Category: Українці в Румунії

  • Вокальний гурт «Веселка»

    Вокальний гурт «Веселка»

    Сьогодні ми розповімо про вокальний гурт «Веселка» з села Луг-над-Тисою Марамороського повіту. За
    період свого існування вокальний гурт «Веселка» став добре відомим і користується великим
    успіхом на регіональному та національному рівнях. Гурт заслуговує на велику подядку за збереження українського фольклору, за розвиток
    народної музичної творчості та за високий рівень виконавської майстерності.




    Душа вокального гурту – Анна Самбор, вміла керівниця і талановита виконавця, вчителька пенсіонерка української мови, членка Ради Союзу українців Румунії. Пані Анна Самбор з любязністю погодилась дати інтерв’ю ВСРР про роботу вокального гурту «Веселка» та про його роль у збереженні та просуванні української культурної спадщини.




    Шановна пані Анна Самбор, коли був створений вокальний гурт «Веселка» та хто
    був його засновником?

    – Гурт «Веселка»
    був заснований у 90-их роках збирачкою фольклору, поетесою, вчителькою Марією
    Чубіка.

    ucra-grupul-veselka-primii-ani.png


    – Хто
    входить до складу гурту?




    – До його складу входили жінки різних професій і віку. Це були вчительки лужанської школи. До речі, можу сказати, я єдина учасниця, яка залишилася
    до цього часу. З часом склад гурту змінювався, на даний час до його складу входять вчительки різних професій, які проживають у Лузі, жінки-пенсіонерки з села, та в
    останній час нам вдалося залучити і декількох молодих осіб різних професій. Всіх нас
    об’єднує любов до пісні, яку ми стараємось передати молодому поколінню. Мушу уточнити,
    що ніхто з нас не викладає музику.


    – Як вам вдається залучати молодь до вокального гурту?


    – Радує нас те,
    що до нас долучились і молоді особи, які захоплюються співом. Вони приємно наслідують наш приклад, вони захоплені нашими успіхами і тим, що наші
    виступи гарно оцінені публікою.


    – З яких пісень складається репертуар вокального гурту
    «Веселка»?




    – Репертуар наш
    дуже багатий і різноманітний. Ми стараємось співати пісні на тематику
    події, яку організує на той час СУР. Співаємо давні українські народні пісні такі як:
    «Ой у вишневому саду», «Тиха вода», «Іванку, Іванку», «Ой, не світи
    місяченку». Також виконуємо давні луханські пісні, які виконувалися на
    весіллях: «Дала мені мати корову», «Ой, не жалуй, моя мила, як я п’ю», «Через
    річенку, через болото», а також лужанські коломийки: «Подивися моя мила», «Та я в мами одна
    була». До дня вшанування памяті ветеранів війни співаємо такі пісні як:
    «Чия хата соломою крита», «Їхав козак на війноньку», «Ой, козаче, куди йдеш». Також виконуємо народні балади «Зацвіла калина» та «Летіла
    зозуля». На Різдво, в церкві, ми співаємо лужанські давні, але і нові колядки. Цього року на Фестивалі колядок у Сігеті ми виконали давнюлужанську віншованку «Ой завіяли буйні вітрови». Репертуар наш дуже багатий, і не можу згадувати тепер всі пісні. За фінансовою
    підтримкою СУРу в 2023 році були зняті два відеокліпи на пісні «Зацвіла калина»
    та «Летіла зозуля». Це дві так би мовити наші емблемні пісні. Спочатку
    зробили нам запис у професійній студії, де нам зробили і акомпанемент. Відеокліп на
    пісню «Зацвіла калина» мав дуже великий успіх, за що ми щиро вдячні
    керівництву СУРу. У пісні йде мова про нелюбу невістку тещі, яка мала єдиного
    сина. Теща хоче всякими методами позбутися невістки, але син, який дуже любить свою дружину
    помирає разом з нею. Теща переживає коли усвідомила нещастя і наслідок свого
    вчинку.


    ucra-veselka-la-copacele.png




    А в українській
    народній пісні, яка також входить до вашого репертуару «Летіла зозуля», про
    що йде мова?




    – Відеокліп на
    пісню «Летіла зозуля» ще не з’явився, але пісня також користується великим
    успіхом у слухачів, завжди її сприймають зі сльозами на очах. Йде мова про нещасну долю
    дівчини, яку мати віддала на чужині. Мати у вигляді зозулі прелетіла до неї,
    щоб побачити, яка доля у своєї дочки. Багато пісень ми маємо і знаємо. Єдине
    у нас бажання долучити до нашого гурту молодь, заохотити їх любити українську
    пісню, тому що український народ у своїх піснях передав як радість, так і
    смуток.


    – В яких заходах брав участь гурт впродовж часу ?




    – Наш гурт
    виступив у всіх місцевостях Мараморщини де СУР організував події, а також ми
    брали участь у різних фестивалях і були запрошенні на різні події у Бухаресті,
    Сігішоарі, Тімішоарі, Араді, Тульчі, Негостині та Копешелі, де ми двічі виступали, на запрошення
    покійного композитора Івана Лібера.


    – На
    скільки голосів співають члени гурту «Веселка»?


    – Ми співаємо на
    два голоса, Акапелла, публіка сприймає нас дуже гарно, з оплесками, тому що ми
    єдиний жіночий гурт з Мараморощини зрілого віку з таким репертуаром.


    – Де ви проводите репетиції? Як вони проходять?


    – Репетиції
    проводимо тепер у новому приміщенні СУРу, за що ми щиро вдячні СУру, тому що
    дотепер роками ми зустрічалися по наших домівках. Не можу втратити такої нагоди
    і не подякувати пану депутату, який настоював і настоює і тепер, щоб закінчити
    роботи біля нашого приміщення, але ми і молодь села вже маємо де зустрічатися і
    де проводити заняття.


    – Для подорожей та народних костюмів необхідно і грошей. Звідки отримуєте
    фінансову допомогу?




    – Наші костюми
    і вся фінансова підтримка походить від СУРу, за що ми висловлюємо щиру подяку.


    – Які
    найкращі моменти з життя гурту залишилися у
    Вашій пам’яті?




    – Багато у
    нас приємних спогадів, які залишилися в нашій пам’яті упродовж існування гурту, а головно ті
    пов’язані з поїздками на фестивалях у інших повітах.




    – Що особисто
    для Вас означає музика?




    – Музика
    супроводжувала все моє життя. Скільки себе пам’ятаю я любила співати. У мене ще
    дуже багато українських пісень в запасі. Я хотіла би їх передати молодому
    поколінню, але не знаю чи встигну і це вдасться мені це.


    – Яким ви бачите майбутнє вокального гурту «Веселка»?

    – Якщо нам
    вдасться долучити молодих осіб, якщо вони будуть хотіти наслідувати наш приклад,
    то я думаю, що гурт буде продовжувати свою діяльність. Я хотіла би бути
    оптимістка у зв’язку з цим.


    – Бажаю всім членам гурту міцного здоров’я, багато успіхів та щоб ви всі надалі несли в серця людей скарби українського народного мистецтва.


    – Я вам
    щиро вдячна за вашу підтримку за те, що ви стараєтесь передавати наші пісні ваших слухачам. Всього вам найкращого!

  • Третій захід транскордонного проєкту «Разом за якісну освіту»

    Третій захід транскордонного проєкту «Разом за якісну освіту»

    Третій захід транскордонного
    проєкту «Разом за якісну освіту», головною метою якого є освітні та культурні
    обміни між Румунією і Україною та розвиток тісної співпраці між румунськими та
    українськими навчальними закладами та Сучавською філією СУРу, мав місце 31
    січня 2024 року. Делегація вчителів та членів української громади Румунії
    здійснила візит до ліцею ім. Ґеорґія Асакі у Герці Чернівецької області
    України, де разом з вчителями та учнями цього ліцею відсвяткували культурну та
    літературну спадщину великого поета Міхая Емінеску.



    Делія Мартіняк, вчителька
    української мови Сучавського коледжу імені Міхая Емінеску та Радівецької восьмирічної
    школи імені Богдана Воде, розповідає як пройшов третій захід транскордонного проєкту:
    «Наприкінці січня делегація Сучавського повіту брала
    участь в третьому заході транскордонного проекту «Разом за якісну освіту», який
    відбувся у Герцаївському ліцею імені Георгія Асакі в Україні, проєкт, який я
    координую разом з директоркою цього закладу Мариною Мафтей. Делегація із Сучави
    насолодилася теплим і щирим прийомом герцаївських вчителів. Мер громади Герца
    Василь Скріпкару, який був присутній на заході, висловив вдячність за надану
    Україні підтримку румунським урядом у ці важкі часи. Він підкреслив також свою
    впевненість, що проєкт буде мати великий внесок у розвиток співпраці на користь
    учнів та вчителів. У рамках зустрічі відбулися заходи, передбачені програмою.
    Учні приготовленні викладачкою Оленою Апетрі представили емоційну художню
    програму під назвою «Емінеску – Найчистіша наша сльоза», вражаючи всіх
    присутніх. Міжнародна конференція «Досконалість через освіту» містила дві
    важливі секції: успішний досвід у виконання освітніх проєктів та фактори, які
    впливають на успішність у вихованні. Директор Радівецької Середньої Школи
    «Богдан Воде» Раду-Георге Мунтяну представив, за допомогою цікавих картин, як
    змінився навчальний заклад, який він очолює, після реалізації програми
    фінансування, запропонованої компанією Egger, під назвою «Egger підтримує
    школу». Я розповіла про попередній освітній проєкт близький до мого серця
    «Дружба без кордонів», реалізований у 2021-2022 навчальному році між Тернавським ліцей імені Василя Богрі Чернівецької області та Сучавським національним коледжем
    імені Міхая Емінеску, Радівецькою середньою школою імені Богдана Воде,
    Шербівецькою середньою школою та Сучавською філією Союзу українців Румунії. Цей
    проєкт координувала я разом з викладачкою Ларисою Ґаїною. Директорка
    Сучавського національного коледжу імені Міхая Емінеску Сільвія-Коріна Нуцу
    розповіла про результати, досягнуті учнями коледжу завдяки постійним зусиллям
    викладачів, оскільки шлях до успіху являє собою міцне партнерство між вчителями
    та учнями. Викладачка Лілія Панфілов, заступник директора Герцаївського ліцея,
    зробила коротку презентацію досягнень їхніх учнів, підтриманих самовідданістю
    вчителів. На конференції також були представлені доповіді про можливості
    Erasmus+, способи досягнення помітних результатів на Кембриджських іспитах, про
    корисність використання цифрових платформ, заходи проведені в семінарі STEEM,
    та різні інші інноваційні підходи в освіті. Дякуємо всім нашим партнерам за
    унікальний досвід, за початок довготривалої культурної та освітньої співпраці
    та за можливість створення гарної дружби!»



    Директорка Герцаївського комунального ліцею імені Ґеорґе Асакі з України Марина Мафтей, координаторка
    транскордонного проєкту «Разом за якісну
    освіту» з боку України, ствердила:
    «31 січня 2024 року на базі Герцаївського комунального
    ліцею імені Георгія Асакі було вшановано творчість великого румунського
    письменника Міхая Емінеску – Лучаферул румунської поезії на тему: «Емінеску -
    найчистіша наша сльоза» (Григорій Криган). Захід відбувся відповідно до
    транскордонного проєкту «Разом за якісну освіту» між нашим ліцеєм та Сучавською
    Філією Союзу Українців Румунії, в особі голови Іллі Саучука, гімназією «Богдан
    Воде» міста Радівці, в особі директора Раду-Георге Мунтяну та Сучавським
    Національним Коледжем імені «Міхая Емінеску», представленим директоркою
    др. Сільвією-Коріною Нуцу. Започаткували освітній проєкт Міхаєла-Делія
    Мартіняк, вчитель др. української мови та літератури Сучавського національного
    коледжу імені Міхая Емінеску, Гімназії імені Богдан Воде міста Радівці та
    Лариса Гаїна, вчителька початкових класів нашої громади. Під час заходу учні ліцею
    представили біографію Міхая Емінеску інтегровано з навчальними предметами:
    математика, географія, музика, мовознавство. Кульмінацією була театралізована
    вистава вірша Маріна Сореску «Trebuiau să poarte un nume» («Вони повинні були
    мати назву») та презентація збірки Григорія Кригана «Cea mai curată lacrimă a
    noastră» («Найчистіша наша сльоза»). Це було свято для душі, обмін досвідом між
    Україною та Румунією – продовжене під час конференції «Досконалість через
    освіту». Також, гості мали можливість пережити щасливі емоції, відвідуючи
    Святовознесенський Банченський монастир та Чернівецький національний
    університет імені Юрія Федьковича. Сподіваємось на подальшу співпрацю та
    продовження освітянських звершень!»





    Учителька Лираса Гаїна
    Тернавського ліцею імені Василя Богрі, яка координувала протягом 2021-2022
    навчального року разом з вчителькою Делією Мартіняк Сучавського національного
    коледжу імені Міхая Емінеску проєкт «Дружба без кордонів», розповіла про
    важливість транскордонних проєктів між Румунією та Україною:
    «Ми
    започаткували ще 2021-2022 навчальному році транскордонний освітній проєкт
    «Дружба без кордонів» між Тернавським ліцей імені Василя Богрі та Шербівецькою гімназією, Радівецькою гімназією імені Богдана Воде та Сучавським національним
    коледжем імені Міхая Емінеску. Хочу вам сказати, що ми провели цей проєкт дуже
    гарно і цікаво, але, на жаль, через війну в нашій країні все пішло не так як ми
    запланували. Однак, ми дійшли до кінця і звичайно не зупинилися на цьому,
    продовжувала роботу коордонаторка, пані вчителька Делія Мартіняк разом з
    директоркою Герцаївського ліцею імені Ґеорґе Асакі Мариною Мафтей. Вони вирішили не зупинитися на цьому і
    дякую їм за таку співпрацю. Я впевнена, що ця співпраця буде довготривала і
    утворюється прекрасна дружба. Цей проєкт лише початок світлого майбутнього. Сподіваємося на подальшу співпрацю та проведення освітянських звершень. Бажаю
    всім мирного неба над головою, Божого благословіння, світлих надій, впевненості
    в завтрашньому дні!»





    Слід уточнити, що транскордонний проєкт «Разом за якісну
    освіту» має на увазі також стимулювання інтересу учнів та всіх
    викладачів-учасників у вихованні та розвиток суспільства для збереження
    культури і традицій Буковини, для збереження рідної мови та етнічної
    ідентичності, також об’єднати сторони ідеями, з метою обміну досвідом у сфері
    освіти. Проєкт спрямований також на розвиток міжкультурного діалогу, посилення
    та популяризації румунської та української культури на Буковині, налагодження
    дружніх стосунків між установами партнерами з метою реалізації майбутніх
    проєктів, стимулювання художнього і творчого потенціалу учнів, формування
    позитивних рис характеру через різні види діяльності, стимулювання
    командної роботи, ініціативності та креативності.

  • Вокальний гурт «Негостинські голоси»

    Вокальний гурт «Негостинські голоси»

    Сьогодні розповімо про вокальний гурт «Негостинські голоси» з села Негостина
    Сучавського повіту. Чудові голоси членів гурту виконують зокрема старовинні
    українські негостинські пісні, колядки, щедрівки і віншування, успадковані від
    своїх предків, яких вони намагаються передавати наступному поколінню.

    Коордонаторка вокального гурту, вчителька
    української мови Серетського технічного ліцею імені Лацку Воде пані
    Антонета Крайнічук розповіла у інтерв’ю
    ВСРР про діяльність гурту «Негостинські голоси» та його плани на майбутнє. Запрошуємо вас послухати її інтерв’ю, а також
    пісні та колядки у виконанні гурту «Негостинські голоси».



    -
    Шановна пані
    Антонета Крайнічук,
    скажіть, будь ласка, коли був заснований вокальний
    гурт «Негостинські голоси» ?


