Category: Взаємини

В очікуванні українського контрнаступу, у травні Росія здійснила найбільш
масовані атаки на Україну, передусім на Київ, за весь період війни. Однак російські
плани завдати нищівних ударів по центрах прийняття рішень та військовій
інфраструктурі України зазнали майже повного провалу. Українські ППО та ПРО зуміли
збити більшість повітряних цілей. Тим часом зростає міжнародна підтримка
України, президент Володимир Зеленський взяв участь у саміті «Великої сімки» у
Хіросімі, США та інші країни-члени «Великої сімки» погодилися відправити в
Україну винищувачі F-16, висловлюючи готовність продовжувати підтримувати
Україну та український народ політично, військово та фінансово доти, доки це
буде необхідно.

Отже в Хіросімі пролунали нові заяви підтримки України, цього разу від
найпотужніших країн світу з найбільш розвиненими економічними системами. І це
дуже важлива ознака, якщо згадати неспроможність ООН зупинити війну проти
України. Стосовно цього професор бухарестського університету, журналіст і
зовнішньополітичний аналітик Штефан Чокінару в інтерв’ю Радіо Румунія заявив: «Перш
за все, слід сказати, що ООН була неспроможна вирішити проблему російського
вторгнення в Україну, оскільки ООН – це рудимент минулого століття, який
дозволяє будь-якому з постійних членів Ради Безпеки блокувати її роботу простим
правом вето. Тому їй доведеться реформуватися. Але повертаючись до зустрічі «Великої
сімки» в Хіросімі, слід сказати, що це була, мабуть, одна з найбільш спокійних
і навіть найбільш врівноважених таких зустрічей. У дискусіях домінував
загальний консенсус, а підходи більше стосувалися технічних проблем вирішення
різних досьє, і аж ніяк не їхньої остаточності. Зараз все дуже чітко
прояснилося. «Загрузлість» російських військ на українському фронті серйозно
підірвало «повстання» проти міжнародної системи, розв’язане Росією, Китаєм,
Іраном, Північною Кореєю, звісно, за співучасті деяких нових держав і країн так
званого глобального півдня. Усі ці кірасири зараз не хочуть нічого більше, ніж
врятуватися, і саме тому послання з Хіросіми мало особливу вагу, більшу, ніж
будь-коли раніше, єдність Заходу, розширення міжнародної підтримки України,
включаючи надання багатоцільових літаків і посередництво в діалозі між Києвом і
деякими державами, що розвиваються. Китай застерегли від використання
економічного примусу у відносинах з іншими країнами та сили у напружених
відносинах з Тайванем, пропонуючи Пекіну, що дуже цікаво, деескалацію, а не
економічне відокремлення. Це потужні послання, які демонструють безпрецедентну
після холодної війни єдність Заходу.»

Отже те про, що Україна просить своїх західних партнерів вже багато часу, а
саме надати їй сучасні зразки авіації, зокрема, літаки F-16, нарешті стає
реальністю. За словами контр-адмірала у
запасі Константіна Чоробі американські винищувачі можуть забезпечити Україні
більшу повітряну перевагу і здатність краще захисти свій повітряний простір, а
також стануть вагомим стримуючим фактором. «Поява і бойове застосування F-16
дозволить Україні завдавати ударів по системі управління РФ, по логістичних
центрах в тилу ворога. Таким чином після того, що було досягнуто до тепер з
допомогою «Хаймарсів», тобто руйнування ворожих ліній постачання боєприпасів,
літаки дозволять відтіснити лінії постачання боєприпасів більш ніж на дальність
досяжності HIMARS. Таким чином, це стане дуже важливим елементом у майбутніх
бойових діях.»

Водночас контр-адмірал Константін Чоробя наголосив, що рішення про надання Києву
західних винищувачів було прийняте у контексті забезпечення сприятливих умов на
території України для безпечної експлуатації цих літаків. «Момент, коли була
обрана і створена ця міжнародна коаліція надання винищувачів певним чином
збігається з моментом, коли ми бачимо, що протиповітряна оборона на території
України є дуже ефективною. Так, ми бачили під час останніх кількох обстрілів, що
було збито в деяких випадках навіть 100% ракет або безпілотників, запущених по українській
території. У цих умовах, коли досягнута така ефективна протиповітряна оборона,
безумовно, літаки F-16 також будуть захищені від повітряних ударів, оскільки
вони знаходитимуться на землі, і тоді це дозволить бойове використання цих
літаків, їх безпечну експлуатацію на землі під час дислокації та забезпечення підвищеної
бойової готовності і необхідного технічного обслуговування.»

Аналітик Штефан Чокінару підкреслив, водночас, що зустріч країн «Великої
сімки» у Хіросімі мала не лише значний змістовний, а й потужний символічний характер.
Він каже, що завжди потрібно бути уважними до сигналів. «Не випадково лідери
найрозвиненіших демократій та найпотужніших економік світу зустрілися в
Хіросімі, на місці першого в історії ядерного удару. Це було нагадуванням про
ризики ядерної війни Москві, яка так мимоволі нагадує про можливі ядерні удари,
а також попередженням Китаю і Північній Кореї, які швидко нарощують свої ядерні
арсенали. G7 також підтвердила свою відданість протидії путінській російській
агресії в Україні. А тріумфальна присутність президента Зеленського в Хіросімі
є важливим моментом у цьому відношенні. Саме тому рішення США почати постачання
Україні винищувачів F-16 і тренування українських пілотів разом із союзниками,
а також виділення нового пакета допомоги Україні на 300 млн доларів також є великою підтримкою для Києва.»

У цьому контексті постають запитання: чи можна говорити про нову холодну війну,
нову версію зіткнення цивілізацій: з одного боку США, НАТО, G7 та Європейський
Союз, а з іншого – Росія, Китай, Іран, Північна Корея? Штефан Чокінару: «Гадаю,
що ми є свідками нової холодної війни, але не думаю, що тут можна застосувати теорію
Семюеля Гантінгтона про зіткнення цивілізацій. Швидше, я б сказав, що ми все ще
маємо справу зі старою політичною філософією. У нас є, грубо кажучи, два табори
– демократичний і авторитарний, автократичний. У демократичному таборі ми
знаходимо західну цивілізацію разом з японською, тоді як в авторитарному таборі
– Китай, Іран, Росія, країни з китайської, ісламської та східної цивілізацій,
які є своєрідними союзниками. Що їх розділяє, так це їхнє ставлення до
ліберальної політичної філософії, до фундаментальних прав і свобод людини. Одні
визнають і поважають їх, інші – ні. І це не має нічого спільного з
цивілізаційним блоком, до якого належать ці країни, а лише з їхніми політичними
режимами та їхнім сприйняттям людського стану, що склався після Великої
французької революції. Противники демократії просто ще не визначилися зі своїм
майбутнім і часом плутають його з минулим. Великий китайський лідер Мао Цзедун,
коли його просили оцінити Французьку революцію, відповідав, що минуло надто
мало часу, щоби зрозуміти її значення. Таким чином, іліберали, авторитаристи,
опинилися в тимчасовій відсталості і намагаються зупинити все людство на шляху
розвитку, поки вони теж не прийдуть до розуміння і знайдуть сенс історії.»

Форум безпеки у Бухаресті

18-19 травня у Бухаресті
відбувся VII-й «Форум
безпеки у Чорноморському регіоні та на Балканах», співорганізаторами якого
виступили Міністерство закордонних справ та Міністерство оборони Румунії, а
також румунський аналітичний центр «New Strategy Center». На відкритті форуму
до його учасників звернулися прем’єр-міністр Румунії Ніколає Чуке, в.о. голови
Сенату Румунії Аліна Горгіу, спікер Палати депутатів Марчел Чолаку, голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук, прем’єр-міністр
Республіки Молдова Дорін Речан, голова молдовського парламенту Ігор Гросу тощо.

Дводенна робота форуму
відбувалася у рамках тематичних панельних дискусій, що, серед іншого,
стосувалися сучасних безпекових викликів у регіоні Чорного моря, шляхів
забезпечення енергетичної безпеки країн Європи, варіантів повоєнної архітектури
європейської і трансатлантичної безпеки, ризиків у сфері кібер-захисту та
захисту критичної інфраструктури, викликів міграції та забезпечення прикордонного
контролю.

Участь у роботі форуму
взяли очільники профільних міністерств та відомств Румунії, румунські
парламентарії, представники дипломатичного корпусу, акредитованого в Румунії,
експерти неурядових й аналітичних організацій з Румунії, України, Республіки
Молдова, Великої Британії, Німеччини, США, Італії, Франції тощо.

Україна – у центрі уваги

У свої виступах румунські
високопосадовці акцентували увагу на важливості продовження рішучої та
всебічної підтримки України у контексті протидії війні, розв’язаної росією та
реалізації практичних кроків з її відбудови, передусім деокупованих територій
та регіонів, які зазнали найбільших руйнувань через російську агресію; готовності
надалі сприяти реалізації стратегічного курсу України та Республіки Молдова на
європейську інтеграцію; необхідності переосмислення стратегії безпеки
Чорноморського регіону з урахуванням триваючої широкомасштабної військової агресії
рф, зокрема, шляхом посилення ролі й присутності НАТО, як фактору зміцнення
стабільності в регіоні.

Отже російсько-українська
війна була однією з центральних тем обговорення. Прем’єр-міністр Ніколає Чуке
заявив, що світ змінився і все, що стосується безпеки, було переписано і
потребує перегляду в Чорноморському регіоні, де триває значна частина широкомасштабної
агресивної війни Росії проти України. «Ми маємо найчіткіші елементи визначення
загарбницької війни, але також і неоколоніальної війни – Росії проти України,
яка відривається від імперії, справжньої війни за українську незалежність. Якщо
всі оцінки безпекової ситуації у Східній Європі, загроз, ризиків та
вразливостей у регіоні відбувалися в консервативному підході часів «холодної
війни», коли Росія розглядалася як зацікавлений партнер, можливий конкурент і
суперник, то 24 лютого 2022 року ми стали свідками переходу до нової-старої
парадигми широкомасштабної, довготривалої, високоінтенсивної війни як загрози.»

Глава румунського уряду додав, що серед найбільших
загроз налічується й зловживання Росією в басейні Чорного моря, яке не
спрямоване виключно проти України. «Ми неодноразово порушували питання про ці
заборонені зони в Чорному морі, які обмежили, а іноді і заблокували свободу
судноплавства в Чорному морі. Реальні або уявні навчання, штучне створення зон
бойових дій і небезпечних зон для руху торгових суден, їх блокування в портах
або перехоплення – все це було предметом обговорення і прямими загрозами морській
безпеці, які необхідно належним чином врегулювати і включити в плани дій, а
також в проєкти по збереженню свободи пересування, в тому числі шляхом
супроводу вантажів військовими патрульними суднами для забезпечення транзиту.»

Виступ Р.Стефанчука

На запрошення
організаторів, участь у заході в форматі відео-звернення взяв голова Верховної
Ради України Руслан Стефанчук. Він висловив вдячність Румунії та решті держав-членів
ЄС і НАТО за незмінну підтримку, а також наголосив на важливості подальших
консолідованих зусиль з метою припинення агресивної війни, яку веде росія:
«Постачання Україні важкого озброєння – реактивних систем залпового вогню,
танків, засобів протиповітряної оборони, бойових літаків – це найкраща
інвестиція у безпеку регіону і мирне майбутнє Європи. Розраховуємо, що
швидкість надходження необхідного озброєння в Україну лише зростатиме. Це
критична потреба для прискорення завершення війни і перемоги України».

Окремо Руслан Стефанчук
підкреслив очікування України в контексті Вільнюського саміту НАТО, передусім,
щодо ухвалення союзниками чіткого алгоритму, який гарантуватиме Україні майбутнє
членство в Північноатлантичному альянсі.

Богдан Ауреску: Підтримуючи Україну, ми підтримує себе

7-й Форум з питань
безпеки Чорного моря та Балкан у п’ятницю, 19 травня, закрив міністр
закордонних справ Богдан Ауреску. Глава МЗС Румунії наголосив, серед іншого, що
війна, яку росія розв’язала проти України, – це не просто війна автократії,
якою є Росія, проти жертви агресії, якою є Україна, тобто проти демократичної
держави. Це агресія проти всієї демократичної спільноти і проти всього
міжнародного порядку, заснованого на правилах. «Зрозуміло, що агресія Росії
проти України є яскравим прикладом порушення міжнародного порядку, заснованого
на правилах, і що, безумовно, існує моральний імператив діяти, виправданий
величезною людською трагедією, втратою життів, безпрецедентними руйнуваннями,
що саме по собі є аргументом для всього світу реагувати на те, що здатні робити
автократії, якщо їх вчасно не зупинити. Водночас, ми маємо справу з агресією
проти демократії і ця демократична держава, якою є Україна, що стала жертвою
агресії, має і надалі отримувати рішучу підтримку з боку демократичного світу.
Ми підтримуємо Україну і робимо все, що в наших силах, щоб перемогти у війні.
Демократичний світ, в ім’я цього морального імперативу, має всі необхідні
аргументи, щоб продовжувати підтримувати Україну.»

Міністр закордонних справ
Румунії торкнувся й шляхів уникнення так званої «втомленості війною» в
демократичних державах, які підтримують Україну і представив зусилля, які
Румунія разом зі своїми партнерами і союзниками докладає для підтримки зусиль Р.
Молдови щодо зміцнення її стійкості і безпеки. «Гадаю, що ми повинні дуже чітко
пояснити своїм громадянам, що будь-яка підтримка України – так само як і
будь-яка підтримка Республіки Молдова – насправді є підтримкою нашої безпеки і
безпеки наших громадян і все, що ми робимо для України, насправді є підтримкою для
нас і нашого способу життя.»

Крім цього, – за словами Богдана Ауреску потрібно
посилити боротьбу з російською пропагандою і дезінформацією, продовжувати викривати
правду, аби люди, передусім пересічні громадяни, могли чітко розрізняти, що є
правдою, а що брехнею, зрозуміло, з дотриманням усіх демократичних стандартів. Міністр закордонних справ
заявив, що Румунія залишається невтомною в боротьбі за захист спільних інтересів,
за міцність і безперервність євроатлантичної спільноти цінностей і безпеки, за
підтримку України в перемозі у цій війні і в стратегічній поразці росії.

