Category: Новини для переселенців

Мерія міста Дева, що на заході Румунії, здійснила виплати
з відшкодування витрат на харчування та проживання біженців з України. Сума
виплат склала понад 490 тис. леїв (близько 98 500 євро), що є еквівалентом
зазначених витрат за січень, лютий та березень 2023 року, повідомила місцева
адміністрація.

Власники житла, в якому проживають іноземці або особи без
громадянства із зони збройного конфлікту в Україні, які вчасно не подали заяви
на відшкодування, не отримали запитувані суми за місяць, в якому вони не
вклалися в терміни, передбачені законодавством.

З 1 травня 2023 року, згідно з новими законодавчими
положеннями, іноземці або особи без громадянства, які прибули до Румунії із
зони збройного конфлікту в Україні, можуть протягом 4 місяців отримувати одноразову
допомогу для покриття витрат на проживання в диференційованих розмірах: 750
леїв (близько 150 євро) на місяць на одну особу та 2 000 леїв (близько 400
євро) на місяць на сім’ю. Сума в розмірі 600 леїв (близько 120 євро) на місяць
також надається для покриття витрат на харчування на кожну особу, яка перебуває
в такій ситуації.

* * *

Війна в Україні створила проблеми для деяких компаній
внутрішнього річкового транспорту в повіті Тульча на сході Румунії, які
залишилися без кваліфікованих моряків, оскільки не змогли забезпечити рівень
оплати праці, подібний до рівня судновласницьких компаній у сусідній країні.
Дефіцит моряків внутрішнього річкового транспорту існував ще до розв’язаної
Росією війни, але збройний конфлікт в Україні загострив ситуацію.

Війна в Україні створила величезні проблеми для екіпажів
внутрішніх річкових маршрутів, оскільки обсяг перевезених вантажів різко
збільшився і вони отримують високу оплату за перевезення зерна і, звичайно,
палива. Наведу приклад: капітан на Дунаї може отримувати чистими 3500 євро на
місяць, плюс надбавку за роботу в Україні. Оскільки ми уклали контракт з
Міністерством транспорту, ми не можемо забезпечувати такі зарплати для моряків,
– сказав Ніколає Кікі, виконавчий директор Navrom Delta SA. Це єдина компанія,
яка відповідає умовам, що вимагаються державою для здійснення регулярних
перевезень вантажів і пасажирів у біосферному заповіднику «Дельта Дунаю».

* * *

Новини українською мовою
транслюють румунські суспільні радіостанції: Радіо Сігет об 11.00 та 14.00
год., Радіо Ясси та Радіо Констанца о 9.00, 14.00 та 18.00 год., Радіо Кишинів
о 10.00, 15.00 та 20.00 год., а також ВС Радіо Румунія в своїх передачах на
коротких хвилях о 18.00, 20.00 та 22.00 год, та на сайті www.rri.ro. Крім цього
Радіо Румунія транслює наживо, онлайн Першу програму Радіо Україна (УР-1), яку
можна послухати на сайті www.srr.ro.

Дослідження, проведене в Румунії, показує, як українські
біженці інтегрувалися в румунське суспільство більш ніж через рік після початку
війни Росії проти України. За даними Міжнародної організації з міграції (МОМ),
багато українців вже знайшли роботу в Румунії та записали своїх дітей до шкіл. Міжнародна
організація з міграції дослідила ситуацію біженців, їхні проблеми та потреби.

Згідно з результатами дослідження, значна частина
українців інтегрувалася у румунське суспільство.

Наприклад, 86% біженців з України звернулися за
тимчасовим захистом, у службах охорони здоров’я зареєстровані дві третини
українців (61%). Місцеві школи відвідують рекордна кількість дітей – 91%. Важливо відзначити, що зарахування дітей до
дитячого садка чи школи є однією з умов, які українці повинні виконати, для
отримання державної фінансової допомоги на проживання та харчування в рамках
нової програми допомоги біженцям з України.

З дослідження випливає, що на роботу вже влаштувалися
половина українських біженців (51%), у пошуку – 24%, залишаються безробітними
та не шукають роботу 45% учасників опитування. Намір залишитися в Румунії
озвучили 51% опитаних. Вже облаштувались 31% біженців. 10% опитаних мешкають в
Україні. Допомогу з житлом отримали 57% тих, хто втік від війни, а фінансові
виплати та харчування – 56%.

При цьому основними своїми потребами у Румунії українці
називають: фінансову підтримку – 57%; інформацію – 51%; медичні послуги – 50%; санітарно-гігієнічне
приладдя – 39%; продукти харчування – 36%. Своїми проблемами українські біженці
у Румунії вважають: мову (74%); працевлаштування (25%); медичні послуги (12%); навчання
дітей у школі (10%).

* * *

Новини українською мовою
транслюють румунські суспільні радіостанції: Радіо Сігет об 11.00 та 14.00
год., Радіо Ясси та Радіо Констанца о 9.00, 14.00 та 18.00 год., Радіо Кишинів
о 10.00, 15.00 та 20.00 год., а також ВС Радіо Румунія в своїх передачах на
коротких хвилях о 18.00, 20.00 та 22.00 год, та на сайті www.rri.ro. Крім цього
Радіо Румунія транслює наживо, онлайн Першу програму Радіо Україна (УР-1), яку
можна послухати на сайті www.srr.ro.

