Category: Туристична Румунія

Один
з найпривабливіших історичних регіонів Румунії – Буковина, представляє багату
пропозицію для всіх туристів, які хочуть пізнати сторічні традиції,
помилуватися прекрасними краєвидами, побачити церкви із зовнішніми настінними
розписами, здійсненими сотні років тому або активно провести свій відпочинок.

Клаудіу Бредецан, координатор туристичної служби Сучавської повітової ради
каже, що Буковина відома серед туристичних напрямків на національному рівні
гостинністю тутешніх мешканців та духовністю місць. «Коли говоримо про
Буковину, ми маємо на увазі вісім об’єктів у переліку ЮНЕСКО, в категорії
релігійні пам’ятки, розписані монастирі і церкви, а також маємо на увазі
тутешні краєвиди. Крім цього не менш важливим є те, що на Буковині
автентичність є дуже важливим фактором у розвитку туризму. Цей регіон є
ідеальним місцем для відпочинку у будь-яку пору року. Уже минули зимові свята і
в наступний період, у січні та лютому, туристи можуть відвідати Буковину для лижного спорту. У цьому сенсі місцева державна адміністрація постійно
заохочує і дуже рада появі в повіті нової гірськолижної траси. Це траса Рареу,
яка привабила велику кількість туристів, коли відкрилася у січні 2019
року.».

Проте
крім численних можливостей для активного туризму, дуже розвиненого на Буковині,
цей куточок Румунії є дуже популярним передусім серед любителів культури.
Розповідає Клаудіу Бредецан. «Ми не даремно говоримо, що Буковина – це атракція особливо для любителів культурного туризму. У
2017 році місто Сучава, що є головною брамою до Буковини, стало «Європейським
напрямком досконалості» (EDEN) в плані реального культурного туризму. Це
означає, що інвестиції, здійснені місцевим муніципалітетом з метою збереження та
реставрації важливих туристичних об’єктів, дали результат. Я маю на увазі
модернізацію Музею історії – Музею Буковини, маю на увазі те, що тронна фортеця
Сучави отримала новий вигляд. Загалом, Сучава, як туристичне місце, відродилося
упродовж останніх 30 років.»

Для
тих, хто починає свою подорож Буковиною з Сучави, у місті є кілька безкоштовних
турів, – каже Клаудіу Бредецан, голова туристичної служби Сучавської повітової
ради. «Національний центр сприяння туризму та інформації у Сучаві, яким я управляю, має у своєму складі екскурсовода, який пропонує безкоштовні тури. Це
пішохідні тури по місту. Дуже цікаво, що ці тури були організовані на прохання
іноземних туристів. Їх кількість за останні роки зросла на понад 30%. Якби ми
склали першу п’ятірку країн, які відправляють туристів на Буковину, перші два
місця посіли б Іспанія та Німеччина, третє місце – Італія, четверте – Франція,
а п’яте – Республіка Молдова. Туристи цінують автентичність нашого регіону та
його гостинність. На ці елементи ми продовжуємо покладатися, адже лише таким
чином ми можемо бути унікальними у все більш диверсифікованому ландшафті
багатьох туристичних місць.»

На
Буковині є багато етнографічних музеїв. На відміну від інших регіонів Румунії,
ці музеї є підтвердженням того, що туристи ще можуть побачити наживо. Народні
костюми, які по неділях мешканці буковинських сіл одягають до церкви, предмети
домашнього вжитку, які досі використовуються у побуті. Звичайно тут можна
зустріти багатьох народних майстрів. Клаудіу Бредецан. «Більшість народних
майстрів, яких ми популяризуємо через Культурний центр Буковина на різних
ярмарках та виставках як вдома, так і за кордоном, проводять інтерактивні
майстер-класи для туристів. Ми, туристично-інформаційний центр, приймаючи
участь у міжнародних та національних ярмарках туризму, завжди беремо з собою
майстрів, які представляють тутешні традиції. Майстри важливі, тому що дають
можливість туристам пережити унікальний досвід. Майстри, як відомі, так і молоді,
завжди мають своє місце на наших стендах і не лише на ярмарках. Сучавська
повітова рада організовує пересувний ярмарок під назвою «Вироблено на
Буковині». Це захід, за допомогою якого ми просуваємо буковинські вироби і, звичайно, тутешніх майстрів.»

З
огляду на те, що зимові свята вже позаду, важливо знати, що на Буковині
відбуваються цікаві події протягом
всього року. Таким чином, щомісяця тут можна побачити цікаві речі, – розповідає
Клаудіу Бредецан. «Я рекомендую всі великодні заходи на Буковині. Цікавою
подією, яка відбудеться одинадцятий рік поспіль є фестиваль «Гора Буковини»,
організований у середині травня 2020 року. Також великим заходом національного
рівня є Фестиваль середньовічного мистецтва у сучавській фортеці. Минулого року
за чотири дні фестиваль відвідали 30 тис осіб. Таким чином він є одним з
найбільших фестивалів у Румунії. Ще один дуже цікавий національний фестиваль,
що цього року пройде в 25-те – це Фестиваль форелі у селі Чокенешть. Як бачите,
майже щомісяця ми проводимо якусь подію, тому що хочемо, аби Буковина була
туристичною атракцією протягом всього року.»

На
Буковині є не менше 20 природних заповідників. Природне середовище Буковини
характеризується складністю та великою різноманітністю ландшафтів. Гірські
хребти Келімань, Рареу, Джумалеу мають ідеальні умови для пішого туризму,
зимових видів спорту та спортивного рибальства. Бальнеологічний туризм
поширений в долині річки Дорна. А один з найбільших курортів Румунії – Ватра
Дорней, пропонує спеціалізовані послуги з лікування серцево-судинних
захворювань, дихальних розладів, неврологічних розладів, ендокринних
захворювань та гінекологічних розладів. І це лише кілька аргументів того, чому
варто відвідати один з найпопулярніших регіонів Румунії – Буковину.

У столітті швидкості, відпочинок в
румунських селах пропонує вам архаїчну атмосферу, стародавні традиції,
дивовижні пейзажі, їжу, приготовлену тільки з місцевих продуктів, і, перш за
все, зовсім інший темп життя. Ви повністю відірветесь від міської метушні і зможете
поспостерігати за роботою місцевих умільців, вам будуть розповідати місцеві легенди, і ви знову возз’єднатися з природою.

Марілена Стоян, голова і засновник Національної асоціації екологічного та
культурного сільського туризму, «АНТРЕК Румунія», і директор журналу
«Відпочинок в селі», зазначає, що є багато красивих сіл, які зберігають і особливо акцентують специфіку їхнього регіону, як в архітектурі,
так і в стилі. Марілена Стоян: «Я маю на увазі Буковину, наприклад, село Вама або село
Чокенешть. Чокенешть, можна сказати, що воно село-музей, розташоване на березі
річки Бістріца. Тут на будинках, парканах і колодязях зображені мотиви народних
костюмів. Все село має один і той же стиль, але кожне село має свою особливість. Тут також знаходиться
музей писанок, а в
середині серпня організовується фестиваль форелі. Я також
рекомендую туристам відвідати історичний регіон Марамуреш, село Ботіза, де є
багато дерев’яних церков, як древніх, так і нових. Тут існує традиція фарбування
вовни рослинними фарбами і плетіння прекрасних килимів. Ці
килими робить відомий місцевий майстер. Також в селі Ботіза місцеві жителі
готують дуже смачні традиційні страви. Місцева їжа дуже жирна, але, якщо випити
трошки місцевої горілки, яка називається палінка, це допоможе в процесі
травлення».

Хоча історичні регіони, розташовані
на півночі Румунії, Буковина і Марамуреш, особливо відомі серед туристів, є й
інші туристичні напрямки в сільській місцевості на півдні Румунії. Крім традиційної пропозиції Дельти Дунаю, туристи
можуть відвідати такі повіти як Джурджу і Келераш, де останнім часом з’явилося
багато нових пансіонатів і туристичних маршрутів. Марілена Стоян, голова і
засновник Національної асоціації екологічного та культурного сільського туризму
розповідає: «Існує село
Чокенешть і в повіті
Келераш, недалеко від ріки Дунай. У цьому селі турист має можливість пройтися екотуристичними маршрутами, наприклад, він може
прокататися на велосипеді берегом Дунаю. Також рекомендую туристам
відвідати село на березі Дунаю Ешелніца. Дуже популярне в останні роки
туристичне призначення – це Казанеле Дунеря – ділянка річки Дунаю в повіті
Мехедінць на кордоні з
Сербією. Тут турист має можливість покататися на гребних човнах або на
пароплаві і обов’язково повинен спробувати рибу. Можна також відвідати села, в
яких живуть чехи і словаки, де завдяки середземноморському клімату зростає
фігове дерево. Тут місцеві жителі варять дуже смачне і популярне варення з
інжиру. Якщо ми все-таки перебуваємо на півдні Румунії, хочу запропонувати
туристам не пропустити село Тісмана, один з найкрасивіших населених пунктів
Румунії. Тут розташований один з найбільш вражаючих монастирів нашої країни.
Влітку турист може тут прогулятися прекрасними лісами. Недалеко звідси знаходиться село
Пештішань, Хобіца, де народився відомий румунський скульптор Костянтин Бринкуш.
Тут можна подивитися роботи румунського скульптора ».

Багато туристів, які відвідали
Румунію, були приємно вражені виробами народних ремісників.
Ідеальне місце для того, щоб ближче познайомитися з ними, це у них вдома, в
їхньому селі. Останнім часом спостерігається постійне зростання числа туристів,
охочих відкрити для себе красу румунського села. Бажаючі відкрити цю красу можуть відправитися
в Трансільванію, в сакські фортеці, розташовані в селах Кріц і Віскрі. Тут знаходиться
парафіяльний будинок, який був перетворений в пансіонат. У цьому пансіонаті
туристи можуть брати участь в ремісничих майстернях і скуштувати смачну місцеву їжу.
Також туристи можуть відвідати фортеці Сігішоара, Рупя, Віскрі, Саскіз.

Ми запитали Марілену Стоян, голову і засновника Національної асоціації
екологічного та культурного сільського туризму, чи є серед всіх румунських сіл
одне, до якого вона відчуває себе ближче: «В
останні 30 років я була дуже прив’язана до села Бран Моечу і села Меґура у повіті Брашов. Це село розташоване на
вершині пагорба і звідси видно з одного боку гори П’ятра Краюлуй, а з іншого боку
Гори Бучеджь, тобі здається, що ти знаходишся в амфітеатрі. Тут багато лісів і
маршрутів для прогулянок пішки, на велосипеді або взимку на санях, запряжених
кіньми. Коли я їду за кордон і сумую за домом, я завжди думаю про це місце».

На зимові свята,
багато пансіонатів з регіону Мерджінімя Сібіулуй і Тиргу Нямц приготували
спеціальні туристичні пропозиції для проведення Різдва і Нового Року.
Туристи мали можливість послухати
концерти колядок, покататися на санях, запряжених кіньми і спробувати різні
смачні традиційні страви, спеціально приготовлені на зимові свята. А пропозиції
пансіонатів дуже численні і різні, стверджує Марілена Стоян: «У румунському селі XXI
століття є багато пансіонатів з джакузі або невеликими СПА-центрами. Будинків,
які зберегли традиційний румунський стиль життя на селі, менше. Наприклад, недалеко
від Бухареста, в населеному пункті Снагов, знаходиться традиційний румунський
будинок Сад Влахія, а в повіті Прахова – Ферма Дачілор. І в повіті Алба є
багато таких пансіонатів. Це, однак, для тих, хто зацікавлений в чомусь більш
особливому. Чекаємо вас в румунських селах».