З метою ознайомлення
потенційних аплікантів з
особливостями
нової програми співробітництва Interreg NEXT Румунія – Україна 2021-2027, у квітні-травні ц.р. у прикордонних регіонах двох країн
відбулися спеціальні інформаційні сесії, на яких були
представлені можливості фінансування транскордонних проєктів у прикордонних
регіонах. Заходи були організовані Спільним технічним
секретаріатом програми – Сучавським регіональним бюро транскордонного
співробітництва, а також Органом управління – Міністерством розвитку,
громадських робіт і державного управління Румунії, у співпраці з прикордонними
повітами Румунії та областями України.

1200 осіб взяли участь в інфосесіях

У п’ятницю, 12 травня, в місті Сучава відбулася чергова інформаційна сесія
програми Interreg NEXT Румунія – Україна.
Вона стала останньою з дев’яти подібних заходів, націлених на потенційних
заявників, що відбулися в очному форматі як в Румунії, так і в
Україні, в рамках інтенсивної кампанії з просування нової програми. Загалом, в
інформаційних сесіях взяли участь понад 1200 учасників, як очно, так і в режимі
відеозв’язку .

Директорка Дирекції європейського територіального співробітництва Міністерства
регіонального розвитку, громадських робіт та державного управління Камелія
Копоран заявила, що транскордонні проєкти впроваджуватимуться незважаючи на
складну ситуацію, в якій вже понад рік перебуває Україна. «Навіть якщо на сьогодні Україна перебуває в неймовірно складній
ситуації і навіть якщо невиправдана агресія Росії проти України сильно ускладнила
становище, запевняю вас, що все не зовсім так погано. Наші партнери в Україні,
як і раніше, прагнуть реалізовувати проєкти в рамках програми InterReg Next
Румунія-Україна. Вони проявляють де неї такий же інтерес, що і румунські
потенційні заявники. Тому я запрошую вас звертатися до моїх колег у
Секретаріаті та регіональному офісі, які, я впевнена, будуть там, щоб
допомогти у розробці та реалізації гарних проєтів, чудових проєктів, що
сприятимуть розвитку громад по обидва боки кордону.»

Своєю чергою виконавчий директор
Регіонального бюро транскордонного співробітництва у місті Сучава Чезар Грозаву детально розповів про заходи, проведені у співпраці з
партнерами програми. «Незважаючи на складні умови, я запевняю вас, що всі етапи
відкриті, я вітаю присутність мерів гірських районів. Нещодавно я мав зустріч з
представниками Консультативної місії ЄС в Україні, які наполягали на
внесенні відкриття нового пункту пропуску через кордон «Шепіт – Ізвоареле Сучевей»
до списку наших проєктів. 9 травня у Чернівцях ми мали нагоду святкувати на
вулицях міста та популяризувати безпосередньо серед населення, яке вперше
святкувало День Європи в Україні, проєкти, партнерами яких є дехто з вас. З іншого боку, проєкти, які ми очікуємо від вас у новому конкурсі проєктів,
повинні принести бенефіціарам додану вартість, а Україні вигоду в
процесі європейської інтеграції.»

Зустрічі з потенційними заявниками у 8 містах Румунії та України

Напередодні аналогічні інфосесії відбулися в у румунських містах Тульча, Бая-Маре, Сату-Маре, Ботошань та в Ізмаїлі, Ужгороді, Івано-Франківську і Чернівцях,
Україна. У цьому контексті перший заступник голови Чернівецької обласної ради Микола Гуйтор нагадав, що Чернівецька облрада має успішні приклади реалізації українсько-румунських транскордонних проєктів. Останній – програма «Покращення транспортної інфраструктури у транскордонному регіоні Чернівці – Сучава (Шепіт – Ізвоареле-Сучевей)», започаткована у 2018 році. Її кінцевим результатом має стати розбудова під’їзних шляхів до цього пункту пропуску та підписання Спільної стратегії екологічного сталого розвитку транспорту. Відтак кожна громада, яка візьме участь у Програмі, зможе реалізувати важливі для її мешканців проєкти.

Директор департаменту міжнародного співробітництва та
євроінтеграції громад Івано-Франківської облдержадміністрації Олександр Зрайко зазначив,
що Івано-Франківщина є учасником трьох програм прикордонного співробітництва, і
саме в рамках програми «Румунія-Україна» в області впроваджувалося найбільше
проектів – 19, які були спрямовані на посилення транскордонної безпеки, на
охорону здоров’я, освіту, культуру, туризм та екологію.

За словами заступника голови Закарпатської ОВА
Василя Іванча «це чергова хороша можливість втілити важливі й потрібні для
громади та регіону ініціативи, обмінятися досвідом і цікавими практиками. Ми
вже маємо позитивні результати роботи в цьому напрямку впродовж минулого
періоду програми Румунія – Україна».

Цілі та галузі програми

Програма має бюджет в 54 млн. євро грантових коштів, до якого
буде доданий національний внесок у розмірі 6 млн. євро. У рамках Interreg NEXT «Румунія-Україна 2021-2027» планують реалізувати близько 90 міжнародних проєктів. Фінансування зможуть
отримати проєкти, які принесуть користь прикордонним громадам повітів
Сату-Маре, Марамуреш, Ботошань, Сучава і Тульча (Румунія), а також
Івано-Франківській, Закарпатській, Чернівецькій і Одеській областям (Україна). Ця програма охоплює такі галузі як: охорона здоров’я, освіта, туризм і
культура, пристосування до кліматичних змін, а також менеджмент кордонів. Таким
чином, вона сприятиме модернізації та облаштованю закладів охорони здоров’я та освіти, відновленню туристичних об’єктів, а також впровадженню спільних проєктів, з
метою покращення менеджменту кордонів. Крім цього, спеціалісти у цих галузях зможуть
отримати підготовку та пройти спільне навчання по обміну успішним досвітом, а
для населення цих територій будуть організовані кампанії з інформування та
впливу на свідомість, з метою сповіщення та реагування на надзвичайні ситуації.

Щоб отримати фінансування, проєкт повинен мати хоча б по одному партнеру з
кожної країни-учасника. Деталі щодо умов залучення фінансування будуть
розміщені на сайті програми www.ro-ua.net. Враховуючи передбачення європейських положень, які застосовуються до
програм співпраці на період 2021-2027 років, керівні органи програми повідомили, що докладатимуть всіх зусиль, щоб скоротити період оцінки і контрактації проєктів,
спростити вимоги до бенефіціарів, щоб таким чином європейські фонди могли бути
витрачені ефективно і швидко, на користь місцевим громадам.

Потенційні бенефіціари

Проєкти, що реалізовуються під керівництвом Сучавського регіонального бюро
транскордонного співробітництва, а також Органом управління – Міністерством
розвитку, громадських робіт і державного управління Румунії, в основному
адресовані місцевим та регіональним органам державної влади, державним
установам, відповідальним за сфери діяльності програми (навколишнє середовище
та зміна клімату, охорона здоров’я, освіта, культурна та природна спадщина,
безпека кордонів), неурядовим організаціям, ВНЗ, науково-дослідним установам,
школа на іншим освітнім закладам, адміністраціям природоохоронних територій,
лікарням, клінікам та іншими закладам охорони здоров’я, музеям, культурним,
спортивним, туристичним асоціаціям, місцевим бізнес-асоціаціям у сфері
традиційних та ремісничих видів діяльності, митним службам, прикордонній поліції,
поліції, жандармерії, іншим національним, регіональним чи місцевим державним
установам, що діють у сфері запобігання злочинності та професійним асоціаціям. Оголошення першого конкурсу проєктів у рамках програми Interreg NEXT заплановано на червень 2023 року.

Початок

Нагадаємо, що програма Interreg NEXT Румунія – Україна на період 2021-2027 роки була офіційно запущена 14 лютого ц. р. в Бухаресті. У заході зі старту програми взяли участь представники Міністерства розвитку, громадських робіт і державного управління Румунії, Європейської комісії, Секретаріату Кабінету міністрів України, Посольства України в Румунії, Представництва Єврокомісії в Бухаресті, Союзу українців Румунії, а також представники центральних і місцевих органів влади Румунії. В той же день, у гібридному форматі, відбулося перше засідання Моніторингового комітету Програми Interreg NEXT Румунія – Україна – органу, в якому беруть участь представники країн-учасниць програми. Делегації двох країн узгодили механізми співпраці в рамках комітету та спосіб прийняття рішень, протягом періоду впровадження, до 2029 року. Також, Орган управління надав представникам двох країн пропозиції щодо головних рис майбутнього конкурсу проєктів, процедури оцінки заяв, з метою впровадження програми.

У п’ятницю, 5 травня 2023 року в пункті пропуску «Порубне – Сірет» (Чернівецька митниця) відбулася зустріч керівників митних адміністрацій України, Румунії та Республіки Молдова та представника Консультативної місії Європейського Союзу в Україні (EUAM).

Зокрема голова Митної адміністрації Румунії Богдан Ларі Міхей, в. о. голови Державної митної служби України Сергій Звягінцев, директор Митної служби Республіки Молдова Ігор Талмазан та представник Консультативної місії Європейського Союзу в Україні (EUAM), Дорел Фроня обговорили подальші зусилля щодо зміцнення співпраці між митними органами трьох країн з метою вдосконалення механізму спільних дій для сприяння міжнародній торгівлі, спрощення транскордонних перевезень та забезпечення безпеки кордонів.

Сергій Звягінцев виступив з привітальним словом та поінформував учасників зустрічі про заходи, яких вживає Державна митна служба України з метою реалізації ініціативи Європейського Союзу «Шляхи солідарності», а саме, створення сприятливих умов для переміщення через пункти на державному кордоні України збіжжя та іншої сільськогосподарської продукції, а також про інші практичні заходи, що стосуються прискорення та спрощення руху осіб, товарів та транспортних засобів через діючі пункти пропуску на кордоні.

Сторони обмінялися думками та інформацією щодо поточної ситуації на спільних кордонах, зокрема, щодо стану реалізації коридорів солідарності та стану митного співробітництва між трьома країнами. Також були розглянуті заходи, вжиті для прискорення потоку товарів і транспортних засобів, такі як збільшення кількості співробітників митниці, зменшення навантаження на існуючу інфраструктуру пунктів пропуску через кордон шляхом перенаправлення на інші КПП, спрощення та пріоритизації певних видів транспорту, відкриття нових пунктів пропуску через кордон, налагодження ефективної взаємодії з іншими компетентними органами влади трьох країн. Митні органи підтвердили важливість посилення тристороннього співробітництва між відповідними митними прикордонними постами та управліннями, а також необхідність спільної участі у механізмах співпраці та проєктах на рівні ЄС, що в кінцевому підсумку матиме значний вплив на пропускну спроможність руху.

У цьому контексті сторони високо оцінили постійну підтримку та допомогу Консультативної місії Європейського Союзу в Україні у врегулюванні кризових ситуацій на кордонах та забезпеченні їхньої безпеки в регіональному контексті.

Голова Митної адміністрації Румунії Богдан Ларі Міхей представив заходи, вжиті румунською стороною з метою сприяння переміщенню сільськогосподарської продукції з України до ЄС та до інших аграрних ринків з метою недопущення світової продовольчої кризи. Своєю чергою директор Митної служби Республіки Молдова Ігор Талмазан підкреслив ефективність діалогу в існуючих умовах з митними адміністраціями України та Румунії.

Представники митних служб трьох країн досягли домовленості стосовно подальших кроків, спрямованих на спрощення митних формальностей та переміщення сільськогосподарської продукції через пункти пропуску на кордоні України з суміжними державами, а також розвитку співробітництва у сфері обміну попередньою інформацією та застосування Системи попереднього повідомлення про виникнення надзвичайних ситуацій на українсько-румунському кордоні. За попередньою домовленістю у червні 2023 року Державною митною службою України та Митною адміністрацією Румунії планується запровадження пілотних проєктів із застосування Системи попереднього повідомлення та обміну інформацією про порожні вантажні транспортні засоби, які переміщуються через пункти пропуску.

За підсумками зустрічі була підписана Спільна заява митних адміністрацій Румунії, України та Республіки Молдова щодо створення тристоронньої Робочої групи з питань митної справи метою якої є зміцнення транскордонного співробітництва та сприяння торгівлі, а також безпеки кордонів шляхом ефективного впровадження коридорів солідарності між Україною та ЄС, ефективної транспозиції митного законодавства ЄС в національне законодавство України та Р. Молдова, а також підвищення обізнаності та видимості на рівні Європейської Комісії про важливість посилення митного співробітництва в регіоні.

«В умовах створення Робочої групи з питань митної справи Україна – Румунія – Республіка Молдова, митна служба Румунії продовжує відігравати роль опори транскордонного співробітництва в регіоні. Створення цієї регіональної платформи митного співробітництва за підтримки EUAM є прикладом гарної практики та базується на досвіді, отриманому в рамках румунсько-української митної робочої групи, створеної близько року тому», – сказав Богдан Ларі Міхей.

Крім цього Богдан Ларі Міхей та Сергій Звягінцев підписали Меморандум про взаєморозуміння між Державною митною службою України та Митною адміністрацією Румунії про готовність реалізувати автоматичний обмін митною інформацією в рамках EU4Digital facility та Протокол про домовленості за результатами зустрічі делегацій Державної митної служби України та Митної адміністрації Румунії щодо запровадження Системи попереднього повідомлення про виникнення надзвичайних ситуацій на українсько-румунському кордоні.

Останнім часом між Румунією та Україною було відкрито два нові міжнародні автомобільні пункти пропуску. Зокрема у листопаді минулого року запрацював пункт пропуску «Вікову де Сус – Красноїльськ» – для пішохідного та автомобільного сполучення (до 3,5 тонн), крім вантажного, з постійним режимом функціонування і часом роботи з 8 до 20 години, а в лютому відновив свою роботу після модернізації пункт пропуску «Раковець – Дяківці» – для пішохідного та автомобільного сполучення (до 7 тонн, включаючи автобуси), крім вантажного, з постійним режимом функціонування і цілодобовим часом роботи. На сьогодні ведуться роботи над відкриттям ще одного КПП через румунсько-український кордон «Ульма- Руська». Нові пункти пропуску значно розвантажили пункт «Сірет – Порубне», на якому після початку війни, особливо улітку та восени минулого року утворилися величезні черги вантажівок, протяжністю у десятки кілометрів.

З 5 по 8 травня тімішоарська громадська організація
FunkForum у співпраці з Французьким інститутом в Тімішоарі, Євгенією Розбицькою
(президенткою громадської організації Faina UA та неформальною лідеркою
української громади в Тімішоарі) і Мартою Погорілою (художньою керівницею
Чорноморського міждисциплінарного мистецького фестивалю) запрошують на перший
фестиваль українського кіно «Seeing Ukraine».

