкою премєр-міністра, відставкою спікера парламенту, самого лідера демократів Маріана Лупу. Третя політична сила правлячої коаліції, Ліберальна партія не підтримує пропозицію комуністів і виступає на користь переговорів між складовими Альянсу, за словами лідера цієї парламентської групи Іона Хадирке. “Ліберальна партія виступає надалі за збереження альянсу як політичної формули, яка гарантувала би, надалі, збереження курсу на європейську інтеграцію.”




    Парламент Молдови на своєму пленарному засіданні від 5 березня розгляне питання про висловлення вотуму недовіри чинному уряду, на чолі з премєр-міністром Владом Філатом. Його вже підтримують 34 депутати-комуністи. В цілому, парламентські групи можуть покладатися на підтримку 55 депутатів, на чотири більше, ніж було б потрібно для заміни теперішнього політичного курсу в Кишиневі.

  • Папа і Румунія

    Папа і Румунія

    “Відчуйте радість бути любимим Богом!” Так звучав заклик Папи Бенедикта XVI до віруючих, перед тим як скласти з себе повноваження глави Римсько-католицької церкви. Оприлюднене на одному з церковних заходів у Ватикані, більше двох тижнів тому, рішення зріктися, за власним бажанням, папського престолу в останній день лютого, здивувало увесь світ, будучи безпрецедентним рішенням у сучасній історії Римо-католицької Церкви.




    85-річний Йозеф Ратцингер – німець за походженням, який очолив католицьку церкву з 2005 року, зазначив що його зречення сталося через стан здоровя, що не дозволяє йому виконувати як слід свої обовязки. Під час своєї останньої аудієнції, перед понад 150 тисячами вірян на площі Св. Петра, Понтифік згадав про період восьмирічного керування католицькою церкво. У мене були моменти радості та світла, але також моменти, які не були легкими, моменти бурхливого моря та різких вітрів”, – зазначив Бенедикт XVI. Він підкреслив, що в останні місяці відчув, як його сили згасають, і став наполегливо просити Бога просвітити його, щоб ухвалити правильне рішення не на своє благо, а на благо Церкви, зазначивши, водночас, що Бог не залише Церкву тонути. “Я відчуваю, що Господь направляє нашу церкву на правильний шлях”, — наголосив він.




    Понтифік нагадав про мотиви зречення престолу. “Любити церкву, також, означає мати сміливість приймати важкі, болючі рішення, завжди памятаючи про благо церкви, а не своє” – сказав Бенедикт XVI і продовжив “Я зробив цей крок, даючи собі звіт у його серйозності та новизні, але зі спокійною душею”. Верховний понтифік звернувся до паломників 11 мовами, серед яких і румунською: ”Слава Ісусу Христу! Звертаюся із сердечним вітанням до румунських віруючих, особливо до тих з міста Орадя. Я вітаю вас і бажаю, щоб ваше паломництво принесло хороших результатів вам і вашим громадам. Я благословляю вас від всього серця!”




    Завідуючий румунським відділом Радіо Ватикану Адріан Данке розповість про значущість цього історичного кроку і про момент, який переживає зараз римо-католицька церква: ”Своїм жестом Бенедикт XVI дав більшої свободо церкві. Церква завжди перебуває в кризі, однак ця криза корисна для неї, тому що криза це завжди момент зростання, момент прояснення дійсності, а Святий Отець, хоча й не зумів вирішити всі проблеми під час свого понтифікату, принаймні показав, яким шляхом має прямувати римо-католицька церква.”




    Через три тижні у Ватикані має зібратися конклав кардиналів для обрання нового Папи. Через кілька днів після несподіваної вістки про зречення від папського престолу, президент Румунії Траян Бесеску відвідав Ватикан, де був прийнятий Бенедиктом ХVІ, будучи останнім главою європейської держави, який провів зустріч з Папою до завершення його служіння на папському престолі. Президент Румунії високо оцінив відмінні дипломатичні відносини між Румунією та Ватиканом і вшанував хвилиною мовчання пам’ять Папи Римського Іоанна Павла II, попередника Бенедикта XVI, який відвідав Румунію в 1999 році.

  • Новини футболу

    Новини футболу


    Початок нового футбольного сезону знову застав арени багатьох клубів невідповідними до вимог європейських стандартів. Кілька матчів були дуже нецікавими і слабкими через поганий стан газону. У цих випадках газон був або замерзлим, або просоченим водою, що призвело до негайної реакції Професійної футбольної ліги, зокрема її президента Дмитра Драгоміра.


