Category: Туристична Румунія

Хоча
менш відвідана туристами, східна частина
Трансільванії, зокрема повіти Ковасна
та Харгіта, мають чимало туристичних атракцій. На кордоні між повітами Ковасна та Харгіта знаходиться бальнеологічний курорт Беїле Тушнад, розташований у 66 км на північ
від міста Брашов, у дефіле, що перетинає річка Олт між горами Харгіта та Бодок. Це місце відпочинку користується попитом зокрема в
літній сезон, коли туристи, крім лікувально-оздоровчого відпочинку, можуть займатися активним відпочинком завдяки навколишнім горам, вкритими лісами.

Але, завдяки розвитку гірськолижної зони, курорт Беїле Тушнад тепер користується популярністю і в зимовий період. Курортне місто почалося розвивати в
1845 році, але перші відомості про існування мінеральних
джерел та їх використання в лікувальних цілях можна знайти в документах від 16 століття. Після будівництва будинків для
туристів, у
1890 році почала працювати перша лікувальна база.
Висока концентрація негативних іонів, мінеральні води,
а також мофети, тобто природні еманації газів, зокрема двоокису вуглецю, є головними терапевтичними факторами цього курорту. Вони використовуються в лікуванні серцево-судинних захворювань, діабету та ожиріння.

Гід Костін-Іон Корбояну розповів й про інші навколишні туристичні атракції: «Можна відвідати так званий Край
секлерів, в повіті Ковасна. Тут можна провести дуже цікаві вихідні, оскільки є багато
туристичних атракцій. Чимало замків та особняків були відновлені в останні
роки. Можна навіть переночувати в одному з них, а саме в Міклаушоарі, а звідти можна дістатись до озера Сфинта Ана, до курорту Бальванош, до Тіновул-Мохош та до міста Тиргу-Секуєск.»

У сонячні осінні дні можна організувати подорож до озера Сфинта Ана, єдиного в Європі озера, що сформувалось у вулканічному кратері. Поруч,
знаходиться природний заповідник Тіновул-Мохош, куди доступ дозволений лише з гідом. Тут можна милуватися небесною росою, рідкісним видом комахоїдної рослини. Якщо користуємось автомобільним транспортом можна дістатися до озера з цікавою історією, який розташований
в 75 км на північ. Йде мова про Червоне озеро, яке з’явилося 23 січня 1838 року,
коли стався сильний землетрус з обвалом схили, яка перетворилася на природну
дамбу. Після закриття долини, ліс був затоплений, а ялинки з часом скам’яніли,
їх вершини можна бачити на поверхні води. Пройшовши через населені пункти,
неможливо не помітити інші цікаві речі. Гід Костін-Іон Корбояну стверджує: Йде мова про секлерські ворота, які мають особливі
елементи. Кажуть, що секлерські ворота повинні бути не менше 3,8 метра на яких вирізьблені знамениті тюльпани, а над воротами є дах із деякими отворами, де, за
традиціями, душі тих, хто помер приходять й відпочивають на великі релігійні свята.

Дерев’яні ворота так
побудовані, щоб можна під ними проходили з возами наповненими сіном. Варіанти відпочинку
в цей регіон залежать від пори року: Якщо туристи відвідують ці місця під час літнього
сезону, вони можуть провести лікування на курорті Беїле Тушнад, засмагати на
сонці біля озера Сфинта Ана, займатися гірськими походами. Лікування можна
проводити аж до зими. Тут ковальські майстерні, майстерні обробки
деревини, а восени варять горілку.

Якщо від Беїле Тушнад ми відправляємось
до південної частини Східних Карпат, ми спочатку проходимо через курорт місцевого
значення Біксад, а потім, після 20 кілометрів
добираємось до більшого бальнеологічного курорту Бальванош з хорошою
туристичною інфраструктурою. Тут існують
цілющі джерела, рідкісне природне явище. Гази, що виходять з надр землі
вибризкують на поверхню невеличкі частини каміння, а також воду, так що на
поверхні, раз-по-раз, земля ніби кипить.

Далі
ми добираємось до села Туріа,
жителі якого увійшли до Книги рекордів. Їм вдалося зробити бульз вигляді рулону довжиною у понад 150 метрів і 32 сантиметрів, якого розкотили на столиках біля дороги.З
Турії можна досить швидко дістатися до міста Тиргу Секуєск, де є два музеї, що можна відвідати: Музей історії гільдій та Музей ляльок. Останнійбув заснований майже 10 років тому і має колекцію понад 400
ляльок. Також у Тиргу
Секуєску можна відвідати спеціальну майстерню, де під керівництвом експетрів, можна навчитися як прикрашати
медівники.

Від міста Тиргу Секуєск ми дістаємось до бальнеологічного курорту Ковасна, якого також називають курортом 1000 цілющих джерел. Через специфічні геологічні умови, курорт Ковасна багатий на різні джерела мінеральних вод та на природні еманації вуглекислого газу, що називаються мофетами. Найвідомішою атракцією міста Ковасна є Болото біса, що розташоване прямо в центрі міста. Це цікаве гідрогеологічне явище, яке виникло внаслідок великих тектонічних рухів, спричинених вулканічними виверженнями в регіоні.

Край, багатий на історію та легенди, Добруджа приваблює туристів насамперед через
мультикультуралізм. Етнічні громади, що живуть у цьому просторі, є прикладом мирного співжиття. Турки, татари, греки, вірмени, євреї, руські- липовани
та українці всі сприяли
процвітанню цього регіону.

Діана Слав, гід в місті Констанца, представляє нам грецьку
громаду: «Грецька
громада була і досі є дуже причетною до всього, що означає культурне життя Константи. Греки дали
нам першу державну школу в Констанці, побудовану близько 1865 року, і перший
театр у місті Констанца. Його називають Елпіс, що грецькою мовою
означає надія,
і він був побудований у 1898 році. Джордж Енеску виступив тут з двома концертами, а Ніколає Йорга виголосив невелику
промову,а його мати грекиня. Також у Констанці є перша християнська церква, грецька церква Преображенія. Її будівництво було завершено в 1868 році. Всередині можна побачити оригінальні
люстри від 1862 року, привезені з Мурано, із муранського скла, подаровані купцем грецького
походження. Протягом десяти років це була єдина християнська церква в
Констанці, тому католики та православні разом правили молебні в цій церкві. Чому це була єдина християнська
церква? Вона була побудована за часів Османської імперії. Грекам
вдалося домовитися з турками, щоб збудувати свою християнську церкву. Основна умова турків полягала в тому, щоб вона не
була вище мечеті, що
знаходилась поблизу. Дах
був плоский, без хреста і без дзвіниці. Заклик до молитви
дозволявся лише мусульманам. Нинішня дзвіниця побудована 1947 року, є функціональною і тепер.

На сходах цієї церкви були Кароль I та майбутній цар Росії у 1878 році, коли румунський король здійснив свій
перший візит у Добруджу. У цій церкві було проведено Te Deum, щоб вшанувати пам’ять
воїнів, які загинули в боях під Плевною та Грівіцею за
незалежність. Міхня Гаджіу, заступник голови грецької громади в Констанці, каже,
що наразі в в цьому місті живе близько 2500 греків. Важлива вулиця для них
називається Арістіде Карацалі: Арістід Карацалі був першим соціалістом Добруджі. Будинок, в якому він жив,
знаходиться зліва. Перша іскра більшовицької революції почалася на судні Потьомкіна. Воно здалося румунській владі у 1905 р. Усі офіцери були висаджені
в Констанці. Деякі залишилися тут, інші іммігрували в Аргентину, а деякі повернулися до
Росії, де їх стратила царська
імперія. Арістіде
Каратзалі дав притулок російським офіцерам. Ця вулиця була названа його іменем
у 1947 р. Нижче знаходиться театр ляльок
Елпіс, а на цій же вулиці мешкав Нікола Пападополь. Він був
оголошений першим
громадянином Румунії Каролем I в 1877 році, оскільки він був мером Констанци до приходу румунської влади. Він займався
збором податків, які він
передавав
османській владі. Наступним мером Констанци був також грек Антон Олександідрі. З самого початку грецька громада
брала участь у розвитку міста Констанца. Грецькі мешканці Констанци до моменту приєднання Добруджі з
країною звернулись
з проханням до румунської влади, щоб ними керували румуни, а не болгари».

Маючи багату історію, традиції та
специфічну гастрономію,
громада росіян-липован збирається у церкві Вознесіння
Господнього, села Гіндерешть повіту Констанца. Будівництво церкви розпочалося в 1906 році. Її висота сягає 45 метрів. Анфіса Демід, вчителька румунської та російської
мови в школі Ґідерешть та голова громади руських -липован розповідає: Наші предки – це старовіри православного обряду, які не хотіли
відмовлятися від старої віри, як вони вважали її. Липованами називаються лише тих, хто живе на румунських землях. Одним із пояснень назви було
те, що перше поселення росіян було поблизу липового лісу звідки походить і назва липовани. Кажуть, що перша документальна згадка
про нашу громаду знаходиться в літописі Волощини де згадується, що в Добруджі живе населення росіян, яка
перебувала під Туреччиною, в населеному пункті під назвою Ґіндерешть. Ми живемо в цьому
краї майже 300 років. Назва турецького походження, означає
гарне місце. Липовани, як правило, оселилися біля вод, щоб ловити рибу, адже вони
прибули з Дону, і це було основним заняттям. Ми
зберегли давні церковні
ікони, книги та традиції.

Тут ви зможете послухати жіночий хор
Новосьолка та насолодитись традиційними стравами, такими як млинці з сиром, бліни, пироги,рибний борщ та добрим вином.

Підходимо ближче до румунського
берега Чорного моря і потрапляємо до міста Мангалія. Розташована поблизу туристичного порту, в старій частині міста, мечеть
Султана Есмахана
та її кладовище займають площу близько 5000 квадратних метрів. Фахівці
вважають, що це одна з найкрасивіших пам’яток архітектури, завдяки поєднанню
грецького та турецького стилів, додаючи до них мавританських впливів. Притвор, дерев’яні стовпи та перила надають
особливого вигляду мечеті, занесеній у 2004 році до списку пам’яток історії. Халил Ісмет, імам
Султанської мечеті Есмахана у Мангалії розповідає: Мечеть Султана Есмахана – одна з найдавніших в Добруджі. Її побудувала однойменна принцеса, дочка султана
Селіма II та дружина Соколлу Мехмеда Паса. Це одна з найдавніших мечетей та
пам’ятка історії. Мечеть Султана Есмахана відкрита для віруючих цілий день. У нас є
п’ять щоденних молитов. Служимо молебень арабською мовою, а проповіді – турецькою. У
Мангалії мусульманська громада налічує понад 900 сімей. Також влітку її відвідують багато туристів як з країни, так і
за кордону.
До нас приїхали туристи, які ніколи не бачили мечеті і були вражені нею.»