    -
    Гурток «Негостинські голоси» був заснований 2010 року з ініціативи колишнього
    викладача та збирача фольклору Івана Кідещука та виховательки Фелічії Григораш,
    які на той час керували місцевою організацією Союзу українців Румунії. Протягом свого існування гуртком «Негостинські голоси» кекувала вихователька
    Фелічія Григораш, але його диригентом та вокальним керівником були поет та
    композитор Михайло Волощук, певний період викладач Микола Майданюк, а потім
    викладач музики пан Микола Крамар, а з 2019 року викладач Петро Шойман. З
    осені, 2022 року замість пані Фелічії Григораш гуртком коордоную я. Хочу
    уточнити, що як і моя попередниця займаюся тільки організаційною частиною,
    вокальним керівником є пан Петро Шойман.

    ucra-vocile-negostinei-2017.png




    Далі
    пропонуємо вашій увазі уривок з виступу вокального гурту «Негостинські голоси» на Міжнародному Фестивалі колядок, зимових
    обрядів та звичаїв українців у місті
    Сігету-Мармацієй Марамороського повіту в 2017 році, під чудовою паличкою
    диригента, вчителя музики Микола Крамара (нині покійного). Гурт виконує
    колядки «З розденством Христовим», «Гоніть, хлопці!» та «Ой шуми, шуми».




    -
    Звідки походить назва вокального гурту?


    -
    Назва нашого гуртка походить від назви рідного села Негостина. Маючи на увазі
    той факт, що всі члени перших років гуртка походили лише з цього села, вони встановили,
    що ця назва найбільш підходить. З самого початку гурток існував під назвою
    «Негостинка», але не надовго. Засновник цього гуртка викладач Іван
    Кідещук змінив цю назву в «Негостинські голоси». І від тоді так і
    залишилось.




    – Хто
    входить до його складу?


    -
    Спочатку гурток мав 8 членів – всі жінки і майже всі були викладачками.
    Протягом часу його число почало зростати і гурток став мішаним: жінки та
    чоловіки різного віку. До складу гурту входять виконавці як з Негостини, так і
    сусіднього села Бальківці та з міста Серет.

    ucra-vocile-negostinei-primii-ani.png




    -
    Які пісні входять до вашого
    репертуару?


    -
    Наш репертуар багатий і різноманітний. Він складається з давніх
    автентичних українських пісень села Негостини, цінних надбань
    успадкованих від попередніх поколінь, а також і з відомих народних
    українських пісень. Важливе місце в репертуарі займають й релігійні пісні,
    оскільки значна частина гуртка є також частиною церковного хору. Особливе місце
    у нашому репертуарі займають також колядки, зокрема давні
    негостинські коляди, які ми успадкували від наших предків і яких ми хочемо
    залишити нашим нащадкам.




    – Де виступав гурт «Негостинські голоси» упродовж
    часу ?


    -
    Свою діяльність наш гурток розпочав з участі у місцевих заходах,
    продовжуючи з тими на повітовому та національному та навіть на міжнародному
    рівнях. Ми виступали на Фестивалях колядок у Сереті, Сучаві, Сегеті, а також на День української культури, на Міжнародному дні
    рідної мови, на День вшанування пам’яті Тараса Шевченка, На фестивалі
    Співжиття, День національних меншин, на Святі вшанування пам`яті українських
    письменників і культурних діячів Буковини тощо. Ми також брали участь на
    фестивалях у Чернівцях та Києві, Україні.

    ucra-vocile-negostinei-la-aniv-sevcenko.png




    До
    багатого репертуару вокального гурту «Негостинські голоси» входять й народні
    пісні, які є невіддільною частиною української культури. У піснях вокального
    гурту «Негостинські голоси» знаходимо відлуння наших почуттів та
    ідентичності. Отож запрошуємо вас послухати народну пісню
    «Горіла сосна», з якою гурт виступив на Кулінарному святі у селі Молдовіца
    Суліца Сучавського повіту 2023 року.





    Як проходять репетиції?


    – Репетиції проходять дуже приємно. Зустрічаємось у Будинку культури
    в Негостині. У мене дуже хороші колеги, а кожна наша зустріч є гарним
    способом провести разом час.




    – Як сприймає вас публіка?


    -
    Виступати на сцені, а взагалі, брати участь у будь-якій події – це
    велика радість. Теплі оплески публіки приносять нам задоволення. А те,
    що нас всюди запрошують є доказом, що наші «Негостинські
    голоси» людям подобаються.

    ucra-vocile-negostinei-la-ziua-culturii.png




    -
    Хто допомагає гурту з фінансової точки зору?


    -
    Гурток був заснований членами Союзу українців Румунії так, що СУР є й
    нашою підтримкою. Наші костюми, а також наші поїздки за межі
    місцевості фінансовані СУРом.




    – Які
    найкращі моменти з життя гурту залишилися
    у Вашій пам’яті?


    – Час
    проведений разом з членами нашого вокального гуртка є задоволенням для мене.
    Від кожної поїздки у нас гарні спогади. Те що між нами є люди похилого
    віку це привід дечому навчитися. Ми разом створюємо незабутні моменти.

    ucra-grupul-vocile-negostinei.png





    Які плани на майбутнє має вокальний гурт «Негостинські голоси»
    ?


    -
    Всіх нас єднає любов до пісні, до народних традицій та звичаїв. Нашим
    бажанням було і є зберігати ці цінні надбання і передавати їх молодому поколінню.
    Сподіваємось збільшити наш гурток, зокрема долучити молодих любителів
    пісні.


    – Бажаю Вам та всім
    членам вокального гурту «Негостинські голоси» міцного здоров’я, успіхів,
    натхнення та гарних виступів!


    – Дякую.


    Члени
    гурту «Негостинські голоси» є також цінними носіями невмирущого скарбу народної
    духовності, що забезпечується передаванням його з покоління в покоління. На
    завершення нашої передачі запрошуємо вас послухати колядку «Вчора з вечора»,
    яку гурт виконав на Фестивалі українських колядок у місті Сучава у 2023 році.

  • Вокальний гурт «Негостинські голоси»

    Вокальний гурт «Негостинські голоси»

    Сьогодні розповімо про вокальний гурт «Негостинські голоси» з села Негостина
    Сучавського повіту. Чудові голоси членів гурту виконують зокрема старовинні
    українські негостинські пісні, колядки, щедрівки і віншування, успадковані від
    своїх предків, яких вони намагаються передавати наступному поколінню.

    Коордонаторка вокального гурту, вчителька
    української мови Серетського технічного ліцею імені Лацку Воде пані
    Антонета Крайнічук розповіла у інтерв’ю
    ВСРР про діяльність гурту «Негостинські голоси» та його плани на майбутнє. Запрошуємо вас послухати її інтерв’ю, а також
    пісні та колядки у виконанні гурту «Негостинські голоси».



    -
    Шановна пані
    Антонета Крайнічук,
    скажіть, будь ласка, коли був заснований вокальний
    гурт «Негостинські голоси» ?


    -
    Гурток «Негостинські голоси» був заснований 2010 року з ініціативи колишнього
    викладача та збирача фольклору Івана Кідещука та виховательки Фелічії Григораш,
    які на той час керували місцевою організацією Союзу українців Румунії. Протягом свого існування гуртком «Негостинські голоси» кекувала вихователька
    Фелічія Григораш, але його диригентом та вокальним керівником були поет та
    композитор Михайло Волощук, певний період викладач Микола Майданюк, а потім
    викладач музики пан Микола Крамар, а з 2019 року викладач Петро Шойман. З
    осені, 2022 року замість пані Фелічії Григораш гуртком коордоную я. Хочу
    уточнити, що як і моя попередниця займаюся тільки організаційною частиною,
    вокальним керівником є пан Петро Шойман.

    ucra-vocile-negostinei-2017.png




    Далі
    пропонуємо вашій увазі уривок з виступу вокального гурту «Негостинські голоси» на Міжнародному Фестивалі колядок, зимових
    обрядів та звичаїв українців у місті
    Сігету-Мармацієй Марамороського повіту в 2017 році, під чудовою паличкою
    диригента, вчителя музики Микола Крамара (нині покійного). Гурт виконує
    колядки «З розденством Христовим», «Гоніть, хлопці!» та «Ой шуми, шуми».




    -
    Звідки походить назва вокального гурту?


    -
    Назва нашого гуртка походить від назви рідного села Негостина. Маючи на увазі
    той факт, що всі члени перших років гуртка походили лише з цього села, вони встановили,
    що ця назва найбільш підходить. З самого початку гурток існував під назвою
    «Негостинка», але не надовго. Засновник цього гуртка викладач Іван
    Кідещук змінив цю назву в «Негостинські голоси». І від тоді так і
    залишилось.




    – Хто
    входить до його складу?


    -
    Спочатку гурток мав 8 членів – всі жінки і майже всі були викладачками.
    Протягом часу його число почало зростати і гурток став мішаним: жінки та
    чоловіки різного віку. До складу гурту входять виконавці як з Негостини, так і
    сусіднього села Бальківці та з міста Серет.

    ucra-vocile-negostinei-primii-ani.png




    -
    Які пісні входять до вашого
    репертуару?


    -
    Наш репертуар багатий і різноманітний. Він складається з давніх
    автентичних українських пісень села Негостини, цінних надбань
    успадкованих від попередніх поколінь, а також і з відомих народних
    українських пісень. Важливе місце в репертуарі займають й релігійні пісні,
    оскільки значна частина гуртка є також частиною церковного хору. Особливе місце
    у нашому репертуарі займають також колядки, зокрема давні
    негостинські коляди, які ми успадкували від наших предків і яких ми хочемо
    залишити нашим нащадкам.




    – Де виступав гурт «Негостинські голоси» упродовж
    часу ?


    -
    Свою діяльність наш гурток розпочав з участі у місцевих заходах,
    продовжуючи з тими на повітовому та національному та навіть на міжнародному
    рівнях. Ми виступали на Фестивалях колядок у Сереті, Сучаві, Сегеті, а також на День української культури, на Міжнародному дні
    рідної мови, на День вшанування пам’яті Тараса Шевченка, На фестивалі
    Співжиття, День національних меншин, на Святі вшанування пам`яті українських
    письменників і культурних діячів Буковини тощо. Ми також брали участь на
    фестивалях у Чернівцях та Києві, Україні.

    ucra-vocile-negostinei-la-aniv-sevcenko.png




    До
    багатого репертуару вокального гурту «Негостинські голоси» входять й народні
    пісні, які є невіддільною частиною української культури. У піснях вокального
    гурту «Негостинські голоси» знаходимо відлуння наших почуттів та
    ідентичності. Отож запрошуємо вас послухати народну пісню
    «Горіла сосна», з якою гурт виступив на Кулінарному святі у селі Молдовіца
    Суліца Сучавського повіту 2023 року.





    Як проходять репетиції?


    – Репетиції проходять дуже приємно. Зустрічаємось у Будинку культури
    в Негостині. У мене дуже хороші колеги, а кожна наша зустріч є гарним
    способом провести разом час.




    – Як сприймає вас публіка?


    -
    Виступати на сцені, а взагалі, брати участь у будь-якій події – це
    велика радість. Теплі оплески публіки приносять нам задоволення. А те,
    що нас всюди запрошують є доказом, що наші «Негостинські
    голоси» людям подобаються.

    ucra-vocile-negostinei-la-ziua-culturii.png




    -
    Хто допомагає гурту з фінансової точки зору?


    -
    Гурток був заснований членами Союзу українців Румунії так, що СУР є й
    нашою підтримкою. Наші костюми, а також наші поїздки за межі
    місцевості фінансовані СУРом.




    – Які
    найкращі моменти з життя гурту залишилися
    у Вашій пам’яті?


    – Час
    проведений разом з членами нашого вокального гуртка є задоволенням для мене.
    Від кожної поїздки у нас гарні спогади. Те що між нами є люди похилого
    віку це привід дечому навчитися. Ми разом створюємо незабутні моменти.

    ucra-grupul-vocile-negostinei.png





    Які плани на майбутнє має вокальний гурт «Негостинські голоси»
    ?


    -
    Всіх нас єднає любов до пісні, до народних традицій та звичаїв. Нашим
    бажанням було і є зберігати ці цінні надбання і передавати їх молодому поколінню.
    Сподіваємось збільшити наш гурток, зокрема долучити молодих любителів
    пісні.


    – Бажаю Вам та всім
    членам вокального гурту «Негостинські голоси» міцного здоров’я, успіхів,
    натхнення та гарних виступів!


    – Дякую.


    Члени
    гурту «Негостинські голоси» є також цінними носіями невмирущого скарбу народної
    духовності, що забезпечується передаванням його з покоління в покоління. На
    завершення нашої передачі запрошуємо вас послухати колядку «Вчора з вечора»,
    яку гурт виконав на Фестивалі українських колядок у місті Сучава у 2023 році.

  • Слідами Міхая Емінеску в Чернівцях

    Слідами Міхая Емінеску в Чернівцях

    День народження видатного румунського поета, прозаїка,
    драматурга, журналіста та громадсько-культурного діяча Міхая Емінеску, 15 січня,
    був офіційно проголошений Днем румунської культури у 2010 році. Цього року виповнилося
    174 роки з дня народження Міхая Емінеску (1850-1889), якого
    літературні критики вважають найважливішим поетичним голосом у румунській
    літературі. З нагоди Дня національної культури у
    Румунії та за кордоном були організовані численні культурні заходи. По всій країні десятки музеїв,
    бібліотек, концертних і театральних залів, культурних центрів та інститутів
    провели заходи з нагоди цього дня.


    Українська
    меншина Румунії, у свою чергу, відзначила День румунської культури різними заходами та акціями. Міхая Емінеску вшановували організації Союзу українців Румунії,
    а також вчителі та учні в школах, де викладається українська мова. У свою чергу, делегація Сучавської філії СУРу здійснила 19-21 січня навчально-документальну
    поїздку Слідами Міхая Емінеску в Чернівцях, де Міхай
    Емінеску провів свої юні роки (1860-1866), навчавшись у
    Чернівецькій вищій гімназії. Про
    поїздку до Чернівців розповідає Делія Мартіняк, вчителька української мови Сучавського коледжу
    імені Міхая Емінеску: «З ініціативи голови Сучавської Філії
    СУРу Ілля Саучука була організована поїздка до Чернівців, щоб
    вшанувати «незрівнянного поета» у місті, де пройшла його юність. 19-21 січня
    група членів СУРу та членів Сучавського повітового комітету СУРу, зупинилася
    в «маленькому Відні» на Буковині, де взяла участь у культурних заходах,
    присвячених великому румунському поетові. На знак взаємної поваги делегація з
    Сучави поклала вінки як до пам’ятника Міхаю Емінеску Лучаферул румунської
    поезії, так і до пам’ятника Тарасові Шевченку Кобзар української
    літератури.

    ucra-delegatie-uur-suceava-la-statuia-sevcenko.png

    На запрошення Василя Бику, поета, журналіста та голови Товариства
    румунської культури та літератури в Буковині імені Міхая Емінеску, головного
    редактора «Герцаївської газети», делегація із Сучави зупинилася в приміщенні Румунського культурного центру ім. Євдоксія Гурмузакі, де взяла участь у низці тематичних дискусій та
    переглянула фільм «Емінеску та Чернівці» режисера Міхая Гросу, сценарій якого
    написали професор д-р Іонел Новак та поет Василь Бику. Документальний
    фільм розповідає про період навчання молодого Емінеску в Чернівцях, а також про
    його повернення до міста своєї душі. Ілля Саучук наголосив на плідній
    співпраці з румунською меншиною Україн, як у культурній, так і в освітній
    сферах через партнерські відносини, укладені між окремими школами Сучавського
    повіту, де учні вивчають українську мову, та румунськими школами в Чернівцях,
    таким чином зміцнюючи міст дружби.