Сьогодні ми пропонуємо ретроспективний
огляд, в якому згадаємо туристичні пам’ятки Румунії, представлені
протягом 2019 року. Це
був рік, багатий на пропозиції і, водночас, можливість для вас, наших відданих
слухачів, відвідати нас та переконатись у чарівності напрямків, запропонованих
нами. До кінця лютого ви
мали нагоду відповісти
на запитання нашого першого конкурсу. Говора,бальнеологічний туризм європейського рівня під таким заголовком ми просували лікування цілющими водами та туристичні принади бальнеологічного курорту Говора. У нас було 47
нагород, і один з учасників виграв великий приз- дев’ятиденне перебування для двох
осіб, з повним пансіоном, з 15 по 30 червня 2019 року. Великим переможцем був
громадян Данії: Ганс Вернер Лолліке, який відвідав
нас зі своєю дружиною Інге-Лісе Лолліке. І сюрпризи не закінчилися тут. До 31 серпня 2019 року ми запросили вас взяти участь в іншому конкурсі
під назвою Яси – історична столиця Румунії, присвяченому місту та повіту Яси. Великою переможницею стала Анна Нахапетян з
Москви.

На початку року ми відкрили ворота гір Бучеджі, і відвідали місто Буштень, розташоване в долині Прахова,
всього за дві години від Бухаресту. Ми розповіли не лише про гірськолижні схили, а й
про найбільшу і найціннішу пам’ятку курорту, унікальну в країні, Хрест Героїв народу,побудований 1926-1927 років під опікою Її Величності, Королеви
Марії та розташований на висоті 2291 метр, він виготовлений із сталі та
розміщений на залізобетонному п’єдесталі. Розміри пам’ятника вражають: висота 48 метрів і ширина 14 метрів. Також на початку року ми розповідали
про екотуристичні
напрямки в Румунії. Трансільванські пагорби приваблюють відвідувачів з огляду
на добре збережені села, укріплені церкви, а знедавна широкою мережею велосипедних та пішохідних маршрутів. З іншого боку, ми дізналися, що дельта Дунаю має зовсім іншу
пропозицію: стеження за птахами та прогулянка на каное. Ліс Краюлуй, невелика територія в горах Апусень, пропонує дуже гарну пропозицію -відвідування печер. Існують не тільки туристичні
печери, а й спеопечерні, куди заходять з відповідним обладнанням спелеологи. Ми закінчили зимовий сезон 41-м випуском найбільшого організованого туристичного ярмарку в Румунії, де ми знайшли найвигідніші пропозиції для любителів
культурного, лікувального, сільського та бізнесового туризму в Румунії.

На початку весни ми вирушили на захід
Румунії, в повіт Гунедоара. У списку найбільш затребуваних пам’яток перше місце
займає одна з найважливіших пам’яток готичного феодального мистецтва на
південному сході Європи: Корвінський замок. Про озеро Букура кажуть, що є найбільшим льодовиковим озером Румунії. З іншого боку, фортеця Дева
вважається одним з найважливіших середньовічних укріплень Трансільванії. Потім
ми подались до Долини -Черна, що на південному-заході Румунії, мальовничого місця, з різноманітними
та вражаючими пейзажами, де ще є села, де люди ще живуть простим життям, як сотні років тому. Ми дізналися, що природні цілі тут дуже
різноманітні: водоспади, печери, видовищні ущелини. Ми також відвідали курорт, де лікувальні властивості
мінеральних вод використовуються вже дві тисячі років, починаючи з римського
періоду: Беїле Геркулане.

Влітку, як зазвичай, ми вирушили до румунського узбережжя
Чорного моря, яке щедро простягається на протязі 245 км. Ми розповіли про низьку солоність, рівномірну
берегову лінію та орієнтацію пляжів з товстим шаром піску на схід, що створює передумови
спокійного відпочинку. У
Румунії в повний сезон морська вода може перевищувати 25 градусів, а з настанням вечора починаються події, багато з
яких є всесвітньо визнаними. Але курорти на румунському узбережжі ідеально
підходять для сімей з дітьми, в пошуках спокою, а також для любителів вечірок до
світанку.

ВСРР бере участь на запрошення Департаменту міжетнічних відносин уряду Румунії в реалізації Синьої книги
культурної ідентичності Дунаю, проекту Європейського Союзу, який має на
меті створення інвентаризації спадщини багатоетнічних районів, розташованих
вздовж європейської річки.
Таким чином, ще
на початку осені запросили вас ознайомитись з мультикультурною Добруджею. Ми представили вам територію, насичену
історією та легендами, етнічні спільноти, що живуть у
цьому просторі, є прикладом співіснування. В рамках того ж проекту та з тієї ж перспективи ми представили вам Тімішоару та Арад, міста, які особливо привабливі з
туристичної точки зору. Тоді ми вирушили до менш відвідуваної туристами зони,
до східної частини Трансільванії, відповідно до повітів Ковасна та Харгіта. Ви познайомилися з
мешканцями села Турія, які увійшли до Книги рекордів за найбільшим
бульзом, ми розповіли про красу озера Св. Анни, сформованого у вулканічному кратері, але ми також побували
на курорті Беїле-Тушнад.

Наприкінці року ми дізналися, що
інтерес до старих дворянських резиденцій в Румунії зріс. У Румунії є понад 300 таких
пам’яток, занесених до національної спадщини. Серед них ми потрапили до деяких менш
рекламованих або відомих замків: Замок Стурдза у Міклеушень, Замок Куза у Руджіноаса, Замок Бетлен у населеному пункті Кріш. Ми завершили рік
з різдвяними та
новорічними пропозиціями. Тож ось рік, повний пропозицій. А рік, який тільки
починається, обіцяє бути принаймні таким же цікавим та з іншими конкурсами, які вам не
слід пропускати. З Новим
роком!

Музичні шоу під відкритим небом, чудові
феєрверки, ярмарки подарунків для дітей і дорослих, все це підтримує святкову атмосферу у великих містах Румунії. Сьогодні ми підібрали для вас кілька пропозицій для проведення кінця року в нашій країні.

Відкриваємо список пропозицій Буковиною. Прямуємо, отже, на північний схід
Румунії, де зимові канікули мають особливий шарм. Маріус Замфір, генеральний
менеджер румунського туроператора розповідає: На Буковині, у чотири-зірковому пансіонаті, в Гурі Хуморулуї, проведення чотирьох ночей у період з 30 грудня по 3 січня, зі сніданком(шведський фуршет), перекусом, і двома святковими обідами та новорічним шоу коштують від 2300 леїв за особу(480 євро) – до 2700 леїв (560 євро).

Нетиповий Новий
рік можна провести в центрі Румунії, на курорті Пояна Брашов, на гірськолижному
спуску. Однак, якщо ви бажаєте поєднати це з неповторною та приємною атмосферою
п’ятизіркового готелю, то Брашов може стати ідеальним пунктом призначення.
Маріус Замфір: У Брашові пропонуємо п’ятиденні туристичні пакети починаючи з 29 грудня. Туристів зустрічають вітальною вечерю, тобто шведським фуршетом.
Потім слідує тематична розвага та презентація румунських традицій, 30 грудня. А
31 грудня – новорічне шоу. Тема – мода 1920-х років. Це ретро-новорічна ніч,
дуже цікава. Першого січня відбудеться інша тематична розвага, а вранці 3 січня
подається прощальний сніданок. Ціни – від 5400 леїв за особу (1125 євро).

Якщо ця пропозиція переконала вас приїздити до Брашова, не забудьте по
дорозі зупинитися в знаменитому замку Бран, що розташований у 29 км від міста
Брашов. Там ви зможете милуватися прекрасною середньовічною фортецею,
спорудженою в XIVстолітті, що зараз перебуває у винятковому стані, зведеній на скелі на
висоті 40 метрів. Упира Дракулу пов’язують із замком Бран, але історія інша. Богдана
Балмуш, представниця замку Бран, каже, що 2020 рік буде особливим: У 2020 році
сповняться 100 років з моменту, коли королева Марія стала власницею замку. У
1920 році Брашовська міська рада подарувала королеві домен Брана у знак визнання
її вирішального внеску в реалізації об’єднання румунських князівств. Наступного
року відбудуться заходи, які стали вже традиційними в замку Бран: Джазовий
фестиваль, в кінці серпня, концерти на озері, всесвітня виставка котів, ярмарки
чотирьох сезонів. Більше того, відчуваючи радістю цього ювілею, ми організуватимемо
ще більше заходів, які ми оголосимо вчасно, і на які, очевидно, ми з нетерпінням
чекаємо вас.

Навіть з першого
дня року на вас чекає справжнє свято. Богдана Балмуш: Бран – особливий район,
люди дуже привітні, звичаї – дуже добре збережені. Туристи не пошкодують свій вибір,
повітря чисте, а ландшафти – виняткові. Ресторан Замок Бран
підготував спеціальні меню для свят. 1 січня ми чекатимемо на всіх смачним бульйоном,
так щоб початок нового року був смачним та енергійним. Більше того, протягом
всієї зими шеф-кухарі ресторану готують відібрані страви зі свинини у відомих трансільванських
варіантах. Наприклад, у нас є холодні страви із сільськими сезонними продуктами:
сальтисон, кров’янка, кишка, шкварки та різні варіанти
сирів.

Курортний
туризм – сильний сегмент,
представлений в Румунії, чекає на туристів
протягом цілого року. Тим більше у новорічну ніч, коли можна так само насолоджуватися цілющими властивостями вод бальнеологічного курорту. На цей раз на курорті Бейле Фелікс. Маріус Замфір: Для новорічної ночі, у Бейле Фелікс,
ми маємо туристичні пакети на п’ять, шість
та сім ночей, починаючи з 27 грудня по 5 січня. Стартова ціна в двомісному номері – 7600 леїв (1580 євро), тобто для двох осіб. Пакет включає сніданок, вечерю зі шведським столом, вітальну вечерю 29 грудня,
розважальну вечерю 30-го грудня. 31-го грудня відбудеться тематична новорічна
вечірка зі спеціальним меню. Перше січня приносить нам теж тематичну музичну вечірку. До виїзду туристів запрошують на різні види заходів або в готелях, або на курорті.

Запрошення нами
зроблено. Чекаємо на вас і у 2020 році, щоб разом ознайомитися із гостинною
Румунією та багатою пропозицією для будь-кого та в будь-який сезон.

Сьогодні ми запрошуємо всіх на уявну подорож
Муреським повітом, де, починаючи з повітового центру – Тиргу Муреша, який також
називають містом троянд, ви зможете відкрити для себе безліч цікавих місць та
різноманітний спектр умов для змістовного дозвілля та незабутнього відпочинку.
Окрім знаменитої середньовічної фортеці
Сігішоари, тут є більше сотні садиб та замків різних епох, а також
відомий курорт Совата. Невостаннє ми завітаємо в гості до румунських майстрів,
які пропонують унікальні вироби з кераміки та дерева.

Хоча в повітовому центрі – Тиргу Муреші не
збереглися старі будівлі, оскільки місто упродовж часу пережило кілька великих
пожеж, воно зуміло зберегти своє середньовічне обличчя у центральній частині. Чимало
гарно оздоблених будинків нагадують про старий ярмарок із середньовічного
періоду та про атмосферу міжвоєнного періоду. Аби краще зрозуміти це місто слід
обов’язково зупинитися у Палаці культури, пройтися по лабіринту в
Дзеркальній залі, відвідати два православні собори або фортецю.

