Category: Туристична Румунія

Національний
парк Домоглед – долина річки Черна – це природоохоронна територія, розташована
в південно-західній частині Румунії. Це гірський район, що має понад 30
туристичних маршрутів, з багатьма печерами, ущелинами, водоспадами, луками та
старими лісами, а також з багатьма природними заповідниками.

На території парку ви знайдете велику кількість
визначних пам’яток, деякі з них унікальні, як наприклад, термальні печери, оповиті таємницями і різними легендами, що пояснюють їх виникнення. Термальні
печери в парку є унікальними в Румунії та досить рідкісними на європейському рівні
та в світі загалом. Однією з таких
печер, відкритих для туристів є Паровий грот – спелеологічна перлина, з
якої через щілини виходить гаряча пара. У парку є багато форм рельєфу. Є вапняки,
які зазнали незначної ерозії, породжуючи багато явищ. Є водоспади, один з них -
водоспад Винтуреторя, заввишки понад 40 метрів. Вода розплескана, оскільки перед
тим як впасти верхній потік води вдаряє по порогу. Вражаючим є той факт, що
туристи можуть бачити це зсередини.

Йонуц Папа, гірський гід і туристичний блогер, радить
почати мандрівку до Національного парку Домоглед – долина річки Черна з бальнеологічного
курорту Беїле Геркулане. «Є багато причин, чому вам обов’язково потрібно відвідати
Баїле Геркулане. Одна з найбільших і найважливіших причин – це Національний
парк Домоглед – долина річки Черна, де є дуже багато гірських маршрутів та
багато краєвидів. Поблизу курорту Беїле Геркулане знаходяться поодинокі гірські
села. Такі села рідко зустрічаються в Румунії та знаходяться на межі вимирання.
Люди можуть зупинитися тут і провести час з місцевими жителями, щоб дізнатися
про їхні традиції. Є пропозиції щодо активного проведення вільного часу, і все
це в оточені неймовірних краєвидів. Також на курорті є чимало лікувально-оздоровчих
комплексів, при готелях, які пропонують такі послуги, і в яких туристи можуть
зупинитися, щоб зміцнити своє здоров’я. Туристи можуть зупинитися тут і просто розслабитися
у корисних термальних водах, вже тисячі років відомих своїми лікувальними
властивостями.»

До найближчого села можна дістатися досить швидко,
але маршрут – справжня пригода, – каже Йонуц Папа. «Якщо говорити про село
Інелец, якому віддають перевагу туристи, то дістатися його можна по дерев’яних
сходах, побудованих місцевими жителями, завдовжки приблизно 30 метрів по схилі
гори. Щоб дістатися до головної стежки до села Інелец, потрібно піднятися по цих
сходах. Вони виготовлені з дуже міцної деревини і перебувають в чудовому стані.
Місцеві жителі постійно доглядають за ними, адже це для них єдиний зв’язок із сучасним
світом. Тому вони абсолютно безпечні для туристів. Але важче для тих, хто
боїться висоти. Піднімаючись по сходах і дивлячись вниз, ти розумієш наскільки це
високо. Але ми, гірські гіди, допомагаємо туристам подолати свій страх і
безпечно дійти до місця призначення.»

Але що робить Національний парк Домоглед – долина річки
Черна таким цікавим напрямком? Відповідь на це запитання дає гірський гід і
туристичний блогер Йонуц Папа. «Він особливий тим, що вражає розмаїттям як фауни,
так і флори. З точки зору флори, тут росте місцевий вид чорної сосни, що називається
сосна чорна банатська. Це єдиний подібний вид у Румунії. Ці сосни ростуть лише
у Беїле Геркулане та кількох суміжних регіонах. Що стосується дикої природи,
тут зустрічаються ведмеді, вовки, але найважливішим є те, що в цьому парку
проживає 45% популяції метеликів Румунії. Для всіх, хто захоплюється флорою,
метеликами чи природою загалом, Національний парк Домоглед – долина річки Черна
пропонує багато цікавого та можливості для спостереження.»

Домоглед – долина річки Черна – єдиний природний парк
у Румунії, що охоплює цілий басейн річки. Йдеться про басейн річки Черна з
усіма її притоками, а долина Черни вважається найгарнішою в Карпатах. Вона має
вигляд поздовжнього коридору, що розділяє два масиви гір, а також ущелину
протяжністю 40 км, яку перетинає річка Черна, межуючи з багатими хвойними та
листяними лісами. Ми запитали гірського гіда Йонуца Папу, наскільки складними є
маршрути в парку. «Є гірські стежки різного ступеня складності. Є довгі
маршрути, тривалістю 12 годин, які рекомендуються особливо тим, хто має досвід
альпінізму з рюкзаком. Але ми також маємо маршрути й для тих, хто вперше взув трекінгові
черевики і хоче відчути себе на природі. В залежності від кожного туриста, ми рекомендуємо
той чи інший маршрут, який відповідає фізичній витривалості особи. Усі
маршрути, які ми рекомендуємо є безпечними. Більшість знаходяться на відносно
невеликій висоті, максимум 1500 метрів над рівнем моря, тому немає ризиків
падіння зі схилу. Люди їдуть з нами відпочивати і повертаються без проблем.»

Туристи завжди повертаються додому задоволеними, -
каже Йонуц Папа. «Я був гідом туристів переважно з Німеччини, але не лише. Були
й туристи з США, які завітали до нас в рамках навколосвітньої подорожі. У Румунії
їм порадили відвідати наш парк, який варто побачити. Я був з ними по гірських
стежках, показав їм гарні місця, розповів про історію і традиції місцевих
жителів. Зрештою, вони залишилися дуже задоволені і пообіцяли повернутися до
Румунії у відпустку. Ми запрошуємо туристів до регіону Румунії, який варто
відвідати. Тут є багато можливостей для відпочинку як на курорті, так і на
території національного парку. Можна здійснити багато гірських походів, але
також є можливості для верхової їзди, наприклад, або катання на велосипеді. У
цьому районі пропозиція дозвілля дуже багата, а туристам, які приїжджають сюди,
ми, гірські гіди, можемо запропонувати усе необхідне для незабутнього
відпочинку.»

Сьогодні ми вирушаємо до дельти Дунаю, місця, де Дунай закінчує свою довгу
дорогу від витоку у горах Чорний ліс,
Німеччина. Тут створена мережа каналів, озер, островів, покритих очеретом,
лісами та піщаними дюнами, яка займає площу понад п’ять тисяч квадратних
кілометрів. Окрім чудового пейзажу та потраплення в архаїчний світ,
представлений дунайськими селами, дельта Дунаю пропонує багато можливостей для
проведення вільного часу.

Місто Тульча – це ворота в дельту Дунаю, – каже Думітру Мерджяні ,
віце-президент Тульчанської повітової ради: Прогулянка біля старої фортеці Aegyssus,
оскільки це стара назва міста Тульча, повинна початися з місця де Пам’ятник Незалежності нагадує нам про румунську Добруджу, про об’єднання румунів у цій частині країни. Це пам’ятник,
присвячений героям Війни за незалежність 1877-1878 років. Звідси, згори можна
побачити ціле місто, місто семи пагорбів, надзвичайна панорама та незабутня згадка
для будь-якого туриста чи місцевого жителя. Ви не повинні пропустити стару
фортецю Aegyssus, що знаходиться в безпосередній близькості, ні Музей історії
та археології, де археологічні відкриття розповідають про прекрасну історію цих
земель північної Добруджі. Вирушаючи
вулицею Глорія у напрямку до старого центру Тульчі, ви можете помилуватися будинками
особливої ​​краси, деякі з них відремонтовані Тульчанською повітовою радою за рахунок європейських коштів, але
зберігаючи відбиток давнини».

Національний центр туристичної інформації та просування базується у
справжній архітектурній перлині, розташованій
також на вулиці Глорія, відремонтованій десять років тому, також за європейські
кошти. Тут ви знайдете рекламні матеріали основними мовами міжнародного спілкування,
а також рідшими мовами, такими як китайська. Ми продовжуємо свою подорож з
Думітру Мерджяні, віце-президентом Тульчанської повітової ради: Кожен турист
повинен зупинитися в Акваріумі чи Музейному центрі дельта Дунаю, музеї, який
щорічно приваблює рекордну кількість іноземних туристів та дітей. Не можна
пропустити Музей мистецтва, розташований в емблематичній будівлі десятиліття
тому, в колишньому палаці Паші, враховуючи, що Добруджа багато років був турецьким
пашаликом. Проїхавши далі до центру міста, можна пройти поблизу набирежної
Тульчі, яка буде реабілітована цього року. Ні Площу тріколорул, де розташована
імпозантна статуя Мірчі Старого, ні будинку Авраміди, старого боярського
будинку, повернутого до життя Тульчанською повітовою радою та модернізованого
європейськими коштами».

З цієї набережної ви можете сісти в човен і раптом перед вами відкриється
новий світ. Ви ввійдете в історію про старе та нове, про людей та довкілля.
Думітру Мерджяні, віце-президент Тульчанської повітової ради: Вас будуть
супроводжувати в дорозі колонії пеліканів, білохвості орли, і ви ввійдете у
світ, де ви зможете побачити тисячі видів рослин і тварин. Зовсім недавно
колонія птахів-фламінго відвідала нас у дельті Дунаю. Чи залишаєтесь ви в пансіонатах населених пунктів Малюк, Кришан, Росетті або Суліна, найсхідніша точка Європи,
будь-яка поїздка до Дельти розповість вам усе, що ви хочете знати про людей,
які там живуть. Більшість займаються риболовлею і можна скуштувати традиційні
страви. Тут вони також знайдуть рибні страви, приготовані нашими кухарями».

Кажуть, що Гура Портіцей – це місце, де зустрічаються море та дельта, щоб
створити ідеальний відпочинок. Але воно
не єдине. Думітру Мерджані, віце-президент Повітової ради Тульча: Ви можете
відчути те саме почуття у Бара Суліна, де Дунай зустрічає Чорне море при
впаданні, і ви можете побачити, де Дунай закінчується і де починається море.
Крім того, не пропустіть Ліс Летя, один з найчудовішних природних лісів в
дельті Дунаю та в Європі, з дюнами Омера, найстарішим дубом та знаменитими
дикими конями».