    У переговорах взяв участь також Кирилюк Микола Володимирович, директор Вищого комерційного
    училища Державного комерційно-економічного університеті з Чернівців,
    який звернувся до пана Ілля Саучука, шкільного інспектора для української
    меншини Сучавського повітового шкільного інспекторату з проханням укласти
    партнерство з аналогічною школою з міста Сучава з метою обміну досвідом,
    вважаючи, що така співпраця є цікавим та ефективним способом збагачення досвіду
    в галузі освіти. Єпархіальний радник Департаменту у справах меншин Сучавсько-Радівецької архиєпархії
    отець Міхай Кобзюк виконав кілька пісень на слова Міхая Емінеску і Тараса Шевченка. Шкільний інспектор Ілля Саучук подарував книги українською та румунською
    мовами, виданих за підтримку СУРу, таким чином збагативши бібліотеку румунського
    культурного центру в Чернівцях.

    ucra-delegatie-uur-la-universitate-ucraina.png

    Відвідання Чернівецького національного
    державного університету імені Юрія Федьковича стало нагодою
    здійснити екскурс в історію та дізнатися про цікаві факти цієї
    символічної споруди Буковини. Перегляд вистави на сцені Музично-драматичного театру імені Ольги
    Кобилянської був справжньою насолодою та можливістю провести дуже гарні моменти
    у винятковій культурній обстановці. Члени делегації з Сучави переглянули
    виставу «Біла пошесть» за
    однойменною п’єсою чеського письменника Карела Чапека, режисера Петра Леончика, яка посилає сильний меседж
    проти війни та надію, що перемога над «імперією зла» – це не ілюзія, а реальний
    шанс вижити для тих, хто наважився протистояти диктатору. Заходами на честь
    румунського національного поета Міхая Емінеску українська меншина з Румунії
    демонструє свою повагу до румунської культури, сприяючи дружнім стосункам і
    прекрасному співіснуванню.»

    ucra-delegatie-uur-la-opera-cernauti.png


    Голова Чернівецького обласного Товариства румунської культури імені Міхая Емінеску,
    поет та журналіст Василь Бику розповідає про візит делегації Сучавської філії СУРу
    до Чернівців: «Українці з Румунії, особливо з Сучавського повіту, це наші у
    нас постійни контакт. На жаль зараз
    війна і ми не можемо частіше побачитись, але я дуже радий, що філія разом з
    головою паном Іллею Саучуком відвідали Чернівці. Вони відвідали місця де бував
    Емінеску, поклали вінки до пам’ятника Емінеску в центрі Чернівців, а потім була зустріч у
    нашому товаристві. Ми розказали про свою роботу, про свої плани. Вони нам
    подарували книги, переклади румунською мовою творів української письменниці
    Ольги Кобилянської, а також твори українських письменників з Румунії. Ми, своєю чергою, продемонстрували документальний фільм «Емінеску і Чернівці». Була дуже
    тепла атмосфера й завжди ми чекаємо наших друзів, українців з Румунії у
    Чернівцях для зустрічей, для спільних проєктів тощо. Міхай Емінеску для нас,
    для румунів України і не тільки, це більш ніж поет румунської та світової літератури,
    він для нас є як оберіг, тому що його твори супроводжували наших людей, які були
    депортовані після Другої світової війни до Сибіру. Ми постійно зустрічаємось
    вже років 30, проводимо заходи на День народження Емінеску, 15 січня, та на день
    його смерті, 15 червня. Тепер коли День народження Емінеску став і Днем
    румунської культури, ми також проводимо багато культурних заходів, які звичайно
    допомагають нам зберегти свої традиції, мову та все що з цим пов’язано.»

    ucra-delegatie-uur-in-ucraina.png

    Василь Бику розповідає й про діяльність Чернівецького товариства, що сприяє розвитку румунської культури та прочитає свій вірш, присвячений видатному поету: «Зараз війна внесла деякі коректури, але ми проводимо багато таких заходів
    як: Емінесчіана на день народження Емінеску, Свято Мерцішор, свято весни, Свято
    рідної мови і багато інших. Ми підтримуємо всі культурні проєкти і виставки, презентації книг, зустрічі з письменниками, незалежно якою мовою вони пишуть.
    Все, що стосується культури ми підтримуємо і завжди беремо участь зі радістю. До
    нас була група українських переселенців, тобто людей, які тимчасово проживають у
    Чернівцях, і я з радістю їм розказав про Румунію, про Буковину, про наші
    традиції та мову, і також ми продемонстрували фільм «Емінеску і Чернівці»,
    якого я перекладав синхрон українською мовою, щоби вони зрозуміли про що йде
    мова. Далі я продекламую свій вірш, який я написав румунською мовою, у
    перекладі буковинського поета Василя Васкана:

    Поет і Буковина



    Міхаю
    Емінеску




    Крізь Світло Вічне, Вічне і нетлінне


    Поет що заблукався між зірками,


    Вертається в солодку Буковину,


    Наповненний коханням як до мами.




    Він міг би там лишитися у сині,


    Лучафер – вічна зірка, вічне свято,


    Але свята любов до Буковини


    Його вертає до своєї хати.




    Ні, на старих шляхах його немає,


    Він в сні приходить, в коляді на ганок.


    Поета слово крізь віки вертає,


    Той найбагатший й найцінніший спадок.




    В своїй дорозі, там де світло вічне,


    Сумний поет між зір у небі синім,


    А вірш його в серцях живе і кличе,


    Луною колядує в Буковині.



  • Слідами Міхая Емінеску в Чернівцях

    Слідами Міхая Емінеску в Чернівцях

    День народження видатного румунського поета, прозаїка,
    драматурга, журналіста та громадсько-культурного діяча Міхая Емінеску, 15 січня,
    був офіційно проголошений Днем румунської культури у 2010 році. Цього року виповнилося
    174 роки з дня народження Міхая Емінеску (1850-1889), якого
    літературні критики вважають найважливішим поетичним голосом у румунській
    літературі. З нагоди Дня національної культури у
    Румунії та за кордоном були організовані численні культурні заходи. По всій країні десятки музеїв,
    бібліотек, концертних і театральних залів, культурних центрів та інститутів
    провели заходи з нагоди цього дня.


    Українська
    меншина Румунії, у свою чергу, відзначила День румунської культури різними заходами та акціями. Міхая Емінеску вшановували організації Союзу українців Румунії,
    а також вчителі та учні в школах, де викладається українська мова. У свою чергу, делегація Сучавської філії СУРу здійснила 19-21 січня навчально-документальну
    поїздку Слідами Міхая Емінеску в Чернівцях, де Міхай
    Емінеску провів свої юні роки (1860-1866), навчавшись у
    Чернівецькій вищій гімназії. Про
    поїздку до Чернівців розповідає Делія Мартіняк, вчителька української мови Сучавського коледжу
    імені Міхая Емінеску: «З ініціативи голови Сучавської Філії
    СУРу Ілля Саучука була організована поїздка до Чернівців, щоб
    вшанувати «незрівнянного поета» у місті, де пройшла його юність. 19-21 січня
    група членів СУРу та членів Сучавського повітового комітету СУРу, зупинилася
    в «маленькому Відні» на Буковині, де взяла участь у культурних заходах,
    присвячених великому румунському поетові. На знак взаємної поваги делегація з
    Сучави поклала вінки як до пам’ятника Міхаю Емінеску Лучаферул румунської
    поезії, так і до пам’ятника Тарасові Шевченку Кобзар української
    літератури.

    ucra-delegatie-uur-suceava-la-statuia-sevcenko.png

    На запрошення Василя Бику, поета, журналіста та голови Товариства
    румунської культури та літератури в Буковині імені Міхая Емінеску, головного
    редактора «Герцаївської газети», делегація із Сучави зупинилася в приміщенні Румунського культурного центру ім. Євдоксія Гурмузакі, де взяла участь у низці тематичних дискусій та
    переглянула фільм «Емінеску та Чернівці» режисера Міхая Гросу, сценарій якого
    написали професор д-р Іонел Новак та поет Василь Бику. Документальний
    фільм розповідає про період навчання молодого Емінеску в Чернівцях, а також про
    його повернення до міста своєї душі. Ілля Саучук наголосив на плідній
    співпраці з румунською меншиною Україн, як у культурній, так і в освітній
    сферах через партнерські відносини, укладені між окремими школами Сучавського
    повіту, де учні вивчають українську мову, та румунськими школами в Чернівцях,
    таким чином зміцнюючи міст дружби.

    У переговорах взяв участь також Кирилюк Микола Володимирович, директор Вищого комерційного
    училища Державного комерційно-економічного університеті з Чернівців,
    який звернувся до пана Ілля Саучука, шкільного інспектора для української
    меншини Сучавського повітового шкільного інспекторату з проханням укласти
    партнерство з аналогічною школою з міста Сучава з метою обміну досвідом,
    вважаючи, що така співпраця є цікавим та ефективним способом збагачення досвіду
    в галузі освіти. Єпархіальний радник Департаменту у справах меншин Сучавсько-Радівецької архиєпархії
    отець Міхай Кобзюк виконав кілька пісень на слова Міхая Емінеску і Тараса Шевченка. Шкільний інспектор Ілля Саучук подарував книги українською та румунською
    мовами, виданих за підтримку СУРу, таким чином збагативши бібліотеку румунського
    культурного центру в Чернівцях.

    ucra-delegatie-uur-la-universitate-ucraina.png

    Відвідання Чернівецького національного
    державного університету імені Юрія Федьковича стало нагодою
    здійснити екскурс в історію та дізнатися про цікаві факти цієї
    символічної споруди Буковини. Перегляд вистави на сцені Музично-драматичного театру імені Ольги
    Кобилянської був справжньою насолодою та можливістю провести дуже гарні моменти
    у винятковій культурній обстановці. Члени делегації з Сучави переглянули
    виставу «Біла пошесть» за
    однойменною п’єсою чеського письменника Карела Чапека, режисера Петра Леончика, яка посилає сильний меседж
    проти війни та надію, що перемога над «імперією зла» – це не ілюзія, а реальний
    шанс вижити для тих, хто наважився протистояти диктатору. Заходами на честь
    румунського національного поета Міхая Емінеску українська меншина з Румунії
    демонструє свою повагу до румунської культури, сприяючи дружнім стосункам і
    прекрасному співіснуванню.»

    ucra-delegatie-uur-la-opera-cernauti.png


    Голова Чернівецького обласного Товариства румунської культури імені Міхая Емінеску,
    поет та журналіст Василь Бику розповідає про візит делегації Сучавської філії СУРу
    до Чернівців: «Українці з Румунії, особливо з Сучавського повіту, це наші у
    нас постійни контакт. На жаль зараз
    війна і ми не можемо частіше побачитись, але я дуже радий, що філія разом з
    головою паном Іллею Саучуком відвідали Чернівці. Вони відвідали місця де бував
    Емінеску, поклали вінки до пам’ятника Емінеску в центрі Чернівців, а потім була зустріч у
    нашому товаристві. Ми розказали про свою роботу, про свої плани. Вони нам
    подарували книги, переклади румунською мовою творів української письменниці
    Ольги Кобилянської, а також твори українських письменників з Румунії. Ми, своєю чергою, продемонстрували документальний фільм «Емінеску і Чернівці». Була дуже
    тепла атмосфера й завжди ми чекаємо наших друзів, українців з Румунії у
    Чернівцях для зустрічей, для спільних проєктів тощо. Міхай Емінеску для нас,
    для румунів України і не тільки, це більш ніж поет румунської та світової літератури,
    він для нас є як оберіг, тому що його твори супроводжували наших людей, які були
    депортовані після Другої світової війни до Сибіру. Ми постійно зустрічаємось
    вже років 30, проводимо заходи на День народження Емінеску, 15 січня, та на день
    його смерті, 15 червня. Тепер коли День народження Емінеску став і Днем
    румунської культури, ми також проводимо багато культурних заходів, які звичайно
    допомагають нам зберегти свої традиції, мову та все що з цим пов’язано.»

    ucra-delegatie-uur-in-ucraina.png

    Василь Бику розповідає й про діяльність Чернівецького товариства, що сприяє розвитку румунської культури та прочитає свій вірш, присвячений видатному поету: «Зараз війна внесла деякі коректури, але ми проводимо багато таких заходів
    як: Емінесчіана на день народження Емінеску, Свято Мерцішор, свято весни, Свято
    рідної мови і багато інших. Ми підтримуємо всі культурні проєкти і виставки, презентації книг, зустрічі з письменниками, незалежно якою мовою вони пишуть.
    Все, що стосується культури ми підтримуємо і завжди беремо участь зі радістю. До
    нас була група українських переселенців, тобто людей, які тимчасово проживають у
    Чернівцях, і я з радістю їм розказав про Румунію, про Буковину, про наші
    традиції та мову, і також ми продемонстрували фільм «Емінеску і Чернівці»,
    якого я перекладав синхрон українською мовою, щоби вони зрозуміли про що йде
    мова. Далі я продекламую свій вірш, який я написав румунською мовою, у
    перекладі буковинського поета Василя Васкана:

    Поет і Буковина



    Міхаю
    Емінеску




    Крізь Світло Вічне, Вічне і нетлінне


    Поет що заблукався між зірками,


    Вертається в солодку Буковину,


    Наповненний коханням як до мами.




    Він міг би там лишитися у сині,


    Лучафер – вічна зірка, вічне свято,


    Але свята любов до Буковини


    Його вертає до своєї хати.




    Ні, на старих шляхах його немає,


    Він в сні приходить, в коляді на ганок.


    Поета слово крізь віки вертає,


    Той найбагатший й найцінніший спадок.




    В своїй дорозі, там де світло вічне,


    Сумний поет між зір у небі синім,


    А вірш його в серцях живе і кличе,


    Луною колядує в Буковині.



  • Слідами Міхая Емінеску в Чернівцях

    Слідами Міхая Емінеску в Чернівцях

    День народження видатного румунського поета, прозаїка,
    драматурга, журналіста та громадсько-культурного діяча Міхая Емінеску, 15 січня,
    був офіційно проголошений Днем румунської культури у 2010 році. Цього року виповнилося
    174 роки з дня народження Міхая Емінеску (1850-1889), якого
    літературні критики вважають найважливішим поетичним голосом у румунській
    літературі. З нагоди Дня національної культури у
    Румунії та за кордоном були організовані численні культурні заходи. По всій країні десятки музеїв,
    бібліотек, концертних і театральних залів, культурних центрів та інститутів
    провели заходи з нагоди цього дня.


    Українська
    меншина Румунії, у свою чергу, відзначила День румунської культури різними заходами та акціями. Міхая Емінеску вшановували організації Союзу українців Румунії,
    а також вчителі та учні в школах, де викладається українська мова. У свою чергу, делегація Сучавської філії СУРу здійснила 19-21 січня навчально-документальну
    поїздку Слідами Міхая Емінеску в Чернівцях, де Міхай
    Емінеску провів свої юні роки (1860-1866), навчавшись у
    Чернівецькій вищій гімназії. Про
    поїздку до Чернівців розповідає Делія Мартіняк, вчителька української мови Сучавського коледжу
    імені Міхая Емінеску: «З ініціативи голови Сучавської Філії
    СУРу Ілля Саучука була організована поїздка до Чернівців, щоб
    вшанувати «незрівнянного поета» у місті, де пройшла його юність. 19-21 січня
    група членів СУРу та членів Сучавського повітового комітету СУРу, зупинилася
    в «маленькому Відні» на Буковині, де взяла участь у культурних заходах,
    присвячених великому румунському поетові. На знак взаємної поваги делегація з
    Сучави поклала вінки як до пам’ятника Міхаю Емінеску Лучаферул румунської
    поезії, так і до пам’ятника Тарасові Шевченку Кобзар української
    літератури.

    ucra-delegatie-uur-suceava-la-statuia-sevcenko.png

    На запрошення Василя Бику, поета, журналіста та голови Товариства
    румунської культури та літератури в Буковині імені Міхая Емінеску, головного
    редактора «Герцаївської газети», делегація із Сучави зупинилася в приміщенні Румунського культурного центру ім. Євдоксія Гурмузакі, де взяла участь у низці тематичних дискусій та
    переглянула фільм «Емінеску та Чернівці» режисера Міхая Гросу, сценарій якого
    написали професор д-р Іонел Новак та поет Василь Бику. Документальний
    фільм розповідає про період навчання молодого Емінеску в Чернівцях, а також про
    його повернення до міста своєї душі. Ілля Саучук наголосив на плідній
    співпраці з румунською меншиною Україн, як у культурній, так і в освітній
    сферах через партнерські відносини, укладені між окремими школами Сучавського
    повіту, де учні вивчають українську мову, та румунськими школами в Чернівцях,
    таким чином зміцнюючи міст дружби.