Прогулюючись містом неможливо не помітити
Національний театр, який вирізняється сучасною архітектурою та багатою історію в
румунському театральному мистецтві. Розповідає Санда Віцелар, радник з питань
комунікації та взаємодії зі ЗМІ Муреської повітової ради. «У повітовому центрі
– Тиргу ​​Муреші ми запрошуємо вас зупинитися в центрі міста. Тутешні пам’ятки
архітектури говорять про полікультурне минуле міста троянд. Ви побачите дві
найбільш репрезентативні будівлі на національному рівні для стилю Модерн, а
саме: Палац культури та Адміністративний палац, які відображають початки
сецесії у Трансільванії. У Тиргу Муреші ви можете зупинитися на Корнештському
плато, просторі для дозвілля посеред природи та місці, де можна відвідати
другий за величиною зоопарк в Румунії. Крім того, улітку можна позагоряти та
плавати у спортивному комплексі Мурешул, який має три відкриті басейни, один
критий та штучне озеро для прогулянок на човнах.»

Більше того, у цей період можна відвідати Різдвяний ярмарок
у центрі міста, де було відкрито дві великі ковзанки. Після Тиргу Муреша можна
здійснити справжню середньовічну подорож чарівними вулицями Сігішоари. Перша
документальна згадка про неї датується 1280 роком, а дев’ять із 14 колишніх веж
все ще чекають на туристів, які хочуть відчути велич минулих часів. Ніколає
Тешкула, директор Музею історії міста Сігішоара, закладу культури, заснованого
в 1899 році, розповідає про головну принаду фортеці. «Годинникова вежа була побудована
у XIV-му
столітті, а до релігійної реформи була осередком мерії. Вона має 64 метри
заввишки, а дах є вищим ніж стіни. До рівня балкона, висота становить 30 метрів,
а решта 34 метри – дах. На вершині розміщено флюгер у вигляді півня, в залежності
від положення якого, ми знаємо чи в місті буде дощ або гарна погода. Вражають
також статуетки годинника: барабанщики, які сповіщають про початок нової години,
та певні статуетки із символічною роллю: Юстиція, Кат, Мир. Є й кілька
статуеток, які змінюють свою позицію о 6.00 та 18.00. У той же час, фігурки, що
представляють дні тижня, змінюють своє положення опівночі. Нинішній механізм
теж старий, він датується 1906 роком, але згадка про перший механізм Годинникової
вежі у Сігішоарі датується початком XVII-го століття. Так само, ми пишаємося
тим, що в середині шістнадцятого століття першим відомим годинникарем, був місцевий
замочник. Тож у галузі годинникарства Сігішоара має давню традицію.»

У 70 км від Сігішоари у підніжжя гір Гургіу
знаходиться бальнеокліматичний курорт Совата. Розповідає голова Муреської
повітової ради Петер Ференц: «Тут є соляні озера, які є унікальними не тільки в
Румунії, але й в Європі. Це соляні озера із сапропелевим намулом, що
використовується для лікувальних процедур, відомих як в країні, так і за
кордоном. Лікуються в основному захворювання опорно-рухового апарату, але дуже
гарні результати були досягнуті й в лікуванні гінекологічних захворювань, особливо
безпліддя. Лікують також респіраторні захворювання. У нас є геліотермальне озеро,
яке нагрівається сонячними променями. Над солоною водою озера є тонка плівка
прісної води. Створюється парниковий ефект, у результаті чого вода в озері
нагрівається до понад 40 градусів. Це озеро є дуже популярним серед туристів. Всі
хочуть побачити, що це за озеро, яке нагрівається сонцем до такої високої
температури.»

На Різдво та Новий рік Совата має привабливі
пропозиції. Наприклад, п’ятиденний пакет з проживанням у тризірковому готелі зі
SPA коштує близько 300 євро. Пакет включає харчування та різні заходи:
відвідування деяких хуторів, що знаходяться на вулканічному плато, прогулянки
по «Соляній дорозі» та відвідування соляної шахти Прайд, яка знаходиться лише в
дев’яти км від Совати. У Прайді гості можуть розслабитися у велнес-центрі з критими басейнами.
Лікувальна солона вода, газована вода, термальна вода з високою концентрацією
мінералів, з джерелом на глибині 1000 метрів ідеально підходять для розслаблення та
оздоровлення.

У Муреському повіті є багато садиб та замків, а в
населеному пункті Зеу де Кимпіє є особливий, – каже Санда Віцелар. «Це замок
барона Угрона, також відомий як Календарний замок. Він має 365 вікон і чотири
вежі, скільки двін і пір має рік, 52 кімнати, скільки тижнів у році, 7 терас, скільки
днів має тиждень та 12 залів, скільки
місяців має рік. Тут можна почути історію кохання, під знаком якої був
побудований замок, нерозділеного кохання між власником замку та російською
принцесою.»

Сподіваємося, що нам вдалося пробудити ваш інтерес
до Муреського регіону, а через тиждень ми запропонуємо вам нову ідею незабутньої
відпустки в Румунії.

Розташований між двома
визнаними туристичними зонами Румунії,
Марамуреським та Бігорським
повітами, Сатумарський
повіт можна вважати ідеальним місцем призначення для будь-якого туриста. Від природних резерватів до традицій та давніх звичаїв та
курортів з термальними водами,
пропозиція повіту дуже
різноманітна. До речі, Сатумарський повіт це майже нетиповий повіт зі всіх точок зору. За кількістю населення та за територію Сатумарський повіт займає провідне місце з огляду на велику кількість запасів термальних вод.

Кілька історичних пам’ятників привертають увагу туристів. Йде мова про стародавні замки та фортеці. Наприклад, фортеця Ардудулуй, що знаходиться в місті Ардуд, споруджена в 15 столітті, була однією з найсильніших фортець на
півночі Трансільванії. Замок Лоняй у селі
Медієшул Ауріу датується 13 століття. Потім, замок Каролі, розташований у місті
Карей, є справжнім місцем туристичного паломництва. Будівля була зведена в 1482
році для графа Кароля Ласло. Майже через 100 років, точніше у 1592
році, граф Каролі Міхалі перетворив замок у більш солідну споруду, щоб протистояти іноземним загарбникам. В даний час, замок
містить музей
історії та музей природознавства,
а також досить важливу для
міста Карей бібліотеку. Деталі подає Марчела Папіч, коордонатор проекту «Проживання в Сатумарському повіті»: Найважливішою атракцією Сатумарського повіту є
замок в місті Карей. Йде
мова про резиденцію
сім’ї Каролі,
сьомий замок за важливістю в Румунії. Іншою атракцією є дакійські печі, що були виявлені в населеному пункті
Медієшу Ауріт, що зберігаються майже цілими. Вони цікаві зокрема для тих, що захоплюються історією. Іншими туристичними атракціями є Меморіальний дім Васіле Лукачу, важлива політична постать
Австро-Угорської
імперії, або Меморіальний дім угорського поета Аді Ендре. Про цих особистостей ми навчалися в школі. Їхні меморіальні будинки можна відвідати в місті Сату Маре, вони перебувають під патронатом Сатумарського повітового музею.

Марчела Папіч каже, що однією з атракцій Сатумарського повіту є гастрономічна
пропозиція. Старі рецепти, успадковані
від
предків, а також звичаї та традиції, кожного разу підкорюють кожного туриста, який завітає до цих місць: Стала відомою горілка з Оашсього краю або горілка з
Турцького краю. У Сатумарському
повіті живуть
румуни, угорці, шваби, українці. Туристи мають нагоду ознайомитися з їхніми звичаями й традиціями, оскільки вони протягом року організують різні
фестивалі. Незважаючи на сучасні часи, люди зрозуміли,
що вони зобов’язані зберігати те, що є традиційним. І це роблять шляхом організування фестивалів.
Фестиваль швабів є одним з
прикладів. Це традиційна подія, яка проводиться вже протягом понад 20 років поспіль. Зі усіх навколишніх сіл приїжджають одягнені в народних костюмах люди. Окремі костюми були зроблені навіть 100 років тому. Також організується Фестиваль-конкурс «Танець
малюків». На цьому фестивалі танцюють народні танці діти разом зі
старшими людьми. Йде мова про
танці давністю більше 80 років. Також
проводяться фестивалі в регіоні
Оаш та в регіоні Турцу, на яких просуваються традиційні виробники горілки. Дегустація триває протягом двох днів, атмосфера
ейфорична.

Десять власників готелів вирішили об’єднати свої сили та розробили проект «Проживання
в Сатумарському повіті». Стараючись зберігати свою індивідуальність,
вони приїхали на останній туристичний ярмарок Румунії, що відбувся у Бухаресті з надзвичайними пропозиціями. Деталі подає Марчела Папіч, керівник проекту: На
жаль, пропозиції для зимових канікул на цей момент вичерпані. Туристичний пакет, який включає місце проживання з пансіоном для трьох днів з нагоди Різдва або Нового року коштує від 1000 леїв на людину. Туристи, які вже замовили номера у готелях нашого регіону
матимуть можливість взяти участь у знаменитому місцевому народному танцю «Ла Чуперке». Після Служби Божої, люди одягнуті у народних костюмах, приходять на цей танець. Тут парубки запрошують дівчат
на танець. Цей
танець символізує певну сцену
життя.

Навіть любителям гір варто відвідувати Сатумарський повіт. Пейзажі
прекрасні. Марчела Папіч уточнює:
Ми сподіваємось, що цього року гірськолижні траси будуть працювати. У нас лижня довжиною 2300 метрів, тому сподіваємось на велику кількість туристів. У
нас багато іноземних туристів. Нам пощастило мати у сусідстві Марамуреський повіт, тому туристи, які не знаходять там місце проживання, вони замовляють номера у
нас, відстань 20-30
км звідси до славнозвісних дерев’яних
монастирів. Також туристи, що мешкають в прикордонних населених пунктах в Угорщині або в Україні,
кажуть, що вони приїжджають з-за
кордону, коли відвідують нас, хоча відстані у 6 км від кордону з Угорщиною
та 30 км від кордону з Україною .

Повітова Сатумарська рада готує мобільний додаток для
туристичних маршрутів, за допомогою якого ставитиме у розпорядження туристам оновлені
карти.

Нещодавно в Бухаресті пройшов 42-ий румунський туристичний ярмарок, на якому були представлені туристичні
пропозиції для всіх любителів туризму. Найважливіші туристичні агентства та
туроператори Румунії, а також традиційні туристичні регіони Румунії представили
відвідувачам ярмарку найпривабливіші турпакети.

Даніела Бонт, голова Асоціації Росенау Туризм, запрошує нас відвідати повіт
Брашов в центрі Румунії: «У повіті Брашов дуже багато місць де можна провести
незабутню
відпустку, є також різні визначні пам’ятки і пішохідні маршрути. У нас люди
дуже гостинні. Ми всі зібралися біля стенду Повітової Ради Брашов, щоб представити весь повіт і запросити туристів відвідати
його. Я приїхала на цей туристичний ярмарок з деякими дуже привабливими туристичними пакетами. Я
також хотіла б відзначити, що більшість готелів і пансіонатів в місті Ришнов
приймають своїх гостей за рахунок спеціальних талонів на відпочинок. Проживання на одну людину за добу в двомісному
номері обходиться в 100 лей, тобто 20 євро в двозірковому пансіонаті і може
перевищити 300 лей (60 євро) зі сніданком, в найрозкішніших пансіонатах».