    Як повідомляє агентство Медіафакс, глава ПФЛ оголосив про запровадження суворих правил і перевірок на якість газонів стадіонів. Таким чином, починаючи з осени цього року всі клуби, незалежно від того чи виступають або лише вийшли у премєр-лігу, не зможуть грати в чемпіонаті, якщо їх стадіон не має підігріву поля. Крім того, Думітру Драгомір сказав, що є клуби, які встановили на своїх стадіонах лише новий газон, не зробивши для нього підігріву.


    Хоча подібна система підігріву травяного газону коштує близько 100.000 євро, президент Професійної футбольної ліги вважає, що це зусилля повинне бути зроблене, особливо з урахуванням досить великих коштів, які клуби отримують від ПФЛ з доходів від прав на телевізійну трансляцію матчів.


    Водночас Думітру Драгомір позитивно оцінив стан столичної Національ арени, стверджуючи, що газон стадіону у матчі Ліги Європи Стяуа-Аякс, був не гіршим аніж газон в Амстердамі. “Якби цього не було, напевно нам би не вдалося вийти в наступний раунд Ліги Європи”, – сказав Драгомір в інтерв’ю Медіафакс.


    З іншого боку слід відзначити великий інтерес вболівальників до поєдинку Стяуа-Челсі, який відбудеться наступного тижня в Бухаресті. Усі квитки, близько 40.000, на матч у рамках 1/8 фіналу Ліги Європи між румунським Ф.К. Стяуа і британським Челсі, який відбудеться 7 березня на бухарестському стадіоні Національ Арена, були продані в Інтернеті і вже зявилися на неофіційному онлайн-ринку, на якому виставлені на продаж квитки за цінами, які в кілька разів вищі від офіційних.


    Раніше повідомлялося, що усі бажаючі зможуть придбати квитки на цей матч в касах стадіону, але у вівторок увечері на сторінці Facebook Ф.К.Стяуа з’явилося оголошення, що “усі квитки на матч Стяуа-Челсі у рамках 1/8 фіналу Ліги Європи були продані”.


    Спортивні оглядачі стверджують, що Стяуа має великі шанси на перемогу, зокрема з огляду на її гру та результати в Прем’єр-лізі Чемпіонату Румунії. Після перемоги в ХХ турі на виїзді над клузьким “Універсітатя”, столичний клуб посідає перше місце в турнірній таблиці і практично не має як упустити чемпіонський титул. Зараз Стяуа випереджає найближчого переслідувача — “Астру” Джурджу на 10 очок.

  • Румунське правосуддя і приєднання до Шенгену

    Румунське правосуддя і приєднання до Шенгену


    Вища рада суддів та прокурорів (ВРСП) установа, яка наглядає за добрим функціонуванням судової системи в Румунії, переживає кризу внаслідок серйозних звинувачень щодо політичної ангажованості. Учора були звільнені два судді ВРСП, що вперше відбуваються в історії румунського правосуддя. Звільнення відбулось внаслідок прохання декількох асоціацій суддів та прокурорів, які звинувачують двох суддів, що вони мали на меті особисті цілі. Вища рада суддів та прокурорів була піддана критиці і, коли її керівником, в перший раз став прокурор, а не суддя, як це традиційно буває.






    А підозра, що новий керівник є близьким до президента Бесеску викликала напруженість і побоювання, що ВРСП стала тереном політичного бою. Правосуддя в Румунії, вже не секрет, було упродовж часу предметом запеклих суперечок між різними таборами. У той же день, коли відбулись ці події у ВРСП, президент Бесеску знову закликав Уряд та соціал-ліберальну більшість прискорити процес призначення головних прокурорів Генеральної прокуратури Румунії і Національної антикорупційної дирекції і відмовитися від міністрів проти яких порушені кримінальні справи. Ці домагання, як і внесення поправок до статусу парламентаріїв, по суті, є вимогами останньої доповіді Європейської комісії в рамках Механізму співпраці і контролю, стверджує президент.



    Якщо вони не будуть виконані, шанси на позитивне рішення щодо приєднання до Шенгенської зони на майбутній Раді міністрів ЄС з юстиції і внутрішніх справ є мінімальними, попередив глава держави: “У відсутності сигналу, що уряд, румунський парламент та парламентська більшість почали виправляти недоліки зазначені у доповіді про Механізм співпраці і контролю, ті хто буде представляти Румунію на Раді міністрів юстиції та внутрішніх справ, що відбудеться 7-8 березня, не матимуть жодних аргументів у цьому сенсі. У них немає додаткових аргументів щодо того, що та чи інша країна думає, з точки зору позиціонування, крім доповіді в рамках Механізму співпраці і контролю. Звичайно, не буде подобатись багатьом країнам, той факт, що особи проти яких порушені кримінальні справи є членами уряду, що обрання прокурорів затягується в Румунії, і що парламентарії знову зміцнюють свою недоторканість.”