    У переговорах взяв участь також Кирилюк Микола Володимирович, директор Вищого комерційного
    училища Державного комерційно-економічного університеті з Чернівців,
    який звернувся до пана Ілля Саучука, шкільного інспектора для української
    меншини Сучавського повітового шкільного інспекторату з проханням укласти
    партнерство з аналогічною школою з міста Сучава з метою обміну досвідом,
    вважаючи, що така співпраця є цікавим та ефективним способом збагачення досвіду
    в галузі освіти. Єпархіальний радник Департаменту у справах меншин Сучавсько-Радівецької архиєпархії
    отець Міхай Кобзюк виконав кілька пісень на слова Міхая Емінеску і Тараса Шевченка. Шкільний інспектор Ілля Саучук подарував книги українською та румунською
    мовами, виданих за підтримку СУРу, таким чином збагативши бібліотеку румунського
    культурного центру в Чернівцях.

    ucra-delegatie-uur-la-universitate-ucraina.png

    Відвідання Чернівецького національного
    державного університету імені Юрія Федьковича стало нагодою
    здійснити екскурс в історію та дізнатися про цікаві факти цієї
    символічної споруди Буковини. Перегляд вистави на сцені Музично-драматичного театру імені Ольги
    Кобилянської був справжньою насолодою та можливістю провести дуже гарні моменти
    у винятковій культурній обстановці. Члени делегації з Сучави переглянули
    виставу «Біла пошесть» за
    однойменною п’єсою чеського письменника Карела Чапека, режисера Петра Леончика, яка посилає сильний меседж
    проти війни та надію, що перемога над «імперією зла» – це не ілюзія, а реальний
    шанс вижити для тих, хто наважився протистояти диктатору. Заходами на честь
    румунського національного поета Міхая Емінеску українська меншина з Румунії
    демонструє свою повагу до румунської культури, сприяючи дружнім стосункам і
    прекрасному співіснуванню.»

    ucra-delegatie-uur-la-opera-cernauti.png


    Голова Чернівецького обласного Товариства румунської культури імені Міхая Емінеску,
    поет та журналіст Василь Бику розповідає про візит делегації Сучавської філії СУРу
    до Чернівців: «Українці з Румунії, особливо з Сучавського повіту, це наші у
    нас постійни контакт. На жаль зараз
    війна і ми не можемо частіше побачитись, але я дуже радий, що філія разом з
    головою паном Іллею Саучуком відвідали Чернівці. Вони відвідали місця де бував
    Емінеску, поклали вінки до пам’ятника Емінеску в центрі Чернівців, а потім була зустріч у
    нашому товаристві. Ми розказали про свою роботу, про свої плани. Вони нам
    подарували книги, переклади румунською мовою творів української письменниці
    Ольги Кобилянської, а також твори українських письменників з Румунії. Ми, своєю чергою, продемонстрували документальний фільм «Емінеску і Чернівці». Була дуже
    тепла атмосфера й завжди ми чекаємо наших друзів, українців з Румунії у
    Чернівцях для зустрічей, для спільних проєктів тощо. Міхай Емінеску для нас,
    для румунів України і не тільки, це більш ніж поет румунської та світової літератури,
    він для нас є як оберіг, тому що його твори супроводжували наших людей, які були
    депортовані після Другої світової війни до Сибіру. Ми постійно зустрічаємось
    вже років 30, проводимо заходи на День народження Емінеску, 15 січня, та на день
    його смерті, 15 червня. Тепер коли День народження Емінеску став і Днем
    румунської культури, ми також проводимо багато культурних заходів, які звичайно
    допомагають нам зберегти свої традиції, мову та все що з цим пов’язано.»

    ucra-delegatie-uur-in-ucraina.png

    Василь Бику розповідає й про діяльність Чернівецького товариства, що сприяє розвитку румунської культури та прочитає свій вірш, присвячений видатному поету: «Зараз війна внесла деякі коректури, але ми проводимо багато таких заходів
    як: Емінесчіана на день народження Емінеску, Свято Мерцішор, свято весни, Свято
    рідної мови і багато інших. Ми підтримуємо всі культурні проєкти і виставки, презентації книг, зустрічі з письменниками, незалежно якою мовою вони пишуть.
    Все, що стосується культури ми підтримуємо і завжди беремо участь зі радістю. До
    нас була група українських переселенців, тобто людей, які тимчасово проживають у
    Чернівцях, і я з радістю їм розказав про Румунію, про Буковину, про наші
    традиції та мову, і також ми продемонстрували фільм «Емінеску і Чернівці»,
    якого я перекладав синхрон українською мовою, щоби вони зрозуміли про що йде
    мова. Далі я продекламую свій вірш, який я написав румунською мовою, у
    перекладі буковинського поета Василя Васкана:

    Поет і Буковина



    Міхаю
    Емінеску




    Крізь Світло Вічне, Вічне і нетлінне


    Поет що заблукався між зірками,


    Вертається в солодку Буковину,


    Наповненний коханням як до мами.




    Він міг би там лишитися у сині,


    Лучафер – вічна зірка, вічне свято,


    Але свята любов до Буковини


    Його вертає до своєї хати.




    Ні, на старих шляхах його немає,


    Він в сні приходить, в коляді на ганок.


    Поета слово крізь віки вертає,


    Той найбагатший й найцінніший спадок.




    В своїй дорозі, там де світло вічне,


    Сумний поет між зір у небі синім,


    А вірш його в серцях живе і кличе,


    Луною колядує в Буковині.



  • Міжнародний фестиваль колядок та зимових обрядів українців Румунії

    Міжнародний фестиваль колядок та зимових обрядів українців Румунії

    У місті Сігету-Мармацієй
    Марамуреського повіту, 13 січня цього року, пройшов ХХXI-ий Міжнародний
    фестиваль колядок та зимових обрядів українців Румунії, в якому взяли участь
    понад 35 художніх колективів з Румунії, України, Угорщини та Республіки Молдова
    та українських переселенців, які тимчасово перебувають на території Румунії.
    Всього на заході учасників та глядачів було понад 2000 осіб. Були присутні
    представники СУРу, Уряду та Парламенту Румунії, Посольства України в Румунії, Посольства
    Румунії в Україні, місцевих державних адміністрацій Румунії та України,
    Світового конгресу українців, Європейського конгресу українців, Товариства
    зв’язків з українцями за межами України (Товариство «Україна – Світ»), Світової
    федерації українських жіночих організацій, наукового середовища Румунії та України, Церкви, а також
    українці з різних куточків Румунії. Фестиваль розпочався зі Святої
    Літургії у храмі Української греко-католицької церкви в місті Сігету-Мармацієй та продовжився парадом
    колядників у народному вбранні до Центрального парку міста, де відбулися
    урочиста частина та святковий концерт. Це одна з найважливіших подій, яку
    організовує Союз українців Румунії упродовж року.




    Голова Союзу українців Румунії,
    депутат Микола-Мирослав Петрецький підкреслив важливість цього фестивалю та висловив вдячність тим, хто протягом багатьох років
    сприяв проведенню цього заходу, який став традиційним у Сігету Мармацієй. Голова
    СУРу також подякував румунській владі за підтримку, надану національним
    меншинам і за можливість для громад зберігати, просувати і передавати свою
    ідентичність
    : «Ця подія дала нагоду
    представити багатство української культури, як її зберігають та передають
    далі українці Румунії. Я дуже приємно був вражений тим, що на цьогорічному фестивалі було дуже багато молодих людей те, що доказує, що наша молодь зі радістю перебирає цей скарб. Також дуже приємно було побачити, що незважаючи на
    важкий період через який переходить Україна і український народ, разом з
    українцями Румунії були присутні й переселенці, які тимчасово знаходяться в
    Румунії. Це доказуює, що де б знаходилися українці вони
    зберігають свою мову, свою культуру, свої звичаї та вони об’єднуюються. Я хочу
    поздоровити учасників та організаторів цього фестивалю, тому що ми знаємо що
    нелегко проводити такі заходи. Найважливішим є той факт, що з
    кожним роком фестиваль стає все потужнішим і в ньому беруть участь все більше учасників.
    Ми знаємо, що цей фестиваль почався з місцевого рівня і бачимо, що вже зараз
    досягнув високий міжнародний рівень, який об’єднує не тільки українців, а й румунів та інші національні меншини. У такій нелегкій моменти дуже важливо, щоб люди, незважаючи на віру або на національність, об’єдналися і трималися докупи і разом йшли до перемоги. Я впевнений, що так як й дотепер українці Румунії зберігали свій скарб, так і надалі ми будемо це
    робити та передавати ці звичаї. Такі заходи є ще однією нагодою, для того щоб
    зберігати і передавати це все новому поколінню. Поздоровляю Марамороську філію
    СУР з прекрасною організацією цього заходу, за те що кожного року знаходить зусиль, для того щоб об’єднати всіх українців, і не тільки українців і що показують всім яке
    багате є українство, а, головно, як українці Румунії вміють зберігати цей весь скарб.»

    ucra-festival-colinde-2024.png




    Голова СУРу згадав й про драматичну
    ситуацію в сусідній Україні, де українці змушені ціною власного життя
    відстоювати свою свободу, демократичні цінності, мову та ідентичність
    : «Я впевнений, що СУР буде ще краще
    співпрацювати з представниками держадміністрації з України, з Республіки
    Молдови, тому що ми бачили, що за останній роки як Україна, так і Республіка
    Молдова зробили значні кроки, для того щоб ми всі ми були разом у великій
    європейській сім’ї. Я впевнений, що незабаром Україна та Республіка Молдова
    стануть невід’ємною частиною європейської сім’ї. Для кожного народу є дуже
    важливо щоби він вмів зберігати свою культуру, свою мову, свої звичаї, свої
    традиції. Бачивши як сьогодні бореться за всі ці скарби український народ ми
    даємо собі справи, що цей народ ніколи не пропаде, незважаючи на всі ті тиски на
    всю цю нелегальну війну, яку проводить Росія проти українського
    народу. Я впевнений, що український народ так як і дотепер переможе. Так як не
    могли знищити українство під час Голодомору 32-33 років, так і зараз
    ніхто не буде могти зламати цей український дух. Я впевнений, що зараз так як
    українці об’єдналися навколо України, я впевнений що світ буде і надалі
    об’єднаний навколо України та українського народу аж до перемоги стільки, скільки буде потрібно.»

    ucra-biserrica-greco-catolica.png




    Вікарій Українського
    греко-католицького вікаріату Румунії Василь Колопельник висловив свою радість у
    звязку з тим, що в перше Міжнародний фестиваль колядок та
    зимових обрядів українців Румунії розпочався у храмі Української
    греко-католицької церкви
    : «Для
    нас цей випуск був особливим, оскільки ми мали нагоду і честь бути господарями
    цього фестивалю. Це вперше коли фестиваль почався в Українській
    греко-католицькій церкві міста Сігету зі Святою Літургією, і що парад колядників
    утворився на подвір’ї нашої церкви. Церква була переповнена. Святу
    Літургію відслужив собор українських і румунських священників з правого і лівого
    берегів Тиси, з Марамуреша і Буковини, на чолі з отцем вікарієм української
    греко-католицької церкви Василем Колопельником. У двох проповідях,
    виголошених під час Святої Літургії, були підкреслені дві головні теми: з
    одного боку радість святкування народження Господа нашого Ісуса Христа, який стає для нас даром нашого спасіння, радість
    колядок, радість перебування разом із родиною, у єдності, з іношого боку потреба та моральний обов’язок зберігати та передавати молодим поколінням звичаї та
    традиції нашої етнічної приналежності. Традиції – це елементи, які
    визначають народ, надають йому самобутності. Вони є сполукою між минулим і
    теперішнім. Традиція – це візитна картка народу, його самосвідомість, його
    соціальна пам’ять. Той факт, що ми розпочали це Свято у Церкві св.
    Літургією показує нам глибоку віру в Бога українського народу і в спасіння, яке
    несе нам Син Божий Ісус Христос. Українська культура, традиції українського
    народу настільки глибокі та багаті, що немає сили, яка б їх перемогла. Зараз в
    Україні, серед ударів і вибухів, серед тривог і сирен (які ми тут, у Сіґеті,
    інколи чуємо), колядки лунали в церквах і хатах, на вулицях сіл і міст України,
    підкріплені колядками українських біженців з Румунії, з Європи та всього світу,
    ніби кинули виклик сиренам і вибухам ракет, які посилав ворог у день святочний. Я вважаю, що фестиваль був успішним, і я радий, що ми також зробили свій
    невеличкий внесок у його організацію. Я вдячний організаторам фестивалю і CУРу,
    що завітали до нашої церкви цього року, і я вітаю їх з цим успіхом. Бажаю пану
    депутату Миколі-Мирославу Петрецкому та всій команді його співробітників
    успіхів у 2024 році, особистих і професійних досягнень. Бажаємо українцям
    Румунії єдності, а Україні МИРУ! А всім вам достатку і здоров’я. На многая літа!.
    Далі запрошуємо вас послухати колядку Кликніте всі ангели дітей гурту
    «Коштільські Дзвоноки» з Коштиля.»

    ucra-delagatia-ungariei-la-festival.png


    Голова Товариства української
    культури в Угорщині та голова Світової Федерації Українських Жіночих
    Організацій Ярослава Хортяні разом з учнями вокальної студії «Соломія» та матерями
    дітей представили українців Угорщини на фестивалі у Сігету-Мармацієй, де учні виступили
    з гарними традиційними та сучасними колядками. Пані Ярослава Хортяні подає
    деталі:
    «Цього року ми
    вирішили прибути на фестиваль з дитячою студією «Соломія», де діти вчуться
    професійному співу. Вони разом зі своїми мамами колядували сучасні та старовинні
    колядки. Їх дуже гарно сприйняла публіка. Українські переселенки, які слухали і
    дивувалися, підходили потім і обіймали їх. Мої враження завжди позитивні, у
    минулі роки я була на цьому фестивалі з жіночим хором «Берегиня». Я хотіла б
    розповісти про враження дітей, які перший раз були. Вони були просто зачаровані
    кількістю колективів, народним вбранням учасників, багатим репертуаром колядок,
    великою кількістю молоді. Вони дізналися, що є українці автохтоні й в інших
    країнах, в тому числі в Румунії, які бережуть зимові традиції. Це для них стане
    великим прикладом. Враження від батьків і дітей це просто неймовірні. Я хочу
    погратилювати голову Марамороської філї Мирослава Петрецького, а також голову
    СУРу депутата Миколу-Мирослава Петрецького за те, що вони так гарно зорганізували захід.
    Було багато гостей з України, представники різних регіонів, міської влади, депутати. Це варто розказати не тільки в Румунії, щоб українське телебачення приїхало та
    знімало цей фестиваль.»