Матеріал
складений за підтримки
Департаменту міжнаціональних відносин при уряді Румунії.

Розташований
на південному заході Румунії, на середній течії долини річки Жіу, Горжанський повіт має величезний туристичний потенціал та чекає
на туристів у будь-який період року, посідаючи безліч можливостей для
пригодницького, сільського, гірського,
релігійного
й культурного туризму. На північній
частині повіту розташовані гори Паринг з мальовничими пейзажами, льодовиковими озерами, ущелинами і крутими
схилами та печерами, оголошеними
пам’ятками природи.

Оана
Палош, прес-секретар Повітової ради
Горжанського повіту, пояснює, чому повіт Горж має великий туристичний потенціал: Будучи гірським повітом, тут є
багато можливостей практикувати різні
види пригодницького туризму
у всіх сезонах
року. Гори Горжулуй вже визнані з цієї
точки зору на національному рівні. Взимку у насаленому пункті Ринка можна кататися на
лижах. Тут також можна
займатися альпінізмом,
парапланеризмом, сноубордингом та іншими гірськими видами
спорту. Однак рафтинг є найполярнішим. Експерти вважають, що в Горжанському повіті є найкращі
умови для рафтингу.

Сезон
рафтингу на ущелині річки Жіу, як
правило, починається в квітні і може тривати до першої половини жовтня у залежності від погоди. Ті, хто цікавиться
цим видом спорту, можуть знайти доступні
турпакети. Рафтинг є командним видом спорту, що припускає
синхронізацію дій і передачу лідерства та приносить надзвичайну радість від
проходження перешкод всією командою, співробітниками або друзями. Турпакет коштує близько 220 леїв (46
євро) на людину, до якого входить надання всього необхідного обладнання та супровід акредитованих гідів, а також відеозйомки з човна та з берега.

Оана
Палош, прес-секретар Повітової ради
Горжанського повіту уточнює, що рафтинг не є єдиним пунктом атракції в Горжанському повіті: Можна говорити й про релігійний, рекреаційний або культурний туризм. Релігійний туризм є диверсифікованим,
оскільки тут розташовані кілька
монастирів, деякі з них зведені кілька сотень років тому. Щодо культурного туризму Горжанський повіт є дуже
важливим місцем призначення. Ми радимо відвідати місто Тиргу
Жіу, де народився великий скульптор Костантін Бринкуш та його Меморіальний
архітектурно-скульптурний комплекс на вулиці Героїв, який містить такі знамениті у всьому світі кам’яні роботи як Стіл мовчання, Алея стільців, Ворота Поцілунку та Нескінченна колона. Ми пропонуємо туристам також сіті брейк, щоб вони мали можливість відвідати багато
туристичних атракцій та брати участь у різних культурних
заходах. Культурна
програма нашого повіту є дуже насиченою. Кожного місяця року, крім того, що туристи можуть відвідати
прекрасні гірські місця, насолоджуватися
місцевою
кухнею, вони також мають можливість брати участь
у різних культурних заходи. Наприклад,
у літні місяці організуємо заходи, присвячені фольклору.
Я б згадала Міжнародний
фольклорний фестиваль, що проводиться в кінці серпня кожного року, в якому беруть участь багато іноземних
гостей. На вулицях міста Тиргу-Жіу можна побачити тоді прекрасні народні
костюми з багатьох країн світу.

Архідиякон Йоніце Апостолаке, прес-секретар Архієпископства Крайови розповідає про багату
спадщину монастирів у Горжанському
повіті: У
Горжансьокому повіті є найстаріші православні
монастирі в Румунії. Почнемо з монастирем
Тісмана, який був побудований у XIV-му столітті.
Він розташований у мальовничій зоні та
є
місцем призначенням для тих, хто бажає молитися, а також для тих, хто хоче насолодитися красою
природи. Біля монастиря є також тисові і каштанові ліси. В безпосередній
близькості до монастиря був відкритий Музей Національного монетного двору, де
зберігається державна скарбниця з часів Першої світової війни.

Монастир Тісмана, зведення якого почалося в
XIV столітті, з надзвичайно гарною церквою, оточеною високими стінами. Монастир
Тісмана знаходиться приблизно в 30 км від міста Тиргу-Жіу в оточенні лісу. Він
був побудований за один рік і бере свою назву від дерева тис, що колись був
дуже поширений в цій частині Карпат. Перші
сторінки її історії
були написані ченцем Никодимом. Він звів монастир, але не розписав внутрішні
стіни церкви, пофарбувавши їх одним кольором, охровим, з квітковими та
геометричними мотивами. Перший поліхромний розпис монастиря був зроблений в
ХVІ-му столітті Добромиром з Тирговіште.
Добромир використав рослинні фарби, у тому числі східно-червоного кольору, який
тепер називається червоним тісманським.

Іншим
орієнтиром в маршруті культурно-релігійної екскурсії повітом Горж є
православний монастир Половрадж. Архідиякон Йоніце Апостолаке, прес-секретар Архієпископства Крайови подає деталі: Другим
релігійним об’єктом, що треба згадати в цьому контексті є монастир Половрадж.
Там, також в дуже гарному природному оточенні, паломник може побачити
красу бринковянського стилю. Монастир Половрадж побудований під впливом
бринковянського мистецтва, а його настінні розписи унікальні в нашій країні. Третім
місцем призначення може бути монастир Лайніч, розташований в долині річки Жіу,
на трасі, що зв’язує місто Петрошань з трансільванською частиною Румунії. Це
традиційний чоловічий монастир. Надзвичайно важливу роль цей монастир відіграв
у міжвоєнний період, коли його ченці брали активну участь у збереженні та
утвердженні румунського духу та православних цінностей і традицій. Кожен
монастир має представника, готового надати бажаючим докладну інформацію однією
з мов міжнародного спілкування.Тут є й багато інших музеїв, що
представляють нашу монастирську спадщину. У Тісмані, наприклад, є музей з
унікальними в нашій країні експонатами. Звідси, за допомогою старця монастиря
та монахинь, можна побачити менш відомі місця. Неподалік Тісмани, наприклад, на
висоті 1000 метрів над рівнем моря, можна відвідати скити Верхня і Нижня
Чокловіна, до яких можна дістатися пішки. Детальнішу інформацію про таку
подорож можна отримати від черниць монастиря Тісмана.

Зацікавлені
туристи можуть відпочити й на бальнеологічному курорті в населеному пункті Сечелу, документально засвідчений ще з римських часів, тут багато залишків римських лазень, а також Трансалпіну, шосе
розташоване на найбільшій висоті в Румунії, що зв’язує
Трансільванію з півднем країни.

Розташована на півночі Румунії,
Буковина славиться своїми традиціями та звичаями, які зберігаються з давніх
давен, гастрономією, а також красиво розписаними монастирями. Але це також напрямок
любителів активного відпочинку. Спочатку ми прямуємо до села Марджіня. Тут ви знайдете етнографічний музей, розташований у старому
будинку, якому більше 100 років. Але вражає не давність будинку, а популярні костюми, тканини, намиста
і особливо кераміка. Ви будете милуватися ручними
предметами і зустрінете
навіть творців, народних умільців, які також можуть провести демонстрацію.

Корнеліу Магопат є гончарем. Він вчився гончарству з 7 років, від батьків, як і більшість
гончарів цього села: «Ми відрізняємося від інших керамічних центрів за кольором. Ми
отримуємо колір природно, без
оксидів або фарб, що робить нас унікальними в Румунії
та Європі. Перш за все, це приваблює наших туристів. Потім навколишнє
середовище. Ми знаходимося в прекрасному регіоні. У нас є виставки, де туристи можуть милуватися нашими
виробами, вони можуть їх
купити. Можна також
відвідати майстерні та печі для глини. Люди цікавляться, і ті, хто хоче спробувати ліпити
глину в нашій майстерні,
ми можемо допомогти їм, дати їм всі
указівки, створити разом
моделі, які вони можуть забрати додому. Туристи відчувають себе дуже добре».

З кожним роком все більше і більше
різноманітних пропозицій, які проcувають туристичні пакети в пансіонатах сільської Буковини. По суті, агротуризм або оздоровчий туризм в селі означає повернення до природи, споживання
органічної їжі, все для
здорового життя. Сільський туризм наближає вас до румунського села та його
цінностей. І якщо буковинські народні майстри визнані на міжнародному рівні за
дорогоцінні вироби, які базуються на сотнях років техніки і передаються з покоління в
покоління, то монастирі Буковини також популярні за свою багату історію і особливий вигляд. Кетеліна
Вельнічук, старший
радник Сучавського Центру туристичної інформації та просування розповідає:
Перше за все всі туристи, що заходять до нашого інформаційного
центру питають де
розташовані розмальовані монастирі Буковини, які здебільшого занесені до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.Занесені до
спадщини ЮНЕСКО
монастирі Арборе,
Петреуць, Пробота, що в селі
Долгаска, Св. Іоанна
Нового в Сучаві, Воронець, Монастир Гуморулуй, Сучевіца та Молдовіца. Таким чином, ми маємо вісім монастирів в ЮНЕСКО, всі дуже красиві. Всі вони побудовані у другій
половині XV століття та на початку XVI століття. Вони відрізняються внутрішнім і зовнішнім
розписом, який вражає туристів різними біблійними мотивами.»

Ми загостимо до монастиря, якому майже 500 років. Незважаючи на те, що він менш відвідуваний,
ніж відомі
Воронець, Путна, Молдовіца та Сучевіца, монастир Пробота не повинен бракувати з програми відвідування Буковини. Одна з монашок монастиря коротко розкаже проо
його історію:Пробота
– це перший монастир, розписаний ззовні. Монастир був побудований в 1530 році і розписаний
між 1530 і 1532 роками групою ченців. З архітектурної точки зору він поважає структуру великих середньовічних монастирів і поєднує три елементи: готику, що переважає,
ренесанс і молдовські
елементи. У дев’ятнадцятому столітті церква зазнає змін під грецькою
адміністрацією. Прийнято рішення про зовнішній розпис, деякі вікна були забудовані і знову розписана всередині. Разом з секуляризацією майна монастирів у
1864 році, його скасовано
як монастир і залишилася тільки церква села Пробота до антикомуністичної революції 1989 р.
Після чого стає
жіночим монастирем, а з 1993 р. включений до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО за архітектурну цінність. Після реставраційних
робіт, під егідою ЮНЕСКО, в основному фінансованих урядами Японії та Румунії, внутрішній
розпис розмивається, і відкривається старий, оригінальний розпис з 1532 року, що викриває унікальну іконографічну
програму, яка зробила фахівців. оголосити його найкраще збереженим і теологічно
точним у 2001 році. Він найкраще відповідає літургійним і художнім стандартам візантійської
церкви. Таким чином, у 2001 році він отримав
премію ЮНЕСКО за цінність внутрішнього розпису. Якщо зовнішній розпис ніколи не буде таким, як він колись був, незважаючи на реставраційні роботи,
внутрішній
розпис є унікальним».