Думітру Мерджяні, віце-президент Тульчнської повітової ради, каже, що
низька щільність населення в окрузі Тульча та вжиті владою заходи призвели до
найнижчого рівня зараження ковід-19 в Румунії. Кетелін Цібуляк, президент
Асоціації управління туристськими напрямками дельти Дунаю, посилює цю ідею,
підкреслюючи турботу про тих, хто займається туризмом: «Туроператори дельти зосереджуються на певних формах туризму: прогулянки
на каное та байдарці. На озері Разім у нас є гідровелосипеди на яких можна покататися по озеру. Ми також намагаємось
розвивати велосипедний туризм у цей період. Ми розглядаємо заходи фізичної дистанції,
до яких додається специфіка Дельти. З іншого боку, всі одиниці розміщення
забезпечили їдальні на відкритому повітрі. Що може бути красивішим, ніж їсти просто
неба? Усі, хто бажає безпечного відпочинку з точки зору здоров’я, знайдуть у
дельті Дунаю все, що має бути тихим та безпечним відпочинком. У окрузі Тульча є
найменше випадків Covid-19. Таким чином, в черговий раз Дельта входить до числа
найбезпечніших місць відпочинку в Румунії».

Кетелін Цібуляк, президент Асоціації управління туристичними напрямками
дельти Дунаю, рекомендує відвідати старі фортеці в Добруджі, яких багато, та
які є справжніми музеями під відкритим
небом.

Офіційний портал найкращих напрямків Європейського Союзу, European Best Destinations, включив місто Сібіу до списку найбезпечніших туристичних напрямків
Європи під час коронавірусної пандемії. Кордони відкриваються, так що готелі та пансіонати знову готові
приймати туристів. Якщо ви ще не вирішили, де провести літні канікули, місто
Сібіу та його околиці є ідеальним і
безпечним місцем відпочинку.

Мірела Глігоре, прес-секретар мерії
Сібіу, пояснює, яким чином місто Сібіу потрапив цього року до переліку найбезпечніших європейських туристичних напрямків: «У минулому році ми, разом іншими дуже важливими туристичними містами Європи, такими як Афіни
чи Відень, взяли участь у конкурсі. Кількість голосів, отриманих за
кожним пунктом призначення, була врахована. Місто Сібіу зайняло шосте місце у списку найкращих європейських
напрямків (Best European
Destinations). Таким чином, ми
потрапили до відома туристичних видань, що представляють наші сильні сторони,
цілі, описують місто Сібіу як успішний європейський туристичний напрямок.
Після того, як ми звернули увагу спеціалізованих видань, нас також оцінили з
точки зору безпеки в контексті цієї коронавірусної пандемії, яка
вплинула на туризм у всьому світі. Місто Сібіу вжило багато заходів. Це були заходи, введені центральною владою, а також інші, додаткові, на місцевому рівні, зокрема заходи економічних операторів ГоРеКа (готелі, ресторани, кав’ярні), та пересічних громадян. Мешканці міст Сібіу завжди були дуже відповідальними. Вони дотримувались правил безпеки,
носили захисні маски, поважали режим ізоляції і навіть залишалися вдома у важкий період. Таким чином,
нам вдалося звести кількість захворювань до мінімуму. В результаті вжитих нами заходів, оцінювачі Best European
Destinations назвали місто Сібіу безпечним місцем».

У Сібіу основні туристичні пам’ятки розташовані в історичному центрі.
Це відкритий простір, який можна відвідати без будь-яких проблем із захисними
заходами, які вживатиме кожен турист, – каже Мірела Глігоре, прес-секретар мерії міста Сібіу: «Ми управляємо Вежою Ради, яка була відкрита із дотриманням спеціальних
заходів захисту: носінням масок є обов’язковим,
а відстань між туристами здійснюється дуже суворим плануванням входу. Кожен турист може пробути у Вежі Ради протягом 30 хвилин. Потім наступну пів годину ми присвячують
дезінфекції після кожної групи відвідувачів. Також у Зоопарку,
найдавнішому в Румунії, де розміщено понад 260 тварин, було вжито спеціальні захисні заходи. При вході
відвідувачів попереджають про дотримання дистанції. Доступ робиться двома входами і, тому що територія парку велика, ми можемо забезпечити
відстань та захисти тих, хто відвідує зоопарк».

Сібіу має пропозиції на смак кожному туристу. Таким чином, кожен може вирішити те, що хоче
бачити. Мірела Глігор: «Якщо турист хоче відвідувати музеї,
у нас є два дуже важливі музеї. Першим є Національний музейний
комплекс Брукенталь, перший музей відкритий в
Південно-Східній Європі, а потім ми рекомендуємо музей Астра. Останній має кілька
розділів, з-поміж яких Музей історії або Музей природничих наук. Якщо турист
хоче помилуватися архітектурною спадщиною, весь історичний центр міста створений з таких споруд, а муніципалітет багато вклав у ці будівлі. Наприклад,
минулого року ми відремонтували емблематичну будівлю для Сібіу, на Малій Площі, одній із центральних площ, і цього року ми завершимо реставрацію трьох історичних веж на вулиці Четецій (укр. Фортеці). Також ми відремонтували і одну стіну фортеці. Якщо туристи хочуть побачити Сібіу на
велосипеді, вони мають і таку можливість. Ліс Думбрава, музей Астри та Зоопарк пропонують
для цього дуже підхідний природний ландшафт, тому кожен може
вибрати щось на свій смак».

Культурна програма міста постраждала у цей період. Зазвичай
сезон культурних заходів починається 1 травня, але однією із головних якостей міста Сібіу є те, що воно може легко
адаптуватися. Мірела Глігоре, прес-секретар мерії Сібіу: «Ратуша Сібіу вирішила не призупинити порядок денний
культурних заходів, незважаючи на обмеження, і порадила культурних операторів проявити гнучкість. Таким чином, тим, хто був обраний для фінансування через культурну,
спортивну або громадську програму міста, була надана можливість переосмислити
план заходів та подати його на розгляд Ратуші ще раз. Вони
переосмислили їх згідно з обмеженнями, що діють у відкритих чи закритих
приміщеннях. Ми сподіваємося, що в наступний період заходи будуть відновлені, звичайно, із деякими змінами для безпеки
учасників. Так само, Міжнародний театральний фестиваль щороку відновлюється,
пропонуючи щось нове. Цього року організатори придумали онлайн-варіант, для дотримання
обмежень. Однак, щоб не позбавити публіку від заходів, у період 11-21 червня відбулося спеціальне видання цього
фестивалю. Це було онлайн-видання з девізом Сила вірити.»

Значна частина сільської території навколо міста Сібіу є
частиною Натура 2000, яка охороняє цінні природні середовища існування. Таким
чином, Сібіу завжди був поєднанням міської та сільської місцевості, між містом
Сібіу, який є локомотивом туристичних призначень, та сусідніми селами.
Мірела Глігор: «У нас є села у районі Мерджінімя Сібіулуй, так і в
саксонському районі в безпосередній близькості міст Сібіу, що пропонують безліч способів
провести вільний час. Таким чином, турист може продовжити дуже
легко перебування у нашому
повіті. Він може дуже добре
поїхати в Мерджінімя Сібіулуй, щоб скуштувати традиційні страви, щоб ознайомитися із румунським селом, але він також може відправитися до саксонських населених пунктів, щоб побачити красиві укріплені церкви, в районі Б’єртан. Це досвід, який
турист, який приїхав до нас, не повинен пропустити.»

У
самому центрі румунської столиці відвідувач звідусіль має можливість побачити справжнє румунське село, з пам’ятками та
артефактами з XVII до початку ХХ століття. Йде мова про представницькі споруди з важливих етнографічних районів, що отримали друге
життя в Національному музеї села Дімітріє Густі.

17 травня 2020 року виповнилося 84 роки від заснування Національного музею села Дімітріє Густі. Генеральний директор музею Паула Попою подає деталі: «Для культурного закладу, другого найдавнішого музею під відкритим небом у Європі, після музею Скансен у Швеції, це досить цікавий вік. Музей села відкрився для публіки після десятирічних досліджень у 600 населених пунктах Румунії. Бухарестська соціологічна школа, керівником якої був соціолог Дімітріє Густі зібрала цей багатий матеріал, якого потім роздала кільком культурним установам,в тому числі Музею села. Після 1946 року, коли Дімітріє Густі був заборонений комуністами, Музей села залишається єдиним закладом, заснованим Бухарестською соціологічною школою. Бухарестська соціологічна школа у період між двома світовими війнами об’єднувала найвидатніших культурних діячів, лікарів, міждисциплінарних колективів, які провели дослідження, частина яких зберігаються в архівах Музею села».

Історія
Музею села була бурхливою під час двох світових
війн і продовжилась в комуністичний період, після 1947 року, з директором
Георгієм Фокшою,
який входив до монографічних колективів,
під керівництвом соціолога Дімітрія
Густі: «Йому вдалося за допомогою виняткової дипломатії, якось обдурити комуністичний режим та продовжити ідеї Бухарестської соціологічної школи. Він
продовжував будувати Музей
села за планами Віктора Іона Попи та привозити пам’ятники з румунських сіл до музею. Вони були влаштовані відповідно до великих
історичних регіонів Румунії. Певний час
Музей
села не користувався популярністю,
оскільки до музею погано ставилися
під час комуністичного періоду. Наприклад, диктатор Чаушеску ніколи не
відвідував його. Після грудневої революції
від 1989 року, музей села продовжив своє наукове
життя, продовжував розвивати свої колекції і, перш за все, відновив свій престиж.»