Понад 4 мільйони біженців в’їхали до Румунії з початку російської збройної агресії проти Україні в лютому минулого року. Більшість
з них просто перетнули територію Румунії транзитом, щоб дістатися до Західної
Європи, але за даними влади 130 тисяч українських біженців отримали захист в
Румунії, з них понад 42 тис. зареєстровані у Бухаресті. Один з головних
центрів, що надає послуги переселенцям, знаходиться в столиці у виставковому
центрі Romexpo. У ньому приблизно 300 біженців з України щодня отримують підтримку
від влади.

Державний радник в уряді Меделіна Турза заявила, що Румунія та міжнародні
партнери пропонують комплексну програму розміщення біженців, а також
харчування, вільний доступ до румунських шкіл та лікарень. Вона додала, що влада
внесла низку змін і поправок до чинного законодавства з тим, щоб українські
біженці могли працевлаштуватися в Румунії. «Ми раді бачити, що українці
починають працювати, адже хочемо, щоб вони були незалежними в нашій країні», -
додала Меделіна Турза.

* * *

Нещодавно
в Констанці, на південному сході Румунії, відбувся новий ярмарок вакансій для
українських біженців. Захід був організований у приміщенні асоціації «Констанца
для України» за сприяння 8 суб’єктів підприємницької діяльності у туристичному
секторі, які відчувають гостру потребу в працівниках. Було запропоновано кілька
десятків вакансій і з майже 60 українських біженців, які взяли участь у заході,
половина була відібрана для проходження випробування на працевлаштування.

* * *

Депутатка
Європарламенту Кармен Аврам, член Комітету Європарламенту з питань сільського
господарства від Румунії, нещодавно обговорила в повіті Бакеу, на сході країни,
ситуацію фермерів, які постраждали від транзиту зерна з України, вирівнювання розміру
сільськогосподарських субсидій, питання сільськогосподарської політики ЄС і
повернення до регульованого єдиного ринку.

Кармен
Аврам розповіла Радіо Ясси про вирівнювання субсидій для всіх країн ЄС. Вона
сказала, що настав час обговорити це питання на рівні Європейської Ради. «Неправильно,
коли фермери отримують вдвічі менше субсидій, ніж решта Європи, і неправильно
мати двошвидкісну Європу або подвійні стандарти, які впливають на країни ЄС.
Держави ЄС рівні, діють в один голос, вони рахуються однаково, незалежно від
того, на якій стороні Європи знаходяться, – сказала євродепутатка.

* * *

Новини українською мовою
транслюють румунські суспільні радіостанції: Радіо Сігет об 11.00 та 14.00
год., Радіо Ясси та Радіо Констанца о 9.00, 14.00 та 18.00 год., Радіо Кишинів
о 10.00, 15.00 та 20.00 год., а також ВС Радіо Румунія в своїх передачах на
коротких хвилях о 18.00, 20.00 та 22.00 год, та на сайті www.rri.ro. Крім цього
Радіо Румунія транслює наживо, онлайн Першу програму Радіо Україна (УР-1), яку
можна послухати на сайті www.srr.ro.

Генеральний консул Румунії в Чернівцях Ірина-Лоредана
Стенкулєску заохочує партнерства між румунськими та українськими навчальними
закладами в сучасному геополітичному контексті.

На круглому столі «Румунська мова, прокляття і
благословення», організованому в місті Тульча на сході Румунії в рамках
заходів, присвячених 140-річчю заснування Добруджанського коледжу ім. Спіру Гарета,
Генеральний консул Румунії в Чернівцях нагадала, що система освіти і церква в
Україні зараз переживають складний період.

«Ми намагаємося впоратися з історичними викликами, з якими
стикаємося. За майже 5 років мого перебування на цій посаді я мала можливість
відчути їхні переживання, їхні розчарування, їхні радощі, їхню постійну
боротьбу за рідну мову. Я закликаю вас бути ближче до них, налагоджувати
двосторонні контракти, створювати проєкти транскордонного співробітництва з
цими людьми, тому що вони потребують вашої підтримки. Ви повинні бути поруч з
румунською громадою, і не тільки в нинішньому геополітичному контексті, поруч з
Україною», – сказала Генеральний консул Ірина-Лоредана Стенкулєску.

У круглому столі також взяли участь представники навчальних
закладів з України та Республіки Молдова, які представили свої проблеми,
пов’язані зі збереженням румунської мови. «З кожним роком все менше і менше випускників
ліцеїв обирають спеціальність «Вчитель румунської мови та літератури». Причин
цьому є декілька, чи то через політичні ігри, чи, можливо, є проблеми,
пов’язані зі статусом педагогічного працівника. Якщо в 2010-2015 роках у нас
було до 50 студентів на спеціальності румунська мова та література, то зараз у
нас групи по 10-15 осіб і це викликає нашу стурбованість, – сказала декан
факультету гуманітарних наук Державного університету ім. Богдана Петрічейку Гаждеу
у Кагулі, Республіка Молдова, Ліліана Гросу.

Коледж ім. Спіру Гарета в Румунії підписав дві угоди про
побратимство з аналогічними навчальними закладами у Республіці Молдова та
Україні. Круглий стіл «Румунська мова, прокляття і благословення» був
організований у партнерстві з асоціацією «Дім Чорного моря» у місті Констанца.

* * *

Новини українською мовою
транслюють румунські суспільні радіостанції: Радіо Сігет об 11.00 та 14.00
год., Радіо Ясси та Радіо Констанца о 9.00, 14.00 та 18.00 год., Радіо Кишинів
о 10.00, 15.00 та 20.00 год., а також ВС Радіо Румунія в своїх передачах на
коротких хвилях о 18.00, 20.00 та 22.00 год, та на сайті www.rri.ro. Крім цього
Радіо Румунія транслює наживо, онлайн Першу програму Радіо Україна (УР-1), яку
можна послухати на сайті www.srr.ro.