    ucra-deegatie-uk-lafestival.png




    Іон Дубович, завідувач кафедри екологічної економіки та бізнесу,
    професор Національного лісотехнічного університету України, міста
    Львів, висловив свої враження від участі у Міжнародному фестивалі колядок та
    зимових обрядів українців Румунії:
    «Цей фестиваль має важливе значення для всіх
    українців, незалежно від того, в якому регіоні вони проживають. Українські
    колядки, зимові звичаї та обряди це великий скарб українського народу, значуща
    частина культурного спадку українців. це національне надбання та культурні
    цінності, що передаються від покоління до покоління упродовж століть, надаючи
    можливість людям відчути зв’язок з своєю історією та традиціями. Вони
    втілюють у собі віру та традиції та сприйняття світу, які були важливими для
    українського народу в різні історичні періоди. Колядки мають важливе соціальне
    і культурне значення для українців, колядки часто висловлюють глибокі
    релігійні переконання, це пісні які виконуються під час Різдва і
    включають у себе благословення побажання та подяки. Зимові звичаї та обряди включають в себе такі елементи як колядування, виготовлення
    різдвяних прикрас тощо. Ці традиції мають глибокі корінні в
    історії та культури українського народу і важливі для збереження
    національної ідентичності. XXXI-ий Міжнародний фестиваль колядок, зимових звичаїв
    та обрядів українців, який пройшов традиційно у місті Сігету Мармацієй
    повіт Марамуреш 13 січня 2024 року був дуже добре організований.
    Фестиваль розпочався зі Святої Літургії у храмі української греко-католицької
    церкви і продовжився парадом колядників у народному вбрані до центрального
    парку міста, де відбулися урочиста частина та святковий концерти. З
    привітаннями зверненнями до присутніх звернулися представники СУР
    та почесні гості з Румунії та інших держав. Голова СУРу депутат Микола-Мирослав
    Петрецький підкреслив у своїй промові важливість цього фестивалю
    для українців. Особлива частина фестивалю були виступи художніх
    колективів та ансамблів з Румунії та України, Угорщини та
    Республіки Молдова. Виступаючі вразили високим рівнем майстерності виконання
    колядок. Важливе значення має не лише музична сторона, але і спосіб
    яким виразно представляє текст та емоції. Всі художні колективи та
    ансамблі, які виступали заслуговують високої оцінки. Дякуємо організаторам
    Філії Марамореш СУРу, голові СУРу депутату Миколі Мирославу-Петрецькому за
    високий рівень організації фестивалю. Особливо хочеться подякувати румунській
    владі, уряду Румунії за сприяння та забезпечення належних умов для проведення XХXI-ий Міжнародного фестивалю колядок та зимових обрядів українців

    ucra-grup-satu-mare-la-festival.png




    Секретар Сатумарської філії СУРу та заступник голови сурівської місцевої
    організації Мікули Іван Бумбар, який керує ансамблем «Голоси Мікули» та дитячим
    гуртом «Мікулянка» розповів про участь у фестивалі:
    «Ми брали участь у
    фестивалі колядок у місті Сігету Мармацієй, який відбувся 13 січня напередодні
    Нового року за старим обрядом. Взяли участь гурти «Голоси Мікули» та
    «Мікулянка», які виступили з наступними колядками: «По всьому світі стала
    новина», «Радуйтеся всі люди» та «Небо і земля». Я підготовляю вокально-інструментальний гурт Голоси Мікули вже три роки й стараюся вивчати їх колядки, пісні
    та українську мову. Для нас велика честь брати участь у цьому фестивалі й стараємося показати як українці Мікули і Сату Маре зберігають свої традиції та звичаї. Для
    нас
    цей фестиваль має велике значення, тому що є візитною карткою
    СУРу і показує що ми українці, де б не проживали
    тримаємо до наших звичаїв, до нашої рідної мови. Я хочу поздоровити
    організаторів цього фестивалю, Марамороську філію СУРу, тому що фестиваль
    відбувся на високому рівні, збираючи всіх українців з Румунії й не лише. Були
    колективи з України, Республіки Молдова, Угорщини і це показує, що ми всі любимо
    нашу гарну традицію та мову і будемо постійно брати участь у заходах СУРу , тому що вони нас об’єднують.»

  • Міжнародний фестиваль колядок та зимових обрядів українців Румунії

    Міжнародний фестиваль колядок та зимових обрядів українців Румунії

    У місті Сігету-Мармацієй
    Марамуреського повіту, 13 січня цього року, пройшов ХХXI-ий Міжнародний
    фестиваль колядок та зимових обрядів українців Румунії, в якому взяли участь
    понад 35 художніх колективів з Румунії, України, Угорщини та Республіки Молдова
    та українських переселенців, які тимчасово перебувають на території Румунії.
    Всього на заході учасників та глядачів було понад 2000 осіб. Були присутні
    представники СУРу, Уряду та Парламенту Румунії, Посольства України в Румунії, Посольства
    Румунії в Україні, місцевих державних адміністрацій Румунії та України,
    Світового конгресу українців, Європейського конгресу українців, Товариства
    зв’язків з українцями за межами України (Товариство «Україна – Світ»), Світової
    федерації українських жіночих організацій, наукового середовища Румунії та України, Церкви, а також
    українці з різних куточків Румунії. Фестиваль розпочався зі Святої
    Літургії у храмі Української греко-католицької церкви в місті Сігету-Мармацієй та продовжився парадом
    колядників у народному вбранні до Центрального парку міста, де відбулися
    урочиста частина та святковий концерт. Це одна з найважливіших подій, яку
    організовує Союз українців Румунії упродовж року.




    Голова Союзу українців Румунії,
    депутат Микола-Мирослав Петрецький підкреслив важливість цього фестивалю та висловив вдячність тим, хто протягом багатьох років
    сприяв проведенню цього заходу, який став традиційним у Сігету Мармацієй. Голова
    СУРу також подякував румунській владі за підтримку, надану національним
    меншинам і за можливість для громад зберігати, просувати і передавати свою
    ідентичність
    : «Ця подія дала нагоду
    представити багатство української культури, як її зберігають та передають
    далі українці Румунії. Я дуже приємно був вражений тим, що на цьогорічному фестивалі було дуже багато молодих людей те, що доказує, що наша молодь зі радістю перебирає цей скарб. Також дуже приємно було побачити, що незважаючи на
    важкий період через який переходить Україна і український народ, разом з
    українцями Румунії були присутні й переселенці, які тимчасово знаходяться в
    Румунії. Це доказуює, що де б знаходилися українці вони
    зберігають свою мову, свою культуру, свої звичаї та вони об’єднуюються. Я хочу
    поздоровити учасників та організаторів цього фестивалю, тому що ми знаємо що
    нелегко проводити такі заходи. Найважливішим є той факт, що з
    кожним роком фестиваль стає все потужнішим і в ньому беруть участь все більше учасників.
    Ми знаємо, що цей фестиваль почався з місцевого рівня і бачимо, що вже зараз
    досягнув високий міжнародний рівень, який об’єднує не тільки українців, а й румунів та інші національні меншини. У такій нелегкій моменти дуже важливо, щоб люди, незважаючи на віру або на національність, об’єдналися і трималися докупи і разом йшли до перемоги. Я впевнений, що так як й дотепер українці Румунії зберігали свій скарб, так і надалі ми будемо це
    робити та передавати ці звичаї. Такі заходи є ще однією нагодою, для того щоб
    зберігати і передавати це все новому поколінню. Поздоровляю Марамороську філію
    СУР з прекрасною організацією цього заходу, за те що кожного року знаходить зусиль, для того щоб об’єднати всіх українців, і не тільки українців і що показують всім яке
    багате є українство, а, головно, як українці Румунії вміють зберігати цей весь скарб.»

    ucra-festival-colinde-2024.png




    Голова СУРу згадав й про драматичну
    ситуацію в сусідній Україні, де українці змушені ціною власного життя
    відстоювати свою свободу, демократичні цінності, мову та ідентичність
    : «Я впевнений, що СУР буде ще краще
    співпрацювати з представниками держадміністрації з України, з Республіки
    Молдови, тому що ми бачили, що за останній роки як Україна, так і Республіка
    Молдова зробили значні кроки, для того щоб ми всі ми були разом у великій
    європейській сім’ї. Я впевнений, що незабаром Україна та Республіка Молдова
    стануть невід’ємною частиною європейської сім’ї. Для кожного народу є дуже
    важливо щоби він вмів зберігати свою культуру, свою мову, свої звичаї, свої
    традиції. Бачивши як сьогодні бореться за всі ці скарби український народ ми
    даємо собі справи, що цей народ ніколи не пропаде, незважаючи на всі ті тиски на
    всю цю нелегальну війну, яку проводить Росія проти українського
    народу. Я впевнений, що український народ так як і дотепер переможе. Так як не
    могли знищити українство під час Голодомору 32-33 років, так і зараз
    ніхто не буде могти зламати цей український дух. Я впевнений, що зараз так як
    українці об’єдналися навколо України, я впевнений що світ буде і надалі
    об’єднаний навколо України та українського народу аж до перемоги стільки, скільки буде потрібно.»

    ucra-biserrica-greco-catolica.png




    Вікарій Українського
    греко-католицького вікаріату Румунії Василь Колопельник висловив свою радість у
    звязку з тим, що в перше Міжнародний фестиваль колядок та
    зимових обрядів українців Румунії розпочався у храмі Української
    греко-католицької церкви
    : «Для
    нас цей випуск був особливим, оскільки ми мали нагоду і честь бути господарями
    цього фестивалю. Це вперше коли фестиваль почався в Українській
    греко-католицькій церкві міста Сігету зі Святою Літургією, і що парад колядників
    утворився на подвір’ї нашої церкви. Церква була переповнена. Святу
    Літургію відслужив собор українських і румунських священників з правого і лівого
    берегів Тиси, з Марамуреша і Буковини, на чолі з отцем вікарієм української
    греко-католицької церкви Василем Колопельником. У двох проповідях,
    виголошених під час Святої Літургії, були підкреслені дві головні теми: з
    одного боку радість святкування народження Господа нашого Ісуса Христа, який стає для нас даром нашого спасіння, радість
    колядок, радість перебування разом із родиною, у єдності, з іношого боку потреба та моральний обов’язок зберігати та передавати молодим поколінням звичаї та
    традиції нашої етнічної приналежності. Традиції – це елементи, які
    визначають народ, надають йому самобутності. Вони є сполукою між минулим і
    теперішнім. Традиція – це візитна картка народу, його самосвідомість, його
    соціальна пам’ять. Той факт, що ми розпочали це Свято у Церкві св.
    Літургією показує нам глибоку віру в Бога українського народу і в спасіння, яке
    несе нам Син Божий Ісус Христос. Українська культура, традиції українського
    народу настільки глибокі та багаті, що немає сили, яка б їх перемогла. Зараз в
    Україні, серед ударів і вибухів, серед тривог і сирен (які ми тут, у Сіґеті,
    інколи чуємо), колядки лунали в церквах і хатах, на вулицях сіл і міст України,
    підкріплені колядками українських біженців з Румунії, з Європи та всього світу,
    ніби кинули виклик сиренам і вибухам ракет, які посилав ворог у день святочний. Я вважаю, що фестиваль був успішним, і я радий, що ми також зробили свій
    невеличкий внесок у його організацію. Я вдячний організаторам фестивалю і CУРу,
    що завітали до нашої церкви цього року, і я вітаю їх з цим успіхом. Бажаю пану
    депутату Миколі-Мирославу Петрецкому та всій команді його співробітників
    успіхів у 2024 році, особистих і професійних досягнень. Бажаємо українцям
    Румунії єдності, а Україні МИРУ! А всім вам достатку і здоров’я. На многая літа!.
    Далі запрошуємо вас послухати колядку Кликніте всі ангели дітей гурту
    «Коштільські Дзвоноки» з Коштиля.»

    ucra-delagatia-ungariei-la-festival.png


    Голова Товариства української
    культури в Угорщині та голова Світової Федерації Українських Жіночих
    Організацій Ярослава Хортяні разом з учнями вокальної студії «Соломія» та матерями
    дітей представили українців Угорщини на фестивалі у Сігету-Мармацієй, де учні виступили
    з гарними традиційними та сучасними колядками. Пані Ярослава Хортяні подає
    деталі:
    «Цього року ми
    вирішили прибути на фестиваль з дитячою студією «Соломія», де діти вчуться
    професійному співу. Вони разом зі своїми мамами колядували сучасні та старовинні
    колядки. Їх дуже гарно сприйняла публіка. Українські переселенки, які слухали і
    дивувалися, підходили потім і обіймали їх. Мої враження завжди позитивні, у
    минулі роки я була на цьому фестивалі з жіночим хором «Берегиня». Я хотіла б
    розповісти про враження дітей, які перший раз були. Вони були просто зачаровані
    кількістю колективів, народним вбранням учасників, багатим репертуаром колядок,
    великою кількістю молоді. Вони дізналися, що є українці автохтоні й в інших
    країнах, в тому числі в Румунії, які бережуть зимові традиції. Це для них стане
    великим прикладом. Враження від батьків і дітей це просто неймовірні. Я хочу
    погратилювати голову Марамороської філї Мирослава Петрецького, а також голову
    СУРу депутата Миколу-Мирослава Петрецького за те, що вони так гарно зорганізували захід.
    Було багато гостей з України, представники різних регіонів, міської влади, депутати. Це варто розказати не тільки в Румунії, щоб українське телебачення приїхало та
    знімало цей фестиваль.»

    ucra-deegatie-uk-lafestival.png




    Іон Дубович, завідувач кафедри екологічної економіки та бізнесу,
    професор Національного лісотехнічного університету України, міста
    Львів, висловив свої враження від участі у Міжнародному фестивалі колядок та
    зимових обрядів українців Румунії:
    «Цей фестиваль має важливе значення для всіх
    українців, незалежно від того, в якому регіоні вони проживають. Українські
    колядки, зимові звичаї та обряди це великий скарб українського народу, значуща
    частина культурного спадку українців. це національне надбання та культурні
    цінності, що передаються від покоління до покоління упродовж століть, надаючи
    можливість людям відчути зв’язок з своєю історією та традиціями. Вони
    втілюють у собі віру та традиції та сприйняття світу, які були важливими для
    українського народу в різні історичні періоди. Колядки мають важливе соціальне
    і культурне значення для українців, колядки часто висловлюють глибокі
    релігійні переконання, це пісні які виконуються під час Різдва і
    включають у себе благословення побажання та подяки. Зимові звичаї та обряди включають в себе такі елементи як колядування, виготовлення
    різдвяних прикрас тощо. Ці традиції мають глибокі корінні в
    історії та культури українського народу і важливі для збереження
    національної ідентичності. XXXI-ий Міжнародний фестиваль колядок, зимових звичаїв
    та обрядів українців, який пройшов традиційно у місті Сігету Мармацієй
    повіт Марамуреш 13 січня 2024 року був дуже добре організований.
    Фестиваль розпочався зі Святої Літургії у храмі української греко-католицької
    церкви і продовжився парадом колядників у народному вбрані до центрального
    парку міста, де відбулися урочиста частина та святковий концерти. З
    привітаннями зверненнями до присутніх звернулися представники СУР
    та почесні гості з Румунії та інших держав. Голова СУРу депутат Микола-Мирослав
    Петрецький підкреслив у своїй промові важливість цього фестивалю
    для українців. Особлива частина фестивалю були виступи художніх
    колективів та ансамблів з Румунії та України, Угорщини та
    Республіки Молдова. Виступаючі вразили високим рівнем майстерності виконання
    колядок. Важливе значення має не лише музична сторона, але і спосіб
    яким виразно представляє текст та емоції. Всі художні колективи та
    ансамблі, які виступали заслуговують високої оцінки. Дякуємо організаторам
    Філії Марамореш СУРу, голові СУРу депутату Миколі Мирославу-Петрецькому за
    високий рівень організації фестивалю. Особливо хочеться подякувати румунській
    владі, уряду Румунії за сприяння та забезпечення належних умов для проведення XХXI-ий Міжнародного фестивалю колядок та зимових обрядів українців

    ucra-grup-satu-mare-la-festival.png




    Секретар Сатумарської філії СУРу та заступник голови сурівської місцевої
    організації Мікули Іван Бумбар, який керує ансамблем «Голоси Мікули» та дитячим
    гуртом «Мікулянка» розповів про участь у фестивалі:
    «Ми брали участь у
    фестивалі колядок у місті Сігету Мармацієй, який відбувся 13 січня напередодні
    Нового року за старим обрядом. Взяли участь гурти «Голоси Мікули» та
    «Мікулянка», які виступили з наступними колядками: «По всьому світі стала
    новина», «Радуйтеся всі люди» та «Небо і земля». Я підготовляю вокально-інструментальний гурт Голоси Мікули вже три роки й стараюся вивчати їх колядки, пісні
    та українську мову. Для нас велика честь брати участь у цьому фестивалі й стараємося показати як українці Мікули і Сату Маре зберігають свої традиції та звичаї. Для
    нас
    цей фестиваль має велике значення, тому що є візитною карткою
    СУРу і показує що ми українці, де б не проживали
    тримаємо до наших звичаїв, до нашої рідної мови. Я хочу поздоровити
    організаторів цього фестивалю, Марамороську філію СУРу, тому що фестиваль
    відбувся на високому рівні, збираючи всіх українців з Румунії й не лише. Були
    колективи з України, Республіки Молдова, Угорщини і це показує, що ми всі любимо
    нашу гарну традицію та мову і будемо постійно брати участь у заходах СУРу , тому що вони нас об’єднують.»