Ті, хто бажає активного відпочинку, відправляються до краю Дорнелор. Нещодавно Моніка Давид,
спеціаліст з комунікації Асоціації екотуризму Дорнелор, заявила, що він стане п’ятим напрямком екологічного туризму в Румунії і
єдиним у своєму роді на Буковині. Асоціація екотуризму Дорнелор допомогла
туристам з десятьма пакетами послуг, які включають різноманітні заходи в
природі: походи в гори, їзда на велосипеді, легкий рафтинг, бігові лижі, верхова
їзда:«До цих пір найбільш затербуваними іноземними туристами з Польщі,
Чехії, Франції або Німеччини були екскурсії до Національного парку Келіман. Центр є інноваційним, тому що
доносить до уваги туристів місцеву культуру та природу. Центр пропонує виставки з презентації масиву Келіман, наймолодшу і найвищу вулканічну
гору в країні. На відкритому повітрі проводяться інтерактивні ігри для дорослих і
дітей, а також спостереження за птахами та фільми про дику природу в парку.

Програми відвідування, що
пропонуються туристам, дуже різноманітні з точки зору тривалості та складності,
а ціни доступні для всіх. Вони детально описані на сторінці Асоціації
туристичного туризму Дорнелор, taradornelor.ro.

При впаданні в Чорне море, де річка завершує свою 2 860 км подорож, що бере початки у горах Німеччини, Дунай створив дельту унікальної краси. Територія дельти постійно розширюється завдяки
намулу, нанесеному річкою, утворюючи мережу каналів, озер,
островів, покритих очеретом, лісами, пасовищами і піщаними дюнами. Наш
напрямок, друга за величиною дельта Європи, але яка вважається найкрасивішою, яка була включена до спадщини ЮНЕСКО в 1991 році.

Кетелін Цібуляк, президент Асоціації з управління
туризмом дельти Дунаю, каже, що вся територія є чудовою: Регіон адресується
широкій групі туристів, які хотіли б дістатися до
туристичного пункту, представленого повітом Тульча. Ми пишаємося місцевою кухнею, виробами
народних умільців та тим, що мешканці перебувають у повній гармонії з природою та біорізноманіттям. Ви
знайдете тут 14 меншин, які живуть у гармонії, кожна зі своїми традиціями. Коли ми
говоримо про дельту Дунаю, ми говоримо про органічний сад Європи. Ми
намагаємося зберегти його таким чином, щоб сприяти відповідальному туризму.
Минулого року ми запустили Різдвяну та Новорічну програму в дельті Дунаю. Свята за
старим стилем руських -липован і українців, присутніх у нас двох меншин, були успішними. Тих, хто бажає незабутнього відпочинку, ми очікуємо в повіті Тульча».

Дельта Дунаю славиться своєю місцевою
кухнею, продовжує Кетелін Цібуляк: Тепер є місцеві гастрономічні пункти, нещодавно затверджені
на урядовому рівні, які почали діяти в 2019 році. Я маю на увазі
сімейні пансіонати, які пропонують туристам традиційні продукти. У нас також є події присвячені
рибному борщу. Але ми також проводимо культурні
заходи, такі як кінофестиваль Anonymous, який досягнув XVI випуску в 2019 році. Можу сказати, що в
минулому році ми збільшили кількість туристів на 77% у порівнянні з попереднім
роком. З них майже 20% становили іноземні туристи. Таке зростання зумовлено
інтегрованим туристичним продуктом, орієнтованим на традиційний туризм, що
базується на мультикультуралізмі в гармонії з навколишнім
середовищем.»

Визначною туристичною пам’яткою є Ліс Летя, найстаріший природний заповідник в Румунії, який з 1930 року уважно спостерігають вчені. У піщаному лісі Летя, в місці під назвою Омерський
фонтан, є один з найдавніших дубів країни. Віна має 500 – 600 років і 4-метрову окружність, як
кажуть фахівці Музею
екологічного туризму дельти Дунаю. А до всіх цих особливих місць можна
потрапити на борту плаваючого готелю. Андрея Дякону, директор з маркетингу, привозить з 2001 року туристів до Дельти і
пояснює, що означає плаваючий готель: Це круїзне судно, адаптоване до місць, через які ми можемо дістатися до дельти, враховуючи,
що є частини Дельти, куди важче добратися. Це свого роду звичайний готель. Він має шість двомісних номерів і дві квартири для
групи не менше 16 осіб. У номерах є умови чотиризіркового рівня. Це класифікація, яка особливо
зроблена для плаваючих готелів. Вони мають умови класичного готелю: приватні ванні
кімнати, кондиціонер, супутникове телебачення, приватний ресторан, відкрита
тераса, пляжна тераса. Це готель, який працює з відновлюваною енергією з
фотоелектричними та вітровими енергетичними панелями.

Є великою перевагою те, що ми кожного дня
знаходимось в іншому
місці, і що у нас є шанс побачити чудові краєвиди в Дельті, ніж якщо б ми жили в пансіонаті, і також є можливість покататись на човні, каже Андрея Дякону: Набагато зручніше бути на борту судна і милуватися усіма пейзажами, які пропонує Дельта.
Ми також працюємо з туристичними компаніями, але найпростішим варіантом є
безпосередній зв’язок та персоналізація потрібного пакета. У нас є туристи, які
приїжджають особливо для участі в спостереженні за птахами, в основному іноземні туристи. Існує також варіант розслаблення, і тоді ми персоналізуємо пакет відповідно до
місць, де туристи хочуть дістатися. Є туристи, які оцінюють всю Дельту з обох перспектив. Є як орнітологи, але й
бажаючі побувати всюди, чи хочуть вони бачити Ліс Летя, або вони хочуть дістатися до
Суліни, ще одного прекрасного місця включеного до нашого маршруту. Кожен знаходить щось робити в
дельті, навіть і рибалки.»

Для тих, хто зацікавлений, можна створити
спеціальні маршрути. Андрея Дякону, директор з маркетингу плаваючого готелю: Наприклад, якщо туристи хочуть побачити ліс Летя, то ми зв’язуємося з тими, хто займається
цими маршрутами. Ті, хто
їх організує, також мають спеціальні автомобілі, щоб дістатися до лісу,
відвідати піщані дюни Караорману та побачити диких коней. У нас були німецькі, французькі, англійські, але й
південноафриканські туристи. Останні мали трохи більші очікування, тому що вони не були достатньо
поінформовані, ї хотіли бачити крокодилів у дельті
Дунаю. Це було смішно, але вони були зачаровані тим, що бачили в Дельті. І в певний момент, у нас була група орнітологів, які
прийшли в той час, коли в Дельті, якщо ви можете повірити, вони знайшли птахів Фламінго. Це був
особливий рік, коли ці види птахів прибули в Дельту.»

Румунське узбережжя Чорного моря простягається на території 245 км.
Море має низький рівень солоності, а рівномірний берег і орієнтація пляжів із товстим піщаним шаром на схід сонця є
передумовами для спокійного
відпочинку. У Румунії, у розпалі літнього сезону, морська вода може перевищувати 25 градусів тепла, а з настанням вечора, на узбережжі починається розвага,
чимало із заходів будучи відомими на
міжнародному рівні. Румунські чорноморські курорти є ідеальними також для
сімей з дітьми, які шукають спокою, а також для любителів розваг до світанку.

Адріана Деоанке, представник мерії міста Констанца та наш сьогоднішній гід зізналася, що
румунське чорноморське узбережжя -може стати прекрасним досвідом: «Ми називаємо це досвідом Констанца-Мамая. Наше
місто, Констанца, є другим важливим містом Румунії, але також одним з
найбільших і найкрасивіших портових міст Європи. З населенням понад 300 тисяч людей,
Констанца є ідеальним поєднанням між старим та новим, між історією, традиціями
та сучасністю, між літніми розвагами та якісним
мультикультуралізмом, неперевершеною
етнічною мозаїкою та містом ділових можливостей. В
останні роки, Констанца стала чудовим орієнтиром на
карті літніх відпусток для сотень тисяч туристів, як румунів, так і
іноземців. Окрім курорту Мамая, який пропонує безліч можливостей
для розваг на простягнутих пляжах із золотим, дрібним піском і чудовим блакитним
морем, місто заслуговує того, щоб бути виявленим крок за кроком.»

Наша подорож
румунським узбережжям Чорного моря починається в Констанці. Адріана Деоанке: «Турист знайде тут
унікальні у світі археологічні залишки, зможе милуватися
емблематичними будівлями для румунської та міжнародної спадщини: казино, римські терми,
музеї, культурні заклади, Площа Овідіуса, старий центр, порт Томіс. Ось кілька з
туристично-економічних об’єктів, яких ніхто не повинен пропустити. Костанца – єдине
місто в Румунії, обслуговане всіма сучасними транспортними шляхами: автомобільним, залізничним, морським, річковим і повітряним. Це найважливіше портове місто на чорноморському
узбережжі, тому до Констанци легко дістатися.»

У північній частині міста Констанца розташований курорт Мамая. Це найсучасніший, популярний
і найбільш заселений туристичний курорт румунського узбережжя. Водночас, він є
найбільш модним і динамічним курортом, зізналася Адріана
Деоанке, представник мерії міста Констанца: «Це титул, що воно отримало в 2012 році на Міжнародному
фестивалі клубів в Монте-Карло. Ночі як в Мамаї ви не зможете провести деінде у
світі. Розташований між водами, з одного боку Чорного моря, а з іншого озера Сютгьол,
курорт Мамая є чудовим місцем для
проведення відпустки. Туристи повинні знати, що засмагання на сонці на зручних
лежаках у супроводі освіжаючого коктейля чудово поєднуються на курорті Мамая з
доскональним кулінарним досвідом: від традиційної румунської, турецької, грецької
кухонь до сладних середземноморських рецептів страв з морепродуктів та з
ароматами і спеціями всіх видів. Вони приворожують туристів, які приїжджають до
нас. Кайт, каякінг, підводне плавання, вітрильний спорт і віндсерфінг лише
деякі з видів спорту, якими туристи можуть насолоджуватися на румунському
узбережжі Чорного моря. Так що я думаю, що у нас є достатньо причин запросити
всіх, хто слухає нас зараз, провести принаймні кілька днів на румунському
узбережжі.»