    Премєр-міністр Віктор Понта дорікнув президенту, що він сам став супротивником приєднання Румунії до простору вільного пересування. Віктор Понта: “Я зустрівся з європейськими премєр-міністрами, і ми розмовляли про вступ до Шенгенської зони, і жоден з них не висував аргументи, наведені президентом Бесеску. Тобто аргументи проти надані саме тим, котрий повинен би разом зі мною вжити заходів заради досягнення цієї мети.”




    Вступ Румунії та Болгарії до Шенгену передбачений спочатку в березні 2011 року, був відкладений після того, як деякі держави-члени були невдоволені прогресом у сфері правосуддя.

  • Очікування і досягнення, ідентичність та європейське громадянство

    Очікування і досягнення, ідентичність та європейське громадянство


    Очікування і досягнення, ідентичність та європейське громадянство


    Більше половини румунів бажають, щоб політики ЄС зосереджувалися на суто економічних пріоритетах. Це один з висновків опитування Євробарометру, метою якого було визначити очікування громадян по відношенню до ЄС. Що стосується румунів, то приблизно 26% з них зацікавлені якістю життя, тобто рівнем життя, купівельною спроможністю, більшою зарплатою, у порівнянні європейцями – 12%. Іншим пріоритетом для опитуваних румунів (19%) є рівень зайнятості. Третє місце у списку очікувань румунів посіла солідарність і співпраця між державами-членами ЄС.


    Основні досягнення ЄС – вільне переміщення людей, товарів і послуг у рамках ЄС – вважають важливими 52% європейців і 61% румунських респондентів опитування. 50% європейців та 49% румунів віддали друге місце у цьому списку – миру між державами-членами ЄС та рівню соціального добробуту. Голова Представництва Європейської Комісії в Румунії Ніколає Іду підкреслив: “Відповідь громадян зосереджується на питаннях соціального забезпечення, тобто досягнення ЄС є важливими у плані добробуту, але і в плані збереження миру на європейському континенті. Пересічні громадяни, які брали участь в опитуванні, дуже добре зрозуміли історичну роль цього європейського проекту, а також пояснили чого вони бажають від цього європейського проекту у майбутньому, а це означає, що громадяни відчувають себе частиною цього проекту. Таким чином, з одного боку, проект повинен служити йому, запропонувати кращі умови життя та поважання прав, а з іншого боку громадянин відчуває себе частиною цього проекту.”


    Але що саме обирають громадяни з двох варіантів, національну чи європейську ідентичність? Данієла Іонеску, редактор Національної доповіді Євробарометру, уточнила: “Найвищий рівень приналежності до певної ідентичності ми зустрічаємо у Люксембургу (87%) і Фінляндії (78%). На протилежному боці маємо Великобританію (48%), Болгарію (47%) і Грецію. Найвищі позначки спостерігаються в країнах, яким вдалося здолати економічну кризу, або в яких збільшилася купівельна спроможність, в той час як більш низький відсоток зареєстровано в тих країнах, які скептично ставляться до Європейського Союзу або які найбільш постраждали від проблем, що виникли у зоні євро”.


    Румунія розташована у нижній частині цієї ієрархії (51%), в той час як європейська середня складає 63%. Опитування Євробарометру торкнулося й поняття європейського громадянського суспільства та наміру європейців користуватися європейськими громадянськими правами. Нова ідея, що виникла у європейському просторі, європейська громадянська ініціатива, пропонує безпосередній діалог між громадянами і представниками європейських установ та механізм винесення на громадське обговорення, що може вплинути на політичний порядок денний Європейського Союзу.

  • Заходи з відновлення довіри споживачів

    Заходи з відновлення довіри споживачів


    Британці були офіційно першими європейськими споживачами-жертвами шахрайства, а саме продажу напівфабрикатів з вмістом конини замість яловичини. Скандал досить швидко набув європейських пропорцій і ще далекий від завершення.


    Домішки кінського мяса були виявлені нещодавно в Чехії у традиційних фрикадельках, що продаються в ресторанах мережі Ikea, а швейцарська компанія Nestle відкликала частину своєї продукції з Іспанії, після того як внаслідок ДНК-тесту виявила сліди конини в ряді продуктів власного виробництва.


    Подібних харчових криз треба уникати, – такою є одностайна думка на рівні Європейського Союзу. Міністри сільського господарства країн ЄС, на спільному засіданні в Брюсселі, зійшлися на необхідності вжити заходів для відновлення довіри європейських споживачів мяса. За словами румунського міністра сільського господарства Данієля Константіна на засіданні в Брюсселі було ухвалене рішення про продовження контролю та посилення співпраці кожної країни з Європолом, з метою виявлення порушень.