  • Міжнародний фестиваль колядок та зимових обрядів українців Румунії

    Міжнародний фестиваль колядок та зимових обрядів українців Румунії

    У місті Сігету-Мармацієй
    Марамуреського повіту, 13 січня цього року, пройшов ХХXI-ий Міжнародний
    фестиваль колядок та зимових обрядів українців Румунії, в якому взяли участь
    понад 35 художніх колективів з Румунії, України, Угорщини та Республіки Молдова
    та українських переселенців, які тимчасово перебувають на території Румунії.
    Всього на заході учасників та глядачів було понад 2000 осіб. Були присутні
    представники СУРу, Уряду та Парламенту Румунії, Посольства України в Румунії, Посольства
    Румунії в Україні, місцевих державних адміністрацій Румунії та України,
    Світового конгресу українців, Європейського конгресу українців, Товариства
    зв’язків з українцями за межами України (Товариство «Україна – Світ»), Світової
    федерації українських жіночих організацій, наукового середовища Румунії та України, Церкви, а також
    українці з різних куточків Румунії. Фестиваль розпочався зі Святої
    Літургії у храмі Української греко-католицької церкви в місті Сігету-Мармацієй та продовжився парадом
    колядників у народному вбранні до Центрального парку міста, де відбулися
    урочиста частина та святковий концерт. Це одна з найважливіших подій, яку
    організовує Союз українців Румунії упродовж року.




    Голова Союзу українців Румунії,
    депутат Микола-Мирослав Петрецький підкреслив важливість цього фестивалю та висловив вдячність тим, хто протягом багатьох років
    сприяв проведенню цього заходу, який став традиційним у Сігету Мармацієй. Голова
    СУРу також подякував румунській владі за підтримку, надану національним
    меншинам і за можливість для громад зберігати, просувати і передавати свою
    ідентичність
    : «Ця подія дала нагоду
    представити багатство української культури, як її зберігають та передають
    далі українці Румунії. Я дуже приємно був вражений тим, що на цьогорічному фестивалі було дуже багато молодих людей те, що доказує, що наша молодь зі радістю перебирає цей скарб. Також дуже приємно було побачити, що незважаючи на
    важкий період через який переходить Україна і український народ, разом з
    українцями Румунії були присутні й переселенці, які тимчасово знаходяться в
    Румунії. Це доказуює, що де б знаходилися українці вони
    зберігають свою мову, свою культуру, свої звичаї та вони об’єднуюються. Я хочу
    поздоровити учасників та організаторів цього фестивалю, тому що ми знаємо що
    нелегко проводити такі заходи. Найважливішим є той факт, що з
    кожним роком фестиваль стає все потужнішим і в ньому беруть участь все більше учасників.
    Ми знаємо, що цей фестиваль почався з місцевого рівня і бачимо, що вже зараз
    досягнув високий міжнародний рівень, який об’єднує не тільки українців, а й румунів та інші національні меншини. У такій нелегкій моменти дуже важливо, щоб люди, незважаючи на віру або на національність, об’єдналися і трималися докупи і разом йшли до перемоги. Я впевнений, що так як й дотепер українці Румунії зберігали свій скарб, так і надалі ми будемо це
    робити та передавати ці звичаї. Такі заходи є ще однією нагодою, для того щоб
    зберігати і передавати це все новому поколінню. Поздоровляю Марамороську філію
    СУР з прекрасною організацією цього заходу, за те що кожного року знаходить зусиль, для того щоб об’єднати всіх українців, і не тільки українців і що показують всім яке
    багате є українство, а, головно, як українці Румунії вміють зберігати цей весь скарб.»

    ucra-festival-colinde-2024.png




    Голова СУРу згадав й про драматичну
    ситуацію в сусідній Україні, де українці змушені ціною власного життя
    відстоювати свою свободу, демократичні цінності, мову та ідентичність
    : «Я впевнений, що СУР буде ще краще
    співпрацювати з представниками держадміністрації з України, з Республіки
    Молдови, тому що ми бачили, що за останній роки як Україна, так і Республіка
    Молдова зробили значні кроки, для того щоб ми всі ми були разом у великій
    європейській сім’ї. Я впевнений, що незабаром Україна та Республіка Молдова
    стануть невід’ємною частиною європейської сім’ї. Для кожного народу є дуже
    важливо щоби він вмів зберігати свою культуру, свою мову, свої звичаї, свої
    традиції. Бачивши як сьогодні бореться за всі ці скарби український народ ми
    даємо собі справи, що цей народ ніколи не пропаде, незважаючи на всі ті тиски на
    всю цю нелегальну війну, яку проводить Росія проти українського
    народу. Я впевнений, що український народ так як і дотепер переможе. Так як не
    могли знищити українство під час Голодомору 32-33 років, так і зараз
    ніхто не буде могти зламати цей український дух. Я впевнений, що зараз так як
    українці об’єдналися навколо України, я впевнений що світ буде і надалі
    об’єднаний навколо України та українського народу аж до перемоги стільки, скільки буде потрібно.»

    ucra-biserrica-greco-catolica.png




    Вікарій Українського
    греко-католицького вікаріату Румунії Василь Колопельник висловив свою радість у
    звязку з тим, що в перше Міжнародний фестиваль колядок та
    зимових обрядів українців Румунії розпочався у храмі Української
    греко-католицької церкви
    : «Для
    нас цей випуск був особливим, оскільки ми мали нагоду і честь бути господарями
    цього фестивалю. Це вперше коли фестиваль почався в Українській
    греко-католицькій церкві міста Сігету зі Святою Літургією, і що парад колядників
    утворився на подвір’ї нашої церкви. Церква була переповнена. Святу
    Літургію відслужив собор українських і румунських священників з правого і лівого
    берегів Тиси, з Марамуреша і Буковини, на чолі з отцем вікарієм української
    греко-католицької церкви Василем Колопельником. У двох проповідях,
    виголошених під час Святої Літургії, були підкреслені дві головні теми: з
    одного боку радість святкування народження Господа нашого Ісуса Христа, який стає для нас даром нашого спасіння, радість
    колядок, радість перебування разом із родиною, у єдності, з іношого боку потреба та моральний обов’язок зберігати та передавати молодим поколінням звичаї та
    традиції нашої етнічної приналежності. Традиції – це елементи, які
    визначають народ, надають йому самобутності. Вони є сполукою між минулим і
    теперішнім. Традиція – це візитна картка народу, його самосвідомість, його
    соціальна пам’ять. Той факт, що ми розпочали це Свято у Церкві св.
    Літургією показує нам глибоку віру в Бога українського народу і в спасіння, яке
    несе нам Син Божий Ісус Христос. Українська культура, традиції українського
    народу настільки глибокі та багаті, що немає сили, яка б їх перемогла. Зараз в
    Україні, серед ударів і вибухів, серед тривог і сирен (які ми тут, у Сіґеті,
    інколи чуємо), колядки лунали в церквах і хатах, на вулицях сіл і міст України,
    підкріплені колядками українських біженців з Румунії, з Європи та всього світу,
    ніби кинули виклик сиренам і вибухам ракет, які посилав ворог у день святочний. Я вважаю, що фестиваль був успішним, і я радий, що ми також зробили свій
    невеличкий внесок у його організацію. Я вдячний організаторам фестивалю і CУРу,
    що завітали до нашої церкви цього року, і я вітаю їх з цим успіхом. Бажаю пану
    депутату Миколі-Мирославу Петрецкому та всій команді його співробітників
    успіхів у 2024 році, особистих і професійних досягнень. Бажаємо українцям
    Румунії єдності, а Україні МИРУ! А всім вам достатку і здоров’я. На многая літа!.
    Далі запрошуємо вас послухати колядку Кликніте всі ангели дітей гурту
    «Коштільські Дзвоноки» з Коштиля.»

    ucra-delagatia-ungariei-la-festival.png


    Голова Товариства української
    культури в Угорщині та голова Світової Федерації Українських Жіночих
    Організацій Ярослава Хортяні разом з учнями вокальної студії «Соломія» та матерями
    дітей представили українців Угорщини на фестивалі у Сігету-Мармацієй, де учні виступили
    з гарними традиційними та сучасними колядками. Пані Ярослава Хортяні подає
    деталі:
    «Цього року ми
    вирішили прибути на фестиваль з дитячою студією «Соломія», де діти вчуться
    професійному співу. Вони разом зі своїми мамами колядували сучасні та старовинні
    колядки. Їх дуже гарно сприйняла публіка. Українські переселенки, які слухали і
    дивувалися, підходили потім і обіймали їх. Мої враження завжди позитивні, у
    минулі роки я була на цьому фестивалі з жіночим хором «Берегиня». Я хотіла б
    розповісти про враження дітей, які перший раз були. Вони були просто зачаровані
    кількістю колективів, народним вбранням учасників, багатим репертуаром колядок,
    великою кількістю молоді. Вони дізналися, що є українці автохтоні й в інших
    країнах, в тому числі в Румунії, які бережуть зимові традиції. Це для них стане
    великим прикладом. Враження від батьків і дітей це просто неймовірні. Я хочу
    погратилювати голову Марамороської філї Мирослава Петрецького, а також голову
    СУРу депутата Миколу-Мирослава Петрецького за те, що вони так гарно зорганізували захід.
    Було багато гостей з України, представники різних регіонів, міської влади, депутати. Це варто розказати не тільки в Румунії, щоб українське телебачення приїхало та
    знімало цей фестиваль.»

    ucra-deegatie-uk-lafestival.png




    Іон Дубович, завідувач кафедри екологічної економіки та бізнесу,
    професор Національного лісотехнічного університету України, міста
    Львів, висловив свої враження від участі у Міжнародному фестивалі колядок та
    зимових обрядів українців Румунії:
    «Цей фестиваль має важливе значення для всіх
    українців, незалежно від того, в якому регіоні вони проживають. Українські
    колядки, зимові звичаї та обряди це великий скарб українського народу, значуща
    частина культурного спадку українців. це національне надбання та культурні
    цінності, що передаються від покоління до покоління упродовж століть, надаючи
    можливість людям відчути зв’язок з своєю історією та традиціями. Вони
    втілюють у собі віру та традиції та сприйняття світу, які були важливими для
    українського народу в різні історичні періоди. Колядки мають важливе соціальне
    і культурне значення для українців, колядки часто висловлюють глибокі
    релігійні переконання, це пісні які виконуються під час Різдва і
    включають у себе благословення побажання та подяки. Зимові звичаї та обряди включають в себе такі елементи як колядування, виготовлення
    різдвяних прикрас тощо. Ці традиції мають глибокі корінні в
    історії та культури українського народу і важливі для збереження
    національної ідентичності. XXXI-ий Міжнародний фестиваль колядок, зимових звичаїв
    та обрядів українців, який пройшов традиційно у місті Сігету Мармацієй
    повіт Марамуреш 13 січня 2024 року був дуже добре організований.
    Фестиваль розпочався зі Святої Літургії у храмі української греко-католицької
    церкви і продовжився парадом колядників у народному вбрані до центрального
    парку міста, де відбулися урочиста частина та святковий концерти. З
    привітаннями зверненнями до присутніх звернулися представники СУР
    та почесні гості з Румунії та інших держав. Голова СУРу депутат Микола-Мирослав
    Петрецький підкреслив у своїй промові важливість цього фестивалю
    для українців. Особлива частина фестивалю були виступи художніх
    колективів та ансамблів з Румунії та України, Угорщини та
    Республіки Молдова. Виступаючі вразили високим рівнем майстерності виконання
    колядок. Важливе значення має не лише музична сторона, але і спосіб
    яким виразно представляє текст та емоції. Всі художні колективи та
    ансамблі, які виступали заслуговують високої оцінки. Дякуємо організаторам
    Філії Марамореш СУРу, голові СУРу депутату Миколі Мирославу-Петрецькому за
    високий рівень організації фестивалю. Особливо хочеться подякувати румунській
    владі, уряду Румунії за сприяння та забезпечення належних умов для проведення XХXI-ий Міжнародного фестивалю колядок та зимових обрядів українців

    ucra-grup-satu-mare-la-festival.png




    Секретар Сатумарської філії СУРу та заступник голови сурівської місцевої
    організації Мікули Іван Бумбар, який керує ансамблем «Голоси Мікули» та дитячим
    гуртом «Мікулянка» розповів про участь у фестивалі:
    «Ми брали участь у
    фестивалі колядок у місті Сігету Мармацієй, який відбувся 13 січня напередодні
    Нового року за старим обрядом. Взяли участь гурти «Голоси Мікули» та
    «Мікулянка», які виступили з наступними колядками: «По всьому світі стала
    новина», «Радуйтеся всі люди» та «Небо і земля». Я підготовляю вокально-інструментальний гурт Голоси Мікули вже три роки й стараюся вивчати їх колядки, пісні
    та українську мову. Для нас велика честь брати участь у цьому фестивалі й стараємося показати як українці Мікули і Сату Маре зберігають свої традиції та звичаї. Для
    нас
    цей фестиваль має велике значення, тому що є візитною карткою
    СУРу і показує що ми українці, де б не проживали
    тримаємо до наших звичаїв, до нашої рідної мови. Я хочу поздоровити
    організаторів цього фестивалю, Марамороську філію СУРу, тому що фестиваль
    відбувся на високому рівні, збираючи всіх українців з Румунії й не лише. Були
    колективи з України, Республіки Молдова, Угорщини і це показує, що ми всі любимо
    нашу гарну традицію та мову і будемо постійно брати участь у заходах СУРу , тому що вони нас об’єднують.»

  • Яcська філія СУР відзначила Різдво за старим стилем

    Яcська філія СУР відзначила Різдво за старим стилем






    Переважна більшість етнічних українців Румунії відзначає Різдво Христове -
    одне із найбільших свят християн, за Юліанським календарем, тобто за старим
    стилем, 7 січня. Разом із релігійною важливістю цього свята, протягом
    часів збереглись гарні українські традиції та звичаї передані з покоління в
    покоління.


    Ясська філія СУРу провела 7 січня культурний захід «Різдво українців Румунії – інтерференція з
    румунськими традиціями та звичаями», відзначивши таким чином Різдво за старим стилем,
    яке святкують й тамтешні
    етнічні українці.
    Захід,
    присвячений походженням, значенню, традиціям та звичаям українців, зібрав у
    залі Готельного комплексу «Молдова» понад 70 учасників, представників місцевої української громади, Факультету славістики Університету ім. Александру Іоана Кузи, Коледжу
    мистецтв ім. Октава Бенчіле, партнерів по співпраці, письменників з Ясс,
    українських переселенців, членів та прихильників філії. Захід висвітлювали дві команди місцевих телебачень та Радіо
    Ясси.


    З цієї нагоди була влаштована кулінарна виставка з
    пісними стравами, які українці мають мати на Святвечір на столі, такі як: кутя,
    голубці, борщ, смажена капуста, рибні страви, грибна
    підлива, квасоля, біб, вареники, калач, пироги, узвар тощо. Учасники заходу
    мали можливість оглянути фотовиставку, що відображає розмаїття українських
    традиційних народних звичаїв і обрядів, пов’язаних із святкуванням Різдва,
    друковані матеріали про найпопулярніші українські різдвяні страви та різдвяні листівки, слухати гарні українські та румунські колядки.
    Учасники також скуштували
    українські традиційні страви, які готувалися до Святвечора, зміцнюючи зв’язки
    між членами громади та сприяючи обміну вражень про свято у населених пунктах
    їхнього походження.


    Захід
    розпочався виступом голови Ясської філії СУРу Даніела Серденчука, який
    представив специфіку зимових свят українців Румунії, підкресливши спільні
    елементи з румунськими традиціями, а також звичаями інших нацменшин. Даніел Серденчук: «Ми представили присутнім звичаї, пов’язані
    з святкуванням Різдва в українській сім’ї. Дуже
    цікаво було, настрій був дуже добрим. Лунали українські та румунські колядки, представили ми Різдвяний стіл з 12
    стравами, який приготовили наші члени філії, до яких долучилися українські
    біженці. Ми також говорили про характеристику прикрашання українських домівок у
    давнині, а саме до появи ялинки. Йде мова про павуків та дідухів, які є символами
    добробуту, щастя та благополуччя. Для багато людей це було дуже цікаво,
    тому що багато з них не знали про ці звичаї. Захід пройшов на високому рівні.»