Уряд Румунії схвалив проєкт термінової постанови про
внесення змін і доповнень до деяких нормативно-правових актів щодо іноземців та
притулку в Румунії, який встановлює, серед іншого, право іноземців залишатися
на території країни до завершення процедури надання притулку. Заходи також
спрямовані на приведення національної нормативно-правової бази щодо іноземців
та притулку в Румунії у відповідність до європейських норм.

Нові правила встановлюють право іноземця залишатися на
території Румунії до завершення процедури надання притулку. У даний час
іноземець має право залишатися в Румунії до 15 днів після завершення процедури
надання притулку. Відповідно до нього, з огляду на масовий приплив іноземців із
зони збройного конфлікту в Україні, але не тільки, з метою підтримки
співробітників імміграційної служби в роботі з розгляду заяв про надання
міжнародного захисту, до відповідного закону від 2006 року вносяться зміни і
доповнення, які дозволяють залучати експертів Агентства Європейського Союзу з
питань притулку (EUAA), відповідно до європейських правил, до прийому заяв про
надання притулку та аналізу досьє. Така підтримка експертів EUAA не означає, що
вони приймають адміністративні рішення про надання або відхилення заяв про
надання притулку, що є обов’язком Генерального інспекторату з питань
імміграції.

* * *

Румунсько-українська двостороння торгова палата організовує
під егідою Посольства України в Румунії Форум «Відбудова України», який
відбудеться 30 травня 2023 року в Палаці Парламенту у Бухаресті. У заході
візьмуть участь урядовці з України та Румунії, а також представники румунських
компаній, які бажають долучитися до процесу відновлення України.

Румунсько-українська двостороння торгова палата запрошує
своїх членів підтвердити свою участь, а компанії, які не є членами Палати,
можуть зареєструватися, використовуючи заявку на членство, доступну на
веб-сайті Палати, з можливістю бути включеними до бази даних, якщо компанії
вважають, що вони мають потенціал і спроможність для участі в процесі відбудови.
Компанії, зареєстровані в базі даних, будуть перераховані разом з інформацією
про їхню діяльність та короткою презентацією на спеціальній платформі
www.rebuildingukraine.ro, де вони також отримають доступ до розділу з
інформацією про проєкти з відбудови та інші можливості для бізнесу. Компанії, які є членами Палати та приєдналися
до бази даних, створеної Двосторонньою торговою палатою Румунія-Україна,
зможуть брати участь у всіх заходах, організованих під гаслом «Rebuilding
Ukraine», можуть вставляти презентаційні матеріали в карту заходів та
виставляти рол-апи на заходах, а також представляти логотип своєї компанії на
рекламних матеріалах заходу.

* * *

Новини українською мовою
транслюють румунські суспільні радіостанції: Радіо Сігет об 11.00 та 14.00
год., Радіо Ясси та Радіо Констанца о 9.00, 14.00 та 18.00 год., Радіо Кишинів
о 10.00, 15.00 та 20.00 год., а також ВС Радіо Румунія в своїх передачах на
коротких хвилях о 18.00, 20.00 та 22.00 год, та на сайті www.rri.ro. Крім цього
Радіо Румунія транслює наживо, онлайн Першу програму Радіо Україна (УР-1), яку
можна послухати на сайті www.srr.ro.

Новий
пункт пропуску через румунсько-український кордон між Сігету Мармацієй
(Румунія) та Білою Церквою (Україна) буде відкрито відповідно до меморандуму,
затвердженого губернатором Бухареста, про укладення угоди між Урядом Румунії та
Кабінетом Міністрів України про відкриття нового пункту пропуску через державний
кордон.

Новий
пункт пропуску буде реалізований шляхом будівництва залізобетонного мосту через
річку Тиса в Сігету-Мармацієй (північна Румунія), в іншому місці, ніж вже
існуючий КПП. Проєкт фінансується коштами програм транскордонного
співробітництва ЄС на 2014-2020 роки, оголосив заступник губернатора Дан Кербунару.
Міст дозволить проїзд для всіх транспортних засобів. В даний час на пункті пропуску
через кордон «Сігету-Мармацієй – Біла Церква» обмежений рух для вантажного
транспорту з дозволеною максимальною масою понад 3,5 тонни.

У
Меморандумі від січня 2013 року, розробленому Міністерством закордонних справ
на прохання Марамуреської повітової ради, Уряд Румунії схвалив необхідні
дипломатичні кроки для відкриття нового пункту пропуску через румунсько-український
кордон між Сігету Мармацієй (Румунія) та Солотвино (Україна). Відповідні пропозиції
були передані до Посольства України в Бухаресті. Протягом 2013-2022 рр. були
проведені переговори шляхом обміну листуванням з українською стороною та
узгоджено текст угоди, на основі пропозицій румунської сторони, з деякими
поправками. Серед іншого, було погоджено, що місцем розташування пункту на
території України буде Біла Церква (а не Солотвино).

* * *

Генеральна дирекція соціальної допомоги м. Констанца
(південно-східна Румунія) до 22 травня погасить заборгованість за січень, лютий
і березень 2023 року із виплати витрат на проживання та харчування українських
біженців.

Тим, хто обрав варіант переказу на банківський рахунок суми
відшкодування витрат за проживання/харчування українських переселенців,
перекази були здійснені 18 травня (суми за січень 2023 року), 19 травня 2023
року (суми за лютий). Кошти за березень 2023 року будуть перераховані 22
травня.

Особи, які обрали варіант відшкодування зазначених витрат готівкою,
мають з’явитися до каси Генеральної дирекції соціальної допомоги м. Констанца
до 22 травня 2023 року включно.