Кінофестиваль запрошує глядачів познайомитися з
історіями хоробрих і волелюбних людей, які боролися і продовжують боротися за
незалежність і мирне майбутнє. Крім того, ввечері 5, 6 та 7 травня гостей
вітатиме частина української громади, що мешкає в Тімішоарі, яка частуватиме присутніх
українськими стравами.

Про мету цього дійства розповіла одна з його організаторок,
президентка громадської організації Faina UA Євгенія Розбицька. «Власне,
у нас фестиваль називається англійською мовою Seeng Ukraine, тобто основна
ідея в тому, що війна триває і ми хочемо привертати таким чином увагу аудиторії
до того, що ця війна триває і назва Seeng Ukraine, тобто бачити Україну, або
через кінематограф бачити ту ситуацію, яка в Україні є зараз, яка не
завершилася, яка продовжує відбуватися. На жаль, ми з вами розуміємо, що ця
свідомість в нас падає, люди не хочуть пам’ятати, люди хочуть жити далі своїм
життям і не звертати увагу на те, що в Україні продовжується велика війна і
велику ціну ми платимо за, скажімо так, спокій багатьох.»

Вже більше року Україна перебуває в центрі уваги
міжнародної спільноти. Від початку збройного конфлікту в 2014 році, а потім після
початку широкомасштабної війни Росії проти України понад рік тому, українські
та іноземні кінематографісти вирішили відобразити цей складний конфлікт у своїх
фільмах. Фільми, представлені на фестивалі «Seeing Ukraine», спонукають
глядачів замислитися над наслідками війни, а також переосмислити термін «солідарність».
Розділені на дві категорії – документальні та художні фільми – стрічки
запрошують глядачів краще зрозуміти складну та моторошну сучасну ситуацію в
ширшому контексті, а також відкрити для себе перспективу меншин та жінок. У відібраних
для показу кінострічках режисери розкривають сутність українського суспільства,
сповненого протиріч та індивідуальності, особливо в роки до російського вторгнення,
зображуючи кипучу культуру та сміливий дух опору», – повідомляють організатори.

Євгенія Розбицька розповідає: «Ми привозимо в Тімішоару документальне і
артхаусне кіно створене в Україні або іншими режисерами про Україну і про події
в Україні якраз в останні 7 років. Тобто майже всі стрічки так чи інакше
пов’язані з тематикою війни, що триває. Ми привозимо фільм Слава
Україні, французького режисера, він свіжий, він тільки зараз був
створений і якраз він дуже круто показує очима французького режисера, який проїхав
по всій лінії фронту і побачив сміливість українського народу, який бореться за
свободу. Тобто це така ода боротьбі українського народу. Ці стрічки також
показують жінок на війні, зокрема Внутрішні війни, Бачення
метелика та фільм Рози, з різних боків. Фільм
Рози це проект Dakh
Daughters, це власне культурний фронт про те, як завдячуючи музиці, завдячуючи
своєму музичному позиціонуванню, можна доносити українську культуру, внутрішні
війни, це дуже побутовий фільм про те, як, власне, жінка відчуває себе на
фронті. Бачення метелика розкриває тему полону. Окремо є декілька
фільмів, які демонструють, як вплинула наша українська війна на питання меншин.
Наприклад, дуже важкий фільм Додому, в якому кримський татарин везе
свого загиблого сина в Крим, щоб його поховати і наскільки це важко зробити,
враховуючи те, що Крим окупований росіянами. Тобто така історія розкривається.
Чи, наприклад, фільм Цей дощ ніколи не закінчиться про хлопця з
Сирії, який є волонтером на українській війні. Тобто ми показуємо з дуже різних
перспектив і з дуже різних боків війну, показуємо те, що зараз відбувається. Не
як щось з історичних книжок або, що вже завершилось, відбулося колись давно, а
про те, що ось воно тут, воно зараз дуже близько, навіть якщо тут, наприклад у
Румунії цього немає. Тобто люди, які тут живуть трошки вже забувають , що там
десь дуже близько відбувається велика війна, і вони якось трошки не хочуть про
це пам’ятати, вже навіть українці, які тут є. Тому ми хочемо нагадати, що це
дуже близько і це сусідня країна, де літають бомби, які вбивають невинних
людей, що триває величезна війна всередині Європи.»

Для успішного проведення кінофестивалю «Seeing
Ukraine» об’єдналися румунські та українські
громадські організації, культурні заклади, а також чимало українських переселенців,
які знайшли прихисток у місті Тімішоара, розповіла неформальна лідерка
української громади у цьому місті Євгенія Розбицька. «Це FunkForum, це
Французький інститут, це моя громадська організація, новоутворена українська
громадська організація Faina UA і це міждисциплінарний мистецький фестиваль,
заснований українською дівчиною Мартою Погорілою. Тобто у нас така тут
ініціативна група. Хтось зміг долучитися ресурсом, хтось зміг долучитися місцем
проведення, хтось зміг долучитися знанням власне українських фільмів,
українських авторів, які варто привезти. Ось таким чином ми його створюємо.»

Наостанок ми попросили нашу співрозмовницю
розповісти про свій досвід у Румунії, а також про те як зустріли українців у Тімішоарі.
«Тімішоара дуже добре прийняла українців від самого початку. Я знаходжусь у
Тімішоарі з початку повномасштабного вторгнення, тобто десь у середині березня
минулого року, ми вже були тут з сім’єю. Тімішоара дуже добре сприйняла
українську громаду від самого початку, тут, завдяки муніципалітету міста був
організований центр підтримки, який в собі зібрав всі громадські організації,
які історично до цього працювали з різними типами переміщених осіб. І
муніципалітет – соціальний відділ, і, що головне, система волонтерства, яка
була саме українцями організована в тому числі, усе це поєднало нас всіх разом
і протягом всього року нам вдалося разом – громадські організації, плюс
муніципалітет, плюс українська громада створити дуже багато корисних культурних
і освітніх проєктів, які були в першу чергу, направлені на підтримку активної
позиції цього бачення України, щоб нас чули, щоб нас бачили, щоб не забували що
нам дуже важлива підтримка і солідарність всього світу в цій боротьбі.»

Вхід на захід вільний, але кожен має можливість задонатити
посильну суму на офіційну благодійну платформу United 24 на знак солідарності з
Україною та взаємної підтримки.

Повна програма кінофестивалю (румунською мовою) ТУТ.

Румунія є єдиною країною-сусідом
України, яка досі дозволяє імпорт сільськогосподарської продукції з цієї
країни, але проводитиме контроль якості харчових продуктів на пунктах пропуску
через кордон. Він передбачає відбір проб для перевірки відповідно до
європейського законодавства, а не у місці призначення, як це відбувалося
донині. Водночас будуть запроваджені додаткові заходи безпеки такі як
пломбування та моніторинг транспортних засобів з зерном, які прямують транзитом
через країну. Відповідне рішення було прийняте на цьому тижні в очікуванні рішення
Європейської комісії. Таким чином Бухарест вирішив дочекатися рішення
Європейського Союзу і не заборонив в односторонньому порядку імпорт українських
зернових, як це зробили Польща, Угорщина, Словаччина та Болгарія, викликавши
критику з боку Брюсселя. Європейська комісія вже оголосила, що виділить
додатково 100 мільйонів євро допомоги фермерам з країн Центральної та Східної
Європи, які потерпають від напливу дешевої сільськогосподарської продукції з
України. Також було порушене питання про можливість заборони імпорту певних
категорій продукції з України.

«Ми солідарні з фермерами Польщі,
Угорщини, Болгарії та Словаччини, але усі рішення ми повинні приймати разом, а
не в односторонньому порядку», – заявив у п’ятницю міністр сільського
господарства Румунії Петре Дая після зустрічі зі своїм українським колегою
Миколою Сольським, який прибув до Бухареста з робочим візитом для обговорення
подальшої співпраці в цьому плані. «У нинішньому контексті звичайні правила, якими ми
керувалися деякий час тому, зникли і тепер ситуація змушує нас створювати нові
правила, щоб задовольнити потреби як українських, так і румунських фермерів. Це
моя друга зустріч з міністром Міколою Сольским. Ми домовилися разом узгодити
кілька питань, які можемо оголосити вже сьогодні, аби покращити ситуацію, в
умовах, коли, як відомо, чотири країни в односторонньому порядку вирішили
заборонити імпорт української агропродукції. Ми цього не зробили, тому що
вважали за необхідне, з одного боку, підтримати румунських фермерів, а з іншого
боку, дотримуватися угод, які підписали, щоби правило залишалося правилом.
Заходи обговорюються на рівні Європейської Комісії, знаючи дуже чітко одне:
торговельна політика є прерогативою Європейської Комісії оскільки це єдиний ринок.
Саме тому віце-президент Єврокомісії дуже чітко дав зрозуміти, що рішення,
прийняті нашими колегами в чотирьох країнах є незаконними, він говорив про це неодноразово
та наголошував на необхідності скасувати ці рішення, щоб Єврокомісія могла братися
за пошук рішень для захисту наших фермерів. Ми солідарні з польськими,
угорськими, болгарськими та словацькими фермерами, так само, як вони солідарні
з нами і з українськими фермерами, але правила мають бути погоджені разом», – сказав Петре Дая.

У Бухаресті міністри сільського
господарства Румунії та агрополітики України зійшлися на необхідності
дочекатись рішення Єврокомісії і після цього обговорити всі інші питання
пов’язані з імпортом сільськогосподарської продукції з України. «Ми домовилися
дочекатися рішення Єврокомісії щодо спільного листа до голови Європейської
Комісії, підписаного прем’єр-міністрами Румунії, Польщі, Угорщини і Словаччини
та президентом Болгарії. А ми, п’ять міністрів країн, що знаходяться поблизу
війни, домовилися у спільному листі внести пропозиції віце-президенту Комісії,
відповідальному за торгівлю та комісару з питань сільського господарства, з
проханням вжити невідкладних заходів для вирішення проблеми, за спільною згодою
та з повагою до всіх зацікавлених сторін. З одного боку, ми хочемо захистити
наших фермерів, а з іншого – дозволити зерну з України дістатися до місця
призначення. У цьому контексті інституційного діалогу два комісари також
розробили пакет, який передбачає дві можливості: перша – компенсація
постраждалим фермерам у п’ятьох країнах шляхом виділення суми у розмірі ста
мільйонів євро. Другим напрямком підтримки була пропозиція зупинити імпорт
чотирьох видів зернових – пшениці, кукурудзи, соняшнику та ріпаку – до п’яти
постраждалих країн на певний період часу, тобто до 5 червня, відповідно до
захисного застереження.»

Петре Дая повідомив свого
українського колегу, що румунська держава запровадить додаткові заходи безпеки
для перевезення продукції, що прямує транзитом територією Румунії до третіх
країн. Дая звернувся до українського міністра з проханням використати всі
наявні в його розпорядженні засоби для того, щоб українські компанії скоротили
експорт зернових та олійних культур до Румунії, спрямувавши експорт на
транзитні шляхи. «З огляду на те, що Румунія залишається єдиним входом для
імпорту, ми очікуємо, що в Румунії з’явиться більша кількість зернових, ніж
раніше, тому ситуація ускладниться, враховуючи, що інші країни закрили свої
кордони. З іншого боку, інформація від Словаччини щодо виявлення надлишку
пестицидів у партії 1500 тонн пшениці є тривожним сигналом, який ми повинні
врахувати. Щодо імпорту ми вжили низку заходів, про які я повідомив українську
сторону і Микола назвав їх правильними і такими, що відповідають європейському
законодавству. А саме відбір зразків усього зерна здійснюватиметься на митниці.
До тепер ми здійснювали відбір в місці
призначення продукції, але зараз ми вважаємо правильніше робити так.»

Румунія розпочне пломбування
транспортних засобів, які перевозять українську аграрну продукцію в режимі транзиту
– вантажівки, поїзди і навіть баржі, якщо це буде можливо, – повідомив Петре
Дая. Водночас румунський міністр наголосив, що транзит української аграропродукції
рухатиметься максимально по країні і коридори солідарності будуть збережені.

Микола Сольський подякував своєму
колезі за те, що Румунія не заборонила імпорт української аграрної продукції, а
також за щирий і конструктивний діалог,
а румунському народу – за щиру підтримку під час війни. «Дякую пане міністре за
щиру і конструктивну розмову. Дякую також всьому румунському народу за ту щиру
підтримку, яку ми відчуваємо останні 2 роки. Очевидно, що ситуація, яка зараз
виникла, потребує оперативних вирішень і ми абсолютно свідомі, що ці рішення
мають бути комфортні для румунських фермерів і для всього суспільства Румунії.
Найближчого тижня ми очікуємо певних рішень Єврокомісії і, як сказав уже пан
міністр, оперативно після цього зустрінемся для погодження наступних кроків. Я
щиро дякую пану міністру за розуміння, а також кожному румуну за розуміння і
терпіння. Тому що очевидно, що всі ми розуміємо, що не ми і не ви спричинили цю
ситуацію, а агресія росії. Але нам спільно це вирішувати. Тому ще раз дякую
міністру, а також всім вам за можливість спілкуватись далі і вирішувати
питання.»

Європейський комісар з питань
сільського господарства Януш Войцеховський у вівторок за підсумками зустрічі
міністрів сільського господарства країн ЄС, що пройшла у Люксембурзі, заявив,
що європейці дуже близькі до досягнення угоди, яка дозволить п’ятьом
державам-сусідам України тимчасово заборонити імпорт кількох видів зерна, в
основному кукурудзи, пшениці та олійних культур. Він згадав Польщу, Угорщину,
Словаччину, Болгарію та Румунію, але не уточнив, коли ця тимчасова заборона
може набути чинності. Комісар також зазначив, що п’ять держав, які зазнали
збитків від імпорту дешевої української агропродукції, можуть отримати
додаткову фінансову допомогу з резервного фонду ЄС.

За даними Мінагрополітики України,
суходолом майже 80% української продукції транспортується транзитом саме через
Румунію, на другому місці Польща – 10%.Станом на сьогодні Румунія сприяла
експорту своєю територією майже 15 млн тонн зерна та іншої сільськогосподарської
продукції з України, з них приблизно 4 млн тонн залишилися на території
Румунії. У 2022 році Румунія імпортувала в понад 20 разів більше української
агропродовольчої продукції, ніж у 2021 році, що викликало невдоволення місцевих
фермерів, які зазнали значних збитків.