    Центральним моментом
    стала програма колядок. Вокальний колектив українських біженців виконав кілька гарних українських колядок, а Отілія
    Захарова викладачка Коледжу мистецтв ім. Октава Бенчіле завершила програму концертом румунських колядок у супроводі гітари. Присутні письменники з Ясс
    прочитали свої вірші та епіграми, адаптовані до свята.




    Кармен Захарія Даніков,
    викладачка фортепіано у Ясському коледжі мистецтв ім. Октава Бенчіла та
    членка Ясської філії СУРу понад 10 років, поділилася своїми враженнями від
    участі у заході, організованому Ясською філією СУРу з нагоди Різдва: «Я
    народилася в Румунії, де мої батьки оселилися після закінчення Другої світової
    війни. Вони прибули з Чернівців. У неділю, 7 січня 2024 року, ми відсвяткували
    Різдво Христове за старим стилем у теплій святкові атмосфері, під музичним
    супроводом українських та румунських колядок. На відкритті виступили з
    промовами лідери сурівської організації, які говорили гостям про значення
    Різдва Христового, згадуючи звичаї, які ввійшли у народну традицію. Дуже
    чутливим і зворушливим був момент коли група українських біженців, присутня на
    зустрічі, заспівала кілька колядок. Я згадала Святвечірі, на яких я була присутня
    у дитинстві тоді коли я була з батьками на зимових канікулах у Чернівцях, де
    живе більшість моїх родичів. Зазвичай нас було за великим святковим столом від
    15 до 20 осіб чотирьох поколінь із багатим меню, з якого не бракувало 12 пісних
    страв. Я ніколи не забуду атмосферу теплого спілкування, радість родинного
    єднання, колядки, а також саму вечерю. Частину меню Святвечора мама зберігала
    все своє життя і тут в Румунії, у нас. Вона готувала кілька страв, наприклад
    борщ з червоним буряком, гриби, різні пироги, узвар із сушених слив і зокрема
    десерт, знамениту кутю. Я також перейняла у своїй родині кілька, вибраних з
    меню Святвечора, щоб якось продовжити традицію. Наприкінці заходу, 7 січня, ми
    побажали один одному у Новому році міцного здоров’я, миру та радості. Я
    побажала, зокрема групій біженців, щоб Господь Бог дав їм наступний Святий
    вечір провести вдома разом зі своїми родинами.»

  • Яcська філія СУР відзначила Різдво за старим стилем

    Яcська філія СУР відзначила Різдво за старим стилем






    Переважна більшість етнічних українців Румунії відзначає Різдво Христове -
    одне із найбільших свят християн, за Юліанським календарем, тобто за старим
    стилем, 7 січня. Разом із релігійною важливістю цього свята, протягом
    часів збереглись гарні українські традиції та звичаї передані з покоління в
    покоління.


    Ясська філія СУРу провела 7 січня культурний захід «Різдво українців Румунії – інтерференція з
    румунськими традиціями та звичаями», відзначивши таким чином Різдво за старим стилем,
    яке святкують й тамтешні
    етнічні українці.
    Захід,
    присвячений походженням, значенню, традиціям та звичаям українців, зібрав у
    залі Готельного комплексу «Молдова» понад 70 учасників, представників місцевої української громади, Факультету славістики Університету ім. Александру Іоана Кузи, Коледжу
    мистецтв ім. Октава Бенчіле, партнерів по співпраці, письменників з Ясс,
    українських переселенців, членів та прихильників філії. Захід висвітлювали дві команди місцевих телебачень та Радіо
    Ясси.


    З цієї нагоди була влаштована кулінарна виставка з
    пісними стравами, які українці мають мати на Святвечір на столі, такі як: кутя,
    голубці, борщ, смажена капуста, рибні страви, грибна
    підлива, квасоля, біб, вареники, калач, пироги, узвар тощо. Учасники заходу
    мали можливість оглянути фотовиставку, що відображає розмаїття українських
    традиційних народних звичаїв і обрядів, пов’язаних із святкуванням Різдва,
    друковані матеріали про найпопулярніші українські різдвяні страви та різдвяні листівки, слухати гарні українські та румунські колядки.
    Учасники також скуштували
    українські традиційні страви, які готувалися до Святвечора, зміцнюючи зв’язки
    між членами громади та сприяючи обміну вражень про свято у населених пунктах
    їхнього походження.


    Захід
    розпочався виступом голови Ясської філії СУРу Даніела Серденчука, який
    представив специфіку зимових свят українців Румунії, підкресливши спільні
    елементи з румунськими традиціями, а також звичаями інших нацменшин. Даніел Серденчук: «Ми представили присутнім звичаї, пов’язані
    з святкуванням Різдва в українській сім’ї. Дуже
    цікаво було, настрій був дуже добрим. Лунали українські та румунські колядки, представили ми Різдвяний стіл з 12
    стравами, який приготовили наші члени філії, до яких долучилися українські
    біженці. Ми також говорили про характеристику прикрашання українських домівок у
    давнині, а саме до появи ялинки. Йде мова про павуків та дідухів, які є символами
    добробуту, щастя та благополуччя. Для багато людей це було дуже цікаво,
    тому що багато з них не знали про ці звичаї. Захід пройшов на високому рівні.»






    Центральним моментом
    стала програма колядок. Вокальний колектив українських біженців виконав кілька гарних українських колядок, а Отілія
    Захарова викладачка Коледжу мистецтв ім. Октава Бенчіле завершила програму концертом румунських колядок у супроводі гітари. Присутні письменники з Ясс
    прочитали свої вірші та епіграми, адаптовані до свята.




    Кармен Захарія Даніков,
    викладачка фортепіано у Ясському коледжі мистецтв ім. Октава Бенчіла та
    членка Ясської філії СУРу понад 10 років, поділилася своїми враженнями від
    участі у заході, організованому Ясською філією СУРу з нагоди Різдва: «Я
    народилася в Румунії, де мої батьки оселилися після закінчення Другої світової
    війни. Вони прибули з Чернівців. У неділю, 7 січня 2024 року, ми відсвяткували
    Різдво Христове за старим стилем у теплій святкові атмосфері, під музичним
    супроводом українських та румунських колядок. На відкритті виступили з
    промовами лідери сурівської організації, які говорили гостям про значення
    Різдва Христового, згадуючи звичаї, які ввійшли у народну традицію. Дуже
    чутливим і зворушливим був момент коли група українських біженців, присутня на
    зустрічі, заспівала кілька колядок. Я згадала Святвечірі, на яких я була присутня
    у дитинстві тоді коли я була з батьками на зимових канікулах у Чернівцях, де
    живе більшість моїх родичів. Зазвичай нас було за великим святковим столом від
    15 до 20 осіб чотирьох поколінь із багатим меню, з якого не бракувало 12 пісних
    страв. Я ніколи не забуду атмосферу теплого спілкування, радість родинного
    єднання, колядки, а також саму вечерю. Частину меню Святвечора мама зберігала
    все своє життя і тут в Румунії, у нас. Вона готувала кілька страв, наприклад
    борщ з червоним буряком, гриби, різні пироги, узвар із сушених слив і зокрема
    десерт, знамениту кутю. Я також перейняла у своїй родині кілька, вибраних з
    меню Святвечора, щоб якось продовжити традицію. Наприкінці заходу, 7 січня, ми
    побажали один одному у Новому році міцного здоров’я, миру та радості. Я
    побажала, зокрема групій біженців, щоб Господь Бог дав їм наступний Святий
    вечір провести вдома разом зі своїми родинами.»

  • Транскордонний проєкт «Разом за якісну освіту»

    Транскордонний проєкт «Разом за якісну освіту»

    Співпраця у галузі освіти між Румунією та Україною набирає нових обертів.
    29 листопада 2023 року був підписаний транскордонний проєкт між Сучавською
    філією Союзу українців Румунії, яка була представлена шкільним інспектором Іллею Саучуком, Радівецькою восьмирічною школою ім. Богдана Воде,
    яка була представлена директром Раду-Ґеорґе Мунтяну, Сучавським Національним
    коледжем ім. Міхая Емінеску, представленим директоркою Сільвією-Коріною Нуцу та
    Герцаївським комунальний ліцеєм ім. Ґеорґе Асакі з України, в особі ди
    ректорки
    Марини Мафтей.
    Головною метою проєкту «Разом за якісну освіту», який розгортається впродовж всього 2023-2024 навчального року, є освітні та культурні обміни між Румунією та Україною та розвиток тісної співпраці між навчальними закладами та Сучавською філією СУРу, залученими в проєкті.




    Делія Мартіняк, вчителька
    української мови Сучавського коледжу імені Міхая Емінеску, яка викладає і в
    Радірадівецькій восьмирічній школі імені Богдана Воде, разом з директоркою Герцаївського
    комунального ліцею імені Ґеорґе Асакі з України узгодили план проєкту «Разом за
    якісну освіту» на 2023-2024 навчальний рік. Делія Мартіняк говорить про мету
    проєкту та про перший захід, організований в рамках цього проєкту:
    «У контексті мінливого суспільства зі змінами форми і
    змісту в всіх його підсистемах, освіта потребує нового погляду на своє
    функціонування та еволюцію. У рамках
    цієї нової переспективи освітнє партнерство стає пріоритетом стратегії,
    спрямованої на розвиток виховання. «Разом за якісну освіту» – це новий транскордонний
    проєкт, підписаний між румунськими та українськими освітніми установами, через
    який Союз Українців Румунії та навчальні заклади повіту Сучава та Герци
    об’єднуються у довготривалому освітньому партнерстві. Метою проєкту є стимулювання та використання
    інтересу учнів та викладачів-учасників у просуванні виховання, культури
    та традицій Буковини задля збереження рідної мови та етнічної ідентичності.
    Загальна мета це познайомитися один з одним, щоб зблизити партнерські установи
    та налагодити довгострокову співпрацю. У розгортанні цього проєкту ми маємо на
    увазі об’єднати сторони з метою обміну досвідом у сфері освіти, підвищити
    рівень взаємних знань, обмін ідеями між учнями та вчителями навчальних
    закладів, що беруть участь у проєкті на теми, що становлять спільний інтерес, ознайомлення зі звичаями та традиціями, притаманними зимовим та
    великоднім святам, залучення молодих учасників до спільних заходів,
    спрямованих на розвиток міжкультурного діалогу, посилення та популяризація
    української та румунської культури на Буковині, налагодження дружніх стосунків
    між установами партнерами з метою реалізації майбутніх проєктів, стимулювання
    художнього і творчого потенціалу дітей, формування позитивних рис
    характеру через різні види діяльності, стимулювання командної роботи,
    ініціативності та креативності. Перша зустріч була проведена у Радівецькій
    восьмирічній школі ім. Богдана Воде, де відбувся й урочистий захід вшанування
    пам’яті жертв Голодомору. З цієї нагоди, священик Михайло
    Кобзюк, відслужив панахиду за жертвами цієї жахливої трагедії. Українська делегація була запрошена й до осередку СУРу, де разом з українськими
    біженцями в Сучаві та членами СУРу взяли участь у відзначенні Національного дня
    Румунії, зустріч, яка зміцнила міжкультурні зв’язки та об’єднала громади в дусі
    співпраці та дружби.»

    ucra-delegatie-scoala-radauti.png




    Директорка Герцаївського
    комунального ліцею ім. Ґеорґе Асакі з України Марина Мафтей, яка очолювала
    українську делегацію, поділилася своїми думками у зв’язку з користю цього
    проєкту та підбила підсумки візиту делегації до Сучавського повіту:
    «Я впевнена, що ця співпраця сприятиме запровадженню у
    освітній процес інноваційних методів навчання, дасть змогу формувати ключових
    компетентностей учнів. Сподіваюсь, що цей проєкт стане початком налагодження
    партнерських зв’язків та розширить міжнародну співпрацю. Саме це є
    основним завданням освітнього процесу. Я глибоко переконана, що виховання учнів
    здійснюється у дусі інтеркультурності, демократії, що допомагає стати
    справжніми громадянами Європи. Разом з викдачкою Делією Мартіняк узгодили план
    проєкту на 2023-2024 навчальний рік. Перша зустріч відбулася в Румунії. Наша
    делегація була запрошена до осередку Союзу українців Румунії, де разом з
    українськими біженцями муніціпалітету Сучава ми брали участь у святкування
    Національного дня Румунії. Щиро дякую за теплу гостинність, я ще раз
    впевнилась, що Румунія небайдужа до болі нашого українського народу і робить
    все можливе, щоб простягнути руку допомоги за що велике щире дякую. Наша
    зустріч тільки зміцнила міжкультурні зв’язки та об’єднала нас до співпраці та
    дружби. На базі радівецької гімназії був представлений захід на тему «90-ті
    роковини Голодомору». Дякую всім учасникам та організаторам за чудовий
    настрій й приємні враження від зустрічі. Приємно знати, що є такі люди, які
    небайдужі до наших проблем, що готові поділитися з нами своїм досвідом, готові
    до співпраці заради добра, благополуччя і процвітання.»

    ucra-vizita-scoala-radauti.png




    Раду-Ґеорґе Мунтяну, директор Радівецької восьмирічної школи ім. Богдана
    Воде висловив свою думку стосовно важливості укладеного проєкту та візиту
    української делегації до Румунії:
    «Метою транскордонного проекту
    «Разом за якісну освіту» є стимулювання та використання зацікавленості учнів
    та вчителів-учасників у просуванні трьох важливих компонентів, які, на нашу
    думку, сприяють збереженню рідної мови та етнічної ідентичності, а саме:
    освіти, культури та традицій. Про важливість проєкту можна сказати, що,
    ілюструючи реалії повсякденного життя, специфіку діяльності школи, сім’ї та
    громади, до якої вони належать, різноманітні форми самовираження дітей набувають
    як формуючого, так й інформативного значення. Таким чином, результат праці стає їхньою візитною карткою, а також школи, в
    якій вони навчаються, тобто трьох навчальних закладів-партнерів: Герцаївського комунального ліцею ім. Ґеорґе
    Асакі Гімназії, Сучавського національного коледжу ім. Міхая Емінеску та Радівецької
    восьмирічної школи ім. Богдана Воде. Цей проєкт був би неможливий без участі та
    підтримки вчительки української мови Делії Мартіняк і, звичайно, Сучавської
    філії СУРу, представленої її головою вчителем Іллею Саучуком. До речі, Сучавська філія СУРу також є партнером у цьому проєкті. Візит української делегації, а саме
    п’яти вчителів Герцаївського комунального ліцею ім. Ґеорґе Асакі був
    теплим, зворушливим, приємним та конструктивним моментом,
    враховуючи знайомство, спілкування та дискусій на
    різні теми. Потім відбулося відвідування нашої школи,
    презентація різних кабінетів і лабораторій, розмови з вчителями та учнями, відвідування
    уроків, після чого відбулася панахида, яку відслужив отець Михайло Кобзюк,
    вшановуючи таким чином пам’ять жертв Голодомору. Минуло 90 років від
    Великого голоду 1932-1933 років у Україні. Дискусії та всі інші моменти пробудили в серцях і душах дітей почуття про те як треба поважати елементарні речі, та водночас, найважливішу річ наших днів, як сказав отець Кобзюк, а саме хліб наш насущний, не марнувати їжу та поважати людей. Зворушливим моментом стало виконання української пісні Пливе кача вчителем Александром Домнарі. Слова пісні знову
    зворушили всіх, адже йдеться про сина, який іде на війну та думає, що помре серед чужих людей. Мати жаліє свого сина, якого вона виростала і виховала. Ой
    як ж мені, синку, не жаль? Як же мені, синку, не жаль? Ти на моїм серцю лежав, Ти
    на моїм серцю лежав. Пливе кача по Тисині. Потім відбувся візит до Радівецького монастиря «Богдана» та музею цього
    монастиря. Ми сподіваємось що наступні етапи транскордонного проєкту, який
    триватиме весь навчальний рік 2023-2024, починаючи з Днем національних меншин – 18 грудня, потім Різдвяними традиціями та звичаями, Великодніми традиціями, будуть
    принаймні на такому ж рівні, захоплюючими та пізнавальними як для вчителів, так
    і для учнів. Ми сподіваємося також, що в наступних заходах візьмуть участь й учні
    румунського походження з України. Я б завершив зловами директорки Герцаївського комунального ліцею ім. Ґеорґе
    Асакі з України Марини Мафтей: Хай буде мир, мир, мир у світі!»

    ucra-comemorare-holodomor-radauti.png

  • Транскордонний проєкт «Разом за якісну освіту»

    Транскордонний проєкт «Разом за якісну освіту»

    Співпраця у галузі освіти між Румунією та Україною набирає нових обертів.
    29 листопада 2023 року був підписаний транскордонний проєкт між Сучавською
    філією Союзу українців Румунії, яка була представлена шкільним інспектором Іллею Саучуком, Радівецькою восьмирічною школою ім. Богдана Воде,
    яка була представлена директром Раду-Ґеорґе Мунтяну, Сучавським Національним
    коледжем ім. Міхая Емінеску, представленим директоркою Сільвією-Коріною Нуцу та
    Герцаївським комунальний ліцеєм ім. Ґеорґе Асакі з України, в особі ди
    ректорки
    Марини Мафтей.
    Головною метою проєкту «Разом за якісну освіту», який розгортається впродовж всього 2023-2024 навчального року, є освітні та культурні обміни між Румунією та Україною та розвиток тісної співпраці між навчальними закладами та Сучавською філією СУРу, залученими в проєкті.