* * *

Новини українською мовою
транслюють румунські суспільні радіостанції: Радіо Сігет об 11.00 та 14.00
год., Радіо Ясси та Радіо Констанца о 9.00, 14.00 та 18.00 год., Радіо Кишинів
о 10.00, 15.00 та 20.00 год., а також ВС Радіо Румунія в своїх передачах на
коротких хвилях о 18.00, 20.00 та 22.00 год, та на сайті www.rri.ro. Крім цього
Радіо Румунія транслює наживо, онлайн Першу програму Радіо Україна (УР-1), яку
можна послухати на сайті www.srr.ro.

Міністр сільського господарства Румунії Петре Дая оголосив, що написав
листа до ЄС, підписаного ще чотирма країнами-членами ЄС – Болгарією, Угорщиною,
Польщею та Словаччиною – з проханням ввести обмеження на імпорт української
сільськогосподарської продукції та продовжити термін дії обмежень і після 5
червня, дати до якої діє заборона на імпорт збіжжя з України.

Цей запит викликаний тим, що незабаром розпочнеться збір врожаю зернових, а
в сховищах фермерів все ще залишається велика кількість минулорічного зерна. Ці
склади повинні бути звільнені за рахунок реалізації існуючих запасів, щоб у нас
було місце для зберігання нового врожаю, – сказав міністр сільського господарства.
За його словами, запропонований захід допоможе румунським фермерам, які більше
не будуть зазнавати збитків через конкуренцію з боку дешевої української
продукції на внутрішньому ринку.

Європейська Комісія 2 травня ухвалила виняткові та тимчасові запобіжні
заходи щодо імпорту певної кількості товарів з України, які діють до 5 червня і
охоплюють 4 сільськогосподарські продукти (пшеницю, кукурудзу, насіння ріпаку
та соняшнику), що походять з України. Вжиті заходи спрямовані на усунення
логістичних проблем, пов’язаних з цими продуктами в Болгарії, Угорщині, Польщі,
Румунії та Словаччині. Єврокомісія оголосила, що готова відновити превентивні
заходи після закінчення дії чинного Регламенту про автономні торговельні заходи
5 червня 2023 року, доки триватиме виняткова ситуація.

* * *

Скотарі
отримають фінансову підтримку у розмірі 73 євро на кожну тварину, щоб
підтримати їхню діяльність, яка постраждала від кризи, спричиненої війною в
Україні. У повіті Джурджу на півдні Румунії десятки фермерів зазнали збитків
через імпорт молока з сусідньої країни, що призвело до падіння ціни, яку вони
отримують від переробників. Молочні ферми, які звернулися за державною
допомогою, незабаром отримають грошові компенсації. Представник Агентства
сільськогосподарських виплат та інтервенцій міста Джурджу (APIA) повідомив, що
було зареєстровано 20 заявок на виплати, а загальна сума, дозволена до виплати,
становить майже 665 тис. леїв (майже 135 тис. євро).

* * *

Новини
українською мовою транслюють румунські суспільні радіостанції: Радіо Сігет об
11.00 та 14.00 год., Радіо Ясси та Радіо Констанца о 9.00, 14.00 та 18.00 год.,
Радіо Кишинів о 10.00, 15.00 та 20.00 год., а також ВС Радіо Румунія в своїх
передачах на коротких хвилях о 18.00, 20.00 та 22.00 год, та на сайті www.rri.ro.
Крім цього Радіо Румунія транслює наживо, онлайн Першу програму Радіо Україна
(УР-1), яку можна послухати на сайті www.srr.ro.

Понад 25 тис. осіб взяли участь у Національній біржі праці, організованій у
різних румунських містах. У заході взяли участь понад 2 тис. компаній, які
відібрали 9 тис. осіб для працевлаштування. Ще 350 осіб були найняті на місці,
більшість з них – некваліфіковані робітники, швачки, комерційні працівники,
охоронці або водії. Найбільшу кількість працевлаштованих без відриву від виробництва
зареєстровано у повітах: Ботошань (північ), Нямц (північний схід), Констанца
(південний схід), Ясси (північний схід) і Марамуреш (північ).

Роботу на біржі також шукали й переселенці з України. Деякі з них розповіли,
що живуть в Румунії вже більше року, мають дітей, які ходять до школи або
дитячого садка і шукають роботу, тому що їм потрібні гроші і вони хочуть
залишитися в Румунії, але не очікують, щоб їм хтось щось давав. «Я сподіваюся
знайти роботу серед вакансій, що призначені для українців, тому що не знаю
румунської мови і не маю досвіду», – розповів один біженець.

Близько 700 вакансій було запропоновано Повітовим агентством з
працевлаштування Бістріца-Несеуд (північний захід). 450 осіб подали заявки, в тому
числі громадяни України. З них 29 були відібрані для подальшого
працевлаштування

У Тульчанському повіті (південний схід) було запропоновано 539 вакансій. З
609 учасників 245 осіб були відібрані для працевлаштування. П’ятеро громадян
України також брали участь у конкурсі, претендуючи на вакансії ІТ-інженера,
інженера-геодезиста та помічника кухаря. Громадяни України зв’язалися з
місцевими роботодавцями та отримали інформацію про програми професійного
навчання для підвищення кваліфікації та урізноманітнення своїх професійних
навичок, а також інформацію про вакансії в повіті та в ЄС/Європейській економічній
зоні. З 5 громадян України одна особа була відібрана для працевлаштування.