13 квітня у столиці
Румунії пройшла перша Чорноморська безпекова конференція Міжнародної Кримської
платформи, організована за ініціативи Міністерства закордонних справ України,
Міністерства оборони України, Міністерства закордонних справ Румунії,
Міністерства національної оборони Румунії, у партнерстві з Центром оборонних
стратегій. Центральними темами панельних дискусій в рамках заходу були: Багатовимірний
вплив і уроки для демократичного світу повномасштабного вторгнення Російської
Федерації в Україну; Негайна відповідь на поточні загрози та виклики в
Чорноморському регіоні та майбутнє регіональної безпеки в регіоні Чорного та
Азовського морів.

Того ж дня у Бухаресті відбулася
тристороння зустріч «Румунія – Україна – Республіка Молдова», в якій взяли
участь міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску, перша заступниця
міністра закордонних справ України Еміне Джапарова і віцепрем’єр-міністр,
міністр закордонних справ та європейської інтеграції Республіки Молдова Ніку
Попеску, а також міністр національної оборони Румунії Ангел Тилвер, міністр
оборони України Олексій Резніков та міністр оборони Республіки Молдова Анатолій
Носатий. Перша зустріч у форматі «Румунія – Україна – Республіка Молдова»
відбулася у вересні минулого року в Одесі за участі міністрів енергетичних
відомств та була присвячена співпраці в галузі електроенергетики та
енергетичній безпеці в регіоні.

Друга міністерська зустріч у тристоронньому
форматі була присвячена передусім питанням регіональної безпеки та
військово-технічного співробітництва. Сторони обмінялися думками щодо протидії
російській збройній агресії й безпекової ситуації в Україні та Чорноморському
регіоні. Співрозмовники відзначили, що Росія продовжує використовувати широкий
спектр гібридних тактик, спрямованих на подальше залякування України,
Республіки Молдова та інших країн регіону.

На брифінгу для ЗМІ міністр закордонних
справ Богдан Ауреску заявив, що Румунія буде поруч Україною та Республікою
Молдова доти, доки це буде потрібно. «Ні Україна, ні Республіка Молдова не
самотні, навпаки, ми солідарні, ми відповідаємо конкретно, ми відповідаємо
узгоджено, скоординовано, як окремо, так і в рамках Європейського Союзу та
НАТО, і Румунія продовжуватиме бути солідарною з Україною та Республікою
Молдова стільки часу, скільки це буде потрібно.»

За
підсумками тристоронньої зустрічі в Бухаресті сторони підписали Спільну заяву, в якій підтвердили своє рішуче засудження
цих агресивних дій, які становлять безпрецедентну загрозу за останні
десятиліття для регіону та євроатлантичного простору. Водночас Бухарест і
Кишинів підтвердили свою готовність підтримати
ініціативу України щодо всеосяжного, справедливого та тривалого миру,
висловивши підтримку Формулі миру Президента Володимира Зеленського. Крім цього
сторони підтвердили готовність продовжувати координацію в цьому форматі,
зокрема домовилися провести черговий раунд тристоронніх переговорів на рівні
міністрів закордонних справ та міністрів, відповідальних за інфраструктуру.

Стосовно
цього Богдан Ауреску зазначив: «Сьогодні ми підписали дуже важливу Спільну заяву,
яка є, по суті, першим документом, який ми підписуємо в рамках тристоронньої зустрічі
«Румунія – Республіка Молдова – Україна. Це дуже важливий документ, який
присвячений темі безпеки. Він зосереджується на розвитку міцних відносин між
трьома країнами у вкрай важливих сферах, як у політичній, так і в сферах економіки,
інфраструктури, оборони, безпеки, культури, і фіксує очевидний факт, що ми
маємо схожі бачення щодо стабільного та безпечного Чорного моря. Ми також
висловлюємо наше бажання зміцнити співпрацю, зокрема у боротьбі з наслідками
війни Росії проти України, а також у боротьбі з російською пропагандою,
дезінформацією та у зміцненні нашої стійкості. Цей документ також підкреслює
відданість суверенітету, територіальній цілісності, незалежності Республіки
Молдова та України в межах міжнародно визнаних кордонів. Він також підтверджує
той факт, що Чорне море є важливим регіоном стратегічного інтересу для безпеки
не лише регіону, а й євроатлантичного простору в цілому. Ми ще раз підкреслюємо
важливість притягнення до відповідальності всіх, хто вчинив міжнародні злочини
в Україні і, звичайно, підтверджуємо нашу відданість подальшому посиленню цього
тристороннього співробітництва, а також координації наших дій в цьому форматі.»

Сторони також домовилися активізувати
зусилля для забезпечення повноправного членства України і Республіки Молдова в
ЄС. Зі свого боку, Румунія підтвердила незмінність підтримки вступу України в
НАТО. Богдан Ауреску уточнив, що наступна тристороння зустріч, яка відбудеться
найближчими місяцями, буде зосереджена на питаннях інфраструктури та
енергетичного співробітництва.

Румунія
продовжуватиме підтримувати Україну стільки, скільки це буде необхідно для
захисту її суверенітету та територіальної цілісності, – заявив і міністр
національної оборони Ангел Тилвер під час зустрічі зі своїм українським колегою
Олексієм Резніковим, який вперше відвідав Румунію для участі у першій Чорноморській
безпековій конференції Міжнародної Кримської платформи. Під час переговорів румунський
міністр найрішучішим чином засудив війну, незаконно та безпідставно розпочату
Російською Федерацією проти України, яка призвела до вбивства великої кількості
мирних жителів та руйнування критичної інфраструктури в багатьох українських регіонах.
«Україна та українці вже другий рік війни демонструють неймовірну силу волі та
духу, а ми є і завжди будемо поруч цим народом в його боротьбі за звільнення своїх
територій та населення», – сказав міністр Тилвер.

Порядок
денний зустрічі включав обговорення низки аспектів, пов’язаних з посиленням співробітництва
на двосторонньому рівні, а також у контексті ЄС і НАТО. Румунська сторона
вкотре наголосила на важливості продовження військово-політичного діалогу та
його реалізації на практиці, визначаючи пріоритети впровадження на рівні
Альянсу Комплексного пакету допомоги Україні. «Єдність, спільні цінності та
демократія – це не просто заяви, а являють собою конкретні дії та результати.
Ми продовжуватимемо надавати політичну, економічну та гуманітарну підтримку,
якщо це необхідно, щоб допомогти Україні захистити свій суверенітет і
територіальну цілісність», – заявив міністр оборони Ангел Тилвер.

Раніше,
під час Чорноморської безпекової конференції міністр оборони України Олексій
Резніков заявив, що ця тристороння зустріч є життєво важливою в контексті
зміцнення добросусідських відносин між трьома країнами. «Україна, Р. Молдова та
Румунія мають не лише спільні кордони, а й історію. Ми також поділяємо спільні
загрози. Це російська гібридна війна проти Р.Молдови та широкомасштабна війна Росії
проти України. Остання є загрозою для всіх держав Азово-Чорноморського регіону»
– сказав він.

Олексій
Резніков подякував країнам-партнерам за допомогу та наголосив, що попереду
багато роботи із забезпечення миру в Чорноморському регіоні. «Українська
сторона щиро вдячна нашим сусідам за політичну, практичну підтримку та
солідарність у боротьбі з агресором. Своєю чергою ми готові поділитися
практичним досвідом відсічі збройній агресії та надати партнерам рекомендації
щодо вдосконалення оборонного сектору. Для
відновлення безпеки в Азово-Чорноморському регіоні нашим країнам належить
тривала і наполеглива робота. Лише об’єднавшись, пліч-о-пліч, ми забезпечимо
мир, стабільне майбутнє і процвітання для народів наших країн», – зазначив міністр
оборони України.

Румунія та Польща визначили стратегічні цілі подальшої співпраці, які вони мають досягти задля розширення та диверсифікації двостороннього співробітництва, а також, щоб максимально використати потенціал своїх економік. Уряди двох країн на чолі з премєр-міністрами Ніколаєм Чуке та Матеушем Моравецьким провели 28 березня в Бухаресті спільне засідання, метою якого було проаналізувати наслідки економічної та енергетичної криз, а також війни Росії проти України. Прем’єр-міністр Румунії Ніколає Чуке оголосив про створення румунсько-польської технічної комісії у сфері виробництва озброєнь, яка проаналізує всі шляхи, за допомогою яких дві держави зможуть спільно розвивати різні можливості для виробництва військової техніки і технології. Своєю чергою прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький також згадав про можливу спільну співпрацю довкола його плану підвищення конкурентоспроможності усередині Європейського Союзу. Зокрема йдеться, – сказав він – про новий підхід до питання вільного руху послуг, що є на користь як Польщі, так і Румунії. Премєри також обговорили дуже важливий спільний проект розвитку інфраструктури між портами Гданськ у Польщі та Констанца в Румунії, який створить пряме сполучення між Балтійським і Чорним морями.

Польського премєра прийняв у президентському палаці Котрочень глава румунської держави Клаус Йоганніс. Президент відзначив дуже високий рівень співпраці з Польщею у сфері безпеки як з точки зору двосторонніх відносин, так і на союзницькому рівні. Він зазначив, що румунсько-польське співробітництво в оборонній сфері має бути посилене міцною економічною співпрацею.

Серед іншого, на брифінгу для ЗМІ за результатами зустрічі Клаус Йоганніс і Матеуш Моравецький наголосили, що їхні країни є важливими опорами Північноатлантичного альянсу у цій частині Європи, підкресливши, що Румунія та Польща однозначно підтримуватимуть сусідню Україну, доки це буде необхідно. «Понад рік ми знову спостерігаємо за драматичною війною, з якою ми всі сподівалися, що Європа більше не стикатиметься у 21 столітті. Сьогодні разом із премєр-міністром Моравецьким ми знову рішуче засудили російську агресію проти України. Румунія та Польща однозначно підтримуватимуть Україну, доки це буде потрібно. Як відомо, з початку цієї війни Румунія була на передовій лінії дій на підтримку України та українського населення. Ми разом повторили, що тільки Київ може визначити параметри мирних переговорів з Москвою. Тому разом з премєр-міністром ми погодилися щодо необхідності посилення двосторонньої координації в рамках Європейського Союзу та НАТО для продовження повної підтримки України.»

Водночас президент Клаус Йоганніс і премєр-міністр Матеуш Моравецький домовилися посилити підтримку найбільш уразливих і постраждалих від війни партнерів у регіоні, особливо Республіки Молдова. «Ми також торкнулися з паном Моравецьким безпекової ситуації в Чорноморському регіоні та на східному фланзі. Ми підтвердили зобовязання наших держав продовжувати співпрацю для виконання рішень саміту НАТО в Мадриді щодо посилення здатності Альянсу до стримування і оборони на східному фланзі. На європейському плані я обговорив з премєр-міністром Матеушем Моравецьким тему приєднання Румунії до Шенгенської зони та підтвердив вдячність нашої країни за активну підтримку Польщі в цьому питанні. Сьогодні ми також обговорювали тему політики розширення Європейського Союзу. У цьому сенсі ми підтвердили спільну підтримку просування по європейському шляху України та Республіки Молдова як держав-кандидатів на вступ до Європейського Союзу.».

Зі свого боку Матеуш Моравецький зазначив, що Польща та Румунія чудово усвідомлюють загрози, які виходять з боку Росії, дуже добре розуміючи важливість зміцнення безпеки східного флангу. «Польща та Румунія стали на бік України, тому що ми добре знаємо, що українські воїни гинуть і за нашу свободу. Дуже важлива гуманітарна та економічна допомога, важливо моніторити дотримання санкцій, тому що Росія намагається їх обійти. Ми пропонуємо нові рішення для герметизації цих санкційних пакетів, вживаємо необхідних заходів. Тільки підтримуючи Україну, з одного боку, і перекриваючи кисень Росії, Україна зможе якомога швидше виграти цю війну і відновиться стабільність і безпека. Сьогодні ми можемо боротися з допомогою санкцій. Тому ми посилаємо цей меседж нашим західним партнерам, в один голос, Польщі та Румунії, щодо необхідності продовження боротьби з Росією за допомогою санкцій. Польща та Румунія також є найближчими союзниками США. Можливо, Литва є однією з тих небагатьох країн, які є такими ж проамериканськими, як Польща та Румунія. Ми є опорою Північноатлантичного альянсу в цій частині Європи, прагнемо дійсно зміцнити цей Північноатлантичний пакт і робимо це шляхом зміцнення військової співпраці, про яку я говорив з Клаусом під час цієї зустрічі, тому що модернізація армії, майбутні спільні закупівлі, а також спільні навчання відбуваються зараз і є ознакою поглибленої співпраці між Румунією та Польщею. Ми дбаємо про взаємовідносини і це підтверджується присутністю румунських військових на території Польщі і навпаки.»

Прем’єр-міністр Польщі підкреслив, що ніщо так не зближує два народи, як відповідь на загрози з боку Росії. «Президент Румунії – один із небагатьох лідерів ЄС, якому не потрібно пояснювати ризики що йдуть зі Сходу за нашим східним кордоном, бо він їх чудово розуміє. Ми маємо однаковий підхід до того, як повинні боротися з цими ризиками», – наголосив премєр-міністр Матеуш Моравецький. «Росія, Кремль, на жаль, не закінчили свою агресивну політику, вони дбають про імперіалізм і хочуть повернутися до цього близького зарубіжжя, де Польща та Румунія входять до зони впливу. Ми не хочемо бути в зоні впливу Росії, ми не хочемо бути в жодній сфері впливу. Ми разом з Румунією в альянсі, який є найсильнішим в історії світу, тобто НАТО. Хоча Путін погрожує нам і нападає на своїх сусідів, Бухарестська девятка, наша частина Північноатлантичного договору, наша військова консолідація, модернізація збройних сил сприяють тому, що погрози з боку Кремля марні і залишаються тільки погрозами. Сусіди перебувають у безпеці, якщо підтримують одне одного. Вони безпечніші, якщо довіряють одне одному, розвивають економічне співробітництво, співробітництво у сфері безпеки та військову співпрацю. Такими партнерами є Польща та Румунія, вони дуже близькі партнери і президент Йоганніс є прихильником такої співпраці.»

Клаус Йоганніс представив пріоритети Румунії щодо саміту Ініціативи трьох морів, який відбудеться у Бухаресті у вересні, та для бізнес-форуму Ініціативи. Президент Румунії також підкреслив стратегічну актуальність інфраструктурних проєктів, які просуваються в рамках Ініціативи трьох морів, особливо проєктів Rail2Sea ​​і Via Carpathia.