Як правило, північна частина румунського узбережжя користується славою завдяки розважальним шоу до світанку, а південна частина завдяки спокою і
користується попитом у сімей з
дітьми. Але заходи для сімей організуються
по всьому румунському узбережжю. Адріана Деоанке, прес-секретар мерії міста
Констанца: «Ми раді, що все більше готелів починають
пропонувати послуги типу все включено, повні пакети для сімей з дітьми
або для більш численних сімей, які хочуть відвідати нас. Північна територія
курорту Мамая приваблює молодих людей з усього світу. Там ми організуємо велику кількість заходів, присвячених молоді. З-поміж них два
фестивалі, «Sunwaves» і «Neversea», які приваблюють багато молодих людей з-за кордону. Але
ми також проводимо сімейні заходи. Саме зараз, у червні, на площі Овідіуса має місце Фестиваль морозива. У липні відбуваються ралі.
Colour Run – це інший відомий захід на курорті Мамая. У серпні відбуваються заходи,
присвячені любителям книг. Це «Караван Гаудеамус», «Marina Food Challenge», «Pontus
Euxinus». Потім
проходить Фестиваль
«Історія добруджанського
винна».»

Мерія міста Констанца не забула ані про безпеку туристів, зізнається
Адріана Деоанке: «Ми дбаємо про наших туристів і
намагаємося бути краще підготовлені що
стосується кількості рятувальників, наприклад.
Починаючи з 1 червня на пляжах Констанци і курорту Мамая працюють понад
120 рятувальників. Так що всі наші туристи та місцеві жителі можуть відчувати
себе в безпеці. Рятувальники мають 29 башт і сім пунктів першої
допомоги. У них також є швидкі човни та гідроцикли для екстрених втручань. Для
нас важлива безпека і комфорт, і тому ми намагаємося перетворити місто Констанца та курорт Мамая на привабливіші місця призначення для туристів».

Якщо дозволить вам час, ви зможете обрати з широкого
спектру екскурсій по околицях. Готельні
оператори у партнерстві з туристичними агентствами пропонують декілька турів у Добруджу, по добруджанським винним підвалам або дельті Дунаю.
Незалежно від того, чи хочете Ви активного або спокійного відпочинку, хочете ознайомитися
з багатою, багатоетнічною
культурою та історією Добруджі, чорноморське узбережжя Румунії є ідеальним місцем для цього.

Долина річки Черна є мальовничим місцем на
південному заході Румунії з різноманітними та видовищними краєвидами, де у
невеличких гірських селах люди досі живуть як сотні років тому. Природа тут є дуже
різноманітною: від водоспадів і печер, до захоплюючих ущелин. Тут знаходиться й
курорт Беїле Геркулане, де лікувальні мінеральні води використовуються вже дві
тисячі років, ще з римського періоду.

Маріана Песерін, представниця Національного парку
Домоглед-Долина річки Черна, каже, що це найбільший національний парк у
Румунії. «Він простягається на площі понад 61 тис. га. Ми також пропонуємо
туристам відвідати й туристично-інформаційний центр. Це триповерхова будівля, а
на кожному поверсі ми намагаємося показати інший бік національного парку. Напівпідвальний
поверх присвячений світу печер. Там можна побачити макети кількох печер і національного
парку. Верхній поверх присвячений громадам і людям. Там виставлені археологічні
знахідки, музейні експонати, традиційні костюми. На першому поверсі представлені
загальні відомості про місцеві види флори і фауни. Я тут працюю своєрідним
гідом і надаю туристам інформацію про маршрути в парку. У нас є інформаційні
кіоски, в яких інформація представлена ​​румунською, англійською та німецькою
мовами. Наші карти видані й англійською мовою. Ми знаходимося на виїзді з Беїле
Геркулане.»

Парк має багато різноманітних атракцій розповідає Маріана
Песерін. «Тут є водоспади, печери, вражаючі ущелини, високі вершини, звідки відкриваються чудові краєвиди. Є місця для скелелазіння, місця, де можна
займатися рафтингом. Більшість туристів приїжджають для походів, оскільки тут
добре збереглася дика природа. Серед пішохідних стежок, одним з найбільш
відвідуваних є маршрут до водоспаду Винтуретоаря, заввишки 40 метрів. Цікавим є
те, що туристи можуть йти доріжкою, по якій можна пройти всередині
водоспаду між бурхливим потоком води і скелею. Туристи вражені тим, що можуть
подивитися на водоспад з середини. Тут багато ущелин з вражаючим карстовим
рельєфом. Є й діючій водяний млин. У районі Беїле Геркулане ми маємо маршрут,
що веде до Білого Хреста. Це хрест, встановлений на одній з вершин. Його точне походження
невідоме, тому про його появу з’явилося багато легенд. Звідти відкривається
надзвичайно гарний вид на курорт Беїле Геркулане і на всю долину річки Черна. Крім
того, у районі Беїле Геркулане є кілька стежок до кількох веж, з яких відкриваються
надзвичайно гарні краєвиди на навколишні гори. Це місце, де відпочивала й імператриця
Австро-Угорської імперії Сісі, коли приходила на цей курорт. Одна з веж була
названа її іменем – Елізабет. Таким чином ці місця несуть у собі ще й велике
історичне навантаження.»

Незабаром у долині річки Черна буде свято. Туристи
матимуть можливість ознайомитися з тутешніми стародавніми традиціями та звичаями.
Маріана Песерін, представник Національного парку Домоглед – Долина річки Черна.
«Ми маємо свято парку. Йдеться про свято «Банатської чорної сосни», яке
проводиться щорічно в останні вихідні травня і пов’язане з Європейським днем
​​національних парків 24 травня. На цьому фестивалі ми намагаємося об’єднати
всі громади парку з їх традиціями та звичаями. Відбудеться парад народного
одягу. Люди співатимуть, танцюватимуть і представлять свої традиції. Також, під
час заходу, відбудеться конкурс, присвячений дітям з сусідніх шкіл і з середини
парку. Він має кілька розділів: малюнок, живопис та поезія. Основною темою
конкурсу є чорна сосна, усвідомлення необхідності любити природу і жити в ній з
повагою до неї. Автори кращих робіт отримають призи, а потім ці роботи
виставляються в нашому туристично-інформаційному центрі.»

У долині річки Черна є 39 хуторів, більшість занедбані.
Найбільш відомим з них є Інелец, де ще живуть люди, а зв’язок із сучасним
світом здійснюється по чотирьох дерев’яних драбинах, завдовжки в сто метрів,
встановлених по вертикалі на скелі. Ще кілька років тому тамтешні учні робили домашні
завдання при світлі свічки. Це тому, що хутір Інелец не був електрифікований.
Проте, в рамках проекту, здійсненому однією асоціацією, місцева школа була
обладнана фотоелектричними панелями і класи – чотирма комп’ютерами. Хутір має
близько 100 будинків, кожен на різному пагорбі.

А в 20 кілометрах від цього
ізольованого населеного пункту знаходиться курорт Беїле Геркулане, де використовуються
лікувальні властивості термальних джерел. Розповідає Лаура Петру, менеджер з
маркетингу одного готельного комплексу в Беїле Геркулане. «Місце, де ми
знаходимося, насичене історією. Це один з найстаріших курортів Румунії, що
датується 153 роком. Це місце, насичене легендами, де природа була дуже щедрою
і ми маємо 16 термальних і термосірчастих джерел, які мають чудовий вплив на
організм і є дуже корисними для відновлення здоров’я. Наші готелі повністю оновлені,
а в них ми спробували поєднати тисячолітню терапію, успадковану від римлян з
найсучаснішими технологіями і новітніми SPA-тенденціями в Європі. Пропонуємо терапії,
які ми вважаємо основними, такі як доступ до SPA та масаж, але маємо й власну
спеціальну пропозицію. Наприклад, пропонуємо відвідати сауну з місцевими
рослинами, за рецептами, які є унікальними, у комбінаціях, які, як ми кажемо,
натхненні з легенд про силу Геркулеса і красу Афродіти.»

У холодну пору
року ви знайдете тут приємну і теплу атмосферу, зможете розслабитися у басейні
або джакузі і дивитися як на вулиці сніжить. Влітку працюють басейни просто
неба, а природа дивовижна. Ось ще одне ідеальне місце як для активного
відпочинку, так і для лікування та заряду бадьорості.

Ми загостимо сьогодні до Трансільванії, до повітів Брашов та Сібіу, і відвідаємо деякі з найдавніших і найкрасивіших укріплених церков. Розташовані серед гарної
природи, у деяких з них ще проводиться
богослужіння та організовуються різні культурні заходи. Маршрути,
які включають відвідування цих пам’яток надзвичайно багаті легендами, міфами та оригінальною
історією.

Ми зупинимось в населеному пункті
Гермман або Хунтшпріх на саксонському діалекті, в
перекладі Гора
Меду. Це невелике і тихе село, розташоване в центрі Румунії, приблизно в 10 км від Брашова. Найбільш вражаючим тутешнім
туристичним атракціоном є
укріплена церква, розташована в центрі села, справжня фортеця, добре збережена, побудована в ХІІ столітті. Здалека можна побачити головну вежу церкви. Вона оточена чотирма іншими вежами. Це не є загальна
картина церков у селах, а наявність веж означає право покарати смертю у відповідному
селі, що є рідкісним явищем у невеликих селах. Також можна
побачити масивні стіни і
водний рів,
які на початку повністю
оточували фортецю,
спосіб оборони в Середньовіччя. Селяни не мали військової
підготовки і більше покладалися на будівництво фортець, пояснює Дан Іліке-Попеску, куратор фортеці Герман: Було чотири ворота до входу у двір. З внутрішнього двору можна
побачити масивну церкву, з маленькими будинками для місцевих
жителів громади,
щось незвичайне в краї Бирса. Вони були побудовані біля церкви. На жаль, збереглися
лише хати на півдні. З часом їх
перетворено на музеї:
музей з частиною
саксонського одягу і стара
школа, де для тих, хто
розмовляє німецькою мовою, цікаво почути саксонський діалект. Ми пропонуємо гідів для відвідувачів румунською,
німецькою або англійською мовами. Ми також маємо інформаційний довідник, що
описує фортеці та музейні об’єкти декількома мовами: румунською,
німецькою,
італійською,
іспанською,
французькою та іврит. Ми готуємо варіанти польською та російською. Ми намагаємося охопити все».