У Праховському повіті (південь) було запропоновано 825 робочих місць.
Участь взяли 1 125 осіб, включаючи безробітних, молодь, українських біженців та
осіб, які відбули покарання позбавленням волі.

Майже 2 000 осіб відвідали ярмарок вакансій у Тімішоарі (захід). Близько 1
000 осіб були відібрані і тепер візьмуть участь у співбесідах. Станом на кінець
квітня в Тімішоарі було зареєстровано 3 600 вакансій. Крім того, 124 переселенці
з України були зареєстровані в
Повітовому агентстві з працевлаштування, з яких 48 вже влаштувалися на роботу.

* * *

Новини
українською мовою транслюють румунські суспільні радіостанції: Радіо Сігет об
11.00 та 14.00 год., Радіо Ясси та Радіо Констанца о 9.00, 14.00 та 18.00 год.,
Радіо Кишинів о 10.00, 15.00 та 20.00 год., а також ВС Радіо Румунія в своїх
передачах на коротких хвилях о 18.00, 20.00 та 22.00 год, та на сайті
www.rri.ro. Крім цього Радіо Румунія транслює наживо, онлайн Першу програму
Радіо Україна (УР-1), яку можна послухати на сайті www.srr.ro.

Українці більше не можуть перебувати на території Республіки Молдова більше
90 днів без дозволу на проживання. Комісія з надзвичайних ситуацій скасувала
попередні положення, які надавали їм певні пільги. Цей захід набув чинності 15
травня. З цього дня буде обчислюватися термін перебування громадян України на
території Республіки Молдова, а попередній період не буде враховуватися, -
повідомляє публікація Știri.md. При подачі заяви на отримання посвідки на
проживання, пільги скасовуються. Крім цього, українці зможуть отримати документ,
за умови пред’явлення довідки про несудимість.

Також були скасовані попередні рішення Комісії з надзвичайних ситуацій, які
звільняли українців від сплати суми у розмірі однієї середньомісячної зарплати при
отриманні посвідки на проживання, якщо вони хочуть працювати в Р.Молдова, а громадяни
України, які хочуть навчатися в Р.Молдова, повинні пред’явити документ, що
підтверджує їхні засоби для існування.

* * *

Генеральний
інспекторат з надзвичайних ситуацій оголосив
про початок виплати заборгованості по відшкодуванню витрат на харчування та
проживання громадян України за січень, лютий та березень 2023 року. Суми у
розмірі 585,3 млн леїв (майже 118,6 млн євро) будуть виділені повітовим інспекторатам
з надзвичайних ситуацій, відповідно Інспекторату з надзвичайних ситуацій Бухарест-Ільфов, а
потім кожному населеному пункту для перерахування бенефіціарам.

Міністерство
внутрішніх справ Румунії підписало, як бенефіціар, договір про фінансування проекту
«Солідарність з Україною», який дозволить компенсувати частину поточних витрат,
понесених румунською державою на покриття нагальних базових потреб та підтримку
біженців. Проект співфінансується Європейським соціальним фондом в рамках
Операційної програми «Людський капітал 2014-2020», Пріоритетний напрям «Невідкладні
заходи з надання підтримки громадянам, які постраждали від конфлікту в Україні».

* * *

Понад 4410
громадян України попросили притулку в Румунії після початку повномасштабного російського
вторгнення в Україну. Вони користуються всіма правами, передбаченими
національним законодавством. З 18 березня 2022 року у Румунії було видано понад
133 тисячі посвідок на проживання особам, які отримали статус тимчасового
захисту.

* * *

Новини
українською мовою транслюють румунські суспільні радіостанції: Радіо Сігет об
11.00 та 14.00 год., Радіо Ясси та Радіо Констанца о 9.00, 14.00 та 18.00 год.,
Радіо Кишинів о 10.00, 15.00 та 20.00 год., а також ВС Радіо Румунія в своїх
передачах на коротких хвилях о 18.00, 20.00 та 22.00 год, та на сайті www.rri.ro. Крім
цього Радіо Румунія транслює наживо, онлайн Першу програму Радіо Україна
(УР-1), яку можна послухати на сайті www.srr.ro.

За останніми даними Євростату, майже 4 мільйони
українських біженців наразі користуються тимчасовим захистом в Європейському
Союзі. Більшість з них, близько 27%, перебувають у Німеччині. Водночас, у той
час як в інших країнах їхня кількість зменшується, в Румунії вона зростає.
Кореспондент Радіо Румунія у Брюсселі Богдан Ісопеску повідомляє, що з 3,9
мільйонів українців більшість перебуває в Німеччині (понад 1 млн), Польщі
(майже 1 млн) і Чеській Республіці (325 тисяч). Це дані станом на 31 березня, а
кількість біженців, зареєстрованих у системі, зменшилася на 3% порівняно з
лютим. Найбільше скорочення чисельності українців спостерігалося в Чехії,
Швеції та Польщі, в той час як кількість біженців зросла в Німеччині, Італії та
Румунії. У Румунії, наприклад, у березні кількість українських переселенців
зросла на 6 640 осіб. У порівнянні з внутрішнім населенням найвища частка
біженців у Чехії – майже 40 на тисячу жителів, в Естонії – майже 28 на тисячу,
далі йдуть Польща, Литва і Болгарія, а на загальноєвропейському рівні їхня
частка становить 8,7 на тисячу жителів. Згідно з тими ж даними, громадяни
України становлять 98% від загальної кількості осіб, які користуються
тимчасовим захистом в Європейському Союзі. 47% з них – жінки, 35% – діти і 18%
– чоловіки.