    Данієль Константін: Ми встановили наступні дії, які Єврокомісія має вжити, бо вже є занепокоєність на рівні кожної держави-члена щодо зміцнення контролю. З одного боку, проводяться перевірки на бойнях, у складських приміщеннях, щоб переконатися, що вони продають дійсно те, що вказано на етикетці. Європейська Комісія закликала всі держави-члени до тісної співпраці з Європолом, до чого зобовязалася без всякого застереження і Румунія.”


    Європейська Комісія пообіцяла покрити 75% витрат на проведення ДНК-тестів, що допомагають визначити наявність або ні домішок конини в м’ясних продуктах. Це дуже добра новина, – говорить міністр Данієль Константін, – тому що витрати на ці тести, а також на наявність токсичних речовин, що використовуються для лікування коней, але які токсичні для людини, досить великі. З іншого боку, Румунія приєдналися до ініціативи Франції та Німеччини, які зажадали від Єврокомісії вжити додаткових заходів щодо поліпшення маркування харчових продуктів.


    Звинувачена на початку скандалу, Румунія продемонструвала після ряду перевірок, що румунські фірми, які експортували конину правильно маркували свою продукцію. Шахрайство відбулося десь по шляху між румунським постачальником і французьким виробником лазаньї, із вмістом конини замість яловичини, що продавалася у деяких британських супермаркетах. Водночас ані румунські споживачі не застраховані від подібних шахрайських дій. Партія конини, розфасованої як яловичина, була виявлена в кількох ресторанах швидкого харчування.

  • Партії шукають лідерів

    Партії шукають лідерів


    Румунська політична сцена в ці дні змістилася управо з точки зору інтересу до себе. У вихідні Націонал-ліберальна партія, одна з двох основних сил правлячої соціал-ліберальної більшості, провела свій черговий зїзд, який закінчився з очікуваним результатом — Крін Антонеску був переобраний лідером більшістю голосів делегатів.


    Критики Кріна Антонеску, яких, до речі, дуже мало, не зуміли протистояти ентузіазму більшості лібералів, які вважають, що саме завдяки чинному лідеру Націонал-ліберальна партія добилася безпрецедентного електорального успіху в посткомуністичній історії партії. Напередодні Крін Антонеску зробив сміливий маневр, записавши у члени партії Клауса Йоханніса, дуже популярного і харизматичного мера міста Сібіу, культурної столиці Європи у 2007 році, якого призначив на новостворену посаду заступника голови НЛП.


    Йоханніса вже вважають наступником Антонеску на чолі партії, після того, як нинішній лідер стане главою держави в 2014 році, коли буде висунутий єдиними кандидатом правлячого Соціал-ліберального союзу на президентських перегонах. Учасники конгресу підтвердили, що підтримують свого партнера по коаліції, прем’єр-міністра Віктора Понту і програму урядування Соціал-ліберального союзу та озвучили бажання виграти парламентські вибори в 2016 році, коли теоретично закінчується строк дії угоди між лібералами та соціал-демократами. До тих пір, ліберали підтвердили готовність підтримувати великі проекти, такі як стимулювання приватного сектора, продовження адміністративної реформи та внесення змін до Конституції.


    Якщо НЛП переживає свій зірковий час, інша політична сила правого спрямування — Демократ-ліберальна партія лише почала тернистий шлях політичної реконструкції. Виборчі поразки звели майже нанівець її роль на політичній сцені країни, хоча, в принципі, з опозиційних позицій вона мусить вести боротьбу із владою. Наразі, однак, бої йдуть всередині партії, зокрема за крісло лідера демократ-лібералів. Подальша доля політичної сили має бути вирішена на конгресі 23 березня. Три табори борються за перевагу.


    Перший очолює нинішній лідер Васіле Блага, представник старої гвардії, мало або зовсім не харизматична фігура, але із впливом на філії. В цьому його головна перевага. Його основною проблемою є, однак, прояви антипатії з боку колишнього лідера демократ-лібералів, президента Траяна Бесеску. Останній сприймає Василя Благу як людину, яка хоче вивести ДЛП з-під свого впливу. Глава держави заявив про свою підтримку супротивниці Благи, Елени Удрі, головного представника пропрезидентського крила партії.


    І аби ще більше ускладнити ситуацію, до перегонів долучився ще один кандидат, колишній міністр юстиції, європарламентарій Моніка Маковей. Людина з близького оточення Траяна Бесеску, Моніка Маковей є представницею реформістського крила партії, що бажає покінчити зі старою практикою в Демократ-ліберальній партії. Аналітики, які ще вірять в шанси демократ-лібералів на оновлення, повязують їх із здатністю партії вийти з тіні опікунської постаті Бесеску, та петеворитися на справжню незалежну політичну силу.