У даний час Музей села є найбільш відвідуваним музеєм Румунії. Паула Попою,
генеральний директор уточнює: «Минулого
року понад 900.000 людей відвідали музей. Після 2008
року ми додали ще три з половиною гектари до музею села «Дімітріє Густі».
Ми назвали цю територію Нове
село,
на якій ми перенесли 30 пам’ятників, врятованих із румунських сіл. Ми вважаємо Музей села також королівською спорудою, оскільки для його спорудження були використанні кошти від фондів короля Кароля, і в період, коли музей будувався, король Кароль кілька разів відвідував музей та морально і матеріально сприяв будівництву музею.
Сьогодні Музей
села займає 15 гектарів, має 382 споруди, яких ми можемо назвати пам’ятниками, адже це унікальні споруди, перенесені з румунських сіл. Музей містить у його колекціях понад 60.000 предметів. Лише колекція народних костюмів налічує 15.000 експонатів. У нас також є 250.000 архівних документів, більшість з яких походять з архівів Бухарестської соціологічної
школи, що є результатом монографічних дослідницьких кампаній з міждисциплінарним характером у понад
600 сіл у різних регіонах Румунії. Йде
мова про фотографії, ікони, рукописні
документи. Отже, ми зберігаємо цінний скарб у Музеї села.»

До початку пандемії коронавірусу, Музей села, зокрема влітку, відвідувала велика кількість туристів з усієї
Європи та інших країн світу. Майже всі мови Землі можна було чути
на алеях Музею села, – стверджує Паула Попою, генеральний
директор закладу: «У нас є багато договорів про співпрацю з турагенствами, які привозили сотні тисяч іноземних туристів,
і, сподіваюся, далі будуть привозувати сотні тисяч іноземних туристів. А це
завдячується не лише тому, що музей
заведений до туристичних маршрутів, а й тому, що у Музеї села, вони мали нагоду зустрічати народних майстрів,
отримати інформацію про румунські традиції, брати
участь у різних фестивалях, у майстер-класах, організованих як для дітей, так для дорослих. У період, коли музей був
закритий, ми отримували багато телефонних дзвінків, повідомлень у соціальних
мережах, в яких люди запитували нас,
коли музей відкриється. Вони передали нам свою любов і підбадьорували нас. Наш зв’язок із публікою є постійним.»

Нарешті, прийшла добра вістка. Від 21
травня Національний
музей села «Дімітріє Густі»
знову відкрив свої ворота. Паула Попою, генеральний
директор уточнює: «Я закликаю Вас приходьте відвідувати Національний музей
села. Водночас прошу Вас дотримуватися правил, встановлених органами влади, але також з власною
турботою про себе, про інших
та про спадщину музею. Усі ці правила можна буде прочитати при вході до музею, і ми
заздалегідь вибачаємось, якщо ті, хто не дотримуватимуться їх, не зможуть відвідати
музей.»

Зустрічі
з народними майстрами будуть рідші, як і події, але сам музей залишається винятковим місцем
туристичного призначення. В даний час шукаються методи, щоб можна показати життя румунського села, його людей, а не
лише його споруди.

На виставках та цифрових
проектах Національного музею історії Румунії у
квітні зареєструвались понад 350 000 унікальних відвідувачів. Заклад
запропонував громадськості перетворити самоізоляцію на можливість відвідати
численні віртуальні виставки у форматі 2D та 3D, тематичні колекції культурних предметів у цифровому форматі та архіви оцифрованої спадщини,
які доступні безкоштовно на веб-сайті музею.

48 років тому, 8 травня, Національний музей історії Румунії вперше відкрив
свої ворота для публіки. Зважаючи на сучасний контекст, ворота музею закрились та
залишились закритими після 15 травня, коли в Румунії оголошені заходи
релаксації. Однак присутність у віртуальному просторі вражає, як ми дізнаємось
від Ернеста Оберлендера-Тирновяну, директора закладу: Є колекції, що
складаються з декількох сотень тисяч штук, багато з яких є важливими для
розуміння історії Румунії, але не тільки. Багато з них унікальні у Європі і є
частиною світової спадщини. Наші колекції охоплюють, з точки зору хронологічного
розвитку, близько 600 000 років людського життя, починаючи з нижнього
палеоліту, коли перші ознаки людської діяльності з’являються, і донині. Я не
перебільшую, бо в наших колекціях є документи, що стосуються економічного,
політичного та соціального життя сучасної Румунії».

Національний музей історії Румунії розпочав інтенсивну та систематичну
програму оцифрування десять років тому, відмічає директор закладу Ернест Оберлендер-Тирновяну:
Йдеться про віртуальні тури постійних та тимчасових виставок, а також про
проекти оцифрування спадщини. На даний момент Національний музей історії
Румунії має найбагатшу, найповнішу і найрізноманітнішу програму для
представлення своїх колекцій у віртуальному просторі. Тепер на сайті музею представлені 32 віртуальні тури деяких
виставок. Вони висвітлюють сучасну, новітню, середньовічну, давню історію,
спадщину деяких музеїв з-за кордону, представлені на тимчасових виставках. У
той же час можна побачити результат міжнародних виставок, зроблених у
партнерстві з багатьма музеями Європи, такими як виставка Картини на
Балканах.

Віртуальний турист знаходить виставки, які він може відвідати в будь-який
час, з будь-якого місця країни або планети: Вони охоплюють важливі періоди:
античність, середньовіччя або новітній та сучасний період. Однією з останніх
виставок, представлених публіці, є виставка «Румунія 1989», виставка, що
стосується падіння комуністичного режиму, з яким багато були сучасниками. У нас
є чудові віртуальні виставки, які представляють румунське золото та срібло. Це
виставка від 2013 року, яка подорожувала до кількох повітів Румунії та Угорщини
з винятковими фрагментами румунської спадщини, багато з яких унікальні в Європі
та світі. Також у нас є виставки, присвячені великим воєводам середньовіччя,
таким як Мірча Старий або Стефан Великий. Ви також можете насолоджуватися
виставками, які представляють важливі події з історії Румунії, такі як участь у
Другій світовій війні чи завершення національної єдності у 1918 році.

До цих виставок додається віртуальний
Музей Об’єднання, продовжує Ернест Оберлендер-Тирновяну, генеральний директор
Національного музею історії Румунії та наш гід: У 2018 році мої колеги у
партнерстві з кількома музеями країни та Європи підготували та продовжують
будувати віртуальний Музей Об’єднання. Крім того, у нас є великі і дуже цікаві
віртуальні проекти. Наприклад, Імідж Румунії. Це сайт, на якому на даний момент
налічується понад 12 800 історичних зображень румунського простору: фотографії,
листівки, карти, літографії, що висвітлюють хронологічний простір сучасного
періоду, до 1947 року. Це захоплююча можливість подорожувати Румунією як це
було протягом останніх століть і бачити не лише місця, деякі незмінні до
сьогодні, але й обличчя людей. Країна – це не лише географічна область та
рельєф, або лише міста та села, але її також представляють її жителі.

Ще один віртуальний та масштабний проект Національного музею історії Румунії
називається 2019 рік, шедеври з національної культурної спадщини: Наразі
71 віртуальна виставка влаштована навколо дуже важливих предметів з нашої
колекції. Це також презентація таємної історії. На етикетці музею можна
розмістити лише небагато інформації. Тому ми вважали за необхідне зробити
виставки, присвячені предмету та людям, які пов’язали своє життя та діяльність
з предметом, представленим з часу його створення до вступу до музейної
спадщини. Ми ніколи не думали, що нам доведеться закрити Музей у мирний час,
але ми підготувались бути присутніми у віртуальному просторі, просторі, де наші
сучасники, співгромадяни чи іноземці все більше присутні і в якому все більше і
більше нашої діяльності передається, включаючи культурні потреби.

Якщо відвідування музею обумовлено часом, ці віртуальні екскурсії можна
здійснити в будь-який час і з будь-якого місця. Більше того, оскільки виставки,
настільки багаті, ви неодмінно проведете багато часу на веб-сайтах
Національного музею історії Румунії.

Сьогодні ми продовжуємо серію віртуальних турів Музеєм колекцій мистецтва, який розташований на бульварі Каля Вікторієй, в центрі Бухареста, у старому палаці Романіт. Це вражаючий палац, побудований наприкінці ХІХ століття, який зберіг до сьогодні ту саму форму з трьома корпусами будівлі. Джорджіана Якоб працівник Відділу виховування, комунікацій та культурних проєктів Національного музею мистецтва Румунії розповідає: Здійснюючи віртуальну прогулянку залами музею ви можете мати загальну картину румунських колекцій, зокрема міжвоєнного періоду. Ви можете побачити румунське мистецтво, але не лише. Я згадую вражаючі колекції румунського живопису, такі як колекція «Dona», одна з найважливіших, яка містить вражаючу кількість картин Ніколає Грігореску. Орієнталізм був дуже важливою і цікавою тенденцією в цей період. Багатьох колекціонерів приваблює все, що означає Схід, чи йде мова про зону ісламського впливу чи про далеку Японію. Тут виставлені твори братів Авакіянів: Грандта та Беатрісе, але також є прекрасна кімната з арабським мистецтвом, яка містить твори дипломата Марку Бези. У цьому палаці знаходяться важливі монографічні колекції. Я б згадала колекцію Корнеліу Баби, яка представляє останній період творчості художника. Ця колекція стала складовою музею 2009 року, після того як дружина художника подарувала його твори музею. Твори висвітлюють саме цей заключний період, дуже важливий період трансформацій.

Ви будете милуватися творами серій Божевільні королі чи Страхи і, звичайно, портретами та автопортретами. Ви побачите портрети його дружини, автопортрети художника Баби та інші композиції з багатьма персонажами. Джорджіана Якоб уточнює: Серед монографічних колекцій я б відмітила ті, що присвячені Іосифу Ізеру, дуже добре представлені й в колекції Вайнберга. Мікаела Елеутеріада та Лучії Деметріада-Белеческу є представниками феміністичного руху румунського міжвоєнного мистецтва. Великі колекції цих художниць експоновані в музеї. Під час віртуальної подорожі, ми також рекомендуємо вам переглянути каталог, який лише у цей період розміщений на веб-сайті музею. У цьому каталозі представлена додаткова інформація про кожну колекцію та колекціонера, а також твори, які ви можете побачити у ході віртуального туру.