Також у повіті Брашов, на одному з північних схилів гори Мегура Кодлей, більше 800 років тому, тевтонські
рицарі спорудили
фортецю. Чорна фортеця, вони її назвали, яка згодом перетворилася на селянську
фортецю. Це відбулося в 1432 році. Всі туристи здивовані вражаючими стінами. Їх висота від восьми до десяти метрів, а ширина два метри. В укріпленій церкві в Кодля ви можете зустріти Іляну Ніку. Вона працює волонтеркою
вже протягом
п’ять років і є газдою, тих хто зупиняється
побачити пам’ятник: Церква датується другою половиною 13 століття. Спочатку це була
католицька церква, і була побудована тільки задня частина. Таким чином, коли заходиш у
церкву, здається дивним,
бачити два різних
стилів в одній і тій самій церкві. Задня частина побудована в романському стилі, передня
частину у готичному
стилі.Готична
частина була побудована в 15-му столітті, разом з оборонними стінами, коли її було перетворено з католицької на євангельську церкву».

Стеля є приваблюючою точкою укріпленої церкви, -
розповідає гід Іляна
Ніка. Також в укріпленій
церкві ви побачите безпрецедентну виставку картин: Стеля унікальна. Вона
складається з 252 картин. Кожна є іншим представленням Мартіна Лютера. Кожна є різною. Розпис також різний. Є також подібні стелі, але не такі. Вона була розмальована у 18 столітті художником Йоганнесом Штольцем. Колекція картин належить тому, хто перерозписав всю церкву в 20-му столітті, відновив всі картини. Він є місцевим художником, який жив між 1886 і 1980 роками.
Цікаво, що він охопив всі найважливіші історичні моменти, і це добре відображено на його картинах. У нього є картини з жінками на полі, одягнені в селянському
одязі. У той же час, ви
побачите поряд картину з жінками на полі під час комунізму, коли мода взагалі змінилася. Були туристи,
які бачили виставку і, почувши ім’я, сказали, що вони чули про нашого художника у Відні. За своє життя він
намалював понад 2000 картин».

Трохи на захід, ми потрапляємо у
повіт Сібіу, до Чіснедіє. Місто славиться своєю укріпленою церквою. Вона
зведена саксами вісім століть тому, а в Середньовіччя була відомою як Гелтау і славилася своїми майстернями з виготовлення серпів,
кіс, і особливо тканини. Туристи, що прибувають до Чіснедіє, обов’язково побачать башту
укріпленої євангельської церкви в центрі міста. Дзвіниця була справжнім новатоврством Середньовіччя. Це була перша годинникова вежа в Трансільванії і
перша башта на схід від Відня, на якій був встановлений громовідвід. Белл Йон є куратором укріпленої євангельської
церкви в Чіснедіє: Вона побудована на початку ХІІІ-го століття. Це римська базиліка, колишня католицька до 1544 року, коли вона була
перетворена на євангельську, реформатську, лютеранську та православну церкву. Фундамент той самий, але протягом багатьох
поколінь було кілька етапів будівництва. З часом мешканці Чіснедіє захищались від ворогів у цій церкві. Таким чином,
перше будівництво було в готичному стилі. Над церквою були побудовані три вежі оборони на півночі, півдні і над вівтарем. З цих веж стріляли з рушниць. Напевно, цього було недостатньо, оскільки напади загарбників тривали. Спочатку напали монголи, потім татари, гуни,
габсбурги, які грабували
народ».

У Трансільванії, на порівняно
невеликій території, ви знайдете більше 200 церков, укріплених церков,
церковних замків і фортець. Деякі з них є частиною Всесвітньої спадщини
ЮНЕСКО. До них приєднується безліч міських церков і міських фортифікаційних
систем. І багато з них включено до програми, девізом якої є Відкрий душу
Трансільванії.

Сьогодні ми запрошуємо Вас до одного з найбільших
бальнеологічних курортів Румунії: Беїле Говора. Надзвичайну популярність і
визнання курорт Беїле Говора, який розташований на півдні Румунії у Вилчанському
повіті, здобув завдяки унікальним властивостям місцевої води. У
сьогоднішній туристичні передачі, ми розповімо вам про основні лікувальні
процедури а також про найцікавіші туристичні атракції регіону.

Курорт Беїле Говора постійно розвивається. З року в рік з’являються нові
шикарні пансіонати. Нещодавно вілла колишнього диктатора Румунії
Ніколає Чаушеску була відкрита для туристів, ствердив Міхай Матеєску, мер
міста-курорту Беїле Говора. Він представив кілька причин чому варто відвідати
це місце відпочинку та лікування: Беїле Говора – єдиний туристичний курорт в Румунії,
і, здається, в Європі, де у повітрі є оптимальний баланс між позитивними та
негативними іонами. Туристи, мають можливість користуватися лікувальним і
профілактичним впливом відкритого свіжого повітря – аероіонотерапією. По-друге,
вони мають можливість користуватися лікувальними властивостями мінеральних вод,
зокрема особи, які хворіють на бронхіальну астму. З цієї точки зору, Беїле
Говора займає перше місце в Європі. Іншим пунктом туристичної атракції є парк з
7000 метрами алей. Парк був побудований французьким ландшафтним архітектором А.
Пінардом. Туристи також мають можливість відвідати навколишні монастирі.
Неподалік курорту Беїле Говора розташовані ряд монастирів з великим історичним
і релігійним значенням. З іншого боку, у десять кілометрів від курорту
знаходиться шахта Окнеле Марь, 200 метрів над рівнем моря. Ми також
рекомендуємо туристам відвідувати один з найважливіших виноробних регіонів
Румунії, Дрегешань. Я запрошую всіх слухачів ВСРР ознайомитися з красою
міста-курорту Беїле Говора, його околицями та історією, а також
користуватися нашими цілющими водами.

Одним з варіантів розміщення на курорті Беїле Говора може бути готель Палас. Це
історична будівля, яка поєднає три архітектурні стилі: еклектичний, ар-нуво і
нео-румунські архітектурні елементи, яка була задумана як розкішний готель,
однак терапевтичні процедури, які проходять тут, продовжують його репутацію.
Аліна Русендою, директор готелю Палас подає деталі: Це історичний
пам’ятник, побудований між 1911-1914 роках, в чудовому місці з понад 100-річною
бальнеологічною традицією. Готель був першим в Румунії, який включав лікувальну
базу. Готель був побудований за планами французького архітектора Ернеста Доно.
Стіни готелю покриті пробкою. Будівля має 365 дверей та вікон, що відповідає
кількості днів у році.

Готель був відремонтований у 2013 році. Два роки по тому, у 2015 році, був
відкритий сучасний СПА-центр. Аліна Русендою: Готель має кілька зон
відпочинку. Ми пропонуємо зону Kneipp, дві сауни, хаммам, душ ударного типу,
відро з кубиками льоду, басейни для дітей та дорослих та джакузі. У Спа-центрі
ми робимо лікувальні масажі, що допомагає туристам розслабитися. Ми
використовуємо також сапропелевий намул. Крім цієї пропозиції, ми пропонуємо
туристам різні екскурсії. Неподалік парку курорту Беїле Говора, ми
рекомендуємо відвідати найвищу автомобільну дорогу в Румунії, Трансальпіна
названу «Королівською дорогою.

Елена Радулеску, головна медсестра, фахівець з бальнеофізіотерапії,
підтверджує, що курорт Беїле Говора зберігає своє місце у світовому списку
через природні терапевтичні властивості мінеральних вод та клімату: Завдяки цим
природним факторам, на курорті лікуються зокрема респіраторійні захворювання та захворювання опорно-рухового
апарату. Серед респіраторних захворювань хотілося б відзначити хронічний
бронхіт, бронхіальну астму, алергічний риніт, риносинусит, фарингіт, тонзиліт, ларингіт
тощо. Тут
лікується велика кількість дітей з хронічними респіраторними проблемами, але також і з низьким імунітетом дихальних шляхів. Завдяки терапії мінеральною водою у вигляді інгаляцій, вони не тільки лікуються, але й стають більш
стійкими до респіраторних інфекцій, зокрема холодною порою року.

Щороку в Беїле-Говора приїжджають чимало
людей, щоб відпочити
й водночас лікуватися. Елена Радулеску головна
медсестра, фахівець з бальнеофізіотерапії розповідає про результати терапії:
Я
наведу як приклад пацієнт, який двічі на рік приїжджає з Каліфорнії до Беїле
Говора для бальнеологічного
лікування. Цей пацієнт одужав з дуже хорошими респіраторними та опорно-руховими
результатами завдяки його наполегливості та послідовності. Вже
п’ятий
рік поспіль він проводить лікування. Треба уточнити, що лише
одне лікування
не достатнє.
Для хороших результатів пацієнт повинен повторювати
лікування та профілактику протягом принаймні трьох років поспіль.

Сьогодні ми відправимось на північний схід країни, в місто з багатою історією та інтенсивним культурним життям. Йдеться про Ясси. Відвідувач, що приїхав сюди вперше, побачить, що на кожному кроці він оточений історією. Через давню культуру Кукутень-Трипілля, сторінки, написані великими боярськими сім’ями, історичний момент призначення Александру Йоана Кузи правителем румунських князівств, мистецтво, науку та інновації, Ясси збагачують історію Румунії.

Анка Зота рекомендує відвідати Ясси особливо з огляду на дуже приємну і гостинну атмосферу, яку туристи знаходять там: Туристи можуть займатися культурним туризмом. Ми також маємо гарні пропозиції для активного туризму, добре відоме паломництво на Святу Параскеву, а також пропозиція для релігійного туризму. Останнім часом розвинувся діловий та медичний туризм. Щоб не пропустити найголовнішу атракцію міста Ясси, я б порекомендувала вам почати серію візитів з Палацу культури, що включає чотири дуже цікаві музеї. Музей історії дає нам уявлення про контекст появи на карті міста. Етнографічний музей розповідає про заняття наших предків. Музей мистецтва має дуже гарну колекцію румунських картин. Дуже цікаву колекцію можна побачити в Музеї механічної музики. Куратори цього музею організовують фестиваль раз у два роки. Було б також цікаво відвідати Ясський Музеї. Відвідувачі можуть прогулятися поруч із музеєм і помилуватися багатьма об’єктами, зібраними протягом століть. Ще однією емблематичною атракцією Ясс є Університетський музей, де ми дізнаємося про цивілізацію Кукутень-Трипілля та університет імені Александру Йоана Кузи, перший університет в Румунії. Але ми рекомендуємо туристам обов’язково відвідати хату де народився відомий румунський письменник Іон Крянге. Це може бути цікавим не тільки для румун, які всі знають про письменника, але й для іноземних туристів, які можуть побачити традиційну румунську хату, яка дуже добре збереглася, а також розташована у дуже красивому районі. Також дуже красивий Ботанічний сад для любителів прогулянок на свіжому повітрі».