* * *

Джордже Тешеляну, президент спортивного клубу Пантеон з
міста Констанца, що на південному сході Румунії, був нагороджений Міжнародною
федерацією дзюдо під час чемпіонату світу в Досі, Катар. Почесну
відзнаку – пам’ятну плакетку
він отримав за зусилля у розвитку дзюдо в усьому світі, але особливо за його особистий
внесок та від імені клубу Пантеон Констанца в проект допомоги українським
дітям, які займаються дзюдо і тікаючи від війни знайшли прихисток у Румунії.

У 2022 році, щойно після початку конфлікту в Україні,
завдяки підтримці спортивного клубу Пантеон, Констанца стала другою домівкою
для кількох сотень українських дітей-дзюдоїстів, які знайшли прихисток на
румунському узбережжі Чорного моря. Окрім місця для ночівлі та гарячої їжі,
вони також отримали найкращі умови для продовження тренувань з дзюдо на
високому рівні. Минулого року Джордже Тешеляну зустрівся з президентом
Федерації дзюдо України, який висловив вдячність за підтримку, яку українські
дзюдоїсти отримали в Констанці під час перебування там через війну, яку росія
розв’язала проти України.

* * *

Новини українською мовою транслюють румунські суспільні радіостанції: Радіо
Сігет об 11.00 та 14.00 год., Радіо Ясси та Радіо Констанца о 9.00, 14.00 та
18.00 год., Радіо Кишинів о 10.00, 15.00 та 20.00 год., а також ВС Радіо
Румунія в своїх передачах на коротких хвилях о 18.00, 20.00 та 22.00 год, та на
сайті www.rri.ro. Крім цього Радіо Румунія транслює наживо, онлайн Першу
програму Радіо Україна (УР-1), яку можна послухати на сайті www.srr.ro.

Понад 6 700 громадян України влаштувалися на роботу
в Румунії з початку війни. Про це повідомив міністр праці Маріус Будей. За його
словами, було зареєстровано 7 975 активних договорів громадян України, з яких 6
774 – трудові договори, укладені після 24 лютого 2022 року.

Більшість українських біженців – 1 613 – працевлаштувалися
у переробній промисловості. Ще 1 061 українець знайшов роботу в будівництві, а
681 – у торгівлі. Що стосується розподілу за регіонами, то більшість переселенців
– 2 833, працюють у Бухаресті, 427 – у повіті Тіміш (на заході) і 421 – у
Бістріца-Несеудському повіті (на північному заході).

* * *

У рамках Року української культури у Республіці Молдова 10-12
травня в Національній бібліотеці у Кишиневі відбулися Дні української культури,
повідомляє агентство МОЛДПРЕС.

10 травня у Національній бібліотеці Р. Молдова відбувся
професійний ознайомчий візит представників Одеської національної наукової
бібліотеки. У рамках заходу відбувся круглий стіл за участю фахівців обох
бібліотек.

А 11 травня була відкрита виставки «Україна: між миром і
війною (з фондів Національної бібліотеки Республіки Молдова). Експозиція включала
понад 200 видань (монографії, альбоми, публіцистику, періодичні видання та
ін.), систематизовані за розділами, які розповідають про бурхливе минуле
України; визначних українських діячів; шлях до незалежності; українську
спадщину, культуру й мистецтво; молдовсько-українські стосунки; долю сучасної
України; європейське майбутнє України; війну в Україні; європейську
солідарність у дії. Під час заходу Національна наукова бібліотека Одеси
подарувала організаторам колекцію книг.

Того ж дня були презентовані книги, перекладені з
української мови на румунську, видані видавництвом Cartier: Сергій
Жадан «Anarchy in the UKR», «Інтернат», «Ворошиловград», Юрій Андрухович «Рекреації».
Модератором заходу був письменник Еміліан Галайку-Пеун, головний редактор
видавництва «Cartier». З іншого боку у Залі мистецтв і карт відбулася
презентація книжки «Український борщ» та зустріч з автором Петром
Погожельським. Там же відбулася творча майстерня для дітей, організована
Польським інститутом.

Дні культури України в Національній бібліотеці Р. Молдова завершилися
12 травня круглим столом «Цінності, які нас об’єднують», в якому взяли участь
фахівці закладу та Одеської національної наукової бібліотеки.

Нагадаємо, що 2023 рік оголошено Роком української культури
в Республіці Молдова.

* * *

Новини українською мовою транслюють румунські суспільні
радіостанції: Радіо Сігет об 11.00 та 14.00 год., Радіо Ясси та Радіо Констанца
о 9.00, 14.00 та 18.00 год., Радіо Кишинів о 10.00, 15.00 та 20.00 год., а
також ВС Радіо Румунія в своїх передачах на коротких хвилях о 18.00, 20.00 та
22.00 год, та на сайті www.rri.ro. Крім цього Радіо Румунія транслює наживо,
онлайн Першу програму Радіо Україна (УР-1), яку можна послухати на сайті
www.srr.ro.

Біженці з України, які знайшли прихисток у Республіці Молдова можуть вивчати
румунську мову на курсах, організованих за підтримки ініціативи Європейського
союзу «Мери за економічне зростання», яку впроваджує Програма розвитку ООН (ПРООН).
Курси проводять Державний університет ім. Алеку Руссо в Бєльцях (на півночі) і
Державний університет в Комраті (на півдні Р.Молдова), передає агентство МОЛДПРЕС.

Програма навчання триває три місяці, а заняття проходять тричі на тиждень.
Курси адаптовані до потреб і знань учасників, а навчання є інтерактивним, з
використанням аудіо- та відеопідтримки. До 20% учасників становлять громадяни
Республіки Молдова, які працюють у держустановах.