Одним з найбільш привабливих для туристів
регіонів Румунії залишається Буковина. Про це нам розповів Чіпріан Негруціу, представник Сучавської повітової ради: «Буковина
представляє свої туристичні пропозиції для Різдва і Нового року, а також в
цьому році ми пропонуємо і лижні тури в Буковині. Ми просуваємо три гірськолижних курорти: Гура-Гуморулуй, Кимпулунг- Молдовенеск і Ватра -Дорней. Туристи зацікавлені нашими
пропозиціями, і ми очікуємо їх у великій кількості».

Також біля стенду Буковини ми
зустріли Анну
Казак, народного умільця: «Я представляю тут частину традиційних ремесел Буковини:
традиційні торбинки ми тчемо в нашій майстерні, але є багато майстерень, які роблять такі вироби. Ці
вироби представляють собою частину народного костюма. Також ми робимо і традиційні маски. Так як незабаром буде Новий рік, ці маски нагадують
нам про давні часи. Жінки організували вечорниці, на яких представляли свої костюми і домашні речі, а чоловіки робили маски. У нас є
ялинкові прикраси та сувеніри з волоських горіхів ».

Столиця Румунії не могла не бути
представленою на туристичному ярмарку. Бухарест був представлений привабливими
пропозиціями одного з найбільших
СПА-центрів в цій частині Європи. А люди, зацікавлені цією
пропозицією були
запрошені в місто Плоєшть, недалеко від столиці, Аліною Гредінару,
керівником відділу маркетингу на іподромі Плоєшть. Під час туристичного ярмарку
тут було проведено особливий захід з кінних перегонів «Осінній приз». Однак, що
означає досвід іподрому в місті Плоєшть? На це питання відповіла нам Аліна Гредінару, керівник
відділу маркетингу на іподромі Плоєшть: «Іподром Плоєшть -це кінні перегони, це
проведення вільного часу. Найчастіше сюди приходять як любителі, так і зацікавлені
люди. Іподром відвідують
також діти і дорослі, щоб провести тут свій вільний час. Коли ми організували
міжнародні заходи, до нас приїжджали і іноземні туристи. 6-го липня ми провели
Скакове Дербі Румунії, в рамках якого також пройшли міжнародні кінні перегони, спонсором яких був емір Абу-Дабі.
Число глядачів перевищило 4 тисячі ».

Анда Попа, генеральний секретар
Асоціації з Просування і Розвитку Туризму в
повіті Прахова, розповіла нам про десяти мотивів відвідати цей регіон: «Повіт Прахова славиться тим, що тут
розташований королівський Замок Пелеш, але це не єдина пам’ятка нашого регіону.
Повіт Прахова пишається своїм Хрестом, на вершині
гори Карайман, який в 2014-му році увійшов до Книги рекордів Гінеса за найвищу
металеву конструкцію на вершині гори. У нас є унікальні музеї в Плоєштах, такі як Музей годинника або Музей нафти. У нас є програма
«Дорога Вина» в рамках якої відвідувачі можуть спробувати Фетяска Нягре
(Feteasca Neagră), вино яке є послом румунських вин. Повіт Прахова відомий
також своїми гірськолижними курортами. Ті, хто бажають навчитися кататися на
лижах, знайдуть тут досвідчених інструкторів. У нас є класичні різдвяні і
новорічні пропозиції для туристів в готелях в Долині Прахова, а також в
особняку в виноробному районі Дялу-Маре. У нас також є різні турпакети на
період Пасхи, на День святого Валентина, на свято Драгобете. Наприклад, якщо
турист хоче провести Різдво в місті Буштень, він повинен заплатити за
проживання в двомісному номері, за три ночі, сніданок та святкову вечерю 950 лей (200 євро). Для свята Драгобете пакет на дві ночі з
напівпансіоном ціни починаються з 391 лей (80 євро) в тризірковій віллі в місті Сіная. Крім цих класичних турпакетів,
тобто проживання та харчування, ми пропонуємо туристам відпочити в медичному
центрі в Пояна Кимпіна, на соляних водах».

Більше 2500 людей відвідали стенд міста Ботошань,
зацікавившись можливістю відвідування міста і повіту. Детальніше про це
розповів нам Йонуц Андрей, представник Національного Центру з інформування та
туристичного просуванню Ботошань: «Історичний центр міста Ботошань дуже красивий, тут знаходяться близько 60
будівель, одні з найбільших будівель історичного регіону
Молодови. У минулому році, в місті Ботошань був відкритий новий Парк розваг
Корніша, який займає площу в 48 гектарів. Тут можна побачити штучну річку для
рафтингу, послуги масажу, сауну, СПА, амфітеатр, різні спортивні майданчики,
скеледроми, снігову печеру, відкритий і закритий басейни. У грудні тут пройдуть
Лісові Свята, які зберуть багато людей не тільки з Ботошань, а й із сусідніх
районів, а також з інших країн ».

На туристичному ярмарку в цьому році
були також пропозиції для відпочинку на румунському узбережжі Чорного моря або
в спа-курортах і СПА-центрах. Туристичні пакети для відпочинку, навіть зі
знижкою 50%, були продані як на літо, так і для румунського варіанта дня
закоханих, свята Драгобете.

Розташований у
центральній частині Румунії, на півдні історичного регіону Трансільванія, Сібіуський повіт щороку приваблює все більше туристів у пошуках ідеального відпочинку.

Від Анки Ніцой, археолога Національного музею
Брукенталь, фахівця доби середньовіччя, дізнаємося, що Сібіу вперше згадується в документах ХІІ століття, в 1191 році, коли Папа Целестін II присвоїв Сібіу титул «препозитора», таким
чином визнавши церковну владу цього міста над навколишніми територіями: «Але, до заснування Сібіу, я хотіла би уточнити те, що саксонська
колонізація здійснена угорським королем Гезою II, в ХІІ столітті, простягнулася
на кілька періодів і охопила південну частину Трансільванії. Це сталося в цьому регіоні, бо йому була потрібна армія для захисту своїх кордонів.У цьому контексті з’являються два дуже важливі міста:
Сібіу та Брашов. Сібіу, який розвинувся швидше ніж Брашов, мав набагато більшу
адміністративну важливість в середньовічній добі. Тоді Сібіу став церковним
центром, де ми знаходимо найважливіші гільдії ремісників. Отже в Сібіу жили
багато торговців та ремісників. У XV столітті, а саме в 1468 році, у Сібіу, був
заснований Саксонський університет. Ось полюс у розвитку Трансільванії, від
Середньовіччя до наших днів.»

Доказом цього, у 2007 році, м. Сібіу було
європейською культурною столицею, увічненням свого історичного значення.Це, певним чином,
було результатом значення, яке Сібіу має з історичної, архітектурної,
економічної, але й туристичної точок зору. Анка Ніцой: «Сібіу – це конгломерат
етнічних груп, і з цієї точки зору, ми можемо милуватися католицькими, євангелічними
та православними церквами та соборами, синагогами. З релігійного погляду в Сібіу
можна знайти майже все, що означає християнство та іудаїзм. Перш за все
раджу гостям нашого міста відвідати
Площу Хует та Малу площу. Там вони можуть побачити красиву євангелічну церкву. Також
раджу їм побачити укріплення Сібіуської фортеці. Це стіни, що оточювали місто в
середньовічний період. Сьогодні вони є лише туристичною атракцією, але з ХІІІ
по ХУІ століття вони відігравали надзвичайну роль у захисті фортеці. Сібіу
ніколи не був завойований. Він відчинив свої ворота після облоги, але ніколи не
був завойований. Місто було побудоване з цегли та вкрите черепицею. Тому воно
було відоме як Червоне місто. Його не так легко можна було спалювати, як інші
міста. Раджу відвідати також Велику площу, де є найкрасивіші будинки та палац барона
Брукенталя. Це ідеальна зупинка в Сібіу. Там туристи можуть зупинитися на
терасі, щоб побачити всю панораму будинків, більшість з яких було відреставровано».

Однією з
будівель, що виділяється на цій площі, є будинок Хехта, що був власністю мерам. Сібіу. Пізніше, у XVIII столітті, він став центральним осідком Саксонського університету. Археолог Анка Ніцой розповідає про будинки розташовані на Великій площі та
про заходи організовані у Сібіу: «Ви можете побачити Будинок Халер.
Він належав одному з мерів, який розвинув Сібіу протягом XVI століття, Ренесансу та Реформації. Теж там розташована Католицька
церква, збудована у XVIII столітті, Палац Брукенталя відомого губернатора
Трансільванії Самуеля фон Брукенталя, покровителя мистецтв того періоду в
Трансільванії. Є багато атракцій, зовнішністю та історією яких ви можете
насолоджуватися випивши каву. Сібіу – столиця театру Східної Європи.
Міжнародний театральний фестиваль є другим за масштабом в Європі після
Единбурзького фестивалю. Він залучає до Сібіу щороку сотні тисяч туристів, тому
що це інноваційний фестиваль. Ті, хто хоче ознайомитися із традиціями
румунського народу, може прийти на Фестиваль гірських пісень. У нашому регіоні
є Музей Астра, де іноземний турист може дізнатися про історію та традиції
румунів. Кожні вихідні відбувається там захід. Також в кінці року відбувається
Різдвяний ярмарок, надзвичайно відвідуваний різдвяний ярмарок, один із
найкрасивіших у Румунії.»

У повіті Сібіу ви можете вибрати маршрути, які поєднують їзду на велосипеді з відвідуванням
історичних міст та традиційних сіл,або маршрути, які перевірять ваш фізичний стан, перетинаючи шосе Трансфегерешан. У повіті є понад 250 км маркованих маршрутів, які зв’язують мальовничі поселення в районі Трансільванських пагорбів.
Археолог Анка Ніцой радить вам зупинитися в Мерджінімя Сібіулуї: «Мерджінімя Сібіулуй, як точка порівняння та орієнтиру для історії південної
Трансільванії. Якщо в Сібіу на кожному кроці ми знаходимо фрагменти історії
саксонців, то в Мерджінімя Сібіулуй ми можемо ознайомитися із історією румунів з півдня Трансільванії. В останні роки інтерес до традиційної
культури сильно зріс. Рекомендую пансіонати в цьому регіоні за їхню участь у
збереженні традицій. В н.п. Гура Реулуй проходить щороку Фестиваль рододендрону карпатського, що цвіте в червні. У н.п. Сібієл, також, відбуваються заходи про життя румунського села. Ми чекаємо на вас у Сібіу, ви точно не
пошкодуєте».

Бузеуський
повіт, розташований у південно-східній частині Румунії,
названо маленькою
Румунією, завдяки різноманітності рельєфних форм, які можна тут
зустріти. Тут ви знайдете ліси, грязові вулкани, старі монастирі, скельні поселення, а також
цікаві музеї. Бузеуський повіт також відвіданий любителями пригодницького туризму,
тут можна займатися альпінізмом, їздою на позашляховиках, рафтингом, парапланеризмом або каньйонінгом.