Кількість туристів постійно зростає в останні роки, продовжує Анка Зота: Дотепер,починаючи з відкриття в 2006 році нашого Центру, перше місце посідають французькі туристи, за якими йдуть італійські, іспанські та німецькі. Знедавна спостерігається тенденція до зростання кількості туристів з Ізраїлю. Вони задоволені тим, що тут люди гостинні, і що вони мають, що відвідати. У нас є карта міста, і англійською мовою та інші рекламні матеріали англійською, французькою та німецькою мовами, які ми пропонуємо туристам відповідно до того, що вони хочуть робити.»

Ясси також привабливі прогулянками: «Ясси оточені лісами, де можна провести довгі і красиві прогулянки. Дуже безпечно гуляти лісами, що навколо Ясс. Є також деякі позначені стежки, а також є дуже цікаві велосипедні маршрути. Є варіанти як для найдосвідченіших, так і для менш досвідчених, які хотіли б легко пройти 20 км дуже гарним лісом. Є центри оренди велосипедів, і наш офіс підтримує зв’язок з цими центрами, які ми рекомендуємо туристам, коли їм це потрібно».

Ось напрямок для всіх категорій туристів та відвідування в будь-який період року.

Ми прямуємо сьогодні на захід
Румунії. У списку найбільш популярних туристичних визначних пам’яток в повіті Гунедоара перше місце займає одна з найважливіших готичних феодальних
пам’яток мистецтва в Південно-Східній Європі: Замок Корвінів. Озеро Букура вважається найбільшим
льодовиковим озером в Румунії. З іншого боку, Фортеця Дева вважається однією з найважливіших
середньовічних укріплень в Трансільванії. Є кілька туристичних програм, що
поєднують відвідування найважливіших туристичних визначних пам’яток повіту Гунедоара.

З-поміж них ми представляємо вам одну із семи днів, розроблену Агентством економічного та
соціального розвитку Гунедорського повіту, установою, підпорядкованою Повітовій Раді Гунедоара. Директор КамеліяБедя розповідає: Ми з нетерпінням чекаємо
туристів в повіті Гунедоара. Вони повинні залишитись якомога більше тут, щоб ім вдалося відвідати безліч туробєктів
в нашому повіті. Нашу семиденну
програму ми розпочинаємо з відвідин Краю
Зарандулуй і до долини річки
Жіу, пропозиція
маршрутів, яка включає основні туристичні пам’ятки. Крім того, в цьому районі вони
можуть скуштувати традиційні продукти, побачити красу наших
звичаїв, які збереглися. У перший день такожтуристи можуть
відвідати Пантеон Моців-населення,
що живе у Західних Карпатах, Музей золота, Музей текстилю у населеному пункті Беїца таБудинок шукача золота. Все це знаходиться в Краю
Зарандулуй».

На другий день можна відвідати Фортецю Дева. Вона була у
власності князів, графів і герцогинь. Її давали в подарунок,
успадковували, продавали і іноді бомбили. Всі дворяни залишили щось за
собою: захисні
стіни, бенкетний зал або
розширення фортеці з цілим поверхом. Вони хотіли, щоб вона була використана не тільки для оборони і випадкових зустрічей, а й для
помешкання. І не будь-якого, а й розкішного. Тепер вона майже повністю відновлена. Тут, крім простого
відвідування, ви також можете взяти участь у численних культурних заходах,
організованих протягом року. Але наша програма візиту триває, оскільки список атракцій багатий. Камелія Бедя, директор Агентства економічного та
соціального розвитку Гунедорського повіту розповідає: На третій день ми спускаємося
до Краю Орештіє. Ви
можете відвідати Фортецю Орештіє, красиву Сармізеджетусу, Арсенал Парк і ущелину
Мадей. Ми продовжуємо
нашу прогулянку і добираємось до курорту Джоаджу-Бей, де ви можете скупатись у
термальних басейнах
лікувальних установ, Римські лазні, Водоспад Клокота та Ротунда, що в Джоаджу. Тут є стара кам’яна церква. П’ятий день відведений
відвідуванню гарного Замку Корвінів, відомий у всьому світі, мармурове село
Алун, монастир Прислоп, Заповідник
зубрів у Гацегу та Геопарк динозаврів. Потім спускаючись на південь повіту, шостий день ми пропонуємо
відвідати старий
кам’яний храм у населеному
пункті Денсуш, який дуже красивий, фортецю Мелеєшти, Улпія Траяна,Ущелини Баніцей і печеру Болі. Сьомий день призначений відвіданню
Музею
гірництва, верховій їзді, велотуризму і польоту на параплані в гірській
частині повіту в
населеному пункті Стража. Тут знаходяться основні гірськолижні спуски
дуже популярні в зимовий період.»

Майя Тонде є
представником найбільшого тематичного парку в Румунії. Арсенал парку, розташованого в Гунедоарському
повіті, в місті
Орештіє: Арсенал
парк означає унікальний
досвід у країні. Він складається з історії і розроблений для сімей і командних будівель, де туристи можуть весело провести час, відпочити,
зробити пляж. Ми маємо тримісячну перерву на початку кожного року на технічне
обслуговування. У нас дружня і динамічна програма. Вона нагадує про військову підготовку, але для всіх -
активних або менш активних. Варто пережити досвід в тематичній
кімнаті бронетранспортера, або гармати. Це щось особливе. У нас дуже добре
розроблені пакети. Ми щойно випустили унікальний пакет, який включає в себе поділ відпочинку. Наприклад, дві сім’ї можуть
поділити відпустку».

З іншого боку, Геопарк динозаврів, який включає весь край Гацегує територією ЮНЕСКО, частиною Міжнародної програми
геологічних наук і геопарків, яка об’єднує понад 100 територій з 33 країн,
включених до глобальної мережі геопарків, створеної внаслідок
процесу відбору і
перевірки.
Карликові динозаври, виявлені в Краю Хацег, унікальні у світі, їх наукове значення і привабливість
посилюються відкриттям гнізд яєць і
ембріонів динозаврів. Один раз на рік, влітку, цей парк просувається через подію для всієї
родини: День Вулканів. Захід передбачає проведення декількох семінарів, ігор,
конкурсів, присвячених батькам, дітям, бабусям і дідусям, і відбувається в Хацегу.

Але найважливішою туристичною атракцією
є Корвінський замок. Тут
відбувається міжнародна
подія, Європейський
ярмарок замків, який в 2019 році буде організований вп’яте. Йон Бодокі, гід замку, розповідає: У внутрішньому дворі можна побачити неоготичну галерею.
Це відносно недавня споруда, збудована у другій половині ХІХ ст. Звідти можна побачити Logia Matia. Йдеться
про першу будівлю, що включає елементи
раннього італійського ренесансного стилю на території Трансільванії. На щастя,
на верхньому поверсі збереглася єдина ренесанська світська фреска на території Трансільванії.
Також з двору можна побачити біля галереї з відкритими арками, старий вхід,
напівкруглий вхід, відносно великих розмірів. Біля нього є крило майстерень, яке також
називають крилом адміністративного палацу. З двору, проникаючи всередину замку, ви спочатку відвідаєте Кухню найманців, де влаштована ​​виставка старих гравюр і давніх картин замку і оригінальний макет, побудований в 1866 році.

Це комплексний
напрямок де можна практикувати
всі види туризму, і де є численні пропозиції
проживання. Туристичні агентства зазвичай пропонують проживання в центрі повіту
звідки ви зможете дістатися до всіх природних і історичних
пам’яток.

Сьогодні ми запрошуємо вас на уявну подорож до
третього за величиною міста Румунії – Тімішоари, розташованого на заході
країни. Місто називають Європою у мініатюрі, адже тут проживають румуни, німці,
серби, угорці, хорвати, словаки і болгари. Різноманітність, культура, історія є
характерними рисами, що роблять Тімішоару ідеальним місцем для любителів
культурного туризму.

Це гарне, компактне місто з великою історією, що
відчувається на кожному кроці старого центру, – каже Лучія Соломон, директор
туристично-інформаційного центру мерії Тімішоари. «Древні археологічні сліди
Тімішоари мають понад 7 тисяч років, але те, що туристи мають можливість побачити
датується XVI-XVII століттями, коли Тімішоара була окупована турками. Тут можете
побачити фундамент мечеті і основу мінарету, що свідчать про ті часи. Однак
перетворення Тімішоари в сучасне місто відбулося у XVIIІ-му столітті. Саме тоді
почалося формування сучасної Тімішоари. Період, коли місто було завойоване Габсбургами,
тобто після 1716 року, став новим етапом розвитку. Стару фортецю османського
періоду було зруйновано і була зведена нова фортеця, яка була найбільшою
фортифікаційною спорудою, збудованою за бастіонною системою на території
сучасної Румунії. Це була вобаноподібна фортеця, схожа на алба-юльську, в
центрі якої розміщувався муніципалітет. З тих часів до наших днів зберігся тільки
бастіон Терезія, а також старий центр міста, який дуже вражає. Це був період
бароко, упродовж якого було побудовано багато будівель у стилі бароко, а
найбільш знаковими є Католицький собор, сербська церква та палац у стилі
бароко. Скільки міст мають сьогодні бароковий палац у центрі? І він відкритий
для туристів, оскільки там діє Музей мистецтва.»

Після етапу бароко почався період перебування в Угорському королівстві як складової Австро-Угорської імперії, – розповідає Лучія Соломон. «Місто набуло
переважно економічні функції. Тімішоара стрімко
розвинулася, тим періодом датуються численні прем’єри міста. У Тімішоарі у 1869
році запрацював перший трамвай запряжений кіньми, а в 1884 році стала був
першим в Європі електрифікованим містом. У той період з’явилося багато парків, які
сьогодні є символом Тімішоари, яку в наші дні називають містом квітів. Сьогодні
ми пишаємося Парком троянд, Парком правосуддя, який навесні сяє барвами
тюльпанів, а також центром міста, який завжди має «зелений килим» на площі
Вікторія з прекрасними квітковими композиціями в будь-яку пору року.»

Тімішоара славиться найбільшою в Румунії кількістю архітектурних
перлин. Понад 14 тисяч будівель оголошено пам’ятками архітектури, – каже Лучія
Соломон, координатор туристично-інформаційного центру мерії міста Тімішоара. «Основною
характерною рисою Тімішоари є будівлі в стилі модерн, побудовані на зламі
ХІХ-ХХ століть. Це прекрасні палаци, що межують з площею Вікторія. Туристи
вражені архітектурою. Вони також зустрічаються в історичних мікрорайонах.
Тимішоара має багато спільного з Будапештом та Віднем. Навіть якщо у дещо
менших масштабах, тут можна побачити будівлі в цьому архітектурному стилі, що
поширений по всій Європі. Це дуже вражає туристів.»