У Держуніверситеті ім. А. Руссо в Бєльцях курси проводять очно та онлайн,
переважно їх відвідують біженці з України, які вивчають румунську мову з нуля. «Серед
курсантів є і кілька українських студентів, які перевелися до Бельцького
університету, а також жінка старше 70 років. Усі ті, хто приходить на курси,
роблять це, щоб мати можливість спілкуватися, вливатися в суспільство, а також
легше працевлаштуватися», – зазначила асистентка університету, яка викладає на
курсах румунської мови Віоліна Деніле.

У Комраті навчання відбувається онлайн, у курсах беруть участь біженці, які
проживають у різних регіонах країни. Уроки румунської мови ведуть викладачі
профільної кафедри Комратського держуніверситету.

До кінця року близько 80 біженців з України зможуть пройти курси румунської
мови, пропоновані бельцьким і комратським ВНЗ.

«Мета ініціативи – сприяти соціальній та економічній інтеграції людей, які знайшли
прихисток у нашій країні, тікаючи від війни в Україні. Ми пропонуємо їм
можливість вивчити румунську мову, отже, намагаємося полегшити їм пошук роботи»,
– наголосив координатор проєктів ПРООН у Молдові Валентин Кроїтору.

Ініціатива «Мери за економічне зростання», другий етап (2021-2024 рр.),
спрямована на інклюзивне економічне зростання та створення робочих місць шляхом
підтримки місцевої влади в країнах Східного партнерства.

* * *

Новини українською мовою транслюють румунські суспільні радіостанції: Радіо
Сігет об 11.00 та 14.00 год., Радіо Ясси та Радіо Констанца о 9.00, 14.00 та
18.00 год., Радіо Кишинів о 10.00, 15.00 та 20.00 год., а також ВС Радіо
Румунія в своїх передачах на коротких хвилях о 18.00, 20.00 та 22.00 год, та на
сайті www.rri.ro. Крім цього Радіо Румунія транслює наживо, онлайн Першу
програму Радіо Україна (УР-1), яку можна послухати на сайті www.srr.ro.

До 26
травня усі бажаючі можуть
подавати заявки на участь у курсах румунської мови для національних меншин, включаючи доросле
населення Республіки Молдова. Курси безкоштовні і проводитимуться як
онлайн, так і очно в різних регіонах країни, залежно від кількості поданих
заявок. На їхню організацію з державного бюджету буде виділено близько 6 млн
леїв (300 тисяч євро). Про це повідомляє агентство
Молдпрес з посиланням на міністра
освіти і досліджень Анатолія Топале.

Курси відвідуватимуть вчителі, викладачі та менеджери
навчальних закладів, дорослі, які працюють у різних галузях економіки, юстиції,
медицини, мистецтва, місцевого та центрального публічного управління, інші
люди, які бажають вивчити румунську мову, в тому числі переселенці з України.

Заявки можна подавати онлайн, для цього необхідно заповнити
форму, яка розміщена на сайті Міністерства освіти. Ті, хто не має змоги зареєструватися
на курси онлайн, можуть звернутися до місцевого навчального закладу, щоб
отримати допомогу в заповненні заявки.

Національна програма з вивчення румунської мови триватиме
до 2025 року. Міністр Анатоліє Топале заявив, що за оцінками влади цьогоріч курси
відвідають близько 2500 вчителів і керівників загальноосвітніх закладів,
близько чотирьох тисяч дорослих з різних професійних категорій, в тому числі
дорослі біженці з України. Після закінчення курсів учасники отримають
сертифікат із зазначенням рівня володіння румунською мовою.

* * *

Перша група рятувальників Інспекторату з
надзвичайних ситуацій (ІНС) Ботошань і Сучави (північна Румунія), а також з
України пройшла спільний навчальний курс з гасіння лісових пожеж, організований
в рамках проекту «Підвищення рівня безпеки та захисту населення в
транскордонному регіоні шляхом проведення спільних навчань та співпраці у сфері
управління надзвичайними ситуаціями». Рятувальники тренувалися на новому
полігоні в Сіреті. Протягом 5 днів 10 рятувальників ІНС Ботошань та Сучави
тренувалися разом з 10 пожежниками з українських професійних
аварійно-рятувальних структур та ознайомилися з конкретними процедурами
втручання. Тренувальний полігон був створений за фінансової підтримки ЄС через
Європейський інструмент сусідства, Спільну операційну програму Румунія-Україна
2014-2020, в рамках проекту BRIDGE.

* * *

Новини українською мовою транслюють румунські суспільні радіостанції: Радіо
Сігет об 11.00 та 14.00 год., Радіо Ясси та Радіо Констанца о 9.00, 14.00 та
18.00 год., Радіо Кишинів о 10.00, 15.00 та 20.00 год., а також ВС Радіо
Румунія в своїх передачах на коротких хвилях о 18.00, 20.00 та 22.00 год, та на
сайті www.rri.ro. Крім цього Радіо Румунія транслює наживо, онлайн Першу
програму Радіо Україна (УР-1), яку можна послухати на сайті www.srr.ro.

Днями відбулася
зустріч голови Митної адміністрації Румунії Богдана Ларі Міхея, в. о. Голови
Державної митної служби України Сергія Звягінцева, директора Митної служби
Республіки Молдова Ігоря Талмазана та представника Консультативної місії
Європейського Союзу в Україні (EUAM), Дорела Фроні. За підсумками дискусій було
підписано Спільну заяву митних адміністрацій України, Румунії та Республіки
Молдова щодо створення Робочої групи з питань митної справи UA-RO-MD. Зустріч
відбулася в пункті пропуску «Порубне – Сірет» (Чернівецька митниця) та була
організована під егідою EUAM.