Зазвичай, коли ми кажемо Бузеу, ми думаємо про традиційні страви:
м’ясо, вино П’єтроаселе та ковбасу Плешкой, бабич-овечу ковбасу та сливову цуйку, але сам Бузеу – це більше цього. Він зберіг свою красу, затишність місць, але також має багато цікавих
історій, – каже Флоріна Флоря, координатор Національного центру з питань туристичної
інформації та просування в місті Негою: Я б розпочала з історією бузеуського
вокзалу. На вході до вокзалу
знаходиться унікальна
скульптура та мармурова плита, що посилається на орла Іліє. У період з 1924 по 1942 рік кажуть,
що корчмар на ім’я Адам
приніс орла, і він
любив перебувати біля вокзалу. У 1942 р. його розстріляв німецький солдат, а бузеуський поет Букур Кіріак також присвятив
йому томик віршів. Із залізничного вокзалу можна легко дістатися до центру, до Комунального
палацу, який, за словами історика Ніколає Йорги, є одним з найкрасивіших в країні, де працюють мерія та міська рада. Це велика прикраса міста Бузеу. Також в центрі міста знаходиться площа Дакія. Вона
застелена гранітними плитами, за моделлю румунської вишиванки. Місто Бузеу може похвалитися живим людським
скарбом. Також в центральній частині є невелика церква, присвячена Святим
Ангелам, оголошена історичною пам’яткою».

По всьому повіті організовується багато заходів.
Найважливіші з них – «Дрегайка» свого роду Івана -Купала, що організовується в Бузеу наприкінці червня, і Бузеу
Фест, який проходить на
початку червня, на курорті Серата-Монтеору, про який розповідає Флоріна Флоря: Він відомий своїми соляними
водами, і з 2016 року на
курорті розташований пригодницький
парк, прямо посеред
лісу. Також з 2016 року курорт має статус бальнеологічного курорту. Також я б
порадила іноземним
туристам відвідати грязьові вулкани. Вони
знаходяться в 35 км від міста Бузеу. Місце здається неживим, але коли ви наближаєтесь до
більших чи менших кратерів, ви можете бачити, як вони киплять, як грязь виштовхується на поверхню.
Вулкани занесені до списку пам’яток природи з 1924 року. Від грязових
вулканів можемо податися до населеного
пункту Бабеле, 45 км від Бузеу. Тут можна побачити живі камені. Є
кілька досить дивних геологічних утворень, про які кожен може уявити собі, що він хоче.

Звідси вирушаємо до району Нуку, Бузіору, де є багато печерних
поселень, які
використовувались як культові місця. Флоріна Флоря, координатор Національного центру з питань
туристичної інформації та просування в Негою розповідає: Ми дуже добре співпрацюємо з
професором географії Бухарестського
факультету Цезаром Бутересом, який займається дослідженнями в цій галузі вже
більше десяти років, і незабаром буде зроблена карта скельних поселень. Ці райони є менш відомими
громадськості, і вам потрібен путівник, але найвідомішою є Кам’яна церква в
населеному пункті Алуні. Її
вирили в скелі два вівчарі близько 1274 р. Крім того, є й інші
скельні поселення з назвами, що відповідають їх монастирському навантаженню ».

Флорін Бургуй, путівник, пропонує
унікальний гірський маршрут, починаючи від населеного пункту
Пояна Козанеї: Першою є
келія Діонісія Торкеторул. У цій келії, викопаній у скелі,
монах прожив 30 років. Кажуть, що він ходив один день на тиждень сповідатися в
церкві. Решта часу обробляв вовну, яку приносив йому близький друг. Недалеко
цієї келії знаходиться скит Фундул
Пештер, найважливіший у цьому районі, тому що в цій печері, яка тепер зачинена металевою сіткою, щоб не пошкодити
малюнки зсередини, ми знаходимо 137 креслень, що представляють різну зброю. Вони датуються близько
4 тис. років тому. Потім ми доходимо до церкви Йосифа. Весь цей маршрут займає
близько восьми-десяти годин, щоб піднятися на гору, а потім спуститися
лісом. Маршрут не дуже добре позначений, але з невеликою підготовкою ним
можна пройти».

Флоріна Флоря, координатор
Національного центру з питань туристичної інформації та просування в місті Негою, запрошує активно закінчити відпустку: Звідси вирушаємо до міста Негою, гірської місцевості з долиною Бузеу та річкою Бузеу, де можна займатися рафтингом. З березня по жовтень, листопад ви
можете щодня практикувати рафтинг з друзями. Цього року у березні відбувся другий випуск чемпіонату з рафтингу, в якому також
брали участь команди з Сербії, Болгарії та Великобританії. Тож ми
чекаємо на вас у Негою. Минулого року, 1 грудня, ми запустили з професором Цезаром Бутересом, Карту відвідувача. Таким чином, турист може відвідати
найважливіші та унікальні пам’ятки нашого регіону».

Відправимося
сьогодні на захід Румунії і зупинимося в повіті Арад. Відвідаємо перш за все адміністративний центр повіту, що носить ту саму назву і має багату культурну та історичну спадщину. Він є справжнім музеєм просто неба архітектурних стилів,
характернихXVIII, XIX та XX ст., пам’ятників мистецтва та історії. Але не менш цікавими для туристів є й околиці міста Арад.

Заступник міського голови міста Арад Левенте Богнар каже, що наш сьогоднішній пункт призначення має багату і цікаву історію: Арад – це, власне, західні ворота до Румунії, місто, відкрите до Західної Європи, багатоетнічне, багатоконфесійне місто з
традицією співіснування між етнічними громадами. Це багатокультурне місто і, водночас, місто створене етнічними та конфесійними громадами протягом століть. У нас багата спадщина, красиві та імпозантні будівлі, які
відзеркалюють багатство та 200-річну історію міста Арад. Але це також динамічне місто, з промисловою традицією. У місті Арад був побудований перший в нашому регіоні автомобіль – Марта. Я можу порекомендувати
нашим гостям відвідати історичний центр. Там розташована імпозантна будівля Мерії, а також недавно відновлений Палац культури, де Арадська
філармонія виступає з концертами. Також ми сподіваємося якнайшвидше завершити реставраційні
роботи у Арадській фортеці, побудованій в 1760-1780
роках.

Отже, якщо ви прибудете до міста Арад, радимо вам відвідати Адміністративний палац, одну із найбільш імпозантних будівель міста. Це, без сумніву, найкрасивіша
будівля Мерії на території Румунії, – каже прес-секретар Мерії Ралу Котреу: Теж у центрі міста ви можете відвідати Класичний театр імені «Йоана Славіча»,
нещодавно відреставрований Палац культури, із захоплювальним інтер’єром.
Водонапірна башта є іншим цікавим туристичним призначенням міста, особливо
тому, що це ідеальне місце звідки можна милуватися красою певної частини міста
з висоти 35 метрів. Тут ви, також, знайдете великий виставковий простір на
п’яти поверхах.Не пропустіть старі будівлі та
палаци міста, особливо ті, що знаходяться на бульварі Революції: Палац Нойман,
Палац Правосуддя або Палац Національного банку є вишуканими прикладами
еклектичної та неокласичної архітектури. Арадська фортеця в стилі Вобана, або
Замоковий будинок, якого також називають Будинком з гарматними ядрами, тому що
в його стінах видніються 17 гарматних ядер, всі залишки минулого цього міста.

«У Араді, також, є барочні церкви, такі як монастир cв. Сімеона Старнікула та
Сербська православна церква cв. Петра і Павла, або Собор св. Антонія з Падуї,
побудований в 1904 р. у стилі ренесансу» – розповідає
далі Ралу Котреу, прес-секретар Мерії м. Арад: Ми також рекомендуємо відвідати
Червону Церкву, Парк примирення, Музей мистецтв та етнографії імені Євгена
Попи, Будинок Препарандії, де функціонувала перша румунська педагогічна школа в
Трансільванії, Музей кондитерських виробів.Ви можете відвідати старий собор в Араді, Арадський вокзал, який також був недавно реставрований. Місто Арад може бути цікавою
пропозицією що стосується культурних заходів. Понад 100 заходів проводяться протягом року в цьому місті. Міжнародний
фестиваль літератури, Фестиваль гуманітарних наук, Кінофестиваль
документального фільму, Дитячий кінофестиваль KINOdiseea або Фестиваль
Старт румунських театральних шкіл є лише кілька з них.

Один з таких
довгоочікуваних заходів буде організовано в наступний період. Йдеться про Різдвяний ярмарок, для якого прикрашається та оживає центр міста, запрошуючи до ознайомлення з народними майстрами регіону. І тому, що в цьому
регіоні країни практикуються ще традиційні ремесла, народній майстри стають під час ярмарків справжніми зірками. Іншим важливим святом є День міста Арад, який згадує про період, коли Арад став вільним королівським містом, так що свято в середині серпня триває десять днів.

Але не менш
цікавими є туристичні призначення, що оточують місто Арад. Таким призначенням може бути Музей вина і виноградарства в селі Гьорок, в якому зберігаються понад
50.000 пляшок вина різних вікових груп Рислінгу, Фетяске, Червоного
бургундського, Каберне і Мерло. Зірками колекції є кілька пляшок італійського
Рислінгу від 1926 року. І теж в селі Гьорок знайдете Музей електричного
трамваю, і це не випадково, а тому що тут була побудована перша електрифікована
трамвайна лінія в Східній Європі і восьма у світі. Тут ще курсує старий
електричний трамвай у винограднику, відомий серед літніх мешканців села під
назвою Зелена Стріла. Левенте Богнар, заступник міського голови: Важливим є Арадський
виноградник. Тут виробляється вино під назвою «Кадарка де Мініш». Є якісні вина, які заслуговують на те, щоб бути відомими. Там любителі вина можуть скуштувати їх. З іншого боку, відомими у регіоні є церква нещодавно відновлена Марія Радна, головне місце римо-католицького паломництва на заході країни, середньовічні фортеці, а в південній частині повіту маємо монастирі Ходош-Бодрог та Гай.

Національний
центр туристичної інформації та просування м.Арад пропонує туристам рекламні
матеріали та карти румунською, англійською, угорською та німецькою мовами.

Сьогодні відвідаємо Вилчанський повіт і ознайомимо вас із кількома
туристичними визначними пам’ятками, де можна практикувати релігійний, рекреаційний, а
також лікувальний туризм. На
території повіту Вилча знаходиться велике число історичних пам’ятників, включених до
національного надбання. І бальнеологічні
курорти також відомі. Серед
них – Беїле Оленешть займає перше місце
за кількістю водних джерел та різноманітністю
складу та концентрації мінеральних вод.

Моніка Георгіу, координатор Національного центру інформації та туристичного просування в
рамках Вилчанської повітової ради, пропонує зробити
першу зупинку у місті Римніку Вилча, що славиться своїми туристичними пам’ятками. Хочу
навести приклад монастирів Антім та Четецуя, важливих з історичної точки
зору, та інших
монастирських комплексів: церкви Благовіщення, церкви Св. Параскеви або церкви Св. Георгія. З-поміж
культурних установ хочу згадати про Музей історії, де
зберігаються десять важливих колекцій з доби неоліту, бронзового віку, дакійського періоду, середньовічної,
сучасної і новітньої історії. Тут
туристи можуть побачити предмети національного
надбання. Одним з них є «бронзова маска», що
була виявлена у н.п. Окниця, і є
унікальною в Південно-східній
Європі, а також
«римська амфора з бронзи». Зупинкою у місті може бути й Музей мистецтв «Каса
Сіміян», цікавий культурний та
історичний об’єкт, що був
перетворений на музей між 1972-1980 роками і зараз в ньому проходить постійна виставка, яка об’єднує цінні картини та скульптури.

Моніка Георгіу, координатор Національного центру інформації та туристичного
просування Вилчанської повітової ради, розповідає далі: Запрошую
вас відвідати Музей Вилчанського села,
побудований навколо будинку Бужоряну. Це музей-селище, що простягається на площі 8,5 га та являє собою
функціональним традиційним сільським поселенням з усіма соціо–культурними установами.
Також запрошую відвідати Меморіальний будинок Антона Панна, в якому туристи можуть ознайомитися із мандрівками румунського
поета вилчанськими краями. Цікавими туристичними об‘єктами міста є й Галерея мистецтв, Повітова
бібліотека, місцеві
театри та Філармонія.