Музей Замбакчіана та музей Теодора Паладі це два невеликі музеї. Кожен побудований навколо однієї колекції. Розпочнемо з музеєм Замбакчіана. Джорджіана Якоб працівник Відділу виховування, комунікацій та культурних проєктів Національного музею мистецтва Румунії розповідає: Ця колекція, яка зібрана особливо у міжвоєнний період важливим колекціонером Крікором Замбакчіаном, є однією з найкращих панорам румунського міжвоєнного мистецтва та не лише. Поряд з важливими іменами румунського мистецтва, такими як Ніколає Грігореску, Штефан Лукіан, Тоніца, Палладі або Петрашку, Замбакчіан цікавився і французьким мистецтвом. Хоча французька колекція мистецтв містить малу кількість картин, є такі відомі імена, як Пол Сезанне, Каміль Піссарро, П’єр Бонард, Альберт Маркет. Ми пропонуємо вам побачити, якою великою була зацікавленістю колекціонера до французького мистецтва, а також помилуватися у ході віртуальної екскурсії дуже цікавим інтер’єром його будинку, зведеного спеціально для розміщення його колекції. Будинок можна було відвідати ще за життя Замбакчіана та він заслуговував бути перетворений на музей мистецтва.

Будинок Музею Замбакчіан був зведений наприкінці 40-х років та був розширений по мірі як колекція зростала та вимагала більше експозиційного простору. На першому поверсі – великий зал, де можна побачити іспанські та італійські меблі та вражаючий камін. Двері не відчиняються в ту чи іншу сторону, але входять в стіну, щоб не зайняти виставковий простір. Джорджіана Якоб працівник Відділу освіти, комунікацій та культурних проєктів Національного музею мистецтв Румунії зазначає: В останньому приміщенні, на першому поверсі, присвяченому Лукіану, є світильник просто для створення розсіяного світла, дуже придатного для перегляду творів мистецтва. Також на першому поверсі знаходиться одна з прекрасних кімнат цієї будівлі, бюро-бібліотека колекціонера , де виставлені твори Теодора Паладі. На другому поверсі є ряд невеликих кімнат, колишні спальні сім’ї. Ці приміщення були перетворені на невеликі виставкові зали. Сполучні коридори, де світло не настільки сильне, присвячені малюнкам. Теж на другому поверсі виставлена французька колекція мистецтв ​​у двох маленьких кімнатах.

Останню віртуальну екскурсію ми запрошуємо вас зробити до музею Теодора Палладі, виняткового музею, оскільки він розповідає про три історії. Перш за все, йде мова про історію будинку Мелік, який, здається, є найдавнішим помешканням в Бухаресті. Можна побачити не тільки будівлю зовні, але й інтер’єр: сходи, підлогу, великий зал, з якого можна ввійти в кімнати та прекрасний ганок, характерний для архітектури того часу. Джорджіана Якоб: Інша історія – це історія Теодора Паладі, самого художника. Але це дуже цікавий Паладі, тому що представляє його твори французького періоду. Йде мова про кілька робіт в олії та про вражаючу колекцію близько 800 малюнків, зроблених художником, коли він мешкав у Парижі. Ці малюнки зображують прогулянку міжвоєнним Парижем, улюбленим Парижем художника. Роботи є спеціальними, тому що вони залишилися в майстерні художника, коли він повернувся, на його думку, ненадовго до Румунії. На жаль, він ніколи не повернувся до столиці Франції. Третя історія – це історія Георге Реуца, друга Палладі в Парижі, з яким він мешкав в ті же будівлі в Place Dauphine. Георге Рауце був банкіром і великим любителем мистецтва та пристрасним колекціонером. Наприкінці 60-х та початку 70-х років, він вирішив подарувати частину своєї колекції румунській державі. Таким чином, Музей Паладі містить вражаюучу колекцію творів, а також роботи румунського художника Паладі. Колекція Георге Реуце представляє нам захоплення колекціонера, зокрема європейським мистецтвом, а також творами східного мистецтва .

Безпосередній контакт з мистецтвом є унікальний, але доти, доки ворота Національного музею мистецтва Румунії закриті, віртуальні тури та онлайн-каталоги стануть справжніми інструментами розкоші для всіх любителів краси.

Національний музей мистецтва Румунії
має у своєму складі три музеї-супутники: Музей мистецьких колекцій, Музей Замбакчіана та Музей Теодора Паладі. Ці музеї очікують відвідувачів в Інтернеті, в комплексних віртуальних екскурсіях. Наш путівник
сьогодні – Джорджіана Якоб з Національного музею мистецтва Румунії, відділ освіти, комунікації
та культурних проєктів.
Ми увійдемо у всесвіт давнього румунського та європейського мистецтва, але й сучасного.

До чергового відкриття воріт музею нас запрошують насолодитись
мистецтвом вдома за допомогою віртуальної
екскурсії, перекладу та аудіо описів відібраних картин. Месидж організаторів цих віртуальних турів
полягає в тому, що поточний період може бути дуже гарним, щоб пізнати та
насолодитись цінною спадщиною людства. Джорджіана Якоб пропонує нам розпочати візит
прямо з центральної
частини найбільшого Музею мистецтва Румунії: Це колишній королівський палац, який має дуже багату історію,
починаючи з ХІХ-го століття. Він послідовно перетворюється на вражаючий для того часу: Будинок імені Дініку Голеску. Зі здобуттям Румунією незалежності, за
часів Кароля I, він стає палацом, гідним престижу. Центральна частина палацу,
на жаль, була знищена пожежею у грудні 1926 р. Таким чином, палац був перебудований під час
правління Кароля II, у 1930-х роках, майже у тому
вигляді, який ми бачимо сьогодні. Наприкінці Другої світової війни палац було сильно пошкоджено бомбардуванням. На щастя, той самий
архітектор Ніколає
Ненчулеску разом з
інженером Емілем Праджером, зайнялись
реставрацією палацу в найближчий післявоєнний
період та перетворили його на музей мистецтва. По суті, Королівський палац, коли він припиняє свою
функцію, для якої він був створений, стає найбільшим музеєм мистецтва Румунії. В основному тут розміщувалася
колекція мистецтва
Румунії, з
чотирнадцятого до середини ХХ століття. Звичайно, також створюється Європейська
галерея мистецтв, що опирається на колекції, яку зібрав та подарував державі Кароль І.

Європейська галерея мистецтва ілюструє найважливіші школи
мистецтв, починаючи з 16 століття, та твори відомих художників, таких як
Тінторетто, Кранах Старший, Бругель Молодший, Ель Греко, Рембрандт або Рубенс.
Джорджіана Якоб, співробітник відділу освіти, комунікації та культурних проектів Національного
музею мистецтва Румунії розповідає: Вона розподілена по школах, як була задумана спочатку. Ми починаємо з італійської школи за якою
йде німецька, іспанська, фламандська школи і ,врешті-решт, французька школа. Таким чином, творами ХІХ-го століття, починаючи з періоду
імпресіонізму, можна милуватися. Я б відзначила таких художників, як Клод Моне чи Огюст Роден. Ця
віртуальна екскурсія у цей період може завершитися каталогом колекцій. У цьому каталозі школи
детально представлені. Ілюстрація є високоякісною, також є оцінка найважливіших
творів мистецтва».

З іншого боку, Галерея
румунського мистецтва складається
з двох галерей, продовжує Джорджіана Якоб:
У нас є середньовічна галерея мистецтв, з творами XIV століття. Вона включає
хронологічно і природно
Галереєю сучасного румунського мистецтва. Ці галереї можна відвідати практично,
але ті, хто хоче дізнатися більше інформації, також можуть здійснити
віртуальну екскурсію по музею, де вони зможуть дізнатися більше про найважливіші твори та послухати
драматизації. Також англійська версія сайту пропонує важливу інформацію для
тих, хто не знає румунську мову, про картини у всіх трьох галереях».

Одним з віртуальних тематичних турів, запропонованих
Національним музеєм мистецтва у наші дні, є той, під час якого можна насолодитись
картинами, на яких
з’являються домашні тварини. Ці картини знаходяться у колекціях музею і їх можна побачити до 31 травня.
Громадськість може помилуватися творами, написаними Джорджем Деметреску Міря- Діти сім’ї Гудвіна, Нікколо Лівадітті – Пані
працюючи, Пітера Корнеліша ван Слінгленда – Жінка всередині,
Гельдорпа
Горціуса – Дівчина з котом,
Франциска
Чірато – Жінка з котом», Георге Петрашку -«Мар’яна з котом»або Теодора Амана -« Жінка з собакою».

Джорджіана Якоб, співробітник Національного музею мистецтва Румунії, департаменту освіти,
комунікації
та культурних проектів, пропонує нам ще одну віртуальну подорож сучасним і давнім румунським мистецтвом: Галерея давнього
румунського мистецтва представляє
велику кількість предметів, особливо культових. Також можна побачити вишивки, фрески, включаючи
знаменитий ансамбль із Куртя-де-Арджеш, але також вражаючі роботи, такі як іконостас Монастиря Котрочень. Галерея сучасного румунського мистецтва починається з робіт Теодора Амана, який серед перших важливих румунських
художників. Нагадаємо також Ніколае Грігореску, національного живописця Румунії. Ви зможете
спостерігати за тим, як його мистецтво трансформується з часом і побачити
твори, які роблять
його відомим. Також квіти
художника Штефана Лукіана – ще одна важлива визначна складова цієї галереї. Але ми не можемо забути
твори, написані Теодором Паладі, Георге Петрашку або Ніколае Тоніце, міжвоєнного періоду».

Незважаючи на те, що ворота всіх
музеїв Румунії у цей період закриті, Музей народного мистецтва в Констанці починає
новий проект. Під заголовком Румунські килими із спадщини Музею
народного мистецтва Констанца вас запрошують щомісяця відкривати на
сторінці в Facebook, а також на його веб-сайті, зображення тканини поруч з поясненням. І, щоб переконати вас зупинитися в цьому музеї, коли
ви приїдете до румунського Чорноморського узбережжя, ми здійснимо віртуальну
екскурсію.