Тімішоара є єдиним місцем в Румунії, де утворилася
традиція проведення концертів у печері, а доступ публіки вільний. Щороку сюди прибувають
автобуси переповнені туристами з Ізраїлю, США, Канади, Угорщини, Австрії тощо. А
той факт, що музика звучить у нетрадиційному концертному залі – знає кожен, хто
відвідує Тімішоару. Однак можливості міста не обмежуються лише цим. Лучія
Соломон. «Туристи можуть провести багато приємних моментів на вулицях старої
Тімішоари, де облаштовано безліч терас. У підвалах старих будівель були
побудовані гарні кав’ярні, ресторани і клуби. Час можна приємно провести у
парках або вздовж річки Бега, де є умови
для піших та велосипедних прогулянок. Можете покататися Бегою на катерах, що перетинають
місто в режимі громадського транспорту. Дуже приємно пройти через усі квартали на
катері, що працює весь день. Також можна здійснити поїздку на туристичному
трамваї, який курсує по неділях. Гості міста можуть відвідати численні музеї,
побувати на різноманітних концертах і фестивалях.»

Тим, хто має більше часу координатор тімішоарського
туристично-інформаційного центру Лучія Соломон радить відвідати відвідати
навколишні цікаві місця. «З Тімішоари туристи можуть відправитися в інші місця навколо
міста, такі як Рекаш або Бузіаш, де вони можуть скуштувати місцеві вина. Можуть
зупинитися в Гернякові, зони відпочинку за Тімішоарою поблизу Рекаша, або на
озері Сурдук, де також можна гарно провести час. Звичайно, туристи можуть відвідати
Арад або далі місто Орадю, курорт Беїле-Геркулане чи гори Банату. Багато
туристів відвідують замок Корвінів у Хунедоарі. Більшість із них чули про замок
і запитують як можуть туди дістатися. Ласкаво просимо всіх у Тімішоару, що є гарним містом з точки зору культури, парків, річки Бега, численних пам’яток
архітектури, які надають місту особистість та чарівність. Ми чекаємо на туристів
і переконані, що вони почуватимуться тут добре.»

Менш ніж через два роки, у 2021 році, увага всієї Європи
буде прикута до Тімішоари, яка протягом 12 місяців стане новою культурною
столицею старого континенту під гаслом «Освітлюй місто собою».

Сьогодні запрошуємо вас до Трансільванії. Нашу
уявну подорож ми розпочнемо з ознайомлення з найбільш репрезентативними пам’ятками
у місті Бістріца, центрі Бістріца-Несеудського повіту, а потім зупинимося на
бальнеологічному курорті Сиджордж-Бей і відвідаємо гірську місцевість. Тут
можна прогулятися верхи на конях, пройтися стопами графа Дракули або відпочити
на березі штучного озера.

Овідіу Бозбіч, радник в управлінні з питань освіти й
туризму мерії міста Бістріца, каже, що перша згадка про місто датується 1241
роком, коли татари вторглися до Трансільванії з Молдови. «Старі рукописи розповідають
про те, що тоді татари вбили 6 тис. мешканців, що доводить, що місто було
великим. Це найбільш північне саксонське місто в Трансільванії та є одним із семи
ярмарків-фортець, заснованих саксами. Місто називалося з початку Носа, а перша
документальна згадана з нинішньою назвою Бістріца або Бістріча датується 1264
роком. З огляду на те, що розміщене на кордоні з Молдовою і на вході до Трансільванії,
місто отримало й неофіційну назву «Ворота Трансільванії». У нас також є й талісман:
страус. У середньовічний період, тому що був одним з маловідомих птахів, страус
вважався єдиною живою істотою, яка може перетравити залізо. Він зображений і на
шоломі короля Угорщини Людовика I-го Анжуйського, який у 1363 році дав Бістріці
статус королівського вільного міста, разом з правом проводити ярмарок протягом
двох тижнів у серпні.»

У наші дні Бістріца є спокійним, сучасним містом, але старі
пам’ятки залишаються свідченням його багатого минулого. Їх можна відвідати
крок за кроком. Овідіу Бозбіч розповідає. «Екскурсію можна почати з
відвідання старого монастиря Ордену Братів Менших Конвентуальних Францисканців, в
якому нині діє православна церква. Монастир був побудований в 1270 році і є
найстарішою церквою в Бістріці. Це був францисканський монастир, потім
католицький храм, а тепер тут православна церква. Наступним об’єктом є символ
нашого міста Євангельська церква, побудована приблизно в XIV-му столітті, на руїнах старої романської церкви. З часом
вона була перебудована, а остання зміна архітектури, що дала церкві сучасний
вигляд, і зроблена в ренесансному стилі, датується 1560-1563 роками. Ці
роботи були здійснені італійським майстром, що залишився в історії як Пітер
Італус. Церква має вежу висотою 75 метрів, це найвища кам’яна вежа в
Трансільванії й оснащена ліфтом. У 2008 році були розпочаті масштабні
реконструкційні роботи, після руйнівної пожежі, другої за всю історію вежі та
церкви, перша сталася у 1857 році, а друга – 11 років тому. Тепер після
завершення реконструкції туристи можуть оглядати панораму міста з 40 метрової
висоти. Так само маємо Будинок срібла, в якому зараз діє Німецький культурний
центр. Він був побудований тим же майстром, який відреставрував церкву в 1560
році.»

Ті, у кого більше вільного часу, можуть провести його в інших, не
менш цікавих місцях повіту. Їх список довгий, каже Овідіу Бозбіч. «Ми маємо перевал Тіхуца, де є готель Замок Дракула на кордоні з
Сучавським повітом. Власники готелю-замку мають навіть склеп, з якого ввечері виходить актор, одягнутий у графа Дракулу. Неподалік у горах знаходиться дуже гарний
монастир П’ятра Финтинеле. Поблизу також знаходиться лижна траса де взимку можна кататися на лижах. Потім можу порадити
Синджордж-Бей, бальнеологічний курорт відомий своїми мінеральними водами для хворих з порушеною функцією шлунково-кишкового
тракту. Він знаходиться за 50 км від міста Бістріца у підніжжя гір Родни. Рекомендую відвідати
й печеру Теушоаре, яка донедавна була найдовшим підземним гротом у Румунії. У нас є також замки, євангельські
церкви…»

Багато туристів обирають для відпочинку й гори Келімань,
у напрямку до водосховища Колібіца, – розповіла Андрея Спину, турагент Центру
туристичної інформації і просування Бістріца Бирґеулуй. «Колібіца це фактично невелике
поселення, що входить до складу села Бістріца Бирґеулуй. Щоб зрозуміти розмір
цього поселення можу сказати, що у всьому селі мешкають близько 4500 осіб, а в
Колібіці – до 600. Це невеликий, гірський виселок, перенесений з долини
Колібіци, 90% території якого знаходиться у гірській місцевості. На сьогодні у
ньому діють 24 класифікованих засобів розміщення, останні чотири були класифіковані
у квітні цього року.»

З 1923 по 1975 роки Колібіца була популярним бальнеологічним курортом. Історії тих, хто вилікував
туберкульоз через цілющі властивості повітря в цьому районі були підтверджені дослідженням, проведеним на
замовлення Бістріца-Несеудської повітової ради, яка хотіла побачити чи дійсно повітря в районі Колібіци має особливі властивості. Водосховище Колібіца площею приблизно 270 га знаходиться на висоті 900
метрів над рівнем моря та
має довжину 13 кілометрів. Андрея Спину розповіла туристи можуть тут
здійснити гірські прогулянки, скуштувати традиційні страви та ознайомитись з секретами традиційних народних
ремесел. «У
нас можна
скуштувати бальмош, який зазвичай готують на тутешніх
чабарнях. Це своєрідний
пиріг з місцевим традиційним сиром, що має гострий
глибокий присмак, та картоплею. Одна наша мешканка навіть проводить майстер-класи з випікання
хліба. Потім у нас є різні можливості для любителів гірських прогулянок.
Пропонуємо маршрути у залежності від досвіду і витривалості кожного туриста. Маршрути доступніші в районі Tеул Зинелор, але потрібна витривалість,
адже мова йде про відстань 6-7 км
туди-назад. Більш досвідчені туристи
можуть спробувати піднятися на вершину Бістрічор заввишки 1990 метрів над рівнем моря. У Бістіца Бирґеулуй є майстрині, які роблять народні костюми, тчуть унікальні вовняні
ковдри,
килими. А в
селі Туряк, що неподалік від нас, є кушнір, який шиє гарні кожухи. Вони досить дорогі, але дуже красиві. Він працює до трьох місяців над одним кожухом.»

У невеличкому гірському населеному пункті
проводяться й чимало заходів, – розповідає. Андрея Спину. «У серпні ми проводимо марафон Вія Марія-Терезія, після чого організовуємо Велофестиваль, а потім Колібіца Фольк фест. Це свято фольк-музики, що триває протягом двох вечорів упродовж вихідних. Іноземні туристи мають змогу побачити тут, як виглядає справжній румун,
як косять
траву звичайною косою замість газонокосарки, як заготовляють сіно на зиму, можуть прогулятися на возі з кіньми
скуштувати
свіжозібрані лісові ягоди.»

Це все на сьогодні! А до наступної подорожі бажаємо вам щасливих
подорожей та
гарної погоди!

Багатокультурний, багатоетнічний, Бігорський повіт – ідеальне місце для всіх категорій туристів. Нашу уявну подорож ми пропонуємо почати з повітового центру – міста Ораді, яке розташоване на однаковій відстані від Відня, Праги та Бухареста, а потім ми зупинимось на одному з традиційних бальнеологічних курортів Румунії – Беїле Фелікс, а також на гірському районі.

Наш гід Адріан Дубере, голова Національного центру туристичного просування та інформування в Бігорському повіті, каже, що спочатку, як ми приїдемо в Орадю, розпочнемо з огляду історичного центру: Розпочнемо нашу екскурсію з площі Уніря, де знаходиться Палац Чорного орла, побудований в стилі Ар-нуво, церква з Місяцем, на вежі якої працює унікальний механізм, що зображує фази Місяця. Ця прекрасна площа, де були розміщені нові статуї з визволителями міста 100 років тому, які брали участь у возз’єднанні Румунії, відремонтована. У нас також буде встановлений пам’ятник Королю Фердинанду I. Потім ми направляємося до пішохідної зони Ораді й перейдемо красивий відновлений міст. В цій зоні розташовані переважно відреставровані палаци, в характерному для кожного з них, стилі, які є історичними будівлями. Потім ми можемо відвідати Музей Цитаделі, де можна побачити виставки дня, а також експозиції з історії та народного мистецтва. Поруч з музеєм знаходиться Зоопарк. Також тут є наші дві синагоги, які були перетворені на музеї. Одна – прямо на шляху до фортеці. Проходячи повз Палац Чорного орла, Палац мерії й Палац греко-католицького єпископату, ми дістаємося до фортеці Орадя, яка відновлена й відкрита для візитів майже кожні вихідні. Звідти ми можемо перейти до Барокового комплексу. Бароковий палац в Ораді має 365 вікон, скільки днів у році. Неподалік також знаходиться Римо-католицький собор, найбільший у Східній Європі після угорського. Любителі культури та театрального мистецтва можуть відвідати Театр імені Королеви Марії.