Сімона Ілієску, інспектор Мерії Римніку Вилча, рекомендує
відвідати місто особливо
коли відзначається День національного гімну: Міська рада спільно з іншими органами влади та місцевими
НУО організовує масштабні культурні заходи,
присвячені цьому заходу. З-поміж
них, я хотіла би нагадати про кінофестиваль,
численні концерти Філармонії, численні вернісажі мистецьких галерей. Крім того, Мерія організовує щовечора
концерти народної
та естрадної
музики. Щороку,
у травні ми організовуємо
безліч культурних заходів, пов’язаних з днем міста. Ми
також хотіли б мати туристів і
наприкінці року, коли організуємо зимовий
ярмарок у Римніку Вилча. Теж
цього року ми організуємо заходи,
присвячені Національному дню Румунії.

З Римніку Вилча можна легко
дістатися до трьох бальнеологічних курортів,
розташованих на відстані приблизно
18-20 км. Сімона Ілієску: Келіменешть,
Беїле Говора та Оленешть. Неподалік курорту Келіменешть розташований Монастир
Козія, важливий архітектурний пам’ятник, зведений в 1388 році. На курорті Беїле Говора є однойменний монастир, побудований в XV столітті, де господар Матей
Басараб надрукував вперше в Волощині – Кодекс
законів («Правіла де ла Говора») у 1640 році. Я хочу порекомендувати
туристам місце, що було внесено до спадщини ЮНЕСКО і розташоване у 50 км від нашого Римніку Вилча. Це монастир Хурезь. Для любителів виноградарства я рекомендую поїздку до виноградників Дрегешань.

Багато туристів, які прибувають у повіт Вилча, звертаються до Туристично-інформаційного центру, каже координатор Моніка Георгіу: Вони
особливо бажають отримати
інформацію про гірські маршрути, про пішохідні
походи, про райони, де вони можуть робити походи. Ми підготували для них рекламні листівки англійською мовою та карти
німецькою мовою. Ми з нетерпінням чекаємо на всіх,
хто хоче відвідати наш повіт.

Сьогодні ми запрошуємо вас на захід Румунії, точніше у Тімішоару,
мультикультурне та поліетнічне місто, з
надзвичайно багатою історією. Ми розкажемо про його
основні туристичні принади та дізнаємось про деякі меншини,
які живуть у ньому.

Щоб краще зрозуміти сьогодення, ми повинні знати
минуле. Таким чином, приблизно в 1700 році до Тімішоари та її околиць були
привезені переселенці, особливо з німецьких регіонів Європи, – розповідає представниця
місцевого туристично-інформаційного центру Лучія Соломон. «Вони жили переважно усередині
фортеці Тімішоара. Більшість румунського населення мешкала в селах та
передмістях. Перебуваючи в районі з сильним угорським та сербським впливами,
Тімішоара стало містом, в якому люди різних національностей завжди дуже добре
розуміли одне одного. Таким чином тут завжди панувала атмосфера толерантності,
взаєморозуміння та взаємоповаги. Крім румунів, німців, угорців, сербів, євреїв,
у той період, тобто у XVIII ст., тут оселилися
й чехи та
словаки, які досі живуть у Тімішоарі. Зокрема в католицьких церквах богослужіння
досі відправляються всіма цими мовами. Діти з різних сімей жили на одній вулиці
і часто граючись, вони говорили спільною мовою, поєднуючи слова різних мов. Гарний
настрій був всюдисущим.»

І ці етнічні групи принесли із собою традиції та
звичаї, які люди переймали одне від одного, – каже Лучія Соломон. «Це також
вплинуло на розвиток міста. Усе найкраще завжди передавалося з покоління в
покоління, це вплинуло на тутешню міжкультурність. У нас є кілька особливих тематичних
фестивалів: Фестиваль етносів, який проходить у червні кожного року в музеї банатського
села. Так само у центрі міста організовуються Дні тімішоарських меншин. Центральними
вулицями міста проходить марш-парад народних костюми, у спеціально облаштованих
павільйонах представляють традиційні страви, а на сценах колективи художньої
самодіяльності товариств національних меншин презентують свої пісні і танці.
Кожна етнічна група може представити все тільки найкраще.»

Огнян Крістіч, голова Союзу сербів Румунії, каже,
що Банат є поліетнічним, багатокультурним та багатоконфесійним географічним ареалом.
«Ми, серби, живемо у мирі і злагоді з іншими меншинами, а Банат славиться
гармонією співіснування. Я не кажу про толерантність, тому що ми не терпимо одне одного, а живемо разом. Більшість сербів у Румунії проживає в історичному
Банаті, у чотирьох повітах: Арад, Тіміш, Караш Северін і Мехедінць. За даними
останнього перепису населення сербська меншина налічує 18500 осіб. За 20 років
від створення наша організація веде боротьбу за збереження національної
самобутності за допомогою культурної, релігійної та освітньої діяльності. Під
егідою Союзу сербів Румунії діють 22 народні та мистецькі колективи. У нас є
три аматорські театри, а крім культурної діяльності ми створили
науково-дослідний центр сербської культури в Румунії. Це незалежна установа, що
проводить культурні, соціологічні та лінгвістичні дослідження. Усі наукові
праці публікуються у журналі, нещодавно вийшов його п’ятий номер і він вже
продемонстрував свою авторитетність і наукову цінність.»

У Тімішоарі діє й єдиний у Румунії загальноосвітній навчальний заклад з сербською мовою викладання – Теоретичний ліцей ім. Досітея
Обрадовича. Навчальний заклад носить ім’я просвітника Досітея Обрадовича, який народився
у Тіміському повіті. У 1808 році він створив у Сербії «Велику школу», а в 1811
році став першим сербським міністром освіти.

Нашим наступним гідом уявною екскурсією містом
Тімішоара є Йоан Фернбах, голова банатської філії Німецького демократичного
форуму Румунії. «Особливим туристичним об’єктом, що обов’язково слід відвідати є
собор Марії Радни поблизу Ліпови. Це Мала Базиліка, яка отримала найвищий
титул, що надається католицьким церквам від Папи Римського Івана Павла II-го. Собор
був побудований близько 400 років тому і є винятковим. Звичайно, є й інші
прекрасні місця, навіть у Тімішоарі, як наприклад площа Унірій. Тут знаходиться
знаменитий Кафедральний собор, один з найбільш представницьких храмів Банату,
що є осередком нашого єпископа. Тому він і називається кафедральним собором.
Площа Унірій – одне з небагатьох місць в Європі, де діють два єпископи. Йдеться
про римо-католицького єпископа та православного єпископа, адже поруч
знаходиться й Сербський православний собор.»

Площа Унірій найстаріша в Тімішоарі, і тут можна
помилуватися низкою барокових будівель. Упродовж часу вона також називалася
Hauptplatz, Головна площа, Domplatz, площа Кафедрального
собору. Тут можна побачити унікальний об’єкт – фонтан мінеральної води, що працює
з 1894 року. Голова банатської філії Німецького демократичного форуму Румунії Йоан
Фернбах розповідає й про інші туристичні місця. «У Джимболії, де народився видатний
швабський художник є однойменний музей. Потім я б рекомендував вам поїхати до
Ленаугейму, де народився великий поет і романіст Ніколас Ленау. Це чудове
місце. Там також є музей ляльок, одягнених у народні костюми швабів. У кожному швабському
селі, як відомо відзначалося храмове свято Кірхвейг і в кожному населеному
пункті молодь мала різні народні костюми. Ви не знайдете сіл, де народні костюми
однакові. Вони мають щось спільне, але й щось специфічне, що їх відрізняє. Я б
також рекомендував Синніколау Маре, місто на кордоні з Угорщиною, в якому
народився великий угорський композитор Бела Барток, де можна побачити ще одну
сильну німецьку громаду, де добре збереглися наші традиції. Нещодавно відбулося
німецьке свято День подяки за плоди землі – Erntedankfest. На жаль, у
Шарлоттенбурзі живе лише один німець. Саме він б’є у дзвони щодня о 12.00 та
18.00 год. Шарлоттенбург – це єдине в світі село, що має форму кола, у центрі
якого розміщена церква.»

У 2021
році Тімішоара стане культурною столицею Європи. Це друге румунське місто, що
здобуло відповідний статус після Сібіу в 2007 році. Наостанок слід сказати, що
ця рубрика була записана за підтримки Департаменту з питань етнічних відносин,
що діє при румунському уряді.

В останні роки інтерес до давніх дворянських резиденцій в Румунії зріс. Незалежно від того, чи зростає
кількість відвідувачів, які бродять селами у пошуках старих особняків чи
підприємців, які намагаються повернути такі будівлі
до краси колишніх часів, можна побачити все більшу зацікавленість
щодо відкриття
позаміських дворянських резиденцій. У Румунії є понад 300 таких пам’яток, занесених
до національної
спадщини. З-поміж них ми спробуємо розповісти про деякі менш відомі замки.

Неподалік
Бухареста знаходиться палац у населеному пункті Флорешті, близько міста Плоєшти (південна
Румунія), – каже Ірина Лека, історик
мистецтва: Він був побудований набабом
Кантакузіно за планами Іона Беріндея. Це прекрасний приклад архітектури початку
ХХ століття, який, хоч у даний час є руїною, є дуже живописнішим і живим об’єктом. Нинішні
власники намагаються його оживити, проводячи багато культурних заходів там, найважливішим є
конкурс кінної гонки Капатія».

На сході Румунії
можна відвідати замок Стурдза, у населеному пункті Міклеушень. Він розповідає
про історію знатного роду Стурдза. Себастьян Маркочі, гід замку розповідає: Це
прекрасна історія. Джордже Стурдза та
Марія Гіка будують замок на залишках старої садиби, в неоготичному стилі. Це
особлива річ для нашої області. Будівництво тривало майже 24 роки. Всередині замко
розписаний в стилі модерн. Марія Гіка народилася в Стамбулі. Там вчиться
малювати ескізи. Також там вивчила англійську і одружилась з Джорджем Стурдза в
1869 році. Після весілля вони здійснюють подорож на Захід, Німеччиною, Францією
та Австрією. Повернувшись, вони вирішили перетворити свій особняк у замок Міклеушень.
Маєток родини Стурдза має три основні компоненти: дендрологічний парк площею 30
га, монастир та замок. У нас є духовна, культурна та природна складова. Ми у
деякій мірі продовжили бажання родини Стурдза проводити тут культурні та освітні заходи.
Деякі частини були перетворені на пансіонат, який має майже 50 місць
проживання. У замку у нас є надпис. Там, де є мир і спокій, панує
гармонія. Це те, що шукають іноземні туристи в Румунії.»

Ми продовжуємо
мандрівку з Іриною Лека, істориком мистецтва, і добираємось до замку Куза у
Руджіноаса, розташованому недалеко від Міклеушень: Це також прекрасний
зразок неоготичної архітектури, у чудовому дендрологічному парку, нещодавно
відреставрованому замку, в якому знаходиться музей Кузи. Тут відвідувачі можуть
дізнатися більше про історію румунського правителя і, особливо, про Олену Куза,
яка жила в замку. Повертаючи до Трансільванії, ми зупинимось в 30 км від міста Сігішоара,
де знаходимо замок у селі Кріш. Його
історія починається в XV столітті, на думку археологів, який є чудовим
прикладом архітектури ренесансу. Це один з найбільш автентичних і мальовничих
замків у Трансільванії. Хоча не відомий
широкій громадськості, він відкритий для туристів вже тривалий час, хоча проводяться ремонтно-реставраційні роботи. Він
також управляється фондом, який пропонує екскурсії, що розкривають історію
замку, а також саксонське село, де він знаходиться.»