Європейський
економічний і соціальний комітет (ЄЕСК) 23 і 24 березня 2023 року в Брюсселі
провів 14-й захід «Ваша Європа, Ваше слово», у рамках якого 35 шкіл (з 27
держав-членів ЄС, семи країн-кандидатів в ЄС і однієї з європейських шкіл, що
базуються в Брюсселі) були запрошені для участі в дводенних дебатах,
майстер-класах та інтерактивних заходах з актуальних тем, що цікавлять молодь.

У
цьому році захід був присвячений молодіжним діалогам щодо демократії, а його
метою було підвищити обізнаність про демократичні цінності, заохочуючи при
цьому критичне мислення і участь молоді. Захід був спрямований на те, щоб
допомогти молодим людям зрозуміти, що означають європейські цінності і що
означає активне громадянство в розумінні демократії участі.

Враховуючи,
що 14-й захід пройшов у сповненому тривог контексті, в якому домінують
російська збройна агресія проти України, загрози мирним режимам і
непередбачувані соціальні та економічні проблеми, що ведуть до системних
зрушень, він був зосереджений на сприянні розширенню прав і можливостей молоді
та активної громадянської позиції в умовах демократії участі.

У заході мали можливість взяти участь учні будь-якого закладу загальної
середньої освіти з 27 держав-членів, з однієї із семи країн-кандидатів або
європейської школи, розташованої в Брюсселі. По одній школі з кожної країни було
обрано методом жеребкування, а переможці взяли участь у дводенній події,
частина якої також транслювалася через соціальні медіа-канали ЄЕСК. Кожен
навчальний заклад міг відправити до Брюсселя трьох учнів передостаннього року
навчання.

Румунію на заході представили учні Теоретичного ліцею ім. Йоана
Жебеляна з міста Синніколау-Маре. Андрея поділилася з нами своєю ідеєю, яку
представила на дискусіях у Брюсселі: «Я запропонувала
низку ідей в плані боротьби з глобальним потеплінням. Передусім йдеться про висаджування
дерев та виділення коштів на це в усі країни. Для цього можна було б
передбачити кошти в програмі Erasmus чи інших подібних програмах. Я подумала
про екологічну складову, тому що молоді люди готові волонтерити і це здається
мені чудовою ідеєю, яка не має нічого негативного і може врятувати планету.
Глобальне потепління є світовою проблемою не лише на рівні Європейського Союзу і
ми могли б щось з цим зробити.»

Працюючи в невеликих
групах в рамках семінарів у форматі переговорів і дебатів для досягнення
консенсусу, цей молодіжний захід намагався підвищити обізнаність про те, як
досягаються соціальні угоди між групами з різними інтересами. Ці семінари також
дали можливість обговорити суміжні складні теми, такі як свобода слова,
солідарність між поколіннями і справедливість або вплив процесу розробки
політики ЄС на молодь.

Україну на заході «Ваша Європа, Ваше слово» представили троє старшокласників
Чернівецького ліцею №14, серед яких і переселенка з Дніпра Святослава, яка
поділилася з нами своїми враженнями. «Ця подія для мене дуже актуальна, тому що
я планую вибрати як спеціальність англійську мову. Ще не визначилась, яку точно
професію, тому що мені всього п’ятнадцять років, але, думаю, це буде або
перекладач, або щось типу того, і вважаю це дуже актуальним і корисним. Це мої
однокласники, дівчинку звати Катерина, а хлопця – Максим. Вони можливо трошки більш
нервово себе почувають, але їм дуже тут подобається так само як і мені і в
принципі ми дуже раді, що маємо таку можливість і дякую за запрошення.»

Учасники
заходу розробили й низку рекомендацій, які будуть представлені європейським
інститутам, високопоставленим європейським політикам та особам, які приймають
рішення. Святослава розповіла, що Брюссель нагадує їй рідне місто. «Взагалі я в
Брюсселі уперше, місто дуже велике, воно дуже схоже на місто, де я народилася -
на Дніпро і мені воно дуже подобається звісно. Тут дуже ділові люди, мені у
принципі таке подобається. Моя школа, зараз я навчаюсь Чернівцях, я би додала
туди більше, я не знаю, якоїсь веселості, якогось досвіду такого більш
бунтарського, якщо так можна сказати, бо діти не дуже зацікавлені в програмі і,
можливо, це допоможе.»

Повномасштабна війна
докорінно змінила життя українців, зокрема й української молоді. Ми запитали
Святославу як змінилося її світосприйняття за понад рік збройної агресії. «Напередодні
війни я сама з тих людей, що доказувала мамі що війни ніякої не буде. Усі нам
казали що будуть правила війни, що все буде по правилах, що бомбити будуть
тільки аеропорти, але це не так, це жахлива реальність. Я сама переїхала в
Чернівці тому що мені за хату прилетіла бомба. Взагалі я не бачила війни як
такої, але я від неї не втомилася, тому що я з мирного міста, але я розумію
весь жах русифікації, я розумію, що все
це треба викорінювати, і до цього неможливо звикнути, навіть тут, будучи в
Брюсселі я очікую тривогу, постійно будь який звук мені нагадує тривогу, мені
нагадує, що зараз бомблять, що треба йти в укриття, але на жаль, ми звикли до
людських втрат, і ми маємо це виправляти. Ми маємо більше волонтери, ми маємо
більше донатити, але така реальність. Слава Україні!»

Святослава вірить у
перемогу України у війні з Росією і вважає, що українці звільнять усі тимчасово
окуповані території. «Я в цьому абсолютно впевнена, тому що якщо ми віддамо
терористу хоча б шматок нашої землі, він зазіхнеться на більше, як це було
раніше, і ми не можемо собі цього дозволити. Ми заберемо все назад стовідсотково,
бо ми боремось за всю Європу, ми боремось за свободу і незалежність всього
світу, і це правда Третя світова війна. І тут не може бути якогось сірого
кольору, тут тільки біле і чорне, і 100% усі території будуть нами поверненні
та українізовані. Вони будуть відбудовані і ми будемо всі жити в злагоді, як і
планували, як і хотіли, і це буде найбільше щастя.»

Наостанок ми запитали
нашу юну співрозмовницю з України, яку пораду вона дала б Володимиру Путіну. «Я
не знаю… це людина, яку навіть не треба сприймати, яку не треба поважати.
Його треба заарештувати і навіть говорити з ним вже не поможе, бо у нас була
стадія його висміювання, казати, що він якийсь не такий, що він, я не знаю, що
він хворий. 100% він хворий, він хоче бути відомим, можливо, він хоче бути
схожим на Гітлера. Сподіваюсь, доля повториться, але його треба заарештувати і
не звертати на нього увагу, бо його его тоді буде максимально ущемлене і цього
ми і прагнемо. Ми прагнемо забути про цю людину, забути що вона існувала і просто
жити в злагоді в своїй країні, а не лізти в чужу, як робить це Росія.»

У
Брюсселі учні з різних куточків Європи зустрілися зі своїми однолітками, обмінялися
думками та разом працювали над складанням декларацій, а результатами поділилися
під час заключного молодіжного пленарного засідання заходу. Це була унікальна
можливість для молодих людей краще зрозуміти, як працює ЄС і взяти участь у
дебатах в стилі Асамблеї в мультикультурному середовищі.

14 березня в бухарестській мистецькій галереї FormArt розпочала роботу перша в Румунії персональна виставка живопису київської художниці Катерини Рудакової «Парк зруйнованих мрій». На виставці представлені близько 30 картин, зроблених нею у Румунії після повномасштабного російського вторгнення в Україну, на яких художниця спробувала передати свої відчуття про наслідки війни в Україні. Ці картини радикально відрізняються від тих, які художниця малювала до війни. Раніше вона дуже любила писати сонце, тому всі її роботи були в теплому колориті. Ця виставка виглядає зовсім інакше.

Художниця Катерина Рудакова розповіла, що проєкт «Парк зруйнованих мрій» – це результат її роботи в Бухаресті, де вона знайшла прихисток після початку війни в Україні. «Після 24-го лютого 2022 року, коли росія бомбардувала українські міста, я згадувала картину, яка вразила мене в дитинстві – «Останній день Помпеї» Брюллова. На грандіозному полотні зображені люди, які охоплені жахом і розумінням, що це їх останні хвилини, що світ руйнується на їх очах… Ще один образ – це закам‘янілі тіла людей, що загинули колись в Помпеї. Їх можна побачити в музеї. Усі плани та мрії згоріли водночас і вкрилися попелом. Кольори пожухли», – розповіла художниця. «Я дуже рада, що відбулось таке свято. Мені хотілось, щоб люди, які зараз, дай Боже так і буде, не відчувають війну, щоб вони відчули, що можуть відчувати люди, які зараз знаходяться в стані такої страшної війни. І навіть ті, хто поїхав, все рівно залишаються, якби в контакті з батьківщиною, ми це відчуваємо, всі українські люди. Півроку я не могла нічого малювати, бо якось воно не виходило, взагалі кольори якось вони пожухлі. Дійсно, я не знала, як щось можна відтворити, дивилась, як люди щось малюють, мене це вражало, але я не могла знайти своє якесь бачення. А от після вже подій у Бучі, Ізюмі, воно в мене там взагалі зламалося в голові і перша робота, яку я зробила на пленері в Косово була по мотивах моїх почуттів. Так я відчула необхідність малювати усе у вигляді скульптур, бо це якби завмерло життя. Адже 24 лютого наше життя не можна сказати, що зупинилось, але якби воно зламалось, бо плани всі вони порушились. І знайшовся такий образ, я пригадала Помпеї, де люди теж жили собі спокійно, нічого особливого не передбачували і потім в мить загинули, залишилися тільки зліпки їх тіл. Я дуже рада що в Бухаресті люди можуть це побачити і можливо щось відчути теж.»

«Усе, що я відчувала ці місяці, переклала на полотно. І ще попросила своїх друзів, поділилися своїми відчуттями з глядачем, щоб наша розповідь була голосніша. Люди писали з лінії фронта, хтось – перебуваючи в бомбосховищі під час обстрілів, інші писали вдома при свічці, з чужого приміщення…», – розповіла Катерина Рудакова. Таким чином кожна картина на виставці супроводжується зворушливим текстом, що додає до полотна і відчуття словами. «Мені хотілося не тільки показати свої картини, мені хотілось зробити так, щоб виставка прозвучала ще потужніше. Тому я попросила своїх друзів, знайомих написати свої, не те щоб враження від картини, а обрати одну картину і написати на що вона їх надихає, що в їх житті воно означає. І ось вони написали не мистецтвознавські якісь такі огляди, а свої відчуття, хто де був, бо хтось живе там, де жив, хтось почав волонтерити, а хтось пішов на фронт. Я постаралася зібрати такий великий зріз різних професій, різних людей, яких попросила написати свої враження.» Художниця заначила, що в багатьох текстах можна прочитати про СВІТЛО. Усі чекають, що воно прийде й розгонить темряву і безнадійність…

На вернісажі виставки я запитав Катерину Рудакову, яка картина найкраще передає її почуття, або котра з них найбільше припала до душі. «Напевно, вони всі, якби потрошку, бо вони всі зроблені під впливом почуттів. Наприклад я читаю якісь новини, прокидаюся і читаю, що там сьогодні відбулося, прочитала і з’явився якийсь образ. Тобто воно все відображає мої відчуття. Одна картина Z-феміда це результат мого спілкування з 70-річною жінкою, яка мала проросійські погляди і після цієї розмови я прямо побачила цю картину, бо ну просто неможливо було її мозок зупинити, зрозуміти те що там в неї в голові. Тобто кожна картина відштовхувалася від якогось відчуття, тому я не можу сказати, ось ця більше подобається, а ця – менше, в принципі, я задоволена кожною, бо кожна з них ніби відтворює те, що я хотіла передати. Може, хтось бачить щось інше, глядач має на це право, але те, що я відчула воно, ніби відобразилось.»

Ранок 24 лютого, застав художницю Катерину Рудакову в дорозі з Києва до Бухареста для участь у черговому спільному проєкті. Викладачка живопису та пластичної анатомії Інституту театру і кіно ім. Карпенка-Карого та художня керівниця Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка вже кілька років бере участь у румунських проєктах «Світло сакральних просторів» та «Спадок родини Бринковяну». Війна в Україні змусила її однак залишитися в Румунії, де вона змінила свій стиль. Упродовж останнього року Катерина Рудакова брала активну участь, разом з Ніколетою Загурою, в підтримці українських студентів мистецьких навчальних закладів, які знайшли прихисток у Румунії.

Про художницю та її картини розповів румунський критик мистецтва Маріус Тіца. «Багато років тому художниця Ката Рудакова з України зустрілася з румунськими художниками в престижних таборах малювання, де молода, весела і красива група художників з кількох європейських країн збиралася працювати разом, обмінюватися думками, баченням, аби краще пізнати одне одного і, звичайно, визначити хід деяких робіт, які зараз створюють різні молоді художники з цієї частини Європи, румуни, українці та з інших країн. Тепер Ката прибула до Бухареста через це нещастя, яке спіткало Україну – цю жахливу війну. Вона приїхала до Бухареста, де живе, творить і тепер запропонувала нам свою першу виставку в Румунії. Це зовсім інші картини, ніж ті, до яких ми звикли від неї. Теплі, гарні, оптимістичні кольори, які вона використовувала в пейзажах, в яких описувала рідну країну чи місцевості, які відвідала, в тому числі румунську Буковину, також у рамках пленеру, ці кольори перетворилися на справжню масу мінералів, перетворилися на скульптуру, на моделювання землі між вохрою і сірою випаленою землею, в якій вона малює людські тіла, які трансформуються, стають уже алегоріями, стають відображенням важкого стану духу, в якому художниця порушує і представляє своє розчарування щодо майбутнього, яке представляється досить похмурим, невизначеним і з жахливим негативним зарядом для творців, яким потрібні краса та кольори, а не руйнування та війни.»

Говорячи про виставку Катерини Рудакової критик мистецтва Маріус Тіца сказав, що її картини дійсно нагадують про трагедію в Помпеях, яку порівняв з трагедією, що обрушилася на українців. «Її герої – ці статуї, переносять нас думкою в Помпеї, нагадують про те нещастя, що впало на людей з неба, на мешканців Помпеї, яких виверження вулкану захопило зненацька, так само, як війна – українців, коли вони спокійно займалися своїми домашніми справами. Це подібно до того, що сталося в Помпеях. І Ката представляє цю атмосферу або в цьому пластичному образі тяжкість темних днів, свідками яких ми є зараз в умовах жахливої війни, яка триває і впливає на життя людей, таких як художниця Ката Рудакова, котра присвячує їм цю виставку.»