Іоана Томпе, музейник Музею народного мистецтва в Констанці, каже, що ми ознайомимось
із закладом, який представляє не лише традиції та історію Добруджі, але й весь
румунський простір: Я надала постійній виставці національний характер. Ми
представляємо всі етнографічні регіони країни: Трансільванію, Молдову, Волощину,
Олтенію, Добруджу та основні ремесла, що визначають нашу румунську цивілізацію.
Будівля є першою ратушею міста Констанца, Комунальним палацом, побудованим у
1826 році, за планами архітектора Іоана Соколеску, архітектора, який
спроектував багато визначних будівель в Румунії у неорумунському стилі. Це
поєднання старої архітектури, з колонами, капітелями та бринков’янським стилем.
Ратуша функціонувала недовго, потім тут розміщено Палац поштового відділення. 1871 року в музеї відкрито першу виставку, що презентує мистецтво Добруджі. Нам
вдалося скласти колекцію, про Добруджу, добруджанських румунів, що мешкали на
березі Дунаю, від сіл Острова до Гиршови,
що відображають багатокультурний характер цього району.

Після створення колекції «Добруджа»
увагу було спрямовано на інші етнографічні райони країни, каже Іоана Томпе:
Отже, у нас є колекція народних костюмів з усіх районів країни, де
представлена ​​типологія румунського одягу. У нас є предмети оздоблення
інтер’єру, тканини з усіх етнографічних напрямків, а постійна виставка
представляє специфіку кожної області. У нас є бавовняні та боранічні тканини,
рушники, скатертини, простирадла. У нас є прикраси, які носили румуни. На
першому поверсі відведено простір для презентації виставки селянських ікон,
намальованих на склі. Це дуже цінна колекція з іконами з найбільших центрів,
які діяли в Трансільванії з самого початку. Ми представляємо в хронологічній та
стилістичній еволюції це ремесло. У нас є кімната, відведена культовим предметам,
ікони, намальовані на дереві, ікони, зроблені добруджанцями під впливом руських-липован,
представлених на півночі Добруджі та грецьких ікон».

Розпис на склі, настільки оцінений, був зроблений лише в Трансільванії.
Регіон був частиною імперії Габсбургів, пізніше Австро-Угорщини, відмічає Іоана
Томпе, музейник Музею народного мистецтва в Констанці, що допомагає нам
зрозуміти походження цього ремесла: Румуни не належали до державної релігії і
мова також не була офіційною. Церкви були знесені, а потім румуни змушені були
розписувати свої ікони у власному
будинку. Так виникло явище малювання селянських ікон на склі в Трансільванії.
Ремесло почалося з сіл Нікула та Герла, поблизу міста Клуж, з появою
виготовлення скла. Ми бачимо явище скляних ікон лише в Трансільванії. Було
багато центрів, які розповсюджувалися по всій Трансільванії, починаючи навколо
Клужу, але лише там можна було зустріти
селянську ікону на склі.»

У музеї є секції, які реконструюють селянське господарство, але також
знаряддя праці та його предмети. Багатий розділ – це посудини. Деякі з глини,
інші з металу. Іоана Томпе, музейник у Музеї народного мистецтва в Констанці
розповідає: Кераміка зазнала меншого розвитку в Добруджі, ніж в інших районах
країни. Хоча як це парадоксально, у нас є дуже давня традиція гончарства,
грецької та римської кераміки, вона могла розвиватися до тих пір, поки цими
прибережними містами керувала безпечна адміністрація: римська чи грецька. У Середньовіччя,
в сучасну епоху, коли за територію Добруджі відбулося багато війн, коли Добруджа
була включена до Османської імперії, вже
не можна було займатися гончарством, бо вони є швидкопсувними продуктами.
Народ, який може представити еволюцію кераміки в часі – це народ, який доводить
свою стабільність і безперервність
у селі. Металеві посудини, які ми
представляємо на виставці, є спільними для всієї області Балкан, яка мала
економічну та політичну долю Добруджі. Перш за все, вони виготовлені з металу,
тому що не ламаються. Вони виготовлені з луженої міді. Ми зібрали в цьому
ідеальному будинку посудини румунів, арумунів, турків і татар. Відмінності
можна побачити в декоративному стилі».

До цього музею завітали туристи з усього світу. Вони насолоджувалися детальною
презентацією мовами міжнародного обігу, в середньому за 30 хвилин відвідування.
Наразі ваш візит може тривати скільки завгодно, адже музей відкрив свої
віртуальні ворота. На його сторінці, а також на сторінках соціальних мереж ви
можете побачити об’єкти разом з описом. Не бракують також народні звичаї, про
які колектив музею широко пише, ілюструючи їх зображеннями предметів, зібраних
у колекціях.

Місто Алба Юлія відоме широкому загалу і фахівцям зокрема завдяки своєму віку та історично
значущим подіям, які відбулися у ньому. Сьогодні запрошуємо вас у віртуальний тур, як Національним музеєм Об’єднання, так і по місту Алба Юлія, разом з генеральним
директором музею Габріелем
Тіберіу Рустою.

Починаємо нашу уявну екскурсію фортецею Алба Юлія, яка складається
з семи бастіонів і всі елементи укріплення пристосовані до військової техніки
свого часу. Увійти у цитадель можна через шість воріт, що прикрашені статуями і барельєфами. Генеральний директор музею Габріель Тіберіу
Рустою розповідає про багату
історію місця, яка починається задовго до середньовічного періоду: У римську епоху, протягом
певного періоду, залежно від адміністративного поділу Дакії, Апулум, стародавнє місто Алба Юлія, було столицею Римської Дакії. Тут можна побачити сліди єдиного
римського легіону, що залишився в період римського панування в Дакії, ХІІІ-го Легіону Gemina, який
побудував тут римську фортецю 106-го року, на
якій потім була побудована середньовічна фортеця. Починаючи від XII століття місто стало найбагатшим в Дакії, оскільки тут
були зібрані найважливіші для Риму багатства Дакії. До речі, в середині ІІІ
століття з’являється напис, який надає місту Апулум епітет Крисополіса -
Золотого міста саме через багатство, яке існувало тут. Це ще один мотив для
любителів римських артефактів відвідати Алба Юлію.

Частина фортеці була відновлена
стверджує Габріель Рустою, генеральний директор
Національного музею Об’єднання: У нас є ворота Principalis Dextra, які можна
побачити. У нас є частина Via Principalis та частина Principia Castrum,
відреставрована та доступна для всіх туристів. Звичайно, в нашому музеї
збереглися найважливіші римські артефакти з Апулума, але і з Дакії. У Середньовіччі протягом
короткого часу Алба Юлія була столицею Воєводства Трансільванії, а потім
Князівства Трансільванії. В місті Алба Юлії можна побачити Римо-католицький кафедральний собор Святого
Михайла. Це найбільш представницький
пам’ятник середньовічної архітектури в Трансільванії. Тут можна побачити і
найстаріший в Румунії скульптурний елемент в романському стилі,
найстарішу в Румунії будівлю в стилі ренесанс. Фактично собор являє собою
повний курс середньовічної архітектури в Трансільванії. Тут можна побачити
різні елементи від романського стилю до бароко. Усередині собору знаходяться
могили трансільванських князів.

Алба Юлія є душевним містом всіх
румунів, місцем де почалася новітня історія Румунії, – стверджує Габріель Рустою, генеральний директор Національного музею Об’єднання: Тут 1 грудня 1918 року, представники всіх населених
пунктів Трансільванії вирішили об’єднатися з Королівством Румунії. Зал Об’єднання – важлива частина нашого музею. Тут ви
можете побачити низку предметів та артефактів, які визначили процес 1 грудня
1918 року. Крім залу Об’єднання, ми також маємо
історичну споруду національного значення. Йде мова про споруду Бабілон, колишній
гарнізонний будинок австрійської армії у місті Алба Юлія, який тепер містить
Історичний музей, де виставлені предмети з найдавніших часів до Другої
світової війни. У нас є окремі унікальні артефакти та предмети з Румунії чи з всього світу. Окрім цієї будівлі, у нас ще є простір, присвячений сакральному мистецтву, Museikon. Це унікальний музей Румунії як завдяки представлених експонатів, так
і завдяки їхнього розміщення. У нас є рідкісні та унікальні ікони та старі
книги. З виставлених книг, лише кілька примірників
можна знайти у світі. Сама будівля також є музеєм, оскільки це найстаріша військова лікарня Румунії, під якою знаходиться будівля періоду князівства. Тоді
Алба Юлія була столицею Трансільванії, а принципи Трансільванії були
впливовими політиками цієї частини Європи. Наприклад, принц Трансільванії Стефан Баторій був обраний королем
Польщі. Також війська Габріеля Бетлена рушили до Відня або війська Георге Ракоцці
II дійшли до Польщі.

Музей налічує близько 200.000 експонатів, а його
бібліотека вміщує близько 70.000 томів, стверджує Габріель Рустою, генеральний директор
Національного музею Об’єднання в місті Алба Юлія: Крім того, у
наших просторах влаштовані низка виставок, які ілюструють історію Румунії за
допомогою археологічних творів. Також організуємо тимчасові виставки, присвячені
Великому Об’єднанню. Всі інформації подаємо румунською та англійською мовами, і маємо спеціальні
гіди для музею та фортеці, які розмовляють англійською та французькою мовами. Вже
кілька років від коли у нас працює соціолог і вже восьмий рік, коли ми
проводимо соціологічні дослідження. Ми зібрали реакції всіх туристів, як
румунських, так і іноземних. Результати соціологічних досліджень показують переважно
позитивні відгуки. Також у нас є сторінка у Facebook, де ми отримуємо оцінки від
туристів, які є дуже добрі.

Оскільки ви не можете відвідувати в ці часи музей, тоді музей
приходить до вас за допомогою мобільного додатку. Національний музей Об’єднання в місті Алба
Юлія та міський університет подали інформацію для мобільного додатку про
трансільванську культуру. Йде мова про роботи з музейної галереї, репрезентативні
для культури Трансільванії. Cultura Transilvanica архівує 3D-моделі знакових
творів мистецтва, знайдені в найбільш репрезентативних музейних колекціях
Трансільванії. Кожен артефакт містить короткий опис його витоків, що дозволяє
дізнатися більше про культурні скарби Трансільванії. Одночасно, ви можете
ознайомитись з Інтернет-каталогом бібліотеки Національного музею Об’єднання в Альба
Юлії. Більше того, зі сторінки Національного музею Об’єднання, ви можете перейти до іншого проекту ARHEO 3D. Тут ви побачите багато експонатів
передісторії, дакійської епохи, середньовічного періоду та сучасної епохи в 3D,
а також короткий їх опис.