У нас в Румунії
є кілька десятків представницьких замків, але список набагато більший. Ірина
Лека: Йдеться про Бран, Пелеш, Пелішор,
замок Кантакузіно на курорті Буштень. Список
досить великий, і відвідання цих замків є максимально можливим і привабливим.
Також дуже цікаво те, що у французів також є Долина Луари, у нас є також дві
річки, які мають по оба боки низку замків. По долині річки Муреш, від міста Топліца до
виходу з країни, є десятки замків, а деякі можна відвідати, і вони дуже
красиві, інші запущені. Поза Карпатами у нас є долина річки Тротуш. У населених
пунктах Дарманешть, Дофтеана та
Команешть є колишні дворянські резиденції, мальовничі та дуже цікаві».

Той факт, що в
центрально-північній частині Румунії, в
повіті Муреш, ви знайдете багато казкових замків, підтверджує також Санда Віцелар,
радник з питань спілкування та ЗМІ Повітової ради: У 13 км від міста Сігішоара,
на вас чекає типове саксонське село Кріш, де знаходиться замок Бетлен, показовий для трансільванського ренесансного стилю,
побудований між XIV та XVIII століттями. Але ви також можете податися в напрямок долини Гургіулуй до мальовничого
мисливського замку у Лепушна. Якщо підете
долиною річки Муреш у населеному
пункті Бринковенешть, потрапити до замку Кемені, побудований однойменною родиною.
Повіт Муреш відомий своїми колишніми замками та особняками. Багато з них ремонтуються,
але пропонують можливість провести вільний час. У районі рівнини, у напрямку до
міста Клуж- Напока, можемо відвідати інший замок в Зау де Кимпіє, замок Угрон,
також відомий як Замок Календаря. У
ньому є 365 вікон, чотири вежі скільки пір року, 52 кімнати, скільки тижнів у
році, 7 терас, скільки днів у тижні та 12 залів, що представляють собою місяці
року. Тут ви можете почути історію кохання, під знаком якої був побудований
замок, нездійснене кохання між власником замку та російською принцесою».

Ті, хто не має
багато часу, можуть відвідати представницькі замки Румунії, такі як Пелеш, Пелішор, Бран або Корвінів. Однак
якщо у вас є більше часу, ви можете зайти на сайт monumenteuitate.org, велику платформу з багатьма можливостями і дуже
корисну для досліджень та популяризації позаміських дворянських резиденцій. Ви
знайдете цікавий список менш просунутих замків.

Шановні друзі, у липні та серпні
Всесвітня служба Радіо Румунія запропнувала вам взяти участі у новому конкурсі
з призами «Ясси – історична столиця Румунії», присвяченому місту Ясси
(північно-східна частина Румунії) та Ясському повіту. Вікторина викликала
великий інтерес серед наших слухачів та читачів веб-сторінки у всьому світі, а
до 31 серпня ми отримали з різних куточків світу майже 200 правильних
відповідей на конкурсні запитання. Ми були раді вашому ентузіазму та інтересу і
запрошуємо до участі в наступних конкурсах ВСРР.

Головний приз конкурсу
– безкоштовна екскурсія на двох до Ясс (з повним пансіоном) у період 10 – 17
жовтня 2019 року, від головного спонсора – ясського готелю Мажестік. Крім цього
на учасників конкурсу очікують цікаві призи, зокрема засоби просування
румунської культури від інших спонсорів і партнерів: мерії міста Ясси,
Митрополії Молдови та Буковини, Ясського римо-католицького єписковства, ясського
Національного музейного комплексу «Молдова», ясської федерації молодіжних
неурядових організацій.

Усі, хто слухав передачі ВСРР або
читав наші статті на веб-сторінці www.rri.ro та в мережах Facebook чи Twitter,
змогли легко дати правильні відповіді на запитання, що мали бути надіслані до
останнього дня серпня.

Отже ви мали відповісти на три запитання:

1. В якому контексті Ясси були
столицею Румунії? Правильна відповідь: Місто було столицею Молдовського
князівства з 1564 по 1859 рр., однією з двох столиць Об’єднаних князівств Молдови
та Волощини з 1859 по 1862 рр. та столицею Королівства Румунія між 1916-1918
роками під час Першої світової війни, коли Бухарест тимчасово перебував під
німецькою окупацією.

2. Який статус має місто Ясси з
травня 2019 по травень 2020 років? Правильна відповідь: З 2 травня 2019 року по
1 травня 2020 року Ясси є молодіжною столицею Румунії.

3. Хто зі світових лідерів
відвідав місто Ясси на початку цього літа?

Правильна відповідь: 1 червня
2019 року в в рамках триденного апостольського візиту до Румунії в Яссах
побував Папа Франциск.

Список призерів та
імена головних переможців:

Спеціальну нагороду отримали десять учасників конкурсу: Махмуд
Хасанеїн з Єгипту, наша співвітчизниця з
Франції Кетеліна Леньотр,
Ансельмо Дельгадо з Мексики, Хав’єр Себріан і Хосе Луїс Коркуера,
обидва з Іспанії, Давід Юресія з
Аргентини, Шахзад Шаббір і Адель Танвеер, обидва з Пакистану, Кентаро Саїто з
Японії та Йоахім Брендйорд з Норвегії.

Румунка Кетеліна Леньотр, яка
проживає у Франції написала: «Я беру участь у цьому конкурсі, тому що хочу
відвідати Ясси, емблематичне місто Румунії, місто, в якому мені не довелося
побувати. Я слухаю ВСРР, бо я уродженка Румунії, але вже понад 18 років мешкаю у
Франції. Ваша радіостанція допомагає мені бути в курсі новин про Румунію та
наближає мене до країни в якій я народилася. Дякую!»

Мексиканець Ансельмо Дельгадо свою
участь у конкурсі пояснив так: «Я слухаю ВСРР тому що маю, таким чином,
можливість дізнатися про повсякденне життя у вашій країні і знайомитися з
культурою, музикою та народним фольклором, туристичними принадами, мовою,
політичним життям та релігійними святами. Та головне – оскільки маю змогу познайомитися
з людьми цієї прекрасної країни та взаємодіяти з кількома із них у передачі,
присвяченій слухачам.»

Володарями десятьох III-іх премій стали: Фан Хондзі з
Китаю, Салім Саба Аль-Сарай з Іраку, наш слухач з України Олександр Ковальський,
Франческо Паролі з Італії, Роберт Ессо з Камеруну, Гектор Фріас Джофре з Чилі,
Марчелло Джампіетрі з Іспанії, Пауль Гагер з Австрії, Ніколай Матвєєв з Росії
та Радхакришна Пілай з Індії.

Наш
постійний дописувач з Івано-Франківська Олександр Ковальський написав:
«Цікавлюся історією та культурою інших країн. Тим більше тоді слід цікавитися
історією та культурою сусідньої країни.»

Китаєць
Фан Хондзі у своєму листі розповів: «Переглядаючи
сторінку ВСРР я дізнався, що ваша радіостанція організовує новий конкурс з
призами і був надзвичайно радий цьому. Це подія, на яку багато слухачів ВСРР з
нетерпінням чекали, це також чудова можливість взаємодіяти з вашою радіостанцією.»

Слухач
італійської редакції ВСРР Франческо Паролі написав: «Я беру участь в цьому конкурсі
насамперед, тому що мені завжди приємно відповідати на ініціативи вашої
радіостанції. Я слухаю ваші передачі вже багато років і можу сказати, що отримав
багато цікавої інформації про Румунію саме завдяки надзвичайно цікавому змісту
ваших щоденних передач: про повсякденне життя, історію, мистецтво, туризм тощо.
Ваш професіоналізм та уважне ставлення до слухачів – це аргументи, які змушують
мене щодня вмикати радіоприймач та налаштовувати його на частоту ВСРР.»

А
чилієць Гектор Фріас Джофре свою участь у конкурсі пояснив наступним чином: «Минуло багато років
відколи я слухаю ВСРР. Мене приваблює значна культурна складова, яку ви щодня
включаєте у свої програми. Не менш цікавим мені здається спосіб, в який ви розповідаєте
світові та висвітлюєте інформацію про туристичні принади країни. Мене захоплює
демократичність коротких хвиль, що надають доступ до інформації всіх тих, хто
слухає радіо. Ваш конкурс дає мені можливість сказати, що десь дуже далеко у
вас є постійний слухач, який із великим задоволенням отримує цікаву інформацію,
яку ви щодня транслюєте.»

Ніколай
Матвєєв з Росії написав: «Конкурси ВСРР завжди цікаві, з них можна дізнатися багато
цікавого про Румунію, про її історію, культуру, традиції.»

Десять ІІ-их премій
було присуджено: вірному слухачеві румунської
редакції Адріану Речану з Франції, Міодрагу Рістічу з Сербії, Гуміді Мохамеду з Алжиру, Гельмуту Мфату з Німеччини,
Олександру Розенбергу з України, Антонеллі Монтіз Італії, Нуарі Нагмучі з Алжиру, Олегу Воронову з Росії, Джону Ратледжу з США та Саміру Мухопадхяю з Індії.

Ось що
спонукало до участі у конкурсі вірного друга нашої радіостанції Олександра
Розенберга: «Румунія – сусід України, тож це мало б спонукати її громадян
цікавитися сусідньою країною, її сьогоденням, історією та культурою.»

Адріан
Речану з Франції написав: «Що спонукало мене до участі у конкурсі? Для
уродженця Республіки Молдова, який вже 20 років проживає в
Парижі, це була б чудова нагода відвідати Ясси, разом з дружиною та
півторарічною донькою. Дякую за
якісні передачі.».

Наша слухачка з Італії Антонелла
Монті зізналася: «Прихильність до вашої радіостанції, я успадкувала від мого батька Анджело, пристрасного радіоаматора. У тренажерному залі, куди я зазвичай ходжу,
я знайшла собі багато румунських друзів. Ми завжди любимо обмінюватися й
кількома словами латинською мовою, яку я викладаю в школі, наголошуючи на спільному
походженні італійської та румунської мов.»

Алжирець
Гуміді Мохамед написав: «Я давно беру участь у ваших конкурсах і завжди братиму в них участь, доти,
доки одного дня не стану головним переможцем і втілю в життя свою мрію відвідати
Румунію. Я б хотів відвідати Ясси, це прекрасне румунське місто. Я відданий
слухач і залишуся ним, тому що ВСРР моя улюблена європейська радіостанція, вона
має дуже цікаві передачі. Я часто читаю ваш сайт і слухаю вас на коротких
хвилях, адже приймання в Алжирі відмінне. Завдяки ВСРР я відкрив для себе
Румунію, її культуру, її міста й особливо її історію.»

Перший приз конкурсу дістався наступним десятьом слухачам нашої
радіостанції: Мохамеду Ель-Сайєду Абдель-Рахіму з Єгипту, Фріцу Андорфу з Німеччини,
Олегу Мірошнику з України, Паолу Валенте з Італії, Полю Жаме
з Франції, Адріель Амайя Армас з Куби, Антону Бостанжиєву з Росії, Брайану Кендаллу з Великої Британії, Якубу Єнджейчаку з Польщі та Насіру Азізу з Пакистану.