Підписання цієї спільної декларації було ініційовано через
необхідність зміцнення транскордонного співробітництва та сприяння торгівлі, а
також безпеки кордонів шляхом ефективного впровадження коридорів солідарності
між Україною та ЄС, а також ефективної транспозиції митного законодавства ЄС в
національне законодавство України та Р. Молдова. «В умовах створення Робочої
групи з питань митної справи Україна – Румунія – Республіка Молдова, митна
служба Румунії продовжує відігравати роль опори транскордонного співробітництва
в регіоні. Створення цієї регіональної платформи митного співробітництва за
підтримки EUAM є прикладом гарної практики та базується на досвіді, отриманому
в рамках румунсько-української митної робочої групи, створеної близько року
тому», – сказав Богдан Ларі Міхей. Крім цього Богдан Ларі Міхей та Сергій
Звягінцев підписали Меморандум про взаєморозуміння між митними службами Румунії
та України про готовність реалізувати автоматичний обмін митною інформацією в
рамках EU4Digital facility, а також Протокол про запровадження Системи
попереднього повідомлення про виникнення надзвичайних ситуацій на румунсько-українському
кордоні.

* * *

60
молодих людей, лідерів різних українських молодіжних організацій, в тому числі
з окупованого Маріуполя та Дніпра і Києва, які перебувають під постійними російськими
обстрілами, нещодавно відвідали місто Клуж (північний захід Румунії) як кінцеву
точку європейської поїздки, здійсненої аби привернути увагу населення та лідерів
до необхідності забезпечення демократії, свободи та миру на території всієї Європи.
З 27 квітня по 7 травня ці молоді люди відвідали найбільші міста Європи
(Брюссель, Варшаву, Люксембург, Страсбург, Бонн, Відень і Клуж) та зустрілися з керівництвом Європейської Комісії, лідерами
НАТО, Ради Європи, представниками центральних та місцевих органів влади в ЄС, а
також з громадянами, студентами та представниками неурядових організацій, які
активно надають гуманітарну допомогу Україні та українцям за кордоном.

* * *

Новини
українською мовою транслюють румунські суспільні радіостанції: Радіо Сігет об
11.00 та 14.00 год., Радіо Ясси та Радіо Констанца о 9.00, 14.00 та 18.00 год.,
Радіо Кишинів о 10.00, 15.00 та 20.00 год., а також ВС Радіо Румунія в своїх
передачах на коротких хвилях о 18.00, 20.00 та 22.00 год, та на сайті
www.rri.ro. Крім цього Радіо Румунія транслює наживо, онлайн Першу програму
Радіо Україна (УР-1), яку можна послухати на сайті www.srr.ro.

У префектурі міста Сібіу (центр Румунії) була організована зустріч з метою
визначення процедур імплементації Постанови уряду №368/2023 щодо встановлення
розміру, умов та механізму надання одноразової допомоги відповідно до Термінової
постанови № 15/2022 про підтримку та гуманітарну допомогу, надану Румунією
іноземцям або особам без громадянства, які перебувають у складній ситуації
через збройний конфлікт в Україні.

Так, у перші 4 місяці поспіль з моменту подання заяви до місцевого органу виконавчої
влади за місцем проживання (мерії), сума покриватиме витрати на проживання у
диференційованих розмірах, а саме: 750 леїв (близько 150 євро) на місяць -
самотнім особам, 2000 леїв (близько 400
євро) – сім’ям, для покриття витрат на проживання, відповідно 600 леїв (близько
120 євро) на місяць на кожну особу на харчування. Протягом першого місяця
єдиною умовою є наявність документа, що підтверджує отримання біженцем статусу тимчасового
захисту і реєстрація в місцевому органі державної влади за місцем проживання
(мерії). Протягом наступних 3 місяців заявник та члени його/її сім’ї, які отримають
субсидію та гуманітарну допомогу від румунської держави, мають бути зареєстровані
в повітовому агентстві з працевлаштування або мати роботу в Румунії.
Неповнолітні члени сім’ї заявника повинні бути зараховані (як учні або слухачі)
до навчальних закладів дошкільної чи загальної середньої освіти, або відвідувати
освітні заходи, пропоновані іншими установами, організаціями та освітніми
центрами.

З 5-го місяця і до кінця 2023 року допомогу на проживання (750 леїв на
місяць самотнім особам і 2000 леїв на
місяць сім’ям) отримуватимуть лише ті, хто влаштувався на роботу, а їхні неповнолітні
діти були зараховані до навчально закладу.

З іншого боку, Національне Товариство Червоного Хреста Румунії надаватиме
фінансову підтримку українцям, які постраждали внаслідок збройного конфлікту в
Україні, через застосунок, який незабаром буде доступний в магазинах App Store
та Google Play. Додаткову інформацію румунською та українською мовами можна
також знайти на офіційному веб-сайті www.protectieucraina.gov.ro – розділ «Тимчасове
розміщення та житло».

* * *

Новини
українською мовою транслюють румунські суспільні радіостанції: Радіо Сігет об 11.00
та 14.00 год., Радіо Ясси та Радіо Констанца о 9.00, 14.00 та 18.00 год., Радіо
Кишинів о 10.00, 15.00 та 20.00 год., а також ВС Радіо Румунія в своїх
передачах на коротких хвилях о 18.00, 20.00 та 22.00 год, та на сайті
www.rri.ro. Крім цього Радіо Румунія транслює наживо, онлайн Першу програму
Радіо Україна (УР-1), яку можна послухати на сайті www.srr.ro.