Сьогодні ми вирушаємо в уявну подорож до румунського узбережжя і зупиняємось в Національному музеї історії та
археології міста Констанца, одному з найбагатших музеїв Румунії. Ви
знайдете тут вражаючу спадщину, що складається з понад 430.000 об’єктів, що датуються від палеоліту до
сучасної епохи. Хоча зали музею тепер закриті, заклад пропонує туристам цікаву
віртуальну екскурсію.

Музей відрізняється від інших подібних установ в інших повітах тим, що,
хоча він ставить наголос на історію Добруджі, він містить й національну тематичну структуру. Ви можете помилуватися предметами
грецького, римського, візантійського та середньовічного походження, з кераміки,
а також знаряддями та зброєю з каменю, бронзи та заліза. Також ви можете бачити античні архітектурні елементи: колони,
капітелі та фронтони. Ви пройдетеся серед старовинних скульптур, скляних ваз,
бронзових статуй та прикрас. З іншого боку, у нумізматичній колекції є срібні,
бронзові та золоті монети, окремі з них є унікальними. Усі,
об’єкти мають велике історичне навантаження.

Крістіан Чагра, музейний путівник та публіцист стверджує:
«Добруджа – це дивовижна територія, на жаль маловідома. Це місце, де історія
дуже багата. Куди б ви не поїхали, ви знайдете руїни та надзвичайну історію. Це
місце, де ми маємо сушу, Дунай та море, місце, де у нас абсолютно феноменальна дельта
та захоплюючі історії. Ці історії завжди містять трохи правди, тому що на їхню
підтримку приходять усілякі старовинні залишки, деякі унікальні у світі, такі
як змій Гликон. Все це разом є надзвичайною візитною карткою. Жоден іноземець,
який приїжджає сюди, не почуватиме себе чужим, тому що Добруджа є багатокультурною
та багатоетнічною.»

Змій Гликон зображує бога римської міфології. Це
унікальна у світі статуя, від ІІ століття до Христа. Вона виставлена на першому
поверсі музею, де ви знайдете й інші унікальні експонати. Наприклад, групу статуй Фортуна і Понтос, захисники порту та фортеці Томіс, починаючи з II-III століть до Христа. Також можна милуватися едикулою з подвійним представленням богині Немезиди. Це один з найвидатніших експонатів Музею від II століття до Христа. Тут виставлені й золоті колекції ювелірних виробів. На першому поверсі ви можете побачите скелет мамонта, адже
ви увійдете в інший історичний період. Крістіан Чагра, музейний
путівник та публіцист
розповідає: «Тут ви також бачити череп ведмедя, виявлений
у печері. Фауна була зовсім іншою. У той період людина вже не є
мисливцем-збирачем, від кочівника стає малорухливою, з’являються всілякі
неолітичні культури. Культура відіграє дуже важливу роль, як і кераміка. Після того як людина стає малорухливою, починає будувати свій дім і починаєте господарувати. У нас є репродукція, яка
показує, як люди господарували
6-7000 років тому, коли люди відмовляються носити хутри тварин та
переходять до тканин.»

У Музеї також можна побачити різні експозиції, стверджує путівник музею та публіцист Крістіан Чагра:
«У нас є всілякі виставки, якими ми намагаємось залучити широку публіку, адже
ми звертаємося як до іноземців, так і до румунів, як до освічених, так і до
простих людей. Ми намагаємось здивувати всіх, і це можливо, тому що, коли ти
маєш таку прекрасну і довгу історію, неможливо не принести елементи новизни
навіть тому, хто подивився в Інтернеті і думає, що щось знає про Добруджу.
Запрошую всіх, хто трохи читав про Добруджу, прийти сюди і побачити, що те, що
вони читали, становить 1% порівняно з тим, що можна побачити тут. Ми зазвичай
робимо регулярні виставки. Музей заснований, власне, на артефактах з
античності, але не забуває представляти й інші елементи. На виставці газет,
наприклад, ми представляємо газети від 100 років тому, двомовні газети
місцевих етнічних громад.»

Середня тривалість відвідування музею – дві години. Але в
Інтернеті у віртуальному турі це може зайняти стільки часу, скільки вам
захочеться. І це, безсумнівно, займе більше часу, оскільки ви захочете дізнатися
більше про легенди та історію кожного з артефактів. І відбудеться тур, де кожен
знайде щось цікаве, стверджує Крістіан Чагра: «Туристи вражені, оскільки вони
цього не очікували. Про це нам кажуть і в музеї, і в старій частині міста Констанца.
Є багато речей, які не відомі людям, і коли вони дізнаються, реакція дивує. Нас
запитують, чому ми не робимо більше реклами, будучи такими багатими. Коли у нас
є космополітичне місто з людьми з усіх куточків імперії античного періоду,
спадщина передається в майбутні епохи. Таким чином, це місце можна вважати
місто всіх. Незалежно від нації, віросповідання в цьому місті, як єврей, християнин
та мусульман, знали, що ніхто не буде заважати нікому і що вони можуть мирно
співіснувати. Саме тому місто розвивалося таким чином, і від 2500 років до тепер, майже нічого особливо не змінилося з цієї точки зору.»

Музей
національної історії та археології в Констанці був заснований у 1878 році. З того часу
неолітичні вироби та культур Hamangia та Gumelnița (Хаманджия та Гумельница), сільськогосподарські знаряддя періоду рабства, саркофаги, що належать до
І-ІІІ століть, греко-римські амфори, статуї, що представляють грецьких богів і
твори мистецтва вразили різні покоління. Віртуальна екскурсія, яку ми запрошую робити
називається Віртуальна подорож давньою історією Томісу. Більше того,
на веб-сайті музею вам також надаються фото-галерея, відео-галерея та інтерактивна
карта. Все для того, щоб мати змогу насолоджуватися з затишку власного будинку
багатством музею на румунському березі Чорного моря.

Сьогодні зупинимося, віртуально, в трансільванському місті Сібіу. Тут знаходяться два з найцікавіших музеїв Румунії: Музей трансільванської цивілізації «ASTRA» та Музей Брукенталь. Хоча обидва вони зараз закриті з метою
запобігання поширенню інфекцій COVID-19, їх можна відвідати віртуально. Ми
розповімо вам сьогодні про їх багату історію та експонати, тож коли вони
відкриють свої двері, ви зможете їх включити до порядку денного ваших наступних
відпусток у Румунії.

Про барона Самуеля фон Брукенталя та про його роль у розвитку міста
Сібіу розповість Александру Сонок, керівник відділу Художнього музею
Брукенталь. «Він був хорошим юристом і дипломатом під час правління королеви Австро-Угорщини Марії
Терезії і обіймав різні посади в центральній адміністрації Відня. У 1777 році він став
губернатором Трансільванії і з цієї нагоди привіз свої колекції до Сібіу. У
1784 році, ними вже могли захоплюватися деякі пристрасні
любителі мистецтва та іноземці. Самуель фон Брукенталь зібрав ці колекції,
ймовірно, для того, щоб відкрити протестантський університет, чого не
міг добитися в умовах політики контрреформи держави, керованої династією Габсбургів. Але йому вдалося
залишити у спадок свої колекції Євангельській гімназії м. Сібіу, а музей був відкритий в 1817 році як
своєрідний шкільний музей».

Музей Брукенталь – це один з перших публічних музеїв у світі після Лувра та British
Museum (Британського музею), – каже Александру Сонок, керівник відділу Музею мистецтв
Брукенталь: «Довгий час музей функціонував як Музей саксонців. У 1948 році він був націоналізований. У 1950
році він був об’єднаний з Музеєм Астра. Потім він набув нових розмірів через добудування нових відділів, таких як відділи аптекарства та полювання. На даний
момент, музеєм управляє рада, що складається з представників
держави та євангельської грома диміста Сібіу. Це унікальний експеримент у Румунії.
Колекції, які належали Євангельській церкві, мають бути повернені, але вони будуть виставлені
в музеї, відповідно
до
волі барона, який зробив їх доступними для всіх. У контексті Просвітництва
барон зрозумів, що його колекції можуть слугувати розвитку науки, культури та
мистецтв у Трансільванії, і хотів, щоб вони були доступними для відвідувачів у
певні дні тижня. З цією метою він створив фонд і змусив церкву
та її спадкоємців зробити їх доступними для громадськості».

Побудований у стилі бароко між 1778 та 1788 роками, палац у м. Сібіу був офіційною
резиденцією барона Самуеля фон Брукенталя. Він був єдиним прихильником
трансільванської саксонської громади, який обіймав важливі
громадські функції в рамках австро-угорської адміністрації. Період,
проведений Самуелем фон Брукенталом у Відні, збігається з періодом створення його
колекції картин, згаданої у 1773 році у Віденському
альманасі як однієї з
найцінніших приватних колекцій, якими можна було милуватися у віденському
культурному середовищі того часу. Александру Сонок: «У Музеї Брукенталь зараз проходить
процес модернізації та реорганізації. З 2015 року у палаці Брукенталь проводиться
реорганізація постійних
виставок. Також готується виставка атмосфери. З 2006 по 2008 рр. певні експонати
сучасного мистецтва покинули Палац і зараз виставлені
вони в окремій будівлі. А виставки творів румунського мистецтва розміщеніу Блакитному будинку, будівлі
розташованій поруч з Палацом Брукенталь. На першому поверсі у нас є кілька
тематичних залів з реконструкціями житлових будинків з XVIII ст. У нас
також є тематичні зали й на другому поверсі. Так само було реорганізовано й сектор шедеврів, а на першому
поверсі у нас є менші виставки, що мають постійний характер, такі як Лапідарій та Гіпсотека».

Національний музей Брукенталь відомий як у Європі, так за її межами, зокрема тому що його запрошують брати
участь у різних міжнародних виставках. Він також організовував виставки лише з
власними експонатами за кордоном та в різних музеях Румунії. І хоча у ці дні двері музею закриті,
ви можете здійснити віртуальний тур, що доступний завдяки проекту Google Arts and Culture Google.