Марус Тіца наголосив, що Катерина Рудакова у своїх останніх картинах яскраво відображає нинішні страждання українського народу в умовах повномасштабної війни, розвязаної проти нього більше року тому. «Парк зруйнованих мрій – це колекція образів, які могли б розповідати про світле і барвисте майбутнє, про майбутнє образотворчого мистецтва, але стали протестом, темою, нагадуванням про те, що насправді переживає щодня український народ, до якого належить і художниця Ката Рудакова, котра в Бухаресті запропонувала нам цю виставку, що змушує нас задуматися, надсилає нам дуже чіткий меседж, відтворює атмосферу, тому що її живопис має особливу інтенсивність. Це особливий, пластичний і виразний живопис.»

До своєї виставки «Парк зруйнованих мрій» українська художниця підготувала каталог, в якому представлені не лише картини, а й невеличкі тексти до них. Каталог невеличкий за форматом, 15 х15 см, українською і англійською мовами, його можна було придбати на вернісажі виставки, а частина зібраних грошей Катерина Рудакова передасть волонтерам в Україну.

З початкуповномасштабної
війни в Україні до Румунії в’їхало майже 3,5 мільйона українців, з них
приблизно 100 тисяч тимчасово оселилися в нашій країні. Згідно з останніми
даними Міністерства праці, з тих, хто вибрав цей варіант, понад 5700 були
працевлаштовані за трудовим договором. Оскільки переважна більшість людей, які
зупинилися в Румунії, це жінки з дітьми шкільного та дошкільного віку, можна
припустити, що значна частина з них також знайшла тут роботу. Серед них є
бенефіціари громадської Асоціації Сенека, неурядової благодійної організації,
яка також керує книгарнею.

Засновниця
асоціації Анастасія Стайку у перші дні війни була на кордоні між Румунією та
Україною, щоб допомогти біженцям з перекладом, російська мова для неї рідна.
Початкова допомога на кордоні розширювалася, і поступово Анастасія Стайку почала
допомагати матерям, дочкам і бабусям, які між часом прибули до Бухареста, інтегруватися
в румунське суспільство. «Понад 200 людей вивчили румунську в Seneca Anticafe,
на інтенсивних курсах румунської мови. Вони тут знайомляться і дружать між
собою. І не тільки дружать. Цього року з одинадцяти співробітників Seneca – троє
українців. Спеціально для цього ми пристосували одне наше приміщення. Це як лекційна
зала, яка вміщує 20 осіб. І якби у нас не було ідеальної вчительки, пані Родіки
Феґуц, нічого б не вийшло. Ми проводимо не лише інтенсивний курс, а й культурну
та соціальну інтеграцію. Вони разом ходять до театру, разом дивляться старі й
нові румунські фільми. Це спільнота, справді віддана інтеграції.»

Анастасії Стайку
вдалося найняти трьох членів цієї спільноти бібліотекарями після того, як вони
оволоділи прийнятним рівнем розуміння румунської мови. Робота допомагає цим
жінкам справлятися з фінансовими труднощами, а також адаптуватися до незнайомої
країни, оскільки в цей момент ніхто не знає коли закінчиться війна в Україні. Анастасія
Стайку: «Перед записом на курси ми просимо їх заповнити форму в якій кандидати
мають вказати причину вивчення румунської мови. І якщо на початку війни
головною причиною було «вміти обходитися на вулиці», «вміти поговорити з уже
знайомими людьми», то зараз понад 50% говорять про бажання влаштуватися на
роботу або залишитися тут на довший термін.»

Будучи здебільшого
матерями, цих жінок, очевидно, хвилюють діти. Румунська держава створила для
них кілька пілотних освітніх центрів, де вони можуть продовжити навчання.
Однак, через їх нестачу з наступного навчального року було вирішено інтегрувати
дітей біженців з України в румунські школи. Це рішення, однак, викликає ряд
проблем, про які розповіла Анастасія Стайку. «У Бухаресті відкрито шість українських
навчальних центрів у різних школах. У країні їх більше. І я знаю, що з початку
наступного навчального року ці діти мають бути інтегровані в румунські школи.
Теоретично, з юридичної точки зору вони мали б пройти підготовчий курс
румунської мови. На практиці однак те, що тепер їх просто зараховуватимуть до
школи без цього підготовчого курсу румунської мови може бути ще однією травмою.
Менші діти напевно адаптуються, але підліткам віком, від 13 до 17 років,
доведеться вчитися разом з іншими за не найпростішою навчальною програмою. Я
знаю, що їм буде важко. Зараз більше людей розуміють, що, можливо, війна
триватиме ще мінімум два роки. Жінки ставлять дитину на перше місце, вони добре
розуміють, що треба зосереджуватися на дітях. Вони заслуговують на більшу підтримку,
більш організовану підтримку, особливо у сфері освіти.»

Серед жінок з
України, які поставили дитину на перше місце, є й Катерина, яка рік тому
приїхала до Румунії з сином. Давайте послухаємо їхню історію. «Ну звичайно,
коли я тільки приїхала було дуже складно у мене була депресія, напевно як у
всіх. Але це нормально, коли ти кидаєш всю свою кар’єру, будинок, свою сім’ю,
береш дитину перетинаєш кордон з однією валізою і не знаєш що на тебе чекає
далі. Потім я опанувала себе, через певний час зрозуміла, що у мене дитина, про
яку я мушу дбати. Він на мене дивиться, а я не повинна губитися, я маю брати своє життя у свої руки і
щось робити, розвиватися, працювати тощо. З початку я працювала у соціальному
центрі, ми допомагали мамам з діточками, які прибували в Румунію, допомагали з
квитками, з паспортами, з документами. А потім мені дуже пощастило і я
потрапила на роботу в Сенеку, де дуже дружний колектив і також дуже допомагають,
всім колективом, українцям. В Україні залишилася вся моя сім’я, мої батьки, мій
дідусь, мій чоловік, звичайно, я з ними на зв’язку кожен день якщо дозволяє
інтернет і якщо все добре зі зв’язком. Звичайно ми не втрачаємо надії що
все-таки вся родина возз’єднається через рік, через два, це не важливо, але ми
віримо в перемогу і сподіваємося, що незабаром ми всі знову побачимося.»

Асоціація «Сенека»
допомогла Катерині не лише знайти роботу, а й створити мережу підтримки, яка
складається переважно з жінок-переселенок з України, а також румунів, які
бажають допомогти. Таким чином вона легше долає цей важкий період, намагаючись
зберегти усмішку та оптимізм. Так само й Тетяна, інша українка, яка рік тому
приїхала з України з 12-річною дочкою, трьома котами та цуценям. Їм допоміг
друг, який оселився в Румунії раніше. Після сильних переживань, через необхідність
покинути рідну країну, складну дорогу та перетин кордону в невідому країну,
Тетяна мало-помалу адаптувалася, вивчивши румунську мову та ставши продавчинею
в книгарні. Крім того, вона навіть встигла ближче познайомитися з Румунією.
Послухаємо Тетяну. «Мій друг, до якого ми приїхали, займається каякінгом. І можна
сказати, що завдяки йому з самого початку, з перших днів нас оточили турботою,
увагою і всім необхідним. Нам надали і житло, хоча з тваринами було дуже
складно. Хто приймає із такою кількістю тварин так відкрито? У всі свої
мандрівки він брав мене і доньку. Його мама допомагала нам з тваринами, тобто
доглядала за ними і за перші чотири-п’ять місяців я побувала в найпрекрасніших
куточках Румунії. Можна сказати це було знайомство з Румунією взагалі. З часом
тут у Румунії мені стало легше, тому що я почала вивчати мову і почувалася
більш своєю. Бо коли ти не знаєш мову ти абсолютно ізольований. А з приводу України
я за цей період, за ці місці, багато чого дізналася, почула різні історії,
тобто я виробила свою думку щодо ситуації. Я дуже переживаю за Україну, дуже чекаю
перемоги і я впевнена що вона буде! Але поки що я вважаю небезпечним повертатись
туди з дитиною. Тут ще досить складно з мовою, але загалом у школі дуже хороша
атмосфера, всі дуже доброзичливі і вчителі, і діти. Моя донька досить непогано володіє
англійською мовою і всі намагаються їй допомогти, і перекладають, і
роздруковують якісь завдання українською мовою. Тобто вона із задоволенням
ходить до школи і вона ні хвилини, я не пам’ятаю ні дня, щоб вона сказала: я не
хочу, чи мені складно, бо я не знаю мови. Деякі слова вона вже знає, вже
розуміє, але говорити вільно вона ще не може. Проте з точки зору адаптації вона
почуває себе дуже добре.»

Здається, період,
який ці жінки проведуть у Румунії, також буде довгим. Але оскільки вони вже
подолали найважчий момент на початку хвилі біженців, завдяки своїй внутрішній
силі, вони зможуть протистояти й іншим викликам у майбутньому.

«За рік війни Росія не досягла жодної цілі, з тих, які Володимир Путін озвучив у своєму виступі 24 лютого. Але досі жодна із сторін не змогла категорично нав’язати себе іншій, а закінчення цієї війни все більш явно залежить від військової ситуації», – заявив політолог Крістіан Пирвулеску в інтерв’ю прес-агентству Agerpres з нагоди річниці повномасштабного вторгнення Росії до сусідньої України.

«Лише після закінчення бойових дій можна буде вести переговори. Однак це залежить від того, з якої позиції будуть вестись ці переговори, – пояснив він. Можливі три сценарії: Перший – Росія переможе; другий – Україна переможе; третій – жодній із сторін не вдасться перемогти. І ця третя ситуація може призвести або до перемир’я на позиціях, на яких кожна зі сторін перебуватиме на момент ухвалення рішення, або до миру, що підтверджує існуюче становище на фронті. Третє рішення, принаймні сьогодні є неприйнятним для жодної із сторін», – зазначає Крістіан Пирвулеску.

Політолог вважає, що президент Зеленський категорично перевершив Володимира Путіна в комунікації, яка є одним із важливих факторів згуртування та мотивації українського опору. «Для кремлівської пропаганди та її пятої колони, включно в Румунії, Зеленський є ненависним персонажем саме тому, що йому вдалося неймовірне: довести, наскільки немічним є Путін і наскільки непідготовлена ​​російська армія. Тому багато-хто хоче його зникнення і саме тому ризик вбивства президента Зеленського все ще існує, але залишається невеликим», – сказав Крістіан Пирвулеску.

Для Румунії, – каже політолог, – немає «безпосередніх» ризиків безпеці, оскільки наша країна є членом НАТО, війська Альянсу перебувають на території країни, Румунія також є членом ЄС (що відповідно до статті 42.7 Договору про Європейський Союз передбачає надання допомоги державами-членами країні ЄС, що зазнала збройної агресії на своїй території, всіма можливими для них засобами, відтворюючи фактично статтю 5 Північноатлантичного договору). «Але в Румунії гібридна війна дозволила Росії зблизити – за допомогою пятої колони – значну частину населення. Насправді в Румунії демократичну стійкість ще потрібно продемонструвати», – зазначив оглядач.

Крістіан Пирвулеску вважає, що якщо Румунія вирішила не говорити про допомогу надану Україні, це не означає, що вона не відіграла вирішальну роль в складних геостратегічних умовах. «У ключові моменти російсько-української війни її внесок був вирішальним. А на південній частині східного флангу російський наступ навесні 2022 року, який мав на меті окупацію півдня України та створення Новоросії, показав, наскільки нереальними були стратегії озброєння та забезпечення безпеки передусім північно-східного флангу. Для Росії напрямок наступу був, починаючи з часів Петра Великого, Балкани», – нагадав професор Крістіан Пирвулеску.

Кількість вбитих чи поранених у двох таборах за останній рік обчислюється сотнями тисяч, мільйони українців були змушені тікати від війни, цілі міста були повністю зруйновані. В інтерв’ю Радіо Румунія генеральний директор Центру нової стратегії Джордже Скутару проаналізував те, що він назвав найбільшим викликом європейській безпеці з початку Другої світової війни та найбільшим викликом НАТО: «Те, що сталося минулого року, на жаль, підтверджує позицію Румунії та інших держав на східному фланзі, зокрема Польщі або країн Балтії, які давно намагаються переконати своїх західних союзників у тому, що Росія становить небезпеку і, що Росію потрібно зупинити у подібних діях, аналогічних тим, які вона здійснила 2008 року в Грузії або 2014 року, коли анексувала Крим. (…) На жаль, Захід вважав, що діалог і дипломатія візьмуть гору над застосуванням сили. Це була хибна оцінка. А сьогодні ми дійшли до того, що маємо масштабну війну. На щастя Україна тримається, і це, з одного боку, завдячується героїзму усього українського народу, але він був зумовлений й іншим фактом: у 2015 році США, Великобританія та інші країни НАТО розпочали масштабний процес підготовки українських військовослужбовців. По суті, йдеться про іншу українську армію, ніж та, яка існувала у 2014 році, і це було видно. З іншого боку, ми побачили, що означає мати корупцію в погано керованій армії з погано продуманим і погано реалізованим планом. І це наклало свій відбиток на невдачу російських сил, на щастя для нас. З іншого боку, не можна надто швидко святкувати перемогу. Ми повинні бути раціональними. Слід розуміти, що ми маємо справу з державою, яка має значні енергетичні ресурси, яка має 140 мільйонне населення і, насамперед, політичне керівництво, налаштоване на продовження цієї війни. Путін не здасться надто швидко. Росія економічно готова продовжувати такий конфлікт набагато довше. По суті, ми стикаємося з двома сценаріями: або ми матимемо українську перемогу в другій половині року, коли в українців з’явиться можливість застосовувати все озброєння західного типу, насамперед бронетехніку, танки, щоб мати необхідну військову силу і прорвати фронт та перерізати сухопутний коридор, що веде від Донбасу до Криму. У протилежному випадку ми станемо свідками війни на виснаження, яка триватиме 2-3 роки і призведе до виснаження обох країн.»