Олег Мірошник зізнався, що вже
побував у Румунії, яка йому дуже сподобалася: «Я двічі був у Румунії і мені
дуже подобається ця країна, особливо такі речі як велика кількість історичних
туристичних об’єктів та наявні ознаки успішного економічного розвитку.»

Фріц Андорф з Німеччини висловив
такий аргумент: «Колишня столиця історичного регіону Молдови, мабуть, одне з
найстаріших міст Румунії. Численні пам’ятки свідчать про багату історію. Сотні
церков, багато будівель, монастирів та музеїв запрошують до Ясс. Тому мене зацікавило
це різноманітне місто. Такі конкурси також показують мені, хоча я давній слухач
ВСРР, що в країні є ще багато цікавих місць. У будь-якому випадку, коли я шукав
інформацію про Ясии в Інтернеті знайшов багато чого цікавого.»

Француз Поль Жаме написав: «З
точки зору інформації, особливо актуальної, ВСРР залишається єдиним франкомовним
голосом у південно-східній Європі. Я слухаю вас насамперед за зміст програм.
Треба підкреслити зусилля журналістів ВСРР використовувати всі технічні засоби
– старі та нові – для трансляції своїх передач: Інтернет, додатки для планшетів
та мобільних телефонів, аналогові та цифрові трансляції у короткохвильовому
діапазоні (DRM), не забуваючи про супутниковий зв’язок. Отже, ми можемо слухати
ВСРР завжди і всюди! Якщо я не помиляюся, зараз ВСРР єдина (в регіоні) міжнародна
радіостанція, яка проводить конкурси з такими прекрасними призами. І ці вікторини
допомагають нам щоразу відкривати для себе одну з тисячі й однієї грані сучасної
Румунії, будь то географія, історія, література, музика, культура або мистецька
творчість.»

Брайан Кендалл з Великобританії
пояснив свою участь у конкурсі наступним чином: «Я особливо зацікавився цим конкурсом,
оскільки нічого не знав про роль Ясс у Другій світовій війні. Щоразу, коли ви проводите
вікторини я дізнаюся щось нове про Румунію. Щодо того, чому я слухаю ваші передачі
та читаю ваші статті в Інтернеті, відповідь проста: ваші програми викликали у
мене постійний інтерес до Румунії.»

Спеціальний приз за участь у конкурсі «Ясси – історична столиця Румунії»
виграли наступні дописувачі: Олександр Мосейчук з України, Мей Лінь
з Китаю, Амер Хорбіт Оуні з Тунісу, Тізіана Саварезе з Італії, Крістіан Гібодо
з Франції, Тоні Морілья з Іспанії, Віктор Варзін з Росії, Майкл Каннігем з
Австралії, Керрі Хоппер і Роберта Селескі з США.

Олександр
Мосейчук написав: «До участі у конкурсі мене спонукав інтерес до історії та
культури Румунії – великої країни Європи, що має протяжний кордон з Україною.»

Мей Лінь з Китаю каже, що до участі у
конкурсі його спонукали два фактори: «Я вирішив взяти участь у цьому конкурсі з
двох причин: по-перше, щоб виграти приз, а по-друге, щоб перевірити свої знання з
географії та історії світу.»

Тунісець
Амер Хорбіт Оуні зізнався: «Причина, по якій я взяв участь у конкурсі – бажання
збагатити свої знання про культуру та цивілізацію Румунії, що змушує мене шукати
в Інтернеті інформацію, необхідну для відповіді та використовувати багатий
особистий архів книг і журналів про Румунію, який я зібрав протягом 35 років прослуховування передач ВСРР.»

Тізіана Саварезе з Італії
написала: «Я завжди захоплювалася Румунією. Я професійний музикант, граю на
класичній та акустичній гітарі та уважно спостерігаю за усім, що відбувається в
міжнародному музично-культурному ландшафті. Всесвітня служба Радіо Румунія
пропонує багато інформації про культуру, мистецтво, стиль життя, музику чи
гастрономію. Я відносно нещодавно відкрила для себе ВСРР, але це дало мені
достатньо підстав оцінити серйозність та різноманітність інформації, що
надається громадськості. Я була б дуже рада виграти путівку до Румунії,
особливо до міста Ясси та із задоволенням взяла б участь у музичному заході,
присвяченому зв’язкам між нашими країнами.»

Ось,
що написали інші слухачі української редакції ВСРР, яким на цей раз не
пощастило із призами:

Наталія
Заболотна з Києва: «Коли я довідалася про новий конкурс присвячений Яссам, я
дуже зацікавилася, адже Ясси – старовинне місто, історична столиця й один із
культурних центрів Молдовського князівства. Минулого року я здійснила уявну
подорож у Ясси ХVІІ – ХVІІІ ст., коли по роботі готувала виставку й доповідь, присвячені
мистецтву румунського друкарства. (Ясська друкарня була заснована за сприяння
Петра Могили, який на той час уже був митрополитом Київським, він забезпечив
друкарню і київськими лаврськими шрифтами.) Тому мені цікаво більше довідатися
про це місто, його історію й цікаві місця.»

Олександр
Кузьомінский з Горностаївки Херсонської області: «Зацікавившись Румунією історично, став другом
Вашої країни. Продовжую своє знайомство.»

Олександр
Козленко з райцентру Широке Дніпропетровської області: «Ваш новий конкурс, як і
попередні, не залишив мене байдужим. Тим більше, що мова йде про місто Ясси, в
історію якого впродовж віків вплелися й імена козацьких гетьманів та отаманів
Івана Підкови, С. Наливайка і Г. Лободи, М. Хмельницького, Д. Нечая, П. Орлика
та інших. Втім чому дивуватися, адже ми були й залишаємося близькими сусідами.
Ще зі шкільної парти пам’ятаю назву наступальної операції в 1944 році -
Яссько-Кишинівська. Готуючи відповіді, відкрив для себе новий куточок Румунії з
його історією, культурою, традиціями, туристичними атракціями. Й це дуже добре,
адже до Румунії маю особливий інтерес, особливо коли там самому довелося
побувати. Тому залюбки беру участь у новому конкурсі з одного боку, щоб
підтримати редакцію за чудову форму пізнати нове про Румунію, а з іншого з
надією отримати будь-який сувенір, що нагадуватиме про цю подію. До речі,
пригадав, що раніше призерів подібних конкурсів нагороджували грамотами, кілька
з них маю також і я. Тепер це для мене справді пам’ятна річ. За це окрема
подяка.»

Володимир
Бондар з Івано-Франківська: «Ось уже протягом 8 років періодично беру участь у
ваших конкурсах. Декілька разів отримував призи. Цього разу беру участь з метою
виграти подорож в Румунію.»

Ігор
Каневський з Харкова: «Я завжди з
великим інтересом читаю сайт Всесвітньої служби Радіо Румунії і ваші сторінки у
Facebook, які постійно розвиваються. З вашою допомогою дізнався багато нового,
цікавого і корисного про чудову сусідку України – Румунію. Найбільше мені
подобаються матеріали з рубрики «Туристична Румунія». Ясси як старовинне місто
з багатющою історичною спадщиною в ваших матеріалах виглядають дуже привабливо,
тому вирішив взяти участь у конкурсі. Дякую вам за вашу працю, бажаю
здоров’я та успіхів в роботі!»

Віталій
Єфіменко з Мінська, Білорусі: «Для моєї ж родини Ясси стали свого часу
справжнім вікном у великий світ, оскільки тато у 70-х роках щоденно слухав
трансляції Радіо Ясси – у діапазоні, здається, навіть довгих хвиль, або все ж
таки середніх, не пам’ятаю вже докладно. Здавалося, б де Ясси, а де наші Суми -
тим не менш між нами тривав невидимий зв’язок, що поєднував серце з серцем.
Хвилі Радіо Ясси наповнювали нашу домівку дивовижним звучанням румунської мови
й напрочуд красивою традиційною та естрадною музикою. Що ж до музики, сьогодні
у нашій домівці, вже в Мінську, часто звучить прекрасний вальс – чи не
найпрекрасніший твір цього жанру за всю його історію – вальс у виконанні
Константина Флореску під назвою «Iașul meu drag». Музику для цього шедевру
написав Константин Бардан, а слова – Валентин Чуке. Вальс вельми атмосферний -
коли слухаєш, здається, ніби перебуваєш безпосередньо там, у Яссах, гуляєш по
його пагорбах, кручених вуличках, дихаєш його повітрям. Рядками з цього
поетичного гімну любові – до міста, його неповторної атмосфери, історії та
людей – мені й хотілося б завершити свого листа:

Iașul
meu drag,

oraș
minunat,

ne-aștepți
mereu

pe
coline cu taina primei iubiri.

І разом
з Константином Барданом, Валентином Чуке та Константином Флореску закликати
усіх тих, чиє серце милується й кохається в Румунії:

Hai la
noi, în dulce târg,

vino-n
Iașul iubit…

Чому
беремо участь у конкурсах ВСРР? Тому, що любимо Румунію і намагаємося за кожної
нагоди засвідчити свої почуття. Дуже дякуємо ВСРР за змістовні програми,
можливість слухати й читати їх різними мовами, закрема й українською. А ще
велика подяка за цікаві й різноманітні призи, що їх ВСРР традиційно розігрує.
Особливо імпонує той факт, що коло спонсорів, дякуючи невтомній праці
редакторів ВСРР, завжди вельми широке, а отже й розмаїття призів – на різний
смак. Серед іншого хочемо подякувати за практику долучення до кола спонсорів
конкурсних змагань церковних єпархій та релігійних громад – завдяки
презентованим ними подарункам слухачі мають змогу поглиблюватися у духовний
вимір величного й дивовижного всесвіту під назвою Румунія.»

Ну а зараз найочікуваніший
момент! Взяла
участь у конкурсі, правильно відповіла на запитання, виграла
8-денну екскурсію до Румунії і
проведе незабутній відпочинок з 10 по 17 жовтня
2019 року в Яссах, у готелі Мажестік,
слухачка російської редакції ВСРР… москвичка Анна
Нахапет’ян. Вона прибуде до Румунії разом із чоловіком Кирилом. Вітаємо і ласкаво просимо до Румунії!

Головний
переможець Анна Нахапет’ян в своєму листі з відповідями написала: «Що
спонукало мене взяти участь в конкурсі і чому я слухаю передачі ВСРР і
регулярно читаю ваш сайт? Відповіді на ці питання тісно переплітаються: мій
інтерес і бажання побувати в Румунії величезні, тому я багато читаю, дивлюся і
слухаю про цю унікальну країну. Одна з найцікавіших рубрик – Туристична Румунія,
яка вабить в цю чудову Румунію! Данієль Оня, наприклад, переконливо і
аргументовано розповів про те, що в Яссах життя кипить цілий рік: різноманітні
фестивалі, численні музеї, театри і маса інших цікавих занять. Звернула увагу
на те, що в передачі говорилося про статистику туристів, які відвідують місто -
французи, італійці, іспанці, німці, навіть ізраїльтяни, але про росіян не згадується…
Ми з чоловіком готові виправити це упущення! Хотілося б також написати
докладніше про найцікавіші і пізнавальні програми ВСРР, від яких неможливо
відірватися. З щирою повагою до ВСРР і до її чудової російської редакції.»

А ми дякуємо всім, хто взяв
участь у цьому конкурсі та запрошуємо до участі у наступних конкурсах
Всесвітньої служби Радіо Румунія!