    Делія Мартіняк, вчителька
    української мови Сучавського коледжу імені Міхая Емінеску, яка викладає і в
    Радірадівецькій восьмирічній школі імені Богдана Воде, разом з директоркою Герцаївського
    комунального ліцею імені Ґеорґе Асакі з України узгодили план проєкту «Разом за
    якісну освіту» на 2023-2024 навчальний рік. Делія Мартіняк говорить про мету
    проєкту та про перший захід, організований в рамках цього проєкту:
    «У контексті мінливого суспільства зі змінами форми і
    змісту в всіх його підсистемах, освіта потребує нового погляду на своє
    функціонування та еволюцію. У рамках
    цієї нової переспективи освітнє партнерство стає пріоритетом стратегії,
    спрямованої на розвиток виховання. «Разом за якісну освіту» – це новий транскордонний
    проєкт, підписаний між румунськими та українськими освітніми установами, через
    який Союз Українців Румунії та навчальні заклади повіту Сучава та Герци
    об’єднуються у довготривалому освітньому партнерстві. Метою проєкту є стимулювання та використання
    інтересу учнів та викладачів-учасників у просуванні виховання, культури
    та традицій Буковини задля збереження рідної мови та етнічної ідентичності.
    Загальна мета це познайомитися один з одним, щоб зблизити партнерські установи
    та налагодити довгострокову співпрацю. У розгортанні цього проєкту ми маємо на
    увазі об’єднати сторони з метою обміну досвідом у сфері освіти, підвищити
    рівень взаємних знань, обмін ідеями між учнями та вчителями навчальних
    закладів, що беруть участь у проєкті на теми, що становлять спільний інтерес, ознайомлення зі звичаями та традиціями, притаманними зимовим та
    великоднім святам, залучення молодих учасників до спільних заходів,
    спрямованих на розвиток міжкультурного діалогу, посилення та популяризація
    української та румунської культури на Буковині, налагодження дружніх стосунків
    між установами партнерами з метою реалізації майбутніх проєктів, стимулювання
    художнього і творчого потенціалу дітей, формування позитивних рис
    характеру через різні види діяльності, стимулювання командної роботи,
    ініціативності та креативності. Перша зустріч була проведена у Радівецькій
    восьмирічній школі ім. Богдана Воде, де відбувся й урочистий захід вшанування
    пам’яті жертв Голодомору. З цієї нагоди, священик Михайло
    Кобзюк, відслужив панахиду за жертвами цієї жахливої трагедії. Українська делегація була запрошена й до осередку СУРу, де разом з українськими
    біженцями в Сучаві та членами СУРу взяли участь у відзначенні Національного дня
    Румунії, зустріч, яка зміцнила міжкультурні зв’язки та об’єднала громади в дусі
    співпраці та дружби.»

    ucra-delegatie-scoala-radauti.png




    Директорка Герцаївського
    комунального ліцею ім. Ґеорґе Асакі з України Марина Мафтей, яка очолювала
    українську делегацію, поділилася своїми думками у зв’язку з користю цього
    проєкту та підбила підсумки візиту делегації до Сучавського повіту:
    «Я впевнена, що ця співпраця сприятиме запровадженню у
    освітній процес інноваційних методів навчання, дасть змогу формувати ключових
    компетентностей учнів. Сподіваюсь, що цей проєкт стане початком налагодження
    партнерських зв’язків та розширить міжнародну співпрацю. Саме це є
    основним завданням освітнього процесу. Я глибоко переконана, що виховання учнів
    здійснюється у дусі інтеркультурності, демократії, що допомагає стати
    справжніми громадянами Європи. Разом з викдачкою Делією Мартіняк узгодили план
    проєкту на 2023-2024 навчальний рік. Перша зустріч відбулася в Румунії. Наша
    делегація була запрошена до осередку Союзу українців Румунії, де разом з
    українськими біженцями муніціпалітету Сучава ми брали участь у святкування
    Національного дня Румунії. Щиро дякую за теплу гостинність, я ще раз
    впевнилась, що Румунія небайдужа до болі нашого українського народу і робить
    все можливе, щоб простягнути руку допомоги за що велике щире дякую. Наша
    зустріч тільки зміцнила міжкультурні зв’язки та об’єднала нас до співпраці та
    дружби. На базі радівецької гімназії був представлений захід на тему «90-ті
    роковини Голодомору». Дякую всім учасникам та організаторам за чудовий
    настрій й приємні враження від зустрічі. Приємно знати, що є такі люди, які
    небайдужі до наших проблем, що готові поділитися з нами своїм досвідом, готові
    до співпраці заради добра, благополуччя і процвітання.»

    ucra-vizita-scoala-radauti.png




    Раду-Ґеорґе Мунтяну, директор Радівецької восьмирічної школи ім. Богдана
    Воде висловив свою думку стосовно важливості укладеного проєкту та візиту
    української делегації до Румунії:
    «Метою транскордонного проекту
    «Разом за якісну освіту» є стимулювання та використання зацікавленості учнів
    та вчителів-учасників у просуванні трьох важливих компонентів, які, на нашу
    думку, сприяють збереженню рідної мови та етнічної ідентичності, а саме:
    освіти, культури та традицій. Про важливість проєкту можна сказати, що,
    ілюструючи реалії повсякденного життя, специфіку діяльності школи, сім’ї та
    громади, до якої вони належать, різноманітні форми самовираження дітей набувають
    як формуючого, так й інформативного значення. Таким чином, результат праці стає їхньою візитною карткою, а також школи, в
    якій вони навчаються, тобто трьох навчальних закладів-партнерів: Герцаївського комунального ліцею ім. Ґеорґе
    Асакі Гімназії, Сучавського національного коледжу ім. Міхая Емінеску та Радівецької
    восьмирічної школи ім. Богдана Воде. Цей проєкт був би неможливий без участі та
    підтримки вчительки української мови Делії Мартіняк і, звичайно, Сучавської
    філії СУРу, представленої її головою вчителем Іллею Саучуком. До речі, Сучавська філія СУРу також є партнером у цьому проєкті. Візит української делегації, а саме
    п’яти вчителів Герцаївського комунального ліцею ім. Ґеорґе Асакі був
    теплим, зворушливим, приємним та конструктивним моментом,
    враховуючи знайомство, спілкування та дискусій на
    різні теми. Потім відбулося відвідування нашої школи,
    презентація різних кабінетів і лабораторій, розмови з вчителями та учнями, відвідування
    уроків, після чого відбулася панахида, яку відслужив отець Михайло Кобзюк,
    вшановуючи таким чином пам’ять жертв Голодомору. Минуло 90 років від
    Великого голоду 1932-1933 років у Україні. Дискусії та всі інші моменти пробудили в серцях і душах дітей почуття про те як треба поважати елементарні речі, та водночас, найважливішу річ наших днів, як сказав отець Кобзюк, а саме хліб наш насущний, не марнувати їжу та поважати людей. Зворушливим моментом стало виконання української пісні Пливе кача вчителем Александром Домнарі. Слова пісні знову
    зворушили всіх, адже йдеться про сина, який іде на війну та думає, що помре серед чужих людей. Мати жаліє свого сина, якого вона виростала і виховала. Ой
    як ж мені, синку, не жаль? Як же мені, синку, не жаль? Ти на моїм серцю лежав, Ти
    на моїм серцю лежав. Пливе кача по Тисині. Потім відбувся візит до Радівецького монастиря «Богдана» та музею цього
    монастиря. Ми сподіваємось що наступні етапи транскордонного проєкту, який
    триватиме весь навчальний рік 2023-2024, починаючи з Днем національних меншин – 18 грудня, потім Різдвяними традиціями та звичаями, Великодніми традиціями, будуть
    принаймні на такому ж рівні, захоплюючими та пізнавальними як для вчителів, так
    і для учнів. Ми сподіваємося також, що в наступних заходах візьмуть участь й учні
    румунського походження з України. Я б завершив зловами директорки Герцаївського комунального ліцею ім. Ґеорґе
    Асакі з України Марини Мафтей: Хай буде мир, мир, мир у світі!»

    ucra-comemorare-holodomor-radauti.png

  • Як відсвяткували Різдво віруючі Сучавської української православної парафії

    Як відсвяткували Різдво віруючі Сучавської української православної парафії

    25 грудня румунські християни
    відсвяткували Різдво Христове. Разом з ними святкувала і частина українців, які
    прийняли Григоріанський календар. Слід сказати, що переважна більшість
    українців в Румунії все ще відзначає Різдво Христове за старим стилем – 7 січня.
    Сьогодні ми розповімо про те як було відзначене Різдво Христове в Українській
    православній церкві святих апостолів Петра і Павла в місті Сучава, що на
    півночі Румунії, при
    якій діє українська недільна школа.

    Настоятель Сучавської української православної церкви святих апостолів Петра і Павла, отець Михайло Маґіар стверджує, що віруючі
    парафії з великою радістю зустріли
    різдвяні свята разом з українськими переселенцями та гостями з України: «На празник Різдва Христового за новим
    стилем ми мали велику честь мати на Богослужінні невелику делегацію Української
    православної церкви Свято-Миколаївського собору з Чернівців, отця Петра з хором. Стало
    традицією, щоб до нас завітала ця делегація, яка вже більше як 15 років присутня
    на Святковому Богослужінні. До нашої церкви щонеділі і на свята приходять також
    українські переселенці, які мають можливість слухати богослужіння українською
    мовою. У нашій церкві служиться двомовно, тому що в нашій парафії є багато
    змішаних румунсько-українських сімей. Дякуємо Господу Богу за цей прекрасний момент цього свята, що ми
    поділили радість Новонародженого Христа Спасителя не тільки з нашими
    парафіянами, а й з українськими біженцями. Дякуємо щиро хору з України, який співав сьогодні, тим більше що священних, який служив сьогодні є румунського походження, але він
    служить дуже добре й українською мовою. Щиро дякуємо ВСРР за те
    що на цьому радісному святі закликала нас поділитися нашими думками та радістю з усіма
    українцями. З нагоди Празника Різдва Христового і Нового року та з нагоди
    Водохреща бажаємо всім українцям миру, щирого духовного життя
    і щоб не забували, що Новонароджений Христос прийшов для всіх нас, щоб поділити радість і показати нам дорогу, яка веде до спасіння наших
    душ. Щиро дякуємо Богу за цей прекрасний духовний момент, який відбувся у нашій
    церкві, головно хору, який прекрасно виконував співи. Дякуємо діточкам нашої
    парафії, нашої недільної школи, які на завершення богослужіння, виконали
    прекрасні колядки румунською та українською мовами. Також дякуємо щиро
    диригенту недільної школи, пані Оксані, яка підготувала діточки, які поділили
    свою радість співаючи колядки і таким чином принесли свій прекрасний дар
    Новонародженому Христу. Хай щастить усім вам, які святкуєте Різдво за новим або
    старим стилем, щоб обдарував Вас Господь Бог і Новонароджений Христос
    Спаситель своїми дарами!»

    ucra-suceava-slujba-craciun.png




    Отець Михайло Маґіар розповів і про історію української церкви
    міста Сучави: «Українська церква у місті Сучава була
    греко-католицькою до 1937 року. Від того року та до 2002 року не існувала
    жодна українська парафія у Сучаві. На прохання віруючих міста 2002 року була
    заснована українська православна церква. Відтоді наша церква старається
    зберігати українську мову, українські традиції та головно єднати людей у
    молитві та богослужінні. Ми радіємо, що маємо таку велику честь служити на
    своїй рідній мові і це все сталося через благословення покійного владики
    Архієпископа Пімена Сучавського і Радівецького, який взяв на себе обов’язок, допомогти нашій українській громаді збудувати власну церкву, яка знаходиться
    тепер по вулиці Замка №39 у місті Сучава. Тут ми правимо богослужіння
    вже понад 15 років. Від 2002 року до 2008 року ми правили богослужіння
    українською мовою у монастирі Івана Сучавського, а відтоді ми маємо
    можливість служити у власній церкві. До нас приходять українці, які живуть у
    місті або околицях міста, а також українські переселенці, щоб слухали свою рідну
    мову. Українські переселенці, які приходять до нашої церкви мають можливість
    також сповідатися українською мовою, тому що в місті Сучава це єдина
    українська церква. У Сучавському повіті служать українською мовою ще два
    священники українського походження, а саме у Негостині та Ізвоареле Сучевей. У
    нашій церкві знаходяться частини мощей Іова Почаївського і
    десять часточок мощей святих з Києво-Печерської лаври, мощі які, як сказав
    покійний владика Пімен, будуть для всіх тих, які не мають можливості йти в Україну і молитися до цих святих.»

    ucra-suceava.png




    Лариса Піціляк, яка працює регентом у Свято-Миколаївському храмі
    у місті Чернівці та яка разом з хоровим колективом цього храму була в Сучаві, поділилася своїми
    думками від присутності на богослужінні у Сучавській українській церкві святих
    апостолів Петра і Павла: «Я була приємно вражена, що літургія проводилась на
    двох мовах румунській та українській. На службі Божій також були присутні багато українців переселенців. А після служби ми насолоджувалися виступом
    вихованців недільної школи, які співали румунські та українські колядки. Ми
    дуже вдячні настоятелю, отцю Михайлу за можливість надану біженцям чути рідну мову,
    церковну культуру, яку їм зараз дуже не вистачає і це зараз дуже актуальне для
    них. Я також вдячна Богу за можливість побувати на такій Різдвяній службі й надіюсь, що з Божою допомогою ще не раз будемо мати можливість ще приїхати і
    приймати участь у такій службі.»

    ucra-suceava-cor.png




    Через війну в Україні пані
    Оксана була змушена покинути власну домівку. Вона отримала
    тимчасовий прихисток у місті Сучава, де знайшла душевний спокій в
    українській православній церкві апостолів Петра і Павла і де працює з
    дітьми недільної школи. Перед Різдвом вона зуміла провести з дітьми всього
    три репетиції колядок, але планує вивчити дітей церковних піснеспівів, спочатку
    таких як Отче наш, Многая літа та літургійні молитви та сподівається, що плоди
    невдовзі будуть і дитячий хор співатиме на Літургії: «Цьогорічне Різдво
    Христове я зустріла як прихожанка храму апостолів Петра і Павла міста Сучави.
    Це світле свято сповнене радості та віри у майбутнє. Хочу подякувати отцю
    Михайлу та матушці Ірині, тому що посприяли організації дітей для вивчення колядок
    на румунській та українській мовах. Це величезне щастя співом прославляти Бога.
    Дякую їм за постійну підтримку українців. Будемо молитися Богу та просити Його
    припинити війну в Україні, щоби кожен воїн живим повернувся додому, щоби всі
    сім’ї жили у порозумінні, добробуті, благополучі, щоб не було релігійної
    ворожнечі в нашій країні, щоб наша країна процвітала, зростала та міцніла з
    Божою допомогою. Христос рождається! Славімо Його!»