Торік у лютому Кремль розраховував на швидку перемогу, але український опір змінив його плани з перших днів війни. Київ отримав підтримку західних держав, які, знову ж таки всупереч очікуванням Кремля, діяли швидко, постачаючи Україні озброєння та боєприпаси та запроваджуючи економічні санкції проти Росії. У конфлікті, більш-менш завуальовано виникла й ядерна загроза, а відповідні заяви кремлівського лідера викликали різні аналізи у центрах прийняття рішень та занепокоєння серед населення. Заступник генерального секретаря НАТО, румун Мірча Джоане висловився на цю тему в інтервю Радіо Румунія: «З того, що ми бачимо, Росія не має ні можливості, ні наміру перетворити війну з Україною на війну з НАТО. Це також було б дещо нелогічно, бо асиметричність сил РФ, ослабленої цим конфліктом і з військовими можливостями набагато менш ефективними, ніж вони самі думали, порівняно з НАТО, яка набагато сильніша, набагато сучасніша і набагато потужніша, є очевидною. Що робить РФ? Вона намагається застосувати свій арсенал гібридної війни і проти Заходу. І центральною зброєю цієї дезінформаційної війни є залякування ядерною риторикою нашої громадської думки. (…) Звичайно, коли з Кремля чуєш таку риторику, явно виникає якесь почуття занепокоєння. Це абсолютно нормально. Але я хочу сказати, щоб трохи розвіяти ці занепокоєння, що з військової точки зору ми не бачимо таких ознак, тому що це також призведе до безпрецедентної ескалації і Росія, як ядерна держава, знає, що це означає.»

З іншого боку, – каже Мірча Джоане, – ми очікуємо, що гомін ядерної риторики з боку Росії продовжиться у спробі залякати нас та підірвати нашу єдність і бажання підтримувати українців.

Президент Румунії
Клаус Йоганніс опублікував звернення до румунів та українців у річницю
повномасштабного вторгнення Росії. Він зазначив, що 24 лютого, змінилося мирне
життя кожного європейця, а минулий рік став для більшості мешканців Європи періодом
великих потрясінь. «Вранці 24 лютого 2022 року, рівно рік тому, ми побачили, як
миттєво може змінитися наше сьогодення та майбутнє. Незалежний народ, наша
сусідня держава – Україна – зазнала жорстокого нападу, без жодного виправдання,
з боку Росії. Невинні люди втратили життя, втратили своїх близьких, втратили
домівки, їхні школи та лікарні були зруйновані, їм довелося тікати від війни,
щоб врятувати себе та життя своїх дітей. Але весь цей час український народ
вразив увесь світ мужністю, силою та рішучістю, проявленими у захисті країни та
свободи, відсічі агресії російського ворога. Захищаючи свою країну та свободу,
український народ захищає наші цінності та свободу, захищає нашу безпеку,
безпеку Румунії та всієї Європи. Боротьба українського народу – це і наша
боротьба!»

Крім мужності і
рішучості українців у захисті своєї країни та свободи, які вражають увесь світ,
глава румунської держави згадав про безмежну солідарність румунів і глибоке
співчуття з українським народом. «З першого дня Румунія була поруч з
українським народом, а румуни показали всьому світу, що означає допомагати і
відкрити двері свого помешкання для жінок і дітей, які втратили домівку, щоб
від щирого серця допомогти всім, хто тікає від жахів війни. Ми всі
згуртувалися, громадяни та влада, щоб швидко відреагувати та підтримати Україну
в її великому виклику. Дякую всім за солідарність, за співчуття. Ви
продемонстрували, що румуни – сусіди і партнери, на яких можна покластися. Ми
продовжуватимемо допомагати Україні та українському народу, поки це буде
потрібно. Це тверде зобов’язання Румунії.»

У своєму зверненні
Клаус Йоганніс запевнив українців в тому, що Румунія залишатиметься поруч з
Україною та її народом до перемоги у цій жорстокій війні. Він додав, що Україна
має перемогти, а Росія – відповісти за свої дії. «Війна дала нам ще один урок,
урок солідарності та єдності. Разом ми показали, що ми сильні та протистоїмо
російській агресії. Цю битву має виграти Україна, а Росія мусить відповісти за
скоєні злочини та знищені життя. Дорогі українці, ви не самі! У вас є надійний
друг у Румунії, який підтримує вас у цій нерівні боротьбі! Усі ми зобов’язані
зробити внесок у перемогу та побудову кращого майбутнього, у мирі! Румунія є і
буде поруч з Україною!»

Теж з нагоди
річниці від початку злочинного повномасштабного вторгнення Російської Федерації
в Україну Уряд Румунії спільно з УВКБ ООН та агентствами ООН у Румунії провів захід «Румунія – рік
солідарності з Україною», в якому також взяли участь посли Швеції, США, Японії та
України в Бухаресті. Виступаючи перед присутніми прем’єр-міністр Румунії Ніколає
Чуке заявив, що 24 лютого були порушені усі норми міжнародного права, вони були
розтоптані державою, яка не поважає ні демократію, ні цінності вільного світу. Ця
злочинна та свавільна поведінка показала, що влада в Москві не тільки зневажає право
держав обирати власне майбутнє, а й несе пряму загрозу всьому вільному світу. І
вільний світ зайняв позицію! «Таким чином, російське вторгнення 24 лютого 2022
року стало потужним сигналом тривоги для всього європейського континенту, для
Північноатлантичного альянсу та для ЄС. Поряд із вражаючою мужністю
українського народу підтримка України Заходом є тим фактором, який відіграв
вирішальну роль у провалі планів російського політичного керівництва. Через рік
після вторгнення в Україну головні цілі Кремля – так звана «денацифікація» і
так звана «демілітаризація» – так і не здійснилися. Політичне та військове
керівництво Росії недооцінило єдність західних держав та готовність України
захистити свій вибір бути частиною вільного світу. Росія неправильно оцінила
силу демократичних цінностей, а особливо людяність і мужність народів, які
вірять у ці цінності.»

Ніколає Чуке
нагадав, що позиція Румунії була дуже чіткою з самого початку російського
вторгнення і залишається твердою: повна солідарність з партнерами з НАТО та ЄС,
плюс рішуча підтримка України у протидії агресії. Разом із західними
стратегічними партнерами Румунія сповнена рішучості підтримувати Україну скільки
буде необхідно. «Недавній саміт Бухарестської дев’ятки у Варшаві показав, що
Захід сильний, коли він об’єднаний. Така позиція є надзвичайно важливим
сигналом, який ми даємо всьому світу і, безумовно, українському народу. Наш меседж
полягає в тому, що ми не піддаємося агресії та грубій силі, які підривають
основи вільного світу, а також, що ми сповнені рішучості захищати наш спосіб
життя, заснований на верховенстві права, демократії та свободі. Звертаючись до
українських сімей, яких ми прихистили в Румунії хочу сказати наступне: ми раді вітати
вас сьогодні у себе, тут ви у безпеці стільки, скільки потрібно! Також я хочу
звернутися до влади у Києві, до мирного населення та до відважних бійців, які
сьогодні захищають увесь вільний світ: ми будемо поруч з вами стільки часу,
скільки буде потрібно!»

Своєю чергою посли Швеції, США та Японії у Бухаресті
висловили підтримку Україні та подякували Румунії за підтримку переселенцям з
цієї країни.

Посол Швеції Терез
Гіден зазначила, що її країна зараз головує в Раді ЄС, і в цей період найважливішою
метою є збереження єдності навколо України та посилення тиску на Росію.
«Турбота про біженців є важливою складовою цієї діяльності. І, справді, Румунія
має дуже важливу роль. Румунія показала постійну, сильну та широку підтримку
українцям з початку цієї війни. Не лише турботою про біженців. Пересічні люди та
громадянське суспільство відреагували, щойно українські біженці підійшли до
кордону. Румунська влада діяла швидко та створила екстрені притулки, а
румунський уряд, наскільки мені відомо, першим розробив довгостроковий план
допомоги біженцям», – сказала Тереза ​​Гіден, подякувавши Румунії за те, що
вона є надійним партнером для українських сусідів.

Вона наголосила, що
рік війни – це також рік опору. «Цей рік війни не обійшовся без жертв. Понад 14
мільйонів українців є внутрішньо переміщеними особами або переселенцями. Більше
20 тисяч цивільних були вбиті або поранені в цій війні, понад 18 мільйонів
людей потребують допомоги. І поки ця війна триває, ми будемо підтримувати
Україну та український народ стільки, скільки буде потрібно», – сказала Тереза
Гіден.

Посол США Кетлін
Кавалєк подякувала владі Румунії за особливу прихильність до підтримки
українських біженців у минулому році. «Ваша лідерська роль у цих зусиллях стала
джерелом натхнення для всіх нас, поза кордонами Румунії. Сьогодні ми
відзначаємо рік незаконної, неспровокованої війни Росії та жахливого вторгнення
в Україну», – сказала посол. Кетлін Кавалєк згадала про «безглузді руйнування»
та «незліченну кількість втрачених життів» у «злочинній та неспровокованій
загарбницькій війні», а також про «опір українського народу, який проявив
неймовірний героїзм у протистоянні нападу Росії». «З моменту прибуття до
Румунії, з початку місяця, я спілкувалася з багатьма українськими біженцями
тут, у Бухаресті та Тімішоарі. Їхні історії про війну та втечу жахливі та
розривають серце. Проте всі вони висловили свою глибоку вдячність румунам за
швидку підтримку та співчуття, з якими вони зустріли українців, коли ті
найбільше потребували допомоги. Тут, у Румунії, вони та їхні діти почуваються в
безпеці та захищені. Ця безпрецедентна підтримка з боку румунів
супроводжувалася постійними зусиллями та провідною роллю Уряду Румунії у
забезпеченні захисту та допомоги понад 3,5 мільйонам українських біженців, які були
в Румунії транзитом або проживають тут протягом останнього року.»

Посол США наголосила
і на ролі румунської влади в згуртуванні політичної волі на підтримку України. «Румунія
є справді взірцем успіху з точки зору реакції всього суспільства, за що всі ми,
члени Альянсу, безмежно вдячні. (…) Сполучені Штати та їхні союзники
зобов’язуються докладати зусиль для пом’якшення наслідків цього конфлікту,
включаючи обмеження ризиків продовольчої небезпеки та зростання цін на
енергоносії. Ми визнаємо, що прифронтові держави, такі як Румунія, відчули це
найбільш гостро. Сполучені Штати залишаються відданим і непохитним партнером
уряду Румунії та румунів в їхніх зусиллях відповісти на ці виклики. Ми вже
надали майже 49 мільйонів доларів на підтримку заходів допомоги біженцям у
Румунії», – додала Кетлін Кавалєк.

Посол Японії Хіроші
Уєда наголосив на важливості подальшої підтримки України. Він зазначив, що
разом із країнами-партнерами Японія посилила санкції проти Росії та завжди була
на боці України і міжнародної спільноти. «Уряд Румунії доклав надзвичайних
зусиль у надзвичайній гуманітарній ситуації разом з УВКБ ООН, громадянським
суспільством і міжнародними партнерами, а також для середньо- та
довгострокового захисту українських біженців у Румунії. Я хотів би висловити
свою щиру повагу Румунії за потужну підтримку українських біженців.»

Посол України в
Румунії Ігор Прокопчук подякував прем’єр-міністру Ніколає Чуке та всім присутнім
за вшанування пам’яті невинно убієнних, а також за підтримку надану українським
переселенцям. «Я висловлюю глибоку вдячність прем’єр-міністру, Уряду Румунії,
румунському народу, які прийняли українців і проявили щедрість на всіх рівнях,
будь то уряд, бізнес чи суспільство.» Ігор Прокопчук
подякував за допомогу всім країнам, які в цей період знаходяться поряд з українцями,
зазначивши, що важливо, щоб усі діяли разом як «велика родина».

Напередодні річниці
російського вторгнення в Україну у румунському інформаційному просторі зненацька
виник скандал через повідомлення про можливі днопоглиблювальні роботи в
українській частині Дунаю, точніше на гирлі Бистре, без згоди румунської
сторони, як того вимагають міжнародні угоди у сфері охорони довкілля, в тому
числі Конвенція про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному
контексті, відома як конвенція Еспоо, тим більше, що в листопаді минулого року
міністри довкілля Румунії та України підписали Угоду про імплементацію положень
цієї конвенції. Це питання є дуже чутливим у Румунії та вже набуло широкого
розголосу у ЗМІ, з тенденцією до його використання у політичних цілях, особливо
у перспективі дуже насиченого 2024 виборчого року.

Реакція політичної верхівки

Усе почалося 16
лютого, коли міністр транспорту Румунії Сорін Гріндяну на брифінгу в Бухаресті
заявив, що «має сигнали про те, що Україна проводить днопоглиблювальні роботи
на каналі Бистре».

«Є підстави вважати, що в даний момент на гирлі Бистре
ведуться днопоглиблювальні роботи. Мова йде про можливий вплив таких
днопоглиблювальних робіт на довкілля, на всю дельту Дунаю.»

Хоча міністр не
надав конкретних даних, цього було достатньо, щоби привернути увагу ЗМІ,
екологічних організацій та румунського суспільства, яке дуже чутливе до цієї
теми. Міністр Гріндяну припустив, що Україна знову вдасться до порушення
міжнародного права, що є дуже делікатною темою в контексті загарбницької війни
Росії та підтримки, яку Київ отримує від західних союзників, в тому числі від
Румунії.

«Румунія ні за яких
обставин не допустить руйнування дельти Дунаю та вимагає припинення робіт на гирлі
Бистре», – заявив спікер Палати депутатів Марчел Чолаку, який також є лідером керівної
Соціал-демократичної партії. Він наголосив, що влада Румунії повинна прийняти
швидкі рішення, щоб усе повернулося до нормального стану, і в цьому сенсі діяти
у відповідності до положень всіх двосторонніх і міжнародних конвенцій та
звернутися до всіх міжнародних організацій для захисту дельти Дунаю.

Згодом ЗМІ
звернулися за коментарем і до прем’єр-міністра Румунії Ніколая Чуке, лідера
іншої керівної Націонал-ліберальної партії, який сказав, що МЗС Румунії
зажадало пояснень від української сторони. «Днопоглиблювальні роботи мають значний
негативний вплив на довкілля, але наразі жодна установа не може перевірити наявні
дані, поки не будуть здійснені вимірювання на місці», – сказав прем’єр. «Ми
отримали попередню відповідь, в якій зазначається, що були проведені гідротехнічні
роботи, а сьогодні ми очікуємо роз’яснень від посла України в МЗС. Гідротехнічні
роботи стосуються глибини 3,5 метрів, а все що перевищує цю глибину, означає
поглиблення русла. У залежності від результатів вимірів як міністерство
навколишнього середовища, так і інші компетентні органи, відповідальні за захист
дельти Дунаю в її природному вигляді, діятимуть відповідно.»

«Обмін документами
між румунськими та українськими відомствами, включно з останньою відповіддю
посольства України в Бухаресті, показує, що на цьому судноплавному каналі мова
йде про гідротехнічні роботи, а не днопоглиблювальні. Все, на що ми погодились інституційно,
стосувалося діяльності української сторони на гирлі Бистре у межах гідротехнічних
робіт. Будь-яке перевищення цих меж буде з’ясовано між румунською та
українською владами та буде повідомлено Європейській Комісії», – сказав прем’єр-міністр
Ніколає Чуке.