Фортеця Орадя залишається найпопулярнішою пам’яткою міста. Значна частина історії міста зосереджена саме тут, як в перші століття її існування, коли фортеця була духовно-релігійним центром, так й в останній період, коли вона грала роль культурного центру епохи Відродження. У наступні століття, до наших днів, тут розташовувалося важливе трансільванське військове укріплення. Тепер фортеця відкрита для відвідування, і тут відбуваються різні події. Адріан Дубере, голова Національного центру туристичного просування та інформування в Бігорському повіті стверджує: У липні у нас буде велика подія. Це — Середньовічний фестиваль, який відбудеться у фортеці Орадя і, як очікується, буде одним з найбільших у країні. Буде близько 50 лицарів, панночок та панів. Проводитиметься реконструкція середньовічних боїв, будуть організовані виставки військового мистецтва давніх часів. Це буде один з найкрасивіших фестивалів, окрім інших фестивалів, які ми організовуємо в Ораді, в нас проводиться Міжнародний фестиваль короткого театру, Міжнародний фольклорний фестиваль, Кінофестиваль, Фестиваль Big picnic (Великий пікнік), Міжнародний кінофестиваль Трансільванія та інші культурні заходи за єврейськими, словацькими, угорськими традиціями.

На виїзді з Ораді, в безпосередній близькості від міста розташовуються два бальнеологічні курорти «Беїле Фелікс» і «Беїле 1 Май». Адріан Дубере поадає деталі: Тут є аквапарки, достатньо місць для розміщення, де туристи можуть розслабитися і відпочити в наших лікувальних термальних водах з критими й відкритими басейнами. В гірському районі можна відвідати п’ять печер, для яких нам не потрібне спеціалізоване обладнання: Ведмежа печера, Кришталева печера Фарку, печера Мезіад, печера Унгуру Маре та печера Ваду Крішулуй. Також туристи можуть скористатися послугами гідів. Ті, хто не відчуває себе добре в печерах, запрошуються в лісову зону, де можна помилуватися дикою природою. Місцевий ліс є частиною природного парку та заповідника Апусень. Є середні, легкі й важкі стежки, які перетинають Західні Карпати. Для тих, хто полюбляє мотоспорт, ми також маємо спеціальні траси. Тут, неподалеку, є відоме селище для відпочинку Виртоп. Після декількох днів, проведених в Ораді й на курортах поблизу міста, ми можемо провести два-три дні на природі, в горах, в нашому окрузі. Тут можна скуштувати традиційні страви. На півночі ви можете відвідати район, де розповсюджене виноробство. Зокрема, у одному населеному пунткі є близько 1000 винних підвалів. Тут проводиться і дегустація вин.

Весь Бігорський повіт є ідеальним місцем для тих, хто полюбляє справжнє багатоетнічне різноманіття. Представники угорських, німецьких, італійських, словацьких меншин живуть разом у гармонії, представляючи туристам історію й традиції та звичаї, які щорічно проводяться у селах та містах. У селах, можна знайти народних майстрів, каже Адріан Дубере: Днями у населеному пункті Вадул Крішулуй будується центр, куди запрошуватимуться туристи, а також ті хто хоче навчитися гончарного ремесла чи купити такі вироби. У нас також є ремісники, які виготовляють скляні вироби та народні костюми. Їх можна відвідати вдома і подивитися, як вони працюють й купити предмети ручної роботи.

Перед візитом до Бігорського повіту не пропустіть візит до Національного центру туристичного просування та інформування. Тут вам допоможуть спланувати всі маршрути відповідно до ваших уподобань. Адріан Дубере: Турист, який прибуває до нас, може отримати місцевий туристичний путівник по Ораді з всіма цікавими напрямками в повіті. Ми також маємо певний посібник для печер, для курорту «Беїле Фелікс», для Природного парку ліс Краюлуй. Маємо чимало інформації про Бігорський повіт. Ми створили загальні посібники та посібники, що стосуються туристичного призначення. Вони надруковані на 12 мовах, включаючи іврит, італійську, французьку, англійську, польську, німецьку. Зокрема, польська група туристів наприкінці свого візиту, дослухавшись до нашої поради й фотографуючи традиційний селянським будинок в окрузі, були приємно здивовані, коли ми запропонували їм туристичний путівник польською мовою.

Ми чекаємо Вас наступного разу, коли представимо інший туристичний маршрут!

Повіт Алба приваблює більшість туристів, особливо своїм повітовим центром, містом Алба-Юлія, що перенасичений важливими і добре збереженими історичними пам’ятками, залишками тисячолітнього минулого. Однак ані околиці
повітового центру не менш привабливі, особливо печери та льодовики, а також місця де можна займатися альпінізмом.

Міхай
Кошер, представник міської ради Алба Юлія, каже, що туристи з радістю повертаються до цього міста: Алба Юлія є ідеальним місцем для проведення відпустки. Для кожного туриста – це означає можливість подорожувати а часі протягом принаймні двох
тисячоліть, шляхом пережитків трьох
укріплень з трьох різних епох,
побудованих послідовно, на тому ж самому місці, з додатковою динамічністю і
життєздатністю злободення. Це в результаті найкрасивішої та найохоплюючої історичної розповіді історичної реконструкції в міській частині фортеці Алба Кароліна,
найбільшої фортеці типу Вобан у Східній Європі і, зрозуміло, в Румунії.

У фортеці Алба
Кароліна, всі туристи виявлять місця, де кожен камінь і кожна цеглина дихають історією, і кожна пройдена вгору сходинка або кожен тунель переконують з кожним пройденим метром, що це місце є другою столицею Румунії, місце де Румунія щорічно 1 грудня відзначає свій день
народження. Міхай Кошер, прес-секретар мерії Алба Юлія: Ми маємо кілька історичних вистав, щоденних пунктів атракції, якими можуть насолоджуватися всі туристи або в одному з бастіонів міста, або на центральній площі. Туристи можуть потім пройтися Маршрутом міських воріт. Початковою точкою є Ворота №I, а останньою Ворота №VII. Потім є Маршрут «Трьох укріплень», що пропонує туристам можливість ознайомитися із захищеною територією. У цій зоні дуже добре збереглися елементи римської фортеці із 106 року, частина середньовічної фортеці, побудована між XVI і XVII століттями. Там, опівдні, можна побачити церемонію зміни почесної варти, яка збирає щодня, але особливо в суботу, сотні туристів, які бажають побачити
унікальне шоу в Румунії. Зміна варти відбувається щоденно біля Воріт №3. Зараз ми маємо намір
перенести її на вихідні і зберегти протягом тижня тільки символічний показ на Маршруті трьох фортифікацій.

Багато чого можна побачити у фортеці, але найважливішими є палаци, зізнався Міхай Кошер: Єпископський палац і Палац Апор, зараз місце знаходження ректорату Університету «1 грудня 1918 р.». У центрі площі підноситься кінна статуя румунського правителя Міхай Хороброго, і теж тут розташована Бібліотека«Batthyaneum». Вона носить ім’я засновника Ігнаціуса Баттяні, єпископа Трансільванії. Це установа, що містить понад 18.000 рідкісних книг і, загалом, близько 50.000 книг. Теж тут міститься частина Codex Aureus, інша частина перебуває в Лондоні. Отже, багато чого можна побачити в Алба Юлії, від Національного музею возз’єднання, будівлі, де відбулося 1 грудня 1918 року засідання, в якому було вирішено питання заснування Румунії у її
теперішніх кордонах. Це територія площею 110 га, яку
можна відвідати або за дві години за допомогою специфічних туристичних
засобів, або за два дні, якщо ви хочете провести час в місті АлбаЮлія.

З Алба Юлія туристи можуть рушити в гори Апусень, до яких можна дістатися тільки проїздивши через долину Ампой, завдовжки 20 кілометрів, де є п’ять природних заповідників, скель, ущелин та печер. Туристи,
зацікавлені займатися скелелазінням, повинні знати, що тут на них
чекають як легкі, так і складні маршрути. Неподалік м. Алба Юлія є таке місце, улаштоване для любителів скелелазіння, що
називається Колці Траскеулуй, поруч з відомим селом Риметя, що відрізняється від інших унікальною архітектурою будинків ХІХ століття. Це високі хати, з білими стінами та вікнами помальованими зеленою фарбою, з
високими воротами, деякі з яких були перетворені на гостьові будинки. У 1999 році, село Риметя
отримало з боку ЄС нагороду Europa
Nostra через Європейську програму відновлення сільських місцевостей. Скелелазінням можна займатися також в селах Ампоїца та Кеїле Римецулуй. Ви також можете зупинитися у феодальній фортеці Теуц, розташованій на вершині скелі. Міхай Кошер, прес-секретар мерії Алба Юлія: У повіті Алба ми маємо два
найкращих гольф-поля в Румунії. Один з
них розташований неподалік повітового центру, в селі Чукут, а інший в районі Піану, приблизно в 25 км від м. Алба Юлії. В напрямку до гір Апусень ландшафт унікальний, надзвичайний, а в районі Вінц є багато історичних місць та чудових ландшафтів. Пропозиція дуже різноманітна. Ми не забуваємо про любителів вина, які можуть обрати Винний маршрут. Ми радимо їм відправитися
до виноградного комплексу Жідвей та замку Четатя де Балте.

Якщо нам вдалося переконати вас спланувати відпустку у повіті Алба, ви повинні знати, що незабаром Мерія м. Алба Юлія разом з Повітовою радою Алба організуватиме два важливі заходи. Міхай Кошер: Перший – це «Alba Fest», з 7 по 9 червня, святкування міста, яке ми перетворили на справжній фестиваль для молоді і «Свято музики», унікальна подія в Румунії, що цього року пройде з 22 по 23 червня, за участю дуже важливих імен міжнародної сцени.

Отже, повіт Алба – це особливий досвід. Не тільки саме місто, яке завдяки своїй чарівності
заслужило відданих туристів, а й повіт. Тут ви знайдете багато природних заповідних територій, едельвейс, що росте на найнижчій висоті в країні, а також гольф-поля, що відповідають міжнародним стандартам.