Ми продовжуємо нашу віртуальну екскурсію не виходячи з власного будинку в
Музеї трансільванської цивілізації Astra. Музей Астра – це перш за все
простір для набуття нового досвіду, розповідає Мірела Янку,
директор з питань культурного маркетингу цього закладу: «Ми не пропонуємо нашим
віртуальним відвідувачам звичайний тур по румунському сільському середовищу, ми пропонуємо різні можливості
інтегруватися досвіту, який в інших місцях вже давно зник. Музей під
відкритим небом у Думбраві Сібіулуй займає 132 га та має понад 400
експонатів. Йдеться не лише про млини та інші технічні установки, а й про домогосподарства,
які відтворюють спосіб життя та роботи, що нам ще щастить зустріти в деяких
селах Румунії».

Директор з питань культурного маркетингу Музею
трансільванської цивілізації Мірела Янку розповідає про історію цієї установи: «Музей під
відкритим небом був створений у 1960-х роках на основі досліджень, що
розпочалися десь на десять років раніше. Він був заснований відомим краєзнавцем і музеєзнавцем Корнелем Ірімією, найвідомішим
учнем етнолога Димитрія Густі. Заклад був створений як музей народної техніки у спробі проявити
винахідливість сільських районів та врятування доіндустріальної спадщини Румунії. У 50-х
роках було перераховано понад 5.000 технічних установок, що існували на
території Румунії. З них, в рамках національної комісії, що складалася з етнографів, були обрані
експонати та переміщені в Музей Астра починаючи з 1961 року».

На веб-сайті Музею Астра ви також знайдете серію цифрових публікацій, з багатьма зображеннями
про красу ікон, намальованих на склі та в олії. Фотогалереї також представляють
чудову діяльність в рамках Музею трансільванської цивілізації.

Нещодавно
в Бухаресті пройшов 43-ий Туристичний
ярмарок Румунії, на якому були представлені
туристичні пропозиції для всіх любителів туризму. Протягом чотирьох днів туристичні агентства і туроператори Румунії, а також традиційні
туристичні регіони Румунії представили відвідувачам ярмарку найпривабливіші
турпакети. Керівник національного товариства залізничних пасажирських перевезень ЧФР-Пасажирипропонує туристам щоби упродовж 2020 року використовували більш екологічний засіб пересування. ЧФР-Пасажири пропонує туристам щоби упродовж 2020
року використовували більш екологічний засіб: ЧФР-Пасажири забезпечує транспорт на національному та міжнародному рівнях. Існують
прямі зв’язки
з Віднем,
Будапештом,
Софією, Стамбулом. Практично ті,
хто хоче скористатися нашими послугами, можуть почати свою подорож на поїзді, вирушаючи з вище зазначених міст до
Румунії. На національному рівні є
чимало пропозиції щодо залізничного
транспорту. У нас є пропозиції для кожної людини, для кожного
бажаного рівня комфорту та для кожного регіону країни. Усі ціни на квитки розміщені на нашому
веб-сайті, а весь персонал на вокзалах проходить навчання, щоб надати всю
необхідну інформацію, аби турист
мав можливість обрати найкращий варіант стосовно ціни та умов.

На цьогорічному туристичному ярмарку Румунії, узбережжя
Чорного Моря було дуже добре представлене. Камелія Чуря, директор турагенства в
Констанці ствердила: Протягом 20 років ми просуємо румунське узбережжя. В останні
роки інвестиції були дуже великими і на румунському узбережжі Чорного Моря відбулися
великі зміни. Колишні дво-зіркові готелі на курорті Нептун, наприклад, були
закуплені, відремонтовані та стали три і чотири-зірковими готелями. Багато з
них цього року відчиняють свої двері для туристів, пропонуючи систему «Все
включено». Ці готелі мають спа-центри, дитячі ігрові майданчики. Ми також організуємо
додаткові одноденні поїздки в регіоні. Найбільшим попитом користується дельта
Дунаю. Ми беремо туристів з готелю і доставляємо їх до населеного пункту
Мурігйол, звідки мають можливість на човнах робити тригодинну прогулянку в дельті. Потім, вони можуть спробувати рибний обід: рибний борщ та смажену рибу.
Багато туристів досі не відвідали дельту Дунаю, тому я закликаю їх до цієї
чудової поїздки.

На туристичному
ярмарку Румунії, Добруджу представив також Андрій-Разван Соріке, який
займається виноробством у населеному пункті Хаманджіа: Не слід пропускати
дельту Дунаю й Тулчанський повіт. Тут туристи можуть відвідати дельту Дунаю,
Чорне море, гори Мечінулуй винні льохи та прогулятись серед виноградників. Туристи можуть приємно провести
свій час у нашому регіоні.Є багато місць, де можна їсти дуже добру рибу.

Дан Карпов, керівник Центру туристичної інформації Марамуреського повіту ствердив,
що мобільний додаток «Visit Maramures» може стати ідеальним посібником для туристів: Ми пишаємось нашою участю на весняному випуску Туристичного
ярмарку Румунії. Для нас це важлива подія на початку року на національному
рівні. Ми підготували цілу серію пропозицій для проведення Великодніх свят. Наш
мобільний додаток був оновлений. Ми з радістю повідомляємо користувачів, що
вони знайдуть інформацію про всі заходи, які організовує Марамуреський повіт
упродовж 2020 року. У нас вже є понад 11.000 нових завантажень. Оскільки турагенства
із країн Західної Європи дуже добре організовані, ми намагалися прийняти їх модель.
Наш додаток був рекомендований тамтешніми туроператорами, включно невеличкими
організаціями зокрема любителям екологічного та сільського туризму і таким
чином ми пристосувалися до цієї форми просування нашого регіону. 2020 рік є
роком сільського та екологічного туризму.

І повіт Хунедоара пропонує туристам
мобільний додаток. Камелія Бедя, директор Агентства економічного та соціального
розвитку повіту Хунедоара ствердила: Цей повіт переповнений історією,
традиціями, прекрасними людьми. Щоб допомогти румунському чи іноземному
туристу, нещодавно ми придбали мобільний туристичний додаток «Відкрий
Хунедоару», який містить всю інформацію щодо туристичних цілей, місць розміщення,
традиційних продуктів, культурних заходів.

На стенді повіту Хунедоара ми зустріли й
Соріна Тінку, директора музею Замок
Корвінів (Castelul Corvinilor, Кастелул Корвінілор): Це один
з найкраще збережених готичних пам’ятників XV століття в Румунії, можливо,
навіть у південно-східнй Європі. Паралельно, можна тут багато дізнатися про історію
Трансільванії. Замок у досить доброму стані. Однак, почалося його відновлення, яке триватиме два роки. Протягом цього періоду, туристи можуть відвідати лише окремі його кімнати.

Аліна Ференц, працівник Центру туристичної інформації міста П’ятра-Нямц ствердила: Наш регіон пропонує чимало способів
проведення вільного часу. Існує багато варіантів відпочинку, як в місті, так і
на околицях міста П’ятря Нямц. На відстані у 40
км від міста організуються численні походи до монастирів столітньої давності.
У нашому повіті організуються також подорожі до природних заповідників. Ущелини
Біказулуй є унікальним в Румунії, там 300-метрові
скелі межують з дорогою. Туристи також можуть відвідати природний парк Винеторь Нямц, єдине
місце в країні, де зубри перебувають на напів-свободі.

Буковинська ремісниця Віорка Флоча
з міста Кtмпулунг-Молдовенеск представила на туристичному ярмарку Румунії писанки: У мене вдома можна відвідати майстерню,
де я працюю з групами дітей, яких навчаю розписувати яйця. Я також приймаю
туристів на майстерні, які хочуть бачити та навчитися цьому ремеслу. Нас
відвідували туристи з Франції, Англії
тощо. Для них це був дещо унікальний досвід. При розсипані яєць ми використовуємо коричневий та
чорний кольори та малюємо геометричні мотиви.

Траян Бедулеску, консультант з туризму, заступник
Туристичного прес-клубу FIJET Румунія стверджує, що представлення туристичних атракцій
на цьогорічному туристичному ярмарку Румунії було успішним: Мені приємно
бачити, що все більше регіональних асоціацій, повітових рад беруть участь у туристичному ярмарку Румунії. Їхні стенди є гарними та багатими на різні туристичні
пропозиції. Представлені туристичні атракції, місцеві традиції, місцева кухня.
Мені дуже сподобався стенд Тулчанського повіту. Добруджа протягом декількох
років пропонує дуже добрі вина малих та середніх виробників. З’явилися нові
улюблені місця призначення. Все більше та більше туристів приїжджають до
Бухареста останніми роками для сіті-брейку. Все більш популярними серед
іноземних туристів є і міста Трансільванії, Орадя й Тімішоара, які мають прямі
авіарейси із Заходом.

Протягом чотирьох днів відвідувачі могли
насолоджуватися знижками для всіх туристичних
атракцій Румунії. Наступний випуск туристичного ярмарку Румунії відбудеться у
листопаді.

Сьогодні ми запрошуємо вас на захід Румунії, точніше в Бігорський повіт. Нашу уявну подорож ми пропонуємо почати з повітового центру – міста
Ораді, а потім зупинимось на інших сільських місцях призначення.