З опозиції заступник
голови Союзу «За порятунок Румунії» привернув увагу на те, що як тільки
будь-яка з таких чутливих тем з’являється на порядку денному румунського
суспільства, вона знаходить широке висвітлення в деяких ЗМІ, наголошуючи на
зацікавленості Росії у послабленні солідарності румунів з українцями.

Поглиблювала чи ні Україна дно гирла Бистре?

І дійсно уся ця
ситуація виглядала як чергова спроба російської пропаганди розсварити Україну
із сусідами-партнерами, в тому числі з Румунією, за допомогою так званих «корисних
ідіотів» у ЗМІ, в експертних колах і румунському політикумі. Але олії у вогонь
підлило повідомлення Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури
України про те, що «відтепер судна з осадкою 6,5 метра можуть проходити гирлом
Бистре». «Згідно з розпорядженням від 16 лютого, виданим портом «Ізмаїл»,
прохідна осадка суден на ділянці від 0-го кілометра гирла Бистре річки Дунай до
77-го кілометра Кілійського гирла становить 6,5 метра, а від 77-го кілометра до
116-го кілометра Кілійського гирла – 7 метрів. На початку повномасштабного
вторгнення максимальна осадка становила тільки 3,9 метра. Збільшення рівня
осадки відбулось в рамках програми ЄС «Шляхи солідарності» (Solidarity Lanes),
покликаної сприяти розвитку альтернативних логістичних маршрутів для
українського експорту», – зазначається на сайті мініфраструктури України.

Міністерство
закордонних справ Румунії в понеділок викликало посла України Ігоря Прокопчука
у зв’язку з проведеннями гідротехнічних робіт у Кілійському гирлі Дунаю,
запросивши доступу румунських суден до цього місця для здійснення відповідних
вимірювань, щоб румунська сторона могла самостійно перевірити, які роботи
здійснюються і чи не порушують вони двосторонні домовленості. У румунському МЗС
зажадали роз’яснень, які саме гідротехнічні роботи здійснюються в гирлі Дунаю,
а також закликали припинити роботи, пов’язані з поглибленням дна, якщо вони не
пов’язані із забезпеченням судноплавства. «Під час дискусії румунська сторона наголосила,
що немає жодної домовленості про проведення таких робіт, оскільки тривають
процедури оцінки впливу на довкілля судноплавних проєктів української сторони»,
– заявили в зовнішньополітичному відомстві Румунії. В МЗС Румунії зазначили, що
Україна «висловила повну відкритість» до вирішення питання і «запропонувала
організувати технічну зустріч між міністерствами, відповідальними за транспорт
двох країн, у найближчий період».

Історія ГСХ Дунай – Чорне море по гирлу Бистре

Україна давно прагне
включити Кілійське гирло і канал Бістре до європейського транспортного
коридору, тобто зробити можливим прохід морських суден з осадкою понад 7,2 м,
як альтернатива Сулінському каналу на території Румунії, що відповідає
українським економічним інтересам. Проте румунська влада виступає проти цього.
І не лише тому, що канал Бистре створить конкуренцію Сулінському гирлу у плані
вантажопотоків на Дунаї (до та з Європи), а й через можливий негативний вплив,
який роботи на українському каналі матимуть на екосистему дельти Дунаю.

Попри протести
румунської сторони та українських екологічних організації Україна таки розпочала
будівництво глибоководного суднового ходу по Бистрому навесні 2004 року. Тоді
румунська сторона зажадала від української зупинити гідротехнічні
днопоглиблювальні роботи на каналі «Дунай-Чорне море», оскільки вони мають
значний негативний транскордонний вплив на довкілля заповідної дельти Дунаю,
об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, переважна частина якої знаходиться на
території Румунії, та порушують найважливіші міжнародні конвенції, учасницею
яких є й Україна, – Бернської, Рамсарської, Орхуської, Еспоо, про охорону річки
Дунай.

Урешті решт під
тиском міжнародних організацій, в тому числі Міжнародної комісії із захисту
річки Дунай, Європейської комісії тощо, які прийшли до висновку, що ці роботи
порушують міжнародні положення та є підвищеним джерелом потенційної небезпеки
для екосистем і природної спадщини дельти Дунаю, у 2007 році Україна припинила роботи
з днопоглиблення каналу Бистре. У 2020 році Україна пообіцяла відмовитися від
початкового проєкту та виконати всі вимоги оцінки впливу на навколишнє
середовище.

Коментар глави МЗС Румунії

Цю тему міністр закордонних справ Богдан
Ауреску обговорив зі своїм українським колегою Дмитром Кулебою в кулуарах Мюнхенської
безпекової конференції. «Я попросив якнайшвидше роз’яснити позицію України щодо
днопоглиблення каналу Бистре на додаток до запиту, з яким МЗС Румунії вже звернулося
до української сторони», – написав він у своєму Twitter. У коментарі телеканалу DIGI24 глава румунського зовнішньополітичного відомства сказав, що не хоче
вступати в політичні суперечки на такі серйозні теми. «Я хочу, щоб це питання
було вирішено якнайшвидше. Ми звернулися з чітким запитом до української
сторони, якщо такі роботи по днопоглибленню ведуться, зупинити їх, тому що румунська
сторона не давала свою згоду. Дуже прикро, що в цьому контексті виникають
наративи, що ми більше не повинні підтримувати Україну» – сказав Богдан Ауреску.

Допомога Румунії щодо експорту українського зерна

Улітку минулого року, на тлі блокади українських морських портів Росією, Румунія дала згоду на транзит навантажених зерном суден під українським прапором по глибоководному судновому ході «Дунай-Чорне море», що пролягає гирлом Бистре для заходу/виходу суден, які перевозять агропродукцію. Таке рішення офіційний Бухарест прийняв в контексті зусиль румунської влади з підтримки України з метою зменшити наслідки агресії Росії. Згідно тодішньою заявою МЗС Румунії, згода румунської сторони на використання каналу Бистре для транзиту суден, що перевозять агропродукцію, має винятковий характер, враховуючи важливість диверсифікації та оптимізації транспортних шляхів експорту українського зерна. Водночас, румунською стороною було наголошено на дотриманні принципової позиції Румунії щодо проєкту розвитку каналу Бистре для судноплавства, а також на необхідності дотримання ним положень чинного міжнародного законодавства, включно норм охорони навколишнього середовища. Тоді румунська сторона наголосила, що зберігає свою відданість продовжувати докладати постійних зусиль на національному рівні та в ЄС для сприяння транзиту і експорту українських зернових, у тому числі через румунські порти на Дунаї та Чорному морі. Загалом станом на сьогодні Румунія забезпечила транзит понад 13 млн тонн зернових та олійних культур з України після повномасштабного наступу Росії.

Картини, колажі та фотографії, створені румунськими та українськими дітьми, були представлені 31 січня – 1 лютого 2023 року в Центрі культурних проектів мерії Бухареста (ARCUB), на спеціальній виставці, організованій ЮНІСЕФ спрямованій на підтримці інклюзії українських дітей-біженців у Румунії. Ця ініціатива стала результатом запрошення українських та румунських дітей взяти участь у низці майстер-класів аби спробувати оцінити та передати через мистецтво свої емоції, викликані пережитим досвітом.

Емоції – основна концепція цієї виставки, за допомогою якої організатори спробували заохотити дітей-біженців з України та дітей з Румунії передати свої почуття через мистецтво. Усі діти та підлітки перебувають у постійному русі, щодня ростуть, розвиваються та відкривають для себе нове, під впливом всього, що їх оточує. Цей марафон емоцій і почуттів дуже легко передати з допомогою мистецтва. Саме тому дітей-біженців з України запросили спробувати розповісти про свій останній досвід: від часу, проведеного в Україні, до втечі від війни та нових пригод в Румунії, щоб привернути увагу до того факту, що війна не закінчилася і що кілька мільйонів українців опинилися далеко від своїх домівок.

Виставці «E-Motions» передували кілька мистецьких майстер-класів для українських дітей-біженців та румунських дітей, організованих ЮНІСЕФ у спробі створити спеціальний простір для вираження думок, ідей та почуттів, натхненних особистим досвідом, які діти пережили або подіями, свідками яких вони стали під час фізичного чи емоційного перехідного періоду. Цією виставкою ЮНІСЕФ заохочує дітей бути ключовими свідками, дійовими особами та вісниками поточної ситуації в Україні та сусідніх країнах, соціального середовища в цій надзвичайній ситуації та інших структурних проблем.

Представниця ЮНІСЕФ у Румунії Анна Ріатті заявила, що Дитячий фонд ООН підтримує право кожної дитини на інклюзивну освіту, створюючи середовище, в якому діти почуваються в безпеці, де підтримується їхнє психічне здоров’я та де вони залучаються до якісного навчання, в тому числі через мистецтво, соціальні та розважальні заходи. «Ця виставка про емоції і про те, що ми повинні і можемо зробити навіть зараз, майже через рік після початку війни в Україні. Крім того, ЮНІСЕФ продовжує виконувати своє зобовязання забезпечувати простір для навчання для всіх дітей різними способами, не лише традиційним навчанням, а й через мистецтво, кольори та емоції.»

Наша мета полягає в тому, щоб підтримати всіх дітей у доступі до основних послуг і в повазі до їхніх потреб і прав. Українські діти-біженці в Румунії потребують продовження навчання та розвитку, а ЮНІСЕФ невтомно працює з перших днів кризи, щоб вони могли безпечно навчатися, — сказала Анна Ріатті. «Це хвилюючий момент, тому що це ніби ти спілкуєшся з дітьми, але по-іншому. Ми дивимося на ці витвори мистецтва і знаємо, що за кожним з них стоїть реальна історія. Кожна дитина зосередилася на чомусь конкретному, одні розповідають про те, як було в Україні та як їхнє життя йде далі, про дружбу, яку зав’язали в Румунії, інші про поточні виклики, про школу та пов’язаний з нею стрес. Для ЮНІСЕФ ця виставка стала ще одним способом взаємодії з дітьми, спробою вислухати їх і дозволити їм висловити свої почуття та потреби.»

Понад 70 українських та румунських дітей віком від 7 до 18 років взяли участь у мистецьких майстер-класах, організованих у Національному коледжі ім. Міхая Вітязула, школі «Уругвай» та Асоціації ANAID у Бухаресті, а також у центрі Blue Dot CATTIA у м. Брашові. Ці школи та центри є місцями, де партнери ЮНІСЕФ — Румунський фонд Angel Appeal, Фонд соціальних інновацій «Королева Марія» та Асоціація ANAID пропонують послуги для українських дітей, які проживають у Румунії, за підтримки ЮНІСЕФ та його партнерів: мерії м.Брашова та мерії столиці, через Генеральну дирекцію соціальної допомоги Бухареста.

Серед цих дітей була й Ніки з України: «Мене звати Ніки, я приїхала з України, з міста Києва. Я зробила колаж, взагалі ідея коледжу полягала в тому, щоби показати емоцію подорожі, надію на те, що буде все добре. Спочатку було важко, тому що нам просто дали матеріали і сказали, ось робіть якийсь колаж, яку емоцію ви відчуваєте, не було розуміння, що саме треба зробити, так чи так, а може взагалі щось інше зробити. І потрібно було трохи часу, щоб зрозуміти, а потім вже так, раз наклеїв, два наклеїв і вже ідея зявилася зробити ось саме такий колаж. Мені подобається мистецтво, я ним займаюся усе своє життя і на воркшопі і мені було дуже комфортно тому я б ще прийняла участь в такому.»

А ось, що каже румунська учениця, Марія, яка також взяла участь у цьому мистецькому воркшопі. «Я взяла участь у цьому семінарі, організованому ЮНІСЕФ, і моя робота була відібрана для показу на виставці. Це був дуже приємний досвід роботи, особливо з нашими українськими однолітками. На жаль, незнання мови стало досить великим бар’єром, але нам вдалося спілкуватися англійською, яку вони також знали, часто використовували Google Перекладач, адже ми не знаємо української, а вони не знають румунської. Проте ми зрозуміли картини, радість, яку вони відчули в Румунії, прибувши з країни, яка перебуває в дуже складній ситуації. Ми також змогли зрозуміти, що наша школа, наша країна для них — як другий дім.»

Майстер-класи e-MOTIONS мали на меті створити безпечні та невимушені місця, в яких дітей залучають та підтримують у дослідженні своїх емоцій, викликаних їхніми особистими подорожами, за допомогою малювання та колажу і за підтримки вчителів мистецтва та членів команди ЮНІСЕФ. Після вивчення теорії кольору та зв’язку між мистецтвом та емоціями дітей заохочували висловлювати свої почуття на полотні або на папері, зосереджуючись на процесі та розповідаючи власні історії.

Мистецтво є важливим інструментом забезпечення психічного здоров’я, особливо серед дітей та молоді, а також є невід’ємною складовою права дітей на гру. Про ці воркшопи розповідає вчителька образотворчого мистецтва Ана Марія Санду. «Атмосфера була чудовою. Навіть якщо ми не могли розуміти одне одного вербально, ми все одно зуміли зрозуміти одне одного через зображення. Багато з них дуже добре виражали свої почуття, у них були досить чіткі образи, вони використовували різні кольори, послідовні шари, вийшли надзвичайно цікаві, яскраві і абстрактні малюнки. Маємо різноманітність тем, стилів, підходів, від надзвичайно дитячих малюнків, тому що вони зроблені маленькими дітьми, до абстрактних і дуже складних. Ці малюнки варто побачити, тому що всі вони виражають почуття, переживання, різні пережиті емоції. Усі ці емоції дуже важливі, незалежно від того чи йдеться про дитину чи дорослого. Сподіваюсь, що ці діти зрозуміли, що вони не самотні, що ці воркшопи допомогли їм трішечки зцілити, адже мистецтво є способом зцілення. Я дуже пишаюся результатом, і дітьми, як українськими, так і румунськими, які зуміли висловити у своїх малюнках все, що пережили: конфлікт, травму, ми змогли порушити усі ці теми без негативних станів. Я переконана, що мистецтво здатне зцілити світ, зцілити всіх нас.»

За підсумками творчих майстерень було відібрано понад 30 картин, малюнків і колажів для представлення на спеціальній виставці, проведеній у столичному Центрі культурних проектів ARCUB. У наступні тижні мистецькі роботи українських та румунських школярів, які взяли участь у цьому проекті будуть представлені і в інших містах Румунії.