Орадя – старовинне місто з дивовижною архітектурою з
багатою історичною спадщиною. Розташоване в 15-ти кілометрах
від кордону з Угорщиною, на майже однаковій відстані від Відня, Праги та
Бухареста, місто з вузькими, типово середньовічними вуличками, може стати
ідеальним місцем для романтичного відпочинку. Будинки в Ораді, багато з них
відреставровані в останні роки, не вражають своїми розмірами або розкішшю, але
відрізняються своєю красою. Від нашого гіда Адріана Дубере, голови Національного
центру туристичного просування та інформування в Бігорському повіті, ми дізнаємося, що у місті Орадя багато чудових будинків, побудованих в стилі Ар-нуво: Наважливіші будинки розміщені на площі Уніря. Тут знаходиться Палац
Чорного орла – справжній шедевр ар-нуво.
До речі, теж на площі Уніря знаходяться відремонтовані будинки такі як Палац мерії й Палац
греко-католицького єпископату. Неподалік Палац Чорного орла
розміщена Церква
з Місяцем, на вежі якої працює унікальний механізм, що зображує фази Місяця.
Дійсно, колись нульовий меридіан,
відносно якого
визначався світовий час,
вважався у місті Орадя. Давні карти, зроблені для Колумба під
час подорожей морями та океанами, керувались саме нульовим
меридіаном в
Орадії. Ці карти були зроблені
великим науковцем того часу. Потім нульовий меридіан перемістили
до Франції, а
згодом до Ґрінвічу, де він зберігся
донині.
Продовжуючи нашу уявну подорож
містом Орадя,
ми можемо дістатися до Фортеці Орадя, яка
відремонтована і яка широко відкриває свої ворота
туристу,
який може відвідати тут Музей фортеці та брати участь у різних
заходах, що
організуються майже
на
кожні вихідні у фортеці, але і в місті. Ці заходи, були
задумані для приємного перебування
туристів у місті.

Теж у центрі міста ви знайдете прекрасні будівлі, такі як Державний театр Орадя та Філармонія.
Тут у вихідні, вечорами проходять вистави, які висвітлюють культурне життя старого
міста. Музика звичайно є універсальною, в
той час як театральні вистави проводяться румунською та угорською мовами. А в
теплі дні, тераси чекають на туристів з різними пропозиціями, від яких важко відмовитися. Деталі
подає Адріан Дубере:
Пішохідний центр міста Орадя своїми відремонтованими будівлями чекає на
вас всілякими стравами та солодощами, від доброї кави, до традиційного морозива
та до традиційних страв, які є результатом багатокультурності міста. У нас дуже
широкий спектр традиційних рецептів з Румунії, Угорщини, Словаччини, Німеччини. Важлива подія, яку ми будемо організувати у квітні це Великодній ярмарок. В
ярмарку візьмуть участь чимало місцевих майстрів, будуть влаштовані спеціальні
місця для дітей та спеціальні зони присвячені великоднім святам.
Звичайно, ми будемо провадити заходи й з нагоди Дня Марціщора та Міжнародного жіночого дня.

На виїзді з Ораді, в безпосередній близькості
від міста розташовується відомий
бальнеологічний
курорт,
де можна зробити зупинку нашої уявної подорожі Бігорським повітом. Адріан Дубере,
голова Національного
центру туристичного просування та інформування в Бігорському повіті подає деталі: Спочатку, я б рекомендував
туристам провести свій вільний час на курорті «Беїле Фелікс». Тут є аквапарки, СПА-центри, достатньо місць для розміщення, де туристи
можуть розслабитися і відпочити в лікувальних термальних водах з критими
й відкритими басейнами. Після проведеного часу на курортах
поблизу міста, туристи можуть провести
два-три дні на природі, можуть поїхати до Лісу Краюлуй, який є оазисом миру.
Тут природа поєднується з місцевими традиціями. Ті, хто бажають більше руху, можуть
поїхати до курортного селища Виртоп. Тут можна скуштувати й традиційні страви. На півночі, по долині річки Єрулуй можна відвідати район, де розповсюджене виноробство. Ті, хто бажають ознайомитися з давніми традиціями, наприклад як виробляються скрипки або скрині з приданим, можуть відвідати
край Беюшулуй. Потім туристи можуть зупинитися в ущелині річки Кріш, де майстри,
займаються виробленням глиняних горщиків. Якщо туристи мають можливість
відвідати наш повіт навесні або влітку, природний парк Апусені точно зацікавить їх. Тут є середні, легкі й важкі стежки, які перетинають
Західні Карпати, а для тих, хто полюбляє мотоспорт, є спеціальні траси. Таким чином, вся сім’я
може почувати себе добре на природі.

Бігорський
повіт є ідеальним місцем для тих, хто хоче
побачити справжню багатоетнічну культуру. Тут румуни, угорці, німці, італійці, словаки живуть
у гармонії. Туристи можуть ознайомитися з фрагменти їхньої історії, а також місцевими традиціями та звичаями. Щорічно у селах та містах проводяться різні культурні заходи. Про це все туристи можуть дізнатися більше, відвідавши Національний центр туристичного
просування та інформування Бігорського повіту. Адріан Дубере
стверджує: Кожен турист, який прибуває до Національного
центру туристичного
просування та інформування Бігорського повіту може
отримати інформацію про місце проживання, транспорт тощо. Він може отримати також
місцевий туристичний
путівник по Ораді з всіма цікавими напрямками в повіті. Ми також маємо певний
посібник для печер, для курорту «Беїле Фелікс», для Природного парку Ліс
Краюлуй. Маємо чимало інформації про Бігорський повіт. Ми створили загальні
посібники та посібники, що стосуються туристичного призначення. Вони
надруковані на 12 мовах, включаючи іврит, італійську, французьку, англійську,
польську, німецьку. Крім того, у нас є список спеціалізованих гідів для будь-якої подорожі на природі, або в місті або в курортній зоні. Я з радістю чекаю на вас у Бігорському повіті, у місті Орадя, щоб допомогти вам відкрити культурно-історичну частину повіту, а також красоту
природи та багату гастрономічну пропозицію.

Наступного разу, ми представимо інший цікавий туристичний маршрут!

Якщо ви хочете провести свій відпочинок в горах, ми пропонуємо вам ідеальне
місце призначення в будь-який сезон, влітку або взимку. Долина річки Прахова. Приблизно за дві
години їзди від Бухареста, з великою різноманітністю гірськолижних спусків, долина річки Прахова з року в рік очікує любителів зимових видів спорту із
різноманітними сезонними пропозиціями. Це найкраще розвинений гірський регіон Румунії
із багатьма курортами та
схилами різного рівня складності – як для початківців, так і
для професіоналів.

Анда Попа, генеральний секретар Асоціації сприяння та розвитку туризму Прахова:
«У січні, враховуючи, що ми все ще перебуваємо в зимовому сезоні, ми
рекомендуємо гірськолижні райони, праховські гірськолижні траси, яких румуни та
все більше іноземців дуже люблять. Таким чином, ми рекомендуємо три курорти де ви
можете займатися зимовими видами спорту: від катання на лижах до сноукінгу та
інших екстремальних видів спорту. У нас в Прахові понад 30 км гірськолижних трас.
Три курорти, які чекають на вас – Сіная, Буштень та Азуга. Тут ви знайдете
кабельні установки, установки зі штучного снігу, центри прокату спортивного
інвентарю, лижні інструктори, яких навіть викликають за кордон через їх підготовку.»

Як правило, гори Румунії ідеально
підходять для тих, хто хоче навчитися кататися на лижах. Однак є також схили,
які рекомендовані для професіоналів. Анда Попа: «Наприклад, на
курорті Сіная є понад 20 лижних трас, що
займають 23 км. Ті 20 лижних
трас обслуговуються дев’ятьма кабельними
установками. Також є смуга для лижників, де навчаються початківці. На курорті Сіная
є понад десять гірськолижних шкіл. Є дві зони, де початківці можуть проходити перші уроки з катання на лижах чи сноуборді: одна внизу схилу, друга на висоті 2000 метрів. Є сім
трас для
початківців, але є також три спуски, що позначені чорним кольором, тобто вони призначені для професіоналів. Серед
них, лижна траса Карп – це найкрутіша запатентована лижна траса Румунії
для любителів powder та free riding. Установки для штучного
снігу починають працювати тоді, коли погода нам не допомагає.»

Всього за вісім кілометрів від
курорту Сіная знаходиться курорт
під назвою Перла під Караїманом або Ворота гір Бучедж. Ці назви,
отримані курортом, походять від того, що звідси можна пізнати гору
не менше ніж рушаючи по 200 маршрутам. Анда Попа, генеральний секретар Асоціації сприяння та
розвитку туризму Прахова: «Якщо говорити про курорт Буштень, то тут є дві лижні траси: Каліндеру 1 та Каліндеру 2. І тут є зона для початківців, з інструкторами для
катання на лижах та де також розташовані центри прокату обладнання. Азуга є
курортом, який почав користуватися
увагою початківців зимових видів
спорту. Тут традиційними стали два табори для лижників-початківців, які
протягом усього зимового сезону вводять
дітей у таємницю цього виду спорту. На курорті Азуга є
п’ять лижних трас, є канатна
дорога «телегондола», два крісельні підйомники,
дві смуги для підйому початківців, а загалом лижні траси мають
7 км.»

Долина Прахови, як туристичний регіон, має свої початки у другій половині
ХІХ століття і це в результаті будівництва замку Пелеш на курорті Сіная та встановлення
тут літньої резиденції короля Румунії Кароля І. З тих пір інтерес до гірських населених
пунктів поступово зростав, вони перетворившись протягом часу на курорти. Замок
був літньою резиденцією королів Румунії, будучи побудований за бажанням короля
Румунії Кароля I (1866 – 1914 рр.). У замку також є кінотеатр, з невеликою сценою
та 60 місць, плюс королівська ложа. Замок мав дуже сучасні обладнання для того
часу. Наприклад, скляна стеля почесного холу є рухомою, нею може керувати
електродвигун, а з 1883 року замок має центральне опалення.

Анда Попа: «Замок
Пелеш – входить до п’ятірки найкращих туристичних визначних пам’яток Румунії.
Туристи, які приїжджають до нас, можуть відвідати замок Пелеш у будь-яку пору року.
Тому туристам, які приїжджають сюди кататися на лижах, рекомендуємо
ознайомитися з частиною історії Румунії, з історією королівської родини, адже
курорт Сіная був створений королями Румунії як місце відпочинку. Теж на цьому
курорті, я рекомендую відвідати музей видатного композитора та диригента Джордже
Енеску. У музеї любителі музики дізнаються багато нового про видатного митця.
Ми чекаємо на вас у цьому райському куточку, бо недаремно Румунію було названо карпатським
садом. У цей період ми запрошуємо вас познайомитись з Праховою, одягненою в
біле, насолоджуватися снігом, займатися зимовими видами спорту і насолоджуватися
румунськими стравами, нашою музикою, а також іншими формами розваги.»